Украинская техническая газета №152

Енергоефективність

Наука

Автопром

Світ із префіксом «нано»

Будинок на сонячних батареях

«Запорожець» із китайськими очима

Надтонкі магнітоелектричні плівки, надміцні наноструктурні матеріали та суперконденсатори: зроблено в Україні

Світ давно переконався в ефективності використання енергії Сонця. Київський «Квазар» пропонує й нам якнайшвидше оцінити переваги альтернативної енергетики, спираючись на точні формули й розрахунки

У продаж надійшов новий «вітчизняний автомобіль», який поки випускається... за кордоном. Але незабаром товляттиме АвтоЗАЗ виготовлятиме ZAZ Forza в Україні

Стор. 6–7

Стор. 8

Стор. 9

Щотижневик Виходить щовівторка

www.tehnichka.com

№ 48 (152) 7 грудня 2010 року

Усупереч очевидному Політики для переоснащення української ГТС запрошують іноземців, а наші виробничники справою доводять, що готові провести його власними силами

Сталевий рейд «французького аспіранта» Ігор ГУСАРОВ Технології, розроблювані співробітниками Національної металургійної академії України (НМетАУ, м. Дніпропетровськ), мають заступити морально застарілі й витратні методи. Міжнародне визнання досліджень учених нової генерації, можливо, прискорить процес їхнього впровадження.

Спочатку було «термо»

Стор. 4

Олена ГЕРАСИМОВА

Українська влада для капітального відновлення газотранспортної системи наполегливо закликає до участі

компанії з Росії й країн Заходу. Тим часом вітчизняні компанії виграють тендери на поставки обладнання для її мо-

дернізації й активно працюють здебільшого на закордонних клієнтів.

Продовження на стор. 10

Марганцева цілина

Усі лінії зайняті

Олена ГЕРАСИМОВА

Мобільний зв’язок — один із найдинамічніших сегмен-

До освоєння найбільших у світі покладів марганцевих руд, що протягом 10 років безуспішно намагалися зробити корпорація «Індустріальний союз Донбасу», групи «Приват» і «Фінанси та кредит», тепер беруться китайці. Утілення цих планів позбавить «Приват» домінуючого положення на українському феросплавному ринку.

тів українського телекомуні-

Ігор МАШТАЛЯР

каційного ринку. Проте дов-

численні спроби примусити суб’єктів ринку сплачувати всілякі додаткові збори, податки та акцизи.

готривала економічна криза та недосконалість вітчизняного законодавства суттєво гальмують його поширення. Розвитку галузі аж ніяк не сприяє і підвищена ува-

Продовження на стор. 5

Захист кваліфікаційної роботи «Вивчення структури та особливостей арматурного прокату для бетону після застосування деформації крутіння» аспірантом кафедри термічної обробки металу Костянтином Табалаєвим відбувся у вересні в Центральній технічній школі Ліона. Про надзвичайну актуальність цієї теми для металургійної та будівельної галузей нашої країни розповіли український співкерівник молодого вченого, старший науковий співробітник кафедри ТОМ кандидат технічних наук Олександр Івченко та колега Костянтина асистент Максим Амбражей. Сам дисертант тим

часом чекає на одержання диплома у Франції.

— Після вступу до аспірантури Костянтин знайшов співкерівника в Центральній технічній школі Ліона й виграв конкурс наукових робіт, організований французьким посольством, — говорить Максим Амбражей. — Це дало йому можливість одержати фінансування для закордонних поїздок і щасливий шанс попрацювати на найсучаснішому дослідному обладнанні. Для нашої сторони все це було абсолютно безкоштовно.

— Утім, почалася робота з цієї теми ще у 2005 році на комбінаті «Криворіжсталь», нині «АрселорМіттал Кривий Ріг», — веде далі Олександр Івченко.

— І це невипадково, адже ще в 1967-му там була запущена перша установка термічного зміцнення прокату. Піонером у цій галузі став керівник відділу термозміцнення Інституту чорної металургії союзного підпорядкування академік Кирило Федорович Стародубов, який одночасно завідував нашою кафедрою.

га контролюючих органів та

Конкурентна боротьба — двигун прогресу. У випадку з телекомунікаційними компаніями в ній перемагає той, хто першим запровадить нову технологію, забезпечить її

якість та надійність із максимальною економічною ефективністю. Однак у нас ця схе-

ма не працює — упровадженню інновацій заважає неврегульованість законів.

Продовження на стор. 12

2

№ 48 (152)

7 грудня 2010 року

Тут і тепер Наука

Цитати тижня

Харків’яни набирають обертів ДП «Завод «Електроважмаш», один із найбільших у світі виробників турбо-, гідрогенераторів і тягового електрообладнання, візьме участь у модернізації тепловозів М-62 для українських залізниць.

Микола Азаров Прем’єр-міністр України

В умовах, коли Україна насилу виходить із кризи, а на світових ринках панує невизначеність... ми повинні дати вітчизняній економіці потужний імпульс до розвитку. Нам не можна зволікати, відкладати реформи, ми мусимо вже наступного року забезпечити стимули для розвитку економіки.

У рамках проекту заводчани виготовлять спеціальний агрегат, який складається з тягового генератора та генератора власних потреб для дизельного двигуна американської компанії Caterpillar. Установлюватиме на М-62 дизелі замість тепловозних двигунів, які вичерпали ресурс, «Луганськтепловоз». Уже наступного року на замовлення Львівської залізниці планується модернізація трьох двосекційних тепловозів. «Цей проект нам цікавий ще й перспективою виходу

Сергій Тігіпко Віце-прем’єр-міністр

Якщо ми бідні, то тільки через одне: ми боїмося реформувати свою країну. Оце для мене абсолютно прямий зв’язок.

Гі Верхофстадт Голова Альянсу лібералів і демократів за Європу в Європейському парламенті

Одним абзацем

Засновник і видавець — колектив редакції «УТГ»

www.tehnichka.com Е. пошта: info@tehnichka.com ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ.

вний конструктор комплексу тягового електрообладнання «Електроважмашу» Віктор Іванов. Уміння сполучати свої розробки з дизельними двигунами такого класу значно розширить потенціал українського підприємства.

Раніше в новопрокатному цеху ДМКД найбільшим профілем круглої заготівки було коло 300, а коло 400 досі не вироблялося на жодному з металургійних підприємств України. Зараз ведуться роботи з удосконалення обладнання цеху для переходу до промислового виробництва нової продукції, реконструюється пост управління, куди

нання. За допомогою сучасної техніки компанії Dafora Drilling (Румунія) планується досягти глибини 3500 м.

До зовнішніх ринків — шляхом модернізації

Ліванська економіка — це економіка сервісу, і надання послуг становить 75% економіки Лівану. Українська економіка спирається на промисловість і сільське господарство. Думаю, що таким чином союз України та Лівану в інвестиційній сфері дасть дуже добрі результати. Наші держави на шляху розвитку, але я впевнений, що в майбутньому наші країни процвітатимуть.

тракторокомплектів у 2011 році. Кубинці використовуватимуть тракторокомплекти для відбудовного ремонту тракторів марки «ПМЗ», яких зараз, за даними Міністерства промислової політики, на Кубі налічується близько 40 тис. одиниць. Канадська компанія Transeuro Energy Corp планує інвестувати в буріння й тестування свердловини Karl-101 на Карлівському газоконденсатному родовищі в Криму $4,5 млн. У грудні цього року відновлять бурові роботи, припинені через застаріле облад-

Адреса редакції:

зі своїми розробками на нові ринки. Якщо колишній дизель був розрахований на 750 обертів, то новий — на 1800, а двигуни саме з такою характеристикою сьогодні переважають на західноєвропейському й американському ринках», — сказав голо-

Підписано меморандум про співробітництво між Донецькою облдержадміністрацією та Донецькою обласною радою, групою компаній ТНК-ВР і ТОВ «ТНК-ВР Розвідка та Видобуток Україна» про розвідку й видобуток природного газу із щільних піщаників у Донецькій області. Співробітництво із ТНК-ВР розвиватиметься у форматі державно-приватного партнерства. Очікуваний обсяг видобутку становитиме приблизно 5 млрд м3— четверту частину нинішнього видобутку природного газу в Україні. Спочатку пробне буріння вестиметься на території центрального району Донбасу (Артемівський, Горлівський, Єнакіївський, Костянтинівський райони й місто Красний Лиман), а потім повинне перейти в промислове. «На першому етапі ми плануємо вкласти до 240 мільйонів гривень, а на другому — 1,5 мільярда доларів»,— повідомив віце-президент групи компаній ТНК-ВР Сергій Дорожкін. Термін реалізації проекту — до десяти років.

На Дніпровському меткомбінаті ім. Дзержинського прокачана дослідна партія нового профілю (коло 400).

Мухаммад Сафаді Міністр економіки Ліванської Республіки

Державний Південний машинобудівний завод ім. Макарова (Дніпропетровськ) має намір поставити на Кубу 400

Російсько-британська ТНКВР готова інвестувати у видобуток природного газу із щільних піщаників у Донецькій області $1,5 млрд.

Такого профілю ще не було

Майбутнє України — у Європейському Союзі, у Європі.

ВАТ «Турбоатом» виграло тендер на поставку обладнання для Чарвацької ГЕС (Узбекистан), проведений ДАК «Узбекенерго». Підписання контракту про поставку передтурбінного дискового затвору діаметром 5 м планується в грудні цього року. Термін поставки — 12 місяців. Є також подальша перспектива поставок енергообладнання для узбецьких ГЕС.

Натиснемо на газ

Донецька залізниця домовилася із Крюковським вагонобудівним заводом (Кременчук) і компанією FTD Dessau (Німеччина) про поставку 1035 вантажних піввагонів у рамках кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку. Перша поставка в кількості не менше 50 вагонів від кожного виробника запланована на січень, а до кінця червня контракти мають бути повністю виконані.

На підприємствах «Метінвесту» почалася модернізація добувної техніки й реалізація багатьох великих інвестиційних проектів.

Це дозволить істотно поліпшити якість руди, розвинути портову інфраструктуру й в остаточному підсумку закріпитися на зовнішніх ринках. «За останні чотири роки обсяг коштів, укладених у модернізацію гірничорудного дивізіону нашої компанії, досяг майже 750 мільйонів доларів», — розповідає директор підрозділу холдингу «Метінвест» Микола Іщенко.

Головний редактор Світлана Ісаченко

04071, м. Київ, вул. Ярославська, 28а

тел. 044 221-06-51, e-mail: isachenkosv@tehnichka.com

91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98в.

РЕДАКЦІЯ:

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993-1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

Людмила Мельникова —

Ігор Павлюк — редактор відділу промисловості

відповідальний секретар тел. 0642 34-72-47

тел. 044 278-42-37 e-mail: pavluk@tehnichka.com;

Людмила Гречаник — редактор відділу технічної думки

Іван Спасокукоцький — редактор відділу IT

тел. 0642 34-72-47 e-mail: tehnomysl@tehnichka.com

тел. 044 278-42-37 e-mail: ivanspas@tehnichka.com

надходитиме довгомірний прокат. Завершити роботи планують у березні 2011 року. Трубна заготівка великого діаметра сьогодні є досить затребуваним профілем. Тому ним не випадково зацікавилися споживачі з Австрії. Представники австрійської компанії відвідали підприємство, вивчили дослідну партію трубної заготівки нового профілю й висловили готовність обговорити подальше співробітництво.

У компанії реконструюють збагачувальне виробництво, планують запустити нову лінію з виробництва котунів і дві збагачувальні секції. У планах Інгулецького ГЗК — побудувати дві фло-

ВІДДІЛ РЕКЛАМИ: Ганна Шумакова — тел./факс:

Газета видається українською та російською мовами

(044) 278 42 37, тел.: (097) 534 23 04, Позиція авторів публікацій не завжди

e-mail: reklama@tehnichka.com

ВІДДІЛ ПЕРЕДПЛАТИ: Дмитро Баранов — тел./факс:

таційні установки вартістю $100 млн. У 2011 році гірничорудний дивізіон «Метінвесту» планує інвестувати в розвиток своїх підприємств понад $365 млн.

збігається з позицією редакції. Редакція залишає за собою право виправляти матеріали та рецензувати рукописи. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.Матеріали, позначені (R),

(044) 440 82 09, тел.: (044) 221 06 50 публікуються на правах реклами.

Передплатні індекси: українською мовою — 99309 російською мовою — 99340 Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес-Експрес». Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50-08-54

Любов Соловйова — тел./факс: (0642) 59 93 91 тел.: (0642) 59 93 92,

e-mail: podpiska@tehnichka.com

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій.

Загальний наклад 16065 прим. Замовлення № 2617

3

№ 48 (152)

7 грудня 2010 року

Тут і тепер Наука

СПІВРОБІТНИЦТВО На початку грудня в рамках саміту Організації з безпеки й співробітництва в Європі, який проходив у Астані (Казахстан), відбулося 13-те засідання Ради міністрів ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова). Керівники МЗС країн ГУАМ, які взяли участь у засіданні, розглянули план дій організації до кінця поточного року, спрямований на поглиблення галузевого співробітництва. Генеральний секретар ГУАМ Валерій Чечелашвілі відзначив, що результат головування України — істотна активізація діяльності галузевих робочих груп організації. Крім того, учасники зустрічі обговорили перспективи розширення співробітництва у форматі ГУАМ із країнами — партнерами організації, зокрема США та Японією.

Кабмін затвердив міжурядовий меморандум з Азербайджаном про співробітництво в організації поставок скрапленого природного газу. Документом задекларований намір Баку поставляти в Україну до 5 млрд м3 газу на рік на споруджуваний чорноморський термінал. Загальний обсяг проекту — близько $2,5 млрд, потужність термінала — 10 млрд м3 на рік.

ЕКОНОМІКА Україна готова брати участь у Єдиному економічному просторі як спостерігач. Міністр економіки Василь Цушко відзначив, що Україна не веде переговорів зі вступу в ЄЕП, але готова брати участь як спостерігач в організації, адже її учасники — сусіди й стратегічні партнери України.

Якнайшвидше підписання Президентом оновленого Податкового кодексу, у якому були враховані всі поправки голови держави, дозволить негайно розпочати розгляд проекту держбюджету на наступний рік. Про це заявив народний депутат України Михайло Чечетов після розгляду поправок Президента до Податкового кодексу й ухвалення закону Верховною Радою в цілому з урахуванням цих поправок. «Ухвалення цього документа на користь країні в цілому», — відзначив М. Чечетов.

Енергетична рада на рівні міністрів Європейського Союзу й США високо оцінила прогрес України у формуванні стабільного, прозорого й ефективного енергетичного ринку країни. «Ми із задоволенням відзначаємо перші кроки України в реформу-

ванні енергетичного ринку, зокрема прийняття закону про принципи функціонування ринку природного газу, приведення внутрішніх тарифів на газ до ринкових і підписання протоколу про приєднання України до договору про установлення Енергетичного співтовариства», — говориться в заяві енергетичної ради ЄС—США.

У ньому також висловлюється надія на подальший прогрес України в реалізації заяви за підсумками міжнародної конференції з модернізації газотранспортної системи України, підписаної Європейською комісією, Україною та міжнародними фінансовими організаціями в березні 2009 року.

У другому кварталі 2011 року Україна та Росія підпишуть програму економічного співробітництва до 2020 року. За словами заступника міністра економіки України Валерія Мунтіяна, документ передбачає два етапи: 2011— 2016-й і 2016 —2020 роки. До програми ввійдуть 19 спільних проектів загальною вартістю $48 млрд.

ПЕК «Газпром» і «Нафтогаз» домовилися про створення двох спільних підприємств — із видобутку вугільного метану й освоєння структури Паласу на шельфі Чорного моря. Відповідні домовленості досягнуто під час зустрічі голови «Газпрому» Олексія Міллера й міністра з питань палива та енергетики України Юрія Бойка, що відбулася 1 грудня в Москві.

в статутний фонд НАК «Енергетична компанія України», у січні-листопаді поточного року збільшили виробництво електроенергії на 8,4% у порівнянні з аналогічним періодом 2009 року. Теплові електростанції енергогенерувальних компаній НАК «ЕКУ» з початку 2010 року виробили 44,4 млрд кВт год електроенергії (26,3% загальнодержавного виробництва), теплоелектроцентралі — 4,4 млрд кВт год електроенергії, що відповідно на 5,9% і 21,7% більше, ніж за аналогічний період 2009-го. Гідроелектростанції з початку року виробили 11,8 млрд кВт год електроенергії, що на 13,5% більше, ніж за 11 місяців минулого року.

Нафтопровід Одеса—Броди може бути подовжений до Гданьська (Польща). Про це голова Сенату Польщі Богдан Борусевич сказав під час зустрічі із прем’єром України Миколою Азаровим минулого тижня в Києві. У прес-службі українського прем’єра відзначили, що з урахуванням того, що польські інвестори придбали нафтопереробний завод у Литві, можливе будівництво відгалуження від нафтопроводу Одеса—Броди—Гданьськ для потреб цього НПЗ.

Міністерство палива та енергетики України планує в 2011 році підвищити інтенсивність робіт із розвідки та облаштування Суботинського нафтового, а також Одеського і Безіменного газових родовищ. Про це говориться в планах роботи Мінпаливенерго на 2011 рік у рамках роботи зі зміцнення енергетичної безпеки держави.

ПРОМИСЛОВІСТЬ Українські металургійні підприємства в січні-листопаді 2010 року збільшили виробництво основних видів металопродукції.

Україна сподівається в 2011 році збільшити транзит газу в країни Європи й СНД на 10,5% — до 116,069 млрд м3 у порівнянні з очікуваними 105 млрд м3 у 2010-му. Такий прогноз міститься в обґрунтуванні застосування закупівлі послуг із транзиту газу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у своєї дочірньої компанії «Укртрансгаз». При цьому вартість послуг транзиту газу, відповідно до часового кошторису компанії на 2011 рік, орієнтовно становитиме 8 млрд 834,538 млн грн.

Енергогенерувальні компанії та електростанції, державні пакети акцій яких передані

Зокрема, виробництво чавуну зросло порівняно з аналогічним періодом минулого року на 7%, сталі — на 10%, готового прокату — на 9%. За 11 місяців 2010 року коксохімічні підприємства України збільшили виробництво продукції порівняно з аналогічним періодом минулого року на 6,8%, до 16,893

млн тонн, українські трубні підприємства — на 6,2%.

У січні-листопаді 2010-го українські метизні підприємства наростили виробництво порівняно з аналогічним періодом минулого року на 18%, до 247 тис. т. Зокрема, у листопаді 2010-го виробництво металовиробів зросло порівняно з жовтнем-2010 на 28,5%, у січні-жовтні 2010 року українські метизні підприємства збільшили виробництво порівняно з аналогічним періодом минулого року на 15,2%.

ФІНАНСИ Прямий державний борг України в листопаді-грудні 2010 року зросте з $38,5 млрд до $43,5 млрд. «Під кінець року, за нашими розрахунками, прямий держборг ста-

ріками та підвищити рівень його безпеки. Зібрані кошти підуть на розвиток судноплавних характеристик внутрішніх водних шляхів, ремонт судноплавних гідротехнічних споруд і розробку нових заходів із убезпечення судноплавства ріками.

БУДІВНИЦТВО Будівельну галузь в Україні регулюватимуть два нормативних документи — Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» і постанова Кабміну. Це дасть поштовх розвитку здорової конкуренції на ринку, а також приходу іноземних інвесторів. Після того, як Верховна Рада ухвалить рамковий, але дуже важливий і революційний для будівельників закон, Кабінет Міністрів повинен у найкоротший термін розробити й ухвалити постанову, яка роз’яснить і уточнить основні моменти будівельної діяльності, у тому числі буде описаний процес ціноутворення.

Ухвалення законопроекту «Про регулювання містобудівної діяльності» сприятиме зниженню собівартості будівництва на 20%.

новитиме 32,1% ВВП. Поки він для країни не є критичним», — сказав віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко. «Але два роки тому мали 12% ВВП — такі темпи дійсно критичні», — додав він.

Ситуація в банківському секторі України істотно покращилася в порівнянні із кризовим періодом, що підвищило довіру населення до фінансових інститутів країни. Так уважає директор-розпорядник Фонду гарантування внесків фізичних осіб Василь Пасічник. «Ситуація в банківській системі стабілізувалася — є поліпшення. Динаміка депозитів уже говорить про це: люди повірили в банківську систему», — сказав він. За його словами, серед діючих банків поки нема кредитнофінансових установ, які можуть бути переведені з категорії учасників Фонду гарантування внесків у категорію тимчасових учасників.

ТРАНСПОРТ Державна адміністрація морського й річкового транспорту ініціює введення зборів за проходження суден штучно поглибленими ділянками внутрішніх водних шляхів. Це дозволить поліпшити умови судноплавства вітчизняними

«За нашими підрахунками, на 90% скоротяться можливості одержання корупційних доходів. Дуже важливо, що в цей сектор приходить додаткова конкуренція. Ми даємо можливість посилити конкуренцію, тобто збільшити пропозицію, що, за нашими розрахунками, мінімум на 20% знизить собівартість будівництва для пересічних громадян і в цілому для галузі», — уважає віце-прем’єрміністр України Сергій Тігіпко.

АПК Експерти інвестиційної групи «Сократ» прогнозують збільшення врожаю зерна у 2011 році. Про це говориться в прогнозі інвестиційної групи «Сократ». «Ми очікуємо, що у 2011 році ринкові умови будуть сприятливими для аграріїв, і це дозволить збільшити загальну посівну площу до 28,5 млн га (+7%), що, у свою чергу, за сприятливих погодних умов збільшить урожай зернових і зернобобових культур на 16% — до 48 млн тонн, олійних — на 11%, до 11,4 млн тонн, картоплі на 2%, — до 18,8 млн тонн, цукрових буряків на 3% — до 15,3 млн тонн», — говориться в прогнозі. Підготувала Людмила МЕЛЬНИКОВА за матеріалами УНІАН, РІА Новини-Україна, ЛІГА-Новини, Інтерфакс-Україна, Укррудпром, АПК-Інформ

4

№ 48 (152)

7 грудня 2010 року

Пріоритети

Усупереч очевидному

гунів у класі 10 МВт виробництва General Electric, російського Невського заводу й українського ДП «ЗоряМашпроект». Загалом заміні підлягають понад 200 одиниць обладнання, яке має бути вироблене протягом найближчих 20 років. І, нарешті, над технічним проектом нового двигуна для газоперекачувальних агрегатів потужністю 16 МВт працюють також фахів-

року. Документ припускає відновлення лінійної частини газопроводів, загальна довжина яких 37,1 тис. км. Передбачено реконструкцію й технічне переоснащення компресорних, газорозподільних і газовимірювальних станцій, яких у складі «Укртрансгазу» налічується понад 70, а також модернізація підземних сховищ газу (ПСГ). Відповідно до попередніх підрахунків, загальний обсяг інвестицій для здійснення цього плану становитиме $6,5 млрд. Після розробки конкретних інвестпроектів мають бути укладені відповідні кредитні угоди між НАК «Нафтогаз України», з одного боку, і європейськими фінансови-

ці ДП «Зоря-Машпроект». Відповідно до планів дослідний зразок буде створений до 2013 року. І це зовсім не повний перелік тієї техніки, яку розробляють і виготовляють в Україні і яка може бути використана для переоснащення вітчизняної ГТС. Та й віддавши замовлення українським компаніям, держава змогла б добре заощадити. Розробка комплексного плану капітальної модернізації ГТС, якою займалися фахівці Мінпаливенерго, завершилася в липні цього

ми інституціями — з іншого. Після укладання всіх необхідних кредитних угод Україна ще до кінця року має встигнути провести всі тендери на виготовлення й поставку обладнання. До боротьби за вигідні контракти його закордонні й вітчизняні виробники долучилися ще навесні минулого року. Серед них російські та японські компанії, а також німецька Man Turbo і американська General Eleсtric. Що ж до українських виробників, то свої послуги «Укртрансгазу» запропонували НВО ім.

Ресурсний потенціал обох ліцензійних блоків площею 11,4 і 9,3 тис. км2 дуже високий. Відзначається недостатня геологічна вивченість територій за наявності нафто- і газопроводів, які поєднують родовища району Суецької затоки з нафтогазопереробним заводом у м. Асьют. Плани видобутку в «Нафтогазі» не коментують, але експерти вважають, що на початкових етапах можна говорити про 150—200 тис. тонн нафти на рік. «Нафтогаз» розробляє в Єгипті нафту й газ із кінця 2006 року. Відповідно до концесійної угоди між НАК і Єгипетською генеральною нафтовою корпорацією (ЕGPC) українській компанії надана територія близько 1 тис. км2 у Східній пустелі

Єгипту. За час реалізації проекту було відкрито п’ять родовищ вуглеводнів. Сумарні запаси нафти й газу на трьох із них оцінюються в 10 млн тонн умовного палива. У вересні на родовищі Gharadig розпочато промисловий видобуток нафти.

Політики для переоснащення української ГТС запрошують іноземців, а наші виробничники справою доводять, що готові провести його власними силами Олена ГЕРАСИМОВА Початок на стор. 1

На черговому саміті Україна-ЄС Київ разом із представниками Брюсселя й Москви мав вирішити, за словами прем’єр-міністра Миколи Азарова, «за участю яких сторін, якими ресурсами, якими силами і якими темпами здійснюватиметься модернізація української газотранспортної системи». Але в підсумку Президент Віктор Янукович лише традиційно запевнив Європу в тому, що транзит російських енергоносіїв і надалі проходитиме без проблем. Що означає, що ніяких рішень із приводу відновлення потужностей української ГТС, принаймні офіційно, ухвалено не було. Напередодні незалежний експерт у галузі енергетики Олександр Нарбут відзначив: «Україні варто було б прийти на цю зустріч із комплексною програмою реформування нафтогазового сектора й пакетом проектів, які могли б бути комерційно цікаві як європейській, так і російській стороні. Однак ніякої підготовчої роботи в цьому напрямку ніхто не веде. А тому чекати від саміту якихось конкретних рішень не треба». При цьому президент київського енергетичного клубу Q-Clab Олександр Тодійчук відзначив: «Захід цілком готовий до мільярдних інвестицій у переоснащення нашої ГТС, а от розраховувати на вкладення якихось серйоз-

них коштів із боку Росії не варто — вона пропонуватиме лише маловигідні Україні бартери».

Докладно

Танцюють усі! Питання про спосіб модернізації риторичне, оскільки відповідь очевидна. Це доведеться робити за рахунок кредитів, одержання яких не зобов’язує Україну ні до чого більшого, ніж повернення боргів. Позики їй виділять аж ніяк не на пільгових умовах, і вона, звичайно, зовсім не має надавати преференції компаніям країнкредиторів. Отже, нам ніщо не заважає переоснастити ГТС силами вітчизняних виробників обладнання, що вони й без того роблять. Поки перші особи держави оприлюднили питання, які планували вирішити на саміті, Сумське наукововиробниче об’єднання ім. Фрунзе виграло тендер, проведений ДП «Укртрансгаз» у рамках планової модернізації ГТС у жовтні. Компанії уклали контракт на поставку повного комплекту кульових кранів. Паралельно представники ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «ІвченкоПрогрес» повідомили, що за три роки мають намір розробити новий газотурбінний двигун потужністю 12 МВт для відновлення української ГТС. Модель може бути використана замість експлуатованої зараз родини дви-

Нафтові піраміди Олександр БІЛИЛОВЕЦЬ Прем’єр-міністр Микола Азаров зустрівся із головою ОПЕК Абдаллою Салемом аль-Бадрі й заявив про готовність України стати країноюспостерігачем в Організації країн — експортерів нафти. А також обговорив питання ціноутворення російського газу, заручившись підтримкою ОПЕК у переговорах із «Газпромом». В організації були здивовані формулою розрахунку ціни на газ, прив’язаної до ціни на нафту, оскільки ця методика застаріла й не відповідає ринковим реаліям. Від такої прив’язки сьогодні відмовилися в усьому світі, що

пов’язано зі значним збільшенням видобутку сланцевого газу в США. Прем’єр також побував у Лівії та Єгипті. Переговори з єгипетським прем’єром закінчилися більш продуктивно. Було ухвалене рішення, що НАК «Нафтогаз України» і Ganoub El-Wadi Petroleum Holding Со.

(GANOPE — державна єгипетська нафтова компанія, яка володіє ексклюзивними правами на видобуток на всій території Південного Єгипту) найближчим часом підпишуть угоди про розвідку й подальшу експлуатацію на умовах концесії двох блоків у Східній пустелі Верхнього Єгипту.

Думка Юрій Корольчук Експерт Інституту енергетичних досліджень — Українська влада серйозно зайнялася диверсифікацією енергопоставок. Це має виглядати попереджальним знаком для «Газпрому». Микола Азаров намагається довести Росії, що треба скасувати формулу, яка використовується під час формування ціни на газ для

Оскільки на сьогодні тендер на поставку кульових кранів, проведений «Укртрансгазом» минулого місяця, залишається єдиним реальним кроком у модернізації української ГТС, вітчизняні виробники активно працюють на зовнішніх споживачів. Серед найбільших замовників НВО ім.Фрунзе залишаються російські «Газпром» і «Сургутнафтогаз», туркменські «Туркменнафта» і «Туркменгаз», підприємства Азербайджану. Торік вартість портфеля замовлень російського газового монополіста НВО ім.Фрунзе становила $100 млн. Відтоді, як Мінпаливенерго оприлюднило комплексний інвестпроект відновлення потужностей української ГТС, НВО ім.Фрунзе вдалося укласти серію нових закордонних контрактів. Так, у рамках будівництва газотранспортної магістралі Починки—Грязовець, що з’єднує Північно-Європейський газопровід із газопроводом Уренгой—Помари—Ужгород, «Газпром» планує оснастити 6 нових компресорних станцій. У серпні НВО вже поставило споживачеві 10 компресорів. А у вересні прес-служба об’єднання повідомила, що підприємство випустить ще 14 компресорних блоків. Керівництво «Газпрому» планує збільшити обсяг замовлень, розміщуваних у НВО ім. Фрунзе. Сумське підприємство також працюватиме над виконанням контракту, укладеного з Державною нафтовою компанією Азербайджану, на виготовлення обладнання для модернізації компресорної станції «Астара». Станція проектною

потужністю 3 млн м3 газу на добу, за допомогою якої азербайджанський газ транспортується в Іран, була побудована НВО ім.Фрунзе «під ключ» у 2005 році. Однак у зв’язку зі зростанням попиту на газ постачальники розпочали прокладання нової компресорної лінії й відновлення станції «Астара» для підвищення її продуктивності. Держпідприємство «ЗоряМашпроект», у загальному обсязі замовлень якого обладнання, використовуване в газовому секторі, становить майже половину, також поки понад 90% продукції відправляє на експорт. Напередодні презентації інвестпроекту переоснащення української ГТС у рамках проекту «Газпрому» з будівництва газотранспортної магістралі Грязовець-Виборг підприємство вже поставило 5 двигунів. А в серпні для реконструкції компресорних станцій «Самсонівська» і «Ярківська» газопроводу Уренгой—Сургут—Челябінськ «Зоря-Машпроект» забезпечила його черговим двигуном ДГ-90П2. У цілому проект передбачає заміну 10 двигунів, три з яких замовник уже одержав. При цьому представники «Зорі-Машпроекту» відзначають, що модель не входить до складу серійної продукції підприємства і являє собою модифікацію, розроблену спеціально для заміни газогенератора Avon виробництва англійської Rolls-Royce, який виробив свій ресурс. Усе це означає, що поки плани української влади з модернізації української ГТС залишаються тільки на словах, і робота вітчизняних машинобудівників, які могли б взяти участь у цьому проекті, орієнтована в різних напрямках. Хоча результати недавнього тендера, проведеного «Укртрансгазом», дозволяють припустити, що політики все-таки припинять ігнорувати таку можливість забезпечити замовленнями українські підприємства.

України. Адже наближається 2011 рік, а росіяни тільки підтверджують свою прихильність договору, підписаному за Юлії Тимошенко. Спочатку український прем’єр просто вказував пальцем на ЄС, із деякими країнами якого «Газпром» переглянув ціну на блакитне паливо. Потім Азаров вирішив по-своєму трактувати слова голови ОПЕК і подати їх як підтвердження його «подиву» підходами до ціноутворення. Тепер прем’єр прямо заявив про інтерес Києва до поставок скрапленого газу з Лівії та Єгипту. Хоча куди ж він поставлятиметься? Термінала ще немає. Прем’єр не придумав нічого кращого, як лякати Росію диверсифікацією. У 2004 році вже лякали аверсом (прямим викорис-

танням) нафтопроводу Одеса — Броди. У результаті переміг близький для росіян реверс. Сьогодні ж Кабмін намагається довести Москві, що зможе знайти альтернативні шляхи доставки будь-якого неросійського природного газу в Україну. «Газпром» начебто повинен злякатися «термінала скрапленого газу із майбутнього» і «поставок скрапленого газу теж із майбутнього» й знизити ціну. Де-факто Україна не може організувати поставки іншого палива за ціною дешевше російського. При цьому скасування «газової формули» й одержання більш низької ціни залишаються для Миколи Азарова мало не єдиним шляхом збереження посади голови уряду в 2011 році.

Фрунзе, ВАТ «Мотор Січ», «Зоря-Машпроект», Чернівецький машзавод і «Сніжнянськхіммаш.

Упритул

Повна газова готовність

5

№ 48 (152)

7 грудня 2010 року

Великі плани

Марганцева цілина За розробку Великотокмацького родовища візьметься китайська корпорація «Хунсін» — українські компанії фактично не скористалися стратегічним активом «AрселорМіттал Кривий Ріг». Партнери були готові інвестувати в розробку Великотокмацького родовища не менше $500 млн натомість обіцяної їм запорізькою владою 70-відсоткової частки в комунальному підприємстві. На ці кошти планувалося ввести в експлуатацію ГЗК і побудувати феросплавний завод з обсягами виробництва на рівні 350 тис. тонн продукції на рік. ІСД і «АрселорМіттал» уважали, що зможуть втілити цей проект за 5—7 років. Напередодні тендера про свою зацікавленість заявив і «Приват». Ішлося про розширення сировинної бази для постачання Запорізького, Стахановського (СЗФ) і частково Нікопольського (НЗФ) феросплавних заводів, які входять до його складу. Експерти оцінювали шанси групи на одержання

Не менший інтерес до цього об’єкта мали й представники групи «Фінанси та кредит», до активів якої входять ВАТ «Холдингова компанія «АвтоКрАЗ», ВАТ «Полтавський ГЗК», македонський феросплавний завод Skopski Legury і найбільша в Європі вугільна компанія New World Resources N.V. У 2005 році група створила ТОВ «Токмацька феросплавна компанія», а вже в 2006-му Запорізька облрада надала йому право на Великотокмацьке родовище. Проект загальною вартістю $200 млн передбачав будівництво підприємства з виробництва феросплавів із проектною потужністю до 200 тис. тонн на рік на базі Токмацького ковальськоштампувального заводу, що входить до ХК «АвтоКрАЗ». Запуск першої черги — цеху з випуску феросилікомарганцю на рівні 40 тис. тонн щорічно — мав відбутися у 2009 році. Але цей задум теж не було реалізовано. В останні два роки тривали численні конфлікти віт-

доступу до Великотокмацького родовища дуже високо. Партнер юридичної фірми «Правові партнери» Андрій Доманський: «Справа була не тільки в тому, що «Приват» міг заперечити результати тендера в суді. У разі невдачі він також міг спробувати відновити ліцензію «Стептехсервісу» або, у найгіршому разі, домогтися заборони на розробку цієї ділянки родовища». Буквально через пару місяців, із початком кризи, ситуація змінилася. У грудні 2008 року віце-президент корпорації «ІСД» Олександр Пилипенко повідомив: «У найближчі пару років ІСД не фінансуватиме ні освоєння Токмака, ні інші нові проекти». А ще через пару місяців від цієї ідеї відмовилася й група «Приват». Потенційні інвестори зацікавилися іншими сферами, а Токмак залишився до слушного часу ніби незатребуваним.

чизняних споживачів марганцевої руди та феросплавів з їхнім головним постачальником — групою «Приват». У співвласника НЗФ — корпорації ІНТЕРПАЙП — було цілком достатньо приводів для претензій до власника українських марганцевих ГЗК. А компанія «AрселорМіттал Кривий Ріг» змушена була й зовсім розірвати контракт із ЗЗФ і почати імпортувати феромарганець і силікомарганець із країн ЄС і Південної Кореї. Здавалося б, українські металурги, зацікавлені в підриві монополії «Привату» на феросплавному ринку, мали скористатися будь-якою можливістю зайняти вакантне місце інвестора в Токмаку. Шанс з’явився в листопаді минулого року, коли Мінприроди виставило на аукціон ліцензії на освоєння трьох нових ділянок Великотокмацького родовища.

Олена ГЕРАСИМОВА Початок на стор. 1

Наступного року торговопромислова корпорація (ТПК) «Хунсін» через українську будівельну компанію «Будівельник-2007» почне розробляти Великотокмацьке родовище марганцевих руд. Загальна вартість проекту становитиме $500 млн. Із 1999 року «Хунсін» спеціалізується на освоєнні марганцевих покладів, а також на виробництві та збуті електролітичного марганцю й зараз поставляє на зовнішні ринки 120 тис. тонн цієї продукції на рік, посідаючи друге місце у світі з обсягів її продажу. Токмацький проект інвестор планує реалізувати в п’ять етапів за 10 років. Перший із них передбачає будівництво гірничозбагачувального комбінату з річним обсягом видобутку 1 млн тонн руди, а також заводу з виробництва електролітичного марганцю на рівні 20 тис. тонн на рік. Голова ТПК Лі Силянь: «Хунсін» має найпередовіші технології з виробництва електролітичного марганцю, що за умови сприятливої ринкової кон’юнктури є запорукою успішної реалізації проекту».

«Клубки» за інтересами В Україні зосереджено 32% загальносвітових покладів марганцевих руд. Ми маємо найбільший у світі Нікопольський марганцевий басейн на території Дніпропетровської й Запорізької областей, де сконцентровано 2,25 млрд тонн марганцевих руд, а також Федорівське родовище, яке охоплює Дніпропетровську й Херсонську області, із ресурсом на рівні 700 млн тонн. До Нікопольського басейну належить поки не освоюване, як і Федорівське, Великотокмацьке родовище, потенціал якого — 1,5 млн тонн, або 70% усіх вітчизняних запасів. А також єдине з діючих Нікопольське родовище, яке розробляють Марганецький і Орджонікідзевський ГЗК, що входять до складу групи «Приват». За радянських часів у Токмаку передбачалося запустити не менше шести гірничо-

рудних підприємств, але до кінця 80-х було побудовано тільки одне — Таврічеський ГЗК. У 1995 році комбінат визнали збитковим і закрили, а в 1997-му його майно передали на баланс спеціально створеного державного підприємства «Стептехсервіс». У 2000 році його було перетворено на закрите акціонерне товариство, 51,25% статутного фонду якого потрапило до рук контрольованої ІСД компанії «Візаві», а 48,75% залишилися у власності держави. Інвестор розраховував, що зможе за рік налагодити випуск руди, а через три роки довести видобуток до 600 тис. тонн на рік. Переробляти сировину планували на Краматорському металургійному заводі. Однак незабаром власником держпакета акцій ЗАТ «Стептехсервіс» став ВАТ «Запорізький завод феросплавів» (ЗЗФ) і, в остаточному підсумку, група «Приват». Тривалий час співвласники «Стептехсервісу» вели переговори про співпрацю, але безрезультатно. Проект було заморожено, і нарешті у 2008 році Міністерство охорони навколишнього природного середовища України відібрало в підприємства ліцензію на розробку руди. У червні 2008-го Запорізька обласна рада вирішила створити комунальне підприємство «Степногірський ГЗК». Основним видом його діяльності мали стати геологорозвідувальні роботи, видобуток і збагачення марганцевої та залізної руди, у тому числі на тих дев’яти полях марганцевих родовищ, ліцензію на освоєння яких раніше мало ЗАТ «Стептехсервіс». Передбачалося, що спочатку контрольний пакет акцій СГЗК залишиться в комунальній власності, а близько 49% статутного фонду належатимуть приватній компанії, яка згодом зможе збільшити свою частку до 100%. Усе це було зроблено з огляду на співробітництво з російськими виробниками феросплавів, з якими Запорізька облрада вела переговори. Незабаром росіяни від участі в проекті відмовилися, і вже в серпні 2008 року керівництво облради підписало угоду з консорціумом в особі ІСД і ВАТ

Марганець близько — а не добудеш

Спочатку придбати цей актив планував усе той же ІСД, однак до корпорації прийшов новий інвестор, який вочевидь не збирався вкладати кошти ще й у феросплавну галузь України. Заявку на участь в аукціоні корпорація не подала. Інших претендентів не було. У підсумку Мінприроди аукціон скасувало.

Прихід Піднебесної А вже влітку нинішнього року представники посольства України в КНР заявили про те, що влада обох країн розпочала роботу над створенням українсько-китайського спільного підприємства з видобутку й переробки марганцевої руди. Вони уточнили, що проект загальною вартістю не менше $200—300 млн передбачає будівництво ГЗК із $150 млн інвестицій за умови сприятливої кон’юнктури будівництва феросплавного заводу, що може початися в 2012—2013 роках. Було цілком очевидно, що контроль над всією галуззю може поступово перейти в руки представника однієї з найпотужніших економік світу. Але це ніяк не занепокоїло українські компанії. Для цього, утім, є причини. На сьогодні всі вітчизняні феросплавні підприємства випускають до 1,5 млн тонн продукції на рік, тоді як обсяги її споживання українськими металургами приблизно в 4 рази менше. Це означає, що, прийшовши в Україну, корпорація «Хунсін» може нав’язати групі «Приват» найжорсткішу конкурентну боротьбу як за внутрішній, так і за суміжні ринки збуту. Звичайно, поки, як дипломатично відзначив голова ТПК «Хунсін» Лі Силянь, корпорація має намір налагодити лише виробництво електролітичного марганцю, щорічний дефіцит якого в розмірі 30 тис. тонн Україна заповнює імпортом із Китаю. Але, зрозуміло, цим справа не обмежиться. Експерти ДП «Укрпромзовнішекспертиза» відзначають, що зараз китайські виробники прагнуть, використовуючи кризову ситуацію, максимально зміцнити свої позиції на світовому ринку феросплавів напередодні наступного зростання попиту. І токмацький проект — лише один з етапів реалізації цієї стратегії. Звичайно, українські металурги з цього матимуть вигоду. Але було б краще, якби за розробку родовища взявся хтось із них.

Чиста економія Микола МЕДВЕДЄВ Донецькі вчені створили ефективну технологію безреагентного очищення води. Розробка захищена євразійським і українським патентами, а науково-технічна рада Міністерства з питань житлово-комунального господарства України рекомендувала її до широкого впровадження на об’єктах комунальної теплоенергетики країни. Автори технології — фахівці донецької корпорації «ПромЕкономСервіс».

— Ми наче миємо... саму воду, — говорить заступник голови правління корпорації Олексій Рябчин. — Вона в нас часто жорстка, мінералізована, багата на солі. Для обладнання котелень це було справжнім лихом. Утворювався накип, воно втрачало теплопровідність, доводилося більше витрачати газу або вугілля, часто вдаватися до ремонтів. Комунальники як могли боролися з накипом, використовуючи дорогі реагенти, але допомагало це мало... Очищати воду ще до того, як вона потрапляє в обладнання котелень, і запропонували донецькі фахівці. Розробили установку із двох модулів — двоступеневого реактора та електронної «начинки». Але головне ноу-хау все-таки в методі електрохімічної обробки води — електродіалізі. Працює установка від звичайної розетки, споживаючи електроенергії не більше, ніж стандартна лампочка. Весь накип збирається безпосередньо в ній і ліквідується через кожні 30—40 днів. За найбільш скромними підрахунками розробників, кожна котельня заощадить за рік до 200 тис. грн. На 10% скорочується витрата палива, надійніше працює обладнання. В Україні близько 20 тисяч котелень, тож економічний ефект для країни й вигода для комунальних служб очевидні. Уже сьогодні випробовуються 70 установок. Розглядаються можливості застосування донецької технології й у інших галузях економіки. Сьогодні дуже важливо знайти спосіб ефективного очищення шахтних вод, і фахівці корпорації вже ведуть дослідження в цьому напрямку. Величезні оборотні цикли води на металургійних заводах, і вона також потребує очищення. Зараз співробітники «ПромЕкономСервісу» створюють набагато потужнішу установку з очищення води оборотного циклу для Донецького металургійного заводу. Якщо експеримент промислового масштабу буде успішним, це відкриє нові можливості для застосування нового методу.

6

№ 48 (152)

7 грудня 2010 року

Наука

Світ із префіксом «нано» Надтонкі магнітоелектричні плівки, надміцні наноструктурні матеріали та суперконденсатори: зроблено в Україні Анатолій ЛЕМИШ Нанобум, який приніс світові неймовірні можливості й перспективи, наростає. Повідомлення про нові відкриття у сфері нанотехнологій і наноматеріалів надходять з усіх континентів. Як з огляду на світові досягнення виглядають успіхи вітчизняної науки? На запитання «Української технічної газети» відповідають відомі вчені.

Ефекти на атомних радіусах У яких напрямах досліджують наносвіт українські вчені, розповідає директор Інституту проблем матеріалознавства ім. І.Францевича НАНУ, академік Валерій Скороход.

ня має площу 6 квадратних сантиметрів. Якщо його поділити на кубики обсягом один кубічний мікрометр (або мікрон — одна мільйонна метра), то площа поверхні всіх кубиків становитиме 6 квадратних метрів. А якщо той же кубічний сантиметр поділити на кубики обсягом один нанометр, то одержимо вже 6 тисяч квадратних метрів. За такого дрібного поділу речовини, або дисперсії, більша частина атомів потрапляє на поверхню частинок, і величезну роль відіграють поверхневі ефекти, які значно відрізняються від досліджуваних у традиційних фізиці й хімії. Зрештою весь цей світ дрібних частинок був виділений в особливий розділ, який дістав префікс «нано». Сьогодні розвитку наногалузі приділяється величезне значення, оскільки потенційні можливості нових матеріалів досить великі.

— Коли у світі почався «нанобум» і як Україна «вписується» у світові тенденції?

— Валерію Володимировичу, насамперед нагадаймо читачам, що таке наночастинки, наноматеріали й чим вони відрізняються від звичного нам «великого» світу.

—Такий модний нині префікс «нано» нічого, по суті, не означає, крім характеристики лінійного масштабу.

1 нанометр — це 10-9 метра й відповідно 1/1000 мікрона. Тобто масштаб близько декількох атомних радіусів. У природі скільки завгодно таких об’єктів. Усі елементи живої клітини — від білка до структур ДНК — типовий наносвіт. Але це не світ атомів, описуваний законами квантової механіки. У нього свої закономірності. Головне в наноматеріалах те, що їхні частинки — «зерна» — мають властивості, які відрізняються від тих же матеріалів у більших розмірах. У великих частинок співвідношення площі поверхні до маси об’єкта незначне. У наночастинок воно набагато більше. Поверхня тут є лідируючою характеристикою. Візьмемо один кубічний сантиметр якогось твердого матеріалу. Його поверх-

— Уважається, що поштовхом до цього буму стала висловлена німецьким професором Гайтером ідея створення нанокристалічного матеріалу, у якого розмір «зерен» був би менше 100 нанометрів. Відомо, що властивості матеріалу залежать від розміру «зерна». Зменшуючи його, ми підвищуємо твердість, міцність речовини й відкриваємо нові можливості для одержання несподіваних властивостей. Першими це усвідомили американці, які на розвиток нанотехнологій і наноматеріалів виділили кілька мільярдів доларів. Потім навздогін кинулася Росія. У МДУ недавно створили перший у Росії факультет науки про матеріали. Основний його профіль — саме наносистеми, наноматеріали. Створено державну корпорацію «Роснано», яка об’єднала безліч наукових інститутів і виробництв. Вона одержує солідні державні й приватні інвестиції. Ми теж працюємо над вивченням нанопроцесів, хоча дуже відстаємо від світу. У 2003 році президія НАН України ухвалила цільову програму з наносистем, наноматеріалів і нанотехнологій. У ній беруть участь де-

кілька інститутів Академії. Потім з’явилася міжурядова програма між Україною та Росією, хоча її тематика трохи вужча. І, нарешті, у 2009 році була ухвалена Державна науково-технічна програма з наноматеріалів і нанотехнологій. Утім, на неї було виділено дуже мало коштів, а цього року фінансування скорочено ще на порядок. Це при тому, що в нас і так не вистачає сучасного обладнання для дослідження наносвіту.

— Після того, як Нобелівську премію з фізики було вручено Андрієві Гейму й Костянтинові Новосьолову за одержання й дослідження графену — шару вуглецю товщиною в один атом, інтерес до вуглецевих наноматеріалів значно зріс.

— Власне, така структура була передвіщена давно. Заслуга Гейма й Новосьолова в тому, що вони зуміли виділити цей один шар і визначити його властивості. Відомо, що властивості речовини залежать не тільки від її хімічного складу, а й від структури. Вуглець існує у вигляді графіту й алмазу. Тепер знайдені його нові форми — графітові трубки й фулерени. На базі фулеренів виникла ціла хімія — з’явилися їхні сполуки з металами, зі складними структурами тощо. Графітовим трубкам приписують унікальні властивості, у тому числі з міцності й пружності. Однак реалізувати ці властивості, зробити з них якийсь макрооб’єкт поки не вдається. Проте використання і фулеренів, і нанотрубок як наповнювачів якогось композиційного матеріалу дає цікаві результати. Незабаром виявилося, що такі незвичайні структури може мати не тільки графіт, а й багато інших речовин: нітрид бору, оксиди. Зараз у цьому напрямі хіміки всього світу проводять багато досліджень, синтезують різні речовини з дивовижними властивостями. Такі структури переважно можуть використовуватися у галузі хімії: це сорбенти, каталізатори.

— Якими дослідженнями у сфері «нано» займаються вчені України?

— Наш інститут проблем матеріалознавства НАНУ

давно й успішно досліджує речовини, які за нинішньою номенклатурою належать до нанокристалічних, наноструктурних матеріалів. Ми провели безліч експериментів і зробили теоретичні розробки проблем ще до того, як виник сам термін. Уже досить давно ми вивчаємо нітрид бору. Він багато в чому подібний до графіту, а кубічний нітрид бору — до алмазу. Потім виявилося, що є ще одна фаза існування нітриду бору, але не кубічна, одержувана шляхом обробки звичайного нітриду бору вибухом. На жаль, усі інструментальні тверді матеріали крихкі. Було висунуто гіпотезу, що під час обробки високим тиском утворюється суміш різних станів нітриду бору, яка має багато переваг: крихкість її істотно нижча, а в’язкість вища. По суті, це вже типовий наноматеріал. Зараз ми визначаємо умови технологічних операцій, за яких якість одержуваного матеріалу буде найвищою. Інший напрям досліджень — наноструктурні металеві матеріали. Наше завдання — знайти такі речовини й методи їхньої обробки, щоб створювати міцні, тугоплавкі матеріали для потреб промисловості. Для цього ми у вихідний наноструктурний матеріал уводимо дозовані домішки, які закріплюють межі між частинками, запобігають сповзанню всієї системи у надпластичність. Це можна порівняти з цементом у цегельній кладці. Виявилося, що для того, щоб зробити деталь міцною, досить зміцнити її поверхневі шари. Скажімо, методом протягування заготівки через спеціальну трубу. Тоді в поверхневих шарах заготівки утворюються наноструктури, які надають міцності всьому виробу. Ще одна велика тема робіт в інституті — композити на основі тугоплавких сполук: нітридів, боридів, карбідів. Для одержання матеріалів із заданими властивостями ми почали застосовувати так зване спікання плазмою. Крізь високодисперсний порошок під тиском пропускається електричний розряд. Це ефективний спосіб одержання нанокристалічного матеріалу на основі тугоплавких сполук. У цьому напрямі в нас добрі контакти з Японією. Там є інститут, дуже схожий на наш за тематикою. Правда, його фінансування набагато більше. Розробляємо й напрям, що виник під час буму на-

вколо фулеренів і нанотрубок — вивчення цих нових форм вуглецю під певним кутом зору з подальшим їх використанням як матеріалів, активних щодо водню. Це допоможе створити сорбенти водню для розроблюваної водневої енергетики. Нагадаю, до речі, що в Україні є фундаментальна програма створення «водневої енергетики», яка близька до наноматеріалів. Не можна також не назвати напрям, який займається переважно проблемами синтезу неорганічних об’єктів, зокрема шаруватих. Вони мають декілька важливих застосувань, і перехід до наноструктурного стану надає їм нових властивостей. Досить успішно вирішується завдання створення так званих паливних комірок на основі твердооксидного електроліту, де використовується діоксид цирконію. У них теж важливо мати наноструктурний стан матеріалу в плівковому вигляді. Беремо участь у грантових проектах, зокрема в одному з перших натовських проектів «Наука для миру». Тож наш інститут, попри всі негаразди часу, намагається підтримувати вітчизняну науку на гідно високому рівні.

Адреса — клітина Про застосування нанотехнологій у біології та медицині розповідає Сергій Комісаренко, академік, директор Інституту біохімії ім. О.Палладіна НАН України.

— Сергію Васильовичу, чому вчені зараз приділяють таку велику увагу нанобіотехнологіям?

— Буквально в кожному розділі державної програми України з наноматеріалів і технологій є теми, присвячені біології та медицині. Є й окремий розділ «Нанобіотехнології». Але там відсутні теми, пов’язані із синтезом наноматеріалів. Тому ми користуємося тим, що вже зробили наші колеги в інших інститутах. Надзвичайно важливим уважаю розділ держпрограми з нанотоксикології. Створюючи

будь-які нові речовини, ми маємо знати, що вони не будуть шкідливими. А наноматеріали можуть потрапляти в організм і циркулювати в ньому дивовижним чином. Відповідає за реалізацію цього розділу академік Юрій Ілліч Кундієв, відомий учений у галузі гігієни праці, віце-президент АМН України.

— Які перспективи нанотехнології в медицині?

— Зараз учені меншою мірою зайняті створенням нових лікарських препаратів. Першорядною є проблема ефективності їхнього застосування. Майже всі сполуки, які лікують те або інше захворювання, мають багато побічних ефектів. Насамперед, це антибіотики й протипухлинні препарати. Щоб різко знизити концентрацію цих ліків в організмі, потрібна їхня ціле спрямована доставка до клітин-мішеней. Модифікуючи наночастинки, можна домогтися того, що вони здійснюватимуть адресну доставку лікарських препаратів. Крім того, багато частинок мають цікаві властивості. Вони можуть бути магнітними, флюоресцентними. На них можна «нашивати» різні лікарські препарати, пептиди або білки. Таким чином, наноматеріали в медицині — це вивчення їхньої біологічної дії на організм, а також їхнє використання для медицини.

— У яких напрямах тривають дослідження? Які реальні наробітки?

— Уважається, що застосування наночастинок буде проривом у лікуванні раку. У лабораторіях на основі нанотехнологій уже створені частинки, опромінення яких лазером різко підвищує їхню температуру. Сучасні технології дозволяють прикріпити до них антитіла, які розпізнають антигени на пухлинній клітині. Якщо ввести такі наночастинки в організм, антитіла зв’яжуть їх із раковими клітинами, і ті стануть «міченими». Після опромінення організму інфрачервоним лазером локально значно зросте температура — відбудеться випалювання цих клітин, причому здорові тканини не ушкоджуватимуться. Така одна з розроблюваних нині ідей боротьби зі злоякісними утвореннями. Методика підкріплена експериментами, результати яких дозволяють сподіватися на ефективну боротьбу з раком.

№ 48 (152)

7 грудня 2010 року

7

Наука Наступна ідея — створення штучних еритроцитів, кров’яних клітин, які відповідають за перенесення гемоглобіну. Сам по собі гемоглобін токсичний, його не можна безпосередньо вводити в організм. Тому створюються наночастинки, які дуже нагадують еритроцити за їхнім функціональним станом. У них є гемоглобін, система його відновлення й система з видалення вільних радикалів. Така штучна клітина може переносити гемоглобін, тобто постачати киснем органи.

— Це тільки теорія чи вже реальний винахід?

— Штучні еритроцити на основі наночастинок створені китайським ученим, який працює в США. Повідомлення про це опубліковане ще у 2003 році. Однак чи пройшли такі клітини клінічні випробування й чи використовуються вони вже в медицині, мені сказати важко. Білки давно застосовуються в ліках, таких, як інсулін. Використовуючи наноплатформи, реально створити пристрої, які автоматично контролюватимуть рівень глюкози в крові й викидатимуть в організм потрібну кількість інсуліну. Це позбавило б хворих на діабет від постійних уколів і загрози діабетичної коми. У лабораторії біохімії нашого інституту розробляються препарати для знищення тромбів на основі все тих же наночастинок: у судини вводяться частинки з білками, які знищують фібринові згустки. Є й інші шляхи застосування наночастинок, розроблювані сучасною медициною. Деяким із них, які мають на поверхні мікрочастинки золота або срібла, притаманні

дивовижні оптичні властивості. Залежно від свого розміру вони можуть мати різний ступінь поглинання або випромінювання у видимій або ультрафіолетовій області спектра. Це дуже важливо для діагностики багатьох захворювань. Зараз народжується багато незвичайних ідей, що ґрунтуються на нанотехнологіях. Вони обіцяють величезні перспективи, унікальні можливості, очевидні вже зараз.

Суміжний стан Кращі у світі суперконденсатори на основі нанотехнологій створені в Україні, налагоджене і їхнє виробництво. Андрій Рагуля, член-кореспондент Національної Академії наук, заступник директора з науки Інституту проблем матеріалознавстваНАНУ— про унікальні матеріали, здатні здійснити прорив у багатьох галузях промисловості.

— Андрію Володимировичу, ІПМ почав досліджувати наноматеріали задовго до того, як з’явилися їхні сучасні назви. Тоді ці об’єкти називали високодисперсними порошками. Тож до нинішнього нанобуму ваш інститут підійшов із добрим заділом.

— Дійсно, ми одними з перших в Україні розпоча-

Нанофакти Учені з Новосибірська створили принтер, здатний друкувати на будь-якій поверхні за допомогою наночорнила. Вони нанесли зображення на воду, налиту в блюдце. Після ультрафіолетового опромінення малюнок миттєво перетворився на полімерну плівку. Росія виділила 1,8 млрд рублів на клінічні дослідження й виробництво наноліків проти вікових захворювань. Ці препарати запобігають розвитку глаукоми, багатьох серцево-судинних патологій, остеопорозу та ревматоїдного артриту, а також збільшують загальну тривалість життя. Азербайджанські та іранські вчені повідомили про створення дієвих засобів від раку, які ґрунтуються на доставці препарату до злоякісних клітин за допомогою наночастинок. Пошуки в цьому напрямі ведуться в багатьох лабораторіях світу. У Франції створений наноматеріал для стоматології. Нанесений на зуб, він виліковує його без усякої бормашини й стимулює відновлення зубної емалі. Норвезька компанія розробила прозорий наноматеріал для сонячних батарей, який можна наносити на стіни будинків і шибки за допомогою пензля або пульверизатора. Відтепер будь-яка поверхня може генерувати електроенергію.

ли вивчення наноструктур. Виявилося, що для дуже широкого спектра матеріалів — металевих і неметалевих — проявляються так звані розмірні ефекти. Наприклад, за нанорозмірів у десятки разів збільшуються магнітні властивості, тобто можна зробити на стільки ж потужніші магніти. Зростає діелектрична стала для багатьох сегнетоелектриків. Отже, розміри багатошарових керамічних конденсаторів, які є в будь-якому комп’ютері або мобільному телефоні, можна значно зменшити. Нанотехнології вплинули також на істотну мініатюризацію інших електронних компонентів, що є складовими великих інтегральних мікросхем.

— Учені розрізняють два поняття: нанотехнологія й технологія наноматеріалів. У чому полягає відмінність?

— Це зовсім різні речі. Нанотехнологія оперує надмалими частинами речовини на рівні наномасштабів. Сюди зараховують елементарне складання наночастинок із атомів або кластерів атомів. А от у технології наноматеріалів не обов’язково оперувати на нанорівні, тут цілком можуть бути макрооб’єкти. Наприклад, якщо необхідно створити якусь габаритну деталь, скажімо, багатоплівкову конструкцію для конденсатора.

— Як властивості матеріалу, що проявляються в його наночастинках, можна використовувати для створення порівняно великих деталей та об’єктів?

— Одним із перших наших завдань було знайти технологічні прийоми, що дозволяють одержувати матеріали з величиною «зерна», вимірюваного в нанометрах. Наступний крок став протилежним: маючи крихітні наночастинки, треба зібрати їх у єдиний матеріал для одержання об’ємних виробів. Завдання це досить важке й суперечливе з огляду на закони фізики. Ми досліджували матеріали, отримані з тих самих наночастинок, але різними способами: під високим тиском і шляхом спікання за високої температури. У першому випадку вдається консолідувати окремі наночастинки в єдиний об’єкт за порівняно невеликої температури. При цьому майже не спостерігається росту «зерен», але в матеріалі залишається багато порожнин. Якість таких діелектриків низька. Крім того, створювати значний тиск у великому обсязі дорого, ве-

ликих об’єктів при цьому не одержиш. Це обмежує можливості методу. Спікання, навпаки, приводить до небажаного росту «зерен». Але ми змогли уникнути цього, визначивши найкращі режими. Завдяки дифузійним процесам підстроювання площин окремих «зерен» відбувається ефективно, межі стають міцними. Ми навчилися комбінувати ці два методи, щоб одержувати матеріал із найкращими заданими властивостями.

— Якими ще напрямами займається інститут?

— Одне з відділень ІПМ працює над проблемою переходу металів і сплавів зі звичайного стану в наностан методом пластичного деформування. За дуже великої деформації об’єкта змінюється сама структура матеріалу, одні атомні площини переміщаються відносно інших. Що інтенсивніше деформується метал, то більше таких переміщень. «Зерно» стає дрібнішим, а механічні, електричні та електромагнітні властивості матеріалу поліпшуються. Крім металів, ми почали займатися сегнетоелектриками, наприклад титанатом барію, використовуваним у виробництві керамічних конденсаторів. І виявили такий ефект: що менше розмір зерна, то більше проявляються діелектричні властивості. На цьому ефекті спробували створити нове покоління діелектриків. Ще один напрям — технології створення тонких магнітоелектричних і сегнетоелектричних плівок. Із тугоплавких плівок карбідів і нітридів навчилися складати багатошарові структури, у яких спостерігалося явище надтвердості. За правильного вибору товщини окремого шару й періодичності їхнього чергування можна досягти твердості алмазу. Плівки бувають аморфні, кристалічні та аморфнокристалічні. Цікавіше за всіх поводяться останні: у них усередині аморфного тіла містяться металеві вкраплення. Їм властива унікальна твердість. Якщо таку плівку нанести на різальний інструмент, то різко підвищиться рівень обробки матеріалів.

—Досить тонкої плівки, щоб надати твердість всьому інструменту? А пластичні моменти, а крихкість, зношуваність матеріалу?

— Характеристики об’ємних матеріалів не завжди властиві плівкам. Вигідніше мати міцну основу, а зверху нанести плівку, що під-

вищує різальні властивості й зносостійкість. Плівка стає твердішою, ніж основа, на яку нанесена, інструмент працює надійніше, довше й чистіше.

— Такі інструменти вже реальність чи це поки наукові розробки? У якому напрямі взагалі розвиваються плівкові технології?

— За кордоном у деяких компаніях такі інструменти вже є. У нас — поки ще на підході. Думаю, тоді в нашому машинобудуванні відбудеться серйозний прорив. Ще один напрям у таких технологіях — плівки, до складу яких входять фулерити — молекулярні кристали, складені з молекул фулерену. Виявляється, ці кульки своїми площинами добре сполучаються одна з одною, їх можна укладати дуже щільно. Такі структури мають унікальні властивості, наприклад хвильові, оптичні, електричні, які відрізняються і від властивостей вуглецю, і від окремої молекули фулерену. Однак нас цікавить той факт, що такою структурою можливо управляти. Створити, наприклад, ендометал із фулереном — тобто фулерен, який містить досаджені до нього хімічним шляхом іони якого-небудь металу. Отож, якщо метал магнітний, така молекула полікристала також може бути магнітною, причому магнітні моменти дуже розкидані в просторі. Інтенсивність взаємодії між ними буде дуже мала, це важливо під час роботи матеріалу на високих частотах. Як ще один приклад застосування плівкових матеріалів я б назвав аморфні плівки на основі гідридів кремнію, використовувані для сонячних батарей. Із ними в нашому інституті досить багато працювали. Інший об’єкт наших досліджень — оксиди в комбінації з металом: один шар плівки оксидний, а інший — металевий. У таких матеріалах виникає незвичайний ефект, який можна використовувати для виготовлення головок запису та зчитування інформації. Ще одна цікава тематика нашого інституту — розробки для медицини, зокрема для виробництва імплантатів. У нас ведуться роботи з таким матеріалом, як гідроксиапатит. Це будівельний компонент для всього кістяка людини. В інституті розроблений гідроксиапатит на основі наночастинок, що вживляєтся в ушкоджену кістку. Через якийсь час він сам добудовує хвору ділянку. Через два роки ви не

зумієте відрізнити кістку від імплантату. Матеріали з титану з нанесенням шару з гідроксиапатиту використовуються в зубному протезуванні і як імплантати в ремонті тазостегнових суглобів. Титанове тіло імплантату несе на собі основне навантаження, а нанопокриття забезпечує невідторгнення матеріалу.

— Ви назвали багато цікавих розробок. Чи може наша промисловість їх використовувати, хоча б у дослідних варіантах? І як пробитися на світовий ринок наноматеріалів?

— Є дуже цікаві напрацювання, пов’язані з конденсаторами. До речі, можу вас повідомити, в Україні створені кращі у світі зразки суперконденсаторів. Маю на увазі роботи професора Юрія Малетіна. Вони дозволяють впускати в електричне коло відразу дуже високу щільність електронів. Це необхідно, наприклад, для електромобілів. Досі в них був істотний недолік: вони повільно стартували. Тож майбутні електромобілі використовуватимуть щонайменше два об’єкти нанотехнологій: суперконденсатор як стартовий пристрій і літієві батареї, ємність і питома потужність яких визначаються кількістю наноструктур. Виробництвом найсучасніших конденсаторів уже займається київська фірма «Юнаско Україна». Вона спочатку створювалася як старт-ап компанія на кошти приватного інвестора — англійця. Він переконався, що є перспективна розробка, і дав гроші. Надмініатюрні конденсатори — галузь, де ми можемо вирватися на світовий ринок високих технологій. Саме сюди уряду й великому бізнесу треба вкладати фінанси. Є й інші розробки, але вони поки не готові до промислового впровадження. Не буду оригінальним: проблема у фінансуванні. Увесь цей рік я їздив на різні форуми та конференції, зустрічався з бізнесменами — намагався знайти покупців на порошок титанату барію, створений у нашому інституті. Це унікальний наноматеріал, який можна застосовувати у виробництві багатошарових суперконденсаторів. Ми створили пілотне виробництво титанату барію, такого у світі немає. Але й покупців нашого порошку теж поки немає. Транснаціональні корпорації, які пильно стежать за розвитком наноматеріалів, аж ніяк не прагнуть впустити нас на цей ринок.

8

№ 48 (152)

7 грудня 2010 року

Енергоефективність

Будинок на сонячних батареях

Третій етап — обрахування потужності ФЕС із урахуванням прогнозованих потреб. Для цього досить розв’язати нескладну арифметичну задачу з декількох показників. Приміром, середньодобова споживана потужність об’єкта — 5 кВт·год., номінальна потужність фотоелектричного модуля — 160 Вт, період експлуатації об’єкта — із травня до жовтня, коефіцієнт сонячної інсоляції за травень-жовтень — 5. Спочатку розраховуємо середньодобове вироблення енергії одним ФЕМ: 170 Вт·5 = 850 Вт·год. Далі обраховуємо необхідну кількість сонячних модулів: 5000 Вт·год / 850 Вт·год. = 5,9—6 модулів. За умови, коли об’єкт експлуатуватиметься цілодобово, кількість ФЕМ визначається виходячи з гірших погодних умов, тобто періоду з найменшим сезонним коефіцієнтом інсоляції. Допустимо, що коефіцієнт сонячної інсоляції з листопада до травня дорівнює 4. Тоді середньодобове вироблення енергії одним модулем становитиме: 170 Вт·4 = 680 Вт·год., а необхідна кількість ФЕМ дорівнює: 5000 Вт·год. / 680 Вт·год. = 7,4 ~ 8 модулів. Четвертий етап, після того, як вирішили з модулями, — визначитися з кількістю аку-

Таким чином, загальна ємність акумуляторних батарей із напругою живлення 12 В дорівнює 625 А·год. Якщо ви оберете батареї ємністю 200 А·год., то їхня необхідна кількість — 625 А·год. / 200 А·год. = 3,1—4 шт. Причому навіть значне округлення в більший бік не буде зайвим, оскільки додаткова ємність знизить глибину розряду на кожному з акумуляторів, а отже, збільшить термін їхньої служби. Ще один елемент сонячної системи — контролер заряду. Незважаючи на те, що його вартість становить менше 1% від загальної вартості системи, він відіграє ключову роль в ефективній роботі ФЕС, оскільки охороняє акумуляторні батареї від перезаряду й глибокого розряду. Застосування такого «розумного» контролю не тільки подовжує термін служби батареї, а й дозволяє більш ефективно використовувати енергію, отриману від сонячного модуля, для її заряду. Приріст ефективності — близько 15—20 %. Останньою ланкою в сонячній електростанції є інвертор. Він перетворює постійну напругу, яка надходить від АБ, на змінну, яка надходить до електричної мережі об’єкта. Потужність інвертора, необхідного для конкретного автономного об’єкта, визначається як сумарна потужність споживання всіх електроприладів в ньому.

— Що ж, ви озброїли мене цінною інформацією. Згідно з останніми даними про електроприлади, треба

муляторних батарей (АБ). В автономних сонячних системах застосовуються особливі батареї — гелієві, закритого типу, герметичні, такі, що не обслуговуються, зі строком експлуатації 10—15 років. Для обрахування загальної ємності або кількості акумуляторних батарей в автономній сонячній системі необхідно послуговуватися тим, що глибина розряду не повинна перевищувати 50%. Для нашого прикладу загальна ємність становить: 1) 5000 Вт·год. + 50 % = 7500 Вт·год.; 2) 7500 Вт·год. / 12 В = 625 А·год.

розуміти: що вони енергоефективніші, то менше доведеться вкласти коштів у саму станцію.

— Енергоаудит системи енергоспоживання будинку — найважливіший етап у проектуванні майбутньої фотоелектричної станції. Треба оцінити функціонування буквально кожної одиниці енергообладнання щодо її енергоефективності. Звичайно, ми допомагаємо нашим замовникам із цим визначитися. Як свідчить досвід «Соляр КВ», загальна вартість автономної сонячної системи

Світ давно переконався в ефективності використання енергії Сонця. Київський «Квазар» пропонує й нам якнайшвидше оцінити переваги альтернативної енергетики, спираючись на точні формули й розрахунки Світлана ІСАЧЕНКО Автономна фотоелектрична станція (ФЕС), яка дозволяє протягом 25 років безперебійно забезпечувати електроенергією середньостатистичний будинок, коштуватиме $15—20 тисяч. Узагалі, непогана ціна за світле з будьякого погляду життя. Особливо якщо із традиційним енергозабезпеченням виникають труднощі й проблеми, яких ми навряд чи позбудемося найближчим часом. Про те, які переваги матиме щасливий володар ФЕС і як розрахувати доцільність і рентабельність її установлення у вітчизняних реаліях, розповідає директор департаменту сонячної енергетики «Солар КВ» ПАТ «Квазар» Олександр Прокопенко.

— Олександре Васильовичу, припустимо, я вирішила вдосконалити свій побут у дусі технічного прогресу й установити в будинку сонячний модуль. Що робити далі й що для цього не завадило б знати?

— Насамперед, треба привітати вас із таким рішенням. У будь-якому разі ваш позитивний імідж зросте в очах оточуючих, що теж, погодьтесь, немаловажно. До того ж ви одержите автономне енергозабезпечення й не залежатимете від загальної електромережі, позбувшись проблем з електроживленням у разі аварійної ситуації або відключення електрики в інших будинках. Установка ФЕС не тільки економічно доцільна, а й вигідна. Як правило, станція окуповує себе за 7—10 років і потім, завдяки системі «зелених тарифів», може давати власникові реальний прибуток за скидання «зайвої» енергії в загальну мережу, що давно практикують усі розвинені країни й що рано чи пізно буде й у нас. Далі слід практично підійти до справи й розрахувати економічну доцільність свого вибору. А вона прямо пропорційна віддаленості вашого будинку від ліній електропередачі. Установлювати ФЕС як альтернативу ЛЕП вигідніше, коли житло розташоване від них на відстані 1—1,5 км. Тому питання установлення ФЕС у першу чергу нагальне для власни-

Олександр Прокопенко

ків дач і котеджів у Криму, Карпатах і околицях Києва, якщо будинки розташовані далеко від ліній електропередачі або є перебої з електроенергією. Другий етап — визначитися з кількістю фотоелектричних модулів (ФЕМ) у системі. Для цього треба врахувати три чинники: енергоємність будинку, номінальну потужність одного модуля й коефіцієнт інсоляції для місцевості, де розташований будинок.

— Це вже складніше, ніж ухвалити рішення. Потрібні фахівці. Наскільки мені відомо, «Квазар» не тільки випускає високоефективні сонячні модулі, а й установлює локальні електростанції, які працюють на їхній основі. Навіщо мені тоді братися за такі розрахунки? Ви приїдете й усе зробите «під ключ», чи не так?

— Усе так. Але, по-перше, зайвих знань ніколи не буває. По-друге, ринок є ринок. Він дає споживачеві вибір. Так, наше підприємство сьогодні дійсно єдиний в Україні виробник фотоелектричних модулів, і ми до того ж можемо складати й інсталювати якісні сонячні станції. Не тільки, до речі, для житлових будинків, а й для виробничих об’єктів, які одержать у такому випадку альтернативне й безперебійне джерело досить недорогої електроенергії. Але ці ж послуги надають також інші фірми, до яких ви можете звернутися. Вирішальним чинником тут, як правило, стає ціна. Замовник, зрозуміло, хоче, щоб вона була меншою. Але не слід забувати, що економія на обладнанні та встановленні може обернутися досить істотними витратами під час

подальшої експлуатації модулів і самої станції. Утім, це прописні істини. Повернімося до наших розрахунків, з яких ви зрозумієте, із чого складається вся станція й що, власне, ви купуватимете. Кращим показником, який визначає енергоємність будинку, є середньодобове споживання електроенергії. Такі показники, як установлена потужність об’єкта або номінальна потужність електроустаткування, не підходять, оскільки не відображають специфіку об’єкта стосовно ступеня його експлуатації, і під час обрахунків на їхній основі можна серйозно помилитися, припустившись похибки у декілька разів. Номінальна потужність фотоелектричного модуля є основним, але не визначальним показником для обрахування їхньої кількості в тій або іншій системі. Вона характеризує потужність за певних умов, а саме потужність світлового потоку — 1000 Вт/м, температура модуля — 25°С. Тому додатково вводиться ще одна величина — коефіцієнт інсоляції, який характеризує ефективність роботи модуля за певний період часу. Він обраховується на підставі статистичних спостережень і враховує вплив сонячних і хмарних днів, сезонну тривалість світлового дня, зниження ефективності роботи ФЕМ на заході й світанку. Знаючи показник номінальної потужності за ідеальних умов, обраховуємо його стосовно експлуатації в певній географічній зоні. Коефіцієнт інсоляції для кожної місцевості можна знайти за картою сонячної інсоляції, яка публікується у спеціальних виданнях або на сайтах.

Довідка «УТГ» ПАТ «Квазар» (м. Київ, http://www.kvazar.com) — орієнтоване на експорт підприємство, яке працює в стратегічному для України напрямі альтернативної енергетики. Відоме у світі як великий виробник сонячних модулів і енергетичних установок на їхній основі. За перше півріччя 2010 року обсяг продажів модулів «Квазар» на вітчизняному ринку зріс у 1,7 раза (у порівнянні з першим півріччям 2009 року). Підприємством «Солар КВ» установлено понад двісті систем — автономних, резервних і комбінованих вітросонячних.

(а це близько $15—20 тис.) після проведення енергоаудиту може скоротитися до 30%. Погодьтесь, досить відчутна економія.

— Чи зможу я ще більше заощадити, якщо купуватиму складові ФЕС окремо?

— На етапі їхнього придбання, можливо, і зможете. Але під час установлення й особливо експлуатації станції, найімовірніше, перед вами постануть проблеми, які зведуть всю економію нанівець. Установлення ФЕС потребує уважного ставлення до кожного її компонента, чи то фотоелектричні модулі, вартість яких становить приблизно 50% від загальної вартості ФЕС, чи то контролер заряду. Бажано придбати всі ці елементи в одного підприємства, попередньо переконавшись у наявності в нього ліцензії на виробництво та монтаж. Інакше може виникнути ситуація, коли компоненти системи не сполучаються між собою, і ФЕС не працює або працює з перебоями. Найкращий варіант — замовити розроблення й установлення системи в однієї компанії, що забезпечує і поставку обладнання, і монтажні роботи, і гарантійне обслуговування. Приміром, наше підприємство «Солар КВ», монтуючи систему за 3—5 днів, бере на себе всю відповідальність за якість її компонентів і пусконалагоджувальних робіт. Гарантійне обслуговування продукції компанії становить 3 роки, а постгарантійне — 10. Ми впевнені у своїй продукції, оскільки вона розробляється кваліфікованими фахівцями на технологічній базі військово-промислового комплексу. Одна з головних її переваг — чистота матеріалу, з якого виготовлений фотоелектричний модуль. А від цього залежить термін служби ФЕМ. У наших модулів чистота матеріалу становить 99,999999 %, що дозволяє їм безперебійно функціонувати 30 років. У той же час модулі, приміром, китайського виробництва зазвичай починають деградувати на 3—4-му році експлуатації. Зауважу також, що фотоелектричні модулі ПАТ «Квазар» і їхнє виробництво сертифіковані найавторитетнішими центрами Європи, а параметри продукції відповідають показникам провідних світових виробників. Приміром, зниження параметрів через 25 років експлуатації не перевищує 15% — це дуже добрий показник. Сьогодні продукція нашої компанії переважно представлена у Швейцарії, Німеччині, Канаді, Португалії, Камеруні. Але і в Україні ринок фотовольтаїки останнім часом зростає високими темпами.

9

№ 48 (152)

7 грудня 2010 року

Автопром Наука

«Запорожець» із китайськими очима У продаж надійшов новий «вітчизняний автомобіль», який поки випускається... за кордоном. Але незабаром АвтоЗАЗ виготовлятиме ZAZ Forza в Україні Іван КУЗЬМЕНКО Відновлення модельного ряду АвтоЗАЗу напрошувалося давно. Зараз завод може «похвалитися» лише давно морально й технічно застарілими моделями, які стабільно розкуповують українські автомобілісти. Однак стартували продажі більш сучасної машини — ZAZ Forza, і підприємство обіцяє нас порадувати ні багато ні мало електромобілем.

Технологічно найновішою моделлю Запорізького автомобільного заводу залишається «Ланос» і його «спрощена» версія за назвою «Сенс». Для ринків Росії, Казахстану та деяких інших країн СНД машина пропонується за назвою Chance, оскільки виробник не зумів знайти спільної мови з правовласником імені — концерном General Motors. Питання про його заміну на конвеєрах найбільшого автомобільного підприємства країни хвилювало не тільки керівництво заводу, а й багатьох вітчизняних автомобілістів, готових гаманцями голосувати за невибагливий, простий у обслуговуванні й недорогий автомобіль, але вже із сучасними системами безпеки, а також хоча б мінімальним рівнем комфорту. Очікувалося, що АвтоЗАЗ нарешті представить сучасний автомобіль власної розробки. Утім, в умовах кризи створити таку машину майже нереально. Найімовірнішими претендентами на роль нового «запорожця» висували одну зі знайомих західних моделей, зняту з виробництва, або «китайця», адаптованих до українських умов експлуатації.

Докладно

«Форца»! ZAZ Forza Так і вийшло. Нову машину Запорізького автозаводу широкому загалу показали цієї осені. Першими новинку побачили жителі й гості Києва на «Столичному автошоу-2010» («УТГ» № 37 від 21 вересня ц.р., «Товар «фарами»). У дилерських центрах корпорації «УкрАвто» машина вже з’явилася. Правда, знайомого буквосполучення «ЗАЗ» на ній немає. Спочатку на український ринок модель вийде під ім’ям Chery A13. Тільки на початку 2011 року, коли автомобіль се-

рійно випускатиметься на АвтоЗАЗі, новинку перейменують на ZAZ Forza. У Запоріжжі планують повноцінний випуск автомобіля — штампування великих деталей, зварювання, фарбування та складання. Рівень локалізації виробник має намір забезпечити понад 50%: в Україні виготовлятимуться вихлопна система, електропроводка, акумуляторні батареї, сидіння, гумові деталі та шини. Запоріжці планують налагодити експорт ZAZ Forza. У першу чергу — у Росію. Там новинка, швидше за все, продаватиметься під ім’ям Chery. Що ж являє собою нова модель АвтоЗАЗу? На китайському ринку автомобіль відомий ще з 2008 року. За цей час він двічі змінював назву: спочатку — Chery Storm, потім був перейменований на Chery Fulwin 2 і, нарешті, Chery A13. Над зовнішністю майбутнього флагмана Запорізького автозаводу попрацювали

Обновки для «КРАЗа» Холдингова компанія «АвтоКрАЗ», розширюючи модельний ряд перспективного покоління автомобілів «КРАЗ», створила нове шасі КрАЗ Н23.0 колісної формули 6х4.

Технічно новинка АвтоЗАЗу також значно перевершить «ЗАЗ Ланос». Під капотом розміститься 1,5-літровий силовий агрегат потужністю 109 к.с., що на 23 к.с. більше, ніж у «Ланоса» із двигуном аналогічного обсягу. У парі з мотором, що, до речі, відповідає європейським екологічним нормам «Євро-3», працюватиме п’ятиступенева механічна коробка передач.

версія буде доступна покупцям не раніше середини наступного року. Показово, що «ЗАЗ Ланос» із цією трансмісією коштуватиме приблизно на 8 тис. грн більше за автомобіль із «механікою» — ціна базової версії становитиме близько 78 тис. грн. Це зробить модель однією з найдешевших серед автомобілів з «автоматом».

Аспект

Ідеальна машина для бізнесу

фахівці іменитого кузовного ательє Pininfarina. Італійці більш відомі своїми роботами для Ferrari і Maserati, але не пропускають нагоди зробити кузов і для дешевих автомобілів: свого часу вони доклали рук до створення компактвена Hyundai Matrix. В Україні, як і в Китаї, нова модель пропонуватиметься в кузовах хетчбек і седан. Не виключено, що слідом за ними на конвеєр стануть автомобілі й інші модифікації, але про це поки офіційної інформації немає. У традиціях китайських машин уже в базовій комплектації Chery A13 матиме велику кількість додаткового обладнання, у тому числі передні й задні електросклопідйомники, дві подушки безпеки, системи ABS і EBD, кондиціонер і багато інших корисних механізмів. Імовірно, що все з оснащення Chery A13 у повному обсязі перекочує й на ZAZ Forza.

До речі

Чекаючи на «автомат» Попит на Lanos у нас не зменшується, тому знімати його з конвеєра поки не планують. Не секрет, що більшість автолюбителів останнім часом віддають перевагу автоматичній коробці передач: це спрощує експлуатацію авто в умовах жвавого міського трафіка. Незабаром цю прогалину запоріжці повинні ліквідувати, випустивши «ЗАЗ Ланос» із чотирирівневою автоматичною коробкою передач. Під капотом у нової версії популярної в Україні моделі розташується 1,5-літровий бензиновий двигун виробництва концерну General Motors. Зараз «Ланос» з «автоматом» проходить додаткові випробування й адаптацію, про точну дату виходу машини на ринок запоріжці поки не повідомляють. Нова

Намагаються не відставати на АвтоЗАЗі й від новітніх тенденцій у світовому автопромі — випуску електрокарів. Досвід створення максимально лояльних до довкілля машин на Запорізькому автозаводі вже є — розробку таких автомобілів тут успішно ведуть ще з 1980-х років. Поки електричну версію запоріжці пропонують для фургона. Під капотом «ЗАЗ Lanos Electro» установлюється електромотор потужністю 15 кВт. Разом із комплектом із восьми акумуляторних батарей він забезпечує запас ходу в 100 км. За словами представників заводу, електричний автомобіль створений із серійних деталей, тобто налагодити його виробництво на АвтоЗАЗі неважко. Поки машина існує тільки в одному екземплярі, який проходить додаткові дорожні випробування й перевірку у вітчизняних умовах експлуатації. Про вартість запорізького електрокара поки не повідомляється. Відомо лише, що силова установка (електромотор і комплект акумуляторних батарей) коштуватиме близько $5 тис. За іншими даними, ціна фургона Lanos Electro становитиме близько 24 тис. євро.

Новий автомобіль, як і його попередники, має компонування «кабіна над двигуном». До речі, кабіна — зі сталевим трубчастим каркасом і склопластиковими панелями, виробляється безпосередньо на підприємстві. Вона має високу ергономіку робочого місця водія, сучасну панель приладів, розрахована під розміщення широкої гами силових установок, у тому числі V-подібних двигунів, кермової колонки, ре-

гульованої за кутом і висотою. Показово, що кабіна адаптована під установлення керма праворуч. На автомобілі-шасі «КРАЗ Н23.0» використовуються ярославський двигун ЯМЗ6501.10 («Euro 3») потужністю 362 к.с., однодискове зчеплення MFZ 430 і коробка передач 9JS200ТА. Вантажівка може мати різну монтажну довжину рами, що дозволяє «причепити» багато видів комунального обладнання. На тривісне шасі можна буде встановити близько 20 спеціальних надбудов, у тому числі мулососне, каналопромивне, підметальнозбиральне обладнання, ліфтдампери, мобільні компактори тощо.

Укравтодору дали грошей Європейський банк реконструкції та розвитку виділив Державній службі автомобільних доріг України держкредит на суму 450 млн євро.

Позика, зрозуміло, цільова — кошти має бути витрачено на капітальний ремонт і реконструкцію понад 400 км доріг на підходах до Києва. Навряд чи представники банку дуже переймаються станом українських автотрас, уся річ у тім, що магістралі, які ведуть до столи-

ці, — немаловажна частина європейських транспортних коридорів. Та і до Євро2012 недалеко. Відзначимо, що це зовсім не перший кредит, виданий ЄБРР Укравтодору. За останні десять років держслужба вже одержала 375 млн євро трьома частинами — на капітальний ремонт і реконструкцію майже 700 км траси M06. Це одна із ключових магістралей країни, що є частиною III і V пан’європейських коридорів і сполучає українську столицю з ЄС.

Шини без повітря Проколоте колесо — досі одна із головних незручностей для автомобілістів, адже за відсутності «запаски» від цього проблеми буквально на рівному місці.

Покришки, розроблені фахівцями НАСА разом із відомим виробником шин компанією Goodyear, обіцяють абсолютно нове рішення питання. Ці покришки складаються з 800 переплетених між собою пружин, тобто конструкція не потребує повітря. Пружини контурно обгинають поверхню, якою вони котяться, а енергія, яка деформувала покришку, повертається, коли пружини відскакують назад. Дослідник НАСА

Вівак Асані заявив, що в цих шин нема «єдиної точки нанесення фатальних ушкоджень. Я маю на увазі, що сильний удар, який викликав би прокол і здуття пневматичної шини, ушкодить лише одну пружину з 800». Однак рядовим автомобілістам очікувати появи новинки в продажі зарано. Річ у тім, що розробка створювалася для заміни гумових шин, використовуваних у найскладніших умовах, у тому числі й на Місяці. Тому пружинні покришки спочатку попрацюють за початковим профілем. Хоча виробникові ніщо не заважає водночас працювати на комерційний напрям.

Підготував Олег ВАСИЛЕНКО

10

№ 48 (152)

7 грудня 2010 року

Знаю, як

Сталевий рейд «французького аспіранта» Принципово нові методи підвищення міцності сталі пропонують молоді українські вчені Ігор ГУСАРОВ Початок на стор. 1

Але в ті часи радянські вчені не прагнули захищати свою інтелектуальну власність. Головним було досягнення певного результату та якнайшвидше його опублікування... За словами О. Івченка, сьогодні довести, що ми були першими в промисловій технології термозміцнення арматури, уже майже неможливо — існують зарубіжні патенти. Є й «строк давності», після закінчення якого розробка може застосовуватися без посилання на авторство. За законодавством СРСР цей термін становив 20 років.

— А сьогодні, — говорить Олександр Івченко, — керівництво «АрселорМіттал», мабуть, уже й не знає, кому завдячує використовуваними технологіями. Більш того, на підприємстві фактично припинили співробітництво з українськими вченими, скасувавши фінансування на спільні розробки. Можна сказати, що їм цікавий наш метал, але не наша наука. Такий підхід позбавив нас будьякої виробничої бази.

Тримай моток у холоді Однак наука не стоїть на місці, і фахівці кафедри дещо змінили напрям досліджень, зробивши наголос на вивченні можливостей підви-

щення міцності сталі так званим методом холодної деформації.

— Арматурні стрижні для армування залізобетонних виробів, на поверхні яких нанесений періодичний профіль для кращого зчеплення з бетоном, сприймають основне зусилля на розтягання, — пояснює Олександр Івченко. — Що вище їхня міцність, то менше металу потрібно для будівництва.

Костянтин Табалаєв

До 90-х років у залізобетонних конструкціях застосовувалася сталь класу 400 МПа за границею плинності. Тоді на один кубічний метр ЗБК витрачалося до 70 кг металу. Із упровадженням термообробки й легування вдалося досягти міцності класу 500 МПа, що для різних конструкцій дає економію металу в межах 10—15%. Однак, за словами вченого, домішка легувальних елементів — річ досить витратна. Має свої мінуси й термообробка. З багатьох причин замість стрижневих арматур

вигідніше випускати стрижні, змотані в моток, вагою від 0,5 до 2 тонн залежно від можливостей прокатного стану. Одна проблема: його неможливо остудити до тієї температури, коли буде досягнуто потрібних міцнісних властивостей. Уже за 550°С сформувати моток неможливо. З іншого боку, якщо припинити охолодження за більш високої температури, внутрішні й зовнішні шари в мотку остигатимуть нерівномірно, що також перешкоджає одержанню виробу класу 500 МПа. Отже, одержати виріб у мотках із потрібними міцнісними властивостями на металургійній переробці неможливо. Тому дослідження співробітників кафедри термічної обробки металу (незважаючи на її назву) спрямовані зараз на те, щоб шляхом додаткової деформації за кімнатної температури з мотка арматури класу 300— 400 МПа одержати виріб класу 500 МПа. Наприклад, на гладку заготівку в процесі перемотування за допомогою спеціальних деформувальних роликів наноситься періодичний профіль. Інакше кажучи, з мотка катанки одержують вторинний моток періодичного арматурного стрижня з потрібними міцнісними властивостями. Другий спосіб — накладення холодної пластичної деформації на сталь класу 300—400 МПа

Струм за лімітом Прилад із хитрою маркою вбереже від розтрат і пожеж Сергій ДУМКЕВИЧ У Криму нововведення: ВАТ «Крименерго» зобов’язує своїх абонентів установлювати обмежувачі споживання електроенергії. Деякі з них мають намір позивати на монополіста. Можливо, кримське «ноу-хау» незабаром перекочує й на материк. Тому не зайве заздалегідь з’ясувати: чи такий страшний обмежувач, як його малюють?

Тепер, укладаючи з «Крименерго» новий договір, який відповідно до законодавства оновляється раз на три роки, кожен має установити спеціальний прилад, який обмежує споживання електроенергії, і з цього часу самостійно обраховувати загальну потужність домашніх приладів, які працюють одночасно. Оскільки пікове навантаження, створюване ними, не може перевищувати 3,5 кВт.

Мешканець Сімферополя Микола Карпенко встановив обмежувач ще навесні й ніяких незручностей, пов’язаних із ним, не відчуває.

— Жодного разу обмежувач не відключив світло, хоча в будинку є вся сучасна техніка: холодильник, телевізор, комп’ютер, пральна машина, хлібопічка тощо. Правда, я не користуюся електрообігріванням, оскільки є газ, і він дешевше. Тепер я думаю, що можна було й не встановлювати цей прилад. Адже коштує він недешево, а виконує ті ж функції, що й звичайна автоматика для лічильника. На ринку я віддав за нього 65 гривень і ще 5 — за наклеєну на ньому марку «Крименерго», яка підтверджує, що обмежувач перевірений фахівцями підприємства. До речі, на місяць я споживаю не більше 200 кіловат-годин...

З обмежувачем кримський абонент не зможе спожити на місяць більше 2500 кВт/ год. Але це й без того «нездійсненна» цифра. За даними Національної комісії регулювання електроенергетики України, на сьогодні в країні лише близько 3% від загальної кількості побутових споживачів електроенергії щомісяця споживають понад 400 кВт/год.

Коментар фахівця Сергій Аксьонов Головний інженер Сімферопольської міськелектромережі — Вимога ВАТ «Крименерго» про встановлення обмежувачів струму спричинена тим, що мережі електропостачання будувалися в 60 — 70-х роках і під час їхнього

з готовим періодичним профілем шляхом її згинання, поздовжнього скручування або розтягування. Ці операції також дозволяють збільшити міцнісні властивості. Саме таку можливість і вивчає Костянтин Табалаєв.

— Подальша доля самої дисертаційної роботи викликає певні питання, — зауважує Івченко. — Тепер наш, як ми його називаємо, «французький аспірант» повинен легалізувати її в Україні за допомогою не зовсім зрозумілої процедури нострифікації.

— Проте, — говорить Максим Амбражей, — можна сказати, що із суто металургійної точки зору завдання одержання арматурного прокату із заданими міцнісними властивостями нашими спільними зусиллями вже вирішено. Необхідність поставляти метал на зовнішній ринок «підтягла» рівень вітчизняного металургійного виробництва до європейського. Парадокс, однак, полягає в тому, що наші будівельні норми при цьому «загальмувалися» на рівні 1986 року. Адже зробити арматуру — це ще не все. Її треба грамотно застосувати. Так, за кордоном уже працюють технологічні лінії з виготовлення з мотків готових арматурних каркасів будь-якого рівня складності. Це значно заощаджує метал і скорочує необхідність проведення на будмайданчиках зварювальних робіт. проектування потужність на одного абонента становила від 1,1 до 1,7 кіловата. Сьогодні енергоємність житла зросла в рази, на що не розраховані вже досить старі мережі. Нам за це нововведення мають бути тільки вдячні. Адже крім обмеження споживання електроенергії цей прилад захищає внутрішньобудинкову мережу від коротких замикань і витоків в електропроводці, тобто перешкоджає її загорянню. А причина половини сімферопольських пожеж — у короткому замиканні.

— На дії «Крименерго» надходить багато скарг із приводу порушення прав споживачів...

— Споживачі не звертають уваги на те, що з виданих технічних умов і проектів договірна потужність становить лише 1,1 —1,7 кіловата. Для збереження свого обладнання й мінімізації перерв у електропостачанні ми змушені вимагати дотримання договірних величин споживання відповідно до отриманих раніше технічних умов.

У нас же будівельні роботи ведуться часом дідівськими методами. Подекуди можна навіть побачити, як рослі хлопці-арматурники «крутять профіль» вручну. Але ж так працювали ще до 1953 року, коли застосовувалися переважно гладкі стрижні, зварювання майже не було, а арматура з’єднувалася методом згинання. Витрати металу в такому випадку вдвічі—втричі більші від необхідного, а недоліки технології найчастіше обмежували можливості зведення конкретних архітектурних форм. Залишається тільки сподіватися, що якнайшвидша розробка нових стандартів у цій галузі покладе край такому «будівельному вандалізму».

Сучасне обладнання дозволяє в автоматичному режимі виготовити гнутий профіль будь-якого ступеня складності

програми подвійного наукового керівництва, яку фінансує Swedish Institute, у 2009 році вона одержала грант і виконувала в Королівському технологічному інституті (Стокгольм) дисертаційну роботу, присвячену розробці нового методу рециклізації корисних елементів сталеплавильних шлаків. Зі шведської сторони керівництво здійснював професор Сітараман, з української — проректор із зовнішньоекономічних зв’язків НМетАУ Володимир Шатоха.

— Більша частина експериментів виконувалася за межами Швеції — в Університеті Карнегі Мелон (США) і в Україні, — розповідає В. Шатоха.

— При цьому досліджувалися шлаки як вітчизняних, так і шведських заводів. За два роки Ганна виконала величезний обсяг робіт, результати яких не тільки опубліковані в провідних світових журналах, представлені на конференціях у Чилі, Франції та Швеції, а й запатентовані в Україні та Швеції. А в жовтні відбувся успішний захист дисертації на здобуття ступеня PhD (за кордоном — доктор філософії, аналог нашого кандидата наук). Мабуть, цей захист увійде в аннали історії як приклад упровадження гендерної політики шведського університету: наш дисертант, опонент (професор із Норвегії), всі троє членів екзаменаційного комітету (двоє зі Швеції й одна з Ісландії) і голова — жінки. Найближчим часом Ганна повертається в Україну, де відповідно до вимог ВАК представить свою роботу нашій науковій спільноті.

— На побутових електроприладах указують максимальну потужність чи постійну? Це важливо знати, оскільки тепер, перш ніж увімкнути телевізор, доведеться взяти до рук калькулятор.

— На всіх побутових приладах указують максимальну споживану потужність. Та ж пральна машина під час нагрівання води й за ввімкненого двигуна споживатиме свою максимальну потужність 2 кіловати, а під час прання без нагрівання — тільки 0,5. Усе залежить від потужності ТЕНів і двигуна. Крім того, пусковий струм будь-якого електродвигуна у рази більший за робочий, тобто постійний, струм двигуна. Звичайно, через велику кількість побутової техніки не можна певно сказати, які прилади можуть працювати одночасно. Однак небажано вмикати відразу, допустимо, кондиціонер, пральну машину й мікрохвильову піч. Утім, споживач повинен сам визначати, які прила-

ди він може ввімкнути одночасно, виходячи з їхніх паспортних даних.

— Тепер, якщо абонентові не вистачає потужності в 3,5 кіловата, він повинен одержати нові технічні умови й виконати їх. То що ж — міняти власним коштом електричну мережу, яка веде до його житла, а також і всередині будинку?

— Вартість цих робіт визначається кошторисом до проекту, виходячи з виданих технічних умов. Але зверніть увагу: у разі збільшення потужності у квартирі багатоквартирного житлового будинку, за чинним законодавством, технічні умови на збільшення потужності всього будинку має одержувати власник будинку.

— А навіщо треба клеїти марку ВАТ «Крименерго» на обмежувачі?

— Річ у тім, що сучасні Кулібіни в корпус обмежувача на 16 амперів установлюють механізм обмежувача на 25 амперів, щоб не одержувати техумови на збільшення потужності.

Тим часом

Метал «із жіночим обличчям» Цікаво, що буквально слідом за Костянтином Табалаєвим «зарубіжну дисертацію» захистила також аспірантка дніпропетровської Національної металургійної академії Ганна Семикіна. У рамках

11

№ 48 (152)

7 грудня 2010 року

Співробітництво

Кадри спецпризначення від Центру Підготовка майбутніх співробітників Павлоградського хімзаводу вестиметься за вищими міжнародними стандартами Ірина КОНДРАТЬЄВА Створений на базі Національного гірничого університету (НГУ, м. Дніпропетровськ) науково-навчальний центр «Фізика енергонасичених матеріалів і процесів» допоможе державному підприємству «Науково-виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод» (ДП НВО «ПХЗ») вирішити проблему підготовки висококваліфікованих фахівців для виробничої, управлінської та наукової діяльності.

Дніпропетровських учених і павлоградських виробничників поєднують давні узи ділового партнерства. Але якщо раніше йшлося про окремі спільні проекти, то сьогодні, на їхню думку, настав час більш глибокої інтеграції та кооперації у вирішенні питань підготовки кадрів «спеціального призначення» і найвищого рівня. Генеральний директор ДП НВО «ПХЗ» Леонід Шиман і ректор НДУ Геннадій Півняк підписали договір про створення на базі університету спільного науковонавчального центру.

— Розвиток передових технологій вимагав нових підходів до підготовки кадрів, — відзначив Л. Шиман. — Тому ми вирішили створити таку структуру, яка дозволить

об’єднати все краще, ня взаємодії між уніщо є в гірничому університетом і підприємверситеті й на Павством, виведе нас на інлоградському хімзаший масштаб завдань і воді. Коло завдань дозволить мати більш науково-навчального високі результати. Зоцентру дуже широке. крема, брати участь Це обмін інформаціобом сторонам у прією та практичним дооритетних міжнародсвідом, реалізація наних і всеукраїнських вчальних проектів, проектах. У тому числі удосконалення бузавдяки співробітниропідривних комп- Ректор НГУ Геннадій Півняк (ліворуч) і генераль- цтву з університетом ний директор ДП НВО «ПХЗ» Леонід Шиман лексів, упровадженФранкліна (США), з ня енергоефективних техдемії наук України профе- яким ми створюємо при НГУ нологій... сор Геннадій Півняк відзна- бізнес-центр МВІ. Викладачами науковоЕксклюзивні знання й до- чив, що інноваційний розсвід, накопичені в НВО виток держави ґрунтуєть- навчального центру стануть «ПХЗ» у галузі створення ви- ся на розвитку сучасної на- учені НГУ, з якими підприбухових речовин, утиліза- укової, виробничої інфра- ємство укладатиме трудові ції твердого ракетного пали- структури й створенні капі- договори під конкретні прова та боєприпасів, проведен- талу знань. Сьогодні у всіх грами й на певні строки. При ня екологічних моніторин- сучасних навчальних про- цьому оплату праці виклагів і в інших напрямках, пав- грамах на першому міс- дачів бере на себе завод. Залоградці готові передавати ці – формування колектив- няття планується проводистудентам під час їхньої ви- ної та корпоративної куль- ти в стінах університету, а таробничої практики. Вони бе- тури, що дозволяє техноло- кож у спеціально обладнаноруть на себе також матеріаль- гам, економістам, менедже- му офісі ПХЗ, розташованому ну підтримку (спочатку у ви- рам, юристам грамотно оці- в передмісті Дніпропетровгляді стипендій, а в майбут- нювати сьогодення й про- ська. Випускники нового ньому — рішенням «квартир- гнозувати майбутнє підпри- університетського підрозділу ного питання») кращих сту- ємства, ставити такі завдан- захищатимуть дипломи з дентів, які планують зв’язати ня, які зроблять виробни- найактуальніших для Павлоградського хімічного заводу свою долю зі знаменитим на цтво ефективним і конкутем. Насамперед там чекають весь світ підприємством і по- рентоспроможним. на керівників нового поколін— Я радий, що ми пересісти гідне місце серед інженя, які прийдуть із добрими нерів, конструкторів, керів- йшли до вищого формату інзнаннями світової економіки, теграції, створивши науковоників або вчених. менеджменту, іноземних мов Презентуючи новий масш- навчальний центр, — скаі стратегічного розвитку. табний проект, ректор НГУ, зав Г.Півняк. — Така модель Фото автора академік Національної Ака- по-іншому ставить питан-

Запрограмована справедливість Ідеї соціальної відповідальності бізнесу в Україні просуває... сам бізнес Святослав РИБНІКОВ У Донецькому національному університеті економіки та торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського обговорювали проблему викладання нової дисципліни — «Корпоративна соціальна відповідальність». «Круглий стіл» з цієї теми відбувся в рамках V міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми та перспективи працевлаштування випускників вищих навчальних закладів».

Організатором була Українська асоціація з розвитку менеджменту та бізнесосвіти (УАРМБО) — незалежна громадська організація, яка об’єднує ентузіастів із 46 найактивніших

ВНЗ країни, які переймаються якістю підготовки керівників. Бізнес-партнер «круглого стола» — компанія СКМ, професійний інвестор, який володіє й керує активами багатьох паливноенергетичних і гірничометалургійних підприємств. Європейським і російським студентам курс корпоративної соціальної відповідальності читають уже не перший рік. В Україні уведена дисципліна стала першою ластівкою у взаємному інтегруванні інтересів вищої школи й вітчизняних підприємств, які приймають новоспечених фахівців. Розробляти типову програму нового для українських

ВНЗ курсу взялися, як кажуть, усім світом: участь взяли не тільки викладачі провідних університетів, а й представники українського бізнесу.

— Уперше залучено представників реального сектора, — коментує ситуацію керівник робочої групи професор Ніна Ушакова. — Це важливо для ідеології курсу та його змісту. Захід, що відбувся, є визначною ланкою в ланцюжку подій, запланованих із метою впровадження дисципліни «Корпоративна соціальна відповідальність» у навчальні плани українських ВНЗ, – зазначила директор УАРМБО Людмила

Горохова (на знімку).

– Ця навчальна дисципліна знайомить майбутніх фахівців із загальними закономірностями взаємодії бізнесу й суспільства, з їх використанням в управлінні організаціями, сприяє набуттю професійних компетенцій, що забезпечують формування відповідальної поведінки. Цільовою аудиторією донецького «круглого стола» організатори обрали викладачів ВНЗ східного регіону. Представників центру з технологіями викладання нової дисципліни ознайомили дещо раніше: у жовтні аналогічний захід приймав Національний університет «Києво-Могилянська академія». А в липні УАРМБО організувала унікальний «літній інститут», у якому пройшли підготовку 37 викла-

Складова успіху Перша в Україні виставка соціальних і екологічних проектів компаній CSR Marketplace викликала чималий суспільний резонанс. Тепер організатор — Центр розвитку корпоративної соціальної відповідальності (КСО) — має намір зробити цей захід щорічним.

— Під час планування виставки, що відбулася в листопаді в Києві, ми ставили перед собою два завдання: ознайомити широкий загал із тим, що бізнес робить для суспільства, а також налагодити партнерство між різними організаціями: компаніями, суспільними й урядовими інституціями, — говорить Марина Саприкіна, голова Центру розвитку КСО. Свої проекти соціальної відповідальності представили понад 30 організацій, серед яких — Міністерство у справах родини, молоді та спорту України, Глобальний договір ООН, GTZ, ДТЕК, мережа АЗК «ОККО», «Метінвест», «Крафт Фудз Україна», Microsoft, Platinum Bank, ІНТЕРПАЙП МТС, «Київстар» та інші.

— Сьогодні успішність компаній вимірюється не тільки прибутком, активами або вдалою маркетинговою стратегією, — говорить Маричка Кучеренко, представник мережі АЗК «ОККО». — Складовою успіху є також і активна суспільна позиція. У найширшому значенні цього слова — від якості продукдачів із 21 ВНЗ, які представляють 12 міст України. Із них був сформований і авторський колектив для написання першого підручника з корпоративної соціальної відповідальності, робота над яким зараз ведеться. Корпоративну соціальну відповідальність розглядають як відповідність бізнесу вимогам, які висуваються до нього суспільством. Тут і «цивілізовані» стосунки в межах колективу, які ґрунтуються на дотриманні власником прав людини й норм трудового законодавства, і грамотна екологічна політика, яка припускає енерго- і ресурсозбереження, і протидія корупції. У сучасному світі бізнесу вже просто необхідно бути соціально відповідальним, інакше можна швидко втратити репутацію. В Україні ситуація досить специфічна: наше суспільство в цілому — за винятком окремих ініціативних груп — ще менш відповідальне, ніж транснаціональний бізнес. Тому прин-

ції або послуг до різних соціальних проектів та ініціатив, що й продемонструвала перша виставка КСО проектів компаній. У рамках виставки відбулася серія «круглих столів», присвячених партнерству компаній із різними групами зацікавлених сторін — медіа, неурядовими організаціями, університетами та муніципалітетами. Обговорювалися питання нефінансової звітності громадських організацій, представлені проекти компанії МЕТRО Cach & Carry «Діалог зі стейкхолдерами», презентовані результати

національного дослідження «КСО 2005-2010 в Україні: стан і перспектива». Під час CSR Marketplace підбито підсумки конкурсу на кращий нефінансовий звіт компанії. Шляхом онлайнголосування кращим визнаний звіт ДТЕК. До топ-5 увійшли також «Київстар», «Метінвест», СКМ, Coca-Cola.

– Виставка проведена в дусі кращих світових практик. На мою думку, головної мети цього заходу — налагодження діалогу між суспільством, владою та бізнесом — досягнуто, — відзначила Вікторія Гриб, менеджер із КСО корпорації «ДТЕК». ципи соціальної відповідальності бізнесу в нас найактивніше просувають сам бізнес і третій сектор — громадськість. Саме з ініціативи декількох великих компаній — СКМ, ДТЕК, «Київстар», «Ернст енд Янг» — і УАРБМО при Міністерстві освіти та науки України створена робоча група, яка розробила типову програму нового курсу й рекомендувала його введення в навчальний процес із 1 вересня цього року — поки тільки для студентів напрямків підготовки «Економіка та підприємництво» і «Менеджмент та адміністрування». Сьогодні новий предмет читають у 14 університетах, ще в 4 планується його викладання із другого семестру. Вагомим досягненням прихильників нової ідеї стало зарахування до Класифікатора професій України посад менеджера та інспектора з корпоративної соціальної відповідальності, що й вимагало підготовки відповідних фахівців.

12

№ 48 (152)

7 грудня 2010 року

IT

Усі лінії зайняті Упровадженню сучасних технологій зв’язку заважає відсутність конструктивного діалогу операторів та влади Ігор МАШТАЛЯР Початок на стор. 1

Найгострішим зазвичай є питання надання частот. Бюрократичний процес може тривати роками. Так сталося, наприклад, із частотами, необхідними для розгортання мереж родини стандартів 3G. Під загрозою повторення ситуації і новий стандарт — LTE (докладніше див. «УТГ» №43 від 2 листопада ц. р. «Неймовірно довгострокова еволюція»). Цій та іншим нагальним проблемам галузі була присвячена нещодавня Східноєвропейська осіння конференція інформаційно-комунікаційних технологій, суміщена з 5-ю конференцією асоціації Wireless Ukraine. На ній були присутні представники понад 90 провідних фірм українського ринку зв’язку. Форум підтримала громадська рада при Національній комісії з питань регулювання зв’язку в особі її голови Андрія Дронюка і Незалежна асоціація телерадіомовників, яку представляла Ольга Большакова — керівник центру законодавчих ініціатив. Перша ж доповідь офіційного учасника Асоціації — представника франко-американської компанії Alcatel-Lucent — була присвячена закономірностям розвитку мереж рухомого зв’язку в Україні і світі. Ільдар Хісматуллін, керівник напрямку розвитку бізнесу LTE Alcatel-Lucent в Росії та СНД, наголосив, що з появою нових технологій ринок дуже зміниться, і до цього треба бути готовим як операторам, так і іншим його учасникам. Із точки зору експерта, мережі на основі технології LTE — це вже найближча перспектива. Хісматуллін заперечив досить поширену думку про те, що національні оператори, які вклали кошти в розвиток мереж 3G (зокрема, UMTS), не скоро зважаться створювати систему зв’язку четвертого покоління. На доказ він навів приклад однієї з найбільших телекомунікаційних корпорацій світу — AT&T, яка вже створила потужні мережі UMTS і нещодавно ухвалила рішення концентруватися на напрямку LTE. Однак для успішного розвитку потрібні не лише нові розробки, а й стратегічне бачення майбутнього галузі. Так уважає Сергій Гаврилюк, директор департаменту теле-

комунікаційних проектів «РК Телеком Россия»: — Операторський бізнес — це постійний пошук балансу між технічними, технологічними та маркетинговими складовими у процесі розвитку компанії. Завжди треба попереджувати появу проблем чітким плануванням розвитку бізнесу. Маркетинговий і технічний департаменти повинні працювати разом. Саме з пошуком цього балансу у багатьох українських операторів виникають труднощі. Окреслена російським спеціалістом ситуація має об’єктивні підстави. Непередбачуваний характер державної політики щодо ринку зв’язку перешкоджає операторам складати серйозні довгострокові плани та змушує все добре зважити, перш ніж вкладати гроші в модернізацію мереж. Цю думку неодноразово висловлювали представники українських телекомунікаційних компаній під час організованого у рамках конференції «круглого столу» «Шляхи підвищення дохідності операторів фіксованого та мобільного зв’язку». При цьому всі суто технічні проблеми вирішуються досить успішно, з’являються цікаві вітчизняні проекти. Серед них — презентована під час форуму компанією «ИнтерБарс 4С» система швидкісної безпроводової передачі даних «Барс». Розробка може працювати у режимах «точка-точка» та «точкабагато точок», передаючи дані зі швидкістю 10 Гбіт/с у радіусі 50 км. Її впровадження ефективно вирішить проблему «передостанньої милі» — підключення до мережі місцевостей, куди неможливо або недоцільно тягнути волоконно-оптичний кабель. До речі, одним із головних завдань розробників «Барса» було саме ефективне використання радіочастотного ресурсу. Сучасна мобільна інфраструктура може впроваджуватися в Україні вже зараз. Не вистачає «дрібниці» — більшої уваги держави до проблем галузі. Досвід інших країн показує, що за умов урегулювання національного законодавства перейти на нові технології можна менше ніж за рік. А для країни, яка готується приймати Євро-2012, наявність сучасної мережі мобільного зв’язку — умова sine qua non.

близько 400 млн — системи телеприсутності), а на 2015-й ця цифра збільшиться до $3,13 млрд. Пряму конкуренцію Tandberg становить американська Polycom — у регіоні EMEA (Європа, Близький Схід та Африка) ці компанії займають по третині ринку. Із кінця 2009 року відповідний підрозділ під брендом LifeSize є в компанії Logitech — світового лідера з виробництва периферійних пристроїв для ПК. До поглинанОлександр БІЛИЛОВЕЦЬ ня Tandberg власний напрямок ВКЗ розробляла й Cisco «Якби люди знали про мож- освітлення та інтер’єр. СтвоSystems. В Азії та Америці неливості відеозв’язку, усі б рюючи кімнати переговорів, погані позиції займають терзахотіли ним користувати- застосовують 65-дюймові ся» — девіз одного з лідерів РК-екрани, веб-камери станмінальні пристрої Sony (риу галузі виробництва облад- дарту HD, гучномовці, стонок EMEA компанія залишинання для відеоконференц- ли й консолі з інтегрованила торік). зв’язку якнайкраще відо- ми мікрофонами та сенсорУсі названі компанії об’єдбражає основну проблему ними екранами для управліннує комплексний підхід до розвитку цієї сфери. систем ВКЗ: виробники проня та спільної роботи, модулі понують термінальне (моосвітлення та підсвічування. нітори, відеофони, вебУ розумінні переваж- В основі комплексу — серверкамери) та інфраструктурне ної більшості користувачів не й сітьове обладнання, яке (сервери, апаратні кодеки) відеозв’язок — це цікаве, але забезпечує передачу відео- й обладнання, програмні проне таке вже й потрібне до- аудіопотоків, запис, архівудукти для їхнього управління повнення до традиційної та вання та стрімінг (динамічта надають (частіше — через інтернет-телефонії. Дійсно, не «підвантаження») даних, авторизированих партнерів під час побутового застосу- управління сеансами та абота інтеграторів) послуги з навання за співвідношенням нентами. На екрани трансстроювання та встановлення «ціна-якість» вона значно люється зображення висосистем «під ключ». Однак поступається простій пере- кої чіткості, яке в поєднаностаннім часом на ринку дачі голосу. Відеодзвінки в ні з багаторазовим оптичз’явилося нове обладнання мережах мобільних операто- ним збільшенням камер до(зокрема, відеокамери форрів у кілька разів дорожче за зволяє передавати дрібні мату HD, РК-панелі останзвичайні (як і телефони з від- деталі картинки. У такій ніх поколінь), яке майже не повідними функціональними конференц-кімнаті можна поступається за якістю зоможливостями), а для відео- не тільки обговорювати пибраження відеотелефонам і спілкування через мережу тання «віч-на-віч», а й узговідеотерміналам відомих випотрібна камера й стабіль- джувати візуальні об’єкти — робників. Використовуючи ний, бажано без жорсткого креслення, схеми, макети. його із ПК разом із професійобмеження за трафіком, каПерсональні термінали Tandним програмним клієнтом, нал доступу в Інтернет. І все berg для організації відеоможна одержати гідну альце заради сумнівного задово- зв’язку на робочому місці мотернативу інтегрованим (голення бачити обличчя спів- жуть інтегруватися з додаттовим) рішенням. Розгоррозмовника... Асистент Internet + Виконроб. нути таку систему дешевА от у бізнесі відео- архітектора Корпоративна АТС інфраструктура Будмайданчик одного (РВХ/ІР РВХ) ше, а її функціонала цілконференц-зв’язок відеоконференц-зв’язку з об’єктів Євро-2012 ком вистачить для персо(ВКЗ) може застосонального відеотермінала. вуватися (і в багатьох На думку експертів у гакраїнах уже викорисМенеджер проекту. лузі IT, в Україні систетовується) дуже широЗараз у відпустці. ми ВКЗ найзатребувако. У нас же бар’єром (одна з теплих країн) Головний ніші представництвами для його розвитку є архітектор міжнародних корпорасаме аматорський попроекту. Офіс цій. На їхньому тлі украгляд на технологію й будівельної компанії. (Київ) їнські замовники проявнерозуміння потенляють дуже стриманий ційних переваг. Щодо інтерес до відеоконфецього цікавий приклад ренцій — придивляютьнорвезької компанії ся, але реально їх упроваTandberg (віднедавджують нечасто. Швидше на — підрозділу Cisco Systems Inc.), розробника об- ками ОС Windows або MacOS «УТГ» №45 від 16 листопа- за все, це пов’язано з порівладнання для ВКЗ, що на- (наприклад, адресними кни- да ц.р., «Із туману в хмару»). няною дешевиною поїздок дає значні ресурси на демон- гами) і наявними телефонни- Комплекс складається з пере- країною (представництвами страцію можливостей сво- ми лініями компаній. Також сувного відеотермінала для за кордоном можуть похваїх рішень і підкріплює слова виробник пропонує кілька операційних кімнат, персо- литися лише деякі українські конкретними результатами готових рішень для викорис- нальних систем ВКЗ медпра- фірми) і недооцінкою чавпровадження. тання в особливих умовах. цівників для проведення від- сових витрат на відрядженТоп-менеджменту міжна- Наприклад, повністю інте- далених нарад і консульта- ня. З іншого боку, вітчизняродних компаній Tandberg грована відеосистема в над- цій, обладнання для онлайн ні менеджери для проведеннайбільш відомий як вироб- міцному водонепроникному трансляції операцій (із ме- ня бізнес-нарад часто коник обладнання для органі- корпусі для екстремаль- тою ознайомлення та дис- ристуються непрофесійними зації конференцій з ефектом них умов експлуатації. А мо- танційного навчання). Крім мультимедійними сервісами телеприсутності (техноло- більну стійку з полицею для того, Tandberg надає інфра- (наприклад, Skype, Google гія проведення сеансів ВКЗ, зручного підключення пе- структурне обладнання: сер- Talk), які підтримують відеощо забезпечує максимально риферійних пристроїв (но- вер для запису, зберігання дзвінкі, і недорогим відеоможливий «ефект присутнос- утбука, приладів візуалізації та трансляції збережених се- обладнанням. Такі «компті» співрозмовників в одному або додаткових камер) мож- ансів, організації медичного лекси» не можуть забезпечити ні додаткових можлиприміщенні). Для досягнен- на застосовувати в медичних офлайн відео-порталу. ня цього результату фахів- установах, аварійних служЗа даними аналітичної ком- востей, про які йшлося, ні ці не тільки виконують мон- бах підприємств. панії Frost & Sullivan, ринок навіть гідної якості картинтаж фірмового обладнання, Реалізація та впровадження обладнання ВКЗ у 2009 році ки, що компрометує концепа й формують дизайн студій, різних систем ВКЗ, за умови заробив $1,25 млрд (із них цію відеозв’язку.

Ефект відсутності

їхньої успішної інтеграції та правильної експлуатації, реально повертає інвестиції у досить короткий термін. Ще у 2004 році Mittal Steel (сьогодні — ArcelorMittal) у рамках програми оптимізації роботи металургійних заводів у Південній Африці (штат понад 12 тис. співробітників) підвищила річний випуск продукції вдвічі, на 3,5 млн тонн. Аналітики компанії цей успіх почасти пояснюють поліпшенням взаємодії між менеджерами чотирьох заводів Mittal Steel через системи ВКЗ. Упровадження відео дозволило операторові зв’язку Vodafone (представленому більш ніж у 70 країнах) скоротити відрядні видатки персоналу на 30%. Нафтова компанія Statoil об’єднала системами ВКЗ нафтовидобувні платформи в Норвезькому морі з береговими центрами управління, що дозволило оперативно залучати експертів до вирішення різних проблем. Корпорація Volkswagen використовує відеозв’язок для навчання співробітників понад 200 представництв новітніх технологічних прийомів ремонтних робіт. Відповідно до звітів VW інтерактивне навчання скоротило час ремонту вдвічі, а видатки на комунікацію — на третину. Відеозв’язок може навіть рятувати життя, а не тільки поліпшувати його. Рішення Tandberg для телемедицини були продемонстровані на київському форумі Cisco Expo-2010 (докладніше див.

13

№ 48 (152)

7 грудня 2010 року

Соціум

Не самим лише хлібом... Уже двадцять років багатствовимірюють не тільки в доларах Наталя ПРОВОРОВА Програма розвитку ООН (ПРООН) представила ювілейну, двадцяту, доповідь про розвиток людини «Реальне багатство народів: шляхи до розвитку». Із 169 охоплених дослідженням країн Україна посіла 69-те місце.

Тричі відміряй... У 1776 році побачила світ праця великого економіста Адама Сміта «Багатство народів». Сьогодні вчені вкотре переосмислили цю категорію. «Реальне багатство народів — люди» — ця думка сьогодні здається тривіальною. Але двадцять років тому, пролунавши в першій доповіді ПРООН про розвиток людини, вона була дійсно революційною. Нова парадигма стала реакцією на панівне в 1980-ті роки розуміння розвитку як суто економічного феномена з єдино правильним показником у вигляді ВВП на душу населення. Альтернативний підхід не припускав цілковитої відмови від минулого — його просто доповнили нематері-

альними показниками. Серед них автори доповіді слушно виділили кількісний і якісний аспекти добробуту: перший запропонували оцінювати за тривалістю життя, а другий — за рівнем освіченості населення. Особливо стримано інновацію зустріли в промислово розвинених країнах, де звикли міряти добробут у доларах. Закономірно, що оповісниками нової, нефінансової концепції розвитку стали економісти, які, хоч і відбулися як учені в Європі, народилися й виросли поза західною цивілізацією — пакистанець Махбуб-уль-Хак та індієць Амартія Сен. Розроблена ними теорія людського розвитку дістала найвищого визнання наукової спільноти вже у 1998 році. На жаль, Амартія Сен одержував Нобелівську премію з економіки сам — його друг і колега не дожив до тріумфу їхньої спільної теорії кілька місяців. На довгі двадцять років індекс людського розвитку, або, як його ще називають, індекс розвитку людського по-

тенціалу, почали розраховувати як середнє арифметичне трьох показників: ВВП на душу населення в перерахуванні за паритетом купівельної спроможності в доларах США, очікуваної тривалості життя під час народження й рівнем письменності. Компоненти інтегрального індексу мають різні розмірності: одні вимірюються в доларах, інші — у роках, треті — у відсотках. Залежно від кінцевого його значення у нинішній доповіді країни розділені на чотири групи: із дуже високим, високим, середнім і низьким рівнем розвитку.

УPRавління іміджем Олена ЗЕЛЕНІНА Ринок піар-послуг в Україні досяг на час кризи $200 млн. Це небагато за європейськими мірками для величезної країни з невичерпним потенціалом зростання промисловості, інновацій та бізнесу. Але це значна сума для держави, підприємства, компанії та фірми якої звикли до закритості будь-якої інформації.

Уже навіть ті, хто не вважав за необхідне витрачатися на корпоративний імідж, зрозуміли, навіщо потрібний піарник або фахівець зі зв’язків із громадськістю. Хоча досі їх уважають якоюсь прикрасою штатного розкладу, і «піарником» у компанії може бути хто завгодно, наприклад, секретарка. Але криза довела, що вижити у скрутні часи можна тільки маючи великий кредит довіри. Тому PRменеджери набирають ціну. Спостерігається й зростання якості послуг, які надаються піар-компаніями: клієнт став вимогливішим, і агентства намагаються його втримати ефективними схемами обслуговування, новими технологіями просування. Яку правду не можна виносити за межі підприємства?

Чи має інформація бути виключно глянсовою? З яким клієнтом PR-агентства відмовляються працювати? На ці запитання відповідають експерти в галузі піар-послуг.

Олексій Кононов

Олексій Кононов, начальник прес-центру Харківського національного економічного університету: — Багатьом бізнесменам і керівникам підприємств сьогодні простіше вирішувати питання, звернувшись до «потрібних» чиновників, і домагатися свого просування на ринку способами, далекими від маркетингу й піару. Це легше й ефективніше з погляду бізнесу. Хоча не ризикну сказати, що дешевше. Тому попит на фахівців у галузі маркетингу й піару має хвилеподібний характер. Якщо кон’юнктура ринку сприятлива, набирають 15 чоловік у відділ маркетингу. Змінилася — відразу всіх звільнили.

Цивілізований ринок піарпослуг — це так званий маркетинг-мікс, який розбудовують з огляду на цільову аудиторію. Це одночасно пряма, непряма реклама і створення іміджу. Маркетинг вирішує проблему інтенсифікації збуту, а піар — формування довіри. Якщо якась частина «міксу» випадає, то результат нульовий. Великі українські компанії починають переконуватися: вони програють, якщо роблять ставку тільки на стимулювання продажів і, прагнучи мінімізувати витрати, заощаджують на формуванні довіри.

Тетяна Острогляд

Тетяна Острогляд, директор агентства Ostrogliad PR Consulting : — Елемент негативної інформації обов’язково має бути. Інше питання, у якому обсязі й до якої межі. Може

У списку лідерів — не тільки традиційно успішні країни, а й наші сусіди з колишнього соцтабору: Угорщина, Польща, Словаччина. Україна посідає 69-ту позицію й належить до країн із високим рівнем розвитку. Відповідно до доповіді, тривалість життя в нас становить 68,6 року (за максимальної 83,2 року в Японії й мінімальної 44,6 — в Афганістані), ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності 2008 року — $6535 (за максимуму в $81 тис. у Ліхтенштейні й мінімуму $176 у Зімбабве).

добробуту не настало — заважає несправедливий розподіл благ у суспільстві. Серйозність цієї проблеми ми тільки починаємо розуміти й учимося адекватно оцінювати. За ідеально справедливого розподілу благ між членами суспільства стан-

Цифра Середньостатистичний мешканець Нігеру живе на

26 років мен-

ше, учиться на

9

років

менше й споживає в

53

рази менше товарів, ніж середньостатистичний

Рівняння на рівність! За попередні двадцять років людство стало заможнішим, здоровішим й освіченішим, але відчуття повного

бути одна сторінка тексту про помилки й труднощі на шляху до успіху й далі п’ять — про досягнення. До такої

Олена Привалова

інформації споживач поставиться з більшою довірою. Часом найскладніше — пояснити клієнтові, що таке справжній піар. Так, власник однієї компанії дуже хотів піару, «як у людей», хоча до пуття не розумів, навіщо. Висував претензії, якщо у стрічці новин про конкурентів було сім рядків, а про них — п’ять. Ми доводили, що в цих п’яти рядках міститься головне: криза на компанії не позначилася, зростають обсяги продажів, розширюється клієнтська база, наводяться конкретні цифри. Ні! Так не може бути: «про них — сім, про нас — п’ять». Довелося повернути клієнтові гроші й розпрощатися. Моя порада керівникам: ставтеся до піарника, як до головного юриста й головного бухгалтера. Якщо він обізнаний з усіма справами компанії, то зможе ефективно

датчанин. дартний індекс людського розвитку і його скоректований аналог мають збігтися. Чим більше нерівність, тим менше скоректований індекс. Наведений у нинішній доповіді аналіз 139 країн показав, що в середньому «втрати» від нерівності становлять 22%. Негативним рекордсменом став Мозамбік — мінус 45%. А от максимально справедливим суспільством може похвалитися представник колишнього соціалістичного табору — Чехія: тут поправка на нерівність зменшує індекс розвитку лише на 6%. У своїй «ваговій категорії» — серед країн із високим рівнем розпредставляти її на ринку й за потреби — захищати. Олена Привалова, директор із внутрішніх комунікацій і зв’язків із громадськістю страхової компанії «ЛЕММА»: — Є фірми, які бачать позитив у акцентуванні уваги на кожній дрібниці — пофарбували двері в новому офісі й відразу всім про це намагаються розповісти, не замислюючись, чи треба це взагалі. Усе залежить від маркетингової стратегії, які цілі вона собі ставить і на яку аудиторію орієнтується. Але очевидно, що потреба на українському ринку в PR-послугах назріла. І особливо це помітно в невеликих компаніях. Спостерігаючи за успіхом великих, вони починають їх наслідувати. Без цього зараз бізнес не побудуєш, особливо з відкриттям кордонів, із появою транснаціональних корпорацій і компаній, що вливаються в нашу економіку. Володимир Фоменко, менеджер зі зв’язків із громадськістю й ЗМІ телекомунікаційної компанії «ВОЛЯ»: — Якось інвестиційний фонд, у якому я раніше працював, придбав завод у Севастополі. Гроші були «чисті», але містом пішли чутки, що підприємство «купили бандити». Я звернувся до

витку — Україна з цього показника безперечний лідер, та й в абсолютному відношенні ми добре виглядаємо.

Житимемо! Автори нинішньої доповіді порадували читачів не тільки свіжою статистикою, а й серйозною довгостроковою аналітикою, що розкриває основні тенденції двох минулих десятиліть і дозволяє з достатньою імовірністю зазирнути в майбутнє. Так, за останні 20 років більшість людей стали здоровішими, освіченішими, дістали ширший доступ до товарів і послуг. Навіть у країнах без помітного економічного зростання здоров’я та освіта населення сьогодні набагато якісніші. Зараз важко уявити, що за часів палеоліту середня тривалість життя становила 31 рік, за часів неоліту — 20 років, у Греції й Давньому Римі люди в середньому жили по 28 років, у доколумбовій Північній Америці — не більше 30, у середньовічній Англії — близько 30. Та й на початку ХХ століття середня тривалість життя коливалася в більшості країн від 30 до 45 років... Тож сьогоднішні середньосвітові 67,2 і українські 68,6 року виглядають більш ніж прогресивно. До речі, 74% українців уважають своє життя осмисленим. президента фонду: спростовуватимемо? Він відповів: ні! Нехай так і думають, нам буде легше жити... Це до слова про українську специфіку. Ну а взагалі прессекретар і піарник повинні бути довіреними особами керівника, як особистий водій. Якщо є довіра, то й піаркампанії будуть на висоті. На будь-якому підприємстві право на випуск інформації мають дві людини — перший керівник і прессекретар. Але, крім того, є люди, які люблять просто побалакати. Завдання піарника, якщо він працює серйозно, — виявляти їх і не

Володимир Фоменко

допускати до інформації. Прем’єр-міністрові Росії Володимиру Путіну належить чудова фраза: «Коли в мене з’явиться своя думка, я вам її повідомлю». Тобто питання номер один для фахівця, який займається піаром, — це формування не тільки зовнішньої, а й внутрішньої інформаційної політики компанії.

14

№ 48 (152)

7 грудня 2010 року

Реалії

Фільтруй патент! Скандали, пов’язані з патентами, судами й матеріальними дивідендами, не рідкість у світовій практиці Валентина ГАТАШ Чесного винахідника захищає чесно отриманий ним документ. А хто захистить споживача від часом сумнівного ноу-хау або виробника — від нечистих на руку кулібіних?

Суд та діло Наука давно стала продуктивною силою. Нові знання модифікуються в конкретні нововведення, у тому числі в товари масового попиту. У цьому процесі важливим посередником є винахідник, який за допомогою патенту засвідчує своє авторство, пріоритет і виключне право на винахід. Щорічно у світі видається близько 750 тисяч патентів. І хоча за статистикою тільки 5% із них судилося втілитися в життя, у винахідників-щасливчиків усе-таки є шанс рано чи пізно конвертувати свій інтелектуальний дар у цілком матеріальні дивіденди. Так, Олександр Северинський, випускник Харківського інституту радіоелектроніки, емігрувавши в США, запатентував у 1994 році систему для безперервної подачі потужності з бензинового приводу на електричний, яка дозволяла створити гібридний двигун. Майже десять років його винахід лежав «на полиці» незатребуваним, а потім новинку почала використовувати у своїх автомобілях компанія «Тойота», не повідомивши про це її автора. Северинський позвав на

японських автовиробників і виграв справу. У результаті «Тойота» змушена відраховувати на користь власника патенту $1,2 млн щомісяця, або $98 із кожного випущеного автомобіля з гібридним двигуном. Історія росіянина Віктора Петрика, власника й наукового керівника ТОВ «Холдинг «Золота формула», до речі, уродженця Житомирщини, має інший сюжет. Петрик, психолог за освітою, привернув увагу громадськості Росії тим, що його холдинг виграв конкурс на участь у програмі «Чиста вода» й одержав право встановлювати свої фільтри в усій країні за рахунок держбюджету. А це десятки мільярдів рублів. Громадяни засумнівалися: може, хтось хоче в першу чергу «відфільтрувати» не так воду, як астрономічні суми з бюджету? Комісія із псевдонауки при Російській академії наук вивчила діючі патенти Петрика й дійшла висновку, що частина з них містить відомості, які суперечать законам фізики, а вплив на організм наночастинок, які, як заявлено, використовуються під час очищення води, до кінця не досліджений – вони можуть завдати шкоди здоров’ю споживачів. Як і у випадку із Северинським, усе закінчилось судовим розглядом, приводом для якого стали результати експертизи запропонованого напірно-наливного фільтра в

незалежній лабораторії одного з найбільших спеціалізованих науково-аналітичних центрів контролю якості води. Дослідження показали «неефективність роботи очисного пристрою за багатьма показниками і його невідповідність властивостям, заявленим у паспорті». Зокрема, на думку фахівців, пристрій не затримує багато небезпечних речовин і стає розсадником для бактерій. До речі, експертиза виявила цікаву деталь: наночастинок у фільтрах немає. Модний префікс «нано» був фікцією. Реакцією на громадське невдоволення було значне зменшення суми, виділеної з бюджету на реалізацію проекту «Чиста вода». Юридичну крапку в цій історії, яка дістала назву «Петрикгейт», ще не поставлено. Але дивитися на битву з боку, як у випадку із Северинським, не вдасться: Віктор Петрик назвав те, що відбувається в Росії, цькуванням і намагається тепер скорити нашу країну через аналогічний проект «Чиста вода України».

Грамотно оформлений кіт у мішку Розібратися в цій та інших схожих ситуаціях ми спробували за допомогою керівника одного з київських патентних агентств Дмитра Романенка, патентного повірника України, який працює у сфері інтелектуальної власності з 1998 року.

— Дмитре Миколайовичу, якщо фільтри Петрика дійсно не працюють або не відповідають патенту, то яким чином він міг одержати цей документ?

— Фільтри Віктора Петрика в Росії захищені патентами на корисну модель. Державне патентне відомство проводить так звану формальну експертизу під час розгляду заявки, перевіряючи, щоб вона містила опис, патентну формулу та реферат, належним чином виконані креслення й розкривала суть патентованої корисної моделі. Перевірка на промислову застосовність передбачає, що пропонована корисна модель може бути створена або побудована в принципі, тобто теоретично. Саме тому часто патенти на корисні моделі називають деклараційними. Патент на винахід видається на технічне рішення, що відповідає трьом критеріям — новизні, винахідницькому рівню та промисловій застосовності. Однак і в цьому випадку патентне відомство не перевіряє технічні рішення на працездатність, оскільки практично це зробити неможливо. Уявіть, автор винайшов нову конструкцію ядерного реактора й подав його опис у патентне відомство. Як воно може перевірити працездатність цього реактора на практиці? Тільки побудувавши його. Однак якщо патент видано, його можна заперечити через суд, подавши докази того, що захищений ним винахід або корисна модель, наприклад, не є новими або промислово застосовними. Як це й сталося з патентами Петрика. Звернутися до суду з таким позовом може будь-яка особа.

— Чи відомі випадки спростування патенту?

— Так. Наприклад, найбільший телекомунікаційний оператор України заперечив у суді видачу декількох патентів на корисні моделі, дові-

вши, що описані в них технічні рішення не відповідають умовам патентоспроможності, оскільки в них нема новизни. А ось гучна справа з Росії. Якийсь винахідник отримав кілька патентів на корисні моделі, які описують будову автомобільних амортизаторів, і почав вимагати від автовиробників Японії, Німеччини та США ліцензійних відрахувань близько 30—50 мільйонів євро на свою користь. Однак юристам державного наукового центру РФ із автомобілебудування вдалося довести, що ці технічні рішення придумані вже давно, і відхилити його домагання. Видані винахідникові патенти було анульовано.

— Хто ж відповідає за працездатність описаного в патенті нововведення?

— За практичну працездатність патентованого технічного рішення відповідає заявник.

— Чи може в цій сфері бути підґрунтя для шахрайства?

—Залежить від того, що вважати шахрайством. Якщо ви одержали патент на пристрій, який хоч і оформлено за всіма правилами, але на практиці він не працює, то це не шахрайство. Ви просто будете власником гарного папірця за назвою «патент». Заперечуватимуть його лише в тому випадку, якщо ви на щось претендуєте, як, наприклад, «винахідник» амортизаторів. Або, як у випадку з Петриком, користуючись зв’язками в держструктурах, починаєте лобіювати використання свого непрацюючого винаходу за державні гроші. Шахрайство починається тоді, коли ви, прикриваючись своїм патентом на винахід або корисну модель,

Патенти, видані в останні роки в різних країнах світу «Симптоматичне лікування захворювань за допомогою осикової палички під час молодика для відновлення цілісності енергетичної оболонки організму людини». «Головний убір у вигляді барила для пива, обладнаний краном і трубкою, щоб уміст барила міг подаватися в рот власника». «Спосіб тренування кота» — суть методу полягає в тому, що треба світити лазером на підлогу, а кіт бігатиме за світловою плямою й намагатиметься її піймати. «Щит від поцілунків» — щоб уникнути передачі небезпечних мікробів, пропонується цілуватися через щиток із тонкої гнучкої пластмаси. берете гроші за псевдолікування, наприклад, в «енергетичних пірамідах», як це робиться в Україні.

— На вашому сайті наведені приклади патентів на вічні двигуни. Я була впевнена, що такі заявки не розглядаються.

— Патентне відомство України мусить приймати й розглядати всі заявки. У Міжнародній патентній класифікації, за якою класифікуються всі винаходи, навіть розділ такий є — «Передбачувані вічні двигуни». Це не означає, що такий двигун винайдений і працює. Це означає, що винахідники в усьому світі й досі шукають можливості його створення й роблять заявки на винаходи, які не суперечать законам фізики.

Передплатити «Українську технічну газету» ви можете, звернувшись до поштових відділень, а також до передплатних агентств: БІЛА ЦЕРКВА Передплатне агентство «KSS» 4-71-93 БЕРДЯНСЬК Передплатне агентство «KSS» 4-85-91 ВІННИЦЯ Бліц-Інформ 27-66-58 ГОРЛІВКА ООО «ЕкспресМедіа» 22-12-34 Передплатне агентство «KSS» 19-53-61 ДОНЕЦЬК Донбас-Де-Юре 382-68-25/26 Ідея 381-09-32 Кріотехніка 311-76-81 Бліц-Інформ 389-12-21 (22) Передплатне агентство «KSS» 343-58-99, 345-03-59

СамітДніпропетровськ 370-44-23, 370-45-12 Передплатне агентство «KSS» 790-06-53, 790-06 -53, 790-10-69 ДРОГОБИЧ Паращак 41-54-74 ЖИТОМИР Бліц-Інформ 36-04-00 ЗАПОРІЖЖЯ Бліц-Інформ 33-20-34 ПрессервісКур’єр 220-07-97 Меркурій 220-87-61 Передплатне Пер едплатне агентство агентс тво «KSS» 213-49-50, 213 -49-50, 220-96-00

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК Світ п преси еси 4-91-88 Філіпова Н.О. ДНІПРОПЕТРОВСЬК 50-13-20 Меркурій Бліц-Інформ 744-73-15, 744-16-61 55-96-05 55 -96-05

КИЇВ Бліц-Інформ 205-51-10 20551-10 ВПА 502-02-22 502-02 -22 Кондор 408-76-25 408-76-52 Прес-центр 536-11-75 Саміт 521-26-05 Передплатне Пе редплатне агентство «KSS» 585-80-80 Меркурій 248-88-08 КІРОВОГРАД Бліц-Інформ 32-03-06 КРЕМЕНЧУК Меркурій 70-03-84 Саміт-Кременчук Саміт-Кременчук 3-21-88 Передплатне агентство «KSS» 79-63-56 КРИВИЙ РІГ Бліц-Інформ Бліц-Інфор 26-63-03

Кур’єрська служба передплати та доставки 404-04-94 СПД «Соколов» 404-82-71 ЛЬВІВ Ділова преса 70-54-82 Західний кур’єр 23-04-10 Фактор 41-83-91 ПресМаксимум 97-15-15 Передплатне агентство «KSS» 241-91-65 ЛУГАНСЬК Бліц-Інформ 50-10-56 Передплатне Пер едплатне агентство «КSS» 71-07-02 ЛУЦЬК Бліц-Інформ 72-05-48 МАРІУПОЛЬ МАРІУ ПОЛЬ Бліц-Інформ 47-01-08 Передплатне агентство «KSS» 40-46-06

МИКОЛАЇВ ТЕПС & С 47-47-75, 47-47-35 НОУ-ХАУ 47-20-03, 47-17-77 Саміт-Миколаїв Саміт-Мико лаїв 56-10-69 Передплатне агентство «KSS» 58-00-99 НІКОПОЛЬ Ай-Джі-Електронікс 2-59-90 Передплатне агентство «KSS» 65-09-44 НОВОВОЛИНСЬК Мазур Ма зурова ова 4-07-71 НОВОМОСКОВСЬК Меркурій 721-93-93 ОДЕСА ОДЕСА Ласка 711-66-16 Пугачова Пуга чова 237-17-80 Агентство Агентст во Наш Бізнес 718-06-08, 714-41-68

Передплатне агентство «KSS» 777-03-55 ПАВЛОГРАД Меркурій 6-00-93 ПОЛТАВА Агентство передплати передп лати АНП 50-93-10 Бліц-Інформ 50-92-61 Передплатне агентство «KSS» 50-93-10 РІВНЕ Передпл тне Передплатне агентство «KSS» 43-20-12 Бліц-Інформ 62-33-06, СЕВАСТОПОЛЬ СЕВАСТОПОЛЬ Бліц-Інформ 45-37-76 Фактор-Преса 45-55-82 Передплатне агентство «KSS» 54-90-64 СІМФЕРОПОЛЬ Бліц-Інформ 249-300 Саміт-Крим 51-24-93

Флора 27-00-92 Фактор-Преса 60-04-56 Передплатне агентство «KSS» 62-07-56 СУМИ ДІАДА 78-03-55 Еллада S 25-12-49 Передплатне агентство «KSS» 61-95-50 ТЕРНОПІЛЬ Попович 25-18-23 Передплатне агентство «KSS» 23-51-51 ХАРКІВ Фактор-Преса 738-29-73 Передплатне агентство «KSS» 756-68-48 ХЕРСОН Кобзар 42-09-09

Передплатне агентство «KSS» 26-63-59 ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ Фактор-Преса 63-50-68 Бліц-Інформ 78-82-20, 78-77-38 ЧЕРКАСИ ЧЕР КАСИ Бліц-Інформ 36-10-29, 36-10-31 Передплатне агентство «КSS» 56-97-69 ЧЕРНІГіВ Бліц-Інформ 65-18-82 Передплатне агентство «КSS» 60-45-13 ЧЕРНІВЦІ Ключук 24-73-83 Передплатне агентство «KSS» 58-40-57 ЯЛТА Саміт-Крим 32-41-35 Передплатне агентство «KSS» 506-27-73

Усе, що необхідно знати Перший в Україні підручник із корпоративної соціальної відповідальності презентувала трубно-колісна компанія ІНТЕРПАЙП.

– Член Глобального договору ООН з 2006 року, ІНТЕРПАЙП веде свою діяльність через призму соціальної відповідальності, – коментує подію директор із корпоративних відносин компанії Олег Кузьмін. – Одним з останніх проектів, реалізованих цього року, став підручник «Корпоративна соціальна відповідальність: усе, що необхідно знати». Навчальний посібник унікальний не тільки для України, а й для всього світу, бо в ньому систематизовані теоретична база, практичні завдання, тести, а також зібрані кращі українські та світові практики КСВ. Крім того, представлений усебічний погляд міжнародних експертів і представників бізнесу на розвиток корпоративної соціальної відповідальності в Україні. Упевнений, що посібник буде корисний для кожного менеджера, який працює у цій сфері.

15

№ 48 (152)

7 грудня 2010 року

Закон збереження думки

За образом і подобою Святослав РИБНІКОВ Кожне наукове відкриття тією або іншою мірою просуває людство вперед у пізнанні навколишнього світу. Однак деякі відкриття з цього погляду особливі — вони є підґрунтям для вже накопичених фактів та усталених закономірностей, одномоментно зводячи струнку й міцну будівлю науки. Такі глобальні узагальнення трапляються рідко, і решту часу наука, звичайно, не припиняє розвиватися, потроху збираючи фактаж. Фрідріх Енгельс, а за ним і більшість істориків науки, справедливо вважав знаковими для всього природознавства три відкриття: цикл Карно, природний добір Дарвіна й клітинну теорію Шванна. Про останню широкому загалу відомо набагато менше. 200-річчя видатного німецького вченого — добра нагода ще раз перегорнути золоті сторінки історії сучасного природознавства.

Про еволюційну теорію, на відміну від клітинної, чули всі. Однак серед численних доказів зміни видів, на які спирався Чарльз Дарвін під час побудови своїх узагальнень, одну із центральних ролей відіграють саме засади клітинної теорії Теодора Шванна, сформульовані ним за двадцять років до опублікування «Походження видів». Крім того, Дарвіну допоміг біогенетичний закон, до встановлення якого чимало зусиль доклав відомий німецький натураліст Йоганн Мюллер — людина, що визначила становлення Шванна як ученого. Син шевця, який зробив все можливе й неможливе для того, щоб його дитина здобула освіту, Мюллер сам усіляко підтримував молодь, збираючи навколо себе талановитих учнів. У 1834 році він радо прийняв молодого лікаря Теодора Шванна, який щойно закінчив медичний факультет у Бонні, в анатомічний музей

Берлінського університету. Тут протягом, здавалося б, недовгих п’яти років майбутній створювач клітинної теорії збагатився фактичними даними на роки вперед. Італійський психіатр Чезаре Ломброзо, відомий, серед іншого, своїми копіткими дослідженнями в галузі психології геніальності, говорив, що генія відрізняє постійна зміна наукових інтересів — він просто не може «всидіти» на одній тематиці. Теодор Шванн не був енциклопедистом, однак у біології того часу його цікавили різні речі. Він вивчав вплив кисню на розвиток птахів з яєць, порівнював будову хрящів у дорослих земноводних і хорди в їхніх личинок, з’ясовував механізми гниття й бродіння (тут він уперше довів, що дріжджі — це живі істоти), досліджував процес травлення (відкрив травний фермент пепсин і ввів термін «метаболізм», який входить сьогодні в загально-

мовну лексику), відкрив названі його ім’ям клітини в периферичній нервовій системі, які підтримують і живлять нервові волокна, передбачив доказ Луї Пастера про неможливість спонтанного самозародження життя... І, як це часто буває в науці, для формулювання клітинної теорії — фундаментального узагальнення — не вистачало одногоєдиного фактика, який мав створити критичну масу. Роль «спускового механізму» відіграла бесіда із другом — ботаніком Маттіасом Шлейденом. Реформатор цієї науки, він критикував своїх колег-систематиків за вузькість підходу й пропагував новий метод дослідження видового різноманіття рослин — на основі вивчення їхнього ембріонального розвитку. Спостерігаючи під мікроскопом поділ рослинної клітини, Шлейден відзначив провідну роль у цьому процесі клітинного ядра і якось

за обідом поділився своїми спостереженнями зі Шванном. Відкриття Шлейдена мало першорядне значення для ботаніки саме по собі, але Шванна воно вразило іншим — своєю схожістю з тим, що він бачив у себе в музеї, спостерігаючи поділ клітин тварин. Здогад молодого анатома про єдність принципів будови всіх живих істот сьогодні здається звичайною річчю й викликає посмішку, але далекого 1838 року це було дійсно революційним припущенням. Шванн переглянув під мікроскопом усі наявні препарати, щоб переконатися, що клітинну будову мають усі тканини й органи. Винятків не було: клітинами й продуктами їхньої життєдіяльності виявилися навіть «найсумнівніші» зразки — нігті, пір’я й емаль зубів. Уже того ж 1838 року Теодор Шванн опублікував три невеликі замітки з коротким викладенням положень своєї теорії, а через рік побачили світ знамениті «Мікроскопічні дослідження про відповідність у структурі й рості тварин і рослин», які пояснювали розвиток живих істот із позицій функціонування окремих клітин. Клітинна теорія являє собою набір постулатів — такі собі аксіоми Евкліда в біології. По-перше, клітина оголошується основою життя з усіх поглядів: вона є одиницею будови, життєдіяльності, росту й розвитку всіх живих істот. По-друге, клітини всіх організмів ма-

ють близький хімічний склад, улаштовані й функціонують принципово схожим чином. Нарешті, нові клітини утворюються тільки з уже наявних шляхом їхнього поділу. Наступні досягнення біології додали до клітинної теорії нові положення: про диференціацію клітин у багатоклітинному організмі, про однаковість наборів генів у них і так далі, однак це все вже деталі. Віруси, які являють собою неклітинні утворення, що складаються з нуклеїнової кислоти — носія спадкоємної інформації, й декількох білків, спершу піддали сумніву основний постулат клітинної теорії — про неможливість життя поза клітинами. Пізніше, однак, з’ясувалося, що властивості живого віруси проявляють, тільки потрапивши в клітину іншого організму, а решту часу вони «мертві» й можуть навіть кристалізуватися подібно до хімічних сполук. Тож теорія 28-літнього вченого вже понад 170 років залишається непохитною, ставши основою сучасної науки про живе. А в 1839 році Теодор Шванн переїхав у Бельгію, де майже до кінця життя очолював кафедри анатомії в Лувені й Льєжі. Тут побачило світ ще одне відкриття професора. Це був перший ребризер — ізолювальний дихальний апарат, який збагачує видихуване повітря киснем і повторно подає його на вдих. Не таке фундаментальне, воно було високо оцінене у вузьких колах дайверів.

Ближнє світло... Учені Ірина Ачарова та Юрій Мішуров із Південного федерального університету (Ростов, РФ) твердять: популярна теорія, що «близнюки» Сонця перебувають десь неподалік, не витримує критики, повідомляє CNews.

Багато зірок Всесвіту народжуються в кластерах, з’являючись із єдиної газової хмари. Торік голландський астроном Симон Портегьє Цварт припустив, що вони не розлітаються далеко, а лише «ховаються» за іншими зірками. Таким чином, знайти братів за розумом можна буквально за два кроки від Сонячної системи: у межах 300—350 світлових років цілком могли б існувати й планети, схожі на Землю.

Однак російські фахівці заперечують красиву ідею: голландець не врахував специфічних спіральних гравітаційних рукавів, у яких зірки «перемішуються» і розподіляються за значно більшою площею, ніж припустив Цварт. Ростовські астрономи провели комп’ютерне моделювання з урахуванням дії цих рукавів і з’ясували, що для тисячозіркового кластера, для якого Цварт робив свої розрахунки, імовірність побачити зірку-двійника в межах 330 світлових років фактично дорівнює нулю.

16

№ 48 (152)

Крилатий тюнінг Всесвітньо відоме тюнінгательє Brabus показало на мотор-шоу в Ессені (Німеччина) свій новий витвір — дороблений суперкар Mercedes SLS AMG. Машина, завдяки механізму відкривання дверей, відомому під назвою «крило чайки», одержала нове аеродинамічне обвішення Widestar. В автомобілі також установили новий вуглепластиковий спойлер у передньому бампері й виготовлені з того ж матеріалу повітроводи, які оптимізують повітряні потоки в районі передньої осі й днища машини. Ще один спойлер з’явився на кришці багажника, а задні колісні арки розширені. Остаточне тестування обваження проходило в аеродинамічній трубі. Динамічні характеристики нового суперкара від Brabus не називаються, швидше

за все тому, що ще змінюватимуться. У планах конструкторів — установка на Mercedes SLS AMG знаменитого 12-циліндрового мотора SV12 Biturbo R800 потужністю 800 к.с. Поки ж двигун одержав додатково 10 к.с.

завдяки встановленню полегшеної титанової вихлопної системи. Підвіска була занижена на 3 см, крім того, з’явилися керовані електронною сис-

темою амортизатори, розроблені в кооперації з фірмою Bilstein. Тепер водій сам може вибирати режими роботи підвіски. Авто комплектується двома видами гуми: низькопрофільними покришками Yokohama розмірністю 275/30 ZR 20 спереду й 295/25 ZR21 ззаду.

Салон оздоблений чорною шкірою й алькантарою, а на порогах з’явилися традиційні неонові логотипи Brabus. Ціна автомобіля традиційно не називається.

Рафінована класика Нову модель годинника від однієї з найперших і найвідоміших швейцарських годинникових компаній GirardPerregaux цілком можна назвати незвичайною. На тлі різноманітних «спортивних», «перегонових» та інших експериментальних годинників, популярних останнім часом у провідних годинникарів світу, хронометр 1966 Petite Seconde виділяється бездоганним дотриманням класичних традицій і канонів. Круглий корпус діаметром 40 мм виконаний із 18-каратного білого або рожевого золота. На заводній голівці логотип бренда. Лицьовий бік і прозора задня кришка корпуса, крізь яку можна помилуватися чудово обробленим калібром на 32 камені, виго-

товлені із сапфірового скла. Дизайн циферблата — рафінована класика. На білій емалевій поверхні чітко виділяються чорні арабські цифри, а на шести годинниках розташований додатковий секундний циферблат. Стрілки го-

динника зроблені з воронованої сталі. У моделі застосований мануфактурний автоматичний механізм GP03300-50, який має запас ходу на 46 годин, а також функцію індикації годин, хвилин і секунд. Годинник спроектований так, що витримує тиск до 3 атм (мінімальний ступінь водозахисту). Випадкові контакти з рідиною не завдадуть шкоди, але годинник не призначений для плавання, занурення в рідину або щоб приймати душ, не знявши його. Хронометр поставляється в комплекті із чорним ремінцем із натуральної шкіри, із простою правобічною застібкою з білого або рожевого золота.

7 грудня 2010 року

Рівняння на президента Італо-американський вертоліт AgustaWestland 139 — повітряний «Феррарі» й улюблений літальний апарат американських спецслужб. Спроектований з урахуванням найвищих вимог безпеки, він оснащений двома двигунами Pratt & Whitney PT6C-67C (потужністю 1679 к.с. кожен) із цифровою системою контролю (FADEC). Газотурбінний агрегат здатний піднімати завантажену машину в умовах розрідженого повітря високогір’я, а трансмісія AW139 може працювати 30 хвилин без мастила. Максимально припустима швидкість — 309 км/год., крейсерська — 291 км/год. Максимальна дальність польоту — 1061 км, практична стеля — 2,3 км, статична (так звана стеля висіння) — понад 3,5 км. Цифрова авіоніка Honeywell Primus Epic, доповнена 4-осьовою автоматичною бортовою системою контролю, забезпечує

найвищу ефективність і надійність управління. Пасажирський салон крилатої машини вміщає 15 пасажирів. VIP-комплектації

AgustaWestland розробляються під замовлення дизайнерськими бюро, зокрема легендарною італійською компанією Pininfarina. Внутрішнє оснащення включає інтер’єр зі шкіри й дерева, два автоматичних трапи, двозонний клімат-контроль, зону для переговорів із захищеним інтеркомом, CD/ DVDпрогравач, систему супутникового зв’язку, аудіосистему з вісьмома динаміками й сабвуфером, систему «аерошоу» (РК-монітори, які показують

Акустика «під ноутбук»

Дизайнерську акустичну систему формату 2.1, розроблену в прямому й переносному значенні «під ноутбук», представила французька студія La Boite Concept. Модель дістала назву LD120. Крім своєї основної функції, новинка є також предметом меблювання — столиком, на

який установлюється лептоп. У кришку стола убудовані сім динаміків: низькочастотний сабвуфер (діаметр 160 мм), два середньочастотних (100 мм), два високочастотних (50 мм, шовковий купол) і два широкодіапазонних (70 мм). У системі використовуються три окремих підсилювачі, два по 25 Вт і один на 70 Вт. Динаміки розташовані таким чином, щоб створити в користувача відчуття стереоефекту, незважаючи на невелику відстань між слухачем і джерелами звуку. Для підключення звукового сигналу використовується убудована USB звукова карта, сумісна з Windows і Mac OS «з коробки», без установ-

карту місцевості, місце розташування вертольота, його висоту й швидкість). У базовій комплектації вартість нової «Агусти» $3,5 млн. Однак дво- або трирічний вертоліт звичайно коштує дорожче, оскільки на заводське замовлення треба чекати від 9 місяців до декількох років. Тому ринкова вартість VIP-версій AW139 сягає $16—$17 млн. Не дуже давно AgustaWestland 139 поповнив авіапарк Президента України Віктора Януковича. лення драйверів. До неї не обов’язково підключати саме ноутбук — підійде будь-який пристрій зі стандартним 3,5 мм аудіовиходом або портами RCA. Для тих, хто любить продукцію Apple, передбачена док-станція для установлення iPad або iPhone. Не забули конструктори й про дизайн. Ніжки LD120 виконані з дерева, вкритого рояльним лаком. За бажанням замовника вони можуть бути пофарбовані в чорний, білий, сірий або червоний колір. Поверхня столика оздоблена натуральною шкірою. Ціна столика-аудіосистеми досить невелика для іміджевого товару — лише 1300$. Підготував Олександр БІЛИЛОВЕЦЬ

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ВИРОБНИЧО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ www.prombezpeka.com

індекс - 99996

www. tehnichka.com Усю інформацію про передплату та розміщення реклами в «Українській технічній газеті» можна отримати за телефонами:

Відділ передплати: тел.: (044) 221-06-50, тел./факс: (0642) 59-93-91, тел.: (0642) 59-93-92 podpiska@tehnichka.com

Передплатні індекси: Вартість передплати:

Відділ реклами: тел./факс: (044) 278-42-37 reklama@tehnichka.com

99340 - російською мовою 99309 - українською мовою на 1 міс. — 21,40 грн на 6 міс. — 128,40 грн на 12 міс. — 256,80 грн

ПЕРЕВІРТЕ ПРАВИЛЬНІСТЬ ОФОРМЛЕННЯ ПЕРЕДПЛАТИ! ЛАТИ! На абонементі має бути відтиск касового апарата. Якщо передплата (переадресування) оформляється без касового апарата, на абонементі ставиться відтиск календарного штемпеля відділення зв'язку. У цьому випадку передплатнику видається абонемент із квитанцією про оплату вартості передплати (переадресування). Передплатник із сплачених ним коштів за передплату доручає розповсюджувачу сплатити видавцю суму в розмірі видавничої вартості передплаченого видання на умовах і в строки, визначені розповсюджувачем.

ТІЛЬКИ ДЛЯ ПЕРЕДПЛАТНИКІВ! Безкоштовні консультаціі + будь-який нормативний документ! У КОЖНОМУ НОМЕРІ: • поради та рекомендації професіоналів із найактуальніших проблем організації безпечного виробництва, • зразки документів та інструкцій, • новітні нормативні документи та коментарі до них, • кращі вітчизняні й закордонні розробки в галузі охорони праці та промислової безпеки, • матеріали розслідувань нещасних випадків на виробництві.

Ми знаємо, як скоротити витрати і при цьому уникнути травматизму та аварій на Вашому підприємстві! Відділ передплати: (044) 221-06-50 podpiska@prombezpeka.com

Відділ реклами: (0642) 599-391 (0642) 599-392 reklama2@prombezpeka.com