СВІТЛО by ukma journalist

СВїТЛО

Католицький facebook

ст. 8

ÑËÎÂÎ ÐÅÄÀÊÒÎÐÀ

сі ми потребуємо світла. Без нього не може існувати більшість живих істот. На світлі ми почуваємося впевненіше ніж у темряві, а коли його бракує, то не знаємо куди себе подіти. Світло буває різноманітним. Світло від сонця зігріває, приносить радість, часто покращує настрій. Світло електричне дозволяє ефективніше використовувати час протягом доби, продовжує нам „день”. Проте є ще одне світло, яке ми бачимо не так часто. Це світло від свічок і в ньому є щось незвичайне. Свічка не просто світить, але приносить в душу спокій, підштовхує до роздумів, зігріває немовби зсередини. Можливо саме тому свічки використовуються у церквах. Коли заходиш до церкви, де палають свічки, душа сама прагне молитви. Існує також давня традиція „ставити свічку” перед іконами, як символ звернення до Бога. Про світло неодноразово згадується в Святому Письмі. Сам Христос у Нагірній проповіді закликав нас бути „світлом для світу”.

„

Ви — світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори. І не запалюють світла та й не ставлять його під посудиною, лише на свічник, і воно світить усім у хаті.” (Матея 5, 14-16) Жити світлом нам допамагає період Різдвяних свят, що наближаються, а католики західного обряду вже святкують народження „Найбільшого світла”. Різдво це напевно чи не єдине релігійне свято, яке святкують навіть ті, хто не ходить до церкви. У так званому „Західному світі”, існує добра традиція робити подарунки своїм ближнім і допомагати потребуючим. Поряд з цим Різдво – це період знижок і закупів. У нас натомість інша традиція – ходити колядувати до родичів і знайомих. Часто це передбачає великі і довгі застілля. В гонитві по магазинах чи сидячи за переповненими столами дуже легко забути про справжню причину свята. Про те, що Христос народився у бідній стаєнці і майже одразу після народження був переслідуваний. Всі невигоди і терпіння Він пережив лише з однією метою - спасти нас і відкрити шлях до Неба. Зрозуміти і пережити це не так вже й важко. Для цього потрібно хоча б трошки правдивого світла, яке зігріває душу і світить із самого серця. Тарас Бабенчук

Фото дня

4 ØÎÏÊÀ Â ÑÒÈËI ÒÎËÊIÅÍÀ

На часі

6 10 ÍÀÉÂÏËÈÂÎÂIØÈÕ ÃÐÅÊÎ-ÊÀÒÎËÈÊIÂ

Тема номера

8 ÊÀÒÎËÈÖÜÊÈÉ FACEBOOK

Розмова

14 ÖÅÐÊÂÀ Ó ÁÎÐÎÒÜÁI Ç ÂIË / ÑÍIÄ 3

ШОПКА В СТИЛІ ТОЛКІЕНА М

онаше згромадження Братів Менших Капуцинів у Польщі відоме, зокрема, завдяки нестандартному підходу до створення Різдвяних шопок. Цього року, в парафії святого Франциска Асизького, в м. Кєльце, композицію побудували в стилі повістей Джона Рональда Роуела Толкіена.

На часі

10 ÍÀÉÂÏËÈÂÎÂIØÈÕ ÃÐÅÊÎ-ÊÀÒÎËÈÊIÂ Митрополита Андрея Шептицького, Патріарха Йосипа Сліпого, Митрополита Володимира Стерголовний редактор нюка та інших. Сьогодні ж газети УГКЦ вже двадцять років як „Собор” активно розвивається, в тому числі завдяки певним особам, ього року минає що особливо співдіють двадцята річниця виходу з Богом. Ми спробували Української Греко-Католицької дослідити, хто впливає на Церкви з підпілля. До того, життя Греко-Католицької щоб наша Церква вистояла Церкви в Україні на даний спричинилися багато момент? Як розвивається людей,проте головну роль Церква в різних сферах саме відіграла позиція лідерів через особистості? Тетяна Шпайхер

Мирослав Маринович директор Інституту Релігії та суспільства УКУ, №3 у рейтингу

вдячний організаторам за працю і за визнання, але будь-які рейтинги, чи владика Йосиф Мілян єпископпомічник Київський №6 у рейтингу

ожен рейтинг стимулює до певної боротьби за якесь місце. Говорячи про цей

Ми опитали декілька десятків людей з греко-католицьких єпархій в Україні, з різних с фер діяльності і видів служіння. Це були єпископи, священики й миряни. Кожен назвав свій рейтинг десяти найвпливовіших представників УГКЦ. Наступним етапом був аналіз діл та справ, які започаткували названі людьми достойники у своїх сферах діяльності. Третім кроком було внесення імен у пошукові системи і підрахунок результатів по кожному з них.

то у сфері церковній, чи у загальнонаціональній, мають умовне значення. Впливає і кількість опитаних, і їх настрої. Через те, я зовсім не перебільшую значення рейтингів. Ті, хто негативно ставляться до Церкви, скажуть, що такі речі не можна проводити категорично, що це

тільки принижує Церкву. Ті, хто позитивно відносяться до Церкви, не побачили у цьому нічого злого, щось такого, щоби Церква мала засудити. Але ясна річ, що Українська Греко-Католицька Церква не причетна до організації цього рейтингу безпосередньо. Це ідея журналістів.

рейтинг, може такого змагання не було. Людей оцінили за їх працю та діяльність. Чи вплине він на ставлення до Церкви? Це залежить від того, наскільки в нинішньому світі Церква займає своє адекватне місце. Це з одного боку презентація життя й діяльності УГКЦ в певних сферах, популяризація її можливостей, її автентичних діл. Хтось може сприйняти

це як приклад, але, попри це, ми маємо шукати глибших речей, які б говорили про Церкву чи її представників. У світі і так багато боротьби за передові місця, за імідж. Ми ж повинні змагатися у глибокій і правдивій любові між собою та в любові до Бога. Визнання чи шана мають залежати від того, наскільки правдивою і діяльною є наша любов.

Світло

Тарас Бабенчук

ÊÀÒÎËÈÖÜÊÈÉ FACEBOOK

оціальні мережі відіграють у житті людей все більше значення. Дехто вважає їх кроком вперед у комунікації і новим способом самовираження. Інші критикують через небезпеку втратити зв’язок з реальністю. Так чи інакше соціальні мережі впливають і на життя вірних Католицької Церкви. Однією з найпоширеніших соціальних мереж є facebook. Чи присутня Католицька Церква у facebook? Якщо так, то яким чином?

Світло

овсім нещодавно, в середині листопада, у Ватикані, відбувся з’їзд єпископів та священників, що відповідають за засоби суспільної комунікації при Єпископських Конференціях Європи (об’єднання католицьких єпикопів у кожній окремій країні), а також прес-секретарів та речників Єпископських Конференцій. Темою цьогорічної Асамблеї була «Культура Інтернету та комунікація Церкви». Серед іншого, відбулися зустрічі з представниками інтернет ресурсів: Google, Facebook, Youtube, Wikipedia. Метою цієї зустрічі було краще вивчити впливи інтернет технологій, краще зрозуміти молодь та розвивати присутність Церкви в інтернеті. Серед гостей також були запрошені хакер із Швейцарії та експерт Інтерполу щодо кіберзлочинності. Їх присутність Ватикан пояснив таким чином: “Світ хакерів - окрема, паралельна культура, яку певним чином проігнорувала Церква, але не прихильники інформаційних технологій”. Хакер та інтерполівець розповіли єпископам і священикам про способи боротьби з кібер-атаками та ламанням веб-ресурсів. Ці події вказують на безпосередню зацікавленість 10

Церкви як новими формами розвитку інтернету загалом, так і соціальними мережами зокрема. Слід одразу зазначити, що визначити присутність

певним церковним лідерам. Розглядалися лише деякі сторінки, в залежності від кількості користувачів, частоти записів на стіні, наповнення розділу „інформація”, наявності фотографій чи відео та оригінальності ідеї.

Католицької Церкви у facebook є доволі важко через надзвичайну розгалуженість мережі і охопити всі ресурси просто нереально. Певну класифікацію можна провести на основі прив’язаності назв сторінок чи груп до слів „Католицька Церква” чи „католицький”, або якщо ресурси присвячені

еред сторінок що пов’язані з терміном „Католицька Церква” найпомітнішою є сторінка „Catholic Church” із кількість зареєстрованих відвідувачів майже 19 тисяч. Стіна оновлюється щокілька годин і записи на ній досить різноманітні. Від звичайних привітань на зразок, „привіт я Ендрю, я католик”, до риторичних запитань „Чому на Близькому сході, неспокійно?” та посилань на відеоуроки з апологетики Католицької Церкви. Є також на сторінці велика кількість фотографій у 621 альбомі. Здебільшого це фото храмів світу. Форум на сторінці не дуже розгалужений. Лише 2 з 5 тем на ньому обговорюються активно: про аборти і про гордість бути католиком. Іншою вартою уваги сторінкою є „Vatican”. Що цікаво, доступ до неї є закритим і щоб приєднатися потрібно дозвіл адміністраторів. Користувачів

Тема номера у „Vatican” близько 3200, стіна оновлюється, в середньому, щодва дні і багато записів італійською мовою. Це пов’язано напевно з римською локацією адміністратора сторінки, який дописує найчастіше. Інформаційний блок доволі великий, але майже весь італійською, фотографій небагато, всього 39, форум із довжелезним списком тем, але геть неактивний. Окреме місце у Католицькій Церкві, як відомо, займають двадцять дві Східні Католицькі Церкви. Вони мають відмінний літургійний обряд і власне керівництво, проте зберігають повну єдність з Ватиканом і визнають Папу Римського як главу Церкви. Серед Східних Католицьких

Церков є 2 українські. Українська Греко-Католицька (УГКЦ) і, так звана, Русинська або Мукачівська ГрекоКатолицька єпархія. Лише 4 Східні Католицькі Церкви мають свої англомовні сторінки: Сиро-Маланкарська (Індія) – 2 сторінки, 218+84 користувачі. Мелхітська (Сирія) – 1 строрінка 86 учасників, Марунітсьтка (Ліван) – 2 сторінки 326+35 користувачів, та УГКЦ (розглянемо окремо). До сторінки Марунітів доступ закритий, до решти – відкритий, проте активність користуввачів невисока.

торінки і фан-групи Католицьких лідерів є краще розвиненими ніж власне Церковні. Найбільше сторінок присвячені двом

Папам – Венедикту XVI та Івану-Павлу ІІ. В інтернеті блукала інформація, що теперішній Папа зареєстрував офіційну сторінку на facebook. Фактичного підтвердження цьому так і не існує. Можливо, йдеться про офіційну сторінку Венедикта XVI в інтернеті чи канал Ватикану на YouTube. Тим не менше, неофіційних сторінок папи є достатньо (понад 10). На найактивнішій з поміж них, зареєстровано аж 80 400 прихильників. На стіні переважно залишають привітання для Папи більш ніж 5 разів на день, а на форумі найбільш дискусійними є питання про Непорочне зачаття, чистилище, папську непомильність, про геїв і про спасіння. Дуже багато сторінок face-

Світло book присвячені видатному Папі Івану-Павлу ІІ. Дві найбільші об’єднують 100 139 і 33 616 прихильників. Перша із назвою „Remember Me... „John Paul II”, незважаючи на велику кількість учасників, є активною лише завдяки щоденним дописам про пошану і любов до Папи. Інша сторінка, що закликає знайти мільйон прихильників, які вважають Івана-Павла ІІ святим, має добре написаний розділ „Інформація”.

щоденно і поповюється новими посиланнями на католицькі ресурси. Непогано наповненюється розділ фото (288 шт.) і відео (23 шт.), а от форум, хоч і має довгий список тем, не відзначається активністю. Достатньо розвинутою є інша католицька сторінка „Catholics Global”. Учасників 50 792, фотографій 1550, добрий форум з головною топ-темою „Війна і Нобелівська премія”, а також

(фото на ст.10) е належать безпосередньо до католицьких, сторінки, про які хотілося б згадати окремо. Ці об’єднання можна скорше назвати міжконфесійними, але у них є конкретна мета і їх учасники дуже активні. Одна з груп називається „Знайдемо у facebook 100 мільйонів християн, що поклоняються Богу”. Стіна тут поповнюється щогодини, є понад 200 фото і 47 відео, музичного і суспільно-

додаток „Дискусійна панель” із безліччю посилань на стіні. Отож учасники відвідують сторінку групи не лишень для того, щоб поділитися емоціями, але й щоб подискутувати. Дуже цікавими для порівняння є дві інші групи „Католицькі священики” і „Католицькі семінаристи”. Слід зазначити, що прихильників у семінаристів більше аж на тисячу, 1337 проти 332, а також активніший форум і більша кількість фото. Тим не менше, у священиків все компенсується головною фотографією об’єднання.

політичного характеру. Кількість учасників, хоч і не сягає сотні мільйонів, але також справляє враження – 1 133 603. Інша група закликає об’єднатися з метою – „DELETE THE GROUP ''F*** Jesus Christ'' IMMEDIATELY!!!!!”. На стіні цієї сторінки іде майже щогодинна „війна дописами” між прихильниками і представниками протилежного табору. Зокрема, один з опозиційних дописувачів, (якщо вірити фото, це підліток), відверто заявляє, що „Ісус Христос – це помилка”,

еред католицьких об’єднань особливо виділяється група „Католицькі ресурси facebook”. Це об’єднання, засноване відділенням міжнародної католицької організації „Лицарі Колумба” у Гарварді. У розділі „Інформація” міститься 260 посилань на католицькі сторінки і групи саме у facebook. Їх тематика дуже різна. Це і групи протидії абортам, і молитовні спільноти, і сторінки про святих і наукові богословські об’єднання. Прихильниками цієї групи зареєструвалося 12 011 осіб, стіна оновлюється 12

Тема номера а йому відповідають „Ісус в моєму серці”.

facebook є вельми популярними різні додатки (сauses, apps). Це подарунки, відкритки, тести і.т.д. В цій ділянці Католицька Церква себе зарекомендувала дуже успішно, створивши офіційний сервіс „Pope2You”, в тому числі і для facebook. Це дає можливість привітати друзів за допомогою електронних відкриток від імені Папи Венедикта XVI. На відкритках розміщують цитати з папських промов, послань та звернень. Передбачений і зворотній зв’язок: кожен користувач може відіслати своє привітання чи фотографію Папі. Із 7 126 користувачів, протягом грудня місяця активно користувалися сервісом 6 884. Є серед додатків також тест, зроблений з почуттям гумору, „Яким папою Ти є?” За останній місяць скористалися додаком 45 користувачів.

рисутність вірних УГКЦ у facebook не є вельми активною. Це відображають дві сторінки, з майже однаковою кількістю користувачів (145+148). Одна з них є англомовною, проте записи на стіні давно не оновлювалися. Іншу ж можна назвати чисто статистичною. Там немає нічого, окрім короткого запису в „Інформації”. Стосовно українських християнських об’єднань, то ситуація

подібна. Сторінки у facebook є додатками до офіційних інтернет сторінок, або не відзначаються активністю. Серед таких об’єднання „Українців-католиків” (51 член), „Католики в Україні” (53), група Українського Католицького Університету (140). Єдиним об’єднанням, що має відношення до католиків західного обряду (римо-католиків) в Україні є Католицький медіа-центр (50 прихильників).

ідбиваючи певні підсумки, слід сказати, що Католицька Церква загалом доволі серйозно представлена у мережі facebook. Це представництво, за єдиним винятком, не є офіційним, ініціатива йде від „низів”. Коли вірні почали активно використовувати соціальні мережі, Церква зацікавилася їх впливом і задумалась про свою присутність в мережах. Саме такий проект як „Pope2 You” є добрим супроводом вірних у мандрах інтернетом. Зрозумілим є той факт, що ані facebook, ані будь-яка інша мережа не здатна замінити реального життя, проте існує ризик зануритися у віртуальну сферу „з головою”. Особливо це стосується дітей та підлітків. Можливо присутність Церкви у соціальних мережах може зробити їх більш безпечними і зупинити тих, хто зайшов надто далеко у своїх мандрах.

Василь Білаш експерт з комп’ютерних технологій, магістр пасторального богослов’я

вважаю, що немає особливої необхідності в офіційній присутності Церкви у facebook. Звичайно ж, Церква має проповідувати Євангеліє всіма можливими засобами комунікації, проте найкращим методом проповіді є свідчення живих християн. Офіційні церковні сторінки не будуть такимиий ефективними, як жива спільнота чи живі люди, що спілкуються у facebook або в іншій соціальній мережі. Вірних не треба зобов’язувати чи особливо спонукати. Якщо християнин горить вірою в Бога, живе Христом, він проповідуватиме сам, щиро і добровільно. Інформації в інтернеті зараз дуже багато, але її переважно не читають. Хіба хтось чимось зацікавиться, або потрібує знайти щось конкретно. Не потрібно забувати, що ми живі люди і маємо більше спілкуватися реально, а не віртуально. Спілкування в соціальних мережах забирає дуже багато часу, набагато більше ніж наприклад написання листа в електронній пошті. Якщо розвивати свою сторінку, постійно наповнювати її, спілкуватися з великою кількістю друзів, то є ризик „випасти з життя”. 13

Світло

ÖÅÐÊÂÀ Ó ÁÎÐÎÒÜÁI Ç ÂIË / ÑÍIÄ

Україні вже декiлька рокiв як оголошено епiдемiю ВIЛ/СНIД. Наша країна є лідером у Європі за кількістю ВІЛпозитивних осіб. Про церковну боротьбу з „чумою” XXI століття говоримо з головою комісії з питань соціального служіння Всеукраїнської Ради церков та релігійних організацій о. Андрієм Нагірняком.

Як виникла ініціатива створення спільної комісії ВРЦ саме у сфері соціального служіння? Комісія з питань соціального служіння була створена в 2006 році з ініціативи членів Всеукраїнської ради Церков та релігійних організацій для можливості випрацювати спільну позицію у соціальних питаннях. Також доносити цю позицію до суспільства, відстоювати її перед державою і приймати певні спільні дії у напрямку реалізації соціальних проектів. В соціальному служінні, служінні потребуючим, між Церквами та релігійними організаціями фактично немає розбіжностей. Це спільне поле діяльності, де ми можемо проявити наші духовні й моральні принципи в дії. Які соціальні напрямки охоплює діяльність комісії? Комісія працює в різних сферах, але, за ці три роки, головним напрямком діяльності є протидія епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні. Нам вдалося досягнути доволі значних успіхів, в тому числі,

Розмова завдяки представництвам організацій ООН в Україні, які підтримують нас ресурсно та організаційно. Нам вдалося спільно опрацювати концепцію Всеукраїнської ради Церков та релігійних організацій у протидії епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні , а також прийняти стратегію цієї діяльності. Глави Церков та релігійних організації затвердили концепцію і ми отримали стратегічний план діяльності на найближчі роки.

засад профілактики чи інших питань. Як реагують члени Ради на присутність священика?

Очевидно, що спочатку сприймали дещо насторожено і скептично. Можливо не були впевні у зацікавленості Церков та релігійних організацій у боротьбі з ВІЛ/СНІДом, сумнівалися у професійності підходу. Тут мені допомогла освіта магістра соціальної роботи. В Україні працює (о. Андрій закінчив Школу доволі багато оргасоціальної роботи Києвонізацій, що боряться Могилянської Академії – авт.) з поширенням ВІЛ/ Зрештою представники інших СНІДу. Які у вас організацій зрозуміли, що ми відносини з цими підходимо до цього питання структурами? професійно і кваліфіковано. Церкви і релігійні відіграють Головним завданням справді значну роль у стратегії ВРЦ у боротьбі з поширенням ВІЛ/СНІДу було профілактиці ВІЛ/СНІДу, у догляді за ВІЛ-позитивними налагодження такої співпраці з громадськими організаціями, чи хворими на СНІД, в допомозі ВІЛ-позитивним державними органами влади, які працюють у цій сфері. Вже дітям. Загалом у світі, з довший час існує Національна усієї діяльності в напрямку Рада з питань протидії епідемії протидії ВІЛ/СНІД, близько 25% припадає на Церкви та ВІЛ/СНІДу та туберкульозу при Кабінеті міністрів України. релігійні організації. В Україні, Церкви вже роблять багато, а І власне у цій Раді передбачене місце для представника мають ще більший потенціал для того щоби протидіяти ВРЦ, яким на даний момент поширенню ВІЛ/СНІДУ. я є. Така можливість дозволяє нам налагоджувати контакти ООН надає підтримку з іншими організаціями та також ініціативам відстоювати нашу позицію, з протидії СНІДУ, наприклад щодо моральних

наприклад серед гомосексуальних людей. Як ваша комісія ставиться до таких ініціатив? Ми розуміємо , що люди які проявляють гомосексуальну поведінку справді належать до групи ризику. Ставлення Церкви до проблематики гомосексуальності є наступним: Церкви та релігійні організації не сприймають нормальність такої поведінки, хоч на цьому дуже часто наголошується. Це для нас є проблемою. Ми розуміємо, що треба працювати з цими людьми, треба їм допомагати забезпечитися від хвороби, але, на нашу думку, одним із найкращих видів такого забезпечення буде, все ж таки, стриманість. Це для нас головний акцент у такій діяльності. Ми не хотіли б надто зосереджуватися лише на цій групі осіб. Є досить велике поле діяльності в якому не виникає жодних протиріч чи непорозумінь. Якщо ж йдеться про цю групу осіб, для нас не є проблемою, що хтось з ними працює. У нас є певні свої моральні підходи до самої проблематики гомосексуальності і ми від них не будемо відмовлятися. Існує думка , що найефективнішим засобом у боротьбі з

Світло поширенням ВІЛ/СНІДу є презерватив. Церкви і релігійні організації вважають гріховним його застосування...

Проблема, я думаю, не лише в тому, що ми вважаємо гріховним його застосування. Проблема в тому, що презерватив помилково рекламується як спосіб безпечної поведінки. Тут навіть не йдеться про гріх. Багато хто може сказати, що гріховність для нього не має значення, а наше суспільство є світським. Проте, навіть у такому випадку, ми відстоюємо позицію, що реклама презерватива, як безпечного способу поведінки, є обманом. Презерватив жодним чином не гарантує стовідсоткову безпеку у статевих стосунках. Все одно існує ризик інфікування. Причиною може бути як і погана якість, так і пошкодження чи невдале застосування, навіть при добрій якості матеріалу. Ми виступаємо проти поняття «безпечна поведінка», а взагалі навіть проти поняття «безпечний секс». «Безпеч-ного сексу» не існує взагалі. «Безпечна поведінка» це також хибне поняття, оскільки його реклама, немов би, знімає будь-які гальма з молоді, з дітей, на яких вона дуже часто є спрямована.

На нашу думку правильним підходом є навчання дитини чи молодої людини

людей відповідальності за можливі наслідки, за можливе інфікування. Ми виступаємо за зміну поняття „безпечний поведінка” на „відповідальна поведінка”. У світі така стратегія отримала назву ABC:

відповідальної поведінки. Найкращим захистом від інфікування є стриманість. Стриманість від вільних статевих стосунків, стриманість від вживання наркотиків. Певні гарантії від інфікування дає також вірність у шлюбі, вірність своєму подругові. Використання презерватива не знімає з

А – abstinence – стриманість, В – be faithful – будь вірним, і лише тоді - С – use a condom – використовуй презерватив. У нашій країні ми зараз бачимо, що ця абетка починається з букви С. На кожному кроці попагується використання презервативів із закликом, що це „безпечна поведінка” і „безпечний секс”.

Якою ж є альтернатива, що Ви пропонуєте взамін?

Розмова Україна є лідером у Європі за кількістю ВІЛ-інфікованих людей. Як ви вважаєте, чому склалася така ситуація?

епідемія генералізується. Вона виходить з груп ризику, таких як наприклад ін’єкційні наркомани. Основним шляхом поширення ВІЛ тепер є гетеросексуальні статеві відносини. В Україні з цим боряться роздаючи презервативи, або чисті голки, але це лікування симптомів, а не хвороби. Ми вважаємо, що справжньою причиною епідемії є духовна і моральна криза в суспільстві і її треба в першу чергу лікувати. Нам вдалося це зафіксувати в законі про загальнодержавну програму профілактики ВІЛ/СНІДу. Ставлення до ВІЛпозитивних людей у суспільстві є не завжди толерантним. Яка позиція Церков та релігійних організацій з цього приводу?

На сьогодні в Україні є близько 360 тисяч осіб, які є ВІЛ- позитивними. Це неофіційні дані, офіційні – в три рази менші. Лише кожен третій випадок є виявлений. Значна частина людей не знає про свій статус і наражає на небезпеку не лише себе, але й інших. Статистика показує, що за останні роки

Це питання було одним з головних при написанні концепції ВРЦ з протидії епідемії ВІЛ/СНІД. Церкви і релігійні організації можуть допомогти змінити ставлення до ВІЛ-позитивних. Переконати, що СНІД, ВІЛ не означає автоматично гріх чи смерть. Це таврування, ця стигма, яке ще існує в суспільстві, це те, з чим Церкви і релігійні організації покликані боротися, в тому числі і в релігійних спільнотах.

Ми розуміємо, що часто в релігійному середовищі є упередження, є несприйняття, тому ми приділили велику увагу цьому питанню у нашій концепції. На яку допомогу від Церков, від церковнослужителів може розраховувати людина у якої підтвердився ВІЛпозитивний статус? Ця допомога є різноманітною. Наприклад, опіку вдома надає благодійна організація Української Греко-Католицької Церкви «Карітас України». Цією допомогою охоплено декілька сотень ВІЛпозитивних осіб в Україні і це є конкретна допомога потребуючій людині. Іншим видом допомоги є також групи взаємодопомоги, щоw існують при деяких благодійних організаціях та релігійних організаціях благодійного характеру. Це також і духовно-психологічний супровід душпастиря, до якого ми стараємося приготувати священиків та семінаристів. Ми проводимо відповідні начання і семінари, щоб кожна ВІЛ-позитивна особа могла отримати підтримку в будь-якій конфесії, в будь-якій релігійній спільноті, куди б вона не звернулась. 17