Марина Собко

«Пам’ятаю, як вперше зайшла на кухню «МастерШеф» у білому кітелі і зрозуміла, що мрії здійснюються»

Про кастинг, здорову конкуренцію та плани на майбутнє розповідає учасниця «МастерШеф. Професіонали»-3 на телеканалі СТБ та кухар-кондитер «JUST Confiserie» з 10-річним стажем Марина Собко.

Авторка: Марта Кавецька

Марино, чому вирішили взяти участь у шоу?

Чесно кажучи, у мене завжди було бажання потрапити на «МастерШеф» і отримати омріяний кітель. На шоу мене запрошували двічі, але я змогла спробувати лише цього року.

Звичайно, що була вражена, адже команда програми сама запропонувала взяти участь. Цього року виявилося близько шести тисяч охочих потрапити на шоу і мені приємно бути серед тих, кому вдалося стати учасником.

Як відбувався кастинг і яку страву Ви представляли суддям?

Розуміла, що мені потрібно максимально себе проявити і встигнути приготувати страву за 45 хвилин. Звичайно, що я дуже довго думала, спочатку хотіла зробити крем-брюле, але це було надто ризиковано, тому зупинилася на ванільній панакоті з апельсиновим екстрактом fleur d’orange.

Декор – це також дуже важливий елемент, от я і прикрасила страву кульками з королівського манго, сублімованою малиною, соусом манго-маракуя та кремом. Завдяки рідкому азоту мені вдалося досягти wow-ефекту перед суддями, тому я потрапила в ТОП-30.

Кастинг – це довгий процес. Чи не виникало хвилювання та бажання залишити все?

Насправді я не боюся камер, але хвилювання все ж таки було присутнє. Коли ти розумієш, що став на крок ближче до своєї мрії, тобі навпаки хочеться працювати далі.

Які випробування судді приготували учасникам, коли Ви потрапили у ТОП-30?

Нас поділили на три команди, кожна повинна була приготувати амюз буші, тобто міні-закуски, які подаються перед прийомом їжі. Здавалось, ніби завдання просте, але складність полягала в тому, що ми мали зробити так, щоб судді не відгадали страву.

На щастя, нам вдалося пройти це випробування і я потрапила в ТОП-20. Пам’ятаю, як вперше зайшла на кухню «МастерШеф» у білому кітелі і зрозуміла, що мрії здійснюються.

Чи відчували конкуренцію між учасниками?

Звичайно, вона є на будь-якому шоу, але навіть судді казали, що в нас найдружніший сезон. Ми спілкувалися, дружили між собою, адже на різних завданнях нам потрібно було працювати в команді.

До прикладу, я кондитер, тому краще розуміюсь у кондитерській справі і цим можу допомогти колегам. Так само хтось спеціалізувався на рибі, м’ясі чи інших продуктах.

Чи виникали труднощі через те, що Ви кондитер?

Знову ж таки, якщо працювати в команді, то набагато легше, адже кожен зможе допомогти один одному. А якщо дають чорний фартух і ти потрапляєш у зону ризику, то стає страшно, адже не знаєш, яка страва попадеться. Хоча я кондитер, у мене є необхідні знання з приготування риби, м’яса, салатів та супів.

Які завдання були найскладнішими у ТОП-20?

Цей період довелося не спати (посміхається), адже я не знала, до чого мені готуватись і що чекає завтра. Насправді кожен конкурс був складний по-своєму.

Під час одного з них нам довелося готувати по аудіопідказках, які залишили шеф і су-шеф. Тобто ми мали розпізнати по звукам, що готують кухарі чи засипають у посуд. Це було дуже складно.

Чи відчували Ви підтримку у Львові?

Так! Близькі, рідні, а також Ольга Володимирівна завжди підтримували і підтримують мене у всіх ідеях та починаннях. Звичайно, що завжди знайдуться хейтери, але я стараюся не звертати на них увагу.

Чи завдяки проєкту Вам вдалося відкрити у собі приховані якості?

Звичайно! Це дорогоцінний досвід і важливий крок у майбутнє. Я завжди розвиваюся, беру участь у чемпіонатах, конкурсах, шоу. Це адреналін, без якого не можу жити.

Зараз я поставила собі нову ціль – представляти Україну на чемпіонаті світу по кондитерському мистецтву в 2023 році. Звичайно, що мені ще потрібно працювати і вдосконалювати свої навики, але вже подала заявку і впевнено крокую далі попри страх та хвилювання.