Шкільна служба порозуміння: програма формування безпеки в навчальному закладі

Шкільна служба порозуміння: програма формування безпеки в навчальному закладі КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ

ДОБРОВІЛЬНІС

ВІЛЬНІСТЬДОБРОВІЛЬНІ КОНФІДЕНЦІЙНІСТ РОЗПОДІЛ НЕЙТРАЛЬН ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ДОБРОВІЛЬНІСТЬ

НЕЙТРАЛЬНІСТЬ

ОБРОВІЛЬНІСТЬ РОЗПОДІЛ ВІДПОВІДАЛЬ

КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ

ІДЕНЦІЙНІСТЬ

РОЗПОДІЛ ДОБРОВІЛЬНІС ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ РОЗПОДІЛ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

НЕЙТРАЛЬНІСТЬ

Для українського суспільства актуальною є проблема зростання рівня агресії та злочинності серед неповнолітніх. Так, частка правопорушень, вчинених підлітками, нині становить 10% від загальної кількості злочинів. Репресивні заходи покарання неповнолітніх, які скоїли правопорушення або злочини, не приносять бажаного результату і часто лише загострюють негативне ставлення підлітка до суспільства. Відомо, що у більшості випадків серйозному злочину передують незначні правопорушення, на які громадськість не звертає уваги. Важливу роль у боротьбі зі зниженням конфліктності серед неповнолітніх відіграють різноманітні профілактичні заходи. Видання здійснене за фінансової підтримки Швейцарської агенції з розвитку та співробітництва в рамках проекту “Стратегії міліції щодо профілактики підліткової злочинності”, який виконує консорціум організацій: БО «Український Центр Порозуміння», ГО «Інститут проблем наркоманії та наркозлочинності», Київський національний університет внутрішніх справ.

2

Нині в Україні високу ефективність у справі профілактики підліткової злочинності та асоціальної поведінки серед молоді, а також формування безпечного середовища для розвитку підлітків продемонстрували програми відновного підходу або відновні практики. Упровадження відновних практик відбувається, зокрема, шляхом створення шкільних служб порозуміння.

3

Що таке Шкільна служба порозуміння та на яких принципах будується її робота? Шкільна служба порозуміння (ШСП) – це команда підготовлених старшокласників-посередників (медіаторів), які допомагають своїм ровесникам розв’язувати конфлікти мирним шляхом, використовуючи в роботі відновні практики – медіацію однолітків, коло прийняття рішень тощо – і працюють над формуванням безпечної атмосфери в навчальному закладі. Роботу ШСП організовує координатор, зазвичай психолог або соціальний педагог, який пройшов підготовку і володіє знаннями та навичками з організації та керування ШСП.

Віра в кожну особистість та її здатність змінюватися – вирішення конфлікту за участю медіатора – побудовано як процес переговорів партнерів, а не суперників, що сприяє засвоєнню учнями іншої конструктивної моделі розв’язання конфліктів, яку вони можуть використовувати в майбутньому.

Діяльність ШСП базується на принципах відновного підходу, який передбачає: Повагу до особистості, віру в її здатність вирішувати конфлікти у найкращий для себе спосіб – учасники конфлікту активно залучені до процесу обговорення та самостійно приймають рішення щодо подальших дій; тому медіатор – це не суддя, не порадник, а «той, хто допомагає спілкуватися». Відповідальність у стосунках та стосовно інших – процес переговорів побудовано таким чином, щоб учасники конфлікту мали можливість зрозуміти один одного, усвідомити власні вчинки та наслідки, до яких вони призводять, тобто власну відповідальність. Атмосфера довіри і поваги сприяє тому, що учасники конфлікту охочіше беруть на себе зобов’язання щодо виправлення ситуації або відновлення стосунків.

4

5

Що таке медіація?

Основною методикою, яку учні застосовують у своїй роботі, є медіація. Медіація – це добровільний і конфіденційний процес, у якому третя нейтральна сторона – медіатор – допомагає сторонам знайти взаємоприйнятний варіант вирішення ситуації, що склалася. Під час процедури медіації сторони дотримуються таких принципів:

Добровільність

! Розподіл відповідальності

6

Добровільність – кожна зі сторін добровільно бере участь у переговорах і усвідомлює, що рішення може бути досягнуте тільки шляхом співробітництва; кожен учасник може припинити участь у медіації на будь-якому етапі процедури;

Нейтральність – під час процесу медіатор не приймає позицію жодної зі сторін, не оцінює їх, а однаково допомагає обом сторонам;

!

Нейтральність

Конфіденційність – усе, що відбувається на медіації, не розголошується ні медіатором, ні сторонами, за винятком ситуацій, коли сторони самі виявили бажання поширити інформацію.

Конфіденційність

Відповідальність – сторони несуть відповідальність за прийняте рішення та його виконання, а медіатор – за процес, дотримання правил та принципів процедури;

7

Що таке коло прийняття рішень? Коло прийняття рішень – дуже ефективна відновна практика, що сприяє залученню до вирішення проблеми всіх зацікавлених осіб та забезпечує їх активну участь в обговоренні ситуації та прийнятті рішень. Особливістю кола є те, що кожен з учасників має можливість висловити власну точку зору та бути почутим іншими членами кола. Коло – це зібрання людей, рівних в обговоренні складних питань, проблем в атмосфері взаємоповаги і турботи, згідно з певними правилами. Залежно від мети, з якою проводитися коло, процедура може називатися: «коло прийняття рішень», «коло примирення», «коло підтримки», «коло формування цінностей» тощо. Процес обговорення в колі ґрунтується на принципі взаємоповаги, що забезпечує сама процедура та правила її ведення. У колі присутній ведучий (хранитель кола) – особа, яка інформує учасників про правила, формулює питання для обговорення, слідкує, щоб громада дотримувалася процедури, та несе відповідальність за забезпечення атмосфери взаємоповаги, підтримки й толерантного ставлення.

Процедура кола базується на таких принципах: Все, що прийшло у коло, в ньому і залишається: особиста інформація, яка надійшла у коло, вважається конфіденційною за винятком випадків, коли виникає загроза безпеці учасників. Кожен з учасників погоджується поважати всіх інших і висловлюватися доброзичливо, у спокійній манері як про хороше, так і про погане, залишаючи час для інших, щоб вони змогли висловитися. Кожен має слухати з повагою «і серцем, і розумом». Усі повинні поважати процедуру і залишатися в колі до тих пір, поки воно працює у пошуках рішення проблеми, що обговорюється.

Важливим елементом кола є мовник – символічний предмет, який передається з рук у руки, від одного учасника до іншого та дає право говорити.

8

9

Як створити Шкільну службу порозуміння? но з такими критеріями: розвинені комунікативні навички, співробітницький підхід у ситуації конфлікту, безоціночність, нейтральність тощо.

Кроки створення ШСП: 1

2

3

4

10

Прийняття шкільною адміністрацією рішення про створення ШСП. Підставами для прийняття такого рішення, зокрема, можуть бути: напруга, велика кількість конфліктів тощо. Крім того, ключовим фактором є готовність шкільної адміністрації сприяти процесу впровадження та функціонування ШСП, а саме: делегування повноважень щодо вирішення конфліктів школярам; розуміння і згода адміністрації та педагогічного колективу навчального закладу дотримуватися принципів відновного підходу в питаннях шкільної дисципліни, виділення та обладнання приміщення для ШСП. Інформування педагогічного колективу про впровадження ШСП. Вибір координатора програми серед педагогічного колективу навчального закладу відповідно до таких критеріїв: бажання координувати діяльність ШСП, авторитет серед учнів та вчителів, наявність вільного часу тощо. Інформування учнів 8–11 класів про впровадження ШСП. Анкетування учнів та відбір потенційних кандидатів для проходження навчання відповідно до таких критеріїв: авторитет серед учнів та педагогів, бажання бути медіатором, участь у позашкільній роботі тощо.

5

Підготовка команди (координатора та школярів-медіаторів) для роботи в ШСП, проведення тренінгу «Базові навички медіатора ШСП».

6

Інформування учнів, педагогів та адміністрації школи про діяльність ШСП, представлення механізму передачі справ/звернення для їх розгляду за допомогою процедури медіації та процедури кола.

7

Проведення медіацій та кіл серед однолітків учнями-медіаторами та координатором служби (у випадку складних конфліктних ситуацій).

8

Підготовка нових медіаторів із числа учнів, які пройшли відбір згідно зі згаданими вище критеріями та внутрішнє навчання (організоване координатором служби за допомогою практикуючих школярів-медіаторів) принаймні один раз на рік для забезпечення неперервності функціонування ШСП.

9

Підвищення ефективності діяльності ШСП шляхом проведення зовнішніх супервізій та внутрішніх тематичних дискусій, що мають нам меті аналіз напрацьованого досвіду.

Проведення співбесід із потенційними кандидатами, відбір учасників тренінгу «Базові навички медіатора ШСП» згід-

11

У чому полягає роль координатора Шкільної служби порозуміння? Координатором Шкільної служби порозуміння виступає соціальний педагог, шкільний психолог або будь-який педагог навчального закладу, який має бажання та можливості координувати роботу ШСП. Обов’язками координатора ШСП є: Робота на підготовчому етапі створення ШСП: налагодження зв’язків з адміністрацією навчального закладу, підготовка приміщення, розробка оціночних форм, набір потенційних медіаторів, створення порядку направлення на медіацію та кола.

Сприяння проведенню медіації: координування графіків медіаторів, прийом, направлення на медіацію, ведення та/ або оцінка справ, прийняття рішення про власну участь у вирішенні конфлікту, допомога медіаторам у проведенні додаткових тренінгів з метою підвищення кваліфікації тощо. Розвиток діяльності: залучення нових медіаторів, проведення супервізій, моніторинг, оцінка.

Координування проведення тренінгу «Базові навички медіатора ШСП»: відбір учасників тренінгу, подання заявки до громадської організації, супровід групи тощо. Популяризація роботи ШСП: постійне інформування адміністрації навчального закладу про хід справ, підтримка стосунків із батьками, розробка інформаційних матеріалів тощо.

12

13

Чому саме програма «Шкільна служба порозуміння»? По-перше, коли учні мають можливість допомагати вирішувати конфлікти між своїми однолітками, зменшується ризик виникнення непорозумінь між поколіннями, адже медіатори постійно спілкуються зі своїми ровесниками і знають, що може стати причиною конфлікту, що переживають сторони конфлікту. Крім того, атмосфера стосунків довіри та взаєморозуміння між представниками одного покоління встановлюється набагато швидше, ніж між представниками різних вікових груп. По-друге, ровесники більше довіряють один одному, оскільки не відчувають нерівності між собою. Під час медіації чи кола контроль над ситуацією рівномірно належить як учасникам, так і ведучому. Відновні практики базуються на підході «рівний – рівному», який є дуже ефективним завдяки тому, що стосунки будуються як суб’єктно-суб’єктні.

14

По-третє, ровесники у ролі медіаторів викликають у конфліктуючих сторін повагу та шанобливе ставлення. Спостерігаючи за врівноваженою та впевненою поведінкою медіаторів, сторони конфлікту налаштовуються на позитивне сприйняття ситуації та серйозний підхід до її вирішення. І насамкінець, позитивний результат медіації досягається за рахунок того, що учні-медіатори дуже серйозно сприймають покладену на них відповідальність та прагнуть досягти позитивних результатів у роботі, яку виконують.

15

За більш детальною інформацією про організації, які впроваджують відновні практики у школах, звертайтесь до Українського Центру Порозуміння Печерський узвіз 8, к. 7, м. Київ, 01133, Україна тел.: +38 0445371007 www.commonground.org.ua e-mail: uccg@uccg.org.ua