Побудова безпечної громади: попередження правопорушень серед дітей та молоді (Дорожня карта)

ПОБУДОВA БЕЗПЕЧНОЇ ГРОМАДИ: попередження правопорушень серед дітей та молоді Дорожня карта

Що таке безпечна громада Трирівнева модель профілактики

Етапи впровадження

Корисні ресурси

2

Що таке безпечна громада Для більшості людей незаперечними цінностями є мир, добробут, безпека та здоров’я родини, повага до особистості, можливість самореалізації та загальна атмосфера довіри. Зазвичай жителів однієї територіальної громади — села чи селища, великого міста чи району в ньому — об’єднують спільні інтереси та потреби, що у своїй основі мають спільні цінності. Безпечною громадою можна вважати ту, жителі якої почуваються впевнено та комфортно, бо їхні цінності поважають і їм ніщо не загрожує. Рівень правопорушень у громаді зазвичай якнайкраще відображає реальну ситуацію в ній. Причинами зростання злочинності часто є бідність, втрата ціннісних орієнтирів, соціальні та економічні проблеми, слабкість місцевої влади, порушені соціальні зв’язки.

Спільний пошук відповідей на проблемні питання, планування комплексних програм і забезпечення їхньої реалізації сприяють позитивним змінам у соціальній та економічній сферах, розвиткові місцевої інфраструктури та захисті довкілля.

Що таке безпечна громада

Жити в суспільстві, де панують беззаконня, агресія і насилля — страшно й небезпечно. Залучення всіх жителів громади до переосмислення причин, що призводять до правопорушень, понять «шкода», «насилля», «відповідальність», «спільні цінності» і «взаємодія» допомагають громаді відновити порушені стосунки і разом працювати на зміцнення відчуття захищеності.

Саме така взаємодія наснажує громаду в цілому і кожного з її мешканців зокрема відповідально ставитися до майбутнього своєї громади та її сталого розвитку.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, Україна займає п’яте місце у Європі за рівнем насильства серед молоді – майже 6 смертей на кожні 100 000 населення. Загалом у Європі щодня помирає 40 молодих осіб у віці від 10 до 29 років, або 15 тисяч на рік (дані 2010 р.). Ситуацію можна поліпшити лише якщо суспільство поставиться більш серйозно до питання запобігання насильству. З боку держави ефективними заходами для профілактики правопорушень вважаються програми з навчання вирішення конфліктних ситуацій для дітей, молоді та дорослих, програми для батьків, соціальні програми, вдосконалення нормативно-правової бази. Важливим вважається обсяг інвестицій, які готові робити державні інститути, а також рівень співпраці місцевої влади з правоохоронними органами, освітянами та соціальними службами. За даними ВООЗ, кожне євро, вкладене в програми профілактики, заощаджує державі 39 євро.

3

За даними МВС України: Упродовж січня – серпня 2010 року до органів внутрішніх справ надійшло понад 2 мільйони заяв та повідомлень про злочини, що на 8% більше, ніж у 2009 р.; кількість тяжких та особливо тяжких злочинів зросла відповідно на 25%. Щороку зростає рівень підліткової злочинності. Сьогодні на долю підлітків припадає в 7 разів більше негативних вчинків, ніж на інші дитячі категорії; у цьому віці в 40 разів зростає кількість невмотивованих вчинків. Підлітки віком 16–17 років вчиняють до 62% злочинів від загальної кількості, незалежно від соціального статусу. Вийшла на перший план проблема здобування грошей – кожна п’ята дитина заради них краде та реалізовує накрадене. Це пов’язують із погіршенням матеріального стану дорослої частини населення та загостренням сутичок між дітьми та батьками.

Протиправна поведінка — це серйозна перешкода на шляху до створення безпечної громади, особливо якщо правопорушення скоюють діти та молоді люди, на яких лежить відповідальність за майбутнє цієї громади. Отже, одним із ключових завдань для представників місцевої влади, правової системи, державних соціальних органів та служб, громадських організацій та пересічних жителів громади є питання ефективної взаємодії задля попередження правопорушень серед дітей та молоді, формування в громаді відповідального ставлення до спільних цінностей та навичок вирішувати конфліктні ситуації. Кожна копійка, вкладена у формування комплексних місцевих програм профілактики злочинності, є серйозною інвестицією в майбутнє громади і її добробут.

Що таке безпечна громада

Суд

ія д о аєм

Прав сист

Прокуратура

Вз

Музей

Кінотеатр

Дитячий майданчик

Університет

Сп Міліція

Ринок Крамниця

івп р

Центр відновних практик у громаді

4

ГРОМ

Залучення

Координаційна Рада

ац я

Держ та муніц служ

Дорожня карта побудови безпечної громади покликана допомогти ініціативним та відповідальним громадам визначити свій шлях поетапного впровадження Трирівневої моделі профілактики правопорушень серед дітей та молоді. Ми поділимося досвідом функціонування цієї моделі в інших громадах України, розповімо про можливості Центрів відновних практик у громаді та Шкільних служб порозуміння — організацій, що допомагають вирішувати конфліктні ситуації в громаді, зміцнюють її і сприяють підвищенню рівня безпеки.

Міжвідомчі ради та комісії, що опікуються питаннями підліткової злочинності (до складу яких входять представники Міністерства юстиції, Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури, Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки та ін.) рекомендують органам влади сприяти профілактичній роботі з дітьми, молоддю та їхнім оточенням та залучати місцеві ресурси.

Інфор мац і

Театр

Медіація

МАДА

Коло примирення

Соціальна служба

я

Що таке безпечна громада

вова тема

Сімейна групова нарада

Відновні практики

Мультидисциплінарна команда

Поліклініка

Школа

д і в о Супр

жавні ципальні жби Місцева влада

Шкільна служба порозуміння

5

Трирівнева модель профілактики Що таке Трирівнева модель профілактики правопорушень серед дітей та молоді? Попри наявність великої кількості різних державних органів та служб, які відповідають і за роботу з профілактики правопорушень, і за стан злочинності у суспільстві загалом та за реакцію на кожен злочин зокрема, великою проблемою залишається ефективність взаємодії всіх цих органів. Кожне правопорушення формально часто залишається «злочином проти держави», попри те, що його учасниками є конкретні люди і у них є власне бачення цієї ситуації. Часто неправильна поведінка у конфліктній ситуації призводить до перетворення конфлікту на кримінальний злочин, який впливає не лише на безпосередніх учасників ситуації, але й на їхнє оточення. Як поєднати індивідуальний підхід та офіційні функції державних органів?

Трирівнева модель профілактики

Трирівнева модель профілактики правопорушень серед дітей та молоді — це комплексна система, яка на рівні громади об’єднує зусилля органів місцевої влади та самоуправління, правоохоронних органів, соціальних служб, освітніх закладів та громадських організацій задля ефективного попередження та реагування на порушення закону та суспільного порядку в громаді, виховання молоді в дусі поваги до загальнолюдських цінностей та прав людини.

6

Модель охоплює три рівні профілактики, що забезпечує комплексність підходу до вирішення проблеми попередження правопорушень.

Ми знаємо як уникнути протиправної поведінки

Первинний рівень профілактики — налагодження конструктивної соціальної взаємодії підлітків, формування у них соціально прийнятної, законослухняної поведінки. На цьому етапі відбувається формування ціннісної основи для побудови стосунків, утвердження принципів поваги до людської гідності, суспільної моралі та відповідальності.

У нас бувають конфлікти і ми їх вирішуємо

Вторинний рівень профілактики — реагування на прояви протиправної поведінки серед дітей та молоді, мета якого — усунення її причин та запобігання вчиненню правопорушень у майбутньому. На цьому етапі використовуються різні відновні практики, індивідуальні консультації та групова робота.

Правопорушення сталось і ми прагнемо виправити завдану шкоду

Третинний рівень профілактики — реакція на вчинення злочину, яка має на меті попередження повторних правопорушень (через усунення причин, які спонукали до вчинення злочину) та створення умов для прийняття правопорушником чи правопорушницею відповідальності за скоєне та відшкодування завданої злочином шкоди.

У чому секрет ефективності Моделі? Трирівнева модель профілактики працює за рахунок: • усунення причин та обставин, які спонукають підлітків до вчинення протиправних дій (проактивний підхід) • активного залучення громади до процесу реабілітації дітей та молоді, що перебувають у конфлікті з законом, або виявляють девіантну поведінку (включення в громаду) • створення умов, за яких правопорушники можуть усвідомити наслідки своїх вчинків та взяти на себе відповідальність за усунення завданої ними шкоди (відновний підхід)

Що треба зробити, щоб впровадити Модель у громаді? Впровадження Моделі передбачає узгодження бачення організації роботи з профілактики у громаді та прийняття відповідних рішень, інформування та навчання широкого кола фахівців, визначення лідерів та ключових учасників процесу, формування завдань та плану діяльності, розподіл обов’язків, забезпечення ресурсів та домовленості щодо комунікації та інформування.

Етап 1. Аналіз ситуації в громаді та прийняття рішення про впровадження Моделі. Етап 2. Організаційно-адміністративне забезпечення та навчання фахівців. Крок 1. Створення Координаційної ради з питань профілактики правопорушень та прийняття місцевої програми профілактики правопорушень серед дітей та молоді, плану впровадження Моделі. Крок 2. Заснування Центру відновних практик у громаді; навчання фахівців, налагодження співпраці між ключовими учасниками впровадження Моделі. Крок 3. Започаткування мережі Шкільних служб порозуміння. Етап 3. Перегляд досягнутих результатів та планування подальших кроків. Наступні розділи присвячені більш детальному розгляду кожного етапу впровадження Трирівневої моделі профілактики правопорушень серед дітей та молоді. Також далі будуть представлені: загальна схема Моделі, карта взаємодії суб’єктів впровадження Моделі, пленер для спільного планування, приблизний річний бюджет та ще багато корисної інформації.

Відновний підхід — підхід до вирішення конфліктів, який базується на таких принципах: • повага до особистості, віра в її здатність вирішувати конфлікти в найкращий для себе спосіб; учасники конфлікту активно залучені до процесу обговорення та самостійно приймають рішення щодо подальших дій; тому медіатор – це не суддя, не порадник, а «той, хто допомагає спілкуватися»; • відповідальність у стосунках стосовно інших – процес переговорів побудовано таким чином, щоб учасники конфлікту мали можливість зрозуміти один одного, усвідомити власні вчинки та наслідки, до яких вони призводять, тобто власну відповідальність. Атмосфера довіри і поваги сприяє тому, що учасники конфлікту охочіше беруть на себе зобов’язання щодо виправлення ситуації або відновлення стосунків; • віра в кожну особистість та її здатність змінюватися – вирішення конфлікту за участю медіатора побудовано як процес переговорів партнерів, а не суперників, що сприяє засвоєнню конструктивної моделі розв’язання конфліктів, яка використовуватиметься в майбутньому. Медіатор — посередник, спеціально підготовлена особа, яка проводить процедуру медіації. Медіація — метод вирішення конфліктів із залученням посередника, який допомагає сторонам налагодити процес комунікації та аналізу конфліктної ситуації таким чином, щоб вони самі могли виявити та обрати той варіант вирішення конфлікту, який задовольнив би потреби та інтереси всіх учасників. Медіація ґрунтується на принципах добровільної участі сторін, конфіденційності, нейтральності медіатора та відповідальності сторін за виконання прийнятого рішення.

Трирівнева модель профілактики

Діяльність з упровадження Моделі можна умовно поділити на такі етапи:

Глосарій

Медіація у кримінальних справах — добровільний і конфіденційний процес, у результаті якого потерпілий та правопорушник мають можливість примиритися за допомогою участі медіатора. Центр відновних практик у громаді — це команда підготовлених фахівців, що впроваджують відновний підхід до вирішення конфліктних ситуацій у громаді, активно залучаючи для цього ресурси громади. Зокрема, Центр може організовувати та проводити медіації, кола примирення, сімейні групові наради, а також проводити навчальні семінари.

7

Схема Трирівневої моделі профілактики правопорушень серед дітей та молоді ©ÍÍÏÃÇÌ¿Õ ÈÌ¿ Ͽÿ °ÑÁÍÏÝ ÎÏÇÈË¿ ÏÄ¿Ê ÆÒ Ë ÐÕÄÁÒ ÎÏÍÂÏ¿ËÒ ÎÏÍÓ Ê¿ÉÑÇÉÇ ÆÊÍÖÇÌÌÍÐÑ ÐÄÏÄà à ÑÄÈ Ñ¿ ËÍÊÍà ÌÓÍÏËÒ ÂÏÍË¿ÃÒ °ÑÁÍÏÝ Ë ÐÕÄÁÒ ÎÏ¿ÁÍÁÒ À¿ÆÒ ®ÏÇÈË¿ Ï ×ÄÌÌÞ ÎÍ ÁÇοÃÉ¿Ô ÎÏÍ ÎÏÍÁÄÃÄÌÌÞ ÎÏÍÓ Ê¿ÉÑÇÖÌÇÔ Æ¿ÔÍà Á

** É »¾ÆÕ ÈÉÇÍ Ä¹ÃËÁÃÁ r ©¾¹¼Ì»¹ÆÆØ ÈÉÁ »ÁػľÆÆ ½ ˾ ˹ ÅÇÄǽ ÒÇ È¾É¾ºÌ»¹×ËÕ Ì ÃÇÆÍÄ ÃË À À¹ÃÇÆÇÅ r ¨ÉÇ»¾½¾ÆÆØ Å¾½ ¹Ï Â Ì ÃÉÁŠƹÄÕÆÁÎ ÊÈɹ»¹Î À žËÇ× ÈÉÁÂÆØËËØ Èɹ»ÇÈÇÉÌÑÆÁÃÇÅ » ½ÈÇ» ½¹ÄÕÆÇÊË À¹ ÊÃÇ Æ¾ ˹ » ½ÑÃǽ̻¹ÆÆØ ÑÃǽÁ r ¨ÉÇ»¾½¾ÆÆØ Ã Ä ÈÉÁÅÁɾÆÆØ Ë¹ Ã Ä »ÁÉ Ñ¾ÆÆØ ÃÇÆÍÄ ÃË » r ¨ÉÇ»¾½¾ÆÆØ ÃÇÆÊÌÄÕËÌ»¹ÆÆØ º¹ËÕà » r ¹ÄÌоÆÆØ ¼ÉÇŹ½ÊÕÃÇÊË Ë¹ ½¾É¿¹»ÆÁÎ ÊÇÏ ¹ÄÕÆÁÎ ÊÄÌ¿º ½ÄØ É¾ Æ˾¼É¹Ï Ì ÊÌÊÈ ÄÕÊË»Ç ½ ˾ ˹ ÅÇÄǽ Ì ÃÇÆÍÄ ÃË À À¹ÃÇÆÇÅ

Трирівнева модель профілактики

** É »¾ÆÕ ÈÉÇÍ Ä¹ÃËÁÃÁ

ªÌ½

¨É¹»ÇÇÎÇÉÇÆÆ Çɼ¹ÆÁ ÃÉÁŠƹÄÕƹ Å Ä Ï Ø Ì ÊÈɹ»¹Î ½ ˾ ½ ÄÕÆÁÐ ÆÊȾÃËÇÉÁ Å Ä Ï ÊÄ ½ÐÁ » ½½ Ä Å Ä Ï

r ©¾¹¼Ì»¹ÆÆØ ÈÉÁ »ÁػľÆÆ ½¾» ¹ÆËÆÇ ÈÇ»¾½ ÆÃÁ ½ ˾ ˹ ÅÇÄǽ ȾɻÁÆƾ »ËÉÌйÆÆØ » ÃÇÆÍÄ ÃË À¹ÄÌоÆÆØ ÊÇÏ ¹ÄÕÆÁÎ ÊÄÌ¿º ¼ÉÇŹ½ÊÕÃÁÎ Çɼ¹ Æ À¹Ï  ËÇÒÇ ½ÄØ Æ¹½¹ÆÆØ ½ÇÈÇÅǼÁ »Ê  ÉǽÁÆ

r ¨ÉÇ»¾½¾ÆÆØ Å¾½ ¹Ï  ˹ Ã Ä ÈÉÁÅÁɾÆÆØ Ì Ñà ÄÕÆÇÅÌ Ê¾É¾½Ç»ÁÒ ÈÉÁ »ÁػľÆÆ ÃÇÆÍÄ ÃËÌ r ­ÇÉÅÌ»¹ÆÆØ Ì ½ ˾ ˹ ÅÇÄǽ ÈÇ»¹¼Á ½Ç ÊÌÊÈ ÄÕÆÁÎ Ï ÆÆÇÊ˾ ÒÇ ÊÈÉÁØËÁž ÊÇÏ ¹ÄÕÆÇ ÈÉÁÂÆØËÆ Â ÈÇ»¾½ ÆÏ

¾É¿¹»Æ ˹ Å ÊϾ» ÊÇÏ ¹ÄÕÆ ÊÄÌ¿ºÁ

* É »¾ÆÕ ÈÉÇÍ Ä¹ÃËÁÃÁ ¹ÈǺ ¼¹ÆÆØ Èɹ»ÇÈÇÉÌѾÆÆØÅ ÑÄØÎÇÅ ÌÊÌ»¹ÆÆØ ÈÉÁÐÁÆ Ë¹ ǺÊ˹»ÁÆ ÒÇ ÅÇ¿ÌËÕ ÊÈÇÆÌùËÁ ½Ç ÀÄÇÐÁÆÆÇÊË Ê¾É¾½ ƾÈÇ»ÆÇÄ ËÆ Î ±Ã ÄÕƹ r ¦¹Ä¹¼Ç½¿¾ÆÆØ ÃÇÆÊËÉÌÃËÁ»ÆÇ ÊÇÏ ¹ÄÕÆÇ »À¹ Åǽ ÊÄÌ¿º¹ È ½Ä Ëà » Å ¿ ÊǺÇ× Ë¹ È ½»ÁÒ¾ÆÆØ É »ÆØ ÎÆÕÇ ÈÇÉÇÀÌÅ ÆÆØ ½Ç» ÉÁ ½Ç Èɹ»ÇÇÎÇÉÇÆÆÁÎ Çɼ¹Æ » r ¨ÉÇ»¾½¾ÆÆØ ÈɾÀ¾ÆË¹Ï Â ËÉ¾Æ Æ¼ » ƹ»Ð¹ÄÕÆÁÎ Ê¾Å Æ¹É » ½ÄØ Èɹ»ÇÇÎÇÉÇÆÆÁÎ Çɼ¹Æ » ˹ Ñà ÄÕÆÇ ÊÄÌ¿ºÁ ÈÇÉÇÀÌÅ ÆÆØ ËÉ¾Æ Æ¼ » À ÉÇÀ»ÁËÃÌ ¿ÁËË »ÁΠƹ»ÁÐÇà ½ÄØ ÌÐÆ » ËÇÒÇ r ¨ÉÇ»¾½¾ÆÆØ ÊÈ ÄÕÆÁÎ À¹Îǽ » ½ÄØ ½ ˾ ˹ Èɹ»ÇÇÎÇÉÇÆÏ » ƹÈÉ ÀŹ¼¹ÆÆØ À ÍÌ˺ÇÄÌ ËÇÒÇ

r ÃËÁ» À¹Ï Ø Ë¹ À¹ÄÌоÆÆØ ¼ÉÇŹ½ÊÕÃÇÊË ½Ç ÊË»ÇÉ¾Æ ÆØ º¾ÀȾÐÆÇ¼Ç Ë¹ ÅÁÉÆÇ¼Ç Ê¾É¾½Ç»ÁÒ¹ ½ÄØ ½ ˾Â

«ÒÊÛÑÇÃÇÐÕÇÎÊ Ì¿ÏÌ¿ ÉÍË¿Ìÿ u u

u

8

¨ÉÇÃÌɹËÌɹ

¦Ã ÈÐÌÝ ÎÏÍÓ Ê¿ÉÑÇÖÌÒ ÏÍÀÍÑÒ ¯ÍÆÂÊÞÿ ÁÇοÃÉÇ Ñ¿ ÒÔÁ¿ÊÝ Ï ×ÄÌÌÞ ØÍÃÍ ÁÑÏÒÖ¿ÌÌÞ Á ÉÍÌÓÊ ÉÑÌÒ ÐÇÑÒ¿Õ Ý ¦¿ÊÒÖ¿ ÏÄÐÒÏÐÇ ÂÏÍË¿ÃÇ Æ¿ÃÊÞ ÏÄ¿À Ê Ñ¿Õ ÏÄ ÌÑÄÂÏ¿Õ ÑÍØÍ

§É¼¹ÆÁ Å ÊϾ»Ç¼Ç ʹÅÇ »Éؽ̻¹ÆÆØ Å ÊϾ»¹ »Ä¹½¹

¯¾ÆËÉ » ½ÆÇ»ÆÁÎ ÈɹÃËÁÃ Ì ¼ÉÇŹ½

u

u u u

Ефективність функціонування Трирівневої моделі профілактики правопорушень серед дітей та молоді на практиці було апробовано в чотирьох громадах України, а досвід упровадження відновних практик мають сімнадцять громад з різних регіонів України. Узагальнення впливу на розвиток громади різних відновних програм можна представити так:

Глосарій Шкільна служба порозуміння (ШСП) — це команда підготовлених старшокласників-медіаторів, які допомагають одноліткам вирішувати конфлікти шляхом медіації, кола прийняття рішень та інших відновних практик. Координує роботу Служби шкільний психолог чи соціальний педагог, який пройшов відповідну підготовку.

Вплив на громаду

Принаймні 70% підлітків (дівчат та юнаків), які взяли участь у відновних програмах, відтепер володіють навичками побудови соціально конструктивної взаємодії

Поширення цінностей та навичок мирного вирішення конфліктів у підлітковому середовищі

Координаційна рада — команда, до складу якої входять представники правової системи, зокрема правоохоронних органів, а також органів місцевої влади, соціальних служб і неурядових організацій. Координаційна рада ухвалює рішення щодо адаптації і забезпечення функціонування моделі на рівні міста, району чи області.

Зниження рівня конфліктності серед учнів на 80%, зменшення кількості пропусків школярами навчання на 75%

Зміцнення безпечної атмосфери в учнівському середовищі та створення сприятливих умов для навчального процесу

Мультидисциплінарна команда — група фахівців (працівники соціальних служб, правоохоронних органів, освітніх закладів та ін.), які об’єдналися для надання безпосередньої допомоги в кожному конкретному випадку скоєння правопорушення або в інших випадках, коли представники громади потребують соціальної підтримки.

85% дітей та молоді, яким було надано соціальні послуги в рамках Трирівневої моделі, не вчиняють повторних правопорушень

Суттєве зниження рівня повторного вчинення правопорушень

Відновне правосуддя — підхід у реагуванні на злочини, який базується на принципах усунення завданої потерпілому емоційної, матеріальної та фізичної шкоди та прийнятті правопорушником відповідальності за скоєне.

Щонайменше 70% потерпілих від злочину та протиправної поведінки, які взяли участь у програмах Центру відновних практик, отримають моральне та матеріальне відшкодування заподіяної їм шкоди

Зменшення соціальної напруги в громаді

Програми відновного правосуддя — процедури, за допомогою яких принципи відновного правосуддя застосовуються під час вирішення кримінальних ситуацій. Серед програм відновного правосуддя, зокрема, розрізняють медіацію у кримінальних справах, кола правосуддя та сімейні конференції.

Залучення ресурсів соціального оточення (родини, педагогів, сусідів тощо) до усунення причин вчинення правопорушень відбувається у 95% випадків застосування відновних практик до дітей та молоді, що перебувають у конфлікті з законом

Консолідація зусиль громади та прийняття нею відповідальності за протидію протиправній поведінці серед дітей та молоді

Що робити, якщо недостатньо коштів на впровадження Моделі? Запропонована у цій брошурі послідовність етапів впровадження Моделі є бажаною, але необов’язковою. Представлена Модель профілактики передбачає можливість розбити її на складові елементи та впроваджувати їх по черзі. Наприклад, можна спочатку зосередитись на створенні мережі Шкільних служб порозуміння в навчальних закладах міста, а потім перейти до заснування Центру відновних практик у громаді та роботи на третинному рівні профілактики (або навпаки).

Трирівнева модель профілактики

Яких результатів можна досягти?

Кола примирення — одна з програм відновного правосуддя, яка передбачає участь у процедурі вирішення кримінального конфлікту представників громади, у якій було скоєно злочин чи правопорушення (напр., жителів селища, представників навчального закладу тощо). Сімейна групова нарада — одна з відновних практик, що має на меті залучення широкого кола сім’ї до вирішення проблем; спеціалісти у сфері надання підтримки сімей, що перебувають у кризі, залучаються тільки для надання інформації, а не для прийняття рішень щодо проблем родини. Сімейна конференція — одна з програм відновного правосуддя, під час якої до процесу обговорення долучаються, крім потерпілого та правопорушника, також члени родини правопорушника. Мета їхньої участі — допомогти правопорушникові розробити план його реабілітації та підтримувати його під час реалізації цього плану. Зазвичай сімейні конференції застосовуються у випадках, коли правопорушення було вчинене неповнолітньою особою.

9

Етапи впровадження Етап I Прийняття рішення про впровадження Моделі Будь-яка справа має починатися з прийняття свідомого та виваженого рішення стосовно бажаного результату (іншими словами — з бачення тих змін у громаді, яких ми прагнемо досягти). Відправною точкою має бути аналіз стану громади та її потреб як щодо попередження підліткової злочинності, так і щодо загального рівня конфліктності в громаді. Одну з ключових ролей у впровадженні Моделі відіграє Центр відновних практик у громаді. Функцію Центру має виконувати недержавна (благодійна, громадська) організація, місія якої відповідає завданню формування безпечної громади та реалізації профілактичних програм, і яка візьме на себе координаційну роль під час реалізації Моделі. Звісно, може статися так, що у місті/ районі відсутня ініціативна організація, яка може взяти на себе відповідальність виконувати обов’язки Центру відновних практик. У такому разі під час підготовки плану впровадження Моделі необхідно передбачити створен®ÏͽÏÂÀ Ľ¾ÂÄÌÂÔÂÊÊÜ ня такого Центру. ÃÅÏÏ ÄÁ½ÏÊËÎÏ ¿ ÁÊË¿ÊÅÒ ÌͽÇÏÅÇ

ÉÂÒ½Ê ÄÉ ÎÌ ¿ÌÍ½Ó Ìͽ¿Ë¿Ë ÎÅÎÏÂÉŠϽ ÀÍËɽÁŠĽͽÁÅ ÎÐÎÌ ÈÙÊË ¾ÂÄÌÂÇÅ

Етапи впровадження 10

Надзвичайно важливою для подальшого успіху функціонування Моделі в громаді є наявність лідера, який би баБільше про формування чив перспективу та користь для громади бачення необхідних змін у від впровадження такої діяльності, вмів громаді читайте в посібнику налагоджувати співпрацю з партнерами С «Стратегії забезпеченв правовій системі, органах державної ня життєздатності влади, а також поділяв цінності відноввідновних практик» ного підходу, закладені в основу Моделі (див. диск) (дивись попередній розділ).

Організаційно-адміністративне забезпечення та навчання фахівців Етап 2 Цей етап є найбільш важливим та ресурсозатратним. Від того, наскільки якісним буде результат цього етапу, залежатиме ефективність усієї подальшої діяльності в рамках Моделі, швидкість та успішність роботи, спрямованої на відновлення здоров’я громади – профілактику правопорушень, вирішення конфліктів та зміцнення стосунків і співпраці в громаді. Він складається з наступних кроків: Крок 1. Створення Координаційної ради та прийняття місцевої програми профілактики правопорушень серед дітей та молоді, плану впровадження Моделі. Крок 2. Заснування Центру відновних практик у громаді; навчання фахівців та налагодження співпраці. Крок 3. Започаткування мережі Шкільних служб порозуміння.

Крок 1. Створення Координаційної ради та прийняття місцевої програми профілактики правопорушень серед дітей та молоді, плану впровадження Моделі. План роботи 1

Створення Координаційної ради з питань профілактики правопорушень

2

Презентаційний семінар з представлення та обговорення Трирівневої моделі

3

Розробка та обговорення програми профілактики правопорушень серед дітей та молоді

4

Розгляд та прийняття програми Етапи впровадження

Координаційна рада з питань профілактики правопорушень серед дітей та молоді може бути створена рішенням міської/районної/обласної ради разом з прийняттям місцевої програми профілактики правопорушень серед дітей та молоді. Склад Координаційної ради об’єднує керівників органів та служб, що залучені до вирішення завдань профілактики злочинності серед дітей та молоді в місті/районі/області, керівників правоохоронних органів, суду та координатора Центру відновних практик у громаді. Склад координаційної ради може значно відрізнятися і за кількісними, і за якісними показниками, адже вона повинна формуватися відповідно до потреб та особливостей регіону, проте обов’язково треба звертати увагу на те, що до її складу мають увійти особи, які можуть приймати відповідальні рішення на місцевому рівні і забезпечувати їхню реалізацію. Кількісний та якісний склад Координаційних рад у регіонах Вінниця

Жмеринка

Івано-Франківськ

Київ, Дарницький район

Загальна кількість осіб в координаційній раді

15

27

11

Повний склад не є постійним

Представники правової системи

6

3

3

3

Державні та муніципальні служби

6

14

7

6

Громадськість

3

10

2

6

11

Проект місцевої програми профілактики правопорушень серед дітей та молоді, що затверджується рішенням місцевої ради, містить покроковий план заходів з упровадження Моделі, який, фактично, є детальнішим та адаптованим до потреб конкретної громади відображенням наведеного покрокового плану впровадження Моделі з зазначенням строків, відповідальних осіб та обсягу фінансування заходів. Треба враховувати той факт, що члени деяких спільнот хоч і усвідомлюють себе як громаду, проте звикли до знайомого з радянських часів командноадміністративного підходу, за якого рішення про нововведення та зміни в житті громади насаджуються «згори», тобто владою. Безумовно, відповідальне рішення влади дуже важливе, але вже на цьому етапі можна і корисно застосувати відновний підхід: залучити представників громади (усіх потенційних учасників Моделі включно з Центром відновних практик та іншими зацікавленими представниками громадськості) до процесу спільного обговорення бачення майбутнього громади, створення Координаційної ради та планування подальших дій.

Етапи впровадження

Хоча цей процес може зайняти більше часу, ніж звичайне голосування на черговому засіданні ради за проект Положення, користь від подібної практики є неоціненною. Якщо зустріч робочої групи з розроблення програми профілактики та створення Координаційної ради добре підготовлена та професійно проведена — учасники такої зустрічі не тільки відчувають свою причетність до вирішення проблем у громаді, але й реально беруть на себе відповідальність за подальші дії в рамках плану реалізації.

12

Презентаційний семінар з Трирівневої моделі профілактики правопорушень серед дітей та молоді. Тривалість: 1 день. Цільова група: Представники органів місцевої влади та самоврядування, соціальних служб, шкіл, правоохоронних органів та громадських організацій, залучених до роботи з дітьми та молоддю. Мета: Ознайомити учасників зі змістом Трирівневої моделі профілактики, її принципами та інструментами, а також етапами її впровадження у громаді.

Крок 2. Заснування Центру відновних практик у громаді, навчання фахівців та налагодження співпраці. План роботи 1

Заснування Центру відновних практик у громаді

2

Навчання медіаторів – ведучих програм відновного правосуддя.

3

Налагодження співпраці Центру відновних практик у громаді з правовою системою.

4

Навчання представників мультидисциплінарної команди.

1. Заснування Центру відновних практик у громаді Центр відновних практик у громаді (ЦВПГ) — це агенція, яка в Моделі бере на себе завдання організації та проведення усіх відновних процедур (таких як медіації між потерпілими та правопорушниками, сімейні групові наради, кола примирення та інші). Крім того, координатор Центру зазвичай виконує координаційну функцію і в справах, які Центр отримує від партнерів з правоохоронних органів або суду. Необхідні умови існування Центру: • наявність приміщення; • наявність лідера — громадського діяча, який усвідомлює цінності та принципи відновного підходу і в змозі налагодити партнерські стосунки з усіма учасниками Моделі; • наявність фінансування принаймні для двох штатних працівників Центру; • забезпечення навчання штатних працівників та відібраних добровольців (позаштатних працівників) як медіаторів — ведучих відновних практик (2 семінари)

До початку навчання кандидати на участь у тренінгу мають пройти відбірспівбесіду з фаховими тренерами та медіаторами. Відбір здійснюється шляхом інтерв’ю за спеціально розробленим опитувальником задля забезпечення якісного надання послуг фахівцями ЦВПГ. Досвід показує що, на жаль, не кожна людина має природні здібності оволодіти необхідними знаннями та навичками ведучого програм відновного правосуддя за 4 дні тренінгу.

Етапи впровадження

2. Навчання медіаторів — ведучих програм відновного правосуддя

Семінар «Базові навички медіації між потерпілими та правопорушниками». Семінар спрямований на формування навичок ведення процедури медіації в кримінальних випадках. Тривалість: 4 дні (24 години). Цільова група: працівники ЦВПГ, представники правової системи та муніципальних органів та служб, а також зацікавлені представники громади. Мета: підготувати спеціалістів, які зможуть самостійно проводити медіації між потерпілими та правопорушниками, керуючись у своїй роботі цінностями та принципами відновного підходу.

13

Семінар з організації та проведення сімейних групових нарад (СГН). Семінар спрямований на оволодіння медіаторами центрів відновних практик навичками організації та проведення однієї з найбільш ефективних відновних практик, яка дозволяє сприяти позитивним змінам в кризових сім’ях та змінити несприятливе середовище, у якому виховується дитина. Найбільш ефективний спосіб навчання — проводити цей семінар разом з іншими учасниками Моделі, які залучені до СГН, щоб одразу будувати співпрацю та спільне розуміння процедури, принципів і правил її проведення. Тривалість: 4 дні (24 години). Цільова група: працівники ЦВПГ, соціальні працівники, соціальні педагоги, шкільні психологи. Мета: підготувати команду спеціалістів, які володіють знаннями та навичками, достатніми для застосовування відновного підходу в роботі з кризовими сім’ями і самостійної організації сімейних групових нарад.

3. Налагодження співпраці ЦВПГ з правовою системою

Етапи впровадження

Практична взаємодія ЦВПГ з правовою системою є питанням часу і зусиль з обох боків, хоча традиційно більш активними в налагодженні співпраці виявляються фахівці Центру. Побудова довірливих стосунків між партнерами вимагає, у першу чергу, хорошого розуміння самої Моделі та суті відновного підходу. Представники правової системи займають ключову роль у визначенні доцільності застосування програми відновного правосуддя в тому чи іншому випадку. Саме вони можуть оцінити наскільки справа підходить для проведення процедури медіації, проінформувати належним чином учасників кримінальної ситуації про можливість застосування програми відновного правосуддя та врахувати юридичні наслідки відновних програм у подальшому провадженні по справі.

Громади, які мають досвід упровадження відновних практик

Суми Київ Львів Дрогобич Стрий Івано-Франківськ

Біла Церква

Пирятин

Вінниця Жмеринка

Харків Луганськ

Кіровоград

Одеса

Красногвардійське Сімферополь Бахчисарай

14

Інформаційно-навчальні семінари для представників правової системи. Тривалість: 4–6 годин. Цільова група: інспектори кримінальної міліції у справах дітей, дільничні інспектори міліції, слідчі, прокурори, судді (у першу чергу ті, що залучені до розгляду справ неповнолітніх). Мета: сформувати розуміння учасниками переваг застосування відновного підходу до вирішення кримінальних ситуацій та побудови співпраці з ЦВПГ. Завдання: ознайомлення з принципами відновного підходу до кримінальних ситуацій, вивчення Механізму взаємодії з Центром відновних практик, відпрацювання навичок практичного застосування Механізму.

4. Навчання представників мультидисциплінарної команди На даному етапі необхідно ознайомити членів мільтидисциплінарної команди з відновним підходом, його принципами, відновними практиками. Навчальний семінар з відновних практик. Цільова група: окремі представники правової системи, спеціалісти муніципальних органів і служб (мультидисциплінарної команди), які працюють з дітьми та сім’ями і залучені до вирішення завдань профілактики злочинності серед дітей та молоді. Мета: сформувати розуміння учасниками переваг застосування відновного підходу, навчити навичкам його впровадження у власну практику в співпраці з іншими учасниками Моделі. Тривалість – 3 дні (18 годин). Навчальний семінар з організації та проведення сімейних групових нарад. Етапи впровадження

Цільова група: Представники мультидисциплінарної команди, що беруть участь у роботі з кризовими сім’ями, — працівники управлінь у справах дітей, сім’ї та молоді, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді та інші. Учасники долучаються до Семінару з організації та проведення сімейних групових нарад (див. Крок 2).

«Загалом, вразило те, що зараз всі служби працюють разом по профілактиці. Зараз ці зусилля об’єднуються, служби починають розуміти функції та роботу один одного. Я думаю, що модель якраз дозволила більш чітко налагодити спільну діяльність, дозволила об’єднати служби у спільних заходах, які є прописані, та офіційно організовані». Наталія Величко, координатор у м. Вінниця, вересень 2009 р. Із 2008 р. навчання щодо різних аспектів відновного підходу та моделі профілактики проходять близько 200 представників правової системи щороку. «Проведені заходи (семінари, тренінги, зустрічі) дозволили нам згуртувати команду, покращити міжособистісні стосунки; тому нам стало простіше співпрацювати із органами, залученими до Моделі. Це особливо було б актуально в нашому районі, тому що фактично в нас всі служби не мали партнерських стосунків між собою. КМСД взагалі було відсторонено від усіх служб». Мар’яна Синюшко, координатор у Дарницькому районі м. Києва, вересень 2009 р.

15

Крок 3. Започаткування мережі Шкільних служб порозуміння (ШСП). План роботи 1

Презентація Моделі функціонування ШСП та проведення відбору учасників навчальної програми підготовки координаторів.

2

Навчання координаторів Шкільних служб порозуміння (1-й модуль).

3

Заснування пілотних ШСП (проведення презентацій для педагогічних колективів та учнів шкіл, відбір школярів — потенційних кандидатів на навчання медіаторів-однолітків).

4

Навчання координаторів Шкільних служб порозуміння (2-й модуль).

5

Проведення навчальних семінарів «Базові навички медіації» для медіаторів однолітків в пілотних школах та підтримка функціонування пілотних ШСП.

Етапи впровадження

1. Презентація Моделі функціонування ШСП та проведення відбору учасників навчальної програми підготовки координаторів У співпраці з відділом освіти та Методичним центром практичної психології та соціальної роботи проводиться презентація Моделі та ШСП для шкільних психологів (представників шкільної адміністрації) усіх навчальних закладів громади з метою виявлення зацікавлених представників системи освіти та відбору пілотних шкіл. Тривалість презентаційного семінару — 3–4 години. Після закінчення тренінгу учасники заповнюють аплікаційні форми, на основі яких створюється перелік пілотних шкіл, де можуть бути створені ресурсні ШСП. Важливо зауважити, що кожен навчальний заклад, який висловив бажання створити ШСП, має надати лист підтримки від адміністрації закладу, що демонструє готовність вкладати власні ресурси у функціонування ШСП: надання окремого приміщення для Служби, виділення часу для презентацій ШСП тощо. Також принципово важливо узгодити права і обов’язки координатора ШСП та учнів-медіаторів, зокрема на особливу увагу заслуговує питання передачі відповідальності за діяльність ШСП школярам-медіаторам.

2. Навчання координаторів Шкільних служб порозуміння (1-й модуль) Для учасників презентаційного семінару, які пройшли відбір, проводиться навчальний тренінг, на якому вони мають опанувати знання і навички медіатора. Координатор Шкільної служби порозуміння має обов’язково володіти навичками організації та самостійного проведення відновних процедур, щоб допомогти учням-медіаторам оволодіти мистецтвом вирішення конфліктів (координатор проводить тренінг з оволодіння базовими навичками медіації, організоНа сьогодні створено та успішно функціонує вує коучинг та супервізію), допомагати більше 100 шкільних служб порозуміння як ко-медіатор у вирішенні конфліктів в 10 областях України. між дітьми та дорослими (вчителями За інформацією адміністрації однієї зі шкіл громади, де впроваджується Модель, кількість та батьками), вирішувати конфлікти в педагогічному колективі і т. п. Власний дітей на внутрішньошкільному обліку за досвід проведення медіації є важливою перші три місяці діяльності Шкільної служби передумовою ефективності роботи трепорозуміння зменшилась із 50 до 44. У м. Жменера та координатора Шкільної служби ринка за 4 місяці було проведено 8 тренінгів, на яких підготовлено 120 медіаторів Шкільних порозуміння. За результатами першого модуля учасники, які успішно пройшли служб порозуміння. Тетяна Кирилюк, методист відділу освіти навчання, отримують сертифікат медім. Жмеринка, лютий 2009 р. атора та рекомендації щодо подальшої роботи. «Досвід шкіл, де діють ШСП, показує, що кількість конфліктів зменшується на 70-80%. Одна із найважливіших функцій ШСП полягає в тому, що вони дозволяють виявляти конфлікти вчасно». Микола Гунько, заступник міського голови з гуманітарних питань, м. Вінниця, лютий 2009 р.

16

Тренінг «Базові навички медіатора — координатора Шкільної служби порозуміння». Тривалість: 4 дні (24 години). Цільова група: шкільні психологи, соціальні педагоги та інші педагоги, які виявили бажання координувати діяльність ШСП та пройшли відбір. Максимальна кількість учасників тренінгу: 16 осіб. Мета: підготувати спеціалістів, які мають достатньо знань і навичок, щоб вирішувати конфлікти за допомогою процедури медіації, проведення кола прийняття рішень та впровадження ШСП, керуючись у своїй діяльності цінностями та принципами відновного підходу.

3. Заснування пілотних ШСП (проведення презентацій для педагогічних колективів та учнів шкіл, відбір школярів — потенційних кандидатів на навчання медіаторів-однолітків) У разі успішного проходження навчання координатори ресурсних ШСП мають провести презентації у своєму навчальному закладі та відібрати учнів — потенційних медіаторів, керуючись відповідними методичними вказівками. Орієнтовна кількість потенційних медіаторів для одного навчального закладу — 10–12 осіб. Протягом декількох місяців координатори ШСП проводять інформування щодо медіації та співробітницького підходу до вирішення конфліктів, проводять медіації.

4. Навчання координаторів Шкільних служб порозуміння (2-й модуль)

Етапи впровадження

Координатори ресурсних Шкільних служб порозуміння проходять черговий етап навчання, на якому опановують навички з проведення тренінгу для медіаторів ШСП. На цьому етапі майбутні координатори презентують власні досягнення та напрацювання в напрямку створення таких Служб у власних навчальних закладах. Другий модуль передбачає навчання координаторів проведенню тренінгу «Базові навички медіації». Учасники пробують проводити елементи тренінгу самостійно і отримують зворотний зв’язок від тренерів-супервізорів. Відгуки супервізорів можуть містити як дозвіл на самостійне проведення координатором тренінгу з базових навичок медіації для учнів, так і рекомендацію обов’язкової участі супервізора/ко-тренера на тренінгу. Тренінг для координаторів «Методика впровадження Шкільної служби порозуміння». Тривалість: 4 дні (24 години). Цільова група: координатори ресурсних ШСП, які успішно пройшли навчальну програму тренінгу «Базові навички медіації» та ефективно провели підготовчу роботу у своїх навчальних закладах. Мета: оволодіти навичками проведення тренінгу «Базові навички медіатора ШСП» у моделі залученого навчання. Кожен учасник отримує зворотний зв’язок від тренерів та рекомендації щодо розвитку тренерської майстерності. За результатами тренінгу тренери Українського Центру Порозуміння оцінюють кваліфікацію учасників та приймають рішення про можливість сертифікації і надання дозволу проводити тренінги для школярів (самостійно або за підтримки досвідчених тренерів).

17

5. Проведення навчальних семінарів «Базові навички медіації» для медіаторів-однолітків у пілотних школах та підтримка функціонування пілотних ШСП Залежно від отриманих рекомендацій, координатори ШСП проводять з учнями своїх навчальних закладів тренінги з базових навичок медіації. Для полегшення роботи та більшої ефективності навчання корисно об’єднати зусилля двох координаторів ШСП. (Бажано, щоб загальна кількість учасників тренінгу при цьому залишалась в межах 20–24 осіб). Більш досвідчені тренери, у разі необхідності, можуть надавати допомогу координаторам ШСП. Для проведення навчальних семінарів та тренінгів необхідні такі умови: •

Кількість учасників: мінімальна — 8 осіб, максимальна — 20.

•

Приміщення — просторе, тепле, добре освітлене, стільці та столи пересувні, виставлені в коло.

•

ØʲËÜÍÀ ÑËÓÆÁÀ ÐÎÇÂ’ßÇÀÍÍß ÊÎÍÔ˲ÊÒ²Â: äîñâ³ä óïðîâàäæåííÿ

Більше інформації – у посібн нику «Шкільна служба розв’язання конфліктів: досвід упровадження». (див. диск)

Êè¿â 2008

Етапи впровадження

Режим роботи (для заходів тривалістю від 1 дня): 4 сесії по 1,5 години з двома перервами на каву (по 20 хв.) та перервою на обід (1 година) Обладнання: фліпчарт (пластикова дошка) та блокнот для нього, а також маркери та паперовий/малярський скоч.

Етап 3 Перегляд досягнутих результатів та планування подальших кроків

Особливістю цього етапу є те, що він реалізовується силами самої громади; крім того, пропонована діяльність має регулярно повторюватись — це, власне, можна вважати безпосереднім функціонуванням Моделі. План роботи 1

Безпосереднє проведення відновних практик

2

Зустрічі з обговорення практики

3

Щорічні зустрічі з оцінки та планування функціонування Моделі в громаді

1. Проведення відновних практик Безпосередня діяльність медіаторів Центру відновних практик та шкільних служб порозуміння полягає в організації та проведенні медіацій, сімейних групових нарад, кіл прийняття рішень, «Через певний час після впровадження моделі, презентацій Моделі та її елементів, що ми можемо сказати, що вона є особливо актувідповідає запитам і потребам членів альною для регіону, оскільки акцентує увагу на громади. Важливо зауважити, що ця діпервинній профілактиці, є комплексною, ефекяльність також потребує певної ресурстивною, довготривалою, пропонує професійний ної підтримки, а саме: забезпечення попідхід до профілактики та дозволяє створити точних адміністративних витрат Центрів сталий механізм роботи із конфліктами та відновних практик та Шкільних служб створити систему попередження виникнення порозуміння, наявність приміщення для правопорушень, об’єднати ресурси та зусилля проведення відновних практик тощо. суб’єктів профілактики, які діють у громаді». Микола Гунько, заступник міського голови з гуманітарних питань, м. Вінниця, вересень 2009 р.

18

Звертаємо увагу також на те, що доречно відслідковувати якість наданих послуг, зокрема, постійно збирати оціночні анкети від учасників програм відновних практик аналізувати їх тощо. Зауважимо, що на цьому етапі відбувається активна співпраця з правовою системою (міліція, суд, прокуратура). Визначені представники цих органів регулярно інформують ЦВП про випадки правопорушень, а також інформують громаду про можливість вирішити конфліктну ситуацію за допомогою фахівців Центру.

«За останні півроку, коли впроваджується модель профілактики підліткової злочинності, влада міста помічає зменшення кількості скоєних підлітками правопорушень. Ми, як працівники міліції, також відзначаємо, що ті діти, які мали кримінальну відповідальність, але пройшли відновні програми, реінтегрувались у громаду, не мали повторних правопорушень, та навчаються або працюють». Володимир Сичик, старший оперуповноважений КМСД Жмеринського району, лютий 2009 р.

Тривалість: від кількох годин до одного дня, залежно від потреби. Цільова група: координатор та медіатори ЦВП, члени мультидисциплінарної команди, координатори та медіатори ШСП — залежить від потреби учасників реалізації Моделі. Мета: проаналізувати отриманий досвід, обговорити та прийняти рішення стосовно складних випадків, надати зворотний зв’язок у середовищі спеціалістів та проводити інші види діяльності, що сприяють професійному росту суб’єктів реалізації Моделі.

2. Зустрічі з обговорення практики

3. Щорічні зустрічі з оцінки та планування функціонування Моделі в громаді Щороку проводяться зустрічі, на яких усі учасники впровадження моделі аналізують і оцінюють проведену роботу, планують подальшу діяльність з упровадження моделі.

На думку фахівців громад, де впроваджується Модель, регулярна оцінка дозволяє: • «побачити досягнуті результати та успіхи»; • «виявити труднощі та проблемні аспекти реалізації»; • «спланувати заходи, що дозволять поліпшити впровадження моделі»; • «адаптувати модель до змінних потреб громади»; • «сформувати бачення подальшого розвитку міста»; • «по-іншому подивитись на свою щоденну роботу»; • «визначити пріоритетні завдання для подальшої роботи». Із зворотного зв’язку, наданого координаторами пілотних регіонів після проведення оцінки у 2009 та 2010 рр.

Етапи впровадження

Тривалість: від кількох годин до кількох днів, залежно від потреби. Цільова група: учасників реалізації Моделі, представники місцевих органів влади та правової системи. Мета: проаналізувати досягнення і отриманий досвід, обговорити труднощі, що виникли в процесі реалізації Моделі, визначити план реалізації Моделі на наступний рік відповідно до потреб громади.

Більше інформації – у посібнику «Регіональна модель профілактики підліткової злочинності: досвід упровадження» (див. диск)

19

Фінансовий план реалізації моделі Описані та пропоновані заходи з започаткування Трирівневої моделі профілактики потребують підтримки громади та залучення місцевих ресурсів. Нижче наведено приблизний фінансовий план, який може бути адаптований до потреб конкретної громади та в подальшому відображений у місцевій програмі з попередження правопорушень. На диску-додатку до брошури подано шаблони розрахунків, які можна використовувати для корегування фінансового плану.

01

02

03

1. Функціонування центру відновних практик у громаді

4620,00

4620,00

4620,00

2. Навчання

4142,00

17968,00

17852,00

2.1. Презентаційний семінар з Трирівневої моделі профілактики правопорушень серед дітей та молоді

2846,00

2.2. Тренінг «Базові навички медіації між потерпілими та правопорушниками»

15772,00

2.3. Семінар з організації та проведення сімейних групових нарад 2.4. Інформаційно-навчальний семінар для представників правової системи

2196,00

2.5. Навчальний семінар з відновних практик 2.6. Презентація моделі Шкільних служб порозуміння та проведення відбору учасників навчальної програми підготовки координаторів служб

1296,00

2.7. Тренінг «Базові навички медіатора — координатора Шкільних служб порозуміння»

17852,00

2.8. Тренінг для координаторів «Методика впровадження Шкільних служб порозуміння»

20

3. Оцінка діяльності та планування

Забезпечується ресурсами громади,

ВСЬОГО, грн.

8762,00

22588,00

22472,00

Звертаємо Вашу увагу на те, що до розрахунків не включено проживання та проїзд учасників, оскільки проведення заходів планується на території громади. Також, вартість заходів необхідних для здійснення етапу 3 «Оцінка діяльності та планування» може розраховуватися громадою самостійно на основі подальших планів щодо впровадження Моделі та наявних у громаді ресурсів.

Календарний рік 04

05

06

07

08

09

10

11

12

4620,00

4620,00

4620,00

4620,00

4620,00

4620,00

4620,00

4620,00

4620,00

17852,00

31524,00

4620,00

4620,00

17852,00

13672,00

17852,00 координаторами Центру відновних практик та шкільних служб порозуміння 22472,00

36144,00

4620,00

4620,00

4620,00

4620,00

4620,00

Всього, за рік: 144 778,00 грн.

21

Громада обирає… «Ми мріємо жити в безпечному середовищі, де люди розуміють один одного, де відсутні суперечки… Звичайно життя без конфліктів неможливе, але пом’якшити наслідки конфлікту, зробити так, щоб інтереси потерпілих та правопорушників були враховані повною мірою, можна за допомогою програм відновного правосуддя, які впроваджуються у Пирятинському районі». За матеріалами сайту м. Пирятина (Полтавська обл.)

«У м. Івано-Франківську реалізовується досить багато програм різного спрямування, однак дана модель є особливою, адже вона допомагає вирішувати ті питання, які знаходяться на стику повноважень міліції, школи, соціальних служб. Регіональна модель профілактики підліткової злочинності дозволяє досягати ефективних результатів нерепресивними методами.» Зінаїда Федорук, заступник міського голови з соціальних питань, голова координаційної ради, м. Івано-Франківськ, березень 2009 р.

Успіхи чи невдачі роботи міліції, суду, школи, соціальних служб багато в чому залежать від їхньої співпраці з громадою, а отже й рівня усвідомлення жителями громади своєї важливої ролі. Саме громада є ключовою ланкою в процесі зниження рівня конфліктності та правопорушень, бо вона виступає і замовником, і основним партнером державних та муніципальних структур, що опікуються цими питаннями. Здатність громади допомагати людям, що потрапили в скрутне становище, підтримувати суспільно важливі цінності у громаді, сприяти її безпечному та сталому розвитку, значною мірою визначає майбутнє всієї держави. Відновний підхід, який є основою Трирівневої моделі профілактики правопорушень серед дітей та молоді, допомагає усвідомити цінність людських стосунків і сприяє формуванню здорового суспільства. Ми щиро сподіваємося, що досвід впровадження відновних практик для вирішення кримінальних, сімейних та шкільних конфліктів, допоможе вам також успішно застосовувати відновний підхід до вирішення трудових, сусідських, адміністративних та господарських спорів.

Спільними зусиллями до безпечної громади! Видання здійснено в рамках проекту «Стратегії міліції щодо попередження правопорушень серед дітей та молоді. Фаза ІІІ» (2010–2012) і є узагальненням напрацювань попередніх фаз проекту. Трирівнева модель профілактики підліткової злочинності була розроблена експертами: • БО «Український Центр Порозуміння»; • Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ; • Інституту проблем наркоманії та наркозлочинності; за участі фахівців: • Міністерства внутрішніх справ; • Генеральної прокуратури України; • Національної академії прокуратури України; • представників інших міністерств і відомств.

Проект «Стратегії міліції щодо попередження правопорушень серед дітей та молоді» підтримується Швейцарською агенцією з розвитку та співробітництва. www.swiss-cooperation.admin.ch/ukraine

Над створенням «Дорожньої карти побудови безпечної громади: попередження правопорушень серед дітей та молоді» працювали фахівці БО «Український Центр Порозуміння»: А. Горова, В. Каневська, Р. Коваль, Н. Прокопенко, С. Пушкар, С. Філь, П. Шевченко, К. Шкляревська та Л. Мороз (НАВС). Дизайн та видавництво – В.Захаренко © БО «Український Центр Порозуміння», 2010 22

Корисні ресурси Презентаційні матеріали: • Презентаційний фільм «Зцілення правосуддям» • Презентаційний фільм «Відновні підходи у профілактиці: співпраця міліції та громади» • Навчальний фільм для Шкільних служб порозуміння Довідкові матеріали: • Брошура «Регіональна модель профілактики підліткової злочинності: досвід упровадження. За матеріалами практичної роботи у громадах України» • Посібник «Стратегії забезпечення життєздатності відновних практик: механізми співпраці правової системи та громади заради суспільної безпеки» • Посібник «Шкільна служба розв’язання конфліктів: досвід упровадження» Робочі матеріали • Шаблон для розробки бюджету місцевої програми попередження правопорушень серед дітей та молоді Ці та інші тематичні матеріали можна знайти на сайтах «Співпраця міліції та громади задля безпеки» www.bezpekagromad.org.ua «Відновні практики у школах» http://www.safeschool.org.ua

23

Протиправна поведінка — серйозна перешкода на шляху створення безпечних українських громад та сталого суспільного розвитку. Особливо, якщо правопорушення скоює молодь, на якій лежить відповідальність за майбутнє країни. Забезпечити комплексний підхід до реагування на злочини і попередження злочинності покликана Трирівнева модель профілактики правопорушень серед дітей та молоді

З питань упровадження Трирівневої моделі профілактики правопорушень серед дітей та молоді звертайтеся до БО «Український Центр Порозуміння» Кловський узвіз, 18 м.Київ, 01021, Україна Тел.: (044) 537 10 07 e-mail: uccg@uccg.org.ua

Більше інформації на сайтах: «Співпраця міліції та громади задля безпеки» www.bezpekagromad.org.ua «Практика вирішення конфліктів» www.commonground.org.ua «Відновні практики у школах» www.safeschool.org.ua «Відновне правосуддя» www.rj.org.ua

© БО «Український Центр Порозуміння»

Аналіз стану громади та прийняття рішення про впровадження Моделі

Органи місцевого самоврядування та державні соціальні служби

Створено нормативно-правову базу на місцевому рівні

Затвердження програми на місцевому рівні, забезпечення функціонування Моделі

Створено Координаційну раду

Укладено угоду про співпрацю з Центром відновних практик

Ознайомлено та навчено відновним підходам:

Інформування Центру відновних практик про випадки правопорушень; інформування громади ди про послуги Центру

Суд

Прокуратура

Міліція

Працівники ОВС

Навчання фахівців відновним підходам

Судді

Проведення семінарів та презентацій

Проведено презентації та навчальні семінари

Інформування про відновні програми, координація співпраці та реалізації Моделі; застосування відновних практик, навчання фахівців

ЦВПГ

Ласкаво просимо!

І етап

Прийняття рішення про впровадження Моделі

Навчання координаторів тa учнів-медіаторів

ІI етап

Налагоджено систему проведення кіл примирення серед 5-11 класів

Налагоджено систему вирішення конфліктів учнями-медіаторами

Правова система (суд, міліція, прокуратура)

Центр відновних практик у громаді (ЦВПГ)

Навчальні заклади. Школи

Затвердження програми на місцевому рівні, забезпечення функціонування Моделі

Інформування ЦВПГ про випадки правопорушень; інформування громади про послуги ЦВПГ

Інформування про відновні програми, координація співпраці та реалізації Моделі; застосування відновних практик, навчання фахівців

Застосування відновних практик у школах, проведення тренінгів для школярів

• Аналіз рівня злочинності та конфліктності у громаді • Рішення про впровадження Моделі

.

201

р.

.

201

р.

.

201

р.

.

201

р.

.

201

р.

.

201

р.

1. Консультації з громадою, ініціювання та сприяння створенню Центру відновних практик у громаді

Заснування Центру відновних практик у громаді; навчання фахівців та налагодження співпраці

Методичноінформаційна підтримка

Органи місцевого самоврядування та державні соціальні служби

1. Створення координаційної ради з питань профілактики правопорушень Створення координаційної 2. Презентаційний семінар з предради; прийняття місцевої ставлення та обговорення Моделі програми профілактики 3. Розробка та обговорення місцевої та плану впровадження програми профілактики Моделі 4. Розгляд та прийняття програми

Організаційноадміністративне забезпечення та навчання фахівців

Налагоджено систему оцінки та застосування відновних практик

Суб’єкти впровадження моделі, їхні завдання та відповідальність

Крок 1.

Крок 2.

Застосування відновних практик з дітьми, молоддю та дорослими

Застосування відновних х практик у школах, проведення тренінгів для школярів

Школа

Календар поетапного впровадження Трирівневої моделі профілактики правопорушень серед дітей та молоді

Проведення медіацій, кіл, сімейних групових нарад

Проведення медіації у сімейних, сусідських, трудових, комерційних конфліктах

Створено групи старшокласниківмедіаторів

Навчальні заклади

Передавання інформації про випадки правопорушень та сімейних конфліктів

Громаду поінформовано про послуги центру

Центр відновних практик у громаді

Налагоджено систематичне інформування Центру відновних практик про випадки правопорушень

Налагоджено механізм взаємодії з Центром відновних практик

Прокурори

Врахування результатів відновних практик

Впроваджено систему оцінки та планування

Передавання даних щодо дітей з девіантною поведінкою та кризових сімей

Укладено угоду про співпрацю з Центром відновних практик

Прийнято місцеву програму

Правова система

Громаду поінформовано про програму

3. Налагодження співпраці ЦВПГ із правовою системою ІнформаційноПогодження Розміщення навчальні семінари механізму спів.

201 р. .

201 р. інформаційних для представників праці та укладанстендів правової системи ня угоди з ЦВПГ .

201 р. .

201 р. Міліція .

201 р. .

201 р. .

201 р. (КМСД) .

201 р. .

201 р. Суд .

201 р. .

201 р. .

201 р. Прокуратура .

201 р. .

201 р. .

201 р.

4. Навчання представників мультидисциплінарної команди Спільно .

201 р. .

201 р. .

201 р. Навчальний семінар з відновних практик, формування мультидисциплінарної команди СИСТЕМАТИЧНЕ ІНФОРМУВАННЯ ЦВПГ .

201 р. ПРО ВИПАДКИ ПРАВОПОРУШЕНЬ

2. Навчання медіаторів – ведучих програм відновного правосуддя Семінар «Базові навички медіації між потерпілими та правопорушниками»

.

201

р.

201

р.

Семінар з організації та проведення сімейних групових нарад .

1. Презентація моделі функціонування Шкільної служби порозуміння (ШСП) та проведення відбору учасників навчальної програми з підготовки координаторів.

2. Навчання координаторів ШСП (1-й модуль). .

201 р. Тренінг «Базові навички медіатора – координатора ШСП». .

201 р.

3. Заснування пілотних ШСП: .

201 р.

• Проведення презентацій для педагогічних колективів та учнів шкіл; • Відбір школярів на навчання медіаторів-однолітків; .

201 р.

• Тренінг «Методика впровадження ШСП» для координаторів. .

201 р.

Крок 3. Започаткування мережі Шкільних служб порозуміння

4. Навчання координаторів ШСП (2-й модуль). Тренінг «Методика впровадження ШСП».

5. Навчання учнів-медіаторів базовим навичкам медіації.

дата

ІIІ етап

Квартал

Результат

.

201

р.

.

201

р.

.

201

р.

І Зустрічей мультидисциплінарної команди

Загальна кількість засідань Координаційної ради (по роках) 201

р.

201

р.

201

р.

Збір статистики, інформування Координаційної ради про стан злочинності

Квартал І

ІI

ІII

ІV

Переданих справ Консультації Медіації Кола ___________ (інше) Зустрічі з обговорення практики

ІI

ІII

загалом за рік ІV 201

р. 201

р. 201

. .

Функціонування ШСП: (загальна кількість)

Функціонування ЦВПГ і проведення відновних практик (загальна кількість):

Щорічні зустрічі з оцінки та планування функціонування Моделі в громаді

Перегляд досягнутих результатів та планування подальших кроків

Безпечна громада

Карта-схема взаємодії суб’єктів впровадження Трирівневої моделі профілактики правопорушень серед дітей та молоді

Квартал І

р. Засідань ШСП Звернень Консультації Медіації Кола ________ (інше)

ІI

ІII

загалом за рік ІV 201

р. 201

р. 201

р.

201 201

р. р.