Євген Савватєєв - диплом, 2013 by ukma journalist

Міністерство освіти і науки України Національний університет «Києво-Могилянська академія» Факультет соціальних наук і соціальних технологій Могилянська школа журналістики

Магістерська робота освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр

на тему: «СТАН І ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ІНТЕРНЕТ-ТЕЛЕБАЧЕННЯ В УКРАЇНІ»

Виконав: студент 2-го року навчання, спеціальності 8.03030101 Журналістика Савватєєв Євген Юрійович Керівник Дейниченко Р. А., старший викладач Рецензент Метльов А. Д. (прізвище та ініціали)

Магістерська робота захищена з оцінкою «_____________________» Секретар ДЕК ___________ «____» ___________________2013 р.

Київ 2013

ЗМІСТ Список скорочень.....................................................................................4 ВСТУП......................................................................................................5 Розділ 1. Огляд літератури......................................................................9 1.1. Визначення поняття..........................................................................9 1.2. Класифікація та риси інтернет-телебачення..................................11 1.3. IPTV та Internet-television................................................................16 Розділ 2. Методологія дослідження.......................................................21 2.1. Глибинні інтерв’ю.............................................................................21 2.1.1. Сase study........................................................................................24 2.1.2. Джерела отримання даних для case study....................................27 Розділ 3. Результати дослідження..........................................................28 3.1. BeTV. Загальна інфоррмація........................................................... 29 3.2. Кількісні і якісні характеристики аудиторії BeTV........................ 30 3.3. Тематична і жанрова спрямованість контенту BeTV....................34 3.4. Шляхи розвитку і монетизації BeTV...............................................37 3.5. INTV. Загальна інформація............................................................. .42 3.6. Кількісні і якісні характеристики аудиторії INTV..........................45 3.7. Тематична і жанрова спрямованість контенту INTV.....................46 3.8. Шляхи розвитку і монетизації INTV...............................................49 ВИСНОВКИ..............................................................................................54 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................57 ДОДАТКИ.................................................................................................61

Список скорочень CDN – Content delivery network; IPTV – Internet protocol television; OTT – Over the top content; SММ – System management mode;

Вступ Аудиторія користувачів Інтернету щороку збільшується і зараз становить близько 2,5 міляьярдів людей. Керівники медіа намагаються відповідати таким викликам і внаслідок цього інтернет-аудиторія зрівнюється з аудиторією традиційних медіа. Така тенденція є актуальною і для України. Так, за дослідженням компанії ІАВ відсоток українців, які хоча б раз на тиждень використовують Інтернет, уже зрівнявся з показниками аудиторій радіо та журналів за такий же період. Попереду газети, але і їм поки що далеко до телебачення1. Станом на жовтень 2012 року в Україні було зафіксовано 19,7 млн регулярних Інтернет-користувачів серед населення віком від 15 років2. Це дослідження провела компанія InMind на замовлення Інтерет асоціації України. За даними ІнАУ у віковій групі 21-45 років частка інтернеткористувачів вже досягнула 75%, що відповідає середнім показникам країн Європейського Союзу. За даними компанії GFK 82% комп'ютерів в країні за підсумками 3-го кварталу 2012 року були підключені до Інтернету3. З 16 по 18 березня 2012 року Київський Міжнародний Інститут Соціології у рамках проекту онлайн-досліджень InPoll провів опитування Інтернет-аудиторії про користування традиційними та новими медіа. За результатами дослідження, щодня традиційне телебачення переглядають 69% опитаних, 16% переглядають ТВ через Інтернет; 37% опитаних слухають радіо через приймач/мобільний телефон та 11% - слухають його в мережі; і

Традиційні медіа vs Інтернет в Україні (дослідження), - електронний доступ http://watcher.com.ua/2012/07/12/tradytsiyni-media-vs-internet-v-ukrayini-doslidzhennya/ 2 Кількість коритсувачів Інтернету в Україні досягнула майже 20 мільйонів, - електронні дані http://blogosphere.com.ua/2012/11/01/ukrainian-internet-user-stats-2012/ 3 Кількість регулярних Інтернет-користувачів зросла в Україні до 15 млн осіб, - електронні дані http://economics.unian.net/ukr/detail/145194

на противагу 38% опитаних, які щодня переглядають свіжу пресу в Інтернеті, лише 15% читають її в друкованому вигляді4. Українські інтернет-ЗМІ можна умовно поділити на дві категорії: інтернет-версії традиційних медіа та власне власне інтернет-видання. Такий поділ стосується і досліджуваного в цій роботі типу мережевих ЗМІ – інтернет-телебачення. Дослідники відмічають тенденцію зростання Інтернет-користувачів в Україні в останні роки, адже в 1997 році 1% дорослого населення регулярно користувався Інтернетом. А темп приросту Інтернет-аудиторії, за оцінками Київського міжнародного інституту соціології, склав 34%5. Також спостерігається тенденція зростання інтернет-аудиторії телеканалів, тобто користувачі все більше дивляться телепередачі в інтернеті6. Згідно з дослідженням компанії iVOX, 70% українських інтернеткористувачів дивляться телебачення в онлайні. Зокрема, з 68,7% користувачів, які підтвердили це, 9,6% дивляться ТБ в інтернеті майже щодня, 16,8% – один або кілька разів на тиждень, 11,8% – кілька разів на місяць, 30,5% – зрідка. Третина опитаних взагалі не дивиться телебачення через інтернет – 30,7%7. З 16 по 18 березня 2012 року КМІС у рамках проекту онлайндосліджень InPoll провів опитування Інтернет-аудиторії про користування традиційними та новими медіа. За результатами дослідження, щодня традиційне телебачення переглядають 69% опитаних, 16% переглядають ТВ через Інтернет; 37% опитаних слухають радіо через приймач/мобільний телефон та 11% - слухають його в мережі; і на противагу 38% опитаних, які 4

Конференція «Нові медіа – нові можливості 2012»: кнопки share та like – нова валюта в Інтернеті, електронні дані http://euinfocentre.rada.gov.ua/euinfocentre/control/uk/publish/article;jsessionid=74172DB70838D9A4FFC92C928 58DF714?art_id=46331&cat_id=45695 5 В Україні прискорюється зростання кількості користувачів Інтернету, - електронні дані http://novynar.com.ua/business/223921 6 Там само. 7 70% українських Інтернет-користувачів дивляться ТБ в онлайні, - електронні дані http://watcher.com.ua/2011/06/08/70-ukrayinskyh-internet-korystuvachiv-dyvlyatsya-tb-v-onlayni/

щодня переглядають свіжу пресу в Інтернеті, лише 15% читають її в друкованому вигляді8. Мета роботи: встановити якими є перспективи і можливі шляхи розвитку інтернет-телебачення в Україні. З поставленої мети випливають такі завдання: 1. Дослідити роботу українських ресурсів BeTV та INTV, які позиціонують себе як інтернет-канали, і встановити чи можна справді їх контент називати повноцінним інтернет-телебаченням; 2. Охаректиризувати контент, який виробляють ці ресурси, спробувати сформулювати його особливості, детальніше зупинившись на найбільш успішних проектах; 3. Порівняти шляхи розвитку BeTV та INTV; 4. Встановити способи комерціалізації контенту даних інтернет-ресурсів. Об’єкт дослідження: інтернет-ресурси BeTV та INTV та контент, який вони виробляють. Методологія: для дослідження роботи BeTV та INTV використовується метод глибинних інтерв’ю з керівниками BeTV та INTV. Цей метод дає змогу зрозуміти реалії, в яких перебуває інтернет-ресурс (скільки людей на ньому працює, як ці люди відбирались, яке є обладнання тощо), дозволяє зрозуміти логіку вибору тих чи інших тем для програм, а також визначити, які шляхи розвитку ресурсу бачать його керівники. Іншим методом, використаним у цій роботі, є case study. Він є одним із найбільш гнучких методів досліджень сучасних явищ і дозволяє використовувати кілька джерел доказів дослідницької гіпотези одночасно. Практичне значення роботи полягає в дослідженні ефективності роботи BeTV та INTV та аналізі їх шляхів розвитку.

Структура дослідження: робота складається зі вступу, основної частини (три розділи), висновків, списку використаної літератури та додатків. У першому розділі подано історію виникнення інтернет-телебачення, перераховано типи інтернет-телебачення та дано визначення кожного з цих типів. Також зроблено огляд літератури як західної, так і української на дану тему. Роботи західних дослідників відрізняються більш широкою і ґрунтовною теоретичною базою. Українська література представлена кількома оглядовими науковими статтями. Було залучено тексти, присвячені інтернет-телебаченню, з українських профільних видань, що дозволило дещо глибше поглянути на український контекст. Другий розділ присвячений методології дослідження. В ньому обґрунтовується використання методів case study та глибинних інтерв’ю, зазначаються переваги та недоліки поєднання цих методів. У третьому розділі презентовано результати проведеного дослідження. У висновках зазначено тези, що підтверджують виконання поставлених завдань. У додатках містяться тексти глибинних інтерв‘ю з керівниками досліджуваних інтернет-каналів.

1. Огляд літератури 1.1. Визначення поняття Телебачення останнім з усіх традиційних ЗМІ прийшло в інтернет. Пов’язано це передусім’з технологічними параметрами — зберігання, трансляція й перегляд відеоконтенту у всесвітній мережі вимагають високого рівня технічного оснащення як виробника, так і постачальника та користувача контенту9. Через свою невелику історію на тему Інтернет-телебачення поки що бракує ґрунтовних досліджень. Існує велика кількість матеріалів у ЗМІ, які відбивають поточні тенденції розвитку цього сегменту Інтернет-індустрії, але ґрунтовних праць щодо стану Інтерет-телебаченя в Україні чи, принаймні, Росії немає. В інтернеті уже представлені всі види ЗМІ: періодична преса (у вигляді інтернет-сайтів видань), аудіо-та візуальні канали. Інтернет-телебачення –це черговий крок розвитку інформаційного суспільства, викликаний потребою аудиторії в оперативному висвітленні подій, а головне — у зручній формі такого висвітлення (перегляд телепрограм одночасно з постійним моніторингом інтернет-контенту). Крім того, інтернет-варіант телебачення дає глядачу ширші можливості для зворотнього зв’язку зі ЗМІ в режимі онлайн, що особливо цінно для постіндустріального суспільства10. Дарсі Гербарг (Darcy Gerbarg) і Елі Ноам (Eli Noam) у вступі до книги «Internet Television» ставлять запитання «Що є Інтернет-телебачення?» і самі намагаються дати на нього відповідь, однак доходять висновку, що існує ціла низка назв: «web TV», «IPTV», «Enhanced TV» (телебачення, яке транслюється на 2-х екранах, але на одному носієві), «персональне ТБ»,

Л. П. Федорчук. Вид інтернет-телебачення, с. 18-20. – 2011 р. М.С. Соловйов. Інтернет-варіант українськоготелебачення: формат подачі контенту, - електронні дані http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=2284 10

«інтерактивне ТБ». Кожна з цих назв окреслює різні форми Інтернет-ТБ11.

Інфографіка з Eli M. Noam,Jo Groebel,Darcy Gerbarg. Internet Television, р.2 Це джерело дає змогу зрозуміти загальні принципи роботи Інтернеттелебачення. Зокрема у розділі, написаному Майклом Нолом (MichaelNoll) з Аненбергської школи комунікацій при університеті Південної Кароліни, описуються технології, які дозволяють існувати інтернет-телебаченню. Дослідник також описує бізнес-складову інтернет-телебачення та дає свій погляд на його майбутнє12. В одному з наступних розділів дослідник Social Research Council Globalization Center при University of Warwick Крістофер Марсден виділив сім «стовпів» (pillars) інтернет-телебачення. Це безпечність, право власності, доходи, якість, доступ, стандарти і конкуренція13. Дослідник Джон Кері (John Carey) з Greystone Communications досліджує, як інтернет-телебачення вплинуло на життя пересічних американців. Він доходить висновку, що поява інтернет-телебачення спровокувала американців до змін у їхньому життєвому просторі, наприклад, 11

Eli M. Noam,Jo Groebel,Darcy Gerbarg. Internet Television, - Introducrion. Там само. 13 Там само. 12

до перегляду ТБ у машинах. Кері намагається зрозуміти, як американці будуть дивитися інтернет-телебачення в майбутньому, ґрунтуючись на тому, як змінилася їхня поведінка зараз14. На думку дослідника Соловйова, поняття інтернет-мовлення включає передачу по мережі інтернет відео- та аудіоінформації. Трансляція може здійснюватися в потоці, що є подібним до прямого ефіру в наземному, супутниковому і кабельному телебаченні. Інтернет-телебачення, на думку дослідника, — це відкрита мережа, в якій безліч дрібних і середніх відеовиробників пропонують авторський контент, що постійно розвивається. Він наголошує, що специфіка інтернет-телебачення близька до сучасної «міжмережі», де кожен може опублікувати інформацію, яка доступна всім. В інтернеті діють і розвиваються різні види ресурсів з метою постачання відеоматеріалів. Це відеохостинги, незалежні інтернет-телеканали та ефірні телеканали, які дублюють своє мовлення в мережу. Всі ці види ресурсів часто відносять до інтернет-телебачення, проте, підкреслює дослідник, кожен із них має свої особливості15. 1.2. Класифікація та характеристики інтернет-телебачення Дослідниця Людмила Федорчук пропонує таку класифікацію інтернеттелебачення. Першу й найчисленнішу в мережі группу становлять традиційні телеканали, для яких головним пріоритетом є виробництво ефірного офлайнового продукту. Друга група— це телеканали, що не мають офлайнових версій і свій контент пропонують тільки в інтернеті. Третя група— сайти-колектори відеоконтенту, що дають користувачеві можливість переглянути програми різних виробників. Нарешті в четверту групу входять інтернет-ЗМІ, для яких створення відеоконтенту не є сферою основної діяльності16. Для традиційних телеканалів вихід в інтернет — лише спосіб утримати аудиторію, яка не маючи можливості подивитися ефір по телевізору, має 14

Eli M. Noam,Jo Groebel,Darcy Gerbarg. Internet Television, - Introducrion М.С. Соловйов. Інтернет-варіант українськоготелебачення: формат подачі контенту, - електронні дані http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=2284 16 Л. П. Федорчук. Вид інтернет-телебачення, с. 18-20. – 2011 р. 15

можливість дивитися його в онлайн-режимі. Сьогодні одні телеканали дають доступ до перегляду всієї програми в реальному часі («ТВі»), інші викладають лише архіви окремих програм чи сюжетів («Новий», «СТБ», «1+1», «ICTV», «24 канал», «ТЕТ», «Тоніс»). А такі канали, як «Перший Національний», «5 канал», «Інтер», «К1», «НТН» пропонують на своїх офіційних сайтах обидві опції. Інтернет-канали — це ще неосвоєна ніша, оскільки жодного такого телеканалу з повноцінною сіткою мовлення, з регулярними програмами в українському сегменті немає. До третьої групи належать відеохостинги (на кшталт, YouTube, Bigmir), на яких розміщуються любительські відео. Українські сайти — колектори відео доступні кожному, оскільки не передбачають додаткових витрат на програмне забезпечення. Окремий тип сайтів, що пропонують відеоконтент, — відеохостинги. На цих сайтах завантажувати і переглядати відео в браузері треба через спеціальний flash-плеєр. До четвертої групи належать сайти газет, журналів, інформаційних агентств, що містять відеорозділи. В українському сегменті мережі немає ще власне інтернет-телекомпаній, а редакції вітчизняних інтернет-ЗМІ лише частково можна вважати конвергентними17. Директор російського інституту розвитку та модернізації суспільних зв'язків Євгеній Потапов дотримується думки, що інтернет-телебаченням можна називати тільки той контент, який був вироблений в мережі, на його погляд, трансляцію традиційного телебачення в інтернеті називати інтернетТБ – не коректно18. Дослідник виділяє ряд означників інтернет-телебачення: 1. Виробництво авторських аудіовізуальних творів; 2. Поширення їх через інтернет (на власному сайті, на відеохостингах, в соціальних мережах), поширення як через публікацію окремих роликівсюжетів, так і через онлайн-трансляції; 3. Забезпечення унікальності контенту. 17

Л. П. Федорчук. Вид інтернет-телебачення, с. 18-20. – 2011 р. Евгений Потапов рассказывает о перспективах Интернет-телевидения, - електронні дані http://eanews.ru/news/blogs/item186661/ 18

Також Потапов класифікує види інтернет-телебачення таким чином: 1. Періодичне створення та розміщення на власному або на спеціалізованому хостингу авторських програм, репортерських сюжетів. У цю категорію також входить і інтернет-телебачення, характерне для інформаційних агентств, коли на заходи виїжджає операторська група і паралельно з текстовим новинним сюжетом є можливість подивитися на сайті достатньо простий відеосюжет; 2. Подієві телетрансляції. Користувач інтернетом опиняється на події з мобільним пристроєм, підключеним до інтернету. У нього є аккаунт на певному онлайн-сервісі, і існують всі умови для того, щоб видавати картинку в ефір, наприклад, під час мітингу; 3. Онлайн-трансляції з наступною архівацією сюжетів для вільного доступу. Інтернет-користувач має можливість робити періодичні «прямі ефіри» за ноаявності камери, звукового обладнання, можливості трансляції та сайту, де інші користувачі зможуть дивитися відео. 4. Повномасштабне інтернет-телебачення. Воно можливе за наявності свого каналу, редакції, матеріальної бази, сітки передач, організації мовлення цілодобово. Тобто це має бути звичайний телеканал, що виходить в мережі. Таож має бути глибока інтеграція з соціальними мережами, оперативна обробка онлайну в архів, дублювання змісту сюжетів в текстовому вигляді - розшифровка передач для оптимізації пошуку19. Разом з тим Потапов виділяє цілий ряд проблем інтернет-телебачення, головна з яких – це звичка людей дивитися звичайний телевізор у, так званому, «фоновому» режимі, в той час, як інтернет-телебачення вимагає певних зусиль, зокрема вимагає зробити вибір і натиснути на те чи інше відео20.

Евгений Потапов рассказывает о перспективах Интернет-телевидения, - електронні дані http://eanews.ru/news/blogs/item186661/ 20 Там само.

Саме співставленню рис класичного та інтернет-телебачення присвячена стаття дослідника Т. С. Шевченка «Телебачення та Інтернет: особливості функціонування у контексті взаємодії з аудиторією». Телебачення як масове явище, на його думку, характеризується такими ознаками: 1. Пасивне споживання, лінійний (заданий) перегляд; 2. «Полегшені» медіа продукти; 3. Індиферентність аудиторії («важкі глядачі»), тобто відсутність вимогливості до якості інформації, байдужість аудиторії, яка переходить до статусу «важких» глядачів, які дивляться всі телепрограми поспіль, проводячи біля екранів багато часу; 4. Конусоподібний ефект, що являє собою залучення «важких глядачів» у сферу «розширеної» медіареальності; 5. Орієнтація на «мейнстрімінг», тобто процес вироблення у «важких глядачів» спільних поглядів на життєві цінності, а також підпорядкування масової аудиторії телевізійним образам; 6. Відсутність релевантності, тобто невідповідність телевізійних продуктів інформаційним потребам аудиторії, що найбільше стосується актуальності та новизни; 7. Перетворення на інструмент формування «відчутної культури» (результат сильного впливу телебачення на масову аудиторію, що призводить до появи певних стійких уподобань у смаках та інтересах, серед яких виразним є потяг до бунтарства, порнографії, садизму); 8. У процесі кумулятивної дії (одночасного впливу різних мас–медіа на свідомість масової аудиторії) телебачення має істотну перевагу в порівнянні з іншимивидами ЗМК; 9. Телебачення виконує функцію гіперкомпенсації маси, тобто замінює реальну участь у масі на віртуальну, яка породжується сидінням перед телевізорами, вгамуванням емоцій та отриманням задоволення від того, що всі це дивляться.

У своїй праці Шевченко пише, що інтернет як форма комунікації характеризується дослідниками через актуалізацію таких понять, як: 1. Активний вид споживання (результат наявності безлічі опцій); 2. Можливість швидкісної передачі безмежного обсягу й типу інформації нескінченній кількості відправників та одержувачів в одній особі; 3. Наявність «легких глядачів» (тих, які замінюють постійний перегляд телевізора іншими видами дозвілля, мають більш критичне ставлення довибору програм ТБ); 4. Наявність нішової (гіпернішової) аудиторії (у користувачів інтернету є унікальна можливість знайти свою нішу – групу людей для спілкування за інтересами) і фрагментованої аудиторії (вона утворюється в результаті індивідуалізації і плюралізації форм поширення і сприйняття інформації); 5. Джойнерство (втрата у користувачів інтересу до масової культури й перехід до активного користування індивідуалізованими електронними засобами зв’язку); 6. Мозаїчна культура, інструментом формування якої є інтернет (множина життєвих стилів і типів поведінки, репрезентована в загальному медійному контенті)21. На думку того ж дослідника, якщо «досвідчений» телеглядач почне користуватися інтернет-ресурсами, то вочевидь йому буде важко одразу перейти до активного виду споживання інформації. Цілком можливо, що користувач, який звик до масифікації, до якої його «привчило» телебачення, не буде навіть шукати можливості зайняти свою нішу – приєднатися до групи людей для спілкування заі нтересами. Та й процес перетворення користувача на представника фрагментованої аудиторії буде досить складним, довгим або взагалі не відбудеться22.

Т. С. Шевченко. Телебачення та Інтернет: особливості функціонування у контексті взаємодії з аудиторією. – 2012 р. 22 Там само.

Те, що «нішевість» є однією з ознак інтернет-телебачення стверджує і український експерт з нових медіа Максим Саваневський, слова якого наводить журналістка Катерина Каплюк своїй статті «Телевізійний формат не поспішає переходити в інтернет». Аналітик наголошує, що оцінити рекламну привабливість проекту лише на основі кількості глядачів досить важко. Адже проект може бути нішевий з аудиторією 5-10 тисяч людей, але він може бути цікавим виробнику певних товарів23. 1.3. IPTV та internet-television Опрацювавши тематичну літературу, можна зробити висновок, що під інтернет-телебаченням дослідники зазвичай розуміють або IPTV, або internettelevision. Серед матеріалів українських авторів, присвячених інтернеттелебаченню є короткий огляд історії IPTV, написаний доцентом кафедри телебачення і радіомовлення Інституту журналістики Людмили Федорчук. Послуга IPTV почала свій розвиток у 2004 році, коли європейські оператори запустили проект «Triple-Play», що об’єднував доступ до інтернету, послуги Triple-Play та IPTV. Головні переваги ІР-телебачення – це необмежена кількість каналів, цифрові технології, інтерактивність та послуги за запитом. Нині таке телебачення є найбільш популярним у Франції та Італії. Найповільніше серед усіх західноєвропейських країн мережеве ТБ розвивається у Великій Британії24. Появі IPTV сприяв розвиток кабельних мереж цифрового формату. Адже одна частота в такому кабелі може передавати одразу кілька інформаційних пакетів, зокрема – радіо, телебачення, телефонію25. Першим успішним досвідом IPTV було висвітлення міжнародної виставки Експо-98 у Ганновері. Факультет журналістики штату Мен організував на виставці телевізійну студію. Матеріали з виставки упродовж 23

Катерина Каплюк. Телевізійний формат не поспішає переходити в інтернет. – електронні дані http://www.pravda.com.ua/inozmi/deutsche-welle/2012/03/9/6960314/view_print/ 24 Т. С. Шевченко. Телебачення та Інтернет: особливості функціонування у контексті взаємодії з аудиторією. – 2012 р. 25 Перспективні напрямки розвитку телебачення: інтернет-ТБ, - електронні дані http://journ.univ.kiev.ua/trk/publikacii/fedorchuk_publ.php

10 днів транслювались в інтернеті. Їх подивилось 16 тисяч чоловік. Усі програми, створені під час виставки, користувач міг переглянути одночасно, і порівняти, скажімо церемонію відкриття і закриття. Окрім відеоінформації на сайті Експо-98 були опубліковані текстові матеріали, графіки і таблиці, дані з історії виставки. Пропонувались також посилання на сайти подібних виставок в інших регіонах світу 26. У 1999 році канадська компанія iCraveTV розпочала першу безкоштовну телевізійну інтернет-трансляцію. Користувачі мережі могли дивитись програми 17-ти телевізійних станцій США і Канади. Але кілька представників американської теле- і кіно індустрії звинуватили компанію у крадіжці інтелектуальної власності і iCraveTV змушена була закрити сайт27. У 2000-му році британська компанія IchooseTV оголосила про відкриття першого у світі персонального Інтернет-телебачення. Транслювало воно продукцію незалежних продюсерів і студій (за їхньою згодою). А також передбачалась інтерактивність інтернет-телеглядачів, які самі складають свою телепрограму28. В останні роки серед лідерів у Європі по розповсюдженню IPTV – Франція і Італія. У Німеччині створювати сервіси IPTV і розширити мережу високошвидкісних цифрових ліній взявся національний телекомунікаційний гігант Deutsche Telecom AG, уклавши угоду з корпорацією Microsoft. Великобританія не поспішає впроваджувати ці технології, але і там вже це телебачення завойовує своїх прихильників. Для України експериментальне тестування IPTV розпочалося 10 жовтня 2004 року 29. Та ж дослідниця говорить, що навідміну від IPTV, інтернеттелебачення в Україні наразі не представлене жодною телекомпанією, хоча підстави для появи інтернет-каналів, на думку пані Федорчук, є. По-перше, інтернет-телемовлення поки що не ліцензується і виробникам не потрібно 26

Перспективні напрямки розвитку телебачення: інтернет-ТБ, - електронні дані http://journ.univ.kiev.ua/trk/publikacii/fedorchuk_publ.php 27 Там само. 28 Там само. 29 Там смао.

витрачати час і кошти на оформлення документів. По-друге, російський сегмент уже кілька років пропонує десятки подібних проектів, вони не закрилися, а навпаки — з часом нарощують свої обсяги, збільшуючи і урізноманітнюючи свій контент30. Найбільш логічним поясненням такої ситуації дослідниця вважає відсутність інвестора для подібного проекту. Сьогодні можна виготовляти однотипний контент (наприклад шоу-програму) і навіть продавати її в пакетах IPTV. Натомість працювати цілеспрямовано на формування власної аудиторії, пропонуючи їй регулярно оновлений, цікавий і різноманітний контент — справа набагато складніша і витратніша31. Пані Федорчук наводить приклади, коли відомі телекомпанії виходили на інтерет-ринок. Британська телекорпорація ВВС створила свій сервіс iPlayer, що дає можливість користувачам скачати програми, які їх зацікавили, через тиждень після трансляції в ефірі. При цьому доступним є цей сервіс лише для комп’ютерів, підключених у Великобританії. А американський канал CNN пропонує і відео з архіву, й ефір каналу в режимі потокового відео. Особливістю цього сайту є окремий розділ, матеріали якого готуються виключно для інтернет-аудиторії — це відеоколонки окремих авторів, інтерв’ю з експертами, або короткі тематичні програми, розраховані на вузьку аудиторію (наприклад, щоденні студентські новини). Контент цього розділу — подкасти — платний32. Окрему категорію досліджуваних джерел представляють тексти, опубліковані на тематичних сайтах та у ЗМІ. Автори текстів цієї категорії не є дослідниками, а учасниками процесу становлення інтернет-телебачення. Їхній погляд цікавий з точки зору глибшого розуміння деталей процесу «з середини».

Л. П. Федорчук. Вид інтернет-телебачення, с. 18-20. – 2011 р. Там само. 32 Там само. 31

Стаття російського веб-розробника Євгенія Куришева спрямована на розкриття різниці між IPTV та іnternet-television, і вона, на думку Куришева, полягає в наступному: 1. Вільне поширення. На відміну від закритих мереж, що належать різним компаніям, розповсюдження телебачення і відео, контент, що передається в рамках іnternet TV, доходить до кінцевого користувача за допомогою стандартних відкритих інтернет-технологій; 2. Різні можливості отримання і перегляду відеоконтенту. Користувач може переглядати потокове відео через свій браузер, скачувати його для програвання на комп’ютері, отримувати за запитом на переносні пристрої, а при бажанні - переглядати це відео на своєму телевізорі. 3. Необмежені можливості вибору. Концепція іnternet TV дозволяє надати користувачеві найвищі можливості вибору: каналів по інтересам може бути так багато, як самих користувачів. 4. Контроль правовласника за контентом. Контакт засновників каналу зі споживачем посилений, а можливостей для відстеження переваг, інтересів і реакцій достатньо33. Компанії, що пропонують послуги IPTV, на думку Куришева, слабко використовують можливості нових технологій. Вони просто дублюють кабельні та супутникові ТБ-канали за допомогою IPTV. Змінився спосіб передачі даних, але не список ТБ-каналів, які можна таким чином дивитися34. Водночас іnternet TV, на думку того ж автора, розвивається саме так, як і було задумано творцями. У мережі вже існує значна кількість телевізійних проектів, які можуть зацікавити лише невеликі аудиторії "за інтересами". Але число подібних проектів і каналів кожен місяць збільшується, аудиторія інтернет ТБ в цілому зростає, інтерес до концепції збільшується35.

Е. Курышев Internet Television не путать с IPTV, - електронні дані http://www.liveinternet.ru/journalshowcomments.php?jpostid=75595272&journalid=2141450&go=next&categ=0 34 Там само. 35 Там само.

Хотілося б зауважити, що в даній роботі огляд стану інтернеттелебачення в світі і огляд теоретичних матеріалів грають роль тла для висвітлення проблеми розвитку інтернет-телебачення в Україні. У вже згадуваній розвідці журналістки Катерини Каплюк, розкривається те, яку роль може грати інтернет-телебачення в Україні. Зокрема авторка пише, посилаючись на моніторинг «Телекритики», що наприкінці 2011-го року низка медійних організацій України опублікували спільну заяву, у якій стверджувалось, що впродовж року в країні погіршився стан свободи слова. Якщо в липні 2010 року національні телеканали замовчували близько 56 важливих тем на місяць, то у вересні 2011-го – вже 456. Виходом із такої ситуації, на думку журналістки, могло би стати інтернет-мовлення, адже всесвітня мережа вважається менш контрольованою владою, ніж телебачення. «Однак українські медіа-професіонали створювати повноцінний інтернет-канал поки не поспішають», - констатує журналістка36. Отже, тема інтернет-телебачення є доволі широкою і актуальною в наш час. Існують як західні, так і українські праці щодо того, що називати інтернет-телебаченням, яким чином воно відрізняється від IPTV, якими є його основні риси. Є праці присвячені історії виникнення інтернеттелебачення. Матеріали українських науковців зосереджені на теоретичних засадах інтернет-телебачення та описі його розвитку на Заході та в Росії.

2. Методологія дослідження Гіпотеза даного дослідження полягає в тому, що українські інтернетканали наразі перебувають лише на початку свого становлення: вони шукають методи монетизації, а їхній контент наразі лише частково можна назвати інтернет-телебаченням. Дослідницьке питання можна сформулювати таким чином: якими характеристиками має володіти контент, який продукує інтернет-канал, щоб його можна було ефективно монетизувати. Щоб відповісти на поставлене запитання було вирішено використати два методи: глибинне інтерв’ю та case study. Глибинні інтерв’ю дозволять краще зрозуміти логіку появи тієї чи іншої програми / теми / трансляції / героя в ефірі каналу, а також те, на яку аудиторію розраховують керівники каналів. Case study було обрано через те, що цей метод є доволі гнучким і дозволяє послуговуватися кількома джерелами доказів. Для дослідження були обрані BeTV та INTV як найпомітніші інтернетканали (якщо дивитися на кількість підписників у соцмережах), як ресурси, які мають певну репутацію та окреслене поле діяльності. 2.1. Глибинні інтерв’ю У разі використання інтерв'ю в першу чергу необхідно визначити ключових інформантів (key informant) - респондентів, що володіють не тільки вичерпною інформацією, а й експертними знаннями щодо конкретних аспектів досліджуваного феномена. Іноді індивід стає ключовим информантом, оскільки грає важливу роль з точки зору досліджуваного феномена. Особливо виразно це проявляється в рамках організаційних досліджень, де ключовими информантами зазвичай є індивіди, що займають важливі позиції - або з точки зору організаційної ієрархії, або з погляду мережі комунікацій всередині організації. Іншим типовим прикладом є індивіди, що мають тривалий досвід взаємодії з досліджуваним феноменом. З іншого боку, зустрічаються ситуації, коли складно визначити ключових

інформантів. Тому завжди необхідно приділяти особливу увагу особливостям досліджуваного феномена, які можуть на таких інформантів вказувати37. Після визначення ключових інформантів розробляється протокол інтерв'ю. Останній визначає форму інтерв'ю: неформальної бесіди, що спрямовується бесіди, відповідей на відкриті запитання, відповідей на закриті питання або комбіновану. Далі визначаються умови його проведення-в природній обстановці або ж на "нейтральній території". Нарешті, дослідник повинен подбати про способи запису одержуваної інформації та про дотримання етичних аспектів дослідження38. Цей метод широко використовується у соціологічних дослідженнях. Його особливістями є: 1) тривалість; 2) детальність; 3) нестандартизованість; 4) врахування невербальних сигналів таких як інтонації, жести, пози; 5) підвищена увага до особистості респондента39; Метою такого інтерв’ю є глибоке розкриття досліджуваного питання, з'ясування деталей, відкриття нового, а не лише оцінка вже відомих фактів. Іноді лише в ході такого інтерв’ю можна отримати певну інформацію, яку респондент за інших умов не скаже, а глибинне інтерв’ю може як спровокувати його на відвертість так і дає можливість поставити перед респондентом певну проблему і досягти її правильного розуміння40. Але цей метод має і свої вади: 1) складність; 2) високі вимоги до кваліфікації інтерв’юера; 3) його можлива упередженість; 37

Теоретико-методологические основы качественных исследований. – електронні дані - http://socresearch.info/qualitative/2-2.html 38 Там само. 39 Глибинне інтерв'ю, - електронні дані http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D 1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%E2%80%99%D1%8E 40 Там само.

4) нестандартизованість; 5) вплив на респондента і навіювання41; В ідельному випадку респондента питають про питання які він вже попередньо обдумав і з яких має чітку позицію. В таких випадках ефект навіювання мінімальний. Але якщо тема опитування не є для респондента актуальною і в нього немає готових відповідей то людина починає на ходу роздумувати над питанням та ще й під впливом питань інтерв’ю та особистості інтерв’юера, в таких умовах респондент не завжди приходить до тих висновків які зробив би сам в результаті довгих роздумів, що й впливає на відповіді42. Отже, глибинне інтерв’ю — це неформалізована індивідуальна бесіда з респондентом, яка проводиться на основі інструментарію (гайду) з переліком обов’язкових тем для обговорення. Перевага глибинним інтерв’ю надається при вивченні чутливих тем, або якщо учасників важко зібрати для групової дискусії43. Якісне глибинне інтерв'ю - це неструктуроване особисте інтерв'ю з респондентом для визначення його основних мотивів, переконань, відчуттів і відношення до теми, що вивчається44. Глибинні інтерв'ю незамінні у випадках, коли опитувані є складнодоступною групою респондентів (експертів), звичайно таких людей складно зібрати в один і той же час в одному і тому ж місці; коли тема складна для обговорення і потребує специфічних знань (інтерв'ю з професіоналами), в таких випадках тема розмови, як правило, раціональна і пов'язана з професіональною діяльністю респондента або його компанії45.

Там само. Глибинне інтерв'ю, - електронні дані http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D 1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%E2%80%99%D1%8E 43 Електронні дані http://www.kiis.com.ua/?lang=ukr__cat=methods__method=21 44 Сливак С.І. Глибинне інтерв’ю як метод маркетингових досліджень, - електронні дані http://intkonf.org/slivak-si-glibinne-intervyu-yak-metod-marketingovih-doslidzhen/ 45 Там само. 42

Крім того, обговорення делікатних тем (не тільки у приватній сфері, але і в бізнесі) передбачає створення довірливої атмосфери при спілкуванні досвідченого інтерв'юера з респондентом саме один на один46. Інтерв’ю гармонійно протікають у відповідності до заздалегідь обраних тем, але і передбачають достатню гнучкість, щоб надавати можливість респонденту висловлювати спонтанні та, здавалося б, непов’язані з темою думки47. Середня тривалість глибинного інтерв’ю – 1-1, 5 години. Зазвичай проводяться «на території респондента» - в офісі, на квартирі і т.п.48 У даному дослідженні роль глибинних інтерв’ю є основна. За допомогою них, планується з’ясувати, як розробники різних проектів організовували виробничий процес, як проходив вибір ніші для проекту, за допомогою яких технічних засобів реалізується проект. Так само за мету ставиться з’ясувати як чином керівники інтернет-каналів будуть капіталізовувати свої проекти або які методи монетизації вже застосували. Загалом є два "золоті правила" проведення глибинного інтерв’ю: а) домогтися збору якісної та правдивої інформації будь-яким практ. шляхом; б) матеріалом для аналізу повинні бути відповіді респондента. Іншими словами, інтерв'юер не має права якось провокувати ті чи інші відповіді, висловлювати своє несхвалення або взагалі будь-які емоції. Що б не сказав респондент — його думка повинна поважатися і братися до уваги49. 2. 2. Case study Історія case study відзначена періодами як інтенсивного використання так і ігнорування дослідниками. Найперші спроби використання цього методу дослідження можна простежити в Європі, переважно у Франції.

Там само. Якісні глибинні інтерв’ю / експерті інтерв’ю, - електронні дані http://www.gfk.ua/marketing_solutions/qualitative_research/qualitativesub/003437/index.ua.html 48 Якісні дослідження, - електронні дані http://www.socis.kiev.ua/ua/jakisni-doslidzhennja.html 49 Соціологія, короткий енциклопедичний словник. Глибинні інтерв’ю. – електронні даніhttp://subject.com.ua/sociology/dict/183.html 47

Методологія, яка була поширена в Сполучених Штатах була найтісніше пов'язана з кафедрою соціології Чиказького університету50. Сase study є найбільш гнучким з усіх дослідницьких пошукових методів. Загалом case study: - Досліджує сучасне явище в межах свого контексту реального життя: коли межі між явищем і контекстом не очевидні; - В якому використовуються кілька джерел доказів51. При визначенні case study використовують різні смислові наголоси акцент може робитися і на методі, і на дослідницькому дизайні. Однак, як відзначають Роб Ван Вінсбергх і Саміа Кан, жодне з цих визначень не досягає своєї мети. Case study не є методом, оскільки в рамках його проведення використовується сукупність інших методів і технік (інтерв'ю, включене спостереження, аналіз документів та інше), що робить case study більш широкою дослідницькою стратегією. Також case study не є методологією в повній мірі. Остання зазвичай розуміється як сукупність принципів, дотримання яких має забезпечити досягнення цілей (оцінка ефективності, розробка теорії, отримання діагностичної інформації тощо). Тобто методологія вписана в певний контекст і, таким чином, ніколи не є універсальною. У свою чергу, case study може приймати різні форми залежно від тієї методології, в рамках якої воно застосовується. Нарешті, case study не є і дослідницьким дизайном, який представляє лише одну з частин дослідницької стратегії, а саме пов'язану з плануванням дослідження і втілює його організаційне вимір. Ван Вінсбергх і Кан пропонують власну дефініцію, згідно з якою case study - це міжпарадигмальна і міждисциплінарна евристика, яка полягає в точному визначенні феномена, що підлягає вивченню. Евристика в даному випадку розуміється як підхід найвищого ступеня спільності, який можна використовувати в навчанні, конструюванні,

Winston Tellis. Introduction to case study. електронні дані - http://www.nova.edu/ssss/QR/QR3-2/tellis1.html Charless Schell. The value of the case study as a research method. – електронні дані - http://www.financemba.com/Case%20Method.pdf 51

дослідженні або при вирішенні проблем52. Згідно з підходом, запропонованим у роботі Роберта Йіна, під case study буде розумітися дослідницька стратегія вивчення кейсів з метою вирішення пояснювальних дослідницьких завдань (відповідь на питання "як?" І "чому?") В ситуації фокусування на сучасних одиницях аналізу, які неможливо контролювати. Виходячи з цього, необхідно дати чітку дефініцію терміна "кейс". Згідно з поширеними визначеннями, кейс - це просторово обмежений феномен, спостережуваний в певний момент часу або протягом певного періоду або ж система (як сукупність взаємопов'язаних частин, що складають єдине ціле), що має просторові і часові межі. Таким чином, кейс потребує визначення його просторових і часових меж, а також повинен репрезентувати якийсь реально існуючий феномен, а не бути абстракцією, такий як тема, аргумент або ж гіпотеза53. Разом з тим, такого роду визначення дозволяють змішувати об'єкти вивчення з досліджуваним феноменом. Тому під кейсом можна розуміти об'єкти вивчення (наприклад, індивід, група, організація, співтовариство тощо), розвиток певного соціального феномену. При цьому, вивчення таких об'єктів має відкривати шлях до пояснення відповідних закономірностей. Звідси випливає, що кейси, включені в дослідження, повинні відповідати двом ключовим умовам. По-перше, вони максимально повинні бути пов'язані з закономірностями функціонування і розвитку досліджуваного феномена. По-друге, вони повинні бути досить інформативними, тобто забезпечувати можливість отримання релевантної інформації54. Case study може включати вивчення як одного, так і декількох кейсів. Крім того, кейс може бути представлений як однією, так і кількома одиницями аналізу. Розширена типологія досліджень case study, яка 52

Теоретико-методологические основы качественных исследований. – електронні дані - http://socresearch.info/qualitative/2.html 53

Теоретико-методологические основы качественных исследований. – електронні дані - http://socresearch.info/qualitative/2.html 54 Там само.

ґрунтується на кількості одиниць аналізу в рамках одного кейса і кількості самих кейсів, які підлягають вивченню, представлена в роботі Йіна. Цей дослідник виділяє чотири типи case study на основі перехресної класифікації двох дихотомічних ознак - кількості кейсів (один або декілька) і кількості одиниць аналізу в кожному кейсі (одна або декілька): 1. одинично-цілісне case study (один кейс, представлений однією одиницею аналізу); 2. одинично-складене case study (один кейс, представлений кількома одиницями аналізу); 3. множинно-цілісне case study (кілька кейсів, кожен з яких представлений однією одиницею аналізу); 4. множинно-складене case study (кілька кейсів, кожен з яких представлений декількома одиницями аналізу)55.

2.2.1 Джерела отримання даних в case study Застосовуючи case study, дослідник повинен дотримуватися трьох головних принципів збору даних: 1. Використання декількох джерел даних: оскільки джерела є взаємодоповнюючими, остільки в правильно виконаному case study повинні бути задіяні всі можливі джерела. 2. Створення бази даних: всі зібрані дані оформляються двояким чином - у вигляді баз даних з систематизованими емпіричними фактами і у вигляді дослідних звітів по цих базах даних. 3. Побудова інтегративної ланцюжка свідоцтв: а) дослідник повинен подбати, щоб підсумковий звіт цілком ґрунтувався на базі даних проведеного case study,

Теоретико-методологические основы качественных исследований. – електронні дані - http://socresearch.info/qualitative/2.html

б) база даних повинна добре відображати природу "сирого" емпіричного матеріалу і містити відомості про умови, в яких він був зібраний; в ) самі зібрані дані повинні відповідати дослідним питань56. Традиційно, виділяють шість джерел отримання даних в case study: інтерв'ю, документи, архівні записи, безпосереднє спостереження, включене спостереження, матеріальні артефакти57. Що

до

аналітичних

технік,

то

даному

дослідженні

використовується побудова пояснення (explanation building). Ця техніка грунтується на ітеративному процесі висування гіпотез, багато в чому схожому з аналітичною індукцією. Спочатку дослідник висуває припущення щодо досліджуваного явища, яке перевіряється в рамках вивчення одного або більше кейсів. Далі, відповідно до отриманих емпіричних результатів, ініціальні припущення приймається або модифікується. Цей процес повторюється до тих пір, поки це можливо з точки зору ресурсів дослідника і доцільно з точки зору досліджуваного феномена58. Також використовується внутрішньо кейсовий аналіз (within case analysis). Використання такої техніки полягає в докладному аналізі та описі кожного кейса окремо. При цьому необхідно сфокусуватися на всіх доступних рівнях кейса, особливості його розвитку та функціонування в контексті пошуку відповідей на дослідницькі питання59. Отже, за допомогою двох методів: глибинних інтерв’ю і case study планується дати відповідь на дослідницькі запитання та проаналізувати перспективи розвитку інтернет-телебачення в україні на прикладі двох каналів BeTV INTV.

Теоретико-методологические основы качественных исследований. – електронні дані - http://socresearch.info/qualitative/2.html 57 Источники получения данных в кейс-стади, - електронні дані. - http://soc-research.info/qualitative/2-2.html 58 Там само. 59 Там само.

3. Результати дослідження У рамках даного дослідження було проаналізовано діяльність 2 інтернет-каналів BeTV та INTV протягом часу їх існування. Для дослідження були обрані такі методи як глибинне інтерв’ю та case study. Дослідницька гіпотеза була сформульована так: контент інтернеттелебачення має характеристики, які відрізняють його від класичного телевізійного. Тобто інтернет є не лише засобом передачі контенту, але й є передумовою до певних змін у ньому. Інше дослідницьке запитання звучить таким чином: які існують можливості для монетизації контенту інтернет-каналів. За допомогою метода case study було проаналізовано яким чином обидва канали розвивалися і як планують розвиватися надалі, на яку аудиторію розраховували, який контент виробляли. Для аналізу було обрано саме ці два канали, виходячи з попередньго бекграунду і уявлення про шлях, за яким вони розвивалися. Такий вибір було зроблено, щоб проілюструвати два різних шляхи розвитку інтернет-каналів. Приклад INTV показує спосіб розвитку каналу, який спирається на інвестиції, має джерело фінансів та певну політичну спрямованість. На прикладі BeTV було показано шлях розвитку каналу, який почав своє існування, не маючи інвестора, а завдяки ініціативі окремих людей. За допомогою глибинних інтерв’ю було виявлено, чому саме такі шляхи розвитку було обрано, які шляхи розвитку та монетизації контенту проекти планують застосовувати, а також особливості та характеристики інтернет-каналів. Окрему увагу під час інтерв’ю було приділено суто термінологічному питанню, яке стосувалося того, що саме називати терміном «інтернет-телебачення», адже стосовно цього визначення існує багато суперечок. У зв’язку з тим, що канали мають різну стрктуру, на BeTV глибинне інтерв’ю бралося тільки у головного редактора, а на INTV у головного редактора, у керівника відеоредакції та керівника відділу маркетингу та реклами.

Варто зазначити, що під час глибинних інтерв’ю неодноразово згадувався телеканал «Дождь», який хоч і не є інтернет-каналом, проте до його досвіду як медіа, яке активне промотує себе в мережі, апелювали і керівники BeTV і INTV. В ході викладу результатів дослідження, дані отримані через глибинні інтерв’ю і case study будуть переплітатись, тому неможливо буде виділити в окремі розділи результати отримані внаслідок цих двох методів, адже вони доповнюватимуть одне одного. 3.1. BeTV. Загальна інформація Перш, ніж говорити під час глибинних інтерв’ю про стан справ на конкретному інтернет-каналі, було поставлено термінологічне запитання про те що можна називати інтернет-телебаченням. Керівники каналів відповідали, що суттєвої різниці немає, а головна полягає у способі доставки інформації. На думку головного редактора BeTV в Україні зарано говорити про повноцінне інтернет-телебачення «Поки у нас немає свого інтернет-каналу. Якщо брати термінологію, я не знаю, що таке інтернет-канал. Є якийсь образ: є ефірне телебачення, а ми зробимо інтернет-телебачення. Зараз мені здається образ переформатується: мало знімати відео і робити прямі трансляції, потрібно говорити про медіа глобально, оскільки медіа працює з запитами споживачів. А споживач контенту зараз все більше хоче відео. Якщо брати аналогії, це те, що має безперебійне мовлення в Інтернеті. В Україні такого поки що немає». Інтернет-канал BeTV був створений у 2012 році. Цей ресурс позиціонує себе як незалежне інтернет-телебачення, яке спеціалізується на зйомці новин, репортажів, аналітичних та авторських програм, а також проведенні інтернет-трансляцій. Також може постачати відеоматеріали, фото-звіти та статті. Крім цього, в разі проведення прямої трансляції з події, BeTV займається промотуванням даної події. BeTV орендує студію, в якій проводить зйомки програм. Також у

розпорядженні BeTV є необхідне для зйомок обладнання. До складу редакції команди BeTV входить головний редактор Ян Голуб і відповідальна за СММ і PR Вікторія Журавльова. За словами головного редактора ресурсу, у інтернет-каналу не існує постійної команди, а люди запрошуються під конкретні проекти. Є програміст, є певна кількість операторів, один з яких може бути режисером, а також є 4 звукорежисера, яких BeTV залучає в залежності від проекту. Наразі співпраця з фрілансерами відбувається на громадських засадах. На BeTV відсутній відділ реклами, адміністративні функції поділяють головний редактор та відповідальна за SММ. Крім цього інтернет-канал бере участь у проектах, не завжди афішуючи свою участь, а просто надаючи у користування обладнання або залучаючи своїх операторів. 3.2. Кількісні і якісні характеристики аудиторії BeTV Середня тривалість перегляду відео на BeTV, за словами головного редактора, становить близько 4,5 хвилин. На його думку, такий показник є успішним результатом, якщо враховувати, що середня тривалість перегляду сторінки в Інтернеті не перевищує 10 секунд. Для встановлення того, хто є аудиторією інтернет-каналу, BeTV послуговується даними Google Analytics. Головний редактор аргументує той факт, що для вимірювання кількості і якості аудиторії не залучаються маркетингові дослідження, кількома тезами: 1. Висока вартість такого роду досліджень; 2. Їхня неактуальність для BeTV на даному етапі, адже рекламодавців поки що не влаштовує кількість аудиторії. Однак, за словами Яна Голуба, виходячи з даних Google Analytics можна сказати, що аудиторія ВеTV – це в основному люди старші 35 років, в основному чоловіки, які проводять багато часу в інтернеті. «Усереднений глядач - це наша команда. Нам подобається щось - ми робимо. Наприклад, під час обговорення формату нової музичної програми, яка колись називалася «Двірники», ми вибирали кого з груп звати. Принцип вибору походив не від

смаків нашої аудиторії, а від наших смаків: хто кому подобається, той того і кличе». Власниця російського телеканалу «Дождь» Наталя Сіндєєва говорить, що рекламодавці дають свою рекламу на канал, тому що знають, що аудиторія невелика, але якісна60. В Україні ситуація наразі інакша: за словами головного редактора BeTV, рекламодавці більше звертають увагу на кількість, а не якість аудиторії. «У нас ринок менше і він інший. Для того, щоб це відчути, треба побувати на якійсь російській конференції з стартапам і просто послухати розмови людей і побувати на такій конференції у нас. У Росії більше грошей і вони більш охоче з ними розлучаються. У нас ще немає диференціації. Наприклад, продукцію Pampers через нас ніхто не рекламуватиме, наш рекламодавець, напевно - це малий і середній бізнес, а в Україні з ним проблеми», - говорить головний редактор каналу. Кількість аудиторії залежить і від суто технічних параметрів. У разі проведення прямої трансляції, то кількість глядачів, які дивляться відео одночасно, може бути обмеженою. BeTV проводить свої прямі трансляції в Youtube і на власному сайті. На трансляціях через Youtube кількість глядачів необмежена, а з сайту - максимум 30 тисяч. 85 тисяч дивилося марафон, організований «Четвертою студією» «Янукович. Два роки умовно». 45 тисяч – передачу «Чесна розмова з майбутнім парламентом» з російським політиком Борисом Нємцовим і близько 50 тисяч дивилися Campus 2.0 з Віталієм Кличком. За словами, головного редактора BeTV, ці цифри – це не одночасний перегляд, а сумарний. Одночасно найбільшою кількістю були 5,5 тисяч марафоні «Янукович. Два роки умовно».

Международный форум Connected TV, Internet TV, Smart TV, Mobile TV лекция 4, - електронні дані http://www.youtube.com/watch?v=QXQ8BJysT7A

Графік відвідуваності сайту BeTV у 2012 році За словами головного редактора, поки що такі цифри не переконують рекламодавців давати рекламу на BeTV. «Ми намагаємося переконати рекламодавців, що у нас дуже хороша аудиторія. Потім ми називаємо цифри і нам кажуть, що це замало. По минулому році - це 1,2 млн переглядів. Ті люди, яким потрібен якийсь інтелектуальний контент чи якась опозиційність чи інформація, яка замовчується на телеканалах, йдуть дивитися наш контент. Вони більше заточені на те, що говорять, а не те, як це знято. При цьому є певний поріг рівня нижче якого опускатися дуже важко. Глядачі звикли до того, що відео якісно знято. Ми готові змиритись з тим, що в Інтернеті не все так якісно знято, як у телевізорі, але вже не хочеться погоджуватися з поганим звуком, некрасивою картинкою».

У BeTV брендований плеєр – це єдиний варіант відстежити кількість переглядів. Код трансляції роздається безкоштовно, інтернет-канал має список партнерів, яким розсилається код трансляцій. Іноді, за словами головного редактора, поважні видання ставлячи код пишуть, що трансляцію проводить їхнє видання, а насправді це ретрансляція.

Графік відвідуваності сайту BeTV у 2013 році 3.3. Тематична і жанрова спрямованість контенту BeTV На BeTV не існує чіткого визначення, якої тематичної спрямованості є цей канал. Серед тем тут можна знайти політику, культуру, освіту, бізнес, економіку, спорт, історію, архітектуру тощо. За словами головного редактора теми обираються за сукупністю кількох факторів, головний з яких – це цікавість для самої редакції. Крім передач і трансляцій з конференцій, BeTV проводить онлайнтрансляції з мистецьких акцій та акцій протесту або окремих подій суспільно-політичного характеру, наприклад, марафону «Янукович. Два роки умовно». У таблиці наведені саме програми, їхня тематична спрямованість і тривалість, щоб співставити їх з тими критеріями, які були встановлені напочатку. Назва програми Двірники

Тематична

Середня

спрямованість

тривалість

Про

Близько 2 годин

Виробництво Трансляція BeTV,

альтернативну

ведучі запрошені

музику Профіт Шоу

Про ІТ-

До 1 години

підприємництво Campus 3.0

Політика

Трансляція і ведучий BeTV

До 2 годин

Трансляція BeTV, ведучі запрошені

Чесна розмова з

Суспільно-

майбутнім

політична

Близько 1 години

Трансляція BeTV

парламентом Кінофестиваль

Кіно

«Молодість» Startup Crash test

Не фіксована (1-2 Трансляція BeTV години)

ІТ-бізнес

Не фіксована (1-2 Трансляція BeTV години)

Сучасне

Мистецтво

мистецтво з

Не фіксована (1-2 Трансляція BeTV години)

British Council Калейдоскоп:

Міські історії

Київ

Близько 1 години

Трансляція BeTV

30 хвилин

Цікаві люди

Інтерв’ю з

Близько 10

митцями

хвилин

PolitClub

Політика

Близько 1 години

Відкритий

Проблеми Києва

Не фіксована (1-2 Трансляція BeTV

експертний

Трансляція BeTV Трансляція BeTV

години)

київський форум Прообраз

Освіта

30 хвилин

Трансляція BeTV

Таким чином з 11 проектів 3 стосуються політики, 4 – мистецтва, 2 – підприємництва, 2 – проблем Києва. Середню тривалість важко назвати меншою за телевізійну.

Як уже зазначалося, однією зі сфер інтересів BeTV є трансляції мистецьких акцій, перформансів, лекцій тощо. Найбільш показовою з точки зору успішного вибору теми і переваг інтернет-телебачення стала трансляція влітку 2012 року перформансу «Спляча красуня» в Національному художньому музеї. «Перформанс «Спляча красуня» (дівчина 2 тижні спала в одній із зал Національного художнього музею) ми знімали 9 днів. За цей час приїхали купа іноземних каналів. Українські приїхали тільки на 3 день. Чому вони не визнали це подія інформаційним приводом від початку? Я думаю занадто довго приймали рішення. Їм ще й не з руки було там довго перебувати, адже є ще й інші події. Потім вони вони ще й просили у нас відео. Схожа ситуація була з Гостинним двором, коли камери прибували лише на конфліктні моменти. Канали більш неповороткі, вони самі ці новини не вишукують».

Дана трансляція є показовою для розуміння того, яким чином може розвиватися інтернет-канал, яку нішу може зайняти і який контент виробляти. Це трансляції тих подій, які з тих чи інших причин не можуть бути показані по ТБ, але є цікавими аудиторії. На діаграмі видно, що трансляції «Сплячої красуні» збирали на порядок більшу аудиторію, ніж пересічні трансляції BeTV. Інший приклад такого роду успішних трансляцій – це серія програм проекту Campus 2.0, який виходив перед виборами. Графіки показують, що трансляції мали набагато вищий рейтинг, ніж інші трансляції BeTV. Можна

зробити припущення, що такий інтерес був з двох причин: по-перше, близькість виборів, а по-друге, те, що дискусія в рамках цих передач провоходила максимально вільно. Головний редактор BeTV також відзначив трансляцію лекції Владислава Вознюка з Urban Exploration (спільноти діггерів та руферів) з циклу лекцій «Калейдоскоп: Київ». Дана трансляція виявилася прикметною з тої сторони, що, по-перше, мала найкращі показники відвідуваності з-поміж усіх лекцій циклу. Це пояснюється тим, що код відео розповсюдився мережею Urban Exploration, тобто цільова аудиторія була зібрана. По-друге, ця трансляція сприяла появі ряду інтерв’ю в українських ЗМІ з автором лекції. «Коли з'являється інформаційний привід, всі медіаканали починають використовувати його одночасно. І всі герої - це приблизно одні й ті ж люди. І коли хтось вирішується показати хлопця, якого, до того ніхто не показував, через місяць він з'являється скрізь», - говорить головний редактор BeTV. Отже, як видно, контент каналу BeTV відрізняється тематичним розмаїттям, а підхід до вибору тем – гнучкістю. Недоліком цього розмаїття є складність сформулювати загальну спрямованість каналу і хоч приблизно визначити аудиторію, перевагою є те, що BeTV має великий спектр тем для охоплення, що може збільшити аудиторію ресурсу. 3.4. Шляхи розвитку і монетизації BeTV Наразі інтернет-канали мають аудиторію набагато меншу за телеканали і, як уже зазначалось, з цієї причини рекламодавці не надають рекламу. Відтак перед інтернет-каналами постає запитання: яким чином монетизувати контент. BeTV в 2012 році підключив рекламу Google. За рік прибуток становив 69 доларів. BeTV також підписав партнерську угоду з Youtube і отримав змогу проводити онлайн-трансляції і залучати на канал великих рекламодавців за допомогою прероллів, построллів та мідлроллів.

При виробництві відеоконтенту для інтернету автор може бачити, яка кількість глядачів його дивиться. На думку головного редактора BeTV, така схема є набагато більш прозорою, ніж на ефірному телебаченні: «Вони (телеканали) можуть собі написати в рекламному звіті потенційну аудиторію в 40 мільйонів осіб. Є компанії, які моніторять перегляди, але роблять це за випадковою вибіркою. Скандал позаминулого року говорить про те, що там все непросто і що там все хистке. Аудиторії каналів сильно змінилися, коли змінилася вибірка по містах в яких ставляться піплметри з категорій «100 +» до «50 +». Рейтинги інтелектуальних шоу впали, а розважальних натомість виросли. Канали можуть собі написати статистику, їх підтримають рейтингові агентства, а рекламним агентствам зручно продати ці цифри клієнтам». Наразі BeTV, за словами Яна Голуба, працює більше як продакшн і знімає комерційне відео на замовлення. За словами головного редактора інтернет-каналу – це 99% грошей, які заробляє ресурс. «Ми заробляємо зараз гроші на продажі наших послуг. Є, наприклад, конференція, якій потрібна онлайн-трансляція. Зараз досить багато компаній роблять трансляції, а ми ще й даємо аудиторію - це те, на що будуть робити ставку. Десь рік тому був бум по онлайн-трансляціях, ми потім показували людям статистику, вони засмучувалися і більше не приходили. Їх не дивилося то кількість людей, яке вони очікували. При цьому люди не робили жодного кроку, щоб залучити людей не на конференцію, а на прямий ефір». Ян Голуб зазначає, що увесь контент, який виробляє BeTV, можна поділити на комерційний, партнерський і соціальний. Проведемо огляд програм на предмет визначення чи є вони комерційними, соціальними чи партнерськими проектами. Музична програма «Двірники» - це партнерський проект з фестивалем «Трипільське коло», головна ціль якої це просування фестивалю. За словами головного редактора BeTV, канал був зацікавлений у цьому проекті, хоча він не є комерційним до того ж фестиваль допоміг з музикантами і ведучими.

Даний проект для BeTV був цікавий з точки зору самореклами і перевірки того, наскільки цей продукт буде затребуваний аудиторією. Програма «ProfitShow» - це інтерв'ю з IT-підприємцями. Дана програма – це продукт BeTV (ведучі, зйомка, студія). Програма наразі не виходить через зайнятість ведучого в іншому проекті. Зацікавленість BeTV у цій програмі полягала в тому, що редактори хотіли виробляти передачу, яка б виходила з певною періодичністю і в незмінюваний час. За словами головного редактора, це допомагає тримати аудиторію. Також вийшов пілотний випуск програми «Прообраз» про освіту. Вийшла тільки одна програма через те, що, як виявилося, інтерес аудиторії до цього продукту виявився мінімальним. Перераховані програми - це ті продукти, права на які може заявити продакшн BeTV. У створенні проекту Campus 2.0 брали участь 4 компанії. BeTV відповідав за відео-продакшн і поширення інформації про трансляцію подій в інтернеті. Інтернет-каналу було цікаво взяти участь у створенні передачі, яка повторюється з певною періодичністю. Також BeTV потрібна була статистика відвідуваності подібного роду контенту. Проект для BeTV не був комерційним: в організаторів Campus 2.0 були невеликі бюджети від грантодавців і тому головний інтерес для інтернет-каналу полягав у саморекламі, адже код з трансляцією розміщували такі видання як «Українська Правда». «Там немає комерції в чистому вигляді, там є гроші: ми окупаємо свої витрати за ці бюджети, але це не заробляння. Але не всі такі проекти ми погоджуємося. Успіх чи не успіх подібних проектів залежить від сукупності факторів, включаючи, наприклад, те чи йде зараз бій Кличко чи ні. Ти конкуруєш з усім інтернетом, а не тільки з тобі подібними проектами». Іншим проектом такого роду була серія передач «Чесна розмова з майбутнім парламентом». Головна відмінність від Campus 2.0 полягала в тому, що даний проект був неперіодичною програмою і великою мірою

залежав від інформаційного приводу. Наприклад, однією з найуспішніших була програма з російським політиком Борисом Нємцовим, який приїхав в Україну. У проекті Startup CrashTest співпраця між BeTV та партнерами відбувалась на громадських засадах. Це був один із іміджевих партнерських проектів BeTV. Головна мотивація керівників інтернет-каналу полягала у виробництві якісного вузькоспеціалізованого контенту, який згодом можна було би капіталізувати. «Мистецтво з British Council» - це був партнерський проект. BeTV проводив трансляції лекцій про сучасне мистецтво. За умовами співпраці, інтернет-канал отримав оплату за надані послуги, проте недоліком головний редактор назвав те, що лекції про сучасне мистецтво виявилися занадто нішевим продуктом і не викликали інтересу в аудиторії. Цикл лекцій «Калейдоскоп.Київ» - це ще один некомерційний проект на партнерських засадах. Ян Голуб акцентує увагу на тому, що організатори кидали всі зусилля на організацію самої події, а про трансляцію абсолютно не дбали. Отже, якщо підсумувати, то відеоконтент, який виробляє BeTV можна поділити на три категорії: 1. Комерційні прямі трансляції з конференцій; 2. Прямі трансляції з оперативних подій; 3. Програма власного виробництва або у партнерстві з іншими організаціями. Пріоритетним шляхом розвитку головний редактор каналу вважає виробництво свого контенту. «Наразі це найдорожчий шлях, адже потребує студії, обладнання і людей, які нам допомагають поки що на громадських засадах. Але це, то до чого хотілося б прийти в кінцевому підсумку, адже в Україні мізерна кількість контенту, зробленого для інтернету, і ми могли б зайняти цю нішу».

BeTV проводив переговори з великими онлайн-кінотеатрами Megogo (заявляють аудиторію заявляють 14 млн щомісяця) і Divan.TV (заявляють, що мають вихід на 100 тисяч телевізорів) про ретрансляцію свого контенту. Ці ресурси працюють як розповсюджувачі телеконтенту, але не мають відео постійно виробленого для інтернету. З Divan.TV BeTV планує підписати договір і розсилати свій контент і через їх мережу. «У нас ніхто не займається і трансляціями, і виробництвом свого контенту. Мені здається ми займаємо нішу між продакшном і каналом». Серед інших шляхів розвитку BeTV – це збільшення кількості прямих ефірів. Також канал планує дещо змінити принцип роботи: у 2012 році працівники BeTV більше їздили на локації, то в 2013 плланується більше залучати гостей у свою студію. «Організаторам потрібно проводити десь свої події, а тут у нашій студії можна все зробити краще. З осені вже домовилися робити з «Телекритикою» на базі цього майданчика програму. Будемо робити також програму з Владом Троцьким. У нього була програма на ТВі, але вона не була успішною, тому що це не телевізійний проект. Можливо відновимо «ProfitShow» (передача про ІТ-підприємців), якщо знайдемо ведучого. Аудиторія для цієї передачі є і дуже чітко визначена. Її менше, ніж на політичних передачах, але там немає людей, які дивляться випадково». На запитання про те, чи BeTV не пробували знайти під цю конкретну програму рекламодавця, головний редактор відповів, що спроб наразі не було, але саме тому є бажання відновити програму, адже для рекламодавців настільки таргетована аудиторія. Швидше за все там може бути реклама конференцій, заходів. В ході інтерв’ю виникло запитання про те, що чи можна сказати, що перспектива інтернет-телебачення – це робити програми під дуже чітко позначену цільову аудиторію. «По суті, так. Є газета, тираж якої 450 екземплярів, але яка розповсюджується у Верховній Раді, ціна реклами там дуже висока. Це хороший приклад і Інтернет дозволяє зорієнтувати, але це

не працює в автоматичному режимі, а потрібно домовлятися з ресурсами про підтримку». Під конкретну цільову аудиторію BeTV планує робити передачу про архітектуру міста спільно з союзом архітекторів. Розповідати і про архітектуру, і про урбаністику, і про проблеми міста. У Києві щось будується у великій кількості і дуже часто обговорення процесу будови заходить у глухий кут, тому що під час дискусії заважають все в одну купу: архітектуру, гроші, політику, чиї інтереси, чия земля тощо. Керівництво BeTV хотіло б робити проект, який говорив би тільки про архітектуру. За задумом, гостями студії мали б були архітектори, з якими б говорили про черговий будівельний проект з точки зору архітектури. Сама програма мала би відповідати на одне запитання чи має цей об'єкт право бути в місті з точки зору архітектури. Ці програми задумані як періодичні, тобто по суті на BeTV починається мовлення. Якщо хочеш, щоб трансляція раптом не обвалилася, то, звичайно, Youtube. У нього є великий потенціал для комерційних проектів. Там можуть бути клієнти, які готові заплатити більше тисячі доларів за розкрутку концерту. З Divan.TV теж саме: вони можуть дати чітку аудиторію, але поки ми не почнемо працювати, я не дізнаюся, що це за аудиторія. 3.5.INTV. Загальна інформація Інтернет-канал INTV був заснований 7 травня 2007 року. У 2008 році став частиною медіакомпанії «ІнформАльянс». Станом на 2010 рік, окрім INTV, до складу медіакомпанії «ІнформАльянс» входили також газета «Вечерние Вести» і телестудія SVK-production. Середньомісячна аудиторія видання складала близько півтора мільйона відвідувачів, а щоденна аудиторія - понад 30 тисяч відвідувачів. Того часу спостерігається тенденція до спадання. Крім того на інформацію ресурсу посилалися і посилаються

дотепер суспільно-політичні новинні інтернет-видання. «ІфнормАльянс» також пов’язують зі штабом партії «Батьківщина»61. INTV має власну студію, апаратуру для монтажу, для запису начиток, камери, приміщення для проведення відеочатів. «5 років тому була група ентузіастів, у яких було бачення, що рано чи пізно в інтернеті буде більше відео-контенту, який поступово можна перетворити на повноцінний канал. І оскільки ці люди мали ресурси, а саме владний вплив, то вдалося організувати INTV», - говорить головний редактор каналу Олександр Попов. За словами головного редактора INTV Олександра Попова, характеристики контенту залежать в першу чергу від досвіду журналістів: «Решта залежить від бекраунду людей, які працюють на інтернет-каналі. Якщо це люди з виключно телевізійним досвідом, то вони і будуть робити такий самий телеканал. Можна створювати або «Інтернет-Інтер», або «Інтернет-ТВі», або «Інтернет-CNN». Донедавна INTV займався трансляцією в мережі ефіру національних телеканалів. Однак така трансляція як джерело доступу до телепрограм мала один суттєвий недолік – трансляція, запропонована ресурсом, сумнівна з погляду закону. На старій версії INTV можна було переглянути далеко не всі українські телеканали. Приміром, на СТБ «ТК» повідомили, що транслювання їхніх програм було знято за наполяганням юристів телеканалу. Цілком можна припускати, що з аналогічних причин на INTV були відсутні «Інтер» та «1+1». Крім того, на жодному з каналів, що транслювалися на старій версії INTV, не підтвердили факту бодай якоїсь співпраці з «Інтернеттелебаченням». А на Новому каналі прямо вказали на незаконність онлайнтрансляції й повідомили, що шукатимуть «юридичну можливість її припинити».

Наталья Кожемякина: «Было бы глупо утверждать, что у ВВ нет своей позиции», - електронні дані http://www.telekritika.ua/lyudi/print/50174

Зараз INTV не практикує ретрансляцій ефіру телеканалів. Нині інтернет-ресурс працює не тільки як інтернет-телебачення, а й як інформаційний ресурс, який подає і текстову інформацію, і фоторепортажі. Відмовившись від трансляції ефірних телеканалів, INTV зараз спеціалізується на виробництві новинних сюжетів передусім з парламенту, а також на проведенні прямих трансляцій з акцій опозиційного спрямування. На відміну від BeTV, INTV має фіксований штат працівників переважно з телевізійним бекграундом. «У нас є люди і з досвідом роботи в інтернет-проектах і на телебаченні. У мене, наприклад, є досвід роботи на сайті «Майдан» протягом майже 10 років. Є люди, які працювали випусковими редакторами на телеканалах («Чорноморець», «5 канал»). За рахунок того, що у нас різне бачення, нам вдається робити більш-менш пристойний продукт. Але ми хочемо сформувати теледень», - говорить головний редактор ресурсу Олександр Попов. На каналі працює три знімальні групи (дві зміни по двоє людей), три випускові редактори, один фрілансер, випусковий і головний редактор. Також команда відеоінженерів з 5 людей. За словами керівництва персоналу недостатня кількість, і саме через це не вистачає матеріалу, щоб сформувати телевізійний день, адже INTV орієнтується на виробництво власного контенту. Як зазначив головний редактор, на INTV працюють люди з досвідом роботи на телебаченні. Керівником відео-редакції є Володимир Коломієць, який має досвід роботи випусковим редактором новин на «5 каналі». За його словами, відмінностей у написанні сюжетів на INTV і «5 каналі» немає. «Це звичайні сюжети, які б могли вийти на каналах. Ми можемо виставляти на сайт спочатку самі лише синхрони, а вже потім «склеювати» їх у сюжети. Наприклад, 5-й канал практикує теж таке – це у них називається міжпрограмний продукт. Тобто журналіст приїжджає зі зйомок, інженери роблять нарізку відео, пишеться текст, виокремлюються потрібні синхрони. А потім уже пишеться сюжет. Тобто наша мобільність в тому,

що ми можемо оперативно показувати окремі заяви політиків, не збираючи їх в сюжет», - говорить керівник відео-редакції. За словами Володимира Коломійця, INTV не практикує зйомки на непрофесійні камери або мобільні пристрої, як, наприклад, робить канал «Дождь». 3.6. Кількісні і якісні характеристики аудиторії INTV Концепція INTV була сформульована як суспільно-політичний канал. Протягом часу свого існування канал продукував програми про здоров’я, про подорожі, про культуру, але загалом це був контент політичного спрямовання.

Графік відвідуваності INTV за даними Google Analytics (2010 - 2013) Як і BeTV, INTV не проводив досліджень щодо якісного вивчення своєї аудиторії через високу вартість таких досліджень, тому про якість аудиторії ресурсу можемо судити, спираючись на слова керівника відділу маркетингу та реклами Наталі Нігмадзян. «До речі, рекламодавець, коли немає вимірювань аудиторії Gemius, не охоче йде на сайт, бо не розуміє, що йому краще продавати. Отже, ми можемо тільки уявляти, яким теоретично є

наш глядач. Ми уявляємо, що це людина від 30 до 50 років, яка багато часу проводить за комп’ютером і, що найважливіше, має певні політичні погляди, тобто опозиційні».

Діаграма відвідуваності INTV за даними Bigmir (2007 – 2013)

3.7. Тематична і жанрова спрямованість контенту INTV Наразі головними продуктами INTV є новинні сюжети політичного спрямування (особлива увага приділяється сюжетам з парламенту, де працює дві знімальні групи: у ложі, і в кулуарах). А також дайджест новинних випусків трьох телеканалів «Інтер», «1+1» та ICTV. Крім цього практикуються прямі трансляції з опозиційних мітингів. «Ми послуговуємося такими ж принципами журналістики, як і порядні журналісти-професіонали. Тобто іде плануванння з вечора, беруться анонси, події, які ми встигнемо відзняти, щоб показати картину дня. Журналісти отримують завдання від головного редактора, а потім говорять, оператору, що вони хочуть бачити», - говорить головний редактор ресурсу. INTV до 2012 року практикував відео чати з політиками, діячами культури, спортсменами. На сайті користувачі попередньо писали запитання,

існувала можливість, надсилати запитання і під час чату також. За словами, Олександра Попова, від такої практики довелося відмовитися через появу на сайті, так званих «тролів». Інтернет-канал планує повернення дещо видозміненого формату розмови з політиком. За задумом, це має бути класичне журналістське інтерв’ю тривалістю 30 хвилин. «Звісно, що 30 хвилин прямого ефіру для інтернеті, це, можливо, забагато. В інтернеті, крім фільмів, півгодини ніхто нічого не дивиться, зазвичай – це 3-4 хвилини. Тому наступного дня ми зробимо нарізку на 7-8 хвилин з найцікавішими місцями», - говорить головний редактор ресурсу. Зараз основний продукт INTV – це програма «Денний оглядач», куди потрапляють сюжети, зняті протягом дня. Час виходу і кількість сюжетів у програмі нефіксовані. «Це може бути 5 сюжетів, а може бути 2. Ми досить активно працюємо у ВР, особливо після виборів минулого року. Там працює постійний парламентський кореспондент Антоніна Кравченко. У нас там дві знімальні групи: одна в ложі преси записує виступи депутатів з трибуни, там є свій кореспондент. Друга група працює в кулуарах. Звідти за допомогою спеціального обладнання ми можемо передавати онлайн-трансляцію інтерв’ю на сайт. Онлайн-трансляції INTV робить залежно від обставин. Це можуть бути коментарі з приводу прийнятих законів або виступи з приводу блокування парламенту тощо. За словами Олександра Попова, це може бути 12-15 включень на день, які одразу передаються і оперативно виставляються на сайт. «У нас багато ексклюзивних інтерв’ю. Ми можемо в будь-який час робити включення – це наша перевага», - говорить головний редактор каналу. За словами Володимира Коломійця, INTV у найнасиченіші інформаційними приводами дні може виробляти максимум 40 хвилин власного контенту, враховуючи те, що канал може брати з посиланням новини з інших ресурсів, і накладати своє відео. «З огляду на те, що у нас 3, а може бути 2 знімальні групи, зазвичай журналіст має зробити 2-3 виїзди на

зйомки. Що ми називаємо сюжетами? Є повноцінні сюжети побудовані за принципом перевернутої піраміди. Тут іще є перевага в тому, що на одній події ми можемо записати синхрони як завершений матеріал і виставляти на сайт. Просто без написання сюжету. Це може бути 3-4 синхрони з події, а вже потім робимо сюжет. У виборі тем ми надаємо пріоритет акціям протесту, екшену словом». Наприклад, у день акції «Вставай, Україно!» 18 травня 2013 року власний контент INTV доходив до 40 хвилин.

На діаграмі показано, що тиждень 13-19 травня є лідером за відвідуваністю, це час проведення згаданої акції. Протягом усього часу існування INTV продукував передачі різні за темами, хоча позиціонувався як суспільно-політичний канал. Програма

Тематична

Середня

спрямованість

тривалість

Україна.

Пізнавальні

15 хвилин

Позитив

сюжети

Спортивний

Нарізка з відео

Виробництво Відео INTV

Близько 5 хвилин Начитка INTV,

дайджест

телеканалів

Паркет

Нарізка з відео

відео запозичене Близько 5 хвилин Начитка INTV,

телеканалів Школа життя

Пізнавальний

відео запозичене Близько 5 хвилин Відео INTV

сюжет Кавун.

Сатиричний

Сатиричні

сюжет

Близько 5 хвилин Відео запозичене

новини Цей день в

Пізнавальний

До 5 хвилин

Начитка INTV,

історії

сюжет

Огляд ВВ

Анонс

Близько 2 хвилин Відео INTV

Герої України

Пізнавальна

До 10 хвилин

Відео INTV

Онлайн-

Близько 10

Відео INTV

трансляція або

хвилин

відео запозичене

програма Відеочат

запис Дайджест

Нарізка з відео

новин

телеканалів

Денний

Новинні сюжети

Близько 5 хвилин Начитка INTV, відео запозичене До 10 хвилин

Відео INTV

оглядач Перелік програм, які виходили на INTV протягом усього часу існування ресурсу З 11 програм 5 присвячені політиці, 1 – спорту, 4 – пізнавальні і 1 – це анонс номеру газети «Вечірні Вісті», яка теж входить до холдингу «ІнформАльянс». 3.8. Шляхи розвитку і монетизації INTV На думку головного редактора INTV, ринку інтернет-телебачення в Україні наразі немає, а він тільки формується. Також він говорить, що

конкуренції серед інтернет-каналів зараз не існує, а варто радше говорити про співпрацю і взаємодопомогу, наприклад, в обладнанні. Головний редактор INTV бачив канал як новинно-аналітичний проект, поєднання інтернет-газети і інтернет-телебачення, на кшталт, сайту газети Guardian. Щодо монетизації, за словами Олександра Попова, у INTV дещо інший підхід, ніж у BeTV. «Будь-який інтернет-ресурс потребує грошей. Що стосується ТБ – це завжди затратна справа, тобто як мінімум потрібні житлові площі, де був би ньюз-рум, студія новин, потрібне обладнання для монтажу, для начитки тексту тощо. Сучасна ціна для камери – від 30 тисяч доларів, тому все це недешево. Також потрібен автотранспорт, щоб виїжджати з камерами на події. Мені здається, сьогодні в Україні побудувати інтернет-канал без інвестора неможливо». Планується, що INTV буде й надалі поєднувати виробництво власних передач і проведення онлайн-трансляцій. «Треба робити і те, і те. Більше того потрібно збирати у соцмережах аматорське відео, адже, наприклад, багатогодинні корки під час приїзду Президента в Дніпропетровськ, зняті самими користувачами – це унікальний контент». За словами керівника відділу маркетингу та реклами Наталі Нігмадзян, INTV канал неприбутковий. «Монетизація залежить від відвідуваності. Але, крім цього рекламодавець дивиться на якість трафіку. Більшість сайтів купують трафік, тому бачити чесний рейтинг того чи іншого сайту дуже важко. Ми не отримуємо багато грошей від сайту INTV. Наприклад, наші колеги з сайтів СТБ і ТСН отримують великі прибутки, і до них іде рекламодавець. З точки зору монетизації, я би, до речі, не виділяла інтернет-телебачення з-поміж інших сайтів». На думку Наталі Нігмаздян, питання монетизації – це компетенція власників ресурсу: «Я думаю це питання до тих, хто фінансує наш сайт. Як в Росії, так і в Україні певні проекти не робляться з метою заробляння грошей, вони робляться з певним політичним підтекстом, щоб до певної

аудиторії донести... Власники великих ЗМІ на певному етапі ставлять завдання, щоб якщо не заробляти, то принаймні «відбивати» гроші». Отже, для INTV монетизація не є серед актуальних задач. За словами Наталі Нігмаздян питання про монетизацію контенту можна ставити після виконання таких двох умов: - Наявність вимірювань якості аудиторії Gemius; - Контенту сайту цікавий людям, які можуть заплатити гроші; Наразі політика редакції така, що вона направлена на ту аудиторію, яка потенційно не платить гроші за контент в інтернеті. Цей сайт все ж ідеологічний, тобто це некомерційний сайт (гроші заробляють перші 25 сайтів рейтингу Bigmir). Не може і це проблема не лише інтернеттелебачення, а й інших ЗМІ. Перш за все, засоби масової інформації – це політичні і ідеологічні проекти. Головним завданням для ресурсу керівництво INTV вбачає у тому, щоб підійти матеріально і в плані людських ресурсів до переходу на постійне мовлення. Керівництво каналу хоче запустити постійну трансляцію новин. Отже, після проведення дослідження можна дійти висновку, що перспективи розвитку інтернет-телебачення залежать від того чи знайдуться рекламодавці, які ризикнуть давати рекламу на інтернет-канали і звернуть увагу не тільки на кількість аудиторії. Також зрозуміло, що успіх того чи іншого інтернет-каналу може залежати від наявності постійного інвестора чи спонсора. Варто також зазначити, що мовлення на BeTV та INTV відбувається нерегулярно і про повноцінну 24-годинну ефірну сітку мова поки що не йде. В ході розмови ставали зрозумілими подробиці, які дали змогу сформулювати ті характеристики, які дають можливість сказати, чим контент того чи іншого інтернет-каналу принципово відрізняється від контенту класичного телевізійного каналу і які є інші організаційні відмінності.

Отже, можемо перерахувати ті характеристики, які, на думку, керівників досліджуваних інтернет-каналів є прикметними саме для контенту інтернет-телебачення: 1) Інтернет-телебачення дає більше свободи у формуванні матеріалу. Мається на увазі більше розмаїття серед жанрів, якими може послуговуватись журналіст на інтернет-каналі. 2) Держава не так активно втручається в Інтернет-ЗМІ, як у решту медіа, відсутня цензура. 3) «Гнучка» сітка мовлення. В разі непередбачуваних подій, які потребують висвітлення, Інтернет-канал може подавати їх, не чекаючи планового випуску новин. При цьому якість відео може бути нижчою, ніж на телебаченні, адже і очікування глядача, очевидно, не передбачають класичної телекартинки. 4) Тривалість однієї передачі має бути меншою за телевізійну. Це пояснюється тим, що інтернет-користувачі зазвичай не надовго не затримуються на одній сторінці. 5) Теми передач мають бути не нішевими, а ультранішевими. Якщо на телебаченні нішевим продуктом може бути хокей, то в інтернеттелебаченні це має бути більш нішевий (наприклад, хокей на траві) продукт, який збере меншу, але більш зацікавлену аудиторію. Перевага такої ультранішевості – це визначена аудиторія, під яку можна знайти рекламодавця. Також існує можливість монетизації, за допомогою передплати користувачами відео-трансляції. 6) Контент має бути більш якісним, ніж телевізійний, адже в інтернеті діє, так званий, «активний» перегляд, а телебачення глядачі можуть дивитися «пасивно». У мережі працює принцип «on demand», тобто користувач обирає «що» йому дивитися, на телебаченні ж глядач залежить від телепрограми.

7) Для інтернет-телебачення у контексті монетизації більш перспективним є діловий чи, спрямований на певну професійну групу (ІТ-спеціалісти, архітектори), контент, ніж розважальний. 8) Не достатньо виготовити якісний контент, потрібна також і система промотування та продажу. 9) Можливість експериментувати з героями передач і обирати маловідомих, оскільки наразі немає великих ризиків втрати рекламодавців. Також на прикладі найбільш рейтингових проектів інтернет-каналів можна сказати, що успішний інтернет-контент – це той, який: 1) Зорієнтований на вузьку, але чітко визначену аудиторію (найперше – це професійні спільноти). 2) Є унікальним, таким, що тільки інтернет-канал може бути джерелом трансляції (якщо йдеться про онлайн-трансляцію). 3) Має більший рівень свободи, ніж на традиційному телебаченні. Такі основні характеристики та особливості інтернет-телебачення та інтернет-контенту були сформульовані керівниками досліджуваних інтернетканалів.

Висновки Метою роботи було встановити якими є перспективи інтернеттелебачення в Україні. В ході дослідження були застосовані методи case study та глибинні інтерв’ю, за допомогою яких були виконані завдання, поставлені напочатку роботи. З досвіду каналів BeTV та INTV можна зробити висновок, що наразі ресурси знаходяться на стадії становлення. У випадку з BeTV наразі складно сказати, яка тематична спрямованість цього каналу і на яку саме аудиторію розраховує цей ресурс. З інтерв’ю проведеного з головним редактором Яном Голубом, можна зробити висновок, що наразі BeTV працює певною мірою як продакшн, тобто виконує замовлення щодо проведення трансляцій з різноманітних конференцій, зустрічей, лекцій тощо. При цьому, зі слів головного редактора, вибір чи проводити ту чи іншу трансляцію здійснюється за логікою що було б цікаво самій редакції. Маркетингові дослідження аудиторії BeTV не проводив через фінансові причини, тому уявлення про те, хто є аудиторією каналу, має лише приблизне. Однак навіть за таких умов ресурс проводив доволі успішні проекти, які збирали велику аудиторію. Детальніше проаналізувавши такі проекти, можна зробити висновок, що це той унікальний контент, який не міг би за сьогоднішніх умов транслюватися телеканалами через ряд причин. Таким чином BeTV ставав єдиним джерелом інформації. INTV має дещо інший шлях розвитку, ніж BeTV. Канал був заснований у 2007-му році, за словами головного редактора, «людьми, які мали владний вплив». З того часу INTV декілька разів переформатовувався з інтернетканалу на мультимедійний сайт. Були спроби робити періодичні програми, однак навіть за найкращих часів частка власного контенту на 24 години не перевищувала 1 години. Відтак про повноцінне мовлення в мережі тут поки що теж говорити зарано. Враховуючи спрямованість INTV на опозиційно налаштовану аудиторію, можна припустити, що особливим успіхом користувалися б політичні програми, наприклад, відеочати, які INTV

практикував до 2012 року. Також велику кількість глядачів залучають прямі трансляції з акцій протесту. Так було цього року 18 травня – тоді трансляцію INTV з опозиційного мітингу дивилась рекордна з початку року кількість глядачів. Якщо з уявленням того, хто є глядачем каналу, у INTV краще, ніж у BeTV, - це людина опозиційних поглядів, то з монетизацією складніше. За словами, керівниці відділу реклами, рекламодавці неохоче співпрацюють з ресурсом, який не провів якісних досліджень аудиторії, бо не знає, що на такому ресурсі краще рекламувати. До того ж, за її ж словами, аудиторія, на яку орієнтується INTV апріорі не є привабливою для рекламодавців. Порівнюючи шляхи розвитку двох досліджуваних каналів, варто зазначити, що складно визначити, який є більш ефективним. BeTV більше орієнтується на онлайн-трансляції, INTV – на виробництво власного новинного контенту. Якщо головний редактор INTV стверджує, що інтернетканал в Україні не може існувати без інвестора, то BeTV є прикладом того, як канал існує без інвестора. Говорячи про шляхи монетизації контенту, треба сказати, що ця проблема зводиться до залучення цільової аудиторії до перегляду окремого проекту. З глибинних інтерв’ю стало зрозумілим, що цей контент має бути не просто нішевим, а ультранішевим, щоб зацікавити, можливо, не широку, а вузьку, проте професійну аудиторію, яка перегляне потрібний їй контент. Головний редактор BeTV говорить, що на прикладі передачі «ProfitShow» про ІТ-підприємництво він переконався, що у програми є невелика, проте зацікавлена аудиторія. Повертаючись до встановлення унікальних характеристик контенту інтерет-телебачення, можна назвати більшу, ніж на ТБ свободу у виборі жанру і теми. Показовими тут є передачі Campus 2.0 та ―Чесна розмова з майбутнім прламентом», які виходили восени 2012 року і мали високі, якщо порівнювати з іншими трансляціями BeTV, рейтинги. Щодо вибору жанру, то тут є показовими новинні сюжети INTV. Їх особливість у тому, що синхрони транслюються онлайн і немає потреби чекати основного випуску

новин, а можна в ефір слова політика, які будуть повноцінним матеріалом, який потім увійде в сюжет. Загалом, підсумовуючи результати дослідження, можна сказати, що наразі перспективи інтернет-телебачення в Україні залежать від кількох передумов: рекламодавці почнуть давати рекламу на інтернет-канали, інтернет-канали будуть продукувати контент такої якості і спрямованості на дуже чітку аудиторію, що ця аудиторія буде готова платити за доступ до цього контенту.

Список використаної літератури

1) Eli M. Noam,Jo Groebel,Darcy Gerbarg. Internet Television, - Introducrion; 2) Yin, Robert K., Case Study Research: Design and Methods, 1984: Newbury Park, Sage Publications,1. 3) Л. П. Федорчук. Вид інтернет-телебачення, с. 18-20. – 2011 р. 4) Петрова І.В. Проектування в соціально-культурній сфері: Навчальний посібник. – К.: Вид-воКНУКіМ, 2007. - с.260-263 5) Ситуационный анализ, или Анатомия Кейс-метода Под ред. д-ра социологических наук, профессора Сурмина Ю.П. - Киев: Центр инноваций и развития, 2002. - с.114 6) Т. С. Шевченко. Телебачення та Інтернет: особливості функціонування у контексті взаємодії з аудиторією. – 2012 р. 7) [електронне джерело]: Bent Flyvbjerg. Five Misunderstandings About Case-Study Research http://qix.sagepub.com/content/12/2/219.short 8) [електронне джерело]: Bruce M. Owen. TheInternetChallenge toTelevision http://books.google.com.ua/books?id=d8UnMIJ99HMC&printsec=frontcove r&dq=internet+television&hl=uk&sa=X&ei=3sq9UdXbHKbX4ASt6ICwA w&ved=0CD8Q6AEwAg#v=onepage&q=internet%20television&f=false 9) [електронне джерело]: Charless Schell. The value of the case study as a research method. - http://www.finance-mba.com/Case%20Method.pdf 10)

[електронне джерело]: Kathleen M. Eisenhardt. Building Theories

from Case Study Research www.jstor.org/stable/10.2307/258557 11)

[електронне джерело]: Sharon Marie Ross. Beyond the Box:

Television and the Internet http://books.google.com.ua/books?id=rOPzKWCf0w8C&printsec=frontcove r&dq=internet+television&hl=uk&sa=X&ei=3sq9UdXbHKbX4ASt6ICwA w&ved=0CE8Q6AEwBA 12)

[електронне джерело]: Winston Tellis. Introduction to case study. -

http://www.nova.edu/ssss/QR/QR3-2/tellis1.html

13)

[електронне джерело]: 70% українських Інтернет-користувачів

дивляться ТБ в онлайні, - електронні дані http://watcher.com.ua/2011/06/08/70-ukrayinskyh-internet-korystuvachivdyvlyatsya-tb-v-onlayni/ 14)

[електронне джерело]: В Україні прискорюється зростання

кількості користувачів Інтернету, - електронні дані http://novynar.com.ua/business/223921 15)

[електронне джерело]: Все онлайн-трансляции

http://betv.com.ua/online/ 16)

[електронне джерело]: Глибинне інтерв'ю, -

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0% B8%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5 %D1%80%D0%B2%E2%80%99%D1%8E 17)

[електронне джерело]: Глибинне інтерв’ю

http://www.kiis.com.ua/?lang=ukr__cat=methods__method=21 18)

[електронне джерело]: Е. Курышев Internet Television не путать с

IPTV, - електронні дані http://www.liveinternet.ru/journalshowcomments.php?jpostid=75595272&jo urnalid=2141450&go=next&categ=0 19)

[електронне джерело]: Евгений Потапов рассказывает о

перспективах Интернет-телевидения, - електронні дані http://eanews.ru/news/blogs/item186661/ 20)

[електронне джерело]: Катерина Каплюк. Телевізійний формат не

поспішає переходити в інтернет. – електронні дані http://www.pravda.com.ua/inozmi/deutschewelle/2012/03/9/6960314/view_print/ 21)

[електронне джерело]: Кількість коритсувачів Інтернету в Україні

досягнула майже 20 мільйонів, - електронні дані http://blogosphere.com.ua/2012/11/01/ukrainian-internet-user-stats-2012/

22)

[електронне джерело]: Кількість регулярних Інтернет-

користувачів зросла в Україні до 15 млн осіб, http://economics.unian.net/ukr/detail/145194 23)

[електронне джерело]: Конференція «Нові медіа – нові

можливості 2012»: кнопки share та like – нова валюта в Інтернеті, електронні дані http://euinfocentre.rada.gov.ua/euinfocentre/control/uk/publish/article;jsessi onid=74172DB70838D9A4FFC92C92858DF714?art_id=46331&cat_id=45 695 24)

[електронне джерело]: Максим Кутик. Игра в ящик

http://www.mediabusiness.com.ua/index2.php?option=com_content&task=v iew&id=12487&pop=1&page=0 25)

[електронне джерело]: Международный форум Connected TV,

Internet TV, Smart TV, Mobile TV лекция 4, - електронні дані http://www.youtube.com/watch?v=QXQ8BJysT7A 26)

[електронне джерело]: Мирослав Бабицкий. Интернет-

телевидение: будущее или настоящее? http://www.dgl.ru/articles/internettelevidenie-budushhee-ili-uje-nastoyashhee_3602.html 27)

[електронне джерело]: М.С. Соловйов. Інтернет-варіант

українськоготелебачення: формат подачі контенту, - електронні дані http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=2284 28)

[електронне джерело]: Наталья Кожемякина: «Было бы глупо

утверждать, что у ВВ нет своей позиции» www.telekritika.ua/lyudi/print/50174 29)

[електронне джерело]: Наталья Кожемякина: «Главное, - все три

наши направления выстояли» http://www.mediabusiness.com.ua/content/view/18113/0/lang,ru/ 30)

[електронне джерело]: О проекте http://betv.com.ua/betv/

31)

[електронне джерело]: Олексій Зубенко. Телебачення + інтернет:

симбіоз не складається http://www.telekritika.ua/internet/2009-0212/43754 32)

[електронне джерело]: Перспективні напрямки розвитку

телебачення: інтернет-ТБ, - електронні дані http://journ.univ.kiev.ua/trk/publikacii/fedorchuk_publ.php 33)

[електронне джерело]: Сливак С.І. Глибинне інтерв’ю як метод

маркетингових досліджень, - електронні дані http://intkonf.org/slivak-siglibinne-intervyu-yak-metod-marketingovih-doslidzhen/ 34)

[електронне джерело]: Соціологія, короткий енциклопедичний

словник. Глибинні інтерв’ю. – електронні даніhttp://subject.com.ua/sociology/dict/183.html 35)

[електронне джерело]: Створення інтернет-телебачення

http://video.telekritika.ua/show/intervu/142-stvorennia_internet_telebachennia_%28chastina_persha%29_02.07.2010 36)

[електронне джерело]: Теоретико-методологические основы

качественных исследований. - http://soc-research.info/qualitative/2.html 37)

[електронне джерело]: Традиційні медіа vs Інтернет в Україні

(дослідження), - електронний доступ http://watcher.com.ua/2012/07/12/tradytsiyni-media-vs-internet-v-ukrayinidoslidzhennya/ 38)

[електронне джерело]: Якісні глибинні інтерв’ю / експерті

інтерв’ю, - електронні дані http://www.gfk.ua/marketing_solutions/qualitative_research/qualitativesub/0 03437/index.ua.html 39)

[електронне джерело]: Якісні дослідження, - електронні дані

http://www.socis.kiev.ua/ua/jakisni-doslidzhennja.html 40)

[електронне джерело]: Международный форум Connected TV,

Internet TV, Smart TV, Mobile TV лекция 4, - електронні дані http://www.youtube.com/watch?v=QXQ8BJysT7A

Додатки Додаток 1 Інтерв’ю з головним редактором BeTV Яном Голубом Когда был создан be.tv? В 2012 году. Ну как создан… появилась возможность, желание, время – начали что-то делать. Вы были инициатором? Да. Зачем? Мне было нечего делать и моя предыдущая работа… Как вы искали команду? Они сами пришли. Вы давали объявление? Какие были критерии? Вокруг меня и вокруг этого места было некоторое количество людей, которым потенциально интересно то, что мы делаем. М в нужный момент эти люди возникают. Нету у нас 50 человек, которые работают постоянно. А стабильно в вашей команде сколько людей? Что делают? А что делают? Давай тогда, наверное, начнѐм с другого. Ты, наверное, должен спросить: а чем вы вообще занимаетесь? Или я должен спросить: что ты представляешь, чем мы занимаемся? Вы занимаетесь проведением прямых трансляций с событий. Еще вы производите собственные программы. И насколько я понимаю, ваши камеры помогают другим проектам. Там не обязательно камеры, но и специалисты. Ок. в этом всѐм есть некая коммерческая составляющая и социальная. На данном этапе это всѐ очень сильно переплетено, дальше я надеюсь будет разделяться. О какой мы будем говорить?

Давайте сперва о социальной. Хотел спросить: вот, Интернеттелевидение. У вас на ФБ-странице написано телеканал. Чем интеретТВ отличается от простого? Думаю, что ничем. В глобальном смысле. В частностях можно говорить, что мы можем выбирать, то что мы смотрим. Видео он деманд, например, хотя с появлением технологии ОТТ, он деманд появляется на телевизорах, то есть сейчас есть отличия технологические, но пройдѐт еще 5 лет и эти отличия сотрутся. Тем более, что у нас в 2015 году все должны перейти на цифровое вещание. Во-первых, я не уверен, что это случится, во-вторых, я думаю, что если это случится, произойдѐт смещение аудитории в сторону проекта ОТТ, Интернета и прочих штук от кабельного вещания. Есть ли контентные отличия? Есть отличие. В конечном итого всѐ упирается в бабки. Они могут себе написать потенциальную аудиторию в 40 млн человек. Они могут написать в рекламном отчете. Плюс есть компании, которые мониторять смотрение, но делают это по случайной выборке. Скандал, по моему позапрошлого года, говорит о том, что там всѐ непросто и что там всѐ шатко. Аудитории каналов сильно изменились, когда изменилась выборка по городам в которых ставятся пипл со 100+ до 50+. Рейтинги интеллектуальных шоу упали, развлекательные выросли. Каналы могут себе нарисовать статистики, их поддержат рейтинговые агентства, а рекламным агентствам удобно продать эти цифры клиентам. Они могут себе большие бюджеты. При производстве чего-то своего в Интернете всѐ а) намного честнее: ты всегда видишь сколько тебя смотрят и нужно очень «прыгаь с бубном», чтобы тебя смотрели. Сейчас я говорю не о рзавлекательном контенте. То есть отличие в том, что в Интернете можна… В Интернете более низкие бюджеты. Исходя из этого, производство видео происходит по другим принципам и может эти большие бюджеты не сильно и нужны. Нужно разделять аудиторию, для кого ты это делаешь: если «Дурнев», это одна аудитория, если «Минаев live», другая. Те люди, которым

нужен какой-то «умняк», какая-то оппозиционность или что-то, что не говорится там, а говорится здесь. Они больше заточены на то, что говорят, а не то, как это снято. При этом есть определенный порог уровня ниже которого опускаться очень тяжело. Зрители привыкли к тому, что видео классно снято. Мы готовы смирится с тем, что в Интернете не всѐ так классно снято, как в телевизоре, но уже не хочется соглашаться с плохим звуком, некрасивой картинкой. Чем лучше идея, тем хуже может быть качество. Что из материальной составляющей у вас было вначале? Ничего. Как вы начинали? Как начать свой Интернет канал? Пока у нас нет своего Интернет-канала. Если брать терминологию, я тоже не знаю, что такое Интернет-канал. Есть некий образ: есть эфирное телевидение, а мы сделаем Интернет-телевидение. Сейчас мне кажется образ переформатируется: мало снимать видео и делать прямые трансляции, нужно говорить о медиа глобально, поскольку медиа работает с запросами потребителей. А потребитель контента сейчас всѐ больше хочет видео. А что не есть Интернет-телевидением? Раздел УП «Видео» - это Интернет-телевидение? Это медиа. УП – это медиа и она еще добавляет… Я не знаю, что такое Интернет-телевидение. Если брать аналогии, это то, что имеет бесперебойное вещание в Интернете. В Украине таких нет. А вы би хотели, чтобы битиви стал таким каналом? Я думаю, что это как производственная необходимость. Если вдруг когда-то мы захотим попасть в систему рейтингов, то нам придется быть эфирным, но это подстраивание под ту систему. Я не знаю нужно ли это. Во-первых, мы сейчас не готовы к этому, а, во-вторых, это смена реальности, мне тогда придется конкурировать с «Интером», а я не могу и не хочу конкурировать, потому что у нас разные поля деятельности. Но с точки зрения агентства, я начинаю с ними конкурировать и я проигрываю.

В трансляциях битиви иногда появляется реклама… Это реклама Гугла Работаете ли сейчас с рекламодателями? Пробуем, но безуспешно. Что вы им говорите? Мы говорим, что у нас очень хорошая аудитория. Потом мы называем цифры и нам говорят «До свидания». По прошлому году – это 1,5 млн просмотров. Что вы знаете о качестве аудитории? Я знаю, что средняя длительность видео порядка 4,5 минут. Мне кажется, что это это хорошо. При средней длительности просмотра страницы в 10 секунд удерживать человека 4,5 минуты – это хороший результат. Мы пользуемся статистикой Гугл. В основном это люди старше 35, мужчины. Но опять же, когда ты начинаешь эту аудиторию пытаться выразить в стандартных рекламных шаблонах, это выглядит очень странно: это люди от и до, почемуто они приходят, почему-то смотрят. Вы пытались представить вашего усреднѐнного зрителя? Наш усредненный зритель – это наша команда. Маркетинговые исследования тоже ничего не дают. Это, во-первых, дорого, во-вторых, для нас это не нужно. Нам нравится что-то – мы делаем. Обсуждали формат новой музыкальной программы, которая когда-то называлась «Дворники», выбирали кого из групп звать. Принцип был такой: кто кому нравится, тот того и зовѐт. Вернѐмся к вопросу о команде. Сколько вас? В студии постоянно находится 2 человека. Есть человек, отвечающий за СММ, за ПИАР, есть программист, есть определенное количество операторов, один из которых может быть режиссером, а также есть 4 звукорежиссера, которых мы привлекаем в зависимости от проекта. Пока я не плачу денег за их услуги, но хотел бы. Когда у меня выйдет на каких-то проектах зарабатывать, я с радостью буду платить людям. Сейчас мы общаемся с компаниями, которые теоретически могут с нами работать как с

видеопродакшном для публикации рекламы, пока им это не интересно. Тут либо ничего не делать вообще, либо делать так, как мы можем и потом смотреть, что из этого получится. Обычно вы проводите трансляции со скольки камер? Сколько находим… Но как минимум с двух. Если программа, то это 3 камеры. У меня есть свое оборудование: что-то на коммерческие проекты (если не хватает, арендуем), что-то на социальные (если не хватает нашего оборудования, просим у друзей). Владелица канала «Дождь» Наталья Синдеева говорит, что рекламодатели дают свою рекламу на канал, потому что знают, что аудитория небольшая, но качественная. Почему у вас не так? У нас рынок меньше и он другой. Для того, чтобы это почувствовать, нужно побывать на какой-то российской конференции по стартапам и просто послушать разговоры людей и побывать на такой конференции у нас. В России больше денег и они более охотно с ними расстаются. Памперсы через нас никто не будет рекламировать, наш рекламодатель, наверное – это малый и средний бизнес, а в Украине с ним проблемы. Как вы зарабатываете? Мы работаем как продакшн и снимаем всѐ, за что нам платят. Подключили в прошлом году рекламу Гугла. За год пришло 69 долларов. Мы еще не смотрели какая результативность наша на Ютюбе. Теперь мы можем стримить на Ютюб и привлекать на канал крупных рекламодателей. Там можна откручивать прероллы, там всѐ очень интеллектуально, как мне объясняли. Какие еще пути монетизации? Мы зарабатываем сейчас деньги на продаже наших услуг. Это 99% денег, которые мы зарабатываем. Есть, к примеру, конференция, которой нужна онлайн-трансляция. Сейчас довольно много компаний делают трансляции, а мы еще и даѐм аудиторию – это то, на что будут делать ставку. Собственные продукты мы производим, партнерские и любые коммерческие мы можем

раскручивать по этим каналам. Где-то год назад был бум по онлайнтрансляциям, мы потом показывали людям статистику, они расстраивались и больше не приходили. Их не смотрело то количество людей, которое они ожидали. При этом люди не делали ни единого шага, чтобы привлечь людей не на конференцию, а на прямой эфир. На каких проектах вы зарабатываете? «Дворники», например, это коммерческий проект? Это был партнерский проект с фестивалем «Трипільське коло» для промоушена фестиваля. А нам было интересно это сделать, к тому же фестиваль помог с музыкантами и ведущими. Мы иногда ставим трансляцию и на сайт, и на Youtube. У Youtube всѐ сложно с авторскими правами часто на какие-то мероприятия собрать все авторские права со всех исполнителей проблематично. Знакомые через хенгаут транслировали дискотеку – Youtube через 20 минут вырубил звук к видео: у вас, мол, нелицензионный контент. Из того, что мы делали сами это были «Дворники». Была программа «Профит Шоу» - это интервью с предпринимателями, был пилот программы «Прообраз» про образование. Вышла только одна программа, очень интересная, но, как оказалось, никому не нужная. Это те программы, права на которые я могу заявить. Что касается лицензий, мы не заключаем договора – это не нужно, это либо креатив комон либо суміжніавторські права. К примеру, Кампус нам проще подавать под креатив комон, потому что там 4 компании участвовало в создании этого проекта. Мы занимались видеопродакшном и раскруткой в интернете. С какой стороны вам было интересно участие в Кампусе? Нам было интересно поучаствовать в создании передачи, которая повторяется с определенной периодичностью. Также нам нужна была статистика поподобного рода контенту, у них (Кампус) были небольшие бюджеты с грантов и мы немного поработали на свой пиар. Там нет коммерции в чистом виде, там есть деньги: мы окупаем свои расходы за эти

бюджеты, но это не зарабатывание. Но не все такие проекты мы соглашаемся. Успех или не успех подобных проектов зависит от совокупности факторов, включая, например, то идѐт ли сейчас бой Кличко или нет. Ты конкурируешь со всем интернетом, а не только стебе подобными проектами. Какие еще у вас были проекты такого рода? «Чеснарозмова з майбутнім парламентом» была непериодичной программой. Стартапкреш-тест? Никто никому не платит тут. Мне просто нравится, что там происходит. Люди, которые туда приходят, в отличие от политиков, они живи. «Мистецтво з British Council»? Не знаю как British Council, но мы остались не очень довольны проектом, как по мне лекции о современном искусстве не очень интересны это очень нишнвый продукт. Но нам платили за работу. Калейдоскоп Киев? Это был цикл лекций про Киев – нам просто захотелось поснимать про Киев, нам не платили. Организаторы бросали все усилия на организацию самого события, а о трансляции совершенно не заботились. Самой просматриваемой была лекция Вознюка из ДипЭксплорейшн. Кстати еще насчѐт контента в интернете. Когда появляется информационный повод, все медиаканалы начинают использовать его одновременно. И все герои – это приблизительно одни и те же люди. И когда кто-то решается показать парня, которого, доэто никто не показывал, через месяц он появляется везде. Каналы более неповоротливы, они сами эти новости не выискивают. Напримерперформанс «Спящая красавица» (девушка 2 недели спала в Национальном художественном музее) мы снимали 9 дней. За это время приехали куча иностранных каналов. Украинские приехали только на 3 день. Почему они не сочли это событие информационным поводом от начала? Я думаю слишком долго принимали решение. Им еще и не с руки было там долго находится, так они просили у нас видео.То же самое с Гостиным двором.

Какие самые рейтинговые трансляции? Спящая красавица. Как-то утром в момент, когда даже не было трансляции,у нас на сайте было 20 тыс. человек, из них 19 - заграничные. Нашу трансляцию, например, поставил Guardian. Кто вас еще цитирует?Кто копирует код? Код раздаем сами. Иногда уважаемые издания ставя наш код пишут, что их издание ведѐт трансляцию, а на самом-то деле это ретрансляция. Есть список партнеров, которым мы рассылаем. Мы не платим денег за установку плеера. У нас брэндированный плеер – это единственный вариант отследить кто откуда заходит к нам. Вы делаете трансляции с конференций – это для зарабатывания. Вторая часть… Это мы приезжаем туда, где что-то происходит и третья часть мы производим что-то своѐ. Производим мы не много, потому что это дорого. Но это, то к чему хотелось бы прийти в конечном итоге. В Украине мизерное количество контента, сделанного для интернета. С нами договаривались крупные онлайн-кинотеатры о ретрансляции нашего контента. Для меня это было непонятно. С нами общались Megogo и Divan.TV. Первые заявляют 14 млн ежемесячно, вторые пишут, что у них 100 тыс. телевизоров. Там есть всѐ, но нет видео постоянно производимого для интернета. Но с Диваном мы планируем договор подписать и рассылать свой контент и через их сеть тоже. Кого вы считаете на рынке своими конкурентами? Нету и рынка, и конкурентов. У нас никто не занимается и трансляциями и производством своего контента. Мне кажется мы занимаем нишу между продакшном и каналом. Как еще планируете развиваться? Я хочу выйти на… Мы будем продолжать делать прямые эфиры в больших количествах. Если в прошлом году мы больше ездили на локации, то в этом будем больше привлекать на свою. Организаторам нужно проводить где-то свои события, а здесь можно сделать лучше. С осени уже договорились

делать с «Телекритикой» на базе этой площадки программу. Будем делать также программу с Владом Троцким. У него была программа на ТВі, но она не была успешной, потому что это не телевизионный проект. Возможно восстановим Профит Шоу (передача про ІТ-предпринимателей), если найдѐм ведущего. А есть ли аудитория для этой программы? Аудитория есть и очень чѐтко обозначенная. Еѐ меньше, чем на политических передачах, но там нету людей случайных. Вы не пробовали найти под эту программу рекламодателя? Пока не пробовали, но именно поэтому хотим восстановить программу. Я думаю найдутся. Скорее всего там может быть реклама конференций, мероприятий. Можно ли сказать, что перспектива интернет-телевидения – это делать программы под очень чѐтко обозначенную целевую аудиторию? По сути, да. Есть газета, тираж которой 450 экземпляров, но которая раздаѐтся в Верховной Раде, цена рекламы там очень высокая. Это хороший пример и Интернет позволяет таргетировать, но это не работает в автоматическом режиме, а нужно договариваться с ресурсами. Планируете ли еще проекты под конкретную целевую аудиторию? Есть задумка делать передачу с союзом архитекторов. Рассказывать и про архитектуру и про урбанистику, и про проблемы города. В Киеве что-то строится в большом количестве и очень часто обсуждения процесса строения заходит в тупик, потому что во время дискуссии мешают всѐ в одну кучу: архитектуру, деньги, политику, чьи интересы, чья земля ит.д. Мы хотели бы делать проект, который говорил бы только об архитектуре. Гостями студии были бы архитекторы, с которыми бы говорили об очередном строительном проекте с точки зрения архитектуры. Нам важно разобраться имеет ли этот обьект право быть в городе с точки зрения архитектуры. Эти программы задуманы как периодичные? Да. То есть по сути начинается вещание.

Какое максимальное количество людей может смотреть трансляции? С Youtube не ограниченное, а с сайта – максимум 30 тысяч. 85 тысяч смотрело 2-й марафон Четвертой студии. 45 – Немцова на передаче «Чеснарозмова з майбутнім парламентом» и около 50 Кличко на Кампусе. Это не одновременно, а суммарно. А одновременно было 5,5 тысяч на 2-м марафоне. В дальнейшем рассчитываете больше на Youtube или сайт? Если хочешь, чтобы трансляция вдруг не обвалилась, то, конечно, Youtube. У него есть большой потенциал для коммерческих проектов. Там могут быть клиенты, которые готовы заплатить больше тысячи долларов за раскрутку концерта. Но пока мы присматриваемся. С Диваном тоже самое: они могут дать чѐткую аудиторию, но пока мы не начнѐм работать, я не узнаю, что это за аудитория. Был ли стартовый капитал? У меня не было 10 тысяч или тысячи или 5. Были приходящие деньги, которые сразу вкладывались.

Додаток 2 Інтерв’ю з головним редактором INTV, Олександром Поповим Як все починалось? 5 років тому була група ентузіастів, у яких було бачення, що рано чи пізно в інтернеті буде більше відео-контенту, який поступово можна перетворити на повноцінний канал. І оскільки ці люди мали ресурси, а саме владний вплив, то вдалося організувати INTV. Тобто був стартовий капітал? Будь-який інтернет-ресурс потребує грошей. Що стосується ТБ – це завжди затратна справа, тобто як мінімум потрібні житлові площі, де був би ньюзрум, студія новин, потрібне обладнання для монтажу, для начитки тексту тощо. Сучасна ціна для камери – від 30 тисяч доларів, тому все це недешево. Також потрібен автотранспорт, щоб виїжджати з камерами на події. Що таке інтернет-тб, на ваш погляд? Інтернет-тб дає більше свободи у формуванні матеріалу – це по-перше. Подруге, на сьогодні держава не так активно втручається в інтернет. А решта залежить від бекраунду людей, які працюють на інтернет-каналі. Якщо це люди з виключно телевізійним досвідом, то вони і будуть робити такий самий телеканал. Можна створювати або інтерет-Інтер, або інтернет-Тві, або інтернет-CNN. Коли я прийшов на посаду головного редактора, то бачив INTV як поєднання інтернет-газети і інтернет-телебачення. Щось на кшталт того, що зараз робить Guardian. У вас команда з яким бекграундом? У нас є люди і з досвідом роботи в інтернет-проектах і на телебаченні. У мене, наприклад, є досвід роботи на сайті «Майдан» протягом майже 10 років. Є люди, які працювали випусковими редакторами на телеканалах («Чорноморець», «5 канал»). За рахунок того, що у нас різне бачення, нам вдається робити більш-менш пристойний продукт. Але ми хочемо сформувати теледень. Скільки людей в команді?

Людей замало і саме через це не вистачає матеріалу. У нас 3 знімальні групи (2 зміни по двоє людей). 3 випускові редактори. Плюс ще одна людина, плюс випусковий і я. Також команда відеоінженерів з 6 людей. Ви хочете зробити проект, на кшталт... (перебиває) Ні, не «Дождя», саме Guardian. «Дождь» хоче робити Мустафа Найем. Ви плануєте, що це буде новинний проект? Новинно-аналітичний скоріше. Готується до запуску пілотний випуск авторської програми: інтерв’ю з народним депутатом з опозиції. Ми запустимо хвилин на 40 цю передачу у прямий ефір, а повна версія буде на сайті. В цю передачу також входитимуть кілька сбюжетів, які займатимуть мксимум 10-12 хвилин. Яка ваша цільова аудиторія? У нас концепція була сформульована – суспільно-політичний канал. Ми подавали програми і про здоров’я і про подорожі і про культуру. Але загалом наша аудиторія – це люди, яким небайдужа доля країни. Кого ви вважаєте конкурентами на ринку? Ринок інтернет-телебачення якраз зараз формується. Я не хотів би говорити про конкурентів. Якщо українських телеканалів 16, то інтернет-каналів може бути скільки завгодно. INTV зараз, звичайно, не дотягує до повноцінного ТБканалу. Загалом ідеться більше не про конкуренцію, а про співпрацю. Який шлях розвитку для інтернет-каналу перспективніший: знімати онлайн-трансляції чи робити власні передачі? Треба робити і те, і те. Більше того потрібно збирати у соцмережах аматорське відео, адже багатогодинні корки чи приїзд Президента в Дніпропетровськ. Також ми робимо дайджест новин трьох провідних каналів. Раніше ми транслювали ефіри телеканалів, але зараз цього не робимо. Ми поки не можемо бути. Інтерв’ю з керівником відеоредакції INTV Володимиром Коломійцем

Скільки зараз форматів відео виробляє INTV? Це два формати дайджест новин телеканалів і новинні сюжети. Зі скількох людей складається команда INTV? 3 журналісти, 3 оператори 5 відеоінженерів. Ми працюємо як звичайна мінітелекомпанія, мініпродакшн. Ми працюємо швидлше в форматі дуже близькому до ТВ. Це так і створювалалося як продакшн студія, яка виробляє власний контент. Ми послуговуємося принципами журналістики, що і порядні журналісти-професіонали. Тобто іде плануванння з вечора, беруться анонси, події, які ми встигнемо відзняти, щоб показати картину дня. Журналісти отримують завдання від головного редактора, а потім говорять, оператлору, що вони хочуть бачити. Чим відрізняється інтернет-телебачення від класичного телебачення? Ми не прив’язані до постійних випусків новин. У нас є Денний оглядач, куди ми зводимо всі наші вироблені сюжети. Це може бути 5 сюжетів, а може бути 2. Ми досить активно працюємо у ВР, особливо після виборів минулого року. Там працює постійний корр парламентський Антоніна Кравченко. У нас там 2 групи: одня в ложі преси пише виступи і синхрони, там теж є корр. Друга група працює в кулуарах. Звідти за допомогою спец облапднання ми передаємо онлайн-трансляцію на сайт. Як часто ви робите онлайн-трансляції? Залежить від подій. Це можуть бути коментарі з приводу прийнятих законів. Коментарі х приводу блокування – не блокування, заяви опозиційні або Єфремова. Це може бути 12-15 включень за день. Це одразу передається і виставляється на сайт. У нас багато ексклюзивних інтерв’ю. Ми можемо в будь-який час робити включення – це наша перевага. За 24 години унікального контенту скільки виробляється? З огляду на те, що у нас 3, а може бути 2 знімальні групи, зазвичай журналіст має зробити 2-3 виїзди на зйомки. Що ми називаємо сюжетами? Є повноцінні сюжети побудовані за принципом перевернутої піраміди. Тут іще є перевага в тому, що на одній події ми можемо записати синхрони як завершений

матеріал і виставляти на сайт. Просто без написання сюжету. Це може бути 3-4 ссинхрони з події, а вже потім робимо сюжет. Ми віддаємо пріоритет акціям екшену. А по хвилинам? Наприклад, з акції «Вставай, Україно!» 18 травня – це було 30-40 хвилин на день власного контенту. Це в найкращий день. Це враховуючи те, що ми, наприклад, можемо з посиланням брати новини, накладати наше відео. Є якісь ще відмінності від інет телебачення від ТБ? Я би не сказав, що є відмінності в написанні сюжетів. Це звичайні сюжети, які би могли йти на каналах. Я вже казав, що ми можемо виставляти синхрони. Наприклад, 5-й канал практикує теж таке – це у них називається міжпрограмний продукт. Тобто підписується, що це за подія. Журналіст приїжджає, інженери роблять нарізку відео, пишеться текст, другий етап синхрони. А потім уже пишеться сюжет. Тобто тут мобілність в тому, що... От є у нас така фраза «Та, що там! Це ж інтернет – заливай так». Але поблажок нема. Я досить довго працював головним редактором іншої продакшн-студії, також працював випусковим редактором на 5-му каналі. В плані журналістики, поблажок я не допускаю. Поблажки можуть бути в назвах. Чи є у вас орієнтир у створенні інтернет-телебачення? Підійти до вересня матеріально і морально і в плані людських резервів. Прописати концепцію і зрозуміти, чого ми хочемо і запустити постійну трансляцію новини. Тобто глядач заходить на наш сайт, а там постійно ідуть новини. Це можуть бути синхрон, сюжет. Для цього треба передусім люди. Які ще передачі? Ми це практикували досить довго відеочати. Виставляється банер, куди користувачі писали питання. До нас приходили політики, спортсмени, культурні діячі. Під час чату теж ідуть нові запитання. Ведучий озвучує їх. І зараз хочемо подивитися на заходність, у звязку з тим, що будемо робити 30 хвилинні інтервю. Звісно, що 30 хв прямого ефіру будуть заходити, потім

виставимо в записі. Але в інтернеті, крім фільмів 30 хвилин нічого не дивиться – 3-4 хвилини зазвичай. Тому наступного дня ми зробимо нарізку на 7-8 хвилин з найцікавішими місцями. Інтерв’ю з керівником рекламного відділу INTV Наталею Нігмаздян Які є шляхи монетизації інтернет-телебачення? Це залежить від відвідуваності. Але, крім цього рекламодавець дивиться на якість трафіку. Більшість сайтів купують трафік, тому бачити чесний рейтинг того чи іншого сайту дуже важко. Ми не отримуємо багато грошей від сайту INTV. Наприклад, наші колеги з СТБ і ТСН отримують, адже до них іде рекламодавець. З точки зору монетизації, я би не виділяла інтернет-телебачення з-поміж інших сайтів. Чи знаєте ви яка аудиторія в INTV? Якість аудиторії вимірює компанія Gemius. Ми не користуємося їх послугами через нестачу фінансів. До речі, рекламодавець, коли немає Gemius, не охоче йде на сайт, бо не розуміє, що йому краще продавати. Отже, ми можемо тільки уявляти, яким теоретично є наш глядач. Ми уявляємо, що це людина від 30-35 років до 50, яка багато часу проводить за комп’ютером і, що найважливіше, має певні політичні погляди, тобто опзиційні. Чи є увас в планах вийти з цього становища і почати заробляти гроші? Я думаю це питання до тих, хто фінансує наш сайт. Як в Росії, так і в Україні певні проекти не робляться з метою заробляння грошей, вони робляться з певним політичним підтекстом, щоб до певної аудиторії донести... Крупні власники ЗМІ на певному етапі ставлять завдання, щоб якщо не заробляти, то принаймні «відбивати» гроші. Мені ставлять запитання: де гроші? Я на це відповідаю: по-перше, там, де Gemius, по друге, де зміст сайту цікавий людям, які можуть заплатити гроші. А політика редакції така, що вона направлена на ту, аудиторію, яка потенційно не платить гроші. Тому вимагати з мене гроші за сайт INTV – це непрофесійно. Цей сайт все ж

ідеологічний, тобто це некомерційний сайт (гроші заробляють перші 25 сайтів рейтингу Bigmir). Чи може інтернет-телебачення існувати без інвестора? Не може і це проблема не лише інтернет-телебачення, а й інших ЗМІ. Перш за все, засоби масової інформації – це політичні і ідеологічні проекти.