Сковорода і сучасність

Цікавинки про мандрівного філософа

Сковорода-містик та його погляди

SKOVORODA

i su4asnist

НОВА КНИГА ПРО ФІЛОСОФА: P.S. ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА

F

Афоризми філософа

SKOVORODA I sy4asnist

SKOVORODA I sy4asnist

#1 грудень 2012

Skovoroda i su4asnist

CКОВОРОДА І РЕЛІГІЯ: Як філософ ставився до отців церкви........4 В Г.С. Сковороді магічним чином поєдналися релігійність та містицизм, що й так захоплює в його творчості

КОХАННЯ ФІЛОСОФА: Чому Сковорода не був щасливий? Філософія як єдина любов Григорія Савича.....................6

МОГИЛЯНСЬКІ БУДНІ СКОВОРОДИ: Як жилося філософу в могилянському колегіумі..................8

СКОВОРОДА І МІСТИК: Символічна торбинка Сковороди, сопілка та інші цікавинки...............10

Філософ так і не закінчив навчання в КиєвоМогилянській Акакдемії, хоча був

Сковорода не жив матеріальним, але мав магічні речі-символи - сопілка, торбинка і т.д.

СКОВОРОДА В 21 СТОЛІТТІ: нова книга про філософа.........11

SKOVORODA I sy4asnist

Афоризми Сковороди ***

“ХТО ДУМАЄ ПРО НАУКУ, ТОЙ ЛЮБИТЬ ЇЇ, А ХТО ЇЇ ЛЮБИТЬ, ТОЙ НІКОЛИ НЕ ПЕРЕСТАЄ ВЧИТИСЯ, ХОЧА Б ЗОВНІ ВІН І ЗДАВАВСЯ БЕЗДІЯЛЬНИМ.”

***

“НІ ПРО ЩО НЕ ТУРБУВАТИСЬ, НІ ЗА ЧИМ НЕ ТУРБУВАТИСЬ — ЗНАЧИТЬ, НЕ ЖИТИ, А БУТИ МЕРТВИМ, АДЖЕ ТУРБОТА — РУХ ДУШІ, А ЖИТТЯ — СЕ РУХ.”

*** “ЛЮБОВ ВИНИКАЄ З ЛЮБОВІ; КОЛИ ХОЧУ, ЩОБ МЕНЕ ЛЮБИЛИ, Я САМ ПЕРШИЙ ЛЮБЛЮ.” ***

“МАЙБУТНІМ МИ МАРИМО, А СУЧАСНИМ ГОРДУЄМО: МИ ПРАГНЕМО ДО ТОГО, ЧОГО НЕМАЄ, І НЕХТУЄМО ТИМ, ЩО Є, ТАК НІБИ МИНУЛЕ ЗМОЖЕ ВЕРНУТИСЬ НАЗАД, АБО НАПЕВНО МУСИТЬ ЗДІЙСНИТИСЯ СПОДІВАНЕ”

SKOVORODA I sy4asnist

С К О В О Р О Д А

І

Р Е Л І Г І Я

« за невеликими винятками, оминав, не бажаючи стати «стовпом і окрасою» будь-якої обителі. Зрозуміти суфактібіограмислителявитл умачити причину таких висловлювань та поглядів допоможе філософська герменевтика. Цей метод вчить, що для повного, тобто адекватного розуміння думок автора слід знати його біографію, його настрій у час створення певного твору, вникнути у контекст епохи, коли цей твір написаний, – тоді можна твердити про конгеніальність – глибоке проникнення у задуми й засоби втілення їх автором. Сковорода жив у XVIII ст., пік його творчої активності припадає на другу половину віку. Знаємо про політику імператриці Катерини II щодо УкраїниМалоросії та про її діяльність щодо одержавлення Церкви. Вона ревно продовжувала наближати Церкву до імперського престолу – розпочату Петром І політику втручання світської влади у справи Церкви. Петро І ліквідував патріаршество і встановив власний орган управління Церквою – Синод, членів якого призначав особисто. Катерина ж відібрала церковні маєтки і «посадила» служителів культу на «державний хліб», виплачуючи «жалування» з державної казни. Це було незвичним для України, де зберігалася традиція незалежності Церкви від світської влади. Хоча православ’я прийшло в Україну з Візантії, все ж тут не прижилася традиція цезаропапізму,

що яскраво продемонстрував Київський митрополит Петро Могила у своїй політиці й діяльності. Він був противником «одержавлення» Церкви, застерігаючи від її надмірної «політизації». Могила вважав, що справою Церкви є просвітницька місія, вона повинна насамперед опікуватися освітою і книгодрукуванням, дбати про покращення моральності в суспільстві, про спасіння душ вірних християн.

звеліла зрівняти з землею цей острівець свободи. Захисток від неволі багато людей шукали в монастирях, часто всупереч покликанню бу неопреподобила!многихочаровала. Мир ловит людей разными сетями, накрывая оныя багатствами, честьми, славою, друзьями, знакомствами, покровительством, выгодами, утехами и святынею, но всех нещастнее есть последняя. Блажен, кто святость сердца, то есть щастіе свое не сокрыл в ризу, но в волю Господню!».

SKOVORODA I sy4asnist

C К

О

В

О Р О Д

А

і

Л

Григорій Сковорода навчав своїх учнів саме вищої любові, а не плотської. “Хіба не справедливо Христос, — пише він у листі до М.Ковалінського від 29 серпня 1763 року, — називає себе найбільш великим серед народжених жінками? Але зверни увагу на те, якими шляхами він досяг цього, якими приготуваннями. Він не шукав палаців, не тікав юнаком у багатолюдні і розкішні міста, не відда¬вався черевоугодництву, але пішов у пустиню, шукаючи лише царства божого, не дбаючи ні про одяг, ні про їжу, знаючи, що бог не позбавить цього слуг божих і що розкіш — головний ворог незайманості, яку єдину любить Христос і без якої ніхто не може бути допущеним до таїнств царства божого. Тому він обвитий поясом, суворо тамуючи розбещеність плоті: зміцнений так, він був таким великим Учителем у такому великому чертозі божому. О найдорожчий, будемо наслі¬дувати таких мужів!” 13. Спілкування зі своїми учнями також показові з огляду на розуміння Г. Сковородою та вживання ним поняття

SKOVORODA I sy4asnist

Ю

Б О В

любов. Переймаючись пошуком послідовників, він наполегливо шукає талановитих і жадібних до істинної науки молодих людей. Ця справжня ідеалістична любов філософа поширювалася на всіх учнів. Читаємо в одному з листів: “Тому, що ти мене питаєш про декого, то, мені здається, я переконався, що Яків Правицький — юнак хороший, не заздрісний, просто дуже жадібний до істинної науки, задоволений своїми здібностями, від природи по справжньому порядний, м’який, людяний. Це ті якості, що спонукали мене полюбити його. Такого складу, як мені здається, і Василь Білозір. Поки я їх вважаю такими, до того часу їх любитиму” (жовтень — листопад 1762 р.) 14. Водночас Григо¬рій Савич намагається не допустити серйозні”

С

К

О В

О

Р

О

Д

А

І

Л

Ю Б

О

В

ЛИСТИ СКОВОРОДИ ДО СВОГО УЧНЯ КОВАЛИНСЬКОГО “ПРО ЛЮБОВ”

”Хороша любов та, яка є істинною, міцною та вічною. Любов ніяким чином не може бути вічною і міц¬ною, якщо породжується тлінними речами, тобто багатством і т. ін. Міцна і вічна любов виникає із спорідненості вічних душ, які зміню¬ються доброчесністю тих, хто її гартує, а не тих, хто її руйнує. Бо як гниле дерево не склеюється з іншим гнилим деревом, так і між: негідними людьми не виникає дружби’” 9. Тут же визначення його любові до Михайла Ковалінського: “Тому, якщо тобі моя любов дорога, то не бійся, що вона промине. Бо поки ти шануєш чесноту, доти і любов зростає, подібно до того, як дерево непомітно з роками росте і само стає сильнішим, ніж смерть”

SKOVORODA I sy4asnist

С К О В О Р О Д А

І

М О Г И Л Я Н К А

Пам’ятник Григорію Сковороді прикрашає Контрактову площу в Києві. Він з’явився у столиці України 1 березня 1977 року на тоді ще Червоній площі. Сковорода звернений обличчям до Києво-Могилянської академії, де він провів декілька років свого життя й як студент, й як викладач. Сковорода ніби повертається до своєї альма-матер. Місце було вибране невипадково, адже без Києво-Могилянської академії, її системи навчання та виховання, не було б у нас в Україні, та в усій Росії науково-педагогічних кадрів, не сформувалася б національна еліта - у політиці, культурі, духовенстві. Автором скульптури виступив Іван Кавалерідзе, на той момент йому було майже 90 років. Згідно з першим проектом, який запропонував Кавалерідзе, Сковорода був босим, з Біблією під пахвою й хрестиком на шиї. Такий варіант не припав до душі партійному начальству. Було вирішено прибрати натільний хрестик й, якщо подивитися на Сковороду під певним кутом, то на тому місці, де був хрестик, до цих пір можна побачити нерівності. Також ідеологічне начальство міста вирішило, що філософ не має ходити без взуття, й наділи на нього постоли. Біблію в руках у Сковороди замінили сумкою. Монумент став незамінним атрибутом КиєвоМогилянської академії. У студентів навіть є така традиція - щорічно мити пам’ятник на день академії, який святкується 14 жовтня. Ця добра, символічна акція так й називається “чистий Сковорода”. Крім того, кожен рік 28 червня в день вручення дипломів на голову Сковороді одягають бонет - чорну шапочку випускників. Студенти вірять, що саме ті, “вдягнені” радянською владою, черевики приносять удачу. Тому перед сесією до пам’ятника приходять цілі натовпи студентів. Вони впевнені, що досить кілька секунд потриматися за взуття філософа, й викладач обов’язково поставить гарну оцінку. Сквер, в якому стоїть пам’ятник Сковороді, - це по-справжньому культове місце для студентів та випускників Могилянки.

SKOVORODA I sy4asnist

С

СКОВОРОДА МІСТИКА: ФІЛОСОФ І МАСОНИ Два містика – філософський і ісіхастський Містика Сковороди – це філософська містика. Тому вона неортодоксальна, бо в філософії не може бути ніякої ортодоксії чи єресі. Філософія – це вільна діяльність людського розуму та людського духу в цілому. Сучасник Сковороди Паїсій Величковський є містиком в межах богословської ортодоксальної традиції. І його містика ортодоксальна, і саме вона сприяла відродженню православ’я, яке саме з учнями св. Паїсія прийшло в монастирі Російської імперії, - і зокрема в Оптину пустинь. Можна сказати, що Григорій Сковорода і Паїсій Величковський – обидва учні Київської Академії – заснували дві традиції,

що в розвитку привели до формування двох різних типів мислення. Традиція Сковороди – це традиція російської релігійної філософії, що була вся неортодоксальна, але завжди прагнула до того, щоб стати православною чи замінити собою православну теологію. Ця лінія занепала після смерті о. Сергія Булгакова. Традиція Паїсія Величковського зробила можливим ісіхастське відродженням в Росії XIX століття, центром якого стала Оптина Пустинь. В теології та релігійній філософії ця традиція, започаткована св. Паїсієм, змогла повноцінно виразити себе лише із появою богослов’я о. Георгія Флоровського. І на сьогодні в православній думці – теології і філософії – розвивається лише ця традиція.

SKOVORODA I sy4asnist

С К О В О Р О Д А І М І С Т И К А. Р Е Ч І Ф І Л О С О ФА

Торба – невід’ємний атрибут народницького міфу про Григорія Сковороду, вважають автори філософськопізнавального перфоманса, що проходив у літературному музеї. Тамтешні літературознавці та художники кажуть: ще з античних часів філософи мандрували і кожному з них була притаманна своя торба, не лише як зручна річ дорожнього побуту, а й як філософськи«

Ф

ілософське торбознавство імені Григорія Сковороди» – так назвали співробітники Харківського літературного музею філософський просвітницький перфоманс, який відбувся у вівторок увечері. Ця арт-акція була присвячена святкуванню 290-річчя мандрівного філософа Григорія Сковороди. У сам день його народження 3 грудня, в Національному літературно-меморіальному музеї Григорія Сковороди, що розташований в селі Сковородинівка, освятили надгробок із хрестом на могилі визначного українського мислителя. Ще 1972 року, коли засновувався цей державний музей на Харківщині, радянська влада прибрала плиту з хрестом із могили Сковороди, замінивши на надгробок і залишивши викарбуваний вислів мудролюба: «Світ ловив мене, але не впіймав». Тепер на могилі Григорія Сковороди встановлений надгробок із православним символом, який на могилі був у 19-му сторіччі.

,

SKOVORODA I sy4asnist

С К О В О Р О Д А І С У Ч А С Н І С Т Ь. P. S. С К О В О Р О Д А Нова к н и г а п р о ф і л о с о ф а

Яким би був Г. Сковорода в 21 -му столітті? Про це написала українська письменниця Марія Штельмах у своїй новій книзі POST SCRIPTUM Г.С. СКОВОРОДИ. Головний герой роману “P.S.Г.С.Сковорода” – зовсім юний Григорій Сковорода, якого вабили мандри з їх пригодами, містичні вчення, таємні знання. Подорожуючи Австрією та Італією, він потрапив у вир карколомних подій, що змінили політичну карту Європи напередодні Семирічної війни. Тоді він ще не був письменником, ніхто не знав його як філософа. Однак імовірна його причетність до однієї з масонських лож. Авторка Марія Штельмах пропонує не життєпис, а художній роман, в основі якого – пригода. І цього разу він не зраджує собі в намаганні по-своєму роздивитися малодосліджені сторінки української історії. Пригода об’єднує зображені в романі події, що належать і теперішньому часу.

SKOVORODA I sy4asnist

SKOVORODA I sy4asnist