Сугоняко Аліна - диплом, 2012 by ukma journalist

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ” Факультет соціальних наук і соціальних технологій

Кафедра Могилянська школа журналістики

Напрям підготовки 0303 Журналістика

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА на тему: Контент, згенерований Інтернет-користувачами, як джерело інформації для українських онлайн-ЗМІ: порівняльний аналіз.

Виконав(ла)

_____________________ Сугоняко Аліна Олександрівна (підпис)

(прізвище, імя, по-батькові)

Науковий керівник: Локоть. Т.М., старший викладач

(науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали)

Робота допущена до захисту ___.05.2012р. ______________ Є.М.Федченко Київ – 2012

ЗМІСТ ВСТУП….………………………………………………………………………..4 Розділ 1. Огляд літератури 1.1.

Розвиток Інтернету та блогінгу як засобу масової комунікації……7

1.2.

Поняття User Generated Content (UGC) – контент, згенерований користувачами Інтернету……………………………………………..8

1.3.

1.2.1.

Види UGC……………………………………………………...10

1.2.2.

Громадянська журналістика як один з видів UGC………….13

UGC – як його використовують журналісти традиційних на онлайн медій…………………………………………………………………..16

Розділ 2. Методологія дослідження…………………………………………..25 1.4.

Перший етап дослідження. Контент-аналіз………………………..27 2.1.1. Історія, дослідники та принципи контент-аналізу…………....29 2.1.2. Вибірка для контент-аналізу…………………………………...31 2.1.3. Аналіз результатів……………………………………………….32 2.1.4. Вибір часового проміжку……………………………………….33 2.1.5. Характеристика онлайн-ЗМІ, обраних у дослідженні………..33

2. 2. Другий етап дослідження. Глибинне інтерв’ю 2.2.1. Глибинне інтерв’ю як метод дослідження……………………35 2.2.2. Схема глибинного інтерв’ю……………………………………36 2.2.3. Аналіз результатів глибинного інтерв’ю……………………..37 2.3. Обмеження дослідження…………………………………………….38 Розділ 3. Результати дослідження 3.1. Результати проведення контент-аналізу…………………………….39 3.1.1. Аналіз використання UGC Інтернет-виданням Кореспондент.net……………………………………………………40 3.1.2. Аналіз використання UGC Інтернет-виданням «Українська правда»……………………………………………………………….43

3.1.3 Аналіз використання UGC Інтернет-виданням «Сегодня.ua»..46 3.1.4. Порівняльний аналіз використання UGC Інтернет-виданнями «Кореспондент.net», «Українська правда» та «Сегодня.ua» на основі проведеного контент-аналізу……………………………49 3.2. Результати проведення глибинних інтерв’ю………………………52 3.2.1. Роль UGC у сьогоденні онлайн-журналістики. Недоліки та переваги використання UGC……………………………………………………53 3.2.2. Типи використання UGC українськими онлайн-ЗМІ……. 55  Блоги  Коментарі  Я кореспондент  Опитування 3.2.3. Інтернет як платформа для пошуку журналістами джерел інформації………………………………………………………….60 3.2.4. Організація редакційного процесу, пов’язаного з UGC….61 3.2.5. Підсумки глибинних інтерв’ю..……………………………62 ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..65 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………68 ДОДАТКИ…………………………………………………………………….73

ВСТУП Становлення інформаційної мережі Інтернет стало одним з основних, прогресивних і значних зрушень в світі в цілому та в розвитку засобів масової комунікації зокрема. Це не тільки запустило такі невідворотні процеси як створення онлайн-видань, згодом їхню присутність в соціальних мережах, розвиток конвергентних медіа, але і відкрило нові можливості щодо збору та пошуку інформації. Статуси та публікації пересічних громадян в соціальних мережах, їхні коментарі безпосередньо на сайті видання та на інших ресурсах Інтернет, відео на таких платформах як Youtube та Bigmir, повідомлення в Twitter та інше стали джерелом інформації для традиційних ЗМІ. Доступність та розвиток Інтернету в Україні доволі високі. Україна входить до першої десятки країн Європи за кількістю інтернет-користувачів, за даними www.internetworldstats.com доступ до всесвітньої павутини мають до 15 млн.

українців. Це приблизно 33 % жителів України. За даними цієї ж організації [40] в США користуються Інтернетом 9,6% населення країни, в Німеччині – 61,3%, у Великобританії – 50,3 %, Франції – 50,3%, Польщі – 29,9% та в Росії – 16,5%. За

результатами

дослідження

«Міжнародного

центру

перспективних

досліджень» (МЦПД), які були оприлюднені у вересні 2011 року в журналі WeeklyUA, вимальовується картина доступу мешканців різних регіонів України до Інтернету.

Найменші можливості для доступу мають жителі Рівненської

області (2%), а найвищі мешканці Києва (90%). Мета роботи: по-перше, дослідити наскільки розповсюджене в Україні явище використання контенту, згенерованому користувачами Інтернету, як джерело новин. По-друге, дати змогу уявити, побачити загальну картину використання подібного контенту в новинному форматі. А по-третє, з'ясувати ставлення керівників онлайн-ЗМІ в Україні до контенту, згенерованому користувачами Інтернету, і показати як змінюють свій редакційний підхід та критерії до новини у зв’язку з розвитком Інтернету та, як наслідок цього, появою нових джерел інформації та нових можливостей для пришвидшення передачі новини до аудиторії.

Об'єкт дослідження: новинні повідомлення політичного та суспільноважливого

характеру

трьох

популярних

онлайн-ЗМІ

Україні:

«Кореспондент.net», «Сегодня.ua», «Українська Правда». Методологія: для дослідження медіа-текстів в роботі використовується контент-аналіз – один з найефективніших і доступних для дослідження методів. За допомогою цього методу вдалося дізнатися як часто, з якою метою та в яких випадках провідні онлайн-видання в Україні використовують в політичних та суспільно-важливих

новинних

повідомленнях

контент,

згенерований

користувачами Інтернету. Другий використаний метод – глибинне інтерв’ю з головними редакторами обраних онлайн-видань додало цінності моїй роботі та дало ширшу картину причин та контексту використання контенту, згенерованого користувачами Інтернету. Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків. В додатках таблиці складені за результатами проведеного контент-аналізу та розшифровки глибинного інтерв’ю з респондентами – головними редакторами онлайн-ЗМІ. В першому розділі подаються

описи

всесвітніх

досліджень

щодо

контенту,

згенерованого

користувачами Інтернету, а також даються визначення основних термінів, якими оперують науковці та дослідники нових медіа та журналістики залучення аудиторії у редакційний процес. У другій частині подається методологія дослідження, обґрунтовується доцільність поєднання у дослідженні контентаналізу та глибинного інтерв’ю, а також особливості, переваги та недоліки їхнього застосування. Висока популярність Інтернету в Україні, а також швидкий розвиток соціальних мереж та зростаюча активність користувачів Інтернету щодо генерування контенту дає мені підстави говорити про актуальність мого дослідження. Ситуація в медіа в своєму роді унікальна і журналістам, особливо головним редакторам, доводиться постійно підлаштовуватися під швидку зміну

трендів, звичок аудиторії щодо отримання інформації та водночас не проґавити нові можливості, які дає розвиток інформаційного середовища. Окрім того, онлайн-середовище дуже конкурентне, тому власникам, менеджерам та редакторам медіа-ресурсів доводиться постійно боротися за популярність серед аудиторії і досягти цієї мети часто допомагає залучення читачів до створення контенту. Але постають одразу і етичні питання відповідальності медіа перед суспільством

щодо

подачі

об’єктивної,

перевіреної,

суспільно-важливої

інформації. Дослідження показують, що в країнах Євросоюзу та в США, а зокрема і у Великобританії все частіше у телевізійних випусках новин та на новинних сайтах з'являється інформація, за основу якої взято відео або коментарі з соціальних мереж[42]. Альфред Херміда та Неіл Труман методом глибинного інтерв’ю досліджували ставлення редакторів новин до збільшення контенту, згенерованого користувачами Інтеренту, і прийшли до висновку, що журналісти критично налаштовані до ідеї створення новин переважно з контенту такого роду в майбутньому. Та впевнені, що журналісти мають виконувати роль гейткіпера в будь-якому разі, але бачать значну цінність в активності громадян, які стають своєрідними репортерами на місці подій та викладають свої спостереження та відео в мережу Інтернет. Це та інші численні зарубіжні дослідження

використання

та

ставлення

до

контенту,

згенерованого

користувачами Інтернету, надихнуло мене на власне подібне дослідження в Україні.

7 РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1. Розвиток Інтернету та блогінгу До 80-х років 20 століття до медіа відносили друковані видання, радіо, телебачення, кінематограф, аудіо та відеопродукцію на магнітних і цифрових носіях. Але починаючи з 90-х засобом масової комунікації стає комп’ютерна мережа Інтернет. Дуже швидко всесвітня мережа набуває рис супермедіуму, який включає в себе всі раніше відомі засоби комунікації і тому перекреслює попередню класифікацію [37]. Наступним кроком розвитку розповсюдження Інтернету та нового персоналізованого способу користування відео, аудіо, та текстової інформації стає поява та розповсюдження портативних цифрових пристроїв, на яких можна відтворювати аудіо-візуальну продукцію, від радіопередач до фільмів, у зручний для користувача момент. Але для теми цієї роботи розвиток технологій важливий в тому аспекті, що люди можуть не тільки отримувати інформацію, але створювати записи і навіть відео, і швидко публікувати їх в мережі Інтернет – на блогах. Перше, зокрема запис відео, стає можливим завдяки появі і здешевленню камер на мобільних пристроях, наприклад, мобільних телефонах. Друге – публікування відео, аудіо та тексту прямо з мобільного у мережу Інтернет – розповсюджується завдяки появі 3G (стільникового зв’язку третього покоління), воно забезпечує високошвидкісну передачу даних [44]. Буквально за 20 років інформаційне середовище завдяки розвитку Інтернет і технологій змінилось до непізнаваності. В 1990 році з’являється перший сайт - info.cern.ch та перший гіпертекстовий браузер World Wide Web [55]. У 1996 - перший сучасний комерційний сервіс електронної пошти, а в 1998 році перша безкоштовна електронна скринька - email, в 1995 році – форуми, а у 1999 році компанія Pyra Labs створює портал Blogger, на якому можна швидко, просто та безкоштовно зробити собі особистий блог. Пізніше в тому ж році Расті Фостер створює блог-двіжок (оболонка для ведення блогу) Scoop, який дозволяє користувачам залишати коментарі на чужих сайтах. В тому ж 1999 році стартує легендарний ЖЖ – livejournal.com, з яким пов’язують розквіт блогінгу. Хоча перші блоги з’являються ще до появи самого

терміну блог. В 1994 році з’являється перший щоденник Джастіна Холла, пізніше в 1994 сайт Scripring news, який мав чимало прихильників з числа небагаточисельної Інтернет-аудиторії. Людей, які ведуть блог, називають блогерами. А сукупність усіх блогів в мережі Інтернет прийнято називати блогосферою. Те, що було доступне тільки окремій кількості людей, які мали для цього дорогі технології – відеокамери, пристрої запису аудіо, тепер стало доступним багатьом. Термін веб-лог (з англійської weblog – веб журнал) запропонував Йорн Баргер у 1997 році. Через 2 роки – у 1999-му Пітер Мерхольц ввів скорочення блог, який і прижився донині. Блогінгом же називають процес розміщення користувачами інформації на Інтернет-сайті [56]. 1. 2. Поняття User Generated Content (UGC) – контент, згенерований користувачами Інтернету Дослідник Інтернету та автор поняття Web 2.0 Орелі зазначає: "Інтернет все частіше розглядається як нові цифрові технології, які дозволяють користувачам створювати, розвивати, оцінювати і розповсюджувати контент" [49]. Варто зазначити, що в англійській мові існує два приблизно рівнозначні терміни, що позначають феномен можливості «звичайним людям» створювати та розповсюджувати контент. Перше - User Generated Content (UGC) - його використовують такі дослідники нових медій як Доктор Карлісле Джордж, Орелі та інші, українською він може бути перекладений як контент, згенерований користувачам (КЗК) або матеріал, наданий користувачами (МСК). Другий термін - User-created content (UCC) – контент (або матеріал), створений користувачами. В

темі

диплому

зазначається

саме

термін

«контент,

згенерований

користувачами» – тому далі в дипломі цей термін буде позначатися скороченням UGC. Щоб мати більш чітке розуміння UGC, ще в 2006 році дослідники визначили риси та характеристики UGC (за якими визначають, що є UGC, а що ні). Але ці характеристики можуть тільки закласти основу для визначення можливого спектру UGC, адже технології та Інтернет дуже швидко і важкопрогнозовано

розвиваються. Проте навіть після шести років ці характеристики залишаються найбільш вичерпними та чіткими. 1.

Контент має бути опублікованим в мережі. Теоретично UGC

можуть бути створеними, але ніколи не опублікованими в Інтернеті, але ми

зосереджуємося

на

матеріалах,

які

опублікованими

на

загальнодоступному веб-сайті або на сторінці в соціальній мережі, до якої має доступ окрема група людей. Це визначення допомагає виключити з переліку інформацію, яка існує тільки в електронній пошті, миттєвих повідомленнях, чатах і таке інше. 2.

Творчі зусилля. Це означає, що для створення матеріалу

мають бути прикладені творчі зусилля або це може бути адаптація вже існуючого матеріалу для створення нового. Тобто користувачі мають додавати свої власні значення до опублікованого матеріалу. Творчість при UGC часто має колективний характер, це стосується і сайтів, які користувачі можуть редагувати разом. Тобто просте копіювання частини телевізійного шоу і опублікування його на своєму каналі не буде вважатися UGC. Де межа між тим мінімальним творчим зусиллям сказати важко і часто залежить від контексту. 3.

Створення

контенту

не

пов’язаного

професійною

діяльністю. UGC, як правило, не має мати комерційної мети. UGC може бути створене непрофесіоналами без очікування прибутку чи винагороди. Мотивацією слугує досягнення слави, престижу та бажання виразити себе. [48] До вимог, які містяться в останньому пункті, були сумніви ще у 2006-му, зараз же вони майже зійшли нанівець, адже питанням монетизації UGC вже давно займаються багато компаній та підприємців, які намагаються намацати золоту жилу. Тим паче в рекламу в Інтернеті погоджуються вкладати гроші все більше рекламодавців. Багато користувачів розповсюджують свої роботи в Інтернеті безкоштовно з метою, щоб їх помітили професіонали і запропонували

співпрацю. Також варто пам’ятати, що деякі матеріали створюють професіонали у вільний час. Що ж до вірусних роликів, які раніше ставали популярними неочікувано для їх творців, тепер їх намагаються створити рекламні агенції, щоб вмістити туди приховану рекламу. Зовсім не проста задача виміряти об’єми UGC. По-перше, такі матеріали є децентралізованими, тобто можуть з’являтися на багатьох сайтах, соціальних мережах, співтовариствах, розділах онлайн-медій. По-друге, один і той самий матеріал часто міститься одразу на двох чи більше сайтах, і навіть дублюється на одному сайті, тому виникає проблема подвійного підрахунку. По-третє, не всі зареєстровані користувачі UGC платформ є активними користувачами, в той час коли деякі з них мають по два аккаунти, тому неможливо підрахувати кількість унікальних користувачів. По-четверте, важко розрізнити контент, створений користувачем і просто опублікованим на його каналі професійним контентом (відеокліп, шматок фільму, тощо). 1.2.1. Види UGC Контент, згенерований користувачами Інтернету (UGC), найбільш загальне з понять, які стосуються розвитку можливості «звичайних людей», не журналістів, створювати та публікувати контент, доктор Карлісл Джордж [8, стр.4] також намагається окреслити це поняття, він каже: "UGC існує в багатьох формах таких як базовані на текстах UGC (e.g веб блоги), базовані на графічних елементах UGC (e.g. фото, ілюстрації), аудіо UGC (подкасти) та відео UGC." Та подає деякі з багатьох причин чому люди генерують контент. Контент, створений користувачами, залежить і від платформ, на яких такий контент можна розмістити. Далі в таблиці №1 представлені основні типи UGC, опис та приклади платформ, на яких поширюється такий контент. Варто враховувати, що таблиця відображає тільки найпоширеніші види контенту і способу їх використання.

Таблиця №1 Тип контенту

Опис

Приклади

Тексти,

Оригінальна письменницька

Fanfiction.net,

оповідання,

творчість або розповсюдження

Quizilla.com.

вірші

інших творів: віршів, романів і т.д.

Фотографії,

Цифрові фотографії, створені

Фотографії

малюнки

користувачем і опубліковані в

опубліковані на таких

Інтернеті, або зображення, створені

сайтах як Flickr;

чи модифіковані користувачем

фотоблоги; фото колажі.

Музика

та Запис і / або редагування власного

аудіо записи

Аудіо ремікси, музика,

аудіо-контенту, публікація,

записана в домашніх

поширювання його в цифровому

умовах,

форматі.

розповсюджена на вебсайтах колективів або на сторінках MySpace, подкастинг.

Відео фільми

та Відзнятий та/або відредагований

Ремікси трейлерів до

відеоконтент викладений в мережу.

фільмів; Відеоблоги та

Включає в себе ремікси вже

відеоподкастинг;

існуючого контенту, зроблених

Публікування в

записів в домашніх умовах.

Інтернеті домашнього відео, розповсюджені через сайти YouTube або Google Video.

Громадянська Журналістські репортажі про

Такі сайти як

журналістика поточні події, зроблені звичайними

OhmyNews,

громадянами. Такі громадяни

GlobalVoices та

пишуть новини, повідомлення в

NowPublic; Фото та

блозі і відзняте відео та фотографії

відео з подій, що

розміщують в Інтернеті.

мають новинну цінність, репортажі в блогах, кооперативні зусилля, такі як CNN Exchange, в Україні – Я коррекспондент на сайті korrespondent.net

Освітні матеріали

Контент, який створюється в

Матеріали, що входять

школах, університетах або з метою

до учбового плану, такі

використання його в освітніх цілях.

як H20; Wikibooks, MIT’s OpenCourseWare

Мобільний

Контент, який створюється за

Відео та фото

контент

допомогою мобільних телефонів

публічних заходів,

та інших бездротових пристроїв,

природних явищ, таких

обмін текстовими повідомленнями, як природні фотографіями та відео. Загалом

катастрофи, які

відправлені іншим користувачам

традиційні медіа не

через MMS, електронною поштою

мали змоги відзняти.

або завантажені в Інтернет

Текстові повідомлення, які використовуються для організації політичних дій.

Віртуальний

Контент, створений в рамках

Різноманітність

контент

віртуального середовища. Деякі

віртуальних товарів,

віртуальні світи дозволяють

які розроблені і

продавати контент, який там було

продаються на Second

створено. Різноманітні віртуальні

Life, у тому числі одяг,

товари, наприклад в грі Second

будинки, твори

Life.

мистецтва.

В цілому, користувачі використовують Інтернет-платформи (наприклад, блоги) для обміну інформацією з окремної тематики, щоденним життям, питають поради з питань, які пов'язані з житлом, здоров'ям, проблемами з комп'ютером і таке інше. Деякі сайти дозволяють ставити запитання, на які потім відповідають інші користувачі Інтернету. Багато користувачів вважають Інтернет-спільноти дуже корисним джерелом з високою цільової інформацією і значним рівнем особистісного контакту [41]. 1.2.2. Громадянська журналістика як вид UGC З розвитком Інтернету стали більше говорити про явища, яким цифрові технології мають дати друге дихання: "громадянська журналістика" – "public journalism", "civic journalism", а також participatory journalism – журналістика залучення. Всі ці поняття та явища є видами UGC – контенту, згенерованого користувачами". Громадянська журналістика зародилася до появи Інтернету – вважає Євгеній Морозов, директор по новим медіа центру підвищення кваліфікації журналістів ТОЛ. Він каже, що прототипом громадянської журналістики були саморобні журнали – зіни, вони спочатку з’явились у Франції, а потім і в інших країнах Західної Європи. Це було проявом контркультури [40]. В Радянському Союзі причиною виникнення «самвидавів» – підпільних листівок, брошур, книжок і періодичних видань, – було скоріше розповсюдження цензури. Це був необхідний крок для тих, хто хотів розповсюджувати інакшу, вільну від цензури, інформацію, і було частиною «Руху опору» [34]. Та ближчим до природи громадянської журналістики та терміну UGC є листи до редакції. Коли громадянин ділиться цікавими спостереженнями, важливою інформацією або здогадками з журналістами. Аналогами листів в добу Інтернету є розділи на кшталт «Поділитися новиною» чи не на кожному новинному сайті, або навіть розділи, де читачам пропонується самостійно розмістити новину на сайті, такі як «Я кореспондент» в онлайн-медіа «Кореспондент.net». Але далеко не кожен громадянський журналіст захоче або додумається надіслати свою новину

безпосередньо медіям (на новинний сайт, до телекомпанії, журналу чи газети), а скоріше опублікує її у себе на блозі. Тож, не можна оминути наукових робіт, які зупиняються на питаннях громадянської журналістики, бо це є одним з найбільш обговорюваних видів UGC. Дослідники Гілмор [10], Боумен та Віліс [42]говорять про те, що в Інтернеті, люди самі стають засобами масової інформації. Те, що молоді люди все частіше використовують інтерактивні засоби масової інформації, а популярність блогів продовжує зростати сприяє оптимістичним розрахункам, що громадяни братимуть все більшу участь в демократичному процесі та матимуть активну громадянську позицію. Гілмор [19, стр. 136) вводить поняття "аудиторія, яка створює" (“former audience”), яке означає, що громадськість не повинна більше розглядатися як пасивна група приймачів, а як громадяни, які також можуть приймати участь у створенні новин та вирішенні проблем. На відміну від традиційних ЗМІ, громадські ЗМІ та блоги дуже конвергентні, кожен користувач має можливість споживати і створювати контент. Після огляду 47 робіт про громадянську журналістику в США, Массей та Хаас [21] зробили висновки, що громадянська журналістика має тільки скромний, якщо має, вплив на журналістське повсякдення і ставлення. Автор робить висновок, що найбільш важливим внеском громадянської журналістики є не підвищення громадянської активності, а розгортання дискусії про роль журналістики в демократичному суспільстві і її зв'язок з громадою. Є думка, що розвиток руху громадянської журналістики пов'язананий з рівнем медійної конкуренції та економічними чинниками. Аксель Брунс [3], наприклад, пояснює низьке проникнення громадянської журналістики в Австралійську пресу порівняно з США з тим, що медіа в Австралії мають "менше конкурентного тиску, тому не поспішає залучати на свої вебсайти досягнення громадянської журналістики, не сильно переймаючись тим, що це зроблять їхні конкуренти". Взагалі

"вплив

громадянської

журналістики

на

загальновизнану

журналістську практику не повинно бути переоціненим, ні в США, ні в будь-якій точці світу" - вважає Стів Паулюсен [26]. Маквейл [22] зазначає, що рух "не має

багато прихильників у Европі". Майкл Шудсон [30, стр. 137-138] висловлює думку, що журналісти досі бачать себе головним інститутом, який вирішує що є новинами і про що люди мають знати в демократичному суспільстві. Платон та Дузе [27, стр. 340] погоджуються говорячи про уявлення "нас та їх", які досі використовується, щоб описати відмінність між журналістами та громадянами. "Ми" є професійними журналістами, тоді як "вони" громадянами, які розказують свої історії репортерам та редакторам. Громадянська журналістика є, іншими словами, досі такою що її фільтрують журналісти (гейткіпинг). Ідея “Grassroots journalism” ("низова журналістика") [9], або "public journalism" – громадянська журналістика, повністю забирає контроль з рук журналістів в процесі виробництва новин і люди стають одразу і виробниками і споживачами новин [22]. Це і є головною її відмінністю від різних форм журналістики залучення. Але, зрозуміло, що журналістика і громадянська журналістика зробили крок вперед до журналістики-залучення. Як приклад, явище "журналістики відкритихресурсів", яку Хаас та Ніп [12, 23] розглядають як "просунуту форму" громадянської журналістики. Вони вважають, що більш активне включення аудиторії в процес виробництва новин веде до балансу контролю між журналістами та громадянами. Чим далі тим частіше свідки подій фіксують і оприлюднюють інформацію за допомогою мобільного телефону, медійним компаніям залишається знайти цю важливу новинну інформацію у все зростаючому потоці тексту та відео від користувачів Інтернету та разом з пояснювальним текстом представити своїй аудиторії. Часто такі свідки подій і не здогадуються, що коли вони описують в своїх блогах події, що відбуваються, чи знімають їх на відео, вони займаються громадянською журналістикою. Для багатьох це природній потяг поділитися враженнями чи зафіксувати щось незвичне, цікаве, особливе.

1.3. UGC – як його використовують журналісти традиційних на онлайн медій З появою Інтернету і можливостями, які надає цей потужний інструмент, кожному створювати і поширювати власний контент, журналісти та дослідники медіа почали широко обговорювати можливі зміни у виробництві новин та загалом у журналістиці. Інтернет змінює професію журналіста якнайменше трьома шляхами [32,стр. 2] і один з них (найважливіший для мого дослідження) надає медіапрофесіоналам широкий вибір ресурсів та багаті технічні можливості працювати з ними [21, стр. 240]. Дослідник Інтернету та автор поняття Web 2.0 Орелі пише про "конкурентні можливості для нових учасників ринку", ті компанії, які визнають потенціал Web 2.0, будуть успішно створювати додатки, вчитися у своїх користувачів, використовувати залучення як головну перевагу не тільки в інтерфейсі програми, але і в багатстві загальних даних [49]. Доступність технологій Web 2.0 дає можливість компаніям підключитися до "мудрості натовпу" [2]. В усьому розвиненому світі поступово зменшується кількість контенту, який створили безпосередньо журналісти та редактори у власному журналі або вебсайті. Повільно зростає кількість різних форм контенту, згенерованим користувачами, від коментарів до цілих статей. Це означає, що змінюється сам процес виробництва новин. Те, що колись було привілеєм тільки "обраних"– тобто журналістів, створювати і формувати інформаційне середовище стає спільною справою усіх громадян. Зміни відбуваються не тільки у практичних питаннях журналістики, але і в багатьох етичних. Які мають бути оптимальні стосунки між журналістами та користувачами (помічниками), яких Брунс [3] називає "producers" – "постачальниками". Дослідник Ніп [24] зазначає, що найбільш розвинена форма журналістики залучення в наш час є така форма, коли громадяни роблять активний вклад в процес збирання новин, відбору, публікації, коментування і публічного обговорення, але завершується в співпраці і з професійними журналістами.

Для більш змішаних варіантів моделі журналістики залучення вивели терміни "журналістика доступних джерел ("open-source journalism”) і "мережева журналістика" (“networked journalism”) [16]. Лінія між багатьма термінами, які позначають зміни в журналістиці з появою Інтернету дуже тонкі, порівняймо: визначення «мережева журналістика» [23] з даними вище визначеннями журналістики залучення: "Головна характеристика журналістики в епоху Інтернету – конвергентність, інтерактивність, підлаштування контенту та гіпертекстуальність – все це поєднане разом з дуже поширеним використанням та

доступністю

нових

технологічних

"інструментів

торгівлі"

ставить

випробування всім жанрам та типам журналістики. Результати наштовхують на думки про поворот в бік того, що Джо Бардоел та Марк Дузе називають «мережевою журналістикою»; об'єднання між компетенцією та функціями журналістів та громадський потенціал онлайн журналістики. [23] Дузе [8] та його колеги вважають, що ідея залучення не добре поєднуються з ідеєю, що журналіст має тримати професійну дистанцію з аудиторією. Це "ідея, яка схиляється до заборони (спільного виробництва новин), скоріше ніж до прийняття". Те, що місце для контенту, згенерованому користувачами, в інформаційному просторі досі викликає дискусії показує той факт, що Всесвітня газетна асоціація визнала питання про роль і місце громадянської журналістики, як одну з основних проблем для професійних редакцій у 2006 році (WAN, 2006). Як побачимо з досліджень наведених нижче журналісти часто бачать в активних користувачах Інтернету, які створюють контент, конкурентів. Першими дослідженнями блогів як конкурентів для журналістських платформ зробив Лоурей [20]. Він дослідив питання як журналісти використовують або не використовують матеріали від користувачів в їхньому цифровому середовищі. Аксель Брунс [3] придумав термін для позначення цієї лінії між користувачем та створювачем – «produsage». Основні статті про журналістику співучасті зробили Боумен та Вілліст[42], в них розвиваються такі ідеї –"кожен може

бути

репортером",

журналісти

стають

"лідерами

форумів"

або

"посередниками". Люди, що раніше розглядалися лише як аудиторія тепер сприймаються як активні співучасники процесу виробництва новин. В мультинаціональному дослідженні про використання UGC медіа вебсайтами, Домінго та інші [7] дійшли до висновку, що новинні організації інтерпретують залучення до онлайну користувачів головним чином як можливість для читачів подискутувати про поточні справи. Але ядро журналістської культури залишається широко незмінною, професіонали зберігають за собою право приймати рішення на кожному кроці процесу виробництва новин. Дослідивши стан журналістики залучення у чотирьох країнах: Бельгії, Фінляндії, Німеччині та Іспанії – дослідники роблять такі висновки [7, стр 131]: ЗМІ в кожній з чотирьох країн, як правило, розвиває дуже обмежені можливості для журналістики залучення. Саме професійна культура журналістів є основним фактором, що перешкоджає розвитку проектів за участі аудиторії, у той час як маркетингова та бізнес-стратегії навпаки дають поштовх для дослідження та запровадження подібних пропозицій. Цікаво порівняти це дослідження з роботою Боумена та Вілліса [42], в якій йдеться про такі мотиви розвитку громадянської журналістики: "журналістика залучення створена мережевими громадами (communities), для яких цінність діалогу та співробітництва важливіша за рентабельність" [1, стр.12] Вони також наголошують на ролі новинних сайтів в новій структурі журналістики: "новинні сайти забезпечують транспортний засіб, (…), вони призначені для збору контенту з аудиторії і мають поширювати його. Це платформа, яка може збирати статті, поради, огляди, корисні посилання, фотографії та багато іншого" [1, стр 23]. Автори, які досліджують традиційні ЗМІ, констатують не високе проникнення контенту, згенерованому користувачами (UGC) в інформаційне середовище традиційних медіа. Герміда та Зарман [11] дійшли висновку, що журналісти Великобританії зберігають традиційну роль гейткіперів при залученні контенту, згенерованими користувачами, на їхні вебсайти.

Паулюсен

та

Уджиль

(2007)

підсумовують у

своєму

дослідженні

бельгійських онлайн редакцій, що обробка контенту користувачів (блоги, форму і т.д.) або взаємодія з користувачами, схоже, не є частиною повсякденної діяльності в редакції" (стр.35) Значна

частина

літератури

про онлайн журналістику

залучення

ЗМІ присвячена передусім явищу блога [19] і спільних новинних сайтів, у тому числі Індімедіа, OhmyNews, Slashdot, ВікіНовини, Kuro5hin [41, 27]. Але головна ознака цих явищ, це їхня поява "знизу".

Цікаво поглянути як бізнес

загальноприйнятих ЗМІ підлаштовується під тренд спільного громадянського медіа. Традиційні засоби масової інформації в даний час експериментують з формами залучення аудиторії до виробництва контенту. І сподіваються так глибше зрозуміти реальні потреби своєї аудиторії та використовувати переваги, що дають подібні тенденції. Стів Паулюсен та інші (2007) стверджують, що відродження інтересу до журналістики залучення є результатом як зовнішніх подій в суспільстві, так і внутрішньої еволюції в журналістиці. Головні редактори новин з надією поставились до перспектив розвитку використання контенту, згенерованому користувачами (UGC), після 7 липня 2005 року, коли у Лондоні прогримів теракт. Британська телерадіомовна корпорація BBC отримала 22,000 електронних листа та текстових повідомлення від громадян про теракти в лондонському метро та автобусі [7]. Було надіслано 300 фотографій та декілька відео, зроблених представниками громадськості. Драматичні фото та відео були використані у випусках новин BBC, вперше такий матеріал вважався важливішим та таким, що заслуговує на увагу навіть більше ніж контент, зроблений професіоналами [42]. Такий відгук громадськості на теракт 7 липня приклад того, що використання контенту, згенерованого користувачами (UGC), це "феномен, який не можна ігнорувати". З останніх найбільш показових подій, при висвітленні яких, традиційні медіа широко користувалися контентом, згенерованим користувачами, теракт в аеропорту "Домодєдово" 24 січня 2011 року. Тоді канали, газети та онлайн ЗМІ

використовували не тільки фото та відео з місця події, але і записи очевидців у Твітері – соціальній мережі коротких повідомлень. Невисоке (порівняно з очікуваннями розвитку журналістики-залучення) використання

редакціями

контенту,

згенерованого

користувачами,

може

пояснюватися частково і тим, що редактори популярних видань бояться бути витісненими новим конкуруючим засобом масової інформації. В цьому вони зізнаються в глибинних інтерв’ю дослідникам Альфреду Герміда та Нейлу Турману [13]. Нововведення, щодо заохочення залучення користувачів (читачів) до виробництва контенту було зумовлено вірою, що газети мають це робити у цифрову еру або ризикують стати маргінальними. [13, 67]. Джойс Ніп [23] не додає нових термінів, але робить огляд деяких концептів, які використовують останні праці про форми журналістики залучення. Дослідниця використовує рівень і форму участі аудиторії в процесі виробництва новин як критерій поділу на 4 моделі. Джоййс Ніп [24,217] зазначає, що "залучення користувачів новин має місце після того як новини опубліковані, професійні журналісти відповідають за створення новинного контенту для публікації". Іншими словами, інтерактивна журналістика досі створена тільки професіоналами, але відповідь (feedback) від користувачів є сприятливим для медіа-ресурсу від моменту коли новини були опублікованими. Джерелом інформації може бути і коментар на сайті онлайн ЗМІ. Але навіть такий, здавалось би, не важкий у реалізації сервіс як коментарі викликають двояке ставлення редакторів традиційних та онлайн ЗМІ, адже потребують коштів на модерацію. Ставлення до внесення свого "вкладу" в контент онлайн ЗМІ було змішаним у Британських редакторів. В Financial Times за допомогою нововведень щодо інтерактивності редактор дізнався, що його аудиторія дуже добре обізнана в деяких галузях, але редактор Daily Telegraph висловив думку, що важливість, цікавість і корисність блогів дуже переоцінені. А от газета The Sun, проте, часто

використовує

контент,

згенерований

користувачами(UGC),

як

джерело

інформації для написання журналістських матеріалів, переважно історій. [13] Загалом не новинний контент набагато частіше з'являється на місці, де теоретики громадянської журналістики сподівалися б мала бути соціально важлива інформація. Рідко з'являються матеріали від свідків аварії і тим паче від громадян, які розслідують зловживання мерії. А от поділитися фотографіями чи враженнями від красивого сходу сонця або спостереженнями смішного випадку на вулиці є для користувачів більш «природнім» [1]. Журналісти можуть розглядати ці активності, як такі, що не мають стосунку до новин, але читачі, очевидно, мають

іншу

думку. Для них ці

"вклади"

мають

значення,

ймовірно, так само, як традиційні серйозні звіти новин, або принаймні: для них онлайн

середовище

"природне"

місце

для такого

контенту. Інтернет набагато більш особистий простір ніж оффлайн видань. Коли редактори

газети

версії

Volkskrant попросили читачів про

фотографії на кілька різних тем, редактори були здивовані кількістю зображень, які їм надіслали, але також і змістом зображень, це змусило колишнього начальника

фотовідділу

користувачами (UGC)

сказати, що краще

мабуть,

контент,

працює в сфері

згенерований

особистих новин і

людського інтересу ніж в "серйозних" новинах. Теоретична "ідеальна"

модель журналістських та

фінансових

переваг

UGC не реалізується повністю в житті. З одного боку буває проблема коли занадто багато людей надсилають власний контент (серед якого і коментарі), там з'являються образи, звинувачення і це змушує витрачати гроші на модерацію. З іншого боку отримання

коментарі збільшують трафік веб-сайту. Крім того, сервіси картинок

і відео страждає від

неновинності,

хоча

є кілька

помітних винятків. Завдяки аналізу інтерв'ю з головними редакторами провідних новинних вебсайтів Великобританії, дослідження їхнього прийняття та осмислення контенту, згенерованими користувачами, та причин адаптації або неадаптації (прийняття або неприйняття) ініціативи UGC, та завдяки контент-аналізу

кількісного анкетування прогресивного використання контенту, згенерованому користувачами, основними новинними організаціями, виявилось, що новинні редактори розповсюджують можливості для UGC, але професійні журналісти дуже обережно ставляться до такого контенту, боячись неправдивості інформації, через що їхні медіа можуть втратити репутацію та довіру читачів. Редактори дуже обережно ставляться до використання UGC. Докази показують, що редактори почувають себе незручно через розповсюдження медіа, де користувач сам генерує контент (user media) та намагаються втримати традиційну роль гейткіпера в процесі роботи з контентом, згенерованим користувачами. [14] З’являються і етичні проблеми пов’язані з використанням контенту,

згенерованому користувачами.

Наприклад, Турман [11] досліджував зв'язок

UGC з п’ятьма Британськими каналами реалізації новин. Він намагався виявити на скільки збалансований, якісний, порядний найбільш популярний контент з використанням UGC. "Мережева

журналістика"

враховує

спільну

природу

журналістики:

професіонали та аматори працюють разом, щоб створити реальну історію. [16]. В роботі «Робимо це разом: Громадянська журналістика в професійному процесі виробництва новин» [26] дослідники роблять висновок, що основні медіа в Европі досі далекі від ідеальної мережі моделі "мережевої журналістики" або журналістики залучення. Традиційна журналістика конфронтує з появою цифрової культури, в якій користувачі все частіше і частіше беруть участь в створенні контенту. Дискусія всередині професії розпалюється через потребу залучати нову аудиторію в дуже конкурентному середовищі. На основі роботи вимальовується така картина, що підкреслює млявий розвиток інтерактивності в Інтернет-журналістиці. У зв'язку з цим автори роботи могли б стверджувати, що внутрішній контекст, в якому

журналістика

залучення

повинна

забезпечує багато перешкод для участі громадян у процесі

розвиватися, виробництва

новин. Іншими словами, професійна культура мейнстріму журналістики як і

раніше виступає за професійний підхід до контенту. Дослідження в кожній з країн показало, що професійні журналісти скоріше скептично налаштовані щодо інтерактивності з їхніми користувачами, і їм досі більше подобається думати про роль журналістики в термінах елітарності. По-друге, редактори кажуть про декілька організаційних факторів, які впливають на прийняття або неприйняття громадянської участі в процесі виробництва новин для онлайн (недостатньо ресурсів, глибоко вкорінені щоденні справи та інше). [26] Поки

що

найрозповсюдженішим

типом

співпраці

журналістів

та

користувачів Інтернету в Україні та світі є наявність блогів на новинних сайтах (korrespondent.net, Pravda.com.ua, lb.ua) та використання UGC як джерела інформації.

Четверте

щорічне

дослідження

цифрової

журналістики,

опубліковане Oriella PR network, в якому були опитані 478 журналістів з 15 країн, виявило, що 47 відсотків з них використовувати Twitter як джерело інформації, тоді як в минулому – 2010-му році тільки 33 відсотки. Використання мережі Facebook в якості джерела піднявся до 35 відсотків у цьому році з 25 відсотків у 2010 році. У доповіді також йдеться про те, що число журналістів, які звертаються до соціальних медіа для перевірки, в третині випадків вони використовують Twitter і в 25% звертають до Facebook. Тільки 4 відсотки респондентів назвали Twitter, Facebook або блоги, як перше джерело для пошуку новин. І, незважаючи на більш широке використання соціальних медіа, PR залишається основним джерелом для новин. [45] Мета роботи дослідити як розвивається використання UGC українськими онлайн-ЗМІ, яку роль відіграє UGC як джерело інформації, як часто і чому журналісти моніторять та використовують контент, згенерований користувачами Інтернету, які платформи найбільш популярні в українських Інтернет-виданнях, закономірності і тенденції використання журналістики залучення та проявів громадянської журналістики. Виявити тенденції та проаналізувати стан використання UGC українськими новинними сайтами я буду за допомогою методів, описаних в наступній частині, а конкретно за допомогою кількісно-

якісного контент аналізу та глибинних інтерв’ю з головними редакторами українських онлайн-ЗМІ.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ Гіпотеза

мого

дослідження

тому,

що

українські

онлайн-ЗМІ

використовують UGC у якості джерел інформації. Дослідницьке питання: як часто журналісти онлайн-ЗМІ використовують UGC у якості джерела інформації, в якому вигляді подають матеріали на основі UGC та якими принципами керуються журналісти під час роботи з UGC. Щоб відповісти на поставлене в темі дипломної роботи питання я вирішила використати два методи: контент-аналіз та глибинне інтерв’ю. По-перше, потрібно

визначити

онлайн-ЗМІ

для

дослідження,

вони

мають

бути

популярними, такими, яких читає велика кількість українців. Це мають бути новинні ЗМІ, які окрім генерування новин з інших онлайн-сайтів, шукають і створюють свої унікальні новини. Популярність сайту я буду визначати за рейтингом bigmir.net, також враховуватиметься доступність головних редакторів сайту для глибинного інтерв’ю. На сторінках обраних онлайн-ЗМІ буду шукати публікації журналістів з використанням контенту, згенерованого користувачами Інтернету. Відповідно для такого пошуку мені потрібно зібрати власний емпіричний матеріал за допомогою контент-аналізу, проаналізувати його та узагальнити. Але за допомогою контент-аналізу матеріалів відібраних онлайнЗМІ за визначений проміжок часу я можу стикнутися з нерозумінням мотивів використання

такого

типу

контенту.

Видається

доцільним

доповнити

дослідження глибинним інтерв’ю з головними редакторами обраних сайтів. Глибинне інтерв’ю з інсайдерами, людьми, які безпосередньо беруть участь у редакційному процесі зробить роботи більш всесторонньою, додасть інформації для відповідей на дослідницьке питання. В даному розділі розглядаємо механізм та

доцільність

проведення

глибинних

інтерв’ю,

також

важливість

використання якісного та кількісного контент-аналізу. Для створення вибірки в роботі застосовується механізм, описаний Річардом Віммером. Спочатку треба визначити джерела матеріалу для аналізу. Перше обмеження – це мають бути всеукраїнські, популярні онлайн-ЗМІ. Для цього використовуємо статистику найцитованіших українських онлайн-ЗМІ, яку

оприлюднила Компанія Яндекс на зустрічі з блогерами у Львові 25 листопада 2011 року. Ось як виглядає перша десятка рейтингу, згідно з даними сервісу Яндекс.Новини (в алфавітному порядку): 1. BBC Ukrainian 2. Інтерфакс-Україна 3. КоммерсантЪ-Украина 4. Корреспондент.net 5. ЛігаБізнесІнформ 6. Радіо Свобода 7. RBC.ua 8. Сегодня 9. Українська Правда 10. УНІАН За рейтингом bigmir.net в категорії ЗМІ та періодика за 12 грудня 2011 року бачимо ось таку статистику, яка відображає десятку популярних серед читачів онлайн-ресурсів: Ресурс *

КорреспонденТ Прохоров объявил об участии в выборах президента РФ

Охват за Хостов 30 дней из региона

Всего хостов

% заходов из региона

9.16%

84 525

116 679

72.44%

7.68%

68 466

77 472

88.38%

9.76%

67 100

88 298

75.99%

Украинский новостной ресурс: политика, бизнес, мнения, дневники, форум, фотогалерея

LB.ua: Еврокомиссар Фюле едет в Украину с непубличным визитом Общественнополитическое издание

TCH.ua: Підсумки 2011: Найрезонансніші теракти року Найактуальніші новини з

27 України та світу. Найширше мультимедійне покриття – гігабайти відео, фото галереї, статті та аналітика.

Цензор.НЕТ: Дочь Тимошенко: "Если маме не помочь, она умрет"

6.98%

61 672

72 994

84.49%

10.63%

61 391

86 846

70.69%

7.79%

55 772

69 501

80.25%

7.91%

44 762

67 667

66.15%

6.40%

42 254

54 434

77.62%

4.92%

38 994

46 676

83.54%

Цензор.Нет ежеминутные обновления: новости Украины и мира, видео, фоторепортажи, форум без регистрации, анекдоты, цитаты, фото приколы

«СЕГОДНЯ» | Цены на квартиры упали на 15% Актуальная информация. Компетентные мнения. Полный интерактив с читателями.

УНІАН: Українська ГТС тримає на плаву «Північний потік»? Українське агентство новин

незалежне

КП в Украине: Тимошенко переведут из лазарета в обычную камеру, если она не будет лечиться Комсомольская Правда в Украине - Всеукраинская ежедневная общественноинформационная газета. Информация про события в Киеве и Украине, эксклюзивные фоторепортажи, интересные опросы и конкурсы. Блоги.

ПОДРОБНОСТИ - За голову Сталина "тризубовцам" дали от 2 до 3 лет условно Оперативно о главном. Обзоры основных событий в Украине и в мире, постоянно обновляемая лента новостей, аналитические статьи, форум, погода. Специальные проекты.

Фокус.ua. Янукович сознательно планирует убийство Тимошенко, заявление БЮТ Новости в Украине

28 мире. Рейтинги, расследования, интервью. Фото и видеорепортажи

ZN.UA – В Донецке чернобыльцы прекратили голодовку

5.83%

35 793

42 604

84.01%

Международный общественно-политический еженедельник "Зеркало недели. Украина" - аналитика, обзоры, комментарии, интервью. Публикации обладают высоким уровнем аргументированности и наличием анализа альтернативных точек зрения

Я зупиняюсь на 3 джерелах через обмеженість в часі та обсязі наукової роботи. Зважаючи на те, що після контент-аналізу я вдаюся до глибинного інтерв'ю з редакторами видань, враховую відкритість редакторів до спілкування. А

також

авторитетність

напрацьовану

роками

присутність

власного

унікального контенту. Моїми джерелами матеріалу стали онлайн-видання "Кореспондент.net", "Українська Правда", "Сегодня.ua". Крім того я звузила вибірку матеріалів з цих джерел до новин, тобто я не беру до розгляду аналітичні матеріали, статті. Обрані мною засоби масової інформації мають дуже багато розділів, тематики, об’єм інформації, тому я обрала для дослідження новини розділів політики та суспільство. Тому що в цих розділах з’являються новини, що є суспільно важливими і які впливають на економічний рівень життя українців та найбільше корелюються з громадянською активністю. 2.1. Перший етап дослідження. Контент-аналіз Найбільш розповсюдженим є визначення контент-аналізу як якіснокількісного методу вивчення документа. Строгість процедури, квантифікація даних дають доволі об’єктивні висновки [36]. Сучасна наука розрізняє кількісний та якісний контент-аналіз. В своїй роботі я поєдную обидва цих підходи. Кількісний контент-аналіз використовують, щоб визначити частоту згадуваності певних характеристик (змінних) змісту, якісний передбачає зведення інформації до одиниць змісту, які кодуються для подальшої роботи з

блоками, їхню обробку. Основними одиницями змісту можуть бути категорії, послідовності та теми. Після того потрібно відновити системи значень, думок та поглядів кожного джерела тексту. Сформувати висновки та узагальнення порівнюючи індивідуальні системи значень[38]. В своїй роботі я використовую кількісний контент-аналіз для того, щоб визначити частотність появи публікацій з використанням контенту, згенерованому користувачами Інтернету, це допоможе побачити загальну картину, тенденції в Україні; а якісний, щоб побачити контекст, в якому використані матеріали від користувачів Інтернету, місце, яке приділяється цьому матеріалу, його тематика; чи на основі цього контенту побудований матеріал, чи використовується тільки як допоміжний і т.д. Тобто якісний контент-аналіз я використовую для інтерпретації текстів та визначення акцентів. 2.1.1. Історія, дослідники та принципи контент-аналізу Одним з найвідоміших дослідників контент-аналізу є Г. Ласвелл, саме його роботи допомогли розвитку цього методу і тепер він є одним з найпопулярніших серед дослідників. Ласвелл використав цей метод для дослідження політичних текстів, зокрема і пропаганди. Він один з засновників методу семантичного аналізу тексту, що досліджує як користувачі інформації розуміють ключові терміни, доктрини, лозунги обраних ним текстів [47. В 195060х роках за дослідження цього методу береться ще один відомий науковець Б. Берельсон. В своїх працях він дає 17 цілей, які можна досягнути використовуючи контент-аналіз [50]. Є шість запитань, на які має дати відповідь дослідник, який використовує контент-аналіз: 1.

Що ми аналізуємо?

Як ми обираємо?

Яка наша вибірка?

Яку одиницю аналізу ми використовуємо?

Які межі дослідження?

Яка мета і результати дослідження? [4]

Треба вибрати одиницю аналізу, зазвичай це або лінгвістична одиниця мови або елемент змісту, який може свідчити про наявність дослідницького явища. Найпоширенішими одиницями аналізу є слово, просте речення, думка, тема, автор, герой, соціальна ситуація, повідомлення в цілому [47]. В моєму дослідженні іноді важко за допомогою контент-аналізу визначити чи був використаний контент, згенерований користувачами Інтернету, для створення повідомлення, новини, публікації, але завдяки тому, що я комбіную контентаналіз публікацій з глибинним інтерв’ю головних редакторів онлайн-ЗМІ можна говорити про об’єктивність дослідження та достатню кількість інформації для висновків. Звичайно є недоліки та переваги контент-аналізу, крім того науковці в світі не прийшли до єдиного висновку. Одні кажуть, що цей метод є недосконалим, тому що дозволяє працювати тільки з явним змістом тексту, а прихований смисл залишається невивченим [23]. Але є низка авторів, які наполягають, що основне завдання контент аналізу саме вивчення прихованого змісту комунікації [38]. За Джаредом Веслі є три підходи до взаємозв’язку між кількісним та якісним контент-аналізом. Одні науковці вбачають суттєву різницю між кількісним та якісним контент-аналізом і вважають, що їх порівнювати не можна. Представники другого підходу вбачають різницю між цими аналізами такою, що методологічно є неважливою. На їхню думку контент-аналіз є систематичним та науковим методом. Але є плеяда науковців, які вважають, що саме у поєднанні та співпраці цих двох різновидів контент-аналізу (кількісного та якісного) можна досягти найякісніших результатів [51]. Кількісний контентаналіз дасть мені змогу уникнути понять "багато" чи "мало", бо будуть представлені конкретні відсоткові співвідношення. В якісному контент-аналізі існують тексти та контекст, які логічно взаємозалежні, і дослідник має зробити висновки переходячи від першого (тексту) до другого (контексту) [46]. Основна мета кількісного аналізу – підтвердження гіпотези, а якісного – її формулювання. Хоча я застосовує обидва кількісний та якісний контент-аналіз, більше уваги

приділяю останньому – змістовному або якісному контент-аналізу. Метою дослідження є не визначити як часто онлайн-видання використовують контент, згенерований користувачами Інтернету (це скоріше інформація додаткова), а з'ясувати яким чином вони використовуються і чим керуються головні редактори видань коли формують свої статті на основі такого контенту. Завдання якісного контент-аналізу створення картини певного феномену у певному контексті, тому потрібно визначити критерії достовірності якісного дослідження [39]: 2.

Внутрішня валідність (вірогідність) – визначення важливих факторів

у дослідженні та опис цих факторів у зібраних даних; 3.

Зовнішня валідність – можливість чи неможливість перенесення

результатів дослідження з одного контексту в інший; 4.

Надійність – однакові результати при повторенні дослідження;

Об'єктивність – чи можна підвердити висновки, які зробив

дослідник. Тобто такий підхід дає змогу досліднику зробити свою суб’єктивну інтерпретацію реальності максимально науковою [52]. 2.1.2. Вибірка для контент-аналізу Якщо брати широко, об’єкт вивчення контент-аналізу в медійних дослідженнях – медіа-текст. Це можуть бути і телепрограми, і радіопрограми, і друковані медіа, і онлайн-видання. Але через брак ресурсів, часу, можливостей потрібно звузити об’єкт дослідження. Тому тема дослідження звучить як "Контент, згенерований Інтернет-користувачами, як джерело інформації для українських онлайн-ЗМІ". Медіа-тексти в онлайн-виданнях відповідають таким критеріям: вони містять інформацію, яка корисна для дослідження наукового питання [46], вона має комунікативну здатність тексту, тобто містить повідомлення від автора до "споживача". Тобто це можуть бути і карикатури, і відео, і різні жанри журналістики. Представлена робота задовольняє усі вище згадані критерії. Крім того, матеріали в онлайн-ЗМІ відповідають і критеріям, які визначив дослідник В. Дресслер: текст має бути логічним, зв’язним, зрозумілим

для споживача, інформативним, створений у контексті та інтертекстуальним [46]. Онлайн-видання мають змогу поєднувати текст, відео та аудіо, а тому в цьому навіть мають перевагу перед телебаченням, радіо та газетами 2.1.3. Аналіз результатів Одиницею аналізу є повний текст новин з онлайн видань "Українська Правда", "Сегодня", "Кореспондент.net». З них я обираю ті, в яких є в будьякому вигляді контент, згенерований користувачами Інтернету. Одиницею кодування може бути речення, фраза, кілька слів чи навіть цілий текст [52]. Але як дослідник я не можу визначити слова, які позначатимуть, що в тексті використовується інформація, яка була отримана від користувача Інтернету. Для цього я буду користуватися умовиводами: застосовувати аналітичні конструкції, щоб рухатись від тексту до дослідницьких питань. Кодувальний листок має такий вигляд: 1. Назва онлайн-видання. 2. Лінк на новину 3. Заголовок новини 4. Дата виходу публікації 5. Новина про організацію, державну організацію, публічну чи не публічну особу. 6. Чи згадується платформа, з якої взято матеріал 7. З якої платформи взято матеріал 8. Чи є лінк на джерело інформації 9. Чи унікальна ця новина чи вона повторюється в інших досліджуваних медіа. Перше прочитання матеріалу дасть змогу знайти та виокремити ті матеріали, в яких є об’єкт дослідження, тобто використання контенту, згенерованому

користувачами.

Над

виокремленими

повторного прочитання я проведу кодування.

матеріалами

після

2.1.4. Вибір часового проміжку Через обмеженість обсягу та часових рамок дослідження, робота базується на контент-аналізі двотижневого часового проміжку. Досліджено новини з трьох новинних онлайн видань розділу політика і суспільство з 1 лютого по 14 лютого 2012 року. Для дослідження обрано саме цей проміжок часу з огляду на бажання провести актуальне дослідження, мати зріз найближчої до сьогодення інформації. Дослідження має бути представлене в травні 2012 року,

до

цього

часу

потрібно

провести

контент-аналіз

матеріалів

та

використовуючи результати першої частини дослідження провести глибинне інтерв’ю з редакторами онлайн видань. До того ж в цьому проміжку часу немає святкових днів, специфічних сезонних тем і він може відображати загальну картину робочих буднів українських онлайн ЗМІ. 2.1.5. Характеристика онлайн-ЗМІ, обраних для дослідження А) Українська правда (УП) URL: pravda.com.ua Тип: Інтернет ЗМІ Власник та головний редактор: Олена Притула Заступник головного редактора: Сергій Лещенко Керівник проекту: Георгій Гонгадзе (1969-2000 рр.) Дата заснування: 16 квітня 2000 рік Середня щоденна відвідуваність станом на січень 2012 року: 158 615 Украї́нська пра́вда — українське інтернет-видання. Матеріали на сайті публікують двома мовами: російською і українською.

На сайті є постійно

оновлювана стрічка новин (близько 55 на добу), архів публікацій, блоги політиків, письменників, журналістів, спортсменів. Основна тематика — політика, соціальні проблеми, економіка. В «Українській правді» регулярно публікуються журналістські розслідування Сергія Лещенка та Мустафи Найєма.

У грудні 1999 року журналісти Георгій Ґонґадзе, Олена Притула та Сергій Шолох прибули до Вашингтона з метою привернути увагу влади США до утиску свободи слова в Україні. У квітні 2000 року Ґонґадзе та Притула заснували «Українську правду». Ґонґадзе став головним редактором, а Притула — його заступником. У вересні 2000 року Ґонґадзе був викрадений і вбитий. Видання очолила Олена Притула. Вбивство Ґонґадзе, який відкрито протестував проти зростаючої державної цензури, привернуло міжнародну увагу до стану свободи слова в Україні. У 2004 році «Українська правда» відігравала важливу роль у наданні інформації громадськості під час Помаранчевої революції. У 2005 році видання вийшло на самоокупність, отримуючи дохід від реклами. Згодом Олена Притула доповнила «Українську правду» новинними сайтами, присвяченими економіці, світському життю, місцевим новинам, створивши інтегровану інтернет-медіа-групу. Б) Сегодня URL: www.segodnya.ua Тип: Інформаційно-новинний сайт Власник:

входить

до

ПАТ

«Сегодня

Мультимедиа»,

крупними

акціонерами якого є SCM Limited (Кіпр) та АТ "Систем Кэпитал Менеджмент" Керівник проекту: Світлана Панюшкіна Дата заснування: квітень 2007 року Сайт функціонує як окремий ресурс з динамічним оновленням контенту 24 години на добу. На ресурсі діють різноманітні новинні розділи, фото-і відеогалереї, блоги, система оцінки статей і додаткові інтерактивні можливості для користувачів. В кінці 2010 р. сайт вийшов в лідери рейтингу новинних сайтів згідно з даними Інтернет дослідження компанії GemiusUkraine (gemiusAudience). В) Кореспондент.net URL: www.korrespondent.net Тип: Інформаційно-новинний сайт Власник: KP Media Керівник проекту: Юлія Мак Гаффі

Дата заснування: вересень 2010 рік Новинний ресурс korrespondent.net є одним з найбільш відвідуваних українських ЗМІ в Інтернеті. Так, авторитетний рейтинг відвідуваності bigmir.net подає його на першій-другій позиції серед українських ЗМІ [z33 (16)]. За словами редакції сайту, їхня середньомісячна аудиторія складає понад 1,1 млн. користувачів [z35 (17)]. Інший російський лічильник LiveInternet.ru [z34 (18)] теж показує, що відвідуваність korrespondent.net станом на 16 травня 2012 року має найвищу відвідуваність серед українських інтернет-ЗМІ. Цей сайт є інформаційно-новинним ресурсом, який висвітлює події в Україні та світі, новини політики, спорту, культури, науки та інше. Має розділи блоги, форум, Мій корр, чат, бізнес, популярне, відео, фото та інше. 2.2. Другий етап дослідження. Глибинне інтерв’ю 2.2.1. Глибинне інтерв’ю як метод дослідження Другий етап дослідження – це інтерв’ю. Глибинне інтерв’ю – це якісний метод дослідження. Саме якісні методи дослідження можуть дати нам погляд з середини, суб’єктивне бачення соціальних явищ [31,3]. Після того як кількісний підхід серед науковців досяг позначки у 90% у 1960-х [39,315], зацікавленість саме якісними методами аналізу почало підвищуватися. Серед науковців поширилась ідея про гуманізацію дослідницької методології [31,3]. Принцип гуманізації полягає в тому, що індивіди не розглядаються як споживачі, продукти соціального світу, а навпаки як суб’єкти, які діють залежно від своєї особистості, вони можуть творчо та вдумливо конструювати світ навколо себе, вкладаючи зміст своїй поведінці. Такими є редактори найпопулярніших онлайнЗМІ [31,318]. До якісних методів зараховують включене спостереження, усну історію, глибинні інтерв’ю, опитування, історію родини чи життя, а також етнографічні дослідження [31,215]. Глибинне інтерв’ю на відміну від опитуванням має свої переваги: дослідник завжди може уточнити запитання, якщо респондент його неправильно зрозумів, також легше уникнути неправильної інтерпретації

відповіді чи запитання, тому що дослідник може враховувати міміку, інтонацію респондента, крім того дослідник може дізнатися те про що навіть не здогадувався беручись за інтерв’ю. Бо глибинне інтерв’ю створюється і респондентом, і інтерв'юером [29,12]. Інтерв'юер має бути підготованим і обізнаним з правилами проведення глибинного інтерв’ю. З одного боку він не має обрубувати інтерв’юера на півслові і вимагати від нього триматися тільки в заданих рамках, тобто дозволяти респонденту висловлюватися вільно, щоб він міг висловити важливі саме для нього тези. А з іншого боку не повинен далеко відходити від теми, тому що це не бути сприяти дослідженню науковця. Для журналіста важливо не плутати журналістське інтерв’ю з глибинним дослідницьким, хоча є така професійна спокуса. Але фаховому журналісту його професійні навички сприятимуть, бо при глибинному інтерв’ю успішність залежить від комунікативних навичок дослідника, вміння створити довірливо атмосферу. Інтерв'юер не має розгубитися якщо респондент попросить переформулювати чи змінити порядок запитань або навіть змінити хід розмови в залежності від відповіді респондента [33,135]. Є декілька типі глибинного інтерв’ю: структуроване – в ньому визначено і запитання і порядок запитань; наративне – ведеться як оповідь респондента, важливо дізнатися бачення явища респондентом, можливі навіть біографічні вставки; неструктуроване – респондент може розказати про особистий досвід, висловити свою точку зору; напівструктуроване – розбите на блоки, з визначеними запитаннями, які втім можуть змінюватися в ході інтерв’ю [39, 319]. 2.2.2. Схема глибинного інтерв’ю Для дослідження доцільно обрати напівструктурований тип глибинного інтерв’ю, в дослідженні будуть їх всього три, це невелика кількість, щоб потрібно було обмежувати ресурси, час формалізованим інтерв’ю. Розмова буде вестися з професіоналами про професію, тому біографічні дані та надто глибокі психологічні аспекти будуть зайвими, щоб обирати наративну структуру

інтерв’ю. Запитання на інтерв’ю будуть відштовхуватися від попередніх результатів контент-аналізу, це допоможе з’ясувати питання, які виникають під час контент-аналізу. У першому блоці інтерв’ю я дізнаватимуся про роль розвитку Інтернету та саме UGC в професії журналіста, як до цих змін ставляться головні редактори сайтів, яку загрозу чи переваги вбачають. В другому безпосередньо торкнемося ставлення головних редакторів до використання контенту, згенерованими користувачами Інтернету, як джерела інформації для їхніх видань. Як вони будують свою редакційну політику, які настанови дають журналістам щодо роботи з таким специфічним контентом. З якими дилемами зіштовхувались у своїй роботі пов’язаних з контентом, згенерованим користувачами Інтернету. Хоча інтерв’ю називається напівструктурованим і не має йти чітко за сценарієм, але воно має бути продуманим інтерв’юером. Аналіз отриманих відповідей також будуть проводитися за блоками. Більшість запитань будуть відкритими. 2.2.3. Аналіз результатів Напівструктурове інтерв'ю було розбито на блоки, за цими блоками я розділяю і аналіз отриманого матеріалу. Етапи аналізу даних: розшифрування аудіо-записів у транскрипти, порівняння відповідей респондентів, чи мають вони схожі риси чи абсолютно відмінні, виокремлення основних думок та створення на

основі

них

сукупну

позицію

щодо

досліджуваного

питання

[15].

Розшифровані інтерв’ю з респондентами будуть дані у додатках до роботи. Аналіз інтерв’ю включає в себе конструювання систем класифікації, щоб зібрані дані можна було розділити на окремі категорії. Аналіз інтерв’ю – це виявлення, декодування та відкидання непотрібної інформації. Важлива і цінна інформація узагальнюється до спільного висновку, мотивації, спільних думок [16, 716-717]. Тобто результатом даного дослідження буде озвучення спільних рис або відмінностей у баченні значення контенту, згенерованого користувачами Інтернет, мети та причин його використання в онлайн-виданнях на основі

описово-порівняльного методу дослідження інтерв’ю з головними редакторами одних з найпопулярніших та найавторитетніших онлайн-ЗМІ в Україні. 2.3. Обмеження дослідження Я розумію, що всі обмеження методу контент-аналізу, враховуючи обсяг вибірки та обраного проміжку часу для дослідження, звуження дослідження до новинних повідомлень. Окрім того існують об’єктивні і суб’єктивні фактори недосконалості поширених методів медіа-досліджень. В якісних типах аналізу неможливо уникнути впливу дослідника, залежність успішності роботи від здібностей автора. Але все ж сподіваюсь, що поєднання двох методів: контентаналізу та глибинного інтерв’ю дасть валідні результати та висновки.

Розділ 3. Результати дослідження 3.1. Результати проведення контент-аналізу У цьому розділі проаналізовано результати кількісно-якісного контентаналізу

новинної

стрічки

трьох

популярних

українських

онлайн

ЗМІ:

«Українська правда», «Кореспондент.net», «Сегодня.ua», дослідження було обмежене двотижневим періодом з 1 лютого по 14 лютого 2012 року та розділами

новин,

які

можна

охарактеризувати

як

«політичні

новини»

(детальніший опис вибірки описаний в розділі «Методологія»), та мало на меті виявити матеріали, в яких джерелом інформації став контент, згенерований користувачами Інтернету (UGC). Дослідження матеріалів ґрунтувалось завдяки застосуванню змінних, що були визначені нами в розділі «Методологія», а саме: автор контенту, який використали ЗМІ в своїй публікації (публічна чи не публічна особа, політик, блогер, журналіст, тощо), платформа, на якій було розміщено

матеріал

(Facebook,

Twitter,

Youtube,

блоги

онлайн-видань

«Українська правда» та «Кореспондент.net», тощо), наявність чи відсутність гіперпосилання на джерело інформації. Метою кількісного контент-аналізу було визначити як часто журналісти популярних

Інтернет-видань

використовують

контент,

згенерований

користувачами Інтернету, як джерело інформації, на яких платформах знаходять найбільше контенту, який має новинну цінність на думку журналістів та контент, згенерований якою категорією користувачів Інтернету, найчастіше стає джерелом інформації. Якісний контент-аналіз полягав у виявленні автором дослідження різних типів використання контенту, згенерованому користувачами Інтернету, та застосування можливостей, які дає розвиток Інтернету, по збору інформації від користувачів Інтернету.

3.1.1. Аналіз використання UGC Інтернет-виданням Кореспондент.net Всього за два тижні з 1 по 14 лютого 2012 року в Інтернет-виданні «Кореспондент.net» в розділі «Україна», до якого входять підрозділи «Політика» та «Події», було опубліковано 540 новин в розділі. Серед них мною було виявлено 13 новин, в яких використовувався UGC, це - 2,4 %. Платформа, з якої було взято контент, згадується у 11 випадках, що становить 84,6 %, відповідно не згадується у двох випадках, що є 15,4 %. Цікаво, що один з цих випадків, це відсутність згадки про платформу блогів на Українській правді, що є конкурентом Корреспондент.нет. Рис.1

Всього 6 новин з посиланням на аккаунт в Facebook – 46,2 %, 1 новина з використанням відео з Youtube – 7,7 %, 2 новини з використанням фотографій з платформи «Я кореспондент» – 15,4%, 1 раз посилання на Twitter – 7,7 %, 1 раз на блог «Української правди» – 7,7%, і 1 раз інша платформа – 7,7 %. (рис 1) Серед контенту, згенерованого користувачами Інтернету, 8 цитат було взято з аккаунтів публічних людей, це становить 61,5 % (рис 2), серед них тільки один не політик або чиновник, тобто 54 % UGC взято з аккаунтів політиків та

чиновників, а 5 з аккаунтів та блогів не публічних людей – 38,5 % (рис. 3). Тільки в 5-ти випадках – 38,5 % – журналісти дали гіперпосилання на джерело інформації – платформу, аккаунт людини чи пост у блозі, два з них на свою ж платформу «Я кореспондент». Рис.2

Рис.3

У 11-ти випадках (84,6 %) інформація отримана від UGC винесена у заголовок і являється головною в публікації, в 2-х випадках (15,4%) використовується як доповнення. Особливістю новинної стрічки онлайн-видання «Кореспондент.net» є наявність в ній публікацій з розділу «Блоги». Видання має платформу для ведення блогів, завести його може будь-хто, рекламні блоги та блоги з образливою інформацією видаляються модераторами. Зайшовши на розділ видання «Блоги» користувач може клікнувши на одній з закладок в залежності від того хоче він переглянути всі блоги, тільки блоги «лідерів думок» чи тільки блоги «користувачів». Блогери з підрозділу «Лідери думок» також поділяються на журналістів (мається на увазі журналістів видання «Кореспондент.net») та гостей

Кореспондента.

Окремо

виділяються

Топ-блогери,

стрічка

найпопулярнішими дописами, які крім того з’являються на головній сторінці Інтернет-видання. Детальніше про особливості такого типу UGC та його застосування онлайн-виданнями в другій частині результатів дослідження, в

аналізі глибинних інтерв’ю з головними редакторами представлених в роботі сайтів. Найцікавіші і найактуальніші за оцінкою редакції блоги потрапляють до новинної стрічки, за період з 1 по 14 лютого до новинної стрічки розділу «Україна» потрапило 17 блогів з блогплатформи на «Корреспондент.net» – це 3,2% від усіх новин розділу. Крім того, якщо з’являється новина і на дотичну до неї тему є допис у блозі, то в тіло новини вставляється посилання на такий блог. Всього за досліджуваний період було 10 новин, в яких були такі посилання, це 1,9 % від усіх новин розділу. Тут варто зазначити, що блоги на «Кореспондент.net» не можна повністю назвати UGC, адже часто під назвою блог йде авторська колонка журналіста, проте і відкидати такий тип представлення і використання UGC не можна, бо потрапити до стрічки новин може будь-чий допис на блогплатформі «Корреспондент.net» Завдяки

якісному

контент-аналізу я звернула особливу увагу на публікацію "Хроніка одного Екса", яка підготована

редакцією

видання і була опублікована 2 лютого в розділі «Блоги». Ситуація навколо закриття файлообмінника

ех.ua

викликала висловитися журналістам, громадянам.

потребу не

тільки але

Вона

і мала

безпосередній вплив на користувачів Інтернету, а тому вони були активні і у висловленні власної думки, і в перегляді новин на цю тему. Редакція зібрала в одну публікацію вислови з блогів на цю тематику і додала до матеріалу опитування в Facebook. «Всього відповіли на питання 151 людина. Респонденти

– активні і авторитетні користувачі Facebook» – зазначили редактори. Всього в публікації є цитати та посилання на 14 блогів та одна фотографія, надіслана на платформу «Я кореспондент», зазначена кількість переглядів кожного поста, яка варіюється від 75 до 17 406 переглядів. Серед них були журналісти, голова Інтернет-партії

України

та

«відомий

хакер»,

літератор,

директор

консалтингового агентства, політичний психоаналітик, військовослужбовець, викладач і користувачі, які назвали себе просто громадянами. Це показовий випадок того, як журналісти онлайн-видання використали UGC і фактичного з такого контенту зробили публікацію на гарячу для користувачів Інтернету (які і є аудиторією Інтернет-видань) тему. Цей пост у блогах від редакції Кореспондент.net потрапив до новинної стрічки. Представлення

контенту, згенерованого

користувачами

Інтернету, у

більшості випадків представляється за схемою: спочатку йде сама новина, потім посилання на джерело інформації, а потім одна чи більше цитат з аккаунта чи блога, потім доповнення, деталі, бекграунд, наприклад: «Координатор громадського руху Громадський спротив Олександра Кужель закликає українців послати голові фракції Партії регіонів Олександру Єфремову мільйони листів із землею на знак протесту проти ухвалення закону Про ринок земель. З таким закликом вона виступила на своїй сторінці в Facebook. … "Останнє, що належало нам, і де ми ще були господарями, - піде з молотка. Вони відберуть нашу землю за безцінь. А нас, як і сотні років тому, пустять батраками і наймитами", - пише Кужель….» 3.1.2. Аналіз використання UGC Інтернет-виданням «Українська правда» На сайті «Українська правда» політичні новини знаходяться на головній сторінці сайту. Скориставшись архівом я промоніторила і проаналізувала новини розділу «Політика» за період з 1 по 14 лютого 2012 року, всього за цей період в

цьому розділі було опубліковано 693 новини. Серед них мною було виявлено 40 новин, в яких використовувався UGC, це - 5,8 %. Варто зазначити, що на «Українській правді» політичні новини з-за кордону не виділені в окремий розділ і представлені в розділі «Політика», в той час як в інших ЗМІ («Сегодня.ua» та «Корреспондент.net») міжнародні новини не входили до аналізу. Але кількість міжнародних новин не висока і через це лише така, що є найактуальнішою на думку редакторів для українців, тому я вирішила не відокремлювати міжнародні новини, а дані представлені повністю по розділу «Політика. Новини» на «Українській правді». За дослідницький період з’явилось 3 новини з використанням UGC не пов’язані безпосередньо з Україною, це дві новини, які стосуються російського ЗМІ «Эхо Москви» і його стосунків з російською владою, одна новина стосується руху Anonymous. Платформа, з якої було взято контент, згадується у 35 випадках, що становить 87,5 %, відповідно не згадується у 5 випадках, що є 12,5 %. Далі за 100 відсотків узято 42 новини, бо в двох випадках в одній новині згадувалося одразу дві платформи. Всього 21 новина представлена з посиланням на аккаунт чи сторінку в Facebook – це 50% від усіх новин з використанням UGC, 3 новини з використанням відео з Youtube – 7,1 %, 3 рази посилання на Twitter – 7,1 % (2 з них в міжнародних новинах, це демонструє не значну вагу платформи Twitter як джерела інформації в Україні), в трьох новинах є посилання на платформу LiveJournal – 7,1%, 1 раз на блог «Кореспондент.net» – 2,4%, 2 рази інші платформи і 4 рази на блог на «Українській правді» – 9,5% (Рис. 4). На відміну від «Кореспондент.net» в «Українській правді» не виділяють окремо інформацію з блогів на своїй платформі, а дають посилання так само як і на інші платформи з UGC.

Рис. 4

Серед контенту, згенерованого користувачами Інтернету, 29 цитат було взято з аккаунтів публічних людей, це становить 64,4%, серед них 17 – це політики, прес-секретарі політичних партій,

чиновники або дипломати – це

47,5%, 6 журналістів – 15 %, 6 заяв було взято зі сторінок організації – 13,3%, за цитовано 4 блогера – 10%. В двох випадках не було зазначено звідки саме взято інформацію, обходячи висловлюванням в «соціальних мережах з’явились», і відповідно в трьох випадках як джерело інформації використано фотографії та контент від не публічних осіб – це 6,7 % (Рис. 5) Рис. 5

Гіперпосилання на

платформу, аккаунт людини чи пост у блозі

зустрічається 21 раз – це 52,5%, відповідно в 47,5 % (19 новинах) активного гіперпосилання немає. У 36-ти випадках (90 %) інформація отримана від UGC винесена у заголовок і являється головною в публікації, в 4-х випадках (10%) використовується як бекграунд. 3.1.3 Аналіз використання UGC Інтернет-виданням «Сегодня.ua» На сайті «Сегодня.ua» політичні новини, які стосуються України виділені в окремий розділ «Політика», доступ до якого знаходиться на головній сторінці сайту. В цьому розділі за період з 1 по 14 лютого 2012 року було опубліковано 446 новин. Серед них мною було виявлено 25 новин, в яких використовувався UGC, це – 5,6 % від усіх новин розділу «Політика». Крім того були ще 2 випадки, коли спікери – джерела інформації – посилалися на UGC, і в одному випадку в новині містилося посилання на блог з цієї теми на платформі segodnya.ua. Платформа, з якої було взято контент, згадується у 21 випадку, що становить 84,6%, відповідно не згадується у 4 випадках, що є 15,4 %. У 17 випадках джерелом інформації виступають блоги та аккаунти публічних людей – 68 %, всі вони є політиками, депутатами, чиновниками або прес-секретарями політиків, в 2-х випадках не публічних – 8 %, в 4-х випадках – 16% – сказано, що інформація взята з соціальних мереж, в 2-х випадках – 8% – взято зі сторінки організації (Рис.6)

Рис. 6

З тих 22 випадків, де згадується платформа, в одному випадку згадується 3 платформи, тому за 100 відсотків будемо брати 27. У 12 випадках джерелом інформації став аккаунт у Facebook, це у 54,5 % випадків, 4 випадки з Twitter 13,6 %, 1 раз Youtube – 4 %, 1 раз блог на платформі "Korrespondent.net" – 4%, 2 рази на блогах "Української правди" – 8 %, 1 раз Вконтакте, 1 раз використано комментар сайту http://www.ratemds.com/doctor-ratings (Рис. 7) Рис. 7

Лінки на пости або хоча б на аккаунти або платформу segodnya.ua дали у 5ти випадках, це у 22% відсотках від тих де згадується платформа, і у 20% якщо брати за основу всі повідомлення де використовувалась інформація взята з аккаунтів у соціальних мережах, блогах, тощо. В 21 випадку (84 %) інформація отримана від UGC винесена у заголовок і являється головною в публікації, в 4-х випадках (16%) використовується як доповнення або бекграунд. Під час якісного контент-аналізу я помітила, що в онлайн-виданні серед 17 новин на базі аккаунтів в соціальних мережах українських політиків та чиновників, 4 новини – це 23,5 % це новини про депутата Олега Ляшко, їх навіть більше ніж про «лідера» новин на базі UGC Кореспондент.net та «Українській правді» – прем’єр міністра України Миколу Азарова. Новин про голову уряду в досліджуваному періоді на «Сегодня.ua» – 3 (17,6%). Це цікаве спостереження, яке може наштовхнути когось на дослідження залежності появи політика в новинних стрічках українських онлайн-ЗМІ і його активності в блозі чи на аккаунті в соціальній мережі. Цікавим синтетичним випадком використання посилання на UGC є не зарахована мною до новини, джерелом інформації якої є UGC, новина про митрополита Володимира, яка має заголовок «Лист Володимира може виявитися підробкою?». В першому абзаці новини написано: «З’явились чутки, що митрополит Володимир не є справжнім автором звернення, яке розміщено на офіційному

сайці

УПЦ.

«На

відеозапису

богослужіння

(викладена

на

Youtube(гіперлінк), яке вів Володимир в лікарняній палаті, він навряд міг би не тільки написати це звернення, але і навіть просто підписати його», – сказав нам російський політолог Кирилл Фролов». Тобто в центрі новини є відео з Youtube, але джерелом інформації для журналістів була заява політолога. Також цікаво відмітити, що сайт «Сегодня.ua» також просувають в новинній стрічці свої блоги, щоправда на відміну від Кореспондент.net за досліджуваний період був тільки один подібний випадок.

3.1.4.

Порівняльний

аналіз

використання

UGC

Інтернет-виданнями

«Кореспондент.net», «Українська правда» та «Сегодня.ua» При контент аналізі я помітила, що найбільше новин, де використовується UGC з’явилось на „Українській правді”, їх було – 40, в порівнянні на „Кореспондент.net” – 13, а на „Сегодня.ua” – 25, у відсотковому співвідношенні, на „Українській правді” тільки на 0,2 % більше ніж на „Сегодня.ua” і на 3,4 % більше ніж на „Кореспондент.net” (Рис. 8). Проте номінально за один і той самий період на „Українській правді” з’явилось на 47,5 відсотків більше новин на основі UGC ніж на „Сегодня.ua” і на втричі більше ніж на „Кореспондент.net” (Рис. 9) Рис. 8

Рис. 9

Також помітно більше використання „Українською правдою” контенту від публічних людей, які не є політиками: блогери, журналісти, тощо. В той час коли на „Сегодня.ua” новини на основі UGC публічних людей виявилися виключно транслюванням заяв політиків у їхніх блогах та аккаунтах. Подібна ситуація і на „Кореспондент.net”, серед записів у блогах публічних людей, але не політиків опинився тільки Сергій Квіт, Президент НаУКМА. Найбільше до новинної стрічки потрапляло дописів користувачів соціальної мережі Facebook, у всіх онлайн-виданнях цей показник наближувався до половини усього UGC контенту:

„Українська

правда”

–

„Сегодня.ua”

–

54,5

„Кореспондент.net” – 46,2 %. Найбільше контенту від непублічних осіб опублікував ресурс „Кореспондент.net” – 38,5 %, чверть UGC на „Сегодня.ua” було від непублічних осіб, а саме 25,8%, а на „Українській правді” контенту від непублічних осіб з’явилось тільки 6,7 %. „Кореспондент.net” отримав унікальний контент від користувачів Інтернету в тому числі і завдяки власній платформі „Я Кореспондент”, завдяки якій вони отримують фото та відео від читачів їхньої платформи. Разючих відмінностей між оформленням та кількістю новин на основі UGC я не помітила. Цікаво, що на кожному з цих сайтів відсоток унікальних новин з UGC, які не зустрічалися на інших сайтах був доволі високим, на базі одного і того самого UGC в усіх трьох онлайн-ЗМІ з’явились тільки три новини. Одна з них стосується запису Міністра Закордонних Справ Костянтина Грищенка, що через погодні умови його літак затримується і він може запізнитися на Мюнхенську конференцію. На «Сегодня.ua» було побудовано аж три новини з твітеру Грищенка, ситуація постійно змінювалась і журналісти слідкували за ситуацією. Друга, про те, що координатор громадського руху Громадський спротив Олександра Кужель закликала на своїй сторінці у Facebook послати голові фракції Партії регіонів Олександру Єфремову мільйони листів із землею на знак протесту проти ухвалення закону Про ринок земель. А третя, про те, що Народний депутат Андрій Парубій вийшов з партії Наша Україна, про що він написав на своєму блозі на «Українській правді». Унікальними (такими що не повторюються на двох інших аналізованих сайтах)

«Кореспондент.net» були 8 новин з UGC, на «Сегодня.ua» – 12 таких новин, а на «Українській правді» – 27 новин, побудовані на UGC, яких не було більше на інших

сайтах.

Унікальність

новин

на

«Сегодня.ua»

була

за

рахунок

транслювання заяв політиків з їхніх сторінок в соціальних мережах і блогах, тоді як на «Українській правді» унікальні новини побудовані навколо надісланого користувачами

відео, соціально

важливої

інформації, оприлюдненої

на

аккаунтах журналістів, висвітлення конфлікту в блогосфері. Така кількість унікального контенту на базі UGC свідчить про те, що використання UGC збагачує новинну стрічку онлайн-видання ексклюзивною інформацією.

3.2. Результати проведення глибинних інтерв’ю. Метою

проведення

глибинного

інтерв’ю

головних

редакторів

проаналізованих онлайн-видань було виявлення прикладів використання контенту, згенерованого користувачами Інтернету (UGC), які не помітні при контент-аналізі, а також, щоб розширити межі дослідження, які були звужені двома тижнями через обмеження у людських і часових ресурсах. Головні редактори та їх заступники – це ті люди, які беруть безпосередню участь у визначенні

редакційної

політики

видання,

зокрема

щодо

контенту,

згенерованого користувачами Інтернету. Розвиток онлайн-видання, підвищення його популярності, збереження іміджу та авторитету видання, редакційні настанови щодо джерел інформації, розробка нових розділів і т.д – все це входить до обов’язків головних редакторів новинних онлайн сайтів. Мені вдалося поспілкуватися з головним редактором сайту «Кореспондент.net» – Юлією Мак Гаффі, керівником проекту «Сегодня.ua» – Світланою Панюшкіною та заступником головного редактора Інтернет-видання «Українська правда» – Сергієм Лещенко.

Всі інтерв’юйовані редактори мають значний досвід в

журналістиці, зокрема в онлайн-журналістиці, є визнаними фахівцями та експертами в даній галузі. Питання були розділені на три блоки: 1. Яка роль UGC у сьогоденні онлайн-журналістики. Які недоліки та переваги використання UGC; 2. Які типи UGC використовуєте у своїй роботі; 3. Як побудована робота редакції зважаючи на нові виклики сьогодення, як відбувається моніторинг UGC.

3.2.1. Роль UGC у сьогоденні онлайн-журналістики. Недоліки та переваги використання UGC. Усі інтерв’юйовані погодились, що використовують у своїй роботі контент, згенерований користувачами Інтернету (UGC) як джерело інформації. Головний редактор онлайн ЗМІ «Кореспондент.net», який за рік і три місяці в Facebook серед засобів масової інформації піднявся з 11-го на перше місце і входить до п'ятірки найпопулярніших брендів в Facebook, Юлія Мак Гаффі говорить, що соціальні мережі стали повноправним джерелом інформації: «Ми почали активну політику стосовно соціальних мереж приблизно півтора роки тому. Це показало свої хороші результати. З одного боку, зараз у нас з соціальних мереж приходять досить багато людей…І завдяки тому, що ми провели такий наступ, ми природно використовуємо соціальні мережі і як джерело інформації». Світлана Панюшкіна говорячи про джерела інформації назвала блоги і соціальні мережі рівноправним джерелом інформації, поставивши його на один щабель разом з інформаційними агентства, людьми та іншими ЗМІ. Стриманішим у своїй оцінці UGC виявився Сергій Лещенко, він не надто довіряє оприлюдненим через соціальні мережі і блоги фактам, вони потребують особливо ретельної перевірки. «Якщо це суспільно важлива інформація, виставлена іншими особами, якщо вона не викликає сумніву (особливо якщо це відео або фото), то ігнорувати її журналісти не будуть, вона вже створена іншими людьми, а наша задача її оприлюднити». Опасіння та застереження щодо достовірності інформації, оприлюдненої через соціальні мережі, блоги, коментарі на сайтах виявили всі інтерв’юйовані, сказавши, що UGC від не публічних осіб вимагає ретельної перевірки і може ввести журналіста в оману. Світлана Панюшкіна говорить про таку небезпеку: «Наприклад, по Дніпропетровську (прим.авт. вибухи у Дніпропетровську 27.04.2012, жертвами яких стало 30 осіб), по факту там було чотири вибухи, але в соціальних мережах говорили вже про десятий. Там нагнітається паніка, люди видають бажане за дійсне. В соціальних мережах важко працювати, там треба усе перепровіряти». Проте Юлія Мак

Гаффі оцінила рівень довіри до соціальних мереж як високий: «Це редакційне рішення ставити контент від невідомої нам людини чи ні, якщо це не офіційний представник, то ми в ньюзрумі обговорюємо потрібно перевірити цю інформацію десь іще чи ні. Контент від користувачів (UGC) ми використовуємо в резонансних подіях, наприклад, коли були вибухи в Дніпропетровську, ми зробили вибірку того про що пишуть в Twitter про ці вибухи, також коли була інавгурація Володимира Путіна, то ми зробили огляд постів блогерів». Усі спікери зійшлися на тому, що серед контенту з соціальних мереж та блогів найбільше вони використовують експертні висловлювання публічних людей. Якщо це аккаунт політика, чиновника або політолога, то журналісти, попередньо перевіривши і упевнившись у тому, що цей аккаунт або блог дійсно належить заявленій особі, автентичний, тобто не фейковий, використовують їх як джерело інформації. Сергій Лещенко говорить, що завжди переглядає новинну стрічку у Facebook і особливо звертає увагу на пости колег-журналістів і обов’язково політиків. За допомогою соціальних мереж на Українській правді було зроблено багато матеріалів, які стосуються приватного життя політичного бомонду, їхніх витрат і навіть проведене журналістське розслідування. «Минулого року в Інтернет потрапили фотографії, де видно, що Юлія Тимошенко відпочиває в Іспанії. На відпочинку вона була з донькою Женею, її чоловіком Шоном Карром та його донькою. Саме донька Шона Карра і опублікувала фотографії в соціальній мережі. Про це було зроблено матеріал на нашому таблоіді. Через тиждень мені написала людина: «Ви знаете, де саме вони відпочивають? Ось, подивіться, це ось ця Вілла». І дав посилання в Інтернеті. Я подивився, все збігається: інтер’єр, краєвиди, тоді ми зробили ще одну публікацію про те, скільки коштував такий відпочинок для сім’ї Юлії Тимошенко, а це був дійсно дорогий відпочинок. Це була соціально важлива інформація, адже Юлія Володимирівна завжди говорить, що у неї немає багато грошей. Це приклад того, як соціальна мережа створила новину». Сергій Лещенко навів ще приклади, коли до нього на електронну скриньку або у особистих повідомленнях в Facebook приходили повідомлення з інформацією,

яка ставала поштовхом до журналістського розслідування або навіть була стержнем публікації. Так Сергію надіслали фотографію Президента Віктора Ющенко за кермом мерседеса, після перевірки виявилось, що цей мерседес оформлений на підставну особу, «Українська Правда» зробила про це новину на Таблоіді. Юлія Мак Гаффі та Світлана Панюшкіна також відзначили тенденцію надсилання інформації в особистих повідомленнях у соціальних мережах, зокрема Facebook, після чого така інформація може стати поштовхом для написання журналістського матеріалу. Світлана Панюшкіна відзначила, що через Інтернет надходить близько 40 % всієї інформації від пересічних людей, інші 60 – це «сарафанне радіо», дзвінки в редакцію та пошуки самих журналістів. Юлія Мак Гаффі, Сергій Лещенко та Світлана Панюшкіна відзначили, що рівень довіри до UGC зростає, якщо воно представлене у вигляді фотографії або відео. «Ми відстежуємо користувачів, які пишуть про щось актуальне. Дуже хороший приклад по Андріївському узвозу. Весь цей галас почався з фотографії окремо взятого користувача. Людина розмістила фотографію з описом, було видно, що фотографія не підробка, ми про це написали з посиланням, що це на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook написав такий-то користувач. Ми не писали про це як про факт, а написали з посиланням на ось цю людину. Це прекрасний приклад і таке відбувається досить часто» - говорить Юлія Мак Гаффі. 3.2.2. Типи використання UGC українськими онлайн-ЗМІ. Окрім використання UGC як джерела інформація для новинної стрічки та журналістських розслідувань на аналізованих мною сайтах «Українська правда», «Кореспондент.net», коментарі,

«Сегодня.ua»

опитування,

кореспондент».

форум

представлені та

на

такі

типи

«Кореспондент.net»

UGC:

блоги,

розділ

«Я

Блоги Значна частина контенту на сучасних онлайн ЗМІ – це саме блоги на цих платформах. Можливість вести блог є на кожному з аналізованих сайтів, але підхід до такого виду контенту різниться у редакторів цих онлайн-ЗМІ. На «Кореспондент.net» завести блог може кожен, редактор тільки моніторить і видаляє відверто рекламні блоги. Юлія Мак Гаффі поділилася історією розвитку цієї платформи на їхньому сайті: «В серпні 2012 року буде 2 роки як у нас працює блог-редактор. Коли я їздила в Прагу на найпопулярніший їхній сайт, коли у нас блоги були в зародковому стані, у чехів уже був блог-редактор на сайті, при чому цей блог-редактор не був студентом, а 50-ти річним шанованим журналістом з досить великою зарплатнею. Людина, яка може з поважними людьми, політиками, громадськими діячами вести діалог, і вести роботу. Тоді я вирішила взяти на роботу блог редактора, це колишній прес-секретар «Femen», за 8 місяців в блогах відбулися разючі зміни, в кращу сторону, у нас з'явилося багато людей, яких цікаво почитати, налагодився зворотній зв'язок з блогерами, досить часто буває таке, що блоги стають джерелом інформації». Варто зазначити, що блоги від «Лідерів думок» є таким собі видом керованого UGC, коли з’являється якась тема блог-редактор може зв’язатися з блогерами і попросити їх висловити свою думку з того чи іншого приводу. Як уже було зазначено в першій частині третього розділу блоги на «Кореспондент.net» з’являються в новинній стрічці, лінки на них є в подібній до теми блога новині, найпопулярніші дописи з’являються на головній сторінці сайту, в дуже клікабельному, за словами Юлії Мак Гаффі, місці. У Світлани Панюшкіної, керівника проекту «Сегодня.ua», інший підхід до блогів на їх сайті. По-перше, його не може завести будь-хто, тільки спеціально запрошені люди, займається цим напрямом сама Світлана. Вона вважає, що багато політиків, публічних людей використовують платформу блоги для свого піару та розповсюдження вигідної для них інформації. Світлана не хоче, щоб ресурс «Сегодня.ua» ставав інструментом для ведення піар-компаній. Вона керується

власними

критеріями

відбору

блогерів,

вони

мають

бути

авторитетними експертами у своїй галузі з відмінною репутацією. Стосовно блогів на «Кореспондент.net» та «Українській Правді» вона висловилась так: «Ми з блогплатформи «Української Правди» чи «Кореспондент.net» не беремо інформацію, там часто заполітизовані дописи, люди часто використовують блоги на інших онлайн-медіа як зливний бачок». На «Українській Правді» блоги експертів та користувачів поділені на розділи: «Блоги» та «Народні блоги», що відділяє запрошених і популярних авторів від основної маси користувачів. Коментарі Можливість коментувати статті також є на кожному аналізованому сайті. Не зважаючи на деяке дискредитування цієї платформи для UGC через спам, атаки ботів, редактори та журналісти уважно ставляться до дописів під статтями та новинами. Переглянути всі коментарі не вдається жодному з онлайн-ЗМІ, для цього була б потрібна окрема людина, чого не дозволяє зробити бюджет ЗМІ, але Сергій Лещенко говорить, що після одного випадку завжди намагається перевіряти коментарі під його розслідуваннями, адже саме завдяки коментарю він натрапив на документи по дуже резонансній темі – президентській резиденції у Межигір’ї. «Серед загального сміття можна знайти корисну інформацію, в 2010 році користувач звернув увагу на подію, яку я відвідав і вона стала дуже вагомою. В коментарі написали таке: «Зверніть увагу на оголошення в районній вишгородській газеті «Рада» про громадські слухання стосовно Межигір’я, номер такий-то. Я купив її, дивлюсь, дійсно, як з’ясувалось у Вишгороді протягом місяця були слухання, в яких було представлено весь пакет документів по Межигір’ю. Я туди ходив протягом місяця, читав документи по Межигір’ю, виписував, слухав громадські слухання, назбирав багато важливої інформації – і це завдяки допомозі коментаря в Інтернеті. Ще один випадок був декілька років тому, одна людина писала мені коментарі, я з ним переписувався, навіть сперечалися, через рік він написав мені на Facebook: «Давайте зустрінемося, я можу вам дати для ознайомлення базу данних митної служби, це нелегально, але я взяв дуже непересічну інформацію». Коментарі допомагають встановити

контакти. Крім того, я переглядаю їх, щоб виправити граматичні помилки, які трапляються в публікаціях, на них часто звертають увагу в коментарях». Світлана Панюшкіна також не відкидає важливість цієї функції, каже, що там можна знайти експертну думку і поглибити матеріал: «Коментарі у нас діляться на три типи: перше - це реклама, коли хтось хоче запропонувати свої послуги, другий - це обговорення, реакція, а третє - це експертне висловлювання. Бувають такі коментарі, коли видно, що людина, яка прокоментувала ситуацію розбирається у цій галузі, наприклад, для нас це буває приводом дорозібратися в якійсь статті». Щоб зменшити кількість нецензурної лексики та неадекватних коментарів Світлана говорить, що в планах редакції давати можливість коментувати статті тільки з аккаунтів у соціальній мережі, на їхню думку це зменшить потік спаму. Юлія Мак Гаффі також закликає своїх журналістів передивлятися коментарі: «Модератор у нас один, кількість коментарів може коливатися в залежності від ситуації, від 8000 до 15000 в день, всі коментарі ніхто не читає, це фізично неможливо. Модератору приходять на пошту коментарі на які поскаржилися, тоді на них реагують. Проблема в тому, що залишається багато коментарів, які не мають там бути, тому що на них ніхто не скаржиться. Часто в коментарях можна почути інформацію від людини, яка була на місці події або знаходиться в тому регіоні звідки прийшла новина, але ми завжди перевіряємо цю інформацію. Редактори час від часу шукають в коментарях інформацію, яка б заслуговувала на нашу увагу». Юлія Мак Гаффі говорить, що бувають особливі випадки пов’язані з UGC: «Є коментарі, які необхідно видаляти, наприклад, під новинами про закриття ех.ua читачі в коментарі кидали лінки про те, як організувати та взяти участь у Ddos атаках, тоді на прохання Міністерства Внутрішніх Справ ми видаляли такі посилання. І коли писали новини про хакерські атаки не давали посилань на групи в соціальних мережах, які об’єднують громадян, хоча знали про них. В таких випадках коли 50 на 50 ми обходимо гострі кути і пишемо просто, що «в соціальних мережах люди об’єднуються».

«Я кореспондент» На сайті «Кореспондент.net» існує сервіс «Я кореспондент» – це розділ на сайті, в якому користувачі можуть завантажувати свій контент, від блогів він відрізняється ставкою на відео та фото контент. Це аналог I reporter на платформі CNN. Цим розділом займається фоторедактор, він відстежує та модерує «Я Корр». Юлія Мак Гаффі каже, що на цій платформі часто з’являються користувацькі репортажі, наприклад, про те, що трапилася аварія в Києві: «Це може бути все що завгодно. Ми, по-перше, використовуємо це з коротким описом, використовуємо фотографії звідти, щоб доповнити новину. Час від часу буває,

що ми робимо репортаж в новинну стрічку на основі

користувацького репортажу з «Я Корр». Для того, щоб спонукати користувачів додавати контент на «Я кореспондент», ми контент з «Я Корр», який гідний і цікавий ставимо в наш головний мультимедіа блог, який у нас розміщений в дуже клікабельному місці, там представлені останні 20 фото та відео елементів, які були завантажені на сайт».

Юлія Мак Гаффі розказує, що в минулому році вони запустили

додаток для «Я кореспондент» для смартфонів на андроїд платформах. Сенс в тому, щоб людина за допомогою цієї платформи могла щось сфотографувати і відправити одразу на «Я Кореспондент». «Те ж саме ми плануємо зробити для IРhone та інших платформ, всі зараз визнають той факт, що майбутнє за смартфонами та «маленькими екранами». Буває, що репортажі, фотографії або відео приходить на редакційну пошту, якщо новина не резонансна і не потребує додаткового дорозслідування журналістами, то редактор просто просить людину завантажити цей репортаж на «Я кореспондент». Опитування Кожне з аналізованих видань має свою сторінку в соціальній мережі Facebook, там вони влаштовують опитування, огляди думок аудиторії. Приклад, як це робить Кореспондент я розглянула в першій частині третього розділу, під час

контент-аналізу. Світлана Панюшкіна каже, що є тенденція робити цілі матеріали на базі опитування в соціальній мережі або на головній сторінці сайту: «Ми вішаємо опитування, люди голосують та залишають коментарі і ми на основі цього робимо статтю. Такий приклад був у мене, я робила матеріал «Куди піти в Києві на прогулянку», користувачі писали свої улюблені місця, я їх зібрала, посортувала і зробила матеріал на сайт. Але такі опитування стосуються не тільки розважального контенту, ми робили і опитування аудиторії щодо податкового кодексу». Опитування в соціальних мережах чи на сайті видання стає своєрідною формою Vox Pop, бліців, швидше зробити це за допомогою Інтернету ніж виходити на вулицю, говорять редактори. 3.2.3. Інтернет як платформа для пошуку журналістами джерел інформації Сергій Лещенко вбачає головну перевагу присутності великої кількості громадян в соціальній мережі у полегшенні пошуку контактів джерел інформації, говорить, що через соціальну мережу Facebook знайшов дівчину, яка дуже допомогла йому в журналістському розслідуванні: «Попросилася в друзі молода дівчина з Відня. Я у неї запитав: «А ви часом не в банківській сфері працюєте?». Вона сказала: «Ні, але я знаю людину з банківської сфери». Вона нас познайомила, я попросив у дівчини (емігрантки з України) інформацію про податкові компанії, які ведуть бізнес в Австрії, тому що у Клюева весь бізнес оформлений в Австрії, вона активно протягом року допомагала з документами, а також з перекладом. Таким чином я використовую зв’язки через Facebook». Світлана Панюшкіна говорить, що соціальна мережа спростила пошук героїв та інформації, вона і її журналісти використовують свої аккаунти як «дошку оголошень»: «Якщо мені потрібен спеціаліст або людина, яка знає якусь інформацію, то я просто роблю собі пост в Facebook, у мене в друзях лише близько 1000 людей, але серед них обов’язково знаходиться хтось, хто знає

потрібну людину, або знає того, хто може знати. Цей спосіб навіть в рази швидший ніж пошук зв’язків через інші джерела». 3.2.4. Організація редакційного процесу, пов’язаного з UGC. У всіх трьох сайтах процес моніторингу соціальних мереж різниться, принцип залишається схожим, але підходи мають свої відмінності. На «Кореспондент.net» є окремий редактор по соціальним медіа, на цьому Юлія Мак Гаффі настояла в червні 2011 року, тобто така посада існує вже майже один рік. Редактор по соціальним медіа відповідає за двосторонній зв’язок з соціальними мережами, це і перепост контенту в соціальні мережі і відслідковування новин від користувачів. Крім того, у кожного профільного редактора є закріплені за ним спікери, повідомлення яких вони відслідковують і в соціальних мережах та блогах. Офіційно від журналістів не вимагається мати аккаунт в соціальних мережах, але Юлія Мак Гаффі каже, що це на совісті журналістів: «Всі розумні, адекватні люди, у всіх є сторінки в соціальних мережах. Я розказувала колективу як потрібно відслідковувати новини, про особливості UGC, але вміння відслідковувати новини в соціальних мережах – це вже без розмов, як само собою зрозуміле». Сергій Лещенко також висловив думку про необхідність такого вміння, підкресливши, що на «Українській Правді» немає формалізму щодо аккаунтів в соціальних мережах, але «мити руки перед їжею також ніхто не примушує, але всі це роблять» - говорить Сергій Лещенко. Якщо приходить нова людина до ньюзруму і чогось не вміє чи не знає, вона запитує у колег і ті їй пояснюють. Світлана Панюшкіна висловила задоволення тим, що серед її працівників у кожного є аккаунт в соціальних мережах. Це не було вимогою. Робота с соціальними мережами на «Сегодня.ua» ділиться на два потоки: просування їхнього контенту в соціальні мережі і соціальні мережі як джерело інформації. «У кожного журналіста є свій пул спікерів, наприклад, хтось слідкує за сторінкою Facebook Азарова, хтось Колесніка, хтось за блогом Андре Тана та Козловського, у кожного є свій список блогерів, у нас в цьому плані все

сегментовано» – говорить Світлана Панюшкіна. В «Сегодня.ua» є документ «редакційна політика», вона постійно доповнюється і змінюється, але там записані аккаунти і блоги, які потрібно відслідковувати і хто за це відповідає. Для себе Світлана Панюшкіна зробила «карту блогерів» у лютому 2011 року. «Гіперпосилання на джерело інформації, а саме на блог, пост в соціальній мережі або на саму сторінку в соціальній мережі повинне бути усюди» - говорять Сергій Лещенко та Юлія Мак Гаффі, хоча за результатами проведеного контентаналізу так буває далеко не завжди. Юлія Мак Гаффі пояснює це тим, що вони працюють в постійному цейтноті, а тому можуть бути не допрацювання. Світлана Панюшкіна зізнається, що спеціалісти SEO, які просувають сайт у рейтингу Google, радять не давати гіперпосилання в середині новини, тому коли це необхідно, наприклад, хтось зробив заяву на своєму блозі, то посилання дають, щоб не бути голослівними, але якщо можна обійтися формулюванням на кшталт «Азаров на своїй сторінці в Facebook», то використовують саме такий варіант. 3.2.5. Підсумки глибинних інтерв’ю Підсумовуючи вищесказане, Сергій Лещенко сказав, що більшою мірою використовує соціальну мережу як джерело інформації від публічних осіб, ньюзмейкерів, а також як інструмент комунікації, а контент, оприлюднений в соціальних мережах сторонніми особами так само може бути джерелом новин, але він потребує перевірки. «Я не можу сказати, що настав період розчарування UGC, чим більше розвивається Інтернет, тим більше він спрощує пошук новин в соціальних мережах, згенеровані іншими сайтами, а також полегшує контакти з іншими журналістами, громадянами, які можуть тобі допомогти у журналістському розслідуванні». Юлія Мак Гаффі покладає великі надії на розвиток використання UGC та можливостей Інтернету як джерела інформації, вона говорить, що в стратегії розвитку сайту «Корреспондент.net» є 4 пункта і один з них розвиток взаємодії в соціальній мережі, як їхня присутність в соціальних мережах, так і UGC як

джерело інформації. Про конкретні кроки розвитку використання UGC Юлія не захотіла говорити, пославшись на редакційну таємницю. «Мода на UGC розпочалася ще роки 3 тому. У нас на сайті спроби створити площадку для UGC створювались ще до мене, не дуже успішно, я сподіваюсь створити на сайті площадку де люди зможуть не тільки розповідати про події та новини, але і розміщувати інформацію користувацьку. Наприклад, була б непоганою площадка під «Евро-2012», де людина з Донецьку могла б розмістити інформацію на кшталт: «Готовий прийняти Львів’янина у себе в квартирі під час матчу». Але щоб така платформа успішно існувала потрібно виділити на неї окремого редактора. Але це вже ідея на наступний рік» – ділиться планами керівник проекту «Сегодня.ua» Світлана Панюшкіна. Всі інтерв’юйовані схиляються до думки, що моніторинг UGC в соціальних мережах, блогах, коментарях дуже важливий, іноді вони можуть слугувати підказками до резонансних журналістських розслідувань, іноді вже готовими репортажами з місця подій, а іноді доповненням до матеріалу. Проте редактори і журналісти дуже обережно ставляться до контенту, опублікованому на сайті невідомої для редакції людини, така інформація вимагає обов’язкової перевірки, в описах подій очевидців в соціальних мережах може спостерігатися нагнітання ситуації, перебільшення, перекручування фактів. Більш прихильно журналісти ставляться до фото та відео контенту, надісланого або опублікованого користувачем. Його важче підробити і він викладає довіру не тільки у журналістів, але і у читачів. Але варто зазначити, що Юлія Мак Гаффі, відповідаючи на питання, була більш прихильною вважати інформацію, опубліковану в соціальних мереж від не публічної особи як таку, яка має високий ступінь довіри. Світлана Панюшкіна та Сергій Лещенко підкреслювали небезпечність такого контенту і низьку довіру до нього. Єдині у своїх думках редактори онлайн-видань і в тому, що незамінною стає використання інформації з соціальних мереж та блогів від експертів, політиків, публічних людей, після перевірки на автентичність аккаунта чи блога, вони шукають в них цінну та важливу інформацію, як новинного, так і аналітичного змісту. Відрізняються у

сайтів принципи організації редакційного процесу, пов’язаного з використанням UGС. Якщо Юлія Мак Гаффі та Сергій Лещенко говорять, що завжди намагаються ставити гіперпосилання на джерела інформації в Інтернеті, то Світлана Панюшкіна зізналася, що там де можливо уникає цього. Серед трьох проаналізованих ЗМІ лише у «Кореспондент.net» є окрема людина, яка відповідає за напрям розвитку взаємодії сайту і соціальних мереж, також є окремий блог-редактор та фоторедактор, який відповідає за розділ «Я кореспондент». В «Українській Правді» за словами Сергія Лещенка журналісти «універсальні солдати», які можуть відповідати одночасно за декілька напрямів. На «Сегодня.ua»

за блоги

відповідає

сама

Світлана

Панюшкіна,

але

відповідальність за моніторинг аккаунтів публічних людей розділена між журналістами профільних напрямів, крім того, всі журналісти так чи інакше переглядають свою стрічку новин в соціальних мережах і діляться новинами між журналістами.

Відрізняється

всіх

трьох

Інтернет

ЗМІ

підхід

до

блогплатформи на їхніх сайтах, і хоча на кожному з трьох онлайн-видань є можливість вести блог, політика «Української Правди» та «Кореспондент.net» відрізняється від політики щодо блогів на «Сегодня.ua». Світлана Панюшкіна не хоче допускати до ведення блогів будь-кого, блогери приєднуються до мережі за особистим

запрошенням

керівника

проекту

«Сегодня.ua».

Тільки

на

«Кореспондент.net» є окремий розділ, який покликаний збирати інформацію від користувачів Інтернету – «Я кореспондент», його відмінність від блогів, за словами Юлії Мак Гаффі, в орієнтуванні на фото та відео контент. Цей напрямок продовжує розвиватися: запущена платформа для смартфонів на базі Android для швидкої відправки фото та відео з телефону користувача мобільного Інтернету, редактор сподівається на розвиток цього напрямку, адже є світова тенденція переходу користувачів Інтернету від комп’ютерів до «маленьких екранів», смартфонів та планшетів. Всі опитані редактори використовують соціальні мережі і як спосіб комунікації, пошук героїв, людей, які можуть мати цінну для журналістів та суспільства інформацію.

ВИСНОВКИ Гіпотеза

мого

дослідження

про

те,

що

українські

онлайн-ЗМІ

використовують UGC у якості джерел інформації підтвердилася. Зроблений контент-аналіз показав, що в середньому кількість новин, джерелами яких стало UGC, варіюється від 2-х до 6 відсотків, і це тільки новини, в яких можна побачити вплив і використання UGC. В глибинних інтерв’ю редактори сайтів сказали, що використовують контент, згенерований користувачами Інтернету: залишені коментарі під новинами, надіслані повідомлення в соціальних мережах та на електронну пошту, записи в блогах експертів, політиків, пересічних громадян, як поштовх розібратися в якійсь темі, перевірити інформацію або, навіть, як допомогу у журналістському розслідуванні. Моніторинг UGC в соціальних мережах, блогах, коментарях дуже важливий, іноді вони можуть слугувати підказками до початку резонансних журналістських розслідувань, іноді вже готовими репортажами з місця подій, а іноді доповненням до матеріалу. Проте редактори і журналісти дуже обережно ставляться до контенту, опублікованому на сайті невідомої для редакції людини, така інформація вимагає обов’язкової перевірки, в описах подій очевидців в соціальних мережах може спостерігатися нагнітання ситуації, перебільшення, перекручування фактів. Більш прихильно журналісти ставляться до фото та відео контенту, надісланого або опублікованого користувачем. Його важче підробити і він викладає довіру не тільки у журналістів, але і у читачів. Платформи, які мали слугувати розвитку громадянської журналістики, стали скоріше видом офіційного сайту політиків та публічних людей. Більше половини новин на основі UGC на українських онлайн сайтах – це транслювання політичних заяв та висловлювань політиків. Однак заступник редактора «Української правди» Сергій Лещенко говорить, що журналісти не протидіють розвитку громадянської журналістики. Розвиток доступу до Інтернету і можливостей, які він дає, не може викликати спалах соціальної активності громадян. «Оскільки, загалом суспільство пасивне, то Мережа не може зробити з пасивних людей активних» – говорить Сергій Лещенко.

Редакції українських онлайн-ЗМІ не ігнорують розвиток UGC і вважають цей напрямок перспективним. Сайт «Кореспондент.net» визначив використання соціальних мереж як джерела інформації як один з чотирьох векторів розвитку сайту, власники медіа працюють над розробкою спеціальних додатків на смартфони та планшети «Я кореспондент», за допомогою яких можна буде швидко надіслати відео та фото з мобільного пристрою прямо на сайт «Кореспондент.net», керівництво «Сегодня.ua» назвало створення платформи для обміну новинної та користувацької інформацією важливою задачею на 2013 рік. Контент-аналіз показав, що тільки в половині випадків в новинах є активні гіперлінки на джерело інформації UGC. Хоча в глибинних інтерв’ю редактори сайтів «Кореспондент.net» та «Українська правда» сказали, що в їхній редакційній політиці є обов’язковим активне посилання на джерело інформації, але їх може не буде через постійний цейтнот в новинному онлайн-виданні. Тільки керівник проекту «Сегодня.ua» зізналася, що не ставлять гіперлінк там, де можна обійтись без активного посилання. Загалом журналісти використовують платформи з UGC для пошуку героїв, експертів, джерел інформації. Про таке використання платформ UGC вони не повідомляють у текстах публікацій, а тому можна говорити, що використання UGC журналістами як джерела інформації вищий за 5%, які ми змогли побачити завдяки контент-аналізу. Зараз українські онлайн-ЗМІ активно використовують такі типи контенту, згенерованого

користувачами

Інтернету,

як

блоги

(на

кожному

проаналізованому онлайн-виданні є платформа для ведення користувацьких блогів), коментарі, опитування і т.д. У журналістів, які працюють в онлайн-виданні є аккаунти в соціальних мережах, вже більше року як вміння відслідковувати новини в Facebook, Twitter, блогах

стало

необхідним

для

кожного

журналіста

Інтернет-ЗМІ.

«Кореспондент.net» є такі посади як блог-редакор та редактор по роботі з соціальними медіа, в редакційній політиці «Сегодня.ua» за кожним журналістом

закріплені блоги та аккаунти, які необхідно моніторити. На «Українській правді» немає формального зобов’язання моніторити блоги, але це вважається само собою зрозумілим. Під час контент-аналізу я помітила, що значна частина (близько половини) новин на базі UGC не повторюються на інших онлайнсайтах, а тому можна говорити про те, що використання UGC збагачує новинну стрічку онлайн-видання ексклюзивною інформацією. Використання онлайн-виданнями UGC стає все актуальнішим, а тому, я думаю, що доцільно і далі проводити дослідження цього явища в Україні. Можна проаналізувати використання блог-платформ на інформаційно-новинних сайтах, як вони збагачують контент видання, яку вигоду від цього отримують Інтернет-ЗМІ, як організований редакційний процес, пов’язаний з розвитком блогів, при дослідженні цих питань можна відштовхнутись від представленої роботи.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Bakker, Piet, and Mervi Pantti. Beyond news: User-generated content on Dutch media websites. Paper presented at the Future of Journalism conference, Cardiff, walles, September, 2009. 2. Bardoel, J., Deuze, M., Network Journalism: Converging Competences of Media Professionals and Professionalism. In: Australian Journalism Review 23(2), 2001. pp.91-103. 3. Bruns, A. Gatewatching. Collaborative Online News Production. New York: Peter Lang, 2005. – 67 p. 4. Bruns, Axel. Blogs, Wikipedia, Second Life, and Beyond: From Production to Produsage. New York: Peter Lang, 2008. 5. Deuze, Mark. Understanding Journalism as Newswork: How It Changes, and How It Remains the Same, Westminster Papers in Communication and Culture 5(2):2008. 4-23. 6. Deuze,M., Bruns, A., & Neuberger, C. Preparing for an age of participatory news. Journalism Practice, 1(3), 2007. 322–338. 7. Domingo, D., Quandt, T., Heinonen, A., Paulussen, S., Singer, J. B., & Vujnovic, M. Participatory journalism practices in the media and beyond: An international comparative study of initiatives in online newspapers. Journalism Practice, 2(3), 2008. 326–342. 8. George, Carlisle. Web 2.0 and user-generated content: legal challenges in the new frontier.(Report) by "Journal of Information, Law and Technology". - 22 p 9. Gillmor, D. We the media. Grassroots journalism by the people, for the people, Sebastopol: O’Reilly, 2004. 10. Gillmor, David. We the Media: Grassroots Journalism by the People, for the People”, Sebastopol: O’Reilly Media Inc, 2004. 11. Gillmor, David. Principles for a new media literacy, Media Re:public; Berkman Center for Internet and Society at Harvard University, 2008.

12. Haas, T. From “Public Journalism” to the “Public’s Journalism”? Rethoric and reality in the discourse on weblogs, Journalism Studies 6(3): 2005, 387-396. 13. Hermida, A., & Thurman, N. (2008). A clash of cultures: The integration of usergenerated content within professional journalistic frameworks at British newspaper Web sites. Journalism Practice, 2(3), 343–356. 14. Hermida, A., Thurman, N. Comments please: How the British news media is struggling with user-generated content; Sebastopol: O’Reilly, 2007. 15. Singer, Jane B. Comment Is Free, but Facts Are Sacred: User-generated Content and Ethical Constructs at the Guardian 16. Jenkins, Henry. Convergence Culture: Where Old and New Media Collide. New York: NYU Press, 2006. 17. Jeong-ha, Oh Anjana Susarla. Yong Tan Examin the diffusion of user-generated content in online social networks, Department of Information Systems and Operations Management, Michael G. Foster School of Business, University of Washington, Seattle. 18. Krippendorff K. Content Analysis: An introduction to its Metodology. 2nd ed. – Thousand Oaks, SA: Sage, 2004/ - 309 p. 19. Lasica, J.D. Blogs and Journalism Need Each Other, Nieman Reports 57(3): 2003, 70-74. 20. Lowrey, W. Mapping the journalism-blogging relationship. Journalism, 7(4), 2006. 477–500. 21. Massey, B.L. & Haas, T. Does Making Journalism More Public Make a Difference? A Critical Review of Evaluative Research on Public Journalism, Journalism & Mass Communication Quarterly 79(3): 2002. 559-586. 22. McQuail, D. McQuail’s Mass Communication Theory (4th ed.). London: Sage, 2000. 23. Murphy B. Semiotics and Content Analysis. – Communications Overview, 2007 24. Nip, J.M. Exploring the Second Phase of Public Journalism, Journalism Studies 7(2): 2006. - 212-236. 25. Participatory news. Journalism Practice, 1(3), 322–338.

26. Paulussen, S., Heinonen, A., Domingo, D., Quandt, T. Doing It Together: Citizen Participation In The Professional News Making Process, Observatorio (OBS*) Journal, 3 (2007), 131-154 p 27. Platon, S. & Deuze, M. (2003). Indymedia journalism. A radical way of making, selecting and sharing news?, Journalism 3(4): 336-355 pp. 28. Quinn, S. Newsgathering and the Internet. In: Breen, M. (red.). Journalism: theory and practice. Paddington: Macleay Press: 1998. 239-255. 29. Rubin H.J, Rubin, I.S. Quantative Interviewing. The Art of Hearing Data. – London: SAGE Publication, 2005. 30. Schudson, M. The Public Journalism Movement and Its Problems. In: D. Graber, D. McQuail & P. Norris (Eds.). The Politics of News. The News of Politics. Washington: CQ Press.: 1998. - 132-149 pp 31. Silverman D. Qualitative Research: theory, method and practice. – London: SAGE Publications, 1997. – 262 pp. 32. Surowiecki, J. The Wisdom of Crowds: Why the Many Are Smarter Than the Few and How Collective Wisdom Shapes Business, Economies, Societies and Nations Doubleday. Washington: CQ Press., 2001. 33. Wimmer R.D., Dominik J.R. Mass media research: An introduction. 8th Edition. – Wadsworth Pub. Co., 2005. 118 pp. 34. Енциклопедія українознавства у 10-х томах\ головний редактор Володимир 35. Кубійович. – Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954-1989. 36. Костенко Н. Іванов В. Досвід контент-аналізу: моделі та практики. – Київ.: Центр вільної преси, 2003. – 200 с 37. Потятинник Борис. Медіа: ключі до розуміння. – Львів, Паіс, 2004. – С.176182 38. Юськів Б.М. Контент-аналіз. Історія розвитку і світовий досвід. – Рівне: Перспектива, 2006 39.

Ядов

В.

А.

Стратегия

социологического

исследования.

Описание,

объяснение, понимание социальной реальности. – М.: Добросвет, 2003. – 595. 40. [елекронне джерело]: http://www.internetworldstats.com/stats4.htm

41.[електронне джерело]: Atton, C. & Meikle, G. (2006). News and the Net: Convergences

and

Divergences,

Scan

Journal

3(1),

http://scan.net.au/scan/journal/display_synopsis.php?j_id=7 42. [електронне джерело]: Bowman, S., Willis, C. (2003) “We Media: How Audiences Are Shaping the Future of News and Information”, The Media Center at the American Press Institute. //www.hypergene.net/wemedia. 43. [електронне джерело]: Douglas, T. (2006) 'How 7/7 'democratised' the media', BBC News, http://news.bbc.co.uk/2/hi/uk_news/5142702.stm, перевірено 12.12.2011 44. [електронне джерело]: Jeff Granick. The Next New Thing Is Here – http:/usinfo.state.gov/journals/itgic/306/ijge/gralnick.htm 45. [електронне джерело]: Joel Gunter http://www.journalism.co.uk/news/journalistsincreasingly-using-social-media-as-news-source-finds-study/s2/a544193/ - 18 May 2011 46. [електронне джерело]: March E.E. Content analysis: a flexible methodology: // The

Free

Library.

–

2006.

–

June

22.

http://www.thefreelibrary.com/Content+analysis%3A+a+flexible+methodology.a0151440803, перевірено 12.12.2011 47. [електронне джерело]: Mayring, Philipp. Qualitative Content Analysis. // forum 48. [електронне джерело]: OECD study on the Participative Web: User Generated Content 49. [електронне джерело]: O'reelly, Tim (2005) “What is Web 2.0”, O’Reillynet.com, 30 September, http://www.oreillynet.com/pub/a/oreilly/tim/news/2005/09/30/what-isweb-20.html, 50.

[електронне

джерело]:

Palmquis

Content

http://www.ischool.utexas.edu/~palmquis/courses/content.html,

Analysis.

перевірено

12.12.2011 51. [електронне джерело]: Wesley, J. Building Bridges in content analysis: Quantitative

and

qualitative

traditions

//http://www.poltext.capp.ulaval.ca/upload/wesleyca1._23062009_112228.pdf, перевірено 12.12.2011 52. [електронне джерело]: Zhang Y. Content analysis (aualitative,thematic):

–

(www.ils.unc.edu/yanz/Content%20analysis.pdf) 53. [електронне джерело]: Манаев О. Контент-анализ – описание метода: / http://psyfactor.org/lib/kontent.htm, перевірено 12.12.2011 54. [електронне джерело]: Обработка экспертной информации.// Методика и техника

социологический

исследований.

www.socioline.ru/_seminar/exams/USUexpert.doc 55. [електронне джерело]: перший в історії інтернет сайт/info.cern.ch 56. [електронне джерело]: Поляк Римма. Журналистика в эпоху Интернета – http:/www.realnoinfo/blog/amirpol/1068

Додадок №1 Розшифровка інтерв’ю з головним редактором «Кореспондент.net» Юлією Мак Гаффі Мониторите ли вы социальные сети? Конечно, мониторим. То, что касается социальных сетей, мы начали активную политику где-то около полутора года назад. Это показало свое хорошие результаты. Мы за год и три месяца в фейсбуке среди средств массовой информации поднялись с 11-го на первое место и входим в пятерку самых популярных брендов в украинском фейсбуке вообще. С одной стороны, сейчас у нас с социальных сетей приходят достаточно много людей. Фейсбук среди сайтов источников переходов на сайт находится на втором, на третьем месте. Всего 150 000 заходов, с фейсбука приходит 7 %. И благодаря тому, что мы провели такое наступление, мы, естественно, используем социальные сети как источник информации. В первую очереднь таким источником являются записи в блогах, например, в социальных сетях аккаунти украинских политиков. Сейчас все это отслеживают, социальные сети мониторятся. Соц.сети стали полноправным источником информации. Помимо всего, мы, конечно же, используем записи в блогах в социальных сетях обычных людей, это все происходит на основе мониторинга, которые делают сами редактора. У нас есть отдельно редактор по социальным медиа, я настояла в прошлом году на том, чтобы эта должность была введена, учитывая небывалый рост в соц.сетях. Social Management editor существует около года (в мае-июне прошлого года введено) и в ее обязанности входит перепост контента в социальные сети и отслеживание информации там. У профильных политических редакторов есть список аккаунтов политиков, которые они отслеживают. Мы отслеживаем пользователей, которые пишут о чем-то насущном, понятное дело, что если это что-то волнующее всех, то это видно у тебя в ленте новостей. Очень хороший пример ситуация вокруг Андреевского спуска, журналисты узнали о сносе домов

с фотографии одного пользователя в социальной сети. Человек разместил фотографию снесенных домов и подписал, что и когда произошло. Было видно, что фотография не подделка, мы об этом написали со ссылкой на его страницу. Мы не писали об этом как о факте сноса домов, а как о факте, что про снос домов написал вот-такой пользователь. К вечеру журналисты начали освещать события, и на следующий вечер строительство было приостановлено. Вот прекрасный пример, и такое происходит достаточно часто. Как решаете публиковать это или нет? На самом деле, это редакционное решение, если это не какое-то официальное лицо и уровень доверия не высок, мы для себя решаем, как можно проверить информацию где-то еще, но, в принципе, уровень доверия достаточно высокий к социальным сетям. Оповещаете ли вы пользователя о том, что вы размещаете его контент? Месяца 4 назад люди сделали достаточно интересный проект об Украине. Это были украинцы, которые живут в Израиле, они сняли фильм про Киев и про Львов в миниатюре. Это очень хороший фильм, и мы захотели написать о нем в нашей новостной ленте. Мы написали им сообщение, в котором просили разрешения. Это касается авторских прав. Но если речь идет о каком-то резонансном событии, то не спрашиваем. Очевидно, что человек хочет поднять интерес к проблеме и вызвать резонанс. В таком случае его посыл на выход из соц.сетей в СМИ понятен и очевиден, и мы в таким случаях разрешения не спрашиваем, мы публикуем ссылку на контент из аккаунта. В идеале всегда должна быть гиперссылка, просто иногда из-за того, что мы работаем в постоянном дедлайне, мы делаем такие ошибки. А

пользовательский

используете?

контент,

помимо

контента

из

соц.сетей,

Что касается пользовательского контента, помимо соц.сетей есть еще и блоги, блоги на платформе «Корреспондент.нет». В августе будет 2 года, как у нас работает блог-редактор. Когда я ездила в Прагу в редакцию одного из самых популярных сайтов, в то время блоги у нас были в зародочном состоянии, у ребят из Чехии был уже блог-редактор, причем не какой-то студент, а 50тилетний уважаемый журналист с достаточно большой зарплатой. Человек, который может с уважаемыми людьми, политиками, общественными деятелями вести диалог. И тогда я решила взять на должность блог-редактора бывшего пресс-секретаря «Фемен», это достаточно хороший редактор, за 8 месяцев в блогах произошли разительные изменения, в лучшую сторону, у нас появилось много людей, которых интересно почитать, наладилась обратная связь с блоггерами, достаточно часто бывает такое, что блоги становятся источником информации. И еще третий поток – это наш сервис «Я корреспондент», – это раздел на сайте, где пользователи загружают свой контент. На «Я корр» – упор на визуальный контент, а блогах – в основном на тексте. Отслеживает «Я корр» редактор, который занимается фото. На «Я корр», на самом деле, очень часто появляются всякие пользовательские репортажи, например, о том что случилась авария в Киеве. Это может быть все что угодно. Мы, во-первых, используем это с кратким описанием, и, во-вторых, мы используем фотографии оттуда. Время от времени бывает, что мы используем репортаж с «Я корр» в новостной ленте и далем новость на основе этого пользовательского репортажа. Для того, чтобы привлечь пользователя, мы контент из «Я корр», который достойный и интересный во всех отношениях, выставляем в наш главный мультимедиа блог. Он у нас на сайте, вверху, там очень кликабельное место, туда идут 20 последних фото или видео элементов, которые были загружены на сайт. В прошлом году мы запустили приложение для «Я корр» для смартофонов на андроид платформе. Смысл в том, чтобы человек с помощью этой платформы мог что-то сфотографировать и отправить нам. То же самое мы планируем сделать для айфона и других платформ. Все сейчас признают тот факт, что будущее за смартфонами и «маленькими экранами».

А присылают ли вам пользователя Интернета информацию на электронную почту или в личные сообщения в Фейсбуке? Да, нам на фейсбуке оставляют сообщения, их отслеживает редактор по социальным медиа. Иногда присылают на почту фото и видео с репортажа. И если это не что-то супер новостное, то редактор просит, чтобы пользователь загрузил репортаж на «Я корр». А ищите ли вы контент в комментариях? Модератор для комментариев у нас один, а количество комментариев может колебаться в зависимости от ситуации, от 8000 до 15 000 в день. Все комментарии никто не читает, это физически не возможно, но мы все равно пытаемся читать комментарии. Иногда там пишут люди, которые находятся в регионах на месте события и они пишут дополнение и уточнение к ситуации, но мы такую информацию всегда перепроверяем, перед тем как на нее полагаться. Есть ли у вас модератор на блоги? Цензурируете ли вы их? Если блог заводится с рекламной целью, то модератор может удалить такой блог. Когда еще вы используете UGC? Пользовательский контент мы используем в резонансных событиях, например, когда были взрывы в Днепропетровске, мы сделали выборку того, о чем пишут в Twitter о взрывах в Днепропетровске. Или когда инавгурация Путина была, мы написали о том, что пишут о событии российские блогеры.

Журналисты через свои страницы в социальных сетях мониторят? Вы обязываете журналистов иметь аккаунты в социальных сетях? Мы не обязывали, но это на их совести. Все люди умные, адекватные, у всех есть страницы в соц.сетях. Умение отслеживать новости в социальных сетях – это уже без разговоров, это уже как знание английского языка для человека, который работает в редакции. Где больше всего ищете UGC для новостей? В основном, это Фейсбук и Твиттер, потому что в фейсбуке у нас больше всего целевой аудитории. Не хочу преуменьшать значение «Вконтакте», хотя у меня нет страницы там, но Вконтакте мы тоже выросли в 10 раз. Наша целевая аудитория украинские пользователи фейсбука, с твиттером не так, с Вконтакте меньше всего. В нашей стратегии 4 пункта и один из них «социальные сети». Как наше присутствие в социальных сетях, так и соц. сети как источник информации.

Додаток №2 Розшифровка

інтерв’ю

керівником

проекту

«Сегодня.ua»

Світланою Панюшкіною. Как вы используете контент, сгенерированный пользователями Интернета, у себя на сайте? Ищите ли вы новостную ценную информацию в социальных сетях и блогах? У сайта сегодня.ua есть несколько источников, с которыми мы работаем. Для нас источники – это газета, другие онлайновые СМИ, информ. агенства, соц.сети, блоги, журналисты, люди, гражданская журналистика. Если говорить о соц. сетях и блогах, там есть непроверенная информация, мы пытаемся ее перепроверять. Вот, пример по Днепропетровску, по факту там было четыре взрыва, а в соц.сетях говорили уже о десятом. Там нагнетается паника, люди выдают желаемое за действительное, с соц.сетями тяжело работать, там нужно многое перепроверять. Но в соц.сетях есть много хорошего, например, к многим политикам по-другому не достучишься, благодаря соц.сетям появляется возможность задать чиновнику вопрос. Тот же Колесников никогда не пустит к себе домой фотографировать, но на Фейсбуке вывесил фотографии своей дачи. Соц.сети хороший источник информации с топовой, экспертной группы, с обычными людьми тяжелее, ты не знаешь ничего про этого человека, говорит он правду или нет. С блогами дела лучше обстоят. Есть много экспертов, которые ведут свои блоги. Соц.сети – это источник больше новостной информации, а блоги экспертной, есть блоги, в которых рассказывают о технологиях, пишут критику на кино, литературу и т.д. Но все-таки используете ли вы записи простых граждан в социальных сетях как источник информации? Их наблюдения, их видео, или фотографии?

Мы понимаем что соц.сети – это мощный ресурс, который покрывает много политических тем, и нужно понимать, что информацию там может выставить специально натравленный человек, который пользуется фейковым аккаунтом, чтобы дезинформировать СМИ. Поэтому они реально требуют проверки, если там сказано что-то про Тимошенко, то нужно позвонить ее дочери Жене и спросить, правда ли это. Можно попасться, взять информацию с аккаунта, который потом удалят, а газете придется отвечать за предоставление неправдивой информации. А как

у вас устроен редакционный процесс, связанный с

использованием UGC? Есть ли у вас редактор по соц.сетям или по блогам? Соц.сети у нас делятся на два потока: то как мы себя продвигаем в соц.сетях, и как источник информации. У каждого журналиста есть пул своих спикеров, например, кто-то следит за фейсбуком Азарова, кто-то – за фейсбуком Колесника, кто-то – за блогом Андре Тана или Козловского, у каждого есть свой список блогеров или аккаунтов в соц.сетях, у нас в этом плане все четко и сегментировано. Когда вы поняли, что вам нужно упорядочить процесс поиска источника информации в UGC сегменте? Для себя я сделала карту «кто есть кто» в Интернете из источников информации в феврале прошлого года. У нас есть документ под названием «редакционная политика»,

этот документ – это живой организм, который

требует постоянной доработки, потому что появляются новые блогеры, изменяется ситуация в Интернете, появляются новые возможности и требования. У нас есть человек, который просматривает ленту Фейсбука, кроме того каждый журналист имеет аккаунт в фейсбуке. Когда мы просматриваем ленту

фейсбука и находим интересную информацию, то мы «бросаем ее» по почте ответственному за этот сегмент журналисту. Все журналисты проверяют свою ленту в Фейсбук. А есть ли требованиям к журналистам, чтобы они имели аккаунты в социальных сетях? Требования нет, потому что есть люди, которые априори не любят присутствовать в социальных сетях, но по факту, мне повезло, у нас в Интернетредакции все журналисты активные пользователи соц.сетей и никого не нужно было принудительно заставлять. Вы говорите в основном про Фейсбук, а мониторите ли вы активно другие социальные сети? Вконтакте или Twitter. Вконтакте специфическая аудитория, очень молодая, у нас среднему читателю больше 18 лет. Социальная сеть Вконтакте хороша для перепоста развлекательного контента, у нас же другая информация, наша аудитория сидит в фейсбуке. А

как

на

счет

блогплатформ

«Украинской

правды»

«Корреспондент.net»? Мы с блогплатформы Укр.правды не берем информации, на «Украинской правде» часто бывает с «перегибом», люди очень часто используют платформы для блогов на других онлайн-медиа как сливной бочок, там всякие пресс-релизы, мы не можем сказать, что мы совсем ничего оттуда не берем, что-то берем. Я доверяю больше блогам независимых экспертов, чем людей, у которых стоит задача пиариться, они не выкладывают свои записи на платформах онлайн-СМИ, они просто ведут свой блог, например на ЖЖ, его читает определенное

комьюнити, есть своя профессиональная аудитория, такие вещи они интересны. Я не разрешаю блоги заводить каким-то товарищам, которые заводят блоги, чтобы попиарится. Человек должен вести блог, чтобы высказать свою точку зрения. Я к блогам очень точечно подхожу. По каждому блогу я сама принимаю решение. Бывает ли, что комментарии тоже являются источником информации? Да, конечно, бывает. Комментарии у нас делятся на три типа: первое - это реклама, когда кто-то хочет предложить свои услуги, второй – это обсуждение, реакция, а третье - это экспертное высказывание. Бывают комментарии от экспертов. Например, пишем мы про какое-то военное оборудование, и видно, что человек, который прокомментировал ситуацию, хорошо разбирается в теме. Тогда

интересно

проанализировать

такой

комментарий,

может

нужно

доразобраться в этой теме. Мы хотим ввести комментирование с аккаунтов в социальных сетях, через Фейсбук или Твиттер, потому как очень много, к сожалению, нецензурной лексики, не все получается удалять. Присылают ли пользователи Интернета вам сообщения в социальной сети или на электронную почту? Бывают ситуации, когда у кого-то что-то произошло и они нам про это рассказывают, бывают, что пишут психи, а бывает реально настоящие истории про проблемы, с которыми мы даже можем помочь разобраться. Например, мы узнали с социальных сетей о закрытии приюта для животных, мы поставили про это новость, помогли разобраться, нашли животным новый приют, новое помещение, ситуации бывают разные. Истории от людей к нам приходят «через сарафанное радио» около 30%, но большая часть где-то 40% через Интернет.

Как вы оформляете новости на базе UGC, ставите ли вы гиперссылку на источник информации? Если это, например Азаров что-то написал на своей странице в Фейсбук, то мы так и пишем «Азаров на своей странице в Фейсбук», пытаемся не ставить ссылки там где это не обязательно. Наш SEO отдел говорят, что это не очень хорошо, когда гиперссылка в середине новости. Но там, где нужен гиперлинк мы его ставим. Например, когда кто-то что-то резонансное сообщил в своем аккаунте или блоге. Как еще вы используете возможности по использованию UGC? Мода на UGC пошла года 3 назад. У нас на сайте платформа для генерирования UGC запускалось еще до меня, но не очень успешно. Сейчас я делаю упор на использования новых возможностей, потому что мы должны быть такой-же площадкой как Фейсбук – чтобы люди могли генерить контент, как новостной так и потребительский. Например, под «Евро 2012» хорошо было бы иметь площадку для форума, где можно разместить информацию, что я живу в Донецке, готов принять человека из Львова у себя. К концу этого года или к началу нового такая платформа должна запуститься. Должен быть редактор, который за этим будут следить. Используете ли вы аккаунт в социальной сети как способ сбора информации? Ищите ли связи с экспертами, героями для публикаций? Если мне нужен какой-то герой, или специалист, или человек, я просто делаю себе пост в Фейсбуке, у меня во в френдах всего около 1000 людей, но среди этих людей наверняка есть кто-то кто может помочь. В помощи поиска героя, эксперта – это очень хорошая штука, это даже в разы быстрее, чем другими способами.

Также делаем опросы мнения аудитории. Мы вешаем опрос и люди голосуют и комментируют пост, а мы на основании этого делаем статью. Был такой пример, я собирала информацию по теме «Куда пойти в Киеве погулять», пользователи писали свои варианты, а мы просто систематизировали эту информацию и сделали статью. Но опросы бывают и по серьезным вопросам, например, по Налоговому Кодексу. Это платформа хороша для «вокспопов», чтобы не идти на улицу, быстрее сделать это с помощью фейсбука.

Додаток №3. Розшифровка інтерв’ю з Сергієм Лещенко, заступником головного редактора сайту «Українська правда» Чи користуєтеся ви UGC як джерело інформації? Я користуюся такими прикладами, якщо це журналісти роблять, журналісти деякі не можуть запостити інформацію, яка не публікувалася в їхніх матеріалах чи сюжетах. До простих користувачів не завжди існує довіра стосовно важливої інформації. Якщо є відео якесь де очевидно, що це є факти. Наприклад, як з цією Розинською, там очевидно, що це міліціонери злили відео в мережу. А якщо це відео невідомого походження, і не явне, то я б не ризикував це відео використовувати. Я користуюся тими джерелами, яким довіряю або знаю та сторінкам політиків в соціальних мережах, переконавшись, що вони автентичні, не фейкові. Якщо суспільно важлива інформація виставлена іншими особами, якщо вона не викликає сумніву, то ігнорувати ми її не будемо. Вона створена іншими людьми, а наша задачі оприлюднити. Чи є людина, яка відповідає за моніторинг соціальних мереж? У нас є ньюзрум, всі хто в ньюзрумі сидять вони моніторять блоги, соціальні мережі, стрічки, усюди де може з’являтись інформація. У нас всі люди можуть робити все. Не потрібна спеціальна людина, яка моніторить соціальні мережі. Чи вимагається у журналістів, щоб вони мали аккаунт в соціальній мережі? У нас немає формалізму. Не вимагається мити руки перед їжею, але ж їх миють усі. Ми не вдаємо вказівки моніторити соціальні мережі з інтервалом в 3

години. Ми не проводимо тренінгів по нових медія для нових журналістів, але вони сидять в ньюзрумі і якщо чогось не знає, запитує у колег. Чи надсилають вам інформацію користувачі Інтернету в особистих повідомленнях в соціальних мережах? На вихідних, перед першим травня, Медведчук зробив привітання з 1-им травня. Один з «френдів» сказав мені: «Зверніть увагу, що це взято з сервісу безкоштовних повідомлень». Медведчук хотів створити образ як просунутого і відкритого політика. А тут таке. Цю інформацію я виявив завдяки користувачу фейсбуку, моєму френду, якого я не знаю в реальному житті. Завдяки фейсбуку я знайшов людину, яка дуже допомогла мені в одній сфері. Попросилася в друзі молода дівчина з Відня, я у неї запитав: «А ви часом не в банківській сфері працюете?». Вона сказала: «Ні, але я знаю людину з банківської сфери». Потім я до неї попросився в друзі, ми завели листування, я попросив у неї податкову інформацію про компанії, які ведуть в Австрії свій бізнес, тому що у Клюева весь бізнес оформлений в Австрії. Ця дівчина активно протягом року допомагала мені з розслідуванням, допомагала перекладати на українську. Таким чином я використовую зв’язки через фейсбук. Чи не вважаєте, що в світі був завищений рівень очікування від громадянської журналістики? Треба розділяти, про громадянську журналістику можливо завищений, але цей інструмент дозволяє скоротити відстань від інформаційного джерела до журналіста. Розслідування про Межигір’я, Клюева, Азарова я зробив через людину, яку я знайшов через фейсбук. Чи буває так, що інформація, яку ви отримали за допомогою соціальної мережі, стає основою для журналістського розслідування?

Так, це буває. Один журналіст зняв як Ющенко їде за кермом мерседеса і надіслав нам цю фотографію, виявилось що цей мерсередс, оформлений на підставну особу. Ми це перевірили і зробили новину в таблоіді. Минулого року в Інтернет потрапили фотографії як Тимошенко відпочиває в Іспанії. Їх було взято с фейсбуку . В 2010 році Юля Тимошенко з донькою Женею, Шоном Карром, його донькою відпочивали в Іспанії. Падчерица Жені Тимошенко виставила фотографії. Ми зробили про це новину. Через тиждень мені пише людина: «Ви знаєте, де це вони відпочивають? Це вони відпочивають на такій то виллі, дивіться весь інтер’єр збігається.» Тоді ми пишемо ще одну публікацію, що Юля Тимошенко відпочиває на такій-то виллі, ось такі там ціни. Ось приклад, коли соціальна мережа практично створила новину. Другою новиною стало те, що вона відпочивала дуже за дорого. Чи ставите ви активне посилання на першоджерело? Ми маємо посилатися на першоджерело, гіперлінк ми ставимо, це не коректно посилання без гіперлінку. Чи використовуете коментарі як джерело інформації? Я переглядаю коментарі, тому що часто вони звертають увагу на граматичні помилки, я їх виправляю. Серед загального сміття можна знайти корисну інформація, в 2010 році користувач звернув увагу про подію, яку я відвідвав, і вона стала дуже вагомою. В коментарі написали таке: «Зверніть увагу на оголошення в районній вишгородській газеті «Рада» про громадські слухання стосовно Межигір’я».

Номер такий-то. Я купив її, дивлюсь, дійсно, як

з’ясувалось у Вишгороді, протягом місяця були слухання, в яких було представлено весь пакет документів по Межигір’ю. Я туди ходив протягом місяця, читав документи по Межигір’ю, виписував, слухав громадські слухання, назбирав багато важливої інформації про Межигір’я завдяки допомозі коментаря

в Інтернеті. Ще одна людина писала мені коментарі, я з ним переписувався, навіть сперечалися, через рік він написав мені на фейсбук: «Давайте зустрінемося, я можу вам дати базу данних митної служби». Це нелегально, але він дав мені можливість з нею ознайомитися, я взяв дуже непересічну інформацію. Коментарі допомагають встановити контакти. Але 99 відсотків це боти, психічно неврівноважені. Як ви вважаєте, розвиток UGC змінює процес творення новин? Соціальна мережа не могла стати причиною цього, вона могла стати інструментом, додатковим інструментом, якщо є такі соціально активні люди. Оскільки загалом суспільство пасивне, то мережа не може зробити з пасивних людей активних. Можливості Інтернету просто допомагають поширити цю інформацію. Загалом мені здається, що розвиток UGC кардинально змінює процес творення новин.

88 Додаток №4. Кодувальна таблиця контент-аналізу сайту «Українська правда» UGC – використ овується як головне чи доповнен ня доповнен ня

головне

Головне

головне

Головне

Лінк

Заголовок новини.

Дата виходу публікації

джер елом UGC публ чи непубл.

http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/14/695 8765/ http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/14/695 8731/ http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/14/695 8713/ http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/14/695 8700/ http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/14/695 8690/ http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/12/695 8615/

Сайт ДАІ обвалили через закриття "Дорожнього контролю"?

Вівторок, 14 лютого 2012, 23:07

Безос обово

Вівторок, 14 лютого 2012, 14:30

публі чна

Вівторок, 14 лютого 2012, 12:18 доповнено о 14:11 Вівторок, 14 лютого 2012, 11:17

"Газпром" вимагає відставки ради директорів "Эха Москвы"

http://www.

Якщо це публічна особа, то чи це політикчи новник або дипломат.

З якої платфор ми взято

Чи є новина на базі цього ж UGC в інших виданнях

Чи э лінк

Якою мовною конструкцією представляють контент, згенерований користувачами Інтернету

Чи згадуєть ся платфор ма

Унікальний

Ні

Раніше в соціальних мережах з'явилися заклики відвідати сайт ДАІ

ні

Так

1 – унікальний

Так

Про це він пише у своєму блозі на "Українській правді".

Так,

Українсь ка правда блоги

Публі чна

Так

Унікальний

Так

Про це у своєму Facebook написала прес-секретар "Народної Самооборони" Лариса Сарган.

так

Фейсбук

Публі чна

Ні

Унікальний

Так

Про це говориться в комюніке радіостанції, текст якого у своєму блозівивісив головний редактор Олексій Венедиктов.

Ні

(Это Москви)

Вівторок, 14 лютого 2012, 08:52

публі чна

Ні

Унікальний

Так

Про це головний редактор " Эха " Олексій Венедиктов написав у Твіттері.

Так

Твітер

По дорозі до Януковича заступників генпрокурора "обласкали, як рідних"

Неділя, 12 лютого 2012, 11:10

Орга нізаці я

Унікальний

Так

На сторінці в Facebook порталу Aviation Today розміщено листа

так

Фейсбук

Хакери

Субота, 11

Орга

Унікальний

Ні

Про атаку, в результаті якої ресурс

Так

Твітер

Єхануров каже, що його не так зрозуміли Луценку просять дати 4,5 роки і стягнути з нього гроші "Эхо Москвы" пов'язує бажання Газпрому із критикою влади

89 Anonymous зламали сайт ЦРУ

лютого 2012, 11:42

нізаці я

http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/10/695 8561/

Американській газеті за імідж України заплатили 140 тисяч?

П'ятниця, 10 лютого 2012, 20:33

Публі чна

http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/10/695 8543/ http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/10/695 8540/ http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/10/695 8507/ http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/9/6958 471/ http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/9/6958 455/ http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/9/6958 404/

В Одесі обстріляли маршрутку

П'ятниця, 10 лютого 2012, 16:31

Не публі чна

Посол Британії попередив, чим загрожує Тимошенко в тюрмі БЮТ не прийняв назад Ляшка?

П'ятниця, 10 лютого 2012, 16:05

Публі чна

П'ятниця, 10 лютого 2012, 11:46 оновлено

Рада відхилила біометричні паспорти

pravda.com. ua/news/201 2/02/11/695 8580/ Головне

головне

Головне

доповнен ня

Головне

Доповнен ня

виявився недоступний на кілька годин, хакери повідомили на своєму акаунті в Twitter. Ні

"Публікація вкладки до Вашингтон пост про Україну коштувала Україні 140 тисяч доларів. Публікацію організовувало посольство України у США", написала вона (Мирослава Гонгадзе) на своїй сторінці в мережі Facebook. Як повідомляють користувачі "Одеського форуму", подія сталася на вулиці Марсельскій. Невідомий із пневматичної зброї обстріляв маршрутний автобус №232 Про це пише посол Великої Британії в Україні Лі Тернер у блозі на "Українській правді".

Так

Фейсбук

Так

Одеськи й форум

Так

блог українсь кої правди

Про це пише Ляшко на своїй сторінці у Facebook. (Про відмову прийняти Ляшка до фракції, як пише сам депутат, він "дізнався з інтернету"…) Після цього прем’єр Микола Азаров на своїй сторінці у Facebook повідомив, що Кабмін розробляє новий законопроект.

Так

фейсбук

Так

фейсбук

Так

Як видно на відео, знятому журналістом Богданом Кутеповим, у затор потрапив і громадський транспорт.

так

youtube

Ні

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила депутат Верховної Ради Криму Олександра Кужель.

так

Фейсбук

Унікальний

Так

Не унікальний (Сегодня)

Ні

Так

Унікальний

Так

Публі чна

Так

Не унікальний (Сегодня)

Ні

Четвер, 09 лютого 2012, 17:47

публі чна

Так

Унікальний

Ні

Представлення Януковичем міністра вилилось у чергові затори

Четвер, 09 лютого 2012, 15:52 відео

Публі чна

Ні

Унікальний

Землю в листі "регіоналам" визнали спробою теракту

Четвер, 09 лютого 2012, 10:27

Публі чна

Так

Не унікальний (Сегодня)

90 Головне

Головне

головне

http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/8/6958 387/ http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/8/6958 310/ http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/8/6958 309/

головне Доповнен ня

Головне

головне

Головне

http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/7/6957 512/ http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/6/6954 731/ http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/6/6954 966/ http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/6/6954 981/ http://www. pravda.com. ua/news/201

Невідомі обстріляли дослідника Голодомору

Середа, 08 лютого 2012, 22:04

Публі чна

Так

Унікальний

Так

Про це на своїй сторінці у Facebook(лінк) написав прессекретар ВО "Свобода" Юрій Сиротюк.

так

Фейсбук

Ляшко попросився в БЮТ, щоб реанімувати її

Середа, 08 лютого 2012, 11:16 доповнено о 12:00

Публі чна

Так

Унікальний

Так

Про це він написав на своїй сторінці у Facebook. написав Ляшко у своєму блозі на Корреспондент.net.

так

EX.UA нікого "здавати" не збирається

Середа, 08 лютого 2012, 11:12

орган ізація

Унікальний

Ні

Про це йдеться на сторінці порталу в соціальній мережі "Facebook".

Так,

1. Фейсбук , 2. блог Кореспо ндент.не т фейсбук

Королевську впіймали на "джинсі" Депутатам відправили лист з чорним порошком. З подачі Кужель? Блогери відхрещуються від Кремля

Середа, 08 лютого 2012, 10:35 Вівторок, 07 лютого 2012, 17:47

Публі чна

Ні

Унікальний

Так

Про це у своєму Facebook пише журналіст Мустафа Найєм.

так

Фейсбук

Публі чна

Так

Не унікальний (Сегодня, Кор)

Ні (бек грау нд)

так

Фейсбук

Понеділок, 06 лютого 2012, 09:10

Публі чна

Ні

Унікальний

Ні

Так

LiveJour nal

Прокурору Луценка вручили повістку до суду з елементами шоу

Понеділок, 06 лютого 2012, 12:53 відео

Публі чна

Так

Як відомо, раніше Олександра Кужель у своєму Facebook закликала українців надіслати голові фракції Партії регіонів Олександру Єфремову…". "Ніколи, ні за жоден пост у своєму ЖЖ (якщо він не позначений "Рекламою") я не брав грошей. І цим дуже пишаюся", - додав він у своєму Твіттері. Про це у своєму Facebook написав Ар’єв, виклавши відповідне відео. На ньому зафіксовано вручення повістки Войченку 6 лютого 2012 в Івано-Франківську.

Так

youtube фейсбук

Протокол Януковича тепер ховає всі його записи

Понеділок, 06 лютого 2012, 13:06

публі чна

Ні

унікальний Унікальний

так

Такий висновок можна зробити із запису журналіста Сергія Сидоренко у його Facebook. (потім пряма мова)

Так

фейсбук

Хакери викрили українських "ботів"

Понеділок, 06 лютого 2012, 14:49

Публі чна

Ні

Унікальний

так

Про це йдеться у листі зі зламаної поштової скриньки прес-секретаря руху "Наші" Хри

Так

LiveJour nal

Ні

91 Головне

2/02/6/6955 175/ http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/6/6955 213/ http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/6/6955 563/

фото Будівничі Генпрокуратури працюють без страховки

Понеділок, 06 лютого 2012, 15:17

Не публі чна

Український блогер, який "писав" для Кремля, каже, що його використали

Понеділок, 06 лютого 2012, 18:54

публі чна

http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/5/6954 312/ http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/5/6954 373/

Сервер МВС став надбанням юзерів

Не публі чна

На Путіна працює український блоггер

Неділя, 05 лютого 2012, 18:31 оновлено о 19:30 Неділя, 05 лютого 2012, 19:53

публі чна

Головне

http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/3/6950 972/

Мороз ледь не залишив Грищенка без Мюнхена

П'ятниця, 03 лютого 2012, 11:45 оновлено 12:12

Головне

http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/3/6951 579/

Кличко просить опозицію не просити в нього кров на пробу, а визначитися з принципами

П'ятниця, 03 лютого 2012, 16:00

головне

Головне

головне

Унікальний

так

Відповідне відео виклав на youtube мешканець одного із сусідніх будинків.

Так

Унікальний

Ні

Унікальний

так

написав він у своєму блозі. раніше з листа зі зламаного поштового ящика прес-секретаря руху "Наші" Христини Потупчик стало відомо, що серед користувачів ЖЖ, які обслуговують режим Володимира Путіна, є український блоггер ibigdan. В результаті, дані папок з сервера МВС стали відомі тисячам користувачів і вільно гуляли по інтернету.

Ні

Унікальний

так

Про це йдеться в пості російського блогера Антона Носика (ЖЖ-нік dolboeb) з посиланням на матеріали пошти прес-секретаря руху "Наші". Спочатку

Так

LiveJour nal

публі чна

Так

Не унікальний (Сегодня, Кореспондент)

так

Про це він написав у своєму Твіттері.

Так

твітер

публі чна

Так

Унікальна

так

Про це він написав у своєму блозі на "Українській правді". (пряма мова)

Так

блог Українсь ка правда

Ні

youtube

Ні

92 Головне

http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/3/6951 883/

Азаров не боїться збільшення залежності від Росії

П'ятниця, 03 лютого 2012, 17:56

публі чна

Так

Унікальна

Ні

Про це він написав на своїй сторінці в Facebook, відповідаючи на питання читачів.

Так

фейсбук

Головне

http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/3/6951 895/

Азаров не захотів кататися на лижах у Протасовому яру

П'ятниця, 03 лютого 2012, 18:02

публі чна

Так

Не унікальна (Сегодня)

Ні

Про це він написав на своїй сторінці в Facebook, відповідаючи на пропозицію читачки.

Так

фейсбук

Головне

http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/3/6952 162/

Від Ющенка тікають останні соратники

П'ятниця, 03 лютого 2012, 19:43

публі чна

Так

Не унікальна «Сегодня», «Кореспонден т»

Ні

Про це він повідомив у своєму блозі на "Українській правді".

Так

укр..пра вда

Головне

http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/3/6952 186/

Азаров скаже Табачнику викласти підручники в інтернет

П'ятниця, 03 лютого 2012, 19:54

публі чна

Так

Не Унікальна

Ні

"Я дам таку вказівку міністрові, думаю, що Ви про це найближчим часом довідаєтеся", - написав прем'єр на своїй сторінці в Facebook,

Так

фейсбк

Головне

http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/3/6952 214/

Азаров обіцяє, що темної для населення не буде

П'ятниця, 03 лютого 2012, 20:05

публі чна

Так

Не Унікальна

Ні

Про це він написав на своїй сторінці в Facebook.

Так

фейсбук

доповнен ня

http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/2/6948 071/

Сайти влади все ще "лежать". У МВС думають закуповувати нове обладнання

Четвер, 02 лютого 2012, 12:24

Безос обово

Не унікальна

Ні

Так

фейсбук

Головне

http://www.

Азаров теж

Четвер, 02

публі

Унікальна

Ні

Користувачі, обурені припиненням роботи EX.UA, поширюють в соцмережах заклики атакувати сайти органів влади на знак протесту. У багатьох коментарях до події на Facebook містилися прямі вказівки до того, як взяти участь в DDoSатаці через консоль. У середу сторінку прем'єра

Так

фейсбук

так

Головне

Доповнен ня

pravda.com. ua/news/201 2/02/2/6948 411/

постраждав через Ex.ua

лютого 2012, 13:34

чна

http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/2/6949 093/ http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/1/6947 227/ http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/1/6946 908/ http://www. pravda.com. ua/news/201 2/02/1/6946 642/

Ex.ua розблокували

Четвер, 02 лютого 2012, 16:26

орган ізація

Унікальна

Так (на пост )

Сайти СБУ і "Регіонів" таки впали

Середа, 01 лютого 2012, 23:32

орган ізація

Не унікальна «Сегодня»

Так

У свою чергу адміністрація Ex.ua на своїй сторінці у Facebook попросила своїх прихильників не нападати на сайти держустанов.

Так

фейсбук

Сайт СБУ "висить". Під прицілом також уряд і "Регіони"

Середа, 01 лютого 2012, 21:41 оновлено о 22:00 Середа, 01 лютого 2012, 20:17 оновлено о 21:05

орган ізація

Не унікальна «Сегодня»

Так

Адміністрація Ex.ua на своїй сторінці у Facebook попросила своїх прихильників не нападати на сайти держустанов.

Так

фейсбук

орган ізація

Не унікальна «Сегодня»

Так

фейсбук

Сайти Кабміну і Ради періодично "залягають". Наступний портал СБУ?

Миколи Азарова в Facebook тимчасово закрили для доступу користувачів через спам. відзначили адміністратори сторінки Азарова. Про це йдеться у блозі реєстратора.

Ні

94 Додаток №5. Кодувальна таблиця для контент-аналізу онлайн-видання "Сегодня.ua UGC як головний елемент повідомлен ня чи як доповнення

Головне

лінк

Заголовок новини.

http://www.segodn ya.ua/news/14336 254.html

Ляшко едет в гости к Тимошенко Оппозиционный депутат считает экспремьера "сильной женщиной".

Дата виходу публікації

Вторник, 07 Февраля, 2012 13:21

Новина про Україну чи про іншу країну.

унікальний

публіч на чи непубл ічна

публ.

політ ик, чино вник, дипл Чи омат лінк.

Якою мовною конструкцією представляють контент, згенерований користувачами Інтернету

Чи згадуєть ся платфор ма

З якої платформи взято

Так

Ні

"Еду на Харьковщину. Хочу встретиться в Качановской колонии с Юлией Тимошенко и поддержать эту сильную женщину, которую боится власть", - написал политик на свой страничке в Facebook

так

Фейсбук

так

korresponde nt.net

так

Фейсбук

так

Фейсбук

Среда, 08 Февраля, 2012 16:57

унікальний

публ.

Так

Ні

"Роман Забзалюк - второй Мельниченко, который разоблачил это тяжкое, грязное преступление и предоставил доказательства. Я настоятельно рекомендую ему немедленно покинуть страну", написал Ляшко в своем блоге на Korrespondent.net,

Четверг, 09 Февраля, 2012 13:05

унікальний

публ.

Так

Ні

Фото со странички Олега Ляшко в Facebook

головне

http://www.segodn ya.ua/news/14336 814.html

головне

http://www.segodn ya.ua/news/14337 100.html

Ляшко советует Забзалюку бежать из страны Романа Забзалюка сравнили с Мельниченко. Ляшко с цветами брал штурмом колонию Тимошенко Депутат подал заявление о вступлении во фракцию БЮТ.

http://www.segodn ya.ua/news/14337 586.html

Литвин признался, что балуется сигаретами Спикер хочет, чтобы курящие не мешали некурящим.

Пятница, 10 Февраля, 2012 15:51

унікальна

публ.

Так

Ні

http://www.segodn ya.ua/news/14338 320.html

Азаров завел персональный сайт Премьер будет освещать свою жизнь при помощи Интернета

онедельник, 13 Февраля, 2012 17:37

унікальний

публ.

Так

Ні

головне

Об этом в ходе общения с пользователями социальной сети Facebook заявил председатель Верховной Рады Владимир Литвин. "Это еще один шаг навстречу Вам. Еще одна возможность узнать друг друга лучше. Надеюсь, этот сайт станет для Вас полезным. Вы сможете следить за моей работой и оценивать результаты", – заявил глава правительства, обращаясь к респондентам на своей странице

Фейсбук

http://www.segodn ya.ua/news/14338 720.html

Тимошенко будет лечить "безрукая" гинеколог Канадский медик кричит на пациентов и хочет, чтобы их лечил Google.

http://www.segodn ya.ua/news/14334 614.html

Перестали работать сайты Партии регионов и налоговой По адресу sta.gov.ua и partyofregions.org.ua не отображается иформация.

доповнення

http://www.segodn ya.ua/news/14334 586.html

Сайт Кабмина тоже "рухнул" Правительственный портал не работает около часа.

доповнення

http://photo.segod nya.ua/ukraina/tvo rchestvo-fanov-exua-rugayutyanukovicha-itrebuyut-vernutsait/ http://www.segodn ya.ua/news/14334 376.html

Хакеры "убили" сайт Януковича (Обновлено) Официальный сайт президента Украины "упал" после закрытия файлообменника ЕХ.UA.

головне

http://www.segodn ya.ua/news/14334 398.html

Дарья Чепак просит не атаковать сайт Януковича

головне

доповнення

Так Вторник, 14 Февраля, 2012 17:16

унікальний

не публ.

Среда, 01 Февраля, 2012 23:59

не унікальний (Укр.правда)

в соціаль них мережа х

Ні

Среда, 01 Февраля 2012 21:07

не унікальний (Укр.правд а)

в соціаль них мережа х

Ні

Среда, 01 Февраля, 2012 19:45

унікальний

соціаль ні мережі, публічн а

так

Ні

Среда, 01 Февраля, 2012 15:38

унікальний

публ.

так

Так

В комментариях одна из пациенток оценила Дершко как "безрукую", и назвала ее худшим специалистом, с которым когда-либо имела дело.

В то же время, в социальных сетях содержится призыв массово заходить на сайт Президента, В то же время в социальных сетях содержится призыв массово заходить на сайт Президента, Партии регионов, СБУ и других официальных сайтов, чтобы «свалить» их и, таким образом, отомстить за закрытие популярного украинского файлообменника Ex.ua. - написала она в своем блоге на сайте интернет-издания "Украинская правда". Напомним, противники закрытия EX.UA объединились в социальных сетях и требуют возродить сайт. Так, вКонтакте уже создана группа «Свободу EX.UA». Об этом было сказано в сообщении ex.ua на странице ресурса в сети Facebook. Об этом она написала в своем блоге на Украинской правде. В соцсетях распространяются призывы присоединиться к атаке сайтов госучреждений во имя поддержания "сайтовфайлообменников"

так

комментари й на доктор.нет

ні

Соцмережа

ні

Соцмережа

ні, так

Блоги "українська правда"

так

Соцмережа

http://www.segodn ya.ua/news/14334 328.html

Фанаты EX.UA атакуют сайт Януковича Сайт президента Украины открывается с трудом.

http://www.segodn ya.ua/news/14334 760.html

Сайт Львовской ОГА "упал": в пресс-службе уверяют, это техработы, а не хакерские атаки из-за закрытия ЕХ.UA

головне

http://www.segodn ya.ua/news/14334 764.html

В Кабмине признались в любви к EX.UA и просят больше не спамить Хакеры начали штурмовать страничку Азарова в Facebook.

головне

http://www.segodn ya.ua/news/14335 002.html

головне

доповнення

головне

http://www.segodn ya.ua/news/14335 104.html

Королевская считает, что Интернет парализовали сами милиционеры Морозы не пустили Грищенко в Мюнхен Авиаперевозчик из-за морозов отменил утренний рейс в Мюнхен, сообщил глава МИД на своей странице в соцсети

http://www.segodn ya.ua/news/14335 164.html

Грищенко удалось вырваться из Украины в Германию Министр иностранных дел вылетел в Мюнхен

Среда, 01 Февраля, 2012 13:03

Четверг, 02 Февраля, 2012 12:44

неунікальн ий

неунікальн ий (Укр.правд а)

соціаль ні мережі

організ ація

орган ізація

Ні

Уже около часа сайт president.gov.ua открывается с заметными трудностями - в социальных сетях Facebook, Вконтакте и Twitter распространяются призывы заходить на ресурс и пинговать его для того, чтобы он не выдержал нагрузки

так

Facebook, Вконтакте и Twitter

Ні

Вечером 1 февраля администрация ЕХ.UA на странице в Facebook попросила своих сторонников не нападать на сайты госучреждений, однако сегодня утром не работали сайты СБУ и МВД.

так

Фейсбук

так

Фейсбук

Четверг, 02 Февраля, 2012 12:52

унікальний

публ.

так

Ні

Главный специалист департамента информации Кабмина Светлана Прядко разместила на страничке премьера Николая Азарова в социальной сети Facebook извинение за ее вынужденное закрытие в среду.

Четверг, 02 Февраля, 2012 21:28

унікальна

публ.

так

Ні

Об этом она написала на своей странице в Facebook.

так

Фейсбук

Пятница, 03 Февраля, 2012 10:46

неунікальн ая (Кореспон дент.нет, Укр.правд а)

Ні

Министр иностранных дел Украины Константин Грищенко не смог вылететь в Мюнхен из-за отмены авиарейса. Об этом он сообщил на своей странице в Twitter.

так

Твітер

Пятница, 03 Февраля, 2012 13:09

неунікальн ая (Кореспон дент.нет, Укр.правд а)

Ні

"Вылетаю в Мюнхен. Утренние встречи удалось перенести на другое время, так что визит пройдет по плану", - написал министр на своей страничке в социальной сети Twitter.

так

Твітер

публ

так

головне

доповнення

головне

http://www.segodn ya.ua/news/14335 352.html

Парубий сбежал от Ющенко Нардеп вышел из "Нашей Украины"

http://www.segodn ya.ua/news/14335 340.html

Азаров не захотел кататься на лыжах в Протасовом яру «Очень много лыжников, надо ехать куда-то подальше», написал Азаров в Facebook.

http://www.segodn ya.ua/news/14335 296.html

Одесских чиновников обвиняют в незаконной выдаче паспортов киллерам Дикаеву и Хадисову Главе МВД Украины пожаловались на коррупцию и продажу должностей в Одессе

http://www.segodn ya.ua/news/14335 400.html

Янукович в Германии рассказал об энергобезопасности и встретился с Киссинджером

http://www.segodn ya.ua/news/14335 482.html

В Москве украинский депутат под песни Вакарчука просил Путина уйти Остап Семерак принял участие во вчерашнем митинге оппозиции в Москве

Пятница, 03 Февраля, 2012 20:23

Пятница, 03 Февраля, 2012 19:43

неунікальн а (Укр.правд а, кореспонд ент)

Не унікальний (Укр.правд а)

Суббота, 04 Февраля, 2012 07:48

унікальний

Суббота, 04 Февраля, 2012 07:01

не унікальний (Укр.правд а, Кореспонд ент)

Воскресенье, 05 Февраля, 2012 10:13

не унікальний (Кореспон дент)

публ

публ.

публ

так

Так

Об этом он сообщил в своем блоге на «Украинской правде».

Так

Українська правда

Так

Аня, неужели Вы катаетесь на лыжах в мороз минус 25 градусов? Мне кажется, это не комфортно. Для катания на лыжах хорошая погода - минус 3-5 максимум. Потом, в Протасовом Яру очень много лыжников, надо ехать кудато подальше" написал Азаров на своей странице в Facebook.

так

Фейсбук

ні

В Одессе продолжается война анонимщиков против действующих руководителей различных подразделений одесской милиции — на днях в блоге Министра МВД Виталия Захарченко было размещено письмо, авторы которого назвались сотрудниками паспортно-визовой службы Одесской области.

ні

«Из-за этого был вынужден отменить важные встречи в столице Баварии. Бывает и такое», — написал министр на своей странице в «Твиттере».

так

Твітер

ні

"В такую погоду никто не ожидал такой активности граждан. Страшный холод...Выступало мало людей, организаторы сократили список спикеров", - сообщил политик на своей странице в Facebook.

так

Фейсбук

головне

Ляшко оказался копией Черчилля в молодости В комментариях под фото Ляшко предложили сделать http://www.segodn Черчилля посмертным Понедельник, ya.ua/news/14335 членом Радикальной 06 Февраля, 768.html партии 2012 11:36 Особливі випадки цікаві для дослідження

унікально

публ

так

Народный депутат Олег Ляшко на своей страничке в социальной сети Facebook разместил фото 32летнего Уинстона Черчилля, на которых британский политик очень похож на украинского нардепа. спрашивает Ляшко в Facebook

ні

«Судя по видеозаписи богослужения (выложена на Youtube), которое вел Владимир в больничной палате, он вряд ли мог не только написать это обращение, но и просто подписать его», — сказал нам российский политолог Кирилл Фролов.

http://www.segodn ya.ua/news/14336 822.html

Письмо Владимира может оказаться подделкой? Личный секретарь заверил, что обращение митрополит подписал лично

Среда, 08 Февраля, 2012 17:20

http://www.segodn ya.ua/news/14335 586.html

Майдан по-московски: люди протестовали в костюмах танков и зайцев, а Артемий Троицкий пел

понедельник, 06 Февраля, 2012 05:00

так

http://www.segodn ya.ua/news/14338 382.html

Авиасайт извинился перед Януковичем за "золотой" самолет "Лично я этих фото не делал, а нашел их в интернете на блоге", редактор издания Avianews.com.ua

Понедельник, 13 Февраля, 2012 20:52

ні

Читайте заметку из блога Олеся Бузины Театр Путина Видео с канала daniyarsh в YouTube «Лично я этих фото не делал, а нашел их в интернете на блоге. Техперсонал, который работает в аэропортах, часто выкладывает фото в интернет», — рассказал нам Виктор Портников, редактор издания Avianews.com.ua, которое опубликовало фото. <a href="http://www.segodnya.ua/news/1 4338382.html">Источник</a>

так

Фейсбук

UGC головний елемент повідомленн я чи як доповнення лінк

Додаток №6. Кодувальна таблиця контент-аналізу "Кореспондент.net" джерело політ м Чи є новина на інформа ик,чи базі цього ції UGC новни лінк Якою мовною конструкцією на дата представляють контент, ж UGC в публічно к, дипло дже згенерований користувачами ї чи не виход інших заголовок рело Інтернету у виданнях публічна ма

головне

http://ua.korrespon Кужель dent.net/ukraine/p закликає українців olitics/1313928kuzhel-zaklikae- послати ukrayinciv-poslati- Єфремову efremovu-listi-z- листи з землею zemleyu

головне

http://ua.korrespon dent.net/ukraine/p Глава МЗС olitics/1314968України не glava-mzsukrayini-ne-zmig- зміг вчасно vchasno-viletiti-na- вилетіти на konferenciyu-do- конференцію 3 myunhena-cherez- до Мюнхена лютого через морози , 12:04 morozi

головне

http://ua.korrespon dent.net/ukraine/p Парубій olitics/1315233вийшов з parubij-vijshov-z- Нашої nashoyi-ukrayin України

головне

http://ua.korrespon dent.net/ukraine/p olitics/1315219Азаров не azarov-ne-viritвірить 3 harkivskomuхарківському лютого babaku-timku бабаку Тимку , 19:00 унікальна публічна так

неунікальна 1 (Сегодня, лютого Укр.правд 03:46 а) публічна так

неунікальн а (Укр.правд а, Сегодня) публічна так

неунікальн 3 а лютого (Сегодня,У , 19:47 кр.правда) публічна так

Чи згадується платплатформа форма

ні

З таким закликом вона виступила на своїй сторінці в Facebook.

так

facebook

ні

Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко повідомив у Twitter,

так

Twitter

ні

Про це він написав у своєму блозі.

ні

(блог укр.правд а)

ні

ро це він написав на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook під час спілкування з користувачами, відповідаючи на питання про те, чи вірить він у прогнози харківського бабака Тимка.

так

facebook

головне

dent.net/ukraine/p olitics/1315450-umitingah-v-rosiyibrav-uchastukrayinskijdeputat

У мітингах в Росії брав участь український депутат

5 не лютого унікальна , 06:35 (Сегодня) публічна так

ні

- повідомив політик на своїй сторінці у Facebook в суботу. так

facebook

7 лютого непубліч 19:21 унікальна на

так

ифрового маркетингу групи Олексію Новікову, який розмістив на своїй сторінці у Facebook скриншот листування з іншим користувачем,

так

facebook

7 лютого непубліч 16:46 унікальна на

так

Я корр

так

Про це у відеозверненні через мережу Youtube повідомив мер селища Олексій Пугачов. так

youtube

ні

Про це повідомили користувачі Одеського форуму. За матеріалами: Таймер

Одеський форум

головне

http://ua.korrespon dent.net/ukraine/p Українському olitics/1316433блогеру ukrayinskomuпропонували blogeruзізнатися в proponuvaliантипутінські ziznatisya-vй агітації за antiputinskijagitaciyi-za-groshi гроші http://ua.korrespon dent.net/ukraine/e У Криму vents/1316365-u- сотні автомобілів krimu-sotniопинилися у avtomobilivсніговому opinilisya-usnigovomu-poloni полоні http://ua.korrespon dent.net/ukraine/e Мер vents/1316788популярного mer-populyarnogo- кримського krimskogo-kurortu- курорту ogolosiv-proоголосив про nadzvichajnuнадзвичайну situaciyu-zaситуацію за dopomogoyuдопомогою youtube YouTube

головне

http://ua.korrespon dent.net/ukraine/e vents/1317758-v- В Одесі odesi-obstrilyali- обстріляли 10 marshrutkuмаршрутку - лютого ochevidci очевидці 18:04

головне

доповнення

унікальна публічна так

неунікальна (Українськ непубліч а правда) на

так

головне

http://ua.korrespon dent.net/ukraine/e Укрзалізниця vents/1317787провела ukrzaliznicyaрозслідуванн provelaя через 10 rozsliduvannyaнепубліч cherez-fotografiyu- фотографію лютого на Facebook , 19:11 унікальна на ні na-facebook

доповнення

http://ua.korrespon dent.net/ukraine/p Близнюк закликав olitics/1317677bliznyuk-zaklikav- місцевих чиновників miscevihchinovnikiv-chitati- читати скарги skargi-gromadyan- громадян на сторінці 10 na-storinciАзарова у лютого azarova-uFacebook , 15:55 унікальна публічна так facebook

http://ua.korrespon Яdent.net/ukraine/e Корреспонде vents/1317570-ya- нт: Замерзле море і korrespondentzamerzle-more-i- ураганний uragannij-viter-v- вітер в Євпаторії evpatoriyi головне http://ua.korrespon dent.net/ukraine/e vents/1318609mogilyankaМогилянка prograla-sudпрограла суд minosviti Міносвіти головне http://blogs.korres pondent.net/journa lists/blog/kozak10/ Хроника "спец.проект" a56396 одного Экса Всього 540 новин в розділі УКраїна

10 лютого не , 13:10 унікальна публічна ні

13 лютого , 18:58 унікальна публічна ні

ні

Раніше у соціальній мережі Facebook користувачем Ярославом Сікорою були опубліковані фотографії засніженого тамбура поїзда № 169/170, які отримали великий резонанс у ЗМІ

так

Анатолій Близнюк закликає місцеву владу до ознайомлення скарг громадян країни на сторінці прем'єрміністра України Миколи Азарова в соціальній мережі Facebook і оперативно реагувати на них.

facebook

так

Корреспондент.net пропонує ознайомитися з наслідками складних погодних умов в регіоні на прикладі Євпаторії, подивившись фоторепортаж з цього міста, завантажений на портал громадянської журналістики ЯКорреспонден

Я корреспон дент

ні

про це сказано в постанові суду, опублікованій у блозі ректора академії Сергія Квіта. ні

Посилання на блоги, які з'явились в стрічці новин та новини, в які були доповненні посиланням на блоги власної платформи.

так

facebook

Блог (сайт)

http://blogs.korrespondent.net/celebrities/blog/oleshchuk3/a57567 http://blogs.korrespondent.net/journalists/blog/holylion/a57568 http://blogs.korrespondent.net/celebrities/blog/shumsv/a56558 http://blogs.korrespondent.net/celebrities/blog/andreikapustin/a57433 http://blogs.korrespondent.net/journalists/blog/evsobolev/a57161 http://blogs.korrespondent.net/celebrities/blog/apklyuyev/a57159 http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/1317465-zabzalyuk-poobicyav-viddati-450-tisyach-dolariv-dityachim-sadkam http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/1317488-varshava-es-poki-ne-vvoditime-personalni-sankciyi-proti-ukrayinskih-chinovnikiv http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/1317529-korrespondent-pishe-pro-guchnij-zemelnij-skandal-na-pbk-v-yakij-zalucheni-vishchi-chinovnik http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/1317292-u-kuluarah-parlamentu-hodyat-chutki-pro-vihid-iz-grupi-ribakova-shche-troh-deputativ http://blogs.korrespondent.net/journalists/blog/moroz4/a57085 http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/1317012-slidom-za-zabzalyukom-deputatsku-grupu-reformi-zaradi-majbutnogo-zalishiv-chornovil http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/1316985-deputat-ziznavsya-shcho-viddav-misyachnu-zarplatu-na-likuvannya-zabzalyuka http://blogs.korrespondent.net/journalists/blog/holylion/a57081 http://blogs.korrespondent.net/journalists/blog/mah78/a57074 http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/1316880-filaret-napisav-yanukovichu-lista-pro-politiku-kremlya-shchodo-ukrayini http://blogs.korrespondent.net/journalists/blog/holylion/a56866 http://blogs.korrespondent.net/journalists/blog/mah78/a56489 http://blogs.korrespondent.net/journalists/blog/vitaliysych/a56397 http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/1314519-v-odesi-zablokovano-robotu-regionalnogo-opozicijnogo-kanalu http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/1314494-partiya-regioniv-poskarzhilasya-na-hakeriv-u-genprokuraturu-i-sbu http://blogs.korrespondent.net/journalists/blog/andrey-smirnov/a56308 http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/1314057-vidpustka-glavi-mvs-ne-povyazana-iz-zakrittyam-eh-ua http://blogs.korrespondent.net/celebrities/blog/oleshchuk3/a56230 http://blogs.korrespondent.net/journalists/blog/holylion/a56229 http://blogs.korrespondent.net/business_blogs/blog/dvasylev/a56222