Vn202016

Нам пора для України жить

Часопис Буського району БЛІЦ-ІНФО

Парад вишиванок і «Творча родина»

У рамках відзначення 40-річчя Бу­сь­ кого районного Народного дому 21 та 22 травня у РНД проходитимуть свят­ кові заходи. У суботу о 15 год. відбудеться святковий парад вишиванок, а о 16.00 год. – концерт за участю народних і зразкових колективів районного закладу культури, а також гостей міста. У неділю о 12.00 год. розпочнеться фестиваль «Творча родина», гостями якого будуть Заслужена артистка України Наталія Май та її дочки Олеся і Станіслава. О 18.00 год. у концертній програмі «А сорочка ма­мина біла-біла…» виступатимуть відомі гості нашого лелечого краю.

Організаторами заходу виступили відділ культури та туризму і Буський РНД, співорганізаторами – Буські РДА, районна та міська ради. Інформаційні спонсори – районна газета «Воля народу» та Буське радіо. Квитки на концерт можна придбати у районному Народному домі або замовити за тел.: 2-11-06, (067) 7457678.

Сповідь щасливої дочки

У неділю, 15 травня, о 13.00 год. у Львівському драматичному театрі ім. Марії Заньковецької відбудеться презентація книги незалежного журналіста Ірини Поронюк про свою матір «Текля Поронюк – укра­ їнська Мати Тереза» у книзі о. Йосифа Будая «Святими не народжуються». Урочистість присвячена 90-річчю від дня народження Теклі Поронюк, уро­ дженки с.По­бу­жани.

E-mail: volya_narodu@ukr.net

Увага, новинка!

У Буську на вулиці

Буського Братства, 9 (навпроти пожежної частини) відкрився

магазин-гуртівня «Продукти» ПП Слободян.

Ціни приємно дивують!

CMYK

№20 (2308)

Горимо, а води бракує

У неділю, 8 травня, в самому центрі Буська вщент згоріли кафе і магазин. Вогонь суттєво пошкодив і два сусідні приміщення. Недопалок, несправна електромережа чи зумисний підпал? Версій багато, та останнє слово за експертами, їх висновків доведеться чекати. А тим часом пожежа обростає все новими і новими чутками. Мовляв, вогнеборці приїхали запізно, діяли повільно, та й води у них, мовляв, не було. Отож ми вирішили з’ясувати, що ж таки відбувалось тієї ночі.

Почнемо з того, що повідомлення про пожежу в металевому кафе-барі «КІШ» на майдані Незалежності у Бу­ ську до служби порятунку «101» на­ дійшло о 1год. 30 хвилин, а вже о 1 год. 32 хвилини, за словами начальника Буської ДПРЧ-14 Романа Іваськіва, рятувальники були на місці. На момент прибуття підрозділів ДСНС вогонь вже перебрався у зал з легкозаймистими матеріалами, пов­ністю охопив кафе-бар та будівлі, розташовані за стіною. Тому пожежники переконані, що дорогоцінні хвилини були втрачені, адже займання почалось у задній частині закладу, де роз­міщувались дро­ вітня, кухня та ім­провізований склад зі спиртним. Нагадаємо, що пожежа виникла у ме­талевій одноповерховій будівлі, критій шифером розміром 10х15м. З

відпочинкового закладу вогонь перекинувся на щільно прибудовані сусідні торговельні магазини “Свіже м’ясо”, “Одяг” та “Будматеріали” (а це фарби,

лаки, розчинники, пінопласт та інші швидкозаймисті матеріали) – його во-

гонь знищив повністю, інші частково пошкодив. За словами еменесників, споруди не мали жодного елементарного протипожежного захисту. Довкола плавився метал, і без відповідного обладунку на кілька метрів до неї неможливо було наблизитись. Отож саме оперативність та першочергове завдання спрямувати вирішальний напрямок рятувальних дій на захист сусідніх будівель, зокрема житлового будинку, допомогли запобігти подальшому розповсюдженню пожежі, яку локалізували о 3 год. 03 хвилини, а повністю ліквідували о 3 год 25 хвилин.

25 РОКІВ РАЗОМ З ВАМИ! ПЕРЕДПЛАТИТИ «ВОЛЮ НАРОДУ» НІКОЛИ НЕ ПІЗНО! Передплату можна оформити у будь-якому поштовому відділенні.

Передплатний індекс 62300

розпродаж (15%) європейського товару, вул.Львівська, 6 (кафе «Зелене»).

ЧЕТВЕР

ПРО ЦЕ ГОВОРЯТЬ

Вартість газети з доставкою та прийманням передплати (грн): 1 місяць - 13,86 3 місяці - 40,88 6 місяців - 80,06

До кінця травня триває

12 ТРАВНЯ 2016 РОКУ

Всього довелось залучити 17 чо­ло­ вік особового складу та 5 одиниць спец­ техніки – це рятувальники ДПРЧ-14 міста Буська, ДПРП смт.Олесько та їхні колеги з Глинян. На щастя, внаслідок досить масштабної пожежі ніхто не постраждав. Наразі правоохоронні органи встановлюють причини загоряння. А пожежники б’ють на сполох – про­бл­ еми з водою і брак пожежних гідрантів дуже ускладнюють ліквідацію займань. Вони пояснюють, що ємність цистерни пожежного автомобіля становить 2,5 тонни води, її вистачає всього на 10 хвилин за умови роботи одного ствола брансбойта з витратою 3,5 літри за секунду (відповідно два – 5 хвилин). Отож поповнювати запаси води доводиться дуже часто. В даному випадку «заправлялись» на так званому Комсомольському озері, адже у нічний час, з 24 години до 6 ранку, у Буську вимикають централізоване водопостачання. Зазвичай, відразу телефонують черговому ПВКГ, та поки воду увімкнуть і закачають в мережу, минає 15-20 хвилин. Тому й виникають подібні ситуації, про що ми вже неодноразово наголошували.

Загалом, за словами Романа Іва­ ськіва, пожежних гідрантів замало, в Буську лише 7, та й ті переважно в центрі. Навесні і восени проводять пе­ре­вір­ку їх готовності, фарбують люки і встановлюють таблички, – клопоту з ними не бракує. Не менше проблем і через безвідповідальність й нехтування правилами пожежної безпеки власниками магазинів та розважальних закладів. Річ у тім, що перевірки на об’єктах малого бізнесу заборонені (окрім об’єктів високого ступеня ризику), тому підприємцям нікому вказати на порушення, які потрібно усунути, аби не тра­пилось лиха. Ось і виходить – легковажимо, горимо, а води бракує. Біда та й годі. Ірина ГАЄВСЬКА P.S. Останніми днями не браку-

вало в районі й інших трафунків. У Буську обікрали аптеки, крамницю та підприємство сфери послуг, у Красному стрілялись із пневматики, на мопеді збили дідуся-велосипедиста і виявили міну часів Другої світової, а у Полтві з приватних обійсть викрадали магнолії. Про усе це та багато іншого читайте у наступному номері «ВН».

Робота

Якщо ви безробітні і вам набрид­ло перебиватись тимчасовими заро­бітками, про­понуємо офіційну роботу в швейному виробництві. ТзОВ «Употек Україна» запрошує на постійну роботу ШВЕЙ Зручний графік роботи: через день 12 год, три робочі дні на тиждень від 7.30 до 20.00. Середня заробітна плата 2600 грн. Офіційне працевлаштування. По­вернення коштів за доїзд на роботу. Можливість довозу працівників транспортом підприємства. На під­приємстві запроваджено навчання та стажування на робочому місці. Звертатись за адресою: Львів­ська обл., м.Буськ, вул.Промислова 6-Г. Тел.: (03264) 2-12-99, (097)9606287

ФАБРИКА КРАСНЕНСЬКИХ ВІКОН ВІКНА WDS – ЦЕ КОМФОРТ, ОБРАНИЙ ПРОФЕСІОНАЛАМИ.

Ми допоможемо вам заощадити кошти при підвищенні тарифів на газ та електроенергію:

Увага!!!

Продовжуємо кредитувати населення за програмою енергозбереження від Ощадбанку.

30% – компенсації суми кредиту при заміні вікон; 70% – компенсації суми кредиту при наявності субсидії. КРАСНЕНСЬКІ ВІКНА – ЦЕ ВІКНА НОВОГО ПОКОЛІННЯ.

ОФІС: м.Буськ, м-н Незалежності,17, (264)3-04-33, (067)3253767 ТОЧКА ПРОДАЖУ: смт.Красне, «Рукавичка», (067)8260889 ВИРОБНИЦТВО: смт.Красне, вул.Залізнична,11, (067)3253768

Веб-сайт: www.krasnevikno.busk.com.ua

2

АКЦЕНТИ

12 травня 2016 року

НАШІ У КИЄВІ

Профспілку спиртовиків очолив Віталій Сосницький Об’єднана організація профспілки працівників АПК в ДП «Укрспирт» під час позачергової звітно-виборної конференції обрала нових членів профкому та нового лідера профспілкового руху Віталія Сосницького, висловивши недовіру та визнавши незадовільною роботу попереднього голови профкому Романа Сметанюка.

Конференцію, в якій взяли участь понад сто делегатів з усієї України, провели в будівлі Міністерства аграрної політики і продовольства, повідомляють Українські новини. На ній також були присутні представники профспілкових організацій МінАПК. «Будемо працювати лікоть-влікоть з адміністрацією ДП «Укрспирт», робити все, щоб спиртова галузь працювала та збільшувала продуктивність, і, відповідно, прибуток й фонд за­ро­бітної плати, – сказав Ві­та­лій Сосницький виданню. – Розширення виробниц­ тва, боротьба з контрабандою, приватизація держпідприємства

та благопо­луччя його працівників – мої основні цілі». Серед пріоритетів своєї ро­­боти Віталій Сосницький (бі­

льше 30 років пропрацював у сфері спиртового виробництва, є автором наукових робіт та доповідей, протягом декількох років був заступником директора ДП «Укрспирт», – ред.)

також назвав стабілізацію роботи профкому, проведення зустрічей з керівництвом і колективами підприємств, створення профспілкових організацій на тих заводах, де вони відсутні. «У разі приватизації спир­то­ вої галузі головне – врахувати інтереси трудового колективу,

– уточнив він. – Активні зу­стрічі почнуться відразу після Великодня, коли відбудеться передача документації та завершення юри­дичного оформлення. Графік зустрічей з про­ф­спілковими ор­ ганізаціями спла­нуємо з ке­рів­ ництвом ДП «Укрспирт». Також були внесені зміни до Положення про профспілку: тепер його голова не зможе одноосібно ухвалювати рішення – вони будуть колегіальними. Також організація стала більш відкритою. «Ми зміцнили ор­га­нізацію, зробивши її більш ефективною. Люди повинні відчути її роботу, – зазначив член профкому, директор Залозецького підприємства ДП «Укр-

спирт» Максим Добровольський.

– Ми також хочемо підтягнути до про­фспілки працівників лі­ ке­ро-горілчаної промисловості, аг­­ра­­­­ріїв. Упевнений, професійні якості та управлінський досвід Ві­талія Сосницького — відмінні інструменти для досягнення поставлених цілей». Нагадаємо, ДП «Укр­­с­ пирт» – най­більший виробник високоякісного спирту та спир­ то­в­місної продукції в Україні, що забезпечує сировиною цілий ряд галузей. Загальна виробнича потужність ДП «Укрспирт» – більше 30 мільйонів декалітрів на рік. Його роботу забезпечує 41 виробничий майданчик.

ОБДІЛИЛИ

Із 600 мікропроектів – лише 5 з Бущини Львівська облрада відібрала понад 600 мікропроектів на 51 млн грн, – з них лише 5 з Буського району.

5 травня відбулося засідання конкурсної ради з реалізації Програми проведення обласного конкурсу мікропроектів місцевого розвитку, на якому затвердили перелік мікропроектів-переможців конкурсу. Із 1419 заявок відібрано 647 на загальну суму 51 млн грн з обласного бюджету. Основними пріоритетами у 2016 році визначено освіту, медицину, культуру, вуличне освітлення населених пунктів тощо, повідомили у прес-службі Львівської облради. Як зазначають члени конкурсної ради, до якої входять представники депутатського корпусу, профільних департаментів ЛОДА, експертне середовище, робота над відбором мікропроектів була дуже ретельною та конструктивною. Прозорість, доступність та ефективність – основні акценти цьогорічного конкурсу. Отож, в підсумку найбільшу підтримку отримали проекти з ремонту та реконструкції шкіл – 179 переможців, народних домів – 112, дитячих садочків – 102, ФАПів, амбулаторій сімейної медицини – 58, встановлення вуличного освітлення – 85. Окрім того, вісім об’єднаних територіальних громад отримають кошти на розробку проектно-кошторисної документації для реалізації більш масштабних інфраструктурних проектів. Лідерами за кількістю поданих заявок є Сокальський, Яворівський, Пустомитівський, Самбірський та Старосамбірський райони. Серед переможців лише 5 проектів з Буського району: ка­ пі­тальний ремонт НД с.Острівчик-Пильний, капітальний ремонт Петричівської школи, капітальний ремонт Переволочнянської школи, капітальний ремонт роздягалень і санвузлів у Буській ДЮСШ, реконструкція вуличного освітлення Заводської сільської ради.

СПРАВИ ВІЙСЬКОВІ

Бущина пишається вами, хлопці! Вчора, 11 травня, відбулися проводи на строкову військову службу до Збройних сил України перших трьох юнаків з Бущини: Юрія Лісового із Заводського, Андрія Пацалона з Топорова, Романа Савки з Буська.

В урочистості, яка відбулася в актовій залі військкомату, взяли участь голова Буської рай­держ­адміністрації Петро Мороз, вій­ськовий комісар Буського РВК Ігор Томачук, перший заступник голови РДА Олег Ільків, батьки, родичі та друзі призовників. Підполковник Ігор Томачук пові­ ОСОБИСТА ДУМКА

Разом непереможні

Ніколи українці не зазнавали поразок, якщо стояли пліч-о-пліч. На війні перед об’єднаною силою наших воїнів не могли встояти ні половці, ні могутня Річ Посполита, ні московські полчища. Наше військо перемагало ординців під Луцьком і на Синіх Водах, брало гору над німецькими лицарями під Дорогичином, над угорцями – під Ярославом, над поляками – на Жовтих Водах, під Корсунем, Пилявцями й Батогом, над турками – у Варні, Синопі й Кафі, під Хотином і на Босфорі, над московитами – під час Смути, у Московському поході, під Смоленськом і біля Конотопа. Головне – було триматися разом, і тоді перемога була наша. І сьогодні, якщо ми боротимемося всі разом, жодному путіну нас не перемогти.

Розділимось – загинемо

А перемагали нас саме тоді, коли вдавалося нас розділити. Монголи завоювали раніше могутню Русь лише тому, що імперія вже розкололася на окремі князівства. Московія та Польща змогли підім’яти Козацьку Україну тільки тому, що вона розділилася на Правобережну й

домив присутніх, що весняний призов військовозобов’язаних триватиме до кінця червня. Під нього підпадають ті, кому до дня відправлення у військові частини виповнилося 20 років, а також старші особи, які не досягли 27-літнього віку й не мають права на звільнення чи відстрочку від строкової служби. Всім

новобранцям виплатять матеріальну допомогу в розмірі двох мінімальних заробітних плат (2900 гривень). Звертаючись до призовників, голова районної державної адмі­ністрації Петро Мороз побажав май­бутнім військовикам мудрості, виваженості, успішного навчання, гідного виконання свого грома-

дянського та чоловічого обов’язку, подякував батькам за виховання свідомих, мужніх і патріотичних синів. А дівчата – вихованці Буського Будинку дитячої та юнацької творчості – вручили юнакам квіти.

Сергій ПЕНЦАК, знімок Євгена ЯРЕМИ

В обласному військкоматі – новий керівник

Від 11 травня підполковник Олександр Тіщенко є тимчасовим виконувачем обов’язків військового комісара Львівського обласного військкомату.

На цій посаді він замінив полковника Миколу Садовського, повідомила прес-офіцер Львівського обласного вій­ ськового комісаріату лейтенант Юлія Кіндзерська. Представлення нового комісара відбулося 11 травня у Ль­вів­сь­ко­му обласному військовому комісаріаті. Олександр Тіщенко запевнив, що він готовий почути усіх та швидко реагувати на нові проблеми. Підполковник Тіщенко народився у 1975 році. Розпочав свою військову кар’єру ще у юності, вступивши до Львівського військового ліцею ім. Героїв Крут. Потім закінчив Одеський інститут Сухопутних військ України. Перед тим, як очолити Львівський обласний військовий комісаріат, Олек­сандр Тіщенко обіймав посаду військового комісара одного з районних військових комісаріатів Львова. Має досвід керування на обласному рівні, адже з липня 2014 по квітень 2015 року вже перебував на посаді військового комісара Львівського ОВК.

Як перемогти у війні? Засвоїти уроки історії

Історія містить відповіді практично на всі запитання, які ми ставимо собі, вдивляючись у розпливчасту картину майбутнього. Все, що намагаємося там розгледіти, вже колись було, причому не раз і не два. Кількість цих разів залежить від нашої готовності засвоїти уроки, надані історією. Український досвід дає нам кілька таких цінних уроків.

Лівобережну. Більшовики перемогли УНР лише тому, що Петлюра, Махно, галичани й отамани так і не об’єдналися. А вічні чвари між гетьманами й Січчю? А ворожнеча між мельниківцями й бандерівцями? І теперішня війна прийшла в Україну й триває досі тільки тому, що ворогові вдалося вбити клин між Донбасом і рештою країни. «Моя хата скраю» – шлях до поразки. Щоразу, коли ми розраховували відсидітися («може, пронесе» і таке інше) або коли, уникаючи відкритого бою, намагалися домовитися і грати в поступки, все закінчувалося поразкою. І в часи Данила Галицького, коли зносили перед Бурундаєм укріплення своїх міст, і в епоху

Хмельницького, коли зупинилися під Замостям або під Зборовом та спробували миритися з поляками, і пізніше, коли без бою здавали росіянам Січ, сподіваючись на «православне милосердя», і вже у XX столітті, коли намагалися домовитися з більшовиками або вірили Хрущову з його амністією бандерівцям... Щоразу все це за­ кінчувалося ганьбою і пеклом на довгі десятиліття. І навіть просто захист був для нас небезпечним.

Найкращий захист – рішучий наступ

Зате коли ми переходили в наступ, то все змінювалося. Святослав атакував головні міста Хозарського каганату – і хозари назавжди зійшли з політичної арени. Володимир

Мономах ішов у саме серце половецьких кочовищ – і половецька загроза відступала від наших земель. Запорожці ходили на Москву (1618), Стамбул (1620), Бахчисарай (1628), Краків і Варшаву (1657) – і після цих походів на якийсь час ворог відступав. А якщо вже хтось воює проти нашого споконвічного ворога, то чому б і нам не доєднатися до того наступу? Коли поляки йшли в похід на Московію, наші козаки брали довколишні міста й становили частину московського гарнізону. І в XX столітті, якби об’єднані українські сили вміло грали на ворожнечі червоних і білих, червона Росія не постала б. Цілком імовірно, що нинішня Росія мала б зовсім

іншу конфігурацію. Сьогодні, якщо ми хочемо раз і назавжди припинити війну й забезпечити собі мирне майбутнє, це слід робити над переможеним ворогом у його столиці. А інакше це таки доведеться робити нашим дітям.

Краще відкритий ворог, ніж ненадійний союзник

У Біблії є слова про ненадійного союзника (йдеться про єгиптян): «Ось ти надіявся опертися на Єгипет, на оту поламану очеретину, яка, якщо хто спирається на неї, увійде йому в руку і проколе її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто надіється на нього». Протягом століть щоразу,

коли ми покладалися на когось, крім себе самих, це нам вилазило боком. Через панікерів-половців програли битву на Калці. Через ординців-ренегатів – битву на Ворсклі. Зрада кримців принесла поразку під Берестечком та упущену перемогу під Жванцем. Росіяни пожертвували нами під час вторгнення Карла XII, а поляки – у війні 1920 року. А сподівання на допомогу Заходу? Уперше це сталося ще з Данилом Галицьким, який так і не дочекався обіцяного Папою хрестового походу проти монголів. Потім Європа регулярно нас «кидала» перед лицем ординців, турків, московитів, більшовиків. Сьогодні ми вже два роки сам на сам відбиваємося від Росії, а Захід допомагає «глибокою стурбованістю». То, може, вже розслабимося щодо союзників? І налаштуємося на боротьбу своїми силами? Все одно ніхто, крім нас, ці авгієві стайні, звані «русскім міром», розгрібати не буде. І не забуваймо уроків історії, за які заплачено так дорого, що ігнорувати їх – неспокутуваний, смертний гріх... Валерій ПРИМОСТ, «Український тиждень»

12 травня 2016 року ПАМ’ЯТАЄМО!

У небеса полинули назавжди

У неділю, 8 травня, з нагоди вшанування пам’яті загиблих під час Другої світової війни, на запрошення Ради ветеранів району з Бродів до Заводського приїхали офіцери 16 бригади армійської авіації і разом з громадськістю села, вчителями і учнями місцевої школи, представниками районної влади і членами Товариства «Бужани» відвідали пам’ятний знак авіаторам на місці розташування колишнього військового летовища поблизу Адамів та місцеве кладовище, де перепоховані чотири військових з аеродромної обслуги, які загинули під час бомбардувань 22 червня 1941 року.

Ідею організувати спільну зус­тріч мешканців Заводсько­ го, поблизу якого 75 років тому вій­ськові 23 авіаційного винищувального полку взяли на себе перші удари німецького агресора, голова Ради ве­те­ ранів Бущини Володимир Лу­ женцов виношував задовго до Дня примирення. Особливо тур­бувало, чи вдасться оновити стелу авіаторам і впорядкувати територію на пагорбі

очевидців нашим краєзнавцям вдалося дізнатись про місця у полях і ярах, де хоронили радянських вояків. Багато із них і донині не перепоховані. Отож «Бужани» діляться своїми історичними знахідками з громадами сіл, на теренах яких точились бої, передають свої знання молоді. А недільної днини, 8 травня, вони детально описали по­дії початку війни на летовищі в Адамах, де в 1940-41 ро­ках базувався 23

довкола неї. І тут на допомогу прийшла громада Заводського. Сільський голова Олег Коваль не лише підтримав ідею, але й організував людей для прибирання. Отож, коли гуртом зіб­ра­лись недільної днини біля па­м’ятника, згадуючи сумні і ге­роїчні сторінки історії, дякували усім, хто долучився до па­м’ятного заходу з нагоди Дня при­мирення. Цікавою була розповідь чле­ нів Товариства «Бужани» Зі­новія Павлика та вихідця із Заводського Івана Нагорно­го про бої і трагічні події на вій­сь­ковому аеродромі поблизу Ада­мів, про пошукові роботи останків загиблих та їх перепоховання. Сьогодні зі спогадів

авіаційний ви­нищувальний полк. Депутат Ль­вівської обласної ради Петро Жукровський з головами Бу­сь­кої РДА і райради Петром Мо­розом і Богданом Гловою та їх­німи заступниками також взяли участь у зустрічі. Їхні слова бу­ли щирими і без жодного пафо­ су, як і годиться у такий день. Жи­ві квіти до стели авіаторів при­несли школярі Заводської шко­ли. Офіцери-вертолітники при­­­ ві­­тали за­водчан та гостей, роз­­­ повіли про свої військові будні

Україну. Згодом летуни від­ві­да­ ли затишну місцеву школу. Роз­ чу­лені гостинністю її директора Ма­рії Нос, хлопці, які родом із Сум, Одеси, Чернігова та Бро­ дів, розповідали про себе, свої шкільні роки і подальше вій­сь­ко­ ве навчання та чому обрали фах авіаторів. Насамкінець вони запросили заводську юнь до себе у гості та пообіцяли, що ця зустріч – не остання. Ірина ГАЄВСЬКА

Голова Ради ветеранів Буського району Володимир Луженцов і «бужани» Іван Нагорний і Зіновій Павлик з молодими авіаторами з Бродів.

(кожен із них уже брав безпосередню участь в АТО) та про своїх загиб­лих побратимів, яких хоронили у Бродах в 2014 році. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх, хто віддав життя за

Гроза на світанку...

Із спогадів безпосередніх учасників подій 22 червня 1941 року на аеродромі біля села Адами, опублікованих у газеті «Прапор Жовтня» у 1975 році.

Наказ був короткий і по-вій­ ськовому чіткий; у зв’язку із напа­ дом фашистської Німеччини на По­льщу з невеликого ше­пе­тів­сь­ кого аеродрому було наказано перебазуватись всьому льотному скла­ду на польовий аеродром поблизу села Адами Буського райо­ ну. З аеродрому знялися перші ескадрильї І-16, МіГ-3 і, обминувши місто, взяли курс на північний схід. Раніше надіслана туди спеціальна команда підготувала аеродром до приймання літаків. Другого дня прибули решта льотчиків, автомашини з техніками, ремонтними майстернями. Напружено працювали штабні командири, скла­­ даючи плани навчальних занять. До нас прийшло нове попов­нення, вони не всі ще добре освоїли нові машини МіГ-3. Небо весь день сповнювалось звуками моторів, на лісових галявинах проводили тактичні заняття, політнавчання. Була субота. Біля штабу

полку зібралась група офіцерів, які готувались до поїздки на екскурсію у Львів. Солдати збирались суботній вечір провести в сільському клубі. По обидві сторони дороги, що губилась в невисокому молодому ліску, стояли палатки, що стали другим домом для бійців і командирів. долітали веселі звуки баянів та гармошки. Пілоти відпочивали, а льотне поле зацвіло червоними маками, наче кров’ю. І ніщо не нагадувало грози. На світанку 22.06.1941 р. над аеродромом загуркотіла гро­ мовиця, але замість дощу на льотному полі рвались бомби, свистіли осколки. Над аеродромом пікірували якісь літаки. Тривога! – скомандував чер­ говий по полку. Ревун сирен ста­ рався перекричати пронизливе завивання бомб та натужний рев ворожих літаків. Із палаток вискакували із зброєю в руках Учасники пам’ятного віча з нагоди Дня прими­ рення на цвинтарі у Заводському низько вкло­ нились і поклали квіти на могилу загиблих військових аеродромної обслуги.

бійці і командири. В першу мить вони навіть не вірили, щo настало страшне... Але кожен мчав до ангарів, де стояли бойові машини. Одні з них уже палали, як смолоскипи, гасили бійці вогонь, виводячи вцілілі машини на взлітну полосу, засипали свіжі воронки від бомб. Годинник показував четверту годину. У цьо­му страшному пеклі вогню й смерті один за одним виходили на старт винищувачі, які вели на зустріч фашистським літакам відважні пілоти Дмитро Сирцов, Леонід Філінов, Олексій Романов, Анемподіс Ас­ тапов, Борис Задворнов, Іван Пар­шиков, Сергій Русаков, Гри­ го­рій Хмельовський. До самого ранку надривно працювали зенітки, прожектори свердлили глибоку безодню неба. Фашисти відступили у західному напрямку. Командир полку Сидоренко разом з комісаром зібрав офіцерів, щоб уточнити обстановку, поставити бойове завдання. – Хоч в мене нема достовірних даних, але це не провокація, а війна, – говорив він.

– Наказую негайно підібрати всіх поранених і вбитих, ліквідувати наслідки ворожого нападу, почати ремонт пошкоджених машин та посилити нагляд за повітрям. Усі служби привести в повну бойову готовність, а машини замаскувати в лісі. Настав недільний день. Кожен готувався до наступного бою. Їх зайняття перервав голос спостерігача. Увага! Повітря! Ізза лісу знову з’явилося до трьох десятків літаків. Стрімко вгору зня­лись їм назустріч винищувачі, запрацювали зенітки. Бій тривав

3 Пояс безпеки

МИНУЛЕ І СУЧАСНІСТЬ

недовго. Задимів один літак і упав недалеко соснового бору. Збили двох мессершмідтів та одного юнкерса. Інші, діставши відсіч, повернули на захід. Закінчивши погоню, винищувачі повернулись на свій аеродром. Техніки лагодили машини. Уже в першому бою багато літаків дістали пошкодження. Після бою усіх зібрав комісар полку. Він коротко пояснив ситуацію і тоді кожен зрозумів – почалась війна. У перший день війни вони загубили лік ворожим атакам. Фашисти з усіх сил старались стерти з лиця землі зелений острівок аеродрому. Особливо діс­тавалось їхньому стрілецькому тиру із соснових стовбурів на пагорбі поля, де пілоти прострілювали свої кулемети. Фашисти прийняли його за важливий військовий об’єкт. У перший день війни під­ били 22 фашистських літаки. По­вітряним боям, здавало­сь, не буде кінця. Не знаючи від­по­чинку, сотні бойових вильотів робили в день льотчики полку. Відважно боролись в небі Рави-Руської, Сокаля, Радехова та інших міст літаки Дмитра Дмитровича Сирцова, Олексія Миколайовича Романова, Леоніда Петровича Філіна, Сергія Миколайовича Русакова. В смертельні бої водили своїх орлів командири ескадрильї Іван Семенович Паршиков і Анем­ подіс Григорович Астапов, коман­ дир ланки Борис Васильович Задворнов. Не всі повертались на свій аеродром, що за короткий час став рідним домом. Мовчазною пам’яттю сприймали вістки про геройську загибель товаришів...

НЕВИГАДАНІ ІСТОРІЇ

(Продовження. Початок у №19)

Як завжди, чаювали удвох. Чоловік розповідав смішні випадки зі свого шкільного та студентського життя, непомітно спостерігаючи за виразом обличчя дружини. Хоча скупа усмішка затепліла на її обличчі, душа Надії залишалась холодною, не відтанула й тоді, коли він ніжно пестив маленькі долоньки, скроні, з чого зрозумів, що дружина всього боїться. А страх – поганий союзник при вагітності. Серед ночі він прокинувся від тихого схлипування: «Пхи-пхи, ох-ох…».

– Що з тобою, люба?! Мабуть, щось наснилося? – обняв за тендітні плечі.

– Валерику, певно, я помру, так і циганка сказала…

– Та ти що? – скочив схвильований. – Яка ще циганка?! Ось на – випий і заспокойся. Та щодня мільйони жінок народжують…

– Але ж багато й помирає…

– Викинь ці думки з голови. У тебе все гаразд. Коли після валер’янки Надя забулася в тривожному сні, він згадав настанови свого вчителя, який у таких випадках наполягав змінити обстановку, захистити від самої себе поясом безпеки, у який входив цілий комплекс спеціальних вправ, напоїв. А головне – спокій душі. Удосвіта, коли дружина ще спала, молодий чоловік вивів з гаражу машину, поклав усе необхідне, бо вирішив негайно їхати в село. Так буде усім добре… Надії це не дуже сподобалося. А як вона буде увесь день одна, що буде робити, чи знайде спільну мову з селянами-сусідами…Але, почувши усі переконливі доводи чоловіка, погодилась. Та й до міста рукою подати… Хатина, яку чоловікові батьки завбачливо здали в оренду, й сама нинішня господиня зустріли Надію лагідним теплом привітності.

– Ой, які гості до нас завітали! – промовила сучасна жінка в джинсах і футболці, виходячи на поріг і простягаючи обидві руки. – Заходьте, заходьте. Я давно вас чекаю… Надія усміхнулась, але стривожилась: «Значить, це все було задумано завчасу…» Спробувала усміхнутись, але усмішка вийшла якоюсь штучною, нещирою, проте, нічого не промовивши, увійшла. Чиста простора світлиця зберегла сліди давнини: не підлога, а долівка, рівненько намазана жовтогарячою глиною, широка білосніжна піч, розмальована півниками, мисник – з череп’яним посудом. І всюди – вишиті рушники, лляні простирадла з мережкою, незнайомі, але такі приємні, запахи сушеного зілля. Заплющиш очі – і перед тобою неозорий, рідний, цілющий обшир землі української.

– Не дивуйтеся, – зауважила господиня, – я зберегла усе, як було при бабусі Валерика, справжній берегині роду, й зараз намагаюся відтворити образи минулого життя наших дорогих предків. І не тільки за фахом етнографа, а більше всього – за покликом серця, бо весь час тривожило одне питання: «Чому сучасні люди віддаляються від матінки-природи, нищать її заради ніби цивілізованого існування, підсідають на таблетки, каву, наркоту, алкоголь. Бідні, нерозумні… А яке це щастя ходити босоніж по росі, зустрічати перші промені сонця, купатися в любові Всевишнього! Тоді сірі, заклопотані будні відсуваються далеко-далеко, щезають внутрішня напруга, страх… Постерігши, що молода жінка здригнулася, вона тепло промовила: – Усе буде добре… Хоча й не медик, Лариса Дем’янівна, як звали жінку, зрозуміла, що Надія боїться не тільки пологів. Поруч з турботливим чоловік усе можна подолати. У наш бурхливий час такі люди – велика рідкість. Це на його прохання вона зберегла спадок бабусі, бо Валерій часто у розмові наголошував, що люди втратили зв’язок з природою, який віддано шанували предки, й штучно насаджують не тільки позитив, але й негатив від технічного прогресу. Словом, позбулися тієї золотої середини у всьому… Надії було цікаво й боязко. Вразливій, з розбурханою уявою, їй здавалося, що колишні господарі незримо стежать за нею й огортають теплом душу, ніби переконуючи: «Не бійся! Ти – наша!..» У суєті-суєт мегаполісу, в його яскравій обгортці, зітканій з мерехтливого світла вулиць, дзеркальних вітрин, нескінченного потоку автотранспорту, усіх складових промислового міста, вона, як і всі містяни, забувала про велич природи, її незрівнянну красу без суворих рамок урбанізації. А в селі?! Гаряче літо розпростерло безмежне шатро волошкового неба із золотим щитом сонця посередині, яке щедро пронизувало своїми вогнистими стрілами ліси, гаї, поля й доглянуті сільські садиби. Була повна гармонія неба і землі, яка примушувала ніжно трепетати серце й замилуватись життям. Медвяно пахли липи, тихо зітхали красені ясени, цнотливо здригались недовірливо тремтливі осики у палких обіймах літа. Любо й радісно. Надія усміхнулась, зачаровано й радісно. Її душа ніби розкрилась і затепліла любов’ю до цієї Божої благодаті. Коли ж думки, весело перестрибуючи одна одну, як гомінкий гірський потік, на мить зупинялись у нестримному леті, знову зринало те, що бентежило її вдень і вночі: «Чи насправді Валерій так сильно кохає її, чи майстерно вдає?» І одразу гнала геть ту нав’язливу й непокірну думку, шукаючи порятунку від самої себе. Так, прогулюючись звично вранці, забрела аж край села, де біліла на самоті хатина, купаючись у променях сонця і неповторних запахах квітучого різнотрав’я. Назустріч вибіг собака й почав гавкати. Приємний голос господаря заспокоїв: – Не бійтеся, він не вкусить… На місце, Марсель! І тварина слухняно повернулась назад.

– Проходьте, будете гостею. І жінці нічого не залишалося, як погодитися. Встигла роздивитися господаря – акуратний сухорлявий дідусь, світлий, усміхнений. У блакитних очах, по-молодому променистих, таїлась лагідність. – Я добре знав батьків Валерія, а тепер Бог дав познайомитись і з вами. Вони так чекали, поки син одружиться, будуть онуки, бо…

– Що, «бо»? – стрепенулася Надя.

– Деякі таємниці варто, щоб завжди були на замку… І ця фраза ще більше посилила її цікавість, викликавши за­не­по­ коєння. «Яка таємниця? Що за цим криється?» З цією думкою вона вставала і лягала спати. Але, як кажуть, усе таємне завжди стає явним. Завіса привідчинилася, коли познайомилася з молочаркою. Валерій домовився, щоб знайома селянка приносила козине молоко, яке мало великі переваги над коров’ячим. Надія аж розсердилася: «Навіщо приносити? Я сама буду ходити! Прогулянки ж корисні». Одного разу, коли сонце ще виціловувало першим промінням усе довкола, випиваючи кришталеву росу із срібних кубків квітів, молода жінка вирушила в дорогу. А ранок був такий прекрасний: у морі золотавих мережок туману купалося сільське довкілля, підставляючи сонцю своє пробудження, упиваючись піснями різноголосого птаства. Із світлої задуми її вивів чийсь привітний голос: – Ой, та ви самі прийшли по молочко! Ходіть-но сюди, я щойно видоїла козу, попийте теплого. Так і Ганнуся любила його…Не доказала фрази. Жінка немов укусилася за язик й перевела мову на інше, але Надія вже не чула її. Тривогою знову зайшлося серце: «Яка Ганнуся?! Так і запитала: «Яка Ганнуся?».

– Та то далекий спогад. Навіщо воно вам?!

– Розкажіть, будь ласка, ви ж знаєте, що вагітним не можна відмовляти.– Надія усміхнулась і тепло погладила руку молочарки.

(Далі буде)

4

ПАМ’ЯТАЄМО. ПЕРЕМАГАЄМО

12 травня 2016 року

БУСЬК

Всіх поіменно згадаємо Минулої п’ятниці у Буську на міському цвинтарі біля меморіалу Вічного вогню відбулося віче з нагоди Дня пам’яті та примирення і 71 річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Участь у ньому взяли очільники району та міста, керівники підприємств та організацій, працівники держустанов, школярі навчальних закладів міста, громадськість. Символом пам’яті жертв є червоний мак, який палахкотів на грудях.

15 травня відзначатиме 35-річчя від дня народження ЗАТХЕЙ ІГОР МИХАЙЛОВИЧ з с.Заводське.

Ювілей це не просто свято, це здобутки всіх років в житті. Тож хай у Тебе їх буде ще багато, щоб здійснилися задуми всі. Щастя хай щомиті сприяє мати успіх, достаток, добро. Серце радість, любов зігріває, друзі й рідні дарують тепло.

З любов’ю і повагою вся велика родина.

Щиросердечно вітаємо з 60-річчям від дня народження МОКРИЦЬКУ-ДОНЧАК ОЛЬГУ ВАСИЛІВНУ з м.Буськ. Вже ювілей зозуля накувала, біжать-біжать невпинно так роки, і в цю чудову весняну днину зі святом Тебе вітаєм залюбки. Хай доля відсипле Тобі сповна і радості, й наснаги, і здоров’я, нехай в душі завжди цвіте весна, а серце зігрівається любов’ю. Хай Бог боронить від хворіб і бід, ріка здоров’я щоб ніколи не міліла, життя нехай дарує щедро многих літ у мирі, спокої, у радості й надії.

З любов’ю і повагою брат Володимир з дружиною Любою, похресниця Оля із сім’єю, племінник Василь з сім’єю.

Від щирого серця вітаємо з ювілеєм дорогу невістку, братову і куму ЛЕСЬКІВ МИРОСЛАВУ ПЕТРІВНУ з с.Соколівка.

Сьогодні багато довкола тепла, це Твоє свято весна принесла. Цілунки і квіти, дзвінкі побажання і ми з ювілеєм шлемо вітання. Хай горе обходить завжди стороною, а радість приходить і ллється рікою. Бажаємо миру і світлої долі, запалу, енергії, сили доволі, творчого вогнику, віри й наснаги, щедрості серця, людської поваги. Хай Ангел-хоронитель Тебе береже, Матінка Божа за руку веде, Ісус Христос здоров’я посилає, а янгольський хор многая літ заспіває!

З любов’ю та повагою свекруха Ганна, свекор Мирон, братова Ірина з чоловіком Юрієм, куми Ганна та Володимир, сім’ї Дацків та Дзендзелюк.

13 травня святкуватиме ювілей САВЧУК СТЕПАНІЯ ІВАНІВНА з смт.Красне.

З кожним роком все менше за­ли­ шається тих, хто у Другій світовій приніс перемогу у рідний край, – здавалось, що назавжди. Цьогоріч на віче їх було лише четверо – Ізидор Омелянович Чучман (1924 р.н.), Мирон Юрійович Малиновський (1925), Михайло Степанович Лишак та Степан Іванович Давидовський (1926). Ізидора Чучмана призвав Буський військкомат, воював за Львів, визво-

ляв Польщу, дійшов до Німеччини.

22 квітня 1945 року був поранений та демобілізований в запас. Нагороджений медалями «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною». Мирона Малиновського призвали з Тернополя, брав участь у визволенні України, в ході боїв був поранений. Нагороджений орденом «За мужність» ІІ ст. та медалями. Михайло Лишак пройшов з боями від Львова до Праги. Нагороджений ор-

деном Вітчизняної війни, медаллю «За відвагу» та ін. Степана Давидовського призвали на війну у Буську. Воював на 3 Білоруському фронті автоматником окремої розвідроти. Отримав поранення в Німеччині. Нагороджений медаллю «За Перемогу», орденами Вітчизняної війни, «За мужність» та ін. Перед присутніми виступили Буський міський голова Ростислав Сліпець та військовий комісар Буського ра­ йонного комісаріату Ігор Томачук, які подякували ветеранам за їх внесок у перемогу над нацизмом, побажали міцного здоров’я та мирного неба. Школярі подарували ветеранам квіти, а представники міської ради – продуктові набори. Хвилиною мовчання пом’янули тих, хто увійшов у безсмертя, полігши на полі бою, віддавши життя за рідну землю. Очільники району та міста по­клали квіти до Вічного вогню. Панахиду за жертвами війни відслужив місцевий священик о. Микола Салабай. У спільній молитві вшанували пам’ять полеглих. У весняне небо злетіла пара бі­ ло­сніжних голубів, як символ миру на землі, – він так потрібний нашій Україні. Ведучими заходу були Ігор Стефанюк та Надія Хом’якевич. Лариса ГАРАСИМІВ

ОЖИДІВ

Схилімо голови в скорботі У Провідну неділю на роздоріжжі коло Ожидова біля пам’ятного знака Героям Небесної Сотні вшанували пам’ять полеглих на столичному Майдані під час Революції Гідності.

Церковна процесія з хоругвами після святочної відправи рушила до пам’ятного знака. Тут місцевий парох о. Михайло Дорош відправив панахиду за загиблими. У спільній молитві згадали тих, хто прагнув для України кращої долі. Громаді, а серед них були і школярі, не перешкодив навіть проливний дощ. Проте, зауважу, що у попередні роки тут люду збиралося більше. Нагадаю, що два роки тому, на Провідну неділю, на місці, куди сходилися під час Революції Гідності не тільки мешканці Ожидова, а й навколишніх сіл, встановили пам’ятний знак Героям Небесної Сотні. На трьох кількаметрових колонах кріпиться банер з іменами та світлинами Героїв із Львівщини, котрі поклали життя заради щасливого майбутнього України (вписано тут прізвище і мешканки Бущини Ольги Бури). Автором пам’ятного знака є львівський архітектор, уродженець Бужка, що на Золочівщині, Ярослав Климовський. І цієї неділі він знову був з громадою, хоча й небагаточисельною. На захід прибули заступники голови Буських РДА Олег Ільків та райради Роман Фурда. Виступив вокальний дует із Йосипівки. Варто було б місцевій владі потур­ CMYK

З ювілеєм Вас вітаєм! Щоб стільки ж раз весна цвіла, сьогодні щиро Вам бажаєм здоров’я, щастя і тепла. Щоб шлях Ваш був такий широкий, щоб мало було перешкод, щоб ювілей справляли сотий, не знали б Ви тяжких турбот! Ми щиро Вас поздоровляєм, добра Вам зичимо сповна, багато світлих днів бажаєм і довгі-довгії літа. Вже сивий туман покриває волосся, вже діти дорослі й онуки ростуть, а серце таке ж молоде залишається й досі і руки спочинку ніяк не знайдуть. Про кожного з нас у Вас біль і тривога, за кожного – радість і світлі думки, здоров’я, рідненька, Вам, щастя й достатку на довгі-предовгі роки.

З любов’ю і повагою син Ігор, невістка Люба, онуки Іванко і Даринка, свати з Андріївки, сім’я Кучмів з Утішкова, похресник Андрій з сім’єю та Роман з сім’єю.

13 травня святкуватиме ювілейний день народження САВЧУК СТЕПАНІЯ ІВАНІВНА з смт.Красне.

Бажаємо здоров’я багато-багато, хай щастя і мир залишаються в хаті. Хай горе обходить завжди стороною, а радість приходить і ллється рікою. Бажаємо миру і світлої долі, запалу, енергії, сили доволі, творчого вогнику, віри й наснаги, щедрості серця, людської поваги. На довгих стежинах життєвої ниви будьте завжди здорова, завжди щаслива. Щоб на роботі, вдома, серед друзів Ви відчували ласку і тепло. Щоб у житті Вашім на виднокрузі похмурих днів і болю не було. Хай Матінка Божа від зла захищає Вас кожен день, як молитва свята, Христос хай здоров’я Вам посилає на довгі, щасливі і благі літа.

З повагою батьки і учні 9-Б класу Красненської ЗОШ І-ІІІ ст. №1.

ТОВ «Приват-Агро-Львів» щиро вітає директора підприємства ПАСТУЩАКА ІГОРЯ КАЗИМИРОВИЧА з днем народження, яке він святкує 12 травня. Нехай рікою ллється Вам щастя, щоб цю ріку ніхто не зупинив, і доля промінь посилає там, де вже, здається, смуток все накрив. Хай завжди сяє сонце золоте, а зорі Вам приносять радість, а це обличчя молоде ніколи не здолає старість. І ми вітаємо усі сьогодні Вас в чудову цю годину. Нехай цвіте увесь життєвий шлях, цвіте в душі, цвіте для Вас щоднини.

Досвідченого лікаря-терапевта, голову профспілки медичних працівників ТАРНОВСЬКУ ОКСАНУ ЛЮБОМИРІВНУ щиро здоровлять з пам’ятною датою у житті члени профспілки і колеги по роботі.

Нехай вітання це, що йде від серця, Вам радість в цей день принесе.Те, що Ви робите, повік не зітреться, тож щиру дяку ми складаєм Вам за все. За Вашу працю, серце золоте прийміть вітання наші щирі. Нехай тече Ваше життя у благодаті, щасті, спокої і мирі. Хай Матір Божа Вас оберігає, Ісус Христос здоров’я посилає на многії і благії літа.

13 травня відзначатиме 50-літній ювілей ГРОДЗЕВИЧ МАРІЯ ГРИГОРІВНА із с.Побужани.

буватись про благоустрій навколо па­м’ят­ ника. Про це говорили і автор пам’ятного знака Ярослав Климовський, і мешканець Ожидова Зеновій Коваль, котрий за роки незалежності організував будівництво та відновлення 10 пам’ятників в селі та окрузі.

Пригадую, на сході в одному із сіл району голова РДА Петро Мороз зазначив, що за пам’ятниками у селах повинна доглядати місцева влада, а не чекати, що хтось прийде і наведе лад. Лариса ГАРАСИМІВ

Вітаєм урочисто ми Вас в цей день святковий. Здорові щоб були Ви – то пункт обов’язковий! Хай доля стелить путь Вам барвисто, рушниково, на ній луна в підтримку, від рідних добре слово. Життя людське – і щедре, й тернисте, як та нива: коли нам сяє сонце, коли – холодна злива. Хай Бог дає Вам сили всі труднощі здолати і ювілей щасливо в родині відзначати. Хай Вас благословляє достатком щогодини, здоров’я, радість посилає до Вашої родини. Хай руки натруджені втоми не знають і легко, мов крила, внучат пригортають. І сили, й наснага нехай прибувають, трояндами усмішки рідних Вам сяють. А в серці ці слова вітання лишають добрий слід і Мати Пречиста хай Вас береже на многая-многая літ!

З повагою сестра Люба, швагро Віктор, племінниці Тетяна й Марія з родинами.

12 травня 2016 року

ЖИТТЯ

5

ЗАХОПЛЕННЯ

Колектив редакції часопису «Воля народу» щиро здоровить свою колегу ПАЛАМАР ІННУ ВАСИЛІВНУ з ювілейним днем народження, яке вона святкуватиме 16 травня.

Твій ювілей – не тільки Твоє свято, радіють всі, і друзі, й рідні теж. Хай Бог пошле ще років багато, здоров’я, щастя, радості без меж! Нехай добром наповнюється хата, достатком, щирістю і сонячним теплом, хай буде вірних друзів в ній багато, щастя доля огорта крилом. А весни будуть світлі, легкокрилі, не буде втоми лагідним рукам. Нехай здійсниться те, що не збулося, і добре серце не підкориться рокам.

Щиросердечно вітаємо дорогого сина, чоловіка, тата, дідуся та свата ЗАЛУЖНОГО ВОЛОДИМИРА ВАСИЛЬОВИЧА з с.Закомар’я з ювілейним днем народження, яке він святкуватиме 15 травня.

Діти й вишиванка дають натхнення

Бути священиком – це покликання і стан душі. Бути його дружиною – це жити схожим життям, бути з ним єдиною, нероздільною половинкою. Він служить розрадою для інших, а розрадою для нього самого (попри молитву) має бути вона – їмость. Сьогодні ми хочемо розповісти вам, шановні читачі, про надзвичайну жінку, багатодітну маму, берегиню мистецтва вишивки – їмость Марію ЖУКРОВ­СЬКУ. Вона понад 30 років є підтримкою та духовною допомогою для свого чоловіка о.Степана Жукровського, настоятеля храму св.Пророка Іллі смт.Красне. виховало 6 дітей – Христину, Петра, Павла, Іванку, Роксолану та Богослава. Тепер допомагають своїм дітям виховувати їхніх дітей. Мають шестеро внуків. Безперечно, світ навколо нас є таким, яким ми готові його бачити. Він, як дзеркало наших думок… Відтак, дивлячись на яскраве розмаїття вишивок у кімнатах, можна із впевненістю сказати – думки п.Марії добрі та чисті, а руки – вправні та майстерні. Її витвори покликані нести радість та насолоду. Жінка завжди знаходила час для улюбленої справи. Ані хатня щоденна робота, ані маленькі діти не перешкоджали творити прекрасне.

Вже 50 позаду, половина життя, в дитинство, звичайно, нема вороття. До пенсії багато ще треба прожити, а зараз бажаєм Тобі не тужити. Щоб впевнено йшов до своєї мети, усе, що задумав, зумів досягти. Щоб дім Твій минали тривоги й біда, щоб сила була, як весняна вода. Бажаєм Тобі тільки радісних сліз, копицю здоров’я і доларів віз. Щоб поруч з Тобою дружина цвіла й сім’я була Ваша міцна, як скала. Щоб жилось завжди в достатку, в колі рідної сім’ї, щоб пісні веселі й щирі дарували солов’ї. Щоб кожен день здавався святом, квітучим, щедрим і багатим.

З повагою і любов’ю мама Стефанія, дружина Іванна, сини Назар, Михайло та Тарас, невістка Марія, внук Максимко та свати.

Мрії збуваються

14 травня відзначатиме ювілейний день народження любляча матуся, турботлива бабуся БУРАК ГАЛИНА МИХАЙЛІВНА з с.Побужани.

Ми Вас вітаєм із великим святом і Вам бажаєм радості багато. Хай горе обходить Вас стороною, а радість приходить і ллється рікою. Хай світлою буде життєва дорога, любові – від близьких, а ласки – від Бога. Від щирого серця здоров’я бажаєм, без нього немилі ніякі діла. В здоров’ї – багатство і радість, і більшого щастя на світі нема. Хай Бог милосердний з високого неба дарує усе, чого тільки Вам треба. А Матінка Божа, Цариця Свята, дарує щасливі і многі літа.

З любов’ю і повагою дочка Оля, зять Іван, онучок Дениско та свати з Ожидова.

Щиросердечно вітаємо дорогу нам людину – доброго чоловіка та турботливого тата ВЛАДИКУ ЮРІЯ ЯРОСЛАВОВИЧА з смт.Красне.

Наш славний і рідний, найкращий у світі, з Тобою нам завжди затишно й світло. Ти гарний господар і батько чудовий, даруєш турботу і море любові. Спасибі за ласку, за руки умілі, що вмієш підтримати словом і ділом. Що в рідному домі надійно та щиро, живи нам на радість у щасті і мирі. Хай Бог милосердний з високого неба дарує усе, чого Вам треба. А Матінка Божа – Цариця Свята – дарує щасливі і довгі літа.

З любов’ю та повагою дружина Марія, донька Мар’яна та син Олег.

15 травня святкуватиме 50-річчя дорога нам людина ВЛАДИКА ЮРІЙ ЯРОСЛАВОВИЧ з смт.Красне.

Є ювілеї різні, але одна з найкращих дат, коли вітання шлють найрідніші, а Тобі – лиш «50». Щиро вітаємо Тебе зі святом урочистим, дякуємо Богу, що Ти є на землі. Хай над Тобою небо буде чисте, радісно на серці, повно на столі. Хай стелиться життя розмаєм і хилить щастя повен цвіт. Ми від душі Тобі бажаєм здоров’я міцного і многая літ! Нехай Господь пошле Тобі благословення, нехай здоров’я й сил дарують всі святі.

З любов’ю та повагою батько Ярослав, мати Олександра, брати Микола, Богдан, Олег з сім’ями.

17 травня святкуватиме 80-річчя від дня народження КАТЕРИНА СТЕПАНІВНА ІВАШКІВ із с.Гумниська.

Настала в родині святкова дата. Хоч птахом у вирій промчались літа, та в гості до Вас, мов пісня крилата, прийшла ювілейна пора. Хай у житті Вашім завжди буде літо, а якщо осінь, то тільки золота. Нехай у гості їдуть завжди діти, хай сміх і радість на подвір’ї не стиха. Нехай рясні дощі несуть для Вас здоров’я, проміння сонячне торкає за вуста. Хай діти і онуки зігрівають Вас любов’ю, бажаєм довгого й щасливого життя.

З повагою чоловік Юліан, донька Анна, сини Ігор, Богдан, Ізидор, невістки, онуки, правнуки та вся велика родина.

9 травня відсвяткувала 50-річний ювілей РОЇК ОЛЬГА ФРАНКІВНА з с.Чаниж. Люблячий чоловік Василь, син Володимир, мама та велика родина щиро вітають дорогу їм людину.

Хай тепло рідних та близьких надійно захищає Вас від життєвих негараздів, а кожен день хай наповнюється корисними справами і земними радощами. Зустрічайте весни ще багато літ і хай вони приносять Вам натхнення творити добро на користь людям. Хай ангели-охоронці відвернуть усі біди, а Господь посилає мир – душі, здоров’я – тілу і спокій – дому.

ВІДГОМІН СВЯТА

Змалку тягнулась до Бога

Кілька років тому, отримуючи почесну нагороду «Матигероїня», їмості вручили ще й фінансову допомогу. Відтак здійснилась її давня мрія – придбала вишивальну машинку. Оскільки у Львові таких ще не було, діти замовили її у Донецьку. Виявилось, що просто мати таку машинку – це ще не все. Потрібно бути добре обізнаним з комп’ютером та знати англійську, оскільки для вишивання є спеціальна комп’ютерна програма на іноземній мові. Отож п.Марія з материнською гордістю щиро дякує своїм дітям за те, що доклали зусиль, аби вона мала можливість насолоджуватись улюбленою справою. – «Так не буває, що не лише батьки виховують та вчать своїх дітей, а й діти навчають батьків». Сини «дали» комп’ютерні

Народилася Марія в 1960 році в мальовничому селі Солонка Пусто­ми­тівського району. Росла в люблячій багатодітній сім’ї – тато, мама, бабця з дідом та шестеро дітей (Марія – друга за віком). Уся родина була напрочуд віруючою, мали велику повагу до священства, як і жителі села загалом. Яскравим прикладом цього є слова її бабці, які закарбувались в пам’яті до сьогодні: «Те, що сказав священик, не можна обсуджувати. Він говорить від імені Бога».

Любов до вишивки та шиття

Любов до вишивки виникла з лю­бові до рідної землі і батьківської оселі, із спілкування з навколишнім світом та потреби не лише бачити красу, а й самій її творити. Ще з дитинства разом з братами та сестрами з цікавістю спостерігала за вправними рухами маминих та бабусиних рук. За допомогою голки й різних ниток жінки перетворювали просту тка­ нину на справжні витвори мистецтва. Відтак красиві візерунки, картини, рушники, скатертини завжди були прикрасою їхньої оселі. Ця чиста любов до вишивання передалася усім дітям. За словами п.Марії, в Солонці кожна дівчина повинна була вміти не лише вишивати, але й шити. Після за­кін­чення школи дівчина продовжила навчання в одному з найкращих на той час училищі з обслуговування у Львові. Вдосконалювала свою майстерність у шитті.

15 років працювала в ательє. Після закінчення паралельно з роботою Марія вирішила вступити на заочне відділення у поліграфічний інститут на загальнотехнічний факультет.

Доля внесла корективи

З майбутнім чоловіком знались давно. Він був родом із сусіднього села Поршна. Окрім того, що ходили в одну школу, батьки дружили сім’ями та й матері працювали разом. Тому, коли на той час ще семінарист Степан попросив у Маріїних батьків руку і серце їхньої доньки, отримав згоду та благословення. 14 січня молодята подали у сільську раду заяву. Тут варто відмітити, що за Радянського Союзу церква була відокремлена від держави. Священики та їх сім’ї були під сильним тиском та зазнавали переслідуваннь. Жінки не мали права десь працювати, здобувати освіту, на щось претендувати. З дітей як у садочку, так і школі знущались. Тому й не дивно, що буквально на третій день після подачі заяви молодій дівчині зателефонували з головного управління, аби з’явилась на засідання обласної комсомольської організації. Цей уривок життя їмость не може згадувати без сліз. Скільки їй довелось пережити! Великий актовий зал, за довгим столом засідали секретарі обласної та міської комсомольських організацій. І лише вона одна сиділа в залі. За час зборів вона пережила мало не все своє життя. Наслухалась багато болючих серцю звинувачень. Та лише одне слово роками пульсувало в її голові: «Ви зрадник держави». Того дня молоду, сповнену надій та мрій, дівчину через кохання до священика вигнали як з комсомолу, роботи, так і з інституту (провчилась 3 роки).

Новий виток життя

У лютому 1984 року щасливі молодята відгуляли весілля. За 32 роки спільного життя подружжя Жукровських народило та

знання, а дівчатка – ази англійської мови. Багато хто стверджує: для того, щоб вишивати, потрібне терпіння. За словами їмості – терпіння тут ні до чого. Це треба любити. Якщо людині дано вишивати, вона буде займатися цією справою, а якщо ж ні, то ніяке терпіння не допоможе. Якщо, до прикладу, є бажання, але немає любові, то нічого не вийде – виріб не матиме душі. До речі, п.Марія схиляється до того, що чоловічі сорочки необхідно вишивати лише вручну, а жіночі можна як вручну, так і машинкою. Цю сімейну традицію перейняли й доньки, які теж закохані в мистецтво вишивки.

Життя на білому полотні

Такими людьми, як Марія Жукровська, неможливо не захоплюватись. Адже вона цілковито й повністю закохана у вишивку, яка стала своєрідним вираженням внутрішнього світу талановитої майстрині. Жінка – справжня берегиня мистецтва вишивки. Розглядаючи її твори, перейняті любов’ю до рідної землі та народу, не можна залишитися байдужим. В кожну роботу їмость вкладає частинку душі. Разом з нитками відтворює на тканині і свої почуття. В узорах вона розповідає про свої думки та сподівання. Вона сміливо береться за все, що подобається. Її творчість знаходить відгук в душі кожної людини. Це щось живе і тепле, зіткане руками, в що було вкладено душу і світлі емоції. За допомогою голки вона робить наш світ добрішим, світлішим та щирішим. Творчість п.Марії – музика на полотні, яка дає нам натхнення. Як ділиться наша героїня: «Я вірю, що орнамент на скатертині захистить від усього лихого, розшитий рушник дарує молодятам щастя і діток, вбереже родинне гніздо від потрясінь. Будь-яка річ, оздоблена жіночими руками, стає оберегом для кожного, хто нею володіє». Інна ПАЛАМАР

Уклін тобі, Матусю Такими словами Ірини Камінської, талановитого читця і скрипальки, минулої неділі розпочався творчий звіт учнів та викладачів Буської дитячої музичної школи, присвячений Дню Матері.

Переповнений концертний зал – ба­ть­ки, ма­ тері, мешканці міста та району прийшли на свято і ніхто не залишився байдужим до виступів маленьких талантів та їх наставників. На сцені виступили всі творчі колективи школи – хори молодших та старших класів (кер. Уляна Петришин), ансамбль бандуристів (кер. Стефанія Панкевич), оркестр народних інструментів (кер. Ярослав Килимник), ка­мерний оркестр (кер. Ольга Керкало), тріо бандуристок «Мальви», Народний ансамбль пісні та музики «Зорецвіт». У концерті прозвучало багато цікавих творів у виконанні ансамблів малих форм – інстру­мен­та­льний ансамбль (кер.Я.Килимник), ансамбль гі­таристів (кер.Х.Ясниська), тріо та дуети – скри­­палів, бан­ ду­ристів, баяністів, піаністів, вокалістів.

CMYK

Слухачі щирими оплесками зустрічали сольні номери Олени Левінської, Софії Панкевич, Вікторії Ча­мар­ник, Оксани Гузій, Ольги Ку­лини, Марти Маркевич, Уляни Петришин, Стефанії Панкевич та ін. Неможливо назвати всіх, бо в концерті виступили майже всі учні та викладачі школи. Почергово звучали народні пісні та класичні твори, на зміну джазовим композиціям та інструментальним п’єсам звучали задушевні пісні про маму. Наприкінці заходу поважні гості – голова Буської РДА Петро Мороз, голова районної ради Богдан Глова та секретар Буської міської ради Людмила Рудіон привітали матерів зі святом та побажали творчого зростання всім учасникам концерту. Директор школи Ольга Керкало вручила грамоти цьогорічним учасникам обласних конкурсів та музично-теоретичних олімпіад.

6

АКЦЕНТИ

12 травня 2016 року

ФОТОФАКТ

Маленькі ріпнівці підтримали ініціативу

Нагадаємо, що цьогоріч 27 квітня у Ріпнівській школі врочисто відкрили меморіальну плиту пам’яті Героя Укра­ї­­ ни, нашої землячки Ольги Бурої. «Вже більше двох років минуло від трагічних подій на Майдані в Києві, але пам’ять людська ніколи не забуде про Небесну Сотню – людей, які ціною свого життя розпочали новітню історію України, відстояли для кожного з нас право на вільне життя, вільні вибори, вільне обрання свого розвитку, право жити в демократичній, незалежній країні. Серед них – Ольга Бура, яка навчалася в 1993-1997 роках у місцевій школі. Ми відкриваємо меморіальну пли­ ту цій молодій жінці, яка пішла з житПОРАДИ ПСИХОЛОГІВ

Учні 1-4 класів Ріпнівської ЗОШ І ст. долучились до акції «Кришечки – до кришечки – воїну протез» і зібрали 2574 пластикових закрутки. Їх у редакцію «ВН» передала завідувач школи Галина Нос.

тя, хоча ще могла радіти, любити, зробити багато хороших і корисних справ у житті. Пам’ять про неї тепер вічно житиме в серцях односельчан, мешканців Бущини і України», – зазначив цього дня очільник району Петро Мороз, який разом з головою райради Богданом Гловою, родиною Ольги Бурої, легендарною медсестрою Марією Матвіїв, головою сільради Світланою Гриневич, настоятелями місцевих храмів о.Ігорем Кухарем, о.Степаном Іванусою та ріп­нів­ською громадою взяли участь у вро­чистості. Спогад про цю подію надовго залишиться у дитячій пам’яті. Вл.інф.

Чоловік повернувся з війни...

Учасник АТО повернувся додому. Не спить, дратується, часто зривається… Що робити? Співробітники НДЦ гуманітарних проблем ЗС України, психологи Анна Баца і Ольга Еверт просять затямити кілька правил:

1. Поки боєць перебуває в зоні АТО, не розповідайте йому про свої страхи і тривоги, не плачте в трубку. Людина в зоні бойових дій живе на межі своїх можливостей. Якщо у бійця не буде впевненості, що вдома все добре, – він не зможе ефективно виконувати бойові завдання. Дайте йому зрозуміти, що вдома на нього дуже чекають, за нього переживають, його люблять і знають, що він повернеться живий, здоровий, із перемогою.

2. Переживання в сім’ях бійців неминучі, але градус хвилювання можна знизити. Обмежте собі доступ до ЗМІ і захистіть себе від повідомлень “все пропало, всіх зливають”. Є зв’язок з вашим сином/чоловіком/ братом – з ним все добре. На все інше краще не звертати уваги.

3. Вільний час варто витратити не на телевізор, а на якусь волонтерську діяльність. Наприклад, у госпіталі. Зай­­майте свій час і думки роботою на перемогу. Не можна давати собі можливість лінуватися. З ліні і часу на вільну філософію на політичні теми нічого доброго не вийде. Краще перейдіть від слів до практики. Із маленьких вчинків окремих людей складається загальний настрій сім’ї, вулиці, міста і країни.

4. Найскладніше у поточній ситуації матерям військових – вони часто на межі відчаю. Вкрай важливо, щоб поряд була людина морально сильніша, здатна контролювати емоції.

5. Приготуйтеся, що боєць, який повернувся із зони бойових дій, – це вже інша людина, яка отримала унікальний досвід. Його потрібно прийняти разом з новими поглядами, знайомствами, проблемами, страхами і, можливо, про­­я­вами агресії. Повернення до мирного життя може затягнутися, але без любові, турботи, тепла і, найголовніше – прийняття сім’ї воно стане практично неможливим.

6. Пам’ятайте: людина, яка пройшла війну, стала набагато сильнішою, мудрішою і досвідченішою. Він повернувся. Живий. Повернувся саме до вас. Все інше – труднощі, які можна пережити, якщо ви націлені прожити з людиною щасливе життя.

7. Не відгороджуйтеся. Якщо боєць залишається сам на сам зі своїми спогадами, виникає внутрішній конфлікт, який буде лише посилюватися. Виходів із конфлікту може виявитися багато, та всі вони будуть деструктивними для особистості і соціуму.

8. Слухайте його. Це важливо. Боєць повинен зрозуміти, що поряд людина, яка прийме його будь-яким. Що він потрібен. Багато хто закривається в собі, якщо бачить: дружина відкидає його новий досвід, не хоче чути про вбивства і кров. Але він-то цього не може забути, а поділитися йому більше ні з ким. Це може спровокувати серйозні проблеми з психікою. Дім повинен стати для нього місцем, де можна розслабитись і розкритися.

9. Забороніть собі ображатися. Не можна будувати здогади типу “він зі мною не говорить, тому що …” Не можна почуватися жертвою. Людина була в ситуації, де все по-справжньому. У зоні бойових дій немає дипломатії, до якої ми звикли у повсякденному житті: там щось не скажи, тут посміхнися, умовності збережи, так не зроби. Боєць налаштований категорично, він так звик. Через це можуть виникати конфлікти.

10. Щоб чоловік швидше адаптувався, залучайте його активніше у повсякденне життя. Він має бачити: він тут потрібен і не є тягарем. В іншому разі у свідомості бійців виникає розлом: там він герой, а тут дружина робить усе сама, щоб він начебто відпочив. Не “жалійте” його, втягуйте у побутові дрібниці.

11. Якщо немає різко агресивних форм поведінки, не можна відгороджувати дітей від батька. Дитина – це додаткова ниточка, яка прив’язує бійця до реального життя. Діти розуміють більше, ніж вам здається. Їхня чуйність і співпереживання можуть стати для батька рятівними.

12. Якщо йому починають снитися кошмари – зверніться до психотерапевта або психолога. Приклад: боєць повернувся додому без видимих фізичних ушкоджень. Однак, коли дружина вимикала світло й вони лягали спати, йому здавалося, що поруч сепаратист, який може його задушити. Він починав захищатися. Ситуацію врятувала порада психолога залишати увімкненим

ОФІЦІЙНО

Основні показники виробничо-фінансової діяльності ДП «Буський лісгосп» за І квартал 2016 року Отож за цей період заготовлено 15 тис. кбм деревини, в т.ч. від рубок головного корис-

тування 11,3 тис.кбм, реалізовано продукції на 11654 тис. грн, перероблено деревини на власних виробничих потужностях 1,5 тис.м3 на 1125 тис.грн. Витрати на ведення лісового господарства склали 2303,8 тис.грн, в т.ч. за рахунок бюджету 0, за рахунок власних коштів 2303,8 тис.грн. При чисельності штатних працівників 145 чол. їх середньомісячна зарплата склала 6646 грн. Сплачено податків до зведеного бюджету 1875 тис.грн., в т.ч. до місцевого бюджету 618 тис.грн., єдиного соціального внеску – 664 тис. грн. Сплачено ПДФО за I квартал 2016 року до Буської міської ради – 557 103,62 грн. Податкове зобов’язання з рентної плати за спеціальне Сплачено земельного податку за I квартал у такі місцеві ради, грн: використання лісових ресурсів за І квартал 2016 року Красненська 9 189,00 (термін сплати 20.05.2016р.) грн.: Куткірська 2 038,14 Буська 7 610,22 Яблунівська 17,58 Чанизька 95,07 Тур’янська 2,67 Топорівська 39,93 Соколянська 360,12 Побужанська 122,19 Ожидівська 96,87 Боложинівська 324,84 Кутівська 27,12 Милятинська 1,80 Новосілківська 45.60 Балучинська 50.19 Стрептівська 16,47 Незнанівська 340,56 Великосілківська 22,05 Кам’янка-Бузька 143,61 Заставнянська 1,62 Глинянська 28,71 РАЗОМ 20 574,36

Буський район державний бюджет 1 208 434 Чаниж 0 Сторонибаби 0 Соколя 25729 Боложинів 6292 Топорів 12962 Побужани 1432 Балучин 0 Яблунівка 15755 Ожидів 809 Н.Милятин 0 Новосілки 0 Всього міс.бюджет 62979

Кам’янка-Бузький район державний бюджет 477678 Стрептів 0 Незнанів 107298 Кам.-Бузька 1840 Великосілки 77 Всього місц.бюджет 109215 Золочівський район державний бюджет 197235 Глиняни 2564 всього місц.бюджет

2564

Роман ДУДИЧ, директор ДП «Буський лісгосп»

нічник. Людина прокидається від кошмару, бачить, що вдома життю нічого не загрожує, жодних сепаратистів немає – поруч кохана дружина.

13. Нерідко учасники бойових дій кажуть, що пропадає сексуальний потяг і з’являється агресивний настрій. З цим можна впоратися. Підходьте до чоловіка збоку, при цьому говоріть щось лагідним голосом. Погладжуйте йому спину і плечі, ніжно обіймайте. Його потрібно привчати, що вся небезпека минула і удару в спину не буде.

14. Якщо чоловік не виносить фізичних контактів у принципі – приготуйтеся до того, щоб день за днем, можливо – тиждень за тижнем налагоджувати контакт. Згадайте, як годували в парку білоч­ку. Ви простягуєте їй руку з горіхами і чекаєте, поки вона не зрозуміє, що ви бажаєте їй добра – хочете погодувати її саме зі своєї руки. З людиною механізм той самий. Дайте чоловікові зрозуміти, що він може прийти до вас у будь-який момент. Ось ваша рука, ви поруч і будете чекати стільки, скільки потрібно.

15. Буває, що людина довго мовчить, але в якийсь момент зривається і починає трощити все навколо. Намагайтеся прибрати всі колючо-ріжучі предмети, щоб вони не потрапили під руку, обмежте перебування людини на кухні. Зацікавте її більшість часу проводити в інших приміщеннях.

16. При проявах агресії на словах – говоріть із людиною спокійно. Так, усередині все закипить, але піддаватися на цю агресію не можна. Своєю поведінкою, інтонацією і реакцією дайте зрозуміти, що ви усвідомлюєте, як йому важко. Або що вам складно це зрозуміти, але від того, що на вас кричать, зрозуміліше не стає.

17. Агресія рідко виникає в колі сім’ї. Здебільшого у компаніях – хтось сказав зайве слово, неправильно зрозумів,

не так подивився. Якщо ваш чоловік/ брат/друг починає заводитися – разом із друзями виведіть його з зони ризику. Оберігайте його від людей, які можуть спровокувати його на конфлікт.

18. Якщо прояви агресії супроводжує зловживання алкоголем – негайно зверніться до фахівців. Спиртне гарантує непередбачуваність у будь-якому стані.

19. Якщо людина приїхала із зони АТО напідпитку, не тверезіє кілька днів і це не властива для неї поведінка – відразу звертайтеся до нарколога чи психотерапевта. Коли у людини виникає абстинентний синдром (похмілля) – це залежність. На наступній стадії похмілля не з’явиться – тобто організм уже не пручається, людині потрібно кілька грамів алкоголю, щоб прийти у стан ейфорії. Це вже не побутовий алкоголізм, це залежність, яку треба лікувати терапевтично. Те саме з залежністю від легких наркотиків – це мають лікувати фахівці.

20. Багато бійців АТО скаржаться на болі у спині. Носіння бронежилета і тривалі переміщення на бронетехніці можуть призвести до проблем із хребтом. Хай чоловік пройде обстеження. Якщо фізичних розладів не виявили, то травма є психосоматичною. Потрібні розслаблюючі масажі, фізіотерапевтичні процедури, плавання, гімнастика.

21. Якщо боєць не хоче йти до психолога або психотерапевта, хоча потребує їхньої допомоги, то фахівець сам має прийти до нього. Знайдіть спосіб, аби у вашому колі спілкування з’явилась людина, яка встановить довірчі взаємини з бійцем і допоможе йому усвідомити деякі моменти в його поведінці.

22. Якщо людина не хоче йти до психолога, але готова йти на сповідь до духівника – йдіть до церкви. В окопах атеїстів немає. Львівський портал

ПРО ЦЕ ГОВОРЯТЬ

У Буському лісгоспі виявили незаконну вирубку лісів За результатами перевірки у Буському лісгоспі

виявлено численні зловживання, наразі перевірка стартує у Золочеві. Про це повідомив голова Львівської ОДА Олег Синютка на своїй сторінці у Фейсбуці.

Нещодавно в ДП «Буське лісове господарство» (територія Кам’янка-Бузького району – ред.) завершилась екологічна перевірка, яка тривала майже місяць. До неї долучились

Служба безпеки України та Національна поліція. У результаті працівники Державної екологічної інспекції у Львівській області виявили безліч порушень вимог природоохоронного законодавства. Серед них – незаконна рубка дерев, спалювання порубкових решток в пожежонебезпечний період, недоочистка ділянки від порубкових решток, порушення режиму тиші та ряд інших. Як розповів керівник інспекції Микола Маланич, загалом виявлено нестачу лісопродукції об’ємом 460 кубічних метрів, а сума заподіяної шкоди становить 463 тисячі гривень. «До адміністративної відповідальності вже притягнуто 10 осіб. Матеріали перевірки скеровано у правоохоронні органи», – розповів він. dailylviv.com

P.S. Прийнято рішення про звільнення керівника Держагентства лісових ресурсів.

ОГОЛОШЕННЯ...

12 травня 2016 року ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Буські комунальники – до власників павільйонів

Буське міське комунальне підприємство звертається до влас­ників малих архітектурних споруд з вимогою забрати металеві павільйони з території подвір’я МКП до 1 червня 2016 року. У разі невиконання вимоги підприємство діятиме на власний розсуд.

ОФІЦІЙНО

ПОВІДОМЛЕННЯ про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації Відповідно до рішення Буської міської ради від 10.02.2016 № 47 розпочато розроблення проекту детального плану території для будівництва гаража в м.Буськ на вул. Львівська. Мета розроблення: впорядкування території та визначення земельної ділянки для будівництва гаража. Техніко-економічні показники: площа в межах детального плану – 4,8041 га; площа в межах пропонованої для відведення земельної ділянки – 0,01 га. Замовник містобудівної документації: виконком Буської міськради. Розробник містобудівної документації: ТзОВ «Інститут геоінформа­ ційних систем». Детально ознайомитись із проектом можна шляхом особистого звернення у Буську міську раду за адресою: м.Буськ, пл. 900-річчя Буська 1, тел. 2-11-94. Прийом та розгляд зауважень і пропозицій за даним проектом проводитимуться Буською міською радою до 18.00 год. 19.05.2016р. ПОВІДОМЛЕННЯ про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації Відповідно до рішення сесії Буської м/р від 20.04.2016р. №77 розпочато розроблення проекту детального плану території в м. Буськ на вул. Будівельників. Мета розроблення: впорядкування території і визначення необхідної площі зе­мельної ділянки для будівництва та обслуговування гаражів. Техніко-економічні показники: площа в межах детального плану – 1,2000 га; площа в межах пропонованої для відведення земельної ділянки – 0,03376га. Замовник містобудівної документації: виконком Буської м/р. Розробник містобудівної документації: ТзОВ «Інститут геоінфор­ма­ційних систем». Детально ознайомитись із проектом та прийом зауважень, пропозицій проводитимуться до 18.00 год. 17.04.2016р. у Буській м/р за адресою: м. Буськ, пл. 900-річчя Буська, 1, тел. 2-11-94.

ПОВІДОМЛЕННЯ про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації

Відповідно до рішень №279 55 сесії V скликання від 25.09.2015року та № 29 6 сесії VI скликання від 23.03.2016 року Сторонибабської сільської ради розроблено детальний план території для обслуговування будівель млина, бар-магазину і реконструкції частини будівлі млина для влаштування міні-ГЕС на вул.Сонячна в с.Сторонибаби. Мета розроблення: аналіз існуючої забудови та розробка варіанту пла­ нувальної структури з уточненням та встановленням меж земельних ділянок. Техніко-економічні показники: площа в межах детального планування – 4,3796 га, площа земельної ділянки для відведення – 0,1826 га. Замовник містобудівної документації: виконавчий комітет Сторо­ ни­бабської сільської ради. Розробник містобудівної документації: ФОП Труш Л.В. Детально ознайомитися з документацією можна шляхом особистого звернення у Сторонибабську сільську раду за адресою: вул.Нова,3, с.Сторонибаби, тел. 4-87- 40. Прийом та розгляд зауважень і пропозицій за даним проектом проводитимуться Сторонибабською сільською радою до 20 травня 2016 року.

ГОСПОДАРЮ НА ЗАМІТКУ

Урожайність стимулює цеберко

Помідори, вирощені у старих відрах без дна, менше хворіють. Такий панцир надійно захищає примхливу культуру від різких перепадів температури та шкідників. Тож розгалужене коріння вдосталь забезпечує поживою томати, які щороку рясно квітнуть і полодоносять. Про секрети незвичної технології розповідає городник з 30-річним стажем п.Михайло: – У нас на дачі назбиралося чимало старих відер зі зруйнованим денцем, – розповідає господар. – Хотів вивезти цей хлам кудись якнайдалі, та якось не складалось: то часу бракувало, то ще чогось. Ось так й іржавіли ці цеберка просто неба. Як народилася ідея використати їх? Спонтанно. Одного року передчасно висадив розсаду в тепличку. А тут – морози вночі. Та ще й які: майже тиждень мінус дев’ять градусів. Не витримали мої томати – полягли, мов воїни на полі бою. Виявляється, тоненька плівка не спроможна захистити рослини від такого екстриму. Розповів про свою оказію знайомому. А він уважно вислухав мене, похитав головою та й каже, що також пройшов цю науку й відтоді всю розсаду вирощує тільки у відрах без дна. Спершу я думав, що чоловік жартує. Ніяк не міг збагнути логіки та причинно-наслідкового зв’язку. А тепер вже ніколи не відмовлюся від цієї технології.

– Даруйте, а як старі відра можуть стимулювати у томатів урожайність?

– Давайте про все за порядком. Спершу для майбутньої розсади я з біогумусу, торфу й піску готую грунтосуміш і наповнюю нею відра. А щоб не висипалася, дно тимчасово обв’язую поліетиленовою плівкою. Ось у такі “вазони” й висіваю насіння. А коли в рослинки сформується щонайменше 5 - 6 повноцінних листочків, доправляю її в тепличку.

– Тобто закопуєте відра у грунт?

– Ні. Просто ставлю на землю і все. Секрет технології простий: вдень метал швидко нагрівається від сонячних променів і високої температури повітря, а вночі – віддає тепло грунту у “вазоні” й зігріває коріння. Бачили б ви стовбур моєї розсади – міцний, мов у дерева. А радіус кореневої системи такий, ніби у цеберку щонайменше дві рослини. У травні, коли відійде загроза приморозків, виношу своє томатне диво на грядку й ставлю в рядочок. Ні, не закопую. Лише знімаю з дна плівку. Ось так томати й ростуть аж до осені. Поливаю їх і підживлюю курячим послідом. Згодом коріння проникає глибоко у грунт. Такій рослині, яка вже встигла добре сформуватися, не страшні ні вовчок, ні інші гризуни. А ще мої томати не зазнають стресу, бо я їх не пікірую й не пересаджую. Відколи почав практикувати з такими відрами, фітофтороз майже не вражає плоди.

– І яка середня врожайність ваших кущів?

– Не менш як сорок плодів. Та ще й яких – великих, соковитих і смачних. Торік у серпні в сусідів давно почорніли майже всі томати, а на моїх – жодної чорної цяточки. Тепер де тільки бачу іржаве відро, неодмінно беру зі собою – навіщо пропадати добру. Поділився секретом зі знайомими. Не повірили. А коли спробували, не могли натішитися. От і виходить, що відро без дна – чудовий стимулятор томатів. Поекспериментуйте – і переконайтесь в цьому.

Пасажирські перевезення

Буськ-Москва + Європа Доставка з місця до місця призначення.

Тел.: (067)8976729, (096)8979088, +79653630200.

Ціна 1600 грн з людини.

ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ БУСЬК – МОСКВА БУСЬК – САНКТ-ПЕТЕРБУРГ

Äîñòàâêà ê볺íò³â ç äîìó äî ì³ñöÿ ïðèçíà÷åííÿ êîìôîðòàáåëüíèìè ì³êðîàâòîáóñàìè òà àâòîáóñàìè. ÒåëТел.: (096)0537007; (066)6343049.

Україна – Польща – Чехія

Міжнародні автобусні перевезення комфортабельними автобусами.

Золочів – Львів – Краків – Оломоуц – Брно – Прага – Пльзень – Карлові Вари. Відправлення з України: понеділок і четвер. Відправлення з Чехії: середа і субота.

Тел.: (067)7943310, (068)9701869. Страхова компанія «Княжа Vienna Insurance Group»

запрошує на роботу працівника на посаду директора регіонального центру м. Буськ.

Вимоги до кандидата: досвід роботи у сфері продажів та надання послуг страхування; комунікабельність; відповідальність; навики роботи з ПК.

Довідки – телефоном (067) 342 85 59.

ТзОВ «Барком» запрошує на роботу

слюсаря-ремонтника та свинаря.

Тел.: 3-77-24, (067)6724746.

Запрошуємо на роботу офіціантів (хлопців та дівчат) та

Доставка

щебеню, піску, відсіву, блоків а/м «КамАЗ»(097)4425962), ЗІЛ (067)9092416).

Буріння свердловин (недорого).

Тел. (068)8439639.

«ОЛНОВА» працівників кухні. СП ТзОВ запрошує на Тел.: (098)2583886, (067)3737015.

На роботу

з високою з/п потрібні кухарі, бармени, офіціанти. Тел. (068)4272222.

Дизайн-ательє

«Dress CODE»

постійну роботу:

інженера-технолога, електро-газозварників, газорізальників, токарів, слюсаря з ремонту електроустаткування, слюсарів із збирання металевих конструкцій.

7

КУПЛЮ інструмент для кузні. Тел. (097)6216907. цеглу б/в, шифер. Тел. (093)2203272. бичка. Тел. (098)2219853.

ВИНАЙМУ

терміново квартиру у м.Буськ. Тел. (097)8339795.

Потрібна

доглядальниця за жінкою похилого віку. м.Буськ. Тел. (067)9848771.

Потрібна няня

(дівчина або жінка)

без шкідливих звичок для двох дівчат віком 2 – 4 р.

Тел. (093)6060742, м.Буськ.

На роботу потрібен комп’ютерник з ремонту та обслуговування, з/п висока.

смт.Олесько. Тел. (067)7772789.

ПРОДАЮТЬСЯ черепиця стара (польська), червона. Тел.(098)0573905. крісло перукарське та манікюрний стіл. м.Буськ (центр). Тел.(067)9882833.

2-кімнатна кватира (світло, газ, вода) в с.Ожидів. Тел. (067)1958176, Світлана.

2-кім. к-ра в м.Буськ (41,7м2). Ціна договірна. Тел. (093)4282718.

3-кімнатна квартира в смт. Красне. Тел.(098)6320971.

3-кімнатна квартира у м.Буськ. Тел. (068)0213123. будинок в смт. Красне. Тел. (067)7106963. житл.будинок в с.Сторонибаби. Тел. (067)8499959. новий цегляний будинок в смт.Красне. Тел. (096)4579357. незакінчений будинок з гаражем в м. Буськ. Тел. (068)9701879. незавершений будинок, м. Буськ. Тел. (068)3526785. хата в с.Безброди (65 сот.). Тел. (098)3417448.

м.Буськ, вул.В.Івасюка,5

терміново! хата в м.Буськ на вул. Воляни, 115. Тел. (067)9092421, Надія.

ПРИКМЕТИ МІСЯЦЯ

зем. діл. (0,11 га) в смт. Красне, вул. Золотий лан. Тел. (067)7354177.

Тел.: 2-15-15, 2-12-15.

Травень

зем. ділянка під житло в м.Буськ (0,8 га). Тел. (068)3086308.

Якщо вечір 13 травня, на Якова,теплий і ніч зоряна, буде літо погідне. На Ярини, 18 травТел. (097)2584219. ня, висаджують розсаду капусти. Велика роса і ясна посмт.Красне потрібні года на Йовва, 19 травня, – огірки й бобові вроофіціанти та кухарі дять добре. Тел.: (096)2705178, Як тепло 28 травня, на Пахома, то й літо тепле.

(096)7579166.

а/м ВАЗ-2108; мотоблок КЕНТАВР 6,5 б Тел. (096)4855369.

Колектив працівників ПП «Тайфун-Плюс» висловлює щире співчуття оператору устаткування ВЕСЕЛОВСЬКОМУ ОЛЕГУ ІГОРОВИЧУ з приводу непоправної втрати – передчасної смерті його дружини ЛІДІЇ та розділяє горе родини покійної.

яйця, м’ясо індокачок та кролі. Тел.: (068)0100811, 3-00-37.

запрошує на роботу

кравчиню.

На роботу в кафе

Учні 3 класу Ожидівської ЗОШ, їх батьки та вчителі висловлюють щирі співчуття однокласнику ВЕСЕЛОВСЬКОМУ МАКСИМУ з приводу непоправної втрати – передчасної смерті його МАТЕРІ. Колектив ТзОВ «Хеммель-Україна» висловлює глибоке співчуття працівнику ВЕСЕЛОВСЬКОМУ ІГОРЮ ЄВГЕНОВИЧУ з приводу передчасної смерті невістки ВЕСЕЛОВСЬКОЇ ЛІДІЇ. Сумуємо разом з вами.

земельна ділянка 0,8 га в м. Буськ. Тел. (067)9224033. терміново і недорого план під забудову, вул.Мазепи,42. Тел. (098)7738188.

кінна грабарка. Недорого. Тел. (098)2219853. пасіка і медогонка на 4 рамки, недорого. Тел. (068)9534678. бджолосім’ї, пакети. Тел. (067)9991578.

малі козенята. Тел. (098)4577507.

2 корови (ялівка і 4-річна). Тел. (067)5830141. тільна корова. Тел. (067)1387681. теличка (3 міс.) від доброї корови. Тел. (067)7383165.

8

МОЛОДІЖНА СТОРІНКА

НАМ ПИШУТЬ У Світлий понеділок перед ту­ р’янцями гостинно відчинилися двері місцевого Народного дому – у цей день тут на них чекала концертна програма. А сельчанам спочатку навіть не вірилось, що в клубі знову завирувало, адже упродовж багатьох років Народний дім не подавав ознак життя. Та коли тур’янський клуб отримав нового господаря, – молодого і талановитого випускника Інституту культури і мистецтв Володимира Петришака, усе змінилось. Сьогодні, аналізуючи те, що вже зробив новий керівник, хочеться процитувати Сократа:» Хто хоче – шукає можливості, хто не хоче – шукає причину». Юнак і справді доклав багато зусиль, щоб змінити зовнішній та внутрішній вигляд закладу культури. Його ентузіазм підтримала сільська молодь, яка допомагала навести лад у закладі. Тепер око тур’янців милує побілений фасад, пофарбовані вікна, впорядкована навколишня територія. У організації святкового концерту з нагоди Великодня теж допомагали, чим могли. Незамінною помічницею для Володимира стала його сестра Яна,

12 травня 2016 року

Вони відродять село

У наш непростий час відродження країни неможливе без відродження села. Ще наприкінці ХІХ ст. Борис Грінченко писав: «Ще не вмерла Україна, але може вмерти; ви самі її, ледарі, ведете до смерті!» Тому кожен із нас має починати із себе. Гарний приклад таких змін – як молоде покоління з нагоди Великодня подарувало своїм землякам із Тур’я справжнє свято.

ФУТБОЛ

Сезон обіцяє бути гарячим Розпочався Чемпіонат Буського району з футболу. Про його цьогорічні особливості розповідає голова Федерації Степан Вольський. сприятиме. Для таких команд (а їх спочатку виявилось лише 5) суттєво зменшено заявочні внески та забезпечено арбітраж за рахунок федерації. Зменшили також кількість роз’їздів – це оптимізувало витрати бюджету. І ось вже зараз маємо 10 юнацьких команд.

Без обласної команди інтрига в прем’єр-лізі зросте

Юнакам – «зелене світло»

Розпочну з новацій регламенту, які дозволили «не прив’язувати» дорослий чемпіонат до юнацького. Це своєрідний експеримент, який має на меті підтримку насамперед сільського футболу. Погодьтесь, що не для усіх команд навіть прем’єр-ліги було під силу (з т.ч. фінансової) «утримувати» обов’язковий другий склад юнаків. За порушення регламенту команди втрачали набрані очки. Отож вирішили: хто хоче і має можливість розвивати юнацький футбол, нехай це робить. Федерація лише ФОТОФАКТ

Цьогоріч Буський район не матиме представництва в області. Це мінус, бо мінімум 6 наших команд могли б успішно виступати у тамтешній другій лізі. Це підтверджують минулі результати ФК «Красне», який нераз завойовував призові місця. Втрата основного спонсора не дозволила команді продовжувати виступи в обласному чемпіонаті. Суттєво обмежила допомогу футболістам і селищна рада. Щодо інших наших потенційних «обласників», то, можливо, вони не наважились «грати на область» через отриманий гіркий досвід участі в передсезонних турнірах, де програвали з великим рахунком, але ж – кому? – майже командам майстрів, які використали ці турніри для своєї передсезонної підготовки. Тому, переконаний, що і досвідчена Андріївка, і відроджені Сторонибаби, і нова зірка – Топорів, і підсилене Купче, а також і стабільно молода команда з Буська могли б нарівні конкурувати з

іншими районами в першості Львівщини. Натомість, матимемо інтригу у своїй прем’єр-лізі, де за чемпіонство змагатимуться, як мінімум, шість команд. Отож сезон обіцяє бути гарячим.

Досвід і визнання

Цікавим також обіцяє бути турнір у першій (9 команд) та другій (8 команд) лігах, які представлені досить відомими та уже визнаними командами. Зокрема, у першій лізі це Задвір’я, Заводське, Новий Милятин. Повернулись до змагань Петричі. Добре виступив у передсезонні Балучин.

Кубок Весни», присвячений пам’яті Дмитра Гладишевського. Фінал, стадіон села Сторонибаби:

Серед фаворитів другої ліги олеська команда, яка грала у фіналі Кубка Надії. Новосілки також фіналісти іншого турніру – Кубка Весни, а ще багаторічний учасник змагань – ожидівці. Незабаром стартує і Кубок району, фінал якого від­будеться напередодні 25 річниці Незалежності. У липні (у перерві основного чемпіонату) розпочнемо ветеранський турнір. Отож футбол у Буському районі обіцяє багато емоцій. Тому запрошую усіх надбужанців у вихідні приходити на сільські стадіони та підтримувати своїх хлопців. Вони того варті. Микола ІВАНЦІВ

Другий тур:

ФК «Утішків» – «Дружба» Переволочна 1:1, «Мебус» Сторонибаби – ФК «Топорів» 1:1, «Гал-Імпорт» Купче – ФК ФК «Топорів» – «Динамо» «Красне» 4:0, ФК «Буськ» – «Сокіл» Новосілки 3:0. Андріївка 1:4, «УНМ Красне» – ФК «Кубок Надії», присвячений «Полтва» 1:2.

пам’яті Героїв майдану. Фінал, стадіон села Сторонибаби:

Перша ліга, перший тур.

ФК «Петричі» – «Сокіл» Соколя 4:1, ФК «Красне» – ФК «ОлесьФК «Боложинів» – «Стандарт» Заводсько» 2:1. Чемпіонат Буського району, ке 5:2, «Ера» Ожидів – ФК «Задвір’я» 0:2, «Стандарт» Побужани – ФК «Балупрем’єр-ліга, перший тур. «УНМ Красне» – ФК «Утішків» 1:0, чин» 0:2. Друга ліга, перший тур. ФК «Полтва» – «Сокіл» Андріївка 0:4, ФК «Динамо» Новосілки – ФК «Без«Буськ» – «Гал-Імпорт» Купче 1:5, «Мебус» Сторонибаби – «Дружба» Перево- броди» 1:4, «Опришки» Лісок – «Рейнлочна 2:0. джерс» Куткір 1:4, «Явір» Яблунівка ФК «Красне» – ФК «Топорів» – матч – «Радославка» Стовпин 5:1, ФК перенесено. «Олесько» – ФК «Полтва-2» 8:0.

учасниця багатьох районних пі­сен­них конкурсів. Дівчина не тільки взя­ла участь у написанні сценарію та проведенні репетицій, а й сама тала­но­вито виконала кілька музичних ком­позицій. Загалом програма Великоднього концерту була цікавою та різ­номанітною: декламування, інсце­ні­за­­ції, гаївки. Але найбільше сподобався «Ве­ликодній кошик», в якому діти ви­ко­нували ролі різних про­дуктів. Кожен з них доводив свою значимість та користь. Символічно, що за багато років саме у Світлий понеділок знову лунали голоси зі сцени Народного дому села Тур’я. Віримо, що радість Христового Воскресіння принесе світло у духовне життя тур’янців. Письменниця Олена Тегіла підкреслювала, що «перед нашою молоддю стоїть блискуче завдання – стати батьками майбутнього своєї нації...». У серці живе надія, що молодь відродить село, а Народний дім на чолі з Володимиром Петришаком стане осередком духовного оновлення тур’янців. Галина КАРПІЙ АНОНС

Дитячий Форум стартує

Упродовж 12-15 травня у Львівському «Палаці Мистецтв» (вул. Коперніка, 17) відбудеться Дитячий Форум – одна з найбільших книжкових подій для розвитку і радості дітей та їх батьків, яку відвідають школярі Буського району.

Форум надзвичайно цікавий та пропонує багато новинок. Батьки та діти зможуть не лише відвідати низку різноманітних заходів, а й почерпнути творче натхнення, щоб у майбутньому самому стати автором. Дуже важливо, що цей Всеукраїнський захід ще раз дасть можливість дітям пересвідчитися у тому, що читати – корисно та цікаво, а у майбутньому – це неоціненна скарбниця мудрості. Для гостей Форуму вже продумали та підготували цікаву та насичену програму. Вона включає читання, конкурси, квести, ігри, майстер-класи, наукові досліди, спортивні розваги, інтерактивні уроки з фізики, астрофізики, біології, екології, історії, мови, літератури, креативного письма, події для батьків, а також книжкові новинки для дітей від українських видавців. Запропонують відвідувачам оглянути і виставку макрофотографій, взяти участь у нанолекціях тощо. Загалом Форум запропонує 500 заходів за 4 дні.

Ми знову кращі – в бігу і карате У Львові відбулися обласні змагання з легкої атлетики в залік спартакіади школярів 2015-2016 навчального року.

У Києві за участю 200 спортовців різних областей України відбувся відкритий відбірковий турнір з кіокушинкай карате на Чемпіонат Європи КWU серед дорослих.

У загальнокомандному за­лі­­ ку перше місце здобув Буський ра­йон, 2 – місто Червоноград, 3 – Яворівський район. Наші спор­ товці показали високі особисті результати. Переможцями стали Лі­дія Обірик (200 м), Станислав Козак (1500 м), Діана Штибель (1500 м) та Ілля Білик (5 км, спортивна ходьба). На 2 місці – Віталій Глушко (100 м), Христина Коверко (3 км, спортивна ходьба) і Дмитро Москва (1500 м), на 3 – Наталія Максимів (800 м). ПОГОДА У БУСЬКОМУ РАЙОНІ

Четвер, П’ятниця, Субота, Неділя, Понеділок, Вівторок, Середа, CMYK

12 травня 13 травня 14 травня 15 травня 16 травня 17 травня 18 травня

ясно хмарно, дощ хмарно, дощ хмарно, дощ хмарно, дощ хмарно, дощ хмарно, дощ

Львівську обласну федерацію представляли два наших каратисти – Ігор Максимів, який посів І місце в категорії до 80 кг і виборов путівку на Чемпіонат Європи 12 червня в Сербії (м.Бєлград), та Юрій Крюков (ІІ місце в категорії до 90 кг). Хоч хлопці виступають в категорії «молодь» (18-20 років), проте вирішили випробувати себе на змаганнях серед дорослих. І, як бачимо, досить вдало. Тож побажаємо вихованцю ДЮСШ «Авангард» Іго­рю Максиміву успішно виступити на Чемпіонаті Європи. Вдень

Вночі

+21 +17 +18 +17 +14 +13 +14

+9 +13 +14 +12 +9 +6 +7

Редактор Думки авторів публікації не Видруковано у ВД ТзОВ Микола ІВАНЦІВ обов’яз­ко­во відображають «Молода Галичина» Адреса редакції: часопис Буського району 80500, м.Буськ, м-н Незалежності,17 точку зору редакції. Львівської області Друк офсетний. редактор – 2-17-37 Засновники: Буська районна рада, кореспонденти – 2-16-73 Відповідальність: за достовір­ Умовний друкований аркуш – 2,5. Буська районна державна адміністрація, бухгалтер – 2-15-79 ність рекламних оголошень несе трудовий колектив редакції Буської прийом реклами – 3-03-64 Передплатний індекс 62300 рекламо­давець; ра­­йонної газети «Воля народу». Факс (03264)2-17-37. Рекомендована Р/р №2600501120692, Видавець: редакція Буської ра­йон­ної за доставку – Львівська дирекція ПАТ «Кредобанк» м.Буськ газети «Воля народу». роздрібна ціна – 3 грн. УДППЗ «Укрпошта»: МФО 325365, Реєстраційне свідоцтво Наклад 2680.

(032)238-82-73. ЄДРПОУ 02474021 ЛВ №408 від 15.07.1998р.