Економіка
Підприємство
IT
Виробництво
Силою не будеш милою
Генератори якості
Освоєння нових обсягів
«Електрон» – до ювілею
Небажання України приєднатися до Митного союзу на умовах російської сторони надзвичайно ускладнило відносини між країнами
Майже всі вітчизняні автомобілі, трактори та комбайни комплектуються продукцією херсонського заводу «Електромаш»
Малокорисний на перший погляд тривимірний друк може відкрити несподівані перспективи
На львівському заводі розпочали випуск РК-телевізорів із LD-підсвічуванням
Стор. 4
Стор. 6
Стор. 12
Стор. 7
Щотижневик Виходить щовівторка
www.eutg.net
№ 33 (188) 30 серпня 2011 року
Зліт прагматизму У рамках відомого авіасалону продемонстровано все більшу залежність авіапрому України від російських компаній Авіасалон МАКС-2011, що відбувся в Жуковському під Москвою, був досить багатим як на новинки авіатехніки, так і на контракти. Останні стосувалися переважно господарів салону — росіян, у той час як керівництво представлених тут українських підприємств усе більше ділилося планами на майбутнє. Утім, і цього досить, щоб окреслити перспективи українського авіапрому.
Стор. 9
Витончене багатство Володимир ОТРОЩЕНКО Видатний учений, письменникфантаст і футуролог сер Артур Кларк у своєму пророчому «катехізисі НТР» завбачив, що в 2006-му закриють останню вугільну шахту.
Провидець не уточнив, де на планеті це станеться — у його рідній Англії, у німецькому Саарі чи в нашому Донбасі. В Уельсі та Японії
це вже сталося. А от у Китаї, Україні, ФРН, США видобуток вугілля, навіть із кілометрових глибин на пластах товщиною менше метра, триває. Але видобувати «чорне золото» Донбасу все складніше. Значна частина пластів тут надзвичайно небезпечна через гірничі удари і викиди породи, вугілля та метану.
Поки тільки «МіП»... європейськими виробниками пофарбованої оцинкованої сталі.
Світлана МЕДОФФ На заводі «Метали і полімери» (Алчевськ,
Луганська
область)
успішно випробувано нову технологію покриття холоднокатаного оцинкованого рулону — матовий поліестер. Її впровадження дозволить Україні конкурувати з Фінляндією, Голландією, Швецією,
Стор. 5
Дмитро ТИМЧУК
Великою Британією та іншими
— Матовий поліестер — PЕМА — складається з декількох поліефірів, що мають різні властивості, які після полімеризації дають незвичайну матову теплу текстуру й насичений колір, — говорить головний технолог ТОВ «Метали і полімери» Костянтин Лукін. —
Цього року в авіасалоні взяли участь близько 800 компаній із 40 країн світу. З активно обговорюваних останнім часом у Росії та Україні зразків авіаційної техніки тут представили літаки Су-35, МіГ-35, Су-30, Ан-158 (на знімку), вертольоти Ка-226, «Беркут», МТВ-5 та інші. Великий інтерес викликала демонстрація найбільшого пасажирського авіалайнера у світі — Airbus-380. Росіяни, крім перспективних зразків авіатехніки, презентували концепцію проекту екологічно чистого далекомагістрального літака. Як заявили розробники (компанія «Євразія-МіГ»), двигуни такої машини поряд із традиційним гасом можуть застосовувати кріогенне паливо, а саме скраплений природний газ.
Цей матеріал ідеальний фактично для будь-яких кліматичних умов, має чудові антикорозійні властивості, стійкий до ультрафіолету, механічного впливу під час монтажу та експлуатації. Загалом, це стандартне полімерне покриття гарячооцинкованої сталі, але потребує тоншої роботи, ретельного підходу до нанесення та спеціального обладнання.
Стор. 7
2
№ 33 (188)
30 серпня 2011 року
Тут і тепер
Цитати тижня
Насіння успіху
Довідка «УТГ»
Микола СТОЛЯРОВ
Аріель Коен Провідний експерт фонду «Спадщина»
Донецька компанія «АПКІНВЕСТ» заклала новий насіннєвий завод.
Контракт на оснащення споруджуваного підприємства підписано з одним зі світових лідерів виробни-
Європейський ринок — це 15 трильйонів доларів, і це більше, ніж вся економіка США. Ті умови, за якими ви інтегруєте з Європою, об’єктивно поліпшують привабливість української економіки. Інтеграція з Митним союзом — це приблизно 2 трильйони доларів — економіка Росії, Білорусі й Казахстану.
жаю-2012. Інвестиційна вартість проекту — 25 млн грн. За даними компанії «АПКІНВЕСТ», відповідно до проектної потужності завод зможе переробляти за годину до 10 тонн насіння. Визначено технологію нового вироб-
Олександр Рябченко Голова Фонду держмайна
Найбільшою удачею української приватизації є другий продаж металургійного комбінату «Криворіжсталь».
Антті Ванхатало Віце-президент із розвитку бізнесу компанії Konecranes
цтва обладнання для насіннєвих заводів — компанією Cimbria (Данія). Спорудження заводу буде завершено до початку збирання вро-
Вона (бюрократія в Україні. — Ред.) скрізь, що б ви не робили, — щось будували, виробляли, продавали. Для бізнесу це не дуже добре, бо ви гаєте час і сили.
Більше — краще «Укравтозапчастина» розширилася вглиб і вшир.
Юрій Бойко Міністр палива та енергетики
Київське ТОВ «Укравтозапчастина», яке спеціалізується на випуску тракторів як власного розроблення, так і за ліцензією Мінського тракторного заво-
Ми плануємо за п’ять років із двадцяти мільярдів власного видобутку вийти на 27 мільярдів кубометрів, і, з огляду на програму енергозбереження й заміни газу на вугілля, закуповуватимемо через п’ять років 12 мільярдів кубометрів російського газу»
У храмі Іоанна Хрестителя (м. Дніпропетровськ) освятили довгоочікуване придбання — комплект дзвонів, вилитих із бронзи воронезькими майстрами. Вони унікальні тим, що дзвонитимуть у них за допомогою комп’ютера. Усередині кожного з 16 дзвонів установлені спеціальні датчики, за допомогою яких відтворюватимуться запрограмовані мелодії. «Нафтогаз» видобув у Єгипті понад 454 тис. барелів нафти, повідомляють у Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України.
У рамках виконання концесійної угоди, підписаної 13 грудня 2006 року між Арабською Республікою Єгипет, Єгипетською генеральною нафтовою корпорацією й НАК «Нафтогаз України», українська сторона реалізує в Єгипті нафтогазовий проект із проведення нафтової розвідки та експлуатації родовищ вуглеводнів у Західній пустелі. Харківський УкрДНТЦ «Енергосталь» модернізує Нижньотагільський меткомбінат.
Пропозиції харків’ян розглянуто на засіданні технічної ради, яка відбулася на російському комбінаті. Українську делегацію очолив директор інституту Вадим Мантула. «Енергосталь» уже провела реконструкцію газовідвідних трактів конвертерів НТМК. Сторони домовилися розпочати виконання робіт зі створення системи вловлювання та очищення викидів ливарних дворів доменної печі й бункерних естакад печей № 5 і 6.
Засновник і видавець — колектив редакції «УТГ»
www.eutg.net Е. пошта: info@tehnichka.com ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ.
91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98в.
Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993-1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.
ким машинобудівним гігантам, як КамАЗ, КрАЗ, ГАЗ, УАЗ, МАЗ, МТЗ. Зараз компанія розширює асортимент, крім підшипників випускатиме паси, ланцюги, муфти, зірочки, шківи, інструменти для вивірки пасових передач і валів. До того ж підприємство розширило мережу філій, тепер їх 40 по всій Україні.
Алла МІРОШНИЧЕНКО
У дніпропетровському храмі задзвеніли комп’ютерні дзвони.
04071, м. Київ, вул. Ярославська, 28а
ду, налагодило випуск підшипників під брендом SKF два роки тому. Виробляється продукція в АТ «СКФУкраїна», створеному на базі Луцького підшипникового заводу. Підшипники під торговельною маркою SKF поставляються та-
ництва цілком автоматизований. Очищення, калібрування та упакування насіння відбуватимуться відповідно до екологічних стандартів, ухвалених у Європі. На всіх етапах передбачений жорсткий лабораторний контроль якості. Насінництво — новий напрямок діяльності «АПКІНВЕСТ», більш відомої як законодавець у тваринництві України. І розвиток кормової бази — важлива складова цього бізнесу. Незабаром компанія зможе одержувати й власний насіннєвий матеріал як для своїх потреб, так і для продажу на ринку.
Контракт за розкладом
Одним абзацем
Адреса редакції:
ництва, що дозволить одержувати насіннєвий матеріал високоврожайних сортів пшениці й ячменю світової якості. Процес вироб-
Загальний обсяг прямих інвестицій в основні фонди «АПК-ІНВЕСТ» у першому півріччі 2011 року становив 1,5 млрд грн. До 2015-го обсяг капіталовкладень у розвиток компанії досягне 3,5 млрд грн.
Чорноморський суднобудівний завод передав замовникові — голландській фірмі Damen Shipyards Bergum — побудований корпус універсального суднаконтейнеровоза.
Судно дедвейтом 3800 т призначене для перевезення сухих вантажів і контейнерів. Проектна швидкість — 12 вузлів, максимальне навантаження — 193 контейнери типу TEU. Довжина — 88,6 м, ширина — 12,5 м, висота борта — 7 м. Цей проект контейнеровоза дещо відрізняється від першого, побудованого для цієї компанії й спущеного
Публічне акціонерне товариство «Чорноморський суднобудівний завод» — одна з найбільших верфей України. 90,25% акцій ЧСЗ належить ВАТ «Херсонський суднобудівний завод». Міноритарним акціонером підприємства є держава.
Головний редактор Іван Спасокукоцький тел. 044 278 42 37, e-mail: ivanspas@tehnichka.com
тел. 0642 34-72-47 e-mail: tehnomysl@tehnichka.com
Сергій ДУМКЕВИЧ До чемпіонату Європи кримська «Пневматика» виготовить деталі для тисячі українських тролейбусів на суму 60 млн грн.
Сімферопольський завод ПАТ «Пневматика» одержав велике замовлення до майбутнього чемпіонату. Як повідомив керівник підприємства Микола Васильєв, за замовленням ТОВ «Автомобільний Дім «Богдан» завод розробив і виготовив дослідний зразок струмознімальних штанг для тролейбусів, що випускаються цим підприємством. Розроблена деталь автоматично відбудовується уздовж корпуса тролейбуса, що майже унеможливлює обриви контактної мережі або аварійне падіння штанги з даху тролейбуса на дорогу та інші машини. «Нашим кон-
структорам довелося вивчити всі світові розробки цього складного і важливого для тролейбусів вузла. В остаточному підсумку ми створили власну унікальну конструкцію із пневматичними приводами», — додав М.Васильєв. До початку Євро-2012 завод має виготовити такі деталі для тисячі українських тролейбусів, при цьому планується, що близько сотні вдосконалених машин їздитимуть сімферопольськими й кримськими дорогами. Однак для виконання такого великого замовлення «малих сил» заводу недостатньо, тому зараз сімферопольці шукають кваліфікованих фахівців з усієї України.
Довідка «УТГ» на воду в березні 2010 року. Корпус обладнаний знімними твіндечними палубами, значно змінені конструкції надбудови й зернових перегородок.
Довідка «УТГ»
РЕДАКЦІЯ: Людмила Гречаник — редактор відділу технічної думки
«Роги» для Євро-2012
Олександр Білиловець — редактор інтернет-ресурсу еUTG.net, тел. 044 278-42-37 e-mail: bililovets@tehnichka.com
У 2010—2011 роках ЧСЗ уклав ще кілька контрактів із Damen Shipyards Bergum. Зараз завод будує третє й четверте судно цієї серії. — Ми раді, що, попри фінансові проблеми українського суднобудування, удалося в строк завершити це будівництво, — сказав генеральний директор ПАТ «ЧСЗ» Валерій Калашников.
ВІДДІЛ РЕКЛАМИ: Ганна Шумакова — тел./факс:
Газета видається українською та російською мовами
(044) 278 42 37, тел.: (097) 534 23 04, Позиція авторів публікацій не завжди
e-mail: reklama@tehnichka.com
ВІДДІЛ ПЕРЕДПЛАТИ: Дмитро Баранов — тел./факс: (044) 278 42 37
Ігор Павлюк — редактор відділу промисловості
Любов Соловйова — тел./факс:
тел. 044 278-42-37 e-mail: pavluk@tehnichka.com;
e-mail: podpiska@tehnichka.com
(0642) 59 93 91 тел.: (0642) 59 93 92,
збігається з позицією редакції. Редакція залишає за собою право виправляти матеріали та рецензувати рукописи. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.Матеріали, позначені (R), публікуються на правах реклами.
За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій.
Приватне акціонерне товариство «Пневматика» спеціалізується на виробництві пневмообладнання, котельного обладнання та ін. Серед партнерів заводу такі гіганти, як ВАЗ, ГАЗ, МАЗ, Красноярський алюмінієвий комбінат, Іжевський механічний завод і майже всі комбінати хлібопродуктів, що переробляють зерно.
Передплатні індекси: українською мовою — 99309 російською мовою — 99340 Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес-Експрес». Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50-08-54
НАКЛАД МІСЯЦЯ 28000 прим. Замовлення № 1716
3
№ 33 (188)
30 серпня 2011 року
Тут і тепер Наука СПІВРОБІТНИЦТВО Бразилія пропонує Україні розглянути можливість спільного видобутку нафти й газу на шельфі Чорного моря, повідомив посол Бразилії в Україні Антоніо Фернандо Круз-де-Мело. Зараз ведуться переговори для пошуку оптимального рішення питання про геологічну розвідку й видобуток нафти й газу в Чорному морі.
Під час зустрічі прем’єр-міністра України Миколи Азарова з губернатором штату Парана Карлосом Альберто Ріше дипломат заявив: «Зараз є добрі новини, зокрема, наміри налагодити спільне виготовлення газогенераторів, які встановлюються на платформи з видобутку газу й нафти. Таке виробництво планується в Бразилії в співробітництві з українською компанією «Зоря»— «Машпроект». За цим проектом Petrobras планує закупити 200 турбін протягом десяти років», — відзначив посол Бразилії.
ЦИФРА Уряд урізав фінансування Євро-2012. Кабінет Міністрів скоротив загальну прогнозну вартість підготовки до чемпіонату на 25,3%, або на 37,454 млрд грн. При цьому фінансування на 2011 рік уряд скоротив на 14,359 млрд грн — до 51,804 млрд грн, збільшивши фінансування на 2012 рік на 3,201 млрд грн — до 13,289 млрд грн. Використання державних коштів скорочено більш ніж на 12 млрд грн, місцевих бюджетів — майже на 2 млрд грн і коштів з інших джерел — на 23,4 млрд грн.
ЕКОНОМІКА Через другу хвилю світової кризи восени в країні очікується вповільнення економіки – таку думку висловив фінансовий аналітик Микола Івченко: «Багато залежатиме від ступеня серйозності світової кризи. Ми поки залишаємося помірними оптимістами. Моніторимо щомісячні звіти іноземних банків — Австралії, Нової Зеландії, Японії... У них базовий прогноз залишається оптимістичним». До кінця року гривня перебуватиме в діапазоні 8—8,2. Можливо, Нацбанк задіє золотовалютні резерви для підтримки гривні. У цьому зв’язку дуже важливе співробітництво із МВФ. «В Україні, швидше за все, буде вповільнення економіки без рецесії або страшної девальвації гривні», — додав експерт. 24 серпня набули чинності зміни в Бюджетний кодекс. Тепер кредити (позики) від іноземних держав, банків та міжнарод-
них фінансових організацій для реалізації інвестиційних програм залучаються державою на підставі міжнародних договорів України й належать до державних зовнішніх запозичень.
За сім місяців дефіцит держбюджету скоротився на третину. Дефіцит державного бюджету за січень-липень становив 8,6 млрд грн, що в 3,2 раза менше, ніж за відповідний період 2010 року, заявив перший заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський. За його словами, доходи держбюджету склали 168,8 млрд грн, у тому числі загального фонду — майже 143 млрд грн. Витрати за цей період становили 175,3 млрд грн. За даними Мінфіну, за 7 місяців розмір відшкодування ПДВ — 25,4 млрд грн, що в 2,6 раза більше, ніж за відповідний період минулого року. В Одеській області виконуються 27 інвестиційних проектів, повідомив керівник регіону Едуард Матвійчук. «В Одеській області проводиться велика робота із залучення китайських інвесторів для будівництва технопарків. На ці об’єкти облдержадміністрація покладає великі надії. Я сподіваюся, що незабаром кількість інвестицій, вкладених в Одеську область, зросте», — відзначив він.
ФІНАНСИ У липні частка прострочених кредитів становила 10,4%.
ПРОМИСЛОВІСТЬ «Дніпросталь» готова на 80%, повідомило керівництво підприємства на пресконференції. Холодні й гарячі випробування корпорація ІНТЕРПАЙП планує провести в IV кварталі 2011 року. Експлуатаційні випробування заплановані на I квартал 2012-го. А до 2014 року «Дніпросталь» має вийти на проектну потужність. Сьогодні вже завершено монтаж ключового агрегату майбутнього заводу — двох машин безперервного лиття заготівок. Виконано весь комплекс робіт із будівництва та випробувань підстанції «Пічна» і кабельної лінії електропередачі. Усі будівельні роботи в ТОВ «МЗ «Дніпросталь» планується завершити до кінця 2011 року. ММК ім. Ілліча побудує новий конвертерний цех. Група «Метінвест» активізувала роботи із завершення будівництва установки вдування пиловугільного палива в доменному цеху ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» і введе її в експлуатацію до кінця 2012 — середини 2013 року. Шахтарський Павлоград стане ще одним містом трубників. Найближчим часом тут почнуть роботу два виробництва труб сукупною потужністю близько 60 тис. т на рік. Експерти прогнозують життєздатність цим проектам. Будівництво нового виробництва в Павлограді веде ТОВ «Дніпровський трубний завод» — підприємство, створене в 2008 році дніпропетровською корпорацією «Сталь».
ПЕК
Частка простроченої заборгованості із кредитів в Україні в липні 2011 року скоротилася на 0,47 процентного пункту — до 10,43% (до початку 2011-го — 11,24%) загальної суми виданих кредитів. Як повідомляється на веб-сайті НБУ, в абсолютному обчисленні обсяг простроченої кредитної заборгованості за липень скоротився на 3,28% — до 83,522 млрд грн на тлі зростання загального обсягу наданих кредитів на 1,08% — до 800,588 млрд грн. За січень-липень обсяг простроченої кредитної заборгованості зменшився на 1,57%, а обсяг наданих кредитів збільшився на 6,03%.
Збитки українських банків з початку року досягли 4 млрд грн. Доходи банків України за сім місяців 2011 року в порівнянні з відповідним періодом 2010-го збільшилися на 2,4% і становили 80,2 млрд грн, говориться в огляді НБУ «Доходи й витрати банків України за сім місяців 2011 року». Їхні витрати скоротилися на 3,2% і досягли 84,2 млрд грн. Таким чином, фінансовий результат діяльності банків України негативний (-3,959 млрд грн).
Україна найближчим часом проведе аукціони з виділення площ для видобутку сланцевого газу, заявив міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Бойко. За словами міністра, провідні компанії світу виявляють інтерес до видобутку сланцевого газу в Україні: «Це насамперед американські компанії та європейські — голландська Shell, італійська Eni», — повідомив Бойко. У липні 2011 року Кабінет Міністрів України своєю постановою зарахував сланцевий газ до корисних копалин загальнодержавного значення. Україна — один зі світових лідерів з технічного рівня й безпеки в атомній енергетиці. «За технічним рівнем, безпекою та професіоналізмом наших фахівців ми входимо в п’ятірку провід-
них країн світу», — сказав міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Бойко. Він зауважив, що Україна врахувала досвід Чорнобиля, аналізує світовий досвід, зокрема ситуацію на АЕС «Фукусіма-1» у Японії, і весь час підвищує рівень безпеки АЕС. «У нас працювали 15 комісій МАГАТЕ, вони підтвердили рівень технічної безпеки наших станцій, а сьогодні ми ще більше його підвищуємо, з огляду на те, що світ іде шляхом розвитку ядерної енергії та колосальні кошти вкладаються в безпеку», — додав міністр.
Завод із виробництва ядерного палива збудують у Кіровоградській області. Держконцерн «Ядерне паливо» рекомендує уряду затвердити площадки під розміщення заводу з фабрикації ядерного палива на території смт Смолине (Кіровоградська область), повідомляє прес-служба концерну, посилаючись на рішення, ухвалене на засіданні спеціальної комісії. На розгляд комісії були представлені інформаційні матеріали про три площадки. Такою, що відповідає встановленим критеріям і вимогам для розміщення заводу, визнана смолинська. Експерти також оцінювали площадки в районі Жовтих Вод (Дніпропетровська область) і поблизу м. Славутич (Київська область).
БУДІВНИЦТВО Програма «Доступне житло» з початку року профінансована на 58 млн грн, повідомив голова правління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Леонід Рисухін. «Із них 26 мільйонів фактично використано, кошти виділені у вигляді підтримки 369 родинам у Закарпатській, Луганській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській, Чернігівській областях і Києві», — сказав він. Леонід Рисухін відзначив, що в цілому цього року планується забезпечити квартирами за програмою «Доступне житло» близько 850—900 родин. У Чернігівській області відкрили автодорогу Каціри — Осич, повідомили в прес-службі Чернігівської обласної держадміністрації. На будівництво з держбюджету в 2011 році виділено 11 млн 900 тис. грн. Нова дорога дозволила поліпшити зв’язок між районним центром і віддаленими населеними пунктами.
АВТО «КРАЗ»-великоваговик. Компанія «АвтоКрАЗ» почала серійне виробництво важкого автомобіля-шасі «КРАЗН30.1Е» з колісною формулою 8х6, призначеного для монтажу різних спеціальних надбудов з особливо важким і габаритним технологічним обладнанням, зокрема на газових і нафтових копальнях. Важкий спеціальний чотиривісний автомобіль підвищеною вантажопідйомністю 30 т оснащений двигуном ЯМЗ-6581.10 потуж-
ністю 420 к.с. екологічного класу «Євро-3». На початку року він успішно пройшов сертифікаційні випробування.
РЕГІОН Економіка Луганської області розвивається за рахунок двох десятків підприємств. 90% обсягів реалізованої продукції припадають лише на 20 великих підприємств області, заявив начальник головного управління економіки Луганської облдержадміністрації Світлана Дроботенко: «Статистичні дані та аналіз підтверджують позитивні зміни в економіці області. Виробництво промислової продукції збільшилося, за перше півріччя її реалізовано на 47 мільярдів гривень. Ми плануємо збільшення цієї цифри до 92 мільярдів. Але я не можу не сказати й про те, що частина цієї великої цифри — зростання індексу промислових цін».
ЄВРО-2012 Харків буде готовий до чемпіонату вже в грудні. На цей час закінчиться будівництво й реконструкція основних об’єктів Євро-2012. Стадіон «Металіст» може прийняти 35 тис. уболівальників. Він уже працює на повну силу, залишилися деякі роботи на прилеглій території. Зокрема, зараз закінчується підготовка паркінгів. На другому за важливістю об’єкті Євро-2012 — Харківському аеропорті — триває реконструкція старого термінала, а також будівництво тимчасового термінала й злітно-посадкової смуги. До грудня будуть готові й готелі — зараз із 65 готелів у стадії будівництва та реконструкції 24.
РЕЗОНАНС Шахтарів ПАТ «Краснодонвугілля» преміюватимуть за дотримання правил техніки безпеки. «Заохочення за активну роботу в галузі охорони праці мотивує гірників відповідально ставитися до вимог техніки безпеки», — сказав представник «Краснодонвугілля». Зараз на всіх шахтах компанії проведена ревізія електромеханічного обладнання й кабельних мереж. За її результатами розробляється комплекс заходів для додаткового індивідуального охолодження повітря у вибоях із високим температурним режимом. Підготувала Анна ГРЕЧАНИК за матеріалами УНІАН, РІА Новини-Україна, ЛІГА-Новини, ІнтерфаксУкраїна, Укррудпром, АПК-інформ
4
№ 33 (188)
30 серпня 2011 року
Економіка
Силою не будеш милою Небажання України приєднатися до Митного союзу на умовах російської сторони надзвичайно ускладнило відносини між країнами
Утім, такий результат переговорів не став сенсацією. Ще після квітневого візиту російського прем’єрміністра Володимира Путіна в Київ було зрозуміло: Російська Федерація у відносинах зі своїм стратегічним партнером переходить на мову сили. А скасування кримського візиту Дмитра Медведєва (ЗМІ обох країн із посиланням на джерела в президентських адміністраціях і Росії, і України називали причиною цього відмову Києва від підписання договору про злиття «Нафтогазу» й «Газпрому») підтвердило: у відносинах двох сусідніх країн дійсно настає новий етап.
Докладно
«Холодна війна» в середині літа Липень 2011 року ризикує й справді стати «історичним» для російськоукраїнських відносин. Лише впродовж одного (зазвичай тихого) місяця відбулося занадто багато подій, здатних зіпсувати добросусідські відносини Києва як із Москвою, так і з іншими столицями, які представляють Митний союз (МС). Спроби деяких громадян Росії знову підняти хвилю сепаратизму й непокори українським законам у Криму, жорстка риторика на адресу Києва з боку деяких російських політиків і експертів, погрози «Газпрому» до кінця року підвищити ціну на газ для України мало не до п’ятисот доларів... Усе це дало підстави говорити не тільки про кінець «розрядки» в українсько-російських відносинах, а й мало не про початок нової «холодної війни» між сусідами.
Якщо розібратися
Постраждають усі
Олександр ЛЕОНОВ У Сочі нарешті відбулася кілька разів відкладена зустріч українського й російського президентів. Проходила вона в непростих умовах і на досить негативному тлі. Відносини України з Митним союзом, у якому «контрольний пакет» належить Росії, загострилися до стану теперішньої торговельної війни. На жаль, жодне проблемне питання, жодну суперечність так і не вдалося розв’язати. Сторони, як кажуть, залишилися кожна при своєму.
умовах, а серйозно розглядати українські пропозиції про співробітництво у форматі «3+1» він навіть думки не має.
Загальне відчуття правильності такого формулювання посилювали повідомлення про можливе взаємне відкликання послів Києвом і Мінськом. А теперішня торговельна війна, розв’язана проти України Митним союзом, може остаточно розлучити дві сусідні держави. Найбільший резонанс в українських ЗМІ дістало рішення про заборону або тимчасові обмеження на поставку на територію країн МС продукції двадцяти восьми українських підприємств. Під удар потрапили ВО «Моліс», «Молочний Дім» і Білоцерківський молочний комбінат, а також м’ясокомбінати «Зевс ЛТД», «Зоря», «Конотопм’ясо». Обмеження накладено на компанії-м’ясовиробники «Спартак», «Елітекс», «Комплекс Агромарс» (ТМ «Гаврилівські курчата»), «Прилуки-Агропереробка», «Свіженька», «М’ясопереробний комплекс ЛТД». Під забороною ввезення продукції Звенигородського сироробного комбінату, Жашківського маслозаводу, Літинського молочного заводу, Ічнянського й Куп’янського молочноконсервних комбінатів. «Покараний» навіть російський «Вімм-Білль-Данн Україна», що має своє виробництво в нашій країні. Поставляти в Росію продукцію було дозволено лише трьом підприємствам. Про те, що це рішення — акт виключно політичний, свідчить історія 2006 року, коли Росія вперше застосувала санкції до українських виробників, тотально заборонивши їм поставки м’яса та молочної продукції. Після тривалих і важких переговорів на політичному рівні ситуацію вдалося частково врегулювати: Россільгоспнагляд почав регулярно перевіряти українські підприємства, деякі з них одержали дозвіл відновити поставки в Росію. Досить важко уявити ситуацію, коли структури, які перебувають під регулярним моніторингом Россільгоспнагляду, майже одночасно вирішили порушити російські вимоги. Але це був лише епізод масштабного удару по українській економіці. Один тільки перелік обмежень для України, ухвалених у країнах МС, не
залишає щонайменшого сумніву в тому, що це саме торговельна війна. Так, до 18 листопада 2015 року діятимуть антидемпінгові мита на обсадні труби в розмірі 18,9%, насоснокомпресорні — 19,9%, нафтопровідні й газопровідні діаметром до 820 мм — 19,4—37%. До 13 травня 2012 року уведений аналогічний збір у розмірі 21,8% на машинобудівне кріплення (болти й гайки) окремих видів. До 24 вересня 2013 року діятимуть антидемпін-
гові мита в розмірі 11,6% на окремі види синтетичних нейлонових ниток. МС установив збори на куті валки для прокатних станів. Мита становитимуть 26% від митної вартості й діятимуть три роки. Крім цього, Митний союз підвищив мито на ввезення цукру-сирцю до $85 за тонну в липні з $50 у червні. Уряд Росії з 8 липня стягує з імпортної карамелі мито в розмірі майже $294,1 за тонну й пропонує ввести таке в інших країнах Митного союзу. Про те, що це тільки початок і надії Києва на врегулювання відносин зі своїм стратегічним партнером безпідставні, дав зрозуміти прем’єр Росії Володимир Путін. Під час відвідування Магнітогорського металургійного комбінату він відверто заявив, що Україна є конкурентом Росії в металургійній галузі, тому учасники Митного союзу захищатимуть свій внутрішній ринок від її продукції. За словами російського прем’єра, один із методів такого захисту — так звані антидемпінгові розслідування. Володимир Путін дав зрозуміти, що єдина умова, яка дозволяє уникнути ескалації протистояння, — вступ України в Митний союз на російських
Про те, що не все так однозначно в дедалі більшому протистоянні України й МС, свідчить лист групи російських економістів Володимирові Путіну із застереженням про те, що торговельна війна між Росією та Україною позначиться на економіках обох країн. Михайло Хазін, Микола Петраков, Олег Богомолов, Михайло Сімчера, Михайло Делягін і Віктор Геращенко вважають, що внаслідок російських заходів щодо обмеження доступу українських
товарів на ринок країн Митного союзу економічна ситуація в Україні різко загостриться. Разом із високими цінами на енергоносії це може призвести до дефолту України, який рикошетом ударить і по самій Росії. Шановні вчені наводять як негативні наслідки для РФ переважно політичні аспекти — втрата впливу в Україні, ускладнення у відносинах з ЄС тощо. Дійсно, війна 2006 року свідчить: силовий тиск часто не дає очікуваного ефекту, більш того, призводить до втрати стимулів для співробітництва. Тоді постраждали сотні підприємств, які поставляли продукцію в Росію й до торговельної війни навіть не намагалися підстрахуватися пошуком нових ринків. Частина з них збанкрутіла, частину було викуплено великими міжнародними компаніями, а багато з них усе-таки переорієнтувалися на поставки в інші країни. У результаті вийшло, що до 2011 року з Росією працювали вже не сотні, а лише десятки українських компаній. Цю же динаміку, за інформацією російських «Відомостей», можна спостерігати і з іншими суміжними із РФ країнами: частка Росії в експорті чотирьох із восьми країн СНД із 2000 року помітно скоротилася. Біло-
русь сьогодні сюди поставляє не половину всього свого експорту, а тільки третину; Молдова замість 45% — тільки 20%; Казахстан замість 20% — 9%. За словами керівника українського Інституту публічної політики Віктора Чумака, не дивно, що сьогодні не тільки сільськогосподарський сектор мріє про європейський ринок. «Партнери по СНД то закривають, то відкривають ринки для виробників карамелі, цукру, для продукції металургії, хімічного комплексу. Неможливо довго працювати в умовах, коли економічні механізми тиску будь-якої миті можуть бути застосовані для досягнення політичних цілей», — пояснив він російській «Незалежній газеті», сказавши, що представники великого й середнього бізнесу в Україні вважають співробітництво з Росією ризикованим через політичну нестабільність міждержавних відносин. І тому більшість підприємств України серйозно взяли курс на ринки Європейського Союзу, де політичних підводних каменів для бізнесу значно менше. Наприклад, уже в липні Україна одержала першу мільйонну квоту: ЄС погодився на безмитний імпорт мільйона тонн української пшениці. Тривають, незважаючи на певні проблеми політичного характеру, переговори й про створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом. А оскільки вступ у Митний союз поставить хрест на європейській інтеграції України, можна прогнозувати, що істотно ускладниться й просування українського бізнесу на західні ринки. Питання про те, чи має право українська влада відмахуватися від величезних можливостей, які цей ринок обіцяє, можна не вагаючись назвати риторичним. Ось чому, не бажаючи вдаватися до жорсткої конфронтації з жодним зі своїх фактично рівнозначних зовнішньоекономічних партнерів, Україна вийшла з пропозицією до Митного союзу про співробітництво у форматі «3+1». Крім того, не можна забувати, що Україна сьогодні, на відміну від країн МС, є членом Світової організації торгівлі. Тобто Києву довелося б майже з нуля домовлятися із країнами, що входять до СОТ. Адже зараз середній імпортний тариф в Україні становить 4,5%, тоді як у Митному союзі у два із гаком рази більше — 10,25%. А це не тільки згаяний час, а й нові поступки й втрати.
Цифра
37 млрд рублів на рік може втратити Росія через членство в Митному союзі. За підрахунками російських «Відомостей», РФ віддає Казахстану й Білорусі більше грошей у вигляді мит, ніж треба було б, якби митні союзники розраховувалися з нею з реального імпорту. Російський бюджет через це може недоодержувати близько 37 млрд руб. щорічно. Російська частка сукупного імпорту в країни Митного союзу може бути майже на 4 процентних пункти вище, ніж зазначені в угоді між державами 87,97% . На підставі цього показника з вересня минулого року розподіляються мита між державами союзу незалежно від місця їхнього збору. А от якби частка залежала від реальних обсягів імпорту, то в першому кварталі Росія одержала б 92,1% усіх мит, Білорусь — 3,79%, Казахстан — 4,11%, а в другому кварталі — 91,98, 3,41 і 4,61% відповідно. А якщо згадати про те, що й сама Росія хоче в СОТ, у разі подальшої ескалації протистояння Україна може заявити про своє входження в переговірний процес РФ зі Світовою організацією торгівлі й висунути свої вимоги. Не треба забувати, що наша країна залишається найбільшим покупцем російських енергоносіїв, та й досить велика частка російського виробництва орієнтована на наш не такий вже й маленький ринок (наприклад, автопром). Тому нема ніяких сумнівів у тому, що в разі війни постраждає не тільки Україна (при цьому можна й посперечатися із шановними російськими вченими про те, що на Україну чекає неминучий дефолт), а й Росія. Навіть самі росіяни визнають, що європейський ринок набагато більше й багатше, ніж об’єднаний ринок усього Митного союзу: там прозорий бізнес, чітке правове регулювання й високі технології. Для країни, метою якої є модернізація, життєво необхідно йти саме в Європу (цей висновок стосується і Росії). Однак Москва знову й знову щосили намагається примусити Україну до дружби й любові, забуваючи російську ж народну мудрість про те, що силою не будеш милою. А от зовсім протилежний своїм бажанням результат матимеш майже напевно...
5
№ 33 (188)
30 серпня 2011 року
Наука — виробництву
Витончене багатство Спільна робота вчених-гірників НГУ та фахівців-практиків компанії ПАТ ДПЕК «Павлоградвугілля», спрямована на оптимізацію розробки тонких вугільних пластів, уже дає відчутні результати Володимир ОТРОЩЕНКО Початок на стор. 1
Глибина 25% шахт України понад 1 км, і вугілля береться з очисних вибоїв на пластах потужністю менше 1 м. При цьому в Центральному Донбасі на тонкі й надтонкі поклади припадає 70% видобутку вугілля, на крутому падінні — понад 80%. На жаль, у таких умовах механізація техпроцесів і безпека гірничих робіт — завдання дуже складне. Те ж стосується Західного Донбасу, де працюють 10 шахт ПАТ ДПЕК «Павлоградвугілля». Вони відрізняються складними гірничогеологічними умовами: вугілля міцне й в’язке, покрівлі нестійкі, представлені слабкими глинистими й піщано-глинистими породами, схильними до розмокання, а пласти малопотужні. Але показово те, що вугільні підприємства, які входять до складу компанії ДПЕК, розробляючи ці самі тонкі, важкі й небезпечні пласти, забезпечують не тільки конкурентоспроможність видобутого вугілля, а й високий рівень соціальної захищеності своїх працівників. Тобто вперше в Україні створено високоефективну виробничу модель, незважаючи на гірничо-геологічні складнощі. Експерти ГМК одностайні: модель конкурентоспроможна й має техніко-економічні показники світового рівня. Отже, західнодонбаські шахти — аж ніяк не останні. До відсталості матчастини нашого вуглепрому додавалися надскладні гірничогеологічні умови залягання вугільних пластів, які взагалі не розробляються світовими лідерами вуглевидобутку. «Результат сьогодення — наукова робота ДПЕК і Національного гірничого університету (НГУ), що вражає масштабом упровадження, глибиною науковотехнічних змін у нашому вуглевидобутку, із показниками, які перевищують світові для більш товстих пластів. Коментарі щодо науково-технічних досягнень, які стали основою ро-
Прийом монорейкової канатної дороги на шахті «Степова» ПАТ ДПЕК «Павлоградвугілля»
боти, здаються зайвими, бо вони зрозумілі гірничим інженерам і вченим», — говорить професор НГУ, лауреат Держпремії, заслужений діяч науки Іван Садовенко. Дійсно, ще 5 років тому всі проведені виробки в Західному Донбасі мали рамне кріплення. У 2008 році обсяг проведення виробок, закріплених анкерами, становив 7750 п.м, рамно-анкерним — 57082 п.м. У 2009-му відповідно 5720 п.м і 53175 п.м. У 2010 році досягнуто високих показників навантаження на лаву (тонн на добу): шахта «Терновська» — 2480, «Павлоградська» — 3848 ім. Героїв космосу — 2385, «Благодатна» — 4065, «Степова» — 4500, «Ювілейна» — 2457, «Самарська» — 3005, «Дніпровська» — 2831, «ЗахідноДонбаська» — 2495, ім. Сташкова — 2240. А це світові показники. — У цій науковій роботі розв’язано проблему радикального підвищення ефективності видобутку вугілля з тонких і надтонких пластів (ТНТП) у складних умовах Західного й Центрального Донбасу, — говорить головний редактор «Гірничої енциклопедії», професор Донецького національного технічного університету (ДонНТУ) В.Білецький. — А це істотно впливає на підвищення енергетичної безпеки України, дозволяючи і сьогодні, і в подальшому переглянути енергопаливний баланс у напрямку збільшення вугільної складової. Це майбутнє нашої вугільної про-
мисловості, де найскладніші у світі гірничо-геологічні умови й де залягає 80% твердопаливних запасів країни. Тому розв’язання проблеми ґрунтується на впровадженні новітніх гірничих технологій, на системному науковому аналізі, технікоекономічному моделюванні.
Вугільна енергія та синергія Комплексна науково-технічна робота ДПЕК і НГУ «Сучасні технології комплексної розробки вугільних родовищ України в гірничогеологічних умовах відпрацювання тонких і надтонких пластів» висунута на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки за 2011 рік. Показники економічної ефективності й підвищення заробітної плати внаслідок упровадження комплексної технології розробок ТНТП у Західному Донбасі перевищують вітчизняні вп’ятеро за скорочення обсягу гірничих виробок у 2,7 раза. Це еквівалентно світовому рівню для пластів середньої потужності й дозволяє визначити створену інфраструктуру як таку, що є основною для гарантії енергетичної безпеки країни й синергетично об’єднує інтереси держави, суспільства та бізнесу. Загальний економічний ефект від використання розробок авторів — понад 3 млрд грн. У чому ж особлива важливість цієї енергетичної
Довідка «УТГ» Сьогодні в Донбасі розробляється близько 1600 шахтопластів із середньою динамічною потужністю 0,9 м. Лише невелика кількість із них досягає товщини 1,5 м і рідко — 1,8— 2,5 м. У практиці експлуатаційних гірничих робіт у цьому регіоні потужними (товстими) уважають поклади товщиною понад 1 м, середніми — від 0,6 до 1 м, а тонкими — 0,45—0,6 м. У цілому по басейну пласти потужністю більше метра становлять лише 8,5%; від 0,6 до 1 м — 41,5%; решта припадає на тонкі, глибокі й крутоспадні пласти.
та синергетичної, науковотехнічної та соціальної роботи? У ній запропоноване розв’язання найважливішого завдання забезпечення високоефективної та надійної роботи вугільних шахт, належної стійкості виїмкових виробок для безперебійної роботи очисних вибоїв. Проведені дослідження на 10 шахтах Західного Донбасу й на шахті «Комсомолець Донбасу» показали їх інвестиційну та соціальну привабливість у надзвичайно складних умовах розробки ТНТП нестійкого шаруватого масиву вуглевмісних порід. «Треба зауважити, що використання високоефективної видобувної техніки дозволяє досягти світових показників навантажень на очисний вибій за максимальних параметрів виїмкових стовпів і лав. При цьому в умовах високонавантажених лав працюють сучасні системи спостереження та прогнозування стану гірничого масиву», — говорить про важливість роботиномінанта гендиректор ДП ДВЕК (Донецька вугільна енергетична компанія), кандидат технічних наук С.Лозовський. Дійсно, автори, учені НГУ та гірники Західного Донбасу розробили науковотехнічну програму моніторингу швидковпливних фаз гірського тиску в умовах ви-
шень. А от другий етап технічних інновацій відрізнявся уведенням у роботу вітчизняних та імпортних мехкріплень другого покоління (1КД-90, 2КД-90, OSTROY), більш продуктивних видобувних комбайнів МВ280Е, МВ220Е, важких конвеєрів СП-251 і SZK-228. У цієї техніки вище надійність і продуктивність. Однак, з урахуванням складної взаємодії з гірським масивом, вона вимагає принципово нових підходів до її застосування. І на нашій шахті досягнуто ефективне її використання. Так, зараз середньодобове навантаження на лаву становить 1789 тонн на добу, видобуток рядового вугілля з очисних вибоїв у 2010 році на шахті — більше 3950 тисяч тонн, коефіцієнт машинного часу перевищує 0,55. Інновації в очисній техніці в період другого етапу впровадження цієї роботи додадуть до видобутку вугілля 950 тисяч тонн, і це дозволяє вперше за час функціонування шахти подолати рубіж у 4 мільйони тонн на рік.
Прибуткові інновації Такі масштабні виробничотехнічні досягнення неможливі без потужної наукової основи. Ось що розповідає про інноваційні НДДКР для ДПЕК один із співавторів роботи, професор кафедри ПРР НГУ, док-
Новітнє гірничо-шахтне обладнання на шахті «Комсомолець Донбасу»
їмки вугілля довгими лавами зі збільшеною довжиною виїмкових стовпів, здійснили технічне впровадження технологічних рішень із ліквідації критичних проявів гірничого тиску в механізованих лавах, де розробляються саме ці важкі поклади. — Під час першого етапу технічних інновацій у наших лавах застосовувалися мехкріплення першого покоління (1КД-80), працювали українські комбайни 1К-101 і легкі конвеєри (СП-202, СП-250), — говорить Валерій Гречушкін, Герой України, заступник генерального директора з виробництва ПАТ ДПЕК «Шахта «Комсомолець Донбасу». — Зростання видобутку в очисних вибоях досягалося переважно за рахунок локальних науково-технічних поліп-
тор технічних наук Ірина Ковалевська: — На особливу увагу заслуговує створена в університеті комплексна інноваційна модель для прогнозу етапів інтенсивних та еволюційних змін у вуглевидобутку з відповідним відображенням складних фаз гірничого тиску й розвитку гірничих робіт. Головний критерій, який визначає граничні вимоги працездатності техносхем, — безпека підземного персоналу, обумовлена факторами надійного провітрювання та забезпечення стійкості гірничих виробок. — Ви один із провідних фахівців країни та Європи з підземних кріплень, хоча це й не жіноча справа. Що ще нового ви створили для цих «неостанніх» шахт країни?
Цитати в тему «Уважаю використання механічних гірничо-врубових комбайнів у шахтах Донбасу дорогим і неефективним... Кайлом і лопатою — простіше й дешевше!». Володимир Ілліч Ленін, засновник радянської держави, 1921 р.
«Що більша потреба в коксівному або енергетичному вугіллі, то більше ми заглибимося в черево планети. Ласі шматки — товсті вугільні пласти — ми вже майже «з’їли». Переходимо на тонкі й надтонкі, але з великою механізацією та автоматизацією їхньої розробки». Володимир Ілліч Бондаренко, завідувач кафедри підземної розробки родовищ НГУ, заслужений діяч науки і техніки України, 2011 р.
— Ми розробили комплексну схему оптимізації взаємодії системи «масив—закріплені породи—кріплення», що одночасно реалізує умови адаптації вантажонесучої конструкції до характеру проявів гірського тиску й рівноміцності самої конструкції в просторовій постановці. А тут без новітніх ІТ-технологій не обійтися! Застосування комп’ютерних ГІС-технологій на шахтах ДПЕК ведеться за двома основними напрямками: використання плоскосуміщених планів і тривимірної моделі систем гірничих виробок і родовища. Така модель допомагає вирішувати актуальні завдання шахти: визначати будь-які параметри розташування виробок, відстані між пластами й шарами породи, складати високоточні паспорти кріплення очисних вибоїв тощо. Ця IT-модель незамінна у навчанні підземного персоналу, вона дозволяє ефективно розв’язувати завдання взаємного впливу суміжних вугільних пластів та багато інших. Це універсальний і досить потужний механізм сучасного гірничого інженера ХХІ століття.
Думка «Унікальний випадок, коли велика приватна компанія безкорисливо ділиться своїм досвідом з усіма колегами... Це стосується комплексної та високоефективної роботи ДПЕК-НГУ, номінанта на Держпремію України-2011». Олександр Вілкул, губернатор Дніпропетровщини, на зустрічі з гірниками шахти «Степова» 2 серпня 2011 р.
6
№ 33 (188)
30 серпня 2011 року
Підприємство
Генератори якості Майже всі вітчизняні автомобілі, трактори та комбайни комплектуються продукцією херсонського заводу «Електромаш» Микола ПОЛІЩУК На території Херсонської області, хоча вона й не вважається традиційно машинобудівною, розміщено декілька ключових підприємств цієї галузі. Концерн «Електромаш» — єдиний в Україні розробник і виробник стартерів і генераторів для автомобільних, тракторних і мотоциклетних двигунів, електровентиляторів системи охолодження двигуна автомобіля, магнето для тракторних пускових двигунів, хрестовин карданного вала та автомобільних фільтрів.
Докладно
Вісімдесят років у автоіндустрії У нинішньому своєму вигляді концерн «Електромаш» засновано 2002 року. Але свою біографію він почав вісімдесят років тому, коли в 1930-му був створений Херсонський електромашинобудівний завод на базі майстерень із ремонту електрообладнання тракторів підприємця Батенка. Нагадаємо, що такого поняття, як вітчизняний автопром, тоді просто не було, він тільки створювався відповідно до планів індустріалізації. Радянський Союз уже тоді намагався зменшити свою залежність від іноземних виробників, створивши власну базу для ремонту іноземної техніки. Почавши з лагодження магнето для американських тракторів «Фордзон», завод випускав перші радянські динамо «КК» і магнето марки BOSCH. Уже через чотири роки «Електромаш» освоїв виробництво стендів для випробування якорів динамо, індукційних апара-
Основна продукція заводу — стартери й генератори
тів, намагнічувальних апаратів і намотувальних верстатів. У роки Другої світової війни підприємство було цілком зруйноване. У 1946-му завершено його відновлення й налагоджено випуск довоєнної продукції. 1947 року підприємство вперше починає виготовляти електровимірювальні прилади — амперметри й вольтметри, а також трансформатори струму. У період із 1950 по 1960-й освоєне виробництво генераторів постійного струму, польових електростригальних апаратів. Випускалися пересувні електростанції ЕС-5, електродвигуни змінного струму універсального застосування. Продукція заводу мала широкий попит в Україні та інших республіках СРСР. Коли в 1958 році почався випуск автомобіля «Запорожець», херсонському заводу поставили завдання освоїти виробництво запасних частин до нього. Тоді ж «Електромаш» перетворився на сучасне підприємство з досить високим на той час рівнем техніки й технологій і повністю перейшов на розробку та випуск автотракторного електрообладнання та комплектувальних виробів для електронних систем запалювання. Уперше в галузі завод освоїв виготовлення торцевого колектора для стартерів, що дало значну економію міді й зменшення ваги стартера. У цей період випуск стартерів досяг 1 млн 250 тис. од., генераторів — 620 тис. од. на рік. Збут продукції розподілявся так: Україна — 68%, Росія — 27%, Білорусь — 5%. Продукція заводу поставлялася в 15 країн світу.
Після розпаду СРСР на початку 90-х років через помилки в реформуванні вітчизняної економіки, а також недосконалість митних правил і норм валютного регулювання між країнами СНД та хронічну неплатоспроможність населення різко впав попит на вироби заводу з боку традиційних споживачів.
Якщо розібратися
Від акціонування до процвітання Новий етап в історії підприємства — перетворення його в 1994 році на відкрите акціонерне товариство. На відпущеному у вільне плавання заводі, незважаючи на лихоліття загальної стагнації, зробили все для збереження своїх виробничих потужностей. Тут став у пригоді життєвий досвід, уміння й здатність нестандартно мислити Захара Гомельського, який у 1988-му обійняв посаду директора заводу — заслуженого машинобудівника України, віце-президента регіонального відділення Українського союзу промисловців та підприємців, заступника голови Херсонського регіонального відділення Української асоціації якості. Він почав шукати місце концерну в нових умовах. У той час як безліч підприємств галузі за відсутності держзамовлення продавали основні фонди й скорочували працівників, яким нічим було платити зарплату, «Електромаш» зумів зберегти свою спеціалізацію й колектив. Більш того, завод почав нарощувати обсяги виробництва, розширювати номен-
клатуру продукції. Із середини дев’яностих років підприємство почало демонструвати обнадійливі темпи зростання. — Перелом припав приблизно на 1996 рік, — розповідає нинішній президент ПКО «Концерн «Електромаш» Захар Горловський. — У той час завод почав освоювати цілу гаму приводів і реле стартерів для всіх типів автомобілів. Розроблено й розпочато освоєння генератора 97.3701 14В 65А і на його базі до 10 типорозмірів генераторів для автомобілів і тракторів, у тому
Захар Горловський
числі 14В 80А, 28В 40А. У 1999-му почали випускати малими партіями розроблений на заводі стартер для запуску дизелів потужністю 8,2 кВт. У 2000 році стартувало виробництво генератора для комбайнів і великих міських автобусів, для автомобілів «ВАЗ» родини 2110—2112. Освоєно виробництво магнето 85.000 для пускових тракторних двигунів, — перелічує Захар Йосипович. Головна проблема на «Електромаші» фактично та сама, що й на інших підприємствах галузі, — несвоєчасне повернення ПДВ. Останнім часом концерн
налагодив успішне виробництво стартерів, термостатів, генераторів, магнето, фільтрів для вітчизняної автомобільної й тракторної промисловості. Крім того, він має величезний ринковий полігон на теренах СНД, насамперед у Росії: херсонськими електродеталями комплектуються там майже всі марки легкових і вантажних автомобілів, а також трактори. Але одержання від держави ПДВ відбувається з величезними труднощами й гаянням часу. Із підприємства «вимиваються» обігові кошти, виробництво гальмується, його лихоманить, у напруженому стані й партнери. — Ще одна проблема полягає в тому, — говорить почесний президент концерну В’ячеслав Горловський, — що за останні роки знищено величезну й добре налагоджену систему профтехосвіти. Отже, порушене відтворення кваліфікованої робочої сили. А це може поставити підприємство на коліна серйозніше, ніж будь-яка криза. Сьогодні легше знайти досвідченого юриста або економіста, ніж токаря шостого розряду. Як би там не було, концерн «Електромаш» залишається успішним підприємством, одним із найбільших на півдні України. У планах — випуск обладнання для машинобудування на площадці непрацюючого заводу «Аметист» у Цюрупинську. На початку 2008 року Фонд держмайна продав «Електромашу» і пов’язаним із ним структурам 10-відсоткові пакети акцій підприємств, що залишилися після реструктуризації цього заводу. ДП
Довідка «УТГ» Концерн «Електромаш» — єдине підприємство в Україні, що виробляє стартери, генератори, тяглові реле, хрестовини, фільтри, магнето, вентилятори охолодження для автомобілів, тракторів і мотоциклів. Серед постійних споживачів продукції заводу — АвтоВАЗ, АвтоЗАЗ-Daewoo, тракторобудівні заводи ХТЗ, ХЗТД і «Південдизельмаш», Волгоградський тракторний і багато інших. Наразі концерн виробляє генератори для автомобілів «ВАЗ», «ГАЗ», «ЗАЗ», «КАМАЗ», «ЗІЛ», автобусів «ЛАЗ», «Ікарус», комбайнів «Лан», «Славутич», «Нива», тракторів та ін. Розробляючи генератори, конструктори «Електромашу» взяли за основу аналогічні генератори виробництва BOSCH і спроектували вироби, які не поступаються за параметрами продукції німецького концерну. Крім того, випрямні блоки генераторів ПКО «Концерн «Електромаш» комплектуються діодами BOSCH. Технології BOSCH були використані й під час розробки стартерів фахівцями «Електромашу» та його партнера — французької групи Kratumant. Застосування постійних магнітів замість традиційної обмотки збудження дозволило одержати стартери, які відрізняються ще більшою компактністю, набагато нижчим рівнем енергоспоживання й ще більшим показником питомої потужності. Як наслідок — удалося одержати продукт із рівнем якості, який значно перевищує цей показник у стартерів, вироблених на заводах, розташованих у країнах СНД, і ціною набагато нижче європейських аналогів.
«Аметист» починало будуватися в 80-х роках минулого століття й мало займатися створенням автоматизованих складів і систем управління матеріальними запасами для радянських заводів, що випускали підводні човни.
Найближчі плани Основні напрямки розвитку «Електромашу» сьогодні — технічне переозброєння, розширення експортних можливостей, пошук ділових партнерів та інвесторів, передусім у Західній Європі. Одночасно багато уваги приділяється підвищенню якості, про яке слід сказати окремо. Не буде перебільшенням твердження, що якість продукції сьогодні — пріоритет у роботі «Електромашу». На заводі розроблено «Політику в галузі якості» і визначено «Ділову філософію» з урахуванням перспективного планування розвитку підприємства. У 2000 році отриманий сертифікат на відповідність діючої на заводі системи якості вимогам міжнародного стандарту DIN ЕN ISO 9001:2000 (сертифікат Ллойда №QS2478 НН). Усі вироби мають сертифікати відповідності й за своїм технічним рівнем і якістю не поступаються світовим зразкам. Система управління якістю, що функціонує на підприємстві, сертифікована на відповідність міжнародному (Germanischer Lloyd Certification GmbH) і національному (УкрСЕПРО) стандартам ISO 9001:2000. У 2001—2004 роках «Електромаш» став лауреатом 6, 7, 8 і 9-го Національних конкурсів якості, а з 2002-го ввійшов до Клубу лідерів якості України. У 2004 році компанія одержала сертифікат Європейського фонду управління якістю «Визнання досконалості в Європі», а також була відзначена Асамблеєю ділових кіл суспільним знаком якості товарів і послуг «Вища проба». Як наслідок, розвиваються контакти із західними партнерами, дуже важливі на тлі застою в машинобудуванні в традиційних клієнтів — росіян. Зокрема, концерн «Фольксваген» планує замовити стартери, генератори та фільтри для конвеєрів групи «Фольксваген».
7
№ 33 (188)
30 серпня 2011 року
Виробництво
Поки тільки «МіП»...
На шляху до ефективності
Світлана МЕДОФФ
Микола СТОЛЯРОВ
Початок на стор. 1
Металурги Єнакієвого представили «дорожню карту» реконструкції свого підприємства.
Матовий поліестер відрізняється від звичайного товщиною нанесення — 35 мкм (на 10 мкм більше), причому без збільшення маси. Зроблена з нього металочерепиця не дає відблисків від сонячних променів, вона імітує натуральну, виглядає стильно й ошатно. За процесом виробництва першого рулону на заводі «Метали і полімери» («МіП») спостерігав міський голова Алчевська Володимир Чуб. Він привітав молоде підприємство із черговою перемогою й побажав йому успішного просування на ринку як традиційної продукції, так і нового асортименту, що, звичайно, сприятиме підвищенню престижу Алчевська, Луганщини та України в цілому. За словами голови ради акціонерів ТОВ «Метали і полімери» Володимира Рісухіна, міський голова Алчевська регулярно відвідує завод й цікавиться його досягненнями.
— Сподіваємося, що як тільки муніципальна скарбниця дозволить розпочати реконструкцію дахів міста (це нагальна проблема, оскільки вони всі азбоцементні, а азбест — один із найпідступніших канцерогенів), мерія скористається послугами підприємства «Метали і полімери», — говорить В.Рісухін. — Завод готовий запропонувати не тільки матеріал високої європейської якості, а й конструктивні рішення з переобладнання дахів. — Для міста ми знайдемо зручну цінову складову,
— упевнена генеральний директор ТОВ «Метали і полімери» Ірина Бегічева, для якої соціальна відповідальність компанії — обов’язковий етичний принцип. Крім того, процес виробництва РЕМА максимально безпечний для довкілля, а сталь із покриттям може використовуватися повторно. — В Україні нема аналогічних виробництв, — відзначив генеральний директор. — Нанесення матового поліестеру освоєне лише на найбільших європейських заводах: Ruukki (Фінляндія), Arcelor (Бельгія), SSAB
(Швеція) і на підприємствах концерну Tata Group. На заводі «Метали і полімери» установлене обладнання нового покоління фірми Bronx International (Австралія) — одне з кращих у світі. Успішні випробування нової технології я вважаю серйозною перемогою колективу. Це підсумок експериментальної роботи, яка тривала приблизно півроку й мала різні проміжні результати. У процесі освоєння напрацьовувався безцінний досвід роботи з новою технологією, доведення всіх систем ліній до необхідних
Довідка «УТГ» Завод «МіП» побудований за 2 роки. Створено 200 робочих місць. Обсяг вкладених у будівництво коштів — 400 млн грн. Виробнича потужність — 100 тис. т оцинкованої й 70 тис. т пофарбованої сталі на рік. Оцинкований метал використовується для виготовлення сайдінгу (фасадних панелей), профнастилу, перекриттів, парканів, металочерепиці, повітроводів і водостоків. Проект спрямований на розвиток внутрішнього ринку, заміщення імпортованої продукції вітчизняним аналогом, що не поступається якістю товару кращим світовим виробникам.
вимог. Ми встановили особливі валики для нанесення покриття, дібрали спеціальні тестові фарби, розчинники — крапельки розчину мають певним чином вибухати, щоб створювати рівномірну оксамитову поверхню. Сьогодні метал із таким покриттям — серед найзатребуваніших. У Європі першорядним у виборі будівельного матеріалу є не ціна, а вплив на здоров’я, тому популярність металочерепиці обумовлена її екологічною та пожежною безпекою. — Матовий поліестер дещо дорожче, ніж звичайний. Але модний тренд має бути таким, — упевнена Ірина Бегічева. — Глянсовою поверхнею наших покупців уже не здивуєш, треба зацікавлювати клієнтів новими «фішками». Пробний рулон ми вже пообіцяли нашому стратегічному партнерові — фірмі «Прушиньські», яка виробляє матеріали для покрівель, фасадів і швидкомонтованих споруд. Наприкінці липня ця компанія організувала навчальний семінар для своїх регіональних дилерів на території «МіП». Екскурсію по заводу провели головний технолог Костянтин Лукін і технічний директор Едуард Харахордін. — Це дуже добра ідея — безпосередньо на місці з’ясувати, що, як і чому, — відзначив Костянтин Лукін. — Щоб продавати продукт, треба знати, як він виробляється, його властивості та призначення. Гості ставили багато запитань про особливості нанесення покриття, товщину, вплив ультрафіолету, вологи, про проведені тести як вхідної, так і вихідної продукції, а також про наші плани та можливості в перспективі. Покриття весь час модифікуються, компанії впроваджують нові технології, і дилери мають тримати руку на пульсі ринку, знати про всі модні течії, щоб відповісти на будь-яке запитання допитливого клієнта.
ня виробництва продукції, а й підвищення його ефективності, а також виконання цілого комплексу заходів зі зниження техногенного навантаження, зменшення шкідливих викидів у атмосферу. За словами гендиректора, основні вектори технологічної стратегії розвитку ЄМЗ спрямовані на дотримання суворих екологічних норм і підвищення енергоефективності виробництва шляхом зниження енерговитрат на 25%. Усе нове технологічне обладнання відповідатиме кращим європейським
Першим етапом у цій роботі стане введення в експлуатацію на ПАТ «Єнакіївський металургійний завод» нової доменної печі №3. У цілому ж для реконструкції та модернізації підприємства металурги позначили 11 об’єктів, виділивши на ці потреби більше $1 млрд. Хід розпочатих і запланованих на ЄМЗ робіт коментує генеральний директор публічного акціонерного товариства Олександр Подкоритов. — Усі майбутні й розпочаті роботи з модернізації одного з найстаріших в Україні металургійних заводів у Єнакієвому передбачені інвестиційною програмою технічного розвитку підприємств групи «Метінвест», до складу якої Демонтаж старої доменної печі і входить ЄМЗ. Ключові об’єкти технологіч- стандартам. В аглодоменноної стратегії розвитку заво- му переділі, наприклад, найду — будівництво нової до- більшими об’єктами реаліменної печі, що завершу- зації програми стануть бується сьогодні, споруджен- дівництво нової аглофабриня аглофабрики, машини ки з інвестиціями понад $400 безперервного лиття заго- млн і установки вдування тівок, нового середньосор- пиловугільного палива, на тового стана, реконструк- впровадження якої заплація киснево-конвертерного новано витратити $100 млн. цеху. Головна мета всіх цих А в рамках реалізації проробіт — не тільки збільшен- екту «Будівництво нового
агломераційного цеху ЄМЗ» протягом останніх чотирьох років фахівці підприємства разом із залученими експертами провели масштабні дослідження. Розроблено техніко-економічне обґрунтування будівництва аглофабрики за участю проектних інститутів, отримані позитивні висновки експертиз ТЕО. Для більш ефективного виробництва сталі планується будівництво третьої машини безперервного лиття заготівки в конвертерному цеху. А для цілковитої відповідності європейським екологічним нормам там замінять газоочисне обладнання. Для виробництва якісного прокату, яким завжди славилися металурги Єнакієвого, на ЄМЗ заплановане будівництво нового середньосортного стана «600». Він істотно доповнить асортимент продукції, яка виробляється сьогодні на станах «Метінвесту». Енергетичний комплекс ЄМЗ також підвищить свою надійність. Щоб мати енергоресурси власного виробництва, на заводі намітили будівництво нового турбогенератора й парогазової установки. А для забезпечення промисловими газами французька компанія Air Liquide збудує на підприємстві другу повітророздільну установку.
«Електрон» – до ювілею Роман ДИГАС Символічним корпоративним «міжсобойчиком» та початком серійного складання нових моделей телевізорів відзначили на ВАТ «Концерн-Електрон» двадцятиріччя приватизації державного підприємства.
У перших партіях нових львівських телевізорів із світлодіодним LEDпідсвічуванням рідкокристалічного (LCD) екрана дві моделі: «Електрон 19926-300» із розміром екрана 19” (48 см) та «Електрон 24-926-300» з 24” (61 см) за діагоналлю. Їх складають з імпортованих радіоелектронних компонентів та панелей провідних світових
виробників, що дозволяє забезпечувати високу чіткість зображення. Конструктивна відмінність від традиційних рідкокристалічних або плазмових телеприймачів — у способі підсвічування екрана: звичні до цього часу флуоресцентні лампи з холодним катодом тут замінили світлодіодами. Бокове підсвічування панелі та рівномірне розсіювання їх білого світла усією поверхнею забезпечує передачу повної колірної гами, і, що важливо, глибину чорного кольору. LED-новація обійдеться споживачеві на 25% дорожче за традиційний аналог.
Застосування світлодіодів дозволило також зменшити споживання електроенергії, досягти ультратонкого дизайну, зробити телевізори легшими й значно подовжити строк їх служби. Якщо ресурс LCD-телевізорів на флуоресцентних лампах не перевищує 60 тис. годин, то у LED-моделях він досягає 100 тис. годин — понад 11 років. Виробники також запевняють, що їх телевізори тепер ще й відповідають сучасним екологічним стандартам. На відміну від флуоресцентних ламп, у світлодіодах немає ртуті, тому їх утилізація цілком безпечна. Львівський «Електрон» став першим і єдиним вітчизняним складальником LED-телеприймачів. Нині завод випускає 15 моделей кінескопних та 20 моделей рідкокристалічних телевізорів, а вже з осені тут обіцяють вивести на ринок ще кілька LED-приймачів — із розмірами екранів 22” (56 см), 26” (66 см) та 32” (81 см).
8
№ 33 (188)
30 серпня 2011 року
Член Академии горных наук Украины
ООО «Стил Ворк» We are experts in welding 53032, Украина Днепропетровская обл. г. Кривой Рог Кировоградское шоссе, 8 Тел.: +38(056)470 17 00 Факс: +38(056)470 17 01 Моб.тел.: +38(096)256 60 88 E-mail: steelwork@i.ua www.utg.steel-work.net
БИМЕТАЛЛИЧЕСКИЕ ИЗНОСОСТОЙКИЕ ЛИСТЫ SWIP ДЛЯ ТЯЖЕЛОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ Оборудование, работающее в горнодобывающей промышленности, подвергается интенсивному абразивному износу в сочетании с высокими температурами, динамическими нагрузками и воздействием химически активных сред, а значит, существует задача, связанная с обеспечением сопротивления такому воздействию и увеличению межремонтного периода эксплуатации оборудования – быстроизнашиваемые запасные части должны быть изготовлены с применением износостойких материалов. Решением подобных задач занимается ООО «Стил Ворк» (Украина), на производственной базе которого создан продукт БИМЕТАЛЛ SWIP, имеющий высокие показатели износостойкости. Биметалл – прокат марки Ст.3, наплавленный износостойким слоем высоколегированной стали, включающей карбиды высокой твердости. Использование БИМЕТАЛЛА ООО «Стил Ворк» экономически выгодно заказчику, так как позволяет сократить затраты на обслуживание, ремонты и приобретение быстроизнашиваемых расходных запасных частей, при этом возможно снижение веса конструкции до 30% . Оборудование, на котором целесообразно использование биметалла: ковши экскаваторов, кузовы большегрузных автомобилей, футеровка бункеров и желобов, загрузочные механизмы, шнековые конвейеры, сита, грохоты, конусы доменных печей, вентиляторы, насосы, дробилки, шахтные скипы, тележки, мельницы, опрокиды, шламопроводы, циклоны, сепараторы, решетчатые фильтры, миксеры и т.д. Особенная структура наплавленного слоя позволяет изготавливать из биметаллических листов различные конструкции с использованием вальцовки и гибки. Основа биметаллического листа из низкоуглеродистой стали позволяет прочно соединять изделия из биметалла как сваркой, так и другими возможными способами. Преимущества сотрудничества с ООО «Стил Ворк» и применения БИМЕТАЛЛА уже оценили такие лидеры в металлургической и цементной промышленности Украины: ОАО «Северный ГОК», ОАО «Центральный ГОК», ОАО «Ингулецкий ГОК», ОАО «АрселорМиттал Кривой Рог», ОАО «Полтавский ГОК», ОАО «Хайдельберг Цемент Украина».
Для нас не существует проблем. Мы работаем для того, чтобы ваш бизнес стал еще более успешным!
9
№ 33 (188)
30 серпня 2011 року
МАКС-2011
Зліт прагматизму У рамках відомого авіасалону продемонстровано все більшу залежність авіапрому України від російських компаній Дмитро ТИМЧУК Початок на стор. 1
Передбачається створення родини з шести типів літаків: авіалайнера на 219— 275 місць із дальністю польоту понад 15 тис. км, транспортного літака вантажопідйомністю 70—90 т, літака-танкера, літака радіоелектронної боротьби та інших. Цікавинкою салону стали демонстраційні польоти двох зразків широко розрекламованого росіянами перспективного авіакомплексу фронтової авіації —
винищувача 5-го покоління Т-50 (ПАК ФА), створеного ОКБ Сухого. У цілому літну програму на авіасалоні МАКС-2011 значно урізали через погодні умови: у початковому плані було заявлено участь 75 одиниць авіатехніки, тоді як піднялися в повітря 30.
Лінійка нових Ан Головною українською новинкою на МАКС-2011 став Ан-158 (модифікація Ан-148 із більшою місткістю салону, розрахована на транспортування 99 пасажирів на регіональних або ближньомагістральних авіалініях довжиною до 5 тис. км, у Росії вважається прямим конкурентом нового російського Sukhoi Superjet 100), який представило ДП «Антонов». Так вийшло, що інші літаки українського «Антонова» презентують або російські, або українсько-російські структури: Ан-148 був запропонований авіакомпанією «Росія», Ан-124 «Руслан» демонструвала авіакомпанія «Волга-Дніпро», а Ан-140 — і зовсім ВПС Росії. Разом із тим для української машини МАКС-2011 ознаменувався видатною подією: Авіаційний реєстратор Міждержавного авіаційного комітету (МАК) вручив ДП «Антонов» сертифікат на виробництво Ан-158.
Авіареєстратор також видав російському НВО «Сатурн» сертифікат на ремонт двигунів SaM146 спільного розроблення Франції та Росії. Цей движок установлюється на літаки Sukhoi SuperJet 100, але він має і пряме (неприємне для українців) відношення до Ан148 і Ан-158, які випускаються за участю росіян. Рік тому на засіданні спільної російсько-української робочої групи з питань співробітництва в авіапромисловості в Москві росіяни запропонували авіаконцерну
«Антонов» замінити на цих літаках двигуни Д-436-148 виробництва «Мотор Січі» (Запоріжжя) на SaM146 випуску російського «Сатурна» та французької Snecma. Це при тому, що двигун SaM146 не був сертифікований для українського літака. Потім російська компанія «Ільюшин Фінанс» передала Воронезькому авіазаводу (Воронезьке акціонерне літакобудівне товариство) літак Ан-148, щоб провести тестування із заміни двигунів. Це означає, що українських двигунобудівників повільно, але наполегливо витісняють із проекту Ан-148/158. У той же час українськоросійське співробітництво у сфері авіатранспортних перевезень може серйозно допомогти продажам ще однієї модифікації Ан-148 — його вантажної версії Ан-178. Група компаній «Волга-Дніпро» — один із найбільших у світі повітряних вантажоперевізників і український авіавиробник «Антонов» заявили про домовленість спільно просувати цю машину. Відповідно до заяв «антонівців» Ан-178 зможе замінити транспортний Ан-12. Нова машина здатна перевозити до 18 т вантажу й працювати на тих же аеродромах, що й Ан-12, у тому числі на ґрунтових злітнопосадкових смугах. За осно-
вними характеристиками і транспортними можливостями новий літак перевершує Ан-12 і в цілому має істотно кращі економічні показники.
Якщо розібратися
Надія — на замовлення від сусіда На салоні МАКС-2011 окреслилися певні перспективи для інших українських проектів, які Україна самостійно не може подужати вже багато років. Президент—генеральний директор держкомпанії «Антонов» Дмитро Ківа повідомив, що перший серійний військовотранспортний літак Ан-70 буде випущений Київським авіаційним заводом 2013 року. Він також уточнив, що у виробництво Ан-70 піде не тільки в Україні, а й у РФ, при цьому для запуску його в Росії треба вирішити тільки організаційні питання. «Тут технічних проблем у нас нема, — сказав він. — Залишається відкритим питання вибору заводу в Росії». Дмитро Ківа також розповів, що за програмою Ан-70 «уже пройшов перший етап літних випробувань, здійснено 628 вильотів» і «з початку наступного року заплановано запустити другий етап літних випробувань».
Генеральний конструктор ДП «Антонов» Дмитро Ківа (ліворуч) і генеральний директор ВАТ «Авіаційна промисловість» Віктор Кузнєцов
крила, чомусь багато років не викликав інтересу в іноземних замовників. У такій ситуації МО України було нездатним самотужки фінансувати роботу над цим масштабним проектом. Серйозною допомогою стала підтримка Москви. У квітні цього року міністр оборони РФ Анатолій Сердюков під час візиту в Києв заявив, що очолюване ним відомство планує почати закупівлі Ан-70 із 2015—2016 років; недавно був придбаний один із двох таких літаків, що будуються в Україні. Зараз же, за словами президента російської Об’єднаної авіабудівної корпорації (ОАК) Михайла Погосяна, країни узгодили графіки поставок літаків Ан-70. Схожа картина спостерігається з іншим унікальним дітищем українського авіапрому — Ан-124 «Руслан», найбільшим у світі серійним транспортним літаком. Під час роботи авіасалону МАКС-2011 генеральний директор воронезької авіакомпанії «Політ» Анатолій Карпов заявив, що його компанія замовила 15 «Русланів», підтримавши таким
ків». При цьому придбання «Русланів» передбачене держпрограмою озброєнь Росії на 2011—2020 роки. У свою чергу керівник ДП «Антонов» Дмитро Ківа на салоні МАКС-2011 заявив, що серійне виробництво літаків Ан-124 можна почати 2014 року. «Щодо Ан-70 було затверджено схему, але вона зараз переглядається, через що й затягуються терміни освоєння цього літака. Стосовно Ан-124 нам теж сказали, що в Ульяновську не готові до виробництва, але ми були на цьому заводі й бачили, що він готовий, почати випуск літаків можна з 2014 року», — сказав він. Цікаво, що перед самим відкриттям МАКС-2011 заступник генерального конструктора ДП «Антонов» Олег Богданов сказав, що керівництво російської Об’єднаної авіабудівної корпорації гальмує розвиток спільних проектів у галузі авіації — випуск пасажирського літака Ан-148 і транспортних Ан-124 і Ан-70. Він повідомив, що технологічні можливості дозволяють відновити виробництво Ан-124 і налагодити випуск Ан-70 в Ульяновську вже 2014 року, однак керівництво російської ОАК наполягає на перенесенні початку робіт на 2016-й. Богданов уточнив: відповідно до запропонованих Україною планів до 2020 року може бути випущено 19 літаків Ан-124 і 63 — Ан-70, однак через позицію ОАК цей показник буде вдвічі менше.
Аспект
Ан-70
Унікальний Ан-70 вантажопідйомністю 47 т (фактично майже важкий «транспортник», але здатний злітати із ґрунтових площадок довжиною лише 600 м, — просто знахідка для ВПС в умовах сучасних бойових операцій), економічний, оснащений незвичайною гвинтовентиляторною силовою установкою, із високою піднімальною силою
чином проект поновлення виробництва таких літаків на авіазаводі в Ульяновську. За словами Карпова, для відродження випуску «Русланів» у Росії необхідне стартове замовлення на 20 машин. Наразі потенційними покупцями транспортника називають міноборони Росії, усе ту ж групу компаній «Волга-Дніпро» і «одного з арабських перевізни-
Українське «серце» для російської машини Особливо слід виділити питання «російських перспектив» вітчизняних авіадвигунів. Вертольотобудування РФ до останнього часу не могло обійтися без цієї продукції. Генеральний директор російської компанії ВАТ «Вертольоти Росії» Дмитро Петров заявив, що його компанія має намір
цього року в порівнянні з минулим збільшити виробництво техніки на 24,8%. На авіасалоні компанія продемонструвала свої останні розробки — вертольоти Мі-34С1 і Мі-38 (середньоважкий). Здавалося б, з’являються широкі перспективи і для українських виробників, які поставляють росіянам двигуни для цієї техніки. Та де там. На тому ж салоні заступник міністра промисловості і торгівлі РФ Денис Мантуров після огляду експозиції петербурзького підприємства «Климов» (теж виробляє авіадвигуни) заявив, що в 2014 році російське виробництво вертолітних двигунів вже не залежатиме від поставок українських комплектувальних. За його словами, уже з 2013-го в Петербурзі на нових потужностях Конструкторсько-виробничого комплексу (КВК) компанія «Климов» планує налагодити серійний випуск двигунів типу ТВ3-117/ВК- 2500 цілковито з російських деталей. Щоправда, Мантуров зауважив: говорячи про імпортозаміщення компонентів, вироблених компанією «Мотор Січ», не мається на увазі припинення кооперації між російськими й українськими виробниками. «Це співробітництво є, і воно триватиме», — відзначив він. На салоні МАКС-2011 голова ради директорів «Мотор Січі» В’ячеслав Богуслаєв і генеральний директор ТАНТК ім.Берієва Віктор Кобзев підписали контракт, відповідно до якого українці поставлять у Таганрог 12 двигунів Д-436ТП для літаків Бе-200, призначених для МНС Росії.
Упритул
Споконвічна дилема Підбиваючи підсумки салону для українських авіабудівників, важко не помітити, що вітчизняний авіапром був зациклений на Росії. З одного боку, це може свідчити про посилення та перспективність зв’язків між двома державами (що, як ми бачили на прикладі заяв під час авіасалону під Москвою, несе Україні як плюси, так і мінуси). З іншого боку, це свідчить про те, що Україна за всього свого надзвичайно потужного потенціалу в авіабудуванні ніяк не може ним скористатися повною мірою й вийти на світовий ринок сильним самостійним гравцем. І позитиву в цьому факті, на жаль, нема.
10
№ 33 (188)
30 серпня 2011 року
Технології
Енергія з каналізації У нашу країну прийшли новітні західні розробки, здатні заощадити більше половини витрат на обігрів будинків за рахунок використання тепла стічних вод Костянтин ЄГОРОВ Заощадження енергії, використовуваної для обігріву та охолодження житла, потенційно — один із найперспективніших напрямків підвищення енергетичної ефективності. Нова технологія, розроблена «ТЕФЛ-Шнайдер», дозволяє одержувати теплову енергію там, де вона ще недавно безповоротно марнувалася не тільки в Україні, а й у Західній Європі.
Докладно
Закопана «морозилка» Цей метод, у принципі, не новий. Ідеться про досить незвичайне використання теплового насоса. Досі в Україні він активно застосовувався переважно в приватних будинках, накопичуючи теплову енергію, отриману за рахунок різниці температур на поверхні землі й на значній глибині, де залягають водоносні шари. Як довели фахівці німецької компанії «ТЕФЛШнайдер», набагато ефективнішим може бути використання теплового насоса для отримання енергії зі стічних вод. Нагадаємо, що установку, про яку йдеться, можна порівняти з холодильником. Однак якщо в холодильній машині основною метою є виробництво холоду шляхом відбору теплоти з якого-небудь обсягу випарником, а конденсатор скидає тепло в навколишнє середовище, то в тепловому насосі картина зовсім інша. Конденсатор виділяє теплоту для споживача, а випарник утилізує теплоту якогось зовнішнього джерела. Головна перевага теплових насосів — економічність.
Із перших уст
Простий та ефективний Докладніше про роботу системи розповідає технічний директор ТОВ «ТЕФЛ-Шнайдер» Флоріан Шнайдер. — Теплообмінник у цій системі вилучає тепло зі стічних вод і передає його на циркулюючу рідину теплоносія (вторинний контур, вода або водногліколева суміш). При цьо-
му речовина в теплообміннику нагрівається, а стічні води незначно охолоджуються. Далі рідина теплообмінника віддає тепло у випарник теплового насоса робочої рідини (холодоагент із низькою температурою кипіння), що до того ж має паротвірні властивості. За допомогою компресора пара стискається й нагрівається. Компресор приводиться в дію за допомогою електрики. Інші вузли теплового насоса — циркуляційний насос і водонагрівач масляного піддона — споживають надзвичайно мало енергії. У конденсаторі теплового насоса пара віддає тепло в циркуляційний контур систем опалення (первинний контур, теплоносій — вода). Холодоагент, що перебуває під тиском, знову повертається в рідкий стан. У циклі теплоносія для тимчасового зберігання можна вставити й проміжний накопичувач. Улітку ж тепловий насос можна використовувати за зворотною схемою для охолодження будинків. Завдяки тому, що температура стічних вод істотно вище, ніж ґрунтових, установка є значно потужнішою за звичайний тепловий насос. Першу експериментальну установку було зібрано в містечку Вінтертур у Швейцарії. Там розташована невелика компанія з виробництва годинникових механізмів. У систему опалення цієї фабрики й було інтегровано цю установку. Вона мала власну теплову потужність 370 кВт і потужність охолодження 324 кВт. У результаті її застосування підприємство заощадило до 50% теплової енергії та 10% електроенергії. У 2005 році випробування установки проводилися в каналізаційному колекторі з бетонними трубами, а в 2006-му — і на сталевих трубопроводах. У 2009 році запустили в експлуатацію установку в
населеному пункті з 400 будинків. А сьогодні вже є проекти систем, розрахованих на 900 будинків і більше. У країнах Європи (найперше в Німеччині та Швейцарії) уже працює понад півтори сотні таких установок.
Якщо розібратися
Що коротше, то продуктивніше Якою б не була потенційна вигода від упровадження системи, звичайно, спочатку постає запитання: скільки це коштує і які мають бути первинні інвестиції? Вартість системи і її монтажу залежить від особливостей каналізації: що коротше довжина магістралей, то ефективніше й дешевше система. Важлива й кількість поміщених у каналізацію теплообмінників. Проте цифру можна представити, орієнтуючись на те, що встановлення тестової системи на 400 будинків коштувало 200 тис. євро. Завдяки модульному принципу монтаж відбувається досить швидко і являє собою поєднання окремих компактних елементів теплообмінника. Такий підхід дозволяє легко монтувати, демонтувати або подовжувати систему — для
Параметри системи в м. Вінтертур, Швейцарія
Кількість квартир
400
Довжина теплової мережі Необхідна потужність опалювальної системи
≈ 200 м
Потужність теплової помпи
820 кВт
Отримання тепла з каналізації
70%
Вартість обладнання
240000 євро
Вартість для однієї родини
600 євро
1,150 кВт
цього потрібно близько двох днів у разі залучення п’яти робітників під керівництвом німецького фахівця. Вартість робіт — 5—6 тис. євро. Монтаж устаткування в котельнях триває довше — до місяця. Це коштуватиме дорожче в 10—15 ра-
зів плюс вартість проживання німецьких фахівців. Участь німецького інженера обійдеться орієнтовно в 600 євро на день. За 15 днів роботи сума становитиме 9 тис. євро й більше. Однак, на думку Шнайдера, згодом українські фа-
хівці зможуть самостійно монтувати такі системи. У їхній установці немає нічого надзвичайно складного. Для цього ТОВ «ТЕФЛШнайдер» може надати одного свого співробітника, який проведе навчання, а надалі здійснюватиме авторський нагляд. Також українські фахівці можуть пройти навчання в Німеччині. Для ухвалення рішення про впровадження цієї інновації корисно знати кілька важливих моментів. Наприклад, що застосування системи рентабельне, коли в селищі або місті не менше 150—200 будинків. Найпродуктивнішою буде робота на компактних територіях із малою відстанню між теплообмінником і бойлером, причому кілька систем на 400—600 будинків працюють ефективніше за одну велику. Що довша мережа системи, то більше в ній втрати потужності. Максимальна довжина магістралі на сьогодні становить 1200 м, і це, імовірно, її межа з погляду енергоефективності. Утім, перед початком монтажу завжди запрошується німецький фахівець, який визначить, чи має сенс установлювати
систему в конкретних умовах. При цьому розглядатиметься швидкість і обсяг протікання, середня температура стічних вод, відстань від каналізаційної системи до обладнання і технічний стан системи в цілому. Швидкість протікання має бути 8—10 л/с і вище. Для одного, двох або трьох будинків установлювати систему, звичайно, не має сенсу. Навряд чи вона працюватиме у разі значного засмічування каналізації, протікання стиків секцій, великої кількості сміття, проростання коріння та інших проблем. Щоб система функціонувала ефективно, стічні води повинні мати температуру не нижче 10—15 градусів. Труби мають бути сталеві, бетонні, поліетиленові, поліуретанові або ж зі скловолокна. Якщо всі ці умови виконано, то економія на обігріві будинків може становити до 70% Капітальні витрати на двітри звичайні енергетичні системи окуповуються в дуже короткий термін — від 2 до 10 років. Системи цілком автоматичні, не потребують сервісу та профілактики, а термін їхньої служби — не менше 30 років.
№ 33 (188)
30 серпня 2011 року
11
Космос
Уперед, на Місяць і Марс! Молоді вчені КБ «Південне» розробили найекономічніший двигун у світі для доставки космічних вантажів на Марс і Місяць
свіжі ідеї, а ще й на реальність виконання запропонованих проектів і швидку їхню окупність із урахуванням залучення приватних інвестицій.
Ірина КОНДРАТЬЄВА Проект «Двигун РД860L злітно-посадкового модуля для доставки науководослідної апаратури на поверхню Місяця й Марса», розроблений у державному підприємстві «Конструкторське бюро «Південне» імені М.К. Янгеля» (КБ «Південне»), цього року ввійшов до десятки кращих на міжнародному конкурсі науково-інноваційних робіт молодих дослідників «Політ у майбутнє» (Москва, РФ)
Чи квітнутимуть на Марсі яблуні, стане відомо після того, як туди доставлять необхідну дослідну апаратуру. Яким чином здійснити таку доставку, знають інженерконструктор першої категорії Микола Ковальчук, інженер-конструктор третьої категорії Андрій Кухта та начальник відділу системного проектування та відпрацьовування ракетних двигунів Володимир Шульга (КБ «Південне», Дніпропетровськ). У проекті, представленому цього року на конкурс «Політ у майбутнє», вони запропонували варіант двигуна, здатного забезпечити м’яку посадку на поверхню далеких планет і небесних тіл, наступний зліт із по-
верхні й виведення апарата на задану орбіту. У своїй роботі М.Ковальчук і А.Кухта використовували досвід розробки двигунів «Блоку Е» ракетного комплексу Н-1, що в «Місячній програмі» СРСР (1964—1972 рр.) призначався для пілотованої м’якої посадки на Місяць і зльоту з його поверхні. «Блок Е» був оснащений рідинни-
ристиками двигунів РД864, РД866, РД869, призначених для верхніх ступенів балістичних ракет. Для автономного космічного буксира «Кречет» (російський проект) у КБ «Південне» в 2003 році розробили нову модифікацію рідинної рухової установки ДУ802. Оснащення таким буксиром РН «Дніпро» дозволить підвищити енерге-
Автори конкурсного проекту Микола Ковальчук і Андрій Кухта
ми ракетними двигунами — основним РД858 і резервним РД859, які пройшли всі види випробувань, у тому числі на орбіті штучного супутника Землі (ШСЗ), показали високу надійність і відповідність заданим вимогам. Досвід розробки двигунів «Блоку Е» українські фахівці згодом використовували для створення унікальних за функціональним призначенням і характе-
Довідка «УТГ» H-1(носій-1) — радянська ракета-носій надважкого класу. Розроблялася із середини 1960-х у СКБ-1 під керівництвом Сергія Корольова, а після його смерті — під керівництвом Василя Мішина. Спочатку призначалася для виведення на навколоземну орбіту 75-тонної орбітальної станції з перспективою забезпечення складання важкого міжпланетного корабля для польотів на Венеру й Марс. Уся пілотована місячна програма, у тому числі носій Н-1, була засекречена й стала надбанням гласності тільки в 1990 році.
тичні можливості ракетиносія. Це, у свою чергу, допоможе забезпечити виконання далеких місій із дослідження Місяця й Марса, а також виведення супутників на геостаціонарні орбіти. У конструкції ДУ802 застосована принципово нова пневмонасосна система подачі палива, що забезпечує підвищення не тільки енергетичних характеристик рухової установки, а і її надійності. Аналогічні підходи використані в конкурсному проекті двигуна РД860L. Експертне журі, очолюване академіком РАН Ю.Рижовим, за цей проект присудило дніпропетровській команді третє місце. До речі, цього року журі орієнтувало всіх учасників не просто на
По дорозі з «троянцем» Анатолій ЛЕМИШ Канадські астрономи на чолі з Полом Вігертом відкрили малу планету, яка фактично розділяє орбіту із Землею, випереджаючи її приблизно на 60О. Загрози для землян вона в найближчі 5 тисяч років не становить.
В останні роки планетологи приділяють підвищену увагу пошуку астероїдів, які обертаються навколо Сонця по сусідству із Землею й можуть становити для неї небезпеку. Небесна механіка прогнозувала існування цілого класу таких
малих планет, указавши, де їх слід шукати. Якщо розглядати систему із двох гравітаційно пов’язаних тіл, то в ній є точки, у яких їхні сили тяжіння взаємно врівноважують одна одну. Третє тіло, яке опинилося тут, якщо його маса в порівнянні із двома основними мізерно мала, однаково притягуватиметься і до одного, і до іншого, залишаючись таким чином у цій точці нерухомо. Або коливатиметься біля неї. Такі точки лібрації (або Лагранжа) є і в системі Сонце — Земля.
Найбільший інтерес становлять точки L4 і L5, вони розміщені на орбіті нашої Землі, але спереду й за нею на 60О. Саме тут учені сподівалися знайти невідомі поки супутники нашої планети. Підстави для таких прогнозів були вагомі. У точках Лагранжа на орбіті Юпітера астрономи за минуле століття відкрили цілу зграю таких супутників. Ті, що летять спереду Юпітера, дістали імена від агресорівгреків (Ахіллес, Патрокл та ін.), а ті, що наздоганяють планету — від захисників
Володимир Шульга науковий керівник проекту:
Довідка «УТГ» Конкурс «Політ у майбутнє» (Flight into the Future) заснований Фондом премії Роберта й Віргінії Хайнлайн (Robert A. Heinlein and Virginia Heinlein Prize Trust) і організований Російським навчально-науковим комплексом авіакосмічної промисловості. У 2011 році він був присвячений пам’яті відомого американського письменника, одного з основоположників сучасної наукової фантастики Роберта А.Хайнлайна, а також п’ятдесятиліттю від дня польоту в космос Юрія Гагаріна. Конкурс стартував у 2004 році, проводиться кожні два роки. Спочатку його учасниками були молоді вчені країн СНД, сьогодні він вийшов на більш широкий міжнародний рівень. Цього року в конкурсі брали участь 10 команд (27 проектів) із Росії, України, Казахстану, Індії, Італії. Кращими були визнані такі проекти: «Установка апаратнопрограмного комплексу з розпізнавання мікробіологічних об’єктів на борту населеного космічного апарата» (Московський авіаційний інститут), «Концепція створення на навколоземній орбіті автоматизованого індустріального виробництва нових матеріалів і надчистих речовин» (Калузька філія НВО ім. С. Лавочкіна) та інші.
— КБ «Південне» в 70-ті роки ХХ сторіччя займалося двигуном для пілотованої програми СРСР, що здійснювалася одночасно із програмою США «Аполлон». готовку до пілотованих по- вих запусків. З урахуванням Тому наші молоді конструк- льотів на Місяць у середині цих вимог і було розроблетори, розробляючи новий 20-х, а на Марс — у середині но двигун нового покоління двигун, змогли використати 30-х років. Дістатися Марса РД860L. досягнення КБ, а також ура- і Місяця прагнуть також євОптимістичний сценарій хували можливості засто- ропейські держави, Індія та розвитку подій і вихід на сування наявної елемент- Китай, у яких складені влас- реальні завдання дозволить ної бази. Майже всі осно- ні дослідні програми. створити перший робочий вні деталі, вузли, системи Усі добре розуміють, що двигун РД860L протягом можна виготовляти в Дні- для виконання таких місій чотирьох років. Починаючи пропетровську, на ДП «Пів- необхідні злітно-посадкові з п’ятого року від моменту денний машинобудівний за- модулі, здатні забезпечи- старту цієї програми обсявод ім. О.М.Макарова». Я не ти як спуск космічного ко- ги виробництва відповідно виключаю, що в недалеко- рабля на поверхню небес- до проекту поступово зросму майбутньому ми зможе- ного тіла, так і його по- тають із 2 до 10 одиниць мо розробляти такі двигуни вернення на задану орбіту. на рік і до кінця 10-літньодля українських космічних Двигуни цих модулів пови- го періоду становитимуть проектів. Напевно вони бу- нні мати високу надійність, у цілому 38 двигунів. При дуть затребувані й в інших можливості глибокого дро- цьому одноразові витрати державах, які ухвалили від- селювання й багаторазо- на створення першого двигуна, а також на проповідні програми на ведення технологіч20—40 років уперед. них випробувань, меНаприклад, Росія неджмент і маркетинг планує після 2015 обмежуються 4-мільроку провести непілойонною «стелею». товані польоти на МіМаксимум у 2410 тисяць, щоб взяти проби сяч доларів припадає ґрунту й відправити їх на перший із трьох інпотім назад на Землю. Дослідження Марса вестиційних років. Нівідбудуться в 2019— чого подібного при 2022 роках. Пілотоварозробці аналогічних ні польоти на Місяць двигунів у провідних намічені на 2025— американських, євро2030 роки, на Марс пейських або азіатДвигун РД860L злітно-посадкового модуля для — на 2035 — 2040-ві. доставки науково-дослідної апаратури ських компаніях досі США заявили про під- на поверхню Місяця й Марса не було. Трої (Гектор та ін.). У сукупності ж усі ці малі планети називаються «троянцями», і в цьому терміні немає нічого загрозливого й небезпечного. Вони рухаються за відносно стабільними еліптичними орбітами, по-різному нахиленими до площини екліптики. Біля юпітеріанської орбіти їх зараз відомо вже майже п’ять тисяч. Знайдено десятки троянських астероїдів біля Марса й Нептуна. Виявити земних «троянців» не просто, їх можна засікти тільки на денному небі. Однак із винесенням телескопів у космос почався пошук нашої «ескортгрупи». Завдання це виконав орбітальний інфра-
червоний телескоп WISE (Wide-field Infrared Survey Explorer), запущений 14 грудня 2009 року. Із січня по жовтень 2010 року він зробив 1,5 млн фотографій, виявивши близько 35 тисяч раніше невідомих астероїдів і комет, у тому числі понад 500 навколоземних космічних об’єктів, серед яких — астероїд 2010 TK7. А у квітні цього року його зуміли зареєструвати й із Землі 360-сантиметровим канадсько-французьким телескопом, розташованим на Гаваях. Ці спостереження дозволили настільки уточнити його орбіту, що група Вігерта змогла оголосити в науковому журналі Nature про відкрит-
тя першого кандидата в навколоземні «троянці». За їх підрахунками, 2010 TK7 робить лібраційні «коливання» навколо точки L4. Діаметр астероїда, оцінений на основі вимірювання його блиску, — приблизно 300 м, що досить багато для навколоземного об’єкта. Його склад поки невідомий. Хоча параметри нинішньої орбіти «троянця» визначені з великою точністю, учені зауважують, що через хаотичні ефекти його рух можна прогнозувати максимум на 5 тис. років. Для Землі він не становить небезпеки, оскільки дистанція між ним і нашою планетою завжди перевищуватиме 20 млн км.
12
№ 33 (188)
30 серпня 2011 року
IT
Освоєння нових обсягів Малокорисний на перший погляд тривимірний друк може відкрити несподівані перспективи Андрій БЄЛОКРИНИЦЬКИЙ Перші комерційні моделі 3D принтерів з’явилися не більше 10 років тому, але вже очевидно, що нова технологія може стати таким же серйозним проривом у розвитку цивілізації, як і створення комп’ютера. Чому створення тривимірних речей може стати таким важливим, ще поговоримо, а поки з’ясуємо, що ж таке 3D друк.
3D принтер нагадує звичайний заводський верстат, що вміє робити речі заданої форми. Від останнього його, щоправда, відрізняють декілька принципових деталей. Об’ємний принтер може робити не тільки складові деталі великого механізму, а й уже готову складну деталь із рухомими частинами. Заводські верстати звичайно обробляють великі болванки, видаляючи зайвий матеріал до надання виробу необхідних форм. 3D друк робиться декількома різними способами, але в цілому тут застосовують протилежний підхід: деталь створюється шляхом нарощування. Остання відмінність полягає в тому, що деякі верстати поки не можуть обійти-
склеюються між собою або з’єднуються під впливом зовнішнього «закріплювача» (наприклад ультрафіолетового світла або лазерного променя). Як матеріал найчастіше використовують дрібнодисперсний порошок або рідкі фотополімери (які затвердівають у необхідних місцях у процесі 3D друку). Застосування пошарової проекції дозволяє одержувати предмети не тільки із зовнішнім рельєфом, а й із порожнім простором будь-якої конфігурації усередині об’єкта. Так, принтер компанії Z Corporation за назвою ZPrinter 650 може відтворити тривимірну копію iPhone, змодельовану в 3D програмі. Звичайно, пристрій не зможе функціонувати, однак це й не «цеглина» схожої форми: заготівка матиме всі заглиблення, у тому числі слот для навушників, і рельєф на поверхні. Для друку ZPrinter 650 використовує дрібний порошок, що наноситься дуже тонкими шарами й у потрібних місцях доводиться до твердого стану. Весь невикористовуваний порошок при цьому залишається навколо до завершення друку. Розмір робочої ділянки в ZPrinter 650 становить
ся без людини-оператора, у той час як 3D друк повністю контролюється комп’ютерними програмами. Для друку в 3D необхідна попередня об’ємна модель предмета, яку можна зробити в системі автоматизованого проектування (CAD) або програмі для створення тривимірної графіки. Після відправлення документа в друк від людини більше не треба додаткового втручання, а всю подальшу роботу виконує спеціальне ПЗ, що керує принтером. Більшість методів створення 3D предметів можна звести до простої схеми: об’єкт відтворюється тонкими шарами (знизу вгору), після чого всі «поверхи»
2 квадратних метри, що дозволяє відтворювати порівняно великі деталі або робити відразу декілька дрібніших пристроїв. Саме для цього порошок не прибирають із камери під час друку: він є підтримкою для деталей, розташованих вгорі. Технологія, що використовується в ZPrinter 650, має безліч переваг і є зараз однією з найперспективніших. До вже згаданих плюсів можна додати досить високу швидкість друку, можливість розфарбовування будь-якого шару довільними кольорами, для чого в пристрої, як і в звичайному принтері, установлюється п’ять картриджів із фарбами. Порошок, що заповнює
Принцип листкового пирога
камеру, також не марнується. Після завершення друку більша частина невикористаного матеріалу (до 80%) збирається й застосовується знову. Із недоліків технології можна відзначити необхідність ручного очищення отриманих предметів від порошку. Також такий принтер може використову-
3D принтер
вати тільки один матеріал, що має певний набір властивостей. Компанія Objet Geometries виправила останній недолік ZPrinter і заявила про розроблення пристрою, що вміє створювати предмети відразу із двох різних матеріалів. А при змішуванні двох первинних складових у різних пропорціях можна одержувати композити з новими характеристиками. Загалом передбачається можливість завантаження в принтер 60 доступних речовин, однак одночасно можна використовувати не
більше двох. Принтер компанії належить до тих моделей, які вміють створювати предмети із рухливими частинами, і після завершення друку не потребують ніякої додаткової обробки.
Таке світле майбутнє До того, як поняття «нанотехнології» почали використовувати повсюдно як синонім прогресивних технологій узагалі (або «освоєння» великих обсягів державного фінансування — залежно від контексту), у цього терміна було тільки одне тлумачення (словникове) — можливість відтворення структури предметів в атомному або молекулярному масштабі. Фактично нанотехнології — це 3D друк на мікрорівні, де замість часточок порошку використовуються безпосередньо атоми. Освоєння такої технології, а також забезпечення її доступності привело б до найбільшої технологічної революції в історії людства. Кожен зміг би робити копію будь-якого предмета, для якого в нього є «інструкція» (набір даних з описом структури) і матеріали. Причому доступність «інструкцій», швидше за все, не буде проблемою — тут добре підійде модель розповсюдження, створена для програмного забезпечення. Розробники вільних креслень існуватимуть у майбутньому так само, як зараз розробники вільного
ПЗ. Із матеріалами проблема може бути серйозніша. Можливий і варіант, коли принтери навчаться одержувати необхідну сировину буквально зі «сміття». А може, головну роль колись у майбутньому відіграє і ядерний синтез, який дозволяє одержувати атоми необхідних речовин із уже наявних. Так далеко забігати не обов’язково. Наприклад, створення пластмасової іграшки для дитини або, скажімо, кросовок не вимагає маніпуляцій на такому низькому рівні. У лабораторіях їх зможуть створювати вже в найближчому майбутньому (пластмасові іграшки можна робити й зараз). Проект RepRap працює над створенням реплікуючого 3D принтера. Тобто принтера, який вміє робити копії не тільки інших пристроїв, а й самого себе. Очевидно, що пристрій, який роздруковує сам себе, зможе швидко з’явитися в кожної людини й дозволить усім відтворювати будь-які предмети, після чого необхідності у традиційних заводах просто не буде. Різні предмети в буквальному
значенні слова відправлятимуться іншим людям по електронній пошті. Утім, поки дослідники усе ще працюють над більш простими завданнями, наприклад, можливістю друку електричних плат і металевих частин (пластикові принтер уже вміє відтворювати). Прорив також намічається й на медичному фронті. Вивчається можливість створення копій органів. Живі клітини передбачається розташовувати пошарово в спеціальному гелі, відтворюючи структуру необхідних частин тіла. Навіть за сьогоднішнього рівня роздільної здатності 3D принтерів такі роботи теоретично вже можливі. Проект Fab@Home досліджує можливість відтворення не тільки предметів, а і їжі (а також будь-яких інших речей). Для досягнення цього розробники експериментують із використанням відразу декількох матеріалів у процесі друку й шукають шляхи для зниження цін на 3D принтери (поточна середня вартість таких пристроїв варіюється від декількох тисяч до декількох десятків тисяч доларів).
13
№ 33 (188)
30 серпня 2011 року
Наука
Учені шукають «брижі простору»
Скупівля ідей
Анатолій ЛЕМИШ
Сергій ДУМКЕВИЧ
Європейські вчені об’єднали зусилля для пошуку однієї із загадок Всесвіту — гравітаційних хвиль. Унікальне дослідження ведеться за допомогою двох наземних детекторів GEO600 і Virgo, але поки безрезультатно.
Після створення Загальної теорії відносності (ЗТВ) стало зрозуміло, що будьяка космічна взаємодія має поширюватися з кінцевою швидкістю, що не перевищує швидкість світла. Гравітація — теж взаємодія. Виникла гіпотеза про особливий переносник тяжіння — гравітаційне поле й про гравітаційні хвилі — збурення цього поля, «брижі» на ткани-
ні простору-часу. Залишалося знайти ці хвилі експериментально й навчитися їх використовувати. Бачилися блискучі перспективи генерації тяжіння й подорожі з його допомогою в інші світи, дистанційне керування кривизною просторучасу та інші цікавинки, придумані письменникамифантастами. Але досі гравітаційні хвилі вислизають від учених. Причина в тому, що вони мають бути дуже слабкими. Підраховано, що загальний потік гравітаційного випромінювання 20 млн подвійних зірок нашої галактики поблизу поверхні Землі не перевищує 10-10 Вт/м2. Як уявити собі таку величину? Це 1 ват потужності, розсіяний на площадці зі стороною 100 км. Інший приклад: у системі
Сонце-Юпітер потужність гравітаційного поля становить лише кілька сотень ватів. Такі дрібні «брижі простору» навряд чи вдасться використовувати для земних потреб.
Лазером — по гравітації Проте полювання за цим полем триває вже майже століття. Згідно із ЗТВ, гігантські космічні катаклізми, такі як вибух наднових, зіткнення нейтронних зірок і чорних дір, а також об’єкти на зразок обертових нейтронних зірок (пульсарів) мають породжувати коливання тканини простору-
часу — ті самі гравітаційні хвилі. Ці явища, як очікується, генерують сильне гравітаційне випромінювання й тому являють собою ідеальні об’єкти для пошуку. Хвилі гравітації можна спробувати виявити, використовуючи інтерферометри Майкельсона — прилади, які реєструють найменші відхилення променів від заданого напрямку. Їхня конструкція така: у двох довгих (у кілька сотень метрів або навіть кілометрів) перпендикулярних одна одній вакуумних камерах-трубах підвішуються дзеркала. Промінь генерується лазером і спрямовується на напівпрозоре дзеркало, розміщене в точці перетинання камер. Тут він розщеплюється, іде по обох камерах, відбивається від дзеркал, повертається назад
Четвертий місяць Плутона Анатолій ЛЕМИШ Його виявили американські астрономи за допомогою космічного телескопа «Хаббл». Малюсінький природний супутник карликової льодової планети Плутон поки тимчасово названий Р4.
Новий місяць знайдений випадково під час вивчення Хабблом кілець Плутона. Він розташований між орбітами Гідри й Нікти — супутниками, відкритими тим же космічним телескопом у 2005 році. Що ж до Харо-
на, найбільшого супутника Плутона, то його побачили у звичайний земний телескоп ще в 1978 році. P4 — найменший з усіх супутників карликової планети. Учені вважають, що його діаметр становить від 13 до 34 км. Для порівняння: Харон має в діаметрі 1043 км, а діаметри Гідри й Нікти дорівнюють приблизно 32 км і 113 км. «Це просто дивовижно, що космічний телескоп «Хаббл» дозволив нам побачити такий маленький
і знову з’єднується. Довжини камер підібрані так, що в «спокійному» стані ці два промені після возз’єднання в напівпрозорому дзеркалі гасять один одний, і освітленість фотодетектора стає нульовою. Але як тільки якесь із дзеркал зміститься на мікроскопічну відстань (причому йдеться про тисячні частки розміру атомного ядра!), компенсація двох променів стане неповною, і фотодетектор уловить світло. Якщо в просторі прокотилася гравітаційна хвиля, то вона вплине на промінь, і він хоч незначно, але має відхилитися. Цього року вчені різних країн Європи створили об’єднану систему із двох потужних лазерних інтерферометрів GEO600 і Virgо, розташованих у різних точках на поверхні Землі. Таким чином з’явилася можливість усунути будь-який сторонній шум, що схожий на гравітаційні хвилі, але має цілком земне походження. Водночас сигнали гравітаційних хвиль мають залишатися незмінними. Крім того, просторове віддалення детекторів GEO600 і Virgо дозволить установити зразковий напрямок на джерело гравітаційної хвилі. Обидва європейських інтерферометри мають схожу чутливість на високих частотах, що дозволяє ефективно шукати гравітаційні хвилі, пов’язані з надновими й гамма-спалахами, які спостерігаються звичайними телескопами. Виявлення гравітаційних хвиль означатиме новий етап у дослідженні космосу й багато в чому може уточнити наші знання про Всесвіт. Такі хвилі не тільки дозволять досліджувати найцікавіші космічні об’єкти й процеси, а й знайти реліктові гравітаційні хвилі, які утворилися після Великого вибуху. За допомогою реліктових хвиль з’явиться можкосмічний об’єкт із відстані 5 мільярдів кілометрів!» — заявив астроном Марк Шуволтер, керівник групи, яка працює з космічним телескопом. Відкриття нового супутника зроблено за підтримки
ливість вивчити в новому ракурсі виникнення нашого Всесвіту та його розвиток.
«Телескоп Ейнштейна» Утім, поки цей експеримент не дав однозначного позитивного результату. Тому європейські вчені планують запустити підземний телескоп для пошуку гравітаційних хвиль. За амбіційністю новий науковий проект порівнянний із Великим адронним колайдером, який працює у Швейцарії. Установка, названа «телескопом Ейнштейна», коштуватиме Європі дешевше, ніж колайдер, але теж ускочить у копієчку: за приблизними підрахунками, на її будівництво потрібно від півмільярда до мільярда євро. Це два 10-кілометрових, перпендикулярних один одному горизонтальних тунелі, розташованих під землею на глибині 800 м. У них буде створений глибокий вакуум за температури нижче -160°C. Крізь тунелі прецизійні лазери, розташовані посередині, посилатимуть фотони до дзеркальних мішеней, підвішених на довгих маятниках, і точно вимірюватимуть відстань між ними. Передбачається, що «телескоп Ейнштейна» може дати нам такі відомості про наш Всесвіт, які іншими методами одержати неможливо — ні оптичною, ні радіо-, ні рентгенівською астрономією. Місце для його будівництва ще не обрано. Проект розробляє Європейська гравітаційна обсерваторія, і її вченим, щоб вибрати його, доведеться розглянути 14 пропозицій, серед яких — залишені шахти в Польщі, Угорщині, Румунії, Франції, Італії та Німеччині. Якщо жодна з них не підійде, доведеться рити тунелі заново в сейсмічно найспокійнішому місці. американського космічного агентства NASA. Вивчення супутників Плутона та інших цікавих космічних об’єктів нашої Сонячної системи здійснюється за програмою місії New Horizons, розрахованої на 15—17 років. Автоматична міжпланетна станція New Horizons запущена 19 січня 2006 року. У 2007-му дослідний корабель пролетів біля Юпітера, а в 2015 році космічна обсерваторія прибуде до Плутона для ретельного дослідження цієї карликової планети та її природних супутників.
Українські школярі посідають призові місця на міжнародних наукових олімпіадах. Та чи варто нашій державі пишатися цими перемогами?
Муха вилікує рак? Ось вам приклад наукового успіху українських десятикласниць. Цього року в американському місті Х’юстон відбулася міжнародна олімпіада I-SWEEEP, у якій учениці Сімферопольської міжнародної школи Маріам Ільхасан і Боні Пак посіли друге місце. Крім заслуженого срібла юним ученим вручили призові чеки на $600. Під керівництвом співробітника Тавричеського національного університету ім. В.І.Вернадського Володимира Оберемка вони розробили проект за назвою «ДНК-стимулятори проти ДНК-інсектицидів». — Завдяки цій роботі можуть бути створені ефективні ДНК-ліки проти раку, — пояснює керівник проекту, асистент кафедри біохімії ТНУ ім. Вернадського Володимир Оберемок. — Для проведення своїх експериментів ми попросили фахівців із Німеччини синтезувати для нас два фрагменти ДНК дрозофіли довжиною по 18 нуклеотидів. На цих коротких ДНК-фрагментах і було показано, що в одних випадках вони можуть бути використані для одержання біоінсектицидів, а в інших — як ДНК-стимулятори. Перше — це препарати на основі ДНК, які можуть застосовуватися в сільському господарстві для боротьби з різними шкідливими, із погляду людини, комахами, які обгризають листя. Друге
— ліки можуть стимулювати роботу гена, який контролює апоптоз — запрограмовану смерть клітини. Під руйнівною дією якогонебудь вірусу ушкоджена клітина вирішує вбити себе. Та іноді з різних причин ці клітини не йдуть шляхом апоптозу, а перетворюються на ракові. Використовуючи цю концепцію, можна створити ДНК-ліки, здатні стимулювати апоптоз у ракових клітинах.
У сухому залишку Так, американці відомі своїм умінням збирати талановиту молодь з усього світу. У тому числі й проведенням таких олімпіад. За підсумками I-SWEEEP один із найвідоміших вищих навчальних закладів США — Північноамериканський коледж — запросив учитися всіх золотих і срібних призерів олімпіади й, крім усього іншого, запропонував їм добру стипендію. Та не тільки наші кадри цікавлять американську науку — на таких олімпіадах дуже зручно й дешево збирати перспективні ідеї. Заради перемоги й грошового призу в тисячу американських доларів конкурсанти змушені розкрити всі свої наробітки, показати проект на всі сто відсотків. Однак у підсумку хороших пропозицій із упровадження своїх винаходів у життя або подальших досліджень вони, як правило, не одержують. Навіщо витрачати гроші, адже ось вона, ідея, копай — не хочу. «Якби наша робота була цікава державі Україна, можливо, ДНК-препарат уже було б створено», — говорить Володимир Оберемок.
Довідка «УТГ» Міжнародна олімпіада I-SWEEEP проводиться в таких галузях, як енергетика, інженерія та довкілля (екологія). Цього року пройшла вже четверта олімпіада, у якій брали участь представники 70 країн і 43 штатів США. Із двох тисяч проектів для фінальних змагань вибрали 440.
14
№ 33 (188)
30 серпня 2011 року
SOSтан
Лазер — знахідка для хулігана Випадки «лазерних атак» на пілотів лайнерів, які почастішали останнім часом, змушують розглянути механізм впливу доступних джерел лазерного випромінювання з погляду науки Валерій ТИРНОВ, кандидат фізико-математичних наук
Кулемет у сараї Лазер автор цих рядків уперше побачив у 1964 році. Його тоді придбала недавно створена кафедра квантової радіофізики Харківського політехнічного, і викладач показував нам його на лекції. Пам’ятаю навіть заводський номер — 0005. Тобто це був п’ятий такий пристрій, що зійшов із заводського конвеєра, — червоний рубіновий лазер, що являв собою невелику сіру коробку, у якій могли б лежати дитячі сандалики, з отвором у передній стінці, з якого при натисканні на кнопку з’являвся яскравий червоний промінь, здатний пропалити тонюсіньку алюмінієву фольгу. Тому поводилися з ним із побоюванням, поки однокурсник Боря Рубінштейн не обурився: «Чого ви боїтесь? Дивіться!». І сунув під промінь розкриту долоню. І нічого. Річ у тім, що провідність людського тіла дуже мала в порівнянні із провідністю алюмінію, і потужні індукційні струми, які пропалюють отвір у фользі, під дією такого слабкого поля просто не можуть у ньому виникнути. Борисові, талановитому фізикові, щоб розуміти такі речі, не потрібні були ніякі міркування, він їх і так наперед знав. І саме тому «заглянути в дірочку», як йому відразу запропонував якийсь дотепник, категорично відмовився. Паралельний пучок лазерного світла, сфальцьований кришталиком фактично в цятку на сітківці, міг її серйозно пошкодити...
А 3 липня цього року екіпаж пасажирського «Боїнга-737», який робив посадку в аеропорту Ростова-на-Дону, піддався лазерній атаці із землі. Пілот скористався захисним протисонячним козирком, але такий проти лазерного світла — захист поганий. Літак пілотові все-таки вдалося посадити, але він переконаний, що хтось намагався навмисно його засліпити. Зловмисника знайти так і не вдалося. Цього року спроб осліплення лазерами пілотів у Росії зареєстровано вже близько 50, у той час як у минулому — лише 5. Ростов став своєрідним чемпіоном, а міліція неспроможна зупинити це масове неподобство й хоча б когось покарати для перестраху. Розслідування інциденту з міліцейським вертольотом Мі-8, за словами самих міліціонерів, показало, що «промінь був бігаючим, оскільки лазерний хуліган, можливо, працює зі звичайними лазерними ліхтариками, які продаються в будьякому магазині, у тому числі встановлені й на дитячих іграшках-пістолетах». Що ж виходить? «Мальчик в сарае нашел пулемет — больше в поселке никто не живет?» Інформації про такі події в Україні авторові знайти не вдалося, але це зовсім не означає, що їх не було. Декому, у тому числі й «компетентним людям», проблема здається простою. «Посадять десяток-інший хуліганів із лазерами, потім у ЗМІ повідомлять про вироки, покажуть по телевізору ри-
дання йолопів за ґратами — і проблему лазерного хуліганства буде розв’язано», — коментує компетентна людина в правоохоронних органах. Але ця думка є занадто поспішною. У США, наприклад, за даними The New York Times, зафіксовано 2836 лазерних інцидентів за 2010 рік, причому тільки з літаками. І це при тому, що хуліганові загрожує в найкращому разі 20 років, якщо обійшлося без жертв, і довічне ув’язнення, а то й страта, якщо хтось загинув.
Якщо розібратися
Ані руш! Коментуючи ситуацію, журналіст сайта Росбалт Євген Зубарєв пише: «Уся річ у доступності, дешевині й портативності нових смертельних гаджетів. Щоб лазер став критично небезпечним для сітківки людського ока, йому досить мати оптичну потужність 50—100 мВт. А за потужності 1000—2500 мВт (1—2,5 Вт) і за умови достатньої експозиції портативний лазер пропалює бензобак ав-
Електрика з теплоти Анатолій ЛЕМИШ Учені зі США одержали новий сплав, що перетворить слабке розсіяне тепло на електричний струм способом, який ніколи раніше не проявлявся. Струм, одержуваний при цьому, значно перевершує всі інші термоелектричні процеси. Цей метод перетворення енергії може мати радикальний вплив на одержання екологічно чистої електрики від джерел тепла.
Учені з Університету Міннесоти розробили сплавмультифероїк, що сполучає надзвичайно «еластичні» магнітні й сегнетоелектричні властивості. Фізики зуміли переплести на атомарному рівні ряд хімічних еле-
ментів так, що вийшла сполука, яка має спрощену формулу Ni45СО5Мg40Sn10. У серії експериментів вона виявила дійсно незвичайні можливості. В експерименті сплав зазнав швидких і оборотних фазових перетворень, у яких одне тверде тіло немов замінялося іншим за будовою, але теж твердим тілом. У момент переходу матеріал зазнавав різкої зміни магнітних властивостей, що було використано в пристрої перетворення енергії. Як зазначено у звіті про ці експерименти, опублікованому в науковому журналі Advanced Energy Materials, якщо спочатку намагніче-
ність сплаву становила менше 10 одиниць/см3, то після зміни фазового стану вона почала перевищувати 1100 одиниць/см3. При цьому сплав поглинав тепло, а в індукційній котушці з тонкого мідного дроту, яка оточувала зразок, з’являвся електричний струм, що у багато разів перевищував електрику, генеровану звичайною термопарою. Власне, таке явище, як термоелектрика, відоме вже майже два століття. Термопару відкрив Томас Зеєбек у 1821 році. За іншими відомостями, про неї знав ще в XVIII столітті винахідник Алессандро Вольта. Суть явища ось у чому: якщо зва-
томобіля. Десять років тому такі лазери можна було купити тільки в США у Кремнієвій долині і тільки за великі гроші — від $5000. А сьогодні в Китаї можна придбати лазери потужністю в декілька разів більше, у 2—5 Вт, і лише за $200—500. Такі лазери за експозиції в декілька секунд пропалюють дерев’яні будинки наскрізь. У Росії двоватні лазери в 2010 році пропонувалися декількома фірмами за 20—25 тисяч рублів». Портативному лазеру, який працює в широкому спектрі потужностей і довжин хвиль (від інфрачервоних до ультрафіолетових), напевно можна придумати безліч шкідливих застосувань. Російські законодавці стурбовані зараз осліпленням пілотів. І саме про цей вид «лазерних злочинів» ідеться в розроблюваних ними законопроектах. І вийде, що засліпити пілотів не можна, а випалювати сітківку перехожим на вулиці — можна? Напевно, уже в багатьох крутиться на язиці запитання: а чи можна за допомогою лазера здійснити, наприклад, рити два проводи з різних металів і потім нагріти точку зварювання, то на кінцях проводів прилад зафіксує різницю потенціалів. Але ефект термопари дуже слабкий, його можна використовувати тільки для вимірювання рівня нагрівання об’єкта, але ніяк не для одержання значної кількості електроенергії. За останні десятиліття вчені виявили ще ряд процесів, у яких теплота породжує електричний струм. В Україні (у Чернівцях) є навіть Інститут термоелектрики. Однак досі проблему промислового одержання електроенергії безпосередньо з теплоти, без використання проміжних методів, розв’язано не було. Стандартні термопари з найвищим коефіцієнтом Зеєбека дають напругу лише
Російський фатум
теракт? Дивлячись що розуміти під словами «за допомогою». Для дистанційного підриву вибухового пристрою можна використовувати звичайну лазерну указку, яка в українських інтернетмагазинах коштує 150 гривень, а на «барабашці» (харківському ринку «Барабашове») — у декілька разів дешевше, але реально здійснити такий підрив набагато складніше, ніж зробити покупку. Бо потужності лазерного випромінювання, достатньої для непорядної мети, самої по собі для її досягнення мало. Щоб одержати цільовий ефект при використанні лазерного променя, треба вирішити, як мінімум, два завдання: навести світлову пляму на ціль — очі льотчика або фотоприймач зривника й утримувати його на цілі протягом певного мінімального часу експозиції, достатнього, щоб це сталося. Із дуже простих геометричних міркувань можна дійти висновку, що для втримання протягом 0,1 секунди плями лазера діаметром 10 см (щоб світити в обидва ока льотчика), джерело опромінення не має відхилятися від свого ідеального положення більш ніж на 20 мікронів. Але амплітуда природного тремору людських рук набагато більше! Та й літак не стоїть на місці, і льотчик рухається… Тобто вже з цієї простої причини (а є й інші) для вирішення завдання потрібен серйозний технічний пристрій — автоматична система спостереження, якої у пересічного хулігана немає й бути не може. Саме тому за всієї величезної кількості повідомлень про «спроби осліплення» немає жодного про вдалу. Хоча це й не означає, що її взагалі бути не може. Тому боротися з лазерним хуліганством треба, але навряд чи варто створювати довкола нього міфи.
Інтерес до вуглецевих нанотрубок спричинений їхньою здатністю змінювати фізичні й хімічні властивості багатьох поміщених у них речовин. Фахівці із Школи хімії Ноттингемського університету використовували трубки діаметром 1—2 нм як... «нанореактори» — для синтезу одношарових вуглецевих структур. Правда, на відміну від плоских графенових листів отримані структури були лінійними. Секрет пояснюється додаванням в «казан» разом із вуглецем сірки — її атоми облямовують зростаючі вуглецеві ланцюжки, не даючи їм розростатися в площині. Усю цю нанокрасу англійським хімікам допомогли побачити німецькі колеги з Ульмського університету. Учені охрестили своє творіння графеновими нанострічками. Вони демонструють безліч надзвичайно цікавих фізичних властивостей, які роблять їх привабливішими для електроніки, ніж сам графен. Приємним сюрпризом, наприклад, виявилася здатність нанострічок змінювати провідність. Вони відкривають нові обрії у виробництві матеріалів для більш компактних, ємних і потужних комп’ютерів і накопичувачів інформації. Схоже, над графеном усе-таки висить «російський фатум»: ноттингемську групу очолює доктор Андрій Хлобистов — такий же «споконвічно англійський» учений, як і манчестерський дует Андрій Гейм — Костянтин Новосьолов, який здобув торік Нобелівську премію за синтез графену.
2,3 мВ. А в пристроях із використанням нового сплаву вчені прогнозують одержання 502 мВ. З’єднуючи кілька пристроїв у батареї, можна на виході одержати промислову кількість електричного струму. «Це дослідження дуже перспективне, оскільки являє зовсім новий метод перетворення енергії, — говорить професор університету авіаційно-космічної техніки та механіки в Міннесоті
Річард Джеймс (на знімку), який очолював дослідну групу. — Воно пропонує новий шлях до освоєння величезної кількості енергії, накопиченої на Землі у вигляді невеликої різниці температур». Зараз команда вчених із Міннесоти разом із хіміками створює зі сплаву тонкі плівки, які можна використовувати, наприклад, для перетворення тепла, що виділяється під час роботи комп’ютерів, просто на електрику. Матеріал також може бути використаний для утилізації тепла вихлопних газів автомобіля. І, звичайно, набагато грандіозніші перспективи — це перетворення на електрику тепла від сотень тисяч усіляких енергетичних установок.
Геннадій МАРИНІН Не встиг науковий світ оговтатись від графенової революції 2004 року, як «матеріал століття» може бути зміщений з п’єдесталу ще перспективнішим аналогом. Англійські хіміки розробили новий спосіб одержання наноматеріалів — за допомогою них же самих.
№ 33 (188)
30 серпня 2011 року
Середовище проживання
Медовий місяць із левицею Ольга БОГЛЕВСЬКА Так називає свій авантюрний проект Олександр Пилишенко із Запорізької області — захисник тварин, який на 35 днів оселився в клітці з одомашненим хижаком, щоб привернути загальну увагу до збереження дикої природи.
Власник колекції диких тварин 40-літній художник і коваль Олександр Пилишенко 2 серпня зайшов у вольєр до своєї вихованки — дорослої левиці на ім’я Катя. Іноді він впускатиме і її партнера — лева Самсона із сусідньої клітки. Пилишенко буде жити одним життям із левами, разом із ними харчуватися й спати. У такий спосіб Олександр, для якого утримання хижаків у власному подвір’ї — захопливе хобі, хоче побити світовий рекорд іншого натураліста — Джеймса Джаблона зі США, який прожив у січні цього року два тижні в клітці із двома левенятами, збираючи благодійні внески на утримання парку реабілітації диких звірів. Така ж мета і в Пилишенка, який сподівається, що інформаційна хвиля навколо його сміливого експерименту залучить чимало туристів у курортний сезон: містечко Василівка, де мешкає Олександр, розташоване по дорозі в Крим. Сподівається він і на увагу представників Книги рекордів Гіннесса. Володар левів провів у вольєрі вже місяць і за цей час самостійно прийняв пологи в Каті. Тепер разом із ними мешкають і двоє її «кошенят». Олександр обзавівся домашнім міні-зоопарком більше 8 років тому. Кількість його мешканців весь
Безстрашний рудобородий Олександр Пилишенко й сам чимось схожий на лева
час змінюється. Деяких звірів господар за допомогою родини виходив після жорстокого поводження з ними колишніх власниківфотографів, які використовують тварин як моделі на пляжах. Зараз у колекції троє левів, два з яких — берберійські, що зникли із природи сотню років тому, два бурих ведмеді й рись. Але натураліст-аматор мріє розширити зоопарк і зробити його публічним, об-
скаржився ентузіаст. — Зараз вона становить 3200 грн на місяць. Більш того, лише на харчування тварин Олександр щодня витрачає кілька сотень гривень. Це майже всі гроші, зароблені ремеслом коваля й художника, і пожертвування здивованих гостей. Щасливе закінчення експерименту, який триватиме до 7 вересня, гарантувати не може й сам Пилишенко, однак говорить, що залишити клітку його можуть змусити тільки форсмажорні обставини за її межами. У вольєрі він зробив для себе невелику загородку, вона ж туалет. За її дверима він має намір ховатися у разі небезпеки, однак це захист скоріше психологічний. Поруч із кліткою цілодобово чергують волонтери, із відлякувальних засобів у них — тільки вода й петарди.
Пилишенко й левиця Катя: у перші хвилини спільного проживання в клітці левиця Катя була настроєна до Олександра більш ніж дружелюбно
лаштувавши поруч невелику зону відпочинку. Пилишенко орендував на околицях Василівки ділянку площею 1 га, однак за кілька років справа не зрушила через відсутність грошей. — За останній рік місцева влада підвищила орендну плату в 20 разів! — по-
— Крім того, що збираю гроші на зоопарк, хочу випробувати себе, — сказав Олександр перед тим, як зайти в клітку. — І ще мені здається перспективним вивчення співіснування різних біологічних видів. Фото автора
На зарядку — дві секунди Анатолій ЛЕМИШ Швидка зарядка й висока питома потужність — коник конденсаторів. Але вони вміщають мало енергії. Батареї ж мають велику ємність, але не дозволяють швидко себе «заправити». Сполучити ці дві якості вдалося американським фізикам.
Дослідники з Університету Іллінойсу (UIUC) розробили тривимірний катод із наноструктурою, що дозволяє хімічним батареям приймати й віддавати енергію з колосальною швидкістю. На його основі створені дослідні пристрої з літієво-іонним і нікель-металогідридним акумуляторами, яким удалося «згодувати» струм ве-
личиною до 400C і 1000C відповідно. 1C — струм, за якого батарея заряджається за 1 годину. Таким чином, за струму 1000C на зарядку треба в тисячу разів менше часу. Незвичайний електрод дослідники виготовили так. На поверхні-основі виклали решітку з малюсіньких сфер, упакованих упритул одна до одної. Простір між ними заповнили металом — літієм або нікелем. Потім сфери розчинили. Вийшла пориста тривимірна металева наноструктура. За допомогою електролізу частину металу видалили, а пори — збільшили в розмірах. Потім майбутній електрод заповнили активною речовиною, що утво-
рила на поверхні пор тонку плівку, у ній забезпечувалася висока рухливість іонів, а метал служив для швидкісного транспорту електронів. Такі характеристики дозволять створити імпульсні лазери й дефібрилятори, яким не потрібен перепочинок на нагромадження енергії для чергового «пострілу». А електромобілі зможуть вирушати в далекі поїздки: зарядка на найближчій станції триватиме не більше п’яти хвилин. Крім того, учені прогнозують появу мобільників, здатних заряджатися за секунди. Поява такої розробки на ринку у вигляді готової продукції планується протягом 2—3 років.
15
16
№ 33 (188)
30 серпня 2011 року
Гарні дівчата в стандартній комплектації Після європейської прем’єри у квітні на автосалоні в Лейпцизі рестайл-версія спортивного купе Audi TT доїхала до України. Головне технічне нововведення оновленої моделі — дволітровий рядний 4-циліндровий бензиновий двигун із безпосереднім упорскуванням і турбонаддувом з охолодженням повітря від VW Golf GTI шостого покоління. Мотор розвиває
Загрегований із автоматичною КПП DSG і фірмовим постійним повним приводом quattro з асиметричнодинамічним розподілом тягового моменту й самоблокувальним міжосьовим диференціалом, він дозволяє «дабл-T» робити першу «сотню» через 5,6 секунди після старту. В екстер’єрі нової TT привертає увагу задній спойлер з електроприводом вису-
211 к.с. і починаючи з 1600 обертів колінвала передає на колеса зусилля в 350 Н·м.
вання (залежно від швидкості). У «базу» входять фронтальні й бічні подушки
Зневага+ Не встигла корпорація Google повноправно вступити у володіння підрозділом Motorola, а вже наводить свої порядки. Майже одночасно з укладанням однієї з найбільших IT-угод року було представлено оновлену версію захищеного Android-смартфона — Motorola Defy. А оскільки Google останнім часом любить збільшувати й додавати великі компанії й соціальні мережі (соціальний сервіс Google+ запустили 28 червня 2011 року, докладніше див. «Google ставить собі плюсик» у №27 (182) від 26 липня 2011 р.), то новинка теж «плюсанулася» до Defy+. Чесно кажучи, відновлення представленого майже рік тому «андроїдфона» відповідає його лаконічній назві. «Освіжений» Defy (англ. — боротися з труднощами, зневажати, протистояти) відрізняється від попередника ОС, оновленою до версії Android 2.3.3 Gingerbread (замість 2.2 Еclair), і розігнаним до 1Ггц процесором, який замінив 800-мегагерцевий TI
безпеки, біксенонові фари зі світлодіодними ліхтарями денного світла, кліматконтроль, задній парктроник, додаткове алюмінієве оздоблення салону, підігрів передніх шкіряних сидінь з ортопедичними вставками, аудіосистема з дев’ятьма динаміками (загальною потужністю 40 Вт, або 140 як додаткове обладнання). Оскільки за TT закріпився статус «молодіжного» авто для доброго відпочинку, деякі автомобілісти вважають, що в стандартну комплектацію мають входити й гарні дівчата в бікіні. Важко сказати, чи буде авто популярним, з огляду на дуже неоднозначне ставлення до жовтогарячого кольору багатьох українців, здатних оплатити рахунок у 625 тис. грн. Приміром, без «ексклюзивного» фарбування TT Coupe quattro коштуватиме 500 тис. грн, а без повного привода й DSG —440 тис. грн.
Motorola
офіційно
закри-
ла російське й залежне від OMAP3610. В іншому телефон одержав добротне оснащення — 3.7” дисплей із розрізненням 854х480 точок і склом Gorilla Glass компанії Corning, 5-мегапіксельну камеру з автофокусом і світлодіодним підсвічуванням, АКБ ємністю 1700 мА·год., 2 Гб убудованої пам’яті на
його
поставок
українське
борту. Корпус із розмірами 107х59х13 мм буде захищений за стандартом IP67 (пристрій цілком захищений від пилу й може 30 хвилин без наслідків бути у воді на глибині 1 м). Нагадаємо нашим читачам, що рік тому компанія
Xcover), що, утім, не зашкодить пересічним громадянам придбати його «з рук» або з доставкою зі США або країн Європи. За інформацією наших колег із ресурсу gagadget.com, попередня ціна смартфона в Німеччині — 269 євро.
представництво через конфлікт інтересів представників правлячих кіл РФ. Тому Defy+ офіційно не продаватиметься в Україні (на відміну від прямих конкурентів Sony Ericsson Xperia active і
Samsung
S5690
Galaxy
Підготував Олександр БІЛИЛОВЕЦЬ
www.eutg.net
Передплата на«Українську технічну газету» на друге півріччя 2011 року триває! Вартість передплати така сама і становить на 1 міс. – 21 грн 40 коп. на 3 міс. – 64 грн 20 коп. Передплатні індекси:
99340 — російською,
99309 — українською
Відділ передплати: тел. (044) 278-42-37, (0642) 59-93-92 тел./факс (0642) 59-93-91, podpiska@tehnichka.com