грудень 09
Фото: Марія Стецюк
ЗМІСТ
5
СПІЛКУВАННЯ
5
k,“2i"*= "iд …еƒ…=L%мц
10
ПОРТРЕТ
16
6 8
`……= d%"г%C%л (лiдерка ЛГБТ-органiзацiї „IНСАЙТ„) q" 2%“л=" xе!еме2 (лiдер Гей-Форуму України)
ЛАВЕ
10
)%!…= C4 2…,ц
ЕКСПЕРМЕНТ
16
7 д…i" Kеƒ ї›i
ПОДОРОЖ
18
biль…е лi›*%
18 Це пілотний номер журналу ALTER. Автором всіх статтей є Світлана Шимко. Для обкладинки та колажів використані фотографії з http://sxc.hu. Відтворення матеріалів дозволяється з зазначенням автора та публікації.
Наскільки банальною чи складною нам би не здавалася життєва ситуація, потрібно пам’ятати, що завжди є альтернативи. Кожен з нас, незалежно від того, що було в минулому, робить свій власний вибір щодня. І ніхто не має права осуджувати інших за їхню сміливість поводити себе не так, як більшість. Індивідуальність кожного – це найцінніша якість. Нам цікаво з людьми тому, що ми не можемо точно передбачити їхню поведінку, кожен думає і відчуває по-своєму. Журнал ALTER показує досвіди різних людей для того, щоб навчитися їх розуміти і поважати їхній вибір. В рубриці Портрет (стр.6-8) представники ЛГБТ-спільноти розповідають про їхнє розуміння любові. В статті «Чорна п‘ятниця» (стр.10) ірландець Марк Бойл описує, як йому вдалося цілий рік прожити без грошей. Якщо ви самі прагнете спробувати щось нове, пропонуємо вам рубрику Експеримент (стр.16). Окрім того, не забувайте, що Новий Рік – це час змін, складіть список того, чого би вам хотілося досягти в майбутньому, і працюйте над вашими цілями. Світлана Шимко головний редактор
3
Метро Высокомерное отношение к М. отмечал еще Фрэнк Синатра: «То, что называют давкой в метро, в ночных клубах считается приятной близостью» Фитнес-центр Лучший Ф. — это ближайший парк. Никаких членских взносов, дурно пахнущих раздевалок, где рядом с вами переодеваются владельцы заправочных станций, поглощающие анаболики. Большинство членов Ф, не используют свой абонемент до конца, и таким образом в Германии ежегодно пускаются на ветер 300 миллионов евро, то есть примерно ВНП Монголии.
«
«
читати більше... Александр фон Шенбург ИСКУССТВО СТИЛЬНОЙ БЕДНОСТИ Текст, 2008, 192 стр.
СПІЛКУВАННЯ
khqŠIbj` bId megm`inl0“
М
и настільки звикли до швидких електронних повідомлень, що найчастіше до наших звичайних поштових скриньок дуже рідко надходять справжні паперові листи. Якщо ми отримуємо якусь пошту, то зазвичай це або комунальні рахунки, які щоразу зростають, або реклама різних послуг, яку одразу викидаємо на смітник.
Приємно було б отримати листівку з привітаннями, особливо в період новорічних свят. Якщо ви не впевнені в тому, що ваші знайомі зроблять вам такий сюрприз, або ви давно мріяли про друга за листуванням, маєте чудову нагоду привітати когось з Різдвом і самі отримаєте листівку. Всесвітній рух Poscrossing покликаний об’єднати людей з 199 країн світу за допомогою поштових
повідомлень. Для того, щоб стати частиною цієї мережі, необхідно зареєструватися на сайті http://www.postcrossing.com. Потім ви обираєте людину, якій би хотіли надіслати листівку. Після цього чекайте і не забувайте перевіряти поштову скриньку: хтось незабаром неодмінно привітає й вас. Завдяки Postcrossing вже понад 3,000,000 листівок було надіслано, і хто знає, можливо, наступна листівка буде вашою. 5
ПОРТРЕТ
`mm` dnbcnonk лiде!*= kcaŠ-%!г=…iƒ=цiї „Imq`iŠ„ У мене взагалі не було ніяких таких думок до 21 року. Мені подобалися хлопці, я зустрічалася з ними. Одного разу, коли мій хлопець поїхав, я познайомилася з дівчиною, і ми почали дуже тісно спілкуватися. Я зрозуміла, що з жінкою мені значно комфортніше. Ті гострі кути, які я ніяк не могла вирішити з хлопцем, зникли. Це таке відчуття ніби я прийшла додому, і тут все знайоме, тут добре, і можна розслабитися. Своїм батькам я розповіла про це набагато пізніше електронною поштою. Вони мене прийняли, за що я їм дуже вдячна. Я розумію, що для них це було нелегко. Вони виросли в іншій системі, їм інше розказували, поняття норми у них було сформоване інакше. Інколи мені самій важко десь у публічному місці вголос сказати слово «гей» або «лесбійка». Ці слова мають настільки суспільно негативне значення, що навіть, коли вони нормальні для мене, переступити поріг стереотипів буває дуже важко. Часто тобі говорять, що це мине, що ти зустрінеш справжнього чоловіка, який врятує тебе від «неправильного шляху». Ця риторика про справжнього чоловіка для мене вже просто смішна. Основна трудність в тому, що треба жити подвійним життям. Необхідно постійно думати, коли ти можеш говорити відверто, а коли треба придумувати собі віртуального партнера протилежної статті і відповідати на запитання, чому мені 28 років, а я досі незаміжня, і вислуховувати співчуття та повчання родичів щодо того, як правильно себе поводити, щоб нарешті вийти заміж. Гострої гомофобії безпосередньо на собі я не відчувала, окрім одного випадку на роботі. Я працювала в Американському Університеті в Центральній Азії (Киргизія) і подавала свою кандидатуру там на посаду координатора роботи з випускниками. Після відмови мені неофіційно пояснили, що взяли б мене, якби я не була такою відкритою лесбійкою. А так це ж імідж університету, батьки будуть дивитись, і не гоже, щоб університет представляла відкрита лесбійка. Своїм існуванням і отриманням прав гомосексуальні люди нічого не заберуть у гетеросексуальних людей. У мене є партнерка, але вона живе не в Україні, вона з Санкт-Петербургу. Ми з нею вже півроку разом. Я би хотіла удочерити дівчинку. Моя сексуальність не створює мені дискомфорту. Мені інколи створює дискомфорт ставлення інших до моєї сексуальності, але це їхні проблеми, а не мої. Якби у мене був вибір, то я вибрала б те, що маю зараз. 6
qbnЇl a`Š|j`l “ pngoObIk` opn 0e ekejŠpnmmn~ onxŠn~
Фото: з особистого архіву Анни Довгопол
qknbnqonkr)emm“ „“ # keqaIij`B bhlnbk“~ g ŠIЄ~ f ImŠnm`0IЄ~, yn i tp`gr „r leme qIpI n)IB
ПОРТРЕТ
qb“Šnqk`b xepeleŠ лiде! cеL-t%!3м3 r*!=ї…, Скільки себе пам’ятаю, мене завжди приваблювали хлопці, ще з самого дитинства. Еталоном були давньогрецькі статуї та піонери-спортсмени. Якось я сказав своєму найкращому товаришеві, що хотів би спробувати це з ним. На той час в мене ще не було досвіду з чоловіками. Спочатку він категорично відмовлявся, але через півроку піддався спокусі. Але натомість залишився… натуралом. Мама завжди питала про моє особисте життя та дівчат. Дівчата були, але коли вони вже закінчилися, мене ці розмови так дістали, що одного разу я їй прямо сказав: «Мені хлопці більше подобаються!». Це був для неї великий стрес. Тато сприйняв все спокійніше, без обурення та яскравих емоцій. Мене звільнили з посади у високій державній установі через приписувану мені гомосексуальність. Приписувану тому, що на той час я зустрічався з дівчиною. В пам’яті комп’ютера серед відвіданих мною інтернетсторінок були геївські сайти та скачане з них порно. Мене запитали про це — я не став відбрехуватися. Це був у мене єдиний неприємний випадок гомофобної дискримінації. Коли маєш інколи дуже багато сексу з хлопцями чи чоловіками, то думаєш: «Скільки можна, одне й те саме… може, з дівчиною познайомитись?» Але я ніколи спеціально не шукав можливості завести знайомство з дівчиною задля сексу. Були такі ситуації, коли жінки самі знайомилися зі мною саме задля сексу. Проте зі свого боку я шукав серйозних (і несерйозних) стосунків тільки з чоловіками. Якщо переді мною поставити Венеру Мілоську або когось на кшталт Сінді Кроуфорд, я подивлюся, але ніякого потягу до неї у мене не буде, хіба що в стані алкогольного сп’яніння. З партнером ми разом вже майже три роки. Якби це було можливо, ми би офіційно оформити наші стосунки. Я не можу миритися з тим, що людина, яка є частиною моєї долі і мого життя, з точки зору закону абсолютно мені чужа. Всиновлювати дитину не хочу, а от власну — щиро хочу. Мою гарний родовід — і не бажаю, щоб він на мені припинився. Шкодую, що моя сексуальність не розвивалася природнім чином, що я спочатку змушений був завдяки суспільно-сімейно-традиційному впливу будувати відносини з жінками, які насправді були непотрібні. Але саме цей різноплановий досвід дозволяє зараз мені сказати упевнено: я — гей. 8
mIjncn g dprgIb “ me bŠp`Šhb )epeg ln~ qejqr`k|mIqŠ|
Фото: з особистого архіву Святослава Шеремета
arkh Š`jI qhŠr`0IЇ, jnkh fImjh q`lI gm`inlhkhq“ gI lmn~ q`le g`dk“ qejqr
ЛАВЕ
)npm` o4“Šmh0“ Новорічний період щороку перетворюється на шопінгову лихоманку. В погоні за передсвятковими знижками, люди часто купують подарунки, які ніколи нікому не знадобляться. Марнотратство настільки сильно увійшло в наше життя, що тепер речі починають керувати нами. Ірландець Марк Бойл вирішив відмовитися від цієї звички, проживши цілий рік без грошей.
Н
а годиннику лише четверта година ранку, а Джесі Мортон разом зі своїми сестрами та мамою вже в машині поспішають до супермаркету в місті Вернал, штат Юта. Для них, як і для багатьох десятків мільйонів американців, це дуже важливий день. Адже сьогодні так звана Чорна п’ятниця (Black Friday ) – наймасштабніший день покупок з найбільшими
10
знижками в році. «Минулого разу тут було справжнє шаленство”, - розповідає 23-річна Джесі. “Ми приїхали до супермаркету ще тоді, коли він був зачинений, і нам довелося стояти у величезній черзі на морозі аж до 5 ранку. Як тільки двері відчинилися, почався суцільний хаос. Люди штовхати один одного, потім всі почали бігати по магазину в пошуках найбільших знижок, деякі влаштовували бійки через візки. Для того,
щоб знайти потрібну тобі річ, треба було посправжньому позмагатися в швидкості та нахабстві.»
Чому чорна Традиційна купівельна лихоманка в Чорну п’ятницю стала небезпечним контактним видом спорту, де гравці настільки зосереджуються на своїй меті збагатитися певним товаром, який можливо їм і не дуже потрібен, що інколи це призводить до серйозних травм. Найбільш трагічним
ПОДОРОЖ В Чорну п‘ятницю мільйони американців з самого ранку квапляться в супермаркети, щоб купити товари з найбільшими знижками в році
Фото: Ліса Ваананен
видався саме минулий рік, коли навіжений натовп покупців затоптав на смерть працівника мережі Walmart в Нью Йорку одразу після того, як відчинилися двері магазину. В 2008 році в суперечці також були застрелені двоє покупців Toys ‚R‘ Us в Каліфорнії. Однак словосполучення Чорна п’ятниця має означення «чорна» зовсім не через те, що в цей день трапляються летальні випадки. З самого початку, як й
інші відомі дати (Чорний понеділок, вівторок і т.д.), цей день був пов‘язаний з економічною кризою та різким падінням акцій на Нью-Йоркській фондовій біржі у 1869 році. Пізніше Чорною п’ятницею з легкої подачі полісменів Філадельфії стали називали день після Дня подяки 1965 року, коли на дорогах міста утворилася величезна пробка через відкриття сезону Різдвяних покупок. В цей день великі торгівельні мережі
влаштовували на вулицях міст костюмовані паради Санта Клауса. Відтоді п’ятниця одразу після Дня подяки (що святкується в останній четвер листопада) традиційно вважається початком Різдва та офіційним стартом святкового шопінгу в США.
Товари не першої необхідності «Зазвичай, можна купити майже все, окрім електроніки, оскільки її змітають з прилавків у першу чергу», - продовжує 11
ЛАВЕ Джесі Мортон. «Особисто я в Чорну п’ятниці купую різдвяні подарунки для своїх дітей: іграшки, фільми, mp3-плеєри. Намагаюся не купувати речі, які мені не потрібні, навіть, якщо вони продаються за безцінь». Та багато людей, на відміну від Джесі, все ж таки часто спокушаються на низькі ціни та величезні цифри, що зазначають відсоток знижки на товар, який би вони інакше
що люди більше прагнуть отримати саме ті речі, які вже майже розкупили. А іноді продавці одразу не виставляють на продаж певні товари, щоб таким чином створити ажіотаж та підвищити ціну. Цього року, як і минулого, прибутки від продажів в Чорну п’ятницю складають понад $40 млрд. А для Джесі ця п’ятниця видалася напрочуд продуктивною: «Це була чи не найспокійніша
«Намагаюся не купувати речі,
які мені не потрібні, навіть, якщо вони продаються за безцінь» не придбали. Для того, щоб привернути увагу більшої кількості клієнтів до певних продуктів, деякі продавці вдаються ще й до спеціальних заходів. Наприклад, вони можуть навмисне ставити біля товарів знаки «розпродано» (“sold out”). Дослідження доводять,
чорна п’ятниця, яку я коли-небудь бачила. Все було не так, я минулого року. Супермаркети були відчинені ще опівночі, хоча знижки на товари можна було отримати лише після 5 ранку. Але ми не мерзнули на вулиці, і майже не було ніякої штовханини. Звичайно,
Фото: http://www.adbusters.org
12
було багато людей, як завжди в цей день, але було й достатньо товарів, навіть у відділі електроніки. І я встигла купити майже всі подарунки на Різдво».
День Без Покупок Проте перспектива прокидатися рано вранці для того, щоб потім бути першим, хто придбає за безцінок чергову електронну іграшку, приваблює далеко не всіх людей. Більш того, у багатьох країнах діють групи активістів, які прямо засуджують такий потяг до марнотратства. Щоб протидіяти консьюмеризму, вони влаштовують свій варіант Чорної п’ятниці – День Без Покупок (Buy Nothing Day). В той самий день, п’ятниця після Дня подяки, вони намагаються переконати інших відмовитися від покупок, і ,якщо це можливо, не використовувати також телевізор, комп’ютер, телефон та інші прилади протягом доби. Крім того прибічники цієї ідеї проводять різні акції, щоб привернути увагу до проблем надлишкового споживання. Вони проводять вуличні вистави та демонстрації. В супермаркетах вони показово розрізають кредитні картки та ходять з пустим візком вздовж рядів або стоять у чергах біля кас, нічого не купуючи. Першим, хто почав розвивати концепцію Дня без покупок, був канадський художник Тед Дейв. В 1992 році він почав з того, що намалював декілька плакатів з маніфестом нічого не
ЛАВЕ Відмовившись від грошей, Марк Бойл змушений був сам вирощувати собі їжу
Фото: з особистого архіву Марка Бойлв
купувати протягом 24 годин, і які поширював у торгівельних районах Ванкувера. Цей невеликий жест, який на думку Теда повинен був змусити людей задуматися над своїми споживацькими звичками, поширився на весь світ, і тепер активісти у понад 60 країнах закликають людей до подібного вчинку. Звичайно є критики, які стверджують, що активісти лицемірні, адже вони закликають людей нічого не купувати в певний день лише для того, щоб вже завтра прийти в магазин і придбати все необхідне. Та головні апологети Дня Без Покупок, видавці
канадського журналу Adbusters, на сайті свого видання стверджують, що «ця акція не спрямована лише на те, щоб змінити звичку на один день, але на те, щоб поступово змінювати спосіб життя, щоб споживати менше та виробляти менше відходів».
Рік без грошей Для тридцятирічного ірландця Марка Бойла це – не пусті слова. Більш того, він вирішив розвинути ідею Дня Без Покупок на цілий рік. Розпочавши з Чорної п’ятниці 2008, він цілий рік жив без грошей. Невеликий будиночокавтопричіп, ноутбук,
що працює на сонячних батарейках, зубна паста, виготовлена з подрібнених раковин молюсків, дві руки та дві ноги – це все, що знадобилося Марку для того, щоб відмовитися від готівки. Він розповідає, що вивчав економіку в університеті, але жодного разу не почув від викладачів слова «екологія». А якби не фільм про Ганді, який він випадково подивився на останньому курсі, то мабуть зараз уже працював би у великій компанії, отримував би пристойну зарплатню. Однак цей фільм змінив його погляди на те, як люди живуть: 13
ЛАВЕ «Якби ми самі вирощували власну їжу, то не викидали б у смітник її третину, як робимо сьогодні. Якби ми самі робили столи та стільці, то не позбувалися б їх щоразу, як виникало бажання змінити декор. Якби ми самі очищали воду, яку п’ємо, то не забруднювали б її». Вирішивши стати зміною, яку сам хоче бачити у світі, Марк Бойл цілих дванадцять місяців не користувався грошима. Звичайно, скептики не вірили, що йому вдасться це зробити. Однак Марк навчився пристосовувати свої потреби до можливостей.
Що на вечерю Основним питанням була їжа: доводилося збирати дикі плоди, вирощувати власні фрукти та овочі, бартером
вимінювати їжу, знаходити їстівні продукти, викинуті кимсь на смітник. Приготування страв відбувалося завжди на вулиці, незалежно від погоди, у звичайній печі. Та
разу серед них була й газета зі статтею про Марка – нічого не пропало). Для Марка, як і для багатьох людей, які слідкували за його
«Якби ми самі вирощували власну їжу, то не викидали б у смітник її третину, як робимо сьогодні»
попри всі труднощі Марку вистачало їжі не тільки для себе, він часто годував десятки інших людей стравами з продуктів, які знаходив на смітнику. Для пересування в нього був велосипед, що заміняв також і тренажерну залу. В якості туалетного паперу використовувалися не продані торговцем періодики газети (одного
експериментом, цей рік став визначальним для переосмислення життєвих цінностей: «Що я дізнався? Те, що лише дружба, а не гроші, може дати відчуття захищеності. Що незалежність - це насправді взаємозалежність. І ще люди вважають тебе диваком, якщо ти не маєш плазмового телевізора».
Фото: з особистого архіву Марка Бойлв Невеличкий будиночк-автопричіп та піч на дворі - так Марк Бойл прожив цілий рік без грошей
14
ПОДОРОЖ
« Разве не надо купиться на чтонибудь всерьез, прежде чем сможешь продавать это с цинизмом? Модельеры, производители спортивной одежды и обуви, СМИ, персонажи мультфильмов и комиксов, всяческого рода знаменитости — все на свете заняты одним и тем же делом: маркетингом и продвижением своих брэндов.
«
читати більше... Наоми Кляйн NO LOGO. ЛЮДИ ПРОТИВ БРЭНДОВ Добрая книга, 2008, 624 стр.
15
ЕКСПЕРИМЕНТ
7 д…i" Фото: Марія Стецюк
День1 Нарешті вирішила це спробувати і сподіваюся витримати до кінця. Протягом наступних 7 днів я не буду нічого їсти. Я питиму лише воду: мінеральну, звичайну, кип’ячену з лимонним соком та ромашковий чай. Перший день пройшов прекрасно. Я вирішила повністю шокувати свій організм з самого початку, щоб він одразу перелаштувався на нову дієтичну програму. Тому окрім їжі не випила жодної краплі води. День2 Сьогодні був надзвичайно важкий день. Починалося все більш-менш нормально. Я проспала 9 годин, мабуть замість енергії з харчових продуктів, організм компенсує її нестачу довшим відпочинком на ліжку. Після того, як поїхала в університет, почалися проблеми. Незважаючи на прекрасний сон минулої ночі, в мене постійно заплющувалися очі, дуже хотілося спати, відчувала сильну втому. Та це ще не все: ввечері я пішла на тренування з баскетболу. Це була суцільна каторга. Не було сил ні бігати, ні закидати м’ячі, але єдине бажання - швидше піти кудись, де можна поїсти. Ситуація погіршилася ще тим, що мене не одноразово сьогодні хотіли пригостити фруктами та моїм улюбленим шоколадом з бульбашками. Все, думала, що на цих солодощах і закінчиться експеримент. Але, як часто трапляється, в той момент, коли ти думаєш, що сили покинули тебе, відкривається друге дихання. Випила тільки склянку води. Експеримент триває. День3 Прекрасне самопочуття, ніяких спокусливих думок, як учора. Цілий день в мене був зайнятий розумовою роботою, зустрічами та обговореннями з цікавими людьми. За день випила трохи менше літра мінеральної води. А терези показують зменшення ваги на 4 кг! День4 На дворі майже -20°С. При таких погодних умовах, хочеться їсти багато і всього калорійного, щоб було з чого виділяти тепло і оберігати себе від морозу. Та я згадала науково-популярну передачу, де розповідалося про те, що худіші люди легше переносять зміну температурних умов. Зігріваю себе цією думкою та ромашковим чаєм з лимоном. Тренування з баскетболу пройшло значно краще, ніж у вівторок. Попри невелику втому, сьогодні класно пограли. Помітила, що пульс у мене прискорюється не так швидко, як раніше, при фізичних навантаженнях. 16
ЕКСПЕРИМЕНТ
Kеƒ ї›i День5 Мій мозок, здається, нарешті змирився з ідеєю, що тіло ще кілька днів не отримуватиме калорій ззовні. Тому він уже нічого не вимагає. У мене зовсім не виникає бажання що-небудь перехопити, і пити навіть не хочу. Проте маю прекрасне самопочуття, позитивний настрій та відчуваю надзвичайну легкість. Це перший день від початку експерименту, коли я маю абсолютну впевненість у тому, що зможу його успішно закінчитися і не зірвуся. Тепер головне завдання – придумати, як себе зайняти на вихідних. Адже коли сидиш вдома, і навколо не так багато подій, можна легко спокуситися. День6 Проспала сьогодні півдня, іншу половину доби провела в маршрутках і в метро. Через снігові завали всюди були величезні пробки. Повернулася додому вже під вечір. Це й добре – не було ніяких вагань зазирнути в холодильник, хоча на цьому тижні в мене там крім води і лимонів нічого не було. Попила чаю з ромашкою. З нетерпінням чекаю завтрашнього дня. День7 Щоб закріпити результат, вирішила сьогодні до вечора(коли минає рівно тиждень від початку експерименту) окрім обмеження щодо їжі також і не пити нічого. Відчуття у мене прекрасне, особливо, коли дивлюся на ваги. У мене взагалі немає відчуття голоду, і в принципі можна було б продовжити експеримент ще на декілька днів. Однак, є чіткі умови і я з радістю завершую цей дослід над собою. Піду щось поїм НАРЕШТІ! Висновки
У мене абсолютно змінилися параметри тіла. Вага знизилась на мінус 7 кілограмів, а основні виміри (груди/талія/стегна) зменшились на 5 сантиметрів кожен. Крім того я зекономила чимало грошей. Та головне моє досягнення – це зростання самоповаги. Нарешті я довела важливу справу до кінця попри всі складнощі. Це не було просто, а перетворилося на справжнє випробування сили волі. Перед тим, як почати подібний експеримент, потрібно мати дуже сильну мотивацію та розуміти, для чого ви це робите. Краще це робити тоді, коли немає великих фізичних навантажень, коли тепло, коли ви живете самі і ніхто не пропонує смачної вечері, бажано дотримуватися цієї дієти під наглядом лікаря. 17
Для того, щоб зменшити витрати під час подорожі туристи знаходять людей, які готові безкоштовно запропнувати ночліг
biль…е лi›*%
Транспорт та житло є зазвичай найдорожчими пунктами витрат під час подорожі. Однак якщо за квиток на поїзд чи літак доведеться викласти чимало грошей, то нічліг в будьякій країні можна знайти собі абсолютно безкоштовний.
«К
оли я кажу друзям, що не витратила жодної копійки на помешкання під час моєї останньої подорожі, що я жила у
18
будинку незнайомця, якого зустріла через Інтернет, у них усіх з’являється однаковий вираз на обличчі: поєднання занепокоєння, подиву та цікавості. А що, якби він
був серійним вбивцею? Хіба в тебе не було грошей на готель?», - пише на блозі американка Кейті Хамель. У свої 29 років вона побувала вже майже на всіх континентах,
ПОДОРОЖ Фото: Світлана Шимко соціальна мережа мандрівників. Однак тут ви не просиджуйте дні й ночі в Інтернеті, додаючи друзів та спілкуючись з ними онлайн, а пізнаєте нові краї майже безкоштовно та зустрічаєте людей у старий спосіб: віч-на-віч.
Пошук нічлігу Найпопулярнішими гостьовими мережами є CouchSurfing (www.couchsurfing.org) та Hospitality Club (www.hospitalityclub.org).
в готелі, він надіслав електронні листи 1500 студентам Університету Ісландії, запитуючи у них, чи може він зупинитися на ніч. В результаті Фентон отримав понад п’ятдесят запрошень. Далі він розвивав цей задум, і згодом у 2003 році був запущений проект CouchSurfing. Щоб долучитися до спільноти СS треба пройти безкоштовну реєстрацію на сайті. Далі ви можете за бажанням додати
«Зазвичай цiкаво зупинятися
у тих людей, хто сам багато подорожував: вони мають, про що розповiсти»
витрачаючи при цьому мінімальні кошти. Секрет такого туризму полягає в спеціальній гостьовій системі. Основною ідеєю цієї системи є проста угода взаємної допомоги: ви надаєте помешкання тим, хто подорожує у вашій країні, а хтось запрошує вас до себе, коли мандруєте ви. Якщо у вас немає вільного спального місця, існують й інші способи стати корисним: ви можете пригостити подорожувальників вечерею або показати їм місто. Це – своєрідна
Вони обидві працюють за однаковими принципами, головна різниця між ними полягає в тому, що CouchSurfing (CS) був заснований у США, відтак є більше орієнтований на Північну Америку та має перевагу у кількості користувачів, а Hospitality Club (HC) стартував з Німеччини, і в основному його користувачами вважають європейців. За оцінками журналу Time веб-сайт www.couchsurfing.org ввійшов до топ-50 найкращих Інтернет ресурсів у 2009 році. CS об’єднує майже 1,5 мільйони людей у всьому світі. Ідея створення цієї мережі належить Кейсі Фентону. Одного разу він шукав можливості для дешевого перельоту з Бостона в Ісландію. Замість того, щоб забронювати собі місце
деякі подробиці про себе: ваші захоплення, улюблена музика, чим займаєтеся, якими мовами володієте, та завантажити свої фотографії. Чим детальнішу інформації ви надасте, тим більше у вас шансів знайти помешкання чи стати хостом (приймати гостей). Якщо вам необхідно житло, шукати його можна за багатьма параметрами: країною та містом, статтю та віком хазяїна. Можна також прочитати коментарі, що залишили попередні гості про хоста. Студентка з Києва Анна Хвиль, яка вже понад 10 разів зупинялася в різних країнах завдяки HS та неодноразово приймала гостей у себе, ділиться своїм досвідом про те, як найкраще вибрати хоста: «Коли ти читаєш інформацію в профайлі користувача, вже можеш 19
ПОДОРОЖ Готові приймати гостей
Сouch Surfing
Кількість зареєстрованих членів гостьових мереж Hospitality CLub (1)CША
- 356,889
(2)Німеччина (3)Франція (4)Канада (5)Велика (6)Італія
- 150,558
- 134,836
- 45,433
- 42,663
(55)Україна
- 3,174
- 80,302
- 40,571
- 37,971
(4)Польща
Британія - 76,472
(7)Австралія
(2)Франція (3)CША
- 77,804
- 45,858
(8)Іспанія
(1)Німеччина
(5)Іспанія
- 30,301
- 19,193
(6)Італія
- 17,715
(7)Росія
- 17,520
(8)Туреччина (27)Україна
- 17,362
- 4,399
Дані сайтів www.couchsurfing.org www.hopitalityclub.org за 25 грудня 2009р.
зрозуміти, чи сподобається тобі людина. Зазвичай цікаво зупинятися у тих людей, хто сам багато подорожував: вони мають, про що розповісти. Однак ще більш приємніше, коли ти їдеш у якесь невеличке місто, де туристів майже не буває. Тоді всі тебе чекають з нетерпінням («Гості їдуть!») і приймають дуже гостинно. А ще я помітила, що якщо ти зупиняєшся у тих, хто живе з батьками, голодним вони тебе не залишать». Wikipedia навіть має спеціальний розділ (wiki.couchsurfing.com/), присвячений порадам для тих, хто хоче бути хорошим хостом, гостем або не знає, як розпочати розмову з незнайомцем. Головне – треба пам’ятати, що всі люди різні, вони бувають дуже непередбачуваними. Тому будьте готові до того, 20
що вас здивують! Користувачі CS та HC окрім звичних подорожей регулярно спільно проводять різноманітні заходи: зустрічі, вечірки, спортивні змагання. Наприклад, WinterCamp - новорічна вечірка, яку святкують щороку в іншому місті Європи.
Чого остерігатися Попри масу позитивних відгуків та вражень членів гостьових мереж, є звичайно й менш щасливі історії, хоча трапляються вони вкрай рідко. Найбільшого розголосу набула подія, що мала місце 5 березня 2009 року в Великій Британії. Тоді 29-річна мандрівниця з Гонконгу зупинилася у 34річного марокканця, що жив у Лідсі. На наступний день вона повідомила в поліцію, що цей чоловік
її зґвалтував. Поліція заарештувала хоста, і пізніше він був визнаний винним у злочині. Коментуючи цей випадок, жінкам-туристам радять шукати жінок-хостів. Хоча, веб-ресурси CS та HC іноді використовують, зокрема, й як сайти знайомств. Анна Хвиль стверджує, що незважаючи на потенційні ризики, і навіть якби було цілком достатньо грошей для повноцінного відпочинку за кордоном, вона б все одна шукала хоста: «Коли ти подорожуєш таким чином, в тебе встановлюється дуже тісні зв’язки з містом. Ти не просто відвідуєш визначні місця, як роблять звичайні туристи. Ти знайомишся зі справжнім мешканцем, і якщо знов захочеться побачити це місто, в тебе тепер вже є до кого повертатись.»
« Ева позволяла себе самую большую роскошь в жизни - плевать на мнение окружающих. Забавно получается: многие живут рядом с человеком и не замечают, в какой момент они начали любить его. ...ей было слишком больно, чтобы плакать. Странно, иногда сердце продолжает биться даже когда разбито.
«
читати більше... Фэнни Флэгг ЖАРЕНЫЕ ЗЕЛЕНЫЕ ПОМИДОРЫ В КАФЕ „ПОЛУСТАНОК” Текст, 2004, 436 стр.