Мій Мозамбік

Три тижні в Мапуто

МІЙ МОЗАМБІК

Як живуть і про що мріють на півдні Африки

2

Основні дані про Мозамбік

Республіка Мозамбік — країна на південному сході Африки. населення: 24 млн площа: 801 590 кв. км 87% населення живе на менше ніж 2 долари в день 47% населення Африки – діти до 16 років. Одна жінка в середньому народжує 5 дітей

3

4

Вулиця

На вулицях Мапуто зустрічаємо багатьох маленьких дітей. Вони зовсім самі, деякі 6-річні несуть на спинах немовлят. Діти не те щоб граються – іграшок в них немає, навколо пилюка і сміття, їздять машини і вирує хаотичне життя. Просто тут, в столиці Мозамбіку, на півдні Африки, на узбережжі Індійського океану, у дітей немає дитинства – вони дорослі й серйозні, вони похмурі й заклопотані безліччю своїх недитячих проблем.

5

Школа

Місцева школа. Тут діє кілька змін: одні діти вчаться з 7 до 11 години, інші – з 11 до 15 – і так аж до пізнього вечора. Кілька класів займаються в дворі, під деревом – їм не вистачило приміщення. Клас – це від 50 до 80 дітей. Парт і стільців тут теж немає. У деяких з них немає взуття. За останні роки навчання стало доступним навіть для найбідніших – це великий крок для країни, де майже половина населення – неграмотні.

6

7

Центр харчування Спільноти Святого Егідія. Щодня тут обідає 600-650 дітей. Найменші, яким лише два чи три роки, ще не вміють добре тримати ложку, але їдять швидко і впевнено, не залишаючи ані крихти на тарілці. Якщо щось залишиться – діти поруч з’їдять.

8

Ця порція для більшості дітей – єдина повноцінна їжа. П’ятниця – особливий, завжди святковий день, бо це – день курки. А курку мозамбіканець їсть два рази в рік: на Різдво й Великдень.

Центр харчування

9

Дівчинці на ім’я Ана – сім років. Ми з нею познайомилися у Центрі харчування на периферії Мапуто, куди я приїхала на три тижні працювати, а Ана приходить вже кілька років поїсти. Цей центр, як і багато інших у Мозамбіку та всій Африці, збудувала Спільнота святого Егідія, міжнародна організація, що виникла у Римі 44 роки тому і зараз у всьому світі допомагає бідним. У центрі працюють африканці, а фінансується він щомісячними пожертвуваннями двох сотень європейців.

Поїсти Ана приходить зі своїм маленьким братиком – забирає його з дому після школи. Тут їх добре знають, знають про всі їхні проблеми і успіхи – працівники центру не просто щодня реєструють дитину, яка прийшла обідати, вони спілкуються з нею, знайомляться з її сім’єю. Якщо дитина не приходить більше тижня – ідуть до неї додому, щоб дізнатися, що трапилось. Якщо дитина хворіє – просять маму відвести її до лікаря, якщо в мами немає часу – ведуть самі.

Після обіду влаштовуємо ігри для дітей – Ана бігає і стрибає (вона й сама вже забула, що ще дитина), а братик на її спині – втомлено спить. Не плаче, не скиглить – він звик, що у його сім’ї надто багато справ, щоб ще й його бавити.

10

Окрім дітей від шести років, які ходять в школу, а сюди приходять на обід, є ще малюки. Для малюків тут створений садочок, маленька школа.

Вони вчаться тут мити руки (а де ще вони цьому навчаться?) і спілкуватися з людьми, гратися разом, рахувати, співати, слухати вчителя. Вчимо користуватися унітазом – де ще вони хоча б побачать таку розкіш? Вчимо не пити воду з кранів – вдома у них немає питної води, від цього – багато проблем і круглі животики. Називаємо їх на ім’я – у них це викликає небувалу радість. Так, у школі вчитель звертається до своїх учнів за номером Але навіть не це найважливіше. Найважливіше, мабуть, те, що, не були б вони тут, то проводили б свої дні в пилюці й грязі, на вулицях, повних сміття і небезпек, біля дороги, де їх може збити машина, серед дорослих незнайомих людей, які можуть, наприклад, їх викрасти. Вона навряд чи змогли б нормально харчуватися хоча б раз у день, а якби вони захворіли, ніхто не відвів би їх до лікаря.

Улюблене заняття дітей у нашому центрі – тримати когось з дорослих за руку. Мої білі руки вони ніяк не можуть поділити – доходить мало не до бійок. Кожен хоче, щоб його обняли, кожному треба хоч трішечки уваги. Зрештою, вони мають на неї право, як мають право на їжу, ліки і хоча б трішки дитинства.

11

ПРОГРАМА Опіка на відстані

santegidio.org

26

євро на місяць здоров’я навчання харчування одяг іграшки для конкретної дитини