Батюк Ольга - диплом, 2008 by ukma journalist

Національний університет «КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ»

Могилянська Школа Журналістики

Модель прийняття рішень на українському телебаченні на прикладі висвітлення міжнародних новин кваліфікаційна робота на здобуття академічного ступеня магістра Батюк Ольгою Олександрівною

Керівники: старший викладач Могилянської школи журналістики Максим Буткевич кандидат політичних наук, доцент, директор Могилянської школи журналістики Євген Федченко

Київ – 2008

ЗМІСТ І. ВСТУП..............................................................................................................3 ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА 1. Розділ 1. Огляд літератури.............................................................................5 1.1. Історія виникнення поняття ....................................................................5 1.2. Основні гіпотези та твердження..............................................................5 1.3. Процес прийняття рішень у медіа...........................................................6 1.4. Походження концепції..............................................................................7 1.5. Перші дослідження та моделі.................................................................10 1.6. Методологія досліджень.........................................................................12 1.7. Еволюція досліджень процесу прийняття рішень................................15 1.8. Фактори, що впливають на процес прийняття рішень.........................17 2. Розділ 2. Практична частина.........................................................................19 2.1. Опис методу дослідження.......................................................................19 2.2. Методологія ..............................................................................................21 2.3. Результати дослідження...........................................................................24 ІІІ. ВИСНОВКИ....................................................................................................41 IV. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................47

ВСТУП Телебачення – найважливіше джерело новин для переважної більшості українців. Більшість з нас залежать від нього як від ексклюзивного джерела інформації про те, що відбувається в нашому регіоні, країні, світі. Деякі глядачі доповнюють телебачення радіо, газетною та журнальною інформацією. Багато

людей

напевно

вважають,

що

телебачення

представляє

правильний погляд на світ, що інформація, яку ми бачимо по телевізору об’єктивна, що воно покриває важливі новинні події в порядку їхньої важливості. Правда полягає в тому, що телевізійні новини часто представляють викривлений погляд на світ. Для новин вибираються лише певні теми серед безлічі подій, що відбуваються у світі, і подаються вони шляхом, який технологічно та економічно прийнятний для медіа. Щодня у суспільстві виникають десятки інформаційних приводів, проте місцева телестанція обирає лише деякі з них для вечірнього випуску новин. Вибрані історії ставляться у порядку, який, на думку редактора, відображає їхню важливість. Цей порядок може збігатися або не збігатися з реальною важливістю новин для суспільства в цілому. Телевізійний насильницькими

портрет історіями,

суспільства, вбивствами,

як

правило,

катастрофами

та

переповнений конфліктами.

Культурні події, економічні рішення та освіта отримують менше уваги, ніж заслуговують. Але при цьому візуальні сюжети, побачені по телевізору, мають більший вплив на людей, ніж, наприклад, стаття, прочитана в газеті [2]. Дослідження, проведені в США, що мали на меті встановити відповідність між картиною дня, представленою в новинах і думками людей, показали, що різниця між світоглядами залежить від рівня освіти та особистих уподобань глядачів. Але чим більше часу людина проводить біля телевізора, тим більше її світогляд відповідає тому, що вона бачить на екрані [2].

Багато факторів впливає на те, чи потрапить конкретна історія до вечірнього випуску новин. На шляху від місця події до екрану телевізора, кожна новина повинна пройти цілий ряд «воріт» або пунктів, де приймається рішення: дозволити їй рухатись далі чи зупинити. Індивідуум, який приймає таке рішення, називається «вартовим». Цей термін у 1940-х роках ввів американський дослідник Курт Левін [12]. «Вартовим» визнається той, хто контролює потік новин, може змінювати, розширювати, повторювати та вилучати інформацію. Перші ворота, які має пройти новина, щоб потрапити до ефіру – наявність відеоматеріалу. Інколи журналісти не знають про якусь подію, а якщо і знають, в редакції може не бути вільної знімальної групи або виникнуть технічні проблеми, пов’язані зі зйомкою. Інші ворота – візуальний інтерес історії. Подія, що є активною за своєю суттю має більше шансів пройти відбір, ніж статична подія. Продюсери телевізійних новин зацікавлені у створенні візуально цікавих програм, навіть якщо це йде врозріз з інформативністю матеріалу [2]. Такими активними пдіями є, наприклад, теракти, вибухи, пожежі, нещасні випадки, на відміну від зустрічей та доповідей. Ще одним важливим фактором є обмеженість випуку новин, у зв’язку з чим, повідомлення може бути стиснено до кількох хвилин. Таким чином порядок денний на каналі та необхідність відбору новин на телебаченні відображають викривлений світ, а не реальний. Метою даної роботи було дослідити, які фактори впливають на відбір до підсумкового випуску новин того чи іншого повідомлення і з’ясувати чи існує на українському телебаченні певна модель прийняття рішень. Нам не вдалося знайти інформацію про аналогічні дослідження, проведені в Україні чи Росії, тому ми використали здобутки американських дослідників.

РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 1.1. Історія виникнення поняття Курт Левін першим використав термін "gatekeeping", застосувавши його ще у 1947 році до господині, що вирішує які продукти в кінцевому результаті потраплять на сімейний стіл [12]. Gatekeeper у медіа – це людина, яка вирішує, що саме з великого потоку інформації пройде крізь «ворота» і потрапить до ефіру. Спочатку цей термін застосовувався лише до харчового ланцюга, але потім він почав включати в себе відбір новин через канали комунікації в групі. Це точка, з якої починається більшість досліджень. 1.2. Основні гіпотези та твердження «Вартовий» обирає, яка інформація серед усього потоку потрапить до глядача, а яка – ні. Іншими словами, «вартовий» у соціальній системі вирішує, що з певної сировини – матеріали, товари, інформація – може потрапити до системи [1]. Важливо усвідомлювати, що вони мають змогу контролювати знання суспільства, пропускаючи або не пропускаючи ті чи інші історіії в систему. «Гейткіперів» також можна розглядати як інституції або організації. В політичній

системі

існують

«вартові»: особистості

чи

інституції, які

контролюють доступ до влади та регулюють потік інформації та політичного впливу. «Вартові» існують у багатьох професіях і їхній вибір має потенціал забарвлювати картинки, які постають в уяві людей про те, що від бувається навколо них у світі. Американські дослідження процесів прийняття рішень у медіа (gatekeeping model) показали, що прийняття рішень засновується на принципах новинних цінностей, організаційних процедур, певної структури та

здорового глузду [1]. В комунікаційному процесі це явище зустрічається дуже часто. Вибір, який робить «вартовий» є цілим комплексом факторів, мотивів, особистих уподобань та загальних цінностей. Процес відбору – gatekeeping – неминучий і в деяких випадках може навіть бути корисним. Але цей процес також може бути небезпечним, оскільки може призвести до зловживання владою зі сторони того, хто приймає рішення і вирішує, яку інформацію пропустити, а яку – ні. Тим не менше, часто gatekeeping – рутинний процес, що грунтується на відповідях на стандартні запитання. Наприклад, редактори телеграфних агентств самі вирішують які новини відправляти на інший континент. Ідея полягає в тому, що якщо редактор упереджено ставиться до деяких тем, то й розуміння читачів буде дещо викривленим. 1.3. Процес прийняття рішень у медіа Процес прийняття рішень у медіа (media gatekeeping) є одним з найдавніших досліджень в галузі масових комунікацій [7]. Media gatekeeping – це процес, внаслідок якого безліч повідомлень, що надходять до редакції, скорочуються до кількох, які нам пропонують щоденні газети та новинні програми на телебаченні. Процес прийняття рішень (gatekeeping) – дуже важлива частина процесу обробки та розповсюдження новин. Адже кожний потенційний новинний привід не може бути обраним як цікавий для ЗМІ в силу різноманітних обставин, а з вибраних повідомлень – не кожне може бути донесено до аудиторії. Процес вибору новин часто вважається примітивною ланкою підготовки програми, а їх написання – важливою і необхідною. Проте визначення відбору новин як примітивного процесу призводить до того, що журналісти ним нехтують і сприймають як нецікавий і апріорі зрозумілий етап.

Gatekeeping, який ще називають «моделлю вартового», – процес не примітивний, і його не можна порівнювати з написанням новин. Вибір новин з величезного інформаційного потоку завжди передує процесу написання і часто визначає пов’язані з ним рішення [1]. Про що ми будемо писати? Яку інформацію ми використаємо, а яку залишимо поза увагою? Як сформулюємо тему?

Рис 1.1. Модель процесу прийняття рішень (gatekeeping model) у медіа [1]. На Рис 1.1 показано, яким чином новини з різних джерел потрапляють в ефір. Gatekeeping більше впливає на виробництво та поширення новин, аніж на їхнє написання [6]. Процес відбору починається ще тоді, коли потенційні теми новин ще тільки обдумуються, обговорюються та аналізуються. З точки зору організації новинного процесу, gatekeeping завершується під час остаточного вибору та формування новинних тем та їх поширення. Але, разом з тим, проблема

вибору

розповсюджується

на

весь

процес

виробництва

та

розповсюдження новин. Прийняття рішень можна вивчати на багатьох рівнях, використовуючи різні методи дослідження. 1.4. Походження концепції Основна ідея «моделі вартового» полягає в тому, що відбір новинних приводів з величезного інформаційного потоку є завжди необхідним і очевидним. Наприклад, якщо в новинній колонці газети є місце лише для 5000

знаків, то серед усіх доступних повідомлень ми маємо вибрати лише ті, які варті уваги аудиторії, а з них ті, які дійно буде надруковано в газеті. Припустимо, що ми знаходимось в яблуневому саду і маємо з собою кошик. Туди може вміститись лише певна кількість яблук. Які ми заберемо з собою, а які залишимо в саду? З такого прикладу і народилась теорія про шляхи зміни соціальних норм, яку Курт Левін назвав словом «gatekeeping». Перша згадка цього слова разом зі словом

«комунікація»

з’явилась

незакінченому

рукописі

Левіна,

опублікованого після його смерті у 1947 році в журналі “Human Relations” [12]. Рукопис називався “Frontiers in Group Dynamics: Channels of Group Life; Social Planning and Action Research”. Теорію Левіна про інформаційні канали та «вартових», тобто осіб, які приймають рішення, було вдосконалено у 1951 році у редактованій колекції його робіт, що називалась «Field Theory in Social Science» («Польова теорія у суспільних науках»). Левін використав концепцію «вартового», щоб показати яким чином соціальні зміни настільки швидко поширюються у суспільстві. Його приклад стосувався того, як можна змінити харчові звички населення. Левін довів, що не кожен член сім’ї бере однакову участь у виборі продуктів до столу і показав, як людина, що вибирає та купує продукти харчування може змінити харчові звички своєї родини. Курт Левін писав, що їжа потрапляє на родинний стіл по певних «каналах» [12]. Один з них – продуктовий магазин, а іншим може бути власний город. Наприклад, по «магазинному» каналу їжу спочатку «знаходять» в магазині, купують або ні, і, якщо купують, приносять додому. У випадку «городнього» каналу людина сама приймає рішення про те, що їй слід посадити, що полоти та скопувати. По мірі того, як фрукти та овочі дозрівають на городі, деякі з них з’їдають голодні діти, деякі гинуть від комах чи негоди, а деякі – від засухи. Тож з усієї множини фруктів та овочів, придатних для споживання родиною, лише деякі дійсно потраплять на стіл.

Прийняття рішень «магазинний» та «городній» потоки зливаються, створюючи нове поле для вибору. Продукти треба заморозити чи одразу приготувати? Деякі з них зіпсуються в холодильнику, а деякі – після приготування. З усіх придатних для споживання продуктів кухар обирає, які використати саме сьогодні, а які пізніше. При чому деякі потрапляють до його списку тільки тому, що зіпсуються, якщо їх терміново не використати. Кухар також вирішує як приготувати і подати їжу на стіл. На кожному етапі він може або використати продукти, або ні. Навіть якщо картоплю вже обрали для смаження, то її все одно можуть викинути, якщо вона зіпсована в середині. Вхід до кожного інформаційного каналу або групи каналів називається «воротами». Рух від однієї групи каналів до іншої здійснюється вартовими або рішення приймається, спираючись на об’єктивні причини. Ключовою ідеєю теорії Левіна було розуміння того, що «ворота» оточують позитивні і негативні фактори, які по-різному впливають на вибір. Наприклад, висока ціна м’яса в магазині є негативним фактором, що віддаляє покупця від рішення обрати це м’ясо - це дуже дорого, я не можу собі цього дозволити. Якщо ж це м’ясо таки куплять, то негативний фактор змінюється на позитивний одразу після проходження продуктом «воріт вибору» - воно таке дороге, я мушу повністю його використати. Оскільки один канал може мати безліч воріт, то об’єкт, який крізь них проходить, має багато можливостей бути відкинутим. Курт Левін вірив, що цю теоретичну структуру можна застосувати не лише до вибору продуктів харчування. «Ця структура відображає також проходження новинами певних комунікаційних каналів, рух товарів та соціальну міграцію людей в багатьох компаніях», - говорив він [12]. Терміни, впроваджені Левіним, - «канал», «сегмент», «ворота» - є метафорами для процесу, завдяки якому предмети проходять свій шлях від винаходу до використання крок за кроком. Сегменти відповідають подіям чи явищам, які виникають в каналі. Ворота – точки прийняття рішень. «Вартові»

визначають, які предмети потрапляють в канал, а які переходять із секції в секцію. Люди, що приймають рішення, часто використовують власні вподобання, але можуть користуватись сукупністю встановлених заздалегідь норм [1].

1.5. Перші дослідження та моделі Девід Уайт, асистент Курта Левіна в університеті Айова, був першим вченим, який застосував його канали і «модель вартового» в комунікаційних дослідженнях (1950 рік). Уайт казав, що «через цю комплексну систему «воріт вибору» кожний газетний матеріал проходить шлях від звичайної події до закінченної історії чи розслідування» [4]. Якось Уайт попросив видавця щоденної газети в маленькому містечку, якого він назвав містер Гейтс про те, щоб той збирав усі повідомлення, що надходять до редакії з трьох телеграфних агентств протягом тижня (1949 рік). Містер Гейтс також погодився пояснити причину відсіювання 90% отриманих історій. Уайт виявив, що рішення про вибір тієї чи іншої новини редактор приймав абсолютно суб’єктивно [4]. Близько третини новин було відкинуто містером Гейтсом на основі його власної оцінки значущості змісту повідомлення та віри у його правдивість. Інші історії було він відкинув через брак місця у газеті або тому, що схожі історії вже було надруковано раніше. Результати, отримані Уайтом спонукали й інших дослідників процесу комунікації звернути увагу на прийняття рішень у медіа. Джібер (Gieber) у 1956 році зробив висновок, що 16 редакторів досліджуваних ним телеграфних газет приймали рішення не на основі власних переконань, а, скоріше, через зовнішні умови [2]. Наприклад, вони звертали увагу на число допустимих новинних повідомлень, їхній розмір та час надходження. У своїх дослідженнях Gieber побачив редактора більш пасивним, ніж Уайт.

У 1957 Вестлі та МакЛін розробили теоретичну модель прийняття рішень[1]. За основу вони взяли модель ко-орієнтації Ньюкомба. Її суть полягає в тому, що двоє людей (А та В), спілкуючись, одночасно орієнтовані одне на одного та на певний об’єкт (Х), який вони обговорюють. На Рис 1.2 показано, що Вестлі та МакЛін додали між відправником та отримувачем повідомлення масмедіа (С). У цій моделі багато подій та історій (Xs). Деякі з них знайдено відправником А і передано через медіа (С) отримувачу (В). Інші історії, наприклад, статті інших рубрик видання або рекламні матеріали потрапляють до медіа в обхід відправника.

Рис 1.2. Модель процесу масової комунікації Вестлі та МакЛіна. «Вартового» на схемі позначено літерою A [1]. На рівні аналізу соціальної системи ще Левін визначив, що деякі продукти є культурно неприйнятними для різних людей. Події також мають градієнт придатності для новинних повідомлень. Наприклад, тема насилля дуже рідко висвітлювалась у газетах 30 років тому, а зараз ця тема регулярно з’являється в медіа [5]. Культура, як і інші соціально важливі показники, включаючи політичну, військову та економічну ланки, - також впливає на процес прийняття рішень, визначаючи ступінь висвітлення подій в різних куточках світу. Медіа в США має тенденцію більше висвітлювати події та

явища у європейських країнах, аніж у африканських і південно американських. Навіть у межах країни, східне та західне узбережжя частіше потрапляє в новини, ніж центральні райони. 1.6. Методологія досліджень Дослідження Девіда Уайта (1950 рік) грунтувалось на контент аналізі, на основі якого він порівнював історії, що потрапили на газетні шпальта з тими, які

відсіювались

процесі

відбору

[4].

Цей

метод

залишається

найулюбленішим і сьогодні. Вивчення історій, які не стали новинами напевно більше розкриває сутність процесу прийняття рішень, ніж вивчення новин, що потрапили в медіа. Якщо ми розглядаємо тільки те, що потрапило до випуску новин на телебаченні, дуже важко проаналізувати, що залишилось за кадром, і процес, що призвів до такого рішення. Наприклад, Сео (Seo, 1988) у своєму дослідженні новинних джерел для репортера газети виявив, що індивідуальні джерела інформації використовуються набагато частіше, ніж вважалось раніше. До того існувала думка, що «офіційні» джерела інформації цитують більше, ніж особисті. І хоча офіційні джерела є більш доступними, але індивідуальні також не втрачають своєї популярності. Як уже було зазначено, контент аналіз лише тих новин, що увійшли до випуску новин не дозволяє судити про весь процес прийняття рішень на каналі, оскільки ми не знаємо, які новини туди не ввійшли. Для прикладу розглянемо дослідження Скота та Гобеца (Scott & Gobetz, 1990). Вони робили контент аналіз кількості «легких новин» на каналах ABC, CBS та NBC, і виявили, що їхня кількість з 1972 року до 1987 збільшилась [1], але в чому була причина цього явища? Чи сталося це завдяки збільшенню кількості «легких новин», які варто було висвітлювати? Чи журналісти самі частіше стали обирати легкі новини і чому? Чи журналісти передбачили, що аудиторія більше зацікавлена у легких новинах? Чи, можливо, на отримані результати впливали інші чинники,

такі як зміна рутинної політики новинних програм? Всі ці питання є дуже актуальними при дослідженні процесу прийняття рішень. Не достатньо просто показати зміни певного об’єкта у вибраному проміжку часу або збільшення кількості згадувань. Для більш повного розуміння процесу прийняття рішень, дослідження повідомлень, які не потрапили в ефір так само важливо, як і тих, що туди потрапили. Результати дослідження можуть виявити і психологічні причини процесу прийняття рішень, такі як преференції одних тем перед іншими або концепція програми [15]. Завдяки дослідженню можна виміряти рівень сприйняття респондентом робочих факторів (простору, часу, вказівок керівництва) . Якщо

методом

дослідження

процесу

прийняття

рішень

обрано

опитування, то слід звернути увагу на можливе виникнення наступних проблем: респонденти зізнаються у своїх ставленнях та вподобаннях, спекулюють тим, що вони робитимуть у тих чи інших умовах та розказують, що вони знають (або думають, що знають) про своїх колеги та про те, як працює їхня організація [14]. Така інформація не завжди сприяє отриманню справедливих результатів дослідження і виявити вплив різноманітних факторів на процес прийняття рішень. Вираження певного ставлення до чогось/когось не завжди призводить до поведінки, що відповідає цьому ставленню. Метод опитування є менш ефективним, ніж контент аналіз, який дозволяє відслідкувати чи вибираються певні новинні повідомлення для подальшого використання, чи ні [1]. Проте результати опитування допомагають зрозуміти хід думок респондента – процес, якого не видно під час контент аналізу. Ще одним методом дослідження процесу прийняття рішень у медіа є глибинні інтерв’ю з людьми, які приймають ці рішення. Наприклад, Бєрковіц (Berkowitz, 1990) об’єднав 4 тижні спостережень за редакторами новинних програм на телебаченні з інтерв’ю з редакторами довжиною 30-60 хвилин кожне про специфіку їхнього прийняття рішень [3]. Переваги формату неструктурованого інтерв’ю полягають в тому, що він дозволяє респондентам

приймати рішення, коли вони того хочуть. Це може бути особливо корисним, коли респондентів питають про причини конкретних рішень, які вони зробили. Але персоналізовані інтерв’ю мають і свої недоліки. Наприклад, їх не можна порівняти між собою, адже немає стандартних питань, а це знижує зовнішню вагу дослідження. При цьому корисність такого методу для самого дослідника може бути вищою, ніж у стандартизованого, адже весь процес прийняття рішень можна детально відслідкувати. Вивчення «моделі вартового» використовуючи метод спостереження може бути мало ефективним внаслідок звичайної реактивності об’єкту дослідження, але цей ризик значно зменшується зі збільшенням періоду дослідження. Берковіц у своєму дослідженні процесу прийняття рішень на телебаченні спочатку присвятив 2 тижні «знайомству з командою та організацією новинного процесу». Після цього він 4 тижні спостерігав за роботою «вартових», а потім ще тиждень проводив з ними глибинні інтерв’ю. Цей підготовчий період, що тривав 7 тижнів дозволив налагодити стосунки з командою і збільшити вартість результатів дослідження [3]. Перевага методу спостереження в процесі вивчення прийняття рішень полягає в тому, що дослідник має змогу спостерігати за реальною роботою редактора в реальних умовах з реальними факторами впливу. А поєднання методу спостереження з інтерв’ю допоможе досліднику повніше зрозуміти процес прийняття рішень. Експериментальний метод не характерний для дослідження процесу прийняття рішень у медіа. Проте він є полем діяльності Хадсона (Hudson, 1992). Його експеримент полягав у тому, що звичайні журналісти та редактори на телебаченні визначали пріоритетність шести версій історії вбивства з різним рівнем насилля [1]. Широкий спектр версій цієї історії коливався від новини на радіо без супроводжувального відео до історії про те, як вбивця вчинив злочин і переховувався, з відвертим відео, калюжею крові та крупним планом тіла жертви. Всі учасники продивились шість версій цієї історії, встановлюючи власний рівень сприйняття насильницького матеріалу. Після цього Хадсон

оцінював наскільки рівень сприйняття історії «вартовими» відрізняється від рівня сприйняття «нейтральних» журналістів. Рішення про те, який метод дослідження обрати – контент аналіз, опитування, глибинне інтерв’ю, спостереження чи експериментальний метод залежить від гіпотези, яку ми хочемо перевірити. Але найповніше розуміння процесу прийняття рішень, без сумніву, прийде при використанні кількох методів дослідження одночасно. 1.7. Еволюція досліджень процесу прийняття рішень Після Уайта методика досліджень процесу прийняття рішень зазнала змін від простого вивчення рішень «вартового» пропускати чи затримувати певну новинну історію (що робив Уайт) до аналізу процесів завдяки яким виникає необхідність відбору. Перехід досліджень процесу прийняття рішень на рішень аналізу відчинив двері найбільш цікавій концепції Левіна – силам, що оточують кожні «ворота». Більшість досліджень gatekeeping models показуює, що в процесі прийняття рішень завжди існує одна або більше сил, яка дозволяє або не дозволяє певній новині пройти крізь ворота до ефіру [6]. Сили, позитивні і негативні, які мають найбільший вплив на відбір новиних історій лише визначаються. На індивідуальному рівні аналізу, дослідження процесу прийняття рішень Чанга (Chang) та Лі (Lee) у 1992 році редакторів загальноамериканської газети були спрямовані на визначення поглядів редакторів на відбір міжнародних новинних історій та на індивідуальні сили, що впливають на вибір редактора. Результати дослідження показали, що вартові-редактори віддавали перевагу тим міжнародним новинам, які мали значний вплив на безпеку Америки та національні інтереси [1]. Цікаво, що «міжнародна проекція» редакторів, «ліберальні погляди на міжнародні новини та знання іноземних мов» стали тією силою індивідуального рівня, яка впливала на остаточне рішення. Такі

редактори були більш схильними до висвітлення міжнародних подій, аніж ті, що керувались лише національними інтересами країни. Ще один висновок даного дослідження: чим більший журналістський досвід мав редактор, тим менше шансів потрапити до ефіру мала міжнародна новина. В цьому дослідженні найбільш важливою силою довкола воріт виявились особистісні характеристики самих «вартових». Деякі чинники позитивно відбивались на виборі новини (наприклад, знання іноземної мови), а інші – негативно (наприклад, роки журналістського досвіду). «Варотові» на телебаченні, яких досліджував Берковіц (1990 рік), проголошували, що роблять свій вибір інстинктивно, спираючись на власні переконання, що має бути в хорошій новинній програмі [3]. До того ж, Берковіц встановив, що «новинне суддівство» чи «новинні цінності» впливають на рішення, що приймаються.

Дискусійним залишається питання чи це

індивідуальний фактор, чи рутинний. Іншими рутинними факторами, які впливають на процес прийняття рішень також є те, скільки зусиль треба затратити, щоб перетворити новинне повідомлення на готову до виходу в ефір історію; чи приймаються рішення колективно чи одноосібно, а також бажання отримати «збалансований» мікс історій. МакКомбс (McCombs) і Бекер (Becker) у 1979 році припустили, що в залежності від того, виконує «вартовий» роль новинного менеджера (наприклад, продюсер, редактор новин, випусковий редактор) чи збирача інформації (наприклад, кореспондент, ведучий), на нього можуть діяти різні тиски (сили) під час прийняття рішень [1]. Проте дослідження моделі прийняття рішень на телебаченні, які Берковіц проводив у 1993 році, не виявили прямої залежності між родом діяльності та відбором новинних повідомлень [3]. Дослідження факторів впливу на процес прийняття рішень на радіостанції на організаційному рівні

включали такі параметри: наявність регіональних

станцій (Riffe & Shaw, 1990 р.); кількість воріт, які має пройти новинне

повідомлення на станції; і механічні чинники, такі як чисельність персоналу, фінансовий рівень та оснащення (Berkowitz, 1991 р). Дослідження сили екстрамедіа включало можливості та потужності нових технологій, а також можливості та надійність джерел інформації (Berkowitz, 1991 р.). Ріффе (Riffe) та Шо (Shaw) у 1990 році довели, що розміри ринку позитивно впливають на кількість новин, які може обробити раідостанція [1]. 1.8. Фактори, що впливають на процес прийняття рішень Цікаве дослідження процесу прийняття рішень – це аналіз сил факторів, що оточують «ворота» під час вибору новинних історій. У своїй концепції Левін (1951 рік) показав, що фактори, які впливають на публікацію інформації про вибори та підготовку до них можуть бути як позитивними, так і негативними і різними за своєю силою [12]. На індивідуальному рівні аналізу, Чанг та Лі (1992 рік) показали, особисте зацікавлення вартового-редактора у національній безпеці та національних інтересах країни позитивно впливають на обсяг, відповідно до якого він відбирає міжнародні новинні повідомлення [18]. І навпаки, чим більше професійного досвіду має редактор, тим менше імовірність, що він обере міжнародні повідомлення. На рутинному рівні аналізу, Берковіц (1990 р.) показав, що міра відповідності новинного повідомлення до загальної концепції вартісності новини позитивно впливає на можливість її відбору [3]. МакКомбс (McCombs) та Беккер (Becker) 1979 року встановили, що на вибір новин можуть впливати посадові обов’язки [1] – новинний менеджер робить свій вибір на іншому рівні, ніж збирачі новин. На організаційному рівні аналізу, залежно від того чи має радіостанція регіональні підрозділи чи є незалежною, це впливає на вибір новин (Riffe & Shaw, 1990). Берковіц у 1991 році довів, що на процес вибору новин також впливають ресурси організації (наприклад, чисельність персоналу).

Це дослідження цікаве перевіркою наступної гіпотези: Особистісні характеристики журналіста-вартового будуть впливати на частоту і характер покриття події, навіть за умови контролю журналістської рутини. Якщо гіпотеза підтвердиться, ми зможемо зробити висновок, персональне ставлення вартового та його характеристики впливають на висвітлення подій в Україні. Не зважаючи на те, що журналістська рутина (редакційна політика) може пом’якшувати персональний вплив на вибір новин, але він все одно буде відігравати певну роль у формуванні медіа контенту. Залежний фактор – це те, як новина представляється в медіа. Представлення новини включає в себе такі параметри, як розміщення (початок – середина – кінець випуску) та її довжина. Незалежні

фактори

вимірюються

на

обох

рівнях

аналізу

–

індивідуального та рутинного [7]. Фактори впливу на процес прийняття рішень на індивідуального рівні аналізу: політична ідеологія, політичні погляди та переконання вартового (ліберальні чи консервативні), журналістський досвід, час, який «вартовий» працював журналістом, та те, чи «вартовий» бере участь у виборах. Фактори впливу на процес прийняття рішень на рутинному рівні: вартісність новини, критерії оцінювання, яким піддаються всі новинні повідомлення (наприклад, своєчасність, близькість до аудиторії, важливість, наявність

конфлікту,

відомість,

незвичайність);

баланс

висвітлення,

переконання редактора про те, скільки часу має бути відведено різним новинам в ефірі.

РОЗДІЛ 2 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 2.1. Опис методу дослідження Контент аналіз (від англ. contens зміст) – метод якісно-кількісного аналізу вмісту документів або повідомлень масової комунікації з метою виявлення різноманіних факторів і тенденцій, які відображаються в цих повідомленнях. Особливість контент-аналізу полягає в тому, що він вивчає документи в їхньому соціальному контексті. Контен аналіз може використовуватись як основний

метод

дослідження

(наприклад,

контент

аналіз

текста

при

дослідженні політичної направленості газети), паралельний, тобто у поєднанні з іншими методами (наприклад, при дослідженні ефективності функціонування засобів масової інформації), допоміжний або контрольний (наприклад, при класифікації відповідей на відкриті питання анкет). Не всі документи та повідомлення можуть стати об’єктом контент аналізу. Необхідно, щоб зміст, який є об’єктом дослідження дозволяв задати однозначне правило для надійного фіксування потрібних характеристик (принцип формалізації), а також, щоб елементи, які цікавлять дослідника, зусрічались з достатньою частотою (принцип стратегічної значущості). Найчастіше об'єктами дослідження контент аналізу стають друковані повідомлення, повідомлення на радіо, телебаченні, протоколи зборів, листи, накази, розпорядження тощо, а також дані вільних інтерв'ю і відкриті питання анкет. Головною метою застосування методу контент аналізу є виявлення того, що існувало до тексту і що тим або іншим чином отримало в ньому віддзеркалення; що вивчається, — дійсність, автор або адресат. У розробці і практичному вживанні контент аналізу виділяють декілька стадій. Після того, як сформульовані тема, завдання і гіпотези дослідження, визначаються категорії аналізу — найбільш загальні, ключові поняття, які

відповідають дослідницьким завданням. Система категорій грає роль питань в анкеті і вказує, які відповіді має бути знайдено в тексті. Все частіше застосовується контент аналіз повідомлень засобів масової інформації, заснований на парадигматичному підході, відповідно до якого ознаки текстів (суть проблеми, причини її виникнення, проблемоутворюючий суб'єкт, міра напруженості проблеми, дороги її рішення і ін.), що вивчаються, розглядаються як певним чином організована структура. Категорії контент-аналізу мають бути вичерпними, взаємовиключними, надійними і доречними. При виборі категорій для контент-аналізу слід уникати крайнощів: вибору дуже широких і вузьких категорій, оскільки це може привести до спрощеного, поверхневого аналізу. Інколи необхідно брати до уваги і відсутні елементи тексту, які можуть бути значимими для контентаналізу. Важливим є вибір необхідних джерел, що піддаються контент-аналізу. Проблема вибірки містить в собі вибір джерела, кількості повідомлень, дати повідомлення і досліджуваного вмісту. Всі параметри вибірки визначаються завданнями і масштабами дослідження. Найчастіше контент-аналіз проводиться на річній вибірці: якщо це вивчення протоколів зборів, то достатні 12 протоколів (по числу місяців), якщо вивчення повідомлень засобів масової інформації — 12—16 номерів газети або теле- чи радіоднів. Необхідною умовою є розробка таблиці контент-аналізу — основного робочого документа, за допомогою якого проводиться дослідження. Тип таблиці визначається етапом дослідження. Ця робота трудомістка і копітка, тому при великих об'ємах вибірки зіставлення ознак, що цікавлять дослідника, здійснюється на комп’ютері.

2.2. Методологія Предметом дослідження даної роботи є підсумкові випуски новин на трьох загально національних каналах. Мета роботи – визначити модель прийняття рішень на українському телебаченні на прикладі висвітлення міжнародних новин. Щодня до редакції новин потрапляють сотні і тисячі різноманітних повідомлень, але до ефіру програми новин «проходять» лише 10-15 історій. Нашим завданням було з’ясувати, хто відбирає новини для ефіру, які фактори впливають на процес прийняття рішень редакторами, і чи існує на українському телебаченні певна модель прийняття рішень щодо новин, які потрапляють в ефір. Ми не знайшли повідомлень щодо проведення подібних досліджень в Україні, тож спирались на дослідження моделі прийняття рішень у медіа (gatekeeping model), проведені американськими колегами. Об’єктами дослідження даної роботи ми обрали три українські телеканали: «Інтер», «СТБ» та «5-й канал». На думку дослідників, саме аналіз новин на цих каналах дасть нам змогу пропорційно відтворити інформаційну картину дня в Україні. Телеканал «Інтер» має найкраще в країні покриття, а підсумковий випуск новин «Подробиці» - найвищий рейтинг. Середня доля аудиторії програми «Подробиці» складає 34,7%. «5-й канал» спеціалізується на виробництві новин, і найповніше відтворює інформаційну картину дня. Середня доля аудиторії програми «Час новин» складає 2,52%. Випуски новин на телеканалі «СТБ» (програма «Вікна») мають унікальну концепцію: незвичайними є наповнення програми, подача новин та стиль викладення матеіалу. «Вікна» виходять в ефір о 22:00 годині, і орієнтуються на зацікавлених глядачів, які переглянули кілька випусів новин на різних каналах і бажають дізнатись більше. Середня доля аудиторії програми «Вікна» складає 7,88%.

Всі телеканали мають дуже хороше покриття в Україні: «Інтер» - 99,1% території, СТБ – 94%, 5-й канал - 86,4%. Практична частина даної роботи складається з двох частин – контет аналізу новин та глибинних інтерв’ю з редакторами. Оскільки інформацію про міжнародні події переважна більшість українських телеканалів отримує від інформагенцій (наприклад, Reuters), можна стверджувати, що джерела інформації міжнародних новин є однаковими для всіх телеканалів. Проте, дослідити всі повідомлення, серед яких журналісти та редактори новинної програми роблять свій вибір практично неможливо, адже велику кількість тем вони отримують, використовуючи особисті контакти, або всесвітню мережу Інтернет. Ми зробили контент аналіз повідомлень інформаційного агенства Reuters, визнаного редакторами усіх досліджуваних телеканалів основним джерелом міжнародних новин та відеоматеріалів. Отже, зробивши контент аналіз повідомлень, які потрапляють в редакцію і тих, що висвітлюються у випуску новин, можна говорити про об’єктивність отриманих результатів. Щоб пересвідчитись у достовірності отриманих даних, ми провели глибинні інтерв’ю з випусковими редакторами новинних програм. Для цього було розроблено перелік запитань, але респондента не було обмежено у висловлюваннях щодо теми дослідження. Об’єктом дослідження серед джерел інформації ми обрали інформаційне агентство Reuters, оскільки редактори всіх без винятку каналів вказали його основним джерелом міжнародних новин та відео. Всі новинні повідомлення ми оцінювали за двома параметрами: - За тематикою (політика, економіка, суспільство, війни (конфліктні ситуації),

катастрофи

(природні

катаклізми),

кримінал,

культура,

«дивовижка», Олімпіада, релігія, діяльність міжнародних організацій). - За походженням новин (Африка, Америка, Азія, Європа, Близький Схід).

За цими ж параметрами оцінювались повідомлення у вечірніх випусках новин телеканалів «Інтер», СТБ та «5-го каналу». Таким чином, на основі отриманих даних ми можемо зробити висновки про те, які теми міжнародних новин найчастіше потрапляють в ефір провідних українських каналів, новини яких країн мають найбільше шансів бути відібраними редакторами, в якій тематичній пропорції міжнародні повідомлення потрапляють до редакцій телеканалів, і якій пропорції їх бачать телеглядачі. Для підтвердження чи спростування отриманих числових даних, нами було проведено глибинні інтерв’ю з редакторами досліджуваних телеканалів, які і приймають рішення щодо формування випуску. Анкета містила 12 питань, що стосувались професійного досвіду редакторів, знання мов, принципів та критеріїв вибору новин, редакційної політики та власних уподобань. Питання анкети наведено нижче: 1. Чи маєте Ви досвід роботи журналістом? Розкажіть детальніше. 2. Опишіть, будь-ласка, процес підготовки випуску новин: •

Якими джерелами інформації Ви користуэтесь для пошуку міжнародних новин?

•

Хто шукає і пропонує теми новин?

•

За яким принципом відбувається пошук тем новин?

•

Чи можуть журналісти самі приймати рішення пропускати чи не пропускати ту чи іншу новин?

•

Кожен журналіст працює лише у своїй темі?

•

Чи практикуються в редакції загальні обговорення тем для випуску новин? Як часто відбуваються такі "літучки”?

3. Скільки "інстанцій" має пройти новина перш ніж потрапити в ефір? 4. Як Ви оцінюєте оснащення каналу? 5. Чи впливає на Ваше рішення пропустити чи ні в ефір новину те, скільки зусиль треба докласти для її розвитку?

6. Чи має редакція власних міжнародних кореспондентів? Скільки їх? В яких країнах? 7. Якими іноземними мовами Ви володієте? 8. Яким міжнародним новинам Ви віддаєте перевагу? Які теми вважаєте пріоритетними? 9. Скільки людей працює в службі новин? 10. Як Ви оцінюєте рівень фінансового забезпечення редакції новин? 11. Як часто журналісти мають змогу поїхати у закордонне відрядження? 12. Опишіть, будь-ласка, вдалий, на Ваш погляд, випуск новин: які теми висвітлено? як збалансовано випуск? Ці питання є орієнтовними і мають на меті лише зорієнтувати респондента щодо теми розмови, а досліднику – надати критерії для аналізу відповідей. Контент-аналіз новинних повідомлень разом, що надходять в редакцію протягом дня та вечірніх випусків новин проводився протягом чотирьох тижнів з 21 квітня 2008 року по 18 травня 2008 року. 2.3. Результати дослідження Як вже було сказано вище, контент аналіз випусків новин та повідомлень інформагенції проводився за двома параметрами: - За походженням новин по регіонах (Африка, Америка, Азія, Європа, Близький Схід). - За тематикою (політика, економіка, суспільство, війни (конфліктні ситуації),

катастрофи

(природні

катаклізми),

кримінал,

культура,

«дивовижка», Олімпіада, релігія, діяльність міжнародних організацій). Результати контент-аналізу повідомлень інформагенції Reuters по регіонах наведено в Таблиці 2.1. Весь потік інформації за день ми розділили на новини з Африки, Америки, Азії, Європи та Близького Сходу. Підрахувавши

загальну кількість повідомлень інформаційного агентства Reuters, які можна знайти на сайті агентства в загальному доступі, можемо зробити наступні висновки: - найбільша кількість новиних повідомлень (трохи більше 30% ) надходить з азійських країн; - на другому місці за кількістю новин знаходяться країни Близького Сходу (22,6%) та Африки (21,9%); - останнє місце серед досліджуваних регіонів займають Америка та Європа (по 12% від усього потоку новин за день). Таблиця 2.1 Контент-аналіз повідомлень інформагенції Reuters з 21 квітня по 18 травня 2008 року, розподіл по регіонах Джерела інформації / Категорії Reuters 21.04.2008 22.04.2008 23.04.2008 24.04.2008 25.04.2008 26.04.2008 27.04.2008 28.04.2008 29.04.2008 30.04.2008 01.05.2008 02.05.2008 03.05.2008 04.05.2008 05.05.2008 06.05.2008 07.05.2008 08.05.2008 09.05.2008

Африка

44 52 55 49 38 27 31 41 54 56 57 64 39 22 41 52 42 44 54

Америка Азія

26 31 29 25 22 20 18 21 28 25 24 32 22 26 23 31 30 28 30

71 67 73 73 81 43 45 64 74 62 58 48 31 37 61 73 65 72 85

Європа

27 27 19 26 28 23 19 26 31 29 25 29 21 18 23 28 21 30 37

Всього Близький повідомлень Схід за день 47 39 44 49 53 45 37 51 48 46 49 44 32 34 35 45 43 57 59

215 216 220 222 222 158 150 203 235 218 213 217 145 137 183 229 201 231 265

10.05.2008 11.05.2008 12.05.2008 13.05.2008 14.05.2008 15.05.2008 16.05.2008 17.05.2008 18.05.2008 Всього повідомлень по темах Співвідношен ня новин в темах, %

39 43 48 41 62 53 33 20 28

19 16 25 23 26 29 26 18 16

43 41 74 77 75 79 81 44 48

22 23 26 25 16 21 20 24 17

49 36 39 44 48 59 51 46 38

1229

689

1745

681

1267

21,9

12,3

31,1

12,1

22,6

172 159 212 210 227 241 211 152 147

5611

Такий розподіл новин між країнами не можна вважати постійним, адже за чотири тижні досліджень в М’янмі пронісся ураган руйнівної дії, а в Китаї сався землерус з великою кількістю жертв. Всі ці події спричинили значний інформаційний потік. Зрозуміло, що кількість новин регіону прямо залежить від кількості розміщених у ньому країн, політичної та економічної ситуації в цих країнах, а також наявності війн та конфліктів. Тому найбільший потік нової інформації надходить з країн Азії, Африки та Близького Сходу. Результати, наведені в Таблиці 2.1 відображають розподіл новинного потоку між різними регіонами свіу. Проаналізувавши потік інформації з різних регіонів світу, ми провели контент-аналіз випусків новин провідних українських телеканаів (Інтер, СТБ, 5-й канал), щоб з’ясувати, новинам з яких регіонів віддають перевагу редактори, які формують випуски новин. Результати контент-аналізу наведено в Таблицях 2.2-2.4.

Таблиця 2.2 Контент-аналіз програми „Подробиці” на телеканалі „Інтер” з 21 ківтня по 18 травня 2008 року, розподіл по регіонах Телеканал, дати Африка Америка / Країни

Всього Близький Європа повідомлень Схід за день

Азія

Інтер 21.04.2008 22.04.2008 23.04.2008 24.04.2008 25.04.2008 26.04.2008 27.04.2008 28.04.2008 29.04.2008 30.04.2008 01.05.2008 02.05.2008 03.05.2008 04.05.2008 05.05.2008 06.05.2008 07.05.2008 08.05.2008 09.05.2008 10.05.2008 11.05.2008 12.05.2008 13.05.2008 14.05.2008 15.05.2008 16.05.2008 17.05.2008 18.05.2008 Всього повідомлень по темах Співвідношення новин в темах, %

4 3 1 4 3 2

2 1 1 -

1 2

1 1 2 1 1 1

1 1 1 1 2 2 4

2 2 4 4 3 2

4 4 1 2 2 1

1 -

2 2

3 3 2 3

5 2 2 5 1 3

1 1 1

1 1

3 1 2 2 11

7 3 4 6 5 6 0 9 6 6 12 6 5 0 6 4 7 9 0 4 0 9 5 4 5 5 14 0 147

9,5

8,8

41,5

34,7

5,4

Як видно з Таблиці 2.2, у вечірніх випусках новин телеканалу „Інтер” превалюють новини з Азії (41,5% від усіх повідомлень на міжнародну тематику). При цьому редактори програми „Подробиці” Кирило Лукеренко і Анжела Руденко, а також керівник міжнародного відділу Наталія Гуменюк на інтерв’ю зазначали, що головними критеріями

відбору новин є важливість

новини, близькість до України, масштабність події та її наслідки (див. Додатки Г-Е). Такий результат можна пояснити тим, що Росія, найближча країна-сусід України, новини якої часто потрапляють в ефір українських телеканалів, територіально знаходиться в Азії, а також моментом дослідження. Справа в тому, що під час проведення контент-аналізу випусків новин, в Китаї стався сильний землетрус з великою кількістю жертв, в М’янмі – ураган, а також Олімпійський вогонь – актуальна новина напередодні проведення літньої Олімпіади 2008 – також подорожував країнами Азії. Друге місце посідають новини з Європи, а потім з великим відривом – з Африки, Америки та Близького Сходу. Розшифровку всіх сюжетів на міжнародну тематику наведено у Додатку А. У Таблиці 2.3 наведено результати контент-аналізу програми „Вікна” на телеканалі СТБ. Таблиця 2.3 Контент-аналіз програми „Вікна” на телеканалі „СТБ” з 21 ківтня по 18 травня 2008 року, розподіл по регіонах Телеканал, дати Африка Америка / Країни

Азія

Європа

Всього Близький повідомлень Схід за день

CТБ 21.04.2008 22.04.2008 23.04.2008 24.04.2008 25.04.2008 26.04.2008 27.04.2008 28.04.2008

1 1

1 2 2 1

1 -

1 1

2 1 -

1 -

3 3 3 4 4 0 0 0

29.04.2008 30.04.2008 01.05.2008 02.05.2008 03.05.2008 04.05.2008 05.05.2008 06.05.2008 07.05.2008 08.05.2008 09.05.2008 10.05.2008 11.05.2008 12.05.2008 13.05.2008 14.05.2008 15.05.2008 16.05.2008 17.05.2008 18.05.2008 Всього повідомлень по темах Співвідношення новин в темах, %

2 3 2 2

1 -

3 2

2 1

2 2

1 1

0 0 0 0 0 0 8 6 3 4 0 0 0 5 4 4 3 0 0 0 54

1,9

9,3

38,9

29,6

20,4

Незаповнені клітинки в Таблиці 2.3 в певні дні означають, що в ці дні програма „Вікна” в ефір не виходила. З Таблиці 2.3 видно, що на телеканалі СТБ найбільшою популярністю також користуються новини з Азійських країн (38,9%, включно з Росією). Але далі місця розподілились інакше: Європа (29,6%), Близький Схід (20,4%), Америка (9,3%), Африка (1,9%). Отримані результати підтверджує також інтерв’ю з керівником міжнародного відділу програми «Вікна» Ольгою Головіною: «Пріоритет для СТБ – новини, що стосуються України, потім російські новини і новини наших сусідів: Східна і Центральна Європа, стратегічні партнери (Німеччина, США). Вибори в африканській країні нас навряд чи зацікавлять. Таким же принципом ми

керуємось і для інших подій, наприклад, говорячи про катастрофи, ми зважаємо на масштабність чи близькість до України». Повністю контент-аналіз програми „Вікна” за походженням новин наведено у Додатку Б. Розшифровку інтерв’ю з випусковими редакторами „Вікон” Еллою Соловйовою і Сергієм Поповим, та керівником міжнародного відділу Ольгою Головіною наведено у Додатках Ж-К. В Таблиці 2.4 представлено результати контент-аналізу програми „Час новин” 5-го каналу за регіональністю. Таблиця 2.4 Контент-аналіз програми „Час новин” на „5-му каналі” з 21 ківтня по 18 травня 2008 року, розподіл по регіонах Телеканал, дати Африка Америка / Країни 5 канал 21.04.2008 22.04.2008 23.04.2008 24.04.2008 25.04.2008 26.04.2008 27.04.2008 28.04.2008 29.04.2008 30.04.2008 01.05.2008 02.05.2008 03.05.2008 04.05.2008 05.05.2008 06.05.2008 07.05.2008 08.05.2008 09.05.2008 10.05.2008 11.05.2008 12.05.2008 13.05.2008

1 1 1 2 1 1

1 1

Всього Близький Європа повідомлень Схід за день

Азія 5 6 1 1 3

1 1 2 1 3 1 1 3 4 2 3 2 1 1 3 2

1 1 1 2 2 1 1 2 3 2

1 3

2 1

1 1 1

1 1 1 1 1

8 7 3 3 6 2 1 3 5 5 3 8 2 3 5 6 3 5 3 2 3 4 4

14.05.2008 15.05.2008 16.05.2008 17.05.2008 18.05.2008 Всього повідомлень по темах Співвідношення новин в темах, %

3 1 2 1 -

1 1 1 2 -

4 2 3 3 0

106 6

5,7

7,5

50,9

28,3

7,5

З Таблиці 2.4 бачимо, що в ефірі 5-го каналу в період з 21 квітня по 18 травня кожна друга міжнародна новина стосувалась якоїсь країни Азії. Надругому місці – Європа, і практично однакова кількість міжнародних повідомлень стосується Америки, Близького Сходу та Африки. Контент-аналіз міжнародних новин в прогармі „Час новин” на 5-му каналі по регіонах наведено у Додатку В. У Додатку Л представлено інтерв’ю з випусковим редактором програми „Час новин”, Наталією Поляковою. Оримані результати показують, що найбільша кількість міжнародних новин – 147 новин за чотири тижні дослідження – вийшла в програмі „Подробиці” телеканалу „Інтер”. Найменша кількість – 54 міжнародних новини – з 21 квітня по 18 травня 2008 року прозвучала в програмі „Вікна” на СТБ. З усіх регіонів світу найчастіше до ефіру досліджуваних каналів потрапляли новини з Азії. Такий результат можна пояснити тим, що цього року в Китаї відбудеться літня Олімпіада; тим, що під час проведення дослідження в Азії сталося два масштабних природних катаклізми, а також тим, що Росія, друге після самої України джерело новин (як зізнавались редактори 5-го каналу та СТБ, див. Додатки Ж-Л). Під час проведення контент-аналізу випусків новин на телеканалі „Інтер”, телеканалі СТБ та 5-му каналі, ми розподіляли новинні повідомлення не лише за регіональністю походження, але і за темами. Наприклад, ми виділили

наступні теми: політика, економіка, суспільство, війни чи конфлікні ситуації, катактрофи чи природні катаклізми, кримінал, культура, „дивовижка”, Олімпіада, релігія і діяльність міжнародних організацій. Деякі з цих тем є актуальними завжди (наприклад, політика, економіка, суспільство тощо), а деякі – тимчасові, наприклад, Олімпіада. Результати контент-аналізу поідомлень інформаційного агентства Reuters, як основного джерела міжнародних новин для досліджуваних телеканалів (за даними випускових редакторів цих каналів), представлено в Таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 Контент-аналіз повідомлень інформаційного агентства Reuters з 21 ківтня по 18 травня 2008 року, розподіл по темах Джерела Війни, інформації / Політ Економ Суспільс конфлі Катастр Кримі Культ Дивови Олімпі Релі Категорії ика іка тво кти офи нал ура жка ада гія Reuters 21.04.2008 57 30 31 32 7 15 19 6 3 4 22.04.2008 54 29 32 34 9 13 20 7 4 4 23.04.2008 56 31 21 35 8 16 24 10 2 5 24.04.2008 45 30 27 34 11 21 25 9 4 3 25.04.2008 49 26 30 36 12 19 22 10 6 3 26.04.2008 37 22 24 22 11 11 14 5 3 2 27.04.2008 33 19 27 21 10 9 11 4 4 4 28.04.2008 47 23 28 34 8 20 15 7 6 5 29.04.2008 54 37 31 36 9 21 17 11 4 6 30.04.2008 56 24 26 30 10 22 20 12 3 4 01.05.2008 57 26 31 31 9 12 16 10 7 5 02.05.2008 55 32 31 26 11 13 21 12 5 4 03.05.2008 42 21 20 17 9 10 9 6 3 3 04.05.2008 41 17 19 17 7 9 11 4 3 5 05.05.2008 56 26 25 15 9 13 15 8 4 4 06.05.2008 69 31 24 29 8 20 20 11 2 6 07.05.2008 58 26 27 22 8 16 19 7 5 5 08.05.2008 59 34 28 28 12 15 25 14 2 5 09.05.2008 66 39 30 37 13 20 25 17 4 3 10.05.2008 43 26 25 19 10 16 14 5 4 4 11.05.2008 39 22 26 16 11 12 13 6 3 4 12.05.2008 65 28 27 26 8 16 16 7 6 4

Діяльність міжнародн их організації 11 10 12 13 9 7 8 10 9 11 9 7 5 4 8 9 8 9 11 6 7 9

Всього повідом лень за день 215 216 220 222 222 158 150 203 235 218 213 217 145 137 183 229 201 231 265 172 159 212 33

13.05.2008 14.05.2008 15.05.2008 16.05.2008 17.05.2008 18.05.2008

56 62 65 59 41 36

27 36 34 32 18 22

32 23 26 29 22 20

30 27 32 28 18 16

12 10 11 9 10 14

14 16 17 12 9 8

14 21 23 20 14 11

8 10 12 9 6 5

4 5 7 3 4 4

3 6 6 3 4 3

10 11 8 7 6 8

Всього новин по темах

1457

768

742

748

276

415

494

238

114

117

242

Співвіднош ення новин, %

26,0

15,0

13,2

12,0

4,9

7,4

8,8

4,2

2,0

3,0

4,3

210 227 241 211 152 147 5611

З Таблиці 2.5 бачимо, що чверть усіх повідомлень агенції протягом чотирьох тижнів дослідження стосувалися політи різних країн (26%). Приблизно однакова кількість повідомлень стосувалась економіки (15%), суспільства (13,2) та конфліктних ситуацій (12%). На п’ятому місці – культура (8,8%).Найменша кількість повідомлень стосувалась літньої Олімпіади в Пекіні (2%) та релігії (3%). В Таблиці 2.6 представлено результати контент-аналізу міжнародних новин програми „Подробиці” на телеканалі Інтер:

Таблиця 2.6 Контент-аналіз програми „Подробиці” на телеканалі „Інтер” з 21 квітня по 18 травня 2008 року, розподіл по темах

Канали / Категорії Інтер 21.04.2008 22.04.2008 23.04.2008 24.04.2008 25.04.2008 26.04.2008 27.04.2008 28.04.2008 29.04.2008 30.04.2008 01.05.2008 02.05.2008 03.05.2008 04.05.2008 05.05.2008 06.05.2008 07.05.2008 08.05.2008 09.05.2008 10.05.2008

Політика

Економіка

1 1 2

Суспіль -ство

Війни, конфлік тні ситуації

1 1

2 1

1 2

1 1 1 6 1 1

3 1 1 3 1 1 1 2 1 1

Культура

Дивовижка

1 1

Олімпіада

Діяльність Релі- міжнарод гія -них організацій

1 2

Катастрофи, Криміприродні нал катаклізми

1 1

4 1 1 5 3 1

1 1 3

1 1

1 1 1

1 1

1 1 1

2 2 1 1 2 1

1 1

1 1 1 1

Всього повідомлень за день

7 3 4 7 5 6 0 8 6 6 12 6 5 0 7 5 7 9 6 4 35

11.05.2008 12.05.2008 13.05.2008 14.05.2008 15.05.2008 16.05.2008 17.05.2008 18.05.2008 Всього новин по темах Співвідно шення новин, %

7 1

1 2

1 3 2 1

1 1 1 1 2 2

2 1 2

0 9 6 5 5 4 5 0

5 147

19,0

5,4

24,5

14,3

10,9

4,8

6,8

1,4

6,8

2,7

3,4

З Таблиці 2.6 бачимо, що пріоритетність новин для телеканалу „Інтер” не збігається з пропорцією, в якій повідомлення надходять до редакції. Приміром, майже чверть усіх повідомлень на міжнародну тематику стосується життя суспільства (24,5%). Такий результат збігається з критеріями відбору новин служби новин телеканалу „Інтер”, озвученими керівником міжнародного відділу Наталією Гуменюк (див. Додаток Е). На другому місці – політичні новини (результат також збігається з баченням випускових редакторів та керівника міжнародного відділу служби новин телеканалу „Інтер”, див. Додатки Г-Е). Далі за частотою проходять теми конфліктів (14,3%) та катастроф (10,9%). Потім – новини культури та підготовка до літньої Олімпіади 2008 (по 6,8%), економіка (5,4%), кримінал (4,8%), діяльність міжнародних організацій (3,4%), релігія (2,7%) і „дивовижка” (1,4%) на останньому місці (це також підтвердила в своєму інтерв’ю Наталія Гуменюк, див. Додаток Е). 36

Розподіл міжнародних новин по темах очима журналістів та редакторів програми „Вікна” на телеканалі СТБ наведено в Таблиці 2.7. Таблиця 2.7 Контент-аналіз програми „Вікна” на телеканалі СТБ з 21 квітня по 18 травня 2008 року, розподіл по темах Канали / Категорії СТБ 21.04.2008 22.04.2008 23.04.2008 24.04.2008 25.04.2008 26.04.2008 27.04.2008 28.04.2008 29.04.2008 30.04.2008 01.05.2008 02.05.2008 03.05.2008 04.05.2008 05.05.2008 06.05.2008 07.05.2008 08.05.2008

Політи ка

Економ іка

Суспіл ьство

1 1 1

2 2 1 1

Війни, конфлі ктні ситуаці ї

Катаст рофи, природ. катаклі зми

Криміна л

Культу ра

Дивови жка

Олімпі ада

1 1

1 1 1 1

Релігія

2 2 1

1 3 1

1 1 1

ДіяльнВсього ть повідом міжнар. лень за організац день ій 3 3 3 4 4 0 0 0 0 0 0 0 0 0 8 6 2 3 37

09.05.2008 10.05.2008 11.05.2008 12.05.2008 13.05.2008 14.05.2008 15.05.2008 16.05.2008 17.05.2008 18.05.2008 Всього новин по темах Співвідно шення новин, %

1 1

2 1 1 1

2 1 1 1 1

7,4

1,9

16,7

9,3

18,5

5,6

9,3

25,9

1,9

3,7

0 0 0 5 4 4 3 2 0 0 54

Як бачимо з отриманих результатів, розподіл новин телеканалу СТБ також пропорційно не відповідає тому розподілу, який пропонує інформаційне агентство Reuters, але він також кардинально відрізняється від сценарію, запропонованого службою новин телеканалу „Інтер”. Тут чверть усіх міжнародних повідомлень займає „дивовижка”, на другому місці – катастрофи (18,5%), потім – новини суспільства (16,7%); з однаковою частотою до ефіру потрапляють новин культури та повідомлення з гарячих точок (9,3%). Далі – новини політики (7,4%), релігії, діяльність міжнародних організацій, економіка та підготовка до Олімпіади. Отримані результати цілком підтверджуються випусковими редакторами програми „Вікна” та керівником міжнародного відділу (див. Додатки Ж-К). 38

Контент-аналіз міжнародних новин очима журналістів 5-го каналу представлено в Таблиці 2.8. Таблиця 2.8 Контент-аналіз програми „Час новин” на 5-му каналі з 21 квітня по 18 травня 2008 року, розподіл по темах Канали / Категорії 5-й канал 21.04.2008 22.04.2008 23.04.2008 24.04.2008 25.04.2008 26.04.2008 27.04.2008 28.04.2008 29.04.2008 30.04.2008 01.05.2008 02.05.2008 03.05.2008 04.05.2008 05.05.2008 06.05.2008 07.05.2008 08.05.2008

Політи ка

Економ іка

1 2 1

1 1 1 1

2 1 2

1 1 1

Суспільс тво

1 1

Війни, конфлі ктні ситуаці ї

Катастро фи, природні катакліз ми

1 2

Кримін ал

Культ Дивови ура жка

Олімпі ада

1 1

3 3 1 1 1 1 1 1 2 2 1 1

Діяльн. міжнар. Релігія організа цій

Всього повідомл ень за день 8 7 3 3 6 2 1 3 5 5 6 6 3 4 6 4 3 4

1 1 1

2 1 1 1 1 1

1 1 1

1 1 1 1

2 1

1 1

1 1 2 1

1 1 1

2 39

09.05.2008 10.05.2008 11.05.2008 12.05.2008 13.05.2008 14.05.2008 15.05.2008 16.05.2008 17.05.2008 18.05.2008 Всього повідомле нь по темах Співвідно шення новин в темах, %

1 1 2 1

1 1

3 1 3 5 5 4 1 2 3 0

1 1 1 1 1 1

1 1

1 1 1

1 1

5 106

13,2

7,5

20,8

14,2

15,1

3,8

9,4

4,7

2,8

4,7

З Таблиці 2.8 можемо зробити висновок, що служба новин 5-го каналу має більш класичний підхід до висвітлення міжнародних новин. Найчастіше у випуску „Час новин” з’являються новини з життя суспільства (20,8%), потім катастрофи і природні катаклізми (15,1%), війни та конфлікти (14,2%), політичні новини (13,2%), економіка (7,5%), дивовижка (9,4%), підготовка до Олімпіади в Пекіні, діяльність міжнародних організацій, культура, кримінал та релігія.

ВИСНОВКИ Аналізуючи стратегію висвітлення міжнародних подій на досліджуваних каналах («Інтер», СТБ, 5-й канал), озвучену випусковими редакторами, можна зробити висновки, що всі канали: •

намагаються тримати баланс оперативності та стратегічного планування;

•

планувати складні теми і швидко реагувати на події, що відбуваються в

даний момент. Проте, незважаючи на дуже схожі стратегії, розподіл міжнародних повідомлень по регіонах і по темах на різних каналах суттєво відрізняється. Наприклад, на телеканалі «Інтер» серед новин на міжнародну тематику переважають повідомлення, які стосуються життя суспільства (24,5%). На другому місці – політичні новини (19%), потім ідуть теми, що стосуються конфліктних ситуацій (14,3%) та катастроф чи природних катаклізмів (10,9%). Не так часто висвітлюються новини культури та процес підготовки до літньої Олімпіади в Пекіні (по 6,8%), економічні новини (5,4%), кримінал (4,8%), діяльність міжнародних організацій (3,4%), релігійні теми (2,7%) і „дивовижка” (1,4%) посідає останнє місце. Такий розподіл збігається з поглядами редакторів випуску новин та критеріями висвітлення міжнародних новин, прийнятих на телеканалі «Інтер». Зокрема, Наталія Гуменюк, керівник міжнародного відділу програми «Подробиці» у своєму інтерв’ю зазначила: «ми віддаємо перевагу соціальним новинам, всьому, що стосується суспільства. Суто розважальна інформація у нас не вітається». На телеканалі СТБ ситуація з відбором міжнародних новин протилежна. Під час інтерв’ю, редактори програми «Вікна» зазначали, що місія «Вікон» більшою мірою – розважити глядачів і показати те, що не було показано у випусках новин інших каналів, або висвітлити вже відомі події під іншим кутом. Це пов’язано з часом виходу в ефір основного випуску (22:00). Така позиція знайшла своє відображення і у результатах контент-аналізу програми

«Вікна». Тут більше чверті від усіх міжнародних новин займає „дивовижка” (25,9%), потім – катастрофи (18,5%), новини суспільства (16,7%); з однаковою частотою до ефіру потрапляють новини культури і повідомлення з гарячих точок земної кулі (9,3%). Далі – новини політики (7,4%), релігії (3,7%), економіки (1,9%) та підготовка до Олімпіади 2008 (1,9%). Редактори

програми

«Час

новин»

на

5-му

каналі

більш

консервативними під час відбору міжнародних новин. Під час інтерн’ю випусковий редактор програми «Час новин» Наталія Полякова зазначила, що загалом новини 5-го каналу мають політичне спрямування, але результати контент-аналізу міжнародних повідомлень свідчать про інше. Найчастіше у випуску з’являються новини з життя суспільства (20,8%), потім катастрофи і природні катаклізми (15,1%), війни та конфлікти (14,2%), політичні новини (13,2%), економіка (7,5%), дивовижка (9,4%), підготовка до Олімпіади в Пекіні (4,7%), діяльність міжнародних організацій (4,7%), культура та кримінал (по 3,8%) і релігія - (2,8%). Другий

аспект

нашого

дослідження

стосувався

походження

або

регіональності міжнародних новин, які потрапляють в ефір досліджуваних каналів. Регіональність є одним з критеріїв вибору того чи іншого повідомлення (принаймні для 5-го каналу та СТБ). Редактори цих двох каналів в інтерв’ю наголосили, що вони в першу чергу зважають на новини країнсусідів, зокрема Росії, потім на новини інших європейських країн, як стратегічних партнерів нашої держави, а потім – усіх інших. Чим більш віддалена країна, де сталася подія від України, тим менше шансів в українських телеглядачів дізнатись про цю подію. Виняток становлять новини, пов’язані зі стихійними лихами, катастрофами, війнами та загибеллю великої кількості людей. Такої точки зору не поділяє керівник міжнародного відділу програми «Подробиці» Наталія Гуменюк: «Ми не зважаємо на віддаленість місця події від України. Наша позиція така: якщо новина важлива для світу, вона важлива і для України».

Контент-аналіз досліджуваних

основного

телеканалів,

джерела

інформаційного

міжнародних агентства

новин

Reuters,

для

показав

наступний розподіл новин по регіонах: Азія – 31%, Близький Схід – 22,6%, Африка – 21,9%, Америка та Європа – по 12%. Цікаво, що на всіх досліджуваних телеканалах в період з 21 квітня по 18 травня 2008 року новини з Азії також зустрічаються найчастіше («Інтер» 41,5%, СТБ – 38,9%, 5-й канал – 50,9%). Такий результат можна пояснити тим, що в період проведення дослідження в Китаї стався потужний землетрус з великою кількістю жертв, в М’янмі десятки тисяч людей загинули від нищівного урагану, крім того, в Китаї пройде літня Олімпіада-2008, і Росія, найбільше джерело міжнародних новин для України, територіально розміщена в Азії. Другий за пріоритетністю регіон-постачальник міжнародних новин для всіх трьох телеканалів – Європа (як і було заявлено під час інтерв’ю). Далі єдності немає. В ефірі телеканалу «Інтері» частіше з’являються новин из Африки (9,5%), Америки (8,8%), Близького Сходу (5,4%). Редактори «Вікон» на телеканалі СТБ частіше віддають перевагу новинам з Близького Сходу (20,4%), Америки (9,3%) та Африки (1,9%). Редактори «Часу новин» приблизно однаково розподіляють решту

повідомлень між регіонами: Америка та

Близький Схід – по 7,5%, Африка – 5,7%. Проводячи інтерв’ю з редакторами досліджуваних телеканалів, ми мали на меті з’ясувати, які фактори впливають на процес прийняття рішень редакторів. Спираючись на дослідження gatekeeping model в американських медіа, ми припустили, що на рішення редакторів в Україні стосовно вибору тієї чи іншої новини можуть впливати наступні фактори: •

редакційна політика (визначені критерії відбору новин)

•

особисті переконання та вподобання

•

наявність власних закордонних кореспондентів

•

технічне та фінансове забезпечення телеканалу

•

кількісний склад редакції

•

знання редактором іноземних мов

•

організація проходження потоку новин в середині редакції.

Найбільший вплив на процес прийняття рішень на трьох досліджуваних телеканалах має редакційна політика, особисті переконання випускових редакторів та керівників міжнародних відділів, наявність корпунктів в інших країнах, яке прямо залежить від фінансового та технічного забезпечення каналу та кількісного складу редакції новин. Редакційна політика визначається місією програми та формується зогляду на цільову аудиторію каналу. Наприклад, Наталія Гуменюк, керівник міжнародного відділу телеканалу «Інтер» так визначає місію програми «Подробиці»: «Наша місія – розказати людям, про найголовніші події, які сталися в світі». І це твердження знаходить відображення у новинах на каналі: контент-аналіз випусків свідчить про збалансований розподіл повідомлень між різними регіонами світу. Щодо тематичного розподілу повідомлень, то «Інтер» орієнується на соціально-значимі події і нехтує суто розважальними повідомленнями. Про це заявляли редактори програми «Подробиці», про це свідчить контент-аналіз випусків. Телеканал СТБ навпаки віддає перевагу розважальним повідомленнм. Це можна пояснити тим, що «Вікна» виходять в ефір о 22:00 годині і орієнтовані на поінформованого глядача, який вже встигнув переглянути випуски новин на інших канах і прагне дізнатись ще щось нове. Це в своєму інтерв’ю зазначає керівник міжнародного відділу програми «Вікна» Ольга Головіна: «Ми часто ставимо в випуск просто цікаві новини». Редактори 5-го каналу мають більш класичних підхід до відбору новин. Випусковий редактор програми «Час новин» зазначає, що на першому місці за пріоритетністю знаходяться політичні новини, потім соціальні, економічні, культурні і наостанок – дивовижка. Особисті переконання також впливають на рішення редактора щодо вибору тієї чи іншої новини, але серед редакторів досліджуваних телеканалів

ми не помітили суттєвої розбіжності особистих поглядів із редакційною політикою. Тобто, редактор 5-го каналу впевнена, що саме політичні новини є найважливішими серед українських новин, а соціальні – серед міжнародних. Соціальним новинам також віддають переавагу і редактори програми «подробиці», а «вартові» телеканалу СТБ вважають, що людям потрібно показувати цікаві новини. Наявність корпунктів за кордоном дуже сильно впливає на якість висвітлення нонин. Серед досліджуваних телеканалів, лише «Інтер» має корпункти в США, Росії, Великобританії, Франції та Німеччині, а також стрінгерів в Грузії та Прибалтиці. Не дивно, що саме ці напрямки є пріоритетними і визначають тематику більшості сюжетів, крім того, більше чверті усіх сюжетів на міжнародну тематику висвітлено через авторські сюжети. Такою статистикою не може похвалитись більше жоден телеканал. Журналісти двох інших з досліджуваних телеканалів готують ВМЗ або стандартні сюжети. На наявність власних кореспондентів за кордоном залежить від фінансового та технологічного стану телеканалу. Від цього також залежить кількісний склад редакції новин, а отже і якість висвітлення новин. Контент-аналіз вечірніх випусків новин з 21 квітня по 18 травня 2008 року, а також проведені інтерв’ю з випусковими редакторами, дозволили нам зробити

загальні

висновки

про

висвітлення

міжнародних

новин

на

українському телебаченні: - Загальна кількість новин в програмі «Подробиці» на телеканалі «Інтер» 302, 147 з них – міжнародні. За типом висвітлення: стандартних сюжетів – 24, ВМЗ – 83, авторських сюжетів – 40. - Загальна кількість новин в програмі «Вікна» на телеканалі СТБ – 116, з них міжнародних – 54. За типом висвітлення: стандартних сюжетів – 25, ВМЗ – 24, авторських сюжетів – 6.

- Загальна кількість новин в програмі «Час новин» на 5-му каналі – 266, з них міжнародних – 106. За типом висвітлення: стандартних сюжетів, змонтованих на основі відеоматеріалів інформаційного агентства, - 35, ВМЗ – 62, авторських сюжетів – 9.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Michael B. Salwen, Don W. Stacks. (1996) “An Integrated Approach to Communication Theory and Research”. Lawrence Erlbaum Associates, p. 600 2. Edgar E. Willis, Henry B. Aldridge (1998). “Television, Cable, and Radio. A communications Aproach”. PRENTICE HALL Englewood Cliff, N. J. 07632. 301-306. 3. Berkowitz, D (1990). “Refining the gatekeeping metaphor for local television news,” Journal of Broadcasting & Electronic Media 34 (1)55-68. 4. White, David Manning. (1964). "The 'Gatekeeper': A Case Study In the Selection of News, In: Lewis A. Dexter / David M. White (Hrsg.): People, Society and Mass Communications. London S. 160 - 172. " 5. Gatekeeping: The Mix of Topics and the Selection of Stories. Journalism Quarterly, 1985. 6. Hun Shik Kim. “Gatekeeping International News: An Attitudinal Profile of U.S. Television Journalists”. Journal of Broadcasting & Electronic Media, Volume 46, Issue 3 September 2002 , pages 431-452. 7. Wenig, Snider, P.B. (1967). “'Mr.Gates; revisited: A 1966 version of the 1949 case study,” Journalism Quarterly 44 (3): 419-427. 8. Carpenter, Edmund, "The New Languages," in Exploration in Communication, eds. Edmund Carpenter and Marshall McLuhan (Boston: Beacon Press, 1960). 9. LaQuey, Tracy and Jeanne C. Ryder, The Internet Companion: A Beginner's Guide to Global Networking, (Reading Massachusetts: Addison-Wesley Publishing Company, 1992). 10. Eng, Paul and Julie Tilsners, "Up all night with the Internet," Business Week, no. 3357, p. 14, February 7, 1994. 11. "Inside Internet," MacLean's, January 7, 1994, p 45. 12. Lewin, Kurt, "Frontiers in Group Dynamics," Human Relations, v. 1, no. 2, 1947, p. 145.

13. Bleske, Glen L., "Ms. Gates Takes Over: an updated version of a 1949 case study," Newspaper Research Journal, v. 12 no. 4 pp. 88-97. 14. Bass, Abraham A, "Redefining the 'gatekeeper' concept: a U.N. Radio case study, Journalism Quarterly, 46: 59-72 (Spring, 1969). 15. Buckalew, James K., "A Q-Analysis of television news editors' decision, Journalism Quarterly, 46: 135-37 (Spring 1969). 16. McCombs, Maxwell E. and Donald L. Shaw, "Structuring the unseen environment," Journal of Communication, v. 26 no. 2, pp. 18-22 (Winter, 1976). 17. Willis, Jim, "Editors, readers and news judgement," Editor and Publisher, v. 120, no. 6, pp. 14-15 (February 7, 1987). 18. Dimmick, John, "The gate-keeper: An uncertainty theory," Journalism Monographs, no. 37, 1974. 19. www.telekritika.ua 20. http://www.tcw.utwente.nl/theorieenoverzicht/Theory%20clusters/Media,%20 Culture%20and%20Society/gatekeeping.doc 21. http://civilities.net/TheNewGatekeepers-Changing

Додаток А Контент-аналіз програми «Подробиці» на телеканалі «Інтер» з 21 квітня по 18 травня 2008 року 21.04.2008 № 1 – США.. Стрімке зростання цін на нафту. ВМЗ. № 5 – Гонг-Конг-Україна. Підйом корабля «Нафтогаз-67» заплановано на завтра. ВМЗ. № 7 – Португалія-Україна. Євроінтеграція та підтримка українців, які працюють в країнах ЄС – тема візиту Арсенія Яценюка в Португалію. ВМЗ. № 8 – Португалія-Україна. Як працюють українці в Португалії. Авторський сюжет. № 9 – Росія-Грузія. Грузини заявляють, що російський винищувач збив у небі над Абхазією безпілотний літак-розвідник. ВМЗ. № 10 –

Росія. Призупинено випуск російської газети «Московский

корреспондент», в якій вийшла скандальна стаття про весілля Путіна з гімнасткою Аліною Кабаєвою. ВМЗ. № 11 – Малайзія-Індонезія. Олімпійський вогонь. Залишилось відвідати 8 країн до прибуття в Пекін. Наразі вогонь прямує до Індонезії. Всього у випуску 11 новин. 22.04.2008 № 4 – Гонг-Конг-Україна. Минув місяць після аварії «Нафтогазу-67». Пошуки членів екіпажу тривають. Авторський сюжет. № 7 – Грузія. Тбілісі передасть в ООН докази того, что російський МИГ збив безпілотний літак над територією Абхазії. ВМЗ № 8 – Грузія. Ніно Бурданадзе заявила, що не буде брати участі у виборах. Авторський сюжет. Всього у випуску 12 новин.

23.04.2008 № 8 – США, Нью-Йорк. В штаб-квартирі ООН почнеться засідання, присвячене ситуації в Абхазії за вимогою Тбілісі. ВМЗ. № 9 – Франція. Іраклу Ісаасхвили, колишньому міністру оборони Грузії надали політичний притулок у Франції. В Тбілісі два роки тому його звинуватили в корупції. ВМЗ № 10 – США. Триває підготовка до виборів. ВМЗ. № 11 – Росія. Річниця смерті Бориса Єльцина. ВМЗ. Всього у випуску 12 новин. 24.04.2008 № 2 – Гонг-Конг-Україна. Роботи з підняття корабля «Нафтогаз-67» відклали до суботи. ВМЗ № 8 – США-Росія-Грузія. ООН вимагає від Росії відмінити рішення про зближення з невизнаними республіками Абхазії та Південної Осетії. ВМЗ. № 9 – Абхазія. Абхазькі військові розпочали навчання поблизу грузинських сіл. ВМЗ. № 10 – Австралія. Олімпійський вогонь досягнув Австралії. ВМЗ. № 11 – Росія. В Сочі активно готуються до Олімпіади 2014 року. № 13 – США-Україна. В Україну прилітає Пол Маккартні, один із засновників групи «Бітлз». 14 червня відбудеться концерт на Майдані Незалежності. ВМЗ. № 14 – Ізраїль.

В Єрусалимі православні християни готуються до

святкування Великодня. ВМЗ. Останній сюжет. 25.04.2008 № 7 – Росія-Україна. Олександр Турчинов заявив, що виплати за російський газ здійснюються своєчасно. ВМЗ.

№ 9 – Прибалтика-Росія. Литва може потрапити в повну залежність від російського газу. Авторський сюжет №

10 – США-Росія-Грузія. Північно-атлантичний альянс не довіряє

російським миротворцям. ВМЗ. №

11 – Естонія. Життя столиці через рік після заворушень через

перенесення пам’ятника невідомому солдату. Авторський сюжет. № 12 – Росія. «Царь, очень приятно, царь. Танцуют все.» - Юрію Яковлеву виповнюється 80 років. ВМЗ. Останній сюжет. 26.04.2008 № 8 – Ізраїль, Єрусалим. Сходження благодатного вогню. Авторський сюжет. № 9 – Японія, Нагана. Протести на шляху Олімпійського вогню. ВМЗ. № 10 – Білорусь, Мінськ. Демонстрації проти побудови в країні атомної електростанції. ВМЗ. № 11 – Естонія, Талін. Демонстранти вимагають відставки естонського прем’єра. ВМЗ. № 12 – Туркменістан. Підписано угоду про побудову газопроводу через Афганістан в Індію і Пакистан (Трансафганський газопровід). № 13 – Бангладеш. Голод в Африці. Всього у випуску 14 новин. 28.04.2008 № 3 – Китай. Залізнична аварія (70 загиблих, 420 поранених). ВМЗ. № 4 – Україна-Росія. Україна повністю розрахувалась за газ. № 8 – Україна-Африка, Мозамбік, Лівія, Мадагаскар. За офіційними даними в Африці на заробітках знаходиться близько 20000 осіб, насправді таких – 100 000. Авторський сюжет.

№ 9 – Австрія. 73-річний чоловік 24 роки тримав у підземеллі власну дочку, яка народила йому сімох дітей. № 10 – Північна Корея. Естафета Олімпійського вогню. ВМЗ. №11 – Китай, Тибет. Другий Олімпійський вогон готують до сходження на Еверест. ВМЗ. № 12 – Ізраїль, Єрусалим. Продовження святкування Великодня. ВМЗ. № 14 – Великобританія, Лондон. Лондон – найстильніше місто світу (журнал «Форбс»). Новина без відео. Останній сюжет. 29.04.2008 № 3 – Китай. Залізнична аварія, розвиток теми. ВМЗ. № 4 – Австрія. Розвиток історії про 73-річного маніяка, який 24 роки тримав у підземеллі та ґвалтував власну дочку. № 5 – Росія-Грузія. Грузино-Абхазький конфлікт. ВМЗ. № 6 – США, Швейцарія, Кенія, Гаїті, Єгипет, Філіпіни, Франція – ООН. Всесвітня аграрна криза. Світ на порозі голоду. № 7 – Італія, Рим. Новий мер столиці Італії. ВМЗ. № 8 – Ірак. Суд над колишнім міністром іноземних справ і віцепрем’єром за Садама Хусейна. ВМЗ. Всього у випуску 14 новин. 30.05.2008 № 2 – Росія-Грузія. НАТО критикує збільшення кількості російських миротворців в Абхазії. ВМЗ. № 3 – Україна-ЄС. Українську соняшникову олію, експортовану до ЄС, забруднено нафтопродуктами. Всю олію вилучають з продажу. ВМЗ. № 4 – Австрія. Розвиток теми про австрійського маніяка. ВМЗ. № 5 – Швейцарія. Помер всесвітньо відомий хімік, який відкрив ЛСД. Новина без відео.

№ 10 – Україна-Німеччина. Бій Кличко та Томпсона. Відео зняте в Києві. № 11 – Китай, Пекін. Підготовка до Олімпійських Ігор, Олімпійський вогонь. ВМЗ. Всього у випуску 14 новин. 1.05.2008 № 1 – Єгипет. Перекинувся і згорів туристичний автобус, загинула одна українка, ще один українець поранений. № 4 – Росія. Першотравневі демонстрації. ВМЗ. № 5 – Німеччина, Гамбург. Погроми у Вальпіргієву ніч. ВМЗ. № 6 – Німеччина. 1 травня – день профспілок, представники різних професій відстоюють тсвої права. Авторський сюжет. № 7 – Великобританія. Профспілковий рух – британські особливості. Авторський сюжет. № 8 – Франція. 1 травня по-французьки. Авторський сюжет. № 10 – Ізраїль, Єрусалим. День пам’яті жертв голокосту. ВМЗ. № 11 – США-Росія-Грузія. Конгрес США критикує збільшення кількості російських миротворців в Абхазії. ВМЗ №12 – Грузія, Тбілісі. Грузія називає введення російських миротворців в Абхазію актом агресії. Рішення – збільшити кількість миротворців Євросоюзу в регіоні. Новина без відео. № 13 – США-Білорусь. США закриває своє посольство в Білорусі. ВМЗ. № 16 – Індія. За мусульманськими віруваннями хлопчиків-немовлят скидають з 15-метрової висоти на спеціально натягнутий тент. ВМЗ № 17 – Китай. Відкрито рух по найдовшому мосту світу. ВЗМ. Останній сюжет.

2.05.2008 № 1 – Україна-Єгипет. Автокатастрофа туристичного автобуса, є жертви серед українців. ВМЗ. № 6 – Великобританія, Лондон. Вибори мера в Лондоні. Авторський сюжет. № 6 – Великобританія. Вибори в парламент. ВМЗ. № 7 – Великобританія-Росія. Країни шукають вихід з кризи стосунків. ВМЗ. № 8 – Китай, Гонгконг. Естафета Олімпійського вогню. ВМЗ. № 10 – Ізраїль. Все менша кількість євреєв хоче повернутись на історичну Батьківщину. Авторський сюжет. Всього у випуску 14 сюжетів. 3.05.2008 № 3 – Росія-Грузія. Відповідь Росії на критику світової спільноти збільшення кількості російських миротворців в Абхазії. ВМЗ. № 4 – США-Білорусь. Представники США полишають Білорусь. ВМЗ. № 5 – Великобританія. Консерватори перемогли парламентські вибори та вибори мера Лондона. ВМЗ. № 6 – Китай. Епідемія кишкової інфекції у дітей. ВМЗ. № 7 – Китай, Макао. Естафета Олімпійського вогню. ВМЗ. Всього у випуску 14 сюжетів. 5.05.2008 № 8 – Німеччина. Десятки років жінка зберігала тіла трьох своїх дітей в морозильній камері. ВМЗ. № 9 – Австрія. Подробиці справи австрійсько маньяка, який 24 роки тримав у підвалі власного будинку свою дочку.

№ 10 – Грузія. Грузія вийшла з договору СНД по протиповітряній обороні. ВМЗ. № 11 – Росія. Репетиція параду 9 травня. ВМЗ. № 12 – Австралія, Нова Зеландія. Перша частина циклу репортажів про те, як ветеранів (підрозділи АНЗАК) шанують у інших країнах. № 13 – Камбоджа. Перша країна, де розпочався судовий процес проти злочинів червоних хмерів (комуністичного режиму). Авторський сюжет. № 14 – Китай. Країна офіційно відмовляється від використання пластикових пакетів і заміняє їх на екологічні матеріали. ВМЗ. Останній сюжет. 6.05.2008 № 8 – Грузія, Абхазія. Розвиток конфлікту між Грузією та Абхазією. № 9 – США. Країна готується до виборів. ВМЗ. № 10 – Китай. Стрімке розповсюдження кишкової інфекції серед дітей, кілька людей загинули. ВМЗ. № 11 – Росія. Відкриття виставки народної ікони з колекції Віктора Ющенка. ВМЗ. Останній сюжет. 7.05.2008 № 6 – США. Ціна на нафту стрімко зросла. ВМЗ. № 8 – Росія. Інавгурація нового президента країни. № 9 – Грузія, США. Грузією прокотились протести проти введення Росією миротворчого контингенту. США, ЄС та НАТО засудили дії Росії. № 10 – Австрія. Маніяк вперше з дня арешту дав інтерв’ю австрійській газеті. ВМЗ. № 11 – США. Барак Абама та Хіларі Клінтон продовжують боротьбу за право стати кандидатом від демократичної партії. ВМЗ. № 12 – Ізраїль. День пам’яті воїнів, що загинули за незалежність країни. ВМЗ.

№ 13 – Німеччина. Німеччина впорядкувала архів документів таборів смерті і відкрила його для публічного доступу. Авторський сюжет. Останній сюжет. 8.05.2008 № 1 – Німеччина. В країні згадують героїв Другої світової війни. № 2 – Франція. День перемоги для Франції. Авторський сюжет. № 3 – Польща. Поїзд пам’яті голокосту прибув до Польщі. ВМЗ. № 4 – Польща. Найбільший німецький концтабір – тепер став музеєм. Авторський сюжет. № 5 – Росія. Володимир Путін став прем’єр-міністром країни. Авторський сюжет. № 6 – Україна-Росія-Туреччина. Громадянин Туреччини намагався переправити наркотики через Українсько-Російський кордон. № 9 – М’янма. Наслідки буревію, розвиток теми. ВМЗ. № 10 – Ліван, Бейрут. Масова забастовка проти підвищення цін. ВМЗ. № 14 – Китай. Олімпійський вогонь запалили на Джамалунгмі. ВМЗ. Останній сюжет. 9.05.2008 № 4 – Росія. Святкування Дня перемоги. Авторський сюжет. № 5 – США. Репортаж про те, як ветеранам з колишнього СРСР живеться в Америці. Авторський сюжет. № 6 – Німеччина. Репортаж про долі людей, яких розділила війна. Авторський сюжет. № 9 – Ліван, Бейрут. Бойовики Хезбола захопили контроль над великою частиною столиці. ВМЗ. № 10 – М’янма. Країна не приймає гуманітарну допомогу. ВМЗ.

№ 11 – Грузія, Абхазія. Серія матеріалів по обидва боки кордону. Авторський сюжет. Всього у випуску 12 сюжетів. 10.05.2008 № 4 – Ліван. Українці не можуть покинути Бейрут через збройну сутичку. Авіарейси перенесено або відмінено. ВМЗ. № 5 – В’єтнам. Один з кандидатів в президенти США – ветеран американсько-в’єтнамської війни. Авторський сюжет. № 6 – США. Дочка Джорджа Буша виходить заміж. ВМЗ. № 7 – США, Каліфорнія. Лампочка горить вже 107 років. ВМЗ. Всього у випуску 11 новин. 12.05.2008 № 1 – Росія. Виступ Юрія Лужкова в Севастополі. Авторський сюжет. № 2 – Росія. В країні нове правління. Графіка. № 3 – Сербія. Дострокові парламентські вибори в країні. Авторський сюжет. № 4 – Великобританія. Реакція на вибори в Сербії (аналіз преси). Авторський сюжет. № 5 – Росія. Реакція на вибори в Сербії (аналіз преси). Авторський сюжет. № 6 – США. Реакція на вибори в Сербії (аналіз преси). Авторський сюжет. № 7 – Китай. Землетрус. Збитки підраховують. ВМЗ. № 8 – Ліван. Бої в Тріполі та Бейруті. Авторський сюжет. №

–

Україна-Литва.

Зустріч

двох

президентів.

Обговорення

економічних питань і грузинсько-абхазького конфлікту. Авторський сюжет. Всього у випуску 15 новин.

13.05.2008 № 5 – Китай. Українці не постраждали під час землетрусу. Проте кількість жертв зростає. № 6 – Індія. Вибух в місті Джайпур. 60 людей загинули. ВМЗ. № 7 – Ліван. В Лівані в 19-й раз перенесли президентські вибори через громадянську війну. Авторський сюжет. № 8 – Грузія, Абхазія. Абхазія надала докази того, що збила в своєму небі грузинський безпілотний літак. ВМЗ. № 9 – Грузія. Репортаж з грузино-абхазького кордону. Авторський сюжет. Всього у випуску 12 новин. 14.05.2008 № 7 – Нігерія. Захоплення судна, в полон потрапив 1 українець. ВМЗ. № 8 – Індія. Теракт в Джейпурі. Розвиток теми. № 9 – Ліван. Ліга арабських держав втрутилась у конфлікт в країні. Авторський сюжет. № 11 – Шотландія. Фінал УЄФА. Авторський сюжет. Всього у випуску 12 новин. 15.05.2008 № 3 – Великобританія. Ющенко повернувся з Лондона після зустрічі з Гордоном Брауном. Результат – заява про те, що Лондон всіляко допомагатиме Україні у вступі до ЄС і НАТО. Авторський сюжет. № 8 – Китай. Кількість жертв землетрусу уже перевищила 50 тисяч осіб. № 9 – Ліван. Збройне повстання закінчилось. Авторський сюжет. № 10 – Франція. Початок канського кінофестивалю.

№ 12 – Росія. 107 років з дня народження Михаїла Булгакова. Останній сюжет. 16.05.2008 № 5 – Франція, Єгипет, Індія, Туреччина, США. Огляд діяльності деяких галузей в різних країнах-членів СОТ. Архівне відео. № 6 – Нігерія. Вибух нафтопроводу. Близько 100 людей загинули. ВМЗ. № 7 – Китай. Ще один землетрус силою 5,5 балів. Це спричинило зсуви. № 8 – М’янма. ООН намагається вести переговори з урядом країни і наполягає на розподілі гуманітарної допомоги. ВМЗ. Всього у випуску 11 новин. 17.05.2008 № 6 – Китай. Розповідь про наслідки землетрусу. ВМЗ. № 7 – Нігерія. Розповідь про наслідки вибуху нафтопроводу. ВМЗ. № 8 – Німеччина. Далайлама прибув до Німеччини. Авторський сюжет. № 9 – США. День народження Джеймстауна, де було засновано перші поселення колоністів. Авторський сюжет. № 10 – Франція. Новини канського кінофестивалю. Авторський сюжет. Всього у випуску 11 новин.

Додаток Б Контент-аналіз програми «Вікна» на телеканалі СТБ з 21 квітня по 18 травня 2008 року 21.04.2008 №2 – Ізраїль, Єрусалим. Бійка біля гробу Господнього – віряни вірменської та грецької конфесій не поділили християнської святині. №5 – Грузія, Абхазія. Російський літак вдерся у повітряний простір Грузії. Російський винищувач МІГ-29 зістрелив грузинського безпілотного літака, що здійснював оглядовий політ. ВМЗ. №9 – Швейцарія, Цюріх. Ленінськими місцями – авторський сюжет, присвячений річниці від дня народження Леніна. Останній сюжет. 22.04.2008 №6 – Сомалі. Поліція відбила арабське судно у піратів, які вчора його захопили (+ загальний огляд ситуації з піратським промислом в Сомалі). №9 – США. Саміт очільників Північної та Південної Америки, присвячений зонам вільної торгівлі. Джордж Буш танцює. ВМЗ №10 – Бельгія-Голандія. Бельгія занепокоєна тим, що Голандські вільні звичаї стають ближчі до неї. Голандці планують перенести «Кофешопи» заклади, що торгують наркотиками на околиці міст, а, значить, ближче до кордону з Бельгією. Бельгійці бояться підвищення рівня злочинності в своїй країні. Останній сюжет. 23.04.2008 №4 – Україна-Росія. Український звіринець не може повернутись з гастролей з Росії до України. На митниці померло троє тварин. №8 – Україна-Японія. До України приїхала найгарніша дівчина світу з громадським обов’язком, прочитала лекцію в інституті міжнародних відносин.

№9 – Туреччина. День захисту дітей. Авторський сюжет про історію свята, його традиції та звичаї. Останній сюжет. 24.04.2008 №5 – Україна-Великобританія. Другої суботи червня на Майдані незалежності виступить сер Пол МакКартні. Використано архівне відео (Reuters, концерт Пола МакКартні в Санкт-Петербурзі). №7 – Україна-Німеччина. Використано інформаційний привід – дослідження журналу «Шпігель» (70% світових багатії одружені з брюнетками, а як в Україні?) №8 – Японія, Токіо. В токійському зоопарку народилось троє левенят. ВМЗ №10 – Туркменістан. Президент країни спеціальним законом відновив звичайний календар (назви місяців). ВМЗ. Останній сюжет. 25.04.2008 №4 – Ізраїль, Єрусалим. Страсна п’ятниця. Віряни пройшли шляхом Ісуса Христа. ВМЗ. №5 – Румунія. Ікони ХХІ століття – на стінах румунського храму з’явились зображення політиків. ВМЗ. № 6 – Японія. Слімпійський вогонь прибув до Японії. ВМЗ. № 9 – Куба, Гавана. Слідом за мобільними телефонами та електронікою, на Кубу прийшла висока мода. Відбувся показ відомого дизайнера Роккобарокко. Останній сюжет. 05.05.2008 № 3 – М’янма. Буревій у М’янмі. Кількість жертв ще не підрахували, але постраждали сотні тисяч людей.

№ 4 – Австрія. 73-річний маніяк 24 роки тримав власну дочку в підвалі і ґвалтував. Новина без відео. № 5 – Німеччина. Жінку звинувачують у вбивстві власних дітей і зберіганні тіл у морозильній камері. № 6 – Латвія. Туристичний лайнер сів на мілину поблизу берегів Латвії, пасажирів евакуюють, з них 68 – українці. ВМЗ. № 7 – Україна-Туреччина. Громадянин Туреччини намагався переправити контрабандою скіфські прикраси, які купив у Сімферополі. ВМЗ. № 8 – Росія, Москва. Росіяни готуються до Дня переговори та інавгурації нового президента. Військовий парад на Красной площі. № 10 – США. Американські вчені довели, що пишногруді жінки є більш кмітливими, ніж жінки з маленьким бюстом. Інформаційний привід, графіка, прив’язкою до України. № 11 – Туреччина-Україна. Відпочинок у Туреччині дорожчає, але і сервіс покращується. Новинки для туристів. Авторський сюжет. Всього у випуску 12 новин. 06.05.2008 № 3 – Росія-Україна. Російська ракета в Криму. Авторський сюжет. № 4 – Росія-Грузія. Грузія заявляє, що війна близько, Росія не заперечує. Авторський сюжет. № 7 - М’янма. В країні не можуть підрахувати збитки буревію – кількість жертв постійно зростає. ВМЗ. № 8 – Латвія. Туристичне судно сіло на мілину. Розвиток теми. ВМЗ. № 9 – Туреччина. Кількість українських туристів в Туреччині збільшиться в 1,5 рази. Авторський сюжет. № 10 – Німеччина. Науковці ідентифікують рештки Фрідріха Шилера. Всього у випуску 11 новин.

07.05.2008 № 1 – Росія. Інавгурація нового президента Росії. № 8 – Індія. 5-річний хлопчик потрапив до книги рекордів Гінеса, проїхавши на роликах під автомобілями, що рухались. ВМЗ. Останній сюжет. 08.05.2008 № 1 – Росія. Володимир Путін став прем’єр-міністр країни. № 6 – Ізраїль. Країна святкує 60-річчя незалежності. Без бійок не обійшлося. ВМЗ. № 7 - М’янма. Буревій у М’янмі. Кількість жертв зростає в геометричній прогресії. Всього у випуску 11 новин. 12.05.2008 № 5 – Китай. Землетрус силою 7,5 балів стався напередодні. № 6 – М’янма. Буревій спричинив сильні збитки. 2 мільйони постраждалих. ВМЗ. № 7 – Туреччина. Маловідома Туреччина (туристичний сюжет). Авторський сюжет. № 8 – Австрія. Голі фани на стадіоні (групове фото). ВЗМ. № 9 – Німеччина, Берлін. Берлінський фестиваль культур. Останній сюжет. 13.05.2008 № 6 – Індія, Джейпур. Серія вибухів у туристичних місцях. ВМЗ. № 7 – Китай. Землетрус, розвиток теми. № 8 – Ізраїль. Урочистості з приводу святкування дня незалежності країни. № 9 – Південна Америка. В дику природу випустили диких тварин. ВМЗ.

Всього у випуску 10 новин. 14.05.2008 Немає інформації за цей день. 15.05.2008 № 7 – Ізраїль. Виступ Джорджа Буша в Ізраїлі, звернення до ізраїльського народу. № 8 – Пакистан. Хибні ракети з-за океану влучили в населений пункт. ВМЗ. № 9 – Швейцарія. Швейцарець на індивідуальному реактивному двигуні 10 хвилин літав над Альпами. ВМЗ. Всього у випуску 10 новин. 16.05.2008 Міжнародних новин немає. Всього у випуску 8 новин.

Додаток В Контент-аналіз програми «Час новин» на 5-му каналі з 21 квітня по 18 травня 2008 року 21.04.2008 № 2 – Китай – Україна. Дочекались найбільший кран і перевернули «Нафтогаз-67» під водою. ВМЗ. № 4 – Сомалі – Україна. Піратське захоплення катера. Громадян України на катері немає. ВМЗ. № 5 – Португалія –Україна. До Португалії полетів Яценюк з темами «Зовнішні питання України» та «Внутрішні проблеми португальських українців». Авторський сюжет. № 11 – Грузія – Росія. Тбілісі вимагає від Росії пояснень. Інцидент з безпілотним російським літаком. ВМЗ. № 12 – Малайзія. Олімпійський вогонь дістався Малайзії. № 13 – Непал. В Катманду затримали понад 100 тибетських демонстрантів біля офісу ООН скандуючи анти китайські гасла. ВМЗ. № 14 – Лаос. Печери для туристів відкриває Лаос. Понад 30 років тримали закритим ціле місто. СТАНДАРТ № 15 – США. Американська компанія «Навідженік» , яка вивчає ДНК клітин, пропонує зазирнути в майбутнє. За 2500$ вона дослідить вашу програму генетичного розвитку. ВМЗ. 22.04.2008 № 4 – Китай-Україна. Підйом українського буксиру «Нафтогаз-67» відкладається на 2 дні. ВМЗ. № 5 – Росія – Україна. Спільні навчання охороняти небо навчались українські та російські пілоти на кордоні. ВМЗ.

№ 6 – Грузія-Росія. Скандал вже сягнув Нью-Йорка. Відбудеться засідання ООН, щодо інциденту з безпілотним російським літаком. № 7 – Малайзія. Сили безпеки Сомалі відвоювали у піратів захоплений корабель. ВМЗ. № 8 – Індонезія. Олімпійський вогонь вирушив з Малайзії до Австралії в її столицю Кандберу. ВМЗ. № 9 – Франція. Духовний лідер Далай Ламма став почесним громадянином Парижу ВМЗ. № 12 – Філіппіни. Сьогодні відзначають всесвітній «День ЗЕМЛІ», започаткували у США. На Філіппінах проводяться різноманітні екологічні акції. 23.04.2008 № 8 – Франція. Політичний притулок надала Франція екс-міністру оборони Грузії Іракліу Круашвіллі. ВМЗ. № 9 – Палестинська Автономія. Сектор Газа не лишиться в суцільній темряві, так як Ізраїль поновив поставки палива на місцеву електростанцію. ВМЗ. № 10 – Росія. Сьогодні згадують Бориса Єльцина. На його могилі Путін відкрив пам’ятник. ВМЗ. 24.04.2008 № 8 – Португалія. Наші в Португалії. Бути нелегалом вже не модно, якщо ти не нелегал і якщо погоджуєшся платити на чужій землі усі податки, які шанси влаштувати життя на чужій землі, дізнавався журналіст. Авторський сюжет. № 9 – Великобританія. Кожна шоста школа зачинена через масштабний страйк освітян. Основна вимога страйкарів підвищити зарплату. ВМЗ.

№ 10 – Вірменія. Тисячі вірмен зібрались в Єревані шанувати пам’ять жертв турецького геноциду. ВМЗ. 25.04.2008 № 7 – Польща-Україна. Сорока кілометрова черга на кордоні, до 1000 вантажівок чекають на в’їзд в Україну. ВМЗ. № 10 – Португалія. Наші біля океану. Скільки в Португалії українських заробітчан. Їх будні. Авторський сюжет. № 11 – Росія. Закон про ЗМІ має стати ще суворішим. За відповідне рішення вже проголосувала Державна дума. ВМЗ. № 12 – Росія. Готова застосувати зброю в разі конфлікту в Абхазії чи Південній Осетії. ВМЗ. № 13 – Китай. Погодився на переговори з Далай Ламою. ВМЗ. № 14 – США. Мер Нью-Йорка оголосив про посилення поліцейських патрулів у метро. ВМЗ. 26.04.2008 № 2 – Франція-Україна. В соняшниковій олії, виготовленої з української сировини, знайшли нафтопродукти. № 7 – Ізраїль. Урочиста церемонія передачі Віфліємському вогню. Всього у випуску 8 сюжетів. 27.04.2008 № 4 – Україна-світ. Шенгенську візу отримати дедалі складніше. Всього у випуску 6 новин. 28.04.2008 № 3 – Грузія, Абхазія № 4 – Австрія. 73-річний маніяк тримав у підвалі власну дочку 24 роки.

№ 5 – Німеччина, Берлін. Референдум за збереження найстарішого німецького аеропорту у місті. Всього у випуску 7 повідомлень. 29.04.2008 № 3 – Сербія-Євросоюз. Договір про стабілізацію співробітництва. № 4 – Росія. Можливі кадрові зміни в Газпромі. № 5 – Австрія. Продовження історії про маніяка. № 6 – Швейцарія-Гаїті-Філіппіни. Світ потерпає від харчової кризи. № 7 – США. Молебень присвячений невдоволенню цін на бензин, ціни на пальне підвищуються. Всього у випуску 8 сюжетів. 30.04.2008 № 4 – Грузія-Україна. Президенти виступають проти застосування сили Росією. № 5 – США. У світі спостерігається зменшення свободи преси. № 6 – Австрія. Продовження історія з маніяком. № 7 – Китай. 100 днів лишилось до початку Олімпіади – масові гуляння в Пекіні. № 9 – Велика Британія. Національна кампанія збереження бабок. Останній сюжет. 1.05.2008 № 1 – Єгипет. ДТП – автобус з туристами перекинувся і загорівся, серед постраждалих є українці. № 6 – Росія-Грузія. Загострення російсько-грузинського конфлікту. № 7 – Сербія, Косово. Заворушення у Митровиці. Всього у випуску 10 новин.

2.05.2008 № 2 – Грузія-Росія. Міжнародні організації критикують введення миротворчого контингенту в Грузію. № 3 – США-Білорусь. Американські посли залишають Білорусь. № 4 – Китай. Невідома інфекція шириться Китаєм, загинула вже 21 дитина. № 5 – Великобританія. Сюжет про Британські літаки. № 6 – Великобританія. Консерватори перемогли на виборах. № 7 – США. Почали виділяти додаткові кошти на допомогу країнам, що потерпають від голоду. № 8 – Австрія. Нові подробиці історії маніяка, який 24 роки тримав в підземеллі власну дочку. № 11 – Мексика. У Мексиці шанують віслюків. Всього у випуску 10 новин. 3.05.2008 № 1 – Єгипет. Автокатастрофа туристичного автобуса, серед постраждалих є українці. № 4 – Росія. Акція гомосексуалістів. Всього у випуску 9 новин. 4.05.2008 № 1 – Україна-Єгипет. Сюжет про туризм. № 4 – Росія-Грузія. Аналітика. № 7 – США, Вашингтон. У столичному ботанічному саду розцвіли сакури. Всього у випуску 8 новин.

5.05.2008 № 2 – Латвія. Туристичний лайнер сів на мілину. № 5 – Україна-ЄС. На полицях європейських магазинів знайшли забруднену нафтопродуктами українську соняшникову олію. № 7 – Грузія. Загострення відносин з Росією. № 8 – Китай. Невпинно зростає кількість жертв невідомої кишкової хвороби. № 9 – М’янма. Наслідки стихії. № 11 – Австрія. Елтон Джон дав концерт на закритті сезону на одному з лижних курортів країни. Всього у випуску 11 сюжетів. 6.05.2008 № 6 – Латвія. Евакуація туристів з туристичного судна, яке сіло на мілину. № 7 – Єгипет. Подробиці аварії туристичного автобуса. № 8 – Грузія. Коментарі політиків. № 9 - М’янма. В країну надходить гуманітарна допомога. № 10 – Китай. Лікарі борються з ентеровірусом. № 11 – Китай. Подорож Олімпійського вогню. Всього у випуску 11 сюжетів. 7.05.2008 № 7 – Росія. Інавгурація новообраного президента. № 8 – М’янма. Влада контролює надання гуманітарної допомоги. № 9 – Ліван. Страйк профспілок з вимогою підняти заробітну плату. Всього у випуску 11 сюжетів.

8.05.2008 № 4 – Росія. Володимир Путін став прем’єр-міністром країни. № 5 – Грузія. Розвиток конфлікту з Росією. № 6 – Ліван, Бейрут. Збройні сутички. № 7 - М’янма. Результати стихії. № 8 – Ізраїль. Країна святкує день незалежності. Всього у випуску 10 сюжетів 9.05.2008 № 2 – Росія. Святкування дня перемоги. № 4 - М’янма. Прибули перші партії гуманітарної допомоги. № 5 – Ліван. Хезбола контролює Бейрут. Всього у випуску 6 сюжетів. 10.05.2008 № 2 – Ліван. Розвиток конфлікту. № 4 – Грузія-Росія. Конфлікт триває. Всього у випуску 7 сюжетів. 11.05.2008 № 3 – Ліван. В Бейруті заблоковані дороги, аеропорт та порт. № 4 - М’янма. Кількість жертв досягла 29 тисяч жертв. № 5 – Сербія. Вибори в країні. Всього у випуску 9 сюжетів. 12.05.2008 № 4 – Росія. Політичні прогнози. № 5 – Сербія. Попередні результати виборів в країні. № 6 – Китай. Землетрус.

№ 7 - М’янма. Міжнародні організації намагаються попередити епідемію в країні. № 8 – Австралія. Акула напала на людину. Всього у випуску 11 сюжетів. 13.05.2008 № 5 – Індія, Джайпур. Теракт у туристичному центрі. № 6 – Китай. Щонайменше 12 тисяч загиблих. № 9 – Великобританія, Лондон. Прем’єра повнометражного фільму «Секс і місто». № 10 – Венесуела. На свободу відпустили екзотичних черепах та крокодилів. Всього у випуску 10 сюжетів. 14.05.2008 № 5 – Китай. Країна підраховує збитки землетрусу. № 6 – Китай. Естафета Олімпійського вогню починається з хвилини мовчання. № 8 – Франція. Розпочався каннський кінофестиваль. № 9 – Японія. Відтепер зарядити мобільний теленон можна від бюстгальтера. Всього у випуску 9 сюжетів. 15.05.2008 № 3 – Великобританія-Україна. Віктор Ющенко зустрівся з Гордоном Брауном. № 5 – Китай. Країна приймає допомогу на ліквідацію наслідків землетрусу. Всього у випуску 9 сюжетів.

16.05.2008 № 5 – Швейцарія. Україна офіційно стала членом СОТ. № 8 – Китай. Розвиток ситуації. № 9 - М’янма. Кількість жертв досягла 78 тисяч. Всього у випуску 10 сюжетів. 17.05.2008 № 6 – Китай. Над країною нависла загроза повеней. № 8 – Польща. Польща готується до Євробачення. № 9 – Сербія. Сербія готується до Євробачення. Всього у випуску10 сюжетів. 18.05.2008 Міжнародних новин немає. Всього у випуску 6 сюжетів.

Додаток Г Інтерв’ю з Наталією Гуменюк, керівником міжнародного відділу програми «Подробиці» на телеканалі «Інтер» 1. Чи маєте Ви досвід роботи журналістом? Розкажіть детальніше. Мій журналістський досвід складає 7 років. Я працювала на різних телеканалах, але постійно у міжнародному відділі. 2. Опишіть, будь-ласка, процес підготовки випуску новин: •

Якими джерелами інформації Ви користуєтесь для пошуку

міжнародних новин? Reuters, France press… •

Хто шукає і пропонує теми новин? Журналісти шукають і пропонують теми новин випусковому

редактору. •

За яким принципом відбувається пошук тем новин? Наша місія – розказати людям, про найголовніші події, які сталися в

світі, тим більше, що ми маємо більше можливостей зробити це, ніж наші колеги на інших каналах. Якщо тема дуже важлива – ми посилаємо групу в будь-яку точку світу. В кожному повідомленні має бути сказано, чому саме ця новина важлива, яке вона має значення для суспільства, чому сталося саме так, а не інакше, чому саме такий розподіл сил тощо... Якщо відповідей на ці питання немає, тоді немає сенсу в цій новині.

Ми не зважаємо на віддаленість місця події від України. Наша позиція така: якщо новина важлива для світу, вона важлива і для України. Головне – візуалізація. Якщо на місці події є наш кореспондент, то люди точно подивляться новину, бо зв’язок з Україною відчувається, а якщо ту саму новину ми візьмемо з Рейтерса, то не подивляться. Про це свідчать рейтинги. •

Чи можуть журналісти самі приймати рішення пропускати чи не

пропускати ту чи іншу новин? Так, на першому етапі, адже вони самі пропонують редактору новини, найважливіші з їхньої точки зору. •

Кожен журналіст працює лише у своїй темі? Ні. Я не бачу в цьому необхідності – журналіст має вміти все і бути

універсалом. Ми до цього прагнемо. •

Чи практикуються в редакції загальні обговорення тем для випуску

новин? Як часто відбуваються такі "літучки”? Так, «літучки» мають проходити щодня. Ми намагаємось планувати новини наперед, але це не завжди виходить. 3. Скільки "інстанцій" має пройти новина перш ніж потрапити в ефір? Журналіст + керівник міжнародного відділу + випусковий редактор (другий редактор) + шеф-редактор 4. Як Ви оцінюєте технічне оснащення каналу? Дуже хороше. 5. Чи впливає на Ваше рішення пропустити чи ні в ефір новину те, скільки зусиль треба докласти для її розвитку?

Практично ні, завжди можна знайти вихід із ситуації: використати архівне відео, графіку або просто пустити в ефір повідомлення без відео. 6. Чи має редакція власних міжнародних кореспондентів? Скільки їх? В яких країнах? Так, корпункти в США, Німеччині, Великобританії, Франції та стрінгери в Брюселі, Грузії, Білорусі. Відповідно, ці напрямки є пріоритетними. 7. Якими іноземними мовами Ви володієте? Англійською. 8. Яким міжнародним новинам Ви віддаєте перевагу? Які теми вважаєте пріоритетними? В ефірі телеканалу Інтер міжнародні новини займають великий і важливий шматок випуску. Якщо ми говоримо про пріоритетність, то ми віддаємо перевагу соціальним новинам, всьому, що стосується суспільства. Розважальна інформація не вітається. 9. Скільки людей працює в службі новин? 15 людей у міжнародному відділі. 10. Як Ви оцінюєте рівень фінансового забезпечення редакції новин? Мені важко оцінити, але у нас достатньо ресурсів для того, щоб виконувати свою роботу добре. 11. Як часто журналісти мають змогу поїхати у закордонне відрядження? Кожного тижня в закордонному відряджені перебувають кілька журналістів. 12. Опишіть, будь-ласка, вдалий, на Ваш погляд, випуск новин: які теми висвітлено? як збалансовано випуск? Вдалий випуск новин той, який відображає повну інформаційну картину дня, містить багато авторських сюжетів…

Додаток Д Інтерв’ю з Кирилом Лукеренком, випусковим редактор програми «Подробиці» на телеканалі «Інтер» 1. Чи маєте Ви досвід роботи журналістом? Розкажіть детальніше. У мене багатий журналістський досвід: я закінчив факультет журналістики, до цього працював у газетах, також працював в інформагенціях, на радіо, на телебаченні... був і журналістом, і редактором, маю близько 15 років досвіду. 2. Опишіть, будь-ласка, процес підготовки випуску новин: Якими джерелами інформації Ви користуєтесь для пошуку

•

міжнародних новин? Про це краще запитати у журналістів. Хто шукає і пропонує теми новин?

•

Всі. Хто знаходить цікаву новину, той її і озвучує. За яким принципом відбувається пошук тем новин?

•

Ми керуємось інтересами аудиторії. Ми досліджуємо інтерес нашої аудиторії. Щодня ми отримуємо рейтинги минулої програми і дивимось, які теми були найбільш цікавими для глядачів. Редакційна політика існує, але вона знаходиться в голові головного редактора. Балансу між кількістю українських і міжнародних новин у випуску не існує. •

Чи можуть журналісти самі приймати рішення пропускати чи не

пропускати ту чи іншу новин? Ні, вони мають консультуватись з випусковим редактором. •

Кожен журналіст працює лише у своїй темі? Не обов’язково.

•

Чи практикуються в редакції загальні обговорення тем для випуску

новин? Як часто відбуваються такі «літучки»?

Існують. По ідеї вони мають бути щодня, але так ніколи не виходить. 3. Скільки "інстанцій" має пройти новина перш ніж потрапити в ефір? Журналіст – випусковий редактор – шеф-редактор... Новину може помітити кожен: регіональний кореспондент чи редактор, шеф-редактор, другий редактор тощо. 4. Як Ви оцінюєте технічне оснащення каналу? Хороше. 5. Чи впливає на Ваше рішення пропустити чи ні в ефір новину те, скільки зусиль треба докласти для її розвитку? Впливає. Якщо ми не можемо якісно зробити новину, ми не пускаємо її в ефір. Якщо ця новина важлива, то ми або ставимо на цю тему коротке повідомлення, або відкладаємо її, або чекаємо розвитку даної новини. Крім того, є й інші важливі новини. 6. Чи має редакція власних міжнародних кореспондентів? Скільки їх? В яких країнах? Корпункти у нас є в Англії, Німеччині, Росії, Америці і у Франції + стрінгери в Грузії, Прибалтиці. 7. Якими іноземними мовами Ви володієте? Англійською. 8. Яким міжнародним новинам Ви віддаєте перевагу? Які теми вважаєте пріоритетними? Аудиторія «Інтера» – російськомовна і їй дуже цікаві новини з Росії. Новини мають бути простими. Широкій аудиторії цікаві найрізноманітніші курйози... Головне, щоб новина була гарно зроблена. 9. Скільки людей працює в службі новин? 15 людей працює в міжнародному відділі, інколи ми залучаємо і інших журналістів. 10. Як Ви оцінюєте рівень фінансового забезпечення редакції новин? Достатній для якісної роботи.

11. Як часто журналісти мають змогу поїхати у закордонне відрядження? Дуже часто. Кожного тижня у нас закордоном декілька людей. 12. Опишіть, будь-ласка, вдалий, на Ваш погляд, випуск новин: які теми висвітлено? як збалансовано випуск? Вдалий випуск новин – це випуск з долею аудиторії більше 35%.

Додаток Е Інтерв’ю з Анжелою Руденко, випусковим редактором програми «Подробиці» на телеканалі «Інтер» 1. Чи маєте Ви досвід роботи журналістом? Розкажіть детальніше. Так, маю. Я починала як журналіст, але вже кілька років працюю редактором новин на телебаченні. 2. Опишіть, будь-ласка, процес підготовки випуску новин: •

Якими джерелами інформації Ви користуєтесь для пошуку

міжнародних новин? Про це краще розкажуть журналісти. •

Хто шукає і пропонує теми новин?

В основному, журналісти, але той, хто першим помічає цікаву новину, може її озвучити. •

За яким принципом відбувається пошук тем новин?

Нове, важливе/корисне, цікаве/дивовижне + жертви або катастрофи. Ми беремо цікаві повідомлення. Ми завжди намагаємось виконувати освітню функцію. Балансу між українськими та міжнародними новинами немає, все залежить від інформаційної картини дня. •

Чи можуть журналісти самі приймати рішення пропускати

чи не пропускати ту чи іншу новин? Так, вони пропонують лише ті новини, які, на їхню думку, варті уваги. •

Кожен журналіст працює лише у своїй темі?

Ні, не обов’язково. •

Чи практикуються в редакції загальні обговорення тем для

випуску новин? Як часто відбуваються такі "літучки”? Кожен день, принаймні, так має бути. 3. Скільки "інстанцій" має пройти новина перш ніж потрапити в ефір?

Журналіст + випусковий редактор + шеф-редактор 4. Як Ви оцінюєте оснащення каналу? Хороше. 5. Чи впливає на Ваше рішення пропустити чи ні в ефір новину те, скільки зусиль треба докласти для її розвитку? Так, звісно. Інколи це залежить не від нас, наприклад, коли нам відмовляють в коментарях... 6. Чи має редакція власних міжнародних кореспондентів? Скільки їх? В яких країнах? Так, у Росії, США, Англії, Німеччині та Франції. 7. Якими іноземними мовами Ви володієте? Англійську я вже забула, але було б добре знову підтягнути мову. 8. Яким міжнародним новинам Ви віддаєте перевагу? Які теми вважаєте пріоритетними? Нове, важливе/корисне, цікаве/дивовижне + жертви або катастрофи. 9. Скільки людей працює в службі новин? У міжнародному відділі – 15 людей. 10. Як Ви оцінюєте рівень фінансового забезпечення редакції новин? Дуже добре. 11. Як часто журналісти мають змогу поїхати у закордонне відрядження? Часто, хтось постійно перебуває у відрядженні. 12. Опишіть, будь-ласка, вдалий, на Ваш погляд, випуск новин: які теми висвітлено? Як збалансовано випуск? Вдалий випуск новин має відображати повну інформаційну картину дня, бути цікавим і повчальним.

Додаток Ж Інтерв’ю з Ольгою Головіною, начальником міжнародного відділу програми «Вікна» на телеканалі СТБ 1. Чи маєте Ви досвід роботи журналістом? Розкажіть детальніше. Так. Я закінчила Києво-Могилянську Академію, спеціальність – культурологія, але в журналістиці почала працювати раніше, десь в 1996 році... Весь цей час я працюю в міжнародному відділі: спочатку на СТБ, потім на 1+1, на Новому каналі, і, зрештою, знову повернулась на СТБ. 2. Опишіть, будь-ласка, процес підготовки випуску новин: •

Якими джерелами інформації Ви користуєтесь для пошуку

міжнародних новин? Reuters, CNN, BBC, IPTN, російські сайти... •

Хто шукає і пропонує теми новин?

Я (керівник міжнародного відділу) або редактор-міжнародник, який є на зміні, проте ми завжди прислухаємось до пропозицій журналістівміжнародників. •

За яким принципом відбувається пошук тем новин?

Найголовніші події дня умовно можна поділити на політичні, катастрофи тощо. Пріоритет для СТБ – новини, що стосуються України, потім російські новини і новини наших сусідів: Східна і Центральна Європа, стратегічні партнери (Німеччина, США). Вибори в африканській країні нас навряд чи зацікавлять. Таким же принципом ми керуємось і для інших подій, наприклад, говорячи про катастрофи, ми зважаємо на масштабність чи близькість до України. А ще на СТБ багато цікавих новин, які стосуються відомих людей, їхнього особистого життя. Редакційної політики стосовно міжнародних новин немає ніякої, і обов’язкового балансу у розподілі новин за кількістю також. В якійсь

програмі може взагалі не бути міжнародних новин, якщо ми будемо вважати, що в цей день нічого цікавого не сталося. •

Чи можуть журналісти самі приймати рішення пропускати

чи не пропускати ту чи іншу новину? Так, звичайно, але редактори все одно приймають остаточне рішення. •

Кожен журналіст працює лише у своїй темі?

Журналісти, зазвичай, мають свої напрямки, теми, але вони ними не обмежені. •

Чи практикуються в редакції загальні обговорення тем для

випуску новин? Як часто відбуваються такі "літучки”? Так, формально «літучки» у нас відбуваються щодня, але вони стосуються випуску в цілому. В міжнародному відділі планованих обговорень немає, як правило, я складаю план, а всі журналісти і кореспонденти додають до нього те, що я могла пропустити. Якщо я хочу щось запропонувати – я мушу бути на редакційній «літучці». 3. Скільки "інстанцій" має пройти новина перш ніж потрапити до ефіру? Я (або журналіст) + випусковий редактор. 4. Як Ви оцінюєте технічне оснащення каналу? Важко судити, нормально. 5. Чи впливає на Ваше рішення пропустити чи ні в ефір новину те, скільки зусиль треба докласти для її розвитку? Якщо новина дійсно цікава, ми намагаємось докласти максимум зусиль для того, щоб вона була достойно висвітлена. 6. Чи має редакція власних міжнародних кореспондентів? Скільки їх? В яких країнах? Ні, немає 7. Якими іноземними мовами Ви володієте? Анлійською.

8. Яким міжнародним новинам Ви віддаєте перевагу? Які теми вважаєте пріоритетними? Мені особисто подобаються теми, пов’язані з людськими долями, коли в новині можна за щось зачепитись і почати історію з конкретної людини. Також люблю портрети, політичні портрети. 9. Скільки людей працює в службі новин? В міжнародному відділі працює 4 людини, має бути 5. Всього в редакції новин – 15. 10. Як Ви оцінюєте рівень фінансового забезпечення редакції новин? Мені важко оцінити. 11. Як часто журналісти мають змогу поїхати у закордонне відрядження? В середньому – 2-3 рази на місяць. Відрядження обговорюються заздалегідь. Погано лише те, що в закордонну поїздку журналісту надається лише 10 безкоштовних хвилин телефонної розмови. 12. Опишіть, будь-ласка, вдалий, на Ваш погляд, випуск новин: які теми висвітлено? як збалансовано випуск? Мені подобається, коли у випуску є авторські сюжети і теми розкрито повністю. Наприклад, коли були вибори в Росії, і ми самі знімали сюжети.

Додаток З Інтерв’ю з Сергієм Поповим, випусковим редактором програми «Вікна» на телеканалі СТБ 1. Чи маєте Ви досвід роботи журналістом? Розкажіть детальніше. Так, маю. Щоправда, за освітою я – металург, але друга моя спеціальність – режисер. Я починав працювати у Донецьку на ТРК «Україна», у відділі економічних новин. 2. Опишіть, будь-ласка, процес підготовки випуску новин: •

Якими джерелами інформації Ви користуєтесь під час

пошуку міжнародних новин? Reuters, стандартний пакет. •

Хто шукає і пропонує теми новин?

Журналісти, а також редактор міжнародного відділу. •

За яким принципом відбувається пошук тем новин?

Цікаве, близьке до України •

Чи можуть журналісти самі приймати рішення пропускати

чи не пропускати ту чи іншу новин? Звичайно, вони ж журналісти! •

Кожен журналіст працює лише у своїй темі?

Переважно так, вони мають певну спеціалізацію, але можуть пропонувати й інші цікаві новини. •

Чи практикуються в редакції загальні обговорення тем для

випуску новин? Як часто відбуваються такі "літучки”? Так, на каналі відбувається довготермінове планування (раз на тиждень), а також планування з «сьогодні на завтра». Ми намагаємось попередити новини і передбачити їх. Зазвичай, ввечері вже можна виділити 20 новин, які імовірно потраплять до ефіру наступного дня. Зрештою, 7 з них таки потрапляють в ефір. Але план випуску не є «священною коровою»,

як інколи буває, і якщо щось важливе відбувається протяом дня – ми без вагань його змінюємо. 3. Скільки "інстанцій" має пройти новина перш ніж потрапити в ефір? Журналіст – (голова відділу) – випусковий редактор 4. Як Ви оцінюєте оснащення каналу? Достатнє. 5. Чи впливає на Ваше рішення пропустити чи ні в ефір новину те, скільки зусиль треба докласти для її розвитку? Якщо новина цікава і дійсно варта того, щоб потрапити в ефір, то ми докладаємо максимум зусиль, щоб її підготувати. 6. Чи має редакція власних міжнародних кореспондентів? Скільки їх? В яких країнах? Ні, не має. 7. Якими іноземними мовами Ви володієте? Ніякими, англійську я вже забув. 8. Яким міжнародним новинам Ви віддаєте перевагу? Які теми вважаєте пріоритетними? Я перебірливий, адже не все, що потрапляє до редакції є цікавим. Мої критерії відбору міжнародних новин: причетність українців, щось абсолютно незвичайне, загроза безпеці, відомі і невідомі люди, що потрапили до незвичайної ситуації, звинувачення в чиюсь адресу, рекорди і перемоги, здоров’я і наука – ці теми мої улюблені. Ми говоримо лише про цікаве. 9. Скільки людей працює в службі новин? В міжнародному відділі – 4-5 10. Як Ви оцінюєте рівень фінансового забезпечення редакції новин? Достатній. 11. Як часто журналісти мають змогу поїхати у закордонне відрядження? В залежності від необхідності – якщо є новина, то їде.

12. Опишіть, будь-ласка, вдалий, на Ваш погляд, випуск новин: які теми висвітлено? Як збалансовано випуск? Хороший випуск – це різний випуск, не одноманітний, не схожий на інші.

Додаток К Інтерв’ю з Еллою Соловьевою, редактором планування програми «Вікна» на телеканалі СТБ 1. Чи маєте Ви досвід роботи журналістом? Розкажіть детальніше. Я починала з інформагентства, працювала в УНІАН, потім була журналістом на СТБ в програмі «Вікна Бізнес». На СТБ я вже 10 років. 2. Опишіть, будь-ласка, процес підготовки випуску новин: Новини на СТБ – це достатньо специфічний продукт, тому для нас найголовніше – щоб журналіст сам був зацівлений у розкритті теми. Ми дотримуємось точки зору, що якщо журналісту новина цікава, то вона буде цікава і глядачам. Якщо ми пропонуємо новину, а журналісту вона не цікава, то в ефір вона не потрапить. Редакційної політики немає і ніяких вимог до кількості новин також. У випуску може зовсім не бути міжнародних новин, якщо ми будемо вважати, що нічого важливого і суттєвого за день не сталося, а буває так, що ми з них починаємо. •

Якими джерелами інформації Ви користуєтесь під час

вибору міжнародних новин? Джерела інформації різні: стрічки інформагенцій, весь Інтернет, особисті зв’язки – на першому місці, дзвінки глядачів (невеликий відсоток), власні спостереження. З міжнародними новинами, в порівнянні з іншими рейтинговими каналами, у нас слабо. Це тільки тому, що у нас немає корпунктів. Наші журналісти їздять у відрядження, якщо новини стосуються України. Якщо журналіст їде у відрядження, то він привозить і просто цікаві новини. •

Хто шукає і пропонує теми новин?

Всі. •

За яким принципом відбувається пошук тем новин?

Все цікаве, близьке до України. •

Чи можуть журналісти самі приймати рішення пропускати

чи не пропускати ту чи іншу новин? Так. •

Кожен журналіст працює лише у своїй темі?

Так, вони мають свої напрямки за інтересами, але не обмежені цими напрямками. •

Чи практикуються в редакції загальні обговорення тем для

випуску новин? Як часто відбуваються такі "літучки”? В редакції існує щоденне планування випуску. Ми намагаємось попереджувати новини. Ми напередодні визначаємо, куди будемо їхати, а куди – ні. Звичайно, ми можемо помилятись – всяке буває. Планування відбувається щовечора, але існує також довготермінове планування (раз на тиждень). Ми складаємо попередній план на місяць. 3. Скільки "інстанцій" має пройти новина перш ніж потрапити в ефір? Журналіст – випусковий редактор. 4. Як Ви оцінюєте оснащення каналу? Достатньо. Існує місячний бюджет каналу, який ми не можемо перебирати, але якщо новина важлива, то можливості на відрядження завжди знайдуться. 5. Чи впливає на Ваше рішення пропустити чи ні в ефір новину те, скільки зусиль треба докласти для її розвитку? Якщо немає можливості розвинути новину, але вона цікава, то використовують будь-які ресурси. Для телебачення найголовніше – картинка, якщо її немає, то ми або ігноруємо або заміняємо графікою. Якщо ж це конфліктна новина, але другої сторони немає – ми також її не ставимо. 6. Чи має редакція власних міжнародних кореспондентів? Скільки їх? В яких країнах? Ні.

7. Якими іноземними мовами Ви володієте? Ніякими. 8. Яким міжнародним новинам Ви віддаєте перевагу? Які теми вважаєте пріоритетними? Ми віддаємо перевагу всьому яскравому, цікавому... У нас немає ембарго на щось, немає ніяких конкретних упереджень. Критерії – наявність відео матеріалу. 9. Скільки людей працює в службі новин? Десь 13-15 людей. 10. Як Ви оцінюєте рівень фінансового забезпечення редакції новин? Непогано, але було б краще, якби у нас були закордонні кореспонденти… 11. Як часто журналісти мають змогу поїхати у закордонне відрядження? Не часто. Як правило, ми плануємо всі відрядження заздалегідь, і тільки коли новина дуже важлива, можемо відправити журналіста у відрядження. 12. Опишіть, будь-ласка, вдалий, на Ваш погляд, випуск новин: які теми висвітлено? Як збалансовано випуск? Вдалий випуск новин – це цікаві авторські сюжети, коли багато ексклюзивної інформації, коли не повторюються новини з інших каналів або коли одна новина, доступна для всіх, нами подана по-особливому.

Додаток Л Інтерв’ю з Наталією Поляковою, випусковим редактором програми «Час новин» 5-го каналу 1. Чи маєте Ви досвід роботи журналістом? Розкажіть детальніше. Ні. Я не маю журналістської освіти. На мою думку, редактор не повинен працювати журналістом, бо це різні професії. В цілому редактор не вчить журналіста, як треба писати, але він контролює його роботу. Редактор має бути вкурсі всіх подій довкола, він має в цьому «варитись». 2. Опишіть, будь-ласка, процес підготовки випуску новин: •

Якими джерелами інформації Ви користуєтесь для пошуку

міжнародних новин? IPTN, Reuters, interfax, bbc, radio svoboda – це ті джерела, яким ми довіряємо завжди, решту радше перевіримо. •

Хто шукає і пропонує теми новин?

Структура нашої редакції така: журналісти зазвичай виїжджають на події, другі редактори моніторять інформаційні агентства, а випусковий редактор формує випуск. Потім іде редактор дня і шеф-редактор. •

За яким принципом відбувається пошук тем новин?

Логіка, пріоритетність і цікавість (для редактора). Наш канал орієнтований на політику. На перший план ми завжди виносимо або ті новини, які стосуються всієї країни (наприклад, Чорнобиль), або політичні, просто ми дивимось на них глибше. Редакційна політика є завжди, у нас це лише основні напрямки. Ми просто керуємось здоровим глуздом. Балансу кількості українських і міжнародних новин у випуску не існує – все залежить від інформаційної насиченості дня. Але пріоритетом на нашому каналі все-таки є українські новини, найчастіше – політичні.

•

Чи можуть журналісти самі приймати рішення пропускати

чи не пропускати ту чи іншу новин? На першому етапі – так, але остаточне рішення все одно приймає редактор. •

Кожен журналіст працює лише у своїй темі?

Так, здебільшого кожен журналіст працює в своїй темі. Немає сенсу міняти журналістів, оскільки вони мають бути в темі. •

Чи практикуються в редакції загальні обговорення тем для

випуску новин? Як часто відбуваються такі "літучки”? Так, існують, але в них беруть участь редактори дня і шеф-редактори. Журналісти не беруть участі в обговореннях. 3. Скільки "інстанцій" має пройти новина перш ніж потрапити в ефір? Як правило новини відсіюються на етапі випускового редактора і редактора дня. Тут важливим є досвід і відчуття, яким має бути потік на каналі. 4. Як Ви оцінюєте технічне оснащення каналу? Оснащення каналу дозволяє нам добре і якісно виконувати нашу роботу. 5. Чи впливає на Ваше рішення пропустити чи ні в ефір новину те, скільки зусиль треба докласти для її розвитку? У нас діє принцип – якщо новина цікава, ми маємо її зняти. Для цього ми шукаємо будь-які можливі способи, навіть можемо обмінюватись відео з іншими каналами. 6. Чи має редакція власних міжнародних кореспондентів? Скільки їх? В яких країнах? Ні, немає. Якщо відбуваються якісь резонансні події, ми можемо надіслати туди свого журналіста. 7. Якими іноземними мовами Ви володієте?

Англійську мову знаю на середньому рівні, але я думаю, що тут питання полягає в довірі до міжнародного відділу каналу. Якщо ви довіряєте журналістам – немає необхідності перевіряти інформацію, яку вони надають. 8. Яким міжнародним новинам Ви віддаєте перевагу? Які теми вважаєте пріоритетними? Міжнародка – це невід’ємна частина випусків, але не найголовніша. Ми висвітлюємо лише найголовніші події в світі або гарні події, де є красива картинка. Коли ми відбираємо новини, ми дивимось, наскільки віддалена країна, в якій відбувається та чи інша подія. І також завжди звертаємо увагу на те, скільки загинуло людей. Тобто спочатку ми висвітлюємо суспільнополітичні новини, а потім переходимо до міжнародки через наших найближчих сусідів – Росію, Грузію, Вірменію тощо... 9. Скільки людей працює в службі новин? Важко сказати. Оскільки канал спеціалізується на новинах, журналістів дуже багато, вони працюють по змінах. 10. Як Ви оцінюєте рівень фінансового забезпечення редакції новин? Я думаю, що наявність корпунктів закордоном – це лише питання престижності каналу, адже інформагенції надають достатню кількість відеоматеріалів і часто немає необхідності мати власних кореспондентів в багатьох країнах. 11. Як часто журналісти мають змогу поїхати у закордонне відрядження? В залежності від потреби. 12. Опишіть, будь-ласка, вдалий, на Ваш погляд, випуск новин: які теми висвітлено? як збалансовано випуск? Вдалий випуск – це той, де є включення з місця події, якомога більше сюжетів, бо вони найповніше розкривають тему... Вдала структура, на мою думку, - це серйозна політика на початку, соціалка в середині і яскраві культурні події в кінці випуску. Головне – інформаційна насиченість – люди в курсі подій.