Украинская техническая газета №200

SOSтан

Наука — виробництву

Безпека

Terra incognita

Останні зі склодувів

Земні калорії

Атас: УТАС!

Колись Київ був відомий художнім склом. Скло залишилося, а мистецтво зникло

Зберегти непоновлюване органічне паливо — життєво важлива планетарна проблема нашого століття

На Луганщині вперше в Україні працює в керуючому режимі система шахтної безпеки УТАС

Стор. 5

Стор. 9

Стор. 11

Присмак швидкоплинності буття Проблема «кінця я світу» — циплінарне складне міждисциплінарне питання, на яке немає однозначної відповіді Стор. 14

Щотижневик Виходить щовівторка

www.eutg.net

№ 45 (200) 22 листопада 2011 року

Надійні, отже затребувані Будівельна компанія з Нової Каховки наразі — одна з найсучасніших організацій галузі в Україні Світова фінансова криза позначилася на роботі одного із провідних будівельних підприємств України — ТОВ «Олеся» (м. Нова Каховка, Херсонська область) падінням обсягів робіт більш ніж удвічі. Проте фірмі вдалося не тільки вижити, а й обійтися без скорочень. Сьогодні «Олеся» вийшла на докризовий рівень, попит на її послуги значно перевищує пропозицію, і це при тому, що фірмі й так належить 25% усіх будівельних обсягів Херсонської області. Крім того, підприємством споруджені багато відомих промислових об’єктів в інших областях України. Про секрети популярності та нагальні проблеми «Олесі» — в інтерв’ю з її директором заслуженим будівельником України Валерієм Сєровим.

— Валерію Анатолійовичу, як поновлюється робота вашого підприємства в умовах зростання конкуренції, обумовленої виходом із кризи всієї будівельної галузі?

— Звичайно, фінансова криза позначилася на нашій фірмі, як і на інших підприємствах галузі, відчутним падінням обсягів виробництва. Але, незважаючи на складність ситуації, фахівців ми не скорочували.

Стор. 6–7

Межа ефективності Денис ІВАНЕНКО У першій половині листопада в Києві, у Міжнародному виставковому центрі, відбулася IX міжнародна спеціалізована виставка «Комунтех». Організаторами її, крім власників місця проведення заходу, стало Міністерство ЖКГ за підтримки Міністер-

ства охорони довкілля України й Асоціації міст і громад України. Паралельно відбувся міжнародний

конгрес

«Інституціональні

й технічні аспекти реформування житлово-комунального господарства-2011».

Враження від наймасштабнішого заходу — демонстрації техно-

логій і досягнень у комунальній сфері — аж ніяк не однозначні. З одного боку, новинок вистачало, причому, що немаловажно, їх активно пропонували увазі відвідувачів не тільки зарубіжні, а й вітчизняні компанії. З іншого — за суб’єктивною авторською оцінкою, кількість учасників була не така велика, як у попередні роки.

Стор. 4

Сталева передбачуваність Ірина КОНДРАТЬЄВА У ГМК України колапс на найближчі 2—3 роки скасовується, попри хмари, що нависли над світовою економікою в цілому й українською зокрема

Відсутність сучасних потужностей і значна недозавантаженість старих заводів, стабільно обмежений сортамент експортної продук-

ції та зниження впливу на східному, африканському, американському ринках, повільність у технічному переозброєнні, нестабільні ціни на сировину та енергоносії... У таких непростих умовах живе сьогодні основна галузь вітчизняної економіки.

Стор. 8

2

№ 45 (200)

22 листопада 2011 року

Тут і тепер

Завод у мініатюрі

Цитати тижня

лекс на рейково-крокуючому ходу ЕРШРД-5000 із небаченою на той час продуктивністю 5000 кубометрів на годину. Він міг видобувати, дробити й у лічені хвилини ван-

Сьогодні НКМЗ розпочав випуск усе тих же роторних машин, але в мініатюрі. Показово, що перші гігантські машини замовили казахські гірники, вони ж стали й першими замовниками міні-агрегатів.

— Крокуючий екскаватор важить чотири тисячі тонн і являє собою цілу споруду, —

тажити вже подрібнене вугілля в товарні поїзди. «Роторний» напрям гірничої техніки залишається пріоритетним на підприємстві дотепер. Згідно з вимогами ринку, завод весь час модернізує й удосконалює таку техніку.

пояснює начальник бюро гірничих машин НКМЗ Віктор Лобко. — Міні-екскаватор вагою лише двісті тонн і здатний працювати в приміщеннях. Він повороткий, зручний і при цьому має значну продуктивність. Той, що

Микола СТОЛЯРОВ Виробництво роторного мініекскаватора під номером один розпочали на Новокраматорському машинобудівному заводі в Донецькій області. Цього разу славетне підприємство виготовить не машину-гігант, а агрегат, здатний працювати в приміщеннях складів. По суті, у Краматорську буде покладено початок новій родині машин малих габаритів. А первісток «поїде» в Соколовсько-Сарбайське гірничо-промислове об’єднання в Казахстані.

Олександр Бондар Екс-голова Фонду держмайна

Що ж може зробити населення або Президент країни, якщо облгази перебувають у приватних руках? Це однозначно призведе до збільшення тарифів на газ і електроенергію, і ніхто вплинути на цей тариф не зможе.

Вадим Новинський Голова групи компаній «Смарт-холдинг»

Екскаваторобудування в Краматорську починалося ще в середині минулого століття. Перші машини працювали на прокладанні Волгодонського каналу. А 1976 року на найбільший у світі розріз «Богатир» об’єднання «Екібастузвугілля» (Казахстан) було поставлено перший у світі роторний видобувний комп-

Усе, що відбувається в Європі, Греції, в інших країнах із суверенними боргами, свідчить про те, що настане друга хвиля кризи... Вона буде менш глибокою, але, мені здається, більш тривалою. Краще грошенята поки потримати й пильнувати. Довго не треба, але й наосліп кидатися й вкладати гроші в нові проекти не варто — треба десять разів міряти, а раз утнути.

Теплопостачання: вже тепліше

Домінік Меню Голова корпоративного та інвестиційного банківського напрямку BNP Paribas

Людмила СТУПЧУК Котельні Рівненщини модернізують за допомогою держбюджету.

Найбільша проблема України — курс гривні. Це одна із найстабільніших валют, але в неї є конкуренти. І у випадку девальвації економіка нічого не одержить. Саме тому навіть у разі глобальної девальвації вона матиме позитивний вплив на експорт не більше ніж на 5%.

За словами заступника голови облдержадміністрації Володимира Новака, конкурсний відбір у столиці пройшли два проекти, які й отримують гроші з держбюджету на умовах співфінансування. Так, у районному центрі Радивилові нині завершу-

Одним абзацем Харківські компанії купили алмазний завод у Полтаві.

ТОВ «Архівно-юридичне бюро» (Харків) і ТОВ «Колекторська фірма «БСВ» (м. Мерефа) стали власниками відповідно 49% і 39,54% акцій ПАТ «Елемент Шість», тоді компанія Satijnduiker Holding B.V. (Нідерланди), як така, що раніше володіла 88,54% акцій ПАТ, вийшла зі складу акціонерів полтавського підприємства. ПАТ «Елемент Шість» зараз спеціалізується на виробництві алмазних порошків, які переважно використовуються для шліфування твердосплавних і керамічних матеріалів. Фонд державного майна (ФДМ) продає збагачувальні фабрики в Донецькій області

ють модернізацію котельні, тут уже встановлено енергоефективне обладнання. Технічне переоснащення дозволить щорічно економити понад 140 тисяч гривень. Перший етап проекту коштує 292 тисячі гривень. Десять відсотків цієї суми профінансовано з місцевої казни, решту — з держбюджету. На таких умовах упроваджуватимуть ще один енерго-

«Трамплін» для китайців Сергій ДУМКЕВИЧ Китайців умовили вкласти в будівництво торговельного порту на озері Донузлав мільярд доларів. Новий український порт дозволить налагодити торгівлю китайськими товарами в Східній Європі.

Будувати новий порт домовилися під час візиту кримської влади в Пекін. І з огляду на все, умовляти китайську сторону довго не довелося. Адже представники компанії China National Technical Import & Export

Державна програма «Розвиток транспортно-дорожнього комплексу Криму» на 2011—2020 роки, затверджена торік, передбачає перенесення вантажної частини Євпаторійського морського торговельного порту на озеро Донузлав. Відповідно до документа на новому місці створять інфраструктуру для прийому вантажних поромів і побудують контейнерний термінал.

Україну очистять від отрутохімікатів до Євро-2012.

Міністерство екології та природних ресурсів планує вивезти пестициди й гербіциди з території України до початку чемпіонату Європи 2012 року з футболу, сказав міністр екології та природних ресурсів Микола Злочевський. За його словами, у державному бюджеті на 2012 рік на це планують 220 млн грн.

04071, м. Київ, вул. Ярославська, 28а

Засновник і видавець — колектив редакції «УТГ»

www.eutg.net Е. пошта: info@tehnichka.com ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ.

91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98в.

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993-1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

Головний редактор Іван Спасокукоцький тел. 044 278 42 37, e-mail: ivanspas@tehnichka.com РЕДАКЦІЯ: Людмила Гречаник — редактор відділу технічної думки тел. 0642 34-72-47 e-mail: tehnomysl@tehnichka.com

Corporation (CNTIC) розглядають будівництво сучасного порту біля Євпаторії як найважливіший стратегічний проект. Він дозволить китайській економіці, яка займає друге місце у світі, налагодити через Крим ло-

Довідка «УТГ»

ФДМ України виставить на продаж цілісні майнові комплекси п’яти збагачувальних фабрик у Донецькій області. Зокрема, ухвалено рішення приватизувати центральні збагачувальні фабрики «Комсомольська» (Димитрове), «Узловська» (Горлівка), «Україна» (Українськ), «Росія» (Новогродівка) і групову збагачувальну фабрику «Червона зірка» (Торез).

Адреса редакції:

ощадний проект — у райцентрі Здолбунові. Тут реконструкція котельні обійдеться у мільйон 80 тисяч гривень. Відтак, на споживанні газу вдасться щороку економити понад 300 тисяч гривень.

— Ефективне капіталовкладення цьогоріч дозволить залучати бюджетні кошти і в наступному році, — зауважив Володимир Новак. —

Олександр Білиловець — редактор інтернет-ресурсу еUTG.net, тел. 044 278-42-37 e-mail: bililovets@tehnichka.com

ВІДДІЛ РЕКЛАМИ: Ганна Шумакова — тел./факс:

ВІДДІЛ ПЕРЕДПЛАТИ: Дмитро Баранов — тел./факс: (044) 278 42 37

Ігор Павлюк — редактор відділу промисловості

Любов Соловйова — тел./факс:

тел. 044 278-42-37 e-mail: pavluk@tehnichka.com;

e-mail: podpiska@tehnichka.com

(0642) 59 93 91 тел.: (0642) 59 93 92,

— Де стануть у пригоді такі мініатюрні екскаватори?

— Багато гірничозбагачувальних комбінатів і розрізів в Україні, Росії, Казахстані мають проміжні склади. Досі в них управлялися за допомогою лопат — не простих, а механічних. Це не завжди зручно, та й продуктивність їх невелика. Так постала потреба в мініекскаваторах. Є необхідність у них і в портах, де також накопичується чимало вантажів, у тому числі й сипких. Україна, Росія, Казахстан — наші традиційні замовники. Однак тільки ними ми не обмежуватимемось. Наша мета — вийти на величезний ринок Азії, де також чималий попит на таку техніку. Рівненщина одна з небагатьох областей, яка вже захистила в профільному міністерстві стратегію розвитку комунальної галузі. Зокрема, представила інноваційні проекти, впровадження яких дозволить не лише модернізувати об’єкти галузі, а й мати у подальшому значну економію. Усі об’єкти відібрано із пропозицій, які надійшли від районів і міст, проте список залишається відкритим, адже комунальники сподіваються, що процес модернізації триватиме. гістику поставок китайських товарів у Східну Європу. Утім, півострову від реалізації мільярдного проекту теж прогнозують одні плюси. «Для кримської економіки це величезний шанс, тисячі робочих місць, імпульс для всієї будівельної індустрії, нові сучасні автомобільні дороги й залізниці, розвиток торговельної інфраструктури та багатомільйонні надходження в бюджет», — повідомив представник Президії Верховної Ради Криму Рустам Теміргалієв, який брав участь у переговорах. Переговори з китайською стороною про проект будівництва порту на озері Донузлав входили до програми візиту кримської делегації в Китай. У тижневій поїздці інвестиційний потенціал Криму презентували в чотирьох китайських містах.

Газета видається українською та російською мовами

(044) 278 42 37, тел.: (097) 534 23 04, Позиція авторів публікацій не завжди

e-mail: reklama@tehnichka.com

ми сьогодні готуємо для Соко ловсько-Сарбайського гірничо-промислового об’єднання, наприклад, перевантажуватиме на годину 1500 тонн залізорудного концентрату.

збігається з позицією редакції. Редакція залишає за собою право виправляти матеріали та рецензувати рукописи. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.Матеріали, позначені (R), публікуються на правах реклами.

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій.

Передплатні індекси: українською мовою — 99309 російською мовою — 99340 Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес-Експрес». Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50-08-54

НАКЛАД МІСЯЦЯ 28000 прим. Замовлення № 2352

3

№ 45 (200)

22 листопада 2011 року

Тут і тепер Наука СПІВРОБІТНИЦТВО ЗТР поставить трансформатор в Аргентину. ПАТ «Запоріжтрансформатор» (ЗТР) виграло тендер на поставку трансформатора (135 МВА, 500 кВ) для гідроелектростанції «Пьєдра дель Агіла» (Аргентина). Конкурентами ЗТР на тендері були Siemens (Бразилія) і АREVA (Китай). Обладнання встановлять замість трансформатора виробництва ЗТР, який працював більше 15 років і вийшов з ладу (загалом на ГЕС 12 трансформаторів виробництва ЗТР). Відвантаження обладнання намічене на 15 травня 2012 року.

ЦИФРА За рік роздано майже $7 млрд боргів. Із 1 січня по 7 листопада 2011 року витрати українського уряду на обслуговування та погашення держборгу становили 55,4 млрд грн ($6,87 млрд), повідомили в Державній казначейській службі. Відзначається, що на погашення основної суми заборгованості на 11 місяців 2011 року в держбюджеті передбачено 43,3 млрд грн, тоді як за станом на 7 листопада Кабмін повернув 36,9 млрд грн, або 85,4% від запланованої на січень-листопад суми. Державний борг України на початок жовтня 2011 року становив 365,5 млрд грн, або 36% прогнозованого на цей рік валового внутрішнього продукту, повідомила головний науковий співробітник відділу держфінансів Державного інституту економіки й прогнозування Національної Академії наук України Тетяна Богдан. Із початку року відносна величина держборгу зменшилася на 3,5 відсоткових пункти.

ЕКОНОМІКА ВВП дедалі зростає. Збільшення валового внутрішнього продукту України в жовтні 2011 року в порівнянні з жовтнем 2010-го становило 7,2%, повідомив прем’єр-міністр Микола Азаров. У середині жовтня 2011 року прем’єр оцінив зростання ВВП країни за дев’ять місяців 2010-го в 5,3%. Уряд очікує збільшення цього показника цього року на 4,7% за інфляції 8,9%. Держкомстат оприлюднив поки лише дані про квартальну динаміку ВВП: у третьому кварталі темп зростання прискорився до 6,6% із 3,8% у другому й 5,3% у першому. Українську економіку визнали однією з найперспективніших у світі, заявив конгресмен від штату Нью-Йорк Майкл Грімм. Він відзначив, що США мають звернути увагу на потенціал України, адже є безліч можливостей співробітництва між двома країнами, і таке партнерство логічне. Конгресмен перелічив ключові переваги України та найперспективніші галузі: енергетична сфера,

сільське господарство, туризм та інфраструктура. «Сьогодні Україна має значний запас природного газу, що може гарантувати світу альтернативу залежності від нафти. Цей потенціал дозволить Україні стати найважливішим гравцем у наступні 10—20 років», — уважає Майкл Грімм.

ФІНАНСИ Нацбанк переводить частину резервів у юані. З ініціативи НБУ з Китаєм проведуть свопи, які дозволять тримати в резерві до 30% товарообігу між країнами. А це приблизно $2,5 млрд. Банкіри пояснюють це рішення необхідністю вживати заходів в умовах кризи в Європейському Союзі. Торік Україна ввезла китайських товарів на $4,7 млрд і відправила своїх на $1,31 млрд. Завдяки новим угодам Україна сподівається збільшити товарообіг між країнами.

Крім того, є намір придбати полігон для переробки відвалів. «Садова Груп» розраховує профінансувати більшу частину проекту за кошти ЄБРР, що може виділити компанії кредит у сумі до $36 млн на розвиток бізнесу з переробки вугільних відвалів.

«ІНТЕРПАЙП» має можливість поставляти колеса в Німеччину. Компанія одержала сертифікати відповідності європейським стандартам і внутрішнім вимогам німецьких залізниць на остаточно механічно оброблені залізничні колеса. Це дозволить «Інтерпайпу» робити прямі поставки чистових залізничних коліс під брендом KLW одному з найбільших операторів залізниць Європи — Deutsche Bahn.

ПЕК

ПРОМИСЛОВІСТЬ Найбільший виробник перфорованих металевих виробів — ВАТ «Завод імені Фрунзе» (Харків) відкрив представництво в Санкт-Петербурзі. Нове представництво охопить північно-західні регіони Росії. За словами голови правління заводу Олександра Василенка, представництво просуватиме вироби, пов’язані з дизайном та інтер’єром міського середовища: перфорований лист, секції огороджень, кошики для сміття, металеві лавки. На Марганецькому ГЗК заборонили спуск людей у шахти. Криворізьке територіальне управління Держгірпромнагляду заборонило ПАТ «Марганецький гірничозбагачувальний комбінат» із 14 листопада здійснювати спуск людей у шахти підприємства. У пресрелізі відомства повідомляється: «У зв’язку з невиконанням протокольних рішень та ігноруванням приписів Держгірпромнагляду не узгоджено план розвитку на 2012 рік ПАТ «Марганецький ГЗК»... Не в повному обсязі виконано умови узгодження програми розвитку гір-

Компанія «Енергоінвест» запустила після реконструкції Слободо-Бушанську малу ГЕС у Ямпільському районі Вінницької області, інвестувавши в її відновлення 7 млн грн, повідомив президент «Енергоінвесту» Володимир Житник. За його словами, на станції потужністю 264 кВт установлено дві турбіни по 132 кВт кожна. За рік вона здатна заощаджувати 176 тонн вугілля або 288 тис. м3 газу. ГЕС побудована на місці колишньої міжколгоспної електростанції, виведеної з експлуатації 1972 року. Відновлення ГЕС розпочато 2010-го і завершене в листопаді 2011 року.

ничих робіт 2011 року, не на всіх копрах вчасно проведено паспортизацію».

Партнерство із ДПЕК допомогло гірникам Свердловська достроково виконати план. Шахтарі ДП «Свердловантрацит» достроково виконали річний план, піднявши на-гора 5 млн 640 тис. тонн вугілля, повідомив технічний директор ДП Костянтин Тюміков. Залучення приватного капіталу на державне підприємство довело свою ефективність. «Велику роль тут відіграло партнерство із ДПЕК. Планомірна робота із програми державно-приватного партнерства, «уливання» коштів від ДПЕК, на які ми можемо купувати нове обладнання, уводити нові програми, реалізовувати їх, дали свої позитивні результати», — відзначив Тюміков.

Sadovaya Group побудує чотири заводи. «Садова Груп», великий приватний виробник енергетичного вугілля в Україні, планує побудувати не менше чотирьох підприємств із переробки вугільних відвалів потужністю до 3,6 млн тонн на рік, говориться в повідомленні компанії на сайті Варшавської фондової біржі.

Херсонський НПЗ проведе реконструкцію. Херсонський нафтопереробний завод планує зробити реконструкцію підприємства до 2019 року, повідомив заступник голови правління, технічний директор заводу Микола Білик. На цей час розробку техніко-економічного обґрунтування завершено.

Реконструкцію проведуть у два етапи: перший — 3,5 роки, другий — 4,5. Після чого завод планує виробляти 4,5 млн тонн нафтопродуктів на рік. Це буде бензин якості «Євро-5» марки А-95 і А-92, дизельне паливо та авіаційне марки JET.

У січні-жовтні експорт електроенергії зріс у 1,6 раза. Україна в січні-жовтні 2011-го збільшила експорт електроенергії на 57,1% (на 1 млрд 803,9 млн кВт. год.) у порівнянні з аналогічним періодом 2010 року — до 4 млрд 961,9 млн кВт.год, повідомили в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості. Поставки електроенергії з «енергоострова» Бурштинської ТЕС у напрямку Угорщини, Словаччини та Румунії за десять місяців зросли в 3,1 раза (на 1,662 млрд кВт·год.) у порівнянні із січнем-жовтнем 2010 року — до 2 млрд 443,6 млн кВт·год.

БУДІВНИЦТВО Дитячу лікарню майбутнього зведуть за рік. Прем’єр-міністр України Микола Азаров обіцяє особисто проконтролювати реалізацію проекту з її будівництва. За словами прем’єра, наразі в уряду поки немає чіткого уявлення, яким чином буде реалізований цей проект. «Треба розглянути питання, ухвалити рішення, щоб його було виконано. І якщо ми таке рішення ухвалимо, то цю лікарню буде за рік побудовано», — резюмував Азаров. Об’їзна дорога в Дніпропетровську готова на 80%. Про це стало відомо під час наради із завершення будівництва 1-ї і проектування другої черги об’їзної дороги навколо Дніпропетровська. «На попередній нараді я поставив завдання — до 7 листопада завершити облаштованість земельного полотна. Роботу виконано вчасно, темпи будівництва стабільно високі», — сказав губернатор Дніпропетровської області Олександр Вілкул. Зведення першої черги південного обходу передбачає облаштування 5 шарів дорожнього полотна, перший з яких — основа зі шлаків висотою 26 см — готовий на 92%, другий — щебенево-піщана основа висотою 18 см — на 86%.

листопада 2011 року по березень 2012-го. Кукурудзу закуплено нижче ціни американського зерна на 20 доларів за тонну (середня вартість грудневих контрактів на кукурудзу в Чикаго минулого тижня — $256,20). Торік на США припало майже 90% усього японського імпорту кукурудзи. Японія — ще одна азіатська країна, що почала шукати в поточному сезоні альтернативу дорогій американській кукурудзі.

АВТО ЛАЗ одержав половину держзамовлення на транспорт до Євро-2012. Львівський автобусний завод виготовить 50% державного замовлення на транспорт для міст, що приймають матчі чемпіонату Європи з футболу 2012 року, повідомив гендиректор ТОВ «ЛАЗ» Ігор Малець: «Відповідно до меморандуму планувалося виготовити 2 тисячі одиниць транспорту, потім — ще 1,5. Якщо буде виготовлений максимум 800 одиниць, це вже добре», — сказав Малець. За його словами, у рамках меморандуму, підписаного із урядом України в березні 2010 року, уже виготовлено 500 одиниць транспорту на 700 млн грн. Випуск автомобілів на ЗАЗі зріс у півтора раза. У січні — жовтні 2011 року в ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» зроблено 50991 автомобіль. Експорт становив 24436 авто. У січні — жовтні 2010-го виготовлено 34044 авто, на експорт пішло 17119.

РЕЗОНАНС На цукровому заводі замість буряків трохи не переробили артснаряд.

Працівники Бродецького цукрового заводу (Вінницька обл.) під час навантаження цукрових буряків виявили предмет, схожий на артилерійський снаряд, повідомили в прес-службі керування МНС у Вінницькій області. Робочі підприємства повідомили місцевих рятувальників, які встановили, що виявлено вибухонебезпечний предмет — 37-міліметровий артснаряд часів Великої Вітчизняної війни. Він був вивезений фахівцям МНС за межі заводу й знешкоджений.

АПК Японія закупила 0,8 млн тонн української кукурудзи. Японія, найбільший світовий експортер кукурудзи, закупила близько 800 тис. тонн української кукурудзи. Зерно придбане п’ятьма японськими компаніями з поставкою з

Підготувала Анна ГРЕЧАНИК за матеріалами УНІАН, ГолосUA. UGMK.INFO, РБК-Україна, ЛIГАБiзнесIнформ Інтерфакс-Україна, Укррудпром

4

№ 45 (200)

22 листопада 2011 року

Комунтех-2011

Межа ефективності

Неподалік від АвтоКрАЗу розмістилися закордонні конкуренти з харківською «пропискою». Українська компанія «Кобальт» пропонує в нашій країні китайські вантажні автомобілі Foton. Одна з моделей має 150-сильний двигун

що позиціонує себе не тільки як виробник сільгосптехніки, а і як амбіційний гравець на ринку комунальної техніки. На особливу увагу заслуговує міні-навантажувач «МКСМ-800», здатний виконувати різноманітний

тячої» техніки вражає великим вибором і додатковими функціями. Заслуговують на увагу компактні міні-екскаватори, призначені для будь-яких робіт — ландшафтних, будівельних, для зносу споруд. Вага моделей — від 1 до 12,5 т. Цікаві й навантажувачі з поворотом усіх коліс, що особливо цінне у разі роботи на трав’яному покритті. Не можна залишити без уваги й трактори словенської Agromehanika. Незважаючи на те, що компанія орієнтована насамперед на потреби аграрного

Cummins і восьмикубовий кузов заднього завантаження. Другий автомобіль потужніше — із 185-сильним мотором. Крім того, китайці продемонстрували три збирально-підмітальні моделі продуктивністю від 16 до 35 тис. м 2 дорожнього покриття на годину. Київська компанія «Буддормаш» презентувала дорожню комбіновану машину зі змінним обладнанням на базі «МАЗ-5337». Універсал призначений для підтримки магістральних і міських автомобільних доріг з асфальтобетонним і цементобетонним покриттям в умовах помірного клімату. Цей міський гігант здатний перевозити до 10 т вантажу, добре, потужність двигуна (180 к.с.) це дозволяє. Завдяки можливості зміни обладнання машина може виконувати піскорозкидні, поливомийні, очисні та інші функції. Білоцерківський комбайно-тракторний завод укотре продемонстрував,

спектр робіт — від власне навантаження й збирання снігу до підмітання. Машини пропонуються з дизельними двигунами виробництва HATZ і CUMMINS потужністю від 161,1 до 180 к.с. «АгромашхолдингУкраїна» — офіційний дилер російської компанії з аналогічною назвою — презентував дітища тракторних заводів РФ. Інте рес в українських комунальників мають викликати комунальні й тротуароприбиральні машини на базі тракторів. Узагалі — ті ж трактори, тільки зі спеціальним навісним обладнанням. Їх можна назвати «малятами», якщо мати на увазі володимирські трактори, — у них двигуни потужністю від 30 до 60 к.с. Але, з іншого боку, не орати ж на них, а в міських умовах більше й не треба. Виставка не буде повною без комунальної й будівельної техніки визнаного світового лідера — Bobcat. Асортимент «ко-

сектора, у її модельному ряді — універсальні трактори для комунальної сфери. Це, у першу чергу, багатофункціональний трактор AGT-830 і AGT-835. Двигуни Lombardini і Perkins потужністю від 30 до 36 «коней», економічність, комфорт — усим вони добрі. Навісне обладнання дозволяє підмітати-поливати, косити траву, стригти газони, здійснювати навантаження й робити інші необхідні в господарстві процедури. Не залишилася поза увагою й утилізація відходів — справжній бич сучасної цивілізації. Київський науково-технічний центр «Флеш-Р» — ексклюзивний представник британської INCINER8 Limited — представив спеціально розроблений трейлер — мобільний утилізатор. Як можна здогадатися вже з назви, цей пристрій дозволяє знищувати відходи безпосередньо на місці, що скорочує час і витрати на доставку. Машина, яка нагадує симпатичний паровозик, може безперебій-

Виставка «Комунтех-2011» чітко визначила пріоритети вітчизняної «комуналки» — передусім максимально раціональне ведення господарства Денис ІВАНЕНКО Початок на стор. 1

Усе зрозуміло: криза, можливість заощадити на участі у виставці, однак саме в часи економічних негараздів як ніколи важливо показати свій товар лицем. Спеціалізовані вис тавки саме й мають допомогти в такій нелегкій справі, оскільки дозволяють знайти не тільки клієнта, а й партнера, а також придивитися до конкурентів. А конкуренція, як видно, буде серйозна, адже фактично кожна промислова виставка все чіткіше визначає пріоритети сучасності. Це, як ми переконалися, економія й раціональне використання ресурсів. Про це говорили учасники виставки, це твердили доповідачі на спеціалізованих засіданнях, а головне — сама представлена продукція й технології. І цілком очевидно, що майбутнє в комунальному господарстві — за технікою й підходами, що дозволяють максимально раціонально організувати всі виробничі процеси, особливо в енергетичному аспекті.

Докладно

На вулиці... Кременчуцький АвтоКрАЗ знову радує потенційних споживачів, у тому числі й комунальників, новинками на колесах. На «Комунтеху» полтавчани представили два новітніх сміттєвози на базі шасі вантажівок безкапотного компонування, з каркаснопанельною склопластиковою кабіною. Це, поперше, триосьовий сміттєвоз «КРАЗ К16.2» на шасі «КРАЗ Н23.2» із 30-кубовим кузовом, оснащеним системою навантаженнярозвантаження типу «мульти ліфт». Автомобіль має гідроманіпулятор, що працює з невеликими контейнерами для роздільного сміття, які випускаються німецькою компанією Schafer. До речі, вона також брала участь у виставці. Друга модель — сміттєвоз заднього розвантаження «К12.2» на двохосьовому шасі «КРАЗ Н12.0», розроблений кременчуцькою фірмою «Влів».

но працювати мінімум 12 годин. Ще один світовий лідер, який презентував свою техніку на «Коммунтех-2011», — Doppstadt. Усе як треба, тобто солідно. Мерседесівські двигуни, дизайн, економічність, надійність — переваги можна називати довго. В асортименті, зновтаки, виділимо мобільні утилізатори, які переробляють не тільки біовідходи, а й будівельне сміття.

…І вдома Утеплення та енергоефективність житлових будин-

ків — ключова тема комунальних виставок протягом декількох років. Київське ТОВ «Гейзер» пропонує дивовижно, судячи із заявлених цифр, ефективну технологію утеплення піносклом покрівлі, стін і цоколя: 35% економії на опаленні й столітній гарантований термін експлуатації. Причому укладається піноскло на всі основні види поверхонь. Цікава й технологія обігріву відкритих площ лідера в цьому сегменті — торговельної марки «Теплодор». Кабельна антиобліднювальна система, монтована на сходах, дорогах і тротуарах, виключає утворення ожеледі й заощаджує час і зусилля. Загалом, повний комфорт, у який треба вкласти гроші. До боротьби з морозами долучилося й ТОВ «Теплолюкс Україна», запропонувавши систему «Тепломаг». Вона забезпечує обігрів промислових магістральних трубопроводів, резервуарів і колекторів,

а такого добра, скажімо в Києві, як і в будь-якому великому місті України, хоч греблю гати. «Тепломаг» запобігає замерзанню й конденсації рідини в трубопроводі, забезпечує компенсацію тепловтрат, технологічний обігрів і стартовий розігрів. Опалення будинків традиційно представлене головним чином універсальними твердопаливними котлами. Задум зрозумілий, адже в них можна спалювати як класичні види палива, такі як кам’яне вугілля, так і все більш звичні альтернативні — брикети з тирси, деревні відходи. Лідером у цьому напрямку серед учасників виставки треба назвати волинськолитовський Kalvis, що пропонує цілком європейську техніку. Утім, альтернатива також була. Наприклад, геліосистеми Atmosfera — сонячні водонагрівальні системи, які ґрунтуються на сучасних європейських технологіях. Як заявив виробник, використання сонячних колекторів дозволяє заощаджувати до 90% витрат на гаряче водопостачання, до 70% — на підігрів басейнів, а також до 30% — на опалення. Оптимальний варіант для готелів, санаторіїв і торгових центрів. Просуває «сонце» на українському ринку й чеська Natural Stonez CZ, представлена в нашій країні підприємством «Солар». Західні слов’яни пропонують будівництво «під ключ» фотоелектричних електростанцій: великих наземних установок, установок на дахах промислових об’єктів і малих електростанцій на житлових будинках. Перспективно, хоча в умовах нашого клімату, звичайно, вимагає раціонального підходу й попередніх розрахунків. Цікаві й електричні обігрівачі «ЕнергоЛюксу», які дозволяють автоматично регулювати температуру в приміщенні. Як теплоносій у них використовується дистильована вода, а скласти радіатор можна навіть самотужки. Традиційно високу якість своїх виробів презентував рівненський «ГазотронЛюкс» — інноваційний проект корпорації «АстронУкраїна». Єдиний виробник компактних люмінесцентних ламп на території СНД представив вироби з ресурсом від 6 до 15 тис. годин роботи. Звичайно, набагато економічніші в порівнянні зі звичайними лампочками розжарювання — економія до 80%.

№ 45 (200)

22 листопада 2011 року

5

SOSтан

Останні зі склодувів Колись Київ був відомий художнім склом. Скло залишилося, а мистецтво зникло Микола ПОЛІЩУК Не дуже давно професія склодува вважалася героїчною нарівні з шахтарями й металургами. Навіть скоріше із другими: і ті, і інші стояли біля розжарених печей, тільки в одному випадку плавилося скло, а в іншому сталь. Представників цих занять називали майстрами вогненної професії. Тільки металурги в нинішніх умовах почуваються більш-менш упевнено, а от склодувам не пощастило. Їхнє ремесло повільно, але невідворотно вимирає.

Місто без художнього скла Спроба довідатися, що ж нині являє собою колись гордість міста — завод художнього скла, закінчилася розчаруванням. Виявляється, це підприємство за своїм профілем вже давно не працює. Завод художнього скла в останні роки спіткали суцільні невдачі: його корпуси горіли, штат скорочувався, виробництво падало, поки зовсім не зійшло нанівець. «Ніякого скла тут більше не роблять, — почули у слухавці чоловічий голос, як виявилося, охоронця колишнього заводу. — Та

й узагалі, більше таких підприємств у столиці не залишилося. І склодувів теж». Але після невеликого пошуку нам усе-таки вдалося знайти місця, де працюють склодуви. Наприклад, на Київському заводі скловиробів.

— Колись у нас було більше ста склодувів і чотирьохсот робітників, — говорить начальник відділу технічного контролю заводу Лідія Щербак, — зараз залишилося тільки троє, та й це виробництво буде незабаром згорнуто. Єдиний товар, який ми випускаємо, — вироби медичного призначення. Переважно трубки, пробірки, лійки. Але й тут у нас проблеми: по-перше, зі збутом, а по-друге, із сировиною. Із Полтавської області ми одержували напівфабрикати-склотрубки, які сьогодні надходять нерегулярно. Нехай і залишки виробництва, але ми просимо Лідію Василівну провести для нас екскурсію підприємством. Тим більше, що кияни про нього знають набагато менше, ніж про колишній завод художнього скла.

Задзеркалля на вулиці Гонгадзе Із зупиненням склодувного промислу завод скловиробів не справляє враження депресивного, вимираючого підприємства. Тут роблять склоблоки й скло-

пакети, вітражі й меблі зі скла. Але найбільше вражають дзеркала — від маленьких сувенірних, подарованих нам на згадку, до величезних вітрин і витончених із гравіюванням для ванн і коридорів. Навіть вивіска на прохідний — і та

із дзеркала, та й уся чимала територія підприємства заставлена ними: куди не подивишся, скрізь бачиш своє відбиття. За периметром теж дзеркала, наче в реаліті-шоу.

— Ви знаєте, що всі столичні склодуви були самоуками? — запитує наша співбесідниця. — Цієї спеціальності ніде не навчали — ні ПТУ, ні технікумів цього профілю не було. У всякому разі, я працюю тут із 1972 року й жодного разу не чула про таких. Тому приходили до нас ентузіасти, які переймали досвід у старшого покоління. До речі, виходило не в усіх. У когось просто не вистачало хисту створювати гарні вироби, а багато хто не витримував високої температури. Адже треба було стояти цілий день біля скловарної печі, температура в якій — близько півтори тисячі градусів. Та й у радіусі багатьох метрів температура нижче п’ятдесяти градусів не опускалася. А треба було брати порції скла й видувати з них вироби. У склодувному цеху обладнання переважно демонтовано, хоча видно, що раніше тут було дуже багато робочих місць. Підлога із гранітної кришки, якісь дуже старі інструменти з дерев’яними ручками, непотрібні залізки під стінами. Лише у двох місцях посередині величезного по-

До речі Київська міськдержадміністрація збирається створити археологічний музей. Розташований він буде на Контрактовому майдані, а початок роботи запланований на 2015 рік. «Через три роки на Контрактовому майдані може з’явитися археологічний музей просто неба. Більш

того, підтримка вже існуючих і створення нових музеїв у місті є одним із пріоритетів, визначених у стратегії розвитку Києва до 2025 року», — заявив голова КМДА Олександр Попов. Зараз міська влада разом з відомими дослідниками київської старовини Петром Толочком, Глібом Івакіним

і Михайлом Сагайдаком розглядають проект. Відповідно до задуму, біля метро «Контрактовий майдан» планують звести скляний куб на рівні ґрунту, у якому розмістять археологічні знахідки, зроблені на Подолі. Денис ІВАНЕНКО

рожнього приміщення біля газових пальників сидять дві дівчини й літній сивовусий майстер. Приводні паси акуратно крутять металеві вали, на які насаджені скляні трубки. Скло, виявляється, має крутитися, щоб рівномірно підігріватися з усіх боків. Таня, інший майстер, пояснює, що для маленьких виробів досить пальника, а для великих застосовується факел — безбарвне полум’я виривається з

Трохи ностальгії

великої труби й акуратно з усіх боків охоплює скло. Декілька доведених до автоматизму маніпуляцій руками (ми ніяк не можемо за ними встежити) — і чергова мензурка готова.

Робочий кабінет Лідії Щербак прикрашає специфічний скляний виріб: віночок із дуже тонких скляних колосків у скляній же вазі. Він припав пилом, як і пам’ять про художниківсклодувів, які працювали колись у Києві.

— Але ж колись не тільки завод художнього скла, а й наше підприємство випускало і вази, і кубки, і всіляких скляних звіренят. Чомусь були популярні чортенята, — згадує Лідія Василівна. — Зараз же в місті залишилася, напевно, тільки одна скловарна піч — на склотарному заводі. Там свого часу виготовляли вироби з непрозорого, або «глушеного», скла. Робили смальту, з якої потім викладали мозайкові картинки на будинках. А дві такі

— Зараз ми використовуємо суміш газу й повітря, одержуючи температуру 900 градусів, — говорить Таня, — але якщо змішати газ і кисень, її можна підвищити до 1200 градусів. На столах перед майстрами лежать мензурки, лійки — предмети суто утилітарні, далекі від високого мистецтва.

печі, які були на заводі художнього скла, мабуть, уже знищені безповоротно.

— Але ж у місті фактично скрізь продаються сувеніри зі скла — а вони звідки беруться? — дивуємося ми.

— Гарні подарункові вази й набори зі скла, які ми бачимо в магазинах (узагальнено їх називають сортовим склом), завезені сюди або з-за кордону, або із Західної України — Львова, Бережан. Я не виключаю, що десь у Києві є маленькі, так звані «горшкові» печі, на яких теж роблять скляні фігурки. Адже майстрів високої кваліфікації, які втратили роботу в Києві, багато. Але склодув — це не та професія, якою можна займатися індивідуально, як, наприклад, шевці або таксисти. Для якісного виробництва потрібні габаритне обладнання, багато енергоресурсів, вихідний матеріал. Бажаючих організувати серйозне виробництво нема, а самотужки, без техніки навіть добрий майстер не підніметься вище кустарного рівня. Хоча, звичайно, професіонали знайдуть роботу завжди. Наприклад, сьогодні затребувана професія склодува, який виготовляє неонові вивіски. Але це не справжнє мистецтво.

6

№ 45 (200)

22 листопада 2011 року

Підприємство

Надійні, отже затребувані Будівельна компанія з Нової Каховки наразі — одна з найсучасніших організацій галузі в Україні Початок на стор. 1

Головним для нас на той час було заплатити податки й вчасно розрахуватися з працівниками. Підприємству довелося освоювати нові напрямки діяльності, нові технології, розширити сферу послуг і збільшити виробництво продукції. Як сказав Ломоносов, «невсипуща праця перешкоди долає». І це дійсно так: завдяки безперервному бажанню працювати, сумлінному виконанню замовлень нові підприємства, з якими ми почали працювати в кризу, допомогли нам вижити, і вони дотепер є нашими замовниками. Зараз на підприємстві працює понад 600 чоловік, які одержують високу заробітну плату, виплачувану без затримок. Сьогодні ми не відчуваємо появи конкурентів. Кількість замовлень не зменшується, а збільшується. Наші замовники знають, що в нас буде однозначно дешевше, оперативніше, дуже якісно. А найголовніше — ми ніколи нікого не підводили, свою роботу завжди здавали в строк. У вересні цього року ми одержали сертифікат ISO 9001:2009, який підтверджує, що система управління якістю послуг, які надає наше підприємство, відповідає державним і міжнародним стандартам. Ми будуємо промислові об’єкти «під ключ» — від проектування до здачі в експлуатацію в Херсонській, Львівській, Донецькій та інших областях України. Основна частина замовників — на Херсонщині. Це такі гіганти виробництва, як «Чумак», «Каргілл», «Грін Тім» та інші.

— Розкажіть докладніше про основні об’єкти й напрямки діяльності підприємства.

— Усі замовлення в нас дуже серйозні. Так, ми побудували найбільше в Україні й одне з найбільших у Європі овочесховище для підприємства «Грін

Пустотні плити

Тім» у Каховці. Також ми є генпідрядником у будівництві найпотужнішого в Україні комплексу вітроенергетичних установок на три мегавати кожна на узбережжі Чорного моря. Цього року буде запущено перший вітрогенератор, наступного запланований монтаж ще восьми, і далі нарощуватимемо темпи. Маємо намір будувати не менше 10 вітрогенераторів на рік. Разом із нами ці установки монтуватимуть датчани, вони привезуть спеціальну піднімальну техніку. Вага одного генератора — 120 тонн.

дівельні конструкції, унікальні для України. Монтаж будинку розрахований приблизно на три місяці. Також ми виконували монтаж систем пожежогасіння на фабриці потужної американської компанії «Проктер енд Гембл», яка виробляє мийні засоби, у Дніпродзержинську. Правда, нам цей вид діяльності тоді був невластивий, ми відкрили новий напрям тільки через кризу, коли не було обсягів робіт. Тендер у цієї компанії виграти важко, у них коротка розмова і з організацією, що припускається порушень у вироб-

Валерій Сєров Народився 1947 року. Закінчив Новокузнецький металургійний інститут за фахом інженербудівельник. Трудову діяльність почав 1963 року муляром. Із 1966 по 1977 рік — конструктор, начальник проектного відділу Кузнецького металургійного комбінату. 1977—1978 рр. — головний інженер проектів ЦНДІ «Проектстальреконструкція». 1978—1998 рр.

— виконроб, начальник Його треба скласти внизу й підняти на висоту 120 метрів. Кожен підмурок — це 700 кубометрів бетону, 80 тонн арматури. Ми вже готові розпочати роботу. За прогнозами, інвестори (вони ж замовники) планують у рамках програми «Вітроенергетика» розмістити близько 100 таких вітряків уздовж усього чорноморського узбережжя. Цей проект за потужністю не поступатиметься Каховській ГЕС. Ще один мегапроект — будівництво торгово-розважального центру «Оскар» у Херсоні. Це шестиповерховий будинок площею 5 тисяч квадратних метрів із кінотеатрами на даху й плавальним басейном на четвертому поверсі. Тут ми застосуємо посилені бу-

ПМК, начальник ДБК ПУ «Каховсільбуд». Із 1998 року очолює компанію «Олеся». ництві: великий штраф без права повторної участі в їхніх тендерах. Наприклад, якщо підприємство не убезпечує ведення робіт — ризикує одержати «жовту», а то й «червону» картку, оскільки так звана «карткова» система безпеки праці застосовується не тільки у самій компанії, а й щодо підрядних організацій. Ми тоді і тендер виграли, і належним чином виконали нову для нас роботу, і перейняли в них систему вручення карток. Упровадження цієї системи вплинуло не тільки на підвищення рівня виробничої безпеки, а й на дисципліну на підприємстві, а також на продуктивність праці. Її суть у тому, що за кожне виявлене порушення охорони праці працівник одержує жовту

Судносервіс

картку. Наприклад, за відсутність проекту організації робіт або невикористання засобів індивідуального захисту. Якщо порушення тривають, наприклад, співробітник на роботі в нетверезому стані, йому дають червону картку, яка передбачає відсторонення від робіт аж до звільнення. П’ять жовтих карток прирівнюються до однієї червоної. Їхня кількість впливає на відсоток премії, а також на можливість подальшої роботи на підприємстві.

— Наскільки складні завдання доводиться вирішувати під час ведення робіт?

— Спорудження кожного об’єкта передбачає в першу чергу одержання всіляких дозволів на будівництво, підготовчі роботи, проектування, виготовлення конструкції — від підмурку (залізобетонного, монолітного або збірного) до каркаса будинку. Переважно конструкції в нас збірні. За рахунок цього терміни будівництва значно скорочуються, а вартість часом істотно знижується. Досвід, накопичений нашими інженерами, дозволяє проектувати, робити розрахунки і конструювати будинки та споруди із застосуванням сталевих, залізобетонних конструкцій, а також швидкоспоруджуваних полегшених конструкцій із застосуванням панелей на зразок «сендвіч» власного виробництва. Проектноконструкторський відділ нашого підприємства підготував декілька проектів підприємств із переробки сільгосппродукції разом із провідними фірмами Європи та Америки. Під час виконання проекту й у процесі будівництва група фахівців працює із замовниками, підрядниками, субпідрядниками, виїжджає на об’єкти проектування та будівництва для ухвалення оперативних конструктивних рішень на дільниці,

«Каргілл» (Донецк)

Довідка «УТГ» ТОВ «Олеся» — провідне українське підприємство з проектування й будівництва промислових і цивільних об’єктів, виготовлення сталевих монолітних залізобетонних конструкцій, виробництва та установлення алюмінієвих і металопластикових конструкцій тощо. Великий досвід проектування, упровадження передових технологій і організації будівельного виробництва дозволив створити будівельну організацію, у якій наразі працює 618 людей. У процесі роботи створено проектну групу, купувалася й відновлювалася будівельна техніка, яка була в ужитку. Придбано зупинений завод ЗБВ, який зараз випускає до 3000 м3 збірного і товарного бетону на місяць, зупинений метизний. Побудовано цех металоконструкцій. Сьогодні підприємство виконує монолітні бетонні конструкції, високоякісні бетонні вакуумовані підлоги на обладнанні Швеції, випускає пустотні плитиперекриття, металопластикові та алюмінієві вікна, фасади, робить профнастил, сендвіч-панелі, фасадні касети, проектує й будує будинки й споруди з легких металоконструкцій «під ключ». ТОВ «Олеся» — постійний підрядник компанії «Чумак». Побудовано цех сезонної переробки овочів, резервуари для олії 5000 м3, маслозавод із повним циклом переробки 1400 тонн соняшнику на добу, цех екстракції олії, Скадовський консервний завод, Каховський консервний завод. У 2004—2005 роках споруджено будівлю з монолітним каркасом СБК Каховської ГЕС, елеватор компанії «Каргілл» у Донецьку, реконструйований винзавод ВАТ «Князь Трубецькой» і багато інших об’єктів. ТОВ «Олеся» стає дедалі популярнішою, а робота колективу була відзначена державними та міжнародними нагородами. взаємодіє з виробничими дільницями компанії — заводом ЗБВ, цехом металоконструкцій, готує тендерні проектні пропозиції. У будівництві все частіше застосовуємо великі прогінні конструкції. Плитиперекриття використовуємо до 15 метрів, які самі ж і робимо. Іноді навіть вносимо зміни в готові проекти. Наприклад, якщо проектом у монолітному ва-

Соєвий завод

ріанті передбачене використання плит 6х6 метрів, то ми застосовуємо 6х9 і 9х12 метрів. Такі будівлі замовникові набагато зручніше експлуатувати, торговорозважальний центр це, фабрика чи завод, оскільки колон виходить менше, прогони більші, приміщення просторіші. Після будівництва каркаса обробляємо і монтуємо обладнання. За таким прин-

№ 45 (200)

22 листопада 2011 року

7

Підприємство ципом будували маслоекстракційні заводи, елеватори, фабрики. Ми фактично побудували ЗАТ «Чумак», завод «Каргілл» у Каховці, елеватор для «Каргіллу», «Судносервіс» у Донецьку. Зараз почали будувати овоче- і фруктосховища. Так, торік ввели в експлуатацію овочесховище на базі ТОВ «Дніпровська аграрна фірма ім. Солодухіна» під Новою Каховкою, замовник залишився задоволений; ще два — у Каховському районі. Цього року здали один із найбільших у Європі логістичний центр підприємства «Грін Тім». Зараз ведемо переговори із приводу монтажу фруктосховища з регульованим газовим середовищем у Криму. Ще одна важлива й цікава для нас робота — допомога у зведенні СвятоАндріївського храму, найбільшого на півдні України. Зокрема, ми проектували, виготовляли та встановлювали металеві конструкції — каркаси бань. Площа найбільшої бані — 6 соток. Ми повністю їх спроектували, розробили технологію монтажу під техніку, що у нас є, щоб не замовляти великі крани, оперативно зробили легкі металоконструкції. Після того, як зробили обшивку, звели бані на храм. Найскладнішим було змонтувати й підняти хрести, подаровані храму Президентом України. Особливо важко було встановлювати їх на найбільшій і найвищій бані. Річ у тім, що висота, на яку піднімали хрест, — близько 70 метрів, а наявна в місті піднімальна техніка працює максимум на 59 метрах. Ми самотужки вирішили цю проблему — подовжили стрілу крана на 12 метрів, звичайно, оформивши перед цим необхідну дозвільну документацію. Завдання не з легких, але ми з ним упоралися й зробили подарунок церкві. За це нагороджені орденом Святого Володимира.

— У чому унікальність і перевага будівельних матеріалів, які виготовляються на вашому підприємстві?

— Як я вже сказав, сьогодні ми у великих обсягах робимо залізобетонні пустот-

Формувальний цех пустотних плит

ні плити до 15 метрів завдовжки та металоконструкції. Ми єдині, хто випускає такі плити. Схожі лінії є, але такої якості й таких прогонів нема. Для їхнього виробництва ще 2009 року придбали в італійської фірми основні складові обладнання, необхідного для виготовлення цієї продукції, решту доробили самі. До речі, італійці пішли нам назустріч, продавши кілька основних вузлів, та ще й за низькою ціною, оскільки й на них вплинула світова економічна криза. Самостійно дороблена й змонтована лінія нам обійшлася набагато дешевше, ніж купівля готової. Почавши застосовувати екструдери й відробивши технологію виготовлення, ми одержали плити найвищої якості щодо форми, розмірів і міцності, що довели випробування під час процедури сертифікації. Крім того, за весь час випуску пустотних плит у нас не було жодного випадку браку. Дослідження показали, що така продукція витримує потрійне навантаження, придатна для використання в сейсмічно активних зонах. У той же час наші плити майже вдвічі легші за звичайні: шестиметровий прогін — до 300 кг/ м2. Навіть за більших прогонів (до 12 метрів) вага пустотної плити — до 400 кг/м2, у той час як монолітна в декілька разів важча. Завдяки цій перевазі зменшуються витрати на будівництво фундаментів і перекриттів, а роботи проводяться оперативніше. До таких плит, як правило, необхідні каркасні будинки, ригелі, колони. Їхнє виробництво ми теж освоїли, і тільки за останні два місяці випустили загалом понад 1000 одиниць. Виготовлення довгорозмірних плит за новою технологією на італійському обладнанні організовано на чотирьох доріжках нової лінії. Монтаж плит прогоном від 6 до 21 метра дозволяє скоротити строки будівництва, виграти у вільному просторі, який раніше займали несучі опори, що, звичайно, позначається на собівартості будівництва й усього комплексу робіт.

Великі плани

Іпотеку планують пожвавити За повідомленням Building. ua, єдиний спосіб повернути довіру населення до ринку житлової нерухомості України — забезпечити закінчення будівництва всіх недобудованих об’єктів, заявив голова правління Державної іпотечної установи Віктор Миргородський.

На прес-конференції Валерій Миргородський повідомив, що цього року ДІУ відродила свою основну діяльність — рефінансування іпотечних кредитів. Голова правління ДІУ уточнив: «Із початку року ми викупили в банків 150 іпотечних кредитів У виготовленні плит використовується італійська формувальна установка — екструдер «Нордімпьянті». За принципом м’ясорубки бетон подається в шнеки, які нагнітають тиск і утво-

на суму понад 50 мільйонів гривень. Як фінансова установа другого рівня, ми займаємося не прямим кредитуванням населення, а виділяємо банкам фінансові ресурси для того, щоб вони мали можливість надавати іпотеку за нашими стандартами. Вимоги прості: кредит видається в національній валюті на термін до 30 років за фіксованою ставкою на весь термін кредитування. Усі банки, які хочуть працювати за нашою програмою, проходять у нас акредитацію, стають нашими банкамипартнерами, і всі кредити, видані ними за нашими умовами, ми зараз викуповуємо». Крім цього, Миргородський сказав, що до кінця року ДІУ планує викувершення формування міцність набирається протягом 12 годин завдяки підігріву (для порівняння: без підігріву плити — до двох діб). Після цього проводиться розпилювання плит на потрібну довжину за допомогою спеціальної пилкициркулярки великого розміру з алмазним напиленням.

«Каргілл» у Каховці

рюють пустоти. Також застосовується напівсухе пресування: через малу кількість води бетон на формування подається майже сухий. У склад суміші, крім цементу, входять щебінь дрібний, великий, пісок і хімічні домішки. Висока міцність досягається за рахунок використання високоміцних канатів, певних марки й кількості цементу, великої кількості хімдомішок для затвердівання, завдяки яким у перші півгодини бетон стає пластичним, а потім різко тужавіє. Ще одна особливість цього методу — значна економія арматурної сталі, бетону, цементу, щебеню та інших складових. Після за-

— Яке ще сучасне обладнання використовуєте у своїй роботі?

— Цього року ми придбали новий американський бетоноукладач. Унікальність цього обладнання в тому, що воно дозволяє швидко ущільнювати й вирівнювати бетон за встановленим рівнем автоматично, незалежно від нерівностей основи, з міліметровою точністю. Основою нівелювальної системи бетоноукладача є автоматична система лазерного керування. У такий спосіб скорочуються витрати праці, збільшується швидкість і якість роботи. Наразі триває заливання підлоги із фібробетону М300 з бронювальною

пити ще 15 іпотечних кредитів, таким чином, за весь рік обсяг становитиме близько 100 млн грн. «Ці дії спрямовані на те, щоб відродити іпотечне кредитування, оскільки за час кризи довіру до будівельного ринку втрачено серед інвесторів і населення. Наразі єдиний спосіб розв’язати питання, пов’язане з поверненням довіри населення до цього ринку, — це дійсно забезпечити закінчення будівництва недобудованих об’єктів, яких на сьогодні на всій території України налічується близько чотирьох тисяч. Тому ще одним основним напрямом роботи ДІУ є кредитування добудування незавершених об’єктів», — сказав Валерій Миргородський. посипкою у логістичному центрі «Грін Тім» у місті Каховка. Цей процес завжди починається з вирівнювання й утрамбовування ґрунту, потім — розмітка й обчислення потрібної кількості бетону. Якщо треба, наноситься шар щебінки, далі — арматурна сітка, поверх якої заливається сам бетон. Подача його на поверхню підлоги здійснюється безпосередньо з «міксера», якщо його під’їзд неможливий, то подаємо бетонний розчин за допомогою автобетононасоса. У результаті роботи бетоноукладальної машини виходить бетонне покриття підлоги, готове до використання за призначенням. Особливість підлог, виготовлених за допомогою цього обладнання, — гладка «дзеркальна» поверхня, що не утворює пилу. Також цього року ми придбали китайський баштовий кран висотою близько 100 метрів, із довжиною стріли 53 метри: знайшли компанію, яка раніше продавала цей кран у лізинг, а потім забрала, ми його придбали за півціни, настроїли, і він добре працює. І купили ми цей кран тільки тому, що він необхідний для будівництва торговорозважального центру «Оскар», оскільки ніякою іншою технікою не обійтися під час будівництва такої потужної конструкції, тим більше в тримісячний термін. І цей кран урятував і нас, і замовників, оскільки останнім треба здати об’єкт до кінця цього року. Що ж до нашої техніки взагалі, то ми маємо 20 авто кранів, бетононасос, 7 бетонозмішувачів, бетоноукладач, тягачі з напівпричепами, автосамоскиди, навантажувачі фронтальні й телескопічні, авто-

За його словами, це дуже серйозна проблема, вирішення якої залежить від умов, у яких сьогодні перебуває будівельна галузь. «Дофінансування цих об’єктів дозволить нам цього року здати понад 150 тисяч квадратних метрів, наступного, сподіваюся, не менше. Наразі ця програма реалізується через 14 банків-партнерів, серед яких «Меркурій», «Кредитпромбанк», «Терра-банк», «Енергобанк». У результаті за цей і наступний роки ми зможемо здати понад 500 тисяч квадратних метрів, а це близько 3,5—4 тисяч квартир», — підсумував голова ДІУ. Підготував Денис ІВАНЕНКО вишки, підйомники, бетонооздоблювальні машини.

— Напевно, виробництво такого рівня вимагає чималих фінансових вкладень. Яка у вас ситуація з інвестиціями, кредитами й чи підтримує сьогодні будівельників держава?

— Сьогодні ми намагаємося обходитися без позик. Кредити брати складно, тим більше за таких високих ставок. Причина найперше в тому, що під час кризи рентабельність будівельного виробництва істотно знизилася за рахунок конкуренції. Тобто за рентабельності 5% брати кредит і платити, приміром, 17% просто нереально. За таких кредитів рентабельність виробництва має бути, як мінімум, 25%. Така ж ситуація і з інвестиціями. Тому ми не можемо в достатній кількості купувати потрібне нам обладнання й намагаємося обходитися своїм коштом і своїми зусиллями. Узагалі, сьогодні будівельники опинилися у важкому становищі: часті перевірки, тривалі процедури оформлення дозвільної документації, постійне підвищення податків. За таких платежів і нашої низької рентабельності важко купувати нове обладнання. На жаль, ми сьогодні зовсім не працюємо з бюджетом, із державним замовленням. А там і розцінки вище, і рентабельність. Більше співпрацюємо із приватними компаніями, а їхнє основне завдання — домагатися зниження ціни. Але радує те, що ці замовники (і вітчизняні, і закордонні) усе частіше вибирають нашу фірму. А державі хотілося б побажати, щоб вона нас менше перевіряла й більше нам довіряла. Розмовляла Валентина КОВАЛЬ

8

№ 45 (200)

22 листопада 2011 року

Металургія

Сталева передбачуваність Експерти прогнозують відновлення ринку металопрокату до грудня й рекорд виробництва сталі у світі за підсумками 2011 року Ірина КОНДРАТЬЄВА Початок на стор.1

Що чекає на металургів і гірників взимку й наступного року, який, на думку аналітиків і експертів, може виявитися не менш важким, ніж сумнозвісний 2008-й? Це питання «УТГ» адресувала директорові державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» Володимирові Власюку.

Африка і Америка — гудбай?

— Володимире Степановичу, у 2011 році Україна помітно скоротила частку експорту металопродукції в тих країнах, які традиційно вважалися «нашими». Із чим це пов’язано?

— Металурги мають справу з надзвичайно жорсткою конкуренцією на зовнішніх ринках з декількох причин. Це і відсутність внутрішнього ринку, і застарілі виробничі потужності, і неширокий сортамент продукції. Хоча ще два роки тому ми на підставі інформації провідних аналітичних центрів світу обрахували наперед розвиток подій і не приховували свого бачення внутрішньої й зовнішньої картини від керівників і власників промислових підприємств, бізнес-структур, представників вищих органів державної влади. За останні 2—3 роки побудовано чимало нових сучасних підприємств саме в тих країнах, куди ми раніше поставляли металопродукцію. Зокрема, значно наростила свій виробничий потенціал Туреччина. У 2005—2011 роках вона ввела додатково 8,2 мільйона тонн потужностей зі слябу, тобто з плоского прокату. Як результат, це привело до зниження на 2,7 мільйона тонн поставок плоского прокату з України в країни Європи, що не входять у ЄС (частку експорту знизили ПАТ «ММК ім. Ілліча» і ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «За-

поріжсталь»). У Африці й на Близькому Сході обсяги нашого експорту знизилися на 2,2 мільйона тонн. В Америці — переважно Латинській і Північній — на 1,8 мільйона тонн, у країнах СНД — на 0,9 мільйона. Для експортно-орієнтованої країни, якою є Україна, це відчутний і досить болючий удар. Але навіть якщо в 2012—2013 роках зовнішні ринки піднімуться й це принесе нам якийсь успіх, пов’язаний зі стабілізацією або невеликим зростанням експорту металопродукції, ми однаково нічого не виграємо. Цей успіх буде тимчасовим, короткостроковим, бо час уже згаяно, абсолютна більшість підприємств не модернізується, внутрішній ринок не розвивається. Якщо сьогодні не зробити із усього, що відбувається, правильних висновків, падіння економіки в ГМК і в країні зі стану прогнозу перейде у фактичний.

— Що, на ваш погляд, може кардинально змінити ситуацію?

— Розвиток внутрішнього ринку. У структурі українських продажів частка внутрішнього ринку становить лише близько 20%, у той час як у світовій практиці співвідношення протилежне: на внутрішній ринок припадає 75% продажів, а на зовнішній — 25%. Поки наш внутрішній ринок відновлюється абсолютно недостатніми темпами. Навіть попри те, що запущено проекти й програми з підготовки до Євро-2012, цього року приріст споживання прокату становитиме 1 мільйон 100 тисяч тонн (до минулого року); цей показник досягне позначки 8 мільйонів 600 тисяч тонн, що відповідає 2006 року. Максимум споживання припав на 2007-й — 11,2 мільйона тонн. Структура споживання така: наш прокат переважно йде в будівельний сектор, а машинобудування орієнту-

Володимир Власюк

ється на імпортну продукцію, бо українські підприємства не виробляють той прокат, який потрібен машинобудівникам. Думаю, помітно пожвавити внутрішній ринок металоспоживання могли б нові державні програми й замовлення на ті види продукції, яких конче потребують не тільки будіндустрія, а й комунальне господарство, машинобудування та інші галузі. У цілому для заміни зношеного металофонду необхідно приблизно 330 мільйонів тонн прокату, що виробляється в Україні.

— Ну а які позитивні моменти приніс 2011 рік?

— Експортні поставки в країни Європейського Союзу цього року збільшено на 1,8 мільйона тонн. Це пов’язано зі скасуванням обмежень на експорт металопрокату після вступу України у СОТ. Але треба розуміти, що йдеться про напівфабрикати, а не про високоякісний прокат. Узагалі, зауважимо, товарна структура українського експорту не відповідає світовій практиці. У нас близько половини продажів припадає на напівфабрикати, у той час як провідні виробники розвинених країн реалізують лише 15% напівфабрикатів. Чи можна вважати приріст продажів у країнах ЄС як абсолютний успіх і розраховувати на їхнє подальше збільшення? Навряд чи. Європейці вміють захищати свої інтереси й завжди на зустрічах говорять нам про те, що як тільки українська присут-

ність на ринку Європи почне дошкуляти їхнім виробникам, там знайдуть, яким чином приборкати наші апетити.

— Приблизно із середини вересня у світі спостерігається зниження цін на прокат, що також негативно позначається на економіках експортно-орієнтованих підприємств. Цінове падіння триватиме чи зупиниться?

— Дійсно, ціни знизилися на 90—100 доларів за тонну як на довгий прокат, так і на плоский (зокрема на гарячокатаний рулон). Це пов’язано з погіршенням ситуації на фінансових ринках Європи та США наприкінці серпня — у вересні. Мається на увазі зниження кредитного рейтингу США, поглиблення боргової кризи в Європі, що привело до вповільнення темпів економічного піднесення у світі. Фінансові інститути, які кредитують економіку, відгукнулися на це вповільненням кредитування різних проектів у будівництві, машинобудуванні тощо, погіршенням міжбанківських кредитних відносин. Слідом за зниженням темпів кредитування миттєво скоротилося світове споживання сталі. На початку листопада падіння цін на прокат дещо призупинилося. Але ситуація у світових фінансах залишається дуже серйозною. Одна з головних причин — у світі дуже багато надлишкових доларів, які, насамперед, друкують США, покриваючи дефіцит свого бюджету. Ця маса грошей не відповідає наявній у світі кількості виробництва й виробничих потужностей. Тому ринки й лихоманить то в одній сфері, то в іншій. Однак декілька чинників свідчать про те, що ціни, швидше за все, знову зростатимуть. Зміни ситуації ми очікуємо до кінця листопада.

— Поясніть, будь ласка, із чим це пов’язано?

— Чинників впливу декілька. Один із основних пов’язаний із тим, що зменшення цін призвело до зниження рентабельності підприємств. Не тільки в Україні, а в усьому світі. Це змусило компанії скоротити виробництво. Відпо-

відно на ринках зменшилася пропозиція сталі, поменшали складські запаси — найістотніше в Євросоюзі й Південно-Східній Азії. Трейдери скористалися нагодою, вони сподівалися на подальше падіння цін і не поспішали робити пропозиції щодо закупівлі. Але світова економіка працює, сталь споживається! У четвертому кварталі, за попередніми даними, споживання сталі у світі залишиться на рівні третього кварталу. Навіть якщо станеться зниження обсягів, то незначне. Оскільки на складах сталеві запаси тануть, трейдери незабаром вийдуть на ринок із пропозиціями про закупівлю й поповнять портфель замовлень. Як тільки почнеться зростання замовлень, збільшуватимуться і ціни на прокат. Спочатку на ринку заготівки, бо там падіння почалося раніше. Потім почнуть зростати ціни на плоский прокат. Але фактор високої конкуренції на металопродукцію на світових ринках не дозволить їм наступного року піднятися занадто високо. Такого зростання, як 2011 року (із 533 до 635 доларів за тонну прокату), не буде. Це вселяє оптимізм, бо щорічне підвищення на 50—100 доларів може привести до того, що через три роки ми матимемо знову 1000 доларів за тонну прокату й повторення загальної економічної кризи на зразок тієї, що була 2008 року.

— За підсумками року на що слід чекати — на падіння чи зростання виробництва?

— Попит на метал у країнах, що розвиваються, весь час зростає, тому 2011 року виробництво сирої сталі у світі збільшиться на 93 мільйона тонн у порівнянні з 2010-м і становитиме 1 мільярд 510 мільйонів тонн. Із цього обсягу 692 мільйона припадає на Китай, який наростить виробництво за рік на 65 мільйонів. Україна, як ми й розраховували, виходить на рівень виробництва в 34,9 мільйона тонн, хоча деякі агентства торік прогнозували вищий показник — 37 мільйонів. Але малий портфель замовлень, зниження ринків збу-

ту не давали підстав для таких оптимістичних прогнозів. До речі, зараз ми досягли лише рівня 2002—2003 років. Максимум спостерігався в докризовому 2007-му — 42,8 мільйона тонн сирої сталі. Подолати це відставання неможливо, якщо належним чином не розвиватиметься, повторюю ще раз, внутрішній ринок.

— Чи зможе Україна оговтатись від кризи наступного року і як розвиватимуться економіки інших держав?

— 2012 року економічні показники провідних держав ЄС і США лише трохи перевищать докризові рівні. У країнах СНД темпи зростання економік будуть різними. Наприклад, якщо в Росії очікується підвищення ВВП на 4,5%, то в Україні цей показник так і не досягне рівня 2008 року, що є тривожним сигналом. Обсяги світового ВВП в 2012-му зростуть на 4,1% у порівнянні з 2011 роком і будуть на 12,8% вище показника 2008-го. Збільшення обсягів промислового виробництва в цілому буде значнішим: + 5,6% до 2011 року й + 28% до 2008-го. Таким чином, говорити про розвиток апокаліптичного сценарію для світової металургії немає підстав, а от українським металургам є над чим замислитися.

— Підсумуймо сказане. Яку програму дій зі стабілізації ситуації у вітчизняному ГМК ви вважаєте найреальнішою?

— Перше, що треба зробити, — почати відновлення вітчизняної інфраструктури, яка у вкрай зношеному стані. Тобто треба терміново займатися розвитком внутрішнього ринку металоспоживання. 330 мільйонів тонн, про які я говорив, — ось реальний портфель замовлень для українських металургів, на виконання якого потрібно 15 років. В умовах втрати зовнішніх ринків це допомогло б утримати металургію на плаву й не допустити її різкого падіння. Другий пункт програми стабілізації ГМК пов’язаний із необхідністю технічного переозброєння підприємств. А третій — з організацією випуску тих видів прокату, які зможуть замістити імпортну продукцію. База для цього є, але треба її розвивати й розширювати власні можливості. Графічний матеріал надано ДП «Укрпромзовнішекспертиза» (щорічне дослідження «Баланс ринку й ціни на сталь у світі 2012 року», розроблене в рамках проекту «Дельфіка»).

9

№ 45 (200)

22 листопада 2011 року

Наука — виробництву

Земні калорії

Тим часом

Дніпропетровщина тепло заощаджуватиме...

Володимир ОТРОЩЕНКО Зберегти непоновлюване органічне паливо — життєво важлива планетарна проблема нашого століття. Тому зараз реалізується безліч науково-технічних програм для підвищення економічності вироблення та споживання енергії традиційними способами. Серед них особливе місце займають теплонасосні технології, які перетворюють непридатне тепло водойм, річок, ґрунтових і геотермальних вод, стоків каналізації, теплових викидів АЕС і ТЕС на реальне тепло.

Економія на все життя Теплонасосні установки (ТНУ) уже поширені й роблять найбільший внесок у заміщення вичерпних природних вуглеводнів. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (IEA), уже через 10 років майже три чверті виробничого й комунального теплопостачання в різних країнах здійснюватиметься з їхньою допомогою. На планеті зараз кількість установлених теплових насосів величезна — майже 20 млн. І все одно треба більше! До того ж у Бельгії років через п’ять закриють дві старі АЕС, а невідпрацьованого обводненого вугілля в надрах «країни діамантів і шоколаду» ще цілком вистачає. Переваги нинішніх ТНУ — їх комплексна екологічність та енергоефективність. Недоліком же поки залишається висока вартість, причому не тільки обладнання самих теплонасосних установок, а й систем збору низькопотенційного тепла. У зв’язку з цим застосування теплових насосів у системах утилізації тепла води, яка відкачується з шахт і кар’єрів, виглядає досить привабливо, оскільки в цьому випадку додаткові витрати мінімальні. Актуальність цієї технології зростає особливо для шахт, де нема джерел непридатного тепла, потенціалу гарячого водопостачання, а цілорічна потреба в гарячій воді на них задовольняється за рахунок робо-

ти невеликих вугільних котелень, які сполучають низьку ефективність із високими викидами шкідливих речовин у довкілля. Про важливість використання ТНУ у вугільній промисловості та житловокомунальному господарстві країн СНД сказав президент НВФ «ЕКІП» Анатолій Савицький (Москва): — Перші ТНУ при шахтах з’явилися в СРСР ще 1985 року. Через три роки перший теплонасос для відбору тепла шахтних вод установили на шахті «Ключевська» ВО «Кізелвугілля» у Пермській області. Особливо відзначу, що на один витрачений кіловат електроенергії тоді було отримано 3,5 кіловата тепла… Це ж стосується й квартирних теплоприладів: якщо температура 60°С, то маємо 1:3, а якщо тепла підлога, як це поширено в Європі, то відповідно вище — 1:4–1:5. На цьому ґрунтується 50% теплоспоживання в дуже багатій і холодній Швеції. Ми ж витрачаємо на обігрів одного кубометра в 4—5 разів більше первинних енергоресурсів. А питання про вартість завжди відносне. Зрозуміло, що не всі можуть собі дозволити теплонасос на дачі, але якщо у світі їх уже два десятки мільйонів, то споживачі зрозуміли вигоду. На Заході вкладення окуповуються за 1—2 роки, у нас поки довше, зате така техніка забезпечить істотну економію на десятки років. Так, ТНУ для утилізації промстоків і каналізаційних вод на всіх очисних станціях Москви зможе на 10% зменшити споживання первинних енергоресурсів за рахунок використання тепла, що втрачається безповоротно.

«Благодатні» шахтні води Із вугільних горизонтів на українських шахтах відкачується величезна кількість води, у ній теж дуже багато теплової енергії. І щоб її використовувати, а не палити газ-мазут-вугілля, на шахті «Благодатна» ПАТ «ДПЕК

До речі

ТНУ-800

Павлоградвугілля» впроваджена ТНУ, що використовує тепло шахтної води в системі гарячого водопостачання. Розповідає один з авторів інноваційної ТНУ, завідувач кафедри гірничої механіки Національного гірничого університету (м. Дніпропетровськ), професор, доктор технічних наук Володимир Самуся: — Створення теплонасосної установки стало реальним завдяки розумінню необхідності розв’язання проблем енергозбереження та екології довкілля в країні та ініціативам керівництва компанії ДПЕК і нашого університету. Особливо хочу відзначи-

Професор Володимир Самуся

ти: створюючи цей унікальний теплоагрегат, робили ставку на українське обладнання, що дозволило істотно знизити інвестиції на спорудження ТНУ-800. Необхідна теплопродуктивність установки, розрахована виходячи з умови нагрівання добового обягу води 120 кубометрів за 7 годин від початкової температури 5°С до кінцевої 45°С, становила 800 кіловатів. Теплонасоси НКТ-270 за температур сухої насиченої пари у випарнику +10°С і в конденсаторі +55°С можуть виробляти 256 кіловатів теплової енергії. Обладнання працює в автоматичному режимі й не вимагає постійної

Практичного застосування ТНУ набули в 40-х роках ХХ століття, коли винахідник-ентузіаст зі США Роберт Вебер проводив експерименти з морозильною камерою. Якось він, доторкнувшись до її вихідної гарячої труби, зрозумів: відхідне тепло — просто відходи. Винахідник замислився над тим, як його використовувати, і вирішив помістити трубу в бойлер для нагрівання води. Потім у Вебера з’явилася ідея «викачувати» тепло із землі, де температура була постійною майже протягом року. Він помістив у ґрунт мідні труби, якими циркулював фреон, що збирав земне тепло. Газовий конденсат віддавав своє тепло в будинки й знову проходив через змійовик за новою порцією. Через рік Вебер продав свою стару вугільну піч... Схема підземної ТНУ

присутності обслугового персоналу. Про високі показники його роботи в умовах гірничого підприємства говорить і генеральний директор ПАТ «ДПЕК Павлоградвугілля» кандидат технічних наук Артур Мартовицький: — Результати випробувань і досвід експлуатації підтвердили правильність проектних параметрів установки. Цей передовий теплоагрегат дозволить обійтися без шахтної котельні й заощадити близько 600 тисяч гривень експлуатаційних витрат на рік. Відзначу також, що кожна кіловат-година витраченої електроенергії забезпечує виробництво в ТНУ-800 до 3,5 кіловат-годин тепла, з яких 2,5 припадає на тепло, яке відбирається в шахтної води, що доводить високу енергоефективність установки. Розрахунковий строк окупності інвестицій — не більше 4 років. Споруджена на шахті «Благодатна» ТНУ стала першою в Україні й найпотужнішою в країнах СНД для використання кілокалорій непридатних шахтних вод. Але в нашій компанії на шахті ім. Сташкова відкачується до 1500 кубів води на годину. І це вже не просто вода, а серйозна теплова потужність, яку можна ефективно використовувати. Наступного року планується за участю НГУ впровадження ще двох аналогічних теплонасосних установок на шахтах ПАТ «ДПЕК Павлоградвугілля».

«Купуй українське!» Загальне технічне рішення з визначенням параметрів гідравлічних і теплових режи-

Як уже повідомляла «УТГ», 5 жовтня в Кривому Розі відбулася міжнародна конференція «Угода мерів — шлях до сталого енергетичного розвитку міста» (див. ст. І.Кондратьєвої в №40 «УТГ»). У заході взяли участь мери міст і відповідальні за міські ПЕК, українські й міжнародні експерти, інші офіційні й зацікавлені особи. Про перспективи Дніпропетровської області з її найпотужнішими в країні, але надто енергозатратними ПЕК, ГМК і АПК присутні довідалися з виступу голови Дніпропетровської облради Євгена Удода (на знімку): — Енергоефективність може й має бути найваж-

ливішим пріоритетом для міського господарства. Використання сучасних приладів обліку, модернізація інфраструктури, чіткий моніторинг і контроль її стану й витрат ресурсів — ось завдання, які міста повинні послідовно й системно вирішувати. Енергозбережні технології сьогодні впроваджуються у разі модернізації базових галузей економіки, реконструкції та будівництві установ освіти, медицини, ЖКГ. Дбайливе, продумане поводження з енергоносіями, раціональні системи їхньої мів установки розроблено вченими НГУ. Основні елементи ТНУ, теплові насоси й теплообмінники шахтної води спроектовані й виготовлені на мелітопольському заводі холодильного машинобудування «Рефма». У теплонасосах НКТ-270 застосовані гвинтові напівгерметичні компресори фірми Bitzer і пластинчасті випарники й конденсатори фірми «Альфа-Лаваль». Робочий проект ТНУ виконало місцеве ДП «Дніпрогіпрошахт», а будівельномонтажні роботи — ТОВ «Спеценергомонтаж». Велику допомогу в організації та проведенні робіт надали керівництво й фахівці ПАТ «ДПЕК Павлоградвугілля», тому установку, від пророблення технічних рішень і до

подачі й розподілу дозволять не тільки скоротити їхню витрату, а й домогтися оптимізації тарифів, а отже, зменшити гостроту цього важливого питання й отримати позитивний соціального ефект. Саме таким шляхом — жорсткої та розумної економії ресурсів — ішли багато країн Європи й Азії, зокрема Швейцарія, Японія, Ізраїль. В умовах мінімуму (або повної відсутності) власних енергоресурсів вони зуміли створити такі раціональні й ощадливі системи їхнього використання, що вони уможливили не тільки ефективний розвиток цих держав, а й додаткові конкурентні переваги в масштабах світової економіки.

...І Луганщина теж! Добрі ідеї подорожують без віз. У Луганську на II Міжнародному інвестиційному форумі було представлено один із найдорожчих інвестпроектів — створення в м. Брянці комплексного овочесховища на 2400 тонн.

— Цей проект ґрунтується на відкачуванні води із глибини понад 300 метрів однієї з місцевих затоплених шахт і використанні її для опалення теп лиць і службових приміщень об’єкта, що дозволить значно заощадити на енерговитратах. Для реалізації проекту необхідні вкладення в сумі понад 10 мільйонів доларів, але за нашим ТЕО вони окупляться менш ніж через 4 роки, — пояснив директор ТОВ «СхідЛуг» Петро Кравчук. Вигода очевидна. Та чи не занадто великі інвестиції? введення в експлуатацію, створили лише за 8 місяців.

— З огляду на величезний тепловий потенціал відкачуваних шахтних вод у масштабі країни, демонстрація ефективності розробленої технології буде ще одним стимулом для широкого застосування теплонасосів у вугільній і гірничорудній промисловості України, скоротивши таким чином значне відставання від розвинених країн, де ТНУ давно й активно заступають місце традиційних схем теплопостачання. Зрозуміло, що в цій галузі ПЕК майбутнє за такими чистими технологіями, інтенсивним використанням вторинних ресурсів для теплозабезпечення промислових підприємств і підвищення їхньої рентабельності, — підсумував професор Самуся.

10

№ 45 (200)

22 листопада 2011 року

Наука

Потьомкінське село для героїв нашого часу Технополіс по-українськи: майбутній прорив чи торгівля преференціями? Ольга СТРАШИНСЬКА Інноваційна економіка — головний винахід капіталізму, який зробив його унікально динамічним. Альтернативи їй не видно, навіть якщо шляхи виходу із кризи пролягають не тут. А її, мабуть, один із найвідоміших інструментів — технополіс. (Наприклад, славетна Кремнієва долина). Російськомовний еквівалент цьому слову — наукоград. У Росії таких наразі близько 15. Їхня діяльність регламентується відповідним законом. Муніципальних утворень такого типу в Україні, як і законів про них, нема. Однак на мій запит із цієї теми пошуковик несподівано видав посилання: технополіс «П’ятихатки» (technopolis5.com) — це в межах харківської окружної дороги.

Прорив районного масштабу Там дійсно розміщено сайт із відповідною назвою, присвячений концепції створення згаданого технополіса. Сайт невеликий. Переглянула я його кілька разів, дізнаючись нові цікаві деталі. Але й третій перегляд не змінив першого враження — переконаності в тому, що це концепція не так технополіса, як потьомкінського села — як їх треба робити в ХХ столітті. Утім, і з трьох разів можна помилитися — нехай думка автора не вплине на читача. Технополіс — не нова стратегія науково-технологічного та економічного прориву в перспективному напрямку. Причому останній обов’язковий, інакше не варта справа заходу. Коли японці створювали технополіс для прориву в галузі твердотільних джерел світла, він обійшовся їм більш ніж у мільярд доларів. Але коли вони стали власниками численних патентів і налагодженого виробництва, зайнявши фактично монопольне положення на ринку світлодіодів, то «відбили» десятки мільярдів. Причому витрати на створення технополісу, що перебуває в держпідпорядкуванні, переважно взяла на себе держава, а приватний бізнес прийшов у нього пізніше.

Newstrino

Тільки економічно сильна держава може дозволити собі застосування такої стратегії. Приблизно за такою ж схемою було освоєно виробництво мобільних телефонів. Їх тепер виробляють мільярдами. Однак і Україна, і Росія виявилися не здатними не тільки освоїти їхнє виробництво, а й навіть почати їх розробку. Відразу ж привертає увагу те, що «наш» технополіс, попри світову практику, має не державний і навіть не заявлений регіональний, а, скоріше, містечковий статус. Звичайно, нема ніяких непорушних настанов, яким йому бути, але все-таки якось дивно, коли анонсовано намір (самим словом «технополіс») здійснити прорив світового рівня, а задіяні в цьому сили районного масштабу. Що ж до напрямків діяльності, то їх заявлено стільки, що в кожному з них можливий прорив або навіть два, але за умови вкладення мільярдів. А тому виникає підозра: чи не послуговувалися тут міркуваннями назвати якнайбільше, либонь десь щось та вийде? Та й фінансово держава виглядає в цьому проекті блідо — навіть не окремим рядком, а тільки як інвестор серед неназваних інших. Нема навіть закріплення за державою обов’язкового контрольного пакета. Передбачається, що всією компанією інвестори «подужають» $189,9 млн.

Предмет комерції 11 жовтня відбулося засідання координаційної ради проекту, на якому віцегубернатор Юрій Сапронов визначив основне завдання — комерціалізацію наукових розробок. Як? «У нас дуже багато талановитих учених і мало фінансових ресурсів для їхньої підтримки. Наші харківські вчені часто змушені продавати свої інноваційні високотехнологічні розробки в стані «напівфабрикату» комерційним структурам, що допомагають їм із фінансуванням, із впровадженням,

повідної інфраструктури передбачаються багатомільярдні, і податкові пільги надано чималі. Але, на жаль, інвесторів обмаль. Їм усе-таки небайдуже, куди їхати, щоб ризикувати своїми власними грошима. У нашому ж випадку ситуація ще сумніша. Твердження харківського чиновника про численні інноваційні високотехнологічні розробки суперечить реальним фактам. Зайшовши на сайт Національної Академії наук України у розділі «Інноваційні проекти», ви зрозумієте, що наукових розробок, придатних до комерці-

вершини. Саме тому і нема на сайті серйозної конкретизації наукових і технологічних завдань, саме тому й статус технополіса містечковий — державі він не дуже й потрібний. Ну що ж, як бізнес-проект отримання конкретних вигід і податкових пільг він досить добрий... Якщо тільки не запитувати, чого це раптом держава має давати під нього фактично в безкоштовний і, швидше за все, безповоротний кредит пільги й преференції. Є тут інтереси зрозумілі й не зовсім. Наприклад, абсолютно прозора зацікавле-

і все одно це продукт не з максимальною доданою вартістю. Наше завдання — домогтися для технополіса «П’ятихатки» спеціального режиму інвестиційної діяльності, якого зараз нема ніде в Україні. Як тільки з’являться пільги та преференції, у нас відгону не буде від бажаючих зареєструватися», — відзначив він. Зауважимо мимохідь: у суміжній Росії, крім наукоградів, створені особливі економічні зони техніковпроваджувального типу. І фінансові ресурси для від-

алізації, не тільки в Харкові, а й узагалі в Україні знайти майже неможливо. От, здається, і визначився предмет комерції. Уся ця штука, виявляється, створюється не під конкретні науково-технічні напрямки або завдання, а для торгівлі вільними привілейованими площадками з готовими пільгами та преференціями, на які приходитимуть чужі бізнеси й платитимуть за ці самі площадки, пільги й преференції. А вже вони, бізнеси ці, можливо, і справді штурмуватимуть якісь

ність гольф-клубу «Superior golf club», що представляє бізнес-інтерес одного великого чиновника обласного масштабу й посідає друге місце в списку резидентів технополіса (на першому — усе-таки національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», який виконує роль... весільного батька, чи що). Гольф-клуб одержить звільнення від податків і можливість остаточно прибрати до рук 600 га землі, у тому числі п’ятихатківський ліс. Через нього в клу-

шок. До речі, це не випадковість. За словами професора астрономії та фізики Хав’єра Прочаска, учені університету займалися цим питанням досить давно, але безрезультатно. Прорив стався завдяки увазі вчених до квазарів, одних із найяскравіших об’єктів Усесвіту, а також HIRES-спектрометра на телескопі «Кек-1» (лабораторія Кека на Гавайях). Саме завдяки поширенню яскравого світла квазара в спектрі електромагнітних хвиль різної довжини дослідники змогли зрозуміти, які до-

вжини хвиль були поглинені речовинами між квазаром і телескопом. «Ми бачимо лінії поглинання в спектрі, де світло поглинається газом, і це дозволяє нам вимірювати склад газів», — говорить один із керівників дослідження Мішель Фумагаллі. Упевненість у чистоті газу підкріплюється й тим, що в одній із хмар у той же спосіб виявлено сліди дейтерію — важкого водню, ядро якого містить не тільки протон, як у звичайному водні, а й нейтрон. Дейтерій утворився завдяки нуклеосинте-

Газ із давніх давен

У руках каліфорнійських учених телескоп перетворився на справжню машину часу.

Вдивляючись у нескінченні простори Всесвіту через кращі телескопи світу, астрономи помічають відблиски зірок, що вибухнули, галактик та інших палаючих космічних об’єктів, які з’явилися через сотні мільйонів років після Великого вибуху. Ніякі відстані не заважають їм досягти Землі,

нехай навіть на це піде тринадцять мільярдів років. Звичайно ж, астрономи чітко бачать усі ці осколки стародавності, але виявити чисті матеріали, з яких складалися перші космічні об’єкти, наприклад газ, що з’явився в ту мить, коли відразу ж після Великого вибуху Всесвіт почав розширюватися й охолоджуватися, поки не вдавалося нікому — на відміну від зірок цей матеріал не світиться сам по собі. Тому астрономи ніколи

не знаходили ідеально чистого кисню, літію й гелію, що народилися після Великого вибуху. Усі попередні знахідки були дуже забруднені речовинами, які утворюються в надрах старих і під час народження наднових зірок. Прорив здійснила група дослідників із Каліфорнійського університету (м. Санта-Круз), яка виявила дві хмари реліктового газу, у якому нема ніяких забруднювальних домі-

бу вже виник конфлікт із населенням мікрорайону П’ятихатки (посилання на сайт superiorgolfclub.com, що є зухвалою рекламою нечуваних розкошів, про які не сміє й мріяти основне населення мікрорайону, є на сайті технополіса у відділі «Резиденти»). Неважко зрозуміти й сторонній бізнес (йому, швидше за все, щоб користуватися преференціями, не обов’язково щось будувати або щось досліджувати, досить у потрібному місці завести юридичну адресу). Що буде далі із цим лісом, встоїть він чи ляже під сокиру котеджної забудови, думати сумно. Для жителів П’ятихаток, ветеранів часом дуже похилого віку, які є гордістю і славою вітчизняної науки, цей ліс — джерело здоров’я. Їхніх імен у проекті нема, і я чомусь думаю, що вони самі не захотіли в ньому значитися, показавши цим своє ставлення до нього. Але набагато складніше знайти інтереси держави, регіону й жителів передбачуваної нової адміністративної одиниці. Ну, не платитимуть «вони» податків, на цілком законних підставах не платитимуть! Що ж, покладатися на їхню добродійність? А де ж тут місце для харківської науки? Воно є. На фасаді. У вигляді меморіальних дошок і табличок із назвами вулиць. Тут у нас ядро розщеплювали... А тут — частинки в прискорювачі ганяли... А ті, хто це робив, хто їздив потім лікуватися в Пущино від променевої хвороби, великої пошани не заслужили.

Від редакції Стаття відбиває думку автора матеріалу. Редакція «УТГ» надає можливість всім зацікавленим сторонам висловити на сторінках газети свою точку зору. зу відразу ж після Великого вибуху, але він легко руйнується у подальших процесах, що відбуваються у Всесвіті, тому його присутність свідчить про чистоту виявленого газу. «...Ми не бачимо ніяких слідів більш важких елементів, таких як вуглець, кисень і залізо, а це свідчить про те, що газ дійсно чистий», — говорить Фумагаллі. Підготувала Анна ГРЕЧАНИК (за матеріалами www.physorg.com)

11

№ 45 (200)

22 листопада 2011 року

Безпека сновків і узагальнень потрібна статистика й аналіз по всій Україні. Така структура вже створюється на базі експертно-технічного центру в Луганську.

Атас: УТАС! На Луганщині вперше в Україні працює в керуючому режимі система шахтної безпеки УТАС

Диспетчер без діла

Олена ПАВЛОВА Штучний інтелект, доповнюючи людський розум, відтепер служить головній меті — безпеці праці гірників. На шахті це означає контроль за якісним поєднанням складу повітря, нормальною температурою, вібрацією (якщо працюють водовідливні помпи) і повсякчасне спостереження за поводженням метану.

Погляд на підземелля з домашнього комп’ютера Площадкою для нововведення став відособлений виробничий підрозділ шахта «Никанор-Нова» державного підприємства «Луганськвугілля». Шахту здано в експлуатацію 1999 року. Як кажуть, молодим — новітнє обладнання. Директор шахти Олег Розум, відповідаючи на запитання, чому саме його підприємству випала почесна роль стати першопрохідником в організації безпеки праці гірників, відзначає саме цей чинник: — У нас нове обладнання. Тож вкладення, потрібні для монтажу системи, не такі великі у порівнянні з іншими такими підприємствами. Загальна вартість системи УТАС для шахти «НиканорНова» — близько 19 млн грн. Це 118 контролерів, 6 блоків керування БМП, 114 датчиків АГК, 329 датчиків фізичних параметрів та інші прилади. Із цього масиву апаратури, що розташована на поверхні й у гірничих виробках, 35 датчиків здійснюють контроль над метаном — головним ворогом шахтаря. Саме ця обставина і визначила вибір шахти для зміни

Олег Розум

статусу системи УТАС із інформаційної на керуючу — «Никанор-Нова» надкатегорійна з раптових викидів газу й вугільного пилу.

— Тепер на моніторі ми можемо бачити всі процеси, що відбуваються в шахті, — рух комбайнів, працездатність прохідницької та іншої техніки, роботу підйомів, стаціонарних установок, — нахвалює УТАС Олег Розум.

— Причому контроль можна здійснювати на відстані, і навіть із домашнього комп’ютера. Раніше контролювали в «ручному режимі»: гірничий диспетчер телефонував, цікавився, що і як, чи працює комбайн, і якщо ні, то чому. Зараз людський фактор зведено до мінімуму. І це особливо актуально у випадку перевищення параметрів, установлених правилами техніки безпеки. Система може управляти всім і миттєво відключити напругу, дозволивши вивести людей із небезпечної ділянки. Для нас це дуже важливо, адже абсолютна метанонасиченість шахти — 40,26 кубічного метра газу метану на хвилину, відносна — 46 кубометрів на тонну видобутої продукції.

— Але ж якщо УТАС припиняє роботу шахти, то підприємство зазнає еко-

номічних втрат, — провокую співрозмовника, бо знаю, що торік «НиканорНова» не дотягла до плану 20 тис. т вугілля.

— Втрати на виробництві неминучі, але правила техніки безпеки нікому не дозволено порушувати. Ми не повинні допускати аварійних ситуацій, а у випадку їхнього виникнення апаратура має спрацювати якнайшвидше. УТАС на нашій шахті відробила в інформаційному режимі два місяці одночасно зі старими системами. Оцінивши всі переваги, ми ухвалили рішення відмовитись від комплексів КАГІ, апаратури АГЗ. Тому сьогодні на шахті зібрався «консиліум» із фахівців, розробників, представників Держгірпромнагляду. Ми дійсно першопрохідники. Але в майбутньому бачимо перспективу в роботі єдиного центру шахтної безпеки. Адже в межах однієї шахти ми можемо накопичувати спостереження, фіксуючи їх, але для серйозних ви-

Перший транш гранту в розмірі $315 тисяч передбачено для реалізації підготовчої фази проекту PMR. А саме — для підготовки українською стороною технічного завдання на реалізацію основної фази проек-

ту, оцінку нинішньої ситуації в Україні та розроблення документу «Пропозиції щодо ринкової готовності» (Market Readiness Proposal). Партнерство у підготовці до ринкових механізмів — ініціатива Світового банку, яка має на меті виробити для держав найоптимальнішу модель упровадження вуглецевого ринку з урахуванням досвіду інших країн — учасниць проекту, створення технічних, політичних та інституційних систем, які необхідні для того, щоб країна змогла впровадити ринкові інструменти мобілізації фінансування за рахунок приватного та державного секторів для мінімізації вики-

Володимир Захматов

вив завдання підвищити рівень техніки безпеки праці на підприємствах. На розширеному засіданні Кабміну йшлося про впровадження систем УТАС і переведення їх у режим керування. Для цього в бюджеті наступного року виділяється близько 150 млн грн.

— Якщо раніше в нас на 31 шахті системи УТАС працювали як інформаційні (тобто видавали певний сигнал, а вже диспетчер вирішував, чи відключати виробничі потужності), то сьогодні ми вперше в Україні запустили керуючу систему УТАС, — говорить О.Хохотва. — Це дозволяє унеможливити неправильні дії персоналу в аварійних ситуаціях. І це дуже важливо, бо останні резонансні аварії свідчать про помилкові рішення людини, а нова система цього не дозволить. У першу чергу обладнанням оснащують шахти, небезпечні раптовими викидами газу й пилу, з особливо складними гірничогеологічними умовами. По Україні таких 40% (із 256 шахт), переважно в Луганській і Донецькій областях.

Антивмілець Мабуть, головне в цій роботі, щоб гірники сприймали нову систему не як механізм, що заважає давати обсяги видобутку, а як засіб, що допомагає робити це безаварійно. Поки «консиліум» радився, розглядаючи особливості функціонування уніфікованої системи автоматичного відключення й контролю працездатності підприємства, з’явилася мож-

Гірники «Никанор-Нової»

Грант на вуглецевий ринок Україна стала єдиною державою, що отримала грант Світового банку на другому засіданні Асамблеї партнерства у підготовці до ринкових механізмів (PMR — Partnership for Market Readiness) у Стамбулі. Учасники Асамблеї високо оцінили роботу України та її презентацію перспектив створення в державі внутрішнього вуглецевого ринку.

— Ця система сьогодні представляє найпередовіший напрям техніки безпеки у світі, — заявляє головний співробітник Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору Національної Академії наук України, доктор наук професор Володимир Захматов.

— УТАС створена в Англії, а зараз використовується також на шахтах Австрії, Австралії, Нової Зеландії. Там, де її впроваджено, фактично припинилися великі аварії. Я інспектую систему більше 6 років і можу сказати: добра вона саме тим, що не допускає втручання людини. Дійсно, саме через горезвісний людський чинник вугільна галузь України зазнавала лиха, особливо влітку цього року. За словами голови Держгірпромнагляду Олександра Хохотви, 70% аварій на луганських шахтах сталися через погану організацію справи. Коли трапилася НП на шахті «Суходільська-Східна», Президент України поста-

дів парникових газів і низьковуглецевого розвитку економіки. Загалом реалізація проекту, який складатиметься із п’яти етапів, передбачає фінансування у розмірі від $3 до $10 млн (орієнтовно для України це може бути $5 млн). Нагадаємо, що проект закону, який передбачає створення внутрішнього вуглецевого ринку в Україні, був ухвалений у першому читанні Верховною Радою України ще рік тому. За повідомленням прес-служби Фонду цільових екологічних (зелених) інвестицій

Німеччина в пошуку нового полігона ядерних відходів Під час зустрічі федерального міністра довкілля та лідерів 16 німецьких земель учасники домовилися про розробку закону, що регулюватиме пошук нового полігона. Цільова група почне роботу цього місяця, а законопроект має бути готовий до літа 2012 року.

Більше 30 років країна зберігала відходи на території Горлебена в Нижній Саксонії, що біля колишнього кордону між Східною та Західною Німеччиною. На створення й випробування цього об’єкта витрачено майже €1600 млн, але цей вибір викликав багато суперечок. Відпрацьовані соляні копаль-

ні дозволяли організувати зберігання на достатній глибині, а прилегла східнонімецька територія була малонаселеною, проте це не заважало супротивникам ядерної енергетики проводити численні протести. Крім того, перше ж детальне геологічне дослідження соляних пластів показало їхню непридатність через нестабільність верхніх скельних порід і невигідне залягання ґрунтових вод. Однак змінити цю ситуацію не було можливості: лідери південних земель БаденВюртемберг і Баварія, на яких розташована більшість головних атомних електро-

ливість поспілкуватися з гірниками. Мої співрозмовники — три Сергія — пройшли всі основні шахтні професії й сьогодні «пенсіонерять» на вантажнорозвантажувальних роботах. У кожного за плечима багаторічний стаж, досвід, у тому числі і як «засліпити» датчики.

— І прохідники, і гірники очисного вибою працюють на відрядній оплаті. А автоматичне відключення механізмів загрожує простоєм, отже, і зменшенням зарплати, — пояснюють робітники.

— У шахті змонтовано нову систему УТАС. Її теж можна «засліпити»?

— Узагалі, якщо одна людина щось створила, інша зможе придумати, як це «щось» змінити. Та ми ж розуміємо,

Микола Лазаренко

що це турбота про нас. Адже зараз на основних професіях працюють наші діти й онуки. Треба, щоб усе було безпечно. І потім, ця система — не те, що було раніше. Тут усе суперскладно. Гірничий диспетчер шахти Микола Лазаренко, який у цей день чергував біля пульта керування системою УТАС, теж уважає, що обдурити її нашим «умільцям» не вдасться.

— Датчики УТАС настроюються тільки на заводівиробнику, на відміну від системи КАГІ, — пояснює Микола Григорович.— Тож будь-яку спробу «влізти» у датчик відразу видно на моніторі. До того ж, ведеться запис усього, що відбувається в шахті. І цей запис підлягає вічному зберіганню. Фото автора станцій у країні, довго були проти створення нового полігона на їхніх землях, адже на півдні Німеччини розташовані перспективні поклади граніту й глини. Але зараз прем’єр-міністри обох земель заявляють, що вони відкриті для нового пошуку й готові розглянути будь-які варіанти. За словами Юргена Тріттіна, колишнього міністра довкілля й голови німецької Партії зелених, це дуже розширило можливості пошуку, адже йомовірність досягнення консенсусу з цього питання з’явилася вперше за 30 років. Підготувала Анна Гречаник (за матеріалами sciencemag.org)

12

№ 45 (200)

22 листопада 2011 року

IT Шпальта редактора

Cisco Expo-2011: хмар досягнуто? Вадим РУДЕНКО

Історія не про нас Іван СПАСОКУКОЦЬКИЙ Чималий резонанс днями дістала новина про те, що міністерство юстиції США збирається юридично переслідувати відвідувачів інтернет-сервісів за порушення «Користувальницьких угод». Такі повноваження їм дає закон про комп’ютерне шахрайство й неправомірне використання комп’ютерів. Точніше, мін’юсту США здається, що один із пунктів закону можна так тлумачити. Гостра реакція американської громадськості цілком зрозуміла, адже йдеться про ті самі «умови використання», які сьогодні користувачам доводиться приймати під час реєстрації майже на будьякому сайті. Єдине реальне призначення цих текстів — прикрити власників сайта від можливих судових позовів, і короткий зміст «Користувальницької угоди» можна сформулювати як «ми ні за що не відповідаємо». Звичайно, навіть у США, країні з розвинутою правовою культурою, користувач, як правило, приймає умови роботи із сайтом, навіть не читаючи їх. А тим часом, наприклад у соціальній мережі Facebook, «Угода» зобов’язує учасника вказувати під час реєстрації своє повне ім’я. Інакше, за версією мін’юсту, за використання псевдоніма доведеться відповісти. Однак заяви високопоставлених чиновників моментально викликали різку реакцію з боку декількох суспільних і правозахисних організацій, експертів, юристів і членів конгресу від обох партій. І сьогодні, хоча остаточне рішення ще не ухвалене, можна сміливо прогнозувати, що зі «світлої ідеї» міністерства юстиції нічого не вийде. Існуюча ситуація доводить, що дурні ідеї народжуються у високопоставлених головах у всіх країнах світу без винятку й що будь-який уряд інстинктивно прагне максимально розширити сферу своїх повноважень і спектр регульованих ним питань суспільного життя. І єдиний спосіб запобігти остаточній перемозі бюрократії над здоровим глуздом — мати механізми, які дозволяють вчасно показати владі її місце. Думка, досить актуальна й для нашої країни.

От і закінчилася чергова, уже дев’ята ліком, конференція Cisco Expo, яка проходила з 1 по 3 листопада в столичному виставковому центрі «КиївЕкспоПлаза». Гасло заходу — «Створюємо інновації разом». З’ясуймо, як це виходить на місці.

Cisco Expo заслужено вважається одним із найбільших заходів на українському ринку сітьових рішень, які привертають увагу всіх ІТ-професіоналів. Така конференція дає можливість не тільки довідатися про новітні досягнення й технології, а й зустрітися з колегами з інших компаній. Цікава особливість Cisco Expo — участь не тільки українських, а й зарубіжних фахівців, а отже, можливість порівняти наші досягнення зі світовим досвідом. Вплив Cisco Expo2011 на український ринок важко переоцінити. От уже кілька років число відвідувачів конференції набагато перевищує тисячу. Одна з головних причин такої високої популярності в тому, що всі рішення, які представляються на виставці, безпосередньо стосуються бізнесу. Аналізуючи останні три конференції, можна дійти висновку, що зараз в Україні відбувається якщо й не занадто бурхливий, то принаймні досить стабільний розвиток хмарних технологій. Посудіть самі: на сьомій конференції йшлося про те, що хмарні технології в нас — справа майбутнього,

Відкривав конференцію голова представництва Cisco в Україні Олег Бондар. Він насамперед відзначив той факт, що минулий рік став надзвичайно врожайним для компанії — вона випустила на ринок безліч новітніх технологій і продуктів. Завдяки декільком серйозним досягненням з усіх чотирьох напрямів діяльності Cisco (ЦОД, рішення для комунікацій між людьми, відео- і телекомунікаційні рішення), конференцію подовжили до трьох днів, замість традиційних двох. Сучасний розвиток телекомунікацій уже неможливо уявити без відео високої якості. Фахівці Cisco (та й не тільки вони) упевнені, що вже роки через два саме трансляції відео й становитимуть основне (до 95%) навантаження на мережі. Це створить нові можливості спільної роботи, недосяжні раніше. Саме в такому ключі почав свій, мабуть, найяскравіший на конференції, виступ Аллан Бьєрнстад. Насамперед норвежець розповів про можливості, які надає

на попередній оголошено про значні кроки в цьому напрямку, а однією з головних подій на Cisco Expo-2011 став анонс першого в Україні хмарного центру обробки даних (ЦОД), створеного компанією De Nova. Не менший інтерес викликала також і презентація голографічної системи TelePresence: спілкування між керівником групи Cisco TelePresence Алланом Бьєрнстадом і футурологом Cisco Дейвом Евансом, які перебували у той час у різних містах (у Києві й Лондоні відповідно), було дійсно вражаючим видовищем.

відео високого розрізнення для спільної роботи. Причому не тільки розповів, а й продемонстрував, використовуючи для цього планшетний комп’ютер Cisco Cius, головна особливість якого — спрямованість на багатосторонні конференції, відеотрансляції в реальному часі, а також на роботу з поштою та іншими видами повідомлень. Пристрій дозволяє максимально повно взаємодіяти з усіма системами Cisco. Робота з контентом ведеться як локально, так і у взаємодії із сітьовою хмарою. Для зручності «планшетник» можна підключа-

На прес-конференції

ти до док-станції, що нагадує звичайний проводовий телефон. З’явився пристрій ще торік, але поширення поки ще не дістав — тим цікавіше було побачити його в дії. Але окрасою програми стала згадана вище демонстрація інноваційної системи TelePresence. Поки що ця технологія не є комерційно придатною і являє собою лише одну з безлічі розробок компанії, яка активно працює в цьому напрямку. Cisco TelePresence — система, що забезпечує передачу повнорозмірного відеозображення з об’ємним звуком, у результаті чого виникає повне враження реального спілкування з людиною, яка сидить поруч, а не за тисячі кілометрів від вас. Використовувати таку систему можна як для особистого спілкування, так і для проведення нарад. TelePresence дозволяє буквально спілкуватися з людиною віч-на-віч, уловлюючи найменші інтонації голосу й розрізняючи найменші зміни в її міміці. І все це з мінімальними затримками в часі. Ще одна важлива перевага TelePresence — уміння системи самостійно й у потрібний момент налагоджувати зв’язок з усіма учасниками конференції, завдяки інтеграції з корпоративною системою планування. У призначений час вам досить лише прийти в кімнату нарад. Аллан Бьєрнстад упевнений в успішному майбутньому системи TelePresence. Здається, що його думку поділяють тепер і всі, хто побував на Cisco Expo-2011. Ця система дозволить проводити корпоративні наради на якісно новому рівні. А з огляду на сучасні темпи розвитку технологій на її повсюдне впровадження треба чекати вже найближчим часом. Анонс першого в Україні хмарного ЦОД провів генеральний директор компанії De Nova Максим Агєєв: — Ми починаємо з порівняно невеликого хмарного дата-центру: 128 ГГц процесорної потужності, 1 Тб оперативної пам’яті й 120 Тб дискового простору. Нада-

лі ми масштабуватимемо цю хмару, залежно від зростання потреб. Ключовим моментом нашого дата-центру, що відрізняє його від стандартного виділеного (або навіть віртуального) сервера, є присутність конвергентної мережі ЦОД. Саме конвергентна мережа дозволяє вам формувати архітектурний ландшафт залежно від ваших завдань. Але друга фішка ще цікавіша. Уперше в Україні буде інстальований повний пакет усіх шарів керування всією інфраструктурою, починаючи від операційної системи ЦОД і закінчуючи шарами систем захисту даних, систем безпеки й систем керування ресурсами. Це дуже цікавий експеримент. Максим Агєєв заявив також, що завдяки самій струк-

середні компанії, які зацікавлені в дійсно високому рівні безпеки й відмовостійкості й тільки починають створювати свою ІТ-інфраструктуру або мають намір серйозно модернізувати вже наявну. Підрахунки експертів De Nova показують, що використання хмарного датацентру компанії вже через п’ять років забезпечить економію до 64%, у порівнянні зі створенням власних рішень. Поки ж проводиться тестування, у якому будьхто може взяти участь безкоштовно. Також Максим Агєєв назвав чотири основні завдання, розв’язувані за допомогою хмарного ЦОД De Nova: цілковита відмова від власної обчислювальної інфраструктури й перенесення всіх своїх сервісів на платформу хмарного датацентру, створення резервної площадки, зберігання резервних копій будь-яких цінних даних, а також ство-

Виступ Максима Агєєва

турі ЦОД, а також використанню обладнання від провідних виробників (Cisco, WMware, EMC) гарантована доступність сервісу — 99,99%. Цей жорсткий регламент закріплюється в угоді про рівень обслуговування. Такого в Україні ще ніхто поки надати не міг. Теми публічних і приватних хмар, які забезпечують різноманітність функціональності й додатків, сьогодні надзвичайно популярні. Особливо багато говорять про публічні хмари — чудову альтернативу власній інфраструктурі й купівлі власного ПЗ для багатьох невеликих компаній. Слід очікувати, що публічні хмари займуть важливе місце в IT-світі України. Але на думку компанії De Nova, майбутнє — за створенням довірених і гібридних хмар. Насамперед через підвищену безпеку та конфіденційність. Так, до хмари De Nova можна буде підключитися тільки за особливим закритим регламентом. При цьому забезпечується максимально швидка й зручна інтеграція з інфраструктурним шаром замовника. Скористатися послугами першого в Україні хмарного ЦОД можна буде вже на початку наступного року. Своїми потенційними клієнтами De Nova бачить як великі, так і

рення середовища тестування й розробки. Три дні Cisco Expo-2011 показали, що наша країна зробила великий крок уперед до досягнення нового рівня у сфері інформаційних технологій. І тут доречно навести слова голови Державного агентства з питань науки, інформації та інформатизації Володимира Семиноженка: — Україна недавно, десять днів тому, підписала міждержавний договір з інноваційного розвитку країн СНД. Зараз ми працюємо над стратегією інноваційного розвитку до 2020 року за дорученням прем’єр-міністра України й за рішенням Кабінету Міністрів. Дуже важливо, що інформаційні технології в Україні розглядаються не лише як ще одна галузь. Сьогодні ми розуміємо, що багато джерел розвитку вже вичерпано й на них не може ґрунтуватися майбутній розвиток економіки країни. Ми розглядаємо IT як головну й, по суті, одну з перших точок зростання для нашої економіки. Якщо все так і надалі складатиметься, то цього року розвиток IT-галузі становитиме 40%. І якщо вдасться зберегти такі темпи, то до 2015 року цей напрям утворить уже 10% ВВП.

13

№ 45 (200)

22 листопада 2011 року

Енергоефективність

Сонячна нафта Сергій ДУМКЕВИЧ В усьому світі спостерігається відтік винахідницької думки та інвестицій від традиційних джерел енергії до альтернативних технологій. Про це свідчать не тільки численні виставки «альтернативників», а й успішна реалізація таких масштабних проектів, як сонячний парк «Охотникове». І завдяки новій СЕС в Україні поки швидше за всіх розвивається видобуток «сонячної нафти».

80 МВт — ще не межа?

У кожній з них розміщено по два інвертори, які працюють в автоматичному режимі. Їхнє завдання — перетворювати електроенергію з дуже низькою напругою, яка надходить від сонячних дзеркал, у стандарт електромереж України. Кожна інверторна станція обслуговує близько 2,5 тисячі сонячних модулів. Монтують їх по-новому: опорні конструкції для сонячних дзеркал, які тут називають «столами», тепер стали дворядними. Нагадаємо, що на першій в Україні промисловій СЕС «Джерельне» застосовувалася однорядна конструкція. За словами Євгена Варягіна, керівника проектів із сонячних електростан-

У сонячному парку «Охотникове» змонтовані дворядні модульні конструкції, які тут називають «столами». Це вдвічі збільшило продуктивність використання землі. На першій станції «Джерельне» застосовувалася однорядна конструкція

цій в Україні компанії Activ Solar, дворядна конструкція дозволила удвічі підвищити ефективність використання земельної ділянки. До речі, землі, виділені для будівництва «Охотникового», не придатні для сільськогосподарського використання, на цьому місці

Сонце пече!

— Кількість енергії, яка надходить на Землю від Сонця, величезна — в 10000 разів більше від спожитої людством за час його існування.

— Використання навіть 0,4% площі землі під СЕС (а це набагато менше площі сільськогосподарських угідь), дозволить забезпечити всі потреби людства в енергії (електрика плюс тепло та їхнє транспортування).

— Кожен третій мешканець планети не має взагалі ніякої електрики.

ції австрійської компанії вже дають 10% від споживаної в усьому регіоні електроенергії, тоді як для всієї України показник із альтернативних джерел енергії сьогодні становить лише 4%. «За весь період роботи сонячний парк «Охотникове» уже виробив більше 12 мільйонів кіловат-годин «чистої» електроенергії», — підтверджує Євген Варягін. А на черзі — відкриття ще одного кримського парку в селі Перовому Сімферопольського району. СЕС потужністю 40 МВт щорічно почне виробляти 53 тис. МВт/год. 176 тис. наземних сонячних модулів, установлених на території

80 га, забезпечать електрикою близько 11 тис. домогосподарств. Будівництво станції фактично завершено, зараз ведуться роботи з уведення об’єкта в експлуатацію.

Нафта XXI століття Компанія Activ Solar, заснована три роки тому, від самого початку своєї діяль-

адже історія виробництва полікремнію на території України почалася ще 1964 року. І за радянських часів ми були серед лідерів цієї галузі, забезпечуючи «електронним» кремнієм не тільки СРСР, а й весь радянський блок. На початку 1990-х Радянський Союз робив більше 10% світових поставок полікристалічного кремнію, і 2,1% давав саме запорізький завод.

На Запорізькому заводі напівпровідників відроджується українське виробництво надчистого кремнію

ності мала на меті створити повноцінну вертикаль із виробництва сонячної електроенергії — від виробництва полікремнію до будівництва та експлуатації сонячних електростанцій. Певне, у рамках цієї амбіційної стратегії й виникла ідея відродження провідного українського виробника полікристалічного кремнію — заводу напівпровідників у Запоріжжі. Із 2008 року в тотальну модернізацію підприємства австрійці вклали 1 млрд євро. Причому йдеться не про відродження радянської промислової примари, а про реалізацію новітніх, по суті, унікальних розробок. Але найголовніше, що новому власникові вдалося повернути й зібрати ту команду, яка раніше працювала на цьому підприємстві й добре знається на технологічних процесах. У багатьох фахівців по 30 років досвіду роботи в хімічній галузі. Крім місцевих кадрів залучили й провідних фахівців з усього світу. Сьогодні на заводі працює 1200 чоловік. Першу партію полікремнію одержали в жовтні 2010 року. Уже до кінця поточного року завод планує наростити виробничі потужності до 3,8 тис. т на рік. А згодом його продуктивність може досягти й 13 тис. т на рік. На думку експертів компанії, реалізація цього проекту дозволить Україні ввійти до десятки світових лідерів кремнієвого виробництва й посісти третю позицію в Європі після Німеччини й Норвегії. А по суті, повернути собі колишню славу,

Сьогодні на світовому ринку набагато більший попит має кремній, з якого виготовляють сонячні елементи. Його ще називають «нафтою XXI століття». Якщо до початку цього століття левова частка споживання «чистого» кремнію припадала на електронну промисловість, то після бурхливого зростання сонячної енергетики 75—80% «полікристалічної нафти» витрачається на неї.

Тим часом

Бізнес пожвавішав Безперечно, ключовою подією для старту сонячної енергетики в Україні стало прийняття змін у Закон «Про електроенергетику» і поява однієї з найпривабливіших у світі ставок «зеленого тарифу». Однак, на думку експертів, незважаючи на апетитний тариф, ще рік тому ринок перебував у стані очікування. У багатьох були сумніви, чи вдасться одержати заявлений рівень тарифу й чи будуть дієвими механізми за-

декларованої компенсації. «Але після введення в експлуатацію двох сонячних електростанцій у Криму, а потім ще однієї у Вінницькій області ринок відчутно пожвавішав», — уважає генеральний директор компанії «Рентехно» Євген Ладнич (м. Київ). Зокрема, «Рентехно» будує свою СЕС потужністю 1,8 МВт на півдні Вінницької області й заявляє про намір створювати сонячні парки в Херсонській області. Загалом компанія планує запустити близько 11 МВт на декількох площадках у Скадовському і Генічеському районах. Причому вони виконуватимуть як власні проекти, так і для інших інвесторів (як підрядник). На цей час «Рентехно» побудувала або бере участь у будівництві декількох проектів сумарною потужністю понад 10 МВт. А портфель замовлень компанії на 2012 рік становить близько 20 МВт сонячних електростанцій.

Думка експерта

Віктор Рєзцов Заступник директора з наукових питань Інституту поновлюваної енергетики НАН України, завідувач відділу сонячної енергетики — Крим — сприятливий регіон для розвитку сонячної енергетики. Тут найвищий рівень іррадіації в Україні — близько 1400 кВт·год. на рік на один квадратний метр (для порівняння, у Києві — 1040 кВт·год. на рік). Якщо перевести цю кількість у нафтовий еквівалент, то можна сказати, що за рік тут випадає 10 сантиметрів нафти.

Відповіді на кросворд (стор. 16)

Сонячна електростанція «Охотникове» за своєю потужністю 80 МВт зайняла почесне четверте місце у світі. Найпотужнішу на планеті СЕС побудували в Канаді 2010 року. Заокеанський парк Sarnia може одночасно виробляти 97 МВт. А судячи з темпів, з якими австрійська компанія Activ Solar будує свої станції в Україні, можна чекати ще продуктивніших «чемпіонів». Недавно австрійці заявили про намір відкрити свій офіс в Одеській області. У компанії не приховують, що плани в них грандіозні, однак про деталі майбутніх проектів не говорять. Чи то наврочити побоюються, чи то в умовах світової кризи та проблем із отриманням позикових коштів говорити про щось в майбутньому часі якось несолідно. Є гроші — будують, а нема... Але повернімося в парк «Охотникове», розміри якого вражають настільки, що непогано б возити туди туристів. Уявіть дві величезні «галявини» по 80 гектарів кожна, де всюди стоять сонячні дзеркала, звернені до небесного світила. Картинки для фантастичного фільму краще не знайти. Для двадцяти співробітників, які охороняють і обслуговують станцію, навіть придбали квадроцикли: важко обійти таку територію пішки. На території сонячного парку розташовано 148 інверторних станцій — це будівля, яка нагадує своїми розмірами невелику трансформаторну підстанцію.

Євген Варягін

раніше був кар’єр із видобутку вапняку.

— Для виробництва електроенергії в сонячному парку «Охотникове» застосовуються дзеркала двох типів: полікристалічні й монокристалічні. На другій черзі будівництва компанія використовувала рівною мірою обидві ці технології. Знаю, що зараз сперечаються, яка з них краще. Насправді їхня продуктивність ідентична. Це однаково, що порівнювати автомобілі одного класу, але різних марок, — говорить Є.Варягін. А от погода позначається на продуктивності безпосередньо. Як не парадоксально, але пік вироблення припадає не на спекотні кримські дні. Максимальний вихід електроенергії можна одержати за температури 25 градусів і, звичайно, у сонячний день. Цікаво, що один такий модуль коштує близько $300, а їх у всьому парку аж 360 тисяч. У кожен ват потужності, залежно від проекту, компанія інвестує від 3 до 4 євро. Серед альтернативних технологій виробництва електроенергії сонячна енергетика і досі є найвитратнішою. За даними Республіканського комітету АРК із палива, енергетики та інноваційної політики, стан-

14

№ 45 (200)

22 листопада 2011 року

Terra incognita

Присмак швидкоплинності буття Валерій ТИРНОВ Проблема «кінця світу», попри удавану її простоту й доступність, насправді є складним міждисциплінарним питанням. І незрозуміло, чи є на нього однозначна відповідь.

Життя коротке Щоб говорити про місце людини у Всесвіті, доречно позначити його лінійні розміри й тривалість життя на широко застосовуваних у науці логарифмічних шкалах довжин і часів поряд із лінійними й часовими масштабами інших типових феноменів природи. І тоді ми побачимо, що об’єктивно розміри людини малі, а живе вона довго. Однак у людей суб’єктивні самовідчуття дещо інші. В уявленнях про самих себе вони схильні дещо завищувати власні розміри, дуже применшуючи при цьому тривалість життя: про швидкоплинність буття написані купи текстів різного ступеня художності й ліризму, однак на зріст метр-два ніхто не скаржиться. Я не збираюся змагатися з японськими або китайськими поетами, які зуміли у дві-три рядки вкласти всю гіркоту непрожитих століть, але хочу сказати, що протягом декількох останніх років у деяких верствах суспільства виникла стурбованість і навіть психологічна напруженість, пов’язана з очікуванням «кінця світу». Вона вміло підживлюється шахраями-віщунами (із ними час щось робити на законодавчому рівні), давніми пророцтвами, яким чомусь треба беззастережно довіряти, більш новими й численними, фактично сьогоднішніми, міфами — про чорну діру, яку створить Великий адронний колайдер, про планету Нібіру, про приліт ворожих інопланетян (звідки тільки довідалися?), про катастрофу за участю дивної матерії та інше. Створюється емоційне тло, що дозволяє, наприклад, збути продукцію будівельним фірмам, які споруджують для особливо життєлюбних багатих людей бункери-притулки, у яких (якщо, звичайно, вчасно до них добігти) можна буде сховатися від загальної сумної долі. Та що робити із цією напруженістю пересічним людям, які не мають грошей на купівлю такої дорогої заспокійливої таблетки, як бункер із резервом життєзабезпечення на 100 років?

Апокаліпсис на вибір У радянській школі мене вчили, що «кінець світу» — це вигадка попів-мракобісів, які ллють воду на млин наших ворогів. Тоді цього вистачало. Тепер кожному, хто отримав навіть сучасну українську середню освіту, зрозуміло, що «кінець світу» цілком може трапитися реально, і розмови про можливі сценарії та про ймовірність їхньої реалізації можна вести цілком науковою мовою. Усім цим питанням, наприклад, присвячено велику книгу чудового письменника-фантаста (і одночасно серйозного вченогобіохіміка) ХХ століття Айзека Азімова «Вибір катастроф», у якій він розглядає ймовірність різних сценарі-

їв — від загибелі Всесвіту до перетворення Землі на місце, не придатне для проживання людини. Але за її рамками залишається запитання — коли? Цього року стало зрозуміло, що свій реальний «кінець світу» ми, можливо, проспали ще в 1883 році. В 2011-му хтось згадав про вже майже забуті фотознімки мексиканського астронома Хосе Бонільї, зроблені 12 і 13 серпня 1883 року. Він спостерігав дивовижне явище: близько 450 об’єктів, яі проходили перед Сонцем, і кожен із них був оточений якимсь туманом. Бонілья опублікував звіт у журналі L’Astronomie 1886 року. Усе було настільки дивно, що редактор вирішив, що вчений бачив комах і пил. Інакше поставилися до них астрономи наших днів. Ектор Мантерола з Національного автономного університету Мексики і його колеги вважають, що Бонілья, мабуть, бачив фрагменти комети, яка щойно розпалася. Це пояснює і «туман», і множинність об’єктів, і те, що вони були так близько один до одного.

Використовуючи дані, залишені Бонільєю, мексиканські астрономи зуміли оцінити, на скільки фрагментів розпалася комета і як близько пройшла вона від Землі. Результати виявилися жахливими: фрагментів було близько 3300, їхній поперечник — від 50 до 800 км, і пройшли вони на відстані від 600 до 8000 км. Тобто комета буквально ледь не врізалася в Землю. Розміри кожного уламка — не менше відомого всім Тунгуського метеорита, і в сукупності вони цілком могли влаштувати на Землі кінець світу. Але ніхто ні про що таке навіть не підозрював. Якби це сталося, то так швидко, що й усвідомити цю подію майже ніхто б не зміг. Тож було б і не страшно, і «майже» не боляче.

му в 10000 разів перевищить енергію всіх ядерних арсеналів на Землі». Це не умоглядне припущення. Прикладом такої катастрофи не дуже давно стала раптова дегазація озера Ніос у Камеруні, яка 1986 року забрала життя 1700 чоловік. Рескін відзначає, що питання про ситуацію з нагромадженням розчинених газів у сучасному світовому океані вимагає подальших досліджень. Але дегазація може бути і локальною, і глобальною, а супервулкани — це завжди глобально. Термін цей існує лише років 30—40. Раніше вони були невідомі саме через свою грандіозність. Так дрібна живність, що паразитує на шкірі слона, саме слона і не помічає. У супервулкана нема ні кратера, ні

Супервулкани

конуса. У нього є кальдера — кришка із застиглої лави, яка закриває гігантську пащу з поперечником у десятки кілометрів. Таких чудовиськ на Землі лише декілька. Одне з них, найбільше, розташоване під Єллоустонським національним парком США. І саме щодо нього побоювання, що йому вже не так довго мовчати. Процитуємо у зв’язку із цим газету «Аргументи й факти — Південь»: «Геологічне товариство США прогнозувало пробудження супервулкана не раніше ніж через 25 тисяч років. Але на підставі отриманих даних на катастрофу треба чекати приблизно 2075 року. Однак, за даними американських сейсмічних станцій, події розвиваються набагато швидше». Тут, щоправда, з відомими своїм, м’яко кажучи, своєрідним підходом до науки «Аргументами» можуть посперечатися сейсмологи, більшість із яких говорять, що виверження супервулканів трапляється приблизно раз на 600—700 тис. років. І оскільки останнє вивер-

Гіпотетичних загроз із космосу придумано багато. Астероїди й комети — лише найзрозуміліші серед них. Але чимало їх приховано в планетних надрах і водних глибинах. Іноді виявляється, що фізика Всесвіту відома нам краще, ніж фізика власної планети, а її небезпеки можуть бути зовсім невідомими звичайній людині. Ось цитата із сайта «Енциклопедія безпеки»: «Грегорі Рескін опублікував 2003 року статтю «Океанічні виверження, спричинені метаном, і масові вимирання», у якій розглядає гіпотезу про те, що причиною багатьох масових вимирань були порушення метастабільного стану розчинених у воді газів, насамперед метану. Зі зростанням тиску розчинність метану підвищується, тому на глибині вона може досягати значних величин. Але цей стан метастабільний, бо якщо відбудеться перемішування води, то почнеться ланцюгова реакція дегазації, як у відкритій пляшці із шампанським. Виділення енергії при цьо-

ження Єллоустонського гіганта сталося саме приблизно 600 тис. років тому, чекати на катастрофу «з хвилини на хвилину» можна було протягом всієї історії людства — у такому масштабі часу немає особливої різниці між 2075 роком і роком хрещення Русі.

Теорема про кінець світу Важливо розуміти, що «кінець світу» — у більшості його сценаріїв — подія випадкова, непередбачувана. Принципово неможливо спрогнозувати момент її настання. Тому «точна дата» на зразок 21.12.2012 у пророцтвах — це пряма вказівка на їхній шахрайський характер. У всякому разі, у нас ідеться тільки про такі катастрофічні події, які підпорядковані законам теорії імовірностей. А з ними пов’язані певні складнощі.

Наприклад, якщо ми кидаємо монету й багато разів випав «орел», то багато хто помилково думає, що випадання «решки» наступного разу фактично безперечне. Ні. Імовірність її випадання як і раніше залишається рівною 1/2. І практично, і теоретично. Однак, крім таких явних і поправних помилок, закономірності людського вимирання пов’язані ще й зі складними й тонкими, хоча й удавано простими для розуміння моментами, такими, як теорема про кінець світу. Вона має безліч — часом несумісних — формулювань через відсутність згоди між вченими, що її досліджують. У неї статус наукової гіпотези, присвячені їй роботи публікуються в провідних наукових журналах, і вона не є ні апокаліпсичною фантазією, ні псевдонаукою. Теорема пов’язана з так званим принципом Коперника, що формулює наше правдоподібне й цілком очевидне місце у світобудові. Відповідно до цього принципу випадковий спостерігач, присутній під час перебігу якогось процесу, швид-

ше за все, є присутнім не на самому його початку й не в самому кінці, а десь посередині, та й сам він живе на світі не перший день і не останній — усе в нього середненьке. Це цілком очевидно. Що до нашого місця в історії, це означає, що ми живемо десь у її середині. І якщо людство існує 100 тисяч років, то начебто нема ніяких підстав думати, що в нього вже немає такого ж тривалого майбутнього. Тож можна поки не турбуватися. Одначе, з іншого боку, ми можемо сказати й інакше: наша епоха науковотехнічного прогресу триває тисячу років. Відповідно до принципу Коперника, вона має переважні шанси протривати ще стільки ж. А якщо ми застосуємо ті ж міркування до епохи електрики... Отримані результати спантеличують, і вже явно відчувається: щось тут не те, хоча явних помилок у

міркуваннях нема. Завдання полягає в тому, щоб, знаючи минулий час існування об’єкта, дати імовірнісну оцінку, скільки часу він ще існуватиме, за умови, що ми спостерігаємо його у випадковий момент існування. Та що означає «у випадковий момент існування»? Чи правильно вимірювати при цьому час у роках? Може, треба вести лік часу за номером покоління? Тоді треба вважати, що до сьогоднішнього дня народилося 100 млрд людей і 100 млрд народиться за найближчу тисячу років. От і вийде оцінка часу життя цивілізації, що залишився, який дорівнює тій же тисячі років. Теж непогано.

Et cetera, et cetera... Звичайно ж, існує ще й безліч «кінців», обумовлених діяльністю самої людини, цілком прогнозованих і керованих (а скоріше, некерованих), які більше заслуговують на назву колективного самогубства, ніж «кінця світу». Про них не можна не згадати, але це вже зовсім інша тема.

15

№ 45 (200)

22 листопада 2011 року

Закон збереження думки

Сто кроків до безсмертя Святослав РИБНІКОВ Із різних температурних шкал — Цельсія, Кельвіна, Фаренгейта, Ранкіна, Ньютона, Реомюра — перша, без сумніву, найбільш «народна». У фізиків до неї безліч претензій, причому цілком обґрунтованих: відсутність прив’язки до абсолютного нуля, що породжує мінусові температури; порушення лінійності, спричинені специфічним поводженням води — розширенням криги у разі охолодження тощо. Однак усі ці недоліки з лишком компенсуються її перевагами — простотою та зручністю в «побутовому» інтервалі температур.

27 листопада виповнюється 310 років від дня народження Андерса Цельсія — видатного шведського астронома, геолога й метеоролога.

Від самого початку шка- ри потрійної точки води — ла Цельсія (сам він називав цим досягається його рівїї стокроковою) була ціл- ність градусу Цельсія. ковито протилежною суТемпературна шкала — часній: 0 — у точці кипін- найвідоміше, але не єдиня води, 100 — у точці за- не дітище Андерса Цельмерзання. Хто вперше по- сія. За часів його творчосставив шкалу з ніг на го- ті метеорологія вважалалову, достеменно невідомо ся розділом астрономії, яка — деякі історики науки на- була основною сферою називають ім’я ботаніка Кар- укової діяльності вченола Ліннея, інші — астроно- го. Не менше тепла в робома Мартена Штремера. Ві- чому кабінеті його цікавидомо лише, що сталося це ла інша, більш далека вевже після смерті Андерса личина — яскравість зіЦельсія, 1745 року, і з того рок. Ще в II столітті до начасу термометр його імені шої ери Гіппарх упорядкурекордно швидко завоював вав їх за блиском: від найсвітову популярність, утри- яскравіших (перша зорямуючи її й донині. Цель- на величина) до найтьмянісій добре розумів, що запо- ших (шоста зоряна величирука міжнародного визна- на). Звичайно, на око. Дивння його шкали — застосов- но, але такий суб’єктивний ність її в різних географіч- метод залишався єдиних, а отже, і метеороло- ним у астрономії протягом гічних умовах. Ось чому він дев’ятнадцяти століть! Пертак завзято намагався вста- ше інструментальне визнановити кількісні залежності чення яскравості зірок — між температурами кипіння теж винахід Цельсія. За дой замерзання води, з одно- помогою мудрованого приго боку, і атмосферним тис- строю з кольорових скляком — з іншого, за ними він них пластинок-відбивачів збирався обраховувати по- учений провів «інвентариправки, що роблять його зацію» близько 300 світил; шкалу універсальною. його розрахунки відхиляВинайдена лордом Кель- ються від сучасних у середвіном термодинамічна шка- ньому лише на 0,4 одиниці. ла усунула труднощі, з якиВ астрономії Цельсій зроми намагався боротися бив ще одне важливе відЦельсій: обидві точки, на криття. Вивчаючи протяяких ґрунтується нова шка- гом 17 років феномен півла, виграшно відрізняються нічного сяйва, він уперше своєю стабільністю. Замість помітив, що інтенсивність точки замерзання води, що цього дива природи беззалежить від тиску, — так посередньо пов’язана з козвана потрійна точка, у якій ливаннями стрілки компавода рівноважно перебу- са, і припустив, що це явиває у всіх трьох агрегатних ще якимсь чином пов’язане станах. Ну а абсолютний з магнетизмом Землі. Коннуль узагалі непохитний — через фундаментальні закони термодинаміки. Потреби в «примхливій» точці кипіння в шкалі Кельвіна взагалі не було; до речі, сучасні виміри показують, що вона на небагато — на дві з половиною сотих градуса, але завищена. Однак авторитет Цельсія був такий великий, що, вибираючи градус своєї шкали, Кельвін не зважився відійти від градуса Цельсія. Ось звідки в термодинамічній шкалі, визнаній системою СВ, такі неприродні цифри: 1 кельвін дорівнює 1/273,16 абсолютної температуУппсальська обсерваторія. Гравюра

Обрій

На орбіті — «Небесний гусар» Сергій ДУМКЕВИЧ Севастополець Антон Шкаплеров вирушив у космос під прапором рідного міста. Раніше він виписував фігури вищого пілотажу в небі, а тепер старший льотчик пілотажної групи «Небесні гусари» став командиром космічного корабля.

Космічна мрія кретний механізм процесу вчений запропонувати не зміг, однак навіть його скромна за нинішніми мірками гіпотеза була проривом у геофізиці. Не треба забувати, що фізика планети на той час була вивчена дуже мало, і це пояснює часом наївні висновки Цельсія. Так, він одним із перших установив, що більша частина Скандинавського півострова повільно піднімається над рівнем моря (починаючи з останнього льодовикового періоду), і запропонував цілком розумне для тодішньої науки пояснення — поступове випаровування океану. А от інший геофізичний трактат, що вийшов 1738 року, — «Спостереження з визначення форми Землі», — став дійсно знаковим для науки. На підставі порівняння результатів двох експедицій — у Лапландію та Еквадор, присвячених вимірюванню градуса земного меридіана біля полюсів і на екваторі, Цельсій експериментально довів, що земна куля — зовсім і не куля, а еліпсоїд. Саме цими міжнародними експедиціями, які мали великий резонанс, молодий професор Уппсальського університету заробив собі в очах можновладців репутацію піонера світової астрономії й 1741 року зумів переконати шведський уряд у необхідності створення національної обсерваторії. Через рік капіталовкладення в науку себе виправдали — світ побачив термометр, за яким на багато років закріпилася назва «шведський». Певне, в Уппсальській обсерваторії Цельсій зробив би ще не одне революційне відкриття, але 1744 року вченого не стало — туберкульоз у той час був, на жаль, невиліковний. Але за кілька років до цього Андерс Цельсій устиг зробити ще одну важливу справу: разом із Карлом Ліннеєм створив організацію, яку сьогодні знає весь світ і на думки якої щороку от уже більш як століття з нетерпінням чекають кращі вчені, — Шведську академію наук.

Орбітальними пілотами не народжуються, адже для втілення космічної мрії потрібна і космічна воля, і таких же масштабів цілеспрямованість. Але головне, уважає Антон Шкаплеров, — поставити собі завдання. Перед першим своїм «вояжем» у космос уродженець Севастополя побував у рідному місті, де взяв із собою на орбіту муніципальний прапор, фотографії однокласників і вчителів школи №30. Виявляється, свої перші кроки до зірок він зробив ще в 15 років у севастопольському авіаційному клубі ДТСААФ, де разом з іншими хлопчиками вчився літати на спортивних літаках.

— Хоч народився я в морському місті, у родині моряка-підводника, мене вабило не море, а небо, — розповідає Антон Шкаплеров. — Усі з моєї школи, району йшли в моря-

Антон Шкаплеров Російський космонавтвипробувач загону ФДБУ «НДІ ЦПК імені Ю.Гагаріна», полковник ВПС РФ. Народився 20 лютого 1972 року в Севастополі. Закінчив Чернігівське й Качинське військові літні училища, потім Військовоповітряну інженерну акаде-

мію ім. професора Жуковського в Москві. Два роки провів у групі загальнокосмічної підготовки, потім працював у Х’юстоні, був представником Центру підготовки космонавтів у НАСА. Двічі дублював основні екіпажі, а зараз — командир космічного корабля «Союз ТМА-22».

Бортінженер Деніел Бербенк (НАСА), командир корабля Антон Шкаплеров і бортінженер Анатолій Іванішин (Роскосмос)

«Примірка»

Кілька днів до старту космонавти ретельно готуються до нього на космодромі Байконур. І серед усіх технічно необхідних традицій особливо значуща «контрольна примірка корабля». Це своєрідний іспит і для екіпажу, і для «Союзу», який от уже півсотню років складають усі «спадкоємці» Юрія Гагаріна. Трохи зігнувшись під вагою скафандрів, вони крокують до свого корабля, який поки ще стоїть у стапелях. У руках валізка з пристроєм для вентиляції, на ногах гумові антистатичні чоботи. Загалом, усе як перед реальним стартом. Виявляється, коли готували перший політ людини в космос, і Корольов, і Гагарін теж усе дуже ретельно оглядали. У ті часи «примірку» називали «відсидкою». Тобто треба проГотується до старту останній «аналоговий» корабель «Союз ТМА-22» сто ознайомитися з кораблем — доторкнутись ки, а я пішов у льотчики. до обладнання, усе оглянути: Щоб домогтися своєї мрії чи нема гострих крайок, дростати космонавтом, треба тів, об які можна пошкодити дуже серйозно працювати шкіру на руках або скафандр. над собою. Запорука успіПід час «примірки» виявиху — це і добре навчання, і ли, що екіпажу «Союз ТМАздоров’я. І не можна сказа- 22» дещо тісно, адже оскільти, що потрібне щось одне. ки космонавти стартують наПотрібне все в комплексі, передодні зими, їм видали причому на високому рів- обмундирування, яке відпоні. Не обов’язково става- відає погоді. Крім рятувальти, як я, військовим льот- них засобів, екіпаж укомпчиком. Можна піти в ци- лектований набором теплого вільну авіацію або стати ін- одягу. Але на борту МКС він женером, лікарем, ученим, їм навряд чи знадобиться: запотім відробити три роки в вдяки десяткам кондиціонекосмічній галузі, а потім по- рів в орбітальному гуртожитдавати заяву в Загін космо- ку завжди комфортна погода. навтів. Обов’язково потріб- Утім, на орбіті космонавтам ні ще дві риси, без яких не- дуже стане в пригоді інший можливо реалізувати жодну зимовий «гаджет» — сонцемрію (і не тільки про кос- захисні окуляри, щоб відбите мос), — працьовитість і за- від снігу світло не сліпило очі. взятість. Адже спостерігати батьків-

щину з космосу їм доведеться переважно вкриту снігом.

У трудах космічних Ранком 14 листопада в дорогу до Міжнародної космічної станції вирушив черговий екіпаж транспортного пілотованого корабля «Союз ТМА-22». Стикування з «орбітальним будинком» відбулося через два земних дні. Тут міжнародний екіпаж житиме й працюватиме чотири місяці. Це тридцята довгострокова експедиція на МКС, і в ній Антон Шкаплеров став 107-м космонавтом Росії. Крім обслуговування станції космонавти проведуть більше 50 експериментів, зустрінуть вантажні кораблі «Прогрес» і навіть запустять мікросупутник.

— Є і нові, унікальні експерименти. Установлюватимемо новий мікросупутник «Чибис» і запускатимемо його на вантажному кораблі, який вже відробив на орбіті, — говорить Антон.

Корабель«цифровик» Цікаво, що запуском «Союз ТМА-22» завершилася експлуатація кораблів цієї серії. На зміну їм приходять так звані «цифрові» пілотовані кораблі серії «Союз ТМА-М». Насамперед модернізовано бортову цифрову обчислювальну машину й системи передачі телеметричної інформації. Раніше на космічних кораблях «Союз» використовувалася аналогова система. Цифрова ж відрізняється більшою компактністю й досконалішим бортовим комп’ютером класу ЦОМ-101. Підвищилася також технологічність виготовлення корабля, і в цілому «Союз» «схуд» на 70 кг.

16

№ 45 (200)

22 листопада 2011 року

Kuga очі дивляться www.eutg.net

Шановні читачі! Почалася передплата «Української технічної газети» на 2012 рік! Вартість передплати: на 1 міс. — 30,00 грн на 3 міс. — 90,00 грн на 6 міс. — 180,00 грн на рік — 360,00 грн Передплатні індекси:

99340 — російською мовою 99309 — українською мовою

Оформити передплату ви можете в будь-якому поштовому відділенні вашого міста, через передплатні агентства вашого міста, а також зателефонувавши до редакції: тел. (044) 278-42-37, тел./факс (0642) 59-93-91, e-mail: podpiska@tehnichka.com

Компанія Ford представила в США кросовер Escape 2012 модельного року... Абсолютно нецікава інформація для жителя європейської (дуже хочеться в це вірити) країни, якби не той факт, що американський Escape не що інше, як європейський Ford Kuga.

Представники компанії заявили, що «європейка» фактично не відрізнятиметься від «американки», тому ми можемо придивитися до новинки уважніше. У США Kuga продаватиметься з атмосферним двигуном 2,5 л, а також із 1,6 і 2,0 л турбомоторами. Саме останні два стануть основними силовими агрегатами для європейської лінійки. З досвіду експлуатації Kuga можна помітити, що турбійовані мотори Ford аж ніяк не відрізняються економічністю, скоріше навпаки. Тому не ви-

ключено, що спеціально для Старого Світу (по-хорошому «схибленому» на темі екологічності) інженери оснастять кросовер навіть трициліндровим 1-літровим двигуном, «розкрученим» завдяки наддуванню до 120—130 к.с.

чиняється, якщо провести ногою під заднім бампером). Керування «фішками» реалізовано у футуристичному кутастому дизайні салону. Ціна авто нинішнього покоління близько $34—35 тис., але нова версія буде дорожче. І річ не в об’єктивних складнощах проходження мит-

«Джипчик» одержить багато цікавих опцій: панорамний дах, підключення до Інтернету, систему автоматичного паркування (датчики без участі водія «зарулюють» авто на паркомісце) і сенсорне відчинення дверей багажника (кришка, за аналогією із дверима в супермаркеті, від-

ного контролю, а в тому, що «паркетник» помітно побільшав у «філейній частині» за рахунок збільшення другого ряду сидінь і багажника. В останньому можлива навіть поява опціонально третього ряду крісел, але ця інформація поки що не більш ніж чутки.

Піонер біля водія На теренах України компанія Pioneer (разом із JVC) скомпрометувала себе, масово поширивши кілька років тому наклейки, якими автолюбителі обклеювали всі можливі частини своїх авто. Але це не означає, що цей виробник автоакустики став гірше робити свою справу.

Автомобільний CD/ MP 3-ресивер Pioneer DEH-6310SD став топовою моделлю лінійки магнітофонів 2011 року. Апарат оснащений виведеним на лицьову панель USB-портом (відтворення файлів MP3 і WMA) і 3.5 мм аудіовходом. Через додатковий CD-IU50

кабель можна підключити й управляти iPod або iPhone. За передньою панеллю з дисплеєм, що відкидається й знімається (багатобарвне RGB-підсвічування без регулювання яскравості, 1 ря-

док, 12 символів) міститься слот для SD/ SDHC-карт. Магнітола DEH-6310SD розрахована на формат акустики 4.0, а убудованим підсилювачем є оновлені польові транзистори (по 50 Вт на

канал). Плюс піонерна технологія поліпшення звуку (Advanced Sound Retriever), що автоматично відновлює його якість, тонування й щільність стиснених аудіофайлів. Прямий привід дозволяє підключити сабвуфер безпосередньо без додаткового підсилювача. Для нарощування потужності додатковими підсилювачами, сабами й гучномовцями в магнітолі є 3 RCA передвиходи. Тому, на думку тих, хто любить гучні баси, на базі цього апарата можна побудувати дуже добрий автозвук. З огляду на вартість новомодних мультимедійних «етажерок» із РК-екранами ціна на DEH-6310SD не така вже й висока — близько 1300 грн.

Відчуй себе Махараджею Різноманітна машинерія, така як елітні літаки і яхти, не кажучи вже про автомобілі, регулярно витягує гроші з кишень людей, у яких вони є. А прогалину в галузі VIP-поїздів (Кім Чен Іра ми не враховуємо) було ліквідовано в Індії.

КЕЙВОРД

Кожній цифрі й кожному числу в сітці цього кейворда відповідає певна літера. Доберіть відповідності «літера-цифра» й заповніть сітку кейворда. Відповіді на кейворд — на шпальтах газети

Склала Оксана БАЛАЗАНОВА

Відео про те, як у «країні священних корів» неба-

зовні, регулярно поповнюють сервери Youtube. Тому поява саме тут шикарного туристичного поїзда-люкс Maharaja’s Express (Експрес Махараджі) зовсім не дивна. Елітний поїзд складається з декількох вагонів, розрахованих лише на 23 місця — 5 купе вищого класу, 6 джуніор-сьютів, 2 звичайних сьюти й, звичайно ж, прези-

гаті (м’яко кажучи) жителі користуються залізничним транспортом, займаючи вагони не тільки всередині, а й

дентський люкс: дві кімнати й окрема їдальня. Просторі купе оформлені як спальні з величезними ліжками,

різьбленими меблями, РКпанелями, телефоном, Інтернетом і кондиціонерами, розрахованими на 50-градусну спеку (комфортна температура підтримується навіть у багажному відсіку). У поїзді є кінозал, розкішні ванні кімнати, два ресторани — Haveli і Peacock з обстановкою в стилі розкошів східних палаців. Палац на колесах курсує по чотирьох маршрутах між Делі й Мумбаї з 7—8 зупинками. Вартість подорожі коливається від $800 у звичайному купе до $2500 у президентському. Майже як тижневий тур у Туреччину або Єгипет за нинішніми українськими цінами, якби не одне «але» — це ціна за добу. Витрати частково компенсуються включенням у ціну квитків харчування, послуг дворецького та екскурсійної програми на всіх зупинках.

Підготував Олександр БІЛИЛОВЕЦЬ