Ясінська Катерина - диплом, 2010 by ukma journalist

Національнийуніверситет «КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ»

Факультет соціальних наук та технологій Могилянська школа журналістики

Явище тролінгу в українських он-лайн медіа (на прикладі президентської кампанії 2009-2010)

Кваліфікаційна робота на здобуття академічного звання магістра журналістики Ясінської Катерини Сергіївни

Науковий керівник -----доцент, кандидат філологічних наук Д.Р. Дуцик

Київ – 2010

План:

I. ВСТУП………………………………………………………………………3 II. ОСНОВНА ЧАСТИНА…………………………………………………….7 Розділ 1. Критичний огляд літератури…………………………………………..7 1.1. 1.2. 1.3.

Поняття «тролінгу» як способу маніпуляції в Інтернеті………..7 Різновиди та рівні віртуальних провокацій. Тролінгові засоби…………………………………………………14 «Тролінг» як інструмент інформаційних війн…………………...19

Розділ 2. Методологія дослідження…………………………………………24 2.1. 2.2. 2.3. 2.4

Якісно-кількісний контент-аналіз…………………………………24 Історія розвитку методу……………………………………………26 Основні поняття…………………………………………………….28 Формування вибірки дослідження та визначення одиниць кодування…………………… …………………………………….31

Розділ 3. Результати контент-аналізу……………………………………….35 3.1. 3.2.

Аналіз категорій «Назва», «Час», «Насиченість»…………..……35 Аналіз контенту тролінгових повідомлень в підтримку окремих кандидатів, визначення їх тональності. Основні фігуранти тролінгових повідлень…......………………...46

ІІІ. ВИСНОВКИ………………………………………………………………….52 IV. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………58 V. ДОДАТКИ……………………………………………………………………60

I. ВСТУП Згідно з останніми дослідженнями, в Україні за минулий рік спостерігається значна динаміка росту Інтернет- аудиторії. Так, відповідно до досліджень, проведених компанією InMind, за 2009 рік кількість користувачів мережі в Україні у віці від 15 до 75 років збільшилася на 2,2 мільйона. І складає на сьогодні 10,4 мільйонів людей, що користуються Інтернетом раз на місяць, або частіше. При цьому зростає не тільки кількість користувачів, але й інтенсивність користування мережею. Більше того, Інтернет з робочого перетворився на домашній побутовий предмет користування, - стверджують дослідники компанії. Значний приріст аудиторії говорить також про те, що все більше людей віддають перевагу Інтернету, як основному джерелу інформації. Разом із масовою комп’ютеризацією та поширенням мережі Інтернет по всьому світі з’явилися значні можливості впливати на психологію користувачів та мати вплив на формування їхньої думки з приводу тих чи інших питань. Інтернет вже давно став простором для обговорення його користувачами суспільно важливих тем та питань. На сторінках блогів, сайтах новин та інформаційних агентств завдяки можливості висловлювати свої думки з приводу тієї чи іншої новини (опції коментарів) розгортаються цілі дискусії. Люди формують свою думку не лише після власне новини, озвученої ЗМІ, а й рефлектують на коментарі, залишені після публікації цієї ж новини в Інтернеті. Дуже часто саме коментарі та ступінь обговорення певної новини в Інтернеті формують громадську думку. Характер та зміст коментарів, залишених під певною новиною, мають величезний вплив на формування громадської думки, особливо в активної частини суспільства, яка давно переконалася, що газетам й телеканалам, які мають своїх чітких власників, вірити досить важко[13]. Важливим у формуванні значної довіри до коментарів є той фактор, що коментар лишає ніби простий, незаангажований користувач. І така інформація 3

не аналізується отримувачем, як аналізувалася б інформація інформаційних агентств, а просто береться до відома, як від товариша або сусіда. Таким чином на сьогоднішній день в арсеналі політичних та комерційних структур з’явилася нова технологія непрямого впливу на масову свідомість за допомогою коментарів. А на українському медіа ринку з’явився і успішно працює, за суттю, новий засіб масової дезінформації, замішаний на Інтернет-просторі. З його допомогою можливо без відчутних наслідків дискредитувати будь-яку людину, будь-то політик, підприємець або журналіст. Таких анонімних агітаторів неможливо притягти до відповідальності, або ж змусити дотримуватись будьяких стандартів (етичних, суспільних чи, хоча б, журналістських). Серед користувачів Інтернету, які залишають відгуки під статтями і на форумах, можна виділити три основні категорії: випадкові відвідувачі, «Інтернетзалежні» і ті, хто свідомо залишають замовні коментарі. Основними мешканцями віртуальних веб-сторінок, звичайно ж, є «залежні», які починають і закінчують свій день на форумах, блогах. Випадкові люди - це їх пряма протилежність. А ось до числа останніх - «свідомих», входять співробітники штабів політичних партій та прес-служб компаній, плюс професійні провокатори. Значна частина замовних відгуків, які розміщуються під статтями і на форумах, покликана просувати ті чи інші піар-тези - в лоб хвалити або лаяти політика чи підприємця. Відгуки під статтями і в форумах також активно використовуються для того, щоб нівелювати ефект від викривальної статті або статей журналіста. Значною мірою він нівелюється, і читач перестає серйозно сприймати написане. Таким чином ключовим аспектом в інформаційній війні стає не сама новина та її зміст, а доданий до неї коментар. Це дає підстави говорити про новий вид та засоби протистояння в інформаційній війні у всесвітній мережі, за допомогою яких здійснюється досягнення політичних та економічних цілей. Мова йде про досить нове поняття у Інтернет-термінології – «тролінг». 4

Це написання в Інтернет-мережі (на форумах, у групах новин тощо) провокаційних повідомлень з метою викликати флейм, конфлікти між учасниками, беззмістовну розмову, образи і т.п. Новизна даного явища обґрунтовує актуальність теми і практичне значення дослідження. Мета якого – дослідити явище тролінгу на українському ґрунті, а саме під час президентської виборчої кампанії 2009-2010 рр. Вибір часових рамок дослідження обґрунтовано наступними чинниками: - явище тролінгу має найяскравіший та найактивніший прояв під час гучних політичних подій; - саме під час президентської кампанії явище поставлене в чіткі часові та тематичні рамки; Існування самого явища поза межами конкретної ситуації – можливе. Проте не становить в даному випадку дослідницької цінності. Серед дослідницьких питань та завдань, що ставить перед собою дане дослідження, слід виокремити наступні: - Чи мав місце прояв тролінгу в українських он-лайн медіа під час президентської кампанії? - В яких новинних Інтернет-медіа він був більше виражений? - Який імідж учасників президентської кампанії формувався у коментарях? - Які засоби при цьому використовувалися? - Які основні месиджі і аргументи формулювалися в тролінгових повідомленнях та наскільки ефективно вони були донесені до громадськості? - Які з кандидатів на посаду президента України були основними фігурантами тролінгових повідомлень? Дане дослідження ґрунтуватиметься на виявленні явища тролінгу у 2 найкрупніших українських новинних он-лайн медіа «Українська правда» та «Кореспондент» із використанням методу контент-аналізу. Українська правда — одне з найпопулярніших українських Інтернет-видань. Основна тематика — політика, соціальні проблеми, економіка. На сайті є постійно оновлювана стрічка новин, 5

безкоштовний архів публікацій, блоги політиків, письменників, журналістів, спортсменів. Видання засноване у квітні 2000 року Георгієм Гонгадзе. Особливо популярною Українська правда стала під час Помаранчевої революції — восени 2004 року цей Інтернет-ресурс був важливою складовою у інформуванні суспільства про стан справ, оскільки з моменту створення він був незалежним. Середня щоденна відвідуваність сайту станом на лютий 2010 становить 167,377 людей. Для всіх новин та блогів видання доступна опція коментарів відвідувачами сайту, що створює масштабні обговорення та дискусії серед користувачів на сторінках видання. Також сайт новин «Української правди» постійно входить в число двадцяти п’яти найбільш відвідуваних українських інформаційних сайтів за версією bigmir.net. «Кореспондент.net» — українська он-лайн газета, що надає новини про Україну і світ, оновлюється цілодобово і без вихідних. Кореспондент.net розпочав свою роботу в серпні 2000 року. Видавництво KP Media. У всіх розділах сайту також наявна функція коментарів. За визначенням багатьох Інтернет-джерел, Кореспондент – це інформаційноновинний Інтернет-ресурс № 1 в Україні, що постійно входить в топ-100 найбільш відвідуваних сайтів рейтингу bigmir.net. Унікальна тижнева аудиторія на сайті становить 530,000 відвідувачів, що в день складає близько 76 тисяч користувачів. Дана робота складається зі вступу, в якому було коротко окреслено предмет, обґрунтовано мету, актуальність дослідження і дослідницькі питання. У першому розділі буде зроблено критичний огляд літератури, присвяченій явищу тролінгу. У другому розділі буде подано теоретичні основи методології дослідження, обґрунтовано вибірку та одиниці аналізу. Третя частина буде присвячена результатам контент-аналізу, зокрема йтиметься про такі характеристики тролінгу у президентській кампанії як «Час», «Насиченість», «Тональність». Основні здобутки дослідження викладаються у висновках. 6

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА РОЗДІЛ 1 КРИТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 1.1. Поняття «тролінгу» як способу маніпуляції в Інтернеті Разом із масовою комп’ютеризацією та поширенням мережі Інтернет по всьому світові з’явилися значні можливості впливати на психологію користувачів та мати вплив на формування їхньої думки з приводу тих чи інших питань. Мова йде про вплив як свідомий, так і підсвідомий, або неусвідомлений. За визначенням Могилко С.В. у дослідженні «Тролінг як спосіб психологічної маніпуляції в Інтернеті», під психологічною маніпуляцією, у контексті явища тролінгу, слід розуміти прийоми, засновані на психологічному впливові на співрозмовника з метою ввести його в стан роздратування, зіграти на його почуттях самолюбства, сорому, використати прояви й інші тонкі особливості психіки людини. На сьогоднішній день однин із найяскравіших проявів психологічної маніпуляції в Інтернеті - тролінг. Тролінг є досить новим поняттям у Інтернеттермінології. Цим пояснюється відсутність серйозних досліджень з цього питання, а також відсутність масиву наукової літератури. Здебільшого питання тролінгу в своїх працях розглядають Інтернет-автори (блогери, активні користувачі соціальних мереж, журналісти). Найбільше ж досліджень, присвячених тролінгу, зустрічається в англомовній літературі та в американських авторів. Серед яких можна виокремити наступних: Стів Майерс (Steve Myers) з його працею «Бережіться троля» («Beware the Troll»), в якій подаються основні відомості та визначення явища, а також виокремлюються

чотири

різновиди 7

тролінгу:

троль-спамер,

троль-

божевільний, троль-флеймер та троль-підставна особа; Маттатіас Шварц (Mattathias Schwartz) зі статтею «Тролі серед нас» («The Trolls Among Us»), надрукованій в журналі «New York Times» у 2008 році, де автор розказує про так звану субкультуру тролів, що все більше набирає обертів в англомовному Інтернеті, а також робить невелике дослідження з історії виникнення та розвитку явища. А також дослідницю Джудіт С. Донат (Judith S. Donath), яка є першою, хто торкнувся питань тролінгу з наукової точки зору в своїй праці «Identity and Deception in the Virtual Community». Українські дослідники цього явища здебільшого концентрують свою увагу на психологічних основах та мотивах тролінгу. В цьому ракурсі явище детально розглянуто в праці Чеботарьової Н.Д. «Интернет-форум как виртуальный аналог психодинамической группы». Дослідження тролінгу, як засобу сучасної маніпуляції в Інтернеті, зроблено в роботах низки українських журналістів, зокрема це стаття Буткевича Б. та Лаврика А. «Балакучий спецназ», що вийшла в журналі «Український тиждень» 22 вересня 2008 р. та стаття Журавльова А. «Інтернет-спільноти у новій хвилі інформаційних війн». Серед останніх статей, присвячених тролінгу в українському он-лайн просторі, слід назвати статтю в журналі «Главред» за 26 жовтня 2009 р. «Хто паплюжить Україну в Інтернеті» Трегубова В. Зокрема журналіст розглядає явище тролінгу в світлі інформаційної війни між Україною та Кремлем, а також розпалювання міжнаціональної ворожнечі за допомогою коментарів. Також слід виокремити роботу Могилко С.В. «Тролінг як спосіб психологічної маніпуляції в Інтернеті», в якій надається детальна класифікація явища тролінгу, розглядаються тролінгові засоби та надаються основні характеристики поведінки Інтернет-провокаторів.

За визначенням цих дослідників, тролінг - це написання в інтернет-мережі (на форумах, у групах новин тощо) провокаційних повідомлень з метою викликати флейм, конфлікти між учасниками, беззмістовну розмову, образи і т.п. Під флеймом (з англ. flame – вогонь, полум’я) слід розуміти обмін повідомленнями на форумах і в чатах у формі словесної війни, яка нерідко втрачає відношення до первинної причини дискусії. Відповідно людину, яка розміщує грубі і провокаційні за змістом повідомлення в Інтернеті, називають тролем. Слово, імовірно, набуло популярності завдяки своєму другому значенню — «тролі», які часто згадуються в фольклорі скандинавських країн, зокрема, в дитячих казках, як потворні, неприємні істоти, які творять зло і завдають шкоду. Підкреслюється неприязнь тролів до сторонніх, особливо до тих, хто збирається порушити їх спокій. Стів Майерс виокремлює чотири категорії тролів: троль-спамер, трольбожевільний, троль-флеймер та троль-підставна особа. Згідно його класифікації, троль-спамер – це особа, що розміщує в новинних групах однакові коментарі по декілька разів, копіюючи одне й те саме повідомлення з відповідями «за» і «проти». Таким чином утворюються цілі лістинги, які потім переростають у величезні файли. Троль-божевільний регулярно розміщує на форумах повідомлення без будь-якого зв’язку та підтвердження у реальності, продовжуючи доводити свою правоту навіть після викриття. Троль-флеймер розпалює ворожнечу серед користувачів малоінформативними повідомленнями, він навішує ярлики і намагається образити почуття опонентів. Навіть вправний троль рідко зможе перемогти флеймера. Троль-підставна особа займається тим, що розміщує повідомлення від імені представника певної організації чи особи, діяльність якої обговорюється учасниками дискусії [3]. 9

Сучасне значення терміну «тролінг» вперше з’явилось в Usenet-конференціях в кінці 1980-х. «Usenet» — досить популярна на той час комп'ютерна мережа. Вона з'явилася в 1980 році - задовго до того, як широка публіка отримала доступ до Всесвітньої павутини. Система була розроблена в університеті Дьюк (Duke University). Спочатку Usenet за своєю структурою представляла групи новин без модерації. Формат повідомлень та спосіб їх передачі був дуже схожий на електронну пошту. Однак якщо електронна пошта використовується для спілкування «один

на

один»,

то

Usenet

діяла

за

принципом

«один

для

всіх». Повідомлення, які користувач публікує в Usenet, організуються в тематичні категорії, так звані новинні групи або конференції, які організовуються в ієрархію. За допомогою програм для роботи з Usenet можна підписатися на будь-які доступні конференції. Механізм передачі кожного повідомлення схожий на передачу пліток: кожен вузол мережі, який отримав якусь нову інформацію (тобто нове повідомлення), передає її на всі знайомі вузли, тобто всім тим вузлам, з якими обмінюється новинами. Таким чином, послане користувачем повідомлення розповсюджується, багатократно дублюючись, по мережі, досягаючи за доволі короткі строки всіх учасників телеконференції Usenet у всьому світі. При цьому обговорення теми, яка цікавить користувача, може брати участь безліч людей, незалежно від того, де вони знаходяться фізично. Одне з найперших посилань на слово "троль", яке можна знайти в архіві конференцій Google Usenet, належить користувачеві Марк Міллер (Mark Mіller), що звертався до користувача Тед (Tad) 8 лютого 1990 року. Проте невідомо,

чи було це використанням поняття "троль" у тому значенні, в якому воно відомо сьогодні, чи це був просто випадково обраний епітет: «Ви такі далекі від того, щоб бути в змозі зрозуміти що-небудь з того, про що хто-небудь тут говорить, що від цього всього ніякої користі. Ось що дійсно сумно - Ви щиро переконані, що берете гору. Ви всього лише марна трата природних ресурсів - будьте ласкаві, поверніть себе у круговерть поживних речовин. Ідіть вмирати уві сні, Ви даремний пихатий троль ». [21] Більш ймовірним є походження поняття «тролінг» від фрази «trolling for ewbies» (англ. newbie - новачок), популяризованої на початку 1990-х в одній з груп мережі Usenet. Вживання там дещо відрізнялося від сучасного значення - це був відносно м'який жарт, зрозумілий для «своїх», застосований старими користувачами до настільки перебільшених питань або тем, що тільки новачок відреагував би на них щиро. Надалі термін включив в себе також ситуацію, коли хтось навмисне зображував із себе вкрай невірно інформованого або введеного в оману користувача, навіть не будучи завсідником у конференції - найчастіше це сприймалося не агресивно, а як жарт. У цьому контексті слово «troll» зазвичай відносилося до дії, а не до автора. Тривалий час тролінг вважався нешкідливим заняттям сперечальників, грою аргументів. Тільки у другій половині 90-х з'явився новий різновид тролів, які ставили своєю метою цілеспрямоване знищення вибраної конференції або ньюс-групи. Досягається це масивною публікацією безглуздих повідомлень або переписок, нецікавих постійним читачам. До того часу, як кількість такого спаму перевищує 75% від всіх постів, зазвичай читачі просто відписуються і трафік у конференції сходить нанівець. Прикладами можуть послужити 11

Usenet конференції: uk.local.birmingham і alt.astrology.metapsych, які повністю припинили

своє

існування

із-за

атак

форумних

тролів.

Ймовірно, одним з найактивніших тролів середини-кінця 90-х був юзер з ніком Callidice, що мешкав на найбільшому політичному форумі Guardian Unlimited. Йому вдалося власноруч пересварити величезну кількість передплатників, запустити сотні провокаційних топіків і посіяти в ком'юніті справжню параною - людям здавалося, що за кожним новим користувачем стоїть Callidice. Звичайно, його неодноразово банили і навіть намагалися знайти в реальному житті, але флеймер залишався анонімним і весь час знаходив спосіб повернутися і продовжити свою справу. Врешті-решт, через недовіру і постійних расистських суперечок, що розгорталися з приводу і без, сайт був закритий. Якщо раніше зрідка виникали спроби публікувати провокаційні повідомлення у Інтернеті лише заради цікавості, то зараз будь-який популярний форум, сайт, група новин і т.ін. рано чи пізно зазнає впливу тролінгу. Перше згадування поняття у науковій літературі належить Джудіт Донат, яка в 1999 році у своїй праці «Ідентифікація і обман у віртуальному співтоваристві» («Identity and Deception in the Virtual Community») підкреслила двозначність ідентифікації у вільному «віртуальному суспільстві» : «У фізичному світі існує вроджена єдність із самим собою, оскільки тіло забезпечує необхідну й прийнятну ідентифікацію. Нормою є: одне тіло – одна особистість. <...> У віртуальному світі все інакше. Усе базується на словах, а не на фактах» [11]. «Тролінг – це гра в підробку особистості, при цьому ніхто, крім гравця, про неї не знає.

Троль намагається зарекомендувати себе як типовий користувач, розділяючи спільні інтереси і проблеми групи», – зазначає Донат. Як зазначає Маттатіас Шварц, основною метою тролінгу є привернення уваги до власної особи. Створюючи певний віртуальний образ, троль прагне загального визнання, популярності, намагається залишити яскраве враження про себе, неважливо, позитивне чи негативне, головне – самовираження, виокремлення з натовпу [6]. Зазвичай інші користувачі сприймають тролів негативно, схиляючись до думки, що це люди, які страждають комплексом неповноцінності, розчаровані чи втомлені від повсякденності. Але психологічна база тролінгу дещо інша. Психологи пов’язують причини тролінгу із таким явищем, як деіндивідуалізація, тобто втратою єдності із власною особистістю, зменшенням рівня самоусвідомлення, що досить легко відбувається за умов інтернет-спілкування. Внаслідок деіндивідуалізації людина стає менш схильною до дотримання суспільних норма поведінки, що може вилитись у досить провокативну, навіть агресивну манеру поводження, часто-густо не властиву тролю у реальному житті [16]. Головною ціллю тролінгу є внесення в суспільство розладу, хаосу. Провокаційні, інколи гумористичного, іронічно-саркастичного характеру повідомлення троля направлені на залучення інших Інтернет-користувачів до безкорисної конфронтації. За твердженням Чеботарьової Н.Д., чим більше реагує віртуальне суспільство, тим більша можливість тролінгу з боку ініціатора, оскільки увага інших стверджує його впевненість у тому, що його дії досягають поставленої мети – викликати хаос. Так народилася часто вживана в інтернет-культурі фраза: «Don’t feed forum trolls» (Не годуйте форумних тролів) [15]. Як зазначає в своєму дослідженні «Тролінг як спосіб психологічної маніпуляції в Інтернеті» Могилко С.В., такий штучно створений хаос може транс13

формуватися у одну з двох стадій: стадія втрати контролю і стадія умілого прихованого використання хаосу його творцем з маніпулятивними цілями. При втраті контролю над хаосом може відбутися або його розпалювання, або затухання. Керований хаос може мати такий вигляд: один із модераторів форуму стає тролем, піднявши дискусійну тему. Він навмисно демонструє свою віртуальну позицію (яка, до речі, може бути вигаданою і різнитися із реальною), гостро протилежну колективній думці більшості. Ця більшість при прочитанні такого повідомлення обурюється і масово йде у наступ, щоб відстояти свою позицію, а тролеві саме це й потрібно: наплив користувачів, підвищення рейтингу відвідуваності, "оживлення" форуму [16]. 1.2. Різновиди та рівні віртуальних провокацій. Тролінгові засоби В інтернет-термінології, «троль» - це людина, яка розміщує грубі або провокаційні повідомлення в Інтернеті, наприклад, в дискусійних форумах, заважає обговоренню або ображає його учасників. Слово «тролінг» може характеризувати або безпосередньо одне повідомлення, або в цілому розміщення таких повідомлень. Поняття «тролінг» також використовується,

щоб

описати

діяльність

тролів

взагалі.

В цілому, подібна поведінка підпадає під визначення хуліганства (не обов'язково в юридичному контексті), будучи однією з його форм. Деякі люди займаються цим явищем з метою власної розваги, отримуючи задоволення від власних дій. Буває, що метою троллінгу стають якраз люди, що намагаються привернути увагу до своєї персони або фанатично віруючі у будь-що. Тролі, що займаються подібним видом троллінгу, більше насолоджуються процесом, ніж результатом, і ніколи не розкривають власних даних.Буває, що однією людиною заводиться кілька акаунтів на одному сайті, основний з яких використовується за прямим призначенням, а допоміжний - для тролінгу.

Самі тролі ділять тролінг на «товстий» і «тонкий». «Товстий» тролінг завжди видно при першому погляді, він полягає в зухвалій поведінці, прямих образах та однозначних порушеннях правил [21]. «Тонкий» тролінг набагато складніше розпізнати, його вдалість і ступінь впливу залежить від того, наскільки добре троль розбирається в людях. «Тонкий» троль відмінно знає всі правила, прийняті в місці, де він займається тролінгом, і діє на їх грані, не порушуючи безпосередньо, часто змушуючи адміністрацію перевищувати повноваження або порушувати власні же правила. Успішно проведений «тонкий» тролінг може навіть не бути виявлено. Тролів можна умовно поділити на дві групи: тролі-провокатори та троліегоцентристи [16]. Перша група – тролі-провокатори – застосовують такі тролінгові засоби: 1. Офтоп (або офтопік, від англ. off topіc) – будь-яке повідомлення в інтернет-мережі, що виходить за рамки заздалегідь встановленої теми спілкування. 2. "Роздування" сторінки: розміщення зображень великого розміру з метою зробити попередні повідомлення важкодоступними до прочитання. 3. Медіаатака: звукові файли, що дратують слух, шокують зображення в повідомленні або посилання на ресурси з подібним змістом. Найчастіше посилання замасковані. 4. Спонукання на суперечку (наприклад, коментарі з расистським змістом). 5. Самовпевнені твердження: вираження власної думки як загальноприйнятого факту без аргументації або аналізу, розпалення "релігійних війн" (holy war) (lіnux rulez – wіndows suxx, іntel rules – amd suxx, rap rulezz – black-metal suxx і т.д.). 6. Спойлер, тобто навмисна публікація розв'язки свіжого й популярного на даний момент кінофільму або роману. 15

7. Поновлення або перефразовування дуже спірної минулої теми, особливо в невеликих колах інтернет-суспільства. 8. Навмисне й повторне неправильне написання ніків (імен, псевдонімів) інших користувачів з метою образити їх або викликати в них роздратування. Друга група – тролі-егоцентрики – ставлять за мету одержати якомога більше відповідей на свої повідомлення й завоювати надмірну увагу в колективі. Ними застосовуються такі засоби: 1. Рекламування іншого форуму, що є конкурентом або якого не люблять у певних колах Інтернет-суспільства. 2. Явний обман у самоідентифікації: "У мене, як у дійсного самурая, проблеми з фільмом "Сім самураїв". 3. Манера вести дискусію в тоні кваліфікованого експерта, не маючи можливості продовжувати дискусію на рівні внаслідок недоліку знань про обговорюваний предмет (ламерство). 4. Повідомлення, що містять очевидний недолік або помилку: "Я думаю, "Бумер" – найкращий фільм". 5. Прохання про допомогу з неправдоподібним або непорядним завданням або проблемою: "Як вимити нічний горщик? Я не хочу, щоб все приготоване в ньому було однаковим на смак". "Навчіть мене програмувати за вечір". 6. Навмисно наївні запитання: "Чи можу я використати маслинове масло замість води, готовлячи вермішель?" 7. Ретельно сконструйовані й чітко аргументовані міркування й теорії, що базуються на явно невірному твердженні або вигаданому факті. 8. Політично спірні повідомлення: "Я думаю, Ющенко – найкращий (найгірший) президент серед всіх". 9. Розігрування безвинності по закінченні флейму.

10. Офтопні скарги на особисте життя або погрози самогубства – часом не що інше, як троль, який благає про допомогу. 11. Узагальнюючі параноїдальні відповіді на повідомлення інших людейінакодумців: "Не може бути, що ви всі дійсно так вважаєте, насправді ви об’єднуєтеся проти мене". 12. Навмисна гра на почуттях людей у зв'язку зі спрямованістю співтовариства: наприклад, поява на форумі любителів кішок з темою "Десять страв із кошатини". 13. Одночасне використання кількох ніків для роздування власного флейму – суперечки із самим собою, участь у перепалці по обидва боки й тим самим її штучне підігрівання. 14. Троль-"герой-коханець": отримує гострі відчуття від послідовного загравання й інтриг он-лайн із жінками групи. Це підбурює суспільну конкуренцію серед жінок, які колись думали, що ласкаві імена, вірші, освідчення в коханні присвячувалися винятково їм. Також часто наївна реакція жінок на його дії провокує чоловіків групи на наслідування його манери і змагання у завоюванні жіночої уваги, в результаті чого переважна частина групи концентрується на флірті і перестає виконувати свою основну мету. 15. Будь-яка комбінація вищевикладеного: наприклад, троль поєднує спонукання на суперечку з бідністю мови й манерою падонків, разом з цим граючи "героя-коханця". Для досягнення своєї мети тролі можуть використовувати наступні тактики поведінки [3]: 1. «І хто тут троль?» Популярна тактика форумних тролів - звинувачувати своїх опонентів, що тролями є саме вони. Оскільки саме поняття "троль" суб'єктивно і чітких критеріїв, за якими можна визначити троля, немає, досить просто звинува17

тити людину в тому, що всі його висловлювання та аргументи - ніщо інше, як провокація, а сам він флеймер-терорист. Недосвідчені форумчани почнуть виправдовуватися, але це завжди шлях в нікуди. 2. «Просто жарт» Якщо суперечка досягає свого піку, і проти троля ополчився весь форум, той може просто оголосити, що все, сказане ним - жарт, і сперечальники були досить дурні, щоб сприйняти все занадто серйозно. 3. «Два брата-акробата» Досить ефективним способом, особливо на форумах, є створення свого двійника під іншим псевдонімом, за допомогою якого можна надавати підтримку самому собі. Коли в суперечці між двома опонентами з'являється третя сторона, яка повністю займає сторону одного з учасників та висміює другого, це дає достатньо сильний психологічний ефект.Причому двійник може бути зовсім не схожий на головного героя троля, видаючи себе за якусь авторитетну серйозну людину. 4. «Чи знаєш ти що?» Досвідчені флеймери нерідко посилаються на відомі факти або випадки на підтвердження чи підтримку своїх слів. Наприклад, де-небудь на форумі anti-gay, троль починає свою провокацію про те, що геї - це не так уже й погано і приводить у доказ купу відомих особистостей, які досягли успіху, незважаючи на свої сексуальні аномалії. 5. «Охолонь, хлопчина» Дуже ефективна тактика, при якій спочатку троль виводить якого-небудь читача форуму з себе (для цього достатньо висміяти розумні, логічні аргументи), і потім, коли той говорить на емоціях і переходить на особистості, грати на контрастах. Говорити спокійно, розумно, з розумним виглядом вказуючи на психічний розлад опонента. 6. «Докази» Досвідчені тролі дуже люблять просити докази будь-яких висловів по відношенню до себе. Що б йому не сказали, в чому б його не викривали, 18

троль потребує неспростовних доказів, інакше «це просто слова». Чи варто говорити, що якими б не були надані докази, вони будуть висміяні разом з їх автором? 7. «Мовчання ягнят» Мовчання - найпотужніша зброя троля. Під час суперечки, опонент може привести блискучий аргумент, але розумний троль просто залишить його без відповіді, прокоментувавши замість цього абсолютно неважливі фрагменти. Та варто лише опонентові допустити помилку або привести слабкий аргумент, тут уже красномовство троля проявить себе у всій красі. На сьогоднішній день окрім чисто суб'єктивних проявів, тролінг взято на озброєння бійцями інформаційних воєн. У цьому випадку мета застосування троллінгу - це, зокрема, відведення уваги від гострих тем і перетворення конструктивного обговорення в перепалку. Одним з методів нападу є агресивний викид наклепу, компромату, чуток і т. д. 1.3.

«Тролінг» як інструмент інформаційних війн

Сучасні війни ведуться перш за все в інформаційній сфері, яка випереджає і безперервно супроводжує так званий "прямий контакт" протиборчих сторін. Так американський дослідник М. Маклюен стверджує: "Істинно тотальна війна - це війна за допомогою інформації" [27]. Саме Маклюен ще 30 років тому проголосив, що в наш час економічні зв'язки і відносини усе більше приймають форму обміну знаннями, а не обміну товарами. А засоби масової комунікації самі є новими "природними ресурсами", що збільшують багатства суспільства. Тобто боротьба за капітал, простори збиту та ін. уходять на другий план, а головним зараз становиться доступ до інформаційних ресурсів, знань, що призводить до того, що війни ведуться вже більше в інформаційному просторі та за допомогою інформаційних видів озброєнь. 19

Ще у біблійній легенді згадується Гедеон, який під час воєн регулярно вдавався до залякування ворога. Одного разу він так залякав супротивника, що той розгубився і вдарив по своїх військах. Таким чином мета інформаційної війни - послабити моральні і матеріальні сили супротивника або конкурента та посилити власні. Вона передбачає заходи пропагандистського впливу на свідомість людини в ідеологічній та емоційній галузях. Очевидно, що інформаційна війна - складова частина ідеологічної боротьби. За визначенням Лідії Леонтієвої у роботі «Інформаційна війна в епоху глобалізації», головне завдання інформаційних воєн полягає у маніпулюванні масами. Мета такої маніпуляції найчастіше полягає у: внесенні у суспільну та індивідуальну свідомість ворожих, шкідливих ідей та поглядів; дезорієнтації та дезінформації мас; послабленні певних переконань, устоїв; залякуванні свого народу образом ворога залякуванні супротивника своєю могутністю. Нарешті, останнє, але не менш важливе завдання: забезпечення ринку збуту для своєї економіки. У цьому випадку інформаційна війна є складовою частиною конкурентної боротьби. Чим сучасніше суспільство, тим більше воно покладається на інформацію та засоби її доставки. Генеральна мета інформаційної війни - порушити обмін інформацією в таборі конкурента [20]. З такого погляду універсальним засобом для досягнення цілей в інформаційній війні є правильно скерований та продуманий тролінг, 20

Так, експерт громадської правозахисної організації «Суспільна амністія» Андрій Журавльов у своїй праці «Інтернет-спільноти у новій хвилі інформаційних війн» розглядає тролінг як універсальний засіб для досягнення цілей в інформаційній війні. На сьогоднішній день тролінг, що як раз має на меті внести розлад в конструктивний обмін інформацією, а також нівелювати ефект від попередньо отриманої інформації, завойовує все більшу популярність в інформаційних війнах завдяки невразливості своїх позицій та формальної відсутності протидії. Журавльов зазначає, що зараз майже нереальною стала цензура заборони, коли можна було просто закрити небажаній інформаційний ресурс, або притягти його до відповідальності. Тепер спеціальні служби постійно перевіряють Інтернет на наявність інформаційних ресурсів забороненої тематики, керівництво окремих держав намагається ізолювати своїх громадян від Інтернет-джерел недружніх країн. Але заборонені та опозиційні ресурси швидко змінюють місця розташування (хостінг), назви та навіть орфографію написання ключових слів, за якими їх шукають. Прикладом може слугувати тривала і не успішна боротьба російських спецслужб проти інформаційного ресурсу Кавказ-центр [14]. Тому, на думку Журавльова, на цей час з'явився новий тип цензури: цензура інформаційного шуму. Сутність такої цензури полягає у реагуванні на небажані інформаційні повідомлення створенням нових, часто штучних інформаційних повідомлень, які мають поховати під собою небажану інформацію. Відслідковувати джерела таких повідомлень, що швидко розповсюджуються через перехресні посилання інформаційних сторінок та агентств дуже важко, а притягнути до відповідальності когось майже неможливо, бо всі посилаються одне на одного [14].

Автори статті «Балакучий спецназ» у виданні «Український тиждень» Буткевич Б. і Лаврик А. підкреслюють, що ще важче прослідкувати та перешкодити розповсюдженню інформації через коментарі до новин на інформаційних Інтернет-ресурсах. Крім того довіра багатьох користувачів мережі до коментарів іноді набагато більша, ніж до власне новини. Це пояснюється тим, що коментар лишає ніби простий, незаангажований користувач. І така інформація не аналізується отримувачем, як аналізувалася б інформація інформаційних агентств, а просто береться до відома, як від товариша або сусіда. Таким чином на сьогоднішній день в арсеналі політичних та комерційних структур з’явилася нова технологія непрямого впливу на масову свідомість за допомогою коментарів [13]. Журналісти у статті стверджують, що на українському медіа ринку з’явився і успішно працює, за суттю, новий засіб масової дезінформації, замішаний на Інтернет-просторі. З його допомогою можливо без відчутних наслідків дискредитувати будь-яку людину, будь-то політик, підприємець або журналіст. Таких анонімних агітаторів неможливо притягти до відповідальності, або ж змусити дотримуватись будь-яких стандартів (етичних, суспільних чи, хоча б, журналістських). Останнім часом багато журналістів та політологів зазначають, що український сегмент Інтернету стає простором для протистояння україно-російських інтересів [26]. Адміністратори популярних інформаційних сайтів підтверджують: російська аудиторія українських інтернет-ресурсів вельми активна. Більшість читачів, які у коментарях критикують дії керівництва України, мають російські IPадреси. «Чи є ці люди штатними співробітниками ФСБ – сказати неможливо, – говорить Денис Масліков, головний редактор порталу газети «Дєло». – Але

вони існують і в своїй діяльності використовують конкретні напрацьовані технології» [13]. «Я цілком підтримую тезу про те, що на український сегмент Інтернету йде цілеспрямована атака зі спробою маніпулювати свідомістю політично активних українців, – заявляє народний депутат і політолог Олесь Доній. – Наведу приклад із власного досвіду: сайт «Главред» намагався відстежити й систематизувати тих користувачів, котрі залишали відверто антиукраїнські та провокативні пости. Майже 80% із них мали російське походження. Не можна зі стовідсотковою впевненістю говорити про те, що це все – справа рук саме ФСБ, адже немає прямих доказів цього. Але почерк саме їхній – постійні намагання посіяти ворожнечу між різними частинами країни, недовіра до державних органів влади, зневага до української мови та державності тощо». «В принципі, методи цих коментаторів полягають у використанні НЛП, – розмірковує Денис Масліков. – Коли людина під кожною статтею бачить сповнені агресії пости, то врешті-решт задумається: а може, справді в цьому є якась зернина правди?» [13]. Використовують технологію постигну коментарів для формування певних настроїв у населення і вітчизняні політичні сили [13]. На думку Володимира Фесенко, голови правління Центру політичних досліджень «Пента», в усіх великих українських політичних сил є люди, завдання яких – коментувати у визначеному замовником руслі повідомлення в блогах, на форумах тощо. «Наприклад, мені відомо, що така технологія постійно використовується на сайті та форумі «Української правди», – розповідає він. – Взагалі, це одна з визначних інформаційних політичних технологій сучасності». Технологія постингу, вважає політолог Євген Золотарьов, набагато дешевша, ніж створення власних успішних медіа-проектів, зокрема, інформаційних сайтів. І додає, що десять людей на ставці постера можуть за день перекоментувати майже всі вагомі суспільно-політичні Інтернет-ресурси.

РОЗДІЛ 2 МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 2.1.

Якісно-кількісний контент-аналіз

За класичним визначенням контент аналіз (від англ. contens зміст) – це метод якісно-кількісного аналізу вмісту документів або повідомлень масової комунікації з метою виявлення різноманітних факторів і тенденцій, які відображаються в цих повідомленнях. Загалом існує кілька підходів до визначення контент-аналізу. Це, по-перше, систематична процедура оцінки змісту записаної інформації (Валіцер та Вієнер,1978 р.), це також метод систематичного, об’єктивного та кількісного вивчення та аналізу комунікації для того, щоб виміряти певні змінні [22, 111] (Керлінгер,1986 р.), Дж. Мангейм дає прикладне визначення – встановлення певних ключових слів і підрахунок частоти їх вживання в повідомленнях [23, 280]. Таке визначення включає в себе три характеристики, без яких неможливе належне здійснення контент-аналізу [22, 112]: 1. Систематичність. Передбачає чіткі та відкриті правила здійснення вибірки досліджуваного матеріалу. Кожна піддослідна одиниця має мати однакову можливість потрапити до вибірки. Більше того, систематичним має бути і сам процес оцінювання. Весь матеріал має досліджуватися одними й тими самими інструментами. 2. Об’єктивність. Особисті передсудження та сприйняття дослідника не мають вплинути на дослідження. Інструмент слід сформувати таким чином, щоб інший дослідник, користуючись ним же, дійшов би таких самих висновків. 24

3. Визначення кількості. Це допомагає досліднику підсумувати результати досліджень і подати їх лаконічно. Таким чином, можна уникнути понять «багато» чи «мало», представивши конкретні відсоткові співвідношення. Водночас певна кількість не означає такий же «обсяг впливу». Особливість контент-аналізу полягає в тому, що він вивчає документи в їхньому соціальному контексті. Контент-аналіз може використовуватись як основний метод дослідження (наприклад, контент аналіз тексту при дослідженні політичної направленості газети), паралельний, тобто у поєднанні з іншими методами (наприклад, при дослідженні ефективності функціонування засобів масової інформації), допоміжний або контрольний (наприклад, при класифікації відповідей на відкриті питання анкет). Не всі документи та повідомлення можуть стати об’єктом контент аналізу. Необхідно, щоб зміст, який є об’єктом дослідження дозволяв задати однозначне правило для надійного фіксування потрібних характеристик (принцип формалізації), а також, щоб елементи, які цікавлять дослідника, зустрічались з достатньою частотою (принцип стратегічної значущості). Найчастіше об'єктами дослідження контент аналізу стають друковані повідомлення, повідомлення на радіо, телебаченні, протоколи зборів, листи, накази, розпорядження тощо, а також дані вільних інтерв'ю і відкриті питання анкет. Головною метою застосування методу контент аналізу є виявлення того, що існувало до тексту і що тим або іншим чином отримало в ньому віддзеркалення; що вивчається, — дійсність, автор або адресат. У розробці і практичному вживанні контент аналізу виділяють декілька стадій. Після того, як сформульовані тема, завдання і гіпотези дослідження, визначаються категорії аналізу — найбільш загальні, ключові поняття, які відповідають дослідницьким завданням. Все частіше застосовується контент аналіз повідомлень засобів масової 25

інформації, заснований на парадигматичному підході, відповідно до якого ознаки текстів (суть проблеми, причини її виникнення, проблемоутворюючий суб'єкт, міра напруженості проблеми, дороги її рішення і ін.), що вивчаються, розглядаються як певним чином організована структура. Категорії контент-аналізу мають бути вичерпними, взаємовиключними, надійними і доречними. При виборі категорій для контент-аналізу слід уникати крайнощів: вибору дуже широких і вузьких категорій, оскільки це може привести до спрощеного, поверхневого аналізу. Інколи необхідно брати до уваги і відсутні елементи тексту, які можуть бути значимими для контентаналізу. Важливим є вибір необхідних джерел, що піддаються контент-аналізу. Проблема вибірки містить в собі вибір джерела, кількості повідомлень, дати повідомлення і досліджуваного вмісту. Всі параметри вибірки визначаються завданнями і масштабами дослідження. Необхідною умовою є розробка таблиці контент-аналізу — основного робочого документа, за допомогою якого проводиться дослідження. Тип таблиці визначається етапом дослідження. 2.2.

Історія розвитку методу

Думки з приводу найпершого застосування методу різняться. Одні дослідники вважають, що витоки методу сягають XVII століття. І притримуються думки, що першим застосуванням контент-аналізу було у 1640 році у Швеції (дискусія з офіційним лютеранством): теологи порівняли збірку релігійних гімнів „Пісні Сіону” з гімнами офіційної церкви та підрахували кількість основних релігійних ідей та їх висвітлення (позитивне, негативне чи реальне). Проте початком застосування контент-анализу саме у медійних цілях вважається 1893 рік, коли американець Дж. Спід опублікував статтю «Чи дають 26

тепер газети новини?» [24, 42]. Автор матеріалу класифікував недільні випуски нью-йоркських газет 1881 – 1883 рр. за темами і виміряв «обсяг» кожної теми у дюймах. Так автор визначив, які ж теми газети висвітлюють найбільше, виявивши в них переваги пліток та скандалів замість новин та подій. Тому першість у розвитку контент-аналізу та в проведенні досліджень на його основі надають американцям. При цьому поширена думка, що становлення методу розпочалася в період Другої Світової війни, втім, український дослідник історії методу В. Іванов наполягає, що метод почав розвиватися вже на початку ХХ ст. Серед найвизначніших дослідників та методологів він називає Б. Меттюза (1910 р.), Т. Гарста (1916 р.), Г. Ласвелла (1927 р.) [12, 42]. Загалом протягом 1900 – 1958 рр. у США були надруковані близько 1700 наукових праць, при цьому 500 з них були дисертаційними дослідженнями в галузі контент-аналізу [24, 46]. Під час Другої Світової війни контент-аналіз активно застосовували для порівняння пісень, які звучали на радіостанціях Німеччини та окупованих європейських країн – таким чином, намагалися визначити, чи плануються нові операції чи передислокації військ. Пізніше контент-аналіз застосовували для ідентифікації авторства у творах. Дослідники підраховували і порівнювали частоту вживання автором певних слів з частотою їх вживання у документі, який досліджувався [22, 111]. У 1960-х контент-аналіз став методологією, найбільш поширеною у магістерських роботах, які захищали в американських університетах, – і дотепер залишається найулюбленішою методологією медіа-дослідників у США. Контент-аналіз швидко здобув популярність серед західних науковців. Метод, який дозволяв дослідникам робити умовиводи на основі кількісного аналізу аспектів тексту, які повторювалися і які, порівняно легко, можна було 27

ідентифікувати, почали застосовувати у різних сферах: антропології, менеджменті, політичній науці, психології та соціології. Щоразу дослідники адаптовували контент-аналіз в залежності від своїх дослідницьких питань та стратегій, і в результаті сформувалася сукупність технік та підходів до аналізу тексту, які згруповані під широкою назвою контент-аналізу. Всі техніки мають спільну риску – матеріал для дослідження, але кожна техніка передбачає використання певних специфічних методів чи практик, а також формулювання специфічного дослідницького питання. В Україні контент-аналіз тільки починає активно входити до інструментарію науковців, тим більше, що розвиток цього методу в радянській школі відставав від західної. 2.3.

Основні поняття

Річард Віммер виділяє п’ять основних цілей, для досягнення яких застосовується контент-аналіз [9, 112]. 1. Для опису змісту. Часто це лонгетюдні дослідження. Автор може встановити зміну у громадській думці, наприклад, у ставленні до якогось проблемного питання. 2. Перевірка гіпотез щодо характеристик чи змісту повідомлення. Йдеться про припущення на зразок: якщо повідомлення надійшло з джерела А, то воно має характеристику Б, а якщо з джерела В, то має характеристику Г. 3. Порівняння змісту медіа з «реальним світом». Тут дослідники намагаються визначити, чи висвітлення певної групи людей або феномену у ЗМК, відповідає тенденціям реального життя. 4. Оцінка образу певних суспільних груп у медіа. Науковці намагаються визначити медіа-імідж певних груп та визначити, чи є зміни у ставленні до них у ЗМК. 5. Встановлення відправної точки для вивчення медіа-ефектів. Тут йдеться про дослідження, які не просто визначають образ певного явища чи групи 28

людей у медіа, а й передбачають наступним кроком вивчення того, яким чином цей образ сприймають у суспільстві. В науковій літературі існує декілька різновидів контент-аналізу. На етапі визначення одиниць аналізу виявляється відмінність між двома різновидами (напрямками) контент-аналізу. Дж. Мангейм у своїй праці «Политология: методы исследования» називає їх змістовним та структурним різновидами контент-аналізу. У вітчизняній літературі часто зустрічається інша класифікація: кількісний та некількісний аналіз. Американська дослідниця контент-аналізу Емілі Марш також застосовує поняття кількісного його різновиду, протиставляючи йому якісний контентаналіз [18]. Основною метою кількісного аналізу є підтвердити гіпотезу, а якісного – сформулювати її. Підтверджують зазвичай гіпотези, сформульовані під час попереднього вивчення матеріалів з певного питання.

У процесі

якісного контент-аналізу дослідник готовий сприйняти нові аспекти чи питання, не передбачені під час складання кодувальної схеми. Процес якісного контент-аналізу тексту полягає у постійному процесі ре-контестуалізації, ре-інтерпретації та ре-визначення, аж поки дослідник не досягне задовільного рівня інтерпретації [18]. Для кількісного аналізу такий підхід не характерний, за винятком етапу розвитку дослідження. Є певна різниця між якісним та кількісним аналізом і в процесі здійснення вибірки. Кількісний аналіз розглядає кожен текст як унікальне джерело інформації, яке може ініціювати різні інтерпретації, така потреба глибокого аналізу часто обмежує обсяг вибірки [18]. Крім того, пані Марш зазначає, що оскільки метою якісного дослідження є не стільки узагальнення, скільки «застосовуваність» (трансфертність), то обираючи матеріали для вивчення, дослідник не має потреби переконуватися, що кожен об’єкт мав однакові та передбачувані шанси бути включеним у вибірку. Під «застосовуваністю» тут мається на 29

увазі, чи результати, отримані в одному контексті, можна застосовувати в іншому. Тобто в процесі дослідження автор вивчає нові зразки чи моделі, які не потрапили до його дослідження, включає їх у нього, розширюючи межі дослідження, зрештою, коли він бачить, що нові моделі до дослідження не потрапляють, можна припустити, що подальше розширення вибірки лише підтвердить ці висновки. Проте подібний підхід неодноголосно підтримується рештою дослідників, більшість з них (наприклад, Віммер, Мангейм) висувають одні й ті самі вимоги до вибірки, незалежно від того, чи аналіз є якісним чи кількісним. Тому в цьому дослідженні об’єкти для аналізу визначені заздалегідь, так само як і вимоги до них. Разом з тим в обох різновидів контент-аналізу є спільні риси: вибірка релевантного тексту, визначення одиниць аналізу, контекстуалізація (розгляд тексту з урахуванням контексту), а також постійне намагання віднайти відповідь на певне дослідницьке питання. Існує також підхід, за яким виділяють тематичний контент-аналіз, семантичний та аналіз текстових мереж. Тематичний передбачає вивчення частоти вживання тем, а семантичний – речень (чи клауз), в яких переплітаються теми чи встановлюються взаємозалежності між ними, аналіз текстових мереж, у свою чергу, вивчає місце розташування речень у мережах взаємопов’язаних тем [25, 2698]. Усі три різновиди не є такими, що виключають один одного, і кожне дослідження може поєднувати деякі елементи цих різновидів. Можливості даного методу полягають у тому, що, на відміну від опитувань, контент-аналіз вимірює не те, що люди говорять, що зробили чи зроблять, а те що вони справді зробили. 30

Контент-аналіз застосовують для опису змісту повідомлення (наприклад, висвітлення президентських виборів), перевірки гіпотези (перша газета підтримує одного кандидата, а друга – іншого), порівняння медіа-контенту та «реального світу» (насильство на телеекрані та у реальності), стартовий пункт у вивченні медіа-ефектів (наприклад, ті, хто більше дивляться ТБ, більше бояться світу довкола). 2.4 Формування вибірки дослідження та визначення одиниць кодування Як вже зазначалось у вступі, для дослідження було обрано 2 найкрупніших українських новинних он-лайн медіа: «Українська правда» та «Кореспондент» на сторінках яких щодня збирається найбільше користувачів та, відповідно, коментарів до новин. Також під час президентської виборчої кампанії в Україні 2009-2010 рр. на сторінках цих видань утворювалися найчисельніші дискусії. Українська правда — одне з найпопулярніших українських Інтернет-видань. Основна тематика — політика, соціальні проблеми, економіка. На сайті є постійно

оновлювана стрічка

новин,

безкоштов-

ний архів публікацій, блоги політиків, письменників, журналістів, спортсменів. Видання засноване у квітні 2000 року Георгієм Гонгадзе. Особливо популярною Українська правда стала під час Помаранчевої революції — восени 2004 року цей Інтернет-ресурс був важливою складовою у інформуванні суспільства про стан справ, оскільки з моменту створення він був незалежним. Середня щоденна відвідуваність сайту станом на лютий 2010 становить 167,377 людей. Для всіх новин та блогів видання доступна опція коментарів відвідувачами сайту, що створює масштабні обговорення та дискусії серед користувачів на сторінках видання. Також сайт новин «Української правди» постійно входить 31

в число двадцяти п’яти найбільш відвідуваних українських інформаційних сайтів за версією bigmir.net. «Кореспондент.net» — українська он-лайн газета, що надає новини про Україну і світ, оновлюється цілодобово і без вихідних. Кореспондент.net розпочав свою роботу в серпні 2000 року. Видавництво KP Media. У всіх розділах сайту також наявна функція коментарів. За визначенням багатьох Інтернет-джерел, Кореспондент – це інформаційноновинний Інтернет-ресурс № 1 в Україні, що постійно входить в топ-100 найбільш відвідуваних сайтів рейтингу bigmir.net. Унікальна тижнева аудиторія на сайті становить 530,000 відвідувачів, що в день складає близько 76 тисяч користувачів. Визначення одиниць аналізу відбувається в залежності від потреб дослідника та його дослідницького питання. Одиницями аналізу можуть бути цілі тексти, або ж їх частини, чи навіть зв’язка – малюнок та його текстовий підпис. У деяких дослідженнях автори обирали одразу кілька одиниць аналізу, наприклад, інтерв’ю в цілому та окремі питання з нього. Для даного дослідження одиницями аналізу є коментарі, що залишають під новинами користувачі наведених Інтернет-ресурсів. Часовими рамками дослідження був визначений проміжок з 19 жовтня 2009 року, коли ЦВК оголосила про офіційний початок виборчої кампанії в президенти, по 7 лютого 2010 року, коли безпосередньо завершився день виборів президента України (2 тур голосування) і впливати на формування громадської думки відвідувачів сайту за допомогою тролінгу перестало бути гостро актуальним. Повідомлення для аналізу з трьох зазначених сайтів на наявність під ними коментарів з ознаками тролінгу відбирались вручну за принципом, щоб це були короткі повідомлення, новини чи статті, які безпосередньо висвітлюють 32

перебіг президентської кампанії, боротьбу основних кандидатів, або ж містять інформацію про заяви та діяльність основних кандидатів у президенти. Також вибір новини залежав певною мірою від кількості залишених під нею коментарів, до вибірки потрапляли такі, що містили під собою більше, ніж 100 коментарів користувачів. Таким чином для аналізу протягом зазначеного періоду з кожного сайту було відібрано по 50 новин з коментарями, що разом склало 100 новин, загальна кількість коментарів під якими склала 28 тисяч 496 штук. Дане дослідження передбачає проведення якісного та кількісного контент-аналізу. Оскільки важливим для цього дослідження є як якісний, так і кількісний аналіз повідомлень користувачів он-лайн медіа на наявність в них тролінгу. Якісний аналіз допоможе з’ясувати основні характеристики та ознаки таких повідомлень, а кількісний сформувати уявлення про масштаби та тенденційність присутності цього явища в українських он-лайн медіа. Для кількісно-якісного контент-аналізу відібраних новин було створено таблицю із чітко-визначеними полями – одиницями кодування, або категоріями. 1. НАЗВА – заголовок новини, виставленої на сайті. Обрана категорія дасть змогу відстежити новини якої тематики викликають найбільшу кількість коментарів, а також виявити залежність розгортання дискусії від теми новини (які теми новин викликають найбільшу дискусію). 2. ЧАС – день і час публікації матеріалу на сайті, аналіз даної категорії дасть змогу прослідкувати динаміку появи коментарів, залежно від дня президентської кампанії, а також зростання або спадання активності тролів у період передвиборчої кампанії. 33

3. НАСИЧЕНІСТЬ – дана категорія дозволить простежити кількість тролінгових коментарів серед загальної кількості коментарів під новинами та їх співвідношення. 4. ОСНОВНІ ФІГУРАНТИ– політики, імена яких найчастіше фігурують у тролінгових повідомленнях. 5. КЛЮЧОВІ СЛОВА – які визначення, епітети найчастіше вживаються при коментуванні діяльності тих чи інших кандидатів. 6. ТОНАЛЬНІСТЬ – негативна, позитивна, нейтральна 7. ГОЛОВНИЙ СПІКЕР (хто є ньюзмейкером) - виявити чи залежить поява та кількість тролінгових коментарів від особи, що є головним спікером або ньзмейкером новини та її приналежності до будь-якої політичної сили.

РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ КОНТЕНТ-АНАЛІЗУ 3.1.

Аналіз категорій «Назва», «Час», «Насиченість»

«НАЗВА» Для аналізу категорії «НАЗВА» (заголовку новини) і виявлення залежності кількості коментарів від тематики новини, було складено таблицю, в яку занесені назви всіх обраних для аналізу новин,а напроти позначено кількість коментарів, що отримала певна новина (Див. додаток 1 «Українська правдаКореспондент. Тематика новин та кількість коментарів»). «Українська правда» Всього в обраний період та за встановленими критеріями вибірки на сайті «Української правди» було залишено 9 тисяч 305 коментарів. Відстеження кількості коментарів під новинами на сайті здійснювалося за 2 чинниками: тема новини та головний спікер, тобто від кого (якого політика чи політичної сили) походить новина, хто зробив заяву, що стала новиною. Серед головних джерел інформації та ньюзмейкерів на сайті «Української правди» були виділені наступні: Юлія Тимошенко та члени її політичної сили (БЮТ), Віктор Янукович та члени його політичної сили (Партія Регіонів), Сергій Тігіпко, Арсеній Яценюк, Віктор Ющенко та його політична сила (Наша Україна), опитування соціологів, Центральна Виборча Комісія та інші (різноманітні громадські організації, політики, що не брали участі в президентських перегонах). Для відстеження пропорційності розподілу коментарів користувачів між ньюзмейкерами була підрахована загальна кількість коментарів під новинами кожного спікера і зроблена діаграма (Додаток 2. «Українська правда. Розподіл коментарів серед головних ньюзмейкерів»). Загалом новини, що містили заяви кандидата на посаду президента України Юлії Тимошенко, а також заяви політичної сили БЮТ стосовно діяль35

ності свого лідера, зібрали на сайті «Української правди» 3 тисячі 870 коментарів. Новини, де головним спікером був лідер Партії регіонів Віктор Янукович, або ж члени його політичної сили зібрали 1 тисячу 497 коментарів. Новини, що стосувалися діючого президента Віктора Ющенко були прокоментовані загалом 1 тисячу 263 разів. Такий невеликий, за кількістю коментарів, розрив між Ющенко та Януковичем обумовлюється великою кількістю коментарів, що отримали новини, де Ющенко коментує діяльність Тимошенко, а не робить власні заяви. Коментарі на новини із заявами президента та про діяльність гаранта часто не перевищували бар’єр в 100 штук. Новини, в яких йшлося про результати опитування соціологів та попередні рейтинги кандидатів у президенти набрали 744 коментарів. Новини, де ньюзмейкером виступав Сергій Тігіпко – 667 коментарів, Яценюк – 129, інші – 799. На повідомлення ЦВК користувачами сайту було залишено 336 коментарів. Новини в яких ньюзмейкером виступала Тимошенко, або її політична сила зібрали найбільшу кількість коментарів – 42 % від загальної кількості коментарів на сайті. На другому місці Янукович та його політична сила – 16 %, на третьому – Ющенко – 13 %.

Розподіл коментарів за тематикою новин відбувався наступним чином: Найактивніша реакція користувачів за кількістю залишених коментарів (від 150 до 300) була виявлена на новини, що містили опитування соціологів та результати відсоткового розриву між кандидатами у президенти («Янукович йде вгору, а Тимошенко потроху падає» - 184 коментаря, «Рейтинг Тимошенко зріс майже на 7% - опитування» – 272 коментаря). 36

Також найбільше обговорення викликали новини, в назві яких говорилося про судові процеси та позови між Тимошенко та Януковичем («БЮТ подав у суд на закон Януковича» – 247 коментарів). Середню кількість коментарів (від 100 до 200) отримали новини, що містили образи основних кандидатів на посаду глави держави з боку інших політиків («Янукович – вайлуватий тугодум» – аргументи прихильників Тимошенко – 172 коментаря). Не викликали особливої цікавості новини, що містили заяви Тігіпко та Яценюка, отримуючи від 10 до 80 коментарів («Яценюк вже кричить про фальсифікації» - 32 коментаря, «У Тігіпка поскаржилися на виборчі махінації» - 16 коментарів). Проте новина, де Тігіпко коментує надання статусу героя Степані Бандері викликала чи не найбільшу кількість коментарів («Тігіпко: Давати Бандері Героя було неправильно» - 558 коментаря), що говорить про чутливість користувачів до національної тематики, та про саму тему Степана Бандери як сприятливу для маніпулювання та розгортання дискусії. Малу кількість коментарів (менше 100) виявлено в новинах, де головним спікером був діючий президент Віктор Ющенко, тобто різноманітні заяви з приводу перевиборної кампанії глави держави залишилися майже без уваги («Ющенко грозиться об’єднати конституцію з перевиборами» – 60 коментарів). Проте новини, в яких Ющенко згадується в змістовій прив’язці до Тимошенко, збирали чималу кількість коментарів («Тимошенко заприсяглася втілювати мрії Ющенка і К°» - 431 коментар, «У Ющенка вирішили, що Тимошенко "пересмикує"» - 243 коментаря). Таким чином можна зробити висновок, що новини, де головним ньюзмейкером виступала Тимошенко чи її політична сила, а також новини, які в свої назві та темі містили інформацію, що стосувалася цього політика,

отримали найбільшу кількість коментарів, а отже були найбільш схильні до тролінгу.

«Кореспондент» Всього на сайті «Кореспонденту» за обраний період і критеріями вибірки новин було залишено 19 тисяч 191 коментар. В ході аналізу кількості коментарів на сайті «Кореспонденту», що відбувався за таким самим принципом, як і на сайті «Української правди», були отримані наступні результати: Серед головних джерел інформації та ньюзмейкерів на сайті «Кореспонденту» були виділені наступні: Юлія Тимошенко та члени її політичної сили (БЮТ), Віктор Янукович та члени його політичної сили (Партія Регіонів), Сергій Тігіпко, Арсеній Яценюк, Віктор Ющенко та його політична сила (Наша Україна), опитування соціологів та результати дослідження екзітполу, Центральна Виборча Комісія та інші (різноманітні громадські організації, політики, що не брали участі в президентських перегонах). Лідером по кількості коментарів серед ньюзмейкерів, так само, як і на сайті «Української правди» стала Юлія Тимошенко – 7 тисяч 397 коментарів. (Див. додаток 2.1. «Кореспондент. Розподіл коментарів серед головних ньюзмейкерів»). На другому місці – Віктор Янукович – 3 тисячі 697 коментарів. Третє місце завоювали новини з опитуваннями та результатами екзіт-полу – 2 тисячі 122 коментаря. Наступним в рейтингу по кількості коментування був Сергій Тігіпко – 1 тисяча 773 коментаря. Таким чином на сайті «Кореспонденту» значно більше уваги було приділено новинам, де головним спікером виступав Сергій Тігіпко, ніж на сайті «Української правди» (667 коментарів). 38

За тематикою найбільш пріоритетними для коментування виявилися новини, в яких йшлося про передвиборчі заяви Юлії Тимошенко стосовно свого головного опонента Віктора Януковича («Тимошенко: Мы с Януковичем с разных планет» - 642 коментаря), а також новини стосовно обіцянок на майбутнє («Тимошенко обещает реализовать обещания не вышедших во второй тур кандидатов» - 728 коментарів, «Тимошенко: Украина может накормить полмира» - 1044 коментарів). Заяви діючого на той час президента Віктора Ющенко також коментувалися у світлі їх прив’язки до найбільш вірогідних кандидатів на посаду президента країни («Ющенко назвал Януковича и Тимошенко корреспондентской парочкой» - 306 коментарів). Невелику активність виявила Інтернет-аудиторія в коментуванні новин, що походили з Центральної виборчої комісії («Обработано 93,6% протоколов: Янукович опережает Тимошенко на 10,5%» - 432 коментаря). ЦВК як офіційний орган, що сповіщає про перебіг президентської кампанії не викликав в людей особливої цікавості, більш активно коментувалися новини з результатами всіляких опитувань, досліджень та екзіт-полу («Национальный экзитполл: Янукович набирает 31,5%, Тимошенко - 27,2%» - 569 коментарів). Новини, що містили заяви Сергія Тігіпко отримали велику кількість коментарів, коли в них йшлося про домовленості Тігіпко з іншими кандидатами на посаду керівника країни, або про оцінки Тігіпко стану виборчої кампанії («Янукович и Тимошенко не смогли заручиться поддержкой Тигипко» - 429 коментарів, «Представители Тигипко считают, что победители первого тура получили до 10% голосов нечестным путем» - 167). Також активно коментувалися новини, що містили заяви політичних сил, стосовно їх підтримки того чи іншого кандидата («КПУ решила поддержать во втором туре Януковича» - 255 коментарів). Слід зазначити, що на сайті «Кореспонденту» коментувалися лише російськомовні новини, хоча новини були наявні і в українському варіанті.

Особливу увагу слід звернути на те, що загальна кількість коментарів на сайті «Кореспонденту» за обраний період і критеріями вибірки новин склала 19 тисяч 191 коментар, що на 9 тисяч 886 коментарів більше, ніж на сайті «Української правди» (9 тисяч 305 коментарів). При цьому за даними статистики відвідуваності «Кореспонденту», кількість унікальної щоденної аудиторії сайту становить близько 76 тисяч людей. Сайт «Української правди» подає статистику відвідуваності у 167 тисяч осіб щоденно. Таким чином можна зробити висновок, що сайт новин «Кореспондент» зазнав більшої атаки тролінговими повідомленнями і тролів зокрема, адже при меншій кількості відвідуваності в 91 тисячу користувачів на сайті було розміщено на 9 тисяч 886 коментарів більше, ніж на сайті «Української правди». В даному випадку мова йде про кількість заходів на сайт, а не кількість унікальної аудиторії. Згідно Інтерент-термінології, унікальними відвідувачами сайту вважаються ті користувачі, IP-адреса яких з’являється лише один раз, наступні заходи на сайт під цією ж адресою не рахуються. Тому така велика різниця у кількості коментарів між двома сайтами можлива лише за умови, що коментарі надходили з постійно повторюваних IP-адрес. «ЧАС» Для аналізу даної категорії було простежено кількість коментарів, починаючи з 19 жовтня (офіційного старту президентської кампанії) і, закінчуючи 7 лютого 2010 року на сайтах «Української правди» і «Кореспонденту». Було обрано по одній новині з найбільшою кількістю коментарів в кожному місяці президентської кампанії (жовтень, листопад, грудень, січень та лютий). Дані занесені в таблицю і побудовано графік, де по осі «Х» позначена дата, а по осі «У» кількість коментарів (Див. додаток 2.2. «Українська правда. Залежність кількості коментарів від дня президентської кампанії»). Як бачимо на графіку інтенсивність коментування новин від дня початку президентської кампанії знаходилася на середньому рівні, пройшовши поріг 40

в 100 коментарів. З жовтня місяця кількість коментарів продовжувала щодня зростати, а на протязі двох місяців листопада та грудня залишалася майже на одному рівні, тобто була стабільною не перевищуючи поріг в 250 коментарів. З кінця грудня на сайті «Української правди» спостерігався різкий спад кількості коментарів, найбільша кількість яких наблизилися майже до 100 коментарів під новиною. З середини січня кількість коментарів почала різко зростати, наближаючись до 300 коментарів під новиною. На сайті «Кореспонденту» спостерігаємо схожу динаміку коментування новин, проте починаючи з листопада інтенсивність коментування трохи спала, а з початку грудня прийшла до стабільного рівня і залишалася незмінною протягом двох місяців грудня- січня. Починаючи з кінця січня спостерігаємо різкий стрибок за кількістю коментарів. (Див.додаток 3.1. «Кореспондент. Залежність кількості коментарів від дня президентської кампанії»). Таку динаміку можна пояснити проходженням президентської кампанії в 2 тура. По завершенню першого туру виборів (17 січня 2009 р.) активність коментування новин потроху спала, а потім знов почала зростати, коли головна боротьба розвернулася між 2 основними кандидатами (Тимошенко і Януковичем). Висока активність Інтернет-користувачів зберігалася впритул до дня голосування (7 лютого 2010 р.). Також можна констатувати, що активність Інтернет-аудиторії в коментуванні новин значно зросла у другому турі, порівняно з першим. «НАСИЧЕНІСТЬ» Як вже зазначалося в обраний період для аналізу було відібрано по 50 новин з кожного сайту. Для визначення насиченості тролінгових повідомлень серед загального потоку коментарів у цих новинах, було відібрано по 1 новині з найбільшою кількістю коментарів від кожного з 7 головних ньюзмейкерів і підраховано кількість коментарів, що містили тролінг, дані занесені у таблиці.

Таблиця 1.Насиченість тролінгу в коментарях на сайті «Кореспондент». Назва новини

670

Звичайні комента- Загальна кільрі кість коментарів 374 1044

320

210

530

Янукович: Зачем 212 мне фальсифицировать выборы? 128 Ющенко обратился к народу

363

575

328

456

540

350

890

390

255

645

116

174

290

Тимошенко: Украина может накормить полмира Тигипко назвал единственное условие своего согласия на премьерство

В Украине начался второй тур выборов президента - ЦИК Центр Разумкова: Януковича готовы поддержать 29% избирателей Яценюк: Тимошенко и Янукович отличаются только полом

Тролінг

Таблиця 2. Насиченість тролінгу в коментарях на сайті «Українська правда». Назва новини

тролінг

Звичайні комен- Загальна кільтарі

кість коментарів

Тимошенко заприсяг-

200

231

431

329

229

558

122

220

139

194

333

165

117

155

272

129

лася втілювати мрії Ющенка і К° Тігіпко: Давати Бандері Героя було неправильно Янукович

не

зали-

шить Тимошенко шансів і готується до фальсифікацій У Ющенка розповіли, навіщо він підписав антитимошенківський закон В Україні розпочалася передвиборна кампанія Рейтинг

Тимошенко

зріс майже на 7% опитування Яценюк: Я зніматися з виборів не збираюся

Приналежність коментаря, залишеного під новиною, саме до тролінгу визначалася за наступними критеріями: - В коментарі у відвертій формі виражається симпатія або антипатія до певного політичного діяча - В коментарі міститься заклик голосувати / не голосувати за певного політичного діяча, наводяться позитивні / негативні приклади його діяльності (підвищення пенсій, прийняття певного законопроекту) - Коментар містить нецензурні висловлювання в адресу політика, політичної сили, звинувачення у неперевірених фактах, незаконній діяльності - В коментарі лунають звинувачення, які не мають жодного стосунку до реальності - Коментар містить залякування, що в разі голосування за конкретного політика країні загрожує небезпека - Коментар містить грубі образи на адресу певного політичного діяча - Автор коментаря намагається розпалити суперечку, зачіпає прибічників певного кандидата, ображаючи їх особисті якості Після підрахунку кількості коментарів з тролінгом, було побудовано діаграму, на якій відображено співвідношення тролінгу до звичайних коментарів на сайті у новинах з різними ньюзмейкерами (Див. додаток 4. «Кореспондент. Тролінг серед загального потоку коментарів»). На діаграмі видно, що співвідношення тролінгу до звичайних коментарів становить більше половини майже для кожного ньюзмейкера, окрім Віктора Ющенко, Віктора Януковича та Арсенія Яценюка. В даному випадку кількість тролінгу у коментарях складає менше половини загальної кількості коментарів. Для виявлення насиченості тролінгу в загальному потоці коментарів, виводимо загальну кількість коментарів в обраних новинах і отримуємо 4 тисячі 430 коментарів. Від цієї суми віднімаємо суму коментарів з тролінгом (2 тисячі 376) і отримуємо кількість коментарів, які не були схильні до тролінгу – 44

2 тисячі 54 коментаря. З отриманих даних будуємо діаграму (Див. Додаток 4.1. «Кореспондент. Співвідношення коментарів з тролінгом із звичайними коментарями»). Таким чином маємо результат: з загальної кількості коментарів 54% складають коментарі, що містять тролінг, і 46% коментарі без тролінгу. Отже можна зробити висновок, що насиченість тронлінгу в коментарях складає 54% загальної кількості коментарів на сайті «Кореспондент», а також, що тролінг перевищує кількість звичайних коментарів на сайті. В ході аналізу даної категорії на сайті «Української правди» були отримані наступні результати: Загальна кількість коментарів склала 2 тисячі 108. Кількість коментарів, що містять тролінг – 1 тисяча 10. Сума коментарів без тролінгу склала 1 тисячу 98. Співвідношення тролінгу до звичайних коментарів на сайті у новинах з різними ньюзмейкерами (Див. додаток 5. «Українська правда. Тролінг серед загального потоку коментарів») становить трохи менше половини. Тобто кількість тролінгових повідомлень, порівняно із звичайними коментарями менше у кожному випадку з головним ньюзмейкером, окрім Сергія Тігіпко. В даному випадку кількість тролінгу перевищує звичайні повідомлення на 100 коментарів. Насиченість розміщення у новинах «Української правди» коментарів, що містять тролінг, відрізняється від насиченості на сайті «Кореспонденту» (Див. Додаток 5.1. «Українська правда. Співвідношення коментарів з тролінгом із звичайними коментарями»). Коментарі з тролінгом склали 48% від загальної кількості коментарів. Кількість коментарів, що не були схильні до тролінгу, становила 52%, що на 4% більше, ніж тролінгові повідомлення.

3.2.

Основні фігуранти тролінгових повідомлень. 45

Аналіз контенту тролінгових повідомлень в підтримку окремих кандидатів, визначення їх тональності. В ході аналізу активності Інтернет-користувачів сайтів «Українська правда» та «Кореспондент» і їх реакції у вигляді коментарів на новини, які містили інформацію про перебіг президентської кампанії, з’ясувалося, що найбільше коментарів збирали новини з наступними головними ньюзмейкерами: Тимошенко, Янукович, Ющенко, Тігіпко, опитування, ЦВК. Теми новин, які також збирали найбільшу кількість коментарів (від 100 та більше), стосувалися заяв та діяльності наступних кандидатів у президенти: Тимошенко, Янукович, Ющенко, Тігіпко, Яценюк. Для визначення основних фігурантів тролінгових повідомлень була підрахована кількість згадування у цих повідомленнях того, чи інакшого політика. Підрахунок відбувався, використовуючи дані з таблиць 1 і 2 (Насиченість тролінгу в коментарях на сайті «Кореспондент» і Насиченість тролінгу в коментарях на сайті «Українська правда»). Дані занесені у таблицю. Таблиця 3. Основні фігуранти тролінгових повідомлень на сайті «Українська правда» Прізвище політика

Кількість згадувань

Загальна кіл-ть коментарів

Тимошенко

382

1010

Янукович

281

1010

Ющенко

1010

Тігіпко

237

1010

Яценюк

1010

Таблиця 4. Основні фігуранти тролінгових повідомлень на сайті «Кореспондент» 46

Прізвище політика

Кількість згадувань

Загальна кіл-ть коментарів

Тимошенко

1093

2 376

Янукович

768

2 376

Ющенко

2 376

Тігіпко

390

2 376

Яценюк

2 376

За результатами таблиць побудовано діаграми (Див. додаток 6. Українська правда. Основні фігуранти тролінгових повідомлень і додаток 6.1. Кореспондент. Основні фігуранти тролінгових повідомлень). Найчастіше згадується, а отже є основним фігурантом тролінгових повідомлень політик Юлія Тимошенко, що по частоті згадувань в коментарях має 38% на сайті «Українська правда» і 46% на сайті «Кореспондент». Одразу за нею з невеликим розривом йде Віктор Янукович, 28% згадувань на сайті «Українська правда» і 32% на сайті «Кореспондент». На третьому місці по кількості згадування опинився Сергій Тігіпко – 23% на сайті «Українська правда» і 16% на сайті «Кореспондент». При цьому, у якості ньюзмейкера Тігіпко по кількості коментарів займав четверте місце (7% на сайті «Українська правда», 9% - на сайті «Кореспондент»). Таким чином можна зробити висновок, що тролінг, де фігурує прізвище Тігіпко, був наявний не лише в коментарях під новинами, які містили заяви та інформацію про даного політичного діяча, а й в інших новинах сайту. Не маючи стосунку до теми новини, прізвище Тігіпко фігурувало в багатьох тролінгових коментарях. Далі по кількості згадувань у тролінгу йде Віктор Ющенко, отримавши 8% на сайті «Українська правда» і 4% на сайті «Кореспондент». І це не дивлячись 47

на те, що у якості ньюзмейкера у Ющенко було значно більше коментарів. Таким чином виявилося, що в новинах, які містили інформацію про діяльність та заяви діючого на той час президента, більшість тролінгових коментарів були присвячені іншим кандидатам в президенти. Арсеній Яценюк отримав найменшу кількість згадувань у коментарях – 3% на сайті «Українська правда» і 2% на сайті «Кореспондент». Аналіз контенту тролінгових повідомлень в підтримку окремих кандидатів, визначення їх тональності. Для визначення тональності коментарів, в яких наявні прізвища основних фігурантів тролінгових повідомлень використовуємо дані таблиць 3 і 4, розподіляючи кількість отриманих на адресу політиків коментарів за категоріями тональності: нейтральна, позитивна, негативна. Таким чином визначаємо, хто з кандидатів на посаду президента України найбільше лобіювався, отримав підтримку у тролінгових повідомленнях, найбільше отримав заперечень та негативних відгуків, а також прізвище якого політика фігурувало в нейтральному світлі (не отримуючи ані підтримки, ані заперечення). Таблиця 5. Тональність тролінгових повідомлень на сайті «Українська правда» Політик Загальна к-ть Негативна Позитивна Нейтральна коментарів тональність тональність тональність Тимошенко 382 180 202 0 Янукович

281

192

Ющенко

Тігіпко

237

158

Яценюк

Прізвища таких політиків як Тимошенко та Янукович взагалі не фігурували з нейтральною тональністю. Про цих двох кандидатів якщо і писалося в коментарях, то виключно з позитивною або негативною тональністю, їх підтримували або ні. 48

При цьому на сайті «Української правди» Віктор Янукович сприймався більше негативно та отримав більше заперечень, ніж схвальних відгуків. Юлія Тимошенко навпаки – отримала більше коментарів «за», ніж «проти». Отже можна зробити висновок, що тролінгові повідомлення, де фігурувала Тимошенко, в основному були спрямовані на підтримку цього кандидата у президенти. Кандидатура Віктора Ющенко також отримала більше негативно забарвлених коментарів. При цьому згадувався Ющенко й у нейтральних коментарях. В свою підтримку Віктор Ющенко отримав лише 8 коментарів. Сергій Тігіпко майже не отримав негативних коментарів, як і нейтральних. Основна хвиля тролінгових повідомлень була спрямована на підтримку цього кандидата. Арсеній Яценюк отримав майже рівну кількість позитивних і негативних коментарів, а також один нейтральний.

Таблиця 6. Тональність тролінгових повідомлень на сайті «Кореспондент» Політик Тимошенко

Загальна к-ть Негативна коментарів тональність 1093 845

Позитивна тональність 248

Нейтральна тональність 0

Янукович

768

294

474

Ющенко

28 49

Тігіпко

390

109

281

Яценюк

На сайті «Кореспондент» спостерігається схожа ситуація з «Українською правдою» на предмет виявлення нейтральності у коментарях на адресу Тимошенко і Януковича. Обидва політика не отримали жодного згадування у нейтральній тональності. Натомість Віктор Янукович отримав більше схвальних коментарів, ніж негативних на свою адресу. Юлія Тимошенко навпаки – всього 248 коментарів з 1093 були в підтримку цього кандидата. Коментарі, в яких згадувався Віктор Ющенко, переважно були негативного забарвлення і не містили підтримки цього кандидата. Позитивні оцінки діяльності Сергія Тігіпко у коментарях на сайті «Кореспонденту» переважали негативні. Арсеній Яценюк також отримав більше схвальних коментарів, ніж негативних. Аналізуючи отримані результати, можна зробити наступні висновки: Віктор Ющенко виявився єдиним кандидатом, який отримав коментарі нейтрального забарвлення. Це може свідчити про те, що Ющенко не розглядався як реальний кандидат на посаду президента в 2010 році, тому тролінгові коментарі на його адресу з нейтральним забарвленням виконували суто технічну функцію виведення дискусії на інакшу тему. На сайті «Української правди» значна кількість коментарів була присвячена підтримці Юлії Тимошенко, про це свідчить переважання кількості позитивно забарвлених коментарів на адресу цього політика, а також значна перевага кількості негативних відгуків на адресу її головного опонента – Віктора Януковича.

Велику (за кількістю коментарів з позитивною тональністю) підтримку отримав Сергій Тігіпко. Кандидатура цього політика у позитивному забарвленні згадувалася навіть у коментарях під новинами, які були присвячені діяльності інших кандидатів. Серед негативно забарвлених коментарів на адресу Юлії Тимошенко найчастіше лунали ствердження у неадекватності цього політика, звинувачення у вживанні наркотиків та проведення агітації за рахунок держбюджету. Також характерним для коментарів проти Тимошенко були звинувачення у брехні цього політика, психологічній неврівноваженості та істеричності. Найчастіше на означення Тимошенко використовувалися такі імена: ТИгрюля, Коса, Брехуля, Жуля, Истеричка, Косатая гиена, ВорЮля. У негативно забарвлених коментарях, де фігурував Віктор Янукович, найчастіше згадувалася судимість даного кандидата, наголошувалося на відсутності логіки у діях та примітивності його розумової діяльності. Найчастіше на означення Януковича використовувалися такі імена: Вор, Зек, Яник, Я, Бандюкович , Янучара. Сергій Тігіпко отримав в більшості позитивно забарвлені коментарі на обох сайтах. Основна хвиля тролінгових повідомлень була спрямована на підтримку цього кандидата. В позитивно забарвлених коментарях кандидатура Тігіпко подавалася як альтернатива двом найбільш вірогідним кандидатам (Тимошенко і Януковичу). ІІІ. ВИСНОВКИ У процесі контент-аналізу нам вдалося отримати кількісне підтвердження того, що явище тролінгу було присутнє в українських он-лайн медіа під час президентської кампанії 2009-2010 рр. Аналізуючи 2 найкрупніших українських новинних он-лайн медіа, сайти «Українська правда» і «Кореспондент», на предмет наявності в коментарях їх користувачів тролінгу, виявилося, що 51

сайт «Кореспондент» був більше схильний до тролінгу та атаки тролів зокрема. На сайті «Кореспонденту» 54% склали коментарі, що містять тролінг, і 46% коментарі без тролінгу. При цьому на сайті «Української правди» коментарі з тролінгом склали 48% від загальної кількості коментарів. Серед основних ньюзмейкерів на обох сайтах, чиї заяви викликали найбільшу кількість коментарів, в ході дослідження були виявлені наступні: Тимошенко, Янукович, Ющенко, Тігіпко, опитування, ЦВК. При цьому розподіл коментарів був нерівномірний і було виявлено певну градацію: найбільшу кількість коментарів отримали Юлія Тимошенко та Віктор Янукович, далі у якості ньюзмейкерів лідерство належало організаціям, що проводили незалежні опитування рейтингів кандидатів у президенти та Сергію Тігіпко. При цьому необхідно відмітити, що виявлення лідерства за кількістю коментарів міцно пов’язано і з тематикою коментованих новин. Так Віктор Ющенко, як головний спікер отримав досить малу кількість коментарів, проте новини, в яких Ющенко коментував діяльність інших кандидатів на посаду президента отримали багато відгуків. Така сама ситуація спостерігалася і в розподілі коментарів на новини, де головним ньюзмейкером виступав Сергій Тігіпко. Власні заяви цього політика не отримували великої кількості коментарів, проте новини, де Тігіпко обговорював свої домовленості з іншими кандидатами на посаду президента, були досить рейтинговими за кількістю коментарів. Також в ході аналізу з’ясувалося, що на сайті «Кореспонденту» значно більше уваги було приділено новинам, де головним спікером виступав Сергій Тігіпко (1773 коментаря), ніж на сайті «Української правди» (667 коментарів). При цьому за кількістю згадувань у коментарях, що містили тролінг, Тігіпко 52

зайняв третє місце серед шести основних фігурантів таких повідомлень. Позитивні оцінки переважали негативні в коментарях на адресу цього політика. Слід зазначити, що на сайті «Кореспонденту» коментувалися лише російськомовні новини, хоча новини були наявні і в українському варіанті. Така увага до російськомовних коментарів і зневажання новин українською мовою значною мірою пояснює більшу кількість позитивно забарвлених відгуків і загальну підтримку діяльності Віктора Януковича, як кандидата в президенти, адже значна підтримка Януковича російськомовним населенням України є загальновідомим фактом. Досить цікавим в процесі дослідження виявився той факт, що найактивніша реакція користувачів за кількістю залишених коментарів була виявлена на новини, які містили опитування соціологів та результати відсоткового розриву між кандидатами у президенти. Натомість, у порівнянні з опитуваннями, досить малу кількість коментарів отримали новини, що походили з Центральної виборчої комісії. ЦВК як офіційний орган, що сповіщає про перебіг президентської кампанії, не викликав в людей особливої цікавості, більш активно коментувалися новини з результатами всіляких опитувань, досліджень та екзіт-полу. За тематикою найбільш пріоритетними для коментування виявилися новини, в яких йшлося про передвиборчі заяви Юлії Тимошенко стосовно свого головного опонента Віктора Януковича і навпаки. Також найбільше обговорення викликали новини, в назві яких говорилося про судові процеси та позови між Тимошенко та Януковичем. Не викликали особливої цікавості новини, що містили заяви Яценюка, отримуючи від 10 до 80 коментарів. Аналізуючи інтенсивність та динаміку коментування новин у часовому розрізі отримали наступні результати: 53

Від дня початку президентської кампанії інтенсивність коментування новин знаходилася на середньому рівні, пройшовши поріг в 100 коментарів. З жовтня місяця кількість коментарів продовжувала щодня зростати, а на протязі двох місяців листопада та грудня залишалася майже на одному рівні, тобто була стабільною не перевищуючи поріг в 250 коментарів. З кінця грудня на сайтах новин спостерігався різкий спад кількості коментарів. З середини січня кількість коментарів почала різко зростати, наближаючись до 300 коментарів під новиною. Починаючи з кінця січня спостерігаємо різкий стрибок за кількістю коментарів. Таку динаміку можна пояснити проходженням президентської кампанії в 2 тура. По завершенню першого туру виборів (17 січня 2009 р.) активність коментування новин потроху спала, а потім знов почала зростати, коли головна боротьба розвернулася між 2 основними кандидатами (Тимошенко і Януковичем). Висока активність Інтернет-користувачів зберігалася впритул до дня голосування (7 лютого 2010 р.). Також можна констатувати, що активність Інтернет-аудиторії в коментуванні новин значно зросла у другому турі, порівняно з першим. Аналіз коментарів на виявлення в них імен політиків – основних фігурантів тролінгових повідомлень дав наступні результати: Найчастіше згадується, а отже є основним фігурантом тролінгових повідомлень політик Юлія Тимошенко, що по частоті згадувань в коментарях має 38% на сайті «Українська правда» і 46% на сайті «Кореспондент». Одразу за нею з невеликим розривом йде Віктор Янукович, 28% згадувань на сайті «Українська правда» і 32% на сайті «Кореспондент». На третьому місці по кількості згадування опинився Сергій Тігіпко – 23% на сайті «Українська правда» і 16% на сайті «Кореспондент». При цьому, у яко54

сті ньюзмейкера Тігіпко по кількості коментарів займав четверте місце (7% на сайті «Українська правда», 9% - на сайті «Кореспондент»). Таким чином можна зробити висновок, що тролінг, де фігурує прізвище Тігіпко, був наявний не лише в коментарях під новинами, які містили заяви та інформацію про даного політичного діяча, а й в інших новинах сайту. Не маючи стосунку до теми новини, прізвище Тігіпко фігурувало в багатьох тролінгових коментарях. Далі по кількості згадувань у тролінгу йде Віктор Ющенко, отримавши 8% на сайті «Українська правда» і 4% на сайті «Кореспондент». І це не дивлячись на те, що у якості ньюзмейкера у Ющенко було значно більше коментарів. Таким чином виявилося, що в новинах, які містили інформацію про діяльність та заяви діючого на той час президента, більшість тролінгових коментарів були присвячені іншим кандидатам в президенти. Арсеній Яценюк отримав найменшу кількість згадувань у коментарях – 3% на сайті «Українська правда» і 2% на сайті «Кореспондент». При цьому спостерігався досить неоднаковий розподіл тональності коментарів між основними фігурантами на різних сайтах. Так, Юлія Тимошенко отримала більше позитивно забарвлених відгуків на сайті «Українська правда», натомість на сайті «Кореспондент» кількість коментарів з негативною тональністю значно переважала позитивні відгуки (845- негативних, 248 позитивних). Серед аргументів, що закликали не голосувати за Тимошенко у тролінгових коментарях наводилися наступні: ствердження у неадекватності цього політика, звинувачення у вживанні наркотиків та проведення агітації за рахунок держбюджету. Також характерним для коментарів проти Тимошенко були звинувачення у брехні цього політика, психологічній неврівноваженості та істеричності. 55

Найчастіше на означення Тимошенко використовувалися такі імена: ТИгрюля, Коса, Брехуля, Жуля, Истеричка, Косатая гиена, ВорЮля. Кандидатура Віктора Януковича отримала більше позитивно забарвлених коментарів та закликів голосувати «за» цього кандидата на сайті «Кореспондент» (427 – позитивних відгуків, 294 - негативних). При цьому на сайті «Української правди» переважали негативно забарвлені коментарі на адресу Януковича (192 - негативних, 89 - позитивних). У негативно забарвлених коментарях, де фігурував Віктор Янукович, найчастіше згадувалася судимість даного кандидата, наголошувалося на відсутності логіки у діях та примітивності його розумової діяльності. Найчастіше на означення Януковича використовувалися такі імена: Вор, Зек, Яник, Я, Бандюкович , Янучара. Віктор Ющенко виявився єдиним кандидатом, який отримав коментарі нейтрального забарвлення. Це може свідчити про те, що Ющенко не розглядався як реальний кандидат на посаду президента в 2010 році, тому тролінгові коментарі на його адресу з нейтральним забарвленням виконували суто технічну функцію виведення дискусії на інакшу тему. При цьому прізвища таких політиків як Тимошенко та Янукович взагалі не фігурували з нейтральною тональністю. Про цих двох кандидатів якщо і писалося в коментарях, то виключно з позитивною або негативною тональністю, їх підтримували або ні. Сергій Тігіпко отримав в більшості позитивно забарвлені коментарі на обох сайтах. Основна хвиля тролінгових повідомлень була спрямована на підтримку цього кандидата. В позитивно забарвлених коментарях кандидатура Тігіпко подавалася як альтернатива двом найбільш вірогідним кандидатам (Тимошенко і Януковичу). 56

Дане дослідження на прикладі перебігу президентської кампанії в українських он-лайн медіа підтверджує існування та значне прогресування явища тролінгу в українських он-лайн медіа загалом. А також ставить гостро питання необхідності звернути увагу адміністрації новинних сайтів на модерацію не тільки контенту новин, а й коментарів, що залишають користувачі. Практичне значення дослідження полягає у тому, що здобуті результати можуть бути використані для покращення інформаційної безпеки України. Дане питання стало особливо гостро, оскільки, як показало дане дослідження, в Україні явище тролінгу було взято на озброєння в інформаційних війнах та у боротьбі за владу. Також наявність значної кількості тролінгових коментарів серед звичайних на новинних сайтах говорить про досить малу увагу, що надають цій проблемі редактори та адміністрація он-лайн ресурсів. Також практична значущість цього дослідження полягає у допомозі модераторам новинних сайтів відстежувати користувачів, що залишають коментарі з корисною метою. Адже, знаючи інструментарій та тролінгові засоби, буде не важко своєчасно реагувати, шляхом видалення подібних коментарів з сайту. Перспективою цього дослідження може стати дослідження виявів тролінгу на грунті інших гучних політичних подій, а також міжнародних конфліктів, де задіяні інтереси не лише різних політичних сил, а й різних країн. Список використаної літератури 1. Сайт новин «Українська правда» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://www.pravda.com.ua/ 2. Сайт новин «Кореспондент» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://korrespondent.net/ 3. The Steve Myers. Beware thehttp://www.jfo.org.uk/info/new/troll.htm Troll [Електронний ресурс]. – – Режим доступу: URL: 4. Straight Dope. What is a troll? [Електронний ресурс]. Режим доступу: URL: http://www.straightdope.com/columns/read/1764/what-is-atroll

5. Trolling wars [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.searchlores.org/trolls.htm 6. New York TimesURL: Magazine, Mattathias Schwartz. The Trolls Among Us [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: ht p://www.nytimes.com/2008/08/03/magazine/03trollst.html?_r=3&ref=magazine&pagew anted=all&oref=slogin 57

7. Mauri Collins. Flaming: The Relationship Between Social Context Cues and Uninhibited Verbal Behavior in Computer-mediated Communication [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://www.emoderators.com/papers/flames.html

8. Amy Dhala. Simple Vandals or a Unique Social Movement? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://www.io.com/~zikzak/troll_thesis.html 9. Michael Marshall. Don't flame me, bro' [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://www.newscientist.com/blog/technology/2007/11/dont-flameme-bro.html

10. How to handle a Troll and beat them at their own game" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://www.angelfire.com/space/usenet 11. Judith S. Donath Identity and Deception in the Virtual Community [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://smg.media.mit.edu/people/Judith/Identity/IdentityDeception.html

12. Соціонічний форум, "Виртуальные провокаторы" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://www.socionik.com/thread/2625-0-.html 13. Буткевич Б., Лаврик А. Балакучий «спецназ». «Український тиждень» 22 вересня 2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://www.ut.net.ua/art/166/0/1497/

14. Журавльов А. В. Інтернет-спільноти у новій хвилі інформаційних війн // Відкриті очі, п’ятниця, 9 січня 2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http:// www.vidkryti-ochi.org.ua/2009/01/blog-post.html 15. Don’t feed forum trolls. Форумные тролли – паразиты Сети [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: ht p://bugtraq.ru/library/underground/trolls.html

16. Могилко С. В., Вісник Черкаського університету. «Тролінг як спосіб психологічної маніпуляції в Інтернеті» [Електронний документ]. – Режим доступу: URL: http://s-journal.cdu.edu.ua/base/2008/v4/v4pp57-60.pdf 17. Zhang Y. Content analysis (qualitative, thematic): [Електронний документ]. – www.ils.unc.edu/~yanz/Content%20analysis.pdf 18. Marsh E. E. Content analysis: a flexible methodology: [Електронний документ] // The Free Library. – 2006. – June 22. The Free Library. ht p://www.thefreelibrary.com/Content analysis: a flexible methodologya0151440803 19. Чеботарева Н.Д. , Интернет-форум как виртуальный аналог психодинамической группы [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://www.follow.ru/print.php?id=181&page=17

20. Лідія Леонтьєва Інформаційна війна в епоху глобалізації [Електронний http://www.jiресурс]. – Режим доступу: URL: magazine.lviv.ua/seminary/2000/sem13-04.htm

21. Дописувачі Вікіпедії,Тролінг, Вікіпедія: Вільна Енциклопедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://ru.wikipedia.org/wiki/Троллинг (переглянуто 24 квітня, 2010)

22. Wimmer R. D., Dominick J. R. Mass media research, an introduction. B lmont: Wadsworth Publishing Company, 1997. – Р. 370. 23. Мангейм Дж., Рич Р. Политология. Методы исследования. – М.: Издательство “Весь Мир”, 1997. – 280 c. 24. Іванов, В. Ф. Історія розвитку контент-аналізу. - Магістеріум: Журналістика. - 2006. – С. 41 – 49. 25. Smelser N. J., Baltes P. B. International Encyclopedia of the Social & B havioral Sciences. - Elseviere Science Ltd. – 2001. - P. 2697-2702. 26. Трегубов В. Хто паплюжить Україну в інтернеті. Журнал «Главред» 26 жовтня 2009 р. 27. Маршалл Маклюэн Галактика Гутенберга. Становление человека печатающего = The Gutenberg Galaxy: The Making of Typographic Man. — М.: Академический проект, 2005. — 496 с. 28. Trolling the Web [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://www.urban75.com/Mag/troll.html

Додаток 1. Тематика новин і основні ньюзмейкери на сайті «Українська правда» Назва

Час

Кіл-ть коментарів

Спікер

БЮТ: Партія регіонів скуповує депутатів під нову коаліцію

15 січня 2010

131

БЮТ

Янукович: Тимошенко тринькає держбюджет на свої вибори

15 грудня 2009

129

Янукович

Тимошенко вже скаржиться, що її не пус- 14 грукають в телевізор дня 2009

185

Тимошенко

Янукович йде вгору, а Тимошенко по-

184

результати до-

03 гру59

троху падає

дня 2009

Ющенко вважає Тимошенко вчорашнім днем

30 жовтня 2009

111

Ющенко

Прихильники Яценюка перейдуть Тимошенко, а не Януковичу?

29 жовтня 2009

134

опитування

Рейтинг Тимошенко зріс майже на 7% опитування

27 жовтня 2009

272

опитування

В Україні розпочалася передвиборна кампанія

19 жовтня 2009

165

ЦВК

Кандидати на старті: Тимошенко готує "фішки", а Янукович - правду

19 жовтня 2009

126

БЮТ

Зі скринькою по домівках можуть ходити два члени виборчкому, а не три ЦВК

07 лютого 2010

171

ЦВК

Тимошенко розповіла, чого Яценюк і Тігіпко відмовилися її підтримувати

02 лютого 2010

129

Тимошенко

Медведчук закликає аутсайдерів підтримати одного кандидата

26 січня 2010

189

Медведчук

"Янукович – вайлуватий тугодум" – аргументи прихильників Тимошенко

26 січня 2010

172

Громадські діячі

Януковича закликають пройти випробування теледебатами

25 січня 2010

142

Громадські організації та журналісти

Тимошенко заприсяглася втілювати мрії Ющенка і К°

24 січня 2010

431

Тимошенко

ПР: Тігіпко і Яценюк винесли вирок Тимошенко

21 січня 2010

202

прес-служба Партії регіонів

Тимошенко назвала, кого готова прийняти в обійми

14 січня 2010

187

Тимошенко

Тігіпко хоче, щоб Тимошенко і Янукович пішли

09 січня 2010

109

Тігіпко

"Регіонал": кандидати в президенти від

08 січня

161

Депутат ПР

слідження "Омнібус"

влади пропонують гроші за голоси

2010

Тимошенко домовиться з демократами за підтримку її на "фініші"

08 січня 2010

348

Турчинов

Тимошенко каже, що її "мочать", а Януковича "умивають"

28 грудня 2009

216

Тимошенко

Тимошенко піде на ефір зі своїми камерами

25 грудня 2009

140

Пресссекретар мошенко

Ти-

Тимошенко хоче в ефір з Януковичем

25 грудня 2009

215

Пресссекретар мошенко

Ти-

Тимошенко і Янукович розігрують два крісла – Ющенко

07 грудня 2009

146

Ющенко

Янукович не залишить Тимошенко шансів і готується до фальсифікацій

27 листопада 2009

220

Янукович

Соціологи вже скоротили розрив між Януковичем і Тимошенко до 2%

04 листопада 2009

154

Опитування Всеукраїнської соціологічної служби

Балога просить Ющенка, Яценюка і К° об’єднатися проти Тимошенко

28 жовтня 2009

184

Балога

Штаб Ющенка веде переговори про єдиного кандидата

03 січня 2010

156

Ющенко

Тігіпко: Давати Бандері Героя було неправильно

30січня 2010

558

Тігіпко

Яценюк: Я зніматися з виборів не збираюся

04 січня 2010

129

Яценюк

Герман - Тимошенко: Ви нагадуєте персонаж із "Енеїди"

23 листопада 2009

254

Герман

Тимошенко просить не допустити реваншу Януковича

07 грудня 2009

212

Тимошенко

Ющенко вважає Тимошенко вчорашнім днем

30 жовтня 2009

111

Ющенко

Вибори сфальсифікували у 3-4 областях - Тимошенко

24 січня 2010

173

Тимошенко

У Ющенка вирішили, що Тимошенко "пересмикує"

24 січня 2010

243

Наша Україна

Янукович намагається "купити" Тігіпка і Яценюка місцями в Раді - БЮТ

21 січня 2010

137

БЮТ

Ющенко скаржиться, що його проміняли 20 січня на хліб, сало і пустоцвіти 2010

163

Ющенко

БЮТ шукає нову управу на голосування вдома без довідки

19 січня 2010

127

БЮТ

ПР: влада запланувала зрив другого туру

18 січня 2010

132

ПР

Регіони: Тимошенко навмисне бреше, щоб прикрити поразку

04 лютого 2010

157

ПР

У Ющенка розповіли, навіщо він підписав антитимошенківський закон

04 лютого 2010

333

прес-секретар президента Ірина Ванникова

Тимошенко вимагає від Ющенка вето на правила гри, інакше...

03 лютого 2010

283

Тимошенко

Янукович зібрався обороняти виборчі дільниці від Тимошенко

28 січня 2010

115

Янукович

У Тимошенко обіцяють визнати результати виборів, але...

28 січня 2010

196

Турчинов

БЮТ розповів про операцію "госпіталізація" від Януковича

26 січня 2010

175

БЮТ

БЮТ подав у суд на закон Януковича

05 лютого 2010

247

БЮТ

Нові виборчі "правила гри" остаточно набули чинності

05 лютого 2010

112

Газета «Голос України»

Тимошенко просить не допустити реваншу Януковича

07 грудня 2009

212

Тимошенко

У Януковича пояснили, для чого збирають людей

06 січня 2010

127

ПР

Загальна кількість: 50

9305 62

Тематика новин і основні ньюзмейкери на сайті «Кореспондент» Назва

Час

Штаб Тимошенко обнародовал предварите- 7 февраля льные результаты параллельного подсчета 2010 голосов

Кількість Спікер коментарів 145 Турчинов

7 февраля, 2010

120

Янукович

7 февраля, 2010

111

Экзитполл

7 февраля, 2010

110

Штаб Тимошенко

7 февраля, 2010

107

БЮТ

7 февраля, 2010

890

ЦИК

5 февраля, 2010

473

Корреспондент

Тягнибок: Поддержка националистической 4 февраля, 2010 идеологии уже перешла через Днепр

431

Тягнибок

Янукович рассказал, сколько избирателей проголосовали за Тимошенко Экзит-полл: В Киеве за Тимошенко проголосовали более половины избирателей Штаб Тимошенко: ПР подкупила 500 тыс. избирателей в Днепропетровской области В БЮТ заявили о намерении ПР захватить Кабмин В Украине начался второй тур выборов президента За кого голосовать? Корреспондент сравнил достижения и провалы Тимошенко и Януковича

Выборы - 2010: Янукович рассказал, как про-

2 февраля, 2010

261

Янукович

2 февраля, 2010

137

Тимошенко

1 февраля, 2010

324

Янукович

30 января, 2010

137

Тигипко

28 января, 2010

490

Янукович

28 января, 2010

255

КПУ

6 февраля, 2010

170

представители миссии

29 января, 2010

252

Тигипко

24 января, 2010

728

Тимошенко

23 января, 2010

294

ПР

23 января, 2010

642

Тимошенко

21 января, 2010

262

опитування

18 января, 2010

167

Тигипко

тивостоять фальсификациям Тимошенко уверена, что Янукович не будет распускать парламент Янукович: 7 февраля завершится противостояние двух частей Украины Тигипко: Яценюк мог бы возглавить Нацбанк Янукович заявил о досрочных парламентских выборах в мае КПУ решила поддержать во втором туре Януковича На российско-украинской границе задержали два автобуса наблюдателей из РФ Тигипко рассказал Корреспонденту, как из Украины сделать Финляндию Тимошенко обещает реализовать обещания не вышедших во второй тур кандидатов ПР: Заявления Тимошенко – ложь и провокация Тимошенко: Мы с Януковичем с разных планет Опрос: Жители областных центров больше склонны поддержать Януковича Представители Тигипко считают, что победители первого тура получили до 10% голосов нечестным путем

Тимошенко не будет обжаловать результаты

18 января, 2010

434

Турчинов

290

Яценюк

22 декабря 2009

306

Ющенко

3 ноября 2009

645

Центр Разумкова

124

Центризбирком

18 января, 2010

581

Турчинов

15 ноября 2009

392

Турчинов

15 ноября 2009

1044

Тимошенко

23 января, 2010

781

Герман

20 января 2010

223

Тимошенко

19 января, 2010

452

ПР

19 января, 2010

817

Тимошенко

18 января, 2010

338

БЮТ

выборов 5 января Яценюк: Тимошенко и Янукович отличаются 2010 только полом Ющенко назвал Януковича и Тимошенко корреспондентской парочкой Центр Разумкова: Януковича готовы поддержать 29% избирателей 19 января Выборы-2010: Ющенко занял шестое место в 2010 родной области Штаб Тимошенко рассчитывает на поддержку во втором туре еще 20% избирателей Турчинов считает, что Тимошенко получит убедительную победу на президентских выборах Тимошенко: Украина может накормить полмира Герман рассказала, когда Янукович назовет своего кандидата в премьеры Тимошенко выступила против досрочных парламентских выборов Регионалы обвинили Тимошенко в оскорблении православных Тимошенко готова предложить Тигипко пост премьера и половину Кабмина БЮТ: Разрыв между Тимошенко и Януковичем является искусственным

Обработано 93,6% протоколов: Янукович

18 января, 2010

432

Центризбирком

17 января, 2010

258

Тигипко

17 января, 2010

758

БЮТ

26 января, 2010

530

Тигипко

20 января, 2010

429

Тигипко

17 января, 2010

569

экзит-полл

16 января, 2010

174

корреспондент

16 января, 2010

188

БЮТ

15 января, 2010

456

Ющенко

17 января, 2010

201

Корреспондент

13 января, 2010

400

Янукович

13 января,2010

535

13 января, 2010

280

управление политических исследований ВЦИОМ Тимошенко

27 декабря 2009

575

опережает Тимошенко на 10,5% Тигипко заявил, что не намерен никого поддерживать во втором туре Штаб Тимошенко рассчитывает на поддержку Яценюка, Тигипко, Литвина, Ющенко и Гриценко Тигипко назвал единственное условие своего согласия на премьерство Янукович и Тимошенко не смогли заручиться поддержкой Тигипко Национальный экзит-полл: Янукович набирает 31,5%, Тимошенко - 27,2% В Украине вступил в силу запрет на предвыборную агитацию БЮТ: Суд установил, что голосовать дома можно лишь с медицинской справкой Ющенко обратился к народу В Украине начались выборы президента Янукович: Не верьте сказкам. Мы не забыли о русском языке Выборы-2010: ВЦИОМ прогнозирует выход Тигипко во второй тур

Тимошенко обвинила Партию регионов в срыве выборов Янукович: Зачем мне фальсифицировать вы66

Янукович

боры? Тимошенко считает всех конкурентов техни-

14 декабря 2009

473

Тимошенко

ческими кандидатами Януковича http://korrespondent.net/ukraine/politics/1027326 19191

Загальна кількість: 50

Додаток 2. «Українська правда. Розподіл коментарів серед головних ньюзмейкерів» 67

Додаток 2.1. «Кореспондент. Розподіл коментарів серед головних ньюзмейкерів»

Додаток 3 «Українська правда. Залежність кількості коментарів від дня президентської кампанії» 68

Додаток 3.1. «Кореспондент. Залежність кількості коментарів від дня президентської кампанії»

Додаток 4. «Кореспондент. Тролінг серед загального потоку коментарів» 69

Додаток 4.1. «Співвідношення коментарів з тролінгом із звичайними коментарями»

Додаток 5. Українська правда. Тролінг серед загального потоку коментарів.

Додаток 5.1. «Українська правда. Співвідношення коментарів з тролінгом із звичайними коментарями»

Додаток 6. Українська правда. Основні фігуранти тролінгових повідомлень.

Додаток 6.1 Кореспондент. Основні фігуранти тролінгових повідомлень.