Украинская техническая газета №139 by Ukrainian technological newspaper

№35 (139) 7 вересня 2010 року

E-mail: info@tehnichka.com

www.tehnichka.com

Виходить щовівторка

Олександр Хохотва: «Поки

вуглепром Складні системи не припинить годувати тих, хто академіка Бар’яхтара ядерної енергетики в нашій не працює, він не вийде з кризи» Потенціал країні великий. Але по-справжньому Перспективні шахти, які видобувають енергетичне вугілля, мають залишатися під контролем держави

мирним атом може бути тільки в руках професіоналів Стор. 6

Пекінська «капуста» Китай перетворюється на головного військово-технічного союзника України, що означає для наших підприємств щедрі замовлення за умови, якщо вони зберігатимуть у секреті свої розробки Стор. 7

Нова формула для хімпрому На українському ринку активів із виробництва мінеральних добрив почався переділ власності

Стор. 8

Перерваний проліт За станом доріг у нас стежить «Укравтодор», а от мости й шляхопроводи з поля зору держави, виявляється, випали ще на початку 90-х Стор. 4–5

У НОМЕРІ: ОБРІЙ Швидкість, зручність і комфорт У Харківському технічному університеті будівництва та архітектури розроблений проект нового високо-

швидкісного електричного транспорту, призначеного для комфортабельних перевезень як у мегаполісах, так і між ними Стор. 9

Прогрес» створені протипожежні установки, які за ефективністю в кілька разів перевершують традиційну техніку Стор. тор. 12

ТЕХНОЛОГІЇ Приборкування вогню

Грім Гр ім і блискавка

На державному підприємстві «Івченко-

Чи варто встановлювати блискавко-

Стор. 10–11

захист на промисловому об’єкті й скільки це коштуватиме Стор. 13

СЕРЕДОВИЩЕ ПРОЖИВАННЯ Метан із морських глибин Донні осади Азова можуть цілком забезпечити країну газом Стор. 14

Українська технічна газета

№35 (139) В і в т о р о к , 7 в е р е с н я 2 010

ТУТ І ТЕПЕР

Цитати тижня Піррів товарообіг Олександр БІЛИЛОВЕЦЬ Владислав Каськів Керівник робочої групи з національних проектів Комітету економічних реформ

«Для національних проектів надзвичайно важливою є їхня швидка реалізація, це має стати однією зі складових економічних реформ у країні, і тому ми надалі сподіваємося на таку ж швидку динаміку». Микола Присяжнюк Міністр аграрної політики України

«Наше завдання — правильно прийняти інвестиції, щоб Україна була повноцінним гравцем на світовому ринку».

Двосторонній товарообіг між Україною та РФ фактично досяг докризового рівня, збільшившись майже вдвічі в порівнянні з шістьома місяцями 2009 року, повідомляє МЗС України. Та чи так це й чи є взагалі привід радіти?

овнішньоторговельний обіг — це сума вартостей експорту та імпорту краї ни або групи країн за певний час. Отож, за даними Держкомстату України, за перше півріччя 2008 року (період, який уважають докризовим) експорт у РФ становив $7,892 млн, імпорт — $10258 млн. Товарообіг — дещо більше $18 млрд. Дані з товарообігу за перше півріччя 2010 року були озвучені на недавній зустрічі заступника голови

адміністрації Президента України Андрія Гончарука із заступником міністра закордонних справ РФ Григорієм Карасіним — це $15 млрд. Таким чином, різниця між 2008 і 2010 роком — $3 млрд, або 20%, що навряд чи можна назвати реальним наближенням до докризових показників.

Українські проекти із бразильською пропискою

Райнер Лінднер Виконавчий директор Східного комітету німецької економіки

«Ми з оптимізмом оцінюємо перспективи української економіки. Розвиток партнерства з ЄС — один із пріоритетів політики України на найближчі роки. Німецька економіка дуже зацікавлена в більш повному розкритті потенціалу української економіки».

Україна запропонувала бразильській стороні технічну підтримку в створенні їх нового військово-транспортного літака КС 390.

разилія зацікавилася й літаками родини Ан, зокрема середньотранспортними моделями. Питання реалізації цих та інших пропозицій обговорювалися на четвертому спільному засіданні міжурядової українсько-

«Алтай» із Прикарпаття Ірина ДРУЖУК

У Прикарпатті вітчизняні котли марки «Алтай» визнано кращою продукцією виробничо-технічного призначення.

палювальні та водогрійні котли марки «Алтай», розроблені фахівцями івано-франківського науково-технічного підприємства «Біоенергетична компанія ЮОМІ», перемогли цього року в номінації «Продукція виробничо-технічного призначення» у регіональному етапі все-

Засновник і видавець ТОВ «Промислова безпека» 03039, м. Київ, проспект Науки, 10

www. tehnichka.com E-mail: info@tehnichka.com

Якщо порівнювати минулий і нинішній роки, то приводів для оптимізму в української сторони має бути менше, ніж у російської. Експорт товарів із України в Росію за перші шість місяців цього року щодо відповідного періоду минулого зріс на 65%, тоді як імпорт із Росії — на 121%. Про збільшення російського імпорту в 2,2 раза сказав заступник міністра економіки України Валерій Мунтіян на недавній пресконференції. Таким чином, можна дійти висновку, що нарощування товарообігу РФ і України, його «подвоєння» й «наближення» відбувається переважно за рахунок збільшення російського імпорту. І це на тлі значно нижчих темпів зростання українського експорту. Найближчий результат за поточних тенденцій — збільшення негативного сальдо торгівлі для України, що свідчить тільки про слабкість вітчизняної економіки, а ніяк не про перемоги у сфері зовнішньої торгівлі.

українського конкурсу якості продукції «100 кращих товарів України». Загалом з Івано-Франківської області в конкурсі взяли участь 25 підприємств, які представили 26 видів товарів та послуг. — У своєму ноу-хау ми використали систему термохімічного синтезу газу, який французькі вчені винайшли ще в XVIII столітті й за допомогою якого їм вдалося освітлювати нічний Париж, — розповів генеральний директор «Біоенергетичної компанії ЮОМІ» Григорій Байдащук. Котли «Алтай» універсальні — можуть працювати на різноманітному паливі, навіть на соломі та дровах. Умонтована в них утилізаційна установка спалює небезпечні відходи, що втричі зменшує викид шкідливих речовин. Нині такі котли найчастіше використовують для опалювання теплиць, де тепло потрібно зберігати до 8 місяців на рік. Утім, «Алтай» меншої потужності може обігрівати як приватні будинки, так і відразу кілька осель. Окупність таких котлів — 1 місяць і 9 днів.

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 28а 91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98в. Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993-1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

бразильської комісії з питань торговоекономічного співробітництва. Крім того, досягнуті домовленості щодо ремонту в доках Чорноморського суднобудівного заводу чотирьох кораблів бразильської компанії «Транспетро», створення на території Бразилії спільного українськобразильського підприємства з виробництва бронетехніки (у тому числі танків вагою до 40 тонн). Сторони також висловили зацікавленість у налагодженні спільного випуску комплексу для видобутку вугілля в штаті Санта-Катарина за участю ДП «Завод ім. Малишева». Національний банк економічного та соціального розвитку Бразилії готовий фінансувати українські проекти.

Людмила Мельникова — відповідальний секретар (тел. 0642 34-72-47) Людмила Гречаник — відділ технічної думки (тел. 0642 34-72-47, e-mail: tehnomysl@tehnichka.com); Ігор Павлюк — відділ промисловості (тел. 044 440-82-09, e-mail: pavluk@tehnichka.com);

ПП «Ассоль» (Одеса) планує побудувати на великих родовищах високоякісної глини Вінницької області найбільший в Європі завод із виробництва керамічної продукції за найсучаснішими технологіями.

ітчизняний інвестор вкладає 55 млн євро у будівництво заводу, виробничі потужності якого становитимуть 75 млн штук цегли на рік. Окрім того, підприємство випуска-

В один абзац На загальнонаціональному конкурсі «Кращий вітчизняний товар 2010 року» вищу нагороду і статус «Виробник кращих вітчизняних товарів 2010 року» у номінації «Літако- і ракетобудування» здобуло ДП «Антонов». онкурсна комісія особливо відзначила успішний досвід першого року експлуатації Ан-148 і його затребуваність як на вітчизняному, так і на зарубіжних ринках, неперевершені можливості Ан-225 «Мрія» у перевезенні різних надважких вантажів масою до 250 тонн.

тиме на новітньому обладнанні німецької компанії LINGL керамічну черепицю й плитку. Будівельні роботи розпочнуться у першому кварталі 2011 року. «Ассоль» також розглядає можливість створення на базі вінницьких родовищ цементного заводу.

Не повернути, не забути … Сталося непоправне: 27 серпня передчасно пішла з життя Ольга НЕГРЕБЕЦЬКА, керівник прес-служби Луганського територіального управління Держгірпромнагляду. Пішла раптово, у розквіті творчих сил, залишивши рідних, друзів і справу, якій віддано служила багато років. Ми відмовляємося в це вірити. Але в її мобільнику тепер чути: «Абонент поза зоною досяжності»... Енергійною й молодою, гарною й веселою, щиросердою і чуйною — такою ти назавжди залишишся в наших серцях, дорога Олю. Із глибокою скорботою колектив «Української технічної газети»

В.о головного редактора Світлана Ісаченко — (тел. 044 221-06-51, e-mail: isachenkosv@tehnichka.com) РЕДАКЦІЯ:

«Цегельні» надії й «цементні» мрії

ВІДДІЛ РЕКЛАМИ: Тамара Лазаренко - тел./факс: (044) 278-42-37, тел: (067) 483-88-99, e-mail: reklama@tehnichka.com ВІДДІЛ ПЕРЕДПЛАТИ: Дмитро Баранов - тел./факс: (044) 440 82 09, тел.: (044) 221 06 50 Любов Соловйова - тел./факс: (0642) 59 93 91 тел.: (0642) 59 93 92, e-mail: podpiska@tehnichka.com

Газета видається українською та російською мовами

ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ:

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій.

українською мовою — 99309 99309; російською мовою — 99340 99340.

Позиція авторів публікацій не завжди збі гається з позицією редакції. Редакція залишає за собою право виправляти матеріали та рецензувати рукописи. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець. Матеріали, позначені (R), публікуються на правах реклами. При ВИКОРИСТАННІ матеріалів ПОСИЛАННЯ на «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ.

Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес-Експрес». Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50-08-54 ЗАГАЛЬНИЙ НАКЛАД 12725 прим., ЗАМОВЛЕННЯ № 1886

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 7 в е р е с н я 2 010 №35 (139)

ТУТ І ТЕПЕР СПІВРОБІТНИЦТВО Україна й Китай підписали 13 документів про політичне та економічне співробітництво.

Серед них — основні напрями українсько-китайських відносин (дорожня карта) на 2010—2012 роки, програма українсько-китайського співробітництва в галузі дослідження та використання космічного простору для мирних потреб на 2011—2015 роки, інвестиційні угоди про розвиток української енергетичної сфери. Україна й Китай домовилися про інвестиційні проекти обсягом близько $4 млрд. ЕКОНОМІКА НБУ знизив прогноз інфляції за підсумками 2010 року до 10,5%, у 2011-му — 11,2%. У другому півріччі 2010 року інфляція підсилиться у зв’язку з підвищенням адміністративно регульованих тарифів на 21,2% (у першому півріччі їхнє зростання становило 3,3%). Базова інфляція залишиться на поточному рівні (7,7% в 2010 році) у результаті все ще негативного розриву ВВП і ревальвації номінального обмінного курсу. Уряд представить Державний бюджет на 2011 рік на розгляд Верховної Ради до 15 вересня. «Я переконаний, що бюджет наступного року має стати ресурсним забезпеченням програми реформ «Україна для людей», — сказав прем’єр-міністр України Микола Азаров. Він упевнений, що основний фінансовий документ країни має ґрунтуватися на Податковому кодексі, якого досі держава не мала. ГМК Єнакіївський металургійний завод (ЄМЗ) і ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» у січні-серпні поточного року поліпшили свої показники у порівнянні з аналогічним періодом 2009 року. ЄМЗ виробив 1 млн 644 тис. тонн чавуну (зростання на 9,8%) і виплавив 1 млн 712 тис. тонн сталі (на 8,2%). «Азовсталь» виробив 3 млн 469 тис. тонн металопрокату (зростання на 35%) і виплавив 3 млн 234 тис. тонн чавуну (на 35% більше в порівнянні із січнемсерпнем 2009 року).

ПЕК Щоб українська газотранспортна система була надійною, треба протягом п’яти років вкласти в неї близько $2 млрд. «Наша країна виконала вимогу фінансування модернізації ГТС — ухвалила закон про лібералізацію газового ринку. Ми зробили практично європейське законодавство», — заявив міністр палива та енергетики Юрій Бойко. «Ми адаптували свій газовий ринок до європейських умов і найближчими часом будемо прийняті в європейське енергетичне співтовариство», — сказав він. Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» добула перші 100 тис. барів. (13,5 тис. тонн) нафти з родовища Gharadig у Єгипті. За час реалізації проекту компанією пробурені 12 пошукових і 2 розвідувальні свердловини. Видобувні запаси нафти

й газу на трьох родовищах оцінюються в 10 млн тонн умовного палива. НАК «Нафтогаз України» продовжує здійснювати організаційно-правові заходи й виконувати дослідні й технологічні роботи на родовищах із метою нарощування видобутку нафти й газу. Україна має намір придбати в Китаю бурову платформу для видобутку вуглеводнів на шельфі Чорного моря. Про це повідомив міністр палива та енергетики Юрій Бойко. Обговорюється також питання особистої участі китайських нафтогазовидобувних компаній у розробленні українського морського шельфу. Із 1 вересня національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» призупинила експорт українського газу в польський Грубешув. Про це говориться в повідомленні польської нафтогазової компанії Polskie Gоrnictwo Naftowe i Gazownictwo S.A. Припинення поставок «Нафтогаз» пояснив змінами українського законодавства, згідно з якими всі обсяги видобутого НАК газу в країні мають реалізовуватися на українському ринку для потреб населення. ФІНАНСИ Україна в липні в порівнянні із червнем 2010 року скоротила бюджетний дефіцит у 9,3 раза — до 1,2 млрд грн. Доходи держбюджету в липні в порівнянні із червнем збільшилися на 32,5%, видатки й кредитування (за винятком погашення) скоротилися на 14,2%. За даними Мінфіну, фінансування дефіциту здійснювалося за рахунок внутрішніх джерел, обсяг яких у липні становив 1,5 млрд грн у порівнянні з 4,626 млрд грн у червні.

Міністерство аграрної політики України ініціює створення Аграрного фінансового фонду. За словами міністра аграрної політики України М.Присяжнюка, такі фонди створені в Європі, у країнах Балтії, і вони працюють ефективно. «Ми зараз подали на обґрунтування, проходимо узгодження з міністерствами, і я вважаю, що це інструмент, який дасть змогу за невеликі відсотки надавати фінансову допомогу сільгоспвиробникам», — сказав він. «Гроші на цей фонд візьмемо в держави, бо основна частина бюджетних коштів повинна розподілятися так: 50% виділяється на безповоротній основі для підтримки стратегічних галузей і 50% — на поворотній основі», — пояснив міністр. ТРАНСПОРТ За сім місяців 2010 року обсяги перевезення пасажирів українськими авіакомпаніями, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, зросли майже на 14%. Зокрема, на міжнародних лініях перевезено 2724 тис. чоловік (зростання — 20%), із них регулярними рейсами — 1572600 чоловік (зростання — понад 18%). За повідомленням Мінтрансу, у порівнянні з минулим роком пожвавлюється й перевезення пошти й вантажів — 45,8 тис. тонн (зростання 0,9%) і 1,27 тис. тонн (на 27%) відповідно. Державне підприємство «Антонов» (Київ) має намір у 2010 році взяти позику в закордонних фінансових інститутів у розмірі $0,5 млрд для розвитку виробництва. Як повідомив голова держпідприємства Дмитро Ківа, залучення позики дозволить протягом трьох років побудувати 25 літаків (ідеться про нові регіональні літаки Ан-148 і Ан-158, а також легкий транспортний Ан-32). Україна хотіла б брати участь у будівництві китайського літака Л-15, на якому стоять українські двигуни.

За словами міністра оборони України Михайла Єжеля, ця тема, а також питання танкобудування обговорювалися на зустрічах у Китаї. «Укравтодор» візьме у 2010 році до 3,5 млрд грн кредитів. Кабінет Міністрів України надасть державні гарантії «Укравтодору» у випадку, якщо розмір зобов’язань із повернення запозичень не перевищуватиме 3,5 млрд грн. Запозичення використають для фінансування будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування, а також для придбання дорожньої техніки та обладнання для дочірніх підприємств ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

АПК Україна стала головним експортером соняшникової олії у світі, забезпечивши 60% потреб світового ринку. Експортувавши 2,5 млн тонн, Україна з великим відривом випередила своїх головних конкурентів — Аргентину та Росію, які забезпечили відповідно 19% і 11% потреб ринку. Зазначений обсяг експорту — небачений для нашої країни. Міністерство аграрної політики України планує в жовтні нинішнього року провести в Європарламенті презентацію реформ у аграрній галузі. Це дозволить залучити більше інвестицій в агропромисловий сектор. Мета аграрних реформ — якісне перетворення ключових системотворчих галузей сільського господарства, поетапне технологічне й технічне переоснащення, поступове досягнення аграрним бізнесом економічної незалежності від державних дотацій і субсидій. Програму реформування можуть ухвалити вже через півтора місяця. Крім того, буде відпрацьовано три національних проекти для рослинництва, свинарства й молочного тваринництва. Міністерство аграрної політики зменшило прогноз урожаю зернових цього року до 40,5 млн тонн. «Це дозволить гарантувати продовольчу безпеку за всіма сегментами зер-

нових і залишитися на зовнішньому ринку», — заявив міністр аграрної політики Микола Присяжнюк. «Якщо країни (сусідні) звертатимуться по допомогу, уряд готовий допомогти їм», — відзначив він. За його словами, до прем’єр-міністра Миколи Азарова звернувся уряд Грузії із пропозицією закупити 120 тис. тонн продовольчої пшениці. У цьому сезоні Україна планує виробити близько двох мільйонів тонн цукру. За словами заступника міністра аграрної політики Євгена Лаврова, ринок цукру в Україні в новому маркетинговому році (з 1 вересня) буде забезпечений достатньою кількістю продукту. Він уточнив, що перехідні залишки цукру — 475 тис. тонн, а з нового врожаю буде вироблено ще 2,1 млн тонн. Мінагрополітики прогнозує, що цього року Україна збере близько 16 млн тонн цукрових буряків, з яких виробить 2,1— 2,2 млн тонн цукру (в 2009 році — 1,27 млн тонн). Після збору цукрових буряків й підбиття взаємних балансів Україна планує експортувати в Російську Федерацію 300 тис. тонн цукру на пільгових умовах. Підготувала Людмила МЕЛЬНИКОВА за матеріалами ЛігаБізнес, e-news.com.ua, РІА Новини-Україна, «Інтерфакс-Україна», ЛігаБізнесІнформ, РБК-Україна, АПК-інформ

Українська технічна газета

№35 (139) В і в т о р о к , 7 в е р е с н я 2 010

ОСНОВНИЙ РЕСУРС

Олександр Хохотва: «Поки

вуглепром не припинить годувати тих, хто не працює, він не вийде з кризи» Перспективні шахти, які видобувають енергетичне вугілля, мають залишатися під контролем держави. Ті, що видають на-гора коксівне вугілля, треба продавати. При цьому вкрай збиткові підприємства краще зупиняти. Таку позицію відстоює влада Донецької області. Про те, як задіяти внутрішній резерв галузі й вивести її з тривалої кризи, ми розмовляємо із заступником голо ви Донецької облдержадміністрації Олександром Хохотвою. — Серед усіх галузей економіки вугільна — це традиційний головний біль. Чому так? — Сама галузь — це не головний біль, а гордість України, бо забезпечує енергетичну незалежність нашої держави. Понад 50% електроенергії сьогодні генерують ТЕЦ, які працюють на вугіллі. Але те, що вуглепром перебуває в системній кризі, правда. На наш погляд, основна тому причина — фінансово-економічна незбалансованість підприємств. Держава стримувала зростання тарифів на електроенергію за рахунок дешевого вугілля. Дотації повністю не компенсували витрати гірників, і шахти не могли розвиватися. У нас сьогодні з 1 гривні реалізованої товарної продукції 99 копійок іде на зарплату. Бо є закон, у якому сказано: раз на квартал треба будь-що підвищувати тарифну ставку шахтарям, незважаючи на продуктивність праці та інші економічні показники. Тобто ми просто говоримо: підвищуйте зарплату, бо це закон. Організації не можуть не виконувати цієї вимоги, інакше матимуть справу із прокуратурою, а головам профспілкових комітетів однаково, за рахунок чого підвищуються оклади — бюджетних грошей чи небюджетних. В Україні трохи більше третини шахт забезпечують 90% видобутку. Решта — це «собези», куди ходять на роботу так звані шахтарі за одержанням грошей. Причому саме вони першими починають обурюватися із приводу невиплати зарплати й непідвищення тарифу. А підприємств, які працюють на повну, значно менше, і їх фактично «обгризли». Уся ця братія, яка паразитує, дає 100—200 тонн вугілля на добу й кричить, що завалить країну вугіллям. Як приклад можу назвати шахти «Моспинська», «Лідіївка», «Петровська 4/21». Вони за минулий рік дали 2,7% річного видобутку, зате забрали з таких об’єктів, як шахта ім. Скочинського, «Південнодонбаська №3», 200 мільйонів гривень і ще 40 — з бюджету, а зростання немає. Поки галузь не припинить годувати тих, хто не працює, вона ніколи не вийде із цієї ситуації. Тобто це внутрішній резерв вугільної промисловості країни. Але щоб виконати таку роботу, потрібна політична воля. Як тільки починаєш про це говорити — відразу чуєш: але ж це електорат! Ми весь час перебували в якихось виборах і не робили того, що потрібно галузі. — Спроб ліквідувати, закрити такі шахти вже вживали в 90-ті роки... — Так, я пам’ятаю, коли очолював «Донецьквугілля», було ухвалене рішення об’єднати прибуткові на той час шахти в холдинг, а решту закрити. Технічний директор «Донецьквугілля» Валентин Пудак

ВІЗИТІВКА Олександр ХОХОТВА Народився 7 червня 1952 року в Донецькій області. 1974 рік — закінчив Донецький політехнічний інститут за фахом «електрифікація та автоматизація підземних гірничих робіт». 1974—1977 рр. — викладач гірничого ПТУ №1 у Донецьку. 1977—1986 рр. — гірничий майстер, помічник начальника дільниці, заступник начальника дільниці, начальник дільниці, заступник головного інженера з виробництва шахтоуправління ім. газети «Соціалістичний Донбас» (Донецьк). 1986—1994 рр. — виконуючий обов’язки головного інженера, головний інженер, начальник донецької шахти «Глибока».

1994—1996 рр. — директор шахти «Трудовська» виробничого об’єднання «Донецьквугілля». 1996—2003 рр. — генеральний директор — голова правління державної холдингової компанії «Донецьквугілля». 2003—2004 рр. — директор департаменту вугільної промисловості Міністерства палива та енергетики України. 2004—2005 рр. — президент ВАТ «Національна акціонерна компанія «Вугілля України». Із 2006 року обіймає посаду заступника голови Донецької облдержадміністрації. Заслужений шахтар України. Нагороджений почесними знаками «Шахтарська слава» I, II ступенів, орденом «За заслуги» III ступеня, нагрудним знаком «Шахтарська доблесть» III ступеня, почесною грамотою Міністерства палива та енергетики України.

був призначений генеральним директором компанії, і як тільки туди перейшов, заявив, що ці підприємства перспективні й вони завалять країну вугіллям. Відтоді ці шахти крутяться під ногами, вугілля не дають, а гроші забирають у тих шахт, які могли б розвиватися. — Та ґрунтувалися ж бо на чомусь прогнози про перспективність? — На тому, щоб цим шахтам проіснувати якомога довше. Тому що там є директор, профспілки, а в місті, де розташовані підприємства, — міський голова, якому байдуже, як гірники одержуватимуть зарплату — як бюджетники, учителі чи лікарі. Головне — податок на прибу-

жави, треба переводити людей із безнадійних підприємств. Скласти на збиткових об’єктах штатний розклад із розміщення фахівців, які будуть потрібні для відкачування води, провітрювання, огляду стовбурів. На мій погляд, це не більше 50—100 чоловік. А сьогодні там 500—600 гірників і 30—40 гірників очисного вибою. — А де брати гроші на консервацію, хто цим займатиметься? — Я вже говорив про шахти «Моспинська» і «Лідіївка», які забрали 200 мільйонів гривень із сусідніх шахт і 40 мільйонів із бюджету, і там працюють сотні людей. А якщо залишити на них по

ток, 75% якого залишається в місцевому бюджеті. Тому керівництво міст і обурюється, мовляв, це робочі місця, які не можна чіпати. Це не ті місця, які дають заробити шахтарям. — Тобто, на вашу думку, альтернативи ліквідації шахт немає? — Говорити сьогодні про ліквідацію шахт — це занадто гучно, бо грошей немає ні на їхнє закриття, ні на розвиток. Попереднє керівництво завело країну у безвихідь, наша скарбниця була порожня, і тільки зараз у казначействі намічається стабілізація. Треба думати про консервацію, призупинення вкрай збиткових виробництв. У нас у галузі на сьогодні 14,5 тисячі планових робочих місць не зайняті, шахтарів не вистачає. От на ці перспективні шахти й ті, де ще можна вести видобуток з мінімальною підтримкою дер-

сто робітників — це ж інші витрати. Це будуть гроші інших шахт, які входять в об’єднання, і з бюджету. Дамо їм кошти на консервацію — мокру або суху, яка буде потрібна за технологією. Статусу юридичної особи таку шахту необхідно позбавляти, не потрібний там директор і вся контора. А в структурі держпідприємства вона буде як технічна одиниця, як автобаза або навчальнокурсовий комбінат. Залишаються тільки головний інженер, головний механік і енергетик, які відповідають за рішення, ухвалені після зупинення шахти відповідно до проекту, який треба зробити. — Хочете сказати, що спеціальної структури на зразок «Укрвуглереструктуризація» для закриття шахт не створюватиметься? — Звичайно, ні. Навпаки, треба забирати у збиткових підприємств право

управління, а зарплату працівникам, які залишилися на обслуговуванні шахти, платити від об’єднання. Надати таким шахтам статусу технічної одиниці, а не юридичної особи. — У донецької влади є власна концепція розвитку вуглепрому. Наскільки вона відрізняється від розробленої в Міністерстві вугільної промисловості? — Ці концепції ми зараз синхронізуємо. Задум міністерства — почати з реформування структури управління. А ми говоримо, що робили це вже десять разів. У нас були виробничі об’єднання, шахти—юридичні особи, потім — холдинги, контори яких сиділи без копійки. Що від цього змінилося? Збільшився видобуток? Якщо ми сьогодні знову почнемо щось об’єднувати, змінювати структуру — усе залишиться як було. Найголовніша проблема — ціна продукції. Якщо сьогодні вона 580 гривень за тонну, а собівартість — більше 1000, хто цю різницю, більше 400 гривень, компенсує? Держпідтримка покриває 180—200 грн. А решта — прямий збиток. Спробуйте сказати будь-якому бізнесменові: продавайте за цінами набагато меншими за ринкові, бо так треба державі, — і компанія просто призупинить свою діяльність. Ми пропонуємо оцінювати не кількість вугілля, що поставляється на електростанцію, а його калорійність. Тобто платити не за тонну, а за кілокалорії. Якщо т р е б а із чимо сь порівнюв ати, то весь світ орієнтується на основний енергоносій — газ. Його калорійність — 7,8—8 тисяч кілокалорій. А у вугілля, яке ми поставляємо на електростанції, — 5,5 тисячі. Та якщо 8 тисяч кілокалорій газу коштують, грубо кажучи, 200 доларів, то 5,5 тисячі кілокалорій мають коштувати більше 100 доларів, а не 580 гривень. Країна на шахтарях увесь час виїжджає, а ще говорять, що вона дотує галузь. Це шахтарі дотують країну. — Це реально — перейти на розрахунки за кілокалорії? — Звичайно. На електростанціях є відповідні лабораторії для перевірки калорійності вугілля. — Як ви ставитеся до приватного капіталу у вугільній галузі? — Нагадаю, що бізнес уже забрав кращі вугільні підприємства. Ніхто ж не купив шахту «Моспинська» або «Сніжнянська», щоб показати, як треба

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 7 в е р е с н я 2 010 №35 (139)

ОСНОВНИЙ РЕСУРС

Атмосфера для кристала

ОФІЦІЙНО Юрій Ященко Міністр вугільної промисловості України

— Із метою підвищення інвестиційної привабливості підприємств важливим є також реформування організаційної структури управління вугільною промисловістю для надання опорним шахтам (шахтоуправлінням) статусу юридичної особи. Уже діє пілотний проект, який передбачає реорганізацію ДП «Сніжнеантрацит», ДП «Торезантрацит» і ДП «Шахтарськантрацит» шляхом створення на їхній базі відповідних шахт і шахтоуправлінь у складі виробничого об’єднання з видобутку вугілля. Інший проект опрацьовується з Луганською облдержадміністрацією та галузевими профспілками». реформувати такі об’єкти. Тому некоректно говорити, що приватні підприємства функціонують краще. Безперечно, така компанія у збиток працювати не буде й вугілля задешево тим більше не продаватиме. І ніхто її змусити не може. У цьому, звичайно, є перевага — самі собі господарі, у держави грошей не беруть, навпаки, платять за оренду, одне слово, нормальний бізнес. І коли сьогодні говорять про те, що ми приватизуємо шахти в певний термін, постає запитання: а хто їх купить? Я б не купив сьогодні жодної шахти, навіть якби були гроші, бо вони збиткові. Незбалансованість спричинена, насамперед, цінами на вугілля, які нижче від світових. — Ну а якщо провести реформу ціноутворення за калорійністю? — Тоді — так. Якщо відкинути все вже мертве, що ніколи не працюватиме, і залишити перспективні підприємства, установити нормальну ціну, збалансувати, тоді вони зможуть взяти кредит у банку. — Чи є перспектива в державноприватного партнерства? — Це треба спробувати. — На яких умовах ґрунтується це партнерство? — На договірних. Але типового договору немає. У кожному конкретному випадку укладається індивідуальна угода. — А гарантії інвесторові які? — Договір, підпис двох юросіб. — Як ви ставитеся до повноцінної приватизації в галузі? — Я б енергетичну незалежність країни в приватні руки не віддавав. Перспективні шахти й ті, які ще здатні працювати, треба об’єднати, як ми і пропонуємо, у вертикально-інтегровану компанію з тими генераціями, які мають державний пакет акцій. Контрольний пакет залишався б у руках держави. А якщо віддати приватникам, то де гарантія, що не почнуться знову відключення електроенергії? Тоді люди не шукали власника, а йшли до влади й запитували: чому немає світла? І нас на вилах можуть винести із влади — усіх. — Проте про приватизацію генерації теж активно ведуться розмови... — Так, ведуться, але я теж цього не робив би. Принаймні 51% акцій треба залишити за державою. От шахти з коксівним вугіллям треба продати, бо цей бізнес уже давно приватний. І коли підприємствам, які добувають таке вугілля, виплачується державою дотація, це означає, що державну допомогу насправді одержують меткомбінати, які купують вугілля за низькими цінами в таких шахт. — На вашу думку, це ефективно — залишити енергетику державною?

— Усі говорять, що вихід — це приватизація. Але, до речі, два роки тому був період, коли приватні шахти зменшили видобуток. А торік знизилися показники державних підприємств. Шахта з моменту будівництва працює ритмічно й добре 15 років, а потім необхідні глибока реконструкція, вкладення грошей. Зараз добігають кінця ці 15 років у приватних об’єктів. Наприклад, у «Червоноармійської-Західної», де сьогодні продуктивність упала на 7 тисяч тонн на добу. Бо не було своєчасного розвитку, а користувалися тим, що підготувала ще держава. Подивимося, нехай мине цей строк, і якщо приватник утримає обсяги видобутку — честь йому й хвала. — Олександре Івановичу, а якщо раптом безперспективні з погляду Мінвуглепрому шахти когось зацікавлять, ви їх продали б? — Так, будь ласка! Тільки я не вірю, що це може зацікавити серйозного інвестора. Потім усі проблеми перекладуть на плечі держави у вигляді боргів із зарплати й в усі фонди. Пам’ятаєте компанію «Карбон» — з якою помпою ми відкривали шахту «Воскресенська»? Сьогодні вона облишена, вода з виробок не відкачується, і чим це закінчиться — невідомо. Борги із зарплати на «Карбоні» — більше 15 мільйонів гривень. При цьому його фінансові проблеми вирішує держава шляхом повернення майна на баланс підприємства Мінвуглепрому. Крім ліквідації заборгованості із заробітної плати, держава повинна забезпечити законне право шахтаря на одержання побутового вугілля. Якщо вже держава не в змозі здужати шахту й там немає запасів, які б забезпечували ефективний видобуток, то ніякий приватник нічого не зробить. Та грамотний бізнесмен і не візьметься за це. А якщо хтось збирається гроші в кишеню покласти, а потім утекти, то це саме для нього... — Яких першорядних заходів необхідно вжити в галузі? — Держава вживає цих заходів. Принаймні є моменти стабілізації. У липні обсяги видобутку зросли на 35 тисяч тонн у порівнянні з таким самим періодом минулого року. Тобто вдалося призупинити падіння. Уводяться нові лави — на «1/3 Новогродівці» здали лаву, що дає сьогодні 2,5 тисячі тонн вугілля на добу, а на честь 75-річчя стахановського руху вона видобула 4 тисячі тонн. І це одна лава! Отакими треба займатися. Зарядили нові лави на «ШахтарськійГлибокій», «Прогресі», «Новодонецькій». Ситуація в галузі потроху поліпшується. Розмовляла Лариса ЛАЗОРЕНКО

Валентина ГАТАШ Зробивши ставку на талановиту й амбіційну молодь, яка працює в лабораторіях поруч із досвідченими дослідниками й технологами, НТК «Інститут монокристалів» НАН України не прогадав. У 2010 році на здобуття премії Президента України висунуто цикл робіт молодих учених та інженерів Євгена Галеніна, Халіла Калтаєва, Павла Коневського й Олега Сідлецького «Оптимізація складу середовищ вирощування оксидних і галоїдних монокристалів».

та якості. Особливо ретельним має бути контроль складу атмосфери вирощування великих кристалів — певне співвідношення інертних газів, кисню та водню. Оскільки цей процес триває кілька днів, то навіть короткочасне й незначне відхилення від потрібного режиму може призвести до негативного результату. Також важливо правильно зберегти вже вирощений кристал, щоб він не «зіпсувався» після охолодження. Цикл наших робіт присвячений теоретичним та експериментальним дослідженням впливу складу газової атмосфери вирощування на

тучні монокристали, тобто кристали з високою структурною досконалістю, стають усе більш затребуваним матеріалом на міжнародному ринку високих технологій завдяки своїм унікальним фізичним властивостям. Так, сапфір без жодної для нього шкоди витримує жар мартенівської печі, занурення в будь-яку кислоту або високу радіацію. При цьому за твердістю він поступається тільки алмазу, є чемпіоном із прозорості для видимого світла, ультрафіолетового й інфрачервоного випромінювання. Ці якості зробили монокристали сапфіру найважливішим оптичним і конструкційним матеріалом, який використовується в медицині, оптоелектроніці. Сапфір — безальтернативний матеріал для оптичних елементів, що експлуатуються в екстремальних умовах (великі механічні навантаження, хімічно агресивні середовища, високі температури). А деякі оксидні кристали особливо привабливі для реєстрації високоелектричних випромінювань завдяки їх високій хімічній стабільності, механічній та радіаційній стійкості. Вони використовуються в приладах медичної діагностики, геологічній розвідці, а також у фізичних приладах. — Кристали, які ми одержуємо, вирощуються з розплаву, — розповідає один зі здобувачів премії, молодший науковий співробітник НТК «Інститут монокристалів» НАНУ Євген Галенін. — Сировина у вигляді порошку певного складу розплавляється в печі за температури до 2000 градусів. Потім створюються умови, за яких цей розплав кристалізується у вигляді зливка потрібної форми, розміру

Євген Галенін (ліворуч) і Олег Сідлецький

особливості одержання оксидних і галоїдних кристалів. Практичним підсумком роботи молодих учених стало значне поліпшення якості й розмірів вирощуваних кристалів. Результати були опубліковані в провідних світових наукових виданнях, технологічні розробки захищені декількома патентами. Економічний ефект від цих розробок становить кілька мільйонів гривень. Сьогодні молоді дослідники працюють над створенням матеріалів для нових поколінь оптичних і медичних приладів із поліпшеними характеристиками. Вони впевнені, що їхні дослідження будуть затребувані вже в найближчому майбутньому. — Наукові й технологічні результати, робіт цього циклу — на рівні кращих вітчизняних і зарубіжних досліджень у цій галузі, — заявив генеральний директор ННЦ «Харківський фізико-технічний і нс т и т у т » , а к а де м і к Н А Н Ук р а ї н и І. Неклюдов. — Їхня робота, безперечно, актуальна й заслуговує на присудження премії Президента України для молодих учених.

П’ять років для зростання

овий навчальний рік почався для Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Луганськ) у статусі дослідного. Це означає, що ВНЗ має вагомі наукові досягнення, здійснює дослідну й інноваційну діяльність, забезпечує інтеграцію освіти та науки у виробництво. Статус строком на п’ять років надано з метою підвищення ролі університету як центру освіти й науки, підготовки висококваліфікованих наукових і науково-педагогічних кадрів, упровадження в практику наукових досягнень, технічних і технологічних розробок.

У Запоріжжі випробують новинку

«З

апоріжсталь» у вересні планує провести випробування установки із вдування пиловугільного палива в доменні печі. На підприємстві закінчені будівельномонтажні роботи, після чого плануються «гарячі» випробування. Упровадження цієї технології спрямоване на повне припинення використання природного газу, який подається на фурми доменних печей, а також на зниження споживання коксу. Постачальником технологічного обладнання стала німецька фірма Kuttner. Будівництво самої установки було розпочато в лютому 2008 року

Українська технічна газета

№35 (139) В і в т о р о к , 7 в е р е с н я 2 010

НАУКА

Складні системи академіка Бар’яхтара Потенціал ядерної енергетики в Україні великий. Але по-справжньому мирним атом може бути тільки в руках професіоналів Олена ЗЕЛЕНІНА У Красноярську завершив роботу всеросійський симпозіум із міжнародною участю «Складні системи в екстремальних умовах». Це вже п’ятнадцята зустріч фахівців природознавства, гуманітарних наук, математики, техніки, медицини та інших галузей знань, роботи яких пов’язує єдиний підхід — погляд на об’єкт своїх досліджень як на складну систему. Яскравою подією цього авторитетного наукового форуму став виступ директора київського Інституту магнетизму, академіка Національної Академії наук України, доктора фізикоматематичних наук Віктора Бар’яхтара. Учений зі світовим ім’ям, який відзначив у серпні своє 80-річчя, так далеко виїхати з Києва вже не зміг, але представив відеодоповідь «Уроки Чорнобиля — енергетика України». НА ШЛЯХУ ДО БЕЗПЕЧНОГО РЕАКТОРА

ослідження академіка Віктора Бар’яхтара із проблем екології та безпечного функціонування ядерних електростанцій визнані світовою науковою спільнотою. Віктор Григорович переконаний, що найбільша проблема України сьогодні — екологічно чисте виробництво електроенергії. — Наша атомна наука, багато в чому завдяки Національному науковому центру «Харківський фізико-технічний інститут», з яким я досі активно співробітничаю, існує, але не розвивається в потрібних масштабах, — говорить він. — Наприклад, Південна Корея розпочала створення атомної енергетики в 1990 році. Зараз ця країна має повний ядерний цикл, близько півсотні південнокорейських університетів працюють на атомну енергетику. Ми, безперечно, відстали. Відповідної державної пропаганди цієї галузі енергетики та науки немає. Звичайно, чорнобильська катастрофа завдала колосального удару атомній енергетиці не тільки в нас у країні, а й в усьому світі. Але вона сталася із тривіальної причини. Директор ЧАЕС Брюханов за освітою був фахівцем із теплових станцій. Бідолаха постраждав: відсидів у в’язниці, по суті, за те, що в нього не було

відповідної кваліфікації... Випробування обладнання, проведене на станції в ніч на 26 квітня 1986 року, не було погоджене належним чином ні з Інститутом атомної енергії, ні з урядом України. І тим більше — з Академією наук УРСР. І, на моє глибоке переконання, аварія на ЧАЕС на 99% пов’язана з людським чинником і низьким рівнем знань у галузі ядерної енергетики. — Чи здатна наука захистити від «чорнобильського синдрому»? — За завданням президента Національної Академії наук України Бориса Євгеновича Патона разом із генеральним

32 кандидати наук. Майже всі наукові співробітники мають ступені й активно працюють, кожен щорічно публікує близько двох статей, із них 70% — у кращих світових наукових виданнях. При цьому всі професори викладають у політехнічному інституті й в університеті імені Т.Г. Шевченка. — Яке застосування досліджень ваших співробітників? — Це і створення нових матеріалів, і використання впливу електромагнітних полів на хімічні реакції. Звичайно ж, наш інститут насамперед експериментальний. Один із напрямів — тонкі магнітні плівки і їхнє застосування в сучасній обчислювальній техніці.

ВІЗИТІВКА Віктор БАР’ЯХТАР Академік НАН України, відомий учений у галузі теорії твердого тіла й фізики магнітних явищ, лауреат двох Державних премій УРСР, Державної премії України й трьох премій імені видатних учених НАНУ, заслужений діяч науки та техніки. Із 1954 по 1973 рік — науковий співробітник, начальник однієї з лабораторій Харківського фізико-технічного інституту (ХФТІ) АН УРСР, співавтор відкриття явища магнітоакустичного резонансу у феро-, фері- і антиферомагнетиках. Із 1973 по 1982 рік — керівник теоретичного відділу, заступник директора Донецького фізикотехнічного інституту (ДонФТІ) АН УРСР. Із 1994 по 1998-й — перший віце-президент НАН України. У 1995 році на базі відділу теоретичної фізики й фізики плівок Інституту металофізики НАН України створив і очолив у Києві Інститут магнетизму. директором ННЦ «ХФТІ» академіком Іваном Неклюдовим і академіком Олександром Бакаєм — одним із провідних учених Харківського фізтеху ми займаємося обґрунтуванням створення безпечних атомних реакторів і тим, які повинні бути при цьому їхні конструкційні особливості. В усьому світі зараз особлива увага приділяється реакторам на швидких нейтронах. Свого часу їх запропонував академік Лейпунський — один із чотирьох учасників знаменитого харківського експерименту з розщеплення ядра атома літію.

Малюнок Ігоря КИЙКА

І все-таки вони обертаються! Уперше вчені в реальному часі спостерігали рух одиночних електронів у атомі.

Ці реактори дають менше радіоактивних відходів, які до того ж не обов’язково зберігати в геологічних формаціях. Нарешті, є ще багато проміжних — тобто між реакторами на повільних і швидких нейтронах. Відроджується ідеологія реакторів на важкій воді. Вони теж досить ефективні у використанні урану-238, бо зменшуються радіоактивні відходи. З огляду на те, що собівартість електроенергії, виробленої на атомних станціях, значно нижче, слід, на мою думку, істотно підтримати нашу ядерну фізику й зробити в Україні те, що зробили в Південній Кореї.

нтернаціональній групі вчених, яка включає дослідників із Інституту квантової оптики Макса Планка в Гархінгу (Німеччина), Берклеєвської національної лабо-

Поки вчені нашого покоління й наші учні ще живі, ми здатні показати всьому світові, що Україна може бути передовою країною в галузі використання мирного атома. — Якось сумно звучить, Вікторе Григоровичу: «поки вчені нашого покоління ще живі»... Хто йде вам на зміну? — Інститут магнетизму, який я очолюю, має подвійне підпорядкування — Національній Академії наук України й Міністерству освіти та науки. Я все своє життя займався і викладацькою, і науковою роботою й щиро переконаний, що без потужного наукового підґрунтя не може бути педагогічного процесу. А без роботи зі студентами неможливо знайти талановитих молодих фахівців, щоб просувати наукові знання. Словом, без викладання немає науки й навпаки. Власне, для здійснення завдання — об’єднати ці два процеси в єдине ціле — у мене й виникла свого часу ідея створити інститут подвійного підпорядкування. Зараз у нас 17 докторів і

Свого часу саме українські вчені створили кращі плівки в Радянському Союзі й у всій Східній Європі, ми оснащували ними всі «чорні ящики» літаків України та СРСР. На Заході від тонких плівок перейшли до напівпровідникових приладів. Так, вони мініатюрні, але вимагають потужного теплового захисту. Зараз магнітну тонку плівку застосовують як запам’ятовувальний елемент в обчислювальній техніці й індикатор під час фізичних досліджень. Публікації наших співробітників із цих тем викликають великий інтерес у світі. Один із зовсім нових напрямків — метаматеріали, композити, які мають так звану негативну діелектричну й магнітну проникність. Завдяки тому, що метаматеріали мають негативний показник заломлення, вони ідеальні для маскування об’єктів — їх неможливо виявити засобами радіорозвідки в певному діапазоні частот. У цьому напрямку ми працюємо разом із Харківським інститутом радіофізики та електроніки імені А.Я. Усикова НАНУ. Результати однієї з наших робіт

раторії департаменту енергетики США й Університету Каліфорнії в Берклі, удалося візуалізувати рух електронів із зовнішньої оболонки атомів криптону. Використовуючи надкороткі імпульси лазера, учені спостерігали з надвисокою точністю коливання між квантовими станами валентних електронів. Ці коливання й управляють рухом електронів. Підготувала Анна ГРЕЧАНИК

опубліковані на першій сторінці престижного американського журналу прикладної фізики. І ще один напрям — магнітострикція, зміна форми й розмірів тіла після намагнічування. Прикладних значень тут дуже багато — від сенсорів (датчиків) електричних, магнітних полів до деяких елементів апаратів, які працюють на її основі. Традиційно вважається, що чим більше магнітний момент, тим сильніше ефект. Співробітник нашого інституту професор Володимир Кокорін звернув увагу: щоб тіло деформувалося, потрібна не тільки велика сила впливу магнітного поля, а й об’єкт впливу має бути піддатливим. Найголовніше — він знайшов речовину з такими властивостями, а це в експериментальній фізиці проблема номер один. У нас не було б напівпровідникової техніки, якби не відкрили кремній і германій. Отож таким «кремнієм і германієм» для магнітострикції став сплав, винайдений Кокоріним. В усьому світі у фізиці магнітних явищ цей напрям уважається найперспективнішим. На жаль, популярність фізики сьогодні не та, що була за часів моєї студентської юності. Але я думаю, що час цієї науки ще настане. Тим більше, що сьогодні вона стоїть на порозі нових відкриттів. — Які ж відкриття обіцяє нам найближче майбутнє? — Ще 10 років тому здавалося, що ми знаємо основні поняття фізики — квантову механіку, загальну теорію відносності, теорію розширюваного Всесвіту Фрідмана і все розуміємо. Але експерименти, у першу чергу астрономічні, показали, що людство сьогодні стало перед новим викликом природи, а фізики — перед новим фундаментальним питанням: що таке матерія? Уся та видима речовина, яку сучасна наука зуміла вивчити, становить, як думають сьогодні, лише приблизно 4% усього сущого у Всесвіті. А решта — це так звана «темна матерія» й «темна енергія», природа якої вченими не досліджена. І вже зовсім незрозуміло, коли і як вона утворилася, коли і як виник Всесвіт, що було на початку світу... Потрібні нові мислителі й нові ідеї. Думаю, ми зараз переживаємо черговий революційний період, який веде до перевороту наших знань про природу.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 7 в е р е с н я 2 010 №35 (139)

ВІЙСЬКОВА ТАЄМНИЦЯ

Засідання китайсько-української координаційної комісії з питань військово-технічного співробітництва було плідним. Українська сторона сподівається вже до 2013 року досягти обсягу товарообігу з Китаєм з експорту продукції ОПК у $1,2 млрд, тоді як за останні вісім років він становив $1,5 млрд.

ДОКЛАДНО ПОКИ ДРУГІ іднебесна — вочевидь перспективний партнер: вистоявши в кризу (і навіть за підсумками минулого року продемонструвавши, на відміну від Заходу, зростання ВВП на 8%), сьогодні ця країна прагне стати світовим економічним лідером. Обсяг валового внутрішнього продукту Китаю перевершив цей показник Японії, і КНР, таким чином, стала другою найбільшою економікою планети після США. Окрема тема — військові видатки Китаю. На кінець року вони збільшаться на 7,5%, досягши приблизно $78 млрд. Є підстави припускати, що вони насправді вдвічі більше. У Китаї зараз розвивається «найактивніша у світі програма з наземних балістичних і крилатих ракет», крім того, він модернізує своє ядерне господарство, а його флот є найбільшою військовою силою в Азії. У будь-якому разі КНР сьогодні посідає друге місце після американців ще й із фінансування озброєнь.

ЯКЩО РОЗІБРАТИСЯ ДРУЖИТИ Й КОНКУРУВАТИ

итайці роблять акцент на космічні технології, авіаційну й військово-морську техніку. Про те, що їх дуже цікавить співробітництво з Україною в цих галузях, йшлося під час згаданого засідання китайсько-української координаційної комісії. В авіаційній сфері наша країна вже має серйозні напрацювання з КНР. Восени минулого року за підсумками ві-

зиту в Китай делегації на чолі з командувачем ВПС України генерал-полковником Іваном Руснаком заявлено, що сторони обговорили можливість придбання китайського навчальнотренувального літака L-15 із двигуном українського виробництва. На перші два прототипи літака встановлювалися двигуни DV-2S (ліцензійний словацький мотор «Поважскє Строярнє», який випускається в Україні). Третій прототип обладнаний форсованим АІ-222К-25Ф, розробленим запорізьким МКБ «Прогрес». У Росії цей літак уважається головним конку-

аеропружних систем, підприємств «Склопластик», «Суднокомпозит» і «Оптика». Однак усе назване — лише перший крок можливого широкомасштабного співробітництва, здійснюючи яке, Київ має враховувати декілька чинників, і насамперед цілком імовірну протидію Росії та США.

ДОВІДКА «УТГ» За даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру, у сфері поставок озброєнь з України перше місце із загальних сум контрактів посідає Пакистан — $1371 млн, друге — Китай із $624 млн і завершує трійку Алжир — $412 млн.

ські виробники складатимуть J-11 зі своїх комплектувальних. До речі, у Піднебесній копіювали й українську техніку, наприклад, авіаційну. Наразі ВПС Китаю мають на озброєнні літаки Y-7 і Y-8 — це модернізовані копії українських Ан-24 і Ан-12БК. Російські експерти говорять, що Китай має потужну високотехнологічну виробничу базу, кваліфіковані кадри й матеріальні ресурси для копіювання іноземних технологій. Але при цьому в КНР немає традицій конструювання й конструкторських шкіл, а незнання технологічних секретів позначається на якості китайських озброєнь.

УПРИТУЛ НЕ СПУСКАТИ З ОЧЕЙ

Авіаносний крейсер «Варяг»

рентом Як-130, причому «китаєць» перевершує його з декількох параметрів. Що ж до військово-морської техніки, то тут інтерес китайців до українського суднобудування вилився в конкретні конт рак ти — від продажу авіаносного крейсера «Варяг», побудованого в 1998 році на Чорноморському суднобудівному заводі в Миколаєві, до нинішнього виконання китайського замовлення на створення малих десантних кораблів на повітряній подушці феодосійською суднобудівною компанією «Море» за участю НДІ

штовх процесам, що відбуваються в КНР. Це важливо і для нашої країни, яка щосили намагається в останні роки вписатися в космічні проекти Росії та ЄС. Головне — у випадку з Пекіном може йтися не тільки про послуги України як «перевізника» (тобто про виведення своїми ракетоносіями іноземних апаратів, до яких українські конструктори не мають ані найменшого відношення, а така роль міцно закріпилася за нашою космічною сферою). Що ж до протидії Росії, то тут шлях України до Китаю

Сполучені Штати досить болісно сприймають амбіційні китайські космічні плани. Як відомо, Пекін виконує два довгострокових проекти — створення пілотованої орбітальної станції та програму дослідження Місяця. Китайські інженери розпочали розроблення нового надпотужного двигуна для майбутнього покоління космічних ракет. На виставці «Фарнборо-2010» представники китайської космічної галузі також повідомили, що в 2012 році буде створений новий варіант ракети «Великий похід-5», яка зможе доставляти на навколоземну орбіту до 25 тонн вантажу або до 14 тонн на геостаціонарну (найважча російська «Протон-М» може вивести відповідно 22 і 5,6 тонни). Поза сумнівом, участь України з її серйозним потенціалом у цій сфері в китайських програмах дала б потужний по-

овноцінне військово-технічне співробітництво з Україною може мати, як ми вже відзначали, величезне значення для ВПК Китаю. Наша країна виробляє або здатна виробляти продукцію військового призначення широкого спеквзагалі схожий на мінне поле. тра: системи й засоби ППО Треба враховувати два осно- й ПРО, бронетанкову технівних моменти: по-перше, кон- ку, танкові й авіадвигуни, гакуренцію Пекіна та Москви на зотурбінні двигуни для кораміжнародному ринку озбро- блів, різні ракетні озброєння, єнь, що з кожним роком жор- авіабомби, радіолокаційне обсткішає. А по-друге, постій- ладнання, окремі види артилені претензії РФ до китайських рійсько-стрілецького озброєнзброярів із приводу крадіжок ня, засоби розвідки тощо. Також технологій і копіювання зраз- Україна має значні досягнення у ків, а до України — із приводу створенні інформаційних технопередачі «спільних» розробок логій, які можуть використовуватися для розроблення систем Піднебесній. Росіяни активно обвинува- зв’язку, обчислювальної техніки чують китайців у плагіаті. На- та управління. Майже всі необприклад, якщо в тому, що ки- хідні для цього надчисті матерітайська 152-мм гаубиця типу али (близько 160 видів) можуть 52 (Т52) є копією російської Д1, вироблятися в Україні. Багато сумнівів нема, то зовсім не все цих можливостей напевно ціказрозуміло із зенітно-ракетною ві Пекіну. Зауважимо також, що украсистемою HQ-9, яку росіяни називають «здертою» зі своєї С-300, їнські зброярі добре розуміа китайці твердять, що їхня роз- ють небезпеку передачі в Китай робка оригінальна й кардиналь- не тільки технологій, а й зразків но відрізняється за характерис- озброєнь, а також вузлів і агретиками. При цьому її ціна на- гатів — там можуть їх копіювабагато менша за російську. Та- ти. Так, на початку серпня голокож росіяни вважають китай- ва ради директорів «Мотор Січі» ську крилату ракету С-602 пе- В’ячеслав Богуслаєв заявив, що реробленим варіантом росій- підприємство уклало контракт із ської X-55, авіадвигун Tai Hang Китаєм на придбання ним двигунів АІ-222. «Контракт Повноцінне військово-технічне передбачає опцію на поставку 200 мотоспівробітництво з Україною рів, але цього не буде. може мати величезне значення Вони зроблять двигун самі», — говорить для ВПК Китаю. Богуслаєв. При цьому WS-10 — аналогом АЛ-31Ф для він зауважив, що «Мотор Січ» кавинищувачів. Найгучнішим на- тегорично проти передачі техзивають скандал через аналог нології виробництва двигунів у літака Су-27: у 1995 році росій- Китай. Не зовсім, звичайно, зрозуміло, ська й китайська сторони уклали угоду про ліцензійне скла- чому із шести поставлених двигудання 200 машин Су-27СК (у нів не можна зняти копії, а з 200 китайському варіанті — J-11) на — можна. Але це так, до слова. Гозаводі в Шеньяні, і до 2004 року ловне, наші виробники розуміють Китай одержав близько ста непрості правила, за якими можкомплектів, а потім відмовився на грати з китайськими партнеравід подальших закупівель, аргу- ми й при цьому не зазнати збитментувавши це тим, що китай- ків. Адже справа варта заходу.

Українська технічна газета

№35 (139) В і в т о р о к , 7 в е р е с н я 2 010

ПРОБЛЕМА

Нова формула для хімпрому Олена ГЕРАСИМОВА

На українському ринку активів із виробництва мінеральних добрив почався переділ власності. Причому — на тлі ініційованого урядом розроблення держпрограми розвитку вітчизняного хімпрому й рішення влади про підвищення ціни на газ для промспоживачів, яке суперечить її ідеології. Швидше за все, галузь контролюватимуть компанії, що володіють потужностями з видобутку газу, який використовують як сировину.

Кірдін, тоді рентабельність українських компаній із виробництва мінеральних добрив упаде майже до нульової позначки. Напередодні кризи в 2008-му через різкий стрибок цін на добрива на світовому ринку більшість підприємств вітчизняного хімпрому працювали з невеликим прибутком. А вже з 2009-го, за оцінками експертів, ситуація в галузі «балансує на межі». На думку виробників, підвищення цього літа цін на природний газ для хімпрому, зокрема й

брива підприємства галузі й так працювали на межі рентабельності, а з підвищенням ціни на газ вони будуть змушені закритися». Тож українська хімічна промисловість під тиском зростання цін на сировину, з одного боку, і низьких цін на продукцію — з іншого, може обіцяних реформ і не дочекатися. Точніше, зміни в галузі будуть, однак не так у межах державних програм, як під тиском обставин, і не в напрямку посилення на-

БАГАТООБІЦЯЛЬНІ РЕФОРМИ

тже, фахівці декількох робочих груп, створених за дорученням Міністерства промислової політики України, розробляють пропозиції для Державної цільової економічної програми розвитку та реформування вітчизняної хімічної та нафтохімічної промисловості на 2011—2022 роки. Перед цим у Мінпромполітики представники провідних українських підприємств хімічної та нафтохімічної галузей обговорили концепцію документа. У результаті вийшло таке: держава має намір удосконалити нормативно-правову базу функціонування галузі, провести в ній декілька інституціональних перетворень, відкоригувати митну й тарифну політику з метою захисту вітчизняних товаровиробників і, нарешті, упровадити комплекс стимулів для підвищення інноваційної та інвестиційної активності основних суб’єктів цього сегмента економіки. У цілому ж програма дозволить закріпити частку хімічної галузі в загальному обсязі випуску продукції української переробної промисловості на рівні 8—9%. Передбачене нею впровадження енергозбережних технологій знизить до 2022 року на 22—25% енергоємність вітчизняного виробництва мінеральних добрив, викиди шкідливих речовин скоротяться на 15—20%. Таким чином, оперативне розроблення та реалізація програми дійсно могли б вивести український хімпром із кризового стану, у якому він перебуває вже щонайменше три роки. Якби рішення влади не були такими суперечливими і якби життя не вносило корективи в ці плани вже зараз. ЖОРСТКІ ЗАХОДИ

лючові підприємства вітчизняної хімічної промисловості — це шість заводів — виробників мінеральних добрив: ВАТ «Концерн «Стирол» (м. Горлівка Донецької області), ВАТ «Одеський припортовий завод», ВАТ «Азот» (м.Черкаси), ЗАТ «Сєверодонецьке об’єднання «Азот» (м.Сєверодонецьк Луганської області), ВАТ «Дніпроазот» (м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) і ВАТ «Рівнеазот». Причому на першу трійку припадає 15—30% загального обсягу виробництва окремих видів азотних добрив. Донедавна всі шість підприємств були рентабельними, адже ціни на основний вид сировини для хімпрому — природний газ — були порівняно невисокими, кон’юнктура зовнішніх ринків досить сприятливою, а про глобальну кризу ніхто й не думав. Перелом стався 2007 року. Як відзначає аналітик ІК «Ренесанс Капітал» Рінат

Іншими 60% статутного фонду ЗАТ володіє компанія Worldwide Chemical LLC, єдиним власником якої є американська корпорація IBE Trade Corp, яка належить Алексу Ровту. Однак, за інформацією експертів, на сьогодні основний акціонер не зацікавлений у купівлі держчастки в цьому підприємстві. Головний претендент на неї — співвласник скандально відомої компанії RosUkrEnergo, хазяїн структури з управління активами хімічної промисловості Ostchem Group Дмитро Фірташ, який уже контролює один з активів українського хімпрому — ВАТ «Рівнеазот». Поряд із цим, згідно з неофіційними даними, Ostchem Group подала в Антимонопольний комітет України клопотання про дозвіл на придбання великого пакета акцій ВАТ «Азот», 85% статутного фонду якого поки належать співвласникові УкрСиббанку Олександрові Ярославському. І, нарешті, за повідомленням того ж джерела, саме ця компанія і є «українським інвестором», який найближчим часом стане головним власником концерну «Стирол». Загалом, якщо всі ці факти відповідають дійсності (а підстав для сумнівів нема), то наразі Ostchem Group орієнтована на концентрацію відразу чотирьох значних активів вітчизняного хімпрому. ОСТАННЯ ІНСТАНЦІЯ ідповідно до підрахунків експертів, придбання компанією Ostchem Group, яка вже контролює «Рівнеазот», великих пакетів акцій концерну «Стирол» і черкаського «Азоту» дозволить їй зосередити у своїх руках близько 40% експорту аміаку, понад 50% закордонних поставок карбаміду й приблизно 70% українського ринку селітри. Якщо в цей пакет увійде ще й сєверодонецький «Азот», ці показники стануть ще соліднішими. Проте Ostchem Group навряд чи втримає у своїх руках усі ці активи. За відомостями деяких джерел, її керівництво має намір згодом перепродати «Стирол» російській компанії «СибурХолдинг». Як би то не було, серед кінцевих власників найбільших сегментів вітчизняного хімпрому називають, зрозуміло, російський «Газпром» і контрольований

промспоживачів, напевно порушить цю хитку рівновагу. Нагадаємо всім відомий факт. Національна комісія регулювання електроенергетики України з 1 серпня збільшила на 9,8% (тобто на 194,4 грн) ціну на природний газ для промспоживачів і бюджетних організацій, що становило 2187,2 грн за 1 тис. кубометрів без урахування ПДВ, тарифів на зберігання, транспортування й поставку, а також збір у вигляді цільової надбавки. За словами генерального директора ПХО «Металургпром» Василя Харахулаха, кінцева вартість газу для цих категорій споживачів з урахуванням усіх стягуваних платежів досягла приблизно 2870 грн за 1 тис. кубометрів. При цьому, як констатує голова Комітету Верховної Ради з питань промислової та регуляторної політики та підприємництва Наталя Королевська, у результаті скасування з 1 липня нинішнього року Меморандуму про взаєморозуміння між урядом і підприємствами металургії й хімпрому, а також наступним рішенням НКРЕ ціна на газ для підприємств цих галузей зросла спочатку на 23%, а потім ще на 9,8%, що в цілому збільшило їхні видатки на цей вид палива більш ніж на третину. І все це, як зауважує Королевська, в умовах несприятливої кон’юнктури на зовнішніх ринках. І якщо металурги, для яких ціна на газ не є вирішальним чинником зростання собівартості виробництва, за її нинішнього рівня зможуть працювати з нульовою рентабельністю, то хіміки, на їхню думку, унаслідок «газового стрибка» стануть перед загрозою зупинення підприємств. Як заявляє заступник голови правління, комерційний директор ВАТ «Дніпроазот» Андрій Пустовойт, «за теперішніх світових цін на мінеральні до-

ціональної економіки, а під впливом потенційних інвесторів, зацікавлених у поділі власності. СИМПТОМИ ЗМІН

серпні на ринку хімічних активів намітилися три події, які оголосили про початок радикальної трансформації в структурі власності в галузі. Так, міський голова Горлівки Іван Сахарчук повідомив, що ВАТ «Концерн «Стирол» відвідали нові акціонери з Росії та України. Слідом за тим голова правління «Стиролу» Сергій Павлючук уточнив, що «на підприємство заходить новий український інвестор». При цьому ні той, ні інший, посилаю- У результаті скасування з 1 липня чись на вимоги конфіденнинішнього року Меморандуму ційності, не надали інформації про те, які саме про взаєморозуміння між урядом і зміни відбулися в складі підприємствами металургії й хімпрому, акціонерів компанії. а також наступним рішенням НКРЕ ціна Ще порівняно недавно на газ для підприємств цих галузей зросла 57,6% статутного фонду ВАТ належало компанії спочатку на 23%, а потім ще на 9,8%. Dotterbloem Holding B.V (Нідерланди), близько 14% — депутато- ним «Сибур». Цілком природно, що для ві Верховної Ради Миколі Янковському й фінансово-промислових груп, які волотрохи більше 11% — компанії Friston LLP діють потужностями з видобутку при(Велика Британія). І оскільки представ- родного газу, придбання активів із виники міської влади й підприємства заяв- робництва мінеральних добрив більш ляють про появу на підприємстві нового ніж перспективне й вигідне. Як відзнаінвестора, це, швидше за все, означає чають аналітики ІГ «Сократ», переробперепродаж великого пакета акцій, які ка природного газу на добрива й продаж готового продукту дає набагато належать Dotterbloem Holding B.V. Раніше керівництво Фонду державно- більший прибуток, ніж його збут як сиго майна України повідомило про свої ровини. Більш того, за умови інтеграплани виставити до кінця року на продаж ції вітчизняного хімпрому в газодобув40% статутного фонду сєверодонецького ні холдинги рентабельність виробниоб’єднання «Азот». Але оскільки це за- цтва гарантована навіть у тому випадку, крите акціонерне товариство, Фонд спо- якщо світові ціни на добрива будуть мічатку повинен запропонувати держпакет німальними. А тому долю цього сегменакцій його акціонерам. І якщо ті відмов- та української економіки, цілком імовірно, вирішено. ляться — виставити його на конкурс.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 7 в е р е с н я 2 010 №35 (139)

ОБРІЙ

Швидкість, зручність і комфорт У Харківському технічному університеті будівництва та архітектури розроблений проект нового високошвидкісного електричного транспорту, призначеного для комфортабельних перевезень як у мегаполісах, так і між ними ний харків’янами, пророблений для міста Кременчука (300 тис. жителів).

Олена ДОБРИНЯ У ноу-хау харків’ян враховані переваги багатьох сучасних способів пересування: автомобіля, монорейкового, трубопровідного й кабінного автоматичного транспорту. За словами професора кафедри урбаністики університету Валерія Гука, новий вид транспорту позбавить мегаполіси від пробок і шкідливих вихлопів, а його будівництво буде у вісім разів дешевше за метро. «ЛЕТЮЧИЙ ТРАМВАЙ» ТА ІНШІ вій винахід харківські вчені назвали High-Speed Electrical Passenger Transportation, бо усталеного українського терміна поки немає. HSEPT — це автоматична система громадського транспорту, у якій роль транспортного засобу виконує невелика кабіна, яка розрахована на 2—4 чоловік і рухається спеціальними окремими коліями, що покривають місто досить густою мережею. Система працює за принципом таксі: транспорт викликається на зупинці й везе вас до пункту призначення. Кабіна рухається без зупинок із максимально припустимою швидкістю — 100—150 км/год., а пропускна здатність у години пік — 11—16 тисяч пасажирів. За рахунок цього забезпечуються висока оборотність кабін і низька собівартість перевезень. Харківське ноу-хау передбачає рух кабін на металевих колесах у прозорих оболонкахтрубах, які захищають пасажи-

ІЗ ХАРКОВА ДО ЛЬВОВА — ЗА ПАРУ ГОДИН истема HSEPT придатна й для міжміського сполучення зі швидкістю руху кабін до 500 км/год. Зупинки через кожні 200—250 км залежно від розташування пов’язаних нею міст. У разі переходів через водні перешкоди передбачаються прольоти із гнучких конструкцій. Крім того, кабіни можна використовувати вночі для перевезення вантажів у невеликих контейнерах, коли вартість електроенергії вдвічі дешевше.

Валерій Гук

рів від негоди і в той же час забезпечують чудовий огляд. Труби розташовані над землею на легких бетонно-металевих опорах на висоті 6—8 і більше метрів, а траси — над проїжджою частиною головних магістралей. Станції пов’язані із землею ліфтами та ескалаторами. Ще одна перевага — пасажирам не треба чекати транспорт або бігти за ним. Кабінки відправлятимуться з інтервалом лише у дві секунди. Для організації безпечного руху застосовується знов-таки розроблена на кафедрі урбаністики Харківського технічного університету будівництва та архітектури теорія насичених транспортних потоків, яка описує в одному алгоритмі безперервну зміну станів прискорення, рівномірного руху й гальмування (start-go-stop). Керування рухом повністю автоматизоване. — Зупинки можна зробити навіть усередині будинків, та й саму трубу прокласти не тільки над будівлями, а й усередині них, — пояснює Валерій Гук. Конкретний проект високошвидкісної системи, створе-

ги шоферів і машиністів. «Транскар», «Електробус», «Струнний транспорт Юницького», Flexitaxi — такий неповний перелік аналогічних проектів у Росії. Спеціально для Москви розроблений проект SkyTaxi: місто вкривається мережею рейкових ліній, якими мчатимуть автоматичні вагони. За кордоном такі розробки обчислюються десятками, якщо не сотнями. У США зараз працюють над новим проектом: там хочуть організувати перевезення пасажирів між штатами, при цьому швидкість руху повинна досягати 1000 км/год. Пасажирові в такому випадку доведеться фактично «летіти» — лежачи й у спеціальному скафандрі.

Ескізний проект швидкісної дороги

Світ поки придивляється до нового виду транспорту. Минулого року в лондонському аеропорту Хітроу й Дубайському міжнародному фінансовому центрі відкрилися перші лінії автоматичного транспорту — пасажирів почали перевозити без допомо-

Порівняння системи HSEPT з аналогами, розробленими в Німеччині (Сabinentax), Англії (Cabtrack, Rail-Taxi), Швейцарії (Sig-Elan), США (Sky-Car, Starrcar, Teletrans), у яких використовуються електричні двигуни й кабіни на чотирьох пасажирів, на користь

українців, оскільки там поки не додумалися врахувати переваги пересування в трубах, де можна розвивати швидкість до 100—150 км/год. в місті й до 500—700 км/ год. між населеними пунктами. Із Харкова до Львова можна дістатися лише за пару годин. НАЦІОНА ЛЬНИЙ, ІНФРАСТРУКТУРНИЙ обудувати «метро майбутнього» свого часу хотіли в Криму, однак до фінансування справа не дійшла. Хоча професор Валерій Гук зауважує: і фінансовий бік питання опрацьовано. — Відсутність розвинутої інфраструктури для автомобілів і тихохідний громадський транспорт істотно гальмують економічний розвиток, — упевнений Валерій Іванович. — Тому інфраструктурне інвестування в модернізацію транспортних систем — ідеальний спосіб переведення ресурсів і робочої сили у сфери, де є потенціал для довгострокового зростання української економіки. Крім державних інвестицій, залучаються й приватні: кожний долар, вкладений у інфраструктуру, дає мультиплікаційний ефект із коефіцієнтом 1,59 (за даними економічної групи компанії Moody’s). Крім того, підприємства мають додаткові вигоди від скорочення витрат на транспорт та комунікації. Патентом на харківську розробку, приміром, зацікавилася Венесуела. Але на кафедрі урбаністики переконані, що така інфраструктурна діяльність має реалізовуватися на території України, створюючи нові робочі місця й стимулюючи зростання економіки. Для більш ефективного рішення питання пропонується створити національний інфраструктурний банк за зразками Європейського інвестиційного банку й банків економічного розвитку, які засновуються окремими штатами США.

Передплачуйте у відділеннях «Укрпошти», передплатних агентствах, у відділі передплати редакції, а також на сайті www.tehnichka.com

м. Київ тел./факс: (044) 440-82-09, тел.: (044) 221-06-50 м. Луганськ тел./факс: (0642) 59-93-91, тел.: (0642) 59-93-92 e-mail: podpiska@tehnichka.com

Передплатні індекси: українською мовою

російською мовою

99309

99340

Вартість передплати: на 1 міс. - 21,40 грн на 3 міс. - 64,20 грн

Українська технічна газета

№35 (139) В і в т о р о к , 7 в е р е с н я 2 010

РЕАЛІЇ

Перерваний проліт

чистили й через три дні рух автотранспорту відновили. Але учасники позачергової наради Дніпропетровської обласної комісії з питань техногенноЗа станом доріг в Україні стежить «Укравтодор», екологічної безпеки й надзвичайних сиа от мости й шляхопроводи з поля зору держави, туацій, стурбовані тим, що сталося, вирішили провести комплексне технічне виявляється, випали ще на початку 90-х обстеження не тільки аварійної ділянки, а й усього прольоту, розташованого над несудноплавною частиною Дніпра. До справи взялися фахівці ВАТ «Інститут Дніпрогіпротранс» (м. Дніпропетровськ). Вони виконали технічне обстеження конструкцій деформаційних швів, опорних вузлів пролітних споруд, залізобетонних вставок, консолей гребенів, опорних тумб і ригелів на опорах моста, укосів насипу в місцях підходів до моста над несудноплавною його частиною. Співробітники служби МНС убезпечували доступ фахівців до конструкцій опор (підферменників і опорних частин), який був ускладнений через відсутність оглядових сходів. Підсумки обстеження невтішні: усі 9 деформаційних швів на цій ділянці — в аварійному стані й потребують термінового ремонту; понад 50% гумометалевих опорних частин мають тріщини; у 19 опорних частинах відзначені розриви, 51 опорна частина має перевантаження в поперечному напрямку; Ірина КОНДРАТЬЄВА ідсутність транспортних розв’язок, в 52 балках виявлені відколи бетону в навяк з’ясувалося з роками, не найбіль- колоопорних зонах; у ригелях 12 опор і ша проблема. Справжнім лихом вияви- монолітних вставках на 19 опорах — гооли в 1994 році в Дніпродзер- лося те, що за станом основної введеної ризонтальні тріщини й відколи бетону. Ремонтувати треба майже всі конжинську врочисто, у присутнос- в експлуатацію частини моста з моменту ті Президента Леоніда Кучми відкри- пуску фактично ніхто не спостерігав і не струкції над несудноплавною частиною вали рух новим мостовим переходом вкладав кошти на підтримку його в лівобережного моста, але насамперед через Дніпро, ніхто навіть припусти- працездатному стані. У результаті почали — деформаційні шви. Оскільки в найти не міг, скільки клопоту завдасть ця з’являтися тривожні симптоми «захво- більш критичному стані був шов над велична споруда і водіям, і пасажи- рювання» окремих конструкцій і еле- опорою №16, за нього взялися в першу ментів — опор, пролітних з’єднань, ас- чергу. Як пояснили залучені до ремонту рам, і владі. Як тільки відлунали фанфари, міст фальтового покриття і т.д. На початку фахівці мостозагону № 12 ПАТ «Мостопередали в комунальну власність Дні- цього літа міст не витримав і затріщав буд» (м. Дніпропетровськ), за роки експлуатації всі елементи шва стали непродзержинська. Разом із недобудо- по швах. Це сталося 12 червня пізно ввечері. придатними, і він припинив «дихати». ваними ділянками, з одним шаром асфальту, без розв’язок у кінцевих точках Над опорою №16 у районі несудноплавного Тобто виконувати своє пряме призначення — компенсуваі без якихось фінансових гарантій. Відти температурні перетоді тягнеться нескінченна низка звервантаження, які чинень місцевих чиновників у вищі органять постійний і дони влади із проханнями допомогти досить сильний вплив на вести будівництво до логічного заверпролітні конструкції. шення, виділити для цього необхідні 30 липня рух москошти з держбюджету. Адже міст проектом над несудноплавною тувався і будувався як транспортна частиною Дніпра зноартерія, яка з’єднує кілька великих ву перекрили, і протяпромислових регіонів східної частини гом трьох тижнів бриУкраїни. Тобто як об’єкт державного гада мостозагону простратегічного значення. Отже, піклуваводила капітальний тися про його стан повинна відповідна ремонт деформаційнодержавна служба, а не 250-тисячне місго шва. Джерелом фіто з мінімальним бюджетом. нансування проектних Міст так і стоїть недобудованим. і ремонтних робіт виЙого лівобережний «хвіст» завис удазначили міський бюлині від житлових мікрорайонів і від Голова Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр джет Дніпродзержинкінцевої проектної точки. Це істотВілкул (праворуч) і начальник ВАТ «Мостозагін-12» Сергій Скляр но подовжує шлях руху міського транконтролюють процес ремонту ська, якому вирішення цієї проблеми коштуспорту, призводить до постійного скупвало 1,6 млн грн. Гроші взяли в комурічища Дніпра раптом на 27 см піднявчення пасажирів на лівобережних зунальних служб, що відсунуло на невипинках, особливо в години пік. Не ся асфальт над деформаційним швом. значений строк заплановані раніше рез’явилася транспортна розв’язка й на За розпорядженням міської влади рух правом березі. Тут про колишні задуми автотранспорту на цій ділянці негай- монти покрівлі житлових будинків і ромостобудівників нагадують кістяки по- но перекрили, чим напевно врятували боти на інших ділянках ЖКГ. Наприкінці серпня з одного боку відтужних колон, абияк завуальованих ре- не одне людське життя. Здуття асфальту спочатку пояснили спекою, шов роз- ремонтованої ділянки відкрили рух легкламними щитами. кового транспорту, а другий бік «відпочивав» до початку вересня — треба ДОВІДКА «УТГ» було дати час на витримку бетону. Що ж буде із дніпродзержинським Мостовий перехід у Дніпродзержинську з’єднує промисловий центр міста мостом далі? Адже попереду більш із «спальними» мікрорайонами на лівобережжі. Складається з 4 прольотів — витратні проекти й складні роботи, мостів над судноплавним і несудноплавним річищами Дніпра, залізничним пов’язані з відновленням його «самопополотном і автомобільною дорогою. У цілому його довжина 13,5 км. Рух кожчуття». Наприклад, на обстеження всіх ною стороною трисмуговий. конструкцій і споруд моста буде потріб-

но 3,2 млн грн. Така ж сума необхідна для розроблення проектно-кошторисної документації на проведення ремонтних робіт. Місцевий бюджет із таким навантаженням вочевидь не впорається. Навіть якщо перерахувати всі надходження від зборів транспортного податку на розв’язання проблем нового моста, як радять деякі чиновники, це не врятує ситуацію. По-перше, збори транспортного податку значно менші від необхідної суми. По-друге, перекидання цих коштів на потреби моста залишить на «голодному пайку» міські дороги. Тож уся надія — на розуміння ситуації й дієву допомогу держави. Інакше будь-якої миті може припинити «дихати» вже не якась частина, а весь міст. Це призведе до збоїв транспортного сполучення не тільки у Дніпродзержинську або Дніпропетровській області, а й у значній частині України.

ІЗ ПЕРШИХ УСТ Ярослав КОРЧЕВСЬКИЙ Міський голова м. Дніпродзержинська:

«Стратегічні об’єкти не можуть бути комунальною власністю»

— Ремонт деформаційного шва над опорою №16 — рядова штатна ситуація. Але вона змусила звернути більш пильну увагу на стан мостового переходу через Дніпро й дійти відповідних висновків. Стратегічні об’єкти такого рівня не повинні бути в комунальній власно сті міст. Це неправильно. Адже їхнє обслуговування вимагає значних коштів і професійного підходу під час технічного обстеження конструкцій, проведення поточних і капітальних ремонтів. За роки, які минули від дня пуску, в мостовий перехід майже ніхто нічого не вкладав, звідси й проблеми. Температурні шви треба було вчасно очищати, а не асфальтувати їх суцільно, бо вони повинні працювати, «дихати». Шов над 16-ю опорою довелося цілком замінити, бо всі його елементи через тривалу й неправильну експлуатацію вийшли з ладу. Із першого ж дня ситуацію взяв під особистий контроль голова Дніпропетровської обласної держадміністрації Олександр Вілкул, який підказав чимало ефективних рішень із усунення проблеми й надав допомогу в організації ремонтного процесу. На виконання ремонту в цілому треба було понад мільйон гривень і три тижні часу. Але в таких ситуаціях будь-яке прискорення ремонтно-відбудовних робіт неприпустиме, поспіх може знову призвести до аварійної ситуації. Бригада мостозагону №12 виконувала доручене їй завдання відповідно до норм будівництва, технологічних вимог.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 7 в е р е с н я 2 010 №35 (139)

РЕАЛІЇ Новий деформаційний шов зроблений них робіт, а також спеціалізованих підза сучасною технологією й зможе про- приємств, здатних забезпечувати наслужити років 30, не менше. лежне обслуговування мостів на поЗ аналогічним запасом міцності й стійній основі. Наслідком такої нетянадійності треба відремонтувати інші мущості, або навіть, можна сказати, 26 деформаційних швів. Ці роботи, недбалості, стають аварійні ситуації. швидше за все, будуть перенесені на У Дніпродзержинську мостовий 2011 рік, бо треба знайти джерела їх- перехід, якому лише 15 років, перекринього фінансування. Як тільки будуть вався на невеликі ремонти неоднокошти, ми знову перекриємо рух мос- разово. Востаннє його зупинили через товим переходом. Але кошти потріб- руйнування деформаційного шва й доні відразу всі, щоб провести рекон- рожнього покриття над 16-ю опорою. струкцію швів одночасно. Інакше ре- Постійні навантаження та безконтмонт може тривати рік, а то й більше. рольна експлуатація призвели до того, Закрити міст на такий тривалий строк що ізоляція шва цілковито зруйнуванереально. лася, а сам він поржавів і буквально Як на мене, вирішуючи такі масш- «заріс» сміттям. табні завдання, треба об’єднувати Через тривалу спеку з небувало визусилля влади всіх рівнів і пропор- сокою температурою пролітні будови ційно виділяти кошти з міського, моста розширилися й «пішли» назуобласного й державного бюджетів. стріч одна одній. Деформаційний шов, Ми, зі свого боку, готові й уже роз- говорячи професійною мовою, закривпочали створення при міському ко- ся, затиснуши сміття, яким був забимунальному підприємстві «Шляхо- тий. А коли йому вже нікуди було подітися, вик» структурного підрозділу, який він зруйнувався і трохи піднявся вгору. на цьому етапі убезпечуватиме Нашим завданням було провести експлуа тацію доріг усіх дніпродзер- демонтаж зруйнованого шва й укласжинських мостів і шляхопроводів, у ти новий. Його виготовили за спецітому числі мостового переходу через альним проектом із мостової сталі на Дніпро. А від вищих орга- ДОВІДКА «УТГ» нів влади сподіваємоДеформаційні шви — важлива складова мостів і ся дістати кошти на завершення будівництва естакад. Призначені для зменшення навантажень наприкінці лівобереж- на елементи конструкцій у місцях можливих дефорної частини моста Єли- мацій, які виникають унаслідок коливань темперазаветівської дорож - тури повітря, сейсмічних явищ, нерівномірного осін ьої розв’язки (у цінах, дання ґрунту та інших впливів, здатних спричинищо діяли на 1 січня ни- ти небезпечні власні навантаження, які зменшують нішнього року, потріб- несучу здатність конструкцій. но було 76 мільйонів гривень) і на укладання нового шару заводі металоконструкцій ім. Бабушкіасфальту на автодорожньому полот- на (Дніпропетровськ). Для ремонту ми ні загальною площею 440 тисяч ква- використовували традиційну технолодратних метрів (потрібно близько 60 гію із застосуванням нових високомільйонів гривень). У міському бю- якісних матеріалів. Зокрема, були викоджеті таких грошей нема, тож покла- ристані пластифікатор Sika ViskoCrete даємось у вирішенні цього питання 5-600 і сповільнювач схоплювання на на Кабінет Міністрів і обласну держ- основі модифікованих фосфатів Sika адміністрацію. І не знімаємо із себе Retarder, які поліпшують транспортуобов’язок постійно, наполегливо до- вання й укладання бетонної суміші. магатися поставленої мети на всіх рів- Замість гумового встановили латуннях влади, вчасно надавати інформа- ний лоток для відведення дощових і тацію про стан об’єктів, варіанти вирі- лих вод. Після монтажу весь шов був шення проблем. Якщо треба — дово- омонолічений якісним бетоном, а піддити доцільність своїх пропозицій, ходи до нього заасфальтовані. і тоді все буде гаразд. До речі, найІз приводу деформаційних швів мосближчим часом місто планує надати тів хотілося б ще додати, що до переліКабміну пакет документів із прохан- ку регламентних робіт з утримання ням про передачу у власність держави деяких конструкцій входить їхнє ре28 кілометрів доріг Дніпродзержин- гулювання (періодично мають притисська, які мають державне значення. У катися спеціальні пружини), але ніхто тому числі автомобільні дороги мос- цього не робить. У результаті кріплентового переходу. Сподіваємося на по- ня розбовтуються, і металеві шви, обзитивне рішення. разно кажучи, вистрілюють. Наприклад, мені відомий випадок, коли після проїзду важкої техніки трапився відрив розбовтаної металевої ДУМКА ФАХІВЦЯ пластини деформаційного шва 20 міліметрів завтовшки. Вона піднялася від Сергій СКЛЯР рівня асфальтового покриття на півмеНачальник мостозагону № 12 ПАТ тра й розрізала легковик, який їхав слі«Мостобуд» (м. Дніпропетровськ): дом, буквально навпіл. Щоб уникнути таких ситуацій, не«Щоб шви не «стріляли», обхідно планувати фінансування й орза ними треба стежити» ганізовувати постійне спостереження — Наша організація будує і ремон- за станом деформаційних швів, опор, тує автодорожні мости з 1941 року. пролітних споруд, опорних частин, асМожу відзначити, що проблеми, які фальтового покриття тощо, проводити виникли в червні на мостовому пере- профілактичні роботи, обстеження із ході в Дніпродзержинську, типові для залученням спеціальних проектних інвсіх українських мостів. Головні при- ститутів, а на підставі їхніх висновків чини такого негативного явища — від- — поточні й капітальні ремонти із засутність цільового фінансування на міною зношених елементів. Тоді мости проведення профілактичних і ремонт- проживуть довге й безпечне життя.

Із запасом міцності Трубно-колісна компанія «Інтерпайп» успішно пройшла кваліфікаційні випробування нарізних з’єднань у міжнародному атестаційному центрі Oil State Industries (Шотландія).

ід час кваліфікаційного тестування насосно-компресорні труби з нарізним з’єднанням UPJ (Ukrainian Premium Joint), зроблені на «Інтерпайп НТЗ», випробовувалися на зминання й розрив. Результати випробувань в Oil States Industries підтвердили відповідність нарізних з’єднань UPJ стандарту ISO 13679:2002 насосно-компресорних труб

ДОВІДКА «УТГ» Міжнародний атестаційний центр Oil State Industries акредитований Службою акредитації Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії (UKAS).

на рівні CALL II, які застосовуються у нафтогазовій промисловості. — За деякими показниками експлуатаційні характеристики з’єднань навіть перевищили норми, — коментує Фаді Храйбе, директор із продуктів і ресурсів компанії «Інтерпайп». — Зокрема, результати контролю на розрив показали перевищення нормативів у 1,3 раза, забезпечивши істотний запас експлуатаційної надійності труб.

Восьмий пішов! Керченський завод «Затока» здав контейнеровоз для Damen Shipyard

е вже восьме судно з десяти замовлених голландською компанією Damen Shipyard Bergum, і його відмінність від попередніх у тому, що воно побудоване з урахуванням цілого комплексу модифікацій, які проводилися відповідно до додаткової угоди між Damen і заводом «Затока». Зокрема, дедвейт судна збільшений із 7200 до 8200 тонн. Наразі на заводському стапелі керченської «Затоки» у роботі ще два корпуси для цього ж замовника. Обидва судна планується здати до кінця 2010 року.

Українська технічна газета

№35 (139) В і в т о р о к , 7 в е р е с н я 2 010

ТЕХНОЛОГІЇ

Приборкування вогню На державному підприємстві «Івченко-Прогрес» створені протипожежні установки, які за ефективністю в кілька разів перевершують традиційну техніку Ірина КОНДРАТЬЄВА

У світі інтенсивно шукають нові способи боротьби з пожежами — швидкі, ефективні й, що теж важливо, з якомога меншою шкодою для майна, будинків і довкілля. Адже і вода, і хімічні пінотвірні суміші мають не тільки рятівні, а й руйнівні властивості. Одну з таких прогресивних технологій розробили й апробували в Запоріжжі, на всесвітньо відомому підприємстві зі створення двигунів для літальних апаратів ДП «Івченко-Прогрес». Вона ґрунтується на принципах об’ємного гасіння пожеж інертними газами. ПЕРЕКРИТИ ПОЖЕЖІ КИСЕНЬ ерші генератори інертних газів (ГІГ) були розроблені на ДП «Івченко-Прогрес» у 70-х роках за завданням Міністерства вугільної промисловості СРСР і поставлені на озброєння гірничорятувальних загонів МНС. Вони призначалися спеціально для гасіння пожеж і запобігання вибухам метану в шахтах. Багато з них справно служать у Росії та Україні досі, незважаючи на більш ніж 30-літній термін експлуатації. Про сучасні генератори інертних газів, які майже за всіма параметрами значно перевершують перші зразки, розповідає заступник головного конструктора ДП «Івченко-Прогрес» Олександр Михайленко.

— Олександре Миколайовичу, у всьому світі споконвіку пожежі гасять переважно за допомогою води. — Наша методика теж припускає її застосування. Вода — найбільш доступна, екологічно чиста, поповнювана й дешева вогнегасна речовина. Але для гасіння пожеж важлива не так її кількість, як якість. Робота з поліпшення вогнегасних властивостей води пе-

реважно ведеться у світі у двох напрямах. Перший пов’язаний із підвищенням плинності й поліпшенням її змочувальних характеристик. Для досягнення максимального ефекту у воду додають полімерні сполуки, які збільшують швидкість її проходження через помпи й брандспойти в 2—2,5 раза. Навіть з’явилося таке визначення, як «слизька вода». Другий напрям — це дроблення води на мікрокраплі, які могли б повністю випаровуватися в зоні пожежі. Для цього застосовують установки «водяного туману» зі спеціальними розпилювачами й помпами високого тиску (200—300 атмосфер). Але вони мають істотний недолік: через малі площі прохідних перерізів каналів схильні до засмічування або замерзання взимку. — Який же напрямок вибрали ви? — Індивідуальний. Ми відразу відмовилися від використання хімічних речовин у розробленні нової технології

Генератор інертних газів

об’ємну безкисневу парогазову суміш, здатну заміщати в палаючому приміщенні звичайне повітря. І ми її успішно вирішили. — Чим же парогазова суміш краща за воду? — По-перше, уміст кисню в ній — менше 2%, що підвищує її ефективність у боротьбі з вогнем. По-друге, розроблений нами метод дроблення води дозволив одержати краплі діаметром 50—100 мілімікронів, які в установці ГІГ змішуються з інертними газами (продуктами згоряння палива) і в зоні пожежі утворюють парогазову суміш великого обсягу. Вона витісняє із приміщення повітряну масу, у тому числі кисень. Таким чином, вогонь втрачає своє «головне пальне». Оскільки мікрокраплі цілком випаровуються, у приміщенні після гасіння пожежі не залишається води. Крім того, парогазова суміш осаджує дим, що дає можливість контролювати процес гасіння пожежі візуально. УСЕ ЗА ЛИШИТЬСЯ ЦІЛИМ, НАВІТЬ КАРТИНИ

У Пожежна машина нового покоління

пожежогасіння. Це повністю відповідає політиці й вимогам Євросоюзу, який ухвалив рішення про перехід на екологічно безпечні вогнегасні речовини. Нашим завданням було створити за допомогою генератора інертних газів

ДОВІДКА «УТГ» Крім України, конструктивна схема генератора інертних газів та його окремих вузлів запатентована в США, Канаді, Китаї, Південній Кореї, Індонезії, Японії, Австралії, Росії. Пожежна машина нового покоління, виготовлена на ДП «Івченко-Прогрес», існує в Україні в єдиному екземплярі.

становка ГІГ дозволяє одержати суміш, яка не містить шкідливих компонентів, не вступає в реакцію з іншими речовинами й не бере участі в утворенні нових хімічних сполук. Вона набагато легше від звичайної води, не чинить руйнівного впливу на майно та споруди. — Випробування показали, що тканини, меблі й навіть картини, книги залишаються після застосування парогазової суміші неушкодженими, — зауважує О. Михайленко. — Узагалі переваг, у порівнянні з усіма іншими відомими методами та технічними засобами пожежогасіння, у нашої установки чимало. З її допомогою, наприклад, можна погасити пожежу в типовому заводському цеху або на складі лише за годину. Витрата води при цьому становитиме 5,5 тонни. Традиційний спосіб гасіння вимагав би 10 пожежних машин і мало не вдесятеро більше води.

В ефективності установки вже переконалися співробітники Запорізького управління МНС, які брали участь у її спільних випробуваннях, коли була зімітована пожежна ситуація в приміщенні для укриття боєзапасів обсягом 600 м3. Вогонь ліквідували за 5 хвилин, час охолодження зони пожежі становив близько години. Ідея вийти на новий етап у розвитку дуже важливого напрямку належить колишньому керівникові ДП «Івченко-Прогрес» Героєві України Федору Михайловичу Муравченку. Завдяки його прозорливості й чітко поставленим завданням запорізькі конструктори значно випередили конкурентів. Сьогодні підприємство може виробляти як окремі стаціонарні установки ГІГ, так і пересувні автономні самохідні системи об’ємного гасіння пожеж парогазовою сумішшю. Інакше кажучи — пожежні машини нового покоління, аналогів яким немає у світі. Самохідна установка пожежогасіння розроблена на базі шасі автомобіля «КАМАЗ-53229» і генератора інертних газів АІ-19ГІГ. Вона може працювати протягом години без додаткового заправлення водою та паливом. Продуктивність — 15 тис. кубометрів парогазової суміші (250 м3 на хвилину), що до джерела пожежі подається розсувним трубопроводом довжиною 14 м або спеціальною насадкою, якщо йдеться про застосування системи у важкодоступних місцях. За необхідності машину можна швидко дозаправити водою й забезпечити її безперебійну роботу протягом необхідного часу. Система адаптована до роботи в умовах мінусових температур — до 30°С. Ресурс експлуатації — до 30 років. Багато технічних рішень, застосованих у процесі створення системи пожежогасіння парогазової суміші, запатентовані й оцінюються як ноу-хау в таких технологіях. — Нашою технікою легко управляти, її застосування вигідне економічно, — говорить О. Михайленко. — Вона гарантує швидке й ефективне вирішення проблем під час пожеж у закритих і напівзакритих приміщеннях. Також установки ГІГ якнайкращі для профілактики займань у кабельних колодязях, тунелях. Можна прогнозувати високий попит на техніку нового покоління, оскільки пожежні частини, загони МНС, підприємства з підвищеною пожежонебезпекою усе більше потребують заміни морально й фізично застарілих традиційних засобів пожежогасіння.

Як реанімувати каталізатори Семен ПЕРЦОВСЬКИЙ «Наука в робочій спецівці» прописалася в цехах ЗАТ «Сєверодонецьке об’єднання «Азот», де діє власний науковий центр. З актуальних для виробництва тем кілька його фахівців захистили кандидатські дисертації, а троє — докторські. Недавно доктором технічних наук став начальник центру Олександр Роменський (на знімку).

давалося б, ще в молодості наука могла поглинути його цілком: на кафедрі експе-

риментальної ядерної фізики фізико-технічного факультету Харківського держуніверситету він вивчав вплив електронного опромінення на фотолюмінесценцію рубіна. — Це не тільки звучить красиво, а дійсно було заманливо, — згадує Олександр Володимирович. І все-таки він вибрав виробництво. Почавши працювати на сєверодонецькому «Азоті», відразу занурився в раціоналізаторський рух, добре, що в ті роки ця діяльність цінувалася. Уже тоді молодий інженер зосе-

редив увагу на каталізаторній тематиці, сполучивши при цьому хімію з фізикою. А найцікавіше, як відомо, відкривається на суміжжі наук. Після рацпропозицій були винаходи, наукові статті, захист кандидатської дисертації. Йому передрікали й швидку докторську, однак тут молодий учений не поспішав. Націлився не тільки на фундаменталь-

ність, а й на те, щоб його наукові рекомендації встигли послужити виробництву, щоб ті, хто

ними користуватиметься надалі, могли спиратися не на суху теорію, а на практичний досвід. — Я б не сказав, що осяяння приходять тільки під час досліджень, випробувань, — говорить Олександр Роменський. — Вивчаючи динаміку, і сам звик переходити від копітких пошуків до динамічніших речей, наприклад футболу: тобі пасують, ти заводишся, — і з’являється ідея... Сьогодні й наука — переважно командна «гра». Учені «Азоту» співробітничають із кафедрою хімічної технології неорганічних речовин, каталізу та екології Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Слідом за академіком

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 7 в е р е с н я 2 010 №35 (139)

ТЕХНОЛОГІЇ

Грім і блискавка Чи варто встановлювати блискавкозахист на промисловому об’єкті й скільки це коштуватиме Олександр БІЛИЛОВЕЦЬ

Найбільш, мабуть, непередбачувані явища в нашому житті — це блискавки й жінки. Ніколи не знаєш, якої миті й з якого боку їх очікувати й чим ця зустріч може закінчитися. Але від блискавок можна вберегтися...

ЯКЩО РОЗІБРАТИСЯ ЩО ТАКЕ БЛИСКАВКОЗАХИСТ

розозахист винайшов у середині XVIII століття Бенджамін Франклін, який протягом багатьох років вивчав блискавки й способи захисту від них. Саме він увів у практику перший блискавковідвід, але відмовився його патентувати. Відтоді технологія в цій галузі просунулася далеко вперед, але принципи залишилися незмінними. Блискавкозахист зазвичай ділять на зовнішній і внутрішній. Основний елемент зовнішнього — блискавкоприймач, який перехоплює розряд. Це і є та верхівка айсберга, яку видно неозброєним оком. Блискавкоприймачі можуть бути різних конфігурацій, але найчастіше зустрічаються щоглові (вертикальний сталевий стержень висотою до півтора метра для будинків із металевою покрівлею або зі складною конфігурацією даху) і сіткові (сталева сітка з величиною чарунки 6х6 м для черепичного або плоского покриття). Для шиферної або дерев’яної покрівлі застосовують тросовий блискавкоприймач, прокладений уздовж гребеня й закріплений на двох дерев’яних підпірках. Від блискавкоприймачів по стінах будинку опускаються провідники — стру-

ДОВІДКА «УТГ» Часто блискавкозахист помилково називають громовідводом. Як відомо, грім, на відміну від блискавки, не є небезпечним. Тому фахівці користуються термінами «блискавкозахист» або «грозозахист». Василем Івановичем Атрощенком її очолив доктор технічних наук Олексій Якович Лобойко. Разом із цими видатними вченими Роменський ще молодим інженером розробив спосіб очищення вихідних газів від окислів азоту. Першими його впровадили, зрозуміло, сєверодончани. У цьому випадку союз науки й промисловості спрямований на розроблення каталітичних, масообмінних процесів у виробництві зв’язаного азоту, метанолу, каталізаторів і в паливно-енергетичному комплексі — для створення енерго- і ресурсозбережних, екологічно чистих технологій. Зрозуміло, дисертація, за всієї її багатоплановості та солід-

мовідводи або спуски. Вони відводять струми пійманої блискавки на природне заземлення (частини споруди, що перебувають в електричному контакті із землею) або штучне (електроди, які мають контакт із ґрунтом). Останнє виконується звичайно у вигляді контуру, який прокладається під землею навколо будинку осторонь від входів і прогулянкових доріжок. Внутрішній блискавкозахист необхідний для запобігання ураженню електричним струмом у разі ушкодження ізоляції та електроприладів — від перенапруги. Для цих потреб усі металеві частини електроустаткування з’єднуються між собою й через вирівнювальну шину підключаються до загального заземлювального контуру. Ін-

ший підхід — зонний захист, коли для кожної зони споруди приймається своє обмеження пікових величин перенапруги. Інакше кажучи, оцінюється «ступінь ризику» (найбільшим він буде на даху й біля заземлення), відповідно до якого підключається обладнання й інсталюються захисні пристрої для вирівнювання потенціалів. ПОРІВНЯНО СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ

станнім часом популярними стають системи активного блискавкозахисту. Їхній принцип дії ґрунтується на створенні під час грози області іонізації навколо блискавкоприймача. Тієї миті, коли напруженість електричного поля між грозовою хмарою та поверхнею землі досягне критичного значення (тобто розряд стає неминучим), блискавкоприймач «вистрілює» іскровим розрядом у напрямку блискавки, яка розвивається, і в межах

ності, присвячена не такій широкій, а конкретній темі. Але досить важливій для хіміків і за межами України. Адже всі б’ються над тим, як скоротити витрати на такі необхідні, але дорогі каталізатори нового покоління. Фахівцям багато про що скаже сама назва роботи — «Фізико-хімічні основи й розроблення технологій синтезу та відновлення активності гетерогенних каталізаторів під впливом акустичного випромінення». Новизна цієї розробки підтверджена авторським свідоцтвом і дев’ятьма патентами України. Починалося все, як завжди, із математичної моделі, лабораторних досліджень. Вони були підкріплені атомно-абсорбційною спектрофотометрією, полум’я-

розрахункової зони захисту «притягує» її. ною збитку, якого може завдати прямий Переваги активного блискавкозахисту — удар блискавки. Не кажучи вже про невідносна простота встановлення та міні- безпеку для здоров’я й життя людей. — Який кошторис у такому випадку? мальний вплив на зовнішній вигляд бу— У середньому встановлення щодинку. Основний недолік — відсутність вітчизняної нормативної бази для засто- глового або сіткового захисту коштувасування таких систем. Проте такі системи тиме приблизно 10 тисяч гривень. Сюди широко застосовуються в США та Захід- входить розроблення проектної документації, матеріали, сама робота й органій Європі. Помітною віхою в розвитку грозозахисту ста- ДО РЕЧІ ла технологія системи У П’ЯТЬ РАЗІВ ГАРЯЧІШЕ ВІД СОНЦЯ заглиблених вертикальних На земній кулі щорічно відбувається до 16 мільйонів електродів, розроблена гроз, тобто близько 44 тисяч на день. Середня довжище в 1970-х роках у США. на блискавки — 2,5 км, але деякі розряди простягаютьВона являє собою зробле- ся в атмосфері на відстань до 20 км. Типова блискавний зі сталі з мідним або ка триває близько чверті секунди й складається з 3—4 цинковим покриттям мо- розрядів. Струм у розряді блискавки досягає 10—20 тидульний (нарощуваний) сяч амперів, а температура може перевищувати 25000 вертикальний стержень, градусів за Цельсієм, що більш ніж у 5 разів гарячіше який укопується в землю. поверхні Сонця. Блискавка часто кілька разів поспіль Система не вимагає вели- б’є в те саме місце: як і будь-який електричний розряд, кого простору для мон- вона «обирає» шлях найменшого опору. тажу. Це особливо актуально, коли треба організувати захист нізація заземлення. Вартість може трооб’єктів з обмеженою прилеглою ділян- хи варіюватися залежно від конкретних кою, наприклад, базових стан- деталей, наприклад, складності монтажцій мобільних операторів. Най- них процедур. Якщо говорити про сисбільший недолік — необхідно теми заглиблених електродів, то тут небурити свердловину глибиною обхідне дороге буріння, тому ціна буде в 15—25 м для установлення елек- 5—7 разів вище. трода, що істотно позначається — Скільки часу триває встановлення? на підсумковій вартості. — Усе залежить від того, наскільки швидко буде підготовлена технічна документація. Якщо оперативно, то підІЗ ПЕРШИХ УСТ везти матеріали й виконати роботу — це Ігор ТРЕМКО вже справа техніки, можна впоратися за Головний інженер виробничого кооперативу «Техсервіс»: тиждень. Якщо проект досить складний або виникли певні труднощі, то тро«Коли-небудь «либонь» може й не спрацювати» хи довше, але не більше двох із половиною — трьох тижнів. Також треба вра— Блискавкозахист — це ховувати обов’язкову умову виконання обов’язковий елемент будинку чи будівельно-монтажних робіт — до або все-таки додатковий аксесуар, на якому після грозового періоду. Тому навесні й можна заощадити? улітку встановлення блискавкозахисту — Для кожного житлового будинмайже не виконується. ку або промислової споруди наявність — Що входить до технічної докублискавкозахисту обов’язкова. Вона заментації й хто її готує? кладається й розраховується безпосе— Звичайно це ескіз плану розміщенредньо на стадії проектування за учасня заземлювачів, схема фасаду будинку з тю архітектора. Спокуса не встановлювати таку систему виникає в тих, хто бу- розташуванням вузлів і блискавкоприйдує заміські будинки й хоче зменшити мача з описом пристрою блискавкозахисвидатки. Або робить блискавкозахист ту та захисного заземлення для конкретсамостійно, що найчастіше ще гірше. ної ділянки. Вказуються також специфіТут напрошується автомобільне порів- кації елементів, з яких він буде змонтоняння: якщо в машині не пристібатися ваний, додаються креслення. Проводятьременем безпеки, мовляв, либонь про- ся розрахунки й визначається захисна несе, то коли-небудь «либонь» може й зона. Підготовкою такої документації займаються проектні організації. У столине спрацювати. Якщо ж будинок споруджують про- ці це, наприклад, «Київпроект». Але багафесіонали, то можна бути впевненим, то будівельних компаній мають ліцензію що блискавкозахист буде встановле- на підготовку техдокументації, зокрема з но. А з матеріальної точки зору вар- блискавкозахисту, тому можуть не вдаватість системи непорівнянна з величи- тися до послуг третьої сторони.

ною фотометрією, іншими сучасними методами. Були розраховані, сконструйовані й спеціальні дослідно-промислові установкиреактори. — У цій роботі мені довелося стати і проектантом, — розповідає Олександр Володимирович. — А для втілення креслень у метал залучили пітерських майстрів із ремонтно-механічного заводу. На їхніх установках виготовили 200 тонн каталізаторів, які успішно випробували в цехах карбаміду, вінілацетату й формаліну «Азоту», оскільки новинки призначалися саме для них. Учений-виробничник довів, що в акустичному полі, за певних його параметрів, завдяки

декільком процесам та ефектам у десятки разів зростає швидкість приготування каталізаторів, показав, як застосовувати такі механізми. І на основі цього запропонував — із підтвердженням економічної доцільності — прогресивну технологію синтезу нових каталізаторів, відновлення активності вже відпрацьованих для повторного їхнього використання. Аналогів світова практика не знала. По суті, відкритий ще один науковий напрям у гетерогенному каталізі. Його реалізація вже дала економічний ефект більш ніж у 10 мільйонів гривень. І це лише на одному підприємстві. Слід зазначити, що в серпні стартував оголошений Дер-

жавним департаментом інтелектуальної власності черговий усеукраїнський конкурс «Винахід-2010», мета якого — залучити інвесторів до впровадження гідних розробок. А от О.В. Роменському, як і іншим заводським новаторам, не треба чекати на інвестиції. Науковий консультант дисертанта, проректор НТУ «ХПІ» із науково-педагогічної роботи, професор Григорій Гринь зауважує: база підприємства дозволила виконати весь комплекс досліджень, експериментів, а потім створення, випробування та впровадження нововведень. Фото В’ячеслава ТРЕТЬЯКОВА

Українська технічна газета

№35 (139) В і в т о р о к , 7 в е р е с н я 2 010

СЕРЕДОВИЩЕ ПРОЖИВАННЯ

Метан із морських глибин Лад для наведення ладу Донні осади Азова можуть цілком забезпечити країну газом

Ліна КУЩ

Учені Приазовського державного технічного університету (м. Маріуполь) твердять, що замуленість Азовського моря — перевага, а не лихо: акваторія здатна за сезон виділяти стільки газу, скільки країна споживає за рік. Чи можна зібрати метан із дна моря?

приморському селищі Ялта Першотравневого району Донецької області житло набагато дешевше, ніж у інших місцях Приазов’я. Причина — замуленість моря. Щоб зануритися у воду, треба подолати смугу у двісті метрів по коліно в багні. Місцеві жителі незадоволені: вони залишилися без сезонного заробітку. Курортники воліють жити в Ялті, а купатися їздять за десять кілометрів — на Білосарайську косу. Місцева влада стурбована тим, як залучити інвесторів у проблемне селище. Звучать навіть пропозиції... почистити море. Незрозуміло, як це можна зробити, адже товщина донних відкладень досягає декількох метрів. Тим часом учені твердять: мул на дні Азова — особливість саме цього мілкого моря. — Недаремно стародавні греки називали Азовське море Меотидським болотом, — говорить ректор Приазовського державного технічного університету (ПДТУ), доктор технічних наук професор В’ячеслав Волошин. — Наші російські колеги торік почали дослідження можливості видобутку метану з мулу. Перші висновки обнадіюють: вилучення газу із дна моря не вимагає великих капіталовкладень, а окупиться досить швидко. Азовська науково-дослідна станція працює в Північному Приазов’ї вже протягом п’ятнадцяти років. Учені ПДТУ та Московського державного університету імені Ломоносова вивчають зсувні явища, «чорні» піски, зміни геометрії берегової лінії тощо. Тема збору так званого біометану постала вперше. — За підсумками декількох експедицій наші московські колеги склали карти Азовського моря, які відбивають структуру донних утворень, — веде далі ректор. — Із цих досліджень виходить, що дно Азова являє собою рівнину з перепадом глибини в межах 12 метрів. Але дно — це не пісок, а великий шар мулу до шести метрів глибиною. Про цю особливість моря відомо давно. Візьміть Сиваш, візьміть кубанські лимани... Тобто наявність великої кількості осаду — це природний стан, обумовлений особливостями процесу поховання органічних речовин. Мілководність моря, інтенсивне перемішування його вод, специфічний

кисневий режим, добре прогрівання води — усе це сприяє швидкому розкладанню так званих планктогенних органічних речовин. Біорозкладання водоростей відбувається під дією анаеробних бактерій, які утворюють метан як побічний продукт метаболізму в безкисневих умовах. — В Азовському морі метанова газація відбувається постійно, — говорить В’ячеслав Волошин. — Ми стверджуємо, що море являє собою гігантський природний метановий генератор. За експертними оцінками, уся розрахункова акваторія Азова, де є мулисті відкладення, може виділяти понад 90 мільярдів кубометрів метану за сезон. Це обсяг, що перевищує річне споживання природного газу в Україні. Навіть якщо взяти середній уміст органічної речовини в осаді в мінімальному розмірі, можна очікувати реального припливу біометану на квадратний метр поверхні моря від 30 до 50 кубометрів за сезон. За його словами, аналіз проб повітря над поверхнею води на різних територіях свідчить про стійку наявність метану. Дослідження тривають, причому російські вчені вже одержують напівпромислові результати. Фінансування цих робіт веде сусідня держава. Українські ж дослідники поки працюють на самому лише ентузіазмі. Одержання й використання біогазу — дуже популярний напрям сьогодні. Такі заводи вже працюють у нашій країні. У випадку з Азовським морем усю попередню роботу — транспортування й підготовку сировини, а також будівництво герметичного резервуара — виконала природа. Працьовиті бактерії археї виділяють метан у результаті своєї життєдіяльності на глибині. Людині залишається взяти готовий газ. — Заправлення автомобілів? Будь ласка! Побутовий газ для міст узбережжя? Без проблем. Там можна одержувати адекватні обсяги, — авторитетно заявляє ректор ПДТУ. — Причому технологія дуже проста, не порушує ні флору, ні фауну Азовського моря, на відміну від видобутку газу через свердловини. Немає необхідності щось будувати, бурити або спалювати. Тому від такого джерела енергії не треба відмовлятися. Перспективу видобутку метану на Азовському морі В’ячеслав Волошин називає «клондайком». До речі, багато курортних селищ не мають ні газопроводу, ні інших благ цивілізації — водопроводу та каналізації. Тому власне джерело енергії було б не зайвим. А поки що замуленість моря місцеві жителі вважають лихом, а не порятунком.

Канадці почали видобуток газу в Донбасі

омпанія Kulczyk Oil Ventures Inc (Канада) почала буріння свердловини М-19 на Макіївському газовому родовищі в Донецькій області. Проектна глибина — 1200 м. Планується розвідування трьох окремих покладів природного газу. Представники канадської компанії зауважують, що це перші роботи в Україні після закриття угоди з придбання 70% луганського газодобувного підприємства «КУБ-Газ». «Ми раді почати буріння першої свердловини всього лише через кілька місяців після закриття угоди... Цей пер-

ший крок зі збільшення виробництва й запасів став можливий завдяки спільній роботі технічних і оперативних груп «КУБ-Газ» і Kulczyk», — прокоментував початок робіт Тім Еліот, президент канадської компанії. Основні активи луганського підприємства — чотири газоконденсатних ділянки, зосереджених у Дніпровсько-Донецькому басейні: Ольговська, Макіївська й Крутогорівська площі й Вергунське родовище. Сумарні доведені запаси цих ділянок — близько 300 млн м3 газу й 7 тис. тонн конденсату.

Зміни в законодавстві обіцяють зробити торгівлю квотами на викиди парникових газів прозорішими та ефективнішими Святослав РИБНІКОВ Торішня історія із продажем Україною квот на викиди парникових газів Японії — приклад запаморочливого зльоту й не менш стрімкого падіння. Спочатку ми одними з перших у світі продемонстрували, що механізми Кіотського протоколу реально працюють. А потім показали, як за відсутності прозорих процедур, які регламентують використання коштів від продажу квот, реальний ефект стає другорядним, поступаючись місцем політиці, корупції та скандалам.

партнерів у безумовному виконанні своїх зобов’язань, і 10 червня за результатами міжнародного аудиту підтверджено поновлення залишків коштів на рахунках Державного казначейства України. Узгоджено подальший план роботи», — повідомив він. Затверджений Порядок не містить вичерпної інформації з конкретних проектів, які планується профінансувати за рахунок «зелених» інвестицій — документ тільки окреслює перспективні напрямки, та й ті сформульовані надто загально: енергозбереження, поновлювані джерела енергії, комбіноване виробництво тепла та електроенергії (когенерація), утилізація шахтного метану... По суті, Порядок є адаптацією на національному рівні відповідних обопільних умов (саме тому в ньому окремо прописане призначення коштів японського

свідомивши це, Кабінет Міністрів України 28 липня затвердив «Порядок використання у 2010 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів (збільшення абсорбції) парникових газів, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату». А вже наступного дня в Україну надійшли гроші від продажу Японії другої партії квот на викиди. Остання угода — продаж Японії 15 мільйонів одиниць установленої кількості (ОУК), тобто того, що в побуті називається квотами, стала вже третьою міжнародною операцією України в цій сфері. У березні-квітні минулого року 29 мільйонів ОУК були «списа- КОМЕНТАР ні» з українського реєстру й «зараховані» на японський, а в листопа- Сергій Орленко ді ще 3 мільйони ОУК відійшли ІсГолова Національного агентства екологічних інвестицій України панії. Ці угоди вивели нашу країну в безперечні лідери: у 2009 році з 12 — Протягом цього й наступного років планумільйонів тонн парникових газів, ємо виконати роботи з 550 об’єктів в Україні, «недовикинутих» в атмосферу пла- зокрема у чотирьох полярних точках: АР Крим, нети завдяки впровадженню меха- Сумській, Івано-Франківській областях та на нізмів Кіотського протоколу, 7 міль- Луганщині. йонів, тобто 60%, стали можливими та іспанського походження, хоча багато завдяки Україні. Продані 47 мільйонів ОУК у грошово- пунктів у двох списках збігаються), одму еквіваленті становлять більш ніж від- нак і це вже прогрес. Крім того, жоден чутну суму — 4,5 млрд грн. Звичайно, у із проектів не зможе початися без узгогромадськості виникло бажання довіда- дження із країною-«інвестором» — Япотися, на що саме були витрачені ці ко- нією або Іспанією, а там до питання підшти. На жаль, Національне агентство хід дуже серйозний. Із конкретних захоекологічних інвестицій (НАЕІ) Украї- дів на найближче майбутнє поки можни — головна дійова особа в цій істо- на назвати амбіційну програму так зварії — довго тримала паузу. Так довго, що ної теплової санації соціально значущих це дало привід львівським юристам, які об’єктів: на її пілотному етапі, який трипредставляють міжнародну благодійну ватиме до кінця 2011 року, передбачаєтьорганізацію «Екологія. Право. Людина», ся утеплити понад півтисячі садків, шкіл позвати на відомство (а заразом і на Каб- і лікарень у чотирьох регіонах України. Досить несподіваним напрямком вимін) за бездіяльність і невиконання своїх зобов’язань із надання громадськості трати частини коштів, виручених від продажу квот на викиди парникових гаінформації. А потім почалася велика політика, зів, стало фінансування... діяльності сапов’язана зі зміною команд влади. Поси- мого НАЕІ. Зокрема, відомство планує палися гучні заяви — про нецільове ви- витратити трохи «японських» грошей користання одержаних коштів, яких ні- на розроблення методики обліку викибито немає на рахунках держскарбниці, дів, а також на підготовку національнопогрози «розібратися й покарати», від- го та регіонального планів дій зі зменповідні виправдання. Усе це закономір- шення викидів, не враховуючи вже такі но призвело до того, що країни — потен- «дрібниці», як відрядження та поліграційні покупці квот відмовились вести з фія. Можливо, у такому підході немає нічого поганого: зрештою, будь-який торУкраїною будь-які переговори. Зараз, як запевнив на брифінгу 30 говельний представник має відсоток від липня новий голова НАЕІ Сергій Орлен- вартості проданого товару. От тільки і ко, співробітництво з Японією віднов- методика, і плани — невід’ємна частина лено, і доказ тому — друга угода із цією статутної діяльності НАЕІ, і гроші на ці країною. «Український уряд запевнив потреби закладені в держбюджеті.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 7 в е р е с н я 2 010 №35 (139)

ЗАКОН ЗБЕРЕЖЕННЯ ДУМКИ

Без батога та пряника Святослав РИБНІКОВ

На перший погляд, це звичайний дитячий садок, але деякі «дрібниці» підказують: щось не так. Малята радісно верещать, але, побачивши свого «колегу», який длубається над розвивальною грою, шанобливо змовкають. В обід вони допомагають сервірувати стіл — учаться впевнено переносити крихкий порцеляновий посуд і тихо підсувати до столиків маленькі стільці. Тут усе просочено філософією індивідуальності кожної дитини. Напередодні Дня знань виповнилося 140 років від дня народження автора однієї з найпопулярніших педагогічних систем, видатного італійського педагога Марії Монтессорі.

мінні, що вчитель робить висновки про доцільність та ефективність тих або інших методів і прийомів навчання, спостерігаючи за поведінкою вихованця. Із переконаності в самоцінності й самодостатності дитячого пізнання випливає неприйняття зовнішніх стимулів: тут не заохочують і не карають — і те, і інше псує внутрішню мотивацію. «Радість учитися» — ось, у термінах Марії Монтессорі, природний і тому єдино правильний стимул, і завдання педагога — не дати цьому вогнику згаснути. А для цього необхідно ні багато ні мало створити дитині середовище, у якому вона могла б розвиватися самостійно. Звідси й девіз прихильників доктрини — «Допоможи мені зробити самому!» Середовище — це не тільки знамениті рамки-укладки Монтессорі, які

садку або школі нерідко в єдиному екземплярі — так діти звикають ураховувати інтереси інших.

Сказати, що сьогодні педагогіка Монтессорі на піку своєї популярності, мабуть, не можна: вона стабільно популярна майже сторіччя. А починалося все, м’яко кажучи, зі скепсиндивідуальність кожної дису. Доповідь молодого лікарятини для Марії Монтессорі — психіатра про навчання дітей із не просто педагогічний штамп. порушеннями розумового розУ її системі саме дитина вирівитку, озвучена на Освітньошує, що, коли й у якій му конгресі в Турині в послідовності вона ро- «Радість учитися» — ось, у термінах Марії 1896 році, у більшосбитиме. І навіть як Монтессорі, природний і тому єдино ті викликала посмішсаме використовува— усе-таки Марія правильний стимул, і завдання педагога ку тиме наявний у її розМонтессорі була перпорядженні дидактич- — не дати цьому вогнику згаснути. шою в Італії жінкоюний матеріал: нерідко А для цього необхідно ні багато ні мало лікарем. Але присутпедагогові доводить- створити дитині середовище, у якому ній на конференції ся «приймати» неспо- вона могла б розвиватися самостійно. міністр освіти передівану траєкторію розйнявся аргументами витку малюка — коли той, при- стали предметом жартів (гово- доповідачки — настільки, що міром, із запропонованих йому рять, що з ними можуть упора- запропонував їй перевірити кубиків із цифрами будує ба- тися дві категорії людей: розум- свою теорію, очоливши один шточку. За це педагогіку Мон- ні й... сильні), а й безліч інших із римських спецінтернатів. Те, тессорі часто називають експе- дидактичних матеріалів. При- що відбулося через кілька рориментальною — у тому розу- чому кожна розвивальна гра в ків, газети почали називати не

Молоде, та не зелене Стару істину спростовують винаходи донецьких студентів, які вже знайшли або обов’язково знайдуть своє місце в науці та на виробництві КІВШ ПІД ЗАХИСТОМ

а рахунку 23-літнього аспіранта Донецького національного технічного університету Артема Кравченка вже два винаходи. За його розробками виготовлені та впроваджені у виробництво агрегати для розливання рядових марок сталі. Наукова спеціалізація Артема — вивчення властивостей металу і його виробництва в Донецькому регіоні. — В Україні тільки починають використовувати надякісну сталь. Найважливіше завдання сьогодні — мінімізація витрат на виробництві, економія сировини, матеріалів і максимальна продуктивність. Один зі шляхів її виконання — розлив сталі довгими серіями, — говорить Артем Кравченко. Проблема будь-якого металургійного виробництва — швидке зношування ковша, у який безперервно розливається рідкий метал, температура якого досягає 1500°C. Німецькі вчені знайшли спосіб захистити стінки ковша й прискорити процес виробництва сталі: у нього потрібно помістити пристрій, який рівномірно розподіляє метал по посудині. Однак такі металоприймачі розроблені для високоякісних марок сталі, тому в Україні вони не використовуються. Ще бувши студентом, Артем Кравченко поставив собі за мету спроектувати такий агрегат для рядової сталі. Усі дослідження велися в університетській лабораторії, а змодельований апарат пройшов випро-

інакше як «дивом Монтессорі»: її восьмирічні «дефективні», на думку більшості, вихованці склали загальнодержавний іспит із читання й письма — причому не просто склали, а показали результати вищі за середній! Цей іспит був для неї однією з найбільших перемог — після нього життя не могло затьмарити якоюсь мірою навіть кумедне триразове неприсудження їй Нобелівської премії... Після першого успіху вона сказала собі: «Якщо розумово відсталих дітей можна вивести на рівень нормальних, який же тоді потенціал цих останніх!» і все подальше життя присвятила розкриттю незвичайних здібностей «звичайних» дітей. У січні 1907 року в Римі відчинила свої двері перша школа Монтессорі — «Casa dei Bambini». Дослівно цю назву можна перекласти як дитячий будинок, однак нічого спільного з нинішніми дитячими будинками ця освітня установа не мала. На той час Монтессорі була вже визнаним авторитетом: до диплома психіатра вона додала ще один — у галузі психології та філософії, а через рік Римський університет присудив їй звання професора антропології. Наступна чверть століття була тріумфом її педагогічної системи: лекції в усьому світі, тисячі послідовників, іменні прижиттєві конгреси, особисті прийоми в монархів. Вона навіть мала всі шанси стати «державним стандартом»: у 1922 році уряд Італії призна-

бування на Єнакіївському металургійному комбінаті, де успішно працює вже два роки. Пізніше студент одержав замовлення на розроблення ощадливого металоприймача для Курахівського металургійного заводу. «КАМЕРТОН» ДЛЯ ЗВАРЮВА ЛЬНОГО АПАРАТА лексію Ковалевському 21 рік, він закінчив Приазовський державний технічний університет (м. Маріуполь) за фахом «технологія та обладнання зварювання». Як відомо, більша частина зварювальних робіт — це напівавтоматичне та автоматичне зварювання в середовищі вуглекислого газу. При цьому велика кількість зварювальних матеріалів та електроенергії витрачається на так зване розбризкування металу. Винахід Олексія дозволяє знизити цей неприємний чинник до 3—5% замість нинішніх 25—30%. Сконструйований студентом пристрій зовні нагадує камертон, тому Олексій так і назвав свій прилад. На відміну від аналогів, він не потребує додаткових джерел живлення або спеціального покриття. На винахід, який Ковалевський удосконалював разом зі своїм науковим керівником Борисом Носовським, отриманий патент України. Принцип роботи «Камертона» такий: після натискання кнопки «пуск» умикається газовий клапан, і захисний газ надходить у зварювальний пальник. Потім умикається механізм подачі електродного дроту. На торці електрода утворюється крапля рідкого металу, яка потрапляє у зварювальну ванну. Апарат працює без коротких замикань, що дозволяє зменшити розбризкування металу та економити електроенергію.

чив доктора Монтессорі інспектором загальноосвітніх шкіл. Але в 1930-ті роки, із приходом до влади Беніто Муссоліні, італійська освітня політика різко мілітаризувалася, і Марія Монтессорі, не бажаючи «робити з дітей солдатів», залишила країну. У 1936 році вона переїхала в Іспанію, а через три роки, коли там спалахнула громадянська війна, — у Нідерланди, які до кінця життя й були її другою батьківщиною. А третьою несподівано стала Індія: сюди доктора Монтессорі в 1940-ві роки запросило Теософське товариство. За семирічне індійське відрядження Марія разом із сином Маріо не тільки організувала чергову школу — у Кодайканалі, а й провела 16 «випусків» монтессорі-педагогів; от чому в Індії ця педагогічна система донині є надзвичайно популярною. Можливо, індусам, як нікому, близькі погляди італійської гуманістки з її переконаністю в первинності почуттів щодо розуму. «У розумі, — говорила Монтессорі, — немає нічого такого, чого колись не було б у почутті»... Хоча вона не менш легко знаходила спільну мову з людьми «точного» складу розуму. Наприклад, у 1914 році, під час візиту в США, вона захопила своїми ідеями Томаса Едисона, а Американське товариство монтессорі-педагогів після її від’їзду створив і очолив... Олександр Белл. Недарма ж у дитинстві Марія мріяла про кар’єру інженера — у тринадцять років вона вступила до технічної школи, де крім неї не було жодної дівчинки.

Навіщо винаходити літак?

Компанія Terrafugia оголосила про намір почати в 2011 році серійне виробництво літакомобіля — двомісного апарата, здатного пересуватися як землею, так і повітрям.

оставити диво-машину на конвеєр розробникам заважала проблема: як змусити її максимально швидко трансформуватися? Тепер рішення знайдено, і щоб згорнути крила, апарату потрібно не більше 30 секунд. Перший літакомобіль поєднає в собі властивості спортивного авто й літака. Злітати він може просто з траси, працює на бензині й заправляється на АЗС як звичайний автомобіль. На землі передньопривідний Terrafugia Transition приводиться в рух звичайним бензиновим мотором, а в повітрі використовує пропелерний двигун Rotax 912S потужністю 100 кінських сил. Максимальна швидкість апарата в польоті — близько 190 км/год. При цьому він здатний подолати 640 км повітряного шляху без дозаправлення. Після приземлення в авто складаються крила, і він стає повноправним учасником уже дорожнього руху. Однак відгуки автолюбителів про це досягнення науки й техніки поки неоднозначні. Одним до душі сполучати повітряні й наземні подорожі, інші не розуміють, навіщо прилаштовувати машині крила, якщо літак уже давно винайдений. Чи матиме такий вид транспорту попит, покаже час. Поки ж літакомобіль — машина для обраних: компанія планує випускати їх не більше 200 на рік вартістю $200 тис. Підготувала Анна ГРЕЧАНИК

Українська технічна газета

№35 (139) В і в т о р о к , 7 в е р е с н я 2 010

ТРЕБА БАЧИТИ

Телефон для Лас-Вегаса

вейцарська компанія Gresso, яка спеціалізується на випуску мобільних телефонів преміум-класу, анонсувала випуск нової ексклюзивної «трубки» Luxor Las Vegas. Цю назву телефон дістав на честь відомого готелю й казино в Лас-Вегасі (США), який,

у свою чергу, було названо на честь знаменитого давньоєгипетського міста Луксора. Єгипетські мотиви поряд зі стилістикою сучасного Лас-Вегаса покладено в основу дизайну нового мобільного телефона.

Корпус виготовлений із золота й інкрустований чорними діамантами. Звичайно, золото кишеню не відтягує, але, на щастя для власників нового апарата, його товщина лише 12 мм, що позитивно позначається на загальній масі. Та й задня панель стільникового телефона виконана з більш легкого матеріалу — двохсотлітнього африканського чорного дерева. Не менш ретельно розробники телефона підійшли до вибору матеріалів і технологій для клавіатури. Кожна клавіша виготовлена з монокристалічного сапфіру, відполірованого вручну за допомогою алмазного інструмента. Зображення цифр і букв нанесені на камені лазером. Модель Luxor Las Vegas Jackpot випустять у обмеженій кількості. На задній панелі кожного з телефонів вигравіруваний персональний номер екземпляра. Ексклюзивний мобільник коштуватиме приблизно $200 тис.

Volkswagen Jetta шостого покоління вже на підході

онцерн Volkswagen опублікував частину технічних характеристик седана Jetta шостого покоління, запуск якого в продаж планується на 2011 рік. На європейському ринку автомобіль представлять із шістьома двигунами, причому всі вони оснащені турбонагнітачем і системою прямого упорскування. Дизельні Jetta комплектуватимуться моторами обсягом 1,6 л (105 к.с.) і 2 л (140 к.с.), при цьому менший із них можна замовити з комплектом BlueMotion, що знижує витрату палива до 4,2 л/100 км. Чотири бензинових мотори мають обсяг від 1,2 до 2 л, а потужність — від 105 до 200 к.с. Найкомпактніший із них, оснащений системою BlueMotion, витрачає лише 5,3 л/100 км.

Ту т німецькі інженери попрацювали на славу, оскільки заявляють, що мотор у 1,2 л здатний дуже жваво «тягти» майже полуторатонний автомобіль: заявлена динаміка розгону з місця

КРОСВОРД

до сотні — 10,9 секунди! Цінова політика поки не розкривається, але, швидше за все, авто буде трохи дорожче Jetta 5-го покоління, вартість якої в Україні становить від 200 до 250 тис. грн.

Високо сиджу, далеко бачу

исококласну модель бінокля з тепловізором ELCAN Phantom IR представила днями американська компанія ATM. Флагманська модель орієнтована на різних споживачів — від охоронних підприємств, армійських і правоохоронних підрозділів до рятувальників на воді й «просунутих» мисливців. За задоволення дивитися в такий бінокль треба віддати $20 тис. Це того варте. Завдяки сучасній системі інфрачервоного візора можна бачити силуети людей і тварин, а також інші джерела тепла в умовах темряви, туману або просто поганої видимості. Пристрій оснащений інтегрованим цифровим ком-

пасом і надає операторові можливість вибору координатної сітки. В апараті також реалізовані функції наближення (аж до чотириразового) і виведення зображення на запам’ятовувальний пристрій або екран комп’ютера. Дальність роботи тепловізора — 750 м для виявлення дрібних і середніх тварин і 900 м — для великих тварин і людей. Бінокль має досить невелику для пристроїв такого класу масу (близько 1,5 кг), можливість підключення до зовнішніх джерел живлення й фокусну відстань від одного метра до нескінченності. Поріг спрацьовування тепловізора на рівні менше 0,07°C. Підготував Олександр БІЛИЛОВЕЦЬ

Г О Р И З О Н ТА Л Ь : 1. «Натисніть кнопку, ми зробимо все інше» (фотоапарат). 8. Квіти, якими студенти харчуються перед іспитом. 11. Дерев’яні частини корабля. 12. Фальшиве обличчя. 13. Театр, у якому працював Висоцький. 14. Тимчасовий підробіток. 15. Слово з тим же значенням. 16. Робоче місце токаря. 17. Розділ математики. 21. Дуже швидкий музичний темп. 25. Дванадцятиразовий герой Давньої Греції. 28. Допомога, сприяння. 29. Вартові, рятуйте! 30. Шаблон, застосовуваний при виготовленні виробів складного профілю. 31. Риб’ячі відкладення. 32. Гладіатор голлівудського кіно. 33. Наука про те, як поводитися. 35. Мотузка для перев’язування посилок. 36. Весляр галери не з власної волі. 37. Безодня. 40. Абат у мушкетерському плащі. 43. Десята частина легіону. 47. Алігаторова груша. 48. Подружка Водяника. 50. Фрагмент якоїсь території, шляху. 51. Знаряддя праці чотирьох чорненьких замурзаних чортенят. 52. Секретне місце. 53. Великий легковий автомобіль для весіль і дипломатів. 54. Антизміїний латиноамериканський танок. 55. Названа мати Мауглі. ВЕРТИКАЛЬ: 1. Кефір по-казахському. 2. Столиця Таджикистану. 3. Музичний інструмент Карла зі злодійською вдачею. 4. Грецька валюта. 5. Подоба, копія. 6. Відкривач Америки. 7. Столиця Канади. 8. Перший чоловік Жозефіни Бонапарт. 9. Ґармата проти літаків. 10. Фотон оптичного випромінювання. 18. Лінь, нічогонеробство. 19. Ріка в Сарагосі. 20. Автор «Нічного дозору» й «Данаї». 22. Пристрій для здійснення керованої ядерної реакції. 23. Популярна комп’ютерна гра в інтер’єрах Чорнобиля. 24. Пластиковий одяг проводу. 25. Пісна сестра вареника. 26. Двигун торгівлі. 27. Канадська столиця XV зимової Олімпіади. 34. Кличка білого пуделя Купріна. 38. Місце, де безліч підків не завжди приносить удачу. 39. Звертання до архієрея. 41. Пристрій для охолодження газу в компресорній установці. 42. Обов’язкова приналежність дитячих книг. 43. Товста мотузка. 44. Винахід Вестингауза. 45. Японські шашки. 46. Чарівниця, яку переміг робот Тіллі-Віллі. 47. Отрутний вартовий (Пушкін). 49. Ім’я королеви детективу. Склала Оксана БАЛАЗАНОВА