Украинская техническая газета №196

Page 1

ПЕК

Євро-2012

Другий газовий Проблеми «Газпрому» на європейських ринках можуть допомогти офіційному Києву вирішити свої завдання набагато вигідніше Стор. 4

Енергозбереження

IT

Зліт після падіння

Гудбай лампочкам Ілліча

Блискавка зі смаком яблук

Оновлений аеропорт у Жулянах наступної весни працюватиме на повну потужність

Росія й Казахстан поступово відмовляються від використання традиційних ламп розжарювання

Інтерфейс Thunderbolt від компанії Intel має багато переваг, але загальноприйнятим се одно стандартом усе не стане

Стор. 7

Стор. 9

Стор. 12

Щотижневик Виходить щовівторка

www.eutg.net

№ 41 (196) 25 жовтня 2011 року

Змін!

Стор. 11

Успіх освітньої реформи визначить, чи зможе Україна гідно розвиватися й конкурувати на міжнародних ринках, ґрунтуючись не на сировинних ресурсах, а на інтелекті нації

Геннадій ПІВНЯК, Петро ПІЛОВ

Влучні постріли «Аврори» Інна ХІМІЧУК 2011-й для виробників лакофарбових матеріалів видався нелегким. Якщо минулого року підприємства галузі трималися на плаву і навіть нарощували обсяги, то нині тенденції невтішні. Зростання цін на енергоносії та нафтопродукти, на основі яких виробляється лакофарбова продукція, призводить до подорож-

чання товару. Попит на лаки і фарби суттєво впав. А з уведенням нового Податкового кодексу виробникам уже невигідно працювати з дрібними посередниками, які були надійним каналом реалізації продукції.

На тлі цих проблем упевнено на ногах стоїть лише з десяток українських виробників. Серед них — черкаський лакофарбовий завод

«Аврора». Досягти значних успіхів удалося завдяки вдало розробленому асортименту та високій якості продукції, що підкріплена реальними цінами, упевнений комерційний директор ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора»» Олександр Догадко. Із ним ми розмовляємо про стан справ на заводі та перспективи його розвитку.

Стор. 6

Шаланда, повна проблем Сергій ДУМКЕВИЧ У Керчі Керчі звертаються до сумління власника аварійного судна й чекають на збитки від забруднення акваторії. Приймально-транспортний рефрижератор «Піонери Астрахані» стоїть на причалі керченської морської верфі «Фрегат», повільно поринаючи на дно й загрожуючи еко-

логії Керченської протоки. Про це повідомив інспектор Керченського відділу Азово-Чорноморської екологічної інспекції Олег Кузнєцов. У травні 2011 року судно вже тонуло — «Піонери Астрахані» поринули в море майже до рівня палуби. Працівники верфі тоді встигли відкачати воду, судно підняли.

Стор. 10


2

№ 41 (196)

25 жовтня 2011 року

Тут і тепер

Цитати тижня

Життя, віддане Батьківщині Ірина КОНДРАТЬЄВА

Микола Азаров Прем’єр-міністр України

2011 рік, що проходить в Україні й Росії під знаком 100-літнього ювілею від дня народження видатного ракетобудівника Михайла Кузьмича Янгеля, приніс чимало відкриттів і сенсацій, пов’язаних з ім’ям цієї легендарної людини. Значну частину невідомих раніше фактів опубліковано у двох нових книгах, присвячених пам’яті першого головного конструктора КБ «Південне».

Таких перспектив економічного зростання, які постають після підписання цієї угоди (про ЗВТ із СНД. – Ред.), у нас не було жодного разу за всі двадцять років незалежності.

Віктор Ющенко Екс-президент України

Одна із книг підготовлена колишніми соратниками, учнями й послідовниками М.Янгеля. Вона називається «Янгель. Життя, віддане Батьківщині». У першій частині книги опублікований значно доповнений біографічний нарис, який ґрунтується на матеріалах книги «Янгель. Уроки й спадщина» (2001 р., автори Лев Андрєєв — провідний науковий співробітник КБП і Станіслав Конюхов — головний конструктор КБП у 1991 — 2010 рр.).

Так само, як харківський договір закрив нашу інтеграцію у сфері безпеки, так ці договори... закрили нашу інтеграцію у сфері торговельної політики в Європейський Союз. На одній території двох зон вільної торгівлі бути не може.

Володимир Огризко Екс-міністр закордонних справ …Якщо ця угода (із СНД. – Ред.) ґрунтується на принципах СОТ, то принципових проблем під час укладання угоди про асоціацію, частиною якої є зона вільної торгівлі з ЄС, нема. Питання постане, якщо Україна буде членом Митного союзу. МС створює внутрішні бар’єри, і тоді зовсім по-іншому працює система взаємодії із зовнішнім світом. Такого зараз нема.

У другій частині представлене особисте листування Михайла Кузьмича й зібрано спогади фахівців КБ, керівників суміжних організацій і підприємств, які знали Янгеля як людину слова, честі й обов’язку. Завдяки розповідям різних людей про події далеких років удалося зі штрихів зібрати багатий портрет неабиякої особистості. З одного боку, Янгель — учений, який сміливо дивиться в майбутнє, принциповий керівник, що наполегливо домагається поставленої мети. З іншого — це чуйний товариш, якому небайдужий кожен його соратник і підлеглий, дбайливий і уважний наставник. Нова книга (до речі, уже третя, підготовлена в КБ «Південне») надрукована в дніпропетровському видавництві «Арт-Прес» накладом 1000 примірників. Представляючи цю книгу в Дніпропетровську, нинішній головний конструктор — генеральний директор

Компанія Lugansk Gold Ltd почала розробку Бобриківського родовища золотовмісних руд в Антрацитівському районі. «Раніше породу доводилося везти на фабрику в Дніпропетровській області. Новий інвестор вирішив, що дешевше побудувати виробництво на місці. Видобуток вестимуть кар’єрним способом», — повідомляє перший заступник голови Антрацитівської райадміністрації Наталя Сафронова. За інформацією В’ячеслава Михальова, директора ТОВ «Донецький Кряж» (компанія-підрядник), офіційно в Бобриковому 220 тис. тонн золотовмісної породи, з якої можна отримати до 1,6 т золота. Квитки на поїзд можуть значно подешевшати.

Залізничники проводять системну роботу для забезпечення перевезень із використанням електротяги замість тепловозної, за рахунок чого собівартість перевезень зменшиться на 55—60%, повідомляє урядовий сайт. До 2016 року планується електрифікувати 1562 км на ділянках, що входять до стратегічно важливих напрямків розвитку залізничного транспорту країни. Вони проходять по п’яти залізницях: Південній, Одеській, Придніпровській, Південно-Західній та Донецькій.

Адреса редакції: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 28а

Засновник і видавець — колектив редакції «УТГ»

www.eutg.net Е. пошта: info@tehnichka.com ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ.

91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98в.

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993-1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

PS. У наступному номері «УТГ» читайте спогади про М.К.Янгеля колишнього комсорга «Південмашу» Володимира Ткаченка.

Тепло з-під землі

Семен ПЕРЦОВСЬКИЙ

Сергій ДУМКЕВИЧ На комунальну енергетику Криму чекає новий експеримент. Більше десяти населених пунктів півострова переведуть на опалення за допомогою геотермальних джерел.

«Звалище» відпрацьованого ядерного палива влаштують у Київській області.

У Луганській області будують золотий кар’єр.

КБ «Південне» Олександр Дегтярьов із гордістю відзначив, що основні принципи успішної роботи, закладені Михайлом Кузьмичем, свято зберігаються й передаються від покоління до покоління. Для колективу КБ працювати по-янгелівськи означає, насамперед, уміти працювати на результат, бути відповідальними за свої справи та вчинки. Володимир Платонов, автор ще однієї книги про

Подвійний підйом

Одним абзацем Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проект Закону «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом». Відповідно до законопроекту, централізоване сховище для ВЯП реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій розмістять на площадці між селами Стара Красниця, Чистогалівка й Стечанка Київської області у зоні відчуження території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Нові книги про М.К.Янгеля

Янгеля, пропонує увазі читачів багатий фактичний матеріал, зібраний за 40-літній період роботи в ракетно-космічній галузі й доповнений декількома сотнями фотографій, переважно з особистого архіву. Свою працю він назвав «Янгель. Створювач зброї виживання». Ця книга побачила світ завдяки підтримці Президентського фонду Леоніда Кучми «Україна». Колишній генеральний директор ДП «Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова» і Президент України Леонід Кучма в передмові відзначив: «По суті, це перша біографія Михайла Кузьмича Янгеля, яку навіть ті, хто близько знав цього фантастично талановитого ученого й конструктора, не мали права знати через закритість створювачів ракетноядерної зброї».

В акціонерному товаристві «Сєверодонецьке об’єднання «Азот» урочисто відзначили випуск 25-мільйонної тонни аміачної селітри. Початок виробництва цієї продукції — першої на підприємстві — шістдесят років тому ознаменував уведення його в ряди діючих.

В останні роки найстаріший на «Азоті» технологічний цех аміачної селітри серйозно модернізований. Побудовано нове відділення, упроваджена автоматизована система керування технологічним процесом, освоєне відвантаження популярного виду мінеральних добрив не тільки насипом, у мішкотарі, а й у біг-

бегах. Помітно омолодився й колектив. Сьогодні на підприємстві знаходять нові шляхи підвищення якості добрив, економічної ефективності виробництва. Застосовуються спеціальні домішки, упроваджуються наукові рекомендації, сучасне обладнання. У результаті сєверодонецька аміачна селітра увійшла до числа переможців конкурсу «100 кращих товарів України» й успішно конкурує на внутрішньому й зовнішньому ринках. На урочистостях у цеху вшановували ветеранів праці, передовиків виробництва. Ювілейну партію селітри відправлено українським аграріям.

Головний редактор Іван Спасокукоцький тел. 044 278 42 37, e-mail: ivanspas@tehnichka.com РЕДАКЦІЯ: Людмила Гречаник — редактор відділу технічної думки тел. 0642 34-72-47 e-mail: tehnomysl@tehnichka.com

Олександр Білиловець — редактор інтернет-ресурсу еUTG.net, тел. 044 278-42-37 e-mail: bililovets@tehnichka.com

Добру новину повідомив голова Республіканського комітету з палива, енергетики та інноваційної політики Ігор Зосимов. Виступаючи в Києві на форумі REF-2011, він відзначив, що наразі за рахунок кримського бюджету вже підготовлено один такий проект у селищі Медведівка Джанкойського району. Причому в комунальній енергетиці України це перший досвід використання геотермальних вод. Крім того, за рахунок коштів республіканського бюджету кримчани підготували ще 11 дуплетних свердловин на гео-

термальних джерелах у 11 населених пунктах півострова. Але й це ще не межа. За підрахунками фахівців, енергетичний потенціал розвіданих геотермальних джерел Криму оцінюється в 1 тис. МВт, а теплоенергетичний — у 500 тис. кубометрів теплоносія на добу, температура якого становить від 50 до 80°С.

Довідка «УТГ» За даними Інституту механічної теплофізики НАН України, найперспективніший для розвитку геотермальної енергетики регіон — Закарпаття. Тут на глибині до 6 км температура гірських порід досягає 230—275°С. Крим — на другому місці: на Тарханкутському й Керченському півостровах температура гірських порід на глибині 3,5—4 км може досягати 160—180°С.

ВІДДІЛ РЕКЛАМИ: Ганна Шумакова — тел./факс:

Газета видається українською та російською мовами

(044) 278 42 37, тел.: (097) 534 23 04, Позиція авторів публікацій не завжди

e-mail: reklama@tehnichka.com

ВІДДІЛ ПЕРЕДПЛАТИ: Дмитро Баранов — тел./факс: (044) 278 42 37

Ігор Павлюк — редактор відділу промисловості

Любов Соловйова — тел./факс:

тел. 044 278-42-37 e-mail: pavluk@tehnichka.com;

e-mail: podpiska@tehnichka.com

(0642) 59 93 91 тел.: (0642) 59 93 92,

збігається з позицією редакції. Редакція залишає за собою право виправляти матеріали та рецензувати рукописи. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.Матеріали, позначені (R), публікуються на правах реклами.

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій.

Передплатні індекси: українською мовою — 99309 російською мовою — 99340 Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес-Експрес». Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50-08-54

НАКЛАД МІСЯЦЯ 28000 прим. Замовлення № 2143


3

№ 41 (196)

25 жовтня 2011 року

Тут і тепер Наука СПІВРОБІТНИЦТВО Чехія успішно співпрацює з Україною в енергетичній і машинобудівній галузях, а також у сфері комп’ютерних технологій. Про це повідомив заступник міністра закордонних справ Чехії Томаш Дуб у своїй доповіді на XI Міжнародному економічному форумі в Трускавці. Він відзначив, що чеський уряд підтримує комерційні компанії, які взаємодіють з Україною. Протягом останніх десяти років, за винятком 2008 і 2009-го, товарообіг між двома країнами весь час зростає й в 2010-му становив 1,5 млн євро. Микола Азаров разом з іншими главами урядів СНД підписав договір про Зону вільної торгівлі. За підсумками засідання ради глав урядів СНД у Санкт-Петербурзі 18 жовтня Росія, Україна, Білорусь, Казахстан, Вірменія, Киргизія, Молдова й Таджикистан підписали договір про вільну торгівлю в рамках Співдружності. Це означає скасування взаємних експортних та імпортних мит на цілі групи товарів.

ЦИФРА 33 тис. км тепломереж і 77 тис. котлів країни підлягають заміні. «У країні функціонують 33 тисячі кілометрів старих тепломереж, це 16% від загальної кількості. 77 тисяч котлів, або 21%, експлуатуються понад 20 років. Кожен шостий метр тепломережі й кожен п’ятий котел треба міняти. За приблизними підрахунками, для цього необхідно 14 мільярдів гривень», — відзначив міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Анатолій Близнюк.

ЕКОНОМІКА Міжнародний валютний фонд поліпшив прогноз зростання ВВП України з 4,5% до 4,7% в 2011 році й погіршив із 4,9% до 4,8% в 2012-му. Про це говориться у Світовому економічному прогнозі (World Еconomic Оutlook) фонду. За його оцінкою, середньорічна інфляція в 2011 році становитиме 9,3%, у 2012-му — 9,1%, а в 2016-му — 5,0%. Як повідомлялося раніше, в урядовий проект бюджету на 2012 рік закладено показник зростання ВВП 5,5 %. Програма боротьби з бідністю в країні не виконується, повідомляє прес-служба Рахункової палати з посиланням на аналіз виконання Комплексної програми та Стратегії подолання бідності: «Результати показали: завдання програми не виконано, стратегічні напрямки не досягнуто... Передбаченого до 2010 року скорочення рівня бідності до 21,5% і рівня крайньої бідності до 3% не сталося», — констатує Рахункова палата.

2008 року програма втратила статус державної цільової.

Кредитний рейтинг України знову погіршився. Міжнародне рейтингове агентство Fitch понизило прогноз рейтингу України з «позитивного» на «стабільний». Так, знижений прогноз довгострокового рейтингу дефолту емітента в іноземній валюті, що перебуває на рівні В. Відповідно до шкали Fitch, рейтинги групи В означають наявність кредитних ризиків за обмеженого запасу міцності.

ФІНАНСИ Найбільша заробітна плата в Україні — у представників банківського сектора, машинобудування (зокрема літакобудування) і нафтопереробної галузі, повідомив перший заступник голови Державної служби статистики України Вадим Піщейко. У порівнянні з відповідним періодом 2010-го середня зарплата в країні збільшилася на 18,1%. Зростання номінальної заробітної плати протягом січня — серпня спостерігалося щомісяця, зменшення показника в серпні в порівнянні з липнем — сезонне явище. Індекс реальної заробітної плати за 8 місяців цього року в порівнянні з відповідним періодом 2010-го становив 107,7%.

Бердичівський «Прогрес» поставив обладнання «Поліметалу». Машинобудівний завод «Прогрес» (Житомирська область) завершив відвантаження трьох комплексів сушіння золотовмісної руди для великої російської гірничометалургійної компанії «Поліметал». Контракт на поставку обладнання підписано в березні 2011 року. Обладнання буде поставлено споруджуваному комбінату на базі родовища Майське (Чукотський АО), де видобуватиметься золотовмісна руда. Міжнародні експерти позитивно оцінили новий український кадастр викидів парникових газів. Як повідомив голова Державного агентства екологічних інвестицій України Сергій Орленко, в Україні завершила роботу група міжнародних експертів (ERT), яка розглянула нову редакцію Національного кадастру викидів парникових газів за 1990—2009 рр. Попередні висновки групи за результатами

ПРОМИСЛОВІСТЬ Сталеву заготівку донецької «Електросталі» включено в лістинг Лондонської біржі металів під брендом Elektrostal Kurakhovo. Відповідно до документа, «Електросталь» представила широкий спектр форм поставок: 8 із 12 (по чотири типи короткої й довгої заготівки), поступаючись із цього показника лише двом брендам, що пройшли лістинг на LME. Наразі в лістинг LME включено сталеву заготівку 53 виробників, у тому числі шести українських. У металургів проблеми зі збутом. Експортні ціни на українську металопродукцію обвалилися в середині вересня й дедалі знижуються. За даними інформаційного агентства «Метал-Кур’єр», з 16 вересня по 14 жовтня квадратна заготівка подешевшала в середньому на 14,2%, до 598 дол./тонн, сляб — на 1,6%, до 605 дол./тонн, арматура — на 10%, до 655 дол./тонн, гарячокатаний рулон — на 9%, до 632 дол./тонн. «Востаннє така ситуація спостерігалася у квітні-червні 2010 року, коли на тлі проблем у Греції різко обвалилися ціни», — відзначає аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital Олександр Макаров.

перевірки мають позитивний характер. Це дозволяє говорити про те, що на найближчому засіданні секретаріату Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату можливе відновлення права України на торгівлю квотами.

ПЕК «Ризька судноверф» поставить «Чорноморнафтогазу» плавучу бурову. ВАТ «Ризька судноверф» (Латвія) стало переможцем відкритого тендера, проведеного ДАТ «Чорноморнафтогаз» на поставку ще однієї самопіднімальної плавучої бурової установки. Зокрема, рижани запропонували СПБУ за найнижчою ціною — $399,8 млн. У тендері також брали участь британські компанії Hihgway Investments Processing і Diafol Ltd. Україна витрачає на виробництво 1 євро ВВП удвічі більше енергоресурсів, ніж країни ЄС, повідомив голова Держагентства з енергоефективності та енергозбереження Микола Пашкевич. Підвищення енергоефективності економіки країни до рівня Європи дозволить заощадити майже 12 млрд євро. «Підвищення рівня енергоефективності економіки України дасть можливість щорічно заощаджувати близько 27 мільйонів тонн енергоресурсів у нафтовому еквіваленті, або приблизно 34 мільярда кубометрів газу», — уточнив Пашкевич. Вінницька, Чернівецька та Одеська області — найенергоефективніші регіони країни.

Відповідно до результатів пілотного рейтингу енергоефективності областей України, ініційованого компанією «СКМ», показники для цих регіонів становлять відповідно

71%, 70% і 70% від рівня ЄС, заявила директор компанії зі зв’язків із громадськістю та комунікацій Наталя Ємченко на представленні результатів пілотного рейтингу Ukrainian Energy Index-2011. Найменш енергоефективними регіонами є Луганська, Полтавська й Дніпропетровська області. Їхні показники відповідно становили 38%, 39% і 43% у порівнянні з ЄС.

Україна за 9 місяців збільшила експорт електроенергії на 54% – до 4,2 млрд кВт/год, повідомили в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України. Зокрема, за цей період експорт української електроенергії в Угорщину зріс у 6,7 раза — до 1,539 млрд кВт/год., у Словаччину — у 2,1 раза, до 562,4 млн кВт/год. Експортером з української сторони в східноєвропейському напрямку є ТОВ «Східенерго», що входить до структури приватного енергохолдингу ДПЕК. Паливо в країні залишиться без контролю з боку держави. Виділення коштів на закупівлю пересувних лабораторій для перевірки якості бензину на автозаправних станціях у проекті бюджету на 2012 рік не передбачено, сказав перший заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський. Як повідомлялося раніше, Кабмін вирішив закупити пересувні станції, за допомогою яких перевірятимуть якість бензину в усій країні. Україна зобов’язалася впровадити «третій енергопакет», що визначає правила роботи на енергетичному ринку Європейського Союзу, до 2015 року, говориться в огляді Центру східних досліджень (м. Варшава). Експерти центру відзначили, що це дозволить українцям посилити свою позицію в переговорах із російським «Газпромом», ускладнить йому одержання контролю над національною газотранспортною системою, а також одержання доступу на внутрішній ринок газу в Україні. Крім того, Україна поліпшить імідж надійної країни — транзитера енергоносіїв у Євросоюз.

АПК Миколаївський АПК за дев’ять місяців «зніс» майже півмільярда яєць. Із січня по вересень миколаївські сільгоспвиробники поставили на ринок 29,5 тис. т м’яса в живій

вазі (102,8% до аналогічного періоду 2010-го), 289,7 тис. т молока й 481,6 млн яєць. Причому в найбільш «пісний» місяць — травень — 2,3 тис. т м’яса. Зате у вересні ваги показали вдвічі більше. Найбільша пропозиція з яєць припала на квітень-травень (63 млн штук). У серпні вона впала в півтора раза, а у вересні знову піднялася майже до 52 млн, підрахували в головному управлінні статистики Миколаївської області.

Верховна Рада розглядає законопроект «Про органічне виробництво», заявив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк. За його словами, закон допоможе стимулювати розвиток як цього напрямку, так і всього аграрного сектора. «Мінагропрод долучатиме науку й освіту до вивчення питання про системну допомогу та стимулювання виробництва органічної продукції. В Україні господарства з випуску екологічно безпечних продуктів мають бути в кожному регіоні. Це нові можливості для вітчизняних сільгоспвиробників», — відзначив міністр.

ТРАНСПОРТ Залізницю досліджують за допомогою новітньої техніки. У рамках тендера Донецька залізниця купує вагон-дефектоскоп ВДУМТ-1 виробництва ТОВ НВП» ТВЕМА, що зможе ефективно досліджувати якість залізниць за допомогою ультразвуку й магнітних методів.

«Техніка використовуватиметься в усій Донецькій області. Ми зможемо запобігти руйнуванню залізниці на всіх її ділянках», — повідомив прес-секретар Донецької залізниці Володимир Селіванов.

Дніпропетровська міськрада прийняла метрополітен у комунальну власність. Це є однією з умов Європейського банку реконструкції та розвитку, з яким місто веде переговори про залучення кредиту в сумі 236 млн євро на добудову метро. КП «Дніпропетровський метрополітен» буде підпорядковано департаменту транспорту та зв’язку Дніпропетровської міськради.

Підготувала Анна ГРЕЧАНИК за матеріалами УНІАН, ГолосUA. UGMK.INFO, РБК-Україна, ЛIГАБiзнесIнформ Інтерфакс-Україна, Укррудпром


4

№ 41 (196)

25 жовтня 2011 року

ПЕК

Другий газовий Проблеми «Газпрому» на європейських ринках можуть допомогти офіційному Києву вирішити свої завдання набагато вигідніше Олександр ЛЕОНОВ Кінець вересня ознаменувався двома найважливішими подіями, які можуть стати визначальними для енергетичної безпеки Європи. Ідеться про зустріч українського Президента з російськими «колегами» у Завидовому, що дозволила відновити міждержавний діалог у газовій сфері, і про масовану атаку в країнах ЄС на дочірні структури «Газпрому», уже названу предтечею повномасштабної «газової війни» між Росією та Старим Світом.

ми України. Уже наступного дня підписали тристоронній документ, у якому президенти України та Росії разом із федеральним канцлером Німеччини Шрьодером заявили: участь Німеччини в міжнародному консорціумі розглядається як пріоритетна.

й реформування НАК «Нафтогаз України». Для цього готується поділ НАК на три незалежних напрямки: транспортування, видобуток і поставка енергоносіїв. Очевидно, що Росії цікавий контроль над всією українською ГТС — магістральними трубопрово-

Однак по дорозі німці «загубилися»: уже 7 жовтня того ж року в Кишиневі керівники «Нафтогазу України» й «Газпрому» підписали договір про створення підприємства «Міжнародний консорціум з управління й розвитку газотранспортної системи України». Після чого посол ФРН Дітмар Штюдеманн досить різко сказав, що «третя сторона не сяде за стіл, за яким, образно кажучи, дві інші вже пообідали». А потім в Україні змінилася влада, і ідею консорціуму було поховано. Сьогодні ситуація кардинально змінилася і в Євросоюзі, і в Україні, і в Росії. У Європі після «газової війни» 2009 року всерйоз занепокоїлися не тільки через диверсифікацію енергопоставок, а й через боротьбу з монополізмом у енергетичній сфері. Так, з 3 березня 2011 року набрала чинності так звана третя газова директива ЄС, відповідно до якої обов’язковою умовою для роботи на європейському енергетичному ринку є майново-правове роз’єднання вертикальноінтегрованих енергетичних компаній і обмеження інвестицій із третіх країн. Очевидно, що ця умова негативно позначається в першу чергу на «Газпромі» і його дочірніх структурах. До речі, Україна, яка не дуже давно стала повноправним членом європейського Енергетичного співтовариства, взяла на себе зобов’язання з імплементації європейського законодавства в енергетичній сфері. А це означає в тому числі

дами, системою доставки газу кінцевим споживачам і комплексом підземних сховищ газу. Навряд чи Москві цікава тільки труба. Та й із цією перспективою виникнуть проблеми, якщо Київ серйозно виконуватиме свої зобов’язання. Наприклад, у Литві парламент уже ухвалив законопроект, згідно з яким компанія не має права володіти газотранспортною мережею, якщо сама поставляє газ. Таким чином, «Газпрому» треба буде продати свою частку в тамтешній ГТС. З огляду на цю вимогу важко уявити участь європейських структур в одному консорціумі з російським газовим монополістом. Крім цього, важливим є розподіл часток у консорціумі й склад учасників. Якщо Європу представлятимуть євроструктури — «Газпром» буде в меншості, якщо бізнес-партнери російського газового монополіста — він одержить цілковитий контроль над українською трубою. Крім цього, зависло питання про перегляд газових домовленостей 2009 року. Усі ці проблеми мають вирішити на переговорах представники України та Росії. Міністр ПЕК України Юрій Бойко літає в Москву наче на роботу, є кілька заяв «Газпрому» про позитивну динаміку в газовому діалозі. Але неозброєним оком видно й проблеми. «Газпром» уже неодноразово спростовував заяву українського прем’єра про перегляд газових контрактів 2009 року до кінця жовтня. Голова правління ком-

«Завидна» компанія До зустрічі лідери Росії та України підійшли не з кращим багажем. І справа не тільки у відомих газових розбіжностях (коли йдеться про пошук компромісу, суперечка неминуча), а й у тому, що в Росії знову почалася масштабна антиукраїнська інформаційна кампанія. Надзвичайно жорстка позиція Москви й найсильніший тиск на Київ завели переговори в безвихідь. Тому звістка про ініціювання російською стороною чергового раунду переговорів із Президентом України, та ще й у присутності російського прем’єра Володимира Путіна, спричинила безліч чуток. Візит Януковича 24 вересня перебував у тіні давно очікуваної сенсації — оголошення про повернення в президентське крісло Володимира Путіна. Тобто Вікторові Януковичу треба було говорити з діючим і майбутнім лідерами РФ. Це не давало анінайменшого шансу на маневр. Зустріч, від якої чекали так багато, поставила три точки в міждержавних відносинах України та Росії: досі про реальні результати переговорів майже нічого невідомо. Тільки чутки. Якщо ж скласти інформацію вітчизняних і російських ЗМІ, можна дійти висновку: головною темою переговорів були перспективи створення тристороннього газотранспортного консорціуму (Україна—Росія—ЄС). Майже десять років тому намагалися спорудити такий тристоронній консорціум. 9 червня 2002 року в Санкт-Петербурзі Леонід Кучма й Володимир Путін оголосили про намір створити міжнародний консорціум з управління й розвитку газотранспортної систе-

панії Олексій Міллер заявив, що не вважає пріоритетною ідею про створення тристороннього консорціуму. А президент Російського газового товариства віце-спікер Держдуми РФ Валерій Язєв відзначив, що Україна буде змушена виконувати чинний контракт без зниження вартості газу, оскільки їй «нема куди подітися», а в Росії «немає підстав знижувати ціну». За його словами, для позитивного розв’язання питання Україні треба вступити в Митний союз і ЄЕП, а «Нафтогазу» — інтегруватися в «Газпром». Сторони фактично повернулися на вихідні позиції, точніше, для Києва вони стали ще зрозумілішими. Після останньої заяви майбутнього президента РФ Володимира Путіна про те, що українські компанії, які одержать можливість добувати газ на території РФ, не будуть допущені до експортних газопроводів, щезли навіть теоретичні вигоди від злиття.

«Газпром» у облозі Буквально через кілька днів після зустрічі українського й російського лідерів у Завидовому різко змінилося становище «Газпрому» у ЄС. Європейські чиновники оглянули офіси двох дочірніх компаній російського ВАТ «Газпром» — Gazprom Germania і Vemex у Чехії. Співробітниками Ради з конкуренції Литви було проведено обшук і в литовській «дочці» «Газпрому» Lietuvos dujos. У цілому в поле зору інспекторів Європейської комісії потрапили компанії в десяти державах. Представники антимонопольних органів перевірили їх документи «у рамках розслідування можливих порушень європейського конкурентного законодавства компаніями, які займаються поставками природного газу». У «Газпромі» явно не очікували такого удару — перша офіційна реакція на події в ЄС з’явилася лише через добу. І хоча російський газовий монополіст намагається зберігати добру міну (представники «Газпрому» пояснюють для медіа, що перевірки є стандартною практикою), нервозність російської влади видав діалог Володимира Путіна й Олексія Міллера. «Сподіваюся, що в Європі за контракти з «Газпромом» поки ще нікого не заарештували, у в’язницю не посадили?» — поцікавився російський прем’єр. «Ні, Володимире Володимировичу, поки ще нікого не заарештували», —

запевнив Міллер. «Дякувати Богу», — відповів Путін. Російські ж ЗМІ впевнені в тому, що ситуація навколо «Газпрому» дійсно надзвичайна: якщо в результаті перевірок факти порушення правил ЄС буде доведено, «Газпром» може зазнати серйозних фінансових збитків, навіть утратити багато активів і, можливо, буде змушений пригальмувати «Південний потік». Ця впевненість ґрунтується на думці незалежних експертів, які вважають нинішній тиск на «Газпром» безпрецедентним. Очевидно, що така операція могла бути санкціонована ЄК на основі вже згаданого третього енергопакета ЄС. Оскільки атаці було піддано виключно компанії, з якими концерн активно співробітничає на європейському ринку, російські медіа вже відкрито говорять про «газову війну» між РФ і ЄС. У цьому випадку підсумки перевірки для «Газпрому» навряд чи будуть повністю позитивними. У правовій державі довести картельну змову неймовірно важко. Тому досить висока ймовірність того, що російська газова монополія в короткостроковій перспективі зможе встояти. Однак тепер їй доведеться працювати в умовах неймовірно пильної уваги ЄК і відмовитися від своїх ігор у побудову континентальної енергетичної монополії. Поки «Газпром» не давав підстав припускати, що він уміє працювати в таких умовах. А якщо різні структури ЄС методично, місяць за місяцем «копатимуть» під порушників, використовуючи для цього сторіччями напрацьований арсенал, то на планах російської монополії можна ставити жирний хрест. Ну а якщо реалізують вимоги допустити до труби «Північного потоку» незалежних постачальників відповідно до правил ЄС, то про російську енергетичну імперію можна забути назавжди. У Росії вже проводять паралелі з енергетичною кризою 70-х. Тоді арабські держави спробували використовувати ціни на нафту як енергетичну зброю. Однак досить швидко було організовано біржову торгівлю нафтою, і шантаж став просто неможливий. А сьогодні клієнти «Газпрому» будують термінали скрапленого газу, яким активно торгують на біржі. Але й це ще не все. Як говорять у Росії, іде біда — відчиняй ворота. Європейські споживачі газу знову чинять тиск на «Газпром». Після Єврокомісії, Німеччини й Туреччини претензії до монополії пред’являє Поль-

ща. Варшава вимагає переглянути формулу ціни й у разі відмови обіцяє звернутися в Стокгольмський арбітраж. А на початку жовтня Туреччина заявила, що не подовжуватиме контракт на поставку 6 млрд кубометрів газу, бо «Газпром» не надав їй необхідної 20-відсоткової знижки. Треба відзначити, що Туреччина є другим після України з обсягів поставок імпортером російських вуглеводневих ресурсів. Офіційна Анкара вибрала дуже вдалий час для удару по «Газпрому» з огляду на недавні обшуки в його європейських дочірніх компаніях, улаштовані Єврокомісією. Туреччина вбиває відразу двох зайців: допомагає Євросоюзу, ослабляючи монополіста, і вторговує собі преференції. Причому Анкара займає просто «забійну» позицію, оскільки лише від неї сьогодні залежить майбутнє «Південного потоку». Росії, якщо вона дійсно має намір будувати газопровід, доведеться піти на поступки. Як говорять російські ж експерти, якщо «Газпром» не домовиться щодо «Південного потоку» з Туреччиною, доведеться домовлятися з Україною про альтернативний варіант маршруту на умовах Києва. Сьогодні в Європі «Газпром» усе більше нагадує обложену фортецю. Очевидно, якщо до цієї облоги приєднається й Київ, російській монополії буде непереливки. Імовірно, саме тому Росія може погодитись на поступки, щоб не втратити все. До того ж Україна досі залишається найбільшим покупцем російського газу. І в тому числі від Москви залежить, як довго Київ таким покупцем залишатиметься...

Тим часом «Ціни на газ для населення України буде підвищено, якщо владі країни не вдасться в переговорах із Москвою домогтися зниження ціни російського газу», — заявив Президент України Віктор Янукович 17 жовтня в інтерв’ю Bloomberg. «Усе, чого ми хочемо, — це середня європейська ціна за імпортний газ. Якщо ми її не доможемося, будемо змушені підвищити внутрішні ціни», — цитує агентство слова Президента України. 12 жовтня глава українського уряду Микола Азаров укотре зауважив, що для Києва перегляд контрактів — «це надзвичайно важливе питання». «Я не хочу розкривати зараз деталі, скажу тільки одне: є впевненість, що в найближчі пару тижнів ми ці переговори завершимо», — сказав він.


5

№ 41 (196)

25 жовтня 2011 року

ПЕК

10% за 347 мільярдів

2015 роки — затверджена постановою Кабміну ще в березні минулого року. Її головна мета — створення умов для наближення енергоємності ВВП України до рівня розвинених країн і стандартів Європейського Союзу. Конкретніше — зниження рівня енергоємності ВВП на 20% у порівнянні з 2008 роком (щорічно на 3,3%). Крім того, програма передбачає заходи для підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів і посилення конкурентоспроможності національної економіки, оптимізацію структури енергетичного балансу держави шляхом зменшення частки імпортованих викопних органічних видів енергоресурсів і заміщення їх іншими видами, у тому числі отриманими з альтер-

тричного теплоакумуляційного обігріву й гарячого водопостачання, енергії сонця й геотермальної енергії. Для зменшення обсягу технологічних витрат і втрат енергоресурсів унаслідок модернізації та реконструкції обладнання планується впровадження сучасних енергоефективних технологій, проведення санації житлових будинків і будівель бюджетних установ; модернізація ГТС, переобладнання теплових електростанцій, теплоелектроцентралей і котлоагрегатів, використовуваних у комунальному господарстві. Обсяг заміщення споживання первинних енергоресурсів у результаті впровадження технологій, що передбачають використання енергії сонця та геотермальної енергії, на 2015 рік має становити 1,36 млн т умовного палива. Обсяг заміщення природного газу, як передбачається, починаючи з 2016 року дорівнюватиме не менше 15 млрд м3, а нафтопродуктів — 1 млн

нативних джерел енергії, а також вторинними енергетичними ресурсами. У сфері вдосконалення системи стандартизації в галузі енергоефективності й поновлюваної енергетики програма передбачає забезпечення законодавчого врегулювання питань функціонування системи стандартизації, а також розробку стандартів для визначення енергоємності техпроцесу виробництва найбільш енергоємних і соціально значущих видів продукції. Що до оптимізації структури енергетичного балансу держави, зокрема заміщення традиційних видів палива іншими, планується впровадження когенераційних технологій, а також технологій, що передбачають використання теплових насосів, елек-

тонн. Програма також передбачає зниження техногенного впливу на довкілля за рахунок зменшення шкідливих викидів на 15—20%. Орієнтовний розмір фінансування спочатку становив 250 млрд грн, у тому числі 30,1 млрд — за рахунок державного бюджету, 15 млрд — місцевих бюджетів, 204,9 млрд грн — з інших джерел. 2010 року на потреби енергоефективності було виділено 14,3 млрд грн. Навесні цього року на програму чекало серйозне коректування. Кабмін відкоригував назву. Тепер це «Державна цільова фінансова програма енергоефективності й розширення сфери виробництва енергоносіїв із поновлюваних джерел енергії та інших видів палива на 2010—2015

«Нагорі» нарешті усвідомили, що альтернативи стратегії енергозбереження в країни нема Дмитро ТИМЧУК Ця осінь стала для України багатою на події в газовій сфері. Крім окресленої перспективи зниження ціни на російський газ і створення тристороннього (Україна—Росія—ЄС) газотранспортного консорціуму, поповнився список власне українських газових родовищ. «Укргазвидобуток», дочірня компанія НАК «Нафтогаз України», у результаті розшукових робіт відкрила Кузьмичівське газове родовище в Богодухівському районі Харківської області, запаси якого оцінюються в 1,5 млрд м3. Там же було знайдено Борове родовище з перспективними запасами 1,2 млрд м3.

Докладно

Ядерний аргумент Однак ці події ніяк не впливають на актуальність посилення енергетичної безпеки України, насамперед за рахунок зниження внутрішнього споживання. Київ докладає значних зусиль для реалізації заходів з енергозбереження у межах країни. Пояснюючи ситуацію, перший віце-прем’єр-міністр України—міністр економічного розвитку й торгівлі Андрій Клюєв відзначив, що найважливішим пріоритетом залишається зміцнення енергетичної безпеки України. «Наша економіка занадто енергоємна. Ціна російського газу надзвичайно висока. Я впевнений, що в результаті переговорів із нашими російськими партнерами нам удасться її знизити, але вона однаково буде високою. Значного падіння цін на вуглеводні у світі в найближче десятиліття не прогнозується. Тому, по-перше, ми маємо максимальну увагу приділяти енергозбереженню в усіх без винятку галузях економіки. Майже всі пріоритетні інвестпроекти з модернізації підприємств містять у собі енергоефективну складову. По-друге, ми маємо активно розвивати поновлювані джерела енергії. По-третє, поставлено завдання в стислий термін максимально збільшити видобуток вуглеводнів — власних нафти, газу, вугілля», — уточнив він. Цікаво, що експерти сприймають заходи з енергозбереження державного

масштабу не тільки як засіб заощадити на вуглеводнях. Грамотно й ефективно проведені, вони можуть стати відповіддю на виклик у ще одній сфері — атомній енергетиці. Це питання, як відомо, після аварії на японській АЕС «Фукусіма-1» широко обговорюється у світі, а для деяких економічно потужних країн ЄС стало навіть приводом говорити про цілковиту відмову від атомних електростанцій. Українцям, які пережили Чорнобиль, не треба багато розповідати про небезпеку «мирного атома». Тим часом альтернатив цьому виду енергетики не так багато. На одну з них указав екс-міністр охорони довкілля України Юрій Щербак, який заявив, що головна альтернатива ядерній енергетиці в Україні — енергозбереження. На його думку, скоротивши споживання електроенергії до європейського рівня, не треба буде будувати нові атомні енергоблоки. «Нереалістично сьогодні говорити про закриття всіх атомних станцій. Але не можна безапеляційно заявляти, що нема альтернатив ядерній енергетиці — це велика брехня, альтернатива є. У нас сьогодні 4 атомні станції, 15 ядерних реакторів, вони поставляють нам 40— 50% електроенергії. Тобто якщо ухвалити дуже серйозну програму енергозбереження, це дасть економію 50%, і ми можемо вдвічі скоротити споживання електроенергії. Урахуємо також, що на одиницю українського ВВП витрачається в 4—5 разів більше енергії, ніж у Японії, і в 2,5 раза більше, ніж у Європі. Якщо виправити цю ситуацію, не треба буде будувати нові атомні електростанції», — говорить Щербак.

Якщо розібратися

Програмна програма Не має значення, про що йдеться — про економію вуглеводневого палива чи про рятування від необхідності будувати нові АЕС — в обох випадках актуальним є проведення комплексу заходів державного масштабу з енергозбереження. Відповідна програма — Державна цільова економічна програма енергоефективності на 2010—

роки». Крім того, скасовано положення, яке затверджувало метою програми створення умов для наближення енергоефективності внутрішнього валового продукту (ВВП) України до рівня розвинених країн ЄС і зниження енергоємності ВВП поступово до 2016 року на 20% у порівнянні з 2008-м. Замість цього пріоритетним завданням було визначено оптимізацію структури енергетичного балансу країни, у якому частка енергоносіїв, отриманих із поновлюваних джерел, має до 2015 року становити 10%. Цієї мети буде досягнуто шляхом скорочення частки імпортованих органічних енергоресурсів і їхнього заміщення іншими видами. А також стимулюванням і заохоченням виробників електроенергії використовувати поновлювані види палива та альтернативні джерела вироблення електрики. Такий перегляд спричинений, мабуть, усвідомленням недосяжності для України на цьому етапі запланованих європейських показників у енергозбереженні. Однак, знизивши заплановані вимоги, Кабмін одночасно різко збільшив фінансування програми — відразу на 62,5 млрд грн (до 347,82 млрд грн), що зробило її набато реалістичнішою. Наступний перегляд програми привів до того, що у вересні цього року в неї вирішили знову внести зміни. Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Микола Пашкевич повідомив, що Президент України доручив вжити заходів із запобігання негативному впливу на економіку України значного підвищення ціни на імпортований природний газ. Реформи найперше стосуватимуться обсягів фінансування заходів щодо програми енергоефективності, зменшення обсягів використання природного газу й збільшення — альтернативних видів палива. Пашкевич відзначив, що відповідний проект агентством уже підготовлено і в жовтні буде внесено на розгляд Кабміну. Таку пильну увагу Києва до вироблення та реалізації стратегії енергозбереження належно оцінили й у Європі. У вересні ЄС затвердив виплату першого траншу в розмірі 31 млн євро за європейською ініціативою підтримки реалізації української програми в галузі енергоефективності. Одночасно Міністерство економічного розвитку та торгівлі України заявило, що впровадження енерго-

ефективних технологій і матеріалів у реальному секторі економіки та домогосподарствах сформульоване Кабміном як важливі завдання державної політики на 2012 рік. У рамках цільової програми на реалізацію інвестиційних та інноваційних проектів з енергозбереження наступного року уряд передбачає залучити близько 19,5 млрд грн позабюджетних коштів. У підсумку скорочення обсягу технологічних витрат і невиробничих втрат енергоресурсів має становити не менше 4%.

Упритул

На два фронти Залишається додати, що нинішню жорстку «боротьбу» за зниження ціни для України на російські енергоносії український уряд так само жорстко прив’язує до своєї стратегії енергозбереження та енергоефективності. Так, керівництво Кабміну чітко вказує на те, що зменшення ціни на російський газ не є самоціллю, оскільки аж ніяк не зменшує залежність держави від зовнішніх поставок енергоносіїв. Навпаки, якщо домовленості з Москвою буде досягнуто (а таке планується зробити в жовтні-листопаді цього року), це дозволить більш зважено підійти до реалізації заходів з енергозбереження. Насамперед ми матимемо час, необхідний для розроблення та впровадження відповідних програм. Наприкінці вересня прем’єр-міністр Микола Азаров, виступаючи з лекцією в Київському національному економічному університеті, заявив, що Україні потрібні низькі ціни на газ для реалізації програми енергозбереження. «Для нас вигідні низькі ціни на газ, оскільки для виконання програми енергозбереження потрібні роки», — сказав Азаров. Такий комплексний підхід і відчутне фінансування програми дають підстави для оптимізму, адже до цього головними проблемами таких українських стратегій була їхня однобокість, тобто відсутність комплексної реалізації, і брак коштів на проведення передбачених заходів. Цього разу, схоже, український уряд розв’язав обидва питання. З іншого боку, очевидно, в України просто нема іншого виходу, як робити ставку на енергозбереження та енергоефективність, тобто на те, чим давно успішно займаються провідні країни світу.


6

№ 41 (196)

25 жовтня 2011 року

Підприємство

Влучні постріли «Аврори» Незважаючи на складну ситуацію на ринку, черкаський лакофарбовий завод «Аврора», як і раніше, посідає провідні позиції Початок на стор. 1

— В останні роки, навіть незважаючи на кризу, «Аврора» демонструє стійке зростання продажів. У чому секрет? — У підході до клієнтів. Основна наша перевага у тому, що вони довіряють нам, а ми намагаємося зробити все, аби виправдати їхню довіру. Постійно відстежуємо потреби наших споживачів і пропонуємо високотехнологічну високоякісну продукцію за реальними ринковими цінами. Команда фахівців робить все для забезпечення безперебійної поставки продукції лакофарбового заводу «Аврора» і отримання нашими клієнтами всієї необхідної інформації. Ми спрямовуємо свою діяльність на задоволення інтересів партнерів, персоналу та суспільства. І це не пишномовні слова. Сьогодні серед пріоритетних напрямків роботи підприємства — максимальне задоволення споживачів; високий професіоналізм персоналу; впровадження сучасного обладнання, ресурсо- та енергозбережних технологій, зокрема із урахуванням підвищення екологічної безпеки виробництва; створення нових екологічно безпечних видів продукції; постійне покращення результатів діяльності на кожній ділянці. За рахунок використання новітніх технологій забезпечується розширення номенклатури та підвищення технічного рівня продукції, яка відповідає європейським стандартам.

вид продукції має свою палітру. Скажімо, емаль алкідна «Мікс» для фарбування металевих, дерев’яних та інших поверхонь має тридять два відтінки. Асортимент постійно розширюється і вдосконалюється, адже підприємство має великий досвід не лише у виробництві, а й у розробці оригінальних рецептур продукції. «Аврора» має власну дослідну лабораторію, фахівцями якої розроблено багато нових видів продукції. Заводський відділ розвитку тісно співпрацює з провідними вітчизняними та зарубіжними НДІ та організаціями. Сертифікаційні випробування нових матеріалів з метою визначення їх декоративнозахисних і споживчих властивостей, терміну служби покриття проводяться на базі Фізико-механічного інституту ім. Г.В.Карпенка НАН України (м.Львів), ДержДорНДІ (м.Київ), Всеросійського НДІ залізничного транспорту (Росія), науководослідної бази корпорації Helios Group (Словенія) та інших. Цього року освоєно виробництво емалі для захисту від обростання підводної частини річкових та морських суден, паль, пірсів, причалів, очисних споруд та інших металевих конструкцій. Емаль «Праймекс-Аврора-5286 протиобростаюча» відповідає вимогам Міжнародної конвенції щодо контролю за шкідливими протиобростаючими системами на суднах. Наразі ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора»» — єдине в Україні підприємство, що має сертифікат про типове схвалення на протиобростаючу емаль.

— Розкажіть про асортимент вашої продукції. Які новинки випускає нині — Відтепер продукція ТОВ підприємство? «Аврора» буде широко за— Продукція на «Авростосовуватись у суднобудурі» виготовляється за чотирванні та судноремонті? ма напрямками: декоратив— Завод не перший рік вині фарби й лаки, до яких наготовляє великий асортилежать лакофарбові матерімент лакофарбових матеріали «МІКС color» для всіх видів фарбувальних і підготовчих робіт, фарба для дорожньої розмітки на основі світловідбивних елементів Traffic, промислові фарби, а також напівфабрикатні лаки, призначені для виготовлення на їх основі гліфталевих і пентафталевих емалей, грунтовки, шпаклівки та алкідно-уретанових лакофарбових матеріалів. Асортимент становить більше 100 найменувань в транспортному та споживчому пакуванні. Гаму кольорів важко перелічити — кожен Склад готової продукції

алів для суднобудування та судноремонту: ґрунтовки (у тому числі фосфатуючі, для металевих поверхонь за наявності іржі та корозії), емалі (у тому числі для надводної і підводної частин суден, суднових приміщень, до яких висуваються вимоги підвищеної пожежної безпеки). ТОВ «ЛЗ «Аврора»» визнано Регістром судноплавства України та Російським морським регістром судноплавства як підприємство, що виготовляє та випробовує лакофарбові матеріали, які використовуються у судноплавстві та судноремонті. Лабораторія заводу визнана Регістром судноплавства України такою, що має право видавати висновки щодо якості продукції відповідно до Правил і Настанов судноплавства України.

приємство постійно інвестує в оновлення обладнання для виробництва нової прогресивної лакофарбової продукції. Модернізація виробництва стартувала в 1999 році, коли в цехах почали встановлювати сучасне високоефективне обладнання німецької фірми NETZSCH. Із цього часу змінюється асортимент, у відділі розвитку заводу розробляються нові лакофарбові матеріали. У 2008 році завод увійшов до словенської корпорації Helios Group. Із надходженням іноземних інвестицій та технологій почалася повна модернізація та реконструкція виробництва, яка триває і зараз. Створено спеціалізовану дільницю виробництва фарб для дорожньої розмітки потужністю 600 тонн на

У цеху виготовлення лакофарбової продукції

— Хто ж основний споживач лакофарбової продукції «Аврора» — промислові підприємства чи дрібний покупець? — Головними споживачами продукції ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора»» є підприємства енергетичного, оборонного, авіаційного, залізничного комплексів, машинобудування та суднобудування. Наша продукція може конкурувати із зарубіжною за якістю і має переваги в ціні. Лакофарбові матеріали заводу сформували імідж підприємства і визнані не лише в Україні, а й за її межами: вони мають попит у Молдові, Грузії, Узбекистані, Придністров’ї. — Лакофарбовий завод «Аврора»» належить до підприємств, що мають давню історію. Однак у поважному, майже 80-річному, віці воно, як і людина, має певні проблеми. Скажімо, застарілі приміщення, обладнання… Напевно, для заводу актуальним є питання модернізації? — Звичайно, для динамічного розвитку під-

місяць. Фарба випускається за сучасними технологіями з використанням сировини нового покоління і застосовується для розмітки проїзної частини автодоріг, стоянок для паркування автомобілів, злітно-посадкових смуг, виробничих та складських приміщень тощо. Для виробництва ґрунтовок та емалей було введено в експлуатацію додаткове сучасне високоефективне обладнання (бісерні млини, дисольвери, змішувачі, реактори, фасувально-пакувальне обладнання). А для виготовлення водно-дисперсійних композицій запровадили сучасну систему підготовки води. Повністю реконструйовані склади готової продукції, сировини та тари, завдяки чому збільшено ємність приміщень та забезпечено необхідні умови зберігання, зокрема температурний режим для водно-дисперсійних композицій. На дільниці синтезу лаків реконструйована система нагрівання теплоносія, що скоротило тривалість синтезу й дозволило збільшити обсяги виробництва. На стадії розробки — проект нового корпусу оліфолаковарного цеху, упроваджен-

Адміністративна будівля заводу

ня якого дозволить збільшити виробничі потужності та розширити номенклатуру напівфабрикатних лаків та смол. Передбачається автоматизація окремих стадій виробництва, уловлювання та очищення викидів шкідливих речовин у процесі синтезу напівфабрикатних лаків і смол. — Які наразі обсяги продукції? — Цех товарів побутової хімії виробляє до 500 тонн на місяць ґрунтовки, емалі, лаків, шпаклівки, розчинників та 600 тонн на місяць фарби для дорожньої розмітки. Потужність оліфолаковарного цеху становить 525 тонн на місяць (напівфабрикатні лаки та смоли). Після реконструкції виробничі можливості заводу ще збільшаться. Цехом товарів побутової хімії випускатиметься щомісяця до 900 тонн ґрунтовки, емалі, лаків, шпаклівки. Потужність оліфолаковарного цеху зросте до 1500 тонн на місяць. — Підприємство головну увагу приділяє виробництву екологічно чистих лакофарбових матеріалів? — Із 2010 року розпочато виготовлення екологічно безпечної продукції: повного комплексу воднодисперсійних композицій — ґрунтовок глибокого проникнення, ґрунтовок вологостійких, фарб фасадних, фарб для стін та стель, антисептика для захисту від дії синяви, плісняви та грибка. Уся продукція відповідає стандартам якості та санітарним нормам Україні. Із липня 2005 року на підприємстві функціонує система управління якістю у відповідності з ДСТУ ISO 9001:2001, із вересня 2010 року — інтегрована система управління, до складу якої входять системи управління якістю згідно з ДСТУ ISO 9001:2009 та системи екологічного управління згідно з ДСТУ ISO 14001:2006. Усі системи сертифіковані в УкрСЕПРО. Результат — безумовна стабільність якості. У лютому 2011 року система управління якістю сертифікована Російським морським Регістром судноплавства. — Ваш завод належить до таких виробників хімічної

продукції, які розташовані в межах міста. Тож доречним є запитання про охорону довкілля... — Ще раз наголошую: один із пріоритетів заводу — захист навколишнього середовища. Згідно з програмою щодо досягнення цілей і виконання завдань у сфері охорони довкілля забезпечено роздільне складування та зберігання відходів на спеціальних майданчиках із подальшою утилізацією або вторинною переробкою. Регулярно проводяться лабораторні дослідження та моніторинг стану атмосферного повітря в зоні впливу підприємства на житлову забудову міста, розробляються заходи щодо зменшення шкідливого впливу заводу на навколишнє середовище. Компанія забезпечує навчання працівників підприємства з питань охорони довкілля, безпечного виконання технологічних процесів і робіт. — До речі, про кадри. Нестача фахівців високого рівня — одна з проблем, на яку нарікають на українських підприємствах. Як вирішується кадрове питання у вас? — Висококваліфікований фахівець — одна із найважливіших ланок будь-якого робочого процесу, тому велику увагу приділяємо саме підготовці персоналу. Щорічно розробляються та фінансуються програми навчання, згідно з якими працівники беруть участь у вітчизняних та міжнародних конференціях, семінарах та курсах. Проводиться стажування на європейських підприємствах корпорації Helios Group. Робітники ТОВ «Аврора» повинні бути компетентними висококваліфікованими спеціалістами. Адже вони не лише працюють у цехах, а й надають профільні послуги споживачам продукції. Скажімо, нанесення протиобростаючої емалі проводиться під контролем представників служби технічного сервісу «Аврори», які пройшли спеціальну підготовку і мають відповідний сертифікат. Розмовляла Інна ХІМІЧУК


7

№ 41 (196)

25 жовтня 2011 року

Євро-2012

Зліт після падіння Оновлений аеропорт у Жулянах наступної весни працюватиме на повну потужність Костянтин ЄГОРОВ Будівництво нового термінала КП «Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни)», що неодноразово відкладалося, сьогодні ведеться в прискореному темпі. Уже у квітні наступного року об’єкт стане до ладу, а пропускна здатність аеропорту зросте в кілька разів.

Необхідність відновлення Жулян постала давно, задовго до того, як Україна й Польща одержали право приймати чемпіонат Європи з футболу. І не дивно: аеропорт, побудований у 50-ті роки минулого століття, давно вже застарів як фізично, так і морально, а його пропускна здатність не витримує ніякої критики. Однак і після рішення комісії УЄФА події, пов’язані з реконструкцією аеровокзалу, розвивалися не так швидко, як хотілося б. Але альтернативи реконструкції не було. За умовами проведення турніру, місто, що приймає фінал Євро, повинне мати два аеропорти міжнародної категорії. Причому ці об’єкти мають бути взаємозамінні на випадок якихось непередбачених ситуацій. Виходячи із цього, уряд ще 2009-го виділив гроші на прокладання нової злітно-посадкової смуги й руліжних доріжок. Сьогодні на літному полі вже встановлені нова світлосигнальна система й огородження периметра. Сам периметр охоронюваної зони не змінено.

Про новий термінал Спорудження нового термінала стартувало три місяці тому, але вже зараз будівельні роботи виконано більш ніж на 70%. Майже готовий каркас будівлі й на 40% змонтовано покрівлю. Сама по собі споруда має виглядати дуже сучасно: архітектори використали стиль Open Space

(«відкритий простір»). Вид із приміщень буде і на привокзальну площу, і на літне поле, оскільки конструкція передбачає суцільне засклення. Як повідомив заступник директора з будівництва аеропорту «Київ» Сергій Спатарь, уже в листопаді будівельники закінчать засклення несучої конструкції й розпочнуть оздоблювальні роботи. Передбачається, що на той час у будівлі вже працюватиме й опалення.

кого (триразового!) збільшення пропускної здатності Жуляни однаково відстають від Борисполя, де кожен термінал обслуговує до 1000 пасажирів на годину. Правда, за словами керівництва Жулян, конкуренція з Борисполем і не планується, оскільки аеропорт «Київ» від самого початку розрахований на середньомагістральні повітряні судна, а не трансатлантичні лайнери. Бориспіль може приймати повітряні судна аж до «Ейрбас-380» і «Боїнг-747» завдяки двом смугам довжиною 4 км кожна. Довжина смуги в Жулянах — лише 2310 м, що дозволяє працювати з лай-

передали в управління компанії на 49 років. Загальна сума, яку передбачається витратити на повну реконструкцію, — 500 млн грн. У неї входить не тільки будівництво нового термінала, який уже в роботі, а й запроектований бізнес-термінал для обслуговування приватних літаків комерційної авіації, ангарного комплексу, реконструкція привокзальної площі й облаштування автостоянок. Повністю в експлуатацію новий термінал запустять у квітні наступного року — місяці за два до початку чемпіонату Європи з футболу.

Про старий термінал Не залишиться без уваги й діючий термінал, який уже сьогодні поліпшив свої показники. Тільки за серпень цього року він обслужив

перевізникам певні знижки з аеропортових зборів. Зараз вони нижче, ніж у Борисполі, на 10—20%. Це вплинуло, у свою чергу, на вартість польотів. Уже зараз ціна квитків на рейси з Жулян на 10—12% нижче, ніж у Борисполі. На першому етапі реконструкції аеропорту не обійшлося без проблем. Зокрема, були складнощі з темпом проходження митного контролю. На літному полі поблизу старого термінала навіть облаштовувалися тимчасові намети для видачі багажу. Але на цей час побудовано ще один зал для прибулих пасажирів. Установлено нові системи для паспортного й митного контролю. І тому проблеми, що були ще в червні, сьогодні вже вирішено. Згодом, коли основні роботи на новому терміналі завершаться, почнеться реконструкція старого

Проект нового термінала КП «Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни)»

Діючий термінал КП «Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни)»

Конструктивно споруда складається із трьох зон. Ліва частина призначена для пасажирів, які прибувають, права — для тих, хто від’іжджає; розділятиме їх хол із купольним заскленням. На першому поверсі розмістять каси, залу очікування, ресторани й кафе, на другому — зали міжнародних вильотів, звичайні й бізнес-класу магазини безмитної торгівлі, блок вильоту й митну зону. На третьому поверсі будуть розташовані офіси авіакомпаній. Пропускна здатність термінала — 320 пасажирів на годину. Але навіть після та-

32 тис. пасажирів — приблизно тисячу чоловік на день. Це досить вагомий показник з огляду на те, що за весь минулий рік послугами аеропорту скористалися тільки 15 тис. чоловік — трохи більше тисячі на місяць. Пояснюється це будівництвом нової смуги й нової сигнальної системи. За словами Олега Петровського, зараз смуга використовується вже із двох курсів. Можна сказати, що наразі вона одна із кращих в Україні. Відповідно зросла й довіра авіакомпаній. У відповідь керівництво аеропорту надала компаніям-

нерами типу «Боїнг-737», «Ейрбас-320». Як повідомив перший заступник генерального директора аеропорту Олег Петровський, реконструкцію об’єкта умовно розділено на кілька етапів. Підрядник робіт — ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд». Масштабне будівництво не фінансується з державного або міського бюджету, об’єкт зводиться на інвестиційні кошти української фінансової групи «Майстер-Авіа». Саме вона виграла тендер, проведений київською міськадміністрацією, і аеропорт

термінала. Були плани почати спорудження бізнестермінала вже цього року, але потім вирішили сконцентрувати всі кошти на якнайшвидшому завершенні будівництва термінала, необхідного для прийому пасажирів, які прибудуть на чемпіонат світу з футболу. На жаль, у Жулянах не можна побудувати другу злітно-посадкову смугу, бо аеропорт розташований у межах міста. Над цим думали неодноразово, причому ще за міністра Георгія Кірпи. Але за міжнародними стандартами нова смуга має бути віддалена від наявної

Нове — це добре відреставроване старе

Пором для газу

Микола СТОЛЯРОВ

Наприкінці осені один із найбільших нафтотрейдерів Криму, корпорація «ТЕС», планує запустити поромну переправу між портами Керч і Кавказ (Темрюцький район, Краснодарський край, Росія) для транспортування скрапленого газу та нафтопродуктів. Про це повідомив директор компанії «ТЕС-Термінал» Сергій Сенчик. Поромна переправа зв’яже кримський порт із Темрюцьким районом Краснодарського краю.

На Євро-2012 гостей Донецька готовий прийняти «Шахтар-Плаза».

У мільйонному Донецьку відреставрували один із найперших його готелів — «Шахтар Плаза» (колишній «Шахтар»). Донедавна це була похмура споруда, побудована в сімдесяті роки минулого століття. У Донецьку навіть сумнівалися, чи можливе її відродження. Виявилося, цілком. Сьогодні

вчорашній посередній готель став палацом. Він відреставрований до Євро-2012 і готовий прийняти близько 400 гостей. «Шахтар-Плаза», до речі, уже законтрактований. У ньому житимуть представники УЄФА й телевізійники. Чудові номери, розкішні конференц-зали, ресторан, у тому числі й дитячий, — усього, що має сьогодні готель, і не перелічиш. Його врочисто відкрив

Сергій ДУМКЕВИЧ, за матеріалами «Контекст-Крим»

віце-прем’єр-міністр України Борис Колесніков. При цьому він сказав, що наступного року Донецьк поповниться ще 13 новими готелями. Однак навіть при цьому місць у кращих готелях на Євро всім може не вистачити — занадто великий інтерес до футбольного чемпіонату. До речі, це світова практика. Загалом в Україні в найближчому майбутньому планують побудувати 80 готелів.

Перший рейс порома «Конрад Трейдер» цим маршрутом запланований на кінець листопада. «ТЕС-Термінал», можливо, побудує ще одну поромну переправу, яка зв’яже з Керчю й інший російський порт — Єйськ. Із ме-

не менш ніж на 500 м, а таких площ аеропорт не має.

Про інфраструктуру Незважаючи на те, що новий термінал за масштабом поступатиметься терміналам Борисполя, у нього є й свої переваги. Наприклад, аеропорт розташований у межах міста, лише за 8 км від центру. Утім, у плані організації транспортної інфраструктури навколо аеропорту «Київ» треба зробити ще чимало. Наявну транспортну схему, коли під’їхати до аеропорту можна тільки Повітрофлотським проспектом, навряд чи можна назвати задовільною. У зв’язку із цим, не чекаючи на будівництво в цьому напрямку лінії метро, передбачається поліпшити сполучення об’єкта із залізничною станцією Київ-Волинський і організувати рух швидкісної електрички. Оскільки новий термінал розташований під кутом 90 градусів до наявного, перед ним теж облаштують площу для під’їзду транспорту й автомобільну стоянку, причому більшу, ніж перед старим терміналом. Крім того, уже наприкінці цього року має початися реконструкція вулиці Медової. Нова дорога пройде до Червонозоряного проспекту, обминаючи Севастопольську площу, що поліпшить сполучення аеропорту із центральним автовокзалом на Московській площі. Відремонтують і вул. Народного ополчення. Утім, організація руху цією вулицею й Повітрофлотським проспектом у прилеглій до аеропорту зоні викликає гостру критику з боку водіїв: дорога незручна й має чимало аварійно-небезпечних ділянок. Віддаючи належне будівельникам і керівництву аеропорту, хочеться сподіватися, що міська влада розв’яже й цю проблему ще до початку чемпіонату. тою реалізації проекту, що зараз розглядається місцевою владою, у Росії створили компанію «Рос-ТесПором». Проект включає будівництво причалу й залізничної вітки на території Єйського порту. Як повідомив С.Сенчик, обсяги перевалки скрапленого газу на терміналі «ТЕС» сьогодні становлять 15—20 тис. тонн на місяць.

Довідка «УТГ» Корпорацію «ТЕС» засновано 1992 року, їй належить мережа автозаправних станцій у Криму (73), Херсонській (3) і Дніпропетровській (1) областях, дві нафтобази, газонаповнювальна станція в Бахчисараї, а також перевалка в Керчі (залізнична вітка Керч — Південна).


8

№ 41 (196)

25 жовтня 2011 року

Виставка

Чекати на зміни, покладаючись лише ® на свій авторитет, — непродуктивно Напередодні одинадцятої міжнародної виставки-форуму «Промисловість. Інвестиції. Технології» ми взяли інтерв'ю в її організатора — директора компанії ТОВ «Кратос», секретаря галузевої ради з питань промисловості та будівництва Кривого Рогу Дмитра Мірошникова — Дмитре Вікторовичу, розкажіть про майбутню подію. — Одинадцята виставкафорум «Промисловість. Інвестиції. Технології» справедливо вважається візитівкою нашого міста: проект 2009 року виграв конкурсрейтинг «Криворізька інновація» у номінації «Кращий винахід». Із задоволенням можу відзначити, що за роки існування проект «Промисловість. Інвестиції. Технології» динамічно розвивався й наразі є найбільшою промисловою виставкою Кривбасу. Виставка-форум — це експозиції, презентації, конференції, «круглі столи», засідання галузевих рад тощо. Захід представить весь ланцюжок — від розробки до впровадження, випуску, просування, сервісу, від приватних рішень до глобальних, від питань, що цікавлять простих людей, до державних. Тут буде цікаво всім, хто має пряме або непряме відношення до науки, енергетики, металургії, машинобудування, екології тощо... До участі запрошені представники промислових підприємств і організацій, фінансових установ, науки, ЗМІ, міністерств, відомств. Оргкомітет докладає всіх зусиль для того, щоб учасники виставки-форуму одержали прямий ефект. Ми забезпечимо високу інформованість зацікавлених осіб, комфортні умови для роботи та відпочинку. — Яка мета проведення виставки-форуму? — Ми готуємо площадку, на якій учасники й відвідувачі зможуть досягти певних домовленостей, укласти угоди. Наше завдання — професійно організувати захід і допомогти його

Дмитро Мірошников (ліворуч)

учасникам правильно й вигідно себе представити. Звичайно, акцент ми робимо на підтримці вітчизняної науки та виробництва, хоча, якщо говорити відверто, зовсім не всі наші керівники розуміють важливість просування своєї продукції. І доказ тому — невисокий рівень упровадження наукових розробок у виробництво. Цю ситуацію треба змінити, і наша виставка-форум — крок до таких змін. Кожен учасник не тільки має ефект від участі для себе, а й демонструє іншим, що сидіти, покладаючись на свій високий авторитет, — непродуктивно.

— Як відбувалося становлення цього форуму? — Формат виставки визначили відразу, від самого початку намагалися зробити її цікавою, хоча не все виходило відразу. Починали ми 2003 року. Перша виставкафорум зібрала трохи більше 30 учасників, які вільно розмістилися на першому поверсі ДК імені Артема. А в результаті нашої копіткої роботи тепер до нас прибудуть більше 400 представників з України, постійними учасниками й гістьми форуму стали фахівці з Росії, Німеччини, Англії, Польщі, Бі-

лорусі, Словаччини, Ірану. І торік через більшу кількість експонентів і відвідувачів нам довелося змінити місце проведення виставки. Цього року ми організували більш широку рекламну кампанію майбутнього заходу: зовнішня реклама роз-

міщена в 9 регіонах України. Організували цільове адресне розсилання запрошень керівникам українських підприємств. На цей час запрошення на виставку-форум одержали більше 10 тисяч адресатів. Задіяно великі інтернет-ресурси, вітчизняні й закордонні спеціалізовані ЗМІ. Цього року очікуємо найбільшої за всю історію існування проекту кількості відвідувачів. Повертаючись до питання про розвиток проекту «Промисловість. Інвестиції. Технології», відзначу, що його долю визначали не тільки співробітники компанії «Кратос». Окремо слід відзначити багаторічну підтримку виставки-форуму заступником директора Інституту чорної металургії НАНУ Сергієм Михайловичем Жучковим, співробітництво з першим ідей-

ним натхненником проекту Миколою Івановичем Макаренком. На превеликий жаль, цих двох гідних людей уже нема серед живих. Також ми вдячні партнерам виставки — облдержадміністрації, профільним міністерствам, інститутам. Особливо хочеться відзначити сприяння директора Інституту чорної металургії НАНУ Вадима Івановича Большакова, в.о. ректора Криворізького національного університету Миколи Івановича Ступника й, звичайно, міського голови Юрія Григоровича Вілкула, який повністю змінив підхід місцевої влади до таких заходів у Кривому Розі. Завдяки йому тут проводиться все більше серйозних заходів, місто стає відкритішим і привабливішим для гостей з інших регіонів і з-за кордону. А це, звичай-

но, важливо як з економічної, так і із соціальної точки зору.

— Що одержує від участі у виставці «Промисловість. Інвестиції. Технології» підприємствоекспонент? — Скажу впевнено: знайдуть те, що шукали. Хто прийшов знайти покупця — продасть, хто прийшов знайти постачальника — купить. Хто хоче розповісти про себе — матиме для цього цільову аудиторію. Важливо, щоб кожен розумів: наша виставка не «десь» або «чиясь», а тут і для кожного. Цього року до участі у виставці запрошено виробничі підприємства (ГМК, машинобудування, електроніки, електротехніки та інші), упроваджувальні організації, постачальників промис-

лового обладнання, матеріалів, сировини та енергоносіїв, підприємства енергетики та енергозбереження, науково-дослідні та проектні організації, технічні та економічні ВНЗ, виробників і постачальників ЗІЗ, торговельні представництва іноземних посольств і консульств, інвесторів, ITкомпанії.

— Що знайде для себе на виставці відвідувач? — Тут представлені сучасні, легальні, відкриті, наочні шляхи розв’язання безлічі технологічних завдань, а також альтернативи багатьом традиційним підходам. Участь у конференціях, презентаціях, засіданнях рад, одержання ката-

логу, огляд експозиції безкоштовні. До речі, про основний склад відвідувачів виставки-форуму. Згідно з даними останнього дослідження, більша частина відвідувачів експозиції (59,3%,) — перші особи підприємств і організацій, наукові співробітники, представники менеджменту середньої ланки — керівники відділів, адміністратори, інженери, начальники дільниць, бригадири та інші, а також працівники підприємств, рядові співробітни-

ки, менеджери з продажів, бухгалтери та інші (14,0%), викладачі та інші співробітники навчальних закладів (10,9%), учні (10%), приватні особи, пенсіонери (5,8%).

— Які основні теми конференцій, що пройдуть 2—3 листопада? — Машинобудування, металургія, енергетика, будівництво та інші сфери промисловості. Очікується презентація ініціатив з Японії та багато іншого. Ми активно працюємо для того, щоб значно поповнити цей список. — Як можна відвідати виставку-форум і конференції? — Одинадцята міжнародна виставка-форум «Промисловість. Інвестиції. Технології» проходитиме з 1 по 4 листопада в Палаці молоді та студентів КТУ за адресою: Кривий Ріг, вул. XXII партз’їзду, 11а. Рекомендую не відкладати відвідування експозиції на 3 і особливо 4 листопада, оскільки деякі іногородні учасники виїдуть раніше. Приходьте 1 або 2 листопада, а хто не встигне — 3-го, і всіх зустрінете, усе вирішите. Ну а для участі треба з нами зв’язатися заздалегідь, зволікати не варто, телефон +38 (056) 409 30 30. — Які ваші плани на майбутнє? — Плани великі. Багато чого вже готуємо, і коли ніщо не завадить, 2012 року зможемо запропонувати набагато ширший вибір заходів відвідувачам та експонентам. Але не забігатиму так далеко вперед, приходьте на нинішню виставкуфорум, тут ви зможете побачити анонс наших майбутніх проектів.

Організатор одинадцятої міжнародної виставки-форуму «Промисловість. Інвестиції. Технології»:

ТОВ «Кратос» Адреса: 50000, Україна, м. Кривий Ріг, пр. Карла Маркса, 30 Тел./факс: (0564) 92-32-43, 92-32-37, 409-30-30 e-mail: expo@kratos.net.ua pr_kratos@kratos.net.ua www.kratos.net.ua


№ 41 (196)

25 жовтня 2011 року

9

Енергозбереження

Гудбай лампочкам Ілліча Росія й Казахстан поступово відмовляються від використання традиційних ламп розжарювання Іван БАБОШИН Не дуже давно 100-ватні «лампочки Ілліча» зникли з російських прилавків — вони заборонені. Замість них продаються діодні, які обійдуться покупцям на порядок дорожче. У Казахстані теж незабаром скасують використання неощадливих ламп розжарювання.

Докладно

Перескочити через рівень Дорогими світлодіодами планують замінити в Росії всі освітлювальні прилади до 2014 року. Гасниця, план ГОЕЛРО з лампочками розжарювання, а от тепер — діоди. Баловство на межі шарлатанства з невідомими й незрозумілими звичайному громадянинові нанотехнологіями набридло. У фаворі — новий коник, на якому Росія вирішила обскакати Євросоюз. Президентська комісія РФ із модернізації економіки ухвалила проект переведення країни на світлодіоди. Раніше планувався перехід із ламп розжарювання на просто енергозбережні, наприклад, люмінесцентні (трубчасті), які лише в 5—10 разів дорожчі за звичайні. А ці з діодами — у десятки разів! Для полегшення переходу

Медведєв затвердив законопроект про енергозбереження й підвищення енергетичної ефективності. Відповідно до нового закону, з 2014 року Росія має відмовитися від ламп розжарювання й перейти на енергозбережні. Продаж ламп розжарювання поступово обмежують: цього року заборонили лампи потужністю 100 Вт і більше, в 2013-му така сама доля чекає на 75-ватні, у 2014-му — 25-ватні. Суб’єкти Федерації мають прийняти програми з енергоефективності. Це що — безглуздя «похмурих кремлівських геніїв», які повсякчас згадують про нанотехнології, але майже не застосовують їх? Ні, є раціональні резони. До економії енергії почали закликати після аварії на СаяноШушенській ГЕС. Мовляв, нема чого дарма енергію спалювати, якщо її можна пустити на плавку алюмінію (значна частина енергії цієї станції йшла на алюмінієві комбінати Дерипаски). Або продати у вигляді газу, приміром, на українські теплоелектростанції. Адже у нас такі ощадні лампи теж не скоро витіснять традиційні. Є й інше, більш важливе обґрунтування необхіднос-

ртутних сполук у Німеччині не утилізовані, тобто потрапили в навколишнє середовище). Доходить до смішного: небайдужі до власного здоров’я громадяни знаходять порошок сірки, хлорне залізо, марганцівку (вони зв’язують ртуть), посипають лампи й загортають у кульок перед

Так виглядає світлодіодна лампа, що підходить під звичайний «патрон»

тим, як викинути їх. А що ще робити? То, може, дійсно краще заплатити за лампу дорожче — $10, а не $1,5? У підсумку поки європейські виробники «впарюють» своїм бюргерам колби із ртутною отрутою — дешеві люмінесцентні лампи, Кремль вирішив перескочити люмінесцентний етап — просто до світлодіодів.

Аспект

Обережно, ртуть!

Volkswagen Golf VI зі світлодіодними фарами

на енергозбережний режим уряд планує надати росіянам споживчі кредити. Приклад РФ наслідує і Казахстан: президент республіки Нурсултан Назарбаєв неодноразово заявляв, що підпише закон, який забороняє продаж ламп розжарювання. Президент Росії Дмитро

Довідка «УТГ»

ті світлодіодів. Це відсутність налагодженої системи утилізації ртуті з альтернативних їм люмінесцентних ламп. Причому не тільки в Росії. Такі лампи навіть у Німеччині переробляються на 40%, решта ртуті тоннами йде в атмосферу й ґрунт (є дані, що тільки в 2006 році 1,5 тонни

Отруїти сусідів лампочкою? Запросто! Компактні люмінесцентні лампи містять 2000—6000 мікрограмів ртуті (у довгих люмінесцентних лампах її до 50000 мікрограмів). Оскільки припустима концентрація парів ртуті лише 0,3 мікрограма на кубометр повітря, це означає, що одна розбита лампа здатна забруднити кілька тисяч кубометрів, тобто і багатоповерховий будинок, і повітря у подвір’ї. Ртуть легко усмоктується в поверхню меблів, підлоги, стін. Хронічне отруєння ртуттю не смертельне, але приємного в цьому мало: підвищення чутливості до різних запахів, швидка стомлюваність, дра-

Світить, та не гріє

Більш високий ККД світлодіод дає за рахунок того, що витрачає значно менше енергії на своє нагрівання. Придуману в Російській імперії XIX століття Яблочковим технологію розжарювання росіяни змінюють на напівпровідникову, розроблену в 1962 році в університеті Іллінойсу. Лампочка Яблочкова (вона ж — Ілліча, хоча Ленін її не придумував, а «піарив») світиться від банального нагрівання дротика. У ламп розжарювання всього-навсього 4% електроенергії використовується на освітлення, 96% — на нагрівання. Діоди випромінюють світло набагато мудрованіше: електрони стрибають із вищого енергетичного рівня на нижчий, потім під дією струму назад — і видають квант світла. Світлодіодна лампа (біле світло) витрачає 60% електроенергії на випромінювання світла, 40% — на нагрівання. Люмінесцентна має схожі характеристики, але до половини світлового потоку йде «аби куди» — за рахунок трубкової конструкції. У результаті спрямований світловий потік від світлодіодної лампи — удвічі більше в порівнянні із ртутною.

тівливість, головний біль, ослаблення пам’яті. Пізніше з’являються тремтіння пальців, кровоточивість ясен, запалення дихальних шляхів, позиви до частого сечовипускання, у жінок — порушення менструального циклу.

А як у нас? Олександр Паршин Перший заступник голови Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергоресурсів — В Україні ухвалена програма з виробництва власних діодів. Збирають лампи з імпортних світлодіодів наші підприємства й зараз, але ключове питання — ціна. Тому головна мета — одержати досить дешеві власні діоди. Програма фінансується через Національну Академію наук України, при ній працює науково-технічний комплекс, де і розробляють ці діоди. Із 2009 року діє розпорядження Кабміну про використання в бюджетній сфері виключно енергозбережних ламп — люмінесцентних. Що ж до широ-

72 грн

Світлодіодні садові світильники на сонячних батареях. Удень вони накопичують світло, а вночі освітлюють дорогу

кого використання в побуті — зобов’язати до цього населення держава зараз не готова. У тому числі тому, що не створено програму збору та утилізації ламп, які містять шкідливі речовини (це насамперед завдання Мінприроди). А головне — дорожнеча. Вибір між лампою розжарювання вартістю 2 гривні та енергозбережною за 20 гривень частіше припадає на ту, що дешевше: електрика зараз недорога. Найреальніший найближчим часом захід для впровадження енергоефективних світиль-

Цифра коштує в Україні найменш потужна світлодіодна лампа — аналог 25-ватної лампи розжарювання. За аналог 60-ватної доведеться заплатити 128 грн.

ників і побутового обладнання — установлення ціни на кіловат-годину електроенергії залежно від кількості споживаної енергії. Швидше за все, Україна, подібно до Росії, перейде від ламп розжарювання відразу до діодних — у такий спосіб удасться уникнути проблем з утилізацією люмінесцентних ламп. Ключове питання — вартість діодів. Зараз ціна виробленого діода дуже висока, але за масового виробництва вона повинна бути значно нижче. Можна провести аналогію з мобільними телефонами: коли вони з’явилися, були дорогими й недоступними більшості людей, але вже через якийсь час ціна впала в багато разів, тепер ними користується більшість населення.


10

№ 41 (196)

25 жовтня 2011 року

SOSтан

Усе порахувати й заощадити Шаланда, повна проблем Запорізькі новатори розробляють і впроваджують засоби контролю для комунальних і промислових підприємств Ірина КОНДРАТЬЄВА Протягом двадцяти років невелика запорізька фірма проектує, виготовляє та впроваджує на українських підприємствах високоточні прилади контролю та обліку води, газу, тепла та електроенергії.

У гарантійних зобов’язаннях на продукцію фірми з поетичною назвою «ДжерелоЮТ» зазначено, як правило, трирічний період безперебійної експлуатації. Це дивує й приваблює клієнтів — адже сучасний світ перенасичений «швидкопсувною» технікою, і багато виробників не приховують, що, скоріше, зацікавлені в частих поломках і постійному відновленні механізмів або приладів, які виходять з ладу, ніж у подовженні строків їхньої безперебійної служби. А колектив «Джерела» робить усе, щоб його продукція служила якнайдовше. І більш того — давала споживачам істотну економію енергоресурсів.

Юрій Тесля

ти три головних: виробництво ультразвукових витратомірів і лічильників; проектування, монтаж, налагодження вузлів обліку та регулювання енергоносіїв; оптимізація роботи насосного обладнання. Харків’яни з 1997 року випускають наукомістку й високотехнологічну продукцію власної розробки, здатну заміняти аналогічну імпортну. Перший прилад назвали цілком по-запорізьки — «Січ». На думку керівника фірми, ця назва вказує на українське походження й відображає дух рідної землі. Сьогодні споживачам відома вже ціла лінійка приладів «Січ». Витратоміри «навчили» працювати автономно й від мережі, підраховувати прокачані трубами кубометри й літри, запам’ятовувати, усереднювати й видавати інформацію «на вимогу» на комп’ютер незалежно від того, де він розташований. З їхньою допомогою можна визначати витрату води в трубах різного діаметра (від 23 до 1400 мм) як у квартирах, так і на магістральних водоводах і одночасно досягати реальної економії енергоресурсів. Усі прилади внесено в держреєстр засобів вимірювання України. Крім виробництва «Джерело-ЮТ» проектує та впроваджує системи обліку, контролю енергоносіїв для промислових підприємств і великих споживачів енергоресурсів. Системи обліку дозволяють одержувати комплексну інформацію про споживання пари, води, стисненого повітря, стічних вод, природного газу, теплової та електричної енергії для комерційного або технологічного обліку, а також для контролю й відображення стану енергоносія (миттєва витрата, температура, тиск, густина). — Усе це ми можемо створювати з нуля й підтримувати в робочому стані протягом усього періоду екс-

— Наш підпис під гарантійними зобов’язаннями свідчить про те, що ми готові відповідати за свої справи і слова, — пояснює директор фірми Юрій Тесля. — Але щоб відповідати, треба бути впевненими у своїй роботі. А це можливе тільки за максимально відповідального ставлення до роботи й високого професіоналізму працівників. Це основа стратегії й тактики підприємства. За плечима в засновника «Джерела» багато років роботи на посаді головного інженера Запорізького міськводоканалу. На початку 90-х, на хвилі розгортання підприємництва, він написав заяву про звільнення за власним бажанням із комунального підприємства, створивши своє (з однією штатною одиницею). Згодом «обріс» однодумцями й сформував колектив, у якому вже близько 40 співробітників. Серед напрямків діяльності «Джерела- Композитна суміш — унікальний засіб для ЮТ» можна виділи- відновлення насосного обладнання

плуатації, — говорить Юрій Макарович. — Навіть якщо підприємство закуповує імпортну техніку, воно може не запрошувати закордонних фахівців для її налагодження й подальшого ремонту або обслуговування. У «Джерелі» є чимало висококваліфікованих працівників, яким до снаги будь-яка імпортна техніка. А останнім часом набирає обертів третій напрямок нашої діяльності, пов’язаний із заощадженням електроенергії за рахунок оптимізації роботи насосного обладнання. Як на мене, усі сучасні насоси можна порівняти з м’ясорубками, у які кидають пачки асигнацій для забезпечення їхньої роботи. Бо занадто великі витрати електроенергії на їхнє функціонування, отже, так само великі матеріальні витрати. Знаючи про цю проблему не з чуток, ми знайшли спосіб відновлення зовсім зношених насосів, які після цього працюють на скорочення витрат електроенергії. Принцип економії — в обробці зношених поверхонь насоса композитними матеріалами власної розробки. Практика показує, що обсяги економії становлять, залежно від кожної конкретної ситуації, від 5 до 10%. Минулої зими фірма відремонтувала за допомогою композитів 500-кіловатний насос Д1250-90 на одній із насосних станцій Запоріжжя. Витрати підприємства, пов’язані з ремонтом, окупилися фактично за 2 місяці, а потім воно почало отримувати прибуток. Автори нового методу гарантують, що після «композитної» обробки аналогічного насосного обладнання витрати на ремонт окупляться максимум за 6 місяців, економія електроенергії становитиме 20—25 тис. грн на місяць. Однак в Україні виникла парадоксальна ситуація, коли звідусіль чути заклики до заощадження, але водночас у такому енергозатратному секторі, як комунальне господарство, справжньої зацікавленості в економії енергоресурсів нема. На думку Ю.Теслі, так триватиме доти, доки держава не задіє механізми регулювання й заохочення за економію в підвідомчих структурах. Фото автора

Сергій ДУМКЕВИЧ Початок на стор. 1

Однак зношений корпус однаково пропускає воду в кормові приміщення й машинне відділення. На регіональному рівні скликали надзвичайну комісію, та зробити вдалося небагато, екологи лише знайшли останнього власника судна: іржава посудина належить дошкільній установі, зареєстрованій у Запорізькій області. Яким чином судно опинилося на керченському березі й чому ще 2008 року його кинули напризволяще — ніхто не знає.

Схоже, що це так. Відповідно до ухвалених в Україні норм, забруднення моря одним кілограмом нафтопродуктів будь-якого походження завдає шкоди в еквіваленті $329. Шкоду від кілограма «морського» заліза екологи оцінюють у $54, а від кілограма плаваючого сміття — у сотню «зелених».

корпус судна, а південний вітер стане причиною сильних хвиль, які доб’ють «старого рибалку» об причал. На юридичному фронті ситуація патова: судновласника доля корабля не хвилює, але й «Фрегат» не може прибрати судно зі стоянки, оскільки не має права розпоряджатися ним. Цікаво,

«Брудні» мільйони

У травні «Піонери Астрахані» мало не потрапили в царство Нептуна. Схоже, що ліворуч стоїть нічим не кращий «кандидат»

За словами екологів, у разі повного занурення судна з нього витече забруднена нафтопродуктами вода, у море потрапить сміття. Через руйнування корпуса в акваторію потраплятиме іржаве залізо. Здавалося б, цього заліза за часів Другої світової війни в Азовському й Чорному морях затоплено чимало. Невже все це досі завдає шкоди?

Захисники природи підрахували: якщо в танках «Піонерів Астрахані» — близько тонни нафтопродуктів, то мінімальний збиток становитиме $329 тис. Якщо ж судно піде на дно, то загальна сума шкоди досягне декількох мільйонів доларів. Моряки верфі говорять, що бити на сполох треба зараз, поки не настала зима: холоди ще більше деформують

що за законом аварійні судна взагалі не повинні перебувати в акваторії. Їх треба підняти на берег і відремонтувати або утилізувати. Скільки ще в Україні іржавих суден, які можуть розділити долю «Піонерів Астрахані», ніхто й не рахуватиме. Очевидно, що на руїнах колись славетного флоту таких дірявих калош стоїть ще чимало.


№ 41 (196)

25 жовтня 2011 року

11

Четвертий рівень

Змін! Успіх освітньої реформи визначить, чи зможе Україна гідно розвиватися і конкурувати на міжнародних ринках, ґрунтуючись не на сировинних ресурсах, а на інтелекті нації Геннадій ПІВНЯК, ректор Національного гірничого університету Петро ПІЛОВ, перший проректор НГУ Нинішній рік проголошено Президентом України роком освіти та інформаційного суспільства — освіта та науковий потенціал є стратегічним резервом нації. Їх зміцнення і розвиток повинні бути одними із пріоритетних векторів державної політики. Але в цьому сегменті економіки України і нашому суспільстві накопичилась критична маса проблем, розв’язання яких є найактуальнішим завданням.

Інновації, інтеграція та національний інтерес Причини багатьох проблем вищої школи коріняться в критичному порушенні пропорцій між кількістю та якістю, потребами і можливостями підготовки конкурентоспроможних фахівців, у недосконалій структурі, відсутності ефективних фінансовоекономічних моделей інноваційного розвитку вищої освіти, її автономного і самоврядного управління й участі в ньому студентів і в утраті орієнтації в провідних світових тенденціях. Ці проблеми особливо загострилися в процесі європейської інтеграції в контексті Болонської декларації і Лісабонської стратегії щодо створення конкурентоспроможних європейських просторів вищої освіти й досліджень. Як найбільш інтернаціоналізована ланка освіти, вища школа потребує системного аналізу світового досвіду стосовно різних аспектів підготовки фахівців із вищою освітою, досліджень і розробок. Питання освіти є стратегічними для успішного розвитку України як європейської держави, досягнення країною лідерських позицій у Європі та світі. Сучасний університет повинен в усіх ключових сферах діяльності досягати визначених високих критеріїв результативності, інноваційності та якості освіти. Це кардинально змінює нашу причетність до наукової та міжнародної спільноті, використан-

ня новітніх інформаційних технологій, співпраці з бізнесом, комерціалізації наукових розробок, розвитку сучасних інноваційних інфраструктур. Такий креативний підхід — архіважлива справа для кожної кафедри, факультету, студентів і співробітників вишів. Законопроект «Про вищу освіту» має дати відповідь на ключові питання: як поєднати освіту і науку в дослідницьких університетах, освіту та практику — у прикладних навчальних закладах. В основі змін — два підходи: реформування системи вищої освіти відповідно до умов соціально орієнтованої економіки та адаптація до європейського простору вищої освіти. Розширення автономії вищих навчальних закладів визначено як головну засаду державної політики у сфері вищої освіти. Передбачено інституційні (створення консорціумів для реалізації спільних освітніх і наукових проектів, самостійний перерозподіл ліцензованого обсягу прийому за спеціальностями в межах відповідної галузі освіти), академічні (самостійний вибір сучасних методів і засобів навчання; підготовка кадрів із вищою освітою за експериментальними навчальними планами й програмами) та фінансові засади автономії вищих навчальних закладів. Серед останніх — розпорядження доходами, одержаними від надання дозволених законодавством платних послуг, відкриття рахунків у національній та іноземній валюті, використання банківських кредитів без обмежень, встановлених Бюджетним кодексом України, пріоритетне право на отримання державного замовлення на підготовку кадрів з наукоємних спеціальностей. Визначено також статус дослідницьких університетів як лідерів вищої освіти. Від успіху освітньої реформи залежить, чи зможе Україна конкурувати на міжнародних ринках, ґрунтуючись не на сировинних ресурсах, а на інтелекті на-

ції. Назріла потреба зважити на історичний досвід європейської і східної культур, що давно зафіксував оптимальний вектор стратегії освітнього процесу — розуміння освіти як засобу розвитку людини, її духовного становлення, формування перш за все етичної основи особи і вже на цьому підґрунті — насичення свідомості певним обсягом конкретних знань. Людство увійшло в новий етап цивілізації — інноваційний. Змінюються знання, технології, інформація, обставини життя, і все це відбувається значно

швидше, ніж зміна покоління людей. Необхідно поновому визначити мету навчання і функції навчального процесу. Сьогодні, як ніколи раніше, актуальні два завдання: орієнтація на конкурентоспроможність та компетентність. Розвиток людства набув глобального характеру, що робить конкурентоспроможною лише людину, здатну жити й діяти в такому просторі. У її вихованні багато складових — від відповідної світоглядної підготовки, що адекватно відбиває світ і місце в ньому України, до надання можливості працювати, спілкуватися та взаємодіяти в глобальному просторі. Тому так важливо вивчати суспільні науки. В освіті України слід здійснити своєрідний мовний прорив: кожен повинен вільно володіти державною — українською, рідною — російською або іншою й обов’язково — англійською мовою як світовою. Нові часи вимагають корегування системи ціннос-

тей. Тих, хто навчається, необхідно орієнтувати на прагнення бути успішними в житті. Це має стати важливим стимулом якісного навчання, що спонукає людину до максимальної самореалізації. Здавалося б, глобалізація послаблює значущість національного, адже вона не тільки зближає народи, держави, економіки, а й загострює конкуренцію між країнами в різних сферах. Але є цінності, непідвладні часові, — патріотизм і відчуття національної єдності. Лише згуртовані нації-держави зможуть максимально усвідомити свій національний інтерес і відстояти, захистити його в процесі співпраці й конкуренції з іншими. Це особливо важливо для України як молодої держави, яка мусить відстоювати своє місце в уже поділеному на зони впливу світі. І освіта, як жодна інша сфера, має всі можливості для об’єднання нації.

Результат, узгоджений у часі Сучасний світ не лише поставив перед освітою нові завдання, а й надав їй нові можливості. Передусім це сучасні інформаційні технології, що забезпечують комп’ютерну грамотність, індивідуалізацію та інтенсифікацію освітнього процесу, новий тип навчання — дистанційну освіту. Зміни в освіті повинні бути масштабними й результативними. Йдеться про її осучаснення, розвантаження від другорядного матеріалу, більшу практичну спрямованість, уведення у контекст європейської освіти. Українська освіта потребує більш системних перетворень, оскільки за теперішньої її організації неможливо забезпечити виконання завдань, що стоять сьогодні перед державою. Потрібна зміна структури освіти й мережі навчальних закладів, зокрема вилучення з її складу вищих навчальних закладів І і ІІ

рівнів акредитації. Це важливо з огляду на інтере си не тільки вищої освіти, а й самих закладів, які, опинившись у невластивій для них освітній сфері, не здатні успішно функціонувати: вони не можуть стати повноцінними вищими навчальними закладами й водночас частково втрачають свою сутність. Відпадає потреба поділу ВНЗ на два рівні акредитації. Їх статус слід визначати правом готувати бакалаврів і магістрів, кандидатів і докторів наук. І, безу мовно, потребує оптимізації сама мережа ВНЗ. В Україні мало потужних сучасних університетів, які б були конкурентоспроможними в глобальному освітньому просторі. Упродовж тривалого часу ведеться підготовка і випуск бакалаврів, але їх місце на ринку праці досі не визначене, унаслідок чого вони не затребувані суспільством як повноцінні фахівці. Корінних змін потребує аспірантура, яка сьогодні зводиться лише до підготовки та захисту дисертації на звання кандидата наук (у подальшому — доктора філософії). Гадаємо, що аспірантура й докторантура мають бути повноцінним освітнім етапом з відповідною підготовкою, що виходить за межі власне написання дисертації: її не може захищати людина, яка не закінчила навчання в аспірантурі, стаціонарно чи заочно. Це дало б можливість, зокрема, призупинити вал дисертацій «авторів», далеких від освіти і науки. Зміни в освіті потрібно проводити відповідно до чіткої концепції її реформування. Такий документ можна було б розробити, апробувати й винести на розгляд ІІІ Всеукраїнського з’їзду освітян. Необхідність змін добре розуміють у Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту. Останнім часом

за ініціативою міністра Д.В.Табачника робота з реформування вищої освіти активізувалася й набула системного характеру. Нагальність системного підходу до кадрового забезпечення галузей економіки кваліфікованими сучасними кадрами розуміють і на регіональному рівні. Тому більше уваги приділяється реформуванню вищої професійної освіти на підґрунті нових стандартів, що враховують регіональний аспект. Така робота проводиться і в Дніпропетровській області за ініціативою голови ОДА О.Ю. Вілкула. Її зміст полягає в урахуванні кадрових потреб області — як кількісних, так і якісних — шляхом взаємодії з роботодавцями, ринком праці області та держави, впливу на мережу вищих навчальних закладів Дніпропетровщини й держзамовлення на підготовку фахівців. Водночас необхідно підготувати і внести відповідні системні зміни у весь комплекс законів, що регулюють освітню діяльність, ухвалити їх, привести у відповідність до нового законодавства всю систему нормативних документів, перепідпорядкувати майже всі заклади вищої освіти Міністерству освіти і науки, молоді та спорту, за участю органів регіональної влади розробити нову мережу навчальних закладів вищої і середньої професійної освіти в країні, узгодити в часі вирішення всіх невідкладних завдань з метою створення системи сучасних закладів освіти в Україні. За умови чіткої організації, відповідальності та систематичного контролю з боку вищого керівництва держави і широкого загалу за декілька років цілком можливе реформування української освіти і повноцінне її входження до європейського та світового освітнього простору.


12

№ 41 (196)

25 жовтня 2011 року

IT Шпальта редактора

Блискавка зі смаком яблук Андрій БЄЛОКРИНИЦЬКИЙ Інтерфейс Thunderbolt (англ. «удар блискавки») від компанії Intel має багато переваг, але загальноприйнятим стандартом усе одно не стане.

Гроші на ящик Іван СПАСОКУКОЦЬКИЙ Якийсь час тому я писав про концепцію ери постПК — ідею про те, що традиційні комп’ютери потрібні все меншому числу користувачів — тим, хто реально за ними працює. Для всього іншого краще використовувати спеціалізовані пристрої — планшети, ігрові консолі, інтернет-телевізори. Звичайно, традиційні ПК навряд чи буде повністю витіснено з розважального сегмента, але помітне зрушення в напрямку «навколокомп’ютерних» пристроїв можна побачити вже зараз. Одним із наслідків зміни головної парадигми, звичайно, стане перерозподіл ролей ITкомпаній. В останні кілька років ми могли спостерігати, як концепція пост-ПК не тільки витягла компанію Apple з фінансової ями, а й знову зробила її одним із лідерів індустрії. Очевидно, що зміни стосуватимуться не тільки виробників пристроїв, а й розробників програмного забезпечення. Одна з тенденцій — створення цілком нового ринку ПЗ, розповсюджуваного через інтернет-магазини розробників тієї або іншої платформи (Android market, Apple store). Інша — зміна акцентів на ринку операційних систем. Так, «монопольне» положення ОС родини Windows на користувальницьких комп’ютерах виглядає вже не таким однозначним: Microsoft утримує безперечне лідерство в сегменті настільних ПК і ноутбуків, але відіграє роль другого плану на ринку смартфонів і планшетів. Зі зростанням частки останніх зменшуватиметься й ринкова частка компанії. У Microsoft вочевидь розуміють цю небезпеку: після недавньої презентації Windows 8 стало зрозуміло, що система розрахована саме на роботу із планшетами та іншими мобільними пристроями. Однак чи вдасться корпорації відкусити шматок від висококонкурентного (і давно поділеного) ринку? З іншого боку, у Microsoft є один козир, про який часто забувають, — ігрова консоль X-box — продукт, який має досить велику частку ринку й, найголовніше, звичний і зрозумілий для компанії. Саме тут можуть бути приховані недооцінені можливості для майбутнього розвитку.

Уперше новий інтерфейс було анонсовано 2009 року за назвою Light Peak. У Thunderbolt два «співавтори» — компанії Intel і Apple (остання допомагає просувати роз’єм на ринку). Як відомо, комп’ютери Apple не вперше раніше від інших переходять на нові або альтернативні інтерфейси (FireWire, DisplayPort), тож і цього разу традиція залишилася непорушеною. Перші комерційно доступні пристрої представили вже на початку 2011 року — лінійку лептопів MacBook та дисплеї Apple. Спочатку для Light Peak передбачалося використовувати спеціальне оптоволокно, оскільки ще кілька років тому досягнення швидкості передачі даних у 10 Гбіт/с було можливе лише із застосуванням цієї технології. Для порівняння: USB 2.0, що досі використовується в більшості ПК, дозволяє передавати дані зі швидкістю у 20 разів меншою (USB 3.0 лише у 2 рази повільніше, але він усе ще мало поширений). У процесі досліджень Intel, однак, з’ясувала, що досягти поставленої продуктивності в Light Peak можна й за використання традиційної міді як середовища для передачі інформації. Відмова від оптоволокна спричинила і зміну назви інтерфейсу, яка, як видно, була прив’язана до технології. Цікаво, що наступні версії Thunderbolt знову використовуватимуть «стару» технологію з оптоволокном, що дозволить підвищити швидкість передачі даних до 100 Гбіт/с (для міді це поки недосяжний показник). Сумнівно, щоб Intel ще раз змінила назву інтерфейсу. Швидше за все, оновлена редакція дістане ім’я Thunderbolt 2.0

або щось схоже. Перевагою оптичної версії Thunderbolt, крім швидкості, є можливість використання кабелю довжиною до ста метрів. А от передача енергії для підключених пристроїв, як мінімум, у перших версіях оновленого інтерфейсу, не підтримуватиметься. Thunderbolt створювався не з чистого листа й ґрунтується на поширених PCI Express і Display Port. З останнім роз’єм Intel сполучається фізично, тобто порти мають однакові розміри, і пристрої, які підтримують Display Port, можна буде підключати безпосередньо в Thunderbolt. Максимальна швидкість передачі даних у Thunderbolt — 10 Гбіт/с. При цьому в самому кабелі використовується два десятигігабітних канали, однак жодний пристрій

не може використовувати обидва одночасно, тому, хоча формально у двох напрямках і можлива передача 20 Гбіт, звичайно вказується максимально допустима швидкість для одного пристрою. Основні переваги Thunderbolt у порівнянні з іншими інтерфейсами — висока швидкість передачі інформації, двоспрямованість, гаряче підключення, сумісність із DisplayPort, низькі затримки, синхронізація аудіо з відео, можливість передачі енергії (до 10 Вт), даних і відео- й аудіосигналу (по суті — теж дані, але все-таки треба виділити цей пункт окремо). Оскіль-

Продуктивність високошвидкісних пристроїв уведення/виведення

ки Thunderbolt підтримує передачу відео, то з його допомогою можна підключати відразу декілька моніторів, однак при HD розрізненні їхня кількість обмежена двома. Підключення ланцюжком передбачає, що в кожному пристрої є, як мінімум, два роз’єми: один для підключення, інший для наступного пристрою. На відміну від USB, що за специфікаціями підтримує підключення до 127 пристроїв до однієї шини, Thunderbolt може похвалитися набагато меншою кількістю — лише сімома. З іншого боку, і такої кількості має бути цілком достатньо, оскільки за всі роки існування USB навряд чи хтось часто підключав через той самий порт більше 5 пристроїв. Важливо й те, що роз’єм Thunderbolt досить компактний, за розмірами менше стандартного USB пор-

ту. Це дозволить і далі зменшувати розміри ноутбуків, оскільки фізичні розміри роз’ємів уже стали на заваді подальшої мініатюризації. Наприклад, відеовихід для підключення зовнішніх моніторів уже зараз товше корпуса новітніх ультрабуків, що змушує виробників придумувати різні хитрощі й винаходити додаткову функціональність для цього виступного елемента (порт використовують як підставку). На відміну від USB, де підключення декількох пристроїв може призвести до загального зниження продуктивності (навіть у випадках, коли пропускна здатність каналу не використовується на 100%), у Thunderbolt швидкість роботи буде постійною й не зменшиться після під’єднання нових пристроїв. Винятки можливі тільки коли кілька пристроїв уже утилізували всі можливості інтерфейсу, і черговому «девайсу» від 10 Гбіт/с просто нічого не залишилося. Також падіння продуктивності можливе через ефект «пляшкового горлечка»: якщо в ланцюжку під-

ключених пристроїв (послідовне з’єднання) через перехідники додано повільніші інтерфейси (USB, FireWire), то вся периферія після цієї точки буде обмежена в швидкості можливостями найповільнішого інтерфейсу. Оскільки в широкому продажі доступні адаптери не тільки для USB і FireWire, а й також для HDMI і багатьох інших, то описана ситуація зі зниженням швидкості цілком можлива. Використовуючи Thunderbolt, компанія Apple демонструє нову парадигму застосування лептопів (не гіпотетичну, а реальну). Тепер портативні пристрої зможуть ще краще заміняти десктопні ПК. Коли в користувача з’явиться необхідність попрацювати не за ноутбуком, а за великим монітором, він зможе підключити MacBook до дисплея Apple, використовуючи для цього лише один кабель (один із його кінців роздвоюється — там знаходиться живлення для лептопа й сам Thunderbolt). Після того, як два коннектори підключені до відповідних портів, користувач одержує можливість працювати за великим екраном без додаткових дій: картинка передаватиметься на великий екран за Thunderbolt, а іншу периферію, попередньо підключену до дисплея (клавіатуру, мишку, зовнішні жорсткі диски), можна використовувати без прямого підключення до лептопа. У цьому випадку ноутбук перетворюється на портативний системний блок, що підключається й відключається лише за кілька секунд.

Швидкість Оцінити реальну швидкість роботи нового інтерфейса цікавіше за все на прикладі накопичувачів. Часто саме робота з файлами обмежує загальну продуктивність комп’ютерів, тому для презентації мож-

ливостей Thunderbolt компанія Intel підключала прототип RAID масиву із шести дисків і запускала на ньому копіювання великого відеофайла (4,5 Гб). Файл передавався із зовнішнього диска на лептоп і потім повертався на накопичувач тим же кабелем. На завершення операції йшло трохи більше 10 секунд, а пікова швидкість становила 800 Мб/с.

Подальші поліпшення У поточній версії Thunderbolt швидкість передачі даних удвічі перевищує інші швидкісні інтерфейси (USB 3.0, Sata 3.0) і її передбачається підвищти ще в 10 разів у найближчому майбутньому, але, на наш погляд, набагато важливішим стало б збільшення кількості переданої енергії. Зараз Thunderbolt може живити пристрої потужністю лише до 10 Вт, а цього не вистачить навіть для найменших дисплеїв, не кажучи вже про широкоформатні екрани. А можливість використовувати лише один кабель для підключення монітора, на наш погляд, варта подальших досліджень у цьому напрямку.

Поширеність Наразі на ринку доступні кілька моделей зовнішніх жорстких дисків, що працюють через Thunderbolt. Як правило, це високопродуктивні RAID системи, які є сенс підключати за 10-гігабітним каналом, хоча є і більш традиційні накопичувачі, наприклад терабайтний жорсткий диск від LaCie. Крім лептопів і дисплеїв Apple, інтерфейс Intel також доступний у деяких сітьових картах і професійних пристроях для відеозахоплення. Чи замінить Thunderbolt популярний нині USB, сказати важко. Якщо це й станеться, то не раніш як через 5—10 років, оскільки Universal Serial Bus є стандартом для індустрії й не має очевидних недоліків у порівнянні з Thunderbolt.


13

№ 41 (196)

25 жовтня 2011 року

Обрій

Листкові пиріжки ХХ століття Валерій ТИРНОВ Відтоді, як людина почала будувати штучні споруди й створювати з навколишніх речовин предмети для полегшення своєї праці й побуту, вона почала перейматися матеріалознавчими проблемами. Наприклад, хотілося їй, щоб використовувані матеріали були якомога міцнішими. Тому давні євреї за часів єгипетського полону, виготовляючи цеглу, додали до глини соломи, яка зробила її міцнішою. Так було створено перший композитний матеріал. Усе інше — справа часу.

— Завдання сапфіру — перетворити конусну частину кулі на циліндричну, тобто затупити її. У такої кулі питоме навантаження вже в десятки разів менше, і з нею легко справляється скло. Пластмаса ж просто втримує осколки, — пояснює начальник відділу кристалів корунду доктор технічних наук Леонід Литвинов. Часто після реалізації в чомусь екзотичних проек-

шення зносостійкості вуглепластикових стоп. Зокрема, виявилося, що він — незамінний компонент тканин, з яких роблять протикулевий захисний одяг. Наскільки серйозна захисна сила кевлару? 2004 року під час війни в Іраку граната впала туди, де було розташоване відділення під командуванням американського капрала Данхема. Капрал зірвав з голови кевларовий бронешлем і на-

Куля — тупа Незабаром після появи на дорогах автомобілів виявилося, що їх вікна, виготовлені зі звичайного скла, небезпечні: розтріскуючись під ударами гравійних частинок, які вилітають з-під коліс інших автомобілів, вони дають безліч осколків, що розлітаються в усі боки. І француз Едуард Бенедиктус 1910 року винайшов багатошарове скло, яке він запатентував за назвою «триплекс». У найпростішому варіанті між двома звичайними листами скла запресовується ламінуюча пластикова або рідка плівка. При цьому міцність скла зростає в 10—15 разів, розбиті осколки не розлітаються навкруги, а повисають на ламінаті, нікому не заподіюючи шкоди. Відтоді минуло 100 років, технологія багатошарового скла пройшла довгий шлях розвитку, а поширеність його застосування така, що триплекс можна без перебільшення назвати винаходом століття, хоча найчастіше ми проходимо повз нього, навіть не помічаючи. Цей розвиток досі не закінчився, його вища точка наразі — створення 2007 року так званої прозорої броні. Фінансувалася ця розробка грантом НАТО, а її співвиконавцями були НТК «Інститут монокристалів» (Харків), Фізико-технічний інститут ім. Іоффе (Санкт-Петербург), Інститут неорганічної хімії (Словаччина) і чеська компанія Saint Gobain Advanced Ceramics. Саме в Інституті монокристалів розташоване одне з найпотужніших у світі виробництв штучних сапфірів, що стало базовим для всього проекту. Таких кристалів, як у Харкові, не вирощують більше ніде в Європі, і харків’янам удається утримувати монополію на цих ринках. Прозора броня являє собою «сендвіч» із сапфіру, скла й пластмаси.

Виробництво кевларових ниток на фабриці

тів виявляється, що в них не дуже успішне майбутнє: чи то їхня екзотичність є надмірною, чи то не влаштовує ціна, чи то попит занадто вузький. Але в цьому випадку реалізація проекту залишила після себе в Харкові живе виробництво прозорої броні. Вартість її дійсно не для бідних, але її можна замовити й у зазначений у контракті термін одержати готову продукцію. Що й зробив один виробник спецтехніки з Німеччини, який вирішив оснастити прозорою бронею свої бронетранспортери. Навесні цого року він одержав велике замовлення.

Ген у павутині До шаруватих матеріалів примикають волокнисті. Такі, як кевлар. Його хімічна назва — поліпарафенилентерефталамідне волокно. Уперше його одержала група Стефані Кволек 1964 року, промислова технологія розроблена в 1965-му, а з початку 1970-x років почато комерційне виробництво. Створювався матеріал для армування автомобільних шин, він використовується для цього й тепер. Композитні матеріали, у яких кевлар є армувальним волокном, міцні та легкі. Він застосовується також для армування мідних і волоконно-оптичних кабелів (це нитка по всій довжині кабелю, що запобігає його розтягуванню й розриву), у дифузорах акустичних динаміків і в протезно-ортопедичній промисловості для збіль-

крив ним снаряд. Граната вибухнула. Ніхто із солдатів не постраждав. Данхем загинув, але вбили його не осколки, а вибухова хвиля... Однак справжні рекорди міцності, як виявилося, треба шукати не в лабораторіях хіміків, а в живій природі. Павутина, яку випускають павуки з особливих залоз, утричі міцніша за кевлар і в 15 разів міцніша за сталь! От тільки доступним цей матеріал ніяк не назвеш. Але завдяки тому, що до розробки технологій надміцних матері-

алів цього року долучилася генна інженерія, ця прикра обставина невдовзі зміниться. Американським біотехнологам з університету штату Юта вже вдалося схрестити павука й... козу. Певну групу генів було переміщено з генома членистоногого в геном ссавця. Коза від цього не стала ні восьминогою, ні шестиглазою, але в її молоці у великій кількості з’явився той білок, завдяки якому павутина має такі унікальні міцнісні властивості. У такий спосіб він став доступним. Одночасно в Голландії працював арт-проект, очолюваний художницею Джалілою Ессаїді, у який добре вписалася б куленепробивна людська шкіра. Їй стало відомо про роботу американських біотехнологів, і вона запитала себе: «Чому б не вживити павутину відразу в людську шкіру?» Із цією думкою художниця залучила до свого проекту Абдул ель Галбзуріа, професора Центру медицини університету Лейдена. Відразу ж виявилося, що людська шкіра (а її біотехнологи давно вміють вирощувати штучно) добре уживається з павутиною. Почалися етично дещо сумнівні експерименти, але етика й цікавість — зовсім різні речі. Наразі вже є зразки штучної людської шкіри, які відбивають кулі калібру 5,56. Наступний етап розв’язання завдання — приживлення куленепробивної шкіри живій людині. Почекаємо на результати, вони вже скоро будуть.

Newstrino

Розум є, проте й сила не завадить Хіміки вирішили спростувати народну мудрість. Для розриву особливо міцних хімічних зв’язків, які не «бере» жоден відомий науці реактив або спосіб обробки, фахівці додумалися застосувати грубу фізичну силу — кільця просто розривають.

Першими «жертвами» сильних учених стали тріазоли — п’ятичленні гетероцикли в складі трьох атомів азоту й двох вуглецю. Такі фрагменти часто зустрічаються в молекулах антибіотиків та інших важливих препаратів. Одержують тріазоли порівняно просто — у реакціях азидів з алкінами; хіміки називають такі синтези реакціями одного клацання: компоненти з’єднуються один з одним так само точно й надійно, як защіпується карабін на ремені безпеки. А от провести зворотну реакцію досі не вдавалося. Традиційно для розкладання хімічних сполук застосовуються нагрівання, опромінення ультрафіолетом або каталізатори, однак при цьому часто запускаються інші небажані реакції, які призводять до утворення побічних продуктів. Хіміки, утім, готові були закрити очі на всі ці «дрібниці» — аби тільки тріазол розщепився! Прорвати тріазольну блокаду вперше вдалося групі хіміків із Техаського університету під керівництвом

Крістофера Бєлявського. «Це схоже на те, наче ви берете молекулу руками й розриваєте в потрібному місці», — говорить учений. Звичайно, сила, застосовувана для розриву молекул, — не ручна, але рукотворна: це сила усмоктування, що виникає під час вибуху мікропухирців під тиском. У посудину із тріазолвмісною сполукою поміщали генератор ультразвуку, під дією якого розчин «скипав». Лопнувши, кожен пухирець перетворювався на мікро-чорну діру, яка вакуумом засмоктувала в себе розчин. Сила була такою великою, що її не витримували навіть тріазольні кільця. У номері Science від 16 вересня цей механізм визнаний одним із найпотужніших інструментів в арсеналі сучасної хімії. Його вже планують використовувати для виробництва молекулярних сенсорів високих навантажень, які можна вбудовувати в пластмасу, а також для створення захисних покриттів, які мають оберігати коштовні сполуки від дії агресивних середовищ. А фармакологи сподіваються пояснити новим механізмом стійкість в організмі деяких лікарських препаратів: цілком можливо, що вдасться знайти способи їхнього розкладання та безпечного виведення. Підготував Геннадій МАРИНІН


14

№ 41 (196)

25 жовтня 2011 року

Військова таємниця

Наука Альмінського бою Сергій ДУМКЕВИЧ Наприкінці вересня в полі біля кримського села Віліного в жорстокому бою зійшлися полки французів, англійців, турків і росіян. Незважаючи на хоробрий опір, росіяни з великими втратами відступили перед військово-технічною перевагою союзних військ. Це був добрий урок: Альмінський бій, як і вся Кримська війна, що усе ще велася за неписаними лицарськими законами, змінила військовий світ до невпізнанності...

Машина часу Уже четвертий рік у полі біля річки Альми реконструктори з декількох українських і закордонних клубів відтворюють перший бій Кримської війни 1853—1856 років. За пару днів до «ретробитви» любителі історії звідусіль з’їжджаються на поле, кримське Бородіно. За 157 років воно майже не змінилося, хіба що вдалині історично достовірну картинку псують сучасні будівлі селища. Учасники бою таборяться й живуть на історичному місці кілька днів. Усі речі тих часів мають бути відтворені в дрібних деталях: амуніція,

зультаті — стовідсоткове влучення в епоху. Ми вважаємо, що в нас велике майбутнє й великі плани: хочемо відтворити Інкерманський і Балаклавський бої. У виставі брали участь близько 150 реконструкторів із Росії, Білорусі й України, а також із Франції та Англії. За словами іноземців, така велика кількість дієвих осіб військової вистави — рідкість навіть для солідних західних клубів. Перед початком битви в похідних таборах вирує робота. Російські каноніри з 5-ї батареї 11-ї бригади, у якій воював сам Лев Толстой, набивають порохом полотняні мішечки — картузи. Зверху мішечок трамбують тирсою, яка виконує функцію пижа, і зав’язують. Як відомо, якщо порох не ущільнити пижом, він згорить, а належного вибуху, щоб викинути зі ствола ядро, не станеться. На бойовищі картуз проштовхують у гармату, потім вкачують у дуло ядро або стакан із дрібними шматками заліза (це гроза піхоти — картеч). Далі один із артилеристів проколює мішечок спеціальним штирем, через за-

На перезаряджання — хвилина

солдатський побут, озброєння й навіть мова з «акцентом» шляхетних панів середини XIX століття. Усе таке справжнє, що мимоволі ловиш себе на думці: ось вона, машина часу. — Ми не маємо права на помилку, — говорить «генерал» російських військ, президент міжнародної молодіжної організації «Червона зірка» Олексій Шереметьєв. — Те, що ви бачите на цьому полі, — кульмінація, підготовка якої тривала цілий рік. У ре-

правний отвір вставляє в порох ґніт або так звану запальну трубку. Її підпалюють перед самим пострілом, вона майже миттєво передає імпульс вогню вниз, у пороховий заряд і — ба-бах! З особистої зброї толстовських артилеристів нам сподобався тесак, прямий, наче меч-кладенець, чимось нагадує знаменитий римський гладіус. Ця зброя для ближнього бою застосовувалася для захисту, якщо до гармат усе-таки добереться

«Окупант» у пір’ї (м. Ніцца), французький клуб «Бригада «Савойя»

піхота ворога. Свій «гладіускладенець» один севастопольський реконструктор зробив зі справжнього старого клинка французького походження зразка 1839 року. Заржавілу зброю він обточив до розмірів російського тесака й прибив до неї нову ручку. Отже, бій почався. Війська союзників десантом висадилися на узбережжі біля Євпаторії й відразу вирушили в напрямку Севастополя. На річці Альмі їх і зустріли російські полки. Гримнули перші гарматні залпи, після кожного розриву земля дуже натурально тремтіла. Певне, піротехніки не пошкодували пороху для зарядів, заздалегідь закопаних у землю (їх підривали дистанційно). Від ударної хвилі навіть спрацьовувала сигналізація припаркованих в окрузі машин. У «несправжньому» бою брали участь лише чотири гармати, три з них належали російській стороні. Тепер неважко уявити, який гуркіт стояв на полі 157 років тому, адже в тій страшній дуелі по обидва боки було задіяно близько 200 гармат. І хоч день тоді був ясний, як зараз, через дим напевно мало що було видно. — Швидкострільність гармати залежала в тому числі й від задимленості поля бою, — пояснив нам потім Анатолій Холод із севастопольського клубу «5-й артиле-

Під час Кримської війни вперше: — винайдені й застосовані морські загороджувальні міни; — за пораненими доглядали сестри милосердя, а Микола Пирогов застосував гіпсову пов’язку; — винайдені сигарети: звичку загортати крихти тютюну в старі газети було скопійовано англійськими та французькими військами в Криму в турецьких товаришів; — виникає практика постійного прогнозу погоди, спочатку в Європі, а потім і в усьому світі. Буря 14 листопада 1854 року, яка завдала великих збитків флоту союзників, а також Канонір і медсестра набивають порохом гарматний картуз той факт, що цих втрат можна було уникнути, змусили імператора Франції Наполеона III створити ефективну службу прогнозу погоди; — покладено початок використання телеграфу для військових потреб.

рійський полк» (тут він грає роль французького каноніра й французькою ж мовою віддає накази обслузі шестифунтової гармати). — Звичайно для перезарядження гармати й наведення на ціль була потрібна хвилина, однак навідникові треба було бачити, куди влучив його снаряд, тому часто доводилося чекати, поки дим хоч трохи розвіється. На підготовку гармати перед залпом картечі, що мав зупинити наступ піхоти, надавалося й того менше — лише сорок секунд. Але судячи з того, що відбувалося на виставі, солдати тієї епохи не дуже поспішали на полях боїв. Маневри були, м’яко кажучи, неметушливими: поки піхота стрункими полковими колонами дійде з одного кута поля в інший, може й година минути. А гарна, яскрава, за мірками сучасного бою, фор-

різниця була велика. Союзники вже використовували нарізні рушниці, які били на триста кроків, а наші все ще стріляли з гладкоствольних із максимальною дальністю 150 кроків. Тому поки росіяни доходили до потрібної їм дистанції стрільби, стрілки коаліції викошували половину полкових колон, — говорить Анатолій Холод.

Перший воєнкор Кримська війна відома й тим, що вперше для висвітлення воєнних дій широко використовували фотографію. Ні, Роджер Фентон — перший у світі військовий фотокореспондент — не був на альмінському полі. Свою знамениту колекцію фотографій він відзняв пізніше, під час блокади Севастополя. 363 знімки досі зберігаються в Бібліотеці конгресу США. Однак учасники реконструкції все-таки розмістили історично достовірну фотолабораторію в таборі

Ранець добре захищає від негоди

ма?! Адже ніякого маскування, ніяких думок про укриття. Солдат на повний зріст стоїть під кулями й перезаряджає рушницю. Але такими вони були, ці дивні війни XIX століття в лицарських традиціях середньовіччя. Припасти до землі, укритися вважалося негідним звання воїна й тим більше офіцера. Тільки після Кримської війни форма почала усе більше тяжіти до хакі й того польового окопного одягу, що добре відомий нам за Першою і Другою світовою війнами. Однак повернімося до бою. Наші війська раз у раз уживали спроб атакувати союзників: у бій вступали «снайпери» того часу — російські єгері, потім гусари й піхота. Однак користуючись головною своєю перевагою — нарізними рушницями-штуцерами, стрілки коаліції відбили всі атаки й відтіснили «господаря поля». Росіянам довелося струнким порядком відступити, однак битва під Альмі не дозволила відразу взяти Севастополь — занадто великих і несподіваних утрат зазнали союзники. — Якщо гармати Альмінського бою нічим не відрізнялися й усе визначалося тільки міцністю ствола, що дозволяла використовувати потужніші заряди, то в стрілецькій зброї супротивників

союзників. Фотографи севастопольського клубу «Бриг» знімали «на скло» всіх бажаючих, використовуючи при цьому технології півторавікової давнини. А деякі завзяті реконструктори навіть намагалися повторити знамениті сюжети фентонівських фотокартин. Роджер Фентон застосовував передову на той час технологію за назвою «амбротипія» (або «мокрий колодій»).

Зрозуміло, знімати за такої витримки сюжети в русі Фентон не міг. Тому всі його фотографії — це кримські пейзажі, портрети воєначальників і групові знімки солдатів. Але тільки військ коаліції. Цю історичну несправедливість вирішили виправити члени фотоклубу «Бриг». У таборі реконструкції Альмінського бою вони зробили кілька знімків російських солдатів, використовуючи той же спосіб. Одна з таких робіт вийшла в дусі Фентона: широке вусате обличчя російського єгеря з рушницею.

Жахливий «шишак» Виявляється, пікельхаубе (каска з пікою), більше знайомі нам за екіпіруванням кайзерівського солдата часів Першої світової війни, зовсім не німецький винахід. Шолом миколаївських гвардійців розробляв особисто російський імператор. Після завершення польської кампанії 1831 року Микола I вирішив змінити зовнішній вигляд російської армії, використовуючи для нового мундира й амуніції елементи, стилізовані під збрую російського ратника допетровських часів. Так, певне, з’явився й відомий нам меч, а також «шолом-шишак». Через кілька років ідею російської каски захоплено перейняв пруський принц Карл. Однак за дизайнерські вигадки своїх правителів розплачуватися доводилося солдатам. «Шишак» у російської армії часів Кримської війни набув поганої слави. Масивний, високий, незручний головний убір було дуже важко носити. А от ранці, які в той час повсюдно використовували солдати всіх європейських армій, заслуговують на по-

Жахливий «шишак»

Для майстра середини XIX століття це була ще та морока. Спочатку на один бік ретельно вимитого прямокутного шматка скла треба нанести тонкий шар колодію з розчиненими солями. Потім скло відразу ж занурюють у розчин нітрату срібла, і поки пластина не висохла, її експонують у камері великого формату. Час експозиції варіювався від однієї до шести секунд і навіть більше залежно від освітленості.

вагу й тепер. Традиційно їх шили з коров’ячої шкіри. Такий ранець добре захищав спину від дощу, а заповнений речами непогано оберігав і від ворожої кулі. Цікаво, що такий «речовий мішок» використовували й у ХХ столітті. Аж до 40-х років майже весь ранець солдата вермахту було зшито із брезенту, а кришку прикрашали телячою шкірою. Фото автора


15

№ 41 (196)

25 жовтня 2011 року

Закон збереження думки

Революції — політичні й математичні Святослав РИБНІКОВ Групи, кільця, решітки, поля... Крім загальнолексичних значень цих слів, це ще й спеціальні математичні об’єкти — так звані алгебраїчні системи — множини із заданими на них операціями, що відповідають певним умовам. Алгебру таких систем недарма називають абстрактною: один знайомий автора цих рядків, математик з академічного інституту, доктор наук, якось зізнався, що на загальноінститутських семінарах, де збираються представники різних відділів, співробітники в принципі можуть на пристойному рівні придивитися до роботи кожного зі своїх колег, за винятком фахівців у галузі теорії груп — ті вже зовсім собі на умі. І це сьогодні, коли абстрактній алгебрі без малого два сторіччя. На світанку ж виникнення нової дисципліни, що радикально змінила вигляд всієї математики, її створювачі часто зустрічали цілковите нерозуміння. Сьогодні виповнюється 200 років від дня народження видатного французького математика Еваріста Галуа.

...30 травня 1832 року місцевий селянин знайшов на березі ставка Гласьєр у передмісті Парижа непритомного парубка з вогнепальним пораненням. У лікарні Кошен, куди його доправили, зробили все, що могли, але дива не сталося: наступного дня юнак помер. Йому було двадцять. За три останніх роки свого життя, які були трьома першими роками його наукової діяльності, Еваріст Галуа зробив стільки, скільки більшість його колег — за десятиліття. При цьому він устиг написати зовсім небагато, та ще й частину робіт було втрачено. Така доля спіткала, зокрема, одну з небагатьох згодом прийнятих світилами робіт молодого вченого: Коші, якому статтю було надіслано на рецензію, просто загубив її. Не дістала широкого розголосу й інша робота, відіслана Фур’є: через кілька днів той помер. Останню статтю Еваріст закінчив за день до смерті, устигши відіслати її своєму другові Огюсту Шевальє. Той відправив її двом метрам — німцям Карлу Гауссу й Карлу Якобі, але відповіді не було. Лише в 1846 році роботу Галуа опублікував його земляк — видатний французький математик Жозеф Ліувілль. Те, що роботи Галуа не сприйняли в академічних колах, — результат як об’єктивних, так і суб’єктивних причин. Перші — абсолютна новизна викладених у них ідей і складність побудов, другі — дуже специфічний стиль автора. Він писав лаконічно по суті, опускаючи очевидні для нього міркування, а за формою — незрозуміло. Дуже показова щодо цього негативна рецензія Сімеона Пуассона на одну зі статей Галуа: «Ми зроби-

ли все від нас залежне, щоб зрозуміти доказ пана Галуа. Його міркування не мають ні достатньої ясності, ні достатньої повноти для того, щоб ми могли судити про їхню точність, тому ми не в змозі оцінити їх». Однак ті вкрай нечисленні праці Галуа, які все-таки побачили світ, були знаковими для математики. Одне з головних відкриттів — теорія розв’язності рівнянь вищих ступенів у радикалах (тобто з використанням тільки арифметичних операцій і добування кореня). Те, що рівняння вище четвертого степеня в загальному випадку в радикалах не розв’язуються, довів кумир Галуа норвезький математик Нільс Абель 1823 року. Цією роботою послуговувався 17-літній автор, коли сформулював необхідну й достатню умови розв’язності окремих таких рівнянь, що було істотним кроком уперед. Не менш цінним науковим результатом став метод, застосований юним математиком у його доказах. Із коренів рівнянь вищих ступенів — багатовікової задачі класичної алгебри — і почалося становлення алгебри вищої, або абстрактної: на поняття групи (сам термін, до речі, належить йому) Галуа вийшов, досліджуючи симетричність коренів — сьогодні цей напрям відомий як теорія Галуа.

Дивно, що такі серйозні відкриття зробила людина без фахової освіти. Еваріст не цікавився математикою аж до 16 років — у знаменитому ліцеї Луї-ле-Гран хлопчик набагато більше захоплювався латиною. Злам відбувся випадково, коли він прочитав одну з робіт Адрієна Лежандра — Галуа проковтнув її, наче роман. Потім були Жозеф Лагранж, Нільс Абель та інші класики вищої математики. При цьому ліцейські уроки математики хлопець уважав нудними, за що вчителі звинувачували його в амбіційності й бажанні покрасуватися. Поганими були й стосунки з інститутськими викладачами: після ліцею він два роки марно намагався скласти іспит у паризьку Політехнічну школу. Як завжди, відповідав на запитання дуже коротко, пропускаючи, на його думку, очевидне й дивуючись нетямущості екзаменатора. Коли ж той, нарешті, ухвалив негативний вердикт, розлютився — кинув у нього ганчіркою. Після такого демаршу дорогу в заповітну Політехніку (вона вабила юнака ще і як осередок республіканців) було закрито, і Галуа вступив у Вищу нормальну школу, звідки, щоправда, через рік був виключений за участь у політичних акціях. ...Обставини трагедії, що обірвала життя Еваріста Галуа, напевно, назавжди залишаться загадкою. Установлено лише, що юнак був поранений на дуелі, але з ким і через що — невідомо. Офіційне слідство зупинилося на любовному трикутнику, однак досить імовірна інша версія — провокація з боку політичних опонентів: Галуа був затятим революціонеромреспубліканцем, неодноразово брав участь у змовах і навіть двічі відсидів у в’язниці за політичний радикалізм. Самобутній, несприйнятий сучасниками вчений і борець за справедливість — біографи застерігають (і, напевно, небезпідставно) від такої ідеалізації Еваріста Галуа, але саме в такому образі його мимоволі уявляють нащадки. Єдине, що можна сказати точно, — загибель Галуа загальмувала розвиток європейської математики на багато десятиліть.

Техноарт

«Шпаківня» для мідії Сергій ДУМКЕВИЧ На дні Чорного моря ентузіасти встановлюють штучні рифи. Правда, найчастіше захисники природи роблять це з метою реклами. Залізобетонний піар у бухті Коктебеля бачив і наш кореспондент.

За підтримки Національного університету «КиєвоМогилянська академія» між- Олександр Заклецький народний автомобільний ли останню складову частихолдинг «Атлант-М» узявся ну штучного рифа «20 ровирішити одну з найсклад- ків», присвяченого ювілею ніших екологічних проблем холдингу «Атлант-М». Уже Чорного моря — знижен- через пару місяців на бетоння здатності до самоочи- них буквах і цифрах цьощення. Виявилося, що при- го незвичайного рекламного родним фільтраторам мор- щита з’являться водорості, а ської води — двостулковим дещо пізніше тут оселяться молюскам, губкам, асциді- мідії, рапани й інші морські ям, вусоногим ракам, водо- мешканці. Не мине й року, як ростям — важко триматися усе це працюватиме як єдина за мулистий ґрунт, а скель і екосистема, готова очищати каміння дуже мало. От і при- Чорне море. думали люди штучний риф, Штучні рифи винайшли ще таку собі «шпаківню» для в 70-х роках минулого стомешканців моря — споруду з ліття для порятунку кораміцного екологічно чистого лів Карибського моря, але бетону, здатного вистояти на на пострадянському простоморському дні до 300 років. рі вони з’явилися тільки за8 жовтня на глибину 11 ме- раз. Перші бетонні рифи трів біля Коктебеля опусти- опустили на дно Чорного

Фрагмент рифболу «20 років»

Newstrino

моря чотири роки тому, тут же, у Коктебельській бухті. За цей час вони так обросли, що стали в п’ять разів ефективнішими за природні. Згідно з даними наукового куратора проекту Олександра Заклецького, один квадратний метр штучного рифа населяє 1824 г «морського життя». «Це в п’ять разів більше, ніж на природному мулистому субстраті, наявному в бухті, — говорить учений. — Результати виявилися кращими за найоптимістичніші прогнози, що дає підставу вважати цей проект більш ніж успішним і рекомендувати розвивати рифобудівництво для поліпшення й оздоровлення акваторії». Поки в Чорному морі встановлено лише близько 50 рифболів. Усі проекти фінансуються приватними фірмами як соціальні. За словами представників холдингу «Атлант-М», установлення рифа за назвою «20 років» коштувало їм стільки ж, у скільки обійшлося б розміщення реклами на трьох бігбордах у Києві протягом місяця. Цікаво, що правильно розміщений рифбол може не тільки захистити берег моря від розмивання, а й стати туристичним об’єктом для дайверів. Правда, на нашу думку, для рекреаційної функції рифа треба придумувати щось оригінальніше, ніж звичайні рекламні шаблони. Адже дайвера, який уплив від мирської суєти, такою напівсоціальною ініціативою можна тільки віджахнути: і тут ця реклама!

До ворожки не ходи...

Наближається вже звична сезонна епідемія грипу. Минеться чи ні? Відповідь на це запитання, схоже, залежить не тільки від масок, аскорбінки та інших запобіжних заходів, а й від спадковості.

Імунологи виявили два потужних процеси, що виникають у відповідь на потрапляння вірусу грипу в організм людини: один запускає запальні реакції з усіма можливими наслідками, другий — швидке знищення вірусу без розвитку симптомів. Більша частина того, що сьогодні відомо про клінічну картину грипу, — результати досліджень на вже захворілих людях. Як повідомляє журнал PLoS Genetics, група американських вірусологів та імунологів із Медичної школи Мічиганського

університету на чолі з доктором Альфредом Хіроу пішла іншим, логічним шляхом. 17 добровольців заразили місцевим сезонним штамом грипу H3N2/ Wisconsin, попередньо взявши в кожного кров на аналіз. Із контрольним зразком порівнювали всі наступні проби — а їх у бідолах брали кожні 8 годин протягом 5 днів. У кожному зразку генетики вивчали роботу... 22 тисяч генів! З’ясувалося, що в пацієнтів, які все-таки занедужали (таких було 9), неактивні гени, відповідальні за синтез білків, що зупиняють запалення й окислення біологічно важливих речовин. Поки що в учених більше запитань, ніж відповідей: чи є спостережувані відмінності в роботі певних генів спадкоємними, чи пов’язані

вони з особливостями штаму вірусу тощо. Усе це стане предметом подальших досліджень. Але практичний результат навіч уже сьогодні: генетичний аналіз крові дозволяє спрогнозувати перебіг захворювання за 36 годин до появи симптомів. Цей несуттєвий, на перший погляд, виграш надзвичайно важливий: у пік епідемії лікарі зможуть оперативно визначати групу особливого ризику й концентрувати зусилля на найсприйнятливіших до грипу малятах. Методикою також дуже зацікавилися епідеміологи: з її допомогою можна буде, по-перше, організовувати більш адресні й ефективні карантинні заходи, а по-друге — точніше прогнозувати розвиток епідемії. Підготував Геннадій МАРИНІН


16

№ 41 (196)

www.eutg.net

Шановні читачі! Почалася передплата «Української технічної газети» на 2012 рік! Вартість передплати: на 1 міс. — 30,00 грн на 3 міс. — 90,00 грн на 6 міс. — 180,00 грн на рік — 360,00 грн Передплатні індекси:

99340 — російською мовою 99309 — українською мовою

Оформити передплату ви можете в будь-якому поштовому відділенні вашого міста, через передплатні агентства вашого міста, а також зателефонувавши до редакції: тел. (044) 278-42-37, тел./факс (0642) 59-93-91, e-mail: podpiska@tehnichka.com

Красуня для чудовиськ Супер’яхта Peri 41T компанії Peri Yachts дістала відразу дві нагороди — за кращий дизайн і за інноваційні технології — на престижному яхтовому салоні Cannes Boat Show 2011.

Верф Peri Yachts вийшла на ринок 2005 року, відразу замірившись на «шматок пирога» у сегменті еліт-класу, звернувши на себе увагу моделями Peri 29 Ozone і Peri 37. Новинка Peri 41T стала найбільшою розробкою турецької компанії — 41-метровий корабель водотоннажністю 190 т належить до класу трипалубних (буква «Т» у назві) яхт із флайбриджем (відкритим містком — аналогом автомобільного кабріолета). Зовнішнім і внутрішнім дизайном Peri 41T займалася студія Scaro Design, передбачивши по 5 кают для гостей (10+2 місця) і екіпажу (9 місць). Найбільш трудомістку й високотехнологіч-

ну частину — глісуючий корпус — довірили відомій англійській інженерній компанії Dixon Yacht Design. Із таким і проти піратів виступити не страшно: зокрема, «кузов» із композитних матеріалів здатний витримувати тривалий вогонь і великі механічні

розганяють «човник» до 23 вузлів. Автономність її розрахована на 40 тис. л палива, або 1252 морських миль за крейсерської швидкості 17 вузлів. Якщо, звичайно, раніше не закінчиться запас води — 5 тис. л (і два опріснювачі продуктивністю 260 л/год. не впораються з навантаженням).

навантаження, при цьому досить простий в обслуговуванні, ремонті й навіть переплануванні. Яхта оснащена двома двигунами MTU 12V4000 M93L потужністю по 3450 к.с., що

Поки що Peri 41T представлено в єдиному екземплярі, але вже наступного року готується до спуску на воду другий корабель. Тому, якщо у вас є 13,5 млн євро, радимо поквапитися.

Капітан Sliver Звичайні гарнітури, яких тисячі на ринку, представила Motorola, — скажете ви, і будете неправі.

Також неправильно було б ужити щодо Elite Sliver (на знімку зліва) і Elite Flip кліше «bluetooth-гарнітура», оскільки вони ґрунтуються на технології... Near Field Communication, яку великою мірою пов’язують із моментальними безконтактними платежами. Щоб з’єднати новинки з NFC-модулем смартфона,

треба на кілька секунд прикласти до нього навушник. При цьому радіус взаємодії із пристроєм становить 90 м. У кожній новинці передбачено два мікрофони із заглушенням шумів і перешкод. Elite Sliver (зізнайтесь, ви теж спочатку прочитали «Silver»!) важить 14 г. Її акумулятора вистачає на 15 годин у режимі розмови — більше, ніж «запас ходу» сучасного телефона. Elite Flip компактніше й тому її ви-

стачить максимум годин на шість. Однак у Motorola визнають, що ні ринок пристроїв, ні психологія користувачів не готові до такого радикального впровадження технології, тому NFC-модуль дублюється технологією Bluetooth 4.0 (до речі, завзято просувається Apple). Однак через два-три роки американці планують відмовитися від стандарту передачі даних «імені короля Данії й Норвегії Харальда I» До речі, під гарнітури було анонсовано Androidдодаток MotoSpeak, що дозволяє надиктовувати SMSповідомлення й відправляти їх голосовими командами. Придбати потенційних революціонерів на ринку телефонних гарнітур можна поки тільки в США за рекомендовані $130 і $100 відповідно.

Підготував Олександр БІЛИЛОВЕЦЬ

25 жовтня 2011 року


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.