Украинская техническая газета №199

Технології

Наука — виробництву

IT

Автомагістраль

Міні-ТЕС для себе

Зі щитом чи на щиті?

Обмежити безмежне

Автопробіг у майбутнє

Когенераційні установки, які дозволяють заощаджувати до 50% дорогого газу, виготовлятимуть у Кременчуці

Українські вчені й виробничники розв’язали проблему дефіциту йоду в країні. Собі у збиток

Провадити цензуру в Інтернеті непросто, проте ентузіасти завжди знаходяться, у тому числі і в нас

У рамках кримського автопробігу студенти ХНАДУ презентували найекономічніший автомобіль країни

Стор. 7

Стор. 11

Стор. 12

Стор. 14

Щотижневик Виходить щовівторка

www.eutg.net

№ 44 (199) 15 листопада 2011 року

Сьогодні і завтра нафтогазового комплексу Стану, проблемам і тенденціям розвитку нафтогазового комплексу України було присвячено 15-й міжнародний форум нафтогазової промисловості «Нафта і газ-2011», який відбувся недавно в Києві.

Стор. 5

Ключовими питаннями, про які говорили представники галузі, іноземні партнери, урядовці та експерти, стали актуальні проблеми та пріоритети розвитку нафтогазового комплексу, посилення міжнародного співробітництва в галузі видобутку, поставки та переробки нафти й газу, енергетична безпека України, забезпечення надійності транспортування енергоносіїв у Європу. Обговорювалися також актуальні завдання впровадження інноваційних технологій у геологорозвідці нафти і газу та питання екологічної безпеки. Організаторами форуму «Нафта і газ», що в останні роки заслужено займає місце центрального й найзмістовнішого галузевого заходу в нашій країні, традиційно були Міністерство енергетики та вугільної промисловості, НАК «Нафтогаз України» й виставкова компанія «АККО Інтернешнл». Генеральним партнером виставки стала група компаній «Надра».

Борис ПЛЕСКАЧОВ, Денис ІВАНЕНКО

«Техно» означає «якість» Інна ХІМІЧУК Незважаючи на те, що з часу введення в дію черкаського заводу «ТЕХНО», який входить до корпорації «ТехноНІКОЛЬ», ще не виповнилося і трьох років, підприємство визнано лідером вітчизняного ринку теплоізоляційних матеріалів для будівельної галузі за обсягами і якістю продукції. Це нове сучасне підприємство повного циклу.

Процес виробництва негорючих теплоізоляційних матеріалів на основі кам’яної вати тут охоплює всі етапи — від переробки сировини до пакування продукції. Цього року на заводі «ТЕХНО» розпочали виробництво технічної ізоляції і планують до кінця року освоїти випуск усього асортименту нової продукції.

Стор. 6–7

Уявна загроза «Північного потоку» Олександр ЛЕОНОВ Останнім часом лідери ЄС збираються виключно з надзвичайних і невеселих приводів: безпрецедентна боргова криза, проблеми групи країн PIGS, майбутнє зони євро й самого Європейського Союзу. Напевно, тим цінніше для європейських лідерів — хоча б деяких із них — можливість зібратися заради цілком позитивної події. У цьому ви-

падку — офіційної церемонії запуску «Північного потоку» (Nord Stream).

В урочистому відкритті газопроводу 8 листопада в місті Любмині на північному сході ФРН взяло участь ціле сузір’я європейських політиків: канцлер Німеччини Ангела Меркель, прем’єрміністри — Франції Франсуа Фійон і Нідерландів Марк Рютте,

а також комісар Євросоюзу з енергетики Гюнтер Еттінгер. Спеціально для участі в церемонії в Німеччину прилетів президент Росії Дмитро Медведєв. У цілому «освятити» старт проекту прибуло більше чотирьох сотень гостей. Для України ця подія не була настільки ж радісною, як для численних учасників урочистостей.

Стор. 8

2

№ 44 (199)

15 листопада 2011 року

Тут і тепер

Цитати тижня

Хто розгорне ГМК у напрямку України? Ірина КОНДРАТЬЄВА

Богдан Соколовський Експерт з енергетичних питань

Зростання світового виробництва сталі 2012 року може призвести до зниження експортних поставок українських металургійних підприємств.

Якщо в перспективі трапиться так, що Україна не буде газотранзитною державою, то в цьому нема великої біди. На транзиті ми за рік заробляємо аж 1,5 мільярда доларів, і це не та сума, за яку можна торгувати незалежністю. Тому чинній владі не варто лити крокодилові сльози й ділити з Росією ГТС тільки для того, щоб щось «текло» через Україну.

Експерти та урядовці одностайні: повторення рецесії світової економіки в найближчому майбутньому неминуче, і це боляче позначиться на гірничометалургійному комплексі України. Зокрема, треба бути готовими до подальшого зниження обсягів експорту продукції в різні регіони світу й скорочення прибутку. Про це йшлося на засіданні балансової комісії з розподілу основних видів сировини та матеріалів по підприємствах галузі на грудень 2011 року, що відбулося в листопаді в об’єднанні «Металургпром» (м. Дніпропетровськ). У цілому ситуація, що складається в ГМК, на перший погляд виглядає досить оптимістично. За 10 місяців 2011 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого виробництво чавуну зросло на 6% (до 24,083 млн т), сталі — на 8% (до 29,054 млн т), прокату — на 5% (до 26,512 млн т). За прогноза-

Ерік Найман Фінансовий аналітик Недавно надійшли офіційні дані щодо інфляції. Цілком можливо, що до кінця року вона буде нижче 6%. Питання в тому, чим доведеться економіці заплатити за це? Тим, що процентні ставки з кредитів полетіли далеко вище 20%. Жоден бізнес не може брати кредити.

Костянтин Грищенко Міністр закордонних справ Ми не бачимо в «Північному потоці» критично важливої альтернативи тим можливостям, які надає наша газотранспортна система. Отже, без України для забезпечення потреб Європи ні Росія, ні сама Європа не обійдуться. Питання в іншому: як зробити, щоб і ми, насамперед, і Європа, і Росія почувалися впевнено, комфортно, з розумінням балансу інтересів у організації саме такої системи поставки газу, що задовольнила б усіх.

У листопаді для промпідприємств установлено найвищу ціну газу за всю історію незалежної України — 4600 грн за 1 тис. м3. Зростання з початку року — на 43% (із 3200 грн у січні). Це робить економіку найменш конкурентоспроможною за останні 20 років. Із новою ціною газу на кордоні з Росією ($456 за тисячу кубометрів), установленою «Газпромом» Україні на IV квартал, країна почала жити в листопаді. Найбільш енергозалежна від газу галузь — хімічний комплекс із виробництва азотних добрив, оскільки блакитне паливо використовується як із технологічною метою, так і як сировинний компонент. КП «Херсонелектротранс» має намір запустити таксіелектромобілі та електроботи для перевезення дачників.

Підприємство планує 2012 роцку залучити кредитні кошти західноєвропейських банків у розмірі 35 млн євро для технічного переоснащення. Зокрема, «Херсонелектротранс» має намір запустити комунальні таксі на базі електромобілів, а також електроботи для перевезення дачників Дніпром. За рахунок кредитних коштів придбають 150 тролейбусів, 20 автобусів , 12 електроботів, 100 електромобілів. В Іллічівський морський торговельний порт зайшов найбільший в історії українських портів контейнеровоз TUBUL.

Восьмитисячник прибув в Іллічівський порт зі Стамбула. Місткість судна — 8006 контейнерів (TEU), дедвейт — 94,665 тис. т, довжина — 300 м, ширина — 46 м, осадка — 13,5 м. Із судна вивантажено 646 і скачано 658 контейнерів. Виробничі потужності дозволяють Іллічівському порту одночасно приймати 3 океанських контейнеровози місткістю понад 5 тис. TEU і довжиною понад 300 м.

Засновник і видавець — колектив редакції «УТГ»

www.eutg.net Е. пошта: info@tehnichka.com ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ.

91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98в.

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993-1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

— Одна із причин цього — нестача обігових коштів, — відзначив генеральний директор «Металургпрому» Василь Харахулах у доповіді на засіданні балансової комісії. — За 9 місяців поточного року кредиторська заборгованість

рентабельністю із цих 4 підприємств тільки «АМКР». Також наблизилося до рівня «нульової» рентабельності ВАТ «Запоріжсталь». Серед причин, що впливають на скорочення експортних поставок, слід відзначити також високу зношеність

Ольга БОГЛЕВСЬКА

Газ для промисловості подорожчав до рекорду за 20 років.

04071, м. Київ, вул. Ярославська, 28а

зросла на 30,9%, із 59,3 до 77,6 мільярда гривень, дебіторська — на 22,4%, із 55,9 до 68,4 мільярда гривень. Із позитивним фінансовим результатом працюють 4 метпідприємства: ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» («АМКР»), ВАТ «Алчевський меткомбінат», ВАТ «Дніпроспецсталь» (Запоріжжя) і ПАТ «ДМЗ ім. Комінтерну» (Дніпропетровськ). Із нормальною

Гарячий німецький дах

Одним абзацем

Адреса редакції:

ми, 2012-го виплавка сталі збільшиться на 4,6% (до 36,5 млн т) у порівнянні з очікуваними обсягами цієї продукції 2011 року, чавуну — на 3—4% (до 30 млн т), прокату — на 4,7—5,3% (до 33,5—33,7 млн т). Разом із тим зростання виробничих показників супроводжується збільшенням приблизно в 2,2 раза дебіторської та кредиторської заборгованостей.

Німецькі бізнесмени запускають в Україні пілотний проект «Сонячний дах»: будівлі посольства Німеччини в Києві й великий виставковий центр у Запоріжжі освітлюватимуть й зігріватимуть енергією сонця.

У Запоріжжі на Міжнародному енергетичному форумі, організованому Запорізькою торгово-промисловою палатою та Українськоєвропейським енергетичним агентством, презентували нову для нашої країни програму енергозбереження «Сонячний дах — Україна», яку впроваджують фахівці з Німеччини. Вони почнуть із

установлення двох фотоелектричних модулів загальною потужністю 35 кіловат-пік (одиниця вимірювання фотоелектричної сонячної енергії) на шматочку своєї батьківщини — даху будинку посольства Німеччини в Україні. Німецькі фахівці встановлять такі ж пристрої на великому виставковому центрі «Козак-Палац» у Запоріжжі, площа даху якого — приблизно 600 м2. Тут буде розміщено 12 сонячних батарей. Юрген Херес, директор підприємства Managess Energy GmbH, відповідального за проект, повідомив, що посольство одержить сонячну енергію вже в листопа-

ді. Другу, набагато об’ємнішу частину роботи, у Запоріжжі завершать, як тільки одержать результати досліджень статики будинку й дозволи від обленерго. Адже, на відміну від київської частини проекту, енергію запорізького сонця, перетворену на електричну, планують не тільки використовувати для по-

виробничих потужностей (до 80%) і обмеженість сортаменту продукції, з якою металурги виходять на закордонні ринки. Негативний вплив на стан підприємств чинить також зростання заборгованості держави з повернення ПДВ. Наразі цей показник становить 6,3 млрд грн. Однак не варто опускати руки, чекаючи нових проблем. Треба всерйоз зайнятися відродженням внутрішнього ринку металопродукції, уважають директор департаменту промислової політики Міністерства економічного розвитку і торгівлі Віталій Майстренко, генеральний директор ВО «Металургпром» Василь Харахулах, директор держпідприємства «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк та інші учасники проведеного в Дніпропетровську засідання. От тільки коли це завдання буде розв’язано й чи візьме держава на себе обов’язок із забезпечення металургів замовленнями для реанімації хоча б такого проблемного сегмента, як житлово-комунальне господарство, — на ці запитання відповіді на балансовій нараді не дали. треб опалювальної та освітлювальної систем будинку, а й подавати в електромережу міста. Особливість цих сонячних станцій полягає в тому, що їх просто кладуть на дах будинку, ніяк не прикріплюючи. Завдяки деталям, які перешкоджають заледенінню, батареї працюють на повну потужність і взимку, під час снігопаду й морозів. Фото автора

Довідка «УТГ» Managess Energy GmbH (Ерфурт, Німеччина) спеціалізується на будівництві й монтажі пристроїв «зеленої енергетики», що ґрунтується на використанні поновлюваних ресурсів природи та промислових відходів. За два останніх роки фахівці фірми встановили в європейських країнах 49 сонячних електростанцій — наземних і на дахах адміністративних будинків, торгових центрів, інших споруд.

Головний редактор Іван Спасокукоцький тел. 044 278 42 37, e-mail: ivanspas@tehnichka.com РЕДАКЦІЯ: Людмила Гречаник — редактор відділу технічної думки тел. 0642 34-72-47 e-mail: tehnomysl@tehnichka.com

Олександр Білиловець — редактор інтернет-ресурсу еUTG.net, тел. 044 278-42-37 e-mail: bililovets@tehnichka.com

Сонячні батареї Managess Energy GmbH на 8-й виставці енергетичних технологій, промислової електроніки та електротехніки «Енергія-2011» у запорізькому експозиційному центрі «КозакПалац». Такі фотоелектричні модулі незабаром установлять на дах центру.

ВІДДІЛ РЕКЛАМИ: Ганна Шумакова — тел./факс:

Газета видається українською та російською мовами

(044) 278 42 37, тел.: (097) 534 23 04, Позиція авторів публікацій не завжди

e-mail: reklama@tehnichka.com

ВІДДІЛ ПЕРЕДПЛАТИ: Дмитро Баранов — тел./факс: (044) 278 42 37

Ігор Павлюк — редактор відділу промисловості

Любов Соловйова — тел./факс:

тел. 044 278-42-37 e-mail: pavluk@tehnichka.com;

e-mail: podpiska@tehnichka.com

(0642) 59 93 91 тел.: (0642) 59 93 92,

збігається з позицією редакції. Редакція залишає за собою право виправляти матеріали та рецензувати рукописи. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.Матеріали, позначені (R), публікуються на правах реклами.

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій.

Передплатні індекси: українською мовою — 99309 російською мовою — 99340 Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес-Експрес». Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50-08-54

НАКЛАД МІСЯЦЯ 28000 прим. Замовлення № 2305

3

№ 44 (199)

15 листопада 2011 року

Тут і тепер Наука СПІВРОБІТНИЦТВО

Крістін Лагард, виступаючи в Москві, дала зрозуміти, що країни мають самі шукати собі грошові ресурси.

Кабмін схвалив законопроект щодо ратифікації угоди з Азербайджаном про транзит нафти, повідомив заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Володимир Макуха. «Ідеться про потенційні обсяги пропуску територією України азербайджанської нафти. Українська сторона забезпечить потужності для цього. Азербайджан його вже ратифікував, нарешті й ми виносимо на ратифікацію цей договір», — уточнив В.Макуха, додавши, що обсяги транзиту й умови надалі оговорюватимуться на рівні суб’єктів господарювання.

Цього року експорт товарів у Рівненській області перевищив імпорт Із початку року підприємства Рівненщини виробили промислової продукції на 9% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Зокрема, у півтора раза зріс випуск будматеріалів і скловиробів, на чверть — продукції видобувної галузі й на третину — хімічної. Одночасно експорт товарів в області вперше за довгий час перевищив обсяги імпорту.

ЦИФРА

ФІНАНСИ

Для модернізації електромереж треба 20 млрд грн інвестицій. Потреба в коштах для модернізації та реконструкції електромереж об’єднаної енергосистеми України для забезпечення її стабільної роботи оцінюється в 20 млрд грн на період 2012—2016 рр., заявив президент НАК «Енергетична компанія України» Петро Омеляновський. Він також додав, що наразі зношеність основних фондів енергопостачальних компаній сягає 60%. При цьому близько 20% розподільних електромереж потребують заміни та реконструкції.

ЕКОНОМІКА Інфляція споживчих цін може оновити історичний мінімум. З імовірністю 50% можна прогнозувати, що за підсумками року інфляція споживчих цін в Україні становитиме новий історичний мінімум, повідомив керівник групи радників голови Національного банку України Валерій Литвицький. «Діючий мінімум зафіксований 2001 року — 6,1%, і я не виключаю, що він може бути оновлений», — сказав він. За словами Валерія Литвицького, ця ймовірність підвищиться, якщо буде ухвалено рішення не змінювати тарифи на комунальні послуги, запобігти значному подорожчанню палива та убезпечити обмінний курс гривні від більш високих, ніж є, коливань. Україна може так і не дочекатися кредиту від МВФ. І зовсім не з тих причин, які відразу спадають на думку. Фінансовий аналітик Ерік Найман уважає, що Міжнародний валютний фонд відмовив Україні в наданні кредиту через відсутність у нього грошей, яких нема ні для кого. За його словами, передбачений розмір кредиту для України незначний — $3—4 млрд, однак ситуація із грошима у МВФ, швидше за все, уже критична. Експерт також повідомив, що голова МВФ

У жовтні грошова маса зросла на 0,5%, із початку року — на 11,3% — до 665,4 млрд грн, повідомляється на веб-сайті Національного банку України. Обсяг готівки поза банками минулого місяця скоротився на 0,8% (із початку року зріс на 2,9%) — до 188,4 млрд грн. «Протягом місяця банки активно підтримували реальний сектор економіки кредитними ресурсами, про що свідчить висхідна динаміка залишків із кредитів, наданих економіці», — відзначається в огляді НБУ.

ПРОМИСЛОВІСТЬ В Одеській області будують новий завод. У місті Південному стартувало спорудження нового маслоекстракційного заводу. І російські інвестори, і керівники Одеського регіону впевнені: цей проект досить вигідний як Російській Федерації, так і Україні. «Це буде елеватор ємністю 30 тисяч тонн. Відповідно маслоекстракційний завод далі перероблятиме на добу 1200 тонн соняшнику для одержання близько 700 тонн соняшникової олії», — розповів про масштаби проекту директор елеватора Микола Карасьов. Першу олію із заводу, за задумом інвесторів, буде отримано через півтора року. У хімпром України вкладуть $3 млрд. Голова ради директорів групи компаній Group DF Дмитро Фірташ планує інвестувати в хімічну промисловість України понад $3 млрд. «Ми розписали програму розвитку з хімії на 5—6 років і розбили її на два напрямки. Перший — азотна частина, другий — нафтохімія», — заявив бізнесмен. За його словами, у розвиток азотної хімії вже інвестовано 1 млрд грн, зараз будується мережа складів — хімічних супермаркетів для продажу агрохімії — від добрив до за-

собів захисту рослин. «Продукція надходитиме безпосередньо з підприємств, і це вигідно споживачам. Цього до нас ніхто не робив», — відзначив Фірташ.

Запорізьке підприємство купить авіаремонтний завод у Білорусі. ВАТ «Мотор Січ» (Запоріжжя) має намір протягом місяця завершити оформлення угоди з придбан-

ня 57% акцій Оршанського авіаремонтного заводу (Білорусь) для організації на його потужностях модернізації вертольотів Мі-8. Вартість покупки оцінюється в $1,1 млн, повідомив представник менеджменту «Мотор Січі». «Зараз відпрацьовуємо потенціал ринку: за нашими оцінками, портфель замовлень становитиме понад 100 машин», — відзначив представник «Мотор Січі».

Керченська «Затока» достроково виконала чергове замовлення компанії Ulstein Судно Polarcus Adira, призначене для сейсмографічної розвідки шельфу, стало сьомим, яке суднобудівний завод «Затока» побудував у рамках співробітництва з норвезькою компанією Ulstein. Спорудження цього спеціалізованого судна вагою понад 2 тис. т завершено достроково й із високою якістю виконання робіт. За словами представника норвезької сторони Андерса Сундгота, за чотири роки спільної роботи «Затока» жодного разу не підвела. Усі судна здаються із дотриманням контрактних строків, а рівень якості виконуваних робіт дозволяє Ulstein довіряти своєму партнерові усе більш складні роботи. Добова виплавка чавуну зросла на 3,1%. Металургійні підприємства України в жовтні 2011 року незначно наростили виробництво металопродукції в порівнянні з вереснем, незважаючи на погіршення кон’юнктури на світових ринках металопродукції. Як повідомив генеральний директор об’єднання металургійних підприємств України «Металургпром» Василь Харахулах, у жовтні вироблено 2,562 млн т чавуну (за середньодобового випуску 82,7 тис. т), 3,012 млн т сталі (97,2 тис. т) і 2,696 млн т прокату (87 тис. т).

ПЕК Російський «ЕМАльянс» реконструює блок Старобешівської ТЕС на Донеччині. ВАТ «ЕнергоМашинобудівний Альянс» виграло тендер енергогенерувальної компанії ПАТ «Донбасенерго» на надання послуг із модернізації обладнання енергобло-

ку №13 Старобешівської ТЕС, говориться в повідомленні «Донбасенерго». Планується провести реконструкцію котла енергоблоку для збільшення його продуктивності (номінальна встановлена потужність — 200 МВт) і зниження обсягів підсвічування газом низькосортного вугілля марки АШ. За умовами тендера, реконструкцію котла має бути завершено до травня 2012 року.

Росія й Німеччина запустили «Північний потік», через який «Нафтогаз» може втратити до 20% виторгу від транзиту газу.

8 листопада в німецькому Любміні Дмитро Медведєв і Ангела Меркель дали офіційний старт роботі газопроводу «Північний потік». За даними російської сторони, будівництво коштувало 8,8 млрд євро. Із запуском «Північного потоку» Україна втратить ексклюзивне положення країни — транзитера російського газу в Європу, запевняє прем’єр-міністр Росії Володимир Путін. Рейтингове агентство Fitch підрахувало, що запуск нового газопроводу може негативно позначитись на розвитку компанії «Нафтогаз України». На думку експертів, обсяг транспортування газу й виторг компанії знизяться приблизно на 20%. У Хмельницькій області виникла критична ситуація із забезпеченням цілісності й безпечної експлуатації систем газопостачання. Про це заявив начальник управління Держгірпромнагляду в Хмельницькій області Олег Нестерук. За його словами, в області виявлено понад 30 забудов у межах захисних смуг систем газопостачання. О.Нестерук відзначив, що виділення земельних ділянок на цих територіях категорично заборонене, адже вони призначені для запобігання ушкодженню газопроводів і для полегшення доступу газотехнічного персоналу до перевірки та обслуговування газопроводів. «Нафтогаз» знайшов шість родовищ нафти в Єгипті. Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у липнівересні 2011 року видобула на тери-

торії Єгипту 106 тис. барелів сирої нафти, говориться у звіті Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про виконання плану роботи за дев’ять місяців. У міністерстві відзначають, що держхолдингом завершено буріння 23 свердловин і виявлено шість нових родовищ нафти. Наразі на ділянці тривають роботи з буріння та випробування свердловин відповідно до затвердженої програми. Етап розвідки триватиме до 13 грудня 2011 року.

БУДІВНИЦТВО Із початку року здано 30 житлових будинків за програмою доступного житла В Україні за IV квартал 2010 року — III квартал 2011-го за програмою доступного житла уведено в експлуатацію 30 житлових будинків на 3509 квартир, із них 445 квартир одержали учасники програми, говориться на сайті Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. За даними заступника голови правління фонду Павла Нестеренка, за програмою забезпечення молоді житлом уведено в експлуатацію 15 житлових будинків на 1296 квартир, із них 202 квартири одержали молоді родини — учасники програми.

АПК Створення лабораторії якості сільгосппродукції в Херсоні поки під сумнівом.

Голова Херсонської облдержадміністрації Микола Костяк і голова Херсонської облради Віктор Пєлих звернулися до прем’єрміністра Миколи Азарова із проханням про виділення з Державного бюджету на 2012 рік 36,734 млн грн на будівництво лабораторії якості сільгосппродукції в Херсоні. За словами голови Херсонської облради, херсонська лабораторія запланована як філія єдиної в Україні відповідної державної лабораторії в Київській області. «Якщо гроші нам виділять, то побудувати лабораторію ми зможемо вже до кінця 2012 року», — сказав В.Пєлих.

ЄВРО-2012 Чемпіонат Європи з футболу дозволив Україні ввійти до трійки найбільш туристично привабливих країн. Таку думку оприлюднено в путівнику Lonely Planet. Видання представило перелік 10 країн, які варто відвідати 2012 року. Журнал описує нашу країну як «найбільшу загадку Європи»: «Саме завдяки силі футболу Україна готується вразити безпрецедентну кількість гостей своїм шармом. І чотири міста було обрано таким чином, щоб максимально зацікавити футбольних фанатів у відвідуванні країни надалі». Підготувала Анна ГРЕЧАНИК за матеріалами УНІАН, ГолосUA. UGMK.INFO, РБК-Україна, ЛIГАБiзнесIнформ Інтерфакс-Україна, Укррудпром

4

№ 44 (199)

15 листопада 2011 року

Енергоефективність

Справа про загублені мільярди Достатньо модернізувати хоча б одне велике промислове підприємство — і енергоефективність регіону різко зростає, до рівня ЄС. Вітчизняному бізнесу варто замислитися Олена ЗЕЛЕНІНА Сукупний потенціал енергозбереження в Україні становить близько 12 млрд євро на рік. Про це свідчать результати Рейтингу енергоефективності регіонів Ukrainian Energy Index-2011, уперше складеного аналітичним центром «Бюро економічних і соціальних технологій» (БЕСТ) на замовлення промислової групи СКМ.

Як рахували... У групі Ріната Ахметова не приховують, що вклали в розробку $100 тис. При цьому за допомогою методології Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), розробленої на прохання країн великої вісімки, уперше обраховано енергоефективність української економіки на основі зіставлення з аналогічними показниками країн Європейського союзу, які брали за еталон. Урахували і структуру економіки в кожному з регіонів України, і особливості побутового споживання, а також визначили потенціал енергозбереження в кожному регіоні. Ця методологія дозволяє розділити головні чинники, що визначають енергоспоживання: економічну діяльність, структуру економіки та енергоємність виробництва, що, у свою чергу, допомагає одержати більш точну оцінку енергоефективності в порівнянні з уже відомими стандартними оцінками — за кількістю спожитих енергоресурсів на одиницю виробленої продукції. Ноу-хау методики українського рейтингу полягає у використанні альтернативних індикаторів для промисловості, будівництва, послуг, сільського господарства, ЖКГ і транспорту, оскільки, як виявилося, до вітчизняної статистики є серйозні претензії. Масив даних Держкомстат збирає, але зберігається він, за словами експертів, у неприйнятному для використання вигляді. Багато часу витратили на переведення відомостей в електронну базу даних, яку можна використовувати для розрахунків. Деяких показників (це стосується, зокрема, транспортної галузі) у держави нема в регіональному аспекті — є тільки зведені дані. Довелося інформацію Держкомстату порівнювати з міжнародними розрахунками енергобалансу України.

В Ukrainian Energy Index2011 для визначення енергоефективності областей України використані 14 індикаторів. У наступному випуску рейтингу, як обіцяють його укладачі, планується збільшити їх до 21.

Що вийшло... Якщо бути зовсім точними, 11,8 млрд євро Україна могла б щорічно заощаджувати, використовуючи енергозбережні технології у промисловості та житловокомунальному господарстві. У рамках дослідження названо найбільш енергоефективні області України: так, у сумарному рейтингу до трійки лідерів увійшли Вінницька, Чернівецька й Одеська. У секторі «Промисловість» лідирують Київська, Одеська й Закарпатська, у секторі «Послуги» — Дніпропетровська, Харківська й Донецька, у секторі «Сільське господарство» — Закарпатська, Житомирська та ІваноФранківська області. Найбільш енергоефективними у ЖКГ визнані Вінницький, Кіровоградський і Херсонський регіони України, а найменш ефективними, відповідно до загального рейтингу, — Луганський, Полтавський і Дніпропетровський. При цьому областями з найбільшим потенціалом для енергозбереження визнані Дніпропетровська, Донецька та Луганська (€2629,9 млн, €2186,8 млн і €1384 млн відповідно).

— Перше, що можна виділити, це те, що показник енергоефективності істотно варіюється за регіонами, — говорить один із координаторів проекту Наталя Ємченко. — Різниця між лідерами та аутсайдерами становить приблизно два рази. По-друге, у першій десятці рейтингу нема областей, де домінують енергоємні галузі промисловості — металургія, виробництво неметалевих мінеральних виробів і хімічна промисловість. Отже, донедавна ціни на енергоносії нижче світових не стимулювали власників підприємств для їхньої модернізації. Показники енергоефективності промисловості й сфери послуг для Києва — 196% і 220% відповідно. Ці дані навряд чи свідчать про неймовірні успіхи нашої столиці. Вони, скоріше, указують на спотворення економічної структури України. Компанії

створюють додану вартість у регіонах, але недорозвиненість сфери послуг на периферії, у першу чергу фінансового сектора, приводить до того, що підприємства вказують додану вартість у Києві, тобто за місцем розташування своїх головних офісів. Тому Київ із підсумкової таблиці вирішили взагалі виключити, залишивши тільки сектор ЖКГ.

росоюзі, за даними Євростату, цей показник — 140 кг. Однак додана вартість у ЄС значно вище завдяки більш високій урожайності та продуктивності аграрного сектора. Наприклад, урожайність пшениці в Україні в інтервалі 20—25 ц/га, у той час як у Польщі — близько 40, а в Німеччині — близько 80. Сектор житлового господарства — другий після про-

побутову техніку, придбання альтернативних джерел енергії. В Україні ж — що більше заробляють, то менше заощаджують. Як правило, у нас люблять купувати величезні холодильники, найпотужніші пральні машини, і навіть праски й фени, що працюють на граничних потужностях, мають великий попит. Отакий менталітет. Незважаючи на те, що ціни на енергоносії зростають, про економію енергії українці поки не замислюються. Адже ніхто не збирається їм, як за кордоном, компенсувати витрати на придбання тих же сонячних батарей і відсотки з цільових кредитів.

Одеський феномен

Своїм високим місцем у рейтингу як Вінницька, так і Чернівецька область завдячують, найперше, відносній енергоефективності житлового сектора. Вінницька ж — узагалі лідер у цій категорії. Показники ефективності житлового сектора — 87% для Вінницької й 79% для Чернівецької області в порівнянні з ЄС.

Що багатше, то марнотратніше? Якщо оцінювати енергоефективність за галузями, треба насамперед відзначити, що всі сектори економіки України помітно поступаються країнам ЄС. У сільському господарстві, промисловості, сфері послуг і ЖКГ цей показник становить відповідно 33%, 44%, 72% і 62% від європейського еталона. Найгірше виглядає аграрний сектор. Навіть лідер рейтингу в цій категорії — Закарпаття — більш ніж удвічі поступається ЄС. А Запорізька, Дніпропетровська й Херсонська області витрачають на одиницю випущеної продукції вчетверо більше енергоресурсів, ніж країни Євросоюзу. За наявними даними, Україна витрачає менше палива в нафтовому еквіваленті на 1 га посівної площі — приблизно 100 кг, тоді як у Єв-

мисловості за рівнем енергоспоживання й такий же за потенціалом енергозбереження. Якби в цьому секторі вдалося домогтися показників ЄС, це дозволило б заощадити понад 8 млн т енергоносіїв у нафтовому еквіваленті, що відповідає 10 млрд м3 природного газу й становить приблизно 3,6 млрд євро. Утім, як визнає заступник міністра регіонального розвитку, будівництва й ЖКГ Ольга Романюк, у житловому секторі й секторі послуг перші позиції зайняли регіони, де багато сервісів надаються неякісно або не в повному обсязі. От вам і значна «економія»! Більш того, енергоємність сектора в нас обраховується на квадратний метр житлової площі. Але ж стандартне домогосподарство в ЄС користується значно більшою кількістю побутових приладів. Оснащеність домашньою технікою також істотно варіюється в Україні. Та от парадокс: що вище рівень доходів населення в регіоні, то нижче енергоефективність у побуті. В Україні, схоже, ніякої ролі не відіграють правила заощадження енергоресурсів, поширені в Європі. У Євросоюзі що вище дохід на душу населення, то більше люди вкладають особистих коштів у енергозбережну

Для металургії, хімічного виробництва, неметалевих мінеральних виробів навіть із урахуванням паритету купівельної спроможності показник енергоефективності становить близько 40%, у той час як для добувної промисловості він дорівнює лише 21%. Однак є досить показові винятки. Енергоефективність переробної промисловості Одеської області становить 81,0% від рівня ЄС. Це істотно вище за середню по Україні. А хімічна промисловість регіону навіть трохи перевищує аналогічні галузі ЄС із показником 107,7%. Найбільший споживач енергоресурсів у регіоні — Одеський припортовий завод.

— Високе місце в рейтингу Одеської області свідчить, що ніякої магії в найефективнішому споживанні енергоресурсів нема, — говорить Наталя Ємченко. — Енергозбережні заходи в промисловості й у ЖКГ дають фантастичні результати. Причому в Одесі промисловість не так потужно представлена, як, скажімо, в Запоріжжі, але досить було провести модернізацію на одному великому підприємстві, такому як Одеський припортовий завод, щоб це відразу позначилося на ситуації у всьому регіоні. До речі, за оцінками голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Миколи Пашкевича, щоб заощадити 12 млрд євро, треба вкласти в галузі України не менше 3 млрд грн. І завдання рейтингу — показати вітчизняному бізнесу, скільки інвестицій очікує цей нерозвинений ринок. Крім того, дані рейтингу буде включено в щорічний звіт уряду про те, що відбувається у сфері енергоспоживання. Тим більше, що в Кабміні готується Національний план дій у галузі енергозбереження.

Фінський вектор «Турбоатому» Харківський турбінний завод уклав контракт з енергетичною корпорацією Fortum (Фінляндія) на поставку обладнання для АЕС «Ловііса», що входить до її складу.

Як повідомила прес-служба підприємства, у рамках контракту, вартість якого не розголошується, буде поставлено елементи проточної частини циліндра низького тиску й вузлів паророзподілу високого тиску. Слід сказати, що «Турбоатом» має багаторічний досвід співробітництва з корпорацією Fortum, до якої входить декілька атомних і теплових електростанцій Фінляндії, а також фінські й шведські ГЕС. Наразі підприємство готує пропозицію для участі в тендері з другого етапу модернізації АЕС «Ловііса», запланованого на початок 2012 року. Ця станція — давній партнер харків’ян: із 1974 по 1976 рік на АЕС поставлено чотири парові турбіни К-220-44-2 потужністю 220 МВт, із 1998 по 2002-й проведено перший етап модернізації всіх чотирьох блоків АЕС зі збільшенням потужності турбоагрегатів на 30 МВт — до 250 МВт.

Довідка «УТГ» ВАТ «Турбоатом» — єдиний в Україні виробник турбінного обладнання для гідро-, теплових і атомних електростанцій. Державі належать 75% акцій ВАТ, ще 15,3% акцій АТ володіє кіпрська Linfot Limited. У січні-вересні 2011 року підприємство одержало 310,63 млн грн чистого прибутку, що майже в 2,2 вище показника за аналогічний період 2010 року, чистий дохід зріс на 25,1% — до 902,43 млн грн. «Фінська сторона зацікавилася пропозиціями щодо реконструкції атомних станцій, які розробляє «Турбоатом». Ми, у свою чергу, сподіваємося на подальше співробітництво в цьому напрямку», — цитує прес-служба головного конструктора парових і газових турбін Віктора Швецова. У сфері гідроенергетики сторони домовилися також про співробітництво в реконструкції ГЕС, що належать Fortum. Раніше харківське підприємство поставило два комплекти робочих лопаток напрямного апарата: 2002 року — для ГЕС «Аітокоскі», 2004-го — для ГЕС «Утанен». За інформацією «Інтерфакс-Україна»

№ 44 (199)

15 листопада 2011 року

5

Основний ресурс

Сьогодні і завтра нафтогазового комплексу Борис ПЛЕСКАЧОВ, Денис ІВАНЕНКО Початок на стор. 1

Відкриваючи форум, міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Бойко зауважив: «Роботу працівників нафтогазового сектора ми відчуваємо майже в усіх сферах нашого життя. Адже від них залежить стабільність промислових підприємств, забезпечення енергією комунальної сфери, світлом і теплом — шкіл, лікарень, житла українських громадян... В Україні нафтогазова промисловість є надзвичайно важливою складовою паливно-енергетичного комплексу й має стратегічне значення для енергетичної безпеки держави». Голова правління національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Євген Бакулін також акцентував увагу на стратегічному значенні галузі: — Сьогодні Україна має розвинуту і високотехнологічну галузеву інфраструктуру. Це підприємства з розвідки ресурсів вуглеводнів і їхнього видобутку, транспортування природного газу й нафти, потужні нафтопереробні й газопереробні заводи, підприємства з виробництва труб і обладнання для на-

фтогазової галузі, проектні й науково-дослідні інститути, спеціалізовані будівельні й сервісні організації. Наша країна — в центрі європейських енергетичних шляхів, що визначає її значення в забезпеченні ринку Європи природним газом і нафтою. Брифінг, на якому експерти детально розповіли про нафтогазовий потенціал України, відкрили представники гене-

відомив: «Основна частина геолого-дослідних проектів на території України ведеться в трьох нафтогазових басейнах: Східному, Західному (Карпатська нафтогазоносна провінція, основні об’єкти — сланцевий газ), Південному (Одеська, Миколаївська області — традиційні газ і нафта)». Таким чином, сказав Гафич, українських ресурсів цілком може вистачити для задоволення

рального партнера виставки — групи компаній «Надра». Зокрема, Ленхард Херіберт відзначив, що головною особливістю групи є те, що в ній працюють учені-геологи. Заступник генерального директора ТОВ «Інтегровані нафтогазові технології «Надра» Іван Гафич по-

потреб споживачів ЖКГ у межах країни. Проблеми власного видобутку й забезпечення енергетичної незалежності України порушувалися і на міжнародній конференції «Український нафтогазовий форум-2011», яка проходила в рамках цього заходу. Про можли-

У Галичині запахло газом. Сланцевим Роман ДИГАС Залученню іноземних інвестицій у видобуток сланцевого газу в Західній Україні була присвячена міжнародна конференція, що відбулася на початку листопада у Львові. У ній взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні Джон Теффт.

Мимоволі напрошується запитання: а яке відношення має посольство США до розробки газових родовищ у Західній Україні? На нього Джон Теффт відповів особисто: його уряд зацікавлений у підтримці прагнення України до енергетичної безпеки. І при цьому кілька разів наголосив, що країні необхідна енергетична незалежність. Саме тому ініціатором міжнародної конференції спільно з американською газонафтовидобувною компанією Chevron і було посольство США в Україні. А йшлося на ній про так звану Олеську площу розвіданих ще в

60-ті роки минулого століття покладів сланцю, що займає понад 6 тис. км2 в Івано-Франківській, Львівській та Тернопільській областях. Геологи вважають її продовженням Люблінського басейну (Республіка Польща), де вже починають працювати такі провідні світові компанії, як Shell, Exxon-Mobil, Total і Chevron. Те, що на пріоритет в розробці покладів Олеської площі претендують американці й саме компанія Chevron, не випадковість. Ще 15 лютого 2011 року у Вашингтоні в присутності нашого міністра закордонних справ Костянтина Грищенка і державного секретаря США Гілларі Клінтон підписано меморандум про взаєморозуміння між урядами обох країн щодо ресурсів газу з нетрадиційних джерел. І вже 22 лютого перший заступник міністра екології та природних

ресурсів України Володимир Ігнащенко просить офіційної згоди депутатів Львівської облради на початок розробки місцевих покладів сланцю американськими інвесторами. Однак депутатські комісії з питань екології облрад Івано-Франківщини, Львівщини та Тернопільщини на спільній нараді 18 травня вирішили: з наданням дозволу на користування родовищем газових сланців на територіях своїх областей Мінекології поспішати не слід. Але через тиждень до Львова в супроводі дипломатів посольства США в Україні прибуває представник компанії Chevron і обіцяє вже цієї осені надати українській стороні переконливі аргументи щодо економічної доцільності та екологічної безпечності своїх технологій видобутку газу зі сланців. Слова дотримали, для переконливості за-

вість зберігати й нарощувати видобуток газу розповів заступник директора ДК «Укргазвидобування» Олексій Нестеренко: — Треба відзначити декілька об’єктивних чинників, які безпосередньо впливають на стабільність нарощування видобутку. Перший: газ видобувається в умовах постійного природного зниження пластового тиску, що призводить до падіння обсягів його видобутку зі старих родовищ. Другий: значна частина родовищ компанії, з яких видобуваються основні обсяги газу, виснажена на 70% і більше. Третій: 80% природного газу видобувається зі свердловин, уведених у експлуатацію до 2009 року. Наслідок цього — погіршення ресурсної бази, бо за останні 6 років є тільки один спеціальний дозвіл на геологічне вивчення надр. 17 родовищ, відкритих компанією з 2005 по 2010 рік, із загальними запасами 6 мільярдів кубометрів газу належать до дрібних або дуже дрібних. Стабілізація й нарощування видобутку безпосередньо залежать від поповнення ресурсної бази вуглеводнів. Отже, компанії необхідно щорічно одержувати приблиз-

но 15 спеціальних дозволів на геологічне вивчення нових площ, з яких щорічно за допомогою сейсморозвідки готувати близько 10 нових об’єктів, у тому числі для глибокого буріння. Інвестиційна складова сейсмічних робіт — у межах 2,3 мільярда гривень. Олексій Нестеренко також додав, що буде радий співробітництву з іноземними партнерами, які мають практичний досвід видобутку сланцевого газу, адже всі технології, необхідні для видобутку блакитного палива зі сланців, ДК «Укргазвидобування» уже має, не вистачає тільки сприятливої інвестиційної складової. Однак не все так просто. Як пояснив Максим Вітик, головний геолог компанії «Шелл» в Україні, міжнародні інвестори не вкладають гроші у видобуток «альтернативного» газу в нашій країні через кілька чинників, серед яких — непідтверженість газового потенціалу регіону й складнощі, пов’язані з організацією видобутку: — Чому важко розробляти й вести пошук родовищ нетрадиційного газу? Він може бути рівномірно розподілений по величезній площі, і головне завдання — визначити в ро-

лучивши до переговорів посла Джона Теффта.

— Розробка покладів сланцевого газу зміцнила енергетичну безпеку моєї країни, — сказав американський посол на конференції у Львові. — Я гадаю, що такі ж позитивні наслідки вона може мати і у вас. Адже Україна — одна з п’яти країн із най-

нижчим рівнем енергозбереження, яка використовує у три рази більше енергії, ніж у середньому Євросоюз. США хотіли б, щоб і Україна розробляла свій потенціал у газовій сфері з максимальною вигодою для всіх, наслідуючи досвід країн, які його вже мають. Разом з тим американський посол зазначив, що,

Довідка «УТГ» За підрахунками Геологічної служби США, потенційні поклади сланцевого газу в Україні становлять1,5— 2,5 трлн м3. Газоносні пласти залягають на глибині 2,5 — 4 км. Найперспективнішими вважаються родовища в Донецькій, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Львівській та Тернопільській областях. Олеська площа займає 6213 км2. Львівщині пропонується виділити 2922 км2 у дев’яти районах.

довищі ті зони, які розробляти економічно доцільно. З огляду на світовий досвід можу сказати, що ці зони становлять тільки 10—20% від загальної площі родовища. Видобуток нетрадиційного газу вимагає проведення масштабних робіт — буріння сотень тисяч свердловин. Як я вже говорив, потрібні мільярди доларів інвестицій і близько 30—50 років на реалізацію проекту. Наприклад, у Європі після 10 років розшукувальних робіт комерційний видобуток сланцевого газу досі не почато. Також треба враховувати екологічний аспект. Позиція компанії «Шелл» у цьому питанні однозначна: якщо ми не можемо убезпечити проект, то навіть не беремося за нього. Якщо реалізація нашого спільного проекту піде за наміченим планом, протягом наступних десяти років можна прогнозувати збільшення видобутку вітчизняного газу вдвічі. Дуже важливо, що його здійснення може стати поштовхом до розвитку промислового буріння в Україні, а також інших пов’язаних із ним галузей, адже будувати свердловини доведеться тут. Отже, з’являться тисячі робочих місць, умови для навчання та професійного розвитку персоналу, а також надходження в бюджет. на одне з головних переконань уряду США, для видобутку сланцевого газу в Західній Україні український уряд має забезпечити проведення відкритого і прозорого тендеру на ділянки, які розроблятимуться. Безумовними мають бути забезпечення цілісності цих ділянок і законодавчі гарантії для інвесторів на весь період підготовки тендерного проекту до виконання. І тут постає інша проблема — державної безпеки України. Згідно з лютневим українськоамериканським меморандумом, гарантії фінансування урядом США заходів із оцінки ресурсів газу з нетрадиційних джерел можливі за умови співпраці з Геологічною службою США. Відтак, на переконання дипломата, «уряд України повинен зняти обмеження на доступ до даних геологічної оцінки потенціалу сланцевого газу для Геологічної служби США». Тож ризики і переваги безпечності такого рішення мають бути проаналізовані українською владою.

6

№ 44 (199)

15 листопада 2011 року

Підприємство

«Техно» означає «якість» Генеральний директор черкаського заводу «Техно» Олег Ходаківський наголошує на дотриманні світових стандартів у виробництві Початок на стор. 1

Таким чином, «ТехноНІКОЛЬ» стане першим виробником повного асортименту сучасної загальнобудівельної та технічної ізоляції на ринку теплоізоляційних матеріалів України. Про можливості підприємства та переваги черкаських мінераловатних утеплювачів розмовляємо з генеральним директором ТОВ «Завод теплоізоляційних матеріалів «ТЕХНО» Олегом Ходаківським (на знімку).

— Завод «ТЕХНО» — порівняно нове виробництво на теренах Черкаської області. Однак цей напрям для вас не новий — раніше ви працювали на посаді директора дніпродзержинського заводу «ТехноНІКОЛЬ». Черкаський завод чимось вирізняється серед інших українських підприємств, що входять до корпорації?

— У корпорації «ТехноНІКОЛЬ» працюю з того часу, коли вона зайшла в Україну — з 1999 року. Починали з покрівельних та ізоляційних матеріалів. Корпорація добре себе зарекомендувала на українському ринку і у 2001 році виграла тендери на постачання гідроізоляції найбільшим об’єктам Києва — центральному залізничному вокзалу, майдану Незалежності, Бессарабській площі, площі Льва Толстого, «Метрограду», Севастопольській площі та підземці площі Дружби народів. На той час я працював директором із продажів у Києві. Успішний розвиток сприяв спорудженню власних заводів на території України. Перший завод «ТехноНІКОЛЬ» із виготовлення покрівельних ізоляційних матеріалів був збудований 2005 року у Дніпродзержинську, де я обіймав посаду директора. Пізніше були введені в дію дніпродзержинський завод «ТЕХНОПЛЕКС» із виробництва екструдованого пінополістиролу та славутський руберойдовий завод «СПОЛІ». У 2007 році було розпочато зведення нового підприємства у Черкасах. Будівництво велося швидкими темпами, і вже в лютому 2009 року завод «ТЕХНО» запустили в експлуатацію. Було інвестовано 18,5 млн євро. Продумане планування дозволило з перших днів роботи вийти на рівень виробництва обсягом 5000 квадратних метрів продукції на годину. Сьогодні на заводі працюють дві лінії загальною по-

тужністю 70 тисяч тонн готової продукції на рік (по 35 тис. тонн кожна). Перша лінія виробляє РОКЛАЙТ ЛАЙТ, нестандартну геометрію, ТЕХНОСЕНДВІЧ С і К, ТЕХНОБЛОК. Друга лінія, що була запущена минулого року, — ТЕХНОРУФ, ТЕХНОФАС, ТЕХНОВЕНТ стандартної геометрії та товщини. Асортиментна лінійка черкаського заводу — це теплоізоляційні матеріали на основі кам’яної вати. Ми розділили своє виробництво на три групи. До першої належать теплоізоляційні матеріали для плоских покрівель, які застосовуються як основний теплоізоляційний шар у покриттях із залізобетону або металевого профільованого настилу. Друга група — це теплоізоляційний матеріал для утеплення зовнішніх стін будівель. І остання група — це загальнобудівельна ізоляція для застосування в цивільному і промисловому будівництві як ненавантажувана тепло-, звукоізоляція горизонтальних, вертикальних і похилих будівельних конструкцій усіх типів будівель, у тому числі малоповерхової і коттеджної забудови, а також як середній теплоізоляційний шар в тришаровій полегшеній кладці; у будівельних конструкціях для утеплення вентильованих покриттів скатних покрівель, у тому числі мансардних, горищних перекриттів усіх типів будівель, теплоізоляції каркасних стін і перегородок .

— Чим ознаменувався 2011 рік для заводу «ТЕХНО»?

— Цього року ми розпочали випуск нової продукції. Це технічна ізоляція, яка застосовується у промисловому та цивільному будівництві для ізоляції технологічного устаткування, трубопроводів, фасонних частин і арматури, вертикальних і горизонтальних поверхонь резервуарів і ємкісних споруд, котельного устаткування і установок; протипожежній, акустичній і тепловій ізоляції вентиляційних каналів тощо. Основною відміт-

ною рисою вогнезахисної ізоляції марки «ТехноНІКОЛЬ» є можливість її застосування за високих температур — до 1100 градусів і вище. Уже сьогодні на підприємстві освоєно випуск усієї лінії технічної ізоляції. Це ламельні мати, плити технічні, плити вогнезахисні, а також циліндри. Сума інвестицій, вкладених в обладнання для виробництва цієї продукції, — понад 2 млн євро. Таку продукцію в Україні більше ніхто не виготовляє. Тепер наш завод єдиний в Україні, де можна виробляти весь спектр ізоляційних матеріалів, що використовуються у будівельній сфері.

— Уже відома споживачам продукція залишатиметься незмінною?

— Виготовлення роздрібного продукту є складним завданням для будь-якого виробника. Успіх тієї чи іншої марки на ринку значною мірою залежить від якості продукції. Тому ми постійно удосконалюємо її, аби виправдати сподівання споживача. У липні на заводі розпочато виробництво оновленого теплоізоляційного матеріалу із кам’яної вати під торговою маркою «РОКЛАЙТ», який використовується для приватного, малоповерхового житлового будівництва і призначений для економічної, швидкої та ефективної теплоізоляції. Відтепер у виробництві використовується новий спосіб нарізки, завдяки якому плити мають підвищену пружність. Також змінено склад сировини і компонентів зв’язувального матеріалу, що дозволило збільшити термін експлуатації мінераловатних плит РОКЛАЙТ ЛАЙТ у будівельних конструкціях.

— Економічна криза останніх років негативно позначилася на будівельній галузі. Як переживає кризу підприємство, продукція якого призначена саме для будівництва?

— Дійсно, темпи будівництва дуже уповільнились. За інформацією Асоціації вироб-

ників будівельних матеріалів, зараз будується удвічі менше, ніж у попередні роки. Майже зупинилось будівництво житлового комплексу. Та все ж на продукцію, яку ми виробляємо, є великий попит. Сьогодні зводяться промислові об’єкти. Це проекти будівництва, розроблені та інвестовані ще до 2008 року, і тепер доводиться втілювати їх у життя. Також ведеться будівництво у приватному секторі. Понад те, зростання вартості енергоносіїв для населення змушує приватних домовласників утеплювати своє житло. Саме криза змусила нас рахувати гроші. Важливим фактором, що впливає на збільшення споживання мінераловатного утеплювача, є реалізація державної програми реформування сфери житлово-комунального господарства, якою передбачається фінансування заходів, пов’язаних з утепленням фасадів житлових будинків та будівель соціальної сфери. Ця програма дозволяє нам планувати виробництво. Крім цього, є проект Євро-2012. Ми задіяні на об’єктах національного рівня — це НСК «Олімпійський» та міжнародний аеропорт «Бориспіль» у Києві, міжнародний аеропорт «Донецьк» і стадіон «АренаЛьвів». Там використовуватимуться ізоляційні матеріали заводу «ТЕХНО».

ної ціни ми гарантуємо високу якість товару.

— Аналітики твердять, що після введення в дію заводу в Черкасах російська корпорація «ТехноНІКОЛЬ» для завоювання лідерських позицій на українському ринку розпочала цінову конкуренцію з імпортними виробниками, а згодом почне і з вітчизняними. Як результат — ціна на теплоізоляційні матеріали на українському ринку почала стрімко знижуватися. Яка нині цінова політика підприємства?

— Такі заходи необхідні? Вони поліпшують імідж виробника?

— Такі заходи потрібні не так виробникові, як споживачеві. Наш споживач передусім звертає увагу на ціну, забуваючи, що скупий платить двічі. Бо коли ми економимо на теплоізоляції для фасаду, то все одно більше платитимемо за споживання енергоресурсів. У нас кожен будівельник хоче побудувати VIP-будинок із шлакоблоку. Елітний будинок у нас визначається за місцем розташування, а не за тим, із чого він побудований. І в результаті жити в деяких VIP-будинках просто шкідливо для здоров’я. На нашому заводі застосовується багатоступеневий контроль якості. Починаючи від контролю якості всіх видів сировини, що до нас надходить, вимірів якості продукції в процесі виробництва і закін-

— Якісний товар за справедливою вартістю — ось наш девіз. Застосовуючи у виробництві 80% української сировини, ми можемо формувати ціни. Ціна на наші теплоізоляційні матеріали, залежно від виду продукції, від 20 до 80% нижча, ніж у імпортера. Тож споживачеві не доводиться думати, у кого купувати продукцію. Адже за доступ-

— Проте не все залежить від виробника. На підвищення цін на готову продукцію серйозно впливає зростання вартості сировинних ресурсів. А останнім часом відчутно подорожчав кокс, підвищилися ціни на електроенергію, дизельне паливо, перевезення…

— Це так. Але за збільшенням ціни на сировину в середньому на 30% ми підвищили ціну на продукцію лише на 10%. Ми чітко розуміємо, що ринок сьогодні не готовий платити ті гроші, які платив у 2008—2009 роках, коли працювала банківська іпотека, яка дозволяла брати людям кредити, купувати житло. Тому ми дотримуємося виваженої цінової політики. Самі розумієте, нам не вигідно, щоб різниця між нашими цінами та цінами імпортерів була малою. Ми прагнемо бути лояльними до клієнта і не женемося за великими прибутками. Для стимулювання продажів в умовах важкої економічної ситуації в будівельній галузі доставку продукції Україною здійснюємо безкоштовно. Ми хочемо утримати ринок, який у нас уже є, і клієнта, який нам довіряє. Це для нас найголовніше.

чуючи контролем якості готової продукції, що підтверджується відповідним паспортом. Уся продукція сертифікована, відповідає чинним технічним вимогам і стандартам України та Євросоюзу, що підтверджується відповідними сертифікатами.

— Яку частку українського ринку плануєте охопити?

— Це питання можна розглядати у двох аспектах: яку частину ринку плануємо охопити у відсотковому співвідношенні і яку мету маємо щодо нашого клієнта. Клієнт для нас — це найголовніше. Ми покращуємо сервіс і не приховуємо, що залежимо від споживача. Адже перспектива нашого розвитку залежить саме від клієнта. Що ж стосується статистики, то до кінця 2011 року обсяг споживання загальнобудівельної ізоляції в Україні сягне 1,8 мільйона кубічних метрів. Черкаський завод «ТЕХНО» залишається одним із найбільших виробників теплоізоляції в Україні. Загальна частка компанії «ТехноНІКОЛЬ» наразі становить 38% українського ринку мінераловатної теплоізоляції. Наступного року плануємо охопити понад 40% ринку. А ще років п’ять тому мінераловатний ринок України був заповнений суто імпортною продукцією. Наразі картина докорінно змінилася — відбулося фактично повне імпортозаміщення за рахунок появи на ринку кількох великих вітчизняних виробників, які забезпечують усі потреби ринку. Звісно, імпортери світового рівня, які мають історію виробництва по 70—100 років, болісно сприймають процес витіснення. Але ми — українське підприємство (навіть якщо і з інвестованим капіталом), яке виготовляє конкурентоспроможну продукцію за доступною ціною. Усю сировину для виробництва ми завозимо з України, тобто формуємо український ринок постачальників сировини, які, до речі, виконують свою функцію дуже якісно і ефективно. Усі податки ми платимо в Україні.

— Чи вдається вам завойовувати іноземні ринки?

— Ми експортуємо продукцію до Росії, Білорусі, Молдови, Швеції, країн Балтії. Це 30% від того обсягу продукції, яку ми нині виробляємо. Усе залежить від завантаженості заводу.

— І наскільки зараз завантажені лінії заводу?

— Сьогодні — на 100%. Завантаження підприємства залежить від кількості заявок і замовлень наших споживачів. Клієнти формують побажан-

№ 44 (199)

15 листопада 2011 року

7

Технології ня, а ми підлаштовуємо під них наше виробництво. Цього року у серпні ми приймали заявки вже на жовтень. Минулого місяця відвантажили близько 5,5 тис. тонн продукції. І це не межа. Аби у мене було ще 5 тис. тонн, то відвантажили б ще 5 тисяч.

Міні-ТЕС для себе

Довідка «УТГ»

Когенераційні установки, які дозволять економити до 50% дорогого газу, водночас виробляючи електроенергію та тепло, мають намір виготовляти на кременчуцькому заводі «АВМ Ампер» Юлія БИЛИНА

— Розширятись у такому випадку не плануєте?

— Плануємо. Але не можна сказати, що виробничі потужності заводу завантажені повністю протягом цілого року. Серпень і вересень — це основні місяці, коли ми повинні працювати на 200%. У сезон ми відвантажуємо по 80 машин, тоді як у звичайні місяці — по 20.

— Завод «ТЕХНО» — специфічне підприємство для регіону, із новітнім обладнанням, технологіями. На Черкащині немає відповідних кадрів. Де добирались «профі» для підприємства?

— Кадри добирав сам через агентство. Перед запуском заводу близько 70 чоловік було відправлено на заводи в Росію, зокрема в Рязань. Там їх навчали працювати за нашими технологіями і обслуговувати сучасне обладнання. Інженерний персонал навчався окремо на аналогічних виробничих лініях і в лабораторіях, які тепер функціонують на черкаському заводі. Стандарт корпорації єдиний. За основу беруться державні норми, під які розробляються свої технічні умови. У нас сильний інженерний колектив, який вирішує всі питання, пов’язані з експлуатацією, обслуговуванням обладнання, випуском якісної продукції, і гарантує її високу якість. Плюс — хороші спеціалісти у комерційному (економічному) блоці, а також серед постачальників і продавців. На підприємстві діє система атестації, за якою визначається рівень кваліфікації працівників. Працівник, який не пройшов атестацію, може бути звільнений. Вимоги до працівників високі, але ж і підприємство високого рівня. У Черкасах немає виробництва такого рівня. У нас усе автоматизовано. Середня зарплата — 3 тисячі гривень. Усі виплати офіційні. Для нас виплата у конверті — це ризик, який ми не можемо собі дозволити. Працівники підприємства мають усі соціальні гарантії: лікарняні, відпустки, компенсації. На території підприємства працює їдальня. Організоване автобусне перевезення робітників. Особлива увага приділяється охороні праці. Для робітників передбачено спецодяг та індивідуальні засоби захисту. Усе це для людини, яка прийшла працювати. Розмовляла Інна ХІМІЧУК

«Гадаю, міні-ТЕС будуть цікаві невеликим підприємствам, які прагнуть знизити собівартість продукції, — говорить Віктор Бугайчук, голова наглядової ради ТОВ «АВМ Ампер». — Розраховуємо, що нашими споживачами стануть суб’єкти малого й середнього бізнесу — цехи або фабрики до 200 працівників — легкої та харчосмакової промисловості тощо».

Віктор Бугайчук (ліворуч) у цеху

За умов жорсткої конкуренції важливими є два фактори: зниження собівартості та підвищення надійності постачання продукції. Зменшити енергоспоживання (а отже, і його частку в собівартості) та забезпечити безперебійне надійне енергопостачання для виробничих потреб здатні когенераційні установки — міні-ТЕС. Це переважно газопоршневі машини, які з газу одночасно і виробляють електроенергію для промислових потреб, і опалюють цехи за рахунок утилізації тепла вихлопних газів та охолодження машин. На кожен кіловат електричної енергії виробляється 1,5—2 кіловати енергії теплової. Віктор Бугайчук розповідає, що на кременчуцькому підприємстві мають намір виготовляти когенераційні установки різної потужності — від ста до тисячі кіловатів залежно від потреб замовника. Перша експериментальна когенераційна установка, яку сконструювали на заводі «АВМ Ампер», працює уже 5 років.

— Ми розрахували необхідну потужність генератора й повністю забезпечуємо наші потреби в електроенергії, — говорить Віктор Бугайчук. — Навіть за дуже скромними підрахунками, електроенергія нам обходиться вполовину дешевше. А в порівнянні з вартістю тепла, отриманого від комунальної енергетичної компанії, — у 2—3 рази.

Головна перевага цієї установки полягає в тому, що кожне підприємство здатне виробляти стільки електроенергії та тепла, скільки йому потрібно. А ще дуже важливо, що система дозволяє контролювати добовий перепад температури й, відповідно, раціонально споживати газ.

— Генерування тепла великими централізованими ТЕЦ — питання діалектичне. Навіть якщо уявити собі ідеальні умови, за яких узагалі немає втрат під час транспортування тепла з околиць міста до промислового об’єкта, навіть якщо заізольовані усі труби й немає ніяких поривів, усе одно потужна теплоелектроцентраль завдяки своїй тепловій інерції не здатна орієнтуватися на добові перепади температури. Хоча, особливо восени й навесні, буває таке, що вночі — нульова температура, а вдень — плюс 20. А може й взагалі бути протягом кількох днів тепла погода.

Лазерний верстат

Який сенс дарма спалювати газ? — пояснює Віктор Бугайчук. — Але міська ТЕЦ — як важкий каток: розігнався та їде. Він не може різко зупинитися або їхати повільніше. На запуск потужної ТЕЦ потрібен цілий тиждень. Так само неможливо швидко пригальмувати її роботу. За підрахунками інженерів «Амперу», економія газу для потенційних споживачів становитиме мінімум 30%. Скільки ж доведеться витратити на придбання міні-ТЕЦ? На підприємстві готові виробляти установки різної потужності за бажанням замовника. Тож вартість продукції також буде індивідуальною.

— Світова ціна таких установок — 4 тисячі гривень за кіловат. А установка може бути і на 300 кіловатів, і на тисячу, — зауважує Віктор Бугайчук. Кременчуцький завод — у п’ятірці лідерів серед виробників електрообладнання. Віктор Бугайчук керує заводом 15 років. На сьогодні «АВМ Ампер» — сучасне підприємство, на якому виготовляють високовольтне обладнання для потреб важкої промисловості.

— Колись це був завод комунального обладнання, — розповідає керівник підприємства. — Випускали устаткування для потреб Міністерства комунального господарства: деревообробні верстати, хлоратори, ящики для вуличного освітлення й підстанції для міських енергогосподарств. Після того, як ми зайшли на цей завод, провели потужну реконструкцію. Створили абсолютно нову виробничу базу, закупивши найсучасніші верстати. На місці, де були сарайчики, побудували новий цех площею 12 тисяч квадратних метрів,

ТОВ «АВМ Ампер» — сучасне промислове підприємство, що виготовляє електрообладнання напругою 0,4—220 кВ. Зокрема, високовольтні вакуумні вимикачі з пружинним (серії ВБ4-П) та електромагнітним (серії ВБ4-Е) приводами. Випускається також нове розподільне обладнання серії ВМ-1 (6—10 кВ) і ВМ-4 (35кВ) з мікропроцесорних блоків управління сигналізації та захисту. Створене в 1999 році на базі ВАТ «Кременчуцький завод комунального обладнання», який працював із 1943 року. Контролює третину ринку України з виробництва електрообладнання для промислових підприємств, а також входить до п’ятірки провідних підприємств СНД у галузі виробництва устаткування з передачі та розподілу електроенергії. на 99% змінили номенклатуру продукції. Зараз входимо до трійки найпотужніших виробників устаткування з передачі й розподілу електроенергії в Україні (контролюємо до 30% ринку), а також до п’ятірки провідних підприємств цієї галузі на теренах СНД. Продукцію «Ампер» поставляє в Росію, Білорусь, Казахстан, Узбекистан та країни Балтії. Споживачами нашої продукції є підприємства важкої промисловості — металургії,

японської фірми Amada або на фінському револьвернопробивному пресі FinnPower. Обробляють — на чеському токарному обладнанні фірми Masturn, а зварюють — на напівавтоматах фірми «Фроніус». Це дозволяє усі процеси виконувати з високою точністю, майже без втручання людини, немає і потреби підганяти деталі. Крім того, процес монтажу готової продукції прискорюється в рази. Також на підприємстві запроваджена автоматизована сис-

Різальна техніка

гірничодобувного комплексу, енергетики, які мають власні підстанції.

Конкурентів наздоганяють на «Мерседесах» На кременчуцькому підприємстві добре розуміють ступінь відповідальності за якість продукції, яку виготовляють. Тож окрім суворого дотримання технологічних процесів та сертифікованої системи управління якістю, «Ампер» постійно оновлює промислові потужності. «Не можна конкурувати з «Мерседесом» за кермом «Запорожця» — одне із улюблених гасел керівника «Амперу». Тож цехи обладнані найсучаснішим виробничим устаткуванням, що дозволяє розкроювати листи металу з точністю до 0,1 міліметра. Металеві листи попередньо розкроюють на машинах із лазерною системою

тема управління підприємством MRP-ІІ, що дозволяє контролювати процес виготовлення обладнання в реальному часі та аналізувати виробничі процеси як у цілому, так і на кожній виробничій ділянці, на кожному робочому місці.

— У машинобудуванні небагато підприємств, на яких кожного дня видається змінне формалізоване завдання, а наприкінці зміни контролюється його виконання. Після чого місячний виробничий план коригується відповідно до поточної ситуації. На жаль, 90% керівників не знають, що таке IRP-система управління, — говорить Бугайчук. — Хоча в Європі та США це звичне явище. На підприємстві також створена служба післяпродажного сервісу, що виконує монтаж готової продукції на місці та вирішує питання гарантійного обслуговування.

8

№ 44 (199)

15 листопада 2011 року

ПЕК

Уявна загроза «Північного потоку» Запуск нового газопроводу поки можна назвати скоріше психологічним, ніж економічним аргументом Москви стосовно Києва Олександр ЛЕОНОВ Початок на стор. 1

Ще на початку вересня, коли через компресорну станцію «Портова» у Ленінградській області почалося заповнення технологічним газом трубопроводу «Північний потік», Володимир Путін публічно оголосив, що Україна втратила ексклюзивне право на транзит російського газу в Європу. А голова «Газпрому» Олексій Міллер зовсім недипломатично творчо розвинув слова свого шефа: «Наші українські колеги сіли в поїзд за назвою «Дешевий російський газ», не знають, на якій станції вийти, і не знають, що можуть заїхати в глухий кут». У Києві ці слова сприйняли без зайвого драматизму й, безумовно, мали для такої спокійної реакції всі підстави.

Докладно

Будова сторіччя У 2006 році на хвилі стрімкого подорожчання нафти й газу російський президент Володимир Путін висунув концепцію побудови енергетичної імперії. Передбачалося, що завдяки своїм ресурсам Москва зможе впливати на геополітику. Про те, наскільки такий підхід ефективний, можна було б проконсультуватися в інших — нафтових — імперій Близького Сходу. Утім, зараз розмова не про це. Першою чергою будовою сторіччя мав стати принципово новий маршрут експорту російського газу в Європу, зовсім не залежний від країн-транзитерів. Такі умови міг забезпечити тільки газопровід, що проходить по дну моря, у цьому випадку Балтійського. Проект дістав назву «Північний потік». Газопровід з’єднав бухту Портова (район м. Виборга в Ленінградській області) і узбережжя Німеччини (район Грайфсвальда). Загальна довжина «Північного потоку» — 1224 кілометри. Нова газотранспортна магістраль, яку побудував «Газпром» разом із E.On Ruhrgas, Wintershall, Gasunie і GDF Suez, повинна буде набрати заплано-

вану потужність — 55 млрд м3 після завершення другої нитки. Місяць тому голова правління ВАТ «Газпром» Олексій Міллер у ході робочої зустрічі із прем’єрміністром РФ Володимиром Путіним повідомив, що будівництво першої нитки Nord Stream закінчено, тривають пусконалагоджувальні роботи, заповнення труби газом. Голова «Газпрому» також доповів, що вже прокладено більше 700 км другої нитки «Північного потоку», або близько 60% всієї довжини другої труби. Уважається, що головною ресурсною базою для Nord Stream повинне стати Штокманівське газоконденсатне родовище — одне з найбільших у світі. Як уважає заступник генерального директора ТОВ «Газпром видобуток шельф» Геннадій Гаврилін, запасів родовища (3,7 трлн м3 газу й 31 млн т конденсату) вистачить на 50 років. Правда, на чому час від часу із задоволенням наголошують російські політики й ЗМІ, «Північний потік» призначений для транспортування не тільки нових контрактних обсягів газу, а й для перенесення транзиту палива з уже діючих маршрутів. Зокрема, поставки газу в Чехію й Словаччину (близько 20 млрд м3 палива на рік) поетапно переведуть із українського напрямку на маршрут Nord Stream. Це п’ята частина транзиту «Нафтогазу України» і близько $700 млн щорічного виторгу для української компанії за нинішніми ставками. Саме цей неприємний для нас факт і мав на увазі російський прем’єр, коли говорив про втрати України. Про те, наскільки велике значення надає Москва будівництву «Північного потоку» і готова у разі його

реалізації, як кажуть, «за ціною не постояти», свідчить хоча б той факт, що спочатку на проект передбачалися витрати на рівні $5,7 млрд. Однак уже на сьогодні загальна вартість будівництва газопроводу майже вдвічі перевищила заплановані оцінки й становить 8,8 млрд євро з урахуванням відсотків, передають російські інформаційні агентства з посиланням на віце-прем’єра РФ Ігоря Сечина.

короткостроковій перспективі — газовою. Тобто, за прогнозами експертів, зростання споживання газу у ФРН до 2020 року становитиме 26—28 млрд м3. Очевидно, що цей додатковий обсяг не дозволить істотно скоротити транзит газу територією України. Крім цього, поки що не справджуються сподівання «Газпрому» серйозно розширити свій експорт блакитного палива за рахунок Китаю. Цієї осені китайці оголосили, що відмовляються платити «Газпрому» очікуваний аванс у $40 млрд за майбутні поставки. Тим самим зафіксоване чергове фіаско на 15-літніх переговорах про ціни на російський газ, які почалися ще за Бориса Єльцина. Тобто в середньостроковій перспективі для Росії головні споживачі її енергоносіїв і надалі перебуватимуть на Заході. Утім, на цьому проблеми «Газпрому» не закінчуються. Так, у Європі набули чинності нові правила — так

дженням компанії Nord Stream AG Дірка фон Амельна під час брифінгу напередодні церемонії пуску: газопровід буде запущений із потужністю 1 млн м3 газу на годину, що дозволить прокачувати 8,5 млрд м3 газу на рік. Як бачимо, ні про які раніше обіцяні російськими ЗМІ 27,5 млрд. м3 газу на рік поки не йдеться. А це означає, що і строки, за які проект має окупитися, подовжуються. Навряд чи цей факт спонукатиме учасників і далі без ліку інвестувати в газопровід. До речі, навіть найближчі союзники Росії досить чітко уявляють собі роль «Північного потоку» як своєрідної першої черги російської енергетичної імперії. Розуміють і відкрито висловлюють своє небажання брати участь у її будівництві, навіть якщо це й принесе додаткові дивіденди. Так, у липні під час офіційного візиту російського президента в Німеччину головним питанням переговорів стала пропозиція Москви про бу-

Виборг

ФІНЛЯНДІЯ

НОРВЕГІЯ

Гельсінкі Осло

Санкт-Петербург

ШВЕЦІЯ Таллінн

Стокгольм

ЕСТОНІЯ РОСІЯ

ЛАТВІЯ Рига ДАНІЯ Копенгаген

ЛИТВА Балтійське море

Грайфсвальд НІМЕЧЧИНА

Якщо ж урахувати не менш палке бажання Росії доповнити «Північний потік» його південним побратимом, картина вимальовується досить безрадісна. Правда, треба зробити одне застереження: йдеться про ідеальний варіант. А життя, як відомо, завжди намагається внести й обов’язково вносить свої корективи.

Якщо розібратися

Не такий страшний «Північний потік»... Прямим підтвердженням цієї життєвої аксіоми стали слова директора за узго-

РОСІЯ

Вільнюс БІЛОРУСЬ

Калінінград ПОЛЬЩА

дівництво третьої вітки газопроводу «Північний потік». Відповідь діючого канцлера ФРН була жорсткою і недипломатичною. За підсумками переговорів із Дмитром Медведєвим Ангела Меркель заявила, що не має потреби в «надімпорті» газу й може обійтися без «третьої, четвертої й пятої труби». Особливо цікаво, що це було заявлено фактично в контексті рішення Німеччини відмовитися від атомної енергетики, і в Москві очікували зовсім іншої реакції на пропозицію про розширення Nord Stream. Значна частина ядерної генерації буде заміщена — хоча б у

званий третій енергетичний пакет (або, по-іншому, протокол), що припускає лібералізацію газового ринку, боротьбу з монополіями. Основний принцип нових правил — продавець газу не може бути одночасно власником труби й газу в ній. Цей принцип фактично зводить нанівець спроби «Газпрому» створити свою енергетичну імперію за рахунок європейського ринку. Звичайно, російський монополіст, що встиг потрапити в ЄС або за допомогою придбання енергетичних активів у тій або іншій країні, або за рахунок створення дочірніх структур, опинився у скрутному становищі.

Те, що нові правила в країнах Євросоюзу загрожують «Газпрому», стало зрозуміло після того, як офіси дочірніх компаній російського ВАТ «Газпром», як мінімум, у десяти країнах були оглянуті європейськими чиновниками. Представники антимонопольних органів перевірили документи цих компаній «у рамках розслідування можливих порушень європейського конкурентного законодавства компаніями, які займаються поставками природного газу». І, звичайно ж, головне лихо — у Європі вже чути вимоги допустити до труби «Північного потоку» незалежних постачальників відповідно до правил ЄС. Як відзначають російські ЗМІ, на таких умовах «Газпрому» працювати невигідно, він не зможе диктувати ціни й втратить інтерес до своїх «будов сторіччя»... Що ж стосується України, і тут не все просто. Так, відкриття «Північного потоку» не позбавить Росію від необхідності користуватися українським транзитом, адже на нього припадає близько 70% газу, що постачається європейським споживачам. А з урахуванням можливого збільшення споживання газу в ЄС говорити про те, що українська газотранспортна система буде ні з чим, поки передчасно. Дійсно серйозною проблемою для України є «Південний потік», який і має спрямувати основні потоки газу, що йдуть через українську територію, по дну Чорного моря. Однак, незважаючи на всі зусилля Кремля, Брюссель відмовився задовольнити заявку Москви про включення газопроводу «Південний потік» у число пріоритетних проектів Євросоюзу. З урахуванням же серйозних фінансових проблем — як у єврозоні, так і в самого російського монополіста — знайти фінансування для бюджету нового газопроводу, який і так вже перевищив усі розумні обсяги, буде важко. Уже сьогодні, тільки на етапі проектування, він коштує 25 млрд євро, і немає ні найменшого сумніву в тому, що це не остаточна ціна. А з огляду на існування європейського конкурента — газопроводу Nabucco — і появу величезних лівійських нафтогазових ресурсів російський проект може взагалі втратити свою рентабельність. У цих умовах від України потрібні тільки міцні нерви, реформи в енергетичній галузі й грамотна дипломатія. Усе інше, як то кажуть, обов’язково буде.

9

№ 44 (199)

15 листопада 2011 року

Виставка

Усе найкраще — для промислових регіонів Ірина КОНДРАТЬЄВА Різноманітність ідей, оригінальних конструкторських рішень і технологічних новинок — це, мабуть, ключова особливість спеціалізованої виставки «Промисловість. Інвестиції. Технології-2011», яка відбулася в Кривому Розі на початку листопада. Сьогодні «УТГ» представляє лише малу частину пропозицій, що заслуговують на безперечну увагу потенційних споживачів, незалежно від регіону дислокації тих або інших підприємств.

Піонери «чистих вибухів» Густий чорний дим, що піднімається після вибухів порід над гірничорудними кар’єрами, ще вчора був візитівкою криворізьких ГЗК, а сьогодні сприймається як анахронізм. За це гірники мають сказати спасибі виробникам вибухових речовин, які не містять тротилу та інших шкідливих компонентів, що чинять згубний вплив на екологію та здоров’я людини. Серед активістів руху за чисті вибухи, без чорного диму, кіптяви та негативної екологічної складової, упевнену позицію посідає ЗАТ «Інтервибухпром» (Кривий Ріг). Підприємство було створене 2001 року із залученням закордонного капіталу. Через три роки на Полтавському ГЗК (м. Комсомольськ) воно побудувало та ввело в експлуатацію дільницю з виробництва компонентів емульсійної вибухової речовини (ЕВР) «Анемікс», що відповідає вимогам європейських стандартів і має сертифікати Німеччини, Великої Британії та інших країн. Зростання попиту на ЕВР нового покоління обумовило будівництво заводу з виготовлення емульсійної матриці для кар’єрів ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» продуктивністю 28000 т емульсії на рік. Планується спорудження таких заводів і в інших регіонах України.

Анатолій Стеценко, менеджер ЗАТ «Інтервибухпром»

Другий провідний напрям діяльності ЗАТ «Інтервибухпром» — конструювання й випуск змішувальнозарядних машин (ЗЗМ) для транспортування компонентів ЕВР і заряджання їх у свердловини. Він розвивається з 2004 року. Серед останніх розробок — змішувально-зарядні машини, призначені для експлуатації в умовах низьких температур. Модельний ряд ЗЗМ збільшується і за рахунок машин, які виготовляються за технічними завданнями замовників з установленням на шасі автомобілів будь-якої марки. Системи керування, які є на кожному автомобілі, дозволяють працювати в ручному, напівавтоматичному та автоматичному режимах. Функціонування всього обладнання контролюється спеціальною системою безпеки. Із появою несправності в роботі насосів або гідросистеми вмикається світлова сигналізація. А у разі невжиття заходів оператором робота ЗЗМ блокується. Бортовий комп’ютер контролює й виводить на дисплей інформацію з 24 параметрів: тиск і температура мастила в гідросистемі, поточна і сумарна витрата кожного компонента, їхнє співвідношення й залишок у бункерах, продуктивність усіх насосів, тиск у системах подачі компонентів, оберти насосів тощо. Щоб почати роботу з виготовлення й заряджання ЕВР, у комп’ютер необхідно ввести пароль. Важливо

Змішувально-зарядна машина виробництва ЗАТ «Інтервибухпром»

й те, що бортова ЕОМ зберігає інформацію про кількість і вид вибухової речовини (ВР), зарядженої в кожну свердловину. Такий безсторонній контроль допомагає знизити ймовірність утворення «неврахованої» ВР, виключити пропуски свердловин під час заряджання, сприяє підвищенню технологічної дисципліни. Представляючи ексклюзивну продукцію на виставці «ПІТ-11», менеджер ЗАТ «Інтервибухпром» Анатолій Стеценко сказав, що компанія є піонером у використанні багатьох нових технологій у Кривбасі. Змішувально-зарядні машини власного виробництва запатентовані, надійні й безпечні в роботі. Наразі значна частина комплектувальних для техніки купується у провідних закордонних виробників (наприклад, електроніка — фірми Siemens). Але в планах ЗАТ — вийти на українські підприємства, які зможуть забезпечити компанію всім необхідним.

Сушіть що хочете Науково-виробнича компанія «Енерготек» (Кривий Ріг) більше п’яти років постачає енергетичне обладнання власного виробництва, а також створює нові енергозбережні матеріали та технології для за-

шлаки, мулові опади, відходи побутових і промислових виробництв; тирсу, солому, сіно, зерно — для потреб тваринництва, сільського господарства й біоенергетики. Серед наших останніх розробок можу назвати обладнання для сушіння картопляної пудри, відходів переробки кукурудзи та агримусу (лігніну гідролізного для добрива). Конструкція й можливості тієї або іншої сушарки завжди «прив’язані» до конкретних вимог замовника. Індивідуальний підхід дає стовідсотковий результат: забезпечується висока продуктивність обладнання і його ергономічність, що в сучасних умовах особливо актуально. До того ж у цілому для будь-якого замовника це пряма економія коштів під час придбання обладнання та його обслуговування. Компанія також конструює й робить теплообмінники й генератори тепла, що працюють на природному газі, рідкому або твердому паливі (тирсі, пелетах, вугіллі). Теплообмінники можуть бути трубчасті, кожухотрубчасті, пластинчасті, такі, що працюють у середовищі повітря-повітря, повітря-рідина й призначені для опалення, вентиляції, кондиціювання, енергетики, використання в харчовій промисловості. Для зниження енергоємності

По воді, наче по суші ВАТ «Акваспецбуд» дислокується в м. Південному

Багатофункціональний земснаряд «Ватермастер класик 3»

Одеської області, але завдяки специфіці своєї діяльності дістала популярність у різних регіонах. Наразі в її арсеналі найбільший парк спеціальної техніки, що дозволяє виконувати ши-

Сушарка гранульованих шлаків

Сушильне обладнання

стосування в різних сферах промисловості, сільського господарства, будівництва тощо.

— У лінійці найзатребуваніших наразі продуктів — обладнання для сушіння й випалу різних матеріалів, — розповів директор компанії Георгій Тамбовцев.

— Ми знаємо, як найкраще висушити пісок, вапняк, глину, крейду, гіпс для використання в будіндустрії; різні руди, концентрати та іншу сировину, затребувану в металургії; відходи броварства, виробництва кави, картоплю та інші культури, які застосовують у харчовій промисловості; шлами,

Синтез-газ успішно заміняє звичайний природний газ і може використовуватися у вже діючих печах, сушарках, нагрівачах, опалювальних котлах, а також для виробництва моторних палив і хімічних речовин. У найближчому майбутньому компанія має намір вийти зі своєю продукцією на ринки Білорусі та Польщі.

сушильного обладнання НВК «Енерготек» розробила твердопаливні генератори, що працюють на деревних відходах (тирсі, трісках, дровах). Завдяки застосуванню таких генераторів економія матеріальних витрат під час сушіння становить 50—70% у порівнянні з витратами від використання природного газу. Особливо істотна економія від сушіння тирси, зерна, сіна, піску та деяких інших матеріалів. Ще одна перспективна новинка — газифікатор тепловою потужністю від 100 кВт до 10 МВт, що дозволяє одержувати газ із вугілля.

гатофункціональний земснаряд, за допомогою якого можна ефективно розчистити водойми й берегові лінії на глибині до 4 м у будь-яких важкодоступних місцях. За годину машина може вийняти й переробити 500 кубів пульпи, з якої виходить 50—60 кубів чистого ґрунту. «Сухий залишок» викидається на берег на задану відстань — від 100 до 500 м по пульпопроводу. За допомогою машини «Ватермастер Класик III» очищені водойми різного ступеня засміченості в різних областях. Три тижні пішло на те, щоб очистити ділянку каналу довжиною 1 км у Київській області. Прибережну зону звільняли від

рокий спектр будівельнореконструкційних робіт, а також комплексно розв’язувати проблеми, пов’язані із днопоглибленням і очищенням рік, озер, ставків, каналів, прибережної морської зони, в умовах мілководдя й заболоченості. При цьому за потреби можна проводити зміцнення берегової лінії палями або шпунтом, споруджувати пірси, причали для маломірних суден, намивати пісок або мул для подальшого використання. Гордістю компанії є фінська самохідна машина «Ватермастер Класик III». Це єдиний в Україні ба-

заростей, сміття й наносів за допомогою спеціальних грабель. У місцях, де треба було поглибити й розчистити дно, використовувався ківш об’ємом 0,4 м3. У цьому випадку ґрунт, зарості й сміття, витягнуте із дна, довелося вивозити на баржах. Двічі компанію «Акваспецбуд» залучали до спільної роботи із МНС із розчищення плавнів у низів’ях Дністра (Одеська область), що допомогло врятувати декілька населених пунктів (Лісочки, Паланку, Маяки та інші) від затоплення під час паводків. Величезну роботу проведено з розчищення мальовничого каналу в м. Вилковому Одеської області. На відстані 1200 м розчистили й поглибили дно на 0,5—1 метр, вибрали й видалили 20000 м3 мулу, піску з викидом на відстань до 1 км у карти намиву. У підсумку був сформований канал 10—15 м завширшки. Строк виконання робіт у цьому випадку тривав до 2,5 місяця через велику засміченість водойми. Із води та дна довелося витягати рибальські сіті, троси, дріт, старі човни й купи іншого сміття. Зараз компанія веде переговори про розчищення водойм на території Криворізького району Дніпропетровської області.

10

№ 44 (199)

15 листопада 2011 року

SOSтан

Річище життя пересохне? Сергій ДУМКЕВИЧ За останні 20 років мародери знищили понад 300 кілометрів зрошувальних систем Північно-Кримського каналу (ПКК). На відновлення штучної водної артерії півострова потрібно 676 млн грн.

Ламати — не зводити Ушкоджено насамперед меліоративні мережі. Основне ж річище (понад 400 км), яке зв’язує Каховське водоймище й Керч, у задовільному стані. Активно «дерибанити» гордість радянського будівництва почали після передачі внутрішньогосподарської меліоративної мережі в комунальну власність. У результаті місцеві ради зволіли віддавати об’єкти третім особам, мотивуючи свої рішення відсутністю коштів на утримання систем. А особи ці поспішають нажитися на недалекоглядній політиці сільрад. «У підсумку 90% придатних труб просто викопується. Це жадібність на місцях і мародерство», — заявив 19 жовтня на засіданні парламентської

Дно каналів щорічно очищають від мулу

комісії Криму з аграрних питань міністр агрополітики автономії Валерій Кравець. При цьому звернення до міліції та прокуратури із проханням відреагувати на такі факти не дають результату. Із початку року прокуратура не порушила жодної справи за фактом знищення меліоративних систем, а місцева міліція надала інформацію тільки про сім випадків із мінімальними збитками. Однак збитки від мародерства величезні: за два десятки років площі зрошуваних земель скоротилися в 2,5 раза, 360 км мереж демонтовано, із них законно, тобто на підставі рішень сільрад, — лише

50 км. «На папері» площа зрошуваних земель у Криму становить майже 400 тис. га. Але полив можливий тільки на 165 тис. га, на переважній же частині полів зрошувальні мережі — у жалюгідному стані. За підсумками засідання комісії її голова Микола Янакі запропонував запустити механізм відчуження меліоративних систем, щоб місцеві ради вже не могли розпоряджатися стратегічним ресурсом водного господарства. З іншого боку, канал урятує тільки своєчасне й повне його фінансування. Адже щорічно тільки на утримання ПКК у більш-менш нор-

Довідка «УТГ» В Україні побудовано лише 6 каналів: Сіверський Донець —Донбас, Дніпро —Донбас, Дніпро — Кривий Ріг, Дніпро—Інгулець, Північно-Кримський і Каховський магістральний канали. ПКК будували 10 років (1961—1971 рр.), його максимальна пропускна здатність — 300 м3/с. Крім сільгосппідприємств Криму, канал постачає водою Феодосію, Керч, Судак, селища Сімферопольського району, деякі райони Сімферополя, а також великі промислові підприємства півострова, наприклад «Кримський титан».

«Чорний ящик» для маршрутки Олександр БРУСЕНСЬКИЙ Проект закону про обладнання тахографами автотранспорту, який перевозить пасажирів та вантажі, у Мінтрансі є, але він досі неухвалений. Тоді як пересуватись у наших міських та міжміських авто, як і раніше, небезпечно.

Дорога до омріяної європейської цивілізації аж ніяк не завжди вкрита шовковою травичкою, а більше на ній колючого терня. Можливо, вона й довга така через те, що українські політики йдуть до Європи своїм шляхом, бізнесмени — своїм, а пересічні громадяни вже давно проторували туди доріжку і на власні очі побачили переваги «їхнього» життя. Приміром, ставлення до пасажирів у громадському транспорті та до тих, хто їх перевозить. Заплативши свої кревні за проїзд, ми, як і раніше, сідаємо у заповнені під самий дах «маршрутки» й запопадливо позираємо на водія із вічною цигаркою в роті, повсякчас чимось роздратованого. А от у цивілізованому світі водіїв

контролюють за допомогою спеціального приладу — тахографа. Цей електронний самописець — близький родич «чорного ящика», який обов’язково є на кожному літаку. На авто він теж фіксує найважливіші параметри під час руху транспортного засобу. Якщо погортати довідник, то можна дізнатися, що головним призначенням тахографа є об’єктивний контроль, мета якого — покарання за порушення вимог міжнародних угод із безпеки руху, зокрема, у разі недотримання режиму праці та відпочинку водіїв. З Європою все зрозуміло, адже прообрази нинішніх тахографів там з’явилися ще 1913 року, а широко їх почали застосовувати з 1919 року. У нас цей прилад усе ще вдивовижу. Принаймні для водіїв міського пасажирського транспорту. На це, на думку інженератахографіста Андрія Голованьова, є кілька причин. У Полтаві він займається обслуговуванням тахографів, подекуди на прохання пра-

мальному стані треба близько 10 млн грн, а з держбюджету виділяють лише 300—400 тис. Зношено плити, переходи, повороти та інше обладнання. Виправити становище має державна 8-річна програма «Вода Криму», затверджена Кабміном України у вересні цього року. Частину її присвячено й ПівнічноКримському каналу. Загалом на реалізацію планів із забезпечення якісною питною й поливною водою кримчани просять більше 6 млрд грн. І, як обіцяють урядовці, фінансування почнеться вже 2012 року. Тільки тоді можна сподіватися, що річище життя не пересохне.

Крізь перешкоди

до другої, розташованої в Совєтському районі, вода теж біжить сама, а там її знову піднімають на висоту 26 метрів. До речі, вода накачується за допомогою величезних моторів, кожен з яких здатний переганяти 12,5 т води на секунду. Тільки на першій помповій станції працює шість таких електродвигунів. Помпи теж стали великою проблемою для каналу: на заміну тільки однієї з них потрібно близько 500 тис. євро. Колись їх закуповували на спецзамовлення на найпотужніших заводах Союзу, які виробляли енергетичне обладнання. В Україні, на жаль, такі помпи не виробляють — це ексклюзивна продукція. На джанкойській помповій станції дніпровську воду

Щовесни місцеві селяни з нетерпінням чекають на пуск Північно-Кримського каналу, адже вода для сухих кримських степів — це основа економічного добробуту регіону. Уже до середини квітня магістральний канал довжиною 400 км цілком заповнюється до глибини десять метрів. Водотоннажність річища — 128 млн м3. Перші півшляху вода біжить самопливом. На 208-му кілометрі її перекачують на висоту дев’ять метрів. Ця операція відбувається в Джанкойському районі на першій помповій станції. Кажуть, що 1968 року, коли станцію тільки побудували, вона була найбільшою в Європі. Від першої помпової

ПКК із висоти пташиного польоту

цівників ДАІ розшифровує нок через певний проміжок тахокарти. З автомобільни- часу. Контролюють це за доми «чорними ящиками» має помогою тахокарти — спесправу з 2005 року — після ціального паперового дисзакінчення спеціальних кур- ка, на який самописець просів та складання іспитів ін- тягом усього часу руху фікженерам німецької компа- сує параметри швидкості, нії «Сіменс», де виготовля- пройденого шляху та дотриють найнадійніші тахогра- мання режиму праці й відпофи. Має міжнародний серти- чинку. Водій зобов’язаний фікат. зберігати тахокарти 28 діб. За його спостереженнями, Тож будь-коли поліцейський в обласному центрі є чимало може його зупинити та переавтоперевізників, які не дуже вірити показання. І якщо вирадіють з того, що від них ви- явить, що водій, приміром, магають установлювати та- проїхав без відпочинку більхометри. І не лише тому, що ше часу, ніж мав на це право, новий прилад коштує майже штраф гарантований. Причо8 тисяч гривень: вони про- му, чималий. І борони Боже, ти будь-якого контролю за поведінкою водіїв на маршрутах. Не секрет, говорить Андрій Голованьов, що дехто з приватних перевізників нині працює за принципом «п’ятирічку за три роки». Тобто, примушує водіїв працювати 14—16 годин на добу. У Європі, де більшість транспортних засобів, призначених для перевезення пасажирів та вантажів, обладнані тахографами, водій може провести за кермом не більше дев’яти годин на добу. І це при тому, що він мусить робити Андрій Голованьов демонструє 45-хвилинний відпочи- автомобільний тахограф

якщо водій спробує підробити показники тахографа! Приміром, в Іспанії, штраф за це сягає 400 євро. Так само нещадно покарають водія і за використання простроченої тахокарти, яку той має міняти щодоби. За відсутність даних про час їзди та відпочинку штраф автоматично збільшується до 2000 євро. А водію, в авто якого немає тахографа, доведеться заплатити до 6000 євро. Начальник Головавтоінспекції в Полтавській області Володимир Кужель розповів, що штраф на «наших» водіїв, яких інспектори заскочать на тому, що вони порушили режим праці й відпочинку, становить 380 гривень. А якщо виявиться, що авто має бути обладнане тахографом, але інспектори його не знайшли, штраф збільшать до 680 гривень. Коли ж вітчизняні перевізники обладнають авто тахографами? Володимир Кужель уточнює, що транспортні засоби, якими перевозять людей або вантаж уночі — з 22.00 до 6.00, вже не мають права виїжджати без цих приладів. У свою чергу Андрій Голованьов зазначає, що в обласному центрі кількість тахо-

фільтрують — уперше на шляху з Херсонської області. Грубе очищення роблять за допомогою величезних сміттєзатримувальних ґрат. Транспортером сміття подається нагору, де відокремлюється вручну. Правда, іноді трапляються й дуже неприємні знахідки: мертві дикі кабани, корови, собаки й, на жаль, навіть люди. На своєму маршруті канал долає кілька штучних і природних перешкод. Мало хто знає, що ПКК пролягає під одним із сіл. Під час його будівництва 1965 року довелося прорити дюкер довжиною 700 м під селом Фронтовим у Кіровському районі. А в місці перетинання каналу з річкою Салгір дюкер ще довший — 1800 м.

графів на автотранспорті поступово збільшується. Так, фактично всі автомобілі, які здійснюють рейси до Європи або країн СНД, ними обладнані. До речі, зауважує інженертахографіст, у Європі авто для перевезення вантажів на великі відстані оснащують тахографами ще на заводі. У нас таке не практикують. Виробник не встановлює їх через прагнення здешевити свою продукцію, а приватні перевізники теж не хочуть витрачатися на прилад, який не тільки дасться їм у копійчину, а й контролюватиме водія. У той же час у Мінтрансі є проект закону, який передбачає оснащення тахографами всіх транспортних засобів, якими перевозять пасажирів та вантажі, до 2015 року. Але він досі не ухвалений. І чи з’являться «чорні ящики» у маршрутках, «Богданах» та «Еталонах», спрогнозувати важко. До слова, якщо ви зайдете в Інтернет і поцікавитеся форумами, на яких обговорюють доцільність тахографів в Україні та їхні можливості, то, напевне, здивуєтеся: кожне друге повідомлення — запитання про те, як обдурити цей прилад… Фото автора

11

№ 44 (199)

15 листопада 2011 року

Наука — виробництву

Зі щитом чи на щиті? Українські вчені й виробничники розв’язали проблему дефіциту йоду в країні. Собі у збиток Анатолій ЛЕМИШ Державну премію України за 2010 рік одержав об’єднаний колектив харківських і кримських учених «За розроблення технологій і організацію виробництв йодо- і бромовмісних продуктів». 14 вересня 2010 року в статті В. Гаташ «Йодний щит на варті здоров’я» «УТГ» уже повідомляла читачів про актуальність цієї масштабної роботи. Сьогодні про її долю розповідає учасник колективу лауреатів Анатолій Овчинников (на знімку), завідувач лабораторії кримського НВО «Йодобром».

Докладно — Розробка, оцінена Державною премією України, насправді являє собою конгломерат робіт, виконаних у різних містах і різних інститутах. У місті Саки є підприємство «Йодобром», де виробляють сполуки на основі йоду. А в Харкові — Інститут монокристалів та Інститут сцинтиляційних матеріалів. Під час виробництва монокристалів у харків’ян утворюються відходи, що містять йод, які для нас є сировиною. З цього приводу ми зустрілися й знайшли вигідним співробітництво, почавши виготовляти сполуки з йодом. З іншого боку, ми почали випускати сировину безпосередньо для Інституту монокристалів. Це натрій йод, калій бромистий, цезій йодистий особливої чистоти. У цілому це була об’ємна праця, у якій сплелися фундаментальна наука (без неї не розробиш технологію високого очищення) і виробництво. Спільними зусиллями розроблені наукові засади й конкретна технологія процесів синтезу й тонкого очищення йодо- і бромовмісних продуктів. Крім того, запропоновані й апробовані на практиці методи контролю їхньої якості. Адже нам треба було одержувати особливо чисті речовини й навчитися визначати їхню чистоту. Заразом розв’язано проблему переробки токсичних і екологічно небезпечних відходів хімічних і фармацевтичних виробництв. У результаті майже весь наш колектив — Валентина Бальних, Андрій Бояринцев, Євген Мазуренко, Анатолій Овчинников, Микола Смирнов і Віктор Чергинець — був нагороджений Державними преміями України. А харківським ученим наші сполуки необхідні для досліджень і виробництва. Монокристали на основі галогенідів лужних металів широко використовуються для різних потреб, від оптичних вікон для інфрачервоного випромінюван-

ня й до детекторів іонізуючого випромінювання. Рівень чистоти сировини істотно впливає на параметри цих матеріалів. Виробництва їх у світі нечисленні, усі вони досі розташовані за кордоном. Зрозуміло, що через це у вітчизняних виробників оптичних монокристалів виникали серйозні незручності. Ці проблеми розв’язано після створення нашого виробничого комплексу. Таким чином закладено умови для розвитку цього сегмента високих технологій у нашій країні.

Цифра Результати досліджень групи відбито в 3 монографіях, 120 наукових статтях. Новизна й конкурентоспроможність технологічних розробок захищені 21 патентами й авторськими свідоцтвами. Підготовлені докторська й 5 кандидатських дисертацій. Економічний ефект від цієї роботи перевищує 31,5 млн грн.

Тим часом

Вийшли на міжнародний ринок. І пішли Завдяки спільній роботі харків’ян і кримчан в Україні з’явилося власне виробництво йоду, причому без фінансової допомоги держави. Раніше країна закуповувала йодисту сировину для своїх потреб у Росії, Німеччині, а тепер іноземні фірми пішли з українського ринку. Більш того, вітчизняні виробники самі почали виходити на міжнародний ринок, поставляючи продукцію в Німеччину, Італію і найбільше — у США. Тут постаралися і учені, і виробничники. Зокрема, у Саках виробляють йодат калію, використовуваний для йодування харчової солі. Сировина для цього надходить із Туркменії та Азербайджа-

Newstrino

Краще від природи Герой казки про Маленького принца дарма журився над тим, що у світі немає досконалості. Вона є, адже всі витвори природи досконалі. Тому вчені не тільки пізнають природу, а й шукають у ній натхнення для вирішення багатьох нагальних проблем.

Павук із котячою грацією

ну, де зі свердловин глибиною кілометр-півтора качають воду, що містить сполуки йоду. Із цих сполук у НВО «Йодобром» роблять препарати високого ступеня очищення, таким чином допомагаючи розв’зати проблему йододефіциту в Україні: відомо, що переважна більшість населення нашої держави мешкає на територіях, бідних на йод.

— Наш продукт конкурентоспроможний на світовому ринку й перевершує за якістю аналогічну продукцію відомих закордонних фірм, — говорить Анатолій Овчинников. — Нам удалося вийти на американський ринок і потіснити на ньому німецького постачальника — фірму MERK, провідного виробника хімічних реактивів у світі. Щорічний обсяг наших поставок у США становив 2,5 мільйона доларів, а в Україні він перевищує мільйон доларів. Але не все так добре. Коли ми вийшли на серйозні поставки нашого продукту в Америку, стали перед проблемою повернення ПДВ. За законом держава має повертати нам ПДВ за експорт. Але не робить цього. Уже кілька років. Більш того, саме вимога повернення ПДВ у нинішніх реаліях прирівнюється до замаху на розкрадання в особливо великих розмірах. У результаті в нас зникли обігові кошти, ми весь час судимося з податковою адміністрацією. Так і виходить, що Держпремію розробники здобули, а від поставок продукції в США довелося відмовитися. Працювати собі у збиток невигідно нікому. Чи зможе вітчизняний виробник повернутися на міжнародний ринок — невідомо. Адже в будь-якій комерційній справі важлива надійність партнера. А ми з нашими українськими реаліями тепер ненадійні.

— На жаль, нам доведеться зменшувати обсяги виробництва, — констатує А.Овчинников.

Інженери з Інституту Фраунгофера (Fraunhofer-Institut für Produktionstechnik und Automatisierung IPA, Штутгарт) створили павукоподібного робота-землеміра, здатного використовувати камери й інші датчики в найекстремальніших умовах без найменшого ризику пошкодити дороге обладнан-

ня. До речі, це завдання нелегке не тільки для робота, а й для людини. Такі спайдерботи вже не новинка, але монстр із Фраунгофера відрізняється від попередників умінням пересуватися обережно й витончено, із незвичною для роботів котячою грацією. Просто це найточніша імітація павукоподібних, причому як за формою, так і за функціями. Як відомо, у павуків немає м’язів у ногах, але їх кінцівки діють наче гідравлічний привід, рідиною для якого є кров, саме тому ноги загиблих особин скручуються. Таким самим чином ула-

штовані й сільфонні приводи нового спайдербота. Стискання рідини дозволяє робити кроки, зчленовані петлі дають можливість ногам «павука» провертатися на усі боки. Передні пари двадцятисантиметрових кінцівок вигинаються, щоб витягти павука вперед, задні ж витягуються, щоб підштовхнути його. Усі елементи керування, у тому числі клапани й насос, розташовані у черевній порожнині «тварини». Його тіло здатне вміщувати різні датчики. Робот був спроектований і виготовлений із використанням 3D-принтера, тому його ноги й тіло легко трансформуються залежно від ситуації, крім того, він може їх за потреби відкинути.

Інженери інституту вважають, що ця «комаха» ідеально впорається із проведенням спостережень у надзвичайних ситуаціях: вона обережно плазує по землі, уміє виявляти хімічне забруднення або радіацію й надсилати відео контролерам. До речі, у неї є одна особливість — вона чомусь альбінос.

Світло сонячних вікон

літехнічної школи (Лозанна). Гратцель і його колеги займаються вдосконаленням сонячних батарей, точніше, їхньої перспективної варіації — сонячних вікон. Мільйони років рослини успішно поглинають сонячне світло, щоб перетворити його на електрони або енергію й зберегти її у великих органічних молекулах. Швейцарські вчені, натхнені цим давнім, як світ, процесом, шукаючи досконаліший принцип роботи сонячних батарей, звернули увагу на сполуку, схожу своїми властивостями на хлорофіл. Гратцель і команда виявили, що цинковмісні сполуки молекул порфірину, що входить до складу хлорофілу й гемоглобіну, дуже добре поглинають сонячне світло, отже, придатні для створення сонячної батареї. А якщо помістити їх у електронопровідну рідину на основі кобальту, то батареї стають набагато дешевше й ефективніше. Учені говорять, що новий матеріал на 20% дешевше звичного кремнію й інших металів, використовуваних для сонячних батарей. Крім того, нова батарея може перетворити трохи більше 12 % сонячного світла у видимому спектрі. Дослідники припускають, що якщо «навчити» батарею поглинати інфрачервоне світло, її ефективність може перевищити 15%. Зараз робота ведеться саме над цим процесом. Серед переваг сонячного вікна вчені відзначають його гнучкість і прозорість, а також можливість створення багатобарвних варіантів для виготовлення інтегрованих фотоелектричних панелей скла. Підготувала Анна ГРЕЧАНИК (за матеріалами журналів Scientific American і Popular Science)

Наслідування природного процесу покладено і в основу нової роботи хіміка Майкла Гратцеля (Michael Graetzel) з Федеральної по-

Електричне поле змусило рідину скам’яніти Під впливом сильних електричних полів краплі певних рідин можуть затвердівати. При цьому в умовах температури й тиску, що відповідають рідкому стану речовини, починають утворюватися тверді кристали.

Таке перетворення, що називається електрокристалізацією, продемонстрували вчені з Технологічного інституту Джорджиї. Нове дослідження ґрунтується на роботі Джеффрі Тейлора, який 1964 року описав

перетворення сферичних крапель води на голчасті у разі проходження ними електричного поля. Але в цьому випадку американські вчені використовували не воду, а 10-нанометрові краплі формаміду. Ця рідина складається з невеликих молекул з дипольним моментом удвічі більшим, ніж у молекул води. Коли напруженість поля збільшили до 1,5 В/нм, рідка «голка» пройшла перехідний етап затвердіння із заморожуванням дифузійного руху, а потім перетво-

рилася на кристал. Після відключення поля формамід знову перейшов у рідкий стан і набув сферичної форми. Цей експеримент, поряд із розумінням причин поводження матерії, може допомогти в розробці нових технологій контролю різних матеріалів, наприклад, для високоточної доставки ліків, нанокапсуляції, друку наноструктур, розпилення аерозолів, поліграфії тощо. Підготував Анатолій ЛЕМИШ

12

№ 44 (199)

15 листопада 2011 року

IT

Обмежити безмежне Христина ЧОПКО Здавалося б, що може обмежити свободу Глобальної мережі, де вже давно панує вседозволеність і можна безперешкодно придбати майже все, що захочеш, сидіти на будь-яких сайтах і писати те, чого душа забажає. Але є й такі, кому все це не подобається. В одних країнах це занепокоєна громадськість, в інших — влада, що боїться відкритої інформації. Останнім часом багато де ввели жорсткі обмеження свободи вибору і свободи слова в Інтернеті. То що ж чекає на нас у найближчому майбутньому?

гії ідентифікації та знешкодження антицензурних програм. У Білорусі опозиційний сайт «Хартія 97» передбачив, що доступ до нього буде перекритий на час президентських виборів у грудні 2010 року. Справді, у день голосування сайт був виведений з ладу DDoS-атакою. Згідно з інформацією білоруської преси, спроби потрапити на сайт «Хар-

й до блогерів. Здавалося б, блог — це особистий щоденник людини в Мережі, який навіть не є ЗМІ, тож нащо його обмежувати? Але не всюди так думають. Наприклад, Сирія залишається одним із найнебезпечніших місць у світі для блогерів. Кількість затриманих та ув’язнених блогерів тут невпинно зростає. Під час закритого засідання у лютому 2011 року сирійський

глядом і можуть переглядати виключно кубинські сайти. Державні паролі для доступу до Інтернету продаються на чорному ринку, і онлайн-журналісти змушені купувати їх, щоб мати й поширювати незалежну інформацію. Тим, хто на це наважується, загрожують великі неприємності. Проти відомої блогерки Йоані Санчес було організовано дискредитаційну кампанію на державному кубинському телебаченні, доступному, на відміну від мережі, усім громадянам країни.

Ми та наші сусіди Верховна Рада зобов’яже інтернет-провайдерів обмежити вільний доступ до еротичних сайтів. Проект нового закону передбачає внесення змін до закону «Про захист суспільної моралі». Він зобов’яже інтернет-провайдерів за рішенням суду протягом доби видаляти з Інтернету все, що шкодить суспільній моралі. У разі розміщення такого контенту за межами України пропонується зобов’язати провайдера надійно блокувати доступ до нього. Але ж мораль — поняття суб’єктивне. Тому під дію закону може потрапити мало не кожна стаття, книга, пісня або фільм. Тож хто має право визначати моральність того чи іншого твору, де ці моральні авторитети? І хто судитиме, що написано так, а що не так? Автори закону запевняють, що це не цензура, а лише моніторинг. Ліля Григорович, народний депутат, говорить, що ми повинні дбати про інформаційне довкілля не для дорослих, а для дітей. Звісно, ідея захистити дітей від небезпек інтернет-простору досить непогана, але чому ж тоді сайти блокуватимуть для всіх? В Україні ситуація поки що залишається в межах здорового глузду. А от у Ірані після сумнівних результатів президентських виборів 2009 року суттєво удосконалили (якщо це можна так назвати) систему блокування доступу до сайтів, а також посилили боротьбу з інструментами, що дають журналістам змогу переглядати або публікувати онлайн-контент. У січні 2011 року розробники програми Tor, призначеної для подолання цензурних обмежень в Інтернеті, виявили, що іранські державні цензори почали використовувати нові, передові техноло-

тії 97» з мереж білоруських провайдерів закінчувались переходом на фальшивий сайт невідомого походження. Під час виборів, проведених без контролю незалежних ЗМІ, із точки зору багатьох іноземних спостерігачів, було дуже багато порушень. До речі, тиск на «Хартію 97» не обмежився технологічними заходами: напередодні виборів у редакції видання провели обшук, редакторів били, арештовували, залякували. У вересні 2010 року засновник сайта Олег Бебенін був знайдений повішеним за нез’ясованих обставин: влада назвала цю смерть самогубством. У листопаді 2010 року в Росії жорстоко побили відомого журналіста й блогера Олега Кашина. Він зазнав тяжких поранень і деякий час перебував у комі. Правоохоронці не знайшли нападників, що досить типово для Росії, де відсоток розкритих злочинів досить невеликий. Напад на Олега Кашина увінчав низку подібних випадків: 2009 року був побитий Михайло Афанасьєв, редактор сибірського інтернетвидання, а 2008 року в Інгушетії вбили власника сайта Маґомеда Євлоєва. У деяких країнах досить жорстко ставляться не лише до інтернет-журналістів, а

суд прирік блогерку Таль Аль-Маллохі до п’яти років позбавлення волі. Коли 2009 року її заарештували, їй було 19. У своєму блозі АльМаллохі писала про права палестинців, несправедливість урядів арабських країн до своїх громадян та про кризу арабського світу. Важко уявити, що було б, якби в нашій країні затримували за такі записи. Мабуть, в’язниці були б переповнені.

А не братимуть — відключимо газ! Усім відомий випадок, коли літня громадянка Грузії вкрала кабелі, аби здати їх на металобрухт. Як наслідок — Грузія і Вірменія на кілька годин залишились без Інтернету, що викликало величезний резонанс в усьому світі. Проте в деяких країнах відключення доступу до Глобальної мережі не є чимось надзвичайним, і «рубильник» знаходиться в руках влади. Влада Куби тримає інтернетзв’язок під суворим контролем, і лише дуже невелика частина кубинців має право використовувати його вдома. Більшість вимушена використовувати контрольовані державою точки доступу, де користувачі засвідчують свою особу, перебувають під прискіпливим на-

Нещодавно Куба й Венесуела оголосили про прокладання оптоволоконного кабелю між країнами, що мав би розширити можливості доступу до Інтернету для Куби. Та невідомо, чи стосуватиметься це пересічних кубинських громадян. Президент Хосні Мубарак розпорядився вимкнути Інтернет у Єгипті в січні 2011 року, аби не дозволити онлайн-журналістам передавати інформацію про протести в країні, а громадянам — мати доступ до незалежних новин. Під час протестів у М’янмі 2007 року тамтешня влада теж зробила щось подібне, а Китай значно обмежив інтернет-зв’язок під час міжетнічних конфліктів у провінції Сіньцзян 2010-го. Ще одна заборона, встановлена приреченим режимом Мубарака, не протрималась довго: доступ до Мережі був відновлений за тиждень. Але відтоді спробу єгипетського диктатора повторили в Лівії та Бахрейні, де також спалахнули масові заворушення. Та й попри падіння режиму Мубарака перехідний військовий уряд також не цурається репресій: у квітні політичного блогера було засуджено до трьох років ув’язнення за образу влади.

Аспект Нещодавно Міжпарламентська асамблея СНД ухвалила «модельний» закон №36-9, що закладає основи регулювання Інтернету. Такий закон не є обов’язковим до виконання, але ним мають послуговуватися, формуючи відповідне законодавство в країнах СНД. Закон розробила Російська асоціація електронних комунікацій. Стаття 9 цього закону, що стосується міжВ Ефіопії державна телекомунікаційна компанія є монополістом на ринку доступу в Інтернет, а також стаціонарної та мобільної телефонії. Попри угоду з France Telecom, уряд досі володіє компанією Ethio Telecom і керує нею, вдаючись до цензури там і тоді, де і коли вважає за потрібне. OpenNet Initiative, усесвітній дослідний проект, що моніторить цензуру та стеження в Інтернеті, заявляє, що Ефіопія істотно фільтрує політичні новини. Тим часом влада не припиняє переслідувати онлайнжурналістів, четверо з яких ув’язнені через свою професійну діяльність. Ефіопський уряд не тільки контролює весь зв’язок у країні, а й розробив дорогу систему супутникових глушилок, що перешкоджають громадянам країни стежити за новинами з іноземних джерел. Тож ми можемо радіти тому, що наша країна справді демократична у питаннях, які стосуються блокування доступу до Глобальної мережі.

Шахрайство від влади У Тунісі за часів Зіна альАбідіна Бен Алі існувала цензура електронної пошти й соціальних мереж. Однак 2010 року туніське відомство, що контролює Інтернет, пішло навіть далі. Користувачів непомітно відправляли на фальшиві сторінки входу до Google, Yahoo й Facebook, що викрадали логіни та паролі тунісців. Коли онлайнжурналісти почали писати про заворушення в країні, влада використала вкрадені дані для знищення цих дописів. Спецслужби адаптували для своїх потреб практику викрадання особистої інформації за допомогою фальшивих сторінок, поширену серед хакерів. І хоча після перемоги революції та зречення Бен Алі ця практика припинилась, новий уряд не виявляє готовності припинити контролювати Інтернет. Він уже

народної співпраці у сфері інтернет-регулювання, пропонує зменшити саморегулювання у сфері Інтернету. Ця стаття передбачає, що державний контроль над інтернет-контентом і користувачами має бути посилено шляхом створення різноманітних державних агентств. Залишається тільки сподіватись, що України цей законопроект так і не стосуватиметься. оголосив, що і надалі блокуватиме сайти, які є «непристойними, містять пропаганду насильства або ненависті». Журналісти, які працюють у Китаї або пишуть про Китай, також стають жертвами атак. Шкідливі програми, приховані у пристойних на вигляд та важливих за змістом електронних листах, надсилаються на приватну електронну адресу журналіста. Коли той відкриває лист, програма потаємно встановлюється на комп’ютер і починає шпигувати за його власником, надсилаючи дані про всі його дії, а також таємні документи, до відповідних інстанцій. Віруси можуть навіть використовувати комп’ютери журналістів для участі в кібератаках. Хвиля таких атак збіглася з врученням Нобелівської премії миру, присудженої ув’язненому правозахиснику Лю Сяобо, та тиском влади на журналістів, які висвітлювали протести у країнах Близького Сходу й Північної Африки. Експерти з кібербезпеки компаній Metalab Asia та SecDev виявили, що ці віруси розроблялись спеціально для стеження за китайськими журналістами, дисидентами та громадськими організаціями. Інтернет зараз поширюється по всій планеті та стає загальнодоступним. Розвиток технології робить сітьові з’єднання й пристрої все більш дешевими, а глобальне підприємництво й запекла конкуренція забезпечують швидке задоволення попиту і вимог замовників у всьому світі, незалежно від технологічної основи та місця розташування. І не має значення, які це потреби та вимоги — інформаційні чи матеріальні. Здавалося б, у нашу еру демократії та інформаційної відкритості ніякої цензури й бути не може. Але висновки з наведених фактів не надто втішні. Треба сподіватися, що ідеї нашої влади щодо запровадження «екології інтернет-довкілля» не будуть доведені до абсурду.

№ 44 (199)

15 листопада 2011 року

13

Наука

Россі забиває кіл. У вуглеводневу енергетику У Болоньї (Італія) відбулося випробування 1-мегаватного «каталізатора енергії» E-CAT. Судячи з відгуків учених, воно було успішним Анатолій ЛЕМИШ До мегавата пристрій, щоправда, не дотягнув, але й видані 470 кіловатів — за межами розуміння фізики. Таким чином, підсумовує винахідник E-CAT Андреа Россі, ще раз доведено, що його пристрій виробляє величезну кількість додаткової теплоти — у багато разів більше, ніж та, що була витрачена на розігрів.

«УТГ» уже писала про цей винахід у статті «Попереду — енергетичний рай?» 10 серпня. Ми розповідали, що пристрій спричинив великі суперечки, оскільки він начебто виробляє теплоту «з нізвідки». Андреа Россі твердить, що її джерелом є ядерний синтез: у його пристрої нікель за участю особливого каталізатора з’єднується з воднем, утворюючи мідь. Але таку можливість геть спростовує академічна наука: для ядерного синтезу треба подолати «кулонівський бар’єр» — силу взаємного відштовхування ядер атомів, а це можливо тільки за величезних тиску й температури. Проте E-CAT працює, і, схоже, за її промислового виробництва світ невдовзі буде завалений майже дармовою екологічно чистою енергією, яку можна виробляти мало не в кожній квартирі. Світ напередодні величезних змін, зазнають краху економіки, що піднялися на видобутку вуглеводнів. І дай Боже, щоб це обійшлося без крові...

Шекспірівські пристрасті навколо генератора енергії Утім, відкриття Россі торує собі шлях досить важко. Ми вже повідомляли, що грецька фірма «Дефкаліон» почала будувати завод для виготовлення установок і що генераторами зацікавилися фахівці з НАСА. Отож, із «Дефкаліоном» Россі вже полаявся й розірвав усі стосунки. З’ясувалося, що греки мали проблеми з банками, і грошей немає. Ми, звичайно, розуміємо: у Греції криза, але можна припустити, що тут втрутилася невидима, але надзвичайно сильна рука нафтових і газових корпорацій, для яких винахід Россі — наче ніж у серце й зашморг на горлі. В

Крім того, на користь винахідника і той факт, що він ні в кого не бере грошей у борг, як могло б бути, якби він був шахраєм. Щоб довести установку до промислового зразка, він продав свій будинок. А пристрої E-CAT він має намір не продавати, а віддавати в оренду. За таких умов, якщо вони не працюватимуть, користувачі можуть повернути їх винахідникові, та ще й із судовими позовами. Россі цього, мабуть, не боїться. операції з відсікання грецьких конкурентів стирчать і вуха спеців зі США, які вочевидь мають намір покласти всі трильйонні бонуси від винаходу у свою кишеню. Бо й зі Штатами в Россі не все гаразд. Нема сумніву, що там уважно стежать за перипетіями з каталізатором енергії. В Інтернеті навіть з’явився відкритий лист політика Джона де Еррери до Барака Обами, у якому той повідомляє президента про епохальний винахід і закликає «не допустити, щоб чудовий проект E-CAT було зупинено». Однак США, схоже, починають складну багатоходову гру. На початку жовтня Россі повідомив у своєму блозі, що відмовився підписувати договір з американською компанією: його юристи знайшли в документі невеликий «підводний камінчик». Річ у тім, що в США будь-які несанкціоновані ядерні випробування й маніпуляції заборонені законом. І як тільки Россі ввіз би туди свою установку для показу, її б просто конфіскували. Зазначимо: після таких скандальних розривів ні «Дефкаліон», ні НАСА не виступили з викриттями, мовляв, винахід Россі — «розлучення по-італійському». Навпаки, фірма «Дефкаліон» розповсюдила прес-реліз, повідомивши, що готова й сама, без Россі, випускати каталізатори енергії. Те, що технологія працює, визнав і нобелівський лауреат із фізики Брайан Джозефсон, професор у Кембриджі: «Що б не було в чорному ящику, але якщо він ефективно працює — цього досить, розуміння й теоретична база можуть з’явитися пізніше».

Перший «мегаватник» знайшов власника. Анонімного Досі Андреа Россі виставляв на покази різні модифікації порівняно малопотужних, по 12—15 кіловатів, генераторів E-CAT. Однак ще на початку року він заявив, що в жовтні випробує «мегаватник». І слова дотримав. Демонстрація в Болоньї, що відбулася 28 жовтня, супроводжувалася серйозними запобіжними заходами. Дуже обмеженим був список гостей, переважно вчені. Преса, за винятком одного кореспондента Ассошіейтед Пресс, допущена не була. (Відзначимо в дужках, що якби Россі хотів дешевого піару, він вчинив би з точністю до навпаки). Пояснювалися такі заходи тим, що E-CAT нібито демонструється якомусь неназваному замовникові, точніше, його представникам — ученим та інженерам. Якщо вони переконаються, що установка працює й видає теплоти більше, ніж витрачено енергії на розігрів, то замовник її купить. А в показі іншим особам цей «хтось» не зацікавлений. «Мегаватник» мав вигляд великого контейнера, на кшталт таких, що використовуються на залізниці. Усередині були стелажі з 107 малими генераторами, увімкненими паралельно. Кожен із них мав приблизно таку ж конструкцію, що й показані Россі в попередніх дослідах, і мав видавати не менше 10 кіловатів енергії. Усі ці генератори мали загальне підведення холодної води й другу трубу для виведення гарячої. На вході й виході стояла вимірювальна апаратура.

Правда, перед самим випробуванням з’ясувалося, що половина генераторів контейнера має порушення. Річ, мабуть, у тім, що процес ядерної реакції нікельводень остаточно не вивчений, виділення тепла при ньому малокероване й за недостатнього контролю може піти в розкид. Тому, як говориться в прес-релізі Россі, постало питання: контролювати реакцію в ручному режимі чи почати показ із тією частиною генераторів, що працювали надійно? Було ухвалено рішення унеможливити будь-яке ручне втручання, щоб запобігти можливим маніпуляціям. «Мегаватник» запустили на половині генераторів. Після того, як вони були нагріті електричним струмом до потрібної температури, почалася реакція, електрику відключили. І далі протягом 5,5 години пристрій Россі працював самостійно, підтримуючи високу температуру води на виході. Під-

рахунок показав, що потужність установки становить 470 кіловатів виробленого вихідного тепла. Утім, про подробиці цієї демонстрації можна довідатися переважно із пресрелізів Россі, а не від незалежних спостерігачів, які могли б ретельно перевірити установку до ввімкнення, під час роботи й після неї, щоб унеможливити підтасування. Сам винахідник говорить, що такий контроль проводили фахівці таємничого замовника, але хто вони і яка в них кваліфікація, тримається в секреті. Це, звичайно ж, дає привід для сумнівів.

Світ кинувся навздогін Проте ідея низькоенергетичного ядерного синтезу (LENR) усе активніше торує собі шлях. Є, звичайно, небезпека, що Россі тим або іншим чином знищать, але

це не надовго затримає прихід нової енергетики. Як розповів «УТГ» старший науковий співробітник Інституту фізики НАНУ кандидат фізико-математичних наук Євген Андрєєв, у світі зараз з’явилося чимало наукових груп, які працюють над темою низькоенергетичних ядерних реакцій: і в США, і в Німеччині, і особливо в Китаї, де на створення такого генератора вже надано величезні кошти.. «Ідея E-CAT зрозуміла. За двадцять років пошуків у світі накопичений великий масив експериментальних даних. Рано чи пізно хто-небудь добере потрібні тиск, температуру, склад каталізатора, як у Россі, або навіть оптимальніші. І тоді світова енергетика кардинальним чином зміниться. Хотілося б, щоб і Україна тут була не на останніх ролях, бо в нас теж є свої наробітки», — сказав Євген Андрєєв.

14

№ 44 (199)

15 листопада 2011 року

Автомагістраль

Автопробіг у майбутнє Сергій ДУМКЕВИЧ Ентузіасти Харківського національного автомобільнодорожнього університету довели, що над створенням прогресивного та безпечного майбутнього можуть успішно працювати й українські студенти. У рамках кримського автопробігу «ХНАДУ-2011. Молодь за безпеку дорожнього руху!» вони презентували найекономічніший автомобіль країни.

«Літрбол»

лю водіння. Невже, з огляду на «крейсерську» швидкість авто, щоб подолати на одному літрі 570 км, нашому пілотові довелося б кружляти «автостадіоном» аж 20 годин? Насправді перед заїздом організатори видають команді літрову посудину із бензином, на якому машина робить 8 кіл. Це близько 25 км, які треба проїхати за 50 хв. 40 сек. При цьому перевищення в часі навіть на пару секунд журі не схвалить. Після заїзду той бензин, що залишився, зважують і підраховують, скільки ще кілометрів у таких же умовах зміг би проїхати учасник. Також оцінюють пробіг із використанням інших видів енергії, порівнюючи витрачену енергію альтернативного палива із бензином. На еко-марафоні наш «ХАДІ-34» відстоює честь країни вже другий рік, але наступного, швидше за все, піде на заслужений відпо-

Машина за назвою «ХАДІ- Найекономічніший автомобіль України може на одному літрі бензину 34» розроблена на базі Ла- проїхати 570 км — від Києва до Івано-Франківська! бораторії швидкісних авщо «ЛСА-ХАДІ-Honda» — тісно в салоні, щодо рівня томобілів при ХНАДУ. комфорту він, мабуть, може єдина команда із СНД. Рекордсменку України склаЩо ж, власне, являє со- позаздрити й льотчикові вили спеціально для участі бою найекономічніша укра- нищувача. Тож прокотити в міжнародних змаганнях їнська машина? Утім, ма- подружку-студентку на та«Шелл Еко-марафон». Ці шина у звичному розумінні кому карі не вийде — еконоперегони — щось на кшталт — звання занадто нескром- мія понад усе! Формули-1, і проводяться До речі, замість звичайноне, адже перед студентавони на гоночних треках, ми було поставлено завдан- го керма машина обладнатільки завдання в них зоня сконструювати дорожвсім інше. Відповідно до ній механізм, здатний рухаправил, треба проїхати яктися в умовах найжорсткінайбільшу відстань, витрашої паливної «дієти». Тому тивши при цьому якнайменше енергії. Причому дви- основні ноу-хау студентизастосувагуни можуть живитися від автомобілісти ли в аеродинамічних харакбудь-якого джерела — звитеристиках «ХАДІ-34» і в чайного бензину й дизельособливій подачі палива у ного палива або енергії сондвигун. Про останній вони ця, водню, етанолу, біопалива та інших альтернатив де- воліють не говорити. На придбання деталей мафіцитним вуглеводням. На змаганнях 2011 року, шини витрачено близько що проходили в травні на $10 тис., але цю суму можна Керівник автопробігу Тетяна Токміленко знаменитому німецькому сміливо помножити на два треку Eurospeedway Lautsitz, або навіть на три, адже всі українська команда «ЛСА- роботи зі складання викона- на чимось на кшталт літа- чинок. На зміну йому в ЛаХАДІ-Honda» виступала но в лабораторії університе- кового штурвала, колеса ве- бораторії швидкісних авв класі дослідних зразків і ту «безкоштовно». У резуль- лосипедні, а роль трансмі- томобілів хочуть створити прототипів, у якому насам- таті вийшло щось на зразок сії виконує варіатор. Дви- електромобіль. Річ у тім, що перед важливі енергоефек- триколісного велосипеда з гун надала Honda — це не 2011 року на еко-марафоні що інше, як серійний мотор, вперше створена окрема — тивність і аеродинаміка ма- моторчиком. шини. Задля справедливості ска- аналогічний установлюва- електрична — категорія і, за Як виявилося, невгамов- жемо, що таке саме вражен- ним на звичайних мотоко- розрахунками української на фантазія студентів здат- ня справляє і більша частина сах. Заводиться він у кабі- команди, у неї більше шанна зліпити із пластику най- інших гоночних еко-машин. ні з положення «лежачи» сів здобути перемогу. Це здається неймовірнесподіваніші форми. У дру- Вага «ХАДІ» лише 43 кг, а ручним кікстартером (погому, урбаністичному й не до змагань допускається пі- народному — шморгалкою). ним, але абсолютний рекорд менш численному класі, лот вагою не менше 50 кг, Із габаритних розмірів вра- дальності «Шелл Еко-маразмагаються міські концепти. тому команда добирає водіїв жає тільки триметрова до- фону» становить 4896 км Їхній зовнішній вигляд мак- скромної жокейської комп- вжина машини. Максималь- на одному літрі палива! Його симально наближений до лекції. Але навіть і такому на ж швидкість, доступна встановила команда франтого, що ми звикли бачити мініатюрному еко-гонщику енергоефективній скнарі, не цузьких студентів на автоперевищує 60 км/год. мобілі на паливному елена міських дорогах: у Загалом, у боротьбі за менті в травні 2010 року. них є фари, чотири коекологію щезли всі ав- За чутками, над цим болілеса, педаль гальма та дом французи працювали томобільні радощі. інші «вигоди». А на гоночному тре- аж п’ять років, витративши У своєму класі з 149 ку автомобіль рухаєть- близько 1 млн євро. На рекоманд-учасниць ся із середньою швид- зультат працював мало не українці опинилися в кістю 30 км/год., при- весь автопром Франції. На третій десятці. Утім, чому ступінь економії жаль, наші Кулібіни поки засмучуватися нема залежить від продума- знаходять допомогу й рочого: своїм результаних дій водія, а також зуміння тільки в іноземних том новачки здивувавід особливого сти- компаніях. ли навіть організаторів еко-марафону. Адже Довідка «УТГ» в таких складних зма«Шелл Еко-марафон» — масштабний навчальганнях, де багато найний проект-змагання, організований компанією неймовірніших пра«Шелл». Проект спрямований на пошук інноваційвил і умов, недосвідчених енергоефективних рішень. Перегони, які щоні команди, як правирічно збирають тисячі молодих ентузіастів і вчело, пасуть задніх. Крім них із країн Європи, Азії та Америки, проводять із того, харків’яни пиша- Капітан команди «ЛСА ХАДІ Honda» Олександр 1939 року. ються й тим фактом, Чернишов, головний «автор» «ХАДІ-34»

До речі Швеція — світовий зразок безпеки дорожнього руху. Максимальна швидкість у населених пунктах там становить лише 30 км/год. Ні, у цій країні не розраховують на енергоефективний транспорт на зразок українського «ХАДІ-34». Насправді, відповідно до досліджень, починаючи із цієї швидкості, шансів у пішохода вижити в аварії дуже мало.

По дорозі в безпеку, або Шляхопроводи для їжачків Уже четвертий рік харківські студенти вирушають у дорогу, щоб рекламувати безпеку руху і таким чином самим урятувати якнайбільше своїх однолітків. Адже, відповідно до світової статистики, опублікованої Світовою організацією охорони здоров’я, дорожньо-транспортний травматизм — головна причина смерті серед молодих людей віком від 15 до 29 років. «Ні від СНІДу, ні від якоїсь іншої важкої хвороби не вмирає стільки молоді, скільки від дорожніх аварій, — говорить керівник автопробігу «Молодь за безпеку дорожнього руху!» Тетяна Токміленко. — Але ніде не кричать про це. Ми дійшли висновку, що треба змінювати суспільну свідомість. Дійсно, серед дітей і молоді ДТП — це причина смерті номер один. Що таке водій до 25 років? Це організм, що росте, фізіологія якого ще не дозволяє бути добрим шофером. Та ж світова статистика свідчить: одну третину всіх ДТП зі смертельним результатом чинять водії у віці до 30 років». У попередніх автопробігах харків’яни проїхалися Східною, Центральною

Ялти? Це просто неможливо! Європеєць такими дорогами не поїде, бо це небезпечно. Адже ми звикли, нам страшно, а все одно їдемо. Приміром, візьмемо Хорватію, країну, яка за площею, населенням, за своєю природою цілком порівнянна із Кримом. На гірській дорозі по три смуги в обидва боки, зустрічні смуги відгороджені, тобто лобове зіткнення в принципі неможливе. Узбіччя теж закриті, тобто піти вбік і врізатися в дерево або злетіти з обриву не вийде. Ухили скрізь мінімальні, повороти з мінімальним кутом. У горах багато тунелів довжиною у 2 кілометри. Якщо дорога проходить повз населений пункт, то обов’язково встановлюють шумопоглинальні огорожі. Поля теж огороджені. Я спочатку подумала: невже тут весь час крадуть кукурудзу? Виявилося, ні, ніхто там нічого не краде, а дуже щільні огорожі поставили для їжачків, щоб, борони Боже, вони не вилізли на проїзну частину і їх не задавило. А як же їм переходити дорогу? Під шосе побудовані спеціальні тунелі-шляхопроводи для їжачків. Чесно кажучи, прикро стало за наш Крим, який теж може заробляти на автотуризмі непогані гроші. Безпечне майбутнє українських доріг студенти

Цього року харків’яни «пробігли» кримськими дорогами. Оцінка для південних серпантинів незадовільна

і Південною Україною. Тепер настала черга Криму. Але й тут на майбутніх будівників автодоріг чекало розчарування. Якість дорожньої інфраструктури ненайкраща. Навіть на гірських трасах учасники автопробігу помічали на поворотах неогороджені ділянки, за якими провалля.

— Жили ми в готелі в Керчі, усе дуже пристойно, майже єврорівень, — розповідає Тетяна Токміленко. — Та як туди доїхати з

створюють не тільки словами. Під час неформальної бесіди зі студентами Сімферопольського автомобільного технікуму учасники пробігу розповіли, як один зі студентів ХНАДУ придумав установлювати на мотоцикл бічні подушки безпеки. Під час аварії вони надуваються з того боку, на який падає двоколісний транспортний засіб. На думку автора, це один із найдієвіших способів убезпечити водіїв.

15

№ 44 (199)

15 листопада 2011 року

Newstrino

Нафта і вугілля із зірок Анатолій ЛЕМИШ Професор Сунь Кхуок і доктор Юн Чжан з Університету Гонконгу твердять, що знайшли в космосі органічну субстанцію, що являє собою суміш різних складних компонентів — кільцеподібні ароматичні й ланцюгоподібні аліфатичні сполуки.

Результати їхніх досліджень показали, що такі складні органічні сполуки можуть не тільки бути слідами життя в глибинах космосу, а й вироблятися природним шляхом зірками, особливо під час вибухів наднових. Статтю про це відкриття опубліковано в жовтневому випуску журналу Nature. Наразі теорія органічних сполук така: ці складні речовини могли з’явитися тільки за участю живих організмів. Однак, на думку вчених із Гонконгу, у космічному просторі вони можуть виникнути в процесі синтезу й без наявності форм життя.

вання виявляється досить часто. Це спонукало створити докладний каталог спектрів ПАВ, що й було зроблено в центрі Еймса. Створена там база даних значно спростила розшифрування результатів спостережень. Вона містить близько 700 спектрів для ПАВ у нейтральному й зарядженому стані: 60 було отримано в лабораторії, а решту розраховано теоретично. Більш того, цю базу розміщено у вільному доступу до Інтернету, і будьхто може скачати дані, що цікавлять його, за необхідності поєднуючи спектри й моделюючи «змішаний» сигнал.

такі складні органічні речовини. Він і його колеги виявили подібні спектри, які належать до міжзоряного пилу. Учені також з’ясували, що хімічний склад органічного пилу зірок схожий на комплекси органічних сполук, знайдених у метеоритах. «Результати дослідження свідчать про те, що зірки могли збагатити ранню Сонячну систему сполуками органічного походження, — заявив Кхуок.

— Якщо це так, то життя на Землі, можливо, дістало початок із космічного простору, це було полегшенням для нього на початковому етапі, оскіль-

БІЛА ЦЕРКВА Передплатне агентство «KSS» 4-71-93 БЕРДЯНСЬК Передплатне агентство «KSS» 4-85-91 ВІННИЦЯ Бліц-Інформ 65-55-24 ГОРЛІВКА ООО «ЕкспресМедіа» 22-12-34 Передплатне агентство «KSS» 19-53-61 ДОНЕЦЬК Донбас-Де-Юре 382-68-25/26 Ідея 381-09-32 Бліц-Інформ 389-12-21 (22) Передплатне агентство «KSS» 343-58-99, 345-03-59 Меркурій 348-11-14

Спектроскоп на орбіті У дослідженні Сунь Кхуок і Юн Чжан користувалися інфрачервоними спектрами випромінювань різних речовин у зірках, міжзоряному просторі та галактиках. Виявлення органічних сполук стало можливим завдяки техніці спектроскопії: хімічні компоненти досліджують за їх «хімічним слідом», утвореним, коли світло проходить через те або інше середовище. Ще кілька років тому співробітники Науководослідного центру Еймса (США) склали базу даних, яка містить експериментальні та розрахункові спектри поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАВ). До цієї групи входять вуглеводні, що містять два або більше конденсованих (мають два загальних атоми вуглецю) бензольних кільця. Інфрачервоне випромінювання в міжзоряному просторі, яке приблизно відповідає ПАВ, було зареєстровано ще в сімдесятих роках минулого століття. Тоді в розпорядженні вчених були спектри лише декількох нейтральних ПАВ, зняті в лабораторних умовах, що зовсім не відповідає умовам відкритого космосу. Тому до них поставились із підозрою. Однак до кінця ХХ століття було встановлено, що таке інфрачервоне випроміню-

Передплатити «Українську технічну газету» ви можете, звернувшись до поштових відділень, а також до передплатних агентств:

Цією можливістю й скористалися Сунь Кхуок і Юн Чжан. Зроблений ними аналіз спектральних карт далеких зірок показує, що там є несподівані за складністю сполуки. Деякі з них мають склад, що нагадує вугілля або нафту. Але ж, за нинішніми уявленнями, нафта утворюється тільки за участю живих організмів.

Фабрики в надрах зірок Аналізуючи викиди зоряного пилу за часом, учені твердять, що зірки виробляють ці складні органічні сполуки в дуже короткий термін — лише за кілька тижнів. «Спектри зірок, що вибухають, змінюються від чистого спектра газу до появи в ньому ліній органічних сполук за кілька днів або тижнів, — відзначає Кхуок. — Раптова поява ознак органіки означає, що органічний пил можна виробити дуже швидко». Учений додає, що не тільки зірки можуть виробляти

ки потрібні для виникнення життя інгредієнти Земля могла одержати із Всесвіту».

Нафта — за зоряними технологіями Конче необхідні подальші дослідження інфрачервоних спектрів молодих і старих зірок, міжзоряного пилу, і Кхуок має намір робити це. Він також зацікавлений у вивченні того, як і чому зірки здатні виробляти складні органічні сполуки так швидко. «Вугілля й нафта — продукти життя, і на Землі їхнє вироблення тривало дуже довго, — міркує вчений. — Як же зіркам вдається виробляти ці складні органічні речовини в таких, здавалося б, несприятливих умовах і так швидко?» Можливо, відповідь на це запитання дозволить почати в земних умовах виробництво нафти й газу за «зоряними технологіями» у необмежених кількостях.

ЖИТОМИР Бліц-Інформ 36-04-00 ЗАПОРІЖЖЯ Бліц-Інформ 280-30-30 ПрессервісКур’єр 220-07-97 Меркурій 220-87-61 Передплатне агентство «KSS» 213-49-50, 220-96-00 ІВАНО-ФРАНКІВСЬК Філіпова Н.О.

50-13-20 Бліц-Інформ 55-96-05 КИЇВ Бліц-Інформ 205-51-10 ВПА 502-02-22 Прес-центр 536-11-75 Саміт 521-26-05 Передплатне агентство «KSS» 585-80-80 Меркурій 248-88-08 249-98-88

ЛЬВІВ Західний кур’єр 23-04-10 Фактор-Преса 41-83-91 ПресМаксимум 97-15-15 Передплатне агентство «KSS» 241-91-65 ЛУГАНСЬК УГАНСЬК Бліц-Інформ 50-10-56 ЛУЦЬК Бліц-Інформ 72-05-48 МАРІУПОЛЬ Бліц-Інформ 47-01-08 Передплатне агентство «KSS» 40-46-06 МИКОЛАЇВ ТЕПС & С 47-47-75, 47-47-35 НОУ-ХАУ 47-20-03, 47-17-77 Саміт-Миколаїв 56-10-69 Передплатне Пер едплатне агентство «KSS» 58-00-99

ДНІПРОПЕТРОВСЬК Меркурій 374-90-30, 778-52-86 СамітДніпропетровськ Дніпр опетровськ 370-44-23, 370-45-12 Передплатне агентство агент ство «KSS» 790-06-53, 790-10-69 Бліц-Інформ Блі ц-Інформ 236-87-82

КРЕМЕНЧУК Меркурій 374-90-32 Саміт-Кременчук 3-21-88 Передплатне агентство «KSS» 79-63-56

НОВОМОСКОВСЬК Меркурій 374-90-32

ДРОГОБИЧ Паращак 41-54-74

КРИВИЙ РІГ Бліц-Інформ 26-63-03

ОДЕСА Ласка 711-66-16

КІРОВОГРАД Бліц-Інформ 32-03-06

НІКОПОЛЬ Ай-Джі-Електронікс 2-59-90 Передплатне агентство агентс тво «KSS» 65-09-44 НОВОВОЛИНСЬК Мазурова Ма зурова 4-07-71

Весь наш Бізнес 718-06-08 Передплатне агентство «KSS» 777-03-55

ТЕРНОПІЛЬ ЕРНОПІЛЬ Попович 25-18-23 Передплатне агентство «KSS» 23-51-51

ПАВЛОГРАД Меркурій 6-00-93

ХАРКІВ Фактор-Преса 738-29-73 Передплатне агентство «KSS» 756-68-48

ПОЛТАВА Агентство передплати АНП 50-93-10 Передплатне агентство «KSS» 50-93-10 РІВНЕ Передплатне агентство «KSS» 43-20-12 Бліц-Інформ 62-33-06, СЕВАСТОПОЛЬ Бліц-Інформ 45-37-76 45-3 7-76 Фактор-Преса 45-55-82 Передплатне агентство «KSS» 54-90-64 СІМФЕРОПОЛЬ СІМФЕРОПОЛЬ Бліц-Інформ 249-300 Саміт-Крим Саміт-К рим 51-24-93 Фактор-Преса 60-04-56 Передплатне агентство «KSS» 62-07-56 СУМИ ДІАДА ДІАДА 78-03-55 Передплатне агентство «KSS» 61-95-50 Меркурій 25-12-49

ХЕРСОН Кобзар Кобз ар 42-09-09 Передплатне агентство «KSS» 26-63-59 ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ Фактор-Преса 63-50-68 Бліц-Інформ 78-82-20, 78-77-38 ЧЕРКАСИ ЧЕР КАСИ Бліц-Інформ 36-10-29, 36-10-31 Передплатне агентство «КSS» 56-97-69 ЧЕРНІГіВ Бліц-Інформ 65-18-82 Передплатне Перед платне агентство «КSS» 60-45-13 ЧЕРНІВЦІ ЧЕРНІ ВЦІ Ключук 24-73-83 24-7 3-83 Передплатне Перед платне агентство «KSS» 58-40-57 ЯЛТА Саміт-Крим 32-41-35 Передплатне агентство «KSS» 506-27-73

16

№ 44 (199)

Відносно привабливий Symbian

Opel із великим моторчиком

Поки одних ТБ зомбує рекламою «нового смартфона Nokia на Symbian Belle», інші — завдяки цій публікації — зрозуміють, що означає останнє магічне словосполучення.

Belle — нова версія ОС Symbian, що стала розвитком у цілому нежиттєздатної (на тлі конкурентів) Symbian^3, але трохи розвіяла чутки про повний перехід Nokia на Windows Mobile. Її користувальницький інтерфейс ґрунтується на великій кількості конфігурованих віджетів. Стандартні (на зразок годинника, пошти, плеєра або календаря) доступні в п’яти розмірах для оптимального розташування на одному із шести «робочих столів». На головному екрані Belle з’явилося меню, що випадає (як в Android та iOS) при слайді вниз від області повідомлень. У ньому містить-

ся інформація про пропущені виклики й повідомлення, керування WiFi, Bluetooth і режимами дзвінка. Унизу — три віртуальні кнопки для виклику головного меню, цифрової клавіатури й настроювання головного екрана. Розроблювачі «осі» не без гордості говорять про унікальний «велосипед»: у Belle замість готових рішень (Opera, IE) використовується «найдосконаліший» нокієвський веб-браузер, який тільки в цьому релізі навчився якісно парсити HTML5. Оскільки альянс Nokia і Microsoft де-факто відбувся,

Lumix системи 1,33 Фототехніка стає усе менше, пікселів у ній усе більше. А компанія Panasonic, схоже, має намір зробити ці пристрої однією з головних статей своїх доходів, представивши камеру Lumix GX1.

Фотоапарат Lumix GX1 належить до класу компактних камер стандарту Micro 4/3. Створений фірмами Olympus і Panasonic, він виключає з конструкції механізм підйому дзеркала (розташований між затвором і об’єктивом) і пов’язаний із ним дзеркальний видошукач. У результаті робочий відрізок зменшується у два рази в порівнянні зі стандартом 4/3

(з 40 до 20 мм), відповідно менше стає й товщина корпуса. Замість дзеркального ВШ звичайно використовується електронний або режим перегляду на екрані. Незважаючи на велику кількість характеристик «мікро» і «компакт», Lumix GX1 майже нічим не поступається своїм старшим побратимам. Він оснащений 16 Мп матрицею й 3-ядерним (більше, ніж у моєму ро-

у 2012 році софтверний гігант випустить для Symbianпристроїв Word, Excel, PowerPoint і пакет бізнесдодатків. Роблячи значну ставку на технологію NFC, Nokia реалізувала в ОС Belle підтримку цього бездротового стандарту на системному рівні. Платформа й смартфони на її основі — 700, 701 і 600 — були з помпою анонсовані в серпні. Продажі останнього з невідомих причин скасовані кілька днів тому, а перші два доступні в магазинах за середньою ціною 3000— 3200 грн. бочому ПК!) процесором для обробки зображення Venus Engine FHD. За рахунок такої потужності вдалося досягти рекордної швидкості фокусування — лише 0,09 с. У камері встановлений стандартний для лінійки Lumix G екран (діагональ 3”, розрізнення 460 тис. субпікселів, сенсорна поверхня). Крім фотографій GX1 записує відео FullHD у форматах AVCHD і MP4 (30 кадрів на секунду). Традиційно для Panasonic спалах у GX1 убудований, також реалізований датчик орієнтації зображення й двоосьовий електронний рівень. В Україну новинка приїхати ще не встигла, а в Штатах камера продається за $700. Ще $250 можна додати за «моторний» зум-об’єктив Lumix G X Vario 14-42mm f/3.5-5.6 PZ.

www.eutg.net

Шановні читачі! Почалася передплата «Української технічної газети» на 2012 рік! Вартість передплати: на 1 міс. — 30,00 грн на 3 міс. — 90,00 грн на 6 міс. — 180,00 грн на рік — 360,00 грн Передплатні індекси:

99340 — російською мовою 99309 — українською мовою

Оформити передплату ви можете в будь-якому поштовому відділенні вашого міста, через передплатні агентства вашого міста, а також зателефонувавши до редакції: тел. (044) 278-42-37, тел./факс (0642) 59-93-91, e-mail: podpiska@tehnichka.com

15 листопада 2011 року

У преферансі говорять: мізера парами ходять. А в європейських автомобілебудівників парами ходять «заряджені» версії авто. Приміром, Volkswagen на додачу до аж ніяк не простого Golf GTI радує любителів швидких автобанів ще більш потужним Golf R32, а Seat — відповідно модифікаціями FR і Cupra для Ibiza і Leon. Тією ж доріжкою пішов і Opel, представивши топовий «купеподібний» хетчбек Astra OPC.

Така кількість спортверсій однієї марки пов’язана не з «теорією змови», а із звичайним маркетингом і, до речі, психологією, оскільки у власників презентованої влітку Astra GTC тепер розвиватиметься комплекс неповноцінності. Opel Astra OPC (Opel Performance Center) побудований на тій же базі (яка на 15 мм нижче й на 10 мм довше 5-дверного серійного «хетча», передня колія збільшена на 40 мм, задня на 30 мм), але має істотні як зовнішні, так і внутрішні відмінності. В Astra OPC тюнінгований задній і передній бампери, бічні «спідниці», патрубки вихлопної системи й спойлер на даху. У салоні встановлені спортивні сидіння, шкіряне кермо й нова приладова панель.

У GTC-версії під капотом замість бензинових турбомоторів обсягом 1,4 і 1,6 л (120, 140 і 180 к.с.) або 2-літрового турбодизелю встановлюватиметься єдиний дволітровий «бензин», з якого інженерам Opel удалося «зняти» 280 к.с. (були чутки про 300-сильний мотор для OPC). За такої потужності й максимального крутного моменту 400 Н·м найбільша швидкість автомобіля — 250 км/год., напевне, буде лімітована електронікою. Час розго-

ми й жорсткішими пружинами. У розробці цієї системи, що дозволяє зменшити ефект силового підрулювання у разі різких прискорень, брали участь конструктори Lotus. Аналогічна схема застосовується в «перчених» Ford Focus RS, Renault Megane RS і Opel Insignia OPC. Контроль роботи шасі забезпечує система FlexRide, у гальмовій системі використовуються механізми Brembo. Інтуїція підказує, що складання цієї моделі компанія

ну хоч і не уточнюється, але його значення — у межах 5—6 с. Трансмісія — шестиступенева «механіка» і механічний самоблокувальний диференціал на передній осі. Достеменно відомо, що Astra OPC одержала мехатронне шасі й передню підвіску HiPerStrut (High Performance Strut), що являє собою макферсон (підвіска на напрямних стійках, «хитна свічка») з окремими поворотними кулака-

Opel не довірить Запорізькому автозаводу, на якому, як відомо, складають бюджетні Astra G, і потенційним покупцям доведеться індивідуально замовляти його в автосалонах. Продаж Hi-End версії Astra стартує влітку наступного року. І хоча ціни ще не оголошені, знаючи культуру європейського бізнесу, можна сміливо орієнтуватися на вартість аналогічної моделі попереднього покоління — не менше $33—35 тис.

Підготував Олександр БІЛИЛОВЕЦЬ