Новак Ольга - диплом, 2011

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ” Факультет соціальних наук і соціальних технологій

Кафедра Могилянська школа журналістики

Напрям підготовки 0302 Журналістика

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА на тему ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОГРАФІКИ ДРУКОВАНИМИ

МЕДІА: ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАКТИКИ

Виконала

Новак Ольга Сергіївна Науковий керівник

Кандидат філологічних наук, доцент Яковець А. В.

Київ – 2011

2

ЗМІСТ ВСТУП............................................................................................................ 3 Розділ 1. Інфографіка в друкованих медіа..................................................

10

1.1 Поняття інфографіки............................................................................... 10 1.2 Історія виникнення інфографіки.........................................................

10

1.3. Інфографіка в друкованих медіа в Україні........................................... 13 1.4. Класифікація............................................................................................ 19 1.4.1. Жанри інфографіки.............................................................................. 23 Розділ 2. Методологія дослідження............................................................. 34 2.1. Контент-аналіз........................................................................................

34

2.1.1. Суть та історія розвитку методу......................................................... 34 2.1.2. Характеристика та етапи застосування контент-аналізу................. 38 2.2. Визначення одиниць аналізу та одиниць кодуваннях........................ 42 Розділ 3. Результати дослідження................................................................ 45 ВИСНОВКИ................................................................................................... 56 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................... 61 ДОДАТКИ...................................................................................................... 64

3

Вступ З другої половини

ХХ століття відбувається якісний ріст обсягів

інформації, з’являються нові форми її подачі до людини, при цьому урізноманітнюються способи її постачання, ускладнилася система прийняття рішень, полегшився доступ до альтернативних джерел. У людини з’являється більше можливостей для ретельного та зваженого вибору, врахування порівняльного, історичного досвіду, різних поглядів і думок. При цьому значно зростають обсяги інформаційного шуму – надлишкової для людини інформації, а також і такої, що може зашкодити. Адже в “шум” потрапляє інформація, яку озвучують навмисне, щоб відвернути увагу від чогось важливого, спрямувавши суспільство-мішень у потрібному напрямку. Інфрмаційний вплив на людину здійснюється як через зміст інформації, так і через її форму (мову, спосіб подання, стиль викладу і т.д. ). За даними опитування видання “Українське суспільство 1992-2010: “Соціологічний моніторинг” орієнтуватись людині у житті, розуміти хід подій, вчасно приймати правильні рішення 77% українців допомагає особистий досвід, 55% - думки та досвід друзів та родичів, 25,4% - преса, радіо та телебачення. При цьому 86,6% українців дозвілля проводять біля телевізора, 27,2% - читають газети, 37,7% українців користуються Інтернетом ( у 2004 таких було до 17%), а 49,1% користувачів шукають у мережі новини та інформацію. [25] Сьогодні візуальні аспекти процесу комунікації набувають все більшого значення. Останнім десятиліттям почала розвиватися нова техніка подачі інформації, яка отримала назву “інфографія”. Вона завоювала як економічні, політичні, так і спортивні, соціальні та інші рубрики видань. Ми вже звикли до присутності реклами, логотипів і символів різних торгівельних марок, товарів, послуг, які привчили людей до мови знаків і символів, що значно полегшує наше життя.

4

Інфографіка – це зображення, а воно здатне спростити зміст і в той же час передати всю необхідну інформацію. Гарна цікава картинка може подібно відеороликам поширюватися по Інтернету з вірусною швидкістю. А коли це зображення ще й рекламне – ціни немає такій рекламі, - витрати на її створення найчастіше невеликі. Інфографіка з легкістю привертає увагу аудиторії і допомагає вам у розповсюдженні ваших ідей чи в продажу товарів/послуг, тощо. Як відомо, краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Так от і інфографіка може замінити сотні слів. Питання застосування інфографіки друкованими медіа в Україні є важливим у контексті розгляду проблеми розвитку журнальної преси. Сьогодні цей сегмент інформаційного ринку повинен дбати про власний розвиток на фоні все більшого поширення соціальних медіа в мережі Інтернет та переходу друкованих медіа на мультимедійні онлайн-платформи. Сучасне життя в умовах глобалізації та конвергентності видань вимагає все нових і нових способів подачі інформації, щоб привернути ширшу аудиторію до медіа, особливо друкованих. Зараз вже неможливо вивчати ситуації в окремих країнах ізольовано від того, що відбувається у світі в цілому. Тому на становлення інфографіки в Україні значною мірою вплинула інфографіка, яка вже займає певний щабель в розвитку журналістики в інших державах. “Робити інфографіку – це журналістська функція”, - сказав

ще у

грудні 1990 року Томас Лампбел зі стокгольмського видання “Dagens Nyheter” на конференції IFRA, Міжнародної асоціації технологій преси й медіа. Схеми, карти, графіки є засобом подачі матеріалу і повинні служити інформації. Інфографіка повинна бути змістовною, вона повинна бути міцно пов’язана з текстом. [26] Інфографіка сьогодні – самий молодий із існуючих журналістських жанрів. Так-так, інфографи – це не дизайнери, а журналісти, мета яких – не красиві публікації, а виразне і осмислене викладення фактів. Вони мають справу не стільки з графічним дизайном, скільки зі змістом самих новин. При

5

цьому

головним

критерієм

якості

являється

логічний

порядок

і

читабельність, - це слова президента іспанського товариства газетного дизайну, одного з організаторів всесвітнього конкурсу інформаційноної графіки Malofiej, Хав’єра Ерреа (Javier Errea). [43] На думку Олега Онисько, виконавчого директора Ukrainian Media Servise – першого в Україні агенства інфографіки, - “що стосується преси, то інфографіка тут розвивається і буде розвиватися найбурхливіше. Для сучасної газети чи журналу доступна, виразна і приваблива подача інформації – наріжний камінь успіху. За новинним наповненням преса уже не може конкурувати з інтернетом, тому єдиний шлях – це ухил в аналітику, репортаж, емоції. Тож застосування інфографіки стає просто необхідною умовою утримання читача, своєрідним “гачком”, який може змусити його прочитати весь текст. Крім того, сама природа преси дає можливість робити дуже якісний продукт за невеликі гроші” .[34] Саме тому об’єктами даного дослідження є українські друковані медіа. Для дослідження було обрано три українські журнали: “Кореспондент”, “Фокус” та “Український тиждень”. Усі журнали є суспільно-політичними щотижневиками. Оскільки кожне нішове видання має свої особливості у верстці, то було вирішено зупинитися на виданнях однієї спрямованості, а саме суспільно-політичних виданнях, які розраховані на широку аудиторію. Також важливою характеристикою, яка поєднує усі три журнали, є те, що вони розповсюджуються по всій території України. “Українский тиждень” – щотижневий журнал.

Повнокольоровий.

Виходить щоп’ятниці. Розповсюджується в роздрібній торгівлі та за передплатою. Характеризується як “ілюстрований суспільно-політичний, що висвітлює ключові події та проблеми країни й розрахований на освідченого соціально-активного читача”. [33] “Корреспондент”

-

щотижневий

журнал.

Повнокольоровий.

Виходить щоп’ятниці. Є електронна версія. Розповсюджується в роздрібній торгівлі та за передплатою. Позиціонується як “ інформаційно-новинний

6

журнал, що надає можливість дізнатися про найважливіші події країни та світу за минулий тиждень. Мета видання – надання об’єктивної та різнобічної інформації про бізнес, політику, спорт, науку і техніку, дозвілля та розваги, а також спеціальні тематичні дослідження”. [39] “Фокус“ - щотижневий журнал. Виходить щоп’ятниці на 64-84 повнокольорових шпальтах. Розповсюджується в роздрібній торгівлі та за передплатою. Видавець – ЗАТ «УМХ». За словами президента “УМХ” Бориса Ложкіна, мета проекту – дати зайнятій людині змогу сфокусуватися на найважливішому, дізнатися

думку компетентних експертів, одержати

розумний прогноз на майбутнє”. “УМХ” позиціонує “Фокус” як класичний news magazine – добре ілюстрований, емоційний, глибокий журнал, якому можна вірити і який цікаво читати. [30], [32] Предметом даного дослідження є використання інфографіки у журналах взагалі та використання інофографіки в окремих темах матеріалів та розділах журналів.

Не розглядалася інфографіка у рекламних площах

видань, оскільки рекламу створює рекламодавець і він вирішує, скільки в ній тексту і скільки зображення. Мета дослідження – дослідити використання інфографіки друкованими українськими медіа (на прикладі журналів “Кореспондент”, “Фокус”, “Український тиждень”) та роль інфографіки у сучасній журналістиці на прикладі цих же видань. Для досягнення дослідницькї мети було визначено наступні завдання роботи: 1. Вивчити історію інфографіки; 2. Вказати на роль інфографіки в українських суспільно-політичних виданнях; 3. Розглянути види інфографіки та сучасне застосування цих видів у друкованих медіа; 4. Дослідити, які типи інфографіки частіше використовуються в друкованих медіа;

7

5. Дослідити, в яких рубриках найчастіше використовується інфографіка. Відносна новизна даної роботи обумовлена відсутністю наукових досліджень вітчизняних авторів на цю тему, а також її слабкою розробкою науковцями пострадянських країн. Хоча в Європі, зокрема Німеччині та Франції, опубліковано ряд досліджень з інфографіки та її використання різними медіа. В Росії (в Санкт-Петербурзі) з січня 2011 року видається журнал “Інфографіка”. Це журнал для допитливих і небайдужих. В ньому нема текстів, тільки яскраві образи і якісна графіка. Сфера інтересів – все, що можливо порахувати і виміряти. [36] Зарубіжні дослідження на тему застосування інфографіки друкованими медіа більш різноманітні. Тут можна навести як приклад книгу Эдварда Тафтi (Edward Tufte), головного дослідника інформаційного дизайну, автора майже десятка книг та лауреата великої кількості нагород: ”Наочне відображення кількісної інформації“. [29] Будучи однією із самих дизайнорієнтовних книг, вона містить в собі карти і схеми, наукові презентаці і діаграми, статистичні графіки і таблиці, стереофотографії, розклади, а також безліч інших прекрасних прикладів, включаючи навіть розкладні картинки із книжок. В книзі є практичні рекомендації про те, як пояснити складний матеріал візуальними способами, і на яскравих прикладах проілюстровані фундаментальні принципи подачі інформації. Особливістю роботи є те, що вона наразі є актуальною через прискорений розвиток Інтернет-комунікцій та постійне оновлення даних, виникнення нових типів мультимедійної інфографіки. З цієї причини, а також через специфіку теми роботи, основними джерелами є Інтернет-ресурси. Вивчення цієї проблеми має практичне значення для прийняття рішень щодо використання інфографіки у сучасних газетах, журналах. Розуміння того, яку роль відіграє інфографіка у друкованому виданні і як вона впливає на вибір і сприйняття читача, допоможе видавцям правильно підійти до розробки і розміщення інфографіки на шпальтах. Таким чином,

8

актуальність теми полягає у тому, що зроблені висновки можуть практично допомогти приймати рішення, які стосуються використання інфографіки. Наукове і практичне значення даної роботи полягає у отриманні точних кількісних результатів, їхньому порівнянні та аналізі. Дослідження є певним чином унікальним, тому що поєднує усі матеріали трьох тижневиків за рік, а це досить великий період для молодої української преси. Грунтовних вітчизняних досліджень на дану тематику не існує, трапляється лише ряд аналізів у оглядах преси чи дискусії на персональних блогах дизайнерів. Втім, ці роботи не можна назвати науковими. Як і кожна робота, ця має свої недоліки і проблеми. Передусім вони зумовлені певними обмеженнями. По-перше, можна досліджувати ще багато інших аспектів у межах обраного об’єкту, наприклад, оцінювати інфографіку по виду джерела, по концентрації насиченості, тощо. По-друге,

можна

розширити часові межі дослідження, проаналізувати інфографіку за попередні роки, щоб визначити тенденцію. По-третє, через брак подібних досліджень в Україні та обмежений доступ до результатів закордонних праць, виникає проблема порівняння кількісних результатів нашої роботи із подібними даними щодо тематичних та персональних преференцій інших видань, а це перешкоджає окресленню загальної картини. Втім, ці фактори можна

вважати

перспективними

напрямками

розширення

даного

дослідження, які можна розвинути у майбутньому. Дослідження може бути використане для практичного застосування інфографами та журналістами, дизайнерами, а також психологами та соціологами . Положення, які виносяться на захист: - жодне сучасне друковане видання не може існувати без інфографіки; - інфографіка є елементом оформлення друкованого видання; - інфографіка може бути самостійним матеріалом.

9

Структура роботи Робота складається з трьох розділів, що

розкривають тему

дослідження, висновків, списку використаних джерел, а також додатків. У першому розділі розглядаються терміни, розкривається суть понять, прослідковується історія, надається порівняльна характеристика, наводяться приклади застосування інфографіки друкованими медіа. У другому розділі детально описуються методи, які ми застосовували у данному дослідженні – кількісний та якісний контент-аналіз. Методи розглядаються у історичній ретроспективі, наводяться їхні основні етапи, переваги та недоліки, а також особливості застосування у данному дослідженні. Третій розділ присвячено результатам проведеного дослідження та аналізу результатів.

10

Розділ 1. Інфографіка в друкованих медіа 1.1. Поняття інфографіки Термін “ інфографія” утворився на почптку 80-х років від скорочення і поєднання двох слів: Information+ Grafics (англ.), що дало infografics, або Infographie (французькою). Інфографіка

(від

лат. Informatio

– усвідомлення, роз’яснення,

відтворення; та грецького - письмовий і пишу) – це графічний спосіб подачі інформації, даних і знань. Інфографіка – конкретний продукт інфографії.[41] Інфографікою можна назвати будь-яке поєднання тексту і графіки, утворене з метою відтворення тієї чи іншої історії, для донесення того чи іншого факту. Інфографіка працює там, де потрібно показати пристрій і алгоритм роботи чогось, співвідношення предметів і фактів в часі і просторі, продемонструвати тенденцію, показати, як і що виглядає.

1.2. Історія виникнення інфографіки Значною мірою не вивченим є питання, наскільки можна вважати предтечою сучасної інфографіки доісторичні наскальні малюнки первісних людей, як наприклад, в іспанській печері Альтаміра. Вони містять не тільки зображення різноманітних тварин, але й схематично показують техніку полювання, найкращі пори року для полювання, місця знаходження тих чи інших стад тварин і т.д.. Початок сучасної інфографіки найчастіше відносять до 1786 року, коли Уільям Плейфейєр (William Playfair) опублікував свій “Комерційний і політичний атлас”, що містив численні діаграми. У колах фахівців значним інфографіком вважається також француз Шарль Жозеф Мінар (Charles Joseph Minard), який ілюстрував видану у 1869 році історію російської кампанії Наполеона у 1812-1813 рр. Його інфографіка схематично

11

показує наступ на Москву, зміну чисельності військ, а також графік зміни температур, яких довелося зазнати солдатам під час походу, особливо взимку. Схожим чином ірландський інженер Метью Сенкі (Matthew Sankey) зобразив процеси, що відбуваються у паровій машині, зокрема потоки енергії. Його ім’ям і сьогодні називають цей вид діаграм – діаграми Сенкі. Цей вид графічного узагальнення кількісних співвідношень і величин історично розвинувся із титулів та фронтисписів у картографії епохи барокко, де зображалися, зокрема, панорами, ілюстрації, які доповнювали зміст тієї чи іншої географічної карти. Пізніше цей спосіб знайшов застосування при створенні планів міст, парків, виставок, музейних споруд тощо. У наші часи таку форму інфографіки застосовують для створення карт тих чи інших сайтів (інтернет-сторінок). В подальші роки інфографіка застосовувалася, перш за все, в картографії і техніці. Так у 1900 році у США з’явився статистичний атлас, в якому наочно зображалася історія виникнення Сполучених Штатів Америки, події, що її супроводжували, діаграми, що показували розподіл штатів за територією, кількостю та щільністю населення. У тих же самих США у 1945 році була розроблена польотна інструкція для пілотів морської (палубної) авіації. Вона носила назву “Flight thru instruments”. За допомогою графіків і діаграм там наочно показувалося, які сили діють на літак, як їх використати для керування машиною, які еволюції літака можна виконати таким чином. Пізніше, у 60-70 та 80 роках минулого століття, інфографіка вже широко

використовувалася

у

техніці. Значна частина інструкцій

з

експлуатації, керівництв по роботі з установками та механізмами, зокрема автомобілями,

містила

великий

процент

інфографіки.

Так

Союз

автомобілістів Німеччини (ADAC) у 1976 році видав “Практичний порадник для кожного водія”, який містив велику кількість ескізів, малюнків, креслень, діаграм, які ілюстрували роботу двигунів, трансмісій та інших вузлів та

12

агрегатів різноманітних моделей автомобілей, інколи з точністю до найменших деталей. У Радянському Союзі вперше такий опис автомобіля з’явився у кінці 70 років минулого століття для модельного ряду автомобілей Волзького автомобільного заводу (м.Тольятті). Інфографіка, як абсолютно новий жанр у пресі, народилася у 1982 році, коли на ринку США з’явилася нова національна газета USA Todаy, яка значну частину площі відвела під так звані “інформаційні малюнки”. За декілька років газета ввійшла у п’ятірку найбільш популярних видань країни. Одним із найбільш помітних нововведень USA Todаy стали детальні, добре вималювані картинки з пояснювальними коментарями – інформаційні малюнки або “ інфографіка ”. Американські читачі швидко зрозуміли і прийняли переваги такого способу передачі інформації – інфографіка передавала повідомлення швидше, ніж текст (один якісний малюнок заміняв декілька сторінок тексту. Успіх USA Todаy у читачів зумовив швидке поширення інфографіки у США. З 1986 року інфографіку почали використовувати провідні європейскі видання, спочатку британські, потім німецькі, і під час парламентських виборів – французькі. Почали створюватися спеціалізовані служби: 1984 - KRTN Graphics Net (Knight-Ridder Tribune News) , 1988 - IDE та AFP. На початку 90-х виникають спеціалізовані агенства, наприклад, британська Graphic News, а світові агенства (АР, Reuters, AFP та інші) створюють спеціалізовані служби. [26] Сьогодні у Європі і Північній Америці практично немає журналів чи газет, які не використовують інформаційних малюнків. Це стосується як загальнонаціональних видань, так і маленьких місцевих газет.

13

1.3. Інфографіка в друкованих медіа Інфографіка

сьогодні

–

один

з

наймолодших

із

існуючих

журналістських жанрів. Інфографи – це не дизайнери, а журналісти і рекламщики, мета яких не красиві публікації, а чітке і осмислене викладення фактів. Вони мають справу не тільки з графічним дизайном, а значною мірою зі змістом самих новин і рекламних повідомлень. При цьому головним критерієм якості є логічний прядок і читабельність. Інфографік, або просто графік, у друкованому виданні – це поняття, яке має багато значень. Воно не визначено остаточно, а більшість читачів преси часом не мають поняття про цю роль. Водночас без графіка, так само як і без журналістів, редакторів чи фотографів не буде створено жодного якісного видання: газети чи журналу. Коли в газеті чи журналі читаємо текст і переглядаємо зображення до цього тексту, ілюстрації і інфографіку, то рідко задумуємося – як так сталося – що такі різні елементи перетворилися в один цілісний, читабельний і естетичний з вигляду матеріал. Нічого дивного, бо графік ніколи не підписується під матеріалом, який вийшов з-під його руки. Проте це не означає, що роль графіка в друкованих ЗМІ маловажлива. Навіть навпаки – це він відповідає за вигляд газети чи журналу, хоч неодноразово вирішальним стає результат компромісів, на які погодилися кілька працівників редакції. Робота інфографіка в друкованих ЗМІ має багато облич. Це залежить від типу газети, журналу, де він працює. У щоденних газетах найчастіше можна побачити верстальників-лейаутерів. Ці особи працюють під тиском часу. Вони не можуть занадто довго вірішувати як розмістити матеріал, який “верстають”. Повторювальність – це одна із рис цієї роботи. Тут мало можливостей

показати

свою

художню

креативність.

Ці

графіки

використовують запроектовані, готові шаблони макетів, самі не створюють елементів сторінок. Зовсім інакше виглядає робота графіка у кольоровому журналі. Тут буде більше часу на креативність, добірку найкращих фотографій, тут

14

враховується винахідливість – як скласти вже згадані елементи, щоб затримати погляд читача, який – як писав колись відомий репортер Ришард Капушчінські – по сучасному читає/дивиться газети чи журнали начебто змінюючи канали на ТБ. У цьому складному завданні графіка підтримують фоторедактори, спеціалісти з кольору, оператори DTP, які займаються підготовкою до друку готових макетів. Часом у малих видавництвах, вимоги, які ставляться перед графіками, стосуються всіх згаданих функцій. Традиційно – це окремі спеціалізації, без доброї співпраці яких не буде результату – цікавого журналу. Тому співпраця графіка і решти колективу редакції також необхідна і з інших причин. Деколи буває так, що добрий задум на проектування змінює все бачення матеріалу, в тому числі і текст. Тому – це власне професія для гнучких людей, які мають дистанцію до власних проектів і художнього бачення. компроміс.

Неодмінною частиною роботи графіка є

Графік передусім контролює естетичний вигляд газети чи

журналу, прозорість і читабельність макету. Визначальним при виборі редактором форм і методів роботи над конкретним виданням є типологічні властивості видання. Без знання та обліку типологічних ознак неможлива підготовка доброякісного видання як результату редакційно-видавничої діяльності, яке в повному обсязі відповідає своєму призначенню. Типологічний метод дозволяє виявити стійкі, характерні, що повторюються ознаки твору і видання, і, на основі ідентифікації, поєднання та об’єднання цих ознак, знайти щось істотне і загальне, що дає можливість згрупувати видання з метою уніфікації методів їх редагування. Правильні типологічні висновки сприяють знаходженню обгрунтованих оціночних критеріїв, необхідних редактору при підготовці видання. Знання і повний облік типологічних ознак - обов’язкова умова для створення такого видання, яке здатне виконувати свої функції. [18] До

теперішнього

часу

головною

типологічною

ознакою

обговорюваних видань прийнято вважати, все таки, періодичність. Це

15

зафіксовано і в Законі України про засоби масової інформації, де записано, що під періодичним друкованим виданням розуміється газета, журнал, альманах, бюлетень, інше видання, що має постійну назву, поточний номер і що виходить в світ не рідше одного разу на рік. В останніх словах як раз і підкреслюється

помітна характеристика даного виду видання – їх

регулярність, періодичність виходу. Слід також зазначити, що у періодичних видань багато спільного в їх функціональному призначенні. Їх мета – оперативно, через певні проміжки часу поширювати інформацію, адресовану різноманітному колу читачів. Безперервний вихід періодичних видань дозволяє постійно і послідовно представляти реальну дійсність, кожний наступний випуск видання може розглядатися як продовження попередніх, з яким він пов’язаний тематично, змістовно і за формою. Разом з тим, у кожного окремого випуску є свої характерні ознаки, як за тематикою, так і за змістом, а можливо, і в деталях оформлення – дизайні [19]. Хороший дизайн забезпечує розумне та приємне подання новин та іншої інформації. Дизайн – це процес, а не продукт, і він повинен бути непомітним. Цей процес починається з уважного розгляду найпростіших елементів, таких як певні прогалини між колонками, заголовки і текст, фотографії і підписи до них. Сталість у використанні елементів дизайну шрифтів, заголовків, фотографій, ілюстрацій та прогалин – це основна ідея видання, оскільки вона є ключовою у створенні та здійсненні успішного оформлення вашого видання. Зазвичай читачі стають залежними від сталості оформлення видання, вони також будуть чекати послідовності і у вашому поданні новин. Довіра читачів буде базуватися на уважному ставленні. В залежності від того, як ваше видання виглядає, від його дизайну – буде базуватися довіра читача.[8] Дизайн друкованих медіа повинен бути досить гнучким, щоб елемент приємної несподіванки був можливий якомога частіше. Інфографія

збільшує

лояльність

і

кількість

читачів

(особливо,

молодшого і середнього віку), що призводить до росту доходів від продажу і реклами; якісна інфографіка виділяє видання з когорти конкурентів.

16

Редакторам інфографіка дає можливість фахово пояснити більшість складних речей – особливо, враховуючи обмеженість газетної площі. Легкість сприймання інформації – навіть звичайна колонка коротких новин виграє, якщо вставити туди найпростіший графік. (Див.дод.2, Рис.1) Журналістам інфографіка дає можливість зосередитися не на перерахуванні, скажімо, економічних показників, а на їхньому аналізі; працювати над якісним донесенням суті, а не над донесенням статистичної інформації. Все це для читача. Інфографіка може бути як завгодно гарною, але якщо “краса” чи перевантаженість інформацією заважають сприйняттю інформації – вся робота намарне. Натомність грамотно зроблена інфографіка дозволяє читачу легко сприйняти інформацію, причому на кількох різних рівнях – можна лише суть, а можна і подробиці чи взаємозв’язки. Графіка вже стала читацькою звичкою. Але тим не менше, редактори не завжди готові вкладати гроші в розвиток окремого графічного підрозділу в своєму виданні. Так, графік повинен бути чудовим художником, але разом з тим, він повинен бути і відмінним репортером, редактором, журналістом, рекламником. Ті ж, хто займається графікою, схильні бути, в першу чергу, просто художниками – чудовими ілюстраторами, що створюють вплив, але без точної мети. В результаті – велика кількість недоречної графіки і безліч помилок. Елементи

інформаційної

графіки

використовуються

в

різних

варіантах, як у складі дизайну поліграфічної продукції, web сайту, презентації так і самостійно в формі системи навігації. [4] Розповсюдження різних соціальних мереж, фотоархівів, блогів – все це сприяє тому, що ми можемо легко і просто донести нашу інформацію до громадськості. Інфографіка у цьому разі стає досить гарним інструментом, який здатний допомогти поширити необхідну інформацію серед мас. Багато маркетологів вже давно взяли до уваги такий інструмент, як “фотошоп”, який цілком може

17

використовуватися при просуванні продукції чи сайту. Інфографіка не така кумедна, але необхідну інформацію може донести достатньо компактно. [16] Складно уявити сучасну газету або журнал без інфографіки, саме вона дозволяє просто і доступно розповісти читачам про складні процеси та явища, оперативно і цікаво проінформувати про гарячі новини і неординарні подій. Інфографіку можна так само використовувати для ілюстрації статей. Можливо, найбільш очевидним прогресом у дизайні друкованих медіа за останні два дисятиліття був розвиток інформаційної графіки. Для покоління читачів, вихованих телебаченням, дизайнери повинні створювати пресу, що відповідає високим інформаційним і візуальним вимогам. Для досягнення візуального аспекту інформаційна графіка стала такою ж важливою як і малюнок. [20] Насправді ж, інфографіка може стати інструментом для більш глибокого

розуміння

інформації,

роблячи

розповідь

більш

точною,

достовірною. Неприпустимо її затосовувати для спрощення та поверхневої передачі інформації. Важливо відзначити, що насправді привабливий вигляд інфографіки – це лише побічний продукт правильно впорядкованої інформації. [17] Бажаючи максимально використовувати можливості інфографіки, видавці по всьому світу зайнялися дослідженням впливу візуалізованої інформації на читача. Згідно з цим дослідженням, розмір інфографіки може впливати на модель сприйняття читачем газети: якщо статтю доповнює значний за форматом графічний елемент,

читач вважатиме за краще

дослідити його до того, як прочитати текст, крім того, читачі часто звертаються спочатку до візуального елементу, якщо вважають тему статті складною, на їхню думку інфографіка може допомогти вхопити основну ідею матеріалу. До того ж, візуалізація інформації, на думку деяких видавців здатна залучити більш молоду аудиторію. Цікаво, що найвищого рівня розуміння вдалося досягти поєднанням тексту й інфографіки. [22]

18

Інфографіка – це додатковий засіб дизайнера при створенні привабливості друкованих медіа. За допомогою діаграм, таблиць, карт, які супроводять статтю, дизайнер може перетворити сірі сторінки в оригінально оформлений матеріал.

Найпростіші і давно відомі графічні роботи – це карти, що

показують точне місцезнаходження події, про яку йдеться в статті. Просту інформаційну графіку можна створити за допомогою ком’ютера з обмеженим потенціалом. [12] В українських друкованих медіа поки не так часто використовують інфографіку. У порівнянні із західною пресою її майже немає. Мова йде не про роботи, які отримують призи на професійних конкурсах, а про загальний рівень, школу. Українська інфографіка, якщо порівнювати з людиною, зараз приблизно як підліток. Ще декілька років і ситуація зміниться В українських журналістів є всі інструменти і знання, щоб робити самобутні і оригінальні роботи. Темпи розвитку інфографіки в України стримуються нестачею грошей. Чи потрібно оплачувати роботу одного графіка або кількох людей людей, а це універсальні журналісти, Вони пишуть (причому для інфографіки потрібно писати по-своєму, редагують, шукають, малюють, фотографують, або замовляюь ілюстрації, верстають і здають продукт “під ключ”. Сучасне людство здатне сприймати дані в більш комплексному вигляді. Доказ цьому – матеріали для навчальних закладів. Наприклад, екзаменаційні: вправи в школах, коледжах, університетах світу містять від 20% до 100% завдань, які містять графіки з 2-х і більше змінних. У підручниках і посібниках (не гуманітарних) кількість складних графіків (з 2-х і більше змінних) досягає 80%. Причому найбільше вони використовуються в медицині і хімії. Значення інфографіки останнім часом підвищується, і пояснення цьому просте - надто мало людей мають час, щоб прочитати повністю статтю в газеті, не кажучи вже про прочитання журналу від початку до кінця. За даними TNS Ukraine людина в Україні витрачає на читання щоденних газет в середньому 11 хвилин на день. [42] Навіть якщо припустити, що людина

19

читає лише одну газету, то цього часу явно недостатньо, щоб повністю прочитати один номер. Одже, читач вибирає лише те, що йому цікаво, що привертає його увагу. Дизайн газети, журналу, з одного боку, допомагає читачу звернути увагу на найбільш цікаві і важливі матеріали (з точки зору редакції). З іншого боку, організація шпальти, яка максимально зрозуміла читачу, зменшує його час на знаходження потрібного матеріалу, а інфографіка допоможе швидше і глибше зрозуміти написане, усвідомити головне. Юридичні аспекти Інфографіка є новим способом подачі і опрацювання інформації. Її автори повинні дотримуватися основних положень законодавства, що стосується збору і обробки інформації, авторського права в інформаційній і художній галузях. Загальні правила залишаються непорушними – плагіат, копіювання і передрук заборонені. У випадку, коли використовуються дані, зібрані в матеріалі, вже опублікованому іншою особою чи організацією, посилання на джерело є обов’язковим на самому малюнку чи в підписі. (К№ 10 ) Те, що в Україні присутня інфографіка, у друкованих виданнях зокрема, вже дуже добре. Це означає, що українська друкована преса прогресивна, орієнтується на досвід закордонних колег, намагається зацікавити

читача,

переманюючи

його

від

значно

яскравішого

та

розмаїтішого інтернету та телебачення.

1.4. Класифікація інфографіки Інфографіка

–

це

візуальне

подання

інформації.

Її

часто

використовують там, де складну інформацію потрібно уявити швидко і чітко. Спектр її використання дуже широкий: географія, журналістика, освіта, статистика, технічні тексти. Інфографіка дає можливість не тільки відтворювати великі об’єми інформації, але і більш наочно показувати

20

відношення предметів і фактів в часі і просторі, а також продемонструвати тренд (тенденції). Таким

чином

інфографіка

потрібна

для

кращого

сприйняття

інформації. Наприклад, інфографіка є незамінною тоді, коли треба доступно розповісти про катастрофи, винаходи, політичні рейтинги, тощо. (Див. Дод. 2 Рис.2) Інфографіка, за визначенням психологів, належить до так званого “рівня суперчитабельності”. Іншими словами, читач газети чи журналу, гортаючи сторінки, насамперед звертає увагу на яскраву ілюстрацію, насичену інформацією – а це і є інфографіка. Конкурувати з інфографікою за увагу читача можуть лише яскраві заголовки та великі фотографії. Основна мета інфографіки – інформування. При цьому часто цей інструмент виступає як доповнення до текстової інформації, яка охоплює тему в повному обсязі і містить деякі пояснення. Якщо говорити про стиль передачі інформації, то він може бути дуже різноманітним. Все залежить від того, яку мету ставить перед собою журналіст, які почуття він хоче донести до читачів. Для того, щоб донести основні ідеї у максимально ефективний спосіб , естетична форма і функціональність повинні йти поруч, розкриваючи зміст досить великої кількості складних даних шляхом передачі ключових аспектів найбільш зрозумілим способом. Хоча дуже часто дизайнери порушують баланс між естетикою дизайну і функціональністю, створюючи при цьому чудові приклади візуалізації даних, які на жаль не виконують основної функції – передачі інформації. Інфографіку можна подавати разом із статтею або як самостійний інформаційний продукт, оскільки інфографіка є і повноцінним зображенням, і одночасно складовою цілісного ансамблю, який становить сторінка або розворот, на яких її розміщено. У кожному разі вона стає ключовим елементом на шпальті. Відомо, що перший рівень читання становлять заголовки, великий шрифт та ілюстрації. Кожен з цих елементів, залежно від культури читача та

21

графічного навантаження, може мати перевагу над іншими. Фото з великим інформаційним навантаженням першим кидаєтся в очі на сторінці. Розмір, колір, розташування картинки теж мають значення. Щоб досягти доброго результату, інтелектуальний процес розробки інфографічного продукту треба розділити на декілька етапів: розробити ідею, створити інформативну концепцію, провести добір інформації, виготовити графічний продукт, розробити графічну концепцію. Графічна концепція потребує

доброго

володіння

інформацією,

повинен

бути

вибраний

правильний кут подачі, що потребує знання читацької аудиторії, якій адресується матеріал. Той хто пише – найкраще володіє цим питанням, але концепція вимагає ще й володіння засобами графіки. Візуально інфографіка може бути представлена в різних формах. Наприклад, в якості карикатури, діаграми, ілюстрації, емблеми чи простих малюнків. Будь-який образ згодиться, якщо він ефективно працює для передачі даних, для досягнення мети, яку ставить перед собою інфографік. Інструментарієм інфографіка не обмежена – від простих лінійних графіків до складних відображень великої кількості різноманітних зв’язків.

Особливості інфографіки: - графічні об’єкти; - корисне інформаційне навантаження; - яскраве подання; - виразна і змістовна подача теми; - простота; - одна ідея в одній роботі; - ручна графіка; - баланс кольорів і зображень.

22

Типи інфографіки Інфографіка буває різною. Одна із відмінностей – щільність інформації. Буває “ненасичена” інфоргафіка, в якій візуалізація побудована навколо однієї-двух цифр. І “концентрована інфографіка”, де автори вписують у зображення велику кількість різних показників. По способу відображення інфографіку поділяють: - динамічна інфографіка – анімована графіка; - статистична графіка – поодинокі слайди. По типу джерела: - новинна інфографіка – графіка, яка готується під конкретну новину в оперативному режимі; - аналітична інфографіка – графіка, яка готується за аналітичними матеріалами; -

економічна

інфографіка

–

частково

пересікається

з

аналітичною

інфографікою, з тією тільки різницею, що аналітика проводиться виключно за даними економічних показників і досліджень; - реконструкції – інфографіка, яка бере за основу данні про якусь подію, відтворюючи динаміку події в хронологічному порядку. Графіка репродукує конкретні події зі слів очевидців і за допомогою представлених матеріалів. По часу виготовлення: - оперативна інфографіка, час виготовлення якої дуже короткий; - інфографіка з використанням теледизайну – графіки, при виготовленні яких не використовуються шаблонні рішення, композиційні і стилистичні рішення кожного разу розробляються заново. Найчастіше використовується в аналітичній інфографіці і реконструкціях. [26] Виходячи з досвіду американських інфографів, визначають чотири види інфографіки: - прогностична – заснований на спеціальному дослідженні, висновок про майбутній розвиток і результати подій; - експлікативна – інформація, що потребує пояснення;

23

- аналітична – графіка, що підготовлена за аналітичними матеріалами; - ретроспективна – містить виклад чи огляд минулого. [26], [29]

1.5. Види інфографіки Як при звичайному процесі читання, інфографіка має кілька способів подачі інформації, які полягають у її оцінці, класифікації й подачі, відповідно до кожного конкретного випадку. В усіх випадках формами подачі інфографії можуть бути графіки, карти, схеми, таблиці, тощо.

1.5.1. Графіки Показують залежність даних між собою. Графік є шифрованою формою подачі кількісної інформації у вигляді пропорційних форм. Візуальне порівняння цих форм дозволяє краще зрозуміти

кількісне

співвідношення

елементів.

На

графіках

часто

використовують стилізовані малюнки, які ілюструють інформацію і використовуються замість прямокутників або інших форм. Концепція таких графіків тотожна концепції традиційних графіків, яку вона наслідує.

Види графіків: Горизонтальні колонки Колонки, в тому числі й горизонтальні, відбивають рейтинг. Вони допомагають порівняти різні категорії даних і дуже рідко ілюструють часові масштаби. Для більшої наочності і читабельності колонки розташовують у порядку збільшення чи зменшення їх довжини. При цьому рейтинг виглядає більш наочним, якщо найбільша горизонтальна колонка розташована угорі графіка. Виняток: якщо якийсь ланцюг інформації визначається часом, хронологічний прядок можна зберегти.

24

Рис. 3. (К №13) Вертикальні колонки Вертикальні колонки можуть порівнювати різні величини відмінних категорій або різні елементи одного цілого. Також колонки можна використовувати для порівняння величин за якийсь певний період.

Рис. 4. (УТ №6)

25

Гістограми Гістограми – це кольорові колонки, які подають значну кількість елементів однієї категорії. Як правило, ними позначують постійні величини, такі як вік, розмір, результати... Але гістограми все ж є доволі складними для сприйняття.

Рис.5. (Ф № 39) Лінійні графіки Лінійні графіки

або температурні графіки (line chart, area chart)

використовуються для показу даних, отриманих за певний період. Вони відображають одночасно і кількісні, й часові показники.

Ці графіки

дозволяють продемонструвати тенденцію або розвиток даних. Лінійні графіки ефективно відбивають зміни даних і дозволяють робити прогнози.

Рис.6 (Ф №17)

26

Графік розсіювання Графіки розсіювання (scatterplot) показують розташування обмеженого набру точок, які відповідають значенням по осям. Між точками часто малюють лінію тренда – вона наочно демонструє закономірності серед різних значень. Секторальні графіки Секторальні графіки демонструють розподіл частин одного цілого на певний момент часу. У видавничій справі використовуєтся коло і півколо. Вважається, що півколо є більш зручнішим для читачів, оскільки сприйняття малюнка спирається на лінії сили і силові точки, розміщені відносно стабільних елементів. Горизонтальний сегмент є сильним елементом, здатним спрямувати око читача. У кола немає бази. Тому погляд спрямовується до його центра, через це око має вивчати всю його поверхню за багатьма напрямками, що значно складніше.

Рис.7. (УТ №9) Розірвані сектори Цей вид графіка дозволяє привернути увагу до одного чи двох секторів, які мають бути вихідними.

27

Також можуть використовуватися діаграми: - кругова діаграма (pie chart) - площова діаграма (bubble chart) – мікс графіка і діаграми – по двум осям розставлений набір точок, які відповідають значенням. При цьому самі точки не поєднані і мають різний розмір, який задається третім параметром.

- кільцева діаграма (ring chart) – показує

процент від максимальної

кількості, котре займає одне із значень в наборі даних, у вигляді частково замальованого кільця. Часто використовуються одразу декілька таких діаграм, порівнюючи різні значення; - пелюсткова діаграма (radar chart) – порівнює величини декількох значень, кожне із яких відповідає точці на осі. Кількість осей відповідає кількості значень, а точки поєднані лініями.

- теплова діаграма (heat map) – порівнює значення всередині набору даних, зафарбовуючи їх одним із кольорів в попередньо вибраному спектрі.

Колір

залежит

від

розміру

параметра

і

найчастіше

накладається у вигляді плям. Різноманітні графіки Коли треба порівняти різні послідовності даних, пов’язаних із однією величиною, наприклад, часом, варто накласти їх на одну систему координат. Інші категорії Крапкові

графіки

і

крапкові

малюнки

теж

доволі

часто

використовуются, вони зазвичай подають значну кількість інформації, але її важко сприйнти.

28

1.5.2. Мапи Ситуаційні та кнфігураційні малюнки (дорожня карта) – наприклад, показує в схематичному вигляді траси, магістралі, залізниці та інші шляхи, котрі накладені на обриси географічних об’єктів. Порівняльні мапи

Рис. 8. (К №29) Мапи локалізації

(тематична карта) - карта показує різні об’єкти

на карті світу, держави, міста. Об’єктами можуть бути міста на карті країни, країни на карті світу, атомні електростанції на карті країни чи світу, об’єкти інфраструктури, пам’ятники, на карті міста чи регіону тощо.

Рис. 9. (Ф №17)

29

Мапа статистичного аналізу – як приклад можна навести карту країни із підсумками голосування на виборах за регіонами. Кожен регіон має колір партії, що отримала найбільшу кількість голосів, це допомагає відтворити загальну тенденцію. Це може бути мапа регіону із позначенням населених пунктів із позитивною чи негативною тенденцією народжуваності, зайнятості населення тощо.

Рис. 10. (Ф №17) Засобами подачі інформації на мапі можуть бути крапки, логотипи, типиграфські символи, етикетки, колорові зони, стрілки, різнокольорові й різномасштабні плями. Крапка дозвляє лише локалізацію об’єкта. Але різні за розміром крапки дозволяють одночасно і класифікувати об’єкти за ступенем їхної важливості. Логотипи дозволяють позначати різну інформацію на місцях. Типографські символи – це слова, літери, цифри, які розміщуются у потрібному місці. Етикетки або прямокутники – їх “розкидають” по карті для вищого рівня умов прочитання і виділення інформації, яку вони несуть. Стрілки дозволяють на невеликій мапі краще позначити певні точки

30

Часто також використовують: - відокремлені і розфарбовані зони, - різнокольорові й різномасштабні плями, - різні порівняльні елементи.

1.5.3.Схеми Структурні схеми Структурні схеми дозволяют показати логіку структури певного ансамблю,

взаємоз’язки

між

її

елементами.

Розрізняють

два

види

структурних схем: - деревоподібна структурна схема – показує ієрархію набору даних, в якому елементи являються батьківськими чи дочірніми по відношенню один до одного. Вибудовуються у вигляді з’єднаних лініями вузлів зверху вниз, чи з центру композиції. Вузол найчастіше зображають у вигляді кола чи прямокутника.

Рис.11.(К №11)

31

- організаційна структурна схема.

Рис.12. (УТ №9) Дидактичні схеми Для пояснення структури та принципу дії певного механізму, об’єкта може вистачити одного малюнка.

Рис.13. (УТ №9)

32

1.5.4. Таблиці Показують набір даних у вигляді заповнених його значеннями чарунок, які утворюють собою рядки та стовпці. Кожному рядку і стовпцю відповідає параметр, який визначає конкретну чарунку для значення.

Рис.14 (УТ №7) Таблиці - це типовий спосіб типографської верстки. Вони доволі прості для виготовлення на комп’ютері. Для поліпшення їх читабельності використовують кольори, тіні, сірі поля. Різні рівні прочитання матеріалу задаються різним розміром шрифтів та їхньою жирністю або різною шириною колонок.

1.5.5. Інші види інфографіки Фото в інфографці Фотографія все частіше стає складовою інфографіки. За допомогою програм типу “Фотошоп” можна інтегрувати будь-яку картинку у малюнок.

33

Аерофотознімок часом може бути більш виразним за будь-який документ, а кілька коротких окремих текстівок, розміщених на знімку, дозволяють конкретизувати інформацію.

Рис.15. (К № 10)

34

Розділ 2. Методологія дослідження Головною метою дослідження є визначення того, як українські друковані медіа, на прикладі журналів ”Фокус”, “Кореспондент”, ”Український тиждень”, використовують інфографіку у своїх публікаціях. Аналізуючи застосування інфографіки в цих журналах на протязі року, ми використали такий метод дослідження як контент-аналіз. Дослідження базується як на кількісних, так і на якісних методах. Для підрахунку

кількості

інфографіки

та

вирахування

статистичних

закономірностей використовується кількісний контент-аналіз. З метою інтерпретації обраної сукупності інфографіки за жанрами застосовується якісний метод контент-аналізу. Спочатку

детальніше розглянемо межі та техніку використання,

історію становлення та класичні приклади досліджень за допомогою контент-аналізу. Далі наведемо особливсті планування та проведення даного дослідження з використанням зазначеного методу.

2.1. Контент-аналіз 2.1.1. Суть та історія розвитку методу Контент-аналіз (англ. Content analysis; content – зміст) – якіснокількісний метод дослідження змісту текстової і графічної інформації, мета якого виявити чи виміряти різні факти і тенденції, представити їх в кількісних показниках і статистично опрацювати. Чарльз Райт [2] : “Контент-аналіз – метод дослідження, який полягає у систематичній класифікації та описі змісту медіа згідно із визначеними наперед категоріями”. Існує чотири основні етапи становлення методу [27] : зародження аналізу слова, кількісний аналіз, “ранній” контент-аналіз та класичний контент-аналіз (згідно класифікації науковця Б. Юськів). Історія “аналізу слова”, наукового пізнання комунікацій почалася дуже давно. Ще у

35

Древній Греції та Римі мислителі, оратори своїми промовами впливали на політичне життя, поширювали філософські ідеї у суспільстві. Глядачі, слухаючи такі публічні виступи, робили перший примітивний контентаналіз. В добу Середньовіччя дослідженням слова у біблійних текстах займалася християнська церква. Уперше контент-аналіз використали у Швеції ще у 1640 р.. В умовах гострого незадоволення офіційним лютеранством теологи порівняли апокрифічну збірку релігійних гімнів “Пісні Сіону” з гімнами офіційної церкви, хоча вважається, що засновниками контент-аналізу є американці. Дослідники підрахували кількість основних релігійних ідей і порівняли їх висвітлення (позитивне, нейтральне чи негативне). [21] У США метод вперше використав Дж. Спід (J. Speed). У 1893 р. була опублікована його стаття ”Чи дають тепер газети новини“. [21] Дж. Спід довів, що відбулися кількісні і якісні зміни з газетами. Він диференціював недільні випуски газет за темами, заміряв обсяги матеріалів за кожною темою у дюймах і порівняв результати. З’ясувалося, що протягом 12 років місцеві газети не приділяли великої уваги таким темам, як політика, література, релігія, мистетство, проте збільшили обсяг статей присвячених різним скандалам і пліткам. Це дало їм можливість збільшити свій тираж і зменшити ціну. Інші відомі праці із застосуванням контент-аналізу належать дослідникам Д. Уїлкоксу (D. Wilcox) – проаналізував зміст 240 щоденних американських газет за один день на предмет наявності у матеріалах журналістів не лише інформаційних повідомлень, а й власних суджень [21] та М. Уїллі (M. Willey), який розглядав усі випуски 35 американських газет за шість місяців з метою дослідити теми, що висвітлювались. Наступний етап розвитку методології контент-аналізу пов’язаний з дослідженням пропагандистських матеріалів 1920-1940 років. У 1927 р. вийшла фундаментальна праця одного із засновників методу Г. Лассвела (H. Lasswell) “Пропагандиська техніка у світовій війні”. [21] Науковець

36

з’ясував

соціальні

моделі

поведінки,

якими

маніпулювала

пропагандистська машина, а також визначив, яку мету вона переслідувала. Об’єктом досліджень були газети, інфрмаційні бюлетені новинних агенств, журнали, церковні проповіді. Г.Лассвел використовував “ранній” контент-аналіз,

відмінний

від

кількісного

газетного

аналізу

К.

Кріпендорфа (K. Krippendorf) (рахував частоту вживання певних слів, частин мови, речень, вивчав об’єм матеріалів). Саме цей метод потім використовували такі дослідники, як: Д. Ландберг – для аналізу програм радіопередач 1927 р, С. Кінгсбері – у соціальному аналізі новин 1930 р., Е. Дейл – при вивченні змісту кіно 1930 р., Д. Вудворт – аналізуючи вплив преси на громадську думку 1930 р. [27] Під час другої світової війни мав місце найбільш відомий епізод в історії контент-аналізу: британські аналітики передбачили час початку використання німецькими військами ракет “Фау-1” та “Фау-2” проти Великої Британії. Підставою для висновків був аналіз внутрішніх пропагандистских кампаній в Німеччині, що показав збільшення оптимістичних виступів лідерів

Третього рейху, щодо подальшого

розвитку воєнних дій, а також відомості з інших джерел. [37] Фундатором

школи

класичного

контент-аналізу

вважають

американского досідника Г. Лассвелла, який використував методику кількісного

аналізу

для

вивчення

змісту

воєнних

і

політичних

пропагандистских матеріаів. Наприкінці 1940-х років дослідники відходять від суто військового та пропагандистського застосування контент-аналізу і починають більше уваги приділяти розвитку самої методики аналізу. Показовим у цьому плані є вихід у 1952 році книги Бернарда Берельсона (B. Berelson) “Контент-аналіз у комукаційних дослідженнях” [1], яка практично стала першим підручником з контент-аналізу. Саме в цій праці Берельсон дає означення, яке багато років використовується науковцями у своїх спробах окреслити методологію контент-аналізу та проведення досліджень:

37

контент-аналіз – це дослідницька техніка для об’єктивного, системного і кількісного опису наявного змісту інформації, яка відповідає цілям її дослідника”. Зараз стає зрозумілим, що таке визначення вже застаріло, адже метод не лише кількісний, а ще й якісний. З 60-х років минулого століття контент-аналіз стає найбільш поширеною методологією у магістерських роботах, які захищали в американських університетах, і дотепер залишається найулюбленою методологією медіа-дослідників у США. [9] Контент-аналіз – популярний метод, тому про нього існує багато літератури. Це праці В.Іванова (“Історія розвитку контент-аналізу”), Г.Почепцова, монографія Б.Юськіва “Контент-аналіз. Історія розвитку і світовий досвід”, Л.Федотової “Аналіз змісту, соціологічний метод, вивчення засобів масової комунікації”, Р.Вебера “Основи

контент-

аналізу”. В даних дослідженнях викладена інформація про алгоритм методу дослідження, історію його розвитку, приклади і результати праць різних вчених із використання даного підходу. Ще один напрям у розробці методу – психолінгвістичний, що характеризується вивченням асоціацій та взаємозв’язку одиниць аналізу. Його розробник Ч. Осгуд (Ch. Оsgood). Метод полягає

у виявленні

частоти появи тієї чи іншої одиниці аналізу в документах і повідомленнях у зв‛язку з іншими одиницями аналізу, і з цього робиться висновок про глибинні задуми комунікатора. Крім психолінгвістичного напрямку науковці виділяють соціально-критичний, представниками якого були Х.Хорт, Л.Лоуеталь, Дж.Гербнер. Одиницею аналізу були теми, що відображали соціальні особливості поведінки особи, її психологію та оцінку, зроблену автором. Цього разу дослідники звертали увагу не на кількісні, а на якісні характеристики.

38

2.1.2. Характеристика та етапи застосування контент-аналізу Об’єктом контент-аналізу може бути зміст друкованих видань, радіоі телепередач, кінофільмів, рекламних повідомлень, публічних виступів, документів, анкет [14]. Метод використовується з наступною метою: з’ясувати відмінності у комунікаційному контенті, виявити наявність пропаганди, дослідити медіа ефекти, ідентифікувати цілі, напрямки чи комунікативні тренди особи, групи чи інституції, описати ставлення та поведінку щодо комунікації, визначити психологічний чи емоційний стан персони чи групи та ін. Типи контент-аналізу: Концептуальний (аналітичний) – використовується для вивчення якогось поняття, підрахувавши скільки разів воно зустрічається у тексті. Оскільки терміни, поняття можуть бути імпліцитні (неочевидні) та експліцитні (точні, ясні), важливо визначити імпліцитні терміни, перш, ніж почати підрахунок. Спочатку зазначаємо дослідницьке запитання, визначаємося з вибіркою. Кодування тексту згідно категорій. Реляційний (семантичний) – знаходимо поняття у тексті, з’ясовуємо відношення

між

поняттям

в

тексті,

підраховуємо,

статистично

опрацьовуємо і пишемо пояснення. Також використовується поняття “кількісний” та “якісний” контентаналіз. Науковці схиляються до думки, що не може бути винятково кількісного або якісного підходу. Ці підходи доповнюють один одного і глибше розкривають суть поставленого дослідницького питання. “Якісний” аналіз присутній у “кількісному” і навпаки: формування категорій аналізу більшою мірою пов’язане із “якісним” дослідженням, тоді як аналіз сукупності ознак категорій у тексті потребує найчастіше “кількісного” аналізу. Кількісні методи зосереджуються на частоті появи характеристик або ознак, тоді як якісні методи концентруються на тому, присутня чи ні певна ознака. [10]

39

Американська дослідниця контент-аналізу Емілі Марш також застосовує поняття

кількісного його різновиду, протиставляючи йому

якісний контент-аналіз.[7] Основною метою кількісного аналізу є підтвердити гіпотезу, а якісного – сформулювати її. Підтверджують зазвичай гіпотези, сформульовані під час попереднього вивчення матеріалів з певного питання. Е.Марш припускає, що кількісний контентаналіз

випливає

з

позитивістської

дослідницької

традиції

та

є

дедуктивним за своїм підходом, а якісний – випливає з гуманістичної традиції і є індуктивним за своєю сутністю. Тобто різниця між різновидами полягає у різному формулюванні гіпотези та дослідницьких питань, а також у процесі кодування. Ще один аспект – у процесі якісного контент-аналізу дослідник готовий сприйняти нові аспекти чи питання, не передбачені під час складання кодувальної схеми, їх дослідник, сформулювавши відповідь на поставлене дослідницьке питання, може також вивчити. Процес якісного контент-аналізу тексту полягає у постійному процесі ре-контекстуалізації, реінтерпретації та ревизначення, аж поки дослідник не досягне задовільного рівня інтерпретації. [7] Крім того, Е.Марш зазначає, що оскільки метою якісного дослідження є не стільки узагальнення, скільки “застосовуваність” (трансфертність), то обираючи

матеріали

для

вивчення,

дослідник

не

має

потреби

переконуватися, що кожен об’єкт мав однакові та передбачувані шанси бути включеним у вибірку. Під “застосовуваністю” тут мається на увазі, чи результати, отримані в одному контексті, можна застосувати в іншому. Тобто в процесі дослідження автор вивчає нові зразки чи моделі, які не потрапили до його дослідження, включає їх у нього, розширюючи межі дослідження, зрештою, коли він бачить, що нові моделі до дослідження не потрапляють, можна припустити, що подальше розширення вибірки лише підтвердить ці висновки. Подібний підхід Е.Марш не одноголосно підтримується рештою дослідників, більшість з них (наприклад, Віммер,

40

Мангейм) висувають одні й ті самі вимоги до вибірки, незалежно від того, чи аналіз є якісним чи кількісним. Тому в цьому дослідженні об’єкти для аналізу визначені заздалегідь, так само як і вимоги до них. Разом з тим, ідея про розширення чи видозміну кодувальної схеми в процесі дослідження є необхідною для якісного дослідження, коли автор заздалегіть має сформулювати вичерпний список тем. Оскільки часто це не є можливим, необхідно бути готовим до появи нових, неврахованих аспектів, заради яких дослідження треба буде переробляти чи змінювати. Разом з тим в обох різновидах контент-аналізу є спільні риси: вибірка

релевантного

тексту,

визначення

одиниць

аналізу,

контекстуалізація (розгляд тексту з урахуванням контексту), а також постійне намагання віднайти відповідь на певне дослідницьке питання. Цей поділ дещо схожий на розподіл Дж. Мангейма: основна відмінність між структурним та змістовним контент-аналізом, це те, що перший вивчає, як про щось говориться, а другий – що саме говориться. Структурний контент-аналіз Мангейма звертає увагу на те, де саме розміщена стаття, на якій шпальті, чим вона супроводжується, який обсяг площі відведено під той аспект теми, який цікавить дослідника. Відповідно, зміст матеріалу в такому разі досліджується достатньо поверхово [23], проте саме дослідження проводиться і розробляється простіше, ніж змістовний контент-аналіз, а тому є надійнішим та дешевшим, але і його результати є простішими та більш поверховими. Дослідники критикують кількісний контент-аналіз за те, що спрощення тексту до цифр, притаманне йому, приводить до втрати синтаксичної та семантичної інформації, вплетеної в нього. [15] Існує також підхід, за яким розрізняють тематичний контент-аналіз, семантичний та аналіз текстових мереж. Тематичний передбачає вивчення частоти вживання тем, а семантичний – речень (чи клауз), в яких переплітаються теми чи встановлюються взаємозалежності між ними,

41

аналіз текстових мереж, у свою чергу, вивчає місце розташування речень у мережах взаємопов’язаних тем. [11] Усі три різновиди не є такими, що виключають один одного, і кожне дослідження може поєднувати деякі різновиди цих різновидів. У

контент-аналізі

достовірність

важливо

(confirmabilitу),

врахувати

надійність

(validitу) та стійкість (consistencу). [31]

наступні

категорії:

(dependability),

валідність

Достовірність забезпечується

точністю підрахунків, під надійністю розуміють відповідність законам і поняттям,

валідність

(обгрунтованість)

досягається

за

допомогою

експертного оцінювання досліджень, а стійкість забезпечується строгістю, чіткістю відтворювання результатів. Контент-аналіз характеризують наступні ознаки [9]: об’єктивність – аналіз настільки детальний, що будь-хто може зробити аналогічні підрахунки і отримати той же результат; системність – весь контент аналізується однаково, системно, згідно певної процедури, дані підтверджують або заперечують певну гіпотезу чи дослідницьке питання. Визначення кількості – вимірюємо кількість і частоту понять, які зустрічаються у тексті. Це допомагає досліднику підсумувати результати досліджень і подати їх лаконічно. Таким чином, можна уникнути понять “багато” чи “мало”, представивши конкретні відсоткові співвідношення. Водночас певна кількість не означає такий же “обсяг впливу”. Важливим для розуміння сутності методу є концепт умовиводів: дослідник застосовує аналітичні конструкції, щоб рухатися від тексту, роблячи умовиводи, до дослідницьких питань. Дві сфери – тексти та контекст логічно взаємозалежні, і дослідник робить висновки, переходячи від однієї сфери (тексти) до іншої (контекст). [7] Аналітичні конструкції, на думку Емілі Марш, отримуються із існуючих теорій чи практик, досвіду чи знання експертів або ж з попереднього дослідження. Спеціалізовані процедури, які використовує контент-аналіз чи, принаймні,

42

його кількісний різновид мають бути такими, що їх можна повторити, так зменшується роль особистості дослідника у його роботі.[7] Явний зміст – кодування імпліцитного контенту, не беремо до уваги підтекст. Після визначення дослідницького запитання, з’ясування об’єкта та вибірки дослідження, дослідник визначає одиниці методу, залежно від змісту, цілей, задач і гіпотез. Це може бути: поняття, виражені окремими термінами; теми виражені в цілих смислових абзацах, частинах тексту, статтях, радіопередачах; імена, прізвища людей, події, факти; фізична протяжність текстів; площа тексту, заповнення смисловими одиницями; кількість рядків (абзаців, знаків, колонок тексту); кількість малюнків із визначеним змістом, сюжетом, тощо. Далі визначити категорії (система кваліфікації); розв’язанню

вони

повинні

дослідницьких

бути:

задач);

умотивованими вичерпними

(відповідати

(достатньо

повно

відображати зміст основних понять дослідженя); взаємовиключними (одна і та ж одиниця аналізу не повинна входити до різних категорій); надійними (бути такими, які б не викликали суперечок між дослідниками з приводу того що потрібно віднести до тієї чи іншої категорії в процесі аналізу документа). Далі

йде

кодування

згідно

змісту

встановлених

термінів.

Класифікація даних за критеріями. Наступний крок – підрахунок результатів, складають спеціальні таблиці, використовують формули, створюється класифікатор, протокол та реєстраційна картка.

2.2. Визначення одиниць аналізу та одиниць кодування Дослідницькі питання Ми спробуємо відповісти на наступні запитання: - Як часто інфографіка використовується в усіх виданнях і кожному окремо - Які типи інфографіки використовуються

43

- Які жанри інфографіки використовуються і переважають - В розробці яких тем використовується інфографіка - Як розподіляється інфографіка за жанром

Вибірка Як

вже

зазначалося,

аналізуюються

щотижневі

журнали

”Кореспондент“, ”Фокус“ та ”Український тиждень“, які відповідають ряду однакових критеріїв – це періодичність, направленість, тематичність. Мета всіх видань – надання о’єктивної та різнобічної інформації про країну, світ, бізнес, політику, науку і техніку, дозвілля та розваги, а також спеціальні тематичні дослідження.

Часові межі нашого дослідження – один рік (з травня 2010 року по травень 2011 року), щоб отримати найбільш достовірні дані, побачити основні тенденції змін і поширення інфографіки в Україні останнім часом, прогнозувати перспективи розвитку. Серед них: 45 примірників журналу “Кореспондент”), 44 примірники журналу “Фокус”,

50 примірників

журналу “Український тиждень”. Для посилання на журнал будемо писати в дужках першу букву назви журналу і його номер, наприклад (Ф №19), (К №22), (УТ №11). Отже, вибіркою дослідженя є всі названі журнали (139 примірників) за 2010-211 рр.

Категорії кодування Одиницями контент-аналізу можуть бути як слова, теми, так і зображення. В даному дослідженні за одиницю аналізу ми взяли одиницю інфографіки. Для кодування та підрахунку результатів використовували Microsoft Excel. Кожен журнал мав свої таблиці. Таблиці всіх видань були також зведені в одну для підрахунку загальних результатів. Ми будемо досліджувати, як використовується інфографіка друкованими медіа, на прикладі вищезгаданих журналів. Існують достаньо чіткі вимоги до вибору можливої одиниці аналізу: - вона повинна бути достатньо великою, щоб виражати певне значення;

44

- вона повинна бути достатньо малою, щоб не виражати багато значень; - вона повинна легко ідентифікуватися; - число одиниць повинно бути настільки великим, щоб із них можна було б зробити вибірку.

Кодувальний листок 1. “№ журналу” містить дані про загальний номер видання.

2. Дата виходу – вказана на обкладинці дата виходу, Ці категорії були використані для зручності

для

часового означення та уникнення

плутанини.

3. Кількість матеріалу у виданні За тематикою: - новини - країна - світ - економіка, бізнес - наука - суспільство - культура - інші теми 4. Кількість матеріалів з інфографікою за тематикою видання 5. Кількість інфографіки у виданні за видами - графіки - мапи - схеми - таблиці - інші види 6. Кількість самостійної інфографіки

45

Розділ 3. Результати дослідження В нашому дослідженні ми проаналізували зібраний матеріал (Див. Додаток №1, табл. 1-6) та дійшли до наступних результатів: Тематика В усіх трьох журналах кількість розглянутого матеріалу була приблизно однакова: “Український тиждень” – 1326, “Кореспондент” – 1329 і “Фокус” – 1365. Кількість матеріалів, які містили інфографіку, становила 25%. При цьому слід зазначити, що кількість інфографік у матеріалі коливалася від однієї до десяти (УТ №9). При зведеному підрахунку співвідношення всіх типів тем для усіх журналів ми отримали такі результати: новини – 39,3%, країна – 11,8%, світ – 8,7%, економіка, бізнес – 6,1%, наука – 2%, суспільство – 10%, культура – 7,3%, інші теми – 14,8% від загальної кількості матеріалів. (Рис. 16). Матеріали за розміром дуже різняться: є такі, що не займають і десятої частини шпальти, а є й такі, що займають декілька шпальт. З отриманих результатів можна зробити висновок, що найбільше висвітлюються новини, інші теми (відпочинок, туризм, спорт, світські новини, подорожі, думки фахівців, тощо), країна, суспільство, світ, культура, економіка, наука.

14,8

Новини

7,3

39,3

Країна Світ Економіка Наука

10

Суспільство

2

Культура

6,1

8,7

11,8

Інші

Рис. 16 Розподіл матеріалів за тематикою (зведений для всіх журналів)

46

Розглянемо тематичний спектр для кожного журналу окремо. “Український тиждень”: новини - 28,4%, країна – 15,6%, інші теми – 13,8%, світ – 11,8%, суспільство – 11,3%, культура – 10%, економіка -8,1%, наука – 1,4%. Тематика “Українського тижня” досить своєрідна, видання звертає увагу на нестандартні теми, тому великий відсоток випусків з темами, що не дуже вписуються в прийняті категорії для решти журналів. Журналу бракує багатьох важливих стандартних тем, але це проблема ледь не всіх видань. “Кореспондент” : новини – 38,6%, інші теми – 20,5%, країна – 11,7%, суспільство – 9,3%, світ – 9%, економіка - 4,2%, наука – 3,5%, культура 3,2%. “Фокус”:

новини - 50,7%, інші теми – 10%, суспільство 9,4%,

культура – 9%, країна -8,1%, економіка 6,1%, світ – 5,1%, наука -1,1%. Новини лідирують не тільки по кількості матеріалу, а й при цьому займають найбільшу кількість шпальт. Це характерно для всіх журналів. Зміст новин при цьому різниться. При

підрахунку

інфографіки,

яку

використали

журнали,

ми

встановили, що кількість інфографіки майже однакова для журналів “Кореспондент” - 610 та “Фокус” –609. Інфографіки в “Українському тижні” менше майже на 27% – 447. (Рис. 17 ).

700 600 500 Корреспондент

400

Фокус

300

Український тиждень

200 100 0

Кількість інфографіки за рік

Рис. 17 Загальна кількість інфографіки в журналах

47

При зведеному підрахунку інфографіки за тематикою для усіх журналів ми отримали такі результати: новини – 21,5%, країна – 21,5%, світ – 11,2%, економіка – 14,8%, наука – 5,6%, суспільство – 16%, культура – 1,7%, інші теми – 7,3% від загальної кількості інфографіки. (Рис. 18 ).

1,7

7,3

21,5

Новини

16

Країна Світ Економіка Наука Суспільство

5,6

21,5 14,8

Культура Інші

11,2

Рис. 18. Розподіл інфографіки за тематикою (зведений для всіх журналів) Найменше інфографіки у рубриках, що висвітлювали питання культури і науки – відповідно 1,7% та 5,6%. Оскільки матеріали про культуру в загальному - це огляд подій, виставок, тощо. Розділ ілюстрований в основному

фотографіями.

Інфографіка

використовувалася,

коли

порівнювалися якісь об'єкти, наприклад, театральні споруди та концертні зали (Див Дод.№2, Рис. 19), або рейтинги фільмів, тощо. Наука – це складна тема. Автор статті повинен добре орієнтуватися в темі і добре уявляти, що потрібно наочно показати, щоб читачу (і гуманітарного і технічного спрямування, і людині з середньою освітою) все було зрозуміло. Окремо для кожного журналу результати дещо змінювалися – у зв’язку з тим, що все ж тематика і направленість журналів дещо різні. (Рис. 20 ).

48

"Український тиждень"

3%

7% 1% 7%

26%

Новини Країна Світ Економіка Наука

25% 22%

9%

Суспільств

Рис. 20 Розподіл матеріалів за тематикою Як видно з результатів дослідження розподіл інфографіки за тематикою у журналі “Український тиждень” поділився на дві частини. У рубриках новини, країна та економіка і бізнес кількість інфографіки майже однакова і складає від 22% до 26%. Матеріалів про події у світі було найбільше, але інфографіка займала в них не таке значне місце – 9%. Матеріалів про культуру було 10%, та інфографіка в них використовувалася дуже рідко – лише 1%. "Фокус"

1%3%

Новини

18%

Країна

26%

Світ Економіка Наука Суспільство

21%

5%

Культура Інше

18%

8%

Рис. 21. Розподіл інфографіки за тематикою

49

З результатів дослідження видно, що за такими темами, як новини, країна, економіка, суспільство інфографіка використовувалася найбільше для цього видання від 26% (суспільство) до 18 % у новинах та економіці. Ці теми найбільш аналізувалися. Теми про культуру, науку, світ та інші використовували інфографіку рідко. Це були в основному описові матеріали.

"Корреспондент"

12%

3%

Новини

21%

Країна

12%

Світ Економіка

8%

22%

6%

16%

Наука Суспільств

Рис. 22. Розподіл інфографіки за тематикою Переважно інфографіка використовувалася за тематикою новини та країна. В матеріалах про культуру інфографіки було найменше – всього 3%. Але цей показник більший за інші журнали в 4-5 разів. Видання у матеріалах про науку намагалося дати глибокий аналіз, в чому інфографіка дуже допомагала.Тому використання інфографіки по цій темі найбільше з усіх досліджуваних видань. Види інфографіки Після опрацювання результатів дослідження ми прийшли до висновку,

що

кількість

інфографіки

майже

однакова

у

журналі

50

“Кореспондент” та “Фокус”- 610 та 609 відповідно. Цей показник у журналі “Укранський тиждень” маже на 27% відсотків менше – 447. При зведеному підрахунку за видами інфографіки виявилося, що графіки складають 51%, мапи – 18,4%, схеми – 10,3%, таблиці – 15,8%, інші – 4,5%. Розглянемо розподіл інфографіки за видами для кожного видання окремо. Результати дослідження показані на діаграмах. (Рис. 23-25) Розподіл інфографіки за видами: "Корреспондент"

3% 24%

Графіки

42%

Мапи Схеми Таблиці Інші

9% 22% Рис. 23. Розподіл інфографіки за видами

"Український тиждень"

13%

6%

Графіки Мапи

11%

Схеми

51% 19%

Рис. 24. Розподіл інфографіки за видами

Таблиці Інші

51

"Фокус"

9%

5%

Графіки Мапи

12%

Схеми Таблиці Інші

60%

14% Рис. 25. Розподіл інфографіки за видами

Графіки переважали в усіх трьох журналах. Їх відсоток складав від 42 до 60%. Часто як вид інфографіки використовувалися мапи, схеми та таблиці - від 9 до 22 %. Інші види займали незначне місце 3-6%. Це можна було передбачити, оскільки графіки дуже наочні, простіші для сприйняття, одразу показують динаміку. Через те, що в журналах часто аналізувалися рейтинги політиків, партій, динаміка зростання тарифів і цін в Україні та світі, приводилися різні економічні показники, порівнювалося витрати на різні цілі за якийсь час, то використання графіків було доречним. Для опису всіх цих процесів потрібно було б значно більше місця на шпальті, а читачеві – набагато більше часу, щоб все це прочитати, уявити всю картину, прослідкувати динаміку. Використання мап дозволило конкретизувати місцезнаходження об’єктів, на яких одразу можна було розмістити потрібні характеристики, що значно

спрощувало

сприйняття

матеріалу.

Особливо

часто

мапи

використовувалися в матеріалах, які висвітлювали події у світі, країні – де було потрібно представити місце, про яке йшла мова. Так, наприклад, після техногенної катастрофи у Японії 11 березня 2011 року, в світі стала дуже актуальною тема атомної енергетики. Використання карт, щоб показати

52

атомні електростанції, їх потенціал, кількість енергоблоків, тощо, значно полегшило сприйняття матеріалу, спростило його. (Див. Дод.2, Рис.26) В матеріалах про науку найчастіше використовувалися різні схеми. (Див. Дод. 2, Рис.2) Таблиці займають важливе місце у подачі великої кількості подібної структуризованої інформації. Їх кількість у виданнях коливається від 9% до 24%, що можна пояснити специфікою матеріалів. В таблицях в усіх трьох виданнях малюнки та логотипи часто використовувалися замість цифр, надписів – іноді їх було забагато, це розсіює увагу, іноді – їх важко було розкодувати. Самостійна інфографіка Частиною

матеріалів

була

інфографіка,

яку

можна

вважати

самостійною. Самостійна інфографіка в нашому дослідженні складає близько 5%. Найчастіше це була розворотна інфографіка (тобто інфографіка, що займає весь розворот журналу). Вона читабельна, лаконічна і добре ілюстрована. Так, наприклад, в журналі “Кореспондент” у рубриці новин використовує розворотну інфографіку, де на карті світу, приведений огляд основних подій в світі за останній тиждень з найвідоміших видань світу. Ця інфографіка дуже проста і наочна, зручна і читабельна. Такий матеріал використовується з номера в номер, використовується так звана заготовка. (Див. Дод. 2, Рис. 26). Таких заготовок у журналі декілька. З номера в номер журнал готує матеріали про автомобілі (інші теми), дані яких приведені в таблицях. Вид таблиці не змінюються, просто вносяться дані конкретного автомобіля. (Див. Дод.2, Рис. 27, 28). Коли проводився перегляд і підрахунок інфографіки, то стало ясно, що підтверджуються твердження про те, що інструментом вона не обмежена. Форма таблиць від стандартної звичайної до цікавої, де слова і назви замінені різними елементами, логотипами, тощо.

53

Одні й ті ж теми в різних журналах для більш глибокого розкриття змісту, спрощення сприйняття використовували інфографіку, але вона була різна. Так, наприклад, матеріали, де розповідалося про умови ведення бузнесу в Україні, порівняння їх з іншими країнами, використовували інфографіку, для приведення одних і тих самих даних, але по-різному. (Див. Дод. 2, Рис. 30-32). Проводячи дослідження, ми переглянули велику кількість матеріалу, підрахували кількість інфографіки за тематикою, видами і часто хотілося б додати ще інформацію, який об’єм займають ті чи інші рубрики і відповідно інфографіка в них, як види інфографіки розподіляються між собою по характеристикам: тобто які види графіків, мап, схем

використовуються.

Можна було б поділити всю інфографіку ще за типами: насичена і концентрована,

проаналізувати

тип

джерела:

новинна,

аналітична,

економічна, реконструкції. Але для цього кодувальний листок буде завеликий, з багатьма параметрами. Оскільки весь матеріал треба проглянути візуально і все занести у відповідні таблиці (пошук на комп’ютері інфографіки неможливий – ми шукаємо зображення, які дуже відрізняються одне від одного і зробити опис для пошуку майже неможливо). Вірогідність помилки при занесенні дуже великої кількості даних у таблиці зростає, тому результат, якщо розглядати все і одразу, може бути не цілком точний. Тому ця тема є актуальною для наступних досліджень. З цікавості, ми дослідили всі три журнали за один день 24 вересня 2010 року (УТ №39, К № 36, Ф № 39). “Український тиждень”:

55 шпальт, з них 5,4 % площі займає

інфографіка. Зайняті інфографікою площі за тематикою: новини – 13,5%, світ – 67,8%, країна – 13,5%, економіка, бізнес -13,5%, інші – 5,1%. В рубриці “світ” – розворотна інфографіка, - на карті світу представлені союзники і вороги США. Наочна, доступна інформація, яка легко аналізується. Графіки

54

– вертикальні колонки, лінійний графік – займають 12,6% від площ, зайнятих інфографікою; мапи – мапи локалізації – 72,9% , таблиці – 14,5% відповідно. Вся інфографіка концентрована. По типу джерела – новинна, аналітична. “Кореспондент” – 48 шпальт, з них 12,2% - інфографіка. В рубриках: новини – 40,2%, світ – 4,3%, країна – 27,4%, економіка, бізнес – 4,9%, суспільство – 8,5%, культура – 4,3%, інші – 4,4% відповідно. Графіки: горизонтальні колонки – 3,4%, вертикальні колонки – 6,8%, лінійні – менше 1%, секторні графіки - 1,7%, таблиці – 21,8%, мапи: локалізації – 39,3%, порівняльні – 2,6%, інфографіка з використанням фотографій - 23,4% відповідно. Інфографіка 90 % концентрована. По типу джерела: новинна, аналітична, реконструкції. “Фокус” – 55 шпальт, інфографіка займає 3,5% площі, в т.ч. новини – 10,5%, країна – 5,3%, економіка – 21,1%, світ – 5,3%, суспільство – 36,8%, наука -15,8%, інші - 5,3% відповідно. Графіки: вертикальні колонки – 18,4%, горизонтальні колонки – 2,6%, лінійні – 10,5%, діаграми (кругова) – 13,2%; мапи – локалізації – 2,6%, порівняльні – 7,9%, таблиці – 7,9 %, схеми: - експліативна – 15,8%, інші: інфографіка з використанням фотографій – 15,8%. Інфографіка – 65 % концентрована, 35% - ненасичена. По виду джерела: новинна, аналітична, економічна, реконструкції. Цей додатковий аналіз підтверджує наше припущення, що найчастіше для подачі інформації використовуються графіки, із них вертикальні колонки, горизонтальні колонки, секторальні, лінійн графікиі. З мап найчастіше

зустрічаються

мапи

локалізації,

статистичного

аналізу,

порівняльні. Інші (інфографіка з використанням фотографій, ілюстрації, комікси) використовувалися не дуже часто. Інфографіка на обкладинках зустрічалася досить рідко і низьким рівнем читабельності, наприклад УТ №3, К № 15.

була з

55

Оскільки око розподіляє елементи малюнка за їх виразністю, дуже важливо роль відіграє як форма, так і колір. Якщо різноманітні параметри кольорів урівноважені, ефект контрасту відсутній – це гармонія кольорів. В досліджуваних виданнях це враховується, але бувають і не досить вдалі зразки, наприклад К № 16-17, стор. 41. До інфографіки обов’язково додається інформаційний заголовок і пояснювальний підпис, які допомагають зрозуміти малюнок і слугують певним путівником у його інтерпретації.

Підпис під інфографікою має

спонукати читача до аналізу, оскільки це допомагає заощадити час, якого людині завжди бракує. Іноді інфографіка несе в собі велику кількість інформації, яку важко одразу сприйняти. Наразі було б доречніше розділити ці дані на дві таблиці, чи графіка. Розглянувши всі матеріали, ми впевнилися, що інфографіка українськими медіа використовується і її інструментарій справді необмежений. Для її розвитку в Україні є можливості, незвжаючи ні на які перепони. Крім того, в інфографіці, як у дзеркалі, відбивається відношення суспільства до тих чи інших тем. Наприклад, низький рівень використання інфографіки при висвітленні матеріалів про освіту та культуру відбиває відношення більшості громади до них, так би мовити, за “залишковим” принципом.

56

Висновки В даній роботі «Застосування інфографіки українськими друкованими медіа: дослідження української практики» ми намагалися з’ясувати та проаналізувати методом контент-аналізу на прикладі трьох українських суспільно-політичних видань (журнали «Корреспондент», «Фокус», та «Український тиждень»), як інфографіка використовується в залежності від тематикою та які типи інфографіки характерні для вітчизняних друкованих медіа В Розділі 1 ми: - Розкрили суть термінів та понять, які використовувалися в даній роботі.

- Дослідили історію інфографіки.

- Розглянули види інфографіки та сучасне застосування цих видів у друкованих медіа. З’ясували, що: - У світі все більшого значення та ваги набуває використання інфографіки не тільки друкованими медіа, а і в Інтернеті різними онлайн-виданнями.

- Дослідженням використання інфографіки, в тому числі застосуванням інфографіки в певних типах матеріалів, займалася низка науковців та дослідників по всьому світу. Серед них відзначимо праці таких як Едварда Тафта, Хав’єра Еррера, Метью Сенкі та інших.

- В Україні такі дослідження ще не проводилися.

- Інфографіка в друкованих медіа найчастіше використовується у вигляді графіків, мап, таблиць та схем.

57

У Розділі 2 ми презентували інструменти дослідження, тобто, детально описли методи, які застосовуваля для данного дослідження – кількісний та якісний контент-аналіз. Методи ми розглянули в історичній ретроспективі, навели їхні основні етапи, переваги, недоліки та особливості застосування в данному дослідженні. У Розділі 3 ми презентували результати проведеного дослідження. Застосувавши метод контент-аналізу з використанням кількісно-якісних характеристик, проаналізувавши використання інфографіки в журналах «Корреспондент», «Фокус», та «Український тиждень» за період з травня 2010 року по травень 2011 року, ми спробували відповісти на такі важливі питання: 1. Чи всі досліджувані медіа використовують інфографіку? Дослідження показує, що жоден номер видання не може обійтися без інфографіки. Більше того, інфографіка є не тільки частиною змістового наповнення через візуалізацію даних, а й частиною декоративного оформлення матеріалу. Інфографіка дає можливість наочно показати те, що або неможливо розказати в журналістському тексті, або важко це зробити через велику кількісь даних, цифр, значень, понять.

2. Які види інфографіки є переважаючими в українських друкованих медіа? Українські медіа використовують всі види інфографіки.

• Найбільш часто використовувалися графіки через те, що ними найлегше показати динаміку та порівняти кількісні показники, які важко сприймаються читачами в тексті. Цей вид інфографіки становив від 27% до 52% в залежності від видання.

• Мапи. Цей вид становив від 14% до 22%.

58

• Таблиці - від 10%т до 24% • Схеми -від 9% до 12%.

• Інші види інфографіки – від 3% до 6%. І хоча, вищенаведені види належать до найчастіше використовуваних, вони в свою чергу поділяютья на підвиди, а часто бувало і таке, що одна інфографіка поєднувала в собі елементи різних видів інфографіки.

3. В матеріалах якого тематичного спрямування частіше використовується інфографіка? Найчастіше інфографіка використовувалася у розділі новин – від 18% до 26% в залежності від видання. У матеріалах про країну всі видання використовували інфографіку майже в однаковій кількості 21%-22%. Найменше інфографіки використовувалося за темами про науку і культуру.

4. Чи використовується в українських друкованих медіа інфографіка як самостійний журналістський матеріал? Як показало дослідження, інфографіка за рік використовувалася як самостійний матеріал 183 рази. Розворотня інфографіка найчастіше була самостійним матеріалом. Частина такого матеріалу, як ми вже зазначали, переходила із номера в номер.

5. Чи використовується інфографіка на обкладинках українських друкованих медіа? За результатами дослідження інфографіка використовується на обкладинках

журналів

«Корреспондент»,

«Фокус»,

та

«Український

тиждень», але вона суттєво поступається за своєю якістю та рівнем читабельності в порівнянні з інфографікою, яка використовували сторінках журналів.

на

59

Перспективи розвитку в Україні, як і в цілому у світі дуже динамічні, адже інфографіка на відміну від інфотекстики сприймається набагато краще. Зі збільшенням потоків інформації крім проблеми її фільтрації постає проблема її засвоєння. Можна звичайно, користуючись методиками швидкочитання засвоювати більше текстової інформації, але графічної інформації за той же період все одно буде засвоєно більше. Крім того, інформація у формі інфографіки набагато простіше і приємніше засвоюється. Коли в українськіих друкованих медіа з’явиться по-справжньому запит на глибоку аналітику, тоді розвиток і застосування її значно прискориться. Інфографіка є своєрідним привабливим маркетинговим прийомом, що дозволяє періодичним виданням залучати нових читачів. Для цього потрібно спеціально готувати інфографіків, не економити на цьому кошти. Дизайнериінфографіки повинні бути у штатах редакцій, як наприклад, у журналі “Кореспондент”. Сучасний прорив інфографіки викликає значне занепокоєння з приводу їхнього нібито негативного

впливу

на

культурний

рівень

споживачів. В Сполучених Штатах дехто навіть вбачає в інфографіці своєрідний стимул до безграмотності, яка охопила певні верстви населення. Так, згідно з переписом 1990 року, приблизно кожний п’ятий американець недостатньо володіє англійською. Чи допомагає інфографія підтримувати контакт із цією частиною населення? Обговорення цього питання ще триває. У Франції питання не стоїть так гостро, але все ж відомо, що значна частина населення зовсім не читає книжок і майже не читає газет. Через надмірну зайнятість люди обмежуються лише переглядом газет і документів, які до них потрапляють. Ці люди зберігають в пам’яті лише візуальні образи, схоплені під час перегляду: велкі заголовки, картинки, фотографії і інфографіку. А головна мета журналіста – передати повідомлення. Напевне,

60

не варто відкидати і такий спосіб передачі інформації. Інша справа, як передати весь обсяг культурних надбань. В Україні подібних досліджень ніхто не проводив. На відміну від України у бататьох інших країнах над теорією і практикою інфографіки працюють не лише теоретики, але вже існують спеціальні навчальні заклади. Там готують спеціалістів з інфограціки та інформаційногодизайну, як наприклад, вища школа в м. Аугсбург, (ФРН). Сподіваємося, що в Україні все ще попереду. І дане дослідження має перспективи для продовження. Оскільки досі не було цілісного вивчення інфографіки в українських друкованих медіа, то дана робота може стати поштовхом для подальшого вивчення цієї теми. Оскільки ринок друкованих медіа дуже динамічний, то подібні дослідження дають можливість вивчати ці питання у хронологічному зрізі. Так, у наступній роботі, спираючись на вже отримані дані, можна буде прослідкувати зміни, які сталися у виданнях, у яких виданнях з’являлися першими ті чи інші види інфографіки. Також дослідження українського матеріалу дає можливість в подальшому зробити порівняльне дослідження з виданнями інших країн.

61

Список використаних джерел

1

Berelson B. Content analysis in communication research. – Glencoe: Free Press, 1952

2

Berger, Arthur Asa. Media and Communication Research Methods. An troduction to Qualitative and Quantative Approaches. Harward: Sage blications, 2000

3

Bryant I., Miron D., Theory and Research in Mass Communication // Journal of Communication. – 2004. – December

4

Cleveland S. William. The Elements of Graphing Data. - Summit, NJ: Hobart Press. – 1985. - 89 p.

5

Fisher, K. Locating Frames in the Discursive Universe // Sociological Research Online – 1997. – Vol. 2, №3

6

Harris, Christopher R. Visual journalism: a guide for new media professionals / Christopher R. Harris, Paul Martin Lester. Boston: Allyn and Bacon, 2002

7

Marsh E. E. Content analysis: a flexible methodology: Library Trends Volume 55, Number 1, Summer 2006, pp. 22-45

8

Meyer K. Eric. Designing Infographics.: Hayden Books. - 1997.

9

Krippendorf K. Content Analysis: An Introduction to Its Methodology. 2nd ed.

– Thousand Oaks, CA: Sage, 2004

10 Rubin B. Rebecca, Rubin M. Alan, Paul M. Haridakis. Communication Research: Strategies and Sourses. – Canada. – 2009 11 Smelser N. J., Baltes P. B. International Encyclopedia of the Social and Behavioral Sciences. – Elseviere Science Ltd. – 2001.

12 Tufte R. Edward. Envisioning Information. – 1990. – Cheshire, CT: Graphics Press 13 Tufte R. Edward. Visual Explanations: Images and Quantities, Evidence and Narrative. – 2006. - Cheshire, CT: Graphics Press., - 208 p.

14 Wimmer R. D., Dominic J. R. Mass Media Research, an Introduction. –

62

Belmont, CA. – 1997 15 Zhang, Y. , & Wildemuth, B. M. Qualitative analysis of content. In B. Wildemuth, Applications of Social Research Methods to Questions in Information and Library Science: Westport, CT: Libraries Unlimited. – 2009 16 Айзенберг М. Менеджмент реклами.– М., ТОО «Интелтех», 2008. – 80 с.

17 Блек Сем. Паблік Рілейшнз. Що це таке? СП «ФСЕС-Мщсква». – 2008. – 258 с.

18 Богомолова Н. Н. Соціальна психологія друку, радіо і телебачення. – М.

– 2007. – 420 с.

19 Ворошилов В. В. Журналістика і бізнес: реклама та «паблік рілейшнз» в структурі масової інформації: Навчальний посібник. – СПБ., 1993.– 280с.

20 Данилець А. В. Інфографія в сучасній комунікації. – СПб.: СПбУЕФ. – 2009 21 Іванов В. Ф. Історія розвитку контент-аналізу: ЗМК. — К, 1994.

22 Картер Грррі. Ефективна реклама. – М., Прогрес, 2007 – 156 с.

23 Мангейм Джю, Рич Р. Политология. Методы исследования. – М.: Издательство «Весь Мир», 1997 24 Теремко В., Видавничий маркетинг, навчальній посібник, К.: Академвидав, 2009, 272 с.

25 Українське суспільство, 1992-2010: Соціологічний моніторинг/ НАН України, Ін-т соціології; За ред. В.М. Ворони, М.О. Шульги. - К.: [Ін-т соціології НАНУ: ТОВ "Фоліант"], 2010. - 635 с.

26 Шаппе Жан-Марі. Інфографія у пресі. — К, 2004. — 95 с.

27 Юськів Б. М. Контент-аналіз. Історія і світовий досвід. – Рівне: Перспектива. - 2006 28 [Електронний ресурс] // Artfully visualizing our humanity: Aaron Koblin's TEDTalk// coolinfographics.com, 2011. http://www.coolinfographics.com/blog/2011/6/1/artfully-visualizing-ourhumanity-aaron-koblins-tedtalk.html 29 [Електронний ресурс] //http://www.edwardtufte.ru

63

30 [Електронний ресурс] //http://focus.ua 31 [Електронний ресурс] // http://twitter.com/tymoshenko 32 [Електронний ресурс] // http://umh.com.ua 33 [Електронний ресурс] // http://ut.net.ua 34 [Електронний ресурс] //Александр Акименко: Визуализация данных. Классификация// vmestoslov.info , 2010. http://vmestoslov.info/2010/05/12/viz1/ 35 [Електронний ресурс] // Визуализация// ru.wikipedia.org, 2011. http://ru.wikipedia.org/wiki/Визуализация 36 [Електронний ресурс] //Журнал «Инфографика», 2011. http://infografics.livejournal.com 37 [Електронний ресурс] // Инфографика// ru.wikipedia.org, 2011. http://ru.wikipedia.org/wiki/Инфографика 38 [Електронний ресурс] // Инфографика. Крупный план// infoanalyze.blogspot.com, 2011. http://infoanalyze.blogspot.com/2010/06/blog-post.html 39 [Електронний ресурс] // Корреспондент – информационно-новостной журнал №1 в Украине!// kpmedia.com.ua, 2008. http://www.kpmedia.com.ua/rus/newspr/kor/ 40 [Електронний ресурс] //Круговые диаграммы – теория и практика// vmethods.ru, 2010. - http://www.vmethods.ru/2010/04/blog-post_21.html 41 [Електронний ресурс]// Паршин П. Контент-анализ// krugosvet.ru. www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnye_nauki/lingvistika/kontentanali.html 42 [Електронний ресурс] // Сколько времени жители Украины тратят на медиа// mediabusiness.com.ua. - http://www.mediabusiness.com.ua/ 43 [Електронний ресурс] // Хавьер Эрреа: Инфографика: что такое и с чем ее едят? // kak.ru, 2005. - http://kak.ru/columns/masterclass/a1044/ 44 [Електронний ресурс] //Что такое инфографика?//infographer.ru, 2011. http://infographer.ru/infographica/

64

Таблиця № 1

Схеми

11 12 13 12 6 19 9 11 14 10 15 15 14 21 19 12 11 16 14 8 10 9 19 10 9 12 11 11 4 25 24 7

10 8 5 6 3 16 7 8 7 8 11 12 12 15 3 9 10 9 11 7 7 6 12 4 4 7 7 7 2 12 15 6

1 1 2 2 1 1

3 2

31 38 41 35 37 34 40 41 17 42

9 13 14 12 10 11 17 12 5 10

15 19 26 19 15 13 24 19 29 15

10 6 12 8 8 7 8 9 24 6

1 5 5 3 2 3 5 4 2 4

4 6 2 2 5 4

1365

365

607

364

86

2 1 1 2 2 3 4 3 3

1

2 2 1 2 2 2 3 4 1 2

1 1 1

4 2

1 1 1 2 1

1

1 2 11

Самостійна інфографіка

Мапи

8 8 9 10 5 10 7 7 8 7 8 8 8 11 7 7 8 8 7 6 8 8 11 7 9 9 7 7 3 10 12 4

Інші

Графіки

30 33 32 35 28 32 35 30 34 32 34 35 36 33 32 33 30 33 33 26 32 32 33 29 36 33 30 32 19 39 38 10

Таблиці

Кіль-сть інфографіки

Всього

Кіль-сть мат. з інф

1\2 3 4 6 7 8 9 10 11 12

2010 30.04 14.05 21.05 28.05 04.06 11.06 18.06 25.06 02.07 09.07 16.07 23.07 30.07 06.08 13.08 20.08 27.08 03.09 10.09 17.09 24.09 01.10 08.10 15.10 22.10 29.10 05.11 12.11 19.11 26.11 03.12 17.12 2011 14.01 21.01 28.01 11.02 18.02 25.02 04.03 11.03 18.03 25.03

кількість матеріалів

18 19-20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 51

дата

№ журналу

Розподіл інфографіки за видами Журнал Фокус

1 1 1 1 1 1

1 5 1 1

2 2 1 1 2 3 1 1

2 2

5 5

6 4

3 2

1 2 2 3

1 1

1 2 1

2 1 1 2 1

1

1 3 3 2 2 2 1 4

1 2 1

2 5 3 2 1 2 2

1

3 3

1

72

58

29

3 1

27

65

Таблиця № 2 Розподіл інфографіки за видами Журнал Фокус

3

3

2

2

1

2

4

2

2

4

3

1

3

17

2

2

5

3

2

1

1

2

2

3

2

4

04.06

16

2

1

1

1

1

2

2

1

2

4

24

11.06

17

3

2

1

2

25

18.06

18

3

3

26

25.06

15

2

27

02.07

16

28

09.07

29

21.05

16

22

28.05

23

Дата

21

інфографіки

4

матеріалів

4

3

матеріалів

3

16

матеріалів

2

14.05

матеріалів

1

19-20

матеріалів

3

матеріалів

3

інфографіки

4

матеріалів

3

4

інфографіки

Інші

3

2

інфографіки

Культура

2

15

інфографіки

Суспільство

1

30.04

інфографіки

Наука

2

18

інфографіки

Економіка, Бізнес

Світ матеріалів

Країна інфографіки

№ Журнала

Новини

2010

1 1

2 1

4

2

2

4

11

2

3

2

2

3

3

3

3

4

1

2

1

1

5

8

2

4

3

2

1

2

2

3

4

4

5

17

3

3

2

2

3

4

3

1

2

3

16.07

17

3

3

1

3

6

2

2

1

3

4

4

30

23.07

17

3

2

1

3

2

2

2

3

6

3

4

31

30.07

17

3

3

1

2

1

2

3

4

6

4

4

32

06.08

17

3

2

3

2

2

2

3

4

13

3

3

33

13.08

15

2

2

1

2

1

3

11

4

2

2

3

34

20.08

17

3

4

6

1

1

2

2

2

2

5

35

27.08

17

3

4

5

4

2

1

2

36

03.09

17

3

4

2

1

2

3

3

3

37

10.09

17

3

3

7

1

5

4

38

17.09

17

3

2

1

39

24.09

17

3

2

2

40

01.10

17

3

3

41

08.10

17

3

42

15.10

15

43

22.10

44

1

4

1

2

2

1

2

1

2

4

1

2

1

1

2

2

2

1

2

1

4

4

3

3

2

1

1

3

4

3

4

3

5

2

2

3

4

18

3

2

29.10

15

2

3

1

1

45

05.11

15

2

2

1

1

46

12.11

15

2

4

5

1

47

30.04

15

1

3

3

48

14.05

17

4

4

10

4

2

2

3

1

49

21.05

16

5

2

1

3

2

3

4

1

51

28.05

7

2

2

5

2

3

1

5

2

5

2

3

4

3

1

1

1

4

3

2

3

2

4

3

3

3

4

3

1

2

2

1

2

2

5

4

2

2

3

1

3

3

3

3

4

4

3

4

2

3

4

3

4

2

5

10

4

4

4

1

1 1

1

1

1

66

3

4

2

4

28.01

21

3

2

6

6

11.02

17

2

3

7

18.02

18

2

8

25.02

18

9

04.03

10

інфографіки

1

Інші матеріалів

19

інфографіки

21.01

Культура матеріалів

3

інфографіки

1

Суспільство матеріалів

2

інфографіки

3

Наука матеріалів

2

інфографіки

15

Економіка, Бізнес матеріалів

матеріалів

14.01

інфографіки

інфографіки

1\2

Дата

матеріалів

Світ

інфографіки

Країна

матеріалів

№ Журнала

Новини

2011 2

7

3

3

3

1

4

2

2

4

3

5

4

2

1

1

3

4

5

3

3

5

2

4

2

4

3

5

2

4

3

3

3

4

1

2

4

3

2

3

4

3

2

5

3

1

2

2

4

1

1

1

1

1

1

4

2

4

3

1

18

3

2

2

2

3

2

3

2

2

6

8

4

4

3

11.03

18

2

4

3

1

3

4

6

8

4

4

2

11

18.03

15

4

2

25

12

25.03

18

3

2

4

5

3

5

6

1

692

111

110

128

160

121

Всього

127

3

4

3

70

51

83

107

1

15

3

31

1

5

138

17

67

Таблиця № 3 Розподіл інфографіки за темами Журнал Український тиждень

19

14.05

6

4

5

20

21.05

6

1

4

21

28.05

9

2

4

22

04.06

10

3

4

1

2

23

11.06

9

2

4

5

3

24

18.06

8

2

3

25-26

25.06

11

3

7

5

2

27

02.07

9

3

4

1

6

28

09.07

7

2

7

0

29

16.07

7

1

5

30

23.07

9

3

5

31

30.07

10

2

32

06.08

9

3

33-34

13.08

8

35

27.08

36

інфографіки

2

Інші матеріалів

2

інфографіки

8

Культура матеріалів

07.05

1

інфографіки

18

1

Суспільство матеріалів

2

інфографіки

3

Наука матеріалів

7

інфографіки

матеріалів

2

матеріалів

інфографіки

8

інфографіки

матеріалів

30.04

Дата

17

№ Журнала

Економіка, Бізнес

Світ

інфографіки

Країна

матеріалів

Новини

8

1

2010

3 2

3

3

3

2

4

1

5

2

1

3

1

2

3

6

2

2

0

5 3

1

1

1 1

2

4

1

5

2

6

1

1

6

1

3

4

1

3

1

3

3

4

1

1

0

4

1

6

2

2

2

4

3

5

2

1

5

1

2

6

2

0

4

1

2

4

2

3

2

10

4

1

2

3

1

2

2

3

3

2

2

4

4

1

3

2

1

2

5

1

2

2

1

4

1

3

1

2

4

4

3

1

1

2

1

2

6

1

1

1

2

7

5

6

3

3

4

3

1

0

0

03.09

10

3

4

1

1

0

1

37

10.09

8

3

5

0

2

0

38

17.09

8

2

3

3

3

39

24.09

8

2

5

1

40

01.10

10

5

4

41

08.10

8

7

2

42

15.10

8

2

43

22.10

8

44

29.10

45

4

0

2

2

2 2

1

1

1

3

2

3

4

1

5

3

1

3

1

1

5

5

1

5

2

2

3

1

1

4

0

3

4

1

1

2

4

1

2

4

1

1

2

5

2

1

1

6

0

2

1

2

2

2

0

3

4

1

0

2

2

2

0

4

0

4

3

0

4

3

0

1

2

3

1

5

5

2

5

1

1

0

2

1

3

1

4

6

1

2

5

0

2

1

9

6

1

2

0

2

3

1

9

2

9

5

7

2

1

6

0

3

1

4

5

1

05.11

7

3

5

0

3

0

8

1

0

2

0

2

3

1

46

12.11

8

1

5

3

7

1

1

0

1

1

3

0

5

3

2

47

19.11

9

2

9

3

3

2

1

1

1

2

2

0

3

6

1

48

16.11

8

1

5

4

4

2

4

3

0

5

1

2

6

1

49

03.12

10

3

3

2

3

0

2

0

1

4

3

4

3

1

50

10.12

8

2

4

1

4

1

1

0

4

2

4

4

51

17.12

9

4

3

7

6

1

2

1

2

0

3

4

52

24.12

10

3

3

2

5

1

2

0

5

4

4

4

1

0

68 Економіка, Бізнес

матеріалів

інфографіки

матеріалів

інфографіки

матеріалів

інфографіки

матеріалів

9

3

5

0

3

0

4

1

2

0

2

0

1

0

1

2

14.01

8

2

1

0

5

1

2

1

1

1

5

0

4

0

2

1

3

21.01

8

4

3

1

6

0

3

4

0

0

2

0

2

0

4

0

4

28.01

7

4

4

0

7

1

3

4

1

0

4

1

2

0

2

0

7

18.02

7

3

8

2

3

0

4

2

2

1

3

0

2

0

4

0

8

25.02

8

3

5

5

3

0

2

0

0

0

2

0

5

0

2

0

9

04.03

6

2

3

4

6

4

3

12

1

0

3

1

3

1

1

10

11.03

7

2

4

3

4

2

2

0

0

0

2

0

4

0

3

0

11

18.03

8

2

2

3

6

2

3

3

1

0

3

0

2

0

4

0

12

25.03

8

2

4

1

5

2

3

4

1

1

3

0

0

0

3

1

13

01.04

7

2

4

6

1

0

3

3

0

0

4

0

3

0

5

0

14

08.04

7

2

7

2

3

0

2

0

1

1

2

3

4

0

1

0

376

118

207

98

156

40

107

110

19

14

150

31

131

4

інфографіки

інфографіки

01.01

Дата

1

№ Журнала

матеріалів

Інші

інфографіки

Культура

матеріалів

Суспільство

інфографіки

Наука

матеріалів

Світ

інфографіки

Країна

матеріалів

Новини

2011

Всього по таблиці

183 32

69

Таблиця № 4

Мапи

Схеми

Таблиці

4 8

7 13

5 4

1 4

3

0 2

19

14.05

26

8

13

5

5

1

2

4

20

21.05

25

6

9

4

1

4

2

21

28.05

27

5

6

2

3

1

0

2

22

04.06

29

5

6

4

1

23

11.06

28

5

9

6

2

1

0

24

18.06

29

6

6

3

1

1

0

1

2

25-26

25.06

35

7

10

5

1

1

2

1

3

333

02.07

31

5

9

3

3

1

1

1

2

28

09.07

28

6

14

9

1

1

3

2

29

16.07

27

7

9

3

2

4

0

1

30

23.07

27

9

11

7

2

2

0

3

31

30.07

28

6

10

5

2

2

0

1

2

32

06.08

28

9

12

4

2

3

2

1

3

33-34

13.08

32

6

12

2

2

1

7

1

3

35

27.08

22

7

11

6

2

1

0

2

2

36

03.09

27

6

6

4

1

0

1

0

3

37

10.09

26

6

7

3

3

0

1

0

3

38

17.09

25

8

12

7

3

0

1

1

2

39

24.09

26

5

7

3

2

0

2

0

2

40

01.10

27

4

7

6

1

0

0

0

2

41

08.10

27

8

16

9

3

1

0

3

2

42

15.10

28

6

6

4

2

0

0

2

43

22.10

27

6

10

3

2

1

4

2

44

29.10

38

8

17

9

4

2

2

3

45

05.11

31

4

5

2

2

1

0

3

46

12.11

34

5

8

4

2

2

0

2

Сам. Інф.

Графіки

31 30

Інші

Кількість інфографіки

30.04 07.05

Дата

17 18

№ журналу

Кількість матеріалів кількфість матеріалів з інфографікою

Розподіл інфографіки за видами Журнал Український тиждень

2010

0

1

1

2 2

3 3

Кількість інфографіки

Графіки

Мапи

Схеми

Таблиці

Інші

Сам. Інф.

19.11

34

8

12

6

4

0

1

1

2

48

16.11

35

6

12

6

2

2

2

49

03.12

30

8

9

5

4

0

1

3

50

10.12

29

5

6

3

3

0

2

51

17.12

29

5

13

10

2

1

1

52

24.12

34

7

10

7

2

Дата

47

№ журналу

Кількість матеріалів кількфість матеріалів з інфографікою

70

1

1

3

2011 1

01.01

27

3

4

4

2

14.01

28

6

6

1

2

0

1

2

1

3

21.01

28

7

9

3

2

0

2

2

2

4

28.01

29

5

10

6

1

0

2

1

2

7

18.02

33

7

9

5

1

1

2

0

3

8

25.02

27

5

8

1

2

1

4

0

3

9

04.03

26

9

24

17

2

2

3

0

3

10

11.03

28

6

7

2

1

0

1

3

1

11

18.03

29

7

10

4

1

2

3

0

2

12

25.03

27

8

11

6

2

1

2

0

2

13

01.04

27

7

11

9

1

1

14

08.04

27

5

8

4

2

0

2

0

2

1326

289

447

230

86

48

60

25

104

Всього

3

1

71

Таблиця № 5 Розподіл інфографіки за темами Журнал Кореспондент

1 1 1 1

3

1 2 3 2 2

2

1

2

3

5 3 3 6 9 5 5

інфографіки

2 5 3 2

матеріалів

4 3 1 5 4 3 2 1

Інші

інфографіки

1 3 3 5 1 4

Культура матеріалів

2 1 5 7 3 3 5

інфографіки

2

матеріалів

7 3 3 2 7 3 8 5 4 5 5

2

Суспільство

інфографіки

12 10 11 11 11 11 10 9 11 11 11

6 4 4 2 1 2 4 1 4 2 4 3 3 3 4 4 5 7 3

1 2 1 2 10

Наука матеріалів

2 1 2 2 2 2 1

1 2 2 1 6

інфографіки

10 10 10 11 10 19 9

1 2 2 2

матеріалів

3 3 2 2 1 1 3

інфографіки

2 2 1 1 1 2 3

матеріалів

матеріалів

13 12 11 13 21 10 12

Економіка, Бізнес

Світ

інфографіки

інфографіки

Країна

матеріалів

Дата

№ Журнала

Новини

24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 36 39 40 42 43 44 45 46

2010 07.05 14.05 21.05 28.05 04.06 11.06 18.06 25.06 02.07 09.07 16.07 23.07 06.08 13.08 20.10 27.08 03.09 10.09 24.09 15.10 22.10 05.11 12.11 19.11 26.11 03.12

47

10.12

11

3

6

2

3

4

48

17.12

10

1

3

2

3

2

2

1

49

24.12

12

3

3

1

5

1

2

4

1

3

1

1

2011

1

14.01

10

2

5

4

2

1

1

2

1

5

1

2

2

21.01

10

4

3

1

3

1

4

1

1

8

3

3

28.01

16

2

5

4

2

11

3

4

04.02

13

5

2

5

11.02

12

4

2

6

18.02

13

2

2

7

07.02

10

3

6

8

04.03

11

1

4

17 18 19 20 21 22 23

3 1 5 3 8 3 3 12 3 1 8 8 4 1 2 5 3

1 3

2 2

1 3 1 1 2

2

1

1

1

2

1

1

3 1 3 2 2

1

1

1

2

1 2 3 1

1 5

1 2

1 1

2 1 2 1 1

1 2 1

2

1 1 1 1 1 1 1

1 1 3

1

2

2 2 3 6 6 4

2

3

1

1 1 1 2 2 1 1 1 1 2 1

2 1 1 2 1 1 1 1 1 5 1

4 2 3 4 1 4 2 2 5

1

3

3

1 1 6

4 6 1 3 3 3

1 1 2

2

3

1 2 1

1

1 1 2 1 2 2

2

1

2

6 4 9 9 12 9 10 9 10

3

7

3

0 3 3 3 3 2

6 8 1

3

6

2

1

5

1

1

2

2

1

3

2

8

3

1

8

3

7

3

8

4

10

3

2

6

2

1

2

2

1

6

2

3

6

1

4

3

3

3

3

1

2 1

6

4

1

2

1

3

5

1

1

1

5

1

0

3

1

1

72 Культура

2

1

12

3

3

2

5

8

2

11

24.03

11

3

4

7

3

2

1

12

01.04

12

3

7

2

1

2

1

13

08.04

11

2

4

2

4

2

2

5

14

15.04

12

4

5

5

2

2

1

2

15

22.04

12

3

4

6

1

1

2

1

1

3

2

16‐17 29.04 Всього

11

3

4

1

3

2

2

2

1

0

2

6

1

2

513

130

155

134

119

95

56

36

47

48

124

75

42

20

3

6

6

1

7

1

2

3

1

матеріалів

3

матеріалів

2

інфографіки

5

матеріалів

2

інфографіки

3

18.03

інфографіки

інфографіки

15

10

матеріалів

матеріалів

11.03

інфографіки

інфографіки

9

матеріалів

матеріалів

Інші

інфографіки

Суспільство

матеріалів

Наука

5

2

1

3

11

1

2

інфографіки

Економіка, Бізнес

Світ

Дата

Країна

№ Журнала

Новини

7

4

8

3

1

2

8

3

1

1

7

3

6

5

10

3

11

3

273

72

1

73

Таблиця № 6

10 8 9 11 15 19 9

11 12 11 19 15 19 11

3 4 4 5 4 8 2

3 4 1 4 4 5 3

1

1 3 2 1 1 1 1 1 1 4

4 1 2 1 1 1 3 1 3 4 5

2 2 1 1

1 1

Сам. Інф.

32 31 42 32 32 31 36

2

Інші

10 6 2 6 8 10 5 5 4 5 6 4 4 6

10 1 2 2 7 4 3 9 4 2 2 4 3 2 3

Таблиці

5 4 3 4 8 2 5 8 5 9 2 6 10 5

Схеми

8 6 7 8 14 5 8 10 9 13 8 11 19 7 12 16 10 8 20 19 18 19 13 9 18 15 17 6 13

Мапи

6 6 7 4 8 2 6 6 7 5 4 4 7 4 1 8 4 6 10 6 6 9 6 7 8 8 10 5 11

Графіки

29 24 24 22 26 11 23 27 27 25 32 22 40 31 1 32 28 29 30 33 18 32 31 30 37 32 33 25 35

Кількість матеріалів

Кількість інфографіки

1 2 3 4 5 6 7

2010 07.05 14.05 21.05 28.05 04.06 11.06 18.06 25.06 02.07 09.07 16.07 23.07 06.08 13.08 20.10 27.08 03.09 10.09 24.09 15.10 22.10 05.11 12.11 19.11 26.11 03.12 10.12 17.12 24.12 2011 14.01 21.01 28.01 04.02 11.02 18.02 27.02

кількфість матеріалів з інфографікою

17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 36 39 40 42 43 44 45 46 47 48 49

Дата

№ журналу

Розподіл інфографіки за видами Журнал Кореспондент

2 2 1 1 1 1 4 1

1 1

1 2 1 1

1

1

2

1 6 3 2

1 5 1 4 6 7 4 4 4 2 4 2 5

1

3

5

1 4 6 6 1 1 2

4

1 2 1

1 1 1

2 6 4 4

1 1 1

1

1 2 1

3

2

2 1

1 2

3 12 9 17 5 2 8 7

4 3 8 4 3 4 2 2

35

10

19

8

4

1329

353

610

258

134

2 3 1

1

52

Сам. Інф.

Мапи

12 22 27 29 12 12 16 17

Інші

Графіки

10 12 13 12 10 8 8 8

Таблиці

Кількість інфографіки

34 34 31 31 30 34 29 33

Схеми

кількфість матеріалів з інфографікою

04.03 8 11.03 9 18.03 10 25.03 11 01.04 12 08.04 13 15.04 14 22.04 15 1629.04 17 Всього

Кількість матеріалів

Дата

№ журналу

74

4 4 6 5 3 6 5 7

1 1 1 2 1

3 2

6

1

2

145

21

52

3 3

1

75

Таблиця № 7 Назва

Накад

Кореспондент 50000

Мова

російська

Почаок виходу 18.03.2002

Фокус

45000

російська

30.09.2006

Українский тиждень

41500

українська 02.11.2007

Редактор

Власник

МедіаВіталій Сич холдинг КР Media

Михайо Гладкий

Українский Медіа Холдинг (УМХ)

Сергій ЕСЕМ Литвиненко Медіа ГмбХ

76

Додаток 2

Рис.1 (К №27, ст. 9)

77

Рис. 2 (К №10, ст. 54)

78

Рис. 19 (К №12, ст. 48)

79

Рис. 26 (К № 10)

80

Рис.27 (К № 15)

81

Рис. 27 Продовження

82

Рис.28 (К № 15)

83

Рис. 29 (УТ № 9)

84

Рис. З0. (УТ № 9)

85

Рис. 30 (К № 10)

Рис.31 (УТ № 3)

86

Рис.32 (УТ № 3)

Рис. 33. (К №11)