Украинская техническая газета №155

Підприємство

Середовище проживання IT

Бетонний аргумент Найсучасніші технології та обладнання, унікальна продукція — рецепт успіху новокаховського «Заводу будівельних матеріалів №1» Стор. 6–7

Розсекречена радіація: кому це вигідно?

Техноспорт

Очікуйте початку сканування

«Т» означає «трактор»

Розв’язання екологічних проблем залежить від того, наскільки про них поінформоване населення

Коронна фраза кота Матроскіна про те, що його документи — це «хвіст, лапи та вуса», поступово набуває практичного значення

Справжні грязьові бої для тракторів відбулися в кримській балці Тубай під Сімферополем

Стор. 10–11

Стор. 12

Стор. 14 4

Щотижневик Виходить щовівторка

www.eutg.net

№ 37 (192) 27 вересня 2011 року

Ставка на Схід Київ узявся за відродження партнерських відносин із Туркменистаном. На кону — енергетична безпека країни

Стор. 4

Центральною темою переговорів Віктора Януковича та Гурбангули Бердимухамедова стала енергетика. Незважаючи на те, що туркменський лідер акцентував увагу ЗМІ на інтересі української сторони до озвученої ним ініціативи стосовно співробітництва в будівництві енергетичних об’єктів, зокрема електростанцій на сонячній енергії, та розвитку спільних проектів у космічній галузі, головною інтригою стала можливість поновлення Києвом закупівель туркменського газу. І хоча за підсумками візиту про такі наміри заявлено не було, наступні виступи українських урядовців та експертів дали всі підстави говорити про реалізацію такої можливості. Український інтерес до Туркменистану як можливої альтернативи російському газу має не тільки об’єктивні передумови, а й свою історію.

Олександр ЛЕОНОВ

Технічний вінегрет Лариса ЛАЗОРЕНКО Найбільший промисловий форум у форматі одночасної експозиції чотирьох виставок із базових галузей промисловості Донбасу — металургії та видобутку корисних копалин, а також з енергоефективності та безпеки — відбувся в спеціалізованому виставковому центрі «Експо Донбас».

Учасники не тільки демонстрували зразки своїх досягнень, а й обмінювалися інформацією на численних наукових конференціях та семінарах. Представники підприємств, з якими поспілкувалася «УТГ», були задоволені заходом, що об’єднав декілька важливих для промисловців економічних сегментів.

Місто без газу. Життя до і після Олександр ПОПОВИЧ, Валентин ГРЕБЬОНКІН Недавно в Ужгороді відбувся фінал Закарпатської ліги КВК. Місцеві гравці, як кажуть, «порвали» зал фразою «Уявімо собі на хвильку, хоча цього, звичайно ж, не може бути ніколи, але просто уявімо ситуацію, коли ціле місто на один день залиши-

Стор. 5

Результатом останнього різкого загострення українськоросійських «газових» відносин став не тільки «обмін люб’язностями» між владою двох країн, а й взаємний пошук механізмів тиску на свого норовливого партнера. І якщо для Москви такі вправи стали мало не національним видом спорту, то Київ тільки осягає високе «мистецтво можливого». Саме тому візит українського президента в Туркменистан просто не міг залишитися непоміченим.

лося без газу. Зовсім».

Глядачі ридали від сміху, бо майже всі присутні в залі прожили без газу не день, а тиждень. Наступні сцінки «Два мужики витягують із льоху електроплитку», «Мужики пішли в ліс по дрова» і «Зустріч у черзі за мівіною» викликали бурхливі оплески й дещо нервовий сміх із питальною

інтонацією. Адже гра, що відбулася після недавньої газової аварії в Ужгороді, не може дати відповіді на безліч запитань мешканців міста про причини й наслідки вибуху газу на трубі середнього тиску, що живить один із його районів... Утім, про все по черзі.

Стор. 8

2

№ 37 (192)

27 вересня 2011 року

Тут і тепер

Цитати тижня

Поставили на крило В Індію за замовленням ВПС відправлено другу партію легких транспортних літаків Ан-32, модернізованих на державному підприємстві «Завод 410 цивільної авіації» (Київ).

Віктор Янукович Президент України

Наші партнери, які представляють корпорації світового рівня, відчувають, що інвестиційний клімат у країні поліпшується, працює механізм зв’язку з вітчизняним бізнесом та іноземним, у них є можливість ставити запитання й одержувати відповіді.

П’ять машин полетіли в Канпур (Північна Індія) після церемонії передачі авіатехніки замовникові. До кінця 2011 року планується відправити ще п’ять модернізованих літаків Ан-32, а першу «п’ятірку» передано індійській стороні в травні.

Микола Азаров Прем’єр-міністр України

Контракт на суму близько $400 млн на ремонт і модернізацію 105 машин Ан-32 індійських ВПС підписаний у липні 2009 року між ВПС міністерства оборони Індії та «Спецтехноекспортом», дочірньою компанією ДК «Укрспецекспорт». За даними індійської сторони, це найбільший контракт ВПС країни за останні роки. Відповідно до нього в Україні буде модернізовано 40 літаків, інша техніка — на авіазаводі індійських ВПС

ЄС — не наречений, а Україна — не наречена. Вносити в угоду про асоціацію перспективу членства в ЄС чи не вносити — це бюрократичний і протокольний підхід. Однозначно треба вносити, якщо ми думаємо про майбутнє, а не дивимося тільки в сьогодні.

Сергій Гриневецький Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони

«Шагар» на старті Микола СТОЛЯРОВ

Треба виконати закон про оборону, де сказано, що рівень фінансування Збройних Сил має бути не менше 3% від ВВП. Якщо уряд це зробить, тоді почнеться справжнє реформування Збройних Сил, починаючи з оборонно-промислового комплексу. У свою чергу оборонно-промисловий комплекс — це своєрідний ланцюжок, пов’язаний із відповідним рівнем освіти.

У Краматорську розпочали створення крокуючих екскаваторів нового покоління

Одним абзацем Машинобудування, АПК і туризм — майбутнє України?

Найбільший потенціал розвитку в Україні мають три кластери: машинобудування, сільське господарство та туризм, уважає віце-прем’єр-міністр — міністр інфраструктури Борис Колесніков. Колесніков уточнив, що всі три кластери вимагають значних вкладень в інфраструктуру, при цьому в машинобудуванні треба зробити акцент на локалізацію виробництва. «Не треба утримувати радянські мілітаризовані інститути», — додав він. «Роскосмос» замовив «Південмашу» обладнання на 121 млн рублів.

Дніпропетровськ поставить у Росію комплект бортової апаратури системи керування «Зеніт-2SБ» для програми «Наземний старт» — спільного проекту Росії, України та США, що передбачає використання стартового комплексу на космодромі «Байконур» для запусків модернізованих ракетоносіїв «Зеніт». Керівництво одеського ПАТ «Стальканат-Сілур» уважає події, що відбуваються навколо підприємства, рейдерством.

На думку голови наглядової ради ПАТ Володимира Немировського, найгірше в цій ситуації, що коли раніше за допомогою рейдерства підприємства переходили (нехай і з натяжкою) до стратегічних інвесторів, які розширюють у такий спосіб свій профільний бізнес, то зараз усе інакше. «У результаті чергового перерозподілу сфер впливу складні з погляду технології виробничі організми (наприклад, той же «Стальканат») ризикують потрапити в руки бізнесменам, зацікавленим лише в одержанні ренти, а не в повноцінному розвитку цього бізнесу. Без інвестицій будь-який завод або фабрика приречені на вгасання, і Україна цілком може втратити й ту промисловість, яка ледь вистояла в пострадянській турбулентності», — переконаний В.Немировський.

Адреса редакції: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 28а

Засновник і видавець — колектив редакції «УТГ»

www.eutg.net Е. пошта: info@tehnichka.com ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ.

91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98в.

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993-1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

Малям виглядає на старому знімку екскаватор під номером 1, створений більше 60 років тому інженерами Новокраматорського машинобудівного заводу (Донецька обл.). Сьогодні на славетному підприємстві розпочали проектування агрегатів, які справедливо можна назвати богатирями. Цим буде покладено початок новому їхньому поколінню, що служитиме добувачам корисних копалин як України, так і інших країн, куди відправляє свою продукцію НКМЗ.

— Обсяг ковша першого екскаватора, призначеного для прокладання ВолгоДонського каналу, становив лише три кубометри. Сьо-

годні ми проектуємо екскаватори, здатні переміщати одночасно 15 кубометрів корисних копалин. При цьому виліт стріли — 90 метрів, аналогів чому поки на ринку гірничих машин СНД нема, — відзначив начальник конструкторського бюро землерийної техніки НКМЗ Сергій Масюк. — Це буде сучасна, наукомістка й продук-

BRD-1 у Канпурі. Виконавці контракту — ДП «Антонов» і ДП «Завод 410 цивільної авіації». У процесі модернізації українські фахівці встановлять на індійських літаках сучасне обладнання вітчизняного та закордонного виробництва, що дозволяє підвищити безпеку польотів, зокрема для запобігання зіткненню літаків у повітрі та із землею, систему супутникової навігації, літакові далекоміри, модернізовані радіовисотоміри, новий радіолокатор із двома багатофункціональними індикаторами, кисневе обладнання, поліпшені крісла екіпажу. При цьому витрата палива й маса модернізованого літака стануть значно нижчими в порівнянні з базовим варіантом. Крім того, відповідно до укладеного в грудні 2009 року ВАТ «Мотор Січ» (Зативна машина. За ваги 1200 тонн вона легко управляється джойстиками, до того ж проводить моніторинг зробленого. При цьому машини НКМЗ уміють крокувати. Екскаватори крокуючі (ЕШ, або «шагарі»), у Краматорську почали робити ще в сорокові роки минулого століття. Відтоді на заводі загалом випущено понад 800 агрегатів різних типів і призначення. Слід відзначити, що давній діловий партнер НКМЗ

Довідка «УТГ» Легкий транспортний літак Ан-32 має максимальне комерційне навантаження 7,5 т, дальність польоту 800 км, крейсерську швидкість 470-530 км/год, він здатний перевозити 42 військовослужбовців. За оцінками експертів, наразі продано понад 350 літаків Ан-32 у 20 країн світу. поріжжя) із ВПС Індії трирічного контракту на суму $110 млн буде проведено модернізацію двигунів АІ-20 індійських Ан-32. А український морський патрульний Ан-74 зараз бере участь у тендері на поставку літаків для берегової охорони Індії. За інформацією Інтерфакс-Україна — російський «Уралмаш» — теж виготовляє екскаватори й досяг у цьому значних успіхів. Однак уральські агрегати останніх моделей важать 1600 тонн, а краматорські — 1200, і в цьому їхня перевага, переконані на заводі. Що легше екскаватор, то ширше діапазон його роботи на різних ґрунтах. При цьому вітчизняна машина не поступатиметься ні з продуктивності, ні з потужності. Техніка з маркою НКМЗ сьогодні працює на багатьох гірничо-збагачувальних комбінатах. Тільки в останні роки краматорські вироби відправлено на Єристовський ГЗК, в Орджонікідзе, Вільногірськ. Здається, екскаватори нового покоління з поліпшеними технічними характеристиками також матимуть високий попит. Повний технічний проект таких машин підготують уже під кінець року.

Зеленим інвестиціям — зелене світло Україна модернізуватиме київське метро та систему теплопостачання на Донеччині за японські кошти

Організація з розробки новітніх енергетичних та промислових технологій (NEDO) та Державне агентство екологічних інвестицій України (ДАЕІ) погодились упровадити в рамках схеми зелених інвестицій проекти комплексної модернізації вагонів метро та районної системи центрального теплопос-

тачання згідно з договором про купівлю одиниць встановленої кількості, укладеного ще в 2009 році. Відповідний додаток до договору підписали у Києві голова ДАЕІ Сергій Орленко та генеральний директор департаменту NEDO Юджі Кімура. Обидва проекти, спрямовані на скорочення об’єму викидів парникових газів (понад 15 тис. т. СО2-екв./рік), мають на меті використання японських технологій енергозбереження, у тому

Головний редактор Іван Спасокукоцький тел. 044 278 42 37, e-mail: ivanspas@tehnichka.com РЕДАКЦІЯ: Людмила Гречаник — редактор відділу технічної думки тел. 0642 34-72-47 e-mail: tehnomysl@tehnichka.com

Олександр Білиловець — редактор інтернет-ресурсу еUTG.net, тел. 044 278-42-37 e-mail: bililovets@tehnichka.com

числі систему керування змінного струму та високоефективні великомасштабні промислові теплові насоси. Передбачається зменшення споживання енергії вагонами (Проект комплексної модернізації вагонів метро) та зменшення кількості використаного викопного палива для опалення (Проект збільшення ефективності районної системи центрального теплопостачання). Ґрунтуючись на Спільній заяві про японсько-україн-

ВІДДІЛ РЕКЛАМИ: Ганна Шумакова — тел./факс:

Газета видається українською та російською мовами

(044) 278 42 37, тел.: (097) 534 23 04, Позиція авторів публікацій не завжди

e-mail: reklama@tehnichka.com

ВІДДІЛ ПЕРЕДПЛАТИ: Дмитро Баранов — тел./факс: (044) 278 42 37

Ігор Павлюк — редактор відділу промисловості

Любов Соловйова — тел./факс:

тел. 044 278-42-37 e-mail: pavluk@tehnichka.com;

e-mail: podpiska@tehnichka.com

(0642) 59 93 91 тел.: (0642) 59 93 92,

ське глобальне партнерство, укладеній керівниками Японії та України у січні 2011 року, NEDO у координації з Держекоінвестагентством намагатиметься швидко обирати проекти, від яких очікується застосування японських технологій із гарантованим їх упровадженням.

збігається з позицією редакції. Редакція залишає за собою право виправляти матеріали та рецензувати рукописи. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.Матеріали, позначені (R), публікуються на правах реклами.

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій.

Підготував Святослав РИБНІКОВ За інформацією ecoclubua.com Передплатні індекси: українською мовою — 99309 російською мовою — 99340 Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес-Експрес». Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50-08-54

НАКЛАД МІСЯЦЯ 28000 прим. Замовлення № 1931

3

№ 37 (192)

27 вересня 2011 року

Тут і тепер Наука СПІВРОБІТНИЦТВО Для забезпечення поставок в Україну азербайджанського газу до 1 листопада буде організована спільна українськоазербайджанська компанія, повідомляє прес-служба Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами з посиланням на голову цієї структури Владислава Каськіва. Таку домовленість досягнуто на засіданні робочої групи зі створення нових маршрутів поставок енергоносіїв через територію України з Азербайджанської Республіки. «Спільна компанія здійснить розробку техніко-економічного обґрунтування транспортування скрапленого газу на Чорноморське узбережжя України», — повідомив Каськів, додавши, що 19 вересня парафований текст угоди, яка передбачає поставки в Україну скрапленого газу в 2014 році до двох, а з 2015-го — п’яти мільярдів кубометрів газу на рік.

ЦИФРА 2012 року гарантований прожитковий мінімум зросте на 14%, заявив перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку та торгівлі Андрій Клюєв, представляючи Державну програму економічного та соціального розвитку на 2012 рік. Підвищення цін в 2012 році становитиме 7,9%, розмір мінімальної трудової пенсії збільшиться в середньому на 9,8% у порівнянні з 2011-м. За даними вибіркового дослідження Держкомстату України, озвученими спікером ВР Володимиром Литвином, наразі середній дохід нижче прожиткового мінімуму мають більше 12 млн громадян — 23% міського й 38% сільського населення України (у середньому 25%).

ЕКОНОМІКА Уряд сподівається на 75 млрд грн інвестиційних ресурсів в 2012 році, повідомив прем’єрміністр Микола Азаров. «Це дуже значні гроші, які необхідно ефективно використовувати», — сказав він на зустрічі із представниками Федерації роботодавців України в Києві. Крім того, за словами прем’єра, уряд розробив програму розвитку внутрішнього виробництва. «Це програма імпортозаміщення. Ми плануємо серйозно знизити залежність країни, у тому числі від політичного імпорту», — відзначив М.Азаров. Україна готова запропонувати Росії варіанти співробітництва в різних галузях у рамках розв’язання газового питання, повідомив посол України в РФ Володимир Єльченко під час візиту в Уфу. За його словами, Україна готова «запропонувати компромісні варіанти, які дозволять РФ мати більше своїх інтересів в Україні». Йтися може про кооперацію, створен-

ня спільних підприємств в авіапромі, видобутку нафти й газу, суднобудуванні та космонавтиці.

ФІНАНСИ Банкіри відмовляються прогнозувати курс гривні.

«Зараз навіть про прогноз на місяць важко говорити», — сказав президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. За його словами, динаміка курсу національної валюти багато в чому залежатиме від цін на продукцію металургійної галузі на зовнішніх ринках, від курсового співвідношення долара і євро, а також від багатьох інших чинників. У той же час Сугоняко припустив, що, попри важкопрогнозовану динаміку курсу гривні, протягом найближчих тижнів національна валюта, найімовірніше, залишиться стабільною. Як повідомлялося, з початку 2011 року до 19 вересня курс гривні на міжбанківському валютному ринку знизився на 0,56% — із 7,9650 гривні за долар до 8,0095.

ПЕК «Укртрансгаз», дочірня компанія НАК «Нафтогаз України», до 18 вересня 2011 року нагромадила в підземних сховищах 19,7 млрд м3 газу, повідомила прес-служба ДК. Таким чином, запаси природного газу в ПХГ «Укртрансгазу» з 9 липня по 18 вересня зросли на 18%. Відповідно до прогнозного балансу надходження й розподілу природного газу, зазначеного в урядовому законопроекті «Держпрограма економічного та соціального розвитку України на 2012 рік», у ПСГ в 2011 році планується закачати 10,868 млрд м3 газу, що майже вдвічі більше прогнозованого обсягу на 2012 рік (5,564 млрд. м3). Відбір природного газу з підземних сховищ у 2011 році очікується на рівні 10,465 млрд м3, що в 1,8 раза більше прогнозованого. Енергокомпанії підуть із молотка. Кабмін затвердив стартову ціну продажу акцій «Західенерго» і «Київенерго», а також умови приватизації енергогенерувальних і енергопостачальних компаній. Стартова ціна 25% акцій «Київенерго» затверджена на рівні 432,305 млн грн, а «Західенерго» (45,103% акцій) — 1,932 млрд грн. Крім того, в умови приватизації всіх енергогенерувальних компаній включено особливу вимогу — забезпечення частки українського вугілля в поставках на ТЕС на рівні 70%.

За оцінками ФДМ, жорстким умовам конкурсу із продажу генерувальних компаній відповідають ДПЕК та 13 іноземних компаній, енергопостачальних — 23 компанії, у тому числі «Сервіс-інвест» (входить до ДПЕК), Луганське енергетичне об’єднання, «Львівобленерго» і «Полтаваобленерго».

Українські НПЗ стрімко скорочують обсяги нафтопереробки. У серпні українські заводи скоротили переробку нафтової сировини на 13,9% у порівнянні з липнем, а в порівнянні із серпнем 2010 року — на 35,2%, повідомили в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості. У серпні збільшило переробку нафтової сировини тільки ПАТ «Укртатнафта« (Кременчук, Полтавська обл.) – на 3,1% – до 268,4 тис. тонн. ПАТ «ЛИНІК» (Луганська обл.) минулого місяця скоротило переробку на 12,7%, а АТ «НПК Галичина» (Дрогобич, Львівська обл.), АТ «Нафтохімік Прикарпаття» (Надвірна, Івано-Франківська обл.), ПАТ «Лукойл-Одеський НПЗ» і АТ «Херсоннафтопереробка» взагалі не переробляли нафтову сировину в серпні 2011 року.

ПРОМИСЛОВІСТЬ У серпні Україна піднялася з 10-го на 9-те місце в рейтингу провідних сталевиробників світу. Відповідно вниз опустилася Туреччина. Згідно з даними World Steel Association, лідирує як і раніше Китай. У Топ-10 країн — виробників сталі входять також Японія, США, Індія, Росія, Південна Корея, Німеччина та Бразилія. У Кіровоградській області відкрили цех із виробництва тканин із поліпропілену. Новий цех працюватиме на підприємстві ТОВ «Метсервісгруп» в смт Побузьке, повідомили в Голованівській РДА. Основною продукцією виробництва є поліпропіленова тканина різної ширини та цупкості — напівфабрикат для виготовлення м’яких поліпропіленових контейнерів (біг-бегів) різної вантажопідйомності від однієї до двох тонн. Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес» (Житомирська обл.) поставив компанії «Металоінвест» (Росія) два комплекси сушіння залізорудного концентрату. За повідомленням заводу, сума контракту становить понад 100 мільйонів російських рублів (25,317 млн грн).

«Основа комплексів сушіння залізорудного концентрату — сушильні барабани діаметром 3,5 м; в обсяг поставки входять теплогенератор, двостадійна система пилогазоочищення, блоки керування та контролю технологічного процесу. Продуктивність кожного комплексу — 120 тонн на годину», — відзначається в повідомленні. Обладнання експлуатуватиметься на одному з підприємств «Металоінвесту» — Лебединському гірничозбагачувальному комбінаті.

Міжнародна компанія ValGold зі штаб-квартирою у Ванкувері розроблятиме золото-срібні шахти й родовища корисних копалин у Західній Україні, повідомляє ІА «Наш продукт». Із цією метою компанія придбала 75% акцій приватної української компанії Klinservis — Center Ltd. Мета покупки — одержання 25-літньої гірничодобувної ліцензії на розробку золото-срібних шахт і родовищ корисних копалин у Береговському районі Закарпаття. Південний гірничо-збагачувальний комбінат (Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.) завершив відновлення четвертої секції рудозбагачувальної фабрики №2, повідомляє пресслужба компанії. Загальний обсяг інвестицій у цей проект у рамках інвестиційної програми 2011 року становив понад 80 млн грн, замінено 90% обладнання. Авдіївський КХЗ якість коксу.

підвищить

Міжнародна гірничо-металургійна група компаній «Метінвест» у рамках програми реконструкції та модернізації виробничих підприємств переводить Авдіївський коксохімічний завод (Донецька обл.) на нове обладнання з підготовки вугільних сумішей до коксування, повідомляється в прес-релізі холдингу. Продуктивність нового обладнання та автоматизованої системи дозування вугілля досягає 500 т вугілля на годину, що удвічі більше, ніж до модернізації. Загальний обсяг інвестицій у модернізацію та переоснащення вуглепідготовчих цехів заводу перевищить 16,5 млн грн.

На Донецькому метзаводі завершено ремонт технологічного обладнання на стані гарячої прокатки «2300». Замінено всі зношені частини та механізми агрегату. У жовтні на підприємстві сподіваються вийти на традиційні показники виробництва — 32—35 тис. т. прокату. Приріст дозволить збільшити пропозицію цієї продукції як для ринку України, так і для експортного.

За 8 місяців Донецьким МЗ відвантажено близько 305 тис. т металопрокату проти 360 тис. т у січнісерпні 2010 року. Одна з основних причин зменшення поставок — тимчасове скорочення продуктивності стану «2300».

Стовагонний потяг МаріупольМосква. Компанія «Рейл1520» (Росія), що входить в групу «ІСЗ», придбала у підприємства «Азовзагальмаш» (Маріуполь), яке входить у «Азовмаш», 1400 нових вантажних вагонів на суму понад $100 млн. Як гово-

риться в повідомленні «Рейл1520», «Азовзагальмаш» поставив замовникові 100 вагонів-цистерн моделі 15-1547-03 і 1300 піввагонів моделі 12-1704-04.

ТРАНСПОРТ Південно-західна залізниця завершує перший етап спільного зі столичною владою проекту «Міська електричка». Виконано значний обсяг робіт із модернізації залізничної інфраструктури (колій, платформ, засобів зв’язку, систем енергопостачання, сигналізації, пропуску електропоїздів) і рухомого складу, капітально відремонтовано 12 електропоїздів. Цього року буде освоєно понад 180 млн грн. До травня 2012 року заплановано завершити другий етап проекту — кільцеву лінію міської електрички. Тоді стануть до ладу ще п’ять станцій: Київська Русанівка, Отрадний, Київ-Дніпровський, Вишгородська та Либідська.

АПК Верховна Рада відхилила законопроект про внесення змін до держбюджету-2011, яким пропонувалося посилити державну підтримку розвитку сільського господарства у 2011 році. Зокрема, депутати відмовилися збільшити витрати Міністерства аграрної політики і продовольства на 4 млрд 926 млн 416,5 тис. грн. Ці гроші планувалося розподілити на підтримку сільськогосподарських кооперативів, підприємств АПК, тваринницьку дотацію. Також додаткове фінансування пропонувалося пустити на часткову компенсацію вартості сільгосптехніки вітчизняного виробництва. Підготувала Анна ГРЕЧАНИК за матеріалами УНІАН, ГолосUA. UGMK.INFO, РБК-Україна, ЛIГАБiзнесIнформ Інтерфакс-Україна, Укррудпром

4

№ 37 (192)

27 вересня 2011 року

Великі плани

Ставка на Схід Київ узявся за відродження партнерських відносин із Туркменистаном. На кону — енергетична безпека країни Олександр ЛЕОНОВ Початок на стор. 1

За сумарним потенціалом газового ресурсу ця країна посідає четверте місце у світі й має всі можливості вийти на друге. Якщо підтвердяться оптимістичні прогнози щодо родовища Південна Алатанія, Туркменистан зможе серйозно потіснити Росію на західному напрямку. За оцінками фахівців, які протягом останніх п’яти років досліджують це родовище, воно має не менше 7 трлн м3 доведених запасів, а розвідка ще триває, тому «вилка» становить від 7 до 14 трлн кубічних метрів газу. Не дивно, що багато країн намагаються «застовпити» місце під туркменським сонцем. Китай, Корея та Малайзія вже на повну користуються туркменським газом, а Європейський Союз планує спрямувати цей ресурс на посилення своєї енергетичної безпеки. Україна, яка останні двадцять років намагається позбутися залежності від російського газу, саме за допомогою Туркменистану хотіла досягти горезвісної диверсифікації постачальників енергоресурсів. До 2003 року Київ купував в Ашгабата газ безпосередньо, а з 2003 по 2009-й туркменський газ продавався в Україну через посередників. Найвідоміший останній із них — нафтогазова компанія RosUkrEnergo AG (RUE), створена в липні 2004 року на паритетній основі російським Газпромбанком та австрійським Raiffeisen Banking Group і зареєстрована у швейцарському кантоні Цуг. Як пізніше стало відомо, власниками Росукренерго на паритетній основі були ВАТ «Газпром» і підприємці Дмитро Фірташ та Іван Фурсін. Досить довго Україна мала унікальні позиції в Туркменистані. У другій половині 90-х — початку 2000-х і наша держава, і українські компанії були буквально поза конкуренцією. Увесь цей «заділ» загублено — сьогодні доводиться починати фактично з нуля. Тільки за офіційними даними, українсько-туркменський товарообіг із 2004 року скоротився з $4,3 млрд до $350 млн (у 2010-му). Незлагодою між партнерами спритно скористалася Росія, яка уклала з Туркменистаном довгострокову угоду про закупівлю майже всього блакитного палива, яке добувається в країні. Результат

— Україна залишилася без туркменських енергоносіїв. Однак почалася криза, і «Газпрому» не сподобалася ціна, зазначена в контракті. Росія фактично в односторонньому порядку відмовилася виконувати домовленості. Наслідком цього стало не тільки різке охолодження у відносинах Москви та Ашгабата, а й навіть аварія на туркменській ділянці газопроводу Середня

Наприклад, подвійні стандарти Російської Федерації цього разу можуть зіграти з нею досить злий жарт. Як уже згадувалося, «Газпром» відкрито не виконує умови контракту з Туркменистаном. Причому той же «Газпром» загрожує Україні фінансовими санкціями в тому випадку, якщо ми закуповуватимемо менше 33 млрд кубів. Така «подвійність» серйозно підриває позиції ро-

Азія—Центр, унаслідок якої поставки туркменського газу в Росію припинилися аж до кінця 2009 року. Сьогодні Москва замість обіцяних 70—80 млрд кубів газу купує лише близько 11. Таким чином, уже до початку візиту українського Президента Туркменистан мав 40—50 млрд м3 «вільного» газу, які він спокійно може продати, якщо знайде спосіб поставок в Україну. Очевидно, що це той рідкісний шанс для України не тільки відновити «газові» відносини зі старим надійним партнером, а й спробувати повернути втрачені позиції в Центральній Азії.

сійського газового монополіста. Річ у тім, що договір «Газпрому» з Ашгабатом передбачає такі самі санкції: або російська компанія викуповує належні 70—80 млрд м3 туркменського газу, або платить штраф. Поки що на недотримання Москвою домовленостей Туркменистан закриває очі, оскільки в нього немає можливості поставляти свій газ у західному напрямку, обминаючи Росію. Як тільки вона з’явиться, Ашгабат може не тільки розірвати свій контракт, а й виставити «Газпрому» рахунок. Використовуючи цей козир, Україна й Туркменистан можуть укласти домовленості про експорт у нашу країну значних обсягів газу й вимагати нульового варіанта для штрафів. Як повідомили деякі українські ЗМІ з посиланням на джерела в адміністрації Президента України, це дуже сильний хід, який дає шанс на виграш. Правда, Україна й Туркменистан мають заручитися згодою Казахстану та Узбекистану на транзит туркменського газу. Є й ще одне «але»: такий сценарій небезпечний подальшим загостренням українсько-російських відносин, які можуть перейти у фазу відкритої ворожнечі. До його реалізації Київ вдасться тільки в тому разі, якщо можливості досягнення домовленостей з Москвою буде остаточно вичерпано. Тому можна при-

Якщо розібратися

Привід для оптимізму Схоже, Україна докладає всіх зусиль до того, щоб не проминути нагоду. Каменем спотикання в реалізації планів Києва залишається позиція Москви: без її згоди на транзит наша країна не може одержати жаданий туркменський газ. Очевидно, що особливого бажання звільнити дорогу своєму конкурентові в Росії нема. Та є нюанси, що дозволяють українському керівництву сподіватися на одержання центральноазіатського блакитного палива вже наступного року — через російську трубу.

пускати, що цей варіант використають скоріше як спосіб тиску на Росію, а не початок «бойових дій» на газових фронтах. Тому Україна готова піти «обхідним» шляхом, що дозволить не тільки диверсифікувати поставки енергоносіїв, а й додатково завантажити українську трубу на тлі постійних погроз Москви зменшити транзит російського газу через українську територію. Так, міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко в ефірі програми «Велика політика» на телеканалі «Інтер» заявив: транскаспійський газопровід у сполученні з українською ГТС — реальний шлях поставки туркменського газу

в Європу. Він відзначив, що зараз розглядаються два варіанти транспортування газу транскаспійським маршрутом — трубою на дні моря або газовозами. Така доставка можлива не раніше 2015 року, коли буде побудований термінал із прийому скрапленого газу в Одесі й прокладений транскаспійський газопровід до Батумі. Однак готувити сани треба влітку. Тому Україні хоч-не-хоч доведеться займатися своєю енергобезпекою вже сьогодні, щоб завтра або післязавтра розраховувати на позитивний результат.

Нові обрії Про те, що інтерес України до таких проектів виходить за рамки простої цікавості, стало відомо ще наприкінці березня, коли в Ашгабаті відбулося засідання міжурядової українськотуркменської комісії з питань економічного співробітництва. Віце-прем’єр Андрій Клюєв, який очолював нашу делегацію, підтвердив, що Київ зацікавлений в участі в нових проектах зі створення газопроводів на території Туркменистану. У першу чергу йшлося про маршрут Схід—Захід — представлений у травні минулого року проект нафтопроводу, який має до 2015 року з’єднати родовища в східній частині Туркменистану з узбережжям Каспійського моря. Українські

компанії висловили готовність поставляти труби великого діаметра, лінійні труби та обладнання для компресорних станцій. Український інтерес оперативно задовольнили. За офіційними повідомленнями української групи «Метінвест», саме вона стане одним із постачальників труб великого діаметра для будівництва 800-кілометрового газопроводу Схід—Захід. Відомо, що сталлю для труб забезпечить український комбінат «Азовсталь». Більш того, є імовірність, що під час розвитку проекту будуть задіяні десятки інших українських великих підприємств. Тим більше що український Президент і уряд обговорювали з туркменською владою і можливість реалізації проектів, не пов’язаних з енергетичною галуззю. Зокрема, з весни ведуться переговори про будівництво українськими підрядниками доріг, залізничних і автомобільних мостів, злітно-посадкових смуг у аеропортах. Навіть якщо українським компаніям удасться тільки повернутися й закріпитися на туркменському ринку, уже можна говорити про те, що цього разу Україна має успіх на центральноазіатському напрямку. Крім цього, є й інші цікаві новини. Так, Європейський Союз починає переговори з Азербайджаном і Туркменистаном про будівництво транскаспійського газопроводу (Trans-Caspian Gas Pipeline), що з’єднає через Каспійське море Туркменистан та Азербайджан. Цей проект названий найважливішою частиною загальноєвропейського проекту «Південний транспортний коридор» із транзиту газу в Європу. Тобто ЄС підтверджує пріоритетність проекту Nabucco, що є прямим конкурентом російському «Південному потоку» — газопроводу, що і є головною загрозою для українського транзиту. Як уважають експерти, будівництво транскаспійського газопроводу дозволить державам Європи щорічно одержувати 31 млрд м3 газу. А для України це шанс здійснити жадану диверсифікацію і надія на збереження обсягів прокачування російського газу через українську газотранспортну систему. Таким чином, цього разу ставка на Схід може нарешті принести Україні довгоочікувану свободу від газового диктату. Від цього виграють усі, навіть Росія, яка буде змушена принципово переглянути міждержавні відносини зі своїми сусідами. А це різко змінить ситуацію на всьому пострадянському просторі.

Наша марка Юлія БИЛИНА У Москві АвтоКрАЗ представив новинку

Кременчуцька холдингова компанія «АвтоКрАЗ» на спеціалізованій виставці COMTRANS’2011 у столиці Росії презентувала свою нову розробку — автомобіль-шасі «КРАЗ Н23.2М » У рамках професійного форуму «Комерційний автотранспорт» — одного з найвідоміших вантажних автосалонів Російської Федерації і всієї Східної Європи, внесеного до офіційного календаря Міжнародної організації автовиробників (OICA) — кременчуцький автозавод спільно з компанією «РусКрАЗ» продемонстрував чергову новинку — безкапотний автомобіль-шасі «КРАЗ Н23.2М» колісної формули 6х4, обладнаний кабіною зі спальним місцем, виготовленим за ліцензією німецької компанії MAN у Китаї. Кабіна обладнана ергономічними сидіннями та панеллю приладів, що регулюють за кутом і висотою кермову колонку, повідомляє прес-служба АвтоКрАЗу. Автомобіль загальною вантажопідйомністю 23 тонни, оснащений 6-циліндровим турбонадувним двигуном ЯМЗ-6501.10 потужністю 362 к.с. екологічного класу «Євро- 3».

Шасі «КРАЗ Н23.2М» призначене для монтажу спеціальних надбудов із технологічним обладнанням, які використовуються у будівництві, ремонті та обслуговуванні об’єктів комунального господарства, промислових підприємств та дорожніх магістралей. Надійна робота забезпечена як на дорогах із твердим покриттям, так і на ґрунтових за різних природно-кліматичних умов. Відвідувачі виставки висловили думку, що кабіна MAN — європейська класика, яку вдалося органічно вписати на КРАЗівське шасі. Загалом російський споживач досить прихильно поставився і до безкапотної, і до капотної серії вантажівок. Ми ж у свою чергу вкотре констатуємо невичерпність технічної думки та виробничого ентузіазму полтавських автомобілебудівників. Вони встигають фактично на усіх «фронтах», розробляючи вантажівки і для військових, і для цивільних потреб, які можуть працювати в будьяких кліматичних умовах.

№ 37 (192)

27 вересня 2011 року

5

Подія

Технічний вінегрет У Донецьку відбувся Промисловий тиждень, у рамках якого свої нові розробки продемонстрували триста виробників із різних країн Європи Лариса ЛАЗОРЕНКО

Початок на стор. 1

Ефект синергії Таку ємну тематичну насиченість і показність на донецьких виставках можна побачити нечасто. На площі понад 5000 м2 розмістилися стенди трьох сотень підприємств із восьми країн світу: Австрії, Великої Британії, Німеччини, Ізраїлю, Росії, України, Чехії та Швеції. Учасники заходу відзначали, що нинішню виставку можна порівняти з форумом «Вугілля/Майнінг», який проводиться в Донецьку кожні два роки. Однак якщо остання спрямована на компанії гірничо-добувного комплексу, то нинішня охопила більший комплекс виробників і потенційних замовників завдяки одночасній роботі відразу чотирьох експозицій: «Металургія-2011» (докладніше про неї читайте на стор.

9), «Надра. Корисні копалини», «Енергоефективність» і «Донбас — безпека-2011». «Це дуже цікаве рішення — під егідою Промислового тижня в Донецьку зібрати відразу чотири виставки. Можливо, підключимо ще машинобудування — це правильне рішення з огляду на маркетинг», — розповів про свої враження від заходу заступник губернатора Донецької області Сергій Дергунов. За його словами, будь-яке підприємство зацікавлене у зменшенні собівартості своєї продукції й намагається скорочувати витрати, у тому числі на енергоносії, а технології, представлені на виставці, саме дозволять знайти нові рішення цієї проблеми. Приміром, представники місцевої влади надовго затрималися біля стенда однієї з голландських компаній, що представила вугільні котли із застосуванням місцевого вугілля з високим ККД. Перший зразок, до речі, виробники запропонували до-

нецькій владі випробувати в комунальній сфері безкоштовно.

Інтерес влади Узагалі, лейтмотивом виставки можна вважати енергозбереження, зокрема технічне переоснащення виробництва, ресурсозбереження, підвищення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому й зовнішньому ринках. Як відзначив Геннадій Гришин, заступник міського голови Донецька, ці питання — болюча тема для регіону. «Треба багаторазово скорочувати енергоспоживання, і на виставці на частину із цих питань можна одержати відповіді», — уважає він. За його словами, таке завдання актуальне не тільки в промисловості, а й у соціальній, бюджетній та комунальній сферах. «На виставці представлені цікаві енергоефективні проекти, які можуть дати економію, у тому числі бюджетних коштів», — уточнив заступник міського голови. Приміром, учасники експозиції широко презентували прилади обліку енергоспоживання. І, за словами Гришина, представники міськради активно працюють на виставці, щоб відібрати проекти, які допоможуть заощаджувати бюджетні кошти. Заступник міського голови розповів: на одній із попередніх виставок представники місцевої влади домовилися з Мінським заводом вимірювальної апаратури про безкоштовне використання їхнього обладнання на соціальних об’єктах міста як пробних зразків. «Переконалися, що це дуже ефективно, і цього року готові укладати контракти на більші поставки», — уточнив Гришин. До речі, цього року в Донецьку планується термомодернізація 20 об’єктів соціальної сфери.

Крім того, на цій виставці представників місцевої влади зацікавили енергозбережні світлофори, які працюють у режимі жовтого світла з посекундним звітом перемикання. Їхня вартість — від 8 до 10 тис. грн, виробник — чернігівський завод. За словами Сергія Дергунова, у перспективі в Донецькій області є можливість організувати дільниці великовузлового складання цієї техніки приблизно на 50 робочих місць.

Упритул

Себе показати та інших подивитися На стендах більшості учасників виставки зі зрозумілих причин не було зразків експонованого обладнання, зате макетів, каталогів та іншої наочної друкованої продукції було багато. До того ж представники компаній охоче розповідали про свої технічні новинки. «Привезли на виставку каталоги та інформацію про нашу продукцію — вентилятори головного провітрювання для шахт і метрополітенів, а також місцевого провітрювання», — повідомив «УТГ» Раміль Саїтов, представник ВАТ «Артемівський машинобудівний завод «Вентпром» на півдні Росії та України. — Є новинка — вентилятори головного провітрювання шахт, рудників і технологічних об’єктів

промпідприємств, аналогів яким за аеродинамічними показниками, модульністю, простотою та надійністю в експлуатації нема у світі. І дешевше іспанських і німецьких». На думку Раміля Саїтова, у донецької виставки дуже цікавий формат у порівнянні з іншими. «Якщо у виставки «Вугілля/Майнінг» у Новокузнецьку, у якій ми регулярно беремо участь, цільова аудиторія, то тут досить різноманітна публіка». Побачити всіх своїх замовників одночасно, а також знайти нових — такий мотив участі у виставці ТОВ «Інжиніринг Доберсек Україна», що представляє німецьку компанію Engineering Dobersek GmbH. За словами директора дніпропетровського представництва цієї компанії Олександра Воєводи, технології для збагачення корисних копалин, які вона пропонує «під ключ», уже знайомі таким відомим компаніям, як ЦОФ «Жовтнева», ДПЕК, «Метінвест». Великий попит, відзначив Олександр Воєвода, зараз мають енергозбережні технології. «Скажімо, у гірничодобувній промисловості це згущення відходів збагачення, оскільки збагачувальні фабрики перекачують дуже багато суспензій, води, і таким чином у фабрики великі енерговитрати, — розповів Воєвода. — Тому ми розробили та впроваджуємо на декількох підприємствах технологію згущення. Не заглиблюючись у деталі, скажу, як це виглядає: у величезні чани надходить суспензія, де виділяється тверда фракція. Щоб не перекачувати воду по всій фабриці й не витрачати енергію на її транспортування, ми виділяємо тверде, а воду скидаємо в шламосховище. У такий спосіб ми заощаджуємо кожному підприємству до 2 мільйонів доларів у еквіваленті на рік на енерговитратах». Крім того, котел ТОВ «Інжиніринг Доберсек Україна» — гідроциклонна установка Conticlass, що дозволяє підвищити вихід коштовного компонента.

Викликала інтерес у відвідувачів і експозиція продукції ВАТ «Північстальметиз». Це міжнародна група підприємств, основне виробництво якої розташоване в Росії, є також підприємства в Україні («Дніпрометиз») і в Італії. Як повідомила «УТГ» Ірина Переметько, менеджер із просування продукції, на виставці компанія пропонувала спеціальні сталеві канати для гірничого обладнання як для шахтних установок, так і канатних доріг спеціального призначення. «У нас є нові канати італійського виробництва — унікальні конструкції, більш гнучкі й міцні, довше служать. «Північсталь-метиз» також розробив нові конструкції канатів», — уточнила Ірина Переметько. Серед компаній, які, незважаючи на технічні труднощі, усе-таки привезли реальне обладнання для експозицій, був концерн «Укрросметал» (м. Суми). Як повідомив Валентин Петрусенко, на-

ка «Безпека». Одна з компаній — ПАТ «Інститут «Спецавтоматика» (Луганськ), що уже близько 40 років займається проблемами промислової безпеки (проектуванням установок пожежної сигналізації, пожежогасіння, системами безпеки, екологічними питаннями захисту від випару, локалізації хлорної хвилі, генерації озоноруйнівних хладонів, а також раннього виявлення та попередження надзвичайних ситуацій). За словами Тамари Федченко, начальника відділу науки, інформації, техніки «Інституту «Спецавтоматика», компанія пропонувала на виставці власні унікальні розробки. «Уперше в Україні ми виготовили установки пожежогасіння тонкорозпиленими водними розчинами. Це найефективніший метод, бо не вимагає великих витрат, час гасіння — 30 секунд», — розповіла Тамара Федченко. Крім того, є ще одна розробка інституту —

чальник відділу реклами та виставок, продукція підприємства — компресори й компресорне обладнання, що застосовується в усіх галузях промисловості, де потрібне стиснене повітря, — відразу привернула увагу. «Ця виставка викликає в нас тільки позитивні емоції. У шахтах більше 2,5 тисячі наших компресорів, і де ще одержиш таку інформацію й дізнаєшся про побажання споживачів, як не тут», — відзначив Валентин Петрусенко. За його словами, серед новинок, які «Укрросметал» привіз на Промисловий тиждень, — зразки УКВШ — підземних компресорів. «Нова модель УКВШ-7,5/7, УКВШ-10/7, є пересувна станція ВП-10/10 зі світловим блоком, стаціонарний компресор для агресивних середовищ», — перелічував Петрусенко. Він також повідомив, що підприємство недавно розробило й виготовило нову машину УКВШ- 7,5/7 для гірничорудної галузі, яка вже готова до поставки російському замовникові. Численними експозиціями була представлена й темати-

переносний розсіювач, застосовуваний для захисту особового складу від впливу вогню під час пожеж, запобігання поширенню хлорної хвилі та локалізації шкідливих речовин у разі надзвичайних ситуацій. Головною метою Промислового тижня, як повідомляли його організатори, була презентація експортноімпортного потенціалу країнучасниць, об’єднання зусиль бізнесу, науки та виробництва для розв’язання найактуальніших питань сучасності — технічного переоснащення виробництва, енергозбереження, ресурсозбереження, підвищення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках; зміцнення ділових зв’язків і розширення співробітництва між Україною та зарубіжними країнами; просування продукції, наукових розробок, товарів і послуг на зовнішні ринки, розвитку торгівлі. Шкода, що після виставок не проводяться звітні пресконференції, щоб довідатися, чи вдалося досягти цих цілей і скільки реальних контрактів уклали учасники.

6

№ 37 (192)

27 вересня 2011 року

Підприємство

Бетонний аргумент Найсучасніші технології та обладнання, унікальна продукція — рецепт успіху новокаховського «Заводу будівельних матеріалів №1» 2008 – 2009 роки були досить важкими для будівельної галузі України. Загальні обсяги будівельно-монтажних робіт та введення житла в експлуатацію знизилися за цей час більш як на 70%. Кризова ситуація вплинула і на ринок стінових матеріалів. Так, продаж і виробництво продукції позаминулого року становили лише половину від очікуваного рівня. Прибуток виробника скоротився в три-чотири рази. Така тенденція була і на ринку автоклавного газобетону. І хоча пік економічного спаду вже давно минув, говорити про остаточний вихід з кризи ще зарано. Однак керівництво одного з лідерів галузі — ТОВ «Завод будівельних матеріалів № 1», що у місті Нова Каховка Херсонської області — стверджує, що вже сьогодні попит перевищує можливості випуску продукції і зростатиме надалі. Про це — в інтерв’ю з технічним директором підприємства Володимиром Зюмкіним (на знімку).

— Володимире Миколайовичу, як позначилися часи економічного спаду на роботі заводу і за рахунок чого ви прогнозуєте зростання попиту на вашу продукцію, адже будівництво виходить із кризи досить повільно.

— Ми будували завод якраз в період світової фінансової кризи. Як і багато інших під-

приємств, на той час ми дещо затягли спорудження та монтаж обладнання (головним чином через нестачу коштів) однак жодного разу не зупинили роботу і не скоротили жодної людини. Не вплинула криза і на виплату заробітної платні. Наш завод — українське підприємство, яке будувалося за рахунок банківських кредитів та власних інвестицій. Іноземних капіталовкладень ми не маємо. Виробничі площі становлять понад 30 тис. м2 . Потужність першої черги заводу — 450 тис. м3 продукції на рік. На відміну від більшості інших аналогічних проектів, які реалізуються або плануються до реалізації в Україні, завод на Херсонщині споруджувався з нуля. Це дозволило врахувати всі вкрай важливі фактори, пов’язані з логістикою доставки сировини та готової продукції, енергозабезпеченням підприємства тощо. Попит на нашу продукцію зумовлений тим, що сьогодні все більше будівельників починають рахувати собівартість готового квадратного метра стіни, а не кубічно-

го метра матеріалу, тому й віддають перевагу не традиційним стіновим виробам (цегла, шлакоблок і пінобетон), а автоклавному ніздрюватому бетону. Крім того, в умовах постійного зростання цін на енергоносії всі прагнуть економити тепло. Не менш важливо і те, що газобетон — екологічно чистий матеріал (коефіцієнт екологічності такий самий, як у дерева). Серед інших експлуатаційних характеристик — вогнестійкість, добрі звукоізоляційні властивості та технологічність в обробці. Усе це, безумовно, сприяє розвитку виробничої бази та збільшенню обсягів продажів.

— Тобто з реалізацією продукції все більш-менш гаразд?

— Тенденції продажів кінця 2010 — початку 2011 року свідчили: будівельний сезон, на відміну від попередніх років, не припинявся. Враховуючи досвід кризових часів та нинішні позитивні тенденції, можна з упевненістю сказати, що глобальний еконо-

Довідка «УТГ»

Крок за кроком Уперше про надання бетону ніздрюватої структури всерйоз замислився чеський винахідник Гофман. Результатом його дослідів став матеріал, що був отриманий за допомогою хлористих і вуглекислих солей. Однак тоді, наприкінці XIX століття, технологія ця, хоч і була запатентована, широкого застосування не дістала через її недосконалість. Однак над ідеєю, запатентованою Гофманом, працювали й інші винахідники, кожен з яких привносив щось своє та вдосконалював технологію. Так, Аулсворт і Дайєр у 1914 році запропонували використовувати для розпушування бетону металеві порошки, а німецькі винахідники Адольф і Поль застосували перекис водню, що замінив вуглекислоту. Зрештою, у 20-х роках минулого століття шведський

винахідник Ерикссон звів воєдино всі результати досліджень і розробив рецептуру газобетону, яка фактично використовується й сьогодні. Окрім рецептури Ерикссон застосував ще одне напрацювання — технологічний процес тепловологої обробки бетону в автоклаві, розроблений і запатентований Міхаелісом ще наприкінці XIX століття. Зростання популярності газобетону зумовлене, передусім, поєднанням таких властивостей, як енергоефективність, економічність та екологічність. А вони поряд із міцністю й простотою монтажу відіграють чи не головну роль у сучасному будівництві. Газобетон усе більше доводить свою актуальність, і все частіше забудовники роблять ставку саме на нього. Тож сьогодні є всі підстави вважати виробництво газобетону технологією майбутнього.

За офіційними даними державних органів статистики, ТОВ «Завод будівельних матеріалів № 1» стало лідером національного рейтингу якості товарів і послуг серед вітчизняних виробників, які працюють згідно з КВЕД 26.61.0 «Виробництво виробів із бетону для будівництва». Підприємство має право позначати продукцію із маркуванням «Зірка якості». Серед великих житлових комплексів, які будувалися з матеріалів «ЗБМ №1» — один із кращих об’єктів елітної нерухомості України «Нікітський Палац» у Ялті; спортивно-оздоровчий та культурно-видовищний комплекс «Мис Кришталевий» у Севастополі; готельний комплекс «Бегущая по волнам» у Ялті; сучасні житлові комплекси «Фаворит» та «Перша перлина» в Одесі.

мічний спад позитивно позначився на ринку газобетону. Сучасні заводи успішно функціонують, розширюючи свою діяльність. Прогнозуючи майбутнє українського ринку стінових матеріалів, можна впевнено сказати, що, незважаючи на внутрішню конкуренцію, пов’язану з відкриттям нових заводів, потреба в автоклавному газобетоні дедалі збільшуватиметься. Це пояснюється тим, що попит на житло зростає, багато будов вже починають «розморожуватися», банки, хоча й обережно, кредитують як будівельників «живих» будов, так і потенційних власників. Про затребуваність такої продукції свідчить також досвід інших країн. Наразі найбільшим ринком автоклав-

ного газобетону в Європі є Польща, яка виробляє майже третину всього обсягу ААС (від англ. autoclaved aerated concrete — Прим. ред.). Автоклавний газобетон, один із найпоширеніших сьогодні будівельних матеріалів у Європі та багатьох країнах світу, виготовляється у формі блоків або армованих елементів для стін, підлог, дахів і знаходить все більш широке застосування.

допомогою насосу він на деякий час перекачується до спеціальних резервуарів. Для виготовлення газобетону необхідні також такі матеріали, як цемент, вапно та гіпс. Як пороутворювач також використовується алюмінієва пудра. Тобто під час реакції вапна з алюмінієм утворюється водень, який розпушує безпосередньо масив і робить в ньому пори. Потім водень виходить, а його місце заповнюється повітрям. За рахунок цього камінь набуває звуко- та теплоізоляційних властивостей. Усі необхідні інгредієнти після зважування надходять у міксер змішувальної станції, а потім заливаються в спеціальну металеву форму, де й визріває масив. Цей процес відбувається у спеціальному приміщенні за температури 60—70оС протягом 2,5 — 3 годин. За рахунок виділення водню масив збільшує свій об’єм приблизно вдвічі та набуває міцності, необхідної для різання. Після різання газобетонний масив подається в автоклав, де за робочого тиску 12 барів він набуває 100-відсоткової міцності. Усередині газобетону утворюється природний мінерал тоберморит, який і дає необхідну стійкість масиву. Після завершення цього процесу газобетон пакується. Узагалі газобетон ААС використовується для зведення зовнішніх стін в малоповерховому будівництві (5 поверхів), а також внутрішніх несучих стін і несучих перегородок, для заповнення самонесучих стін монолітно-каркасних будинків будь-якої поверховості. Зокрема, газоблок ААС шириною 100, 115 і 150 мм — для внутрішніх міжкімнатних перегородок, шириною 200 і 250 мм — для несучих зовнішніх стін з утепленням, внутрішніх несучих стін, а також для заповнення об’ємно-планувальних комірок каркасних будинків у

температурних зонах України. Блоки шириною 75 і 50 мм використовують як утеплювач фасадів або підлоги в приміщеннях. Сучасні лінії з виробництва газобетону забезпечують не тільки високі показники міцності цього матеріалу, а й високу точність розмірів. Як правило, один блок займає в кладці місце 30 цеглин. Блоки, вироблені на якісному обладнанні, мають різницю в розмірах до 0,5 мм. Це дозволяє підвищити теплоізоляцію стіни, яка є фактично монолітною, знизити товщину розчинних прошарків між блоками, застосовувати замість розчину спеціальний клей безпосередньо перед кладкою.

висотному будівництві з подальшим утепленням, а блоки ААС шириною 300, 360, 375 і 400 мм — для будівництва зовнішніх стін. Теплоізоляційні характеристики зовнішніх стін, побудованих з блоків AАС шириною 375 мм і щільністю Д 400, забезпечують нормативні вимоги до теплового захисту будівель. Вони не потребують додаткового утеплення в усіх

новішим європейським вимогам з якості EN771 Part4 TLMB. Раціональні рецептури Aircrete дозволяють досягти вищих параметрів виробів з газобетону, аніж загальноприйняті в галузі норми (компресійна міцність 3,5—5 МПа і, відповідно, досягнення рівнів щільності 400-550 кг/м3; можливе виробництво продукції і вищої щільності).

— Які саме сучасні технології використовуєте у своїй роботі?

— Завод збудований з урахуванням останніх розробок виробництва газобетону. Це одне з найновіших і найбільших підприємств у Східній Європі та найпотужніше в Україні. Сучасна технологія виробництва автоклавного газобетону DUROX голландської фірми Aircrete дозволяє досягати найвищої якості продукції, що відповідає усім світовим стандартам. Основною перевагою цієї технології є максимально можлива геометрична точність виробленої продукції, а також винятково рівна поверхня блоку із закритими порами. Цей вид поверхні має назву extra smooth, тобто супергладка. На українському ринку такої продукції ще не було. До того ж слід врахувати високу якість сировини, яка використовується у виробництві, що дозволяє досягати виняткових показників готової продукції. Ми гарантуємо, що всі продукти, виготовлені із застосуванням технології DUROX компанії Aircrete, відповідають най-

— За рахунок чого досягаються низька теплопровідність, високі ізоляційні та інші вже згадані властивості газобетону?

— Звичайно, це передбачають технології з виробництва газобетону. Говорячи мовою визначень, автоклавний газобетон ААС — це легкий бетон, який отримується внаслідок твердіння розчину, що складається з цементу, піску, води і пор, утворених у результаті хімічних реакцій, викликаних газоутворювачем, яким здебільшого є алюмінієва пудра. Виробництво газобетону починається з підготовки піску. Він має бути у вигляді шламу, що складається з подрібненого піску та води. Подрібнення та змішування з водою відбувається у шаровому млині. Після цього за

7

№ 37 (192)

27 вересня 2011 року

Підприємство У порівнянні з іншими виробами, представленими на ринку, наші є найекономічнішими та найвигіднішими щодо використання сировини та низького рівня відходів. Газобетонна продукція нашого заводу має найвищу якість. На цей час жоден із виробників у Східній Європі не здатен виготовляти продукт аналогічної якості (чистота та гладкість поверхні, точність геометричних форм). Завод спроектований індивідуально, з огляду на місцеві можливості. Усі тех-

нові панелі, віконні та дверні перетинки. Ця продукція дозволить скоротити час на зведення будівель у декілька разів, а також створювати «теплі» будинки. Армовані плити — серйозні конкуренти усім іншим видам стінових матеріалів, наприклад, сандвіч-панелям, на відміну від яких вони в десятки разів довговічніші, екологічніші та міцніші. Зараз ми працюємо над упровадженням передової системи управління ТРМ (total productive maintenance). Це програма оптимізації

ну, адже цей матеріал допомагає будувати не тільки дешеве, а й дійсно економічне житло: висока енергоефективність газобетону знижує подальші експлуатаційні витрати, передусім на опалення. Зараз переглядається та приводиться у відповідність до сучасних вимог нормативна документація. Міжнародні стандарти не в усьому відповідають нашим умовам та специфіці. Тож поки що ми працюємо за старими стандартами та технічними умовами.

Думка експерта Джим Холанд Один із провідних світових фахівців із виробництва газобетону

«Підприємство рухається у правильному напрямку»

нічні рішення й креслення грунтуються на практичному досвіді та професіоналізмі співробітників компанії Aircrete. Контракт із цією компанією передбачає повне інженерно-технічне рішення і супровід із застосуванням ноу-хау. Обладнання, що використовується на заводі, має максимальний ступінь автоматизації. Оператори, які його обслуговують, виконують лише функцію контролю, адже всі операції, крім пакувальних, виконуються в автоматичному режимі. Навіть коли ми виготовляли окремі прилади в Україні, співробітники компанії Aircrete розробляли для нас креслення, допомагали вводити в експлуатацію, проводити наладку, навчати персонал тощо. Ми досі з ними спілкуємося і завжди звертаємося, коли виникають технологічні питання. Узагалі, голландці відповідально ставляться до заводів, які вони будували. Повсякчас цікавляться їх роботою, постачають запчастини на обладнання і за потреби допомагають. Ми також не раз бували на заводах, збудованих цією фірмою.

— Ви сказали, що сьогодні попит на продукцію вашого заводу перевищує пропозицію. Чи означає це подальше підвищення ефективності виробництва?

— Сьогодні один із головних пріоритетів для нас — оптимізація роботи підприємства. Для цього потрібні нові машини та обладнання, які ми замовляємо в українських виробників. Уже завершено будівельні роботи другої черги заводу, на якій випускатимуться армовані вироби з газобетону — плити перекриття та сті-

виробництва і зменшення втрат. TPM дозволить досягти високих виробничих показників у економії сировини і зусиль, що в кінцевому результаті сприятливо позначиться на вартості готової продукції. Повне впровадження цієї програми триває від 2 до 5 років і включає в себе навчання персоналу, створення технологічної бази та бази знань. Зараз ми проводимо також оптимізацію економічної ефективності, зокрема енергозбереження. У нас є ідеї і напрацювання щодо використання відпрацьованої пари у виробництві для зменшення витрати газу. Ще один напрямок оптимізації роботи нашого заводу стосується безпеки праці. Він полягає у встановленні різноманітних систем сигналізації на рухомих механізмах, максимальному огородженні потенційно небезпечних зон. Так, на зони, де рухається небезпечне обладнання, ми встановили електрозамки та «зав’язали» їх з відповідною програмою. Таким чином, якщо хтось відчиняє вхід до такої зони, рух обладнання зупиняється і залишається у режимі очікування, доки працівник виконує необхідну роботу. Після виходу замок треба зачинити, натиснути на комп’ютері підтвердження — і техніка працює далі. На траверси ми додатково встановили електронні датчики. Якщо людина проходить на відстані півметра біля траверси — датчик спрацьовує і вона зупиняється. Це вже наші розробки.

— Чи підтримує вас держава?

— Сьогодні держава йде назустріч усім підприємствам, які займаються в Україні виробництвом газобето-

— Уперше завод у Каховці я побачив у вересні 2008го і був вражений винятковими розмірами обладнання і можливістю потенційного розширення. Мені стало зрозуміло, що у керівництва великі плани на майбутнє в організації як виробництва, так і продажів. Газобетон не є інноваційним продуктом в Україні. Довгий час його імпортували із країн Західної Європи та Росії. Таким чином, тут уже існує ринок, де цінують і продають цей чудовий продукт. У чому ж полягає особливість виробництва за системою Durox? Це передусім можливість продукування високоякісних блоків світових стандартів на обладнанні такого типу. Просто вражає, що через 7 тижнів із дня виробництва першого масиву було досягнуто такої висо-

Більше вітчизняних будматеріалів Денис ІВАНЕНКО Мінрегіонбуд хоче зменшити імпортозалежність українського будівництва.

Модернізація економіки України, регіональний розвиток і поліпшення інвестиційного клімату неможливі без підйому такої системної галузі економіки, як будівництво. Останнє характеризується значною залежністю від імпортних будівельних матеріалів, що гальмує впровадження передових технологій і підвищує вартість будівництва. Як повідомляє «Лига. нет», про це сказав перший заступник міністра регіонального розвитку, будів-

ництва й ЖКГ Олександр Аліпов на конференції «Сучасні енергоефективні будівельні матеріали та проектні рішення в будівництві, ремонті, реконструкції та на об’єктах інфраструктури». За інформацією пресслужби Мінрегіону, Аліпов відзначив, що для поліпшення ситуації на ринку міністерство розробляє систему заходів щодо стимулювання попиту на вітчизняні будматеріали, зокрема із заміщення ними імпортних. За його словами, відбувається пошук інфраструктурних площадок для розміщення вітчизняних підприємств із виробни-

цтва будматеріалів. Як варіант, для цього можна використовувати потужності непрацюючих сьогодні промислових підприємств. «Ми серйозно займаємося імпортозаміщенням, — відзначив Олександр Аліпов. — Міністр поставив завдання: зробити так, щоб наші будматеріали та будівельні деталі були вітчизняними, при цьому їхня якість відповідала міжнародним стандартам. Є певні директиви з пошуку площадок, інвестиційних територій, які можна пропонувати для будівництва того або іншого виробництва.

кої якості. Геометричні розміри, міцність — на найвищому рівні. Виготовляється продукція «підвищеної складності» — більш високої щільності поряд із випуском «легкої продукції» — із нижчими показниками щільності (400 кг/м3 і менше), або, наприклад, блоки 5 см завтовшки. Ми можемо забезпечити великий обсяг випуску цієї продукції, а не по кілька екземплярів на день. Лінія різання — це приголомшлива ускладнена конструкція, термін експлуатації якої 25 років. Це чверть сторіччя безперервного виробництва продукції високої якості. Високошвидкісна різальна рама для поздовжнього різання є унікальною в технології Durox, і у конкурентів немає шансів виробляти продукцію з такою самою гладкою поверхнею. Для виготовлення газобетону низької щільнос-

ті немає ніяких перешкод. Тобто ми випускаємо автоклавний ніздрюватий бетон щільності 400кг/м3 і нижче. За допомогою газобетону ви можете розв’язати всі нагальні проблеми, пов’язані з будівництвом. Покупець може використовувати газобетон, наприклад, для зниження ваги конструкцій — цю перевагу вже було належним чином оцінено скрізь, де виробляється газобетон. Ця технологія, що являє собою витвір мистецтва, відкриває Україні двері у світ високорозвинених будівельних технологій та на міжнародні ринки. І я пишаюся тим, що беру участь у цій роботі. Запуск заводу з такими потужностями і можливостями виробництва в період економічного спаду — дуже важливий для української економіки і для будівельної галузі зокрема. Продукція такого рівня якості дозволить

відмовитися від використання дорогого імпортного матеріалу і водночас заощадити на витратах, що в свою чергу зменшить вартість готового житла. Характеристики міцності готових блоків дозволяють використовувати їх для будівництва житла в сейсмічно активних зонах. Ми постаралися зробити нашу продукцію максимально доступною для споживачів усіх регіонів України. Створено мережу дистриб’юторів, до обов’язків яких входить максимально швидке і якісне забезпечення будівельних об’єктів. Продукція Заводу будівельних матеріалів №1 виходить під двома торговими марками: ААС — «Autoclaved Aerated Concrete» і БМА —«Блоки дрібноштучні автоклавовані». Розмовляла Тетяна НАЗАРЕНКО

8

№ 37 (192)

27 вересня 2011 року

Інфраструктура

Місто без газу. Життя до і після Сьогодні газопостачання Ужгорода і навколишніх населених пунктів уже відновлено, але від повторення закарпатських подій в інших регіонах України ніхто не застрахований Олександр ПОПОВИЧ, Валентин ГРЕБЬОНКІН Початок на стор. 1

В Ужгороді, найменшому обласному центрі на самому заході країни, 29 серпня сталася НП — вибух газу. Причин на те багато. Їх ще треба вичерпно й докладно з’ясувати. Однак зовнішня причина, яка підняла на поверхню мало не всі проблеми газового господарства Ужгорода, стала відома відразу. «Тригером» стала фірма «Свемон-Захід», яка пошкодила газопровід під час земельних робіт.

Прелюдія Аварійну ситуацію спровокували санкціоновані Ужгородським міськвиконкомом 16—17 серпня, а фактично виконувані 29 серпня із грубими порушеннями, без належної документації та узгодження із власниками інженерних мереж земляні роботи ВАТ «Свемон-Захід» із метою прокладання електрокабеля. Буром пошкодили газопровід середнього тиску діаметром 500 мм. Через отвір розміром 7х3 см одразу почав витікати газ. Через три години стався вибух газоповітряної суміші, яка нагромадилася під сусіднім кафе, із наступним загорянням. Якщо розібрати ситуацію на складові, то окреслюється така картина. ВАТ «Свемон-Захід» на замовлення «Закарпатобленерго» підрядилося прокласти силовий кабель під вулицею Анкудінова, що проходить уздовж залізничної вітки Ужгород—Волосянка майже впритул. Для цього фірма-підрядник одержала дозвіл міськради Ужгорода на проведення земляних робіт. Однак дозвіл передбачав, по-перше, виконання робіт 16—17 серпня. А 18 серпня підрядник уже мав відновити дорожнє асфальтове покриття, оскільки вулиця Анкудінова — магістраль

із жвавим рухом, що веде до одного із трьох транспортних мостів, які з’єднують лівий і правий береги Ужа, уздовж якого розташоване місто. По-друге, роботи мали вестися у відкритий спосіб — із викопуванням траншеї, повним візуальним контролем, прокладанням кабелю в спеціальному рукаві й подальшим закопуванням. Як повідомила Алла Хаятова, прес-секретар мера Ужгорода Віктора Погорєлова, дозвіл на проведення робіт 16—17 серпня було узгоджено з усіма службами й тільки після цього підписано заступником міського голови. ВАТ «Свемон-Захід» не тільки проігнорувало зазначені в дозволі строки (втративши в результаті право проводити роботи на цій ділянці), а й самовільно порушило погоджену технологію. Мабуть, щоб заощадити. Замість розкопування дороги під нею почали бурити стовбур для прокладання кабелю наскрізь. Та от невдача — натрапили на газопровід.

Кульмінація Коли з’ясувалося, що газопровід пошкоджено, підрядники викликали на місце аварії пожежну команду. Ось що розповідають про ці події пожежні Володимир Хемяк і Віталій Когут, які опинилися в епіцентрі вибуху. Віталій Когут згадує: — Нас викликали для того, щоб ми протягли робочу лінію й були готові до НП. І буквально через кілька хвилин стався вибух у кафе «Шериф». Майже відразу звідти донісся пронизливий лемент. Наш командир відділення Володимир Хемяк негайно скомандував: «Спочатку рятувати людей!» Кинулися в приміщення й побачили страшну картину: біля стійки бара лежала на підлозі обгоріла

людина. Одяг розірваний, усе обвуглене — не можна було навіть визначити, чоловік це чи жінка! Тільки безперервні крики шоку й болю. Ми вдвох підняли й винесли людину на вулицю, до лікарів. Потім витягли ще двох чоловіків із меншими опіками.

— Ми не раз діяли в критичних ситуаціях, але такий вибух газу трапився в на-

За свідченнями очевидців, вибух був такої сили, що навколо вилетіли каналізаційні люки. До ліквідації пожежі залучалося дев’ять одиниць техніки від оперативно-рятувальної служби й 50 чоловік особового складу, а також МВС, ДАІ та інші служби області. Троє людей було госпіталізовано з опіками, згодом одна з потерпілих померла.

ним і ухвалив би його навіть узимку, оскільки тільки воно дозволило уникнути великих людських жертв. «Через свавілля фірм і фірмочок Ужгорода могло статися велике лихо. Підземні комунікації під маленьким Ужгородом — наче павутина, а газ ними почав поширюватися миттєво, тому треба було терміново ухвалити рішення. Могла статися масова трагедія, якої не бачив світ. Сльози через відсутність газу — це не сльози через трагедію», — сказав Рибачок. Тим часом в Ужгород прибула комісія з Києва, очолювана директором Департаменту охорони праці, промислової безпеки та надійності транспортування газу й нафти НАК «Нафтогаз» Сергієм Сторчаком, щоб розібратися в ситуації.

Відкрите закінчення

шій практиці вперше. Прикро, що людей у тому кафе й прилеглих закладах і будинках попереджали про небезпеку, але в «Шерифі» не просто проігнорували застереження, а ще й закрилися, щоб міліція не змогла їх евакуювати примусово! Вогонь у будинку ми загасили оперативно. А от щодо труби... Це нереально було зробити через можливість повторного вихлопу газу, — додає Володимир Хемяк. Оперативно евакуювали жителів прилеглих вулиць. Спробували перекрити локальну трубу, яка подавала газ саме в цей район. Її заслінки вдалося закрити, але надходження газу не припинилося. Експертиза, проведена згодом, установила, що заслінки в робочому стані. Це підтвердили й фахівці «Трансгазу», які проводили експертизу. Чому вони не спрацювали належним чином у потрібний час — невідомо. Закарпатські газовики не виключають, що «у вентиль потрапила окалина або іржа, яка перешкодила повному закриттю заслінки».

У день НП міська влада звернулися до ужгородців з екстреним повідомленням і проханням дотримуватись чітких правил безпеки й не користуватися будь-якими газовими приладами та джерелами вогню. Територію в радіусі 2 км від вибуху перекрили. У прилеглих будинках відключили воду, світло і, звичайно, газ. Коли з’ясувалося, що газ усе ще надходить в пошкоджену трубу, закарпатські газовики знизили тиск у магістральному газопроводі з 2,2 атмосфери до однієї. На жаль, це не допомогло. Щоб запобігти подальшим людським жертвам, вирішили перекрити газопостачання в усьому місті. Захід радикальний, а тому ефективний: витік удалося припинити, зупинивши неконтрольоване поширення газу підземними комунікаціями. Голова правління ВАТ «Закарпатгаз» Юрій Рибачок 1 вересня на нараді в Ужгороді заявив, що вважає своє рішення про відключення Ужгорода й 26 прилеглих сіл від газу правиль-

2 вересня відбулося її засідання в приміщенні «Закарпатгазу», а потім у будинку Закарпатської облдержадміністрації в присутності міністра надзвичайних ситуацій Віктора Балоги. Ось попередні тези, озвучені членами комісії після закінчення роботи: — фірма, з вини якої сталося пошкодження труби під час земляних робіт, порушила правила безпеки виконання робіт такого характеру; — була об’єктивна необхідність відключити від газу все місто. Прокуратура Закарпатської області порушила 30 серпня кримінальну справу за фактом вибуху газопроводу в Ужгороді на перехресті вулиць Русської та Анкудінова. Голова МНС Віктор Балога відзначив: найголовніше завдання — вжити заходів для запобігання таким аваріям. Крім того, він повідомив, що разом із Міненерговугілля, НАК «Нафтогаз України» і місцевою владою буде розглянуто можливість фінансування часткової заміни обладнання газопроводів у Закарпатській області, щоб знизити ризик виникнення аварійних ситуацій і уникнути від-

ключення значної кількості абонентів у разі локальних аварій. Міністр також уважає за доцільне внести зміни в Закон «Про регулювання містобудівної діяльності», скасувавши декларативний принцип початку будівельних робіт на відстані певної кількості метрів уздовж траси діючих розподільних газопроводів. За версією Держпромнагляду, порушення, які призвели до аварії, допущено директором і головним інженером ВАТ «СвемонЗахід», а також фактично всім керівництвом ВАТ «Закарпатгаз». У чому саме полягає провина останніх — не зовсім зрозуміло, тим більше що відповідно до «Положення про «Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки» контроль дотримання норм у галузі трубопровідного транспорту покладений саме на Держпромнагляд. Свіжі новини із Закарпатської області показують, що «Закарпатгаз» і радий би гарантувати безпеку трубопроводів, але не має такої можливості. Приклад тому — витік газу, що стався 13 вересня в місті Перечин Закарпатської області й призвів до відключення п’яти приватних будинків і одного багатоквартирного. Газопровід пошкодили співробітники комунальних служб. І хоча аварію негайно локалізували співробітники ВАТ «Закарпатгаз», парадокс у тому, що пошкоджений газопровід їм не належить. Як пояснив заступник керівника компанії Павло Нагорний, «є розпорядження Закарпатської ОДА передати його, але воно не виконується. Отже, тепер риє хто де хоче, а винний «Закарпатгаз». «УТГ» уже писала про обтяжливий стан, у якому перебуває газове господарство країни (див. №2 (157) від 25 січня 2011 року, «Заручники «тихої бомби»), і проблеми, що виникають через невизначеність прав власності на елементи газотранспортної інфраструктури та відсутність у газовиків реальних важелів контролю. Саме цю системну проблему треба вирішувати найперше.

№ 37 (192)

27 вересня 2011 року

9

Промисловість

Український досвід виробництва піску та щебеню з відсіву Проблема обмежених територій для накопичення та складування значної кількості відсіву під час виробництва щебеню постає перед більшістю вітчизняних виробників.

Однак останнім часом українські кар’єри, наслідуючи західний досвід, поступово впроваджують промивні технології, які дозволяють переробляти відсів у готові до реалізації фракції чистого щебеню та піску. Промивання вважається найефективнішим способом переробки піску, такий результат досягається завдяки здатності промивних систем (на відміну від сухого просівання) розділяти матеріал за класом мінус 63 мікрони. Упровадження промивних технологій в Україні обумовлене також прагненням виробників піску й щебеню підвищувати якість продукції, що поставляється для будівельного сектора, а отже, бути більш конкурентоспроможними. Висока якість забезпечується за рахунок кращого очищення матеріалу від забруднень за допомогою ефективної роботи промивних заводів. Серед великої кількості представленого на ринку

цустановка CDE EvoWash дала можливість кар’єру, що виробляє щебінь, промивати відсів розміром 0-2,5 мм після відцентрової дробарки, що дозволило зменшити вміст пилоподібних частинок із 20% до 3%. За допомогою промивного комплексу на Гайворонському спецкар’єрі вирішили декілька важливих завдань: 1) із неліквідних фракцій отримано пісок, що реалізується; 2) зменшено розміри складів відсіву (нема необхідності їхнього зберігання та вивезення); 3) розширено номенклатуру продукції.

Промивне обладнання CDE

промивного обладнання найефективнішими вважаються установки світового лідера з проектування та виготовлення промивних заводів із переробки та утилізації відходів у гірничодобувній і будівельній галузях компанії CDE Global Ltd. Північноірландський виробник CDE Global Ltd має бездоганну репутацію завдяки поставкам високотехнологічних промивних заводів в усьому світі протягом 20 років. Величезний успіх, якого досягла компанія, ґрунтується на індивідуальному підході до кожного клієнта, бо обладнання виготовляється з урахуванням матеріалу, який переробляється клієнтом.

CDE робить різні технології для великої кількості мате-

ріалів — це промивання піску та відсіву, збагачення залізної руди, видалення бурого вугілля, переробка та утилізація відходів під час знесення будинків, обробка стічних вод і побутових відходів. Офіційним дилером обладнання CDE на території України є компанія «Актіс Груп». Установлені компанією промивні заводи CDE дозволили українським виробникам нерудних матеріалів мінімізувати витрати й одержати максимальну комерційну віддачу від технологічного процесу переробки. Перший промивний комплекс CDE в Україні було встановлено на ПАТ «Гайворонський спецкар’єр» у Кі- CDE на Малинському ровоградській області. Спе- каменедробильному заводі

Виставка «Металургія-2011» 9 вересня 2011 року у виставковому центрі «ЕкспоДонбас» закінчила роботу міжнародна спеціалізована виставка машин, обладнання, технологій і продукції гірничо-металургійного комплексу «Металургія-2011», що проходила в рамках Промислового тижня в Донецьку. Співорганізатором заходу була німецька компанія «Месі Дюссельдорф».

Шахтарську столицю невипадково обрано для проведення найбільшого металургійного форуму: Донецька область — провідний регіон України в галузі металообробки, центр виробництва й споживання металу та продукції з нього. Разом із тим виставка «Металургія -2011» — це значна подія не тільки для Донбасу, а й для всієї України, бо металургія є базовою галуззю країни. Тому вона проводилася за організаційної підтримки Міністерства промислової політики України та Донецької обласної державної адміністрації.

Урочисте відкриття виставки відбулося 6 вересня о 10.00. Із привітальною промовою до учасників і гостей звернулися Сергій Дергунов — перший заступник голови Донецької облдержадміністрації, Микола Гришин — заступник донецького міського голови; Ерхард Вінкамп — керівник напряму міжнародних проектів і закордонних представництв «Месі Дюссельдорф», Веніамін Фарберов — генеральний директор СВЦ «ЕкспоДонбас», депутат Донецької обласної ради. Вони відзначили величезне значення такого заходу для

Донбасу й України, його позитивну роль у розвитку металургійної промисловості. У заході взяли участь 120 компаній з України, Росії, Німеччини, Чехії, Польщі, Китаю, що представили передове обладнання, інструменти, матеріали, новітні технології та розробки. Склад учасників металургійного форуму був досить представницький. Майже кожен експонент виставки — це сучасне велике підприємство, яке знають не тільки у своїй країні, а й за кордоном. Українську експозицію представляли ТД «Аліста» (Дніпропетровськ), ТОВ «Белтімпорт» (Київ), ТОВ «Блаукат» (Харків), ТОВ «Газпромнафта-СМ», ВАТ «Донецький металопрокатний завод», ПРАТ «Донецьксталь-металургійний завод (Донецьк), ТОВ «КамоцціПневматик» (Сімферополь), ТОВ «Лапп Україна» (Київ), Науково-дослідний і конструк торсько-техноло гіч ний інститут ім. Я. Осади (Дніпропетровськ), Миколаївський завод мастильного й фільтрувального обладнання, ВАТ «Пантелеймонівський вогнетривкий завод» (Горлівка), ТОВ СП «СтанКомплект» (Донецьк), ТОВ «Технології для життя»

®

(Донецьк), Торговельний відділ посольства Австрії в Україні (Київ), ТОВ «Укрфаворит» (Донецьк), ТОВ «Фематек Україна» (Дніпропетровськ), ТОВ «Фабрика рукавних фільтрів» (Кременчук), ТОВ «Харківський завод підйомно-транспортного обладнання», ТОВ «Хераєус ЕлектроНайт» (Запоріжжя), ПАТ «Часовоярський вогнетривкий комбінат», ТОВ «Шахтарський ливарно-механічний завод», ТОВ «Елватех» (Київ),УкрДНТЦ «Енергосталь» (Харків), ПАТ «Епос» і багато інших. Російську експозицію представляли провідні фірми: ТОВ «Дельта Сенсор» (Москва), ТОВ «Кіровський завод електромагнітів «ДімАл», ТОВ «Металкомп» (Санкт-Петербург), ВАТ

®

Ще один промивний комплекс CDE фахівці компанії «Актіс Груп» установили на Малинському каменедробильному заводі (група компаній ЮНІГРАН) у Житомирській області, де за роки роботи підприємства були нагромаджені мільйони тонн відсіву. Обладнання CDE продуктивністю 200 т/год. дозволило каменедробильному заводу ефективно переробляти відсів із вмістом глини й пилу 10%, одержуючи після промивання 3 види матеріалів: чистий щебінь фракцій 2—5 і 5—10 мм, а також пісок 0,063—2 мм (уміст пилоподібних частинок — до 4%). Оскільки ЮНІГРАН спеціалізується на виготовленні фігурних елементів брукування, то виробництво власного гранітного піску дало можливість компанії відмовитися від застосування митого річкового піску. Малинський каменедробильний завод також реалізує всі фракції, отримані в процесі переробки продукції, які значно збільшують міцність бетонних виробів. Таким чином, завдяки промивному обладнанню CDE виробник щебеню зміг розв’язати проблему

складування відсіву, а також у нього з’явилася можливість одержання додаткового прибутку. Інжиніринг, монтаж, сервісне обслуговування та поставку запасних частин для промивного обладнання CDE також здійснює компанія «Актіс Груп». Розуміючи, що у вашій роботі ви прагнете успіху й високої продуктивності, ми поставляємо надійне обладнання й надаємо комплексні послуги з його підтримки, щоб ви швидше й ефективніше домагалися своїх цілей.

«Волгодонський завод металургійного та енергетичного обладнання», ВАТ «Майкопський редукторний завод» та інші. Закордонна експозиція включала такі найбільші бренди, як GoGaS Gmbh, Gerd Wolff, IBB World, Maschinenfabrik ustav Eirich, Morgardshammar, Kuettner, Stahleisen, Striko Westofen, Viem Motors із Німеччини, Karla із Чехії, Госслер Тмд Інсулреф СП. з.о.о. із Польщі, Селіка Інтернешнл Ко.Лтд із Китаю та багато інших. Така представницька участь провідних вітчизняних і закордонних компаній забезпечила діалог між виробниками та споживачами продукції ключових галузей реального сектора економіки України. Численні відвідувачі металургійного форуму змогли ознайомитися з новітньою

продукцією, сучасними розробками науково-дослідних і проектно-конструкторських інститутів, вивчити переваги кращих зразків техніки, що випускається підприємствами України, ближнього й далекого зарубіжжя. Організатори забезпечили відвідування виставки представниками провідних підприємств металургійної галузі завдяки широкій рекламній кампанії, створили комфортні умови для роботи, а також доклали всіх зусиль, щоб учасники одержали реальний економічний ефект від виставки. За 4 дні її відвідали 4500 фахівців. Традиційно в рамках виставки була насичена ділова програма: науковопрактичні конференції, семінари, «круглі столи» з найактуальніших питань галузі. Участь у діловій програмі представників керівної ланки гірничо-металургійного сектора дала експонентам можливість висловити свої пропозиції й побажання, окреслити шляхи реалізації спільних проектів. Організатори впевнені, що виставка «Металургія2011» продемонструвала ресурси промислового комплексу України, дала новий імпульс для залучення інвестицій і впровадження сучасних технологій у промислові галузі країни.

ТОВ «Актіс Груп» м. Київ, 01015, вул.Цитадельна, 5/9, офіс 50. Тел. (044)288-99-99 Факс (044)288-72-02 м. Дніпропетровськ, 49006 пр. Пушкіна, 49. Тел. (056) 770-38-93 Факс: (056)770-38-95 www.actis-ua.com, info@actis-ua.com

10

№ 37 (192)

27 вересня 2011 року

Середовище проживання

Розсекречена радіація: кому це вигідно? Розв’язання найнагальніших проблем екологічної безпеки багато в чому залежить від того, наскільки про них поінформоване населення Ірина КОНДРАТЬЄВА Незалежні експерти МАГАТЕ прибули в Україну з місією освіти та надання допомоги в побудові інформаційної системи в таких промислових містах, як Дніпродзержинськ. Рівень техногенного навантаження на душу населення тут, незважаючи на значне скорочення обсягів виробництва за останні 20 років, усе ще зашкалює. Досить сказати, що за рік на одного жителя припадає близько 400 кг шкідливих речовин, які потрапляють у довкілля у вигляді всіляких відходів. А за рівнем забруднення атмосферного повітря Дніпродзержинськ стабільно входить у першу трійку найбільших українських міст.

копати глибше, а що не чіпати ще років 200—300? На думку В.Москаленка, для мінімізації радіаційних ризиків, пов’язаних із переробкою урану, і створення безпечних умов для здоров’я місцевого населення необхідно виконати певні умови. Насамперед, на вищому рівні влади має бути ухвалене рішення про подальшу долю колишніх уранових об’єктів. Треба нарешті визначитися, що робити з будівлями, які, образно кажучи, «дзвенять» і вже багато років стоять порожні. Якщо поставлять завдання демонтувати цехові й складські корпуси, то треба вирішувати, коли і яким чином це робити. Не менш важливо знати, куди потім подіти небезпечне будівельне сміття, залишки радіоактивного обладнання — будувати нове сховище чи використовувати можливості наявних (наприклад «Сухачівського»).

ському селищі Сілламяе, що на березі Фінської затоки й лише за сотню кілометрів від Санкт-Петербурга (так званий об’єкт Гукова, на якому переробляли уранові руди), вирішуючи аналогічне завдання, в 1 га вклали 20 млн євро й проблему радіоактивності цієї території зняли з порядку денного, як мінімум, на кілька десятків років! Навіть якщо взяти за основу мінімальні показники (по 1 мільйону на гектар), то для розв’язання лише неджменту радіологічних ний стан уранових об’єктів частини проблем сховивідходів (Словенія) і Мері колишнього ВО «ПХЗ» пісща відходів колишнього ВО Мартель — організатор і ке- ля 2014 року. «ПХЗ» за назвою «Сухачів— Наразі нема єдиної рівник моніторингової комське» площею 90 га буде попанії (Іспанія). Досвідом у стратегії поводження з певтрібно 90 млн грн. По 2 млн розв’язанні аналогічних за- ними урановими об’єктами, грн на гектар було витрачевдань, пов’язаних із радіа- — сказав В.Москаленко. — но на заходи зі стабілізації Щодо гостроти проблем ційним забрудненням про- Насамперед, ідеться про чоситуації лише на трьох гексьогодні можна виділити мислових територій і євро- тири сховища відходів, розтарах сховища «Південнодва головні завдання. Пер- пейських міст, вони поділи- ташованих на промплощадСхідне» — разом 6 млн. Але ше пов’язане зі створенням лися із дніпродзержинцями ці, які в цілому займають таких сховищ 9 загальною безпечних умов на терито- на семінарі, проведеному на 820 тисяч квадратних меплощею 260 га, а розмір фірії відомого усьому світу базі державного підприєм- трів. Ці хвостосховища не нансування на всю цільову становлять небезпеки для колишнього виробничого ства «Бар’єр». екологічну програму, розздоров’я міського населеноб’єднання «Придніпровраховану до 2014 року, станя, але для 2,5 тисячі труський хімічний завод» (ВО новить лише 85 млн грн. дящих, що працюють по- Фінансове «ПХЗ»), де в 1948—1991 Витягти та На семінарі за участю незаруч із ними, потенційна за- відставання роках велася переробка переробити чи лежних експертів МАГАТЕ уранових руд і накопичено закопати глибше? гроза існує. Ми досі не знадиректор ВО «ПХЗ» у стабільне близько 42 млн т відходів ємо, яким шляхом промп1975—1998 роках Юрій Учасники семінару надаДля одержання якнайпов- Коровін розповів про страіз високим умістом радіалощадка розвиватиметьли експертам МАГАТЕ виції. Розв’язання другого зася далі, збережеться тут ни- нішої і якнайточнішої ін- тегію щодо промислової черпні дані про стан провдання має позбавити міснішній обсяг виробництва формації про ступінь впли- площадки цього підприблемних територій як на то від шкідливих викидів гічи планується його ємства, визначену й промисловій площадці ВО гантського металургійнозростання і розвичастково реалізоваго комбінату (ВАТ «ДМК «ПХЗ», у Дніпродзержин- ток у різних напрямну за радянських чаім. Дзержинського»), двох ську, так і за його межа- ках. Що буде з тими сів. За межами Дніпродзержинська, у коксохімічних заводів ми, поблизу інших насе- хвостосховищами, у районі селища Суха(така кількість — виключ- лених пунктів. Заступник яких достатня кільчівка, було побудоно «привілей» тільки цьо- директора ДП «Бар’єр» кість урану, щоб вано сховище містго міста в масштабах Украї- Валентин Москаленко в до- можна було піддакістю 35 млн т. Туди повіді про розвиток ситуани та всієї Європи), азотноти відходи вторинпланувалося скидати го, цементного та інших ді- ції на підконтрольній тери- ній переробці й вине тільки утворюваторії навів дані моніторин- лучити корисні комючих підприємств. ні заводські відходи, Що ж необхідно зроби- гових досліджень останньо- поненти? Від вибоа й уміст так званих ти для швидкого та ефек- го періоду, що характеризу- ру стратегії залежить «хвостів» на теритотивного розв’язання про- ють стан окремих сховищ і виконання багатьох рії заводу. Ці «хвосблеми? Незалежні експерти будівель, підземних ґрун- завдань. Наприклад, ти» виникли в перМАГАТЕ, які відвідали Дні- тових вод і приземних ша- «Бар’єр» має розроші роки діяльності продзержинськ у вересні, рів атмосферного повітря. бити на наступний ПХЗ, коли освоюваготові запропонувати свій Разом з тим він висловив рік ТЕО поводження лися ядерні техноло«рецепт порятунку». Со- занепокоєність із приводу з відходами, у тому Інспектори МАГАТЕ Надя Железник (ліворуч) і гії й все зайве зливалідну міжнародну організа- відсутності державної стра- числі на промпло- Мері Мартель ли в природні яри й цію представляли Надя Же- тегії, що визначає виконан- щадці. Але як це зробити, ву уранових об’єктів на на- балки за основними вироблезник — начальник відділу ня держпрограми з приве- не маючи чіткого плану — селення треба весь час про- ничими цехами. планування Агентства з ме- дення в екологічно безпеч- що треба розібрати, що за- водити цілу систему моні«Сухачівське» будували торингів, розраховувати 10 років, вклавши в нього Довідка «УТГ» ризики й робити прогно- 40 млн рублів! Як за радянДП «Бар’єр» створено відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України зи про розвиток ситуації на ськими, так і за нинішніми (№562 від 13.12.2000 г). Сьогодні перед підприємством стоять такі завдання: короткі й тривалі періоди. мірками гроші колосальні. З огляду на те, як ретельно — організація та реалізація заходів у рамках «Державної цільової екологічної програми з Однак без відповідного фіконтролювалися всі ядерні приведення в екологічно безпечний стан уранових об’єктів виробничого об’єднання «Принансування про одержання проекти в СРСР, можна не дніпровський хімічний завод», затвердженої постановою Кабміну України 30.09.2009 р, комплексу об’єктивних по- сумніватися, що жодну ко№ 1029; казників годі й мріяти. пійку тоді не було витраче— ведення господарської діяльності, пов’язаної з наданням послуг із радіаційного контДосвід європейських дер- но марно. ролю, перевезенням радіоактивних матеріалів, технічним наглядом та обслуговуванням жав свідчить: для створенУнікальний об’єкт складасховищ, у які складувалися відходи переробки уранових руд. ня оптимальних безпеч- ється із двох секцій. Друга На балансі ДП «Бар’єр» перебуває 10 таких сховищ і 12 будівель. Щодо будівель остаточних умов на території хвос- з них найбільше відповідає ні висновки ще не зроблено, вивчається структура радіаційного забруднення. Тільки пістосховища з високим вміс- вимогам безпеки, обладналя закінчення досліджень можна буде визначитися, що робити далі — демонтувати будівлі том радіоактивних речовин на на рівні найвищих єврота утилізувати уламки чи залишити в законсервованому вигляді, вживши відповідних затреба вкласти в кожен гек- пейських стандартів. За раходів безпеки. тар 5—7 млн грн. В естон- дянських часів її не встигли

заповнити відходами цілком, вільний обсяг 15 млн м3. Цей резерв стане в пригоді для складування небезпечних відходів, які, імовірно, треба буде прибрати з території ПХЗ. У тому числі й хімічних, які в останні роки українським законодавством заборонено складувати разом із радіоактивними. Через це, до речі, на ПХЗ виникли проблеми, пов’язані зі складуванням свіжих відходів діючих виробництв. На думку фахівців, які пройшли на ПХЗ серйозну школу освоєння нових технологій і набули багатого досвіду в розв’язанні таких проблем, нинішні обмежувальні норми нічим не обґрунтовані. У будь-якому разі, використовуючи можливості «Сухачівського», одночасно можна розв’язати дві проблеми — очищення території промплощадки й забезпечення належних умов експлуатації другої секції сховища, стан якого починає викликати серйозне занепокоєння. Річ у тім, що за технологією туди скидалися рідкі фракції відходів. Наявність води відігравала дуже важливу роль у підтримці нормального режиму їхнього зберігання. Оскільки останніми роками сховище майже не експлуатується, воно починає висихати й поступово руйнуватися. А гірше за все те, що висихання призводить до пилення відходів із високим вмістом радіації. Тобто до виникнення нової небезпечної проблеми.

Час залучати громадськість! Незалежний експерт МАГАТЕ Надя Железник поділилася з учасниками дніпродзержинського семінару досвідом розв’язання проблем, з якими вона мала справу в Словенії. Світовий досвід і практика окремих міст показують, наскільки серйозну роль у їхньому вирішенні може відіграти громадськість. Звичайно, йдеться не про участь населення в розробці тих або інших спеціальних проектів. Справа громадськості — впливати на чиновників, від яких залежить, у яких умовах живуть люди. Ну а щоб громадськість могла орієнтуватися в ситуації, вона повинна мати максимум інформації про те, які шкідливі речовини потрапляють у довкілля внаслідок виробничої діяльності місцевих підприємств, які відходи й у якій кількості складуються в межах міста, чи загрожує це здоров’ю населення і яких заходів слід вживати.

№ 37 (192)

27 вересня 2011 року

11

Середовище проживання До речі, багато учасників семінару — генеральний директор НВП «Центр екологічного аудиту й чистих технологій», радник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Григорій Шматков, колишній директор ВО «ПХЗ» Юрій Коровін та інші — були занепокоєні не тільки через відходи «ПХЗ». У місті немає постійного моніторингу та системи контролю за викидами шкідливих речовин на всіх 62 підприємствах. На думку фахівців, у містах із гірничо-металургійною промисловістю 90% шкоди повітряному басейну завдають аглофабрики. Тому треба ретельно контролю-

вати металургійні й коксохімічні підприємства, де діють такі виробництва. Регулярно брати проби на наявність у викидах аглофабрик радіонуклідів, які, за твердженням фахівців-хіміків, неминуче виділяються в ході технологічного процесу, та про це чомусь на всіх рівнях воліють мовчати. У Дніпродзержинську діюча у ВАТ «ДМКД» аглофабрика неодноразово ставала предметом запеклих суперечок. Рішень щодо її реконструкції ухвалювалося багато, у тому числі під впливом громадськості міста, але вони рік у рік не виконувалися. Сьогодні в планах керівництва металур-

Із перших уст Сергій Ланчковський Заступник директора — начальник науководослідного центру ДП «Бар’єр»

— Наше підприємство відкрите для всіх, хто цікавиться його діяльністю і станом промплощадки «ПХЗ». У нас є власний сайт, на якому розміщається інформація про завдання, поставлені перед колективом «Бар’єра», відповідні рішення державної влади, про різноманітні заходи, візити делегацій, робочих груп та експертів. Зараз сайт у стадії реформування, після чого він стане набагато цікавішим та насиченішим різноплановою інформацією. В ідеалі хотілося б створити умови, за яких бажаючі можуть одержувати інформацію про стан кожного підконтрольного нам об’єкта в режимі реального часу. До речі, за оцінкою експертів, ситуація на промплощадці сьогодні досить спокійна, а найголовніше — контрольована. Майже нема випадків несанкціонованого вивезення або переміщення радіаційно заражених матеріалів. Розв’язання найважливіших питань удалося домогтися багато в чому завдяки планомірній діяльності колективу «Бар’єру». Зокрема, організований щоденний моніторинг стану підземних ґрунтових вод у районі складування відходів колишнього уранового виробництва. У нас є власна сертифікована лабораторія, вона проводить усі необхідні аналізи води. Їхні результати дозволяють сказати, що виявлені рівні радіаційного забруднення набагато

нижче ГДК. Та це не означає, що із площадкою ПХЗ можна розпрощатися. Навпаки, об’єкти, за які ми відповідаємо, потребують доброго й постійного догляду. А попереду — розв’язання багатьох складних питань, у тому числі пов’язаних із перепохованням частини відходів. Наприклад, «Бар’єр» готується до ліквідації бази «С», де складовано 300 тисяч тонн небезпечних відходів. Це сховище розташоване поблизу автодороги на Дніпропетровськ і є джерелом радіоактивної небезпеки. Зараз розробляється відповідний проект його ліквідації, який після проходження експертизи нададуть на затвердження в Мінпаливенерго й Кабінет Міністрів, а потім винесуть це питання на обговорення громадськості. Що ж до організації та ефективності подальшої діяльності ДП «Бар’єр», багато що залежить від розміру державного фінансування, яке є ненайкращим. Але є проблеми й іншого характеру. На жаль, на травневій сесії міської ради депутати вирішили збільшити ставку земельного податку для нашого підприємства, піднявши планку майже в 10 разів. Це може призвести до заморожування всіх проектів і в підсумку до банкрутства ДП «Бар’єр», бо платити в місцевий бюджет такі гроші підприємство не в змозі. На сьогодні це, мабуть, найнагальніше для нас питання.

гійного комбінату — будівництво нової аглофабрики. Та чи стане вона безпечнішою за діючу, яку давно вже треба демонтувати? За часів Союзу фахівців ЗД «ПХЗ» залучали до розв’язання завдань на інших підприємствах, і вони для свого сусіда — тоді ще Дніпровського металургійного заводу — розробили технологію мокрого очищення відходів агломераційного виробництва за допомогою вапняного молока. Ініціатором цієї ідеї був директор ПО «ПХЗ» Ю.Коровін. Він виступив зі своєю пропозицією в очолюваній ним комісії з охорони довкілля Дніпродзержинської міськради й дістав підтримку на рівні місцевої влади. У мінському об’єднанні «Центр», яке спеціалізується на обладнанні для космонавтики, було створено установку для очищення аглогазів — самобалансовану центрифугу на повітряній подушці продуктивністю 50 тис. кубів на годину. На жаль, випробування в реальних умовах із незрозумілих причин тоді не відбулися. Але сьогодні, з огляду на колосальне навантаження на жителів міст із хімічними та металургійними заводами, є сенс відновити зв’язки з мінськими фахівцями, щоб відновити забуту технологію та впровадити її в таких брудних цехах, як агломераційні. Багато виробничників солідарні з екологами: щоб розв’язувати такі дуже складні завдання мало грандіозних планів реконструкції, які власники можуть не виконувати роками й десятиліттями, посилаючись на брак коштів. Підштовхувати «екологічних забруднювачів» до виконання ухвалених рішень має добре інформована громадськість. Про те, що саме викидається на підприємствах, треба знати й місцевій владі, щоб максимально точно визначати шкоду, яка завдається довкіллю й людям. Що ж до конкретно Дніпродзержинська, то, маючи чіткі цифри й факти, місцева влада зможе швидше домогтися присвоєння місту статусу зони екологічного лиха, знайти кошти на розв’язання нагальних проблем. У тому числі — на створення механізмів компенсації шкоди, яка завдається здоров’ю населення в умовах постійного порушення екологічних норм. Повертаючись у радянські часи, можна згадати про те, що на багатьох підприємствах діяли не тільки

норми про вихід працівників на пенсію з урахуванням «шкідливого» стажу. Майже всі члени трудових колективів одержували безкоштовні або 10-відсоткові путівки в санаторії й будинки відпочинку, у цехах із високим техногенним навантаженням — спецхарчування. Родини таких працівників першочергово забезпечувалися житлом, їхні діти відпочивали в літніх таборах і так далі. Сьогодні такі механізми компенсації безповоротно зникають. Більш того, підприємствазабруднювачі навчилися майстерно уникати штрафів за заподіювану місту шкоду, бо достовірних системних даних про ступінь за-

бруднення довкілля місцева влада не має. Експерти МАГАТЕ після спілкування в Дніпродзержинську з фахівцями ДП «Бар’єр», представниками місцевої та обласної влади, незалежними екологічними організаціями, студентами та викладачами Дніпродзержинського державного технічного університету зробили певні висновки й готові розробити рекомендації для активізації участі громадськості у розв’язанні екологічних проблем промплощадки ПХЗ і території всього міста. Ці рекомендації через три тижні надійдуть у штабквартиру МАГАТЕ, потім у Мінпаливенерго, яке ви-

ступило замовником цього проекту, і на ДП «Бар’єр» — головного виконавця держпрограми з приведення в екологічно безпечний стан уранових об’єктів ВО «ПХЗ». На підставі отриманих рекомендацій усі зацікавлені сторони в Україні мають скласти план дій, за реалізацію якого відповідальність разом із владою розділить дніпродзержинська громадськість. Адже від бажання городян знати суть проблем і контролювати їхнє вирішення залежить найголовніше — їхнє здоров’я й тривалість життя. Інформування населення про дані екомоніторингів, лабораторних досліджень міської санепідстанції та інших організацій має стати постійним, доступним і максимально повним. Звичайно, організація різних акцій і заходів вимагає значних грошових витрат. На думку експертів МАГАТЕ, фінансове навантаження має розподілятися пропорційно між усіма учасниками процесу — Мінпаливенерго, місцевою та обласною владою, ДП «Бар’єр». Не виключається також допомога спонсорів.

12

№ 37 (192)

27 вересня 2011 року

IT Шпальта редактора

Очікуйте початку сканування Коронна фраза кота Матроскіна про те, що його документи — це «хвіст, лапи та вуса», поступово набуває практичного значення Христина ЧОПКО

Підземні радощі Іван СПАСОКУКОЦЬКИЙ У Київському метро будуватимуть Wi-Fi мережу. Як повідомила недавно пресслужба КДМА, проект планують реалізувати за гроші інвесторів, і обійдеться він у скромну суму — від 8 до 95 млн грн (неслабкий інтервал між мінімальною та максимальною ціною — більш ніж у 11 разів!). Бажаючих поки нема, а конкурс планується провести найближчим часом. Не зовсім зрозуміло й те, де саме з’явиться покриття мережі безпроводового доступу — тільки на станціях чи ще й у тунелях. Зате можна сміливо припустити, що послуга буде платною, адже інвесторові треба «відбити» 8 млн грн, а можливо, і всі 95. Київський проект за часом збігся з реалізацією аналогічного плану в Московському метрополітені. Мер білокам’яної Сергій Собянін планує створити безпроводову мережу приблизно за тією ж схемою — із залученням інвестицій від мобільних операторів. Дивно, але цього разу росіяни копіюють нас: КДМА встигла зробити заяву приблизно на півмісяця раніше (Wi-Fi мережу будувати — це вам не на зимовий час переходити). Але набагато цікавіший досвід іншої європейської столиці — Лондона. Поки ми готуємося до Євро-2012, англійці — до Олімпіади. Тому план інтернетизації лондонської підземки виник ще в 2005 році, коли Об’єднане Королівство виграло право на проведення літніх Олімпійських ігор. А тепер від цього плану довелося відмовитися, оскільки з’ясувалося, що робота в старих і вузьких тунелях Лондонського метро триватиме надто багато часу й ускочить у копієчку. Частину проекту все-таки буде реалізовано, але в набагато менших масштабах, ніж намічалося. Отже, київській владі вдалося випередити своїх лондонських колег? Не зовсім. По-перше, на багатьох станціях британської столиці (а їх більше 260) Wi-Fi безперешкодно працює вже багато років. А по-друге, у самому Лондоні вже діють дві Wi-Fi мережі, одна з яких — безкоштовна. Може, і нам варто було б почати із цього?

Біометрія — технологія ідентифікації особи, яка використовує фізіологічні параметри людини та її поведінкові особливості (відбитки пальців, сітківку ока, динаміку відтворення підпису, голос та інше). Ще десятиліття тому біометричні системи застосовувалися виключно для захисту військових таємниць, потім, у рамках антитерористичних кампаній, ними обладнали аеропорти, торгові центри та інші місця скупчення людей. Тепер біометрія — загальноприйнятий IT-стандарт світового бізнесу.

У найближчому майбутньому без біометричних паспортів буде неможливо пересуватися по світу. У Латвії, наприклад, такі паспорти були введені три роки тому і сьогодні видаються навіть дітям, для безвізового в’їзду до США вже чотири роки вимагають паспорт із біометричним чипом. Україна тільки починає впроваджувати такі технології, і тут необхідно врахувати світовий досвід, передусім захисту біометричних даних. Надійно контролювати доступ до них може тільки держава з розвиненими інформаційними технологіями, які в цьому випадку є синонімом відповідальності перед своїми громадянами. Успішність євроінтерграційних процесів в Україні безпосередньо залежить від виконання плану дій із лібералізації візового режиму з ЄС. На цей час виконано лише першу умову — зміну в законодавстві: був ухвалений «Закон про захист персональних даних». Наступним кроком має стати захист документів, у тому числі введення біометричних паспортів. Про запровадження біометрії мають також подбати компанії і державні структури, чия діяльність пов’язана з фінансами, зі зберіганням особистих конфіденційних даних, де витік інформації може призвести до серйозних

Bradesco, найбільший приватний банк Бразилії, обладнав свої банкомати засобами біометричної ідентифікації з метою підвищення безпеки фінансових операцій

наслідків: це банки, страхові компанії, аудиторські та консалтингові структури, словом, увесь фінансовий сектор і держустанови. Важливо встановити сучасний рівень контролю доступу до офісу компанії, до її комп’ютерної мережі та бази даних. Біометричні системи успішно застосовуються і в багатьох інших сферах. Наприклад, у криміналістиці: якщо злочин фіксується камерою спостереження, порушника можна знайти за його біометричними даними. Ще одна галузь застосування технології — медицина. Зараз у багатьох розвинених країнах створюються картотеки з біометричними даними людей, що дозволяє лікарям в лічені хвилини отримати доступ до історії хвороби потерпілих (наприклад, за фотографією), навіть не знаючи їхніх імен. Показовим прикладом застосування біометрії є Малайзія. За допомогою біометричних технологій малайзійський виборчком має намір повністю виключити можливість підтасування результатів волевиявлення електорату та застосування всіляких технологій фальсифікації результатів виборів. Наприклад, так званого «фантомного» голосування. Влада Малайзії перейнялася прозорістю виборчого процесу після останніх виборів 2008 року, коли, через звинувачення в тотальній фальсифікації, правлячій коаліції країни ледь

Український прорив? «Могилянка» вирощує власних Гейтсів і Джобсів Компанія «М-Платформа», засновники якої — Микола Котюк, Ігор Решетнев та випускниця Києво-Могилянської академії Христина Потапчук — займаються розробками операційних систем та мобільних програм, останніми роками набирає обертів не тільки на українському, а й на міжнародному ринку.

Наразі в компанії працює більше 30 людей, серед яких половина — студенти НаУКМА. Миколі Котюку, про якого «УТГ» вже писала, також належить ідея створення мобільних тестів на знання окремих предметів та електронного диплома. Останній — це захищена персональна інтернет-сторінка,

вдалося утримати владу в своїх руках. Громадськість і журналістів обурив той факт, що кількість прийнятих до підрахунку бюлетенів перевищила чисельність громадян, які прийшли на виборчі дільниці. Процес упровадження біометричної ідентифікації під час виборів в Малайзії полегшений тим, що громадяни країни вже мають е-документи. Це електронні ID-картки, на чипах яких зберігаються дані власників, у тому числі відбитки пальців. Сьогодні голова виборчої комісії пропонує такий порядок видачі бюлетенів. Прийшовши на виборчу дільницю, громадянин пред’являє свою IDкарту і сканує відбитки пальців. Біометрична система в автоматичному режимі порівнює відомості про біометричні ідентифікатори, що зберігаються в пам’яті картки, з інформацією про щойно відскановані відбитки пальців, і, якщо вони збіглися, особа виборця вважається підтвердженою, і він отримує бюлетень. Така система була б знахідкою для України, адже вибори будь-якого рівня у нас завжди пов’язані з претензіями претендентів на посаду або мандат. Крім того, недосконалість виборчої системи часто є приводом для зловживань і застосування адмінресурсу. Але перш ніж створити систему біометричної ідентифікації на виборах, владі доведеться запровадити паспортні IDна якій містяться дані про динаміку успішності та всі види активності студента впродовж навчання — науководослідну діяльність, волонтерство, відпрацювання у підрозділах університету, участь у студентському самоврядуванні. Ця інформація може стати в пригоді роботодавцям: посилання на електронний диплом можна долучити до резюме.

— Я очікую, що ми доростемо до розмірів Sun Microsystems вже через 5–7 років. Як і вони, вироблятимемо і про-

картки. Перші кроки в цьому напрямку вже зроблено. Так, у першому читанні прийнятий законопроект «Про документи, що засвідчують особу і підтверджують громадянство України», який передбачає заміну паперових паспортів громадян країни електронними ID-картами. Є і прототипи е-документів. Пластикові картки з електронним чипом, які замінять паперові паспорти, можуть стати в пригоді українцям не тільки на виборах. На думку народного депутата Валерія Коновалюка (він є одним із співавторів законопроекту про документи), е-карта допоможе зробити адресним розподіл пільг і субсидій, а також забезпечить доступ до різноманітних послуг та операцій. Сьогодні електронні ID-карти видають громадянам 19 країн ЄС — за їх допомогою можна не тільки підтвердити свою особу, а й дістати вільний доступ до отримання різних державних послуг — оплати рахунків за комунальні послуги, подання податкових декларацій і так далі.

Технологія сканувания сітківки ока застосовується для ідентифікації відвідувачів у науково-дослідному центрі Європейської ради ядерних досліджень

Є ще один плюс у введені біометрії. За словами Олександра Мельникова, заступника голови департаменту з боротьби з кіберзлочинністю і торгівлею людьми МВС України, українські правоохоронці уважно вивчають грамне, і апаратне забезпечення, — говорить голова «М-Платформи» Микола Котюк, розробник операційної системи для мобільних пристроїв M-Smart. За словами Бориса Малиновського, члена-кореспондента НАН України, Котюк «добре володіє матеріалом, досконально знає програмування і мікроелектроніку та слідкує за новітніми світовими розробками». На думку експертів, ідеї компанії є дійсно своєрідними і важливими.

світову практику застосування передових технологій. «Біометрія дуже важлива, особливо коли йдеться про таку сферу роботи нашого департаменту, як незаконна міграція», — підтримав колегу начальник управління з боротьби з кіберзлочинністю департаменту боротьби з кіберзлочинністю і торгівлею людьми МВС України Руслан Пахомов. — У нас ті ж самі люди приїжджають в Україну по 5—6 разів з абсолютно різними документами. Вони перебувають у нашій країні 2—3 місяці, поки їх не депортують за рахунок українських платників податків». Наразі правоохоронцям доводиться по кілька разів розглядати підроблені документи однієї і тієї ж людини. «Якби у нас були якісні методики визначення людини (як мінімум за відбитками пальців), можна було б відразу встановити, що цей мігрант колись вже перебував у нашій країні, ми вже розглядали всі його прохання, і нема сенсу повертатися до цього питання удруге», — зауважив Руслан Пахомов. Ще одна добра новина: Україна вже зараз може почати впровадження біометричних закордонних паспортів. Про готовність безкоштовно передати свої розробки державі і в найкоротші терміни налагодити виробництво біометричних паспортів неодноразово заявляв український консорціум «ЄДАПС». Якщо е-паспорти вироблятиме вітчизняний консорціум, держава уникне значних бюджетних витрат на паспортну реформу, а українці отримають якісні документи з високим ступенем захищеності, вартість яких буде значно нижчою за європейські аналоги і не перевищить ціни нинішнього машинозчитуваного паспорта. Сподіватимемось, що невдовзі ми зробимо новий крок до Євросоюзу і позбавимось багатьох проблем із візами і паспортами. І ніхто вже не нарікатиме на фальсифікацію виборів. Проте поки обіцянки так і залишаються обіцянками. Що ж, поживемо — побачимо.

— Якщо за півроку–рік компанія укладе 15–20 мільйонних контрактів, це можна вважати українським проривом, — говорить викладач Києво-Могилянської бізнесколи Михайло Винницький, додаючи, що дві такі угоди зараз на етапі підписання. — Уже десять років я повторюю студентам, що десь в Україні ростуть свій Білл Гейтс, свій Стів Джобс і свій Марк Цукерберг. Цілком можливо, що одного з них ми вже знайшли. Підготувала Людмила СТУПЧУК

27 вересня 2011 року

№ 37 (192)

13

Медицина

Малою кров’ю

Прилад сконструйований шкоди від приладу не може так, щоб мінімально залежа- бути в принципі. Разом з літи від електроживлення. На- карями ми знімали показанАлла МІРОШНИЧЕНКО віть якщо «сіла» батарейка, ня, після чого регулювали він якийсь час показувати- його (і досі це робимо), удоУкраїнські фахівці завершують роботу над унікальним меме рівномірну напругу. Крім сконалили методику вимірів. дичним приладом — неінвазивним глюкометром, який дозволяє визначати рівень цукру в крові людини без прокотого, у нього енергонезалеж- З дітьми ми працюємо тільлювання пальця. на пам’ять: глюкометр не ки за згодою батьків. Із цим Він створений колективом ентузіастів під керівництвом треба перекалібровувати піспроблем, як правило, нема, Володимира Яворського (м. Херсон). Зі зміною рівня глюля зміни елементів живленбо, зрозумівши суть роботи кози в крові людини змінюється провідність тканин. Саме ня. Є також функції коректуприладу, батьки йшли нам на цій властивості грунтується принцип дії апарату. В вання вимірів як для дорососнові конструкції — надчутливий фотоприймач, розролих, так і для дітей. Сьогодні назустріч. Більш того, виблений талановитим ученим-фізиком з Ужгорода, автоприлад коштує 1111 грн, але вчивши його на практиці, баром багатьох винаходів Петром Бобоничем, про поневіз урахуванням того, що про- гато хто захотів мати такий ряння якого «УТГ» писала ще 2008 року. Справа нарешті водиться його вдосконален- апарат удома. Це й не дивно: зрушила з мертвої точки: випущені вже три експерименуся процедура — це прикріня, напевно подорожчає. тальні партії новинки. Роботи над фотоприйма- пити невелику прищіпку до чем велися вже кілька пальця руки й виставити неФотоприймач років. Але над створен- обхідні параметри на самому на службі ням безпосередньо глю- приладі. в медицини кометра почали праНа цукровий діабет, цювати тільки в березщо спричиняється недоні цього року, коли відбулася перша зустріч статньою кількістю енЛюдмила СТУПЧУК Володимира Яворського догенного інсуліну або й Петра Бобонича. Центр променевої терайого зниженою ефектив— Я довідався про розпії відкрили на базі Рівненністю, сьогодні в Україні ського онкодиспансеру. робку Петра Петровича, хворіє близько мільйона пов’язану з надчутливичоловік. Це хронічне заПацієнтів діагностуватими фотоприймачами, і хворювання — ще й певмуть та лікуватимуть на зацікавився нею. Він поний спосіб життя, який найсучаснішому обладділився своїми ідеями, вимагає активної учас- Володимир Яворський демонструє свій нанні. Обслуговуватимуть які мені сподобалися. ті хворого в процесі лі- винахід центр 22 фахівці, які навчаПотім приїхав у Херсон, кування. У цілому він кількості видаткових мателися і стажувалися за корми детально ознайомилизводиться до врівноваженріалів. Вартість однієї тестдоном. ся з його працями. Підписаня факторів, які підвищують смужки (для кожного за— Область належить до уміст глюкози в крові, із зали договір, і почалася спільтериторій, що постраждали ходами, що сприяють його бору крові потрібна нова) на робота. Через кілька місязниженню. Але щоб знати, — близько $1. Іноді їх не- ців з’явився перший зразок від наслідків аварії на Чорщо потрібне саме зараз, не- обхідно 4—5 на день. Буває, нашого глюкометра, — рознобильській АЕС. Щороку обхідно визначити поточний що пацієнти платять тільки повідає Володимир Микоза тести до 3 тис. грн на мірівень цукру.

— Кілька місяців напралайович і додає, що, попри Основним способом цього сяць, а потрібні ще й інші ма- швидке народження прила- цьовувався досвід. Було неє лабораторний аналіз, про- теріали. ду, не слід думати, що ство- просто. На одному пацієнті Спроб створити неінвазивведений у поліклініці. Але прилад працював добре, на рити його було просто. хворі на діабет і так зму- ний глюкометр уживали вже Одна з найбільших про- іншому — ні. Первісне співшені проводити там багато давно. Японці довго працюблем полягала в тому, що відношення працюючих екчасу. Для полегшення жит- вали над цією темою, навіть після настроювання прила- земплярів до непрацюючих тя пацієнту треба мати пор- одержали в Парижі золоту ду на роботу з певним паці- становило 10 до 90, потім тативний глюкометр. Адже медаль за проведені дослієнтом він просто «не хотів» — 30 до 70, далі — 50 до 50, загальновідомо, що в дея- дження, але... приладу в них ких випадках рівень глюко- немає. Кілька років тому анзи в крові може змінювати- глійці надали одній російся кілька разів на день, і тоді ській компанії на розробку такий прилад стає життєвою чогось подібного більше 2,5 млн фунтів стерлінгів — ренеобхідністю. Сьогодні в продажі багато зультатів поки теж нема. Як же працює глюкометр, таких апаратів. Але всі вони українськими є так званими інвазивними створений глюкометрами, які мають вченими? Виявляється, усе один недолік. Їхній принцип просто. У пам’ять приладу дії вимагає обов’язкового вносяться показання лабопроколювання тканини раторних вимірювань до й (звичайно пальця) і забору після їжі для конкретної люкрові. Це викликає пробле- дини, після чого вже можна ми в людей, які давно хво- робити виміри в будь-який ріють на діабет: у них пога- час дня і ночі.

— Людина почувається по- Експериментальний зразок неінвазивного глюкометра но гояться рани. Болісною ця процедура є й для дітей. гано — зробила вимір. Раз Проколювання пальця бу- на місяць ми рекомендуємо працювати з іншими. Одна — згадує Володимир Яворває небажане і з професійних проводити контрольні вимі- з головних причин у тому, ський. ри з використанням лабора- що в різних людей глюкоза І, забігаючи наперед, говопричин. Крім цього, інвазивні глю- торних показників, — гово- в крові поводиться неодна- рить, що сьогодні вже є рікометри вимагають значної рить В.Яворський. ково. Більш того, в одних із шення, які дозволять прилапідвищенням її вмісту про- ду видавати точні показання Довідка «УТГ» відність тканин зростає, а в з огляду на особливості орНеінвазивний спосіб визначення концентрації глюкоганізму того або іншого паінших, навпаки, падає. зи здійснюється без взяття крові. Різні фірми світу, такі Розробники глюкометра цієнта. як SugarTrac, Toshiba, мають свої розробки неінвазивтісно співробітничають із них глюкометрів. Їх робота проста, але до цього часу малікувальними установами сового випуску таких приладів немає. Не обминула така Ноу-хау потребує Херсона. участь і український глюкометр: із часу винаходу ужго— Обласний відділ охорони інвестицій родського вченого Петра Бобонича минуло кілька років, але спроби вдосконалити прилад і налагодити його виздоров’я дав дозвіл на провеЯк ми вже відзначали, наробництво в нашій країні не мали успіху. Проблему додення досліджень у ендокри- разі випущено три дрібнокладно розглянуто в статті «Український глюкометр. Занологічних відділеннях ліка- серійні партії новинки. Усі глючило...» (№12 від 27 березня 2008 р.). рень нашого міста, оскільки вони розійшлися. Відпра-

Тільки для інженерів Поглинання світла на певній довжині хвилі підпорядковується експоненціальному закону Ламберта-Бера: I=I0e–kCd, де I та I0 — інтенсивність світла до і після проходження через об’єкт дослідження (наприклад, мочку вуха чи палець руки), k — коефіцієнт, що відповідає поглинанню об’єкта, С — концентрація глюкози в крові людини, d — товщина біологічного об’єкта. цьовано багато як технічних, так і організаційних питань. Наприклад, визначено, які труднощі в користувача викликає калібрування приладу, і внесені відповідні зміни. Ураховувалися також особливості його експлуатації при вимірах у дітей і в людей похилого віку. Збільшився час між проведенням калібрування приладу.

Промені надії 2,5 — 3 тисячі пацієнтів потребують променевої терапії. І якщо донедавна їх направляли до Києва або Донецька, то тепер лікуватимуть безпосередньо у Рівному, говорить Григорій Максим’як, головний лікар онкодиспансеру. У клініці встановили лінійний прискорювач, сучасний 16-зрізовий комп’ютерний томограф та інше обладнання для проведення променевої терапії і діагности— Ми працюємо з кожною конкретною людиною, у якої є наш прилад із дослідних партій, — консультуємо, допомагаємо калібрувати, систематизуємо зауваження. Наші прилади працюють у Харкові, Львові, інших регіонах України. Але після виготовлення експериментальних партій ми призупинили їхній випуск для того, щоб з огляду на результати експлуатації внести зміни в конструкцію та... знайти інвестора, — інформує Володимир Миколайович. Зараз колектив займається вдосконаленням програми, що дозволить відкалібрувати прилад таким чином, щоб потім користуватися ним протягом декількох тижнів — до наступної корекції. Інший напрям роботи групи ентузіастів — підвищення точності приладу, як мінімум, ще на 50%. Крім того, готується новий дизайн. Якщо зараз його габарити становлять 12х7х3 см, то незабаром він буде не більше сучасного мобільного телефона, що дозволить завжди мати його при собі.

— Зараз перед нами стоїть завдання довести прилад до такого рівня, щоб він працював безвідмовно й точно, — говорить Володимир Яворський. — А після цього займемося одержанням пакета дозвільних документів. Це теж дуже непроста справа. Для сертифікації треба віддати на тестування в ме-

дзаклади 200 приладів, є й інші моменти. На все це потрібні чималі кошти. За їх наявності розв’язати всі ці проблеми можна протягом одного-двох місяців. Якби знайшовся інвестор, якому небайдужі проблеми хворих на цукровий діабет, було б дуже добре. Сьогодні життя таке, що наш невеликий колектив вкладає в цю спраки раку. Його для Рівненщини придбав фонд Ріната Ахметова «Розвиток України», на що було витрачено 22 млн 200 тис. гривень.

5 млн грн на реконструкцію приміщення виділили із обласного бюджету. Найближчим часом фонд «Розвиток України» планує долучити диспансер ще й до телемедичної мережі України. Завдяки цьому рівненські фахівці отримають можливість дистанційно співпрацювати з колегами з інших міст України та провідними іноземними клініками. ву кошти, зароблені іншим шляхом. Ми вже зареєстрували свою торговельну марку «Світ Здоров’я», запатентували спосіб зняття показників. Чи треба говорити, що впровадження неінвазивного глюкометра надзвичайно актуальне й що він може дістати міжнародне визнання? Його значення важко переоцінити. Застосування новинки дозволить виявляти цукровий діабет ранніх стадій на рівні сімейної лікарської амбулаторії та проводити масове обстеження населення. Тривалий моніторинг рівня глікемії дасть можливість точніше підбирати індивідуальне лікування хворим на цукровий діабет, полегшить його перебіг, знизить частоту й серйозність ускладнень. Якщо результат буде успішним, глюкометр третього покоління можна запустити в серійне виробництво вже до кінця цього року. У всякому разі, його автори дуже на це сподіваються. Було б непогано, щоб приладом зацікавилися й у Міністерстві охорони здоров’я України. У будь-якому разі, щоб стати лідерами, треба поквапитися — схожий прилад (GlucoWatch G2 Biographer) недавно сертифікували в США, наближається до завершення розробка неінвазивного глюкометра ізраїльською компанією Cnoga Medical.

14

№ 37 (192)

27 вересня 2011 року

Техноспорт

«Т» означає «трактор» Сергій ДУМКЕВИЧ Справжні грязьові бої для тракторів відбулися в кримській балці Тубай під Сімферополем. Два десятки механізаторів з України та Росії тимчасово відчепили своїх залізних коней від плугів і культиваторів, щоб помірятися силами в щорічних тракторних перегонах «ТракПрохват».

Переможець одержує... теля Правити трактором на складній, підступній трасі балки Тубай важко й досить екстремально. Наприклад, вписатися на швидкості в поворот і не перекинути сільгоспмашину на бік ще складніше, ніж на легкових авто або джипах, адже центр ваги в трактора значно вище. Щоб міцно стояти на колесах і надати своїй техніці більшої стійкості, трактористи додають апаратам го-

Чепуруни перед стартом

шій кримській трасі в мене обірвало сошку переднього ведучого колеса, а оскільки вона чавунна, полагодити її було неможливо. На цьому перегони для мене закінчилися. Але цього року ми вже запаслися деталями... Не в захваті від грязьових ванн «ТракПрохвату» й російські гості змагань.

Переможець у міжнародному заліку — ростовський тракторист із 45-літнім стажем Анатолій Шишкін

ночні характеристики. Один із найкрасивіших «болідів» перегонів — трактор на прізвисько «Проха» — після тотального перекроювання в майстерні екстрим-клубу «Бомба» дістав не тільки привабливий зовнішній вигляд гоночної машини в стилі «багі», а й ширшу колію задніх великих коліс. Тепер, щоб перекинути цей гібрид, треба дуже постаратися.

— Мій трактор — це «збірна солянка» на базі Т-40, — говорить пілот «Прохи» Дмитро Титов. — Мотор поставив від МТЗ-80, багато ексклюзивних деталей, наприклад редуктори для коліс, замовлені в Мелітополі. А для того, щоб у разі занурення в яму у двигун не потрапила вода, повітряний фільтр виноситься якнайвище над кабіною. На трасі «Проха» розганяється до 80 кілометрів на годину. Цього року ми з ним «буцалися» на тракторних перегонах у Росії. Але взагалі неможливо передбачити, що може статися на такому важкопрохідному треку. Торік на на-

— У нас на «Бізон-ТрекШоу» траса швидкісна, а тут більше завдань на прохідність, на витривалість, і тому дуже не поганяєш. На нашому шоу трактор можна розігнати до 70 кілометрів на годину. Але ця траса складніше, тільки-но розігнався — треба вже гальмувати, — говорить переможець російських змагань 2010 року Олексій Купоров (хутір Красний Кут Ростовської області). — Готуємося ми звичайно за місяць до змагань, адже я на своєму тракторі на полях працюю.

Де треба кабіну заварити, де підфарбувати, паси замінити. Повернуся — і знову в поле. На жаль, харківських тракторів ми на трасі не побачили. За призові місця боролася техніка білоруського та російського виробництва: МТЗ, «Білоруси», Т-40. Але харків’яни, побачивши грандіозне шоу цього року, обіцяли підтягтися до кримських тракторних заїздів у наступному сезоні. Хочеться сподіватися, що в майбутньому змагання все-таки набуде статусу всеукраїнського, і насамперед із кількості трактористів із різних регіонів країни. Та повернімося до самих перегонів. Пілотам довелося подолати вісім складних етапів. Це заїзди на швидкість і витривалість, а також рух із двоколісним причепом, який спричиняв такі неймовірні замети на слизькій дорозі, що на глядацьких трибунах усі завмирали в очікуванні аварії. Але обійшлося. Крім того, у заїзді за назвою «туди-сюди» тракторам улаштували щось на зразок човникового бігу. На короткій дистанції вони металися між двома мітками то заднім, то переднім ходом. Але, мабуть, найважчим для трактористів було подолання грязьових ям, їх на кілометровій трасі було три. Виринувши з такого болота, весь наче шоколадом облитий, трактор пару секунд пихкає, захлинувшись «кримським частуванням». А тракторист не бачить траси ще кіль-

Гоночний трактор «Проха» не сіє й не оре, а тільки лихачить

ка метрів, поки склоочисник не зітре «шоколад» із лобового скла. Після такого «купання» про круговий огляд можна вже не згадувати. Певне, цього року організатори так постаралися з кількістю багна, що суддям навіть довелося встановити нові правила. Після кожного заїзду трактори мили з напірного шланга, а інакше навіть номери учасників не можна було роздивитися. Приборкування норовливої траси не всім далося легко. Були лопнуті колеса, трактори, які вилетіли в кювет. Добре «вкотив» у перегони молодий хлопець — механізатор СТОВ «Кримтеплиця» Ярослав Домбровський. Він нарощував темп від етапу до етапу й у підсумку став переможцем в українському заліку. Кращий гонщик серед трактористів України одержав призові 50 тис. грн і породисте теля на додачу. За друге почесне місце Олександрові Пренку із кримського фіторадгоспу «Веселка», крім грошового призу, «підсунули» порося, а в домашньому господарстві володаря третього місця (Петро Трандафілов, агрофірма «Приазовське» Запорізької області) тепер завелася вівця. За перше місце в міжнародному фіналі зчинилася запекла яскрава дуель. У жорсткому двобої свої «бу-

півкорпуса ближче до мети. Фермер Анатолій Шишкін показав всю свою майстерність і переміг.

Із перших уст — «ТракПрохват» — це не комерційний продукт, ми не продаємо його глядачам, ми його показуємо всім бажаючим. Змагання створені насамперед для самих учасників, — говорить один з організаторів тракторних перегонів Віктор Чеботарьов.

— Такий підхід дає свої плоди. Тут панує чудова атмосфера. З урахуванням того, що географія спортсменів широка, вони обмінювалися координатами, налагоджували не тільки приятельські відносини, а й планували участь у змаганнях один в одного, а також ділилися досвідом будування техніки.

Олександр БРУСЕНСЬКИЙ Технічні види спорту, попри поширену думку про їхній занепад, впевнено зміцнюють свої позиції.

У вересні в небі над військовим аеродромом у Полтаві ревіли двигуни літаків часів Першої та Другої світових воєн. Правда, не справжніх, а їхніх радіокерованих моделей-копій, які до Полтави привезли учасники відкритих змагань авіамоделістів за Єврокубок. Взяти участь у повітряних боях приїхали авіамоделіс-

Третя передача Тракторні перегони проводяться в багатьох країнах світу, але особливо масштабні в США. Переважно пілоти-механізатори змагаються на швидкість, однак головне змагання західних перегонів — транспортування трактором важенної платформи на дистанцію 100 м. Вага «причепа» залежить від тягового класу трактора.

Трактор бруду не боїться

блики» схрестили Ярослав Домбровський і досвідчений гонщик-екстремал із Ростовської області Анатолій Шишкін (СПК «Міуський» Неклиновського району). Російському трактористові 62 роки, за час існування «Бізон-Трек-Шоу» він чотири рази здобував перемогу. Протягом усього останнього кримського заїзду суперники показували приблизно один результат, і, вийшовши з повороту на фінішну пряму, їхні трактори навіть зіштовхнулися кілька разів колесами. Різкі удари відтіснили трактор «Кримтеплиці» до узбіччя, і під змахи картатого прапора судді він в азарті зніс фінішну конструкцію. Однак попри напір молодого гонщика трактор росіянина виявився на

Велике свято малої авіації

Як правило, у таких змаганнях беруть участь тільки колісні трактори. Причому ганяти можна як на серійній техніці, обладнаній додатковими системами безпеки, так і на ексклюзивних «болідах», спеціально створених для гоночної роботи. На кшталт кримського «Прохи». Відомо, що вперше трудівник полів, який має орати й сіяти, випробував гоночний трек у 1940 році в США. У Росії щорічні перегони тракторів почали свою історію в 2002-му на знаменитому «Бізон-Трек-Шоу», а в нашій країні екстрим-клуб «Бомба» проводить змагання лише третій рік. Фото екстрим-клубу «Бомба»

Геннадій Дірікаптан готує до повітряного бою радіокеровану модель-копію швейцарського літака часів Другої світової війни

ти з Києва, Харкова, Вінниці, Одеси, Маріуполя, Шостки та інших міст. Полтаву представляли члени авіамодельного клубу «Небесний капітан», де об’єдналися аматори від 14 до 60 років. Є там і льотчики, правда, вже колишні. Як, приміром, 35-річний Геннадій Дірікаптан, який літав на бойовому реактивному Ту-22М3. Моделі літаків вражали достовірністю та майстерністю виконання. Як розповів президент «Небесного капітана» Володимир Шумський, створення моделі — це копітка філігранна праця, яка потребує багато часу й чималих грошових витрат — 350—400 доларів. Недешево коштує і радіотехнічне обладнання, пульт керування і навіть пальне для двигуна — 70 грн за літр. У повітряному бою одразу сходилися по сім авіамоделей. До кожного літака чіпляли 12-метрову паперову стрічку, яку необхідно було відрубати суперникам. Бій тривав на висоті 50—60 метрів упродовж семи хвилин. До речі, в одній баталії могли зійтися не лише винищувачі, а й бомбардувальники або «тихоходи» на кшталт відомого «кукурудзника» Ан-2. Таланило, звісно, не всім. На очах глядачів пара літаків зазнала «катастрофи»: втративши керування, вони не вийшли з піке і врізалися в землю. Найбільше нагород вибороли представники Вінниці. Фото автора

15

№ 37 (192)

27 вересня 2011 року

Закон збереження думки

Два десятки Нобелівських премій Святослав РИБНІКОВ «Італійський мореплавець дістався Нового Світу, його дружньо зустріли тубільці», — відрапортувало «нагору» керівництво Чиказького університету в грудні 1942 року. У США в той час саме відзначали 450-річчя відкриття Колумбом Америки, але загадкове послання не було частиною сценарію святкових заходів: так в умовах цілковитої таємності у Вашингтон було передано тріумфальну новину — про першу в історії людства успішну ланцюгову ядерну реакцію, здійснену земляком Колумба Енріко Фермі.

29 вересня виповнюється 110 років від дня народження видатного італійсько-американського фізика.

Свого часу молодого Фермі вразила знаменита формула Ейнштейна, що зв’язує енергію з масою. Він одним із перших озвучив думку про те, як було б добре навчитися цю енергію вилучати й використовувати, і присвятив роботі над цим важким завданням усе своє життя. Установку, запуск якої став знаковим для атомної енергетики (сам Фермі називав її ядерним котлом), створили вручну в маленькій металургійній лабораторії Чиказького університету, розташованій під місцевим стадіоном. Перший міні-реактор склали в рекордний термін — менш ніж за три місяці, однак це був результат багаторічної скрупульозної роботи. У 1939 році Фермі виявив, що розпад урану супроводжується виділенням величезної кількості енергії і, що ще важливіше, швидких нейтронів, без яких неможливо забезпечити перебіг ланцюгової реакції. Три наступні роки пішли на експерименти з вимірювання нейтронного потоку й спроби керувати ним; нарешті, у червні 1942 року було отримано коефіцієнт розмноження нейтронів більше одиниці — тобто виділялося їх під час розпаду більше, ніж поглиналося. Здавалося, успіх уже близько. Та з’ясувалося, що цей тип розпаду властивий тільки легкому ізотопу, урану-235, тоді як його важкий побратим, уран-238, навпаки, поглинав нейтрони поділу, чим рубав процес у накоренку. Спочатку фізики пішли шляхом поділу ізотопів, але незабаром здалися — занадто трудомістким і дорогим задоволенням було збагачувати сировину, у якій уміст легкого урану не перевищував частки відсотка. Фермі, замість того щоб відокремлювати важкий ізотоп, вирішив його нейтралізувати — створити умови, за яких той не поглинатиме нейтрони й гальмуватиме ланцюгову реакцію. Для цього треба було ні багато ні мало — перетворити нейтрони зі швидких,

якими вони народжувалися внаслідок поділу легкого урану, на повільні (із такими важкий уран не взаємодіє). Після довгих пошуків фізикам удалося знайти заповітний матеріал — ним виявився графіт, який, на відміну від важкого урану, не поглинає нейтрони, а тільки їх сповільнює. Саме така уран-графітова система, співвідношення компонентів у якій Фермі так довго обраховував, 2 грудня 1942 року й видала на-гора першу у світі порцію атомної енергії, отриманої в керованій ланцюговій ядерній реакції. Містилася установка в гігантському наметі, зшитому з газонепроникної тканини для аеростатів: у ній підтримувався потрібний склад повітря — Фермі боявся, що всі його зусилля зведе нанівець атмосферний азот, який має здатність поглинати нейтрони. Ядерний реактор справедливо вважається головним дітищем Фермі, створеним в американський період. Однак ключова ідея — стимулювати розпад ядра шляхом його бомбардування нейтронами — народилася у вченого набагато раніше (це за неї він 1938 року визнаний гідним Нобелівської премії). Найвища наукова нагорода стала переломним моментом у житті Фермі й одночасно зв’язала італійський і американський періоди його творчості. Поїхавши з родиною в Стокгольм на церемонію нагородження, учений більше не повернувся на батьківщину, оскільки там на нього чекав режим Муссоліні, який зовсім не схвалював науку. Багато його учнів вже поїхали з країни, лабораторія

розпалася. А от у Штатах Фермі запропонували місце професора відразу п’ять університетів. Він обрав Колумбійський, і, пропрацювавши там до 1942 року, перебрався потім у Чикаго, де втілив у життя результати своїх досліджень. Тут він і осів — в Інституті ядерних досліджень, який сьогодні має ім’я Фермі. Є в науці й ще одна непорушна данина пам’яті великому фізикові: його ім’ям названо хімічний елемент (у періодичній системі Менделєєва — під номером 100) і популярна серед ядерників одиниця відстані — 10—15 м. Як і багато геніальних учених, Фермі залишив помітний слід у різних галузях науки. Наприклад, ранні роботи вченого, написані ще коли він був студентом Пізанського університету, присвячені теорії відносності: у них юний Енріко порушує питання електромагнітної природи маси та властивостей простору поблизу лінії часу. Після закінчення інституту 24-літній Фермі незалежно від Поля Дірака розробив статистику частинок із напівцілим спіном, підпорядкованих принципу Паулі, — це дало можливість розраховувати ймовірність заняття частинкою того або іншого енергетичного рівня. Сьогодні такі частинки відомі як ферміони, а знайдена залежність — як статистика Фермі—Дірака. У віці 50 років Фермі несподівано переключився на астрофізику й фізику частинок із високою енергією: створив теорію походження космічних променів, виявив статистичні закономірності множинного народження мезонів, відкрив адронний резонанс... Можливо, його вабило все незвідане, яке здається на перший погляд зрозумілим; наприкінці життя він почав збирати матеріал для незвичайної книги — до неї мали ввійти питання, про які зазвичай говорять «як добре відомо». Написати її він, на жаль, не встиг: 1954 року Енріко Фермі помер від раку. Оцінюючи його внесок у науку, один з учнів, Бруно Понтекорво (1950 року емігрував у Радянський Союз і стояв біля джерел Інституту ядерних проблем АН СРСР у Дубні), сказав: «Він гідний 6—8 Нобелівських премій». Цю цифру можна потроїти: сам Фермі наприкінці життя зізнався, що зробив лише третину наміченого.

Newstrino

Пробки «вичислили» Корейські математики запропонували алгоритм, за допомогою якого можна позбутися від пробок. Теоретично.

Відповідно до найпростіших моделей руху потоку машин, основних його режимів три. Перший — вільний, за якого авто їдуть із максимальною швидкістю. Другий — щільний, коли вони змушені рухатися з однією (можливо, невеликою) швидкістю. Третій режим, за якого середня швидкість падає майже до нуля, — пробка. В останньому випадку це означає, що машина може то рухатися, то стояти. Перехід між режимами за відсутності якихось додаткових впливів на рух автопотоку — предмет вивчення математиків. Описуються ці переходи надзвичай-

но складно. У своїй роботі корейські вчені запропонували додати до моделі руху так звану локальну взаємодію: автомобіль «повідомляє» про швидкість і напрямок свого руху навколишнім машинам.

За словами дослідників, теорія в цьому випадку недалека від практики: автомобілісти дійсно повідомляють деталі свого руху сусідам за допомогою стопсигналів і поворотників. Математики запропонува-

За двома сонцями Планету, яку освітлюють відразу два сонця, побачили фахівці американського космічного агентства за допомогою телескопа «Кеплер».

Kepler-16b — так астрономи назвали незвичайне небесне тіло — розміром із Сатурн і рухається орбітою навколо двох зірок, роблячи майже ідеальне коло. Від Землі до нього приблизно 200 світлових років. «Це відкриття приголомшливе», — переконаний один із авторів дослідження Алан Босc із відділу вивчення земного магнетизму при Інституті Карнегі. — Уже вкотре те, що раніше вважалося науковою фантастикою, стало реальністю».

«Kepler-16b — перше підтвердження й приклад

циркумбінарної планети, яка обертається навколо не однієї, а відразу двох зірок, — доповнює колегу ще один автор відкриття Джош Картер із Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики. — Ми знов переконуємося, що наша Сонячна система є лише одним із прикладів багатьох планетних систем, створених природою». Якби Kepler-16b була населеною, «кеплеряни» могли б насолоджуватися подвійними заходами й світанка-

ли дуже простий алгоритм. Машини, що в’їжджають у пробку, мають залишати між собою й наступним автомобілем більше місця, а які виїжджають — менше (для розподілу відстаней і треба знати про рух інших машин). Як показує моделювання, за такого підходу

пробки «розсмоктуються». Статтю корейських учених поки не опубліковано, її препринт доступний на сайті arXiv.org. За інформацією autonews.rbc.ua ми, але це малоймовірно: на планеті панує холод — від -73 до -101 градусів за Цельсієм. Річ у тім, що, незважаючи на два Сонця, навколо яких планета робить повний оберт за 229 днів, обидва вони менші й холодніші, ніж наше світило: одна із зірок становить 20% маси Сонця, інша — 69 %. Та й відстань від планети до них чимала — 105 мільйонів кілометрів. Як відзначають учені, дві зірки «танцюють» одна з одною, обертаючись за ексцентричною 41-денною орбітою. Дослідження проводилося під керівництвом Лоренса Дойла із SETI, каліфорнійського Інституту пошуку позаземного розуму. Докладно про відкриття розповідається в статті, опублікованій у журналі Science. За інформацією MIGnews.com

Не всі йогурти однаково корисні Шлях до серця чоловіка пролягає через його шлунок, говорить народна мудрість. Виявляється, у травній системі треба шукати й шлях до мозку, причому представників обох статей.

Про надзвичайно важливу роль кишкової мікрофлори в забезпеченні нормального травлення та підтримці імунітету відомо давно. Останнє відкриття інтернаціональної групи нейрохіміків з Ірландії, Канади та США, опубліковане в працях Національної академії наук (США), свідчить, що деякі види бактерій помітно впливають на поведінку своїх господарів. Героєм дня стала бактерія Lactobacillus rhamnosus, що давно дістала добру репута-

цію у фармакологів і харчовиків, які знайшли їй застосування у виробництві препаратів-пробіотиків і всіляких «живих» йогуртів. Новий ефект мікроорганізма — зменшувати тривожність — уже підтверджено в експериментах на мишах: гризуни, яких годували «біоюшкою», у незнайомій клітці дозволяли собі виходити на відкриті місця, тоді як їхні побратими з контрольної групи притискалися до стінок, що є нормальною поведінкою у такій ситуації. Сигнали від кишечника в мозок надходять через блукальний нерв. Звичайно цей канал зв’язку працює в протилежному напрямку: він йде до багатьох внутрішніх органів, і через нього з мозку над-

ходить інформація, яка регулює їхню роботу. На мишах з ушкодженим блукальним нервом годування «заспокійливими бактеріями» позитивно не позначалося. У мозку бактеріальні сполучення якимсь чином перерозподіляють уміст рецептора гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) — речовини, відповідальної за процеси гальмування. Як саме це відбувається, учені ще не з’ясували. Однак ГАМК є основним гальмівним нейромедіатором майже в усіх хребетних, тож експерименти на мишах із дуже великою ймовірністю знайдуть застосування в медицині. Підготував Геннадій МАРИНІН

16

№ 37 (192)

www.eutg.net

Шановні читачі! Почалася передплата «Української технічної газети» на 2012 рік! Вартість передплати: на 1 міс. — 30,00 грн на 3 міс. — 90,00 грн на 6 міс. — 180,00 грн на рік — 360,00 грн Передплатні індекси:

99340 — російською мовою 99309 — українською мовою

Оформити передплату ви можете в будь-якому поштовому відділенні вашого міста, через передплатні агентства вашого міста, а також зателефонувавши до редакції: тел. (044) 278-42-37, тел./факс (0642) 59-93-91, e-mail: podpiska@tehnichka.com

Ford — «планктону» У сусідній Росії Ford Focus — загальна назва. Вироблений на заводі у Всеволозьку, він став найдоступнішим C-класом, що, укупі із солідністю, зробило Focus бажаним «кредитним» автомобілем для офісних працівників (або «офісного планктону», який змінив «канцелярських щурів»).

літрового двигуна одержала дволітрову турбо «четвірку» EcoBoost із безпосереднім упорскуванням палива, що розвиває 250 к.с. і 360 Н·м крутного моменту. Мотор працюватиме в парі з 6-ступеневою механічною КПП. За словами «фордівців», новий агрегат екологічніший

Завдяки компанії Ford у цього прошарку суспільства ще швидше з’явилася можливість стояти в пробках по дорозі в офіс — виробник офіційно представив «заряджену» ST-версію «Фокуса» нового покоління. Новинка замість мудрованого п’ятициліндрового 2,5-

і на 20% економічніший за попередній майже без шкоди динамічним характеристикам. «Заряджений» Focus одержав агресивне аеродинамічне обваження з новими бамперами, «спідницями» та великим заднім спойлером, а

Самокатик я водила... На початку 2000-х на українському ринку з’явилися складані алюмінієві самокати, які мали певний попит, але як засіб пересування програвали велосипедам і могли розглядатися тільки як іграшка для дітей. Але ідея самохідного персонального електротранспорту (самоката в буквальному значенні цього слова) вічна, як perpetuum mobile.

тора дещо компенсує алюмінієва рама. Ємності АКБ вистачає на 25—30 км їзди рівною дорогою й помітно менше — на спусках-підйомах. У наших умовах недоліком скутера можуть стати маленькі колеса, оскільки не виключене їхнє потрапляння в серйозний вибій, що призведе до неприємних наслідків. Максимальна швидкість цього транспорту — 25 км/год. — не багато, але,

також спортивну випускну систему із центральними соплами та 18-дюймові колісні диски. У салоні машини з’являться спортивні сидіння Recaro, алюмінієві накладки на педалі, вставки на кермі й важелі КПП. Авто випускатимуть тільки із п’ятьма дверцятами, причому в кузові не лише хетбчек, а й універсал (знають на «Форді», що їх таргет-груп не проти поїхати на вихідні на дачу із саджанцями або за картоплею!). Хетчбек і універсал Focus ST одержали занижену на 10 мм підвіску, посилені амортизатори та пружини, модернізовані стабілізатори поперечної стійкості й поворотні кулаки. Машини оснастили рульовим керуванням зі змінним передатним відношенням та електропосилювачем із системою зниження підрулювального ефекту під час розгону, а також системою стабілізації із трьома режимами роботи та електронною системою, що імітує роботу самоблокувального диференціала. з іншого боку, краще погано їхати, ніж добре стояти в заповненій маршрутці. Заряджається скутер від побутової розетки за 3 години — майже як сучасний смартфон. У Європі електроскутер почнуть продавати в жовтні. Заплатити за екологічність доведеться сповна — близько $3500. Тому наше питання таке: чи можна боротися за чистоту довкілля, якщо «зелений» транспорт коштує дорожче старого авто?

От і французька компанія GreenReflex випустила електроскутер MyWay, який працює від електромотора з літій-іонним акумулятором. Новинка досить компактна (110х24х37 см у складеному стані) і важить 12 кг — вагу акумуляторних батарей і мо-

Підготував Олександр БІЛИЛОВЕЦЬ

27 вересня 2011 року