Військова таємниця
Технології
Відкриття
Пріоритети
Командний пункт для «оборонки»
Блискавка в руках
Отруєний код
Науковий парк НАУ: на зліт!
Чи зможе єдиний центр координації виробництва озброєнь не тільки заробляти гроші на експорті, а й діяти в інтересах безпеки країни?
Вітчизняна інноваційна продукція з успіхом конкурує на світовому ринку, але майже не затребувана в Україні
Усталені теорії про існування та розвиток життя піддано сумніву американськими вченими
Можливості технопарків величезні за реальної зацікавленості і держави, і вчених
Стор. 7
Стор. 10
Стор. 14
Стор. 8
Щотижневик Виходить щовівторка
www.tehnichka.com
№ 50 (154) 21 грудня 2010 року
Кому більше потрібний ЗАлК? Бажаючи заощадити мільярд гривень на тарифі на електроенергію, Україна ризикує цілим сегментом своєї економіки Керівництво російської компанії «Русский алюминий» (РУСАЛ) має намір розширити виробництво продукції разом із китайською корпорацією Norinco і готове зупинити випуск первинного алюмінію на Запорізькому алюмінієвому комбінаті (ЗАлК). У цьому випадку РУСАЛ майже нічого не втрачає, тоді як на нашу країну чекають колосальні збитки.
Китайський реверанс
Стор. 6
На початку наступного року РУСАЛ планує завершити купівлю 33% акцій китайської торговельної компанії Shenzhen North Investments, яка спеціалізується на поставках первинного алюмінію в Китай та інші країни Південно-Східної Азії. І це незважаючи на величезні борги — $11,75 млрд. Утім, російський виробник сподівається домовитися з декількома банками про надання нових кредитів і розміщення євробондів, щоб рефінансувати частину заборгованості. Для цього РУСАЛу необхідно одержати кредитний рейтинг, і компанія вже зараз веде про це переговори.
Олена ГЕРАСИМОВА
Вихрі вуглеводневої вертикалі Світлана ІСАЧЕНКО Український ринок акцій моментально відреагував на заяву Юрія Бойка, тепер уже міністра енергетики та вугільної промисловості, про створення вертикально інтегрованої структури в нафтогазовій галузі, яка об’єднує активи у видобутку, переробці та продажі вуглеводнів,
і на наступні докори на адресу ВАТ «Укрнафта» – котирування акцій компанії різко знизили темпи зростання.
Оскільки така структура фактично давно існує — НАК «Нафтогаз України», експерти дружно розцінили плани й критику міністра, а також анонсова-
Митниці дають дозвіл
ні ним кадрові зміни в «Укрнафті» як тиск влади на міноритарного акціонера — групу «Приват», що здійснює в компанії оперативний контроль. І порадили Ігорю Коломойському готуватися до чергової, тепер уже дуже жорсткої спроби держави повернути цей актив.
Стор. 4
Олександр ЛЕОНОВ, директор центру прикладних політичних досліджень «Пента»
Недавно Віктор Янукович відвідав Москву для участі в засіданні українсько-російської міждержавної комісії. Експерти не очікували від зустрічі лідерів двох держав ні проривів, ні сенсації. Однак сенсація все-таки сталася: Президент України заявив, що не ви-
ключає входження нашої країни в Митний союз Росії, Білорусі та Казахстану. Весь рік наша влада — від президентів, прем’єр-міністрів до чиновників МВС і народних депутатів — упевнено повторювала: Україна не вступатиме в Митний союз.
Стор. 5
2
№ 50 (154)
21 грудня 2010 року
Тут і тепер Наука
Цитати тижня
Київські розв’язки Олександр БІЛИЛОВЕЦЬ
Федір Ярошенко Міністр фінансів України
Прем’єр-міністр Микола Азаров, голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов, міністр регіонального розвитку, будівництва й ЖКГ Віктор Тихонов і екс-міський голова столиці Олександр Омельченко врочисто відкрили в Києві три станції метро й комплекс дворівневої транспортної розв’язки на Московській площі, будівництво яких 6 років завдавало киянам «тимчасових незручностей».
Основна місія бюджету-2011 — створити підґрунтя для стійкого розвитку економіки України та забезпечити успішне реформування системи державних фінансів.
Олександр Єфремов Лідер фракції Партії регіонів
Наступний 2011 рік стане перехідним з огляду на той факт, що працюватимуть окремі законопроекти, які мають реформаторський характер... Бюджет-2012 буде сформований на абсолютно інших принципах і підходах. І ми завершуємо цей рік, ухвалюючи основні законопроекти, за якими держава має нормально працювати в наступні роки.
Таким чином, КуренівськоЧервоноармійська лінія Київського метрополітену збільшена на 3,79 км. На цій ділянці розташовані три нові стан-
ції із пропускною здатністю понад 33,7 тис. пасажирів на добу. Перед відкриттям лінії генеральний директор компанії «Київметробуд» Володимир Петренко (на знімку)вручив начальникові КП «Київський метрополітен» Володимирові Федоренку символічний ключ від нових станцій метро. Наступного року планується відкрити станцію біля Національного виставкового центру (ВДНГ), а в 2012-му — ще дві в напрямку Одеської площі. Нагадаємо, що під час будівництва нової ділянки були використані сучасні шумо- і вібропоглинальні технології (див. «УТГ» №42 від 26 жовтня ц.р., «На тихих колесах»). У їхній ефективнос-
Від Полтави до Якутії – рукою кинути
Володимир Путін Прем’єр-міністр РФ
Полтавський тепловозоремонтний завод (ТРЗ) разом із компанією General Electric (США) завершує модернізацію маневрових тепловозів для ВАТ АК «Залізниці Якутії».
Якщо в тій або іншій формі відбудеться приєднання України до Єдиного економічного простору, це буде потужним, важливим поштовхом до збереження цілих галузей економіки України й допоможе підвищити конкурентоспроможність багатьох наших підприємств.
Одним абзацем У рамках реалізації програми реконструкції українських компресорних станцій магістральних газопроводів ДК «Укртрансгаз» передбачає придбати обладнання ДП «Зоря — Машпроект» до інвестиційних планів 2011 року.
Як повідомив співголова спостережної ради ТРЗ Сергій Павлюченко, новий вид модернізації на базі підприємства дозволить на 8 років подовжити строк експлуатації тепловоза. Поліпшать-
ся основні характеристики, енергоекономність, знизяться витрати палива. У тепловозах використали новий силовий модуль MiniSkid американської компанії General Electric. Відремонтовані машини відрізняються здатністю витримувати низькі температури — до мінус 55ОС. За даними заводу, усі модернізовані тепловози будуть поставлені замовнику до кінця року.
Газотурбінні приводи газоперекачувальних агрегатів потужністю 16 МВт кожен будуть поставлені для компресорних станцій у 2011 році. Компанія Damen Shipyards (Нідерланди) поставила буксир морському торговельному порту Південний (Одеська область).
Особливість буксира — у підвищеній маневреності (використання азимутального принципу руху), комп’ютерному керуванні двигунами та лебідкою, поліпшеному дизайні й підвищеній комфортності.
«Нафтовий шлях» Казахстану Роман ДИГАС «Шлях до Європи» – саме так називається національна програма налагодження партнерських зв’язків Казахстану з країнами Євросоюзу – пролягає через Україну.
Про це під час пресконференції у Львові заявив Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Казахстан в Україні й Молдові Амангельди Жумабаєв.
– Євросоюз зацікавлений у розвитку своєї бізнесдіяльності в Україні, і в першу чергу, як на мене, це відчують західні області. І ми б хотіли із взаємною вигодою цим скористатися, – заявив посол. Пріоритетним напрямом співпраці А. Жумабаєв назвав створення спільних підприємств із переробки нафти. Нині видобуток нафти у Казахстані становить 90 млн т, а в 2012— 2013 рр. зросте вже до 150 млн. Тому країна дуже
Адреса редакції: Засновник і видавець — колектив редакції «УТГ»
www.tehnichka.com Е. пошта: info@tehnichka.com ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ.
зацікавлена в її транспортуванні територією України й аверсному використанні нафтогону «Одеса—Броди» зокрема. Вже ведуться переговори про спільне будівництво нафтопереробного заводу і навіть можливість спорудження каналу між Чорним та Каспійським морями, що скоротить шлях транспортування нафти. Серед найактуальніших спільних проектів Амангельди Жумабаєв назвав домовле-
ність про транспортування у 2011 році 8 млн т нафти, будівництво в Керчі терміналу для скрапленого газу, виділення казахських територій для розробки покладів вуглеводнів та тристороннього, спільного з Росією, видобутку сировини для ядерного палива. Як перспектива розглядається також участь Казахстану в авіакосмічній галузі, зокрема складанні українських літаків родини АН та створенні українськоросійсько-казахського СП «Космотранс».
Головний редактор Світлана Ісаченко
04071, м. Київ, вул. Ярославська, 28а
тел. 044 221-06-51, e-mail: isachenkosv@tehnichka.com
91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98в.
РЕДАКЦІЯ:
Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993-1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.
Людмила Мельникова —
Ігор Павлюк — редактор відділу промисловості
відповідальний секретар тел. 0642 34-72-47
тел. 044 278-42-37 e-mail: pavluk@tehnichka.com;
Людмила Гречаник — редактор відділу технічної думки
Іван Спасокукоцький — редактор відділу IT
тел. 0642 34-72-47 e-mail: tehnomysl@tehnichka.com
тел. 044 278-42-37 e-mail: ivanspas@tehnichka.com
ті журналісти «УТГ» вирішили переконатися особисто. Дійсно, навіть для «неозброєного вуха» хід поїзда на нових перегонах значно тихіше, ніж на попередніх ділянках чвертьвікової давнини. Хоча перший пуск транспорту через естакаду на Московській площі довжиною 432 м відбувся 5 листопада за участю Президента Віктора Януковича, бічні з’їзди було закінчено тільки до середини грудня. Повно-
цінне введення в експлуатацію транспортного вузла, а також ремонт суміжного шляхопроводу через залізничні колії на бульварі Дружби народів дозволило збільшити до 12 тис. автомобілів на годину пропускну здатність площі, що з початку реконструкції у 2004 році була одним із головних «пробкових» випробувань для транспорту столиці. Фото Сергія БОЖКА
Жар печей не ломить Микола СТОЛЯРОВ Уперше в металургійній практиці країн СНД фахівці Єнакіївського металургійного заводу розробили технологію, яка дозволяє збільшити стійкість футерівки до 15 років без ремонту.
Доменна піч, зображена на гербі Єнакієвого, — величезний, із багатоповерховий будинок агрегат. Щоб одержати в ньому метал, вогнище печі — фахівці називають його фурменим — розігрівають до температури у дві тисячі градусів. Такий непростий режим роботи мають витримати вогнетриви, застосовувані для футерування горна, і поди доменної печі. Про унікальність нової технології, її економічність і важливість для металургійної галузі розповідає директор із технології та якості ВАТ «Єнакіївський маталургійний завод» Ігор Семіон: — Планова стійкість футерівки відповідно до нормативів становить 14 років. У Єнакієвому змогли збільшити цей термін до 15 років. Однак дається це подовження зовсім непросто й недешево. Збільшується витрата шихтових матеріалів, енергоресурсів, знижується продуктивність печі й зростає собівартість одержуваного металу. Особливість же нової технології в тому, що вогнетриви укладаються у два шари, причому з полярною теплопровідністю. Перший удар високих температур (а це від 1800
ВІДДІЛ РЕКЛАМИ: Ганна Шумакова — тел./факс:
Газета видається українською та російською мовами
(044) 278 42 37, тел.: (097) 534 23 04, Позиція авторів публікацій не завжди
e-mail: reklama@tehnichka.com
ВІДДІЛ ПЕРЕДПЛАТИ: Дмитро Баранов — тел./факс:
до 2000°) прийме і ввійде в контакт із рідким металом керамічний стакан, інертний до впливу чавуну й шлаків. Другий шар вогнетривів, одержуючи рівномірне тепло від керамічного стакана, інтенсивно передасть його системі охолодження печі. На думку фахівців, ці та інші нововведення дозволять збільшити термін експлуатації футерівки до 15 років, при цьому інтенсивність плавок не тільки не зменшиться, а, навпаки, збільшиться, як і продуктивність доменного агрегату. Сучасна технологія футерування горна й поду подовжить життя доменної печі до 20—25 років, мінімізує витрати, пов’язані з локальними ремонтами, позбавить необхідності ремонту першої черги, що коштує орієнтовно 60 мільйонів доларів. Споруджувана доменна піч №3, на якій застосують технологію, побудована на 75%. Загальний обсяг капіталовкладень у проект становить 225 мільйонів доларів. Її корисний об’єм — 1719м3 — дозволить збільшити випуск чавуну до 1200 тисяч тонн на рік. Цей сучасний агрегат, також уперше в Україні, оснастять новітнім безконусним завантажувальним пристроєм і пиловловлювачем компанії «Пауль Вюрт» (Люксембург), на ньому установлять і спеціально розроблену автоматизовану систему управління технологічним процесом.
збігається з позицією редакції. Редакція залишає за собою право виправляти матеріали та рецензувати рукописи. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.Матеріали, позначені (R),
(044) 440 82 09, тел.: (044) 221 06 50 публікуються на правах реклами.
Передплатні індекси: українською мовою — 99309 російською мовою — 99340 Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес-Експрес». Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50-08-54
Любов Соловйова — тел./факс: (0642) 59 93 91 тел.: (0642) 59 93 92,
e-mail: podpiska@tehnichka.com
За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій.
НАКЛАД НОМЕРА 16069 прим. Замовлення № 2710
3
№ 50 (154)
21 грудня 2010 року
Тут і тепер Наука СПІВРОБІТНИЦТВО Європейський Союз — оптимальна модель суспільного розвитку, і в перспективі Україна буде в складі євроспільноти.
грн, спеціального фонду — 42,822 млрд грн. Граничний розмір державного боргу встановлений на рівні 375 млрд 643 млн 401,9 тис. грн. Державний дефіцит закладений на рівні 38,8 млрд грн, або 3% ВВП, курс національної валюти — на рівні 7,95 грн/долар. Статистичні дані за листопад у будівництві, роздрібній торгівлі та сільському господарстві дозволяють говорити про подальше зростання української економіки.
«Ми настроєні без зайвого галасу досягати поставлених цілей. Формула успішної зовнішньої політики в сучасній Європі проста: успішні реформи, помножені на здатність говорити зі світом однією мовою — мовою власних національних інтересів», — сказав Президент України Віктор Янукович. Він також відзначив, що сучасна українська дипломатія є не тільки «рупором реформ, а і їхнім безпосереднім учасником». Україна та Латвія підписали декілька двосторонніх документів.
Підписання відбулося в рамках офіційного візиту Президента України Віктора Януковича в Латвійську Республіку. Голови держав підписали спільну заяву, міжурядову угоду про транзитні перевезення з використанням портів та іншої транспортної інфраструктури, про співробітництво в сфері оборони, охорони здоров’я та медичної науки, а також європейської інтеграції. Прем’єр-міністр України Микола Азаров запропонував корейській компанії POSCO LED співробітничати у сфері виробництва світлодіодів в Україні.
За його словами, Україна здійснює дуже важливі кроки для підвищення енергоефективності національного виробництва, працює над зниженням енергозатратності. Прем’єр-міністр звернув увагу корейських підприємців на привабливі податкові умови, які будуть надані компанії, що впроваджуватиме енергозбережні технології в Україні.
«Наша компанія дуже уважно розглядає перспективу розширення співробітництва саме з Україною», — відзначив виконавчий віце-президент POSCO LED Джонг Дай Йонг.
ЕКОНОМІКА Верховна Рада України ухвалила в першому читанні закон про Державний бюджет України на 2011 рік.
У проекті держбюджету доходи загального фонду становлять 238,581 млрд грн, спеціального фонду — 42,884 млрд грн. Видатки загального фонду — 279,127 млрд
Керівник групи радників голови НБУ Валерій Литвицький відзначив, що вповільнення спаду в будівництві до мінімального з початку кризи рівня в 8,2% свідчить про те, що інвестиційний процес перебуває на завершальній стадії відновлення. Він також звернув увагу на прискорення зростання в роздрібному обороті за підсумками листопада до 7,1% у порівнянні з 5,8% за підсумками жовтня. «Споживання на тлі зниження інфляції набирає обертів»,— прокоментував такий результат радник голови НБУ. Світовий банк знизив прогноз рівня інфляції в Україні в 2010 році до 9,8%.
Про це повідомив старший економіст представництва Світового банку в Україні Руслан Піонтковський. Інфляція у 2011 році прогнозується на рівні 10,7%, у 2012-му — 8,9%. Також Світовий банк поліпшив прогноз зростання реального ВВП України до 4,3% цього року.
ту, підвищення ефективності використання виробничих і фінансових ресурсів.
ПРОМИСЛОВІСТЬ Труби, зроблені в Україні, є головним конкурентом для російських виробників на ринку Російської Федерації.
«Що ж до імпорту, то основний конкурент — це трубна металургійна промисловість України», — сказав прем’єр-міністр Росії В.Путін. За його словами, деякі російські фінансові установи купують активи в металургійній промисловості України, і «вони стають не чужими». Він також відзначив, що українські виробники пропонують на аналогічну продукцію нижчі ціни. Кабмін пропонує Верховній Раді надати у 2011 році 42,677 млн грн на утримання Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд.
Ці кошти підуть на утримання дирекції комбінату, працівників бази комплектування обладнання й приладів, об’єктів незавершеного будівництва комбінату й забезпечення їхньої охорони. Таке фінансування для виконання цієї програми передбачено у видатках Міністерства промислової політики, реорганізованого в Державне агентство з управління державними корпоративними правами та майном.
ПЕК Верховна Рада ратифікувала протокол про приєднання України до договору про започаткування Енергетичного співтовариства.
Упровадження норм європейського енергетичного законодавства сприятиме розширенню до-
Позитивні тенденції в національній економіці стають усе стабільнішими. За попередніми оцінками, приріст ВВП в ІІІ кварталі ц.р. становитиме близько 5%.
«При цьому галузі, які найбільше потерпіли від кризи, демонструють прискорене відновлення. Приріст машинобудування становив 33%. У хімічній промисловості — більше 20%, у металургії — близько 12%», — сказав Президент України Віктор Янукович. Кабмін прогнозує, що до 2013 року макроекономічні показники України упевнено поліпшуватимуться: зростання ВВП — 6,5%, а інфляція — 6,2%.
У 2011-му, за оцінками Кабміну, збільшення ВВП становитиме 4,5%. Прискорення темпів зростання ВВП у 2012 і 2013 роках у порівнянні з 2011-м, за оцінками влади, стане можливим за рахунок розширення інвестиційного й внутрішнього споживчого попи-
2011 рік. Ураховувалася ставка, зазначена в Податковому кодексі, — 1,67 грн за 1000 м3 газу за кожні 100 кілометрів. Прогнозний обсяг транзиту природного газу — 113,3 млрд м3, середня відстань його транзитного транспортування — 1,15 тис. км. Національна комісія регулювання електроенергетики видала ВАТ «Укрнафта» ліцензію на поставку газу за нерегульованим тарифом із щорічним обсягом 21,131 млн м3.
Документ видано терміном на 5 років філії «Укрнафти» — «Бориславнафтогазу». Газ планується поставляти для власних потреб, зокрема для НПК «Галичина»
ФІНАНСИ
Надходження рентної плати за транзитне транспортування природного газу територією України в держбюджет у 2011 році становитимуть 2 млрд 175,9 млн грн.
Такі дані закладено в проект Державного бюджету України на
Кабінет Міністрів України виділив Міністерству аграрної політики та продовольства 100 млн грн за рахунок коштів Стабілізаційного фонду на поворотній основі.
Кредити нададуть на формування державного інтервенційного фонду й закупівлю матеріальнотехнічних ресурсів для потреб сільськогосподарських товаровиробників. Мінагрополітики виділено 50 млн грн для часткового відшкодування суб’єктам господарювання вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, а також підприємств із виробництва комбікормів. Для надання коштів передбачається перерозподіл бюджетних призначень у рамках загального фонду держбюджету.
У 2011 році Україні доведеться повертати 87,5 млрд грн боргів.
«2011 рік буде складним роком. В окремі місяці нам доведеться з бюджету повертати по 10—13 мільярдів», — відзначив прем’єрміністр Микола Азаров. За його словами, завдяки зваженій політиці уряду вдалося організувати фінансову систему так, що зараз ніщо не загрожує регулярній виплаті зарплат, пенсій, фінансуванню проектів із підготовки України до Євро-2012 і капітальних витрат на розвиток країни. Уряд вивчає можливість створення банку для підтримки вітчизняних підприємців.
Президент України Віктор Янукович доручив Кабінету Міністрів опрацювати у встановленому порядку питання створення банку розвитку з метою фінансової підтримки вітчизняних підприємств.
ТРАНСПОРТ Кабінет Міністрів України та корпорація «Богдан» підписали меморандум про співробітництво, який передбачає забезпечення транспортними засобами міст, які прийматимуть чемпіонат Європи з футболу 2012 року.
ступу українських експортерів до енергетичних ринків країн Європи, тобто дасть можливість вийти на кінцевих споживачів і уникнути посередницьких послуг. Крім того, це створить ринкові умови в енергетичному секторі економіки, що сприяють залученню інвестицій, необхідних для вдосконалення енергетичної інфраструктури.
АПК
Відповідно до документа, з 2011 року корпорація починає великовузлове виробництво туристичних автобусів MAN, які вийдуть на український ринок із подвійним логотипом — MAN-Богдан. «Саме ці автобуси й обслуговуватимуть уболівальників чемпіонату», — сказав президент корпорації «Богдан» Олег Свинарчук.
В Україні у 2010 році приріст посівних площ сої становив 46% у порівнянні з 2009-м. Загальний урожай становив понад 1,5 млн тонн.
Середня врожайність цієї культури на контрольних полях, де використовувалися мінеральні азотні добрива, хімічні протруювачі та фунгіциди, — 18,9 ц/га, а на півдні (зі зрошенням) — 23,7 ц/га. При цьому врожайність сої, вирощеної за технологією з використанням біологічних препаратів, дає врожайність на третину більшу, у середньому 26,4 ц/га в цілому по Україні й 34,6 ц/га — за умови зрошення на півдні України. Аграрний фонд України законтрактував 100 тис. тонн цукру.
«На сьогодні Аграрний фонд уперше за останні роки законтрактував 100 тис. тонн цукру. Його місячне споживання в нас становить близько 150 тис. тонн, по суті, Аграрний фонд законтрактував на місяць», — повідомив заступник міністра економіки України Михайло Русинський. Він не назвав рівень цін, відзначивши, що вони «прийнятні». «В уряді є інструмент товарних інтервенцій як елемент ринкового впливу на ціну цукру», — додав він. Підготувала Людмила МЕЛЬНИКОВА за матеріалами УНІАН, РІА Новини-Україна, ЛІГА-Новини, Інтерфакс-Україна, Укррудпром, АПК-інформ
4
№ 50 (154)
21 грудня 2010 року
Основний ресурс
Вихрі вуглеводневої вертикалі Нарощувати обсяги внутрішнього видобутку нафти й газу допоможе тільки морський шельф Світлана ІСАЧЕНКО Початок на стор. 1
База проїдання Зрозуміло, керівник профільного міністерства пояснив свої слова, які пролунали на конференції «Енергетичні проблеми Європи й питання російсько-українського співробітництва», що відбулася в Києві, виключно необхідністю реформувати галузь і поліпшити її фінансове становище. Для цього, як сказав Юрій Бойко, «відновлені переговори з акціонера-
ми із приватної сторони, і я впевнений, що ми виробимо стратегію, яка дозволить нам збільшити виробничі показники». В «Укрнафті» вони дійсно досить сумні. За дев’ять місяців цього року компанія продемонструвала істотне падіння видобутку: нафти й газового конденсату — на 12,9% (1,89 млн т), природного газу — на 17,6% (1,87 млрд м3) у порівнянні з аналогічним періодом 2009-го. Але найтривожнішим називають той факт, що в останні 10 років обсяги видобутку нафти більш ніж удвічі перевищують приріст. Іншими словами, «Укрнафта» сьогодні проїдає свою ресурсну базу. Фахівці твердять, що в компанії, як і в інших підприємств галузі, є великий потенціал для нарощування обсягів видобутку. Загальні сумарні ресурси вуглеводнів країни становлять близько 4 млрд тонн умовного палива, з яких видобуто менше третини. Але щоб його реалізувати, необхідно вирішити безліч виробничих питань, які нагромадилися — вочевидь не за столом переговорів із приватними акціонерами. Тим більше, що в інших структурних підрозділах НАК, що забезпечує сьогодні державі понад 90% видобут-
ку, — ДК «Укргазвидобуток» і ДАТ «Чорноморнафтогаз» — ситуація теж не найкраща. І якщо її вирівнюванням не зайнятися вже зараз, зберігши нинішні темпи розробки родовищ, то, за прогнозами Науково-дослідного інституту нафтогазової промисловості, події в галузі розвиватимуться за найпесимістичнішим сценарієм.
Картина газом Нафтогазовидобувна галузь країни давно пройшла
свій пік і взагалі, схоже, гарні дні. Як прозвучало в доповідях на конференції «Нафтогазовий комплекс України: забезпечення стабільності й розвитку» в листопаді, останнім часом компанія «Укргазвидобуток» стабільно скорочує річний обсяг видобутку газу на 10%, а «Укрнафта» — нафти на 8%. Майже всі активні запаси вуглеводнів вироблені на 80%. Основні родовища, переважна більшість яких експлуатується вже 40—50 років, вичерпані й перебувають на заключній стадії розробки. Наростити власний видобуток можливо лише за належного поповнення ресурсної бази країни — відкриття й уведення в дослідно-промислову розробку нових родо-
вищ. Для цього приріст запасів має в 2—3 рази перевищувати обсяги видобутку. Але в останні роки роботи з геологічних досліджень, пошуково-розвідувального та експлуатаційного буріння скоротилися більш ніж у 3 рази й досягли такої критичної позначки, що ледве дозволяють «Нафтогазу» у цілому компенсувати цей приріст. Усе тому, що компанія, виявляється, зазнає гострого дефіциту спецдозволів для освоєння перспективних ділянок. За інформацією департаменту НАК із видобутку газу й нафти, щоб забезпечити стабілізацію (лише стабілізацію) видобутку вуглеводнів, необхідно щорічно проводити технічні роботи з підготовки до буріння на 40—45 нових площах, тобто одержувати таку ж кількість ліцензій на їхнє геологічне вивчення. Фактично за 2008—2010 роки компанія одержала один такий документ. Якщо проаналізувати виступи фахівців НАКу на традиційних конференціях, що відбулися під кінець року, і
форумах із нафтогазового комплексу країни, то в ситуації з освоєнням ресурсних запасів, яка склалася в компанії, винна, насамперед, недосконала нормативно-правова база. Вона, мовляв, не забезпечує ефективні процедури одержання спецдозволів, не створює умов для самостійного фінансування виробничих програм за рахунок отриманого прибутку. Багато нарікань в «Нафтогазу» й на політику держави, що ніяк не стимулює надрокористувачів. Ціна на внутрішній газ, реалізований переважно населенню, економічно не обґрунтована, не покриває витрат компаній, і видобуток його в більшості випадків обертається самими збитками. Рентні платежі,
навпаки, з 2002 року зросли в сотню разів і стали непомірно високими. Через них, приміром, «Чорноморнафтогаз» навряд чи реалізує намічену ним прибуткову програму до 2020 року. А на нього країна покладає величезні енергетичні надії, і роботи в нього — ціле море. Навіть два — у прямому й переносному значенні. Звичайно, озвучувані причини зовсім не блискучих показників і перспектив головного нафтогазовидобувача країни абсолютно справедливі. Незрозуміло тільки, до кого ці претензії? Адже йдеться про найпотужнішу державну промисловофінансову структуру, політичний вплив якої навряд чи зможе заперечити будь-який інший суб’єкт господарської діяльності країни...
Справа техніки Словом, і Міненерго, і «Нафтогазу» є куди спрямувати свою фінансову й політичну міць. Визначено вектори й точки докладання організаційних зусиль і фінансових коштів, причому з урахуванням і на благо всієї країни. Розписано й ухвалено програми з інвестування, технічного переозброєння. Розроблені й упроваджуються прогресивні технології інтенсифікації видобутку, підвищення газо- і нафтовіддачі родовищ. До стратегічних завдань зі стабілізації та нарощування обсягів видобутку, вважають фахівці «Нафтогазу», належать і широкомасштабні сейсмо- і пошуковорозвідувальні роботи, відновлення та модернізація бурового обладнання, машин і механізмів, а також освоєння шельфу Чорного та Азовського морів. Серед тактичних завдань — дорозвідка наявних родовищ, буріння додаткового фонду експлуатаційних свердловин, реконструкція та будівництво дотискних компресорних станцій. Цього року НАК «Нафтогаз України» планує видати 18,4 млрд м3 газу й 3,4 млн тонн нафти й конденсату. За умови виконання намічених заходів обіцяє стабілізувати видобуток газу на рівні 15— 17 млрд кубів. Але видобуток нафти, за всіма прогнозами, у тому числі найоптимістичнішими, падатиме, причому відчутно. Навіть якщо з галузі зовсім зникне «Приват»...
Довідка «УТГ» НАК «Нафтогаз України» — вертикально інтегрована компанія, яка здійснює повний цикл операцій із розвідки й розробки родовищ, експлуатаційного та розвідувального буріння, транспортування та зберігання сировини, постачання природним і скрапленим газом споживачів. Здійснює переробку газу, нафти й конденсату на п’яти своїх газопереробних заводах. Має фірмову мережу автозаправних станцій. ВАТ «Укрнафта» — найбільший видобувник нафти в Україні (75% від загального обсягу). Чистий прибуток компанії за підсумками минулого року становив 378,7 млн грн, чистий дохід — 9,9 млрд грн. Основні акціонери — держава в особі НАК «Нафтогаз України» (50%+1 акція) і група «Приват» (43% акцій).
Думка експерта Дмитро Марунич Інститут енергетичних досліджень
«Юрій Бойко відкопав сокиру війни проти групи «Приват» через недоотриманий газ» — Групі «Приват», яка контролює «Укрнафту» з 2003 року, необхідно готуватися до жорсткого пресингу з боку «ефективного держменеджера». З огляду на те, що «Приват», по суті, уже створив ВІНК, одержавши контроль над «Укрнафтою», «Укртатнафтою» (не в останню чергу завдяки компромісу з Бойком на зборах акціонерів 14 липня цього року), «Нафтохіміком Прикарпаття», «Галичиною», «Укртранснафтою», численними нафтобазами, 1,5 тис. АЗС і одеською нафтоперевалкою, «дніпропетровських хлопців» буде дуже непросто переконати в необхідності повернути частину активів під крило держави. Хіба що, натякнувши Ігорю Коломойському про можливість кардинальної зміни його життєвого шляху за прикладом пана Ходорковського. Про повноцінну вертикально інтегровану компанію в нафтогазовій галузі чиновники мріють із кінця 90-х. Проте ризикнемо припустити, що анонсована міністром атака на «Укрнафту» пов’язана не тільки з початком утілення цих планів. Звичайно, «вуглеводнева вертикаль» — це добре, але реальний газ «Укрнафти» — ще краще. Адже компанія має 7,09 млрд м3 газу в підземних сховищах і успішно бореться з інертними юристами «Нафтогазу», виграючи суди за судами. Так, у вересні Вищий господарський суд дозволив «Укрнафті» використовувати 1,05 млрд м3 газу із цього обсягу для поставок приватівському «Дніпроазоту», а через два місяці Господарський суд
Києва санкціонував поставку 157,5 млн м3 газу «Укрнафти» із ПСГ для поставок промспоживачам. Крім того, «Укрнафта» щорічно видобуває більше 3 млрд м3 газу й весь цей рік відмовлялася продавати НАКу видобутий нею ресурс, мотивуючи це заниженою ціною на паливо. З огляду на «діру» в газовому балансі країни, що утворилася після повернення РУЕ 12,1 млрд м3 газу, Мінпаливенерго набагато дешевше було б поставити під контроль норовливих менеджерів «Укрнафти», ніж купувати газ у «Газпрому» за ринковою ціною в 2011 році. Тим більше, що на відсутні обсяги понад зазначені 40 млрд кубів 30-відсоткова «харківська» знижка не поширюється. Тому якщо Юрій Бойко одержить схвалення (або принаймні гарантії невтручання) з боку «старших товаришів», в Ігоря Коломойського і його бізнесу можуть виникнути проблеми. На підході в парламенті законопроект №6504 про зниження до 50% кворуму під час проведення зборів акціонерів. Набрання чинності цим законом вибиває з рук «приватівців» основний козир, що дозволяв їм неодноразово зривати збори акціонерів «Укрнафти» й не допускати ухвалення невигідних рішень, у тому числі про зміну менеджменту. Нинішній Президент — це не Віктор Ющенко. І в Ігоря Коломойського, який не створив за роки хаосу у владі інструментів ефективного політичного лобізму, буде привід подумати над цим. У Швейцарії...
5
№ 50 (154)
21 грудня 2010 року
Економіка
Митниці дають дозвіл
тому, що «Митний союз Білорусі, Росії та Казахстану суперечить зобов’язанням України перед Світовою організацією торгівлі». Можливий мінус — зменшення потоку інвестицій. Тепер іноземні компанії створюватимуть дочірні підприємства на території однієї із трьох держав союзу для насичення цього ж ринку. Митний союз із Росією, Білоруссю та Казахстаном може додати Україні проблем із контрабандою. Як уважає юрист Сергій Козьяков, експерт із питань міжнародної торгівлі, рівень контрабандних схем і в Росії, і в Білорусі дуже високий.
Для України перебування поза МС може бути небезпечним. Пов’язано це з необхідністю уніфікації норм тарифного й нетарифного регулювання. Якщо сьогодні в рамках договору про вільну торгівлю між Україною та Білоруссю немає винятків на основні види українського експорту (металопродукцію, електро енергію, сільгосппродукцію, машинобудівну, папір та кондитерські вироби), то завтра вони з’являться на металопродукцію та енергоносії. Ще один аспект — посилення конкуренції за російський ринок для продукції харчової промисловості й сільського господарства. Це
переорієнтуватися на казахські олійні для Зауралля, якщо Казахстан погодиться збільшити споживання російської деревини та металу. Аргументів проти приєднання України до МС досить багато. Як уважає прем’єрміністр України Микола Азаров, наша країна не може вступити в Митний союз із Росією, Казахстаном та Білоруссю, бо вже співпрацює зі Світовою організацією торгівлі. Тут український прем’єр навів аналогію зі шлюбом: «Ми вже, грубо кажучи, одружилися із СОТ, уклали понад 70 торговельних відносин. Нам що, розірвати їх тепер?» Не менш жорсткі заяви свого часу робила й перший заступник голови адміністрації Президента Ірина Акимова, наполягаючи на
Щорічні втрати бюджету України будуть значними. Віктор Пінзеник пояснює: «Є два податкових органи — митниця та податкова. Перша збирає податки на кордонах, друга — у межах країни. У звичних нам умовах сторона, що продає, звільняє свій експорт від ПДВ, обкладається податком імпорт. У Митному союзі імпорт не обкладається податком. А тепер подивімося на українсько-російські відносини. Росія продає нам на 5 мільярдів доларів більше, ніж ми їй. Тобто Митний союз означає для України щорічні втрати бюджету — 1 мільярд доларів. Це ті доходи, які зараз збираються на території України. У Митному союзі з наших кишень вони йтимуть у бюджет іншої країни».
Також не можна залишити поза увагою те, що в нас є серйозна альтернатива — Зона вільної торгівлі. Незважаючи на заяви російської сторони про можливість паралельного налагодження відносин між ЄС і Митним союзом, у самому Євросоюзі неодноразово наголошували на неприпустимості такого сценарію. Україна має зробити свій остаточний вибір. Фредрік Еріксон, директор Європейського центру міжнародної політичної економіки, уважає, що користі від Зони вільної торгівлі з Європою для України набагато більше: «Європейський ринок майже в чотири рази перевершує за розміром ринок Митного союзу. І якщо Україна хоче визначити свою торговельну політику для кращого доступу до ринків, де показники споживання найвищі, вона має рухатися до Заходу й дивитися на Європу, бо саме тут для неї потенціал збільшення обсягів продажів та експорту». Дійсно, торік ми експортували в Європу товарів на $10,3 млрд. Це майже нічого з огляду на масштаби європейського ринку. Тому щодо економіки, робочих місць і доходів громадян нам дуже важливо, щоб для нас цей ринок відкрили. І тут справжнім проривом є приєднання до Зони вільної торгівлі з ЄС. А якщо згадати про декілька серйозних проблем у роботі між Росією, Білоруссю та Казахстаном, можна дійти висновку: сьогодні МС не може бути серйозною альтернативою інтеграції України в Європу. Саме тому зараз наймудрішим рішенням для України буде тільки спостереження за розвитком проекту і пошук шляхів для підвищення конкурентоспроможності економіки.
гам. До своїх давніх ділових партнерів вони й звернулися, коли постала необхідність у його реконструкції. Контракт передбачав не тільки відновлення стану, а й надання йому нових можливостей. — Найперше завдання, яке ми мали вирішити, — «навчити» агрегат видавати продукцію підвищеної якості, здатну конкурувати на світовому ринку, — розповідає начальник конструкторського відділу прокатного обладнання Новокраматорського машинобудівного заводу Дмитро Марченко.
— Зокрема, лист прокату мав удвічі «схуднути» — стати завтовшки лише 1 міліметр, а сляби — поважчати з 20 до 40 тонн. Набуде метал після прокатки й особливих механічних властивостей, конче необхідних для виготовлення труб. Випускатиме продукції новий стан тепер не чотири мільйони тонн на рік, а на мільйон більше. На все це й були спрямовані нові проектні рішення, закладені в план реконструкції прокатного стану. Реконструкція на Магнітці велася в умовах діючого виробництва. Виконання за-
мовлення російських партнерів припало на важкі місяці економічної кризи. Робота припинялася. Зазнавали скрути, але сторони зуміли знайти спільну мову заради головної й важливої мети подальшого співробітництва. Десятки тисяч тонн обладнання вже відправлено в Магнітогорськ. Щоб наочніше представити масштабність виконаної роботи, досить сказати, що для цього потрібно було кілька великовагових поїздів. Як і Магнітогорському металургійному комбінату, НКМЗ виповнилося 75 ро-
ків. За цей час тут створено сто прокатних станів різного призначення, у тому числі потужні широкосмужні стани гарячої прокатки, холодної прокатки чорних металів, алюмінію та його сплавів. Усі вони оснащені сьогодні автоматизованою системою управління технологічними процесами. Серед постійних партнерів заводу — металурги України, Росії, Казахстану, Німеччини, Австрії та декількох інших країн. Зараз конструктори НКМЗ працюють над черговим замовленням металургів Липецька.
Усидіти на двох стільцях, вступивши і в Митний союз, і в Зону вільної торгівлі, у Києва навряд чи вийде Олександр ЛЕОНОВ, директор центру прикладних політичних досліджень «Пента»
Початок на стор. 1
Несподівана відмова Віктора Януковича від своїх слів може означати серйозні зміни стратегічних планів. Утім, переважна більшість українських, європейських і навіть російських експертів скептично оцінюють перспективи можливого приєднання Києва. Проте треба розглянути, що ми матимемо після такого серйозного кроку.
Докладно
Майже СРСР 6 липня цього року на території Росії, Казахстану та Білорусі набув чинності митний кодекс Митного союзу. Документ мав набрати чинності з 1 липня, однак до останньої миті ніхто не знав, скільки все-таки членів буде в союзі — між Росією та Білоруссю точилася справжня «холодна війна». Олександр Лукашенко всетаки вирішив не зупинятися на півшляху й продовжити економічну інтеграцію зі східним сусідом. Попри складні відносини Мінська й Москви, переговори були успішними: мита на нафту між країнами будуть скасовані, а всю нормативну базу, що складається з 17 документів у рамках Митного союзу, уже підписано. Це рішення набуде чинності після ратифікації Білоруссю всього пакета, але не раніше 1 січня 2011 року. Наступна контрольна дата — 1 липня 2011 року. Цього дня митні кордони між Росією та Казахстаном, а також Росією й Білоруссю мають бути скасовані. А вже з 1 січня 2012 року держави об’єднаються в єдино-
му економічному просторі з уніфікованими принципами роботи бізнесу. Крім того, їхні лідери планують створити єдиний валютний простір.
Якщо розібратися
Віртуальні плюси Поки що про вигоди створення Митного союзу говорять тільки в майбутньому часі, оскільки він ще не діє повною мірою. Володимир Путін перші підсумки його існування вважає позитивними, виходячи з «нових інтеграційних можливостей», які він дає. Коротенько потенціал нового союзу описують так: він об’єднав країни з населенням 167 млн чоловік, сукупним ВВП у розмірі $2 трлн і товарообігом $900 млрд. Експерти оцінюють фінансовий ефект у $400 млрд для Росії та $16 млрд для Білорусі й Казахстану. За прогнозами, до 2015 року загальний плюс від створення Митного союзу для його учасників може становити до 15% приросту ВВП. Мінськ розраховує відновити обсяги експорту своїх товарів у Росію. Нові можливості передбачаються і для підприємств Росії та Казахстану. Сергій Тігіпко вважає, що для України плюси від митної інтеграції з партнерами з СНД неочевидні, а втрати в переговорах з ЄС про зону вільної торгівлі можуть бути більшими: «Поки незрозуміло, як Митний союз проявить себе на практиці. Його запустили тільки 1 січня 2010 року, і єдиним прямим наслідком було істотне подорожчання м’яса й багатьох інших то-
Колос для Магнітки Микола СТОЛЯРОВ Саме так у 2007 році назвали реконструкцію одного з найбільших у світі прокатних станів гарячої прокатки 2500 на Магнітогорському металургійному комбінаті. І замовлення було того варте. По-перше, роботи було аж на два з половиною року, по-друге, коштувало воно ні багато ні мало 10 мільярдів російських рублів. Новокраматорський машинобудівний завод тоді виграв надзвичайно важкий тен-
дер, у якому брали участь кити європейського машинобудування — італійська фірма «Даніле», австрійська «Сіменс-Фаї», німецька «СМСДемаг».
Стан гарячої прокатки 2500 на Магнітогорському металургійному комбінаті ще в шістдесяті роки минулого століття був створений фахівцями НКМЗ. Увесь цей час він вірою й правдою служив російським металур-
Упритул
може обернутися для України втратами, адже РФ неодноразово давала зрозуміти, що не рада українським продуктам. Тоді як білоруські товари в держзакупівлях РФ торік прирівняли до російських. Українську нішу в казахському імпорті вже зараз намагаються зайняти союзники з Митного союзу. Білоруси заявили про створення спільного виробництва сільськогосподарської техніки (основна частина українського експорту — продукція машинобудування), і цей проект підтримав національний холдинг «КазАгро». Росіяни хочуть
варів у Росії. Усі три учасники Митного союзу, на відміну від України, не є членами СОТ. Вони мають право застосовувати захисні заходи, які Київ дозволити собі не може. Митний союз ще не скоро буде ефективним механізмом стимулювання взаємної торгівлі».
Реальні мінуси
Міркувати й працювати
6
№ 50 (154)
21 грудня 2010 року
Питання руба
Кому більше потрібний ЗАлК?
на нашу пропозицію ввести для ЗАлКу диференційований тариф на електроенергію, яку ми надали ще у вересні. Ми наполягаємо на тому, що вартість електроенергії для виробників алюмінію має залежати від ціни на цю продукцію на Лондонській біржі». При цьому Владислав Соловйов не уточнив, як довго може тривати очікування і що зробить власник підприємства у разі відмови. Одне очевидно: РУСАЛ цілком може обійтися й без ЗАлКу, а Україна — навряд чи.
Бажаючи заощадити мільярд гривень на тарифі на електроенергію, Україна ризикує цілим сегментом своєї економіки Олена ГЕРАСИМОВА Початок на стор 1
Виношувати плани розширення бізнесу керівництву РУСАЛу дозволяє й фінансове становище компанії, яке значно покращилося. У порівнянні зі збитками в розмірі $826 млн, яких вона зазнала торік, за підсумками третього кварталу цього року її прибуток перевищив $1,4 млрд. Згідно з укладеною наприкінці листопада рамковою угодою між РУСАЛом і Shenzhen North Investments, володіння третиною статутного фонду китайської компанії дозволить росіянам брати участь у керуванні її діяльністю. Сторони підписали меморандум, маючи намір створити спільне підприємство з виробництва та збуту продукції з алюмінієвих сплавів. Передбачається, що РУСАЛ стане власником не менше 51% акцій СП. При цьому він надасть свої заводські площі, матиме можливість організовувати технологічні процеси й управляти виробництвом, а також постачати підприємство сировиною. Shenzhen North підготує проект виробничого циклу, поставить і змонтує обладнання, забезпечить СП оборотними коштами.
Якщо розібратися
Українська межа Було б логічно припустити, що розширення виробництва алюмінієвої продукції, яке передбачається РУСАЛом, вимагатиме й зростання обсягів випуску сировини на підприємствах, які входять до його складу, у тому числі у ВАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат». Однак усе навпаки. У середині листопада ЗМІ поширили інформацію з посиланням на джерело в російській компанії: її керівництво розглядає можливість
продажу комбінату або його зупинення. Наразі європейські алюмінієві заводи одержують електроенергію за ціною не вище 4—5 центів за 1кВт·год. Тариф же для ЗАлКу – один із найвищих у світі — 8,7 цента. Собівартість виробництва металу на комбінаті, в якій частка витрат на оплату електроенергії досягла вже 50%, зросла до $2,5 тис. за 1 тонну. На Лондонській біржі ціни цього виду сировини не піднімаються навіть до позначки $2,4 тис. Отже, підсумувало джерело, оскільки випуск алюмінію на ЗАлКу економічно невиправданий, а уряд України досі не надав комбінату диференційованого тарифу, продаж цього активу або згортання його роботи — логічний вихід зі становища. До 2005 року ЗАлК унаслідок великої енергоємності виробництва алюмінію, яка не піддається зниженню за жодних енергозбережних технологій, мав пільговий тариф на електроенергію. Однак більше п’яти років тому уряд Юлії Тимошенко ці преференції скасував, і з того часу керівництво підприємства в періоди спаду світової кон’юнктури на алюміній і відповідно загрозливого падіння рентабельності виробництва змушене було клопотатися про повернення знижок. У січні 2008 року, коли тариф на електроенергію підвищили до 6 центів за 1кВт•годину, генеральний директор ВАТ «ЗАлК» Олександр Котюк констатував: підприємство стало «планово збитковим». Із настанням кризи восени 2008 року власники ЗАлКу змушені були розпочати часткову консервацію електролізного й глиноземного виробництв. Утім, як уточнили нам на комбінаті, це пов’язано із закінченням терміну технічної експлуатації частини електролі-
зерів. Поставши перед небезпекою цілковитої втрати алюмінієвої промисловості, влада України почала поступово просуватися до рішення про відновлення пільгового тарифу. Уряд доручив декільком профільним міністерствам і Національній комісії регулювання енергетики України затвердити порядок розрахунку роздрібних цін на електроенергію, яку використовує підприємство з виробництва первинного алюмінію й губчастого титану виключно для технологічних потреб, залежно від коливань цін на ці види продукції на світовому ринку. Відповідний документ був розроблений і ухвалений у лютому минулого року. Через місяць НКРЕ затвердила порядок компенсації витрат для ВАТ «Запоріжжяобленерго» на поставку електроенергії для алюмінієвих і титанових підприємств за пільговими тарифами. Але постанови Кабміну, яка б дозволила встановленим механізмам набути чинності, так і не було.
Стратегічне питання У зв’язку із кризою, яка поглиблювалася, власники ЗАлКу, остаточно втративши надію на одержання знижок, наприкінці березня 2009 року ухвалили рішення протягом місяця на 75% скоротити електролізне виробництво. Хоча кожен день простою цього обладнання означає додаткові труднощі під час відновлення його роботи — аж до цілковитої неможливості. Незважаючи на колосальний резонанс, який викликав цей намір, його все-таки здійснили: на заводі виведено з експлуатації 3/4 усіх електролізерів. Збитки ж дедалі зростали. Торік чистий збиток комбінату збільшився на 36,7%, а чистий дохід зменшився на 57,76%. Нинішньо-
Довідка «УТГ» До складу об’єднаної компанії «Русский алюминий» (РУСАЛ) — найбільшого у світі виробника алюмінію та глинозему — входять підприємства з видобутку бокситів і нефелінової руди, випуску глинозему, алюмінію та сплавів, фольги та пакувальних матеріалів, а також енергетичні активи, розміщені в 19 країнах світу. Shenzhen North Investments — дочірня компанія китайської державної машинобудівної корпорації Norinco, одного з найбільших у КНР диверсифікованих холдингів.
Цифри й факти
го ж року, відповідно до попередніх оцінок, тенденція не зміниться. Мабуть, саме тому наприкінці осені на комбінаті почалися роботи із зупинення ще 13 електролізерів. Що зведе це виробництво в країні до нуля. Нагадаємо, що ЗАлК — єдиний виробник первинного алюмінію в Україні. Його потужності дозволяють випускати близько 100 тис. тонн цієї продукції на рік. Однак унаслідок проблем на підприємстві, поглиблених кризою, обсяги виробництва первинного алюмінію та його експорту значно скоротилися. За даними Державного комітету статистики, торік вивезення цієї продукції з України зменшилося на 45,5% — до 66,315 тис. тонн, а в першому кварталі цього року — ще на 38,9%. Усупереч усім загрозливим симптомам, цієї осені уряд заявив, що не може надати ЗАлКу диференційованих тарифів на електроенергію, оскільки в результаті держбюджет недоодержуватиме приблизно 1 млрд грн на рік. Тим часом, за оцінками експертів ДП «Держзовнішінформ», у разі згортання виробництва цієї продукції на комбінаті його власник майже нічого не втратить, бо в загальному обсязі випуску первинного алюмінію компанії «РУСАЛ» частка ЗАлКу становить не більше 3%, При цьому вони вважають, що навіть якщо зросте потреба в сировині у зв’язку із запуском російськокитайського СП, РУСАЛ швидко зможе налагодити
випуск необхідних додаткових обсягів на інших своїх підприємствах.
Упритул
Той же мільярд, але без комбінату... Що ж до України, то її втрати будуть набагато більшими. Оскільки третина потужностей запорізького підприємства працює на внутрішній ринок, після виведення їх з експлуатації країні доведеться перейти на імпортний алюміній. А це коштуватиме, як мінімум, 1 млрд грн щорічно, що вже зводить нанівець усі результати економії на тарифах. ЗАлК — найбільший споживач електроенергії в області: на його частку припадає 25% загального обсягу. Скорочення або зупинення виробництва на комбінаті також приведе до пропорційних збитків генерувальних та енергопостачальних компаній. Дві третини всієї продукції, виробленої підприємством, реалізується за кордоном, відсутність цього сегмента в експорті спричинить відповідне погіршення торговельного балансу. Загалом, збитки України перевищать зекономлені кошти в кілька разів. Але наприкінці листопада перший заступник гендиректора РУСАЛу Владислав Соловйов офіційно спростував інформацію про намір компанії продати цей український актив: «Зараз ми чекаємо відповіді влади
За даними ЗАлКу, наразі законсервовано понад 75% виробничих потужностей і скорочено 5 тис. працівників. Незважаючи на важке становище, підприємство не має заборгованості за спожиту електроенергію, із зарплати й перед Пенсійним фондом. Запорізька облдержадміністрація не втрачає надії одержати позитивну відповідь на своє недавнє офіційне звернення до Президента про надання дифтарифу енергоємним підприємствам регіону — ЗАлКу й ЗТМК, що дозволить їм вийти із критичної ситуації. НКРЕ знову мотивує свою незгоду надати енергетичні пільги цим комбінатам тим, що різницю в оплаті електроенергії доведеться розподілити між іншими промисловими споживачами, і пропонує їхньому керівництву переходити на прямі договори з генерувальними підприємствами, посилаючись на Закон «Про реформування електроенергетики» і добре знаючи, що механізму такого переходу досі нема. Тим часом керівник прес-служби ВАТ «ЗАлК» Вікторія Пелешко в коментарі «УТГ» повідомила, що «попри всю складність ситуації, у якій сьогодні перебуває ЗАлК, РУСАЛ розглядає його як свій цінний актив і сподівається, що проблему з дифтарифом на електроенергію для комбінату буде вирішено на користь і компанії, і нашої держави.
7
№ 50 (154)
21 грудня 2010 року
Військова таємниця
Командний пункт для «оборонки» Чи зможе єдиний центр координації виробництва озброєнь не тільки заробляти гроші на експорті, а й діяти в інтересах безпеки країни? Дмитро ТИМЧУК Нашумілий президентський Указ «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» пропонує створення єдиного державного об’єднання з виготовлення та продажу зброї. Кабінет Міністрів має в місячний термін заснувати концерн «Укроборонекспорт» для координації діяльності підприємств, які беруть участь у технічному співробітництві з іноземними державами.
Коментуючи появу цієї структури оборонно-промислового комплексу, міністр юстиції Олександр Лавринович заявив, що «концерн створюватиметься як окреме державне агентство». Закономірно постало запитання: а навіщо взагалі потрібне це об’єднання?
Докладно
Створити, щоб скасувати За даними Центру військової політики та політики безпеки, до складу ОПК включено 161 підприємство (плюс такі, що випускають продукцію подвійного призначення). Із них до Мінпромполітики входять 76 підприємств, Міноборони — 44, Фонду держмайна — 14, Національного космічного агентства — 13, до складу держкомпанії «Укрспецекспорт» — 6, Держслужб спецзв’язку та захисту інформації — 4, СБУ — 3 і МВС — 1. Довго одночасно з «раддепівською» системою держуправління існувала ринкова зовнішньоекономічна схема реалізації продукції. Відсутність єдиного координаційного органа фактично змушувала всі ці підприємства піти у вільне плавання, борючись за замовлення й виживаючи лише завдяки власним зусиллям. При цьому вони є державною власністю, хоча сама держава лише пожинає плоди від продажів. Це досить ускладнювало формування єдиної «збройової» стратегії держави й кооперацію між підприємствами. Про зміни особливо активно заговорили після 2005 року, коли стало остаточно зрозуміло, що ОПК не може ефективно працювати, поки в Україні де-факто не реа-
лізується єдина державна промислова політика. Були й спроби виправити становище. Для створення чіткої структури виробництва та експорту українського озброєння ще 20 липня 2007 року РНБО ухвалила стратегічне рішення «Про хід реалізації Державної програми реформування та розвитку обороннопромислового комплексу на період до 2010 року». До 1 жовтня 2007-го пропонувалося створити національне агентство з питань ОПК «із зосередженням у сфері його управління державних підприємств, які здійснюють у встановленому порядку господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї та боєприпасів до неї». Але ці добрі наміри дуже швидко зійшли нанівець. Ніхто нічого не створив, а плани щодо національного агентства скасувала сама ж РНБО в лютому 2008 року.
Якщо розібратися
Запорізький приклад Наскільки важливе для «оборонки» державне регулювання, можна судити з діяльності авіадвигунобудівної компанії «Мотор Січ». Після того як уряд оголосив податкові канікули для вітчизняних підприємств авіаційного сектора, акції компанії відразу ж вирвалися в лідери торгів, підскочивши на 3,5%. Президент ВАТ «Мотор Січ» В’ячеслав Богуслаєв заявив: «Податковий кодекс буде на руку великому бізнесу, адже він спрямований на вирішення проблеми модернізації виробництва. Це можливо за рахунок вивільнення коштів, які підприємства виплачують у вигляді податків. Україна йде шляхом більшості країн світу, у яких підприємствамвиробникам надаються істотні преференції, наприклад, зі сплати податку на землю або на прибуток. Нам необхідна програма комплексної модернізації машинобудування. Треба визначи-
тися із пріоритетами й розвивати ті напрями, які можуть створювати нові робочі місця. Тільки те, що авіамашинобудування звільнили від сплати митного збору, дозволило нашому підприємству цього року створити близько 700 робочих місць. Якщо в нас буде наше вертольотобудування, одержимо 8—10 тис. робочих місць протягом трьох років.
токи в українському ОПК загальним обсягом близько $1 млрд (цифра дуже усереднена). Перший ($600 млн) проходить через держкомпанію з експорту та імпорту продукції та послуг військового й спеціального призначення «Укрспецекспорт» і створюється переважно за рахунок експорту озброєнь. Другий потік ($100 млн) іде через Націо-
Ідея РНБО від 2007 року створити національне агентство від самого початку мала на меті вирішити дуже серйозну проблему: змішування права власності в цій сфері поряд із відсутністю ефективних координувальних структур різко гальмує розвиток усієї галузі, позбавляючи її і серйозного державного кредитування (як у Росії), і залучення іноземних інвестицій (як у Європі). В Україні, говорячи про європейську інтеграцію, чомусь проігнорували в багатьох моментах досвід країн Центральної та Східної Європи, де виведення обо-
Та й саме одержання спецдозволів специфічне. Що цікаво, оформити ліцензію для виконання міжнародних зобов’язань України можна, тільки якщо йдеться про співробітництво з Росією або Білоруссю. В інших випадках дозвіл виходить з ініціативи окремих компаній, а ця процедура більш ніж складна. Та й можливість участі приватних інвесторів у випуску та експорті українських озброєнь з’явилася лише недавно, у 2005 році. Такі адміністративні бар’єри змушують сумніватися в зміні картини інвестицій в український ОПК найближчим часом. І це при тому, що його виробнича база фактично не оновлювалася за весь час незалежності й зношена в середньому на 80%, тобто питання інвестування галузі — більш ніж актуальне. Незрозуміло, як на його рішення вплине створення «Укроборонекспорту».
Упритул
Обережніше з експортом
Для реалізації цієї програми необхідно 300 мільйонів доларів. Ми розуміємо, що таких грошей у бюджеті немає. Але реалізовуватися вона може й за рахунок одержання підприємствами податкових преференцій на центральному та місцевому рівнях». На цьому невеликому прикладі зрозуміло, що держава має всі можливості для підтримки власної «оборонки». Така допомога має надаватися в рамках довгострокової стратегії, бути елементом реалізованої промислової політики й формуватися в комплексі з огляду на інтереси всього ОПК.
Річище для потоків Але повернімося до національного агентства, яке має координувати діяльність підприємств ОПК. Чому ж протягом усіх років незалежності так і не був створений єдиний центр? Відповідь на це запитання проста: гроші. Адже хто управляє «оборонкою», той «рулить» і фінансами. Експерти визначають чотири основні фінансові по-
нальне космічне агентство України — це поставка ракетоносіїв та інші контракти. Третій (також $100 млн) належить компанії «Антонов» і формується за рахунок оплати повітряних перевезень в інтересах іноземних замовників. Четвертий (до $200 млн) – суто внутрішній, що накопичується за рахунок замовлень Міноборони України та інших збройних формувань держави. Є ще потоки за лінією окремих підприємств, які мають право на експорт своєї продукції, але там порівняно невеликі суми. Керування переміщенням коштів в українській «оборонці» здійснюється одночасно указами Президента й постановами Кабміну. Але в законодавчій базі — безліч прогалин, що дозволяють маніпулювати учасниками процесу, які не завжди мають ті самі цілі. У той час як створення зазначеного об’єднання «Укроборонекспорт» (за словами Олександра Лавриновича, воно не підпорядковуватиметься ніяким міністерствам або відомствам, тобто контролюватиметься «згори») дозволить одному центру тримати в руках усі грошові струмочки.
ронних підприємств зі складу міністерств та їхня приватизація відбулися ще до входження цих країн у ЄС і НАТО. В оборонних відомств залишилися тільки одиничні ремонтні підприємства. Монополію держави на виробництво озброєнь було скасовано. Сформована на сьогодні схема взаємин між вітчизняним ОПК і держструктурами ускладнює процес міжнародної кооперації у виробництві озброєнь, що боляче позначається на всій «оборонці». Ліцензії на експорт та імпорт, відповідно до нинішньої української законодавчої бази, не пов’язані з ліцензіями на власне виробництво озброєнь і видаються Держслужбою експортного контролю (до речі, у нинішньому указі Віктора Януковича про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади це відомство залишається незміненим). Що передбачає утримання підприємством додаткової внутрішньої служби експортного контролю. Така кількість підрозділів, зрозуміло, впливає на собівартість продукції та ускладнює бюрократичні процедури.
Ще два-три роки тому експерти пропонували декілька можливих моделей організації української «оборонки» — від створення міністерства ОПК на базі профільних департаментів Мінпромполітики (модернізована версія схеми радянських часів) до «американської», тобто лібералізації всієї сфери виготовлення та продажу озброєнь, коли роль держави зводиться лише до експортного контролю. Із нинішнім «Укроборонекспортом» реалізується модель національної холдингової компанії, яка об’єднає виробника та експортера. Але зі світового досвіду відомо, що в цьому випадку єдина компанія зосереджуватиме увагу на зовнішніх ринках на шкоду виробництву в інтересах національної оборони. Утім, до появи конкретних документів про формування державного господарського об’єднання «Укроборонекспорт» важко робити висновки, які саме плюси й мінуси несе в собі його організація. Але головні цілі, як ми згадували, можна назвати вже сьогодні: організація жорсткого контролю над фінансовими потоками в «оборонці» з боку вищої виконавчої влади і створення єдиного центру координації діяльності українського ОПК. Останнє — безперечний позитив.
8
№ 50 (154)
21 грудня 2010 року
Пріоритети
Науковий парк НАУ: на зліт! Можливості технопарків величезні за реальної зацікавленості і держави, і вчених Анатолій ЛЕМИШ Шлях від винаходу до готового ринкового продукту завжди був непростим. Один із варіантів полегшення та прискорення цього процесу — формування мережі наукових або технологічних парків при великих інститутах, академічних і освітніх. Саме в них вирує новаторська думка, з’являються розробки, які заслуговують на швидке втілення «в металі». Про науковий парк «Аерокосмічні інноваційні технології», створений при Національному авіаційному університеті (м. Київ), розповідає його виконавчий директор кандидат технічних наук Спартак Добровольський.
— Усе починалося з ухвалення Верховною Радою в липні 1999 року Закону «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків». У такий спосіб держава гарантувала підтримку цьому виду діяльності, у тому числі фінансові й митні пільги. Показовою є динаміка виробництва інноваційної продукції в технопарках України. Уже в 2000—2001 роках її обсяг становив 177 тисяч гривень. Спочатку він зріс і в 2005—2007 роках перевищив 2,5 мільйона гривень. Але у 2008-му сталося різке падіння майже в три рази. У 2009 році обсяги знизилися ще в 2,5 раза — до 341,7 тисячі гривень. Така катастрофа спричинена кризою та згортанням держпідтримки інноваційних підприємств. Однак сама ідея технопарків як центрів створення високотехнологічної продукції не пішла в минуле. У 2009 році Верховна Рада затвердила Закон «Про наукові парки», а в 2010-му вже новий Кабмін ухвалив постанову «Про порядок узгодження рішень про створення наукового парку». Передбачено державну допомогу для впровадження інноваційних та інвестиційних проектів, у тому числі надання дешевих кредитів із бюджету. Однак поки держпідтримки технопаркам і досі нема. А тим часом науковий парк нашого університету працює і має намір значно розширити свою діяльність.
— Які завдання в нових умовах ставить собі ваша організація? — В Україні сьогодні безліч наукових і технологіч-
них розробок, які не можуть пройти шлях від ідеї до її втілення. Основна причина прозора: у вченого, який відкрив якесь явище або придумав ноу-хау, немає можливості самому зайнятися прикладним етапом і конструкторською розробкою проекту. Друга проблема в тому, що можна сконструювати нові прилади, запатентувати їх, але визначити ефект і фінансову вигоду вченому складно. І третє питання, яке неминуче постає перед створювачем чого-небудь нового: де взяти кошти для організації випуску його інноваційної продукції? А потім
— як забезпечити ефективну рекламу продукту, його просування на ринок? Цими премудростями, звичайно, людина «від науки» володіє не завжди. Її справа — винаходити. Тому науковий парк бере на себе функції управління цією розробкою, створення фінансових і технологічних умов для її реалізації. Крім того, захищає інтелектуальну власність автора. Наше завдання — щоб гроші, отримані від упровадження винаходу, поверталися до автора й вкладалися в подальшу його роботу. Якщо це вдається, тоді можна сказати, що в науковому середовищі утворюється замкнений цикл, завдяки якому наука утримує сама себе й допомагає виробництву. При цьому не можна забувати, що зараз на повну силу відбувається викачування інтелекту з України іншими країнами. Наукові парки допоможуть студентам і аспірантам реалізуватися в наукових розробках тут, а не їхати кудись за кращим життям. Наприклад, винаходом одного нашого аспіранта в нас ніхто не цікавиться. А корейці вже фінансують у себе впрова-
дження його розробки. Хіба не прикро? Адже створено продукт, що може дати серйозний економічний ефект, у тому числі й для соціуму, оскільки безпосередньо пов’язаний із убезпеченням життя. Зараз ми допрацьовуємо його в напрямку прогнозу ризику екологічних і техногенних катастроф. Науковий парк конче необхідний при такому великому освітньому центрі, яким є Національний авіаційний університет. Така структура допоможе співробітникам НАУ винаходити, створювати наукомістку продукцію, супроводжувати її про-
мислове виробництво й виводити на ринки, поєднуючи інтереси основних учасників інноваційного процесу: науки, освіти, виробництва та бізнесу. У складі парку — наукові, виробничі, навчальні підрозділи НАУ, які ведуть пошук у галузі високих технологій, а також фінансові, консалтингові та інші суб’єкти підприємницької діяльності. Ми впевнені, що об’єднання наукових, виробничих і фінансових сил має стимулювати появу нових винаходів і технологій. Ми забезпечуємо умови для створення ма-
лих і середніх інноваційних компаній, а також старт-апів для реалізації наукової ідеї, яка є дуже перспективною. Для промислового виробництва інноваційних об’єктів, їхнього просування на ринки залучаємо вітчизняний та іноземний інвестиційний капітал, у тому числі венчурний (ризиковий). При цьому сподіваємося, що держава надасть гарантовані пільги з оподатковування цього капіталу, а також іншу допомогу.
— Які напрямки інноваційної діяльності цікавлять науковий парк НАУ? — Зрозуміло, ті, які розвиваються в нашому університеті. Це наукові дослідження в авіації, приладобудуванні,
GALILEO, SBAS, GBAS, тренажерний комплекс для підготовки до польотів «Експерт», багатоцільові безпілотні комплекси М-6 «Жайворонок» і М-7 «Небесний патруль», комплексна автоматизована система розрахунку вартості авіаційних перевезень «Екопол». Для однієї з авіакомпаній розроблена автоматизована система контролю надійності повітряних суден, яку можна ввести й в усій Україні. Серед інших проектів назву інтелектуальну систему моніторингу дорожнього руху, цифрові імітатори для пілотажних тренажерів різних типів літаків, систему обробки космічних знімків. Крім того, у портфелі наукового парку є й інші наукомісткі проекти, для впровадження яких ми збираємося створювати старт-ап компанії.
— Що, на ваш погляд, є показником ефективності роботи наукового парку?
у галузі ресурсо- і енергозбережних технологій, створення новітніх інформаційних технологій та комплексний захист інформації. Зокрема, нас цікавлять такі базові напрями, як навігаційне забезпечення в авіації, управління повітряним рухом, авіоніка, безпека польотів, екологія та захист довкілля.
— Чи є у вашому портфелі вже готові проекти? — Деякі розробки вже зараз можна впроваджувати. Це введення глобальних супутникових навігаційних систем GPS, ГЛОНАСС,
— Звичайно ж, вихід наукового продукту і його комерціалізація. Треба обрахувати вигоди від упровадження інновації, визначити її ринок. Далі під керівництвом і за допомогою наукового парку створюється старт-ап компанія, яка виробляє продукцію за новою технологією. Вона, у свою чергу, зобов’язана вийти на ринок і домогтися комерційного успіху. На жаль, такий шлях у нас в Україні мало хто може здолати. Більш того, зараз можливості вчених упроваджувати свої винаходи майже ліквідовані. У законі про боротьбу з корупцією прописано, що науковець, рядовий або керівник, не має права займатися комерційною діяльністю. На практиці це означає заборону на впровадження його інновацій. Проте найближчим часом ми сподіваємося знайти вихід із цієї ситуації. Сьогодні як ніколи нагальною є проблема вдосконалення законодавства України з авторського права та інтелектуальної власності.
Тим часом
17 проектів надій Уперше технологічний парк як модель розвитку та впровадження інноваційних технологій організований при Стенфордському університеті (США) в 1951 році. Частина університетської землі була виділена для створення компактної промислової зони. У 70-х роках науково-технологічні парки почали з’являтися в Європі. Характерною їхньою особливістю є те, що держава гарантує істотні пільги з податків і фінансову допомогу. Сьогодні європейська структура нараховує 1,5 тисячі різноманітних іннова-
ційних центрів. У Росії створювати наукові й технопарки почали в 1997 році. Зараз там налічується близько 70 таких структур, у тому числі наукоміста Обнинськ, Дубна, Корольов, Кунцеве, томський «Технопарк». Останнім часом швидко розвивається наукоград Сколкове. В Україні до початку 2010 року технопарки розробляли 17 інноваційних проектів, у тому числі «Київська політехніка» — 5, по 3 — «Інститут монокристалів» і «Напівпровідникові матеріали та технології», інші — по одному проекту.
Чистий струм У с. Липовка (ІваноФранківська область) у серпні наступного року почне працювати енергопарк потужністю 2,5 МВт із повним циклом виробництва екологічно чистої електроенергії.
Меморандум про співробітництво із впровадження проекту підписали Івано-Франківська облдержадміністрація, ВАТ «Прикарпаттяобленерго», ІваноФранківська торгово-промислова палата й ТОВ «Агроенерготехнології». Як повідомив заступник голови Івано-Франківської облдержадміністрації Руслан Гусак, проект передбачає вирощування біомаси рослинного походження на площі понад 1800 га, створення потужностей із переробки сільськогосподарської продукції, виробництва альтернативних видів палива та електричної енергії із цього палива на установках потужністю 4 МВт. Партнером стала німецька MT-Energie, яка займається розробленням та впровадженням проектів із альтернативної енергетики. Під реалізацію проекту Чеський експортний банк дасть кредит 8 млн євро для купівлі обладнання європейських виробників.
Зроблено в Одесі Розробка вчених Одеської академії зв’язку імені Попова, на думку порталу інформаційних технологій Мobus.ua, має всі шанси через 10 — 20 років стати основою Інтернету.
Українська інтегрована технологія телекомунікацій (UAITT) — так назвали свою розробку одесити. За словами доцента Віктора Тихонова, замість використовуваних сьогодні пакетів пропонується передавати сегменти з розміром, який безпосередньо варіюється, під кожне конкретне завдання. Наприклад, для передачі цілих файлів ці сегменти будуть великі, а для телефонного зв’язку — маленькі. При цьому стане можливим автоматично варіювати також пропускну здатність мережі незалежно від провайдера.
№ 50 (154)
21 грудня 2010 року
9
Транспорт
Вагон у рукаві Результатом закупівлі за позичені в ЄБРР гроші великої партії рухомого складу для «Укрзалізниці» стане... розвиток німецького машинобудування Дмитро КОНОВАЛОВ
Державна адміністрація залізничного транспорту назвала переможців тендера на поставку великої партії вантажних піввагонів. Ними стали два підприємства: вітчизняне — Крюковський вагонобудівний завод та іноземне — німецька компанія Fahrzeugtechnik Dessau. За умовами контракту крюковські вагонобудівники повинні виготовити 460 піввагонів, а їхні колеги з Німеччини — 575. Тендер був оголошений на придбання 1400 одиниць. За все це «Укрзалізниця» заплатить $73,5 млн: частину за рахунок кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку ($62,5), решту — за власні кошти ($11 млн). Експлуатуватиме нові вагони Донецька залізниця.
сування за позичені в ЄБРР кошти будівництва автобана Київ—Одеса й ще декількох таких проектів. Ішлося про суму $120 млн. Однак для здійснення угоди європейські банкіри попросили надати повну інформацію про позичальника. Георгій Кірпа вирішив, що виконання цих вимог поставить під удар самостійність самої «Укрзалізниці». У підсумку Міністерство транспорту та зв’язку заяви-
рихтування колії. Сума укладеної кредитної угоди — 129 млн грн. Тоді ж у договір було додано пункт про акціонування «Укрзалізниці». Власне сприяння структурним ринковим реформам у країнах колишнього соцтабору — це і є основна мета ЄБРР, заради якої його створили в 1991 році. Тому реформа — це принципова умова кредитування, про що сторони домовилися ще кілька
Докладно
Гроші в обмін на реформи «Укрзалізниці» кредит на фінансування угоди ЄБРР надав ще в січні 2009 року, але переможці конкурсу визначилися тільки зараз. Попередні торги були анульовані з «технічних причин». Залізнична адміністрація не вперше бере гроші в цього банку. Співробітництво почалося в 1999 році. А на початку 2000-х тодішній міністр транспорту України й генеральний директор «Укрзалізниці» Георгій Кірпа вивчали можливість фінан-
ло про неможливість укладання кредитного договору. У подальшому «Укрзалізниця» стала більш поступливою й погодилася підписувати договори про позику під зобов’язання реформування своєї діяльності. Із 2003 по 2009 рік за гроші ЄБРР залізнична адміністрація частково укомплектувала сучасними машинами спеціально для цього створений Український центр механізації шляхових робіт. Придбали більше 50 одиниць важкої техніки, у тому числі й дві дорогі машини Plasser & Theurer для виправлення й
Своя колія Роман ДИГАС Якщо для Києва, Донецька та Харкова, які прийматимуть Євро-2012, домінуючим у транспортній інфраструктурі є метро, то у Львові основне навантаження припадатиме на трамвай. До новозбудованого стадіону в 2011 році місто прокладе 1000-міліметрову швидкісну колію. Проектно-технічну документацію складання сучасного трамваю на місцевих потужностях вже підготовлено.
Вузькими коліями трамваї ходять у нас лише в Житомирі, Вінниці, Євпаторії та у Львові. Нині цей сегмент колійного електротранспорту становить лише 323 вагони – сьому частину трамвайного парку країни. Середній їх вік – 33 роки, коефіцієнт виходу з ладу на маршруті перевищує 35%. З огляду на те, що за два минулих десятиліття в трам-
Довідка «УТГ» До 1990 року трамвайний парк міст України налічував 5600 вагонів для колій 1000 і 1524 мм. За станом на середину цього року їх кількість скоротилася до 2287. Середній вік трамвая — 28 років, коефіцієнт виходу з ладу — 46%. Прогнозована потреба – 1600 вагонів.
років тому. Представники банку цього року заявляли, що видача додаткових позик залежатиме від просування програми економічних перетворень, затвердженої урядом у грудні 2009 року. Цією програмою передбачена корпоратизація «Укрзалізниці», тобто перетворення її на державне акціонерне товариство з передачею йому активів, які належать зараз залізницям України, і підконтрольних промислових підприємств. Реалізація програми — тепер не тільки внутрішня справа держави, а й зобов’язання перед іноземним кредитором. вайних парках не з’явилося жодного нового вагона, прогнозована потреба в них становить 300 одиниць. В Україні виробників трамваїв із вузькою колією немає. З-поміж чотирьох країн, де серійно складають вузькоколійні вагони, найдешевші марки PESA місткістю 122 пасажири можна купити у Польщі за 1,24 млн євро, aвстрійські п’ятисекційні Bombardier на 150 людей коштують вже 2,5 млн євро. За розрахунками авторів концепції вузькоколійного трамвая – конструкторсько-технологічного підприємства «Автотехнопроект», львівський трисекційний Leo коштуватиме в еквіваленті 850 тис. євро і зможе одночасно перевозити 180 пасажирів.
Умови кредиту сторонами не розголошуються. Утім, ЄБРР повідомив, що позика не гарантована державою, а надана тільки під корпоративні зобов’язання «Укрзалізниці». Тому ставка вище, ніж стандартна «Лібор (Лондонська міжбанківська ставка пропозиції) +1», і, швидше за все, дуже близька до розміру ставок, які застосовуються звичайно у кредитуванні приватного сектора. Термін, на який позичені гроші, також комерційна таємниця. На схожі проекти ЄБРР виділяє кошти, як правило, на п’ять років.
Якщо розібратися
А вагони десь є... Повернення кредиту й пов’язані з ним реформи — справа майбутнього, а от перша партія вагонів надійде вже в січні 2011 року. Відповідно до умов тендера поставка має бути здійснена протягом 32 тижнів після підписання контракту, тобто до кінця третього кварталу наступного року. Крюковський вагонобудівний завод виграв тільки один мінімальний лот, на який він і подавав заявку. Fahrzeugtechnik Dessau («ФТД Дессау») подавав заявки на всі три лоти, але виграв тільки один. У результаті замовлення розподілене не повністю — замість запланованих 1400 вагонів куплять 1035. «У «ФТД Дессау» були порушення в оформленні заявок на два лоти й документація не відповідала вимогам», — пояснили таке рішення в керівництві «Укрзалізниці». Невідповідність вимогам технічних характеристик пропонованої продукції не дозвоБазовим і найбільш адаптованим для складання трамваїв підприємством проектанти за взаємною згодою обрали ВАТ «Львівський локомотиворемонтний завод». Це профільне підприємство залізничної галузі займається модернізацією електровозів, має сучасну спеціалізовану тех-
лила брати участь у тендері сербській корпорації Gosa Holding. Її заявку відхилила залізнична адміністрація. Інші українські компанії, крім КВБЗ, за цей контракт боротися не стали. Корпорація «ФТД Дессау» уперше стала виконавцем такого великого замовлення для українського залізничного монополіста. Публічної інформації про цю фірму небагато. Відомо, що вона зареєстрована в м. Дессау (земля СаксоніяАнхальт). За відомостями, розповсюдженими у ЗМІ, «ФТД Дессау» — це інжиніринговий і виробничий центр, який спеціалізується на розробці й сертифікації пасажирських і вантажних вагонів, їхніх вузлів і компонентів. Повідомлялося також, що у 2006 році контрольний пакет акцій підприємства купив російський «Трансмашхолдинг». У 2009-му цей холдинг утратив контроль над німецькою фірмою, реалізувавши свій пакет акцій. В «Укрзалізниці» повідомили, що піввагон виробництва «ФТД Дессау» сертифікований в Україні цього року. Однак у Крюковому впевнені, що це буде не німецький вагон, а виготовлений у СНД або Україні. Із цією думкою згодний і керівник групи експертів консалтингового консорціуму «Менеджмент Консалтинг Груп» Дмитро Підтуркін. За його словами, «ФТД Дессау» не
має потужностей для виробництва такої кількості вагонів, але вона має вже готові вагони або квоти на їхнє виробництво». Зараз попит на вагони набагато перевищує їхню пропозицію. На підприємствах замовлення розподілені до 2012 року. Прийти із грошима на завод і купити там вагони неможливо. Тому й тендер проходив насилу. Підприємства не подавали заявки, чекаючи на підвищення ціни на вантажний рухомий склад. А це станеться неминуче. Те, що «Укрзалізниця» купила вагони не за спекулятивною ціною, — великий успіх. Де «ФТД Дессау» візьме таку кількість вагонів, експертній спільноті невідомо. Це закрита інформація. Можливо, фірма зберегла зв’язок із вагонобудівними підприємствами «Трансмашхолдингу». Але це й не має значення. Головне — це сертифікація запропонованих вагонів «Укрзалізницею». Так чи інакше, гроші за вагони ЄБРР перерахує на рахунки «ФТД Дессау». Певне, підсумком цієї операції Європейського банку стане розвиток німецького машинобудівного бізнесу завдяки реформуванню «Укрзалізниці» на ринкових принципах. Тим часом на підході ще більш масштабний проект — «Український вагон», який ніяк не може затвердити Кабінет Міністрів...
Малюнок Ігоря КИЙКА
нічну базу, кваліфікований персонал і майже 4 тис. м2 вільних виробничих площ. Комплектувальні для ходової частини міг би постачати Луганськ, гумові профілі – Донецьк, листові деталі та алюмінієві профілі – Київ, а скло – Запоріжжя. Керівництво підприємства запевняє, що за таких умов мож-
на налагодити серійне складання 20 вагонів на рік. Для реалізації проекту підприємство має намір залучити польського партнера – корпорацію PESA, де виготовляють електровози, вагони, рейкові автобуси й трамваї. Для створення додаткових потужностей заводу потрібно близько 500 млн грн інвестицій, які, за підрахунками економістів, окупляться через 3,5 роки. Саме таку суму на розвиток метрополітенів Донецька та Харкова закладено у проект держбюджету на 2011 рік. У Львові сподіваються, що в рамках підготовки до чемпіонату Європи його організатори знайдуть гроші й на новий вузькоколійний трамвай.
10
№ 50 (154)
21 грудня 2010 року
Технології
Блискавка в руках Вітчизняна інноваційна продукція з успіхом конкурує на світовому ринку, але майже не затребувана в Україні Анатолій ЛЕМИШ Одним із перших реальних застосувань нанотехнологій стали суперконденсатори, здатні запасати небачені за колишніми уявленнями обсяги електроенергії. Як повідомляла «УТГ», краще за всіх у світі такі пристрої вміють робити в Києві, щоправда, поки тільки у вигляді дослідних партій. Що являє собою суперконденсатор, які його можливості та сфери застосування і які проблеми постають перед виробничниками й ученими під час упровадження нових технологій?
Гонитва за ємністю — Як відомо, звичайний конденсатор складається із двох металевих пластин, розділених шаром діелектрика, — розповідає Юрій Малетін, доктор хімічних наук, науковий керівник київської компанії «Юнаско». — Його ємність пропорційна площі пластин, діелектричній проникності шару діелектрика й обернено пропорційна товщині цього шару. На практиці зменшувати товщину діелектрика нескінченно не можна — станеться його пробій і конденсатор вийде з ладу. Збільшення площі пластин означає «роздування» габаритів приладу й припустиме тільки до певних меж. Для підвищення ємності в суперконденсаторах застосовують електроди зі шпаруватих матеріалів, які мають величезну поверхню – до 2000 м2/г. Електроди суперконденсатора являють собою сформовану особливим чином масу, нанесену на металеву фольгу. Шпари в ній мають розміри від 1 до 2 нанометрів, тобто ми маємо справу з наноматеріалом. Різнополярні електроди захищаються від замикання між собою за допомогою так званого сепаратора – шару шпаруватого діелектрика, проникного для електроліту. Електроди й сепаратор просочують електролітом і поміщають у герметичний корпус. Така конструкція дозволяє запасати величезну ємність — до 10 фарад на см3. Це в 3—4 рази більше, ніж у звичайних конденсаторах.
Якщо старі пристрої можуть дати потужний імпульс протягом приблизно однієї мілісекунди, то суперконденсатори видають імпульси з такою ж потужністю тривалістю до 10 секунд. Використовуються як самі по собі, так і в комбінованих схемах, коли підімкнені паралельно зі звичайним акумулятором. При цьому вони беруть на себе всі пікові навантаження, адже за піків літій-іонні акумулятори можуть вийти з ладу й навіть зайнятися. Із суперконденсатором цієї небезпеки нема, отже, він підвищує надійність схеми живлення й термін життя акумуляторів. Перевага суперконденсатора перед звичайним ще й у набагато вищій енергоєм-
Австралії. Один із визнаних центрів, Інститут транспортних досліджень США, протягом багатьох років тестує суперконденсатори й літійіонні акумулятори із усього світу. Його тести підтвердили, що наші прилади мають найвищу питому енергію. Їхня питома потужність становить 3216 Вт/кг, у той час як у кращих зарубіжних аналогів вона не перевищує 2050 Вт/кг (фірма BatScap, Франція) і 1400 (компанія Ls Cable, Південна Корея). Нагадаю, що питома потужність — це величина максимального заряду суперконденсатора на 1 кілограм його маси. Високих показників продукції ми досягли завдяки застосуванню спеціальних
Олександр Шнайдрук і Юрій Малетін
ності. Утім, слід відзначити, з цього показника вони поки програють сучасним літійіонним акумуляторам разів у 30—40. Річ у тім, що в будьякому хімічному джерелі струму «працює» вся маса електродів. А в конденсаторі — тільки їхня поверхня. А от із питомої потужності суперконденсатори виграють — у них не відбувається ніякої хімічної реакції, що завжди гальмує процес, тут швидкість заряду й розряду визначається тільки процесами дифузії. От чому у світі зростає інтерес до комбінованих пристроїв живлення. — Юрію Андрійовичу, ви щойно повернулися зі США з конференції із суперконденсаторів. Які тенденції вона зафіксувала? — Сьогодні багато фірм світу навипередки конструюють і роблять суперконденсатори. Конференція у Флориді була вже двадцятою. Виступали вчені й виробничники з різних країн — від Китаю до США, від Франції до
методів обробки наношпаруватих вуглецевих матеріалів, ретельному добору катодних, анодних матеріалів та електроліту, а також за рахунок простоти конструкції. — Чим ваші конденсатори відрізняються від зарубіжних аналогів? — Питому потужність ми збільшили за рахунок зниження внутрішнього опору, з яким борються всі розробники. Але ми вирішили цю проблему більш удало, ніж інші: проаналізували всі складові внутрішнього опору й мінімізували все, що піддавалося мінімізації. Однак, вибачте, далі постають питання про виробничу таємницю, про ноу-хау, яких ми не торкатимемось. Але можу показати вам комірку суперконденсатора, яку випускає наше дослідне виробництво. Вага, як бачите, невелика — 183 грами, максимальна питома потужність — близько 30 кіловатів на кілограм ваги, тобто вона може видати приблизно 6 кіловатів у короткому
імпульсі. І якщо в електровозі двигун дає 200 кіловатів, то 20—30 таких комірок достатньо, щоб розігнати його на старті. — Яку ємність комірок досягнуто? — Зараз ми випускаємо суперконденсатори ємністю до 1800 фарад. А раніше робили й до 3500 фарад. Утім, більша ємність зараз не проблема. Для нас сьогодні головне — виставити наш виріб на ринок, і насамперед в Україні. У Китаї на розвиток приладів, які зберігають електроенергію, надаються величезні кошти. А ми, на жаль, у цьому напрямку не розвиваємося взагалі.
Кому винахід? — Будь-якій високотехнологічній компанії в Україні сьогодні нелегко, — констатує Олександр Шнайдрук, директор із розвитку компанії «Юнаско». — Стратегічний фокус держави не спрямований на розвиток нових технологій. Навіть якщо є бажання освоїти нові підходи, винаходи, ноу-хау — уже немає необхідних фахівців, а також відповідних підприємств і зв’язків між ними. Важко бути одним із небагатьох, хто пробиває нові технології. На державному рівні підтримки не відчувається. Тому, з огляду на інтеграційні процеси в усьому світі, ми маємо орієнтуватися на зарубіжні ринки. Сьогодні із цим немає проблем. На нас виходять частіше, ніж ми на кого-небудь. Активно співпрацюємо з різними партнерами, переважно з Європи та азіатських країн, а також з Росії. Працюємо в загальному напрямку наукового й технічного пошуку, яким ідуть усі розвинені країни світу. Це тренд енергетичних інновацій, альтернативних джерел енергії. Розробка суперконденсаторів є важливою ланкою в ланцюжку нових технологій. — Олександре Євгеновичу, відомо, що компанія «Юнаско» співпрацює з Інститутом електрозварювання ім. Патона. Хто ще в Україні зацікавився вашою продукцією? — Ми, звичайно, рекламуємо наші розробки і в Україні, сподіваємося, що хто-небудь із великих промисловців зверне на них увагу. Співробітництво з інститутом Патона перебуває в стадії підписання угод про спільну роботу. Готовий перший договір на поставку партії наших суперконденсаторів для розробки зварювального пристрою нового типу. Якийсь
час виявляли інтерес всілякі невеликі інженерні фірми в Україні, але він поки не втілився в конкретних розробках. Намагалися співробітничати з великими українськими виробниками акумуляторів, але в них, на жаль, немає часу на інновації. Ми пропонували наші розробки вітчизняним виробникам автобусів, бо у світі вже є гарні готові рішення використання суперакумуляторів у транспорті. Надіслалали листа керівникам усіх таких підприємств. Поки реакції немає. Один авіазавод зацікавився нашими джерелами струму. Для авіації важливо, що вони працюють за низьких температур, аж до -500С. Але на тому все й закінчилося. — Чи сприяє чинне законодавство розвитку інноваційних розробок, їхньому впровадженню? — Можливо, щось і написано, але юристи таких пільг, які якось підтримували б, стимулювали б розвиток нових технологій, не виявили. Більш того, ми одержуємо набагато більше різних грантів від Європейського Союзу, ніж від рідної держави. Але гранти — це разова підтримка. А от на законодавчому, юридичноадміністративному рівні такої допомоги реально немає.
Упритул
Зварювання без трансформатора Першими в Україні оцінили величезні можливості суперконденсаторів в Інституті електрозварювання ім. Патона. — Коли Борис Євгенович Патон довідався про те, що в Україні розроблені кращі у світі суперконденсатори, він поставив перед нами завдання: знайти їм «справу» в електрозварюванні, — говорить Давид Калєко, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник інституту. — Недавно ми продемонстрували дослідний екземпляр апарата, який зварює метал за допомогою електроенергії, одержуваної від конденсаторів Малетіна. З’єднання виходить швидке й надійне. — Де можна застосовувати цю технологію? — На нашу думку, наймасовіше застосування таких апаратів — у автомобільній промисловості, у вигляді спеціальних кліщів для точкового зварювання. Стануть вони у пригоді і в суднобудуванні,
і в будівництві. Застосування суперконденсаторів дозволить позбутися важких і громіздких трансформаторів, які звичайно супроводжують електрозварювання. Якщо сьогодні необхідно перетворити 220 вольтів у низьку напругу й при цьому одержати струм 5 кілоамперів, то трансформатор для цього важить не менше 16 кілограмів. Для порівняння: аналогічний пристрій на конденсаторах важить близько 6 кілограмів. Є й ще один нюанс. Під час точкового зварювання трансформатор перебуває безпосередньо у зварюваль-
Давид Калєко
них лещатах. Його не можна поставити десь поруч, бо різко падає сила струму й робітникові доводиться всю зміну тримати лещата вагою 5—8 кілограмів у висячому положенні. Наша апаратура вирішує цю проблему. Апарат буде маленьким, за бажання — ранцевого типу. Із ним можна вести зварювання на будівництвах, на великій висоті — кабель не потрібен. А блоки заряджених конденсаторів можна доставляти, наприклад, краном або лебідкою. Можна приварювати деталі, наприклад, у трюмі корабля, при цьому через малу тривалість зварювального імпульсу набагато менше викид шкідливих газів. Або такий приклад: до всіх трубопроводів, які розташовані в землі, обов’язково на відстані 2 кілометрів одна від одної приварюються так звані шпильки катодного захисту, на які подається напруга, щоб компенсувати різницю потенціалів між трубою й землею. Для їхнього ремонту потрібне зварювання. Колись тягти полями і лісами зварювальний апарат було проблемою: треба приєднуватися до мережі. А з нашою апаратурою все просто: узяв у машину бензиновий генератор, зарядив від нього конденсатор, зварив — і поїхав далі. Крім того, сама труба може бути досить далеко від дороги, до неї не під’їдеш. А із зарядженим конденсатором можна і пішки підійти.
11
№ 50 (154)
21 грудня 2010 року
Технології — Наскільки економічніше зварювання за допомогою суперконденсаторів, ніж звичайне, від мережі? — По-перше, набагато менше витрачається електроенергії. Так, наш апарат для приварювання шпильок споживає її в 6 разів менше, ніж традиційний, за того ж обсягу виконуваної роботи. До того ж нова апаратура зручніше й безпечніше, ніж та, що потребує довгих кабелів. Ще один плюс — вона досить надійна й довговічна. Суперконденсатори також добрі тим, що витримують велику кількість перезаряджень. У нас є кілька перспективних розробок із різних видів зварювання. Уже на виході моделі, які можна демонструвати публіці. Тож упровадження нової зварювальної апаратури — річ цілком реальна. — Ви створюватимете своє виробництво при інституті Патона? — Це питання обговорювалося, але рішення ще не ухвалено. Поки немає готового виробу, не зрозуміло, які потрібні комплектувальні, який штат співробітників і багато чого іншого. Але різні варіанти вже проробляються. — Вартість такого апарата буде набагато вище за ціну старої моделі? — Дослідні партії, звичайно, коштуватимуть дорожче. Потім подешевшають. Наскільки — залежить від масовості випуску. Але в будь-якому разі зручність та економічність їхнього застосування важливіші за ціну.
На правах реклами
Імпульс економії Відновлені за допомогою резонансно-іонної технології акумулятори близькі за параметрами до нових Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО, директор ТОВ «НВО «Верверт» Регенерація властивостей свинцево-кислотних акумуляторів, а також подовження терміну їхньої експлуатації — питання досить актуальне, оскільки заміна акумуляторних батарей (АБ), які відслужили своє (або майже відслужили), — найбільш ємна стаття витрат. Резонансно-іонна технологія успішно вирішує цю проблему, подовжуючи надійну роботу акумуляторів до двох строків заводської гарантії. Завдяки цьому значно заощаджуються кошти на їхню експлуатацію.
Як відомо, в основу роботи свинцево-кислотного акумулятора покладено принцип подвійної сульфатації. Коли АБ розряджаються, на пластинах утворюється сульфат свинцю, причому як на аноді, так і на катоді. За нормальної експлуатації в процесі заряду він трансформується в порівняно твердий пористий електронопровідний двоокис свинцю на аноді й губчастий свинець на катоді. Через певні фактори пористий сульфат свинцю переходить у монокристалічний стан. Утворена фракція неелектронопровідна, фактично діелектрик. У більшості випадків вона є причиною втрати ємності, підвищення внутрішнього опору й призводить до руйнування й об-
кулярних зв’язків. Струмом заряду, що тече між серіями відновлювальних імпульсів, іони, які утворилися при цьому, відводяться від пластини й надалі беруть участь в іонно-обмінних реакціях. Десульфатувальні імпульси досить короткі — не більше
Новий акумулятор
Засульфатований акумулятор
Початок відновлення
Відновлений акумулятор
200 нсек, тому виникнення руйнівних струмів усередині АБ виключене: іони, які перебувають в електроліті, не встигають підійти в зону реакції й розігнатися для «бомбардування» активної маси пластини. Застосовувана між імпульсами пауза спричиняє релаксацію (розслаблення) електроліту. У результаті навіть найбільш застарілі кристали сульфату свинцю переходять в іонний стан, заряд відбувається легко та ефективно. Структура пластин відновлених акумуляторних батарей стає ідентичною новим. Дуже важливо, що відсутній негативний вплив на пластину АБ. На фото 1—4 показано динаміку процесу відновлення пластин за збільшення в 500 разів. Видно, що пластина відновленого акумулятора майже ідентична пластині нового. Відновлення можливе за залишкової ємності від 50%, а в деяких випадках і від 30% від паспортного значення. Акумулятори, які довго зберіга-
Без відриву від виробництва
необхідності на час виконання робіт надається підмінна акумуляторна батарея. В активі компанії — великий список успішно завершених робіт на підприємствах енергетики, зв’язку, транспорту. Багато з них проводилися на АБ, які планувалися до утилізації. Ось лише кілька прикладів. — Стаціонарна батарея 5OPzS380 зберігалася 14 років без підзаряджання. Відновлена з 0% до 104%. — Стаціонарна батарея СК-8 експлуатувалася 20 років. Відновлена з 72% до 109%. — Стаціонарна необслуговувана батарея 10OPzV1000 — гелева, герметизована. Відновлена з 18% до 95%. — Тягова АБ типу 4EPzS420. Відновлена з 59% до 93%.
нології. Він полягає в тому, що на акумуляторну батарею від спеціальних пристроїв подається серія імпульсів, які провокують резонанс у кристалічних ґратах сульфату свинцю. Фактично резонансні явища відбуваються між частотою послідовності імпульсів відновлювального пристрою й час-
Китай переходить на електрику сипання активної маси пластин. Реальний термін експлуатації АБ скорочується в декілька разів.
Унікальний резонанс Раніше пропоновані способи відновлення батарей — введення хімічних приса-
тотою власних коливань молекули кристалічного сульфату свинцю. Унаслідок резонансу напруга на акумуляторі підвищується, досягаючи десятиразового значення від номінального. Це спричиняє в монокристалічному сульфаті свинцю напруженість електричного поля, достатню для розриву моле-
Найменша у світі У національній лабораторії «Сандіа» (США) створена тестова версія найменшої батареї у світі: її анод, виготовлений з оксиду олова, складається з одного нанопро-
гії, підтримку високої працездатності АБ: обстеження, діагностику, відновлення параметрів, монтаж і уведення в експлуатацію. Наші фахівці мають усі необхідні допуски й дозволи для роботи на об’єктах зв’язку, енергетики тощо. Робоча база підприємства оснащена сучасним технологічним, діагностичним обладнанням, транспортом, резервними АБ. Слід відзначити, що за всього різноманіття напрацьованих методик і досвіду нема універсального підходу під час відновлення АБ. Початку роботи передує ретельна діагностика стану батарей, аналіз її результатів і вироблення програми відновлення. Що важливо — застосовувані фахівцями «Верверту» прилади дозволяють виконати діагностику, не виводячи АБ з експлуатації, не відключаючи від зарядного пристрою. Власне відновлення триває від 3 до 10 днів. За
док, заряд малими струмами, вплив реверсними та імпульсними струмами — були дуже трудомісткими й показали на практиці низьку ефективність. Інша річ — новий метод відновлення, що ґрунтується на резонансно-іонній тех-
Тим часом
Китайці вже виробляють суперконденсатори на 100000 фарад. Правда, вони мають солідні розміри, набагато більші, ніж у киян. У Шанхаї на них працюють міські півтролейбусипівавтобуси. У цьому місті відстань від зупинки до зупинки не перевищує кілометра. Машина на станції піднімає штанги, торкається зарядного пристрою, за 30 секунд суперконденсатори заряджаються. Цього вистачає, щоб доїхати до наступної зупинки. Вийшов дешевий та екологічний вид транспорту. Такі машини планують використовувати в 8—10 містах Китаю.
лися без підзарядження й виявилися із залишковою ємністю 0%, відновлюються до 100%. Комплекс заходів дозволяє легко боротися із сульфатацією батарей і таким чином значно збільшити ємність акумулятора, зменшити внутрішній опір, підвищити ККД. Ця технологія одночасно вирішує й інші проблеми, наприклад, обводнювання АБ, замикання їхніх банок (у випадку проростання кристалів сульфату свинцю). Таким чином, резонансноіонна технологія сьогодні — єдиний зручний і ефективний спосіб відновлення параметрів акумуляторних батарей. Вона захищена патентом, випробувана на практиці з 2002 року. Відновлені відтоді АБ успішно експлуатуються дотепер. Технологія позитивно зарекомендувала себе на всіх типах свинцевокислотних акумуляторних батарей, у тому числі гелевих герметизованих.
воду, що у сім тисяч разів тонше за людське волосся. Щоб вивчити характеристики такого мікроанода й краще зрозуміти фундаментальні принципи роботи ба-
тарей, літієвий акумулятор, що перезаряджається, довелося скласти усередині просвічувального електронного мікроскопа (ПЕМ). Несподівано з’ясувалося, що нановолокно з оксиду олова під час заряджання майже подвоюється в довжину — набагато більше,
ТОВ «Науково-виробниче об’єднання «Верверт» (м. Київ) — єдине в Україні підприємство, яке має виняткові права на надання послуг із застосуванням резонансно-іонної технології. Обрана компанією політика якості ставить за мету не тільки надати послугу в рамках домовленостей, а й забезпечити замовника рекомендаціями та рішеннями для подальшої надійної експлуатації акумуляторних батарей. Підприємство виконує повний комплекс послуг з обслуговування промислових свинцево-кислотних акумуляторів за допомогою резонансно-іонної техноло-
Із новинами компанії, окремими виконаними роботами можна ознайомитися в нашому офісі, а також на сайті www.ververt.com.ua Із питань співробітництва звертайтеся за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20 Телефон: (044) 459 0250 Факс: (044) 459 0251 Е-mail: info@ververt.com.ua ніж у діаметрі. Цей факт допоможе уникнути короткого замикання й подовжити термін служби батареї. Раніше вважалося, що коливань зазнає насамперед діаметр. Спостерігати за зарядкою й розрядкою одного нановолокна в атомному масш-
табі досі нікому не вдавалося, бо високий вакуум у ПЕМ ускладнює використання рідкого електроліту. Одним із досягнень учених стала демонстрація того, що іонна рідина з низьким тиском пари (по суті, розплавлена сіль) може функціонувати у вакуумі.
12
№ 50 (154)
21 грудня 2010 року
IT
Другий у Римі Як стати лідером на ринку процесорів Ігор МАШТАЛЯР Боротьба на ринку мікропроцесорів традиційно точиться між двома компаніями-гігантами — Intel та AMD. Те саме, хоча і дещо меншою мірою, стосується ринку графічних адаптерів, на якому присутній ще один потужний гравець — компанія Nvidia. Саме завдяки активній конкуренції вони навипередки демонструють споживачам новітні розробки в галузі мікроелектроніки. Досягнення Intel цього року вражають (див. «УТГ» №39 від 5 жовтня ц. р. «Галактика нових технологій»). AMD також не стоїть на місці — на її рахунку безліч інноваційних розробок та успішне захоплення нового ринку.
Народження нового лідера Мабуть, головним досягненням компанії цього року стало новопридбане лідерство у виробництві відеокарт. За даними Mercury Research, уже в другому кварталі AMD вперше змогла обійти всім відому Nvidiа на ринку дискретних відеоадаптерів із рахунком 51,1% проти 48,8%. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року присутність на ринку дискретної графіки компанії AMD зросла на 10% і рівно стільки ж з тих пір втратила Nvidiа. Серед причин зниження доходів Nvidia експерти називають високу собівартість чипів пам’яті та нестабільну економічну ситуацію в Євро-
пі та Китаї, яку AMD зуміла обернути на свою користь. Проте у цілому на ринку графічних прискорювачів, який окрім дискретних відеоадаптерів включає також інтегровані, з великим відривом знову лідирує Intel — його частка становить 54,3%. За нею йдуть AMD (24,5%) і Nvidiа (19,8%).
Стабільність — ознака класу Значний прогрес досягнуто компанією і за основним напрямком діяльності — у виробництві мікропроцесорів. AMD розширила свою лінійку процесорів Phenom II X6, випустивши нову модель — Phenom II X6 1075T Black Edition, що надійшла в продаж за ціною близько
Довідка «УТГ» Advanced Micro Devices, Inc. (AMD) — американський виробник інтегрованої електроніки Виробничі потужності розташовані в США, Німеччині, Канаді, Китаї, Сінгапурі й Таїланді. На сьогодні це другий за величиною виробник x86 і x64-сумісних процесорів, а також найбільший постачальник графічних процесорів, чипсетів для материнських плат та флеш-пам’яті. Головними конкурентами компанії є Intel і Nvidia.
250 євро. Процесор має тактову частоту 3,00 ГГц. Уже є і потужніша модель з тактовою частотою 3,20 ГГц — Phenom II X6 1090T. Вона так само оснащена шістьма ядрами, функцією TurboCore, L2 кешем по 512 KB і кешем L3 6 Мб. Процесор підтримує сучасну оперативну пам’ять DDR3-1333 МГц і DDR2-1066 МГц.
Тести процесорів останніх поколінь від AMD та порівняння їх з аналогічними процесорами від Intel демонструють, що Phenom II X4 970 лише трохи відстає від подібного процесора Intel, що де-факто зрівнює у правах лінійку процесорів Phenom II X4 та 700-ї моделі із серії Intel i5. А саме ці дві серії знаходяться у найбільш привабливому для пересічного користувача сегменті — тобто дають максимальну продуктивність за порівняно невеликі гроші. В активі Advanced Micro Devices також триядерні процесори PhenomX3, які не мають прямого конкурента з боку Intel. Вони набагато продуктивніші за двоядерні, однак аж ніяк не
Математика в економіці Олександр БІЛИЛОВЕЦЬ У Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» пройшла IV міжнародна конференція студентів, аспірантів і молодих учених «Моделювання й прогнозування економічних процесів». Аналітики, які створюють математичні й комп’ютерні моделі економічних систем, представляли свої проекти оцінки фінансового ризику, ухвалення управлінських рішень в умовах економічної невизначеності та застосування інформаційних технологій в економіці.
Єдиний на сьогоднішній день в Україні такий захід, організований кафедрою математичного моделювання економічних сис-
тем ММЕС і департаментом навчально-виховної роботи НТУУ «КПІ», зібрав у цілому більше ста майбутніх фахівців з економічної кібернетики — галузі науки, що виникла на суміжжі математики, кібернетики та економіки. На відкритті завідувач кафедри ММЕС Володимир Капустян відзначив, що така конференція — чудовий дискусійний майданчик для
молодих учених, які повинні не тільки пропонувати нові методи, а й представляти їх колегам і опонентам у форматі відкритого обговорення. Також організатори відзначають: щороку зацікавленість у таких заходах зростає як в Україні, так і в ближньому зарубіжжі. Пострадянські країни поступово усвідомлюють те, що економічна наука в чистому вигляді не справляється із сучасними викликами. Сьогодні економіст має не тільки знатися на економічних категоріях, а й бути на «ти» з комп’ютерними технологіями, уміти працювати зі спеціалізованим програмним забезпеченням. Моделювання з його допо-
наближаються до чотириядерних, у тому числі і за ціною. Продажі процесорів Phenom X3 почалися навесні 2008 року, але і сьогодні вони єдиний продукт цього класу на ринку. З іншого боку, у Intel зараз є безліч гідних бюджетних процесорів (наприклад, Pentium E5200), які мають порівнянну з Phenom X3 8450 ціну та продуктивність. Можливо, пам’ятаючи часи старих добрих процесорів Athlon XP, я упереджено оцінюю результати тестувань і занадто прискіпливо ставлюсь до лінійки
Phenom. Проте від Phenom X3 8450 хотілося побачити кращі результати. Радимо застосовувати його для завдань, що ефективно використовують багатопотоковість, таких як архівування або кодування медіа. В інших випадках, напевно, краще підійдуть Intel або ті ж Athlon X2. У другому кварталі 2009 року AMD створили Propus — надзвичайно дешевий кристал для чотириядерних процесорів. Ціну вдалося мінімізувати за рахунок відмови від кеш-пам’яті третього рівня. Зрозуміло, що цей недолік (лише частково компенсований більш швидким, ніж у Phenom II, контролером оперативної пам’яті) істотно позначився на загальній продуктивносмогою діяльності підприємств або фінансових установ дозволить оцінювати можливості розвитку організації, ураховувати вплив зовнішніх чинників, знаходити способи мінімізації або нівелювання ризиків. З огляду на посткризове становище економіки й наслідки фінансовоекономічної кризи, найбільший інтерес учасників наукового форуму викликали теми, присвячені принципам функціонування банків, прогнозуванню валютних курсів та інфляційних процесів (у тому числі з використанням нейромереж — матмоделей, що ґрунтуються на принципі функціонування біологічних нейронних мереж), оцінці оптимального розподілу ресурсів. Так чи інакше майже всі обговорювані теми актуальні для українських реалій. Тому немає
ті пристрою, проте в рамках ринкової конкуренції визначальну роль відіграє саме невелика ціна. У результаті AMD вдалося знизити вартість чотириядерних процесорів до 150 доларів, на що в Intel все ще немає адекватної відповіді. У сегменті ж «до 100» тільки AMD має процесори, які підтримують більше двох потоків обчислень.
Тільки вперед На нещодавньому 6-му щорічному технічному форумівиставці AMD Technical Forum & Exhibition 2010 компанія вперше продемонструвала своїм бізнеспартнерам пристрій прискореної обробки (Accelerated Processing Unit — APU) AMD Fusion із кодовою назвою Llano, призначений для звичайних і надтонких ноутбуків, а також стаціонарних ПК. Під час демонстрацій APU Llano одночасно вирішував три завдання з високою інтенсивністю обчислень у середовищі Microsoft Windows 7. Серед них — розрахунок значення π до 32 млн знаків після коми і декодування відео високої чіткості з диска Blu-Ray. За одночасної обробки завдань з інтенсивним зверненням до центрального процесора і відтворення відео додаток nBody DirectCompute від Microsoft показав продуктивність близько 30 млрд операцій із плаваючою комою за секунду. «Широкі можливості послідовної і паралельної обробки даних APU Llano можуть змусити OEMвиробників і споживачів переглянути свій підхід до сумнівів, що представлені рішення згодом будуть упроваджені в реальному секторі економіки.
До речі Чудовий вітчизняний приклад застосування на практиці економіко-математичного моделювання — економічна модель для прогнозування економічних криз, розроблена співробітниками київського науковотехнічного центру «Психея» і Національного університету «Києво-Могилянська академія». Вона ґрунтується на новій ресурсній моделі економічних циклів — регулярних коливань рівня ділової активності від економічного буму до спаду. За словами авторів, за час тестування на прикладі даних з економіки США (за останні 40 років) та Іспанії (за останні 18 років) модель не дала жодного по-
обчислень», — сказав Кріс Клоран, віце-президент корпорації і генеральний менеджер відділення клієнтських систем AMD на демонстрації новинки. «Можливості Llano дійсно не обмежені, і наші сьогоднішні демонстрації є прикладом того, на що здатний цей процесор у компактних пристроях із тривалим часом безперервної роботи від батарей. Сьогодні всі споживачі віддають перевагу цифровому способу життя — соціальним мережам, іграм, відтворенню та запису відеофільмів, який можна збагатити за допомогою Llano, забезпечивши більш інтерактивний, яскравий і захоплюючий досвід», — пояснив він.
Що буде завтра? Компанія AMD, як і компанія Intel вже має в своїх лабораторіях зразки процесорів завтрашнього дня. Але до того часу, коли в 2011 році вийдуть перші процесори AMD з інтегрованою графікою, Intel випустить у світ уже друге покоління таких процесорів — 32-нм Sandy Bridge. Сьогодні технологічне лідерство утримує Intel, але вартість її рішень доволі висока. Користувачам, які бажають мати найбільшу якість за найменшу ціну, варто уважно придивитися та порівняти продукцію обох компаній. Якщо процесори AMD з інтегрованою графікою коштуватимуть помітно менше, ніж аналогічні пристрої від Intel, AMD отримає шанс розвинути перевагу і збільшувати свою долю ринку графічних адаптерів. милкового сигналу й не пропустила жодної економічної кризи. Більш того, початок останньої рецесії в США й головні удари світової фінансової кризи були точно передвіщені за кілька місяців до того, як вони вибухнули. До того ж за допомогою комп’ютерної реалізації моделі вперше вдалося пояснити статистичний зв’язок між цінами на нафту на товарних біржах і темпами загального економічного зростання, а також зі значною точністю спрогнозувати світові ціни на паливо. Запропонована українськими фахівцями модель, утім, ще не встигла потрапити в поле зору західних економістів. Інтерв’ю з одним із авторів розробки, директором НТЦ «Психея» Геннадієм Рябцевим — у наступному номері «УТГ».
№ 50 (154)
21 грудня 2010 року
13
IT Транспорт
Таємне знання мікрочипа Україна технічно готова до введення біометричних паспортів, які дадуть нашим громадянам право на виїзд за межі країни та в’їзд в іноземні держави в безвізовому режимі Валентина ГАТАШ Трагічні події у США 11 вересня 2001 року довели, що глобалізований світ потребує посилення контролю над перетинанням державних кордонів. Звичайні закордонні паспорти з їхньою уразливістю до підробки мали піти в минуле. Уряди різних країн почали впроваджувати в них зчитувану електронікою біометричну інформацію, що ґрунтується на персональних фізичних і поведінкових характеристиках. Фахівці вважають, що це зробить пересування світом терористів та інших злочинців неможливим.
Перехід на нові ідентифікаційні документи є першим пунктом у Плані дій із уведення безвізового режиму для громадян України, які в’їжджають у ЄС. Фахівці українського консорціуму «ЕДАПС» заявили, що готові почати виробництво біометричних закордонних паспортів із 1 лютого 2011 року. Залишилося виділити необхідні кошти й ухвалити відповідні закони.
Контроль за кожним — безпека для всіх Процедура одержання нового паспорта досить проста. Оператор записує дані громадянина, фотографує його, фіксує за допомогою спеціального планшета особистий підпис, бере відбитки вказівних пальців. Потім уся ця інформація оцифровується й заноситься на електронний чип, убудований у першу полікарбонатну сторінку закордонного паспорта. Його розпізнавальний знак — спеціальний логотип на обкладинці. Частково в чипі дублюються відомості, внесені в документ і стандартними друкованими методами, —
Заступник директора «ЕДАПС» Олександр Драников демонструє журналістам зразок е-паспорта, виготовленого консорціумом «ЕДАПС» для співробітників Interpol
фотографія, прізвище, ім’я, по батькові, номер паспорта, дата видачі й термін дії. Однак під час розроблення врахована й можливість внесення додаткових біометричних даних — це може бути відбиток пальця, відскановане зображення райдужної оболонки ока або інша індивідуальна характеристика. За словами розробників, паспорт із електронним чипом зберігається так само, як і звичайні документи. У той же час електронний паспорт — це цілісна автоматизована інформаційна система, до якої входять не тільки самі документи, а й прилади для їхнього читання, установлені в аеропортах і на митних постах різних країн, а також спеціальна база еталонів біометричних даних громадян. Крім складності підробити паспорт (українські розробники заявили, що в нього 25 ступенів захисту), цей високотехнологічний документ має й інші переваги. Прилади швидше й точніше можуть ідентифікувати людину, ніж найдосвідченіший співробітник відповідних держорганів. У США й деяких європейських країнах на прикордонних пунктах власники біометричних закордонних паспортів уже зараз користуються спеціальними коридорами,
Читай, машино! Анна ГРЕЧАНИК По суті, біометричний паспорт — не таке вже й нововведення. У Сіамі, Камбоджі, Бірмі й Тибеті знайдено найдавніші «складані книги», запечатані глиняними печатками. На них немає ніяких зображень, крім звичайного малюнка ліній пальців,
що належали особі, яка поставила цю печатку. А про єгиптян, асирійців і вавилонян годі й казати. Багато прообразів сучасних юридичних документів скріплені глиняними печатками з відбитком нігтя. Це цілком можна вважати прототипом одного з
оскільки внесення інформації з документа в системи контролю відбувається майже миттєво, на відміну від обробки паперового носія. США і Європа визначили біометричну ідентифікацію тих, хто перетинає їхні кордони, стратегічним напрямом на найближчі роки. Автоматизовані системи фіксуватимуть зазначені в документах характеристики, порівнюватимуть їх із внесеними в базу даних еталонами та ухвалюватимуть рішення щодо відповідності. Відсутність або наявність біометричного закордонного паспорта буде одним критерієм під час одержання дозволу на відвідування тих або інших країн.
Нас усіх оцифрують — Вступ у епоху біометричної ідентифікації особистості — факт, що здійснився, — говорить Тетяна Тимофєєва, головний експерт Державного науково-дослідного експертно-кримі налістичного центру МВС України. — Біометрія в найближчому майбутньому відіграватиме головну роль у питаннях персонального розпізнавання в багатьох сферах економіки, правопорядку, захисту інформації, охорони здоров’я та приватного життя. найцікавіших сучасних методів біометричної аутентифікації людини — за піднігтьовим шаром шкіри. По-справжньому проблема документальної посвідки про особу постала тільки в пізнє середньовіччя разом із зародженням державності в сучасному розумінні. Це була епоха чуми, злиденних бурлак, шпигунів, купців і прочан, які безконтрольно кочу-
— Можна сказати, що природна здатність людей упізнавати один одного теж ґрунтується на біометричній інформації? — Так, звичайно. Одержуючи дані від органів чуттів, наш мозок автоматично ідентифікує знайомих нам людей. Причому він здатний відкидати незначущі деталі, такі як освітлення, ракурс, оточення, одяг, зачіска й навіть дещо змінені фізичні ознаки, наприклад шрами на обличчі або збільшення ваги. І в сукупності оцінювати значущі — пропорції обличчя й тіла, ходу, голос, запах. Результати такого сканування дуже швидко і, як правило, несвідомо співвідносяться з даними, які зберігаються в нашій пам’яті. Однак зовсім не всі індивідуальні риси, необхідні для впізнавання, однаково важливі для людини та електроніки. Якщо обличчя, форма руки або голос можуть бути інформативними і для людини, і для машини, то відбитки пальців і губ, зображення сітківки й райдужної оболонки ока, сегменти ДНК, термограми кисті руки або малюнок кровоносних судин можна ідентифікувати тільки за допомогою приладів. Найзручнішим біометричним параметром є відбиток папілярних ліній на подушечках пальців, малюнок яких у кожного індивідуальний. У Китаї та Японії такі «печатки» ставилися під шлюбними контрактами, за ними ідентифікували злочинців ще в VII столітті. — Якщо відбиток пальця успішно використовується так довго, навіщо потрібні такі характеристики, як малюнок райдужної оболонки ока або сітківки? — У дактилоскопії, як і в будь-якого окремого методу, є свої недоліки. Наприклад, достатньо забруднити або ушкодити шкіру, і прилад може неправильно розпізнати складний папілярний візерунок. Крім того, зовсім неважко вивали Європою. У XVI столітті з’явилися «чумний» і «військовий» паспорти, а також паспорти для ремісників та євреїв. Російська імперія однією з перших у світі ввела закордонні паспорти. На початку ХІХ століття вони з’явилися у Франції та поширилися всією Європою. До речі, машинозчитуваний паспорт почали розробляти
готовити зліпок із відбитка чужого пальця, залишеного на склі або іншій гладкій поверхні. Що й продемонструвала група німецьких хакерів, викравши «пальчики» міністра внутрішніх справ Німеччини В. Шойбле, який активно виступав за внесення відбитків пальців в електронні паспорти. Під час одного зі своїх виступів міністр доторкнувся до склянки з водою — і малюнок його пальця був розтиражований у Інтернеті. І все-таки біометричні методики з різним ступенем надійності вказують на те, що ми маємо справу з тим самим суб’єктом, а багато індивідуальних параметрів людини згодом або під впливом яких-небудь зовнішніх чинників можуть так змінюватися, що машина її «не впізнає». В ідеалі характеристика має бути універсальною, унікальною, постійною, яку легко збирати. — Як можна нівелювати недоліки біометрії? — На нинішньому етапі розвитку біометричних технологій до ідеалу можна наблизитися, тільки використовуючи композиційну систему захисту. Включення в єдиний комплекс різних, незалежних один від одного біометричних показників посилює захисні властивості самої системи й дозволяє долати суто технічні проблеми. Приміром, установлено, що 5% населення мають відбитки пальців, які не розрізняє сканер, і на ринку захисних технологій уже існують комбіновані (мультимодальні) біометричні системи. Крім того, підробка одного біометричного параметра в принципі можлива, декількох — теж, хоча технічно зробити це складніше, а за використання великої кількості характеристик вона наближена до нуля.
Елвіс Преслі прилетів у Амстердам... На сьогодні біометричні характеристики є кращими ідентифікаторами. Ними зручно користуватися і тим, хто здійснює контроль, і тим, хто такі документи має. Але питання надійного зберігання такої інформації й
Малюнок Ігоря КИЙКА
захисту від перехоплення і досі є актуальним. Так, у Німеччині електронні бази даних держустанов з інформацією про тисячі громадян три місяці були у відкритому доступі — службовці забули змінити пароль, використаний у документації як приклад. А в Південній Кореї були викрадені відомості про декілька мільйонів клієнтів інтернет-провайдерів із персональними номерами, телефонами, адресами, причому серед потерпілих були міністр внутрішніх справ і керівник секретної служби. Схожий випадок стався у Великій Британії, де в міністерстві оборони щез жорсткий диск із даними сотень тисяч військовозобов’язаних, їх адресами, банківськими реквізитами, номерами паспортів, правами водія. Хакери вже замірялися й на біометричний паспорт. Для демонстрації уразливості цього документа група The Hacker’s Choice виготовила у 2006 році підроблений документ на ім’я Елвіса Преслі. У терміналі аеропорту Амстердама дані з паспорта були без перешкод прочитані й показані на екрані. Правда, цей факт не дуже занепокоїв фахівців. На відміну від сканерів прикордонного контролю, використаний хакерами внутрішній термінал був лише довідковим пристроєм, він зчитував дані з паспорта, але не перевіряв цифровий підпис за базою даних. Однак не треба забувати, що в принципі все зроблене руками однієї людини може повторити інша. Наприклад, багатовікова історія виготовлення грошей — це хроніка перегонів навипередки держави й фальшивомонетників. Чи чекає така ж доля на біометричні паспорти, покаже час. Але зараз більшість прогнозів зводиться до того, що інтенсивний розвиток мультимедійних цифрових технологій і, як наслідок, їхнє здешевлення дозволять не тільки розробити принципово нові підходи до ідентифікації особистості, а й упровадити їх у широке повсюдне використання. ще в 1968 році, і одним із головних завдань було прискорення проходження паспортного контролю. У 1980 році в США, Канаді та Австралії з’явився документ Міжнародної організації цивільної авіації за назвою ІКАО Doc 9303 – «Паспорт із можливістю машинного зчитування».
14
№ 50 (154)
21 грудня 2010 року
Відкриття
Отруєний код Бактерія з озера Моно замінила миш’яком фосфор у своїй ДНК Анатолій ЛЕМИШ Співробітник лабораторії астробіології НАСА Фелісія Вольф-Саймон (США) оголосила про відкриття, здатне похитнути усталені теорії про існування й розвиток життя. У статті, опублікованій у журналі Science, вона описала бактерію, яка для формування своїх молекул ДНК використовує не фосфор, як інші земні бактерії, а миш’як — смертельну отруту для всіх відомих форм життя.
Відповідно до сучасної теорії, до молекули ДНК входить, серед інших сполук, фосфат, який складається з п’яти атомів: одного — фосфору й чотирьох — кисню. Отже, якщо немає атома фосфору, немає і фосфату. Немає фосфату — немає молекули ДНК. Немає ДНК — немає життя. Однак бактерія GFAJ-1 цієї теорії, певне, не читала.
На зло теорії Учені досліджували мул озера Моно в Йосемітському національному парку (штат Каліфорнія). Останні 50 років водойма позбавлена припливу свіжої води, тому насичена сіллю, лугами, а також миш’яковими сполуками, які вимиваються з гірських порід. У цьому розчині, в умовах, у яких не може вижити жодна земна істота, виявлено живу бактерію. Про токсичність миш’яку відомо із часів Давньої Греції. Він блокує дію ферментів, які відповідають за роботу клітин. Таким чином, організм сам себе отруює. Але на бактерію, якій учені дали «кодову назву» GFAJ-1, ця отрута, схоже, не діє. Більш того, вона навчилася використовувати її, убудовуючи у свої молекули. Досі вчені вважали, що для життя на Землі існує шість основних будівельних матеріалів: вуглець, водень, азот, кисень, фосфор і сірка, їх позначають абревіатурою CHNOPS. Фосфор — частина хімічної основи ДНК і РНК — структур, що несуть генетичні інструкції для життя, уважається істотним елементом для всіх живих клітин. Крім того, фосфор — центральний компонент молекули аденозинового трифосфату, що несе енергію клітинам. Входить він також до складу фосфоліпідів, які формують клітинні мембрани. У той же час миш’як, хімічно подібний до фосфору, але більш активний, руйнує метаболічні шляхи в клітині, що неминуче веде до її загибелі.
— ICP-MS і NanoSIMS, показали розподіл різних хімічних елементів у межах клітин GFAJ-1 і продемонстрували чітку відмінність між клітинами, вирощеними з миш’яком і з фосфором. Як відомо, молекули ДНК і РНК складаються із чотирьох типів азотистих органічних сполук — нуклеотидів, які, чергуючись, утворюють довгий ланцюжок. Їхні сполуки — це і є те, що називають генетичним кодом. Між собою ці «стовпи спадковості» пов’язані за допомогою молекули цукру рибози й фосфорної кислоти, яка у цієї
Едвард Вейлер мислить ще глобальніше: — Ми розширили поняття «життя». Тепер, щоб знайти його поза Сонячною системою, нам треба думати ширше, різноманітніше. Раніше роздуми про те, що основою життя може стати не тільки шістка CHNOPS, можна було знайти лише в книгах фантастів. Правда, частим «гостем» у них був не миш’як, а кремній, який заміняв вуглець. Виникла навіть назва — «кремнієорганічне життя». Тепер же альтернативна форма життя описана в Science Express. Коментуючи результати роботи Вольф-Саймон, почесний член Фонду прикладної молекулярної еволюції (США) Стівен Беннер відзначив, що миш’як за своїми хімічними властивостями багато в чому схожий на фосфор, однак, убудовуючись у структуру ДНК і
Бактерія GFAJ-1
Труїли ми її, труїли... Лабораторія астробіології НАСА почала дослідження дивовижної бактерії. У посудину, де її вирощували, почали додавати миш’як, поступово збільшуючи концентрацію. Бактерія виживала. Далі її «морили» фосфорним голодом (тобто не давали матеріалу для побудови своїх ДНК). Культура не загинула, а більш того, розвивалася на 60% швидше, ніж у присутності фосфору. І тільки коли припинили додавати і фосфор, і миш’як, припинила розмножуватися. У контрольній групі інша культура клітин GFAJ-1 живилася фосфором замість миш’яку. Ці клітини також виросли й розділилися. Виявилося, що GFAJ-1 здатна живитися то однією речовиною, то іншою, залежно від того, скільки того або іншого елемента міститься в розчині. Фелісія Вольф-Саймон провела такий експеримент. У живильне середовище, де жили бактерії GFAJ-1, додала «мічені» радіоізотопи миш’яку, щоб з’ясувати, де саме в клітині локалізуються атоми отруйної речовини. Результати приголомшили. Дані, отримані методами мас-спектрометрії
Довідка «УТГ» Миш’як (As) — хімічний елемент групи фосфору (Р) з атомним номером 33 у періодичній системі елементів Менделєєва. У природі, як правило, зустрічається у вигляді домішки в рудах кольорових металів. Саме на такі сполуки багате дно озера Моно.
Фелісія Вольф-Саймон
бактерії замінена на споріднену з нею миш’якову кислоту. Приблизно одна десята миш’яку, поглиненого бактеріями, закінчилася його вбудовуванням у ДНК і РНК.
Чи є життя на Сатурні? Результати досліджень Фелісії Вольф-Саймон знайшли живий відгук у науковому співтоваристві США. Майкл Нью, астробіолог НАСА, уважає дані експериментів проривними: — Відкриття організму, що здатний використовувати миш’як, щоб побудувати компоненти клітини, указує, що життя може сформуватися за відсутності фосфористих сполук. Якщо така несподівана для науки поведінка існує на Землі, то в космосі може бути повно й більш фантастичних істот. Таким чином, збільшується ймовірність виявлення життя, яке ґрунтується на іншій «моделі». Це відкриття розширює наше розуміння умов, за яких може процвітати життя. Керівник однієї з наукових програм NASA доктор
РНК, він стає «слабкою ланкою» — утворені ним хімічні зв’язки легко розриваються. «У той же час підвищена реакційна здатність миш’яку, що негативно впливає на стабільність біологічних молекул за кімнатної температури, може бути корисною, якщо біологічна молекула виконуватиме свої функції за низьких температур, як, наприклад, на супутнику Сатурна Титані», — додав Беннер. — Ця історія зовсім не про те, що в озері Моно знайшли бактерії на миш’яку, — підбиває підсумок Фелісія Вольф-Саймон. — Наше відкриття — це нагадування: форми життя можуть бути більш непередбачуваними.
біології та вірусології імені Д.К. Заболотного: — У принципі, з огляду на термодинаміку таке цілком припустиме. Бо арсенат (сполука миш’яку, стійка у воді) за розміром іонного радіуса близький до фосфату. Утім, відразу давати позитивну або негативну оцінку цьому відкриттю некоректно. Як правило, після першого повідомлення кілька вчених і навіть цілих лабораторій кидаються перевіряти його. І тоді або відмовляються від такої ідеї, або підтверджують її. А взагалі, такі сенсації вже були. Так, років тридцять тому в одній бактерії замість традиційної молібденвмісної нітрогенази виявили ванадієву. Протягом року точилася дискусія, після чого відразу декілька наукових груп підтвердили це відкриття. — Чи може відкриття незвичайної бактерії змінити нинішні уявлення про зародження життя на Землі? — Думаю, ні. Колись уважалося, що вище температури кипіння води життя неможливе. Потім відкрили бактерії у гейзерах і в «чорних курцях» — підводних океанічних вулканах, розташованих на кілометровій і більшій глибині, де дуже високий тиск, і магма, що виливається, потрапляючи в товщу морської води, має величезну температуру. Там і знайдено бактерії-екстремали. Щоб їх досліджувати, треба тримати культуру в автоклаві за тиску в десятки атмосфер і температури в сотні градусів за Цельсієм. Зараз вивчати бактерії з «чорних курців» не дуже хочуть — спробуй вести дослідження в пічці, яка працює цілодобово. Побачили, що такі є, — і добре. У свою чергу ми, вивчаючи антарктичні екосистеми, переконалися, що в природі немає нічого неможливого. У найбільш екологічно чистій зоні ми виділили штами, які живуть за гігантської концентрації хроматів у воді — 160 грамів на літр, у той час як лише 100 міліграмів на літр смертельні для інших бактерій.
Переворот відкладається
— Тобто для вас не дивно, що мікроорганізми пристосувалися жити в умовах, згубних для їх «побратимів»?
На відміну від американських учених, їхні українські колеги припускають існування бактерій, подібних до GFAJ-1, однак не бачать у цьому особливої сенсації. Подію коментує Олександр Таширев, доктор технічних наук, завідувач відділу біології екстремофільних мікроорганізмів Інституту мікро-
— Саме так. Виявивши такі бактерії, ми просто не вважали за потрібне робити із цього сенсацію. Звичайно, усе це надзвичайно цікаво — нові мікроорганізми, нові їхні взаємодії з навколишнім середовищем. Але щоб змінювати уявлення про зародження життя... Для цього, мабуть, немає підстав.
Діамант Усесвіту Планета, поверхня якої може складатися з алмазних порід, відкрита групою британських і американських учених, повідомляє BBC.
Висновок про алмазний склад зроблений на основі вивчення атмосфери планети за допомогою космічного телескопа NASA Spitzer. Як виявилося, там надзвичайно високий уміст вуглецю. Підрахунки показали, що таке небесне тіло повинне мати поверхню з алмазів і графіту. Алмазна планета розташована на відстані 1,2 тисячі світлових років від Землі.
Ноу-хау від Фенікса Голлівудський робот, який швидко відновлює свій первісний вигляд після великого ушкодження, — уже не фантастика з огляду на останні досягнення в галузі систем моніторингу та визначення збитку структурних схем.
Дослідники з Університету Аризони створили матеріал, здатний не тільки визначати ушкоджені ділянки й завдану шкоду в конструкційному матеріалі, а й зцілювати його. Мета розробки автономних адаптивних структур — здатність імітувати біологічні системи, наприклад кістки, зупиняти процес руйнування та самовідновлюватися.
Новий матеріал використовує в принципі своєї роботи «пам’ять форми» полімерів із вбудованою волоконно-оптичною мережею, яка функціонує як датчик виявлення ушкоджень, і системою доставки тепла для стимулювання відповідної реакції. Така система здатна підвищити запас міцності матеріалів у 11 разів. Для новинки знайдеться багато різних сфер застосування. Залишається тільки дочекатися випуску її комерційної версії.
№ 50 (154)
21 грудня 2010 року
15
Закон збереження думки
Колумб Новоросії ВОЛОДИМИР ОТРОЩЕНКО Видатний геолог, археолог і промисловець Олександр Поль заклав основи моці й слави України індустріальної
Роду славного й легендарного За батьківською лінією Олександр Миколайович Поль був естляндським німцем, а за материнською — справжнім українським козаком. Його дід, майор Іван Іванович Поль, вступив на російську службу за часів Катерини ІІ, воював на російсько-турецькій війні, після закінчення якої в 1791 році одержав за ратні заслуги 1500 десятин землі й енну кількість кріпосних душ біля річки Мокра Сура в новоствореному Верхньодніпровському повіті Катеринославської губернії. Там, у маєтку Малоолександрівське, 20 серпня 1832 року й народився майбутній першовідкривач криворізьких залізних руд. А от мати Олександра Поля Ганна Павлівна була онукою українського наказного гетьмана початку XVIII століття Павла Полуботка. Із його ім’ям пов’язують відому легенду про нібито заховану в британському банку сорокавідрову бочку із золотом. На початку 90-х тема «золота Полуботка» не сходила зі шпальт газет. Були вручну підраховані відсотки, які набігли за століття, і з’ясувалося, що Об’єднане Королівство винне кожному жителеві України 38 кг золота. Це в нинішніх рекордних цінах приблизно $1 млн. Однак леген-
Пам’ятник Олександру Полю
дарної «золотої бочки» так і не знайшли. Навчався Поль у знаменитій Полтавській гімназії, де вчилися І. Котляревський і М.Старицький, а потім вступив на юридичний факультет Дерптського університету — одного із кращих у Росії середини XIX століття (зараз це найстаріший у Естонії Тартуський університет). Закінчив він курс зі ступенем кандидата дипломатичних наук у 1854 році.
Справжнє багатство Невідомо, чи знав онук гетьмана, що він спадкоємець таких багатств. Однак шукав молодий допитливий дворянин інші скарби: історичні артефакти й залізні руди, які перетворили провінцію на півдні Російської імперії
на промислове місто. Узагалі, в особистості Олександра Миколайовича якнайкраще поєдналися український романтизм і німецька педантичність. Після повернення у свій маєток Поль почав вивчати околиці. «Закінчив я курс наук, повернувся в рідні степи, взяв у руки паличку й пішов пішки оглядати могили, городища й урочища», — писав пізніше Олександр Миколайович. Особливу увагу молодого дослідника привернуло урочище Дубова балка на правому березі ріки Саксагань, неподалік від селища Кривий Ріг. Місцевість ця являла собою віковий дубовий ліс із величезними скелями та печерами. Який же був подив О. Поля, коли він знайшов у балці вихід на поверхню залізної руди. Це значуще геологічне й економічне відкриття відбулося в 1866 році й стало переломним як у долі вченого, так і для всієї України. За тисячу франків на місяць Поль запросив професора-геолога Штріппельмана з уславленої Фрайбурзької гірничої академії для наукового висновку та обстеження покладів на місці. Німецький експерт погодився допомогти одноплемінникові, приїхав і зробив вражаючі висновки про надзвичайну корисність знахідки. Переконавшись у високій якості криворізької залізної руди, Поль захопився ідеєю її розробки, розуміючи, що разом із донецьким вугіллям вона — справжній скарб, що це відкриття може зробити тиху, сонну губернію багатим промисловим регіоном.
Він викупив урочище Дубова балка в приватну власність і узяв під оренду на 99 років у держави рудникові поклади Криворіжжя. Відкриття Поля не знайшло підтримки у вищої влади. Причини начебто були об’єктивні: Російська імперія переживала шок після поразки в Кримській війні. Суб’єктивною ж перешкодою стала хронічна закостенілість мислення царських чиновників. «У той час як на сході Катеринославської губернії тим, хто хотів розробляти залізні руди досить поганої якості, надавалася всіляка допомога, Полю, у якого були найбагатші поклади руди, не тільки не допомагали, а й навіть заважали, поширюючи безглузді чутки про «фанатика Дубової балки». Його задум називали вигадкою, його самого вважали маніяком, мало не божевільним», — писав біограф І.Ф. Вертоградов сто років тому, у 20-ту річницю смерті видатного вченого й підприємця. Довелося кликати на допомогу Париж. Не зумівши вмовити місцевих капіталістів, Поль переконав їхніх французьких колег у тому, що необхідно створити спеціальну компанію й вкласти гроші в розробку криворізьких руд.
Амурський міст
У Парижі було засновано «Акціонерне товариство залізних руд Кривого Рогу», яке вже через 15 років стало світовим лідером із видобутку руди. Багато років пішло в О. Поля й на створення стратегічної магістралі, яка з’єднала Кривбас і Донбас. А побудований ним Старий (Амурський) залізничний міст через Дніпро за його технічну досконалість був визнаний гідним золотої медалі на Всесвітній виставці 1889 року в Парижі. Одночасно з Ейфелевою вежею, до речі. Уже пізніше вкладати гроші у розвиток Донбасу почали англійці. Серед них був і Джон Юз, який побудував великий металургійний завод, з якого й почався Донецьк. Так Олександр Поль став першопрохідником промислової розробки залізних руд Кривбасу, а Д. Юз — усеросійським лідером переробки її на метал.
По заслузі й честь Заслуги Олександра Поля були очевидні навіть для його недругів, а подяці співгромадян-земляків не було меж. Поля обрали по-
чесним громадянином столиці Придніпровського краю, його ім’я з’явилося на почесній дошці в залі міської думи, стипендію його імені заснували в Санкт-Петербурзькому гірничому інституті й Катеринославському реальному училищі, попечителем якого він став. До самої смерті Поль не облишив свого захоплення — колекціонування стародавностей і артефактів, яке зробило його в той час найвідомішим археологом на півдні Новоросії. Колекцію, що оцінювалася більш ніж у 200 тисяч рублів, Поль передав в Історичний музей, який власним коштом і побудував на Соборній площі Катеринослава. Зараз будинок музею — одна із прикрас міста. На жаль, життя О.М. Поля раптово перервалося на зльоті: він раптово помер 26 липня 1890 року. …У багатьох країн і регіонів є свій символічний камінь. Малахіт — символ російського Уралу, а граніти — нашого Полісся. Янтар-бурштин асоціюється з Волинню, а агат, сердолік та яшма невіддільні від Кримських гір. Такий же кам’яний символ є й у Придніпров’я. Ім’я йому — джеспіліт, мінерал із групи залізистих кварцитів, який на Заході ще називають залізистою яшмою. Він має оригінальне забарвлення у вигляді чорно-червоних або чорнобордових шарів, чим досить схожий із прапором запорізьких козаків, предків Олександра Поля. Не випадково біля підніжжя пам’ятника Колумбу Придніпров’я на головному проспекті Дніпропетровська лежить брила криворізького джеспіліту — тієї самої залізної руди, на якій ґрунтується сила й слава регіону вже півтораста років.
16
№ 50 (154)
Легкі, як повітря бачений убудований кардрідер формату SD. Розташування портів симетричне. Від оптичного привода інженери Apple, очевидно, вирішили відмовитися остаточно, і в жодній із моделей його немає. Утім, ті, хто бажає, можуть придбати фірмовий зовнішній дисковід. Нові Mac Book Air, як і раніше, будуть одними з найтонших ноутбуків на ринку (їхня товщина в закритому стані лише 1,7 см). При цьому металевий корпус має достатню міцність для того, щоб користувач не міг випадково зламати пристрій. Покриття із класичного анодованого алюмінію стійке до подряпин, тому ноутбуки можна використовувати без спеціального чохла. А завдяки компактному розміру (32,5 на 22,7 см) навіть старша модель легко поміститься майже в будь-якій сумці або портфелі. Використання сучасних енергоефективних рішень дозволило забезпечити ком-
Генеральний директор американської корпорації Apple Стів Джобс представив на недавній конференції компанії оновлену лінійку ноутбуків Mac Book Air. Перші моделі цієї серії вже почали з’являтися в продажі в Україні. Головна відмітна риса нових комп’ютерів — відмова від традиційних жорстких дисків і перехід на використання SSD (твердотільних накопичувачів) об’ємом 64, 128 і 256 Гб. Раніше такі накопичувачі були доступні тільки в топових версіях лептопів, та й то опціонально. В основі нової лінійки «макбуків» — енерогоефективні процесори серії Intel SU. Кількість портів інтерфейсу цілком традиційна для ноутбуків фірми Apple — мінімальна. Пристрої обладнані двома USB-портами, роз’ємом mini-display для підключення зовнішнього монітора й 3,5 мм аудіороз’ємом. У 13-дюймових комп’ютерах додатково перед-
КРОССВОРД
п’ютерам досить добрі показники автономної роботи, навіть із урахуванням того, що через мініатюрність корпуса довелося використовувати акумулятори досить середньої ємності — 5000 мА·год. У режимі середнього навантаження за ввімкненого підключення за Wi-Fi молодша модель працює приблизно 4,5 години, а старша — трохи більше шести. Локалізовані ноутбуки Mac Book Air в Україні можна придбати за $1400—$2400 залежно від конкретної моделі. Із жалем відзначимо, що націнка щодо американської ціни становить близько $400.
Lady Gaga, «КаZантип» і вентилятори Компанія Google представила список найпопулярніших пошукових запитів, з якими користувачі зверталися до української версії цього пошуковика протягом 2010 року. Ця ініціатива називається Zeitgeist (з нім. — дух часу) і дозволяє відстежити, які теми, події й люди найбільше хвилювали українців цього року. Редакція «УТГ» нагадує, що Google, за статистикою порталу bigmir.net, залишається найпопулярнішою (71,5% відвідувачів) пошуковою системою в нашій країні, причому його найближчий конкурент — російський «Яндекс» — відстає за кількістю відвідувань утри-
чі. Таким чином, статистика пошукових запитів в Google повинна досить точно передавати інтереси вітчизняних користувачів Інтернету в цілому. А судячи з наданих Google даних, найчастіше українці цікавляться фотографіями й погодою. На третьому місці міцно закріпилася соціальна мережа «ВКонтакте», слідом за якою йдуть ігри, продукція фірми «Nokia» і перекладачі (очевидно, більшість шукає програму-перекладач, а не фахівця відповідного профілю). Сьоме місце займає портал «mail.ru». Замикають першу десятку інтересів картинки, сайт «Однокласники» та автомобілі.
21 грудня 2010 року
Серед запитів, які зазнали цього року піку популярності, — фантастичний кінофільм Джеймса Кемерона «Аватар», результати виборів і навіть «купальники-2010». Найпопулярнішою людиною в Україні цього року стала американська співачка Lady Gaga (справжнє ім’я — Стефані Джерманотта), а подією року — щорічний міжнародний молодіжний фестиваль «KaZaнтип». Рекордно спекотне літо теж позначилося на рейтингу: покупкою, яка викликала найбільший інтерес протягом року, став вентилятор. Підготував Олександр БІЛИЛОВЕЦЬ
ГОРИЗОНТАЛЬ: 4. Заколот, народні заворушення. 10. Казкова підводниця. 12. Мати порядку. 13. Королівство на півдні Африки. 14. Граничні зовнішні обриси предмета. 15. Стрижений смушок. 16. Людина, що хоче все перевірити й довідатися на власному досвіді. 17. Відросток нервової клітини. 20. Син власника маєтку. 22. Продавець ліків. 25. Каструля туриста. 27. Відвідувач вистав. 29. Місце служби Печорина. 30. Атол, що залишив пам’ять про себе на пляжах. 31. Представник вищої касти в Індії. 32. Людина, що знає безліч непотрібних речей. 33. Зневага нормами суспільної моралі. 34. Комп’ютерна гра пам’яті Чорнобиля. 36. Розділ механіки, що вивчає закони
рівноваги тіл. 38. Посудина для скупчування газу або пари. 41. Музичний інструмент у кущах. 44. Український письменник ... Рибак. 45. Група островів. 47. Древній скандинавський воїн. 48. Не горить, за твердженням Воланда. 49. Один із тих, хто завоював Британію в 6 столітті. 50. Не вимагає доказів. 51. Цирковий артист. 52. Небо, що плаче під ногами («ДДТ»). ВЕРТИКАЛЬ: 1. Місце відпочинку посуду після миття. 2. Дзеркало біля дороги. 3. З’єднання хімічних елементів з киснем. 5. Хворе місце на нозі. 6. Батьківщина кращих іспанських клинків. 7. Мислитель у супі. 8. Сховище зброї. 9. Лист читача
після статті в газеті. 11. Лайка шоферів. 12. Погань, чорт. 18. Співчутливе ставлення до переживань, нещастя інших. 19. До неї від кохання — один крок. 20. Антибіотик із хлюпни. 21. Нобілітет. 23. Зворотний переказний вексель. 24. Сталевий різець для гравіювання. 25. Супутник дами. 26. Сума двох квартетів. 28. Віників не в’яже. 34. Білоруський філософ і першодрукар. 35. Пояснення автора в тексті п’єси. 36. Музичний інструмент Пана. 37. Добувач філософського каменю. 39. Автомобіль-ваговоз. 40. Рішуче витягує корінь. 42. Міцний горішок голлівудського кіно. 43. Місто, до якого вийшов матрос Желєзняк. 45. Родичка дракона й молоха. 46. Свині не товариш. Склала Оксана БАЛАЗАНОВА
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ВИРОБНИЧО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ www.prombezpeka.com
індекс - 99996
www. tehnichka.com Усю інформацію про передплату та розміщення реклами в «Українській технічній газеті» можна отримати за телефонами:
Відділ передплати: тел.: (044) 221-06-50, тел./факс: (0642) 59-93-91, тел.: (0642) 59-93-92 podpiska@tehnichka.com
Передплатні індекси: Вартість передплати:
Відділ реклами: тел./факс: (044) 278-42-37 reklama@tehnichka.com
99340 - російською мовою 99309 - українською мовою на 1 міс. — 21,40 грн на 6 міс. — 128,40 грн на 12 міс. — 256,80 грн
ПЕРЕВІРТЕ ПРАВИЛЬНІСТЬ ОФОРМЛЕННЯ ПЕРЕДПЛАТИ! ЛАТИ! На абонементі має бути відтиск касового апарата. Якщо передплата (переадресування) оформляється без касового апарата, на абонементі ставиться відтиск календарного штемпеля відділення зв'язку. У цьому випадку передплатнику видається абонемент із квитанцією про оплату вартості передплати (переадресування). Передплатник із сплачених ним коштів за передплату доручає розповсюджувачу сплатити видавцю суму в розмірі видавничої вартості передплаченого видання на умовах і в строки, визначені розповсюджувачем.
ТІЛЬКИ ДЛЯ ПЕРЕДПЛАТНИКІВ! Безкоштовні консультаціі + будь-який нормативний документ! У КОЖНОМУ НОМЕРІ: • поради та рекомендації професіоналів із найактуальніших проблем організації безпечного виробництва, • зразки документів та інструкцій, • новітні нормативні документи та коментарі до них, • кращі вітчизняні й закордонні розробки в галузі охорони праці та промислової безпеки, • матеріали розслідувань нещасних випадків на виробництві.
Ми знаємо, як скоротити витрати і при цьому уникнути травматизму та аварій на Вашому підприємстві! Відділ передплати: (044) 221-06-50 podpiska@prombezpeka.com
Відділ реклами: (0642) 599-391 (0642) 599-392 reklama2@prombezpeka.com