Украинская техническая газета №93 by Ukrainian technological newspaper

№ 41 (93) 13 жовтня 2009 року

E-mail: info@tehnichka.com

www.tehnichka.com

Виходить щовівторка

«Квазар» на сонячній орбіті

У НОМЕРІ: РИНОК ПРАЦІ Осінь: час шукати роботу чи її знаходити? Чи можна говорити про те, що ринок праці в Україні до осені почав видужувати Стор. 7

ШКОЛА АНТИКРИЗОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Електронний компас енергетики Чи можна з мінімальними зусиллями контролювати споживання електроенергії в режимі online — у будь-якій точці й у будь-який час доби? Фахівці відповідають: так Стор. 10

ЗОНД Принадити інвестора На ринку інвестицій країн — сусідів України криза загострила боротьбу за Його Величність Інвестора Стор. 13

ПРОСТІ ІСТИНИ Харчова безпека: із чим її їдять Сьогодні головний акцент стандартів для продуктів харчування — безпека. Однак проконтролювати якість вдається не завжди Стор. 15

Науково-виробничому об’єднанню «Квазар» удалося зробити неймовірне очевидним: завоювати з довгостроковою експортною перспективою «сонячний» сегмент світового ринку високих технологій. Світ визнав і затре-

бував продукцію київських виробників. Попереду найважче — підкорити ринок рідної країни. Закінчення на стор. 8–9

Український трансформер Після кризи структура промисловості України має змінитися. Як відбуватиметься цей болючий процес і чи можна його контролювати? Стор. 6

«Самое синее в мире...»?

«Бабине літо» парламенту 6 жовтня, після декількох місяців блокади, Верховна Рада перейнялася економічними проблемами країни Дмитро КОРНІЙЧУК Мало хто вже сподівався, що парламент вийде з клінчу, в який увійшов ще влітку. Однак депутатам від коаліції й опозиції все-таки вдалося знайти компроміс і проголосувати за збільшення соціальних стандар-

тів. Правда, у першому читанні. Не обійшли нардепи стороною й мораторії на підвищення цін, регулювання різних сегментів ринку, захист працівників промислових підприємств і проект бюжету-2010. Закінчення на стор. 4

Експерти проекту ESBSea на прес-конференції

На думку європейських учених, урятувати Чорне море «від людини» може лише вона сама. Про це йшлося на прес-конференції за підсумками роботи в Україні проекту Євро-

союзу «Співробітництво з навколишнього середовища Чорного моря» (ESBSea), що відбулася недавно в Києві. Закінчення на стор. 12

Українська технічна газета

№41 (93) В і в т о р о к , 1 3 ж о в т н я 2 0 0 9

ТУТ І ТЕПЕР

Інакше не скажеш...

Фізична трійка 10 грудня, у день смерті Альфреда Нобеля, король Швеції вручить у Стокгольмі Нобелівські премії. Нобелівським комітетом уже оголошені імена лауреатів-фізиків

Влад Собелл Старший економіст зі Східної Європи, Daiwa Securities SMBC (Лондон)

Політична злагода життєво важлива для України, щоб вивести її економіку на шлях стабільного відновлення. Якщо вона не зможе цього зробити, то постане перед перспективою розколу». Наталія Королевська

Народний депутат України

У нинішніх умовах найактуальніше, щоб український бізнес мав можливість оперативно реагувати на умови ринку, які змінюються. Для цього необхідно забрати регулюючі повноваження у чиновників і віддати їх у руки бізнесу». Олександр Лукашенко

дилося те, що сьогодні називають оптоволоконним кабелем, який має величезну пропускну здатність інформації. — Швидкість передачі інформації стала в 10 тисяч разів більше, ніж у радіозв’язку, причому без перекручень, — коментує академік РАН Євген Діанов. — Сьогодні у світі в оптико-волоконний зв’язок вкладаються величезні гроші. Адже вже доведено: для зростання ВВП удвічі треба в чотири рази збільшити потоки інформації. У світі виробляється понад 100 млн км волоконних світловодів у рік, тільки під водою прокладено більше 600 тис. км волоконних кабелів, які зв’язують всі континенти. А на суші їхня загальна довжина перевищує мільярд кілометрів. Очікується, що до 2025 року ця цифра подвоїться. Без оптиковолоконного зв’язку був би неможливий сучасний Інтернет. Другу половину Нобелівської премії розділять громадянин США й Канади Віллард Бойл і американець Джордж Сміт, які в 1969 році, працюючи в ла-

Валерій ТИРНОВ

чікувалося, що премія буде присуджена винахідникам квантового комп’ютера, за яким, як думають, величезне майбутнє. Однак комітет вирішив відзначити не «журавля в небі», а «синицю в руках». Половину премії одержить американський громадянин і одночасно британський підданий Чарльз Као. У 60-ті роки минулого століття вчений займався дослідженням загасання світлових хвиль при їхньому поширенні тонкими скляними волокнами, уздовж яких світлова хвиля за законами геометричної оптики має йти нескінченно далеко. Але реальна «нескінченність» становила максимум 20 м — заважали домішки у склі. В 1966-му дослідникові вдалося зрозуміти, як можна без особливих витрат зробити надчисте скло для світловодів. Це був гігантський миттєвий стрибок, який відразу подовжив «нескінченність» до 100 км. Так наро-

бораторії Белл, винайшли пристрій, який перетворює зображення в цифрову форму — НЗЗ-матрицю (НЗЗ – напівпровідники із зарядовим зв’язком). Вона швидко завоювала світ, стала новим приймачем світла замість фотопластинок, фотоплівок, фотопаперу й телекамер як один із головних елементів фотоапаратів, відеокамер і навіть мобільних телефонів. Всі лауреати-фізики 2009 року вже пенсіонери. Молодшому з них — Чарльзу Као — виповнилося 75 років. Старшому — Вілларду Бойлу — 85, а Джордж Сміт відзначив 79-ліття. Розмір «нобелівки» цього року становитиме 975 тисяч євро.

Держава знову власниця «Луганськтепловозу» Відповідно до рішення суду 9 жовтня 76% акцій ВАТ «ХК «Луганськтепловоз», які належать російському інвестору, повернуто у власність Фонду держмайна України. Про це повідомив голова правління підприємства Віктор Бикадоров.

Президент Республіки Білорусь

Свого часу в Україні загралися в ринок. Демократія й дискусії - це добре, але людей насамперед треба нагодувати й одягти... Якщо Україна захоче, то протягом п’яти років вона зможе відновити своє сільське господарство. Якщо буде бажання, щоб Білорусь долучилася до цього процесу, — ми допоможемо».

«Ц

е рішення господарського суду за новим позовом із новою мотивацією. Позов був із боку Фонду держмайна під тиском «згори». І таке рішення суду є, — розповів Віктор Бикадоров. — Рішення суду тепер прописано конкретно, воно ставить за обов’язок реєстратору це зробити й не запитувати російського інвестора». Однак інвестори сподіваються на проведення нового конкурсу з приватизації «Луганськтепловозу» і шкодують, що доведеться починати все спочатку.

«Укрзалізниця» — за рівність!

«Рівнеазот» чекає на відродження

Українські залізничники проти подовження пільг із перевезення вантажів ГМК

Федерація залізничників Федерація України стурбована можливістю подовження дії знижок на перевезення залізничним транспортом вантажів гірничометалургійного комплексу до кінця 2009 року. Термін їхньої дії минув 30 вересня нинішнього року.

«З

а період із вересня 2008 року по серпень 2009-го через зниження тарифів залізнична галузь уже недоодержала 421,8 млн грн. У випадку ухвалення рішення про подовження пільг вона недоодержить понад 562 млн грн», — говориться в заяві організації.

Людмила СТУПЧУК

Федерація нагадує, що на перевезення руди й чорних металів усередині країни й на експорт знижка становить 8,8%; коксу — 13%; вапняку — 20%; брухту чорних металів — 8,8%. Залізничники також обвинувачують металургів у недотриманні положень діючого меморандуму про зниження цін до рівня серпня 2008 року. За їх даними, ціни на 72% металопродукції, споживаної залізницями, зросли в середньому від 4% до 35%, що призвело до додаткових витрат «Укрзалізниці» на суму 184 млн грн.

ряд ухвалив рішення включити ВАТ «Рівнеазот» у перелік підприємств, яким газ постачатиметься за пільговими цінами. Донедавна рівненське хімічне підприємство було «за бортом» постанови НКРЕ, яка визначала, що всім виробникам азотних мінеральних добрив (окрім «Рівнеазоту») блакитне паливо «Нафтогаз» має продавати за нижчими від ринкових цінами — за 1584 гривні за 1000 м3. Виробництво добрив на «Рівнеазоті» стало нерентабельним. Через це рівненський хімічний гігант повністю зупинив виробництво, а під загрозою звільнення опинилися тисячі працівників. Зокрема, від-

Головний редактор Сергій ПРАСОЛОВ

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 28а 91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98а. Засновник і видавець ТОВ «Промислова безпека» 03039, м. Київ, проспект Науки, 10

E-mail: info@tehnichka.com

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993-1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

булися відповідні процедури (письмові оповіщення, консультації з центром зайнятості) для проведення першого етапу скорочень. У зв’язку зі згаданим рішенням Кабміну можна сподіватися, що «Рівнеазот» знову почне працювати. Окрім того, уряд доручив Державній податковій адміністрації відшкодувати заборговані підприємству 17 мільйонів гривень ПДВ. Хоча в останнє на «Рівнеазоті» особливо не вірять. За словами помічника гендиректора ВАТ «Рівнеазот» Ігоря Лопацького, необхідною умовою запуску виробництва є підписання всіх необхідних договорів. Що ж до відновлення потужностей підприємства, то, як розповів головний інженер підприємства Володимир Коваленко,

у випадку підписання угод і надання газу за пільговим тарифом підприємство може відновити виробництво протягом п’яти днів. Нагадаємо, що сесія Рівненської обласної ради 25 вересня прийняла звернення до Генпрокуратури, Президента та Кабінету Міністрів України щодо відновлення роботи ВАТ «Рівнеазот». У зверненні, за яке проголосувала більшість депутатів, йдеться про необхідність притягнути до кримінальної відповідальності винних у перешкоджанні підприємницькій діяльності ВАТ «Рівнеазот» та відновити діяльність хімічного гіганта. Додамо, що лише у вересні через часткове зупинення заводу бюджет міста недоотримав майже 8 млн гривень.

(тел. 8 0642 34-72-47, e-mail: editor@tehnichka.com)

РЕДАКЦІЯ: Людмила Мельникова — відповідальний секретар (тел. 8 0642 34-72-47) Людмила Гречаник — відділ технічної думки (тел. 8 0642 34-72-47, e-mail: tehnomysl@gmail.com); Марина Савінова — відділ науки та освіти (тел. 8 0642 34-72-47, e-mail: otdelnauki@gmail.com); Дмитро Корнійчук — відділ економіки і бізнесу (тел. 8 044 440-82-09, e-mail: korneychukdima@gmail.com); Ігор Павлюк — відділ промисловості (тел. 8 044 440-82-09, e-mail: ingvar@bigmir.net); Відділ маркетингу і реклами Любов Соловйова — менеджер (тел. 8 0642 59-93-91, 8 0642 59-93-92, e-mail: reklama@tehnichka.com, podpiska@tehnichka.com)

Газета видається українською та російською мовами ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ: Позиція авторів публікацій не завжди збігається з позицією редакції. Редакція залишає за собою право виправляти матеріали та рецензувати рукописи.

українською мовою — 99309 99309; російською мовою — 99340 99340. Номер набраний і зверстаний у комп’ютерному центрі «УКРАЇНСЬКОЇ ТЕХНІЧНОЇ ГАЗЕТИ».

Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес-Експрес». Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50-08-54

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій.

За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець. Матеріали, позначені ®, публікуються на правах реклами.

При ВИКОРИСТАННІ матерІалІв ПОСИЛАННЯ на «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ.

ЗАГАЛЬНИЙ НАКЛАД 15919 прим., українською мовою 4219 прим., російською мовою 11700 прим.

ЗАМОВЛЕННЯ № 2238

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 1 3 ж о в т н я 2 0 0 9 №41 (93)

ТУТ І ТЕПЕР ФІНАНСИ Згідно з прогнозами, інфляція 2009 року становитиме мінімум 15%. Про це заявив на засіданні парламенту голова Рахункової палати України Валентин Симоненко під час обговорення інформації уряду про виконання держбюджету за перше півріччя 2009 року. Він нагадав, що на 2009 рік інфляція прогнозувалася на рівні 9,5%, але вже за 9 місяців вона становила 9,1%. Глава Рахункової палати зауважив, що, згідно із прогнозами, за підсумками року падіння ВВП становитиме щонайменше 15—16%. У бюджеті на поточний рік планувалося зростання промислового виробництва, але вже 8 місяців промислове виробництво «не росте, а падає». За словами В. Симоненка, у цілому спад становитиме 29,6%. При цьому реальна заробітна плата цього року зменшилася на 10,3%, а заборгованість з її виплати досягла 1,6 млрд грн. Національний банк України має намір зобов’язати проводити повну ідентифікацію особистості при здійсненні наявних валютно-обмінних операцій на суму понад 15 тис. грн. Як говориться в повідомленні Українського кредитно-банківського союзу, відповідна норма передбачена в переданій на реєстрацію в Міністерство юстиції України постанові Нацбанку, якою вносяться зміни в порядок проведення валютнообмінних операцій. «Це суперечить Закону України «Про банки й банківську діяльність» (ст. 64), де необхідність ідентифікації обумовлена в разі, якщо сума аналогічної операції перевищує 50000 грн», — говориться в повідомленні. До кінця поточного року обсяг валютних резервів Національного банку України скоротиться до $26,9 млрд. Такий прогноз міститься в щоденному огляді фінансових ринків від 7 жовтня 2009 року, підготовленому експертами АБ «ІНГ Банк Україна». Експерти банку відзначають, що значні девальваційні очікування й панічні настрої на наявному валютному ринку стимулювали НБУ активніше використовувати свої резерви для підтримки стабільності гривні.

Зокрема, за даними «ІНГ Банк Україна», у вересні інтервенцій НБУ на валютному ринку було на 44% більше, ніж у попередньому місяці, а ключовими діями, що вплинули на ринковий тренд, стали заяви представників НБУ про готовність регулятора витратити $1 млрд на валютні інтервенції й провести спеціальні валютні аукціони з продажу іноземної валюти корпоративному сектору й банкам. «Фактично інтервенції НБУ навіть перевищили запланований обсяг ($1,2 млрд), але регулятору вдалося так заспокоїти ринок у середині вересня, що в другій половині місяця необхідності в

інтервенціях НБУ майже не виникало», — говориться в огляді банку.

ПЕК Україна 2010 року закупить російського газу менше, ніж у нинішньому. Про це журналістів повідомила прем’єрміністр Юлія Тимошенко під час робочої поїздки в Чернівецьку область, коментуючи заяву голови ради директорів ВАТ «Газпром» Олексія Міллера про те, що «Газпром» не знижуватиме обсяги поставок газу в Україну 2010 року. Вона зауважила, що за умовами довгострокового контракту, укладеного між «Нафтогазом» і «Газпромом», передбачена можливість 20-відсоткового відхилення від цього обсягу в бік як збільшення, так і зменшення. ВАТ «Укртранснафта» почало реалізацію проекту з поставок нафти з альтернативних джерел (країни Каспійського регіону) на вітчизняні нафтопереробні заводи (НПЗ). Про це повідомили в управлінні інформації та стратегічних комунікацій ВАТ «Укртранснафта». Реалізація проекту проводиться відповідно до «Програми диверсифікації джерел поставок нафти в Україну на період до 2015 року», затвердженої постановою КМУ від 8 листопада 2006 року №1572.

Компанія відзначає, що нафта поставлятиметься для потреб ЗАТ «Укртатнафта» (Кременчуцький НПЗ), яке звернулося в Міністерство палива й енергетики із проханням допомогти в забезпеченні поставок нафти на НПЗ шляхом укладання довгострокових договорів на транспортування нафти з Каспійського регіону системою магістральних трубопроводів ВАТ «Укртранснафта».

ТОРГІВЛЯ Україна ввела мито на імпорт сірників у розмірі 11,3%, незалежно від країни походження або імпорту, терміном дії три роки. Про це сказано в офіційному повідомленні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ), оприлюдненому в газеті «Урядовий кур’єр» (від 6 жовтня). Відповідне рішення МКМТ ухвалила 29 вересня.

Розслідування з імпорту сірників в Україну було порушено 26 листопада 2008 року на підставі заяв ДП «Рівненська сірникова фабрика» і ТОВ «Українська сірникова фабрика». За підсумками розслідування МКМТ установила, що в період з 1 липня 2005 року до 30 червня 2008-го імпорт сірників в Україну збільшився на 16%, внаслідок чого його частка зросла з 76,5% до 81,8%. При цьому обсяги виробництва на вітчизняних підприємствах скоротилися на 10%, продажі на внутрішньому ринку — на 16,1%. Рішення комісії набуває чинності через 30 днів після його опублікування. Урядовий комітет із гуманітарних питань і соціальної політики ухвалив проект закону України «Про внесення змін у деякі закони України щодо посилення контролю за продажем алкогольних і тютюнових виробів».

Як повідомили в прес-службі віцепрем’єр-міністра України Івана Васюника, новий законопроект розширює перелік місць, де буде заборонено продавати та споживати згадану продукцію. Зокрема, забороняється споживати алкогольні напої й тютюнові вироби, за винятком спеціально відведених місць, на зупинках громадського транспорту, у підземних переходах і торговорозважальних комплексах, на дитячих і спортивних майданчиках. Крім того, уряд пропонує обмежити продаж алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території парків, місць відпочинку й проведення масових заходів, на пляжах і зупинках громадського транспорту, крім спеціально відведених для цього місць. Цим законопроектом також пропонується обмежити рекламу пива. Очікується, що проект буде схвалений урядом.

ТРАНСПОРТ Кабінет Міністрів подовжив на IV квартал 2009 року дію мораторію на підвищення тарифів на електроенергію, залізничні перевезення та природний газ для підприємств ГМК. Як повідомив міністр промислової політики Володимир Новицький, таке рішення ухвалене 7 жовтня на засіданні уряду. Разом з тим він відзначив, що при цьому уряд має намір більш жорстко контролювати ціни на металопродукцію на внутрішньому ринку. Південно-Західна залізниця з 9 жовтня збільшує вартість проїзду в електропоїздах приміського сполучення в середньому на 8% залежно від маршруту, повідомляє прес-служба ПЗЗ. Підвищення тарифів спричинене тим, що залізниця недоодержує компенсації за перевезення пільгових категорій пасажирів, а отже, приміські перевезення є збитковими.

Підвищення тарифів у приміському сполученні узгоджено з адміністраціями всіх областей, де Південно-Західна залізниця забезпечує перевезення пасажирів.

АВТОПРОМ Виробництво легкових автомобілів в Україні в січні-вересні скоротилося на 83,6% порівняно з аналогічним періодом 2008 року — до 56,135 тисяч. Про це повідомили в асоціації автовиробників України «Укравтопром». За даними асоціації, виробництво автобусів в Україні в січні-вересні скоротилося на 90,7% порівняно з аналогічним періодом 2008 року — до 773. Також у повідомленні сказано, що виробництво вантажних автомобілів в Україні в січні-вересні скоротилося на 83,9% у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року — до 1742.

ЖКГ Зняття заборони на встановлення систем автономного опалення дасть можливість залучати від населення щонайменше 3 млрд грн щорічних інвестицій у житлово-комунальне господарство. Про це повідомив глава Асоціації теплотехнічних компаній України (АТКУ) Віталій Яковенко на прес-конференції 5 жовтня. За його словами, 2010 року на українців чекає підвищення тарифів на житловокомунальні послуги. «Те, що люди протестуватимуть і припинять платити за тарифами, уже доведений факт», — сказав Яковенко. Він також додав, що в результаті підприємства ТКЕ одержать коштів менше, ніж до підвищення тарифів.

Глава АТКУ вважає, що «тільки зняття заборон і обмежень на автономне опалення приведе до того, що інвестиції населення в цю галузь становитимуть не менше 3 млрд грн щорічно. Якщо ж правила гри стануть прозорішими на ринку теплопостачання й піде монополізм із ринку, і малий, і середній, і великий український бізнес зможуть вкласти в цей ринок не менше декількох десятків мільярдів гривень щорічно». Підготувала Тетяна МОРДИК за матеріалами «УНІАН», «РБК-Україна», «Кореспондент», «Економічна правда», УГМК-інфо, Укррудпрому, сайта Кабінету Міністрів України

Українська технічна газета

№41 (93) В і в т о р о к 1 3 ж о в т н я 2 0 0 9

ЕКОНОМІКА

«Бабине літо» парламенту 6 жовтня, після декількох місяців блокади, Верховна Рада перейнялася економічними проблемами країни Дмитро КОРНІЙЧУК БУ ТИ ЧИ НЕ БУ ТИ – ПИТАННЯ НЕ В ЦЬОМУ?

остого жовтня Партія регіонів нарешті досягла компромісу з коаліцією в тому, що передусім буде проголосований законопроект №4762 про збільшення мінімальної зарплати й прожиткового мінімуму. Щоб заручитися необхідними голосами, найбільша опозиційна фракція відмовилася від свого законопроекту й погодилася підтримати альтернативний документ від Блоку Литвина (автор Олег Зарубинський), у якому соціальні показники були значно нижче, ніж пропонували «регіонали». Законопроект №4762 у першому читанні підтримали 259 народних обранців — фракції Партії регіонів, Блоку Литвина, Компартії й більша частина фракції НУ-НС. Фракція БЮТ, попередивши, що проголосує тільки в тому разі, коли норми закону будуть приведені у відповідність до запропонованого Кабміном проекту бюджету-2010, законопроект не підтримала. Ухвалений документ передбачає таке. Установити мінімальну заробітну плату з 1 листопада 2009 року 744 гривні, з 1 січня 2010 року — 869, з 1 квітня — 884, з 1 липня — 888, з 1 жовтня — 907, з 1 грудня — 922. Установити прожитковий мінімум на одну людину у розрахунку на місяць у розмірі: з 1 листопада 2009 року — 701 гривня, з 1 січня 2010 року — 825, з 1 квітня — 839, з 1 липня — 843, з 1 жовтня — 861, з 1 грудня — 875.

на 27, 3% вище, ніж уряд. Крім того. Уряд збільшив з 1 жовтня мінімальну зарплату до 650 грн, але якщо закон набуде чинності, то вже з 1 листопада Кабміну доведеться підняти планку до 744 грн. Прийнятий у першому читанні законопроект про соцстандарти у пояснювальній записці не вказує фінансові джерела збільшення соцвиплат. Відповідальність перекладається на Кабмін. Хоча один варіант фінансування опозиція все-таки передбачила. Того ж дня Верховна Рада проголосувала за постанову № 5115 «Про вжиття додаткових заходів щодо упорядкування окремих видатків Державного бюджету України, спрямованих на підвищення розмірів державних соціальних стандартів та гарантій», у якому передбачається гроші від зниження зарплат високопоставлених чиновників і депутатів віддати на соціальні потреби з листопада. Правда, конкретних цифр постанова не містить. В уряді вкрай негативно поставилися до затвердженого законопроекту. Зокрема, прем’єр Юлія Тимошенко назвала його «атомною бомбою», закладеною під фінансову систему України. Перший віце-прем’єр Олександр Турчинов стверджує, що тільки до кінця року для збільшення мінімальної зарплати до 744 грн буде потрібно 8 млрд грн. А їх у бюджеті просто немає. У підрахунках опозиції фігурує інша цифра — 2,8 млрд грн. Про це неодноразово говорив міністр праці й соціальної політики опозиційного уряду Михайло Папієв. Прем’єр-міністр запевняє, що таке підвищення соцстандартів

Ухвалений у першому читанні законопроект про соцстандарти в пояснювальній записці не вказує фінансові джерела збільшення соцвиплат. Відповідальність перекладається на Кабмін. Для дітей віком до 6 років прожитковий мінімум збільшується до 755 гривень із 1 січня 2010 року, до 767 — з 1 квітня, до 771 — з 1 липня, 787 — з 1 жовтня й до 799 — з 1 грудня 2010 року. Для дітей віком від 6 до 18 років — до 901 гривні з 1 січня 2010 року, до 917 — з 1 квітня, до 921 — з 1 липня, до 941 — з 1 жовтня й до 957 — з 1 грудня 2010 року. Для працездатних осіб — до 869 гривень із 1 січня 2010 року, до 884 — з 1 квітня, до 888 — з 1 липня, до 907 — з 1 жовтня й до 922 — з 1 грудня 2010 року. Для непрацездатних осіб — до 695 гривень із 1 січня 2010 року, до 706 — з 1 квітня, до 709 — з 1 липня, до 723 — з 1 жовтня й до 734 — з 1 грудня 2010 року. Таким чином, законодавчий орган хоче встановити мінімальну зарплату до грудня 2010 року Початок на стор. 1

обійдеться бюджету 2010 року в 60 млрд грн. Можливо, ця арифметика має «позабюджетне» походження. Ряд експертів указують на той факт, що в меморандумі Кабміну з Міжнародним валютним фондом Україна зобов’язалася на два роки призупинити зростання мінімальної зарплати, а також прирівнювання цього показника до прожиткового мінімуму. Мета — збалансувати бюджетні витрати й зменшити дефіцит бюджету. Як би там не було, до другого читання законопроект №4762 готуватимуть профільні парламентські комітети, вносячи свої поправки. Правда, не дуже довго. Депутати проголосували за розгляд документа за скороченою процедурою — уже з 20 жовтня він має бути розглянутий у другому читанні. Утім, гарантії, що законопроект затвердять остаточно, немає.

Адже більшість при голосуванні в першому читанні була ситуативною. Але навіть якщо й вийде, то підвищення соцстандартів може не підписати Президент, який останнім часом неодноразово критикував дії депутатів і Кабміну, спрямовані на збільшення бюджетного дефіциту. А якщо навіть і Президент підпише, то депутати від БЮТ можуть звернутися з позовною заявою до Конституційного суду, щоб вимагати скасування популістського, на їхню думку, закону.

ня цін на продукти харчування й проїзд — практично угробити приватний бізнес, який банально почне згортати свої потужності й обсяги. Утім, ряд регуляторних актів парламент таки прийняв. Зокрема, Верховна Рада затвердила «Проект постанови про державне регулювання цін на споживчі товари, які мають суттєве соціальне значення для населення». У якому доручила Кабміну скласти список соціально важливих товарів, на які мають бути встановлені фіксовані ціни. Незрозуміло тільки, яким чином Кабмін зможе реалізувати це доручення на практиці. Адже уряд і зараз намагається контролювати ціни, установлюючи максимальні надбавку й рентабельність для приватного бізнесу. Однак диктувати кон-

Депутати від опозиції майже домоглися збільшення зарплат. Запитання: де взяти гроші?

МОРАТОРІЇ Й РЕГ УЛЯТОРИ

озібравшись із соціальними стандартами, парламентарії почали розглядати деякі питання стабілізації економіки. Хоча, у принципі, вони викликають ряд серйозних дорікань із боку як бізнесу, так і уряду. Так, депутати хотіли (але не набрали необхідних голосів) проголосувати за введення декількох мораторіїв на підвищення цін. Приміром, проект Закону «Про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та спожиті в побуті природний газ та електроенергію, продукти харчування, товари першої необхідності, послуги громадського транспорту (крім таксі)», запропонований лідером КПУ Петром Симоненком. Або ініційований спікером Володимиром Литвином «Проект постанови про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги для населення», якою передбачалося заморозити ціни на «комуналку» до 1 січня 2011 року. З одного боку, напередодні виборів всі ці пропозиції виглядають досить красиво. З іншого — парламентарії розуміють, якими можуть бути наслідки. Не підвищувати тарифи на «комуналку» означає остаточне банкрутство НАК «Нафтогаз» і зрив оплати російського газу. Установити мораторій на підвищен-

кретні цифри на товари Кабмін не може. А навіть якщо й спробує, ефекту не буде. І ми могли спостерігати це на прикладі цукру. Парламент проголосував у першому читанні «Проект постанови про недопущення порушень прав на працю та оплату праці в умовах фінансово-економічної кризи». Передбачається збільшити повноваження Фонду держмайна для контролю за дотриманням прав найманих робітників на період економічної кризи — аж до повернення в держвласність раніше приватизованих підприємств у випадку звільнень і скорочення зарплат. Цей документ уже викликав жорстку критику представників бізнесу. По-перше, скорочення зарплат і звільнення дозволяються Кодексом законів про працю. По-друге, спроба почати реприватизацію може привести не тільки до численних судових позовів, а й до відтоку інвестицій із країни. Тому можна прогнозувати: навряд чи документ буде прийнятий у другому читанні. Особливу увагу 6 жовтня парламентарії приділили фармацевтичній галузі. Був прийнятий у першому читанні «Проект закону про мораторій на підвищення цін і тарифів на лікарські засоби і вироби медичного призначення»: «Стаття 1. На період фінансової кризи до встановлення розміру мінімальної заробітної плати і пенсій на рівні прожиткового мінімуму та до погашення за-

боргованості із виплат заробітної плати, стипендій та грошового забезпечення студентів, курсантів та учнів запровадити мораторій на підвищення цін на всі види лікарських препаратів вітчизняного та закордонного виробництва, що використовуються населенням України та лікувальними закладами. Лікарські препарати вітчизняного виробництва реалізуються за цінами, регульованими державою, лікарські препарати закордонного виробництва — за цінами, що склалися за станом на 1 липня 2008 р.». Поява цієї законодавчої ініціативи вже викликала паніку у фармацевтичному бізнесі. Його представники говорять, що підвищення цін було спричинене девальвацією гривні. І спроба насильно повернути ціни до рівня 2008 року або ввести мораторій на їхнє підвищення призведе до відмови багатьох компаній завозити в Україну ліки. А з огляду на те, що імпорт домінує практично абсолютно, країна може опинитися на межі колосального дефіциту. Утім, нардепи готові йти на компроміс. І до другого читання пом’якшити положення закону, залучаючи як консультантів представників фармацевтичних компаній і склавши, приміром, список ліків, ціни на які регулюються законом. Утім, експерти говорять, що документ навряд чи буде проголосований остаточно. БЮДЖЕТНІ ІГРИ

ереду й четвер депутати присвятили попередньому розгляду запропонованого Кабміном проекту бюджету-2010, який жорстко критикувала опозиція. 8 жовтня основні параметри бюджету доповідав заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський. На думку Мінфіну, оптимістичні прогнози зростання ВВП дозволяють збільшити прогноз доходів бюджету до 289,3 млрд грн. Витрати становитимуть 336 млрд грн. Тобто дефіцит буде лише близько 4% ВВП. Депутати не поділяють оптимізму Мінфіну. Так, Блок Литвина заявив, що міжбюджетні відносини базуються на ветованому президентом Бюджетному кодексі, Партія регіонів — про занижені соціальні стандарти й необхідність підтримати промисловість. НУ-НС критикував за слабку фінансову підтримку армії. У той же час пропозиція Партії регіонів відправити бюджет на доопрацювання в Мінфін, а також ідея Блоку Литвина створити робочу групу з доопрацювання не одержали необхідних 226 голосів. У результаті бюджетне питання «зависло» у повітрі, як мінімум, до наступного пленарного тижня, який почнеться 20 жовтня. У цілому ж ясних перспектив затвердження бюджету не видно. Бо Президент Віктор Ющенко неодноразово говорив уже, що такий документ не підпише.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 1 3 ж о в т н я 2 0 0 9 №41 (93)

РЕАЛІЇ

Стандарти розвитку Одне з найважливіших завдань, які постають перед українськими органами стандартизації та метрології, — гармонізація національних стандартів України з європейськими та міжнародними. Саме тому інтерв’ю з головою Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики Ларисою Лосюк (на знімку) ми розпочали з питання — наскільки Україна задіяна в роботі міжнародних організацій стандартизації. — З 1993 року Україна є повноправним членом Міжнародної організації стандартизації (ISO) та Міжнародної електротехнічної комісії (IEC). Крім того, як афільований член, ми працюємо і в регіональних організаціях стандартизації, зокрема в європейських: Європейському комітеті стандартизації (CEN) та Європейському комітеті стандартизації в електротехніці (CENELEC). Статус афільованого члена не передбачає участі в розробленні стандартів, голосуванні за проектами стандартів, але надає право бути спостерігачем під час роботи технічних органів CEN і CENELEC і запроваджувати європейські стандарти державною мовою або однією з офіційних мов CEN і CENELEC. Також Україна — член Міждержавної ради стандартизації, метрології та сертифікації (МДР), куди входять країни СНД. МДР визнана міжнародною організацією стандартизації як євроазійська. У червні цього року в Мінську відбулося 35-те засідання МДР, на якому мене обрано головою МДР. Таким чином, протягом наступного року Україна головує в цій організації. — Що дає нашій країні участь у роботі цих міжнародних організацій? — У тих організаціях, де Україна є повноправним членом, ми маємо можливість вже на етапі розроблення стандартів впливати на їх суть та зміст. Поки що в Міжнародній організації стандартизації Україна веде, на жаль, лише технічний комітет «Лісові ресурси». Правда, нещодавно (у вересні) у Кейптауні українська делегація брала участь у засіданні 32-ї Генеральної асамблеї Міжнародної організації стандартизації. Під час зустрічей і переговорів розглядалася пропозиція України щодо створення на базі підкомітету ISO/ TC 20/SC 14 «Космічні системи та операції» самостійного технічного комітету з передачею функцій ведення секретаріату. Зазначу, це можливо завдяки солідним напрацюванням України в цій галузі, адже в нас залишилася потужна наукова база. Ми маємо відповідний технічний комітет, який може взяти на себе функції міжнародного. Але це значною мірою залежить від переговорного процесу. У цій сфері працюють такі потужні країни, як, скажімо, США, і щоб очолити цей комітет, треба подолати певні бар’єри і переконати їх в тому, що Україна зможе належно організувати роботу з розроблення міжнародних стандартів у цій без перебільшення ключовій галузі. — Розкажіть, будь ласка, докладніше про роботу ISO. — Почнемо з того, що участь у цій організації допомогла нашій державі стати членом СОТ (ISO там представлена в комітеті з торгових бар’єрів і комітеті із санітарних заходів). В угодах із СОТ за-

значено, що застосування національних стандартів не створює перешкод у міжнародній торгівлі. Про впливовість ISO свідчить те, що на сьогодні в різних статусах членами цієї організації є 162 країни. Це приблизно 98% всього населення світу й близько 90% сфер економічної діяльності. Останніми роками стратегія ISO спрямована на інформаційну та суспільну безпеку реагування на зміни клімату, енергетичну ефективність та альтернативні енергетичні ресурси, послуги забезпечення питною водою, розвиток нанотехнологій, сектори транспортних систем, менеджмент безпеки харчової продукції та інформатику в охороні здоров’я. Зараз ця організація активно розробляє стандарт про соціальну відповідальність. В Україні створено аналогічний технічний комітет, до роботи залучені відповідні фахівці. Представник України мав доповідь із цієї теми на попередньому засіданні Генеральної асамблеї ISO. — Ларисо Володимирівно, ви згадали про соціальну відповідальність. Яким чином пов’язані такі начебто різні речі, як стандартизація та соціальна відповідальність? — Виробник, який хоче розвивати власний бізнес, має розуміти, що сучасне виробництво тісно пов’язане із соціальними питаннями. Різноманітні аспекти соціальної відповідальності передбачені міжнародним стандартом з управління якістю ISO 9001. Досягти ефективної роботи підприємства без відповідної соціальної сфери неможливо. Це вже давно зрозуміли у світі — забезпечення належних умов роботи працівників є одним із головних його аспектів. Якщо компанія сертифікує систему управління якістю відповідно до цього стандарту, то вона має довести, що в неї створені відповідні умови праці, забезпечені соціальні гарантії для працівників. Для кращого задоволення потреб клієнта робітник повинен мати відповідні стимули. — До переліку найважливіших в Україні входить прийнятий нещодавно стандарт щодо безпеки харчової продукції. — Так, прийнятий у 2008 році стандарт ISO 22000 розвивається і зараз. Точніше, це серія стандартів стосовно менеджменту безпеки харчової продукції. Їх спільно розробили ISO і комісія «Кодекс Аліментаріус», створена у рамках Всесвітньої організації охорони здоров’я і Організації ООН із питань продовольства та сільського господарства. Ці стандарти саме і встановлюють вимоги до системи управління, яка забезпечує випуск безпечних харчових продуктів. Вона враховує і принципи HAССP — визначення критичних точок у ланцюжку виробництва продукції і контроль виконання технічних вимог

у цих конт рольних точках. Між іншим, ці принципи були сформовані внаслідок отруєння їжею американських космонавтів, після чого й були розроблені принципи HAССP. Річ у тім, що контролювати весь ланцюжок виробництва занадто дорого, і для оптимізації процесу контролю на підприємстві мають бути проаналізовані ті критичні точки, де можуть бути якісь відхилення. Саме ці моменти й піддаються жорсткому контролю, аби на виході харчова продукція була безпечною. Цей стандарт набуває зараз такого самого поширення, як і відомі ISO 9000 та ISO 14000. До речі, усі вони впроваджені в Україні як національні. — Тобто українські підприємства впроваджують світові стандарти? — Системні стандарти на сьогодні стали популярними на наших підприємствах. Особливо це стосується стандартів ІSО 9000. На сьогодні наявність системи, які відповідають їм, — вимога ринку і веління часу. Якщо наші компанії хочуть успішно конкурувати на європейському ринку, їм недостатньо лише мати конкурентну продукцію. Вони повинні довести, що в них впроваджені ці стандарти. Адже впровадження, наприклад, ІSО 9000 є гарантією, що показники роботи цієї компанії сталі й вона є надійним партнером. — Чи означає це, що ці стандарти близькі до ідеалу? — Мабуть, у світі немає нічого ідеального. Стандарти, про які ми ведемо мову, вже тричі перероблялися. Адже меж досконалості також немає. Для вдосконалення систем управління якістю здійснюється постійний аналіз її функціонування, за його результатами вживають коригувальних заходів. Це стосується і процесу стандартизації загалом. Він дуже динамічний, бо за своєю природою є таким, що укладається консенсусом сторін, які беруть в ньому участь. При цьому обов’язково мають бути враховані досягнення науки й техніки, які теж не стоять на місці. Саме тому одна з вимог до стандартів (в Україні це закріплено законодавчо) — вони мають переглядатися не рідше одного разу на п’ять років. — Як просувається процес гармонізації національних стандартів із міжнародними? —Першим кроком приведення нашого законодавства у відповідність до міжнародних вимог стало прийняття 2001 року законів «Про стандартизацію», «Про підтвердження відповідності» та «Про акредитацію органів з оцінки відповідності». В 2005 році був прийнятий закон «Про стандарти, технічні регламенти та процедури відповідності», який повністю привів законодавство України до вимог угоди «Про технічні бар’єри в торгівлі СОТ»... В Україні існує мережа технічних комітетів стандартизації, які займаються розробленням стандартів. На сьогодні їх близько 160 за різними напрямками діяльності. Їхня структура наближена до структури міжнародних технічних комітетів для полегшення міжнародної співпраці.

У нас сьогодні налічується 5836 стандартів, які ідентичні міжнародним і європейським. Лише минулого року ми прийняли 1057 таких стандартів. — Чи вдається розробникам стандартів встигати за нинішніми потребами промисловості та бізнесу? — Період гармонізації національних стандартів триває з 2001 року, тобто відносно недовго. При цьому в перші роки цього процесу темпи гармонізації були невисокі. Наприклад, 2001 року було гармонізовано 457 стандартів, а 2002 — лише 340. Зараз темпи цієї роботи у нас найвищі в країнах СНД. Але слід мати на увазі, що самої лише наявності гармонізованих стандартів для випуску високотехнологічної та якісної продукції недостатньо. Потрібне ще й сучасне устаткування, новітні технології та відповідний рівень підготовки фахівців. Наведу приклад. Стандарти, які передбачають вимоги до нафтопродуктів згідно з вимогами Євро-3 і Євро-4, були прийняті ще 2007 року. Але через те, що деякі наші нафтопереробні заводи не провели відповідного технічного переоснащення, до 2011 року в Україні триває перехідний період дії старих і нових стандартів. Він введений для того, щоб виробники бачили мету, до якої треба рухатись, і водночас не зупинили виробництво. Але треба визнати, що не всі виробники нафтопродуктів прагнуть до випуску якіснішої і, відповідно, екологічно безпечнішої продукції. На жаль, сьогодні ведуться кулуарні розмови про можливе повернення до випуску нафтопродуктів із підвищеним вмістом сірки. (З вересня 2008 року в Україні було заборонено випуск бензинів із вмістом сірки понад 0,015% та дизельного палива із вмістом сірки понад 0,2%. До цього ці показники становили, відповідно, 0,1% і 0,5%. — Авт.). При цьому ті виробники, які лобіюють це питання, пояснюють свої дії начебто турботою про працівників тих підприємств, які сьогодні простоюють. Правда, незрозуміло, чому це питання має вирішуватись за рахунок здоров’я всього суспільства та екології. Інша проблема — фінансування розроблення стандартів. Як правило, основна сума надходжень (80—90%) планується на четвертий квартал, хоча розроблювати стандарти треба з початку року. Виконувати роботу, яку буде оплачено наприкінці року, доволі складно. Зараз ми працюємо над тим, щоб 2010 року принаймні 60% коштів надійшло до виконавців (технічних комітетів стандартизації) в першому півріччі. Треба згадати ще про одну проблему — дуже низьку активність бізнесу при розробленні стандартів. У розвинених країнах саме він зацікавлений у наявності досконалої бази стандартизації. Крім того, бізнес-кола намагаються розробити стандарт, за яким завтра будуть виготовляти продукцію. Як наслідок, у таких країнах, як Франція і Німеччина, на державу припадає близько 20% стандартів, решту розробляють підприємці. У нас же ці показники дорівнюють відповідно 90% і 10%. У країнах, які реформують свою економіку, це співвідношення становить приблизно 50 на 50. Використовувати своє законне право на участь у розробленні стандартів представники нашої промисловості поки що не дуже поспішають. Тому одним із наших завдань є роз’яснення переваг для бізнесу від участі в розробленні стандартів. Розмовляв Ігор ПАВЛЮК

Українська технічна газета

№41 (93) В і в т о р о к , 1 3 ж о в т н я 2 0 0 9

ЗОНД

Український трансформер Після кризи структура промисловості України має змінитися. Як відбуватиметься болючий процес і чи можна його контролювати? Коротко кажучи, системно витрачався дохід від майбутньої праці. Навіть якщо отримані таким шляхом кошти потім вкладалися в реальний сектор економіки, вони однаково не були матеріально забезпечені. Якби, до прикладу, на машині часу можна було злітати в майбутнє й запозичити в самого себе зарплату, скажімо, за жовтень 2010 року, то, доживши до цього часу, залишишся без зарплати. Її вже витрачено. Глобалізована система витратила свій майбутній багаторічний прибуток. Розвинені економіки просувалися вперед так стрімко, що, незважаючи на активний рух капіталу в ХХІ столітті, нагромадження перевищували обсяги необхідних інвестицій. Із ними розставалися неохоче, особливо багаті корпорації. Тому були задіяні кредитно-споживчі піраміди, активізувалися банкиновачки, що не мали значних ресурсів, але зазнавали «інвестиційного голоду», на якому вони намагалися заробити. Не останню роль відіграли ЗМІ й рейтингові агентства, які фактично формують думку інвесторів. На думку експертів, вони часто далекі у своїх оцінках від матеріального боку економіки. Зокрема, вартість підприємств Росії, України, Казахстану, інших країн СНД в останні десять років визначалася рейтинговими агентствами щороку (а то й щомісяця) по-різному й змінювалася часом у 20—30 разів! Маючи дуже мало зв’язку з реальністю, лякали або присипляли інвестора й фондові біржі. Чи стоїть за цим чиясь воля — питання не основне. Головне — тепер вже зрозуміло: треба йти від «віртуалізації» економіки.

жеться, але на неї чекають істотні зміни. Насамперед — у структурі ринків. Національні економіки стануть більш «егоїстичними», і конкурувати в Європі нам буде все складніше. У той же час уже зараз український метал затребуваний в арабських країнах.

ви. Він перелічив переваги гідроелектростанцій. По-перше, це поновлювані джерела енергії, подруге, екологічно чисті (на відміну від ТЕС і АЕС), по-третє, ГЕС більш маневрені щодо виведення електроенергії в мережу. Крім того, це протиповенева система, що актуально для Західної Базовою галуззю буде насамперед агропромисловий комплекс, бо він має перспективи не тільки на внутрішньому, України. Перший заступник а й на зовнішньому ринку, де є величезні потреби в глави секретасільськогосподарській продукції. ріату Президента Юрій ЄхануОтже, очевидно, що фундамен- ров повідомив, що в ХмельницьІноземний спекулятивний капітал сприяв високим темпам тально зміниться насамперед фі- кій області зараз упроваджуєтьросту українського фондового нансова система. Вона потягнеть- ся мала гідроенергетика. Басейн ріки Південний Буг складають ринку. Запозичення з-за кордону ся до реального виробництва. майже 300 рік, на самій ріці більнасичували пропозицією валюти ше 10 сучасних малих ГЕС і гревнутрішній ринок, стимулюючи ВІД ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ — бель водоймищ. Малою енергеспоживчий попит, не забезпече- ДО ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ тикою активно цікавляться інний зростанням продуктивносвестори. а даними Держкомстату ті праці. Розігрівалися ринки авПитання в тому, чи буде цей Укра їни, криза різко змінитомобілів і нерухомості. Доступінтерес підтриманий державою? ність і прийнятна вартість кре- ла за рік структуру промисловоЯкщо так, то одним з економічдиту викликали споживчу ейфо- го виробництва. Металургія поних пріоритетів стане гідроенеррію, провокували гру на валют- ступилася першим місцем в рейному й фондовому ринках, спе- тингу електроенергетики. На неї гетика. куляцію нерухомістю. А коли припадає близько чверті загальспекуляції набувають масового ного обсягу реалізації в промис- ВЕСНА МЕТА ЛУРГІЇ? характеру, ринки перегріваються ловості. Серйозно потерпіли мепіслякризовий період мей лопаються. Гравці стають бан- талургія й машинобудування, талургійна галузь зберетрадиційні експортери, а галукрутами.

Вибагливі шейхи зменшили вимоги й зацікавилися такою продукцією, яка при задовільній якості коштує недорого. Головне — не упускати ці ринки. Крім того, власники металургійних підприємств, навчені кризою, швидше за все, запланують інвестиції в модернізацію виробництва, може, навіть за рахунок зменшення обсягів виробництва. Оскільки найменше криза торкнулася країн Близького Сходу, Середньої та ПівденноСхідної Азії, компанії, що мають із ними довгострокові контракти, виграли більше за всіх. Становище металургів, які працювали на внутрішній ринок, буде стабільним Перспективи ж інших підприємств, наприклад, «Запоріжсталі» і ММК ім. Ілліча, поки важко спрогнозувати. Можливо, власники цих українських меткомбінатів будуть змушені продати їх металургійним холдингам РФ, які мають більший запас міцності й легше переживають кризу. Не виключено, що новими власниками можуть стати азіатські металургійні компанії. За словами генерального директора об’єднання металургійних підприємств України «Металургпром» (Дніпропетровськ) Василя Харахулаха, українськими заводами цікавилися китайська

Головна проблема української промисловості — те, що за останні 5—7 років нарощувалися фізичні показники, але майже не відбувалося якісних змін. Промисловість виробляла на експорт сировину й напівфабрикати, причому обмеженої специфікації. До чого спонукала сприятлива кон’юнктура в хімічному й металургійному секторах. І навпаки — скорочувалася кількість галузей з великим рівнем доданої вартості, більш перспективних, наукомістких, енергоекономних із високою продуктивністю праці. — В Україні починається друга хвиля деіндустріалізації. Схожі процеси відбувалися на початку дев’яностих років, — констатує директор центру прикладної політики «Стратагема» Юрій Романенко. — Через, скажімо, 4—5 років структура економіки України досить істотно зміниться. КОЛИ ФІНАНСИ В ДИСБА ЛАНСІ

«К

орекція дисбалансів» — так експерти назвали те, що сьогодні відбувається у світовій економіці. Так звані фінансові інструменти, що відіграють найважливішу роль в умовах глобалізації, використовувалися для спекуляцій. Неминуче мала нагромадитися критична маса «віртуальних грошей». «Збій стався саме в системі фінансових інструментів, які виявилися певною мірою некерованими і нерегульованими», — пояснює завідувачка відділу Інституту економіки та прогнозування Національної Академії наук, професор Тетяна Єфименко.

Малюнок Петра ШЕВЕРДІНА

зі, орієнтовані на внутрішнього споживача (зокрема харчова промисловість) збільшили свою питому вагу. Під час недавнього візиту в Запоріжжя Президент України після огляду станції Дніпрогес-2 провів нараду на тему енергетичної безпеки нашої держа-

Герман ДУБИНІН

China Minmetals Corp. та індійська Tata Steel. Ці компанії зможуть наступного року акумулювати й запропонувати більше коштів за купівлю активів. Харахулах уважає, що найбільші шанси пережити кризу — у підприємств, здатних виробляти готову металургійну продукцію за кордоном («Метінвест Холдинг», ІСД), які мають власні запаси руди («Метінвест Холдинг», Evraz), інтегрованих у міжнародні корпорації («АрселорМіттал-Кривий Ріг») або такі, що мають довгострокові контракти (Донецький електрометалургійний завод). У тому, що криза трансформує економіку, впевнені й у Росії. Глава Мінекономрозвитку РФ Ельвіра Набіулліна на конференції «Формування інноваційного класу в РФ і у світі» заявила: «Як на мене, очевидним стає й те, що навряд чи світова економіка вийде (з кризи) з тим же набором індустрій, з тим же набором галузей, з тим же набором секторів». «Після 2009 року економіка буде зовсім іншою», — погоджується віце-президент консорціуму «Індустріальна група» Олександр Пилипенко. — Це час можливостей, відновлення, скидання неефективних активів і придбання нових. Зміниться склад не тільки найсильніших галузей, а й гравців, і до кінця наступного року ми можемо мати абсолютно несподівані результати, — говорить Наталя Королевська, голова Комітету ВРУ з питань промислової й регуляторної політики. СУ ТІНКИ ГІГАНТІВ?..

яд фахівців уважають, що має піти в минуле гігантоманія, притаманна періоду інтенсивної індустріалізації, що залишила нам велетенські промплощадки, колосальні екологічні проблеми й... найпотужніший ресурс. Та чи піде вона? І якщо так, то як? «Це були масштабні радянські проекти, які реалізовувалися не тільки заради гасел, а й для економічної доцільності, — пояснює для «УТГ» віцепрезидент Запорізької торговопромислової палати Дамір Бікулов. — Є кілька країн, подібних до нашої за структурою промисловості, — Туреччина, Польща, Південна Корея, де також є гіганти, металургійні й машинобудівні виробництва, які за обсягами випущеної продукції не менше нашої. Вони збереглися». Якщо цю систему ділити, неминучі порушення технологічних процесів, руйнування інфраструктури. Це дуже велика проблема. Не тільки технічна, а й соціальна. «Падіння» гігантів може стати як проривом до ефективної економіки, так і обвалом. Закінчення на стор. 7

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 1 3 ж о в т н я 2 0 0 9 №41 (93)

РИНОК ПРАЦІ

Осінь: час шукати роботу чи її знаходити? Чи можна говорити про те, що ринок праці в Україні до осені почав видужувати Іван СПАСОКУКОЦЬКИЙ

ОФІЦІЙНА СТАТИСТИКА Й РЕА ЛЬНІСТЬ

Більша частина людей, що не є власниками й керівниками компаній, тобто звичайні наймані робітники, відчувають на собі дію фінансово-економічної кризи переважно за рівнем цін на товари й послуги, а також за ситуацією, що складається на ринку праці. Причому якщо ситуацію з цінами на товари (не занадто оптимістичну) можна оцінити, просто звернувши увагу на цінники в магазинах і на рахунки за комунальні послуги, то стан справ на ринку праці самостійно оцінити дещо складніше. Що ж чекати на тих, хто зважився шукати роботу цієї осені? Відомо, що ринок праці реагує на загальноекономічні тенденції. Тому прогнози кон’юнктури цього ринку майже завжди такі ж точні (або неточні), як і прогнози найближчих економічних перспектив. Проте можна спробувати виділити деякі загальні напрямки руху ринку праці в нашій країні.

ля початку подивимося на офіційну статистику. За даними Державного центру зайнятості, на піку кризи щоденне збільшення кількості безробітних становило близько 10 тисяч чоловік. Але вже з червня цього року спостерігається протилежна тенденція: кількість громадян, зареєстрованих на біржі праці, зменшується приблизно на тисячу в день.

чоловік, що на 17% більше в порівнянні з відповідною датою минулого року. Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по країні за липень знизився на 0,2 відсоткових пункта й на 1 серпня становив 2,2% населення працездатного віку. Найвищі показники рівня безробіття зареєстровані в Тернопільській (12,2%) і Рівненській (13,4%) областях, а найнижчі — у Києві й Севастополі (6,9%). Резюмувати ці дані можна так: незважаючи на те, що кількість безробітних сьогодні усе ще значно перевищує

Крім офіційно зареєстрованих на біржі праці безробітних є так звані приховані безробітні. Це люди, які не зверталися до центру зайнятості за одержанням допомоги з безробіття або були з якихось причин зняті з реєстрації. За даними Держкомстату, кількість зареєстрованих безробітних на 1 серпня в порівнянні з 1 липня 2009 року зменшилася на 7,8%, і становила 606,9 тисячі

докризові показники, рівень безробіття почав скорочуватися, і відновлення ринку праці відбувається хоча й повільно, але впевнено.

За ідеєю, ці цифри мають викликати певний оптимізм. Однак у багатьох експертів виникає неминуче запитання: якою мірою вони відповідають реальності? Незалежні оцінки рівня безробіття в Україні від Всесвітньої організації праці й Всесвітнього економічного форуму за цей рік ще не готові, однак, з огляду на досвід минулих років, можна припустити, що вони знову відрізнятимуться від офіційних даних у гірший бік. Необхідно враховувати, що крім офіційно зареєстрованих на біржі праці безробітних існують так звані приховані безробітні. Це люди, які не зверталися до центру зайнятості за одержанням допомоги з безробіття або з якихось причин зняті з реєстрації. Наприклад, зафіксовані випадки, коли людям відмовляли в допомозі на підставі того, що вони не хотіли відвідувати або просто пропускали тренінги з працевлаштування, які проводив центр зайнятості. Крім того, багато людей працевлаштовані тільки на папері, а насправді перебувають у безстроковій неоплачуваній відпустці. Із запитанням про те, яка реальна ситуація на ринку праці й чого нам очікувати найближчим часом, ми звернулися до представників українських кадрових агенцій.

З ПЕРШИХ ВУСТ Марина Калюжна Експерт-консультант Першої української кадрової агенції

— У серпні поточного року в Україні, за даними Держкомстату, зареєстроване зниження рівня безробіття на 0,2%. І цей показник становив 2% (у липні — 2,2%). Чи триватиме, на вашу думку, така тенденція у вересні? — Так, вересень показав певну активність у збільшенні кількості вакансій від компаній. І, швидше за все, цей показник (рівень безробіття. — Прим. ред.) знижуватиметься в найближчі місяці, при цьому темпи будуть дуже незначними, бо, як і раніше, тривають процеси реорганізації й реструктуризації в багатьох компаніях із вивільненням персоналу. — Зараз багато галузей реального сектора економіки поступово виходять з піке, тому можна припустити, що це, нехай і невелике, зростання має привести до певного пожвавлення на ринку праці. Але, як

ВІЧНИЙ РЕСУРС

пад промислового виробництва викликає «переоцінку цінностей» у інвесторів. «Зараз вони вибирають інші проекти й споживчі ринки, те, від чого споживач відмовляєтьЗакінчення. Початок на стор. 6

відомо, у зв’язку з кризою багато компаній вирішили не звільняти співробітників, а відправляти їх у відпустку за власний кошт або переводити на роботу в режимі неповного робочого дня. Можливо, менеджмент компаній використовуватиме в першу чергу саме цей резерв, і тому зростання виробництва спочатку не приведе до зростання кількості вакансій? — Звісно, цей резерв звичайно використовується в першу чергу, при цьому не треба забувати про те, що багато компаній переглянули свої штати й функціональні обов’язки співробітників, і не завжди вільні люди можуть із легкістю перейти на нові напрямки діяльності або ефективно працювати на своїх робочих місцях надалі. Тому ми зараз і спостерігаємо зміни в списку затребуваних вакансій, роботодавці заміняють співробітників на більш ефективних. — З одного боку, експерти стверджують, що більшість скорочень уже позаду, а компанії, які виробили підходи до ро-

ся в останню чергу, — коментує Дамір Бікулов. — Як американський інвестор Уоррен Баффет, який інвестував кошти в компанії «Марс», «Ріглі» (дешеві кондитерські вироби й жувальна гумка). Багато зацікавлених поглядів у бік сільського господарства, там простіша технологія, яка не вимагає мільярдних уливань. Заважає тільки невизначеність із землею.

боти в умовах кризи, навіть готові наймати нових співробітників. З іншого боку — компанії, які закінчили третій квартал із втратами, можуть ухвалити рішення щодо реструктуризації та скорочення штату. Яка з цих тенденцій, на вашу думку, переважає? — Залежно від ринку обидві тенденції мають місце, бо різні сфери економіки по-різному реагують на нинішню ситуацію, тому однозначної відповіді тут бути не може. — Нарешті, багато людей не шукали роботу влітку, воліючи відпочити й перечекати сформовану негативну кон’юнктуру ринку. Однак восени вони напевно повернуться до пошуків роботи. Наскільки серйозним є цей фактор? — Так, у серпні спостерігався спад активності як серед кандидатів, так і серед роботодавців. Вересень і жовтень традиційно показують активність у цій сфері, цього року ця тенденція посилиться, бо й роботодавці почали більш активний пошук.

«Базовою галуззю буде насамперед агропромисловий комплекс, бо він має перспективи не тільки на внутрішньому, а й на зовнішньому ринку, де є величезні потреби в сільськогосподарській продукції, той же Китай імпортуватиме продуктів усе більше й більше», — вважає Юрій Романенко. Те ж стосується й рекреаційних зон і туризму.

Дещо інакше ситуацію оцінюють експерти кадрового агентства «Форсаж» Масові скорочення в компаніях закінчилися, спостерігається зростання кількості вакансій, це дає підстави для оптимістичних прогнозів. Показово, що вже зараз збільшується кількість вакансій у порівнянні з весною й початком літа. У власників з’явилася можливість замінити неефективних співробітників і посилити команду більш професійними кадрами. Сьогодні роботодавці перебувають у певній виграшній ситуації при наборі нового персоналу, тому вони й вимогливіші до працівників. Дефіцит вакансій привів до того, що амбіції фахівців у матеріальних запитах поступово зменшилися. І сьогодні роботодавцеві наданий більший вибір висококласних фахівців, що дозволяє найняти професіонала високого рівня за адекватні ринковим умовам гроші. Сьогодні є передумови до того, що іноземний капітал знову почне приходити в Україну. Багато компаній, які відклали вихід на український ринок

Нова економіка стане «лояльнішою» до дрібного підприємництва, у тому числі в Україні. «Подивіться, яка структура підприємств в Україні: більше 93% — це малі підприємства, — говорить заступник начальника головного управління економіки Запорізької облдержадміністрації Світлана Кругляк. — Саме вони можуть зайняти порожні

на початку 2009 року, зараз активно розглядають можливість поновлення інвестицій у нашу країну. Керівники підприємств із серйозним капіталом розуміють, що криза — це добра нагода для розвитку. Також із кінця літа стартували нові бізнес-проекти, покликані саме в кризовий час вийти на ринок і завоювати лідерські позиції. Багато бізнесменів розцінюють час кризи як можливість в умовах нежорсткої конкуренції зайняти непогані позиції й зробити ефективний start-up. А в цьому разі особливо необхідні професіонали для розвитку таких проектів. «Оцінюючи становище, що склалося на ринку рекрутингу на сьогоднішній день, необхідно чітко усвідомлювати, що минулі дві хвилі скорочень робочих місць фактично розставили всі крапки над «i». Таким чином, всі наступні скорочення матимуть виключно локальний характер, більшою мірою пов’язаний із банкрутством компаній, які обрали неправильну стратегію в кризовий час», — повідомила «Українській технічній газеті» директор рекрутингової компанії «Форсаж» Олена Грищук.

ніші в економіці, зв’язати сфери бізнесу, забезпечити створення нових, головне — економічно доцільних робочих місць». І, нарешті, ніхто не піддає сумніву той факт, що особливо зросте роль науки як найпотужнішого інтелектуального ресурсу. Суспільство знань може бути ближче, ніж це здавалося ще кілька років тому.

Українська технічна газета

№41 (93) В і в т о р о к , 1 3 ж о в т н я 2 0 0 9

ОСНОВНИЙ РЕСУРС

«Квазар» на сонячній орбіті Саме завдяки «Квазару» Україна ввійшла до першої п’ятірки передових держав (нарівні з Японією, США, Німеччиною, Китаєм), що володіють потужним науковим і виробничим потенціалом зі створення й випуску елементів і систем для сонячної енергетики. Причому цей безпрецедентний і поки єдиний у вітчизняній мікроелектроніці прорив зроблений (на чималий подив світового співтовариства) без особливої допомоги з боку держави. Про «Квазар», сонячні модулі й національні енергетичні пріоритети — розмова із заступником голови правління підприємства Андрієм МУЗИКОЮ (на знімку). Світлана ІСАЧЕНКО — Андрію Володимировичу, досягнення «Квазару» в хайтек індустрії незаперечні. Але головне — щорічними обсягами продажів у 300 млн грн і 25 млн грн виплачуваних податків ви довели, що на високих технологіях можна добре заробляти. — Так, наше виробництво сьогодні досить рентабельне. Ми пропонуємо фотоелектричні перетворювачі будь-якого розміру й форми, сонячні модулі, сонячні зарядні пристрої й джере-

ментів, світовий ринок яких розвивався надзвичайно стрімкими темпами. Освоїли й почали поставляти їх у Німеччину виробникам сонячних модулів. Рухалися далі й незабаром уже мали власний модуль. Але одна річ його створити, зовсім інша — продати. Європейський ринок надійно себе захищає від неякісної продукції жорсткою системою сертифікації. Ми подолали й цей досить нелегкий рубіж, і сьогодні всі етапи виробничого процесу на «Квазарі»

ВІЗИТІВКА Андрій МУЗИКА 1993 року закінчив Київський інститут інженерів цивільної авіації за фахом інженер-електрик. Цього ж року прийшов працювати на завод «Квазар» майстром дільниці електрозабезпечення. 1994 р. — заступник головного енергетика підприємства. 2002 р. — закінчив Міжрегіональну академію керування персоналом, магістр економіки та керування бізнесом. З 2005 року — заступник глави правління ВАТ «Квазар». ефективності й енергозбереження на період до 2017 року» сказано, що з виготовлених в Україні фотоелектричних перетворювачів на 100 МВт установлено лише 2 МВт автономних сонячних станцій. Не знаю, утім, наскільки можна вірити цим цифрам — у розділі сонячної енергетики програма чомусь оперує даними 2005 року... У будь-якому разі, знаєте, непатріотично всю продукцію відправляти за кордон. Тим більше, що крім вас промисловою

Аналітики ЄС прогнозують, що до кінця 2010 року сумарні обсяги електроенергії, отриманої прямим перетворенням сонячного випромінювання, перевищать показники 2006 року втричі. Обсяги фотоенергосистем у 2020 році становитимуть 50 ГВт. Уже до 2015 року вартість сонячної кіловат-години зрівняється з ціною кіловат-години, виробленої на вугільних станціях. ла живлення різної потужності й функціональності, а також системи автономного енергозбереження побутових і промислових об’єктів. У сонячній енергетиці в нас немає меж. Наша продукція може працювати в різних кліматичних умовах. У нас великий пакет замовлень, серйозні стратегічні плани. Маємо своє виробництво модулів у Швейцарії, представництва в Північній Америці, Африці, Західній Європі. Наші бізнес-партнери — на всіх континентах. Запорука нашого успіху — точність, якість і виконання зобов’язань. Багаторівнева система контролю дозволяє випускати високоякісну надійну продукцію з 30-літнім строком гарантії. — Хто вам допомагав злетіти на таку високу «сонячну» орбіту? — Самі шукали вихід із холодних і голодних (не тільки для нас) 90-х років, твердо при цьому вирішивши займатися виключно виробництвом, а не перепродажем чужого товару. Розуміючи, що конкурувати на ринку мікросхем уже не зможемо (для цього були потрібні капіталовкладення на ті часи більші, ніж бюджет країни), зупинилися на вирощуванні й різанні кремнію. Потім побачили, що, маючи кремнієві пластини, цілком можемо освоїти виробництво сонячних елеПочаток на стор. 1

сертифіковані найавторитетнішими міжнародними агентствами з сертифікації та стандартизації — Veritas, TUF, UL. Ми йдемо в ногу з часом, стежимо за ринком обладнання для виробництва сонячних елементів і модулів, постійно оновлюючи й удосконалюючи основні фонди для випуску конкурентної продукції. У нас працюють кращі фахівці галузі. Саме вони — наша гордість. Нам удалося з’єднати багаторічний досвід попередніх поколінь та інноваційність рішень молодих фахівців. — Все це приємно чути. Та от у затвердженій у лютому цього року Мінпромполітики «Галузевій програмі енерго-

сонячною енергетикою більше ніхто в країні не займається. — А що маємо робити, коли внутрішнього ринку не існує? Продаж двох-трьох модулів на рік для бізнесу нецікавий. — Існує думка, що сонячна енергетика в нас не розвивається саме через відсутність необхідного обладнання. — Дуже дивна думка. Ми хоч зараз готові надати на внутрішній ринок модулі різної потужності — від 1 до 200 Вт і со-

нячні системи «під ключ». Але хто, скажіть, їх купуватиме? У країні немає споживача. Хоча є об’єктивна потреба нарощувати сонячну генерацію. Нема проблеми з обладнанням — є проблема зі ставленням до сонячної енергетики. В Україні, можна сказати, гетьчисто відсутня її державна підтримка. Цілісної програми з масштабного вироблення сонячної електроенергії, стимулювання виробників і споживачів обладнання досі немає. Самі лише розрізнені закони, здебільшого декларативні. Ось головна причина відсутності в Україні й на споживчому ринку сонячних модулів, і виробництва електричної енергії від сонячного випромінювання. Хоча для реалізації національної стратегії розвитку цього стратегічно важливого енергетичного сегмента є все — унікальні природні можливості, сировина, досвід, передові технічні й технологічні напрацювання, кадри. Залишилося тільки її розробити й прийняти. — Чому неодмінно потрібна підтримка держави? Адже сонячна енергетика — один із секторів енергетики, які найшвидше розвиваються, що мало б, нарівні з вашим прикладом, і без державної вказівки надихнути бізнес інвестувати сюди кошти.

ЕТАПИ ВИРОБНИЦТВА СОНЯЧНОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ Полікремній→ моно- і мультикремній сонячної якості→ кремнієві пластини → фотоелектричні перетворювачі (сонячні елементи)→ сонячні модулі (батареї) → система сонячного електропостачання (автономна або сітьова).

ДОВІДКА УТГ ВАТ «Квазар» (м.Київ) — найбільший у Європі виробник товарів PV-енергетики. Засноване 1964 року підприємство виробляло інтегральні схеми для військовопромислового комплексу всього Радянського Союзу. З 1994-го освоєний випуск продукції для сонячної енергетики. Має повну науково-виробничу інфраструктуру —

від наукових досліджень, розроблення нових технологій до промислового виробництва інтегральних схем, монокристалічних кремнієвих фотоперетворювачів різних розмірів і класів, сонячних панелей, систем і їхньої інсталяції. Бере участь у енергетичних проектах із сонячної енергетики в Німеччині, Італії, Франції, Іспанії, Португалії, Казахстані, Болгарії, Австрії, Пакистані, Кенії, Нігерії, Судані, ПАР.

— Відразу зауважу: ми не просимо грошей з бюджету. Ми говоримо про створення на державному рівні привабливих для інвестицій умов, про розуміння того, що сонячна енергетика — зовсім не якась там гра в сонячні зайчики купки інтелектуалів, які шаленіють від високих технологій, а реальна можливість підвищити енергетичну незалежність країни. Знову ж таки, для цього потрібний особливий рівень державного мислення й державної відповідальності, коли енергетична стратегія країни визначається виключно національними інтересами, а не на догоду політикам та окремим бізнес-групам. Сьогодні всі розвинені країни мають програми з розвитку сонячної енергетики з конкретними планами дій із залучення приватних інвестицій. Адже європейські держави, крім Франції, відмовилися від атомних блоків і, щоб зменшити енергозалежність від ресурсних держав, змушені розвивати альтернативні енергетичні джерела. Тому уряди багатьох країн активно підтримують проекти в галузі сонячної енергетики. «Сонячна ініціатива Каліфорнії», «Сто тисяч дахів у Німеччині», «Мільйон дахів у США», «200 тисяч дахів у Японії» — це програми, за допомогою яких зроблено все можливе для відкриття внутрішніх ринків сонячної енергетики. Держава сказала своїм громадянам: установлюйте сертифіковану сонячну систему й приєднуйтесь до загальної електромережі. Енергокомпанія просто мусить підключити таких приватників. Відразу укладається з ними договір і йдуть розрахунки за вироблену й споживану електроенергію. Власникам сонячних батарей відшкодовують частину їхньої вартості, надають усілякі податкові пільги. В Іспанії вчинили інакше. Щоб не будувати додаткові генерувальні потужності, у районах, де збільшується споживання електроенергії, надали величезні пільги тим, хто виробляє там сонячну енергію. Словом, варіантів багато. У всіх випадках на цей вид енергії діють пільгові закупівельні тарифи. — У нас теж на оптовому електроенергетичному ринку встановлений «зелений» тариф на закупівлю електроенергії з альтернативних джерел.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 1 3 ж о в т н я 2 0 0 9 , №41 (93)

ОСНОВНИЙ РЕСУРС — У мене склалася думка, що ті, хто вводив цю систему тарифікації, свідомо закладали важковирішувані колізії в розвиток альтернативної енергетики. Не встигли ухвалити «зелений» тариф, як НКРЕ внесла до нього поправки у вигляді коефіцієнтів залежно від виду альтернативного джерела енергії. Якби дійсно хотіли розвивати альтернативну енергетику, то відразу б установили на неї чіткі тарифи, як в усьому світі, без диференціації базових показників. До того ж у нас для продажу електроенергії в загальну мережу треба мати ліцензію. Індивідуальні покупці сонячних батарей її не подужають — занадто дороге задоволення. Тому вони ставлять модулі, як правило, для резервної подачі електроенергії в приватні будинки, для ландшафтного освітлення. Але й це, як виявляється, досить вигідно.

— Над чим зараз працює «Квазар»? — Намагаємося змусити кремній ефективно працювати при розсіяному сонці й при високих температурах. У пустелях сонячні елементи нагріваються до 70°, що зменшує пропускну здатність будь-якого провідника. Головне ж завдання — збільшити ККД елементів до 20%. Ми знаємо, за рахунок чого досягти таких технологій. Зараз маємо 17%. Це добрий показник, на рівні світових промислових досягнень.

політика розвитку. Ми прагнемо бути лідерами у світовому «сонячному» бізнесі. Лідерство визначають не обсяги продажів, а саме інновації й передові технології. У середньому 15% від прибутку вкладаємо в розроблення нових технологій. Іноді й більше. Сонячний світовий ринок ди-

сонячних батарей. Місцеві компанії ставлять опори, ми на них установлюємо свої сонячні модулі, які подають струм до вуличних ліхтарів. Все технічно просто й економічно вигідно. Інвесторами є територіальні громади. Ми зараз намагаємося проштовхнути аналогічні муніципальні проекти в Україні. Адже

Сонячні системи служать не менше 20 років і за два роки повністю повертають енергію, витрачену на їхнє виробництво.

— І все-таки традиційні види електроенергії значно дешевші. — Як сказати. Якщо включити в їхні тарифи колосальні приховані соціальні витрати на

Сонячні модулі «Квазару» в Іспанії. Якби встановити такі модулі на території кримських солончаків, країна забула б про енергетичні проблеми

намічно розвивається. Пару років тому 15% ККД було наддосягненням. Сьогодні 17% — рядовий рівень. Ми постійно намагаємося мати вичерпну інформацію про роботу нашої продукції, щоб знати, як і що в ній удосконалити.

Сумарна кількість енергії Сонця, що потрапляє на поверхню Землі протягом тижня, більше всієї енергії, виробленої за час існування людства від спалювання нафти, газу й вугілля. компенсацію шкідливого впливу традиційних електростанцій (особливо атомних), то, думаю, екологічно чиста сонячна енергетика буде конкурентоспроможною вже зараз. Світовий ринок сонячної енергетики демонструє чи не найвищі темпи зростання у виробничій сфері. Вартість електрики, генерованої від сонця, стрімко дешевшає, і фотоенергетика стає усе більш економічно рентабельною. А в деяких випадках без неї взагалі важко обійтися. Наприклад, для забезпечення електроенергією автономних споживачів, віддалених від централізованої лінії електропередач, коли будувати додаткову лінію або проводити кабель невиправдано дорого й навіть неможливо. Закінчення. Початок на стор. 1, 8

Працюємо над зменшенням собівартості продукції, у тому числі за рахунок збільшення її випуску. Думаємо над безвідхідними технологіями, тобто як повернути відпрацьований продукт у виробництво. — Технології розробляєте самі чи займаєтеся економічною розвідкою? — Самі, звичайно. Зараз з’явилося багато агресивних конкурентів, переважно з Азії. Жорстка боротьба за ринок і клієнта змушує постійно пропонувати нову конкурентну перевагу. А це можливо тільки на основі власних розробок. Хоча копіювання чужих технологій аж ніяк не вважається чимось соромним. Але «сидіти» на чужих досягненнях означає завжди пасти задніх. У нас інша

— Як відомо, ви не тільки випускаєте обладнання, а й самі монтуєте фотоелектричні системи автономного електрозабезпечення. Які проекти вам удалося реалізувати в Україні? — Їх можна порахувати на пальцях. Електрифікували острів Зміїний. Тепер там замість дизельного генератора успішно працює наша сонячна станція. За рахунок квазарівських сонячних установок світять маякові служби уздовж устя Дніпра, на о.Тузла. Але оскільки в Україні майже немає замовлень, ми задіяні переважно в міжнародних проектах. Установлювали базові системи для станцій стільникового зв’язку в Камеруні, Казахстані. Навіщо постійно до них возити за сотні кілометрів дизельне паливо, якщо вони можуть одержувати електроенергію від сонця? На наших модулях працюють системи безпеки й контролю казахстанських станцій із перекачування нафти. Беремо участь у програмі ООН із забезпечення посушливих регіонів питною водою. Наші станції подають електроенергією установкам зі знесолення та очищення морської води в африканських країнах. У Македонії мери міст почали реалізацію проектів із освітлення вулиць, пішохідних доріг від

наші автомагістралі, міста, погодьтесь, дуже погано освітлені. А могли б від сонячних модулів сяяти вночі не гірше від ялтинської набережної й траси Київ– Бориспіль. Взагалі, поле діяльності безмежне. Аби було б бажання й розуміння. Візьмемо, приміром, будівництво нових стадіонів до Євро-2010. Можна ж було замість банального скла для дахів і навісів поставити сонячні модулі, які б забезпечили стабільне освітлення не тільки стадіону, а й найближчих міських районів. Тим більше що для підтримання сонячних систем у робочому стані не треба трудомісткого технічного обслуговування. У багатьох містах світу стадіони, автовокзали, аеропорти — із «сонячним» покриттям. Автономні фотоенергосистеми служать для чергового, навігаційного освітлення, телекомунікації. У Європі на сонячних батареях уздовж доріг працює телефонний зв’язок для екстреної допомоги. Хіба в нас мало потенційно небезпечних гірських доріг у Криму й у Карпатах, де такий зв’язок просто необхідний? Звичайно, сонячна енергетика не вирішить у найближчі роки всіх енергетичних проблем країни. Але до неї треба прагнути. Оскільки ставка на нафту, газ і атом — це вічна енергетична й політична кабала від постачальників сировини. Та й сама сировина не вічна. Бо хто б що не говорив, енергетичне майбутнє — за поновлюваними джерелами енергії.

З ПЕРШИХ ВУСТ

Олександр Паршин — перший заступник голови Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів — Питання відновлюваної енергетики поставлені урядом у ранг найпріоритетніших, адже Україна повинна до 2015 року знизити споживання природного газу на 15—20 млрд м3. Це амбіційна мета, але саме за рахунок відновлюваної енергетики, у тому числі сонячної, ми зможемо її досягти. НАЕР як орган виконавчої влади, відповідальний за збільшення частки нетрадиційних джерел енергії в паливно-енергетичному балансі держави, докладає всіх зусиль для реалізації поставлених завдань. Агентством розроблено проект державної цільової економічної програми на найближчі п’ять років, спеціальних програм у сфері відновлюваної енергетики. Уже в 2010 році заплановано будівництво першої пілотної сонячної станції потужністю 10 МВт. Вона буде змонтована в Криму на горі Ай-Петрі. НАЕР активно працює над створенням сприятливого інвестиційного клімату та впровадженням стимулів і преференцій у сфері відновлюваної енергетики. Прийнято ряд нормативноправових актів. Зокрема, внесено зміни до Закону про електроенергетику, яким передбачено введення «зеленого тарифу». Тепер ті, хто виробляє електроенергію з допомогою сонця, можуть продавати її на оптовий ринок за ціною в 4 рази вищою за звичайну. Є вже ряд підприємств, які працюють за цим законом. Щоправда, поки лише у сфері вітроенергетики. А всі витрати, пов’язані з підключенням до мережі, за нещодавнім рішенням Кабміну, беруть на себе обленерго. Серед інших преференцій — звільнення від ввізного мита й ПДВ енергоефективного обладнання та звільнення на 10 років від податку на прибуток. У проекті Державного бюджету на 2010 рік вперше заплановано створення спеціального Фонду енергоефективності на 3 млрд грн. Його розпорядником стане Мінекономіки. НАЕР всіляко сприятиме формуванню і розвитку внутрішнього споживчого ринку сонячної енергетики. Наразі розглядається питання про те, що продукція підприємства «Квазар» стане основою реалізації перших показових проектів у цій сфері. Записала Тетяна КОВРИГА

Українська технічна газета

№41 (93) В і в т о р о к , 1 3 ж о в т н я 2 0 0 9

ШКОЛА АНТИКРИЗОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Електронний компас енергетики Чи можна з мінімальними зусиллями контролювати споживання електроенергії в режимі online — у будь-якій точці й у будь-який час доби? Фахівці відповідають: так. Марина САВІНОВА Все більша вартість енергоресурсів вимагає їхнього жорсткого обліку. Електроенергія — товар досить специфічний. На одну одиницю продукції або послуги можна затратити різний її обсяг. Оптимізувати витрати дозволяють автоматизовані системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ).

них — оперативна й повна інформація про режими споживання електроенергії, автоматизація процесу формування звітів, зберігання архівної інформації, аналіз економічної ефективності обраного способу розрахунків, можливість споживача застосовувати для розрахунків будь-який тип багатофункціонального лічильника електроенергії з цифровим інтерфейсом. Теоретично ефект очевидний. А практично? Із цим запитанням «УТГ» звернулася до ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання», де працює власна АСКОЕ. У 2008—2009 рр. разом із ТОВ «Тріос груп» компанія провела комплекс робіт зі створення АСКОЕ на межі із суміжними суб’єктами оптового ринку електроенергії України. Виконано проектні роботи з двохсот підстанцій і шести центрів збору інформації. Уведені в промислову експлуатацію АСКОЕ трьох структурних одиниць об’єднання: Луганських міських електричних мереж, Лисичанських високовольтних мереж і Південних високовольтних мереж (м. Краснодон). Розповідає заступник генерального директора з енергозбутової роботи ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» Михайло Прочан (на знімку).

требує жорсткого контролю. Ми займаємося продажами й не маємо права на помилки. Іншими словами, основна мета — одержувати достовірні дані про надходження електроенергії, які не залежать від людського фактору. Але... з його урахуванням. АСКОЕ дозволяє відмовитися від роботи персоналу вночі, а отже зменшити ймовірність травматизму й нещасних випадків на підприємстві. Плюс економія десятків тисяч гривень на витраті паливно-мастильних матеріалів і зношуванні транспортних засобів. — У чому специфіка АСКОЕ вашої компанії? — В Україні небагато енергопостачальних компаній, що мають таку велику кількість точок надходження електроенергії у свої мережі. У нас їх сьогодні — 1494. Як врахувати всі показання, зібрати інформацію воєдино, узагальнити й передати пакетом у центральну систему обробки даних? Ці непрості завдання саме й вирішує АСКОЕ. Крім того, ЛЕО межує з дев’ятьма суміжними суб’єктами оптового ринку електроенергії України. У кожного такі ж права з поставки й передачі електроенергії і свій погляд на те, якою повинна бути АСКОЕ. Треба було знайти компроміс, а це диктувало особливі вимоги до нашої системи щодо її взаємодії з АСКОЕ суміжників. — У якій послідовності виконувалися роботи? — Спочатку НКРЕ України затвердило інвестиційну програму ТОВ «ЛЕО» з окремою статтею на фінансування створення АСКОЕ. Ми провели тендер — підрядником стало ТОВ «Тріос груп». Фахівці компанії виконали роботи з розроблення та узгодження технічного завдання й проекту АСКОЕ. Потім — практичне впровадження: монтаж устаткування, перевірка його працездатності, здача системи в дослідну експлуатацію, метрологічна атестація і введення в промислову експлуатацію. — Як вплинуло створення АСКОЕ вашої компанії на роботу зі споживачами електроенергії? — Багато точок надходження електроенергії в мережі ТОВ «ЛЕО» одночасно є і точками надходження безпосередньо до споживача. Їх АСКОЕ обов’язково включатимуться в систему компанії.

— Михайле Анатолійовичу, яка мета створення автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії ТОВ «ЛЕО»? — Нам необхідно мати достовірні, зняті одночасно з усіх лічильників дані про надходження електроенергії в мережі ТОВ «ЛЕО». Крім того, це вимоги оптового ринку електроенергії України, що теж зацікавлений у одержанні достовірної й точної інформації. Забезпечити ж потрібну точність шляхом контрольного знімання показників черговим персоналом підстанцій або бригадами, які послідовно роблять це на декількох географічно розкиданих об’єктах, неможливо. За рік через наші мережі проходить близько 9 млрд кВт∙год. електроенергії, вся вона по-

— Чи планується розвиток системи? — Безперечно. Необхідно ввести в промислову експлуатацію інші точки комерційного обліку електроенергії на межі із суміжними суб’єктами оптового ринку. Потім організувати обмін даними між АСКОЕ нашої компанії й АСКОЕ споживачів, у яких вони змонтовані. Наступний етап — розширення системи й установлення обладнання на вузлових підстанціях і точках, що визначають надходження електроенергії в структурні підрозділи ТОВ «ЛЕО». — І це в умовах економічного спаду? — Криза — це стимул до розвитку. І ми це розуміємо. Звичайно, у її «лещатах» порушується запланований графік робіт, але не розвиватися не можна. За АСКОЕ — майбутнє.

Для повноти картини ми попросили прокоментувати ситуацію представника розробника — директора ТОВ «Тріос груп» Олега Сидоренка (на знімку).

— Олеже Степановичу, створення АСКОЕ — це вирішення якогось конкретного енергетичного завдання чи — ширше — впровадження інформаційних технологій в енергетиці? — Автоматизовані системи комерційного обліку електроенергії створюють у світі й в Україні протягом останніх тридцяти років. Раніше вони називалися автоматизованими системами обліку електроенергії й несли більше технологічне навантаження — надавали технічну інформацію про обсяги перетікання електричної енергії. З розвитком ринкових відносин в енергетиці виникла потреба в інструменті, що дозволяє швидко й точно виконувати комерційні розрахунки за електроенергію. Тож, на мою думку, АСКОЕ — це скоріше економічний інструмент для фінансових розрахунків у електроенергетиці. — Чи відрізняються роботи зі створення АСКОЕ ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» від подібних на інших об’єктах? — Створення АСКОЕ енергокомпанії, подібної до ТОВ «ЛЕО», — дуже непросте завдання. Складність насамперед у наявності великої кількості точок комерційного обліку й великої кількості підстанцій, де вони розташовані. Все це розподілено по величезній території. Тож найважчим виявилося своєчасне проведення передпроектного обстеження об’єктів. А по суті, створення такої системи — це вирішення унікального технічного завдання. Дві головні проблеми, з якими ми маємо справу, — виконання великого обсягу проектних робіт і застосування нових технологій передачі даних. Обидві, як бачите, вирішені успішно. — І які ж нові технології використовувалися? — Насамперед технологія збору й передачі даних — ATdata®Net. Таке програмнотехнічне вирішення дозволяє одержувати комерційні дані з багатофункціональних лічильників електроенергії в узгодженому трафіку. Запити й одержання даних провадяться одночасно з багатьох каналів без застосування так званих «модемних стійок». Як транспорт використовуються GPRS-канали, як резервний канал — CSD-передача даних. Переходи з основного каналу зв’язку на резервний вико-

нуються автоматично. Технологія унікальна й у такому вигляді застосовується на об’єктах електроенергетики вперше. Її використання дозволяє знизити витрати енергокомпанії на забезпечення збору даних у 10 разів. По-друге, ми використовували сітьовий протокол обміну даними ATdata®ХР для інформаційного обміну з АСКОЕ суміжних суб’єктів оптового ринку електроенергії. Зараз обмін даними в автоматичному режимі виконується між системами ТОВ «ЛЕО» і ДП «Лисичанська ТЕЦ». Крім того, ця технологія дозволяє на інформаційному рівні інтегрувати АСКОЕ споживачів електроенергії в АСКОЕ енергокомпанії. Такий спосіб передачі даних надійніший, ніж традиційний файловий обмін. Не можу не сказати, що основна частина обладнання, установленого на підстанціях і експлуатованого в промислових умовах, виробляється в Україні. — Багато часу пішло на розроблення програмного забезпечення? — В обіцянках дуже швидко розробити проектну документацію, виконати монтажні й пусконалагоджувальні роботи й розробити програмне забезпечення є певне лукавство. Компанія-розробник повинна мати оригінальні протоколи обміну з багатофункціональними лічильниками електричної енергії від заводіввиробників, необхідний цілий ряд спеціальних випробувань програмного засобу, у тому числі й метрологічних. На думку наших фахівців, програмний засіб «Система збору комерційних даних ATdata®Smart» — повністю готовий продукт, що пройшов всі необхідні випробування й, найголовніше, призначений для застосування у великих розподільних системах. Його використання значно скоротило терміни створення АСКОЕ. — Як поставилися до вашої роботи суміжні суб’єкти оптового ринку України? — У цілому позитивно. Робота зі створення АСКОЕ починається з розроблення та узгодження технічного завдання. На цій стадії й знаходили взаєморозуміння із суміжниками: ВАТ «Донецькобленерго», АК «Харківобленерго», ТОВ «Східенерго», ДП «Регіональні електричні мережі», ДП «Сєверодонецька ТЕЦ», ДП «Лисичанська ТЕЦ», Донбаською електроенергетичною системою ДП «Укренерго», Донецькою залізницею. Головне ж у тому, що інформаційна взаємодія АСКОЕ суміжних суб’єктів оптового ринку електроенергії України — необхідна умова діяльності ринку. Сьогодні АСКОЕ ТОВ «ЛЕО» взаємодіє із системами ДП «Лисичанська ТЕЦ», Донецької залізниці, передаються дані в ДП «Регіональні електричні мережі». Найближчим часом буде реалізований обмін комерційними даними з АСКОЕ ДП «Сєверодонецька ТЕЦ». — Що в перспективі? — Створено фундамент — почалася промислова експлуатація трьох фрагментів АСКОЕ енергокомпанії «ЛЕО» з шести. А нарощувати систему набагато простіше, ніж створювати нову. Комерціалізація енергоринку в Україні природно задіяла високотехнологічні інструменти керування витратами. Практика доводить: це вже позначається на ефективності бізнесу.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 1 3 ж о в т н я 2 0 0 9 №41 (93)

ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ опалення приміщень академії. лі утворили живий ланцюг і за– Нам за рік необхідно запла- блокували в’їзд сміттєвозам на тити за теплоносії понад п’ять міське звалище. Але, схоже, наремільйонів гривень. А держа- шті справа зрушила з місця. ТЕПЛО СУДАНСЬКОЇ ТРАВИ Наприкінці вересня на Дієвва нас профінансувала лише на езабаром на ланах Полтав- 500 із невеликим тисяч, — гово- ській горі під Кременчуком, де щини, де з діда-прадіда ви- рить проректор. — Вихід один облаштоване міське сміттєзварощують традиційні сорти пше- — якомога більше використо- лище, відкрили полігон побутониці, ячменю, жита, заколосить- вувати альтернативні джерела вих відходів і почали видобуток ся незвична для регіону злакова енергії. Наші спеціалісти, під- біогазу. Такий проект в Україні культура — сорго суданське, або ключені до проекту, надавати- перший. Реалізується він спільно з німецькими інвесторами — суданська трава. Місцеві селек- муть економічні висновки щодо компанією «Haase Energietechnik ціонери аж ніяк не розраховують технології вирощування, отримання насіння, по- AG», яка має досвід створення садкового матері- заводів із переробки сміття. Німалу, виробництва ці реалізували першу частину паливних брикетів спільного інвестиційного проекту, пробуривши свердловину для та гранул. видобутку біогазу, який накопиМолодий вчечується в надрах звалища. Біогаз ний, кандидат використовуватимуть для виросільськогоспоблення електроенергії для подарських наук треб Кременчука. У рамках реМаксим Кулик, алізації в Україні «Програми із який керуватизахисту навколишнього середоме в дослідному вища в комунальному секторі» центрі відділом в Кременчуці презентовано тароз- кож проект пробної дегазації. Учасники українсько-бельгійського проекту, агрономії, викладачі Полтавської державної аграрної академії повів, що проекНим передбачене тестове бурінМаксим Кулик (ліворуч ) і Олег Слинько том передбаче- ня для виміру концентрації газу но вирощуван- на Дієвському полігоні побутоня кількох енергомістких рос- вих відходів. На основі резульна те, щоб отримати від іноземної гості рекордних урожаїв. Цій лин. Вибір конкретної культу- татів випробувань тут спочатку ри залежить від ряду чинни- проведуть санацію і налагодять рослині уготована інша доля. Директор дослідного цен- ків, у тому числі й від наяв- процес уловлювання біогазу, який тру з технології селекції, ви- ності транспортних розв'язок, потім спалюватимуть у факелі або рощування, переробки, раці- місцезнаходження потенцій- використовуватимуть для вионального використання бі- ного споживача — котельної робництва електроенергії. При омаси при Полтавській дер- або електростанції, соціальної цьому метан перетворюється жавній аграрній академії кан- думки щодо експерименту. Як на вуглець — менш шкідливий дидат технічних наук Олег правило, відстань, на яку до- парниковий газ. Інші негативСлинько репрезентував у Доне- цільно транспортувати біома- ні впливи полігону на довкілля, су вже у вигляді палива, не по- такі як забруднення шкідливицьку на всеукраїнській виставвинна перевищувати 50 км. ми речовинами ґрунтових та ці «Енергоефективність-2009» поверхневих вод, зменшуватиукраїнсько-бельгійській промуться після санації полігону. ект з енергозбереження. Його БІОГАЗ ІЗ СМІТТЯ У планах німецької компанії метою є створення на Полтав— пробурити ще 5 свердловин і щині замкненого циклу виробіська влада Полтави й Кре- збудувати сміттєпереробний заництва енергомістких рослин, менчука вже котрий рік вод, який дозволить утилізуваїх подальша переробка та попоспіль намагається вирішити ти сміття, отримуючи при цьому стачання споживачу доступпроблему ефективного викорис- біогаз та електроенергію. Орієнної за ціною енергії. Сировину вирощуватимуть переважно на землях, мало придатних для сільськогосподарського використання. Постачання теплової енергії здійснюватиме спеціальна мережа сервісних компаній. За оцінкою фахівців агроакадемії, реалізація проекту дасть змогу значно скоротити споживання газу. Бельгійці невипадково обрали для експерименту Полтавську державну аграрну академію. І не лише тому, що тут потужний науковий потенціал і сучасна власна база. Закордонних інвесторів привабив досвід полтавських учених-аграріїв у використанні альтернативних джерел енергії. Приміром, у академічній їдальні воду підігрівають за допомоГолова Полтавської ОДА В. Асадчев (ліворуч) із представниками німецької гою сонячних батарей, у такий компанії на Дієвському полігоні побутових відходів спосіб обігрівають і приміщення віварію. А от учених-аграрників, за словами проректора академії тання міських сміттєзвалищ. Ви- товна вартість проекту — 30 млн з наукової роботи Миколи Опа- магають цього й жителі сіл: ве- євро. Частину потрібної суми зари, привабила в проекті не лише личезна кількість сміття, яке що- лучатимуть за рахунок продажу можливість взяти участь у роз- дня звозять із міст, десятиліття- Україною квот на викиди шкідробленні новітніх агротехноло- ми отруює повітря та ґрунтові ливих речовин у повітря за Кіотгій із вирощування енергомістких води. Доходило навіть до конф- ським протоколом. Фото автора рослин, а й можливість залучити ронтації, як у селі Макухівка та прес-служби Полтавської ОДА інвестиції в модернізацію системи Полтавського району, де жите-

Полтава — місто тепле Щоб упроваджувати альтернативні енергозбережні технології, спочатку треба розвинути в собі здатність альтернативно мислити. Цю аксіому підтверджує досвід Полтавської області. Олександр БРУСЕНСЬКИЙ ВАРТО РИЗИКНУ ТИ…

онячні батареї в Ліщинівському будинку-інтернаті, що в Кобеляцькому районі Полтавської області, змонтували за ініціативою його директора Анатолія Шкарбана. Подивитись на закордонну новинку сюди приїздять здебільшого керівники різних закладів, занепокоєні захмарними рахунками комунальників. Установка дозволить заощаджувати тільки на економії газу не менше 50 тисяч гривень на рік. Для будинку-інтернату з його скромним рахунком це чималі гроші. В Україні потрібного обладнання знайти не вдалося: хотіли підтримати вітчизняного виробника, але довелося купувати сонячні батареї в Німеччині. Хоча, переконаний А. Шкарбан, не гіршу продукцію могли б виробля-

лекторів подається до теплообмінника, де нагріває воду. У будинку-інтернаті в такий спосіб тепер повністю забезпечують гарячою водою пральню та лазню. Навіть за умов, коли сонце заслоняють осінні хмари, батареї все одно працюють і підігрівають воду до 38 градусів. Осіннім сонячним днем вода нагрівається до 57 градусів. А влітку батареї працюють на повну силу. Працюватимуть вони і взимку, бо діють за принципом звичної нам теплиці: на дворі мороз, а за склом тепло. Правда, досвідчений господарник А. Шкарбан про всяк випадок підстрахувався і в бак із водою вмонтував п’ять ТЕНів, які можуть швидко підігріти воду, якщо з цим раптом не впораються батареї. Але витрачати електроенергію поки не довелося — новинка працює бездоганно. Анатолій Шкарбан, депутат Полтавської облради й голова по-

А. Шкарбан особисто перевірив монтаж сонячних батарей

ти й у нас. За конструктивним вирішенням прилад доволі простий: 15 сонячних колекторів, кожен з яких складається з 20 вакуумних скляних трубок, зсередини вкритих абсорбером. З’єднані в три ряди колектори встановлюють під кутом 45 градусів до поверхні землі. Їхня загальна площа — 30 м2. Усередині кожної скляної трубки проходить ще одна, мідна, заповнена теплоносієм — 60-процентним водним розчином пропіленгліколю, якого в контур залито 40 літрів. Принцип роботи батарей теж простий: від сонячних променів, що падають на поверхню скляної трубки, нагрівається мідна трубка з теплоносієм. Рідина, температура якої залежно від інтенсивності сонячного випромінювання може сягати 75—80 градусів, з усіх п’ятнадцяти ко-

стійної комісії з екології та раціонального природокористування, не приховує, що потрібні на придбання та встановлення сонячних батарей 250 тисяч гривень він «вибив» з екологічного фонду облради. Починаючи експеримент у своєму інтернаті, хотів переконати колег — директорів бюджетних установ, що варто ризикнути. До речі, подивитися на роботу сонячних батарей до Ліщинівки приїжджають і власники приватних будинків, яких теж розоряють комунальники. Разом із спеціалістами, які монтували сонячні батареї в інтернаті, вони підрахували, що для середнього будинку достатньо двох колекторів загальною площею 4 м2. Така установка обійдеться власнику у 8—10 тисяч гривень, які окупляться вже за кілька років.

Українська технічна газета

№41 (93) В і в т о р о к , 1 3 ж о в т н я 2 0 0 9

АСПЕКТ

ФОРУМ

СЕРЕДОВИЩЕ ПРОЖИВАННЯ

«Самое синее в мире...»? Cергій ПОНОМАРЬОВ МОРЕ ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ НА СМІТНИК

ереги Чорного моря були колискою давніх цивілізацій Європи й Азії, і згубного антропогенного впливу воно зазнало сповна. Його стан ускладнюється слабким зв’язком з океаном, а ще тим, що в нього впадають три найбільші ріки Європи — Дунай, Дніпро й Дністер. З усіма наслідками, які з цього «випливають». Економічний бум початку ХХІ століття посилив вплив людини на Чорне море. Водоймище опинилося на шляху транзиту нафти й газу з Кавказу в Європу, поклади вуглеводнів знайшли на його дні. Ці фактори здатні поставити хрест на майбутньому моря. На прес-конференції в Києві українські та європейські вчені навели факти негативного впливу людини на природу моря. От лише деякі з них: поблизу бурових платформ у Каркинитській затоці вміст нафти й важких металів на дні перевищує норму в 20 разів; змиви з рисових чеків і річкові стоки виносять у море велику кількість мінеральних добрив і засобів захисту рослин, знижують солоність морської води; у північній частині моря процвітає браконьєрський вилов занесених у Червону книгу дельфінів (порція дельфінячого м’яса в стамбульських ресторанах коштує $80), нелегальний промисел креветок; через періодичні пориви каналізації в море потрапляє велика кількість органіки, інфікованої збудниками кишкових захворювань. Природі моря загрожують і міжнародні економічні проекти, реалізація яких відновиться після світової кризи. ПОРЯТУНОК — У ЗАПОВІДАННІ

айефективнішим заходом із захисту дикої природи у світі визнане заповідання. Приклад — селище Залізний Порт на Херсонщині, де проходить кордон Чорноморського біосферного заповідника. Тут — курорт, який швидко розвивається, будівництво готелів і пансіонатів, юрби відпочиваючих, купи сміття на пляжі. А за 100 метрів, за сіткою заповідника, граються баклани, пустельним пляжем прогулюються чайки, морський бриз шарудить в очереті солоних озер... Україна є лідером природоохоронної справи серед чорноморських країн — їй належить 37 акваторій моря, що охороняються, 19 з яких мають міжнародний статус. Однак наша країна приділяє мало уваги охороні природи морського узбережжя, а саме там морю завдається найбільша шкода. Тут лідерує Румунія: під охороною більше 60% її узбережжя. У цілому ж екологи вважають покриття Чорного моря природоохоронними територіями недостатнім: їхня загальна площа — 1,5 млн га, або 2,4%. З погляду вчених, в ідеалі слід було б заповісти всю акваторію моря з повною забороною на ній господарської діяльності. Сьогодні це неможливо, але охороняти окремі акваторії з найціннішою флорою й фауною необхідно. Експерти проекту ESBSea в 2007—2009 роках допомогли українським колегам у розНАЙБІЛЬШІ ТЕХНІЧНІ ПРОЕКТИ В АКВАТОРІЇ ЧОРНОГО МОРЯ — Будівництво газопроводу «Набукко» — Будівництво газопроводу «Блакитний потік» — Будівництво нафтотерміналу в порту Південний — Розвиток поромних сполучень ( Україна—Грузія, Україна—Туреччина) — Будівництво транспортного переходу «Кримський міст» — Відновлення глибоководного каналу Дунай—Чорне море — Будівництво морського торговельного порту Донузлав — Видобуток нафти й природного газу на шельфі (Україна, Румунія) — Видобуток метанових газогідратів із дна (Україна, Росія) Початок на стор. 1

робленні нормативної бази охорони Чорного моря. Відповідно до юридичних стандартів Євросоюзу розроблені найважливіші законопроекти: «Про прибережну смугу морів», «Про охорону водно-болотних угідь», «Про створення першого в країні морського заповідника «Філофорне поле України» площею 400 тисяч гектарів. У рамках проекту розроблена Інструкція про створення морських природоохоронних територій. Найголовніше ж, як відзначила на прес-конференції національний координатор проекту ESBSea в Україні Олена Паніна, європейські колеги долучили українських учених до екологічних підходів, звичайних у цивільному суспільстві. На них екологи тепер будуватимуть стратегію охорони Чорного моря. «ТРЕБА ТВЕРЕЗО ОЦІНЮВАТИ ІНДУСТРІА ЛЬНІ РИЗИКИ»

ро те, що можна зробити вже зараз для порятунку моря, розповів у інтерв’ю «УТГ» Борис АЛЕКСАНДРОВ, керівник Одеської філії Інституту біології південних морів НАН України, представник «партії оптимістів» у чорноморській науці. — Борисе Георгійовичу, як ви оцінюєте нинішній стан Чорного моря? — Хочеться вірити, що наше море «видужує»: з ряду найважливіших біологічних параметрів воно повернулося до стану 70-х років. — Хай живе економічна криза? — Після розпаду СРСР, звичайно, у море потрапляє менше нафтопродуктів і хімікатів. Але не меншу роль відіграло створення в Україні служби охорони природи. Сьогодні в кожному порту є інспектор, який відразу піймає кожного, хто зіллє у воду нафтопродукти. Робота служб з охорони моря обчислюється сумою в 3 мільйони доларів у рік — штрафи за забруднення вод. Це змусило підприємців дбайливіше ставитися до моря. — Чи мають штрафи цільове призначення? — Так, вони надходять тільки на природоохоронні потреби. Правда, нам ще далеко до закордонної практики. Там оштрафований має право вимагати використовувати кошти в тій місцевості, де він живе. У нас же йде перерозподіл: забруднив море суб’єкт у одному місці, а накладений на нього штраф використовували в іншому. Більша частина платежів надходить у столицю, і це несправедливо. — Єврокомісія в останні роки фінансує в Причорномор’ї ряд екологічних проектів. Чим спричинений такий інтерес? — Європейці виділили гроші на збереження унікальних ресурсів Чорного моря, зокрема, на створення заповідника в українській частині дельти Дунаю. Адже це надбання всього світу. Крім того, багато видів середземноморських тварин заходять у Чорне море, годуються там і потім ідуть «додому». У їхній охороні також зацікавлені країни ЄС. — Стан моря покращився. Чи означає це, що людина більше не завдає йому шкоди? — Ні, але тепер її вплив позначається опосередковано — через «біологічне забруднення» і глобальні зміни клімату. У першому випадку людина, скажімо, з баластовими водами суден перевозить організми з одного моря в інше. Так було в ХХ столітті з хижим молюском рапаном — пожирачем морської зірки: його личинки потрапили в Чорне море з Японського. Таке втручання має важкі наслідки: через конкуренцію видів прибульці витісняють аборигенів, часом безповоротно. Що ж до антропогенних змін клімату, то в останні п’ять років внаслідок глобального потепління в Чорне море ринулися тварини й рослини із Середземномор’я, для яких раніше існував температурний бар’єр. — Чи непокоять вас як гідробіолога нові технічні проекти чорноморських країн? — Привід для тривоги завжди є. Я далекий від позиції алармістів, які звикли нагнітати ситуацію, але треба тверезо оцінювати ризики, які несе із собою нинішній промисловий бум у Причорномор’ї.

Львівський Давос Головний акцент ІХ Львівського міжнародного економічного форуму, який відбувся в Трускавці, було зроблено на стратегіях виходу з економічної кризи, обговоренні проблем регіонального розвитку та проекту «Євро-2012». Марія ДОРОТИЧ ПІСЛЯ «ЖОРСТКОЇ ПОСАДКИ»

а словами губернатора Львівщини Миколи Кмітя, форум має всі шанси перетворитися за форматом на давоський. Протягом восьми років від започаткування він трансформувався у впливову національну та міжнародну платформу для обговорення важливих питань. Обговорювати проблеми залучення в Україну інвестицій, інновацій, конкурентоспроможності в умовах економічної кризи до Трускавця приїхали високопосадовці з України і Європи, провідні економісти та фінансисти. Директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бурковський у своїй доповіді на форумі зазначив, що наявність ряду серйозних структурних проблем в українській економіці спричинила «жорстку посадку» під час кризи. Серед можливих шляхів виходу зі складної економічної ситуації він назвав стимулювання попиту на продукти національних виробників для відновлення реального сектора економіки, підтримку безробітних: «Держава повинна бути готова до того, що грошей буде мало, треба визначити для себе жорсткі економічні пріоритети і бути готовим приймати непопулярні, але ефективні рішення». Андре Куусвек, директор Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні, відзначив, що ЄБРР і надалі фінансуватиме проекти в Україні. Цього року загальна сума інвестицій становитиме 4,5 млрд євро у фінансову, агропромислову та транспортну сфери, зокрема у проекти з розвитку дорожньо-транспортної інфраструктури Львова (близько 78 млн євро). Хорхе Зукоскі, президент Американської торговельної палати в Україні, відзначив, що пріоритетними напрямами для інвестування в Україну є банки, нерухомість та агропромислова галузь. КОЛИ ПРОКИНЕТЬСЯ «СПЛЯЧИЙ СЛОН»?

асамперед провідні міжнародні експерти відзначили сильні та слабкі сторони України. Маргарета Хаунз, старший економіст Всесвітнього економічного форуму, відзначила потенціал країни — обсяг ринку, систему вищої освіти, макроекономічну стабільність, ефективність ринку праці й одночасно — неготовність України до новітніх технологічних упроваджень, проблемний фінансовий сектор, нестабільність владних інституцій, нее-

фективність ринку. На думку Стіва Сантанджело, старшого консультанта компанії «Future Вrand», найбільша проблема України — слабка впізнаваність бренду країни за наявності значного потенціалу. А Віктор Ющенко у своїй привітальній промові назвав українську економіку «сплячим слоном, який ще чекає на своє пробудження». Україна домовилася з 68 країнами про захист приватних інвесторів, стала членом СОТ, активно веде переговори з ЄС про членство в асоціації. На переконання президента, це сприяє поліпшенню інвестиційного клімату. Головна проблема —– бюрократична дозвільна система. Для порівняння, українське законодавство передбачає 15 тисяч сертифікатів, а європейське — 9 тисяч. Віце-прем’єр-міністр України Іван Васюник відзначив, що пріоритетним інвестиційним проектом України можна вважати проведення «Євро2012». «Це проект модернізації України», — стверджує Васюник. КЛУБ РЕГІОНА ЛЬНИХ ЛІДЕРІВ

собливість цьогорічного економічного форуму — створення Клубу регіональних лідерів, який може започаткувати традицію спільного вирішення проблем розвитку кожного окремого регіону. У форматі відкритої дискусії своїм баченням економічних процесів у регіонах поділилися регіональні лідери з областей, районів, обласних центрів. Зробити Клуб регіональних лідерів репрезентативним для України, розширити обговорення до проблем адміністративно-територіальних одиниць та населених пунктів усіх рівнів – це безпрецедентна для України ідея. Ініціатор створення Микола Кміть сподівається, що засідання клубу стануть регулярними і матимуть вплив на формування регіональної політики на національному рівні, адже ініціативи щодо покращання ситуації в тому чи іншому регіоні мають іти від тих, хто в цих регіонах живе і працює. Засідання Клубу регіональних лідерів відбулося на другий день форуму під керівництвом Юлії Тимошенко. Вона акцентувала увагу на програмах уряду, які допоможуть Україні вийти з економічної кризи. «Дуже багато говорять про депресивні регіони. Я не хочу повторювати цю дефініцію «депресивні регіони». Мені більше подобається інша концепція: перетворити депресивні регіони на перспективні регіони», — сказала прем’єр-міністр України.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 1 3 ж о в т н я 2 0 0 9 №41 (93)

ЗОНД

Принадити інвестора На ринку інвестицій країн — сусідів України криза загострила боротьбу за Його Величність Інвестора Олена ЗЕЛЕНІНА

осія, Білорусь, Туреччина, Румунія... Капітали поділені й переділені, шок від валютних коливань, потроху минув, треба жити й виживати далі. До цієї боротьби Україна долучається з низького старту. За всі роки незалежності ми нагромадили аж... 823,5 долара інвестицій на одного жителя. В інших постсоціалістичних країнах показники на сьогоднішній день — від 2,5 до 7—8 тисяч євро. — Ми повинні зробити все, щоб умови для інвесторів у нас були краще, ніж у наших сусідів, — цю аксіому, виступаючи на Міжнародному інвестиційному форумі в Харкові, констатував Василь Федюк (на знімку).

Назва в його посади дуже довга — начальник управління залучення іноземних інвестицій та формування позитивного інвестиційного іміджу України за кордоном Національного агентства України з іноземних інвестицій і розвитку. Залишається сподіватися, що завдяки діяльності агентства в Україну потягнуться не менш «довгі» долари, євро, рублі, та й наші доморослі олігархи «потрясуть» своєю гривнею. Поки що економічна криза викликала триразове скорочення припливу прямих іноземних інвестицій в Україну. Якщо в докризове перше півріччя 2008 року в країну надійшло $6,92 млрд інвестицій, то за аналогічний період 2009-го — лише $2,36 млрд. За оцінками експертів, реальне падіння інвестицій набагато більше, бо через девальвацію гривні доларова вартість багатьох компаній упала. «ВСЕ ФЛАГИ В ГОСТИ...»

іжнародний інвестиційний форум «Інновації, інвестиції, харківські ініціативи» викликав непідробний інтерес у послів різних держав: Азербайджану, Аргентини, Білорусі, Угорщини, Канади, Норвегії, а також представників дипломатичного корпусу В’єтнаму, Російської Федерації, Польщі. США представляли Американська торговельна палата в Україні й бізнес-рада «США–Україна». Євросоюз — Європейська бізнес-асоціація. Приїхали й численні делегації регіонів-партнерів —

Білгородської, Курської, Московської, Ростовської областей Росії, Мінської області Білорусі й Хатлонської області Таджикистану. Таджики з нетерпінням чекають харківських фахівців і проектувальників для модернізації гідроелектростанцій. Білоруси не проти вийти зі спільною продукцією на продовольчі ринки третіх країн. Білгородський державний і технологічний університети запрошують харківських фізиків до співробітництва у рамках реалізації проектів із нанотехнологій, фінансованих корпорацією «Роснано». І вже в цьому місяці стартував міжнародний проект «Спільні прикладні дослідження та економічне співробітництво 2009—2011 (СПДЕС Харків—Норвегія)» Північно-східного регіонального центру інноваційного розвитку й норвезької корпорації SINTEF Group. Одна з основних сфер спільної діяльності — розроблення довгострокового проекту співробітництва Норвегії й Харківського регіону у сфері трансферу технологій. При цьому українська державна й харківська обласна програми розвитку інноваційної інфраструктури й проект «СПІЕ Харків-Норвегія» доповнюватимуть і посилюватимуть одне одного. Виступаючи на форумі, посол Королівства Норвегія Олав Берстад звернув увагу на значний

ДРУЗІ, ДОМАШНІ, ДУРНІ Й ДЕРЖАВА

сновою інноваційної діяльності в будь-якій країні завжди вважалися три «Д»: «друзі», «домашні», «дурні». Як пожартував директор департаменту інвестицій Державного агентства України з інвестицій та інновацій Ростислав Лукач, час до цієї «трійки» приєднатися й четвертій «Д» — державі. Це грантова підтримка державою фундаментальних досліджень, частина результатів яких входить у практику, а потім підключаються консалтинг, венчурні фонди, цінні папери й біржа. У ролі класичного «дурня» в усьому світі виступає венчур (англ. venture) — інвестиційна компанія, яка працює виключно з інноваційними підприємствами й проектами. Вони здійснюють інвестиції в цінні папери або підприємства з високим або відносно високим ступенем ризику, очікуючи на надзвичайно високий прибуток. Звичайно такі вкладення здійснюються у сфері новітніх наукових розробок, високих технологій. Як правило, 70—80% проектів не дають віддачі, але прибуток від інших 20—30% окуповує всі збитки. Читач «УТГ» дуже здивується, коли дізнається, що, за даними Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку, в Україні існує по-

«У нас у країні «дурнів» немає. Якщо уважно подивитися на так звані венчурні фонди, легко виявити, що інвестиції надходять у будівництво, торгівлю, харчову промисловість і навіть в угоди з нерухомістю, але до інноваційного розвитку економіки не мають ніякого відношення». потенціал для подальшої активізації торгово-економічного співробітництва України й Норвегії. Перспективне, на його думку, зокрема, співробітництво в галузі енергетики та енергозбережних технологій, суднобудування, а також залучення в Україну передових норвезьких технологій, у тому числі в освоєнні потенційно багатих родовищ нафти й газу (зокрема на шельфі Чорного моря). Посол побачив значні перспективи співробітництва у сфері телекомунікацій і технопарків. Це не враховуючи того, що понад тисячу українських програмістів уже працюють у норвезьких фірмах. Загалом, потенційні й реальні зарубіжні інвестори дуже добре інформовані про наші конкурентні переваги. І проблема нашого відставання на ринку інвестицій, звичайно, не в цьому.

над 964 (!) інвестиційні фонди, у тому числі понад 700 венчурних. І на 1 січня нинішнього року ними було випущено цінних паперів на суму близько 60 млрд грн. Однак при цьому в нас у країні «дурнів» немає. Якщо уважно подивитися на так звані венчурні фонди, легко виявити, що інвестиції надходять у будівництво, торгівлю, харчову промисловість і навіть в угоди з нерухомістю, але до інноваційного розвитку економіки не мають ніякого відношення. Це просто схема, що використовує капітал переважно для зниження податкового навантаження. Тоді як у світі інвестування ризикового капіталу залишається одним із найважливіших джерел капіталу для компаній, швидке зростання і розвиток яких постійно вимагають додаткових зовніш-

ніх інвестицій (як правило, це підприємства малого й середнього бізнесу). ПОВЕРНУ ТИСЯ ДО ВЕЗ

доповіді Всесвітнього банку «Ведення бізнесу-2010» у рейтингу за умовами ведення бізнесу Білорусь піднялася з 85-го на 58-е місце. Чудовий результат! Білорусь — єдина держава СНД, де прийнято Інвестиційний кодекс. Статті кодексу спрямовані на стимулювання інвестиційної діяльності й захист прав інвесторів і надають їм ряд пільг і преференцій. Зокрема, спрощення режиму одержання земельних ділянок (без проведення аукціону й стягнення плати за укладання договору оренди), можливість ввезення обладнання й запчастин до нього без сплати мита й ПДВ, спрощення процедури наймання іноземних працівників. На території Мінської області створена вільна економічна зона «Мінськ». Серед її особливостей — вигідне географічне положення (перехрестя транс’європейських коридорів), розташування в столиці, висококваліфіковані кадри тощо. Для резидентів ВЕЗ установлений особливий порядок оподатковування, митного оформлення, проведення валютних операцій. Передбачено сприяння держави в реалізації інвестиційних проектів. Повернутися до існуючих в Україні до революції («помаранчевої») пільг для ВЕЗ вважає за необхідне й Державне агентство України з інвестицій та інновацій. Зміни в закон про інноваційну діяльність зараз готуються, передбачене повернення преференцій для спеціальних зон інноваційної діяльності. Наприкінці вересня в Національному агентстві України з іноземних інвестицій і розвитку створена експертна рада, увійти до якої запросили представників провідних бізнес-асоціацій України, іноземних інвесторів, провідних учених. — Ми хочемо в найближчі 2—3 роки істотно змінити законодавче поле України, щоб інвестор почувався захищеним, — зауважив Василь Федюк. — У нас всі регіони й міста мають гранді-

озні інвестиційні проекти, однак вони не відповідають міжнародним стандартам. Наші фахівці розробили спеціальні критерії, і на їхній основі відбуватиметься відбір інвестиційних проектів. Василь Федюк пообіцяв, що незабаром уряд затвердить перший перелік стратегічних інвестиційних проектів. Уже сьогодні в Кабмін тільки від Мінрегіонбуду надійшло проектів на суму понад 600 млрд грн, від Мінтрансзв’язку — 18 проектів. Діяльність у регіонах ґрунтуватиметься на новій політиці — розробленні проектів інвестиційного розвитку на основі конкурентних переваг кожного регіону, визначенні 2—3 ключових секторів і пріоритетних галузей, які забезпечать швидке економічне зростання. В агентстві мають намір підтримувати передусім створення промислових зон та індустріальних парків. У Чехії створено 140 промзон та індустріальних парків, хоча її територія набагато менше України. Це стало можливим із приходом у країну інвесторів, а також завдяки підтримці місцевих і центральних органів влади. Агентство обіцяє допомогу міністерствам, відомствам, регіонам у формуванні інвестиційних проектів за міжнародними стандартами. — Ви запитаєте, де взяти гроші для допомоги регіонам? Необхідно створити спеціальний фонд для фінансування розроблення проектної документації, щоб учасники не витрачали велики кошти. Йдеться про цільовий пошук інвестиційних ресурсів, — зазначив Василь Федюк. Загалом, попри те, що інвестиційних та інноваційних комітетів, агентств і центрів у країні хоч греблю гати, у нас поки все як завжди: вранці — проекти, увечері — гроші. Краще було б навпаки, але... Ще 2007 року було створено ДІФКУ — Державну інноваційну фінансово-кредитну установу. З бюджету профінансовано майже два десятки проектів на загальну суму 800 млн грн. За тодішнім курсом — близько $ 200 млн. А в 2008—2009 роках гроші «закінчилися»...

Українська технічна газета

№41 (93) В і в т о р о к , 1 3 ж о в т н я 2 0 0 9

ТЕХНОСФЕРА

«Гарячих» справ майстер

проблеми металургії хрому та його сплавів. А підручник «Теорія й технологія виробництва феросплавів» видано у КНР і визнаний науково-педагогічними колективами китайських вищих навчальних закладів. — Предмет моєї особливої гордості — моя родина, — посміхається Михайло Іванович. — Ми з дружиною Ларисою Миколаївною багато років живемо у злагоді, виховали, я вважаю, гідного спадкоємця. Михайло Михайлович захистив кандидатську й докторську дисертації в наукових центрах Москви, стажувався у відомих наукових школах Англії й Фінляндії. От уже кілька років син очолює кафедру матеріалознавства в Гельсінському технологічному інституті, знає кілька мов. Він член декількох міжнародних організацій, а його наукові праці відзначені престижними преміями.

Видатний український учений-металург академік Михайло Гасик відзначив 80-літній ювілей Володимир ОТРОЩЕНКО

рофесор, доктор наук, завідувач кафедри електрометалургії ДМетІ–НМетАУ, дійсний член НАНУ, іноземний академік РАН (єдиний серед українських металургів!), грузинської й казахстанської Академій наук, тричі лауреат Держпремії України й Премії Радміну СРСР, заслужений діяч науки й техніки, лауреат премій ім. Є. Патона, З. Некрасова та Ярослава Мудрого... 1999 року Михайло Гасик нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня. Але головне навіть не в цьому. У свої вісімдесят Михайло Іванович зберігає світлий розум і бадьорість. Пошукайте в «об’єктивках»: чи в багатьох учених налічується понад 250 авторських свідоцтв СРСР, патентів України, РФ, США та інших країн, понад 600

наукових праць, 28 монографій, 8 підручників, виданих українською, російською, англійською та китайською мовами? Хто з нині живих учених-технарів підготував 12 докторів і 42 кандидати наук, бере участь у трьох спеціалізованих вчених радах із захисту докторських і кандидатських дисертацій, є реальним, а не зіцчленом редколегії українських і російських науково-технічних журналів? Вузьке коло цих людей — майже за Іллічем... — Наш Михайло Іванович — широко відомий у світі вчений у галузі електрометалургії сталі й феросплавів, електротермії кольорових сплавів і неорганічних металів, — говорить про ювіляра ректор НМетАУ, член-кореспондент НАНУ Олександр Величко. — Більша частина наукових розробок Гасика та його учнів впроваджена в промисловості з одержанням значного економічного ефек-

ту. 1997 року в США видана монографія «Metallurgy of Chromium», де узагальнені результати багаторічних досліджень із

Матеріал ХХI століття тації виготовлених із них виробів. Для інженерії сам по собі факт принципової нестабільності речовини не має значення, аби тільки нестабільність ця не була занадто сильною. Нестабільні стани з більшим часом життя називаються метастабільними.

Цього вересня вітчизняний ГМК відзначив 110 років від дня зародження металургійної та гірничої науки в Україні. Михайло Гасик — гідний представник плеяди вчених, які тримають бренд української гірничо-металургійної науки на світовому рівні.

мішками, а присадками, здатні задавати тон всьому процесу кристалізації. Він формує заплутані багатониткові «клубки» кристалів, що мають дуже високу міцність. Із нанотрубок можна прясти надміцні нитки, а з ниток — робити тканини з унікальними механічними властивостями. Із композитних матеріалів із нанотрубками виходять надзвичайно легкі й міцні меблі.

Графен читач легко уявить собі — як площину, «бруковану» правильними шестикутниками, у вершинах яких розташовані атоми вуглецю. (Мал.1)

Мал.1. Кристалічні грати графену

Нові форми вуглецю, відкриті наукою в останні десятиліття, — фулерени, графени, нанотрубки — вражають уяву вже при першому знайомстві з ними. Насамперед — своєю начебто неможливістю. Валерій ТИРНОВ

м немає місця на так званій діаграмі стану речовини, з якою має справу класична термодинаміка, тобто термодинаміка речовини, що перебуває в стані теплової рівноваги. Вони — принципово нерівноважні, і саме з цієї причини їх немає на діаграмі стану. У вуглецю лише три рівноважних, а отже стійких, модифікації — алмаз, графіт і виявлений у метеоритах лонсдейліт. А графени, фулерени, нанотрубки виходять тільки в штучних, дуже далеких від рівноваги процесах. Нерівноважні процеси — це, можна сказати, terra inсognita, і вони, певне, приховують ще багато нових несподіванок.

Але якщо вони не можуть існувати як завгодно довго й через певний час перетворяться на одну з давно відомих стабільних форм, то навіщо вони потрібні? Існує щонайменше один (насправді — більше) практично дуже важливий приклад нестійкого стану речовини, що знаходить різноманітне техніч-

І фулерени, і графени, і нанотрубки — це все метастабільні стани вуглецю. Наразі, мабуть, найбільший інтерес становлять нанотрубки. Можливо, тільки тому, що на них зосереджена основна увага дослідників. А можливо, вони й справді виявилися найбагатшим об’єктом щодо його застосування. Уже із самої структури окремої нанотрубки, у якій атоми вуглецю займають відносно малий обсяг, зрозуміло, що конструкційні матеріали на їхній

На виставках всі ці блага вже демонструються, і невдовзі настане той час, коли вони з’являться в магазинах. За два останні роки ціна на нанотрубки впала із сотень і навіть тисяч доларів за кілограм до $50. Їх очевидний комерційний потенціал уже породив відповідну індустрію: немає такої розвинутої країни, яка не мала

Існують такі способи згортання графену в циліндр, при яких після повного обороту вершини шестикутників знову потрапляють на вершини. Ці способи можна «перенумерувати» парами чисел (n,m), які називаються індексами отримуваних нанотрубок. Мінімальний діаметр нанотрубок — приблизно чверть нанометра. Що ж до їхньої довжини…Сьогодні йдеться вже про метри! (Мал. 2) не застосування, причому його нестійкість нікого не хвилює — такий великий час життя цього стану. Йдеться про феромагнетики, з яких роблять постійні магніти. Їхній час життя більше, ніж строк експлуа-

основі повинні відрізнятися малою вагою. Серед них є такі, які в багато разів перевершують за міцністю сталь за вшестеро меншої ваги. Нанотрубки, які додаються до бетону в кількостях, які доречно називати навіть не до-

тить завод із продуктивністю 200 т/рік, Японія — 120 т/рік. Але, мабуть, ще дивовижніші електричні й електронні властивості нанотрубки. Залежно від свого індексу вона може бути металом або напівпровідником. Вносячи дефект на поверхню (заміщаючи шестикутник п’яти- або семикутником), її можна зробити діодом або транзистором. Накручуючи на неї ДНК, із нанотрубки можна зробити надзвичайно чутливий біосенсор, що реагує на появу одиничних детектованих молекул. Здається, уже немає такого електронного приладу, який не можна було б зробити із нанотрубки. Та й революція в електротехніці буде, очевидно, пов’язана не з надпровідниками, а з нанотрубками. При звичайній температурі спостережуване значення густини струму в них (10 7 А . см -2) удвічі перевищує досягнуту густину струму в надпровідниках.

Мал.2. Структура нанотрубки

б обсягів виробництва нанотрубок від 10—20 до 100 т/рік. Приміром, Росія має виробництво не менше 5 т/рік. І обсяги виробництва швидко зростають: німецька компанія Bayer AG наприкінці року запус-

І, нарешті, скажемо ще й про те, що вуглець — не єдиний елемент, здатний до утворення нанотрубок. Експериментально вже відомі бор-азотні нанотрубки. Їхній світ розширю ється.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 1 3 ж о в т н я 2 0 0 9 №41 (93)

ПРОСТІ ІСТИНИ

Харчова безпека: із чим її їдять Сьогодні головний акцент стандартів для продуктів харчування — безпека. Однак проконтролювати якість вдається не завжди Святослав РИБНІКОВ 30 років поспіль 16 жовтня, у день заснування Продовольчої й сільськогосподарської організації ООН, людство відзначає Всесвітній день продовольства. Тема нинішнього ювілейного свята — «Харчова безпека» — проста й складна одночасно. СТАНДАРТ? ПОПЕРЕДЖАТИ ТРЕБА!

«Б

езпечний харчовий продукт, — пояснює зацікавленому споживачеві стаття 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», — це харчовий продукт, який не має шкідливого впливу на здоров’я людини безпосередньо або опосередковано за умови його виробництва та обігу з дотриманням вимог санітарних заходів і споживання (використання) за призначенням». Прочитаєш таке визначення — і ніби все зрозуміло. Але так і хочеться запитати: а що конкретно? Із наміром розібратися в останньому питанні ми попрямували до державного підприємства «Луганськстандартметрологія», яке, як і аналогічні організації в інших областях України, відповідає за нашу з вами харчову безпеку. «Якщо продукт відповідає ДСТУ — він стовідсотково безпечний», — пропонує простий критерій безпеки начальник сектора зі сприяння підприємництву й споживчій політиці ДП «Луганськстандартметрологія» Надія Редякіна. Виявляється, нові стандарти, яких зараз в Україні розробляється величезна кількість, кардинально відрізняються від радянських ГОСТів. В останніх жорстко прописувалися переважно органолептичні й фізичні показники: смак, колір, твердість, вологість тощо. Звичайно, колишні показники збереглися й у нових ДСТУ, але регламентуються вони не так жорстко: виробникові надають певну свободу — головне, щоб продукт був безпечним. Сумніви автора цих рядків із приводу якості виробів, виготовлених не за ДСТУ, а за технічОсновні групи харчових домішок за призначенням: 1. Е 100-Е199 — барвники. 2. Е 200-Е299 — консерванти. 3. Е 300-Е399 — антиоксиданти й регулятори кислотності. 4. Е 400-Е499 — загущувачі, стабілізатори та емульгатори. 5. Е 500-Е599 — регулятори pH і розпушувачі. 6. Е 600-Е699 — посилювачі смаку. 7. Е 700-Е799 — антибіотики.

ними умовами, Надія Дмитрівна розвіює: — Розумію, чому виникло ваше запитання. У перші роки незалежності сфері стандартизації бракувало коштів, як, утім, і всім іншим секторам. Держава не встигала розробляти стандарти, і почали з’являтися всілякі технічні умови — ТУ. Вони існували завжди, але на початку 1990-х стали масовим явищем. Природно, що на потоці враховувалося не все. Однак в 1995 році Держспоживстандарт своїм розпорядженням ухвалив, що вимоги до продуктів у ТУ мають бути не нижче, ніж у ДСТУ, у тому числі й із показників без-

кого контролю викликає обґрунтовані сумніви попри запевнення, що навіть у таких складних умовах кваліфікований фахівець може оцінити реальний стан речей, визначити, чи здатне підприємство випускати безпечну продукцію. Вимога попередньо інформувати фірму, яка перевіряється, обмежує навіть передові ноу-хау, приміром, розроблену в Держспоживстандарті внутрішню електронну систему оповіщення. Допустимо, управління у справах захисту прав споживачів якимсь дивом (адже воно теж зобов’язане попереджати підприємства торгівлі про плано-

Ампліфікатор — прилад для визначення вмісту ГМО в продуктах

пеки. Ми й усі інші обласні підрозділи провели детальну ревізію наявних технічних умов і ті з них, що не відповідали ДСТУ, повернули виробникам на доопрацювання. Ті ТУ, які виробник не міг або не хотів привести у відповідність до стандартів, ми анулювали. Тож сьогодні уявлення про те, що технічні умови — це однозначно брак, помилковий стереотип: ТУ якщо й відрізняються від ДСТУ, то тільки в жорсткіший бік. Після таких слів нескладно повірити в те, що в нас добрі стандарти. Інше запитання: а чи дотримується їх виробник? В 2004 році Міністерство охорони здоров’я своїм наказом затвердило спеціальні методичні рекомендації — «Періодичність контролю продовольчої сировини й харчових продуктів за показниками безпеки». Залежно від групи продуктів перевірки передбачені від щомісячних до щорічних. Що відбувається в проміжках між ними? На це запитання відповісти нелегко. Контрольні служби не мають права перевіряти підприємство, не попередивши його за... 10 днів. Не треба мати буйної фантазії, щоб уявити, як підприємство готується до приходу гостей і видає «на-гора» замість «щоденного безладдя» «одноденний лад». Ефективність та-

ваний візит!) виявляє в продажі «проблемну» продукцію й сповіщає про це органи нагляду за дотриманням стандартів, норм і правил. Однак той оперативно відреагувати й перевірити виробника, як це було раніше, уже не може. А через десять днів там, ясна річ, буде зовсім інша партія, з іншими показниками.

ніви щодо правильності висновків експертів Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН і Всесвітньої організації охорони здоров’я, вибирайте натуральні продукти. А для цього читайте упаковку. З 2006 року в Україні діє чудовий стандарт на маркування продуктів харчування — ДСТУ-П 4518:2006. Поки він пробний, але з наступного року, як очікується, набере чинності з урахуванням накопичених за цей час зауважень і пропозицій. Він визначає все: що має вказуватися на упаковці, у якому місці, яким шрифтом, на якому тлі. Сьогодні звичайна річ — побачити на полиці магазина, скажімо, газировку «Апельсин» — із соковитим цитрусом на етикетці, від одного вигляду якого тече слина. Те, що цей напій містить «композицію «апельсин» у складі відповідного барвника й ароматизатора, прочитає, напевно, не кожен, особливо якщо врахувати, що цей текст часом набраний шрифтом 0,2 міліметра. За новим стандартом маркування букви в розділі «Склад» будуть не менше 1,8 міліметра. Ще одне безперечне досягнення — з упаковки зникнуть «безликі» Е, номери яких мало кому про щось говорять. Тепер перед кожною зашифрованою харчовою домішкою виробник зобов’язаний указувати її призначення: наприклад, не «E 211», а «консервант E 211» або ж «консервант бензоат натрію» (вибиратиме між кодовою й повною назвою речовини виробник). Із трансгенами ще жорсткіше — уже сьогодні на всіх продуктах, що містять ГМО-інгредієнти

Підприємства, яким не байдужа їх репутація, встановлюють власні жорсткі критерії, приносять свою продукцію в лабораторію. Така відповідальність не може не радувати.

ДСТУ, ГМО ТА ІНШІ ЦІКАВІ БУКВИ

тім, у більшості споживачів уявлення про харчову безпеку свої —жорсткіші. Далеко не кожен виріб, який навіть ідеально відповідає стандарту, визнається «придатним до споживання» — багато що кваліфікується як «хімія» і відбраковується. Схоже, такого ж «лайливого» значення в обивателів поступово набуває слово «генетика», чому сприяють мусовані жахи про ГМО. Офіційно всі використовувані в харчовій промисловості домішки (ті самі «Е») і трансгенні організми визнані безпечними. Проте якщо у вас є сум-

понад 0,9%, має бути відповідний напис. До честі держави, проблему нестачі лабораторій, здатних аналізувати продукти харчування на вміст ГМО, вона вирішує дуже швидко: до вересня їх в Україні було лише 5, за минулий місяць кількість таких дослідних центрів збільшилася вдвічі, а в найближчих планах — довести її хоча б до 15, в ідеалі — по одній на кожну область. Власною лабораторією молек улярно-генетичних досліджень, до того ж акредитованою за міжнародним стандартом ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 (це визнання незалежності й технічної компетентності, яке, у свою чергу, надає право на арбітраж),

з вересня можуть похвалитися й луганчани. — Мета таких лабораторій, — пояснює начальник дослідного центру ДП «Луганськстандартметрологія» Ніна Глушко, — це, з одного боку, контроль, а з іншого — надання інформації. Маркування відіграє важливу роль, уможливлюючи цінову політику. Вирощувати генетично модифіковані організми економічно вигідніше, адже вони більш урожайні, стійкі до шкідників і мають інші цінні властивості залежно від того, який корисний ген їм убудований. Відповідно в усьому світі ГМО-вмісна продукція коштує дешевше. У нас же — однаково, а то й дорожче: за відсутності маркування ніщо не заважає нечистоплотному виробникові використовувати дешеву ГМО-вмісну сировину без здешевлення готового продукту. Що більше уваги ми приділятимемо харчовій безпеці, то краще — і кожному з нас, і суспільству. Взяти, приміром, ті ж ГМО. У принципі, аналіз на їхній вміст можна й не проводити. У відповідній постанові Кабінету Міністрів сказано, що коли трансгенних складових у продукті менше 0,1%, на упаковці можна нічого не писати. Тож виробник на свій страх і ризик може просто залишити стару тару — мовляв, продукт перевірений, ГМО не виявлено. Однак усе більше виробників віддають перевагу іншому шляху — писати великими красивими буквами «Без ГМО!». Звичайно, така упаковка швидше приверне увагу не тільки прихильників натурпродуктів, а й представників контрольних інстанцій, і якщо виявиться, що ГМО там все-таки присутні в кількостях, які вимагають маркування, буде прикро (хто, мовляв, за язик тягнув!), та ніяк інакше репутацію відповідальної компанії не заробити. Ні, якщо перевірка виявить у продукції ГМО, це зовсім не означає, що її не можна їсти — офіційна наука не зафіксувала жодного доведеного випадку шкоди від трансгенів. Товар знімуть виключно із приписом зробити належне маркування. Але принципову частину цільової аудиторії споживачів, яка з кожним роком тільки зростає, можна швидко втратити. Звичайно, потім доведеться пояснювати, що підвів постачальник, однак, як свідчить досвід, покупець частіше просто знизує плечима й обирає продукцію іншого виробника, якому з постачальниками «пощастило» більше. Тому всі підприємства, яким не байдужа їх репутація, педантичні у виборі постачальників, багато з них встановлюють свої внутрішні жорсткі критерії добору. Виробники, які вже збагнули цю просту істину, приносять свою продукцію в лабораторію. У Луганську, наприклад, за перший місяць роботи надійшло 115 зразків, і така відповідальність бізнесу не може не радувати.

Українська технічна газета

№ 41 (93) В і в т о р о к , 1 3 ж о в т н я 2 0 0 9

ТРЕБА БАЧИТИ

Фантастика, що ожила

Діаманти вічні

Компанія Panasonic зробила перерву у виробництві телевізорів та відеокамер і втілила в реальність екзоскелетнавантажувач із фільму «Чужі»

У Південній Африці знайдений алмаз розміром із куряче яйце

проектований компанією Activelink — дочірнім підприємством Panasonic дворукий екзоскелет-навантажувач Power Loader важить 230 кг і дозволяє людині легким порухом руки підняти вантаж більше 100 кг. Та оскільки проект перебуває в стадії розроблення, можливості екзоскелета незабаром будуть збільшені. Power Loader аналізує рухи рук і ніг оператора й зусилля, які при цьому докладаються, а потім посилює потужність своїх рухів. Activelink призначає навантажувач для використання в промисловості при підйомі важких вантажів, а також при проведенні рятувальних робіт під час катастроф. Компанія сподівається, що екзоскелет з’явиться на ринку 2015 року.

Яким дощем проллються кам’яні хмари? Астрономи знайшли планету, де дощі з каміння проливаються в озера розплавленої лави

ланета COROT-7b обертається навколо зірки COROT-7, жовтогарячого карлика в сузір’ї Єдинорога, на відстані 490 світлових років від нас. Комп’ютерна модель планети показує, що температ ура

найдений на руднику Куллінан коштовний камінь у 507,55 карата є одним із 20 найбільших у світі необроблених алмазів. Експерти охарактеризували алмаз як камінь бездоганної чистоти та кольору й оцінюють його приблизно у $20 млн. Коштовний камінь знайдений разом із трьома іншими меншого розміру — один із них у 168 каратів, два інших — у 58,50 і 53,30 карата. Рудник Куллінан відомий тим, що на початку ХХ століття там був знайдений найбільший необроблений алмаз у світі вагою в 3106 каратів. Цей камінь розрізали на 9 великих і 100 дрібних діамантів. Найбільший із них прикрашає британський королівський скіпетр.

поверхні планети така висока, що плавиться камінь. COROT-7b за розмірами удвічі більше Землі. Вона лише на 1,6 мільйона миль відділена від своєї зірки — у 23 рази ближче, ніж Меркурій від Сонця. Така близькість до зірок означає, що планета постійно повернена до зірки одним боком, подібно до того, як Місяць повернений до Землі. І поки один її бік перебуває у вічній темряві й холоді, температура на іншому досягає 2800°C. Поки вчені не знають точно хімічного складу планети, але така висока температура поверхні означає, що скеляста порода на планеті кипить, утворюючи океан розплавленої лави. Потім випарена порода конденсується й випадає у вигляді дощу з каміння. Що вищі атмосферні шари планети, то вони прохолодніші й насиченіші різними видами кам’яної породи. І подібно до того, як на Землі хмари формуються із крапель води й проливаються дощем, так на COROT-7b виходять «кам’яні хмари», що проливаються скелястою породою. Професори Брюс Феглі й Лаура Шеффер із Сент-Луїса (штат Міссурі) для дослідження використовували моделюючу програму MAGMA, за допомогою якої раніше моделювали вулкани на супутнику Юпітера Іо.

Незабаром у космос Залучені призом в $1 млн, приватні фірми не чекали, поки NASA почне чергову космічну місію на Місяць. Вони вирішили відправитися туди самостійно.

онкурс «Northrop Grumman Lunar Lander Challenge» на кращий місячний посадковий модуль серед приватних компаній проводиться спільно NASA, компанією Northrop Grumman і фондом X-Prize. Перший приз в $1 млн буде вручений наприкінці жовтня. Наразі лідерує техаська приватна фірма Armadillo Aerospace, яка вже продемонструвала в першому турі свій космічний апарат Scorpius. За успішний політ Scorpius компанія дістала приз першого тура в $350000. Два інших претенденти планують встигнути приєднатися до другого етапу конкурсу до 31 жовтня. Критерії для оцінки посадкових модулів дуже високі, зокрема враховується точність приземлення на спеціальну площадку на всипаній камінням і вкритій ямами місцевості, що нагадує місячну поверхню.

За матеріалами Popular Science, National Geographic, CThings, Discovery News підготувала

Наталія ЧАЙКА

Р0ЗСЛАБТЕСЯ! ГОРИЗОНТАЛЬ: 2. Головне завдання баскетболіста. 6. Моціон угорської кухні. 8. Вітер на десерт. 10. Цукровий еталон стрункості. 11. Пункт відправлення корабля капітана Гранта. 12. Латиноамериканська країна на голові. 13. Умова життя еквілібриста. 14. Віників не в’яже. 17. Житло вовчої сім’ї. 20. Пішохідна панель. 22. Афганський вояка. 23. Медик, що бореться із променевою хворобою. 25. Йому смішинка в рот потрапила. 26. Нідерландський філософ. 27. Дитя-

чий журнал. 29. Лазівка для свіжого повітря. 30. Бандерас або Сальєрі. 32. Тир для кімнатних стрільців. 35. Богиня веселки. 38. Тригонометрична функція. 39. Фіга з дерева. 40. Компроміс між кімнатою і балконом. 41. Кулька на мотузочці (ювелір.). 42. Метал Меркурія. 43. Попередній зразок. 44. У лісі народилася струнка, там же й виросла й постаріла. ВЕРТИКАЛЬ: 1. Заливка тортів і керамічних виробів. 2. Ваше заняття цієї миті. 3. Колиска американського машинобудування. 4. Провінція та місто в Афганістані. 5. Монета, що закінчила існування в Німеччині. 6. Поло для безкінних спортсменів. 7. Завіска. 8. Бікфордів шнур. 9. Шекспірівський закоханий в італійському автомобілебудуванні. 15. Річка в Якутії. 16. Голландське місто, в якому був утворений Європейський Союз. 18. Дає поштовх подіям. 19. Мамаєв курган (місто). 20. «... молоді» (журнал). 21. Невільний стан. 22. Батьківщина богатиря-лежебоки. 24. Місто з Міжнародним судом ООН. 28. Наука про будову тіла. 29. Статика плюс динаміка. 31. Колишній одяг. 32. Кадило пасічника. 33. Солдат-новобранець. 34. Ювелірна техніка. 35. Мусульманська релігія. 36. Цифрове позначення поштового відділення. 37. Мешканець сусідки Європи. Склала Оксана БАЛАЗАНОВА

Піраміда

Рубрику веде Андрій ГЕРМАН

Заповніть порожні клітинки піраміди числами таким чином, щоб кожне число (крім чисел із нижнього ряду) дорівнювало сумі двох чисел у клітинках, які примикають знизу до цієї клітинки. У нижньому ряді повинні бути сім різних чисел від 1 до 7. Білі починають і виграють

Відповідь на головоломку «Хмари», надруковану у №39-40 (91-92)

В.ЗАДОРОЖНІЙ, майстер спорту Відповідь на етюд, надрукований у № 3 9 - 4 0 ( 9 1 - 9 2 )

1. c5-d6! c7:e5 2. d4:f6 a3:c5 3. e3-d4! c5:e3 4. c3-b4 a5:c3 5. a1-b2 c3:a1 6. e1-d2 a1:g7 7. d2:d6 ×