Вісник Дніпроради № 55 by KP "INFO-RADA-DNIPRO" DMR

Л И П Е Н Ь 2013 07(55)

Д Н І П Р О П Е Т Р О В С Ь К О Ї

М І С Ь К О Ї

Р А Д И

21 липня День металурга України

Мiсто краси та сталі

1885

ІМ. ПЕТРОВСЬКОГО До 1917 року завод називався Олександрівським Південноросійським залізоробним і залізопрокатним заводом Брянського акціонерного товариства. Заснований у 1885 році. У 1922 році завод названий ім’ям Петровського Г.І., яке він носить донині.

1891 НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТОВАРИСТВА РОСІЙСЬКИХ ТРУБОПРОКАТНИХ ЗАВОДІВ Металургійний завод Гантке став до ладу у 1891році. Пізніше він став називатися Нижньодніпровський трубопрокатний завод ім. Карла Лібкнехта. Зараз ВАТ “ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІП-РОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД”.

1914

«ДНІПРОВАЖМАШ» Завод «Шодуар-С» виник у травні 1914 року завдяки бельгійським підприємцям братам Георгу та Шарлю Шодуар. В 1929 році підприємство отримує нову назву - «Дніпропетровський завод металургійного обладнання» (ДЗМО). З 1994 року - акціонерне товариство «Дніпроважмаш». Завод входить до складу науково-виробничої групи «Дніпротехсервіс».

КОМІНТЕРНУ В 1899 році заснований завод Шодуар «Б». В 1922 році завод перейменували в Металургійний завод імені Комінтерну. Травень 1994 року - Відкрите акціонерне товариство “Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну”. Сучасна назва - ПАО «Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну».

1899

Металургія Дніпропетровська від ІХ ст. до сьогодення

МЕТИЗНИЙ В 1890 році організовано металевий завод у Кайдаках. У 1922 році одержав назву «Завод імені Карла Лібкнехта». В 1975 році на базі Нижньодніпровського заводу металовиробів і заводу «Червоний Профінтерн» створюється Дніпропетровський метизний завод, перейменований через п’ять років у Дніпропетровське метизне виробниче об’єднання. Лютий 2006 року - ВАТ «Дніпрометиз».

1890

2012 ІНТЕРПАЙП СТАЛЬ Введено в експлуатацію в 2012 році. ІНТЕРПАЙП СТАЛЬ - перший металургійний завод, побудований з нуля в Україні майже за півстоліття. За рівнем технологій, умовами праці, екологічним стандартам - це новий виток у розвитку галузі.

Карта «Розміщення чорної металургії України в дореволюційний період»

ЗМІСТ 4

ІНТЕРВ’Ю 4 6

8 Ставка на інновації 10

«УКРДІПРОМЕЗ» – сучасні технології та висока якість

8 32 33 34 35 Створення «Аварійної служби» виправдало себе на 100%»

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ Про внесення змін до рішення міської ради від 26.12.2012 № 2/30 «Про Програму економічного і соціального розвитку міста на 2013 рік» Про створення робочої групи з питань підготовки проекту Програми розвитку індустріального парку м.Дніпропетровська

Видавець: Комунальне Підприємство «ІНФО-РАДА-ДНІПРО» Дніпропетровської міської ради Адреса видавця та редакції: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 75 тел.: (056) 745-37-45 Керівник: Михайло ГЛІКМАН

Головний редактор: Вадим ЛЬОВОЧКІН Visnyk.dmr@gmail.com

ЦІКАВА СТОРІНКА Мільярдер без мільярдів Цікаво про метали

Редакційна колегія: Юлія КАПШУК Ігор ІСАЄВ Алла КУДІН

ІННОВАЦІЇ Неймовірні нові технології Торієві реактори дозволяють виробляти енергію і знищувати ядерні відходи

Свідоцтво реєстрації друкованого засобу масової інформації Серія ДП № 1541-276 Р від 13.11.2008р.

44 46

ІСТОРІЯ Почесні громадяни Дніпропетровська День металлурга («Днепровская правда» 1958 г.) Програма празднования Дня Независимости ( Днепровская Панорама 1993 г.) Історичні події міста. Хронологія липня «Залізний вік» Катеринослава

Номер підписаний до друку: 17.07.2013 р. Формат: 60х84/8 Папір: офсетний Друк: офсетний Тираж: 300 екз.

ДО СВЯТА День Дніпра

38 42 43

Дніпропетровські металургійні підприємства стійко переживають кризу

КОМЕНТАРІ Створення «Аварійної служби» виправдало себе на 100%» (народний депутат Іван Ступак) Дніпропетровські металургійні підприємства стійко переживають кризу (депутат від Партії регіонів, голова постійної комісії з питань промислового розвитку та інвестиційної політики Андрій Попов)

Дніпропетровської міської ради ЛИПЕНЬ 07 (55)

МІСТА-ПОБРАТИМИ Формула развития Красноярска Флагман суднобудування в Китаї

36 37

ВIСНИК

Ставка на інновації (депутат від Партії регіонів, ректор Дніпропетровської Металургійної академії Олександр Величко) «УКРДІПРОМЕЗ» – сучасні технології та висока якість (директор ДП «Укрдіпромез» Станіслав Стасевський)

50 51

52 54 56 58

СПОРТНАВІГАТОР XXVII Всесвітня літня Універсіада 2013 в Казані У Дніпропетровську пройшов Відкритий Чемпіонат України з триатлону на спринтерській дистанції ФОТОРЕПОРТАЖ «Мотоциклетний рух – це рух сильних духом людей….» Мiжнародний рок-фестиваль THE BEST CITY.UA Учасники фестивалю Металургійний Державний музей України

Віддруковано: ТОВ ВКФ «Візіон» Адреса: 49000, м. Дніпропетровськ пл. Академіка Стародубова, 1/222 тел.: (0562) 36-26-78 Замовлення № 480 Свідоцтво про внесення до державного реєстру серія: ДП № 60-Р від 20.03.2000р.

Офіційна сторінка видання:

http://www.visnyk.dmr.org.ua

НО В ИН И

Підприємство працює - місто розвивається 18 липня в міській раді відбувся святковий прийом з нагоди Дня металургійної та гірничодобувної промисловості. Під час заходу міський голова Іван Куліченко привітав запрошених працівників галузі, кращим з них вручив подяки та почесні грамоти. «Дніпропетровськ – місто металургів. Сьогодні галузь демонструє 2% росту у порівнянні з минулим роком. В умовах другої хвилі кризи, це варто великої роботи. Я добре розумію, як складно утримати господарство. Дати людям можливість працювати та заробляти. Заробітна плата металургів сьогодні становить більше 4 000 грн. Це вище, ніж по промисловості і вище, ніж середня заробітна плата в Україні. І за це ми Вам вдячні. Хочу подякувати керівникам і інвесторам підприємств за те, що вони розвивають підприємства та зберігають робочі місця. Якщо підприємства працюють – місто розвивається», – сказав Іван Куліченко. У січні – червні металургійні підприємства виробили 1 мільйон 118 тисяч тонн сталі, 484 тисячі тонни чавуну, 536 тисяч тонн прокату чорних металів, 330 тисяч тонн труб великого та малого діаметрів. На території міста працюють 9 великих та серед-

ніх підприємств металургійної галузі, які забезпечують понад 45% обсягів промислового виробництва міста. Виплата заробітної плати на підприємствах проводиться своєчасно і в повному обсязі. З січня по липень в цілому відбулося зростання середньої заробітної плати на 8,5%, з 3 тисяч 860 грн. до 4 190 грн.

VISNYK.DMR.ORG.UA // ЛИПЕНЬ 2013

ІНТЕРВ’ Ю

СТАВКАна IННОВАЦIЇ – Олександре Григоровичу, як Ви оцінюєте ситуацію, яка склалася сьогодні в металургійній галузі? – Криза – це явище і об’єктивне і суб’єктивне. Є світові тенденції розвитку металургії і є окремі обставини кожної країни, які впливають на ситуацію. І тут сказати щось конкретне складно. Але які б не були обставини, я впевнений, що інноваційні підходи зможуть забезпечити подальший ріст та розвиток металургії. – Ви маєте на увазі наукову школу?

ьогодні багато говорять про світову економічну кризу, яка не оминула і металургійну галузь України. Зниження світового попиту на метал призвело до надлишку металургійних потужностей. Підприємства відреагували на це зниженням обсягів виробництва та спробами скорочення штату. На допомогу прийшов уряд: прем’єр - міністр України Микола Азаров у червні 2013 року підписав «Меморандум про взаєморозуміння» з підприємствами гірничометалургійного комплексу. Але складності, існуючи в галузі, не лякають депутата від Партії регіонів, ректора Національної Металургійної академії України Олександра Величка. Під його керівництвом реалізовуються нові проекти, впроваджуються учбові програми, розробляються наукові роботи. За останні десять років спеціалістами Металургійної академії було отримано 7 державних премій. Олександр Григорович Величко розповів Віснику про те, як виховують кадри високої кваліфікації.

4 ВІСНИК ДМР // ЛИПЕНЬ 2013

– У тому числі і її. Протягом ста років в Металургійній академії формувались наукові школи. Це і школи доменщиків, і сталеплавильників, і термообробки і, звичайно, школа прокатного виробництва, яка була створена під керівництвом академіка НАН України Чекмарьова О.П. Двадцять два академіка і члена-кореспондента працювали у свій час і наразі працюють в нашій академії. Сьогодні у нас працює академік НАН України Гасик Михайло Іванович. Тривалий час очолював нашу кафедру машин і агрегатів металургійного виробництва Большаков В.І. – академік НАН України, лауреат державної премії України в галузі науки та техніки. Але, коли ми говоримо про інноваційні підходи, ми повинні їх розглядати не тільки в площі нових технічних рішень, а і в площі підготовки висококваліфікованих кадрів. При цьому підготовка кадрів - це не окреме завдання Металургійної академії, а спільне завдання підприємств і учбових закладів. Сьогодні, як ніколи, металургійна освіта потребує підтримки бізнесу. І це, звичайно, дорога не в одному напрямку, а дорога назустріч один одному. – Які українські металургійні підприємства є найсучаснішими і чи працює з ними академія? – Відповідь очевидна. Найсучаснішим металургійним заводом на території України сьогодні є Інтерпайп-сталь. Його обсяг виробництва – 1 млн. тон металу на рік, а кількість працюючих лише 450

І НТ Е Р В’ Ю чоловік. Металургійна академія спільно з кампанією Інтерпайп почала реалізовувати проект «Освітній парк». Академія буде допомагати заводу в науковотехнічному плані – готувати кадри для заводу і для всієї системи Інтерпайп. А завод буде надавати базу для практичної підготовки студентів і, навіть, викладачів. Тому що для того щоб вивчати таке обладнання і такі технології – кращого місця не знайдеш. – Яке обладнання встановлено на заводі? – Обладнання італійської кампанії Danieli. Вона входить в трійку світових лідерів по виробництву обладнання для металургійних підприємств. Ми з компанією Danieli багато працюємо. Її президент Джанпєтро Бенедетты відвідував Металургійну академію і високо оцінив підготовку кадрів. Ми навіть заключили з ним контракт на підготовку спеціалістів. Ми пишаємось цим проектом, тому що це найяскравіший приклад того, як бізнес реально брав участь у проекті. Вони не були байдужими. Вони запитували у нас: «Яке обладнання для учбового процесу треба? Які підручники, які програми?» І всім цим забезпечували. Тому ті 25 спеціалістів, які закінчили цей курс, відповідали найвищим світовим стандартам освіти. До речі, наша академія разом з іншими ВУЗами, брала участь в програмі з удосконалення учбових програм і планів підготовки. Ми працювали спільно з кампанією «Систем Кэпитал Менеджмент» (СКМ), фахівці якої внесли пропозиції щодо вдосконалення наших програм. Враховуючи їх, ми посилили практичну підготовку студентів, підготовку по IT-технологіям, економічним дисциплінам, маркетингу та якості виробництва. Більш того, сьогодні ми запрошуємо читати лекції провідних спеціалістів підприємств – прокатників, сталеплавильників, доменщиків. Я був на цих лекціях і хочу сказати, що дві години такої лекції варті більше, ніж чотири години теорії. – Почалася вступна кампанія 2013 року. Як вона проходить, чого від неї очікуєте? – Вступна кампанія організована добре. Робота проходить в нормальному режимі. Близько 20% абітурієнтів подають документи через систему електронного вступу. Ми очікуємо, що як і в минулому році, найбільшою популярністю в ВУЗах будуть користуватися гуманітарні спеціальності. На другому місці – економіка та менеджмент. Це стала кон’юктура і зламати її важко. При цьому ми не одинокі, така ж ситуація характерна для всієї Європи.

– Що треба для того, щоб переорієнтувати випускників? – Думаю, що нам разом з підприємствами треба посилювати роботу по профорієнтації учнів в школах. І цьому є добрий приклад. Так, народний депутат від Партії регіонів Микола Павлович Солошенко організував екскурсії для випускників шкіл свого округу. Він завозив їх спочатку на Новомосковський завод, потім на Інтерпайп, а потім в Металургійну академію. Я думаю, що в цьому є сенс. Тому що саме тут починається те, що потім називають кадри високої кваліфікації. Юлія КАПШУК

Підписано Меморандум про взаєморозуміння з підприємствами гірничо-металургійного комплексу 14 червня 2013 року на Першій міжнародній бізнес-конференції «ABC: Ukraine & Partners» Кабінет Міністрів України в особі Прем’єрміністра Миколи Азарова підписав Меморандум про взаєморозуміння c підприємствами гірничометалургійного комплексу (ГМК). За умовами Меморандуму уряд зобов’язується вчасно повертати ПДВ на експортно-орієнтовану галузь та стримувати зростання тарифів на енергетику і транспортні перевезення. Металурги зобов’язуються зберігати робочі місця, сплачувати всі соціальні виплати і нарощувати видобуток. З боку підприємств ГМК документ підписали «Метінвест», «Індустріальний союз Донбасу» (ІСД), ТОВ «Інтерпайп Менеджмент», «ArcelorMittal Кривий Ріг» та ПАТ «Донецьксталь» і ТОВ «Євраз Україна». Підписи під документом також поставили керівники Профспілки федерації металургів України і Профспілки трудящих в гірничо-металургійній промисловості.

VISNYK.DMR.ORG.UA // ЛИПЕНЬ 2013 5

ІНТЕРВ’ Ю

«УКРДІПРОМЕЗ» – СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ та

ВИСОКА ЯКІСТЬ 21-го липня в Україні відзначається День робітників металургійної та гірничодобувної промисловості. Одним з найяскравіших представників серед металургійних підприємств Дніпропетровщини є Державне підприємство «Укрдіпромез» - комплексний технологічний інститут з проектування нових, реконструкції та модернізації існуючих металургійних заводів. Про світові тенденції розвитку чорної металургії та реалізацію нових проектів Віснику розповідає директор ДП «Укрдіпромез» Станіслав Стасевський.

– Станіславе Леонідовичу, розкажіть про історію виникнення інституту.. – «Укрдіпромез» було засновано 13 березня 1944 року. Його головним завданням було забезпечення проектною документацією відновлювальних металургійних підприємств, розташованих в районі м. Дніпропетровська. Це заводи ім. Петровського, ім. Дзержинського, ім. Карла Лібкнехта, ім. Леніна та інші. Чисельність працівників Дніпропетровської філії тоді становила 38 чоловік, а обслуговувала вона лише підприємства чорної металургії Придніпров’я. Сьогодні все змінилося. Тепер крім робіт основного призначення, інститут з успіхом проектує установки з виробництва вапна та переробки відходів металургійного виробництва, складські комплекси, об’єкти теплоенергетичного, газового та киснево-компресорного господарства. – Сьогодні багато говорять про економію енергетичних ресурсів. Інститут працює у цьому напрямку? – Так. Ми приділяємо значну увагу дотриманню світових тенденцій розвитку чорної металургії і розуміємо серйозність питання

6 ВІСНИК ДМР // ЛИПЕНЬ 2013

І НТ Е Р В’ Ю економії ресурсів. За нашим проектом побудований комплекс за прогресивною технологією вдування пиловугільного палива (ПВП) в доменні печі на ВАТ «Запоріжсталь». Ця установка дозволить не тільки скоротити споживання вугільного пилу, а і повністю відмовитися від використання природного газу, як палива при виплавці чавуну. У 2013 році ми розпочали проектні роботи з будівництва аналогічного комплексу на ПАТ «Євраз-ДМЗ ім.Петровського» і ПАТ «ДМК ім.Дзержинського». – До металургійних підприємств виставляються жорсткі вимоги щодо викидів шкідливих речовин. Як вирішують це питання фахівці інституту? – За нашим проектом на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» завершується реконструкція конвертерного цеху. Вона передбачає заміну газовідвідних трактів, будівництво нових газоочисних споруд за конвертерами, реконструкцію очищення технологічних газів, аспіраційних систем і витяжної вентиляції в агломераційному цеху № 2. На цьому ж комбінаті здійснюється корінна реконструкція доменної печі № 6. Повністю заміняться футеровка печі і холодильники, будуть встановлені високоефективні апарати очищення технологічних газів і аспіраційного повітря. За нашими розрахунками комплекс цих заходів дозволить знизити викиди забруднюючих речовин в атмосферу на 5,2 тис.т в рік.. А заміна компресорного устаткування на менш енергоємне понизить річну витрату електроенергії на 73,5 млн.кВтч. Крім цього, заходи щодо охолоджування конверторних газів в кесоні дозволять знизити витрату технічної оборотної води на 82,6%, а хімочищеної – на 94,7%. – З якими країнами працює інститут? – У портфелі замовлень поточного року, крім проектів з Україною, проводиться проектування нового будівництва металургійних підприємств у Росії та Казахстані. На території Російської Федерації в Калузькій області будується металургійне підприємство ТОВ «НЛМК-Калуга» у складі двох цехів: електросталеплавильного і прокатного. У Ростовській області зводиться прокатний комплекс «Євраз Південний стан», а у Тульській – Суходольський завод спеціального важкого машинобудування. Проектується комплекс дрібносортного стану в

м.Костанай і електрометалургійний комплекс у м.Аксу (Республіка Казахстан). – Які перспективи розвитку «Укрдіпромезу»? – Подальший розвиток інституту залежить від нових заказів. Тому ми ведемо активну діяльність щодо представлення інституту на міжнародній арені. Так, наприклад, виконуючи проектні роботи для металургійних заводів Індії, ми одночасно беремо участь у нових тендерах на будівництво аглофабрік і прокатно-колісного виробництва цієї ж держави. Але своїми досягненнями ДП «Укрдіпромез» зобов’язаний згуртованому і висококваліфікованому колективу, до складу якого входять як ветерани праці, так і молоді перспективні фахівці. Тому, без сумніву, саме ці люди, пройшовши через всі перепони, допомагатимуть нашому інституту вийти і закріпитися на позиції національного лідера в проектуванні підприємств чорної металургії. З нагоди професійного свята, я хочу привітати всіх колегметалургів, а також людей, що створювали славу інституту в минулі часи! Подякувати за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, невичерпний творчий потенціал, спрямований на розвиток ГМК України. Від щирого серця бажаю вам міцного, як сталь, здоров’я, натхнення, життєвого оптимізму, досягнення нових цілей та реалізації багатьох проектів. Добра, миру і злагоди вам та вашим родинам!

Довідка За довгі роки праці інститут здобув 10 державних премій СРСР та України, 16 премій Ради Міністрів, отримав 800 авторських свідоцтв. По проектам «Укрдіпромезу» збудовано та реконструйовано 30 аглофабрик, 47 доменних печей, 15 конвертерних та електросталеплавильних цехів.

VISNYK.DMR.ORG.UA // ЛИПЕНЬ 2013 7

КО М ЕН ТАРІ

Іван Ступак: «Створення «Аварійної служби» виправдало себе на 100%»

«Створення аварійної служби довело, що принципово змінити підхід до надання послуг як в екстрених ситуаціях, так і в поточних, можливо. Аварійна служба Бабушкінського району створювалася як пілотний проект, і, у разі успіху, ми планували впровадити цей досвід по всьому місту. І сьогодні ми можемо стверджувати, що проект успішний і його треба розширювати», – сказав народний депутат Іван Ступак. «Аварійні служби районів» – це принципово новий підхід у наданні послуг в екстрених ситуаціях. Вони створені з метою мобільного і якісного усунення аварійних ситуацій на внутрішньобудинкових мережах систем тепло- і водо забезпечення, водовідведення, зливної каналізації та електрозабезпечення. У разі виникнення неполадок з теплом, водозабезпеченням, каналізацією – мешканці району можуть у будь-який час доби звернутися за допомогою в «аварійку». Залишивши заявку про свою проблему, мешканець району може бути впевнений – аварійна бригада за короткий термін прибуде на

8 ВІСНИК ДМР // ЛИПЕНЬ 2013

У 2011 році за ініціативою народного депутата Івана Ступака у Бабушкінському районі була створена «Аварійна служба». Через два роки аналогічну службу відкрили у Красногвардійському районі, готується до відкриття – у Кіровському.

місце аварії і якісно виконає всі необхідні ремонтні роботи. До речі, свої послуги її спеціалісти надають безкоштовно, оплата послуг включена у комунальний тариф. Служби оснащені спеціалізованими автомобілями, укомплектовані необхідним обладнанням і матеріалами. Рухомий склад аварійної служби обладнаний системою контролю транспорту GPS/GPRS/M2M – технологією, яка дозволяє диспетчеру цілодобово отримувати інформацію про місцезнаходження автомобіля і аварійної бригади. Це також гарантує безпеку громадянам, які можуть бути впевнені, що до них приїхали професіонали з офіційної служби. Ще зовсім недавно в жодному районі міста не було спеціалізованих автомобілів та обладнання для надання саме ремонтних робіт. У разі виїзду аварійних служб, аварія лише усувалася, ремонтні ж роботи людям доводилося роботи самотужки. «Якщо підбити деякі підсумки роботи служби у Бабушкінському районі, то можна навести переконливі цифри. Так, якщо у 2012 році служба отримала та виконала більше 13 000 заявок, то у

КО МЕ НТАРІ цьому році тільки за останні три місяці – службою отримано і виконано 6 635 заявок. Сьогодні її спеціалісти обслуговують 1 232 житлових будинки, в яких розташовано 43 тисячі квартир. Аварійна служба Красногвардійського району, яка була створена у травні, всього за 15 днів роботи виконала 296 заявок, отриманих від мешканців. Було відремонтовано: 38 систем опалення, 84 системи холодного водозабезпечення, 160 каналізаційних систем, замінено близько 300 метрів різних труб, тощо. Все це підтверджує, що ми на правильному шляху. Такі послуги користуються у населення неабияким попитом. Адже, зношеність будинкових комунікацій в Україні неймовірна. Десятиліттями не мінялися труби, каналізаційні системи, електричні проводки. Сьогодні ми все це робимо вперше з моменту будівництва будинків, яким по 30-40 років. Аварійна служба Бабушкінсько-

2. Ремонт системи опалення, холодного та гарячого водозабезпечення, каналізації. 3. Усунення засмічення каналізаційних труб, стояків всередині будинку. 4. Ущільнення з’єднань трубопроводу, ремонт та заміна згонів. 5. Відкачка води з підвалу під час ліквідації аварій і після неї (за необхідністю). 6. Пуско-налагоджувальні роботи систем опалення, систем гарячого та холодного водо забезпечення. 7. Підготовка системи центрального опалення, систем холодного і гарячого водо забезпечення до роботи в осінньо - зимовий період. Ганна РИБЧЕНКО Прес-служба народного депутата І. Ступака.

го району щоденно своєю працею доводить, що і в житлово-комунальному господарстві у нас можна навести порядок. Це створює позитивне відношення к комунальним підприємствам у галузі жкг», – сказав Іван Ступак. Перелік робіт, які проводять нові аварійні служби. 1. Усунення течі труб холодного та гарячого водозабезпечення, опалення та каналізації, трубопроводу внутрішнього водостоку. За необхідністю – заміна. VISNYK.DMR.ORG.UA // ЛИПЕНЬ 2013

КО М ЕН ТАРІ

Дніпропетровські металургійні підприємства

стійко переживають кризу Світова криза – це об’єктивний чинник, якого неможна уникнути, але говорити про мінімізацію негативних явищ, та стабілізацію розвитку завжди можна. Про те, як дніпропетровські металургійні підприємства долають кризу та, навіть, збільшують виробництво, розповідає депутат від Партії регіонів, голова постійної комісії з питань промислового розвитку та інвестиційної політики Андрій Попов.

ніпропетровські підприємства стійко переживають кризу в металургійній галузі. Консолідована робота керівництв заводів та місцевої влади допомагає не тільки запобігти масштабним скороченням, а, навіть, підняти показники галузі. Так, підприємства Дніпропетровської області за 12 місяців 2012 року збільшили виробництво основних видів металопродукції на 5-7%. Виробництво чавуна за 2012 рік в області збільшилось на 7,2% та досягло 9,5 млн. тонн. Металопрокату виготовлено 9,7 млн. тонн, що на 7% більше, ніж у 2011 році. Крім цього, виплав сталі досяг 10,8 тонн, збільшившись на 4,5%. На Дніпропетровщині лідерами по росту індексу промислового виробництва за 5 місяців 2013 у порівнянні з аналогічним періодом минулого року стали металургійна, хімічна, деревопереробна й легка промисловість Зокрема, по даним головного управління статистики в Дніпропетровській області індекс промислового виробництва металургійної промисловості виріс на +3,2. Усього індекс промислової продукції Дніпропетровщини за 5 місяців 2013 становить 98,5 % у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Незважаючи на негативний показник індексу, Дніпропетровщина залишається лідером по своїх промислових показниках серед великих промислових регіонів України. Для порівняння, індекс промислової продукції за 5 місяців цього року Запорізької 10 ВІСНИК ДМР // ЛИПЕНЬ 2013

області склав 97,8 %, Харківської - 93,6 %, Донецької - 90,1%, Луганської - 88,2 %. Очікується, що у 2013 році ріст промислового виробництва в Дніпропетровській області продовжиться. Для цього керівництво області веде активну роботу щодо системної реалізації інноваційних проектів, направлених на збільшення якості та конкурентоспроможності промислової продукції. Загальна сума інвестицій в екологічні та енергозберігаючі проекти Дніпропетровщини складатиме більше 36 млрд. грн. Але , на жаль, не всі підприємства в змозі витримувати високу конкуренцію, яка є в металургійній галузі. Сьогодні, наприклад, міська влада активно працює з Дніпропетровським трубним заводом ім. Леніна. У зв’язку зі складною фінансовою ситуацією там планують скоротити більше половини працівників, а потім взагалі закрити підприємство. Ми, разом з керівництвом заводу, шукаємо шляхи виходу з цієї ситуації. Не все залежить від нас, є об’єктивні чинники. Але, сподіваюсь, що ми зможемо вирішити цю проблему. Якщо казати про завдання на 2013 рік для металургії, то це збільшення обсягів виробництва та заробітної плати на базових підприємствах. Поки що рано говорити про показники 2013 року, але за даними експертів збільшення обсягів виробництва в цьому році очікується на рівні 5-9 % к показникам 2012 року.

НО РМАТ И В НІ Д О К У М Е Н ТИ

- ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО РІШЕННЯ

МІСЬКОЇ РАДИ ВІД 26.12.2012 № 2/30 «ПРО ПРОГРАМУ ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ МІСТА НА 2013 РІК»

- ПРО СТВОРЕННЯ РОБОЧОЇ ГРУПИ

З ПИТАНЬ ПІДГОТОВКИ ПРОЕКТУ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ІНДУСТРІАЛЬНОГО ПАРКУ М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

VISNYK.DMR.ORG.UA // ЛИПЕНЬ 2013

Н ОРМ АТ И В НІ Д ОК У МЕ НТИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МІСЬКА РАДА VІ СКЛИКАННЯ СЕСІЯ РІШЕННЯ 26.06.2013

№ 2/36

Про внесення змін до рішення міської ради від 26.12.2012 № 2/30 «Про Програму економічного і соціального розвитку міста на 2013 рік»

На підставі розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 27.05.2013 № Р-446/0/3-13 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 21.01.2013 № Р-30/0/313» та пропозицій головних розпорядників бюджетних коштів щодо перерозподілу видатків між об’єктами Програми економічного і соціального розвитку міста на 2013 рік, відповідно до листа фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради від 05.06.2013 вх. № 8/1861 та керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», міська рада

ВИРІШИЛА: 1. Внести зміни до рішення міської ради від 26.12.2012 № 2/30 «Про Програму економічного і соціального розвитку міста на 2013 рік» (з урахуванням змін, внесених рішеннями міської ради від 27.02.2013 № 3/32, від 27.03.2013 № 2/33, від 24.04.2013 № 2/34, від 29.05.2013 № 4/35) у частині Програми (додаються) та викласти додаток 2 до Програми у новій редакції (додається). 2. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань соціально-економічного розвитку, бюджету і фінансів (Жадан Є.В.) та першого заступника міського голови Мелещика В.А.

Міський голова

12 ВІСНИК ДМР // ЛИПЕНЬ 2013

І.І. Куліченко

500,000

8 Водозниження в сел.Чаплі, коригування ПКД та будівництво

Будівництво каналізаційного колектора на житловому масиві Придніпровськ до колектора Ду-600 по вул. ХХ-річча Перемоги в м. Дніпропетровську (у тому числі ПВР)

1027,000

Будівництво споруд для збору та складування побутових відходів - установка напівпідземних контейнерів 12 (заглиблених) для збору побутових відходів ємністю 3 куб.м. у місцях загального користування (вул. Набережна ім. В.І. Леніна) (розробка робочого проекту, експертиза, будівництво, облаштування)

3659,215

11 Інженерний захист території яру в районі вул. Десантної, проектування та будівництво

10 Інженерний захист території яру в районі вул. Десантної, проектування та виконання робіт

511,297

7 Ліквідація наслідків зсуву на схилі балки Берестувата по вул. Бориса Кротова, 17, будівництво

Водозниження в районі вул. Підгірної в Самарському районі м. Дніпропетровська, коригування ПКД та будівництво

500,000

Бюджет розвитку міського бюджету

310525,105 +125,000

Програма

-3000,000

+4915,839

-3565,839

+120,000

-500,000

-470,000

+400,000

+93,376

-93,376

Департамент комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради Багатоповерховий житловий будинок в районі будинку № 75 по вул. Холодильній, м. Дніпропетровськ – 10,000 -3,000 будівництво (проектні роботи) Багатоповерхові житлові будинки по просп. Праці в районі будинку № 22 - вул. Стартова, м. 10,000 -3,000 Дніпропетровськ – будівництво (проектні роботи) Багатоповерховий житловий будинок в районі будинку № 52 по вул. Семафорній, м. Дніпропетровськ, +3,000 будівництво (проектні роботи) Багатоповерховий житловий будинок по вул. Холодильній - Донецьке шосе в районі будинків № 136, 140, +3,000 м. Дніпропетровськ - будівництво (проектні роботи) Протизсувні заходи на лівому схилі Діївської балки в районі вул. Комісарівська, Чорноземна в м. 10000,000 -3000,000 Дніпропетровську, будівництво

Капітальні видатки на будівництво (реконструкцію) об'єктів по розпорядниках коштів:

Перелік головних розпорядників бюджетних коштів і об'єктів (заходів)

6 Інженерний захист території в районі вулиць Ізмайлівська та Тимирязєва, проектування та будівництво

№ п/п

-1027,000

0,000

Зміни Міський Обласний фонд охорони фонд охорони навколишнього навколишнього природного природного середовища середовища

Зміни до Програми економічного і соціального розвитку міста на 2013 рік

ЗАТВЕРДЖЕНО Рішення міської ради від 26.06.2013 № 2/36

400,000

5009,215

120,000

11,297

30,000

7000,000

3,000

7,000

307650,105

Уточнена Програма

тис.грн.

НО РМАТ И В НІ Д О К У М Е Н ТИ

VISNYK.DMR.ORG.UA // ЛИПЕНЬ 2013

Перелік головних розпорядників бюджетних коштів і об'єктів (заходів)

14 ВІСНИК ДМР // ЛИПЕНЬ 2013

+230,000

-230,000

1 Внески до статутного фонду КП "Жилсервіс-5" Дніпропетровської міської ради

II Внески до статутних фондів комунальних підприємств:

Бабушкінська районна у місті рада Будівництво пам'ятного знаку герою ВВВ матросу-пехотинцю Панікасі М.А. (виготовлення проектно26 кошторисної документації, експертиза, будівництво)

Будівництво споруд для збору та складування побутових відходів - установка напівпідземних контейнерів 25 (заглиблених) для збору побутових відходів ємністю 3 куб.м. у місцях загального користування (вул. Набережна ім. В.І. Леніна) (розробка робочого проекту, експертиза, будівництво, облаштування)

82695,400

400,000

+247,500

+125,000

-400,000

247,500

82942,900

125,000

324,500

230,000

710,000

+710,000

230,000

-605,000

15097,840

605,000

+4000,000 -105,000

+2097,840

+9000,000

1027,000

Уточнена Програма

105,000

-2097,840

-9000,000

-4000,000

4000,000 11097,840

+1027,000

Бюджет розвитку міського бюджету

Програма

Реконструкція водопровідної мережі в районі вул. Шереметьєвської та вул. Маршала Конєва, у т.ч. 324,500 -324,500 проектування Реконструкція водопровідної мережі в районі вул. Шереметьєвської та вул. Маршала Конєва в м. 24 +324,500 Дніпропетровську, у т.ч. проектування Управління охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської міської ради

22 Будівництво водопроводу по вул. Гостинній в м. Дніпропетровську, у т.ч. проектування

21 Будівництво водопроводу по вул. Гостинна, м. Дніпропетровськ, проектування та виконання робіт

Будівництво насосної станції водовідведення та напірного каналізаційного колектору на житловому 14 масиві Придніпровськ до колектору Ду-600 по вул. 20-річчя Перемоги в м. Дніпропетровську, в тому числі проектування Реконструкція самопливного каналізаційного колектора Д=600мм по пр. Кірова, від пр. Пушкіна до вул. 15 Благоєва, м. Дніпропетровськ Реконструкція каналізаційного колектору Д 600 мм по пр. Кірова, від пр. Пушкіна до вул. Благоєва 16 (реконструкція та проектування) Реконструкція каналізаційного колектору Д 600мм по пр. Кірова, від пр. Пушкіна до вул. Благоєва. 17 м. Дніпропетровськ. Коригування Реконструкція каналізаційного колектора по вул. В.Дубініна від вул. Горяної з переключенням на 18 колектор по вул. Ляшко -Попеля, м. Дніпропетровськ (виготовлення та експертиза ПКД) Реконструкція каналізаційного колектора по вул. В.Дубініна від вул. Горяної з переключенням на 19 колектор по вул. Ляшко-Попеля, м. Дніпропетровськ Реконструкція каналізаційного колектору по вул. Володі Дубініна від вул. Горяної з переключенням на 20 колектор по вул. Лешко-Попеля у м. Дніпропетровську, у т.ч. проектування

№ п/п

Н ОРМ АТ И В НІ Д ОК У МЕ НТИ

49029,506 1500,000 1597,494 80,335

Будівництво багатоповерхового житлового будинку по вул. Агнії Барто в районі будинку № 2, м. Дніпропетровськ (проектування та будівництво)

Відновлення сприятливого гідрологічного режиму р. Шпакової (плесо Шпакове Верхнє) в АНД районі, м. Дніпропетровськ, будівництво (проектування та будівництво)

Покращення водопостачання верхньої зони північної частини мкр Таромське, м. Дніпропетровськ - будівництво (проектування та будівництво)

4 Школа № 17, м. Дніпропетровськ - реконструкція (проектування та реконструкція)

Будівництво системи каналізування вул. Ялинової ж/м Чаплі, м. Дніпропетровськ (проектування та будівництво)

Будівництво котельні для теплопостачання житлових будинків по вул. Генерала Пушкіна, 26, 26а, м. Дніпропетровськ

Будівництво автодорожньої розв’язки на перехресті Донецького шосе та вул. Березинської, м. Дніпропетровськ (проектні роботи)

Будівництво газопроводу на ж/м Ігрень по вул.Таврійській, Богородицькій, 7 Олешківській, Генерала Григоренка та пров. Ягідному , м. Дніпропетровськ (проектування та будівництво) Реконструкція об'єктів житлового та громадського призначення щодо забезпечення 8 безперешкодного доступу до них людей з обмеженими фізичними можливостями (проектування та реконструкція) Будівництво каналізаційного колектору по вул. Маршала Малиновського, м. 9 Дніпропетровськ

Винос транзитного водопроводу з підвалів житлових будинків на ж/м Комунар та Парус у м. Дніпропетровську - реконструкція

700,000

2400,000

87,965

200,000

87,965

1540,000

4279,500

2236,333

80,335

1597,494

1500,000

49029,506

147752,735

200048,538

Міський бюджет

1540,000

4279,500

2236,333

156354,302

Департамент комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради

Загальний обсяг

307650,105

Перелік головних розпорядників бюджетних коштів і об'єктів (заходів)

Капітальні видатки на будівництво (реконструкцію) об'єктів по розпорядниках коштів:

№ п/п

0,000

24,000

загальний фонд

1597,494

49029,506

125295,719

174066,898

бюджет розвитку

2400,000

87,965

200,000

1540,000

2236,333

80,335

2013 рік (ПЛАН)

11,297

451,564

700,000

4279,500

1500,000

22445,719

25506,076

міський фонд охорони спеціальний навколишнього фонд природного середовища

спеціальний фонд

у тому числі

Обсяги бюджетних коштів на соціально-економічний розвиток міста

Додаток 2

8601,567

Обласний фонд охорони навколишнього природного середовища

0,000

99000,000

Державний бюджет

тис. грн.

до Програми економічного і соціального розвитку міста на 2013 рік

НО РМАТ И В НІ Д О К У М Е Н ТИ

VISNYK.DMR.ORG.UA // ЛИПЕНЬ 2013

Перелік головних розпорядників бюджетних коштів і об'єктів (заходів)

16 ВІСНИК ДМР // ЛИПЕНЬ 2013 3,000 3,000

Багатоповерховий житловий будинок в районі будинку № 52 по вул. Семафорній, м. Дніпропетровськ, будівництво (проектні роботи)

Багатоповерховий житловий будинок по вул. Холодильній - Донецьке шосе в районі будинків № 136, 140, м. Дніпропетровськ - будівництво (проектні роботи)

Будівництво водовідвідної мережі в районі вул. Маршала Судця, 42 в м. Дніпропетровську, в т.ч. проектування

28 Інженерний захист території яру в районі вул. Десантної, проектування та будівництво

Інженерний захист балки Зустрічна в районі вул. Єрмолової та Подвойського, 26 коригування ПКД та будівництво Інженерний захист території для запобігання зсуву в районі вул. Барикадної, м. 27 Дніпропетровськ, експертиза

25 Ліквідація наслідків зсуву в районі вул. Куп'янської, будівництво

Прибудова триповерхової будівлі і котельня навчально-виховного комплексу № 51 по вул. Алтайській, 4а, м. Дніпропетровськ, будівництво (проектні роботи) Південний міст через р. Дніпро. Антикорозійний захист внутрішніх поверхонь 22 металоконструкцій, м. Дніпропетровськ - будівництво (проектні роботи) Протизсувні заходи на лівому схилі Діївської балки в районі вул. Комісарівська, 23 Чорноземна в м. Дніпропетровську, будівництво Будівництво фонтану "Парад планет" у Центральному міському дитячому парку Лазаря 24 Глоби в м. Дніпропетровську, проектування

7,000

Багатоповерхові житлові будинки по просп. Праці в районі будинку № 22 - вул. Стартова, м. Дніпропетровськ – будівництво (проектні роботи)

7000,000 139,722

5009,215

4,156

4,156 5009,215

500,000

5511,000

3,792

5511,000

0,400

750,039

3,000

7,000

0,400

750,039

7,000

Багатоповерховий житловий будинок в районі будинку № 75 по вул. Холодильній, м. Дніпропетровськ – будівництво (проектні роботи)

11,000

400,000

400,000 11,000

25,000

Багатоквартирний житловий будинок по вул. Братів Трофімових у районі будинків №№ 4, 6 у м. Дніпропетровську, будівництво (проектні роботи та будівництво)

120,000

Міський бюджет

120,000

Загальний обсяг

Будівництво ділянки автомобільної дороги з розв’язкою на Криворізькому шосе та 12 примиканням до автомобільної дороги Київ-Луганськ-Ізварине, м. Дніпропетровськ (проектні роботи) Будівництво ділянки дороги другої черги Південного обходу м. Дніпропетровська від 13 межі м. Дніпропетровська до проїзної частини залізобетонного шляхопроводу через вул. Мільмана (проектні роботи) Будівництво ділянки дороги третьої черги Південного обходу м. Дніпропетровська від 14 вул. Гаванської до межі м. Дніпропетровська (проектні роботи)

№ п/п загальний фонд

4915,839

4,156

500,000

5511,000

139,722

5063,381

3,792

0,400

750,039

3,000

7,000

11,000

400,000

25,000

120,000

бюджет розвитку

93,376

1936,619

міський фонд охорони спеціальний навколишнього фонд природного середовища

спеціальний фонд

у тому числі

2013 рік (ПЛАН) Обласний фонд охорони навколишнього природного середовища

Державний бюджет

тис. грн.

Н ОРМ АТ И В НІ Д ОК У МЕ НТИ

5269,781

2672,584 1829,661 15097,840 6194,280

Реконструкція каналізаційного колектору по вул. К. Лібкнехта від вул. Бородинська до вул. Чкалова (у т.ч. проектування)

Реконструкція каналізаційного колектора Д=300 мм по вул. Погребняка від ж.б. № 7 до вул. Гусенко, 50 (у т.ч. проектування)

Реконструкція каналізаційного колектору Д 600мм по пр. Кірова, від пр. Пушкіна до вул. Благоєва. м. Дніпропетровськ. Коригування

Реконструкція каналізаційного колектору Д-200 мм по пр. Кірова на дільниці від ж/б 46 до ж/б 52 в м. Дніпропетровськ (у т.ч. проектування)

11900,245

Реконструкція самопливного каналізаційного колектору Д1000 мм з переукладанням 40 напірного трубопроводу Д600 мм в районі вул. Калинова в м. Дніпропетровську (у т.ч. проектування)

Реконструкція самопливного каналізаційного колектору Д-600 мм від камери гасіння по Запорізькому шосе до колектору по вул. Яснополянська, м. Дніпропетровськ

602,404

38 Проектування та будівництво водопроводу по вул. Кримській від буд. 9 до буд. 38

2000,000

Реконструкція районних котелень у зв’язку з переключенням споживачів тепла 37 Лівобережної частини міста на ПТЕС (II етап переключення споживачів від котельні по вул. Калинова, 87ж), проектування

5000,000

120,000

500,000

11,297

30,000

1000,000

3000,000

Загальний обсяг

230,000

Реконструкція дренажно-паводкового каналу "Гнилокиш" на ділянці від Донецького шосе до р. Дніпро у районі Центрального мосту Інженерний захист території в районі вулиць Ізмайлівська та Тимирязєва, проектування та будівництво Ліквідація наслідків зсуву на схилі балки Берестувата по вул. Бориса Кротова, 17, будівництво Реконструкція насосної станції поверхневого водовідведення та напірного колектору в районі ставка по вул. Власенко, м. Дніпропетровськ Водозниження в районі вул. Підгірної в Самарському районі м. Дніпропетровська, коригування ПКД та будівництво Захист території від підтоплення та затоплення в районі вул. Відродження, м. Дніпропетровськ, проектування та виконання робіт

Інженерний захист території ж/м Тополя-2 - будівництво дощової каналізації, м. Дніпропетровськ, у т.ч. проектування

Перелік головних розпорядників бюджетних коштів і об'єктів (заходів)

36 Будівництво водопроводу по вул. Гостинній в м. Дніпропетровську, у т.ч. проектування

№ п/п

6194,280

11097,840

1829,661

2672,584

5269,781

11900,245

602,404

2000,000

230,000

5000,000

120,000

500,000

11,297

30,000

1000,000

3000,000

Міський бюджет загальний фонд

6194,280

9000,000

1700,470

2672,584

5204,541

5117,339

602,404

2000,000

230,000

5000,000

120,000

500,000

30,000

бюджет розвитку

11,297

2097,840

129,191

65,240

6782,906

1000,000

3000,000

міський фонд охорони спеціальний навколишнього фонд природного середовища

спеціальний фонд

у тому числі

2013 рік (ПЛАН)

4000,000

Обласний фонд охорони навколишнього природного середовища

Державний бюджет

тис. грн.

НО РМАТ И В НІ Д О К У М Е Н ТИ

VISNYK.DMR.ORG.UA // ЛИПЕНЬ 2013

Реконструкція водопровідної мережі в районі вул. Шереметьєвської та вул. Маршала Конєва в м. Дніпропетровську, у т.ч. проектування

Перелік головних розпорядників бюджетних коштів і об'єктів (заходів)

18 ВІСНИК ДМР // ЛИПЕНЬ 2013 185,532 3824,609

58,559 582,164

Субвенція обласному бюджету на будівництво радіологічного корпусу міської лікарні № 19 - міський онкологічний центр по вул. Космічній у м. Дніпропетровську

Субвенція обласному бюджету на будівництво пішохідних переходів закритого типу в різних рівнях із проїзною частиною просп. Газети "Правда" в м. Дніпропетровську

Винос транзитного водопроводу з підвалів житлових будинків на ж/м Комунар та Парус 50 у м. Дніпропетровську - реконструкція (проектування та реконструкція) (погашення кредиторської заборгованості)

Дитяча спортивна школа № 6, м. Дніпропетровськ - реконструкція (проектування та реконструкція) (погашення кредиторської заборгованості)

404,103

Будівництво багатоповерхового житлового будинку по вул. Агнії Барто, м. 54 Дніпропетровськ (проектування та будівництво) (погашення кредиторської заборгованості)

Багатоповерхові житлові будинки по просп. Праці в районі будинку № 22 - вул. 56 Стартова, м. Дніпропетровськ - будівництво (проектні роботи) (погашення кредиторської заборгованості) Багатоквартирний житловий будинок по вул. Братів Трофімових у районі будинків №№ 57 4, 6 у м. Дніпропетровську, будівництво (проектування та будівництво) (погашення кредиторської заборгованості)

2,087

5,112

2,024

404,103

176,415

153,095

582,164

58,559

3824,609

185,532

400,000

164,000

324,500

Міський бюджет

2,087

2,024

176,415

Будівництво багатоповерхового житлового будинку по вул. Агнії Барто в районі 53 будинку № 2, м. Дніпропетровськ (проектування та будівництво) (погашення кредиторської заборгованості)

Багатоповерховий житловий будинок в районі будинку № 75 по вул. Холодильній, м. 55 Дніпропетровськ - будівництво (проектні роботи) (погашення кредиторської заборгованості)

153,095

Радіологічний корпус міської лікарні № 19 - міський онкологічний центр по вул. 52 Космічній у м. Дніпропетровську - будівництво (проектування та будівництво) (погашення кредиторської заборгованості)

400,000

Будівництво споруд для збору та складування побутових відходів - установка напівпідземних контейнерів (заглиблених) для збору побутових відходів ємністю 3 куб.м. у місцях загального користування (вул. Набережна ім. В.І. Леніна) (розробка робочого проекту, експертиза, будівництво, облаштування)

164,000

324,500

Загальний обсяг

46 Придбання 1 одиниці транспорту

№ п/п загальний фонд

5,112

2,087

2,024

404,103

176,415

153,095

582,164

58,559

3824,609

185,532

164,000

324,500

бюджет розвитку

400,000

міський фонд охорони спеціальний навколишнього фонд природного середовища

спеціальний фонд

у тому числі

2013 рік (ПЛАН) Обласний фонд охорони навколишнього природного середовища

Державний бюджет

тис. грн.

Н ОРМ АТ И В НІ Д ОК У МЕ НТИ

Перелік головних розпорядників бюджетних коштів і об'єктів (заходів)

Будівництво Південної об'їзної автомобільної дороги Знам'янка-Луганськ-Ізварине (на Волгоград через Дніпропетровськ, Донецьк) на ділянці лівобережні підходи до Південного мосту - межа м. Дніпропетровська (поточна інвентаризація домоволодінь та фруктово-ягідних насаджень, довідки про нормативну грошову оцінку приватизованих 65 земельних ділянок, експертна грошова оцінка домоволодінь, фруктово-ягідних насаджень та приватизованих земельних ділянок, довідки з обмеження та обтяження на приватизовані земельні ділянки, вчинення нотаріальних дій) (погашення кредиторської заборгованості) Будівництво ділянки автомобільної дороги з розв'язкою на Криворізькому шосе та 66 примиканням до автомобільної дороги Київ-Луганськ-Ізварине, м. Дніпропетровськ (проектування та будівництво) (погашення кредиторської заборгованості) Будівництво південної об'їзної автомобільної дороги Знам'янка-Луганськ-Ізварине (на Волгоград через Дніпропетровськ, Донецьк) по вул. Яснополянській від житлового будинку № 5 до межі м. Дніпропетровська (витрати за приватизовані земельні ділянки, 67 вчинення нотаріальних дій, експертну грошову оцінку, дані ДЗК про нормативну грошову оцінку території, довідки з обмеження та обтяження на земельну ділянку, розрахункове касове обслуговування) (погашення кредиторської заборгованості)

215,500

711,347

5,308

711,347

5,308

812,414

0,631

11,283

215,500

812,414

0,631

Будівництво газопроводу на ж/м Ігрень по вул.Таврійській, Богородицькій, 63 Олешківській, Генерала Григоренка та пров. Ягідному, м. Дніпропетровськ (проектування та будівництво) (погашення кредиторської заборгованості)

Будівництво ділянки дороги другої черги південного обходу м. Дніпропетровська від 64 межі м. Дніпропетровська до проїзної частини залізобетонного шляхопроводу через вул. Мільмана (проектні роботи) (погашення кредиторської заборгованості)

11,283

3,834

181,127

181,127 3,834

4,026

6,076

Міський бюджет

4,026

6,076

Загальний обсяг

Реконструкція об'єктів житлового та громадського призначення щодо забезпечення 62 безперешкодного доступу до них людей з обмеженими фізичними можливостями (проектування та реконструкція) (погашення кредиторської заборгованості)

Відновлення сприятливого гідрологічного режиму р. Шпакової (плесо Шпакове Верхнє) 61 в АНД районі, м. Дніпропетровськ, будівництво (проектування та будівництво) (погашення кредиторської заборгованості)

Будівництво котельні для теплопостачання житлових будинків по вул. Генерала 59 Пушкіна, 26, 26а, м. Дніпропетровськ (будівництво) (погашення кредиторської заборгованості) Будівництво системи каналізування вул. Ялинової ж/м Чаплі, м. Дніпропетровськ 60 (проектування) (погашення кредиторської заборгованості)

Прибудова триповерхової будівлі і котельня навчально-виховного комплексу № 51 по 58 вул. Алтайській, 4а, м. Дніпропетровськ, будівництво (проектування) (погашення кредиторської заборгованості)

№ п/п загальний фонд

5,308

711,347

215,500

812,414

0,631

11,283

3,834

49,720

4,026

6,076

бюджет розвитку

131,407

міський фонд охорони спеціальний навколишнього фонд природного середовища

спеціальний фонд

у тому числі

2013 рік (ПЛАН) Обласний фонд охорони навколишнього природного середовища

Державний бюджет

тис. грн.

НО РМАТ И В НІ Д О К У М Е Н ТИ

VISNYK.DMR.ORG.UA // ЛИПЕНЬ 2013

Перелік головних розпорядників бюджетних коштів і об'єктів (заходів)

20 ВІСНИК ДМР // ЛИПЕНЬ 2013

Інженерний захист балки Зустрічна в районі вул. Єрмолової та Подвойського, коригування ПКД та будівництво (погашення кредиторської заборгованості)

612,903 1206,186

Будівництво фонтану по вул. Комсомольській в районі буд. № 58 в м. Дніпропетровську (проектування та будівництво)

Реконструкція мереж водопроводу по вул. Бориса Кротова до житлових будинків і котельні м. Дніпропетровськ

1206,186

612,903

999,659

210,264

999,659

335,987

Реконструкція елементів благоустрою східної частини Центрального міського дитячого 78 парку Лазаря Глоби в м. Дніпропетровську, проектування (погашення кредиторської заборгованості)

Ліквідація наслідків зсуву на схилі Рибальської балки в межах пров. Самаркандський та 76 вул. Войцеховича в м. Дніпропетровську, проектування (погашення кредиторської заборгованості) Збільшення електричної потужності будинку № 6 по вул. Виконкомівській, м. 77 Дніпропетровськ (проектування та реконструкція) (погашення кредиторської заборгованості)

499,281

247,539

188,679

15,762

335,987

499,281

Інженерний захист території яру в районі вул. Десантної, проектування (погашення кредиторської заборгованості)

188,679

15,762

247,539

Інженерний захист території в районі вулиць Ізмайлівська та Тимирязєва, проектування та будівництво (погашення кредиторської заборгованості)

2,880

2,880 99,729

7,212

99,729

159,719

Міський бюджет

159,719

Загальний обсяг

Захист території від підтоплення і затоплення, направлений на запобігання розвитку небезпечних геологічних процесів в межах вулиць Вільямса та Андрійченка по м. 74 Дніпропетровську, проектування та будівництво (погашення кредиторської заборгованості)

Інженерний захист правого схилу Рибальської балки від обвально-зсувних процесів в 72 районі просп. Кірова та вул. Димитрова в м. Дніпропетровську, проектування та будівництво (погашення кредиторської заборгованості)

Будівництво автодорожньої розв'язки на перехресті Донецького шосе та вул. 68 Березинської, м. Дніпропетровськ (передпроектні роботи) (погашення кредиторської заборгованості) Протизсувні заходи на лівому схилі Діївської балки в районі вул. Комісарівська, 69 Чорноземна в м. Дніпропетровську, коригування ПКД та будівництво (погашення кредиторської заборгованості) Ліквідація наслідків зсуву в районі вул. Куп'янської, коригування ПКД та будівництво 70 (погашення кредиторської заборгованості)

№ п/п загальний фонд

1206,186

612,903

999,659

210,264

335,987

499,281

247,539

188,679

15,762

99,729

2,880

7,212

159,719

бюджет розвитку

тис. грн.

спеціальний фонд

Обласний фонд охорони Державний міський навколишнього бюджет фонд охорони природного спеціальний навколишнього середовища фонд природного середовища

у тому числі

2013 рік (ПЛАН)

Н ОРМ АТ И В НІ Д ОК У МЕ НТИ

385,480

Будівництво очисних споруд у місцях скиду поверхневого стоку у р. Дніпро з урахуванням відновлення та розвитку дощової каналізації правобережної частини м. 91 Дніпропетровська (розробка проектно-кошторисної документації, експертиза та виконання будівельних робіт) (погашення кредиторської заборгованості)

700,000

40,000

Будівництво очисних споруд у місцях скиду поверхневого стоку у р. Дніпро з урахуванням відновлення та розвитку дощової каналізації правобережної частини м. Дніпропетровська (розробка проектно-кошторисної документації, експертиза та виконання будівельних робіт)

1000,000

Рекультивація порушених земель стихійними сміттєзвалищами в районі вул. Лізи 90 Чайкіної (розробка проектно-кошторисної документації, експертиза та виконання будівельних робіт)

88 Розчистка русла річки Маячка Самарського району м. Дніпропетровська

3060,357

Управління охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської міської ради

47,874

385,480

40,000

700,000

1000,000

3060,357

47,874

0,000

1050,000

47,874

Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради

0,000

Реконструкція системи теплопостачання з переведенням на електроопалення житлового 87 будинку по вул. Столєтова, 3 у м. Дніпропетровську

0,000

914,567

710,000

Реконструкція каналізаційного колектору по вул. Володі Дубініна від вул. Горяної з 83 переключенням на колектор по вул. Лешко-Попеля у м. Дніпропетровську, у т.ч. проектування

0,000

1027,000

Будівництво насосної станції водовідведення та напірного каналізаційного колектору на 82 житловому масиві Придніпровськ до колектору Ду-600 по вул. 20-річчя Перемоги в м. Дніпропетровську, в тому числі проектування

329,640

Міський бюджет

900,000

329,640

Реконструкція каналізаційного колектора Д200мм на ділянці від вул. Херсонської до вул. Комсомольської по вул. Чкалова і вул. Леніна, м. Дніпропетровськ (проектування)

Придбання спецавтомобіля для промивання і ліквідації засмічень мережі водовідведення, м. Дніпропетровськ Інженерний захист території ж/м Тополя-2 – будівництво дощової каналізації, м. 85 Дніпропетровськ (погашення кредиторської заборгованості) Реконструкція самопливного каналізаційного колектора Д-600 мм від камери гасіння по 86 Запорізькому шосе до колектора по вул. Яснополянська, м. Дніпропетровськ (погашення кредиторської заборгованості)

Загальний обсяг

Перелік головних розпорядників бюджетних коштів і об'єктів (заходів)

№ п/п

0,000

загальний фонд

0,000

47,874

бюджет розвитку

тис. грн.

0,000

329,640

385,480

40,000

700,000

1000,000

3060,357

спеціальний фонд

0,000

1050,000

914,567

900,000

710,000

1027,000

0,000

у тому числі

2013 рік (ПЛАН)

НО РМАТ И В НІ Д О К У М Е Н ТИ

VISNYK.DMR.ORG.UA // ЛИПЕНЬ 2013

22 ВІСНИК ДМР // ЛИПЕНЬ 2013

Проведення державної експертизи проекту "Реконструкція та благоустрій Центрального парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка (ІІ та ІІІ черга)" Проведення державної експертизи проекту "Реконструкція частини території 98 центрального міського пляжу (о. Комсомольський) парку ім. Т.Г. Шевченка для людей з обмеженими можливостями"

Проектування та реконструкція будівлі Комунального закладу освіти "Середня 103 загальноосвітня школа № 105" Дніпропетровської міської ради під навчально-виховний комплекс за адресою: вул. Жовтнева, 26 (погашення кредиторської заборгованості)

Проектування та реконструкція будівлі Комунального закладу освіти "Середня 100 загальноосвітня школа № 105" Дніпропетровської міської ради під навчально-виховний комплекс за адресою: вул. Жовтнева, 26 Проектування та реконструкція будівлі Комунального закладу освіти "Середня 101 загальноосвітня школа № 124" Дніпропетровської міської ради за адресою: вул. Кірова,2. Харчоблок. Проектування та реконструкція приміщень з метою перепрофілювання КЗО СЗШ № 4 за 102 адресою: вул. Гірська, 30а, у КЗО НВК № 4 "СЗШ-ДНЗ (дитячий садок)" (погашення кредиторської заборгованості)

Управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради

99 Проект реконструкції о. Комсомольський (2 етап)

616,561

286,045

3420,000

286,045

2000,000

6514,847

6514,847 2000,000

69,810

8,234

198,209

41,100

198,209

МКЗК "Дніпропетровська дитяча музична школа № 3" - реконструкція будівлі майстерні КЗО НВК № 12 "Загальноосвітній заклад І ступеню - гімназії" під дитячу 96 музичну школу по пр. Пушкіна, 75 в м. Дніпропетровську (погашення кредиторської заборгованості)

300,000

4580,432

5197,785

385,586

549,291

Міський бюджет

41,100

300,000

КЗК "Парк культури та відпочинку ім. Воронцова" ДМР. Виготовлення проекту реконструкції території парку

5197,785

Управління культури та мистецтв Дніпропетровської міської ради 4580,432

385,586

Будівництво комплексу раціонального використання і зберігання побутових відходів "Правобережний" (проектування та будівництво)

МКЗК "Дніпропетровська дитяча музична школа № 3" - реконструкція будівлі 94 майстерні КЗО НВК № 12 "Загальноосвітній заклад І ступеню - гімназії" під дитячу музичну школу по пр. Пушкіна, 75 в м. Дніпропетровську

549,291

Загальний обсяг

Розчистка водойми на ж/м Перемога в м. Дніпропетровську в районі перехрестя проспекта Героїв та вул. Яснополянської (погашення кредиторської заборгованості)

Перелік головних розпорядників бюджетних коштів і об'єктів (заходів)

№ п/п

0,000

загальний фонд

286,045

616,561

3420,000

2000,000

6514,847

69,810

8,234

41,100

198,209

300,000

4580,432

5197,785

бюджет розвитку

0,000

385,586

549,291

міський фонд охорони спеціальний навколишнього фонд природного середовища

спеціальний фонд

у тому числі

2013 рік (ПЛАН)

0,000

Обласний фонд охорони навколишнього природного середовища

0,000

Державний бюджет

тис. грн.

Н ОРМ АТ И В НІ Д ОК У МЕ НТИ

Перелік головних розпорядників бюджетних коштів і об'єктів (заходів)

115

Реконструкція мереж каналізації та водопостачання спорткомплексу за адресою: вул. Універсальна, 18А

Реконструкція теплового пункту під котельню, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Столєтова 19А Реконструкція мереж каналізації та водопостачання спорткомплексу за адресою: вул. 114 Універсальна, 18А (виготовлення проектно-кошторисної документації)

457,000

17,000

17,000 457,000

1972,490

2000,000

670,000

2000,000

1972,490

2000,000

Реконструкція приміщення комунального закладу "Дніпропетровський міський 112 соціальний гуртожиток" Дніпропетровської міської ради, за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Карагандинська, 7а

2000,000

670,000

113

2578,800

24,000

Реконструкція котельні Комунального позашкільного навчального закладу 111 "Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву № 3" Дніпропетровської міської ради, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького буд. 4а

Реконструкція стадіону на території Молодіжного парку відпочинку та дозвілля 110 (Комунальне підприємство „Молодіжне творче об’єднання”), за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, 53. ІІ етап, першої черги

Надання пільгових довготермінових кредитів для молоді на будівництво 108 (реконструкцію) житла Обслуговування пільгових довготермінових кредитів для молоді на будівництво 109 (реконструкцію) житла 24,000

2578,800

107 Будівництво та реконструкція футбольних полів на території м. Дніпропетровська

11235,336

440,267

11235,336

Управління у справах молоді та спорту Дніпропетровської міської ради

948,847

440,267

948,847

106

2478,616

3427,463

3427,463 2478,616

192,241

Міський бюджет

192,241

Загальний обсяг

Реконструкція будівлі притулку для розміщення амбулаторії загальної практики сімейної медицини КЗ "Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 4" за адресою: вул. Набережна Перемоги, 94а, коригування проекту та реконструкція (погашення кредиторської заборгованості)

Реконструкція будівлі притулку для розміщення амбулаторії загальної практики сімейної медицини КЗ "Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної 105 допомоги № 4" за адресою: вул. Набережна Перемоги, 94а, проектування та реконструкція

Департамент охорони здоров'я Дніпропетровської міської ради

Проектування та реконструкція будівлі Комунального закладу освіти "Середня 104 загальноосвітня школа № 124" Дніпропетровської міської ради за адресою: вул. Кірова,2 (погашення кредиторської заборгованості)

№ п/п

24,000

0,000

загальний фонд

457,000

17,000

1972,490

2000,000

670,000

2000,000

2578,800

10771,069

948,847

2478,616

3427,463

192,241

бюджет розвитку

440,267

0,000

міський фонд охорони спеціальний навколишнього фонд природного середовища

спеціальний фонд

у тому числі

2013 рік (ПЛАН)

0,000

Обласний фонд охорони навколишнього природного середовища

0,000

Державний бюджет

тис. грн.

НО РМАТ И В НІ Д О К У М Е Н ТИ

VISNYK.DMR.ORG.UA // ЛИПЕНЬ 2013

Перелік головних розпорядників бюджетних коштів і об'єктів (заходів)

24 ВІСНИК ДМР // ЛИПЕНЬ 2013

Дніпропетровська міська рада

Улаштування системи опалення з використанням енергозберігаючих технологій КПНЗ міського Палацу дітей та юнацтва по вул. Набережна Перемоги, 5 м. Дніпропетровськ

Бабушкінська районна у місті рада

Реконструкція в частині термомодернізації будівлі Комунального закладу освіти 126 "Середня загальноосвітня школа № 117" Дніпропетровської міської ради за адресою: вул. Передова, 800-А

124

Будівництво котельні, реконструкція інженерних мереж КЗО "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 379" по вул. Пестеля, 34 в м. Дніпропетровську Реконструкція в частині термомодернізації будівлі Комунального закладу освіти 125 "Середня загальноосвітня школа № 117" Дніпропетровської міської ради за адресою: вул. Передова, 800-А (погашення кредиторської заборгованості)

АНД районна у місті рада

Проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, що підлягає продажу 123 відповідно до ст. 128 Земельного кодексу України за рахунок авансу, внесеного покупцем земельної ділянки (погашення кредиторської заборгованості)

Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради

122 Придбання автомобіля - автопідіймача

Департамент взаємодії з правоохоронними органами, мобілізаційної та оборонної роботи і з питань надзвичайних ситуацій Дніпропетровської міської ради

121 Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську

120

Проведення модернізації районних котелень ТРП-КУ №126 та ТРП-КУ №28 у м. 118 Дніпропетровську за адресами: просп. Миру, 5 та вул. Березинська, 72 з переведенням їх з природного газу на альтернативні види енергії (реконструкція) Реконструкція (ІІ черга) нежитлової будівлі (колишнього дитячого закладу № 186) за 119 адресою: вул. Орловська, 33 а, м. Дніпропетровськ під архів документів від ліквідованих підприємств міста (проектування та реконструкція)

116

Реконструкція фасаду спорткомлексу за адресою: вул. Універсальна, 18А (проектування та реконструкція) Реконструкція стадіону, який розташовано в районі вул. Набережна Заводська, 53 117 (Ленінський район), м. Дніпропетровськ, ІІ етап першої черги на роботи по зовнішньому електроосвітленню

№ п/п

125,000

1310,392

284,817

1310,392

2426,430

4021,639

17,000

550,000

2426,430

4021,639

17,000

550,000

99000,000

1724,967

1328,538

1724,967

3014,859

6068,364

569,779

569,779 105068,364

506,000

Міський бюджет

506,000

Загальний обсяг

0,000

загальний фонд

125,000

1310,392

284,817

2426,430

4021,639

17,000

550,000

1724,967

1328,538

3014,859

6068,364

569,779

506,000

бюджет розвитку

0,000

міський фонд охорони спеціальний навколишнього фонд природного середовища

спеціальний фонд

у тому числі

2013 рік (ПЛАН)

0,000

Обласний фонд охорони навколишнього природного середовища

0,000

99000,000

Державний бюджет

тис. грн.

Н ОРМ АТ И В НІ Д ОК У МЕ НТИ

Жовтнева районна у місті рада

Будівництво пам'ятного знаку герою ВВВ матросу-пехотинцю Панікасі М.А. (виготовлення проектно-кошторисної документації, експертиза, будівництво)

Перелік головних розпорядників бюджетних коштів і об'єктів (заходів)

254,130 6892,360

Водопостачання сел. Ясне від водоводу Д-1000, м. Дніпропетровськ (погашення кредиторської заборгованості)

Самарська районна у місті рада

1100,000 1500,000 2200,000 491,586

139 Водопровід на ж/м Чаплі - будівництво другої черги

140 Будівництво насосної станції 2 підйому на ж/м Ігрень з улаштуванням резервуарів

141 Будівництво огорожі кладовища ж/м Шевченко

75,500

Реконструкція кінотеатру "Енергія" і дитячої технічної станції під центр дитячо137 юнацької творчості та станцію юних техніків по вул. Космонавта Волкова, 6-а в м. Дніпропетровськ

138 Реконструкція (заміна) пам'ятника Т.Г. Шевченку та парку на ж/м. Шевченко

204,816

Реконструкція частини приміщень Комунального закладу освіти "Середня 136 загальноосвітня школа № 87" Дніпропетровської міської ради під дошкільний навчальний заклад за адресою: вул. Мальовнича, 55

135

500,000

134 Будівництво водогону по вул. Доблесній в сел. Сухачівка-Діївка м. Дніпропетровськ

812,130

VISNYK.DMR.ORG.UA // ЛИПЕНЬ 2013

491,586

2200,000

1500,000

1100,000

75,500

204,816

6892,360

254,130

500,000

58,000

78,046

58,000

500,000

221,954

800,000

1500,000

500,000

221,954

800,000

1500,000

2000,000

2000,000 2000,000

125,000

Міський бюджет

125,000

Загальний обсяг

Розподільчий газопровід низького тиску для газифікації житлових будинків №№ 110/1, 133 110/2, 112/1, 112/2, 112а, 116/1, 116/2, 118/1, 118/2 по пр. Свободи

Ленінська районна у місті рада

Реконструкція будівлі комунального закладу культури "Культурно-молодіжний центр 131 "Краснопілля" по вул. Дзеркальній, 1-р Проектування реконструкції котельні КЗО СЗШ № 65 із заміною обладнання за адресою 132 вул. Амбулаторна,2

130 Проектування та реконструкція харчоблоку КЗО ЗСШ № 6 по вул. Робочій, 64

Красногвардійська районна у місті рада

129 СЗШ № 47, вул. Воронезька,67 Реконструкція харчоблоку з добудовою обідньої зали

Індустріальна районна у місті рада

Реконструкція спортивного комплексу КЗО СЗШ № 35 по вул. Набережна Перемоги, 128 132 в м. Дніпропетровську. (Проектування та реконструкція)

127

№ п/п

0,000

загальний фонд

491,586

2200,000

1500,000

1100,000

75,500

204,816

6892,360

254,130

500,000

58,000

812,130

78,046

500,000

221,954

800,000

1500,000

2000,000

125,000

бюджет розвитку

0,000

міський фонд охорони спеціальний навколишнього фонд природного середовища

спеціальний фонд

у тому числі

2013 рік (ПЛАН)

0,000

Обласний фонд охорони навколишнього природного середовища

0,000

Державний бюджет

тис. грн.

НО РМАТ И В НІ Д О К У М Е Н ТИ

Перелік головних розпорядників бюджетних коштів і об'єктів (заходів)

26 ВІСНИК ДМР // ЛИПЕНЬ 2013

Департамент транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради

35000,000 10000,000 431,000 247,500 5,000 11,700

внески до статутного фонду КП ТПТЕ "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради

внески до статутного фонду ДМКП "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпропетровської міської ради

внески до статутного фонду КП "Міськсвітло" Дніпропетровської міської ради

внески до статутного фонду КП "Жилсервіс-5" Дніпропетровської міської ради

внески до статутного фонду КП "Етнографічні парки Дніпропетровська" Дніпропетровської міської ради

внески до статутного фонду КП "Контакт" Дніпропетровської міської ради

144,000

Проект детального плану території житлового кварталу, обмеженого вулицями Героїв Сталінграда, Єрмолової, Матроською та 152-ї дивізії

121,080

144,000

121,080

3704,500

Проект детального плану території житлового кварталу, обмеженого проспектом Газети 1 "Правда", вулицями Радищева, Софії Ковалевської, Путилівської, Полтавської та Дарницької

у т.ч. по ГоловАПУ Дніпропетровської міської ради:

3704,500

V Розробка схем та проектних рішень масового застосування (всього)

50,000

12611,616

11,700

5,000

247,500

431,000

10000,000

35000,000

2669,400

34578,300

82942,900

25,648

Проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, що підлягає продажу IV відповідно до ст. 128 Земельного кодексу України за рахунок авансу, внесеного покупцем земельної ділянки

12611,616

2669,400

внески до статутного фонду МКП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради

III Погашення кредиту

34578,300

82942,900

25,648

229,648

229,648 25,648

1048,200

42,610

Міський бюджет

1048,200

42,610

Загальний обсяг

внески до статутного фонду КП "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради

II Внески до статутних фондів комунальних підприємств (всього), з них

145 Субвенція обласному бюджету на будівництво метрополітену (у т.ч. проектування)

143

Водопровід на ж/м Чаплі - будівництво другої черги (погашення кредиторської заборгованості) Будівництво насосної станції 2 підйому на ж/м Ігрень з улаштуванням резервуарів 144 (погашення кредиторської заборгованості)

142 Водопровід на ж/м Чаплі - будівництво (погашення кредиторської заборгованості)

№ п/п

144,000

121,080

3535,400

0,000

загальний фонд

169,100

50,000

12611,616

11,700

5,000

247,500

431,000

10000,000

35000,000

2669,400

34578,300

82942,900

25,648

229,648

1048,200

42,610

бюджет розвитку

0,000

міський фонд охорони спеціальний навколишнього фонд природного середовища

спеціальний фонд

у тому числі

2013 рік (ПЛАН)

0,000

Обласний фонд охорони навколишнього природного середовища

0,000

Державний бюджет

тис. грн.

Н ОРМ АТ И В НІ Д ОК У МЕ НТИ

164,672 210,000

30,022

10,000

Оновлення та розробка містобудівної документації (погашення кредиторської заборгованості)

Внесення змін до генерального плану розвитку міста Дніпропетровська (погашення кредиторської заборгованості)

Упорядкування найменувань проїздів міста Дніпропетровська (рішення міської ради від 13 04.02.09 № 13/42 "Міська програма найменувань проїздів м. Дніпропетровська на 2009 2013 р.р." (погашення кредиторської заборгованості)

Проект детального плану території в районі Червоноповстанської балки та прилеглих кварталів м. Дніпропетровська, обмеженої вулицями Артема, Героїв Сталінграда, 14 Запорізьке шосе, Запорізький тупік, Генерала Пушкіна, Університетської, Кишинівської, Ласточкіної, Севастопольської, Погрібняка, Гусенко, Чкалова, Виконкомівської, Бородінської (погашення кредиторської заборгованості)

10,000

30,022

210,000

164,672

754,769

677,486

677,486 754,769

107,864

1055,324

140,440

63,827

47,000

178,016

Міський бюджет

107,864

10 Створення інформаційної бази данних містобудівного кадастру

Внесення змін до генерального плану розвитку міста Дніпропетровська (І етап, завершення розробки) Внесення змін до генерального плану розвитку міста Дніпропетровська (завершення 9 розробки проекту)

1055,324

7 Розробка плану зонування території міста Дніпропетровська

63,827

Проект детального плану території житлового кварталу, обмеженого проспектом Газети "Правда", вулицями Тверською, Столєтова та Байкальською

5 140,440

47,000

Проект детального плану території житлового кварталу, обмеженого вулицями Осінньою, Байкальською, Косіора

6 Проект детального плану території ж/м Лівобережний-3

178,016

Загальний обсяг

Проект детального плану житлового кварталу, обмеженого просп. Кірова, вулицями Нахімова, Вакуленчука та Титова

Перелік головних розпорядників бюджетних коштів і об'єктів (заходів)

№ п/п

10,000

30,022

210,000

164,672

585,669

677,486

107,864

1055,324

140,440

63,827

47,000

178,016

загальний фонд

169,100

бюджет розвитку

тис. грн.

спеціальний фонд

у тому числі

2013 рік (ПЛАН)

НО РМАТ И В НІ Д О К У М Е Н ТИ

VISNYK.DMR.ORG.UA // ЛИПЕНЬ 2013

Н ОРМ АТ И В НІ Д ОК У МЕ НТИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МІСЬКА РАДА VІ СКЛИКАННЯ СЕСІЯ РІШЕННЯ 26.06.2013

№ 33/36

Про створення робочої групи з питань підготовки проекту Програми розвитку індустріального парку м.Дніпропетровська З метою забезпечення економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності територій, активізації інвестиційної діяльності, створення нових робочих місць, розвитку сучасної виробничої та ринкової інфраструктури, відповідно до листа депутата Дніпропетровської міської ради VI скликання Бєляєва О.М. від 17.06.2013 №10/143, керуючись законами України «Про індустріальні парки», «Про місцеве самоврядування в Україні», міська рада ВИРІШИЛА: 1. Створити робочу групу з питань підготовки проекту Програми розвитку індустріального парку м. Дніпропетровська у складі (додаток). 2. Контроль за виконанням цього рішення покласти на секретаря міської ради Романенка М.В.

Міський голова

28 ВІСНИК ДМР // ЛИПЕНЬ 2013

І.І. Куліченко

НО РМАТ И В НІ Д О К У М Е Н ТИ Додаток до рішення міської ради від 26.06.2013 № 33/36 Склад робочої групи з питань підготовки проекту Програми розвитку індустріального парку м. Дніпропетровська Попов А.В. - депутат міської ради, голова постійної комісії з питань промислового розвитку та інвестиційної політики, голова робочої групи Данов А.А. - помічник голови постійної комісії з питань архітектури, містобудування та земельних відносин, секретар робочої групи Бєляєв О.М. - депутат міської ради, голова постійної комісії з питань транспорту, дорожнього господарства та зв’язку Дробітько І.П. - директор фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради Жадан Є.В. - депутат міської ради, голова постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, бюджету і фінансів Русанова Т.В. - головний спеціаліст управління забезпечення депутатської діяльності департаменту забезпечення діяльності міської ради – апарату Дніпропетровської міської ради

Міський голова

І.І. Куліченко

VISNYK.DMR.ORG.UA // ЛИПЕНЬ 2013

ІСТОРІЯ

парк ім. В. П.

30 ВІСНИК ДМР // ЛИПЕНЬ 2013

Чкалова середи

на 50-х років

Запрошуємо взяти участь у ФОТОКОНКУРСІ

На конкурс приймаються фотографії Дніпропетровська 50-70 років XX століття. Брати участь можуть як професійні фотографи, так і непрофесіонали. З кращих фото буде створена фотогалерея, яка відкриється на День міста.

Детальніше на сайті

visnyk.dmr.org.ua

VISNYK.DMR.ORG.UA // ЛИПЕНЬ 2013

ЦІКАВА СТО Р ІНКА

МІЛЬЯРДЕР без

М І Л Ь Я РД І В Тепер у нього одна мета витратити на благодійні проекти всі зароблені ним

$7,5 млрд.

арльза Фіні можна назвати Джеймсом Бондом добродійності. За останні 30 років він об’їздив увесь світ, реалізуючи приховану операцію по звільненню від капіталу в $7,5 млрд. Він нажив його, торгуючи коньяком, парфумами й сигаретами у своїй імперії магазинів duty free. Його благодійний фонд The Atlantic Philanthropies вклав $6,2 млрд. в освіту, науку, охорону здоров’я, захист цивільних прав і утримання будинків старих у США, Австралії, В’єтнамі, Південній Африці, на Бермудських островах і в Ірландії. Мало хто з наших сучасників робив пожертвування такого масштабу, і ніхто з людей з таким майном, як у нього, не вкладав у добродійність увесь свій капітал при житті. Ті $1,3 млрд., що залишилися, будуть витрачені до 2016 року, і до 2020-го діяльність фонду буде завершена. У той час як титани світового бізнесу готові на все, аби тільки ще більше розбагатіти, Фіні з подвоєною віддачею працює над власним розоренням. Він не чекає смерті, щоб віддати те, що йому належить. Білл Гейтс говорить: «Фіні - ідеальний зразок для наслідування й кращий приклад того, як можна робити добро при житті». У середині 1980-х років - десятиліття, коли люди складали капітал , а потім думали, як би яскравіше продемонструвати своє багатство, - Фіні почав свою місію. В 1984 році він таємно від усіх передав свої 38,75 % акцій Duty Free Shoppers до фонду, який згодом буде називатися The Atlantic Philanthropies. «Я вирішив, що якщо ти залишаєш собі частину акцій, ти завжди будеш про них хвилюватися, - говорить Фіні, який на даний момент оцінює свій стан в $2 млн. (так, саме мільйона, а не мільярда!). - Ви запитаєте, що для мене

щастя. Мені здається, я почуваю себе щасливим, якщо те, що я роблю, іде на користь людям, і нещасним коли це не так». Перші 15 років Фіні старанно приховував пожертвування, про які інші магнати розтрубили б усюди. Багато організацій, отримавши гроші, не уявляли, від кого вони, а ті, що знали, заприсяглися зберігати секрет. «Мені довелося переконати піклувальну раду, що мова не йде про щось компрометуюче, що ці гроші не брудні, - розповідає Френк Роудс, у минулому ректор Корнелльського університету, який згодом очолив The Atlantic Philanthropies. - Це було зовсім не просто». У підсумку Фіні все-таки «викрили, але його скритність нікуди не поділася: до 2012 року він дав не більше п’яти інтерв’ю. Тепер, коли його благодійна місія поступово підходить до свого логічного завершення, він потроху виходить із тіні, і в нас з’являється можливість дещо довідатися про його життя. Його історія дивна. В 1988 році в журналі Forbes з рейтингом 400 найбагатших американців була опублікована чотириполосна стаття, у якій описувався шлях до успіху компанії Фіні. Автори розповіли, як вона функціонувала: про «японську операцію», про націнку 200 %, рентабельності 20 % і росту річних продажів до $1,6 млрд. По оцінках Forbes, крамниця Фіні у Вайкікі (Гавайї) щороку приносила приблизно $215 000 на 1 кв. м площі - $417 000 у нинішніх цінах, що майже у вісім раз більше аналогічного доходу крамниць Apple ($54 000). Про Фіні довідалися всі. Але Forbes дещо помилився. По-перше, капітал був значно більше $1,3 млрд. А, по-друге, він вже не належав Фіні. http://www.forbes.ru/

32 ВІСНИК ДМР // ЛИПЕНЬ 2013

Ц І КА ВА СТО Р І Н КА

Ц І К А В О П Р О М Е ТА Л И 1.

Довгий час найдорожчим металом було золото. Алхіміки століттями намагалися зробити золото з різних компонентів. І це вдалося в 1941 році, коли американці Бейнбрідж, Андерсон і Шерр при бомбардуванні атомів ртуті швидкими нейтронами одержали золото. Правда, воно було радіоактивним.

2.За всю історію людства було добуто 165 000 тонн золота, причому половина цієї кількості - у ПАР.

Якщо відлити його в єдиний злиток, вийде куб зі стороною всього 20 метрів.

Найдорожчі столові прибори Наполеона III були виготовлені з алюмінію - нового й незвичайного в той час металу. Вони подавалися на врочистих обідах тільки імператорові й самим почесним гостям. Інші гості користувалися приборами зі звичайних золота й срібла.

У морській воді розчинена вся таблиця Менделєєва - аж до золота й урану. Але в промислових масштабах ми можемо добувати тільки чотири корисні речовини: кухонну сіль, прісну воду, бром і магній.

Металічністю в астрофізиці називається відносна концентрація елементів важче гелію в зірках і галактиках. Металічність є показником віку зоряної системи. Найперші зірки практично не містили металів. Кожне наступне покоління зірок більш багате металами, ніж попереднє.

Тільки 7 % титану, що добувається у світі, використовується в машинобудуванні. 13 % іде на виробництво паперу, 20 % - на виробництво пластику, а 60 % - на виробництво фарби.

Ртуть легко руйнує поверхневу плівку оксиду алюмінію, без якої алюміній швидко окислиться на повітрі. Саме тому ртуть не можна перевозити в літаках: якщо ртуть розіллється в літаку, вона може проробити дірку у фюзеляжі.

Платина в перекладі з іспанської буквально означає «серебришко». Таку зневажливу назву платині дали конкістадори. Справа в тому, що будучи винятково тугоплавкою, платина не піддавалася переплавленню й цінувалася вдвічі нижче, чим срібло. Зараз на світових біржах платина дорожче срібла приблизно в 100 раз.

Як відомо, в атмосфері Землі втримується кисень, який окислює метал. Тонкий шар окислення покриває весь шматок металу, створюючи в такий спосіб як би захисну плівку. Зате якщо узяти 2 шматка металу в космічному вакуумі й прикласти друг до друга, то вони склеяться. Це відбувається тому, що відсутня окислена поверхня діє як бар’єр і атоми металу можуть вільно взаємодіяти. Якщо брати Всесвіт у цілому, то цей ефект цілком нормальний, а випадок на нашій планеті свого роду виключення завдяки наявності кисню. Хоча це добре, адже можна не боятися, що два металеві предмети можуть злипнутися в руках.

10.

Найпоширеніший метал у ґрунті Землі - алюміній. Якщо узяти всю планету в цілому, то залізо вийде на перше місце, тому що воно становить більшу частину ядра Землі. Залізо є шостим з найпоширеніших елементів у Всесвіті.

11.Єдиним металом, який може зберігати рідкий стан при кімнатній температурі, є ртуть. 12.Найвищу температуру плавлення має вольфрам, саме тому його використовують у якості спіралі в

лампах розжарювання.

13.

Найдорожчим металом, штучно створеним людиною, є каліфорній 252. Орієнтовна ціна - 6 500 000 $ за 1 грам. У цей момент на Землі існує не більш 5 грамів цього металу. Виробляється каліфорній 252 у потужних реакторах, немудро, що дозволити таку розкіш можуть тільки США й Росія. За рік в одному реакторі виробляється всього близько 30 мкг цієї рідкісної речовини. VISNYK.DMR.ORG.UA // ЛИПЕНЬ 2013

ІННОВАЦІЇ

Н е й м о в і р н і нові технології EmoPulse Smile — гнучкий смартфон-браслет EmoPulse Smile — це мобільний пристрій у формі браслета, що поєднує в собі ідею «розумного годинника» та основні можливості смартфона. Пристрій має гнучкий 2-дюймовий OLED-дисплей і працює під управлінням ОС Linux. Начинений 4-ядерним процесором ТІ ОМАР 5, 2 Гб оперативної пам’яті, флеш-накопичувачем 128 або 256 Гб, може мати 3 камери, Wi-Fi та мікрочіп NFC. Акумулятора (2500 мА) вистачить на два дні роботи.

Новим словом у технологіях 3D-друку стало використання рідкого металу Ця сировина буде використовуватися для створення компонентів, які повинні мати високу електропровідність, а в основі матеріалу лежить сплав галію та індію. Принтер, що друкує компоненти з крапель рідкого металу, був розроблений групою вчених з Державного Інституту Північної Кароліни. Однак найближчим часом дана установка навряд чи буде затребуваною через високу ціну. Вартість друку рідким металом у сто разів перевищує аналогічний показник при друці пластиком.

Voltmaker — портативна підзарядка Voltmaker — портативна підзарядка ємністю 2000 мAг, що призначена для підзарядки мобільних пристроїв та світлодіодних ліхтарів. Сам ґаджет досить маленький: вага — 300 г, довжина 155 мм, діаметр — 36 мм. Зарядити сам Voltmaker можна від розетки або вручну (шляхом обертання спеціального маховика).

Планшет-телефон MediaPad 7 Vogue MediaPad 7 Vogue від компанії Huawei поєднує в собі функції планшета і смартфона. Корпус новинки виготовлений зі сплаву магнію і алюмінію. Розміри 193,8 х 121,3 х 9,5 мм і вага 335 грамів. Основні характеристики: 7-дюймовий IPS дисплей з роздільною здатністю 1024 х 600; ОС Android 4.1.2 Jelly Bean; чотириядерний процесор на частоті 1,2 ГГц; 1 Гб оперативної пам’яті та 8 Гб вбудованої пам’яті з MicroSD слотом до 32 Гб; 3-мегапіксельна камера заднього виду та 0,3-мегапіксельна фронтальна камера; підключення Bluetooth 3.0, GPS, Wi-Fi B/G/N, 3G; акумулятор ємністю 4100 мАг, якого достатньо, за словами виробника, для 20 годин телефонних розмов чи для перегляду 4 фільмів у дозволі HD.

34 ВІСНИК ДМР // ЛИПЕНЬ 2013

І ННО ВАЦІЇ

Торієві реактори доз в ол я ю ть виробляти енергію і знищувати ядерні відходи Уран-235 і Уран-238, які ми використовуємо в сучасних ядерних реакторах - це самі енергетично щільні джерела палива з відомих людству, але їх потужний потенціал має високу ціну - і не тільки у випадку природних катастроф. Їх побічний продукт - плутоній - залишається смертельно радіоактивним протягом багатьох тисячоліть. Саме з цієї причини одна інноваційна норвезька компанія розробляє альтернативне ядерне паливо, яке не використовуватиме уран. Коли уран використовується в традиційних реакторах легкої води, він перетворюється на плутоній (і якщо використовується ізотоп уран-238, то на виході утворюється плутоній-239, що розщеплюється). І, навіть якщо не брати до уваги ризик витоку збройового плутонію з національних сховищ радіоактивних відходів, простого способу позбутися цього продукту не існує. На сьогоднішній день єдине наше рішення - це надійно ховати його і сподіватися на краще. Але компанія Thor Energy - підрозділ розташованої в Осло групи Scatec - хоче спалювати ці запаси плутонію, щоб живити ті самі реактори, які його створили. Все, що потрібно такій системі для роботи - це торій. Дуже багато торію. На щастя, торій (Th232) це вельми поширений хоча і трохи радіоактивний - елемент. За наявними оцінками, його запаси в чотири рази перевищують запаси урану і в 500 разів - запаси урану-238. Він настільки поширений, що вважається побічним продуктом індустрії видобутку рідкоземельних матеріалів. Проблема з ним полягає лише в тому, що природний торій не містить достатньо ізотопу торій-231, що розщеплюється, для підтримки критичної маси. І саме тут

у схемі з’являється плутоній. Що зробила Thor Energy - так це змішала керамічний оксид торію (ThO2) з оксидом плутонію (тобто з радіоактивними відходами) у співвідношенні 90:10, і отримала торієве МОКСпаливо. Оксид торію в даному випадку виступає в якості матриці, що утримує плутоній на призначеному йому місці. Ця технологія може з легкістю зробити революцію в ядерній енергетиці. Торієве МОКС-паливо може бути перетворено в енергетичні стержні і використовуватися в ядерних реакторах поточного (другого) покоління з мінімальними доробками. Керамічний торій має більш високу теплопровідність і точку плавлення, ніж уран - а це означає, що він може працювати при більш низькій і безпечній внутрішній температурі гранул з меншим шансом розплавлення, меншим викидом газів, і більш тривалими паливними циклами. І що ще більш важливо, торій не перетворюється на плутоній - фактично, справа йде рівно навпаки. У цьому технологічному процесі плутоній знищується. Зрозуміло, система розщеплення торію створює свої власні відходи, але радіоактивний торій не окислюється і залишається більш стабільним протягом всього періоду свого розпаду. В даний час Thor Energy тестує свою інноваційну технологію в малому масштабі. Побудований для цих цілей реактор-прототип буде живити паперову фабрику в містечку Хальден, Норвегія, протягом найближчих п’яти років. Якщо в ході випробувань паливо покаже себе комерційно рентабельним, ми можемо побачити радикальні зміни в ядерній енергетиці світу вже до кінця цього десятиліття. http://gearmix.ru/

На території України розташовано понад 8000 різних установ та організацій, діяльність яких призводить до утворення радіоактивних відходів. Основними виробниками радіоактивних відходів і місцями їх концентрації на сьогодні є: 1. АЕС (накопичено близько 70 000 м3 РАВ); 2. Урановидобувна і переробна промисловість (накопичено 65,5 млн. т РАВ); 3. Медичні, наукові, промислові та інші підприємства і організації. (накопичено близько 5000 м3 РАВ); 4. Зона відчуження Чорнобильської АЕС (більш ніж 1,1 млрд. м3 РАВ). Видобування уранової руди в Україні проводиться на 3-х виробничих майданчиках: Жовтоводському гідрометалургійному заводі (м. Жовті Води Дніпропетровської області), Кіровоградському та Смолінському рудниках.

VISNYK.DMR.ORG.UA // ЛИПЕНЬ 2013 35

МІСТА-П ОБ РАТИМИ http://an.zapad24.ru/

Сторінками красноярських видань

Формула развития

Красноярска

основе наших представлений, исходящих из различных существующих предпосылок, Красноярск должен стать экономически развитым промышленным, торговым, культурно-историческим центром международного уровня. Для этого необходимо, на наш взгляд, реализовать три важнейших процесса: 1. Красноярск должен стать центром цветной металлургии России. Эта идея была озвучена на Международном конгрессе «Цветные металлы Сибири», который ежегодно проходит в городе Красноярске. 2. Красноярск должен стать центром международных отношений, основываясь на организации трансконтинентальных перелётов и исходя из перспектив развития сотрудничества с Америкой и странами Юго-Восточной Азии. Вспомним, во время Второй мировой войны ленд-лизовские грузы поступали на территорию современной России именно через Красноярск, и этот маршрут был утверждён на уровне двух государств – США и СССР – исходя из экономических и географических факторов, определивших оптимальные затраты и риски по организации доставки грузов из Америки в СССР. 3. Развитие культурно-исторической базы города на примере истории живших или бывавших в нем знаменитых людей, в том числе с именем командора Николая Резанова(герой оперы «Юнона и Авось»), внесшего значительный вклад в развитие престижа России и отношений между Россией и Америкой. Существуют предпосылки использования исторического опыта и фактического присутствия фигуры Резанова в Красноярске для того, чтобы на примере его деятельности показать возможность взаимодействия между народами современных России и Америки. В мае текущего года в Русской Америке на праздновании 200-летнего юбилея её столицы Форт-Росс побывала красноярская делегация. Это символичный визит, означающий первые шаги установления новых культурных и исторических связей между нашей страной и потомками тех русских людей, которые остались 36 ВІСНИК ДМР // ЛИПЕНЬ 2013

работать и жить в Америке Что касается идеи становления Красноярска как международного центра на базе трансарктических перелётов, перелётов на пять тысяч километров и более, то для этого, прежде всего, не хватает государственной воли. Если правительством будет принято решение о целесообразности проведения перелётов через Красноярск, то появится необходимость и возможность перевооружения и реконструкции аэропорта, создание новых полос, инфраструктуры нового современного типа для обслуживания трансарктических рейсов, соответственно, это новые рабочие места, специалисты сферы логистики и диспетчерской службы, специалисты, владеющие многими иностранными языками. Ресурс, налоги, кадры, технологии, наука, инвестиции – потенциал развития Красноярска. Третья идея – Красноярск как центр цветной металлургии России. «Норильский никель», «РУСАЛ», «Полюс Золото» и многие другие крупнейшие предприятия данного профиля работают в Красноярском крае. На территории края сосредоточены крупнейшие месторождения. Развитие отрасли цветной металлургии идёт на север (Нижнее Приангарье) и на Юг (Присаянье). Дорога Канск-Абан-Богучаны сделана, мосты построены, энергетика в виде ГЭС, транспортная инфраструктура развивается – над этим работает группа институтов. А столица края должна быть центром некоторого притяжения. Красноярск – географический центр России. Его необходимо позиционировать с точки зрения отраслевой принадлежности. Это не значит, что мы должны перенести сюда заводы с Норильска или рудники из Тувы, но создать здесь научную базу мы обязаны: СФУ, институты РАН обеспечат кадровую и интеллектуальную основу. Следующий пласт – управление бизнесами. Формировать их нужно здесь, в Красноярске, а не в Москве. Здесь должны сосредоточиться представительства всех крупнейших компаний отрасли. Заработают социальные программы переселения с Севера в Красноярск – это тоже инвестиции в город.

МІ СТА - П О БРАТ ИМ И

Флагман суднобудування в Китаї «Флагман суднобудування в Китаї», «Колиска тепловозобудування», «Країна підшипників». Це все про місто Далянь, яке після закінчення другої світової війни остаточно стало китайським і з початку першої п’ятирічки перетворилося у велику базу важкої промисловості. Але воно цікаве ще й тим, що при такім зосередженні промислових гігантів місто визнане самим екологічно чистим містом Китаю, і йому присуджена вища нагорода ООН в області навколишнього середовища «Глобал 500». В 1898 році цинський уряд передав Росії в оренду південну частину Ляодунського півострова, і в 1899 році Росія почала проект «Створення даляньського торговельного порту й нового міста на півдні затоки «даляньвань» і заявило про рішення заснувати місто «Dalny» (російською мовою: Дальний). На будівництво міста Росія затратила 30 млн. золотих рублів. Будівництво зайняло близько 7 років. Своїми архітектурно-планувальними якостями Далекий виділявся не тільки серед міст Китайсько-Східної залізної дороги, але й, на думку російських фахівців того часу, серед нових міст Росії тільки він один був планований і красиво, і цікаво. Добре на той час обладнаний і механізований порт приймав океанські судна й у короткий час зайняв друге (після Шанхая) місце по вантажообігові на всім континентальнім узбережжі від Охотського до Південно-Китайського моря. В 1904 році в ході Російсько-Японської війни 1904-05 років узятий японцями й по Портсмутському мирному договору перебував під владою Японії. У серпні 1945 року місто було звільнено радянськими військами, в 1945-1950 роках у статусі вільного китайського порту, орендованого СРСР. В 1950 році безоплатно переданий урядом СРСР Китаю. З 1993 року почав розвиватися двостороннє: поліпшення містобудування й охорона навколишнього середовища, у чому досяг великих успіхів. Даляньське містобудування відоме навіть за кордоном. Наприкінці 2002 року міський уряд прийняв «Основні положення плану будівництва Великого Даляня», головні з яких: перетворити місто в регіональний міжнародний центр пароплавства, центр торгівлі, туризму, інформаційний і фінансовий центр.

Далянь На військово-морській базі Далянь на Квантунському півострові 23 вересня 2012 року був офіційно піднятий прапор на новому кораблі військово-морських сил народно-визвольної армії Китаю. Цим кораблем став колишній радянський важкий авіанесучий крейсер “Варяг”, що одержав у китайському флоті бортовий номер “16”, і, за деякими даними, - ім’я “Ляонін”, на честь провінції, на території якої розташований Далянь, що став для нього домом. «Варяг» будувався на Чорноморському суднобудівному заводі м. Миколаїв. В 1988 році був проданий Україною Китаю за 20 млн. доларів.

VISNYK.DMR.ORG.UA // ЛИПЕНЬ 2013

ІСТОРІЯ

День Металурга - це професійне

свято працівників металургійної і гірничодобувної промисловості і відмінний привід згадати й подякувати всім тим, хто був і сьогодні є опорою для країни, особливо в нелегкий час випробувань, чий професіоналізм, знання, досвід і майстерність допомагали й допомагають розбудовувати галузь. Не стоїть осторонь і Дніпропетровськ, зростання промислового потенціалу якого почалося після війни. У 50-80-х роках він був містом металу, а також машин, енергетики, великої хімії. Завдяки співпраці з науковцями цих галузей у промислове виробництво широко впроваджувалися нові досягнення науки і техніки. Головну роль у промисловості мегаполісу відігравала чорна металургія, представлена, зокрема, заводом ім. Петровського та у трубопрокатному виробництві заводами ім. Леніна та ім. Лібкнехта, керівники та працівники яких у різні роки отримували звання почесних громадян міста.

38 ВІСНИК ДМР // ЛИПЕНЬ 2013

Махота Петро Семенович

сталевар заводу імені Г.І. Петровського, Герой Соціалістичної Праці, у січні 1960 року ініціював виплавку 500 тонн металу понад план для сільського господарства. Ініціатива була підтримана металургами всього Радянського Союзу. Також його бригада та бригада сталеварів під керуванням Івана Андрійовича Василенка (завод металургійного устаткування) взяли на себе зобов’язання до сто третьої річниці від дня народження В.І. Леніна видати спільну плавку дружби. Петро Семенович, уродженець с. Привільне Солонянського району, працював на заводі з 1946 року спочатку підручним сталевара, потім сталеваром, у 1973 році став помічником майстра мартенівського цеху; ним вперше був застосований метод швидкісного сталеваріння. Член КПРС з 1943 року, Махота П.С. обирався членом ЦК на XXI і XXII з’їздах Компартії України, був депутатом Верховної Ради УРСР 5-6-го скликань. Нагороди: ордени Леніна, Червоної Зірки, медалі. Коли за ініціативою ветерана заводу Маякова І.К. та Героя Радянського Союзу Шкулепова О.П. на Петрівці був створений перший у місті народний музей, помічником останнього був Махота Петро Семенович.

VISNYK.DMR.ORG.UA // ЛИПЕНЬ 2013 39

Козловський Альфред Іванович

акінчив Дніпропетровський металургійний інститут у 1959 році за спеціальністю металург. Трудову діяльність починав з майстра; механіка трубопрокатного цеху на Нижньодніпровському трубопрокатному заводі імені К. Лібкнехта, з 1962 по 1980 займав посади заступника начальника цеху, начальника трубопрокатних цехів № 3, 4, колесопрокатного цеху, потім декілька років працював головним інженером - заст. директора, у 1989 був призначений директором заводу. З 1992 по 2001 Альфред Іванович - генеральний директор ВАТ “Нижньодніпровський трубопрокатний завод”. На його рахунку 65 винаходів і понад 60 рацпропозицій і 100 наукових публікацій. Депутат Дніпропетровської облради, голова ради директорів підприємств об’єднання трубних заводів України, член Ради експортерів при КМ України, академік АІНУ Козловський А.І. був нагороджений Відзнакою Президента України «Герой України» з врученням ордена Держави, орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, йому було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. За його ініціативою і сприянням надавалася допомога при спорудженні Південного мосту, трамвайної лінії на ж/м Лівобережний-3, хірургічного корпусу шостої лікарні та реконструкції пр-ту ім. Газети “Правда”.

40 ВІСНИК ДМР // ЛИПЕНЬ 2013

Мазов Василь Федорович

минулому директор Дніпропетровського металургійного заводу імені Г.І. Петровського, яким він керував 14 років, 3 березня 1996 року святкував свій 80-річний ювілей. Ветеран війни, Заслужений металург України, Герой Соціалістичної Праці, Василь Федорович починав працювати на Кузнецькому металургійному комбінаті, далі була реконструкція “Запоріжсталі” і робота у Держплані УРСР. Під час його головування відбулася реконструкція мартенівських і доменних печей. Також було модернізовано прокатне виробництво і побудований киснево-конвертерний цех. Ним приділялося багато уваги розвитку побутової та соціально-культурної сфери міста. Мазов В.Ф. був делегатом ХХV з’їзду КПРС, ХХІV з’їзду Компартії України, депутатом Верховної Ради УРСР. Має звання Героя Соціалістичної Праці, лауреата Державної премії УРСР.

VISNYK.DMR.ORG.UA // М 2013

ІСТОРІЯ

Советский народ сегодня отмечает День металлурга, установленный Указом Президиума Верховного Совета СССР в ознаменование заслуг работников металлургической промышленности перед Родиной. Коммунистическая партия и Советское правительство проявляют постоянную заботу о непрерывном развитии ведущей отрасли тяжелой индустрии — металлургии. Мощный подъем ее сыграл исключительно важную роль в укреплении экономического и оборонного могущества нашей великой Отчизны, в обеспечении неуклонного роста материального благосостояния трудящихся. Родина высоко оценила самоотверженный труд советских металлургов. Яркое тому свидетельство — публикуемый сегодня Указ Президиума Верховного Совета СССР о присвоении передовым металлургам страны за выдающиеся успехи в деле развития черной металлургии звания Героя Социалистического Труда. Среди удостоенных почетного звания много работников металлургической промышленности Днепропетровщины. Публикуется также сообщение о награждении большой группы наиболее отличившихся рабочих, руководящих и инженерно - технических работников черной металлургии, работников партийных, профсоюзных и комсомольских организаций орденами и медалями СССР. Советские металлурги свершили грандиозные дела. Всему миру известны гиганты тяжелой индустрии — Магнитогорский и Кузнецкий металлургические комбинаты, заводы «Азовсталь», «Запорожсталь», «Криворожсталь», Ново-Тагильский и многие другие, горнорудные предприятия Кривбасса и Марганца, крупнейшие в стране коксохимические заводы нашей области. По производству черных металлов СССР занимает первое место в Европе и второе в мире, уступая только США. Замечательных успехов добились металлурги республики. Достаточно сказать, что сейчас на Украине выплавляется чугуна больше, чем в Англии, Италии, Швеции и Испании, вместе взятых. По сравнению с 1913 годом добыча железной руды в Кривбассе воз-

42 ВІСНИК ДМР // ЛИПЕНЬ 2013

росла в 1957 году более чем в шесть раз. Эти достижения — результат ввода в действие новых мощностей и лучшего использования действующих агрегатов, борьбы за техническое совершенствование производства. В доменном производстве, например, большую роль сыграло применение офлюсованного агломерата, повышение давления газа под колошником, осуществление автоматизации управления целым рядом процессов доменной плавки. В нашей стране выросли замечательные кадры металлургов, которые прославились своим самоотверженным, высокопроизводительным трудом. Среди них — много металлургов и горняков Днепропетровщины. Широко известны имена неутомимых новаторов, передовиков соревнования мастеров тт. Егорова, Брюка, Куценко, Руденок, сталеваров тт. Канарейкина, Лукашенко, Махоты, горняков тт. Буряка, Денисенко, Иванова, Виноградова и многих, многих других тружеников. К своему празднику металлурги пришли в обстановке растущего трудового подъема. Благодаря повседневной заботе партии и правительства о народе улучшается труд и быт металлургов и горняков, повышается их благосостояние и культурно-технический уровень. На металлургических предприятиях в прошлом году введены сокращенный рабочий день и новая система оплаты труда. Из года в год расширяется строительство жилья и культурно-бытовых учреждений для работников металлургии. С огромным воодушевлением советские металлурги решают поставленные партией задачи, добиваясь все новых успехов в наращивании производственных мощностей, в лучшем использовании действующих домен, мартенов, прокатных станов, коксовых батарей, горнорудных предприятий. Слава рабочим, инженерам, техникам и служащим металлургической промышленности нашей Родины!

МО, Й А ЗГАД було! е як ц

Программа праздника для Вас, днепропетровцы 24 АВГУСТА 9.00 — Торжественное возложение цветов к монументу Вечной СЛАВЫ. Сквер Дворца железнодорожников (ул. Ленина) 10.00 — Торжественное открытие пяти барельефов украинских писателей — Г. С. Сковороды, И. Я. Франко, Л. Украинки, В. К. Винниченко, В. С. Стуса. 10.00 — Концерт духового оркестра Жовтневого района. 12.00 — Фольклорный праздник «Співай, Україно». Театральная площадь 10.00 — Выставка работ самодеятельных и профессиональных художников (акварель, графика). 17.00 — «Юморина-93». Развлекательная программа — игры, викторины, конкурсы, песни, юмор. 11.00 — водно-спортивный праздник на акватории Днепра. Проспект им. Карла Маркса 10.00 — Книжная ярмарка, праздничная торговля, концерты самодеятельных и профессиональных коллективов, город мастеров (ул. Новая). Центральный парк культуры и отдыха им. Т. Г. Шевченко 10.00 — Возложение цветов к памятнику Т. Г. Шевченко и праздничный концерт на Комсомольском острове. Летний театр 12.00— Концерт военнослужащих независимой Украины. 17.00 — Концерт фольклорного ансамбля «Червона калина». Открытая площадка 12.00 — «Мені тринадцятий минало» — тематическая конкурсная программа для детей на лучшее исполнение стихов Т. Г. Шевченко.

І СТО РІЯ

День Независимости

16.00 — «Ой, заграйте, дударики!» — детская конкурсная программа. 18.00 — «Мастера юмора».— развлекательная программа. 19.00 — «Ярмарка улыбок. Фольклорная музыкально-теат-рализованная программа. Центральный парк культуры и отдыха Л. ГЛОБЫ (летний театр) 14.00 — «Цвети, Украина». Массовое народное гулянье. 15.00 — Концерт фольклорного ансамбля «Зеркало». 16.00 — Концерт духового оркестра. 17.00 — Концерт победителей фестиваля «Парад надежд». Исторический музей имени Д. И. Яворницкого (Дом Яворницкого, диорама) 10.00—18.00 «День открытых дверей». Тематические выставки — «Это не должно повториться», «Культура и быт Приднепровья». Художественный музей 10.00—16.00 «День открытых дверей». Встреча с художником А. Резником и его выставка. Работают выставки «Жар-птица сестер Статив» (Петриковская мастерская), «Украинская икона XVII—XIX веков», «Искусство Приднепровья», «Украинское искусство XVIII — начала XX века».

VISNYK.DMR.ORG.UA // ЛИПЕНЬ 2013 43

ІСТОРІЯ

ІСТОРИЧНІ ПОДІЇ МІСТА хронологія липня

У липні 1635

року було завершено будівництво фортеці Кодак (у перекладі з тюркської означає “поселення на горі”). Автором проекту, а потім і керівником будівництва став французький інженер Гийом Левассер де Боплан. Будували фортецю, що могла вмістити більш ніж тисячу чоловік, вибранці зі шляхетських маєтків і полонені татари. Метою спорудження її було взяття Запоріжжя під контроль Річчю Посполитою.

3 липня 1795 року відбулося приєднання до Катеринослава с. Нові Кайдаки. 29 липня 1811 року був затверджений герб російського періоду міста Катеринослава. В лазуровому полі герба, серед цифр, що означають рік заснування міста, поставлене золоте вензелеве ім’я Катерини ІІ. Дев’ять

зірок навколо вензеля означають переселення Імператриці Катерини ІІ у вічне блаженство і славу. Імператорською короною, яка показує найвище покровительство цій губернії, увінчаний щит.

31 липня 1831 року

в Катеринославі народилася засновниця теософічного руху Олена Петрівна Блаватська. Донька полковника Петра Олексійовича фон Ган і Олени Андріївни Ган, уродженої Фадєєвої, відомої письменниці, ще в дитинстві вона почала усвідомлювати, що її життя стане якимось високим служінням, що нею керують, її оберігають. Своїми неабиякими психічними здатностями вона дивувала домашніх і друзів. Блаватська відвідує Туреччину, Єгипет і Грецію. У Лондоні у двадцятирічному віці вона зустрічає Учителя Морью, або М. - під цим ім’ям він став згодом відомий серед теософів. Він повідав Олені про те, що їй потрібно буде зробити. Нарешті вона дістається Тибету, де проходить певні етапи своєї окультної підготовки. Як вона говорила: “Я була послана довести реальність існування феноменів і виявити помилковість спіритуалістичної теорії щодо духів”.

4 липня 1861 року

було затверджено введення акцизної системи зборів із горілчаних виробів. Акцизне управління, керуючим якого став один з найбагатших у місті людей майор Щербаков, було відкрите згідно з “Положенням про питейні збори” та введенням акцизної системи зборів із горілчаних виробів, затверджених 4 липня того ж року. В 1908 році акцизне управління було розташоване на вулиці Олександрівській (нині Артема, 3а) і керував ним тоді В.О. Снєжинський -статський радник.

4У 1860-х липняроках 1869Катеринославроку було закладено першу чергу водопроводу від Соборної площі. місто дерев’яне і солом’яне і кожного літа він потерпав від пожеж. Мініс-

терством Внутрішніх Справ було прийнято рішення про надання місту допомоги у розмірі 80 тисяч рублів на покращення пожежної частини і влаштування водогону. Ці кошти вирішили спочатку пустити на будівництво міського водовода, для чого був запрошений одеський купець другої гільдії, приватний інженер Фрідріх Ротман, який вже мав досвід облаштування водогону на Одеській залізниці.

5 липня 1878 рок

у було затверджено герб Катеринославської губернії, який повторював у загальних рисах герб Катеринослава 1811 року. “В лазуревом щите, золотое вензелевое изображение имени Императрицы Екатерины II между таковыми же цифрами 1787, окружённые девятью золотыми о шести лучах звёздами. Щит увенчан Императорскою короною и окружён золотыми дубовыми листьями, соединёнными Андреевскою лентою” (Полное собрание законов Российской Империи, т. LIII, закон № 58684).

У липні 1884 року

головні паровозоремонтні майстерні Катерининської залізниці розпочали свою роботу. У 1929 році вони були перейменовані в завод, який, у свою чергу, був перейменований в тепловозоремонт44 ВІСНИК ДМР // ЛИПЕНЬ 2013

І СТО РІЯ ний. Під цією назвою, до якої додалося Дніпропетровський державний, він існує у теперішній час.

3 липня 1905 року

відбулася демонстрація робітників на знак солідарності з повстанцями на панцирнику “Потьомкін”. Робітники міста 20 червня по старому стилю вийшли на демонстрацію до будинку суконної фабрики, таким чином висловивши свою солідарність із командою повсталого “Потьомкіна”. На фасаді будинку, нині це адреса - проспект. К. Маркса, 106, була встановлена меморіальна дошка на згадку про цю подію.

20 липня 1926 року

Президією Центрального Виконавчого Комітету СРСР на прохання Окружного з’їзду Рад було ухвалено рішення про перейменування Катеринослава у Дніпропетровськ на честь Григорія Івановича Петровського - Голови Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету. До цієї події місто міняло свою назву двічі: у 1797 році указом Павла I, який ненавидів свою матір Катерину II, на Новоросійськ; його син Олександр I в 1802 році повертає назву Катеринослав, із-за обіцянки дворянській спільноті “правити за заповідями своєї бабці - Катерини Великої”.

10 липня 1934 року

до Дніпропетровська прибула група челюскінців. Урочиста зустріч з дослідниками Північного полюсу, яка була вельми багатолюдною, відбулась на площі Горького, між оперним театром, нині це театр ім. Горького, та будинком ФЗУ. На цьому місці розмістилася декорація челюскінської епопеї. Ця подія відбилася і в назвах вулиць міста. 11 липня президією міської ради була прийнята постанова: «на честь героїв Арктики - челюскінців, у зв’язку з їхнім перебуванням у Дніпропетровську перейменувати вул. Гімнастичну в вул. Отто Шмідта; вул. Трамвайну в О. Боброва; вул. Сквозну в В. Молокова (зараз Щепкіна); вул. Керосинну в С. Леваневського». А сучасна вулиця Челюскіна, на той час вона називалася Незаможна, стала вулицею імені Челюскінців.

21 липня 1944 року

було засновано Південний машинобудівний завод, будівництво якого розпочалось відразу після визволення міста, оскільки відбудова господарства потребувала великої кількості техніки. На будівництві заводу працювала молодь з дев’яти областей України.

27Відкритий липнянаряду 1958 року був відкритий кінотеатр “Україна”. з кінотеатрами “Палас”, “Колізей”, “Гігант” перед початком першої світової війни, він нази-

вався “Модерн” і розташовувався на пр-ті К. Маркса, 54 (з 1926 року - кінотеатр “Більшовик”, зараз - торгівельний центр).

20Післялипня 1980 року було відкрито тролейбусне депо № 2. появи першого тролейбусного маршруту у 1948 році та отримання містом чотирьох тролейбусів фірми

М.А.Н, а пізніше - тролейбусів МТБ-82 гараж для них планували розмістити на території трамвайного депо № 1, для чого заводом ім. К. Лібкнехта було виготовлено 450 опор, а заводом імені Молотова - 1150 кронштейнів. Ремонтні майстерні і сарай для огляду машин знаходилися в трамвайному депо № 1, а самі машини стояли на вулиці.

15 липня 1996 року

після реконструкції було відкрито Дніпропетровський міжнародний аеропорт. Аеропорт почав своє життя після визволення міста. В районі селаСтарі Кодаки німці залишили металеву злітно-посадочну смугу, ангар, підсобки і капітальне одноповерхове спорудження, яке було переобладнане під аеровокзал і штаб для адміністрації і управлінського персоналу. Це приміщення і сьогодні служить виробничим цілям.

VISNYK.DMR.ORG.UA // ЛИПЕНЬ 2013 45

ІСТОРІЯ

Елементи декору на будинку Штейна, спорудженому під час «залізної лихоманки». Вул.О.Гончара, 4

«ЗАЛIЗНИЙ ВIК»

КАТЕРИНОСЛАВА

ілька років тому, досліджуючи Богородицьку фортецю, археологи Дніпропетровського національного університету знайшли жіноче поховання, яке датується першими століттями нашої ери – часом черняхівської культури. На скелеті жінки збереглася шкіряна сумочка та коротенькі жіночі чобітки, із широкими халявами, по-модному прикрашені шнурівкою. За словами керівника археологічної експедиції професора І.Ф.Ковальової, це дуже рідкісна знахідка для нашого краю, бо в вологих ґрунтах шкіра зберігається погано. Спитаєте, яке відношення знахідка має до металургії? А ось яке: чобітки збереглися, бо поховання знаходилося під металургійним горном часу пізньої Римської Стародавня ллячка для імперії. Поруч із зароботи з розплавленим металом лишками горну знайдені формочки для металевих виробів та глиняні ллячки для маніпуляцій із розплавленим металом. Уже тоді на території нашого міста мешкали перші металурги! Півтори тисячі років спливло з того часу. Змінилися цивілізації. Майже до кінця ХІХ ст. Катеринослав був центром аграрного регіону. У 1868 році місто мало лише чотири вулиці з твердим покриттям. Восени та навесні віддалені поселення в межах міста опинялися ізольованими багнюкою. Та невдовзі Катеринослав, за виразом сучасників, пережив друге народження. Виголошуючи в 1887 році ювілейну промову на честь 100-річчя губернського центру, міський голова Іван Яковлєв назвав лише трьох осіб, які вплинули на 46 ВІСНИК ДМР // ЛИПЕНЬ 2013

розвиток міста: Катерину ІІ (як офіційну засновницю Катеринослава), імператора Олександра ІІІ (бо діючий же цар) та гласного (депутата) губернського земства, дворянина Олександра Поля. «Завдяки його невпинній енергії, невтомній діяльності та величезним витратам, - говорив І.Яковлєв, - залізорудні наші багатства стали відомими не лише в нашій державі, але і в усій Європі, його справа привабила до нас своїх та іноземних підприємців, разом із їх солідними капіталами». Пам’ятаємо, що О.Поль виявив в урочищі Дубова балка на Криворіжжі поклади залізної руди, за власний кошт провів дослідження та виявив її високу якість. Щоправда, ні царський уряд, ні місцеві чиновники довго не вірили словам і документам «одержимого манією Дубової балки». Докричатися «Катеринославський Колумб» зміг до Франції, де отримав кошти на розробку родовища. У 1881 році, завдяки клопотанням О.Поля, було створено Акціонерне товариство залізних руд Кривого Рогу в Парижі з капіталом у 5 млн. франків. І це була перша крапля, після якої почалася інвестиційна злива… 10 травня 1887 року, на другий день після святкування 100-річного ювілею міста, відбулося урочисте відкриття Брянського металургійного заводу. Зараз ми його знаємо як завод ім. Г.Петровського, а тоді, з «височайшого» дозволу, він отримав назву «Олександрівський» - звичайно ж, на честь царя-батюшки. На відкриття прибули представники губернської адміністрації, міська дума в повному складі та багато гостей. Охороняли свято майже 500 військових. Після виголошення промов, розпалювання першої домни та обіду з випивкою, робітники качали на руках своїх майбутніх начальників, представників губернської та міської влади, а також заслужених громадян, серед яких був і О.Поль. «За наявності дешевої сировини, залізної руди та вугілля з Донбасу, формула успіху ставала абсолютно простою: Рау і Садуан (власники бельгійської компанії – О.Р.) підрахували, що на кожний пуд (16,36 кг)

І СТО РІЯ чавуну за ціною в 70 копійок вони отримають чистий прибуток в розмірі 34 копійки», - писав Вим Пеетерс, автор книги про бельгійські капітали в Україні «Сталь у степу». Черговою краплею «золотого дощу» на спраглу катеринославську землю стало відкриття в 1890 році трубопрокатного заводу «Шодуар-А» (ВАТ «Дніпропетровський трубопрокатний завод») бельгійцями Шарлем та Жоржем Шодуарами. У 1899 році в Нижньодніпровську брати заснували другий завод «Шодуар-В» (зараз завод «Комінмет»), який спеціалізувався на металевих виробах, зокрема, випускав залізо для дахів та посуду, лопатну сталь. У 1914 році запрацювало третє підприємство цих власників – чавуноплавильний завод «Шодуар-С» (АТ «Дніпроважмаш»). У 1895 році інші бельгійські власники придбали механічний завод товариства «Езау і К», який належав німцю з катеринославської колонії менонітів Гальбштадт Івану Езау та його родичам. Негордий інженер І.Я.Езау погодився на посаду керівника цього підприємства, відомого як перший на Півдні сталеливарний завод. Зараз це – «Дніпропетровський комбайновий завод». У 1890 та в 1901 роках акціонерним товариством, правління якого знаходилося в Німеччині та володіло капіталом у 11 млн. німецьких марок, побудовано два заводи металевих виробів: при станції Горяїнове та в Нижньодніпровську. У 1895 році відкрився перший і єдиний у Російській імперії цементний та бетонний завод Франко-Російської компанії. Завод використовував відходи виробництва Брянського заводу – доменні шлаки. У 1896 році поблизу станції Нижньодніпровськ запрацював ще один бельгійський завод, який виготовляв ковальські вироби за допомогою штампів – перше таке підприємство в Російській імперії… Одним словом, інвестиційний дощ дав щедрий врожай. «Вплив на місцеву економіку був очевидним – населення Катеринослава збільшилося з 46 000 осіб у 1885 році до більш ніж 121 000 на кінець 19-го сторіччя», - пише бельгієць В.Пеетерс. Бо місто потребувало робітників. Станом на 1879 рік у Катеринославі налічувалося 56 фабрик та заводів, переважно це були млини, салотопні, свічні та тютюнові заводи, олійниці та лісопильні. На підприємствах працювало 597 робітників. Обсяг виробництва складав 1,7 млн. крб. Вже в 1914 році у місті було 315 промислових підприємств, на яких працювали 22857 осіб, а обсяг виробництва сягнув 86,5 млн. крб.! Не дивно, що у 1915 році цар Микола ІІ, користуючись нагодою, приїхав до Катеринослава просити кредитів на війну. На честь 300-ліття правління Романових у Катеринославі був заснований храм в ім’я Святого Миколая, тезки царя. У 1915 році вишуканий Брянський собор був уже завершений і готовий до освячення... Чи дали власники заводу царю потрібні мільйони? Запитання риторичне.

У період катеринославського «економічного дива» в місті споруджено низку інших церков, більшість із яких зруйновані в 1930-40-х роках. Навколо заводів зросли робітничі поселення: Брянське, Чечелівка, Шляхівка, Фабрика, Трубне. Деякі з них утворилися шляхом самозахоплення: вночі майбутні мешканці привозили готові будинки, ставили, обгороджували парканом... Одночасно на центральних вулицях міста розбудовувалися гарно оздоблені палаци заможних громадян. Найсоліднішим вважався триповерховий (для кінця ХІХ ст. майже «хмарочос»), багатопід’їздний, із головним фасадом довжиною близько ста метрів прибутковий будинок банкіра Кофмана (вул. Горького, 3). Якщо від будинку Кофмана перейти на інший бік Проспекту, можна побачити гарний будинок Ф.Боте, який у 1873 році відкрив у Катеринославі свою броварню. Під час будівельної лихоманки 1890-х пиво користувалося попитом. Спадкоємці Ф.Боте розбагатіли й отримали державну торговельну марку та право на монопольну торгівлю пивом на всіх станціях Катерининської залізниці. Так само користувалися попитом й інші продукти та вироби. Не зруйнували цей капіталістичний рай ні економічна криза, ні заворушеня 1905 року, коли бельгійський консул у Катеринославі пан Вапенаерт ховався від войовниче налаштованих робітників за проїжджаючим трамваєм, ні Перша світова війна. Зруйнували його – його діти-пролетарі. Одного дня до міської ради, яку очолював колишній власник механічного заводу Іван Езау, прийшла група озброєних робітників Брянського заводу. «Гості» вимагали, щоби Іван Якович негайно залишив свою посаду, бо він не представник народу, а агент багатіїв. І не доведеш їм, що родом ти з бідної родини, а високого становища досяг завдяки розуму, добрій освіті та невпинній праці... Міському голові нічого не лишалося, як попросити в них розписку в отриманні скарбнички з сумою в 200 тис. крб., (щоби земляки не подумали, що він їх украв) та виїхати за кордон. Так наше місто втратило багатьох розумних та дієвих громадян. Олег РЕПАН Підготовлено за сприяння Інституту суспільних досліджень

Будинок для службовців Брянського заводу

VISNYK.DMR.ORG.UA // ЛИПЕНЬ 2013 47

ДО С ВЯ ТА

У першу суботу липня щорічно відзначається день Дніпра - однієї з найбільш спокійних і величних рівнинних річок

Дніпро й навколишнє середовище Будівля каскаду водоймищ на Дніпрі зменшила довжину ріки на 84 км. Цікаво, що в деяких джерелах (приміром, в іноземних енциклопедіях) дотепер прийнято вказувати історичну довжину ріки 2285 км, а не сучасну 2201 км. В Україні на басейн Дніпра припадає 27 % місцевих річок. Дніпро - головний постачальник води в Україні. Водними ресурсами Дніпра користуються близько 30 млн. жителів України (це фактично дві третини від усього населення). Дніпро - третя ріка в Європі після Волги й Дунаю по площі водозбірного басейну й довжині. Найбільше води в Україні - близько 45 % усього водоспоживання припадає на промисловість (в основному на енергетику, чорну металургію й хімічну промисловість, які є самими водоємними галузями). 40 % споживає сільське господарство і приблизно 10 % використовується для комунальних потреб. На виробництво 1 тонни сталі потрібно до 120 кубометрів води, 1 тонни чавуну - 230, 1 тонни паперу - 800, 1 тонни каучуку - 3500, 1 тонни синтетичного волокна – майже 5000 кубометрів води. Зі стоками (дощ, танення снігів) у Дніпро й водоймища щорічно попадають більш 50 тис. тонн азотних сполук, 40 тис. тонн фосфорних, 20 тис. тонн калійних, близько 1 тис. тонн заліза, 40 тонн нікелю, 2 тонни цинку, 1 тонна міді, 0,5 тонни хрому і т.д.

•

Витік у південній частині Валдайської височини (біля села Бочарово Сичевського району Смоленської області в Росії)

•

Довжина, км-2201, з них: 485 км. - По території Росії; 595 км. - По території Білорусі; 115 км. - По межі між Білоруссю та Україною; 1005 км. - По території України.

•

Площа басейну, км2 -504 тис. Кількість штучних водосховищ -504; Характеристика глибини-нерівномірна, є перекати з глибиною менше метра, але є і ями глибиною 20-30 метрів. Найпоширеніші види риб -в’юн, голець, густера, ялець, жерех , карась срібний, короп дзеркальний, короп лускатий, краснопірка, лящ, лин, минь, окунь, піскар звичайний, плотва, сазан, синець, сом, судак, уклейка, чехоня, щука, язь.

•

Держави, територією яких протікає річка-Росія (Російська Федерація), Білорусь (Республіка Білорусь), Україна

•

Впадає - Дніпровський (іноді називають Дніпро-Бузький або Дніпровсько-Бузький) лиман Чорного моря (Україна)

•

Міста-мільйонники-Київ (близько 3 млн. жителів), Дніпропетровськ (більше 1 млн жителів)

•

Великі міста-Смоленськ, Могильов, Черкаси, Кременчук, Запоріжжя, Херсон

•

Міста з метрополітеном - Київ, Дніпропетровськ

48 ВІСНИК ДМР // ЛИПЕНЬ 2013

http://dnieper.org

Д О СВЯ ТА

Витік

(невеличке болото Аксенинский мох на південному схилі Валдаіській височині)

Смоленськ

• населення понад 300 тис. • ширина Дніпра до 80 м

Орша

Шклов

• населення 140 тис. • ширина Дніпра до 140 м

• населення близько 18 тис. • ширина Дніпра до 110 м

Могильов

Бихов

• населення понад 360 тис. • ширина Дніпра до 90 м

• населення близько 18 тис. • ширина Дніпра до 120 м

Жлобин

• населення 72 тис. • ширина Дніпра до 200 м

Басейн річки Дніпро

КИЇВ

• населення понад 2.5 млн. чоловік • ширина Дніпра до 1.4 км

Українка

• населення 14 тис. • ширина Дніпра до 5 км

Черкаси

• населення 280 тис. • ширина Дніпра до 13 км

Кременчук

• населення понад 200 тис. • ширина Дніпра від 500 до 2800

Дніпродзержинськ • населення близько 250 тис. • ширина Дніпра 700 метрів

Перші згадки про річку зустрічаються у греків в V столітті до н. е.., Геродот називав її Борисфеном (рікою з півночі); у римських істориків річка отримала ім’я Данапріс. Слов’янська назва, період Київської Русі – Славутич.

Дніпропетровськ • населення мільйон чоловік • ширина Дніпра 1500 метрів

Херсон

• населення близько 340 тис. • ширина Дніпра 500-1000 метрів.

Гирло Від Херсона річка ділиться на рукави і утворює велику дельту (350 км ²)

VISNYK.DMR.ORG.UA // М 2013

С П ОРТ Н АВІГАТОР

XXVII Всесвітня літня Універсіада 2013 в Казані

резидент України Віктор Янукович поздоровив українських спортсменів з успішним виступом на XXVII Всесвітній літній Універсіаді, яка пройшла в місті Казань Російської Федерації, повідомляє прес-служба глави держави. “Прийміть сердечні поздоровлення із приводу успішного виступу на XXVII Всесвітній літній Універсіаді. Україна пишається вами. У безкомпромісній боротьбі ви продемонстрували спортивну майстерність, лідерські якості й наполегливість у досягненні високих результатів”, - говориться в поДомкіна Катерина: спортивна стрільба, командздоровленні Глави держави. ний залік, 25 м, пістолет. Україна посіла шосте місце серед 132 країн з 12 Трунов Ігор, Більченко Максим: четвірка на байзолотими, 29 срібними й 36 бронзовими медалями. дарці і каное, 200 м. Медалісти з Дніпропетровщини: Футрик Іван: вісімка, академічне веслування. ЗОЛОТО Юрченко Іван: вісімка, академічне веслування. Говоров Андрій: 50 м, батерфляй. Ярощук Ганна: біг 400 м з бар’єрами. Довгодько Наталія: академічне веслування. БРОНЗА Титимець Ганна: біг 400 м з бар’єрами. Говоров Андрій: 50 м, вільний стиль. СРІБЛО Кравченко Ганна: двійка парна, академічне веслування. Довгодько Іван: двійка парна, академічне веслування. Титимець Ганна

Говоров Андрій Довгодько Наталія

50 ВІСНИК ДМР // ЛИПЕНЬ 2013

СП О РТ НА В І ГАТОР Триатлон — вид спорту, який поєднує три види спортивних змагань: плавання, велогонку та біг по шосе.

У Дніпропетровську пройшов Відкритий Чемпіонат України з триатлону на спринтерській дистанції Старт змагань відбувся на Фестивальному причалі, привітав спортсменів міський голова Іван Куліченко. «Дніпропетровськ вже другий рік поспіль приймає офіційний Чемпіонат України з триатлону, девіз цьогорічного чемпіонату спортивний принцип - «Переможе найсильніший». Змагання проходять на набережній, ідея якої пропаганда здорового способу життя. Для Дніпропетровська проведення змагань такого рівня ще один доказ того, що кошти, витрачені на реконструкцію набережної, працюють на імідж нашого міста, на пропаганду здорового способу життя не лише серед дніпропетровців, а й серед усіх мешканців України», зазначив міський голова Іван Куліченко. За інформацією прес-служби Дніпропетровської міської ради

VISNYK.DMR.ORG.UA // ЛИПЕНЬ 2013

ФОТОРЕП ОРТА Ж

х– «Мотоциклетний ру м це рух сильних духо людей….»

52 ВІСНИК ДМР // ЛИПЕНЬ 2013

а відкриття фестивалю THE BEST CITY.UA. Олександр Вілкул приїхав на особистому мотоциклі, очоливши колону з 1540 байкерів. У зльоті байкерів взяли участь представники з восьми країн світу та десяти регіонів України. Цей рекорд за масовістю було зафіксовано представниками Книги рекордів України. «Ми робимо все, щоб THE BEST CITY.UA. став одним з брендів України. І наш фестиваль сьогодні досяг нового рекорду. Рев тисячі моторів додав йому драйву», – сказав голова оргкомітету Олександр Вілкул . Колона байкерів стартувала о 12 годині ранку з Фестивального причалу. Учасники проїхали вулицями Дніпропетровська до парку відпочинку «Новоселиця», де проходив THE BEST CITY.UA. В колоні також їхав голова обласної державної адміністрації Дмитро Колєсников, який є членом байкерського клуба «Angels». На прес-конференції, присвяченій відкриттю фестивалю, Олександр Вілкул розповів, що захоплюється мотоциклами вже 25 років і весь цей час залишається вірним своєму байкерському клубу «Black Ravens». «Я з 14 років захоплююсь мотоциклами. Але я би не назвав себе байкером, тому що байкер – це спосіб життя, це світосприйняття. 17 років тому ми з друзями організували байкерський клуб «Black Ravens». З того часу я жодного разу не змінював клубу і на моєму жилеті досі написано «Black Ravens» Кривий Ріг. Я впевнений, що мотоциклетний рух – це рух сильних духом людей. У нас дуже гарна країна, і її краще за все розглядати за кермом мотоцикла», - сказав Олександр Вілкул.

Ф О ТО Р Е П О РТАЖ

VISNYK.DMR.ORG.UA // ЛИПЕНЬ 2013 53

ФОТОРЕП ОРТА Ж

ИЙ Н Д О Р А Н Ж i М АЛЬ В И Т С Е Ф К РО A .U Y T I C T S E THE B

З 12 по 14 липня у Дніпропетровську проходив міжнародний рок-фестиваль «THE BEST CITY. UA». Організатором заходу виступив віце-прем’єр міністр України Олександр Вілкул. Протягом трьох днів на сцені «THE BEST CITY. UA» виступили 120 рок-груп. Відкрила фестиваль українська група ТНМК, а закрила легендарна SCORPIONS. Крім них, в заході взяли участь Бі-2, Нічні Снайпери, Ленінград, Сплін, Воплі Відоплясова, Kozak system та багато інших. Олександр Вілкул відкрив THE BEST CITY.UA. символічним ключем, який вручив йому Олександр Дудко – президент фестивалю. «THE BEST CITY.UA – краще місто. Тут немає вулиць, кам’яних будинків. Але в ньому є особливий

54 ВІСНИК ДМР // ЛИПЕНЬ 2013

український дух свободи. За цим духом іноземці приїжджають до нас в Україну. Сьогодні у нас тисячі гостей. І це доводить, що свобода, музика, драйв не мають меж», – сказав Олександр Вілкул. Колориту фестивалю додало козацьке містечко, розгорнуте неподалік головної сцени. Тут гості заходу могли ознайомитись з козацьким побутом та розглянути старовинну зброю. Крім того, в рамках фестивалю відбулася реконструкція битви при Хотині, під час якої у 1673 році козаки перемогли татар. В «битві» взяли участь дві чайки (козацькі човни) та близько 200 учасників. На території парку Новоселиця, де проходив фестиваль, було організовано спортивні турніри, артрозваги, майстер-класи з Петриківського розпису.

Ф О ТО Р Е П О РТАЖ

VISNYK.DMR.ORG.UA // ЛИПЕНЬ 2013 55

УЧАСНИКИ ФЕСТИВАЛЮ Легендарна «Scorpions” Вихід групи «Scorpions”, на який так чекали фанати, суттєво затримався. На заваді стала злива. Через годину, не дочекавшись закінчення дощу, музиканти все ж таки вийшли на сцену та розпочали концерт піснею «Sting in the tail». Концерт тривав близько години і завершився композицією Wind of change”, яку разом з музикантами співали всі фанати. На прес-конференції вокаліст групи “Scorpions” Клаус Майне поділився думками про те, як виховати у молодих людей добрий смак до музики та розказав про свої плани на майбутнє. «Важливо знайти своє натхнення. Якщо порівняти музику зі спортом, то можна зазначити, що молоде покоління, спостерігаючи за спортсменами, отримує натхнення. У музиці так само - коли молоді люди слухають якісну музику вони отримують поштовх робити щось добре. Треба йти за серцем, за своїми думками. Знати чим Ви хочете займатися у своєму житті та йти за мрією», – сказав Клаус Майне. Щодо планів на майбутнє, то музиканти “Scorpions” планують працювати над новими проектами. «Під час роботи ми не думаємо, про те, як стати легендами. Ми просто робимо те, що нам подобається» – зазначив Клаус Майне.

Сергей Шнуров группа «Ленинград» (интервью в цитатах)

Нічні Снайпери Ідейний лідер групи Нічні Снайпери Діана Арбеніна повідомила про те, що зараз готує двійний акустичний альбом. Він буде називатися «Акустика. Пісні як вони є». «Це вокал, гитара і все», – говорить співачка. На запитання журналістів, що треба для того, щоб розкрутитися у шоу-бізнесі, Арбеніна відповіла: «Головне самому хотіти. Тому що за тебе ніхто нічого не зробить. І, звичайно, треба мати, що сказати. Не треба бути рупором чужих пісень, треба писати їх самому. Я впевнена у цьому.» Нічні Снайпери планують здійснити тур по Україні зі своєю новою програмою «Выжить вопреки». «Ми вже відкатали нову програму у Росії, закордоном, але до України ще не довезли. Отже, восени чекайте. Ми обов’язково відвідаємо і Дніпропетровськ», - сказала Діана Арбеніна. 56 ВІСНИК ДМР // ЛИПЕНЬ 2013

«– Вся жизнь, особенно публичного человека - это игра. Мир полон абсурда. К примеру, политические шоу ведут комики. Разве не абсурд? – Неделю назад думал над вопросом, что меня смущает в культуре и искусстве… Пошлость… Мат – это не пошлость. Могу даже сказать, что группа «Ленинград» ведет борьбу со скабрезностью против пошлости. – Моя мама плохо пела. Поэтому, когда она начинала петь я просил: «Мама, не надо». – Я к политике никак не отношусь. Ею занимаются только те люди, которые считают, что живут вечно. Я не бессмертный.»

БІ-2 Бі-2- російська група, створена у 1985 році. Лідери групи Шура Бі-2 ТА Льова Бі-2. Сьогодні вони активно працюють з симфонічними оркестрами. Серед останніх робіт – пісні записані разом з Празьким симфонічним оркестром. Наприкінці листопада цього року в Москві музиканти обіцяють презентувати новий альбом, до якого увійдуть 16 треків. Музиканти Бі-2 розповіли про проект «Нечетный воин», який складається з трьох частин. Концепція проекту полягає в об’єднанні артистів з метою створення нових пісень. Перший альбом музиканти записували у Лондоні, другий – в Ізраїлі, третій – в Австралії. На нових пластинках «Нечетного воина» вже успіли відмітитися такі зірки, як Діана Арбеніна, «Агата Кристи», Лінда, Андрій Макаревич та інші. Враховуючи постійне «життя на колесах» музикантів Бі-2, питання журналістів про те, яку країну вони все ж таки вважають своєю Вітчизною, не застигло зненацька. «Ми з Шурою з Білорусії. І саме там у нас з’явилася ідея створення групи, тому, мабуть все ж таки Білорусія» – відповів Льова Бі-2

ТНМК презентували свою нову пісню «Фідель» У березні цього року ТНМК відвідала Кубу, де зняла ролик на нову пісню «Фідель». «Куба дуже гарна країна, але дуже бідна. Знаходячись там, ми, неначе, повернулись у радянські часі, коли у магазинах на прилавках був лише березовий сік», – поділився враженнями вокаліст групи Олег Михайлюта (Фагот). На запитання журналістів щодо ідеї нового синглу Олег Михайлюта відповів: «Ми мали на увазі, що Фідель - це символ дитинства. І поки він живий ми діти».

VISNYK.DMR.ORG.UA // ЛИПЕНЬ 2013 57

ФОТОРЕП ОРТА Ж

макет домни

МЕТАЛУРГІЙНИЙ ДЕРЖАВНИЙ МУЗЕЙ УКРАЇНИ

узей металургів до нинішнього часу має більш ніж 25 тис. експонатів, на основі яких розташовані експозиції. Вони розповідають про розвиток металургійної промисловості та науки України, про формування кваліфікованих кадрів, рекламують окремі унікальні постаті як вчених, директорів заводів, так і інших спеціалістів, робочих. Його організатором та ініціатором була колегія Міністерства чорної металургії УРСР і президії Українського Республіканського комітету профспілки металургійної промисловості під керівництвом голови колегії міністра Я.П.Кулікова, голови Українського Республіканського комітета робочих металургійної промисловостї О.О.Олександрова. 30 грудня 1969 р. це керівництво прийняло постанову про створення музею металурпв, а в 1986 р. на основі рішення Ради Міністрів УРСР музей був створений як самостійна організація при Міністерстві Чорної металургії УРСР. Вікриттю музею передувала кропітка організаторська, пошукова і наукова робота ветеранов галузі і співробітників музею. В результаті було зібрано 16 тис. експонатів. За профілем та змістом музей володіє документацією всіх металургійних заводів, включаючи історико-бібліографічні дані вчених, металургів - зачинателів вітчизняної металургії, видатних виробничників. За більш ніж сорокарічний термін фонди музею поповнились новими рідкісними фотографіями, документами, різними предметами музейного призначення. В музеї металургів 3 зали: - перший - історія розвитку металургії України ( кінець дев’ятнадцятого - початок двадцятого віку); - другий та третій - сучасність металургійного виробництва.

58 ВІСНИК ДМР // ЛИПЕНЬ 2013

Серед експонатів перший зливок, відлитий в мартенівській печі № 5 на 26-ий день після вигнання німецько-фашистських окупантів з міста Дніпродзержинська, дві плити з пам’ятними написами «Перша сталь, отримана на відбудованій мартенівській печі № 2 Макіївського металургійного заводу», «Сталь з плавки світового рекорду» і до цієї пам’ятної дати чавунна плита, відлита сталеваром І.Н.Кудіним. Про подальший розвиток металургії на заводах України свідчать яскраві експонати в другому залі. Медаль, виготовлена при випуску 100-мільйонної тонни сталі на легендарній Петровці, зразки нових видів продукції, фотографії оновлених заводів, дипломи, вимпели і багато інших експонатів. Ще один унікальний експонат: макет електронної карти розміщення металургійних підприємств України. Над нею освітлена таблиця рівня виробництва продукції чорної металургії на протязі всієї історії. Спеціальний екран дає обсяги металурпйної галузі країни та перспективи розвитку всього прничо-металурпйного комплексу. Третій зал - розповідає про металурпю як базову, соціально-вагому галузь промисловості, в якій сконцентрований значний інтелектуальний потенціал. Він відкривається виставкою «Нанотехнології -веління часу», яка на численних прикладах доводить, що одним з визначальних приорітетів подальшого прогресивного поступу країни є реалізація державної промислової політики, що спрямована на структурну перебудову промисловості та розвиток інноваційної моделі економічного зростання України. Людмила БЕЛІКОВА директор музею

Ф О ТО Р Е П О РТАЖ макет електронної карти розміщення металургійних підприємств України

місто Юзівка перші металургійні печі

VISNYK.DMR.ORG.UA // ЛИПЕНЬ 2013 59

ДНІ НАРОДЖЕННЯ депутатів міської ради та керівників виконкому міської ради у серпні-вересні 2013 року

СВЯТКУЄМО У СЕРПНІ 4 серпня

День Збройних Сил України

11 серпня

День будівельника

ЯРОШЕНКО Ігор Олександрович ПП «Восток-2», ТОВ «Восток-2Авто», засновник

06.08.56

12 серпня

Міжнародний день молоді

14 серпня

Медовий Спас

БУЛАВКА Галина Іллівна

11.08.53

19 серпня

Преображення Господнє. Яблучний Спас

23 серпня

День Державного Прапора України

24 серпня

День незалежності України

25 серпня

День шахтаря

25 серпня

Свято Жнив

31 серпня

День авіації України

29 серпня

Горіховий Спас

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Ільдар Михайлович НВО “Гірничий інструмент України”, генеральний директор

11.08.81

ГРЕБЕНЮК Тетяна Валеріївна ДП «Придніпровська залізниця», центр естрадної творчості «Біс», керівник, Будівельна компанія «ВалсерПрофі», генеральний директор

14.08.72

КРАВЕЦЬ Ірина Володимирівна ТОВ “Керуюча компанія «Гранд Імпекс”, генеральний директор

21.08.75

НІКОЛАЄВ Сергій Євгенович ТОВ СП “Ліфтреммонтаж-Дніпро”, директор з економіки та фінансів

23.08.61

ВОРОБЙОВ Сергій Георгійович ПП «Асоціація офіцерів запасу України», директор

24.08.57

ШИКУЛЕНКО Олександр Віталійович Адвокат

26.08.61

ГУФМАН Геннадій Леонідович ЗАТ «Нікопольський кранобудівний завод», Голова спостережної ради

28.08.70

ЦУРКАНОВ Андрій Геннадійович Суспільно-політичний щотижневик “Кур’єр”, головний редактор

29.08.78

НАЧАР’ЯН Наталія Олександрівна Начальник відділу по організації контролю виконання рішень міської ради та її органів

01.09.72

ВОДЯНИЙ Микола Миколайович Апарат Верховної Ради, помічникконсультант народного депутата України

04.09.57

БАГДАСАРЯН Едуард Георгійович Фізична особа – підприємець

08.09.74

ДОЛГОВ Сергій Юрійович ПАТ «Дніпроважмаш», перший заступник голови правління

13.09.64

РУДКЕВИЧ Інна Володимирівна ДМГО “Фонд Єкатеринослав”, керівник

13.09.68

ЖУКОВ Сергій Вікторович Адвокатське об’єднання “Адвокатська компанія “Нексум”, директор

15.09.79

МЄРКОВА Марія Антонівна Корпорація “Іста”, віце-президент

17.09

ВИШНЕВСЬКИЙ Віктор Олександрович КЗ « Міська клінічна лікарня № 16», головний лікар

20.09.57

ВУЛИХ Анатолій Юрійович Генеральний директор НПО «Дніпропрес»

23.09.50

День Незалежностi День Незалежності України — головне державне свято України, яке відзначається щороку 24 серпня на честь прийняття Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України, що прийнято вважати датою утворення держави Україна в її сучасному вигляді. Уперше День Незалежності України було відзначено 16 липня 1991 року — в пам’ять про те, що рік тому — 16 липня 1990 року — Верховна Рада Української РСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Одночасно того ж 16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР ухвалила постанову «Про День проголошення незалежності України». Оскільки 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування Дня незалежності України. Тож 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про День незалежності України». Відповідно до цього 5 червня 1992 року Верховна Рада України постановила: у частині першій статті 73 Кодексу законів про працю України слова «16 липня — День незалежності України» замінити словами «24 серпня — День незалежності України». Тому від 1992 року День незалежності України щороку відзначається 24 серпня.