Украинская техническая газета №187

ПЕК

Підприємство

Технології

IT

MotoGoogle

Друге дихання

«Швидкісні» для Європи

Цінний продукт — із шлаків

ДП «СхідГЗК» відзначає 60-річчя підприємства збільшенням видобутку уранової руди

На Крюківському заводі вперше в СНД створені швидкісні вагони, здатні їздити колією і вітчизняного, і європейського стандарту

Учені Дніпродзержинська знають, як видобути чистий ванадій, при цьому уникнувши утворення твердих відходів

Поглинання Motorola Mobility компанією Google розворушило мурашник світового ринку мобільних пристроїв

Стор. 6–7

Стор. 9

Стор. 13

Стор. 12

Щотижневик Виходить щовівторка

www.eutg.net

№ 32 (187) 23 серпня 2011 року

Усе в наших руках Економіка України досі живе за шаблонами епохи деградуючого соціалізму, у той час як світовий досвід показує, що майбутнє — за новими технологіями та підходами

Стор. 4–5

Фабрика «в карамелі» Інна ХІМІЧУК Незважаючи на кризу, насичення ринку й труднощі, що виникають із просуванням «солодкого» товару за межі країни, кондитерська галузь — одна з небагатьох, що зуміли не тільки вижити в непрості часи, а й навіть модернізуватися й презентувати нові види продукції. Серед таких підприємств і смілянська кондитерська фабрика «Меркурій», яка спеціалізується на випуску льодяникової карамелі з малюнком.

Історія цього підприємства почалася в бурхливі 90-ті, коли солодко було не всім. Багатьом було не до цукерок — хоча б на хліб заробити. Але все-таки власну справу Євген Таран, у минулому бухгалтер і економіст, вирішив пов’язати з кондитерською продукцією. При цьому він чітко розумів, що домогтися успіху в такому бізнесі можна, лише запропонувавши покупцеві щось особливе...

Стор. 8–9

Генеральне прибирання орбіти Ірина КОНДРАТЬЄВА Орбітальний простір навколо Землі буквально завалений космічним сміттям. Крім таких великих об’єктів, як ступені ракет-носіїв, які залишилися після виведення корисних навантажень, або супутників, що відслужили своє, учені NASA виявили близько 11000 частинок, розміри яких перевищують 10 см, понад 100000 розміром від 1 до 10 см, приблизно 10 мільйонів із поперечником менше 1см. І всі вони неспинно рухаються, ста-

новлячи серйозну небезпеку для космічних апаратів, які вже виведені або плануються до виведення в космос.

Проблеми очищення навколоземного простору загострюються разом зі збільшенням запусків космічних апаратів (КА) і виникненням позаштатних ситуацій, аварій за сотні кілометрів від поверхні нашої планети. «Сміттєвою» тематикою з кінця ХХ століття займаються всі провідні космічні агентства

світу. В Україні в цьому напрямку активно працюють учені державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» імені М.К.Янгеля» (КБ «Південне»). Із деякими особливостями розроблюваних проектів і проблематики в цілому читачів «УТГ» знайомить академік Міжнародної академії астронавтики, учений секретар КБ «Південне» Микола Миколайович Слюняєв.

Стор. 10–11

2

№ 32 (187)

23 серпня 2011 року

Тут і тепер

Цитати тижня

«Сатана» для мирних потреб Денис ІВАНЕНКО

Валерій Шаманов Народний депутат

17 серпня з пускової бази «Ясний» в Оренбурзькій області Росії успішно стартувала українсько-російська ракета «Дніпро», яка вивела на навколоземну орбіту вісім супутників.

Ситуація на державних шахтах свідчить про те, що держава є неефективним власником і керуючим цими підприємствами. Концесія можлива як одна з форм приходу на них приватного інвестора. Скажу більше: швидше за все, саме концесія — промінь світла в довгому шахтному тунелі.

До речі, з різних причин запуск неодноразово переносили. На навколоземну орбіту відправлені два українських супутники — космічний апарат «Січ-2» і блок перспективної авіоніки БПА-2, а також два нігерійських («НігеріяСат-2» і «НігеріяСат-Х»), два американських («АппрайзСат-5» і «АппрайзСат-6»), італійський («ЕДУСАТ») і турецький («РСАТ») космічні апарати. «Січ-2» — супутник дистанційного зондування Землі, розроблений КБ «Південне», виготовле-

Олексій Громов Заступник генерального директора Інституту енергетичної стратегії (Росія) Ситуація навколо російсько-українського газового контракту надмірно політизована, і це накладає серйозний відбиток на хоч якийсь економічний аналіз ситуації та перспектив її розвитку.

Анатолій Близнюк Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

ний на дніпропетровському «Південмаші» із залученням інших вітчизняних підприємств. Запущена МБР РС-20Б (за західною класифікацією «Сатана», SS-18) розроблялася в Україні (на «Півден-

маші») і була виготовлена в 1983 році. У 2008-му ракета була виведена з бойового складу Ракетних військ стратегічного призначення РФ.

Зі швидкістю світла

Міністерство пропонуватиме починаючи з 2012 року фінансувати з державного й місцевого бюджетів тільки недобуди й тільки ті, щодо яких ухвалене рішення про доцільність подальшого будівництва.

Сергій ДУМКЕВИЧ На одній із найбільших сонячних електростанцій світу, розташованій поблизу кримського села Охотникове, установлюють по 4,5 тис. сонячних модулів на день. У такому неслабкому темпі Україна заробляє імідж постачальника електроенергії з поновлюваних джерел.

Олександр Охрименко Президент Українського аналітичного центру

Настане час, і ціни на золото, навколо якого зараз такий ажіотаж, впадуть так, що буде непереливки.

Австрійська компанія Activ Solar заявила про будівни-

цтво сонячної електростанції потужністю 80 мегаватів. На думку експертів, це буде найбільша СЕС із колись побудованих у регіоні й одна з найбільших установок у світі. Проект розділений на чотири черги по 20 МВт кожна. Першу з них підключили до мережі в липні цього року. Друга вже побудована і, як

Одним абзацем Зареєструвати бізнес тепер можна онлайн.

Із 14 серпня в Україні набрав чинності закон, що дозволяє подавати електронні документи для державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців і одержувати з Єдиного державного реєстру відомості в електронному вигляді. Під час подачі електронних документів буде задіяний електронний підпис. На «Затоці» будують судно для Норвегії.

На суднобудівному заводі «Затока» (м. Керч) почалося будівництво одного із двох суден для обслуговування офшорних нафтогазових платформ на замовлення норвезької компанії Bergen. Корпусообробний цех зробив порізку металу на перші 4 секції замовлення. До кінця серпня планують підготувати конструкторсько-технологічну документацію для запуску у виробництво наступних 6 секцій. Компанія «Мотор Січ» (Запоріжжя) почала випуск вертольотів Мі-2МСБ.

Модернізовані вертольоти Мі-2МСБ оснащені новим, потужнішим і економічнішим двигуном АІ-450М (460 к.с.). Також буде замінено панель управління за рахунок використання рідкокристалічних моніторів виробництва київського ВАТ «Науково-технічний комплекс «Електронприлад». «У Ростові роблять такі вертольоти. Росіяни нас дещо випереджають, але, я думаю, ми все-таки їх обженемо», — повідомив голова ради директорів підприємства В’ячеслав Богуслаєв.

Адреса редакції: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 28а

Засновник і видавець — колектив редакції «УТГ»

www.eutg.net Е. пошта: info@tehnichka.com ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ.

91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98в.

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993-1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

Мегавати «ллються» з неба

Довідка «УТГ» «Актив Солар» (Activ Solar) — міжнародна група компаній зі штаб-квартирою у Відні (Австрія) — спеціалізується на розробці та виробництві сонячних технологій. Дочірнім підприємством Activ Solar є ПАТ «Завод напівпровідників» (Запоріжжя), виробництво полікремнію на якому почалося ще в 1964 році. Нагадаємо, що першим пробним проектом австрійської компанії на кримській землі був успішний запуск 2010 року сонячної електростанції в селі Родниковому потужністю 7,5 МВт.

Головний редактор Іван Спасокукоцький тел. 044 278 42 37, e-mail: ivanspas@tehnichka.com РЕДАКЦІЯ: Людмила Гречаник — редактор відділу технічної думки тел. 0642 34-72-47 e-mail: tehnomysl@tehnichka.com

Олександр Білиловець — редактор інтернет-ресурсу еUTG.net, тел. 044 278-42-37 e-mail: bililovets@tehnichka.com

Запуск космічного апарата здійснений у рамках конверсійної програми «Дніпро», що передбачає ліквідацію міжконтинентальних балістичних ракет (МБР), які знімаються з бойової варти, через пуск із попутним виведенням на навколоземну орбіту космічних апаратів. Програма «Дніпро» почала діяти в середині 90-х років за ініціативою президентів Росії та України. Загалом у її рамках із квітня 1999 року здійснено 16 пусків ракет. Цього року планується за допомогою ракети «Дніпро» вивести на навколоземну орбіту ще один супутник — із Південної Кореї. А взагалі до 2030 року колишній «Сатані» під силу здійснити до 70 пусків. очікується, незабаром буде введена в експлуатацію. Цікаво, що дві черги, що залишилися, австрійці планують завершити вже в 2011 році. «Проект такого масштабу знаменує собою поворотний момент у розвитку сонячної енергетики в Європі й має підтвердити позицію України як постачальника енергії з поновлюваних джерел, — заявив голова компанії Каве Ертефай. — Сьогодні ми можемо встановлювати близько одного мегавата щодня (приблизно 4,5 тис. сонячних модулів. — Авт.), що особливо показово для нових сонячних ринків, таких як Україна». Після завершення будівництва сонячна електростанція складатиметься приблизно з 360000 наземних модулів, розташованих на площі 160 гектарів (це 207 футбольних полів!). Станція вироблятиме 100 тис. МВт·год. електроенергії на рік. Такого обсягу досить для забезпечення «зеленими» кіловатами 20 тисяч домогосподарств. Ще один сонячний парк на площі 40 гектарів здали в експлуатацію в кримському селі Перовому. Сонячна установка потужністю 20 МВт складається з більш ніж 88000 моно- і мультикристалічних сонячних фотоелектричних модулів. Станція «Перове» вироблятиме більше 26 тис. МВт·год. електроенергії на рік.

ВІДДІЛ РЕКЛАМИ: Ганна Шумакова — тел./факс:

ВІДДІЛ ПЕРЕДПЛАТИ: Дмитро Баранов — тел./факс: (044) 278 42 37

Ігор Павлюк — редактор відділу промисловості

Любов Соловйова — тел./факс:

тел. 044 278-42-37 e-mail: pavluk@tehnichka.com;

e-mail: podpiska@tehnichka.com

(0642) 59 93 91 тел.: (0642) 59 93 92,

13-й судноремонтний завод МО Росії та ВАТ «Севастопольський морський завод ім. Серго Орджонікідзе» почали переговори про перерозподіл замовлень на ремонт кораблів Чорноморського флоту РФ.

Про це заявив заступник голови Севастопольської міської державної адміністрації з економіки та фінансових питань Володимир Арабаджі. Питання про роботу цих заводів порушувалися керівництвом міста на зустрічі з послом Росії в Україні Михайлом Зурабовим і командувачем ЧФ РФ.

«Ми говорили про те, щоб передати «Севморзаводу» частину замовлень із 13-го судноремонтного, бо цей завод фактично «лежить». Сьогодні 13-й завод є головним замовником з усіх видів ремонтних робіт на Чорноморському флоті Росії», — розповів В. Арабаджі.

Ласкаво просимо в парк! Керівництво ЗАТ «Запоріжкран» планує створити промисловий парк на невикористовуваних дільницях і запросити сюди інші підприємства та організації, запропонувавши розгорнути тут виробництво або складські приміщення.

Дійсно, багато заводів Запоріжжя мають у своєму розпорядженні значні вільні території, від яких не можуть відмовитися. У ситуації, коли плата за землю зросла, підприємства зацікавлені в ефективному використанні наявної в їхньому розпорядженні землі, щоб мати додатковий прибуток від здачі її в оренду. На думку міського голови Олександра Сіна, такі проекти здатні впроваджувати й інші запорізькі промислові гіганти.

Газета видається українською та російською мовами

(044) 278 42 37, тел.: (097) 534 23 04, Позиція авторів публікацій не завжди

e-mail: reklama@tehnichka.com

Росіяни поділяться роботою

збігається з позицією редакції. Редакція залишає за собою право виправляти матеріали та рецензувати рукописи. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.Матеріали, позначені (R), публікуються на правах реклами.

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій.

Передплатні індекси: українською мовою — 99309 російською мовою — 99340 Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес-Експрес». Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50-08-54

НАКЛАД МІСЯЦЯ 28000 прим. Замовлення № 1673

3

№ 32 (187)

23 серпня 2011 року

Тут і тепер Наука СПІВРОБІТНИЦТВО Київ-Москва: політ нормальний. Керівники ДП «Антонов» (Київ) і ВАТ «Авіаційна промисловість» (Москва) підписали угоду про співробітництво на авіасалоні МАКС2011 у м.Жуковському. Ідеться про організацію виробництва в Росії: розвиток наукововиробничої бази, просування окремих технологічних напрямів, маркетинг та інші процеси, пов’язані з авіаційною діяльністю. Співробітництво налагоджуватиметься за всіма спільними з Росією програмами: Ан-148, Ан-158, Ан-70.

ЦИФРА Ставки зростають. Ставка транзиту російського газу територією України в третьому кварталі 2011 року збільшилася на 1,8% — до $2,89 за тис. м3 на 100 км, повідомив міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Бойко. Ставка транзиту російського газу територією України в першому кварталі 2011 року збільшилася на 2,2% у порівнянні з четвертим кварталом 2010-го — до $2,84 за тис. м3 на 100 км.

ЕКОНОМІКА В Україні прискорилися темпи зростання інвестицій в основний капітал. Темпи зростання інвестицій в основний капітал прискорилися в першому півріччі 2011 року до 16% (у реальному обчисленні) у порівнянні з 12% у першому кварталі. У номінальному обчисленні інвестиції в основний капітал становлять 74 млрд грн за перше півріччя, повідомляє Держкомстат. Зростання приватних інвестицій було як і раніше обумовлене переважно сільськогосподарськими компаніями, які збільшили свої капітальні інвестиції на 60% (у реальному обчисленні). Крім того, припинилося скорочення обсягу капітальних вкладень підприємствами переробної промисловості.

ФІНАНСИ Скорочення темпів зростання інфляції в Україні перевищило прогнози вітчизняних і світових експертів, повідомив економіст інвестгрупи «Арт Капітал» Олег Іванець. «У липні була дефляція, спричинена скороченням цін на овочі (на 32,6% у порівнянні з минулим місяцем) за відносної стабільності цін на інші товари. При цьому зниження темпів зростання інфляції перевищило прогноз як наш консервативний (11,7% р/р), так і агентства Блумберг (12,1%)», — повідомив він. У той же час індекс цін виробників залишився майже без змін, бо зростання цін на продукцію переробної промисловості на 1,4% м/м було компенсоване скороченням цін на виробництво й розподіл електроенергії, газу й води.

НБУ вводить в обіг пам’ятну монету «20 років незалежнос-

ській, Івано-Франківській і Львівській областях (від 700 до 1100 об’єктів). Недобудованого житла найбільше в Донецькій (526 будинків), Харківській (395) і Житомирській (291) областях. За пропозицією регіонів, першочергового добудування потребують близько 5,3 тис. об’єктів із загальним обсягом фінансування понад 77 млрд грн.

ті України», повідомляється на сайті Нацбанку. Монета номіналом 100 грн виготовлена із золота 900-ї проби масою 31,1 г, тираж — 1000 штук; 50 грн — зі срібла 999-ї проби масою 500 г, тираж — до 1000 штук; 5 грн — із нейзильберу, 16,54 г, тираж — 45 тис.

ПРОМИСЛОВІСТЬ Ровеньківські шахти відремонтують усією громадою. Компанії «Донбасінвест груп», «НВО «Донбасвугілля» (обидві — Донецьк), «Донремтехмаш», «СпецРеммаш» (обидві — Горлівка, Донецька область) і Дніпропетровська ремонтно-механічна компанія домовилися з державним підприємством «Ровенькиантрацит» (Ровеньки, Луганська область) про ремонт гірничо-шахтного обладнання на суму 55,375 млн грн до 2012 року. ДП «Ровенькиантрацит» об’єднує 6 шахт і шахтоуправлінь, що видобувають енергетичне вугілля, а також декілька збагачувальних фабрик. «Турбоатом» відвантажив перший корпус конденсатора для Ростовської АЕС. Обладнання успішно пройшло контроль зварених швів методом кольорової дефектоскопії, а також пневмовипробування з’єднання титанова трубка — титанова дошка. Модулі здано замовникові. Наразі ведеться механообробка зовнішніх трубних дошок для другого й третього корпусів. Поставка другого корпуса планується на жовтень, третього — на листопад 2011 року. «Південмаш» (Дніпропетровськ) відновляє виробництво ракетоносіїв.

Керівництво підприємства оголосило про підписання контракту на виготовлення десяти ракетоносіїв «Зеніт». Поновлення виробництва найзатребуваніших вітчизняних носіїв гарантує Україні високе місце в рейтингу космічних держав, як мінімум, на два найближчі роки. Вартість контракту не оголошується. Фахівці оцінюють нинішній пакет замовлень «Південмашу» в $1,3 млрд. Виготовлені ракети мають стартувати в 2012—2013 роках. Раніше виробництво ракетоносіїв було порушено банкрутством міжнародного консорціуму Sea Launch.

ПЕК У Черкаській області проектують геліоелектростанцію. Зовнішньоекономічна асоціація «Новосвіт» (Вінниця) має намір побудувати сонячну електростанцію потужністю 140 кВт біля малої гідроелектростанції в Тальнівському районі Черкаської області, повідомив генеральний директор компанії Сергій Кульматицький.

Будівництво сонячної електростанції поруч із малою ГЕС дає кілька переваг. «На гідроспорудах є південний схил, на якому можна встановити батареї, не використовуючи для цього коштовні орні землі», — додав він.

Україна і ЄБРР домовляються про фінансування реабілітації ГЕС. На переговорах із представниками Європейського банку реконструкції та розвитку українську делегацію очолив директор департаменту стратегічної політики, інвестицій та ядерно-енергетичного комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України Микита Константинов. За результатами переговорів підписано протокол і укладено кредитну угоду. Кошти підуть на реконструкцію обладнання й підтримку безпеки гребель ГЕС Дніпровського й Дністровського каскадів.

БУДІВНИЦТВО У Донецькій області в рамках реалізації програми «Будуємо разом» готові три будинки, розповів голова Донецької обласної державної адміністрації Андрій Шишацький. Програму «Будуємо разом» ініціював екс-губернатор Донецької області Анатолій Близнюк. Одеська область посідає третє місце в країні з кількості введеного в експлуатацію житла, повідомив начальник головного управління капітального будівництва ООДА Ігор Полуденко. «За неповні 8 місяців в області здано в експлуатацію 636 тисяч квадратних метрів житла. Одеська область на третьому місці по країні, її випереджають тільки Київ і Київська область», — додав І.Полуденко. За його словами, криза вплинула на розвиток будівельної галузі, але регіону вдалося зберегти темп зростання.

Українські довгобуди потребують 77 млрд «першочергових» гривень. За даними інвентаризації об’єктів незавершеного будівництва, проведеної Міністерством регіонального розвитку, будівництва й ЖКГ, сьогодні найбільше нежитлових довгобудів налічується в АР Крим, Донецькій, Хмельницькій, Житомир-

ТРАНСПОРТ «Укрзалізниця» відремонтувала 500 кілометрів колії. Залізничники України капітально відремонтували 453,3 км і модернізували 294,6 км колії. Одночасно ремонтуються стрілочні переводи: з початку року замінено на нові 439 комплектів і виконано середній ремонт 254. Загалом у 2011 році заплановано капітально відремонтувати 776 км колії, модернізувати 445,3 км і замінити на нові 775 комплектів стрілочних переводів.

Українські заводи здійснюють 90% закордонного складання АвтоВАЗу За 1-ше півріччя 2011 року українські підприємства «Богдан» і ЗАЗ зібрали 10332 автокомплекти АвтоВАЗу. За той же період у Казахстан відправлено 948 машинокомплектів, у Єгипет — 144. Загалом же за всю історію підприємства зовнішнього складання випустили більше 1,9 млн автокомплектів автомобілів Lada, із них за межами Росії — близько 470 тис. Українські виробники займають 90% закордонного складання АвтоВАЗу.

ЄВРО-2012 За триста днів до початку Євро2012 в Україні немає жодного проблемного об’єкта, заявили керівники УЄФА Мішель Платіні й Джанні Інфантіно.

АПК Новий сучасний елеватор у Вінницькій області готовий прийняти врожай зернових. У селі Міжлісся (Вінницька область) відкрито зерновий елеватор ТОВ «Агродар-Бар». Новий сучасний елеваторний комплекс розрахований на 50 тис. т одноразового зберігання зернових культур, має по дві станції прийому й відвантаження зерна з автомобільного й залізничного транспорту із пропускною здатністю 100 т/год. кожна, блоки очищення й сушіння зерна, систему відбору проб і класифікації зернового матеріалу. Технологічна база комплексу включає оснащення сучасним елеваторним обладнанням провідних світових виробників: Behlen (вентильовані металеві зерносховища), Intersystems (ланцюгові конвеєри, норії, автоматичні пробовідбирачі), Grain Handler (зерносушарки), Schmidt Seeger (сепаратори).

АВТО Інтерес до Іллічівського автомобільного заводу зріс.

Кілька українських областей зацікавилися продукцією Іллічівського автомобільного заводу. Як повідомив начальник головного управління економіки Одеської області Олег Муратов, завод уклав кілька договорів про поставку 110 шкільних автобусів.

«47 автобусів закупили за рахунок обласного бюджету для сільських шкіл регіону, і це була принципова позиція обладміністрації — вибрати підприємство, розташоване в області. Тепер продукцією заводу зацікавилося керівництво інших регіонів, — розповів Олег Муратов. — На отримані кошти на заводі почали розробляти модель автобуса підвищеної місткості».

Реконструкцію стадіону «Олімпійський» у Києві завершено на 90%, його планують відкрити в жовтні. Роботи на Львівському стадіоні планують закінчити тоді ж. Спортивні арени в Харкові й Донецьку вже два роки готові приймати спортсменів. В аеропорту «Бориспіль» планується до кінця року розширити новий термінал, щоб збільшити пасажиропотік удвічі — до 12 млн чоловік на рік.

РЕЗОНАНС Дежгірпромнагляд зупинив домну на «Arcelor Mittal Кривий Ріг». Криворізьке територіальне управління Держгірпромнагляду провело планову перевірку доменної печі №5 доменного цеху №1 криворізького гірничо-металургійного комбінату. Під час перевірки виявлено корозію й деформацію площадок і сходів для обслуговування обладнання печі, розрив і деформацію стабілізаційної та опорної систем, які призвели до нахилу печі, утворення тріщин уздовж кожуха печі та його деформації. Доменну піч зупинено, її подальшу долю вирішуватиме керівництво АМКР. На вугільних підприємствах Луганщини посилили контроль безпеки. За словами голови облдержадміністрації Володимира Пристюка, недавні трагедії на луганських шахтах викликали серйозну реакцію і державної, і обласної влади. Тепер голова Луганського територіального відділення Держгірпромнагляду Олександр Труфанов щопонеділка доповідає губернаторові про стан справ у сфері безпеки на вугільних підприємствах області. Підготувала Анна ГРЕЧАНИК за матеріалами УНІАН, РІА Новини-Україна, ЛІГА-Новини, ІнтерфаксУкраїна, Укррудпром, АПК-інформ

4

№ 32 (187)

23 серпня 2011 року

День незалежності

Усе в наших руках Економіка України досі живе за шаблонами епохи деградуючого соціалізму, у той час як світовий досвід показує, що майбутнє — за новими технологіями та підходами До Дня незалежності країни в населення України ставлення не однозначне. Утім, як і в громадян більшості інших держав колишнього СРСР. Хтось із ностальгією згадує часи «великого й могутнього» з ядерними боєголовками й горезвісною ковбасою по 2,20. Для когось це світлий день набуття права думати й говорити згідно зі своїми переконаннями. Після краху соціалістичної системи гинули цілі галузі, наче гриби росли нові форми власності й наживалися статки нинішніх вершків суспільства. Так і вийшло, що зараз більшість із нас автоматично ставить знак рівності між поняттями «незалежність» і «дикий капіталізм». Що, зрозуміло, на руку тим, через кого Україна й донині зовсім не гордо йменується «країною другого світу». Та справжню незалежність самими лише деклараціями не здобути...

Із перших уст Станіслав ШУШКЕВИЧ Перший голова Верховної Ради Республіки Білорусь, заслужений діяч науки і техніки Білоруської РСР

«Україна — велика європейська країна!»

— Для мене незалежність України починається набагато раніше нині прийнятої дати, а саме 16 липня 1990 року. Тоді було ухвалено Декларацію про державний суверенітет України. Відзначу, що ваша країна зовсім не першою ухвалила такий документ — першими були естонці, Київ був лише дев’ятим, а Білорусь, до речі, десятою. Однак українці створили надзвичайний документ — справжню Конституцію країни, що складається з десяти частин, першою з яких було положення про самовизначення українського народу — усе як треба. Остаточно незалежний статус країни оформився вже в серпні 1991 року після невдалого серпневого путчу в Москві. Проте в ланцюжку тодішніх подій окремо стоїть знамените «цивілізоване розлучення» у Біловезькій Пущі. Тоді три лідери майже незалежних основних республік СРСР — Борис Єльцин, Леонід Кравчук і Станіслав Шушкевич — остаточно оформили розпад наддержави й до-

мовилися про форму відносин між країнами в майбутньому.

— Це було просто неймовірно — відокремитися від СРСР, — веде далі С.Шушкевич. — Нам добряче допомогло нестримне бажання Єльцина стати незалежним від Горбачова. Крім того, ми їхали туди виграти час, домогтися відстрочки переходу на ринкові відносини з Росією. Адже економіки всіх трьох республік були тісно взаємозалежні, і в такому випадку цілковитий розрив загрожував неминучою економічною катастрофою. Якими бачилися тоді шанси незалежної України випливти в незнайомому світі ринку?

— У вас завжди були чудові фантасти, — з посмішкою пригадує Станіслав Шушкевич курйозний епізод. — Пам’ятаю, прочитав тоді якусь статтю, де цілком серйозно доводилося, що Україна здатна прогодувати весь світ. Проте такі міркування мають певне підґрунтя. Україна — велика європейська держава, у якої є все для того, щоб забезпечити гідний рівень життя громадян. Нею важко керувати через розмір і розмаїтість, але через це саме легше виводити із кризи. Проте всі ми добре пам’ятаємо, у якому стані була економіка країни в перші роки незалежності, та й, ніде правди діти, відгомін тодішньої кризи добре чути й зараз. Не можна відразу перейти на якісно новий рівень життя й розвитку економіки. Досі (а тоді — особливо) переважає ще соціалістичне мислення на всіх рівнях суспільства. Погіршення ситуації в економіці повернуло до життя старі гасла, ключовим з яких було «Держава має зробити все за тебе». А так не буває — людина має сама прагнути поліпшити своє життя.

Якою бачиться нинішня Україна з Білорусі? Найголовніше — у вас передача влади відбувається цивілізованим шляхом — на виборах. Це нормальний еволюційний шлях, йдучи яким,

ковими центрами стала вагомим чинником розвитку та підтримки на сучасному рівні досліджень у провідних університетах України. Нинішній рік проголошено Президентом України роком освіти та інформаційного суспільства. Це підсилює роль і значення всіх рішень, що пов’язані з модернізацією освіти й науки, які об’єднані основними принципами інноваційного розвитку економіки України.

них завдань. Гідний внесок у розв’язання глобальних проблем зробили вчені НГУ. В університеті успішно діє науково-освітній центр «Стійкість геотехнічних систем: процеси, явища, ризики». Завдяки незалежності Національний гірничий університет, який має статус дослідного, тісно співпрацює із зарубіжними ВНЗ. Учені нашого університету успішно беруть участь у ви-

лознавства, то в нас триває наукова робота найвищого класу. А от на ще вищому рівні — держави, я вважаю, успіхи набагато скромніші. Існує величезний розрив між фундаментальними розробками наших учених і можливістю їх реалізувати у вигляді комерційного продукту та вивести його на ринок. За такої накопиченої інтелектуальної власності держава має прийти на допомогу, відкривши механізми створення так званих стартап-компаній — підприємств, які створюються спеціально для випуску нових продуктів за інноваційними технологіями. Сьогодні цей механізм у країні майже не працює, є лише окремі ентузіасти. Однак держава їм не допомагає. Ідея технопарків глухне через відсутність підтримки. Не створені також наукові інкубатори, де молоді вчені могли б докласти свої сили. У Сінгапурі, наприклад, кожен таксист знає, що його країна піднялася виключно на високих технологіях. У нас державної волі розвивати такі технології нема.

ОПК Дмитро ТИМЧУК Головний редактор сайта «Флот-2017» держава згодом очиститься від нинішніх кланових політичних чвар. І Україна стане впливовою європейською державою, яку поважають усі.

Думка експертів

Освіта Геннадій ПІВНЯК Ректор Національного гірничого університету, професор, академік НАН України

«На шляху до освітніх якісних змін» — За роки незалежності України вітчизняні університети отримали можливість вільної інтеграції зі світовою науково-освітньою спільнотою. Стало відчутним кількісне і якісне збільшення міжнародних зв’язків, а співпраця з провідними зарубіжними нау-

Новий проект Закону «Про вищу освіту» є на сьогодні знаковим, бо має дати відповідь на важливі для вищої школи ключові питання — як поєднати освіту й науку у дослідницьких університетах, освіту і практику у прикладних навчальних закладах. Звичайно, проблеми у вищої школи є — це критичне порушення пропорцій між кількістю і якістю, потребами й можливостями щодо підготовки конкурентоспроможних фахівців, недостатнє фінансування і непевні межі автономності ВНЗ. Успіх освітньої реформи визначить, чи зможе Україна гідно розвиватися та конкурувати на міжнародних ринках, базуючись не на сировинних ресурсах, а на інтелекті нації. Маємо не один приклад, коли завдяки потенціалу науки з’являлися нові технологічні рішення, інновації, які виводили країни з кризи. Україна входить до числа держав, здатних продукувати значущі наукові результати світового рівня. Вітчизняні вчені за роки незалежності вирішили багато фундаменталь-

рішенні завдань інноваційного розвитку економіки країни, у створенні високотехнологічних виробництв.

Наука Андрій РАГУЛЯ Член-кореспондент НАН України, заступник директора з науки Інституту проблем матеріалознавства НАН України

«Держава має прийти на допомогу» — Минулий рік особисто для мене був успішним. Два моїх аспіранти захистилися, і обидва — з найактуальніших тем світової науки. Якщо підбивати підсумки року на рівні нашого Інституту проблем матеріа-

«Певний позитив є» — Минулий рік певною мірою став переломним для української «оборонки». Був створений «Укроборонпром» як централізована структура, що має координувати роботу підприємств ОПК і формувати єдину маркетингову політику нашої держави на ринку озброєнь. Актуальність створення такої структури виникла мало не із самого початку незалежності України, і позитив від її створення безперечний. Друге питання — як на практиці реалізується ідея функціонування такої структури. Тут наявний негатив, що має суб’єктивний підспідок. Простіше кажучи, на чолі цієї структури були поставлені люди, професіоналізм яких викликає сумніви. Резуль-

5

№ 32 (187)

23 серпня 2011 року

День незалежності тат їхньої діяльності полягав у тому, що відразу ж було поставлено під загрозу зриву дуже перспективний для України контракт з Іраком на поставку бронетехніки й засобів авіації. Дякувати Богу, не без скандалів і зусиль, але ситуацію зрештою виправили. Ще одна важлива особливість минулого року: Україна нарешті уклала й почала виконувати контракти на поставку не старих радянських озброєнь, вилучених у Збройних Сил України, а нових розробок своїх зброярів. Причому йдеться не про дрібні контракти, а цілком солідні домовленості на сотні мільйонів доларів. Насамперед, це контракти на поставку нової бронетехніки української розробки Іраку й Таїланду. Тут досягнуто перелом навіть у порівнянні з контрактами дво- і трирічної давнини. Це свідчить про те, що частина власне українських озброєнь у нашому експорті зброї може в найближчій перспективі становити левову частку. Що, звичайно, досить позитивно позначиться на подальшому розвитку всього українського ОПК.

Металургія Володимир КАЗАЧЕНКО Голова ЦК Профспілки металургів і гірників України

«Держава має заохочувати модернізацію й технічне переозброєння» — Сьогодні, у XXI столітті, якщо власники підприємств гірничо-металургійного комплексу не займатимуться технічним переозброєнням, модернізацією, упровадженням нових технологій, ми будемо неконкурентоспроможні на світовому ринку металу й металопродукції. Тому ті програми, у розробці яких брав активну участь і Центральний комітет Профспілки металургів і гірників України (це

програми розвитку ГМК до 2015 року), передбачають у першу чергу цю складову. Адже 97% підприємств у нас уже не державні, тому влада має, не втручаючись у економіку, стимулювати технічне переозброєння та реконструкцію. Як показала криза, регуляторна роль держави необхідна обов’язково. Але в жодному разі не через заборони, а через економічні регулятори — квоти, які стимулювали б власника на поліпшення виробництва, модернізацію, технічне переозброєння. У зв’язку із цим я згадую досвід колишнього СРСР, коли на діючому виробництві кошти, вкладені в модернізацію, вираховувались із прибутку, що підлягає оподатковуванню. У такий спосіб зацікавлювали керівництво підприємств займатися технічним переозброєнням. У 1999—2001 роках ми проводили економічний експеримент. Адже в містах, де розташовані ключові об’єкти ГМК, складне екологічне становище. Як експеримент 70% екологічного податку виділялися підприємствам на природоохоронні заходи. 30% роз-

поділялися так: 10% — місту, 10% — області, 10% — державі. Результати були успішними: саме в той період почалася активна робота зі зниження техногенного впливу на довкілля, але чомусь тоді у Верховній Раді не прислухалися до нашої пропозиції ввести такий принцип на законодавчому рівні.

ПЕК Олександр ЛЕОНОВ Директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента»

вала свій замкнений ядерний цикл, тільки починає придивлятися до використання так званої альтернативної енергетики... Говорити про втрачені можливості можна ще довго. Але варто нарешті почати діяти. Тим більше, що часу на роздуми майже не залишилося.

У сучасному світі питання енергетики, енергетичної безпеки вже не є лише питаннями економіки або політики: це категорія геополітики. Категорія, що визначає роль і місце держави у сучасному світі. На превеликий жаль, саме в цьому сегменті було зроблено мізерно мало для того, щоб Україна вважалася сучасною державою. Ми досі фактично живемо за законами радянської «неекономної» економіки, оскільки на сьогодні Україна має одну з найбільш енерговитратних економік у світі. Досі масштабна модернізація підприємств та ЖКГ у контексті запровадження енергоефективних та енергозбережних технологій залишається на рівні розмов або урядових програм. Так само досі в Україні не було створено прозорого енергоринку у європейському розумінні цього слова, без чого неможливі масштабні інвестиції у галузь. Саме тому мало не головним пунктом Брюссельського меморандуму про модернізацію української ГТС є створення енергетичного ринку. Досі Україна так і не зуміла забезпечити диверсифікацію отримання енергоносіїв, хоча кроки у цьому напрямку робилися та й, очевидно, робитимуться (це і «Одеса-Броди», і будівництво термінала з отримання скрапленого газу, і перспективи видобутку сланцевого газу). Україна дотепер не збуду-

Юрій ПЕРОГАНИЧ Генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України, виконавчий директор ГО «Вікімедіа Україна» «За рік-два доступ до Інтернету матиме більше половини населення країни»

Суднобудування Віктор ЛИСИЦЬКИЙ Перший віце-президент асоціації суднобудівників України «Укрсудпром»

«Суцільні півзаходи» «Масштабна модернізація залишається на рівні розмов»

IT

— Можна сказати, що нинішня влада зробила певні кроки для створення регуляторних умов, які дозволяють відродити цей вид економічної діяльності. Ми були свідками того, як уряд неодноразово привселюдно декларував свої наміри. Але між тим, що говорять представники генеральної влади, і тим, що насправді відбувається, велика прірва. Через те, що експерти морегосподарського комплексу, наукові організації, що розробляють систему регулювання суднобудування, не вважають за потрібне залучати до цієї роботи фахівців-виробничників. Тому я не можу сказати, що минулий рік що-небудь приніс українському суднобудуванню. Суднобудування за роки незалежності зазнало певних критичних змін, більш того, цей вид діяльності може в найближчі роки просто зникнути в Україні. За всі роки незалежності українська влада нічого не зробила для збереження тих конкурентних переваг, що в нас були. Багато країн, які перебували в такому ж становищі, що й Україна, стрімко піднялися завдяки використанню спеціальних регуляторних прийомів для підтримання своєї конкурентної переваги. Ми ж не зробили нічого. Так зване налагодження партнерських відносин з Росією також не мало певних результатів: росіяни активно ведуть переговори про будівництво танкерного й транспортного флоту з Кореєю та Хорватією, але не з українськими корабелами.

— За останній рік обсяги продажів товарів і послуг у сфері інформаційних технологій перевищили докризовий рівень, однак темпи зростання сповільнюються. Позитивним було прийняття з 2011 року митного тарифу на основі міжнародної гармонізованої системи класифікації вантажів ГС-2007 — це дозволило спростити імпорт обладнання, яке поставляється з компактними дисками. Із прийняттям Податкового кодексу держава зробила великий крок назустріч галузі — було скасовано ПДВ для операцій із поставки програмного забезпечення. Унаслідок цього прискорилися процеси легалізації операцій у цій сфері. Однак, на жаль, із другого півріччя ПДВ знову ввели. Охоплення мешканців України мережею Інтернет перейшло позначку 33%. Це, за досвідом найпередовіших країн, означає, що за рік-два доступ до Інтернету матиме більше половини населення країни. Розвивається і українська Вікіпедія, за числом статей вона вийшла на 15-те місце у світі. За минулий рік число статей збільшилося на 100000 і досягло 300000. Хоча українці за числом статей Вікіпедії, створених на одного носія мови, утричі випереджають росіян, однак удесятеро відстають за цим показником від норвежців і естонців, уп’ятеро — від фінів і шведів і удвоє — від поляків, чехів і угорців. Матеріал підготували Людмила Гречаник, Денис Іваненко, Ірина Кондратьєва, Анатолій Лемиш, Ігор Павлюк, Іван Спасокукоцький, Валентина Шабетя, Анна Шумакова

6

№ 32 (187)

23 серпня 2011 року

ПЕК

Друге дихання ДП «СхідГЗК» відзначає 60-річчя підприємства збільшенням видобутку уранової руди Ірина КОНДРАТЬЄВА Уведення в експлуатацію Новокостянтинівської шахти, що входить до складу державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», дозволить 2011 року збільшити виробництво концентрату природного урану на 20— 25% і наблизитися до позначки в тисячу тонн.

Літо-2011 для ДП «СхідГЗК» — ювілейне: єдиному в Україні урановидобувному підприємству виповнюється 60 років. Говорити про точну дату в цьому

тинівської шахти до його складу?

— Звичайно, це найбільш значуща подія в житті «СхідГЗК». На Новокостянтинівське уранове родовище не тільки ми, а й вся Україна покладає великі надії. Адже Інгульська й Смолинська шахти експлуатуються з 1969 і 1976 років відповідно, кращі пласти там уже давно пройдено. Наприклад, на Смолинській шахті, що дає сьогодні 60% українського урану, видобуток зараз ведеться

чого з того не вийшло, було згаяно дорогоцінний час. Нарощування обсягів видобутку урану й виробництва уранового концентрату доводилося вести за рахунок експлуатації старих родовищ, внутрішніх резервів підприємства і зовсім не тими темпами, яких вимагала реалізація держпрограми з ядерного палива. Але завдяки наполегливості фахівців, представників профільного міністерства, а також підтримці з боку губернаторів Кірово-

Олександр Сорокін Народився 1 липня 1961 року в м.Жовті Води Дніпропетровської області. 1984-го закінчив із відзнакою Дніпропетровський гірничий інститут за фахом «економіка та організація гірничої промисловості». На ДП «СхідГЗК» працює з 1986-го. На керівних посадах — 24 роки. Із липня 2008-го — генеральний директор комбінату. Нагороджений Почесними грамотами Міністерства палива та енергетики України, знаком «Шахтарська слава» ІІІ ступеня. випадку важко, бо постанова Ради Міністрів СРСР про створення гірничозбагачувального комбінату в м. Жовті Води вийшла 24 липня 1951 року, а відповідний наказ датований 1 серпня. А от на «СхідГЗК» традиційно святкують день народження підприємства в останній тиждень серпня, коли своє професійне свято відзначають шахтарі. Бо виробничий цикл «СхідГЗК» починається в шахтах із видобутку уранової руди. Напередодні ювілейної дати генеральний директор ДП «СхідГЗК» Олександр Сорокін розповів про те, як живе підприємство сьогодні, які проблеми його хвилюють і які завдання треба вирішувати в найближчому майбутньому.

— Олександре Геннадійовичу, напевно, кращим подарунком до 60-річчя для підприємства стало повернення Новокостян-

Відвантаження уранової руди. Фото Михайла Степаняна

на глибині 640 метрів, і цього ресурсу вистачить лише на 10—15 років. А продуктивні горизонти Новокостянтинівського родовища розташовані на 300-метровій глибині, тобто набагато ближче до земної поверхні. Та й запаси урану там приблизно в п’ять разів більші, ніж на Ватутінському родовищі (це діюча Смолинська шахта).

— За Новокостянтинівське родовище в останні роки зчинилася справжня бійка. Взяти видобуток урану «під крило» намагалися різні команди…

— Не хотілося б повертатися в минуле й оцінювати ті або інші дії. Головне, що наша боротьба за розробку нового родовища була успішною. Правда, для цього довелося докласти чимало зусиль. Близько двох років пішло на те, щоб довести недоцільність проведеного колись відокремлення шахти. Усім відомо, що ні-

градської та Дніпропетровської областей Сергія Ларіна й Олександра Вілкула в березні 2010 року Мінпаливенерго ухвалило рішення на користь «СхідГЗК», і незабаром Новокостянтинівська шахта знову ввійшла до його структури. За рекордно короткий час, лише за 6 місяців, ми провели розконсервацію, відбудовні роботи, завезли необхідне обладнання, направили на нову дільницю кращих фахівців із діючих шахт — Інгульської та Смолинської. 26 червня дослідно-промислова експлуатація шахти почалася, було відвантажено перший поїзд уранової руди. До речі, із приводу ювілейних дат: із часу вибору площадки під перший стовбур Новокостянтинівської шахти минуло рівно 30 років, тож у нас є ще один солідний привід для свята.

— Чи вистачає вам власних обігових коштів на

Прохідка стовбура на Інгульській шахті. Фото Михайла Степаняна

розвиток Новокостянтинівської шахти, наскільки залежний сьогодні «СхідГЗК» від інвестицій?

— Підприємство працює досить стійко, виробнича програма виконується, двічі на місяць стабільно виплачується заробітна плата, без затримок відраховуються всі податки та збори. Причому податки йдуть у бюджети двох областей — Кіровоградської та Дніпропетровської, оскільки наші підрозділи розташовані і в першій, і в другій. Але є, звичайно ж, і проблеми. Традиційно вони пов’язані з фінансовими ресурсами. Із часу створення уранова галузь розвивалася за рахунок державних централізованих джерел. Зараз бюджет фактично припиняє фінансування багатьох основних робіт, і нам доводиться займатися пошуком позабюджетних джерел фінансування, відкриттям кредитних ліній. По суті, комбінат перебуває зараз у процесі зміни формату фінансування. Уперше така ситуація виникла, коли ухвалили рішення створити в СРСР уранову галузь в цілому й жовтоводського об’єкта зокрема. Ну а перша хвиля кризи вдарила по «СхідГЗК» ще наприкінці 80-х минулого століття. Після чорнобильської аварії вирішили законсервувати Новокостянтинівську шахту, що було серйозною помилкою. Її не затопили, підтримували в режимі сухої консервації — відкачували воду й вентилювали, але ніякі роботи з видобутку не велися. Зараз доводиться надолужувати згаяне семимильними кроками, шукати внутрішні фінансові резерви. Восени минулого року комбінат відкрив у Діамантбанку мультивалютну кредитну лінію на 70 мільйонів гривень, а на 35 — у банку «Кліринговий дім». Навесні 2011-го останній виділив для підприємства ще одну аналогічну кредитну лінію. Але цього вочевидь недостатньо. Фінансові питання неодноразово виносилися на розгляд міністра енергетики та вугільної промисловості

Гідрометалургійний завод. Фото Михайла Степаняна

Довідка «УТГ» ДП «СхідГЗК» — єдине в Україні й найбільше в Європі підприємство з видобутку й переробки уранової руди. На його частку припадає 2% світового обсягу урану. Експлуатаційні запаси Новокостянтинівського родовища уранових руд становлять близько 100 тис. т природного урану. Родовище розкривається вертикальними шахтними стовбурами, частину з яких уже пройдено. Глибина відпрацьовування запасів першої черги — 700 м. У 2010 році виробництво концентрату природного урану становило 848,7 т, що на 2,2% (на 18,4 т) більше, ніж у 2009-му. 2011 року підприємство планує збільшити виробництво концентрату урану на 5%. Щорічні потреби українських АЕС в урані — 2,4 тис. т, власний видобуток на сьогодні забезпечує виробництво лише близько 0,85 тис. т на рік. Чисельність персоналу комбінату — 7600 чоловік. На Новокостянтинівській шахті зараз працює близько 600 чоловік, але кількість робочих місць тут поступово збільшуватиметься до 2000. До складу комбінату входять Інгульська, Смолинська й Новокостянтинівська шахти (розташовані в Кіровоградській області), гідрометалургійний завод (м. Жовті Води), ремонтно-механічний завод, центральна лабораторія контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, центральна науково-дослідна лабораторія, транспортні підрозділи, геологорозвідувальна партія, підрозділи соцкультпобуту. Юрія Бойка й віце-прем’єрміністра Андрія Клюєва. Зараз за їхньої підтримки ми шукаємо можливість залучити кредитні ресурси державних банків України, ведемо переговори з Укрексімбанком і Ощадбанком. Для нормального розвитку нам необхідно близько 5 мільярдів гривень. Гроші чималі, швидше за все, їх зможе виділити консорціум банків, основою якого стануть згадані два держбанки. Треба сказати, що новокостянтинівським проектом жваво цікавляться іноземні інвестори й банки, у тому числі в Канаді, Японії, Росії (Ощадбанк Росії, ВАТ

Видобуток руди в Новокостянтинівській шахті. Фото Михайла Степаняна

«Атомзолото»). Але український уряд поставив завдання максимально використовувати кредитні можливості державних банків України, тому про залучення закордонних інвестицій поки не йдеться.

— На розв’язання яких конкретно завдань ви плануєте використати 5-мільярдний кредит?

— Гроші потрібні насамперед для розвитку Новокостянтинівської шахти. Ми вкладатимемо їх переважно в гірничо-капітальні роботи, у формування та підготовку головного стовбура, прокладання залізничної колії. Це ключові моменти. У планах також

Обрії Новокостянтинівської шахти. Фото Володимира Миколаєва

7

№ 32 (187)

23 серпня 2011 року

ПЕК — розвиток поверхневого комплексу, реконструкція гідрометалургійного заводу, потужності якого дозволяють виробляти уранового концентрату вдвічі більше, ніж зараз.

— Чи треба буде закуповувати нове обладнання і яке саме?

— Якщо говорити про гірничо-шахтне обладнання, швидше за все, перевагу віддамо продукції таких світових лідерів, як Atlas Copco (Швеція) і Sandvik Mining and Construction Finland Corp. (Фінляндія). Ми вже маємо досвід експлуатації їхньої техніки й дуже задоволені. Крім того, треба враховувати, що нове обладнання необхідне не тільки новій шахті, на діючих дільницях також слід його оновляти. Зокрема, на Інгульській шахті треба міняти майже весь парк. Але відсутність необхідного фінансування істотно стримує реалізацію цих планів. До речі, щоб підняти тільки Новокостянтинівку, треба на рік близько мільярда гривень. Звідси й сума кредиту в 5 мільярдів.

— Новокостянтинівська шахта відрізняється чимось від Інгульської або Смолинської?

— У цілому шахти схожі, мають тверді породи — до 18 за Протодьяконовим. Видобуток руди й прохідницькі роботи здійснюються в таких шахтах у буропідривний спосіб. Породи такі міцні (це граніти), що майже не потребують кріплення. Звичайно, крім місць сполучення виробок. Центральний штрек Новокостянтинівської шахти багато в чому нагадує метро — великий переріз виробки, рейки, що йдуть удалечінь, навкруги досить чисто. Ну а якщо говорити про специфіку видобутку, то деякі відмінності, звичайно, є. Це родовище дуже велике. За розрахунковими даними, його експлуатація дозволить забезпечити потреби української ядерної енергетики в урані на 50 років, а може, і більше. Позитивним моментом є і те, що вміст урану там багатший. Наразі це родовище досить складне, бо має колосальну кількість лінз, рудних тіл.

— Говорячи про зростання виробництва, ви маєте на увазі активну розробку Новокостянтинівської шахти?

— Не тільки. У цілому до кінця року заплановано пройти 18 кілометрів підземних виробок. Цікава деталь: за рік на наших шахтах ми проходимо підземних виробок приблизно стільки, скільки за кілометражем «уміщається» в третю частину обсягу Київського метрополітену. Також плануємо пройти близько 300 кілометрів підземних свердловин. Останнім часом на багатьох дільницях підприємства

Інгульська шахта. Фото Володимира Миколаєва

Тепло з деревних відходів Інна ХІМІЧУК На одній із котелень комунального підприємства «Черкаситеплокомуненерго» закінчується монтаж унікального котла, який працюватиме на біопаливі.

Це один із перших у комунальному господарстві України котлів на біопаливі, робота якого цілком автоматизована.

— Зі сховища паливо подається в транспортери, за допомогою яких надходить у топку, — пояснює заступник директора з експлуатації КП «Черкаситеплокомуненерго» Микола Джулай.

— Після повного спалювання автоматично видаляється зола, що скидається в спеціальний бункер. Система контролю й автоматизованого управління забезпечує поточний контроль і регулювання параметрів котла. Тут обслуговий персонал не потрібний, усі процеси саморегулюються. Теплова потужність біокотла — 2,5 МВт. Максимальна температура води на виході — 110°С. Як паливо планується використовувати поновлювані енергетичні ресурси — деревні відходи (кору, тріски, тирсу). Тепер усі дерева, які вирубуються в місті, а також гілки після санітарної обрізки зелених насаджень перероблятимуться на біопаливо. Для цього КП «Черкаситеплокомуненерго» придбало пересувну дробарку.

— Цих обсягів деревини, звичайно, буде недостатньо. Адже для роботи котла необхідно на добу близько 60—70 кубів трісок (залежно від щільності), — розповідає головний інженер КП «Черкаситеплокомуненерго» Микола Кушнір. — Ефективність роботи біокотла залежить також від вологості палива. За вологості трісок 35% потуж-

ність біокотла може досягти 3,1 МВт. При цьому його ККД становитиме 88%. Та й тріски мають бути певних розмірів (максимально припустимі — 150х80х30 мм). З огляду на все це, оголошено тендер на закупівлю трісок від підприємств. Тим часом комунальне підприємство будує сховище для сировини.

— Для біокотлів можна використовувати різноманітні джерела спалювання, — уточнює Микола Джулай.

— На жаль, у нас нема ринку біопалива. Приміром, за

активно впроваджуємо нові технології. Наприклад, із видобутку урану, переробляючи відвали, які були утворені за десятиліття роботи «СхідГЗК» на наших площадках у селищі Смолиному та Кіровограді. Так, на Смолинській шахті з упровадженням комплексу «Алтаїт» (2008 рік) із радіометричної переробки відвальних порід обсяг розміщених відходів зменшився більш ніж на 2 мільйони тонн. Такий же проект із переробки відвалів реалізований і на Інгульській шахті. Протягом наступних 10— 15 років ДП «СхідГЗК» пла-

новими технологіями можна вирощувати слонову траву. У нашому випадку досить нею засіяти 300 гектарів. Зараз у сільському господарстві великий запас невикористовуваного біопалива. З огляду на те, що Черкаська область сільськогосподарська, установки на біопаливі — це перспективно. Біокотел споруджений у котельні, яка обслуговує невеликий район Черкас, де сконцентровані лікувальні установи й декілька приватних будинків. Він працюватиме одночасно з наявною котельнею, забезпечуючи гарячим водопостачанням будинки цього району. За підрахунками тепловиків, економічний ефект становитиме близько 2 млн грн на рік. Вартість біокотла — більше 700 тис. євро. За нинішньої ціни на газ, уважають фахівці, він окупиться за три роки. Усі монтажні й будівельні роботи провадяться за кредитної підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку. Договір про надання 11,8 млн євро кредиту для модернізації теплового господарства Черкас було підписано між комунальним підприємством і банком ще в 2008 році. Сьогодні відкрита кредитна лінія, і банк готовий профінансувати всі заходи, передбачені в техніко-економічному обґрунтуванні КП «Черкаситеплокомуненерго». Це дасть можливість модернізувати теплове господарство міста.

У рамках проекту ЄБРР реконструюються дві котельні, де встановлять два водогрійних котли німецького виробництва потужністю 12 МВт кожен. Тендер на поставку та встановлення енергозбережних котлів виграла французька компанія «КуненАльтержис».

— Пізніше буде проведено тендер на реконструкцію ще однієї котельні з установленням двох котлів на газовому паливі по 12 МВт із додатковим економайзером, — ділиться планами Микола Кушнір. — Це обладнання має високий ККД (не менше 96%), що дозволить заощаджувати близько 10% газу, ціна якого щорічно збільшується. Далі плануємо оголосити тендер на реконструкцію міських тепломереж. Після цього займемося придбанням та встановленням індивідуальних теплових пунктів у багатоповерхових будинках. Вони будуть повністю автоматизовані й дозволять регулювати подачу тепла у будинки, виходячи із зовнішніх температурних показників. У результаті заощадимо 15—25% теплоенергії. Скоротиться кількість теплових мереж. Менше буде аварійних ситуацій. Заходи щодо енергозбереження за кредитні кошти ЄБРР мерія Черкас і комунальне підприємство планують вживати протягом трьох років. Але в новий опалювальний сезон Черкаси ввійдуть із новим біокотлом і модернізованими котельнями.

нує цілком ліквідувати відвали й провести рекультивацію територій. Але, як кажуть, не самим лише ураном живе сьогодні «СхідГЗК». У нас освоєний випуск сірчаної кислоти, необхідної для власних потреб. Ми успішно реалізуємо її на українському ринку хімічної продукції й до кінця року плануємо виробити 200 тисяч тонн. У цілому обсяги виробництва підприємства в грошовому обчисленні на кінець року перевищать мільярд гривень.

— Куди ви відправляєте основну продукцію?

— Ми працюємо на основі довгострокового договору, підписаного до 2018 року із ДП «НАЕК «Енергоатом». Це наш стратегічний партнер, він викуповує в нас весь урановий концентрат. У підсумку, відповідно до чинних контрактів, наша продукція відвантажується іноземним партнерам — ВАТ «ТВЕЛ» (Російська Федерація) і Westinghouse (СШАШвеція) для фабрикації свіжого ядерного палива.

— Яку роль вам відводить держава в загальній перспективі розвитку власного ядерного потенціалу?

— Перед «СхідГЗК» поставлено дуже серйозне завдання на найближчі 4—5 років. Комбінат має за цей час вийти на такі обсяги виробництва, щоб цілком задовольняти потреби національної ядерної енергетики в урані. На цей час в Україні заплановано побудувати завод із фабрикації ядерного палива, у зв’язку з чим на нашу продукцію робиться особлива ставка. Зараз ми виробляємо приблизно третину обсягу, необхідного діючим атомним електростанціям України. На Новокостянтинівській шахті мають досягти обсягу видобутку до 2,5 мільйона тонн руди на рік. Ювілей ми зустрічаємо з добрими показниками. Найголовніше для колективу підприємства, що є впевненість у сьогоднішньому дні й перспектива розвитку на кілька десятиліть уперед.

Нове дизпаливо ENERGY-Євро Юлія БИЛИНА Із початку серпня Кременчуцький нафтопереробний завод почав реалізовувати нове дизельне паливо, що відзначається більшою економічністю та менше шкодить довкіллю.

Як і однойменний бензин, дизпаливо під брендом ENERGY виготовлене у співпраці з німецьким концерном BASF. У виробництві нового пального використовуються ексклюзивні присадки Keropur DP ENERGY, що забезпечує максимально ефективне згоряння палива. Відповідно знижується рівень використання дизелю та зменшується емісія шкідливих вихлопних газів. Присадка ефективно захищає паливну систему автомобіля, а також обладнання АЗС, нафтобаз та транспорту, що використовується для перевезення дизелю. Деемульгатор, який входить до складу присадки, забезпечує оптимальне фазове ділення між паль-

ним і водою, що запобігає потраплянню слідів води в паливний бак під час заправки. Присадка Keropur DP ENERGY містить також спеціальний піногасник, який знижує обсяг піни, що утворюється під час заправки та перекачування дизпалива, а також домішки, що забезпечують стабільність його складу під час тривалого зберігання. Нове дизельне паливо ENERGY-Євро виду II виробництва ПАТ «Укртатнафта» пройшло всі необхідні моторні та лабораторні випробування. Минулої осені Кременчуцький НПЗ взявся за виготовлення брендових бензинів ENERGY (ENERGY-92 і ENERGY-95) на основі бензину стандарту Євро-4, який також виробляє ПАТ «Укртатнафта». Основою для брендового дизпалива ПАТ «Укртатнафта» є дизельне паливо стандарту Євро-4.

Довідка «УТГ» ПАТ «Укртатнафта» — лідер нафтопереробної промисловості України та найбільший виробник високоякісних нафтопродуктів. Проектна потужність підприємства — 18,6 млн тонн переробленої сировини на рік. Кременчуцький НПЗ розрахований на роботу з усіма типами нафти та газового конденсату. Виробництво бензинів із покращеними споживчими та екологічними характеристиками ENERGY, розпочате восени 2010 року, стало одним із результатів ухваленої на підприємстві програми модернізації.

8

№ 32 (187)

23 серпня 2011 року

Підприємство

Фабрика «в карамелі» Підприємство «Меркурій» долає труднощі на ринку завдяки постійному впровадженню нових технологій і сучасному обладнанню Інна ХІМІЧУК Початок на стор. 1

Ставка на ексклюзив Здавалося б, що особливого можна придумати із тієї гарячої в’язкої солодкої маси, що розповзлася на охолодному столі і з якої десятки років у нашій країні виготовляли переважно карамель типу Євген Таран «Барбарис», «Дюшес» і літню спеку, не кристалізу«М’ятні». Відповідь на це запитання можна побачити ється, має міцну упаковку.

— Деякі підприємства в в цеху плоскої карамелі. Ось вона, кругла, плоска, вели- Україні теж пробували вика, маленька й дуже малень- робляти кульку на паличці, ка, різноманітних кольорів і але не впоралися із цим засмаків, але обов’язково з ма- вданням, — веде далі Євген люнком, льодяникова кара- Таран. — По-перше, їм не мель на паличці. Вона так і вдалося забезпечити якість називається — плоска кара- таких льодяників, а подруге, вони не змогли успішмель із малюнком. но просувати свою продук— Це наш коник, наш ексцію на ринку, конкурувати клюзив, — із гордістю говоіз транснаціональною коррить директор ТОВ «Меркупорацією Perfetti Van Melle, рій» Євген Таран. — Конкуяка випускає «Чупа-чупс». рентів у цьому сегменті ринМісткість ринку лолі-попс ку в Україні в нас нема. У сві(карамель на паличці за міжті не багато підприємств винародною класифікацією), робляють таку продукцію. на відміну від традиційної, Виявляється, не всім кон- невелика. Але продукція дитерам вдається прикра- ТОВ «Меркурій» посідає в сити карамель візерунком. ньому гідне місце. А тим більше, коли йдеть— В Україні ми займаємо ся не про один льодяник, а 30—40% ринку, — говорить про тонни карамельної про- Євген Володимирович. — дукції. Це з урахуванням входженЗвичайно, на кондитер- ня в ринок імпорту льодяській фабриці зосередили- ників «Чупа-чупс» і «сірося не тільки на виробни- го» імпорту з Туреччини та цтві єдиної й неповторної Росії (приміром, льодяники

Азербайджан, Туркменистан, Монголія, Словенія, Лівія й США. Роботу фабрики забезпечують 216 чоловік. Тут працюють люди рідкісних професій. В Україні немає жодного училища, де б вчили карамельників і варильників карамелі. Специфіки й тонкощів цієї професії навчають тут, на фабриці. Не всім легко в навчанні. Особливо в цеху фігурної карамелі, де переважає ручна праця. Адже не кожен здатний перетворювати безформну карамельну масу на гарні солодкі квіти, карамельні торти й короваї.

Фасування карамелі

Незважаючи на те, що продукція смілянської кондитерської фабрики є недешевою через використання натуральних інгредієнтів і ручної праці, попит на неї стабільний.

Аспект

Несолодкі проблеми

Карамельна маса на охолодному столі

карамелі. Сьогодні в цехах «Меркурію» виготовляється більше 60 видів льодяників. Це і різноманітна фігурна карамель, і круглий «РОКС» на паличці (типу «Чупачупс»). Останній найкращий для торгівлі, бо зручний у транспортуванні й зберіганні. Він не деформується в

«Сосун-Лизун» у нашу країну офіційно не ввозяться, але в продажі є). Солодкі вироби ТМ «РОКС» знають і за межами України. Сьогодні продукція підприємства експортується в 12 країн світу. Серед них — Білорусь, Молдова, Литва, Казахстан, Грузія,

Але не все оптимістично в карамельному бізнесі. Щорічні сезонні підвищення ціни на цукор і монополізація виробництва крохмальної патоки негативно позначаються на собівартості готової продукції.

— Сьогодні в Україні ціна на основну сировину вище, ніж на світових ринках, — занепокоєний ситуацією Євген Таран. — Аналогічно із цінами на енергоносії. Вартість газу для українських підприємств — більше 500 доларів за тисячу кубометрів, а, приміром, Німеччина й Австрія одержу-

Довідка «УТГ» Смілянська кондитерська фабрика «Меркурій» заснована 1990 року. Із 1995-го підприємство починає випуск льодяникової карамелі на паличці «РОКС» і стає єдиним виробником карамелі з малюнками в Україні. Карамель «РОКС» випускається в різноманітному асортименті різних форм, із різними малюнками та смаками.

ють його по 220. Українська електроенергія вітчизняним підприємствам коштує одну гривню за кіловат-годину. За такої ситуації наша карамельна продукція може виявитися неконкурентоспроможною на світовому ринку. До всього цього — високий податковий тиск, проблемне повернення податку на додану вартість (тільки три місяці тому ситуація з поверненням ПДВ дещо покращилася), що не дозволяє нам нормально працювати на перспективу... Нарікає директор ТОВ «Меркурій» і на звуження ринків збуту, що негативно позначається на розвитку кондитерського підприємства. Зокрема, антидемпінгова політика окремих країн СНД приводить до серйозних змін у виробництві, до перепрофілювання продукції. У 2008 році антидемпінгові заходи щодо імпорту карамельної продукції з

ринки, щоб мінімально залежати від волюнтаристських рішень керівників окремих держав. Тому, незважаючи на те, що найбільш привабливим і ємним ринком для смілянської кондитерської фабрики, як і раніше, є Росія, «Меркурій» орієнтується і на інші країни. Освоюються нові європейські ринки, а також вивчається ринок держав арабського світу. Підвищення цін на основну сировину та Виготовлення циліндричної упаковки енергоресурси, що зниня такої карамелі замість цужує рентабельність караме- кру використовується сорлі, а також звуження спо- біт. Наша карамель без цуживчого ринку призводять кру вдвічі дешевша за анадо того, що кондитерсько- логічну імпортну продукцію, му підприємству доводиться наявну в торговельній мерескорочувати обсяги вироб- жі. А ціна для хворої людини ництва. теж немаловажний фактор...

— Технологічна потужСеред останніх новиність підприємства — до нок під торговельною мар7 тонн на зміну, — розпо- кою «РОКС» — освіжальвідає директор «Мерку- ні льодяники. Усі чотири рію». — Випускаємо набага- види («Яблуко», «Апельто менше. На жаль, знизила- син», «Лимон», «Холодок») ся купівельна спроможність цієї продукції також не місукраїнців. Із кінця минулого тять цукру. Для її виробнироку відчуваємо зменшення цтва місцеві кондитери виобсягів продажів в Україні. користовують низькокалоСлід зауважити, що помен- рійний вуглевод нового пошали й зовнішні ринки. Ду- коління — ізомальт. На фамаю, за кордоном люди теж бриці впевнені, що їхня ноне готові до різкого подо- винка успішно конкуруватирожчання продуктів харчу- ме з освіжальними льодянивання та енергоносіїв. Світ ками відомих фірм «Орбіт» і зараз досить обережно заку- «Стіморол». повує товарні маси за кордоОригінальну карамель моном... жуть спробувати також юні

Упритул України застосовувала Біло- Солодощі... русь. Але всі рекорди в цьо- без цукру му питанні б’є найбільший Та хто б міг подумати, що споживач українських соловсі ці проблеми й економічна дощів — Росія. Цього року криза стали для смілянських північні сусіди знову ввекарамельників поштовхом ли загороджувальні мита на до зміцнення своїх позицій українську карамель. на ринку. На фабриці акти— Із липня Росія збирає візували розробку та впромито в розмірі майже 300 вадження нових, цікавіших доларів за тонну імпорто- сучасних видів карамельної ваної з України карамелі, — продукції. не приховує обурення ЄвСьогодні «Меркурій» — ген Володимирович. — Такі єдина в Україні кондитерсанкції вона вводить уже ська фабрика, що випускає втретє. Це нонсенс для між- карамель для діабетиків. народної торгівлі. Ми пору— Наші фахівці разом із шували питання про безпід- ученими Інституту гігієни ставне введення мита на вве- харчування розробили техзення в Росію української нологію та зареєстрували карамелі в асоціації «Укр- технічні умови для випуску кондитерпром», але нічого цієї соціально значущої проне змогли відстояти. Незва- дукції, — розповідає Євген жаючи на те, що карамель Таран. — Для виготовленторговельної марки «РОКС» відрізняється від традиційної льодяникової й до того ж у сусідів не виробляється, нашу продукцію в Росію не пускають. Адже за кодом зовнішньоекономічної діяльності ми потрапляємо під визначення «карамель». Сьогодні наше завдання — диверсифікувати зовнішні Фігурна карамель

футбольні вболівальники. До Євро-2012 тут освоїли виробництво карамелі на паличці у вигляді футбольного м’яча.

— Зрозуміло, що основний споживач нашої продукції — це діти. Тому головним чинником є якість продукції, — вважає Євген Володимирович. — Минули ті часи, коли для виготовлення карамелі використовувалися хімічні — ідентичні натуральним — барвники й ароматизатори. В останні роки для випуску продукції застосовуються тільки натуральні барвники й ароматизатори європейських і українських виробників. Нова якість інгредієнтів сприяє поліпшенню органолептичних і якісних показників карамельної продукції. Розширення асортименту і підвищення якості відбувається за рахунок поступової модернізації виробництва карамельних цехів і впровадження новітніх технологій. На фабриці використовується обладнання як українських, так і зарубіжних виробників. Але останнім часом перевага віддається китайській техніці. Адже вона в 4—5 разів дешевша за європейську, а працює не гірше.

9

№ 32 (187)

23 серпня 2011 року

Підприємство — Тільки завдяки застоЄ в смілянських кондитесуванню нового сучасного рів і ексклюзивне обладнанобладнання ми змогли ви- ня. Вони першими в країжити у важкі часи, — гово- ні разом із фахівцями Інстирить Євген Таран. —Примі- туту технічної теплофізиром, установка варильного ки НАН України розробили апарата плівкового типу ки- обладнання для виготовлентайського виробництва до- ня циліндричної упаковки з зволила вдосконалити про- поліетилентерефталату. Зацес варіння карамелі. Якщо раз місцеві Кулібіни працюна старому обладнанні на ють над автоматом, за допоприготування карамельної могою якого паличка кріпимаси було потрібно 30—35 тиметься до карамелі в автохвилин, то зараз сироп ува- матичному режимі. Смілярюється в карамель до во- ни переконані, що аналогів логості 2,8% за три хвили- такому автомату у світі нени. А це економія енерго- має. ресурсів, поліпшення якості одержуваної сировини — карамельної маси, зменшення кількості редукуючих речовин, що у свою чергу позитивно позначається на терміні реалізації карамелі. Термін зберігання карамелі за ГОСТом — 9 місяців, у нашої — два Плоска карамель із малюнком роки... Але є на фабриці дільниці, Цього року ТОВ «Мерку- модернізувати які майже нерій» укомплектувало свої можливо. Тут виробляєтьцехи автоматом із вироб- ся найкрихкіша карамельництва пакетів, машиною на продукція, яку не модля упакування термоусад- жуть виготовити ніякі автокової плівки, автоматом мати. Ніжні цукрові трояндля обгортання карамелі ди, тюльпани, букети з фіана паличці, установкою для лок і пролісків, різноманіт«припаювання» палички. ні фігурки, торти й прикраси

до них — усе це ручна робота карамельниць. Над кожною такою «цукеркою» доводиться добряче попрацювати, щоб нічого не зіпсувати. Пік продажів цієї продукції припадає на новорічні дні, різдвяні свята, переддень 8 Березня й День закоханих.

— Із нами важко конкурувати, — говорить Євген Таран. — Наша фабрика випускає продукцію, яку через технологічну складність не виробляє жодне кондитерське підприємство України. Це стосується не тільки карамельних виробів, що виготовляються вручну, а й тієї ж плоскої карамелі з малюнком. У цьому наша перевага на карамельному ринку. Тому й надалі плануємо розвиватися, розширювати асортимент продукції. Серед першочергових завдань, що стоять перед підприємством, директор називає посилення позицій кондитерської фабрики «Меркурій» в Україні й витіснення імпортної продукції, а також диверсифікацію зовнішніх ринків у зв’язку з нестабільністю ринків СНД.

«Швидкісні» для Європи На Крюківському заводі вперше в СНД створені швидкісні вагони, здатні їздити колією і вітчизняного, і європейського стандарту Юлія БИЛИНА

Габарит RIC (Reglamento Internazionale delle Carrozze) — міжнародна класифікація, відповідно до якої спальні вагони можуть бути використані для пасажирських поїздів міжнародного сполучення у всіх країнах Європи та Азії на колії 1435 мм.

Вагони для швидкісних електропоїздів «Е», виготовлені на Крюківському вагонобудівному заводі, відправляються на випробний полігон у Варшаву. Абсолютно нові вироби для електропоїздів, здатні розвивати до 200 км/год. по коліях ЄС, презентували в Кременчуці.

«Такі вагони ніколи в країнах СНД не вироблялися. Це абсолютно нова, унікальна розробка», — повідомив голова правління ПАТ «КВБЗ» Євген Хворост. За його словами, новинка розроблена з урахуванням європейських стандартів і відповідає підвищеним вимогам до комфорту. Кременчуцькі виробники розраховують, що їхня продукція стане гідним конкурентом південнокорейській, яку український уряд має намір закуповувати до Євро2012. Інженери КВБЗ уважають, що їхні вагони дешевші та надійніші в експлуатації. Щоб розробка унікального проекту не затяглася на багато років, вітчизняні вагонобудівники вирішили використовувати наробітки європейських партнерів. Тому для створення нового спального пасажирського вагона моделі 61-7034 для міжнародних перевезень залучили фахівців польської фірми АТ «PESA», які мають досвід роботи над такими проектами. Крюковський завод із ними співробітничає протягом восьми років. Вагони для міжнародних перевезень класу «RIC» здатні долати великі відстані колією різної ширини на

українській і європейській залізницях. Ходові частини пропонуються у двох варіантах: для української колії (1520 мм) — вагон розганятиметься до 160 км/год., і європейської (1435 мм) — 200 км/год. Щоб на кордоні перейти з вузької колії країн ЄС на широку українську, вагон оснащений двома різними візками, зміна яких, за словами розробників, буде майже непомітною для пасажирів. Між корпусом і кожним візком установлена спеціальна рознімна мультимуфта, а в конструкції вагона засто-

не завдають ніяких незручностей. Для виготовлення двох нових вагонів міжнародного класу Крюківський вагонзавод витратив власні кошти, інвестувавши 150 млн грн. Але, звичайно ж, вагонобудівники розраховують на інтерес уряду до нового виробництва. Тому керівництво КВБЗ запросило на вересень у Кременчук Президента України Віктора Януковича й прем’єр-міністра Миколу Азарова. Після зустрічі президента ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Володимира Приходька з Миколою Азаровим і віце-прем’єром Борисом Колесніковим 1 серпня на підприємство прибула робоча група на чолі із заступником генерального директора «Укрзалізниці» Миколою Сергієнком. Її основне завдання — опрацювання всіх питань, пов’язаних із підготовкою до Євро-2012. Якщо представники залізниці вирішать зробити ставку на вітчизняного вироб-

Николай Сергиенко (в центре) в цехе пассажирского вагоностроения

совується універсальне автозчеплення фірми LAF. Кожне з одинадцяти купе спального вагона оснащене умивальниками з холодною й гарячою водою, кондиціонерами, відеотабло, столами-трансформерами й навіть розсувними панелями, щоб за бажання пасажири двох купе могли спілкуватися. Відповідно до європейських норм у кожному купе розміщаються три пасажири. Удень спальні полиці прибираються в нішу й

Довідка «УТГ» ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» — найбільший виробник транспортних засобів в Україні, що займається розробкою й виготовленням вантажних і пасажирських вагонів, запасних частин, візків і колісних пар, міжрегіональних поїздів, вагонів метро, поповерхових і тунельних ескалаторів та іншої техніки. Підприємство, засноване 1869 року як вагоноремонтні майстерні, сьогодні об’єднує три машинобудівних заводи. Його продукція поставляється в більш ніж 20 країн світу.

ника, робота буде не тільки в кременчуцьких вагонобудівників. Адже крім фахівців Крюківського вагонобудівного заводу, які розробили конструкцію корпуса вагона, загальне планування, системи опалення, вентиляції, водопостачання, електропостачання та ходових частин, над створенням пасажирського вагона для міжнародних перевезень працювали миколаївський завод «Екватор», харківський «ХартронЕкспрес» та інші вітчизняні й закордонні партнери. Науково-конструкторськими розробками, а також випробуванням продукції займаються провідні вітчизняні наукові колективи — Український науководослідний інститут вагонобудування і Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту.

10

№ 32 (187)

23 серпня 2011 року

Космос

Генеральне прибирання орбіти Ірина КОНДРАТЬЄВА Початок на стор. 1

— Миколо Миколайовичу, тема космічного сміття в останні роки лідирує на симпозіумах і конференціях, присвячених питанням освоєння космосу. У чому причина такого несподіваного прориву?

— У момент запуску першого радянського супутника 1957 року й ще багато років після того ніхто не міг навіть припустити, що в ХХ столітті людство буде всерйоз занепокоєне проблемою технологічного сміття, яке «застрягло» в космосі. На жаль, воно нагромаджується в зонах найвигідніших траєкторій виведен-

ня на орбіту ракет-носіїв під час запусків із космодромів США, Росії (Байконур), Франції (Куру) та інших держав. Дуже багато такого сміття й поблизу траєкторій виведення на орбіту геостаціонарних супутників: це супутники, які відробили свій термін, їхні окремі частини й невеликі уламки. Імовірність зіткнення в цих зонах помітно збільшується, оскільки кінцева ділянка енергетично вигідних траєкторій виведення на геостаціонарні орбіти (висота 36 тисяч кілометрів!) є порівняно вузькою «трубкою», через яку проходять нові супутники. До речі, тисячі частинок, які ми розглядаємо як космічне сміття, рухаються зі швидкістю 6—10 кілометрів на секунду. Під час зіткнення з діючим космічним літальним апаратом кожна із

цих частинок може пошкодити його або взагалі вивести з ладу. Серйозна небезпека загрожує також МКС і космонавтам, які виходять у відкритий космос. Якщо не вживати необхідних заходів, то космічні дороги незабаром стануть схожими на нічні автостради, де не дотримуються ніякі правила руху. Тільки замість автомобілів ними з шаленою швидкістю мчатимуть з «погашеними фарами» супутники та їхні уламки.

— Відомо, що всі об’єкти мають властивість поступово сповільнювати свій рух, що неминуче призведе до зниження й згоряння в густих шарах

атмосфери Землі. То чи варто перейматися через це? Нехай собі літають хоч тисячу років...

— Дослідження показують, що процес самоочищення навколоземного космічного простору за рахунок гальмування об’єктів різної величини у верхніх шарах атмосфери дуже довгий (він може тривати від 2—3 сотень до декількох тисяч років) і не врівноважує темпи сучасного техногенного засмічування. Тобто сміття нагромаджується набагато швидше, ніж самознищується. Тому постало завдання якнайшвидше знайти оптимальні рішення й запобігти зростанню динаміки техногенного засмічування космосу. У нашому КБ активно ведуться науково-дослідні й конструкторські роботи з таких напрямків: у конструк-

ціях ракет-носіїв передбачаються заходи мінімізації елементів, які залишаються на орбіті після відокремлення корисного навантаження; розробляються засоби, які забезпечують повернення КА та інших об’єктів у приземні шари атмосфери протягом 25 років із моменту припинення їхнього функціонування. Разом із ученими й конструкторами інших країн обговорюється «зона поховання» КА на орбітах, віддалених від траєкторій руху діючих космічних об’єктів.

— Чим обґрунтований 25-літній термін «вільного польоту» і хто його визначив?

— Загострення проблеми засмічування космічного простору привело до створення Міжагентського координаційного комітету з космічного сміття (IADC). До нього входять національні космічні агентства США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Росії, України, Китаю, Індії, Японії та інших країн. На підставі даних, отриманих від Росії та США, які мають необхідні засоби контролю та спостереження за об’єктами в космосі, а також розрахункових даних, учені, що входять до складу комітету, визначили, що після 2055 року концентрація космічного сміття може перевищити припустимий поріг. Це призведе до так званого каскадного ефекту, коли зіткнення почнуться усередині сміттєвих потоків і внаслідок ударів один об одний з’являтимуться все нові й нові, дрібніші неконтрольовані частинки. Катастрофічне збільшення орбітального сміття на низьких навколоземних орбітах унеможливить подальше освоєння космосу.

2005 року IADC ухвалив рішення, яким обмежив перебування у космосі апаратів, що відробили своє, 25-літнім терміном. Поставлено завдання розробити методи й засоби, які дозволяють прибрати з орбіт нефункціонуючі КА, щоб не

Довідка «УТГ» За деякими даними, близько 6% об’єктів, які відслідковуються в космосі — діючі, близько 22% припинили функціонування, 17% є ступенями і розгонними блоками ракет-носіїв, близько 55% — відходи, технологічні елементи, що супроводжують запуски, уламки, утворені внаслідок вибухів. Більшість цих об’єктів перебуває на орбітах із високим нахилом, площини яких перетинаються, тому середня відносна швидкість їхнього взаємного прольоту становить близько 10 км/с. Найбільш засмічені ті ділянки орбіт навколо Землі, які найчастіше використовуються для роботи космічних апаратів. Це низькі навколоземні орбіти (ННО), геостаціонарна орбіта (ГСО) і сонячно-синхронні орбіти (ССО). За величиною «внеску» в утворення космічного сміття сьогодні лідирують Китай (40%), США (27,5%) і Росія (25,5%).

Микола Слюняєв Учений секретар науково-технічної ради ДП «КБ «Південне» Народився 1940 року в м. Маріуполі Донецької області. Закінчив Харківський авіаційний інститут за фахом «інженер-механік літальних апаратів». Кандидат технічних наук, член-кореспондент, академік Міжнародної академії астронавтики, заслужений діяч науки і техніки України. Зробив істотний внесок у розробку засобів пододопустити виникнення критичної концентрації космічного сміття.

— Тобто рано чи пізно однаково доведеться примусово виводити супутники з орбіт. Як це зробити?

— Ідеї щодо того, як змусити КА зійти з орбіти вище 400 кілометрів, висловлюються з 80-х років ХХ століття, але тільки недавно з’явилися технічно обґрунтовані проекти, що дозволяють домогтися реальних результатів. Один із них пов’язаний із використанням ефектів взаємодії магнітного поля Землі з індукційними електрострумами. Наукові й експериментальні дослідження, проведені в космосі, дозволили з’ясувати, що навколо земної кулі перебуває іонізована хмара, яка необхідна для функціонування пристроїв взаємодії з магнітним полем Землі.

лання протиракетної оборони — міжконтинентальних балістичних ракет Р-36, Р-36М, Р-36МУТТХ і бойових блоків ракети Р-36М2. Один з авторів перетворення міжконтинентальної балістичної ний «хвіст», який міг би автоматично розвертатися, як тільки супутник завершить свій космічний шлях, і виконувати роль гальмівного пристрою. Принцип дії такого пристрою пояснюється просто. За законами фізики в провіднику, що перетинає магнітне поле Землі зі швидкістю близько 7 кілометрів на секунду, виникає електричний струм. Його досить для того, щоб, образно кажучи, «увімкнути рубильник» на супутнику, який вичерпав свій енергетичний ресурс, і змусити знизити швидкість його руху. Відповідно зміниться і його орбіта. Фактично роль гальма виконує електродинамічна сила, що виникає в провіднику. При цьому нема потреби розміщувати стаціонарне джерело енергії на борту космічного апарата, що підлягає знищенню. Це дуже важлива деталь, бо маса супутника й будь-

Іонізована зона навколо Землі, складена за результатами досліджень за допомогою супутника IMAGE. Висота поширення зони іонізації над Землею близько 30000 км

На основі цієї моделі розроблені дослідні зразки пристроїв, що дозволяють реалізувати імпульс сил гальмування в магнітному полі Землі. Зокрема, учені США Роберт Хайт і Роберт Форвард запропонували використовувати як основні елементи пристрою гальмування гнучкий електропровідний фал довжиною 5—20 кілометрів, колектор входу іонів із навколишнього середовища на одному кінці й наконечник для «викиду» іонів у навколишнє середовище на протилежному кінці фала. Учені вважають, що під час запуску до кожного супутника доцільно прикріплювати електропровід-

якого пристрою на його борту завжди чітко обмежені. Вага відомих засобів гальмування з рушійною установкою й бортовим запасом палива становила б ≈20% від ваги корисного навантаження (тому їх досі не встановлюють на КА), а вага нових пристроїв гальмування орбітальних об’єктів лише ≈2,5%. Така істотна різниця досягається за рахунок того, що для створення гальмового імпульсу при взаємодії з магнітним полем Землі не треба бортових запасів енергоносіїв. До речі, цей показник став спільною рисою як американських, так і українських проектних розробок.

ракети Р-36 на мирну ракету-носій «Дніпро». Автор концепції створення протиастероїдного ракетного комплексу і ракетного комплексу для видалення радіоактивних відходів у далекий космос. 1995 року запропонував новий напрямок досліджень із боротьби з техногенним забрудненням навколоземного космічного простору. Автор 92 винаходів, з яких 14 упроваджені в ракетно-космічній техніці.

— До яких результатів може привести застосування такого пристрою?

— У процесі довільного зниження без спеціального пристрою КА може сходити із заданої орбіти кілька тисяч років, а 12-кілометровий хвіст, придуманий американцями, дозволяє «стиснути» тисячоліття до 30—40 діб. Визначальну роль тут відіграє гальмівна сила, що залежить від напруженості магнітного поля, сили струму в провіднику й довжини самого провідника. Але це поки розрахункові дані, на практиці такі системи не застосовувалися. Правда, американці створили дослідний зразок — Теrminator Теthеr — і навіть вивели його на орбіту, але фал, на жаль, не розгорнувся. Тому перевірити всю систему в дії не вийшло. Але сумнівів у тому, що ця система працездатна, нема. Річ у тім, що перед тим як витратити мільйонні кошти на створення унікальної нитки, що відіграє роль багатокілометрового фала, американські й італійські вчені провели такий експеримент. Із борта космічного корабля «Шатл» було випущено порівняно невеликий фал, до кінця якого прикріпили маленький супутник (TSS), оснащений необхідною вимірювальною апаратурою. Після того як систему знеструмили, апаратура, установлена на супутнику й на «Шатлі», дозволила зафіксувати певні процеси, коли фал проходить через магнітне поле Землі в іонізованій хмарі. Виявилося, що навіть за невеликої довжини фала струм був у 8 разів більше, ніж показували попередні розрахунки. Після цього американці, які пропагують свій метод впливу на швидкість «вимкненого» супутника, почали використовувати не тільки розрахункові дані, а й конкретні показники приладів, отримані експериментальним шляхом у реальних умовах.

— Як оцінюють проект у КБ «Південне»?

11

№ 32 (187)

23 серпня 2011 року

Космос — Як цілком реальний і перспективний. Ми працюємо в такому ж напрямку близько 10 років, але, на відміну від американців, основним матеріалом фала обрали пружну металеву нитку (її розробили в нашому КБ), а не штучні електропровідні волокна діаметром у десяті частки міліметра. Є різниця й у довжині. Оскільки створений нами матеріал приблизно в 10 разів важче за американський, фал має бути коротше рівно настільки, щоб не перевищувати «квоту з маси» в 2,5% від загальної маси корисного навантаження. Якщо ми укладемося в кілометровий «хвіст», то такої довжини буде достатньо, щоб вся система працювала й змогла загальмувати КА після його вимкнення. Правда, при цьому буде потрібно набагато більше часу на зниження КА (що довший фал, то швидше відбувається гальмування). Але навіть за таких параметрів ми укладаємося в припустимий сьогодні 25-літній період перебування супутників у навколоземному просторі. На цьому етапі і в українському, і в американському проектах розв’язано одне з основних завдань — визначений електропровідний матеріал для фала. У КБ «Південне» починаючи з 2005 року до цих досліджень долучають молодих учених. У 2005-му команда молодих учених, до складу якої входили Анатолій Гордієнко і Євген Глушич, виступила з доповіддю на конкурсі пам’яті Роберта Хайнлайна в Москві. Доповідь викликала великий інтерес і забезпечила команді перемогу (1-ше місце) у конкурсі. Зараз А.Гордієнко бере участь у роботах з використання ефектів взаємодії з магнітним полем Землі вже на посаді інженера-конструктора першої категорії. Пошукові дослідження в КБ «Південне» із застосування ефектів взаємодії з магнітним полем з метою очищення навколозем-

ного космічного простору розпочато в 2002 році. Наукова доповідь за поточними результатами цих досліджень представлена в березні 2003-го на 23-й сесії комітету IADC у Бангалорі (Індія) і була визнана однією з кращих. Але, знов-таки, перевірити все на практиці поки неможливо. У цьому випадку — через брак коштів на

На борту космічного буксира можна буде тримати запас фалів із вузлами кріплення до тих об’єктів, які треба швидко спустити вниз тут і тепер. Тобто буде змога не тільки оснастити нові супутники системами американського або українського зразка, а й за потреби прикріпляти гальмівні «хвости» до тих об’єктів, які давно відслужили своє і

У вересні 2009 року NASA опублікувало нову карту космічного сміття

відпрацьовування системи в реальних космічних умовах. В Україні достатніх матеріальних ресурсів для аналогічної роботи не мають ні Державне космічне агентство, ні окремі підприємства або КБ. Упевнений, що як тільки новий метод буде цілком відпрацьований, усі країни візьмуть його на озброєння й перейдуть до практичних дій з очищення космічного простору.

Космічний буксир Звичайно, у доповідях КБ «Південне» на регулярних сесіях комітету IADC представлені й інші ідеї, мета яких позбавити космос від сміття. Наприклад, створити спеціальний транспорт на кшталт буксира. Залежно від поставлених завдань такий буксир міг би, зокрема, займатися очищенням простору, рухаючись спереду за траєкторією польоту МКС, а також збільшити протяжність за часом «вікон» можливого запуску для космічних апаратів, що доставляють на МКС космонавтів і вантажі.

безцільно крутяться на орбітах. Для забезпечення роботи буксира на його борту має бути своє джерело енергії. Із публікацій президента Російської академії космонавтики імені К.Ціолковського академіка Анатолія Сазоновича Коротєєва відомо, що в РФ розробляється бортовий ядерний реактор для космічних пілотованих і безпілотних апаратів. Це буде довговічне, потужне і безпечне для довкілля джерело енергії. Схожі ідеї опрацьовуються сьогодні не тільки в РФ, а й у США, Європі. В Америці розробляється проект ядерного електричного ракетного двигуна (ЯЕРД), у Європі з’явився аналогічний проект «242».

товувати незвичайну кулю діаметром 32 метри, зібрану з декількох сотень шарів тонкої, але надзвичайно міцної матерії. Каркасом для таких шарів є саморозгортальна сітка пружинних ниток — таких самих, які пропонується використовувати для виготовлення фала. Осколки, потрапляючи в кулю, загрузатимуть у ній, наче комарі в павутині. Завдяки сучасним засобам спостереження за космічними об’єктами можна буде дуже швидко зреагувати на НП і в лічені хвилини відправити в космос ракетуносій (наприклад, «Дніпро»). Приблизно через 2 години куля-пастка потрапить у район аварії й збере значну частину небезпечних осколків. На борту куліпастки буде встановлений двигун, система орієнтації й блок керування за радіокомандами із Землі, завдяки яким об’єкт-рятувальник «наводитиметься» у зону збору осколків і «баражуватиме» у цій зоні, охоплюючи робочу сферу, набагато більшу, ніж діаметр куліпастки. «Укомплектована» осколками куля потім зможе перейти на більш низьку орбіту й увійти в густі шари атмосфери. Про цю розробку вчені КБ «Південне» також доповіли на 23-й сесії комітету IADC у Бангалорі.

Із перших уст

Час виведення космічного апарата з деяких орбіт орбітальних угруповань із використанням системи Теrminator Теthеr на основі електропровідного фала, маса якого становить 2,5% повної маси КА Орбітальне угруповання

Висота орбіти, км

Нахил орбіти, градусів

Час виведення з орбіти без використання системи Теrminator Теthеr (мимовільне сходження з орбіти), років

Початкова швидкість регресії орбіти, км/ доба

Час виведення з орбіти з використанням системи Теrminator Теthеr

Orbcomm 1 Orbcomm 2 LEO One USA GlobalStar Skybridge FaiSat Iridium M-Star Celestri Teledesic

775 775 950

45 70 50

100 100 600

44 11,6 32

11 діб 41 доба 18 діб

1 390 1 475 1 000 780 1 350 1 400 1 350

52 55 66 86,4 47 48 85

9 000 11 000 800 10 7 000 9 000 7 000

22,3 18,5 13,5 2,1 27 26 1,7

37 діб 46 діб 45 діб 7,5 місяців 28 діб 32 доби 17 місяців

Японське космічне агентство JAXA має намір очищати орбіту Землі від космічного сміття за допомогою спеціальних металевих рибальських сіток, повідомила японська газета Asahi.

Агентство вже уклало контракт із компанією Nitto Seimo, яка протягом останніх 6 років працювала над технологією плетіння космічних сіток із посріблених металевих ни-

Жан-Мішель Контант Генеральний секретар Міжнародної академії астронавтики (МАА) — Наша організація першою у світі звернула увагу на цю проблему й почала дослідження в різних напрямках. Один із них пов’язаний із керуванням руху об’єктів у космосі. Ці дослідження привели до того, що ООН вирішила створити міжвідомчу комісію, групу, яка займається проблемами космічного сміття. Сьогодні Науково-технічний підкомітет Комітету ООН із використання космічного простору для мирних потреб (STCS UN COPUOS) працює над технічним розв’язанням цієї проблеми. Припинити запуск нових супутників ми не можемо,

ток. Відповідно до проекту, сітка з лінійними розмірами в кілька кілометрів виводитиметься на орбіту в складеному стані на борту спеціального супутника й розгортатиметься за допомогою встановленого на апараті маніпулятора. Після того, як сітка набере достатньо сміття, вона від’єднуватиметься й самознижуватиметься, поки не ввійде в густі шари атмосфери, де згорить разом зі сміттям.

Рятувалися під союзним дахом 28 червня 2011 року в небезпечній близькості — лише в 250 метрах від Міжнародної космічної станції — пролітав уламок, який змусив екіпаж залишити станцію й на якийсь час перейти в кораблі «Союз».

Фрагмент сміття було виявлено занадто пізно для виконання маневру відхилення. Космонавти Роскосмосу Олександр Самокутяєв і Андрій Борисенко, а також астронавт NASA Рональд Гаран укрилися в кораблі «Союз ТМА-21», а ро-

сіянин Сергій Волков, японець Сатосі Фурукава й американець Майкл Фоссум — у кораблі «Союз ТМА-02М». Космічне сміття не вперше стало причиною евакуації екіпажу станції або оголошення тривоги, коли уламки потрапляють у так звану червону зону на відстані менше кілометра від станції. За даними Інституту астрономії, за останні роки МКС була змушена ухилятися від безпритульних космічних об’єктів більше 200 разів.

Орбітальне сміття довело росіян до ради У липні 2011 року в Російській академії наук була сформована рада з космічних загроз. До складу її експертної робочої групи ввійшли понад 50 учених і фахівців міноборони, «Росатому», Роскосмосу й двох десятків НДІ. Вони вивчатимуть проблеми орбітального сміття, астероїдної і кометної небезпеки.

Куля-пастка Ще одна ідея КБ «Південне» спрямована на розв’язання проблем, що виникають унаслідок випадкових вибухів у космосі. Як пастку для утворених унаслідок вибухів і зіткнень осколків дніпропетровські вчені пропонують викорис-

Японці закинуть у космос сітки

Як заявив керівник експертної робочої групи,

але, з іншого боку, добре розуміємо, що кожен такий запуск призводить до утворення нових порцій космічного сміття. Навіть якщо ми виберемо якусь орбіту для поховання супутників, що вийшли з ладу, то надалі очищення цієї орбіти теж стане великою проблемою. Тому ми звернулися до всіх космічних агентств і компаній із пропозицією розробити ідеї й знайти рішення з видалення космічного сміття. Кожні три роки в Дармштадті (Німеччина) проходить конференція, у якій беруть участь найбільші космічні держави світу (США, Китай та інші).

член-кореспондент РАН і керівник Інституту астрономії Борис Шустов, зібрати вузьких фахівців разом вирішили для того, щоб домогтися більшої ефективності у розв’язанні нагальних проблем. Завдання ради — раннє виявлення потенційної небезпеки з космосу і розробка технологій її запобігання.

Як ви розумієте, у проблеми з відпрацьованими супутниками два аспекти — цивільний і військовий. Але, у принципі, однаково, якого призначення був той або інший супутник, бо після виконання програми кожен із них перетворюється на сміття. Недавно МАА опублікувала звіт про проведені дослідження й вийшла із пропозицією ухвалити спеціальне міжнародне законодавство, яке регулювало б питання утворення технічного сміття на орбіті. Сподіваюся, пропозицію підтримають усі учасники процесу.

12

№ 32 (187)

23 серпня 2011 року

IT Шпальта редактора

Цифрове Євро

тиметься змінний знак, що показує напрямок руху, температуру повітря й дорожнього покриття, час і максимально припустиму швидкість. Таке табло вже можна побачити — екран розташований на бориспільській трасі.

Для іноземних гостей планується реалізувати декілька давно назрілих проектів у галузі телекомунікацій Андрій БЄЛОКРИНИЦЬКИЙ

MotoGoogle Іван СПАСОКУКОЦЬКИЙ Абсолютною несподіванкою для експертів і журналістів стала оголошене на початку минулого тижня придбання компанією Google підрозділу корпорації Motorola, яка займається розробкою та виробництвом мобільних телефонів. Сума угоди становила $12,5 млрд — за ці гроші Google уже вдалося радикально змінити ситуацію на ринку мобільних пристроїв. По-перше, Google одним махом фактично розв’язав одну з головних проблем, пов’язаних із просуванням мобільної ОС Google Android. Річ у тім, що, поширюючи це ПЗ безкоштовно, американська компанія ризикувала нарватися на судовий позов за використання декількох патентованих технологій, які входять до складу операційної системи. Останнім часом стало цілком очевидним, що саме таким нехитрим способом конкуренти Google вирішили боротися з мобільною платформою, яка стає популярною. Разом із Motorola Mobility пошуковий гігант одержав солідний патентний пул, який дозволить уникнути судових розглядів. По-друге, тепер єдиним великим гравцем на ринку мобільних ОС, який ще не виробляє власні телефони, залишається компанія Microsoft. Звичайно, не треба забувати про співробітництво останньої з фірмою Nokia, але перспективи цього проекту поки не зовсім зрозумілі. По-третє, Google теж опинився в унікальному становищі, ставши єдиною компанією, яка виробляє апаратне забезпечення під свою операційну систему й водночас дозволяє використовувати її іншим на умовах програми з відкритим вихідним кодом (на відміну від тієї ж Apple). Це може змусити інших великих виробників портативної електроніки (таких як HTC і Samsung) переглянути свої погляди на використання Google Android у своїх продуктах через страх стати «вторинними» стосовно Motorola. Утім, компанія Google відразу ж поспішила запевнити своїх партнерів у тому, що ніяких особливих «преференцій» (щодо використання Google Android) підрозділ Motorola Mobility не одержить. У будь-якому разі найближчий рік на ринку мобільних телефонів буде дуже цікавим.

Підготовка до Євро-2012 — захід витратний, але хочеться вірити, що вкладені в країну гроші не підуть марно. Саме завдяки чемпіонату Європи з футболу в Україні можуть бути нарешті розв’язані деякі проблеми інфраструктури, на які в іншому випадку звернули б увагу через пару років.

На підготовку до заходу виділені величезні кошти — кілька десятків мільярдів гривень. Більшу частину цих грошей буде витрачено на розв’язання транспортних проблем (модернізацію автодоріг, залізничного сполучення, відкриття нових станцій метро), будівництво й відновлення спортивних комплексів, поліпшення готелів, а також доведення ITінфраструктури в країні до сучасного рівня. На останнє виділяється, за деякими оцінками, близько 5 млрд грн. Куди ж піде ця сума? За прогнозами, футбольний турнір в Україні відвідає близько мільйона туристів, і крім традиційних запитань — як доїхати? де жити? — людей, які перебувають далеко від дому, хвилюватиме й проблема зв’язку. Тому наявність високошвидкісного доступу до Інтернету в місцях перебування туристів є одним із головних пріоритетів підготовки до Євро2012. Зараз добрий зв’язок знайти важко, а часто й неможливо, навіть у готелях, не кажучи вже про кафе, метро й залізничні поїзди. До літа наступного року, а в деяких випадках і раніше, ці проблеми мають бути вирішені.

Залізниці У порівнянні із країнами Заходу, де майже в усіх великих містах забезпечене покриття безпроводового зв’язку стандарту Wi-Fi, а в багатьох регіонах уже давно можна підключитися до високошвидкісного мобільного 3G-інтернету, в Україні як щодо проникнення, так і щодо швидкості безпроводовий зв’язок усе ще на початковій стадії розвитку. Наразі навіть звичайний мобільний зв’язок у столичному метро зникає на перегонах між більшістю станцій, і про стабільний високошвидкісний доступ до Всесвітньої мережі в такій ситуації годі й казати.

Інформаційне табло на бориспільській трасі

Щоб гості й жителі столиці змогли просто в підземці підключатися до швидкого мобільного Інтернету, владі Києва виділили близько 225 млн грн на модернізацію мобільної мережі й монтаж обладнання для надання послуги 3G-інтернет. Оскільки більша частина грошей (180 млн грн) надійде вже цього року, інфраструктура може бути значною мірою оновлена ще до кінця півріччя. Таким чином, жителі Києва одержать швидкісний Інтернет задовго до перших футбольних матчів. Яка компанія забезпечуватиме безпроводовий доступ у Мережу, поки все ще незрозуміло, але з 2004 року в Київському метрополітені працює тільки один оператор — «Проксімус», який надає

ки в «Укртелекому». З огляду на те, що епопея з видачею ліцензії на 3G-частоти триває вже не один рік, рішення про тендер виглядало дещо дивним, оскільки в ньому однаково міг брати участь тільки «Укртелеком» (докладніше про це див. «Зліт широкою смугою», «УТГ» №51 (155) від 28 грудня 2010 р.). Зовсім недавно стало відомо, що від технології 3G вирішили відмовитися, замість неї «Укрзалізниця» використовуватиме WiMAX. Таким чином, пасажири одержать доступ в Інтернет через точки доступу Wi-Fi, розміщені просто у вагонах поїздів. Уперше безпроводовий зв’язок випробують на швидкісній ділянці маршруту Київ—Харків—Донецьк.

кож співробітників іноземної преси необхідно забезпечувати стабільним Інтернетом, оскільки вся Європа пильно стежитиме за футбольними подіями. Технічним аспектом питання безпосередньо на спортивних об’єктах займеться вже офіційно затверджений національний спонсор чемпіонату Євро-2012 — компанія «Укртелеком». Для цього у Варшаву проведуть два додаткових магістральних канали із пропускною здатністю 100 Гбіт/с кожен. Це дозволить подвоїти пропускну здатність «Укртелекому», яка зараз становить лише 200 Гбіт/с. Національний оператор забезпечить усі офіційні об’єкти чемпіонату, куди входять готелі в містах проведення матчу,

Інші проекти У суміжних з IT галузях, що мають відношення до зв’язку або передових технологій, також передбачаються певні інновації, пов’язані з наближенням спортивного заходу. Безпосередньо перед початком турніру, у травні 2012 року, на Дніпрі буде пущена сучасна радіонавігація, усі судна матимуть якісний зв’язок європейського рівня. На вулицях міст, які приймають футбольні матчі, можливо, установлять спеціальні інформаційні термінали, за допомогою яких туристи матимуть можливість дізнатися про всі деталі матчів, а також про розміщення установ — стадіонів, аеропортів, готелів, лікарень.

Швидкісні електропоїзди виробництва південнокорейської фірми Hyundai, які Україна придбає до Євро-2012

з’єднання для користувачів усіх трьох найбільших мобільних операторів («Київстар», «МТС» і «Астеліт»). Не виключено також, що в столичній підземці планують усе-таки використовувати мобільний Інтернет не третього, а відразу четвертого покоління (4G). Оскільки футбольні матчі відбуватимуться не в одному місті й навіть на території не однієї країни, частина глядачів весь час переміщатиметься по всій Україні. Звичайно, у поїздах люди проведуть більше часу, ніж у метро, і наявність тут високошвидкісного Інтернету потрібна ще більшою мірою. Спочатку «Укрзалізниця» планувала вже до кінця поточного року забезпечити безпроводовим 3G-інтернетом потяги, що йдуть у певних напрямках. Маршрути Київ—Полтава—Харків, Полтава—Лозова—Донецьк загальною довжиною 1300 км мали обслуговуватися неназваним оператором, хоча ліцензія на такий вид доступу в Інтернет, як відомо, досі є тіль-

Багато хто критикує рішення національного перевізника про використання технології WiMAX. Звичайно, у короткий термін розв’язати проблему нелегко, однак якби про неї всерйоз думали раніше, то вже могли б покрити більшу частину країни 3G-інтернетом. Для цього необхідно було лише видати відповідні ліцензії операторам мобільного зв’язку, що можна було зробити ще п’ять років тому. Варіант із використанням технології CDMA «Укрзалізницею» всерйоз не розглядався, оскільки цей стандарт мало поширений як в Україні, так і в Європі. Після забезпечення високошвидкісної передачі даних на обраних напрямках «Укрзалізниця» має намір розпочати впровадження широкосмужного доступу зв’язку й на всіх інших маршрутах незалежно від того, чи з’єднуватимуть вони міста — учасники турніру. Вимоги до каналів зв’язку для такого великого спортивного заходу висуваються особливі. Туристів, а та-

міні-штаб-квартири УЄФА, стадіони, аеропорти, вокзали, прес-центри.

Автомагістралі За даними Інформаційного центру Євро-2012, одне з основних завдань на останній рік підготовки до турніру — відновлення українських доріг. Серед нововведень будуть і рішення в галузі інформаційних технологій. Зокрема, уздовж трас установлять спеціальні кнопки «SOS», які вже сьогодні можна бачити на дорозі Київ—Львів. Планується такими пристроями обладнати кожен кілометр дороги. Апарат являє собою блок жовтого кольору із червоною кнопкою, розміщений на відстані в кілька метрів від краю дороги. Натискання на кнопку «SOS» надішле прохання про допомогу в спеціальний колл-центр, створений до Євро-2012. Ще одна новинка — інформаційні табло на в’їздах у місто. На екрані, розміщеному у верхній точці арки висотою 4,5 м, відобража-

Для прискорення перетинання кордону прикордонна служба України планує збільшити кількість користувачів магнітних RFID-карток і видаватиме їх разом із паспортом. Наразі власниками RFID-карток є більше 25 тисяч чоловік. Зараз такі пропускні пристрої можна використовувати в аеропортах Києва й Харкова, а до кінця року аналогічні термінали встановлять у всіх містах — учасниках Євро-2012, а також в Одесі й Дніпропетровську. Вартість RFID-картки — менше 20 грн, її придбання не обов’язкове. Для розвантаження транспортних вузлів планується введення нових способів придбання квитків. Проїзні документи незабаром можна буде замовити за 90 діб до відправлення поїзда як на вокзалах (у терміналах), так і через Інтернет. Щоб іноземним туристам було простіше розплачуватися за таксі, розглядається також варіант проведення грошових транзакцій за ці послуги за допомогою пластикових карток.

13

№ 32 (187)

23 серпня 2011 року

Технології

Цінний продукт — із шлаків

Чорно-білий пиріг

Ірина КОНДРАТЬЄВА Учені Дніпродзержинська знають, як видобути чистий ванадій, при цьому уникнувши утворення твердих відходів.

Світове споживання ванадію оцінюється в десятки тисяч тонн на рік. Це одна із кращих сталевих лігатур, застосування якої забезпечує виробництво величезної кількості конструкційних, швидкорізальних, жароміцних і нержавіючих сталей (у тому числі для нафтогазопровідних труб, залізничних рейок, коліс і бандажів). Оксид ванадію (V) використовується як каталізатор у процесі одержання сірчаної кислоти, фталевого ангідриду, анілінових барвників. Не дивно, що у світі повсякчас вживають спроб удосконалення наяв-

них технологій одержання ванадію максимально високого ступеня чистоти. У тому числі — з металургійних шлаків, які містять ванадій у дуже великих обсягах. Позитивних результатів у цьому напрямку вдалося домогтися вченим наукововиробничого підприємства «Науково-технологічний центр» (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської

Довідка «УТГ» Ванадій — хімічний елемент V групи періодичної системи Менделєєва. Сіро-сталевий твердий метал. Стійкий до дії води й багатьох кислот. У земній корі розсіяний, часто супутній залізу (залізні руди — важливе промислове джерело ванадію). Елемент утворює сполуки з красивим забарвленням, звідси й назва елемента, пов’язана з ім’ям скандинавської богині любові й краси Фрейї (Ванадіс).

Родій у ролі канарки Перетворити залізо на золото — завдання, яке під силу лише філософському каменю. А от змусити метал змінювати колір, як виявилося, цілком реально.

Кетлін Крудден, професор кафедри хімії канадського Університету Квінс, випадково виявила колірні реакції в модифікованого родію, і цей «щасливий випадок», за її словами, став початком нового наукового напряму. Родій модифікують за допомогою азотвмісних комплексних сполук. Отриманий продукт змінює колір у присутності різних газів, причому специфічно. Наприклад, азот робить родій жовтим, кисень — темно-синім, а вигарний газ — коричневим. Причи-

на таємничих перетворень, як уважає дослідниця, полягає в утворенні комплексних сполук із атомом родію в центрі й газами на периферії. При цьому, що дивно для хіміків, оригінальне розташування атомів у кристалічних ґратах залишається незмінним.

Виробництво родію в західних країнах налагоджене добре — це основний компонент каталітичних перетворювачів для авто-

Перевершили природу Фахівці з американського Центру молекулярних каталізаторів на чолі з доктором Моррісом Баллоком створили новий синтетичний каталізатор, який прискорює розпад води до газоподібного водню, на основі білка, виділеного з глибоководних бактерій. На відміну від сучасних дорогих платинових каталізаторів, білок як активний центр містить доступні й дешеві метали — нікель і залізо.

Бактеріальний білок має дуже високу каталітичну активність — за секунду він видає «на-гора» 10 тис. молекул водню, але й це диво природи програє штучному аналогу: той у лабораторному безводному середовищі напрацьовує 33 тис. молекул, а в реальних умовах, у присутності води, — понад 100 тис. Учені схильні пояснювати роль води в підвищенні каталітичної активності тим, що вона переносить протони

області). Пошуком вирішення «ванадієвого питання» тут зайнялися торік за пропозицією керівництва ТОВ «Євраз Груп С. А.». Ця компанія відома як великий гравець на ванадієвому ринку. Їй належать найбільші запаси ванадійвмісної сировини у світі, вона є одним із лідерів у виробництві ванадію, а також його сполук, у тому числі ферованадію, Nitrovan® , оксидів ванадію й ванадієвих хімікатів. Підприємства відповідного профілю є в усьому світі — у Південній Африці (Evraz Highveld Steel and Vanadium), Чехії (Nicom), США (Strategic Minerals Corporation), Росії («Ванадій-Тула»). мобілів, які знижують рівень викидів вигарного газу. Проте метал порівняно дорогий, тому автори відкриття впритул узялися за його близького в хімічному відношенні родича — кобальт, який, цілком можливо, теж демонструє такі колірні ефекти. Родієві й кобальтові індикатори можуть знайти широке застосування у виробництві сенсорів, які визначають якість повітря. Особливо приваблива їхня здатність реагувати на вигарний газ: вона затребувана і в побуті, і на виробництві — як раніше канарки. Відкриттям також зацікавилися виробники продуктів харчування: родієві індикатори можуть показувати споживачеві герметичність упаковки. на активні центри білка, однак гіпотеза вимагає серйозної перевірки. Ця реакція —лише один з етапів у складному технологічному процесі розщеплення води до газоподібного водню. Однак саме ця стадія зараз особливо цікавить учених: вона обіцяє увінчатися створенням стійкого синтетичного каталізатора, що так необхідний у багатьох виробництвах, зокрема паливних елементів. Підготував Геннадій МАРИНІН

— У Тулі свого часу було створено технологію, яка дозволяє переробляти ванадійвмісні шлаки Нижньотагільського металургійного заводу й одержувати п’ятиокис ванадію різної чистоти, — розповів передісторію питання керівник НВП «НТЦ» Микола Скрипко. — У цієї технології є як свої переваги, так і недоліки. Один із них — утворення великої кількості твердих відходів виробництва з негативним екологічним навантаженням. Керівництво «Євразу» запропонувало нам розглянути можливість переробки ванадійвмісних шлаків досить великих обсягів. Результатом напруженої роботи в цьому напрямку стала технологія комплексної переробки ванадійвмісних шлаків Нижньотагільського металургійного комбінату. Серед головних переваг і особливостей нової технології автори називають можливість одержання чистого оксиду ванадію (95— 99%), що дозволить значно підвищити якість готової продукції з його застосу-

Перехід від теоретичної наноелектроніки до практичної простий тільки на папері. У реальності ж інженери вже сьогодні стали перед серйозною проблемою: для створення графенових мікросхем треба розділяти провідні ділянки якимсь діелектриком, звичайно, таких самих наномасштабів.

Поки що робочим рішенням був так званий білий графен — листи, побудовані з атомів бору й азоту, аналогічні графеновим за своїми хімічними властивостями (а отже, і за технологією виробництва), але такі, що не проводять струм. Аж от результати своїх річних досліджень оприлюднила група американських матеріалознавців з Університету ванням; попутне одержання сполук марганцю чистотою близько 98% і гідроксиду, які можуть застосовуватися в металургії; одержання сульфату амонію. Відходи виробництва при цьому придатні для використання в дорожньому будівництві. Інакше кажучи, уся тверда частина шлаків перероб-

Райса на чолі з доктором Борисом Якобсоном. Учені наблизилися до управління фізичними властивостями синтезованих «листкових пирогів», які містять чорні й білі графенові шари. Керівним фактором є, як з’ясувалося, вміст у сировині атомів бору: зв’язуючись із вуглецем і азотом, вони визначають геометричну конфігурацію кристалічних ґрат кінцевого продукту і, в остаточному підсумку, його провідність. Причому встановлені залежності вже не ймовірнісні — вони точні настільки, що результат синтезу можна прогнозувати із задовільною точністю. А це вже серйозний етап на шляху до промислової технології. ляється на корисні компоненти й речовини, що мають стійкий попит у різних галузях промисловості. Наразі нова технологія проходить процедуру патентування, після чого можна буде вирішувати питання її впровадження на конкретному підприємстві.

14

№ 32 (187)

23 серпня 2011 року

Спадщина

Брати Касяненки: політ крізь морок часу Михайло ЗГУРОВСЬКИЙ, ректор НТУУ «КПІ», академік Початок у № 31 (186)

У роки війни Конструювали брати Касяненки не лише літаки, а й гвинти для аеропланів. Особливого розмаху набула така діяльність після початку Першої світової війни.

виробів. Більш того, у майстернях проводилося остаточне центрування гвинтів не на технологічних гільзах, як практикувалося до того, а безпосередньо на їхніх втулках, що звільняло від цієї марудної роботи механіків авіазагонів. Усе це не лише забезпечувало високу якість

Російські солдати біля уламків «Альбатроса», який таранив П.Нестеров 26 серпня 1914 р.

Із перших її місяців інститутський авіагурток майже припинив свою роботу. Більшість його учасників була призвана до війська за авіаційними спеціальностями (до речі, старшим механіком 11-го корпусного авіазагону, який очолював Петро Нестеров, став один із братів — Іван Касяненко). Із 1915 року за фінансової допомоги Військовопромислового комітету в КПІ поруч із механічними майстернями почали працювати авіамайстерні. Вони забезпечували ремонт збитих німецьких та австрійських літаків, тут було збудовано чотири аероплани системи «Альбатрос» і машини, спроектовані інститутськими ентузіастами. А ще тут випускали повітряні гвинти під маркою «Бр. Касяненки». Ці пропелери були кращими і значно дешевшими за французькі, які широко використовувалися в російських конструкціях перед війною. Тому військове відомство, щоб сповна задовольнити потреби діючої армії, робило на них все нові замовлення. Невдовзі майстерні КПІ почали постачати гвинтами Касяненків увесь Південно-Західний фронт. Брати ретельно продумали не лише геометрію та конструкцію своїх пропелерів, а й запропонували передові технології їх виготовлення. Як згадував в одній зі своїх статей Євген Касяненко, було виготовлено спеціальне технологічне обладнання — особливі затискні чавунні плити для збирання і склеювання гвинтів, печі для підігріву заготовок і сушіння виробів після склеювання і таке інше; розроблені технологічні процеси виготовлення та порядок сушіння і складування готових

пропелерів, а й здешевлювало та пришвидшувало їх виробництво. Державні замовлення на все більші партії пропелерів давали кошти, а кошти — змогу працювати над новим літаком, який, за задумом, мав бути бойовим. Одномісний винищувач із крилами, змонтованими за улюбленою Касяненками схемою «оживлення», зі штовхальним стосильним двигуном «Гном-Моносупап» і трилопатевим (уперше в Росії!) гвинтом був незвичайним у всьому, але перш за все — в аеродинамічній компоновці. Це була справжня крилата торпеда з обтічним, мов

Проектування і складання аероплана здійснювалися у 1916 і на початку 1917 року. На випробування Касяненки вийшли лише наприкінці червня. Проте 1 липня 1917 року наприкінці першого підльоту сталася поломка: літак різко вдарився об землю нижньою частиною оперення, внаслідок чого зламався костиль, потім — лопаті гвинта і хвіст. І хоча пілот — Андрій Касяненко — не постраждав, подальші випробування не проводилися — не тому, що конструкцію хтось вважав надто невдалою, а через революцію, яка вже охопила всю країну…

У вирі перетворень Романтичне піднесення і очікування радісних змін не обминули і братів Касяненків. За деякими свідченнями, ще в 1906 році Євген Касяненко вступив до Української соціал-демократичної робітничої партії, за якийсь час її членами стали й інші брати. Отже, лютневу революцію 1917 року вони зустріли як довгоочікувану подію, що мала змінити все життя в Україні. У жовтні 1917 року Григорій стає членом крайового комітету з охорони революції. Невдовзі Євген у складі «групи Нероновича» (про роль у ній Касяненка свідчить той факт, що в історичній літературі її часом назива-

«КПІ-5»

веретено, фюзеляжем і вертикальним та горизонтальним оперенням, яке забезпечувало управління у відповідних площинах та захищало гвинт. Він і дістав неофіційну назву «Торпеда». Офіційно ж ця конструкція звалася «КПІ-5» — «Київський політехнічний інститут — п’ятий». За задумом авторів, літак мав бути не лише швидкісним, а й дуже маневреним, що забезпечувало його високу неуразливість до вогню супротивника. Винищувач і сам був непогано озброєний — у носі фюзеляжу встановлений кулемет, управляти вогнем якого пілот міг зі своєї кабіни за допомогою тросової тяги.

ють «групою НероновичаКасяненка») різко виступає за порозуміння з російськими більшовиками та встановлення в Україні радянського ладу. А коли уряд радянської УНР переїжджає до Києва, Є.Касяненко бере участь у випуску першої радянської україномовної газети «Вісник УНР». У травні 1918 року Є. Касяненко остаточно пориває з УСДРП і вступає у КП(б)У. Згодом він стає одним із провідних співробітників газети «Київський комуніст», потім — новостворених «Вістей Київської Ради робітничих депутатів», «Сільської комуни». Іван також активно працював на революцію: дея-

кий час він був комісаром 143-го полку, а в 1919 році став членом більшовицької партії.

Знов у альма-матер Двадцяті — початок тридцятих років ХХ століття стали для братів Касяненків періодом найповнішої реалізації їхнього інтелектуального й організаторського потенціалу, хоч від безпосередньої конструкторської діяльності вони й відійшли. Утім, навіть у своїй новій діяльності вони знаходили можливості сприяти підготовці власних фахівців-авіабудівників, а згодом — і організації роботи української служби авіаперевезень. Проте шляхи братів у той період уже почали розходитися, хоча й прокладені були в одному напрямку. Однак спочатку брати Касяненки знову зібралися разом у своїй альма-матер. Іван був навіть призначений заступником ректора інституту. Одним із найважливіших для себе питань брати вважали відкриття в КПІ нової спеціалізації — авіаційної. Тим більше, що ректор інституту Вікторин Бобров, який водночас очолював створений у 1920 році авіаційний завод (тепер — Державне підприємство «Київський завод «Авіант»), був головним ініціатором відкриття факультету такого профілю. Тож уже восени 1921 року Київський політехнічний інститут розпочав навчання майбутніх авіаційних фахівців. Водночас була відновлена й діяльність авіагуртка, який почав працювати як Авіаційне науково-технічне товариство (АНТТ). До навчання майбутніх авіафахівців ректору вдалося залучити найкращих викладачів інституту. Знайшлося серед них місце і братам Касяненкам: Андрій читав теорію аероплана, а Іван разом із В.Бобровим керував практичною роботою. На цей період припала й остання спроба Касяненків створити літак власної розробки. У 1921 році за їхнім проектом на новоствореному Київському авіазаводі будується літак, призначений для ведення ближньої розвідки та супроводження кавалерійських з’єднань. Специфічне призначення визначило й другу, жартівливу, назву цього апарата — «аерокобила». Цей невеличкий аероплан мав крила, що могли

складатися, завдяки чому його можна було транспортувати в спеціальному контейнері. Однак через відсутність двигуна і дефіцит матеріалів (літак створювався поза програмою підприємства) будівництво не було завершено. Тим більше, що головний автор і натхненник цього проекту Євген Касяненко невдовзі вже не міг займатися ним безпосередньо, бо поїхав у довготермінове відрядження для роботи в торговельній місії УРСР у Німеччині. Однак і з авіацією він не розставався: його зусиллями в Україну прибули перші шість пасажирсько-поштових літаків «Комета-ІІ» фірми «Дорньє». Із закордонного відрядження Євген Касяненко повернувся до тодішньої української столиці — Харкова, де очолив редакцію популярної щоденної газети «Вісті ВУЦВК». Іван Касяненко після відкриття на базі агрономічного факультету Київського політехнічного інституту нового вишу — Київського сільськогосподарського інституту (тепер це Національний аграрний університет) став його першим ректором. Не забував він і про роботу в АНТТ. Досвід і кваліфікація Івана Касяненка не залишилися непоміченими владою, і наприкінці 20-х років він став головою правління державного акціонерного товариства «Укрповітрошлях», яке розташовувалося у Харкові. На початок його управління припала дискусія про те, які саме літаки — закордонного виробництва чи вітчизняні — мають обслуговувати повітряні траси України. По суті, вирішувалася подальша доля новоствореного харківського авіабудівного заводу «Авіазавод імені Раднаргоспу УРСР» (тепер це всесвітньо відоме Харківське державне авіаційне промислове підприємство) та його головного конструктора Костянтина Калініна. Лише втручання І. Касяненка дало змогу талановитому конструктору працювати й створити кілька літаків, які широко застосовувалися на повітряних трасах усього Радянського Союзу. Ще під час роботи в КПІ Іван Касяненко почав співпрацювати з Українською метеорологічною службою (Укрметом) — цивільній авіації потрібні були точні і оперативні прогнози погоди щодня. У 1929 році він очолив і всю метеорологічну службу України. На відміну від братів, Андрій Касяненко не втрачав

зв’язку з авіацією ані на рік. Він працював в АНТТ, викладав предмети авіаційного циклу на механічному факультеті КПІ, був одним з організаторів льотних шкіл в Україні. Деякий час очолював відділ обладнання в Конструкторському бюро Калініна у Харкові, за непідтвердженими відомостями, навіть займався там розробкою літака зі змінною в польоті площею крила.

Епоха «великого терору» Зірки братів Касяненків одна за одною закотилися наприкінці тридцятих років. Свій останній номер «Вістей ВУЦВК» Євген Касяненко підписав 17 січня 1931 року. Деякий час перебував на партійній роботі, потім працював інженером на Харківському авіаза-

Костянтин Калінін

воді (переведення на роботу «за фахом» тоді вважалося достатньо «м’якою» формою покарання працівників партійно-державного апарату, які в чомусь «завинили» перед владою), згодом — конструктором на Московському заводі ім. Авіахіму. 11 серпня 1937 року Євгена Івановича як буцімто одного з «керівників антирадянської націоналістичної організації, що прагнула повалити Радянську владу», заарештували і напередодні 1938 року розстріляли. За деякими свідченнями, одночасно з братом був заарештований і Григорій Касяненко. Рік його смерті невідомий. Іван Іванович Касяненко після арешту навесні 1938 року його друга Костянтина Калініна був одним з небагатьох, хто не відвернувся від його сім’ї. Утім, 15 жовтня 1939 року заарештували і Івана Касяненка. Термін його ув’язнення був найбільшим із можливих — 25 років, і з таборів він уже не вийшов. Що до долі Андрія Касяненка, певних відомостей про його життя в період «великого терору» сьогодні немає. Невідома навіть дата його смерті: десь вказується, що він пішов із життя в 1942 році в Москві, десь — у 1946 році…

№ 32 (187)

23 серпня 2011 року

15

Архіtech

Спадщина Робінзона Крузо Анна ГРЕЧАНИК Здавалося б, що дивного в будинках на деревах? Їх будують підлітки, захоплені пригодами Робінзона, а деякі жителі планети інших будинків і не визнають. Наприклад, плем’я короуаї в Новій Гвінеї таким чином уникає нападу мисливців за головами... Дивно інше: житло на деревах в останні роки стало популярним серед дорослих і цивілізованих людей.

Причина популярності таких «гнізд» теж не нова: поперше, на землі стає усе менше місця, по-друге, це не вимагає вирубки лісів. А якщо є попит, пропозиція буде, бо сьогоднішні будинки на деревах дійсно здатні здивувати — архітектурний і інженерний креатив їхніх створювачів не знає меж.

Свій тягар не важкий Модульні багатогранники фірми O2 Sustainability Tree House зовсім не схожі на звичні шпаківні. Замість традиційної кубічної форми тут легка й простора баня, що нагадує скляний ліхтар. Автори ідеї зробили акцент на простоті та екологічності: каркас будинку зібраний із невеликих трубок, його можна обтягти тканиною й підвісити до дерева на канатах. Звичайно ж, восени й узимку в такому «ліхтарику» холодно, але спекотного літа тут набагато легше й свіжіше, ніж у бетонній «коробці». Безперечний плюс цього будинку й у тому, що дерева легко переносять такий вантаж — тиск на гілки мінімальний. Фізик Олександр Камін уважає, що секрет саме в специфічній формі житла: — Тут, як і у висячих мостах, замість стискання стовбура будиночок утримується розтяжкою тросів, на яких він підвішений. Недарма обрана й конструкція каркаса самого будиночка — із трикутників. Річ у тім, що це єдина серед багатокутників «жорстка» фігура. Напри-

клад, квадрат можна, потягнувши за дві протилежні вершини, перетворити на ромб зі сторонами такої ж довжини, а двох різних трикутників з однаковими сторонами не буває. Будівлі у вигляді каркаса із трикутників теж не нові —ідея належала американському інженеру й архітектору Річарду Фуллеру (1895—1983).

Ліхтарик на ходулях 4TreeHouse — ще один ліхтарик, придатний для житла, і, мабуть, єдина у світі багатоповерхівка на дереві. Автор ідеї, архітектор із Канади Лукаш Кош, так його й називає — «японський ліхтарик на ходулях». Єдиний мінус будиночка в тому, що

із круглими стінами людина почувається комфортніше, ніж у прямокутній коробці. А ще, незважаючи на незвичну форму, це цілком функціональне житло. Круглий будиночок має 3,2 м у діаметрі, але в нього легко вміщаються і ме-

блі, і печі, і система електричного опалення. Показові ці «шпаківні» ще й своєю мобільністю — їх без проблем можна перевезти з місця на місце на автомобільному причепі. А головне, вони не можуть упасти навіть із найвищого дерева. Що їх там тримає, пояснює Олександр Камін: — Їх утримують троси, які приймають вагу будиночка на себе й знімають її з дерев, тобто відбувається заміна стискання стовбура розтягуванням тросів, які розташовані похило, під тим самим кутом до обрію, і утворюють рівні кути між собою. Коли складаються сили натягу, їхні горизонтальні складові врівноважують одна одну, тому будиночок нікуди не зміщається за горизонталлю, а вертикальні складаються й урівноважують силу ваги, і будиночок не падає.

Місто на деревах для його зведення підійде не кожна ділянка лісу. Будинок кріпиться до чотирьох дерев, які ростуть усередині ґратчастої коробки стін і відіграють роль несучих паль. Тож спочатку треба знайти чотири прямих дерева, які ростуть близько й утворюють правильний прямокутник, а вже потім установлювати 4TreeHouse.

Ялинкові кулі Будинки канадської фірми Free Spirit Spheres схожі чи то на величезні ялинкові кулі із круглими вікнами, чи то на гігантські вулики. Їх легко можна підвісити до трьох будь-яких опор: до телеграфних стовпів, карнизів прилеглих будинків, до тих же ялинок (інші дерева теж підійдуть). Сферичну форму обрано зовсім не випадково: психологи вважають, що в будинку

Особливість цих будинків у тому, що їх створюють ентузіасти, головна мета яких — не заробити грошей на утомлених від міського життя, а зміцнити одні з найвищих у світі дерев. Вони ростуть у лісах західної Тасманії й досягають 80 м у висоту. Зараз тасманські велетні стрімко вимирають через руйнування лісової екосистеми. Проект із порятунку лісів Тасманії створила група екологів, а архітектори придумали, як його можна втілити в життя. У підсумку за допомогою простої системи перемичок у лісі будують найвище у світі місто на деревах. Олександр Камін уважає, що ця ідея цілком життєздатна, і позитивний ефект не забариться: — Розтяжки, на яких укріплені будиночки, приймають на себе не тільки їхню масу, а й частину ваги дерев. Тому саме дерево стоїть міцніше, у нього менше ймовірність упасти.

Технології

Тигр у безкозирці Сергій ДУМКЕВИЧ Чорноморський флот Росії призвав на службу британського робота «Тайгера».

За відомостями Групи інформаційного забезпечення Чорноморського флоту Росії, сталеві глибоководні роботи останнього покоління здатні опускатися на кілометрову глибину й переносити вантажі вагою до півтонни. Ними легко керувати з поверхні, оскільки робот оснащений потужними маніпуляторами й чотирма відеокамерами. Крім того, роботів можна об’єднувати в бригади до восьми в кожній та синхронізувати їхні дії. За допомогою «Тайгерів» підводники в новітніх ка-

надських скафандрах «Гард Сьют» зможуть ремонтувати судна, проводити рятувальні операції й ходити в розвідку. До речі, останнє твердження під великим сумні-

вом. Після появи інформації про британського робота в Севастополі з’явилися чутки про те, що за допомогою «підводного тигра» росіяни візьмуть під свій контроль усі севастопольські бухти, і, крім того, апарати можна буде використовувати для диверсій. Однак директор севастопольського аналітичного центру безпеки «Номос» Сергій Кулик спростував ці домисли, як і дані про розвідувальні можливості «Тайгера». Виявляється, у розвідці цей апарат використовувати дуже важко, а тим більше в диверсійних діях. Адже ним можна управляти за допомогою проводів, отже, далеко від корабля не відійде. «Здійснити з його допомогою диверсію досить складно», — уважає Сергій Кулик.

Відповіді на кросворд (стор. 16) ГОРИЗОНТАЛЬ: 1. Лазарет. 6. Позов. 12. Кафе. 13. Азiатка. 14. Гандбол. 15. Непал. 16. Сажа. 17. Удовиця. 18. Феномен. 19. Ласун. 23. Сухумi. 26. Панда. 29. Позивач. 32. Банан.

33. Клуб. 34. Човен. 35. Спрут. 36. Комар. 38. Васса. 41. Опала. 42. Онука. 44. Докiр. 47. Сухар. 49. Ривок. 50. Скотт. 52. Вуду. 53. Погон. 56. Альохiн. 57. Макар. 60. Аналiз. 62. Ягуар.

65. Постава. 66. Самогон. 67. Атос. 68. Город. 69. Лаванда. 70. Онтарiо. 71. Iрод. 72. Лiжко.

73. Гашетка. ВЕРТИКАЛЬ: 2. Анафема. 3. Андроiд. 4. Екосез. 5. Талан. 6. Пенал. 7. Запас. 8. Валун. 9. Лiсоруб. 10. Стригун. 11. Калягiн. 20. Алича. 21. Удав. 22. Тобол. 24. Хата. 25. Маас. 26. Посуд. 27. Нирок. 28. Актор. 29. Пукавка. 30. Ворох. 31. Чепурун. 37. Масть. 38. Варум. 39. Совок. 40. Анкер. 43. Навiс. 45. Озон. 46. Iдол. 48. Утома. 51. Олег. 53. Пансiон. 54. Гармата.

55. Нiагара. 58. Артмане. 59. Акведук. 61. Досада. 62. Янгол. 63. Упряж. 64. Радiо. 65. Полог.

16

№ 32 (187)

23 серпня 2011 року

Кришечку зносить і заряджає Захисники навколишнього середовища можуть скільки завгодно розповідати про згубність технічного прогресу, але навіть найзапекліший турист або дауншифтер не обходить-

І поки одержання електрики від дерев, що колишуться на вітру, не впроваджено в промислових масштабах, головним джерелом енергії в турпоході залишається полум’я багаття. Розробка

ся без мобільного телефона. А він під час єднання із природою, як відомо, має властивість швидко розряджатися.

компанії венчурної японської TES NewEnergy Corporation за назвою Hatsuden-Nabe являє собою каструлю-ківшик із USB-концентратором, що

Швидко, рішуче Придбання активів Suzuki концерном Volkswagen Audi Group, очевидно, не пішло марно. Японська компанія, відома раніше своїми компактними кросоверами Vitara і нудними економобілями, розвиває напрямок спортверсій серійних авто. «Заряджений» хетчбек одержав 1,6-літровий бензиновий атмосферник, розроблений, за словами представників японської компанії, спеціально для Sport. Деталі модернізації силового агрегату не розкриваються (за чутками, у роботі над ним брали активну участь інженери з Вольфсбурга), але відомо, що він на 11 «конячок» потужніше мотора Swift Sport попереднього покоління. Свої 136 к.с. він видає за 6900 обертів на хвилину, а максимальний крутний момент

160 Н·м досягається за 4400 обертів на хвилину. Це дозволить розганятися до «сотні» за 8,5 с і досягати «максималки» в 200 км/год. Колісна база хетчбека В-класу фактично не зміниться й становитиме 2430 мм. Підтримувати кузов

числі шторки бічних вікон і айрбег для захисту колін водія, система стабілізації та шестиступенева МКПП. Екстер’єр машини стане агресивнішим, про що свідчать спойлер над заднім склом, дифузори на бортах і здвоєний глушник із соплами по обидва боки заднього бампера.

www.eutg.net

Передплата на«Українську технічну газету» на друге півріччя 2011 року триває! Вартість передплати така сама і становить на 1 міс. – 21 грн 40 коп. на 4 міс. – 85 грн 60 коп. Передплатні індекси: 99340 — російською, 99309 — українською буде більш тверда передня (зі стійками із внутрішніми амортизувальними пружинами) і задня підвіска. У стандартне оснащення Suzuki Swift Sport увійдуть сім подушок безпеки, у тому

«Яскравий» амбушюр Величезна кількість гаджетів із безліччю мультимедійних, геолокаційних і соціальносітьових функцій відвертає увагу від простих аксесуарів. А вони, у свою чергу, намагаються впасти нам в око, приміром, яскравими кольорами. Фінський виробник мобільних телефонів вирішив нагадати про себе як про вендора непоганих аксесуарів і представив лінійку різнобарвних Bluetooth-гарнітур з індексом BH-112. Навушник важить 8 грамів і може, відповідно до прес-релізу Nokia, працювати до 5 годин у режимі розмови й до 150 — у режимі очікування. Керування сподобається адептам

під час нагрівання від джерела тепла здатна перетворювати теплову енергію на електричну. За даними компанії, 160 мм ківшик витримує нагрівання до 550ОС, але термоелектричний модуль починає перетворювати тепло на електричний струм тільки після досягнення температури кипіння H2O. У цьому контексті вислів «дрова для мобільного» може сприйматися буквально. Дивно, але Hatsuden-Nabe можна використовувати за прямим призначенням, тобто для приготування їжі або підігрівання води на відкритому вогні. За словами розробників, на повну зарядку від високотехнологічної каструлі, наприклад Apple iPhone, потрібно 3—5 годин. Причому підзаряджати можна не тільки мобільники, а й будь-яку портативну електроніку з USB-інтерфейсом, наприклад GPS-навігатор.

досконалого інтерфейсу: у BH-112 одна-єдина кнопка для відповіді на дзвінок. Європейські стандарти зарядних роз’ємів не поширюються на головні телефони, тому для підживлення енергією використовується 2 мм ЗУ Nokia. Гарнітура підтримує функцію

Відділ передплати: тел. (044) 278-42-37, (0642) 59-93-92 Дебютує новинка у вересні тел./факс (0642) 59-93-91, podpiska@tehnichka.com на моторшоу у Франкфурті, а її ціна (поки ще не озву- КРОСВОРД чена офіційно) з огляду на Переставте букви так, щоб вийшло слово, і відповідь готова. вартість «стокового» Suzuki Swift в Україні, певне, наМАР. 60. ЗЛІАНА. 62. ГУЯближатиметься до $30 тис. РА. 65. СПОВАТА. 66. АМГОСОН. 67. СОАТ. 68. ОДГРО. 69. ВАЛАДАН. 70. ТРІMultiPoint, що забезпечує ОНОА. 71. ДІРО. 72. ЖІЛОК. одночасне підключення до 73. ШКАГЕТА. двох телефонів і почергову ВЕРТИКАЛЬ: 2. ЕМАроботу з ними. КористуваНАФА. 3. ЇДОНАРД. 4. КЕчі з великими вухами змоЗОСЕ. 5. АЛТАН. 6. ЛАжуть адаптувати гаджет заПЕН. 7. СПАЗА. 8. УЛНАВ. вдяки двом завушним пет9. БЛІСОУР. 10. СУТРИНГ. лям і трьом гумовим ущіль11. ГЛЯКАНІ. 20. ЧААЛИ. нювачам різних розмірів.

21. УВДА. 22. БЛОТО. 24. У роздрібну мережу Nokia АХАТ. 25. САМА. 26. СПОBH-112 надійде в середиУД. 27. КРИНО. 28. КАТОР. ні вересня (до речі, одно29. ВУККАПА. 30. ХРВОО. часно з Suzuki Swift Sport) 31. УРЧЕПУН. 37. СМАТЬ. за ціною 300—350 грн. Від 38. МАРВУ. 39. ОСВОК. себе можемо додати, що в 40. КАНЕР. 43. СВІНА. 45. кольоровій гамі гарнітуЗООН. 46. ЛІДО. 48. МУри (яскравий синій, рожеТОА. 51. ОГЛЕ. 53. СПІАНвий, зелений, чорний і нейНО. 54. МАГРАТА. 55. АГІтральний білий), на жаль, ГОРИЗОНТАЛЬ: 1. ЗРЕ- 32. АННАБ. 33. БУКЛ. 34. НАРА. 58. МАТРАЕН. 59. нема жовтого кольору, ТАЛА. 6. ОЗВОП. 12. ФЕКА. ВЕНЧО. 35. ПРУТС. 36. МО- АДВЕККУ. 61. АСОДАД. 62. який би пасував до згада13. ТІКААЗА. 14. БЛАГНОД. КАР. 38. АСВАС. 41. ЛОА- ГЛЯНО. 63. ЖУРПЯ. 64. ДОного автомобіля. Але ва15. ПАЛЕН. 16. АЖСА. 17. ПА. 42. КУОНА. 44. КРІДО. РАІ. 65. ПЛООГ. ріант фарбування авто під колір телефонної гарнітури ще ніхто не скасовував.

Підготував Олександр БІЛИЛОВЕЦЬ

ЯДУОВИЦ. 18. ЕННОМЕФ.

19. СЛУНА. 23. МУІСУХ.

26. АДПАН. 29. ВИПАЧОЗ.

47. ХРУСА. 49. КРИВО. 50. КОТСТ. 52. УДВУ. 53. ГОПНО. 56. НІАЛЬОХ. 57. АК-

Відповіді на кросворд — на шпальтах номера Склала Оксана БАЛАЗАНОВА