Анастасія Новікова - диплом, 2012 by ukma journalist

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ” Факультет соціальних наук і соціальних технологій

Кафедра Могилянська школа журналістики Напрям підготовки 0302 Журналістика

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА на тему

ВИСВІТЛЕННЯ ПЕРЕХОДУ НА ЦИФРОВЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ В УКРАЇНСЬКИХ ЗМІ Виконала

Новікова Анастасія Олегівна

Науковий керівник

старший викладач Губенко Дмитро Володимирович

Робота допущена до захисту

Федченко Є.М.

Київ – 2012

ЗМІСТ ВСТУП……………………………………………………………………….......4 РОЗДІЛ 1. Огляд літератури……………………………………………………8 1.1. Світові практики впровадження цифрового телебачення ……………….8 1.1.1. Історичні та правові передумови переходу на цифрове телебачення………………………………………………………………………8 1.1.2. Державна мотивація при переході на цифрове телебачення……..10 1.1.3.Ролі основних учасників цифровізації……………………………...12 1.2. Теорії інновацій та їхнє практичне застосування………………………..20 1.3. Перехід на цифрове мовлення в Україні…………………………………24 1.3.1. Державне регулювання у сфері цифровізації……………………..24 1.3.2. Проблеми ліцензування та інфраструктури цифрового телебачення в Україні…………………………………………………………………………26 1.3.1. Рівень оцифрування телебачення в Україні………………………30 РОЗДІЛ 2. Методологія дослідження………………………………………….33 2.1. Історія методу контент-аналізу……………………………………………33 2.2. Застосування контент-аналізу в даному дослідженні……………………38 РОЗДІЛ 3. Результати дослідження……………………………………………42 3.1. Результати контент-аналізу київських видань «День» та «Сегодня» 3.1.1. Інтенсивність та тональність висвітлення теми цифровізації…….42 3.1.2. Представлення сторін у процесі цифровізації……………………..47 3.1.3. Висвітлення технічних платформ для переходу на цифрове телебачення…………………………………………………………..50 3.1.4. Ступінь розкриття теми цифровізації та характеристика ЦТБ…...52 3.2.Результати контент-аналізу львівських видань «Високий замок» та «Експрес» 3.2.1. Інтенсивність та тональність висвітлення теми цифровізації……..57 3.2.2. Представлення сторін у процесі цифровізації……………….,…….60

3.2.3. Висвітлення технічних платформ для переходу на цифрове телебачення ………………………………………………………………..……63 3.2.4. Ступінь розкриття теми цифровізації та характеристика ЦТБ……65 3.3 . Результати контент-аналізу донецьких видань «Новости Донбасса» та «Donbass.ua» 3.3.1. Інтенсивність та тональність висвітлення теми цифровізації…..….71 3.3.2. Представлення сторін у процесі цифровізації……………………….74 3.3.3. Висвітлення технічних платформ для переходу на цифрове телебачення………………………………………………………………………75 3.3.4. Ступінь розкриття теми цифровізації та характеристика ЦТБ…….77 ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...82 СПИСОК ДЖЕРЕЛ……………………………………………………...………87 ДОДАТКИ………………………………………………………………………..90

ВСТУП Відповідно до міжнародної Женевської угоди (2006) з розподілу частот мовлення між країнами-учасницями, Україна має перейти на цифровий тип телебачення до 2015 року. Хоч цей термін наближається, державна інформаційна кампанія цифрового телебачення в Україні слабко розвинена. Трансформація телевізійного сигналу торкнеться усіх домогосподарств і вимагатиме від них певних витрат на придбання декодувального обладнання, підключення до супутникового чи кабельного цифрового телебачення чи купівлі нового телевізора. Згідно з панельним дослідженням соціологічної компанії GFK станом на 2010 рік рівень оцифрування в Україні складав 20 % [20,3].

Цифровізація

телевізійного

простору

має

ряд

технічних

та

економічних переваг – підвищення якості звуку та зображення, нові сервіси, заощадження частотного ресурсу за рахунок компресії сигналу, але разом із тим вимагає значних державних та приватних витрат на побудову інфраструктури,

реорганізацію

телекомунікаційної

сфери,

підвищує

конкуренцію між телеканалами та скорочує рівень рекламних надходжень [18]. Одним словом, це проблематично не тільки для споживачів телевізійного продукту, але і для виробників та інших інсайдерів цієї індустрії. Країни-учасниці Женевської угоди мають різні терміни для переходу на цифрове телебачення: у деяких він вже завершився, деякі, як і Україна, перебувають на так званій транзитній стадії, в інших – дедлайн для переходу ще пізніший. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення у 2010 році затвердила План розвитку національного телерадіоінформаційного простору, який в тому числі регламентує етапи переходу на цифрове мовлення. Відповідно до цього документу, Україна зараз перебуває на етапі одночасного аналогового мовлення та мовлення цифрових наземних телемереж. У цей же період – 2011-2012 рр – Національна Рада з питань

телебачення та радіомовлення планує забезпечити українців пристроями для прийому телепрограм у цифровому форматі – сет-топ-боксами [28]. Цифровізація телебачення в Україні супроводжується резонансними публікаціями

щодо

корумпованості

державних

інституцій,

нечесної

процедури ліцензування телеканалів для потрапляння до національних мультиплексів

та

нелегітимного

тендеру

на

обрання

провайдера телекомунікацій – компанії «Зеонбуд».

національного

Цій внутрішньо-

галузевій тематиці було присвячено багато журналістських матеріалів. Разом із тим, на сутність цифрового телебачення, принцип його роботи і можливі варіанти переходу та застосування на практиці журналісти увагу звертали мало. Такі рекомендаційні та пояснювальні матеріали здебільшого з’являлися на тематичних технічних сайтах, персональних блогах, форумах [14]. Метою нашого дослідження є встановлення рівня частотності публікацій щодо переходу на цифровий тип телебачення, визначення ставлення авторів публікацій до цифровізації, ступінь і спосіб пояснення цього процесу. Для аналізу публікацій ми обрали методику кількісного та якісного контент-аналізу. Предмет дослідження – особливості висвітлення переходу на цифрове телебачення в Україні щоденними новинними виданнями. Об’єктами дослідження стали сайти газет: У Києві: «День» та «Сегодня» У Львові: «Високий замок» та «Експрес» У Донецьку: «Новости Донбасса» та «DonbassUa» Сайти

цих

газет

ми

обрали

на

основі

рейтингів

сервісів

http://top.bigmir.net/# та http://www.alexa.com. Для аналізу було зібрано публікації із ключовими словами «цифрове телебачення», «цифрове

мовлення», «цифра», «цифровізація», «оцифрування», які охоплюють період цифровізаційної політики в Україні, починаючи, зокрема, із затвердження Державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення восени 2008 року і завершуючи етапом готовності цифрових телемереж та закупівлею пільгових декодерів для населення у лютому-березні 2012 року. Джерельну базу склали електронні архіви газет. Структура роботи: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури, додатків. У першому розділі ми розглядаємо поняття цифрового телебачення, надаємо порівняльну характеристику цифрового та аналогового типу сигналів, подаємо світові практики імплементації цифрового телебачення та ситуацію цифровізації телебачення в Україні. У другому розділі окреслено методологію дослідження та описано категорії та одиниці, які ми використовуватимемо при якісному та кількісному контент-аналізі публікацій. У третьому розділі представлено результати нашого дослідження. Дослідницьке питання нашої роботи: Як медіа пояснюють процес переходу на цифрове телебачення? Виявити домінанти у висвітленні цієї теми нам допоможуть категорії якісного контент-аналізу. Основні гіпотези дослідження: 1) українські

новинні

видання

зосереджуються

на

висвітленні

внутрішньогалузевих проблем та скандалів, не наближуючи матеріали до широкої аудиторії та не пояснюючи глобального контексту, сутності цифрового телебачення та варіантів переходу на нього 2) превалює негативне відображення цифровізації

Практичне значення Результати даного дослідження можуть мати вплив як на журналістів, котрі висвітлюють тему оцифрування телебачення в Україні, так і на безпосередніх ініціаторів та виконавців цієї інновації. Поширення інновації залежить від ефективності інформаційної кампанії, яку, в свою чергу, забезпечують ЗМІ. Наша робота демонструє взаємозв’язок недійних акцентів у висвітленні теми цифровізації і обізнаності населення, а тому має важливе практичне значення для подальшого впровадження цифрового телебачення в Україні. Наукова новизна дослідження: в Україні обмежена кількість наукових досліджень на предмет висвітлення переходу на цифрове телебачення у медіа. По-перше, становлення цієї галузі ще триває, по-друге, з огляду на термінологічну складність пояснення процесу цифровізації медіа не часто звертаються до цієї теми. По-третє, поки що дослідження царини оцифрування в Україні проводили лише соціологічні, корпоративні медійні та уповноважені державні інституції.

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 1.1.Світові

практики

впровадження

цифрового

телебачення 1.1.1. Історичні та правові передумови переходу на цифрове телебачення У 2006 році було затверджено новий План використання частот мовлення у Європі, Африці та частині Азії, що отримав назву Женевська угода, якою 2006 року фактично запроваджено два окремих плани використання частот (аналогових і цифрових) у названих регіонах. Ця угода стала обов’язковою для всіх держав, які до неї приєднались, та була зареєстрована в ООН. В Європі та окремих регіонах Азії вона замінила Стокгольмський

план

1961

року, який

регламентував

використання

аналогових частот. Женевська угода передбачає, що починаючи з 17 червня 2015 року країни мають право розпочати вільне використання аналогових частот для впровадження цифрового мовлення у відведеній їм частотній смузі. Період між 17 червня 2006 року і 17 червня 2015 року згідно з Женевською угодою вважається перехідним, транзитним періодом, протягом якого країни можуть впроваджувати власні плани переходу на цифрове мовлення, однак за наявності попередньої згоди країн, якщо таке впровадження торкається їх інтересів [18]. Найпоширенішими стратегіями переходу країни з аналогового на цифрове телебачення дослідники Інтерн’юз Нетворк називають: 1. Одночасне припинення аналогового мовлення і початок мовлення в цифровому форматі в межах всієї держави. 2. Поетапне впровадження цифрового мовлення із одночасним поетапним припиненням функціонування аналогового мовлення в окремих регіонах країни (зберігаючи короткострокове паралельне мовлення в обидвох форматах).

3. Поетапне припинення аналогового мовлення з метою звільнення частот для розгортання цифрового мовлення (без збереження короткострокового паралельного періоду) [18] Серед названих стратегій найбільші переваги має друга, яку здебільшого застосовують у Європі та яка прийнята в Україні. Тобто цифрове телебачення спочатку запускають у тестовому режимі, і певний час мовники транслюють контент як в аналоговому, так і цифровому форматах. Дослідження Digital TV Western Europe у 2011 році засвідчило повний перехід на цифрове телебачення у 17 європейських країнах – це ті країни, яким вдалося впровадити його відповідно до узгоджених дат. У той же час 6 європейських країн, за прогнозами дослідження, не зможуть вчасно запровадити 100% цифрове телебачення. У таблиці 1.1 вказані встановлені для країн роки остаточного переходу та відсоток їхньої готовності у дужках [15]. Таблиця 1.1 Татваііа

[15]

Історично потреба в цифровому сигналі виникла з необхідності ефективного транслювання HD-телебачення. Під HD-телебаченням маємо на увазі телебачення в параметрах високої чіткості і якості зображення та звуку. Якщо головною мережею доставки аналогового сигналу було наземне ефірне мовлення, то розвиток ринку цифрового телебачення, зауважують Алан

Браун та Роберт Пікард, був забезпечений у першу чергу платними супутниковими

та

кабельними

платформами,

які

раніше

почали

використовувати обладнання з цифрового декодування (сет-топ-бокси). У той час як наземне цифрове мовлення у ряді європейських країн та у США розвивалося повільними темпами [2,5]. Для того щоби приймати наземне цифрове мовлення, глядачі повинні мати відповідний цифровий декодер – сет-топ-бокс, який перетворює цифровий сигнал у аналоговий – у разі якщо вони не мають інтегрованого у телевізор

цифрового

ресивера.

Наземне

цифрове

телебачення

може

запропонувати для перегляду до 40 каналів, що в кілька разів більше, аніж здатне передати аналогове ефірне мовлення. Щоправда, кількість наземних цифрових каналів менша, ніж в аналогового кабельного чи супутникового провайдерів, і тим паче менша за їхні цифрові пропускні можливості (для цифрового кабелю допустимі близько 400 каналів, для цифрового супутникого сигналу – близько 600). Але наземне цифрове мовлення не потребує від глядачів купівлі додаткого обладнання, як-от дорогі антени чи кабелі, та регулярної абонентської плати. [2,10]

1.1.2. Державна мотивація при переході на цифрове телебачення Перехід

на

цифрове

мовлення

потребує

реорганізації

усієї

телекомунікаційної інфраструктури, способу і методу передачі відео-сигналу і значних інвестицій, а також комплексної взаємної роботи операторів телекомунікаційних мереж, виробників технічного оснащення, виробників телеконтенту, глядачів. Визначаючи

стратегію

оцифрування,

держава

має

керуватися

принципами технологічної нейтральності, що були закладені як один із п’яти принципів регулювання нормативно-правової бази щодо електронних комунікацій у Європейському Союзі, чинних із 2002 року. Це означає, що

законодавство не може нав’язувати певну технологію чи платформу (кабель, супутник, IPTV чи наземне ефірне мовлення), дискримінуючи при цьому іншу [20,8]. Законодавці, не зважаючи на усі фінансові вимоги, загалом ставляться до переходу на цифрове телебачення з більшим ентузіазмом, аніж власне працівники телевізійної галузі. Цей феномен Герман Галперін називає парадоксом цифрового телебачення. Дослідник важає, що держави, а саме США та Великобританія, мають три основні мотивації з приводу переходу на цифрове телебачення. [3] По-перше, в напрямку цифровізації уряд рухає конкуренція із HDTV-технологіями і телевізійним обладнанням Японії. Перехід на цифровий тип сигналу і реорганізація системи телемовлення покликані активізувати і захистити внутрішніх виробників електроніки. Подруге, так звана «інформаційна революція» у найбільш економічно розвинених країнах. Основними складовими комунікаційної структури вже були телебачення, інтернет, телекомунікації. Політичні діячі замислилися над їхньою інтеграцією, над побудовою мультисервісної мережі на основі цифрових

технологій.

Стираючи

технологічні

бар’єри

телекомунікаціями, телебаченням та комп’ютерною індустрією,

між

цифрове

телебачення стимулювало конвергенцію та змагальність платформ і сервісів. Тим

паче,

принаймні

Європі

напередодні

2000-х

більшість

домогосподарств мали телевізори, але не мали комп’ютерів, цифрове телебачення з його інтерактивними можливостями могло компенсувати їм брак комп’ютера. «Стратегічна цінність внутрішніх технологій і виробництва HD-телебачення посилилася з еволюцією від аналогового до повністю цифрового HD-телебачення на початку 90-х років. Відтоді телемовлення, інформаційні технології та телекомунікації змогли говорити спільною цифровою бінарною мовою» - пише Г. Галперін [3,38]. Інший дослідник, Алан Браун підкреслює, що у транзитний період оцифрування телебачення суспільство підпорядковується «цифровому розподілу» на інформаційно

багатих та інформаційно бідних, адже цифровізація підсилює «екранозалежність» з її удосконаленими сервісами. Завдання держави у такому разі – якомога швидше подолати цей розкол, забезпечити цифровим телебаченням усіх [2,5]. Зрештою, третій і чи не основний чинник державної ініціативи щодо впровадження цифрового телебачення, – економічний. Оскільки все більше розвивалися мобільна телефонія та інші телекомунікаційні сервіси, а кількість радіочастот залишалася фактично незмінною, поставало питання економії частотних ресурсів. Цифровий тип сигналу завдяки своїй пропускній спроможності був у цьому питанні порятунком. Адже цифровий сигнал, на відміну від безперервного аналогового, здатен загодовувати на одній частоті декілька каналів. А звільнені після переходу на цифрове мовлення частоти стало можливим продавати на аукціоні. Крім того, цифрове телебачення вигідніше з точки зору економії електроенергії [3]. Вплив на імплементацію цифрового телебачення у різних країнах телебачення мають такі фактори як тип телевізійної власності (державний чи комерційний), урядова підтримка – наприклад, субсидії на придбання цифрових декодерів для населення, інвестиції в побудову цифрової інфраструктури,

просування

національних

виробників

обладнання,

ефективне ліцензування іт.д., а також власне від форми державного управління, виборчої системи, формальних законодавчих процедур. [15] Ключовим моментом у контексті форми державного управління є розподіл влади і взаємодія між законодавчими та виконавчими інституціями у формулюванні і впровадженні стратегії переходу на цифрове телебачення. Далі, тип виборчої системи впливає на швидкість та ефективність прийняття рішень уповноважених державних осіб. Формальні законодавчі процедури показові у плані того, чи відповідальність зосереджена у руках кількох осіб, чи розподілена між багатьма виконавчими, законодавчими та судовими організаціями [15].

1.1.3. Ролі основних учасників цифровізації Перехід на цифрове мовлення відкриває для держави, суспільства, організацій мовлення, виробників і споживачів програмних послуг ряд нових можливостей і переваг, які не дозволяло впровадити мовлення в аналоговому форматі. У той же час, зменшення надходжень від реклами, абонентської плати, активізація конкуренції на ринку програмних послуг і технологій створюють для суб’єктів ринку цифрового телебачення ряд викликів. [18,12]. Інтереси та наслідки впровадження ЦТБ для основних акторів сектору телерадіомовлення наведені у таблицях, підготовлених Інтерн’юз Нетворк: Таблиця 1.2. Cуб’єкти

Уряд

Організації мовлення

Потенційні наслідки - політичні дивіденди (у разі успішного впровадження) - можливість ефективного використання звільнених частот - економічні дивіденди (за наслідками розподілу частот в конкурсному порядку) - фінансові витрати на впровадження цифрового мовлення - зменшення витрат в результаті більш ефективного, порівняно з аналоговим мовленням, використання частотного ресурсу - можливість впровадження нових технологій передачі сигналу (інтернет, мобільне ТБ) - підвищення якості зображення та звуку - зменшення надходжень від реклами (для комерційного мовлення), абонентської плати (для суспільного мовлення) - перетворення на основних виробників контенту - припинення діяльності внаслідок злиття/поглинання, зумовленого активізацією конкуренції на ринку

Продовження таблиці 1.2 Оператори мереж

Виробники

Аудиторія

втрати доходів від трансляції в аналоговому форматі видатки на розгортання мережі цифрового мовлення отримання додаткових доходів від більш ефективного використання частот впровадження нових технологій, послуг і продуктів, збільшення ринків збуту припинення діяльності внаслідок активізації конкуренції, посилення боротьби за споживача втрати доходів внаслідок зменшення вартості окремих засобів передачі даних (інтернет тощо) можливість отримання послуг будь‐де (мобільне телебачення, інтернет телебачення) можливість отримання послуг будь‐ коли (відео на запит, PRV) можливість отримання широкого спектру послуг (внаслідок підвищення ефективності використання частот, збільшення кількості програм, впровадження нових послуг) [18]

Згідно з дослідженням Інтерн’юз Нетворк щодо впровадження цифрового мовлення в країнах Європи, основними механізмами державної підтримки в оцифруванні є: а) збільшення абонентської плати з метою посилення фінансової спроможності суспільного мовлення (як правило, в тих країнах, де флагманами переходу на цифрове мовлення є організації суспільного мовлення); б) продаж мереж трансляції сигналу; в) пряме фінансування

Державного

бюджету

або

спеціальних

фондів;

г)

запровадження пільг при купівлі сет-топ-боксів (звільнення від ПДВ, часткова компенсація вартості, безкоштовне встановлення); д) встановлення плати за використання аналогових частот з метою стимулювання переходу на цифрове мовлення з безкоштовним використанням цифрових частот; е)

гарантування багаторічного (до 5 років) включення до пакетів цифрового кабельного телебачення програм тих організацій, які повністю перейшли на наземне цифрове мовлення. [18,13] Директор інституту проблем інформаційного права (Росія) Андрій Ріхтер під час конференції «Урегулювання у сфері аудіовізуальних ЗМІ в умовах переходу на цифровий тип мовлення» (червень 2011) резюмує, що європейські країни впроваджують цифрове мовлення у три етапи:  створення стратегії переходу, у розробці котрої беруть участь органи виконавчої влади та громадські організації. Цей етап вже пройшли 27 європейських країн.  створення і прийняття нового закону про цифрове телебачення або внесення змін у чинне медіазаконодавство. Цей етап більшість європейських країн теж завершили.  розробка практичного детального плану переходу на цифрове телебачення на основі прийнятого закону та узгодженої стратегії. Ці повноваження зазвичай приймає на себе уряд країни або незалежний регулятор у сфері теле- та радіомовлення [31]. Задача регулятора впровадження цифрового телебачення полягає в тому, щоби забезпечити інформаційний та політичний плюралізм у демократичному суспільстві, надавши аудиторії максимальний доступ до різноманітного контенту за зручними для неї умовами. Для цього держава повинна дотримуватися правила «must carry», тобто гарантувати глядачам так звану «універсальну програмну послугу» - безкоштовний доступ до набору загальнонаціональних ефірних телеканалів, певних регіональних мереж та до громадського телебачення. Андрій Ріхтер наводить приклади Британії,

Іспанії,

Італії,

де

громадські

телеканали

мають

окремі

мультиплекси, і Норвегії, де оператор мультиплеса резервує місця для «відкритих»

незалежних

телеканалів

надає

їх

на

вимогу.

Або

загальнонаціональні телеканали практично автоматично отримують місце у

цифрових мультиплексах, як це відбулося в Україні, і де також відведено окремий мультиплекс для регіональних мовників [31]. Таким чином зберігається

можливість

отримувати

суспільно

важливу

інформацію

безкоштовно, як і раніше за умов ефірного аналогового мовлення. Але для того щоби отримати місце у загальнонаціональному мультиплексі, телеканал має отримати відповідну ліцензію. У європейських країн існує два підходи до ліцензування цифрових програм: відбір каналів може проводити державний ліцензійний орган або уряд шляхом відкритих процедур – як у Фінляндії, Німеччині, Швеції, або ліцензії видає оператор цифрової мережі – як у Італії, Британії, Норвегії. В останньому випадку існує ризик, що оператор сприятиме ліцензуванню власних мовників [31]. На шляху до інформаційного плюралізму та побудови ефективного ринку цифрових телевізійних послуг держави наражаються на ряд небезпек. У першу чергу вони стосуються підтримання здорової конкуренції мовників і уникання монополізації у ґалузі телекомунікацій. Путівник з питань переходу на цифрове мовлення, опублікований представником ОБСЄ Дун’єю Міятович у Вені у 2010 році, містить перелік порад і кроків, які має виконати держава для успішного оцифрування телебачення. Звернемо увагу на найбільш критичні складові процесу переходу на цифрове телебачення. 

Ціна

побудови

інфрастуктури

та

монополізація

ринку

Промислове обладнання для передачі цифрого сигналу потребує дуже значних витрат. Часто це означає, що провайдер телекомунікаційних послуг може стати монополістом. Тому законодавець і регулятор мають докласти зусиль для захисту конкуренції. Як правило, за дотриманням конкуренції слідкує антимонопольний орган. Є і приклади подвійного контролю над цифровізацією: у Франції цю функцію виконує державний регулятор «Вища аудіовізуальна рада» та Антимонопольний комітет; організації консультують одна одну і повідомляють про порушення учасників ринку. На початку

розвитку цифровізація здатна призвести до концентрації власності, оскільки технологічні зміни вимагають від компаній витрат та високої компетенції.  цифрових Путівник

Взаємозамінюваність обладнання, доступність експлуатації телемереж. ОБСЄ

Ключовим

називає

елементом

розвиток

співпраці

стратегії

оцифрування

операторів

зв’язку

та

забезпечення взаємозамінюваності обладнання. Інакше можлива ситуація, коли

оператори

нав’язуватимуть

диктуватимуть технологію.

стандарти

Конкуренти

приймачів повинні

сигналу

мати

доступ

або до

інфраструктури один одного, у тому числі транскордонних мереж – на комерційній основі. У разі якщо телекомунікаційні компанії не можуть дійти згоди, автори путівника наголошують на необхідності втручання регулятора. Але таке втручання має бути помірним: контролюючий орган не повинен встановлювати тарифи і умови користування цифровою телемережею. Ціну має визначити сам ринок. Однак якщо вона не буде логічно обґрунтованою і доступною, то деякі мовники не зможуть платити за експлуатацію мережі, а відтак цифровізація призведе до обмеження свободи слова. 

Відбір мовників, ліцензування.

Процедура вибору мовників

для входження до цифрових мультиплексів має бути відкритою. Відбір телеканалів

країнах

розвиненим

ринком

цифрового

мовлення

узгоджується із потребами аудиторії. Регулятор повинен дбати про конкуренцію між мовниками, але також і оцінювати програми телеканалів з точки зору законних інтересів аудиторії. Йдеться як про плюралізм «форми» - тобто різноманіття платформ і власників телекомунікаційних послуг, так і про плюралізм змісту – власне контенту мовників. У Європі відбір телеканалів до цифрових мультиплексів забезпечують або державний регулятор, або власник самого мультиплекса. Найбільш складним і дорогим перехід на «цифру» є для місцевих та регіональних мовників, а також для некомерційних телеканалів. Аби забезпечити рівні умови входження до цифрових мультиплексів, регулятор повинен висувати чіткі і об’єктивні критерії. Приміром у Італії, де був досить високий ризик концентрації

медіавласності, оскільки на тамтешньому ринку домінують два

приватні

медіа холдинги, зарезервували місця для незалежних суспільних мовників. Італійське Управління з гарантій у сфері комунікацій постановило, щоби незалежні ефірні мовники отримали квоти у 40 % місткості мультиплексів. Під незалежними маються на увазі компанії, які не входять до двох найбільших медіа холдингів країни. Однак компанії-претенденти мали відповідати наступним критеріям: a)

поважати принципи плюралізму і об’єктивності, пропонувати

програми різних жанрів для задоволення потреб різних верств населення b)

поважати основні права людини і утримуватися від показу

насильства та порнографії c)

пропонувати глядачам популярні програми з метою збільшення

рейтингу каналу та доходів від реклами. Для цього потрібно відповідати хоча б двом з наступних критеріїв: демонструвати розважальні програми або прямі трансляції важливих суспільних подій; демонструвати програми для масової аудиторії, які б розширювали обізнаність глядачів у сфері культури, науки, історії, музики; показувати художні фільми, серіали, комедії та документальні фільми згідно з директивою Євросоюзу «Телебачення без кордонів» (нині Директива з аудіовізуальних медіапослуг); показувати програми для дітей та молоді. 

Інформування

населення

про

специфіку

цифрового

телебачення та основні віхи цифровізації. У процесі цифровізації необхідно надавати глядачами вичерпну інформацію, яка б допомогла їм зрозуміти сенс переходу на ЦТБ і переваги нової технології. Путівник ОБСЄ підкреслює важливість пояснення додаткових можливостей цифрового телебачення – приміром, користування електронним телегідом, а також особливостей

приймального

обладнання

(сет-топ-бокси).

При

цьому

найбільше потрібно зважати на малозабезпечених глядачів, глядачів похилого віку. Цифровізація здатна розширити можливості перегляду і для

людей з особливими потребами - з вадами зору або слуху, та тих, хто потребує перекладу звукового ряду на іншу мову [30]. Таким

чином,

спосіб

механізми

цифровізації

не

універсальними. У кожній країні існує свій законодавчий, бізнесовий і культурний

клімат,

які

впливають

на

швидкість

та

ефективність

впровадження цифрового телебачення. Однак успішні приклади об’єднує скоординованість

дій

різних

учасників

процесу:

уряду,

операторів

телекомунікаційних мереж, бізнесменів (виробників телевізійного контенту, виробників обладнання тощо), незалежних професійних комітетів, мовників, телеглядачів. Ще один важель ефективності цифровізації – вчасне та повне інформування населення на предмет цифрового телебачення. Це стосується і варіантів переходу на нього, і ціни та функціональності питання, і процедури ліцензування телеканалів та новин інфраструктури – глядач як громадянин і як платник податків має право знати, що забезпечить йому цифрове телебачення, і лише після того підключитися до нього.

1.2. Теорії інновацій та їхнє практичне застосування Інновація – це більш ніж просто технологія: це і успішний менеджмент компаній, і сфера державного управління, і соціальні системи, комунікація та культурні тренди. На цьому наголошує шведський дослідник та голова Програми інноваційного журналізму при шведський Агенції інноваційних систем VINNOVA Давід Нордфорс. У 2003 році цей дослідник обґрунтував необхідність введення такої дисципліни та спеціалізації як Innovation Journalism, або журналістика інновацій, і відкрив програму підготовки таких журналістів у Стендфордському центрі інновацій та навчання. Журналістикою інновацій автор назвав такий тип журналістики, який пов’язує висвітлення різних аспектів інновації і може дати відповіді на питання

взаємозалежності

досліджень,

маркетингу,

технологічних бізнес-політики,

характеристик, інвестицій,

наукових

інтелектуальної

власності. Фактично, журналіст повинен однаково фахово розбиратися у технологічних та бізнес процесах, розуміти ринок та бути добре поінформованим в інтересах та позиціях сторін, які беруть участь у впровадженні нових технологій [5,3]. Особливо важлива роль журналістики інновацій, на думку Д. Нордфорса, у країнах з інноваційно-орієнтованою економікою, серед яких лідерами є Швеція, США, Фінляндія, Британія. Ці країни найбільше вкладають у розвиток науки та освіти, відтак фінансують нові розробки та підтримують інновації, що пізніше «окуповуються» у вигляді високого ВВП та

компетенції

затребуваності

спеціалістів.

Інноваційно-орієнтовна

економіка – це найвищий рівень економічного розвитку після індустріальної та інвестиційної економіки. Для успішного функціонування інноваційної економіки потрібна ефективна комунікація між виробництвами, державною політикою,

дослідницькими

центрами,

маркетинговими

компаніями,

споживачами – для цього і потрібна журналістика інновації, яка поєднує в

собі бізнес-, політичну- та технологічну журналістику [5,4]. Але чому недостатньо існуючих типів журналістики? Д. Нордфорс пише, що явище журналістики інновації існує у практиці, але раніше не було оформлене концептуально. Існують журналісти, які визнають себе авторами саме цього сегменту. Окремо технологічна, наукова, ділова чи бізнес журналістика не можуть дати вичерпної інформації та оцінки інновації, адже для цього потрібен системний підхід і регулярне висвітлення. «Поширення знання і зростання інтеракції між такими професіоналами, як інженери, бізнесмени, академіки, політики посилює інноваційну систему. Особливо важливими для цієї системи є здобутки інформаційних технологій, електроніки, природничих наук, логістики. Потенційною

аудиторією

журналістики

інновацій

«інноваційні

професіонали» - науковці, технічні спеціалісти, топ-менеджмент, юристи, політики», - зазначає у своєму докладі Д. Нордфорс [5,7]. Цим категоріям людей інформація журналістів-інноваторів потрібна безпосередньо для роботи і прийняття рішень. Інноваційні

журналісти

не

просто

кваліфіковано

усебічно

розглядають нововведення, але і зменшують ризики виробників, інвесторів та споживачів. Будь-яка інновація потребує консолідованих зусиль для того, щоби стати звичною нормою. На етапі запровадження інтерес аудиторії в інновації, якою б виграшною вона не була, мінімальний або і зовсім відсутній.

Комерційних

текстів,

реклами

чи

розосереджених

вузькопрофільних матеріалів недостатньо для ефективної комунікації. Підтримати вихід інновації на широкі кола читачів і глядачів можуть інноваційні журналісти, оскільки їм як представникам незалежної преси аудиторія довіряє більше. Д.

Нордфорс

акцентує,

що

знання

та

переконання

аудиторії

здебільшого залежать від того, наскільки часто формулюється одна і та сама теза, і у скількох джерелах. У повідомлення з фаховими поясненнями або з авторитетним спікером є більше шансів бути поширеним іншими медіями.

Саме тому важливо готувати спеціалістів із інноваційного журналізму, вважає дослідник, - оскільки тоді громадськість буде краще поінформована з питання впровадження тої чи іншої технології. Бонусом журналістики інновації також є те, що вона здатна пришвидшити процес дифузії інновації (термін Еверета Роджерса) – тобто імплементації інновації. Що за умови якісної інновації має бути вигідно усім сторонам процесу [5,9]. Запровадження інновації великою мірою є стандартизованим явищем. Американський

дослідник

Еверет

Роджерс

запропонував

визначення

особливого типу комунікації – дифузії інновації. Суть такого процесу комунікації полягає у поширенні інноваційної інформації за допомогою певних каналів серед членів соціальної системи протягом визначеного часу [6]. Ключовим у цій теорії є саме інноваційний характер повідомлення. Кінцевою точкою дифузії інновації є адаптація чи відмова від нової ідеї або технології. Роджерс концептуалізує ланцюжок дифузії інновації у вигляді 1) знання 2) переконання 3) рішення 4) імплементації 5) підтвердження прийняття Наскільки швидким та ефективним буде процес дифузії інновації залежить, відповідно до теорії Роджерса, від набору якісних характеристик нової технології. Серед них дослідник виділяє, по перше, переваги нововведення (relative advantage), під якими розуміємо радше не об’єктивну оцінку інновації, а її суб’єктивне сприйняття аудиторією. В економічних термінах цю категорію можна висловити як престиж, задоволення, зручність. По-друге, сумісність (compatibility) інновації із цінностями, досвідом, потребами чинної суспільної системи. По-третє, дифузія залежить від рівня складності (complexity) інновації: чим доступніша та зрозуміліша нова ідея, тим швидше вона буде адаптована. Наступний чинник – простота апробації (trialability), що означає можливість випробувати дію нової технології

впродовж певного короткого терміну. І нарешті видимість (observability), тобто рівень очевидності результатів імплементації інновації [6]. Також, зазначає Роджерс, дифузія інновації відбувається швидше, якщо рішення з приводу імплементації приймає система, а не окремий індивід, однак разом із тим, процес прийняття рішення є набагато складнішим. Споживачів з погляду теорії дифузії інновації можна розподілити на категорії відповідно до швидкості прийняття ними рішень. За Роджерсом, ці категорії розкривають хронологію поширення інновації. Перша група – це так звані інноватори, піонери. Вони першими починають використовувати нові технології. У відсотковому відношенні до всіх споживачів вони становлять 2,5%. Вслід за нами – ранні послідовники, 13,2 %. Третя група – рання більшість, вона становить 34 %. Стільки ж людей представляють пізню більшість (34 %). Останню групу Роджерс називає запізнілими, їхня частка складає 16 % [6]. Отже, процес впровадження нової технології вимагає від тих, хто його висвітлює, фахового та глибокого аналізу. Під час імплементації інновації чи не найважливішу роль відіграє своєчасне та повне надання інформації. З одного боку, її надають бізнес-структури та державні службовці, але з іншого боку, завдання дати неупереджене детальне пояснення технології і показати взаємозв’язки сторін покладається на журналістів. Від якості та регулярності роботи журналістів залежить наскільки швидко населення адаптується до технологічних змін. Журналіст у сфері інновацій повинен володіти аналітичними здібностями та технічною грамотністю, щоби донести до своєї аудиторії інформацію, відповідно до якої вона зможе оцінити якість та необхідність інновації.

1.3. Перехід на цифрове мовлення в Україні 1.3.1. Державне регулювання у сфері цифровізації За словами дослідника Г. Галперіна, у Великобританії та США промоція переходу на цифрове телебачення була досить агресивною. Постає питання, наскільки держава повинна втручатися та контролювати процес переходу? Чи ринкова економіка сама розставить усе по місцях? Соціологічна компанія GFK провела опитування серед українських медіаекспертів стосовно необхідності втручання держави у процес оцифрування. Експерти розділилися на дві групи: прихильників оцифрування за рахунок ринкових сил і прихильників суттєвого державного втручання в цей процес. Перша група експертів вважає, що втручання держави має бути мінімальним. Ринкові сили та конкуренція сприятимуть перетворенню України на цифрову державу. За словами експертів, які є прихильниками мінімального втручання з боку держави, участь уряду має обмежуватися забезпеченням для всіх домогосподарств доступу до мінімального набору телеканалів (так звана універсальна програмна послуга) та програми соціального захисту для найбідніших домогосподарств у процесі переходу на цифрове мовлення, маються на увазі субсидії на придбання сет-топ-боксів.

Стверджуючи

необхідність мінімального втручання уряду у процес оцифрування, експертиприхильники ринкового переходу на цифрове ТБ визнають потребу в узгодженості дій учасників ринку, особливо між провідними медіа-групами, що може компенсувати урядове втручання. Друга група – це експерти, які вважають, що державне керування у процесі оцифрування необхідне і що держава має вирішувати, який тип платформи або яке поєднання платформ має забезпечувати перехід на цифрове телебачення. Нерегульоване використання різних платформ може призвести до хаосу та подвоєння витрат [20,13].

Впровадження цифрового телебачення – дорогий і тривалий процес, який в Україні координується Національною Радою з питань телебачення та радіомовлення. У 2008 році Кабінет Міністрів постановив затвердити державну програму впровадження цифрового теле- та радіомовлення і визначив

виконавцями

програми

Мінтрансзв’язку,

Держкомтелерадіо,

Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (КРРТ), Національну раду з питань телебачення та радіомовлення. Програма передбачала створення плану заходів щодо її виконання та порядку залучення інвестицій, оскільки за попередніми розрахунками державний бюджет міг забезпечити тільки 8,95 мільйонів гривень з необхідних 4800,3 мільйонів. «Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, інвестицій та інших джерел, не заборонених законодавством. Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 4300,8 млн. гривень, з них за рахунок коштів державного бюджету 8,95 млн., інвестицій та інших джерел - 4291,85 млн. гривень» [29].

Планом розвитку національного телерадіоінформаційного простору передбачений покроковий перехід з аналогового на цифрове телебачення з урахуванням масштабності процесу та ієрархії відповідальності за його виконання. Зокрема, нормативно-правова база цифровізації відображена у таких документах як Закони України «Про телебачення і радіомовлення», «Про національну раду України з питань телебачення та радіомовлення», «Про радіочастотний ресурс України», «Про телекомунікації»; оцифрування телебачення також має узгоджуватися із затвердженим у 2006 році Планом використання радіочастотного ресурсу. Відповідно до порядку впровадження цифрового телемовлення (План розвитку національного телерадіоінформаційного простору, зареєстровано зі змінами 14.12.2011), Україна зараз перебуває на другому етапі цифровізації, тобто одночасно відбувається аналогове та цифрове ефірне мовлення, а також мають активно поширюватися цифрові декодери для населення [28].

Увесь процес цифровізації за рішенням Нацради з питань телебачення і радіомовлення виглядає таким чином: У складі багатоканальних телемереж МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5 (далі - Телемережі) встановлюються такі етапи впровадження цифрового мовлення: I етап - розбудова Телемереж (виконано); II етап - одночасне мовлення на Телемережах та мережі аналогового наземного телемовлення. Забезпечення населення пристроями для прийому телепрограм в цифровому форматі (2011-2012 роки); III етап - часткове вимкнення радіоелектронних засобів аналогового наземного телемовлення за згодою ліцензіатів та з урахуванням вимог частини дев’ятої статті 22 Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Вивільнення радіочастотного ресурсу (2012 рік); IV етап - розбудова багатоканальних телемереж МХ-4, МХ-7, МХ-6, МХ-8 (2013-2015 роки); V етап - повний перехід від аналогового до цифрового формату телемовлення на всій території держави (2015 рік) [28].

На сьогодні розвиток цифровізації в Україні відповідає наведеному планові. І хоча технологічно цифрова телемережа готова, рівень проникнення цифрового телебачення до домогосподарств лишається низьким. Традиційно оцифрування телебачення найактивніше відбувається на останньому етапі, показує практика європейських країн. 1.3.2. Проблеми ліцензування та інфраструктури цифрового телебачення в Україні Ліцензуванням мовників для входження у цифрові мультиплекси (багатоканальні телемережі) займається Нацрада з питань телебачення та радіомовлення. Пакетування телеканалів відбувається на конкурсній основі в залежності від формату телеканалу, походження контенту (вітчизняний чи зарубіжний), теритоторії мовлення, мови ведення програм – усе це задля підтримання збалансованого та різноформатного телерадіоінформаційного середовища. У Плані Нацради підкреслено, що в процесі ліцензування надається перевага тим телерадіокомпаніям, які виробляють та поширюють

соціально важливі програми (інформаційні, соціально-політичні, дитячі тощо), програми власного та вітчизняного виробництва, задовольняють інформаційні потреби національних меншин та забезпечують свободу слова [28]. Типи пакетування програм провайдерами: універсальна програмна послуга (індивідуально для кожного населеного пункту); загальнонаціональні телеканали, які не входять до складу універсальної програмної послуги; регіональні та місцеві, які отримали ліцензію на супутникове мовлення (для кожного населеного пункту); парламентський телеканал „Рада”; програми телеорганізацій, які отримали ліцензію на кабельне мовлення в конкретній мережі мовлення (індивідуально для кожного населеного пункту); програми вітчизняних телеорганізацій, які отримали ліцензії на супутникове мовлення [28]

У серпні 2011 року Нацрада з питань телебачення та радіомовлення оголосила

список

телеканалів,

які

увійшли

до

перших

чотирьох

мультиплексів МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5 (кожен український мультиплекс вміщує в середньому 8 телеканалів). Це будуть загальнонаціональні ефірні цифрові телеканали, котрі входитимуть до універсальної програмної послуги і з якими будь-який провайдер програмних послуг не зобов’язаний укладати додаткових

договорів

для

розповсюдження.

заявлених

загальнонаціональних ефірних телеканалів уже мовлять у тестовому режимі, роблячи це одночасно з аналоговим мовленням, що вартує їм подвійних витрат через користування і аналоговими, і цифровими передавачами. Ліцензію

на

регіональне

телерадіокомпанії.

ефірне

цифрове

мовлення

отримали

Таблиця 1.3 Загальнонаціональні ефірні телевізійні канали № з/п

Суб’єкт інформаційної діяльності

Логотип каналу

Національна телекомпанія України, м. Київ

"Перший"

ТОВ „ТРК „ЕРА", м. Київ

"Ера"

ТРК „Студія ”1+1” у формі ТОВ, м. Київ

"1+1"

АТЗТ „Українська незалежна ТВ-корпорація”, м. Київ

"Інтер"

ТОВ „МКТ ”ICTV”, м. Київ

"зірка ICTV"

ТОВ „Новий канал”, м. Київ

"Н"

ТОВ „ТРК ”Україна”, м. Донецьк

"Україна"

ТОВ „ТРК „Україна”, м. Донецьк

"КіноТочка"

ТОВ „ТРК „Україна”, м. Донецьк

"НЛО-ТБ"

ПрАТ „Міжнародний Медіа Центр-СТБ”, м. Київ

"С, Ти вдома"

ПрАТ „ТК „ТЕТ”, м. Київ

"ТЕТ"

ТОВ „Телестудія „Служба інформації”, м. Київ

"НТН"

ТОВ „Телеодин”, м. Київ

"М1"

ТОВ „ТРК „Експрес-Інформ”, м. Київ

"5 канал чесних новин"

Підприємство з іноземними інвестиціями у формі ТОВ „ТРК „НБМ” , м. Київ

"5"

ТОВ „ТРО „Мульті Медіа Сервіс”, м. Київ

"К1"

ТОВ „Телеканал „Тоніс”, м. Київ

"tonis"

ТОВ „ТРК „Кіно ТВ”, м. Київ

"Ентер-фільм"

ТОВ „Музичне телебачення”, м. Київ

"MTV-Україна"

ТОВ „Телеканал «МЕГА», м. Київ

"М"

ТОВ „ТРК „Музика ТВ”, м. Київ

"MUSIC"

ТОВ „ТОТВЕЛЬД”, м. Київ

"Хокей"

ТОВ „Телеканал „К2”, м. Київ

"К2"

ТОВ „РЄАЛ ІСТЕЙТ-ТВ”, м. Одеса

"REAL TV ESTATE"

ТОВ „ТРК „Нові комунікації”, м. Київ

"Star TV"

ТОВ „Голдберрі”, м. Київ

"g"

ТОВ „ТРК „Погода”, м.Київ

"Погода ТБ"

Продовження таблиці 1.3 28

ТОВ „Банківське телебачення”, м. Київ

"БАНК TV"

ТОВ „КОРОНА САНРАЙС”, м. Київ

"ВІНТАЖ ТВ"

ТОВ „АСПЕРА 2011” , м. Київ

"ЕСКУЛАП- TV"

Нацрада з питань телебачення та радіомовлення, «Рішення про внесення змін до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору [28]

У лютому 2012 року національний оператор цифрового ефірного мовлення компанія «Зеонбуд» заявила про завершення побудови цифрової телемережі, тобто функціонально Україна вже готова перейти на цифрове телебачення. Разом із тим, деякі медійники ставлять під сумнів 95-відсоткову готовність інфраструктури та адекватність заявлених витрат на її побудову. Так, повідомляє видання «Телекритика», «Зеонбуд» не будував власних передавальних станцій, а експлуатує споруди концерну РРТ (Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення), мобільних операторів та приватних операторів телемовлення [23]. Але і діючих 166 передавальних станцій недостатньо для забезпечення якісного сигналу по всій території України, вважають у держпідприємстві «Український науково-дослідний інститут радіо і телебачення», - тут висувають необхідність побудування щонайменше 350 антено-мачтових споруд (потужностей готових споруд вистачає на покриття 55-60% площі України). Відомі також точки зору щодо перебільшення тарифів за користування телемережею. Незалежна асоціація телерадіомовників (НАМ) зверталася до Антимонопольного комітету: організація

підрахувала,

що

«загальнонаціональний

телеканал

за

розповсюдження в мережі мав би платити близько 580 тис. грн на місяць, а не 2,88 млн» [23]. Не обійшлося і без скандального висвітлення результатів ліцензування телеканалів. А після рішення компанії «Зеонбуд» закодувати сигнал у ефірній телемережі, постало питання монополізації ринку сет-топбоксів, оскільки держава сертифікувала лише компанії-виробники «Strong» та «Ромсат», інші ж охочі вийти на ринок повинні будуть отримати

сертифікат у компанії-кодувальника «Irdeto» [25]. Так само як і власники сучасних телевізорів із вбудованими DVB-T2 ресиверами, яким через додаткове кодування все одно доведеться купувати зовнішній сет-топ-бокс або платно активувати наявні внутрішні ресивери [25]. 1.3.3. Рівень оцифрування телебачення в Україні Описаний контекст цифровізації швидше стосується законодавчої та виробничої сторін процесу, але не можна забувати, що кінцевим споживачем цифрового телеконтенту є аудиторія,

яку уважно досліджують з

маркетингової точки зору. І тому постає питання, наскільки швидко населення адаптується до технологічних змін та які обирає шляхи переходу на цифрове телебачення. Якщо накласти теорію дифузії інновації на стратегію оцифрування телебачення в Україні, то можна зробити висновок про те, що кількість українських

користувачів

ЦТБ

найбільше

відповідає

стадії

ранніх

послідовників, тобто населення починає переконуватися у перевагах ЦТБ. За останніми озвученими даними соціологічної компанії GFK, цифрова телевізійна

аудиторія

Україні

досягла

11,7

млн

осіб

(3,7

млн

домогосподарств) [19]. Ці люди отримують цифровий сигнал різними способами: найбільше людей мають супутникове цифрове телебачення – близько 10 млн (3,1 млн домогосподарств), другий за популярністю – кабельний тип доставки сигналу – близько 1,5 млн глядачів, найменшу частку має IPTV, яке зазвичай забезпечують інтернет-провайдери. Близько 21 млн осіб продовжують дивитися аналогове телебачення [19]. Саме за цю аудиторію

боротиметься

наземне

ефірне

цифрове

мовлення.

Рівень

поширення цифрового телебачення залежить і від географічних показників, а саме від локалізації і величини населеного пункту.

Рис. 1.1

На карті компанії GFK бачимо, що лідерами з темпів оцифрування в Україні є західні регіони. Дослідники компанії пояснюють це високим рівнем проникнення супутникового сигналу, оскільки через особливості ландшафту у цих регіонах ускладнений доступ для кабельної та ефірної технології. У великих містах (50 тисяч +) домінує кабельний тип цифрового телебачення, при цьому досі ще поширений ефірний кабель – він займає 40% від усієї кабельної пропозиції. Останнім часом зростає і тенденція встановлення супутника.

Рис. 1.2

Глядачами ефірного наземного мовлення здебільшого лишаються жителі північних та східних областей. Ще однака ознака ефірного глядача – те, що він переважно живе у селі (42%) або в невеликому місті (34%). Ця група глядачів асоціюється компанією GFK з малозабезпеченою, вище середнього віку, бездітною [19]. У роздрібній торгівлі ціна декодера для цифрового телебачення складатиме в середньому 500 гривень. Державою передбачені субсидії на придбання декодерів ефірного цифрового сигналу для пільгових категорій населення – виділених коштів має вистачити для 800 000 родин. Щоправда, дивлячись на темпи зростання супутникового, кабельного та IP-телебачення та порівнюючи зручність та ціну питання, дослідники приходять до висновку, що частка ефірного мовлення до кінця впровадження цифрового телебачення може лишитися незначною і не вартою вкладених у неї ресурсів [23]. Попри те, що цифровізація сприяє економії частотного і електричного ресурсу, розширює медіаринок та пропонує якісні зміни телебачення, темпи оцифрування в Україні досить повільні. Не в останню чергу це спричинено пробілами у нормативно-правовому полі, слабкою мотивацією населення, витратами усіх учасників процесу. Для швидкого та успішного впровадження нової технології потрібно, щоби споживачі оцінили ключові критерії: переваги нововведення, рівень складності експлуатації, сумісність з потребами

та наявними

технологіями, очевидність використання

та

доступність апробації. Вочевидь, не усі з цих категорій населення змогло оцінити або просто не мало нагоди ознайомитися з інформацією про нову технологію. У наступних розділах ми проаналізуємо інформацію, яку медії надають аудиторії з приводу оцифрування телебачення в Україні.

РОЗДІЛ 2.МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 2.1. Історія методу контент-аналізу Існує багато визначень методу контент-аналізу. Своєю назвою контентаналіз завдячує американським дослідникам Берельсону та Лазарсфельду. У 1948 році вийшов їхній посібник «The analysis of Communication Content», а у 1952 році Берельсон опублікував ґрунтовну монографію під назвою «Content Analysis in Communications Research». У ній Берельсон пояснив контентаналіз як «дослідницьку техніку для об’єктивного, системного і кількісного опису наявного змісту комунікації, яка відповідає цілям дослідника» [1]. Передбачалося, що продукт, отриманий у результаті аналізу, повинен мати форму опису, причому опису за допомогою чисел. Таким чином, контентаналіз виник як кількісний аналіз матеріальних носіїв інформації. З того часу контент-аналіз став популярним методом досліджень у багатьох суспільних науках на кшталт політології, соціології, історії, теорії масової комунікації, лінгвістики тощо [7]. Універсальніше визначення контент-аналізу сформулювали українські дослідники

дослідники

вимірюванням

тексту

В.Бондар чи

іншого

та

М.

Допіра:

символьного

«Контент-аналіз матеріалу,

що

має

методологічне підґрунтя й відповідає завданням соціальних наук. При цьому контент-аналіз має систематично редукувати текст до визначеного набору символів, який можна піддавати статистичній обробці» [9,18]. У 1952 році Б. Берельсон сформулював 17 цілей застосування контентаналізу, серед яких: 1) опис тенденцій при зміні змісту комунікативних процесів, 2) опис відмінностей змісту комунікативних процесів у різних країнах, 3) виявлення використання пропагандистських прийомів, 4) визначення намірів учасників комунікації, визначення психологічного стану окремих індивідів чи груп індивідів, 5) виявлення фокусів уваги різних груп населення чи соціальних інституцій [1]. У своїй основі контент-аналіз є

кількісним методом, що підкреслено його систематичним формалізованим характером.

Приміром,

перші

контент-аналітичні

дослідження

медіа,

проведені всередині XX століття, робили висновки про «пожовтіння» преси на основі кількісного обчислення тематики публікацій. А під час Другої Світової

війни

контент-аналіз

використовувався

для

передбачення

британськими аналітиками планів німецької армії щодо запуску ракет «ФАУ1» та «ФАУ-2», що було зроблено на основі дослідження німецьких пропагандистських кампаній [27]. Сукупність повідомлень, що підлягають аналізові, визначається та обирається за допомогою низки критеріїв. Серед них дослідники Дж. Мангейм та Р. Річ називають тип повідомлення (роман, газетна публікація, дипломатичні документи), тип продуцента повідомлень, сторони, які беруть участь у комунікації (адресат, адресант, чи вони обидва), місце поширення, частота

появи

повідомлень,

обсяг

повідомлення,

спосіб

поширення

повідомлень та час їхньої появи та інші. Вибрані критерії беруть за основу контент-аналізу відповідно до конкретного дослідницького питання [26]. Контент-аналіз покликаний забезпечити високу достовірність даних. Для цього, за В. М. Соковніним, необхідно дотримуватися ряду правил: 1) необхідно точно визначити об’єктивні кордони тексту, його тип і корелятивні зв’язки з соціальними явищами, що відбуваються в ньому; 2) як одиницю спостереження слід виділяти структурні одиниці тексту, які були б репрезентовані по відношенню до всього тексту і його окремих істотних частин; 3) одиниці аналізу повинні вміщувати ототожнювані індикатори по всьому тексту; 4)

одиниці

аналізу

повинні

бути

рекурентними,

повторювання по всьому тексту, а також ототожнювання ознак;

тобто

мати

5) одиниці аналізу і їх ознаки повинні бути зручними для вимірювання, підрахунку та порівняння, тобто піддаватися формалізації. [24]. З часом до характеристики контент-аналізу дослідники додали якісну складову. Суперечки щодо того, чи є цей аналіз виключно кількісним, виключно якісним, змішаним, і якщо змішаним, то в якій пропорції, точаться дотепер. Якісний компонент контент-аналізу зазвичай вбачається у свободі дослідника визначати категорії аналізу та підрахунку, а також обирати одиниці аналізу [9,22]. Корені якісної складової у методі контент-аналізу за К. Кріпендорфом лежать у літературознавстві, етнографії та критичних студіях на кшталт марксизму, феміністичних студій,

культурологічних

студій – загалом гуманітарних галузях знання [4,14]. Якісний контент-аналіз потребує більш глибокого осмислення змісту даних. Методика базується на власному розумінні дослідника того чи іншого об’єкту чи явища. Часом дослідники називають контент-аналіз інтерпретаційним методом, що вимагає від науковця таких речей: 1) вдумливе уважне прочитання невеликого обсягу текстуального матеріалу; 2) реартикуляція та інтерпретація тексту в дусі певного наративу (аналітичного, деконструктивного, емансипаційного); 3) створення спільного герменевтичного кола між соціальним та культурним досвідом дослідника та текстом, який він досліджує [4,18]. Враховуючи

розвиток

контент-аналізу

та

розширення

його

можливостей, дослідники Н. Костенко та В. Іванов запропонували таке визначення даного методу: «Контент-аналіз – це якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується об’єктивністю висновків і строгістю процедури та полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів. Предметом контент-аналізу можуть бути як проблеми соціальної дійсності, котрі висловлюються, чи навпаки

приховуються в документах, так і внутрішні закономірності самого об’єкта дослідження». [10,33] У контент-аналітичному дослідженні ключову роль відіграє вибір одиниць дослідження. Одиниці контент-аналізу є змістовними і їхнє виділення ґрунтується на семантичних критеріях. Змістову сторону тексту відображають слова, теми (у вигляді словосполучень, фраз або навіть абзаців), граматичні категорії, пропозиції та оцінки, референційні (конкретні особистості, власні назви), макроструктурні одиниці - тексти [27]. Їх усі може взяти на озброєння якісний контент-аналіз. Окрім того, до уваги також беруться фізичні одиниці, під якими маються на увазі екземпляри, номери досліджуваних носіїв інформації. Як і при застосуванні будь-якого іншого методу збору соціологічної інформації, при застосуванні контент-аналізу визначають проблеми, мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, формулюють гіпотези, виробляють програму. Важливим є формування репрезентативної вибірки. На думку дослідника Ореста Самотюка, для того щоб часткове обстеження було репрезентативним, об’єкти для нього мають обрані випадково [13,69]. Забезпечити випадковість вибірки, якщо дослідник здійснює відбір з великої сукупності публікацій, можна за допомогою жеребкування або механічного, серійного чи типового відборів. Враховуючи випадковий характер вибірки, дослідник робить помилку, або так звану похибку репрезентативності. Відповідно далі дослідник складає тезаурус основних пошукових одиниць за допомогою логічних норм поділу та класифікації [13,71]. Зібрані дані дослідник фіксує та кодує у документах. Серед них можливі: Класифікатор контент-аналізу — загальна таблиця, яка містить список категорій і підкатегорій, присвоєні їм коди та одиниці аналізу. Кодувальна картка — документ, який містить спеціальні таблиці для реєстрації одиниць аналізу.

Бланк контент-аналізу — методичний документ, в якому зафіксовані результати збору документальної інформації у змістовій або закодованій формі. Інструкція

кодувальника

—

документ,

який

містить

загальну

характеристику документів, використаних як джерело інформації, принципи їх відбору для аналізу, опис одиниць аналізу і підрахунку [12].

Метод контент-аналізу має ряд переваг, що зробив його дуже

популярним у полі наукових досліджень, але й не позбавлений недоліків. Серед переваг контент-аналізу United States General Accounting Office виділяє наступні позиції: - досліджує комунікацію безпосередньо через тексти та транскрипти - дозволяє використання як кількісних, так і якісних підходів - є об’єктивним та систематичним методом дослідження комунікації - дозволяє досліджувати значні обсяги інформації - є порівняно недорогим методом - допомагає зрозуміти історичний та культурний контекст через дослідження текстів певного періоду - доступність даних Незважаючи на значну кількість переваг, цей метод також криє в собі деякі небезпеки: - обмежений власними категоріями та термінами - часто не враховує контексту повідомлення - може потребувати значних часових та фінансових витрат - може бути складним для автоматизації та комп’ютеризації - здатний

призвести

перерахування [17]

до

помилкових

висновків,

до

спрощеного

2.2. Застосування контент-аналізу в даному дослідженні Метою нашого дослідження є встановлення рівня інформаційної насиченості щодо впровадження цифрового мовлення в Україні та визначення змісту та оцінок повідомлень про цифрове телебачення в інтернет-версіях популярних друкованих видань. Критеріями для вибору медіа ми обрали популярність видання, географічне розташування, періодичність видання. Перехід на цифровий тип телебачення стосується усієї України - поступовий перехід на нього має завершитися

до

2015

року.

Своє

дослідження

ми

обмежуємо

найпопулярнішими онлайн-виданнями Києва – газети «Сегодня» та «День», Львова – сайтів газет «Високий замок», «Експрес», та Донецька – сайти газет «DonbassUa» і «Новости Донбасса». У визначенні географічної змінної видань ми керувалися порівнянням висвітлення цифрового телебачення у столиці та регіонах. Популярність відвідування сайтів цих видань було визначено за допомогою рейтингового ресурсу http://www.alexa.com, що дозволяє визначити рейтинг сайту в Україні, середню тривалість перебування користувача на сайті/сторінці, спосіб потрапляння користувача на сайт, кількість переходів в межах одного сайту, частотність відвідувань за різний проміжок часу – день, тиждень, місяць, тип аудиторії та інше. У своєму дослідженні ми враховуємо контекст публікації (приміром, оголошення результатів тендеру на ліцензії мовлення, судові позови власників телеканалів, конкуренція платформ цифрового телебачення, міжнародні договори щодо переходу на цифрове телебачення, світовий досвід впровадження цифрових технологій тощо), ставлення автора до висвітлюваної теми, модальність висловлювань у матеріалі, рівень пояснення функціональності цифрового телебачення. Основними ключовими словами для пошуку журналістських матеріалів у названих медіа стали:

   

цифрове телебачення цифрове мовлення цифровізація, «цифра» оцифрування Пошук відбувався за допомогою електронного архіву названих газет. Категорії нашого контент-аналізу допоможуть відповісти на основне

дослідницьке питання – як медіа відображають перехід телебачення на цифровий тип мовлення? Це питання включає медійну оцінку процесів цифровізації, розкриття їхньої важливості та необхідності, економічного та політичного контексту та способів адаптації споживачів. Отже, визначені нами категорії: - назва видання - заголовок матеріалу - жанр - дата - джерело: автор, інформаційна агенція, інше видання (перепост) - представлення сторін (цитування): державна інституція, неурядова організація, незалежний експерт, населення, бізнес - доступність

викладу

матеріалу,

яку

оцінюємо

за

допомогою

субкатегорій: пояснення термінології, логічність викладу (виклад хронології

подій

та

стратегії

оцифруванння)

міжнародний/внутрішній контекст, пояснення технології - тональність публікації: позитивна, нейтральна, негативна - контекст - характеристика ЦТБ: наприклад, дороге, якісне, незаконне, вимушене, інноваційне, збільшення телевізійного контенту - технологія доставки сигналу: наземне ефірне мовлення, кабель, супутник

В обраних медіа ми дослідили 48 журналістських текстів, що були опубліковані у період із вересня 2008 року по березень 2012 року. Ці дати відповідають ключовим історичним етапам впровадження

цифрового

телебачення в Україні: 1)

затвердження

Державної

програми

впровадження

цифрового

телерадіомовлення у листопаді 2008 року 2) рішення кабельного провайдеру «Воля» про перехід на цифровий тип сигналу у 2008 році 3) початок тестового цифрового мовлення у Київській, Одеській та Житомирській областях навесні 2009 року 4) оголошення результатів тендеру на побудову мережі мультиплексів у грудні 2010 року (національним оператором цифрових мультиплексів стала компанія «Зеонбуд») 5) початок розбудови цифрової інфраструктури 6) оголошення конкурсу на місця телеканалів у цифрових мультиплексах MX-1, -2, -3, -5 у квітні 2011 року 7) оприлюднення результатів конкурсу на отримання ліцензії на мовлення у цифровому форматі для загальнонаціональних та регіональних мовників у серпні 2011 року 8) судові позови мовників проти Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення у серпні – листопаді 2011 року 9) початок рекламної кампанії із впровадження цифрового телебачення у вересні 2011 року 10) оголошення повторного конкурсу на вільні місця у національних мультиплексах для регіональних мовників у січні 2012 11) закінчення побудови цифрової телемережі і введення у експлуатацію у січні 2012 року

12) оголошення тендеру на виробництво бюджетних сет-топ-боксів для пільгових категорій споживачів у березні 2012 року [16]. Одиницями контент-аналізу виступають публікації із висвітлення етапів цифровізації телемовлення в Україні – їх ми використовуємо у квантитативному (кількісному) контент-аналізі. Загалом у дослідженні було проаналізовано 48 різножанрових публікацій. Найбільше матеріалів на тему переходу на цифрове телебачення опублікувала на своєму сайті газета «День». Надійність дослідження забезпечена сталістю і перевіркою результатів, ретельністю збору даних за допомогою чітко сформульованих категорій, вивченню та застосовуванню широкої теоретичної та практичної бази, поєднанню кількісних та якісних методів дослідження. Дослідження обмежене кількістю об’єктів – 6 сайтів газет, та визначеним періодом виходу публікацій – з вересня 2008 року по березень 2012 року. Також до сфери нашого дослідницького інтересу не входить оцінювання ефективності державної регуляції в процесі переходу на цифрове телебачення.

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ Обираючи об’єктами дослідження щоденні видання у Києві, Донецьку та Львові, ми керувалися їхньою широкою масовою аудиторією та відсутністю вузькогалузевого висвітлення процесу цифровізації, оскільки наше основне завдання - оцінити регулярність та вичерпність масової інформації

приводу

оцифрування

телебачення.

Поінформованість

населення у цьому питанні ключова, адже користувачі мають зробити вибір на користь тієї чи іншої платформи телебачення і придбати відповідне обладнання – зробити це за міжнародними домовленостями необхідно до червня 2015 року. Важливим є не лише пояснити міжнародний контекст телевізійних змін, але і адаптувати користувача до термінології, обладнання, можливостей переходу на цифрове телебачення (далі – ЦТБ) включно з інформацією щодо ціни, характеристики ЦТБ, консультаційних джерел. У дослідження не увішли рекламні та презентаційні тексти з тегом «цифрове телебачення», а також тексти, у яких основною темою було висвітлення переходу на ЦТБ у інших країнах.

3. 1. Результати контент-аналізу київських видань «День» та «Сегодня» 3.1.1.Інтенсивність та тональність висвітлення теми цифровізації У вказаних виданнях протягом кінця 2007 початку 2012 року було зібрано 23 публікації на тему оцифрування телебачення в Україні. Найбільша кількість матеріалів припала на 2009 та 2011 роки. Найменше питання цифровізації висвітлювали у 2007 році – у газеті «День» опублікували лише одну статтю, присвячену тестовому мовленню цифрового телебачення у Криму. Динаміку частотності публікацій на тему ЦТБ можна прослідкувати у діаграмі: 2007- 4%, 2008 – 17%, 2009%- 30, 5%, 2010 – 13%, 2011 – 27%, 2012 – 8,5%

Рис. 3.1 У 2009 році публікації в основному стосувалися темпів оцифрування телебачення та причин, з яких Україна може не встигнути завершити програму оцифрування до 2015 року, як обумовлено Женевською угодою у 2006 році. Разом з тим публікувалися матеріали загально-інформувального характеру, приміром, щодо запуску проурядового сайту, присвяченому цифровому мовленню в Україні, або щодо загальної вартості процесу оцифрування. З погляду тональності висловлювань публікації цього періоду розподіляються таким чином: 50% - нейтральна тональність, 33,3% негативна, 16,6% - позитивна. Тональність даних публікацій залежала від жанру та розміру: майже всі матеріали з позитивним та нейтральним відображенням цифровізації – новини або кореспонденції. Усі матеріали з негативною тональністю – авторські статті. Основними концептами в них виступають відсутність стратегії та програми оцифрування, відсутність інформаційної кампанії для глядачів, брак фінансування. «Сейчас же, пока наши западные соседи активно переходят на «цифру», Украина, не имея утвержденного плана действий, фактически, ждет «отключения». После президентского вето прошло почти 2 месяца, а никакие новые официальные документы до сих пор не были подписаны». «Цифра закона», газета «День» 13.02.2009 Автор: Елена Олийнык

44 «…Проектируя такие ситуации на украинский рынок, эксперты видят немало проблем. Среди них самые важные заключаются в значительных денежных затратах, неподготовленности материально‐технической базы и несовершенстве законодательства в этой сфере. Важно также то, что пока даже не существует единого плана и концепции по внедрению системы… …. Впрочем, не последняя проблема и в потребителях — сколько бы эксперты ни говорили о преимуществах цифрового телевидения над аналоговым, о намного более качественной картинке и звуке сопровождении, рядовому украинцу до сих пор мало понятно, зачем нужен такой переход. Многие пользователи аналогового телевидения жалуются на то, что провайдеры умышленно портят или периодически отключают трансляцию, чтобы «подтолкнуть» потребителя перейти на «цифру», которая по цене дороже». «Поймаем ли «цифру» вовремя», газета «День» 22.07.2009 Татьяна Мамалыга

Контексти публікацій з позитивною або нейтральною оцінкою цифровізації:

тестове

цифрове

інформаційно-консультаційна

мовлення, діяльність,

темпи

оцифрування,

розвиток

стратегії

оцифрування. «Наконец, после долгих дискуссий, связанных с началом внедрения цифрового телевидения в Украине, дело все‐таки сдвинулось с места — в начале текущего года цифровое вещание в рабочем режиме началось сразу в трех областях Украины. Еще с 1 апреля 2009 года зрители в Киевской, Житомирской и Одесской областях могут смотреть 10 телевизионных программ в цифровом формате. А через два месяца глава Государственной администрации связи пообещал начать программу внедрения «цифры» по всей Украине. И к тем городам, которые уже сегодня могут пользоваться преимуществами такого TV, вскоре присоединятся еще девять». «Аналоговое телевидение может исчезнуть раньше, чем запланировано», газета «День», 18.11.2009, Алла Дубровик "Украина сможет перейти на цифровой формат телевизионного вещания уже в следующем году", ‐ сказал Турчинов. При этом первый вице‐премьер назвал это очень важным шагом для страны. Он также выразил надежду на то, что в 2010 году тема общественного телевидения перейдет из лозунгов политиков в практическую реализацию». «Кабмин надеется полностью перейти на цифровое вещание уже в 2010 году» Газета «Сегодня», 16.11.2009, Источник «Украинские новости»

45 «Для внедрения цифрового телевиденья в Украине необходимо 3 млрд грн, заявил замминистра транспорта и связи – глава Государственной администрации связи Олег Проживальський. "В условиях кризиса надо удешевить процесс внедрения. Для этого мы разбили его на несколько этапов. Первый этап будет стоить 1 млрд грн", ‐ сказал он». «На цифровое телевидение в Украине надо потратить 3 миллиарда» Газета «Сегодня», 29.05.2009, Источник «Униан»

У 2011 році газети «День» та «Сегодня» присвятили увагу темам ліцензування телеканалів для цифрового мовлення, оприлюдненню та оскарженню результатів конкурсу на входження до цифрових ефірних мультиплексів, дослідженню аудиторії цифрового телебачення, побудові цифрової інфраструктури. При цьому 83,3% публікацій мали нейтральну або позитивну тональність (з них нейтральна – 80 %, позитивна – 20%), і 16,6% матеріалів мали негативне забарвлення. Оголошення результатів конкурсу серед телеканалів у серпні 2011 року мало неабиякий резонанс у медійних колах, оскільки точилася боротьба за право доступу до широкої аудиторії у загальнонаціональних мультиплексах і до регіональної аудиторії на місцях на умовах ефірного сигналу. Процедура ліцензування була затягнутою і непрозорою, тому після оголошення результатів почалася серія судових позовів з боку мовників. Здебільшого цю проблематику висвітлювали галузеві видання з причин несправедливого, на їхню думку, перерозподілу медіавпливу. Однак контент ефірного наземного телебачення напряму стосується не тільки власників медіа, але і глядачів. У досліджуваних нами газетах на тематику наслідків ліцензування було опубліковано лише один матеріал у газеті «День». Тональність публікації – негативна. «…основания и требования в иске «Черноморской ТРК» аналогичны иску канала ТВі: телекомпания обжалует само объявление конкурса, а не его результаты. Как и ТВі, в своем исковом заявлении «Черноморка» ссылается на то, что осуществление эфирного цифрового вещания с использованием технологии вещания DVB‐T2 в Украине запрещено, поскольку в соответствии со статьей 22 Закона «О телевидении и радиовещании» конкурс в телесети может быть объявлен лишь после того, как соответствующая телесеть будет создана в установленном законом порядке, а сеть DVB‐T2 Нацсоветом никогда не создавалась».

46 «Черноморская ТРК» и «Малятко‐ТВ» обжаловали конкурс на цифровые частоты»Газета «День», 20.09.2011, Николай Семена

Переважно опубліковані у цей період матеріали написані у коротких інформаційних жанрах: новина, замітка, кореспонденція. Найменш уживаний жанр – стаття.

Рис. 3.2 У двох третинах публікацій з позитивною чи нейтральною тональністю основним контекстом стали бюджетні витрати на інфраструктуру, рівень і темпи оцифрування. Схвальні або збалансовані оцінки цифровізації дані у матеріалах із локалізацією, а саме розвитку цифрової телемережі у Дніпропетровську та Криму. «Уже в сентябре на всем полуострове начнет вещать цифровое ТВ. Зрителям это принесет, с одной стороны, улучшение качества изображения и увеличение количества каналов, с другой — немалые расходы, ведь уловить «цифру» могут только телевизоры нового поколения: плазменные, LCD и ЖК». «ТВ‐революция в Крыму: старые телевизоры придется выбросить» Газета «Сегодня», 17.06.2011, Татьяна Береговая

Поодинокий випадок контексту процесу ліцензування – новина у газеті «День» з приводу оголошення конкурсу на вільні місця у цифрових мультиплексах у квітні 2011 року.

Загалом протягом кінця 2007 року – початку 2012 року газета «День» опублікувала на 38,5 % більше матеріалів на тему ЦТБ, ніж газета «Сегодня». Зауважимо також те, що газета «День» у відсотковому співвідношенні має більше авторських журналістських текстів на відміну від газети «Сегодня», де джерелами більшості публікацій виступили інформаційні агенції та сайти інших медій. Таблиця 3.1 Газета «День»

Газета «Сегодня»

77%

12%

13%

87,5%

Авторський текст

Інформаційні агенції, перепост

За вказаний проміжок часу було зібрано матеріали за жанровими ознаками новини, замітки, кореспонденції, статті, прес-анонсу та інтерв’ю. Найбільш уживаними у висвітленні переходу України на ЦТБ виявилися короткі жанри (новина, замітка, кореспонденція) – 63,6 % від усіх публікацій, решта публікацій, а саме 36,4%

представлені у вигляді більш розлогих

жанрів (статті, інтерв’ю, прес-анонс).

3.1.2. Представлення сторін у процесі цифровізації Оскільки до процесу переходу на цифрове телебачення залучені різні учасники – уряд, галузеві та міжгалузеві урядові організації, неурядові медійні

об’єднання,

власне

телевізійні

мовники,

оператори

телекомунікаційних послуг, глядачі, рекламодавці і т.д. – закономірно, що інтереси, оцінки та сподівання цих категорій учасників мають бути представлені у ЗМІ. Для того, щоби проаналізувати їхнє представлення у медіа, ми обчислили кількість цитувань різних сторін цифровізації у

публікаціях. Таким чином ми виокремили 5 основних типів джерел, до яких журналісти зверталися за коментарями: представники державних структур, представники неурядових організацій, бізнес, незалежні експерти, населення. Результати аналізу наведено у таблиці. Перше число у таблиці позначає кількість цитувань тієї чи іншої сторони, друге – відсоткове значення від усієї сукупності коментарів. Таблиця 3.2 Представлення сторін цифровізації у київських ЗМІ

Назва газети Типи джерел

«День»

«Сегодня»

Разом

Держструктура

11 (47,8%)

7 (63,6)

18 (52,9%)

Бізнес

7 (30%)

3 (27,2)

10 (29,4)

Неурядова організація

4 (17,4%)

4 (11,7%)

Незалежний експерт

1 (4,3%)

1 (2,9%)

Населення

1 (9,1%)

1 (2,9%)

Таким чином, ми бачимо, що оцінки цифровізації в Україні у більш ніж половині випадків цитувань дають представники державних структур (майже 53%). Найбільш цитованими у цій групі стали такі організації, як Національна Рада з питань телебачення та радіомовлення, Міністерство транспорту і зв’язку України, Кабінет Міністрів України (перший віцепрем’єр-міністр Олександр Турчинов у 2009 році, прем’єр-міністр Микола Азаров у 2011), Державний комітет телебачення і радіомовлення. Друге місце (майже 30%) за частотністю цитувань у газетах «День» та «Сегодня»

посіли

представники

бізнесових

структур.

Йдеться

про

телевізійний бізнес, отож у газетах публікували коментарі власників компаній кабельного і супутникового телебачення (компанія «Воля», компанія «Viasat»), підприємства з виробництва аналогового та цифрового телевізійного обладнання «Квант-ефір», керівництва телерадіокомпаній. Думки експертів цієї категорії об’єднує занепокоєність неврегульованістю державної політики цифровізації, слабкою поінформованістю населення про переваги цифрового телебачення, відсутністю співпраці різних платформ ЦТБ на етапі його впровадження і майбутнім ринку телевізійних послуг. — Если в этом году до октября (а именно тогда начнутся президентские выборы и все, что с ними связано) мы так и не увидим такой программы (державна програма переходу на ЦТБ), под которой будут стоять подписи премьер‐министра, Президента и председателя Верховной Рады, считайте, что и следующий год потерян, — рассказал «Дню» генеральный директор телеканалов «М1» и «М2» Валентин Коваль. «Цифра закона», газета «День» 13.02.2009 Автор: Елена Олийнык

— … государство не успеет сделать все на 100%, а сделает на 50—60%, что будет очень неудобно потребителю, вещателям, предприятиям связи и другим, и будет как всегда. Потому что окончательно не определены правила... Так, цифровое эфирное ТВ будет конкурентом спутникового, но при условии нормальной сегментации рынка места будет достаточно всем. Конкуренция и формы борьбы будут зависеть от конкретных предложений относительно контента, сервиса, в значительной степени это также будет зависеть от регулирующих органов. (Петр КОНОВ , директор по развитию компании Vision TV — провайдера спутникового ТВ Viasat) «Желанная «цифра»: Реально ее в Украине освоил только частный капитал» Газета «День», 21.06.2008, Алексей Савицкий

З неурядових організацій найбільш цитованими стали представники Індустріального Телевізійного Комітету, Комітет з моніторингу свободи преси – у Криму. Лише в одній за досліджуваний період статті журналіст звернувся до думки пересічної глядачки.

50 «Простые крымчане грядущей ТВ‐революции не спешат радоваться. «Зачем мне эти 32 канала? У меня их пять показывает, и те смотреть некогда: то огород, то внуки! — возмущается пенсионерка из Красногвардейского района Татьяна Кулагина. — А на новый телевизор я со своей пенсии в жизни не накоплю. Останусь вообще без ящика!» «ТВ‐революция в Крыму: старые телевизоры придется выбросить» Газета «Сегодня», 17.06.2011, Татьяна Береговая

Таким чином, газети «День» та «Сегодня» у більшості ретранслюють

офіційні

державні

джерела,

інформація

яких

стосується

переважно

макроекономічних статистичних даних, прогнозів оцифрування, етапів цифровізації у різних регіонах, внутрішньогалузевої проблематики, вартості ресурсів, кількості бюджетних витрат. Меншою мірою до дискусії долучаються

представники

медіабізнесу,

професійні

об’єднання

та

громадські організації, які теж оперують «корпоративною» інформацією. І практично зовсім не надається слово глядачам (незалежно від того, чи користуються вони цифровим телебаченням чи ні), так само як і незалежним експертам, консультантам чи технічним працівникам, які пояснювали б принцип роботи ЦТБ з точки зору способів його безпосередньої експлуатації: порівняння платформ, характеристики обладнання, способів налаштування тощо.

3.1.3. Висвітлення технічних платформ для переходу на цифрове телебачення Відповідно до принципів технологічної нейтральності держава під час інформаційно-роз’яснювальної кампанії не має нав’язувати певний вид постачання цифрового телесигналу (кабель, супутник, наземний ефірний сигнал). Розглянемо, на яких видах цифрового телебачення акцентують увагу видання «День» та «Сегодня». Кабельний та супутниковий тип сигналу у цифровізації телебачення відіграють альтернативну роль по відношенню до

ефірного типу сигналу. Ефірне цифрове мовлення є пріоритетом з огляду на те, що пропонує безкоштовну універсальну послугу (набір з 32 безкоштовних телеканалів) і охоплює ширшу аудиторію, а також передбачає державні субсидії на придбання декодерів цифрового сигналу для осіб, які належать до пільгових категорій, в тому числі малозабезпечених осіб, які не можуть придбати цей пристрій, і тим паче не можуть придбати новий телевізор із відповідним вбудованим декодером. Таким чином, питання обрання тієї чи іншої платформи цифрового телебачення продиктоване також типами і фінансовими спроможностями аудиторії, оскільки кабельне та супутникове цифрове телебачення платне, а ефірне – ні. Хоча про можливість платного ефірного телебачення газети «День» та «Сегодня» замовчують, асоціюючи ефірну «цифру» тільки з безкоштовним доступом. Таблиця 3.3

Назва видання

Способи доставки цифрового сигналу Ефірне

Кабельне і/або супутникове

Кілька способів

Не вказано

«День»

«Сегодня»

Як бачимо з наведеної таблиці, найбільше уваги газети зосередили на ефірному типі цифрового телебачення (хоч розрив між частотністю згадування різних платформ і не такий різкий). З одного боку, ця інформація стосується широкого кола глядачів, з іншого боку, не надається достатньої інформації

про

альтернативні

можливості

встановлення

цифрового

телебачення: лише 26% публікацій містять інформацію щодо кількох варіантів переходу на ЦТБ. У 17,4% публікацій не зазначена жодна технологія доставки цифрового сигналу. Тому висвітлення цифровізації у київських виданнях не можна вважати технологічно нейтральним та збалансованим.

3.1.4. Ступінь розкриття теми цифровізації та характеристика ЦТБ Пишучи матеріал про впровадження ЦТБ в Україні, автор так чи інакше

стикається

тим,

щоби

пояснити

його

необхідність

функціональність, або нагадати про них. Уявлення читача про цифрове телебачення складається з аргументів журналіста або експерта, чиї слова він наводить, і тут важливу роль відіграють тлумачення термінології і технічних показників, розкриття внутрішнього і міжнародного контекстів, пояснення хронології цифровізації і ролі основних учасників процесу, а також пояснення власне тих змін у телебаченні, які приносить цифровізація. Щоби проаналізувати, наскільки вичерпно газети пояснюють читачам цей процес, ми ввели змінні доступності пояснення та характеристики ЦТБ. У поняття «доступність» вкладаємо пояснення термінології (на кшталт

DVB-T2,

сет-топ-бокс,

платформа

цифрового

телебачення,

мультиплекс, НDTV, електронний телегід тощо), пояснення технології ЦТБ, ознайомлення зі стратегією і хронологією впровадження ЦТБ (включно з бюджетними витратами, законодавчими змінами і діями основних гравців ринку), пояснення міжнародного контексту. Характеристика ЦТБ у публікаціях надається не лише у прямих формах означення чи порівняння, а скоріше з складається з контексту та фактів. Тому на основі як конкретних означень, так і загальної конотації текстів ми розподілили сукупність характеристик по наступних субкатегоріях:  дороговизна (витрати держави/ витрати бізнесу/ особисті витрати глядачів)  інноваційність, престиж  якість зображення  збільшення числа каналів  широке покриття

 зобов’язаність (перехід на ЦТБ згідно з міжнародною Женевською угодою)  цифровий дивіденд (вивільнення аналогових частот для інших потреб, заощадження електроенергії)  правопорушення Серед розглянутих публікацій також є такі, в котрих відсутні пояснення процесу цифровізації та характеристики ЦТБ. Таблиця 3.4 Рівень доступності пояснення процесу переходу на ЦТБ у київських ЗМІ Категорії доступності

Кількість публікацій

Пояснення термінології

Пояснення технології

Стратегія та хронологія

Міжнародний контекст

Відсутні пояснення

Отож у п’ятьох з двадцяти трьох публікацій розтлумачено основні терміни, також у п’ятьох текстах надано пояснення принципам роботи цифрового сигналу і його відмінностям від аналогового, шість публікацій розкривають проблематику державної стратегії оцифрування телебачення, і дев’ять публікацій наголошують на міжнародних зобов’язаннях України у площині перерозподілу частот і досвіді оцифрування телебачення в інших країнах, що виявляється лейтмотивом у поясненні цифровізації в Україні. Майже половина матеріалів київських видань ніяким чином не пояснює цифровізації.

Розглянемо питання основних характеристик, які надають газети «День» та «Сегодня» цифровому телебаченню. Таблиця 3.5 Характеристика ЦТБ у київських ЗМІ Характеристика ЦТБ

Кількість публікацій

Дороговизна

Інноваційність/престиж

Якість зображення

Збільшення кількості каналів

Широке покриття

Зобов’язаність

Цифровий дивіденд

Правопорушення

Таким чином, основними ознаками ЦТБ відповідно до наголосів київських видань стали дороговизна та зобов’язальність. Тобто практично створюється уявлення про цифровізацію як атрибут влади і як невиправдано дорогий та сумнівно необхідний проект. Серед переваг цифрового телебачення найчастіше було названо якість зображення та збільшення кількості телеканалів. Меншою мірою ці характеристики супроводжували широке покриття цифровим сигналом та інноваційність технології ЦТБ. Частка публікацій, в яких не було надано жодних характеристик ЦТБ склала 21,7%.

3.1.5. Висновки Київські видання майже регулярно висвітлювали питання переходу України на цифрове телебачення. З невеликою амплітудою найвищих точок частотності публікацій газети сягнули у 2009 та 2011 роках. Переважно тональність та контекст публікацій свідчать про лояльність київських видань до процесу оцифрування телебачення. Однак існує залежність між обсягом тексту, його оригінальністю, тональністю та газетою, де його опублікували. Так, у газеті «День» критичний підхід до висвітлення цифровізації присутній у авторських статтях, невеликі ж інформаційні жанри не розривають проблематики, а лише констатують зміни у галузі, рішення виконавчих та законодавчих органів. Авторські публікації київських видань вирізняє критичне висвітлення діяльності відповідальних за імплементацію ЦТБ державних організацій. Насамперед це стосується розробки загальнонаціональних стратегії та плану переходу на цифрове телебачення, і як наслідок, скоординованих та легальних дій учасників телевізійного ринку. Однак ця критичність практично не поширилася на висвітлення результатів конкурсу цифрових частот. У темах публікацій також відображена важливість міжнародного авторитету України та залучення коштів для імплементації нової технології. Часто за критикою вищих регуляторних інстанцій журналісти забувають про наближення теми до розуміння читачів. Тобто, інформування про стратегію, ієрархію відносин у процесі цифровізації, міжнародні домовленості, безсумнівно, важлива складова для розуміння, але для прийняття рішення про перехід на ЦТБ цього не достатньо. Потрібне ширше представлення сторін і важливих для користувача характеристик, більш глибокий аналіз і порівняння платформ цифрового телебачення, його технічних характеристик, цінової політики. У виданнях «День» та «Сегодня» бракує представлення точки зору глядачів, повідомлень щодо складу

універсальної програмної послуги (які канали можна дивитися у цифровій якості?), можливості отримання безкоштовного обладнання, порівнянь пропозицій провайдерів різних платформ цифрового телебачення. Як загальнонаціональні видання, «День» та «Сегодня» не прив’язують контекст цифровізації до певного регіону чи міста, тим не менш поза загальним представленням оцифрування, найбільш популярним «цифровим регіоном» став Крим.

3.2.

Результати контент-аналізу львівських видань «Високий замок» та «Експрес»

3.2.1. Інтенсивність та тональність висвітлення теми цифровізації У газетах «Високий замок» та «Експрес» за 4-річний період

було

зібрано 13 публікацій. З них 7 публікацій належать «Високому замкові», і 6 – виданню «Експрес». Найперший матеріал було опубліковано у 2008 році газетою «Експрес»: його приводом став факт переходу кабельного провайдера «Воля» на цифровий тип сигналу. Дії цього провайдера були розцінені як монополізація та тиск на споживачів, відтак публікація мала негативне забарвлення і навіть дискредитувала цифровізацію. Найбільш багатим на цифрові новини у львівських виданнях став 2011 рік. З усіх матеріалів 38,5% були опубліковані саме цього року. Основні контексти тогочасних публікацій розподілилися полярно: з одного боку – це початок цифрового мовлення у львівській області, побудова цифрової інфраструктури, збільшення частки цифрових домогосподарств у регіоні, з іншого боку – це політизація процесу, оскарження результатів ліцензування цифрових телеканалів, обвинувачення Нацради з питань телебачення та радіомовлення у цензурі. Динаміку звертання львівських ЗМІ «Високий замок» та «Експрес» до теми цифрового телебачення бачимо у діаграмі:

Рис. 3.3

Найменше темі цифровізації у львівських виданнях приділяли уваги у 2008 та 2009 роках – по 7,6% від загальної сукупності текстів. Проміжні за частотністю роки 2010 та 2012 – на них припало по 23,1%

публікацій.

Загалом

публікацій,

простежується

тенденція

до

збільшення

числа

присвячених темі оцифрування. Вочевидь, це пов’язано із наближенням строку повного відключення аналогового телебачення. Сумарно матеріали львівських видань відрізняються від київських публікацій врівноваженістю публікацій за ознакою тональності. Публікації нейтрального характеру займають 38,5%, а негативного та позитивного – по 30,7%. Однак слід зазначити, що позиції щодо цифровізації всередині самих газет відрізняються: газета «Високий замок» розглядає процес переходу на ЦТБ з більш користувацької точки зору та застосовує дещо інструкційну риторику. При цьому 85,7% публікацій газети «Високий замок» зображують цифровізацію у позитивному або нейтральному світлі – в основному, як шлях до зростання якості та кількості телепродукції, підтримання міжнародного авторитету України та слідування розвитку високих технологій. «Цифрове телерадіомовлення має цілу низку переваг порівняно з аналоговим. Перш за все йдеться про вищу якість зображення та звукового супроводу. Не менш важлива і можливість у кілька разів збільшити кількість доступних телеглядачеві каналів (на одному аналоговому частотному телевізійному каналі можна передавати до восьми телепрограм у цифровому форматі). Додайте значну економію енергії, яка витрачається на трансляцію сигналу, а також технічне обслуговування, пакетування, додаткові сервіси для абонентів – і шалька терезів буде на боці “цифри”. «Коли львівське телебачення стане цифровим?» газета «Високий замок» , 01.10.2009, Руслан Вишняк «Висновок, який ми зробили, провівши експрес‐опитування, такий. По‐перше, до впровадження цифрового телебачення львів’яни ставляться неоднозначно – ми почули і сумніви в доцільності, і вагомі аргументи “за”. По‐друге, його переваг було названо значно більше, ніж недоліків: якість мовлення, кількість телеканалів та маса додаткових можливостей виграли в зміні ціни через тюнер із рахунком 3:1. Як би там не було, але – і це по‐третє – факт залишається фактом: рано чи пізно цифрове телебачення все‐таки витіснить традиційне аналогове, оскільки ключові гравці на ринку телебачення сьогодні роблять ставку саме на “цифру”.

59 «Більше, ніж ТБ?», газета «Високий замок», 22.04.2010 Мар’ян Швець

Натомість львівська газета «Експрес» більше присвятила увагу

висвітленню урядової участі у процесі цифровізації та медіаправовій проблематиці, такій як порушення Закону України «Про телебачення та радіомовлення» в ході ліцензування телеканалів до цифрових мультиплексів. Інша вагома тема - фінансування та розподіл пільгових сет-топ-боксів, а також надходження до роздрібних мереж першої великої партії ліцензованих сет-топ-боксів від компанії „Strong“.

«…телеканал ТВі взяв участь у конкурсі на отримання ліцензій на мовлення в мультиплексах із загальнонаціональним покриттям. Відповідно до статті 24 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», Національна рада мала розглянути заяву каналу та вирішити питання про видачу або про відмову у видачі ліцензії на мовлення. Проте заявка телеканалу ТВі так і не була розглянута, а згідно з опублікованими на сайті Нацради рішеннями, 18 серпня було розглянуто лише 28 заяв, серед яких заява ТВі не згадується, підкреслили на телеканалі». «Нацрада проігнорувала ТВі, а він оскаржив конкурс загалом» Газета «Експрес», 24.08.2011 «… у тендері Держкомтелерадіо на закупівлю засобів приймання цифрового мовлення (телетюнерів) брали участь 2 компанії: ТОВ «Strong Ukraine» та «Ромсат». Перша надала два зразки телетюнерів, «Ромсат» ‐ один. Пропозиція «Strong Ukraine» становила 486 грн 80 коп за один телетюнер, «Ромсату» ‐ 487 грн. За результатами оцінки зазначених зразків та усієї тендерної документації переможцем торгів була визнана компанія «Strong Ukraine» як така, що «надала телетюнер за нижчою ціною». «Малозабезпеченим українцям радять поспішати у чергу за «халявними»… цифровими тюнерами» Газета «Експрес», 16.04.2012

50 % публікацій газети «Експрес» мають негативну тональність,

пов’язану в першу чергу із недовірою до роботи Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.

Відмінність між львівськими газетами «Високий замок» та «Експрес» полягає не лише у контексті та тональності публікацій на цифрову тематику, але і в стилі та походженні інформації. Перш за все, треба відмітити, що 100% матеріалів, присвячених оцифруванню телебачення у газеті «Високий замок», є авторськими. На відміну від «Високого замку», газета «Експрес» має 100% перепосилань на інші медії: РБК-Україна, Уніан, ІнтерфаксУкраїна, Телекритика, Урядовий портал – ось основні джерела інформації для газети «Експрес». Стиль викладу у «Високому замку» більш легкий та адаптований до розуміння і потреб пересічного читача, мова наближена до розмовної. На противагу, «Експрес» дотримується більш строгих, офіційноділових форм викладу інформації. Жанрове розмаїття газети «Високий замок» представлене статтями та інтерв’ю. Інтерв’ю займає 57% від загальної кількості текстів. Газета «Експрес» представляє тему цифровізації телебачення у коротких жанрах: новина,

замітка,

кореспонденція,

коментар,

відштовхується

від

інформаційних приводів частіше за газету «Високий замок». Зважаючи на різні типи висвітлення переходу на ЦТБ, не можна зробити висновок про характерний для названих газет жанровий підхід. Газета «Високий замок» виступає в якості консультаційного джерела щодо способів переходу на ЦТБ і «розшифрування» феномену цифрового телебачення в Україні.

Газета

«Експрес» інформує про цифровізацію з макроекономічної та політичної точки зору.

3.2.2. Представлення сторін у процесі цифровізації Джерела цитувань у львівських газетах «Високий замок» та «Експрес» збігаються лише у звертанні до державних та бізнесових структур. У решті випадків газета «Високий замок» пропонує ширше представлення точок зору

на оцифрування телебачення: наводиться думка користувачів, незалежних експертів, неурядових організацій. Таблиця 3.6 Представлення сторін цифровізації у львівських ЗМІ

Назва газети Типи джерел

«Високий замок»

«Експрес»

Разом

Держструктура

4 (30,7%)

3 (50%)

7 (36,8%)

Бізнес

2 (15,4%)

3 (50%)

5 (26,3%)

Неурядова організація

1 (7,7%)

1 (5,3%)

Незалежний експерт

3 (23%)

3 (15,7%)

Населення

3 (23%)

3 (15,7%)

Загальна картина показує, що найчастіше в якості коментаторів процесу цифровізації виступають офіційно уповноважені держслужбовці: представники Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення та Державного комітету телебачення і радіомовлення. Але розрив у частоті цитувань різних сторін не такий різкий, як у київських виданнях. Однак представлення кількох сторін в одному матеріалі практично не зустрічається. Лише одна стаття у газеті «Високий замок» репрезентувала перехід на цифровий тип мовлення з позицій декількох учасників ринку, а саме чотирьох: неурядової організації, бізнесу, населення та незалежного експерта. Стаття «Цифра», «ефір», «супутник» – чого бажаєте?» написана журналістом Русланом Вишняком, незалежного експерта.

котрий, власне,

виконує

роль

Вивчивши «цифрову пропозицію», технологію доставки сигналу, практичну реалізацію ЦТБ, автор від свого імені дає оцінку можливим переходам на нього. Відповідно до теорії Давіда Нордфорса, це і є інноваційний журналізм, в якому поєднуються риси технологічного, економічного- та політичного огляду. Володіючи предметом матеріалу на високому рівні, журналіст може взяти на себе обов’язки незалежного критика. Така практика досить часта для журналістів газети «Високий замок»: у 42,8 % публікацій на тему оцифрування телебачення журналісти висловлюють власну точку зору і підводять підсумки. «Висновок можна зробити такий: кабельна “цифра” має перевагу над “супутником” у ціні та є більш перспективним варіантом, аніж “ефір”. Ця технологія найбільше підійде тим, для кого важливі якість показу, гнучкість у ціноутворенні та можливість варіювати кількість каналів у пакеті». «Цифра», «ефір», «супутник» – чого бажаєте?» Газета «Високий замок», 25.03.2010, Руслан Вишняк «Нагальність переходу від уже традиційного аналогового телебачення до цифрового пояснюється дуже просто: для передавання телесигналу використовується фізично обмежена смуга частот, якої нині недостатньо для переліку телеканалів, що постійно розширюється. Іншими словами, “втиснути” в цю смугу більше телеканалів, зберігаючи при цьому якість їх прийому, вже не можна, і тому частотний ресурс став дефіцитом. Тим часом сучасні глядачі більше не хочуть обмежуватися скромним телеменю з кількох чи навіть кільканадцяти каналів, потребуючи змістовного й тематичного розмаїття. Серйозною причиною переходу є також збільшення кількості перешкод, пов’язане, знову ж таки, з розвитком телекомунікацій, що призводить до погіршення якості зображення та звуку». «Коли львівське телебачення стане цифровим?» газета «Високий замок» , 01.10.2009, Руслан Вишняк

Отже, у газеті «Високий замок» відчутна спеціалізація журналістів і їхнє ґрунтовне розуміння тематики цифровізації: усі матеріали авторські, при цьому одні і ті самі автори «закріплені» за цифровою тематикою: у темі цифровізації повторюються імена Руслана Вишняка, Мар’яна Швеця.

Інша характерна риса висвітлення теми оцифрування телебачення у «Високому замку» - публікування інтерв’ю, що також дозволяє краще зрозуміти контекст цифровізації. Інтерв’ю на цю тему – найпопулярніший жанр у «Високому замку» - його частка становить 57%. Інтерв’ювали передовсім

держслубовців:

генерального

директора

львівської

телерадіокомпанії, співробітника Комітету з питань свободи слова та інформації, представника Нацради з питань телебачення і радіомовлення у львівській області. Розмова з цими людьми пропонує читачеві розглянути цифровізацію як міжнародний і загальнонаціональний проект і зрозуміти дії влади, але в контексті власних потреб. Тому журналіст ставить відповідні питання: чим зумовлений перехід на цифрові стандарти мовлення? що дасть перехід на цифрове мовлення? які переваги «цифри» відчує пересічний телеглядач? що робиться для того, щоб Україна вчасно перейшла на цифрові стандарти мовлення? («Краща «картинка», більше телепрограм», газета «Високий замок», 06.04.2011», Ігор Бойко). Одне інтерв’ю газети має відверто рекламний характер – «Супутникове телебачення – цифрова якість вже сьогодні», де на користь супутникового типу цифрового телебачення говорить менеджер проектів SES ASTRA Олександр Пелех. Журналісти газети «Високий замок» також звернулися до львівських користувачів цифрового телебачення, щоби дізнатися їхній досвід від нової технології. Усі вони надали цифровому телебаченню схвальну оцінку. 3.2.3 Висвітлення технічних платформ для переходу на цифрове телебачення Найбільш наголошуваною платформою ЦТБ у газетах «Високий замок» та «Експрес» стала ефірна. У порівнянні зі згадками про супутникове та кабельне цифрове телебачення (по 23,5 % кожне), ефірне цифрове мовлення займає 53% . Найбільше акцентувала цей тип доставки сигналу газета «Експрес» - у 83,3 % публікацій. При цьому позитивна або нейтральна

конотація

оцифрування

телебачення

міститься

представленням урядової сторони, а негативна –

публікаціях у

із

публікаціях

представленням бізнесових інтересів, зокрема, телеканалу ТВі. Таблиця 3.7

Назва видання

Способи доставки цифрового сигналу Ефірне

«Високий замок» «Експрес»

Кабельне і/або супутникове

Кілька способів

Не вказано

З кількості згадок про той чи інший вид доставки цифрового сигналу можна зробити висновок про порядок денний, який газети встановлюють у сфері цифровізації,. Так, бачимо, що львівська газета «Високий замок» частіше поширює інформацію про кабельне або супутникове телебачення. Частково це продиктовано демографічними та географічними умовами місцевості: у великих містах більш поширений і функціональний кабельний тип телебачення, крім того ці платформи (супутник та кабель) дозволяють якісно покрити сигналом практично будь-який ландшафт. Питання вибору кабелю чи супутнику має фінансовий характер: в середньому ліцензійне супутникове мовлення коштує дорожче як на рівні встановлення, так і на рівні обслуговування. Журналісти «Високого замку»

зосереджуються

здебільшого на розкритті мікроекономічних показників цифровізації – тобто скільки коштуватиме цифровізація кінцевому споживачеві. Оскільки газета «Експрес» у більшості публікацій ретранслює державну політику цифровізації, то і технічний засіб, відповідно, той, яким опікується держава – ефірна цифрова телемережа. Репрезентацію кількох варіантів переходу на цифрове телебачення ми відмітили лише у 15%

публікацій. Усі вони належать газеті «Високий замок». 7,7%

публікацій

взагалі не підкреслювали платформ оцифрування.

3.2.4. Ступінь розкриття теми цифровізації та характеристика ЦТБ Відповідно до нашого критерію доступності розкриття теми, матеріал має містити пояснення термінології, технології ЦТБ, стратегії і хронології процесу, міжнародного контексту. Усі разом ці складові забезпечують вичерпність журналістського тексту в умовах реформування технологічних засобів. Чи вдалося це зробити львівським виданням «Високий замок» та «Експрес»? Таблиця 3.8 Рівень доступності пояснення процесу переходу на ЦТБ у львівських виданнях Категорії доступності

«Високий замок»

«Експрес»

Разом

Пояснення термінології

Пояснення технології

Стратегія та хронологія

Міжнародний контекст

Відсутні пояснення

Отже, з погляду множинності пояснень оцифрування телебачення домінує газета «Високий замок»: у публікаціях практично рівною мірою представлені

причини

переходу

на

ЦТБ

(міжнародні

зобов’язання,

стратегічні рішення уряду, технологічне та економічне обгрунтування вигідності переходу), функції та можливості ЦТБ, його матеріально-технічна база та способи підключення (категорії стратегії та хронології, термінології). Загалом у висвітленні переходу на цифрове телебачення газета «Високий

замок» надає перевагу поясненню міжнародного контексту та технологічних переваг

інновації, включаючи порівняльну

характеристику платформ

переходу на ЦТБ. Незважаючи на високу концентрацію публікацій з декількома категоріями тлумачення процесу (71,5%),

решта публікацій

(28,5%) не має жодного пояснювального елементу. У львівських виданнях дають ті самі характеристики цифрового телебачення, що й у київських. Однак, по-іншому розставлені акценти і наявні більш розгалужені елементи значень. На перше місце серед ознак цифрового телебачення вийшла його ціна – як і у виданнях Києва. Таблиця 3.9 Характеристика ЦТБ у львівських ЗМІ Характеристика ЦТБ

Кількість публікацій

Грошові витрати (дороговизна, інвестиції, безкоштовний доступ)

Інноваційність/престиж

Якість зображення

Збільшення кількості каналів

Широке покриття

Зобов’язаність

Цифровий дивіденд

Правопорушення

Зауважимо, що в контексті львівських видань ми розширили концепт дороговизни до більш універсальної позиції «грошові витрати», оскільки тут цінове питання мало декілька відтінків: від власне дороговизни (у заміні

виробничого та приймального обладнання для ефірного типу мовлення) до інвестицій у вже використовувану технологію (кабельне телебачення) чи нову зручну технологію за ринковою ціною в залежності від потреб і можливостей аудиторії, і до доступності безкоштовного обладнання для пільгових категорій населення (але витратного для бюджету країни). Тому усю цінову аргументацію у даному випадку ми зарахували до категорії «грошові витрати», маючи на увазі перераховані варіації. Друге за поширеністю означення цифрового телебачення – це якість зображення та звуку, які, відповідно до публікацій, варті тих витрат, що необхідні для встановлення певної платформ ЦТБ. Вслід за якістю найбільш частотні характеристики – зобов’язаність переходу та збільшення числа телеканалів. Більшість публікацій з концептом зобов’язаності переходу на ЦТБ нагадують про Женевську конвенцію 2006 року у ліді. Характеристика інноваційності полягає у нових можливостях та сервісах цифрового телебачення. У львівських виданнях найчастіше фігурували такі переваги як електронний гід, можливість обрання мови перегляду, записування телепрограм для пізнішого перегляду, блокування небажаного контенту, уникнення перегляду реклами. Перевагою львівського видання «Високий замок» стало те, що за підтвердженням характеристик його журналісти також звернулися до думки глядачів, які вже перейшли на цифровий тип телебачення.

Менш згадуваними стали характеристики широти покриття цифровим

сигналом та цифрового дивіденду від переходу на ЦТБ, що пов’язано з фактом більшої популярності у Львові кабельного та супутникового телебачення. Для цих двох технологій ситуація істотно не змінюється: супутник

раніше

використовував

цифровий

тип

сигналу

має

найпотужнішу здатність покривати значні території, кабельні провайдери отримують телесигнал з ефірних (аналогових та цифрових) мереж, супутника

та кабельних нішевих телеканалів, конвертують його відповідно до своїх стандартів (DVB-С) та доставляють його по мережі [32]. Таким чином, державне регулювання цифровізації, ліцензування телеканалів на них впливають опосередковано – так чи інакше, кабельним провайдерам завжди буде з чого сформувати пакети інформаційних послуг, оскільки вони агрегують телеконтент і пропонують різні набори послуг. Особливо актуальними кабельні пропозиції є у великих містах, багатоквартирних будинках. Концепт цифровізації як процесу із порушеннями законодавства у 75% випадків висувала газета «Експрес». Наголос цих публікацій полягав у монополізації ринку провайдерських послуг та сумнівній легальності рішень Нацради з питань телебачення та радіомовлення стосовно надання ліцензій на цифрове ефірне мовлення. Прикметно, що в даних публікаціях було наведено лише сторону обвинувача.

3.2.5 Висновки Львівські видання «Високий замок» та «Експрес» використовують різні підходи до інформування щодо цифровізації в Україні. Перша газета виконує більше просвітницьку функцію: повідомляє загальну

інформацію

про

цифрове

телебачення,

принципи

його

функціонування та експлуатації, орієнтує читача у способах та ціні підключення. З характеристик ЦТБ та тональності публікацій можемо зробити висновок, що автори газети підтримують цифровізацію у різних проявах і розкривають її зміст в основному за допомогою термінологічних, технологічних, історичних (хронологічних) довідок. Написанню матеріалів рідко слугують інформаційні приводи, здебільшого публікації мають характер

оглядів,

резюмувань,

розвідок.

Особливістю

висвітлення

цифровізації у газеті «Високий замок» стала цілковита оригінальність текстів та авторські поради та умовиводи з приводу обрання платформи для перегляду цифрового телебачення. У публікаціях рівною мірою представлені різні можливості прийому цифрового сигналу, хоча перевага надається кабельному та супутниковому типу зв’язку. Питання ціни переходу на ЦТБ не загострюється, скоріше вибудовується меседж «якісні послуги варті витрат». «Високий замок» не публікував матеріалів щодо пільгового забезпечення

цифровими

сет-топ-боксами

та

не

наводив

переліку

телеканалів, які глядач зможе дивитися у ефірному цифровому телебаченні. З цього можна зробити висновок про оцінку газетою платформ ЦТБ та платоспроможності аудиторії: до незахищених прошарків суспільства не доноситься інформація щодо пільгового обладнання та складу універсальної програмної послуги в ефірному мовленні. Підсумовуючи вищесказане, газета «Високий замок»

не критично ставиться до процесу цифровізації і не

проблематизує його, але адаптує локальну аудиторію до нових телевізійних стандартів та витрат. Газета

«Експрес»

не

заглиблюється

тематику

оцифрування

телебачення і не виробляє на цю тему власного контенту. Усі публікації, розміщені на електронному ресурсі газети, є скопійованими з інформаційних агенцій,

офіційних

державних

сайтів,

галузевих

сайтів.

Матеріали

«Експресу» - переважно замітки або кореспонденції, які не розкривають сенсу переходу на цифрове телебачення та не дають розуміння контексту і принципів цього глобального нововведення. Так само публікації даної газети не мають відношення до місцевого ринку телекомунікаційних послуг. Висвітлення цифровізації телебачення в Україні у газеті «Експрес» зведено до несистемних повідомлень з відсутнім технічним та економічно-правовим бекграундом. Такими, зокрема, є публікації щодо оголошення офіційних постачальників цифрових сет-топ-боксів та конфлікту телеканалу ТВі із Нацрадою з питань телебачення та радіомовлення.

Таким чином, із львівських видань лише «Високий замок» виконує свою сприятливу роль у сфері поширення цифрового телебачення та застосовує принципи інноваційного журналізму.

3.3.

Результати контент-аналізу донецьких видань «Новости Донбасса» та «Donbass.ua»

3.3.1.Інтенсивність та тональність висвітлення теми цифровізації

У донецьких виданнях «Новости Донбасса» та «Donbass.ua» було зібрано 12 публікацій на тему цифрового телебачення в Україні. Дві третини матеріалів належать газеті «Новости Донбасса» (8), решту матеріалів було опубліковано газетою «Donbass.ua» (4). Сукупно з двох газет 16,6% текстів були опубліковані у ранній період – у 2009 році. Контекст цих матеріалів стосувався законодавчих змін у регулюванні телевізійного простору та планів мовників щодо інвестицій у побудову цифрової телемережі. 58,3% матеріалів було опубліковано у 2011 році – публікації цього часу висвітлювали початок побудови цифрової інфраструктури у донецькій області,

інформували

про

розподіл

телеканалів

національних

мультиплексах, в тому числі про перемогу одного з регіональних мовників у регіональному мультиплексі – Донецької державної телерадіокомпанії (ДОДТРК). Одна публікація цього періоду застерігала від порушення строку переходу на цифрове телебачення та ще одна містила критику на адресу уряду

та

підконтрольної

йому

Нацради

питань

телебачення

та

радіомовлення.

Рис. 3.4 Тональність 83,3 % публікацій є нейтральною: відсутні оціночні судження, не представлено суперечливих точок зору, не підкреслено проблематики. 90% нейтральних публікацій представлені у коротких жанрах: замітках, новинах, кореспонденціях.

За трирічний період вийшло по одній публікації позитивного та негативного

характеру.

Інформаційним

приводом

Першу

опублікувало

публікації

послужило

видання

Donbass.ua.

свято

працівників

телебачення, радіо та зв’язку, у контексті якого журналіст окрім інших питань згадав також цифровізацію: Шаг в будущее был сделан в конце сентября: тогда на сайте канала началось круглосуточное он‐лайн вещание ‐ телевизионное и радийное. А теперь все силы брошены на переход на «цифру». ‐ По результатам конкурса, Донецкая областная государственная телерадиокомпания победила во всех семи городах области (Донецк, Мариуполь, Артемовск, Торез, Константиновка, Краматорск, Красноармейск), где установлены передатчики, позволяющие вести цифровое вещание, ‐ продолжает Олег Владимирович. ‐ Это позволит нам транслировать не 14 часов в сутки, как сейчас, а все 24. К тому же покроем почти 90% области (в данный момент ‐ около 60%), значительно улучшится качество сигнала. Фактически речь идет о технической революции в сфере телевидения. «Пионеры донецкого телевидения: от котлована до "цифры" Газета «Donbass.ua», 16.11.2011, Андрей Кривцун

Контекст публікації з негативною тональністю, яку опублікувала газета «Новости Донбасса», полягає у критиці обсягів державних витрат на впровадження ЦТБ, в тому числі цифрових сет-топ-боксів, а також легальності розподілу цифрових ефірних телеканалів. Однак, як і у попередній публікації, цифровізація не була основною темою статті. «Цифровое телевидение — один из главных приоритетов страны. Каналы там уже поделили, преимущественно между своими, близкими к власти людьми. Теперь задумали еще и на 350 миллионов закупить населению цифровых приемников. Настоящим подарком для руководства Госкомтелерадио станет дерибан столь лакомого кусочка». «Лакомства бюджета 2012» Газета «Новости Донбасса», 19.09.2011, Виталий Червоненко

Щодо оригінальності контенту на тему цифровізації, то 41,6 % донецьких публікацій є авторськими, решта (58,4%) написані за матеріалами інформаційних агенцій, сайтів держустанов, сайтів видань «Дзеркало тижня», «Телекритика», спеціалізованого технічного сайту proit.com.ua.

Жанрове розмаїття публікацій представлене новинами, замітками, кореспонденціями та статтями. Найбільш поширені короткі жанри – новина та замітка. Меншою мірою представлені кореспонденції та статті.

Рис. 3.5 Таким чином, донецькі видання у більш ніж половині випадків репродукують повідомлення інших джерел та не розвивають глибше тему цифровізації та її наслідків для населення. За поодинокими винятками, відсутній масштабний погляд на процес оцифрування телебачення, а ті 41,6% матеріалів, що стосуються безпосередньо впровадження «цифри» у Донецьку мають характер звітності без пояснення причин, якостей та етапів процесу. «Оператором телекоммуникационных услуг является ООО «Зеонбуд». По результатам конкурса Донецкая областная государственная телерадиокомпания победила во всех семи городах Донбасса (Донецк, Мариуполь, Артемовск, Торез, Константиновка, Андреевка, Красноармейск), где установлены передатчики. Это позволит обеспечить вещание ДОГТРК на 80% территории области Вещание будет вестись круглосуточно в открытом виде. Его ориентировочный старт: конец текущего — начало следующего года». «Донецкая ТРК выиграла в конкурсе на вещание в многоканальной цифровой сети» Газета «Новости Донбасса», 17.09.2011 «Специалисты областного телевизионного передающего центра, закрепленные за Константиновкой, приняли на техническое обслуживание приёмо‐передающую аппаратуру цифрового формата DVB‐T2. В ближайшее время система аналогового ТВ, не гарантировавшего качество вещания, уйдет в историю». «Константиновку накрывает «цифра»

74 Газета «Donbass.ua», 17.09.2011, Сергей Маринцев

3.3.2. Представлення сторін у процесі цифровізації Донецькі видання мають різну кількість публікацій про оцифрування телебачення в Україні. Так, «Новости Донбасса» на 66,7 % публікацій випереджають газету «Donbass.ua». Однак пропорції представлення сторін у процесі цифровізації у них дуже схожі. Таблиця 3.10 Представлення сторін цифровізації у донецьких ЗМІ

Назва газети Типи джерел

«Новости Донбасса»

«Donbass.ua»

Разом

Держструктура

8 (66,6%)

4 (66,6%)

12 (66,6%)

Бізнес

3 (25%)

1 (16,6%)

4 (22,2%)

Неурядова організація

1 (8,3%)

1 (5,5%)

Незалежний експерт

1 (16,6%)

1 (5,5%)

Населення

Найбільше обидва донецькі видання цитують державних службовців: традиційно для телевізійної галузі, членів Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Трохи рідше цифровізацію коментують представники Донецької державної телерадіокомпанії. З великим відривом від джерел з держструктур представлені інтереси та оцінки процесу цифровізації бізнесом. Донецькі видання наводили коментарі спікерів компаній-провайдерів кабельного телебачення «Воля» та «Цифра ТВ», а також у зв’язку із початком тестового цифрового мовлення

телеканалів групи Ріната Ахметова був наданий коментар генерального директора компанії «СКМ». На

противагу

цим

двом

групам

учасників

цифровізації

(держслужбовцям та бізнесменам) практично немає альтернативних та незалежних точок зору. Представники неурядових об’єднань та незалежні експерти у донецьких виданнях представлені у меншості. Позиції населення не наведено взагалі. Лише одна стаття надає слово різним учасникам цифровізації – матеріал «Бесплатного цифрового ТВ в Донецке пока не будет», газета «Новости Донбасса». 3.3.3. Висвітлення технічних платформ для переходу на цифрове телебачення Лідером з частотності згадувань у донецьких виданнях є ефірне цифрове телебачення. Цей факт співвідноситься із найбільшою згадуваністю державних уповноважених осіб, адже уряд інвестує лише у побудову ефірної цифрової телемережі (на зміну аналоговій) та забезпечення універсальної програмної послуги у її найдешевшій реалізації – забезпечення цифровими сет-топ-боксами для безкоштовного перегляду 32 ефірних телеканалів за умови відсутності нового телевізора з необхідними показниками. Лише двічі у донецьких виданнях було сказано про можливість підключення кабельного чи супутникового цифрового телебачення. Таке замовчування позбавляє глядачів вибору та не дає їм повного уявлення про цифровізацію. Через це виникає враження насадження одного типу доставки сигналу. Поряд з тим, лише у двох публікаціях (16,6%) було зазначено про можливість отримання пільгового приймального обладнання. Отже, видання наголошують на купівлі ліцензованих державою сет-топ-боксів для прийому ефірного мовлення. В жодній публікації не йдеться про те, де їх можна придбати, як встановити, як правильно обрати та відрізнити від підробки чи,

скажімо,

сет-топ-боксу

для

роботи

іншої

платформи

(кабельного,

супутникового ТБ). Таблиця 3.11

Назва видання

Способи доставки цифрового сигналу Ефірне

«Новости Донбасса» «Donbass.ua»

Кабельне і/або супутникове

Кілька способів

Не вказано

Єдиний приклад публікації з розкриттям мультиплатформності цифрового телебачення – стаття газети «Новости Донбасса» під назвою «Бесплатного цифрового ТВ в Донецке пока не будет» (13.02.2010).

Але автор статті

підводить підсумок, що у кабельного цифрового телебачення краща пропозиція, ніж у інших платформ, через відсутність рел’єфних перешкод та більший і якісніший контент за порівняно доступною ціною. «Кабельщики ждут, когда в Украине появится цифровое эфирное вещание, ведь это даст стимул развивать собственное вещание. Конкуренции со стороны государства они не боятся, инициативы Кабмина у них вызывают скорее интерес. Бесстрашие кабельщиков обусловлено тем, что эфирное цифровое телевидение транслируется в дециметровом диапазоне и на качество приема серьезно влияет рельеф местности, видимость передатчика и плотность застройки на пути к нему. «Бесплатного цифрового ТВ в Донецке пока не будет» Газета «Новости Донбасса», 13.02.2010

Крім того, у донецьких виданнях доволі високий відсоток публікацій, в яких не зазначено жодної технологічної бази – 33,3 %. Цей показник найвищий серед видань інших міст (Києва та Львова). 3.3.4. Ступінь розкриття теми цифровізації та характеристика ЦТБ В обґрунтуванні актуальності та важливості теми цифровізації донецькі видання здебільшого керуються повідомленнями високопосадовців, які

надають інформацію з приводу етапів цифровізації, діяльності виконавців Державної програми впровадження цифрового теле- та радіомовлення, рівня готовності

цифрової

телемережі,

бюджетних

витрат,

пов’язаних

цировізацією телебачення. Одним словом, уся ця інформація вкладається у категорію стратегії та хронології. Ця категорія – важлива складова розуміння масштабності та необхідності процесу. Проте якщо вона превалює над іншими категоріями, дискурс цифровізації стає надто політизованим і однобоким. Виникають закономірні питання: чому ми впроваджуємо цифрове телебачення? Як це працюватиме і що означають нові поняття та назви? У межах категорії стратегії та хронології є важливим повідомляти про склад телевізійного контенту, який буде доступний глядачам ефірної «цифри»: у 3-х з 11 публікацій названо ліцензований(і) до національних мультиплексів канал(и). Таблиця 3.12 Рівень доступності пояснення процесу переходу на ЦТБ у донецьких ЗМІ Категорії доступності

«Новости Донбасса»

«Donbass.ua»

Разом

Пояснення термінології

Пояснення технології

Стратегія та хронологія

Міжнародний контекст

Відсутні пояснення

Набагато рідше у поясненні оцифрування розкривають міжнародний контекст

та

принципи

функціонування

встановлення

цифрового

телебачення. Таким чином, читачеві не нагадують про строки переходу на цифрове телебачення і не надають достатньої технічної та термінологічної інформації, на основі якої користувач може прийняти рішення щодо зручного способу переходу на ЦТБ. Тим більше, що у публікаціях відсутні коментарі

тих, хто вже користується цифровим телебаченням, або тих, хто розуміється на телекомунікаційних процесах. Подібний інформаційний вакуум сприяє відтермінуванню прийняття рішень як індивідуальному рівні, так і на масовому. Адже, як ми знаємо за теорією дифузії інновації Е. Роджерса, швидкість імплементації інновації залежить від очевидності результатів її застосування: тобто якщо людина не знає прикладів та підтверджень якості й зручності нової технології, то вона не поспішатиме з експлуатацією нововведення. Відсутність усіх складових пояснювального категорії ми зафіксували лише в одній публікації газети «Новости Донбасса». Матеріал «2 телеканала Ахметова заработали в тестовом режиме» відображає лише факт початку ефірного мовлення двох нових телеканалів та повідомлення їхнього формату. Ключовою

ознакою донецьких видань виступила мала кількість

характеристик цифрового телебачення. У більш ніж 58% публікацій немає ніяких рис цієї інновації. Перша причина цього – домінування малих інформаційних жанрів. Друга причина вже була названа раніше – завелика залежність від офіційних державних джерел інформації та ретрансляція статистичних і інфраструктурних даних без належного інтерпретування. Можна назвати і третій чинник незначного висвітлення характеристик ЦТБ – орієнтація на законодавче поле цифровізації та скандальний ореол. Але така інформація не слугує поширенню лояльності до нової технології, тим паче, якщо нова технологія обов’язкова до виконання. На перший план характеристик цифрового телебачення у донецьких видань вийшла дороговизна. Найбільшою мірою цей показник стосується витрат держави на реорганізацію телемережі та закупівлі цифрових декодерів для населення, а також витрат мовників: оплата тарифу за користування телемережею (операторові «Зеонбуд»), придбання цифрової техніки для виробництва телеконтенту і навіть плани щодо інвестування у розбудову цифрових мультиплексів. Однак витрати споживачів було згадано лише раз

– у статті «Бесплатного цифрового ТВ в Донецке пока не будет», газета «Новости Донбасса». Таблиця 3.13 Характеристика ЦТБ у донецькихЗМІ

Вслід

Характеристика ЦТБ

Кількість публікацій

Дороговизна

Інноваційність/престиж

Якість зображення

Збільшення кількості каналів

Широке покриття

Зобов’язаність

Цифровий дивіденд

Правопорушення

за

дороговизною

наводяться

характеристики

збільшення

кількості телеканалів та зобов’язаності, тобто неуникності переходу внаслідок підписання Україною Женевської угоди щодо плану використання частот мовлення. В одній з публікацій із зобов’язальною характеристикою присутній елемент застороги від невчасного чи неповного переходу на ЦТБ. «Если к 2015 году Украина не перейдет на цифровое телерадиовещание, то соответствующие частоты, принадлежащие ей, будут перераспределены между другими государствами. Об этом во время пресс‐конференции сказала член национального совета по вопросам телевидения и радиовещания Оксана Елманова». «У Украины могут отобрать телевизионные частоты» Газета «Новости Донбасса», 28.03.2011

Контекст публікацій із характеристикою правопорушення пов’язаний із корумпованістю Нацради з питань телебачення та радіомовлення та

суміжних галузевих організацій, зокрема в частині видачі ліцензій на цифрове мовлення невідомим раніше телеканалам та відмові у видачі ліцензії на тестове мовлення в регіональних центрах, у той час як у Києві ліцензія на нього видана (інформація станом на початок 2010 року). Таким чином, характеристика правопорушення як складової оцифрування витікає з неузгодженості

непрозорості

дій

виконавців

державної

програми

оцирування. Донецькі видання майже оминули увагою характеристики якості, широкого покриття цифровим сигналом та інноваційності цифрового телебачення. Економічна вигода з переходу на цифрове телебачення (цифровий дивіденд) також не була не була артикульована.

3.3.5. Висновки Динаміка частотності матеріалів на тему цифрового телебачення у донецьких виданнях розвивається по висхідній. Найвищої кількості публікацій досягли у 2011 - 58,3%. Незважаючи на велику різницю у кількості матеріалів на тему цифровізації, спосіб та стилістика її висвітлення у газетах «Новости Донбасса» та «Donbass.ua» ідентичні. обидва

видання

підтримують

нейтральних за тональністю

цифровізацію

(в

сенсі

Перш за все, переважання

публікацій). Нейтральність у випадку

донецьких видань означає не журналістський пошук балансу, а надання коротких інформаційних повідомлень, в яких не розкрито принципово важливих питань: що таке цифрове мовлення? чому воно потрібне і чим краще за аналогове? як воно функціонує? які є можливості для його перегляду? У донецьких виданнях середній показник авторських текстів - 41,6 % , з них 40 %

- публікації із вираженою тональністю: позитивною та

негативною. Половина усіх публікацій торкаються безпосередньо локального

контексту цифровізації, але на відміну від львівської газети «Високий замок»,

тут,

окрім

інформування

щодо

перемоги

регіональному

мультиплексі ДОДТРК та фактів прийому передавального обласного обладнання, не подано ніякої специфічної інформації для місцевого глядача. Показовими

для

донецьких

видань

«Новости

Донбасса»

та

«Donbass.ua» є і значні частки відсутності інформації щодо платформ цифрового телебачення, характеристик ЦТБ, великий розрив у кількості даних в межах категорії «представлення сторін» та категорії «доступність викладу». Підсумовуючи ці дані, можемо зробити висновок, що тема оцифрування телебачення в Україні в донецьких виданнях розвивається довкола державних посадових осіб, їхньої законотворчої та виконавчої діяльності в сфері цифровізації, хронології

змін у телевізійній та

телекомунікацій системах та обсягу витрат на побудову нової телемережі. У таких координатах не лишається місця користувачеві, його точці зору та вільному виборі способу підключення.

ВИСНОВКИ В результаті кількісного та якісного контент-аналізу корпусу матеріалів 6 новинних онлайн-видань у Києві, Донецьку та Львові ми дійшли висновків щодо частотності та глибини розкриття у них теми цифровізації телебачення в Україні. Перша виявлена закономірність – це тенденція до збільшення числа публікацій на дану тему внаслідок приближення строку остаточного відключення аналогового типу телебачення. Регулярно та планомірно висвітлювали тему переходу на ЦТБ лише 2 з досліджуваних нами газет: київське видання «День» та львівське видання «Високий замок». Глибина та усебічність висвітлення теми оцифрування телебачення залежать у першу чергу від жанру повідомлення та його авторства. Зокрема, у коротких жанрах, таких як новина, замітка чи кореспонденція неможливо розкрити і контекст цифровізації, і технічне та термінологічне підґрунтя, ще й пояснити ролі учасників процесу і зорієнтувати у виборі платформи ЦТБ. Усі ці функції здатен охопити розлогий авторський матеріал, саме тому публікації

зі

збалансованим

представленням

змістовних

категорій

(характеристика ЦТБ, доступність пояснення, цитування сторін) – це статті. Стаття – не єдиний авторський жанр серед досліджуваних нами матеріалів, але саме вона, поза іншими перевагами, легше піддається оцінюванню параметру тональності, який великою мірою впливає на громадську думку. Найбільшу частку авторських матеріалів серед проаналізованих видань має газета «Високий замок» (Львів) - 100%, вслід за нею газета «День» (Київ) 77%. Менш за все авторські матеріали публікували видання «Експрес» (Львів) - 100% запозичень та газета «Сегодня» (Київ) - 87,5%. Донецькі видання відповідно до цього критерію перебувають на проміжній ланці. Слід також підкреслити, що видання всередині Києва та Львова у ході аналізу утворили бінарні пари. Зокрема, їхня відмінність простежується у кількості публікацій, оригінальності текстів (авторські/перепост) та їхніх

обсягів, тональності повідомлення. При цьому для одних видань зберігається спільність у порядку денному, пропорціях значень категорій якісного контент-аналізу (доступність викладу, характеристика ЦТБ, представлення сторін), як у випадку видань «День» та «Сегодня». А для інших – львівських видань «Високий замок» та «Експрес» - спільних показників не виявлено, оскільки

газети

діаметрально

протилежні

способах

висвітлення

цифровізації. Висвітлення теми цифровізації у столичних та регіональних ЗМІ ми оцінювали на основі категорій представлення сторін-учасників процесу, платформ цифрового телебачення, а також категорій доступності пояснення і характеристик цифрового телебачення. Значення цих змінних дали нам зрозуміти акценти, які медіа розставляють у темі цифровізації, та ступінь інформування як такий, оскільки у багатьох випадках публікації взагалі не містять пояснень передумов і динаміки процесу. Найбільше з регіональних медіа до локального контексту цифровізації зверталися газети «Donbass.ua» 75% публікацій та газета «Високий замок» - 71,4% публікацій. Газета «Новости Донбасса» розкриває цифровізацію у регіоні у 37,5% публікацій, і зовсім не локалізує теми львівська газета «Експрес». Підведемо підсумки по кожній з категорій в межах досліджуваних публікацій. Представлення сторін У всіх проаналізованих виданнях перше місце з кількості коментарів щодо впровадження ЦТБ займають представники державної влади. Така ситуація виправдана тим, що державні органи у процесі цифровізації виступають і законодавцями, і виконавцями, тому практично є монополістами у володінні інформацією у цій галузі. Тим не менш, коментарі держслужбовців у виданнях були подані під різними кутами: від ретрансляції повідомлення офіційного джерела (донецькі видання «Новости Донбасса», «Donbass.ua») до його критики та аналізу (київське видання «День»). Найбільша частка цитувань державної сторони цифровізації відзначена у виданнях Донецьку

(66,6%), найменша – у львівських виданнях (36,8%). Найбільш рівномірне представлення усіх сторін (держструктур, бізнесу, неурядових організацій, населення та незалежних експертів) притаманне також львівським виданням. Технічна платформа Ефірне цифрове телебачення - найбільш акцентована платформа усіх видань, за винятком газети «Високий замок», де автори надають перевагу кабельному та супутниковому цифровому телебаченню. Виходячи з того, що ця платформа найдешевша у підключенні і безкоштовна в експлуатації, а також підкріплена державним фінансуванням, у контексті цифровізації газети лишають пріоритет за цим видом ЦТБ, оскільки в багатьох випадках не згадують про інші можливості, не шукають інших спікерів. Для підтримання технологічної нейтральності потрібно надавати інформацію про різні способи переходу на цифрове телебачення, адже воно мультиплатформне. З цим завданням найкраще впоралися київські видання – 26% публікацій містять інформацію щодо кількох платформ цифрового телебачення. Майже не показали альтернатив ефірному цифровому мовленню у Донецьку. Тут само найвищий показник відсутності інформації про будь-яку платформу цифрового телебачення. Доступність пояснення Повне розуміння процесу оцифрування телебачення відповідно до наших категорій

можливе

за

умови

пояснення

термінології,

технології,

міжнародного контексту та хронологічних етапів і державної стратегії. Однак відсоток публікацій, де б були представлені усі ці складові, дуже невеликий. Зазвичай, медіа зосереджуються на 1-2 із цих компонентів. Зокрема, київські видання у поясненні переходу на цифрове телебачення здебільшого покликаються

на

міжнародне

зобов’язання

України

та

внутрішню

хронологію подій і взаємозв’язки між різними структурними підрозділами виконавців програми із впровадження цифрового телебачення. Львівські

видання ( «Високий замок») рівною мірою пояснюють усі складові, сповна розкриваючи контекст цифровізації в Україні. Щоправда, із поправкою на газету «Експрес», яка оминає пояснень технології цифрового сигналу і міжнародного контексту переходу на ЦТБ. У донецьких виданнях основний акцент у поясненні зроблено на стратегії та хронології цифровізації в Україні, інформуванні про рішення влади та її взаємодію з іншими учасниками ринку цифрового телебачення. Незважаючи на відсутність пояснення термінології та незначну увагу до роз’яснення технологічної сторони, донецькі видання мають найменший відсоток публікацій із нульовим рівнем категорії пояснення (8,3%). Найбільший відсоток за цією самою ознакою мають київські видання (за рахунок газети «Сегодня») та львівське видання «Експрес». Характеристика На перший план у висвітленні характеристик ЦТБ в усіх виданнях вийшла дороговизна процесу оцифрування, включаючи витрати держави, провайдера цифрової

телемережі

«Зеонбуд»,

мовників,

глядачів.

Другою

найпопулярнішою ознакою стала зобов’язаність, про яку йдеться у контексті міжнародних договорів. Щоправда, у львівських виданнях друге місце зайняла характеристика якості зображення при цифровому телебаченні. У решті видань сутнісні для глядачів характеристики, такі як якість зображення та звуку, збільшення телеканалів, додаткові сервіси, широке покриття цифровим сигналом, порівняно з першими двома ознаками наголошені мало. Особливо це стосується донецьких видань. Таким чином, цифровізація може бути сприйнята як примус та фінансова змова світових урядів і виробників. Інформаційний дисбаланс посилює велика кількість публікацій, в яких зовсім відсутні характеристики ЦТБ. Таких у київських виданнях 21,7 %, у донецьких – 58%. Натомість у всіх львівських публікаціях присутня принаймні одна з характеристик цифрового телебачення.

Категорії доступності пояснення цифровізації та характеристики ЦТБ відіграють ключову роль у висвітленні інноваційної реформи телебачення. Оскільки вона має загальнонаціональний обов’язковий характер, і на теперішній момент рівень оцифрування домогосподарств в Україні становить близько 25%, задача журналістів інформаційно

стимулювати

адаптувати користувачів до змін та

перехід.

Категорії

нашого

аналізу

співвідносяться із визначеним Еверетом Роджерсом набором якісних характеристик нової технології. Ці якісні характеристики – переваги, сумісність із чинними надбаннями, рівень складності нової технології, простота

апробації

та

очевидність

застосування

технології.

Якщо

продемонструвати легкість тестування чи очевидність застосування виданню не під силу (хоча у цьому можуть допомогти відгуки користувачів та технічних експертів), то інформувати про переваги, способи підключення та експлуатації медійники цілком можуть. Таким чином, у термінології Е. Роджерса, досліджувані видання недостатньо інформують про всі необхідні для успішної імплементації характеристики, надто ж про переваги та рівень складності технології цифрового телебачення. Даний аналіз обмежено часовими рамками, електронним ресурсом джерельної бази та рівнем технічної телекомунікаційної підготовки дослідника. Дослідження може бути продовжено зіставним аналізом висвітлення цифровізації телебачення у різних типах медіа (друковані, онлайн, телебачення), а також відстеженням подальшої динаміки публікацій до періоду

остаточного

вимкнення

аналогового

телебачення

етапу

функціонування виключно цифрового типу телебачення. Аналогічний аналіз може бути поширений на популярні видання інших регіонів з тим, щоби прогнозувати локальні темпи впровадження цифрового телебачення і в разі необхідності коригувати стиль і напрямки інформаційної кампанії.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Berelson B. Content analysis in communication research. – Glencoe: Free Press, 1952. – 220 p. 2. Brown A., Picard R.G. From Analogue to Digital//Digital Terrestrial Television in Europe. - Mahwah, New Jersey, 2005. – 3-33 p. 3. Galperin H. New television, old politics: the transition to digital TV in the United States and Britain. - Cambridge University Press, 2004. – 311 p. 4. Krippendorff K. Content Analysis: An introduction to its Metodology. 2nd ed. – Thousand Oaks, SA: Sage, 2004/ - 309 p. 5. Nordfors D. The concept of innovation journalism and a programme for developing it//Innovation Journalism. – 2004. – Vol.1. (7) – 12 p. 6. Rogers E.M. Diffusion of innovations. 4th ed. – New York: Free Press, 2003. – 519. 7. Weber R. Basic Content Analysis. 2nd ed. – Newbury Park, CA: 1990. – 96p. 8. Большакова О. Правовые проблемы внедрения цифрового вещания в Украине // Цифрові технології. – 2008. - № 4. – с.35-37 9. Бондар В. Допіра М. Розгляд методу контент-аналізу з погляду кількісно-якісних технік проведення // Наукові записки НаУКМА. Соціологічні науки. – 2007. – т.70. – с. 18-27. 10. Костенко Н. Іванов В. Досвід контент-аналізу: моделі та практики. – К.: Центр вільної преси, 2003. – 200 с. 11. Костюк Ю. Проблеми впровадження цифрового телерадіомовлення в Україні // Держава та регіони. Соціальні комунікації. – 2010. – №1. – с. 80-82 12. Савка В., Школяр М., Савчинський Р. Опрацювання програми емпіричного соціологічного дослідження. Методичні вказівки. Національний університет «Львівська політехніка», 2008. – 45 с. 13. Семотюк О. Застосування контент-аналізу в дослідженнях преси як масового джерела // Вісник Львів. Серія «Журналістика». – 2007. - № 30вип. 30. – с. 68-73 14. Цифрове мовлення в Україні: матеріали V Міжнародного форуму. – Київ 2011, http://www.dtvforum.org.ua/ua/page/forum/ 15. [Електронний ресурс]: Digital TV Conversion slows in Western Europe // Digital TV research, April 2012, https://www.digitaltvresearch.com/products/product?id=44

16. [Електронний ресурс]: Mediasat, электронный журнал// http://www.mediasat.net.ua/ 17. [Електронний ресурс]: United States General Accounting Office. Content Analysis: A Methodology for structuring and analyzing written material // http://www.gao.gov/products/PEMD-10.3.1 18. [Електронний ресурс]: Впровадження цифрового мовлення в країнах Європи: порівняльні таблиці цифрових практик. - Інтерньюз Нетворк, Київ, 2010. – 27 c. www.media.parlament.org.ua/uploads/files/f719.pdf

19. [Електронний ресурс]: Данькова Н. Цифровий глядач 2012: село і кабель // Телекритика. – 25-03-2012, http://www.telekritika.ua/dvb/201203-25/70681 20. [Електронний ресурс]: Дослідження стратегії оцифрування телебачення в Україні. Оцінка платформ цифрового телебачення. – GFK Ukraine, Kиїв, 2010. – 32 c. http://www.google.com.ua/url?q=http://www.gfk.ua/imperia/md/content/gfk ukraine/reports/gfk_nam_presentation.pdf&sa=U&ei=YcmwT5znG4zEtAb moyvBg&ved=0CBQQFjAA&sig2=DCkQW5rZ4JgrHOwtFtZyXw&usg=A FQjCNFe_GzYQWW9O-LS_ILKQkJ3gJYnug 21. [Електронний ресурс]: Закон України «Про Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення» // http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/538/97-%D0%B2%D1%80 22. [Електронний ресурс]: Закон України «Про телебачення та радіомовлення» // http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3759-12 23. [Електронний ресурс]: Закусило М. Коштовна цифра «Зеонбуду» // Телекритика. – 28-12-2011, http://www.telekritika.ua/dvb/2011‐12‐ 28/68434 24. [Електронний ресурс]: Іванов В. Формалізовані методи вивчення масмедіа. – Електронна бібліотека Інституту журналістики, http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1283 25. [Електронний ресурс]: Карпенко О. Новый формат: сколько будет стоить цифровое ТВ // ЛігаБізнесІнформ. – 07-02-2012, http://biz.liga.net/all/telekom/stati/2125199-novyy-format-skolko-budetstoit-tsifrovoe-tv.htm 26. [Електронний ресурс]: Мангейм Дж.Б., Рич Р.К. Контент-анализ// Политология: методы исследования, http://grachev62.narod.ru/Mr/Index.html

27. [Електронний ресурс]: Паршин П. Контент-анализ. – Кругосвет. Электронная энциклопедия // http://www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnye_nauki/lingvistika/KONTENTANALIZ.html?page=0,0 28. [Електронний ресурс]: План розвитку національного телерадіоінформаційного телебачення

та

простору

(рішення

радіомовлення

від

Нацради

питань

14.12.2011)

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0320-12 29. [Електронний ресурс]: Постанова «Про затвердження державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення»// http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1085-2008-%D0%BF 30. [Електронний ресурс]: Путеводитель по вопросам перехода на цифровое телерадиовещание: представитель ОБСЕ по вопросам свободы СМИ / под ред. Д. Миятович, Н. Ковач, М. Стоуна. - Вена, 2010, www.osce.org/ru/fom/73721 31. [Електронний ресурс]: Рихтер А. Правовые аспекты перехода на цифровое телевидение//Медиаскоп, электронный научный журнал факультета журналистики МГУ им. М.В. Ломоносова . – 2010. - № 2, http://mediascope.ru/node/549 32. [Електронний ресурс]: Структура передающей сети телевизионного вещания// Теории телекоммуникационных систем и сетей: Учебник // http://ndo.sibsutis.ru/magistr/courses_work/ttss_work/lec.htm

ДОДАТКИ Додаток А Кодувальна таблиця: київські видання Назва видан ня

День

Заголов ок

«Черном орская ТРК» и «Малятк о-ТВ» обжалов али конкурс на цифров ые частоты

Дата

20.09. 2011

Автор

Николай Семена

Жанр

Кореспо нденція

Спікер, експерт

Президент Черноморской телерадіокомпан ії ,председатель комитета по мониторингу свободы прессы В. Притула

Пояснення процесу цифровіза ції

Нема

Тона льніс ть

Контекст

Подання судового позову, оскарження результатів конкурсу неправомірність Негат проведення ивна конкурсу до побудови цифрової телемережі, порушення закону "Про ТБ і радіомовлення"

Характер истика

Технологі я

правопору шення

Ефірне

Продовження додатку А

День

Аналого вое телевиде ние может исчезнут ь раньше, чем запланир овано

18.11 .2009

Алла Дубовик Киев

День

Более 350 млн грн будет выделен о на создание в Украине цифрово го телевиде ния

06.11 .2011

Укринформ

стаття

Олександр Турчинов перший віцепрем*єр, координатор ц. комітета ІТК Д. Гурський, заступник міністра транспорту і зв*язку М. Гончар

стратегія, технологія, міжнародн ий контекст

Новина

Азаров М.

нема

Нейтр альна

Темпи цифровізації, початок тестового мовлення Київ, Житомир, Одеса

Дорогови зна, зобов’яза ність

Супутнико ве, Кабельне, Ефірне, IPTV

Нейтр альна

Бюджетні витрати

інновація, дороговиз на

Не вказано

Продовження додатку А

День

В Крыму появилос ь цифрово е телевиде ние

Желанная «цифра» Реально ее в Украине освоил только частный капитал

16.02.2 007

21.06. 2008

Никита Касьяненк о, Феодосія Симфероп оль

Алексей Савицкий

Стаття

Михайло Рогожин, держпідприємст во Радиотелевизионный передающий центр АРК

кореспо нденція

Президент "Воля" Сергій Бойко, директор Vision TV,провайдер супутникового ТБ Viasat Петро Конов, заступник міністра транспорту і зв*язку Олег Проживальський

Технологія, функції Позит сет-топивна, бокс, схвал міжнародн ьна ий контекст

Міжнародн ий контекст

Негат ивна

Початок цифрого ефірного мовлення у Феодосії

Якість, збільшен ня числа каналів, інновацій ність, дороговиз на

Ефірне краще у порівнянні із супутников им

Гальмування цифровізації з причин нескоординован ості дій урядових структур, незатверджена стратегія переходу

Зобов’яза нысть

Супутников е, кабельне

Продовження додатку А

День

«Время «Ц» Иван ОМЕЛЯН ЮК: Процесс внедрени я «цифры» 02.04. стоило бы 2010 начинать с правильн ой информац ионной кампании Объявлен конкурс на 19.04. цифровое 2011 телерадио вещание Создан сайт, посвящен ный 20.03. цифровом 2009 у вещанию в Украине

Алла Дубовик Киев

"Цифрови й дивіденд, економіч на вигда для держави, широке покриття і якість

Перевага ефірного мовлення, кабельне, супутников е, IPTV

Інтерв’ю

Іван Омелянюк, директор підприємства Квант-ефір

міжнародн ий контекст, прицип цифрового сигналу, стратегія, хронологія

Нейтр альна

Гальмування цифровізації , брак технічної кваліфікації та державної інформаційної кампанії

Новина

Нацрада з питань ТБ і радіомовленння

Не пояснено

нейтр альна

Оголошення конкурсу

Нема

Ефірне

Телекритика та ІТК

Технологія, термінолог ія

нейтр альна

створення інформаційнопізнавального сайту про ЦТБ

нема

Не вказано

Новина

Продовження додатку А

День

На шляху до національ ного цифровог о ТБ... Нацрада «зустріла » австрійці в Нацсовет по вопросам телевиден ия и радиовещ ания определи л победите лей конкурса на свободны е места в цифровом мультипл ексе

29.07. 2008

18.08. 2011

Лідія Погребняк

Стаття

Перший заступник голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення Ігор Купус

Замітка

Нацрада з питань ТБ і радіомовленння

Не пояснено

Негат ивна

Презентація постачальника сет-топ-бокcів Strong, цифровізація Одещини, монополізація ринку обладнання

Збільшен ня телеканал ів, якість

Ефірне

Нейтр альна

Результати конкурсу у регіональному мультиплексі

Нема

Ефірне

Продовження додатку А

День

Поймаем ли «цифру» вовремя... Главные риски перехода на цифровое эфирное ТВ — безразличи е инвесторов и самих потребител ей

22.07. 2009

Татьяна Мамалыга

стаття

Начальник отдела внедрения цифрового радиовещания Госкомтелеради о Анатолий Костюченко, координатор цифрового комитета Ассоциации Индустриальног о телевизионного комитета Денис Гурский

Міжнародн ий контекст, досвід фінансуван ня цифровізац ії у країнах Європи

Негат ивна

Відсутність єдиної стратегії оцифрування, брак фінансування і державного регулювання, відсутність інформаційної кампанії для користувачів

Дорогови зна, Зобов’яза нысть

Ефірне

Продовження додатку А

День

Тестова експлуата ція безкошто вної «цифри» відновить ся Проте графік 11.02. заміни 2010 аналогово го ефірного телебачен ня цифровим в Україні вже зірвано…

УНИАН уходит в «цифру»

20.06. 2008

Алла Дубовик Киев

Виталій Княжанськ ий

Кореспо нденція

перший віцепрем’єр Олександр Турчинов, директор компанії НПП «Квант-ефір» Іван Омелянюк, член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення України Ігор Курус.

Стаття

Генеральный директор агентства УНИАН Олег Наливайко

Нема

Негат ивна

вимкнення тестового режиу ЦТБ у 9 областях, порушення графіку оцифрування, 80% оцифрування у Білорусі, неузгодженість роботи державних структур

Нема

Ефірне

Позит ивна

Ювілей УНІАН, план розвитку телеканалу "УНІАН ТБ" у цифр

широке покриття, дороговиз на

Ефірне, кабельне

Продовження додатку А

День

Сегодн я

Цифра закона Кабмин надеется полность ю перейти на цифровое вещание уже в 2010 году На цифровое телевиден ие в Украине надо потратить 3 миллиард а

13.02. 2009

16.11. 2009

29.05. 2009

Елена Олийнык

Українські новини

Униан

Кореспо нденція

Генеральный директор телеканалов «М1» и «М2» Валентин Коваль.

Міжнародн ий контекст, стратегія

Негат ивна

незатверджений державний план з цифровізації

збільшен ня телеканал ів, доровизна

Ефірне

нема

Дорогови зна

нема

Новина

Перший віцепрем’єр-міністр Олександр Турчинов

Нема

Позит ивна

Заява про швидкі темпи цифровізації, Церемонія нагородження працівників телебачення, радіо та зв*язку

Новина

заступник міністра транспорту і зв*язку Олег Проживальський

Нема

Нейтр альна

Бюджетні витрати

Продовження додатку А

Сегодн я

До 2015 года Днепропе тровск перейдет на цифровое TV Кабмин раздаст украинца м бесплатн ые ТВтюнеры

14.01. Gorod.dp.ua 2011

22.03. 2012

ЛігаБізнесІ нформ

Кореспо нденція

начальник отдела связи горсовета Александр Шевель

Новина

Кабінет Міністрів

Кореспо нденція

Голова Нацради з питань ТБ і радіомовлення Володимир Манжосов

Сегодн я

Украинца м обещают цифровое ТВ уже в 2011 году

27.10. 2010

Интерфакс

Позит ивна

Дослідження аудиторії користувачів кабельного цифрового ТБ

Дорогови зна, примусов ий характер

Кабельне ефірне - не розрізнене

Необхідніс ть обладнання , процедура отримання Нейтр пільгового альна обладнання (стратегія) міжнародн ий контекст

Оголошення категорій пільговиків на отримання безкоштовного сет-топ-боксу

збільшен ня каналів 34

Ефірне

стратегія, міжнародн ий контекст

Визначення провайдеру цифрових мультиплексів

дороговиз на, зобов’яза ння

Ефірне

Нема

Нейтр альна

Сегодн я

Прессбрифинг «Медиа Группы Украина» , компании ВОЛЯ и Viasat ТВреволюци яв Крыму: старые телевизор ы придется выбросит ь

Тимошен ко лишит четверть украинце в цифровог о телевиден ия?

03.02. 2012

17.06. 2011

03.12. 2008

Компанії Воля та Viasat, медиахолд инг «Медиа Группа Украина»

Тетяна Берегова

РБКУкраина

Пресанонс

Стаття

Новина

нема

не пояснено

Нейтр альна

директор крымского Радиотелевизион ного міжнародн передающего ий центра Сергей контекст, Нейтр Доценко, технологія, альна крымский термінолог представитель ія,стратегія Нацсовета ТВ и , ціна радиовещания Андрей Иванец, пользователь заместитель председателя Национального совета по вопросам телевидения и радиовещания Игорь Курус.

Не пояснено

Негат ивна

Запуск HDформату каналу "Футбол", Євро 2012

інновація, престиж якість HDTV,ши роке покриття

кабель, супутник

Побудова цифрової інфраструктури у Криму

збільшен ня каналів, якість, витрати на сеттопбокси, субсидію вання

ефірне

Неузгодженість роботи держструктур, відмова від субсидіювання, не надано слова урядовцям з приводу виділення бюджетних коштів

Дорогови зна, відсутніст ь соціально ї політики і підтримк и

ефірне

100

Додаток Б Кодувальна таблиця: Львівські видання Назва

Високи й замок

Заголово к

«Цифра», «ефір», «супутни к» – чого бажаєте?

Дата

25.03. 2010

Автор

Руслан Вишняк

Жанр

Спікер, експерт

Пояснення процесу

Тона льніс ть

Денис Гурський, Міжнародн координатор ий Цифрового контекст, комітету технологія (створеного в рамках аналітична порівняння Позит Індустріальног стаття платформ ивна о телевізійного ЦТБ, комітету (ІТК), послуг і журналіст, цін, користувач, термінолог Аліна Сігда, ія, керівник пресслужби “Волі”.

Контекст

Характер истика

Технологія

Оцифрування регіону, консультація щодо варіантів переходу

Якість, збільшен ня, додаткові сервіси, мультипл атформні сть, різна цінова політика, цифр дивіденд, зобов’яза ння

ефір, супутник,ка бель перевага

101

Продовження додатку Б колишн ій Андрій керівни ШЕВЧЕНКО: к «Партія Комітет регіонів поВисокий Іван уз рейдерськи 17.01.2012 інтерв'ю замок Фаріон питань захопила свобод Комітет зі и слова свободи та слова» інформ ації

Високий замок

Більше, ніж ТБ?

22.04.2010

Мар'ян Швець

стаття

нема

переваги та фунцкції ЦТБ, користу відмінність вачі аналогового та цирового кабелю (технологія)

негативна

звільнення Андрія Шевченка з посади, несправедли правопору вий шення розподіл місць у цифрових мультиплек сах

Позитивна

якість, збільшенн я каналів, незначна зміна ціни, додаткові сервіси вибір мови, додаткові сервіси, можливіст ь пакетуван ня

Кабельний оператор "Воля" переводить глядачів на цифровий тип мовлення

нема

кабель

102

Продовження додатку Б

Високий замок

Коли львівське телебачення стане цифровим?

Краща «картинка», більше телепрограм

01.10.2009

06.04.2011

Руслан Вишняк

Ігор Бойко

стаття

автор

представн ик Нацради з питань телебаченн яі радіомовле ння у інтерв'ю Львівській області Петро Цеголко, заступник голови Нацради Лариса Мудрак

вичерно: термінологія, державна стратегія, взаємозв’язки учасників ринку, міжнародний контекст, принципи функціонуван ня ЦТБ та варіанти переходу на нього

Міжнародне зобов’язання, технологія оцифрування та стратегія, названі регіональні канали, переваги ЦТБ

Нейтраль на

нейтральн а

відстутня конкретна прив*язка, статтяінструктаж

збільшення каналів, заощадженн я енергії, якість, додаткові сервіси, міжнародна залежність, дороговизна

ефрне, кабельне , супутни кове

темпи оцифруванн я регіону, нарада місцевих та регіональни х телерадіоко мпаній

якість зображення, збільшення каналів та покращення контенту внаслідок конкуренції, дивіденд, широке покриття, зобов’язаніс ть

ефірне

103

Продовження додатку Б

Висо кий замок

Супутникове телебачення – цифрова якість вже сьогодні

Висо кий замок

Ярослав КЛИМОВИЧ: «Вільні журналісти – на державних каналах. На приватних – заручники власників…

21.07.2 011

25.02.2 010

Зіновія Вороно вич

Юлія Ліщенк о

інтерв'ю, рекламне

менеджер проектів SES ASTRA Олександр Пелех

інтерв'ю

Генеральний директорЛьві вської обласної телерадіоком панії Ярослав Климович

міжнародн е зобов’язан ня, позитив технологы на я супутников ого ТБ

нема

нейтрал ьна

зростання аудиторії супутникого цтб, необхідність обрання зручної платформи

тестове мовлення ЦТБ на Львіщині

Зобов’язання, якість зображення, покриття, збільшення каналів, витрати на розкодування каналів, постійний сигнал, додаткові сервіси

супу тник ове

дороговизна

ефір не, IPTV

104

Продовження додатку Б

Кіровоградщи Експр на перейшла ес на цифрове мовлення

Експр ес

Нацрада проігнорувал а ТВі, а він оскаржив конкурс загалом

18.11.2 011

24.08.2 011

Урядов ий портал

Уніан

новина

кореспонде нція

голова Держкомтеле радіо Олекасандр Курдінович

прес-служба телеканалу Тві

нема

позитив на

побудування інфраструкут ри на Кіровоградщ ині, початок цифрового мовлення

якість, широке покриття,

ефір не

негатив на

оскарження результатів ліцензування і процедури ліцензування, порушення ЗУ "Про ТБ та радіомовленн я"

правопорушення

ефір не

105

Продовження додатку Б

Експр ес

У регіони відправили перші 10 тисяч приймачів цифрового телебачення

Малозабезпеч еним українцям радять Експр поспішати у ес чергу за "халявними".. . цифровими тюнерами

Гендиректор TVI обурений Експр новим ес "дерибаном" телепростору

26.03.2 012

16.04.2 012

19.08.2 011

РБКУкраїна

Уніан

Телекрт ика

новина

директор Зеонбуду Віктор Галич

нема

стратегія голова забезпечен Держкомтеле кореспонде ня радіо України нція пільговими Олександр сет-топКурдінович. боксам

коментар

гендиректор Тві Микола Княжицький

проблемат ика ліцензуван ня, стратегія

нейтрал ьна

надходження сет-топбоксів у роздрібний продаж

витрати

ефір не

нейталь на

визначення пільгових категорій населення, результати тендеру на постачання сет-топбоксів, ціна ресиверів

витрати

ефір не

негатив на

неправомірні сть розподілу цифрових частот, олігархія, корупція, цензура

правопорушення

ефір не

106

Продовження додатку Б

Експр ес

"ВоляКабелю" пригрозили багатомільйо нним штрафом – за примусовий перевід на цифру

10.07. 2008

Інтерфа ксУкраїна

замітка

перший заступник глави Антимонопол ьного комітету Олександр Мельниченко

нема

негатив на

примусовий перехід на цифрове кабельне ТБ

правопорушення, зобов’язання

кабе льне

107

Додаток В Кодувальна таблиця:Донецькі видання

Новости Донбасса

Переход на цифровое вещание будут финансиро вать украински е телеканал ы Два олигарха, вицепремьер и глава СБУ поделили между собой цифровое телевиден ие

14.09.20 09

18.08.20 11

"Коммерс антъУкраина"

Интерфак сУкраина

коресп онденц ія

Член национально го совета по вопросам телевидения и радиовещан ия Игорь Курус, ИТК

стратегія, ціна

нема

хронологія списоктелеканалів переможців, міжнародни й контекст

нейтральн а

ціна побудови цифрової телемережі, пошук інвесторів

дороговиз на, правопору шення

нема

нейтральн а

оголошення результатів цифрового конкурсу

нема

ефірне

108

Продовження додатку В

Новост и Донбасс а

У Украины могут отобрать телевизионны е частоты

Новост и Донбасс а

2 телеканала Ахметова заработали в тестовом режиме

Новост и Донбасс а

Донецкая ОГ ТРК выиграла в конкурсе на вещание в многоканальн ой цифровой сети

28.03.20 11

08.02.20 12

17.08.20 11

Зеркало недели

Інтерфакс

Донецкая ОГ ТРК

замітк а

члены нацсовета по вопросам телевидения и радиовещани я Оксана Елманова, Владимир Манжосов

замітк а

генеральный директор компании СКМ Федор Огарков

новин а

Донецкая ОГ ТРК

міжнародни й контекст, стратегія

нема

стратегія, хронологія

нейтраль на

засторога невчасного переходу на цифрове телебачення

Зобов’язан ня

нема

нейтраль на

тестове мовлення нових телеканалів

нема

ефірне

нейтраль на

перемога ДОДТРК у регіонально му мультиплекс і

нема

ефірне

109

Продовження додатку В

Новост и Донбас са

В Донецке установят 7 передатчиков для цифрового телевидения

Бесплатного цифрового ТВ в Донецке пока не будет

23.03.201 1

13.02.201 0

новина

председатель Национального совета по вопросам телевидения и радиовещания Владимир Манжосов

стратегі я

стаття

донецкий представитель Нацсовета по телевидению и радиовещанию С. Савельев.член Нацсовета И. Курус, Глава правления завода "Меридиан" В. Проценко, вицепремьер-министр А.Турчинов, директор ТРК ООО "Цифра ТВ" В. Горшинев,

міжнаро дний контекст , стратегі я, платфор ми (техноло гія), терміно логія, взаємозв *язки на ринку

нейтраль на

побудова цифрової ефірної телемержі на Донеччині

статтярезюме етапів та цифровізації

нема

ефірне

якість, мультиплат формність, витрати, ефірне, правопору кабель шення, не, зобов’язан супутн ня, икове збільшення каналів, додаткові сервіси

110

Продовження додатку В

Новости Донбасс а

Лакомства бюджета 2012

19.09.20 11

Виталий Червонен ко

Donbass. ua

"Воля" переводит на "цифру" Черкассы, Запорожье, Сумы, Ровно и Донецк

12.11.20 10

телекрит ика

стаття

нема

замітка

руководитель отдела PR «Воля» Алина Сигда

стратегія держвитр ати

негативн а

корумповані сть держапарату ,порушення процедури ліцензуванн я та держзакупів лі сет-топбоксів

стратегія

нейтраль на

оцифруванн я кабеля у Донецьку

дороговизна, правопоруше ння

нема

кабел ь

111

Продовження додатку В

Donbass. ua

Нацсовет внес изменения в План внедрения цифрового телерадиовеща ния

Пионеры донецкого телевидения: от котлована до "цифры"

05.03.20 09

16.11.20 11

proit.com. ua

Андрей Кривцун

заміт ка

Інститут медіаправа

гендиректор ДОДТРК (27-й канал) Олег Джолос, выпускающий редактор стаття дирекции программ Алла Безбожная ДОГТРК, Сергей Малунов,директо р программ

стратегія, законодавч ий аспект

стратегія (телеканал у)

нейтраль на

внесення змін до Плану впроваджен ня ЦТБ

нема

не вказа но

позитивн а

входження ДОТРК до регіонально го мультиплек су, святкування Дня працівників радіо, тб і зв’язку

витрати, збільшен ня каналів, ширше покриття

ефірн е

112

Продовження таблиці В гендиректор Донецкой областной государственной телерадиокомпании Пионеры (27-й канал) Олег донецкого стратегія 17.11.2 Андрей Джолос, Donbass.ua телевидения: стаття (телеканалу 011 Кривцун выпускающий от котлована ) редактор дирекции до "цифры" программ Алла Безбожная ДОГТРК, Сергей Малунов,директор программ

Константино вку 17.09.2 Donbass.ua накрывает 011 "цифра"

Сергей Маринц ев

заміт ка

старший электромеханик областной радиотелевизионно й станции Сергея Анищенко

стратегія, необхідніст ь обладнання (технологія )

позитивна

нейтральн а

входження ДОТРК до витрати, регіонального збільшен мультиплексу, ня святкування каналів, Дня ширше працівників покриття радіо, тб і зв*язку

побудва цифрової телемережі у регіоні

нема

ефірн е