Поліщук Сергій - диплом, 2004 by ukma journalist

Національний Університет "Києво-Могилянська Академія" Могилянська школа журналістики

Технологія виробництва інформаційної телевізійної програми Кваліфікаційна робота на здобуття академічного звання магістра журналістики

Поліщука Сергія Васильовича

Науковий керівник – доцент Яковець Анатолій Володимирович

Київ – 2004

ПЛАН Вступ......................................................................................................................3 Розділ І. Інформаційні телевізійні програми.................................................7 § 1. Українські телевізійні новини. Спрямованість...........................................7 § 2. Проблематика українських інформаційних телепрограм........................17 § 3. Британські телевізійні новини....................................................................22 Розділ ІІ. Діяльність інформаційної служби телевізійних новин............31 § 1. Структура інформаційної редакції.............................................................31 § 2. Технологія інформаційного телевиробництва..........................................40 § 3. Виробництво телевізійного сюжету...........................................................47 Висновки.............................................................................................................52 Список використаної літератури.......................................................................56 Додатки................................................................................................................59 Практичний додаток (до Розділу ІІ § 3. Виробництво телевізійного сюжету): телевізійний сюжет “Житомирська справа” подається у вигляді відеоматеріалу та сценарію.........................................................................................................................67

Вступ. За всіх часів в суспільстві існувала потреба отримувати нову інформацію. Новини, в загальному своєму значенні, покликані давати можливість тим, кому потрібна нова інформація, якнайшвидше та якнайдокладніше отримувати її. Сучасне телебачення взяло на себе функцію найбільш поширеного постачальника інформації для суспільства. Саме інформаційні програми сьогодні створюють обличчя будь-якого телевізійного каналу. Телевізійні новин в нашому суспільстві стали актуальною та невід’ємною частиною життя українців. Через економічні причини та інші риси, притаманні, сучасним громадянам України, такий засіб масової інформації як друкована преса з роками втратив свою масовість та популярність. А таке джерело інформації як Інтернет є доступним лише близько 2% українських громадян, які переважно є мешканцями мегаполісів. Тому саме телебачення в Україні є лідером серед усіх ЗМІ у постачанні інформації про політичне, економічне, соціальне та культурне життя в Україні та за її межами. Телевізійні новини вигідно відрізняються від новин на радіо чи в газетах: сполучення відеокартинки, авторського тексту та природного звуку з місця подій надає новинам динамізму та ефекту присутності. Завдання телебачення загалом, і теленовин, зокрема, формувати суспільну громадську думку. Через великий попит українського суспільства на телевізійні новини як джерело інформації, політична еліта вдало користується ситуацією, застосовуючи теленовини в якості інструменту маніпуляції суспільством. Таким чином суспільна громадська думка формується з телевізійних новин, які надають неповну, упереджену інформацію, вигідну тим, хто формує політику на кожному телевізійному каналі. Загальнонаціональні телевізійні канали в Україні за різними факторами розбиті на три групи. До першої, найвпливовішої, групи належать телеканали, які, після здобуття Україною незалежності, поступово вибороли своє мовлення на метрових хвилях. Телеканали УТ-1 (ТРК “ЕРА”), 1+1 та Інтер, що належать до першої групи, мають найбільше покриття по території України (95%-

98%). Групу цих телеканалів об’єднує залежність від одного власника. Перший Національний канал УТ-1 в усі часи незалежності був і залишається рупором президентської влади. Телеканали Інтер та 1+1 належать одному з лідерів політичного блоку СДПУ(о) – Віктору Медведчуку, який 2001 року обійняв посаду голови Адміністрації Президента. Відтоді і до теперішнього часу новини на телеканалах УТ-1, 1+1 та Інтер виходять, дотримуючись чітких указівок (темників) щодо висвітлення політичних, економічних та інших подій в Україні. Телеканали СТБ, ICTV та “Новий канал” належать до другої групи. Канали об’єднують дециметрові хвилі мовлення, а відповідно й менше покриття. Усі три канали належать до так званого холдінга Віктора Пінчука, який переважно розділяє погляди Президента та уряду. Але новини на цих телеканалах є менш заангажованими, і творчі колективи намагаються створювати більш незалежні новини, ніж ті, що виходять на каналах першої групи. Згідно рейтингам, новини телеканалів другої групи набули популярності у глядачів, але поки що значно поступаються Інтеру та 1+1. До третьої групи належать канали, які лише останнім часом почали завойовувати українського глядача. Телеканали Тоніс, ТЕТ, ТРК “Україна” та “5й канал” своє мовлення розповсюджують переважно через кабельні мережі і мають глядачів лише в обласних центрах України. Усі телеканали третьої групи мають різних власників, які представляють різні політичні сили. У виробництві власного продукту усі телеканали зосереджуються на телевізійних новинах. Однак в інформаційному телевізійному виробництві складається дефіцит із новими кадрами. Вищі навчальні заклади України не відповідають вимогам сучасного телебачення. Навчання відбувається за старими технологіями та методиками. Література не встигає за розвитком інформаційного телевізійного

мовлення.

Сучасне

телевиробництво

повинно

викладатися

практиками, або викладачами, які пройшли відповідне стажування за кордоном. Випускники з журналістських спеціальностей не в змозі без додаткового навчання опанувати роботу телевізійних журналістів. Фахово подібні знання

можна здобути лише за кордоном або через безпосереднє стажування на будьякій телекомпанії. Такі можливості на сьогодні мають одиниці. Через відсутність української школи тележурналістики рівень телевізійного виробництва в регіональних телекомпаніях занадто низький. Регіональні телестудії працюють за радянськими технологіями. Молоді кадри в регіонах упроваджують нові технології, які побудовані лише на відображенні особистого сприйняття з телеекрана українського, російського або західного досвіду. Альтернативою західного навчання з 1998 року в Києві працює школа телевізійних новин “Інтерньюз-Україна”, яка за 8 тижнів навчання дає теоретичні та практичні знання в галузі новинного телевиробництва за зразками британських та американських новин для київських і переважно регіональних тележурналістів. Орієнтуючись на ці фактори, виникла потреба описати процес новинного телевиробництва, використовуючи досвід професіоналів-практиків та сучасні телевізійні технології. У конкретному випадку, коли за мету поставлено розкрити повний цикл інформаційного телевізійного виробництва, кваліфікаційною роботою визначені завдання, які спрямовані на реалізацію поставленої мети: - з’ясувати новинну концепцію у виробництві телевізійних інформаційних програм в Україні; - дослідити якості, властиві українським телевізійним новинам; - провести практичне дослідження роботи інформаційних редакцій на провідних українських телеканалах (УТ-1, 1+1, Інтер, ІСТV, “Новий канал”); - дослідити залежність глядацького інтересу (рейтингу теленовин) від рівня якості новин; - окремо розкрити проблематику українських телевізійних новин; - на прикладі роботи інформаційної служби Бі-Бі-Сі розкрити досвід британського новинного телевиробництва; - дослідити діяльність інформаційної служби та визначити функціональні обов’язки творчих співробітників телевізійної студії новин;

- показати технологію виробництва інформаційної телевізійної програми; - окремо розкрити технологічний процес виробництва телевізійного сюжету для інформаційної телевізійної програми. Проблеми та технологія новинного телевиробництва в Україні вперше набуває структурного підходу в науковій роботі. Зараз проблеми інформаційного мовлення

широко

розглядаються

лише

на

сторінках

Інтернет-видання

“Телекритика”, практичні знання надаються лише школою новин “ІнтерньюзУкраїна”. З 2002 року на “Телекритиці” діє проект “Моніторинг Новин”, автори якого

проводять

щоденний

якісний

аналіз

телевізійних

новин

на

загальнонаціональних каналах і щотижня оприлюднюють результати. В Україні немає літератури, яка б пропонувала дослідження з цієї тематики, та розкривала технологію сучасного новинного телевиробництва. Кваліфікаційна

робота

пропонує

розглянути

процес

виробництва

інформаційних телевізійних програм у конкретній суспільно-політичній ситуації, що склалася в Україні. В роботі зосереджується увага на тих проблемах (жорстка регуляція, цензура, фінансовий тиск), які розкривають сутність сьогоднішньої вітчизняної телевізійної журналістики. В дослідженні автор наголошує на тих проблемах у новинному телевиробництві, що є характерними саме для українського інформаційного простору.

Робота

продуктом

осмислення

теоретичних

викладок

тележурналістики, запозичених переважно з іноземних джерел, а також практичного

власного

досвіду

автора

та досвіду

сучасних

українських

тележурналістів та редакторів, який частково був опрацьований з преси, а частково – із власно записаних інтерв’ю. Автор наукової праці сподівається, що думки та дослідження, викладені в роботі, знайдуть своє застосування в теоретичних та практичних курсах для студентів

Вищих

“Журналістику”.

Навчальних

Закладів,

що

обрали

за

спеціальність

Розділ І. Інформаційні телевізійні програми. § 1. Українські телевізійні новини. Спрямованість. Після того як у 1991 році Україна здобула незалежність, гостро стала проблема, зокрема, для українського телебачення, як проводити реформування, як позбутися статусу “додатка до союзного мовлення”, а головне, як скинути із себе ярмо “рупора радянської влади”, яке за десятиліття пустила глибокі корені в українських ЗМІ. Молоді журналісти, що прагнули втілити ідеї незалежності в інформаційних програмах, були змушені самі, без професійної допомоги, будувати нові технології виробництва. На державних каналах не існувало школи новин, а приватні канали тільки розпочинали свою телевізійну діяльність, і самі прагнули навчитися новинному телевиробництву. [7.195], [8.242] Першою спробою створення професійних теленовин в Україні став проект Міжнародного Медіа Центру “Вікна”. У 1993 році ММЦ у співпраці з "ІнтерньюзРосія" запровадили навчальний курс для співробітників програми “Вікна”. З’явилась можливість спілкування з іноземними телевізійниками. Українські журналісти проходили стажування на телекомпаніях Бі-Бі-Сі, Німецька хвиля, інформаційному агентстві Рейтерз. Професійність українських журналістів таким чином зростала. [4.8] З огляду на формування українського інформаційного простору в історичній, економічній та політичній проекції, у країні починають створюватися нові телекомпанії. За 4-5 років у медіа-бізнесі з’явилися потужні лідери, які поступово перетворилися на мережеві телеканали. Власники новостворених телекомпаній виділяють великі кошти на розвиток інформаційного мовлення, що дає змогу випускати в ефір якісний продукт. Новинна галузь стає більш динамічною. Між столичними інформаційними редакціями теленовин виникає конкуренція. З 1995 року з’являється студія 1+1, яка згодом випускає

інформаційну програму ТСН. Випуски ТСН характеризуються своїм стилем, чіткою організацією інформації та фаховістю. [33] Інша потужна структура новинного виробництва, телеканал Інтер, у жовтні 1996 року випускає в ефір програму “Подробності”. Інтер може похвалитися потужним

технічним

обладнанням,

сучасними

комп’ютерними

медіа-

технологіями. “Подробності” виходять російською мовою, що на той час було дуже актуальним для значної кількості населення України. Технічні можливості дозволяють “Подробностям” робити репортажі і прямі включення з усіх можливих куточків планети, де знаходяться у відрядженні кореспонденти Інтера. [34] З лютого 1998 року новинні випуски “Репортера” виходять на “Новому каналі”.

На

телекомпанії

професійно

здійснюється

підбір

кадрів

для

інформаційної редакції. Журналісти “Репортера” зробили новини динамічними, лаконічними, об’єктивним

та незаангажованими. І лише з появою на

українському телебаченні темників “Репортер” позбувся цієї слави. І, нарешті, ще один серйозний конкурент новинним "телемонстрам" з'являється у вересні 2000 року на оновленому каналі ICTV – програма “Факти”, яка за пріоритет у новинах поставила соціальну тематику. Випуск програми завжди розпочинається з якоїсь цікавої непересічної події, яка безпосередньо впливає на життя людей, або якимось чином стосується кожного глядача. Журналісти “Фактів” власним прикладом довели, що приводом для новинного сюжету можуть стати цікаві випадки з життя звичайних людей. За

останні

роки

українському

телепросторі

з’явилося

десяток

телекомпаній, які можуть претендувати на статус загальнонаціональних. І на сьогоднішній день переважна більшість телекомпаній є недержавними, тобто приватними. Кожний телеканал має своїх власників, своїх засновників. Звідси й формування редакційної політики відбувається, переважно, згідно уподобань власників телеканалів. А ці уподобання втілюються у виробництві телевізійних новин. [19.65]

Майже всі телеканали, які розповсюджують своє мовлення на більшість регіонів України, мають власні інформаційні програми: 1. “Вісті” – НТКУ 2. “Підсумки” – ТРК "ЕРА" 3. “ТСН” – студія “1+1” 4. “Подробності” – телеканал "Інтер" 5. “Факти” – телекомпанія “ICTV” 6. “Вікна” – телекомпанія "СТБ" 7. “Репортер” – "Новий канал" 8. “24 години” – телеканал "Тоніс" 9. “Собитія” – ТРК "Україна" 10. “Час новин” – "5-й канал" У світовій тележурналістиці існують стандарти, яким повинні відповідати телевізійні інформаційні програми, не залежно від того, чи то телекомпанія державна, чи вона є приватною. Українські теленовини також мають відповідати наступним критеріям: Оперативність – спроможність редакцій телеканалів повідомляти про денну новину у вечірньому випуску новин, в якому форматі: повноцінний матеріал чи лише усне інформаційне повідомлення. Точність – відповідність дійсності конкретних фактів. Точність цитування висловлювань ньюзмейкерів. Достовірність – чіткість ідентифікації джерела кожної конкретної новини. Чи є вказане джерело авторитетним для конкретної новини. Наскільки вказане джерело є близьким до першоджерела новини. Неупередженість – рівноцінне й багатогранне висвітлювання у новинах актуальних та суспільно важливих тем. Надання висловлюватися представникам різних політичних, соціальних, релігійних та інших груп. Збалансованість – подання в новинах позиції всіх сторін кожного конфлікту. У тому числі – чи є цитування конкретного ньюзмейкера

відображенням саме позиції даної сторони конфлікту, а не імітацією балансу. Повнота – наскільки повно подається новина (тобто чи вдається журналістові відповісти своїм матеріалом на класичні запитання: “що? де? коли? як? чому?”). Чи зазначено всі необхідні контексти і супутні дані, чи подано у складних випадках не тільки думки учасників подій, а й незалежних експертів, які б визначали “+” та “–” кожної з позицій? Простота – подача новин доступним способом і доступною для середнього глядача мовою. Логічність - дотримання формальної логіки при викладенні матеріалів. Дотримання єдності місця та часу в конкретному матеріалі. Відмежування коментарів від фактів – чітке відмежування коментарів редакції чи автора матеріалу від фактів (у разі, якщо такі коментарі подаються новинами). Невикористання в матеріалі оцінювальних суджень, оцінювальної лексики. Наявність шокуючих матеріалів – використовування в матеріалах відвертих сцен насильства, сексу, брутальної лайки та інших елементів, які можуть шокувати глядача. Основні моменти верстки випусків та вибору тематики – подання у випусках інформацію про всі суспільно важливі події та заяви, із яких (незалежно до політичної чи будь-якої іншої кон’юнктури) складається інформаційна картина дня. [9.199] Інтернет-видання

“Телекритика”

проводить

постійний

моніторинг

телевізійних новин, що виходять на загальнонаціональних каналах УТ-1, Інтер, 1+1, ІСТV та “Новий канал”. Посилаючись на повідомлення “Телекритики”, проаналізуємо, якими, за вище наведеними критеріями були українські теленовини в період з 21 квітня по 10 травня 2004 року. [27] Досліджуючи інформаційні програми “Вісті”, “Подробності”, “ТСН”, “Факти” та “Репортер”, одразу можна виділити одну групу програм (“Вісті”,

“Подробності” та “ТСН”), яким властиві однакові риси. За зазначений період програми характеризувалися подачею неповної, вибіркової, неправдивої та недостовірної інформації. Іноді в сюжетах не зазначалося джерело наданої інформації, а також не називалося ім’я автора сюжету. Більшість матеріалів подавалися незбалансовано. З наведеної трійки програм лише ТСН відрізнялися оперативністю, “Подробності” та “Вісті” не завжди вчасно реагували на деякі події. [28], [29], [30] 5 травня “Подробності” подали сюжет, де факти штучно підганялися під подію:

усному

повідомленні,

що

начитане

ведучою,

“Подробності”

припускаються оціночних узагальнень, які імітуються як заяви ледь не перших осіб держави: “Заяву президента Єврокомісії Романо Проді про те, що Україна не має перспектив стати членом ЄС у Києві сприйняли досить спокійно. Тут добре пам‘ятають, що і як говорив Проді ще півроку тому під час самміту "Україна-ЄС" у Криму. І немає сумніву, що його теперішні заяви викликані лише необхідністю згладити враження європейців від тих проблем, із якими вони стикнуться після розширення Євросоюзу" [30]. Найголовніше те, що у якості підтвердження цих слів подається коментар Президента України Л.Кучми, що був наданий не з цього приводу, а з приводу слів британського прем’єра Т.Блера і розпочинається так: “Блер чітко по європейській перспективі окреслив так сказать своє бачення...” [30]. На відео з коментарем Л.Кучми не зазначено, що це архів і не вказана дата, коли цей синхрон був знятий. Джерела новини не зазначаються. Окремо досліджуються програми “Репортер” (“Новий канал”) та “Факти” (ІСТV). За період з 20 квітня по 10 травня 2004 року до обох програм немає нарікань із приводу подачі неправдивої, недостовірної, незбалансованої та неповної інформації. І “Репортер” (у значній мірі) і “Факти”, на відміну від першої трійки програм, подавали новини, які повністю ігнорували “Вісті”, “Подробності” та “ТСН”: “...20 квітня, вівторок. Верховна Рада України ратифікувала угоду про ЄЕП. Про те, що під час виступу опозиції до трибуни

парламенту принесли 15 скриньок із підписами людей про незгоду вступу України до ЄЕП, повідомив лише “Репортер”..., про те, що під стінами парламенту в цей день проходило пікетування противників ратифікації угоди про ЄЕП, повідомили лише “Факти”. ... Коментарі представників від блоку “Наша Україна” були відсутні у всіх новинах – отже, інформація наводилася незбалансовано. Єдині, хто оприлюднив позицію БЮТ – “Факти”: “...блок Ю.Тимошенко погрожує перешкоджати голосуванню, бо вважає ці документи неконституційними... ”, “ 26 квітня, понеділок. Заяви щодо виборів мера Мукачевого лунали цього дня з різних боків, але інформацію навів лише “Репортер” “Нового каналу”, стосовно об'єктивного й швидкого розслідування мукачівських подій навів також лише “Репортер”. Решта новинних служб узагалі не повідомляли цього дня інформації щодо виборів у Мукачевому...”. [28] Єдине нарікання, яке властиве усім п‘ятьом телеканалам – це вибірковість. В меншій мірі це стосується “Репортера” та “Фактів”, але, тим не менш, в зазначений період часу жодна програма не повідомляла про деякі важливі, перш за все, політичні новини. А саме: - 26 квітня, понеділок. Прибуття до України з першим офіційним візитом Президента Грузії М.Саакашвілі. Причин того, що першу особу Грузії не зустрічали перші особи України, як це заведено дипломатичною практикою, не навів жоден телеканал. - 27 квітня, вівторок. Заява другого заступника держсекретаря США С.Пайфера, що “... маніпуляція голосами виборців в Україні не спостерігалась раніше у такий спосіб і саме цим занепокоєні міжнародні спостерігачі”. Хоча С.Пайфер навіть навів конкретні приклади порушень, що зафіксували міжнародні спостерігачі на виборчих дільницях Мукачева. Промовчали усі телеканали. - 28 квітня, середа. Л.Кучма провів прес-конференцію, де зробив ряд політичних заяв: Рішення про 100%-ве телерадіомовлення українською мовою суперечить Конституції України – про це не повідомив жоден

телеканал; Л.Кучма вважає, що судимості не зашкодять В.Януковичу взяти участь у виборах – про це не повідомив жоден телеканал. [29] Інтернет-видання “Телекритика” також проводить постійне опитування експертів щодо якості теленовин вітчизняних каналів та оцінки їх зорового сприйняття. За даними ексклюзивного опитування “Рейтинг теленовин” за січень 2004 року [44] в експертній оцінці “Якості теленовин” безумовним фаворитом за достовірністю, об’єктивністю та повнотою інформації є “Новий канал”. За ясністю разом із “Новим каналом” у лідерах тримається 1+1. І лише оперативність найвища у Інтера та 1+1. За результатами “Оцінки сприйняття” “Новий канал” є лідером за ступінню довіри та незаангажованості. 1+1 є лідером за рівнем інформативності та привабливості тележурналістів та дикторів. Найкомпетентнішими в теленовинах виглядають “Новий канал” та 1+1. А рівень професійності має найкращий показник у 1+1. Лише якість телекартинки в теленовинах найкраща у Інтера, хоча цей показник має такий самий рівень 1+1 та “Новий канал” (Додаток 1). [31], [42] Попри таких висновків експертів, рейтинги новин показують іншу картину. У країні зараз існує два канали, яким український глядач віддає перевагу – Інтер та 1+1. Новини “прайм-тайму” на цих каналах, “Подробності”, що виходять о 20:00, та ТСН, ефір яких розпочинається о 19:30, мають найвищі рейтинги. В той час як аудиторія вечірнього “Репортера” та “Фактів” у п’ять разів менша ніж у 1+1 та Інтера. Справедливо глядач не обирає новини на Першому Національному. За показниками компанії GFK-USM рейтинг програми “Вісті” нижче за рейтинг “Подробностей” (Інтер) більш ніж в 20 разів (Додаток 2). [40], [45] Щоб розкрити манеру подання та редакційні акценти українських телевізійних новин, я зробив власне дослідження, переглянувши 21 травня 2004 року вечірні випуски новин на телеканалах УТ-1, Інтер, 1+1, ICTV, “Новий канал”. Головні теми, що хвилювали українського глядача, були наступними:

- Отруєння в Києві дітей віком від 6 місяців до 2 років неякісними молочними виробами від Молочної кухні № 1. - Отруєння в Харкові дітей віком від 2 до 7 років , які в цей день перебували в дитячих садках, неякісними молочними виробами. - В Україні різко підвищилися ціни на бензин. Уперше ціна на високооктанове паливо перевищила відмітку в 3 гривні за 1 літр. - Приїзд до Києва 41-го президента США Джорджа Буша - старшого, який 1991-го року в якості чинного президента Сполучених Штатів визнав незалежність України. - Американські

телевізійники

оприлюднили

нові

відеозаписи

та

фотографії, на яких видно, як американські солдати знущаються над іракськими в’язнями. - Останні іспанські військові залишили територію Іраку. Яким чином та в якій послідовності в новинах висвітлювалися ці теми, а також, що окрім вищезгаданих матеріалів бачив український глядач у новинах увечері 21 травня 2004 року? “Новий канал”, “ICTV”, “1+1” та “Інтер” – усі крім УТ-1, розпочали свій випуск із розповіді про отруєння київських дітей неякісними молочними виробами. Усі 4 програми новин повно розкрили тему: усі показали хворих дітей у лікарнях, а також інтерв’ю лікарів та прес-конференцію інспектора санітарної служби, який розповів про порушення Молочною кухнею № 1 санітарних норм. Другим сюжетом усі 4 канали, окрім УТ-1, розказали про масові отруєння дітей неякісними молочними виробами у дитячих садках Харкова. Програма “Вісті” (УТ-1) показала сюжет про отруєних київських дітей, але цей сюжет був лише сьомим у випуску. Про отруєння дітей у Харкові навіть усного повідомлення не було. Перші чотири сюжети “Вістей” були присвячені діяльності президента України, а саме: 1. Л.Кучма висловив побажання змінити найближчим часом систему оподаткування;

2. висвітлення зустрічі Леоніда Кучми з Джорджем Бушем – старшим; 3. зустріч Президента України з прем’єр-міністром Болгарії; 4. висловлення Кучми про перспективи розвитку ЄЕП. В п’ятому сюжеті йшла розповідь про зустріч прем’єр-міністра України Віктора Януковича (кандидата в президенти України на виборах у жовтні 2004 року) із болгарським прем’єром. А шостий сюжет розповідав про події, пов’язані з іракськими в’язнями. В усіх чотирьох перших сюжетах діяльність президент України висвітлювалася в нейтральній або позитивній тональності. Усі вище зазначені теми, присвячені діяльності президента Кучми, так само були висвітлені в програмі “Подробності”. Але сюжети не йшли один за одним, а були розташовані по всьому випуску. Про різке підвищення цін на бензин програма “Вісті” (УТ-1) не сказала нічого. Так само, про підняття цін на пальне не повідомили “Подробності” (Інтер) та “Факти” (ICTV). А от “Репортер” (Новий канал) та ТСН (1+1) зробили інформаційно-аналітичні сюжети про причини й можливі наслідки зростання цін на бензин. Лише “Подробності” нічого не сказали і не показали нові факти знущання американськими солдатами над іракськими в’язнями. Усі п’ять програм, що досліджувалися, розповіли про зустріч Джорджа Буша - старшого з головами нашої держави, але всі програми зробили сюжети по різному. “ТСН” та “Подробності” повноцінно розказали про зустріч Буша і з Кучмою і з Януковичем, та пригадали історичний факт першого візиту американського президента до Києва, використовуючи архівні кадри. “Репортер” хоч і показав у кадрі Кучму, але весь акцент зробив саме на американцеві, також зазначивши історичний контекст; про Януковича не було сказано нічого. “Факти” зробили акцент на тому, що з Бушем зустрілися не лише Кучма та Янукович, а ще й Пінчук (“власник” телекомпанії ICTV).

Програма “Подробності” знайшла місце одразу трьом сюжетам, які в позитивній тональності висвітлювали діяльність податкової інспекції. Усі сюжети йшли один за одним: перший з Києва, другий з Вінниці, третій з Донецька. “Подробності” та “Вісті” ще раз нагадали глядачам про справу, в якій Юлія Тимошенко – лідер БЮТ звинувачується в тому, що дала гроші одному зі своїх помічників для збору компромату на Кучму та Януковича. Цю новину усі канали, в тому числі УТ-1 та Інтер, подавали кілька днів тому. “Подробності”, ТСН та “Вісті” відрізнялися в цей день ще тим, що містили у своєму випуску кілька сюжетів, що позитивно висвітлювали особистість прем’єр-міністра України та кандидата в президенти Віктора Януковича, та діяльність деяких організацій. ТСН та “Репортер” відзначилися в цей день цікавими спеціальними репортажами з Харкова та Волині про людські долі. Дослідження показало, що УТ-1 та Інтер мають найбільш заангажовані новини і подають у новинах велику кількість замовних матеріалів. УТ-1 першу половину випуску новин присвячує розповіді про діяльність Президента України здебільшого в позитивному ключі. Інтер та 1+1 занадто багато уваги приділяють персоні прем’єр-міністра України Віктора Януковича. Найменше претензій до “Нового каналу” та ICTV. Їхні новини містять цікаві матеріали з регіонів та не мають відвертих замовлень. Потужно й цікаво працює регіональна мережа студії 1+1. Власний моніторинг українських телевізійних новин дозволяє зробити висновок, що теленовини в Україні мають наступні вади: - упереджено висвітлюють події; - ігнорують висвітлення події, якщо тема не задовольняє власника телеканала; - виконують замовні матеріали; -

редакційна телекомпанії.

політика

побудована

згідно

побажанням

власника

§ 2. Проблематика українських інформаційних телепрограм. Сучасні українські теленовини повинні відображати повноцінну картину того, що відбувається в країні та за її межами. Але сьогодні теленовинам в Україні багато чого не вистачає для виробництва якісних програм. Теленовинам не вистачає власне новин. І хоча більшість програм відпрацьовують основні події дня, але вони використовуються переважно як інформаційний привід для коментарів та оцінок. Це позбавляє новини новин. [43] Змісті того, що відбулося насправді, часто залишається за кадром. Така ситуація призводить до того, що у глядача складається хибне уявлення про реальність. Інформаційна картина реальності стає настільки викривленою, що зрозуміти, орієнтуючись лише на телевізійні новини, що відбувається насправді, абсолютно неможливо. Чому раптом одному законопроекту усі теленовини приділяють стільки уваги, а іншим ні? Звідки беруться ті чи інші політики? Тут винні не лише олігархи та власники телекомпаній, але й самі журналісти вважають події важливими в контексті їх власних таємних знань про дійсність. [21] Журналістів не цікавлять події самі по собі, їх цікавлять відкриті проявлення прихованих, та відомих лише їм самим, процесів. Ніхто, наприклад, не відстежує роботу над законопроектами в парламенті, проте коли раптом той чи інший закон приймається – починається скандал. Хоча закони пишуться не один день, і це – відкрита, а не прихована процедура. Тож, новинам категорично не вистачає інформативності – ситуації, коли подія цікава не тому, що вона щось означає, а тому, що вона просто відбулася [25]. В українських новинах не вистачає об’єктивності, відсутності ньюзмейкерів від опозиції, критики дій Президента України, Прем’єр-міністра та спікера парламенту. Бракне дискусії з політично гострих та суспільно значущих проблем – таких, як приєднання України до ЕвроАзЕСу, ЄЕПу чи НАТО. Не вистачає висвітлення діяльності опозиційних політичних блоків – “Наша Україна”, та

БЮТ. Роблячи новини, телевізійники не враховують популярність того чи іншого політика у народі, на першому місці важлива наближеність політичного діяча до влади або стосунки з власниками телеканалів. Словом, в теленовинах немає правди. [37] Але цілком звинувачувати за це телевізійних журналістів та служби новин не варто. Навіть керівники каналів залежні від тих політичних умов, що склалися зараз у країні. 80% психологічного навантаження на керівника ТБ пов’язано з випуском новин. А поява на редакторському столі “темників” зробила роботу інформаційних редакцій стовідсотково контрольованою. Темники – це своєрідні закриті директиви, які восени 2001 року почали надходити до інформаційних редакцій загальнонаціональних та київських телеканалів. Ця широкомасштабна акція, яка діє й понині, розпочалася в період підготовки до виборчої кампанії у парламент 2002 року. А влітку 2002 темники знайшли себе й на інших телеканалах. Це сталося незабаром після того, як Віктор Медведчук став головою адміністрації президента України. А також саме в цей період у його відомстві народилася нова структура – "Головне управління інформаційної політики". Відтоді систематична цензура – а саме так можна трактувати темники – з‘явилася на всіх загальнонаціональних, та деяких київських телеканалах. [35] Чому саме телебачення прибрали до рук Кучма й Медведчук зрозуміло. Адже саме телебачення в Україні є найбільш поширеним і впливовим засобом масової інформації. Журналісти й редактори, що працювали в цей період в інформаційних редакціях, розповідають, що одразу відчули разючі зміни в редакційній

політиці

свого

телеканала.

згодом

виконання

вказівок

контролювалося безпосередніми дзвінками з Адміністрації Президента. Таким чином Адміністрація Президента України відкрито порушує свободу висловлення думок, прямо вказуючи телеканалам, яким чином потрібно подавати новини. Тому величезна кількість телеглядачів не отримує інформацію про політичне, економічне, соціальне життя в нашій країні, або отримує її однобоко – лише з позиції, вигідної Адміністрації Президента. [36]

В українських новинах сильно відчувається заангажованість. Якщо мисляча людина дивиться новини на каналах, не знаючи, хто є їхніми власниками, то через тиждень такого перегляду їй усе стане зрозуміло. Студії новин часто перетворюються на політичні проекти й журналісти мають працювати на таких замовленнях. Інколи телестудії просто не мають достатньо матеріалу для випусків і добирають його з Інтернет повідомлень останніх днів. Тобто, теленовинам бракує оперативності. Міжнародне життя взагалі мало представлено, його висвітлення побіжне, коментарі відсторонені. Очевидно, що немає власних зарубіжних кореспондентів, тому зовнішня політика показана в найбільш загальних рисах. Міжнародний блок представлений вторинними матеріалами Reuters, EBU, CNN тощо. Щоправда, на каналі “1+1” та на “Новому” нічні випуски виправляють ситуацію на кращій бік, опівночі й пізніше йдуть цікавіші програми. Але в цей час багато хто з глядачів уже спить. [23] Українським теленовинам не вистачає так званих “важких новин” (Hard news), тобто блоків новин, гарно відредагованих і відкоментованих експертами, на які припадає до половини ефірного часу у новинних програмах західних і навіть російських провідних телеканалів. Щось подібне уже робиться у випусках вечірніх новин ICTV, ТРК “ЕРА” або СТБ. Але ведучі наскільки впевнені у власній “зверхності” щодо запрошених коментаторів, наскільки часто їх перебивають й коментують уже відкоментоване, що втрачається сенс таких подач. [26] Інформаційні та інформаційно-аналітичні телепрограми страждають на необ’єктивність. У своїх репортажах та в студіях запрошуються для коментарів здебільшого одні й ті самі експерти, альтернатива яким не знаходиться. Це відбувається від того, що більшість українських телекомпаній знаходяться у корпоративному володінні й власники досить грубо втручаються у редакційну політику.

На українському телебаченні не вистачає новин випереджувального та прогностичного характеру. Журналісти чекають поки новина відбудеться, і лише тоді на неї реагують. Хоча новину можна створювати самому. Цікаву новину можна знайти в будь-якій події. Створення новин такого змісту передбачає високий професійний рівень журналістів, про що в українському телевиробництві говорити доводиться не часто. Унаслідок чого, низьким є не лише рівень виконання, а й загальне тематичне наповнення новин. Особливо, тих, що стосуються економічної ситуації у регіонах країни. Фактично відсутні новини науки й технологій, освіти й культури. Зате надмірно роздутими є блоки новин із “світського життя”, що стосуються свят, розваг, номінацій, презентацій тощо і є, по суті, елементами явної або прихованої реклами, якої і без того на українському телебаченні забагато. [26] Також

забагато

теленовинах

усіляких

прес-конференцій,

які

висвітлюються не як привід до новини, а як повноцінна подія. Практично відсутні новини зі світу безпеки та військові новини. Ще гірша ситуація з тими, які пов’язані зі здоровим способом життя, екологією, охороною здоров'я тощо. Загалом українські теленовини занадто політизовані. Політичній тематиці приділяється значна частина випусків новин. Не вистачає просто “людяних” сюжетів: цікавих історій про цікавих людей, про диваків, які живуть в Україні і дивують всіх навколо себе своїми вчинками або витворами. Дуже часто про таких людей, які живуть поруч, ми дізнаємося із західних ЗМІ. [18] Головною причиною такого низького рівня телевізійних новин в Україні є відсутність кваліфікованих кадрів у тележурналістиці й неможливість оновлення “вливання свіжої крові”. По-перше, існує певна журналістська номенклатура – досить суцільна, вже усталена група людей. Ця група людей, в силу об’єктивних і суб’єктивних причин, мігрує з одного телеканала на інший, але важко приймає до себе нових. Звідси питання – як молодому журналістові пробитися у таких обставинах? Друга проблема – якість підготовки журналістів. Сьогоднішня освіта не встигає за професією. На журналістських факультетах українських ВНЗ

навчають давно вже застарілим ідеям, методикам та технологіям. І це не провина викладачів, це їх біда. Вони самі навчалися цій спеціальності на радянських підручниках або на сучасних підручниках тих, хто вчився на радянських підручниках.

Журналістська

вища

освіта

страждає

заакадемізованістю,

відірваністю від життя. Тому дуже правильно роблять ті молоді реформатори в журналістській освіті, які з першого курсу навчання залучають до викладання у ВНЗ не тільки професорів, кандидатів, доцентів, а й практиків журналістської справи. Теорія журналістики, історія журналістики, мистецтво мови повинні викладатись справжніми фахівцями з науковими званнями. Але більше треба долучати практиків, досвід яких був би корисним студентам. Треба розуміти, що диплом журналіста – це ще не визначення справжнього журналіста. [20.35] Система освіти залишилася радянською, і це не вина викладачів. Просто життя змінилося, а система залишилася. Корінь системи – у відсутності прямої мотивації студентів ставати висококласними професіоналами, який полягає, з одного боку, в тому, що молодій людині важко самій для себе сформулювати таку мотивацію, з іншого – їй не пояснюють, як досягти професійного успіху. Телебачення – це в другу чергу текст, в першу – емоції, відчуття відео, відчуття переживання, яке журналіст подією транслює на глядача. Тому треба елементарно багато знати – Чехова й Шевченка, Пушкіна й Булгакова, Шекспіра й Достоєвського, Гессе та Гоголя, не кажучи вже про класику профільної літератури, бути в курсі останніх тенденцій того, що відбувається в гуманітарній сфері. Інтелектуальний досвід інших людей, переплавляючись у голові розумного студента і, накладаючись на його особисте відчуття світу, дає несподіваний результат у вигляді інтелектуального журналіста. Інакше людина консервується, і з часом стає нецікавою. [32] Відтак, ще один висновок про нинішній рівень цієї освіти – її відірваність від сучасних реалій. При тому, що більшість студентів-практикантів просто не вміють писати, вони ще й не мають жодного уявлення про теми, на яких “спеціалізуються”. А мали б досконало опановувати їх із першого курсу.

Натомість вчать якісь абстракції у викладі так само відірваних від сучасної журналістики “фахівців”. [24] Тому і не беруть до уваги головні редактори диплом журналіста, приймаючи на роботу молодого репортера. Тож, відсутність якісної прикладної журналістської освіти і, взагалі, відсутність української школи телевізійних новин призвели до низького професійного рівня тележурналістів. [22]

§ 3. Британські телевізійні новини Для багатьох телевізійних станцій Великої Британії підготовка й передача новин є основною функцією їхньої повсякденної діяльності. Телевізійні новини повинні орієнтуватися на різнобічну й плюралістичну аудиторію споживачів інформації. Завдання британського телерепортера полягає в наданні його глядачам логічно зв'язаної й корисної інформації, що відповідає таким вимогам: - по-перше, ця інформація повинна бути необхідною їм для того, щоб вони відчували себе добре поінформованими; - по-друге, ця інформація повинна відповідати їхнім побажанням. [10.23] Для того щоб отримати довіру глядачів, що є дуже важливим для будьякого репортера, та ще й надалі зберегти її, британський телерепортер намагається створити собі репутацію людини, якій можна вірити. Для того щоб скласти зі своїми глядачами стосунки партнерства, кожний репортаж повинен бути точним і обґрунтованим. Щоб завоювати довіру глядачів, репортер користується лише перевіреними фактами.

Отже,

завдання

кореспондента

–

збір

головних

фактів,

які

безпосередньо стосуються теми, що висвітлюється, і доведення їх до глядачів із зазначенням джерел інформації. Щоб зберегти довіру глядачів, репортер ставиться до збору і викладу фактів неупереджено.

Британські інформаційні служби, такі як Бі-Бі-Сі, користуються великою довірою публіки і тому не дозволяють собі передавати чутки. Такі служби не говорять про те, що могло б статися. Глядачі не можуть покладатися на чутки, які часто неправдоподібні, або ж нібито очевидні події, які часто відбуваються не зовсім так, як відображаються на екрані. Для того щоб глядачі сприймали матеріал, репортер викладає його зрозуміло і переконливо. Для репортера Бі-Бі-Сі ця вимога є надзвичайно важливою. Без фактора ясності всі інші аспекти телерепортажу втрачають сенс. [16.16] Телевізійні репортажі повинні бути написані, зняті й подані настільки зрозуміло, щоб глядачі могли сприймати їх відразу. Тележурналіст розуміє, що може лише один раз звертатися до своїх глядачів. Як правило, вдруге глядач уже не побачить сюжет. Отже, зрозумілий, чіткий стиль і логічний монтаж є основними вимогами для телерепортера Бі-Бі-Сі. Тому для того, аби глядач максимально сприйняв поданий відеоматеріал, телерепортери, крім усього, дотримуються наступних вимог: - авторський коментар повинен бути зрозумілим і чітко організованим; - лексика репортера повинна бути вдало підібраною, слова, що використовуються – зрозумілими глядачеві; - артикуляція повинна бути чіткою; - темпоритм сюжету повинен дозволяти глядачеві стежити за змістом і легко сприймати його; - інтонаційна побудова повинна відповідати змісту сюжету; - звуковий ряд і картинка повинні розвивати й підсилювати змістовий склад сюжету, а не ускладнювати його сприйняття. [15.10] Удале поєднання всіх цих елементів – сценарію, коментарю, подачі матеріалу, інтонації, темпоритму, звукового ряду й картинки – забезпечують єдність телевізійного репортажу. Якщо один із компонентів не відповідає всьому матеріалу, то в результаті глядач може неправильно зрозуміти сюжет.

Тележурналіст Бі-Бі-Сі повинен володіти майстерністю постановника, щоб підготувати сюжет до ефіру, майстерністю журналіста, щоб зібрати й аранжувати факти й відеоматеріали, які лежать в основі сюжету, а також майстерністю оповідача, щоб подати ефірний матеріал глядачам. Відеомонтаж дозволяє відібрати найважливіше і стиснути час. Практично ніколи в новинах не показується подія повністю – інакше випуск займав би не хвилини, а години ефірного часу. Виключенням можуть бути лише екстрені події – стихійні лиха, терористичні акти тощо. Відеомонтаж, у принципі, схожий на редагування тексту. Коли журналіст друкованих засобів масової інформації бере інтерв’ю, то висловлювання інтерв’юйованого розміщуються по всьому тексту статті і не обов’язково в тому порядку, в якому вони прозвучали. Тележурналіст також відбирає й розміщує кадри та звуковий матеріал у певному порядку, що відповідає логічній послідовності

сюжету.

обох

випадках

репортери

перебудовують

перегруповують факти й висловлювання, щоб покращити хід розповіді. Під час монтажу, як і під час редагування тексту, телерепортер повинен докласти максимум зусиль, щоб не ввести глядача в оману. [11.37] Якщо, наприклад, журналіст готує підсумковий випуск новин дня і десь опівдні сталася півхвилинна бійка, то повідомлення про неї без зазначення часу й ситуації може ввести глядача в оману. При монтажі для британського телерепортера також існує кілька, скоріш етичних, але принципових правил: - репортер – представник усіх глядачів на місці подій; - завдання

репортера

–

правдиво

донести

подію

до

глядача,

запропонувавши його увазі змонтовану розповідь про цю подію; - якщо репортер вважає, що у його матеріалі, підготовленому до ефіру, відсутні деякі суттєві елементи і що він не відображає подію правдиво й точно, репортерові слід ужити всіх необхідних заходів для того, щоб усунути цей недолік. [2.71]

Часто про професійну діяльність телерепортера судять із того, наскільки оперативно він може підготувати матеріал в умовах дефіциту часу. Але якщо репортер відчуває, що його матеріал не готовий до ефіру, а така ситуація рано чи пізно можлива, репортер повинен обов’язково повідомити продюсера, що матеріал у такому вигляді не може бути переданий в ефір. При цьому репортер повідомляє продюсерові якомога раніше до початку передачі, щоб він зміг підшукати заміну і видати в ефір інший матеріал. Ще одною важливою річчю для британських телерепортерів є взаємодія та взаєморозуміння. У тележурналістиці, більше ніж у будь-якому іншому жанрі оперативної журналістики, репортери повинні вчитися працювати в контакті зі своїми колегами, в єдиному колективі. Репортери, оператори, редактори й продюсери повинні володіти навичками ефективного спілкування, щоб успішно висвітлити події і підготувати передачу. Репортери та оператори повинні вміти вести постійний професійний діалог на місці зйомки сюжету, щоб скоординувати всі аспекти процесу збору інформації. Репортери, оператори, редактори, продюсери і навіть адміністратори повинні вміти спілкуватися й підтримувати один одного в процесі передачі матеріалу в ефір. [15.12] Підготовка матеріалу до ефіру і його передача здійснюється немалим колективом редакції новин, а також інших підрозділів телестудії – режисерами, постановниками, інженерами, освітлювачами і т.д. Кожна інформаційна редакція будь-якого британського телеканалу має у своєму штаті ключових співробітників, які беруть активну участь у творчій підготовці матеріалу до ефіру: 1. Репортер – Разом з оператором збирає інформацію про подію на місці події. Записує інтерв’ю, якщо це потрібно для матеріалу. Переглядає відзнятий матеріал і відповідно до хронометражу разом з інженером, або оператором

монтує

відеоматеріал.

Під

змонтоване

відео

пише

відповідний текст. 2. Оператор – Знімає на відеокамеру під час перебування на місці події. Працює в парі разом із репортером. Знімає, відповідно до побажань

репортера. Також проявляє ініціативу і повідомляє репортера про вдало відзняті кадри. 3. Координатор – Сприяє роботі репортера: домовляється про зйомки, вирішує усі організаційні питання, координує дії всіх репортерів, які працюють над випуском новин. 4. Продюсер – формує й затверджує верстку випуску новин. Під час випуску новин у прямому ефірі керує діями ведучого (у підслушку), та технічної служби, що випускає новини в ефір. При цьому відповідає за чітке дотримання хронометражу випуску новин. 5. Ведучий – вимагає від кожного репортера текстової підводки до сюжету, та редагує їх відповідно до одного стилю. Вичитує підводки та тексти сюжетів щоб бути в темі кожного матеріалу. Знаходить усні повідомлення для випуску. Готує собі підказчик. Зрозуміло, що у підготовці новин задіяна велика кількість співробітників телекомпанії: це і редактори, літературні редактори, шеф-редактор, режисери, інженери, адміністратори та багато інших. Але вище наведена основна відповідальна група, яка доносить новину до телеглядача. І тут варто зазначити, тільки репортер, як людина, що безпосередньо збирала інформацію й факти, несе відповідальність за точність, достовірність і зрозумілість матеріалу. Саме репортер повинен гарантувати, що переданий в ефір матеріал є збалансованим і точним звітом про подію. Тому професійні британські репортери вибирають для себе наступні принципи: - точність цінується більше, ніж оперативність; - справедливість цінується більше, ніж сенсаційність; - збалансованість відображення подій цінується більше ніж уміння подати матеріал. [17.42] На відміну від важкої праці репортерів, продюсерів, редакторів та інших членів команди новин, репутація телеканала може підвищитися чи нівелюватися в залежності від манер і поведінки ведучих новин. Чудовий ведучий може значно

збільшити рейтинги каналу, тоді як поганий ведучий – суттєво зменшити. Минули ті часи, коли диктор телебачення у класичному костюмі розповідав новини так, наче оголошував імена шанованих гостей на урочистому прийомі. Останні роки продемонстрували безліч спроб телеканалів подавати новини якомога більш розкуто і невимушено. Боротьба за рейтинги народила на американських та британських телестанціях таке поняття, як емоційне “happy talk”. У загальному програмуванні й у новинах стилі ведення різняться. Завдання більшості телепередач – розважати, завжди виглядати по-товариському, подружньому й у найнеформальнішому стилі, тоді як ведучі новин намагаються підібрати серйозний і більш формальний тон відповідно до важливості повідомлень випуску. Не зважаючи на ці відмінності, обидва варіанти ведення схильні наближатися один до одного. Телевізійні новини поступово тяжіють до більш персоніфікованої

подачі

їхні

ведучі

тримаються

по-товариському.

Авторитетність є також, однак загальні манери, на кшталт шкільного вчителя, поступаються на користь манер, на кшталт шанованого чоловіка. Інакше кажучи, ведучий повинен викликати довіру. Глядачеві доводиться вірити у те, що йому говорять, і він мусить розуміти важливість сказаного. Термін “anchorman” (ведучий-зірка) був започаткований у США відомим журналістом Уолтером Кронкайтом. У Великій Британії віддають перевагу таким термінам, як “newsreader”, “newscaster”, що демонструє деякі відмінності у стилях новин по обидва боки Атлантики, у стилях, які відрізняються й по всьому світі. Британські телевізійні ведучі виглядають, як авторитетні фігури, які не дозволяють своїм емоціям прикрасити повідомлення. Американські ведучі – зірки, які і ведуть новини і коментують їх. Американський термін “anchorman” означає, що його носій має внутрішню силу й авторитетність у поєднанні з досвідом і харизмою, на яких тримається вся телепередача і які, якимось чином, відповідають сучасним реаліям. Британський –

сфокусований не на індивідуальності ведучого, а на самих новинах. Іншими словами – авторитет, який знається на новинах, і люб’язно представляє їх усім глядачам, які сидять перед екранами. [6.27] Але і в американському телебаченні і в британському ведучий повинен володіти наступними якостями: - авторитетність, - компетентність, - здатність ясно висловлюватися, - харизма, - професійність, - гарний голос, - гарний вигляд. У США з їхніми голлівудськими традиціями, де кінозірки апріорі виглядають компетентно, такі вимоги розповсюджуються й на телеведучих. Рівень душевності й харизми буде залежати від того, наскільки та чи інша телестанція хоче наблизитися до товариського стилю в подачі новин. У США подібна телевізійна політика зводиться до прислів’я “посмішка, посмішка і ще раз посмішка”, тоді як у Великій Британії поняття “викликати довіру” поєднує у собі все. [2.73] З огляду на все вище зазначене можна говорити, що британські теленовини, зокрема, служба теленовин “BBC news”, впродовж багатьох років здобули високої репутації як у своїй країні так і по всьому світу. Але головними чинниками у здобутті найвищого рівня теленовин стали перш за все неупередженість та точність новин Бі-Бі-Сі. Належну неупередженість закладено у самій суті діяльності Бі-Бі-Сі. Цей принцип є найголовнішою з її цінностей, і немає жодної ділянки програмування, де б він не застосовувався. Дотримання вимагає від програмовиробників широкого кругозору, справедливості та поваги до правди. Кожний новинний репортаж на Бі-Бі-Сі має бути неупередженим, багатогранним і повинен

засновуватися на надійних джерелах інформації. При висвітленні дискусійних питань, пов’язаних із виробничими або політичними темами, основні розбіжності мають подаватися зважено і саме тоді, коли вони є актуальними. Рішення про зміст програми новин ухвалюється з урахуванням подій і аргументів; редактор на власний розсуд має визначити, чи доцільно представляти в одній програмі або темі кілька різних поглядів. Програми новин мають пропонувати глядачам зважений та інформативний звіт про події, що дозволило б їм сформувати свою власну думку. Репортер може висловлювати професійні журналістські, але не особисті погляди. Вони мають бути зрозумілими і сприйматися як безсторонні. Аудиторія не повинна мати підстав оцінювати особисті погляди дикторів та репортерів за новинами Бі-Бі-Сі. [16.17] Досягти точності в новинах може бути важко. Важливо бачити різницю між джерелами “із перших рук” та “із других рук”. Помилка, що допущена в одному повідомленні, тиражується в іншому. Матеріал, що вже був переданий, або газетні вирізки можуть швидко застаріти або просто бути помилковими. Тому при підготовці матеріалів журналісти новин Бі-Бі-Сі не спираються тільки на одне джерело інформації. Будь-які факти, статистика, дати обов’язково перевіряються. Точність для Бі-Бі-Сі – це більше ніж просто отримання фактів. Усі відповідні факти завжди зважуються для створення правдивого репортажу або опису подій. Якщо проблема є спірною, може виникнути потреба розглянути всі відповідні точки зору й факти. Якщо сюжет може бути предметом судового позову, його точність має бути такою, щоб можна було витримати розгляд справи в суді. Надійність повідомлень агентств новин, особливо зарубіжних, неоднакова у різних агентств, бюро та кореспондентів. Гарною практикою на Бі-Бі-Сі є не пропускання інформації, отриманої від одного агентства, якщо вона не може бути підтверджена кореспондентом Бі-Бі-Сі або іншого агентства. [16.24] Важливим залишається той факт, що усі норми та принципи, які декларуються британською тележурналістикою і, зокрема, новинною службою БіБі-Сі, виконуються без заперечень. І у журналістів , здебільшого, навіть думки не

виникає, аби чинити інакше. Тому і залишається сьогодні британська тележурналістика (новини Бі-Бі-Сі) світовим лідером у виробництві та поданні телевізійних новин. Упродовж багатьох років новини Бі-Бі-Сі завойовували повагу й у Великобританії і за кордоном, і здобули репутацію чільного міжнародного засобу масової інформації у багатьох країнах світу, в тому числі і в Україні. І хоча в основі новин Бі-Бі-Сі закладені британські традиції громадського теле- і радіомовлення, чимало засобів інформації в інших країнах, як приватних так і державних, вважають їх доречними для власного застосування. Це відбувається тому, що британські новини засновані на простих принципах справедливості, об’єктивності, точності й неупередженості – принципах, якими керуються кваліфіковані журналісти повсюди у світі. Дуже хотілося, щоб і українські теленовини частіше застосовували усі зазначені вище принципи. Тоді новини в Україні будуть виглядати набагато краще, ніж вони є на сьогоднішній день.

Розділ ІІ. Діяльність інформаційної служби телевізійних новин § 1. Структура інформаційної редакції За останнє десятиріччя в Україні з’явилося кілька телеканалів, що поступово займають всеукраїнський телепростір, такі як “Інтер”, студія “1+1”, “Новий канал”, “СТБ”, “ICTV”. Кілька років у структурах новостворених каналів відбувалися різноманітні перебудови. Багато залежало від того, яку модель за основу візьме телеканал: британську, американську, російську, чи радянську. Однак із часом почали відбуватися численні міграції працівників телебачення. До того ж, із каналу на канал переходили як оператори, кореспонденти, редактори, так і співробітники керівних посад (цей процес триває й зараз). Крім того, існують приклади кар’єрного зросту: кореспонденти або редактори з одного телеканала запрошувалися на керівні посади в іншу телевізійну структуру. В результаті цього процесу структурні схеми штату працівників телеканала, а, зокрема, інформаційної редакції мають приблизно однаковий вигляд (Додаток 3). Зі схеми видно, що весь департамент підпорядковується генеральному продюсерові каналу, через головного редактора. А уся виконавча влада сконцентрована в руках шеф-редактора, який, зрозуміло, також підпорядкований головному редакторові та генеральному продюсеру. Окремим статусом володіє спеціальний кореспондент, який виконує як завдання редакції, так і окремі замовлення керівництва. Відповідно до цієї структури, кожний співробітник інформаційної редакції має свої повноваження та посадові обов’язки: Генеральний продюсер: Здійснює загальне керівництво телекомпанією. Взаємодіє з керівниками всіх підрозділів ТРК та сторонніх організацій для розв’язання оперативних питань виробничої діяльності. Представляє інтереси Інформаційної Служби в сторонніх організаціях. Відповідає за дотримання технології роботи редакції новин та її взаємодію з іншими службами

телекомпанії. Забезпечує службу новин необхідними виробничими ресурсами. Займається комерційними аспектами роботи служби новин. Формує гонорарнопреміальні відомості. Головний редактор: Формує інформаційну політику служби загалом, визначає творчу концепцію телевізійного виробництва та мовлення. Здійснює поточний контроль за творчим та професійним рівнем програм інформаційного спрямування. Розробляє штатний розклад служби та зміни до нього, визначає кандидатури на зміщення посад у департаменті. Видає розпорядження по організації роботи в службі. Розробляє бюджет та визначає фінансові пріоритети в поточній діяльності служби, має повноваження щодо матеріального заохочення та покарання співробітників (у рамках затвердженого бюджету). Збирає та очолює редакційну раду, визначає її кількість та особовий склад. Бере участь у розробці комерційної та рекламної політики компанії. Організовує, поширює та контролює зв’язки з державними установами та громадськими організаціями з метою отримання, планування та опрацювання корисної інформації щодо суспільноважливих подій, а також підтримання інтересів телекомпанії у стосунках з іншими організаціями. Підпорядковується генеральному продюсерові. Шеф-редактор: Здійснює координацію творчої діяльності випускової групи, організовує й контролює творчу роботу журналістів у процесі підготовки й виходу програми в ефір. Здійснює поточне та тижневе планування випусків програми; здійснює й контролює верстку програми від попереднього планування до видачі в ефір випуску. Визначає сюжетне наповнення новинних програм, планує зйомки. При необхідності вносить зміни у розклад зйомок. Визначає авторів запланованих сюжетів. Здійснює безпосередню роботу з авторами над змістом матеріалів. Установлює авторові завдання на зйомки. Знає місце знаходження знімальних груп та підтримує з ними зв’язок. Після повернення автора зі зйомок визначає структуру та зміст матеріалу, що готуватиметься до ефіру. Редагує й затверджує всі тексти випуску. Підписує до монтажу тексти сюжетів із зазначеними необхідними титрами та повністю розшифрованими

синхронами. Після закінчення монтажу сюжету у разі необхідності переглядає його спільно з випусковим режисером, та визначає його придатність до виходу в ефір. Стежить за інформаційними потоками, подає пропозиції ведучому щодо висвітлення подій у програмі. Контролює процес видачі матеріалів в ефір. Приймає оперативні рішення, пов‘язані з роботою у прямому ефірі (раптова зміна верстки через надходження термінових повідомлень, наявність гостей у студії, сюжетів тощо). Суворо дотримується та забезпечує виконання усією випусковою групою технології підготовки й видачі в ефір випуску програми. Координує роботу випускової групи

та журналістів таким чином, щоб забезпечити

найоперативнішу видачу в ефір відео- або текстової інформації про останні важливі події в Україні та за кордоном. Це стосується і тієї інформації, що може надійти під час ефіру. Визначає доцільність використання цієї інформації у найближчому ефірному часі випуску та забезпечує її оперативну передачу ведучому. Підпорядковується головному редакторові. Ведучій вечірнього випуску: Разом із шеф-редактором бере участь у попередньому плануванні зйомок на наступний день та визначає наповнення випуску і його верстку, має право вносити корективи до монтажного листа щодо порядку розміщення сюжетів випуску (останнє слово під час редагування залишається за шеф-редактором). Виконує усі розпорядження шеф-редактора. Працює над мікрофонною папкою випуску, текстами студій та ув’язує їх із наступними сюжетами. Здійснює на високому художньому рівні, відповідно до творчого стилю телекомпанії ведення в прямому ефірі програми “новини”. Визначає перелік необхідних для висвітлення у випуску подій і тем та пріоритетність у їхній підготовці. У складі випускової групи здійснює поточне планування випусків програми. Складає й несе відповідальність за сценарний план програми. Здійснює відбір та визначає форми подачі інформації у програмі. Складає власні тексти (підводки), визначає їх жанр та форму подачі, несе персональну відповідальність за їхнє змістовне навантаження, вагомість та актуальність,

оперативність

та

об’єктивність,

акценти

та

журналістську

майстерність у викладенні. Приймає оперативні рішення в разі непередбачених змін, що стосуються програми, безпосередньо, перед, та під час виходу програми в ефір. Стежить за своєю зовнішністю, дотримується вимог щодо зовнішнього вигляду. Підпорядковується шеф-редакторові. Редактор вечірнього випуску: Відповідає за замовлення та оперативне отримання регіональних сюжетів, редагує їх. Протягом дня слідкує за надходженням оперативних повідомлень інформагентств, на їх основі пише короткі усні або перекриті картинкою студійні повідомлення (БЗ). У відсутність шеф-редактора і ведучого приймає оперативні рішення щодо зміни у графіку зйомок. При необхідності (наприклад, у відсутність редактора - “міжнародника”) пише сюжети на основі міжнародного відеообміну, редагує тексти і допомагає оглядачам у пошуках додаткової інформації й коментарів для розробки “теми дня”. Допомагає шеф-редакторові координувати, та контролювати роботу кореспондентів. Здійснює збирання, оформлення та остаточне формування мікрофонних папок та їх архівацію. Контролює відповідність черговості текстів у мікрофонній папці до їх верстки у ефірному варіанті сценарного плану. Корегує верстку програми протягом дня і подає її на затвердження шеф-редакторові. Підпорядковується шеф-редакторові. Редактор міжнародної інформації: Відповідає за збір, переклад, аналіз систематизацію, розповсюдження серед інших відділів та видачу в ефір міжнародної інформації, що надходить каналами інформаційних агентств та інших

джерел.

Зобов’язаний

бездоганно

володіти

англійською

мовою.

Безперервно відслідковує текстову та відеоінформацію світових інформагентств, інформує випускову групу “новин” про отримання важливої оперативної інформації.

Визначає

та

узгоджує

із

шеф-редактором

теми,

які

висвітлюватимуться в програмі, узгоджує форми їх подачі, організовує збір інформації за цими темами та готує матеріали до ефіру. Підпорядковується шефредакторові.

Літературний редактор: Несе відповідальність за відповідність нормам української літературної мови текстів сюжетів кореспондентів та ведучого програми. Здійснює мовне редагування перед начиткою кореспондентом тексту сюжетів, а також ефірних текстів ведучого. У складних випадках має зазначати у тексті кореспондентів та ведучого правильні наголоси. Підпорядковується шефредакторові. Випусковий редактор ранкових новин: Формує ранкові випуски новини, перш за все, переробляючи (скорочуючи та доповнюючи новими деталями) матеріали вечірнього випуску, використовуючи нічні надходження міжнародного відеообміну та анонси подій наступного дня (задля цього має доступ до відеоархіву і вміє ним користуватися). У відсутності вечірніх новин (ранок понеділка) редагує й затверджує зняті напередодні сюжети, обробляє міжнародні новини і відповідно до останніх анонсів вносить оперативні корективи у графік зйомок наступного дня. Приймає оперативні рішення, пов‘язані з прямим ефіром (термінові повідомлення, наявність гостей тощо). Має зв‘язок з оперативними службами, аби отримувати термінову інформацію про надзвичайні події. Підпорядковується шеф-редакторові. Ведучій ранкових випусків: Разом із випусковим редактором формує остаточний варіант верстки випусків, допомагає переробляти вечірні тексти, а деякі з нових – пише. Працює з електронною поштою, "скриптами" і в разі надходження нової й важливої інформації вносить зміни у монтажний план випуску. Веде випуски у прямому ефірі, короткі новини (Headlines) – начитує “під монтаж”. Підпорядковується шеф-редакторові. Спеціальний кореспондент: Робить особливо важливі сюжети (головним чином, огляди політичного або соціального спрямування), у тому числі ті, що визначаються випуском як “тема дня”. Несе відповідальність за зміст та форму підготовлених ним матеріалів. Під час роботи над матеріалами творчовиробничою діяльністю спеціального кореспондента керує шеф-редактор, а іноді головний редактор – в залежності від важливості теми. Під час зйомок

спеціальний кореспондент є керівником усієї знімальної групи та відповідає за її дії на місці подій. Разом із групою вечірнього випуску бере участь у визначенні інформаційних пріоритетів, пропонує теми. Здійснює підготовку до програм матеріалів з актуальних подій і процесів, які вимагають особливого фахового підходу та знання тем. Зобов’язаний знати основні події політичного та економічного життя, вміти робити їх аналіз, здійснювати творчий пошук тем, вести перспективне та поточне планування своєї роботи. Повинен установлювати широкі власні контакти, та реалізовувати їх для отримання ексклюзивної інформації. Підбирає необхідну інформацію з архівів. За завданням редакції виїжджає у відрядження. При роботі на місці подій підтримує постійний зв’язок із випусковою групою. У випадку виникнення подій або обставин надзвичайної ваги, спеціальний кореспондент може самостійно змінити графік своїх зйомок. При цьому він при першій можливості повинен поінформувати про це шефредактора. Після повернення з місця події повинен одразу звітуватися перед шефредактором, узгодити форму подачі матеріалів та термін їх виготовлення. Дотримуючись

рекомендацій

режисера

щодо

особливостей

підготовки

телевізійного репортажу, готує матеріал до ефіру. Підпорядкований шефредактору або головному редактору. Репортер: Готує матеріали до програми “новини”. Несе відповідальність за зміст та форму підготовлених ним матеріалів. Під час роботи над матеріалами творчо-виробничою діяльністю репортера керує випускова група відповідної програми. Згідно з попереднім плануванням знімає, створює тексти та бере участь у монтажі репортажів про поточні події, а також знімає окремі фрагменти (інтерв’ю тощо) для подальшого використання в оглядових сюжетах. У разі незвичайних або особливо важливих зйомок, вартих бути заархівованими, повідомляє про це архіваторів або режисера. По черзі репортери перебувають у режимі оперативного чергування, тобто готовності до термінового виїзду на зйомки. Перед виїздом на подію пояснює операторові, що від того вимагається. Під час зйомок репортер є керівником усієї знімальної групи та відповідає за її дії

на місці подій. Після повернення з події репортер узгоджує із шеф-редактором назву і хронометраж (тривалість) сюжету. Перед начиткою узгоджує зміст тексту із шеф-редактором. Зобов’язаний здійснювати підготовку матеріалів до програм відповідно до творчого стилю редакції. Повинен постійно здійснювати творчий пошук тем, пропонувати їх редакціям програм, вести перспективне та поточне планування своєї роботи. Наприкінці робочого дня має обов’язково дізнатися у шеф-редактора про свої можливі доручення на наступний день. За завданням редакції виїжджає у відрядження. При роботі на місці подій підтримує постійний зв’язок із випусковою групою. У випадку виникнення подій або обставин надзвичайної ваги, репортер, як виняток, може самостійно змінити графік своїх зйомок. При цьому він при першій можливості повинен поінформувати про це випускову групу. Після повернення з місця події повинен одразу звітуватися перед шеф-редактором, узгодити форму подачі матеріалів та термін їх виготовлення. Повинен чітко виконувати графік зйомок, дотримуватись технології підготовки сюжетів до ефіру, завчасно замовляти необхідну графіку, архівні матеріали, а також додаткові зйомки відеоряду, необхідного для свого сюжету. Дотримуватись рекомендацій режисера, які стосуються особливостей телевізійного репортажу та роботи в кадрі. Підпорядковується шеф-редакторові. Старший режисер: У складі випускової групи виконує роботу, пов’язану з організацією видачі програми в ефір. Відповідає за весь її відеоряд (у тому числі постановні елементи), та якість його втілення, за композиційну цілісність програми. Також за своєчасну наявність касет та черговість видачі сюжетів. Разом із ведучим та шеф-редактором бере участь у складанні плану випуску, визначаючи його композицію. Складає графік монтажу сюжетів. Контролює весь процес

монтажу,

при

необхідності

–

займається

пошуком

архівних

відеоматеріалів. Координує роботу режисерської групи. Замовляє комп’ютерні картинки, архівні матеріали. Відповідає за архівацію поточних сюжетів і вказаних репортерами фрагментів вихідного матеріалу. Стежить за наявністю всіх необхідних для випуску складових. Переглядає готові сюжети, що заплановані в

ефір. У разі необхідності сам підключається до монтажу. Монтує анонс програми. Контролює підготовку монтажних листів, ведення ефірних журналів. Монтує рекламний блок та блок заставок і перебивок. Стежить за дотриманням технології випуску. Розписує ефірну папку. Керує процесом видачі випуску новин у прямому ефірі. Підпорядковується шеф-редакторові. Режисер ранкового ефіру: В останні години перед вечірньою програмою допомагає старшому режисерові з монтажем та підготовкою до ефіру. На основі матеріалів вечірнього випуску, нічних міжнародних перегонів та відеоархіву (задля чого має до нього доступ та вміє користуватися) готує та видає в прямий ефір ранкові випуски новин (за винятком Headlines, які монтує на окрему касету та передає для видачі режисерові випуску усього ранкового блоку). Відповідає за весь процес монтажу, наявність касет та черговість видачі в ефір сюжетів. Підпорядковується шеф-редакторові. Асистент режисера випуску: Підпорядкований режисеру випуску. Бере участь у складанні плану випуску. По ходу готовності сюжетів до ефіру веде монтажний лист випуску. При необхідності, бере участь у монтажі. Стежить за змінами у плані випуску і, якщо такі виникають, вносить їх до монтажних листів. Виконує доручення режисеру випуску, що стосуються відео та звукового оформлення програми (перегін комп’ютерної графіки, підготовка заставок та перебивок, підготовка рекламного блоку, підбір необхідної музики або "інтершуму" тощо.). Надає режисерові монтажний лист для роботи з ефірною папкою. Під час ефіру працює за пультом видачі, виконуючи команди режисера. Асистент режисера з титрування: Підпорядкований режисеру випуску. Отримує від редактора та журналістів необхідні для випуску титри. Узгоджує з режисером випуску, які будуть включені таблиці та фони для титрів і графіки. Завчасно набирає усі необхідні титри, таблиці та графіки. Перед ефіром показує їх редакторові для перевірки помилок. Переглядає мікрофонну папку, робить необхідні відмітки. Під час ефіру видає титри, графіки, таблиці в потрібних місцях.

Оператор: Якісно знімає сюжети (у тому числі й у відрядженнях) та працює на студійних роботах, дотримуючись творчого стилю програм та технології виробництва. Підпорядкований головному операторові. Під час роботи у складі групи на виїзді підпорядковується репортерові, у складі випускової групи – випусковому режисерові. Відповідає за технічний стан наданої для відеозйомки апаратури й використовує її згідно з правилами техніки безпеки. Дотримується технології проведення ефірів та відеозйомок. Працює над підвищенням свого творчого рівня та професійної майстерності. У разі необхідності, разом із режисером і журналістом, бере участь у розробці режисерської концепції сюжету або програми відповідно до його тематики, ідеї. Несе відповідальність за художню та технічну якість відзнятого матеріалу. Офіс-менеджер: відповідає за забезпечення телефонного зв’язку у ньюзрумі, стежить за забезпеченням необхідними умовами праці в ньюз-румі. Підпорядковується

керівникові

адміністративного

відділу.

Зобов’язаний

здійснювати зв’язок між знімальними групами та ньюз-румом, приймати факси та телефонограми, вести облік відвідувачів та перепусток, дзвінків, листування. Стежить за папками планів випусків програм, оформлює графіки зйомок та контролює ознайомлення робітників департаменту з графіком зйомок на наступний день. Адміністратор:

Відповідає

за

організаційне

забезпечення

творчо-

виробничого процесу підготовки програм. Формує анонси подій та подає їх на розгляд випуску. Акредитує на зйомки знімальні групи, оформлює перепустки, подає заявки на знімальну й монтажну техніку. Здійснює друк, копіювання, тиражування та

відправку вихідної документації. Виконує організаційні

доручення випускової групи. Виконує обов’язки кур’єра. Веде документацію програми. Домовляється про коментарі до “теми дня”, запрошує гостей, зустрічає та проводжає їх. Організовує розвозку групи новин. За вказівкою шеф-редактора здійснює оперативне коригування роботи знімальних груп. Складає відомість про сюжети, що виходили в ефір упродовж місяця. Підпорядкований керівникові

адміністративної групи. [Складено за принципом організації інформаційної редакції ТРК “ЕРА”] Як видно з посадових обов’язків, творчі працівники інформаційної редакції не мають необмеженої свободи і не несуть остаточної відповідальності за матеріали, які виходять в ефір. На відміну від британських новин, де керівництво департаменту цілком довіряє своєму кореспондентові й репортер сам вирішує, яким чином писати текст, у кого слід брати інтерв’ю, який саме синхрон поставити в сюжет. На українському телебаченні поки-що існує так звана “редакційна політика”. Тому будь-який матеріал повинен потрапити на стіл шефредактору. І лише після того, як шеф-редактор, який повністю відповідає за кожний матеріал, затвердить і текст і синхрони і підібране для сюжету відео, сюжет зможе вийти в ефір. Подібна структура існує на більшості українських телеканалах. З одного боку, ця схема забезпечує порядок та організованість у роботі інформаційної редакції. Такий напрацьований механізм практично не дає збоїв у роботі. Але, з іншого боку, творче натхнення репортерів, потрапляючи в такий жорсткий механізм, зникає дуже швидко. І з часом талановиті журналісти перетворюються на простих виконавців, і ставляться до своєї роботи не як до постійного пошуку, а як до буденної нелегкої праці. Таких прикладів існує вже дуже багато.

§ 2. Технологія інформаційного телевиробництва. Принцип роботи інформаційної редакції телевізійної компанії розглянемо на прикладі роботи над телевізійними новинами Телерадіокомпанії “ЕРА”. Компанія має шість годин щоденного ефірного мовлення на частоті Першого Національного Телеканала УТ-1: три години зранку з 6:00 до 9:00, та три години ввечері з 23:00 до 2:00. Інформаційна служба ТРК “ЕРА” щоденно видає в ефір

шість випусків новин, до яких входить вечірня програма “Підсумки”, та блок ранкових новин. Інформаційно-аналітична програма “Підсумки” виходить у прямому ефірі щоденно, крім суботи та неділі, о 23:00 і має хронометраж 25 хвилин. Програма намагається містити розповідь про найважливіші, переважно політичні, події дня в країні та світі. Намагається привернути увагу якнайширшого кола глядачів, але при цьому задовольнити й потреби тих, хто прагне не лише інформації, а й її аналізу. Тож, деякі з подій можуть бути подані оглядово, тоді як окрема визначається як тема дня, і більш детальна розповідь про неї супроводжується дослідженням причинно-слідчих зв’язків, коментарями як дійових осіб, так і спостерігачів, у тому числі присутніх у студії у прямому ефірі. Сюжети можуть мати довгий хронометраж – до трьох хвилин і більше. Програму в ефірі ведуть: із понеділка по четвер – Руслан Поліщук, п’ятничний випуск – Юрій Торопчинов. Технологічні умови виробництва програми: - 4 комплекти ТЖК (відеокамера BSP, штатив, репортажний мікрофон, петличний мікрофон, акумулятори, комплект світла) + закріплені оператори й автомобілі; - 8 мобільних телефонів (4 – за знімальними групами, 1 – шеф-редактор, 1 – редактор випуску, 2 – спеціальні кореспонденти); - 2 апаратні простого монтажу (з начиткою) – з 16:00 до 24:00; - 1 апаратна складного монтажу (з начиткою) – з 20:00 до 24:00 і з 3:00 до 8:50; - нелінійна монтажна: запис перегонів – з 4:00 до 23:00, комп’ютерна графіка – з 20:00 до 23:00 і з 4:00 до 8:00; - ефірна апаратна – з 22:40 до 23:25; - 6 робочих місць з комп’ютерами і телефонними апаратами, підключеними до міні АТС; - вільний доступ до архіву у тому числі в нічні години мають усі режисери, редактори та адміністратори;

- відеокасети: 70 знімальних (30 хвилин) – по 10 на кожного кореспондента, 20 запасних (30 хвилин), 50 майстер-касет (30 хвилин) – для монтажу сюжетів, 40 архівних (90 хвилин) для можливості архівації усіх необхідних матеріалів. Блок ранкових новин: 6:30 Headlines – 1 хвилина 7:00 Випуск із ведучим – 10 хвилин 7:30 Headlines – 1 хвилина 8:00 Випуск зі студією за участю гостя – 12-14 хвилин 8:55 Headlines – 1 хвилина Блок ранкових новин виходить щодня, крім суботи та неділі, у прямому ефірі в рамках програми “Доброго ранку, Україно!”. Зміст новин має бути зрозумілим і цікавим для якнайширшої аудиторії. Перевага надається подіям, які мають набути розвитку, чи то резонансу, впродовж поточного дня, або які лише мають відбутися. При цьому необхідно, з одного боку, змальовувати досить повну інформаційну картину, з іншого – найбільше уваги приділяти “людяним” аспектам навіть найважливіших політичних чи економічних процесів. Тож, навіть “довгі” випуски за участю гостей мають бути динамічними та інформаційно насиченими, хронометраж сюжетів (за винятком надзвичайних обставин) – від 40 секунд, до 1,5 хвилини. Передбачається робити динамічні огляди минулих та анонси майбутніх подій. В ефірі новини по черзі ведуть троє ведучих: Юрій Торопчинов, Світлана Орловська та Ростислав Сухачов. Хвилинні випуски “Headlines” міститимуть найважливіші новини одним рядком (5-6 повідомлень-заголовків, які мають, з одного боку, передати суть події, з іншого – зацікавити глядача дізнатися подробиць, тобто дочекатися “великого” випуску). Приблизно половина “Headlines” мають стосуватися майбутніх подій. Технологічні умови виробництва програм:

- 3 комплекти ТЖК (відеокамера BSP, штатив, репортажний мікрофон, петличний мікрофон, акумулятори, комплект світла); - 1 апаратна простого монтажу (з начиткою) – з 16:00 до 24:00; - 1 апаратна складного монтажу (з начиткою) – з 3:00 до 8:50; - цілодобова можливість зйомок (обов‘язкове чергування нічної групи) і доставки ранкових гостей; - цілодобовий доступ до архіву. Архів повинен бути систематизований, а у подальшому архівувати потрібно всі змонтовані сюжети (без титрів, з обов’язково “розведеним” звуком) і, в окремих випадках, за вказівкою кореспондента, фрагменти вихідного матеріалу. Комп’ютерне описання архівного сюжету має містити назву події, місце й дату зйомки, відомих осіб, що є в кадрі, і усіх осіб, що з’являються у синхронах. Слід зазначити, що через наявність вечірньої програми “Підсумки” виробництво ранкових випусків новин значно спрощується, а сукупне новинне виробництво – здешевлюється. Над випуском усіх інформаційних програм - “Підсумки” та ранкового блоку новин – працює штат інформаційної служби ТРК “ЕРА” у кількості 40 співробітників (Додаток 4). До наведеної групи ще закріплені оператори та водії, а також режисерська група прямого ефіру. Такої групи достатньо, щоб виробляти щодня одну годину ефірного матеріалу. Безумовно, над одним випуском не працює весь творчий та технічний колектив редакції. У кожного підрозділу інформаційної редакції є свій окремий графік роботи, який також є “плаваючим”, тобто постійно змінним. Так виходить тому, що не всі події у країні та у світі відбуваються за графіком. Часто журналісти з операторами виїжджають у раптові відрядження на довгий термін, і тоді графік роботи змінюється. Але переважно робота в інформаційній редакції відлагоджена до дрібниць. Між співробітниками редакції існує постійна поінформованість. Кожна людина, яка працює над випуском новин, може дізнатися будь-яку інформацію стосовно випуску: хто ведучий, який хронометраж

випуску, скільки сюжетів буде у випуску, які саме сюжети, хто виробляє який сюжет (журналіст, оператор, водій) і т.д. Уся робота інформаційної редакції над кожним випуском новин документується та архівується. За потребою, можна дізнатися яким був , скажімо, ранковий випуск новин 20 травня 1999 року: хто був ведучим випуску, які сюжети вийшли, повний текст сюжетів із зазначенням прізвища автора сюжету. Така інформація зберігається на випадок будь-яких претензій з боку глядачів та у випадку судових позовів. До того ж, усі випуски новин за останні 2 роки зберігаються на VHS-касетах. Детально технологію інформаційного телевиробництва розкриємо на прикладі підготовки та видачі в ефір інформаційною редакцією ТРК “ЕРА” програми “Підсумки” 20 травня 2004 року. Безпосередньо робота над випуском, як і будь-яка робота взагалі, розпочинається зі складання плану випуску, тобто інформаційного наповнення. Такий план складає випусковий редактор разом із шеф-редактором на редакційній нараді, участь у якій беруть чергові журналісти. В результаті творчого “штурму” журналісти та випусковий редактор запропонували на затвердження шефредакторові наступний план випуску: План програми “Підсумки” на 20 травня 2004 року. 1. Приїзд Джорджа Буша – старшого до Києва. 2. Події дня в сесійній залі Верховної Ради України. 3. Події дня в Іраку. 4. Прес-конференція голови “ДержКомЗему” про перспективи купівліпродажу землі 5. В Києві закінчився 2-всеукраїнський фестиваль “Молоде телебачення” 6. Українські співаки, на чолі з Михайлом Поплавським, вимагають від телебачення збільшити показ виступів вітчизняних співаків. До цього плану додавалося стеження за іншими подіями у світі та країні протягом дня. І до початку випуску два журналісти повинні були написати й

змонтувати: огляд міжнародних новин дня та огляд новин в Україні. Крім того, зробити анонс найважливіших подій завтрашнього дня. Таким чином, роботу над випуском на чолі із шеф-редактором та випусковим редактором розпочали шість журналістів. Кожен журналіст для себе вибирає тему відповідно до своєї спеціалізації. Кожний журналіст окремо, згідно редакційної політики телекомпанії, отримує спеціальне редакційне завдання від шеф-редактора. І лише тоді п’ять знімальних груп, які заздалегідь запланували свої зйомки, виїжджають на місця подій: 1. На зустріч із Джорджем Бушем – старшим (заздалегідь була отримана акредитація на цю подію для знімальної групи); 2. До сесійної зали Верховної Ради (журналіст та оператор мають постійну акредитацію, яка дозволяє відвідувати засідання ВР); 3. До інформагентства УНІАН на прес-конференцію голови ДержКомЗему; 4. До

Київського

Міжнародного

Університету,

де

проходить

2-й

усеукраїнський фестиваль “Молоде телебачення”; 5. До Київського Національного Університету Культури й Мистецтв, де відбудеться діяльність

прес-конференція: та

недотримання

“Закон

про

гастрольно-концертну

аудіовізуальними

ЗМІ

закону

про

розміщення 50-ти відсотків україномовного продукту”. Шостий журналіст (міжнародний оглядач) приймає відеоперегони та текстові “скрипти” інформаційного агентства “Reuters”, в яких стежить за останніми подіями в Іраку, та інших країнах. Шеф-редактор, випусковий редактор та ведучий випуску постійно переглядають інформаційні Інтернет-видання, шукаючі новини в світі та в країні, які б могли знайти своє місце у випуску. Повертаючись із зйомок, журналіст обговорює тему свого сюжету з випусковим редактором або шеф-редактором, який затверджує тему, розставляє акценти та визначає хронометраж сюжету. Журналіст переглядає відзнятий матеріал, вибирає потрібне відео, та виписує необхідні для сюжету інтерв’ю. Після чого кожний журналіст пише текст до сюжету, використовуючи інтерв’ю, а

також готує підводку до сюжету для ведучого. Написаний текст, шеф-редактор затверджує за змістом, а літературний редактор вичитує й виправляє літературні помилки. І лише тоді журналіст іде в апаратну і начитує свій текст, а потім разом із режисером випуску та інженером монтує свій сюжет. Режисер випуску монтує й збирає на касети готові для ефіру сюжети. Ведучий редагує та вичитує підводки до сюжетів, а також готує собі телесуфлер. Коли весь матеріал зібраний, всі сюжети змонтовані, верстка програми “Підсумки” має наступний вигляд (Додаток 5). В ній зазначені назви й хронометраж усіх сюжетів, автори сюжетів, час початку та час закінчення сюжету на касеті, номер касети. Також тут дослівно виписані усі слова ведучого. Така верстка друкується в кількох копіях і редактор випуску роздає її режисерській групі, яка випускатиме програму в ефір. Керуючись цією версткою, кожний член групи випуску знає, що йому робити під час випуску. Крім того, під час випуску програми у прямому ефірі випусковий редактор, також на підставі цієї верстки, роздає чіткі команди випусковому режисерові, а той у свою чергу керує своєю командою, до якої входять: відеорежисер, режисер звуку, титрувальник, асистент по розгону касет, оператор у студії. Відеорежисер за допомогою спеціального відеопульта слідкує за тим, щоб в ефірі була відповідна картинка – ведучий у кадрі або сюжет, записаний на касеті. Режисер звуку, керуючи відповідним звуковим пультом, слідкує за рівнем звуку на мікрофоні у ведучого (виводить та прибирає звук у ведучого), та рівнем звуку на сюжетах. Асистент по розгону касет слідкує за тим, щоб у магнітофоні стояла необхідна касета, яка виставлена на потрібному сюжеті. І по команді режисера “розгін” асистент, натискуючи кнопку магнітофона “play”, “запускає” сюжет. Оператор у студії слідкує за тим, щоб ведучій був “зкадрований” відповідно необхідним стандартам. А сам ведучий читає свої тексти з телесуфлера, керуючи ним спеціальною педаллю. В “підслушку” (маленький динамік, прихований у вусі ведучого) ведучий може слухати підказки та вказівки редактора або режисера випуску. [3.124], [5]

Процес випуску програми відбувається чітко, відлагоджено, без зайвих слів. Редактор та режисер віддають лише спеціальні команди ефірній групі. Це прямий ефір, можливості зупинитися й розпочати наново немає, тому ефірна група не має права на помилку. Будь яка помилка одного з членів групи випуску одразу відобразиться на екрані кожного телевізора, який у цей момент увімкнений на програмі. А таких може бути сотні тисяч. І про це необхідно постійно пам’ятати. Саме таким чином, кожного дня програма “Підсумки” виходить в ефір. Слід зазначити, що за подібним принципом на екрани телевізорів виходять усі інформаційні програми в країні, а технологія виробництва будь-яких новин подібна до технології виробництва програми “Підсумки” інформаційною редакцією телерадіокомпанії “ЕРА”.

§ 3. Виробництво телевізійного сюжету Виробництво телевізійного сюжету на будь-якому українському телеканалі відбувається за схожими технологіями телевиробництва. Розбіжності полягають лише по творчій частині. Якість сюжету залежить від кваліфікації телерепортера: його вміння “копнути глибше”, його допитливості, його неупередженості, його відповідального ставлення до своєї роботи, врешті, його таланту. Якість сюжету також залежить від майстерності оператора. І, нарешті, якість сюжету багато в чому залежить від режисера, який знайде найкращі відзняті оператором плани, та зможе їх змонтувати нестандартно та оригінально, але, не порушуючи режисерських телевізійних норм (послідовності змонтованих планів тощо). Телевізійні сюжети поділяються на різні типи: - репортажний сюжет, - історичний сюжет, - аналітичний сюжет, - портретний сюжет,

- сюжет-розповідь, - оглядовий сюжет, - сюжет-розслідування. [13.55] В залежності від типу сюжету, репортер по різному будує свою роботу над матеріалом. Якщо сюжет репортажний, то головна репортерська робота відбувається безпосередньо на місці події. Якщо сюжет іншого типу, то успіх майбутнього сюжету багато в чому залежить від попередньої підготовки репортера до зйомки, від його поінформованості про подію, явище або людину, яку репортер збирається знімати. Більшість сюжетів, що входять до випусків новин – є репортажними. Тобто, відбувається подія – інформаційна редакція телеканала реагує на подію: репортер з оператором знімають подію і в кінці виготовляється сюжет. Але будь-які редакції прагнуть мати у своєму випуску теленовин 1-2 сюжети іншого типу. Аналітичні, історичні, сюжети-розслідування більш складні за виробництвом, але вони завжди прикрашають кожний випуск новин. Робота над телевізійним сюжетом розпочинається з пошуку теми. Є різні методи пошуку, наприклад, використання різних інформаційних джерел – повідомлень

інформаційних

агентств,

Інтернет-видань,

друкованої

преси.

Журналіст також може використовувати інформацію прес-служб МВС, Швидкої Допомоги, Пожежної Безпеки, МНС та інших. При обранні теми журналіст повинен пам’ятати, що ця тема має бути необхідною для суспільства та відповідати його побажанням, а також цікавою для широкого кола глядачів. Тема обов’язково не повинна припускати: закликів про насильницьке повалення державного або суспільного ладу; пропаганди війни, насильства, розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі або ж інформації, що підриває моральність, підштовхує до правопорушень, принижує честь і гідність людини; розповсюдження матеріалів, що порушують презумпцію невинності підсудного або ж випереджають рішення суду. [1.154]

Обравши тему, журналіст повинен ретельно підготуватися перед тим як виїжджати на зйомки. Необхідно спочатку дослідити тему, прочитати багато інформації по темі, використовуючи різні матеріали – ті ж самі Інтернет-джерала, газети, архівні матеріали. Необхідно, обов’язково, попередньо поспілкуватися з людьми, причетними до теми сюжету і, в разі потреби, дістати згоди на запис інтерв’ю з цими людьми. Перед виїздом на місце зйомок репортер повинен попередньо домовитися з людьми, які нестимуть відповідальність за зйомки або отримати усний чи письмовий дозвіл на проведення зйомок. І лише після того, як репортер, оволодівши темою, готовий сам, і готові люди, причетні до теми, знімальна група може виїжджати на місце (або місця) зйомок. [12.85] Розкриваючи практичну частину технології виробництва телевізійного сюжету, наведемо приклад повного циклу виробництва, від підготовки до виходу в ефір, сюжету під назвою “Житомирська справа”, який був підготовлений автором даної кваліфікаційної роботи та виданий в ефір в інформаційній спортивній телепрограмі “ГОЛ”, яка виходить на “Новому каналі”. Ідея сюжету “Житомирська справа” виникла на одній з нарад творчого колективу програми “ГОЛ”. Нарада вирішила пригадати події 24 серпня 2003, які відбулися у Житомирі на стадіоні “Полісся” під час футбольного матчу на Кубок України між командами “Полісся” (Житомир) та “Динамо” (Київ). За інформацією з різних джерел, бійці житомирського “Беркута” жорстоко побили київських уболівальників, що приїхали до Житомира на футбольний матч. Але, що насправді відбулося, і чому стався цей інцидент, для більшості громадян залишилося невідомим. Я, в якості репортера, спробував дослідити тему і відновити картину тих подій, зробивши повноцінний телевізійний сюжет. Мета цього сюжету полягала не в тому, щоб знайти й показати глядачеві, хто винний у цій проблемі. Завдання сюжету – зважено та неупереджено розказати телеглядачам про подію “з перших джерел”, дати можливість висловитися свідкам події, вислухати різнобічні думки експертів. Але не робити власних

висновків і оцінок, а залишити це право за глядачем, щоб дозволити глядачеві самому сформувати свою власну думку щодо цього інциденту. Підготовка матеріалу розпочалася з пошуку свідків тих подій. Я зателефонував до житомирського футбольного клубу “Полісся” і місцевий прессекретар зголосився допомогти. Він запропонував одразу двох свідків, які в той серпневий день були на футбольному матчі, і на власні очі спостерігали за хронологією подій. Знайти житомирського “беркутівця”, який брав участь в інциденті і зміг би передати свою думку щодо побиття, виявилося неможливим. Знайшовши одного бійця, почути від нього відповіді на запитання не вдалося. Без дозволу керівництва солдат відмовлявся взагалі говорити на цю тему. А керівництво на офіційний запит, який ми неодноразово посилали, відповіді не давало. Знайти постраждалого київського фаната вдалося, але він погодився говорити на камеру лише в тому випадку, якщо його обличчя на екрані буде прихованим. І його вимогу було задоволено. В самому Житомирі, куди прибула знімальна група у складі двох чоловік: я, в якості репортера та оператор, свідки подій – Володимир Загурський та Сергій Бабський докладно розповіли, що відбувалося в той день до початку гри, безпосередньо під час гри, і вже після самого матчу. Вони показали, в якому саме місці розгорталися події. Знімальна група записала інтерв’ю свідків і відзняла місця, де все відбувалося. Потім, після попередньої домовленості, ми зустрілися й записали інтерв’ю з начальником Управління Міністерства Внутрішніх Справ у Житомирській області Петром Грозінським, який висловився в підтримку дій житомирської міліції. А в Києві свою думку щодо вчинку житомирських правоохоронців висловив голова комітету Федерації Футболу України з питань безпеки проведення змагань Стефан Решко, який засудив дії своїх житомирських колег. Для повноти картини ми попросили архівний матеріал, відзнятий у день матчу безпосередньо на місці подій операторами з телеканалів “Інтер”, “1+1” та “УТ-1”.

Після того як весь необхідний матеріал був зібраний, я склав текст, використовуючи усі записані інтерв’ю (Практичний додаток). Після вичитки тексту літературним редактором, та затвердження матеріалу шеф-редактором, я разом з режисером програми змонтував сюжет, який згодом вийшов в ефір у програмі “ГОЛ” на “Новому каналі” (Повна відеоверсія сюжету подається на відеокасеті). В сюжеті ми спробували досягти своєї мети, зробивши матеріал неупередженим, збалансованим. Ми намагалися проінформувати глядача про перебіг подій; викласти матеріал правдиво, зрозуміло й точно; висвітлити інцидент з різних боків; не давати журналістської оцінки. У своєму тексті я намагався використовувати просту лексику, зрозумілу для найширшого кола глядачів. Уся інформація в сюжеті подавалася лише “з перших джерел” – безпосередньо з вуст учасників подій, були подані різні точки зору. Як підсумок, ми залишили право глядачеві зробити власні висновки щодо події у Житомирі.

Висновки. У результаті теоретичного дослідження телевізійних інформаційних програм сучасного українського телепростору, було зроблено низку висновків щодо змін у телевізійному інформаційному мовленні. Останній час не приніс позитивних зрушень не тільки у питанні свободи слова,

але

питанні

професійності

та

технології

інформаційного

телевиробництва. Це призводить до загального зниження рівня професіоналізму, оскільки навіть висококваліфіковані фахівці не мають фахових стимулів до підвищення якості роботи. Відповідальність журналістів напередодні президентських виборів зростає, оскільки ціна помилки для "про-владного" табору, який контролює зміст інформаційних повідомлень на загальнонаціональних каналах, теж росте. Вечірні

випуски

новин,

внаслідок

найбільшої

контрольованості,

залишилися “цензурно вичищеними”, нічні випуски трохи вільніші, ранкові найвільніші, але й глядацька аудиторія значно менша. До того ж, ранкові новини найбільш технологічно слабкі (на відміну від нічних новин, ранкові переважно не мають можливостей модифікувати сюжети, зроблені на вечірні новини або нічні, оскільки журналісти, які працюють на них, не мають доступу до оригінальних носіїв). Новинне виробництво зросло практично на всіх каналах так званої “третьої групи” (5-й канал, Тоніс, ТРК “Україна”), що викликало певний дефіцит фахівців. Водночас, в межах інформаційного сегмента телеринку відчутно зросла оплата праці. Що викликане, по-перше, ростом ринку, по-друге – намаганням менеджменту каналів зменшити ризики протестів та відбити охоту у працівників змінювати працедавця. Тобто, відбулася тактично успішна спроба купити лояльність найманих професіоналів. Це – разом із відсутністю альтернативних підходів в опозиційних ЗМІ та закриттям практично всіх незалежних медіа – законсервувало ринок праці в інформаційному телемовленні.

При тому, що цензура й тиск є постійними, змінилося ставлення до роботи. У журналістів стало більше апатії, небажання до змін, оскільки зміни переважно означають погіршення ситуації з оплатою. За більші гроші стало менше професіоналізму й надії на позитивні зміни, більше заангажованості і політизації. Ситуація на загал стабільна, але сильні подразники (ефективні виступи опозиції, які переключать увагу влади зі ЗМІ) можуть спонукати журналістів спробувати повторити виступи осені 2002 року, хоча і на якісно іншому рівні. За час, що минув, всередині журналістського середовища сталося відчутне розчарування діями опозиції, великою мірою через відсутність різниці з владою у підходах до питання свободи слова й регулювання медійного ринку. На українському телебаченні не існує абсолютно незалежних новин. Жодна програма, окрім “Час новин” на “5-му каналі” (опозиційному), не надає інформації, коментарю, точки зору протилежні владній. Загальна тенденція – суцільна профанація. Імітація новин, відповідно до жорсткої “генеральної лінії”. В державі не існує іншої думки, окрім думки Президента. Чого б це не стосувалося – мови на телебаченні, євро інтеграції взаємин із Росією тощо. Сьогоднішнє українське телебачення можна назвати олігархічним, а новини – пропагандистськими, які служать олігархам і є інструментом реалізації політичних сценаріїв та планів. У цьому контексті творчі колективи не мають ніякого значення і мають діяти в заздалегідь закладених параметрах. Журналісти не лише прислухаються до "порад" власника, а вони навіть намагаються відгадати наміри і зрозуміти свого власника з півслова. Це абсолютна залежність. Позиція журналістів на телеканалах не має жодного значення. Еволюція олігархічних телеканалів однакова. Конкуренція між олігархами – це конкуренція телеканалів. Відмінності між олігархічними телеканалами є нюансами, які є цікавими для людей, що відслідковують ті чи інші телеканали. Ці відмінності не мають ніякого абсолютного значення для громадян і не мають глибинного характеру.

Унаслідок такого підґрунтя зміст того, що відбулося насправді, часто залишається

за кадром. Така ситуація призводить до того, що у глядача

складається хибне уявлення про реальність. Інформаційна картина реальності стає настільки викривленою, що зрозуміти, орієнтуючись лише на телевізійні новини, що відбувається насправді, абсолютно неможливо. Проте говорити про низький професійний рівень і журналістів і редакторів є несправедливим. Рівень підготовки більшості творчих колективів високий. Деякі працівники мають досвід і навчання й стажування в британських, американських та російських ЗМІ. Більшість телекомпаній знаються на західних технологіях телевиробництва. А журналісти при інших виробничих умовах із задоволенням дотримувалися творчих журналістських норм британських ЗМІ. Є достатньо прикладів сюжетів, в яких журналісти “якісно”, тобто правдиво, незаангажовано, неупереджено, збалансовано, без оцінювальних суджень, глибоко робили свої матеріали. Але такі сюжети торкаються переважно “легких” тем. Таку творчість, журналістську допитливість та різнобічність не можна застосувати в політичному напрямку і в темах, які можуть прямим або непрямим чином зачепити інтереси власника телеканала, або будь-які владні структури. Дослідження також показало, що на відміну від роботи британської інформаційної редакції, де журналіст має необмежену свободу дій і самостійно несе відповідальність за кожний власний матеріал, в українських редакціях структура має строго пірамідальну форму. Кожний журналістський матеріал проходить через шеф-редактора, який уособлює в собі, з одного боку, професійну у творчому плані одиницю, з іншого боку, представника керівництва каналу та контролера

за

дотримуванням

редакційної

політики

каналу.

Жоден

журналістський матеріал не пройде в ефір без повного затвердження (журналістського тексту, вибраних синхронів та відео) шеф-редактором. Ситуація, що склалася в країні з теленовинами є тупиковою через деякі причини: - власники телеканалів створили зручні методи керування журналістами;

- журналісти на сьогодні є фінансово-залежними; - в середовищі телевізійних журналістів немає солідарності; - працедавці не цінують журналістські кадри; - журналісти бояться втратити роботу. Унаслідок цих умов, зараз у країні не існує сили, яка б могла змінити ситуацію зі свободою слова в Україні. Будь-які намагання західних спостерігачів якимось чином уплинути поки що закінчуються невдачами. Кваліфікаційна робота на конкретних прикладах розкриває структуру інформаційної редакції української телекомпанії та показує повний технологічний процес виробництва інформаційної програми. На прикладі роботи інформаційної редакції ТРК “ЕРА” показана діяльність творчого колективу департаменту у підготовці програми “Підсумки” до виходу в ефір. Практичною складовою роботи стало власне виробництво складного телевізійного сюжету з дотриманням норм, які декларуються для застосування у телевиробництві британським телерепортерам. Під час підготовки та виробництва телевізійного сюжету було зроблено низку висновків: - якісний сюжет не можливо виробити без ретельної підготовки; - відеозйомки – це лише невелика частина значної роботи репортера; - здобувати інформацію виявляється складним процесом – посадовці, особливо в регіонах, побоюються надавати інформацію; - збір матеріалів для сюжету забирає ¾ часу і ¼ витрачається на виробництво (написання тексту й монтаж). Наукова праця може стати в пригоді всім, кого цікавить стан сучасного українського телевізійного інформаційного мовлення, журналістам які не мають досвіду роботи на телебаченні, фахівцям з історії української журналістики. Кваліфікаційна робота може стати теоретичним та практичним посібником для студентів Вищих Навчальних Закладів спеціальності “Журналістика”, а також усіх, хто хоче пов’язати свою професійну діяльність із телебаченням.

Список використаної літератури. 1. Багиров Э.Г. Очерки теории телевидения. – М., 1978. 2. Бойд, Ендрю. Телерадіожурналістика: техніка новин. 5 видання. Лондон – 2000. 3. Бугрим В. В., Мащенко І. Г. Телебачення прямого ефіру: Навч. Посібник. – К.: Либідь, 1991. – 200 с. 4. Дарадан Т. Трансформація новинного виробництва на телебаченні в Україні з 1991 по 2003 роки. Каліф. робота. – К.: “НаУКМА”, 2003. – 59 с. 5. Егоров В.В. Основные понятия телевидения: терминологический словарь. – М., 1994. – 68 с. 6. Лакан Ж. Телевидение. – М.: Гнозис, 2000. – 80 с. 7. Мащенко І.Г. Лики і лиця телерадіопростору. – К.: ГО “Українська Медіа Спілка”, 2003, - 400 с., іл. 8. Мащенко І.Г. Міфи і реалії телерадіоефіру. – К.: Агентство ТРК, 2001. 9. Москаленко А. Теорія журналістики. – К., 1998. – 333 с. 10. Орлова В.В. Глобальные телесети новостей на информационном рынке. – М.: РИП-холдинг, 2003. – 165 с. 11. Фихтелиус, Эрик. Десять заповедей журналистики. – Стокгольм, 1999. 12. Цвик В. Украинское телевидение: опыт, проблемы решения. – К., 1990. 13. Щербатюк Т.В. Вступ до тележурналістики. – К., 1985. 14. Эльманович Т. Образ факта. – М., 1975. 15. Інтерньюз-Україна. Телевізійний репортаж. – К.: “К.І.С.”, 1998. – 56 с. 16. Інтерньюз-Україна. Вказівки продюсерам Бі-Бі-Сі.-К.: “К.І.С”, 1998. – 288 с. 17. Как делать телевидение: руководство по пользованию видеокурсам Би-БиСи: учебный проект. – М.: 2000. – 235 с. 18. Суммарный поток негатива на украинских телеканалах превышает позитивные Interfax. 19.04.2004.

сюжеты.

Результаты

мониторинга

19. Телебачення спецоперацій: ... / Н. Лігачова. – К.: Телекритика ІнтерньюзУкраїна, 2003. 20. Як зробити кар’єру в ЗМІ. Засідання Медіа Клубу. Телерадіокур'єр, № 1(37) 2004. 21. Алла Мазур. “Хоч би держава сама не захотіла стати найбільшим “олігархом”. Газета “День” № 125, 04.07.2001. 22. Володимир Оселедчик в інтерв’ю газеті “День” № 240, 27.12.2002. 23. Євген Глібовицький. Інтерв’ю газеті “День”, № 138, 02.08.2002. 24. Думка

експертів.

Запитання

“Телекритики”

18.03.2004,

www.telekritika.kiev.ua/question 25. Запитання “Телекритики” 14.06.2002, www.telekritika.kiev.ua/question 26. Микола

Ожеван

інтерв’ю

“Телекритиці”

14.06.2002,

www.telekritika.kiev.ua 27. Моніторинг новин від “Телекритики”. 16.09.2003. www.telekritika.kiev.ua 28. Моніторинг теленовин від “Телекритики”. Як висвітлювали телеканали головні

події

на

тижні

по

квітня

2004

року.

http://www.telekritika.kiev.ua/mon_tvnews/?id=15119 29. Моніторинг теленовин від “Телекритики”. Як висвітлювали телеканали головні

події

тижня

квітня

по

травня

2004

року.

http://www.telekritika.kiev.ua/mon_tvnews/?id=15349 30. Моніторинг теленовин від “Телекритики”. Як висвітлювали телеканали головні

події

період

по

травня

2004

року.

http://www.telekritika.kiev.ua/mon_tvnews/?id=15512 31. Результати ексклюзивного експертного опитування “Телекритики” – “Рейтинг теленовин”. http://www.telekritika.kiev.ua/raiting.html 32. Алла Мазур. “Новини – це фабрика із виробництва неприємностей”. 23.03.2003. www.imi.org.ua 33. Телеканал “1+1”: стратегія і перспективи. www.1plus1.net 34. Подробності: История. www.podrobnosti.com.ua

35. Демони влади на службі у глядача. Тетяна Метельова для “Телекритики”. 26.05.2004. www.telekritika.kiev.ua/comments/?id=1559 36. Чи можна використовувати телевізійні новини для передвиборчої агітації? Олексій Виногродський, медіа-юрист, для "Телекритики". 20.11.2003. www.telekritika.kiev.ua/comments 37. Як піарять Януковича? Олег Завада, для „Телекритики” 25.05.2004. www.telekritika.kiev.ua/comments/?id=15568 38. “Грязь” в теленовостях началась. Рейтинг теленовостей. Сергей Дацюк. www.telekritika.kiev.ua/raiting/2/raiting2.html 39. Качество

теленовостей

период

избирательной

кампании

резко

ухудшилось. Сергей Дацюк. www.telekritika.kiev.ua/raiting/3/raiting3.html 40. "Рейтинг теленовостей". Результаты эксклюзивного экспертного опроса "Телекритики". Сергей Дацюк. www.telekritika.kiev.ua/raiting/1/raiting1.html 41. Іноді краще жувати...(репліка). Борис Бахтєєв, „Телекритика”. 25.05.2004. www.telekritika.kiev.ua/comments/?id=15573 42. Резюме за результатами моніторингу телевізійних програм за січень 2004

року. www.telekritika.kiev.ua 43. Чого Вам особисто не вистачає в українських новинах? Олег Медведєв, журналіст, політичний експерт. Запитання "Телекритики". 14.06.2002. www.telekritika.kiev.ua/question 44. “Українські теленовини далекі від об’єктивності. Всі без винятку.” Mоніторинг телевізійних програм за січень 2004 року. Керівник проекту Юрій Нестеряк. 05.02.2004. www.telekritika.kiev.ua 45. Рейтинги

компанії

GFK-USM,

кількість

www.telekritika.kiev.ua/doc/Reyting_05_06.xls

домогосподарств

1200.

Додаток 1 Оцінка якості теленовин (січень 2004 р.) ( За 10-бальною системою. Середнє значення) Канал

Достовірність

Об’єктивність

Оперативність

Повнота

Ясність

УТ-1

4,3

2,6

4,4

5,5

1+1

7,3

6,5

7,6

6,4

7,4

Інтер

6,2

4,8

7,8

5,3

ICTV

6,3

5,1

7,4

6,6

Новий канал

7,8

7,5

6,8

7,4

Оцінка сприйняття теленовин (січень 2004 р.) (За 10-бальною системою. Середнє значення) Канал

Рівень Рівень Рівень Привабливість Якість Ступінь Незаангажокомпетент- інформатив- професіо- дикторів, теле- картинки в довіри ваність ності ності налізму журналістів теленовинах.

УТ-1

1,1

0,9

1,4

1,6

1,3

1,4

ICTV

1,6

1,4

2,1

2,3

1,9

2,3

Новий канал

2,4

2,3

2,4

2,3

2,5

1+1

2,1

1,8

2,4

2,6

2,7

2,6

2,5

Інтер

1,6

1,4

2,5

2,3

2,1

2,5

Додаток 2 Рейтинги від компанії GFK-USM, кількість домогосподарств 1200 Channel

Description

Start Time

End Time

Date

Universe

Інтер

Подробності

19:58:33

20:39:55

17.05.04

Інтер

Подробності

19:58:33

20:35:28

18.05.04

9,59

26,37

21,22

Інтер

Подробності

19:58:36

20:36:45

19.05.04

10,68

28,55

22,41

Інтер

Подробності

19:58:33

20:35:55

20.05.04

11,13

30,73

22,22

Інтер

Подробності

19:58:33

20:36:24

21.05.04

9,1

27,59

20,57

Інтер

Подробності

19:58:34

20:33:16

22.05.04

8,51

27,51

21,81

Інтер

Подробності нєдєлі

19:58:32

20:51:47

23.05.04

12,18

34,3

30,89

Студія 1+1

ТСН

19:29:18

19:58:27

17.05.04

10,33

32,43

20,19

rat%

shr%

rch%

8,87

24,9

21,6

Студія 1+1

ТСН

19:29:34

19:55:29

18.05.04

8,66

26,15

18,71

Студія 1+1

ТСН

19:29:26

19:56:22

19.05.04

10,94

31,52

20,39

Студія 1+1

ТСН

19:29:36

19:55:08

20.05.04

10,52

31,26

19,45

Студія 1+1

ТСН

19:29:31

19:56:18

21.05.04

10,63

34,85

20,84 13,5

Студія 1+1

ТСН

19:28:59

19:58:37

22.05.04

5,62

19,97

Новий канал

Репортер

18:59:50

19:13:52

17.05.04

2,1

7,38

6,35

Новий канал

Репортер

18:59:54

19:13:09

18.05.04

0,85

2,66

3,31

Новий канал

Репортер

18:59:52

19:12:54

19.05.04

1,12

3,24

3,91

Новий канал

Репортер

18:59:51

19:12:48

20.05.04

1,31

3,72

3,41

Новий канал

Репортер

18:59:49

19:13:29

21.05.04

1,21

3,72

3,39

Новий канал

Репортер

17:00:00

17:09:41

22.05.04

1,54

8,42

2,42

Новий канал

Репортер

17:00:00

17:10:54

23.05.04

1,58

7,6

3,24

ICTV

Факти

18:45:10

19:02:37

17.05.04

2,88

10,21

8,08

ICTV

Факти

18:45:14

19:01:42

18.05.04

1,74

5,53

4,3

ICTV

Факти

18:45:06

19:03:04

19.05.04

2,24

6,84

5,51

ICTV

Факти

18:45:10

19:02:10

20.05.04

1,94

5,77

3,77

ICTV

Факти

18:45:11

19:01:19

21.05.04

1,49

4,81

3,81

ICTV

Факти

18:45:05

18:59:55

22.05.04

1,65

6,61

5,34

ICTV

Факти

18:45:05

19:00:10

23.05.04

2,56

9,23

5,74

УТ-1

Вісті

18:45:24

18:58:27

17.05.04

0,7

2,49

2,83

УТ-1

Вісті

18:41:53

18:57:21

18.05.04

0,38

1,24

1,57

УТ-1

Вісті

18:49:46

19:03:14

19.05.04

0,4

1,22

1,86

УТ-1

Вісті

18:49:32

19:04:48

20.05.04

0,31

0,9

1,77

УТ-1

Вісті

18:48:57

19:04:43

21.05.04

0,38

1,2

2,03

УТ-1

Вісті

18:59:51

19:07:16

22.05.04

0,58

2,3

1,87

УТ-1

Вісті

18:59:53

19:11:13

23.05.04

0,76

2,61

2,7

Додаток 3 Структура інформаційної редакції української телекомпанії Генеральний продюсер

Головний редактор

Спеціальний кореспондент

Шефредактор

Редактор вечірнього випуску

Репортер

Оператор

Ведучій вечірнього випуску

Старший режисер

Асистент режисера випуску

Літ. редактор

Режисер ранкового випуску

Асистент режисера з титрування

Ведучій ранкових випусків

Випусковий редактор ранкових новин

Редактор міжнародної інформації

Додаток 4 Організаційна структура інформаційної служби ТРК “ЕРА” Шеф-редактор Випускові редактори – 2 од. Ведучі – 4 од. Редакція внутрішньої політики – 8 од: 7 репортерів 1 редактор ранкових випусків

Міжнародний відділ – 3 од. 1 на події 1поточна робота 1 вранці

Редакція культури – 3 од. 1 – черговий 2 – на програму

Літературні редактори – 3 од. 3 – на всю телекомпанію

Відділ регіонів – 2-3 од. 1-2 сюжети у 25-хв. випуск

Адміністратори – 4 од. 2 – на редакцію інформації 2 – на телекомпанію

Редакція Економіки – 3 од. 1 – черговий 2 – на програму

Режисери – 3 од. Режисери прямого ефіру сюди не входять

Інформаційноаналітичний відділ – 4 од. 1 – інформація 1 – гості 2 - аналітики

Додаток 5 Верстка програми: ТРК“ЕРА” - «ПІДСУМКИ» 20 травня 2004 р. Ведучий Руслан ПОЛІЩУК Випусковий редактор Валерій ТЕТЕРЯТНИК Випусковий режисер Дмитро ПЛЕШКОВ Гість у студії – немає

Кс №

ТС вх.

ТС вих.

Хр.

№

1’10’’

1’25’’

0’15

1 2

1’10’’

1’30’’

0’20’’

1’40

2’00’’

0’20’’

Сюжети, підводки ВМЗ-Шапка-Підсумки Вiтаю Вас! Аналiз найголовнiших подiй четверга, 20-го травня, у викладi журналiстiв програми "Пiдсумки". Далi у випуску: БЗ-Анонс: - Кривавий розстріл весілля в Іраку новий удар по репутації Сполучених Штатів. - Президент різко критикує уряд за незабезпечення права громадян на своєчасне одержання зарплатні. - Співочий ректор вимагає принаймні 50-відсоткової квоти для української пісні на телеекрані. Студія+БЗ-Буш-старший+студія До Києва на два дні з приватним візитом прилетів 41-й президент США Джордж Буш-старший. (БЗ-Буш) Це вже другий його візит - вперше вулицями Києва він ходив 1991-го в ранзі президента. Буш планує ознайомитися зі змінами, що відбулись за ці рокИ, обмінятись думками з президентом Кучмою, урядовцями, політиками і персоналом американского посольства. (Кінець БЗ) От з ким Буш навряд чи зустрінеться, так це з лідером комуністів Петром Симоненком. Останній сьогодні заявив, що мета таких візитів - "забезпечити стабільність американських інтересів у Східній Європі шляхом збереження в Україні при владі маріонеткового режиму". Кінець цитати. Тим часом, позиції США в Іраку дедалі більше піддаються випробуванням. Про останні події в регіоні - Євгенія

Журналіст (Студія) Студія

Студія

64 21

1’00’’

2’30’’

1’30’’

5 6

2’40’’

4’50

2’10’’

Калайда. ВМЗ-ІРАК Калайда Іракська тема і надалі не покидає зали Верховної Ради. Парламент сьогодні скаржився сам на себе. Принаймні, його переважна частина, яка вимушена була констатувати: вчорашнє закрите засідання було безплідне. Утім, і день сьогоднішній - не набагато кращий. Сергій Захарченко далі. ВМЗ-ВЕРХОВНА РАДА 20.05. Захарченко

“Продовження мораторію на купівлюпродаж землі призведе до накопичення великої кількості охочих її продати. І тоді, щойно мораторій буде скасовано, новоствореному ринку землі загрожує обвал цін”. Про це попередив заступник голови Держкомзему Володимир Жмуцький. Наслідком якраз і може стати накопичення великої кількості земель в одних руках, чому через мораторій намагаються запобігти ліві депутати. Продовжує Сергій Сидорук.

Студія

ВМЗ-ЗЕМЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ У Москві вважають, що формування Єдиного економічного простору не обмежує можливості його учасників в міжнародних, в тім числі європейських економічних процесах. За словами офіційного представника російського МЗС Олександра Яковенка, "рухаючись до ЄЕПу, вони створюють сприятливі умови для ведення рівноправного діалогу з іншими країнами і міжнародними організаціями, зокрема ЄвроСоюзом та СОТ". 23-24 травня в Ялті група високого рівня доповість про зроблене та обговорить першочергОві заходи. Про інші події - в огляді міжнародних подій. ВМЗ-МІЖОГЛЯД + ВІДБИВКА Президент піддав різкій критиці виконавчу владу за незабезпечення прав громадян на своєчасне одержання винагороди за працю. Про це йшлося на нараді з керівниками міністерств,

Сидорук Студія

1’40’’

4’22’’

2’42’’

9 10

5’00’’

6’56’’

1’56’’

11 12

Калайда Студія

4’30’’

7’34

3’04’’

13 14

7’05’’

9’40’’

2’35’’

15 16

7’40’’

10’32’’

2’52’’

17 18

9’50’’

10’15’’

0’25’’

1’10’’

1’25’’

0’15’’

органів влади і гОловами облдержадміністрацій. Докладніше - на початку огляду Олени Гончарової. ВМЗ-УКРАЇНА-ОГЛЯД Гончарова У Київському національному Студія Університеті культури і мистецтв відбулася прес-конференція “Закон про гастрольно-концертну діяльність та недотримання аудіо-візуальними ЗМІ закону про розміщення 50-ти відсотків україномовного продукту”. Захід ініціювали депутати та відомі естрадні виконавці. Про пісенні проблеми Маріанна Кузан. ВМЗ-ПОПЛАВСЬКИЙ Кузан Сьогодні завершив свою роботу 2-й Студія Всеукраїнський фестиваль ”Молоде телебачення”, який проходив у Київському міжнародному університеті. Нагадаю, участь у ньому брали молоді телевізійники з 18 областей. ВМЗ-МОЛОДЕ ТБ-2 Богданова Далі про те, що буде завтра, 21-го Студія травня. БЗ-Завтра Студія - Джордж Буш-старший зустрінеться з керівниками держави і виступить в університеті Шевченка. - Київ відвідає прем’єр Болгарії Симеон Саксько-Бургоцький. - Віце-прем‘єр Табачник передасть дипломатам списки іноземців, що померли в Україні за часів Другої світової війни. Це все на сьогодні. Завтра Підсумки Студія тижня підведе Юрій Торопчинов, після чого ми зустрінемося у програмі ”Темник”, о 23.50. Щасти. ВМЗ-Шапка-Підсумки

Пояснення: Кс № - номер касети ТС вх. – тайм код початку сюжету (1’10’’ – 1 хвилина 10 секунд) ТС вих.- тайм код кінця сюжету

Хр. – хронометраж сюжету (2’35’’ – 2 хвилини 35 секунд) ВМЗ-Шапка-Підсумки – початкова та кінцева заставка програми ВМЗ – повноцінний сюжет з начиткою журналіста ВМЗ-ІРАК – назва сюжету БЗ – сюжет без начитки журналіста. Текст сюжету читає ведучий у прямому ефірі

Практичний додаток Сценарій сюжету “Житомирська справа” Дата: 22.12.2003. Автор: Сергій Поліщук Оператор: Віктор Черевко Адреса: Житомир, Київ

“Новий канал” – “ГОЛ” Касета №: 136_____________ Тайм-код1 початку: 20'00''___ Тайм-код кінця: 25'57''______ Хронометраж2: 5'57''________

ТИТРИ: 1) Сергій Поліщук – кореспондент 2) Володимир Загурський – свідок подій 3) Сергій Бабський – свідок подій 4) Динамівський фанат 5) Стефан Решко – голова комітету ФФУ з питань безпеки проведення змагань та справедливої гри 6) Петро Грозінський – начальник УМВС в Житомирській області СТУДІЯ3: Сутички між футбольними фанатами та правоохоронцями – у сучасному футболі річ не нова. Але в серпні цього року у Житомирі під час кубкового матчу між місцевим “Полісся” та київським “Динамо” стався безпрецедентний в історії вітчизняного футболу випадок: побиття бійцями житомирського “Беркуту” київських фанатів. Відтворити картину подій та розібратися в причинах інциденту спробував наш кореспондент Сергій Поліщук Stand-up4: ТИТРИ: Сергій Поліщук Кліп з кадрами побиття КОР. З/К5

ТИТРИ: Володимир Загурський КОР. З/К

10'28'' – Житомир, затишний стадіон "Полісся", на поле якого майже ніколи не ступали ноги найвідоміших футболістів. Але 4 місяці тому – на День Незалежності України місцевий стадіон перетворився на справжній гладіаторський Колізей. Саме тут лилася вболівальницька кров. Сьогодні стадіон у Житомирі притрусило снігом так само, як притрусило попелом полум‘я футбольних пристрастей року що минає, але того серпневого дня гаряче декому було ще за довго до початку кубкового матчу “Полісся” – “Динамо”. Традиційна підтримка київського клубу кількістю приблизно у 100 чоловік висадилася на вулиці святкового Житомира. 7'40'' – Вони розпивали спиртні напої прямо в центрі міста, і вели себе розгульно + 8'47'' – вони навіть вступали в суперечки і вчиняли бійки безпосередньо з мешканцями міста Житомира, а не навіть не з фанами Втім, уникнувши будь-якого покарання, динамівські

ТИТРИ: Сергій Бабський ТИТРИ: Володимир Загурський ТИТРИ: Динамівський фанат

КОР. З/К

ТИТРИ: Динамівський фанат КОР. З/К

“ультрас” належно підігрівшись алкогольними напоями, сконцентрувалися в одному з секторів стадіону Полісся, щоб із свистком арбітра розпочати те, за чим власне і приїхали – тобто вболівати. Але для багатьох житомирян трохи дивними виглядали дії столичних гостей. 30’37’’ – Впродовж матчу вони постійно стрибаючі з 2х метрової висоти намагалися бігти в напрямку трибун житомирських вболівальників 11’30’’ – Під час матчу вони кинули десь приблизно 3-4 шашки і одну скляну пляшку. Одна шашка безпосередньо потрапила на поле і її десь не прибирали добрих хвилини три 9'49'' – Да было несколько шашек, они падали действительно, кто-то из наших бросал их. Это практикуется достаточно часто – на выезде практически всегда. Во всём мире это считается нормальным. Почему-то в Украине это считается уголовно или административно наказуемым преступлением. Працівники міліції відчувши, що може розразитися буря, на всяк випадок підтягли до сектору гостей неозброєних десантників та курсантів місцевого військового інституту. Однак, щойно закінчився матч, як правоохоронці зрозуміли, що без бійців "Беркута" не обійтися. Після нетривалих переговорів міліції з київськими “тінейджерами”, де в хід йшли і слова і стусани і прийоми боїв без правил, з‘явився довгоочікуваний "Беркут". Проте хлопці у червоних кашкетах, немов лісоруби із сокирами, з гумовим кийками налетіли на нещасних юнаків. Розпочалася справжня бійня. “Спецназівці” діяли настільки суворо, неначе бачили перед собою справжнього ворога. 13'35'' – Если мы нарушили закон, мы должны отвечать по закону, но людей не должны были просто убивать. Вся страна видела как это делалось, с какой жестокостью. Також можна було бачити, як хлопця, який втратив свідомість "свої" несли, але не до карети "швидкої допомоги" – а до спеціально підігнаних вантажівок, куди київських фанів завантажували немов військовополонених. 14'53'' – Людей как скот загрузили в грузовики, потом посреди дороги остановили эти автомобили – потравили газом, поработали дубинами, вывезли за город и там уже выводили по одному и там по 5 по 6 здоровых мужиков убивали одного человека. На щастя серед постраждалих вболівальників жодного вбитого, але без численних синців звичайно не обійшлося. Втім, чи цивілізовано себе поводили бійці житомирського "Беркута"

ТИТРИ: Стефан Решко ТИТРИ: Петро Грозінський КОР. З/К

20'32'' – Я вважаю, що тут неадекватні дії були наших деяких працівників. У нас таких випадків не було більше на Україні. Це був один випадок, який наглядно показав, що працівники міліції не завжди діють адекватно. 26'18'' – Я не знаю, які думки ходять в Києві, я живу у Житомирській області, я скажу вам прямо, що хлопці діяли в відподності із законом, коли п'яні хулігани, горе-болільники наводили порядок своїми методами і формами, то працівники міліції застосували свої форми і методи. Юридичну оцінку в житомирській справі сподіваємось найближчим часом виставить суд. Але хотілося щоб у майбутньому не тільки цей засніжений нині стадіон "Полісся", а й інші футбольні арени нашої країни ніколи не ставали свідками подій, що сталися тут 24 серпня.

Пояснення: 1-Тайм-код – на окремій доріжці професійної відеокасеті позначається і виводиться на монітор година, хвилина, секунда та кадр будь-якого відеофрагменту на цій касеті. Наприклад: 1.24'36''19 – 1-година, 24-хв., 36-сек., 19-кадр. 2-Хронометраж – Часова тривалість сюжету (5'57'' – 5хвилин 57 секунд) 3-СТУДІЯ – Усний текст, який читає ведучий перед початком сюжету. 4-Stand-up – Кореспондент записує на камеру уривок свого тексту до майбутнього сюжету, зазначаючи свою присутність на місці події. 5-КОР. З/К – Текст кореспондента, начитаний за кадром.