Мироненко Олександр - диплом, 2011 by ukma journalist

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ” Факультет соціальних наук і соціальних технологій Кафедра Могилянська школа журналістики

Напрям підготовки 0302 Журналістика КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА на тему:

«Висвітлення трагічних подій на українському телебаченні» Виконав Мироненко Олександр Миколайович Науковий керівник старший викладач Д.В. Губенко

Київ – 2011

ЗМІСТ ВСТУП....................................................................................................................3 РОЗДІЛ 1. Огляд літератури..............................................................................7 1.1. Висвітлення трагічних подій на телебаченні............................................7 1.2. Журналістська етика під час висвітлення трагічних подій.....................22 1.3. Джерела інформації телевізійних новин.................................................32

РОЗДІЛ 2. Методологія дослідження..............................................................36 2.1. Контент-аналіз........................................................................................36 2.2. Інтерв’ю..................................................................................................42

РОЗДІЛ 3. Результати дослідження.................................................................47 3.1. Результати контент-аналізу.................................................................... 47 3.1.1. Аналіз інформаційних повідомлень телеканалу Інтер..........................47 3.1.2. Аналіз інформаційних повідомлень телеканалу ТРК Україна..............62 3.1.3. Узагальнений аналіз повідомлень телеканалів Інтер та ТРК Україна...75 3.2. Результати інтерв’ю з редакторами служб новин телеканалів Інтер та ТРК Україна...................................................................................................77

ВИСНОВКИ..........................................................................................................81 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................86

ВСТУП Телебачення, як провідний засіб масової комунікації у світі, є одним з головних джерел новин для більшості членів сучасного суспільства. У той же час

більшість

провідних

каналів

українського

ефіру

контролюється

приватними телевізійними компаніями [25], що призводить до необхідності отримання фінансів для своєї роботи за рахунок реклами, вартість розміщення якої залежить від таких основних факторів, як рейтинг та частка каналу. Таким чином, у боротьбі за рейтинг телебачення стає ще одним засобом розваги, а інформація у такому випадку часто замінюється на емоції [13, с. 3-4]. У існуючий ситуації телевізійні новини, як частина телебачення, є також частиною комерційного продукту, який має свій рейтинг та продається. Відповідно перед керівництвом каналів виникає необхідність знайти і привернути якомога більше глядачів до екранів для того, щоб отримати більш високий рейтинг та продати рекламний час за більші гроші, тобто бути комерційно привабливими. Існуючу боротьбу підсилює велика кількість

каналів

на

українському

телебаченні.

Якщо

на

початку

незалежності в Україні було лише 2 загальнонаціональних телевізійних мовника, то на даний момент кількість загальнонаціональних телекомпаній, що ведуть діяльність, перевищує 10 [70, с. 16-17]. У даному контексті висвітлення трагічних подій, що можуть траплятися в Україні та по всьому світу, є одним з механізмів можливого підвищення рейтингу. Джозеф Сканлон наводить такий приклад: коли гине одна людина, мас-медіа, зазвичай, привертають не дуже багато уваги такій події, але якщо трапилась масова загибель людей під час катастрофи, ЗМІ реагують так, нібито загиблі були зірками. Репортери виїжджають на місце інциденту, знімають стан тих, хто залишився в живих, і навіть тіла загиблих, починають інтерв’ювати родичів та знайомих загиблих [18, с. 55].

Як результат, висвітлення трагічних подій телевізійними каналами в конкурентному середовищі під впливом боротьби за вражаючу картинку під час таких подій може призвести до зниження стандартів якості та етики висвітлення новин. Драматизуючи події та граючи на емоціях глядачів, телеканали здатні перетворити новини про трагічні випадки на справжню драму. 11 вересня 2011 року після того, як літаки врізались в хмарочоси в Нью-Йорку, багато каналів показувало людей, що стрибали с багатометрової висоти

будівель

Всесвітнього

торгового

центру

та

розбивались,

сподіваючись врятуватись. Після проведення спецоперації в 2002 році в Театральному центрі на Дубровці в Москві російські канали демонстрували відверті кадри вбитих терористів крупним планом. Міністр у справах ЗМІ Росії Міхаіл Лєсін на круглому столі, під час якого обговорювалось висвітлення подій з захопленням заручників, висловив думку, що «деякі журналісти продемонстрували повний «пофігізм» по відношенню до людей» [31]. Дослідницьке питання даної роботи полягає у тому, яким чином провідні українські телевізійні канали висвітлюють у випусках новин трагічні події, які спричинили загибель людей, та чи дотримаються канали етики. Відповідно з цього випливає головна мета даного дослідження — вивчення та аналіз специфіки висвітлення великих трагічних подій на українському телебаченні, у тому числі етичності висвітлення. Об’єктом дослідження були обрані вечірні підсумкові випуски новин провідних українських телеканалів Інтер та ТРК Україна, які, за даними компанії GFK Ukraine [4], займають 1 та 3 місце в рейтингу за кількістю глядачів в Україні. Предметом дослідження є особливості висвітлення значних трагічних подій на українському телебаченні на прикладі висвітлення природних та техногенних катастроф, терористичних актів в Україні та закордоном, що спричинили масову загибель людей та економічні наслідки, в ефірах 4

підсумкових вечірніх випусків новин телеканалів Інтер та ТРК Україна, та характеристика основних тенденцій висвітлення такого роду подій, які сформувались на каналах, в тому числі дотримання етичності висвітлення. Дана робота передбачає виконання наступних завдань: - Визначення принципу встановлення розташування інформації про трагічні події в верстці головних випусків новин двох провідних національних телевізійних мовників України - Визначення докладності висвітлення - Визначення географії висвітлення трагічних подій - Визначення джерел інформації - З’ясування встановлених стандартів висвітлення трагічних подій, що існують на телеканалах - З’ясування принципів висвітлення трагічних подій в існуючих кодексах журналістської етики та законодавстві України - Визначення етичності висвітлення трагічних подій, у тому числі практики використання неетичної лексики та відвертого відео - Узагальнення даних, які вдалося отримати під час вивчення випусків новин та проведення інтерв’ю з редакторами новин телеканалів Хронологічні рамки дослідження охоплювали випуски новин, що виходили в телевізійному сезоні 2010-2011 років з вересня 2010 року по квітень 2011 року включно. З метою вивчення специфіки висвітлення трагічних подій на українських телеканалах використовувались такі методи: контент-аналіз, а також інтерв’ю. Актуальність даної роботи полягає в тому, що на даний момент в Україні майже відсутні дослідження на цю тематику. Більшість проведених досліджень, що стосуються телевізійних новин, аналізують наявність «замовних» матеріалів в інформаційних випусках та збереження балансу думок і об’єктивності.

Практичне

значення

даної

кваліфікаційної

роботи

полягає

систематизації інформації та практики висвітлення трагічних подій на 2 провідних українських телеканалах: Інтер та ТРК Україна. Джерельна база: основна література, що наявна російською та українською мовою та стосується етичності в професії журналіста, висвітлює, в основному, взаємодію журналіста з джерелами, використання прихованих камер та загальні принципи поведінки. Водночас література щодо висвітлення таких специфічних ситуацій, як трагічні події з загибеллю людей, майже відсутня. Через це основним джерелом теоретичної інформації стали закордонні джерела, які стосуються висвітлення журналістами трагічних

подій.

Крім

того,

були

проаналізовані

етичні

кодекси

журналістської етики в Україні та за кордоном, а також законодавство, що стосується висвітлення новин на телебаченні. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, 3 розділів, поділених на підрозділи, загального висновку, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 85 сторінок, у списку використаних джерел налічується 70 найменувань. У першому розділі розкривається специфіка висвітлення новин на телебаченні, а також зарубіжний досвід висвітлення ситуацій, в яких гинуть люди, аналізуються етичні кодекси журналістів та законодавство, що регулює висвітлення новин на телебаченні, аналізуються джерела новин, які використовуються під час підготовки інформаційних випусків. Другий розділ стосується методів дослідження, які використовувались в даній роботі — це контент-аналіз, та інтерв’ю. Подається загальна інформація стосовно методів, а також специфіка їх використання у ході дослідження. У третьому розділі описуються результати проведеного дослідження та їхнього аналізу.

Розділ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 1.1. Висвітлення трагічних подій на телебаченні 1.1.1.

Особливості висвітлення новин на телебаченні

Перед тим, як почати вивчати особливості висвітлення новин на телебаченні, необхідно зрозуміти специфіку телевізійного екрану. Винахід інженера Пауля Ніякова з Німеччини, який в 1884 році винайшов диск, за допомогою якого зображення перетворювалось в електричні імпульси, через менше ніж сторіччя змінив світ [69]. Саме ця конструкція дала початок механічному, а вже згодом електронному телебаченню. Найбільш активно телебачення почало розвиватися після Другої світової війни, що було спричинено

науково-технічним

прогресом.

Зараз

телебачення

стало

невід’ємною частиною життя більшої частини населення планети. За кількістю витраченого часу перегляд телевізійних програм займає третє місце і поступається лише кількості часу, витраченого на роботу та сон. Кожного дня люди в усьому світі проводять більше 3,5 млрд. годин перед телевізійними приймачами [68]. За даними соціологів, на даний момент телебачення в Україні як джерело новин використовує переважна більшість населення країни – 69%, у той же час Інтернет значно поступається, маючи частку 15,5% [23]. Річард Харріс наводить приклад, коли, вирушаючи на стадіон дивитися спортивні змагання, люди дуже часто беруть із собою переносні радіо- і телеприймачі. Якщо їх запитують, навіщо вони слухають та переглядають репортаж, якщо гра проходить на їхніх очах, зазвичай слідує відповідь: «Так я можу зрозуміти, що ж відбувається насправді» [68]. Ніл Постман відзначає, що перегляд телебачення не вимагає наявності будь якої підготовки, не потребує аналога абетки. Такий перегляд

не 7

потребує наявності жодних навичок і не випрацьовує ніяких навичок [52]. На відміну від друкованої преси, яка переважно є платною та вимагає навичок читання, телебачення в Україні є безкоштовним і не вимагає сплати абонентської плати. Маршал Маклюен, який розділяє медіа на холодні та гарячі, відносить телебачення до типу холодних медіа, тобто таких, що характеризуються високим ступенем участі аудиторії, або добудовуванням нею відсутнього [45, с. 27-28]. Розвиток технологій, а також аудіовізуальна специфіка телебачення надає йому переваги над іншими медіа. На відміну від друкованої преси або радіо, телебачення показує та розповідає візуально. Саме тому, як відмічає Ерік Гормлі, картинка має велике значення на телебаченні, і її відсутність може змусити продюсерів каналу опустити порядок виходу новини у випуску або прибрати новину з ефіру взагалі [5, с. 11]. Поєднання зображення та звуку дозволяє телебаченню бути більш емоційним на відміну від преси. Г.В. Кузнєцов [42] наводить наступну специфіку телебачення: воно здатне охопити найширші верстви населення, навіть ті, які залишаються за межами впливу інших засобів масової комунікації. Ця здатність телебачення пояснюється особливостями його фізичної природи, що визначають специфіку телебачення як засобу створення та передачі повідомлення: Перше — здатність електромагнітних коливань, які несуть телевізійний сигнал, що приймається телевізором, проникати в будь-яку точку простору. Друге — здатність передавати повідомлення у формі рухомих зображень, супроводжуваних звуком. Третє — здатність повідомити в звукозоровій формі про дію, подію «в неповторний момент самого здійснення її». Одночасність дії, події і відображення її на екрані — унікальна якість телебачення. Воно виявляється тільки в процесі прямої передачі, коли зображення йде в ефір безпосередньо з телевізійних камер без попередньої фіксації.

Здатність телебачення показувати новини в прямому ефірі, тобто швидше та оперативніше за радіо та пресу, робить його одним з головних джерел інформації. Через це однією з головних функцій телебачення — є функція інформаційна, про що свідчать також результати опитування, поданого вище. З 10 провідних телеканалів України за даними GFK Ukraine Media [4] (Інтер, ТРК Україна, 1+1, СТБ, ICTV, Новий канал, НТН, Перший Національний, ТЕТ, К1), лише K1 та ТЕТ не мають новинного мовлення. На інших каналах, наведених вище, випуски новин виходять декілька разів на день, формуючи сітку інформаційного мовлення. Час виходу новин завжди є фіксованим і його зміна через певні накладки в ефірі, на відміну від випадку з телепередачами або іншою телевізійною продукцією, буде вважатися як щось екстраординарне. Саме тому при підготовці інформаційних випусків для телебачення у журналістів є набагато менше часу, і вони поставлені в більш жорсткі рамки. Втім,

телебачення

хоча

має

великі

переваги

над

своїми

попередниками, але як ці переваги використовуються, залежить від служб новин конкретних каналів. Специфікою висвітлення новин на телебаченні є необхідність наявності спеціальної інфраструктури і великої кількості спеціального дорогого обладнання, причому це обладнання постійно модернізується: це ньюс-руми, комп’ютери для обробки відео, обладнання для проведення зйомок, режисерські пульти, пересувні телевізійні станції і навіть вертольоти. Польська група TVN, в склад якої входить також провідний польський телеканал новин TVN24, має в своєму розпорядженні ньюскоптер, оснащений 4 відеокамерами, що забезпечують HD-якість запису відео. [20] Відсутність, наприклад, пересувної телевізійної станції може призвести до того, що канал не буде мати можливості показувати важливі події, що трапляються в даний час, в прямому ефірі з місця дії. Розвиток технологій зв’язку дозволяє використовувати супутниковий відео зв’язок з тих місць, в яких просто неможливе розгортання ПТС. Таким методом передачі 9

інформації

часто

користуються

наприклад, CNN або BBC News.

провідні

новинні

телеканали

світу,

Звісно, відео зв’язок не забезпечує

широкоформатного та якісного зображення, але надає можливість прямої передачі не тільки аудіо, але й відео інформації. Альтернативне «телефонне» включення кореспондента-очевидця нівелює всі переваги телебачення і фактично переводить його у формат радіо. Прямі включення дозволяються показувати в прямому ефірі події: від Олімпіад, до наслідків землетрусу, або навіть наступ цунамі, як це трапилось в березні 2011 року в Японії, розповсюджуючи трансляцію по всьому світу. Для національних каналів велику роль має також наявність власних кореспондентських пунктів та представництв в регіонах та за межами країни. Мати велику власну кореспондентську мережу досить недешево, саме тому велику роль відіграє також співпраця з інформаційними агентствами і місцевими телекомпаніями. Вона забезпечує можливість оперативного отримання відео з місця події, або навіть підключення стороннього кореспонденту до прямого висвітлення події. Браян Монехен називає телевізійні новини соціальною конструкцією, готовим продуктом, що є результатом діяльності, роботи і серії рішень людей: редакторів, ведучих та репортерів. [12, с. 5] Новини потрапляють на телевізійний екран не тільки тому що, вони дійсно важливі, але й тому, що хтось визначив їхню новинну цінність і трансформував в форму, яка відповідає потребам медіа та аудиторії. Новини будуються на основі збиранні базових компонентів, які можна назвати «будівними блоками». Саме ці блоки включають в себе фактичну інформацію, фотографії та відео матеріали, офіційну інформацію, свідоцтва очевидців та думки експертів. [12, с. 21-22] Яким чином ці компоненти збираються і як вони зібрані в підсумку і відрізняє одну новину від іншою. Г.В. Кузнєцов [42] наводить таку практику висвітлення новин на телебаченні: у випусках новин прийнято повідомляти про найбільш суттєві факти зі сфери політики, а також про події, які різко відхиляються від 10

звичайного, нормального плину життя. І лише потім в ефір потрапляють новини з інших областей, таких як культура, наука, спорт. Також досить часто в ефір потрапляють події, в яких триває змагання людини та природи: створення

нового

космічного

корабля

для

здійснення

нетривалих

комерційний польотів в верхні шари атмосфери з пасажирами на борту, сходження на гори, глибинні занурення тощо. Телевізійні інформаційні жанри, що використовуються на телебаченні, за суттю не відрізняються від жанрів, що використовує друкована преса або радіо, втім мають свої особливості через технічні відмінності. Інтерв’ю, наприклад, може відбуватися як частина прямого включення з місця події, так само репортаж може бути прямим, в режимі «наживо». Роль замітки на телебачення

виконують

стислі

повідомлення,

що

доповнюються

інформаційною графікою або релевантним відео. Кореспонденція може бути представлена у вигляді сюжету або повідомлення, що оголошується ведучим, з доповненням відео з місця події і коментарями (синхронами) відповідних осіб. Анонсі на телебаченні виконують функції лідів в газетах, спеціальні титри або інформаційна графіка, що з’являються протягом репортажу, насичують його додатковою інформацією, виконуючи схожу з виносами та вставками функцію у друкованих виданнях. Втім, якщо під час читання інформації в газеті людина може перегортати сторінки, обираючи лише цікаві теми, у випадку з телебаченням такий варіант неможливий: інформація з’являється в ефірі відповідно до порядку, який визначають редактори. Через більш важке сприйняття даних за допомогою звуку, повідомлення на телебаченні вимагають більш спрощеної подачі інформації з логічним викладенням фактів, тобто стиль мови в новинах відповідає розмовному, що забезпечує стислість і ясність викладу. Головна думка, імена та географічні назви можуть повторюватись на початку та в кінці повідомлення. При цьому переважають прості та короткі речення, в яких налічується 10-15 слів. Використання спеціальних термінів та 11

слів

іншомовного

походження,

що

відомі

малій

кількості

людей,

обмежується, втім вони також можуть потрапити в ефір, але зі спеціальним поясненням. Через

складність

сприйняття

на

слух,

використання

цифр

повідомленнях часто уникають, скорочують їх до мінімуму та заокруглюють. Якщо повідомлення містить синхрон, то цитати в підводці чи відводці не використовуються. [70, с. 31-36]. 1.1.2.

Висвітлення

катастроф

та

інших

трагічних

подій

на

телебаченні Функція телебачення як провідного засобу масової інформації полягає в

задоволенні

інформаційних

потреб

суспільства.

сучасному

інформаційному суспільстві життя без інформації неможливо, при цьому особливої уваги вимагає інформація, що стосується природних катаклізмів, техногенних аварій, катастроф тощо. Безумовно, одним з факторів більшої зацікавленості ЗМІ в негативних новинах можна виправдати гонкою за рейтингом. Через це протягом 2008-2009 років навіть відбувалась дискусія навколо

законодавчого

обмеження

кількості

негативних

новин

на

українському телебаченні [50]. Василь Костецький, голова Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі висловив думку, що «Українські ЗМІ потребують позитивних сюжетів». Як приклад він наводив ситуацію, коли школяр після перегляду програми по телебаченню, де повідомлялось про 9-річну дівчинку, яка зав'язала собі зашморг, вирішив зробити так само. Він був також школярем, і йому здалось, що його життя таке ж, як у тої дівчинки [46]. За думкою директора Інституту масової інформації Вікторії Сюмар, у медіа інформація часто підміняється «чорнухою». На її думку, те, що відбувається в телеефірі – це наслідок свідомої політики власників і менеджерів. Вікторію Сюмар підтримав журналіст Данило Яневський, який 12

є членом Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі. На його думку, сьогодні відбувається розпад суспільства: «Я виступаю за запровадження цензури. Зокрема мусить бути маркування програм, і ми мусимо говорити на весь голос, що порубані тіла в новинах – шкідливі для суспільства» [29]. Втім, як зазначає А. Князєв, для будь-якої системи — від технічного пристрою до біологічного організму і людського суспільства важлива інформація саме про відхилення від норми. Машина повідомляє про це включенням

відповідного

індикатора,

живий

організм

—

больовим

відчуттям. Прагнення відображати ненормативні явища в житті суспільства можна вважати таким «індикатором», «больовим відчуттям» соціуму. Цю інформативну функцію і виконують телевізійні випуски новин. Це загальносвітова практика, яка не допускає підміни інформації агітацією. Інша справа — знайти необхідну тональність для повідомлень про катастрофи і війни [39]. Одним

журналістському

головних

факторів

сленгу

отримав

висвітлення назву

фактор,

який

«людинокілометр»

на або

«трупокілометр» [51]. В них вимірюється важливість негативної інформації: чим більше загиблих і чим ближче трапилася трагедія, тим цінніше новина. Більш детальні критерії відбору трагічних подій для висвітлення можна навести за допомогою факторів, які використовував в 2009 році Ігор Куляс, тренер «Інтерньюз-Україна» [43], під час моніторингу професійної якості українських теленовин: — Наскільки тема (подія) є наближеною в часі до конкретного випуску новин. Людей цікавить те, що трапилось недавно. Відповідно вчорашня або ранкова новина, подана у вечірньому випуску, є потенційно менш цікавою. Новини за визначенням є розповіддю про сьогоднішній день, про даний момент часу, отже завжди найвиграшнішою буде новина про те, що відбувається в цю хвилину.

— Якою є географія події? Зрозуміло, що киян більше цікавить київська подія, а харків'ян — харківська. Втім, навіть харківські новини можуть через свій масштаб або прецедент стати загальнонаціональними. Так трапилось в 2005 році, коли історія відважної дівчинки Насті Овчар з маленького хутора Воронцовка в Харківській області, яка, ризикуючи життям, винесла з палаючого будинку дворічну сестричку, протягом багатьох місяців була однією з провідних тем в пресі та на телебаченні [48]. Свою роль тут також зіграло географічне розташування в Україні, зазвичай новини закордонні за географічною ознакою будуть значно менш важливими. — Яким є масштаб події. Ця ознака очевидно конкурує з попередньою, що навіть породило в редакціях цинічний термін «трупокілометри». Втім, географія може бути навіть дуже віддаленою, але великий масштаб зробить подію безумовно цікавою для української аудиторії. Як показує практика, зазвичай для прискіпливої уваги медіа потрібна менша кількість загиблих або постраждалих представників розвинених країн, ніж у випадку трагічних подій з мешканцями країн, що розвиваються. Але не останню роль тут також грає більш краще технічне забезпечення в розвинених країнах, що дозволяє передавати картинку в момент події або через невеликий проміжок часу після неї (наприклад, у випадку землетрусів). Залізнична катастрофа, що сталася 12 грудня 1917 року у Модані, Франція, коли загинуло 800 людей, [36] досі вважається найбільшою залізничною аварією у світі: потяг з французькими солдатами слідував з півночі Італії додому. Війна зробила дефіцитом багато речей, через це потяг віз лише один локомотив, хоча для того необхідно було більше, ніж один локомотив. Крім того, не всі вагони були оснащені гальмами. В результаті потягу не вистачило сили гальм на спуску в Альпах, машиніст втратив контроль у кінці схилу, поїзд переїхав через міст та зійшов з рейок; майже одразу виникла пожежа — оскільки вагони були виготовлені з дерева [11]. Але, як зазначає Лі Бен Кларк, катастрофа у Модані лише офіційно найгірший за кількістю жертв випадок, оскільки є інформація, що в результаті інциденту в Індії на початку 1980-х загинуло більше ніж 3000 14

людей, кількість жертв не змогли підрахувати точно. Як то часто буває з бідними людьми, інформація була проігнорована [2, с. 10]. — Чи є у обраній темі складові, що зачіпають емоції багатьох людей. Люди дивляться новини не лише для того, щоб довідатись, у якому світі вони живуть. Важливою мотивацією для більшості є потреба поспівчувати і поділитися новиною з кимось. Велика увага привертається новинам про випадки, в яких постраждали або загинули діти, оскільки вони зачіпають емоції та викликають зацікавленість у багатьох. Також це стосується і випадків з відомими політиками або іншими публічними людьми. Як приклад можна навести катастрофу фунікулера в Австрії, коли в результаті пожежі загинуло 159 людей. ЗМІ назвали трагедію такою, яку Альпи ще не бачили, [54] але за кількістю загиблих цей інцидент дуже далекий від трагедії у Модані. Лі Бен Кларк пояснює це тим, що більшість жертв були підлітками, інцидент трапився в тунелі — замкненому просторі, який швидко наповнився чорним димом, що робило будь які спроби врятуватися неможливими. Лише декілька людей змогли врятуватись, вони вибили скло в задній частині потягу та змогли вибратися на поверхню. Їхнє врятування зробило цю новину це більш гострою — якщо одні змогли врятуватись, то і інші могли б [2, с. 11]. Браян Монехен характеризує сучасне висвітлення трагічних подій як публічну драму [12, с. 3, 23] — певний стиль висвітлення, в якому драматична та емоціональна інформація з відповідними картинками перетворена на захоплюючу історію. Публічна драма створює таку реальність, в якій всі діючі особи поводять себе більше як учасники мильних опер, а не новин. Як приклад він наводить висвітлення терактів 11 вересня через декілька днів після події, коли життя виглядало як звичайне: люди вигулювали собак, ходили в кафе, робили звичайні справи. У то же час репортери вели прямі включення з «точки нуль» з нижнього Манхетену та представляли ситуацію як «місто в шоці». Він наголошує, що медіа трансформують свою роль і перетворюються на засіб розваги, а не лише 15

інформування аудиторії. Основна увага репортерів була сконцентрована на подіях поблизу Всесвітнього торгового центру, хоча були ще два інших захоплені літаки, що розбились. Причому шоу Today каналу NBC встановило рекордний рейтинг за 6 років, концентруючись саме на висвітленні подій з «точки нуль». При цьому 80% американців в перші дні використовували телебачення для отримання інформації через оперативність висвітлення, чого собі не могли забезпечити газети, що виходили раз на день. Лише через тиждень аудиторія почала повертатися до друкованої преси. Це довело правоту раніше проведених досліджень, згідно з якими телебачення є домінуючим джерелом новин в момент надзвичайних подій. [12, с. 12-13]. 1.1.3.

Висвітлення терористичних актів на телебаченні Термін «тероризм» був важким для визначення та викликав плутанину

ще з моменту потрапляння в словник. Вважається, що він виник в страшні дні Французької революції. І ще з того моменту це слово мале різне значення для різних людей, оскільки революція була результатом існування розділеного на класи суспільства, що спричинило бідність серед звичайних людей. Але після перемоги революції її лідер Максиміліан Ребесп’єр оголосив список імен людей, що хотіли повалити новий уряд. Так почалася «Влада Терору»: більше 40

тис. людей були публічно страчені з

використанням гільйотини. Метою було вселити страх в голови ворогів революції і запевнити звичайних людей в тому, що стара монархічна модель влади не повернеться. Під час визвольних рухів в колоніях термін «терористи» не був ярликом, скоріше був ознаком пошани. «Терористи» зазвичай мали підтримку серед місцевого населення, оскільки боролись проти колоніальних лордів. Пізніше термін набув негативного значення і з’явився новий вираз «борці за свободу» [6, с. 6-7].

Прийнятий в 2003 році закон України «Про боротьбу з тероризмом» дає наступне тлумачення тероризму: суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей [32]. Досі під питанням залишається те, як називати терористів. Коли Осама бін Ладен розглядається в країнах Заходу як божевільний вбивця та терорист номер один, в ісламському світі він герой. На вулицях багатьох ісламських країн можна побачити різні вироби з його зображенням. Таким чином, виникає проблема ідентифікації: якщо в одних країнах людина, що підірвала себе — терорист смертник, в

інших він мученик [6, с. 6-8]. Під час

висвітлення теракту з захопленням Театрального комплексу на Дубровці в Москві в 2002 році зарубіжні та російські телеканали продемонстрували різне розуміння поняття так званої «політичної коректності». Якщо російські канали називали злочинців, які захопили заручників у Театральному центрі, чітко і ясно «терористами», то провідні західні ЗМІ довгий час не використовували це слово, і навіть по CNN загарбників глядачів довгий час іменували російським словом «boyeviki», пояснюючи його значення як «ті, хто захопив заручників» [24]. Як

зазначає

Сергій

Квіт,

тероризм

належить

до

найбільш

контраверсійних специфічних представлень. Він наводить слова T. Копела: «Мас-медіа – особливо телебачення й терористи, вступаючи у стосунки спеціальної залежності, потребують одні одних, між ними виникають відносини симбіозу. Без телебачення терорист уподібнився б філософу, закинутому в лісові нетрі, до голосу якого ніхто не дослухається й докази якого ніким не почуті. Але й телебачення без показу актів терору втратило б значною мірою інтерес аудиторії» [14, с. 137-139]. Подібну думку розділяє Едвард Лінден, який говорить, що через можливість миттєвої реакції медіа 17

та можливості мас-медіа показувати діяння терористів за допомогою відео та звуку глобальній аудиторії, зараз весь світ є майданчиком для сьогоднішніх терористів. Це дозволяє їм проводити «символічні акції» та отримувати увагу всього світу. У той же час обмежений доступ до висвітлення і як результат — відсутність драматичного ефекту, може вилитися в те, що буде розглядатися як потерпілий фіаско терористичний акт [9, с. 220]. Саме через це події 11 вересня 2011, що відбулися в США, можна розглядати як найвдаліший медіа-проект. Завдяки телебаченню весь світ зміг побачити, що тероризм загрожує кожному. Протягом 82 хвилин 11 вересня 2001 року, яке починалося як день з чудовою погодою на західному узбережжі

Америки,

США

зазнали

серію

синхронізованих

атак

використанням 4 пасажирських літаків. Загинуло близько 3 тисяч осіб [21]. Всього лише через кілька хвилин локальні та мережеві телестанції повідомили про вибух в одному з хмарочосів Всесвітнього торгового центру, пізніше інформація була уточнена та було повідомлено, що в будівлю врізався літак. Згодом почала поступати перша відео трансляція з місця подій, ведучі та журналісти намагалися підібрати слова, для того, щоб описати те, що трапилось, до трансляції почали приєднуватися все більше телеканалів по всьому світу, ефір більшості провідних каналів Росії та України перейшов на режим марафону з постійним повідомленням інформації. Зіткнення ще одного пасажирського літака було показано в прямому ефірі. Як зазначає Бріджит Некос, індустрія кіно намагаючись побити касові рейтинги, що збирають фільми, масово виробляла фільми катастрофи та фільми

жахів,

акцентуючи

на

зображенні

масштабних

руйнувань.

Американці звикли бачити це все в кіно, і те, що вони бачили на власті очі, стало для них неочікуваним. Жах з захопленням літаків був реальністю в житті, але неможливим в реальності. Велика кількість очевидців подій 11 вересня порівнює те, що вони побачили, з кіно [14, с. 34].

Через зазначену вище залежність ЗМІ та терористів один від одного історія знає не один випадок запровадження обмежень на висвітлення масмедіа терористичних актів. Наприклад, в жовтні 1988 року в Великій Британії була введена заборона на висвітлення діяльності таких організацій, як ІРА, ІНЛА, Шин Фейн та Асоціація оборони Ольстера. Трапилось це після випадку загибелі двох британських військових під час поховання вояків ІРА, яке висвітлювалось в новинах на телебаченні. Маргарет Тетчер, прем’єрміністр країни на той момент, обґрунтувала введення обмежень для медіа з метою перекрити терористам кисень публічності. Втім, в 1994 році це обмеження було скасоване. [38, с. 13-14]. Стаття 17 закону України «Про боротьбу з тероризмом» містіть наступні положення щодо інформування громадськості про терористичний акт: Забороняється поширення через засоби масової інформації або в інший спосіб інформації, яка: — розкриває спеціальні технічні прийоми і тактику проведення антитерористичної операції; — може утруднити проведення антитерористичної операції і (або) створити загрозу життю та здоров'ю заручників та інших людей, які знаходяться в районі проведення зазначеної операції або за його межами; — має на меті пропаганду або виправдання тероризму, містить висловлювання осіб, які чинять опір чи закликають до опору проведення антитерористичної операції; — містить дані про предмети та речовини, які безпосередньо можуть бути використані для вчинення актів технологічного тероризму; — розкриває дані про персональний склад

співробітників

спеціальних підрозділів та членів оперативного штабу, які беруть участь у проведенні антитерористичної операції, а також про осіб, 19

які сприяють проведенню зазначеної операції (без їх згоди) [32]. Роман Головешко, юрист Інституту масової інформації, зазначає, що до терористичної діяльності віднесено зокрема «пропаганду і поширення ідеології тероризму» без визначення терміну «пропаганда». Оскільки журналістська робота передбачає докладний аналіз причин і умов виникнення тероризму, обставин конкретних терактів, особистих мотивів терористів з висвітленням ходу й результатів цього аналізу через засоби масової інформації, поширення готового журналістського матеріалу може бути розцінене спецслужбами як поширення ідеології тероризму, хоча діяльність журналіста не має на меті спонукати когось до тероризму [28]. З метою не допустити пропаганду тероризму Міністерство у справах ЗМІ Росії в 2002 році під час подій на Дубровці оголосило про те, що проти всіх ЗМІ, які стануть «надавати можливість висловлюватися терористам», будуть застосовані найжорсткіші заходи. Ця заява з'явилася після виходу у прямий ефір терориста на «Ехо Москви». Міністерство у справах ЗМІ звернулося в Мінзв'язку з проханням припинити доступ до сайту радіостанції. Сайт не працював недовго. Після того, як інтерв'ю з терористом зняли, доступ до сайту радіокомпанії був відновлений. Одночасно з цим Міністерство у справах ЗМІ також відкликало ліцензію телеканалу Московія, який показав запис катарського телеканалу «Аль-Джазіра» зі зверненням терористів, які захопили заручників в Будинку культури на Дубровці. [47]. Телеведуча і головний редактор інформаційного мовлення російського каналу НТВ в 2002 році Тетяна Міткова, говорячи про висвітлення захоплення Театрального центру, зазначила: «Новини треба дізнаватися у прямому ефірі. Ми дали можливість глядачам стежити за тим, що відбувається в цій зовсім безпрецедентній ситуації. Піти з ефіру — позбавити наших глядачів інформації. Тобто порушити свої зобов'язання. З іншого боку у глядача завжди є право вибору: включити телевізор і вимкнути його, піти на інший канал» [62].

У то й же час повна свобода дій медіа може призвести до негативних наслідків для заручників, тим паче що терористи з великою долею вірогідності можуть мати доступ до трансляції. Олександр Герасимов, заступник гендиректора каналу Ren-Tv у той час, підкреслює, що «в силу специфіки ситуації були речі, які в принципі не можна було давати в ефір. Були помилки колег. Стояв у прямому ефірі кореспондент і показував пальчиком: «А ось спецназ, хлопці озброєні, заходять зліва і справа. Скоріше за все, вони щось задумали»... Так ці, які в камуфляжі і в масках, вони ж теж дивилися всі і слухали. Хтось із колег показував, як відкриваються люки, — мабуть, це вхід в каналізацію, через який можна було потрапити туди. Вважаю, що це теж було прийнято до відома. Спецслужби, думаю, сильно нервували, і якщо вже вони державні структури і це заважає їм працювати, то ми професійно не маємо права перешкоджати або заважати нашим людям займатися їхньою роботою» [27]. Безпосередньо після захоплення заручників вистави «Норд Ост» в Москві в 2002 році Першого

каналу

Олександром

у прямому включенні з місця подій кореспондент

спілкувався

Цекало.

Цекало

продюсером

розповів,

що

мюзиклу тільки

що

«Норд-Ост» намалював

співробітникам спецслужб докладний план приміщень Будинку культури і припустив, що незабаром почнеться штурм будівлі. Намагаючись врятувати становище, ведуча у студії почала пояснювати, що інформація про штурм — це лише припущення. Після цього Цекало на телеекрані більше не з'являвся [53]. Через поінформованість терористів про можливий штурм операцію довелося скасувати. Після розв’язки історії та штурму з використанням спеціального газу гендиректор Першого каналу Костянтин Ернст в інтерв'ю газеті «Коммерсант» зізнався, що після трансляції заяви Цекало керівництво каналу прийняло рішення ввести «дуже жорстку самоцензуру, керуючись тим, що ніяка інформація, що повідомляється каналом, не повинна зашкодити заручникам».

Пересування спецназу у напрямку до будівлі БК і початок штурму о 5.40 ранку 26 жовтня почало транслювати в прямому ефірі НТВ. Через кілька хвилин на вимогу оперативного штабу, який побоювався, що трансляція може завдати шкоди всієї операції, показ був перерваний. Наступний спеціальний випуск НТВ вийшов в 7.22, коли інформацію про операцію зі звільнення заручників почали передавати всі канали [63]. Журналісти радіо «Ехо Москви» змогли зранку зв’язатись з заручниками та дізнатися від них, що в зал пущений газ. Репортери почули автоматні черги і крики терористів, через пару хвилин зв'язок перервався. Стало абсолютно очевидним, що почався штурм. Головний редактор Олексій Бенедіктов розпорядився не давати запис дзвінка та повідомлення в ефір і особисто виїхав на радіо. Лише після завершення операції в ефірі радіо пролунали подробиці, в тому числі інформація про застосовування газу під час штурму [49]. Таким чином, у питаннях висвітлення терористичних актів існує дилема, яка полягає з одного боку в праві людей на доступі до інформації, а з іншого боку в необхідності не поширювати заклики чи ідеї терористів. Втім, через недокладне трактування положень законодавства у влади може виникнути своє бачення відносно висвітлення тим чи іншим медіа терористичних актів. Крім того, завдяки телебаченню чи радіо терористи можуть бути поінформовані в прямому ефірі щодо потенційної можливості штурму, що накладає певні обмеження на діяльність ЗМІ у питаннях висвітлення терористичних актів такого плану, як захоплення заручників.

1.2. Журналістська етика під час висвітлення трагічних подій 1.2.1.

Кодекси журналістської етики Під час висвітлення трагічних подій, в яких постраждали або загинули

люди, перед журналістами постає багато етичних дилем. В їх вирішенні їм мають допомогти існуючі кодекси професійної етики журналістів. Перші 22

кодекси, які регулюють поведінку журналістів, з’явились в США на початку XX сторіччя. В Європі кодекси подали з’являтися пізніше – в 20-ті – 30-ті роки минулого сторіччя. Першою країною на континенті, де почали розробляти кодекс поведінки, стала Швеція. В перші роки кодекси поведінки були порівняно невеликими, включали в себе кілька параграфів, в яких містилися деякі основні принципи поведінки. З розвитком радіо та телебачення після Другої світової війни вони почали розглядатися більш серйозно. Були створені окремі правила поведінки для друкованих ЗМІ та мовників в багатьох країнах. Кодекси можна знайти не тільки в країнах Західної Європи чи Південної Америки, але й в таких країнах як Єгипет, Ямайка, Малі або Венесуела. Втім, основні моральні принципи відносно збору та використання інформації залишаються спільними для всіх ЗМІ: зазвичай вони вміщують інформацію відносно взаємодії з джерелами, питань видачі в ефір інформації та гарантування її якості [3, с. 246-250]. Аналіз кодексів таких організацій як Reuters [17], BBC [55], NUJ [15], ASNE [1], IFJ [8], показує, що деякі основні положення є однаковими для кодексів по всьому світу: - Свобода висловлювань - Справедливість - Представлення різних точок зору - Захист приватного життя - Точність - Чесність - Заборона плагіату - Отримання інформації чесним шляхом - Розрізняння факту та думки - Захист джерел інформації - Уникання дискримінації через приналежність людини до певної групи - Уникання конфлікту інтересів 23

Таким чином, кодекси часто є невеликими за своїм змістом та передбачають базові принципи поведінки журналіста в універсальній ситуації. Поведінку в окремих ситуаціях описують лише більш детальні кодекси, які налічують не один десяток сторінок. Як приклад такого кодексу можна навести Редакційні настанови Бі-Бі-Сі, які вміщують 200 сторінок та навіть окремий підрозділ, що описує дії журналістів у випадку висвітлення надзвичайних подій чи терористичних актів. Наприклад, у випадку висвітлення захоплення заручників, компанія впроваджує затримку сигналу. Транслюючи «наживо» матеріали чутливих новин, наприклад, про облогу школи чи захоплення літака, журналісти мають дослухатися до порад поліції та інших повноважних органів стосовно всього, що в разі трансляції здатне ускладнити ситуацію: На початкових етапах висвітлення національних і міжнародних надзвичайних ситуацій, в тому числі – повідомлень про катастрофи та великі аварії, особливо важливо визначити джерело інформації. Перші оцінки кількості жертв часто виявляються неточними. Якщо різні джерела дають різні оцінки, слід або повідомити про їхній діапазон, або звернутися до джерела, яке має найбільший авторитет, і відповідним чином посилатися на джерело оцінки. Коли вбито, поранено людей чи є зниклі безвісти, важливо, щоб, наскільки це практично можливо, їхні найближчі родичі не довідалися про цю новину від будь-якої з наших служб. Ми визнаємо, що якщо в наших повідомленнях не названі імена, то така новина може викликати непотрібне занепокоєння людей, чиї близькі родичі могли б виявитися втягненими в події. Проте ми вважаємо, що це не так погано, як страждання, завдані першим повідомленням імен на радіо, телебаченні чи в Інтернеті. Нам слід якнайшвидше звузити сферу занепокоєння, не називаючи при цьому імен окремих жертв, наприклад, долучивши в разі авіакатастрофи такі подробиці, як назва авіакомпанії, номер рейсу, пункти відправлення і призначення, щоб не стривожити ще більше людей. 24

У разі надзвичайної ситуації у Великобританії ми прагнемо подавати істотну інформацію заради суспільної безпеки усіма нашими службами. Ми співпрацюємо з експертами з надзвичайних ситуацій для визначення категорій масштабних інцидентів, що потребують особливого реагування. Проте ми повинні робити необхідні реакційні судження для забезпечення точності і незалежності [55]. Схожі настанови для висвітлення трагічних подій має редакційний кодекс CBA, який був розроблений на основі кодексів мовних компаній в країнах Британської спільноти: Акцент повинен бути зроблений на швидку і точну передачу основної фактичної інформації, такої як час, місце розташування, місце від'їзду, місце призначення, маршрут, номер рейсу (у разі авіакатастрофи, наприклад). Роблячи таким чином, Ви можете уникнути непотрібних проблем. Всі програми регіону, в якому сталось лихо, повинні приділяти особливу увагу попередженням, оголошенням про заходи з надання допомоги, а також заявам лідерів, які могли б сприяти поліпшенню морального стану постраждалих людей. У разі виникнення серйозних ситуацій, їх передача повинна здійснюватися протягом дня і не обмежуватися певним часом мовлення. При підготовці новин та конкретних програм необхідно дотримуватись деяких основних принципів: - До мертвих необхідно проявляти шанобливе ставлення і не показувати їх, якщо для цього немає якихось особливих причин. - Крупні плани осіб та серйозних травм мають бути показані в мінімальному обсязі. - Люди не повинні дізнаватися по радіо або телевізійним повідомленнями про загибель своїх родичів. Подбайте про те, щоб уточнити у найближчих родичів

дані

померлих.

Не

називайте

прізвища

людей,

поки

не

переконаєтеся, що найближчі родичі вже про це поінформовані. - Іноді можуть показуватися фотографії із зображенням жахливих фактів, так як вони менше впливають на психіку людини. 25

- Не тисніть на родичів з метою отримання інтерв'ю [56]. В Україні існує 2 кодекси професійної етики, створені професійними організаціями: НСЖУ [40] та Комісією з журналістської етики [30]. Вони є досить загальними та поверховими, як і багато інших подібних кодексів по всьому світу, та вміщуються на одному аркуші паперу. При цьому кодекс Комісії з журналістської етики є більш наближеним до наведених вище кодексів таких організацій як NUJ, ASNE, IFJ. Кодекс НСЖУ в свою чергу включає також такі пункти, як - Журналіст покликаний постійно працювати над підвищенням власного фахового рівня, плекати свою основну зброю. - Журналіст поважає і відстоює професійні права колег, дотримується норм і правил поведінки у редакційному колективі. Він повинен бути уособленням скромності, наполегливості і працелюбності. Обидва кодекси не передбачають покарання. Лише в пункті 11 кодексу НСЖУ зазначено: - Порушення журналістом положень цього Кодексу піддається громадському осудові, розглядається на зборах редакційних колективів, у первинних організаціях Національної спілки журналістів та радами професійної етики, що створюються при правліннях регіональних організацій НСЖУ. Українське законодавство вимагає від телевізійних та радіокомпаній наявності статуту, що містить вимоги до створення та поширення інформації. В пункті 4 статті 57 закону України про телебачення і радіомовлення говориться про те, що статут має відзначати: - основні вимоги до забезпечення точності, об'єктивності, неупередженості та збалансованості інформації, що розповсюджується телерадіоорганізацією; - вимоги до розповсюдження конфіденційної інформації; - вимоги до розповсюдження інформації про насильство; - вимоги до розповсюдження інформації про злочини; - вимоги до розповсюдження інформації про різні групи населення 26

(національні та сексуальні меншини, релігійні групи, хворих та інвалідів); - вимоги до захисту дітей від негативного впливу інформації, що розповсюджується телерадіоорганізацією; - вимоги до перевірки достовірності інформації, одержаної від третіх осіб [34]. В

статті

закону

від

журналістів

вимагається

перевіряти

достовірність одержаної ним інформації; керуватися статутом мовника. Оприлюднені кодекси каналів Перший Національний [59], 1+1 [57], 5 канал [58] містять вимоги, що наводилися раніше: - Забезпечення прав на свободу думки і слова - Точність - Заборона цензури - Принцип точності та об’єктивності подачі інформації - Перевірка інформації - Збалансована подача інформації - Відмова від плагіату - Збереження приватності - Відмова від дискримінації певних груп людей Таким чином, формально статут телерадіокомпанії фактично є аналогом етичного кодексу. У той же час існують різні точки зору щодо ефективності кодексів журналістської етики. Якщо одні вважають їх локомотивом професіоналізму та цілеспрямованим намаганням журналістів регулювати ЗМІ для того, щоб уникати зіткнень з законодавством, то інші підкреслюють те, що кодекси грають роль суто риторичних тверджень, що мають на меті замаскувати лицемірство. Крім того, кодекси за своєю сутністю стають засобами цензури, тобто обмежують свободу слова. При цьому одні критерії дій заохочуються, а інші навпаки — забороняються. [38, с. 19-21]. Г. Лазутіна наводить слова свого колеги, який вважає, що смішно говорити про етику стосовно самої кон'юнктурної професії: скільки редакцій 27

— стільки етик, одна іншої «краще». Він наводить приклад, що в деяких редакційних колективах є навіть така «норма»: «Якщо сенсації не сталося — створи її. Роздуй з простого факту. З іскри, між іншим, займається полум'я!» [44].

1.2.2.

Висвітлення трагічних подій в прямому ефірі та «відверте відео»

Розглядаючи висвітлення катастроф і стихійних лих на телебаченні, Ричард Кібл цитує Тамара Лібеса, який твердить, що нові умови «майже унеможливлюють

відповідальну

журналістику...

Рішення

перейти

на

висвітлення подій в прямому ефірі означає, що всі загальновизнані норми викидаються на смітник. Не залишається часу на матеріали з елементами розслідування, що потребують тривалого часу на інтерв’ювання джерел, перевірки достовірності, пошуку даних, редагування та ін.» [38, с. 11]. Особливо гостро питання збереження етики стоїть під час прямих трансляцій. Сучасні технології, які застосовує телебачення, дозволяють перетворити процес прямої трансляції на рутинну справу. Джерелі Хаміс наводить приклади, коли неетичне відео потрапляло в ефір під час прямих включень з місця події. Кадри, коли закривавлений поранений студент Колумбійської вищої школи зміг добратися до вікна, звідкіля його витягнули бійці групи спецназу, були показані в прямому ефірі [10, с. 66-67]. Відбулося це під час масового вбивства в школі 20 квітня 1999 року, коли два підлітка вбили 13 та ранили 23 людей. На початку телекомпанії використовували інформаційну графіку та телефоні інтерв’ю для висвітлення події, пізніше пересувні телевізійні станції забезпечили відео з місяця подій та інтерв’ю з тими студентами, які змогли бігти. Компанія KUSA почала використовувати свій вертоліт для того, щоб показати загальні плани школи з повітря, інша телекомпанія KCNC показала відео поранених студентів, які направлялися в лікарні, а також зробила 28

драматичні інтерв’ю зі студентами, яким вдалося врятуватись. Пізніше були показані спроби студентів врятуватись, і в процесі прямої трансляції в ефір потрапили кадри з пораненими жертвами події. Під час одного з моментів було показано, як закривавлена людина впала з другого поверху. Це все коментувалось у студії. Пізніше телевізійна картинка відобразила місце події: шоковані обличчя студентів та їхніх батьків, велику кількість парамедиків та бійців загону спецназу, хаотичні наслідки того, що сталось. Інший приклад стосувався висвітлення в прямому ефірі блокування чоловіком руху на автостраді в Лос-Анджелесі. Це був шанс показати використання високих технологій – камер, що транслюють картинку в прямому ефірі, та вертольотів для висвітлення новин. В підсумку чоловік підпалив свою вантажівку, витягнув рушницю та застрелив себе. Більшість станцій не відреагувала вчасно, щоб вирізати цю картинку, і майже всі глядачі мали змогу побачити самогубство. Більше того, деякі канали для висвітлення в прямому ефірі цього випадку навіть перервали дитячі програми.

Дервін

Джонсон,

професор

Вищої

школи

журналістики

Колумбійського університету, вважає, що показувати цей інцидент в прямому ефірі було помилкою з самого початку. Він це назвав класичним випадком,

коли

технології

перемагають

чіткий

редакційний

процес

прийняття рішень [10, с. 66]. В сучасному конкурентному медіа середовищі існує тиск, який чиниться на телевізійних журналістів: вони мають отримати новину першими. Це є елементом конкуренції між новинними студіями каналів, але як результат такий тиск призводить до того, що робота на результат може не залишити часу для повного осмислення події. Крім того, коли одна станція показує інцидент в прямому ефірі, інші находяться під тиском і змушені робити те саме [10, с. 69]. Спеціальні служби, що задіються під час ліквідації наслідків катастроф, аварій тощо мають певні можливості щодо обмеження висвітлення. Наприклад, мас-медіа можуть бути допущені на місце події лише в автобусах, що дозволить подивитися наслідки, але не дозволить зняти 29

тіла загиблих крупним планом. З іншого боку, в деяких катастрофах, коли рештки розкидані на великій відстані, як у випадку авіакатастроф, встановити заборонений периметр є дуже складною справою. Крім того, технічний прогрес дозволяє за допомогою нового обладнання та оптики якісно знімати з великої відстані. З іншого боку обмеження доступу ЗМІ може призвести до того, що вони, намагаючись висвітлити катастрофу, будуть шукати родичів, друзів постраждалих або загиблих, що спричинить іншого типу проблеми [18, с. 58]. В українських реаліях законодавство та етичні кодекси каналів не передбачають окремих положень щодо показу відвертого відео для висвітлення трагічних подій. Закон про захист суспільної моралі регулює показ порнографії, сексуального відео та вульгарно-натуралістичного відео [33]. Таким чином, показ людей в стані емоційного збудження після трагедії, кривавих калюж, поранених, фрагментів тіл тощо встановлюється окремо кожним каналом. Олександр Пилипець, редактор новин на телеканалі Інтер, [додаток 2] наводить приклад Скнилівської катастрофи, коли з одного боку необхідно було показати трагічність ситуації, а з іншого — не можна було показувати кров чи рештки людських тіл: «Не можна це робити, не тому, що це робити заборонено, а тому що всі ми люди, телевізор дивляться, в тому числі, діти, підлітки, і люди психічно неврівноважені, в депресії». 1.2.3. Інтерв’ювання очевидців, постраждалих та родичів постраждалих Одна з головних деталей висвітлення катастроф ЗМІ, що дуже часто підпадає під критику — це те, як медіа поводяться з жертвами та родичами жертв трагічних подій. Після втрати зв’язку з рейсом Пан Ам

103 над

Локкербі, який мав летіти в Нью-Йорк, журналісти очікували на інформацію в терміналі міжнародного аеропорту Кеннеді. Побачивши скупчення, одна жінка спитала — що трапилось? Коли їй сказали, що літак розбився, вона 30

перепитала номер рейсу та, почувши 103, впала на підлогу та почала кричати. Коли її чоловік спробував її заспокоїти, фотографи та телевізійні репортери почали записувати це. Згодом жінка побачила себе на першій шпальті однієї з газет, коли поверталась з аеропорту в таксі. «Я відчула, що медіа знайшли необхідний момент. Відчувала, що мене використали, і не було жодної людини, яка могла би мене захистити», — ділилась вона згодом своїми враженнями. З іншого боку, отримати інформацію від постраждалих, навіть якщо вони зазнали тяжких травм, дуже важливо через те, що вони можуть повідомити факти, які не будуть ніколи відображені в жодному офіційному звіті [19, с. 79-80]. Джон Скелентон в своїй статті наводить такі поради відносно інтерв’ювання постраждалих або родичів: не потрібно відмовлятися від інтерв’ю, але отримувати його необхідно обережно, у випадку правильних дій буде отримано позитивний результат. Рада зі стандартів мовлення Великобританії опитала 210 жертв трагічних подій, 54 з яких спілкувались з репортерами, відносно їх сприйняття висвітлення таких новин в медіа. Результати показали, що дві третини не висловлювали зауважень, а та третина, що мала зауваження, висловлювала їх до друкованої преси, переважно бульварного формату, а не теле- та радіокомпаній. Необхідність отримати інтерв’ю з членами родин або знайомими постраждалих вступає в конфлікт з правом останніх на приватність. Вирішенням цієї проблеми може стати прохання дозволу на зйомку, при цьому репортеру необхідно одразу зазначите те, яку інформацію він хоче отримати. Такий підхід надає відчуття впевненості особам, в яких беруть інтерв’ю, та зменшує занепокоєння. Якщо постраждалий або родич починає плакати, зупиняти запис під час інтерв’ю не потрібно одразу, оскільки це може бути розцінене як небажання вислухати історію до кінця та нанесе ще більше шкоди постраждалому в психологічному плані. Саме бажання розповісти про своїх рідних та публічно показати свою скорботу може бути одним з факторів, який призведе до отримання згоди на 31

інтерв’ю. Таким чином те, що медіа завжди сприймаються лише як негідників, що турбують жертв та родичів жертв, не зовсім відповідає дійсності. У деяких випадках родичі постраждалих не тільки страждають від медіа, але й навпаки самі висловлюють бажання стати об’єктом інтерв’ю та використовують ЗМІ, оскільки хочуть поділитися інформацією, наприклад, відносно судових позовів або інших діях. Так, після теракту під Локкербі, колі вибух зруйнував пасажирський літак та спричинив жертви не тільки в повітрі, але й на землі, були сформовані дві ініціативні групи родичів. Метою однієї з них було розповсюдження серед громадськості інформації відносно безпеки авіації. Тобто у деяких моментах у родичів виникає прагнення поговорити з кимось, у репортерів — почути щось. Відповідно такого роду взаємодія призводить до задоволення потреб обох сторін [18, с. 57].

1.3. 1.3.1.

Джерела інформації телевізійних новин Традиційні джерела інформації В сучасному світі журналіст не ходить просто по вулиці в надії

побачити щось цікаве, так само як і не сподівається на те, що дізнається щось тільки від громадськості. Те, які джерела інформації може використовувати телевізійна компанія, залежить від фінансових ресурсів, які має в своєму розпорядженні компанія, а також технічного забезпечення. Відповідно небагаті компанії користуються вторинними матеріалами, які вже пройшли через

інші

компанії,

або

інформацією

міжнародних

агентств,

які

забезпечують телевізійні канали відеоінформацією. У той же час більш багаті станції можуть дозволити собі ексклюзив . При висвітленні трагічних подій, що сталися, телекомпанії можуть використовувати такі джерела інформації та відео інформації: — Стрингери, власні кореспондентські пункти або телекомпанії партнери. Люди на місцях як правило мають гарні стосунки з місцевими 32

службами та завжди опиняються на місці значної події одними з перших, що дозволяє їм оперативно отримати відео та інформацію; — Відео архіви. Як правило компанії мають гарно структуровані архіви з інформацією, що була записана раніше. Відповідно у випадку необхідності канали можуть використовувати ці матеріали. Вони можуть знадобитись, наприклад, у випадку згадки аналогічної події, що мала місце в минулому, або показу передісторії [16, с. 18, 19, 24]; — Спеціальні служби та правоохоронні органи. Часто на місце події найпершими приїжджають відповідні служби: швидка, міліція, МНС, які оснащені обладнанням для проведення відео зйомки. Тому телекомпанії можуть попросити відео, зняте цими службами, для того, щоб використати в ефірі під час висвітлення новин; — Постраждалі, родичі та знайомі постраждалих або загиблих, очевидці. Вони можуть розповісти те, що бачили на власні очі, повідомити інформацію, що непрямо покаже трагічність ситуації, або якісь факти з життя постраждалої або загиблої людини, що можуть бути цікавими глядачу. Як приклад можна навести інформацію колег та родичів драматурга Анни Яблонської, яка загинула в теракті в Домодєдово 24 січня 2011 року. В той день вона прилетіла в Москву, щоб отримати премію [додаток 2]; — У висвітленні міжнародних подій телекомпанії можуть передплатити послуги міжнародних інформаційних агентств, які надають повний спектр інформації, фотографій та візуальних матеріалів. Найбільшими агенціями в світі є британська Reuters, американська Associated Press та французька France Press; — Експерти можуть надати свої висновки відносно події, що сталась, або відкрити її з нового боку. Оскільки журналісти часто висвітлюють різні події, вони не є експертами в певній тематиці. Відповідно експертні коментарі можуть містити інформацію, яка буде цікавою глядачу та

буде відкривати певні аспекти події, про які не повідомили інші джерела інформації; 1.3.2.

Новітні медіа В минулому, коли траплялись трагічні події, про них ми дізнавалися

вже після факту їх здійснення. Нові технології і обладнання, яке включає в себе невеликі пересувні комп’ютери, камери, телефони та Інтернет змінили спосіб збору та розповсюдження інформації. Зараз ділитися інформацією може будь хто і для цього немає необхідності в купівлі дорогих друкарських станків, систем передачі сигналу через супутник або отриманні ліцензії на мовлення від уряду. Таким чином, велика маса людей стала активним учасником

створення та розповсюдження потоку інформації, який не

контролюється урядовими органами або журналістами. [7, с. 35-36]. Великі провідні світові канали BBC, CNN, інформаційні агентства Reuter, Associated Press, France Press мають велику кількість працюючих журналістів

та

редакторів,

дороге

обладнання,

мережу

власних

кореспондентських пунктів, що покриває велику кількість країн по всьому світу. Але навіть вони не в змозі висвітлювати 100% подій, що трапляються або вже сталися. На допомогу приходять очевидці, які стають громадськими репортерами. Зрозумів сили нових технологій в сучасному світі, коли репортером може стати будь хто, під час висвітленні трагічних подій BBC відкриває на своєму сайті форми для надсилання інформації, яка може допомогти каналу у висвітленні події: це можуть бути просто враження, фото або відео інформація. CNN має власний сервіс ireport.cnn.com, на який будь яка особа може завантажити відео події, що сталась. Під час висвітлення 24 січня 2011 року вибуху в залі прильоту міжнародних рейсів аеропорту Домодєдово провідні російські телеканали як одні з основних джерел інформації використовували нові медіа:

Twitter, в якому очевидці ділилися своєю 34

інформацією про події з перших хвилин, коли вона сталась, та відео-сервіс Youtube, на якому очевидці виклали відео місця вибуху через декілька хвилин після того, як він стався. Аналіз новітніх технологій показує, що вони надають телекомпаніям такі переваги: — Можливість отримати оперативні коментарі безпосереднє від осіб, що мають відношення до події — Отримати та використати відео, фото та іншу інформацію в ефірі, яка часто відображає моменти, які не вдалося відзняти репортерам — За таку інформацію не потрібно платити, відповідно телекомпанія може отримати інформацію, фото або відео без дотикових витрат Серед недоліків можна зазначити можливість отримання неправдивої інформації від псевдоочевидців та дуже часто низьку якість відео, яке, зазвичай, було зняте на мобільний телефон, що створює певні проблеми при телевізійній трансляції. Серед найбільш значущих нових медіа можна виділити такі категорії: — Блоги та мікроблоги, в яких користувачі діляться інформацією, а часто доповнюють відео та фото інформацією. Серед найбільш відомих можна навести Twitter, LiveJournal, Blogspot — Спеціалізовані відео сервіси, які дозволяють користувачу завантажити власне відео для перегляду іншими людьми. Це Youtube, rutube, video.bigmir.net — Соціальні

мережі,

які

дозволяють

ділитися

інформацією

та

мультимедіа. Найбільша світова соціальна мережа Facebook, в СНД Vkontakte.

Розділ 2. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 2.1. Контент-аналіз Контент-аналіз — метод збору даних і аналізу змісту тексту. Слово контент має відношення до слів, малюнків, символів, понять та інших повідомлень, які можуть бути об'єктом комунікації. Слово текст означає щось написане, видиме або вимовлене, що виступає як простір комунікації. Цей простір може включати в себе книги, газетні чи журнальні статті, оголошення, офіційні документи, відеозаписи, фотографії тощо. Контент-аналіз використовується вже близько 100 років. Він буде корисним при дослідженні проблем трьох типів: По-перше, тих, що передбачають вивчення великих обсягів тексту з використанням вибірки і складним кодуванням; По-друге, придатний в тих випадках, коли проблема повинна бути досліджена «на відстані», наприклад, при вивченні історичних документів або радіо-ефірів; По-третє, за допомогою контент-аналізу можна виявити такі повідомлення, які складно побачити поверхневим поглядом [41, c. 483-484]. Основи контент-аналізу були розроблені американськими соціологами Г. Ласвелом та Б. Берельсоном. В якості методу соціальних наук контентаналіз почав широко використовуватися в США с 20-30-х рр. XX ст. З самого початку метод почали використовувати в таких сферах, як журналістика та літературознавство: підраховувалась та аналізувалась частота вживання певних слів, термінів, частин мови тощо. Найбільш широкого вжитку контент-аналіз отримав при вивченні різних сторін масової комунікації, а особливо ефективності пропаганди. Ласвел запропонував формулювання, відповідно до якого акт комунікації розглядається по мірі відповіді на питання «Хто говорить», «Що?», «Кому?», «Як?», «З яким результатом?». 36

Під час Другої світової війни контент-аналіз використовувався на Заході в цілях розвідки та пропаганди. Експерти радіо Бі-бі-сі обробляли повідомлення пропаганди Німеччини та передбачали розвиток подій як внутрішньої, так і зовнішньої політики на основі аналізу даних повідомлень. Ласвел провів контент-аналіз текстів газети «Справжній американець» та зміг довести, що газета є профашистською. Саме такий висновок дослідження став приводом для закриття видання. На території Радянського Союзу контент-аналіз отримав поширення з кінця 60-х років XX ст. Прикладом його застосування можна навести працю А.В. Баранова, який проаналізував матеріали газети «Ізвєстія» з метою виявлення долі апеляції до суб’єктивних інтересів. А.Н. Алєксєєв провів дослідження та аналіз масової періодичної преси, Б.А. Грушин вивчав рівень поінформованості населення в проблемах, що були виявлені шляхом аналізу повідомлень, які передавались через газети та інші засоби масової комунікації [60, с. 61]. Дослідники

розрізняють

якісний

кількісний

контент-аналіз.

Кількісний контент-аналіз з’ясовує частоту появи в масиві текстів певних характеристик (змінних) змісту. Якісний контент-аналіз дозволяє зробити висновки на підставі тільки присутності або відсутності в суспільнозначущому тексті певної характеристики змісту. Найважливішою категорією контент-аналізу є концептуальна змінна — поняття, яке стоїть в центрі статистичного дослідження. У конкретному тексті змінна представлена своїми значеннями — мовними представниками. Абсолютна частота змінної визначається як сукупність абсолютних частот її значення, звідси випливає, що для точності контент-аналізу важливо визначити весь список значень, інакше будуть пропущені деякі представники змінної [26, c. 73-74]. Британський медіапедагог Дж. Баукер звертає увагу на те, що контентаналіз — це кількісний метод вивчення, що призводить до оцінки формальних аспектів мистецтва або медіа. Наприклад, учні можуть зіставити 37

обсяг газети, відведеної для ілюстрацій, і обсяг, наданий для тексту. Також можна порахувати число рекламних матеріалів у порівнянні з кількістю сюжетів новин або охарактеризувати ставлення ЗМІ до певних соціальних груп. Аналіз змісту може здійснюватися за різними категоріями: тематикою повідомлень, за формами їх подачі, за жанровими характеристиками медійних творів, за складом і характеристиками персонажів, що фігурують в них,

частотою

звернень

до

певних

тем

сюжетів,

за

ступенем

систематичності та оперативності подання матеріалу, який відтворюється в медіатекстах [65, c. 196-197]. Л. Федорова вважає, що поява в якості об'єктів аналізу радіо і телебачення привнесло в теорію контент-аналізу необхідність вирішувати нові проблеми. Справа навіть не в тому, що тексти радіо-і телепередач важко аналізувати з ефіру. Врешті-решт можна або записати ці передачі, або обмежитися невеликим числом ознак, якщо кодувальник працює з ефірним матеріалом. Проблема тут в багатозначності відеоряду, який впливає на сукупну оцінку, яку виводить дослідник з тексту: проблема відеоряду привносить сюди додаткову багатозначність, варіабельність інтерпретації [66]. Техніка контент-аналізу передбачає виділення категорій аналізу — структурних і змістовних елементів тексту: теми, ідеологічної спрямованості, стилістики. Щоб виміряти ступінь присутності в досліджуваному масиві документів даної категорії необхідно виділити індикатори — ознаки наявності категорії або її інтенсивності. В якості таких індикаторів можуть бути ключові слова, зображення тощо. Кількісну форму результатам аналізу додає використання одиниць розрахунку, якими можуть бути, наприклад, частота появи ознаки в аналізованому масиві документів, число рядків або площа газетної публікації, тривалість телевізійної програми чи сюжету, що містять ознаку. Якщо проаналізувати необхідно великий масив документів, слід визначити таку одиницю аналізу, щоб можна було скористатися 38

процедурою вибіркового дослідження. Наприклад, встановивши в якості одиниці аналізу номер щоденної газети, можна проаналізувати не всю річну підшивку, а тільки її десяту частину. Що стосується аналізу телевізійного ефіру, аналізувати можна не 168 годин мовлення на тиждень, а вибірково 4-5. Основні

переваги

контент-аналізу

полягають

можливості

дослідження інформаційних потоків, які грають важливу роль в житті сучасного суспільства і відносно низьку ресурсомісткість. Головний недолік даного методу дослідження — непрямий характер інформації, що зумовлює предметні обмеження даного методу: аналізуються не самі соціальні процеси, а результати відображення соціальних процесів або інтелектуальні процеси, якимось чином пов'язані з соціальними процесами [61, c. 151-152]. Як зазначає І. Фомічєва, система категорій та ознак за своєю структурою нагадує анкету чи інтерв'ю з їх питаннями та варіантами відповіді. Польовий документ, за допомогою якого проводять контент-аналіз, зазвичай називають кодифікатором. Одиницею аналізу (або смисловою одиницею) можуть бути окрема публікація в цілому, фрагменти тексту, окремі слова / поняття. Категорії аналізу повинні відповідати особливостям таких одиниць. Наприклад, категорія «тема» може характеризувати публікацію в цілому, а категорія «знак оцінки» — і матеріал у цілому, і окремі слова, словосполучення з контексту, в якому згадується чиєсь прізвище. Одиниця рахунку — спосіб виміру тих чи інших ознак у тексті. Найбільш часто застосовуються частота появи в масиві тексту, обсяг, що займає текст (його фрагмент з певними ознаками) в рядках, в часі. Використання контент-аналізу передбачає забезпечення всіх якостей інформації, які складають її надійність і репрезентативність. Обґрунтованість ознак досягається побудовою системи показників, що відповідають завданням досліджень. У випадку потрібності отримати знання про те, чому приділяє увагу певний канал масової інформації, необхідно обґрунтувати і вибрати ознаки, які відповідають рішенню цього завдання. У 39

дослідження, швидше за все, доведеться включити низку ознак, що відповідають на питання типу «Про що пише газета?». Наприклад, включаються такі характеристики, як тема, проблема (аспект теми); рамки розгляду (особистість, мала група тощо). Стійкість вимірювання досягається за рахунок застосування однієї і тієї ж системи категорій і ознак змісту для кожного документа за єдиними ознаками, що дотримуються тими, хто кодує тексти. Правила віднесення шифрів-ознак до конкретних текстів чи їх фрагментів повинні бути доступні сторонньому спостерігачу, чітко представлені в інструментарії (кодифікатор та інструкції) дослідження [67, c. 214-216]. Об’єкти дослідження Для проведення контент-аналізу були обрані 2 телевізійних канали: Інтер та ТРК Україна, які за даними ТВ-панелі GfK Ukraine займають 1 та 3 місце в цільовій аудиторії «населення у віці старше 4 років» та мають частку ефіру 18,19% та 9,37% [4]. Інтер — загальнонаціональний телеканал. В українському ефірі він з'явився 20 жовтня 1996 року і з тих пір є незмінним лідером вітчизняного телебачення. Телеканал Інтер веде мовлення за допомогою наземних ефірних та кабельних мереж країни. Загальне покриття Інтера — 99,7%. Для виробництва новин була сформована окрема продакшн-студія Національні інформаційні системи (НІС). Щодня на Інтері виходять 8 випусків новин, серед яких о 20:00 — вечірній підсумковий випуск Подробиці, що представляє картину дня. У неділю о 20:00 Подробиці тижня у жанрі політичної аналітики підбивають інформаційні підсумки тижня [35]. Закрите акціонерне товариство «Телерадіокомпанія Україна» (ТРК Україна) — один з провідних національних телеканалів країни. У березні 1993 було створено ДКП ТРК «Україна». Тоді телеканал вперше з'явився на екранах глядачів Донецької області. В березні 2001 року була заснована ЗАТ 40

«Телерадіокомпанія Україна». В цей же час основним акціонером телеканалу «Україна» стала група СКМ із володінням 75% акцій. У 2002 році телеканал почав мовлення через супутник, а в 2004 мережа передавачів телеканалу виросла до 106, що дозволило охопити більше 85% території України. З 2010 року поряд зі спортивним каналом «Футбол» і регіональним каналом «Донбас» входить до складу ТОВ Медіа Група «Україна», акціонером якої є компанія «Систем Кепітал Менеджмент» (100%

акцій).

Телеканал

веде

інформаційне,

пізнавальне,

дитяче,

розважальне, художнє, спортивне мовлення через кабельні мережі, супутник та ефірні передавач, охоплюючи всі групи аудиторій. За підсумками 2010 року «Україна» збільшила частку аудиторії на 20% в порівнянні з 2009 роком. З долею 10,21% і рейтингом 1,57% канал посів друге місце серед загальнонаціональних телеканалів (за аудиторією 18+, 50 000+, дані GfK Ukraine) [64]. Часовий проміжок та вибірка Для вивчення того, як висвітлюються трагічні події на українських телеканалах Інтер та ТРК Україна був обраний період з вересня 2010 року по квітень 2011 року включно. Оскільки висвітлення подій в новинах не в останню чергу залежить від редакторів, та в результаті їх зміни можлива зміна практики висвітлення, для отримання результатів, що відповідатимуть сучасному стану речей, були обрані часові рамки телевізійного ефіру сезону 2010-2011 років, який почався в вересні 2010 року. Аналізувались вечірні випуски новин телеканалів Інтер та ТРК Україна, що виходили в прайм-тайм. Це пояснюється тим, що, по-перше, в цей час перед екранами телевізорів знаходиться, зазвичай, найбільша кількість глядачів за день, по-друге, в вечірніх випусках події висвітлюється більш докладно. Для аналізу були обрані події, в яких загинуло більше 3 людей та висвітлення яких в ефірі тривало більше 30 секунд. Обмеження на 30 секунд було встановлено через 41

те, що специфіка телевізійного ефіру дозволяє повідомити за цей час лише декілька речень, що, через обмеженість викладеної інформації, не дозволить зробити необхідні висновки відносно джерел, лексики що використовується, етичності висвітлення тощо. Одиниці аналізу Одиницями аналізу в даному дослідженні є аудіовізуальні частини вечірніх інформаційних випусків телеканалів Інтер та ТРК Україна, що стосувались висвітлення трагічних подій, в яких загинуло більше 3 людей. Оскільки метою даної роботи було дослідження того, як висвітлюють трагічні події обрані телеканали та чи дотримаються вони етичності при висвітленні,

важливими

висвітлення,

місце

були

докладність

випуску,

джерела

висвітлення, інформації,

географія

лексика,

що

використовувалась для характеристики трагічної події, тип події, джерела, відео, що використовувалось під час висвітлення. Відповідно до мети дослідження був складений кодувальний листок, який містив в собі такі категорії: 1. Дата події 2. Назва та географія події 3. Тривалість випуску 4. Наявність в анонсі 5. Місце у випуску 6. Хронометраж висвітлення 7. Наявність інфографіки 8. Джерела інформації 9. Ключові слова, що стосувались висвітлення 10. Відео та джерела відео, яке використовувалось

2.2. Інтерв’ю 42

Інтерв'ю — другий після анкетування різновид методу опитування, збір даних у формі усних відповідей на запитання, які поставлені дослідником респонденту при особистому спілкуванні. О. І. Іванов наводить наступну класифікацію інтерв’ю за характером та типом питань: — Стандартизоване (формалізоване), що базується на закритих питаннях — Глибинне (неформалізоване), що базується на відкритих питаннях — Наративне, яке не передбачає питань взагалі, а зводиться до вислуховування і запису розповіді людини на задану дослідником тему. Кожен

випадок

інтерв'ю

індивідуальний,

оскільки

інтерв'юер

пристосовується до особливостей розуміння респондентом обговорюваних тем і манери спілкуватися. Але інтерв'ю, навіть неформалізоване — це не просто бесіда на відповідні теми, а метод дослідження. Тому для отримання порівнянних даних необхідна уніфікація процедури інтерв'ю, яка досягається застосуванням стандартного інструментарію — бланка інтерв'ю, що фіксує набір і послідовність обговорюваних питань [61, c. 147-148]. С.А. Бєлановскій висвітлює підтипи інтерв’ю більш детально, спираючись на аналіз західної літератури: — Формалізоване інтерв'ю призначене для отримання однотипної інформації від кожного респондента, оскільки відповіді всіх респондентів повинні бути порівнянні і піддаватися класифікації. Це означає, що відмінності і схожість у відповідях повинні відображати реальні відмінності і схожість між респондентами, а не відмінності, викликані тим, як поставлені питання або тим, як ці питання були зрозумілі. Зазвичай формалізовані інтерв’ю використовуються з метою визначення громадської думки, з'ясування споживчих переваг, стереотипів поведінки, поширення психіатричних симптомів, а також для безлічі інших цілей, які включають отримання кількісної

інформації.

Формалізоване

інтерв'ю

може

застосовуватися

одноразово з багатьма респондентами або проводитися в декілька заходів з одними і тими ж респондентами для визначення стабільності або мінливості їх установок, цінностей, звичок, компонентів образу життя тощо. 43

— Неформалізовані інтерв'ю включають в себе широке коло видів опитування, які не відповідають вимозі порівнянності питань і відповідей. При використанні неформалізованого інтерв'ю не робляться спроби отримання одних і тих самих видів інформації від кожного респондента, і індивід не є в них обліковою статистичною одиницею. Зміст інтерв'ю може змінюватися від респондента до респондента: кожен респондент повідомляє ту інформацію або висловлює ті думки, які він може представити найкращим чином. У цих умовах використання заздалегідь підготовленого набору питань часто буває тільки перешкодою, тому в неформалізованих інтерв'ю опитувальники можуть взагалі не використовуватися. Неформалізоване інтерв'ю, на відміну від формалізованого, не вимагає в якості передумови для його проведення попереднього опрацювання всіх пунктів інформації, яка повинна бути отримана. У зв'язку з цим воно може бути використано на всіх стадіях дослідження. Цей метод сприяє досягненню інтуїтивного

розуміння

питання

чи

проблеми,

також

виявлення

непередбачених областей релевантності у дослідженні. Неформалізоване інтерв'ю може використовуватися також для пояснення несподіваних результатів кількісних досліджень, наприклад, розбіжності результатів голосування з передвиборними прогнозами, або для пояснення нових проблем, що виникли в ході дослідження. Крім формалізованих та неформалізованих типів інтерв’ю в західній літературі також розрізняють направлене та ненаправлене інтерв'ю. — Під час проведення направленого інтерв’ю інтерв’юер вирішує, які питання будуть задані, які теми висвітлені та якою поде послідовність цих тем. —У випадку з ненаправленим інтерв’ю більшість з наведених вище рішень приймає сам респондент. Таким чином, ненаправлені інтерв'ю завжди є неформалізовані, в той час як направлене може бути і формалізованим і неформалізованим [22].

В даному досліджені був обраний тип неформалізованого направленого інтерв’ю з напівструктурованим типом питань. Оскільки інформація, що потрапляє на телевізійний екран, проходить через певну фільтрацію відповідно до рамок, встановлених на каналах, а також факт її висвітлення залежить від наявності фінансового, технічного забезпечення на каналах, для з’ясування необхідної інформації були обрані редактори інформаційних служб телеканалів Інтер та ТРК Україна. Особа, що відповідала Олександр

Дата проведення інтерв’ю заступник 18 травня 2011 року

Пилипець,

директора

«Національні

Інформаційні

системи»

(виробляє

новини для телеканалу Інтер) Вадим

Мекертичев,

директора

заступник 19 травня 2011 року департаменту

інформаційно-аналітичного мовлення ТРК Україна Список питань, що були задані респондентам: — Згідно з якими критеріями служба новин визначає, чи буде інформація про трагічну подію, яка сталася в Україні або світі, подана в ефірі і в якому обсязі? — Наскільки географія катастроф впливає на їх висвітлення. Тобто чи може катастрофа чи інше трагічна подія, що сталася в Європі, бути більш висвітленою, ніж аналогічна подія, наприклад, в Південній Азії? — Чи є у компанії власні корпункти в країні і за її межами. Де? — Чи потрапляє подія в головний вечірній випуск новин, якщо вона була висвітлена в денних випусках новин?

— Чи існує етичний кодекс, згідно з яким служба новин займається висвітленням трагічних подій? — Яка політика служби інформації відносно показу «відвертого» відео? — І інтерв'ювання та демонстрації постраждалих, родичів жертв, очевидців? — Які джерела використовує служба новин для підготовки інформаційних повідомлень про трагічні події всередині країни і за її межами? — У яких випадках компанія надсилає власну знімальну групу на місце події, яка сталася в Україні або світі? — Як ви поступаєте у разі наявності суперечливої інформації (кількість постраждалих, збиток, версії причин події тощо)? — Чи існує на каналі практика використання інформації нових медіа?

Розділ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ 3.1. Результати контент-аналізу 3.1.1 Аналіз інформаційних повідомлень телеканалу Інтер Загальні тенденції висвітлення новин про трагічні випадки на каналі Інтер За встановлені хронологічні рамки з вересня 2010 по квітень 2011 року включно було проаналізовано більше 200 випусків новин, які виходили в вечірньому ефірі телеканалу Інтер. Необхідно зазначити, що в середньому випуск вечірніх новин за хронометражем займає зазвичай близько 30 хвилин та є на 5-10 хвилин довшим за випуск вечірніх новин на телеканалі ТРК Україна. Це потенційно дозволяє вміщувати в випуск більше інформації, в тому числі про трагічні події, що сталися. Втім, в вибірку матеріалів, які висвітлювали трагічні події, відповідно до зазначених критеріїв потрапило 14 матеріалів, на відміну від ТРК Україна, яка, незважаючи на меншу тривалість інформаційних випусків, висвітлила 18 подій.

Розподілення висвітлених трагічних випадків 50

40 %

20 10 0

Авіакатастрофи Природні Теракти ДТП

Інтер, діаграма 1

Найбільшу долю висвітлених трагічних подій на Інтері займають матеріали 47

про авіаційні катастрофи, 2 та 3 місце замають дорожньо-транспортні пригоди та терористичні акти (див. діаграму 1). Природні стихійні лиха, що спричинили загибель більше 3 людей, висвітлені були лише в 1 випадку. Аналіз анонсів підсумкових вечірніх новин на телеканалі Інтер показав, що половина новин про трагічні події, що потрапили в випуски, не були висвітлені. 36% синхронами

новин потрапили в анонси та були також доповнені

причетних

осіб,

усні

повідомлення

без

відео

не

використовувались взагалі (див. діаграму 2). Тобто у випадку потрапляння новини в анонс телекомпанія висвітлює в цій частині випуску її більш детально, даючи глядачу вже на початку певну порцію інформації. Наявність новини в анонсі, Інтер, діаграма 2

Так, з відео та синхроном; 36% Відсутня; 50%

Так, з відео; 14% Так, без відео; 0%

В той же час не зважаючи на відсутність половини новин в анонсі, половина

повідомлень

про

трагічні

події

займали

перше

місце

інформаційних випусках, ще 21% подій були висвітлені в першій частині програми, тобто приблизно дві третини всіх інформаційних повідомлень про трагічні події подаються в першій частині випусків. Приблизно третина повідомлень була поставлена в середину випусків, а в останню частину інформаційних випусків не потрапила жодна новина про трагічні події (див. діаграму 3). Така статистична інформація дає право стверджувати, що телекомпанія вважає події, в яких загинули люди, важливими, оскільки висвітлює їх на перших місцях у випусках новин.

Яке місце у випуску займають, Інтер, діаграма 3 остання частина; 0% середина; 29%

Перше місце; 50%

перша частина; 21%

Аналіз географії трагічних подій, що були висвітлені, показує певний пріоритет для новин, що сталися в межах України (36%) або країн СНД (29%). Такі новини займають приблизно дві третини від всього обсягу повідомлень про трагічні події, які потрапили в головні інформаційні випуски телеканалу Інтер. У той же час інформація про трагічні події в країнах «третього» світу була висвітлена більше, ніж події в розвинених країнах

Заходу

(див.

діаграму

4).

Географія висвітлення трагічних подій, Інтер, діаграма 4

інші; 21% Україна; 36%

Розвинені країни Заходу; 14%

СНД; 29%

Таким чином, телекомпанія обирає події, що будуть більш цікаві глядачам України через те, що вони стались в їхній країні або близьких до України країнах, з якими встановлені культурні, економічні та інші зв’язки. Дані, що характеризують докладність висвітлення трагічних подій, показують, що більшість таких новин була висвітлена за допомогою інформації, що начитана ведучим, та синхрону відповідної особи або осіб, що 49

так чи інакше причетні до події, що сталась (43%). Близько третини займають також події, що були висвітлені більш детально, тобто включали в себе начитку ведучого з послідуючим репортажем (29%). (див. діаграму 5) Докладність висвітлення, Інтер, діаграма 5 Ведучий+репортаж + синхрон; 14%

Ведучий; 7%

Ведучий+пряме включення+ репортаж ; 7% Ведучий+синхрон; 43% Ведучий+репортаж ; 29%

З 14 новин найбільш детальне висвітлення отримали 3 події – це терористичний акт, що стався 24 січня 2011 року в московському аеропорті Домодєдово, автокатастрофа в Дніпропетровській області 12 жовтня 2010 року в місті Марганець, коли через зіткнення локомотиву та пасажирського автобусу загинуло близько півсотні осіб, та землетрус в Японії 11 березня 2011 року. Висвітлення події в Домодєдово до стандартної підводки ведучого та репортажу було доповнено прямим включенням з аеропорту, у той час як події у Марганці та Японії були доповнені додатковою начиткою ведучого, а також синхроном на додаток до репортажу та підводки ведучого. Однак схожий на московський терористичний акт в мінському метро був висвітлений лише інформацією, що була начитана ведучою, а також синхронами очевидців. Таким чином у більшості випадків у випусках вечірніх новин Інтер досить поверхово висвітлює трагічні події, віддаючи пріоритет більш докладному висвітленню іншим темам. Найдокладніше висвітлення отримають лише резонансні події з великою кількістю загиблих та значними матеріальними наслідками.

Інформаційна графіка використовувалась лише декілька разів та уявляла з себе мапу, на якій було зображено місце інциденту, або телефони гарячої лінії. Для відтворення подій, що сталися, інфографіка не була використана жодного разу.

Етичність висвітлення новин про трагічні випадки на телеканалі Інтер А) Лінгвістичні особливості висвітлення трагічних подій Аналіз ключової лексики, яка використовується під час висвітлення трагічних подій, а також стилістики викладу показав, що в підсумкових новинах телеканалу Інтер використовується стиль викладення інформації у вигляді інформаційних повідомлень з основою на фактах, які вдалося дізнатися на момент підготовки матеріалу. Також зазначається, чи є інформація попередньою, тобто такою, яка не передбачає сто відсоткової точності відносно кількості жертв тощо. 6 людей загинули, стільки ж отримали тяжкі травми в результаті ДТП у Харківській області. Мікроавтобус зіткнувся з вантажівкою, серед загиблих 4 киянина та 2 громадянина Польщі. //14 вересня 2010 року, ДТП в Харківській області За останніми даними, 77 людей загинули в авіакатастрофі. Літак зазнав катастрофи поблизу міста Урнія. Всього на борту було 105 людей. Серед причин катастрофи називають погані погодні умови. //10 січня 2011 року, авіакатастрофа в Ірані Землетрус силою 9 магнітуд з майже 10 метровими цунамі. За попередніми даними, загинуло близько 300 людей, зниклих безвісти більше 800 тисяч. //11 березня 2011 року, землетрус в Японії Авіакатастрофа під Києвом, розбився легкий літак, який виконував тренувальний політ. Літак впав на землю та загорівся. 2 пілота та 2 стажера, що знаходились на борту, загинули. //11 березня 2011 року, авіакатастрофа легкого літака під Києвом

Специфіка висвітлення залежить від типу події та ґрунтується на таких словах як «трагедія», «катастрофа», «авіакатастрофа», «стихійне лихо». В деяких випадках, як, наприклад, під час висвітлення інформації про землетрус та цунамі в Японії, використовувались такі мовні форми як «катастрофа національного масштабу» та «стихійне лихо небувалих масштабів». Їх не можна назвати неетичними, оскільки вони відповідають фактам, що мали місце, але у той же час ці обороти підсилюють значення інформації. Те саме стосується також і викладу інформації про зіткнення пасажирського автобусу та локомотиву у Марганці. У підсумкових новинах на Інтері подія характеризувалась як «трагедія» та « наймасштабніша ДТП в історії країни», що відповідає фактичному стану речей. Деяке відхилення від прийнятого стилю викладу було зафіксовано в репортажі про розстріл людей в супермаркеті під час передвиборчої зустрічі сенатора Габріель Гіффордс. Подія була анонсована як «збройна демократія», а в репортажі названа журналістом як «Бойня в Тусоні»: Бойня в Тусоні вже вплинула на роботу конгресу і сенату, зупинені передвиборні перегони в Арізоні // 9 січня 2011 року, стрілянина в супермаркеті в штаті Арізона, США Отримані дані дозволяють зробити висновок, що телекомпанія під час висвітлення трагічних подій не створює «публічної драми», тобто не драматизує події з метою підвищення зацікавленості глядачів, повідомляючи лише основні факти. Окремого

аналізу

вимагає

стилістика

викладу

інформації

про

терористичні акти. Практика західних телеканалів полягає в тому, що вони переважно не використовують такі слова як «терорист», «смертник», замінюючи їх на більш нейтральні. Під час висвітлення терористичних актів в підсумкових новинах на Інтері використовувались такі слова: «теракт», «смертник». Слово «терорист» використано не було. У той же час під час прямого включення з Домодєдово після вибуху в залі прильоту аеропорту журналістка повідомила, що підозрювані – особи кавказької зовнішності, що 52

накладає певний негативний відбиток на досить велику кількість націй, та назвала виконувача вибуху «терористом». Останки загиблих все ще на місці, слідчі шукають серед них саме терориста. На вході в термінал поставили метало детектор, і через нього тепер проходять всі пасажири. В розшук оголошені 3 особи кавказької зовнішності. // 24 січня 2011 року, терористичний акт в Домодєдово Таким чином, це говорить про відсутність заборони використання такої лексики на відміну від західних телеканалів, які замінюють слова на кшталт «терорист», «смертник» більш нейтральними.

B) Етичність взаємодії репортерів з постраждалими та родичами жертв та постраждалих Телекомпанія не використовувала власних кадрів у висвітленні, в яких би містилося інтерв’ю з постраждалими або родичами постраждалих та жертв. Водночас відео інформаційних агентств, яке було використано для висвітлення сюжету про катастрофу літака Boeing-727 в Ірані, не дозволяє сказати про нав’язування журналістів, бажаючих отримати інтерв’ю, тобто постраждалий не заперечував проти запису. C) Етичність відео, що використовувалось під час висвітлення Під час висвітлення трагічних подій перед телекомпанією виникає проблема, яка полягає в тому, що з одного боку необхідно передати жах того, що сталося, з іншого — зберегти баланс та не переступити межу. Будь яка трагічна подія часто призводить до фізичного руйнування людських тіл, відповідно наявності великої кількості крові, людських останків тощо. У даному випадку необхідно зазначити, що показ такого роду відвертого відео залежить не тільки від політики телекомпанії, оскільки джерелами відео є, в 53

тому числі, інформаційні агентства, що також мають певну політику відносно видачі в ефір візуальної інформації. Це означає, що у деяких випадках відео проходить через не один кордон фільтрації. У випадку з висвітленням трагічних подій на телеканалі Інтер відео, яке певно можна позначити як відверте, було відсутнє. При висвітленні навіть таких кривавих подій як теракти з застосуванням вибухівки чи автокатастрофа у Марганці телекомпанія зберігала баланс між висвітленням подій та показом відповідної картинки. У новинах редактори уникали показ калюж з кров’ю, людських останків або загиблих людей крупним планом. У випадку з авіакатастрофою в Ірані в репортажі загальним планом було показано місце події з невеликою часткою червоного снігу. У випадку з терактом в Мінському метро телеканал показав середнім планом лише невеликі плями крові та використані медичні печатки. При висвітленні подій у Марганці загальним планом був показаний лише момент накриття загиблих. Таким чином, телекомпанія не використовувала відвертого відео під час висвітлення трагічних подій, в яких загинули люди, для підсилення емоційної складової, передаючі деталі випадку іншими засобами, що говорить про певну встановлену телекомпанією практику дій в таких випадках. Джерела, що використовувались телеканалом Інтер під час висвітлення трагічних подій A) Джерела інформації Перед телекомпанією є великий спектр джерел, якими вона може користовуватися під час висвітлення трагічних подій, крім того, телевізійний ефір дозволяє показувати відповідну особу-джерело інформації в ефірі, а не переказувати її слова.

Джерела інформації, Інтер, діаграма 6 100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

71% 57% 43%

ш і Ін

Ро д

ич і/З

на йо м

0% О че ви дц

П ос тр аж да л

рт и Ек сп е

ль ні С пе ці а

Лі ка рі

рг а

сл уж би

ни

іо он н оо хо р П ра в

36%

29%

Проведене дослідження показує, що телекомпанія використовує 4 основні категорії джерел інформації про події: це правоохоронні органи, спеціальні служби, лікарі, а також очевидці (див. діаграму 6). Такі джерела як родичі або знайомі постраждалих не використовувались. Інформація від постраждалих також майже не використовувалась. У той же час сформовані певні шаблони висвітлення, відповідно до яких лікарі у висвітленні трагічних подій повідомляють стан постраждалих та/або кількість постраждалих: Павло Хайло, лікар лікарні, в яку були доставлені постраждалі: «После оказания необходимой помощи и обследования 8 человек были отпущены домой в сопровождении родственников для дальнейшего лечения, 5 человек из-за тяжести состояния были госпитализированы в травматологическое отделение» // 4 жовтня 2010 року, ДТП в Донецькій області, постраждали вболівальники Шахтаря Лікар, нетитрований: «Потому что считают, что лучшую помощь окажут, сейчас еще приедут машины и если смогут, то заберут этих больных. На данный момент они не транспортабельны, если будут готовы, то их перевезут в Днепропетровск» //12 жовтня 2010 року, автокатастрофа у Марганці Пітер РІ, лікар-реаніматолог: «Не можу сказати, як буде розвиватися ситуація далі. Куля пройшла скрізь голову, зараз ми досліджуємо її мозок, але не можемо сказати нічого певного» // 9 січня 2011 року, стрілянина в супермаркеті в штаті Арі зона, США

Правоохоронні органи та спеціальні служби у більшості інформаційних матеріалів використовуються для відтворення подій, оголошення версій, що стало причиною події, та кількості постраждалих. Михайло Бакумов, заступник начальника управління ДАЇ в Харківській області: «В результаті ДТП 6 людей загинули, з них 2 громадянина Польщі, проводиться перевірка і слідчою групою встановлюються причини ДТП» // 14 вересня 2010 року, ДТП в Харківській області Кліренс Дупник, шериф округу Пріма: «Двом сміливцям вдалося скрутити нападника ще до того, як приїхала поліція. Затримана 22 річна молода людина зі складним минулим. Ми не впевнені, що він діяв в одиночку, є підозри, що під час нападу в нього був подільник» // 9 січня 2011 року, стрілянина в супермаркеті в штаті Арізона, США Вікторія Рубан, начальник прес-центру МНС Київської області: «У літаку на момент падіння знаходилось 4 людини. Всі вони загинули. На місці працюють представники правоохоронних органів, прокуратури. Причина надзвичайної події з’ясовується». // 11 січня 2011 року, авіакатастрофа під Києвом

У той же час в висвітленні більшості події як джерела інформації не були використані незалежні експерти з певної тематики окрім одного випадку. Роль експертів виконували представники спеціальних служб або правоохоронних органів. Цілий день на місті працювала надзвичайна комісія, а також більше 100 рятувальників. Керівництво залізної дороги стверджує, що звукова та світлова сигналізації функціонували правильно. //12 жовтня 2010 року, автокатастрофа у Марганці

Експерти встановили, що повітряне судно впало з висоти 200 м. За даними слідчих, пілот був досвідчений, а машина достатньо новою. За фактом катастрофи транспортна прокуратура області відкрила кримінальну справу. // 27 грудня 2010 року, авіакатастрофа в Дніпропетровській області

Спецслужби знали про підготовку вибуху. Така інформація з’явилась в російських ЗМІ с посиланням на джерело в правоохоронних органах. // 24 січня 2011 року, теракт в Домодєдово

Лише один раз канал показав думку незалежного експерта океанолога наприкінці матеріалу з висвітлення землетрусу в Японії.

Інші джерела Інформації, Інтер, діаграма 7

40%

Політики

50%

МЗС

10%

20%

30%

40%

50%

60%

70%

80%

90%

100%

Серед інших джерел інформації в основному використовувалась інформація МЗС та вислови політиків. Інформація МЗС в усіх випадках застосовувалась при висвітленні трагічних подій, що сталися за кордоном. Вона стосувалась наявності серед постраждалих або загиблих українських громадян та була певним чином фактором «локалізації» міжнародної події для мешканця України. За даними кубинських ЗМІ, серед жертв громадян України немає. МЗС перевіряє цю інформацію. // 5 листопада 2010 року, авіакатастрофа АТР-42 на Кубі Олександр Дикусаров, речник МЗС: «Серед загиблих КПС, пілот, штурман, два авіатехніки, бортінженер та бортрадист. Всі вони громадяни України. Вже відомі дипломатам імена загиблих українців. Є також паспортні дані. Найближчим часом будемо зв’язуватись з родичами та близькими загиблих» // 28 листопада 2010 року, авіакатастрофа Іл-76 в Пакістані

В Москві відкрита гаряча лінія, телефони на екрані. МЗС з’ясовує, чи є серед загиблих та постраждалих співвітчизники. В аеропортах України підсилені мери безпеки. // 24 січня 2011 року, теракт в Домодєдово

Певне місце займає висвітлення трагічної події у Марганці 12 жовтня 2010 року. Під час висвітлення автокатастрофи телеканал Інтер не використав жодного синхрону експерта, очевидця або родича постраждалих. Джерелом інформації, за виключенням синхрону лікаря, та роль експертів, очевидців виконували політики та посадові особи:

Олександр Момот, начальник Придніпровської залізниці «Инспекция в составе железнодорожников и сотрудников ГАИ лично убедились в исправности звуковой и световой сигнализации. Шлагбаум на этом переезде не положен. Его категорийность не предусматривает установку шлагбаума» Андрій Клюєв, перший віце-прем’єр: «Будем наводить порядок, ставить на всех переездах автоматические шлагбаумы. Надо будет очень серьезно заняться нашими перевозчиками, чтобы когда он выезжал, у него в путевом листе была и подпись механика, и врача. Вот на основании чего он взял и поехал?» Микола Азаров, прем-єр-міністр України: «Правительство примет постановление о выделении из резервного фонда необходимых средств для похорон погибших, а также предоставлении средств семьям погибших и пострадавших: 100 тыс. грн. на семью» Віктор Янукович, президент України: «Обов’язково розглянемо це питання на рівні правоохоронних органів, я таке доручення дав генеральній прокуратурі. Скоріше за все буде прийнято рішення про посилення відповідальності водіїв. Безумовно, будуть посилені заходи по всіх напрямках. Ми перевіримо і ліцензії і стан рухомого складу»

В якості очевидця наводилась думка тогочасного міністра транспорту Костянтина Єфименко: Костянтин Єфіменко, міністр транспорту: «Автобус стояв, водій був біля автобусу. Сів в автобус і почав рух прям перед локомотивом. Живі пасажири говорять про те, що вони піднімали галас і крик, про те, що працює сигналізація, що рух автобусу неможливий»

В результаті висвітлення події було перетворено на сюжет, що був більше схожий на передвиборчій з елементами PR політиків, ніж на висвітлення наслідків автокатастрофи та її причин. B) Джерела візуальної інформації Аналіз джерел відео інформації включав дві частини: аналіз джерел відео, що використовувалось для висвітлення внутрішніх та міжнародних подій. Під час висвітлення внутрішніх подій телеканал Інтер користувався в 80% випадків оперативним відео, що надавали відповідні служби: спеціальні служби або правоохоронні органи (див. діаграму 8). 58

Джерела відео, внутрішні події, Інтер, діаграма 8

40%

Власне відео

80%

Оперативне відео

10%

20%

30%

40%

50%

60%

70%

80%

90%

100%

Лише в 40% випадків в сюжетах використовувалось власне відео, що було зняте журналістами каналу або журналістами-партнерами. Такі показники є свідченням того, що канал активно не використовує власні кореспондентські пункти або партнерів в країні для висвітлення трагічних подій всередині України, опираючись на відео, що безкоштовно надається оперативними службами. Новітні медіа у висвітленні внутрішній подій як джерела інформації не використовувались. Джерела відео, міжнародні події, Інтер, діаграма 9

11%

Новітні медіа

Власне відео

Відео інформаційних агентств

100% 0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

70%

80%

90%

100%

Під час висвітлення трагічних подій, що стались за кордоном, у 100% випадків телеканал використовував відео, що надійшло по каналах інформаційних агенцій. Лише раз було використане відео з нових медіа: канал поставив в ефір аматорське відео з сервісу Youtube, що було знято одним з очевидців в аеропорту Домодєдово 24 січня 2011 року та показувало місце вибуху та евакуацію поранених. Власне відео використано не було, вочевидь, через відсутність кореспондентських пунктів в країнах, де сталися трагічні події, або відсутність практики використання кореспондентських пунктів для висвітлення такого роду новин через брак оперативності, яка притаманна інформаційним агентствам з розвиненою мережею. 59

Узагальнений аналіз характеристики висвітлення трагічних подій на телеканалі Інтер Більшу кількість трагічних подій, що були висвітлені телеканалом Інтер, складали авіаційні катастрофи (43%), теракти (29%) та ДТП (21%). Авіаційні катастрофи та терористичні акти зазвичай привертають більшу увагу мас-медіа через те, що мають більшу кількість людських жертв та матеріальних збитків, тому викликають більше зацікавлення публіки. Аналіз місця розташування матеріалів про події, в яких загинули люди, показав, що канал Інтер вважає таку інформацію важливою, оскільки 71% новин знаходився на першому місці в інформаційному випуску або в першій частини випуску. У той же час 43% було висвітлено за допомогою лише начитки ведучого та синхрону причетної особи, 29% у вигляді начитки ведучого та репортажу. Докладне висвітлення отримали 21% подій, що можна назвати резонансними через велику кількість жертв, 14% з яких стосувались СНД або України. В цілому, більшість інформації стосувалась України (34%) та СНД (29%), тобто спрацьовував географічний фактор, відповідно до якого події, що сталися в країні або близьких країнах мають більший шанс потрапити в випуск, ніж події, що сталися в географічно та культурно далеких країнах, через те, що аудиторію більш цікавить інформація про події у власній та прикордонних країнах. Інфографіка, яка дозволяє показувати у вигляді анімації відтворення події та полегшує сприйняття інформації аудиторією, використана не була. Телеканал Інтер показував лише географічне розташування події та телефони гарячої лінії, тобто всі можливості використання інфографіки не були використані. У

якості

джерел

інформації

переважали

спеціальні

служби,

правоохоронні органи, очевидці, лікарі, МЗС та політики. Незалежних

експертів телекомпанія використовувала один раз, показавши синхрон спеціаліста, який був знятий міжнародним інформаційним агентством. Новітні медіа були використані лише в одному випадку, що свідчить про низький рівень їх використання у висвітленні трагічних подій, тобто вони розглядаються лише як допоміжне джерело інформації. Характер використаних джерел та їх повторюваність говорить про формування певного шаблону висвітлення новин про загибель людей. Під

час

висвітлення

переважної

більшості

трагічних

подій

повідомлення мали інформаційний стиль з використанням нейтральної лексики, що є фактом того, що канал Інтер не має на меті створювати сенсаційні матеріали на основі інформації про події, в яких загинули люди. Одночасно з цим у висвітленні терористичних актів телеканал дозволяв собі використовувати такі слова як «терорист», «смертник», що свідчить про відсутність заборон відносно вживання даної лексики на відміну від західних мовників. В більшості випадків (80%) під час висвітлення подій, що сталися в Україні, телекомпанія використовувала оперативне відео та у 40% власне. Це свідчить, що телекомпанія не намагається отримати ексклюзивне відео для висвітлення такого роду подій, та не використовує активно власну мережу в Україні, роблячи акцент на інформуванні того, що подія сталась. У 100% випадків висвітлюючи міжнародні події Інтер використовував відео міжнародних інформаційних агентств. Власне відео використано не було, вочевидь, через відсутність кореспондентських пунктів в країнах, де сталися

трагічні

події,

або

відсутність

практики

використання

кореспондентських пунктів для висвітлення такого роду новин через брак оперативності, яка притаманна інформаційним агентствам з розвиненою мережею. Відео, що використовувалось при висвітленні трагічних подій, не містило кадрів, які можна вважати неетичними, канал Інтер не намагався шокувати глядача, граючі на емоціях людей. Відео, в яких містилося 61

інтерв’ю з постраждалими або родичами, не було знято каналом, відповідно вже пройшло певний кордон фільтрації перед тим, як потрапило в телекомпанію. У той же час кадри, які були представлені, свідчать про етичне поводження репортерів з людьми під час отримання інтерв’ю. Таким чином, розміщуючи інформацію про загибель людей на першому місці, телекомпанія висвітлює її з одного боку етично, а з іншого — досить поверхово, віддаючи пріоритет у використанні ресурсів каналу, докладності висвітлення, і, відповідно, більший час у випуску іншим подіям.

3.1.2. Аналіз інформаційних повідомлень телеканалу ТРК Україна

Загальні тенденції висвітлення новин про трагічні випадки на каналі ТРК Україна. За встановлені хронологічні рамки з вересня 2010 по квітень 2011 року включно було проаналізовано більше 200 випусків підсумкових вечірніх новин, що виходили в ефір в 19:00 на телеканалі ТРК Україна. Кількість випадків, що потрапили у вибірку, становила 18. У своїх вечірніх випусках телекомпанія ТРК Україна висвітлила більшу кількість трагічних подій, ніж телекомпанія Інтер, незважаючи на те, що тривалість новин на ТРК Україна в середньому становила близько 20-25 хв. та була меншою за тривалість аналогічних інформаційних випусків на Інтері. Аналіз подій, що висвітлювались на ТРК Україна, показує, що більша кількість трагічних подій відноситься до авіаційних катастроф (33%). У той же час друге та третє місце займають ДТП (28%) та терористичні акти(22%) (див. діаграму 10).

Розподілення висвітлених трагічних випадків 40

30 % 20

Авіакатастрофи Природні Теракти ДТП

22 17

10 0

ТРК Україна, діаграма 10

ТРК Україна включила майже дві третини новин про трагічні події в анонси вечірніх інформаційних блоків, майже всі події в анонсі були проілюстровані відповідним відео або відео та синхроном причетних осіб. Відсутня інформація в анонсі була лише у 28% випадків. (див. діаграму 11). Наявність новини в анонсі, ТРК Україна, діаграма 11

Відсутня; 28% Так, з відео та синхроном; 44% Так, без відео; 5%

Так, з відео; 22%

Інформація про трагічні події у 72% випусків новин ТРК Україна займала перше місце (44%) або місце в першій частині випуску (28%) (див. діаграму 12). Це свідчить про те, що ТРК Україна вважає висвітлення подій з загибеллю людей важливим та віддає їм пріоритет, розміщуючи переважну більшість інформації на першому місті у випуску або у першій частині.

Яке місце у випуску займають, ТРК Україна, діаграма 12 остання частина; 6%

середина; 22% Перше місце; 44%

перша частина; 28%

Аналіз географії подій, що були висвітлені, показує наявність переваги у висвітленні інформації про випадки, що сталися на території України (34% випадків). У той же час телекомпанія висвітлила однакову кількість подій в країнах СНД, розвинених країнах Заходу та інших країнах (по 22%) (див. діаграму 13). Географія висвітлення трагічних подій, ТРК Україна, діаграма 13

інші; 22% Україна; 34%

Розвинені країни Заходу; 22% СНД; 22%

Докладність висвітлення трагічних подій на ТРК Україна показує, що переважна більшість інформації була подана у вигляді начитки ведучого та репортажу (60%), або інформації ведучого та синхрону відповідної особи (28%). Пряме включення як додатковий спосіб інформування було зафіксовано лише у випадку висвітлення автокатастрофи у Марганці, що сталась 12 жовтня 2010 року. Таким чином, з одного боку, телекомпанія вважає важливим висвітлення трагічних подій з загибеллю людей, оскільки віддає їм перші місця в інформаційних випусках та анонсує інформацію про 64

події на початку випусків, з іншого — у переважній більшості випадків висвітлення обмежується стандартними засобами у вигляді начитки ведучого та репортажу. Докладність висвітлення, ТРК Україна, діаграма 14 Ведучий+репортаж + синхрон; 0% Ведучий+пряме включення+ репортаж ; 6%

Ведучий; 6% Ведучий+синхрон; 28%

Ведучий+репортаж ; 60%

Інфографіка ТРК Україна була використана лише 4 рази та уявляла з себе мапу, на якій було зображено місце інциденту. Один раз служба новин підготувала графіку відтворення подій, вона стосувалась інциденту у Марганці. Це свідчить про те, що телекомпанія має технічні можливості для використання інфографіки при висвітленні та відтворенні версій подій, але не користується цим. Етичність висвітлення A) Лінгвістичні особливості висвітлення трагічних подій Аналіз ключової лексики, що стосувалась висвітлення трагічних подій на телеканалі ТРК Україна, показує, що телекомпанія дозволяє певні словесні обороти на кшталт «торнадо прилетіли», «трагедія після перемоги», «останній рейс», «останній політ», «перерваний політ», «резонансна аварія», «дерзкий замах», тобто використовує більш розмовний стиль викладення інформації. Але цей прийом використовувався лише в анонсах. Загалом інформація подавалась у вигляді інформаційних повідомлень з основою на 65

фактах, трагічні події характеризувались традиційним набором таких слів та фраз,

як

«трагедія»,

«крах»,

«авіакатастрофа»,

«ДТП»,

«аварія»,

«автокатастрофа». Автокатастрофа у Марганці характеризувалась як «наймасштабніша автокатастрофа в історії країни», аналогічна подія в Німеччині як «найбільша за останні 10 років аварія на залізниці», що відповідало фактичному стану речей та було засобом підсилення значенні інформації. У цілому лексика не містила жодних неетичних фраз та слів. У той же час, висвітлюючи терористичні акти в новинах, кореспонденти та ведучі використовували такі слова як «терорист», «смертник», «кавказці». Це свідчить, що на каналі не встановлені заборони відносно використання такого роду лексики під час висвітлення терористичних актів. Теракт у Владикавказі, 15 людей загинуло, більше сотні отримали поранення, смертник підірвав автомобіль поблизу входу на ринок, що є однім з найбільш людних місць міста. Завтра в Осетії день жалоби. […] Загиблих знаходили в десятках метрах від епіцентру. Терорист начинив вибухівку потужністю 40 кг тротилу болтами та кусками арматури. // 9 вересня 2010 року, теракт у Владикавказі

Бомбу привів в дію терорист смертник, потужність склала близько 7 кг в тротиловому еквіваленті. // 24 січня 2011 року, теракт у Домодєдово

У випадку наявності неперевіреної або попередньої інформації про це повідомлялось: За попередніми даними російських спецслужб, вибух був здійснений терористом-смертником в натовпі людей, що очікували прильоту. Влада розшукую нібито причетних до теракту 3 кавказців. // 24 січня 2011 року, теракт в Домодєдово

Літак був зроблений для М’янми. 2 члена екіпажа були громадянами цієї країни. За попередньою інформацією, саме вони в момент катастрофи були за штурвалом. // 5 березня 2011 року, авіакатастрофа АН-148 66

Квартал оточено, на сусідні станції пасажирів не пускають. Проспект Незалежності стоїть в корці. Причини інциденту невідомі, за неперевіреною інформацією, вибух трапився на платформі. // 11 квітня 2011 року. Вибух у метро Мінська

B) Етичність взаємодії репортерів з постраждалими та родичами жертв та постраждалих

Телекомпанія ТРК Україна використовувала власне відео, що містило інтерв’ю з родичами загиблих в інциденті у Марганці 12 жовтня 2010 року. В репортажі були показані розгублені люди, втім емоційно більш менш врівноважені, тобто вони не перебували в стані істерики та ділилися своїми враженнями з журналістами без примусу. Василь Нікіфоров, чоловік загиблої: «Я бегом, спешу на автобус, поеду за постным маслом. И вот это, приехала. Я вам скажу, стоп, так вот на этом же автобусе сиреневом она ж поехала, на льготном. Приезжаю - есть» //12 жовтня 2010 року, автокатастрофа у Марганці Марія Ходжиєва, донька загиблої: «Сестра приехала ко мне, я работаю медиком. Говорит, вот плохо, давай кардиограмму, что-то с сердцем. Говорю, у меня у самой вчера сердце болело. Плохо было. Ну вот сегодня приехала, мне позвонили, говорю, давай поедем. Приехали к отцу, он говорит, да поехала в Марганец на 9-ти часовом автобусе. Как раз тот автобус попался» //12 жовтня 2010 року, автокатастрофа у Марганці

Невеликі інтерв’ю з постраждалими були показані під час висвітлення дорожньої

пригоди

Донецьку,

коли

загинули

та

постраждали

вболівальники Шахтаря, але їх так само не можна вважати неетичними, тобто постраждалі не заперечував проти запису. Це саме стосується висвітлення міжнародних подій, під час яких використовувалось відео інформаційних агентств. Таким чином, працівники телекомпанії не порушували етичні принципи під час отримання інтерв’ю у родичів або постраждалих.

C) Етичність відео, що використовувалось під час висвітлення Аналіз відео, що використовувалось при висвітленні трагічних подій в підсумкових вечірніх новинах ТРК Україна, показує, що в більшості випадків телекомпанія зберігала баланс між висвітленням подій та показом відповідної картинки. Лише у двох випадках телекомпанія показала кадри, що можна назвати неетичними: це відео, що висвітлювало автокатастрофу у Марганці 12 жовтня 2010 року, а також терористичний акт у Владикавказі 9 вересня 2010 року. Під час висвітлення теракту були показані великі калюжі крові, закривавлені поранені, трупи людей середнім планом. Під час висвітлення автокатастрофи середнім планом були показані кадри людини в автобусі, що загинула, а також ненакриті тіла пасажирів автобуса крупним планом. Таким чином, телекомпанія в більшості випадків не використовувала відвертого відео під час висвітлення трагічних подій, в яких загинули люди, що говорить про певну встановлену телекомпанією практику дій в таких випадках. Показ відео, яке можна назвати відвертим, у висвітленні двох подій не можна назвати системним використанням неетичного відео для підсилення емоційної складової.

Джерела, що використовувались телеканалом ТРК Україна під час висвітлення трагічних подій A) Джерела інформації ТРК Україна використовувала такі ключових джерела інформації при висвітленні трагічних подій: правоохоронні органи (56%), очевидці (50%), спеціальні служби (33%), лікарі (22%) (див. діаграму 15). Те, в яких випадках використовувались дані джерела, говорить про певні сформовані шаблони висвітлення. 68

Джерела інформації, ТРК Україна, діаграма 15 100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

56%

44%

33% 22%

17%

ш і Ін

і ич і/З

на йо м

і Ро д

О че ви дц

і П ос тр аж да л

рт и Ек сп е

ль ні С пе ці а

Лі ка рі

рг а

сл уж би

ни

іо он н оо хо р П ра в

50%

Відповідно до цих шаблонів, правоохоронні органи та спеціальні служби в більшості інформаційних матеріалів використовуються для відтворення подій, оголошення версій того, що стало причиною події, та кількості постраждалих. Ігор Домбровський, представник МНС: «Двоим человекам пришлось оказывать помощь на месте, это водитель, были зажатые поврежденными частями автомобиля, пришлось вырезать механизированным инструментом». // 4 жовтня 2010 року, ДТП в Донецькій області, постраждали вболівальники Шахтаря Костянтин Уськов, представник прокуратури: «Какое-то время сохранялась угроза повторного взрыва. Проведенными мероприятиями взрывотехников территория обследована. В настоящий момент угрозы населению и работе следственной группы ничего не угрожает» // 9 вересня 2010 року, теракт у Владикавказі Олександр Зубенко, начальник прес-служби ДАЇ в Донецкій області: «По предварительным данным, водитель микроавтобуса МЕРСЕДЕС отвлекся от управления и совершил столкновение с впереди движущимся в попутном направлении автомобилем МАЗ» // 4 жовтня 2010 року, ДТП в Донецькій області, постраждали вболівальники Шахтаря Юрій Юрченко, прокурор Дніпропетровської транспортної міліції: «Вертоліт летів з елітної бази відпочинку. Що знаходиться поблизу Дніпропетровська курсом на Одесу через Миколаїв. В вертольоті находився пілот та 3 дівчат. Прізвища дівчат: Злата Машинова, Бондаренко Яна, Ветчинкіна Катерина» //27 грудня 2010 року, авіакатастрофа в Дніпропетровській області 69

Вікторія Рубан, начальник прес-центру МНС Київської області: «Двоє з них пілоти літака. Особи ще 2 встановлюються. На місці працюють представники правоохоронних органів, прокуратури. Причина надзвичайної події з’ясовується» // 11 березня 2011 року. Авіакатастрофа під Києвом

Відповідно до практики ТРК Україна лікарі у висвітленні трагічних подій використовуються для повідомлення стану постраждалих та/або кількості постраждалих: Богдан Носатов, головний лікар Валковської районної лікарні: «Один амбулаторный получил незначительные травмы, т.е. не нуждается в госпитализации и отпущен домой. Одна женщина находится здесь, ведется операция по поводу тяжелой черепно-мозговой травмы» //14 вересня 2010 року, ДТП в Харківській області Віктор Хлебніков, лікар-хірург: «Сейчас трое тяжелых больных, 7 забрала санавиация. Состояние тяжелое: тяжелые черепно-мозговые травмы» //12 жовтня 2010 року, автокатастрофа у Марганці Пітер РІ, лікар-реаніматолог: «Куля пройшла на виліт через мозок. Гіффордс знаходиться в критичному стані. Ми робимо все можливе. Найближча доба стане для нею вирішальною» // 9 січня 2011 року, стрілянина в супермаркеті в штаті Арізона, США

У висвітленні жодної події як джерела інформації не були використані незалежні експерти з певної тематики. Роль експертів виконували представники спеціальних служб або правоохоронних органів. ДАЇ говорить, що ділянка аварійна, тут регулярно трапляються аварії через перевищення швидкості. // 14 вересня 2010 року. ДТП в Харківській області

Що стало причиною, з’ясовують слідчі: говорять, є три версії: помилка пілота, технічний стан вертольоту та туман. При цьому додають, пілот був досвідчений, а вертоліт не налітав і 6 тис. годин. // 27 грудня 2010 року, авіакатастрофа в Дніпропетровській області

Вона стосувалась наявності серед постраждалих або загиблих українських громадян та була певним чином фактором «локалізації» міжнародної події для мешканців України. Інші джерела Інформації, ТРК Україна, діаграма 16

38%

Політики

50%

МЗС

10%

20%

30%

40%

50%

60%

70%

80%

90%

100%

Найбільша катастрофа за останні 20 років на Кубі. Всі 68 людей на борту загинули, в тому числі 28 іноземців. Українців, за даними МЗС, на борту не було. // 5 листопада 2010 року, авіакатастрофа АТР-42 на Кубі Олександр Козич, консул України в Японії: «За попередньою інформацією, поки немає українців серед постраждалих або загиблих. Ускладнюється робота тим, що практично в Японії відсутній мобільний та телефонний зв’язок зараз. Поштовхи проводжуються. Тобто землетрус був і ви знаєте що це найбільший землетрус, який був в історії Японії. В МЗС зараз є оперативний штаб, ми періодично з ними зв’язуємось. Але тільки за допомогою електронної пошти» // 11 березня 2011 рок, землетрус в Японії

Влада розшукує нібито причетних до теракту 3 кавказців. Чи є серед загиблих українці в МЗС України сказати не можуть. // 24 січня 2011 року, теракт в Домодєдово Олександр Дикусаров, речник МЗС: «МЗС підвереджує інформацію про загибель 7 громадян України, членів екіпажу літака іл76, який зазнав катастрофи в Карачі, Пакистан. Відомі імена загиблих українців. Серед загиблих КПС, пілот, штурман, два авіатехніки, Бортінженер та бортрадист» // 28 листопада 2010 року, авіакатастрофа Іл-76 в Пакистані

B) Джерела візуальної інформації Аналіз джерел відео інформації включав дві частини: аналіз джерел відео, що використовувались для висвітлення внутрішніх та міжнародних подій. Під час висвітлення внутрішній подій телеканал ТРК Україна використовував у 83% випадків оперативне відео, що надавали відповідні 71

служби: спеціальні служби або правоохоронні органи. Так само у 83% випадків в сюжетах використовувалось власне відео, що було зняте журналістами каналу або журналістами-партнерами (див. діаграму 17). Ці дані свідчать про активне залучення власної кореспондентської мережі в Україні або журналістів-партнерів для висвітлення трагічних подій, що дозволяє отримати ексклюзивне відео. Такі джерела інформації, як новітні медіа у висвітленні внутрішній подій не використовувались. Джерела відео, внутрішні події, ТРК Україна, діаграма 17

Власні кадри

83%

Оперативне відео

83%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

70%

80%

90%

100%

Під час висвітлення трагічних подій, що стались за кордоном, у 100% випадків телеканал використовував відео, що надійшло по каналах інформаційних агенцій (див. діаграму 18). При цьому лише два рази було використане відео з нових медіа. Перший раз канал використав аматорське відео з сервісу Youtube, що було знято одним з очевидців в аеропорту Домодєдово 24 січня 2011 року та показувало місце вибуху та евакуацію поранених. Втім, дане відео демонструвалось як запис ефіру телеканалу НТВ з відповідними титрами каналу, тобто журналісти не використовували записоригінал, що знаходився у вільному доступі в Інтернеті. Ще один раз телекомпанія використала Twitter та Google – сталося це під час висвітлення землетрусу в Японії в наступному контексті: Соціальні мережі вибухнули, в твіттері кожну хвилину тисячі нових записів. Японці діляться враженнями, іноземці турбуються про японців. Гугл запустив модуль для пошуку людей за даними або фото. Для багатьох в Японії Інтернет — єдиний засіб зв’язку. // 11 березня 2011 року, землетрус в Японії

Дж ерела відео, між народні події, ТРК Україна, діаграма 18

17%

Новітні медіа

Власне відео

Відео інформаційних агентств

100% 0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

70%

80%

90%

100%

Власне відео використано не було, вочевидь, через відсутність кореспондентських пунктів в країнах, де сталися трагічні події, або відсутність

практики

використання

кореспондентських

пунктів

для

висвітлення такого роду новин через брак оперативності, яка притаманна інформаційним агентствам з розвиненою мережею. Узагальнений аналіз характеристики висвітлення трагічних подій на телеканалі ТРК Україна

Найбільшу кількість трагічних подій, що були висвітлені в ефірі вечірніх новин телеканалу ТРК Україна складали авіаційні катастрофи (33%), ДТП (28%) та теракти (22%). Аналіз місця розташування інформації про події показав, що телеканал включив 72% подій в анонси та висвітлив їх на першому місці (44%) у випуску або в першій частині випуску (28%). Згідно цих статистичних даних можна зробити висновок, що телеканал вважає інформацію про загибель людей важливою, відводячи їй перші місця в підсумкових вечірніх випусках. У той же час 60% подій було висвітлено за допомогою начитки ведучого та репортажу, 28% — за допомогою начитки ведучого та синхрону особи, що причетна до події. Більш докладне висвітлення було застосовано лише в одному випадку — автокатастрофа у Марганці 12 жовтня 2010 року. Інфографіка використовувалась лише в окремих випадках та уявляла з себе мапу регіону, в якому сталась подія, або відтворення подій (1 раз). 73

Статистика географії трагічних подій, що були висвітлені в вечірніх випусках ТРК Україна, дозволяє зробити висновок про пріоритет для інформації з України (34%). У той же час події в країнах СНД (22%), розвинених країнах Заходу (22%) та інших країнах (22%) були висвітлені в однаковій кількості. У якості джерел інформації телекомпанія використовувала переважно спеціальні служби, правоохоронні органи, очевидців, лікарів та МЗС. Інформація або коментарі незалежних експертів як джерела інформації не були використані жодного разу. Новітні медіа з тією ж метою були використані лише один раз під час висвітлення землетрусу в Японії 11 березня 2011 року. Аналіз етичності висвітлення подій, в яких загинули люди, показав, що журналісти телекомпанії етично ставились до постраждалих або родичів. У то й же час анонси включали в себе словесні обороти із розмовної мови, проте їх неможна вважати неетичними. Під час висвітлення терористичних актів журналісти ТРК Україна використовували такі слова як «терорист», «смертник», що свідчить про відсутність заборон відносно вживання даної лексики. У більшості випадків відео, що використовувалось при висвітленні трагічних подій, не містило кадрів, які можна вважати неетичними, але 2 рази в сюжетах були показані відверті кадри. У 83% випадків під час висвітлення подій, що сталися в Україні, телекомпанія використовувала оперативне відео та у 83% — власне. Таким чином, у більшості випадків телекомпанія підключає власну мережу кореспондентських пунктів в Україні, намагаючись отримати власне ексклюзивне відео, оперативне відео використовується як допоміжне для показу місця події одразу після того, як вона сталась. У 100% випадків висвітлюючи міжнародні події ТРК Україна використовувала відео міжнародних інформаційних агентств, власне відео використано не було. 74

Таким чином, розміщуючи інформацію про загибель людей на першому місці, телекомпанія висвітлює її з одного боку етично у більшості випадків, а з іншого — це обмежується такими формами як начитка ведучого та синхрон або начитка ведучого та репортаж.

3.1.3. Узагальнений аналіз матеріалів про трагічні події, що вийшли в ефірах новин телеканалів Інтер та ТРК Україна

Узагальнений аналіз висвітлення трагічних подій, в яких загинули люди, дозволяє говорити про такі схожості та відмінності у висвітленні на телеканалах Інтер та ТРК Україна. Незважаючи на більшу тривалість інформаційних випусків на телеканалі Інтер, в них було висвітлено менше трагічних подій, ніж на ТРК Україна, інформаційні випуски якої тривають на 5-10 хв. менше за Інтер. У більшості випадків географія подій, які були висвітлені телеканалами, стосувалась України (36% Інтер, 34% ТРК Україна). Найбільшу кількість висвітлених випадків в ефірах двох телеканалів становили авіакатастрофи, у Інтера на 2 та 3 місцях були теракти та ДТП, в той час як у ТРК Україна навпаки: ДТП та теракти. Переважна більшість трагічних подій були подані на першому місці або в першій частині випусків Інтера (71%) та ТРК Україна (72%). В анонсі така інформація була подана в 50% вечірніх новин Інтера та 72% вечірніх новин ТРК Україна. Більшість трагічних подій Інтер висвітлював поверхово у вигляді начитки ведучого та синхрону відповідної особи (43%), в той час як ТРК Україна у 60% випадках висвітлювала події більш докладно у вигляді начитки ведучого та репортажу. Аналіз джерел показує, що телекомпанії не мають практики використання незалежних експертів в якості джерел інформації. Основними 75

джерелами інформації виступають правоохоронні органи, спеціальні служби, очевидці, лікарі, МЗС та політики. ТРК Україна на відміну від Інтера у якості джерел інформації декілька випадків використовувала родичів або знайомих постраждалих. Основними джерелами відео для висвітлення внутрішній подій для обох телекомпаній було оперативне відео. Інтер використовував його у 80% випадків, ТРК Україна — у 83%. У той же час якщо Інтер у переважній більшості випадків обмежувався при висвітленні подій лише оперативним відео, а своє використовував у 40% випадків, ТРК Україна отримувала відео від кореспондентських пунктів для додаткового висвітлення у 83% випадків. Таким чином, статистичні дані говорять про більш активне використання внутрішньої кореспондентської мережі для висвітлення трагічних подій телеканалом ТРК Україна. У випадку висвітлення трагічних подій, що стались за кордоном, обидві телекомпанії у 100% випадках використовували відео інформаційних агенцій та в жодному з випадків не використовували власне відео. Аналіз лінгвістичних особливостей висвітлення говорить про те, що обидва телеканали використовують переважно інформаційний стиль викладу у вигляді повідомлень з основою на фактах, в деяких випадках була використана розмовна лексика, яку не можна віднести до неетичної. Під час висвітлення терористичних актів в інформаційних повідомленнях обох телеканалів використовувались такі слова як «терорист» та «смертник», що свідчить про відсутність заборон на використання такої лексики на Інтері та ТРК Україна. Аналіз етичності поводження з постраждалими або родичами жертв показав відсутність неетичного поводження репортерів обох телеканалів з цими людьми. Відео, що використовувалось Інтером та ТРК Україна для висвітлення новин про загибель людей в майже усіх випадках не містило відвертого відео. Виключенням були дві події, під час висвітлення яких ТРК Україна показала кадри, які можна назвати неетичними. 76

3.2. Результати інтерв’ю з редакторами служб новин телеканалів Інтер та ТРК Україна Для отримання додаткової інформації відносно практики висвітлення трагічних подій були проведені інтерв’ю телеканалів

Інтер

(Олександр

Пилипець)

з редакторами служб новин та

ТРК

Україна

(Вадим

Мекертичев). Інтерв’ю показали, що висвітлення події в першу чергу залежить від кількості загиблих, а також матеріального збитку, що був нанесений. Також до уваги береться фактор звичайності або незвичайності події і географія: подія, що сталась в більш близьких до України країнах має більше шансів бути висвітленою, ніж подія, що трапилась в країнах «третього світу». Інтер має кореспондентські пункти в декількох країнах, але власний кореспондент для висвітлення використовувався лише у випадку прямого включення з аеропорту Домодєдово 24 січня 2011 року. Можливості американського кореспондентського пункту для висвітлення розстрілу людей у супермаркеті під час передвиборчої зустрічі конгресмена використані не були. ТРК Україна не має власних кореспондентських пунктів за кордоном та користується інформацією партнерів або стрингерів. Втім, всі закордонні новини, що потрапили в ефір вечірніх випусків обох телеканалів, були висвітлені лише за допомогою інформації та відео міжнародних агентств. Телекомпанії мають різну кількість інформаційних випусків: Інтер має ранкові, денні та вечірні випуски новин. ТРК Україна лише 2 вечірніх, які є основними та виходять з проміжком часу в 2 години, відрізняється лише мова, що застосовується для висвітлення: перший випуск виходить українською, інший – російською. Це пояснює відсутність висвітлення певних події в вечірніх випусках Інтера, хоча події були присутні в випусках ТРК Україна. Через більшу кількість інформаційних випусків Інтер може висвітлювати певні новини в більш ранніх випусках, не включаючи їх у підсумкові блоки. 77

Інтер (Олександр Пилипець): Якщо масштаб не такий великий, наприклад, загинуло 2 людини у автокатастрофі. Вранці ця подія може піти, тому що, поклавши руку на серце, не так багато новин. І якщо є картинка з місця події, то не буде зайвим нагадати нашому глядачеві: «Будьте пильні на дорогах», показавши зруйнований автомобіль. До вечірнього випуску така інформація не доживає. Тому що це банальна автокатастрофа. Якщо трагедія сталася масштабна, вона присутня і в вечірньому випуску, і в ранковому.

Практика надсилання власної знімальної групи з головного офісу на місце події існує на обох каналах, але на ТРК Україна вона стосується більше не висвітлення трагічних подій, а проведення зйомок для власної ексклюзивної теми. Інтер надсилає знімальні групи у випадку розвитку подій, наприклад як це сталось після землетрусу в Японії, але якщо розвиток не цікавий українському глядачу, тоді знімальна група залишається офісі. Майже повна відсутність в ефірах новин такого відвертого відео як калюжі крові, тіла загиблих крупних планом пояснюється схожою практикою показу таких кадрів на обох каналах, оскільки вони можуть призвести до негативних психічних наслідків. Втім, в 2 випадках (висвітлення теракту 9 вересня 2010 року у Владикавказі та автокатастрофа у Марганці 12 жовтня 2010 року) ТРК Україна все ж використала відео, яке можна назвати неетичним. ТРК Україна (Вадим Мекертичев): Не можна показувати обезголовлені трупи, кров. Труп можна показати, але тільки його частини. Наприклад, в новині про вбивство двох людей у Владикавказі з охорони президента Південної Осетії ми показуємо частину вбитого, але не фрагменти тіл. Тобто не можна показувати те, що може завдати психологічного шкоди глядачеві: бризки крові, внутрішні органи. Тобто ми показуємо виключно наслідки.

Інтер (Олександр Пилипець): Не можна показувати кров. [...] Звісно, відірвану ногу ми показувати не будемо ніколи, можливо, десь на загальному плані, але великим планом ніхто це кадрувати не буде. Не тому, що це робити заборонено, а тому що всі ми люди, телевізор дивляться, в тому числі, діти, підлітки, і люди психічно неврівноважені, в депресії.

Політика отримання коментарів від постраждалих або родичів так само є досить схожою на обох каналах, та передбачає, що журналісти не мають 78

домагатися отримання інтерв’ю, тобто мають зважено поводитися з людьми, що перебувають або можуть перебувати у стані шоку. ТРК Україна (Вадим Мекертичев): Показувати можна, але моя суб'єктивна думка — розмовляти з ними немає ніякого сенсу, люди перебувають в шоці. І якщо потерпілий сам не захотів потрапити в кадр, то простіше поговорити зі свідками, які не постраждали і у яких це все на очах сталося.

Інтер (Олександр Пилипець): Очевидці часто, буває, яскраво розповідають, тому ми показуємо очевидців. Інше питання, в якому він стані і амплуа, якщо він б'ється в істериці, то це схоже на відверте відео, яке не можна показувати. Те саме стосується і родичів, які знаходяться в неадекватному стані. Інтерв'ювати родичів будемо лише у випадку, якщо родичі погодяться. Якщо ні, я наполягаю, щоб журналісти ніколи не бігали за родичами, бо їм і без журналістів погано, ми не піднімемо собі цим рейтинги, тільки в очах глядача станемо трохи далі від поняття «хороша людина». У нас інший стиль, ми до таких речей не опускаємося. [...] Не можна переступати межу з коментарями «ах, яке горе». Отож у цьому випадку журналіст має бути відсторонений від сприйняття. Проведений аналіз телеефіру показує, що телекомпанії зазначають, чи є інформація попередньою та видають в ефір версії події. Інтерв’ю з редакторами служб доводить, що це є встановленою практикою при висвітленні трагічних подій. Політика

двох

телекомпаній

передбачає

отримання

експертних

коментарів для висвітлення трагічних подій, втім контент-аналіз показав, що лише в 1 випадку під час висвітлення наслідків землетрусу в Японії телеканал Інтер використав невеликий синхрон з експертом-океанологом. В інших випадках Інтер та ТРК Україна в якості експертів використовували офіційних представників спеціальних служб або правоохоронних органів. Так само політика і Інтера, і ТРК Україна передбачає можливість використання новітніх медіа після перевірки достовірності, але як джерела інформації вони були використані лише по 1 разу кожною телекомпанією. ТРК Україна (Вадим Мекертичев): Соціальні мережі, блогосфера, оскільки там це все з'являється навіть раніше, ніж в новинних агентствах. Люди, що сидять у соціальних мережах, блогосфері, ходять по місту, дивляться, що відбувається, а потім про це повідомляють. Природно ми не кидаємося на це як стерв'ятники, все це перевіряється.

Інтер (Олександр Пилипець): Все залежить від краси картинки. Коли Конкорд наїхав на шматок іншого літака на злітно-посадковій смузі, і відео катастрофи не було крім того, яке було знято з автобуса. Звісно, це відео брали всі — зрозуміло чому: крові немає, але сам момент катастрофи і картинка показувала жах події. Там не треба крові показувати, по картинці людина бачить, що сталася катастрофа. Тому якщо інформація важлива, ми перевіряємо протягом 5-10 хвилин: це правда сталося?

Таким чином, інформація, що була отримана під час інтерв’ю, підтверджує результати контент-аналізу, а також свідчить про досить схожу інформаційну політику каналів ТРК Україна та Інтер відносно висвітлення трагічних подій з загибеллю людей.

ВИСНОВКИ З метою вивчення того, яким чином провідні українські телеканали Інтер та ТРК Україна висвітлюють трагічні події, в яких загинули люди, та чи дотримуються вони етичності під час висвітлення, було проаналізовано близько 500 вечірніх підсумкових випусків новин телеканалів Інтер (20:00) та ТРК Україна (19:00) в період з вересня 2010 року по квітень 2011 року включно. В зазначену вибірку, що відповідає критеріям висвітлення більше 30 секунд та кількість загиблих більше 3, потрапило 32 повідомлення, з них 14 були висвітлені телеканалом Інтер та 18 — ТРК Україна. У дослідженні використовувались такі методи: контент-аналіз та інтерв’ю, які показали тенденції у висвітленні на каналах, наведені нижче. Хронометраж вечірніх підсумкових новин на телеканалі Інтер більший за аналогічний випуск на телеканалі ТРК Україна на 5-10 хв, у той же час кількість трагічних подій, що були висвітлені в ефірі Інтера, менша, ніж на ТРК Україна. Це пояснюється тим, що кількість інформаційних випусків на Інтері більша, ніж на ТРК Україна, відповідно канал має більше можливостей відносно розподілення інформації протягом дня, включаючи або не включаючи певні події в головний вечірній випуск. Інформація про незначні трагічні події має вірогідність бути висвітленою у денних випусках у випадку наявності відео через відсутність іншого роду інформації. Найбільше випадків, що були висвітлені на обох телеканалах, стосувались авіаційних катастроф, вочевидь через те, що пригоди за участю авіації характеризуються більшою кількістю жертв та матеріальних збитків. На Інтері авіаційні інциденти склали 43% від всіх трагічних подій, що були висвітлені, на ТРК Україна — 33%. Матеріали про трагічні події розміщувались каналами або на першому місті у випуску новин, або у першій частині (Інтер 71%, ТРК Україна 72%). 81

Така тенденція свідчить про те, що мовники вважають інформацію про загибель людей важливою для аудиторії та діють, як зазначає Г.В. Кузнєцов, за встановленою практикою, відповідно до якої новини про політику та відхилення від звичайного, нормального плину життя повідомляються найпершими. У то й же час досліджувані канали мають різну практику відносно розміщення новини в анонсі: ТРК Україна розмістила в інформацію про трагічні події в анонсах 72% випусків, Інтер — у 50%. Найбільша кількість матеріалів в ефірах вечірніх новин обох телеканалів стосувалась трагічних подій, що сталися в Україні: Інтер висвітлював трагічні події у 36% випадків, ТРК Україна — у 34%. Інтерв’ю з редакторами новин телеканалів показало, що висвітлення трагічних подій залежить від географії, кількості загиблих, економічних збитків, а також фактору «звичайності» або незвичайності події. Тобто для висвітлення підбирається інформація, яка є новою та буде цікавою саме українському глядачу через її наслідки. Приблизно 80% інформації на телеканалах висвітлювалось або у вигляді повідомлення, яке читає ведучий та синхрону відповідної особи, або у вигляді повідомлення ведучого та репортажу. Більш докладне висвітлення стосувалось лише одиничних випадків, таких як землетрус в Японії, автокатастрофа

Марганці

та

теракт

Домодєдово.

Канали

не

перетворювали новини про загибель людей на «публічну драму», як прийнято на Заході, лише виконуючи функцію інформування про події та приділяючи ефірний час висвітленню інших подій. Основними

джерелами

інформації

для

телеканалів

виступали

спеціальні служби, лікарі, правоохоронні органи та очевидці. Інформація, що ними повідомлялась, була однотипна, в результаті огляд подій часто виглядав таким, що висвітлюється за шаблоном, тобто на каналах встановлений певний принцип побудови повідомлень про трагічні події. В випадку висвітлення більшості міжнародних подій в якості джерела інформації канали використовували інформацію МЗС відносно наявності 82

українців серед постраждалих або загиблих, що є певним засобом локалізації новини, яка сталась за кордоном, оскільки родичі постраждалих або загиблих можуть знаходитись в Україні; Контент-аналіз показав, що Інтер та ТРК Україна фактично не використовують незалежних експертів як джерела інформації під час висвітлення трагічних подій. Вочевидь, це пов’язано з небажанням витрачати додатковий час для пошуку експертів, оскільки основні версії повідомляють представники спеціальних служб або правоохоронні органи. Але в інтерв’ю редактори обох телеканалів зазначили, що канали мають практику використання експертів. У 80-83% випадків під час висвітлення подій, що сталися в Україні, телекомпанії використовували оперативне відео. ТРК Україна приділила висвітленню внутрішніх подій більше уваги, оскільки у 83% випадків телекомпанія використовувала відео, зняте представниками телеканалу. Інтер використовував власне відео у 40% репортажів або повідомлень про трагічні події в межах України. Статистичні дані свідчать про більш активне використання кореспондентських пунктів або журналістів-партнерів каналом ТРК Україна при висвітленні трагічних подій та бажання телекомпанії отримати ексклюзивне відео для висвітлення. У 100% випадків, висвітлюючи міжнародні події, телекомпанії використовували відео міжнародних інформаційних агентств. Інтерв’ю з редакторами показало, що закордонні пункти має лише Інтер. Контент-аналіз показує, що телекомпанії не використовують власне відео у висвітленні трагічних

подій,

що

стались

за

кордоном,

через

відсутність

кореспондентських пунктів в країнах, де сталися трагічні події, або відсутність

практики

використання

кореспондентських

пунктів

для

висвітлення такого роду новин через брак оперативності, яка притаманна інформаційним агентствам з розвиненою мережею. Новітні медіа у висвітленні трагічних подій були використані лише у 2 випадках.

Інтерв’ю

підтвердило,

що

телеканали

мають

практику 83

використання новітніх медіа у висвітленні подій, але результати контентаналізу свідчать про низький рівень їх використання для висвітлення новин про трагічні випадки, тобто новітні медіа розглядаються лише як допоміжне джерело інформації. Під

час

висвітлення

переважної

більшості

трагічних

подій

повідомлення мали інформаційний стиль з використанням нейтральної лексики, що є фактом того, що канали не мають на меті створювати сенсаційні матеріали на основі інформації про події, в яких загинули люди. У той

же

час

під

час

висвітлення

терористичних

актів

телеканали

використовувати такі слова як «терорист», «смертник», що свідчить про відсутність заборон відносно вживання даної лексики на відміну від західних мовників. Працівники каналів поводили себе етично під час отримання коментарів постраждалих, родичів або знайомих, що говорить про встановлену телекомпаніями практику дій в таких випадках, інтерв’ю з редакторами новин каналів підтвердило це. Відео, що використовувалось при висвітленні трагічних подій, не містило кадрів (Інтер — 100%, ТРК Україна 89%), що можна вважати неетичними, за випадком 2 подій, які були висвітлені ТРК Україна. Канали не намагались шокувати глядача, граючі на емоціях людей. Інтерв’ю з редакторами показало, що канали мають практику щодо цензурування відео, якщо воно містить калюжі крові або останки людських тіл, що може нанести емоційні травми для деяких людей, що свідчить про встановлені етичні норми та відсутність практики висвітлення трагічних подій в стилі «публічної драми». Підбиваючи підсумки даного дослідження необхідно зазначити, що всі аспекти такого явища, як висвітлення трагічних подій на українському телебаченні, не можуть бути глибоко вивчені в рамках даної кваліфікаційної роботи, оскільки вона охоплювала лише рамки одного телевізійного сезону та 2 канали, тому дана тема потребує подальшого дослідження. Серед 84

можливих наступних досліджень може бути вивчення практики висвітлення трагічних подій на інших загальнонаціональних українських телеканалах, вивчення впливу докладності висвітлення трагічних подій та їхнього масштабу на рейтинг новин телеканалів, з’ясування відсутності практики використання незалежних експертів як джерел інформації у висвітленні подій, рідке використання інформаційної графіки для відтворення подій тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. ASNE's Statement of Principles [Електронний ресурс] // http://www.asne.org/article_view/smid/370/articleid/325/reftab/79/t/asnesstatement-of-principles.aspx 2. Clarke L. Worst cases: terror and catastrophe in the popular imagination. — Chicago: The University of Chicago Press, 2006. — p. 213 3. Frost C. Journalism ethics and regulation. — Harlow: Pearson Education Ltd., 2007. — p. 334 4. GfK Ukraine ТВ-панель [Електронний ресурс] // http://www.gfk.ua/public_relations/press/press_articles/004603/index.ua.html

5. Gormly E., Carroll V. Writing and producing television news. — Oxford UK: Blackwell Publishing, 2004. — p. 397 6. Gupta D. Understanding terrorism and political violence: the life cycle of birth, growth, transformation, and demise. — New York: Taylor & Francis, 2008. — p. 283 7. Haddow G., Haddow K. Disaster Communications in a Changing Media World. — Oxford, UK: Butterworth-Heinemann, 2008. — p. 218 8. IFJ Declaration of Principles on the Conduct of Journalists [Електронний ресурс] // http://www.ifj.org/en/articles/ifj-declaration-of-principles-on-the-conduct-ofjournalists 9. Linden E., Focus on Terrorism: Volume 9. — Hauppauge NY: Nova Publishers, 2007. — p. 328 10. Lipschultz J., Hilt M. Crime and local television news: dramatic, breaking, and live from the scene. — Mahwah: Lawrence Erlbaum Associates, Inc., 2002. — p. 173 11. Modane train crash of 1917 [Електронний ресурс] // http://www.britannica.com/EBchecked/topic/1492599/Modane-train-crash-of1917 12. Monahan B. The shock of the news: media coverage and the making of 9/11. — News York: NYU Press, 2010. — p. 221 86

13. Murray M. Encyclopedia of television news. — Phoenix, Arizona: Greenwood Publishing Group, 1999. — p. 315 14. Nacos B. Mass-mediated terrorism: the central role of the media in terrorism and counterterrorism. — Lanham, Maryland: Rowman & Littlefield, 2002. — p. 219 15. NUJ Code of conduct [Електронний ресурс] // http://www.nuj.org.uk/innerPagenuj.html?docid=174 16. Ray A., Yorke I. Television news. — Oxford, UK: Elsevier, 2000. — p. 233 17. Reuters Standards and Values [Електронний ресурс] // http://handbook.reuters.com/index.php/Standards_and_Values

18. Scanlon J., McCullum C. Media coverage of mass death: not always unwelcome // Australian Journal of Emergency Management. — 1999 . - Vol. 14, №3. — p. 5559 19. Scanlon J. Research about the Mass Media and Disaster: Never (Well Hardly Ever) The Twain Shall Meet // Disciplines, disasters, and emergency management: the convergence and divergence of concepts, issues and trends from the research literature. — Springfield, Illinois: Charles C Thomas Publisher, 2007. — p. 75-92 20. TVN Newscopter HD [Електронний ресурс] // http://www.agency.tvn.pl/en/broadcasting/facilities/newscopter-hd.htm 21. 11 сентября 2001 года в США. Цифры трагедии [Електронний ресурс] // http://www.rian.ru/spravka/20060911/53706823.html 22. Белановский С.А. Глубокое интервью: Учебное пособие. - М.: НикколоМедиа, 2001 - 320 с. [Електронний ресурс] // http://evartist.narod.ru/text2/51.htm 23. Большинство украинцев доверяют отечественным СМИ [Електронний ресурс] // http://www.rosbalt.ru/ukraina/2010/12/16/801656.html 24. BBC: у российских и зарубежных СМИ был разный подход в освещении последних событий [Електронний ресурс] // http://www.newsru.com/arch/world/27oct2002/fjkr.html 25. Володарі "Зомбоящиків" [Електронний ресурс] // http://www.ut.net.ua/Infographic/23114/5#gallery2

26. Гаврилова М.В. Методы и методики исследования политической коммуникации: Учебное пособие. — Спб: Издательство Невского ин-та языка и культуры, 2008. — 92 с. 27. Герасимов А. Нести истерию в кадре — это непрофессионализм // Новая газета. — 2002. - № 81 [Електронний ресурс] // http://2002.novayagazeta.ru/nomer/2002/81n/n81n-s28.shtml 28. Головешко Р. Обмеження прав журналістів на підставі Закону «Про боротьбу з тероризмом» [Електронний ресурс] // http://www.diamatik.org/nezsmi.htm 29. Данило Яневський закликав визнати порубані тіла в новинах шкідливими для суспільства [Електронний ресурс] // http://www.telekritika.ua/news/200810-29/41597 30. Етичний кодекс українського журналіста [Електронний ресурс] // http://www.cje.org.ua/codecs/ 31. Журналистов готовят к новым терактам. Коммерсант. — 2002.-№203 (2572) [Електронний ресурс] // http://www.kommersant.ru/Doc-rss/350068 32. Закон України про боротьбу з тероризмом [Електронний ресурс] // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=638-15

33. Закон України про захист суспільної моралі [Електронний ресурс] // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1296-15

34. Закон України про телебачення і радіомовлення [Електронний ресурс] // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=3759-12 35. Інтер, про канал [Електронний ресурс] // http://inter.ua/ru/about 36. Катастрофы Века [Електронний ресурс] // http://www.ogoniok.com/archive/2000/4659/32-14-15/ 37. Квіт С. Масові комунікації: Підручник. — K.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 206 c. 38. Кібл Р. Журналістська етика: Пер. з англ. — К.: Київська типографія, 2007. — 188 с. 39. Князев А.А. Основы тележурналистики и телерепортажа. Учебное пособие / Кыргызско-Российский Славянский университет. – Бишкек: Изд-во КРСУ, 2001. – 160 с. [Електронний ресурс] // http://www.evartist.narod.ru/text1/09.htm 88

40. Кодекс спілки журналістів [Електронний ресурс] // http://www.nsju.org/tabmenu/kodeks_etiki 41. Кравченко А.И. Социология: Учебник. — М.: Проспект, 2010. — 544 с. 42. Кузнецов Г.В., Цвик В.Л., Юровский А.Я. Телевизионная журналистика. — М.: Издательство московского университета Высшая Школа, 2002. — 368 с. [Електронний ресурс] // http://evartist.narod.ru/text6/25.htm#з_05 43. Куляс І. Професійна якість українських теленовин. Моніторинг, частина 1 [Електронний ресурс] // http://www.telekritika.ua/medialiteracy/2009-0615/46224 44. Лазутина Г. В. Профессиональная этика журналиста. М.: Аспект-Пресс, 1999. [Електронний ресурс] // http://www.library.cjes.ru/online/?a=con&b_id=370&c_id=3723 45. Маклюэн М. Понимание медиа: внешние расширения человека: Пер. с англ. — М.: Канон-пресс-Ц, 2003. — 464 с. 46. Матвійчик Я. Чи мають українські ЗМІ перейти на «позитивні новини» [Електронний ресурс] // http://www.telekritika.ua/daidzhest/2009-04-15/45035 47. Минпечати закрыло "Московию" [Електронний ресурс] // http://www.izvestia.ru/tv/article25695/ 48. Настя Овчар почувається добре та вже робить перші самостійні кроки [Електронний ресурс] // http://5.ua/newsline/184/0/8654/ 49. Норд-Ост 8 лет спустя: были ли ошибки у «Эха Москвы»? [Електронний ресурс] // http://www.echonews.ru/2010/11/18/dubrovka.html 50. Остапа С. В СРСР не було слова «секс», а в Україні не буде слова «криза» [Електронний ресурс] // http://www.telekritika.ua/expert/2009-04-23/45202 51. Пансов И. Горе как прекрасный повод [Електронний ресурс] // http://mycityua.com/articles/column/2010/10/13/015548.html 52. Постман Н. Исчезновение детства [Електронний ресурс] // http://neilpostman.ru/Translations/Postman,%20Neil.The%20Disappearance%20o f%20Childhood.Ru.doc 53. По секрету всему свету [Електронний ресурс] // http://eg.ru/daily/stars/3446/

54. Произошла трагедия на альпийском курорте в Австрии, погибли люди в результате пожара поезда-фуникулера [Електронний ресурс] // http://www.1tv.ru/news/world/130096 55. Редакційні настанови BBC [Електронний ресурс] // http://www.bbc.co.uk/ukrainian/institutional/BBC_Guidelines_Ukr.doc 56. Редакционное руководство Телерадиовещательной ассоциации стран Британского содружества «Си-Би-Эй» [Електронний ресурс] // http://www.unesco.kz/cgibin/library?e=d-000-00---0ATACI--00-0-0--0prompt-10---4------0-1l--1-ru-50---20about---00031-001-1-0utfZz-800&cl=CL1.25&d=HASH011f698f56d3850c01870dc4&x=1

57. Редакційний статут телеканалу 1+1 [Електронний ресурс] // http://www.1plus1.ua/watch/programs/about_tsn/policy_full 58. Редакційний статут телеканалу 5 канал [Електронний ресурс] // http://5.ua/statut/ 59. Редакційний статут телеканалу Перший Національний [Електронний ресурс] // http://1tv.com.ua/uk/about/statut 60. Свенцицкий А.Л. Социальная психология: Учебник. — М.: Проспект, 2009. — 336 с. 61. Социология: учебник для вузов / Ю.В. Асочаков, А.О. Бороноев, В.В. Василькова [и др.]; под ред Н.Г. Скворцова. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Проспект, 2011. — 352 с. 62. Татьяна МИТКОВА: "Мы в прямом эфире штурм не показывали" [Електронний ресурс] // www.izvestia.ru/person/article26395/ 63. Трехдневный спецвипуск // Комерсант Власть. — 2002.-№43 (496) [Електронний ресурс] // http://www.kommersant.ru/doc/349463/ 64. ТРК Україна, про канал [Електронний ресурс] // http://kanalukraina.tv/about/ 65. Федоров А.В. Развитие медиакомпетентности и критического мышления студентов педагогического вуза. — М.: Изд-во Моо ВПП ЮНЕСКО Информация для всех, 2007. — 616 с. 66. Федотова Л.Н. Анализ содержания — социологический метод изучения средств массовой коммуникации. Учебное пособие. — М.: Научный мир, 2001. — 214с. [Електронний ресурс] // http://socioline.ru/pages/l-n-fedotova90

analiz-soderzhaniya-sotsiologicheskij-metod-izucheniya-sredstv-massovojkommunika 67. Фомичева И. Д. Социология СМИ: Учеб. пособие для студентов вузов. — М.: Аспект Пресс, 2007. — 335 с. 68. Харрис Р. Психология массовых коммуникаций: 4-е международное издание. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2002. — 448 с. [Електронний ресурс] // http://evartist.narod.ru/text5/03.htm 69. Хроніка створення телебачення [Електронний ресурс] // http://digitalfly.tv/lang/ru/get_file/id/THE%20CHRONICLE%20OF%20THE%20 CREATION%20OF%20TV_ukr 70. Яковець А.В. Телевізійна журналістика: теорія і практика: Підручник. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. - 240 c.