Олексій Темченко - диплом, 2013 by ukma journalist

Міністерство освіти і науки України Національний університет «Києво-Могилянська академія» Факультет соціальних наук і соціальних технологій Могилянська школа журналістики

Магістерська робота освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр

на тему: «Візуалізація даних

в українських медіа під час парламентських виборів 2012 р.»

Виконав: студент 2-го року навчання, спеціальності 8.03030101 Журналістика Темченко Олексій Анатолійович Керівник Моренець В. П., доктор філологічних наук, професор Консультант Федченко Є. М. Кандидат політичних наук, доцент Рецензент_______________________ (прізвище та ініціали)

Магістерська робота захищена з оцінкою «_____________________» Секретар ДЕК ___________ «____» ___________________2013 р. Київ 2013 1

Вступ З початку 2000-них років [7; 188;] всесвітні медіа все більше і більше звертаються до інфографіки – для ілюстрування журналістських матеріалів, з метою спрощення розуміння інформації читачами, привернення, завдяки візуалізації, уваги до своїх видань. Останнім часом інфографіка все частіше застосовується у медіа, як самостійний вид розповіді історій у цифрову добу, спрощення матеріалу та його унаочнення. Завдяки можливостям сучасних технологій таких, як Flash-анімація та появою доступної платформи – інтернету, медіа отримали можливість не лише заміняти і доповнювати журналістський матеріал інфографікою, як це часто роблять, наприклад, “The New York Times”, але й робити свої історії інтерактивними, давати змогу читачеві самому видозмінювати умовний (візуалізований) текст, який він читає, змушувати журналістський матеріал розповідати саме ту історію, надавати ті данні, котрих потребує читач. Відтак, у момент, коли інфографіка стає не лише ілюстрацією до статті, елементом дизайну, а перетворюється на самостійний журналістський жанр, ми вирішили дослідити, якою є інфографіка в українських медіа. Ідеальним моментом для такого зацікавлення є важлива подія у суспільному житті, якій медіа приділятимуть значну увагу. Такою подією стали парламентські вибори-2012 в Україні. Відтак, темою роботи є «Візуалізація даних в українських медіа під час парламентських виборів 2012 року». Метою даної роботи було дослідження політичної інфографіки в українських мережевих медіа та інтернет-порталах, зокрема, на новинному порталі «Сегодня.ua». Доцільність такого вибору – саме інтернет є найкращим технологічним майданчиком для інфографіки. Зокрема, інтерактивної. Вибір конкретного інтернет сайту, «Сегодня.ua», пов’язаний із тим, що саме на цьому порталі з’являлося найбільше інфографіки протягом парламентських виборів. Також аналізуватимуться портали громадських організацій «Опора» та «Чесно», а також професійного об’єднання журналістів «Тексти», – через наявність на цих сайтах великої 2

кількості інфографіки, котра, тим чи іншим чином – через соціальні мережі, або ж «репости» новинних видань доходили до українських інтернеткористувачів. Візуалізація даних на інших новинних сайтах або ж сайтах громадських організацій була спорадичною і нечисленною, відтак дане дослідження оминає їх увагою. Відповідно до мети роботи, нами були поставлені наступні завдання: 1. Провести кількісний та якісний контент аналіз інфографіки. Метою кількісного аналізу інфографіки буде:  Класифікація прикладів інфографік за належністю до типів та видів візуалізованих даних;  Визначення частотності звернення до певного типу, виду інфографіки;  Визначення частотності звернення журналістів до візуалізації певних типів даних. 2. Провести якісний та якісний контент аналіз інфографіки. Метою якісного контент-аналізу інфографіки буде:  Аналіз тенденцій звернення до певних типів, видів інфографіки;  Порівняння тенденцій зверенення до певних типів і видів інфографік у новинному медіа «Сегодня.ua» та громадських організаціях «Чесно», «Опора», журналістському проекті «Тексти»;  Визначення ефективних і неефективних сторін аналізованих інфографік, ґрунтуючись на знанні теорії візуалізації даних і теоретичних уявленнях про те, для чого і як використовується інфографіка. Об’єктом дослідження є інфографіка в українських мережевих медіа та ресурсах, що вдавалися до візуалізації даних, зокрема, Сегодня.ua, «Чесно» «Опора» та «Тексти» під час парламентських виборів в Україні. Предметом дослідження є аналіз типів, тематики інфографіки у «Сегодня.ua», «Чесно», «Опора» і «Тексти», порівняння інфографік цих ресурсів та виявлення тенденцій щодо звернення ресурсами до візуалізацій певних типів 3

даних, а також взаємозв’язку між типом та видом інфографіки з обраною тематикою. Актуальність роботи Актуальності роботі додає актуальність і важливість інфографіки як журналістського інструменту у сучасних медіа, зокрема українських. Українські дослідження на подібну тематику хоч і нечасті, проте, вони були, але, здебільшого, давали загальний огляд розвитку інфографіки в Україні. Ми ж звернули свою дослідницьку увагу на конкретний часовий і тематичний відрізок ураїнської візуалізації даних – парламентські вибори. Це зроблено для більш глибинного аналізу. Прикметно також, що ми досліджуємо інфографіку в інтернет-джерелах, адже саме у мережі візуалізація даних повністю розкриває свій потенціал. Методи дослідження Для даної роботи ми обрали кількісний та якісний контент аналіз. Структура роботи Робота складається зі вступу, трьох основних розділів, висновків, списку літератури та додатків з прикладами інфографік і таблиць з даними, отриманих під час контент аналізу. Загальний обсяг роботи – 60 сторінок. Перший розділ, теоретичний, складається з огляду літератури, пояснення поняття інфографіки, опису функціонування інфографіки у медіа як журналістського жанру. Також у ньому пояснюються і прослідковуються причини популярності візуалізації у медіа та принципи функціонування інфографіки у них. Крім того, дається короткий огляд історії розвитку інфографіки і пояснюються деякі механізми перцепції інфографіки читачами. Окрема увага приділяється специфіці функціонування інфографіки у мережі, а також обґрунтуванню того, що журналістська візуалізація найбільше розкриває свій потенціал саме в інтернеті. У цьому розділі також надається типологічна класифікація інфографіки та її розподіл за видами. У другому розділі, ми знайомимо читачів з основними методами, котрі ми використали для аналізу даних у нашій роботі. У цьому розділі ми також 4

визначаємо кодування наших даних, котрі ми отримали під час кількісного контент-аналізу. У третьому розділі ми представимо результати якісного та кількісного контент-аналізів інфографік, порівняємо отримані дані та робимо висновки, ґрунтуючись на їхньому зіставленні. Завдяки порівнянню даних ми також аналізуємо тенденції щодо звернення кожного з ресурсів до певних типів інфографіки, візуалізації певної тематики, а також вказуємо на сильні і слабкі сторони інфографіки кожного з аналізованих ресурсів та розглянутої інфографіки в цілому.

1.Теоретичний розділ 1.1 Огляд літератури Визначення поняття інфографіки Не дивлячись на те, що кожен з читачів друкованих та мережевих видань майже щодня натрапляє у них на приклади візуалізованих даних і має про них, бодай,

приблизне

уявлення,

чіткого

поняття

інфографіки,

точніше

одностайних вимог до неї, немає. Найбільш просто, стисло і вичерпно, у дусі самої інфографіки, аналізоване поняття пояснює журналістка сайту “Mashable”, присвяченого соціальним та новим медіа, Енні Колберт. У статті «Як маркетологи можуть отримати більше від інфографіки», вона дає наступне визначення поняттю: «Інфографіка – це дані, сортовані, упорядковані, презентовані візуально»[3;]. Автори книги «Інфографіка: Сила візуального сторітеллінгу», дають визначення подібне, до сформульованого Колберт, а також де в чому говорять про поняття з філологічної точки зору. Вони стверджують, що інфографіка є абревіатурою,

скороченням

Характерними особливостями

від

«інформаційної

графіки»[13;57;].

візуалізації даних, дослідники вважають

ілюстрації, широкоформатний друк, вертикальну орієнтацію візуалізованих даних, котрі являють собою набір фактів. Дослідник і практик інфографіки, Альберто Кайро дає визначення інфографіки, відштовхуючись від зворотного: «Інфографіка не є елементом дизайну або ж ілюстрацією. Інфографіка пов’язана з обома цими царинами, проте у певний спосіб… Інфографіка є мистецтвом організації, зображення великих обсягів інформації через візуалізацію»[7;35;]. Кайро зосереджується також на тому, що сучасна інфографіка є особливим способом розповідання історій через візуалізацію. Проте, він не розділяє інфографіку, як вид дизайну і журналістику, як таку, для нього вона є «гібридом цих двох дисциплін» [7;40;]. До того, ж на думку дослідника сучасна інфографіка може інтегрувати у себе і відео, і фото, і аудіо. Відтак, розрізнити, де проходить межа між 6

інфографікою та іншими журналістськими формами та технологіями доволі складно. За визначенням дослідниці Джейн Крауз, котре вона наводить у статті «Більше, ніж можуть сказати слова: інфографіка»[11;5;] візуалізація даних – це «Репрезентація даних та ідей у картинках, що змушує різні частини мозку дивитися на проблему

не лише з однієї точки зору.» Більш спрощене

визначення Крауз виглядає так: «Інфографіка – це візуальний виклад інформації» [11;7;]. У праці «Інфографіка: Сила візуального сторітеллінгу» дослідники дають також загальне визначення візуалізації даних. На їхню думку – інфографіка це комунікація інформації, шляхом візуальних знаків [13;70;].. Ця дефініція, мабуть, найліпше описує концептуальне поняття візуалізації даних, проте нехтує присутністю у більшості елементів текстових знаків, а не лише візуальних. Дуг Ньюсам і Джим Хейнс у книзі «Зв’язки з громадськістю: Форма і Стиль» говорять про те, що інфографікою є репрезентація інформації, даних, чи знань спрямована на те, щоб презентувати складну інформацію швидко і чітко[25;150;]. У цьому визначенні до «даних та фактів», заявлених у попередніх визначеннях, додаються «знання», котрі також можуть бути візуально репрезентовані. Про те, що інфографіка може візуалізовувати знання також пишуть у праці «Світ, редукований до інфографіки…» Ворм Міллер і Патрік Кейсі. На їхню думку, інфографіка вирішує дилему, щодо того, що людина хоче щось знати, але не хоче нічого вчити[22:12;]. Новий елемент до уявлення про поняття візуалізації даних додає визначення Саманти Мерфі, котра вона дає у статті «How to Create an Awesome Infographic»[21]. За ним, інфографікою є зображення, котре складається з тексту та графіки, що включають у себе статистику щодо певного об’єкту. У

цьому визначенні важливим є наголошення на очевидній присутності тексту у інфографіці. Спробуємо зібрати всі наведені визначення докупи і сконструювати з них єдину, уніфіковану дефініцію інфографіки. Воно виглядатиме таким чином: інфографікою є візуалізовані у формі тексту та графіки дані, інформація, знання, статистика щодо певного об’єкту. У журналістиці візуалізованими можуть бути, як статистичні дані, інформація про певну подію, явище, історичний проміжок, біографія чи інформацію про людину.

1.2 Актуальність застосування інфографіки Для нашого дослідження вкрай важливо визначити, для чого використовується інфографіка. Оскільки, коли ми перейдемо до аналізу прикладів візуалізації даних в українських ресурсів, нам необхідно буде певним чином «катологізувати», маркувати випадки застосування графіки. На думку дослідниці: Karen S. Johnson-Carte, інфографіка застосовується для виконання наступних завдань:  Для початку, вступу до новинного матеріалу  Надання деталізованої інформації, пояснення  Ілюстрації основних понять теми, про яку йдеться у матеріалі  Для надання попередньої інформації(контексту) або наголошення  Зведення різних джерел, або типів інформації до одного фрейму, контексту [6;105;] На чому ґрунтується інфографіка? Безумовно, джерелом для інфографіки є попередній журналістський пошук матеріалу. І далеко не кожні зібрані журналістом дані можуть перетворитися на візуалізацію. Про важливість для створення інфографіки попереднього матеріалу: цікавих данних, журналістського розслідування, говорить автор книги «Візуалізація даних: Успішний процес дизайну», Енді Кірк. На думку Кірка: «…ви просто іноді можете не знайти цікавої історії. Може трапитися так, що ви не знайдете нічого, що можна було б презентувати іншим у вигляді візуалізації. У такому випадку, таблиця з даними може стати найбільш вдалим рішенням.»[10;85;] 1.3. Вимоги до відображення інформації засобом інфографіки Основними вимогами до інфографіки, як ми вже переконалися, є простота, наочність створеної картинки, і, відтак, зрозумілість ілюстрованої інформації для читачів. Проте, зупинимося на певних вимогах до інфографіки, дотримання яких є вкрай важливим для порозуміння медіа з читачем. 9

Відомий графічний дизайнер і корифей візуалізації даних, Едвард Тафті, котрий працював з такими корпораціями, як NBC, CBS, “Newsweek”, etc. висуває до інфографіки наступні вимоги: 1. У інфографіці найбільш важливим є повідомлення, у неї закладене; 2. Візуалізація даних має передавати інформацію прозоро чітко і доступно; 3. Не може ставати під сумнів інтелект читача; 4. Має говорити правду; 5. На першому місці у інфографіці – інформація, дизайн мусить бути непомітним[43;27;]. У статті «Використання та розуміння читачем газетної інфографіки» Стів Пастернак та Сандра Атт окреслюють більш загальні завдання і вимоги до інфографіки. На їхню думку, візуалізація даних використовується для:  Демонстрації даних;  Уникнення викривлень складної інформації;  Представлення великої кількості цифрових даних стисло;  Досягнення того, що велика кількість даних стала зрозумілою[29;35;]. Отже, на думку згаданих авторів основною метою існування інфографіки – є пояснювання інформації, що викладена у новинній історії, швидко, чітко і ясно. І найбільший наголос у візуалізації даних мусить стояти саме на інформативному аспекті, а не на дизайні і тому, як виглядає інфографіка. Таке твердження зустрічаються ще у кількох дослідженнях. Наприклад, у статті «Графіка допомагає редакторам візуалізувати вашу історію», дослідниця Марта Стоун говорить про те, що основними характеристиками інфографіки є «простота, новинність та існування графіки не заради себе самої, свого дизайну»[36;10;] Тим не менше, вважаємо, що щодо інфографіки недоречно чітко розрізняти дизайн і інформацію. Формалістичне

уявлення про єдність форми і

змісту[53;385;] цілком працює і для візуалізації даних. Адже, у інфографіці майже неможливо розрізнити графічне оформлення і суть повідомлення. 10

Навіть обрамлення інографіки можна вважати комунікатором, оскільки воно може впливати на те, наскільки ми фокусуємо увагу на тих елементах, що знаходяться у ньому. Трьома дієсловами описує завдання інфографіки автори книги «Інфографіка: Сила Візуального сторітеллінгу». На їхню думку, інфографіка мусить: 1. Привертати увагу; 2. Допомагати зрозуміти інформацію; 3. Допомагати запам’ятовувати інформацію[13;50;]. При цьому, первинним, як не дивно, є завдання привертання інфографікою уваги

до

статті,

видання.

Розуміння

інформації

вторинним,

запам’ятовування – необов’язковим. У бізнесі та рекламі пріоритетність завдань трохи змінюється. На першому місці так само стоїть завдання привернути увагу. На другому – запам’ятатися, і на третьому – зрозуміти. Більш чіткі, можливо, технічні вимоги до інфографіки наводить дослідник інфографіки, Енді Кірк. На його думку, першим і

ключовим елементом

візуалізації є заголовок, адже: «Влучний загловок може привернути увагу аудиторії і артикулювати головну тему, що візуалізується».[10;127;] Вимоги до заголовку: 1. Наявність у ньому головної теми візуалізації. Артикуляція заголовку за допомогою використання більшого простору шпальти, інтернет сторінки. У деяких стиль-буках видань, наприклад, графічному пораднику «LOS ANGELES TIMES» заголовок обов’язково мусить набиратися великими літерами, CAPS Lock для досягнення цієї мети. 2. Заголовок не мусить суперечити темі візуалізації. Наступний важливий елемент інфографіки – вступ, пролог до візуалізації. За Енді Кірком цей пролог мусить містити попередню інформацію про візуалізацію, подавати контекст візуалізованих даних і пояснювати інтенцію щодо створення інфографіки і того, як її мусить розуміти читач. Власне, такими «путівником» даними для читача може стати журналістська стаття, 11

ілюстрацією до якої є візуалізація. Якщо супровідного матеріалу немає, інфографіка є самостійною, тоді контекст для неї є обов'язковим. Іншим важливим для інфографіки елементом є інструкція користувача для неї, котра, у випадку складних інтерактивних інфографік дає читачу розуміння того, як «працює» клікабельна візуалізація – куди треба натискати, щоб отримати певні дані. Простіше, кажучи – читач має знати, як працює інтерфейс інфографіки. Про

важливість

розуміння

користувачем

інтерфейсу

інтерактивної

інфографіки також пише Альберто Кайро: «Ваш контент може змінюватися, проте, контейнер, навігація (у інфографіці) має бути завжди ідентичною… Читач, що звик до проглядання нашої інфографіки у певний спосіб не мусить вчитися заново кожного разу, коли відвідує нас»[9;12;]. На думку Енді Кірка, в деяких випадках є доречним створювати спеціальні пояснювальні, навчальні відео, що призвичаять користувача до інтерфейсу інфографіки. Звичайно, це можливо лише для великих і складних візуалізованих проектів, решта інфографік мусять бути більш інтуітивними. У випадку з неінтерактивною інфографікою, роль інструкції користувача відіграє, наприклад, так звана легенда мапи – нотатки дизайнера щодо того, що означають схематичні іконки певного кольору чи розміру[10: 70;]. Кірк також радить використовувати у інфографіці інтерактивні підзаголовки до деяких даних, котрі міститимуть детальніші пояснення, розгортатимуть повнішу історію, візуалізовану у інфографіці. Так само важливим є вказання джерел інформації, використаної у візуалізації. З одного боку, це зробить інфографіку більш достовірною. З іншого боку – у випадку неточностей інформації, ви можете послатися на джерело. До опису джерел Кірк також радить додавати припис про те, яким чином ви використовували, чи трансформували дані під час візуалізації. Останній важливий елемент – вказування усіх авторів інфографіки, або ж людей, що якимось чином допомогли у її створенні.

1.4 Етичні застереження щодо інфографіки Як і журналістика загалом, інфографіка також має свої етичні кодекси і вимоги. Хоч, здебільшого, медіа обмежуються стиль-буками для дизайнерівінфографів, у котрих нічого не йдеться про етичний бік візуалізацій, певні етичні вимоги до інфографіки існують. Так, дослідник і практик візуалізації, Альберто Кайро зазначає, що дизайнери: «Мусять використовувати лише той рівень іконічності/абстрактності у зображенні, що найкраще співвідноситься з тим, що ми насправді знаємо. Чим менше ви знаєте про щось, тим менше деталей ви зможете використати у його відтворенні.»[8;32;] Дослідник наводить негативні приклади, коли для візуалізації терактів, детальної інформації про які у дизайнерів та журналістів ще не було, використовувалися умовні зображення. Так, було відомо, що терористи приїхали на машині, відтак її зображали у вигляді джипа, хоча ні типу автомобіля, ні марки, ніхто ще не знав. Самих злочинців зображували у вигляді білих чоловіків, хоча ніхто не міг точно сказати – чи не було серед зловмисників жінок. У такому випадку нестачі фактів, краще було б використовувати умовні зображення – наприклад, силуети людей іконку транспортного засобу. Адже зображення, використані у інфографіці, не завжди є простими ілюстраціями і можуть ставати фактами для читачів. Відтак, необхідно обходитися або ж найумовнішою візуалізацією – у випадку з терактами, на думку Кайро, можна було б обійтися простою маповою інфографікою з вказуванням місця трагедії; або ж відкласти візуалізацію до моменту, коли з’являться нові факти, відправити на місце події дизайнера,. Щоб він міг отримати точне уявлення про те, що зображатиме. Інший – етичний момент – вказування під інфографікою усіх тих, хто створював, або ж допомагав у її створенні, про що ми говорили, посилаючись на Енді Берка у розділі з вимогами до інфографіки. На відсутність такого вказування авторства часто хибують українські мережеві ресурси і видання. Візуалізація тут може мати лише логотип або ж підпис приналежності до певного медіа, без прямого називання автора та авторів. 13

1.5 Інфографіка і фреймінг На перший погляд, візуалізація мала б бути більш об’єктивною і менш ангажованою, аніж журналістський текст, адже останній може завдяки певній структурі, емоційній лексиці, «підштовхувати» читача конкретного висновку. Проте, фреймінг, agenda-settings так само успішно виживають і у світі графічних даних. На думку Пітера Холла, автора статті «Безладне структурування

інформаційному

дизайні»,

кожна

візуалізація:

абстракцією, селективним вибором того, що показувати і висновок щодо того, що існує певний тип візуалізації для певного типу даних. Дивно було б не враховувати той факт, що візуалізіця і її політика починається не з методу і навіть не з збору даних, а з ідентифікації та фреймінгу предмету, з котрого отримується інформація для візуалізації. Дані та візуалізація ніколи не буває нейтральною»[5;135;]. У світлі цих ідей теорія про те, о інтерактивна інфографіка дозволяє споживачу інформації створювати влаcну новинну історію, режисерувати її та дивитись новинне повідомлення під своїм власним кутом здається не такою вже й переконливою, потребує уточнення – власне прочитання інтерактивної візуалізації можливе, проте воно є детермінованим попереднім фреймінгом даних, до котрого вдався журналіст, що створював інфографіку. Користувач все одно побачить інформацію так, як хоче, проте, для нього буде доступна лише та інформація, котру хотів показати творець візуалізації. 1.6 Історія розвитку інфографіки Розділ про історію розвитку інфографіки, у котрому б викладалися розумування про те, можна чи не можна вважати малюнки у печерах, котрі розповідали про життя племен, ми вирішили замінити розділом про передумови популярності інфографіки. Для того, щоб побіжно згадавши і про історію явища, зрозуміти, які технологічні зміни та зміни у журналістській практиці спричинили до масового вжитку візуалізації даних. 14

Люди з давніх часів намагались візуалізувати інформацію різними способами. Одним з перших видів інфографіки Альберто Кайро вважає мапову інфографіку. Вона зображала шлях з одного місця до іншого, і є представлена давніми наскельними малюнками та зображеннями на шкірі. Одними з перших інфографів, що відомі нам Каайро вважає Леонардо Да Вінчі та Коперника: «Коперник знищив традиційний погляд на Всесвіт. Коли пояснив малюнком те, що

Земля не є центром гравітації.»[9;225;] Леонардо ж створював

інфографіку, що пояснювала будову людського тіла та інженерних машин. Проте, Леонардо Да Вінчі та Коперник були лише передтечами графічного дизайну. Творцем сучасного графічного дизайну Кайро називає Вільяма Плейфера, «котрий створив більшість статистичних графіків, котрі й досі використовуються у своїй книзі «Комерційний та політичний атлас». Трапилось це у 18 столітті. Кайро пояснює створення та існування інфографіки двома основними факторами – тим, що люди є «візуальними створіннями» і тим, що людина розуміє інформацію краще, якщо вона пояснена через візуалізацію. Перші ж інфографіки у медіа з’явилися, на думку Кайро, з початку 18 століття. Найперші візуалізації були маповими. Найвідоміша з таких ілюстрацій за дослідником з’явилася 1702 року у британській газеті «Daily Courant» і зображала мапу Кадіської затоки. На думку авторів праці «Інфографіка: Сила візуального сторітеллінгу», інфографіка з’явилася пізніше, аніж її датує Кайро, а саме у 30-40 роках ХХ століття

таких

виданнях,

як,

наприклад

американський

“Future

Magazine”[13;35;]. Причиною до цього стало, на думку дослідників, поступове втрачання газетами аудиторії, внаслідок відсутності у них певного елементу атракції, привернення уваги. Саме задля утримання і привернення уваги читачів видання почали звертатися до інфографіки. Проте, у той час, візуалізація даних була спорадичною, тому говорити про якусь традицію, не варто. Перший «інфографічний бум», під час першої Війни у затоці. Причина популярності інфографіки у цей період пояснювалася просто – журналісти не 15

мали можливості доступитися до місця подій, щоб зняти якісні фото, відео, або ж радіо репортажі. Через це їм доводилося займатися візуалізацію даних, котрі вони мали. Це був феномен саме цієї війни. Під час війни в Іраці 2003 року інфографіка вживалася, проте, вона вже не була настільки популярною. Так сталося через те, що під час іракської кампанії, набула поширення інша журналістська практика embed-journalist, репортерів прикріплених до війскових. Завдяки цьому журналісти мали вдосталь мультимедійних матеріалів,

що

дозволяло

їм

рідше

вдаватися

до

використання

інфографіки[13;35;]. Якщо ж не прив’язуватися до конкретних подій, котрі зробили інфографіку популярною у медіа, а мислити більш абстрактно, то головною подією для візуалізації даних є розвиток комп’ютерних технологій. Зокрема, такої думки притримуються Cтів Пастернак та Сандра Атт у статті «Readers Use and Understanding of newspaper Infographics»[29;32;]. Про це ж стверджує і Пол Мартін у книзі «Візуальна комунікація через інфографіку…». Дослідник говорить про те, що комп’ютерні технології не лише спростили і економічно уможливили створення інфографки, а й дали зрозуміти створювачам, що складну інформацію можна пояснювати просто[15;63;]. Іншими причинами активного використання інфографіки дослідники називають: 1. Зміну відношення до графічного боку журналістики; 2. Ефект приєднання до популярних трендів. Значне число Медіа просто взяв на озброєння новий метод презентації даних, бо це було модним серед інших медіа; 3. Позитивна реакція на графіку і результати досліджень, що свідчили про те, що статті легше зрозуміти, якщо вони проілюстровані графічними елементами[29;38;].

1.6.1. Важливість інтернету для розвитку інфографіки Варто пояснити, чому ми аналізуємо приклади візуалізації даних, котрі були створені мережевими ресурсами. Для цього ми звернемося до тези автора статті «Вторгнення інфографіки», Раяна Жака. На думку автора інфографіка використовувалася у медіа вже давно, проте справжня її актуалізація не могла відбутись без інтернету та соціальних мереж. За дослідником: «Інфографіка була та існувала раніше, проте, неможливість поширення у соціальних мережах – ось, що гальмувало її розвиток.»[48;25]. Щоб зрозуміти цю тезу слід звернути увагу на поняття «шерінгу» у соціальних мережах. Натиснувши кнопку “share” у Facebook, Google Plus, або ж аналогічну клавішу у Vkontakte, користувач може легко поділитися інформацією з друзями та постійними читачами. Для того, щоб зрозуміти, наскільки важливим для візуалізації даних є їхнє легке поширення, варто звернутися до думки Леонардо Бруні, котру вона наводить у статті «Роль мультимедіа-контенту у…»[2;278;]. На думку дослідниці, фотографічні зображення легше поширюються у соцмережах і є найбільш популярним контентом у них через те, що «у них закладене більш пряме повідомлення, що не потребує зусиль та уваги для власного розуміння» [2;278;]. Те саме відбувається з інфографікою. Як ми вже зазначали, візуалізація даних також покликана давати просте і чітке розуміння власного повідомлення. Таким чином, для розуміння інфографіки користувачеві не потрібно багато часу та зусиль. А атракційна властивість візуалізованих даних (адже вони мусять привертати увагу до статті, видання) багато у в чому наближає інфографіку до фото, за рівнем легкості швидкості «шерінгу» зображення. Про легкість і доступність розуміння інфографіки говорить Mark Smiciklas у своїй праці «Сила інфографіки...». Він зазначає, що: «У еру, коли час стає є найважливішим, а увага – найбільшою цінністю, аудиторія починає шукати найбільш стислу інформацію. Дайджест-інформацію»[34;122;]. Саме таку доступну і просту інформацію надає візуалізація даних, що й стимулює користувачів поширювати інформацію далі. Дослідник також зазначає, що орієнтація на шеренг, простота і велика кількість поширювань тягне за собою 17

велику відповідальність. Адже, якщо у випадку з традиційною публікаціє кількість поширювань інфографіки може досягати мільйонів, відтак допускатися помилок у візуалізації – неприпустимо. Мережа та мультимедіа-технології дають інфографіці можливість стати не лише поширеною, але й інтерактивною. Користувач інтернету, споживач інформації завжди хоче, щоб його спілкування з медіа було діалогічним. Мережа уможливлює таке спілкування – новинні організації створюють групи у соцмережах, у котрих користувачі можуть ділитися власними новинами. Пропонувати теми для матеріалів. Контент, генерований користувачами – відео, фото, тексти – часто використовують у своїх матеріалах медіа. Створюються новинні сайти, на котрих читачі отримують можливість вести блог, або ж авторизацію дописувати власні матеріали. Інтерактивна інфографіка також відкриває можливості для діалог між споживачем новин і тими, хто їх створює, дає змогу читачу вибудувати власну, персоналізовану історію новини. Про подібний досвід використання читачами інфографіки пише у своїй статті Нікі Ашер «Interactive Visual Argument: Online News Graphics and the Iraq War». Взявши за приклад інфографіку, що візуалізувала війну в Іраці, дослідниця говорить про те, що, обираючи, на яку частину інтерактивних «клікне» користувач, а яку омине своєю увагою, залежить те, яку новинну історію він прочитає. Адже читач може обрати лише дані, котрі розповідають про один з аспектів матеріалу, висвітлюють його з одного боку. Порядок перегляду елементів інтерактивної інфографіки теж є важливим для змісту кінцевого, що його отримає споживач інформації. Таким чином, самостійно формуючи вибірку даних і вибудовуючи їхній порядок, користувач мережі, на думку дослідниці, стає «режисером свого інформаційного повідомлення»[44;120;].

1.7. Інфографіка та семіотика Семіотика розрізняє кілька видів знаків. Нас цікавлять з них два типи, перший – умовні знаки, такі, як слова. У слові зв’язок між означником-знаком (словом) і означуваним (предметом, поняттям) ґрунтується на суспільній домовленості. Є інший вид знаків – іконічні знаки[39;70;]. Іконічними є наприклад, дорожні знаки – зображення людини з лопатою для сигніфікації ремонтних робіт на дорозі. У таких знаках означуване – ремонт і означник – зображення людини з лопатою є більш пов’язаними, а відтак – більш зрозумілими для людини. До іконічності у зображенні тяжіє і інфографіка. Про важливість іконічності, тобто, впізнаванні і зрозумілості для інфографіки говорить Альберто Кайро: «Інформація зазвичай потрапляє до наших рук у вигляді слів (наприклад, слово «лев» не є візуально подібним до справжнього лева) і ми змушені перекладати інформацію у більш іконічну, менш абстрактну репрезентацію інформації – у ілюстрацію»[9;150;]. Відтак, головним завданням дизайнера інфографіки є перетворення умовних і незрозумілих читачеві цифр, даних на зрозумілу і організовану «картинку» з низьким рівнем абстрактності.

Класифікація інфографіки 1. Загальна класифікація Розпочнемо з загальної класифікації візуалізації даних. У книзі «Infographics: The Power of Visual Storytelling» автори розділяють інфографіку на три типи[13;53;]: 1. Якісна інфографіка – включає у себе нечислові дані, зображення та інформацію. Дана інфографіка, створена сайтом PCWorld, показує залежність між улюбленою ігровою платформою людини та її уподобаннями і звичками.

Рис. №1 Приклад якісної інфографіки, «PC World» 2. Кількісна – інформація, подана у числах. Інфографіка є ілюстрацією до статті на сайті Time Magazine. Показує найвищі будинки світу. Візуалізовані дані: висота, розташування, рік будівництва. Дані щодо кількості поверхів та вікон.

Рис. №2 Приклад кількісної інфографіки, «Time Magazine» Наративна інфографіка – послідовний набір блоків інформації, що розповідає певну історію або серію історій. Дана інфографіка візуалізує історію 5 епізоду «Зоряних воєн». Створена дизайнером Wayne Dorrington

. Рис. №3 Приклад наративної інфографіки, дизайнер - Wayne Dorrington.

Види інфографіки Одним з найбільш вживаних видів візуалізації даних є графіки. Графіки зазвичай візуалізують кількісні дані, задля їхнього наочного порівняння. Вони показують залежність даних між собою, у показниках графіків важливою є схожість/відмінність, котра порівнюється візуально споживачем інформації. Графіки зручні для швидкого порівняння інформації, для показу вищих і нижчих точок показників даних. Графіки зазвичай візуалізують кількісні дані. Спеціалісти з «Tableau Software» радять використовувати графіки для візуалізації числових даних, що легко розділяються на декілька категорій, що дозволяє легко виокремити певні тенденції, взаємозв’язки між даними протягом певного відрізку часу[45;12;]. Графіки поділяються на кілька категорій. Горизонтальні графіки – зазвичай показують певну кількість, рейтинг. Дана інфографіка ілюструє статистику голів, найбільш результативних матчів Кубку світу з футболу. Рис. №4 Приклад горизонтальних графіків

Вертикальні графіки використовуються для порівняння певних кількісних даних між собою. Також такі графіки часто використовуються для показу зміни тенденцій з плином часу. Наведена інфографіка показує відмінності результатів екзит-полів під час парламентських виборів-2012 в Україні. Опублікована на сайті Сегодня.ua. Рис. №5 Приклад горизонтальних графіків

Лінійні графіки Використовуються для показу даних за певний часовий проміжок. Оперують часово-кількісними показниками. На даному графіку візуалізовано борг США по відношенню до ВВП країни з 1940 по 2012 роки. Графік є ускладненим – зазначаються також статистика інших країн та президенти США під керівництвом яких країна «влізала» у борги.

Рис. №6 Приклад лінійних графіків 23

Діаграми Також використовують кількісні дані з метою їхнього порівняння. Діляться на сектори. Часто візуалізовують дані у вигляді відсотків, можливий опис даних по відношенню цілого(100 відсотків) до частини даних. На думку спеціалістів з «Tableau Software» діаграми: «мусять показувати порівнювані або ж пропорції інформації»[45;8;]. Тому помилковим вважається використання кількох діаграм з відсотками, що ставлять перед читачем завдання порівняти їх між собою. Для цих завдань, на думку спеціалістів з “Tableau software” краще підходять графіки Ілюстрація – діаграма сайту

Сегодня.ua, що

візуалізує відсоток голосів, котрі набрали партії під час парламентських виборів-2012.

Рис. №7 приклад діаграм, Сегодня.ua Мапи Візуалізують дані з прив’язкою до географії, розташування. До інфографічної мапи, в принципі, можна віднести будь-яку мапу з позначеннями і символами. Тобто, мапа застосовується у всіх випадках, коли йдеться про геокодування інформації. Такою інформацією може бути дохід українців, відповідно до регіону проживання, рівень злочинності у певних областях, економічне зростання у окремих регіонах, або ж країнах. Проте, наш більше цікавлять статистичні мапи, на кшталт цієї: 24

Рис. №8 Приклад мапової інфографіки, Сегодня.ua На даній мапі, що була ілюстрацією до матеріалу на сайті Сегодня.ua, відображаються політичні настрої виборців перед парламентськими виборами – 2012. Настрої відображаються відповідно до регіонів і ми можемо прослідкувати, що партії-лідери різняться у кожному з них. У такий спосіб, статистичні мапи не лише візуалізують інформацію, але й дають певну аналітичну картину. Схеми Допомагають візуалізувати логіку зв’язків між даними, структуру певного поняття, що складається з дрібних складових, кроків, смислових розгалужень. Схема зазвичай складається з дата-боксів, пов’язаних стрілками, котрі можна асоціювати з графічним втіленням логічних зв’язків. На наведеній нижче інфографіці, зображена схема крадіжок у онлайн-банкінгу. Візуалізовані ланцюжки крадіжки і прослідковуються зв’язки між ними. Цей приклад інфографіки від «Риа-новости», за родовим типом належить до наритивної інфографіки, про яку йшлося на початку цього розділу. Елементи наративності мають більшість схем, адже зазвичай вони розповідають певну лінійну, або нелінійну історію. 25

Рис. №9 Приклад схем, «Риа-новости» Інтерактивна інфографіка Питання інтерактивної ми вже побіжно зачіпали у попередньому розділі. Інтерактивна візуалізація, зазвичай побудована на flash, котрий робить її «клікабельною». Читач, клікаючи по частинам візуалізації, може доступатися до більш детального перегляду її розділів. Споживач інформації може також вибирати лише ті розділи у інфографіці, котрі його цікавлять і у тому порядку, що його цікавить. Таким чином, інтерактивна візуалізація даних 26

дозволяє читачеві контролювати свій досвід споживання інформації. Наведена нижче інтерактивна інфографіка New York Times.

Рис. №10 Приклад інтерактивної інфографіки NY Times Трансжанрова інфографіка При візуалізації даних журналісти та дизайнери часто вдаються до застосування різних типів інфографіки. Іноді це перенасичення має позитивний ефект, іноді – негативний і тоді інфографіка втрачає одно з своїх головних переваг – простоту і легкість розуміння. Дана інфографіка “The Guardian” включає у себе: статистичну мапу, лінійний та вертикальний графіки. Рис. №11 Приклад трансжанрової інфографіки, “The Guardian”

2. Дослідження 2.1. Методологія дослідження У нашому дослідженні ми використовуватимемо якісний та кількісний контент-аналіз інфографіки у українських мережевих ресурсів («Сегодня.ua», «Опора», «Чесно», «Тексти») під час парламентських виборів-2012. Метою є компаративний аналіз політичних інфографік, та відслідковування загальних тенденцій в українській політичній інфографіці під час парламентських виборів-2012. Контент-аналіз Для початку дамо визначення поняттю контент-аналізу. «Контент-аналіз є дослідницькою технікою, що застосовується для систематичної класифікації і опису комунікаційного контенту, зазвичай, відповідно до визначенних наперед підкатегорій. Він може залучати кількісний або ж якісний контентаналіз, або ж обидва з них. Важливо також пам’ятати, що контент-аналіз сам по собі не дає чіткої інформації про природу комунікатора, аудиторію, наслідки комунікації. »[46;23;], - таке визначення поняття дає у своїй праці «Масові комунікації: соціологічний аспект» дослідник Чарльз Райт. Власне, спираючись на таке широке визначення контент-аналізу, ми й у нашому дослідженні застосовуємо обидві його техніки: якісну та кількісну для подальшого кодування результатів дослідження і вироблення висновків, заснованих на цьому типі агрегації інформації. Поняття контент-аналізу в широкому розумінні говорить нам про те, що робить ця методологія: «вона аналізує контент чогось»[1;21;], пише Артур Бергнер. Контент-аналіз є методологією, користуючись якою дослідник намагається встановити маніфестований контент написаної, мовленої, або ж опублікованої

інформації

завдяки

систематичному,

об’єктивному

кількісному аналізу. Ще одне визначення контент-аналізу подає Джордж Зіто у дослідженні «Методологія і значення: Варіанти соціологічного дослідження»: «Контент28

аналіз є кількісним методом, застосованим до того, що традиційно вважалося якісним матеріалом – зафіксованою на письмі мовою. Оскільки будь-яка письмова комунікація ( сюди можна включити романи, письма, передсмертні записки, журнали, і газетні дописи) створюється комунікатором, намір комунікатора може бути об’єктом дослідження»[47;37;]. Зіто також розширює межі «повноважень» та застосування контент-аналізу з персональної комунікацію до такої, що відбувається через мас-медіа і «комунікується» ними. Подібної думки, щодо важливості встановлення мотивів комунікаторів через контент-аналіз дотримується дослідник Артур Бергнер. Він пише про те, що у контент-аналізі: «Ми завжди шукаємо значення і намагаємося встановити, навіщо люди щось роблять і що означають їхні дії» [1;30;]. Щоправда, дослідник висловлює цю тезу з обмовкою про те, що контент аналіз все ж мусить бути об’єктивним та кількісним. Проте. Для нас очевидно, що наслідком аналіз мусить бути саме якісні висновки. Бергнер також наголошує на важливості компаративної складової у контентаналізі. Цю тезу він обґрунтовує на прикладі умовного дослідження-прикладу «телевізійного насильства» Американського телебачення. Він пропонує порівняти рівень насильства в Америці з цим же рівнем на шведському телебаченні. «Якщо контент-аналіз буде зроблений правильно, після нього ми зможемо сказати, що американське телебачення є у 10 разів більш жорстоким, аніж шведське»[1;48;]. Таким чином, порівняння даних контент аналізу може допомогти в отриманні додаткової інформації та висновків, щодо об’єкту дослідження. Власне, ми також будемо використовувати контент-аналіз, плануючи компаративну перспективу. Ми порівнюватимемо отримані дані щодо типів і тем інфографіки у аналізованих виданнях . Таким чином, ми зможемо зробити висновки щодо застосування тих чи інших типів інфографіки у відповідних виданнях. 29

Проведення контент-аналізу та вимоги до нього Артур Бергнер виділяє наступні вимоги до контент-аналізу»[1;65;]: 1. Пошук репрезентативного семплу. Тобто, у нашому випадку, це обрання необхідного для дослідження галузі медіа та певного типу контенту. Ми обрали мережеві ресурси з інфографікою щодо парламенських виборів в Україні в 2012 році. 2. Визначення вимірюваних одиниць. У випадку нашого дослідження – це типи інфографіки. За формою: інтерактивна, мапова та що використовує діаграми, схеми. За смисловим навантаженням: аналітична, - що додає нової

інформації

до

тексту,

прикладом

міні-дослідження,

інформаційно-ілюстративна – така що просто ілюструє дані, що наводяться у статі, робить їх більш наочними. 3. Досягнення чіткості та точності у кодуванні. 4. Фіксування, пояснення оперативних визначень 5. Переконання у точності і відповідності у результатах. Дослідник також виділяє наступні кроки у проведенні контентаналізу»[1;73;]:  Визначення з тим, що ми хочемо дізнатися і запропонувати гіпотезу – котра буде освіченою здогадкою про те, що ви хочете дізнатися. Пояснення того, що ви будете досліджувати і пояснити, чому таке дослідження варте того, щоб його робити.  Надання операційної визначення теми, котру ви будете досліджувати.  Пояснити ваші причини для обрання вибірки, котру ви будете аналізувати. Як ви визначаєте приклади для дослідження?  Пояснити, чим є одиниці, котрі ви будете досліджувати.

 Презентувати власну класифікаційну систему з категорій для кодування вашого матеріалу. Категорії мусять бути взаємовиключними.  Визначення кодувальної системі.  Використовуючи кодувальну систему, проаналізуйте вибірку, котру ви обрали.  Презентуйте результати, котрі ви отримали під час контент-аналізу.  Інтерпретуйте результати, використовуючи зібрані числові дані та інший матеріал, що може бути релевантним для вашого дослідження. Переваги та недоліки контент-аналізу Як і більшість методологій дослідження, контент-аналіз має свої переваги та недоліки. Серед переваг дослідники вирізняють наступні»[47;60;]:  Він відносно простий для застосування.  Він відносно недорогий  Він може використовуватися у досліджуванні актуальних подій.  Він зосереджується на матеріалі, котрий відносно легко отримати і з яким легко працювати.  Він залучає дані, що можна підрахувати. Причини обрання мережевих варіантів видань – була пояснена у першому розділі. Проте, нагадаємо, що багато дослідників візуалізації даних вважають, що найбільше свій інформаційний потенціал інфографіка розкриває у мережі завдяки легкості її поширення. До того ж, не варто забувати про інтерактивну, «клікабельну» візуалізацію даних, котра можлива лише у електронних версіях видань. Оскільки, зазвичай під контент-аналізом мають на увазі дослідження тексту, варто обмовитися, що ми будемо досліджувати інфографіку, що включає у себе не лише текст, але й візуальні образи і за своєю природою є системою, що використовує візуальні образи для комунікації змісту. Отож звертати увагу ми будемо не лише і не стільки на текст, як на візуальні образи, графіки, схеми, 31

мапи, та на їхнє функціонування як частини смислового повідомлення у журналістському матеріалі. Метою кількісного аналізу інфографіки буде:  Класифікація прикладів інфографік за належністю до типів та видів візуалізованих даних  Визначення частотності звернення до певного типу, виду інфографіки  Визначення частотності звернення журналістів до візуалізації певних типів даних Метою якісного контенту аналізу буде:  Аналіз тенденцій звернення до певних типів, видів інфографіки  Порівняння тенденцій звернення до певних типів і видів інфографік у новинному медіа «Сегодня.ua» та громадських організаціях «Чесно», «Опора», журналістському проекті «Тексти» Визначення одиниць аналізу та кодуввання В результаті контент-аналізу, ми дамо відповіді на такі питання: 1. До яких типів, форм інфографіки належать аналізовані візуалізації за обраний період, які форми переважали 2. Які дані найчастіше візуалізовувалися: кількісні(рейтинги партій, резульатаи виборів) чи якісні – дані про програми партій, інформація про фінасування кампанії, тощо. 3. Яка теми кампанії візуалізовувалися 4. Чи була інфографіка самостійним журналістським матеріалом, або ж додатковою ілюстрацією до статті і потребувала журналістського тексту у якості пояснення. 5. Чи була інфографіка інтерактивною, у розумінні того, що читач міг сам впливати на те, яку «історію» йому розкаже візуалізація, які дані він отримає 6. З яких причин ресурси, що розглядаються, зверталися до того чи іншого типу інфографіки 32

Вибірка Як ми вже зазначали, аналізувалися мережеві ресурси. Новинний портал Сегодня.ua, портал громадського руху «Чесно» та сайт громадської мережі «Опора», а також журналістське об’єднання «Тексти». Така вибірка джерел візуалізацій зумовлена тим, що саме ці ресурси були найбільшими мережевими джерелами інфографіки для інтернет-аудиторії. Використання інфографіки для висвітлення парламентської кампанії на інших ресурсах було більш спорадичним і нерегулярним. Часові межі Парламенські вибори в Україні відбулися 28 жовтня 2012 року. Із зрозумілих причин, ми не обмежилися аналізом інфографіки лише ц цей день Передвиборча кампанія почалася за 90 днів до голосування. У цей період з’являлися журналістські матеріали, що стосувалися кандидатів, партій, їх рейтингі, передвиборчих програм, очікувань виборців, тощо. Таким чином, ми аналізували і візуалізації, що створювалися у цей період, а також у наступні тижні після завершення виборів – коли ставали відомими результати голосування, випадки фальсифікацій, - все це також відображалося у журналістських матеріалах і стосувалося теми парламентських виборів. Кодувальний листок 1. Назва ресурсу 2. Назва інфографіки 3. Тип інфографіки Якісна Кількісна Наративна 4. Форма використаної інфографіки Графік Мапа Схема Діаграма 33

Трансжанрова 5. Чи є інфографіка самостійним матеріалом 6. Чи є вона інтерактивною, у розумінні поясненому нами у огляді літератури 7. Тема інфографік

2.3.

Результати дослідження. Аналіз даних «Сегодня.ua»

Почнемо аналіз отриманих завдяки контент аналізу даних з розгляду інфографіки новинного сайту Сегодня.ua. Першим аналізованим критерієм був тип інфографіки. У політичних візулаціях порталу переважає кількісна інфографіка – 71% відсоток проти 21% якісної, 7% складає якісно-кількісна інфографіка. Це означає, що головним чином візуалізовувалися числові дані, такі як відсотки, кількості. Тобто, великі журналістські історії, дані наративного типу не візуалізовувалися. Як ми переконаємося далі, переважання кількісної інфографіки над якісної також означає незначну кількість інтерактивної інфографіки. З одного боку – просто клікабельної, котра надає більше даних при натисканні на один з елементів картинки, так само як і інтерактивної у розумінні можливості читача дізнаватися цікаву лише

йому

інформацію

інфографіки,

якимось

чином

формувати

інформаційний потік, який йому надає візуалізація. Серед якісної інфографіки сайту можна виділити візуалізацію основних тез партій щодо їхнього ставлення до так званого «мовного питання» (Див. Дод.2, Рис. №1) в Україні, інфографіку-порадник для виборця, візуалізацію доходів новообраних депутатів та якісно-кількісну картинку з думками політологів. Цікаво, що дві з цих якісних інфографік були також інтерактивними у розумінні «клікабельності», одна з цих двох – у розумінні можливості читача впливати на контент, котрий він отримує. Наступним

аналізованим

показником

став

тип

інфографіки.

Серед

аналізованих даних переважали трансжанрові візуалізації – 36%, на другому місці діаграми – 21%, на «третіх місцях»: графіки 14%, візуалізації з фото – 14%, інтерактивні – 14%. Розглянемо приклади трансжанрової інфографіки більшість з них були синтезом мапової, геокодувальної інфографіки, поєданої з діаграмами або ж графіками (Див. Дод.2 Рис. №2). На мапах кодувався регіон, область, у якій підтримка певних партій, активність виборців була 35

зафіксованою і вимірювалася у певній кількості або ж відсотках. Для зображення цих цифрових даних і використовувалися діаграми та графіки. Таке поєднання географічного і числового зображення було вельми наочним і вдалим, стаття з подібної теми, або ж окремі числові діаграми з позначенням місця так само, як і проста мапа не давала б читачам достатньо структурованої і зрозумілої, унаочненої інформації. Графіки і діаграми здебільшого візуалізовували числові дані – попередні результати виборів, екзит-полів і застосовувалися для зображення відсотків, кількості голосів відданих за ту чи іншу партію, порівняння цих кількостей (Див. Дод.2, Рис.3). Результати кожної з політсил мали на діаграмі або ж графіці свій окремий колір, подібна інфографіка, зазвичай, містила нотаткипояснення, щодо приналежності кольорів. Візуалізація такого плану найкраще слугувала показуванню числово-пропорційних стосунків «більше-менше». Проте, більшість з графіків і діаграм показували лише актуальні дані, без порівняння тенденцій до зростання, наприклад, прихильників тих чи інших політсил з часом, або ж зміни кількості голосів за партію протягом підрахунку голосів. Таким чином, графіки і діаграми не використовували свій графічний потенціал для показу тенденцій, як це часто буває у загальній інфографічній практиці про яку ми говорили у теоретичному розділі. Інфографіки, котрі були ілюстраціями, або ж містили фото, здебільшого були якісними, тобто, містили більш розгорнуту інформацію щодо теми, такою була, наприклад, інфографіка про доходи новообраних депутатів(Див. Дод.2 Рис. 4). Серед інтерактивних візуалізація варто виокремити дві – інфографіку з інтернет - голосуванням за депутатів-мажоритарників на окремих округах (Див. Дод.2 Рис. 5). Ця візуалізація складалася з кількох частин – мапової інтерактивної інфографіки з окремим районами, округами, з яких користувач міг обрати свій. Після вибору окремого району, округу, читач міг дізнатися про рівень підтримки того чи іншого кандидата, котрий візуалізовувася у вигляді таблиці, що інкорпорувала у себе стовпчикові графіки. За бажання 36

користувач міг віддати свій голос за одного з кандидатів. Таким чином, інфографіка була не лише інтерактивною у технічному – розумінні – можливості кліку по частині зображення для отримання детальної інформації, але й інтерактивною у розумінні наявності у читача вибору для отримання інформації лише щодо того округу, який його цікавить. Читач також міг самостійно змінювати дані цього матеріалу, віддаючи свій голос за одного з кандидатів. За подібною схемою читання лише того матеріалу, який цікавить користувача була побудувана інфографіка-порадник для виборця. Читач міг обирати з кількох опцій. Наприклад, якщо людину цікавила лише інформація про те, що їй робити у тому випадку, якщо її ім’я відсутнє у списках, вона могла вибрати лише цю опцію і не продовжувати «читання» інфографіки. Побудова візуалізації у такий спосіб дозволила читачам порталу не витрачати свій час на перегляд всієї інфографіки, або ж еквівалентного тексту, а одразу знайти необхідні дані. Наступний аналізований показник – «самостійність» інфографіки, як журналістського матеріалу. У 50% відсотках випадків візуалізації ілюстрували матеріал статті. Здебільшого, йшлося про просту візуалізацію тексту, як, наприклад, у випадку з інфографікою щодо тез партій, котрі стосувалися «мовного питання». У такому випадку інфографіка повторювала текст і містила у собі ключові твердження знову, таким чином, дещо скорочуючи та структуруючи надану у матеріалі інформацію. У такому підході також є плюси, проте нас більше цікавлять інші 50% відсотків аналізованих інфографік, котрі є самостійними матеріалами. Найбільше інфографік такого типу зображали кількісні числові дані, відсотки результатів тих чи інших партій. Такі візуалізації могли містити супровідний журналістський текст. Проте, він складався з одно чи двох ключових повідомлень, як наприклад «Партія регіонів утримує лідерство», або ж «Свобода почала різко набирати голоси». Візуалізовані ж дані давали набагато більше інформації, «говорили» про всі партій, порівнювали їх результати. Така відмова від розлогої текстової новини на користь наочної візуалізації, що дає 37

читачу змогу візуально порівнювати результати була, на нашу думку, доволі доречною. Що ж до тематики, 57% аналізованих інфографік склали візуалізації або ж результатів виборів(Див. Дод. 2, Рис. 3), або ж соцопитувань щодо результатів. Загалом, саме підсумки та проміжні підсумки виборів стали основними темами для візуалізацій. Власне, таку тематичну специфіку можна пояснити форматом ресурсу, адже Сегодня.ua є , у першу чергу, новинним сайтом, відтак, своєчасна візуалізація найбільш актуальної інформації (результатів виборів) є найбільш численною. Серед візуалізацій з результатами фактично не було аналітичної графіки, лише новинна. Одним з мінусів інфографік з результатами виборів, була неінтерактивність результатів екзит-полів. Так, їхні результати подавалися у вигляді стовпчикових графіків, у той час, як доречніше було зробити опцію виокремлення і показу лише одного з екзитполів. Тобто, зробити інфографіку інтерактивною, у спосіб, який би дозволяв користувачеві бачити дані лише того екзит-полу, якому він довіряє найбільше. Проте, зрозуміло, що у цьому випадку варто було б залишити стовпчикові графіки з порівнянням даних екзит-полів. Більш аналітичними виявились візуалізації у тематичних блоках, котрі можна узагальнити темами виборців – 21% та кандидатів і партій – 14%. У темі «виборці» найбільше візуалізовувалося даних щодо того, наскільки активними були громадяни, що голосували по областях, а також те, кого з партій збираються підтримати українці. Інфографіки з цих тем, не лише демонстрували числа і відсотки, але й давали уявлення про настрої, голоси жителів певних регіонів. Порівняння цих настроїв і голосів у межах інфографіки давало читачеві розуміння того, жителі з яких регіонів є більш активними, чи симпатизують тій чи іншій партії. Тим не менше, для глибшої аналітичності цим візуалізаціям не вистачало детальнішого інформаційного зрізу, наприклад, щодо статків, наявності чи відсутності вищої освіти, котрі читач міг би пов’язати з відповідними вподобаннями або ж рівнем політичної активності. Інфографіка щодо партій 38

та кандидатів була нечисленною і візуалізовувала тенденційні питання, на кшталт, тез про державну мову. Візуалізація статків новообраних депутатів також була доволі тенденційною(Див. Дод.2, Рис 4). Адже доцільніше було зобразити статки, котрі депутати і партії витратили на свої кампанії, як це робили наприклад, “NY Times” під час парламентської кампанії-2012 в Америці. Ще одна тема, яку вдалося виокремити – це візуалізація думок політологів, щоправда, інфографіка такого типу була зовсім нечисленною, що також вказує на першочергову новинну орієнтацію segodnya.ua у випадку з візуалізацією даних.

Рис. Інфографіка «Сегодня.ua», основні показники Попередні висновки  Серед інфографіки переважала кількісна  Інтерактивних інфографік, що дозволяли б читачеві створювати свою історію з даних, налаштовувати візуалізацію відповідно до власних потреб було небагато.  Найпоширеніний вид інфографіки – трансжанрова, поєднання мап, графіків і діаграм 39

 Основний ухил візуалізацій – новинний, а не аналітичний. Великі журналістські історії не візуалізовувалися,  Основна тематика – результати виборів.  Мета більшості інфографіки – спрощення і унаочнення даних, зокрема, результатів виборів. Інфографіка з результатів постійно оновлювалася у вигляді нових матеріалів.  Великий плюс – 50% інфографік були самостійними журналістськими матеріалів, така форма використовувалася для того, щоб зробити дані більш зрозумілими для читача через візуалізацію. Користувач не втрачав увагу до сайту через велику кількість складного тексту з числовими даними, замість простої інфографіки.

«Чесно» У політичних візуалізаціях «Чесно» переважає кількісна інфографіка – 90%. Кількісно-якісна застосовується лише у 10% випадків візуалізацій. Більшу кількість числових показників складають кількості кандидатів у депутати, що порушують критерії доброчесності кандидата, сформовані «Чесно» (Див. Дод. 2, Рис.6). Серед них: «непричетність до порушення прав і свобод людини», «непричетність до корупції та інших зловживань», «Незмінність політичної позиції відповідно до волевиявлення виборців», «Особисте голосування», «Належне відвідування засідань парламенту і комітетів», «Прозорість діяльності та підзвітність», «Відповідність стилю життя задекларованому майновому стану». Так само візуалізовувалися дані про кількість порушників у окремих партіях, число недобросовісних кандидатів у регіонах. Не дивлячись на те, що на подібних інфографіках зображені числові дані, завдяки їм, а також їхньому геокодуванню та розподілу за партіями(Див. Дод. 2 Рис. 7), читач може отримати більш широку аналітичну картину щодо відповідності тої чи іншої партії до критеріїв чесності, картину морального та правового обличчя партій. Якісна інфографіка, що складає 10% відсотків містить у собі числові дані, щодо загальної кількості порушників, а також окремі деталі, щодо кожного з порушників. Що ж до видів інфографіки «Чесно» найчастіше вдається до трансжанрової візуалізації – 80%, інтерактивна графіка і ілюстрація, що містить фото займають лише по 10%. Трансжанрова інфографіка найчастіше поєднує у собі елементи мап, графіків, діаграм, іноді також таблиць та інтерактивні елементи(Див. Дод., Рис. 7). Мапова візуалізація, так само, як і у Сегодня.ua використовується для геотегування, а у поєднанні зі діаграмою чи графіками – дає уявлення не лише про географічне розташування даних, але й про їхні кількості. Відповідно до тематики інфографік, про які ми поговоримо згодом, мапово-діаграмним

чином,

здебільшого, візуалізовувалася

кількість

розташування висуванців-порушників. 41

Інфографіки «ілюстрація-фото» використовуються для конкретизації даних щодо порушників, фото тут грає роль індикатора для впізнавання того чи іншого з порушників читачем, адже не всі користувачі ототожнюють прізвище/ім’я висуванця з кожним конкретним кандидатом(Див. Дод. 2, Рис. 8). Вповні інтерактивним є інфографічний проект «Чесно» - «Критерії доброчесності кандидата»(Див. Дод. 2, Рис. 9). Приписом до цієї інфографіки є: «Всі дані базуються на зваженій інформації, ретельно опрацьованій нашими аналітиками. Можете ознайомитись з досьє будь-якого депутата, адже саме вам робити висновки»[53;]. На головному навігаційному екрані візуалізації читач може самостійно обирати – статистику якого критерію порушень він хоче переглянути – порушення прав і свобод, причетності до корупційних дій, тощо. З екрану статистику користувач може перейти до списків однієї з політсил, всередині списку – переглянути досьє порушень та інформацію щодо конкретного висуванця. Також реалізований пошук по критеріях та іменах висуванців. Таким чином, користувач може задовольнити різні інформаційні потреби, залежно до того, яких даних потребує: загальної статистики, даних по партії чи особі. Завдяки цьому читач може не витрачати час на непотрібну йому загальну інформацію. Всі інфографіки є самостійними матеріалами, хоч і в більшості своїй вони інкорпоровані у текст. Проте, візуалізації лише тематично пов’язані з текстами, дані, що вони зображають не містяться у матеріалі. У якості самостійних жанрів аналізовані інфографіки розміщувалися у соцмережах, де вони здобували більше ніж кілька сотень лайків. Аналізовані інфографіки є автономними, вони не потребують додаткових пояснень. Проте, є один негативний момент – на самих візуалізаціях не вказані відомості щодо того, звідки дизайнер отримав інформацію для інфографіки, відсутній автор матеріалу та джерело. Такі порушення не є припустимим на думку дослідників та практиків інфографік, точки зору яких на це питання ми виклали у теоретичному розділі. Порівняно, з візуалізаціями Сегодня.ua – де 42

90% відсотків візуалізацій мають підпис автора і джерело інформації, інфографіки «Чесно» програють у розумінні достовірності та довіри з боку читача. 100% Інфографік «Чесно» стосуються тем кандидатів та партій. Більшість з них демонструють кількість і місце висування порушників, кількість і місце висування так званих «тушок». Не дивлячись на те, що у більшості своїй дані, що візуалізуються – проте, проте, їхня кількість і детальність створює загальну, аналітичну картину моральності та закон слухняності майбутніх висуванців. Всі візуалізації, по суті, є одним суцільним проектом, що покликаний показати на розсуд читачів різноманітні дані щодо кандидатів у депутатів. Так, загальну картину порушників дає мапова візуалізація, потім читач може переглянути діаграмну або графічну візуалізацію за партіями, після цього – якісну, фотоілюстративну інфографіку з деталями про кожного з претендентів на крісло у парламенті. Таким чином, користувач може отримати як загальні, так і цілком конкретні дані. Головне для читача на цьому шляху до інформації – не заплутатися у великій кількості даних. Тим не менше, інтерактивна інфографіка-проект «Чесно» «Критерії доброчесності кандидата» дозволяє проводити легку навігацію у даних і видавати читачеві лише ту історію порушень, яку він готовий наразі слухати.

Рис. Інфографіка «Чесно», основні показники 43

Попередні висновки 1. Серед візуалізацій «Чесно» переважає кількісна інфографіка – 90% 2. Проте, її кількість дозволяє читачеві за наявності певних зусиль з його боку, побудувати аналітичну картину за допомогою поєднання мап, діаграм і графіків. У такий спосіб поєднуються геокодування даних з показом і порівнянням їхніх кількісних показників. 3. Більшість інфографік є трансжаровими. 4. Так само є наявним інтерактивний інфографічний проект, що дає змогу користувачеві самому формувати дані, котрі він отримує, фільтрувати їх і убезпечувати себе від зайвої інформації. 5. Мінус більшості інфографік – відсутність вказування на них джерела даних та автора/авторів візуалізації.

«Опора» Вся

інфографіка

«Опори»

була

кількісною.

Головним

чином,

візуалізовувалися цифри та відсотки, що стосувалися порушень (Див. Дод.2, Рис.10). Вони також порівнювалися між собою, наприклад, за регіонами. Не дивно, що при такому 100 відсотковому пануванні кількісної інфографіки найбільш популярними видами візуалізацій були графіки – 33% та діаграми – так само 33%. Графіки використовувалися для порівняння даних між собою, щоправда, не для відслідковування змін тенденцій у часі, як це радять робити спеціалістиінфографи.

Так,

серії

інфографік

«Передвиборчі

трати

деяких

кандидатів»(Див. Дод. 2 , Рис. 11), візуалізовувалися витрати кандидатів з різних партій. Дані поділялися на витрати на: «рекламні щити», рекламу на авто, публічні заходи, організацію заходів, тощо. Типи витрат мали різний колір та умовні позначення, інфографіка містила у собі легенду, що полегшувало розуміння даних читачем. Прикметно, що візуалізації містили дані лише щодо окремих кандидатів, тоді як інфографіки «Чесно» фіксували порушення з боку усіх кандидатів. У такий спосіб, «Опора» вдавалася до фреймінгу, відбору даних, які отримував читач. Цілком можливо, що в інфографіку виносилися лише ті висуванці, що за результатами досліджень організації використали найбільше коштів, привертали найбільшу увагу українців, абощо. Проте, на візуалізаціях сам принцип відбору вказаний не був. Графіки також використовувалися для візуалізації підрахунку голосів, що, як ми вже побачили, стало загальним місцем у політичній візуалізації під час парламентської кампанії. Діаграми ж використовуються для контрастного показу одного типу даних. Так, у інфографіці «Недовіра до результатів голосування на ДВК» (Див. Дод.2 Рис. 12) у діаграмах присутній лише один числовий покажчик – відсоток недовіри до результатів виборів з боку спостерігачів на дільницях. Єдина інтерактивна інфографіка «Опори» 45

базується на мапі, яка візуалізує велику кількість порушень на виборах, прив’язаних до областей (Див. Дод.2, Рис. 13).

Користувач також може

вмикати опції відображення на мапі: виборчих округів, дільниць, усіх інцидентів та інцидентів у день виборів, окружних комісій, дільничих комісій, спостерігачів. Всі ці дані є кількісними, не до кінця зрозуміло, навіщо читачеві знати про кількість комісій у кожній з областей. З іншого боку, мапа побудована на платформі «Google maps» і користувач може подивитися адресу тої чи іншої комісії. Або ж, наприклад, отримавши дані про те, що на якійсь дільниці у його районі зафіксовано багато порушень, відвідати дільницю для контролювання

процедури виборів на цьому місці. Таким чином,

геокодування кількісної інформації є зручним для громадських активістів. Інфографіки-ілюстрації мають лише 11% відсотків. Одна з таких візуалізацій, наприклад. Зображає явку на парламентських виборах попередніх років у відсотках. Хоча, у такому випадку, варто було б вдатися до графіків, які традиційно використовуються для порівняння кількісних даних, що демонструє певну зміну з часом, тенденцію. 66% інфографік є самостійними матеріалами, решта – лише унаочнюють текст. Варто зазначити, що така велика кількість візуалізацій, що не потребували

пояснень

уможливила

легше

поширення

інфографік

соцмережах, що значно розширювало аудиторію зображеної інформації. Що ж до тематики візуалізацій «Опори», то вона була доволі пістрявою. Проте, переважала, головним чином інфографіка що так чи інакше стосувалася порушень на виборах(55%): використання адмінресурсу, порушень на виборчих дільницях, відсутності виборців у списках, тощо. Зовсім нечисленними були візуалізації результатів виборів, даних щодо наявності веб камер на дільницях. 50% Відсотків склали численні однотипні інфографіки щодо витрат депутатів на парламентську кампанію. Проте, цим візуалізаціям бракувало контексту: вказування джерел з яких висуванець фінансував

кампанії, які могли б бути візуалізовані якщо не в межах тої ж інфографіки, то хоча б у межах візуалізації-доповнення.

Рис. Інфографіка «Опори», основні показники Попередні висновки 1. Кількісна інфографіка переважала – 100% відсотків від інфографіки «Опори». 2. Інтерактивною буле лише одна мапова інфографіка, котра давала читачам багато кількісних даних, проте мало контексту і додаткової інформації. Тим не менше, числова фіксація порушень з детальною географією інцидентів могла стати у нагоді громадським активістам та організаціям, які б хотіли завадити порушенням. 3. Серед головних мінусів інфографік – відсутність на візуалізаціях вказівки щодо джерел, авторів та пояснень вибірок деякої інформації. 47

4. Час до часу інфографіки-ілюстрації можна було б замінити графіками для демонстрації тенденцій, що змінювалися з часом. «Тексти» Інфографіка «Тексти», здебільшого, була кількісною. Уся інфографіка була інтерактивною та трансжанровою і використовувала діаграми, таблиці, інтерактивні елементи (Див. Дод. 2, Рис. 14). Усі візуалізації були самостійними матеріалами. З одного боку, через таку типологічну і видову подібність, а також через те, що всі інфографіки ресурсу були об’єднані у межах одного проекту “Rada-2012: приціл виборця” ми вирішили не вираховувати відсоткове співвідношення для різних аналізованих типів даних і лише врахувати його при підбитті усіх підсумків щодо політичної інфографіки, що з являлася у період парламентських виборів. Відтак, зупинимось на описі окремих категорій без вказування відсоткового співвідношення. Діаграми, які були найчастішим видом візуалізацій ресурсу використовувалися у особливому вигляді (Див. Дод. 2, Рис. 14). Так, вони зображалися у вигляді схеми місць Верховної Ради. Позначення певної кількості місць певним кольором, що позначав одну з партій заміняв традиційні різнокольорові частини колових діаграм. У такий спосіб, наприклад, візуалізовувалися результати екзит-полів (Див. Дод. 2, Рис. 15). Варто зазначити, що відсотки, які набрала та чи інша партія не вказувалися, читач дізнавався лише про умовну, часткову кількість завдяки кольорам секторів. Використання діаграми таким чином хоч і не давало читачам точного розуміння того, скільки відсотків здобула одна з партій, проте, давала уявлення про масштаби перемоги партії, а також реальну кількість місць, які політсила фізично, у розумінні зайнятих стільців, «посяде» у парламенті. Найбільш цікавими є візуалізовані інтерактивні проекти з “Rada-2012”. Одна з таких візуалізацій, «Прогноз», дозволяє користувачеві самому спрогнозувати результати виборів (Див. Дод. 2, Рис. 16). Інфографіка складається із двох частин. Перша частина - результати соціологічного опитування Центру 48

Разумкова. Картинка з цими результатами статична і візуалізована на вже згаданій діаграмі - схемі місць парламенту. Присутня також легенда кольорів та умовні позначки партій з кількістю висуванців, згідно з результатами соціологічного опитування, потрапляють до парламенту. Під основною ілюстрацією знаходиться інтерактивна таблиця, у котрій структуровані кількість виборців, що планують надати перевагу тій чи іншій партії і їхнє співвідношення у відсотках. Вертикальна колонка таблиці – вік респондентів. Ознайомившись із даними соцопитування користувач може самостійно вносити зміни до кожної колонки з результатами, ґрунтуючись на знанні уподобань своїх знайомих, друзів, родичів, певного віку. Після цього інфографіка автоматично перемикається у режим «мій прогноз» - який являє собою візуалізацію даних, котрі ввів користувач. Цифри, котрі читач не змінював автоматично замінюються даними Центру Разумкова. У такий спосіб, користувач може побудувати свій власний прогноз результатів виборів, можливо, статистично неправильний, проте, такий, що найбільш вірно відображає досвід і знання читача. Відтак, хоч користувач в результаті не отримує журналістської історії з перевіреними даними, проте він сам долучається до творення матеріалу на основі зібраних ним самим даних. Таким чином «Прогноз» стає таким собі фреймом, інфографічним інструментом для створення читачами власного тексту. Завдяки інтегрованаими у візуалізацію клавішами «Вконтакте» і «Facebook», користувач може миттєво поділитися власною історією зі своїми друзями. Отже, аналізована інфографіка дозволяє читачам не лише створювати власний «текст», але й надає інструмент для його миттєвої публікації у мережі. З меншим рівнем інтерактивності візуалізована інша інфографіка проекту «Попередні результати виборів» (Див. Дод. 2, Рис. 15). Схема візуалізації тут така сама – результати екзит-полів та ЦВК зображені на вже знайомій схемі парламенту. Тим не менше, користувач тут також має свободу вибору – він може обирати з кількох опцій екзит-полів. Зокрема із даних Національного 49

екзит-полу, Екзит-полів телеканалів Інтер та ICTV, екзит-полу 5-го телеканалу, та відомих на актуальний для читача момент даних підрахунку ЦВК. Читач може з одного боку, вибрати те джерело результатів, яке цікавить його найбільше, а з іншого – почергово порівняти результати між собою. Єдиний мінус – відсутність спільного графіку для наочного порівняння результатів – виконання цієї місії “Тексти” поклали на плечі читачів. Найбільший же плюс цієї інфографіки, окрім інтерактивності – постійне оновлення даних підрахунку ЦВК, що відбувалося під час виборів. Наступний інтерактивний проект “Текстів” – «Округ» (Див. Дод. 2, Рис. 17). Він є візуалізацією у вигляді таблиці, що містить дані про кандидатів, такі як: вік, освіта, статки, кількість квартири, землі у володінні, наявність машини. Важливо, що дані по статкам поділені на інформацію про самого кандидата і його сім ю. Кожен тип даних закодований у умовних іконках, наприклад, освіта ранжується за типом від капелюшку з бомбончиками до магістерського бонету. Користувач у будь-який момент може викликати легенду, натиснувши кнопку з боку екрану. Читач може обирати округ, висуванці з якого його цікавлять, а також здійснювати пошук за іменем кандидата. Важливо, що окрім пошуку за округами реалізований фільтр за містом – адже багато виборців не завжди знали номер свого округу, або ж могли цікавитися висуванцями у місті в цілому. Ще одним плюсом є можливість ранжування даних за одним з показників (від більшого до меншого і навпаки) – наприклад, доходами, які могли зацікавити читачів у першу чергу. Проте, на цьому інтерактивність візуалізації не обмежилась. При наведенні мишки на один з показників даних, читач міг дізнатися деталі щодо того, наприклад, яка марка автомобіля в одного з депутатів. У такий спосіб величина значків іконок та їх тип говорила користувачам про кількість, а додаткове наведення – про деталі інформації. Єдиний мінус – не вказано джерела даних аналізованої візуалізації.

Рис. Інфографіка «Тексти», основні показники Попередні висновки 1. Уся аналізована інфографіка – інтерактивна. 2. Реалізований інфографічний проект «Прогноз», що є повністю інтерактивним, дозволяє читачу створювати власну «журналістську» історію з даних, ґрунтуючись на досвіді і знаннях і одразу ж публікувати її у мережі, використовуючи соціальні мережі. 3. Діаграми мають нетрадиційну форму – схеми Верховної Ради, не мають чітких відсоткових або ж числових показників, проте унаочнюють візуалізовані дані і дають змогу оцінити масштаби інформаційної картини. 4. Результати виборів також реалізовані у інтерактивний спосіб – читач може сам обирати джерело даних, котрому він довіряє. 5. Дані результатів виборів оновлювалися у реальному часу у межах однієї інфографіки. 6. Серед основних мінусів – спорадичне невказування джерел інформації.

3. Проміжні висновки. Загальна статистика та тенденції Проаналізувавши основні портали, що візуалізовували дані під час парламентських виборів-2012: Сегодня.ua, «Тексти», портали «Опори» та «Чесно», ми отримали наступні результати: 1. 88% відсотків аналізованої інфографіки, котру створювали портали виявилася кількісною за типом. 2. Відповідно до видів, відсотки розподілилися наступним чином: 44% трансжанрова інфографіка (у тому числі, інтерактивна), 14% ілюстрація, фото, 3% - мапова, 14% - графіки, 17% - діаграми. 3. 67%

склала

інфографіка,

котру

можна

вважати

самостійним

журналістським матеріалом. 4. Найбільш популярними темами візуалізацій були: особи кандидатів, партії, порушення на виборах та порушення окремих висуванців. Проте, близько 40% зайняли візуалізації результатів виборів та прогнозів щодо результатів.

Рис. Аналізована інфографіка, найбільші показники

Детальніше зупинимося на кожному з видів результатів. Така значна частка кількісної інфографіки у розглянутих ресурсів пояснюється у першу чергу тим, що центрі уваги були результати виборів або ж прогнози щодо результатів. Відтак, велику кількість візуалізацій склали саме графіки, діаграми, мапи, що часто поєднувалися у вигляді трансжанрової інфографіки і показували, головним чином кількісні результати виборчих змагань. Значна перевага кількісної інфографіки над якісної, у багатьох випадках(наприклад, Сегодня.ua) означала меншу кількість інтерактивних інфографік, котрі б розповідали якусь «якісну» журналістську історію у розумінні наративної інфографіки. Проте, візуалізація, здебільшого, кількісних даних не завадила створенню порталами аналітичних картин даних. Так, кількісна візуалізація порушень висуванців від «Чесно» завдяки серії більш узагальнених візуалізацій складала у сукупності образ картину морального та правового обличчя партій. Що ж до видів інфографік, то переважання трансжанрової візуалізації пояснюється поширеністю мапових візуалізацій (принаймні у Сегодня.ua, «Чесно», «Опора»). Як виявилося, мапові інфографіки з геокодуванням настроїв виборців, висуванців, або ж порушень є неповними - без діаграм чи стовпчикових графіків, що показували б відсотки або ж кількість даних. Отож, більшість трансжанрових інфографік і склало поєднання популярних мапових інфографік з іншими видами. Інфографіки-ілюстрації

найчастіше

використовували

фото

використовувалися для візуалізації інформації пов’язаної з доходами висуванців (Сегодня.ua) або ж іншої якісних даних щодо кандидатів, наприклад порушень з їхнього боку («Чесно»), тез виборчих програм (Сегодня.ua). Траплялись випадки недоцільного використання ілюстрацій. Так, для візуалізації явки на трьох попередніх виборах «Опора»

використовувала

ілюстрацію з позначенням відсотків явки. У цьому випадку доречніше було 53

застосувати графіки для того, щоб читач міг прослідкувати зміну тенденції. Інтерактивна інфографіка склала 20%, якщо виокремити її з трансжанрової. Проте, більшість інтерактивних візуалізацій були інтерактивними лише у технічному розумінні того, що користувач може натиснути на картинки для того, щоб, наприклад, прогортати дані. Кілька вповні інтерактивних інфографік, у розумінні наявності широкої взаємодії матеріалу і читача, створили на сайті Сегодня.ua. Одна з них – онлайн голосування за висуванців по округах, у якому користувач міг не лише отримати інформацію про статистику голосів інших, але й сам долучитися до голосування. До того ж у цій інфографіці була реалізована можливість вибіркового читання матеріалу – отримання інформації з статистикою по округу або ж конкретному висуванцю. Подібні візуалізації були і у «Чесно» - у візуалізації «Критерії чесності» читач міг провадити пошук і фільтрацію інформації за порушеннями, партіями, окремими кандидатами. У такий спосіб читач отримував лише необхідну інформацію, забезпечував себе від знання зайвої і міг переглядати як загальну, так і особову статистику. Була вповні інтерактивна візуалізація і у «Опори». Проте, найбільш цікавими виявилися інфографіки «Текстів». По-перше, всі вони були інтерактивними, хоча б у розумінні можливості фільтрування необхідної інформації. Проте, проект «Прогноз» вирізнявся з інших. Ця інфографіка дозволяла читачеві самому, на основі власних знань і досвіду про політичні вподобання певних вікових категорій українців, створити власну картину переможців на виборах. До того ж, завдяки інтеграції соцмереж, читач міг миттєво опублікувати свій щойностворений «матеріал». Хоч і статистична правильність такого матеріалу є сумнівною, проте такий підхід до створення інтерактивної інфографіки, що дозволяє читачу не лише дізнаватись інформацію, але й змінювати її відповідно до власного досвіду є цілком правильним.

У цьому і полягає повна «інтерактивність» інфографіки у

нашому розумінні – у можливості не лише отримати від візуалізації вашу власну інформаційну історію, але й створити завдяки ній новий матеріал. 54

Аналізований інфографічний інструмент texty.org.ua може стати в нагоді для соціологів, котрі маючи точні дані, зможуть застосовувати його у своїх дослідженнях. На жаль, подібних достоту інтерактивних візуалізацій в українському інтернеті було небагато. Той факт, що 67% аналізованої інфографіки склали приклади, що є самостійними журналістськими матеріалами

не

може

не

тішити.

Адже

найчастіше

самостійними

візуалізаціями виявились зображення сухих даних з результатами виборів (результатів екзит-полів, соцопитувань). Інфографіки у таких випадках виконували функцію унаочнення інформації, спрощення її і, завдяки зображенню числових даних графічно – спричинялися до легшого розуміння інформації аудиторією, Яскраві, зрозумілі картинки замінили в українському інтернеті нудні і переобтяжені числовими даними тексти – ми вважаємо це позитивним процесом, котрий є симптомом загального спрощення і унаочнення і візуалізації інформації, котре наразі відбувається у мережі. Візуалізація інформації, поєднана з інтерактивними можливостями вибору необхідних даних є майбутнім для сучасних медіа. Що ж до тематики візуалізацій, то вона різнилася відповідно до типів ресурсів. Так, новинний сайт Сегодня.ua сконцентрувався на візуалізації результатів виборів та прогнозів щодо результатів. Громадські мережі мережі («Чесно», «Опора») також займалися подібними візуалізаціями. Проте, основну частину інфографіки «Чесно» та «Опори» склали порушення кандидатами критеріїв організації. «Чесно», texty.org.ua також зацікавилися статками кандидатів, «Тексти» ж розширили свої зацікавлення також у бік освіти, віку і більш детальної кількісної інформації про кандидатів. Лише «Опора» звернула увагу на витрати висуванців на передвиборчу кампанію, при цьому оминувши статки, що було б доречним при візуалізації витрат на кампанії. Таким чином, кожен з ресурсів візуалізував різні теми, деякі з яких перетиналась, проте, для повної інформаційної картини варто було б об’єднати тематичні блоки витрати на кампанію-статки-джерело доходів, порушення на дільницях55

інформація про попередні порушення висуванців з цих дільниць, тощо. Кожен з аналізованих ресурсів мав певне перенасичення візуалізаціями з однієї теми і відсутність візуалізацій з іншої, котрі у поєднанні могли б створити більш широку, аналітичну картину. Що ж до етичних і професійних застережень щодо аналізованої інфографіки, ми зафіксували кілька порушень стандартів. Так, «Опора», «Чесно» та «Тексти» не вказували дизайнерів візуалізацій та журналістів, що працювали на збором даних до зображення. Ці три ресурси також подекуди не вказували джерела даних своїх інфографік, роблячи їх у такий спосіб менш авторитетними. У цьому сенсі кращі інфографіки Сегодня.ua, котрі, хоч і не завжди містили вказування автора, проте завжди надавали джерело інформації. Таку недбалість з боку перших трьох ресурсів можна пояснити хіба що тим, що вони не є журналістськими порталами. Навряд це є виправданням, адже їхня робота формально і за своєю суттю була журналістською, а відтак для досягнення довіри до неї, джерела і автори мусили б вказуватися.

Висновки 1. Інфографіка – це візуалізовані у формі тексту та графіки дані, інформація, знання, статистика щодо певного об’єкту. У журналістиці візуалізованими можуть бути статистичні дані, інформація про певну подію, явище, історичний проміжок, біографія чи інформацію про людину, тощо. 2. Візуалізацію даних використовують для: унаочнення інформації, її спрощення для розуміння читачем, зіставлення даних, розповідання великих і складних журналістських історій у зрозумілій формі. В ідеалі інфографіка мусить заміняти журналістський текст, допомагати читачеві отримати стислу і вичерпну дайджест-інформацію у час інформаційного перенасичення, у який ми живемо. Інфографіка є більш ніж ілюстрацією до статті, навіть коли використовується у такий спосіб. Візуалізація-ілюстрація мусить завжди мати якусь додану вартість – розповідати ту інформаційну історію, яку у тексті не можна розповісти стисло і наочно. Наприклад, історію «зіставлення даних». 3. За типами інфографіка поділяється на кількісну та якісну, а також наративну, котра зустрічається вельми рідко. За видами на: діаграми, графіки, схеми, мапи, таблиці, ілюстрації з фото, інтерактивну інфографіку та трансжанрову. 4. Найбільше свій потенціал інфографіка розкриває в інтернеті: як і будьяка картинка в мережі інфографіка може легко поширюватися через соціальні мережі, зазвичай візуалізація є зовнішньо атрактивною, зрозумілою, відтак – легко поширюються в мережі. Інтернет є ідеальною платформою для інтерактивної інфографіки, що уособлює собою персоналізований контент нової інформаційної ери – дає можливість користувачеві самому вибирати, яку інформацію він отримає від візуалізації. Інтерактивні зображення також дозволяють користувачам вводити власні дані не лише для того, щоб отримати більш конкретну інформацію, але й для того, щоб створити і вибудувати власну 57

журналістську історію, наприклад, статистичну. Всі ці речі технічно можливі лише в інтернеті. 5. Серед політичної інфографіки під час парламенських виборів в Україні переважала кількісна інфографіка. Причина – велика кількість числових даних, результати виборів, прогнози, екзит-поли, що візуалізовувалися. Якісних історій було менше – зазвичай, вони стосувалися кандидатів, тези виборчих програм, партії. Кількісні інфографіки часто були не поодинокими, візуалізовували одну тему і поєднувалися у аналітичну картину, звичайно, якщо читач обтяжував себе зведенням даних. 6. Поєднанню різноманітних кількісних графік у аналітичні картини могла б посприяти інтерактивна інфографіка. Проте, вона застосовувалася набагато рідше, аніж графіки, діаграми та трансжанрові візуалізації. Інтерактивні проекти, що не зводилися до простої клікабельності картинки також існували. По- перше вони давали читачеві можливість обирати виключно ту інформацію, яку він хотів отримати. По-друге – давали користувачам можливість вводити власні дані і таким чином впливати на загальний «текст» інфографіки, створювати власний журналістський матеріал. На нашу думку, інтерактивна візуалізація – майбутнє інфографіки загалом. Причини: така інфографіка дозволяє отримувати популярний наразі персоналізований контент та створювати власний матеріал – що є різновидом поширеного наразі «citizen journalism». 7. За видом в українській мережі найчастотнішою виявилася трансжанрова інфографіка – поєднання мап, діаграм, таблиць, графіків. Таке поєднання видів також сигналізує про те, що інтерактивна інфографіка є нагальною потребою журналістських матеріалів. Вона б могла поєднувати всі ці види і давала б можливість вибору серед видів даних. 8. За

тематикою

найчастотнішими

були

візуалізації

екзит-полів,

результатів, виборів, рідше траплялися інфографіки щодо партій, кандидатів, порушень на виборах, фінансового боку кампанії і фінансів 58

висуванців. Найбільше даних щодо кандидатів, порушень, фінансів , візуалізовували громадські організації, новинний ресурс Сегодня.ua робив це у меншій мірі. 9. Більшість

аналізованих

інфографік

були

самостійними

матеріалами. Це є позитивним індикатором – інтернет-ресурси починають відмовлятися від формату «великий текст з великою кількістю

невпорядкованих

числових

даних»,

натомість

з’являються інформативні інфографіки, що комунікують дані просто і наочно. 10. Неновинні ресурси подекуди порушували певні вимоги до інфографіки, не вкзауючи джерел даних, авторів візуалізацій, чим знижували потенційну довіру до матеріалу.

Список літератури

1. Bergner A. Media and communications research methods / London: SAGE publications India, 2011. – 255 p. 2. Bruni L. The Role of Multimedia Content in Determining the Virality of Social Media Information / Bruni L. // Open access information. – 2012. Vol. 3. No. 5. – pp. 278-289. 3. Colbert A. How Marketers Can Get More From Infographic [Електронний ресурс] – (http://mashable.com/2011/08/22/infographics-marketing-value/) Перевірено 09.06.2013 4. Erlich V. Russian formalism: History-doctrine. - Netherlands, The Hague: Mouton publishers, 1980. - P. 315 5. Hall P. Disorderly Reasoning in Information Design / Hall P. // JOURNAL OF THE AMERICAN SOCIETY FOR INFORMATION SCIENCE AND TECHNOLOGY. – 2009 / Vol. 60, No. 9. – pp. 125 – 140. 6. Johnson-Cartee K. News Narratives and News Framing: Constructing Political Reality (Communication, Media, and Politics) Rowman & Littlefield Publishers, 2004. – 376 p. 7. Kairo A. Sailing to the future: Infographics in the internet era / University of North Carolina at Chapel Hill, 2005. – 28 p. 8. Kairo A. The Ethics Issue: What should you show in a graphic? / Kairo A. // DESIGN JOURNAL NO. 99/ - 2006/ - pp. 30-33 9. Kairo A. The Functional Art: An introduction to information graphics and visualization (Voices That Matter) / Berkley: New Riders, 2012. – 362 p. 10. Kirk A. Data Visualization: A Successful Design Process / Packt Publishing, 2012. – 206 p. 11. Krauss J. More than words can say: Infographics / Canada: International Society for Technology in Education, 2012. – 10 p. 60

12. Lamb A., Johnson L. Graphic Inquiry: Dynamic Differentiation and Digital Age Learning / Canada: Teacher Librarian, 2010. 13. Lankow J., Ritchie J., Crooks R.

Infographics: The Power of Visual

Storytelling / New Jersey: John Wiley & Sons, 2012, - 223 p. 14. Lester M. Visual Communication with Infotrac: Images With Messages / Boston: Wadsworth, 2011, - 146 p. 15. LOS ANGELES TIMES GRAPHICS STYLEBOOK, 2004. – 55 p. 16. Lunin L. Martin K. Hastings K. Design: Information Technologies and Creative Practices / Lunin L. Martin K. Hastings K // JOURNAL OF THE AMERICAN

SOCIETY

FOR

INFORMATION

SCIENCE

AND

TECHNOLOGY. – 2009 / Vol. 15, No. 3. – pp. 30-85. 17. Macroux Y. E. Rizkallah Intertextual Semantics: A Semantics for Information Design / Macroux Y. E. Rizkallah // JOURNAL OF THE AMERICAN SOCIETY FOR INFORMATION SCIENCE AND TECHNOLOGY. – 2009 / Vol. 60, No. 9. – pp. 70-95. 18. Massey B.

Examination of 38 Web Newspapers Shows Nonlinear

Storytelling Rare / Massey B. // Newspaper Research Journal. - 2004 / - Vol. 25, No. 3. – pp. 96-102. 19. McCracken E. Expanding Genette’s Epitext/Peritext Model for Transitional Electronic Literature: Centrifugal and Centripetal Vectors on Kindles and iPads / McCracken E. // Narrative. – 2013. Vol 21, No. 1 20. Meier P. New information technologies and their impact on the humanitarian sector / Meier P. // International Review of the Red Cross. – 2011. Vol. 93, No. 884 21. Miller W. , Casey P. The World Reduced to Infographics: From Hollywood's Life Lessons and Doomed Cities of the U.S. to Sociopathic Cats and What Your Drink Order Says About You / Berkeley: Ulysses Press, 2011, - 128 p. 22. Morton-Owens E. Hanson K. Trends at a Glance: A Management Dashboard of Library Statistics / Information Technology & Libraries, 2012, 25 p. 61

23. Murphy S. How to Create an Awesome Infographic. [Електронний ресурс] –

(http://mashable.com/2012/07/09/how-to-create-an-infographic/)

Перевірено 09.06.2013 24. News art Stylebook, 2003. – 43 p. 25. Newsom D. Public Relations Writing: Form & Style (Wadsworth Series in Mass Communication and Journalism) / Cengage Learning, 2013. – 384p. 26. Parrish P. Design as Storytelling / Parrish P. // TechTrends Vol. 50, No. 4. – 2006. – pp. 72-85 27. Pasternack S. Utt S. America's front pages: A W-year update / Pasternack S. Utt S. // Newspaper Research Journal. – 1995. Vol. 16, No. 4. – pp. 15-35. 28. Pasternack S. Utt S. Infographics today: Using qualitative devices to dispiay quantitative information / Pasternack S. Utt S.// Newspaper Research Journal. - 1993 / - Vol. 14, No. 4. – pp. 146-157. 29. Pasternack S. Utt S. Reader Use & Understanding of Newspaper Inf ographics / Pasternack S. Utt S.// Newspaper Research Journal. - 1990 / - Vol. 8, No. 7. – pp. 28-41. 30. Rada-2012:

Приціл

виборця.

[Електронний

ресурс]

–

(http://rada2012.texty.org.ua/) Перевірено 09.06.2013 31. Reimer A. Understanding Chorematic Diagrams: Towards aTaxonomy / Reimer A. // The Cartographic Journal. - 2010 Vol. 47 No. - 4 pp. 330–350. 32. Rockenhach B. Fabian A. Visual Literacy in the Age of Participation / // Art Documentation . – 2008 / Vol. 27, No. 1. – pp. 15-31. 33. Segodnya.ua.

[Електронний

ресурс]

–

(http://www.segodnya.ua/)

Перевірено 09.06.2013 34. Smiciklas M. The Power of Infographics: Using Pictures to Communicate and Connect With Your Audiences / Indiana: QUE, 2012, – 224 p. 35. Solheim O. , Uppstad H. Eye-tracking as a tool in process-oriented reading test validation / Solheim O. , Uppstad H. // International Electronic Journal of Elementary Education. – 2011. Vol. 4, No. 1. – pp. 153-168. 62

36. Stone M. Graphics helps editors to visualize your story / Newspaper Research Journal. - 1991 / - Vol. 5, No. 3. – pp. 30-49. 37. The Dallas morning news GRAPHICS STYLEBOOK, 2005. – 32 p. 38. The San-Diego Union Tribune Graphic style guide, 2006. – 24 p. 39. Thompson E. Russian formalism and Anglo-American new criticism: a comparative study. – Netherlands, The Hague: Mouton and Co. N. V. publishers, 1971. – P. 167 40. Troutner J. Be Creative with InfoGraphics / Lanham: Scarecrow Press, Inc., 2011. – 50 p. 41. Troutner J. Infographics Defined / Canada: Teacher Librarian, 2011. – 44 p. 42. Troutner J. QR Codes, Infographies, and a Host of Cool Tools to Impress Your Colleagues and Improve Your Work / Canada: Teacher Librarian, 2010. 43. Tufte E. The visual display of quantitative information / Graphics Pr., 2001. – 200 p. 44. Usher N. Interactive Visual Argument: Online News Graphics and the Iraq War / Usher N. //Journal of Visual Literacy. - 2009 Vol. 28, No. 2. – pp. 116126. 45. Which chart or graph is right for you: The impactful stories with data / Tableau Software, 2012. – 14 p. 46. Wright C. Mass communication: a sociological perspective / Random House, 1975. – 112 p. 47. Zito G. Methodology and Meanings: Varieties of Sociological Inquiry / Praeger Publishers, 1975. – 175 p. 48. Zuk R. Invasion of the infographies: Visual makeovers inspire digitai insigiits and innovation / Public Relations Society of America, 2011. 49. Кельм Н. Основні принципи графічного дизайну ч. 2 / МГО «ІнтерньюзУкраїна», 2012. 96 с. 50. Кельм Н. Школа інфографіки: Основные принципы графического дизайна / МГО «Інтерньюз-Україна», 2012. 21 с. 63

51. Опора. [Електронний ресурс] – (oporaua.org) Перевірено 09.06.2013 52. Чесно. [Електронний ресурс] – (www.chesno.org/elections/ ) Перевірено 09.06.2013 53. Эйхенбаум Б. М. О литературе. - М.: Советский писатель, 1987. (С. 375408) „Теория «формального метода»“

Таблиця №1 Інфографіка Сегодня.ua

Назва

Тип інфографі ки

Вид інфографіки

Чи є самостіни м матеріало м

Чи є інтерактивн ою

Тема

Где в Украине самые активные избиратели

кількісна

Мапова, з елементом діаграм

Так, містить лише короткий дописпоясненн я

Ні, можливе лише збільшення картинки

Виборці:Активні сть виборців за регіонами. Дані: ЦВК

Лидеры выборов 2012 по регионам

кількісна

Мапова, з елементом діаграм

Так, містить лише короткий дописпоясненн я

Ні, можливе лише збільшення картинки

Результати виборів за регіонами на момент підрахунку 52,34% протоколів. Дані - ЦВК

Основные кількісна игроки парламентск ой кампании2012 (инфографик а)

Мапова, з елементами стовпчикових графіків

Ні, є ілюстраці єю до статті

Ні, можливе лише збільшення картинки

Дані щодо того, за кого проголосують українці відповідно до областей згідно з соцопитуванням и Дані: Центр Розумкова

Результаты экзит-полов

Є графіком, використовуют ься вертикальні стовпчики

Так, містить лише короткий допис-

Ні

Результати екзит-полів. Порівнюються дані R&B Group, Socis+TNS,

кількісна

поясненн я

Поддержите своего кандидата: Онлайн голосование

Використовує елементи мапової інфографіки та стовпчикових графіків

Так, є окремим проектом і має лише інструкці ю користува ча

Так

Є інтерактивною інфографікою, що базується на Flash

Так

Інформація щодо того, що робити виборцю у проблемних ситуаціях. Дані: Поради юриста

"Батькивщин Кількісна а" медленно, но верно сокращает разрыв с Партией регионов

Діаграма

Ні, дублює текст

Ні

Результати підрахунку 45,94% протоколів голосів. Дані: ЦВК

Официальны Кількісна е итоги выборов: в Раду проходят пять партий

Діаграма

Ні, дублює текст

Ні

Результати підрахунку 36,23% протоколів голосів. Дані: ЦВК

Как политически е партии обещают решить языковой

Є простою візуалізаціє.

Ні. Дублює текст

Ні

Основні тези передвиборчих програм партій. Дані: самі партії

Подсказка избирателю

Кількісна

Національного екзит-полу та Согрупи «Рейтинг»

Якісна

Рейтинг кандидатів висуванців кожного з районів Києва. Дані: голоси користувачів

вопрос (инфографик а) Интернет голосование 2012

Кількісна

Діаграма

Так

Ні

Загальні результати голосування відвідувачів сайту за партіїпретенденти

ВыборыКількісна 2012: Распределен ие мест в Верховной Раде

Стовпчиковий графік, діаграма

Ні, ілюструє текст

Ні

Скільки відсотків наберуть партії на виборах, згідно з соціологічними опитуваннями. Цифри порівнюються.Д ані: R&B Group, Согрупи «Рейтинг»

Сколько денег в карманах новых народных депутатов

Якісна, кількісна

Є візуалізацією

Ілюструє текст

Ні

Доходи новообраних депутатівмажоритарників

Чем запомнится нынешняя Верховная Рада. Инфографик а

якісна

інтерактивна

Так

Частково

Думки українських політологів щодо Верховної Ради попереднього скликання

Выборы 2012: Какие партии пройдут в Раду

кількісна

Стовпчиковий графік

Ілюструє текст

Ні

Результати екзит-полу. Дані: Research &

Branding Group

Таблиця №2 Інфографіка «Чесно»

Назва

Тип

Вид

Чи є самостійни м матеріалом

Чи є Інтерактивно ю

Тема

Яким буде новий парламент

кількісна

Діаграма, ілюстрація

Так

Ні

Скільки із депутатів попереднього скликання балотуватимуть ся у Верховну Раду, хто з них порушував критерії чесно

Антирейтинг Кількісн політичних а сил

Стовпчикови Так й графік, діаграма

Ні

Порушники критеріїв «Чесно» за патріями і конкретними критеріями

Куди пішли «найгірші»

кількісна

Ілюстрація, фото

Так

Ні

Від яких партій балотуються найзлісніші порушники критеріїв

Рейтинг «тушок»

кількісна

Ілюстрація, фото

Так

Ні

У яких партіях найбільше «тушок»

«Кращі» і «Гірші» по регіонах

кількісна

Мапова, діаграма

Так

Ні

Висуванці, відібрані за кіількома

критеріями по регіонах «Порушники кількісна » від партій

Мапова, діаграми

Так

Ні

Географічне розташування висуванцівпорушників від партій, місце їхнього висування

Обережно: порушники критеріїв «Чесно»(24 графіки за областями + Крим )

кількісна

Мапова, таблиця, ілюстрація

Так

Ні

Висуванціпорушники критеріїв чесно за областями

Критерії доброчеснос ті кандидата

Кількісн а, якісна

Графік, ілюстрація, інтерактивна

так

Так, користувач може дізнатися про чесність окремої політсили або ж персоналії

Суцільний проект з інфографіки. Критерії чесності кандидатів з відсотками «чесних» у партіях та ілюстраціями кожної з окремих осіб

Таблиця №3 Інфографіка «Опори»

Назва

Тип

Вид

Чи є самостійн им матеріало м

Інтерактивн ою

Тема

ОПОРА: Найпроблемні ші округи та рейтинг порушень за агітаційний період

кількіс на

Схема, діаграма

Ні

Порушення виборчого законодавства за типами у трьохмісячний період до початку виборів

Веб-камери на дільницях

кількіс на

Діаграма

Так

Ні

Кількість дільниць, обладнаних вебкамерами

Відсутність виборців у списках

кількіс на

графік

Так

Ні

Кількість відсутніх у списках виборців на дільницях у відсотках

Мапа порушень на округах

кількіс на

мапова

Так

Так, Користувач може сам обирати округ та тип порушення для перегляду

Порушення за округами і типами порушень.

Який, на Вашу кількіс думку, тип на адмінресурсу буде найбільш поширений під час парламентськи х виборів 2012?

Діаграма

Так

Ні

Найбільш вірогідні типи використання адмінресурсу на виборах, згідно з опитуванням «Опори» на Facebook

Результати статистичного підрахунку голосів ОПОРИ

кількіс на

графік

Ні

Результати голосування за паралельним підрахунком «Опори»

Недовіра до результатів голосування на ДВК

кількіс на

діаграма

Ні

Недовіра до офіційних результатів голосування з боку спостерігачів. Загальний відсоток недовіри і розподіл по деяким регіонам.

Явка на кількіс виборах на останніх скликань Верховної Ради

ілюстрація

Так

Ні

Порівняння результатів явки на виборах 2006, 2007 та 2002 років у відсотках

Передвиборчі трати деяких кандидатів(обр ані округи)

Стовпчиков ий графік

Так

Ні

Порівняння витрат кандидатів з найбільших політсих за кількома критеріями()витр ати на друк, рекламу, етс

кількіс на

Таблиця №4 Інфографіка «Текстів»

Назва

Тип

Вид

Чи є Чи є Тема самостійним інтерактивним матеріалом

RADA2012: прогноз

кількісна

Інтерактивна, Так таблиця, діаграма

Так, дозволяє читачеві створювати свій власний прогноз, грунтуючись на уподобаннях своїх знайомих з різних вікових категорій

Інформація щодо підтримки різних партій різних партій. Є розподіл підтримки за різними віковими категоріями. Дані: Центр Разумкова

RADA2012: округ

Кількісна, якісна

Інтерактивна, Так таблиця

Так, дозволяє читачеві вибирати виборчий округ, котрий його цікавить. Також дає змогу обирати політиків за визначеними тематичними категоріями: наявність машини, землі у володінні

Інформація про освіту, майно та статки кандидатів.

RADA2012: попередні результати виборів

кількісна

Інтерактивна, Так діаграма, таблиця

Так, користувач може сам вибирати, дані якого екзитполу його цікавлять. Також важливо – дані ЦВК

Попредні результати виборів за даними екзит-полів. Дані: результати ЦВК, Національний екзит-пол, 72

постійно оновлювалися

Екзит-пол телеканалів Інтер та ICTV, Екзитпол 5-го телеканалу

Додаток 2

Рис. №1, «Сегодня.ua»

Рис. №2, «Сегодня.ua»

Рис. №3, «Сегодня.ua»

Рис. №4, Сегодня.ua

Рис. №5, Сегодня.ua

Рис.№6, «Чесно»

Рис. 7, «Чесно»

Рис. 8, «Чесно»

Рис. 9, «Чесно»

Рис. 10, «Опора»

Рис. 11, «Опора»

Рис. 12, «Опора»

Рис. 13, «Опора»

Рис. 15, «Тексти»

Рис. 16, «Тексти»

Рис. 17, «Тексти» 82