Владислав Бурбела - диплом, 2013 by ukma journalist

Міністерство освіти і науки України Національний університет „Києво-Могилянська Академія” Факультет соціальних наук і соціальних технологій Могилянська школа журналістики

Кваліфікаційна робота освітньо-кваліфікаційний рівень магістр На тему: «ВИКОРИСТАННЯ НОВИННИХ ДОДАТКІВ ДЛЯ МОБІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ УКРАЇНСЬКИМИ ЗМІ» Виконав: студент 2-го року магістерської програми напряму підготовки «журналістика» Бурбела В. М. Керівник Федченко Є. М. Кандидат політичних наук, доцент Рецензент ______________________ Дипломна робота захищена З оцінкою «___________» Секретар ДЕК ___________ «__» ______________20__р. КИЇВ-2013 1

Зміст Вступ…………………………………………………………………………………………………….3 Розділ І. Огляд літератури…………………………………………………….…..…………..7 1. Глобальні мас-медіа……………………………………………..…………………..9 2. Перехід читачів на мобільні додатки……………………………………....14 3. Огляд топових новинних додатків (Apple та Android)....…………..17 Підсумки розділу І………………………………………………………….…………..24 Розділ ІІ. Методологія дослідження………………………………………..…………..25 Розділ ІІІ. Результати дослідження……………………………………………………..34 1. Кореспондент....................................................................................34 2. Сегодня..............................................................................................37 3. Українська правда............................................................................39 4. Факти і коментарі.............................................................................43 5. Коментарі..........................................................................................45 6. Точка..................................................................................................47 7. Футбол новини..................................................................................51 8. 5й канал.............................................................................................53 9. ТВі.......................................................................................................54 10. Новини 24.........................................................................................56 Висновки……………………………………………………………..............…...………….….58 Бібліографія……………………………………………………………..….................…….…61

Вступ Мобільний додаток (або програми) являє собою програмне забезпечення, призначене для роботи на смартфонах, планшетних комп'ютерах та інших мобільних

пристроях.

Вони,

як

правило,

доступні

через

сервіси

розповсюдження, унікальні для кожного виробника операційної системи, такі як Apple App Store, Google Play, Windows Phone Store і BlackBerry App World. Деякі програми можна встановити безкоштовно, а інші потрібно придбати. Як правило, вони завантажуються з платформи відразу на пристрій, такі як iPhone, BlackBerry, Android телефон або Windows Phone, але іноді вони можуть бути завантажені на ноутбуки або настільні комп'ютери, і вже потім встановлені на мобільний пристрій. Прибуток від купленої програми розподіляється так: 2030% йде поширювачу послуг (таких як іTunes, GooglePlay), а решта йде виробнику програми 1. Термін "додаток" (app) став популярним і в 2010 році був внесений до списку «Слово року» Американським товариством діалектів 2. У 2009 році технічний оглядач Девід Пог сказав, що нові смартфони можна назвати "додаткові телефони" (appPhones), щоб відрізняти їх від ранніх менш складних смартфонів3. Мобільні

додатки

спочатку

виконували

функції

для

загальної

продуктивності і пошуку інформації, включаючи електронну пошту, календар, контакти та інформацію про погоду. Тим не менше, попит населення і наявності інструментів розробника спричинили швидке розширення в інших категоріях, таких як мобільні ігри, автоматизація виробництва, GPS, банківська справа, відстеження замовлень, покупки квитків і огляд останніх новин. Вибух

Siegler, MG (June 11, 2008). "Analyst: There’s a great future in iPhone apps". Venture Beat.

"» “App” voted 2010 word of the year by the American Dialect Society (UPDATED) American Dialect Society".

Americandialect.org. 2011-01-08. Retrieved 2012-01-28. 3

Pogue, David (November 4, 2009). "A Place to Put Your Apps". New York Times. Retrieved January 22, 2013.

в кількості і різноманітності додатків зробили відкриття, яке у свою чергу призвело до створення широкого спектру оглядів, рекомендацій, а також курування джерел, включаючи блоги, журнали, присвячені онлайн-додаткам і відкриттям послуг. Популярність

мобільних

додатків

продовжує

рости,

оскільки

їх

використання стає все більш поширеними серед всіх користувачів мобільних телефонів4. У травні 2012 дослідження ComScore показало, що в попередньому кварталі, більше користувачів мобільних пристроїв віддають перевагу саме додаткам, ніж переглядам веб-сторінок на своїх гаджетах: 51,1% проти 49,8% відповідно 5. Дослідники виявили, що використання мобільних додатків сильно корелює з призначеним для користувача контекстом і залежить від місця розташування користувача і часу доби 6. Ступінь наукової розробки та наукова новизна: на сьогодні більшість досліджень, присвячених вивченню мобільних додатків, написані іноземними авторами, а теми новинних програм торкалися лише у статтях Mashable та оглядах на Youtube. В Україні досліджується в основному перехід від використання браузера на додатки, їхня аудиторія та призначення. Рівня додатків жодне дослідження не досягало. Зважаючи на невисокий рівень розробки досліджуваної проблематики, тема даної роботи є актуальною, а відсутність ґрунтовних досліджень на українському просторі дає роботі широкі можливості для дослідження.

Ludwig, Sean. December 5, 2012. "VentureBeat: Study: Mobile app usage grows 35%, TV & web not so much"http://venturebeat.com/2012/12/05/mobile-app-usage-tv-web-2012/

Perez, Sarah. July 2, 2012. "comScore: In U.S. Mobile Market, Samsung, Android Top The Charts; Apps Overtake Web Browsing."http://techcrunch.com/2012/07/02/comscore-in-u-s-mobile-market-samsung-android-top-the-chartsapps-overtake-web-browsing/

Matthias Böhmer, Brent Hecht, Johannes Schöning, Antonio Krüger, and Gernot Bauer. 2011. Falling asleep with Angry Birds, Facebook and Kindle: a large scale study on mobile application usage. In: Proceedings of the 13th International Conference on Human Computer Interaction with Mobile Devices and Services (MobileHCI '11). ACM, New York, NY, USA, 47-56.

Більшість проведених досліджень, що стосуються вивчення використання мобільних засобів перегляду новин в Україні, не аналізують особливості додатків з точки зору практичного використання. В цьому полягає новаторство даної роботи. Дослідницьке питання полягає в тому, щоб перевірити якість мобільних додатків, їхніх основних вад і переваг у користуванні. Відповідно з цього випливає головна мета даного дослідження - вивчення та аналіз специфіки організації та форм контенту, дизайну та можливостей додатків. Об'єкти дослідження: новинні мобільні додатки українських ЗМІ, розроблені вітчизняними виробниками. Предметом дослідження є специфіка втілення новин у форматі мобільного додатку, функціональні здібності і особливості такого формату. Методологія дослідження: оскільки об'єктом дослідження є продукт комплексної роботи медіа, методом було обрано Groundedtheory, що дозволить проаналізувати додатки з усіх можливих аспектів. Наукове та практичне значення: результати даного дослідження дозволять продемонструвати переваги і вади, що зустрічаються у аналізованих додатках. Висновки цієї роботи можуть бути використані при подальшій розробці даної проблематики. Основні гіпотези даної роботи: 1. Додатки не відповідають достатньому рівню якості, через що не здатні у повній мірі замінити перегляд веб-сайтів. 2. Технічна сторона програми грає визначальну роль у користуванні нею. 3. Мобільні додатки можуть не тільки копіювати матеріал веб-версії, а й містити ексклюзивний матеріал, доступний тільки на мобільному пристрої. Структура роботи: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку літератури.

першому

розділі

розглянуто

поняття

мобільних

додатків,

проаналізовано дослідження, що стосуються переходу аудиторії новин із браузерного перегляду на додатки. У другому розділі розглянуто методологію дослідження, характерні особливості використаних наукових методів, можливість їх застосування на практиці в контексті визначених роботою теми, предмету та об'єкту дослідження. Третій розділ містить результати проведеного дослідження. Дана робота передбачає виконання наступних завдань: - визначення критеріїв аналізу додатків, що репрезентують друковані видання та телеканали; - визначення вад і переваг у технічних, організаційних та візуальних рішеннях у додатках; - узагальнення отриманих в ході проведення дослідження даних.

Розділ I. Огляд Літератури В своїй роботі «Сучасне постіндустріальне суспільство» Іноземцев зазначає, що інформаційне суспільство слід розглядати як невід’ємну частину постіндустріального суспільства 7. У свою чергу, Д. Белл визначає постіндустріальне суспільство як суспільство, в економіці якого має місце зсув від обробних галузей до сфери послуг; в технології – перехід провідної ролі до галузей промисловості, заснованих на науці; в соціальній структурі – формування нової технократичної еліти і нового принципу стратифікації. Існує три фази становлення інформаційного суспільства 8: 1. Перетворення індустріального суспільства в індустріально-інформаційне; 2. Перетворення індустріально-інформаційного суспільства в інформаційноіндустріальне; 3. Перетворення інформаційно-індустріального суспільства в інформаційне. Як вже сказано вище, Україна належить до постіндустріальних суспільств. Тобто інформація для нас не є головним ресурсом, який ми виробляємо або здобуваємо. Однак С.А. Дацюк в своїй статті «Сприяння розвитку інформаційного суспільства в інституціональній реальності за його власними правилами» пропонує розглядати інформаційне суспільство як дві різні структури: •

Громадянське суспільство, пов’язане за допомогою Інтернету та

інших інформаційних технологій; •

Інтернет-співтовариство, що загалом протистоїть нституціональній

позиції «держава і громадянське суспільство», тобто власне Інтернет поза розглядом його як засобу відносин у громадянському суспільстві. Отже, якщо робити висновок зі слів С.А. Дацюка, то Інтернет-суспільство – це суспільство 7

Hamelink C.J. The polities of World Communication: A human rights perspective - London, Thousand Oaks, New Delhi: Sage Publication? 1994. - 337 p. 8 Harper C. Journalism in a Digital Age [Електроннийресурс] / Christopher Harper. –Режимдоступу: http://web.mit.edu/commforum/papers/harper.html.

в суспільствах 9. При чому численність такого суспільства весь час змінюється, оскільки змінюється кількість людей он-лайн. Але постає питання про те, де в такому суспільстві інститути? Щодо наявності або відсутності інститутів автор пропонує саме відсутність інститутів. С.А. Дацюк пропонує розвиток такого суспільства шляхом самоорганізації. Відтак на кожному домені повинні бути свої етичні кодекси та правила 10. В. Хмелько виділяє два типи інформаційного суспільства: 1. Індустріально-інформаційне суспільство - суспільство, в якому найбільша частка зайнятих ще припадає на промислове виробництво, але зайнятість у виробництві інформації вже складає не менше половини зайнятих в промисловому виробництві. 2. Інформаційно-індустріальне - суспільство, в якому найбільша частка зайнятих вже припадає на виробництво інформації, але зайнятість в промисловості ще складає не менше половини зайнятих в інформаційному виробництві 11. В теорії про інформаційне суспільство сама інформація розглядається як ресурс, який не має великих характеристик, які властиві основним ресурсам вжитку. Також розповсюдження цієї інформації тотожне її збільшенню, що унеможливлює застосування до цього феномену поняття «рідкості», а її вживання не викликає її закінчення як ресурсу 12. Україна не є інформаційним суспільством, але 9 вересня 2007 року був затверджений закон «Про основні засади інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки». Одними з головних цілей цього закону є: 9

Lenskі G.Human Socіetіes: An Introduction to Macrosociology./Lenskі G., Nolan P., Lenskі J./- N.Y.:McGraw-Hіll,1995 Артамонова І.М. Інтернет як специфічний тип мас-медійного тексту (на матеріалах українського сектору вебмережі)[Електронний ресурс] / І.М. Артамонова //Вісник Сумського державного універси-тету. – Режим доступу: http://visnyk.sumdu.edu.ua/ua/arhiv/2007.html 11 Быков И. А. Интернет-журналистика: специфика и перспективы развития / И. А. Быков // Средства массовой информации в современном мире: материалы межвузовской научно-практической конференции / Под ред. В. И. Конькова. – СПб.: Изд-во С.-Петербургского университета, 2002. – С. 207-208 12 Гелд Д.Глобальні трансформації. Політика, економіка, культура /Гелд Д., Мак-Ґрю Е., Голдблатт Д., Перратон Дж./ Пер. з англ.; Переднє слово Ю.Павленка. – К.: Фенікс, 2003. – Гл. VII: Глобалізація 10

•

прискорення розробки

та

впровадження

новітніх

конкурентоспроможних ІКТ в усі сфери суспільного життя, зокрема в економіку України і в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування; •

забезпечення комп'ютерної та інформаційної грамотності населення, насамперед шляхом створення системи освіти, орієнтованої на використання новітніх ІКТ у формуванні всебічно розвиненої особистості;

•

розвиток національної інформаційної інфраструктури та її інтеграція із світовою інфраструктурою;

•

досягнення ефективної участі всіх регіонів у процесах становлення інформаційного суспільства шляхом децентралізації та підтримки регіональних і місцевих ініціатив, тощо 13.

Загалом, як вже було неодноразово вказано вище, Україна не є інформаційним суспільством, але поряд із тим Інтернет та обмін інформацією через нього відіграють немаленьку роль в житті багатьох громадян України. Тільки одна соціальна мережа «Вконтакте» налічує більш ніж шістнадцять мільйонів користувачів з України. Через такі сайти люди обмінюються не лише музикою, власними новинами, відео, а й новинами, які відбуваються в світі, в Україні, тощо. І сайт «Вконтакте» лише один із таких 14. Глобальні мас-медіа. За Г. Ленським та П. Ноланом мас-медіа – це засоби масової інформації, які впливають на суспільство (телебачення, радіо, газети, журнали і фільми) 15.

Гидденс. Э. Социология. [электронный ресурс] /Энтони Гидденс. Режим доступу: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Sociolog/gidd/ 14 Дацюк С.А.Сприяння розвитку інформаційного суспільства в інституціональній реальності за його власними правилами / С.Дацюк. // Інформаційне суспільство. Шлях України. – К., 2004. – С. 200 − 208. – (Бібліотека інформаційного суспільства). 15 Lenskі G.Human Socіetіes: An Introduction to Macrosociology./Lenskі G., Nolan P., Lenskі J./- N.Y.:McGraw-Hіll,1995

Е. Гіденс зазначає, що масова комунікація торкається багатьох аспектів нашого життя. Окрім традиційного розуміння обміну інформації, грошовий переказ також вважається обміном інформації, адже він здійснюється завдяки комп’ютерним технологіям. Кожна грошова операція відбувається із залученням кодів, які в свою чергу зберігаються в комп’ютері16. Представники мас-медіа є в кожній країні і майже в кожному місті. Канал Інтер, що є українським каналом, віщає на всю країну. Але, як зазначає Є. Ходжаєва, в наш час змінюються агенти, які контролюють діяльність масмедіа. Якщо раніше це робили національні держави, то тепер з’являються нові інститути, які претендують на таке домінування 17. С. Хамелінк зазначає 18, що на глобальному рівні медіа-політику впроваджують не тільки держави, а й нові типи агентів: • міжуправлінські організації (НАТО, ЄС, Арабська Ліга, тощо); • транснаціональні корпорації (Shell, Exxon, GeneralElectric, тощо); • міжнародні неуправлінські громадські організації (Міжнародний Олімпійський комітет, «Міжнародна амністія», тощо) • а також окремі індивіди. Глобалізація новин - процес активного поширення новинних програм та обміну інформацією між регіонами світу, що здійснюється за допомогою супутникових, кабельних, комп'ютерних систем та комунікаційних засобів зв'язку. Формування системи глобальних новинних потоків, що передаються різними медіа, розвиток і вдосконалення інформаційних технологій та

Дацюк С.А.Сприяння розвитку інформаційного суспільства в інституціональній реальності за його власними правилами / С.Дацюк. // Інформаційне суспільство. Шлях України. – К., 2004. – С. 200 − 208. – (Бібліотека інформаційного суспільства). 17 Городенко Л. Інтернет-медіа як новий вид ЗМІ / Л. Городенко // Інформаційне суспільство. Шлях України. – К., 2004. –290 с. 18 Иноземцев В. Л. Современное постиндустриальное общество:природа, противоречия, перспективы.

Інтернету призвели до утворення нового комунікативного простору, в якому всі сфери людської діяльності тісно взаємопов'язані 19. В наш час супутниково-кабельні телемережі дивляться глядачі більш ніж 200 країн світу: Універсальні телеканали новин CNN International і ВВС World, фінансово-економічні CNBC і Bloomberg TV, а також великі регіональні телеканали новин Euronews та Al-Jazeera, які прагнуть до глобального розповсюдження своїх програм і вже стали впливовими гравцями на світовому інформаційному ринку. Специфіка їх мовлення - новини 24 години на добу, 7 днів на тиждень, цілий рік - дозволяє журналістам висвітлювати події, які рідко потрапляють в ефір національних каналів. Новини глобальних телемереж, висвітлення подій в режимі реального часу нерідко визначають порядок денний політичних діячів і дипломатів. Феномен прямого новинного мовлення полягає в одночасності реальної події і сприйняття його глядачами, що значно посилює вплив телевізійних образів на аудиторію 20. В.В. Орлова в свої роботі «Глобальні телемережі новин на інформаційному ринку» пише про те, що в наш час діяльність глобальних медіа-компаній включає в себе: • дистрибуцію медіа-продуктів (газет, журналів, книг, теле- та радіоканалів); • імпорт та експорт контенту медіа-каналів: новин, фільмів, музичних відеокліпів, телепрограм, журналістських творів, тощо. Але якщо відбувається експорт медіа-каналів, то логічно, що вони повинні бути адаптованими до країни або каналу-споживача. В такому разі канали-експортери загалом самі займаються перекладом програм та новин (прикладом є Euronews, CV5, Reuters, DW, тощо). Таким чином ці компанії конкурують між собою, оскільки в них спільні мови віщання, та ще й складають велику конкуренцію для локальних ЗМІ. 19

Крейг Р. Інтернет-журналістика: роботажурналіста і редактора у нових ЗМІ /Р. Крейг ; [пер. з англ. А. Іщенка]. – К. :КиєвоМогилянська академія, 2007. –324 с. 20 Тор 500 Global Companies//Fortune. [електроннийресурс] – 2002. – July 22. – доступ: http://www.fortune.com

Домінуюче становище на світовому інформаційному ринку займають мегакомпанії, створені за типом вертикальної інтеграції: America Online - Time Warner, Walt Disney Co, Vivendi Universal Viacom, Bertelsmann, News Corporation та інші. За даними журналу Fortune, перераховані вище компанії входять у список 500 провідних глобальних корпорацій світу. Групу менш великих, але також впливових постачальників інформації становлять Washington Post, Bloomberg, Reuters, BBC, New York Times, Dow JonesCo і багато інших. Новини цих компаній широко розповсюджуються в усьому світі (див. таблицю 1). Таблиця 1. Найвпливовіші глобальні ЗМІ у світі ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ ІНТЕРНЕТУ ↑ ↑ ↑

↑

Інформаційні агентства

Телемережі новин Радіослужби

Міжнародні видання

Reuters

CNN

BBC World Service Financial Times

Associated Press

ВВС World

Voice of America

International Herald Tribune

Havas

Euronews

Deutsche Welle

USA Today

France Press

Bloomberg TV

France International Wall Street Journal

ИТАР-ТАСС

CNBC

Liberty

Time

Интерфакс

Sky News

Free Europe

Newsweek

Bloomberg

Deutsche Welle

Free Asia

Economist

dpa

Al-Jazeera

Голос России

РИА «Новости»

Eurosportnews

RAI International

Отже, ЗМІ як глобальних, так і українських існує досить багато. Однак вихід ЗМІ у Інтернет дає багато можливостей для споживачів інформації. Л. Городенко пропонує сім аргументів на користь ЗМІ в Інтернеті: 12

репрезентація, просторовий континуум, часовий континуум, тематичне розширення, оперативність, інтерактивне спілкування 21. Під репрезентацією можна розглядати саме позиціонування того чи іншого ЗМІ на теренах Інтернету. Інтернет-газета, наприклад, може позиціонувати себе як таку, що пише лише про певні події, тощо. Разом із цим деякі електронні видання можуть відрізнятись від друкованих варіантів. Так, наприклад, в США досі ще не вирішено, чи мають право видавництва розміщувати у електронних версіях газет статті позаштатних кореспондентів. Але це вже проблеми дотримання авторських прав в Інтернеті 22. Під просторовим континуумом розуміється те, що завдяки Інтернету можна читати видання будь-якої країни. Л. Городенко пише з цього приводу наступне: «Придбати в Україні газету, видану, наприклад, у Швеції чи Нідерландах, досить складно, а то й неможливо зовсім. Аналогічну ситуацію ми маємо з телеканалами. Представлення мас-медіа в Інтернеті географічно розширює аудиторію, «руйнує» кордони на політичній карті світу». Часовий континуум. Інтернет ЗМІ зручні тим, що на відміну від телебачення та радіо, де матеріали та сюжети не можна прослухати та подивитись двічі на тиждень, інформація може зберігатись роками. Наприклад, завдяки пошуковим сайтам, на кшталт Google.com, можна ввести назву якоїсь події і сайт надасть усю можливу інформацію, незважаючи на те, що вона стара чи нова. Тематичне розширення. Телебачення при висвітленні новин має обмежену кількість часу. Так для надання інформації про ту чи іншу подію надається лише декілька хвилин. Аналогічна проблема і з радіо та друкованими ЗМІ. Таким чином споживачі таких видів ЗМІ отримують часткову або спрощену інформацію про подію. Але завдяки Інтернету людина може зібрати 21

Нанівська В. Соціальні та культірні аспекти створення інформаційного суспільства // Інформаційне суспільство. Шлях України.//Нанівська В., Нікітін В – К., 2004. – С. 225 − 242. – (Бібліотека інформаційного суспільства). 22 Орлова В.В. Глобальні телемережі новин на інформаційному ринку., - М.: Изд-во. «РИП-холдинг», 2003

повну інформацію про певну подію. При цьому можливо майже одночасно використовувати декілька ресурсів, різні сайти, фото- та відеоматеріали23. Оперативність. Завдяки Інтернету швидкість розповсюдження інформації набагато більша, ніж швидкість розповсюдження інформації через телебачення, газети та радіо 24. Так, наприклад, 24 січня 2011 року користувачі мікроблогів Twitter мали змогу спостерігати он-лайн за наслідками вибуху в аеропорті «Домодєдово» зі своїх телефонів та комп’ютерів. В цьому випадку «репортажі з місця подій», тобто відео та фото надавали не професійні журналісти, а очевидці трагедії. При чому перше повідомлення про вибух з’явилось приблизно в першу хвилину після вибуху (сам вибух о 16:32). Через п’ять хвилин після вибуху, тобто о 16:37 з’явився перший пост про теракт на сайті Livejournal.com. Цікаво, що ЗМІ написали про задимлення в аеропорті тільки о 16:47, через дві хвилини після бурхливої реакції блогерів. Отже, завдяки Інтернету інформація поширюється за лічені хвилини 25. Під інтерактивним спілкуванням розуміється реакція цільової аудиторії певного ЗМІ та зворотній зв'язок цільової аудиторії з цим ЗМІ. Так, наприклад на сайтах друкованих видань є форуми, де читачі можуть обговорювати статті. Таким чином автори статей та редактори можуть на власному ж сайті проаналізувати ставлення цільової аудиторії до тих чи інших подій. Перехід читачів на мобільні додатки Новинні організації вклали значні кошти в розвиток додатків для IOS, Android, WP7 і навіть на деякий час, WebOS. Хоча, за результатами досліджень Pew Research Center, майже третина власників планшетів і половина власників смартфонів проглядають новини в першу чергу через браузери, а не програми. 23

Потятиник Б. Мережеві ЗМІ в Україні:прогноз розвитку / Б. Потятиник // Теле-та радіожурналістика : зб. наук. праць /Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка. –2009. – Вип. 8режим доступу: http://www.franko.lviv.ua/faculty/jur/vypusk7/visnyk08-9.pdf. 24 Почепцов Г.Г. Теорія комунікації / Г.Г. По-чепцов. - К. : Київський університет, 1999. - 308 с 25 Лупанов В.Н. Интернет как объект социологическогоисследования (квопросу о развитии социологической сети в Интернете, Web-сети) /В.Н.Лупанов // Информационное общество. – 2001. – №1. – С.40-43

61% читачів новин з планшетів і 61% смартфонів в опитуванні заявили, що вони отримують велику частину своїх новин через веб-браузери на цих пристроях. 23% читачів новин з планшету і 28% смартфонів стверджували, що вони користувалися додатками, в той час як 16% і 11% відповідно, використовують програми та веб-браузери однаково. Дослідження показало, що мобільні пристрої є не стільки «канібалізацією» новинного споживання, скільки додатком до нього, особливо коли мова йде про планшети. Власники планшетів, як правило, мультиплатформенні споживачі новин: чверть опитаних отримують новини через усі чотири канали інформації. Цікаво, що справа не в переносимості мобільних пристроїв, яка веде до підвищення споживання новин на цих пристроях. Швидше за все, більшість людей сказали, що вони читати новини на цих пристроях у себе вдома, і близько половини роблять це тільки один раз на день. Споживання новин на смартфонах є найбільшим з 8 ранку до 12 вечора, на планшетах - між 5 і 8 вечора. У загальній складності половина дорослих американців зараз володіють або смартфоном, або планшетом, більшість з яких використовують ці пристрої, щоб отримати новини. Результати були отримані на основі відповідей 9513 дорослих в США. Інститут Ройтерз із вивчення журналістики (Reuters Institute for the Study of Journalism) при Оксфордському університеті (University of Oxford) опублікував дослідження трендів споживання новин в умовах цифрової революції. Дослідження, здійснене під керівництвом Ніка Ньюмена (Nic Newman), досвідченого журналіста та стратегічного консультанта BBC з питань цифрової журналістики, мало на меті проаналізувати особливості споживання онлайн новин, яке дедалі більше змінює загальні тенденції медійного споживання у світі. Обґрунтовуючи актуальність дослідження, його автори посилаються на дані недавнього звіту TNS, відповідно до яких, – споживання новин є другим 15

найпоширенішим способом проведення часу в Інтернеті, поступаючись лише користуванню електронною поштою. Дослідження Інституту Ройтерз в основному зосереджується на ситуації у Великобританії, але також пропонує цікаві дані щодо тенденцій у Франції, Німеччині, Данії та США. Нік Ньюмен зазначив: «Для багатьох людей новини в Інтернеті стали першим місцем, куди вони йдуть, щоб дізнатись найсвіжіші новини». Особливо це стосується споживачів у США та Великобританії, де онлайн новини повноцінно конкурують з телебаченням. Разом з тим, дослідження показало, що перехід із друкованих медіа до цифрових є значно повільнішим у інших європейських країнах. Так, наприклад, Німеччина демонструє найбільшу лояльність традиційним формам споживання новин та має найнижчий рівень споживання новин з Інтернету. «Майже 7 з 10 опитаних німців відповіли, що досі читають газети», – зазначив Ньюмен. Дослідження виявило очікувану закономірність: онлайн новини є найпоширенішою формою споживання новин серед молоді, тоді як телебачення залишається найпопулярнішим для старших вікових груп. Ті, хто виріс з Інтернетом, демонструють зовсім інші звички інформаційного споживання онлайн, йдеться у дослідженні. Такі користувачі знаходять більше новин в соціальних мережах, де і діляться ними, а також демонструють меншу лояльність традиційним медіа-платформам. Кожен п’ятий опитаний британець щотижня ділиться новинами через email та соціальні мережі, але загалом, як показало дослідження, європейці менш активні в розповсюдженні новин чи інших формах цифрової залученості, ніж американці. Ще одне важливе спостереження, зафіксоване в дослідженні, стосується дедалі вагомішої ролі персоналізованих пристроїв для споживання новин: смартфонів, планшетів, e-рідерів, продажі яких невпинно зростають в останні роки. Так, наприклад, третина датських користувачів переглядає новини через 16

мобільний телефон із доступом до Інтернету. Понад чверть таких користувачів – у США та Великобританії. Очікується також зростання ролі планшетів як важливого інструменту для споживачів новин. 58% власників планшетів у Великобританії щотижня використовують цей пристрій для ознайомлення з новинами. Також власники планшетів демонструють більшу готовність платити за новинний контент. Крім того, у Великобританії деякі газети з платними додатками для планшетів мають значно кращі показники аудиторії через ці додатки, ніж у відкритому Інтернеті. Дослідження також встановило, що загалом користувачі все ще не хочуть платити за новини у цифровій формі. Готовність платити за онлайн новини найнижча у Великобританії (4%), а найвища – в Данії (12%). Інститут Ройтерз планує продовжувати дослідження трендів споживання цифрових новин у майбутньому, зокрема розширивши коло аналізованих країн.

Огляд топових новинних додатків за версією Apple Appstore та Android market Кожен з них має свої переваги. Агрегатори є більш гнучкими і дозволяють мати більш широке уявлення про те, що відбувається у світі, але ви повинні докласти зусиль, щоб знайти канали та додати їх самостійно. Ви є редактором власного журналу. З одного джерела програми куруються для вас. Вони мають вужчу точку зору, ніж ви отримали б від декількох джерел, особливо якщо вони пов'язані з газетою, яка через особливості редакційної політики має певний погляд на події. Тим не менше, не потрібно докладати зайвих зусиль, щоб встановити їх, і редакція якості, як правило, на найвищому рівні. Самі додатки дозволяють зберігати матеріали для пізнішого прочитання.

1. TweetMag Ціна: £ 2.99 Працює з IPad На відміну від інших агрегаторів новин, які використовують RSS-канали, TweetMag, як видно з її назви, використовує Twitter-потік. Програма дозволяє відстежувати людей, отримувати їхні повідомлення і переходити за посиланнями з їхньої новинної стрічки. Таким чином TweetMag будує картину світу, як це цікавить споживача. Потім програма збирає повідомлення, як свою власну газету Twitter. Кожна історія має свій заголовок, джерело і лід. Деякі з них також мають зменшені зображення. Натискання на історію перевертає сторінку і відображає цю історію в повному обсязі. На бічній панелі в правій частині екрана вам показується твіт, який містив посилання, а також ретвіти і відповіді. Ви також можете відкрити історію на першій сторінці, щоб швидко побачити оригінальний твіт і відповісти. На додаток до створення новин агрегатів від загального потоку користувача Twitter або зі списку, ви можете знайти теми або хеш-теги і вибрати один із результатів. Є декілька проблем з TweetMag, найбільш очевидним з яких є продуктивність. Додаток може бути повільним: завантаження історії і прокрутка вниз головної сторінки викликає проблеми. Крім того, спостерігалися викиди – один раз із п’яти запусків. Для боротьби з проблемою продуктивності TweetMag має функцію, яка дозволяє пришвидшити обробку новин та ілюстрацій, зменшивши їх розподільну здатність. 2. The Guardian Ціна: £ 2.99 / £ 3.99 Працює з iPhone, IPod Touch 18

The Guardian була високо оцінена. Основна його особливість і причина високої оцінки – ціна його передплати: £ 2,99 за шість місяців або £ 3,99 за рік. За ціною чотирьох випусків друкованої газети, стоїть цілий рік підписки як The Guardian і The Observer. При запуску програми, на першому екрані представлені головні новини дня з фотографіями і заголовками. Натискання на одну приведе вас до цілої історії. Розділи мають кольорове маркування, в той же час вони знаходяться на guardian.co.uk. Прокрутка вниз головної сторінки показує галерею мультимедійного контенту, що дозволяє дивитися відео, фотографії або прослуховувати аудіозміст. Далі категорії спорт, культура та ін. Є можливість налаштувати домашній екран, щоб зібрати в одному місці всі рубрики, які цікавлять користувача. Розповіді та розділи можна позначити як вибрані і зберігати в папці вибраних. 3. BBC News Ціна: безкоштовно Працює з iPhone, IPod Touch, IPad Додаток BBC News мав проблемний процес розробки. Його вихід було оголошено разом із BBC Sport та Iplayer на Mobile World Congress в 2010 році. Після скарг від видавців газет, BBC Trust повідомив, що додатки будуть обмежені у розповсюдженні, доки проблеми не вирішаться. Запуск програми на IPad представляє знайомий логотип BBC News, потім екран зі списком категорій, за замовчуванням новини з категорій - World, Великобританія, політика і т.д. - вниз по лівій стороні екрану. Історії в рамках категорій представлені у вигляді ескізів із заголовком внизу, по чотири в ряд, займаючи половину екрану в ландшафтному режимі. Інша половина екрану використовується для відображення поточної історії, з заголовком, зображенням або відеокліпом і текстом 19

нижче. Натискання відеокліпу дозволяє програвати його в повноекранному режимі. Натискання на «ряд оповідань» в категорії розкриває всі новини, проводячи по тексту окремого матеріалу користувач переміщує його і рухається до наступного. Користувач може редагувати категорії, які з'являються і порядок, в якому вони перелічені, також може змінити розмір тексту, щоб зробити його читабельнішим за потреби. Історії можна передавати по електронній пошті, а також ділилися на Twitter і Facebook. Останні заголовки новин зникають і з'являються у верхній частині екрана, але, найважливішою перевагою є можливість дивитися канал BBC News у прямому ефірі на IPad або iPhone шляхом натискання однієї кнопки. 4. Flipboard Ціна: безкоштовно Працює з IPad Flipboard бере контент з Twitter, Facebook, Flickr і Google Reader рахунку і збирає його в «зошит». Зручно, якщо ви хочете мати багато новинних джерел в одному місці, замість великої кількості інших додатків. Відсутній спосіб швидкого перегляду заголовків, які найбільш цікаві користувачу. Все представлено в зворотному хронологічному порядку. Пульс і Reeder забезпечують більшу гнучкість, коли справа доходить до швидкого сканування заголовків. 5. Pulse Ціна: безкоштовно Працює з iPhone (Pulse News міні), IPad Pulse - додаток RSS з відзнакою. Замість відображення каналів у довгих списках заголовків, він показує їх у вигляді сітки зображень. Канали можуть бути розподілені на кілька сторінок: до 12 на сторінці і до п'яти сторінок. 20

Кожна історія представлена у вигляді зображення мініатюри і заголовку. Натискання на історію відображає її на правому екрані IPad. Також Pulse може відображати Facebook стіну і оновлення статусу, а також підтримує синхронізацію з Google Reader. Стрічки можуть бути перебудовані будь-яким чином. Pulse, під час перегляду відео наYouTube, відрізає частину екрана, змушуючи користувача дивитися в повноекранному режимі, щоб побачити все. 6. Early Edition Ціна: £ 2.99 Працює з IPad Early Edition є додатком на основі RSS, який бере інформацію з улюблених каналів інформації читача і відображає їх як газету. Ви можете синхронізувати його з Google Reader або додати канали за рахунок імпорту OPML файлу або ввівши URL. Стрічки можуть бути відфільтровані за напрямками, в тому числі за часом, темою. Історії можуть бути розділені на Facebook або Twitter, або збережені для подальшого використання в Instapaper. Натискання на кнопку Fetch додає нові історії на головну сторінку. Early Edition робить велику роботу по збору стрічок новин та історії в запиті макета. Текст легко читається, проте присутні деякі помилки, також може іноді бути повільним під час збору історій. 7. Reader Ціна: £ 1.79 / £ 2.99 Працює з iPhone, IPod Touch, IPad Reader робить тільки одну річ - він синхронізується з вашим аккаунтом Reader Google, тягне в стрічки новин, на які ви підписались, і представляє їх вам на вашому iPhone або iPad. Програма вкрай корисна, але ціна не виправдовує функціонал додатка. 21

Канали розташовані в категоріях, що ви налаштували в Google Reader, і перераховані в кожному по даті. Історія презентації, зокрема в портретному режимі, красива на обох пристроях. Якщо ви використовуєте Instapaper, вам сподобається цей додаток. І тому, що деякі канали не містять у собі цілу статтю, Reader можна використовувати для пошуку ключових слів та перегляду зображень з великої кількості джерел. Історії можуть бути розділені на ряд способів, включаючи Facebook і Twitter, і зберігаються в Instapaper і Read It Later для прибирання пізніше. Просте додаток, який розроблений тільки для того, щоб зробити одну роботу, але робить це винятково добре. 8. The Economist Ціна: безкоштовно для абонентів, £ 3,49 за випуск Працює з iPhone, IPod Touch, IPad The Economist додаток забезпечує добірку статей із щотижневого журналу безкоштовно і оновлюється кожного четверга о 9 годині вечора. Передплатники на друковане видання або веб-сайт отримують весь журнал безкоштовно. Для всіх інших, він коштує £ 3,49 за випуск, який ви можете отримати на разовій основі, як In-App Purchase. Безкоштовність додатка виражається шістьма історіями. Навігація є основною і історія макету не така елегантна, як The Guardian. Історії будуть автоматично завантажуватися для читання в автономному режимі, так що він ідеально підходить для подорожі, де ви можете втратити сигнал в деякій точці. 9. The Times Ціна: безкоштовно (протягом 30 днів, то £ 9,99 в місяць) Працює з IPad The Times, The Telegraph, як нижче, бере на себе всі його візуальні сигнали від паперового видання, в тому числі знаменитий топовий. Це займе 22

кілька хвилин, щоб завантажити кожне видання, але Ви можете прочитати його по мірі завантаження. Навігація млява і заплутана час від часу втрачається місце перегляду. Історії діляться на кілька сторінок, тому ви повинні тапати екран замість прокрутки, щоб продовжити читання. Нам сподобалося колірне кодування розділів і журналістика, так що варто замовити безкоштовну 30-денну підписку, щоб спробувати його. Тим не менш, в £ 9,99 на місяць, у той час дешевше, ніж паперове видання, однак це досить дорого для випадкового читання. 10. The Telegraph для IPad Ціна: безкоштовно Працює з IPad (телеграф для iPhone також доступні) IPad версії The Telegraph, яке публікує дайджест Щоденний і Sunday Telegraph, намагається наслідувати зовнішній вигляд реальної газети. Розробники в значній мірі досягли успіху в цьому, але деякі аспекти, такі як фон, строкатий і сірий, є даремним відволіканням. Білий виглядав би чистим і автоматизовано чітким. Шість категорій історії представлені в рядку меню у верхній частині екрана.

Висновки Аналітиками Compuware було вивчено дані опитування, в якому взяли участь 3500 користувачів. Респондентів зі всього світу спитали, в який спосіб їм зручніше переглядати веб-ресурси. Відтак, 85% відповіли, що віддають перевагу мобільним додаткам, а не тематичним сайтам. Це, як відзначили опитані, пов’язано із зручністю мобільних клієнтів. Натомість 47% зазначили, що завантаження даних через мобільний додаток їм не подобається через певне спотворення вигляду контенту. 62% поскаржились, що при спробі завантажити сайт з мобільного виникає помилка або ж браузер раптово закривається. 40% опитаних просто не вдалося відкрити необхідний сайт. Коментуючи результати, аналітики зазначили: мобільні додатки суттєво спрощують життя користувачам у якості календаря чи нотатника. Також саме з мобільними клієнтами асоціюють здійснення банківських операцій, оплату рахунків, роботу та розваги.

Розділ ІІ. Методологія дослідження Grounded theory — методологія, що розроблена американськими соціологами Ансельмом Строссом та Барні Глейзером, як правило використовується у якісних дослідженнях та при обробці кількісних даних 26.

Опис Суть методології полягає у тому, що дослідник починає не з дослідницької гіпотези, а зі збору інформації різними методами. Отримані результати кодуються, коди в свою чергу групуються у концепти та врешті у категорії, які стають основою для створення теорії. Це суперечить традиційній моделі дослідження, у якій дослідник обирає теоретичну структуру, і тільки потім застосовує її до досліджуваних явищ 27.

Етапи На першому етапі дослідник повинен проаналізувати власну аналітичну чутливість, яка відповідає особистим якостям дослідника: 1. Прочитана література, яка дає основу для побудови теорій. 2. Професіональний досвід дослідника у цій сфері. 3. Особистий досвід дослідника, пов’язаний із особистим життям. 4. Аналітичний процес (виявлення мінірамок, що обмежують дослідження,

аналіз понять та їх переосмислення).

Жеребцов М. В. Метод «Grounded theory» как метод качественного анализа данных // Вестник Московского университета. Серия 18. Социология и политология, 2004, № 1. — С. 89-90. 26

G. Allan, "A critique of using grounded theory as a research method, " Electronic Journal of Business Research Methods, vol. 2, no. 1 (2003) pp. 1-10. 25

Відкрите кодування Етап полягає в «називанні» феноменів, знайдених в об’єкті дослідження документі (текст, фото, відео): "небо, хмари, сонце, трава, люди, одяг, емоції, червоний колір, любов". Дані розбиваються на окремі частини і ретельно досліджуються на предмет подібностей і відмінностей. Порівняння і постановка питання. Відбувається створення ярликів на окремі частини спостереження. Ставляться питання «Що це таке?», «Що воно значить?». При цьому важливо концептуалізувати дані, а не підсумовувати їх. Потім відбувається виділення категорій, їх називання і розвиток з точки зору їх властивостей та вимірів 28. Осьове кодування Передбачає створення зв’язків між зафіксованими на першому етапі даними. Може виділятися декілька центральних категорій, навколо яких будуватиметься решта. Етап також включає означення контексту феноменів, закодованих у аналізований предмет дослідження. Існує думка, що в певних випадках ґрунтовна теорія не має шляху до вибіркового кодування, оскільки за алгоритмом, описаним Строссом, для подальшого розвитку потрібна певна динаміка, аби створити «історію»29. У випадку аналізу візуальних матеріалів це буває проблематично, оскільки це в більшості випадків фіксація одного моменту 30.

Вибіркове кодування

Patricia Yancey Martin & Barry A. Turner, "Grounded Theory and Organizational Research," The Journal of Applied Behavioral Science, vol. 22, no. 2 (1986), 141..

Faggiolani, Chiara, "Perceived Identity: applying Grounded Theory in Libraries," JLIS.It, vol. 2, no. 1 (2011). doi:10.4403/jlis.it-4592.

Glaser, 1967, chapter VIII. 26

Продовження аналізу. Завдання етапу – пов’язати усі вісі з однією категорією, щоб створити історію. Проте не завжди можна виділити одну центральну категорію. Також на цьому етапі відбувається створення висновків та виділення контекстів. Принциповим є відкрите кодування, оскільки під час вивчення документу «концептуально», намагаючись з першого погляду виділити смисл і контексти, ця мета може бути виконана менш якісно 31.

Нотування Теоретичний збір заміток - є "основним етапом обгрунтованої теорії методології" (Glaser, 1998). "Замітки – це теоретизовані уявлення про основні коди і їх закодовані відношення, оскільки вони виникають під час кодування, збору та аналізу даних, та під час нотування" (Glaser, 1998). Нотування також важливе в ранній фазі дослідження GT, такій як відкриті кодування. Дослідник концептуалізує кожен випадок і нотування допомагає цьому процесу. Теоретичні нотатки можуть бути як завгодно написані або намальовані 32. Записки є важливими інструментами для уточнень та корекції ідей, які розвиваються, під час порівняння окремих випадків та концептів у розвитку теорії . У нотатках дослідник називає концепти та порівнює їх, пов’язує. Без нотування, теоретизування є поверхневим і поняття формуються неоригінально. Нотування працює як накопичення в «банк» ідей про поняття і того, як вони співвідносяться одне з одним33. Цей банк містить багато частин того, що пізніше буде виведено в теорії. Нотування - повна творча свобода без правил письма, граматики і стилю (Glaser, 1998). Твір має бути інструментом 31

G. Allan, "A critique of using grounded theory as a research method," Electronic Journal of Business Research Methods, vol. 2, no. 1 (2003) pp. 1-10.

See Glaser & Strauss, The Discovery of Grounded Theory, 1967.

Glaser & Strauss 1967 27

для відтоку ідей, і більше нічого. Під час написання нотаток ідеї стають більш реалістичними, перетворюючись з думки у слова.

Сортування Наступний етап передбачає сортування нотаток, що є ключем до формування теорії. Сортування даних збирає усі нотатки разом. Під час сортування часто виникають нові ідеї, які в свою чергу, відображаються в нових нотатках. Сортування нотаток створює теорію, яка пояснює основну дію в досліджуваній області. Теорія написана з несортованих нотаток може бути багата на ідеї, але зв'язок між поняттями буде слабким34.

Написання На даному етапі теорія близька до письмового продукту GT. Різні категорії в цей момент пов'язані одна з одною. Теоретичну щільність слід дозувати, то ж поняття подаються із словесним описом, таблицями, цифрами для оптимізації читабельності 35.

Перший етап Перед тим як почати дослідження за обраною методологією, доцільно окреслити його межі. У роботі виділено виключно новинні програми суто українського походження. Так, до розгляду не бралися додатки «Gloss» та «Інтерфакс», оскільки перший випадок – це афішне видання, а другий – закордонне, хоча і працює на українському ринку ЗМІ. Таким чином нижче

Savin-Baden, M. and Major, C. (2013). Qualitative Research: The Essential Guide to Theory and Practice. London and New York: Routledge. ISBN 978-0-415-67478-2.

Glaser & Strauss 1967 28

наведено усі новинні додатки українських ЗМІ з урахуванням платформи і розробника. Назва

Тип

Українська правда Інтернет Видання Сегодня

Інтернет Видання

Кореспондент

Інтернет Видання

Точка

Інтернет Видання

Коментарі

Інтернет Видання

Обозреватель

Інтернет Видання

Факти

Інтернет Видання

Football.ua

Інтернет Видання

Автоцентрновости 5 канал

Інтернет Видання

TVi

Телеканал

24 новини

Телеканал

ICTV

Телеканал

UBR

Телеканал

News One Channel

Телеканал

Платформа iOs Android iOs Android iOs Android iOs Android iOs Android iOs Android iOs Android iOs Android iOs Android iOs Android iOs Android iOs Android iOs Android iOs Android iOs Android

Розробник Stanfy Kirill Skorobogatov\Dummy Dev

Stanfy Stanfy Stanfy Nitralabs Stanfy UOV Stanfy Komments.UA Stanfy Stanfy Stanfy Stanfy GDUBINA IA Avtocentr IA Avtocentr Stanfy Kirill Skorobogatov Interprofit Kirill Skorobogatov JSC Lux JSC Lux Stanfy Stanfy Stanfy Украинский бизнес ресурс

NewsOne

Крім того, огляд літератури показав, що досвід світових розробників розділився на два типи додатків: повний і унікальний. «Повний» тип полягає у копіюванні усього контенту web-версії у додаток мобільного пристрою. Переваги такого формату у тому, що користувач витрачатиме менше часу та ресурсів на завантаження новин з додатку, аніж у 29

браузері. Крім того, користувач може взагалі не відвідувати web-версію ресурсу, бо додаток повністю його дублює у компактній налаштовуваній формі. «Унікальний» тип полягає у використанні додатка як платформи для унікальних новин, для певної аудиторії. Новини для такого додатку підбираються і модеруються окремо та незалежно від web-версії. Розробники Як можна помітити, більшість програм для мобільних пристроїв створює компанія Stanfy. Вона приймає замовлення від українських ЗМІ і створює для них додаток. Існує нюанс, за яким компанія лише створює програму, тоді як її обслуговуванням і оновленням займаються інженери відповідних ЗМІ. Платформа Потреба виділити дві операційні системи Android та iOS пояснюється їх найбільшою популярністю серед користувачів смартфонів, що підтримують додатки, та різницю роботи деяких функцій додатків одного представника ЗМІ. Дослідження літератури показало значний приріст відсотку користувачів, які читають новини саме з додатків. Крім того, робота для різних ЗМІ потребувала швидкого отримання новин для кращого розуміння загальної ситуації , що проблематично у репортерському стилі роботи. Це відповідно потребувало пошуку зручних засобів у отриманні перевіреної інформації і збільшувало досвід користування новинними додатками. Відкрите кодування Для виділення критеріїв, за якими аналізуватимуться додатки, дослідження потребувало аналізу коментарів обраних додатків. Проблеми (феномени), які виникали у користувачів, формувалися у категорії аналізу. Осьове кодування

Після накопичення певної кількості повторюваних проблем, описаних у коментарях, можна було виділити основні категорії, на які скаржилися користувачі: Інтерфейс Контент Функції Вибіркове кодування Після конкретизації і сепарації окремих випадків, описаних в коментарях, вдалося виокремити і структурувати такі категорії:

Об’єкт Інтерфейс:

Проблема Порушення логіки побудови, загальна незручність користування.

Дизайн

Невиправдані прийоми, що погіршують загальну роботу додатку.

Навігація

Контент:

Відсутність очевидних функціональних можливостей.

Проблеми, що стосуються наявності і змісту матеріалів.

Рубрикація

Відсутність рубрик, наявних в електронних версіях видання.

Відповідність матеріалів

Відсутність матеріалів за великі проміжки часу, помилки у датах, дублювання матеріалів.

Якість публікацій

Велика кількість помилок під час портування матеріалів в додаток.

Ілюстрації Функції:

Помилки у відображенні, або повна відсутність. Проблеми кастомізації програми та обмежені можливості керування.

Можливості програм Налаштування

Висока вибагливість до батареї та Інтернет-зв’язку Повна або часткова відсутність можливості налаштувати програму під користувача.

Описані випадки могли не бути вадами розробки, якби програми розглядалися окремо одна від одної. Через порівняння додатків між собою, переваги одних очевидні перед вадами інших, що є визначним фактором у користувачів залишити один із новинних джерел у своєму гаджеті.

Можливі теорії відповідно до методу. Інтерфейс – критерій, досліджуючи який у кожному додатку можна виділити доцільні і невдалі рішення для структурування матеріалів, рубрик та загальну зручність у користуванні.

Дизайн – від дизайну залежить швидкість завантаження і легкість сприйняття контенту. Навігація – логічність та інтуїтивність роботи кнопок і посилань, а також зручність у швидкому користуванні. Один із визначних факторів залишити додаток встановленим і користуватись ним. Контент – дозволяє побачити відмінність між web-версією і версією додатка, перевірити відповідність матеріалів, їхню повноту та якість. Структура – дозволяє прослідкувати відмінності організації рубрик і матеріалів відносно web-версії, виділити випадки нагромадження «меню» та наявності усіх необхідних функцій, які пропонує web-версія. Матеріали – аналіз матеріалів дозволить визначити ступінь їхньої обробки для мобільного пристрою, їхню повноту, зберігання гіперлінків, ілюстрацій, та функцій маніпуляції з текстом у соціальних мережах. Функції – закладені розробником можливості і налаштування додатку. Аналіз цієї категорії кожного додатку виявить сильні та слабкі сторони технічної частини програми. Можливості програм – дослідження за цим критерієм дозволить виділити зайві та обрати потрібні функції, які можуть покращити роботу додатку: від швидкості з’єднання до регулювання потреб ресурсів. Налаштування – дозволить зрозуміти, як багато користувачу можна давати можливостей змінити роботу розробника, аби підлаштувати програму під конкретні потреби.

Розділ ІІІ. Результати дослідження Додатки текстових видань Кореспондент, остання версія 3.0 Додаток російською мовою із можливістю вибору рубрик. Запущений для Android у 2010 році. Серед доступних для вибору рубрик програма має: «Всі новини», «Україна», «Бізнес», «Світ», «Київ», «Росія», «Про нас», «Наука», «Шоу», «Дивне», «Спорт», «Стиль». Примітно, що назви рубрик беруться як з основних, так і другорядних. Так, більшість рубрик у додатку є підрубриками на сайті, окрім «Бізнесу».

«Бізнес» - це окремий розділ зі своїми рубриками. У додатку цей розділ працює за принципом «Всі новини» з цієї категорії, але насправді більшості новин у додатку немає.

За період з 1 лютого 2013 року до 28 лютого 2013 року тільки у додаткову рубрику «Бізнес» не потрапило 105 новин з 330, що є на сайті. Відповідно відсутні новини із рубрик: •

Економіка

•

Новини компаній

•

Фінанси 34

•

Нерухомість

•

Інтернет та ІТ

•

Авто

•

Фондовий ринок

•

ЗМІ та реклама

•

Кар’єра

•

Податки

•

Індекси

•

Прес-релізи

•

Відео А також відсутні окремі рубрики фото і відео, та будь-яка можливість завантажити власні матеріали

на

«Я-Кореспондент», ця можливість винесена в окремий додаток. Завдяки цьому додатку, читачі зможуть завантажувати фото-

та

відеорепортажі прямо з місця подій і вони будуть відразу ж розміщені на сайті, в розділі «Я-Кореспондент». Крім того, з'явилася можливість ділитися посиланням на репортаж зі своїми друзями в Facebook, Twitter, Вконтакте. Корреспондент.net надає унікальну можливість читачам першими побачити і протестувати оновлений додаток «Я-Кореспондент». Історія новин оновлюється вибірково, спостерігається відсутність новин за декілька днів, інколи тижнів.

З останнім оновленням з’явилася реклама, що сильно позначилось на рейтингу програми.

Одна з найбільших проблем цього додатку – незавантаження новин в окремій рубриці. Програма не відображає останні новини та історії попередніх новин, показуючи напис «Новин немає». Проблема спостерігається незалежно від рубрики. Під час дослідження відсутність новин спостерігалася у рубриках: «Всі новини», «Бізнес», «Стиль», «Наука» та «Про нас». 36

Функції та налаштування Функція «Вибране» дозволяє зберегти матеріал і убезпечити його від самовидалення в історії. Новини зберігаються в офлайн режимі, а отже доступ до мережі при їх перегляді не потрібен. З останнім оновленням, у режимі офлайн зберігається 100 новин, які завантажуються при відкритті додатку. Таким чином користувач може з дому відкрити додаток, завантажити новини і переглядати їх протягом певного періоду часу або до наступної точки доступу до мережі. Присутня можливість пошуку по новинам. Функція працює тільки на вже завантажені новини, тобто або на 100 новин, що завантажились при відкритті, або на ті, що завантажені вручну з історії. З урахуванням того, що завантаження історії відбувається неконтрольовано із випусканням новин, функціональність пошуку є досить обмеженою. Серед налаштувань є можливість пришвидшити роботу додатку, обравши тип з’єднання. Увімкнений режим 3G буде завантажувати тільки текст, а зображення з’являться тільки за наявності Wi-Fi. Щодо інших налаштувань особливостей немає, вони стандартні для більшості додатків новинного типу: орієнтація екрану (горизонтальний \ вертикальний) та повна очистка історії новин. «Сегодня», версія 1.0 (не оновлювалась) Додаток російською мовою, запущений для Android та iOs у 2012-му році. Рубрикація побудована за таким самим принципом як і у додатку «Кореспондент» - розділи сайту перемішані із їхніми рубриками.

Головна

Політик а

Економік а

Культура

Регіони

Спорт

Афіша

Усі новини

Політика

Бізнес

Шоубізнес

Люди

Київ

Усі новини

Україна

Влада

Фінанси

Скандали

робота

Крим

Футбол

Світ

Закони

Нерухомість

Зірки

освіта

Донбас

Бокс

Кримінал

Реформи

Авто

Заходи

Здоров’я

Дніпропе тровськ

Мотор

Спецпроект и

Суспільств о

Транспорт

Суспільство

Одеса

Баскетбол

Архів

Думки

ЖКХ

Подорожі

Захід

Хокей

Прес-релізи

Вибори

Новини компаній Досьє компаній Рейтинг брендів

Покупки

Харків

Персона

Підсумки року Опитування

Онлайнконференції

Життя

Фото Відео блоги -

Інтерв’ю

Турніри

Історії

Покер

Неймовірне

Інше

Ресторани

Фото дня

Наука і техніка

Блоги

Зеленим відмічено рубрики, присутні у додатку, проте дослідження з 08.04.2013 до 22.04.2013, яке полягало у відслідковуванні усіх новин в усіх рубриках сайту показало, що усі новини так чи інакше потрапляють у додаток. Більшість із них з’являються у неструктурованому вигляді у рубриці «Усі новини». Саме через це читачі висловлюють свої обурення – вони скаржаться, що у додатку немає новин з їхнього регіону, а тільки регіону «Київ», хоча усі новини з усіх регіонів присутні у додатку. «Пользователь Google - 5 Ноябрь 2012 г. - Samsung Galaxy Tab, версия приложения: 1.0 Пока слабо 38

Идея отличная. Ресурс востребованный. В остальном очень слабо. Нет автоматического обновления. Нет возможности поменять город (меня Киев аж никак не интересует). Нет возможности выбрать темы. Да и воообще...ещё пилить и пилить...Авторы как-то успокоились что ли.. Поэтому пока 2-ка» Також негативні коментарі стосуються повної відсутності налаштувань додатку. Примітно, що розробкою додатку займалась компанія Stanfy – та сама, що і «Кореспондентом». Українська правда (версія 1.0), розробник Олег Копачовець Додаток українською мовою, запущений у 2013 році. Один з двох додатків від видання «Українська правда», створений силами самого сайту. Головна сторінка додатку копіює стиль сайту: на ній виведено рубрики, назви яких написані російською, останні 10 новин, а також 4 матеріали, які ніяк не прорубриковані. Додаток має 7 рубрик, в той час як сайт має 10 основних та 10 незалежних розділів зі своєю власною рубрикацією. Рубрики в додатку: «Новини», «Публікації», «Блоги», «Економіка», «Таблоїд», «Життя», «Спорт». Додаток розрахований виключно на новини першої сторінки кожного розділу. Так, якщо у розділі «Українська правда: Життя» 9 рубрик, то у додатку, у розділі «Життя», будуть з’являтися новини тільки з рубрики «Культура», першої у розділі на сайті. Таким чином втрачається близько 80% інформації, що є у цьому розділі. Крім того, однією з основних проблем додатку користувачі вважають історію новин. Додаток відображає тільки 10 останніх новин, у будь-якій рубриці. Усі 39

новини датуються 04.04.2013, дійсності відповідає тільки час публікації в межах доби. У деяких користувачів виникають проблеми з оновленням новин: Ruslan Polischuk - 15 Март 2013 г. Новости НЕ обновляются Новости НЕ обновляются. Последние пару новостей от 5 марта 2013. Недоделка

Через такі проблеми, невиправдану анімацію перегортання сторінок, незручну навігацію та відсутність налаштувань додаток отримав на google.play низький бал та невелику кількість завантажень.

Українська правда/Український тиждень (Dummy Dev) Двомовний додаток, який уміщує в собі два видання. Створений і модерується стороннім розробником, і ніяк не пов’язаний із самим сайтом. Під час дослідження новини з «Українського тижня» не були доступними, через що огляд стосуватиметься виключно частини «Української правди».

Рубрикація У додатку роль рубрик відіграють розділи на сайті: «Усі новини», «Блоги», «Історична правда», «Економічна правда». У цій версії відсоток втрачених новин вищий, адже, наприклад у розділі «Історична правда», «Новини» - один з 11 форматів подачі інформації, які «Усі новини» не можуть передати, тож у додатку присутні тільки короткі повідомлення з вищезгаданих розділів.

Публікації Тексти з’являються у додатку, копіюються із сайту повністю: із шапкою сайту, додатковими текстовими елементами, які у додатку ніяк не реалізовані. Так, «поділитися» новиною через соціальні мережі неможливо, але з сайту скопійовані посилання на них. Також присутня кнопка коментування, яка посилається на сайт. Через таке копіювання збивається форматування тексту і виникає велика кількість злиття слів, неправильні переноси, непрацюючі гіперлінки. Ілюстрації у матеріалах неможливо збільшити, а при натисканні на них, операційна система пропоную зберегти їх у 41

«Галерею». Таким чином опублікований скан документу неможливо прочитати не виходячи з додатку і тільки завантаживши на гаджет. Навігація та інтерфейс Розташування кнопок сильно відрізняється від будь-яких інших новинних додатків. Вони побудовані за принципом браузеру Safari на базі iOs: вони розташовані внизу та поділяються на такі: • Усе • Останнє • Непрочитане • Вибране • Рубрики На ділі перші три кнопки не особливо відрізняються між собою, їхня функціональність викликає сумнів, адже доцільніше виглядали бу цьому меню саме рубрики. Дерево рубрик складається із загальних «папок» та підпорядкованих. Щоправда, викликає питання доцільність такої структуризації, адже назви папок та підпорядкованих ним розділів збігаються, а самих розділів всього по одному на папку. Налаштування та функції Додаток виділяється великою кількістю налаштувань та двошаровим меню. Первинне меню включає в себе функції оновлення всіх новин, відмітки всього як прочитаного, а також можливість приховати або видалити прочитані новини. Це зроблено для того, аби розвантажити пам’ять телефону, таким чином пришвидшити його роботу та зменшити навантаження на батарею. Вторинне меню дозволяє поміняти місцями рубрики, увімкнути додаток на весь екран та перейти до налаштувань.

Функція «Налаштування» дозволяє відчутно змінити зовнішній вигляд додатку та його роботу. Налаштування торкаються кольорів шрифтів, вибору мови, кількість варіантів якої налічує 27. Присутня також можливість налаштувати інтервал оновлень новин, заборонити оновлення за кордоном та використовувати тільки мережу Wi-Fi. Вибрати можна також місце зберігання статей, якщо гаджет має декілька сховищ інформації.

Попри велику кількість негативних коментарів, автори яких скаржаться на незручний дизайн та високий апетит до батареї, додаток має високий рейтинг. Це зумовлено використанням логотипу популярного новинного ресурсу та відносно кращою продуктивністю порівняно із офіційним додатком. Проте через невисоку якість обох додатків, аудиторія воліє читати новини із сайту. Убийца аккумулятора С настройками по умолчанию жрет батарейку неимоверно. Первый раз телефон сел за день без игр, музыки и фильмов. Почитаю новости с сайта. Факти і коментарі (Stanfy), версія 1.0 Російськомовний додаток, запущений у 2012 році. Цей додаток вирізняється тим, що, окрім деяких рубрик, є фактично копією сайту. 43

Рубрикація Повністю відповідає сайту. Відсутні рубрики тільки з фото, відео та гороскопом. Кожна рубрика представляє собою стрічку новин, організовану зручніше сайту, де її або треба шукати, або користуватися «плиточною» структурою побудови новин. Публікації Виходять, на відміну від решти додатків, одночасно із сайтом. Завантажуються кожного разу при відкритті рубрики заново, що унеможливлює користування додатком в умовах відсутності мережі. При оновленні з’являються у кількості 20-ти штук, проте можна завантажити наступні 20 новин, що були опубліковані раніше. Ілюстрації присутні у кожному матеріалі, проте відключити їх з метою економії Інтернет-трафіку неможливо. Інтерфейс Робочі елементи зведені до мінімуму: клікабельні елементи - це лише рубрики згори, які уміщені в одному ряду. Навігація відбувається шляхом прокрутки ліворуч-праворуч панелі меню. Налаштування та функції Відсутні Читачі додатком загалом задоволені, але скаржаться на відсутність можливості змінити масштаб тексту. Пользователь Google - 22 Ноябрь 2012 г. - Версия: 1.0 Плюсы: работает быстро, отличный интерфейс, много новостей, распределение по тематике. Минусы: нет переноса на SD, кэш в памяти телефона. Хотелось бы добавить изменение размера шрифта или хотя бы просто его увеличить. Сейчас просто переношу 44

новости в pocket и там уже читаю с нормальным шрифтом и в оффлайне. Таким чином, завдяки відсутності помилок (яких немає через відсутність проблемних місць) додаток отримав відносно високу оцінку

Коментарі.юа (власне виробництво), версія 3,7 Додаток унікальний тим, що він не має ані загальної рубрики «Усі новини», ані узагальнюючого розділу «Головна». Усі новини структуровані за рубриками, за тематикою та розділами згідно регіонів походження. Рубрикація Новини не повторюються і не перетинаються в жодній із рубрик. Кожна рубрика і розділ мають унікальний набір матеріалів. Якщо наукова конференція сталась у Донецьку, то пріоритет віддадуть одному із факторів, і новина опиниться або у рубриці «HI-TECH», або у розділі «Донецьк».

Публікації Окрім тексту та ілюстрації, у вікні публікацій є можливість пересуватися між розділами та іншими матеріалами, а також звична функція поділитися текстом у соцмережах. Інтерфейс Екран неперевантажений панелями і кнопками: зверху дві полоси рубрик, знизу дві кнопки – налаштування та оновлення новин. Усі елементи керування досить великі і по ним легко попадати, що важливо під час пересування у транспорті. Налаштування та функції Додаток має схожі налаштування із «Українською правдою» від Dummy Dev. Є можливість налаштувати порядок рубрик, інтервал оновлення, мову та метод підключення до мережі. Що вирізняє цю програму, так це можливість керування яскравістю екрану, що може значно зекономити заряд батареї під час прочитання великих матеріалів, яких на «Коментарях» переважна більшість. Читачі скаржаться на велику кількість помилок у матеріалах та відсутність деяких великих міст.

Женя Иванов - 19 Апрель 2013 г. - Samsung Galaxy Gio, версия приложения: 3.7 В принципе нормально Единственный недостаток,не все города крупные есть.например николаев,херсон,а за место крыма–симферополь поставьте,а так твёрдая четвёрка.исправите с гоородами,поставлю пять!а насчёт 46

ошибок,я поставил язык–украинския и ошибки остались только в – про ай/ти. Sergey Jhdanov - 4 Апрель 2013 г. - Версия: 3.7 У них редактор вообще есть? Практически в каждой статье огромное количество пропущеных букв. В русскоязычной версии очень часто проскакивают предлоги на украинском Точка (власне виробництво), версія 1.1.63 (Android), немає доступу (iOS) Платформа Додаток виходить на обох платформах, проте на момент дослідження встановити і дослідити додаток для iOS не вдалося, через його відсутність на AppStore. Над розробкою і обслуговуванням додатку для Android працює компанія United Online Ventures, яка є власником порталу tochka.net. Інтерфейс Подібний до більшості аналізованих додатків: стрічка новин, проте без видимого меню з рубриками. При першому запуску програми, на екрані з’являється аналог першої сторінки веб-версії з останніми шістьма новинами, без можливості завантажити історію. Дизайн Меню з’являється після вибору рубрики, через стандартну «стрічку» меню Android. У кожній рубриці меню змінює колір відповідно до кольору рубрики 47

на сайті. Крім того, «Точка» – єдиний додаток, де присутні розмежовувачі новин подобово. Навігація Оформлена стандартно, через меню згори. Усі рубрики уміщені за принципом слайд-стрічки, переглянути всі можна тільки свайпом або відповідними стрілочками, повний список ніде не відображається. Відкривши новину, можна пересуватися до наступної або попередньої за стрічкою новин. Реалізовано це так само свайпами та навігаційними стрілочками. Контент Стрічка новин кожної рубрики завантажує не більше 10 матеріалів. При чому, завантажується виключно стрічка, оскільки за відсутності з’єднання з Інтернетом переглянути новини неможливо. Крім того, відсутні деякі можливості маніпуляцій з текстом, а також значна відмінність у кількості, порівняно із веб-версією. Рубрикація та відповідність матеріалів Логіка розділів та рубрик у додатку виглядає більш структурованою, оскільки у веб-версії поділ на розділи у основному вікні слабо виражений. Карта сайту дала можливість точно визначити відповідність рубрикації.

Розділ «Леді» – відсутні 6 рубрик. Розділ «E-motion» - відсутні 4 рубрики. Розділ «Glamurchik» – відсутні 5 рубрик. Розділ «Подорожі» – унікальний, має власний набір рубрик, перший випадок унікальної схеми модерування додатків. Фактично весь розділ і його матеріли є ексклюзивом для додатку. Авторство матеріалів належить ресурсу, отже автори і журналісти «Точки» створюють для додатку окремий контент. Розділ «Гороскопи» – у додатку відсутній. Розділи «Афиша», «Nightlife», «Приколы», «Игры», «Видео», «Открытки», їхні рубрики та матеріали не представлені в додатку взагалі. 49

Якість публікацій та ілюстрацій У матеріалах часто зустрічаються неправильно прописані коди посилань, відсутність зображень. Спостерігаються непрацюючі елементи, такі як опитники – залишається питання, без реалізованого у додатку сервісу відповіді на них. Помилок при портуванні текстів у додаток не знайдено. Функції Додаток має мінімум необхідних функцій та вирізняється повною відсутністю налаштувань. Можливості програми та налаштування Виведені кнопки у шапку «Увійти» та «Оновити», дублюються в основному меню програми. Обрати розділ можна також тільки зі службового меню. При перегляді публікацій меню включає в себе можливість прокоментувати, змінити розмір тексту та поділитися публікацією у соціальних мережах. «Точка» – один з небагатьох новинних додатків, які присилають нотифікації на верхню панель пристрою Android. Програма оновлюється автоматично, і щойно з'являється публікація – її можна побачити у верхній панелі, поряд з годинником та індикатором батареї. Конкретно в даному додатку користувачі скаржаться на відсутність пошуку по новинах. Пользователь Google - 14 Октябрь 2012 г. - Версия: 1.1.62 *****Версан Прога нормальая, не хватает поиска!! Из за этого 3 звезды Загальний рейтинг програми відносно непоганий, через невелику вибагливість користувачів.

F.News(iOS – Stanfy, Android - GDUBINA), версія 2.7 (Android), 1.1 (iOS) Платформа Для версії Android програма функціонує виключно як основна стрічка новин сайту. Відсутні рубрики та розділи, сервіси перегляду рахунків матчів. Публікації не форматуються за розміром екрану, відсутня можливість коментування, відсутні налаштування. Наявна кнопка із функцією перейти на сайт. Версія для iOS має значні відмінності за дизайном, наповненням та функціями.

iOS

Android 51

Інтерфейс Логіка розташування меню така: верхнє меню відповідає за новинні текстові матеріали, а нижнє - за графіки та ілюстративний контент. Так, знизу виведені результати матчів та всесвітніх турнірів, які груповані за країнами. Навігація – розділи мають рубрики, але реалізовані вони як фільтри і доступні у окремому вікні. Через таку організацію, розробникам вдалося повністю охопити наповнення і функціонал сайту. Контент Публікації відкриваються з можливістю переглядати їх в оффлайн режимі. Доступні функції поширення матеріалу у соцмережах, проте скопіювати текст не вдалося. Також відсутня можливість коментування текстів. Налаштування Будь-які функції налаштувань у додатку відсутні.

Додатки телевізійних каналів Головна відмінність цих додатків - це формат превалюючого у ЗМІ контенту. На відміну від розглянутих вище, де основний продукт це текст, ці програми представляють телеканали. Проте, незважаючи на різницю у форматах, більшість додатків телевізійних ЗМІ копіюють схему звичайної стрічки новин. 5-й канал, Android, iOS Додаток радикально відрізняється не тільки від описаних вище, а і від програм подібного формату. Єдиний додаток, який фактично неможливо проаналізувати за обраною методологією. При відкритті програми, на екрані запускається ефір 5-го каналу.

Функціональність однакова на обох платформах: присутня можливість обрати якість відео відповідно до швидкості доступного з’єднання. Через такий вибір формату, додаток має 100% відповідності матеріалу з оригіналом і найменший об’єм. Мінуси При нестабільному з’єднанні з Інтернетом додаток не працюватиме, і відео не завантажуватиметься. Програма для iOS розроблювалася компанією Stanfy і з моменту запуску не оновлювалася. Версія для Android створена Кирилом Скоробогатовим, і оновлювалася у 2013 році. ТВі, власне виробництво, не оновлювався (Android, iOS) Додатки за інтерфейсом та функціоналом, в залежності від платформи – не змінюються. Інтерфейс Подібний до більшості новинних додатків – рубрикована стрічка новин із виділеним часом публікації новини, розмежовувачами по числам та відсутніми ілюстраціями. 54

Дизайн Мінімалістичний, виконаний у корпоративних кольорах. При завантаженні нової стрічки чи при її оновленні з’являється анімація, що не навантажує систему і не погіршує функціональності, як це помітно у випадку із «Українською правдою». Навігація Стандартна. Додаток має розділи, відповідні до веб-версії та рубрики. Перехід між рубриками відбувається звичними свайпами, без підвантаження новин, тобто усі новини завантажуються під час відкриття відповідного розділу. Контент Текст, ілюстрації та відео зберігають те саме форматування, що і у веб-версії: ліди виділені, відео автоматично програється горизонтально, помилок при портуванні тексту не спостерігається. Рубрикація Фактично у додатку присутні усі розділи, але деякі з них, такі як «Розслідування», «Інтерв’ю» та інші конвертовані у рубрики, розділу «Публікації». Таким чином, якщо на сайті рубрикація побудована за жанрами, то у додатку - за формами подачі інформації. Відповідність матеріалів Крім повної відповідності текстових матеріалів, додаток має функцію «ефір», яка дозволяє дивитися пряму трансляцію телеканалу. 55

Функції Програма не має окремого меню налаштувань. У вікні публікації можна змінити розмір шрифту та поділитися матеріалом у соціальних мережах. Скопіювати частину тексту не вдалося.

Новини 24, (обидві платформи власного виробництва, версія 2.0) Новини 24 – перший додаток для мобільних пристроїв, що з’явився в Україні. Запущений 2010 року, оновлюється раз на півроку і серед інших програм має найвищі рейтинги та найбільшу кількість позитивних коментарів. Це стало причиною копіювання вдалих елементів організації інтерфейсу та контенту у інших програм. Інтерфейс Стандартна стрічка новин, але з багатшою візуальністю: рубрики і розділи мають піктограми, біля кожної новини є ілюстрація, позначка наявності коментарів до матеріалу та відео. Дизайн Зона назви матеріалу вміщує в себе не тільки інформацію про час \ дату публікації, а й рубрику, до якої вона відноситься. Контент

Перший в Україні додаток, який реалізував функцію потокового відео. Крім того усі сюжети можна переглянути тут же, у додатку, незалежно від ефіру. Рубрикація Перший випадок комбінування рубрик в одну, заради економії простору і наявності усіх матеріалів. Так, наприклад, розділ «Україна» вміщує в собі і спортивну секцію новин, що стосуються України. Функції Можливість налаштувати якість відео, що може зменшити витрати ресурсів, а також уможливлює програвання відео в умовах поширеного в Україні 2G.

Висновки Новинний додаток – це можливість використовувати мобільний пристрій як повноцінний канал інформації. Кожен розробник і кожен ЗМІ, що обслуговує це програмне забезпечення використовує усі можливості, аби наблизити медіа до аудиторії незалежно від місця та часу. Кожен додаток має слабкі та сильні сторони. Це зумовлено заздалегідь обмежувальним форматом подачі новин: менший екран, менша кількість рубрик

для

вибору,

менша

мережева

здатність.

Якість

додатку

визначатиметься якомога меншою кількістю обмежень або наявністю значних переваг перед веб-версією. Передусім слід відзначити, що при створені додатку, особливої форми подачі інформації, потрібно враховувати першоджерело, первинний формат інформації. Так, якщо це додаток газети «Сегодня», то додаток має бути власне газети, а не її онлайн версії. Якщо додаток репрезентує діяльність телевізійного каналу, то і додаток має бути саме телеканалу, а не його сайту. Метою даного дослідження було заявлено вивчення та аналіз специфіки роботи, організації та наповнення мобільних додатків. Тема даної роботи є актуальною через невисокий рівень розробки досліджуваної проблематики. В теоретичному розділі роботи вже було відмічено відсутність ґрунтовних досліджень на українському просторі. Новаторство даної роботи полягає в тому, що більшість проведених досліджень стосовно вивчення програм для мобільних пристроїв та їх контенту не аналізують особливості подачі інформації з точки зору можливостей додатків. Дослідницьке питання роботи полягало в тому, щоб перевірити якість передачі інформації, загального функціонування та зручності користування. Об'єктами даного дослідження було визначено новинні додатки українського виробництва для українських ЗМІ. 58

Для здійснення аналізу об'єктів дослідження було обрано метод Groundedtheory,

оскільки

він

оптимально

підходить

для

перевірки

поставленого дослідницького питання. Він дозволяє випробовувати об’єкт дослідження на собі та виділити основні переваги і вади програмного забезпечення на власному досвіді користувача. Серед недоліків даного методу зазначають: I)

його неправильне розуміння статусу теорії;

II)

поняття

"обґрунтованості"

(чому

ґрунтуються

результати

дослідження); III)

вимогу використовувати і розвивати індуктивне пізнання.

В процесі дослідження було проаналізовано 15 додатків українських ЗМІ, 212 матеріалів та випробувано 46 функцій. - Усі додатки українського ринку використовують схему копіювання матеріалів з основного джерела інформації конкретного ЗМІ, не створюючи ексклюзивного контенту для мобільної платформи; - Додатки не в змозі у повній мірі замінити у сприйнятті основне джерело новин (оригінал та веб-версію); - Визначним критерієм серед споживачів у користуванні додатком – є його стабільність, зручність у використанні, низька кількість випадків помилок програми; - Найуспішнішим вибором формату для телевізійних додатків є приклад додатку «Новини 24», де текстова версія сайту комбінується з телеефіром; - Компанія Stanfy займається виключно розробкою додатку, в той час коли його обслуговуванням, оновленням і загальною підтримкою займається ЗМІ – замовник; - В результаті аналізу коментарів на ресурсах iTunes та GooglePlay було визначено велику кількість позитивних та негативних коментарів, з яких важко визначити конкретні проблеми, із чим стикаються користувачі. 59

Таким чином, в результаті проведеного дослідження було перевірене дослідницьке питання та досягнута мета дослідження. Результати даного дослідження продемонстрували нові тенденції та проблематику у потребах користувачів від мобільних додатків, складнощі, з якими стикалися розробники та редактори, організовуючи роботу програми та відповідні відгуки. Висновки цієї роботи можуть бути використані при подальшій розробці даної проблематики. Слабкості

даного

дослідження

полягають

тому,

що

метод

Groundedtheory не може повною мірою пояснити причини певних проблем, а підходить тільки для пілотного дослідження в цій сфері.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ: 1. Siegler, MG (June 11, 2008). "Analyst: There’s a great future in iPhone apps". Venture Beat. 2. “App” voted 2010 word of the year by the American Dialect Society (UPDATED) American Dialect Society". Americandialect.org. 2011-01-08. Retrieved 2012-01-28. 3. Pogue, David (November 4, 2009). "A Place to Put Your Apps". New York Times. Retrieved January 22, 2013. 4. Ludwig, Sean. December 5, 2012. "VentureBeat: Study: Mobile app usage grows 35%, TV & web not so much"http://venturebeat.com/2012/12/05/mobile-app-usage-tv-web-2012/ 5. Perez, Sarah. July 2, 2012. "comScore: In U.S. Mobile Market, Samsung, Android Top The Charts; Apps Overtake Web Browsing."http://techcrunch.com/2012/07/02/comscore-in-u-s-mobile-marketsamsung-android-top-the-charts-apps-overtake-web-browsing/ 6. Matthias Böhmer, Brent Hecht, Johannes Schöning, Antonio Krüger, and Gernot Bauer. 2011. Falling asleep with Angry Birds, Facebook and Kindle: a large scale study on mobile application usage. In: Proceedings of the 13th International Conference on Human Computer Interaction with Mobile Devices and Services (MobileHCI '11). ACM, New York, NY, USA, 47-56. 7. "Amazon Appstore: Android". SigitArinto.com. 2011-03-22. Retrieved 201104-05. 8. "10 Billion App Countdown". Apple. 2011-01-14. 9. Hamelink C.J. The polities of World Communication: A human rights perspective - London, Thousand Oaks, New Delhi: Sage Publication? 1994. 337 p. 10.Harper C. Journalism in a Digital Age [Електронний ресурс] / Christopher Harper. – Режим доступу: http://web.mit.edu/commforum/papers/harper.html. 11. Lenskі G.Human Socіetіes: An Introduction to Macrosociology./ Lenskі G., Nolan P., Lenskі J. /- N.Y.:McGraw-Hіll,1995 12.Тор 500 Global Companies//Fortune. [електронний ресурс] – 2002. – July 22. – доступ: http://www.fortune.com 13. Артамонова І.М. Інтернет як специфічний тип мас-медійного тексту (на матеріалах українського сектору веб-мережі)[Електронний ресурс] / І.М. 61

Артамонова //Вісник Сумського державного універси-тету. – Режим доступу: http://visnyk.sumdu.edu.ua/ua/arhiv/2007.html 14. Быков И. А. Интернет-журналистика: специфика и перспективы развития / И. А. Быков // Средства массовой информации в современном мире: материалы межвузовской научно-практической конференции / Под ред. В. И. Конькова. – СПб.: Изд-во С.-Петербургского университета, 2002. – С. 207-208 15. Гелд Д.Глобальні трансформації. Політика, економіка, культура / Гелд Д., Мак-Ґрю Е., Голдблатт Д., Перратон Дж. / Пер. з англ.; Переднє слово Ю.Павленка. – К.: Фенікс, 2003. – Гл. VII: Глобалізація 16. Гидденс. Э. Социология. [электронный ресурс] /Энтони Гидденс. Режим доступу: 17.

http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Sociolog/gidd/

18. Городенко Л. Інтернет-медіа як новий вид ЗМІ / Л. Городенко // Інформаційне суспільство. Шлях України. – К., 2004. –290 с. 19. Гриценко О. Держава та інформаційне суспільство // Українська журналістика в контексті світової: Зб. наук. праць. – К.: Центр вільної преси, 2000. – Вип. 4. – С. 58-73. 20. Дацюк С.А.Сприяння розвитку інформаційного суспільства в інституціональній реальності за його власними правилами / С.Дацюк. // Інформаційне суспільство. Шлях України. – К., 2004. – С. 200 − 208. – (Бібліотека інформаційного суспільства). 21. Іванов В.Ф. Регулювання діяльності комп’ютерних мас-медія у сучасному світі [Електронний ресурс] / В.Ф. Іванов. – Режим доступу: http://www.isu.org.ua/catalog/26/54/ivanov.doc. 22. Иноземцев В. Л. Современное постиндустриальное общество:природа, противоречия, перспективы. 23. Закон України «Про основні засади інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки»(електронний ресурс)http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=537-16 62

24. Красноступ Г. Правове регулювання „Інтернет – засобів масової інформації”. Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/24640 25. Крейг Р. Інтернет-журналістика: робота журналіста і редактора у нових ЗМІ / Р. Крейг ; [пер. з англ. А. Іщенка]. – К. : Києво Могилянська академія, 2007. – 324 с. 26. Кузнецова О. Плагіат в Інтернет-ЗМІ України: Правове регулювання для Медіакритики//. Режим доступу: http://www.mediakrytyka.info/onlaynzhurnalistyka/plahiat-v-internet-zmi-ukrayiny-pravove-rehulyuvannya.html 27. Лупанов В.Н. Интернет как объект социологического исследования (к вопросу о развитии социологической сети в Интернете, Web-сети) / В.Н.Лупанов // Информационное общество. – 2001. – №1. – С.40-43 28. Малик І. Національний медіа – простір в умовах глобалізації. Прийоми боротьби та правила захисту/ 2009/ [електронний ресурс]/Малик І.-режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Unir/2009_21/25.pdf 29. Матеріали Wikipedia // [електронний ресурс ]-режими доступуhttp://ru.wikipedia.org/wiki/соціальні_мережі i. http://ru.wikipedia.org/wiki/блоггінг ii. http://ru.wikipedia.org/wiki/мікроблоггінг 30. Нанівська В. Соціальні та культірні аспекти створення інформаційного суспільства // Інформаційне суспільство. Шлях України.// Нанівська В., Нікітін В – К., 2004. – С. 225 − 242. – (Бібліотека інформаційного суспільства). 31. Орлова В.В. Глобальні телемережі новин на інформаційному ринку., - М.: Изд-во. «РИП-холдинг», 2003 32. Потятиник Б. Мережеві ЗМІ в Україні:прогноз розвитку / Б. Потятиник // Теле-та радіожурналістика : зб. наук. праць /Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка. –2009. – Вип. 8 режим доступу: http://www.franko.lviv.ua/faculty/jur/vypusk7/visnyk08-9.pdf. 33.Почепцов Г.Г. Теорія комунікації / Г.Г. По-чепцов. - К. : Київський університет, 1999. - 308 с 63

34.Резолюція 1179 (1999) Парламентської Асамблеї Ради Європи, "Дотримання Україною зобов'язань"-(електронний ресурс)http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_595 35.Семенченко І.Ю.Тенденції інформаційного простору України в умовах глобалізації /[електронний ресурс]/ Семенченко І.Ю.-режим доступу: 36.Словник//Сайт «Free-lance».Словник. Режим доступу: http://www.freelancer.biz/rerajt.php 37. Жеребцов М. В. Метод «Grounded theory» как метод качественного анализа данных // Вестник Московского университета. Серия 18. Социология и политология, 2004, № 1. — С. 89-90. 38. G. Allan, "A critique of using grounded theory as a research method, " Electronic Journal of Business Research Methods, vol. 2, no. 1 (2003) pp. 110. 39.Patricia Yancey Martin & Barry A. Turner, "Grounded Theory and Organizational Research," The Journal of Applied Behavioral Science, vol. 22, no. 2 (1986), 141.. 40. Faggiolani, Chiara, "Perceived Identity: applying Grounded Theory in Libraries," JLIS.It, vol. 2, no. 1 (2011). doi:10.4403/jlis.it-4592. 41. Glaser, 1967, chapter VIII. 42. G. Allan, "A critique of using grounded theory as a research method," Electronic Journal of Business Research Methods, vol. 2, no. 1 (2003) pp. 1-10. 43. See Glaser & Strauss, The Discovery of Grounded Theory, 1967. 44. Glaser & Strauss 1967 45. Savin-Baden, M. and Major, C. (2013). Qualitative Research: The Essential Guide to Theory and Practice. London and New York: Routledge. ISBN 9780-415-67478-2.