Транспорт
Реалії
IT
Підприємство
Вагоном єдиним
Заручники «тихої бомби»
Без кордонів, але з прикордонниками
Рада СНД із залізничного транспорту затвердила концепцію єдиного парку вантажних вагонів
Проблема безпеки побутового газу стала надзвичайно нагальною. Яких заходів треба вжити, щоб уникнути трагедій?
Сучасні комп’ютерні мережі стають усе більш відкритими — не тільки для користувачів, а й для шкідливих програм
КБ «Аерокоптер» (м. Полтава) — одне з небагатьох в Україні, здатних конструювати й виробляти малу літну техніку на рівні ні кращих європейських і світових зразків
Стор. 5
Стор. 7
Стор. 12
Стор. 8
Політ під гвинтом
Щотижневик Виходить щовівторка
www.eutg.net
№ 2 (157) 25 січня 2011 року
Ліквідація Кричуще нехтування елементарними правилами безпеки поставило хрест на львівській шахті
Між орланом і драконом Дмитро ТИМЧУК Голова Пентагона Роберт Гейтс повідомив, що США нарощуватимуть свій військовий потенціал у відповідь на «зростання мілітаризації КНР». По суті, США офіційно оголосили про початок гонитви озброєнь із Піднебесною. Ця заява виглядає досить пікантно у зв’язку із проголошеною у вересні 2010 року підготовкою «військовотехнічного прориву» у відносинах України та Китаю.
Як ми вже писали, чергове шосте засідання міжурядової китайськоукраїнської координаційної комісії з питань військово-технічного співробітництва, яке відбулося на початку серпня минулого року, обіцяє добрі перспективи партнерства між двома країнами. Київ сподівається до 2013 року досягти обсягу товарообігу з експорту в Китай продукції військового призначення в $1,2 млрд. Таким чином, Піднебесна може стати партнером номер один для України в оборонній сфері вже найближчим часом.
Стор. 6
Роман ДИГАС
Стор. 8–9
Прощавай, зброє? Дмитро ТИМЧУК Об’єднання українських виробників та експортерів озброєнь у рамках єдиного державного концерну «Укроборонпром» викликало різні оцінки експертів. Відповідно до президентського указу нова структура номінально діє з 10 січня 2011 року.
Спочатку до «Укроборонпрому» увійшли державна компанія з експорту та імпорту продукції та послуг військового й спеціального призначення «Укрспецекспорт», ДП
«Укроборонсервіс», ДП «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес», державна держрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш», державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство «Спецтехноекспорт», державне зовнішньоторговельне та інвестиційне підприємство «Промоборонекспорт» і ДП «Зовнішньоторговельна фірма «ТАСКО-експорт».
Стор. 8
Геннадій Рябцев: «Бізнесу
в боротьбі з кризою доведеться покладатися лише на власні сили» Світлана ІСАЧЕНКО Палке бажання знати майбутнє переповнює всіх без винятку — особливо на початку року. Причина його не тільки в пустій цікавості. Навіть найзапекліші детерміністи плекають надію, що майбутні події можна вгадати й попередити: до добрих — належним чином під-
готуватися, а поганих — уникнути або принаймні послабити удари долі. Способів зазирнути в «замкову щілину» часу безліч. Ми не говоритимемо про карти, зірки й велику інтуїцію. Вік інформаційних технологій озброїв людство цілком науковими методами пророцтв, причому в таких серйозних сферах, як
економіка та бізнес, де правильний прогноз стає вирішальним чинником успіху. Утім, «проколів» у цих методів виявилося так багато, що постало запитання: чи можливе взагалі економічне прогнозування? Українські фахівці відповідають на нього ствердно.
Стор. 10–11
2
№ 2 (157)
25 січня 2011 року
Тут і тепер Наука
Цитати тижня
На нові ринки зі своїми виливками Велика вітчизняна компанія машинобудівного бізнесу — інвестиційна група УПЕК створить на Лозовському ковальсько-механічному заводі нову площадку Української ливарної компанії (Харків).
Всеволод Степанюк Керівник економічних програм міжнародного гуманітарного фонду «Єдиний світ» 2011 рік для української економіки стане більш збалансованим, ніж 2010-й. Небезпеки дефолту для країни сьогодні нема, бо уряд і Верховна Рада України ухвалили збалансований бюджет, є співробітництво із МВФ, а нові кредити йдуть переважно на фінансування старих і беруться вони на більш вигідних умовах.
Тривалий час УЛК забезпечувала литими заготівками тільки ЛКМЗ. Але цього року підприємство вийшло на новий перспективний ринок — виробництво середнього лиття для залізничного транспорту.
Хакуо Янагісава Голова японсько-української економічної ради
Для нової дільниці «Азовмаш» і фірма Kunkel-Wagner проектують спеціальний комплекс обладнання. Крім того, планується придбання 8-тонної індукційної печі Eges і стрижневих автоматів Omega. «Потенціал зростання в найближчі 2—3 роки — до 30—35 тис. тонн виливків на рік. Причому більша частина цього обсягу стане основою виробництва кінцевих компонентів для залізничного транспорту на ЛКМЗ», — відзначив президент групи УПЕК Анатолій Гіршфельд.
Рекорд із глинозему Алла МІРОШНИЧЕНКО
Ми б хотіли активніше розвивати відносини між нашими країнами — як у сфері енергетики, так і у сфері прямих інвестицій, а також надання допомоги та підтримки для того, щоб Україна якнайшвидше зайняла дійсно провідну позицію серед нових розвинених країн.
Уперше за 30-літню історію свого існування Миколаївський глиноземний завод компанії РУСАЛ виробив рекордну кількість глинозему — 1,5 млн тонн, перевищивши проектні потужності в 1,5 раза. При цьому за останній рік собівартість виробництва тонни продукції знизилася майже на 5%, або на $7,5.
Мартін Райзер Директор МБ у справах України, Білорусі та Молдови Якщо Україна не проведе структурних реформ своєї економіки, наслідки наступної кризи будуть ще гіршими.
Як повідомив генеральний директор МГЗ Юрій Овчинников, це стало можливим завдяки тому, що підприємство зуміло реалізувати чітку стратегію розвитку виробництва.
За останні 10 років у модернізацію заводу вкладено $325 млн. За питомою вагою витрат паливно-енергетичних ресурсів на виробництво глинозему МГЗ є одним зі сві-
Із космодрому Байконур 20 січня здійснено перший у новому році запуск ракети-носія «Зеніт», виготовленої на державних підприємствах «Конструкторське бюро «Південне» імені М.К. Янгеля» і «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О. Макарова».
На орбіту успішно виведений російський космічний апарат «Електро-Л», призначений для аналізу гідрометеорологічних та геліофізичних умов у навколоземному космічному просторі. Запуск здійснено в рамках федеральної космічної програми Росії. ВАТ «Крюковський вагонобудівний завод» (Кременчук, Полтавська область) успішно завершило ходові, динамічні й гальмові випробування трьох нових вагонів.
Будівництво північної лави вугільної шахти «Вертикальна» (м. Свердловськ Луганської області), яку купила канадська компанія Lysander Minerals Corp., просувається відповідно до плану.
доведені — 16,2 млн тонн, а сумарні ресурси — 76,2 млн тонн. Канадська компанія має намір видобути на цій
Передбачається, що виробництво на новій лаві цієї шахти, яка раніше видобувала антрацит високої якості, стартує на початку 2012 року. Прогнозні запаси «Вертикальної» — 11 млн тонн,
Зокрема, вагон для перевезення сипких вантажів моделі 197060-01, вагон-платформа моделі 13-7024-01 і піввагон моделі 12-7023-03 одержали дозвіл міжвідомчої комісії на серійне виробництво.
Тонкою кригою
Російський виробник ядерного палива — ВАТ «ТВЕЛ» завершило поставку заміщувального палива і його компонентів із низькозбагаченого урану для дослідних реакторів України.
На Азовському морі почалася льодова кампанія
«ТВЕЛ» поставив тепловидільні складання для Київського інституту ядерних досліджень і порошок діоксиду урану для Харківського фізико-технічного інституту. Із початку 2011 року виробництво популярного автомобіля економ-класу Chevrolet Aveo, який має попит у вітчизняних автомобілістів, буде перенесене з Польщі в Україну.
Зокрема, складання моделі налагодять на потужностях ЗАЗ у Запоріжжі. Раніше автомобіль складали на «проблемному» заводі Fabrykа Samochodow Osobowych (FSO), який, як і ЗАЗ, належить корпорації «УкрАвто».
Засновник і видавець — колектив редакції «УТГ»
www.eutg.net Е. пошта: info@tehnichka.com ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ.
Микола СТОЛЯРОВ
Звичайно вона триває 60—70 днів. За цей час у Маріуполь проводиться до чотирьохсот суден. Однак рік від року різниться. Якою б не була зима, готовність до неї завжди має бути повною. Сьогодні південне море хоча ще не зовсім «стало», уже загрожує кригою. Думки ж тих, хто вважає зими в
Приазов’ї м’якими, в Маріупольському морському торговельному порту не поділяють. — Особливість нашого моря в тому, що судна в Маріуполь ідуть спеціально проритим каналом, — говорить заступник капітана порту Валерій Бєлявський. — Саме його й може забити крига, що ускладнить проходження суден і затримає вантажно-розвантажувальні роботи в порту.
Головний редактор Світлана Ісаченко
04071, м. Київ, вул. Ярославська, 28а
тел. 044 221-06-51, e-mail: isachenkosv@tehnichka.com
91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98в.
РЕДАКЦІЯ:
Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993-1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.
Людмила Мельникова —
Ігор Павлюк — редактор відділу промисловості
відповідальний секретар тел. 0642 34-72-47
тел. 044 278-42-37 e-mail: pavluk@tehnichka.com;
Людмила Гречаник — редактор відділу технічної думки
Іван Спасокукоцький — редактор відділу IT
тел. 0642 34-72-47 e-mail: tehnomysl@tehnichka.com
тел. 044 278-42-37 e-mail: ivanspas@tehnichka.com
Знахідка для Находки ВАТ «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе» і дочірня компанія ВАТ «ЛУКОЙЛ» — «ЛУКОЙЛ — Західний Сибір» підписали новий контракт про подовження спільної роботи із забезпечення головної компресорної станції «Находкінська» (Росія).
шахті 30 млн тонн вугілля протягом 15 років, завершивши період її відновлення за три-чотири роки. При цьому необхідне фінансування оцінюється в $210 млн. За розрахунками Lysander Minerals, собівартість видобутку становитиме близько $31,2 за тонну. За оцінками компанії, уже через трип’ять років «Вертикальна» зможе щорічно видобувати до 1,5 млн тонн вугілля, що зробить її роботу рентабельною.
Ним передбачене виготовлення загальностанційного обладнання для ГКС, на яку сумські машинобудівники поставляють газоперекачувальні агрегати одиничною потужністю 16 МВт. Відповідно до нових домовленостей, НВО ім. Фрунзе поставить теплообмінники, сепаратори, арматурні блоки, апарати повітряного охолодження та інше загальностанційне обладнання. У результаті замовник одержить повноцінну працюючу компресорну станцію, основне призначення якої — транспортування природного газу з родовищ Большехетської западини.
За рік Маріупольський порт може переробляти понад 15 млн тонн вантажів, розвантажувати й завантажувати судна 240 м завдовжки й посадкою до 8 м. Щоб прийняти їх, у розпорядженні портовиків є криголам «Капітан Білоусов», ветеран криголамного флоту. Судну вже 56 років, тому власним коштом порт відремонтував його й обновив. Крім того, у розпорядженні маріупольців — два буксири криголамного типу. «Капітан Білоусов» уже виходив у море на льодову розвідку. Як повідомляв його капітан,
крига йде до нас із Таганрозької затоки. Товщина її поки невелика — до 30 см, але для суден страшна не сама крига, а її скупчення, «зашугованість» каналу. У суворі зими навіть тепле Азовське море може вкриватися кригою товщиною в півметра, а тороси досягають півтора метра. Ось коли особливо потрібний криголамний флот, якого, на думку В. Бєлявського, Азову вочевидь не вистачає. Одному криголаму слід було б працювати в Керчі, інший проводив би судна каналом, а третій обслуговував Маріупольський порт.
30 млн тонн вугілля за 15 років
Одним абзацем
Адреса редакції:
тових лідерів. У рамках реалізації програми розвитку виробничих систем усі основні ділянки перейшли на нову організаційну структуру, що дозволило підвищити керованість процесом виробництва. Також автоматизовані всі основні технологічні процеси. Сьогодні підприємство є основним соціальним партнером Миколаївської облдержадміністрації. У 2010 році на виконання програми соціального партнерства МГЗ виділив $100 тисяч.
ВІДДІЛ РЕКЛАМИ: Ганна Шумакова — тел./факс:
Газета видається українською та російською мовами
(044) 278 42 37, тел.: (097) 534 23 04, Позиція авторів публікацій не завжди
e-mail: reklama@tehnichka.com
ВІДДІЛ ПЕРЕДПЛАТИ: Дмитро Баранов — тел./факс:
збігається з позицією редакції. Редакція залишає за собою право виправляти матеріали та рецензувати рукописи. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.Матеріали, позначені (R),
(044) 440 82 09, тел.: (044) 221 06 50 публікуються на правах реклами.
Передплатні індекси: українською мовою — 99309 російською мовою — 99340 Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес-Експрес». Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50-08-54
Любов Соловйова — тел./факс: (0642) 59 93 91 тел.: (0642) 59 93 92,
e-mail: podpiska@tehnichka.com
За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій.
ЗАГАЛЬНИЙ НАКЛАД 16523 прим. Замовлення № 134
3
№ 2 (157)
25 січня 2011 року
Тут і тепер Наука ЕКОНОМІКА
бази порівняння. Основними факторами зростання залишаться орієнтовані на експорт галузі.
пов’язані найперше з тим, що промислові підприємства в цьому місяці мають велику кількість вихідних, що призводить до неритмічного надходження платежів.
ПЕК
У 2012 році в України буде один із кращих показників зростання ВВП на континенті. Про це Президент України Віктор Янукович заявив у Токіо на першому українсько-японському форумі «Інвестиційні можливості України». Подолавши економічний спад, Україна вийшла на етап стабільного розвитку, констатував голова держави. Він, зокрема, нагадав, що за підсумками 2010 року зростання ВВП становило близько 5%, а промислового виробництва — близько 11%.
СПІВРОБІТНИЦТВО Україна цього року реалізує більшість проектів на кошти, отримані за Кіотським протоколом. «Їхня успішна реалізація — це пріоритетний напрям економічного співробітництва з Японією», — запевнив український Президент. В.Янукович відзначив, що реалізація проектів у рамках Кіотського протоколу сприятиме підвищенню рівня довіри до нашої країни, її поновлення й закріпленню за нею статусу надійного партнера. Крім того, голова держави сказав, що Україна готова надати японським компаніям фактично весь наявний потенціал із впровадження нових технологій.
ПРОМИСЛОВІСТЬ Лідерами зростання промислового виробництва за підсумками 2010 року стали орієнтовані на експорт машинобудування, металургія та хімічна промисловість, на які в цілому припало дві третини загального зростання виробництва. За словами головного економіста інвестиційної компанії Dragon Capital Олени Бєлан, виробництво й розподіл електроенергії, газу та води також зробило значний внесок, чому сприяло збільшення попиту на електроенергію з боку промисловості. Відповідно до прогнозу експерта, у 2011 році зростання промислового виробництва сповільниться до 6,5% переважно за рахунок ефекту
Створення тристороннього спільного підприємства з експлуатації української газотранспортної системи за участю Євросоюзу та Росії необхідно завершити до 2014 року. «Якщо протягом найближчих 2—3 років не вирішити питання саме в такому форматі, то Україна залишиться без ГТС, — вона буде просто нікому не потрібна», — заявив прем’єр-міністр Микола Азаров. Прем’єр відзначив, що не йдеться про продаж ГТС або її приватизацію. Міністерство економічного розвитку та торгівлі України не прогнозує дефіцит нафтопродуктів у першому кварталі 2011 року. В аналітичних матеріалах, підготовлених Мінекономрозвитку разом із Міністерством енергетики та вугільної промисловості, сказано, що відповідно до прогнозного балансу нафти на перший квартал 2011 року ресурси нафти й газового конденсату по
Україні становитимуть 2,5 млн тонн, у тому числі нафта власного видобутку — 0,8 млн тонн, імпортна нафта — 1,7 млн тонн. У першому кварталі 2011 року передбачається зростання імпорту нафти на 6% у порівнянні з IV кварталом 2010 року за рахунок збільшення поставок нафти з Азербайджану на ПАТ «Укртатнафта».
ВАТ «Укртранснафта» і ЗАТ «Білоруська нафтова компанія» підписали договір із надання послуг із транспортування нафти з використанням нафтопроводу «Одеса-Броди» до білоруського нафтопереробного заводу в м. Мозир. Документ, що передбачає гарантоване транспортування 4 млн тонн нафти на рік, підписаний терміном на два роки. Виконання цього договору сприятиме реалізації значного економічного потенціалу двостороннього співробітництва України та Білорусі.
ФІНАНСИ Кабінет Міністрів продасть $500 млн резервів Державної скарбниці для покриття касових розривів державного бюджету, що виникли в січні. Прем’єр-міністр Микола Азаров повідомив, що касові розриви держбюджету в січні неминучі й
Світовий банк розглядає можливість додаткового фінансування другого проекту розвитку експорту України в розмірі $150 млн. Рада директорів планує ухвалити рішення з цього питання 17 березня цього року. Передбачається, що в його рамках Міжнародний банк реконструкції та розвитку, який входить до СБ, виділить $150 млн державному Укрексімбанку, який, у свою чергу, $45 млн надасть просто на кредитування своїх клієнтівекспортерів, а ще $105 млн — іншим банкам для наступного кредитування експортерів. Поточний проект розвитку експорту завершується наприкінці 2011 року, тому пропонується подовжити термін його дії для розподілу додаткового фінансування на два роки. Інші параметри проекту передбачається зберегти. Японський банк міжнародного співробітництва надасть Укрексімбанку кредит у розмірі 8 млрд японських ієн (близько 770 млн грн). Відкриття другої кредитної лінії спрямоване «на сприяння експорту товарів і послуг з Японії та підтримку економічного розвитку України».
ТРАНСПОРТ Чеська компанія Skoda Vagonka («Шкода Вагонка») виграла тендер Південної залізниці на поставку в Україну двоповерхових поїздів до фіналу чемпіонату Європи 2012 року. До другого кварталу 2012-го в країну планується поставити два таких поїзди. Вартість підписаного в січні 2011 року договору з компанією — 39,9 млн євро (без ПДВ). ТОВ «Трансінвестсервіс» (ТІС, Одеса) почало обслуговування нової поромної лінії Black Sea Express, яка з’єднує порти Туреччини зі спеціалізованим поромним комплексом у акваторії морського торговельного порту «Південний». Наразі на лінії курсує судно типу ро-ро ємністю 66 магістральних тягачів TIR із частотою один раз на тиждень. У найближчому майбутньому, після відпрацьовування всіх технологічних моментів і появи перших результатів нового сервісу на ринку кількість суднозаходів буде збільшено до двох на тиждень.
У 2011 році на відновлення перевантажувальної техніки морських портів заплановано виділити 1,02 млрд грн. Відповідно до повідомлення, крім того, на розвиток залізничної
інфраструктури в портах заплановано виділити майже 60 млн грн. Для досягнення поставлених цілей на відновлення перевантажувальної техніки Ізмаїльського порту в 2011 році буде надано 6 млн грн, Маріупольського — 31,9 млн грн,
Південного — 75,1 млн грн, Іллічівського — 214,8 млн грн і Одеського — 591,8 млн грн.
Для убезпечення судноплавства та утримування в належному стані судноплавних гідротехнічних споруд на внутрішніх водних шляхах у 2011 році потрібно близько 50 млн грн. Така ж сума необхідна й у 2012 році — це дозволить виконати умови з відкриття внутрішніх водних шляхів для іноземних суден і прийняття пасажирських суден, що прибувають в Україну під час проведення Євро-2012.
БУДІВНИЦТВО Будівельні організації, які продаватимуть житло за ціною вище 8 тис. грн за квадратний метр, не матимуть державної підтримки. При цьому прем’єр-міністр відзначив, що така домовленість і така ціна мають активізувати ринок житла. Він також відзначив, що будуватимуть так зване соціальне житло за ціною 4 тис. грн за квадратний метр у тому числі й за підтримки держави, а його продаж мають здійснювати за допомогою соціально розробленої програми довгострокових кредитів, яку уряд має намір затвердити в найближчі місяці. Насамперед на таке соціальне житло в столиці зможуть претендувати працівники бюджетної сфери, учителі, лікарі та інші.
АПК Найближчим часом квоти на експорт зерна з України буде збільшено. Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк. Міністр відзначив, що питання квотування експорту зерна обговорять із зернотрейдерами 27 січня. У Міністерстві аграрної політики та продовольства України сподіваються в лютому скасувати квоти на експорт зернових.
Державне підприємство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» сподівається до кінця поточного року сформувати земельний банк обсягом понад 100 тис. га. Генеральний директор ДПЗКУ Олександр Лавринчук відзначив, що п’ять підприємств, які перебувають у процесі входження в корпорацію, обробляють близько 10 тис. га орних земель. У той же час ведеться активна робота з розширення сільгоспугідь. О.Лавринчук уточнив, що наразі відбувається процес становлення корпорації, наповнення активами.
Продаж українських сільськогосподарських земель є єдиною можливістю України платити за зовнішнім боргом. Таку думку висловив екс-голова Держфінпослуг Віктор Суслов. На його думку, на інвестиції покладатися не варто, а озвучений новим головою НБУ зовнішній борг у розмірі $43,7 млрд треба погашати, «продаючи щось таке, що ще може бути продано, а це земля».
Цукрові заводи України завершили переробку цукрових буряків, виробивши в 2010—2011 маркетинговому році бурякового цукру на 22% більше, ніж у сезоні-2009—2010.
ЗВ’ЯЗОК Національна комісія регулювання зв’язку підготувала проект правил надання операторами мобільного зв’язку національного роумінгу. Узятий за основу документ передбачає, що оператори будуть зобов’язані надавати абонентам таку послугу, однак лише за наявності відповідних міжоператорських угод. Замовляючи послугу, відповідно до правил абонент одержуватиме електронне або голосове повідомлення про тарифи на зв’язок під час перебування в мережі роумінгпартнера.
За даними Національної асоціації цукровиробників України, у поточному сезоні цукрові заводи виробили 1,545 млн тонн цукру з буряків урожаю 2010 року, що на 22% вище показника минулого сезону (1,267 млн тонн). У поточному сезоні на цукрові заводи надійшло 13,366 млн тонн цукрових буряків, з яких перероблено 13,027 млн тонн. Підготувала Людмила МЕЛЬНИКОВА за матеріалами УНІАН, РІА Новини-Україна, ЛІГА-Новини, Інтерфакс-Україна, Укррудпром, АПК-інформ
4
№ 2 (157)
25 січня 2011 року
Гучна угода
«Високочастковий» зв’язок Потенційний покупець «Укртелекому» має намір реструктуризувати компанію й перепродати її по частинах Олена ГЕРАСИМОВА Довгоочікувана приватизація ВАТ «Укртелеком» ажіотажу не викликала. Найімовірніші претенденти — українське ЗАТ «Сістем Капітал Менеджмент» (СКМ) і російська компанія МТС — не захотіли брати участь у конкурсі, і тепер власником телекомунікаційного гіганта готується стати дочірня структура австрійської інвесткомпанії EPIC. Утілення її планів із перепродажу «Укртелекому» дозволить Україні уникнути монополізації ринку зв’язку.
Красна ціна На початку лютого ЗАТ «Консалтингова фірма «Острів» повинна буде представити результати оцінки державного 92,79відсоткового пакета акцій «Укртелекому». Необхідність у цьому виникла внаслідок того, що на участь у конкурсі із продажу держчастки у ВАТ «Укртелеком» було подано тільки одну заявку. А в таких випадках за законом угода можлива лише після встановлення ринкової ціни об’єкта. «Оцінювач використовуватиме три підходи — дохідний, витратний і порівняльний. При цьому останній підхід саме й припускає визначення ринкової ціни цього активу», — роз’яснив керівник департаменту оцінної діяльності ФДМУ Михайло Горяйнов. Голова ФДМУ Олександр Рябченко відзначив: «Вартість об’єкта, яку буде визначено в результаті експертної оцінки, не може бути нижчою від стартової, установленої на рівні 10,5 мільярда гривень». «Якщо компанія-претендент погодиться придбати акції «Укртелекому» за цією ціною, вона буде ви-
знана переможцем конкурсу. Якщо ж вона відмовиться, конкурс буде визнаний недійсним», — уточнив прес-секретар ФДМУ Ніна Яворська. Хоча держпакет може бути викуплений претендентом за ціною, визначеною компанієюоцінювачем, тільки в тому випадку, якщо вона буде вищою від тієї, яку запропонував він сам. В іншому разі ціна продажу відповідатиме сумі, визначеній покупцем. А вона, як відомо, лише на 10 грн перевищує стартову ціну активу.
отриманої всіма операторами ринку. Остання цифра, згідно з даними Держкомстату, становила 43,25 млрд грн. ЗАТ «Київстар GSM», доходи якого в 2009 році досягли 11,59 млрд грн, або 26,8% від цієї суми, було автоматично виключене із числа можливих претендентів. Серед них
вний акціонер МТС — АФК «Система», СКМ і компанія «Альфа-Груп», — підсумував експерт консалтингової групи Netton Роман Хімич. Весь хід конкурсу свідчив про те, що пристрасті буде кому підігріти. У першій декаді листопада Олександр Рябченко повідомив, що на ознайомлення із приватизаційною документацією було подано три заявки — від української компанії, від російської й від компанії з далекого зарубіжжя. Незабаром після цього керівництво ФДМУ відзначило, що інтерес до об’єкта виявили вже п’ять інвесторів, з яких троє — українські. Приблизно в цей же час керівництво СКМ заявило про те, що опрацьовує можливості придбання «Укртелекому». Нарешті були озвучені імена претендентів: «МТСУкраїна», фонд прямих інвестицій Icon Private Equity, ТОВ «АЕФ», ICOM Holding, «Альтана Капітал» і турецька Turkcell. А вже 20 грудня, в останній день прийому заявок на участь у конкурсі, прес-служба ЗАТ «СКМ» заявила, що ні сама СКМ, ні компанії, які входять до
Докладно
Подарунок для найслабшого Фонд держмайна оголосив конкурс із продажу 92,79% статутного фонду ВАТ «Укртелеком» 13 жовтня минулого року. Експерти негайно ж заявили, що стартову ціну занижено. «Реальна вартість цього активу — близько 2 мільярдів доларів, а він був виставлений на продаж за 1,3 мільярда, тобто недооцінений приблизно на 30%», — відзначив керівний партнер ІК «Дрегон Капітал» Томаш Фіала. І це мало означати, що заявки на участь у конкурсі, який планувалося провести 28 грудня, подасть максимальна кількість претендентів. Але з огляду на кваліфікаційні вимоги, висунуті Фондом до потенційного учасника, список їх мав бути порівняно невеликим. До торгів не могли бути допущені компанії, чиї доходи від надання послуг зв’язку в Україні за 2009 рік перевищують 25% від загальної суми прибутку,
залишилися ПрАТ «МТСУкраїна», дочірня компанія російської МТС, чиї доходи становили 8,17 млрд грн, або 18,9% від загальної суми, а також підконтрольні СКМ ТОВ «Астеліт» і група Vega, доходи яких не перевищили 2,74 млрд грн і 800 млн грн. Умовами конкурсу передбачено, що новим власником «Укртелекому» не може бути компанія, у статутному фонді якої більше 25% прямо або непрямо належить українській або іноземній державі. У результаті з боротьби пішли російська держкомпанія «Зв’язокінвест» і підконтрольний їй «Ростелеком», а також такі компанії, як німецький Deutsche Telekom, французький France Telecom, норвезький холдинг Telenor і шведський TeliaSonera. «Тим кваліфікаційним вимогам, які було висунуто до можливого учасника конкурсу, відповідають лише осно-
її складу, заявок не подавали. Головна причина, з якої СКМ і МТС вирішили відмовитися від участі в приватизації «Укртелекому», за словами представників обох компаній, — його нібито висока стартова ціна.
Австрійський «зв’язковий» Єдина заявка на участь у конкурсі надійшла від «темної конячки» — ТОВ «EPIC Services Ukraine» (ESU), дочірньої структури австрійської інвестиційнобанківської фірми EPIC. Материнська компанія була створена в 1989—1991 роках для надання консалтингових та інвестиційних послуг у процесі проведення приватизації в Центральній і Східній Європі. На корпоративному сайті EPIC зазначені три проекти в сфері телекомунікацій, у яких вона ра-
ніше брала участь як радник. Оскільки два з них (придбання 100% статутного фонду хорватської Iskon internet d.d. для Deutsche Telekom Croatia і 100% акцій Aliatel Bratislava для компанії Slovak Telekom, дочірньої структури Deutsche Telekom) безпосередньо пов’язані з німецьким телекомунікаційним гігантом, експерти припускають, що й у цьому випадку вона представляє його інтереси. Через кілька років після заснування EPIC, крім надання консалтингових та інвестпослуг, почала самостійно розвивати деякі види бізнесу. У тому числі — працювати у сфері телекомунікацій. Ставши в липні 2006 року інвестором київської компанії RBScom, яка спеціалізувалася на обслуговуванні операторів мобільного зв’язку, створила нинішню EPIC Services Ukraine (ESU). Зараз до основних видів діяльності ESU належать розгортання та модернізація мереж мобільних операторів, технічна підтримка, сітьові сервіси, поставка обладнання та логістичні послуги. За останні чотири роки ESU відкрила філії в Одесі, Львові, Донецьку та Харкові, а також — сервісні центри в Чернівцях, Івано-Франківську, Кіровограді, Ужгороді, Миколаєві та Херсоні. На початку 2009 року EPIC стала акціонером австрійської компанії Out There Media — одного з лідерів світового ринку мобільної реклами, що має 380 млн передплатників. Уже до кінця 2009-го Out There Media уклала угоди про стратегічне партнерство в мобільній рекламі із двома провідними мобільними операторами України — компаніями «Київстар» і МТС. Що означає, що приватизація «Укртелекому» для EPIC—ESU допоможе забезпечити й інші інтереси. Торік стало зрозуміло, що діяльність EPIC самими лише телекомунікаціями не обмежиться. Вона стала партнером турецького інвестиційного будинку Crescent Capital, що спеціалізується на наданні інвестиційно-банківських послуг у сфері інфраструктури та енергетики. Основна мета співробітництва — надання консалтингових послуг турецьким компаніям, які інвестують у Центральну та Східну Європу. А це означає, що EPIC має намір зберегти свій основний профіль і, швидше за все, довгостроковим промисловим інвестором українського телекомунікаційного монополіста все-таки не стане.
Упритул
Три роки «соціалки» Умови конкурсу накладають на майбутнього власника соціальні й економічні зобов’язання, які він має виконати. Протягом трьох років після підписання договору купівлі-продажу він не має права за власною ініціативою скорочувати штат компанії. Протягом року не зможе зменшувати зарплати персоналу, а після цього — зобов’язаний проводити їхню щорічну індексацію. Крім того, наступні три роки він повинен буде підтримувати фонд недержавного пенсійного страхування співробітників і систему оздоровлення, а також забезпечувати роботу профспілок на підприємстві. Інвестора також зобов’язали домогтися до кінця третього року після придбання «Укртелекому» позитивних фінансових результатів діяльності. При цьому він повинен виконувати умови договору із синдикованого кредиту, наданого компанії в 2005 році трьома європейськими банками — Credit Suisse First, Deutsche Bank і Standard bank. І, нарешті, протягом трьох місяців після угоди забезпечити сплату в держбюджет дивідендів, нарахованих за результатами 2007 року, а також досить значної пені. Керівництво ESU висловило готовність не тільки виконати всі ці зобов’язання, а й інвестувати в розвиток «Укртелекому» 450 млн грн. «Компанія має намір направити ці гроші, зокрема, на збереження частки «Укртелекому» на українському ринку фіксованого зв’язку та розширення сфери послуг інтернет-доступу», — уточнив прес-секретар ФДМУ Ніна Яворська. А керівний партнер компанії EPIC Петер Голдшайдер підсумував: «EPIC сподівається найближчим часом вивести «Укртелеком» на добрий рівень EBITDA та істотно підвищити капіталізацію компанії». Судячи з іншої заяви пана Голдшайдера, це буде зроблено аж ніяк не для того, щоб і надалі розвивати цей бізнес, а з метою одержання разового прибутку. Він повідомив, що у разі успішного завершення угоди новий власник планує провести реструктуризацію компанії й перепродати її по частинах. Зрозуміло, йому самому це обіцяє чималу вигоду. Що ж до інтересів України та численних користувачів «Укртелекому», то вони принаймні зможуть уникнути такої небезпечної монополізації ринку. Але при цьому потраплять у залежність від дрібних інвесторів, кожен з яких навряд чи буде зацікавлений у розвитку сфери соціально орієнтованих послуг.
5
№ 2 (157)
25 січня 2011 року
Транспорт
«Стрілка» в нікуди
Вагоном єдиним
Відсутність у вітчизняних залізничників статусу митного перевізника означає «зелену вулицю»... для вантажів у обхід України
Рада СНД із залізничного транспорту затвердила концепцію єдиного парку вантажних вагонів
Дмитро КОНОВАЛОВ
Назар КОНДРАТЮК
Початок року відзначився тим, що знову далася взнаки застаріла хвороба вітчизняного транспорту — відсутність у залізниць статусу митного перевізника. Через це саме в розпал новорічних свят, із 1 по 4 січня, на російсько-українському кордоні нагромадилося понад 400 вагонів зі скрапленим газом, призначених для проходження через територію України транзитом. Тільки на станції Червона Могила було затримано близько 250 резервуарів із казахстанським паливом (на фото). Як повідомила прес-служба «Укрзалізниці», причина такої ситуації — неякісна робота фінансових посередників із «надання необхідних документів для митного оформлення вантажу».
«Неякісна робота фінансових посередників», у свою чергу, пов’язана з тим, що з 1 січня скраплений газ, відповідно до недавно ухваленого Податкового кодексу, почали вважати підакцизним товаром. Відповідно для його транзиту через митну територію країни вантажовласникам необхідно вносити фінансову гарантію на рахунки критикованих «Укрзалізницею» посередників. Система фінансових гарантій уведена ще у квітні 1997 року як інструмент боротьби з контрабандою у формі перерваного транзиту. Зараз вона діє щодо всіх підакцизних товарів, а також певних категорій вантажів, визначених Державною митною службою. Це предмети військового й подвійного призначення, продовольчі й промислові товари широкого вжитку, побутова електроніка, меблі та інше. Відправник за провезення таких вантажів транзитом через територію нашої країни зобов’язаний сплатити грошову заставу, що дорівнює розміру обов’язкових митних і податкових платежів, які нараховувалися б у випадку доставки товару одержувачеві в Україні. Ці гроші повертаються, як тільки вантаж перетинає митний кордон держави. Таким чином, з обороту суб’єкта господарювання на термін, протягом якого товар переміщається через нашу державу, вилучаються значні кошти. До того ж відправник вантажу має втрати зі сплати комісії посереднику, який страхує фінансову
відповідальність. Першим таким посередником стала компанія «Гарант-Сервіс», яку пов’язували з ім’ям колишнього голови ДТСУ Леоніда Деркача. На цю фірму й зараз багато учасників ринку вказують як на фактичного монополіста у сфері послуг із надання фінансових гарантій. Становище змінилося, коли в січні 2004 року новий Митний кодекс увів поняття «митного перевізника». Під ним розуміли будь-якого резидента, який одержав ліцензію Державної митної служби на права транзитних перевезень товарів, що перебувають під митним контролем без застосування способів гарантування доставки. Залізниці України мали такі ліцензії, але вже у 2005 році вони їх втратили. Право митного перевізника залишилося тільки в українського центру транспортного сервісу «Ліски» — оператора контейнерних і контрейлерних перевезень. Показово, що переважну більшість таких ліцензій було видано автоперевізникам багато в чому завдяки тому, що умови їхнього одержання від самого початку складалися під автомобілістів. Наприклад, необхідно надати список усіх транспортних засобів, якими планується перевозити вантаж. Для залізниць це нездійсненна умова, бо вони доставляють вантаж не тільки власними вагонами. Наразі, за даними Держмитслужби, статус перевізника мають близько 92 компаній. Саме вони й переправляють значну частину високовартісних вантажів, витісняючи таким чином «Укрзалізницю» із транзитного ринку. Необхідність надавати додаткові фінансові ресурси змушує відправників перевозити товари в обхід України, найчастіше через територію Білорусі, де умови сприятливіші. «Укрзалізниця», весь час зменшуючи обсяги транзиту, подеколи ініціює питання повернення залізницям статусу митного перевізника. Наприкінці 2009 року вирішити його майже вдалося, коли всі члени уряду привселюдно проголосували за постанову, якою пропонувалося Державній митній службі повернути магістралям утрачене право. Але цей
припис так і не було виконано, хоча «Укрзалізниця» і подала свої пропозиції щодо нових ліцензійних умов. Відповідно збереглося привілейоване становище фінансових установ, які одержали дозвіл на страхування відповідальності перевізника підакцизних товарів. Причому Державна митна служба робить спроби поліпшити становище цих посередників, пропонуючи
Створення єдиної системи управління парком вантажних вагонів (ЄСУПВВ) у рамках Співдружності незалежних держав поки залишається на папері. Проблема, як завжди, у грошах. Національні залізничні перевізники зацікавлені в такій системі. Складність у тому, щоб домовитися про розмір плати за використання рухомого складу, і сторони шукають компроміс.
внести до переліку товарів, що підлягають гарантуванню, й інші категорії вантажів. 5 січня прес-центр «Укрзалізниці» також повідомив, що Держмитслужба намагається розширити цей список ще на 54 позиції. Це, за попередніми розрахунками, приведе до втрати річних обсягів перевезень вантажів транзитом територією нашої країни в розмірі 8 млн тонн і недоодержання дохідних надходжень залізницями України в розмірі близько $160 млн. Відповідні відрахування втратить і держбюджет. За таких умов левова частка транзиту піде в обхід України, переважно через порти РФ і територію Республіки Білорусь (залізниці цих країн мають статус митного перевізника). Слід відзначити, що це перший такий різкий випад залізничного монополіста на адресу Державної митної служби. До цього «Укрзалізниця» дуже стримано висловлювалася з цієї проблеми, певне, сподіваючись на розуміння з боку митників. Однак останні події розвіяли всі ілюзії. Тим більше, що вже є проект нового Митного кодексу, у якому статус митного перевізника не пов’язаний зі звільненням від сплати фінансової гарантії. Тому слід чекати від залізничної адміністрації більш рішучих дій із відстоювання своїх інтересів.
Збільшення в пострадянських державах кількості власних вагонів загострює проблему ефективності їхньої експлуатації. Пов’язане зі зміною форми власності зростання порожнього пробігу й дефіцит навантажувальних ресурсів створюють стимул для об’єднання залізничних активів на нових економічних принципах.
Докладно
«Порожняк» не гнати Перший практичний крок у цьому напрямку зроблено в липні минулого року. Тоді голови залізничних адміністрацій Росії, Казахстану, України та Білорусі підписали спільну заяву про намір створити єдину систему управління парком вантажних вагонів різних форм власності. Реалізацію цих планів було відкладено до чергового засідання Ради СНД із залізничного транспорту, що відбулося в жовтні у Вільнюсі.
Бажаної системи він не встановив, зате затвердив концепцію, за якою вона має будуватися. Документ завізований представниками всіх країн — членів Співдружності, а також Литви, Латвії, Естонії та Грузії. Експлуатація єдиного парку розглядається у двох аспектах: взаємодія залізничних адміністрацій між собою і їхнє співробітництво із власниками вантажних вагонів. Робота ЄСУПВВ відповідно до концепції має регулюватися договорами двох різних рівнів: угодою про створення єдиної системи між залізничними адміністраціями й договорами кожної адміністрації з національними власниками вагонів. Саме цими документами буде встановлена ставка за користування вантажними вагонами й періодичність її перегляду. Вони ж обумовлять порядок ведення обліку рухомого складу і його обслуговування, вимоги до технічного стану й порядок компенсації загублених і ушкоджених вагонів. Окремий розділ концепції присвячений порядку передачі вагонів у загальний парк і вилучення з нього. Ключовим органом всієї системи визначений інформаційний обчислювальний центр при Раді СНД із залізничного транспорту. На нього покладений обов’язок реєструвати заявки від залізничних адміністрацій про включення інвентарних і власних вагонів в ЄСУПВВ. При цьому в автоматичній базі даних парку за заявленими одиницями рухомого складу проставлятиметься ознака «Єдиний парк». За нею залізничні адміністрації мають забезпечити контроль пропуску через міждержавні стикові пункти вагонів, що курсують на підставі угоди про ЄСУПВВ. Концепцією передбачено, що такі вагони після вивантаження або використовуються під навантаження, або відправляються в регулювання у встановленому порядку. У такий спосіб планується
Довідка «УТГ»
Менше половини… За інформацією головного управління перевезень «Укрзалізниці», після розділу вагонного парку СРСР Україна одержала 278865 вагонів, у тому числі 120713 піввагонів. За станом на 2010 рік залишилося 120805 вагонів, із них лише 59342 піввагона інвентарного парку. При цьому за період із 1996 по 2009 рік відсоток порожнього пробігу виріс із 38,9% до 41,4%.
скоротити обсяг порожнього пробігу, а також уникнути зустрічних потоків незавантажених вагонів.
Питання — у ціні Із найнагальнішого питання — ставок плати за використання вагонів єдиного парку —концепція не містить однозначної позиції. Документом передбачено два варіанти його вирішення. Перший: розмір плати встановлюється на підставі уніфікованих базових ставок плати за користування вагонами між залізничними адміністраціями за родами рухомого складу, затвердженими Радою, із правом залізничної адміністрації оголошення поправочних коефіцієнтів у межах коридорів ставок. Другий: ставки плати за користування вагонами єдиного парку між залізничними адміністраціями визначаються Радою за родами рухомого складу. Але поки єдину систему управління парком вантажних вагонів не створено, плату за використання своїх вагонів установлює їхній власник. Це дає переваги операторам рухомого складу, які наділені свободою визначати розмір цієї плати. У той же час «Укрзалізниця» як орган державного управління таких можливостей не має. У результаті Україна змушена платити більше за користування чужими вагонами, ніж вона бере за оренду своїх. Хоча згодом теоретично така плата має дозволити цілком компенсувати вартість вагона. Зараз в «Укрзалізниці» платять близько 20 швейцарських франків за одиницю на добу. А, наприклад, російський вагон нам обходиться майже вдвічі дорожче. При цьому на частку Росії припадає приблизно 60% усього парку вантажних вагонів СНД, Грузії та країн Балтії. Тому в листопаді на адресу керівників залізничних адміністрацій і Ради СНД із залізничного транспорту спрямована пропозиція перейти з 1 січня 2011 року на ставки за користування вагонами на рівні 29 швейцарських франків за вагон на добу. А з 1 липня встановити ставки плати за вантажні вагони інвентарного парку, визначені кожною залізничною адміністрацією з урахуванням її фактичних витрат і втраченої вигоди.
6
№ 2 (157)
25 січня 2011 року
Резонанс Транспорт
Ліквідація Кричуще нехтування елементарними правилами безпеки поставило хрест на львівській шахті Роман ДИГАС За десять днів до Нового року на глибині 485 м зайнялися підземні виробки вугільного підприємства «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля». Після двох тижнів невдалих спроб принаймні локалізувати пожежу було вирішено головний шахтний стовбур... засипати.
Вугілля, яке тут видобували – марки Г (газове), хоч і підпадає під категорію енергетичного, до самозаймання не здатне. Тому із семи найімовірніших причин загоряння експертна комісія з розслідування та ліквідації пожежі у своїх висновках твердо зупинилася на єдиній. Вердикт «вогнищем є зовнішнє високотемпературне джерело запалювання, здатне призвести до горіння дерев’яного кріплення шахтних виробок» одностайно підписують усі п’ятнадцять учасників розслідування. Мимоволі напрошується думка: невже умисний підпал? На чутки чекати не довелося. Адже, щоб погасити вогонь під землею, способів достатньо. Та щоб десь ліквідовували пожежу шляхом засипання шахтного стовбура… Навіть гірники із стажем такого не пригадують. Виробки просто затопить. Це більше схоже на ліквідацію шахти, а не аварії. Тому народна думка одна: або «Межирічанській» справді гаплик, або ж її готують до продажу. Задарма, звісно. З’ясувалося, що під високотемпературним джерелом
експерти мали на увазі непогашений недопалок сигарети, залишений поблизу вентиляційної збійки у камері підземної лебідки БЛ-1200. Це підтверджується й свідченнями трьох членів Львівсько-Волинського воєнізованого гірничо-рятувального загону (ЛВ ВГРЗ). У камері лебідки вони знайшли пляшки з-під пива, джин-тоніку, горілки і – де п’ють, відомо ж бо, там і курять – недопалки сигарет.
Чи була пожежа наслідком кулуарної пиятики чи окремого недолугого курця – точно і достеменно знає хтось із 77 гірників, які у вівторок 21 грудня в другу зміну перебували під землею. Усі вони живі та здорові, але відповідальність за причини й наслідки загоряння перший віцепрем’єр-міністр Андрій Клюєв відразу поклав на керівництво ДП «Львіввугілля» й шахти «Межирічанська». Подальші висновки експертів комісії, у тому числі й фахівців науководослідного інституту гірничо-
Довідка «УТГ» Шахта «Межирічанська» належить до ЛьвівськоВолинського вугільного басейну. Розташована у центральній його частині й адміністративно підпорядковується шахтарському Червонограду. Будувалася п’ять років і була здана в експлуатацію у вересні 1959 р. з проектною потужністю 750 тис. т, яку освоїли в 1962 р. У 1999-му показник скориговано до 550 тис. т. Гірничі роботи велися на глибині від 421 м до 510 м. Потужність пласта – 1,6 м.
Звичайний теракт Не тільки Макіївці 20 січня запам’ятається надовго О 4.37 біля центрального входу адміністративної будівлі ДП «Макіїввугілля» прогримів вибух, серйозно зруйнувавши центральний вхід. Наступний пролунав через півгодини біля розташованого поблизу торгового центру. Потерпілих нема.
Поблизу одного з місць вибуху на стіні було знайдено
прикріплений конверт із вимогою «від людей, які відомі в Макіївці» виплатити 4,2 млн євро із зазнанченням механізму й порядку передачі грошей, інакше, говорилося в записці, цього ж дня у Макіївці прогримлять ще п’ять вибухів. Але цього не сталося. Саперам нібито вдалося знайти в місті пакети із ще двома пристроями, схо-
рятувальної справи «Респіратор» та Держгірпромнагляду України, не такі однозначні. Принаймні наводять на певні роздуми.
Різдво на попелищі Першими дим і вогонь біля лебідки БЛ-1200 побачили два машиністи, які заступали в третю зміну. О 19-й годині 45 хвилин вони опусти-
лися в шахту й саме прямували до своїх робочих місць. Востаннє лебідкою користувалися о 18-й годині 20 хвилин. Тож імовірність займання від недопалка сумніву в експертів не викликала: згідно з дослідженнями пожеж, максимальний час перших ознак жевріння твердих матеріалів від тліючих тютюнових виробів становить 180 секунд. А, граничні значення часу виникнення полум’яного горіння деревини від тліючих недопалків — 45—120 хвилин. Відразу ж повідомити гірничого диспетчера про загоряння з найближчого телефона машиністам не вдалося – за законом підлості чи через недогляд відповідальних осіб не було зв’язку. Довелося бігти назад до клітьового ствола. Невдалою була й відчайдушна спроба локалізувати вогонь своїми силами: на жими на бомби. Однак наступного дня голова Донецької облдержадміністрації Анатолій Близнюк спростував ці відомості: «Ніяких інших випадків, крім тих двох вибухів, не було— ні дзвінків,
найближчому протипожежному крані не було вентиля… Більшість шахтних виробок, а це загалом понад 27,7 км, пройдені ще півстоліття тому. Вони мають металеві арки й дерев’яні стяжки. Відпрацьовані виробки ізольовані переважно дощаними перемичками. Тож до прибуття о 22-й годині 5 хвилин перших відділень ВГРС пожежа розвивалася вільно, а швидкість поширення вогню, стверджують експерти, досягла 14—16 м/год. Шахтарі натомість подейкують, що за ВГРС давно помічена звичка «затягувати» з ліквідацією аварії, якщо не ведуться роботи з порятунку людей. Ніби у такий спосіб рятувальники заробляють так звані апарато-години, що оплачуються за найвищою шкалою. Якщо цього разу це справді було так, то зволікання стало фатальним як для самої шахти, так і для 1300 її працівників. У наступні дні гасіння рятувальники змушені були неодноразово виходити з шахти через загрозливу концентрацію метану. Тим часом вогонь швидко поширювався вентиляційними штреками. Навіть споруджені на його шляху ізоляційні перемички із 150 т гіпсу не могли його зупинити. На гасінні новий 2011 рік разом із львівськими та волинськими рятувальниками «Межирічанської» зустрічала й команда з Краснодо-
До речі
на. Але зусилля не дали результатів. Тож 4 січня урядова комісія ухвалює остаточне рішення: скіповий стовбур засипати. Весь наступний день половина парку задіяних на будівництві Львівського аеропорту самоскидів звозили пісок та глину з
нали б. Але груднева пожежа, здається, може взагалі поставити хрест на шахті. На переконання начальника гірничого округу управління Держгірпромнагляду у Львівській області Юрія Царика, у глибині шахта горітиме ще не менше трьох місяців. Приплив
води становить 13 м3/год., тож за цей час нижні горизонти можуть бути повністю затопленими. Ще квартал потрібен на відновлення скіпового стовбура. Не менше чотирьох місяців, а якщо без стахановщини, то й півроку піде на загальні відновлювальні роботи. Тож коли пожежа врешті загасне, обов’язково постане слушне запитання: а чи варта шкурка вичинки? З одного боку, виділені для ліквідації пожежі 10 млн грн, уважай, уже закопали. Тепер тільки саме очищення стовбура від піскосуміші економісти оцінюють щонайменше в 5,5 млн грн. Повна заміна знищених вогнем електромереж, кріплень, відкачування води й остаточне відновлення видобутку вимагатимуть ще 14—15 млн гривень. З іншого боку, частка «Межирічанської» у загальнодержавному видобутку енергетичного вугілля за 11 місяців минулого року (а це, за даними Міненергетики, 46,513 млн т) становила якихось 0,96%. Якби йшлося про дефіцитне коксівне вугілля, питання доцільності виділення коштів на відновлення шахти в уряді не виникало б. А от сподіватися, що в умовах критичного дефіциту держбюджету й тотальної економії урядовці допомагатимуть погорільцям — винуватцям пожежі, мабуть, не варто. Та й вугілля там – трохи більше 10 млн тонн промислових запасів. Навіть на двадцять років не вистачить. Схоже, це може стати першим в Україні випадком, коли шахта не пережила шахтаря…
ні вибухів, ні підкладання, ні нових зарядів…». Вибухи здійснено за допомогою безоболонкового пристрою на основі суміші промислової вибухівки, до якої входив амоніт. Зараз установ-
люють походження вибухівки й підприємство, з якого її могли викрасти. СБУ порушила кримінальну справу за статтею «Тероризм». Голова СБУ Валерій Хорошковський запевнив, що гроші вимагачам не передавалися. Схоже, «терористи» приурочили свою «акцію» до планового візиту в Донецьку область міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія Бойка. Того дня він саме був на єнакіївській шахті «Полтавська»
ДП «Орджонікідзевугілля». За словами міністра, причина вибухів у Макіївці — «банальне вимагання», вони не пов’язані з господарською діяльністю ДП «Макіїввугілля». Однак у ЗМІ з’явилася версія про те, що вибухи певним чином спровоковані результатами перевірки «Макіїввугілля», яку проводило КРУ: контрольні заходи вкотре показали недоліки в бухгалтерському обліку, грубі порушення фінансової та бюджетної дисципліни в цілому на 1,823 млрд грн.
Аж до 60-х років у штаті вуглевидобувних підприємств були табакотруси, обов’язком яких було перевіряти кишені шахтарів перед спуском у шахту і їхній спецодяг у сушарці на предмет тютюну та сірників. Хто попадався, заносився в «чорні списки» і ризикував як мінімум залишитися без премії. Кілька повторів — і могли засудити або звільнити з «вовчим квитком». На деяких шахтах табакотруси не обмежувалися шмоном перед кліттю, а ходили виробками й змушували підземників вивертати кишені в пошуках курива. Потім влада ніби згадала, що за законом обшук може бути тільки за санкцією прокурора, і це дійство скасували.
найближчих кар’єрів, а сотня гірників скидали суміш у стовбур шахти.
Не варте діло заходу Свого часу шахта «Межирічанська» була флагманом вуглекопів Галичини й навіть нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора. У 2004 році здобула «Срібну стелу» й диплом «Якість ІІІ тисячоліття» міжнародного рейтингу «Золота фортуна», хоча вугілля з 52-процентною зольністю якісним назвати можна з великим перебільшенням. А от рік 2010-й, перший після півстолітнього ювілею, для колективу був украй невдалим. Іще з червня тут ніяк не вдавалося виконувати місячні плани, річного завдання з видобутку півмільйона тонн теж не вико-
№ 2 (157)
25 січня 2011 року
7
Реалії
Заручники «тихої бомби»
тільки на 70%. Навіть їхнім аварійно-диспетчерським службам доводиться працювати з недоукомплектованим на 20% штатом, а служби з обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання обходяться в 68% від штатної чисельності співробітників. Самі компанії пояснюють таку ситуацію тим, що рівень тарифів на розподіл і постав-
вої уваги. Сьогодні це завдання покладено на приватні або комунальні структури, які часто зневажають цим непрофільним для себе видом діяльності. Поточні й капітальні ремонти мінімізовано. Тому не дивно, що кількість аварій, нерідко зі смертельним результатом, щодня зростає. Нормативні документи чітко не визначають, хто й за які гроші має фінансувати обслуговування внутрішньобудинкових комунікацій. Як і завжди в таких випадках, це призводить до того, що різні організації та служби намагаються перекласти відповідальність одна на одну й уникнути ви-
ку газу не дозволяє наймати достатню кількість працівників. Утім, це скоріше питання визначення пріоритетів. Як ми вже відзначали, цілком передбачувано, що для спеціалізованих підприємств газового господарства пріоритетом стала комерційна, а не технічна політика. Крім того, обслуговування внутрішньобудинкових комунікацій вимагає особли-
конання технічного обслуговування. З огляду на все вищесказане, можна констатувати катастрофічне становище в галузі, за якого суто технічні та інфраструктурні проблеми ще більше загострюються безвідповідальним підходом громадян до власної безпеки, а власників будинків — до стану інженерних комунікацій. Профільні міністерства та відомства
знають цю проблему, однак конкретних практичних кроків, спрямованих на її якнайшвидше вирішення, досі не вжито. Якими мають бути ці кроки? Найперше, необхідно розробити прості, зрозумілі для споживачів правила експлуатації газових плит. Не одній аварії можна було б запобігти за рахунок дотримання найпростіших принципів техніки безпеки, які сьогодні порушуються майже скрізь. Звичайно, самої лише наявності правил недостатньо — важливо донести ці норми до громадян, мотивувати необхідність їхнього дотримання. Рішенням тут можуть стати внесення правил безпеки в типовий договір на надання послуг із подачі газу, широка освітньо-рекламна кампанія, спрямована на інформування споживачів блакитного палива про небезпеку, що спричиняє порушення умов експлуатації плит. Але самими лише правилами однаково не обійтися, адже щоб виявити проблему з газовим обладнанням, а тим більше її усунути, потрібен фахівець. Тому розумно було б розробити та впровадити ефективну систему експертизи газових плит та ухвалити рішення про їхнє списання. Відразу постає запитання про соціальні гарантії власникам таких плит, адже, швидше за все, значна частина некондиційного обладнання належить саме малозабезпеченим громадянам, переважно пенсіонерам. Важливо уникнути формального підходу до питання про списання техніки.
об’єкті, нема, він випадково зайшов на будівництво, сам заліз на дах — ми ні в чому не винні. Однак свідки трагедії й рідні загиблого говорять про протилежне. Хлопця неодноразово бачили на будівництві за різними роботами. Під час трагедії він був одягнений у спецформу. Загалом, провина підприємства навіч. За рішенням комісії територіального управління Держгірпромнагляду цей нещасний випадок був пов’язаний із виробництвом. Вражають цинізмом два випадки. Перший із них стався на «найпередовішому підприємстві області» — слова належать колишньому міністрові промполітики й стосуються усе ще споруджуваного хімічного заводу напівпровідників. Отже, 6 липня під час виконання робіт у технологічному колодязі без жодних засобів захисту слюсарю-сантехнику цього підприємства стало зле, він знепритомнів. За ним спус-
тилися два його напарники, які також не змогли вибратися з люка. Лікарі «Швидкої допомоги» доставили потерпілого в лікарню, але він помер не приходячи до тями. Як з’ясувалося під час розслідування, підприємство не мало права проводити роботи в цих колодязях, грубо порушуючи правила безпеки. — У разі нещасного випадку з летальним кінцем існує затверджений механізм службового реагування, — розповідає начальник теруправління по Запорізькій області Віктор Вітряк. — Це означає, що представники підприємства мають повідомити медиків, міліцію, прокуратуру, місцеву владу й наше теруправління про те, що сталося. У цьому випадку всього цього не було зроблено. Було звичайне приховування нещасного випадку посадовими особами підприємства. До речі, керівництво ВАТ «Завод напівпровідників» так і не повідомило нас про газ, яким отруївся їхній співро-
Проблема безпеки побутового газу стала надзвичайно нагальною. Яких заходів треба вжити, щоб уникнути трагедій? Борис ПЛЕСКАЧОВ За останні десять років різко зросла кількість нещасних випадків під час використання газу в побуті. Мільйони газових плит стали бомбами вповільненої дії в наших квартирах і будинках.
За 2006—2010 роки в країні сталося 556 нещасних випадків, пов’язаних із побутовим газом. Від блакитного палива постраждали 1224 чоловік, з яких 482 загинули. Цей мартиролог поповнюється все новими й новими жертвами. Тільки за останні три місяці сталося 68 інцидентів, які призвели до загибелі 45 чоловік, із них шестеро — діти. Причиною трагедій стає, як правило, отруєння чадним газом або вибух газоповітряної суміші. І це недивно: газорозподільні мережі країни безнадійно застаріли й щороку все більше старіють й поступово стають непридатними. До того ж, як повідомляє Міністерство енергетики та вугільної промисловості, значна частина вентиляційних і димових каналів у всіх регіонах країни у надзвичайно незадовільному стані. Окрема проблема — самовільне встановлення та підключення газового обладнання, що нерідко робиться взагалі без урахування елементарних вимог не тільки правил техніки безпеки, а й здорового глузду.
Проблема неоднозначна. По-перше, відповідно до законодавства України за стан і технічну безпеку побутових газових плит фактично ніхто не відповідає. Основні обов’язки із підтримки в належному стані обладнання покладаються на його власника, який з очевидних причин не має ні необхідних для цього знань, ні можливостей. Доступ же працівників підприємств — постачальників газу й газифікаторів безпосередньо в приміщення ускладнений, що найчастіше унеможливлює не тільки обслуговування, а й елементарну перевірку на загазованість. Та й самі підприємства не надто зацікавлені у виконанні функцій із безпечної експлуатації газових плит: логічно, що для комерційної структури головним завданням стає одержання прибутку. За недосконалого законодавства, нерозвиненої судової системи та відсутності правової культури населення підприємство-постачальник не несе істотної матеріальної відповідальності навіть у випадку, якщо обладнання виходить із ладу із трагічними наслідками для мешканців. З іншого боку, за інформацією компаній — постачальниць газу, ці підприємства забезпечені фахівцями
Випадок «у відмові» Виробничі трагедії потребують особливого підходу під час розслідування їхніх причин Роман ПРЯДУН Ніхто не сперечається: найчастіше в отриманих травмах і каліцтвах на виробництві винні самі потерпілі. Конфлікт починається потім, коли доводиться вирішувати на офіційному рівні, що ж насправді призвело до нещасного випадку. Оскільки відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю працівника, покладено на адміністрацію підприємства. Але вона аж ніяк не бажає визнавати свою провину й майже завжди має «особливу думку» із приводу загибелі тих, кого приймала на роботу.
19 травня минулого року під час виконання робіт ТОВ «ПСК «Аквілон» на покрівлі споруджуваного в Запоріжжі будинку «Епіцентру» студент
5-го курсу Запорізького національного технічного університету впав у проріз із висоти 8,4 м і вмер. …На території об’єкта хлопець переодягся в спецформу й чекав вказівок. Його призначили бетонником. Бригада займалася своєю справою, аж раптом почався дощ. Свіжому бетону не можна намокати, бо зіпсується. Бригадир вирішив закрити на даху призначені для вентиляції технологічні отвори, через які подавалася вода для будівельного розчину. Він і ще один робітник піднялися на дах, але дощ посилився, і знадобилася додаткова допомога. Серед двох молодих помічників був і загиблий студент. Чому сторонню людину (так про нього потім гово-
ритимуть керівники підприємства) покликали на дах, тоді ніхто нікому питань не ставив. Щоб закрити всі отвори, не вистачило одного листа, почали шукати його на даху. Знайшли, і в цю мить студент ЗНТУ зник. Через дощ він не побачив вентиляційного отвору й провалився в нього. Від численних переломів і травм хлопець помер у лікарні того ж дня. Усвідомивши міру відповідальності, все керівництво промислово-будівельної компанії «Аквілон», субпідрядника будівництва «Епіцентру», як досить часто буває в таких випадках «пішло у відмову». Мовляв, документів, що підтверджують присутність студента на
Скажімо, ту ж амортизацію сьогодні розглядають із суто бухгалтерських позицій: як тільки техніка відробила свій термін — настав час здавати її в утиль. Але ж тут усе залежить від якості конкретної одиниці обладнання, умов її використання. Одна плита може працювати двадцять років і бути в досить доброму стані, а іншу, можливо, треба списувати вже через п’ять. А щоб у кожному конкретному випадку ухвалювати правильні рішення, потрібні кваліфіковані фахівці та чіткий порядок виведення обладнання з експлуатації, що дозволить виключити можливість зловживань. Нарешті, сьогодні практичні можливості співробітників облгазів із проведення перевірок обмежені — нерідко їх просто не пускають у квартири або газифіковані приватні будинки, причому саме в тих випадках, коли власник газового обладнання усвідомлює, що належить до групи ризику (наприклад, через застаріле або самовільно встановлене обладнання). Але навіть коли перевірку вже проведено й виявлено несправності, в облгазу, по суті, немає можливості вплинути на порушника, наприклад, відключивши газ. Напевне, треба передбачити можливість розривати договір про поставку газу в однобічному порядку, чого сьогодні немає. Як би то не було, проблема навіч, і вирішувати її треба вже сьогодні, не відкладаючи набезрік. Щодня зволікання обходиться дорогою ціною, вимірюваною в людських життях. бітник. Медики за результатами розтину не змогли встановити, що це була за речовина. Обурює й те, що представники підприємства всіляко затягували строки розслідування, вимагаючи проведення всіляких експертиз. Крім цього, вони не погодилися пов’язати цей нещасний випадок із виробництвом. Ще один нещасний випадок, про який варто сказати, зафіксований 24 листопада минулого року на «Дніпроспецсталі», де на прохідній кранової галереї СПЦ-3 знайшли труп слюсаря-ремонтника. Людину було роздавлено краном. Причина, згідно з офіційними документами, — «невиконання посадових обов’язків старшим майстром, механіком, заступником начальника цеху, начальником цеху». Однак найстрашніше те, що потерпілий працював із 23 години 30 хвилин 21 листопада, а труп знайшли тільки 24-го, тобто понад дві доби він перебував на території підприємства.
8
№ 2 (157)
25 січня 2011 року
Військова таємниця
Прощавай, зброє? Чи принесе очікувані поліпшення концентрація оборонних підприємств під крилом недавно створеного «Укроборонпрому»? Дмитро ТИМЧУК
Початок на стор. 1
Потім склад об’єднання поповнився. До нього за рішенням Кабміну приєднали шість підприємств бронетанкової галузі на чолі з харківським ДП «Завод ім.Малишева» і казенним підприємством «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім.Морозова». За інформацією головного конструктора цього КБ Юрія Бусяка, «список активів, що входять до «Укроборонпрому», розширюватиметься». Передбачається, що учасники концерну залишаться юридичними особами, але з єдиним центром для координації спільної роботи.
Думка експертів Валентин Бадрак Директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння
«Усе залежить від підходів» — Створена структура орієнтована виключно на кооперацію з Росією. У найближчому майбутньому слід очікувати поглинання деяких українських підприємств російською «оборонкою», хоча не в кожному випадку це матиме негативні наслідки для України. Таке підприємство, як виробник ракет «повітряповітря» ДАХК «Артем», без Росії не виживе.
— Із «Укроборонпромом» поглинання українських виробників російським ОПК може бути поставлене на потік. Наприклад, це стосується злиття з російським авіабудуванням українського ДП «Антонов», чого весь минулий рік домагалася Москва. — Ми проти того, щоб інтеграція нашого «Антонова» була не на ринкових умовах, оскільки для початку необхідно довести підприємство до них, а потім, після незалежної експертизи, уже виставляти його на продаж. Якщо росіяни впевнені, що конструкторське бюро «Антонов» коштує лише півмільярда доларів, то українська сторона називає суму близько 3,5 мільярда доларів. Уже цей факт — яскравий приклад того, що відсутність ринкових підходів робить створений «Укроборонпром» «заточеним» лише під кооперацію з Росією. У той час як в України є добрі шанси на світовому ринку озброєнь. Ми не маємо права ці перспективи втрачати. — У яких цифрах обчислюється реальний потенціал українських озброєнь? — Деякі міжнародні експертні організації говорять, що торік було відзначено безпрецедентне зростання світового ринку озброєння, вони називають цифру — більше 70 мільярдів доларів. Ми оцінюємо потенціал України приблизно в 1,5—1,8 мільярда доларів. Він відповідає можливостям нашої країни залишатися в проміжку між 10-м і 15-м місцем світового рейтингу й поглинати до 1% ринку світового озброєння.
— Наскільки створення «Укроборонпрому» сприятиме досягненню цих цілей? — Рішення про створення «Укроборонпрому» у цілому позитивне, воно сприятиме централізації, концентрації зусиль та ресурсів, але при цьому є декілька нюансів. Поки за межами всього процесу залишаються Збройні Сили. Ухил іде у напрямку експорту та підтримки експортно орієнтованих підприємств, у той час як держоборонзамовлення на 2011 рік ледь перевищує 100 мільйонів доларів. Незрозуміло, якою буде робота із брендовими підприємствами, такими як завод ім. Антонова, ім. Малишева, ХКБД. Об’єднання відомих підприємств у єдину структуру різко зменшить їхні можливості на світовому ринку. Наприклад, якщо КрАЗ увійде до «Укроборонпрому», то його продукція різко подорожчає й стане неконкурентоспроможною, і так із багатьох виробництв. Незрозуміло, якою буде робота із приватними активами, бо не кожен менеджер захоче втратити контроль над своїм підприємством. Незрозуміло, який орган уповноважений вирішувати питання політики. Якщо ним залишається міжвідомча комісія, то тоді має бути уточнений її склад.
— Фахівці відзначають, що «Укроборонпром» не в змозі самостійно фінансувати великі проекти з озброєння армії. На їхню думку, концерн зможе вкладати інвестиції в не дуже ресурсозатратні проекти... — Дійсно, якщо йдеться про складні дорогі системи, наприклад про створення національного зенітно-ракетного комплексу, то «Укроборонпрому» ресурсів не вистачить. Потрібна державна програма й відповідний підхід. Також державний концерн не зможе фінансувати довгострокові проекти, такі як «Корвет» і «Ан-70».
Між орланом і драконом Київ має шанс одержати вигідні замовлення для оборонних підприємств від Китаю, не посварившись при цьому з американцями Дмитро ТИМЧУК Початок на стор. 1
Військова «копірка» Україна зробила чимало для розвитку військової моці Китаю. Згадати хоча б виконання феодосійським ФСК «Море» за участю українських НДІ АУС, «Склопластик», «Суднокомпозит» і «Оптика» за-
Володимир Грек Президент асоціації «Українські оборонні технології»
«Це добрий вихід із глухого кута» — Створення державного концерну «Укроборонпром» може серйозно допомогти вирішити більш ніж актуальну проблему модернізації озброєння та військової техніки Збройних Сил України, а також різко підвищити ефективність діяльності ОПК країни в цілому. У нинішніх умовах це дуже позитивне рішення. Можна було нічого не створювати й залишити підприємства розрізненими, якби виконувався загальноприйнятий у світі принцип взаємодії між виробниками озброєнь. У цьому випадку роль держави зводиться до розподілу державного оборонного замовлення й надання ліцензій на торгівлю зброєю. Однак в Україні сьогодні роль держави чітко не визначена, підприємства не акціоновані, більшість із них через особливості своєї структури не здатні взаємодіяти із західними компаніями. У нашому випадку створення «Укроборонпрому» — добрий вихід із глухого кута.
зараз формується, трохи важка в управлінні. Було Міністерство промислової політики й було підприємство, зараз — концерн, потім — субконцерни й тільки після них — підприємства. Тобто виробництву витримати над собою всю цю надбудову досить важко. По суті, підприємству однаково, кому підпорядковуватися, головне — щоб було державне замовлення. Покладатися тільки на іноземні контракти неправильно, бо вони — явище випадкове: можуть бути, а можуть і не бути. Таким чином, саме стабільне й рівне державне оборонне замовлення може стабілізувати ситуацію, а основою державної політики має стати створення умов для розвитку підприємств. Указ Президента, у якому говорилося про те, що в 2011 році держзамовлення має бути на рівні, що відповідає потребам Збройних Сил і виробничих можливостей, виконаний не в повному обсязі.
Питання руба
Як справи з фінансуванням армії?
Сергій Згурець Директор інформаційноконсалтингової компанії Defense Express
— Отже, ніякий «Укроборонпром» не витягне нашу «оборонку» з нинішньої складної ситуації, поки українські Збройні Сили не забезпечать підприємства українського ОПК нормальним держзамовленням на розробку та виробництво озброєнь? — Безперечно, без державного оборонного замовлення що не створюй, воно не працюватиме. Структура, що
— У цілому на армію виділено 11 мільярдів гривень. Це гроші, яких вистачить лише на утримання солдатів у казармах. Соціальні витрати, комунальні платежі, харчування становлять близько 8 мільярдів гривень. З огляду на це говорити про модернізацію та переоснащення просто нема сенсу. За останні
мовлення на будівництво малих десантних кораблів на повітряній подушці, розпочате влітку минулого року. Китай довго копіював українську техніку, переважно авіаційну. Тепер його ВПС мають на озброєнні літаки Y-7 і Y-8 — модернізовані копії українських Ан-24 і Ан-12БК. Також китайські фахівці зібрали прототип свого першого палубного винищувача четвертого покоління J-15, узявши за основу російський Су-33. Копія російського літака зроблена за зразком одного з перших його прототипів — Т10К, купленого в нашої країни в 2005 році. Після того як J-15 запустять у серію, літаки
базуватимуться на китайському авіаносці Shi Lang. Це перший китайський авіаносець (і колишній український крейсер «Варяг»), що пройшов ремонтні роботи, обладнаний і готується виконувати функції навчального корабля для підготовки фахівців майбутнього китайського авіаносного угруповання. Купуючи «Варяг» у Києва, Пекін стверджував, що корабель використовуватиметься виключно «у мирних цілях» — для облаштування плавучого розважального центру. Хоча західні експерти в один голос повторювали, що китайців цей корабель цікавить виключно для вивчення
20 років змінилося вже два покоління озброєння. За 10 років ми матимемо армію з невідомо якою зброєю.
Упритул
Проблема номер один — бідна армія У перспективі військовий бюджет не дає приводу для оптимізму, і останні події — переконливе тому підтвердження. 12 січня Верховна Рада відмовилася забезпечити мінімальне фінансування Збройних Сил України на рівні не менше 2% від ВВП. Відповідний проект Закону «Про внесення змін у Закон України «Про Збройні Сили України» підтримали лише 103 із 418 народних депутатів, зареєстрованих у сесійному залі. Це означає, що в найближчому майбутньому армія і флот зможуть виділяти на розробку й закупівлю нових видів озброєнь ті ж мізерні гроші, що й у попередні роки. Експерти відзначають, що на цей рік із загального фонду бюджету Міноборони (тобто з гарантованих надходжень) на розвиток озброєння та військової техніки армії виділено лише 350 млн грн. У той же час діючі контракти Міноборони з підприємствами ОПК передбачають фінансові зобов’язання військового відомства на суму близько 2 млрд. Таким чином, бюджет не передбачає навіть того, щоб міністерство розплатилося хоча б за нинішніми своїми контрактами, не кажучи вже про перспективні замовлення... Тому успіх концерну «Укроборонпром», на думку експертів, у витягуванні українського ОПК на передові позиції найближчим часом є сумнівним. Щоб ця структура була ефективною, необхідно вирішувати проблеми в комплексі. І при цьому бідна армія, яка не має коштів на закупівлю сучасних озброєнь, — проблема номер один. й наступного створення власних авіаносців. Так і вийшло. У Піднебесній давно заявляли про намір почати будівництво авіаносців, але реально не мали відповідного досвіду та технологій. Володіння «Варягом» дозволяє частково ліквідувати цю прогалину, досконально вивчивши наробітки радянських конструкторів і суднобудівників.
Аспект
Жадана «Зоря» КНР дуже цікавлять українські суднові двигуни для авіаносців, оскільки поки що китайці не можуть самі будувати газові турбіни відповід-
№ 2 (157)
25 січня 2011 року
9
Підприємство Наука
Політ під гвинтом КБ «Аерокоптер» (м. Полтава) — одне з небагатьох в Україні, здатних конструювати й виробляти малу літну техніку на рівні кращих європейських і світових зразків Ірина КОНДРАТЬЄВА Ідея створення в країні власного виробництва вертольотів привертає увагу власників підприємств і урядових кіл із середини 90-х. Але до кінцевого результату все ще далеко. Основна проблема, яка стримує вертольотобудування, — брак фінансових коштів для реалізації повномасштабних програм.
Невеликим приватним підприємствам щодо цього поталанило трохи більше — на тому або іншому етапі вони можуть залучити інвесторів, готових підтримати українське авіабудування. Серед таких щасливчиків і ТОВ «КБ «Аерокоптер». Генеральний директор підприємства Ігор Політучий із гордістю представляє останню серійну розробку — двомісний вертоліт АК 1-3 «Слава». У червні 2006 року машина одержала в Державіаслужбі сертифікат типу, а в березні 2007-го — сертифікат на технічне обслуговування. Заключним акордом стала видача «Аерокоптеру» в 2009—2010 роках сертифікатів виробника й розробника. Таким чином, підприємство тепер має всі права на серійний випуск своєї моделі.
— Ігорю Васильовичу, які завдання можна виконувати за допомогою вашого вертольота? — По-перше, використовувати для навчання літно-
го складу. Державіаслужба дала дозвіл на те, щоб на ньому вчилися літати курсанти Кременчуцького літного коледжу Національного авіаційного університету. На сьогодні один вертоліт, придбаний коледжем, налітав понад тисячу навчальних годин, а інший — понад 500. По-друге, приналежність до класу легких вертольотів дає можливість застосовувати його для моніторингу територій і об’єктів, ведення пошукових робіт, патрулювання, геологічної розвідки, аерозйомки місцевості, сільськогосподарських хімічних робіт тощо. Потретє, це цивільний варіант, отже, ним може управляти як льотчик-професіонал, так і авіатор-аматор.
— Завдяки чому вдалося домогтися таких характеристик? — Ніяких ноу-хау в нас немає. Освоїли самостійно тільки трансмісію, втулку несучого гвинта, легкі й міцні композитні лопаті (вони нітрохи не гірші від тих, що випускаються фірмою «Камов» у РФ, яка вважається законодавицею моди на композитні лопаті). До речі, ми зробили лопаті невеликого розміру, що в поєднанні з високими оборотами гвинта забезпечує добру опірність вітру. Вертоліт добре працює за швидкості вітру до 20 м/сек.
Якщо говорити про концепцію створення вертольота, то ми запозичили деякі технічні особливості у великої авіації й застосували їх у своїй маленькій моделі. Навіть у машинах славетних американських конструкторів Робінсона і Швайцера такого сьо-
годні немає. Утім, це не дивно, адже вони ґрунтуються на технологіях тридцятирічної давнини. Щоб щось змінити, їм треба вкласти величезні кошти в переобладнання виробництва. А ми —більш сучасне підприємство, нам не треба нічого перебудовувати.
— Зовні вертоліт майже як іграшковий ... — Але ця витончена невелика машина здатна піднятися в повітря на висоту 4700 м разом із двома пасажирами й
ТОВ «КБ «Аерокоптер» створено в грудні 1999 р. з ініціативи й під керівництвом льотчика-інструктора, випускника Харківського вищого військового училища льотчиків Ігоря Васильовича Політучого. В Україні створенням вертольотів займаються також фірма «Вертикаль» ( 4-місний вертоліт із двома двигунами) і «Обрій-11» (2- і 4-місні вертольоти). Наразі вони ще не пройшли сертифікацію й не можуть розпочати серійне промислове виробництво. морські флоти Росії, України та Індії. Більш ніж сорокалітній досвід випуску цих агрегатів, високий технічний рівень виробництва й професійної підготовки персоналу дозволяють ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект» виготовляти унікальні всережимні установки, що відповідають світовому рівню за масогабаритними показниками, надійністю, економічністю та простотою експлуатації. У Миколаєві виробляють двигуни потужнісного ряду в 3, 6, 15, 16, 25 МВт, і на їхній базі випускають газотурбінні установки для кораблів різних проек-
— Ваш вертоліт уже побував на різних виставках і авіасалонах і дістав чимало похвальних відгуків фахівців.
Ігор Політучий представляє вертоліт АК1-3 на Міжнародному авіасалоні-2010 у селищі Гостомель під Києвом
Довідка «УТГ»
ної потужності. Пекін давно цікавиться закупівлею наших корабельних газотурбінних установок, основних конкурентів аналогічного обладнання провідного світового виробника — американської компанії General Electric. Установки, створені НВП «Машпроект» і виготовлені ВО «Зоря» (сьогодні це єдине державне підприємство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект», м. Миколаїв), експлуатуються на кораблях, що входять до складу ВМС 15 країн світу. Найбільші споживачі українських турбін — військово-
50 кг вантажу. І це не межа. Плануємо оснастити вертоліт потужнішим двигуном, що дозволить піднімати вже 200—250 кг вантажу. До речі, двигун у нас японський — EJ-25 фірми Subaru. Він має відповідний сертифікат і дозволений до застосування в легкій авіаційній техніці. Ми купуємо запчастини, а потім складаємо готовий виріб відповідно до авіаційних вимог.
тів, що будуються й уже експлуатуються. Агрегати, які зараз випускаються, використовують у своєму складі комбінації газотурбінних двигунів різної потужності й двигунів різних типів у дизельгазотурбінних і газо-паротурбінних установках. Прикладом їх є модернізовані М7Н, М15У, М44, М21Б, які використовуються у ВМС або перебувають у стадії введення в експлуатацію. Установки типу М7 і М15 — найпоширеніші, їх застосовують на кораблях різних замовників. За час експлуатації ці агрегати показали високу надійність, еко-
— Думаю, нам удалося зробити машину не гірше, ніж у американців, авторитет яких у вертольотобудуванні визнаний в усьому світі. Крім того, у нашого вертольота в порівнянні з іншими відомими у світі аналогічними моделями багато переваг: більш висока комфортабельність, застосування автомобільного бензину, простота в пілотуванні й обслуговуванні, високий рівень надійності та безпеки.
— Які його основні параметри й літні характеристики? — Вертоліт виконаний за одногвинтовою схемою, має несучий гвинт невеликого діаметра, що дозволяє виконувати посадку на площадці обмежених розмірів. У кабіні вертольота вільно розміщаномічність і простоту в обслуговуванні. Не дивно, що в придбанні модернізованих версій цих установок зацікавлені замовники не тільки ближнього, а й далекого зарубіжжя. Цікаво, що західні видання опублікували супутникові фотографії нового тренувального центру авіації ВМС Китаю на острові Хулудао. Фахівці відразу відзначили схожість китайського центру з комплексом НИТКА, розташованим у Криму (на цьому комплексі, що належить Україні, тренуються російські льотчики морської авіації). Згадали й те, що два роки тому китайські офіцери ви-
ються два члени екіпажу. Її ширина на рівні плечей — 1200 мм. Установлено системи обігріву й вентиляції з обдуванням скла. Довжина вертольота з урахуванням лопатей — 8,09 м, діаметр несучого гвинта — 6,84 м. Причому у разі транспортування вертольоту або його зберігання в обмеженому закритому просторі (гаражі, боксі) лопаті можна зняти, а потім установити. Ця процедура нескладна, потребує небагато часу. Якщо лопаті знято, машина вписується в простір довжиною 5,675 м, шириною 1,645 м, висотою 2,27 м. На вертольоті встановлений поршневий двигун рідинного охолодження, що працює на автомобільному бензині з октановим числом не менше 95. Пілотажнонавігаційне обладнання дозволяє виконувати польоти за звичайних метеоумов удень за правилами візуальних польотів у діапазоні температур від -25 до +35°С. Дальність польоту — 350 км за 2 години 20 хвилин. Витрата пального — 24—32 літри залежно від режиму експлуатації. У середньому 30 літрів на годину, або 17 на 100 км. Маса порожнього вертольота — 390 кг, його можна транспортувати на невеликому автопричепі для легкового автомобіля й цей же причіп використовувати як мобільну злітно-посадкову площадку. Розрахунковий ресурс експлуатації вертольота до капітального ремонту — 2000 годин. Гарантійний ресурс агрегатів — 100 годин, або 12 місяців.
— Скільки часу тривало створення вертольота — від проекту до робочої машини? — Експериментальною розробкою колектив займався 5 років — із 1999 по 2003-й. Ми створили дві моделі. Перша з них — у Кременчуцькому літному коледжі і є наочним приладдям, а друга — у вчали можливість підготовки тут своїх пілотів.
Упритул
Це шанс Із цих чинників зрозуміло, що Україна, по суті, уже втягнена в оголошену гонитву озброєнь як партнер Китаю. Подальше посилення військово-технічного співробітництва Києва та Пекіна навряд чи сподобається Вашингтону, але відкриває непогані перспективи для підприємств української «оборонки». У той же час у перших числах цього року оголошено, що Євросоюз готується зняти
приватній власності, літає у Франції. Одна з експериментальних моделей була представлена в 2004 році в Харкові на чемпіонаті України з вертолітного спорту й дістала позитивну оцінку Сергія Сікорського — сина знаменитого авіаконструктора Ігоря Сікорського. Сергій Ігорович був серед іменитих гостей, запрошених на змагання. Він посидів у кабіні, багато розпитував про будову нашого вертольота й насамкінець сказав, що ми на правильному шляху. Після створення перших моделей був етап сертифікації (він тривав три роки), і тільки після цього ми змогли розпочати серійне виробництво. У цілому виготовили близько 40 вертольотів, на рік приблизно по 10 одиниць. Замовлення виконуємо тільки за умови реального фінансування.
— І скільки коштують зараз вертольоти? — Вартість одного в нас — 150 тисяч доларів. В Америці аналогічна машина фірми Робінсона коштує 230 тисяч, фірми Швайцер — 300. Спочатку нашими замовниками були переважно приватні особи, а останнім часом цією моделлю зацікавилися авіакомпанії, які обслуговують сільськогосподарські підприємства. За бажання замовника ми недавно розробили навісну авіахімапаратуру й перший екземпляр уже відправили в Узбекистан, де його встановлять на АК1-3. — Це єдина модель, яку ви можете робити? — На цьому етапі — так. У подальшому плануємо розробляти 4—5-місну модель для різних потреб. Вона може бути цікава і військовим, і МНС, і службам «швидкої допомоги», і пожежним. На честь нашого головного конструктора В’ячеслава Щербака ми дали вертольоту другу назву — «Слава». Упевнений, що він стане славою всієї України. Фото автора з Китаю ембарго на поставку озброєнь та військової техніки, накладене ще в 1989 році. Відповідна пропозиція підготовлена міністром закордонних справ ЄС Кетрін Ештон. Питання про зняття заборони на експорт озброєнь у Піднебесну розглядається на рівні міністрів закордонних справ країн — членів Євросоюзу. Якщо ембарго таки знімуть, європейські країни активно приєднаються до військовотехнічного співробітництва з Китаєм, у якого вочевидь зростатимуть збройові апетити. І тоді Україні дадуть «зелене світло», незважаючи на невдоволення США.
10
№ 2 (157)
25 січня 2011 року
День прийдешній
Геннадій Рябцев: «Бізнесу в боротьбі з кризою доведеться
покладатися лише на власні сили» Світлана ІСАЧЕНКО Початок на стор. 1 Як запевняють створювачі ресурсної моделі економічних циклів і як показує досвід її застосування, з огляду на загальну поведінку економіки можна з дивовижною точністю передбачати окреме. Як би там не було, із цією моделлю ще в лютому більш ніж успішного 2007 року співробітники київського науково-технічного центру «Психея» з точністю до місяця спрогнозували початок економічної кризи, обвал біржових індексів, банкрутство найбільших фінансових компаній і навіть те, що вважалося зовсім непередбачуваним, — різке зростання та обвальне падіння цін на нафту.
Про те, навіщо потрібні прогнози, зокрема економічні, а також про новий унікальний спосіб моделювання розвитку ринкових процесів — бесіда із заступником директора НТЦ «Психея» з наукової роботи, докторантом Національної академії державного управління при Президенті України, кандидатом технічних наук доцентом Геннадієм Рябцевим (на знімку). — Геннадію Леонідовичу, говорять, прогноз — справа невдячна. Бізнес узагалі віддає перевагу плану. Проте без прогнозу тут, схоже, не обійтися. — Між цими процесами існує нерозривний зв’язок і немає різких меж. По суті, прогнозування й планування ставлять перед собою ті самі завдання. Але вони відрізняються способами оперування інформацією про майбутнє. Прогноз завжди передує плануванню, визначаючи його межі. Він — основа плану. Прогноз має справу з яскраво вираженою невизначеністю інформації й тому не ставить завданням угадати деталі майбутнього. У загальному вигляді його завдання полягає в зменшенні невизначеності або, щонайменше, перетворенні невизначеності на ймовірність (ризик). Отож, імовірнісний опис можливих або бажаних подій — це прогноз. Директивні рішення щодо досягнення можливого або бажаного — план. Прогноз полягає у визначенні можливих станів явища в майбутньому, шляхів і термінів їхнього досягнення, які є метою. Інакше кажучи, прогноз визначає цілі планування. На
запитання, навіщо він потрібний, точніше за все відповів Іммануїл Кант: «Знати, щоб передбачати; передбачати, щоб управляти». — З цього погляду велику роль відіграють економічні прогнози. — Причому прогноз про стан економіки в цілому потрібний фактично всім: політикам, бізнесменам, уряду та окремим громадянам. По суті, він зводиться до визначення поворотних точок економіки. До них належать точки початку рецесій і фінансових криз, точки прискорення або вповільнення темпів зростання та інфляції. Важливість прогнозів таких точок визначається, зокрема, тим, що саме з ними асоціюються найбільші «обвали» та «зльоти» на світових біржах. Остання рецесія показала, що від неї потерпіли майже всі — і величезні фінансові корпорації, і невеликі компанії, і окремі підприємці. Такої хвилі банкрутств не було з часів Великої депресії. При цьому від останніх криз збанкрутували багато відомих корпорацій, які пережили навіть Велику депресію. У свою чергу, знаючи час проходження поворотних точок, можна набагато ефективніше управляти як дер-
жавою, так і бізнесом. Адже в момент настання кризи тактика дій найчастіше має бути змінена на протилежну. Таким чином, інформація про час настання криз і зміни економічних трендів є основою прогнозування більш конкретних питань, що стосуються окремих ринків, компаній, підприємців і громадян. — Чим визначається точність прогнозу? Адже якщо ми розглядаємо його як інструмент управління, то тоді виходить, який найправильніший прогноз саме той, який не здійснився, бо дав можливість запобігти небажаній події. — В ідеалі прогноз повинен визначити характер майбутньої події й час її настання. Звичайно, це не завжди є критерієм точності, оскільки іноді протидії із запобігання прогнозованої несприятливої події можуть змінити саму подію — вона може й не настати завдяки цим протидіям. У цьому випадку прогноз уважається точним, оскільки складається саме для наступних дій або протидій щодо прогнозованої події.
ну економічних умов можна відає новим умовам. Так, надовідатися лише із запізнен- приклад, за останні 40 років у США змінилося принайням, часовим лагом. Інакше кажучи, усі наявні мні п’ять моделей, які пояссьогодні моделі часто да«Заглядати занадто ють помилкові сигнали, далеко в майбутнє — знаходячи кризи там, де їх недалекоглядно». нема, і не бачать тих, які неминучі. Це робить проВінстон Черчілль гнозування непотрібним. — Я тому й звернулася до нювали причину виникненвас за інтерв’ю, оскільки ня рецесій, але зазнавали неваш науково-технічний вдачі за зміни кон’юнктури. центр розробив унікаль- Лише ресурсна модель дону модель, яка дозволяє зволила однаковим чином з імовірністю, близькою (за допомогою єдиного кридо одиниці, прогнозува- терію) пояснити всі рецесії в ти найважливіші події в США за останнє сорокаліття, економіці — початок і кі- а в Іспанії — за вісімнадцять нець рецесій і криз, зміну років, що свідчить не тільтемпів зростання еконо- ки про коректність, а й про міки, динаміку біржових її застосовність у будь-яких індексів, ціни на нафту й ринкових умовах і для будьнафтопродукти. Схоже, яких країн. Пол Кругман, роблячи свої заяви, ще не знав про ваші можливості. Не розцінюйте це як реверанс на вашу адресу. Просто наша газета завжди рада повідомити про вітчизняні досягнення в усіх сферах діяльності. — Дійсно, науковотехнічний центр «Психея» ексклюзивно використо-
«Прогноз — це передбачення того, що сталося б, якби не сталося те, що сталося» Ралф Харріс, британський економіст
— Що можна сказати про точність економічних прогнозів? — Моделей економічного прогнозування чимало. Усі вони дають непогані результати в межах одного економічного тренда. Але коли йдеться про те, щоб передбачати його зміну, тим більше кризу, — справа заходить у глухий кут. Щодо цього показовою є характеристика, яку дав моделям прогнозування лауреат Нобелівської премії з економіки Пол Кругман у The New York Times на початку 2010 року. За його словами, «усі економічні дослідження останніх 30 років були в найкращому разі марними, а в гіршому — просто шкідливими», оскільки в рамках традиційного аналізу про критичну змі-
Довідка «УТГ» НТЦ «Психея» (м. Київ) — аналітичний центр, який надає інформаційні та консалтингові послуги на енергетичних ринках із 1996 року. Учасник галузевих експертно-аналітичних груп при постійному комітеті Верховної Ради, Кабінеті Міністрів і Міністерстві економіки України. Видає щотижневий нафтовий огляд «Термінал» і газету «Нафтопродукти». Підтримує три профільних інтернет-ресурси – www.ukroil.com.ua, www.oilblog.com.ua і www.oilreview. kiev.ua. Проводить щоденний моніторинг близько 6000 автозаправних станцій і 200 оптових компаній, здійснює підтримку управлінських рішень через інформаційно-аналітичну систему RealТЕК.
вує для прогнозування економічних криз нову ресурсну модель економічних циклів, яка за сорокалітній період тестування на прикладі США не дала жодного фальшивого сигналу й не пропустила жодної економічної кризи. Вона настільки нова, що ще не встигла потрапити в поле зору західних економістів, хоча два нобелівських лауреати з економіки з нею вже ознайомлені. На основі цієї моделі, розробленої доцентом НаУКМА Олександром Бандурою, час початку останньої рецесії в США й головні удари фінансової кризи були точно передбачені за багато місяців до їхнього початку. Фактично ця модель описує поведінку економіки в загальному вигляді. Її можна застосовувати для довільного сполучення економічних умов, кон’юнктури й для будь-якої країни незалежно від рівня її розвитку. Тоді як усі наявні наразі моделі є локальними й справедливі для певного сполучення економічних умов. За зміни умов така модель припиняє працювати, а на її зміну приходить інша, яка відпо-
— Та чи не можна просто використовувати в різний час різні моделі, щоб правильно описувати або прогнозувати розвиток ринку? — На жаль, це майже неможливо. Проблема в тому, що про зміну економічних умов у рамках традиційного аналізу можна довідатися лише із запізненням. Тобто про те, що яка-небудь модель не спрацює, не можна напевно знати до того, як вона видасть помилку. Але це занадто пізно, втрат уже не вдасться уникнути. Ресурсна модель Олександра Бандури дозволяє цілком усунути тимчасові лаги й прогнозувати те, що покажуть статистичні дані за кілька місяців до того, як їх буде офіційно опубліковано. — Нафтовий ринок не припиняє дивувати навіть бувалих гравців. Багато хто впевнений, що події на ньому непередбачувані й непоясненні. Проте досвід вашого центру свідчить, що модель Олександра Бандури можна викорис-
хоча багато експертів і досі вважають, що прогнозувати цінову ситуацію на ринку нафти на середньострокову перспективу неможливо. Прогнозування цін на нафту в рамках ресурсної моделі стало можливим після виникнення з 2001—2002 років стійкого взаємозв’язку між валютними, фондовими та сировинними ринками. Він утворився внаслідок збільшення сировинних ринків у десятки разів за кратного скорочення їхніх товарних сегментів, кардинальної зміни складу й кількості учасників біржових торгів, а також значного посилення психологічного чинника й ролі фінансових структур у встановленні цін на біржові товари (з одночасним ослабленням впливу виробників). Не стомлюватиму читача зайвим теоретизуванням, а наведу лише два прості правила, які випливають безпосередньо з ресурсної моделі: тенденція до зниження цін на нафту формується між початком фази пожвавлення й початком фази розширення економічного циклу; тенденція до зростання — між початком фази розширення та закінченням фази стискання. За всю історію торгів на NYMEX спостерігався лише один виняток — у 1987 році. Але його легко пояснити найпотужнішим форсмажорним чинником, який діяв у той час, а саме — закінченням війни між Іраном та Іраком, на той час третьою й четвертою країнами з обсягів видобутку нафти. Через кілька місяців після цього біржові котирування знову повернулися в річище тренда й «надолужили згаяне». Наш центр був єдиним, кому вдалося ще на початку 2007 року спрогнозувати зростання цін на нафту в липні того ж року до 70 до-
«Так багато тих, хто вміє передбачити, і так мало тих, хто вміє попередити». Веслав Брузинський, польський письменник
товувати для прогнозування такого найважливішого економічного показника, як ціна на нафту. — Ресурсна модель — єдина, яку можна застосувати не тільки для прогнозування рецесій і криз, а й цін на біржові товари й деякі ключові фінансові індекси. Вона вперше пояснила статистичний зв’язок між нафтовими котируваннями на НьюЙоркській товарній біржі (NYMEX) і темпами економічного зростання в США,
ларів, постійне відновлення цінових рекордів до липня 2008 року (до 147 доларів за барель) і, найголовніше, різке (на 110 доларів) падіння цін після проходження економікою США критичної точки прогнозу (див. графік). У рамках ресурсної моделі нескладно встановити періоди найбільших цінових спекуляцій під час зростання й падіння нафтових котирувань і навіть оцінити спекулятивну складову у біржових цінах.
№ 2 (157)
25 січня 2011 року
11
День прийдешній Руб – Дехто може запитати: яке значення для України мають ціни на нафту в такій далекій від нас багато в чому Америці? — Ціни на провідних біржах є системотворчими, тобто такими, від яких залежать ціни на нафту й нафтопродукти в усьому світі, у тому числі в Україні. При цьому біржові котирування в Нью-Йорку й Лондоні відрізняються не більш ніж на 5 доларів за барель. Інакше стане можливим безризикове одержання прибутку.
дер, що працює на паливному ринку нашої країни й дотримується однієї із запропонованих йому схем реалізації палива, може одержати додатково від 2 до 20 доларів на кожну тонну бензину й дизельного палива, які він продає. У річному обчисленні це від 0,2 до 1,5 мільйона доларів. — Треба розуміти, вашою моделлю можуть скористатися не тільки нафтотрейдери. — Безперечно. Методики, розроблені НТЦ «Психея»
«Спад — це коли ваш сусід втрачає роботу, криза — коли роботу втрачаєте ви, а видужання економіки — коли роботу втрачає Джиммі Картер». Рональд Рейган у передвиборних дебатах із президентом Картером
Приміром, коли ціна в НьюЙорку нижче, ніж у Лондоні, вигідно купити нафту в США й відразу продати її в Європі. Для одержання зафіксованого в такий спосіб прибутку, що дорівнює різниці біржових цін, потрібно лише доставити нафту через океан. Саме тому безліч арбітражних компаній не дають різниці біржових цін перевищити вартість фрахту й страховку танкера, а, прогнозуючи ціни на нафту в США, можна визначити їх у будь-якій точці земної кулі. Практичний досвід застосування ресурсної моделі свідчить: будь-який трей-
на основі ресурсної моделі, можуть бути корисні як органам державної влади, так і учасникам паливного ринку. Цілі теж можуть бути різними — від розроблення стратегічних документів, попередження кризових явищ у галузях реального сектора, планування діяльності підприємств до прогнозування цін на російський газ, управління запасами, розробки планів поставок енергоносіїв, закупівель та реалізації продукції, розвитку інфраструктури продажів. При цьому прибуток можна одержати, прогнозуючи
не тільки ціни на нафтопродукти, а й рівень попиту на промислові товари, з огляду на взаємозалежність цих показників для підприємств, чутливих до підвищення цін на енергоносії, і тих, чиї доходи безпосередньо залежать від вартості палива. Додаткові можливості використання ресурсної моделі пов’язані з можливістю прогнозування біржової вартості металів і зернових, основних фінансових індексів, наприклад CRB, курсу десятилітніх цінних паперів Державної скарбниці США та інших. Ви можете цілком слушно запитати: «Якщо ви такі розумні, чому ви такі бідні?» Ми працюємо й над цим. Наприкінці минулого року «Психея» проводила конфе-
— Геннадію Леонідовичу, не можу не запитати вас про майбутнє. Що на нас чекає? — Запевнення багатьох аналітиків, що із приходом весни всі наші неприємності закінчаться, виглядають несерйозно. Схоже, що кризові явища у світовій, а отже,
Віктор Черномирдін
й українській економіці будуть безпрецедентними за масштабом і тривалістю. Ми очікуємо на їхнє завершення лише до 2020 року. Ситуація ускладнюється тим, що нашою країною керують політики, нездатні піднятися над груповими
Реальні події
У 2007 р. ціна нафти в Нью-Йорку зростатиме до $70/бар. до літа
Ціна нафти досягла у липні 2007 р.
Рекорди оновлятимуться до нового абсолютного рекорду
Рекорди оновлялися до липня 2008 р. (до $147/бар.)
Після проходження економікою США критичної точки прогнозу (квітень 2008 р.) ціни різко впадуть
Після проходження економікою США критичної точки прогнозу ціна різко впала (на $110)
$70/бар.
Опубліковано в березні 2007 р.
Середня за рік ціна на нафту
Валерій ТИРНОВ Є таке стале словосполучення — спосіб мислення. Близьке до нього за змістом слово «парадигма» означає загальні методологічні установки, характерні для тієї або іншої сфери діяльності. У математики свій спосіб мислення, своя парадигма, у фізики — своя. Але з економікою все не зовсім так.
та сьогодні існує хіба що на базарчику в крихітному райцентрі, де всі одне одного знають. А чому ви дивуєтеся? Не дивуєтеся ж ви періодизації в історії. Давній світ, Середньовіччя, Новий час... Це дуже різні парадигми людського співжиття. То чи треба дивуватися різноманітності в економіці?
От поруч із фундаментальною працею Пола Хейне «Економічний спосіб мислення» — досить популярні й захопливі нариси Роберта Хайлбронера «Філософи від світу цього» — про життя й погляди великих економістів від Адама Сміта до наших днів. Читається вона легко й швидко, а цільного враження не справляє. Безперечний талант автора не дозволяє дорікати йому в недбалості, тут є тема, глибоко змістовний предмет для роздумів. Ця думка спливла знову, коли заговорили про докторську дисертацію кандидата економічних наук доцента Харківської державної академії фізичної куль-
— А чому виникає ця різноманітність? — Поясню на прикладі того ж Адама Сміта. Він відкрив, наприклад, що ідеальний ринок із його сумлінною конкуренцією та повнотою інформації, яка надається покупцеві, веде до перерозподілу суспільного надбання на користь бідних. Сміт придумав донині існуючий образ — невидима рука ринку. Вона справедлива— забирає в багатих і віддає бідним. Теоретичний фінал ідеально-ринкових відносин — рівномірний розподіл суспільного багатства. І це знання він зробив загальним надбанням. А коли так, знайшлося ба-
гато людей, яким схотілося «невидиму руку» обдурити. Але як? Допустити на ринок прийоми несумлінної конкуренції, приховувати від покупця повну інформацію про товар і так далі. Відносини, які виникають при цьому, можна називати за звичкою «ринком», але в нього вже інша методологія, інша парадигма. — І що ж, цим шляхом можна далеко піти від Адама Сміта? — Нескінченно далеко. У 2002 році Джордж Акерлоф здобув Нобелівську премію з економіки за побудову моделі ринку старих автомобілів. Суть справи в тому, що перевагу на ринку має той продавець, який віддає товар за меншу ціну. А що можна вибрати в авто? Марку й колір. Ну, якщо автомобіль старий — ще й рік випуску. Набагато істотніше його технічний стан, але для покупця це таємниця за сімома печатями. Купить — знатиме. Хто ж на цьому ринку виграє? Той, хто продає найгірший автомобіль. Саме він може призначити найнижчу ціну. Правила сумлінної конкуренції не порушено, проте на цьому ринку реалізується погіршувальний добір.
інтересами і знайти спільну мову з опонентами. Тож бізнесу в боротьбі із кризою доведеться покладатися лише на власні сили. Усі найближчі роки характеризуватимуться високою нестабільністю, хаотичною боротьбою за владу, наростанням корупції, суспільною апатією. При цьому
«Ми з вами ще так житимемо, що наші діти й онуки нам заздритимуть!»
Прогноз
Парадокси парадигми
тури Сергія Разумовського (на знімку). Звісно, звичайна річ, коли кандидат захищає докторську, але своєрідність моменту в тому, що ця принесла її авторові ступінь доктора філософії. А назва роботи — «Поліваріантність економічного мислення». Усе сплелося в один інтригуючий вузол... — Сергію Олександровичу, чи правильне в мене склалося враження від книги Хайлбронера: в економіки немає однієї-єдиної парадигми, як у математики або фізики? — Це дійсно так. Скажімо, ідеальний ринок Адама Смі-
ренцію з прогнозування. На ній були присутні представники Національної Академії наук України, які, коментуючи наші прогнозні моделі, запропонували використовувати і їхні прогнози світових цін на нафту. Ми зробили зустрічну пропозицію — перевірити дві школи прогнозування не в тиші наукових коридорів, а в реальних умовах. Немає нічого простіше. Досить відкрити два однакових рахунки для торгівлі нафтовими ф’ючерсами й через місяць порівняти результати. У кого рахунок більший, у того й модель краще. На жаль, наші опоненти не ризикнули прийняти такий виклик. Тим часом уже третій місяць як «Психея» працює на NYMEX. І результати обнадіюють.
Прогнозна ціна
Справа тут — у недоступності для покупця повної інформації про товар. Описана ситуація зустрічається в житті дуже часто, наприклад на виборах. — А що-небудь можна із цим зробити? — Законодавство може зобов’язати продавця, скажімо, протягом року ремонтувати власним коштом кожен проданий ним автомобіль. І ринок вирівняється. Але це вже третя економічна парадигма. — Тільки економіці притаманна «множинність парадигми»? — Вона присутня в кожній із наук, які ми називаємо гуманітарними. Людині властиво пристосовуватися до довкілля, змінюючи свою поведінку, причому не тільки до змін у природі, а й до нею самою створених змін у середовищі соціальному. Ось, наприклад, що говорить Пітер Друкер у книзі «Менеджмент ХХ століття»: «Для суспільної науки, якою є менеджмент, уявлення про дійсність набагато важливіше, ніж для природничих наук... Яку б теорію ми не прийняли, наприклад, що Сонце обертається
єдиним стабілізувальним чинником, здатним компенсувати деструктивні настрої, залишиться суспільство, його людський капітал. Звичайно, коли криза закінчиться, усі, хто її подолав, говоритимуть про безцінні уроки лихоліть. Але й сьогодні відомі якщо не рецепти, то приклади поведінки підприємців у рецесію, яка не є чимось особливим, незважаючи на всю гостроту економічних проблем. Адже саме подолання структурних та інших диспропорцій, власне, і забезпечує розвиток. До того ж криза — це своєрідний тест на здатність бізнесменів і політиків не тільки адекватно реагувати на реалії сучасного світу, а й уживати ефективних заходів із докорінної перебудови держави, економіки та бізнесу. І в цьому ми готові допомогти. навколо Землі або навпаки, це ніяк не вплине ні на Сонце, ні на Землю. Отже, практики від менеджменту діють так, як їм підказують уявлення про дійсність, на яких ґрунтується теорія менеджменту». У соціальному світі незалежності від парадигми нема, як нема й «природних» законів. Тут є гнучкість і мінливість... Це зовсім не абстрактні міркування філософа, якому ввечері не було чого робити. Сам Друкер у зв’язку із цим розповів би, як одного разу якийсь банк вирішив посилити свою ефективність. Після довгих суперечок вирішили пов’язати з нею спектр послуг, а для «посилення» — розширити його. Незабаром кількість клієнтів у банку зменшилася, а прибуток упав. Тільки тоді звернули увагу на те, що клієнти для одержання нових послуг змушені довше стояти в черзі. Тобто з погляду клієнта ефективність — це час, проведений у черзі. Усвідомивши це, менеджери максимально спростили процедуру касових операцій, а інші послуги почали надавати окремо. Через два роки кількість клієнтів у банку зросла в чотири рази.
12
№ 2 (157)
25 січня 2011 року
IT
Без кордонів, але з прикордонниками Сучасні комп’ютерні мережі стають усе більше відкритими — не тільки для користувачів, а й для шкідливих програм Анатолій ЛЕМИШ На форумі «Інноваційні рішення у сфері корпоративної безпеки та безперервності бізнесу», що відбувся в Києві і був організований компанією «Бізнес Саміт», експерти й постачальники ринку систем захисту комп’ютерних мереж представили оцінку ключових загроз безпеки, а також нові продукти й технології для боротьби з ІТ-загрозами.
Архітектура контролю Провідними світовими фірмами з розроблення програм інформаційної безпеки представлені кілька найсучасніших підходів. Вони різняться між собою з багатьох параметрів. Кожне з рішень має певну сферу застосування, і вибирати серед них має саме підприємство, оцінивши свою внутрішню мережу, необхідний рівень захисту й ступінь спілкування із зовнішнім світом. Програму форуму відкрила доповідь Павла Родіонова, системного інженера Cisco IronPort, який представив концепцію архітектури «Мережі без меж» від Cisco. Для сучасного робочого середовища характерне розташування основних бізнес-ресурсів, у тому числі центрів обробки даних, додатків, співробітників і замовників, поза звичними межами підприємства. При цьому спостерігається вибухове зростання кількості підключених до мережі пристроїв, у тому числі з бездротовим доступом. Використовуються системи обміну повідомленнями, такі як MSN і Skype. Ризики несанкціонованого доступу до інформації, якою обмінюються учасники такої мережі, у багато разів підвищуються. Компанія Cisco запропонувала ідеологію, яка дозволяє ІТ-підрозділам упроваджувати централізовані засоби контролю доступу в усій мережі, починаючи із сервера й закінчуючи інфраструктурою та віддаленими клієнтами. Архітектура «Мережі без меж» Cisco надає кілька основних наборів сервісів: сітьові й користувальницькі/кінцевих пристроїв. Для забезпечення централізованого управління й звітності про сітьову актив-
ність розроблений шлюз web-безпеки Cisco IronPort Web Security Appliance. Він, крім того, забезпечує звітність про сітьову активність корпоративних користувачів, у тому числі контроль активності в соціальних мережах. А клієнт Cisco AnyConnect Secure Mobility реалізує концепцію безпечного доступу до віддалених мобільних пристроїв в усьому світі. Високорівневі комутаційні рішення Cisco ASA 5500 і 5585-X, у свою чергу, забезпечують функціонування захищених віртуалізованих центрів обробки даних. Іншу стратегію зниження ризиків інформаційної безпеки на підприємстві запропонував Ігор Закревський, менеджер компанії Symantec. Він навів дані: загальна вартість украденої інформації в 2009 році, «добутої» під час несанкціонованих вторгнень, оцінюється експертами в $1 трильйон. Symantec пропонує ввести централізований моніторинг усіх пристроїв, підключених до мережі підприємства, за допомогою програмного продукту Symantec Protection Center. Цей моніторинг містить у собі модулі управління системами, автоматизації, моніторингу та контролю відновлень, аутентифікації та управління правами доступу, захисту важливої інформації, перевірки дійсності користувачів і джерел, аутентифікації транзакцій і контролю доступу, а також захисту серверів і робочих станцій, контролю інцидентів і резервне відновлення.
Вимагайте від вірусу відбитки пальців! Традиційна загроза — потрапляння шкідливих програм у комп’ютер із флешкарт. За словами керівника технічної підтримки фірми ESET в Україні Павла Дем’яненка, представник відомої родини троянських програм Win32/Conficker минулої осені поступився першістю програмі INF/ Autorun у рейтингу загроз. Жертвами INF/Autorun стали 5,7% користувачів в усьому світі, у тому числі 4,07% в Україні. Метод поширення цієї загрози простий: використовуючи можливість автозапуску
на змінних носіях інформації, троян запускає шкідливі програми щоразу, коли до комп’ютера підключається флешка, CD-диск або інший портативний носій. Експерт рекомендує використовувати антивірусні продукти, які проводять резидентне сканування файлів, що запускаються під час підключення знімних носіїв.
ня безлічі вже наявних вірусів технологія ThreatSense використовує традиційний спосіб — сигнатурний аналіз. Крім цього методу виявлення шкідливого ПЗ ThreatSense також застосовує так звані родові сигнатури — для швидкого виявлення відомих загроз, для їхніх нових варіантів наступного покоління і їхніх
Зірке маля Американська компанія OmniVision продовжує вдосконалювати мініатюрні фотосенсори. Остання її новинка довжиною й шириною лише 1 см дозволяє робити якісні фотознімки розрізненням до 10 мегапікселів. Нагадаємо, що першу таку розробку фотодатчик з роздільною здатністю 5 мегапікселів компанія представила в червні минулого року, а до листопада змогла довести цей показник до восьми. Крім створення 10-мегапіксельних знімків CMOSсенсор OV10810 здатний вести запис відео в розділенні 1080p із частотою 30 кадрів на секунду. Як і в попередніх розробках, у новинці застосовується модуль зворотного підсвічування на базі фірмової 1,4-мікронної технології OmniBSI. Вона забезпечує можливість одержувати непогані знімки з низьким рівнем цифрових шумів навіть в умовах поганої освітленості. Завдяки своїм розмірам датчик може бути застосований як у компактних камерах, так і в мобільних телефонах. Утім, Win32/Conficker упевнено втримує другу позицію як в українському (3,81%), так і у світовому (4,92%) рейтингах загроз. Ця програма призначена для крадіжки із заражених комп’ютерів персональних даних і конфіденційної інформації користувачів. У першу чергу вірус відключає важливі захисні служби ПК, а також блокує доступ до сайтів деяких виробників антивірусів. Тому компанія ESET рекомендує поставитися до захисту від троянів з усією серйозністю. Павло Дем’яненко розповів про продуктову лінійку ESET NOD32, яка являє собою комплексні рішення з інформаційної безпеки підприємства. Для виявлен-
родин. Ця адаптивна форма специфікації сигнатур дозволяє збільшити здатність ThreatSense знаходити раніше невідомі загрози. Одним із найважливіших засобів захисту інформаційної безпеки підприємства є установлення сітьового екрана, або брандмауера, який надійно відокремлює локальну мережу від зовнішньої й таким чином не пропускає зовнішні сітьові загрози. Великий гравець на ринку брандмауерів і віртуальних приватних мереж (VPN) — компанія Check Point, її продуктами у світі користуються 160 млн чоловік. Олександр Чубарук, менеджер із продажів в Україні компанії Check Point Software Technologies,
присвятив свій виступ новим продуктам у галузі захисту. Шлюзи безпеки Check Point «відповідають» за комплексний, гнучкий і масштабований захист внутрішніх мереж. Системи Security Management Blades дозволяють централізовано управляти процесами безпеки. Управління віддаленим доступом між центральним офісом і всіма підключеними пристроями забезпечується через єдиний шлюз віддаленого доступу Check Point. Окрема тема — ІТ-безпека для невеликих фірм, у яких локальні мережі порівняно прості. Про такі рішення компанії Cisco для малого бізнесу розповів Єгор Бойко, консультант проектної групи компанії «Мегатрейд». Програмні продукти Cisco ProtectLink забезпечують на рівні сітьового шлюзу безпеку електронної пошти, web- і url-фільтрацію; а на рівні користувача — антивірусну перевірку, спам-фільтрацію й веб-захист. Веб-захист блокує неблагонадійні URL на підставі «репутації»: якщо адреса, з якої надійшло повідомлення, має «погану репутацію» у базі даних фірми, то таке повідомлення буде заблоковане. Інший продукт Cisco ProtectLink Gateway є рішенням на основі хмарних технологій. Він містить понад 3 млн антивірусних сигнатур і має у своєму розпорядженні просунуті техніки виявлення спаму. Для централізованого захисту локальної мережі використовується Web-консоль порталу ProtectLink Gateway — вона дозволяє адміністраторам поштових систем гнучко організовувати політики доступу й одержувати звіти. Для безпеки кінцевих користувачів застосовується рішення Cisco ProtectLink Endpoint.
Ключі «Аладдіна» Користувачам, які мають секретну й конфіденційну інформацію, необхідно весь час пам’ятати про те, що її варто зберігати за надійними замками. Сучасні методи захисту даних від несанкціонованого доступу представив Ігор Гонебний, керівник одного з відділів компанії «Аладдін». Її програмні рішення SecretDisk шифрують конфіденційні дані на комп’ютерах, ноутбуках, серверах, змінних носіях, а також контроль сітьового доступу. Криптозахист на рівні корпорації забезпечують системи Token
Management System. Рішення Secret DiskEnterprise дозволяють здійснювати не тільки необхідні шифрувальні функції, а й централізоване управління захистом інформації. А безпека корпоративних баз даних здійснюється на основі рішень eToken плюс Identity Manager. При цьому використовуються електронні ключі eToken — персональний засіб аутентифікації й захищеного зберігання даних, що підтримує роботу із цифровими сертифікатами й електронним цифровим підписом (ЕЦП). Модельний ряд eToken представлений USB-ключами, смарт-картами та автономними генераторами одноразових паролів (OTP). Не менш важливо забезпечити криптозахист переносних накопичувачів, флеш-карти або жорсткого диска у разі потрапляння в сторонні руки. Такі апаратні рішення компанії Kingston Technology для обробки, зберігання та перенесення конфіденційних даних представив менеджер фірми Дмитро Романенко. Ультрабезпечні USB флеш-накопичувачі DataTraveler Locker з апаратним шифруванням даних здатні забезпечувати захист від багатьох прихованих небезпек витоку інформації. Сучасний рівень корпоративної мобільності народжує необхідність таких захищених мобільних пристроїв, тому нові продукти Kingston Data Traveller Secure оснащені потужними процесорами шифрування. На особливу увагу заслуговують твердотільні накопичувачі інформації лінійки Kingston SSDNow — вони характеризуються високою продуктивністю, довговічністю, надійністю й низьким енергоспоживанням. Підбив підсумок виступів модератор форуму Василь Сметанін в оглядовій доповіді «Система управління інформаційною безпекою (СУІБ). Підходи й світові практики». Експерт описав основні етапи розробки та впровадження СУІБ і відзначив, що серед представлених розробниками рішень ІТ-безпеки немає такого, яке однаково було б придатне для всіх фірм і підприємств. Тому кожна організація повинна сама визначити, який програмний або апаратний продукт їй має сенс використовувати. І, звичайно, для професійної оцінки необхідних захисних «редутів» варто звернутися до експертів з ІТ-безпеки.
№ 2 (157)
25 січня 2011 року
13
Наука Транспорт
В оточенні «темної матерії» Анатолій ЛЕМИШ Фізики-ядерники з Інституту ядерних досліджень НАНУ зайнялися пошуками таємничої «темної матерії». Багато результатів їм удалося одержати вперше у світі. За це вони здобули престижну Премію Президента України для молодих учених. Керівник групи кандидат фізико-математичних наук Денис Пода (на знімку) зараз бере участь у експериментах лабораторії в ГранСассі (Італія), яка розташована глибоко під землею. Довелося зв’язатися з ним по Skype.
Як змусити морок світитися? — Денисе Валентиновичу, що науці сьогодні відомо про «темну матерію» і чому її так назвали? — Є багато підтверджень, у тому числі фізичних і астрономічних, того, що в природі існує якась прихована маса, яка не проявляє себе ніяким електромагнітним випромінюванням — ні у видимому спектрі, ні в рентгенівському, ні в радіодіапазоні. Тоб-
бувається, поки незрозуміло. «Темна матерія» і «темна енергія» — найбільші загадки сучасної фізики. Є декілька теорій, які прогнозують, які частинки можуть становити «темну матерію» і яка в них може бути релятивістська швидкість. Можливо, це якась гаряча «темна матерія». Це також можуть бути залишки зірок, тобто холодна «темна матерія». Експерименти в ЦЕРНі (Швейцарія) і в лабораторії в Гран-Сассі повинні відповісти на запитання, яким способом можна змусити частинки «темної матерії» вступати у взаємодію із приладами — детекторами. В одній із гіпотез розглядаються так звані слабко взаємодіючі важкі частинки «темної матерії» (Weakly Interactive Massive Particles, WIMP, ВІМП-частинки). Коли така частинка пролітає крізь детектор, вона зіштовхується з ядром елемента, з якого складається кристал, і змінює напрямок руху. Ядро елемента також трохи змінює положення й при цьому виділяє певну енергію — до декількох десятків кеВ (кілоелектронвольтів). Цю енергію треба зафіксувати, вимірити й таким чином показати, що «темна матерія» взаємодіє з видимою речовиною. — У чому суть ваших дослідів?
Денис Пода
то вона не «світиться». Звідси назва — «темна матерія». Тільки її наявністю можна пояснити багато явищ, які не укладаються в нинішню теорію розвитку й будови Всесвіту. Так, орбітальні швидкості галактик у галактичних скупченнях, особливості руху скупчень галактик та інших великомасштабних структур у Всесвіті відрізняються від передвіщених теорією. За сучасними уявленнями, лише 4,4% маси Всесвіту становить звичайна — баріонна — матерія. Приблизно 23% припадає на небаріонну «темну матерію», яка не бере участі в сильній та електромагнітній взаємодії. Крім того, ще 72% маси Всесвіту становить «темна енергія». Її дія проявляється в тому, що наш Всесвіт після Великого вибуху розширюється не з уповільненням, як це має бути з огляду на наявність гравітації, а навпаки — із прискоренням. Чому це від-
— Беручи участь в одному з таких експериментів, проведеному EURECA — співтовариством учених різних країн, ми працюємо над створенням для нього спеціального сцинтиляційного детектора. Є теоретичні прогнози, що з ядрами різної маси — легкими, середніми й важкими — у частинок «темної матерії» мають бути різні ефекти під час зіткнень. Ми намагаємося в одному детекторі зібрати декілька сцинтиляційних кристалів із різними масами ядер. Такий прилад дозволить із великою ймовірністю відповісти, була це «темна енергія» чи щось інше. Один із найцікавіших результатів, отриманих під час пошуку «темної енергії», дав експеримент із використанням 250 кг кристалів натріййоду, активованих талієм. У цьому експерименті вже понад 10 років спостерігається так званий ефект модуляції: в одну пору року реєструється більша кількість взаємодій, в іншу — їхня кількість зменшується. Ця модуляція відбувається в результаті взаємодії детектора із чимось. Найімовірнішою причиною є «темна матерія»: в одну пору року Земля рухається в одному на-
прямку з потоком «темної матерії», в іншу — йому назустріч. Поки в жодному іншому експерименті такий ефект не спостерігався. Але й жоден експеримент не тривав так довго й із такими високими характеристиками. Тому наша мета — надалі одержувати дані, а також підвищити чутливість апаратури.
Дуже рідкісні ядерні процеси — Розкажіть докладніше про роботу групи, яка визнана гідною премії Президента. — Ми одержали багато нових наукових результатів. Серед них — успіхи в пошуку подвійного бета-розпаду атомних ядер. Це особливий вид ядерного розпаду, який супроводжується збільшенням заряду ядра на дві одиниці й випромінюванням двох електронів. Як виявилося, такі явища відбуваються з деякими елементами, але надзвичайно рідко, із періодом піврозпаду 1013 — 1018, а то й 1024 років. Тому й назва нашої роботи — «Рідкісні ядерні й суб’ядерні процеси». Результати досить цікаві з наукового погляду, їх викладено в наших статтях, а також у декількох рефератах. Усім відомий вольфрам — з нього, приміром, роблять нитки для лампочок. Довгий час вольфрам-180 уважався стабільним ізотопом, поки не виявили його розпаду. З’ясувалося, що це нестабільний ізотоп із періодом піврозпаду 1018 років. Для порівняння: час життя Всесвіту — 1010 років. Тобто ізотоп цей, за всієї своєї очевидної стабільності, усе одно розпадається. Із використанням сцинтиляційних детекторів ми провели дослідження рідкісного бета-розпаду ядра кадмію-113. З’ясували, що період піврозпаду цього ізотопу — 1013 років. Це важ-
ливе відкриття, що дозволяє уточнити теоретичну модель. Далі, саме в наших експериментах, крім рідкісного альфа-розпаду вольфраму-180, уперше зафіксований розпад європія-151, який також до наших дослідів уважався стабільним ізотопом. Дослідження проводилися в Італії, у спеціальній лабораторії, глибоко під землею, щоб зменшити вплив сонячного фону, зовнішньої радіоактивності та, зокрема, космічних променів. Ще один важливий результат — установлення нового обмеження на масу аксіона. Це така гіпотетична частинка, яку поки ніхто не спостерігав, але вона може, теоретично, брати участь у формуванні «темної матерії». Зроблено спробу зареєструвати аксіони, які випромінюються з ядра Сонця. Саму частинку ми не «піймали», але зуміли довести певні обмеження на її масу, що також важливо для розробки подальшої теорії. Ми визначили й декілька сцинтиляторів, які надалі можуть стати перспективними детекторами для вивчення рідкісних альфа-розпадів, бета-розпадів, подвійного бета-розпаду й для виявлення «темної матерії». Усі ці метали повинні мати дуже низький рівень радіаційного забруднення, щоб можна було вірогідно спостерігати рідкісні ефекти. Завдяки розробленим нами сцинтиляторам ми можемо або зареєструвати ці складні процеси, або оцінити обмеження на можливі їхні характеристики. Тобто отримані результати — це розвиток фундаментальних напрямів у сучасній фізиці, вони можуть сприяти одержанню нових експериментальних даних. — А хто входить до вашої групи? — Молоді вчені, два Сергія — Нагорний і Юрченко, обидва через рік-півтора мають захиститися. Четвертий наш
колега — Оксана Поліщук, вона теж пише дисертацію з цієї теми. У нас 49 публікацій із цих напрямів, із них 27 у міжнародних журналах. Крім того, матеріали були представлені на 15 вітчизняних й 29 міжнародних конференціях. Більшість отриманих нами результатів характеризуються словом «уперше».
Тим часом
Дівчата знову йдуть у фізику
Оксана Поліщук
З Оксаною Поліщук, наймолодшою учасницею групи Дениса Пода, удалося поговорити особисто. — Оксано, чим привабила вас наука? Ядерна фізика наразі начебто непрестижна, немодна спеціальність? — Це дивлячись для кого. У нас досить цікава тематика. Людина має знати, у якому світі живе, як улаштований Всесвіт. Принаймні мене це дуже цікавить. Три роки тому я закінчила фізфак Київського національного університету імені Тараса Шевченка, і дуже рада, що потрапила до групи вчених, які вивчають найгостріші проблеми ядерної фізики. Є безліч нерозв’язаних питань, вирішення яких зараз цікавить учених усього світу. І один із найцікавіших напрямів — пошуки «темної матерії». Ми досліджуємо нейтрино — нейтральні елементарні частинки, які дуже слабко взаємодіють із речовиною. Вони народжуються внаслідок певних типів ядерних розпадів. Експериментально вже виявлені три типи нейтрино: електронне, мюонне й тау-лептонне. Також експе-
Упритул
Частка Всесвіту Нейтрино — стабільні нейтральні частинки, які беруть участь тільки в слабкій і гравітаційній взаємодіях. Нейтрино малої енергії надзвичайно слабко взаємодіють із речовиною: так, частинки з енергією близько 3—10 МеВ мають довжину вільного пробігу у воді близько 1018 м (близько 100 світлових років!). Підраховано, що за одну секунду через тіло кожної людини на Землі проходить близько 1014 нейтри-
но, випромінених Сонцем без жодних наслідків. У той же час нейтрино високих енергій успішно виявляються за їхньою взаємодією з мішенями. Маса нейтрино важлива для пояснення феномена прихованої маси в космології, бо, незважаючи на малу масу окремої частинки, концентрація нейтрино у Всесвіті досить висока, щоб істотно вплинути на його середню густину. Уже встановлено, що різні види цих частинок можуть перетворюватися одна на
одну. Наявність нейтринних осциляцій має фундаментальне значення для сучасної фізики. Вони можливі лише в тому випадку, якщо нейтрино у всіх своїх іпостасях мають не нульову масу. Її величина ще точно не обмірена; швидше за все, вона становить частку електрон-вольта, що, як мінімум, у мільйон разів менше від маси електрона. Однак сам факт, що маса нейтрино все-таки існує, дозволяє пояснити асиметрію між матерією та антиматерією.
риментально зареєстроване явище переходу одного типу нейтрино в інший, так званих осциляцій нейтрино (до речі, за це відкриття Раймонд Девіс і Масатоші Кошиба були визнані гідними в 2002 році Нобелівської премії з фізики). Нейтринні експерименти спрямовані на реєстрацію потоків нейтрино, визначення параметрів переходу між різними нейтрино, вивчення властивостей цих частинок (наприклад, пошуки магнітного моменту нейтрино), виявлення нових типів — так званих стерильних нейтрино. Для одержання цих результатів організований експеримент OPERA (Oscillation Project with EmulsiontRacking Apparatus). Задіяні в цьому досліді фахівці з різних країн вивчають мюонні нейтрино, які виробляються на синхротроні Європейського центру ядерних досліджень (ЦЕРН), що розташований у 730 км від штаб-квартири OPERA — в італійській лабораторії ГранСассо. Потік високоенергетичних нейтрино спрямований у напрямку Гран-Сассо й уловлюється встановленими там детекторами, що складаються з 150 тисяч «цеглинок», у яких свинцеві листи перекладені листами емульсійної плівки. Уже можна говорити, що гіпотеза про сцинтиляції нейтрино підтверджена в експерименті. Зараз, розвиваючи цю тематику, ми намагаємося знайти масу нейтрино й інші його властивості, про які ще недавно нічого не було відомо. Досліджуємо таке маловивчене ядерне перетворення, як подвійний безнейтринний бета-розпад для визначення мас деяких елементів. Це у подальшому має допомогти під час обчислення маси нейтрино. А прямими методами виміряти його масу не можна. Я теж брала участь в експериментах у Гран-Сассі. Накопичення даних там триває з 2007 року. За показниками детекторів вибірково проявляються плівки для пошуку та реконструкції корисних подій у детекторі OPERA. Наразі дослідники проаналізували тільки третину даних. У травні 2010 року співробітники OPERA оголосили про реєстрацію першої довгоочікуваної події, головної мети експерименту: був виявлений трек, який свідчить про перетворення мюонного нейтрино на тау-лептонне з подальшим розпадом тау-лептона. Ми також визначали параметри подвійного бетарозпаду збагаченого молібдену й довели, що цей розпад існує. А отже, зроблено ще один крок до розуміння суті «темної матерії».
14
№ 2 (157)
25 січня 2011 року
Обрій
Застигла готика Низка фатальних невдач чи фінансові проблеми — у чому причина нереалізованості грандіозних архітектурних проектів нового часу? Володимир ОТРОЩЕНКО Перша спроба людства побудувати хмарочос із Божої волі була невдалою. Минули тисячоліття, і історія повторилася на новому витку. Тільки це призвело не до мовної кризи, а до багатомільйонних грошових втрат. Як, наприклад, у випадку із трьома довгобудами — у Північній Кореї, Іспанії та Україні
Суперготель за ідеями чучхе Чи знали в північнокорейській компанії Baekdu Mountain Architects & Engineers біблійний переказ про Вавилонську вежу — уже й не дізнаємося. Але її власники в 1987 році вирішили почати в Пхеньяні будівництво одного з найвищих у світі готелів. «Піраміду» назвали «Рюген Готель» — за одним із давніх імен міста, що означає «столиця верб». Будувати комуністи Країни ранкової свіжості вирішили з небаченим розмахом. Готель мав складатися із трьох крил,
Кран над Корейською вежею
що сходяться до центру, 18 м завширшки і 100 завдовжки. Але особливо цікава сорокаметрова верхівка з 8 обертових і 6 верхніх нерухливих поверхів. Загалом 105 поверхів висотою 330 м. Крім того, особисто Кім Ір Сен підрахував, що готель може бути досить прибутковою конструкцією. Для одержання від піраміди-готелю «капіталістичних прибутків» було вирішено залучити іноземних інвесторів, для чого створили фірму Ryugyong Hotel Investment and Management Co. Готові були навіть погодитися на деякі пільги — відкрити в готелі казино й нічні клуби, що для країни чучхе незбагненно. Хоча, звичайно, такі заклади могли
там легко загубитися — сумарна площа готелю передбачалася аж 360 тис. м2. Будівництво велося оптимістично, під многая літа, пісні й танці на честь вождя. Принаймні уряд планував відкрити готель до Всесвітнього фестивалю молоді та студентів 1989 року. Витрати теж вражали: на спорудження залізобетонної конструкції було витрачено $750 млн. За оцінками японських економістів, ця сума становила 2% ВВП КНДР. «Рюген» навіть потрапив на рідкісні корейські поштові марки й туристичні карти Пхеньяна. Та от невдача: на цей час почалися проблеми — то нестача фінансів, то відключення електрики, то дефіцит будматеріалів і навіть банальний голод серед будівельників. Зрештою в 1992 році будівництво було повністю зупинено. Усередині будинку так і не провели ніяких комунікацій, віконних блоків теж не поставили — сьогодні це лише величезна піраміда з бетону. Однак недавно південнокорейська влада вирішила, що будівництво непогано б відновити. Для цього, щоправда, потрібно якихось $300 млн, але інвесторів, які готові надати й таку суму, чомусь не знайшлося. Хіба що самі корейці раптом знайдуть у себе для цього ресурси, заощаджені від виробництва атомної бомби й балістичних ракет. Але цей безглуздий архітектурний досвід не минувся дурно: для одних він став черговим символом тоталітарного режиму, а для художників і дизайнерів — об’єктом для естетичних екзерсисів. Американський архітектурний критик Єва Хегберг перша заявила про те, що «Рюген Готель» — найкраща будівля у світі, а італійський архітектор Стефано Боері назвав його «єдиним осколком наукової фантастики в сучасному світі». І все-таки південнокорейський довгобуд знайшов особливе застосування – у комп’ютерній грі Mercenaries: Playground of Destruction, де став незамінним фрагментом пейзажу. Доля готелю поки не визначена — знесуть його чи знайдуть йому застосування. Поки ж потроху іржавіє підйомний кран, що залишився на самій верхівці будинку, який так і не «навчили» обертатися...
128 років «Святому сімейству» У листопаді минулого року Папа Бенедикт XVI освятив найграндіозніший храмовий довгобуд у Європі — собор Святого сімейства в Барселоні. Тепер у незакінченому храмі можна проводити службу. Унікальність споруди не тільки в її особливій неканонічній красі, а й у тому, що вона будується вже 128 років. Довше споруджували тільки Кельнський собор — майже п’ять століть. Але кінця будівництву в столиці Каталонії не видно й у найближчій перспективі, адже в середині соборного комплексу має височіти стоп’ятдесятиметрова «Вежа Христова». Сам великий архітектор Антоніо Гауді загинув під колесами авто, задивившись на свій дійсно унікальний витвір... А поки барселонський собор усе ще будується, у Польщі поставили найбільшу у світі статую Христа. Висота її досягла 36 метрів, що трохи більше знаменитого аналога в місті «січневої ріки» — Ріо-де-Жанейро. Ідея створення спокутного храму, присвяченого Святому сімейству, виникла в 1874 році. Завдяки щедрим внескам у 1881-му в районі Ешампле купили земельну ділянку. Перший камінь у підмурок нового храму закладений у березні 1882 року. Однак незабаром батько ідеї Дон дель Вільяр облишив проект через суперечки із клірикамизамовниками, і керівництво роботами було доручено великому дону Антоніо. У 1883–1889 роках він завершив крипту, почату його попередником. Уже почалося будівництво неоготичної апсиди, коли, одержавши надзвичайно велике анонімне пожертвування, Гауді вирішив серйозно переробити початковий проект, зберігши від нього планування у вигляді латинського хреста, але повністю змінивши форму й структуру будівлі. За його проектом споруди повинні були увінчати безліччю спрямованих угору монументальних веж. У 1892 році архітектор почав спорудження фасаду Різдва. Через 3 роки він завершив роботи над неоготичною апсидою з декоративними верхівками башточок і жолобів водостічних
труб, навіяними місцевою флорою і фауною, – ящерками й равликами, яких багато в Каталонії. У 1911-му Гауді створив проект фасаду Страстей, хоча остаточне архітектурне рішення нефів і склепінь з’явилося тільки в 1923 році, а його будівництво почалося вже після смерті майстра. Наприкінці 1925 року спорудили 100-метрову дзвіницю фасаду Різдва. Вона була єдиною, добудованою за життя архітектора, який віддав будівництву храму понад сорок років. Після метра Антоніо головним виконробом став його найближчий соратник Доменек Сугранес, який допомагав під час будівництва й багатьох інших відомих споруд Гауді. До своєї смерті в 1938 році Сугранес устиг добудувати три інші
Іржавіє «Вітрило»... Свої амбіції є в кожного — чи то людина, місто, влада. Давній 1976 рік — двохсотліття кузні кадрів, труб і ракет — Дніпропетровська, тоді ще «закритого» і дуже важливого для ВПК і чорної металургії центру «Союзу непорушних». А головне — столиця Придніпров’я була малою батьківщиною Л.Брежнєва й В.Щербицького, М.Тихонова й О.Ватченка. Цей правлячий квартет вирішив спорудити на березі Дніпра найвищий у країні готель. Про готельні «зірки» тоді мови не було, але за проектом 3—4 символи він міг мати цілком заслужено. У роки «застою» і «придніпровського комунізму» най-
Довгобуд «Вітрило»
дзвіниці фасаду Різдва й завершити роботи над керамічним кипарисом, який прикрашає центральний вхід фасаду. Та громадянська війна в Іспанії 1936—1938 років не дозволила продовжити будівництво, а під час пожежі в Барселоні згоріло багато креслень і макети, які зберігалися в майстерні архітектора. На щастя, частину з них пізніше вдалося відновити. Будівництво відновили тільки в 1952-му. Почали зводити фасад Страстей. В основу було покладено розробки, виконані Гауді з 1892 по 1917 рік. Після завершення крипти в 1961-му у ній відкрили музей, присвячений історичним, технічним, художнім і символічним аспектам проекту, через 16 років спорудили ще 4 вежі фасаду, а в 1986-му почалися роботи над скульптурами для його прикрашення, завершені на початку XXI століття. У першому десятилітті XXI століття закінчено склепіння галереї, з’явилися середохрестя й апсида. На них побудують 170-метрову вежу центрального ліхтаря із хрестом і вежу апсиди, присвячену Діві Марії. Передбачуване закінчення всіх будівельних робіт — перша третина XXI століття, коли має бути завершене й створення фасаду Слави, розпочате на межі століть.
неймовірніші будівельні задуми були легко досяжні. Проект «Вітрила» з’явився ще в 1972 році, до 50-ліття СРСР, але архітектурні форми довгобуду й зараз виглядають цілком свіжо. Готель класу «інтурист» вражав розмахом: 28-поверхова частина й два стилобати мали загальну площу близько 190 тис. м2. Майже 600 номерів розміщувалися у висотній частині й мали 996 місць: 1000 і більше треба було затверджувати в Москві, тому архітектори схитрували, щоб вирішити питання на рівні Києва. У стилобатах планували розмістити адміністрацію готелю, ресторан на кілька сотень місць, кафе, банкетний зал, бар, більярдні, конференц-зал, виставкові зали, перукарню, їдальню для персоналу готелю, пральню й іншу інфраструктуру. «Вітрило» повинен був мати власну АТС і підстанцію, басейн, причал і автостоянки. Словом, маленьке місто в місті, за яке авторів удостоїли премій і дипломів. За всієї унікальності проекту були в нього й мінуси: за радянськими СНІПами стелі довелося робити не вище 2,5 м. Будівництво схвалили з рекомендацією взяти в Москві не більше
10 млн рублів (а потрібно було 25), решту — зібрати на місцевих заводах у рахунок шефської допомоги. Гроші Москва виділила за особистою протекцією Брежнєва, проект передали на баланс УРСР, і робота закипіла. Для будівництва комплексу спеціально намили 6 га землі між Старим і Центральним мостом. Розташування обране чудово: недалеко річковий вокзал, до авто- і залізничного теж близько. Із вікон можна побачити майже все місто, а сам комплекс видно звідусіль. У 1974 році намивання завершили, а через рік вбили палі під висотну частину — загалом близько 3 тисяч. За три роки звели каркас будинку, а введення готелю в експлуатацію прогнозували в 1979 році. Не встигли. Брежнєва поховали біля стін Кремля, і в 1984-му роботи згорнули. Проте завдяки старанням архітекторів у наступні кілька років будівництво хоч повільно, але тривало, і якісь копійки на готель знайти вдавалося. Перебудова разом з економічним колапсом Союзу остаточно добила «суперготель», і будівництво завмерло. Хоча його продавали багато разів пронозливі місцеві маклери-брокери і в США, і в Югославію, і в Туреччину. Адже вже були майже готові всі головні конструкції, установлені вікна й двері, прокладено частину комунікацій, навіть вирішували, якими будуть інтер’єри. А робіт було лише на півроку ударного будівництва, але для успішної здачі готелю не вистачало... близько 10 млн радянських рублів. Фінансів не знайшлося навіть на належну консервацію об’єкта, тому вже понад 20 років споруда стоїть із незахищеними стиками, і відкритий метал їсть корозія. Комунікації, столярка й кольорові метали давно розкрадені. У 2005 році «Вітрило», яке іржавіє на самоті, купила київська компанія «РомбусПриват», але будівництво так і не відновила. Депутати місцевої міськради наприкінці 2009-го ухвалили рішення про подовження строку завершення будівництва готельного комплексу «Вітрило» на 5 років. Однак що зробили за ці роки, то це обстеження конструкцій, проектні, інженерно-геологічні та гідрогеологічні дослідження, а також передпроектні розрахунки й обґрунтування технології реконструкції комплексу. Тепер термін уведення — 2015 рік. Але що далі, то менше впевненості, що «Вітрило» реально добудують: занадто багато треба зробити й усе гірше щороку стан конструкцій будинку.
15
№ 2 (157)
25 січня 2011 року
Закон збереження думки Транспорт
Складові істини
Наука після канікул
Святослав РИБНІКОВ
Відпочинок корисний усім, навіть ученим, адже після новорічних свят, за ідеєю, має відчуватися приплив сил
Кожен із нас із дитинства добре знає: знання — сила. Правда, кому належить крилата фраза, скаже не кожен. Як іронічно відзначає народна мудрість, людина, яка розповіла світові про силу знання, навіть уявити собі не могла, що через сторіччя її ім’я асоціюватиметься в обивателя зі шматком копченої свинини... 22 січня виповнилося 450 років від дня народження основоположника наукового методу Френсіса Бекона.
Як батька наукової методології сучасного типу Бекона знаємо ми, нащадки. Для сучасників же він був найперше юристом і політиком. Батько Френсіса Ніколас Бекон обіймав одну з найвищих посад при дворі англійської королеви Єлизавети I — був її особистим радником. Однак, Ніколас не належав до столітнього аристократичного роду: своїм блискучим становищем син управителя вівчарської ферми завдячував виключно успішній юридичній кар’єрі. Можливо, тому й своїх дітей він не «просував», а вчив домагатися успіху власними силами, насамперед професіоналізмом. Тож Френсіс зовсім не походив на нинішніх «мажорів». Першокласну освіту він одержав у Трініті-коледжі Кембриджського університету, причому вступив туди у віці 12 років, а курс навчання пройшов за 3 роки! До речі, саме освіта Бекона є одним із головних аргументів «неканонічних» літературознавців, які твердять, що саме він писав під псевдонімом «Вільям Шекспір»: п’єси кілька разів ставилися в Кембриджі, а статут університету давав такий привілей виключно своїм випускникам, яким стратфордський актор Шекспір, як достеменно відомо, не був. У 15 років молодий юрист був зарахований до дипломатичної місії й відряджений у Париж. На батьківщину Френсіс повернувся через три роки через смерть батька й зайнявся юридичною практикою. Справи йшли більш ніж успішно — Бекон навіть очолив юридичну корпорацію, однак він відмовився від перспектив кар’єри адвоката заради великої політики. У 1584 році 23-літній Френсіс Бекон був обраний членом палати громад і почав своє сходження на державний олімп. Бекона-політика сучасники оцінювали не так однозначно, як юриста: спочатку були різкі опозиційні заяви, потім — затята прихильність королеві. У 1606 році він став особистим
адвокатом короля Якова I Стюарта, у 1617-му — лордомхоронителем печатки, дещо пізніше — лордом-канцлером. Зараз можна тільки здогадуватись, що стояло за зміною позиції — кон’юнктурні мотиви чи щира зміна поглядів. А цілком можливо, і професійний азарт: усе-таки право Бекон дуже любив, як не намагався він запевнити себе в тому, що воно для нього лише засіб. А служба при дворі вимагала дійсно віртуозного володіння юриспруденцією. Чого варте одне тільки «правове обґрунтування» безпрецедентного на той час перебування Якова I у статусі монарха одночасно
Причому індукцію вчений розумів широко — як можливість не тільки підтвердити ту або іншу закономірність шляхом перерахування аргументів на її користь, а й спростувати її шляхом знайдення винятку із правила. Саме з такого беконівського розуміння йде неписане правило сучасної науки: експеримент не дозволяє Для багатьох із нас життя прийняти гипотезу, і творчість Френсіса Бекона яка перевіряється, — тільки відкинути сховані в пітьмі століть альтернативну. двох суверенних держав — Інша безперечна заслуга Англії та Шотландії. Бекона-наукознавця — виВідданість королеві, яка явлення та систематизація піднесла Бекона на політич- проблем, які чекають на дону вершину, стала й причи- слідника на шляху пізнання. ною його падіння. Із 1614 Помилки в міркуваннях, дупо 1621 рік Яків I не без до- мав Бекон, — результат існупомоги вірних таємних рад- вання чотирьох «ідолів розуників нарешті здійснив свою му». Перший, ідол роду, — це заповітну мрію — розпустив властивість усіх людей міряпарламент і правив одноосіб- ти світ на свою міру, те «крино. Коли ж представницький ве дзеркало, яке, домішуючи орган усе-таки довелося зі- до природи речей свою прибрати заново, лорди «відігра- роду, відбиває їх у викривлися» — ініціювали масові леному й спотвореному вирозслідування корупції цар- гляді». Другий, ідол печеських соратників. Шістдеся- ри, — це індивідуальні осотирічного Бекона обвинува- бливості сприйняття й мистили в хабарництві, той ви- лення, «особлива печера, яка знав свою провину й був за- ослаблює й спотворює світло суджений до ув’язнення в Та- природи». Третій, ідол ринуер. Король, щоправда, ска- ку, — це помилки, породжесував вирок суду, однак Бе- ні неточностями мови («Слокон, утомившись від придво- ва встановлюються згідно з рних інтриг, сам назавжди розумінням юрби, тому погапішов із політики. Відсторо- не й безглузде встановлення нений від державних справ, слів дивним чином осаджує він присвятив решту жит- розум».) Нарешті, четвертий, тя міркуванням про пізнан- ідол театру, — це некритичня, що вилилися в його зна- не мислення в рамках колись мениті філософські трактати, кимсь, нехай навіть генієм, які справедливо вважаються торованої колії, ті «численсьогодні фундаментом науки ні засади й аксіоми наук, які Нового часу. мають силу внаслідок переГоловною заслугою Бекона казу, віри й безтурботносвважається індуктивна мето- ті». Найяскравішим прикладологія досліджень — прооб- дом ідола театру Бекон увараз сучасного наукового по- жав беззастережне шануваншуку. Відкриття, говорив фі- ня Аристотеля; саме тому лософ, зроблені випадко- свій головний трактат він наво; для більш ефективно- звав «Новий органон» — на го пізнання світу вчених не- противагу аристотелівському обхідно озброїти інструмен- «Органону». том. Метод для науки — це, Філософ, утім, зробив наза словами Бекона, шлях: на- багато більше, ніж запроповіть кульгавий, який іде рів- нував методологію наукових ною дорогою, обжене здоро- досліджень і застеріг учених вого, що продирається бездо- від можливих проблем. Він ріжжям. До істини веде по- відстояв право науки як таєднання експерименту та ін- кої на існування: переконав дукції. Експеримент дає до- окремих, але досить впливослідникові фактичні знання вих теологів у тому, що Бог про природу, а їхнє індук- зовсім не забороняє вивчати тивне узагальнення дозволяє природу, інакше навіщо б Він зробити коректні умовиводи. дав людині жагу пізнання?
Анна ГРЕЧАНИК Так воно й вийшло: буквально за тиждень оприлюднено декілька ідей, нехай не революційних, але здатних допомогти у вирішенні деяких нагальних проблем сучасності.
Як відомо, на початку 2011 року на різдвяні канікули пішов улюбленець усього світу — Великий адронний колайдер. Зараз на ньому тривають технічні роботи й невеликий ремонт, а зіткнення відновляться лише в березні. От тільки інтерпретуватися вченими вони тепер будуть інакше — на слух. Річ у тім, що поки прискорювач заряджених частинок відпочиває, учені не дрімають. У січні дослідна група LHCsound, яка складається з музикантів і фізиків, представила світу програмне забезпечення, яке дозволяє перетворювати
«пісня» може багато розповісти про здоров’я «автора», крім того, сама по собі має певний терапевтичний ефект. Та й Всесвіт теж талановитий музикант. То чому б не перетворити на звук потік даних із колайдера? Зрозуміло, музика зіткнення частинок буде влаштована складніше, ніж у лічильнику Гейгера. Звучання змінюватиметься залежно від типу частинок, їхньої швидкості або енергії. При цьому користувачі зможуть самі добирати потрібні їм інструменти, наприклад, змусити певні частинки звучати як скрипка. За словами учасника проекту Р.Добсона, людське вухо якнайкраще підходить для виявлення дуже слабких змін у звучанні, а новий звук навіть на рівні інстинкту самозбереження завжди привертає увагу. Тепер у планах учених — ство-
потік даних про зіткнення частинок у Великому адронному колайдері на звук. На думку видання Symmetry, це дозволить ученим почути те, що могли упустити їхні очі. Утім, ідея перетворення даних про фізичні процеси на музику не нова. Ще в лічильниках Гейгера рівень радіації визначався частотою натискань. Не секрет, що мозок людини теж сам собі композитор: його «музика» записується з використанням спеціального комп’ютерного обладнання, а потім перетворюється на звук за допомогою спеціального алгоритму — така
рення програми, яка дозволяє почути цей спів у реальному часі. А от учені з Каліфорнійського технологічного інституту на чолі з професором Хайле спробували вирішити одну з нагальних проблем — паливну — і зуміли перетворити воду на бензин за допомогою оксиду церію. Вони використовували оксид природного рідкісноземельного металу як дешевий поновлюваний каталізатор й дали в журналі Science роз’яснення всім процесам. Виявляється, під час нагрівання води до 1600°С у присутності каталізатора з неї
можна вилучити кисень і перетворити його на непогану альтернативу бензину. Оксид церію при цьому не руйнується, його можна використовувати ще багато разів. Уже зараз є можливість виробляти таким методом три галони палива на день. Поки замало, та що вдієш: нафта може скінчитися і через п’ять років, і через п’ятдесят, але готуватися в будь-якому разі треба вже зараз, а від повеней в усьому світі подітися нема куди. Певне, учених надихнула фраза Дейла Карнегі про те, що коли ви отримали лимон, з нього можна зробити лимонад. «Наші дії абсолютно безпечні, ми не використовуємо ніяких заборонених методів або речовин. У світі стільки церію, що ми, можливо, на шляху до глобального прориву в галузі виробництва бензину», — говорить С. Хайле. Але попереду всієї планети, як завжди, японці. У ті дні, коли американці слухали музику й виробляли перші галони нового палива, компанія NEC/Avio Infrared Technologies презентувала дзеркало-термометр, здатне вимірювати температуру тіла людини, яка в нього дивиться. Похибка при цьому становить не більше 0,5 градуса. Новинка складається зі спеціального інфрачервоного сенсора й прозорого рідкокристалічного дисплея з 30-сантиметровою діагоналлю, на якому висвічується результат вимірювання. Якщо ви милуєтеся на себе, коли зі здоров’ям не все гаразд, пристрій дасть звуковий сигнал (майже як Адронний колайдер). А поки дзеркалу ніхто не приділяє уваги, воно спокійно собі відображає на екрані дату, час, температуру в кімнаті й вологість повітря. Автори сподіваються, що новинка матиме успіх у місцях масового скупчення людей, де зможе розпізнати потенційних носіїв інфекції. Тож ніякі звірячі віруси японцям не страшні. Теж, звичайно, не нова ідея: в усьому прогресивному світі для цих потреб використовуються тепловізори, але ціни на них коливаються від 3500 до 150000 євро, а японська новинка коштує від $1180 до $1440 — дзеркало поставлятиметься у двох версіях. Тому японці й попереду, що розуміють головне: здоров’я нації — запорука її процвітання.
16
№ 2 (157)
25 січня 2011 року
Асиметричний і нестандартний
Мумбайський монстр
Саме такий хетчбек представила на автосалоні в Детройті південнокорейська компанія Hyundai. На перший погляд Hyundai Veloster здається звичайним тридверним авто, але за більш детального вивчення кузова знаходиш четверті двері. Інженери Hyundai придумали досить оригінальне компонування: з лівого боку корпуса передбачені тільки одні, водійські, двері, зате праворуч їх уже дві. Утім, функціональність задніх правих дверей неповна. Вони доступні для використання тільки за відкритих передніх дверей, причому відчиняються у протилежний бік. Такий підхід виглядає логічним, адже пасажири заднього дивана частіше користуються саме правими дверями. Але все-таки головне завдання нового рішення — привернути увагу. У тому ж дусі підібрано й інші елементи дизайну — соковиті кольори, рельєфні поверхні, масивні колісні
У народі будову назвали «мумбайським монстром». Найбагатша людина в Індії й четвертий у загальносвітовому «списку», Мукеш Амбані вочевидь хоче, щоб його статки відразу кидалися в око. Навряд чи прем’єр-міністр Індії Манмохан Сінгх мав на увазі саме це, коли в 2007 році закликав лідерів національного бізнесу «утриматися від демонстративного споживання». Будинок дістав назву «Антилія» на честь островапримари, на якому, як вірили іспанські моряки часів великих географічних відкриттів, розташовані сім «золотих» міст із незліченними багатствами. Будинок займає територію 4532 м2 в одному з найдорожчих районів Бомбея й досягає 173 м у висоту. У звичайному будинку такої висоти було б приблизно 60 поверхів, але в «Антилії» їх лише 27, у тому числі три поверхи призначені для
арки. Вирізняються пофарбовані чорним передні стійки даху, задні світлодіодні ліхтарі й розташований у центрі кормової частини патрубок вихлопної системи. Інтер’єр салону Hyundai Veloster скромніший — він мало відрізняється від інших авто фірми.
к.с. і з крутним моментом 167 Н·м. Трансмісії також цілком звичні: 6-східчаста механічна й 6-східчаста роботизована із двома зчепленнями. Вага автомобіля — 1172 кг. Розповідаючи про нову модель, представники Hyundai робили особливий акцент на малій ви-
У технічному плані модель можна назвати «міцним середнячком», який, проте, зірок з неба не знімає. В основі хетчбека — 4-циліндровий бензиновий двигун обсягом 1,6 літра, потужністю 140
траті палива. Точних цифр поки нема, але південнокорейські інженери обіцяють домогтися більшої економічності, ніж у головного конкурента Hyundai Veloster — гібридного Honda CR-Z.
Сигара за мільйон
Ретро-метеор
У світі водного спорту катери, які мають обриси сигари, — вибір для тих, кому потрібна велика швидкість. За останні кілька років усі найбільші гравці на ринку
тю 1350 к.с. Це новітня на сьогодні розробка компанії Mercury Racing, яка спеціалізується на моторах для перегонових човнів. Довжина човна приблизно 14 м,
автомобілів преміум-класу почали виробляти також і швидкісні човни. Зокрема, компанія Mercedes-Benz, яка представила недавно катер SLS AMG вартістю $1,2 млн. Від інших катерів того ж класу Mercedes-Benz SLS AMG відрізняє турбійований восьмициліндровий двигун потужніс-
а його висота близько 2 м. Надзвичайно ємний паливний бак розрахований на тисячу літрів високооктанового бензину. Форма корпуса катера, розроблена спеціально для перегонів, дозволяє йому розвивати фантастичну для водних засобів швидкість — 117 вузлів, або 216,7 км/год.
Ринок мікрофонів для стаціонарних і портативних комп’ютерів не можна назвати дефіцитним — новинки в цій галузі з’являються мало не щодня. У той же час свіжі розробки, як правило, мало чим відрізняються одна від одної, і натрапити на щось дійсно несподіване досить непросто. Саме такий незвичайний і стильний мікрофон анонсувала днями компанія Samson. Пристрій за назвою Samson Meteor Mic виконаний у стилі ретро й виглядає досить вражаюче завдяки ефектному хромованому металевому корпусу й убудованій підставцітриніжнику. На відміну від типових моделей, які використовують для підключення стандартний 3,5міліметровий аудіовхід, новинка підключається до комп’ютера через порт USB. Цікаво, що спеціальних драйверів для її роботи не треба, причому не тільки для ОС родини Windows, а й для MAC OS X. Гаджет визначається автоматично, і сумісний із більшістю про-
Неокласицизм на плаву Нову моторну яхту Acico-74 (Liberty Boat) у стилі неокласик спущено на воду на верфі в Голландії. З-поміж звичних серійних яхт новинка виділяється оригінальним і стильним виглядом. Загальна ідея дизайну — строгість і стрімкість форм, велика кількість світла, формування відчуття простору й відкритості. Серед технічних характеристик особливу увагу приділено зменшенню гуч ності на ходу. Це по-справ жньому тиха яхта, що забезпечує максимальний комфорт екіпажу на морських переходах. Можна вважати яхту дворежимною — її максимальна швидкість — близько 24 вуз лів (для швидких переходів
або порятунку від негоди в найближчому порту), але для комфортного круїзного плавання придатніша економічна — у 12 вузлів. Дальність плавання без заправлення — до 1500 миль. Внутрішнє планування яхти розраховане на 6 чоловік. Для тривалих переходів передбачена каюта для команди із двох чоловік з окремим виходом на палубу. В оздобленні інтер’єра застосовані сучасні матеріали. Корпус і палуба виконані з алюмінієвого сплаву, що гарантує міцність і довговічність. Яхта повністю укомплектована найсучаснішим обладнанням, що з’явилося на ринку наприкінці 2010 року.
зимового саду зі справжніми деревами. На житлову площу приміщень будинку в 37000 м2 припадає лише
6 мешканців — сам Амбані, його дружина, троє дітей і мати мільярдера. Зате обслуговуватимуть усе це господарство 600 чоловік. У будинку передбачені місця для паркування 168 автомобілів і спеціальний поверх для обслуговування автотранспорту. Для переміщення між поверхами призначені 9 ліфтів. Крім житлових і технічних приміщень, у будинку також є релаксаційно-оздоровчий СПА-комплекс, студія для йоги, театр на 50 місць, кілька басейнів, бальний зал і крижана кімната зі штучним снігопадом. На даху — три посадкових місця для вертольотів. Проект «Антилії» розроблявся американськими архітекторами та інженерами з урахуванням принципів Стхапатъя Веди — однієї з гілок Веди, присвяченої правилам спорудження будинків і організації їхнього оточення. Планування кожного поверху унікальна, як і матеріали, використані в їхній обробці.
КРОСВОРД
грам для аудіозапису. Окремо передбачена можливість експлуатації мікрофона разом з iPad і Camera Connection Kit, що перетворює планшет на портативну студію звукозапису. У Meteor Mic є вихід на навушники й можливість регулювання гучності в них, що особливо зручно для підкастингу (створення й поширення звукових або відеопередач в Інтернеті). Мікрофон також повністю функціональний за використання разом із програмою Skype або аналогічним ПЗ для інтернет-телефонії. Застосовувана в Meteor Mic велика 25-міліметрова діафрагма забезпечує якісний запис аудіо із частотою дискретизації 44/48 КГц. Апарат ідеально передає не тільки людський голос, а й звучання різноманітних музичних інструментів, завдяки смузі пропущення від 20 Гц до 20 КГц. У продаж мікрофон надійде тільки в середині квітня (за ціною $99). До пристрою додаються чохол для зручного транспортування й USB-кабель.
Підготував Олександр БІЛИЛОВЕЦЬ
Усі слова в цьому кросворді ми перетворили на анаграми. Відновіть порядок літер — і кросвод розв’язано.
ГОРИЗОНТАЛЬ: 1. БРАГАТИ. 7. ШТУКАКО. 11. СИКІРЕЛ. 12. СКОРАБИ. 13. ЗВУРАНА. 14. МАРРАТА. 18. ДІІРАН. 19. БОРПАГ. 20. ДИВВІЛП. 21. НАНА. 26. ТРЕФ. 28. ЧАКТАВКІ. 29. ЛЕЛІ. 30. ТАШТ. 32. АДРА. 33. БООТОР. 34. ПАРАКК. 35. БЛІХ. 37. ОНЕН. 38. ЛОТУ. 39. ВАРАШКОР. 40. КАСС. 43. ААКБ. 47. ЗДЇПЕЕР. 49. УМНЕТЕ. 50. БРУККИ. 51. КАБЛАЗЬ. 55. ТИРРАКТ. 56. ТРЕЗІВИ. 57. ЖРИКАЛА. 58. ГАГАТЕР. 59. КУДЕСАН.
ВЕРТИКАЛЬ: 1. ФІРАГАК. 2. ОРІНДОБ. 3. КРОДЕР. 4. СЕТТ. 5. ТРІЛ. 6. САРП. 7. МАКР. 8. НАТТАЛ. 9. ВОРШЕЕЛ. 10. БРУТАТИ. 15. БАЛІВОСА. 16. СКАТЕП. 17. КИАН. 22. КАЛАНТА. 23. СТОВУБА. 24. КІНЬБОЛ. 25. ПІРЬАЛА. 26. КААРІНФ. 27. АДАРІЛО. 31. ЗАРВИКИН. 36. ЕНЬШАЦ. 40. АРТАМУС. 41. ВЕРКАНТ. 42. ЕПЩА. 44. ШРИБУНТ. 45. ОРАККАД. 46. ГРЕЧОТ. 48. ЗДУКИҐ. 51. БАРТ. 52. ОЛЖА. 53. ОЕРЗ. 54. СВАК.
Склала Оксана БАЛАЗАНОВА Відповіді на кросворд, надрукований у № 1 (156) ГОРИЗОНТАЛЬ: 3. Терем. 8. Марево. 9. Епатаж. 11. Робот. 13. Авогадро. 14. Аперитив. 15. Натяк. 16. Інтернет. 17. Селектор. 18. Опока. 21. Арзамас. 25. Юнгфрау. 29. Караван. 30. Волокно. 31. Ідіотка. 32. Пензлик. 33. Реклама. 37. Свобода. 41. Атлас. 44. Підсумок. 45. Петергоф. 46. Ромео. 47. Піноккіо. 48. Кераміка. 49. Банту. 50. Кабіна. 51. Спарта. 52. Тітка.
Малюнок Ігоря КИЙКА
ВЕРТИКАЛЬ: 1. Гангрена. 2. Берданка. 3. Торонто. 4. Рабство. 5. Метакса. 6. Магеллан. 7. Батискаф. 10. Свинар. 12. Широта. 19. Пароніт. 20. Кувалда. 21. Абвер. 22. Залік. 23. Мекка. 24. Скопа. 25. «Онікс». 26. Грімо. 27. Ретро. 28. Увага. 34. Емісія. 35. Листопад. 36. Мімікрія. 38. Ватерпас. 39. Барометр. 40. Джонка. 41. Акробат. 42. Ламінат. 43. Спокуса.