Vn2016 3

Нам пора для України жить

Часопис Буського району БЛІЦ -ІНФО

«Різдво у Буську»

Сьогодні о 14 годині на пло­ щі Ринок за участі шопкарів з Красного, Ра­кобовтів, Яблунівки та Утішкова від­будеться святкове дійство «Різдво у Буську». Організатори запрошують бущан та гостей міста разом поколядувати во славу новонародженого Христа та з нагоди Старого Нового року.

До Дня Соборності

За участі голови РДА Петра Мороза за результатами засідання оргкомітету з відзначення 97 річниці Злуки запропоновано широкий перелік заходів: зо­крема урочистості у НД та школах, вис­тавки в бібліотеках тощо. Святковий концерт планується провести в музичній школі 22 січня о 15 год.

Новий перевізник

Самбірське АТП-14608 – як пере­мо­­­ жець конкурсу з перевезення па­са­­­­­жирів незабаром приступає до ро­­­боти на маршрутах №340 (Красне-Бу­­ськ-Грабова-Во­ лиця) та №443 (Кра­сне-Буськ). У до­говорі перевізник зо­­­­­бо­в’язується у ви­падку проблем з шкі­­­­льним автобусом на­давати послуги з пе­ревезення дітей до місця навчання чи про­живання безоплатно.

Подаруй солдату свято

У часі зимових свят з особливим нетерпінням чекають наші захисники на сході України вісточки з дому разом із смаколиками до Святої вечері. Тож добру справу роблять волонтери, котрі, незважаючи на погодні умови, щоразу вирушають у небезпечну подорож, аби подарувати солдату свято. Нещодавно повернувшись із зони АТО, надбужанські волонтери Ярослав Вороновський та Михайло Цюрко у суботу, 16 січня, знову збираються на схід, аби і на другий Свят-вечір наші бійці смакували кутею, домашніми калачами та пампухами. Бо впевнені, за будь-якої погоди хлопцям потрібна наша підтримка. Тому звертаємось до земляків не бути байдужими і долучатись до допомоги за­хисникам України. Телефонуйте (067)7994425.

Обережно, шахраї!

На Львівщині викрили шахраїв, які під виглядом допомоги АТО ошукали 29 цер­ковних громад. Як повідомив заступник начальника Буського від­ ділення поліції Михайло Глогуш, СВ Буського відділення проводить досудове розслідування за матеріалами, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального пра­вопорушення, пе­ ред­баченого ст.190 КК України (шахрайство). Упродовж ве­­ресня-жовтня двоє жителів Ка­м’ян­ка-Бузького району, спілкуючись із настоятелями хра­ мів, представлялися во­лонтерами, які нібито збирають гроші на операцію воїну АТО, та шля­хом обману заво­ лоділи коштами церковних громад: зокрема церков Св. Юрія і Св. Миколая міста Буськ та сіл Побужани, Яблунівка, Куткір, Новосілки, Лісок, Соколя, Волиця-Деревлянська, Сторонибаби. Вказаних осіб перевіряють на причетність до вчинення інших кримінальних правопорушень у Буському районі.

У немовляти зупинилось дихання

Буськом поширились чутки, що днями в пологовому відділенні від удушення померло немовля. Аби з’ясувати, що насправді трапилось, ми звернулись до головного лікаря ЦРЛ Євгена Романюка. Він підтвердив, що зранку 10 січня дитинка, яка прожила лише 2 дні, справді померла. Немовля народилось на свята і стан його здоров’я не викликав тривоги. У матері, мешканки Золочівського району, це четверті пологи, відтак жінка має досвід догляду за дитям. Трагедія трапилась у неділю близько п’ятої ранку. Мати, прокинувшись, побачила, що малеча не дихає. Патологоанатомічна експертиза констатувала апное – раптову зупинку дихання під час сну. За словами Євгена Романюка, такі випадки рідкісні, але, на жаль, трапляються. У Буську це вперше.

CMYK

E-mail: volya_narodu@ukr.net

14 СІЧНЯ 2016 РОКУ

ЧЕТВЕР

ТБ №3 (2291)

Сієм, сієм, посіваєм... Уже здавна повелося, що 14 січня, на Старий Новий рік, в наші домівки приходять посівальники, які зерном, «житом-пшеницею, всякою пашницею» засівають оселі «на добро, на щастя, на здоров’я, на той Новий рік, аби було краще, ніж торік».

Важливо, щоб посівали хлопці, бо якщо цього не дотримуватися, то можна злякати успіх і щастя. Тому вони, ще звечора приготувавши зерно, рановранці 14 січня, коли тільки-но починає розвиднятись, вирушають селом від хати до хати посівати. Спершу свою оселю, а вже потім до родичів та сусідів. Господарі віддячують посівальникам солодощами чи гривнями. Засіваючи зерном, промовляють відповідні слова, які віщують щастя у новому році. Вважають, що обряд засівання має вберегти врожай наступного року від стихії. Засівають здебільшого зерном пшениці, адже від його врожаю залежить добробут усієї родини. А ще можуть засівати житом, вівсом, просом, ячменем. Та й не лише ними. Мені довелось почути цікаву посівалку від педагогів Буського БДЮТу: «Віншуєм вам жменю гороху,

з сільськими вертепами виступають вихованці Буського Будинку дитячої та юнацької творчості. Діти співають колядок та посівають. І серед інших третьокласник Буської першої школи Олексій Гачкевич (на знімку). Він посівальник зі стажем, бо виступає разом з іншими вихованцями БДЮТу з 5 років, коли ще був у гуртку «Малятко» . Особистість творча, навчається на відмінно, ще й відвідує гурток обра­ зотворчого мистецтва. Зрештою, талановита вся сім’я Гачкевичів: мама Катерина веде гурток у Буському БДЮТі, а старша сестричка Настя займається вокалом і виступає на святкових дійствах. Родина свято береже українські традиції, бо в них – наше коріння, сила і міць. Щоразу Олексій старається виступати з новою посівалкою, яку допомагають знайти і наставники гуртків. Цьогоріч бущанам та гостям міста біля ялинки (і не тільки їм, адже вихованці

Буського БДЮТу посівають в районному відділі освіти та райдержадміністрації)

абисьте мали всього потроху! Віншуєм вам жменю гречки, абисьте жили без суперечки! Віншуєм вам жменю жита, аби була нива дощем полита! Віншуєм вам пшеничне зерно, аби мали довіку добро!»

юний посівальник віншуватиме: Нас послав святий Василь, засівати в заметіль. Особливий дав наказ: щоб засіяли і вас! Ще й навчив казати так: на кохання сієм мак, сієм жито на добро, а для сміху – ось пшоно! На здоров’я вам овес, щоб був кріпкий рід увесь, а від заздрісних осіб сієм вам пшеницю – хліб! Сієм, сієм, посіваєм, з Новим роком вас вітаєм! Лариса ГАРАСИМІВ

Зерно засіяне не відразу замітають. А раніше, коли долівку встеляли соломою, то зерно після закінчення всіх зимових свят ретельно визбирували і господар розсівав його по засніженому полю, або ж зберігали до весни і перемішували з тим зерном, яким мали засівати ниву. Щороку на Старий Новий рік біля новорічної ялинки на площі Ринок у Буську районний відділ культури проводить захоплююче дійство, де поряд ПРО ЦЕ ГОВОРЯТЬ

Сказитись можна!

Днями у Буську трапилась резонансна подія, відгомін якої докотився аж до Польщі. Так, 8 і 9 січня у приватному обійсті на Волянах скажений кіт покусав п’ятьох людей. Вже наступного дня тварина померла, а експертиза підтвердила найстрашніше – домашній улюбленець був хворий на сказ.

Потерпілі, – а це старші чоловік з дружиною, їх мати та двоє сусідів – звернулись за допомогою до Буської центральної районної лікарні. Медики оглянули і обробили рани, проте повідомили невтішну новину – відповідних ліків у медзакладі немає. З приводу чого, власне, й виник конфлікт з рідними потерпілої сім’ї. За словами головного лікаря ЦРЛ Єв­гена Романюка, «Імуноглобулін ан­ти­­­рабічний» (ціна однієї ампули 670грн.) замовили у Львові і вже наступного дня його доставили. Відтак усі п’ятеро постраждалих, які перебувають в стаціонарі районної лікарні, отримали ін’єкції. «А ось щодо вакцини проти сказу, то ситуація насправді виявилась критичною, – каже Євген Романюк. – У центральному аптечному складі нам офіційно повідомили, що її на даний час в Україні немає,

адже виготовляють і закуповують за кордоном. Там же порекомендували придбати її за рецептом у Польщі». «На жаль, на такі витрати державою кошти не передбачені. Та й загалом ситуація в медицині не тішить – на зарплату працівникам ледь вистачає. Тому ми й запропонували найоптимальніший варіант, що, скоріш за все, і обурило сина потерпілих і викликало такий резонанс у засобах масової інформації, – продовжує головний лікар. – Але запевняю, що вакцини від сказу бракує не лише Буській ЦРЛ. Це не виняток, а болюча системна проблема, яку потрібно вирішувати на вищому рівні». І справді, дізнавшись, скільки коштує одна ампула вакцини, привезеної з Польщі (40 євро), зрозуміти обурення тих, на чиї плечі впали такі витрати, абсолютно не важко. Якщо взяти до уваги, що в середньому для лікування однієї

У Буську – карантин 12 січня за участю керівника району Петра Мороза відбулося засідання державної надзвичайної комісії при Буській РДА.

Вона ухвалила рішення накласти карантинні обмеження зі сказу тварин на територію Буської міської ради в мисливських угіддях ДП «Буський лісгосп» та продовжити карантинні обмеження на територію с.Купче, с.Ракобовти Купченської сільської ради, с.Ланерівка Побужанської сільської ради. Також комісією затверджено план заходів для боротьби зі сказом в межах 5-кілометрової зони вказаної території. Начальник управління ветмедицини у Буському районі Ігор Белей наголошує: люди повинні усвідомлювати, що вони повністю відповідають за здоров’я до­ машніх тварин та зобов’язані їх вакцинувати та просить звертатися у ветеринарну службу за телефоном 2-16-44. А завідувач Буським районним лабораторним відділенням ДУ ЛОЛЦДСЕС України Анатолій Грабар застерігає: захворювання на сказ закінчується смертю хворого у 100%. Лише своєчасно виконана вакцинація захистить від захворювання та врятує життя!

людини необхідні (окрім однієї дози «Іму­ноглобуліну антирабічного») шість доз вак­цини, то для пе­ресічного українця сума вийде захмарна. Та ж чи думають про це посадовці у столичних кабінетах? Чи усвідомлюють, що на кону – життя, бо якщо людина захворіє на сказ, вря­ту­ вати її неможливо. Лише своєчасно ви­ ко­нана вакцинація захистить й порятує. І лік тут на години. На щастя, вакцину для бущан із сусідньої Польщі доставили вчасно, і після прийому анти­ра­бічного препарату того ж дня близько 24.00 год. їх вакцинували першими дозами. Про те, як далі розвивалися події, про захист і профілактику від сказу, і те, що наш район є лідером в області за кількістю випадків сказу тварин – читайте в інтерв’ю з фахівцями у наступному випуску «ВН». Ірина ГАЄВСЬКА

P.S. Придбати за власні кошти антирабічну вакци­ну від сказу та іму­но­­ глобулін можна і в Києві у ТОВ «ІМБІ­ ОМПЕКС»Ю – представника Sa­no­fi pasteur за тел.0503110223. Є вакцина «Верораб», ви­робник Франція, ціна за 1 дозу – 900 грн; імуноглобулін «Ребінолін», виробник Ізраїль, 1 фл. – 2.800 грн.

2

АКЦЕНТИ

ДОБРА НОВИНА

Звичайно, що при цьому треба зважати на певні об’єктивні чинники, які особливо проявляються в останні роки. До жорсткої конкуренції з телебаченням, а тепер ще й з Інтернетом (як приклад, популярна

«Львівська газета» попрощалася з паперовою версією, повністю перей­ шовши в мережі) додалось скрутне

матеріальне становище багатьох читачів, які економлять нині кожну гривню. Проте, з іншого боку, хіба можна на одні шальки терезів покласти кіло шинки і 52 номери газети (річна передплата) – як узагальнений інтелектуальний продукт не лише колективу журналістів, а ще й поліграфістів та поштарів? Але реалії жахливі – з кожним роком українець все менше читає. Що це означає? «Люди перестають думати, коли перестають читати» – це епіграф, який собі обрала найінтелектуальніша, на мою думку, найкраща газета України – «День». А знаєте, скільки вона має передплатників у нашому районі? – Лишень п’ять (!?) Так, видавати газету в Ук­раїні дуже непросто, особливо якщо не маєш за собою або пар­тійного даху, або впливово­го олігарха, для якого ця ж газета є своєрідною політичною трибуною. Тому, по правді, нині в нас немає вільної преси. А сам читач не взмозі «утримувати» своє видання. Скажімо, у сусідній Польщі примірник газети в середньому коштує від 3 до 4 злотих (це 20 – 25 гривень!) Зрозуміло, в Україні за такі гроші українець газети не купить! І річ не лише у загальній економічній кризі, яка боляче вда­ ряє кожному з нас по гаманцю. Річ у тім, що видання газети дуже залежить від імпорту – усі по­ліграфічні матеріали, від паперу до фарб, закуповуються за євро. Відтак ріст

БОЛЮЧА ТЕМА

14 січня 2016 року

Уподобанням не зрадили

Завершилась передплатна кампанія на 2016 рік. Для нас, газетярів, вона – як жнива для хлібороба чи вибори для політика. І кожен передплачений примірник «ВН» – це голос читача за нашу газету, це його оцінка нашої журналістської праці. Тому з таким нетерпінням, трепетом і надією чекаємо річних результатів вашого «голосування».

му районі будуть більше читати. Ще одна приємна тенденція: близько півтисячі надбужанських родин з року в ріку оформлюють передплату відразу ж на цілий рік – це наші найвідданіші друзі, котрі таким чином не лише підтверджують свою прихильність до районного часопису. Річ у тім, що в умовах нестабільної економіки читач, який передплатив видання на рік, застрахований від можливого підвищення роздрібної ціни. Для нас, видавців, передплата вигідна тим, що за акумульовані передплатні гроші, які ми отримуємо на початку року, можемо одразу ж закупити більше паперу та інших поліграфічних матеріалів, оновити комп’ютерну техніку тощо. Відтак бодай якось страхуємось від росту цін та непередбачуваного курсу валюти. До слова, хочемо цьогоріч (а

рік цей для усієї комунальної преси України особливо важкий та важливий) створити з таких «річних»

його вартості для нас став просто вбивчим. За останній рік вдвічі виросли наші затрати лишень на друк газети! За таких умов, щоб хоч якось вижити, ми змушені були підняти ціну на газету, хоча вона і нині ще вдвічі нижча від собівартості (рятує

реклама, вибори, платні матеріали та власна поліграфія).

Отож, зважаючи на реа­ лії, планували, що наклад тро­хи зменшиться. Попри це підсумки

передплати для нас виявились досить оптимістичними – втратили 80 читачів (для прикладу, в одного з по-

пулярних обласних видань наклад в районі впав майже наполовину). Тому колектив нашої редакції щиро вдячний усім, хто в такий скрутний час для України, для кожного з нас, у безгрошів’ї і ситуації т.зв. «реформ» підтримав газету Буського району.Такого результату не було б без відповідальної роботи наших

надійних партнерів – працівників ЦПЗ №6, зокрема листонош. Традиційно досить багато читають «ВН» у Заводському, Олеську, Ожидові, Буську, Милятині, Побужанах. Більше, як торік, маємо передплатників у Топорові, Тур’ї, Соколівці, Крас­ному-1. Трохи по­ більшало симпатиків районки у Соколі, Гра­бовій, Новосілках, Зад­ вір’ї, Полтві і навіть у Балучині.

Перші колоски хліба Бог дав коту і собаці «Кінець року радував нас теплом. Та прийшли й справжні морози. Від однієї думки про них серце завмирає від болю за кинутих напризволяще котів і собак. Всіх до хати не забереш. Хоча людей, які допомагають друзям нашим меншим, чимало. Вони самі не доїдають, тільки щоб допомогти нещасним безпритульним тваринам, яких у нашому містечку все більше і більше» – з такою болючою темою нещодавно до нас у редакцію завітала мешканка Буська п.Галина.

Жінка прийшла не лише поділитись своїми думками і тривогами, але й з на­ дією на те, що її почують. І, можливо, здригнеться не одна байдужа рука перед тим, як приректи беззахисну тваринку на голодну і холодну смерть. «Річ у тім, що викидають тварин усюди: в під’їзди, біля скверика, на базарі, автобусній, парку, – бідкається п.Галина. – Їх привозять на машинах, приносять в сумках, у базарні дні і звичайні, у свята, особливо під час приморозків та морозів. Добре, якщо знайдуться сердечні люди та заберуть. А якщо ні або брати уже нікуди!» «Починаючи з 90 років цей процес набрав таких обертів, що далі нікуди, – сумно продовжує жінка. – Їх виловлюють, отруюють або ж прирікають на загибель, мовляв, природний відбір. І не задумуються, що далі. Та гірше те, що людина, не жаліючи кота чи собаку сьогодні, завтра не жалітиме того, хто поруч: чи то сусіда, чи дружину, чи власну дитину. Можливо, остання, дивлячись на такі дії батьків, завтра не пожаліє і їх. Хтозна». Наша співрозмовниця наводить шокуючий приклад із життя. Одного

разу батько на очах у малого хлопчика різав свиню. Вона сильно квичала і дитина запитала: «Тату, що ти робиш?» А він відповів: «Не переживай, зараз я її заспокою» і запхав тварині ніж у серце. Минуло кілька років і в сім’ї народилось маля. Одного разу воно сильно плакало, і батько попросив сина подивитись. Хлопчик пішов і за мить дитина затихла. «Як ти її заспокоїв?», – запитав батько сина, на що той відповів: «Так як і ти, коли заспокоював свиню». Але є й інші приклади – добрі і позитивні. Цікаву історію колись прочитала жінка в одній з львівських газет. Стаття називалась «Тату, врятуй метелика». Дитина у калюжі на зупинці побачила метелика. Аби він не потонув, хлопчик попросив батька його врятувати. Автобус вже відправлявся. Проте тато попросив водія почекати і переніс метелика у безпечне місце. От і виходить, що наші дії бумерангом завжди повертаються до нас. Посієш добро – воно вдесятеро повернеться добром, посієш зло – вдесятеро повернеться злом. Такий закон життя і про це потрібно не забувати.

«Не коти і собаки створюють проблеми, а ми, люди, – переконана бущанка. – Одні викидають, інші мовчать, мовляв, мені байдуже». «Почастішали випадки, коли собаки бігають без нагляду господарів, наражаючи на небезпеку перехожих. Йде на тебе такий вівчар, а ти думаєш: «Господи, хоч би нічого не трапилось». А скільки трагічних випадків. Про них ми дізнаємось із засобів масової інформації. Чому вони нічому не вчать нас? – запитує себе чи то нас п.Галина і підсумовує. – Люди, не обманюйте себе. Не грішіть. Не робіть зла ні собі, ні іншим». Жінка знає багато історій про котів і собак. Одні з них викликають глибоке здивування, інші – захоплення. Але в одному вона переконана: ми живемо у дуже нелегкий час, тому співчуття, сердечність, доброта вкрай необхідні для всього, що оточує нас. Ми повинні пам’ятати, що Творець створив цей світ, і людину, і тварину. А легенда каже, що перші колоски хліба Бог дав коту та собаці. Тож нехай наші дії ніколи не засмучують того, хто над нами.

Ірина ГАЄВСЬКА

Значить, ще живі острівки українства. А отже, ще буде і на нашій вулиці свято. Тим паче, що українські соціологи не підтвердили нібито поширену думку, що друковані видання уже не популярні, адже в Інтернеті можна знайти усе, що потрібно. Подібну тенденцію констатують і європейці: відсо­ток читання у світі не спадає. Отож, сподіваємось, що і у Бусько-

наших постійних симпатиків своє­ рідний «Клуб передплатників». Такі читачі отримають право на 50-відсоткову знижку на розміщення платної інформації в нашій газеті. Та й, загалом, сподіваємось, що наклад «ВН» зростатиме у зв’язку зі зміною статусу газети, яка завдяки, в тому числі, і нашим читачам має перетворитись з газети влади у газету громади – суспільний засіб масової інформації. Тому нам нині, може, як ніколи раніше, потрібна ваша допомога – шановні надбужанці. Бо лишень разом з вами ми зможемо створити цікаву газету, яка відповідатиме вашим уподобанням.

З вірою і надією, редактор Микола ІВАНЦІВ

ТОЧКА ЗОРУ

Чому для справжньої свободи потрібні заборони З приходом нового року в мережі з’явилося як мінімум два повідомлення про те, як наша влада активно бореться проти російської присутності (і одночасно – за присутність українську) в медіапросторі. Міністр культури Кириленко пропонує відбирати ліцензії у радіостанцій, що не вмикають українські пісні, Кабмін забороняє прокат фільмів з ворогами нацбезпеки.

Ініціативи похвальні, безперечно. Трохи запізнілі, але менше з тим. Для тої частини українців (чи то мешканців нашої країни), яка бездумно споживає все, що крутять по тєлєку, це буде корисно. Вони, можливо, і не в курсі про ці заборони, і просто не помітять, що нема фільмів за участю Порєчєнкова чи Бєзрукова. Просто бувають такі люди (і їх немало, на жаль), які не цікавляться політикою, новинами, а просто дивляться телевізор. Серіали. Фільми. Якісь не дуже інтелектуальні телепрограми. Досвід скандальних «новогодніх аганьков» 2015 і 2016 на всім відомих каналах – ще одне тому підтвердження. А тисячі українців все одно чинно піднімали бокали шампанського під російські пісні, хоч і у виконанні українських «зірок». А з ними разом піднімали склянки з соком чи кока-колою і їхні діти, які так само слухали ті пісні. Розумієте, до чого веду. Але є одна приємна річ стосовно цих людей. Якщо їм перестати показувати російське і почати показувати щось інше – вони не особливо помітять. Вони не будуть протестувати, вимагати, виходити на мітинги з транспарантами «Поверніть нам Голубой огонёк». Вони просто сприйматимуть все, що показують їм блакитні екрани. Так в них мозок налаштований. Тому через зміну контенту вони не порозумнішають. Проте завдяки заборонам вплив на них російської пропаганди значно зменшиться. На перший погляд, таки спосіб видається не зовсім гуманним – ніби одну пропаганду замінили на іншу. Але іншого шляху просто нема. Всі не можуть одразу стати розумними, свідомими і патріотичними. Все одно більша частина суспільства, принаймні найближчі декілька (десятків) років, буде пасивними споживачами. Тому активна має просто забезпечити якісний продукт для споживання, і прибрати всяку отруту та ГМО. Для всіх адептів ідеї, що це буде «насильницька українізація» і таке інше: обійти заборону не дуже складно – активні фанати Дєпардьє, чи тих же Бєзрукова і Порєченкова без проблем «скачають» фільми з кумирами і в Інтернеті. Там же можна знайти Кобзона, Валєрію і Газманова. Але то вже їхній вибір. В тому, напевно, і сенс демократії – якщо людина хоче поїсти блінов з лопати, хай вона робить у своєму подвір’ї, а не влаштовує масові гуляння на центральній площі з мовчазної згоди держави і суспільства. Саме через таку мовчазну згоду і пасивність держави ми втратили Крим і Донбас. І мова зовсім не про окупацію півострова та війну на сході. Ми втратили їх інформаційно. І це відбулося не за рік, не за два. Київ два десятки років ігнорував ці регіони: що там дивляться, що там слухають, якою мовою там розмовляють. Тепер маємо. Насправді, це сумно, коли щось доводиться досягати заборонами. Проте у нас досі є люди, організації, телерадіокомпанії, яким потрібні такі заборони. Бо інакше – «попит породжує пропозицію», і всі канали масової інформації (читай – пропаганди) займають суто бізнесову позицію: якщо у нас є попит на російські серіали або кіно про доблесних російських мєнтів, то ми будемо їх показувати. Як то кажуть, війна війною, а обід за розкладом. А потім за обіди, машини, квартири, відпочинок на Мальдівах власників та керівників телеканалів ми розплачуємося нашою країною та життями наших співвітчизників.

Ось тому інколи для того, аби держава стала по-с­прав­ жньому вільною і незалежною, треба вдаватись до зовсім недемократичних заборон. Андрій ЮСОВ, активіст Євромайдану, директор Школи відповідальної політики, УП

14 січня 2016 року

ЛІТЕРАТУРНА СТОРІНКА

3

Вони йшли до Нічне таксі свого Вифлеєму НЕВИГАДАНІ ІСТОРІЇ

ПОВСТАНСЬКА КОЛЯДКА

(Продовження.Початок у №1-2)

Гей, по всьому світу нова радість стала. Нова радість стала, бо радіє не лише земля, а й увесь Всесвіт –Христос родився! І сьогодні, у цей святковий час, хочеться привернути увагу читачів до витоків поетичної творчості часів УПА на різдвяну тематику. Адже саме ці славні сини і дочки України оберігали та плекали нашу коляду, яка в той час була радянською владою просто заборонена. Від Буковини й Гуцульщини до Лемківщини співали повстанці колядки, котрі нараховували стільки куплетів, що для заспіву їх усіх потрібна була ціла ніч од Святвечора й до ранку, коли наступає Різдво Христове.

«З Різдвом Христовим» – датована 1948 роком власноруч виготовлена повстанська листівка нашого земляка, який багато років дописує до «ВН», Василя ТОМКІВА. Щиро вітаємо цього українського патріота, якому незабаром виповниться 93 роки, зі Світлим Різдвом Христовим.

Багатогранна творчість вояків УПА, цих безіменних авторів – це не об­робле­не, не відшліфоване, не огранене коштовне каміння, що зветься колядкою. І хоч не всі твори до кінця вражають глибокою музичною чи поетичною довершеністю, досконалістю, проте, поза всяким сумнівом, яскраво засвічуються кришталевою чистотою вкладеного в них тонкого почуття і непідробної правди. Адже, замість пера і музичного інструменту, їх авторам доводилось міцно тримати в руках кріси, скоростріли, гранати. Але навіть у таких нелюдських умовах талант пробивався, мужнів і творив. Більшість із них не дочекалися вільної України, за яку героїчно боролись. Вони незнаними тихо сплять вічним сном у глибоких могилах на сільських цвинтарях, по лісах, у вічних мерзлотах дикої і ворожої півночі. І нині стоять їх мовчазні братські могили, як дзвони сполоху нащадкам. Ось одна із повстанських колядок «Не плач, народе!» на мелодію «Возвеселімся всі купно нині», в якій сум і плач, замість радості й веселості, підкреслюють увесь трагізм неволі:

Не плач, народе, що люте горе, Що кров’ю й потом хвилює море. Ще мент-хвилина — слава прилине. До бою будь готовий все! Бог народився, він з нами стане, Він нам поможе скинуть кайдани. Плач не поможе, лиш зброя гожа Нам славу й волю принесе! Корміть завзяттям серце і душу. Хай вам недоля сліз не ворушить. Завтра герої рушать до бою – Ви з ними станьте, як один! О, буде свято – радість велика – Світ обновити Бог нас покликав. Хай згине зрада! Смерть клятим гадам! Веди нас, Боже, – ми вже йдем!

А коляда «Дивная новина» переносить нас на споконвічні українські етнографічні землі Закерзоння, які диктатор Сталін злочинно передав Польщі. У ній із християнських позицій осуджуються ті, хто допомагав московським катам утверджувати свою окупаційну владу на загарбаних українських землях, не усвідомлюючи, що це загрожує і самій Польщі:

Дивная новина, що нині за днина – проти війська виступає Керзонська Вкраїна. Не у людській хаті, а поміж бидляти, там напевно виростали комуністи кляті. То діло погане, що польські фірмани Получились в одну банду із більшовиками. Наче круків зграя в села налітають, граблять, нищать та руйнують, людей виселяють. Та для оборони повстанські загони держать в страху і тривозі польські гарнізони.

Одна з найвідоміших українських колядок – «Нова радість стала». Під час Другої світової війни та боротьби УПА проти радянської влади в Західній Україні набули поширення кілька варіантів колядок на цю мелодію. Тексти двох із них, «На столі на сіні» та «Сумний Святий вечір», написав поет-підпільник Михайло Дяченко – «Боєслав». Коляда «Сумний Святий вечір» була настільки актуальною, що в перші післявоєнні роки в ній змінювався

тільки рік Святвечора, а згодом її текст постійно доповнювався. Зрештою, колядка стала народною:

Сумний Святий вечір в 46 році, По всій нашій Україні плач на кожнім кроці. Сіла вечеряти мати з діточками, Заки мала вечеряти, вмилася сльозами. Сіли вечеряти, діти ся питають: – Мамо, мамо, де наш тато? Чом не вечеряють? Батько наш далеко, в дикому Сибіру, Споминає Святий вечір і нашу славну Україну...

0, Ісусе милий, змилуйся нам нині, Даруй волю, щастя й долю нашій неньці Україні.

Доповнений текст виразно засвідчує зміст неприхованої радості у колядці, що розповідає про боротьбу власної збройної сили – Української повстанської армії:

Нова радість стала, вже УПА повстала, До УПА іде весь нарід добиватись права. По всій Україні вороги панують, нашу неньку Україну усюди плюндрують. Вже УПА повстала з синів України. І не зроблять воріженьки з наших сіл руїни. Не сумуй, народе, клянемося нині, що збудуєм тобі волю і славу Вкраїні.

Велике моральне захоплення рішенням керівництва ОУН та УПА призначити головнокомандувачем повстанських збройних сил Романа Шухевича – «Тараса Чупринку» передається у додатково складеному куплеті:

Нова радість стала, яка не бувала, Бо УПА на командира «Чупринку» дістала. Просим тя, Ісусе, щодня, щогодини: Поможи му окупантів вигнати з Вкраїни.

Невідомі автори одного з найпоширеніших варіантів колядки з традиційним зачином «Нова радість стала» шанобливо згадують полеглих, а також просять Всевишнього, щоб славився на Вкраїні провідник Бандера:

Нова радість стала, яка не бувала. Над полями України зірка засіяла. Браття-українці, помолімся нині, Щоб засяяв Тризуб злотий по всій Україні. Просим Тебе, Царю,в день Твого ангела, Щоб славився на Вкраїні Провідник Бандера.

Героїчні і болючі сторінки трагедії нашого народу, написані невідомими авторами, примушують ритмічніше битися в грудях серце. Але для багатьох і багатьох повстанців Різдво ставало тим днем, коли їхня душа відходила до Бога. Адже боротьба не припинялася, і варто лише подивитися хроніки 40-50 років. Сутички з енкаведистами, бої, диверсії, засідки – величне свято супроводжували стрілянина та кров. І неможливо підрахувати усіх безневинно постраждалих, знедолених, закатованих, розкиданих по білому світу борців. Через пекло війни, через усі полони вони йшли до свого Вифлеєму. На підтвердження сказаного наведу тільки один приклад. Сьомого січня 1946 року у селі Синягівка Збаразького району енкаведисти знайшли криївку, де був підпільник «Смерека», а з ним чотири дівчини-підпільниці без зброї. «Смерека» до останнього боронив

вхід до криївки, а в кінці у безвихідній ситуації постріляв усіх дівчат (серед них своїх двох сестер). Сам, важкопоранений і непритомний, він потрапив у руки ворога, де невдовзі помер. Такою була святвечірня правда, як і та, що описана невідомим автором:

Сині кучугури, пролягли хуртечі, І на землю грішну опустився вечір. Опустився тихо, щоб оголосити, Як у Вифлеємі народивсь Спаситель. А в криївці вогко, ні куті, ні сіна, А в селі Святвечір, ждуть, напевне, сина. Вийшов із криївки: тишина довкола, лише кріс з морозом у долоні коле.

– Тільки не в цей вечір, – вирішив повстанець і намерзлу зброю в схованці зоставив. А мороз гарцює і рипить дорога, А у небі зорі величають Бога. І нарешті хвіртка, а за нею – хата, відчиняє двері: – Із Різдвом вас, тату! Ще хотів спитати, де старенька мати, як з кутків на нього – штири автомати. Підійшов до сина батько й тихо мовив: – Вибач, що так сталось. Із Різдвом Христовим!

Для вояків ОУН-УПА Різдво завжди асоціювалося з надією на національне відродження рідного краю, здобуття Україною своєї державної незалежності. Тому на різдвяних листівках, які вони навіть у тяжких умовах підпілля намагалися виготовляти, щоб вітати друзів та рідних з Доброю Новиною, – не лише янголи. Тут люди зі зброєю у руках ідуть поклонитися до скромної карпатської оселі, де Діва у вишиванці поєднала у собі риси їхніх матерів, коханих, сестер... А над хатиною сяє звізда – не радянська п’ятикутна, а ота справж­ня, Вифлеємська. Пройшли роки, десятиліття. І сьогодні на землю нашої України, її східні терени, прийшов знову ворог. І тепер, як і тоді, коли змовкли останні гармати Другої світової війни, наші українські вояки зустрічають Різдво зі зброєю в руках. А за святвечірнім столом бракує також когось із родини – батька, чоловіка, брата, сестри... І наскільки архіактуальними стають слова із часопису української діаспори «Визвольний шлях» у Лондоні ще за січень 1952 року: «Пам’ятай, що Україна неупокорена, і

сьогодні, в День Рождества Христового, вона живе і кріпшає непоборною силою. В горах карпатських, в степах полтавських і яругах київських скрізь святкують Рождество Христове. В підземних криївках збираються Христові меченесці, просять у Нього помочі в їх великому змагу за волю України. Благослови ж їх, Божий Сину, благослови мечі їхні! Підіймай цю Зорю українського змагу все вище і вище».

Тож будемо вірити в кращу долю Вітчизни. Різдво Христове повинне всіх нас об’єднати в одну українську родину без різниці територіального походження, ідеологічних переконань.

«...Чуєш? Бій вже клекоче. Слухай, слухай – дзвенить коляда...»

Григорій ЖУК, «ВЖ+»

– Дякую, добре, але…

– Знову тривожитесь зустріччю? «Як він здогадався?» – подумалось їй і відповіла: – Так. У душі заметушилось наболіле: «З батьками буде усе гаразд». А от з Дем’янком як? Перехідний вік, саме вразливий період, у який хлопчикові так потрібний батько, мудре чоловіче керівництво, яке криється у тому загальноприйнятому слові «становлення». І це – єдиний місток, який зараз зв’язує її з колишнім чоловіком. Відкрита рана заболіла, роз’ятрилась так, що Марія аж здригнулася.

– Що з вами? – почулося співчутливе.

– Все те ж – зустріч…

– Не бійтеся, розкажіть, не буде так боліти. У свій час, коли я отримав від життя удар, здавалось, що кінець, але з Божої ласки психолог допоміг вийти з кризової смуги, дав шанс переосмислити ситуацію і починати все з чистого аркуша… Вагалася, не могла отак одразу відкритися, але теплий погляд водія підбадьорив, і Марія відважилась… Артемові доводилось чути різне з уст подорожніх, а розповідь цієї незнайомої жінки чомусь вразила у самісіньке серце, примусила відгукнутись щирим співчуттям і порадою. Ніби й звичайна історія, яких тисячі в сучасному житті, але боліло тим, що й колись його, одним підступним словом – розрив… З тим, що колись було таким вартісним, непохитним, здавалось, вічним, не даючи злу отримати першість… Раптом, уважно слухаючи нові факти з її минулого життя й пильнуючи дорогу, відчув, що потужна машина не слухається. Збавив швидкість і зовсім вчасно, бо попереду – замет, а з протилежного боку траси їх накрутила метелиця, як пірамід у пустелі. Зупинився.

– Все, здається, приїхали. Треба чекати, щоб дорожники розчистили трасу. А непогода розігралась не на жарт. Небо сипало уже не пригорщі, аж бурляло цілі снопи колючого снігу, вітер стугонів, завиваючи, лякаючи пізніх подорожніх. Автівка вмить перетворилась у величезну кучугуру.

– Що ж, будемо відпочивати, – Артем відкинув спинку водійського крісла, – перебирайтесь поки що сюди, а я пристосую ваше. Раз доля звела нас докупи, будемо разом й вибиратись з халепи. Опісля своє сидіння повернув у попередній стан, щоб бути напоготові, коли приїде тягач.

– А ви? – ніяково запитала Марія.

– Я, як капітан на кораблі, місток залишаю останнім… Ви ж, зупинився на слові…

– Марія, – підказала жінка.

– Артем, – відгукнувся, пильно подивившись їй в очі. – Беріть спальник, то мій надійний супутник взимку, залізайте й відпочивайте, я ж подрімаю за кермом. І їй стало лагідно й захищено. Не може бути, щоб цей чоловік був ошуканцем і зловмисником. Зробила, як радив Артем і, зігріта теплом його слів і спальника, моментально поринула в сон. Їй марилися сонячна Італія, берег моря, квітучі олеандри, непривабливі обов’язки доглядальниці, владні окрики старої синьйори, принизливі слова її дітей. Прокинулося від чогось незрозумілого: різких звуків, які долітали знадвору, – надсадно ревіли мотори, а їх позашляховик повільно повз уперед через сніговий тунель. «Ага, – здогадалася, – їх визволяють зі снігового полону. Такого вона ще ніколи не бачила. Здавалось, що небо впало саме в цьому місці з усіма запасами холодного білого пуху. Глянула на годинник – пізній ранок, а ще їхати і їхати, чи встигне на Святвечір?

– Ви прокинулись? Ще трохи і поїдемо – траса розчищена, будете вдома вчасно. Марія зраділа й одночасно засмутилась: адже доведеться розлучитись з цією доброю людиною й не знати чи зустрінуться колись… Дорогою до її дому мовчали. Здавалось, що пригода в дорозі тільки на мить відкрила серця назустріч, а тепер причаїлась у невідомості. Добрались, коли вже у вікнах містечка блищали привітні мерехтливі, мов фантастичні жовті метелики, вогні, а жителі чекали першої зірки на небі, щоб сісти за святковий стіл. Показуючи дорогу, у Марії зажевріла світла думка – запросити Артема на кутю. Це, може, зменшить напругу її зустрічі з рідними. Ніяковіючи, так і сказала.

– В принципі я не проти. До мого дому далеко, та й знову на ніч в дорогу небезпечно. Рідна домівка зустріла її новими кованими воротами, розчищеним від снігу, вимощеним кольоровою бруківкою обширним подвір’ям і новою двоповерхівкою, яку звів чоловік на її заробітчанські гроші. Дві будови височіли, як два мовчазні береги однієї ріки життя, в яку їй так важко буде ступити. Кілька років тому сподівалась, що її зароблені важкою працею кошти вирішать усі проблеми, але того не сталося… Артем ніс її речі, а вона тремтячою рукою доторкнулась до дзвінка. Двері враз відчинилися, ніби хтось за ними весь час чекав, і Марія потрапила в рідні обійми.

– Ми зовсім спереживалися. Така негода, не дай, Боже, – батько.

– Я засвітила всі свічки й змовила кілька разів Молитву за подорожніх, – мати.

– Я знав, говорив вам, що мама буде вчасно, – син.

– Дорогі, любі мої, – Марія розчинилась у тих щирих словах,– завдяки Артемові я тут з вами.

– Я просто виконав свій професійний обов’язок.

– Проходьте, дорогим гостем будете. Радість яка! – хвилювалася мати. Марія слухала і не могла наслухатись, дивилась і не могла надивитись на рідні обличчя: як постаріли батьки, скільки сивини на скронях і зморщок проклали невблаганні роки! А Дем’янчик?! Виріс, змужнів, став, як молодий дубок… Тато й мама припрошували гостя, який встиг уже роздягнутися й нерішуче стояв біля порога, кремезний, врівноважений, як на екзамені.

– Мамо, я побіжу покличу тата й…, – хлопчик зупинився на слові, ніби спіткнувся.

– Потім, потім, – сказала Марія, бо ще не прийняла ніякого рішення. Вона віддаляла ту неприємну мить гіркої зустрічі. Ні-ні, вона не збирається робити жодних скандалів. Давно постановила, що за будь-яких умов людина повинна залишатись людиною. Просто хоче подивитись Петрові у вічі… Озирнулась довкола. Усе було, як і колись, святвечірній стіл застелений вишитою скатертиною, за українським звичаєм, на почесному місці, на сіні – кутя й узвар… Знайомі з дитинства запахи, благословенні слова, але чогось чи когось бракувало. Голос дзвінка потривожив її душу: на порозі став чоловік, колишній. Привітався, підійшов до сина й поклав великі долоні на його плечі.

– Ми, я, словом, запрошую вас на Святу вечерю… «Боже, дай мені сили усе витерпіти»…Думки Марії бились, як крила нічних метеликів об гарячі світильники й згасали в обіймах вогню.

– Петре, які гості? Це ж Марія повернулася додому завдяки нічному таксі цього пана. Треба ж людині зігрітися, відпочити, бо до свого дому далеко.

– Тату! Залишайся з нами, – син благально подивився на батька. Той ніяково, як здалося Марії, а насправді якось недружелюбно глянув на неї, ніби сказав: «Ну що ти ту робиш? У нас – своє життя, а в тебе – своє…». І як вона могла думати, що буде інакше, їхнє подружнє життя давно дало тріщину, коли Петро вмовляв її заради їхнього добробуту залишатися ще в Італії, поки він закінчить будову. Та й зустрічі щоразу були якісь зібгані, огорнуті мороком недовіри і холодних стосунків. Щоб згладити напружену ситуацію, озвався її батько: – Сідайте усі за стіл, зоря вже зійшла. Помолилися, вклонилися образам. Дитяча душа Дем’яна металась від матері до батька, очі прохально дивились на найрідніших, щоб уловити вогник надії. Першою опам’яталась Марія. Її обличчя розвиднілось, подарувавши усім теплу усмішку, зігрівши нею дитину й принишклих батьків, які стояли мовчазно й ніби винувато, немов птахи з підрізаними крилами.

– Дем’янчику, ходи-но сюди і ви всі сідайте, – запрошувала, обминаючи словом і поглядом Петра. Свято ж велике.

(Далі буде)

Алла АНДРЄЄВА

4

ДУХОВНІСТЬ

14 січня 2016 року

ВІДРОДЖУЄМО ТРАДИЦІЇ

«Дідух до хати – біда з хати»

«Сонцем колоски налиті, небо сховане у льон, у тонких спіралях житніх Роду нашого Закон». Ці гарні поетичні рядки Зоряна Світа присвячені одному із невід’ємних атрибутів Різдва – українському дідуху. Його ще називають сніп-рай, дідо, дідочок, коляда, колідник. Це солом’яне деревце символізує дух предків і є оберегом оселі. У народі кажуть: «Дідух до хати – біда з хати». Таким символом затишку, святкового настрою, добробуту, миру і злагоди для сім’ї Луженцових з Буська є святковий сніп, виготовлений власноруч. «Вперше дідух з’явився у нашій оселі, коли ще діти були маленькі, – розповідає п.Валентина Луженцова.– Віталій та Вікторія завжди допомагали мені у роботі. Щороку збирались за Святвечірнім столом, на якому обов’язково було 12 страв, а наш дідух скликав колядників до хати».

сьогодні символічне «хлібне деревце» можна придбати на ярмарку. Та найкращим оберегом стане дідух, виготовлений власними руками. В цьому переконана п.Валентина і її діти, які перейняли цю давню українську традицію. «Створити різдвяний оберіг неважко, головне – бажання і терпіння», – каже майстриня. – Зрозуміло, якщо дотримуватись всієї символіки, то це займе значно більше часу. Велике значення мають розміри і складність роботи. А ось простий невеличкий дідух може зробити кожен». Загалом дідух виготовляють з чотирьох злаків, що символізують чотири пори року. В давнину цей атрибут свята був своєрідним бачен­ ням світу. Наші предки уявляли, що гілки – це райський світ, а ніжки – світ померлих. Звичайно, сьогодні дідухи дещо далекі від прадавніх символів, та усе ж несуть добро у хату та є окрасою Різдва. «Для цього потрібні злаки – пшениця, овес, жито, ячмінь, які в’яжуть у пучки, обов’язково по сім колосків, – ділиться досвідом наша співрозмовниця. – Кожен із пучечків обплітають соломинками або обв’язують кольоровими нитками. Потім пучечки складають до­ купи й обкручують стрічками, формуючи пишний сніп. Знизу роблять розгалуження у вигляді ніжок, аби дідух міг стояти. Зверху ж колос­ ки обрамляють кольоровими стрічками, засушеними польовими квітами та іншими прикрасами». «Загалом традиційний дідух має чотири секції (як пори року). У кожній – по 3 місяці, кожен з яких формується близько з 30 колосків – як днів у місяці. Отож окремо потрібно зв’язати кожен календарний елемент, – продовжує ділитись досвідом п.Валентина. – В кожному з місяців у нас будуть чотири зв’язки по сім колосків, тобто тижні місяця і дні в них. Кожен зі сезонів, за можливості, створюють із різних злаків». «Якщо ж маєте лише пшеничні колоски і їх небагато – не біда. Го­ ловне, аби робити «хлібне деревце» із щирими почуттями і намірами. І тоді воно обов’язково принесе у вашу оселю радість і добро», – підсумовує п.Валентина Луженцова і, користуючись нагодою, зичить усім надбужанським родинам: «Щоб здорові і багаті в мирі всі були – зло жене дідух із хати світло запалить». Ірина ГАЄВСЬКА

«Швидко летить час. Не згледілись, як виросли діти. І син, і донька сьогодні живуть у Києві, та за найменшої нагоди навідуються до рідної оселі у Буську, особливо на свята, – продовжує наша співрозмовниця. – Цьогорічне Різдво святкували з донькою Вікторією і її чоловіком Сергієм. Вона допомагала з приготуванням страв і з ви­ готовленням дідуха». До слова, його першим заносять у хату на Святвечір 6 січня і стоїть він аж до Водохреща 19 січня. Солом’яне деревце потрібно ставити в найкращому кутку оселі, а ось викидати не можна, відтак об­ молочують, зерно висівають у землю, а солому спалюють. Звичайно, РІЗДВЯНІ ЗУСТРІЧІ ЯК СИМВОЛ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ

Парафіяни с.Соколівка щиросердечно вітають з Днем Ангела свого духовного наставника отця ВАСИЛЯ ХАРКА.

Щоб Ваші дні та ночі були з миром, щоб Ваші зерна правди дали щедрий плід. Хай Вам з небес зоря сіяє, сміється доля Ангела крильми. Щоб слово Боже, щире і безкрає несли в любові й шані між людьми. Нехай спадає благодать небесна на Вас завжди, усюди, повсякчас. Хай Ангела заступни­ цтво чудесне на всіх шляхах оберігає Вас. І на родину ласки всі зсилає Пречиста Діва й Трійця Пресвята. Щоб в Божій ласці довго жили многії та благії літа.

Щиросердечно вітаємо з ювілеєм від дня народження ЗІЛЬНИК СВІТЛАНУ ГРИГОРІВНУ зі смт.Красне.

Твій ювілей – не тільки Твоє свято, радіють всі, і рідні, й друзі теж. Хай Бог пошле ще років багато, здоров’я, щастя, радості без меж! Нехай добром наповнюється хата, достатком, щирістю і сонячним теплом. Хай буде вірних друзів в ній багато, хай щастя доля огорта крилом. А весни будуть світлі, легкокрилі, не буде втоми лагідним рукам. Нехай здійсниться те, що не збулося, і до­ бре серце не підкориться рокам!

З повагою і любов’ю чоловік Микола, дочка Людмила, син Руслан, онучка Аня та зять Андрій.

18 січня святкуватиме 40-річчя від дня народження ЛАДИГА СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА з с.Гута.

Летять роки, мов лебеді у вирій, життя іде, його не зупинить. Прийми вітання наші щирі і побажання від душі. Хай горе обходить Тебе стороною, а радість при­ ходить і ллється рікою. Хай світлою буде життєва дорога, любові – від близьких, а ласки – від Бога. Від щирого серця здоров’я бажаєм, без нього немилі ніякі діла. В здоров’ї – багатство і радість, і більшого щастя на світі нема. А доля хай дарує з кожним роком благополуччя, щастя і любов.

З любов’ю сім’ї Фрашкевич і Пелех.

Диво-подорож з війни у дитинство

Вже кілька років поспіль на новорічно-різдвяні свята над­бу­ жанські родини гостинно прийма­ ють в своїх домівках гостей зі схо­ ду. В такі моменти відчувається родинне тепло, згуртованість та наскільки Україна єдина, велика родина. Цьогоріч традицію перейня­ ли вихованці Новомилятинської школи. Донецьких дітей зустріли та поселили у надбужанських родинах Нового та Старого Ми­ лятина, Ріпнова, Нового Ріпнова. Цю різдвяну подорож дітей сміло можна ще назвати й казковою. Недаремно ж кажуть, що на Різдво відбуваються дива. Але все за порядком. Село Миколаївка – прифрон­ това зона, в якій поля, лісосмуги заміновані. Хоч населений пункт і перебуває під контролем укра­ їнських військ, місцеві жителі живуть в страху та повсякчас на­ ражаються на небезпеку, оскільки за селом, практично через балку, знаходяться вороги. За словами Олени Пав­лів­ ни Дрозд, заступника ди­ректора з виховної роботи, вчителя почат­ кових класів Ми­колаївської школи, після теракту під Волновахою бага­ то сельчан втратили роботу, чима­ ло сімей евакуювались. Відтак 50 учнів вибуло, у школі залишилось лише 104. Загалом Миколаївка на До­­ неч­чині славиться видатни­ми уро­ дженцями. Один із най­ві­до­міших – Іван Михайлович Дзюба. Він Герой України, український літературознавець, громадський діяч, критик, дисидент радянсь­ ких часів, другий міністр культури України (1992-1994), академік НАНу, головний редактор журна­ лу «Сучасність», член редколегії нау­кових часописів «Київська ста­ ровина», «Слово і час», «Євро­ атлантика» тощо. «Моє серце переповнює гор­ дість за наших солдатів, – роз­ повідає Олена Павлівна. – На околицях села розміщена 72 Бі­ ло­­церківська механізована бри­­ CMYK

На різдвяні свята з 3 по 8 січня до нашого лелечого краю приїхали гості зі сходу України, а саме 20 школярів 2-11 класів та 2 педагоги Миколаївської ЗОШ І-ІІІ ст. Волноваського району, що на Донеччині.

гада. Бійці, котрим і так важко, щоразу приходять до нас у шко­ лу, допомагають, чим можуть. Дізнавшись, що у школі не хар­ чують, вони продукти, що при­ возять волонтери, віддають нам, а що залишається – забирають собі. Діляться останньою крих­ тою хліба. Особлива по­дяка та низький уклін від наших сельчан командиру ІІ взводу Андрію Галуну. Його друзі-волонтери з Рівного, Львівщини, Сум, Чер­ кас забезпечили нашу та сусідню школи канц- та спорттоварами, привезли нові комп’ютери, прин­ тери, засклили вікна у класах». У цьому житті просто так ніщо не відбувається, на кож­ ну людину покладена певна місія. Андрій Галун, який щора­ зу спілкується з дітьми, помітив в їхніх очах страх та розпач. В якусь мить усвідомив, що окрім того, що стоїть на сторожі нашої держави, зобов’язаний зробити усе можливе і неможливе, аби зберегти у дітей віру, що наста­ не мир та спокій, дати їм відчути себе в безпеці та не допустити, аби постріли та вибухи відібрали дитинство. Перше, що зробив, – почав шукати серед західних

волонтерів однодумців. Ними виявилися наші земляки – фер­ мери Ярослав Вороновсь­ кий та Михайло Цюрко. Обго­воривши усі варіанти, зупи­ нилися на різдвяній подорожі у Буський район. Відтак 3 січня 20 школярів та 2 вчителі приїхали у наш край. Батьки наших юних гостей, дізнавшись про такий несподіваний подарунок, дуже зраділи і відпустили своїх чад у далеку дорогу з легким сер­ цем. «Бажаючих було настільки багато, що виникла проблема, – посміхаючись, розповідає вчи­ телька. – Дирекція школи змуше­ на була проводити різні конкурси, аби без образ обрати кращих». І ось довгоочікувана зупинка – Львівський залізничний вокзал. Очі дітлахів одразу засвітилися цікавістю, адже попереду п’ять незабутніх надзвичайних днів, які обов’язково закарбуються в пам’яті на все життя. Тут варто щиро подякувати та віддати на­ лежне керівнику районного відділу освіти Богда­ну Глуховець­ кому, го­лов­ному спеціалісту райво Михайлу Шимківу та директору Новомилятинської ЗОШ Андрію Горошку, які з

ра­дістю та розумінням підтримали про­­­позицію волонтерів та орга­ ні­­­­зували цікаве, пізнавальне доз­­ вілля. Діти побували в Олеському та Підгорецькому замках, від­ відали музеї Львова, прогулялися площею Ринок та крамничками. Ознайомились з різдвяними тра­­ диціями надбужанських ро­­дин, вивчили нові колядки, щед­рів­ ки. Допомагали готувати 12 різ­ двяних страв тощо.

6 січня делегація мико­лаї­в­ сь­ких школярів та їх наставники завітала в гості до очільників ра­ йо­ну. Керівники з надбужанською гостинністю привітали їх з різ­д­ вяними святами, поцікавилися враженнями та висловили надію, що ця зустріч не остання. Адже кому, як не молодому поколінню, зміцнювати місток дружби між за­ ходом та сходом. Діти, не приховуючи емоцій, розповідали, наскільки чудо­ во провели зимові канікули, як їх по-родинному прийняли у сім’ях. А найбільше сподобався вечірній Львів. Зустріч трива­ ла близько двох годин. За цей час обидві сторони обмінялися подарунками. Педагоги, які при­ везли дітей, на згадку про Вол­

новаський район вручили голові РДА Петру Морозу гетьманську булаву. Очільники району пода­ рували два примірники книжки «Буська земля». На завершення гостей при­ гостили солодощами та запро­ понували сфотографуватися у кріслах голів РДА та райради. Опісля усі разом зробили знімки біля різдвяної ялинки. Хочу трохи зупинитись на од­ ному моменті. Річ у тім, що під час зустрічі мене дуже вразили сло­ ва Олени Павлівни. Ділившись своїми враженнями, вона осо­ бливий акцент зробила на нашій щирій вірі в Бога. Вражена аж до сліз, як старі, молоді та дітки, святково одягнені, поспішають до церкви. «На Донеччині лише у великих містах є церкви, – розповідає жінка. – У селах їх немає. Священик приїжджає в певні дні у звичайний будинок і проводить там Службу Божу. Ко­ лись за радянських часів правля­ ча влада стверджувала, що Бога немає. Людям забороняли ходити до церкви, святкувати Велик­ день тощо. З того часу пройшло багато літ. Я щиро вам заздрю, що зуміли зберегти та передати

віру своїх пращурів молодому поколінню. Адже ми на сході втратили цей зв’язок з Бо­ гом. Можливо, й через це нам випало випробування війною. Маю глибоку віру у те, що навернення до Бога дасть просвітлення у наших душах, мир та спокій у державі». У день виходу «ВН» нам вдалося в телефонному режимі поспілкуватись з Андрієм Галу­ ном. На запитання, чому саме Галичину обрали для різдвяної подорожі, відповів: «Хоч я родом із Сум, проте Львівщина дуже близька за духом. Місто Лева люблю за його українськість, за затишність його площ та вулиць, за пахощі кав’ярень. А ще за його людей – цікавих і шляхетних осо­ бистостей, з якими я мав і маю щастя бути знайомим. Приємно те, що Львів запам’ятовується не лише архітектурою, а й львів’янами. Відчувається роз­ виток у плані туризму. Тому місто ще приємніше для людей, які сюди приїжджають. Це дуже хороші відчуття. Дуже душевно, приємно у вас. Для людей, які зна­ ють історію, які знають культуру Східної та Центральної Європи, Львів – центральне місто. Всі знають, що тут всюди краса. Тож, куди, як не до вас, відправляти дітей за красою та магією Різдва? Користуючись нагодою, хочу щиро вам подякувати за родинний прийом миколаївських дітей. Їхні враження і емоції б’ють, неначе гейзер. На своїх сторінках в соц­ мережах повикладали фотографії, відео. А найголовніше, що за­па­ м’ятається вже мені, – це зустріч з ними після зимових канікул. Отож, стоїмо на пе­роні, че­ каємо прибуття потягу. І ось відчиняються двері, виходять па­ сажири, а серед них дивлюсь і не можу повірити своїм очам – усі мої діти у вишиванках… Я ледь стримав сльози….сльози гор­дості…» Інна ПАЛАМАР

14 січня 2015 року

ВІДГОМІН ПОДІЙ

5

ПОСТАТІ

17 січня святкуватиме ювілей від дня народження УШКАЛО ЯРОСЛАВ ПЕТРОВИЧ з Буська.

Спасибі, татусю, спасибі, дідусю, за щирість сердечну й турботу про нас. За руки Ваші, що не знають спочину, готові на поміч прийти повсякчас. Хай повняться дні Ваші радістю, миром, зоря світанкова не раз ще зійде. Вітаємо, рідний, вітаємо, милий, вітаємо всі з ювілеєм Вас. Хай Господь здоров’я посилає, радості і щастя додає. А Матір Пречиста хай Вас для нас береже.

Слава Україні! Героям слава!

У п’ятницю, 1 січня, відбулися урочистості з нагоди відзначення 107 річниці від дня народження голови Проводу ОУН, Героя України Степана Бандери.

З любов’ю і повагою дружина Ганна, син Володимир з дружиною Людою, дочка Ірина з чоловіком Романом, внуки Роксолана, Анна, Богдан, Олежик. До вітання приєднуються свати з Буська та Львова. Щиросердечно вітаємо з 65-річчям від дня народження УШКАЛА ЯРОСЛАВА ПЕТРОВИЧА з Буська. Хай у житті Твоїм завжди буде літо, а якщо осінь, то тільки золота. Нехай у гості їдуть завжди діти, хай сміх і радість на подвір’ї не стиха! Нехай рясні дощі несуть для Тебе здоров’я, проміння сонячне торкає за вуста. Хай діти і онуки зігріють Тебе любов’ю, бажаєм довгого й щасливого життя! Хай Матінка Божа, Цариця Свята, дарує многії літа.

З любов’ю і повагою теща, сім’ї Баб’яків та Тимцівих.

Щиро вітаємо з 60-річчям від дня народження коханого чоловіка, батька, свекра, дідуся, брата, свата СТЕРНЮКА ВАСИЛЯ ТАДЕЙОВИЧА з с.Ракобовти.

Дай Вам, Боже, днів щасливих, дай добра, здоров’я й сили, дай достатку, згоди, втіхи, змоги дай життю радіти. І ділитись словом щирим, теплим, лагідним, правдивим. Хай Вас Бог благословляє, многа літ Вам посилає!

З повагою і любов’ю дружина Богдана, сини Андрій і Богдан, невістки Орися і Галина, внуки Марія і Ольга, Денис і Ольга, брат Ігор і свати.

Щиросердечно вітаємо з 25-річчям від дня народження дорогу донечку, дбайливу онучку та люблячу сестричку МАРИЧ ХРИСТИНУ ІГОРІВНУ з с.Андріївка.

Найперше зичимо здоров’я, щоб Бог щоденно дарував, щоб у своїй опіці добрій щомиті, щосекунди мав. Ще Тобі бажаємо цвітіння розмаю, лагідного неба і рівних стежин, і все, що бажаєш, і все, що чекаєш, хай вітер приносить з усіх сторін. Хай Тебе щастя, як дощ, обливає, нехай Тебе радість завжди зустрічає. Хай сили небесні Тебе бережуть, а ангели щастя на крилах несуть. Хай Матір Божа Тебе охороняє, а Ісус Христос здоров’я посилає.

З любов’ю мама, тато, сестрички Оля та Мартуся, бабуся Оля та тітка Іра з сім’єю. Щиросердечно вітаємо з ювілейною датою БОЙКО ІРИНУ ЄВГЕНІВНУ з Кізлова.

За пройденим не треба сумувати, попереду щаслива жде пора. Хай буде щедрим ювілейне свято! Здоров’я Вам, любові і добра! Нехай цей день Вам зморшок не прибавить, старі нехай розгладить і зітре, здоров’я зміцнить, від негод позбавить, добра і щастя в дім Ваш принесе! Нехай душа у Вас ніколи не старіє, на білій скатертині будуть хліб і сіль, своїм теплом Вас завжди сонце гріє й слова подяки линуть звідусіль!

З повагою колектив працівників Буської клініко-діагностичної лабораторії. ВОЛОНТЕРСТВО

Вшанувати пам’ять видатного політичного діяча разом із представниками влади, ветеранськими, патріотичними, молодіжними громадськими організаціями взяла участь і надбужанська делегація на чолі з головами Буського Крайового Братства ОУН-УПА Мар’яном Длугошем та РО Спілки політв’язнів України Сергієм Бондаренком. Захід розпочався з покладання квітів, опісля було відправлено панахиду з нагоди вшанування СЛАВЕТНІ ЗЕМЛЯКИ

пам’яті голови Проводу ОУН. Згодом відбулося віче, під час якого промовці відзначали важливу роль Степана Бандери у процесі встановлення української державності. У почесній варті біля пам’ятника голові Проводу ОУН стояли курсанти Львівського державного ліцею з посиленою військовофізичною підготовкою імені Героїв Крут. Ірина ГАЄВСЬКА

Пам’ятаємо, шануємо...

11 січня, у день народження останнього Головнокомандувача УПА, генералхорунжого Василя Кука біля його могили у Красному зібралися члени РО ВО «Свобода», ГО «Сокіл» та мешканці селища, аби помолитися і віддати шану видатному земляку.

Депутат районної ради Богдан Гри­нишин, розповідаючи про нашого героїчного краянина, зазначив, що у теперішній неспокійний час у таких людях, як Василь Кук, є велика потреба, і його досвід, безсумнівно, пригодився б сьогодні. Галина Кондратюк виконала повстанську пісню, якої навчив її батько, а Богдан Чучман згадав про повстанця з Чучманів-Гумниських Василя Романишина (псевдо Гайдук), який разом з 23 повстанцями навесні 1945 року на околиці Гумниськ прийняв бій з енкаведистами, в якому всі й полягли. Лариса ГАРАСИМІВ

І в будні, і в свята їх веде дорога на схід Надбужанські волонтери – це той неперервний зв’язок з бійцями, які захищають на сході нашу державу. Нещодавно мені довелося поспілкуватися з бущанином Романом Гаєвським. Ось уже рік, як він разом з братом Андрієм Гаєвським та другом із Деревлян Михайлом Костем вперше вирушив до бійців на передову. Позаду – кілька десятків небезпечних подорожей фронтовими дорогами. Та чоловіки, незважаючи на труднощі і навіть певну збайдужілість людей, зупинятись не збираються. Сьогодні волонтери Роман і Михайло знову готуються в дорогу, маршрут якої вже встигли вивчити напам’ять.

Маріуполь, Волноваха, Лебедине, Широкине, Володарське, – така географія їхнього маршруту. Спочатку здзвонювались і намагались допомогти хлопцям, з котрими стояли на Майдані під час Революції Гідності. У важкий для України час вони стали на її захист, а для волонтерів – справжнім орієнтиром у перших подорожах. Та не завжди все йшло гладко: одного разу заблукали і заїхали на окуповану територію, на щастя, обійшлося. Вдруге заблукали, коли виїжджали з Оріхова в бік Донецька, але солдат, якого побачили несподівано, застеріг їх, що до кордону залишилося 5 кілометрів. Тож тепер стараються, аби за дня проїхати Донецьку область, де й розміщені здебільшого пункти їхнього маршруту. За добу доїжджають до першого. Щомісяця, зіб­равши продукти, домашню кон­сер­вацію, випічку, картоплю, яблука тощо, вирушають в дорогу. Востаннє були на свято Андрія. Гостинці бійцям на пе­редову передавали від учнів Буської другої, гімназії, Будинку дитячої та юнацької творчості та інших небайдужих земляків. Сьогодні волонтери їздять переважно по вже знайомих пунктах, але щоразу додається й кілька нових. Передають і адресну допомогу. Так, наприклад, церковна громада з Дубна разом CMYK

На знімку (справа наліво): волонтери Роман Гаєвський, Михайло Кость, наш земляк Степан Рак та Петро Цьох під час останньої поїздки у Волноваху. Волонтери передали захисникам щирі вітання й листівки від буських школярів. з настоятелем отцем Левом допомагає солдатам продуктами, а волонтерам – коштами на солярку. З пальним допомогли Микола Ільків та директор Буського лісгоспу Роман Дудич. Та й сам Михайло Кость не тільки надає транспорт, а й виділяє певні кошти на дорогу. Петро Цьокан забезпечує м’ясом, салом. Не лише продукти доставляють на передову, але й спорядження та амуніцію. У Новотроїцьке

возили саморобні пічки. От і тепер бійці попросили привезти теплий одяг. А ще – медикаменти. Чи забезпечена наша армія? Зараз, погоджується Роман, ніби трохи краще. Привозять хліб, є макарони, тушкованки, на жаль не всі вони якісні (навіть собаки не їдять). «Ми самі куштували і переконались, що їх їсти неможливо». Пшоно, макарони, гречка, рис, – ось солдатський раціон на тиждень. Хлопці самі

готують, тож стараються якось урізноманітнити своє меню. Не краща ситуація і з одягом, та й те, що дають, не завжди добротне. Наприклад, рукавиць вистачає лише на тиждень. А от за ті, які передав сусід, який колись служив офіцером в армії, солдати дякували. Добре, у кого побут організований, є де помитися чи випрати, хоча яке там прання, коли кулі свищуть над головами, – ночувати доводиться у

землянках чи закинутих будівлях. Та хлопці вже призвичаїлись до всього. І кухню поставили, у землянках облаштували помешкання: килими на стінах і образи. Та чи можна звикнути до 27-градусного морозу? У кожному підрозділі є пре­ д­ставники зі всієї України: з Пол­ т­авщини, Чернігівщини, Іва­но -Франківська, Самбірщини, Чер­­ кас. Разом з українцями за ці­­ лісність та суверенність України в окопах воюють вірмени та росіяни. Більшість добровольчих ба­тальйонів перейшло під командування Збройних сил України. А тим, хто воював у них раніше, дуже важко довести, що були на війні. Ко­жен з бійців має свій позивний, який сам собі обирає, один другого, буває, навіть не знає на ім’я. Пропоную порівняти: що змінилося за рік на передовій? «Нічого не змінилося, – чую у відповідь. – А от на другій і третій лініях оборони набудували і дзотів, і бліндажів, і траншей нарили. Але все це пустує, бо за 30-50 км від лінії фронту». Бойовики стріляють, а наші не можуть їм відповісти, – і лише якихось 700 метрів їх розділяє. «Скільки їздив, – пригадує Роман, – полковника ні разу не бачив». А от що насправді змінилося, так це ставлення місцевого населення. Якщо раніше при зустрічі в магазині чи деінде наші волон-

тери чули: «Бандеровци прієхалі дєтєй нашіх жрать», то зараз місцеві ставляться приязніше. Прихильніші й до солдатів, зрозуміли, що багато в чому помилялися. Та багато ще зомбованих, вірять в те, що чують в ефірі і спокушаються на ті гроші, що їм обіцяють. З місцевих здебільшого залишились пенсіонери і ті, кому немає куди виїжджати. Роман влітку брав зі собою у чергову поїздку і дружину з дев’ятирічною донькою. На запитання знайомих, навіщо їх туди везеш, відповідав: хочу показати, щоб пам’ятали. Поки розвозив солдатам провізію, рідні п’ять днів жили на базі в Мілекіно біля Маріуполя. Донька Наталя дарувала бійцям синьо-жовті браслети. А ось дружина Оксана, яка раніше намагалась відмовляти чоловіка, побувавши за 30 кілометрів від лінії фронту, змінила свою думку – його там чекають! За тих кілька днів, коли маршрут волонтерів проляже на схід, під колесами буса промайнуть більше трьох тисяч кілометрів. Лише б дороги були не напрямками. А вони і там жахливі. На моє запитання, скільки ще продовжуватиметься на сході т.зв. АТО, Роман відповідає: «Як кажуть хлопці, не рік і не два. А якби все залежало тільки від них, за два-три тижні наші кордони були б закриті». Лариса ГАРАСИМІВ

6

ПРО РІЗНЕ

14 січня 2016 року

ОФІЦІЙНО

Особливості бюджету-2016

Відповідно до вимог Бюджетного кодексу України у минулому номері фінансове управління Буської РДА оприлюднило рішення сесії та інформацію про районний бюджет Буського району на 2016 рік, затверджений рішенням сесії районної ради 25 грудня 2015 року. Сьогодні про деякі деталі цього основного документа, за яким район житиме впродовж цього року, розповідає депутат районної ради Михайло ПОСТОЛЮК.

В основу формування показників районного бюджету на 2016 рік покладено положення Бюджетного кодексу України зі змінами, Податкового кодексу України зі змінами, Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», Закону України „Про Державний бюджет України на 2016 рік”, що стосуються місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин. Суттєвих змін зазнала сфера міжбюджетних відносин. Існуючу систему вирівнювання бюджетів на основі збалансування дохідної і видаткової частин залежно від обсягів делегованих повноважень змінила система горизонтального вирівнювання територій на базі виключно їх дохідних потенціалів з наданням місцевим бюджетам базової дотації і ряду цільових субвенцій. Так, при формуванні дохідної та видаткової частин районного ПРОГНОЗ

бюджету враховано міжбюджетні трансферти з державного бюджету для Буського району: освітню субвенцію – 57812,3 тис.грн; медичну субвенцію – 27495,8 тис.грн; базову дотацію – 12734,8 тис.грн; субвенції на соціальний захист населення – 149247,5 тис.грн. Рішенням сесії на 2016 рік обсяг дохідної частини визначено в сумі 268 576 400 грн, в тому числі загального фонду – 266 511 200 грн, спеціального фонду – 2 065 200 грн. Без врахування міжбюджетних трансфертів обсяг дохідної частини загального фонду районного бюджету на 2016 рік визначено в сумі 19 220 800 грн, що у порівнянні з 2015 роком більше на 1 126 700 грн або на 6,2 %. Найбільшу питому вагу в обсязі доходів загального фонду районного бюджету займає податок на доходи фізичних осіб – 19 020 800 грн або 99%. Обсяги видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери визначені з урахуванням мінімального розміру заробітної плати з 1 січня в розмірі 1378 грн, з 1 травня – 1450 грн, з 1 грудня 2016 року – 1550 грн. Районний бюджет на 2016 рік має соціальну спрямованість. Зростає обсяг видатків на оплату праці з нарахуваннями, на допомогу сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям та інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам. У районному бюджеті на 2016 рік видатки за загальним і спеціальним фондами встановлено в обсязі 268 576 400 грн грн, зокрема загального фонду – 266 511 200 грн, спеціального фонду – 2 065 200 грн. Найбільшу частку в структурі видатків загального фонду районного бюджету на 2016 рік складають видатки на оплату праці з нарахуваннями, видатки на виплату допомог сім’ям з дітьми, пільги, субсидії із врахуванням субвенції з державного бюджету.

Мир у країні і в душах...

Яким передбачається 2016 рік із погляду астрології? Столичні астрологи Олена Осипенко та Юрій Буянов стверджують, що цей рік має бути легшим, ніж минулий і тим паче 2014. Астрологічна ситуація сприятиме встановленню миру в країні і в душах кожної людини. Україна продовжить шлях до своєї вершини, якої має досягти у 2022 році.

Щодо захоплення східним зодіакальним гороскопом і його символами Осипенко і Буянов кажуть: якщо ви зібралися зустрічати Новий рік за китайським календарем, не забувайте, що ви християни. Якщо станете буддистом, тоді цей символ вам допоможе. А якщо поруч з іконою поставите статуетку мавпи, то це буде щонайменше дивно. Крім того, нагадують, що у 2016 китайський Новий рік настає не першого січня, а восьмого лютого, в час другого нового місяця після дня зимового сонцестояння. І все ж усі знають: символом року, що настав, буде Вогняна Мавпа. А це тварина непосидюча. Девізом цього року може бути фраза: «Якщо хочеш розсмішити Бога, розкажи Йому про свої плани». З цього приводу астрологи розповіли, якими були роки Мавпи за останніх 60 років.

1956. Відбувся XX з’їзд КПРС, на якому розвінчали культ особи Сталіна.

Можливо, як наслідок, відбулася революція в Угорщині, яку було жорстоко придушено.

1968. Ще одна революція – «Празька весна», яку також було придушено, але вже з меншою кров’ю.

1980. Початок виступів польської профспілки «Солідарність», який сприяв

зміні влади в Польщі.

1992. Остаточний розпад Радянського Союзу, громадянська війна в Карабасі, Таджикистані та Югославії, розпад Чехословаччини на дві держави.

2004. Помаранчева революція в Україні. Яким буде цей рік, покаже час. Але мавпа – тварина непередбачувана, особ­ ливо, за словами астрологів, для тиранів і диктаторів. Останнім часом набуває поширення зороастрійський гороскоп, за яким 2016 роком опікується Борсук. Розпочнеться він 21 березня, у день весняного рівнодення. Борсук – не агресивна тварина. І це ще один символ, який показує, що ми поступово рухаємося до миру. Але дуже важливо, щоб мир був насамперед у душах людей, щоб кожен створював його всередині себе, підкреслюють Олена Осипенко і Юрій Буянов.

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ

Якщо опалюєте приміщення

В опалювальний сезон, коли відбуваються значні перепади атмосферного тиску, порушується тяга в димових і вентиляційних каналах, спостерігається найбільша кількість отруєнь чадним газом. Зокрема, з початку року в області від отруєння чадним газом постраждало 5 людей, з них одна дитина. На щастя, обійшлось без смертельних випадків.

Більшість таких випадків відбувається через порушення абонентами умов безпечної експлуатації газових приладів та пічного опалення, несанкціоноване втручання власників газового обладнання в роботу системи газопостачання та конструкцію газових приладів, несправну систему димовідведення та вентиляції. Пам’ятайте, що кожна людина повинна відповідально ставитися до безпечного поводження з газом у побуті, адже постраждати може не тільки вона сама, а й близькі та рідні, сусіди. То ж радимо уважно стежити за роботою газового обладнання у себе в оселі та на прилеглій території і при найменших ознаках неполадок звертатися до аварійної служби за тел. “104”. Закликаємо мешканців району не­ ухильно дотримуватися правил експлуатації побутових газових приладів з відводом продуктів згоряння у димохід. Користуючись газовими приладами, мешканці повинні: – відкривати кватирку на час роботи газових приладів; – перевірити тягу в димоходах та вентиляційних каналах; – слідкувати, щоб димові та вентиляційні канали були завжди справні; – не закривати решітку вентиляційного каналу; – не залишати працюючі газові прилади без нагляду; – вчасно виявляти відсутність тяги в димових та вентиляційних каналах і повідомляти про це будинкоутримувачів;

– після закінчення користування газовими приладами перекрити крани на газових приладах і перед ними; – не використовувати газову плиту для обігріву приміщення; – у разі несправності газового обладнання викликати працівників ПАТ “Львівгаз”; – негайно перекрити контрольні крани на газових приладах у разі витоку газу або раптового припинення подачі газу і повідомити аварійну службу за телефоном “104”. Будьте обережні, щоб уникнути отруєн­ня токсичними компонентами вихлопних газів або продуктів горіння: – не залишайтесь у непровітрюваному гаражі, де знахо­диться автомобіль з включеним двигуном; – заводячи машину в гаражі, завжди відкривайте двері; – не залишайте дітей без нагляду, не дозволяйте їм пустощів з вогнем; – контролюйте, аби процес приготування їжі не став для вас лихом. У разі появи перших ознак отруєння чадним газом або токсичними компонентами вихлопних газів чи продуктів горіння (голов­

ний біль, запаморочення, загальна слабкість, нудота, блювота) необхідно негайно викликати лікаря за тел.“103” або сповістити сусідів про потребу медичної допомоги.

Геннадій БУЛАВЕНКО, завідувач сектору з питань ЦЗ РДА

ОФІЦІЙНО

Додаток 4 до рішення сесії районної ради від 25 12 2015 р.№20

ПОКАЗНИКИ

міжбюджетних трансфертів між районним бюджетом Буського району та іншими бюджетами на 2016 рік

Загальний фонд Назва адміністр№ з/п територіал.одиниці Інша субвенція з Дотація з районного районного бюджету бюджету

1 1 2 3 4

( грн.)

Всього

5 2 3 4 Заводська с/р 548000,00 548000,00 Милятинська с/р 780200,00 780200,00 Ожидівська с/р 746300,00 746300,00 Районний бюджет 475000,00 475000,00 Разом 2074500,00 475000,00 2549500,00

Заступник голови районної ради

Роман ФУРДА

ВЛАДА ЗА РОБОТОЮ

Буський спорткомплекс потребує капремонту

Реалізація державної політики у сфері фізичної культури і спорту в Буському районі протягом останніх років обумовила позитивні зміни в цій сфері та характеризується високими спортивними досягненнями. Зважаючи на це, керівництво РДА докладає зусиль, аби підтримати спортовців району, зокрема через пошук можливостей для збереження та ремонту спортивних споруд.

5 січня за ініціативи голови райдержадміністрації Петра Мороза відбулася нарада, під час якої обговорювали пропозиції проектів, для фінансування яких планується залучити кошти Державного фонду регіонального розвитку, обласного бюджету, іноземне співфінансування реконструкції об’єктів через Український Фонд соціальних інвестицій. Визначено, що в 2016 році першочергового капітального ремонту потребує спортивна база ДЮСШ з басейном у Буську. Торік саме тут, окрім змагань та заходів місцевого та регіонального рівнів, було проведено три навчально-тренувальні збори з настільного тенісу інваспортовців національної збірної команди України, тут виступали кращі спортсмени держави, учасники всеукраїнських, міжнародних змагань з фехтування, легкої атлетики, боксу та кіокушинкай-карате. Нагадаємо, що до складу спортивного комплексу в Буську входить стадіон на 3 тис. місць, спортивний зал (36х18), легкоатлетичний манеж (колишній тир), басейн (25м, 6 доріжок, трибуна для глядачів на 300 місць), майданчик з синтетичним покриттям для ігрових видів спорту (24х15), хокейний майданчик і тенісний корт. Детальніше на цю тему незабаром в розмові з теперішнім директором ДЮСШ Богданом ПАСІЧНИКОМ. ДПІ ІНФОРМУЄ

Про податки, військовий збір, послуги і картки платників...

Платники податків Буського району у січні-грудні 2015 р. перерахували до Зведеного бюджету 72469,5 тис. грн, що на 16082,8 грн. або на 28,5 % більше, ніж за 2014 р.

Ріст надходжень насамперед пов’язаний із збільшенням відрахувань: податку на доходи фізичних осіб – на 10299,7тис грн; ПДВ – на 1649,1 тис.грн; збору за спеціальне використання лісових ресурсів – на 613,8 тис.грн; плати за землю – на 2429,3 тис.грн; єдиного податку– на 2910,2 тис.грн; екологічного податку – на 163 тис.грн; акцизного податку з реалізації підакцизних товарів – на 6375,5 тис.грн. Надходження плати за землю склали 6329,8тис. гривень, зокрема, від юридичних осіб – 5198,5 тис. грн, фізичних – 1131,3 тис. грн. Плата за землю посідає третє місце за обсягами надходжень до місцевих бюджетів усіх рівнів, її питома вага – 12,2 % у загальній сумі надходжень. Платники, які працюють на спрощеній системі оподаткування, сплатили 6780,3 тис.грн єдиного податку, зокрема понад 63,2 % – підприємці-спрощенці(1-2 група), а це 4286,1 тис. грн; підприємства, які обрали спрощену систему оподаткування (3 група), – 475,3 тис.грн; сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний ) рік дорівнює або перевищує 75 % (4 група) – 2018,9 тис.грн. На 1 січня 2016 року суб’єкти господарювання, які перебувають на обліку в Буській ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області, сплатили 1538,8 тис гривень військового збору. У 2015 році в Центрі обслуговування платників (ЦОП) було надано 17247 послуг, в тому числі 4149 – адміністративних. Найбільшою популярністю користувались послуги з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки; всього було надано 2919 таких послуг. Зареєстровано 242 розрахункові книжки, 274 книги обліку доходів і витрат платника єдиного податку, 117 платників єдиного податку, видано 233 витяги з реєстру платників єдиного податку. Протягом січня-грудня 2015 року мешканцям Буcького району присвоєно 680 реєстраційних номерів облікової картки платника податків та видано 2920 карток платника податків.

Анатолій СИСЮК, в.о. начальника Буської ОДПІ

ВІДГОМІН СВЯТА

Дякуємо за Різдвяне диво

Р.S. Днями стало відомо, що на Різдво, 7 січня, о 10:00 у в приватному житловому будинку (з пічним опаленням дровами) на вулиці Бічна Шевченка у Буську родичі вия­ вили тіло 75- річного власника оселі, який, за попередніми даними, отруївся чадним газом. «Остаточна причина смерті буде визначена після проведення судово-медичної експертизи. Причина події з’ясовується», – повідомили на сайті департаменту з питань цивільного захисту Львівської ОДА. За цим же посиланням «10 січня о 15:57 у Львові в квартирі на вул. Воробкевича отруїлись чадним газом 3 особи. Постраждалі – громадянин та громадянка Єгипту та громадянка Йорданського Королівства. Їх трьох у стані середнього ступеня важкості доставили у Львівську обласну клінічну лікарню.

Вифлеємська зірка зій­шла над нашим підприємством. Різдвяне дійство подарувала Бу­сь­кому лісгоспу райо­нна Асоціація інвалідів під керівництвом Софії Климус. Отож побажаємо учасникам святкового дій­ства тепла, уваги і піклування від небайдужих людей і Божого благословення.

Хай Ісус маленький, що родивсь на сіні, зішле благодать всій вашій родині. Щоб зорі із неба вам ясно світили, щоб люди усі вас щиро любили. Колектив Буського лісгоспу.

14 січня 2016 року

Колектив працівників Буського УЕГГ щиросердечно вітає з ювілейною датою СТЕРНЮКА ВАСИЛЯ ТАДЕЙОВИЧА.

У час ювілейний – святковий даруєм розкішний букет шани та любові. Хай доля дарує довгого віку, щастя-радості без ліку. Міцного здоров’я – з роси і води. Хай щедрість і добро поруч будуть завжди. Від нас ці щирі вітання-слова і Бог хай дарує многії літа!

ОФІЦІЙНО

ПОВІДОМЛЕННЯ про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації

Відповідно до рішення сесії Красненської селищної ради № 63 від 10.07.2015р. № 963 розпочато розроблення детального плану території земельної ділянки з метою впорядкування території та визначення необхідної площі земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на вул. І. Франка, 1а в смт. Красне Буського району Львівської області. Мета розроблення: аналіз існуючої забудови та розробка варіанту планувальної структури з уточненням та встановленням меж земельних ділянок. Техніко-економічні показники: площа детального планування – 1,4887 га (площа забудови –1310,11 м кв, площа твердого покриття – 1659,55 м кв.), площа земельної ділянки, пропонованої для відведення – 0,0434 га (площа забудови – 63,15 м кв, площа твердого покриття – 107,72 м кв,

площа озеленення – 263,13 м кв ).

ОГОЛОШЕННЯ...

ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ БУСЬК – МОСКВА БУСЬК – САНКТ-ПЕТЕРБУРГ

ЗДАМ В ОРЕНДУ

Äîñòàâêà ê볺íò³â ç äîìó äî ì³ñöÿ ïðèçíà÷åííÿ êîìôîðòàáåëüíèìè ì³êðîàâòîáóñàìè òà àâòîáóñàìè. ÒåëТел.: (096)0537007; (066)6343049. Пасажирські перевезення

ВИНАЙМУ приміщення у м.Буськ площею близько 100 кв.м . Деталі – за тел. (095)7304405.

в м.Буськ. Надаємо перевагу чоловікам. Тел.(067)7779105.

Òåë.:(098)5690897; (098)7265869, +79095924403.

по догляду за

приміщення в центрі Буська. Тел. (096)8372511, Андрій.

у рибний магазин

ê볺íò³â ç ì³ñöяÿ äî ì³ñöяяяя ïðèçíà÷åííяÿ.

Сім’я шукає няню

приміщення під магазин або офіс 28 м кв, біля базару. Тел.(096)4451104.

Потрібен продавець

Буськ – Санкт-Петербург Буськ – Москва

Äîñòàâêà

7

Пропонуємо роботу в м.Буськ

оператору-вантажнику, чоловік 25-39 р., вища освіта, знання ПК. Тел. (067)6743806.

На постійну роботу з високою зарплатою

потрібні кухарі. Тел. (068)4272222.

Замовник містобудівної документації: виконавчий комітет Красненської селищної ради. Розробник: ТзОВ «Інститут геоінформаційних систем», кваліф.сертиф. АА № 000736; ліцензія АВ № 595619 від 09.11.2011 p. Детально ознайомитися із проектом можна шляхом особистого звернення у Красненську селищну раду за адресою: смт.Красне, вул. І.Франка, 2А, тел. 2-23-42. Прийом та розгляд зауважень і пропозицій за даним проектом проводитимуться Красненською селищною радою протягом 10 днів від дати опублікування даного повідомлення.

9-місячною дитиною в м.Буськ. Тел. (050)3384358.

ТзОВ «Барком» ПРОДАЄТЬСЯ

Олеська селищна рада повідомляє, що з 18.01.2016 року проводяться громадські обговорення детального плану території для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в смт. Олесько, вул. Труша,9. Громадські слухання проводитимуться 01.02.2016 року о 15.00 годині в приміщенні Олеської селищної ради. Заяви та пропозиції приймаються до 29.01.2016 року.

ВИГОТОВЛЯЄМО

(розкладні) коричневого кольору,

На території Полтв’янської сільської ради ведуться роботи з виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування приміщення магазину площею 0,06 га в с.Полтва.

На підставі рішення II сесії Буської міської ради сьомого скликання від 23.12.2015р. №20 оголошується конкурс про надання в оренду нежитлових приміщень загальною площею 44,46 м2 для бюджетних установ. Претенденти, які бажають взяти участь у конкурсі, подають до конкурсної комісії так документи: клопотання про участь у конкурсі; підтвердження, що конкурсант є бюджетною установою; пропозиції щодо проведення ремонту приміщень; зобов’язання про забезпечення утримання об’єкта та прибудинкової території, оплату житлово-комунальних послуг. Документи приймаються до 16.45 год. 22.01.2016р. з дня публікації оголошення в газеті . Довідки – за телефоном 2-11-94 або за адресою: м.Буськ, пл.900-річчя Буська,1. Відбір буде проведено 26.01.2016р. об 11.00 год. в приміщенні Буської міської ради. НА ЗДОРОВ’Я

Лікуємо застуду, нежить

♦ Усяку їжу обов’язково запивати теплим напоєм, до складу якого входять квітковий мед і лимонний сік. Під час кожного прийому їжі з’їдати 2-3 зубчики часнику. Настій липового цвіту: 1 ст. л. сировини залити склянкою крутого окропу, через 5 хв процідити й пити гарячим маленькими ковтками. Аналогічно використовувати малинове варення. Замість води пити, якщо є, березовий сік. ♦ З’їдати, дуже ретельно розжовуючи, за один прийом 15-20 г сушених ягід лісової суниці. ♦ Приготувати настій висушених ягід (квіток) бузини чорної з розрахунку:1 ст. л. на 200 мл окропу, настоювати 10 хв. Процідити і пити гарячим по 100 мл 2 рази на день за 15 хв до їди. У співвідношенні 1:1 змішати свіжий сік редьки чорної з теплим квітковим (краще липовим) медом і приймати по 1 ст. л. 3-4 рази на день за 10 хв до їди. Поставити ноги у теплу воду до колін на 5 хвилин, одразу лягти в ліжко, пити запарену суху малину замість чаю. Вранці та на ніч пити відвар шавлії або м’яти. ♦Треба добряче пропотіти. Допоможе лазня чи сауна. Крижі натерти міцною тертою редькою наполовину з тертим хроном, змішаним з медом та сіллю. Після лазні випити 2-3 чашки узвару з липового, бузинового чи ромашкового цвіту із соком кислих ягід. ♦ Можна нюхати тертий хрін, прикладати його на півгодини до потилиці та рук нижче плечей. ♦ Приготувати мазь. Взяти по 1 чайній ложці трави майорану садового, винного спирту, масла. Майоран залити винним спиртом, залишити на 2 години. Змішати з маслом. Поставити на водяну баню на 10 хвилин. Процідити, нехай охолоне. Змащувати ніс всередині і ззовні тричі на день. ♦ Пити гранатовий сік. У склянку соку можна додати мед або солодкий яблучний чи морквяний сік. ♦ Сік лимона, столову ложку меду та два свіжі яйця добре змішати, додати склянку холодної кип’яченої води і розмішати. Пити впродовж дня маленькими ковтками по 2 столові ложки щогодини.

«102» ЗАСТЕРІГАЄ

Жодного пива і феєрверків Поліція звертається з проханням неухильно дотримуватися чинного законодавства, не продавати піротехнічні засоби, пиво, слабоалкогольні чи алкогольні напої або тютюнові вироби неповнолітнім.

Під час використання і застосування піротехнічних виробів забороняється: кидати побутові піротехнічні вироби; використання побутових піротехнічних виробів особам, молодшим за 18 років; кидати приведені в дію побутові піротехнічні вироби під ноги перехожих, із вікон та балконів, здійснювати феєрверки з дахів домів та інші дії, від яких можуть постраждати люди або майно; використання побутових піротехнічних виробів особами, які знаходяться в нетверезому стані (стаття 195-6 частини першої

Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів — тягне за собою накладення штрафу від тридцяти п’яти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією піротехнічних засобів).

Також гідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв» (відповідно до якого внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення) передбачено заборону пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.

Михайло ГЛОГУШ, заступник начальника Буського відділення поліції Кам’янка-Бузького відділу поліції ГУНП у Львівській області

металеві

штахети, ринви Тел. (098)6811018.

запрошує на роботу слюсаря-електрика, механіка, слюсаряремонтника. Тел.: 3-77-24, (067)6724746.

Українська фірма з іноземними інвестиціями Запрошує на роботу спеціалістів – технолога

механіка швейного виробництва.

та

ПРОПОНУЄМО цікаву, творчу роботу, професійний ріст. РОБОТА з новими технологіями виготовлення одягу. НАВЧАННЯ, в тому числі за кордоном за рахунок підпри­ємства. ВИМОГИ: бажано знання англійської та польської мов. ОСВІТА: вища або середня. Достойна зарплата.

м. Буськ. Тел.(097)9606287.

ВВАЖАТИ НЕДІЙСНИМИ

Загублені державні акти: на земельну ділянку пл.1,7256 га для ведення товарного с/г виробництва, що розташована на території Новосілківської с/р, зареєстрований за №15245 від 3.10.2000 р. на прізвище ТРІСКА СОФІЯ ІЛЬКІВНА; на земельну ділянку пл.2,2713 га для ведення товарного с/г виробництва, розташованої на території Новосілківської с/р, зареєстрований за №15246 від 3.10.2000 р.на прізвище ТРІСКА ЗЕНОВІЙ МИХАЙЛОВИЧ; на земельну ді­лянку пл. 2,0553 га для ведення товарного с/г виробництва, розташований на території Новосілківської с/р, зареєстрований за № 15247 від 3.10.2000 р. на прізвище ТРІСКА ГРИГОРІЙ МИХАЙЛОВИЧ; на земельну ділянку пл. 2,0149 га для ведення товарного с/г виробництва, що розташована на території Новосілківської с/р, зареєстрований за № 15249 від 3.10.2000 р. на прізвище ОЛІЙНИК МИХАЙЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ, вважати недійсними. Колектив НВК “Буська ЗОШ І ступеня - гімназія імені Євгена Петрушевича при Львівському національному університеті імені Івана Франка” висловлює щире співчуття учителю української мови та літератури ГАНИН ГАЛИНІ МАРКІЯНІВНІ з приводу тяжкої втрати – смерті МАТЕРІ.

диван з двома кріслами у гарному стані. Тел. (097)6684893.

на тер. Андріївської с/р – 2 нежитлові приміщення пл. 200,8 м 2 та 56,1 м 2; зем. діл. – 0,8541 га. Нежитлові кім. загальною пл.– 195,5 м 2. Тел. (067)3662896.

1-кім. кв-ра з ремонтом в смт.Красне, вул.Залізнична. Тел. (067)1158649.

1-кімнатна квартира в м.Буськ. Тел. (096)1374616.

2-кімнатна квартира в с.Ожидів. Тел. (067)1958176, Світлана.

3-кім. к-ра в смт.Красне. Недорого. Терміново. Тел. (098)6320971.

3-кімнатна квартира в м.Буськ. Тел. (068)0213123. зем. ділянка (0,8 га) в м.Буськ. Тел. (067)9224033. земельна ділянка з фундаментом у м.Буськ. Тел. (098)4574294. хата в с.Ниви (55 тис. у.о.). Тел. (093)6060742. стара дерев’яна хата в с. Сторонибаби (62,7 кв.м). Ціна договірна. Тел. (067)9654328. будинок в смт.Красне, вул.Симоненка, 1. Тел. (067)1158649. будинок в м.Буськ. Тел. (098)5100904. житловий будинок в смт. Красне, коробка цегляна, всі комунікації, стайня, пл. ділянки 0,10 га. Тел. (097)8651744. ½ житлового будинку в смт.Красне. Тел. (067)9996988. план під забудову в смт. Красне, 0,045 га, гарне місце під магазин. Тел. (097)8651744. роздатка і коробка УАЗ-69 робоча +роздатка на запчастини, 3000+торг. Тел. (068)0117273, Тарас. а/м Пежо Боксер Максі 2004 р.в добр. стані. Тел.(096)4451104.

Колектив працівників Кізлівської сільської ради висловлює щире співчуття члену виконавчого комітету сільської ради, , директору Кізлівської ЗОШ І-ІІ ступенів ОБАРИМСЬКІЙ НАДІЇ ВАСИЛІВНІ з приводу непоправної втрати – смерті її МАТЕРІ.

а/м ВАЗ-2107. Тел. (068)0213123.

Відділ освіти Буської РДА, районна рада профспілки пра­ цівників освіти і науки України висловлюють щирі співчуття ОБАРИМСЬКІЙ НАДІЇ ВАСИЛІВНІ, директору Кізлівської ЗОШ І-ІІ ст., з приводу непоправної втрати – смерті її МАТЕРІ і поділяють горе родини покійної.

трактор Т-25 в доброму стані (з документами). Тел.(067)5936690. трактор Т-16, гідронавіска+плуг. Тел. (068)0120029.

Колектив Кізлівської ЗОШ І-ІІ ст. висловлює щире співчуття директору школи ОБАРИМСЬКІЙ НАДІЇ ВАСИЛІВНІ з приводу непоправної втрати – смерті матері СТЕФАНІЇ ІВАНІВНИ та свекрухи ЯРОСЛАВИ МИКОЛАЇВНИ. Церковний хор с.Переволочна глибоко сумує з приводу смерті хористки, учасниці УПА БЕДНАРЧУК ГАННИ ГРИГОРІВНИ і висловлює щире співчуття рідним і близьким.

до а/м ГАЗ-24 – скло переднє, капот, крила задні. Тел.(098)0573905. а/м ВАЗ-2101, синій колір, після капремонту. Тел. (068)0120029.

трактор ЮМЗ-6, велика кабіна, гідроруль, електростартер, добрий стан. Тел. (068)1634826. цесарки. Тел. (068)6493476. молода корова, телиця. Тел. (096)6524312. сіно. Тел. (097)2237783. сіно і солома. Тел.: (097)3934713, 4-87-83.

8

У ВІЛЬНУ ХВИЛИНУ

14 січня 2016 року

НОВА СИСТЕМА ВЕНТИЛЯЦІЇ

Рекуператор для дому, квартири, офісу

Правильна вентиляція будівлі є одним із найважливіших факторів, що забезпечує збереження здоров’я та працездатності людини. У старих будинках вентиляція здебільшого природна: тобто повітря через нещільності у вікнах і дверях потрапляє всередину і виходить через витяжні канали. Сьогодні, масово замінюючи дерев’яні вікна на металопластикові та проводячи євроремонти у домівках, ми перетворили свої оселі на термоси, що негативно позначається як на здоров’ї людини (брак кисню, швидка втома, поганий сон, головні болі), так і на стані приміщень (потіють вікна, грибок на стінах, сирість та пліснява).

передача тепла, що, власне, й забезпечує енергоефективність системи у будь-яку пору року. Можливість регулювання обсягу повітря, що надходить і видаляється, забезпечує комфорт у приміщенні. Рекуперація тепла – це ефективний метод скорочення втрат тепла через систему вентиляції. Рекуперація дозволяє повернути близько 67% тепла, що виходить з приміщення взимку, а також забезпечити кондиціювання повітря влітку. Конструкційно система розміщена у пластмасовому циліндрі діаметром 150 мм і призначена для використання у будинках та промислових приміщеннях. Монтується у верхній частині стіни, що межує з вулицею. Помітними залишаються лише вентиляційні решітки: одна всередині приміщення і одна на фасаді. Ось переваги, завдяки яким рекуператори ПРАНА найкращі серед інших вентиляційних систем: наповнення приміщення повітрям із збереженням природної енергетичної складової; використання мідного теплообмінника, який є природним антисептиком і має один з найвищих коефіцієнтів теплопровідності; відсутність фільтрів, що дає змогу отримувати свіже живе повітря; компактні розміри – весь робочий модуль прихований в товщі стіни, помітна лише вентиляційна Для того, щоб уникнути цих наслідків, потрібно решітка; відчутна економія електроенергії; нескладність провітрювати кімнати. Але регулярне відкривання вікон та швидкість монтажу (фахівці встановлюють рекуперау холодну пору створює дискомфорт і зводить нанівець тор повітря за 2 год., не пошкоджуючи при цьому ремонт); енергозберігаючі властивості пластикових вікон. Що робити? доступність і простота обслуговування системи; зручна сиНа допомогу прийде інноваційна децентралізована приплив- стема управління за допомогою реостатного вимикача або но-витяжна, компактна система вентиляції для дому, кварти- дистанційного пульта; відсутність шуму в нічному режимі; гарантована якість; справедлива і доступна ціна за конкуренри та офісу – рекуператор Прана. Рекуперація – використання теплової енергії повітря, що тоспроможним співвідношенням «ціна-якість»; одночасний видаляється з будинку, для нагрівання свіжого, яке надходить приплив і витяжка. Отож, рекуператор Прана – безсумнівно, найкраще з вулиці. Корпус вентиляційної системи виконано з харчового пластику. В якості рекуператора повітря використовується рішення, коли ви хочете створити у своїй оселі здоровий високоефективний мідний теплообмінник. Система видаляє мікроклімат: і щоб стіни без плісняви та грибка, і сухі вікна без з приміщення повітря, забруднене мікрочастинками пилу та конденсату. Якісний рекуператор потрібен тим, хто піклується диму, і забезпечує приплив свіжого і чистого ззовні. При цьому про власне здоров’я і вміє та хоче розумно витрачати гроші. Отож, телефонуйте (067)1715190. припливне та витяжне повітря проходить різними каналами і Лариса ГАРАСИМІВ не змішується. Під час вентиляції відбувається міжканальна КІОКУШИНКАЙ КАРАТЕ

Завжди в авангарді 19 – 20 грудня у місті Миколаїв закривали спортивний рік спортсмени з кіокушинкай карате.

Буська районна рада щиро вітає з ювілейним днем народження ЛЕСЕНКО ВІРУ МИХАЙЛІВНУ і бажає всіх земних благ.

Хай світлою буде життєва дорога, любові – від близьких, а ласки – від Бога. Від щирого серця здоров’я бажаєм, без нього немилі ніякі діла, в здоров’ї – багатство і радість, і більшого щастя на світі нема. Хай життя квітує буйним цвітом і день народження приходить знов і знов, а доля хай дарує з кожним роком благополуччя, щастя і любов. Хай сила завжди прибуває, до серця старість не спішить, хай люди завжди поважають і Бог життя благословить.

Буська районна рада від щирого серця вітає з ювілейним днем народження голову Боложинівської сільської ради ДАЦКІВА ВІКТОРА ВОЛОДИМИРОВИЧА і шле щирі слова привітань. Хай радість Вам життя дарує, щоб посміхались Ви весь час. Любов і злагода панують й достаток повниться щораз. Щоб Ви добра мали багато, а доля квітла, наче сад, і щоб на Вас із неба падав лише щасливий зорепад.

Буське районне Братство пасічників щиро вітає пасічників району зі Старим Новим роком!

Нехай ці свята – вісники оновлення, мрій і сподівань – принесуть у ваші родини добро, мир і достаток. Нехай панують у ваших домівках взаєморозуміння й любов. Тепла і спокою вашим сім’ям. Нехай з вами завжди буде Господь, а дорогу у майбуття осяває яскрава Різдвяна зірка.

Адміністрація і колектив Олеської лікарні щиросер­ дечно вітають з 40-річчям від дня народження ТУРЧЕНЯК МАР’ЯНУ ЛЮБОМИРІВНУ.

Сьогодні зранку, тільки встало сонце, Ангел постукав у віконце і попросив: «Відкрий, я йду до Тебе! Іду до Тебе по дорозі з неба, несу Тобі у кошику дарунки – здоров’я, успіх, гроші, поцілунки! Візьми це все і долі усміхайся, не розгуби в житті і вік кохайся! Калиною радість в душі хай квітує, сопілка любові хай серце хвилює. А роси ранкові безмежно і щиро щоденно дарують наснагу і силу. Нехай Матір Божа охороняє, а Ісус Христос здоров’я посилає на многії літа.

ФУТЗАЛ

Дербі між сусідами

Продовжує приємно дивувати Федерація футболу Буського району. Цьогоріч вона стала організатором міжрайонного «Різдвяного кубка» з футзалу, запросивши до Буська збірні з сусідніх районів. Очікування, мабуть, перевершили сподівання чисельних вболівальників, які побачили цікаві, безкомпромісні, але не жорстокі, повні інтриги сусідські дербі, особливо у перших іграх, які визначали фіналістів.

Отож збірна Буського району, виграючи 2:0, в підсумку поступилась Золочівському 2:3. Футзалісти з Кам’янки-Бузької здолали брідчан 4:3. У поєдинку за третє місце наші хлопці, програючи 0:3 у першому таймі, завершили поєдинок 7:3 на свою користь – команда з Бродів віддала усі сили в попередньому поєдинку, тому у другій частині вже не змогла протистояти натиску господарів. У фіналі золочівці прогнозовано перемогли збірну Кам’янка-Бузького району 10:5 і стали першими володарями «Різдвяного кубка». Голова Федерації Степан Вольський задоволений виступом нашої збірної: «Якби На знімку (зліва направо): Ярослав Генза, Артем Чемерис, сенсей Віталій Крюков, трохи везіння, то могли б грати і у фіналі. Кубок став об’єднуючим у діях сусідніх Роман Сподарик та Віктор Гриньків. федерацій. То ж у планах нові турніри». Микола ІВАНЦІВ У Відкритому кубку України серед ветеранів, дорослих та юнаків і дівчат 2000-2001 р.н., який став першим етапом відбору до Чемпіонату Європи, взяли участь сто тридцять п’ять спортовців. У збірній Львівської обласної федерації Чемпіонат Буського району з футзалу кіокушинкай карате виступили чотири надбужанці – вихованці ДЮСШ «Авангард», які показали високі результати. Роман Перша ліга, четвертий тур: ФК «Буськ-2» – ФК «Вербляни» 7:10. Сподарик і Артем Чемерис вибороли І місце в куміте, Ярослав Генза – ІV, Віктор Гриньків –VIII. Користуючись нагодою, Друга ліга, четвертий тур: «Явір» Яблунівка – ФК «Балучин-1» 3:8, тренер Віталій Крюков дякує Туристичній компанії «АкордТур» за постійну підтримку каратистів в організації поїздок та «Сокіл» Соколя – ФК «Безброди» 4:2, ФК «Задвір’я» – ФК «Полтва-1» 6:8, ФК вітає усіх з Новорічними святами. «Боложинів» – ФК «Утішків» 2:3, «Стандарт» Побужани – ФК «Олесько» 0:1, ФК Ірина ГАЄВСЬКА «Полтва-2» – «Рейнджерс» Куткір 8:6. ПОГОДА У БУСЬКОМУ РАЙОНІ

Четвер, П’ятниця, Субота, Неділя, Понеділок, Вівторок, Середа, CMYK

14 січня хмарно, сніг 15 січня хмарно, сніг 16 січня хмарно, сніг 17 січня хмарно 18 січня хмарно 19 січня хмарно 20 січня хмарно

Вдень

+1 +1 -1 -8 -8 -6 -5

Вночі

-6 -2 -6 -17 -10 -9 -9

Редактор Думки авторів публікації не Микола ІВАНЦІВ обов’яз­ко­во відображають Адреса редакції: часопис Буського району 80500, м.Буськ, м-н Незалежності,17 точку зору редакції. Львівської області редактор – 2-17-37 Засновники: Буська районна рада, кореспонденти – 2-16-73 Відповідальність: за достовір­ Буська районна державна адміністрація, бухгалтер – 2-15-79 ність рекламних оголошень несе трудовий колектив редакції Буської прийом реклами – 3-03-64 рекламо­давець; ра­­йонної газети «Воля народу». Факс (03264)2-17-37. Р/р №2600501120692, Видавець: редакція Буської ра­йон­ної за доставку – Львівська дирекція ПАТ «Кредобанк» м.Буськ газети «Воля народу». УДППЗ «Укрпошта»: МФО 325365, Реєстраційне свідоцтво (032)238-82-73. ЄДРПОУ 02474021 ЛВ №408 від 15.07.1998р.

Матеріали з позначкою R публікуються на правах реклами. Видруковано у ВД ТзОВ «Молода Галичина» Друк офсетний. Умовний друкований аркуш – 2,5. Передплатний індекс 62300 Рекомендована роздрібна ціна – 3 грн. Наклад 2500.