Вісник Дніпроради №37

ПРОЕКТУ "ПІВДЕННИЙ ОБХІД ДАЛА СВОЇ РЕЗУЛЬТАТИ.

Це об'їзна дорога, будівництво з'їздів з Кайдацького мосту та будівництво метрополітену. Об'їзна дорога першою своєю ділянкою пройшла за містом. Ми не були замовниками цього будівництва, ми допомагали: працювали разом з підприємствами Облавтодора та іншими переможцями тендера на зведенні дороги. Ми виконали свою роль. Сьогодні завдяки підтримці Президента України Віктора Януковича та чіткій позиції губернатора Олександра Юрійовича Вілкула ми можемо сказати, що відтепер щодобово 7,5 тисяч транзитних вантажівок вже не заходять у місто. Окрім того, введення в експлуатацію нової дороги дозволить щороку зменшувати викиди в атмосферу на 230 тонн. Нам треба ще попрацювати над радіальними дорогами, щоб цю магістраль використовувати як внутрішньоміську, але на сьогоднішній день перший етап реалізовано – перші 18 кілометрів об'їзного шляху побудовано. Дороги назад вже немає і починається другий етап будівництва, який більшою своєю частиною буде проходити територією Дніпропетровська.

Міський голова І.І. Куліченко

ЗМІСТ ВIСНИК стор. 3

стор. 6

Бюджет 2012 року я можу сміливо назвати бюджетом розвитку

2012 рік – рік автошляхів міста

Дніпропетровської міської ради СІЧЕНЬ 01 (37) Видавець: Комунальне Підприємство «ІНФО-РАДА-ДНІПРО» Дніпропетровської міської ради Керівник: Михайло Глікман Адреса видавця та редакції: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 75 тел.:(056) 745-37-45

ІНТЕРВ’Ю Бюджет 2012 року – бюджет розвитку. (голова постійної комісії Дніпропетровської міської ради Є.В. Морозенко)

3

Рішення міської ради від 28.12.2011 р. № 2/19 «Про Програму соціальноекономічного розвитку міста на 2012 рік»

52

Головний редактор: Вадим ЛЬОВОЧКІН Visnyk.dmr@gmail.com

ІСТОРІЯ

КОМЕНТАРІ «Про програму соціальноекономічного розвитку міста на 2012 рік», та Про міський бюджет на 2012 рік.

4 (доповідь директора фіенасово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради І.П. Дробітько) 2012 рік – рік автошляхів Дніпропетровська (Заступник міського голови В.М. Медведчук)

6

Історія виникнення ГРИВНІ

8

Соборність на соборній горі (підготовлено за сприяння інституту суспільних досліджень)

72

Видатні особи на сучасних купюрах

74

Екскурс у 1981 рік

77

АФІША

78

Цікаві події лютого СВЯТА

ДОКУМЕНТИ Рішення міської ради від 28.12.2011 р. № 3/19 «Про міський бюджет на 2012 рік»

Державні, професійні та релігійні свята у лютому

79

ДНІ НАРОДЖЕННЯ

10

Дні народження депутатів міської ради у лютому

стор. 72

стор. 78

Соборність на Соборній горі

Цікаві події лютого

НАД НОМЕРОМ ПРАЦЮВАЛИ:

80

Редакційна колегія: Юлія КАПШУК Ігор ІСАЄВ

Свідоцтво реєстрації друкованого засобу масової інформації Серія ДП № 1541-276 Р від 13.11.2008р.

Номер підписаний до друку: 20.01.2012 р. Формат: 60х84/8 Папір: офсетний Друк: офсетний Тираж: 300 екз.

Віддруковано у типографії: ТОВ ВКФ «Візіон» Адреса: 49000, м. Дніпропетровськ пл. Академіка Стародубова, 1/222 тел.: (0562) 36-26-78 Замовлення № 23 Свідоцтво про внесення до державного реєстру серія: ДП № 60-Р від 20.03.2000р.

Усі матеріали охороняються законом. Передрук матеріалів без письмової згоди редакції заборонений.

2

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

ІНТЕРВ’Ю

БЮДЖЕТ 2012 РОКУ – БЮДЖЕТ РОЗВИТКУ Розмову веде Юлія КАПШУК

Двадцять восьмого грудня на дев’ятнадцятій сесії міської ради депутати прийняли рішення "Про бюджет на 2012 рік". Прийняттю головного фінансового документу міста передувала серйозна робота, основна роль в якій дісталася постійній комісії міської ради з питань соціальноекономічного розвитку, бюджету і фінансів. Отже, прокоментувати основні положення бюджету 2012 ми попросили голову цієї комісії Євгена Вадимовича Морозенка.

Євгенію Вадимовичу, розкажіть, як проходила робота над формуванням бюджету на 2012 рік?

– Роботу над проектом бюджета 2012 року ми розпочали ще у листопаді. Обговорювали показники бюджету, як по доходам, так і по видаткам за участю представників профільних комісій міської ради та виконавчих органів. Було багато побажань та пропозицій, в основному, звичайно, по видатковій частині, а не по дохідній, як нам би хотілося. Незважаючи на це, нам вдалося збалансувати бюджет, зберігши при цьому його соціальний напрямок та зробити так, щоб він не був бюджетом "проїдання", а була можливість розвивати міське господарство, соціально-культурну сферу.

– Назвіть основні цифри бюджету 2012 року?

– Загальний обсяг доходу міського бюджету на 2012 рік становить 2 млрд. 678 млн. 328 тис. грн., з них видатки на розвиток 861,6 млн. грн. або 32,2% від загального обсягу.

У порівнянні з бюджетом 2011 року в цілому показники збільшилися на 11,2%. Їх ріст відбувся по всім галузям видатків, але більше за все по соціально-культурним. Це пов’язано з поліпшенням умов оплати праці працівникам бюджетних закладів та збільшенням видатків на оплату енергоносіїв, що у свою чергу пов'язано зі збільшенням тарифів та цін з 1 жовтня 2011 року.

– Які найбільші статті видатків?

– Найбільша питома вага видатків міського бюджету, з урахуванням трансфертів з Державного бюджету, або 32%, буде направлено на соціальну доплату сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям. Їм буде надано матеріальну допомогу, пільги та субсидії. Загальна сума цих видатків становить 857,3 млн. грн. На реформування галузі охорони здоров'я та надання первинної медичної допомоги планується направити 221,2 млн. грн. У цих видатках левова частина коштів направиться на оплату праці медичних працівників.

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

У видатках на освіту передбачені централізовані видатки на проведення капітальних робіт в закладах цієї галузі, які будуть направлятися в райони як цільові субвенції.

– Скільки в цьому році буде виділено на житлово-комунальне господарство?

– Як і в 2011 році, в бюджеті 2012 ми дотрималися пріоритетного напрямку видатків на цю галузь. Загальна сума цих видатків становить 378,7 млн. грн. або 14, 1% від загального обсягу бюджету. Ці кошти будуть направлені на поточний та капітальний ремонт доріг та утримання об’єктів благоустрою у сумі більше 240,0 млн. грн., на капітальний ремонт жилого фонду – 47,7 млн. грн., на надання фінансової підтримки підприємствам тепло-, водозабезпечення та по ремонту та експлуатації автодоріг – 97,1 млн. грн.

– Близько півроку депутати працюють над реформою міської транспортної мережі. Скільки коштів в бюджеті 2012 року передбачено на транспортну галузь?

СІЧЕНЬ 2012

3

ІНТЕРВ’Ю

– В цілому на транспортну галузь з міського та Державного бюджетів планується витратити 154,2 млн. грн. Левова частина цих видатків буде направлена Дніпропетровському електротранспорту – 117,2 млн. грн. або 76%.

– Наприкінці минулого року міською радою було прийнято більше 30 програм, згідно з якими місто буде жити найближчі п’ять років. Скільки планується направити на їх виконання у цьому році?

– Значну суму – близько 63 млн. грн. Більшість програм мають соціальну направленість отже, їх необхідно підтримувати, але є і такі, що дублюються. Нам необхідно якомога швидше переглянути такі програми, щоб при формуванні показників на 2013 рік вони були оптимальні і ми чітко розуміли, на що витрачаємо бюджетні кошти.

– Чим відрізняється бюджет 2012 року від бюджету минулого року?

– Бюджет 2012 року я можу сміливо назвати бюджетом розвитку. Тому що у 2012 році він становить 1 млрд. 122 млн. грн., тоді як у 2011 ця цифра не перевищувала 100 млн. грн. Ці зміни, звичайно пов’язані з Бюджетним кодексом, але ще і з тим, що ми рішилися на два серйозних питання. Перший – продовження будівництва об’їзної дороги, другий – взяття муніципального займу. Ми вже приймали відповідні рішення на минулих сесіях – збиралися взяти займ у 2011 році, але з різних причин нам не вдалося це зробити. У 2012 році плануємо все ж таки здійснити задумане – взяти займ у розмірі 100 млн. грн. Отримані кошти будуть витрачені на вирішення питань інноваційного характеру. Це і енергозбереження, і дороги, у тому числі об’їзна, і багато інших питань. Сподіваюсь, у нас це вийде.

4

СІЧЕНЬ 2012

Доповідь директора фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради Дробітько Ірини Павлівни на дев’ятнадцятій сесії міської ради з питання проектів рішень міської ради «Про Програму соціальноекономічного розвитку міста на 2012 рік» та Про міський бюджет на 2012 рік» Відповідно до законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України", "Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2012 рік та основні напрями розвитку на 2013 і 2014 роки" фінансово-економічним департаментом Дніпропетровської міської ради спільно з іншими виконавчими органами міської ради підготовлено проект Програми соціально-економічного розвитку міста на 2012 рік. Програма базується на прогнозних показниках, основні з яких зазначені у першому додатку до Програми. Так, зокрема, передбачається зростання: - обсягів реалізованої продукції у діючих цінах (57 млрд. грн. проти 48 млрд. грн., що очікується за 2011 рік); - кількості малих підприємств та питомої ваги продукції, виробленої ними (14,7 тис. малих підприємств, ↑ 3,9 %); - обсягів інвестицій в основний капітал та прямих іноземних інвестицій (відповідно: 6,5 млрд. грн. (проти 6,0 млрд. грн. за 2011 рік) та 2,5 млрд. дол. США наростаючим підсумком (за рік – 306 млн. дол. США); - обсягів зовнішньоторговельного обороту, у т.ч. обсягів експорту та імпорту (експорт - 2,9 млрд. дол. США, ↑ 12,5 %, імпорт - 3,9 млрд. дол. США, ↑ 6,4 %). Також, очікується: - зростання середньомісячної заробітної плати та фонду оплати праці працівників, зайнятих економічною діяльністю; ( 3 233,2 грн., ↑ 18 %, 14,8 млрд. грн., ↑ 19 % ), - створення додаткових робочих місць (25 тис. місць). Планом капітальних вкладень запропоновано перелік об’єктів та обсяги їх фінансування, які зазначені у другому додатку до Програми. Слід відзначити, що планом враховано: - субвенція з державного бюджету міському бюджету на продовження будівництва автомобільної дороги на ділянці від вул. Кайдацький шлях до автомобільної дороги Київ-Луганськ-Ізварине у сумі 300 млн. грн., та - субвенція з обласного бюджету міському бюджету на виконання заходів з ліквідації підтоплення ж/м Тополя у сумі 1,1 млн. грн. Також, у 2012 році планується здійснити внутрішні запозичення до міського бюджету у сумі 100 млн. грн. на будівництво автомобільної дороги на ділянці від вул. Кайдацький шлях до автомобільної дороги Київ-Луганськ-Ізварине шляхом випуску облігацій місцевої позики. Керуючись вимогами Бюджетного кодексу України та положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» фінансово-економічним департаментом Дніпропетровської міської ради розроблено проект міського бюджету на 2012 рік. При обрахуванні проекту бюджету були враховані основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на основі реформування податкового законодавства, відповідно до норм Податкового і Бюджетного кодексів України та інших законодавчих актів, що впливають на показники місцевих бюджетів. Прогнозні показники дохідної частини міського бюджету визначені у сумі 2678,3 млн.грн

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

ІНТЕРВ’Ю

При визначенні показників дохідної частини міського бюджету враховано зростання середньої зарплати по місту на 18% у порівнянні з поточним роком, підвищення рівня економічної активності підприємств, скорочення податкового боргу та заборгованості по заробітній платі, активізація роботи по укладанню договорів оплати орендної плати за земельні ділянки на рівні 3-х кратного розміру земельного податку. У 2012 році вперше до бюджету розвитку буде зараховуватися податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який згідно вимог Податкового кодексу України та рішення міської ради від 27.12.10 № 5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста» зі змінами і доповненнями буде введено з 01.07.12. Змінами у Податковому кодексі України були запроваджені нові правові засади функціонування спрощеної системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва і надходження єдиного податку на 2012 рік до міського бюджету прогнозуються в 1,5 рази більше, ніж очікувані надходження за 2011 рік. Ці та інші законодавчі норми вплинуть на зростання дохідної частини загального та спеціального фондів міського бюджету без офіційних трансфертів на 251,6 млн.грн. або 20,2% у порівнянні з очікуваними надходженнями за 2011 рік у зіставних з 2012 роком умовах. Як і в попередні роки, основними дохідними джерелами загального фонду міського бюджету є податок на доходи фізичних осіб та плата за землю, які становлять 69,1% та 25,9% відповідно в загальному обсязі загального фонду міського бюджету. Основними дохідними джерелами спеціального фонду є бюджет розвитку (56,8%), власні надходження бюджетних установ (9,6%), екологічний податок (8,5%). У 2012 році очікується отримати до бюджету розвитку єдиного податку 94,2 млн.грн., надходжень від відчуження комунального майна 20,0 млн.грн. та продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення 15,0 млн.грн. Надходження додаткових дотацій та субвенції із Державного та обласного бюджетів складуть 1229,8 млн.грн. або 45,9% в загальному обсязі доходів. Загальний обсяг видатків міського бюджету на 2012 рік за прогнозними показниками складає 2769,4 млн.грн. При їх визначенні враховано запровадження нових розмірів мінімальної зарплати та збільшення посадового окладу (тарифної сітки) працівнику першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки. Найбільшу питому вагу в загальному обсязі видатків складуть видатки на соціальний захист населення 30,7%, на охорону здоров’я 8,0%, на благоустрій 8,9%, транспорт 7,5%, капремонт житлового фонду 1,7%, освіту 4,3%. Коротко зупинюсь на деяких видатках по основних галузях. Як вже зазначалось, найбільшу питому вагу в загальному обсязі видатків складають видатки на соціальний захист населення. До складу цих витрат входять видатки на: - надання допомоги сім’ям з дітьми – 570,4 млн.грн., у порівнянні з поточним роком вони зростуть на 14,3%; - надання пільг та субсидій пільговим та малозабезпеченим категоріям населення на оплату житловокомунальних послуг на суму 168,1 млн.грн. або на 9,7% більше у порівнянні з 2011 роком; - надання пільг з послуг зв’язку, інших пільг та пільговий проїзд окремим категоріям громадян у сумі 78,7 млн.грн., які у порівнянні з поточним роком зростуть на 20,4%. При формуванні показників на 2012 рік, як і на 2011 рік, пріоритетним використанням коштів міського бюджету визначено видатки на благоустрій міста та капітальний ремонт житлового фонду, в тому числі тих будинків, які будуть передані на баланс об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Загальний обсяг видатків на благоустрій міста, за рахунок усіх джерел – загального та спеціального фондів, дотацій та субвенцій із державного бюджету обраховано у сумі 246,2 млн.грн., або на 11,3 млн.грн. більше, ніж в 2011 році. За рахунок цих коштів планується провести поточний та капітальний ремонт доріг, утримання об’єктів благоустрою. Видатки на капітальний ремонт житлового фонду визначені у сумі 47,7 млн.грн., в тому числі на ремонт будинків, які будуть передані на баланс об’єднань співвласників багатоповерхових будинків біля 12,0 млн.грн. З метою покращення фінансового стану та стабільності роботи підприємств комунальної власності в сфері житлово-комунального господарства планується надати їм фінансову підтримку на поповнення обігових коштів та погашення залучених кредитних ресурсів у сумі 97,1 млн.грн. Видатки на транспорт на 2012 рік за рахунок власних коштів міського бюджету та субвенцій із державного бюджету за прогнозними розрахунками визначені у сумі 154,1 млн.грн., що на 35,0 млн.грн. більше, чим в поточному році. Вперше передбачені видатки на придбання пільгових проїзних квитків для студентів у сумі 1,5 млн.грн., згідно рішення міської ради від 30.11.11 № 71/17 «Про організацію та порядок здійснення перевезень дітейсиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, студентів денної форми навчання вищих навчальних заходів I-IV рівнів акредитації та учнів професійно-технічних навчальних закладів у 2012 році». На виконання Програм, прийнятих міською радою, планується направити 62,7 млн.грн. Проект бюджету збалансований, його профіцит та дефіцит запланований за рахунок джерел, передбачених чинним законодавством.

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

СІЧЕНЬ 2012

5

КОМЕНТАРІ

2012 РІК – РІК АВТОШЛЯХІВ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Роботи по встановленню опор (з’їзд з Кайдацького мосту) 6

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

МЕДВЕДЧУК Володимир Миколайович Заступник міського голови

КОМЕНТАРІ

В 2012 році планується продовжити будівництво з'їздів з Кайдацького мосту та виконати капітальний ремонт проїзджої частини вул. Набережної Заводської. Майже 100 мільйонів гривень освоєно в 2011 році на будівництво з'їзду з Кайдацького мосту. На продовження робіт у державному бюджеті 2012 року передбачено 300 мільйонів гривень. На сьогодні на території трубного заводу, з-поміж іншого, підготовлено будівельний майданчик та розпочати роботи по бурінню свердловин для встановлення двох опор. Зокрема, там демонтовано будівлі, вивезено сміття, винесено зовнішні мережі теплотраси, водопроводу і каналізації. У районі проспекту Свободи та вулиці Каховка теж демонтовано будівлі, знесені зелені насадження, винесені зовнішні мережі. Наразі там виконані роботи по улаштуванню низки опор. У районі балки Сухий Яр проведено геодезичну розбивку траси дороги для улаштуванню насипу та вирівнювання профілю траси. На сьогодні по будівництву з'їзду з Кайдацького мосту вже влаштовано 7 опор, у роботі ще 4. Загалом необхідно улаштувати 24 опори. Будівництво дороги на ділянці від вулиці Кайдацький шлях до автомобільної дороги Київ-Луганськ-Ізварине вирішить багато проблем. По-перше, скоротиться транспортний потік, особливо вантажних автомобілів, які щоденно проходять через густонаселені райони міста (вул. Павлова, проспект Калініна, проспект Петровського). Після розвантаження цих міських магістралей нормалізується дорожній рух і зникнуть щоденні тривалі затори. Окрім того, завдяки введенню в експлуатацію нової магістралі поліпшиться екологічна ситуація - кількість шкідливих викидів у повітря скоротиться на 900 тонн на рік. Скорочення пробігу транзитного транспортного потоку в напрямку Кривбас - Донбас при реалізації проекту будівництва магістральної дороги дозволить значно скоротити споживання паливно-мастильних матеріалів. Виконані розрахунки показали, що скорочення маршруту проходження транспорту у зазначеному напрямку знизить споживання умовного палива приблизно на 3,6 мільйонів літрів щорічно. Крім цього в 2012 році планується виконати ремонт проїзджої частини вул. Набережної Заводської на ділянці від Кайдацького моста до річпорту. Вул. Набережна Заводська є магістраллю загальноміського значення, яка суміщається з дорогою загального користування Київ – Луганськ – Ізварине. Востаннє капітальний ремонт покриття тут проводився в 1994 році. За тривалий термін експлуатації при складних динамічних навантаженнях (рух великовантажного транспорту) покриття вул. Набережна Заводська втратило несучу спроможність. Наразі проектним інститутом ВАТ „ПВІ „Дніпрокомундорпроект” ведеться розробка проектнокошторисної документації на капітальний ремонт даного об’єкту. Роботи планується виконати за рахунок коштів міського бюджету протягом 2012 року. Довжина ділянки – 5,4 км. За матеріалами департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва та прес-служби Дніпропетровської міської ради

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

СІЧЕНЬ 2012

7

КОМЕНТАРІ

Однією з ознак державності є власна грошова одиниця. Для України національна грошова одиниця – віками омріяна, багатьма поколіннями виплекана ідея, що уособлює жадану незалежність, самоствердження нації. Надто довгим, тернистим і складним виявився шлях України до суверенної гривні. Шлях, припорошений пилом століть... Перші ознаки грошового обігу на території Східної Європи з’явилися у VIII-му столітті. До того наші далекі пращури не надто переймалися проблемами розрахунків, купуючи товари як у земляків, так і у заїжджих негоціантів. На безкраїх зелених угіддях паслися череди великої рогатої худоби, отари овець. На ситій, багатій чорноземами землі густо колосилися пшениця, жито, овес. Усі ці дари природи використовувалися як еквівалент вартості. Обмінні операції, або, кажучи сучасною мовою, бартер, уповні влаштовували торгуючі сторони, оскільки альтернативи подібним взаємостосункам не було. Аж поки на теренах ранньофеодаль-ної давньоруської держави не повіяв вітерець цивілі-зації із Близького Сходу. Він приніс із собою нове для давніх слов’ян поняття „гроші”, а точніше, срібні дирхеми. Грошова інтервенція поступово почала витісняти з ринку товарну форму оплати. Шкіра, зерно, хутро, віск, які мали великий попит у країнах Європи та арабського халіфату, із розряду розрахункових одиниць перейшли у розряд товару. На слов’янські землі арабські монети потрапляли двома основними торговими шляхами: південним (хозарським) – Дінцем до Чернігівської землі і далі на Київ, звідти – на північ і південь, та північним – зі столиці волзьких болгар річкою Окою на Київ. Упродовж двох століть куфічні дирхеми дзвеніли в гаманцях і кишенях наших пращурів, виблискували на шиях та одязі чарівних слов’янок (винахідливі жінки перетворили монети на модні ювелірні прикраси, які й досі знаходять у скарбах на території України). Занепад іноземних грошей знаменував фінал першого етапу формування старовинної грошової системи Київської Русі: поки дирхеми ще остаточно не вийшли з обігу, постало питання карбування власної грошової

8

СІЧЕНЬ 2012

одиниці. Перші давньоруські монети з’явилися наприкінці Х-го – на початку XI-го століття. Зразком слугували візантійські монети – золоті соліди Василя II та Костянтина VII. Потреба у власних грошах ставала дедалі очевиднішою. І їх почали карбувати при дворі Володимира Святославовича. Перші грошові знаки нарекли златниками, трохи згодом з’явилися срібляники (кілька типів). На жаль, ні златники, ні срібляники не виправдали покладених на них надій через низьку якість металу, з якого карбували монети, та через недосконалість виробничої бази. До того ж населення, що користувалося при розрахунках дзвінкою монетою, з невідомих причин було не в захваті від неї. Тому златники та срібляники карбували протягом приблизно 2530 років. Однак випуск їх був знаменним. Вони символізували суверенність давньоруської держави. Слід віддати належне майстрам-карбувальникам, які оздоблювали монети оригінальними декларативними написами на зразок „Володимир на столі (себто на престолі), а се єго серебро (або злато)” – тобто гроші. Отже, власне монетне господарство Київської Русі, так і не ставши на ноги, почало занепадати. Літописні свідчення донесли до нас назви грошей: куна, ногата, резана, вевериця, – аж поки всі ті назви не акумулювалися в єдиному грошово-розрахунковому понятті – гривня. З кінця ХІ-го століття вона забезпечується зливками срібла, або так званими монетними гривнями. Гроші були не лише розрахунковою одиницею, а й засобом накопичення. Є припущення, що назва ”гривня” походить від прикраси (гривни), яку виготовляли із заліза, бронзи, срібла, рідше із золота і яка мала форму обруча. Зазвичай його носили на шиї (на ”загривку”). Гривна вважалася предметом розкоші, і тому дозволити собі її мати могли люди високого достатку, причому обох статей: прикрасу полюбляли як чоловіки, так і жінки. От

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

. чому гривна була відмінною ознакою князівської дружини, свідчила про приналежність до вищої знаті. З плином часу слово ”гривня” втратило первинне значення і набуло іншого смислу, що відповідав певній вазі – вмісту цінного металу (срібла). Завдяки цьому вона й отримала назву – вагова. Вагова гривня важила 96 золотників (1 зол. – 4, 266 г) і відповідала приблизно 1 фунту. Стандартом для гривні слугувала фіксована вага дирхеми: певна кількість однакових монет важила 49, 25 г. Це спричинило появу рахунку монет на штуки (тобто число). Зауважимо, що наші пращури були непоганими математиками і впевнено орієнтувалися у зміні назв і тогочасних валютних курсів. Ось що пише у нумізматичному словнику про гривню його автор-укладач В.В. Зварич: „Гривня, що складалася з певної кількості

монет, називалася гривнею кун (грошово-рахункова одиниця). Гривня срібла (вагова) і гривня кун (рахункова) стали на Русі платіжно-грошовими поняттями. Спочатку їхня вага була однаковою. Та згодом, внаслідок нестабільної ваги імпортованих монет, а також еволюції гривні як одиниці ваги, гривня срібла стала дорівнювати декільком гривням кун. У XII-му столітті гривня срібла (майже 204 г) за цінністю дорівнювала вже чотирьом гривням кун (1 гривня кун – майже 51 г). Гривня кун відповідала певній кількості платіжних одиниць (монет). У XI-му столітті гривня кун дорівнювала 20 ногатам (грошова одиниця, разом із гривнею та резаною становила кунно-грошову систему Стародавньої Русі, вага її – майже 2, 5 г), 25 кунам, 50 резанам (одна з грошових монет Київської Русі). Коли назву ”куна” отримав дирхем, що був еквівалентом шкурки куниці, то еквівалент частини (відрізка) гривні кун назвали резаною. Гривня кун протягом століття зменшилася вдвічі”. Мабуть, наші пращури таки були оригіналами, інакше як же пояснити їхнє прагнення надати гривні незвичайної форми, а саме – шестикутної, та ще й вагою майже 140-160 г. Ці гривні, що виготовлялися у Києві з XI-го до 40-х років XIII-го століття, були в обігу переважно на південно-західних землях. Вчені висловлюють припущення, що, можливо, ці гривні виготовлялися не лише у Києві. Такі собі грошенята відтягали будь-яку кишеню. Та це не турбувало ані продавців, ані покупців, гривню з успіхом використовували не тільки як платіжний засіб, а ще й накопичуВІСНИК Дніпропетровської міської ради

КОМЕНТАРІ

вали про всяк випадок. Можна дійти висновку, що прадавні слов’яни вірили у свою грошову одиницю і довіряли їй. Поряд із київськими гривнями в обігу були новгородські (за місцем їх знаходження) у вигляді срібних брусків (от коли прислужилися срібні арабські дирхеми, що їх завбачливо заощаджували). Кожен такий гріш ”тягнув” на 200-204 г. Була ще чернігівська гривня, що пропорціями нагадувала київську, щоправда, була важчою за неї. І гривні-зливки, і грошові сурогати були характерними ознаками ”безмонетного періоду”, що припадає на XII-те, XIII-те та частково XIV-те століття. Так тривало доти, аж доки монети знову не з’явилися в обігу. Монетний ренесанс розпочався у другій половині XIV-го століття. Цьому процесу сприяв розвиток зовнішніх і внутрішніх ринкових відносин, стабільність яких мала забезпечуватися власною грошовою одиницею. Монети, самостійне карбування яких почалося у другій половині XIV-го століття, були не лише видозмінені, а й отримали інші назви: гроші, квартики, динарії, напівгрошовики тощо. Про гривню ж не згадували до 1918 року, коли Україна намагалася втілити омріяну віками ідею створення національної валюти. Та спроба виявилася невдалою. На перешкоді стала тогочасна складна політична й економічна ситуація, у якій опинилася Україна. Дуже короткий термін відвела доля для друкування української грошової одиниці. За гетьмана Скоропадського (1915-1919 роки) було випущено в обіг знаки та білети державної скарбниці, державні кредитні білети тощо. Ці гроші вважалися офіційними скарбничими знаками. Були в обігу й неофіційні гроші. Історія зберегла чимало прикладів грошової вакханалії. Хто тільки не випускав власну розрахункову одиницю: тимчасові уряди Сулькевича, Соломона Крима, білогвардійські формування Денікіна, Врангеля. Поряд із загальнодержавними емісіями впродовж 1917-1919 ро-

ків в Україні через нестачу грошової маси і розмінних купюр було в обігу 4, 5 тисячі найменувань паперових грошових знаків, випущених місцевими владами. Історична назва ”гривня” повернулася в Україну у вересні 1996 року – року здійснення грошової реформи та введення в обіг національної грошової одиниці. Молода Українська держава взялася розробляти власні банкноти ще за п’ять місяців до розпаду СРСР.

СІЧЕНЬ 2012

9

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МІСЬКА РАДА VІ СКЛИКАННЯ СЕСІЯ РІШЕННЯ 28.12.11

№ 3/19

Про міський бюджет на 2012 рік Відповідно до Конституції України, керуючись законами України „Про місцеве самоврядування в Україні”, „Про Державний бюджет України на 2012 рік”, Бюджетним кодексом України, враховуючи пропозиції та висновки постійних комісій міської ради, протокол розширеного засідання постійної комісії міської ради з питань соціально-економічного розвитку, бюджету і фінансів від 26.12.11 № 55 міська рада ВИРІШИЛА: 1. Установити загальний обсяг доходів міського бюджету на 2012 рік у сумі 2 678 328,502 тис.грн. Обсяг доходів загального фонду міського бюджету визначити у сумі 2 449 079,787 тис.грн., спеціального фонду у сумі 229 248,715 тис.грн., у тому числі бюджету розвитку - 130 508,000 тис.грн., згідно з додатком 1.

2. У складі доходів загального фонду міського бюджету затвердити обсяги: 2.1. Додаткової дотації з державного бюджету на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок наданих державою податкових пільг зі сплати земельного податку суб’єктам космічної діяльності та суб’єктам літакобудування у сумі 53 791,900 тис.грн.

2.2. Субвенцій з державного бюджету у сумі 1 121 933,765 тис.грн., у тому числі: 2.2.1. На виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітямінвалідам та тимчасової державної допомоги дітям у сумі 570 360,300 тис.грн.

2.2.2. На надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот у сумі 168 120,300 тис.грн.

2.2.3. На надання пільг з послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот), на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з відміною податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та відповідним збільшенням ставок акцизного податку з пального і на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян у сумі 78 695,400 тис.грн.

2.2.4. На надання пільг та житлових субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у сумі 475,500 тис.грн.

2.2.5. На виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом „гроші ходять за дитиною” у сумі 4 282,265 тис.грн.

10

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

2.2.6. На продовження будівництва автомобільної дороги в м.Дніпропетровську на ділянці від вул. Кайдацький шлях до автомобільної дороги Київ – Луганськ – Ізварине у сумі 300 000,000 тис.грн.

2.3. Субвенцій з обласного бюджету у сумі 5 117,290 тис.грн., у тому числі: 2.3.1. На утримання притулків для дітей у сумі 3 294,400 тис.грн.

2.3.2. На виконання обласної міжгалузевої комплексної програми „Здоров’я нації на 2002-2012 роки” та соціальний захист населення у 2012 році у сумі 123,000 тис.грн.

2.3.3. На утримання центрів соціально-психологічної реабілітації дітей у сумі 1 699,890 тис.грн.

3. У складі доходів спеціального фонду міського бюджету затвердити обсяги: 3.1. Субвенцій з державного бюджету у сумі 47 689,601 тис.грн., у тому числі: 3.1.1. На фінансування ремонту приміщень управлінь праці та соціального захисту виконавчих органів міських (міст республіканського в Автономній Республіці Крим і обласного значення), районних у містах Києві і Севастополі та районних у містах рад для здійснення заходів із виконання спільного із Світовим банком проекту „Вдосконалення системи соціальної допомоги” у сумі 1,401 тис.грн.

3.1.2. На будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах у сумі 47 688,200 тис.грн.

3.2. Субвенцій з обласного бюджету у сумі 1 313,000 тис.грн., у тому числі: 3.2.1. На утримання притулків для дітей у сумі 46,000 тис.грн.

3.2.2. На утримання центрів соціально-психологічної реабілітації дітей у сумі 29,000 тис.грн.

3.2.3. На соціально-економічний розвиток регіону у 2012 році у сумі 123,000 тис.грн.

3.2.4. На природоохоронні заходи у сумі 1 115,000 тис.грн.

4. Затвердити загальний обсяг видатків міського бюджету на 2012 рік у сумі 2 769 381,726 тис.грн., у тому числі обсяг видатків загального фонду міського бюджету у сумі 1 900 272,813 тис.грн. та видатків спеціального фонду міського бюджету у сумі 869 108,913 тис.грн. за тимчасовою класифікацією видатків та кредитування міського бюджету згідно з додатком 2, та головними розпорядниками коштів міського бюджету згідно з додатком 3. Управлінню освіти та науки Дніпропетровської міської ради при розподілі видатків спеціального фонду міського бюджету на проведення капітального ремонту установ та закладів освіти у 2012 році врахувати, що кошти у сумі 15 000,000 тис.грн., передбачені по КФК 070802, будуть розподілені в процесі виконання міського бюджету за рішенням міської ради щодо внесення змін у показники міського бюджету на 2012 рік між бюджетами районів у місті шляхом надання цільових субвенцій на вищезазначені видатки. Департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради врахувати, що у видатках спеціального фонду міського бюджету передбачені цільові видатки у сумі 11 985,000 тис.грн. на проведення капітального ремонту будинків житлового фонду міської ради, в яких створено об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, та який після проведення капітальних робіт буде передано на баланс об’єднань співвласників багатоквар-тирних будинків, та у сумі 2 928,200 тис.грн на проведення капітального ремонту житлового фонду, який знаходиться на балансі житлово-будівельних кооперативів. У загальній сумі видатків, передбачених департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради , затвердити видатки у сумі 52 136,800 тис.грн. на поповнення обігових коштів комунальних підприємств територіальної громади міста, з них: Комунальному підприємству «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради - 38 712,500 тис.грн., Міському комунальному підприємству «Дніпропетровські міські теплові мережі» - 10 000,900 тис.грн., Комунальному підприємству «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради - 3 423,400 тис.грн.

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

СІЧЕНЬ 2012

11

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

Департаментам Дніпропетровської міської ради: житлово-комунального господарства та капітального будівництва, охорони здоров’я і управлінням Дніпропетровської міської ради: освіти та науки, культури та мистецтв, у справах молоді та спорту скласти та надати у термін до 01.02.12 титульні списки на проведення поточних та капітальних ремонтів у 2012 році за рахунок коштів міського бюджету на погодження профільним постійним комісіям міської ради та постійній комісії міської ради з питань соціально-економічного розвитку, бюджету і фінансів, за зразком, що використовується в роботі департаментом житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради.

5. Установити профіцит міського бюджету: 5.1. По загальному фонду - у сумі 574 216,974 тис.грн., напрямком використання якого визначити передачу коштів із загального фонду бюджету до бюджету розвитку (спеціального фонду).

5.2. По спеціальному фонду - у сумі 7 356,776 тис.грн., джерелом покриття якого визначити погашення місцевого боргу у сумі 7 356,776 тис.грн., згідно з додатком 4.

6. Установити дефіцит спеціального фонду міського бюджету у сумі 674 216,774 тис.грн., джерелами покриття якого визначити: - надходження коштів із загального фонду до бюджету розвитку (спеціального фонду) у сумі 574 216,774 тис.грн.; - залучення до бюджету розвитку коштів від місцевих запозичень у сумі 100 000,000 тис.грн., згідно з додатком 4.

7. Установити граничний розмір боргу міського бюджету станом на 2012 рік у сумі 107 356,776 тис.грн. Враховуючи вимоги пункту 3 статті 16 Бюджетного кодексу України доручити директору фінансовоекономічного департаменту Дніпропетровської міської ради здійснювати внутрішні запозичення до міського бюджету у 2012 році, з урахуванням вимог статті 74 Бюджетного кодексу України.

8. Врахувати, що відповідно до рішення міської ради від 25.05.05 № 21/28 „Про надання гарантій на користь Європейського Банку Реконструкції та Розвитку за кредитною угодою з Міським комунальним виробничим підприємством „Дніпроводоканал” надано гарантію міської ради Європейському Банку Реконструкції та Розвитку щодо виконання Міським комунальним виробничим підприємством „Дніпроводоканал” зобов’язань за кредитною угодою з Європейським Банком Реконструкції та Розвитку на основну суму кредиту 20 000 000,0 (двадцять мільйонів) євро та суму витрат, пов’язаних з його обслуговуванням, шляхом укладання угоди про гарантію та відшкодування між Дніпропетровською міською радою і Європейським Банком Реконструкції та Розвитку.

9. Установити розмір оборотного касового залишку бюджетних коштів міського бюджету у сумі 3 000,0 тис.грн.

10. Затвердити обсяги міжбюджетних трансфертів з міського бюджету до бюджетів інших рівнів на 2012 рік, згідно з додатком 5: 10.1. Коштів, що передаються до державного бюджету, у сумі 39 297,600 тис.грн.

10.2. Дотації вирівнювання, що передається з міського бюджету бюджетам районів у місті, у сумі 108 314,226 тис.грн.

10.3. У складі доходів загального фонду міського бюджету затвердити обсяги: 10.3.1. Субвенції бюджетам районів у місті на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям у сумі 570 360,300 тис.грн.

10.3.2. Субвенції бюджетам районів у місті на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот у сумі 168 120,300 тис.грн.

12

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

10.3.3. Субвенції бюджетам районів у місті на надання пільг з послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот), на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з відміною податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та відповідним збільшенням ставок акцизного податку з пального і на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян у сумі 8 750,700 тис.грн.

10.3.4. Субвенції бюджетам районів у місті на надання пільг та житлових субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у сумі 475,500 тис.грн.

10.3.5. Субвенції бюджетам районів у місті на виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом „гроші ходять за дитиною” у сумі 4 282,265 тис.грн.

10.3.6. Субвенції бюджетам районів у місті на фінансування ремонту приміщень управлінь праці та соціального захисту виконавчих органів міських (міст республіканського в Автономній Республіці Крим і обласного значення), районних у містах Києві і Севастополі та районних у містах рад для здійснення заходів із виконання спільного із Світовим банком проекту „Вдосконалення системи соціальної допомоги” у сумі 1,401 тис.грн.

10.3.7. Субвенції бюджету Бабушкінського району у місті на утримання притулку для дітей у сумі 1 553,712 тис.грн.

11. Керуючись статтею 108 Бюджетного кодексу України, встановити, що у 2012 році: 11.1. Перерахування дотацій вирівнювання бюджетам районів у місті здійснюється Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області шляхом застосування нормативів щоденних відрахувань від доходів загального фонду міського бюджету. Якщо за нормативами щоденних відрахувань не забезпечується отримання місячної суми дотації вирівнювання відповідно до розпису міського бюджету, Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області зобов’язане перерахувати на рахунки бюджетів районів у місті недоотриману місячну суму дотації вирівнювання із загального фонду міського бюджету не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

11.2. Перерахування коштів, що передаються до державного бюджету з міського бюджету, здійснюється Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області за рахунок фактичних надходжень кошика доходів міського бюджету за нормативами щоденних відрахувань, визначених у додатку до Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік”. Обсяг перерахування зазначених коштів за нормативами щоденних відрахувань наростаючим підсумком з початку року не може перевищувати 1/12 річної суми, визначеної у додатку до Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік”, помноженої на кількість місяців у звітному періоді.

12. Установити у 2012 році обсяг повернення до міського бюджету пільгових довгострокових кредитів громадян на будівництво (реконструкцію) та придбання житла і відсотків по цих кредитах у сумі 1 590,000 тис.грн. та розподіл надання кредитів з міського бюджету у сумі 1 840,000 тис.грн., згідно з додатком 6.

13. Затвердити перелік об’єктів, фінансування яких буде здійснено за рахунок коштів бюджету розвитку міського бюджету у 2012 році, згідно з додатком 7.

14. Установити обсяг резервного фонду міського бюджету на 2012 рік у сумі 1 500,000 тис.грн.

15. Затвердити перелік захищених статей видатків загального фонду міського бюджету на 2012 рік за їх економічною структурою відповідно до статті 55 Бюджетного кодексу України: - оплата праці працівників бюджетних установ та закладів (код 1110); - нарахування на заробітну плату ( код 1120); - придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів (код 1132);

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

СІЧЕНЬ 2012

13

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

- забезпечення продуктами харчування ( код 1133); - оплата комунальних послуг та енергоносіїв (код 1160); - виплата процентів (доходу) за зобов’язаннями (код 1200); - поточні трансферти населенню (код 1340); - поточні трансферти іншим місцевим бюджетам (код 1320).

16. Затвердити у складі видатків міського бюджету кошти на реалізацію державних, регіональних та міських галузевих програм на загальну суму 1 262 884,429 тис.грн., згідно з додатком 8.

17. Керуючись статтею 77 Бюджетного кодексу України, зобов’язати розпорядників коштів міського бюджету та бюджетів районів у місті: 17.1. Забезпечити в першочерговому порядку потребу в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених законодавством України умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати; на проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв’язку, які споживаються бюджетними установами.

17.2. Затвердити ліміти споживання енергоносіїв у натуральних показниках для кожної бюджетної установи, виходячи з обсягів відповідних бюджетних асигнувань.

17.3. Забезпечити укладання угод по кожному виду енергоносіїв у межах встановлених лімітів.

17.4. При виконанні бюджету забезпечити у повному обсязі проведення розрахунків за електричну енергію, теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв’язку, які споживаються бюджетними установами, не допускаючи будь-якої простроченої заборгованості з їх оплати.

18. Керуючись статтею 23 Бюджетного кодексу України, у процесі виконання міського бюджету за обґрунтованим поданням головного розпорядника коштів міського бюджету дозволити фінансово-економічному департаменту Дніпропетровської міської ради здійснювати перерозподіл бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів міського бюджету окремо по загальному та спеціальному фондах міського бюджету. Забороняється без внесення змін до рішення міської ради про міський бюджет збільшення призначень по загальному та спеціальному фондах міського бюджету на:

бюджетних

- оплату праці працівників бюджетних установ і закладів за рахунок зменшення інших видатків; - видатки з функціонування органів місцевого самоврядування за рахунок зменшення видатків по інших кодах функціональної класифікації.

19. Керуючись статтями 64 та 68 Бюджетного кодексу України, встановити, що у 2012 році до загального фонду міського бюджету зараховується 100,0 % податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, засновником яких є міська рада, 50,0 % надходжень від орендної плати, отриманої підприємствами, що належать до комунальної власності територіальної громади міста, від здачі в оренду майна, що перебуває на їх балансовому обліку, 100,0 % над-ходжень від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим майном, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, реєстраційний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

20. Встановити, що суб’єкти господарювання, які належать до комунальної власності територіальної громади міста, сплачують до загального фонду міського бюджету частину прибутку (доходу) у розмірі 15,0 %, що залишається в їх розпорядженні після оподаткування, відповідно до рішення міської ради від 14.07.04 № 7/18 „Про порядок використання прибутків підприємств, установ та організацій, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста”.

21. Відповідно до статті 68 Бюджетного кодексу України до загального фонду бюджетів районів у місті зараховуються такі податки і збори, що стягуються з платників, які перебувають на обліку і обслуговуються державними податковими інспекціями у районах міста, а також ті, що зараховуються за місцем вчинення дії, крім платежів плати за землю:

14

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

- податок на доходи фізичних осіб по платниках, що перебувають на обліку в державних податкових інспекціях у районах міста, згідно з нормативами, визначеними у додатку 9 до цього рішення; - державне мито; - адміністративні штрафи та інші санкції; - плата за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення; - місцеві податки і збори (крім єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки); - фіксований сільськогосподарський податок; - штрафні санкції за порушення законодавства про патентування; - кошти від реалізації безхазяйного майна, знахідок, спадкового майна, майна, одержаного територіальною громадою в порядку спадкування чи дарування, а також валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі; - інші надходження. До бюджетів районів у місті зараховуються платежі плати за землю за земельні ділянки, що знаходяться на території районів у місті, та податок з доходів фізичних осіб крім цих платежів, які сплачуються платниками, що перебувають на обліку в Спеціалізованій державній податковій інс-пекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську за нормативами, згідно з додатком 9. Податок на доходи фізичних осіб, плата за землю, туристичний збір, збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності та інші податки і збори по платниках, що перебувають на обліку та обслуговуються Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, зараховуються до загального фонду міського бюджету. Джерелами формування спеціального фонду бюджетів районів у місті є надходження власних надходжень бюджетних установ і закладів, які утримуються за рахунок коштів бюджетів районів у місті.

22. Керуючись статтями 43 та 73 Бюджетного кодексу України, доручити виконкому Дніпропетровської міської ради, в особі директора фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради, отримувати в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області позики на покриття тимчасових касових розривів, пов’язаних із забезпеченням захищених видатків загального фонду, які в обов’язковому порядку покриваються Державним казначейством України в межах поточного бюджетного періоду за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку на договірних умовах без нарахування відсотків за користування цими коштами з обов’язковим їх поверненням до кінця поточного бюджетного періоду.

23. Керуючись статтею 102 Бюджетного кодексу України, надати право міському голові, у разі отримання з інших бюджетів та надання з міського бюджету у міжсесійний період цільових субвенцій та дотацій розподіляти їх між головними розпорядниками коштів міського бюджету, бюджетами районів у місті, виходячи з фактичної потреби у коштах цільових субвенцій та дотацій, своїми розпорядженнями, з наступним затвердженням на сесіях міської ради. З метою ефективного використання коштів субвенцій з державного бюджету на фінансування державних програм соціального захисту населення дозволити міському голові протягом бюджетного року своїми розпорядженнями перерозподіляти їх річні обсяги між кодами функціональної, економічної класифікації та міським бюджетом і бюджетами районів у місті, виходячи із фактично нарахованих обсягів відповідних пільг, субсидій та допомоги населенню і фактичної потреби у коштах, з наступним затвердженням на сесіях міської ради.

24. Керуючись статтею 16 Бюджетного кодексу України, надати право директору фінансово – економічного департаменту Дніпропетровської міської ради в межах поточного бюджетного періоду здійснювати на конкурсних засадах розміщення тимчасово вільних коштів міського бюджету на депозитах або шляхом придбання державних цінних паперів, цінних паперів, емітованих міською радою, з подальшим поверненням таких коштів до кінця поточного бюджетного періоду. Порядок здійснення таких операцій визначається Кабінетом Міністрів України. Відсотки за користування тимчасово вільними коштами міського бюджету, розміщеними на депозитних рахунках у банківських установах, спрямовувати на проведення видатків міського бюджету.

25. Надати право головним розпорядникам коштів міського бюджету на підписання договорів на одержання субвенцій з інших бюджетів та надання субвенцій з міського бюджету.

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

СІЧЕНЬ 2012

15

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

26. Районним у місті радам під час затвердження та виконання бюджетів районів у місті: 26.1. Забезпечити в першочерговому порядку потребу в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених законодавством України умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати; на проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв’язку, які споживаються бюджетними установами.

26.2. Затвердити ліміти споживання енергоносіїв у натуральних показниках для кожної бюджетної установи, виходячи з обсягів відповідних бюджетних асигнувань.

26.3. Забезпечити укладання угод по кожному виду енергоносіїв у межах встановлених лімітів.

26.4. Врахувати, що при визначенні обсягів дотації вирівнювання бюджетам районів у місті в розрахунках бюджетів районів у місті враховані цільові видатки, які під час формування, затвердження та виконання бюджетів районів у місті зменшенню не підлягають.

27. Додатки до цього рішення є його невід’ємною частиною.

28. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань соціальноекономічного розвитку, бюджету і фінансів (Морозенко Є.В.) та першого заступника міського голови Крупського А.Ф.

Міський голова

16

СІЧЕНЬ 2012

І.І. Куліченко

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

СІЧЕНЬ 2012

17

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

18

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

СІЧЕНЬ 2012

19

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

20

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

СІЧЕНЬ 2012

21

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

22

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

СІЧЕНЬ 2012

23

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

24

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

СІЧЕНЬ 2012

25

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

26

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

СІЧЕНЬ 2012

27

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

28

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

СІЧЕНЬ 2012

29

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

30

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

СІЧЕНЬ 2012

31

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

32

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

СІЧЕНЬ 2012

33

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

34

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

СІЧЕНЬ 2012

35

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

36

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

СІЧЕНЬ 2012

37

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

38

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

СІЧЕНЬ 2012

39

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

40

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

СІЧЕНЬ 2012

41

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

42

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

СІЧЕНЬ 2012

43

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

44

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

СІЧЕНЬ 2012

45

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

46

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

СІЧЕНЬ 2012

47

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

48

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

СІЧЕНЬ 2012

49

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

50

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

Додаток 9 до рішення міської ради від 28.12.11 № 3/19

Нормативи відрахувань по податку на доходи фізичних осіб по платниках, що перебувають на обліку в державних податкових інспекціях у районах міста та платежах плати за землю за земельні ділянки, що знаходяться на території районів у місті (крім цих платежів, які сплачуються платниками, що знаходяться на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську) Назва районів

Нормативи відрахувань, % Податок на доходи Платежі плати за фізичних осіб землю

Амур-Нижньодніпровський район

50,0

100,0

Бабушкінський район

20,6

100,0

Жовтневий район

16,5

100,0

Індустріальний район

50,0

100,0

Кіровський район

17,2

100,0

Красногвардійський район

43,2

100,0

Ленінський район

50,0

100,0

Самарський район

26,0

50,0

Секретар міської ради

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

М.В.Романенко

СІЧЕНЬ 2012

51

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МІСЬКА РАДА VІ СКЛИКАННЯ СЕСІЯ РІШЕННЯ 28.12.11

№ 2/19

Про Програму соціально-економічного розвитку міста на 2012 рік

З метою забезпечення сталого збалансованого соціально-економічного розвитку міста, проведення ефективної інвестиційної політики, відповідно до листа фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради від 18.11.11 вх. № 8/6058 та керуючись законами України „Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”, „Про місцеве самоврядування в Україні”, міська рада ВИРІШИЛА: 1. Затвердити Програму соціально-економічного розвитку міста на 2012 рік (додається).

2. Доручити фінансово-економічному департаменту Дніпропетровської міської ради (Дробітько І.П.) у разі необхідності готувати зміни і доповнення до Програми (п. 1 цього рішення).

3. Керівникам виконавчих органів міської ради та головам районних у місті рад забезпечити в установленому порядку виконання показників Програми (п. 1 цього рішення).

4. Головним розпорядникам коштів бюджетів усіх рівнів забезпечити своєчасне, цільове використання коштів, передбачених Програмою (п. 1 цього рішення), та щомісячно до 5 числа інформувати фінансовоекономічний департамент Дніпропетровської міської ради про хід виконання робіт і освоєння коштів.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань соціальноекономічного розвитку, бюджету і фінансів (Морозенко Є.В.) та першого заступника міського голови Крупського А.Ф.

Міський голова

52

СІЧЕНЬ 2012

І.І. Куліченко

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

ЗАТВЕРДЖЕНО Рішення міської ради від 28.12.11 № 2/19 ПРОГРАМА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ МІСТА НА 2012 РІК ВСТУП Відповідно до Конституції України, законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України", "Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2012 рік та основні напрями розвитку на 2013 і 2014 роки", Постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.11 № 907 „Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2012 рік та основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2013 і 2014 роки" фінансово-економічним департаментом Дніпропетровської міської ради спільно з іншими виконавчими органами міської ради підготовлено основні прогнозні показники та Програму соціально-економічного розвитку міста на 2012 рік (далі – Програма). Завдання і заходи Програми узгоджені з основними положеннями Програми економічних реформ на 2010 – 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава". Програма базується на основних напрямах прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2012 рік, комплексі макроекономічних та галузевих прогнозів, державних, регіональних та галузевих програм. Прогнозні розрахунки Програми розроблено на підставі аналізу соціально-економічної ситуації у господарському комплексі міста у 2010 – 2011 роках, пропозицій виконавчих органів міської ради, виконкомів районних у місті рад. Основні показники соціально-економічного розвитку міста на 2012 рік наведено у додатку 1.

1. ОЦІНКА ТЕНДЕНЦІЙ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ У 2010 – 2011 РОКАХ В умовах пожвавлення світової економіки у 2010 – 2011 роках в більшості галузей господарського комплексу і сфер діяльності міста, як і в Україні в цілому, спостерігається поступове відновлення позитивної динаміки економічного зростання. Так, відмічено зростання обсягів виробництва продукції у натуральному виразі по базових галузях промисловості: в металургії, машинобудуванні, легкій та харчовій промисловості, в енергетиці. В умовах відновлення економічного зростання, а також активізації політики зайнятості відбувалось поліпшення ситуації на ринку праці. Так, у 2010 році службами зайнятості працевлаштовано 8,7 тис. осіб, що на 36,2 % більше, ніж у 2009 році; у січні – листопаді 2011 року – 9,6 тис. осіб, що на 18,3 % більше, ніж за відповідний період минулого року. За 2010 рік створено 21,2 тис. нових робочих місць, за 11 місяців 2011 року – 24,8 тис. нових робочих місць. Станом на 01.12.11 на обліку в службі зайнятості перебувало 4,1 тис. незайнятих громадян, у тому числі безробітних – 3,9 тис. осіб, що на 15,5 % менше ніж на відповідну дату 2010 року. Рівень безробіття станом на 01.01.11 становив 0,75 % від населення працездатного віку (порівняно з 0,95 % станом на 01.01.10); станом на 01.12.11 – 0,63 % (порівняно з 0,73 % на 01.12.10). Внаслідок пожвавлення виробництва відбулося зростання середньомісячної заробітної плати. Середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника по місту за 2010 рік становила 2 256,6 грн., у 2011 році – очікується на рівні 2 740 грн. (довідково: мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум для працездатної особи, визначені на державному рівні з 01.12.11 – 1004 грн.). При цьому заборгованість із виплати заробітної плати по місту за 2010 рік зменшилась на 35,5 млн. грн. або в 4,2 рази, упродовж січня – листопада 2011 року – на 5,4 млн. грн. або на 48,3 %, та на 01.12.11 сума нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, становила 5,8 млн. грн. Певні позитивні зміни спостерігаються і у зовнішній торгівлі. Так, у січні – жовтні 2011 року експортовано товарів на суму 2,0 млрд. дол. США, отримано по імпорту – на суму 2,9 млрд. дол. США. Порівняно з

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

СІЧЕНЬ 2012

53

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

аналогічним періодом минулого року обсяги експорту збільшилися на 32 %, імпорту – на 10,5 %. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами зменшилось на 0,2 млрд. дол. США і становить 0,8 млрд. дол. США. Іноземними інвесторами в економіку міста станом на 01.10.11 вкладено прямих іноземних інвестицій на загальну суму 2,1 млрд. дол. США, обсяг інвестицій збільшився порівняно з обсягом на початок року на 37,2 %. Протягом 2010 року в розвиток економіки міста спрямовано 6,5 млрд. грн. капітальних інвестицій (з них 5,5 млрд. грн. (85 %) – інвестиції в основний капітал), протягом січня – вересня 2011 року – 4,7 млрд. грн. (найвагомішу частку з них (81 %) становили інвестиції в основний капітал – 3,8 млрд. грн.) Отже, поступове відновлення промислового виробництва міста, поліпшення ситуації на ринку праці доводить здатність міста вже найближчим часом закріпити позитивну динаміку економічного зростання.

2. ЦІЛІ ТА ПРІОРИТЕТИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ МІСТА НА 2012 РІК Виходячи з оцінки головних проблем та потенціалу міста, з метою стабілізації фінансового стану в усіх галузях, відновлення економічного зростання та підвищення на цій основі життєвого рівня населення, відповідно до основних напрямків урядової політики в економічній і соціальній сферах головними цілями та пріоритетами соціально-економічного розвитку міста у 2012 році мають бути: - поліпшення умов життєдіяльності громадян на основі розвитку економіки як базису для підвищення рівня зайнятості, зростання доходів населення; - підвищення стандартів життя, дієвості і стабільності соціального захисту населення; - поліпшення стану навколишнього природного середовища, захист території від підтоплення, зниження потенційних екологічних ризиків та негативного впливу оточуючого середовища на здоров’я населення; - продовження житлового будівництва та будівництва об’єктів життєзабезпечення, зосередження коштів на об’єктах з високим рівнем будівельної готовності; - реформування житлово-комунального господарства, оновлення основних фондів, розбудова інженерних комунікацій; - модернізація інфраструктури, перш за все транспортної та енергетичної; - впровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій.

3. ПРОГНОЗ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ МІСТА НА 2012 РІК 3.1. Соціальна політика 3.1.1. Доходи населення та заробітна плата Головна мета – недопущення зменшення рівня середньомісячної заробітної плати по місту. Головні завдання на 2012 рік: - дотримання державних гарантій в оплаті праці; - прискорення темпів погашення заборгованості з виплати заробітної плати. Основні заходи щодо реалізації визначених цілей на 2012 рік: - створення умов для поліпшення продуктивності праці; - забезпечення постійного контролю за додержанням роботодавцями законодавчо встановленого мінімального рівня заробітної плати; - продовження роботи міської комісії з питань погашення заборгованості з виплати заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат. Очікувані результати: У 2012 році фонд оплати праці працівників, зайнятих економічною діяльністю, прогнозується у сумі майже 14,8 млрд. грн., що на 19,4 % більше, ніж очікуване виконання за 2011 рік. При цьому середньомісячна номінальна заробітна плата одного штатного працівника збільшиться на 18,0 % (порівняно з очікуваним виконанням за 2011 рік) і становитиме 3 233,2 грн.

54

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

3.1.2.

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

Зайнятість населення та ринок праці

Головна мета – недопущення різкого погіршення ситуації у сфері зайнятості населення та безробіття. Головні завдання на 2012 рік: - розширення сфери застосування праці економічно активного населення за рахунок створення робочих місць; - створення умов для самостійної зайнятості; - соціальна підтримка незайнятих громадян, зареєстрованих у службі зайнятості. Очікувані результати: - працевлаштування службою зайнятості протягом року 10,5 тисяч незайнятих громадян; - створення 25 тис. нових робочих місць; - збільшення обсягу та переліку громадських робіт, до яких передбачається залучити 2 250 безробітних; - здійснення професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації 2 600 осіб.

3.1.3. Реформування житлово-комунального господарства Головна мета – забезпечення сталого розвитку житлово-комунального господарства міста для задоволення потреб населення і господарського комплексу міста в житлово-комунальних послугах відповідно до встановлених нормативів і національних стандартів.

3.1.3.1. Житлове господарство Житловий фонд комунальної власності територіальної громади міста, що обслуговують житловоексплуатаційні підприємства, підпорядковані департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради, становить 6 118 житлових будинків, з яких 845 ветхих і 89 аварійних. Житлово-експлуатаційні підприємства обслуговують 259 тис. квартир, загальною площею 13,5 млн. кв. м., у тому числі 230 тис. приватизованих квартир, загальною площею 11,9 млн. кв. м. Основні завдання роботи підприємств галузі житлового господарства: - надання послуг за економічно обґрунтованими тарифами з повним відшкодуванням витрат, пов’язаних з виробництвом та виконанням житлових послуг, що розраховані відповідно до стандартів, норм, порядків та правил; - підвищення рівня збору платежів за надані послуги; - забезпечення активізації роботи щодо ліквідації заборгованості населення за спожиті послуги; - врегулювання взаємовідносин між споживачами та виконавцями шляхом сприяння створенню об'єднань співвласників багатоквартирних будинків; - виконання робіт капітального характеру на будинках комунальної власності міста, оновлення та модернізація основних фондів житлово-комунального господарства; - забезпечення конкуренції на ринку надання житлово-комунальних послуг. Основні проблемні питання: - морально застарілі та фізично зношені основні фонди житлово-комунальної інфраструктури, як наслідок – їх неефективність у використанні та експлуатації; - брак коштів на вирішення проблемних питань, зокрема оновлення та модернізації фондів; - заборгованість населення за спожиті житлово-комунальні послуги; - незадовільний стан житлового фонду, прийнятого від відомчих підприємств та організацій; - наявність ветхого та аварійного житла, потребуючого значних капіталовкладень. Очікувані результати: - поліпшення якості надання житлових послуг населенню та підвищення рівня оплати та обізнаності населення; - поліпшення технічного стану основних фондів у житловому комплексі; - підвищення експлуатаційних властивостей та продовження строків служби житлового фонду.

3.1.3.2. Комунальне господарство

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

СІЧЕНЬ 2012

55

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

Основні завдання галузі: - підвищення ефективності роботи комунальних підприємств міста; - виконання робіт з реконструкції, капітального та поточного ремонту проїжджої частини вулиць та доріг міста, мостів та шляхопроводів, електромереж зовнішнього освітлення, мереж водопостачання, водовідведення та теплопостачання, об’єктів благоустрою кладовищ, озеленення міста; - впровадження енергозберігаючих технологій, - проведення модернізації основних засобів. Основні проблеми розвитку і реформування комунальних підприємств: - збитковість підприємств; - зношеність основних фондів, застарілість технологій і як наслідок – значні витрати (води, теплової енергії тощо). Очікувані результати: - забезпечення та збереження технічно справного стану, підвищення експлуатаційних якостей та продовження строків служби усіх елементів благоустрою; - забезпечення населення міста якісними комунальними послугами відповідно до сучасних стандартів.

3.2. Гуманітарна сфера 3.2.1. Охорона здоров’я населення У місті Дніпропетровську створено 12 центрів первинної медико-санітарної допомоги із структурними підрозділами – 70 амбулаторіями загальної практики. Розгалужена мережа медичних заходів первинної допомоги забезпечить: рівний доступ населення до якісних медичних послуг, профілактику та лікування найбільш розповсюджених захворювань. Головна мета модернізації галузі: - поліпшення здоров’я населення, забезпечення рівного доступу населення до медичних послуг належної якості; - постачання медичних послуг по ланцюжку сімейний лікар - „вузький” спеціаліст при якісній діагностиці, регулярному медичному дослідженні, професійному лікуванні та оперативному реагуванні; - поліпшення забезпечення необхідними медикаментами та сучасним обладнанням медичних закладів. Пріоритетним напрямком на 2012 рік є ефективне функціонування утворених центрів первинної медикосанітарної допомоги з мережею амбулаторій загальної практики-сімейної медицини. Основні проблеми, які потребують першочергового вирішення у 2012 році: - недосконалість законодавчої та нормативної баз; - технологічне відставання від світових медичних стандартів; - недосконалість механізмів фінансування галузі та нераціональне використання наявних ресурсів, відсутність достатнього рівня фінансування системи перекваліфікації кадрів, післядипломної підготовки лікарів для роботи на сучасному медичному обладнанні з використанням сучасних технологій; Основними завданнями є: - поліпшення якості надання медичних послуг шляхом створення ефективної роботи пунктів невідкладної медичної допомоги; - зміна системи оплати праці медичних працівників; - забезпечення доступності медичних послуг за рахунок їх розмежування за рівнями – первинна та вторинна допомога; - підвищення ефективності використання ресурсів та стимулювання здорового способу життя і регулярності профоглядів громадян міста; - забезпечення достатнього рівня фінансування системи післядипломної підготовки та перекваліфікації лікарів для роботи в сучасних умовах реформування галузі.

56

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

Заходи щодо реалізації визначених цілей: - створення єдиної системи інформаційного забезпечення; - поліпшення матеріально-технічного обладнання медичних закладів та пункту невідкладної допомоги: - формування госпітальних округів; - автономізація закладів первинного рівня надання медичної допомоги; - впровадження державних закупівель медичних послуг на первинному рівні, надання медичної допомоги за відповідними договорами; впровадження механізму реалізації вільного права пацієнта вибирати лікаря або у вільному порядку його змінювати. Очікувані результати: - поліпшення якості надання медичних послуг; - підвищення показника середньої тривалості життя населення міста.

3.2.2. Освіта У місті функціонують 163 навчальні заклади, до яких, крім загальноосвітніх шкіл, належать гімназії, ліцеї, школи-інтернати та спеціалізовані заклади для дітей з вадами. Крім того, у м. Дніпропетровську 174 дошкільні заклади, 21 позашкільний заклад, 36 вищих навчальних закладів. Головна мета – підвищення рівня та якості освіти, забезпечення модернізації освіти відповідно до вимог національних стандартів, рівного доступу молоді до якісної освіти, перехід до функціонування освіти на державно-громадських засадах. Пріоритети в розвитку галузі: - забезпечення функціонування мережі навчальних закладів відповідно до потреб населення; - підтримка альтернативних форм освіти, надання додаткових освітніх послуг закладами освіти; - створення матеріально-технічної бази закладів освіти відповідно до сучасних вимог; - формування оптимальної мережі дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів відповідно до освітніх запитів населення, демографічних прогнозів, збільшення потужностей функціонуючих дошкільних навчальних закладів. Основна проблема галузі – недостатній рівень матеріально-технічної бази навчальних закладів міста. Очікувані результати: - позитивна динаміка якості освітніх послуг; - формування різнорівневої мережі загальноосвітніх, дошкільних, позашкільних навчальних закладів для задоволення освітніх потреб населення; - сформованість навичок здорового способу життя в учнів загальноосвітніх шкіл.

3.2.3. Культура На території міста Дніпропетровська функціонують заклади культури міського, обласного та відомчого підпорядкування: 9 професійних театрів, філармонія, Будинок органної та камерної музики, Будинок мистецтв, 3 концертні організації, державний цирк, планетарій, 2 державні музеї та 43 музеї на громадських засадах, 9 кінотеатрів, 18 клубів та палаців культури, 2 централізовані бібліотечні системи (54 бібліотеки-філіали), 2 обласні бібліотеки Міністерства культури та туризму України, 22 позашкільні мистецькі навчальні заклади, Дніпропетровська консерваторія ім. М.І. Глінки, коледж та 2 училища системи Міністерства культури та туризму України, 2 виставкові зали, 5 парків культури та відпочинку, 8 творчих спілок. Головна мета – відродження самобутності культури, досягнення високих рівнів розвитку професійного і самодіяльного мистецтва для формування гармонійно розвиненої особистості.

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

СІЧЕНЬ 2012

57

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

Основні завдання галузі: - забезпечення гарантій свободи творчості, доступу громадян нашого міста до усіх культурних надбань; - забезпечення функціонування всіх закладів культури незалежно від їх підпорядкування; - подальше збереження та розвиток традиційної української культури та культур національних меншин, що проживають у нашому місті; - підтримка становлення та діяльності культурно-мистецьких організацій, які є невід’ємною складовою частиною інфраструктури нашого міста; - створення сприятливих умов для повноцінної реалізації творчих здібностей, культурних потреб та інтересів через функціонування початкових мистецьких навчальних закладів, мережі клубних формувань та гуртків самодіяльної творчості. Основні проблемні питання галузі: - низький рівень забезпечення новими, сучасними приміщеннями закладів культури, необхідність виведення установ з підвальних, напівпідвальних і пристосованих приміщень; - рівень технічного оснащення закладів культури музичними інструментами, звуковим та світловим обладнанням не відповідає сучасним вимогам; - бібліотеки незабезпечені в потрібному обсязі копіювальною технікою і комп’ютерами з доступом до Інтернету. Пріоритетні напрямки на 2012 рік: - створення умов для розвитку здібностей і талантів мешканців, виховання творчої молоді та обдарованих дітей; - здійснення комплексу заходів щодо зміцнення матеріально-технічної бази закладів культури.

3.2.4. Фізична культура і спорт Спортивна база міста складається з 11 стадіонів, 336 спортивних майданчиків, 57 футбольних полів, 18 плавальних басейнів, 49 тенісних кортів, 108 стрілецьких тирів, 318 гімнастичних містечок, 288 спортивних залів, 373 пристосованих приміщень для занять фізичною культурою і спортом, 5 споруд із штучним льодом, веслувального каналу. Головна мета – створення умов для занять населення міста фізичною культурою і спортом та підвищення рівня спортивної презентації міста у світі. Основні завдання: - збереження та забезпечення функціонування мережі дитячо-юнацьких спортивних шкіл; - розширення мережі спортивних клубів за місцем мешкання та залучення до занять фізичною культурою і спортом на пільгових умовах дітей-сиріт, дітей-інвалідів, дітей з малозабезпечених та багатодітних сімей; - забезпечення участі спортсменів міста у комплексних спортивних заходах; - пропаганда здорового способу життя, зміцнення здоров’я мешканців міста засобами фізичної культури. Основні заходи: - проведення у місті комплексних спортивно-масових та фізкультурно-оздоровчих заходів з усіма верствами населення згідно з календарним планом; - здійснення комплексу заходів щодо зміцнення матеріально-технічної бази спортивних споруд.

3.3. Розвиток реального сектора економіки 3.3.1. Промисловий комплекс Промисловість є провідною галуззю економіки м. Дніпропетровська. Промисловий потенціал м. Дніпропетровська – це понад 240 промислових підприємств, з них: 31 – підприємства металургії та оброблення металу, 63 – машинобудування, 35 – хімічної і нафтохімічної промисловості.

58

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

У загальноміському обсязі реалізованої промислової продукції основну частку становить продукція металургії та оброблення металу, машинобудування, хімічної та нафтохімічної промисловості, харчової промисловості. Основна мета промислової політики – створення сучасного промислово-технологічного комплексу, який забезпечуватиме внутрішні потреби країни, регіону, міста, конкурентоспроможний експорт, збільшення обсягів наукоємної продукції, як основи для інноваційного розвитку економіки, перехід на ресурсозберігаючу та екологічно безпечну модель розвитку промисловості. Основні проблемні питання: На розвитку промислового комплексу, особливо металургійного, негативно позначаються проблеми, зумовлені значною енергоємністю виробництва, підвищенням цін на енергоресурси та транспортні перевезення, змінами зовнішньоекономічної кон'юнктури. Крім того, існує ряд проблемних питань, які стримують зростання промислового виробництва, а саме: - високий ступінь зносу основних виробничих фондів та недосконалий технічний рівень обладнання; - недостатній інноваційний рівень промислового виробництва та відсутність стимулів до інноваційної діяльності; - недостатній рівень гармонізації національних стандартів та систем управління якістю з міжнародними та європейськими; - залежність основних бюджетоутворюючих підприємств міста від кон'юнктури зовнішнього ринку. Головні завдання на 2012 рік: - забезпечення зростання обсягів виробництва шляхом прискорення процесу модернізації та реконструкції діючого виробництва; - запровадження нових механізмів стимулювання інноваційної діяльності; - запровадження енергозберігаючих технологій та системного заощадження паливно-енергетичних ресурсів. Очікувані результати: зростання обсягів виробництва високотехнологічних видів продукції та підвищення конкурентоспроможності продукції; - обсяг реалізованої продукції у діючих цінах у 2012 році прогнозується на рівні 57,0 млрд. грн.

3.3.2. Енергоспоживання та енергозбереження Головне завдання – скорочення підприємствами та організаціями енергоспоживання, підвищення надійності та ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів. Основні проблеми підприємств житлово-комунального господарства: -

робота на морально та фізично зношеному обладнанні; заборгованість комунальних підприємств за спожиті енергоносії; збільшення вартості енергоносіїв. Основні завдання на 2012 рік:

- впровадження приладів обліку; - заміна та модернізація обладнання на комунальних підприємствах міста; - розвиток когенераційних установок, теплових насосів, утилізація скидного тепла, збільшення питомої ваги використання біопалива та альтернативних джерел енергії; - популяризація енергозбереження у місті.

3.3.3. Будівництво Головна мета – підвищення ефективності і надійності функціонування житлово-комунальних систем, інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста. ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

СІЧЕНЬ 2012

59

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

Основні завдання на 2012 рік: - забезпечення здійснення будівництва, реконструкції та ліквідації аварійного стану об’єктів, насамперед, теплових мереж, котелень і теплових пунктів тощо; - реалізація житлових програм; - створення комфортних умов проживання населення; - створення належних умов функціонування закладів освіти, культури, лікувальних закладів та установ тощо. Пріоритетні напрямки на 2012 рік: - недопущення значного спаду обсягу інвестицій в основний капітал за рахунок усіх джерел фінансування порівняно з 2011 роком; - забезпечення введення в експлуатацію об’єктів соціальної сфери з високим ступенем будівельної готовності. Очікувані результати: - обсяг інвестицій в основний капітал на 2012 рік по підприємствах та організаціях усіх форм власності за рахунок усіх джерел фінансування прогнозується на рівні 6,5 млрд. грн.; - у 2012 році очікується введення 111 тис. м2 загальної площі житла. Обсяги коштів державного, обласного та міського бюджетів на соціально-економічний розвиток міста надано у додатку 2.

3.3.4. Громадський транспорт Громадський транспорт міста є однією з найважливіших галузей, що формують необхідні передумови для стабільної роботи господарського комплексу і забезпечують життєдіяльність суспільства у виробничих сферах. Пасажирські перевезення у місті виконують метрополітен, 1 трамвайне депо, 2 тролейбусних депо, близько 40 підприємств автотранспорту різних форм власності. Головна мета – підвищення комфорту, якості та надійності транспортних послуг, поліпшення безпеки перевезень пасажирів та більш повне задоволення потреб населення, підприємств і організацій у пасажирських перевезеннях, доступність транспортних послуг для усіх верств населення, підвищення рівня екологічності та енергоефективності транспортних засобів, забезпечення розвитку інфраструктури транспортної галузі. Основні проблеми в сфері пасажирського транспорту: - високий рівень зносу основних виробничих фондів, зокрема рухомого складу; - недостатній обсяг інвестицій, необхідних для оновлення та забезпечення інноваційного розвитку матеріально-технічної бази галузі; - обмеженість бюджетного фінансування та амортизаційних відрахувань, недосконалість механізму лізингу. Головні завдання на 2012 рік: - підвищення якості (комфортності) пасажирських перевезень; - оновлення пасажирського рухомого складу; - впровадження єдиної транспортної системи пасажирських перевезень в м. Дніпропетровську; - створення рівних умов для роботи всіх суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері пасажирського автомобільного транспорту, обмеження монополізму та розвиток конкуренції; - раціональне використання енергетичних та матеріальних ресурсів; - реалізація сучасної екологічної політики. Очікувані результати: Загальний обсяг перевезення пасажирів у 2012 році: - автотранспортом загального користування – 212,2 млн. пас.; - електротранспортом загального користування – 133 млн. пас.; - метрополітеном – 9 млн. пас.

60

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

3.4. Охорона навколишнього природного середовища На території міста розташовано понад 240 підприємств різних галузей промисловості, які в результаті виробничої діяльності забруднюють довкілля та негативно впливають на навколишнє природне середовище. Головна мета – збереження та відновлення природного стану навколишнього середовища, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки мешканців міста. Пріоритетні напрямки охорони навколишнього природного середовища : - покращення стану атмосферного повітря; - зниження забруднення водного басейну стічними водами підприємств; - зменшення обсягів утворення відходів і запобігання їх негативному впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я людини. Першочергові природоохоронні заходи міста: - проведення заходів щодо організації та поліпшення екологічного стану територій і об’єктів природнозаповідного фонду місцевого значення та інших територій, які підлягають особливій охороні; - проведення заходів щодо зниження забруднення навколишнього середовища промисловими підприємствами, організаціями та установами міста; - озеленення території міста; - проведення протизсувних заходів на території міста; - проведення заходів щодо поліпшення екологічного стану басейну р. Дніпро та малих річок на території міста; - розробка і впровадження комплексної системи санітарного очищення міста; - будівництво сучасних підприємств із сортування та утилізації відходів; - пропаганда екологічних знань серед населення міста та розробка програм екологічного спрямування.

3.5. Регуляторна політика та розвиток підприємництва Головна мета – спрямування дій суб’єктів малого підприємництва, громадських об’єднань підприємців, а також установ ринкової інфраструктури для концентрації фінансових, матеріально-технічних ресурсів, виробничого та наукового потенціалу, ресурсів суб’єктів господарювання на створення і підтримання сприятливих умов розвитку малого і середнього підприємництва, формування і впровадження ефективної системи його підтримки і захисту. Основні завдання: - максимальне поєднання інтересів суб’єктів підприємницької діяльності з інтересами органів місцевого самоврядування щодо розвитку малого і середнього підприємництва у місті; - стимулювання підприємницької ініціативи з метою створення нових робочих місць та самозайнятості населення за рахунок власних фінансових, майнових, трудових, інформаційних ресурсів міста; - поліпшення якісних показників структури та діяльності малих і середніх підприємств міста; - підтримка та сприяння реалізації інвестиційних проектів у сфері виробництва підприємствами міста. Очікувані результати: - зростання кількості малих підприємств до 14,7 тисяч або на 3,9 % порівняно з 2011 роком; - забезпечення ринку високоякісними товарами та послугами; - зростання кількості нових робочих місць та забезпечення збалансованості ринку праці; - збільшення податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів; - удосконалення механізмів і процедур започаткування та ведення підприємницької діяльності; - створення і розвиток нових інститутів інфраструктури підтримки малого і середнього бізнесу, їх організаційне та методичне забезпечення.

3.6. Розвиток сфери обігу споживчих товарів і послуг На території м. Дніпропетровська налічується 4044 магазини та 1187 підприємств ресторанного господарства; діяльність у сфері платних послуг здійснюють 480 підприємств та 1953 приватних підприємця.

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

СІЧЕНЬ 2012

61

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

Головна мета – доведення товарів із сфери виробництва у сферу споживання, забезпечення зв'язків між галузями народного господарства і регіонами країни, задоволення потреб населення у різноманітних товарах та послугах, поповнення бюджетів різних рівнів та забезпечення зайнятості населення. Основні завдання розвитку галузі сфери обігу споживчих товарів і послуг на 2012 рік: - підвищення рівня торговельного та побутового обслуговування населення міста; - поступове нарощування темпів росту загального обсягу товарообороту; - розширення спектру додаткових послуг та поступове досягнення європейського рівня обслуговування; - розширення мережі магазинів, підприємств ресторанного господарства та сфери послуг. Очікувані результати у 2012 році: - обсяг роздрібного товарообігу прогнозується на рівні 18,0 млрд. грн.; - обсяг реалізованих послуг прогнозується на рівні 12,5 млрд. грн.

3.7. Зовнішньоекономічна діяльність Головна мета, пріоритетні напрямки розвитку галузі: підвищення конкурентних переваг міста в залученні іноземних інвестицій; створення системи максимального сприяння підприємствам та організаціям міста щодо залучення іноземних інвестицій; покращення зовнішнього іміджу міста, розвитку міжнародних та побратимських зв’язків; формування місцевої інфраструктури залучення інвестицій; залучення іноземних інвестицій та кредитів до економіки міста і для впровадження важливих міських програм та проектів; розвиток торговельно-економічного співробітництва на міжнародному рівні. Основні проблеми розвитку галузі: - перерозподіл галузевої структури іноземного інвестування, тобто, збільшення у загальному обсязі інвестицій частки інвестицій у промислову сферу; - необхідність забезпечення ефективності довгострокових вкладень. Очікувані результати: - надходження у 2012 році прямих іноземних інвестицій у сумі 306,1 млн. дол. США, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій на кінець 2012 року прогнозується на рівні майже 2,5 млрд. дол. США.

- розподіл прямих іноземних інвестицій за видами діяльності суттєво не зміниться, тобто, зберігатиметься тенденція попередніх років, коли іноземні інвестори в основному вкладають кошти в галузі із швидким оборотом капіталу або в невиробничий сектор.

62

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

Додаток 1 до Програми соціально-економічного розвитку міста на 2012 рік Основні показники соціально-економічного розвитку міста на 2012 рік Одиниця виміру

Програма на 2012 рік

Млн. грн.

14 755,7

%

119,4

Грн.

3 233,2

%

118,0

Тис. осіб

997,0

Показники Показники рівня життя Фонд оплати праці працівників, зайнятих економічною діяльністю - порівняно з попереднім роком Середньомісячна номінальна заробітна плата одного штатного працівника - порівняно з попереднім роком Населення та ринок праці Чисельність наявного населення на кінець року

Чисельність населення, яке перебуває на обліку в службі Тис. осіб зайнятості (протягом року) з нього: працевлаштовано Тис. осіб Чисельність безробітного населення на кінець року Тис. осіб Кількість створених за рік нових робочих місць у всіх сферах Тис. місць економічної діяльності - порівняно з попереднім роком % Житлово-комунальне господарство

22,5 10,5 4,8 25,0 100,0

Житловий фонд – усього на кінець року

Тис. до. м

13 530,8

Ветхий та аварійний житловий фонд

Тис. до. м

238,9

Введення в експлуатацію житлових будинків

Тис. до. м

111,0

- індивідуальне будівництво

Тис. до. м

35,6

Кількість створених за рік об'єднань співвласників багатоквартирних будинків

Одиниць

40

Кількість дітей у дошкільних закладах

Дітей

32 355

Кількість дітей на 1 000 мешканців міста

Дітей

32,3

Кількість учнів у школах

Учнів

82 628

Кількість учнів на 1 000 мешканців міста

Учнів

82,4

Кількість ліжок у лікарнях

Одиниць

6470

Кількість ліжок на 10 тис. мешканців

Одиниць

64,5

Відвід. У зміну Відвід. У зміну

19 920 19,9

із них:

Освіта, охорона здоров’я

Кількість відвідувань у поліклініках Кількість відвідувань на 1 000 мешканців

Промисловість, торгівля, послуги Обсяг реалізованої промислової продукції (у діючих цінах) Загальний обсяг роздрібного товарообігу (у діючих цінах) ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

Млрд. дол. Млрд. дол.

57,0 18,0 СІЧЕНЬ 2012

63

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

Одиниця виміру Млрд. дол. Млрд. дол.

Програма на 2012 рік 12,5 3,3

Протяжність трамвайних колій на кінець року Протяжність тролейбусних маршрутів на кінець року Протяжність ліній метрополітену на кінець року Загальна протяжність міських автобусних маршрутів Кількість рухомого складу на кінець року у т. ч. – трамваї, тролейбуси - метро - автобуси, маршрутні таксі

Км Км Км Км Одиниць Одиниць Одиниць Одиниць

175,0 334,2 7,09 1 736,7 2155 460 45 1650

Загальний обсяг перевезення пасажирів

Млн. пас.

354,2

у т.ч.

Млн. пас. Млн. пас. Млн. пас. Млн. пас. Млн. пас. Млн. пас. Млн. пас.

133,0 9,0 212,2 242,7 46,7 5,7 190,3

Показники Обсяг реалізованих послуг (у діючих цінах) – всього у т.ч. реалізовані послуги населенню Транспорт і зв’язок

– трамваї, тролейбуси - метро - автобуси, маршрутні таксі Платні перевезення пасажирів у т. ч. – трамваї, тролейбуси - метро - автобуси, маршрутні таксі

Охорона навколишнього середовища Обсяг фінансування природоохоронних заходів за рахунок місцевих екологічних фондів Кількість забруднених стічних вод, що скидаються у поверхневі водойми

Тис. грн.

20 030

Млн. куб. м

700,0

Розвиток малого підприємництва Кількість малих підприємств - порівняно з попереднім роком Чисельність працюючих у малих підприємствах - порівняно з попереднім роком Середньомісячна заробітна плата працівників малих підприємств - порівняно з попереднім роком Питома вага продукції, виробленої малими підприємствами

Одиниць % Тис. осіб %

14 680 103,9 78,05 101,9

Грн.

1 487,0

% %

110,5 14,5

Інвестиційна та зовнішньоекономічна діяльність Обсяг інвестицій в основний капітал за рахунок усіх джерел фінансування (у діючих цінах)

Млрд. дол.

6,5

Обсяг прямих іноземних інвестицій наростаючим підсумком, всього на кінець року

Млн. дол. США

2 492,8

- порівняно з попереднім роком

% Млн. дол. США Млн. дол. США %

у тому числі: іноземні інвестиції за рік Обсяг експорту, всього - порівняно з попереднім роком Обсяг імпорту, всього - порівняно з попереднім роком

64

СІЧЕНЬ 2012

114,0 306,1 2 851,4 112,5

Млн. дол. США

3 875,2

%

106,4

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

СІЧЕНЬ 2012

65

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

66

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

СІЧЕНЬ 2012

67

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

68

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

СІЧЕНЬ 2012

69

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

70

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

СІЧЕНЬ 2012

71

ІСТОРІЯ МІСТА

СОБОРНІСТЬ НА СОБОРНІЙ ГОРІ 22 січня – День соборності України. День єднання українців «сходу» і «заходу» з метою створити вільну соборну державу. Дехто вважає, що особливих підстав для святкування у Дніпропетровська немає, бо в радянських підручниках розповідалось лише про успіхи катеринославських більшовиків та «злочини» усіх інших. Але пам'ять про минуле – це не лише пам'ятники та відцензурована історія… «Тут поховані Січові стрільці, тут лежить і твій дядько…» – розповідала мама нашому земляку, десятирічному Анатолію Тодорову. Щороку на поминальний тиждень вона приводила сина до Преображенського собору та розкришувала для птахів «пасочку». Анатолій Федорович не пам’ятає як звали дядька. Немає на Жовтневій площі і пам'ятного знака, який би повідомляв, що на такому-то місці спочивають 14 героїв української революції. Про це можуть розповісти архівні документи та їх дослідники – історик Ю. Митрофаненко та співробітниця Дніпропетровського історичного музею Т. Цимлякова. Полк «Січових стрільців – Вільних козаків» - так звати головного героя цієї історії. У нього подвійне ім'я, бо до складу полку ввійшли «січові стрільці» з Галичини та «вільні козаки» з Катеринославщини. Це військове формування, чисельністю 1 500 бійців, створено на Катеринославщині в жовтнігрудні 1918 року вихідцем із Прикарпаття. Полк був добре озброєний, мав бронепотяг та артилерію. Його командир Роман Іванович Самокиш – талановитий співак і

72

СІЧЕНЬ 2012

актор – не був новачком у військовій справі. Свого часу він пройшов службу в австрійській армії, але українське культурне життя вабило його більше. Прилучився до театралів. Із трупою «Товариство українських артистів» примандрував на Наддніпрянщину, де став активним діячем місцевої української організації «Просвіта». Крім отамана Самокиша, організаторами «Вільного козацтва» серед пролетаріату Катеринославщини восени 1917 року були росіяни брати Воробйови – Гаврило, Василь та Микола. «Брати Горобці» – так жартома їх називали політичні однодумці – походили з родини катеринославського залізничника. Як згадує сучасник, ще напередодні революції хлопці захопились ідеєю національного відродження та розмовляли такою добірною мовою, як мало хто з етнічних українців.

Кошовий Катеринославського кошу «Вільних козаків» М.Омелянович-Павленко

Після проголошення 16 жовтня 1918 року українським урядом у Києві Універсалу про відродження козацтва очолити Катеринославський кіш «Вільних козаків» був призначений М. Омелянович-Павленко. Він був нащадком заду-

найських козаків (походженням із Катеринославщини) та грузинських князів, кавалер шести царських орденів. Колишній офіцер російської армії, після розпаду останньої, він став на роздоріжжі вибору… І вирішив використати свій досвід для служби в армії Української народної республіки. Під його керівництвом «Вільні козаки» сповідували цінності Української держави, мали обов'язок захищати землі Катеринославщини та виконували функції місцевої міліції. «Січові стрільці» (друга частина полку Самокиша) прибули з Галичини у червні 1918 року під проводом принца Вільгельма Габсбурга. Австрійське командування планувало кинути стрільців на приборкання селянських повстань в Україні. Але патріотично налаштовані галичани добре порозумілися з мешканцями колишніх запорозьких «вольностей» і, коли АвстроУгорська імперія розпалася, частина стрільців за власним бажанням залишилися – допомагати наддніпрянським братам-українцям. Отже, коли 27–30 грудня 1918 року махновсько-більшовицькі війська спробували захопити Катеринослав, бійці полку «Січові стрільці - Вільні козаки» швидко дали відсіч ворогам. Про ці події голова політичного відділу штабу республіканських військ Катеринославщини П. Василюк, дещо хизуючись, доповідав: «козаки Самокиша за півгодини вичистили від ворогів Катеринослав». Насправді бої тривали з 31 грудня 1918 року по 1 січня 1919 року. А в козаків Романа Самоки-

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

ша були помічники: загін отамана Сакви з Верхньодніпровська та Катеринославська сотня «Вільного козацтва» на чолі зі студентом Катеринославського гірничого інституту Іваном Миколаєнком.

Командир Катеринославської сотні «Вільного козацтва» І. Миколаєнко На Аскольдовій могилі Поховали їх Тридцять мучнів українців Славних, молодих... – говориться у вірші Павла Тичини про героїв Крут. Катеринославських героїв, загиблих в боротьбі за Україну, поховали 4 січня 1919 року на високій Соборній горі, сьогодні це Жовтнева площа. Відспівували тут же – в Преображенському соборі. Чимало громадян, представників влади та різних організацій зібралися в той день на майдані, щоби провести в останню путь українських лицарів. Для них лунали найкращі степові голоси краю – співаків архієрейського хору та українського хору під орудою Д.М.Петровського. На жаль, документи, які вказують на місце поховання, не

зберегли імен. Із тих, хто спочив у братній могилі, відомі лише два прізвища, згадані тогочасним журналістом. До речі, прізвища російські: сотник Лугін та сотник автопанцерного дивізіону Златоустов. Як бачимо, національних упереджень у військах Української республіки не було... Наступний бій закінчився для полку «Січових стрільців – Вільних козаків» поразкою через непослідовну та неузгоджену політику верховного керівництва. Але сам прецедент свідчить, що ідея української державності і в нашім краї мала своїх прихильників, готових віддати за неї життя. Для ілюстрації наведемо також уривок зі спогадів М. Омеляновича-Павленка про парад (який розпочався на тій же Соборній горі) на честь проголошення Центральною Радою ІІІ Універсалу. «О десятій годині я був зі своїм штабом і конвоєм на місці параду. Досить велика Соборна площа була заставлена військом, громадськими та урядовими організаціями. Особливо сильно були представлені залізничники, поштовики та відділи Вільних козаків. На правому крилі, під великим, національних барв, губерніальним прапором, стояла губерніальна рада… Але зупинюся більше на моментах, що мали й політичне значення. Наприклад, момент ушанування пам'яті Шевченка був такий гарний, що про нього не згадати було б гріхом: я бачив, як усе поле схилило свої голови при співах кількасот голосів Заповіту, бачив, як військо й натовп опустилися на коліна,

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

ІСТОРІЯ МІСТА

коли велетенський прапор, на якому був образ Шевченка, поволі й поважно рушив вздовж фронту військ. Ледве хто міг утриматися від того, щоб не пролити сліз, а дехто й зовсім не міг опанувати свої нерви... …Спокійно й величаво наближалася українська патріотична маніфестація, на чолі якої був штаб військовий і губерніальна рада, до Совітдому: заздалегідь було видно на його балконі невеличку групу в цивільних строях – це були заступники Совіту, які, під впливом розгорнувшихся подій, вирішили привітати маніфестацію...» І останнє. Відомо, що не всі катеринославські герої були поховані на Соборній горі. Наприклад, мешканці села Дніпрова Кам’янка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області доглядають могилу свого земляка «гайдамаки» Свиридона Тропка. Життя Свиридона обірвала ворожа куля поруч із готелем «Україна», але товариші по зброї відвезли тіло козака у рідне село – до батьків та друзів. У «січових стрільців» такої можливості, звичайно, не було… Пліч-о-пліч спочивають у братській могилі борці за волю України: українці й росіяни, наддніпрянці та галичани. Це поховання в Дніпропетровську, у самому серці України, є символічним місцем єднання «сходу» та «заходу» і безумовно заслуговує кращої пам'яті. Підготовлено за сприяння Інституту суспільних досліджень Олег РЕПАН

СІЧЕНЬ 2012

73

ІСТОРІЯ

Володимир Великий – князь київський (980-1015) Двадцятирічним юнаком Володимир прийняв князівський престол, та у спадок отримав занедбану постійними війнами Київську Русь. Йому знадобилося важких 35 років, щоб перетворити Русь у міцну, могутню державу, з якою рахувалася уся тодішня Європа. Доволі часто Володимир влаштовував на князівському дворі бенкети для бояр, воїнських сотників та інших іменитих людей. Незабуті лишались і бідняки, що могли приходити до князівського двору вгамовувати голод та брати якісь гроші з казни. Тим, що не могли дійти, Князь наказував розвозити хліб, м’ясо, овочі, мед і квас у бочках. Саме Володимир Великий вперше організував чеканку гривен – монет із золота та срібла, які і стали першою нагородою за воїнські подвиги.

Ярослав Мудрий – великий князь київський (983-1054) Золоті ворота з надвратною церквою Благовіщення, храми Святої Софії у Києві і Новгороді, значна кількість церков та монастирів були побудовані за наказом Ярослава Мудрого. Великі кошти витрачались на переклад з грецької та перепис книг для бібліотеки храму Святої Софії. Діти священників та старост отримали змогу отримувати знання у новозбудованій першій Новгородській школі. Краса Києва захоплювала іноземних гостей і могла посперечатися із Константинополем. Мудрість князя не мала меж і виявилась у порідненні Русі з усією Європою міцними зв’язками – сімейними. Як тут не процвітати – коли кордони країни у безпеці?

Богдан Хмельницький – славетний гетьман (1595-1675) Обдарований природним розумом, Богдан Хмельницький був досить освіченою людиною, вільно володів польською і латинською мовами, а пізніше ще й турецькою та французькою. Чутки про заховані скарби гетьмана Богдана Хмельницького до сих пір хвилюють уяву шукачів скарбів. По одній з версій, український гетьман розбагатів завдяки успішним військовим діям: золото переходило до рук повстанців і під пильною охороною доставлялося у заміську резиденцію гетьмана. Він дав усім зрозуміти, що є одноособовим розпорядником державної казни - посада генерального підскарбія в роки його правління була скасована, другі підскарбії лише виконували його волю. Якщо у Польщі було два казначейства державне і військове, то в Україні існувала єдина казна, підвідомча особисто гетьману. І було у цій казні більше одного мільйону злотих.

74

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

ІСТОРІЯ

Іван Мазепа – гетьман український (1632-1709) Через 30 літ по смерті Хмельницького, у Глухові був вибраний гетьманом військовий осавул Іван Мазепа. Узявши до рук булаву, Іван Мазепа потаємно розробляв і виношував план про повернення незалежності України – як від Росії, так і від Польщі. І ось настав, здавалося б, сприятливий момент. Шведський король Карл XII пішов війною на Петра I. Український гетьман вирішив скористатися цією нагодою і скинути з рідної землі важку руку північного сусіда. Але на превеликий жаль, історія розпорядилася по-іншому. Карл XII програв битву. Задумане здійснити не вдалося. Після Полтавської битви 1709 року шведи відступили в Молдову, що перебувала під владою Туреччини. Розлючений, оскаженілий Петро I пообіцяв туркам за голову Мазепи величезну суму – 300 000 талярів! Проте повага і шана до українського гетьмана були такими великими, що турецький султан з огидою відкинув бридку пропозицію.

Іван Франко – великий український письменник (1856-1916) Наскільки блискучим було літературне поприще Івана Франко, настільки ж невеселими були його матеріальні справи. Гонорари не могли забезпечити потреби родини. Його дружина сприймала літературну діяльність чоловіка перш за все як джерело доходу і вважала Івана Яковича невдахою. Щоб забезпечити родину, Франко спробував зайнятися громадською діяльністю і тричі балотувався в депутати австрійського парламенту і галицького сеймуневдало. У листопаді 1915 року український письменник міг отримати Нобелевську премію-його кандидатура розглядалася нарівні з Анатолем Франсом, Роменом Роланом і іншими літераторами. Лауреатом став Ролан, а Франко залишився у списку потенційних претендентів на наступний рік, але у травні 1916-го помер і був виключений із списку Нобелевського комітету, який нагороджує лише при житті…

Михайло Грушевський – професор історії (1856-1916) 1917 рік, Михайло Грушевський був вибраний головою Центральної Ради. На іноземні мови його посада перекладалася як «президент», але відповідала сучасній посаді Голови Верховної Ради. Поста Президента як голови держави в Українській Народній Республіці не існувало. Перші кроки Грушевського на цьому посту важко пояснити. Він проводив переговори з Тимчасовим урядом Росії про надання Україні широкої автономії і писав універсали. В той же час робив усе для розвалу ще тільки створюваних українських збройних сил. В результаті УНР залишилася без армії, а Центральну раду не було кому захищати. Керівництво Центральної Ради під загрозою наступу більшовиків втекло з Києва. Правда, досить швидко Грушевський повернувся, але вже з німецькими військами, які відгукнулися на заклик Центральної Ради в обмін на продовольство очистити територію України від російських і місцевих більшовиків. ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

СІЧЕНЬ 2012

75

ІСТОРІЯ

Тарас Шевченко – класик української літератури (1814-1861) Національна гордість українського народу, автор збірки поезій „Кобзар” та поеми „Гайдамаки”. Написав ряд творів, в яких гостро виступив проти соціальнонаціонального гноблення українського народу. Шевченко був одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Він є автором понад тисячі мистецьких творів (не збереглося більше 160). Шевченко народився кріпаком, дуже рано став сиротою, виріс у злиднях. Але йому пощастило – його викупили з кріпацтва за дві тисячі рублів (велика для викупу кріпака сума). І вже через два роки у Санкт-Петербурзі вийшов „Кобзар”.

Леся Українка – українська поетеса (1871-1913) Послідовний та енергійний борець за утворення українського народу, за його консолідацію в політичну націю. Вся сукупність її творів - це образ ідеальної землі, земного раю, що зветься «Україною». З’явився цей образ і цілі маси людей збагнули, що вони не просто обивателі, а українці, що це звання їх зобов’язує, що їм є за що боротись і віддавати життя. Як кожен ідеал, цей образ не може бути повністю втіленим у земному житті, але він і сьогодні зобов’язує нас випрямитись і вірно служити тій високій ідеї, що зветься «Україною».

Григорій Сковорода – український письменник (1722-1794) В особі Григорія Сковороди вітчизняна демократична культура має оригінального мислителя і письменника, пристрасна думка якого не бажала й не могла миритися з несправедливою, ворожою трудовій людині соціальною дійсністю. Він виступив як виразник ідей гуманізму та селянського просвітительства, різко засудив хижацькі інтереси панівних класів. Їх злочинність та аморальність, жорстокість і зажерливість, паразитизм і пихатість. Протягом усього життя Сковорода уникав всього того, що могло уярмити його дух і волю до свободи, і з повним правом заповів написати на могилі слова: „Світ ловив мене, та не впіймав”. Григорій Сковорода зображений на купюрі самого великого номіналу. Бо воля більш всього приваблювала його і до грошей душа Григорія Савича була байдужа. Бажання бути вільним підштовхнула його втекти з імператорської капели, і це при тому, що зарплатня там складала 25 карбованців на рік (у ті роки за 5 карбованців можна було купити невеличку сільську хату, а за 3 карбованці віддавали коня).

76

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

ІСТОРІЯ МІСТА

Екскурс у 1981 рік Підземний експрес РЕПОРТАЖ З МАЙБУТЬОГО 01.01.1981 р. ... У змерзле лице вдарив тугий струмінь теплого повітря, коли фотоелемент відкрив скляні двері перед ескалатором. П'ятак дзенькнув десь глибоко в касовому апараті, і турнікет пропустив на східці з поручнями. За час, поки спускався на відмітку 50 метрів (метрополітен глибокого залягання), таксі, мабуть, минуло залізничний віадук і наближалося до автодорожнього мосту через Дніпро. А ще пересадка – це три чотири хвилини, а потім сім, хоч і коротких, зупинок, і може трапитись, що стрілки зійдуться на Цифрі 12 у дорозі. За цими роздумами я прослухав, як машиніст підземного експреса оголосив: «Наступна зупинка – «Площа Леніна». З швидкістю понад сімдесят кілометрів на годину вагони долали більш як кілометрову відстань під рікою. За вікнами суцільною лінією пливла тоненька смужка світле від ліхтарів, не було й думки, що над головою – десятиметрова товща води і десь метрів тридцять скельних порід. Серед сяючих мармуру, бронзи і граніту на «Площі Леніна» розгублено озиралася навкруги зграйка дівчаток з великими целофановими мішками в руках. Просвічувались театральні сукні. Поки електронний годинник відраховував останні секунди до прибуття поїзда, з'ясував: приїжджі актриси льодового балету зібралися в Палац зимових видів спорту «Метеора» на новорічний спектакль, та в готель «Парус» їм порадили дістатись туди через цю станцію. Разом сідаємо у вагон і тут по схемі підземки пояснюю, що краще все-таки вийти на «Вокзальній» і по лінії Південь – Північ добиратися до стадіону. Проминули «Парк Чкалова», а на «Вокзальній» дівчата бажають щастя в наступному році і майже з дверей у двері сідають в потрібний їм поїзд. У вагон хлинув натовп людей з

Зі статті П. ШЕРЕПЕНКО валізами. В інші двері втислася вже в карнавальних костюмах юрба молоді. Їх чекає новорічна ялинка в Палаці Ілліча, іменем якого і незвано наступну зупинку. Коли вони вийшли, в поїзді лишилося небагато. Більшість з засмаглими обличчями. Вони зійдуть на станції «Металургів», щоб стати у новорічну ніч біля домен Петровки і волочильних станів заводу імені Леніна. Їх міняють в підземному експресі ті, хто вже відстояв вахту. На «Заводській» зайшли металісти з ДЗМУ і заводу імені Бабушкіна, а на «Електровозобудівників» – вагон наповнився людьми у формі залізничників. ...В запасі десять хвилин. Поки експрес мчав до кінцевої зупинки «Комунарівська», пригадав, як усе починалося. В 1960 році, коли було вирішено будувати метро, співробітники Дніпропетровського філіалу Східно-Українського державного інституту інженерно-технічних досліджень, їхні колеги з Донецька, геологи Новомосковської експедиції з «Південукргеології», вчені держуніверситету, метробудівники Харкова, спеціалісти «Дніпродіпрошахту» та ще доброго десятка інших організацій почали досліджувати грунти під майбутні підземні траси. Було просвердлено 173 свердловини, і з'ясувалося, що Метро доведеться прокладати в монолітному граніті. Придніпровський кристалевий щит був до того міцний, що піддавався тільки алмазним коронкам. 20 товстих книжок з технічноексплуатаційним обгрунтуванням поклали геологи перед метробудівниками: дивіться, мовляв, чи вгризетесь. Та був досвід бамівців, були висококваліфіковані кадри гірників з Кривбасу і Західного Донбасу. Починаючи з 1981-го, вони щороку проходили по два кілометри. Особливо важко далася перша черга, що сполучала західні квартали і

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

заводи-міста з Жовтневою площею. На трасі розмістили дев'ять базових і стільки ж перегонних майданчиків, вирили недалеко від майбутніх станцій стволи, по яких видавали нагора грунт, а вниз – матеріали. Прикметно, що жодна вулиця не була перекрита. Майданчики з усім необхідним для метробудівців розташували в житлових кварталах. Декому заважав шум компресорів, гул моторів кранів та автомобілів. Та без цього не обійтися. Метро ж для городян. І приїхати на роботу, скажімо, з вулиці Кірова до ДЗМУ за 12 хвилин – це ж яке благо! Зупинка, станція «Комунарівська». Далі поїзд не йде. Там, у товщі землі, його «відпочивальня» – депо. Завтра о 5.00 він знову почне роботу.

НА ЗНІМКУ: один з базових майданчинів будівництва метрополітену біля Палацу культури Ілліча. Сюди прибули головний конструктор Л. А. ВУЛЬФОВИЧ І головний архітектор проекту К. І. РОЗЕНБЕРГ З інституту «Дніпроцивільпроект», начал ьник геол огі чного відділу Дніпропетровського філіалу Східно-Укреїнського державного Інституту Інженер-но-технічних досліджень М« Ф» ЯРОВИЙ та головний спеціаліст геологічного відділу цього Інституту В. М. АБОЛМАСОВ. Фото А. Журавля

СІЧЕНЬ 2012

77

АФІША

4.02.12 субота 18.00 8,22.02.12 середа 19.00 11.02.12 субота 18.00

Диригує маестро Винициус Катта (Бразилія) Дж. Верді РІГОЛЕТТО Опера на 3 дії Прем'єра сезону А. Адан КОРСАР (Сповідь старого пірата) Балет на 2 дії КАРМІНА БУРАНА Музично-хореографічне дійство на музику К. Орфа для хору, солістів, балету, оркестру

ГРІХ 2, 4, 5 СОНЦЕ В ОЧАХ ТВОЇХ…

9, 10 MOLLIS 11, 12 ТАБУ 16, 18, 19 МУТАЦІЯ 23,25,26 78

СІЧЕНЬ 2012

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

.

СВЯТА

СВЯТКУЄМО У ЛЮТОМУ Вт 14 лютого День Святого Валентина (День всіх закоханих)

День святого Валентина - один із наймолодших свят УкраЇни. Масово це свято відзначається у Західній Європі і в США з ХIII століття. В Україні - з початку 90-х років минулого століття. Класичною емблемою Валентинова дня вважаються червоні троянди...

Ср 15 лютого День пам’яті воїнівінтернационалістів в Україні

У відповідності з Указом Президента України від 11 лютого 2004 року, 15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Цей день приурочений до річниці виводу військ СРСР з Афганістану.

Пн 20 лютого Масляна - початок масляного тижня 2012

Остання неділя перед Великим постом співпадала у часі із язичницьким святом проводів зими і зустрічі весни, яке відмічали усі народи Європи у дохристиянський період. У східних слов’ян це свято отримало назву «Масляна».

Чт 23 лютого День захисника Вітчизни

День захисника Вітчизни традиційно вважається чоловічим днем, днем сильної половини людства, днем захисників Вітчизни у найблагороднішому сенсі цього слова. Історія цього свята пов’язана з радянським часом.

Масляна (Масниці, Масляниця, сирна неділя) – давньослов'янське свято на честь весняного пробудження природи. Християнська церква включила масляницю у свій календар: масляний тиждень напередодні Великого посту (кінець лютого — початок березня), проте вона так і не набула релігійного змісту. Заміжні жінки увесь тиждень справляли “колодку”. У понеділок зранку вони збиралися в корчмі “колодкувати”. Одна з них клала на стіл невеличке поліно або палицю - це колодка. Інші брали по черзі і вповивали її шматками полотна, потім знову клали на стіл. Це означало, що колодка народилася. Святкове частування, присвячене цій події, продовжувалося до вечора. Цікаво, чому саме “колодка” стала атрибутом Масляного тижня? А традиція йде з сивої давнини. Колодій - давньоукраїнський бог шлюбу та злагоди людської. За легендою, він син Лади (богині Весни) і Ярила (бога весняних робіт і пристрастей статевих). За переказами, Колодій спонукав до кохання і шлюбу, навчав сватів премудрості сватання, котре мусило призвести до шлюбу. Він - опікун подружнього життя, оберігає молодих від недуг та нещасть, заохочує до багатодітності, продовження роду людського. Тому на Масляному тижні прийнято частувати членів сім’ї, ходити один до одного в гості, збиратися за великим родинним столом. “До тещі на млинці” їздили в середу. Цей день носить назву “зноби-баби”. За звичаєм, в середу вся родина збиралася за одним столом, “щоб улюблений зять був задоволений”.

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради

Четвертий день Масляниці називали “переламний”, або “широкий”. Саме з цього дня починається справжнє гуляння, що супроводжується ситною їжею та багатим питвом. Поряд з млинцями та налисниками, головною їжею на Масляну були вареники з сиром і сметаною, гречані млинці на маслі або смажені на смальці. У п’ятницю теща їздила до зятя на млинці, і тепер вже зять мав тішити улюблену тещу. Вдавнину на Масляний тиждень надто пишно й гучно віншували вдів та одиноких матерів, що мали позашлюбних дітей. Таким дітям, крім солодощів, дарували одяг, взуття, полотно, барильце меду тощо. А вдові чи одинокій жінці, бувало приводили (заздалегідь домовившись) вдівця. Якщо головна дійова особа свята Колодій, то звідки ж взялася Масляниця? Як ми вже зазначали, Масляний тиждень - це останній тиждень перед Великим постом, коли ще дозволялася скоромна їжа. Піст, як і сам Великдень, прийшов до нас разом з Християнством. Пристосовуючись до язичницького свята, Церква змінила його назву. От і з’явилася Масляниця, Масляна, Масниця, Сиропусний тиждень і таке інше. До речі, “поховання” Масляниці - обряд, запозичений. Колодій теж “вмирав” на сьомий день свята. І його проводжали у потойбічний світ з піснями і жартами. Адже він забирав із собою всі ворожі сили, які повинні були навіки залишитися у похмурому царстві Пека. Останні два дні тижня - верхівка свята. Народні гуляння, ігри, серед яких найулюбленіша “взяття сніжної фортеції”, катання на санях, танці навколо багаття, спалення солом’яної Масляниці, і, звичайно, млинці на різні смаки, з різними наповненнями, гарячі та рум’яні.

СІЧЕНЬ 2012

79

ДНІ НАРОДЖЕННЯ

ДНІ НАРОДЖЕННЯ депутатів міської ради у лютому 2012 року ПРИМАКОВ Каміль Юрійович

ЯВТУШЕНКО Валерій Олександрович 01.02.85

Фінансовий директор ТОВ "Компанія Паливні Ресурси", депутат міської ради ПИЛИПЕНКО Анжеліка Анатоліївна Доцент кафедри цивільноправових дисциплін Академії митної служби України, депутат міської ради ВИШНЕВСЬКА Наталія Григорівна Головний лікар КЗ "Дніпропетровська міська лікарня № 14", депутат міської ради ГРАЧОВ Вадим Юрійович Начальник управління пенсійного фонду України в АмурНижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, депутат міської ради

80

СІЧЕНЬ 2012

06.02.70

Начальник управління Дніпропетровської міської ради по управлінню майном смт Таромське, депутат міської ради КАМІНСЬКИЙ Андрій Володимирович

13.02.60

15.02.83

Директор ДП "Промисловометалургійний консалтинг", депутат міської ради

11.02.57

РОМАНЕНКО Максим Володимирович

17.02.70

Секретар міської ради

БАТЮКОВ Олег Анатолійович 12.02.57

Фізична особа – підприємець, депутат міської ради

20.02.71

ВІСНИК Дніпропетровської міської ради