Vn25

Нам пора для України жить

+ТБ Часопис Буського району

E-mail: volya_narodu@ukr.net

11 червня 2015 року

№25 (2260)

Четвер

ПРО ЦЕ ГОВОРЯТЬ

Бродівський комісар відвіз допомогу на схід і став учасником АТО Підполковник Ярослав Анклевич з’їздив на схід на чотири дні і отримав статус учасника АТО. Тож журналісти 24 каналу провели розслідування про можливість отримати такий бажаний статус.

Комісара призвали у військо під час першої хвилі мобілізації. Військкомом він став через півроку, а у жовтні відбув у зону АТО. «Сказав, що їде разом із т.в.о. війсь­кового комісара супроводжувати волонтерську допомогу для третього батальйону територіальної оборони на схід. Ну, і поїхали, на четвертий день повернулися. Потім я у грудні розписуюся у відомості за зарплату і бачу напроти прізвища Анклевича премію за АТО», – розповідає колишній заступник Бродівського військового коміса­ра Микола Забокрицький. Згодом комісар вже отримав статус учасника АТО. «Він почав хизуватися, показувати «корочку» учасника АТО. Ска­жімо так, не зовсім повірив цьому, і вирі­шив своїми каналами це перевірити. Вияс­нив, що так, справді, він і люди, які з ним їздили, мають статус учасника АТО. Скі­льки разів вони були в зоні бойових БЛІЦ -ІНФО

Волонтери їдуть на Луганськ

Фермери Михайло Цюрко та Ярослав Вороновський знову вирушають на схід. Цього разу вони везуть допомогу нашим хлопцям, котрі воюють на Луганщині. Відтак сім’ї атовців можуть передати своїм рідним домашні гостинці. Виїзд заплановано на п’ят­ницю, 12 червня (ввечері) або суботу, 13 червня. Телефонувати до Михайла Цюрка (067)7994425.

Прокладали водогін ...

І пошкодили газогін. Про такий прикрий трафунок, через який 34 обійстя залишились без газу, нещодавно повідомило місцеве радіо. Начальник Буського УЕГГ Антон Шевців підтвердив інформацію та назвав вину­ватців. Ними виявились пра­цівники ТОВ «Сількомунгосп» смт.Олесько, які прокладали водопровід у населеному пункті. Вони використали екска­ва­тор і ківш пошкодив газогін. Отож ремонтній бригаді буських га­зо­виків довелось відновлювати пошкоджену ділян­ку газогону. Збитки під­раховують.

Обікрав пенсіонерку

4 червня до Буського райвідділу міліції звернулася 78-річна мешканка району. Жін­ка розповіла, що з подвір’я її господарства викрали три металеві рейки. Сума зав­даних збитків становить 1500 гривень. Правоохоронці встановили, що до скоєння крадіжки причетний 23-річний мешканець одного з сіл району. Відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст.185 (крадіжка) КК України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на термін від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на термін до двох років, або арешт на термін до шести місяців, або позбавлення волі на термін до трьох років.

Не продавав, а обкрадав

У вівторок, 9 червня, завдяки узгодженим діям освітян і правоохоронців вдалося затримати чоловіка, якого запідозрили у крадіжці 6 тисяч гривень у завуча Буської гімназії. Того дня жінка зняла зарплату й відпускні, і ненадовго залишила сумочку в незачиненому кабінеті. Цим і скористався один із заїжджих продавців косметичних засобів, які чи не щодня із «вигідними пропозиціями» штурмують підприємства, установи і організації. На щастя, учителька пригадала, що зіштовхнулась у фойє із невідомим, тому забила в тривогу. Правоохоронцям вдалося затримати підозрюваного на автобусній зупинці при в’їзді до Буська (біля лікарні). Ним виявився раніше судимий уродженець Оренбурга (Росія), зареєстрований у Чернівецькій області, який проживає у Львові. Лише у райвідділку правоохоронцям вдалося виявити викрадені 30 купюр по 200 гривень, які крадій сховав у спідню білизну. Наразі йому оголошено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185, ч.2 Кримінального кодексу України (крадіжка).

Детальніше – у наступному випуску «ВН».

CMYK

дій, що там робили, цього не знаю, але те, що Анклевич був там чотири дні, в цьому впевнений», – наголосив Забокрицький. Журналісти спробували дізнатися у самого бродівського комісара, чи саме за цю поїздку він отримав статус і скільки разів був у зоні бойових дій. Біля входу у комісаріат повідомили, що комісар на місці, та черговий запевнив, що він відлучився і попросив зачекати. Пояснив, що повідомив комісара про приїзд журналістів і він пообіцяв прийти. Втім, Ярослав Анклевич так і не з’явився. Натомість, черговий покинув свій пост і поїхав у невідомому напрямку на особистому авто бродівського військкома. Телефоном Ярослав Анклевич повідомив, що розмови не вийде. «Я можу прийти, але вам нічого не скажу. Звертайтеся за дозволом в обласний комісаріат. Вибачте, але я зайнятий, в мене йде п’ята хвиля мобілізації», – заявив бродівський вій­

сь­ковий комісар. Пояснити, за що Анклевич отримав статус учасника АТО, Телеканал 24 попросив Міністерство оборони. Через 10 днів журналістам відповіли, що це «персо­нальні дані, які не підлягають розголошенню». А ось в обласному комісаріаті зазначили, що до його посвідчення питань не мають, бо закон не регламентує, скільки часу військовий має пробути на сході, щоб отримати такий документ. Ця історія схожа до випадку із заступником міністра ЖКГ Дмитром Ісаєнком, якого взимку нардепи змусили відмовитись від такого ж посвід­чення. «Якщо ти їдеш на декілька днів і за законом маєш право отримати статус учасника АТО, але, як кажуть, тільки чув бойові дії десь далеко, але це вже моральна сторона питання чи для того міністра, чи для комісара», – наголосив військовий комісар Львівської області Микола Садовський. Розводять руками і у військовій прокуратурі. «Військова прокуратура, як і інші прокуратури, змінами в за­коні позбавлена права проводити про­­ку­рорські перевірки», – зазначив речник військової прокуратури Львів­щини Микола Гуцуляк. Перевірку влаштують хіба що на звернення військових або СБУ. Але таких ще не надходило.

Захід.нет

Громадськість вимагає його відставки У Бродах 8 червня під будівлею Бродівського об’єднаного районного військового комісаріату зібралося до двох десятків пікетувальників, які вимагали відставки військового комісара, підполковника Ярослава Анклевича.

Громаду Бродівщини та Раде­хівщини обурило те, що, побувавши у зоні АТО 4 дні, він отримав статус учасника бойових дій. Тим часом багато військовослужбовців з Бродів і сусідніх районів, які в зоні антитерористичної операції провели більше 250 днів, як, наприклад, рядовий Ярослав Ладзінський, донині не є учасниками АТО. Підполковник Анклевич до пікетува­

льників не вийшов, мотивуючи це тим, що має наказ виходити на публіку тільки з представниками прес-служби обласного комісаріату. Однак він прийняв у себе в кабінеті представників громадськості. На запитання, як пан підполковник отримав статус учасника АТО, Анклевич сказав, що згідно чинного законодавства достатньо в зоні АТО побувати й один день, щоб

Продовжіть передплату на «Волю народу» на друге півріччя 2015 року! Передплату можна оформити у будь-якому поштовому відділенні.

Вартість газети з доставкою (грн): 1 місяць - 11,06 6 місяців - 66,36 3 місяці - 33,18 9 місяців - 99,54 Ціна залишається незмінною!

стати учасником. Проте, пан підполковник відмовився відповідати на запитання, що для нього означає офіцерська честь. У пікетуванні взяли участь представники ГО «Самооборона Брідщини», «Правого сектору» та дружини військових, які зараз обороняють нашу Україну на сході, а також демобілізовані військові, які провели немало днів у зоні АТО, проте статусу учасника бойових дій й донині не можуть отримати через бюрократичні перепони. Цього ж таки дня дружини учасників АТО вирушили до Львова, щоб про­

вести акцію протесту біля Львівського обласного комісаріату. Люди вимагають у військового комісара Львівщини звернути увагу на свого підлеглого та звільнити його з посади. Протестанти обурені тим, що військовослужбовці, які майже рік виконували бойові завдання, досі не отримали статусу учасника бойових дій. У той час, коли військовий комісар Бро­дівщини, побувавши в зоні АТО один раз, вже його має (причому,

на думку людей, незаконно).

За матеріалами Гал.інфо

Фабрика КрасненсЬких вікон Вікна WDS – це комфорт, обраний професіоналами. Ми допоможемо вам заощадити кошти при підвищенні тарифів на газ та електроенергію:

підтримуємо урядову програму енерго­ збереження, до 30% компенсації суми кредиту; – продаємо 6-камерний профіль за ціною 5-камерного; – проводимо заміну звичайних склопакетів на енергозберігаючі; – діє гнучка система знижок для постійних клієнтів; – виконуємо ремонт москітних сіток.

Красненські вікна – це вікна нового покоління.

Офіс: м.Буськ, м-н Незалежності,17 (264)3-04-33, (067)3253767 Точка продажу: смт.Красне, «Рукавичка» (067)8260889 Виробництво: смт.Красне, вул.Залізнична,11 (067)3253768

Вебсайт: www.krasnevikno.busk.com.ua

2

акценти

11 червня 2015 року

сьогодення

Хто винен у підвищенні тарифів на послуги ЖКГ

Спекулювання на темі тарифів на оплату послуг ЖКГ останні кілька місяців – найдієвіший спосіб політиків нагадати про себе і заробити додаткові бали напередодні місцевих виборів. Причому нагадати голосно і безболісно, адже їхня боротьба з підвищеними тарифами обмежується виступами у ВР та на телебаченні. Рейтинг росте – і робити нічого реального не треба. Минулої п’ятниці під час години уряду у парламенті лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко заявила, що парламентська група, яка вивчала обґрунтованість підвищення тарифів, «прийшла до висновку, що тарифи завищені, нечесні, необґрунтовані і потребують корегування». Однак з’ясувалось, що ці го­ лосні звинувачення скоріше пок­­­ ликані прикрити власні тяжкі гріхи. Адже нинішні тарифи своїм корінням ідуть у газові контракти 2009-го року, укладені саме Юлією Володимирівною. Цей контракт із «Газпромом» (читай – з Путіним), в якому прописані драконівські для України умови, і призвів до того, що сьогодні українці змушені з власної кишені платити за про­ рахунки колишнього очільника уряду. «Загальний обсяг позову, який ми пред’явили російському «Газпрому», – 16 мільярдів доларів США. Це 16 мільярдів, які ми переплатили «Газпрому» і могли відправити на пенсії, пільги і субсидії. «Батьківщина», порадьте мені, як забрати з Газ­ прому 16 мільярдів доларів», – звернувся Арсеній Яценюк до Юлії Тимошенко. Відповіді не отримав. Втім, це й не дивно: останні дії і заяви Тимошен­ ко свідчать про те, що їй куди більше подобається піаритися на суспільно важливих те­ мах, аніж справді займатись вирішенням проблем. Історія із тарифами на послу­ ги ЖКГ цю тенденцію яскраво підтверджує. Так, ще у квітні Ти­ мошенко заявила, що готова очо­ лити слідчу комісію у парламенті, яка б проаналізувала підвищен­ ня тарифів. Вже тоді лідер «Батьківщини» грізно говорила про те, що підвищення вартості

послуг ЖКГ – ледь не «гено­ цид населення», старанно приховуючи той факт, що цей «геноцид» створений голов­ ним чином її власними руками. А от пропозицію депутатів з «Народного фронту» очоли­ ти Національну комісію, що здійснює регулювання в сфе­ рах енергетики і комунальних послуг, і, власне, встановити «правильні» тарифи, Тимошен­ ко просто проігнорувала. Бо за свої слова з парламентської трибуни можна не відповідати, а от за реальну роботу

звітувати доведеться. Цікаво й те, що, звинувачуючи уряд у встановленні необґрунтованих тарифів, Юлія Володимирівна свідомо замовчує той факт, що тарифи встановлює не Кабмін, а саме НКРЕКУ, голову якої, до речі, призначає Президент. Уряд вже вніс до Парламенту проект нового закону про Національну комісію з регулювання енерге­ тики і комунальних послуг, який забезпечує незалежність та підзвітність цього органу. Якщо цей законопроект буде ухвале­ но, питання про обґрунтованість

тарифів у майбутньому просто не виникатимуть. Сьогодні ж, аби довести той факт, що без підвищення тарифів на тепло та воду Україна просто не виживе, Кабмін звернувся до чоти­ рьох світових аудиторсь­ ких компаній з проханням проаналізувати справедливість і обґрунтованість тарифів. Аудиторська перевірка, за словами Арсенія Яценюка, завершиться наприкінці цьо­ го тижня. Однак вже можна прогнозувати, що результа­ ти дослідження позбавлять політичних конкурентів уряду підстав звинувачувати Кабмін у намірах нажитись за рахунок простого українця. Та й підстав для політичного піару у наших депутатів значно поменшає. До того ж, прем‘єр неоднора­ зово заявляв: за першої ліпшої нагоди уряд перегляне тарифи, а для тих українців, які не мо­ жуть сьогодні заплатити за ра­ хунками, передбачені субсидії. Але задля підвищення власного рейтингу, та ще й напередодні місцевих виборів, українські політики не гребують займатись відвертим популізмом і баналь­ но обманювати своїх виборів. От, приміром, у ту ж п’ятницю Юлія Тимошенко заявила, що газ цього року має коштувати по 150 доларів. Але при цьому не вказала, з якої стелі взялась ця сума і за допомогою яких

резервів уряд має компенсувати різницю із реальною вартістю. Як не розказує лідер «Бать­ ківщини» і про те, де взяти кошти на індексацію зарплат та пенсій, про які вона так любить говорити з екранів телевізорів. Між тим, саме через Тимо­ шенко уряд сьогодні не може підвищити соціальні стандарти – Україна досі не може поверну­ ти контроль за «Укрнафтою», а значить – отримати 1,8 мільярда гривень дивідендів і близько 6 мільярдів гривень доходів від ренти. «Ці кошти підуть до бюд­ жету, щоби в тому числі викори­ стати ці кошти на підвищення соціальних стандартів», – зая­ вив Арсеній Яценюк. А повер­ нути «Укрнафту» під контроль і змусити виплатити борги у бюд­ жет держава не може «завдяки» Юлії Володимирівні: у 2010 році Кабінет Міністрів за дорученням тодішнього Прем’єр-міністра Ти­­ мошенко підписав угоду між акціонерами компанії «Укрнаф­ та» і державою, відповідно до якої, як тільки уряд почне міняти керівництво «Укрнафти», то бу­ де відповідати в Лондонському суді за позовом приблизно на 5 мільярдів доларів. Навряд чи Тимошенко за­ була про умови цієї угоди. Од­ нак це не заважає їй щодня ви­ ставляти себе борцем за кращу долю українського народу…

Юлія Симонюк

БУДЬМО ПИЛЬНИМИ

Стяги – під прицілом крадіїв У ніч на 9 червня у центрі Буська з будинку ЦСУ (управління статистики) зникли два стяги – синьо-жовтий і червоно-чорний. Що це – хуліганський вчинок, крадіжка чи наруга? Оцінку сьогодні дати важко, але цей неприємний трафунок вкотре мав би спонукати надбужанців до пильності, бо живемо у час, коли можливі будь-які провокації.

І справді, час тривож­ний, хоча багато хто із нас не хоче цього ус­ві­домлювати, бо «гра­ ди» і «смер­чі» гримлять десь далеко на сході України. Але вже двічі з’я­влялись над Бу­ щиною роз­відувальні лі­­тач­ки, чорною і черво­ною фарбою нищили две­рі краєзнавчого музею та історії Майдану і АТО. Сьогодні ж зникла державна і національна сим­воліка. Сподіваємось, усе з’я­ сують місцеві пра­во­о­хо­ронці. Їх викликали пра­цівники культури, котрі, влас­не, й зау­­ важили пропа­жу. Це й не

дивно, адже саме вони догля­ дають за пам’ятним місцем, мармурові плити якого нага­ дують нам про страшні часи більшовицької окупації. На них викарбуваний напис, що «в цьому будинку була катівня НКВС. Тут большевицькі кати вчинили масові вбивства українських патріотів в червні 1941р., а в 1944-1950рр. – борців за волю України з ОУНУПА» та список 32 жителів нашого району, закатованих енкаведистами у застінках тюрми на початку війни. Відтак особливо прикро,

ІНІЦІАТИВА Кілька сімей активно взяли­ ся до справи. Залучали й сусідів, отож на сьогодні вдалося зробити половину справи. У клумбах з ав­ томобільних шин вже зеленіють декоративні квіти. Поруч – сад­ жанці хвойних і листяних, аби з часом дітлахам було прохолодно і затишно в спеку. Наступним кроком має стати спорудження майданчика, про намір створення якого мешканці Княжої уже звернулись до Бу­ ської міськради. Міський голова Ростислав Сліпець, у свою чер­ гу, запевнив, що він і депутати підтримують таку ініціативу. Тим більше, що людям довго дове­ лось «відвойовувати» територію від засмічувачів. А непотріб везли з усіх усюд цілими мішками (навіть по декілька). Не одному втовкмачу­ вали, що берег річки – не смітник. «На стільки вулиць – жодного місця для дитячих розваг, тому майданчику бути тут», – стоять на своєму активісти. Діти ж такій ініціативі радіють, як от сусідські

що чиясь рука вирішила зірвати стяги замість того, аби схилити голову перед пам’яттю і запалити свічечку. Дивним є й той факт, що кріплення для флагштоків знаходиться досить високо – близько 3 метри від землі. Отож, аби зняти прапори, скоріш за все, довелось при­ нести драбину(?!). Отакої! І ніхто нічого не бачив. Наразі правоохоронці схиляються до версії про крадіжку, адже ні меморіальних дошок, ні фігурок і свічок зловмисники не торкнулись. Тобто, наруги

не виявлено. За словами на­чальника Буського рай­від­ділу мілі­ції Василя Шевцова, ві­домості внесено до єди­ного реєстру досудових розслідувань за ст. 185 ч.1 (крадіжка). Місцеві пра­воохоронці проводять досудове розслідування. А тим часом працівники відділу культури цього ж дня біля пам’ятного місця вивісили нові стяги – на спо­ мин про трагічну минувшину і нагадування наступним поко­лінням про злочини тоталітарного режиму.

Ірина ГАЄВСЬКА

Замість смітника – квітник Його створили небайдужі мешканці вулиці Княжої, яким набридло мовчки спостерігати, як прибережну смугу річки Полтви перетворюють на несанкціоноване сміттєзвалище. Відтак вирішили розрівняти територію, створити квітники, посадити дерева і спорудити дитячий майданчик.

Іринка і Яринка (на знімку), яких ми зустріли біля річки. А щодо побутових відходів, то нехай люди укладають угоди з комунальниками і ставлять на своїх вулицях сміттєві баки. Бо навіть через один, який тут був донедавна, доводилось пиль­ну­ вати нахаб, котрі засипали не­ потребом все довкола. Та люди настояли, аби залишились лише 2 контейнери для збору пласти­ кових пляшок (хоча й туди іноді кидають хтозна-що). Відтак на березі річки завдя­ ки ініціативним бущанам замість смітника з’явився квітник. Мож­ ливо, зовсім скоро буде й дитя­ чий майданчик.

Ірина Гаєвська

11 червня 2015 року

літературним пером

3

В гостях у «Волі народу» Волонтери 6 червня – День журналістики

невигадані історії

26 травня вихованці гуртка журналістики Буського БДЮТу (керівник Н. Кошіль) відвідали редакцію районної газети «Воля народу». До них охоче приєднались учні НВК «Соколівська ЗОШ І-ІІІст. ім.В.Кальби», юні журналісти гуртка «Акули пера» (керівник С. Моравецька).

Незважаючи на те, що робота над випуском газети кипіла, дітям приділили чимало часу та уваги. Журналіст Інна Паламар розповіла про те, як створюється газета, як збирають та опрацьовують матеріали

для випуску. Майбутнім колегам порадила поглиблено вив­ чати українську мову, якомога більше читати, не лінуватись писати та набиратись досвіду. Професійними тонкощами поділилися з юними гостями

й інші журналісти редакції, ознайомивши їх із специфікою репортерської роботи. Чимало за­питань поставили школярі досвідченим майстрам пера. Екскурсія продовжилася у ком­п’ютерному цеху, де учні на власні очі побачили, як одну за одною верстають сторінки майбутнього випуску газети та готують їх до друку. З великим захопленням та цікавістю учні розглядали офсетну машину у міні-друкарні (на знімку). На завершення екскурсії Інна Паламар побажала юним журналістам творчих успіхів та злетів на творчій ниві. Щиро вдячні редактору Ми­­­колі Іванціву та колективу районної газети «Воля народу» за цікаву та захопливу подорож практичною журналістикою, за дружню підтримку журналістівпочатківців.

Учні Соколівської школи, вихованці гуртка журналістики Буського БДЮТу

Особливості українського заробітчанства

Лежача баба, повзучий дід і пес, як вівця

Є такі люди: розділиш з ними радість – стане її удвічі більше, розділиш горе – зменшиться воно втричі. Ці люди ніколи ні на що не нарікають, не переносять своїх проблем на інших. З ними легко і весело, з ними, крізь сльози від сміху, просто не помічаєш якихось дрібних буденних прикростей. Така Леся. Її чотирилітня заробітчанська історія схожа на тисячі інших і дуже особлива, коли поглянути на неї Лесиними очима.

Їхала в Італію до знайомої, а та в останній момент подзвонила, що зустріти її не зможе: рятуйся, мовляв, сама. «Стою я в Римі на пляцу, дивлюся, як негри сплять на розстелених на асфальті газетах, і плачу...». Однак невдовзі вдалося знайти роботу. Виклала 300 доларів за радість мити туалети в одному величезному будинку в Неаполі. А відав тими туалетами дуже, як з’ясувалося, темпераментний синьйор. «Покликав мене в якусь кім­ нату, кинув на ліжко і — на мене. То я йому межи ноги як зацідила! До вечора мене вигнали». Тиждень ночувала у вагонах з такими ж нещасними, як сама. Бувало, за ніч разів п’ять їх виганяли на вулицю кийками по крижах. «Бабів не били, тільки хлопів. Але в темноті не дуже годен розібрати, де хлоп, а де баба. А я, як бачиш, моцна! То мене не раз як вперіщать — аж застогну». Наступним місцем роботи бу­ ло поле: садили і збирали овочі. «Запросив нас господар на піцу. Купили таку велику – на чотири палітурки. З нею я з’їла переднього зуба. Тиждень його шукала. Дівки йдуть у туалет, а я – за хату. Нарешті знайшла, вимила файно. Господар питає: «Де взяла?». «Витесала, – кажу, – вези, щоб приклеїли». Далі закинула доля Лесю у Флоренцію. «Там я осіяла. Дуже добра баба мені попалася: душевна така. Я в неї їла, пила і важила 105 кіль. Нє як нині – 70. Нарешті я працювала в хаті. А перед тим втекла із заводу, бо сік з помідорів руки повиїдав...». Нині Леся має «лежачу бабу, повзучого діда і пса, як вівцю». Це вже п’ята робота, але добра. «Бабі 85 років, курить, як бомок, п’є каву і так гарно виглядає. Раз на два тижні ходить у салон льоки крутити. Накрутить, віддасть 15 євро і вже не розчісується до наступного разу. Старий ще такий моцний у свої 95, хоч до воза запрягай. Не курить і бабі не дає, то вона від нього ховається». Є у господарів двоє дітей. У них свої родини, свій бізнес. Але вони часто приходять до старих у гості, роблять Лесі до свят подарунки. «Раз подарували золотий ланцюжок на два пальці завгрубшки.

Дали б грошима — я б за них хоч хліва в селі обкидала. Мені не подобається їхнє золото. Воно жовте, як з консервної банки. І дуже той ланцюг душив мене в карк. Мама вдома питає: «То що таке?» – «То на пса цепура», – кажу. Має Леся заслужені вихідні: у четвер і неділю після обіду. Як проводить вільний час? Іде в інший дім підлогу мити. Підлога в них чиста, для нашої жінки помити її – не робота, а 25 євро за три години – гроші. У неділю ходить до церкви, зустрічається з подругами, ходять на танці, на каву. «З бабою і дідом ходжу до кіна. Але де я хочу сі дивити, як пірати тюльку крали? То ляжу собі в кріслі (крісла в тамтешніх

кінотеатрах не такі обдерті, як у нас) та й лежу, поки старі сі

тішать». Ще в Лесині обов’язки вхо­­ дить готування кави і прибирання. «Нє як у селі, – каже, – де

гній, корова, стайня, дрова». Тут вона фізично не наробляється. «Там скрізь чисто. То я включу пилосос, він собі гуде, а я сиджу, журнали гортаю. Головне – створити робочу обстановку». Готує їсти господиня дому – макарони з помідорами. Ні обід, ні вечеря не обходяться без вина. Їдять багато овочів, фруктів, відвідують ресторани. «Макарони там такі, що не розварюються і від них не поправляються. Я передала їх додому і наказала: закиплять – відставити, щоб набухли. То вони як зачали лізти з каструлі! Брат пересипав трохи в дійницю. Ледь раду дав. Мама помастила їх шкварками. «Їмо, – згадує, – і плачемо». А от мартіні мої не оцінили. Сказали, що воно, як

пертусин. Таке саме з кавою. Мама її сипле, аби вода ся закрасила. А я як приїхала, як зварила італійської кави! «Що то так пахне?» – питають мої. «То драглі збігли», – кажу. Але не пили, казали, що гірка. Зате кум відразу помітив, що їхньою кавоваркою можна самогонку гнати». Однак за рідною їжею в Італії наші сумують. Замовляють гречку, халву. Лесиним господарям присмакували українські ковбаса, цукерки. Не люблять вони шпротів, оселедців. «Привезе нам автобус осе­ ледці. Ми їх купимо, до них – бохоня житнього хліба, пляшку горілки. Правда, наші там друть за неї аж 8–9 євро. Не думайте, я не п’ю. Хіба як дуже стане зле, то візьму з шафи відкорковану пляшку чогось солоденького і потягну собі з горла». Улітку Леся побувала на морі з господарями. Вони там мають вілли.

«Надули мені матрац, та і я сі гарбаю на ньому. Підходять студенти. Розговорилися. Вони питають мене, як буде по-нашому те, а як те, а як «добрий день». Мені вже так набридло з ними балакати, що я спересердя «переклала»: «пішли ви...». Так вони ся вітали зі мною десь з тиждень, поки не виїхали з того пляжу». Після відпочинку на морі – знову в дім, знову день на день схожий, усе за розкладом, розмірено, нудно. Буває, що так хочеться поплакати... «Нема там чим ся тішити. Але й біди нема. Що я тут мала б? Товкла б тими слоїками на заводі...». Однак залишатися Леся в Італії не планує. Ще раз поїде, ще трохи заробить – і додому. Назавжди.

Ліля КОСТИШИН

(Продовження. Поч. у №№ 19-20, 22)

Чи дрімала уночі біля його ліжка, чи на вулиці, чи в домі господаря перед нею, як на екрані монітора, часом висвітлювались картини минулого, в яке їй так боляче було повертатись. І все чомусь перед очима поставав епізод – вони в осінньому лісі, збирають гриби. Під ногами таємниче шурхотить золотий падолист, потривожено скрикує якийсь птах і сонячною райдугою то тут, то там лунають рідні голоси: густий баритон чоловіка, дзвінкий, як весняний струмок, – донечки, і юнацький басок сина... До болю напружує слух, стулює міцно повіки, щоб не випустити їх з пам’яті... Але вони все віддаляються, слабшають, розсіюються, як вечірній туман, і зникають у безвісті... Нестерпно боляче, але вже не так безвихідно, бо в серці жевріє надія її потрібності у житті для життя іншого. І Анна налаштовує себе на те, щоб далі продовжувати боротьбу. Серцем розуміла, що в нього сім’я, діти, а вона може запропонувати лише свою платонічну любов, вірну дружбу. Потім дала собі спокій. Як Бог дасть, так і буде... А дні летіли, мчали з шаленою швидкістю, залишаючи в обох на скронях паморозь. Того дня їй було якось не по собі: тривожно, холодно, лячно. І лікарі при ній поводились незвично, переглядаючи електрокардіо - й енцефалограми. Усе частіше ловила слово «кома». Набралась відваги й запитала: «Що сталося?» Лікар не став критися: настало погіршення через скупчення тромбів. Треба робити негайно операцію: життя під загрозою. Після важких травм так часто буває, але сподіваємось на краще... Кращого не сталося, хоча Лев говорив з нею про Грецію, роботу, Україну й що дуже хоче додому, а також познайомити її зі своєю родиною. Знову тінь зловісної смерті поставила перед ними непроникну стіну, яка вбивала її останні надії. Анну лагідно переконували, щоб не терзала себе, бачачи її відданість і милосердя, вважай до стороннього чоловіка, але та була непохитною, наївно аналізуючи, де припустилася помилки, що Левові стало гірше (ніби все залежало тільки від неї!). Минуло ще два тижні. Друг-заробітчанин увесь час заспокоював у «скайпі» Василину, що Бог добрий і її чоловік повернеться. Коштів на все вистачить, а та у відповідь, що буде відкривати візу, картаючи себе за те, що не зробила цього раніше. Стан Лева залишався стабільно важким. Цього не приховували й медики: уже не йшлося «50 на 50», а постало «або-або». Анна про все розповіла господареві й попросилася поїхати знову у храм святого-цілителя, на Корфу. Той не заперечував. І ось вона знову на святому місці. Просила у Бога порятунку, щоб ліпше у неї, безталанної, забрав життя, а йому дарував, бо у відданого друга – дружина, діти... Не відчувала часу, подумки розмовляючи з Всевишнім. Як і тоді, першого разу, з очей текли гарячі сльози, а серце заходилося від тамованих ридань, на що звернув увагу настоятель храму, бо вже була пізня година, обмілів потік цікавих туристів, а ця жінка кілька годин перебуває в молитві. Нічого не питаючи, мовчки благословив: «Нехай дасться по вірі твоїй...» Аж тоді Анна стрепенулася, побачила, що одна, доземно вклонилася й тихо вийшла. Звідси, з цього духовного прихистку, вона зачерпнула цілющої води й повезла недужому. Поїздка не забрала багато часу і, прийшовши в лікарню, вже не відчувала такого холоду страху. За її відсутності Левові зробили складну операцію, але з надією. Саме надія додавала їй тепер сил. Через кілька днів друг розплющив очі... Свідомість знову спроквола поверталась до нього, воскрешаючи пам’ять і дорогі серці образи: поруч – Анна в рожевому теплі погляду, на далекій паралелі – Василина з дітьми, батьки... Усі світлі, рідні, але далекі... У палату ввійшли лікарі, медсестри й, уважно спостерігаючи за приладами, які фіксували стан оперованого, потиснули один одному руки, а потім і їй. Анна внутрішньо дякувала Спасителю, бо вбачала в цьому його світлу присутність. Серце ще не могло змиритись з одужанням дорогої людини і розлукою. Радість і сум – все розв’язалось саме собою. І це також було найвищим проявом її світлої молитви. Коли постало питання через кілька тижнів від’їзду Лева на Батьківщину, хто буде його супроводжувати, він просто сказав: «Звичайно, Анна...». Їй тепло і радісно стало від тих слів. Вона ж друг і любить його, як брата... Більшого не дозволяє пам’ять про свого навіки втраченого чоловіка. Анна вже не боялася, що скажуть і як сприймуть її його дружина, діти, рідні... Що скажуть, те скажуть. У неї тепер на все своя думка: усілякі домисли суперечать з новим розумінням життя, який привідкрив мудрий грецький філософ Платон. Зустріч в Україні була зворушливою і незабутньою. Її ніби ніхто й не помічав. Усі погляди й слова – тільки до Лева. І коли той сказав, що своїм одужанням багато в чому завдячує Анні, Василина, схлипнувши чи зойкнувши, схопила її руку й міцно потиснула, а втішені батьки кинулися навперейми запрошувати в гості. Дуже дякую, – ніяково говорила Анна. – Та і як могло бути інакше? Ми ж українці і маємо підтримувати одне одного всюди... Мені також треба зустрітись з рідними. Довго не бачилася з ними. Майже всю ніч вона не могла заснути в його домі. Мучило все: приїзд і від’їзд, німі запитання Левових близьких, що не могли вирватись назовні, і тому вдосвіта, поки всі спали, вона нашвидкуруч написала коротеньку записку: «Залишайтесь з Богом. Я – до своїх. Дякую за все...». Уже в потязі, що прямував у її рідне місто, вдивляючись у чепурні галицькі будівлі, примхливе осіннє небо, мереживо доглянутої озимини, Анна відчувала щем розлуки й острах невизначеності зустрічі зі своїми, бо найстрашніше було попереду – відвідати на вічному спочинку чоловіка й дітей... Долаючи останні кілометри до батьківської хати, вийшла з приміського автобуса біля цвинтаря. Низьке свинцеве небо золотили сонячні промінчики, які ледь пробивалися через осінні хмари. Так само було в неї й на душі... Все незнайоме: стільки нових могил, пам’ятники, мертві квіти... Ноги не слухаються. Дорожня сумка пригинає до землі. Йде, зупиняється, знову йде, вловлюючи шурхотіння паперових стрічок на вінках, як схлипування живих... І раптом відчула, як хтось невидимий ніби штовхнув у плечі – йди! Не пішла, полетіла, кинула сумку, потрапивши у повінь рідних очей, які дивилися з пам’ятника так, як і за життя, але з виміру небуття. Затерплими пальцями торкалася рідних очей, уст, пестила дорогі серцю риси, вибиті на холодному граніті. Тоді в невтішному горі не бачила, а зараз, через глибину років ніби знову ступила у болюче минуле. Заплющила очі й навмання схопилась за краєчок надгробка, щоб не впасти від миттєвого запаморочення.

– Вам погано? – чоловічий голос привів Анну до тями. Розплющила очі. Навколо нікого, крім незнайомого чоловіка в чорному, який співчутливо тримає її за лікоть.

– Ні, ні, все гаразд, – відповіла похапцем. На думку нічого іншого не спало, як тихо подякувати. Ступила крок – голова знову пішла обертом й підступила нудота.

– Сядьте, будь ласка, на ослінчик й не рухайтесь. Незнайомець професійно помацав пульс. Заспокойтесь, глибше дихайте, бо при собі з ліків нічого не маю... Минуло кілька хвилин, які видалися їй вічністю. Запаморочення минуло, серце перестало тріпотіти.

– Ось ніби все й минуло, – сказав чоловік, послухавши пульс, але я вас одну не відпущу, а відвезу додому.

(Далі буде)

Алла АНДРЄЄВА

4

МИНУВШИНА

11 червня 2015 року

НЕСПОДІВАНКИ

У Красному викопали знахідки Залізної доби На території приватного обійстя Дячиків з Красного під час земляних робіт виявили скупчення кераміки і кісток на глибині 70-80 см, після чого господарі вирішили повідомити про цікаву знахідку археологів Львівського університету.

У закладеному шурфі виявили залишки житла-напівземлянки, (Заруби­ нецької культури). Окрім вели­кої кількості уламків керамічного посу­ ду, археологи знайшли низку цікавих артефактів матеріальної культу­ ри більш як 2000-літньої давності: кам’яну зер­но­терку, залізну проколку та фрагмент ножа, кістяне шило, 6 глиняних пря­слиць різної форми та діаметру, 2 глиняні орнаментовані намистини і майже повністю збережений керамічний кухлик. Знахідки поповнять

ОтецьТомаш, парафіяни костелу св.Станіслава, міністранти, лектори схоля сердечно вітають свого духовного наставника, отця-пробуща Яна Стахуру з 45-річним ювілеєм від дня народження, Днем Ангела і посилають йому найкращі побажання.

Дорогий наш о.Яне! Хоч упала сивина на скроні, але очі молодо цвітуть. Хай ще довго воронії коні калиновим мостом Вас несуть. Хай удачі в’яжуться в мережки і байдуже, що в календарі. Хай на Вашу довгу, рівну стежку завжди світить сонце угорі. Нехай же Вам завжди сміється сонце, хай вітер пестить Ваші сиві скроні. Нехай до Вас постукає в віконце небесна ласка й сиплеться в долоні. Хай Бог пошле на Вас опіку і осенить своїм теплом. Здорові будьте, многа літ Вам, щоб нас втішать своїм добром. Хай поруч з Вами Янгол Ваш летить і береже Вас від біди повсюди, нехай несе Вам радість кожна мить і благодать Господня з Вами буде.

Днями 35 день народження зустрів Король Ігор Володимирович з с. Ожидів. З цієї нагоди шлемо йому найщиріші вітання:

нехай сяють очі з ніжністю, а серце розквітне радістю. Хай доля красива, як соняшник, дарує Тобі щастя райдугу. Хай сонечко світить із ясного неба, бажаєм усього, чого тільки треба. Хай доля дарує довгого віку, добре здоров’я і щастя без ліку. Хай обминають дім Твій тривоги, цвітом і рястом проляжуть дороги. Щоб серце Твоє зігрівало тепло, щоб завжди в душі панувало добро. Краси і наснаги, здоров’я без ліку і довгого, довгого, щедрого віку.

З любов’ю дружина, діти Оксанка та Дениско, бабуся, батьки та похресниця Валентина з сім’єю.

Щиросердечно вітаємо з ювілейною датою люблячого чоловіка, дбайливого батька Кухарука Володимира Володимировича з с.Гумниська. фонди Археологічного музею при ЛНУ, а у майбутньому, можливо, стануть елементами експозиції Буського чи Красненського музеїв. У розкопках брали часть співробітники Інституту археології ЛНУ ім. І.Франка Я.Онищук, П.Довгань,

Н.Стеблій та представники місцевого Товариства «Бужани». Іван Ціхоцький, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови ЛНУ ім.Івана Франка

P.S. Від редакції: Зарубинецька культура — одна з головних археологічних культур України періоду Залізного віку. Територія розповсюдження – басейни Прип’яті, середнього і частково горішнього Дніпра. Час – приблизно 200 рік до РХ (Року Христового) до 200 року після РХ. Була визначена у 1899 і засвідчена понад 500 місцями, які охоплюють простір від Прип’яті й Подесення до Середнього Подніпров’я. Зарубинецькі пам’ятки в басейні Південного Бугу, а також Дністра (поселення Мар’янівка, могильник Рахни, поселення Ремезівці) належать до пізніх проявів Зарубинецької культури. Перший дослідник таких пам’яток В. Хвойка вважав їх слов’янськими, місцевими за своїм походженням. На його думку, вони були проміжною ланкою між пам’ятками ранішої скіфської доби і пізнішої Черняхівської культури (Вікіпедія).

У цей святковий світлий день, коли настав Ваш ювілей, ми щиро Вас вітаєм, добра і щастя Вам бажаєм. Хай обминають Вас тривоги, хай Бог дасть щастя на путі, хай світла, радісна дорога щасливо стелиться в житті. Тож не старійте і не знайте в житті ні смутку, ані бід, у серці молодість плекайте, живіть до ста щасливих літ! Хай Матір Божа Вас оберігає, Ісус здоров’я посилає на многії літа.

З любов’ю та повагою дружина Ольга, діти Наталя з чоловіком Андрієм, Віталій з дружиною Любою, Олег, внуки Михайлик та Остапчик, свати з Гумниськ та Купча, сестра Лариса та вся родина.

ПОШУКОВІ РОБОТИ

У Буську відшукали захоронення німецьких вояків Наприкінці травня у Буську на подвір’ї римо-католицького храму св.Станіслава Німецька народна спілка з догляду за військовими похованнями («Фольксбунд») розпочала роботи з пошуку захоронення німецьких солдатів часів Другої світової війни. Розкопки проводять працівники з Жовкви (керівник робочої групи Мирон Старко) за сприяння та підтримки Товариства «Бужани».

Члени пошукової групи з о.Яном Стахурою. Зазначу, що представництво Ні­ ме­цької народної спілки в західних областях України (Львівська, Івано-Фран­

ківська, Тернопільська, Рівненська, Во­лин­ська, Чернівецька, Хмельницька, За­кар­патська) працює з 2002 року і за

цей час відшукало 15 тисяч останків німецьких солдатів. Цьогоріч вони ведуть пошукові роботи у Буську. А почалось все ще наприкінці минулого століття. Настоятель римо-католицького храму о. Ян Стахура оповідає, коли у храмі проводили ремонт, то на подвір’ї викопали яму на вапно, де знайшли солдатський жетон німецького вояка. Старожили пригадали, що під час Другої світової війни, коли під Бродами точились запеклі бої, поранених німецьких солдатів привозили до Буська. Німецька армія зайняла сусідню з римо-католицьким храмом будівлю, де в ті часи розміщувалась чоловіча школа (зараз відділення міліції), і облаштували там військовий госпіталь. На подвір’ї біля храму і захоронювали військових, померлих у госпіталі. Було навіть припущення, що тут знайшли останній спочинок лише офіцери, а рядових нібито ховали за містом. Написали листа в Німеччину, переCMYK

писка тривала доволі довго, бо за цей час о. Ян кілька років відслужив на сході України, а сьогодні знову повернувся на терени Бущини, але й його попередник о. Роберт Глодовський і помічник о.Томаш Кшемінський всіляко сприяли у

налагодженні зв’язків. І лише цього року вдалось розпочали пошукові роботи, отримавши дозволи від місцевої влади. Як повідомив керівник робочої по­ шу­кової групи Мирон Старко, у Буську роботи розпочали із прокопування пошукових шурфів, проте нічого не знайшли. Згодом за допомогою екскаватора викопали додатково кілька ровів. В одному із них і натрапили на захоронення. Тепер розширюють площу. На сьогодні знайдено поховання і піднято останки 30 вояків. Біля кожного з них – частина жетона (на знімку вгорі), на якому закодовано військовий підрозділ та особистий номер, іншу при захороненні висилали у Німеччину (то ж там є дані втрат з точністю до однієї особи), власне, за жетоном і визначили, що у Буську біля римо-католицького храму захоронено 81 військового. Мирон Старко зазначив, що завданням групи є ексгумація усіх вояків, проте, чи вдасться віднайти всіх, адже на можливій території поховання німецьких військових вже побу­довані певні споруди.

Ведуться пошукові роботи.

Для представників з Німеччини провели показову ексгумацію – за знайденими останками визначали вік, ріст захоронених. Є тут і 17-річні, і 40-річні, рядові та офіцери нижчого рівня, вищого ж чину вивозили на поховання до Німеччини. Серед представників Вермахту останній спочинок у Буську знайшов і вояк СС «Галичина». Що це дивізійник, вказувало і те, що вояк лежав із схрещеними на грудях руками, в той час як німецьких солдатів хоронили із витягнутими вздовж тіла. А за жетоном визначили, що це Роман Павлишин, гренадер, народився 9 листопада 1921 року, помер 15 липня 1944.

Останки кожного військового поки що зберігаються на спеціальному складі у Жовкві. А згодом їх перепоховають у Потеличах Жовківського району, де в оренду на 49 років під перепоховання німецьких солдатів виділено 4 гектари землі. Вояк-дивізійник знайде спочинок у Красному на Золочівщині. Згодом, якщо родичі захочуть забрати домовину на батьківщину, то буде відомо точне місце поховання. Буськ – не єдине місце, де група цього року проводила пошукові роботи із віднайдення захоронень німецьких вояків. Як розповів Тарас Панчишин, який вже 5 рік працює у групі, навесні розкопки проводили у Соколі, біля с.Тадані та в с. Леньків Топорівської сільської ради. Там у братських могилах та на подвір’ях мешканців знайдено останки 38 солдат. Роботи у Буську ще триватимуть близько двох тижнів. Наступним місцем пошуку буде село Боложинів, де, ймовірно, біля приміщення школи, яке німці використовували як шпиталь, є захоронення.

Лариса ГАРАСИМІВ

Р.S. Минулого разу новинкою ми повідомили, що ведуться роботи у Буську і якщо комусь щось відомо про захоронення німецьких солдатів, то пові­домити можна за тел. (097)4469643 і Мирон Старко розповів, що уже телефонували з різних сіл району.

ЖИТТЯ

11 червня 2015 року

5

СХІД І ЗАХІД

16 червня відзначатиме день народження завідуючий терапевтичним відділенням Буської центральної районної лікарні Данилів Іван Іванович. Нехай волошками цвітуть літа прекрасні, нехай здійсняться тисячі бажань. Щоб доля дарувала тільки щастя, ні грама бід, ні крапельки страждань. Життя хай квітне, мов вишневий сад, і кожен день усмішкою радіє, а доля подарує зорепад здоров’я, миру, успіхів, надії.

З повагою і шаною свати з Буська.

Нещодавно ювілейний день народження відсвяткувала дуже красива, привітна, чарівна і мила Мороз Юлія ПавліВна з Красного. З цієї нагоди вітаємо дорогу іменинницю і бажаємо їй доброго здоров‘я, щастя й гараздів. Нехай на Твоєму життєвому полі сіється й родиться тільки добро. Множиться лише щастя, здоров‘я, достаток і благополуччя. Хай роки залишають по собі лише світлі спогади, а майбутнє готує багато-багато щасливих літ, сповнених радістю, добром і надією. Ми Тобі бажаєм не мінятись, завжди такою залишатись. І ще щоб довго, літ до ста, була душею молода! Ще зичим жити у любові, купатись в радості й здоров‘ї, а також успіху й грошей і щоб усе було о’кей! А на закінчення бажаєм, щоб все життя здавалось раєм і хай багато довгих літ Тобі дарує щедро світ!

Друзі і колеги по роботі.

Місточки дружби

4 червня до Буська на 10-денний літній відпочинок завітали 18 шестикласників та двоє педагогів гімназії «Інтелект» з міста Дружківка, що на Донеччині. Розмістили їх у гуртожитку Буської гімназії ім.Є.Петрушевича.

Ідея запросити дітей на відпочинок з прифронтових територій виникла у квітні на одному з засідань новообраної громадської ради при Буській РДА. На заклик допомогти в організації дозвілля і харчування школярів відгукнулися при­ ватні підприємці, небайдужі люди, ті, хто не вміє і не хоче стояти осторонь чужої біди. Відділ освіти організував проживання, розробив екскурсійні маршрути. Як і годиться, за давнім українсь­ ким звичаєм, гостей зустрічали хлі­бомсіллю. Директор гімназії Ольга Антонишин розповіла про навчальний заклад, шкільне життя і добрі справи гімназистів, діти переглянути відео­фі­льм про життя Євгена Петрушевича. Її вихованці разом з гуртківцями Буського Будинку дитячої та юнацької творчості привітали гостей

8 червня прекрасний життєвий ювілей – 45-річчя від дня народження – відзначила Романова Ірина Василівна з Красного. 45 років – це вік, коли вже маєш певний досвід і пройдено шляху чимало. Тож колеги по роботі бажають шановній ювілярці, щоб цей досвід допомагав у житті приймати правильні рішення і аби вдалося зробити все, що намітили і про що мрієте.

ватимуть їм про перебування на гостинній над­бу­жанській землі. Як і багато світлин з чудовими галицькими краєвидами. На завершення сплели вінок із живих квітів. Наступного дня у районному Народному домі для них підготували цікаві конкурси. 11-12 червня діти відвідають наметовий табір пластунів у селі Гутисько-Тур’янське. А сьогодні вони діляться своїми враженнями. Дарія: ми побували у військовій частині, де нас дуже при­вітно зустріли, нам показували тваринок (кабана, павліна,

Щоб ми Вас завжди бачили здоровою, щасливою, сповненою енергії і сил. Хай Вас підтримують та надихають рідні люди, розуміють та допомагають колеги, нехай обходять Вас будь-які негаразди, а доля збагачує життєвою мудрістю, енергією і натхненням. Дай Вам, Боже, днів щасливих, дай добра, здоров’я й сили, дай любові, згоди, втіхи, змоги дай життю радіти. І ділитись словом щирим, теплим, радісним, правдивим. А сьогодні у це свято щастя зичим Вам багато. Хай Вас Бог благословляє, многих літ Вам посилає!

голу­бів, каченят, кроликів) (на знімку вгорі), а ще як дресирують німецьких вівчарок. Мені сподобалося бавитись із маленькими цуценятами. Максим: сподобались замки Львів­ щи­ни, вони добре збереглися і дуже

Сьогодні ювілейний день народження святкує тренер-викладач з футболу Буської дитячо-юнацької спортивної школи Анклевич Ярослав Адамович.

За роком рік життя невпинно лине, дарує весен веселковий час, у цю прекрасну ювілейну днину вітання щирі Ви прийміть від нас. Бажаєм щастя і достатку, ясного неба і тепла. В житті – любові і порядку, щоб доля світлою була. В роботі – успіхів, терпіння, у справах – вічного горіння. Щоб тільки добро у житті велося, хай збудеться все, що іще не збулося. Щоб кожен день здавався дивним сном, який би Вас робив ще щасливішим, щоб Ви були оточені теплом найближчих, найдорожчих, найрідніших.

З повагою колектив ДЮСШ.

Щиро вітаємо з 50-літтям від дня народження Домбровську Катерину Іванівну з Чанижа.

Здоров’я міцного на довгі роки щиро бажаємо Вам залюбки. Хай доля дарує щастя довіку, достатку і миру у домі без ліку. Калиною радість в душі хай квітує, сопілка любові хай серце хвилює. А роси ранкові безмежно і щиро щоденно дарують наснагу і силу. Хай доля щаслива, і настрій веселий і успіх чекають на Вас. Нехай Ангел Божий поруч з Вами крокує, а Господь многая літ дарує.

З повагою і любов’ю мама, брати Ярослав, Теодор зі сім’єю, діти Ігор, Зеновій зі сім’єю і Оксана із сім’єю, внук Вітальчик та свати Юхими з Красного.

красиві. А ще нас гарно зустріли військові, дозволили навіть погодувати маленьких милих цуценят. Запросили і в їдальню, де ми смакували солдатським обідом: гороховим супом, вермішеллю з котлетами та салатом. Аріна, ділячись своїми враженнями, наголошує, що харчують їх дуже смачно, як вдома. І показує багато світлин, які повезе як світлий спогад перебування на надбужанській землі. Школярі з Дружківки перебуватимуть у Буську до 13 червня. А з 16 по 25 червня у нас гостюватимуть діти вій­сь­ко­ вослужбовців – учасників АТО з Велико­ новосілківського району Донеччини.

Лариса ГАРАСИМІВ

святковим концертом. Кожен новий день насичений ці­ка­­­ви­­ ми зустрічами, екскурсіями, кон­­кур­­­са­ми, розвагами, спортивними свя­­тами тощо. Побували у Ль­во­­ві, Олеському, Підгорецькому (на знімку вгорі) та Зо­­­ло­­­чів­ському замках, у військовій час­тині Золочева, у родинному музеї Гру­­шицьких, де навіть могли одягнути вишиванки (на знімку зліва), для них провели екс­кур­сію сак­ральними дерев’яними спору­дами Буська. Керівники гуртків Буського БДЮТу та їх вихованці провели для ді­тей з Дружківки майстер-класи з ори­гамі та бісероплетіння. Діти із захоп­ ленням виготовляли листівки, які нагаду-

Вітаємо з ювілеєм дорогу маму, люблячу бабусю Олійник Дарію Данилівну з с.Петричі.

Тобі сьогодні, рідна, – 70. Із вдячністю ми хочемо вітати Тебе за мудрість батьківських порад, за вміння всім завжди допомагати. Нехай Господь пошле Тобі благословення, нехай здоров’я й сили дарують всі святі. Хай світла й радісна дорога щасливо стелиться в житті! Тож не старіти і не знати в житті ні смутку, ані бід, у серці молодість плекати, цвісти до ста щасливих літ бажають Тобі діти та онуки.

Педагогічний колектив НВК «Новосілківська ЗОШ І-ІІ ст. ім. Маркіяна Шашкевича» щиро вітає з ювілеєм Гуменну Валентину Олексіївну.

Ніби птиці, летять Ваші роки, і настав уже ювілей. Ми Вас щиро сьогодні вітаєм, побажання сердечні шлем. Щоб завжди були здорові, щоб всміхалися Вам зорі. Хай Ваше вогнище родинне гріє Вас. Жива любов – дорослі діти й любі внуки, невладним хай буде над Вами час.

ПАМ’ЯТІ ОТЦЯ МАРКІЯНА

«Душа моя величить Бога» 7 червня у Полоничах відбувся V районний фестиваль духовної пісні «Душа моя величить Бога», приурочений пам’яті будителя Галичини о. Маркіяна Шашкевича, організатором якого виступив відділ культури та туризму Буської РДА.

Розпочався захід із спільної молитви та панахиди у старій церковці, де у свій час відправляв о. Маркіян. Подальше дійство відбувалося на літній сцені (на знімку внизу). Представники католицької парафії церкви св.. Архістратига

Ми­хаїла с. Гумниська, згуртовані духовним наставником о.Тарасом Мазуриком, уро­­ чисто передали громаді с. Полоничі еста­ фету фестивалю. З при­ві­та­льним сло­вом до учасників та гостей фестивалю звернулися о. декан Володимир Залуцький (на

знімку у центрі) та Зад­вір’янський сіль­

ський голова Тарас Дума. Мистецьким обрамленням святкового дійства став 30-метровий барвистий рушник (на знімку вгорі), вишитий майстринями 26 самоврядних одиниць Бущини. У районному фестивалі взяли участь художні колективи та окремі виконавці Народних домів сіл Журатин, Богданівка, Задвір’я, Острів, Андріївка, смт.Красне, ра­ йонного Народного дому та церковні хори з Полонич, Гумнись­ка, Ожидова.

CMYK

Слова вдячності організаторам та учасникам фестивалю висловив голова Буської районної ради Володимир Замроз та вручив їм подяки від районної державної адміністрації та районної ради. Учасників та гостей фестивалю привітала голова районного Товариства «Просвіта», депутат Буської районної ради Людмила Ціхоцька. Наступний VI районний фестиваль духовної пісні «Душа моя величить Бога» проходитиме у Новосілках (в рам-

ках святкування 205 річниці від дня народження о. М. Шашкевича).

Дайте руки, юні други, Серце к серцю най припаде, Най щезають тяжкі туги, Ум, охота най засяде. Разом, разом, хто сил має, Гоніть з Русі мраки тьмаві, Зависть най нас не спиняє, Разом к світлу, други жваві! Маркіян ШАШКЕВИЧ, 1833р.

6

ПРО РІЗНЕ

11 червня 2015 року

ЕКОПРОЕКТ

Життя без сміття – можливе!

У природі сміття немає, усе, що вона створила, є початком чогось нового. Але нам якимось чином вдається створити «гори» непотребу і, що головне, засмітити практично все, що нас оточує. Виносячи з будинку сміття, рідко замислюємося над тим, що ж з ним відбувається далі.

А відбувається ось що: побутові відходи в основному звозяться на полі­гони або на стихійні звалища, які неефективні у боротьбі з усе більш зростаючим обсягом відходів. Крім того, навіть облаштовані за останнім словом техніки полігони створюють цілий комплекс екологічних проблем. В Україні таких «правильних» полігонів менше десятка, решта – звичайні смітники, які забруднюють і будуть забруднювати навколишнє середовище ще близько 100 років після їх закриття. Відповідно постає питання – що ж тоді робити? Детальніше про це – у розмові із менеджером «Київського картонно-паперового комбінату» Андрієм Ільківим: – Відповідь проста – здавати вторсировину для переробки. Переробляючи відходи, ми зберігаємо ресурси та підтримуємо навколишнє середовище. При­міром, для виготовлення 60 кг паперу зру­бують дерево. Коли бачимо величезні ді­лянки вирубок, нам шкода ліс, і в той же час продовжуємо викидати газети у відро для сміття. Папір необхідний людству, але, на жаль, саме він завдає непоправної шкоди екології.

Безсумнівно, промислові відходи негативно впливають на нав­ко­лишнє середовище, але позитив у тому, що папір може бути перероблений. Вчені з’ясували, що на рік людина використовує близько 300 кг паперу, і приблизно більшу половину з цього викидає у смітник. Відтак, місто з числом жителів від 1 мільйона викидає щорічно від 30 тис. тонн паперу. Усім відомо, ще з часів Радянсько-

го Союзу, що макулатура – це паперові відходи, які давно відслужили свій термін використання. В той час макулатуру збирали практично на всіх підприємствах, організаціях і в навчальних закладах, використовуючи при цьому змагальний принцип. Паперовий мотлох, за яким так завзято носилися по дворах і смітниках юні піонери, придбав мало не ідеологічне значення, а збір його називався важли-

СЛУЖБА ЗАЙНЯТОСТІ ІНФОРМУЄ

вою державною справою. Дітям змалку пояснювали: «70 кг макулатури рятують від вирубки одне дерево». Більш ніж переконаний, що в кожному будинку чи квартирі знайдеться достатня кількість непотрібного картону, книг, списаних зошитів, газет і багато різноманітної паперової сировини, які роками зберігаються на горищі. Чому роками? А все тому, що шкода викинути, а може і не шкода, але лінь займатися цим, шукати компанії, які цим займаються. З іншого боку, спостерігаємо іншу тенденцію – «викинув папірець на вулиці і відчуваю себе впевнено». Чому б нам не рівнятися на інші європейські країни, де здача макулатури дає 61% усього виробленого в країні паперу? Чому б у рідному місті не сортувати сміття по баках?! Наприклад, один сміттєвий бак (відро) – для пластику, другий – для залишків продуктів, а третій бак для паперу і при цьому пам’ятати, що це не сміття, а макулатура. Користуючись нагодою, хочу задати питання кожному надбужанцю зокрема: «Як часто ви сортуєте сміття? А як часто виходите у двір до сміттєвого бака і розумієте, що викидати сміття вже просто нікуди?» Останніх кілька років рівень збору макулатури почав набирати швидких темпів. Замислившись, зрозуміли, що

це рішення ідеально потрапляє відразу під дві місії Магазину національних досягнень (МНД): пропагування ідеї екологічності, нешкідливості та безпеки продукції та її використання для людини і навколишнього середовища. Поперше, порятунок екологічної ситуації в Україні, і в нашому місті зокрема. Подруге, розвиток економіки України. Одна тонна паперу, виготовлена з макулатури, зберігає 17 дерев; 30000 літрів води; 2000 кВт/год електроенергії (сезонного

опалення одного житлового котеджу).

До речі, у європейських країнах макулатуру не тільки збирають вдома, але й імпортують з-за кордону, як вельми цінну сировину. А в Україні відбувається все навпаки – викидаємо 100 мільйонів тонн паперу просто на вітер. Відверто кажучи, ми щиро віримо, що поступово макулатура в Україні стане важливою сировиною у розвитку економіки. Тому пропонуємо вашій увазі Еко-проекти МНД з утилізації сміття. Сьо­годні збір макулатури – це не лише спосіб заробити, а ще й можливість займатися благородною справою захисту екології. Детальніше – за тел. (067) 307-5-165.

Інна ПАЛАМАР

У НОГУ З ЧАСОМ

Приймаєш на роботу переселенців – «Укрпошта» прискорила отримуй від держави компенсацію доставку з Китаю Відтепер працевлаштовувати безробітних з числа переселенців стане дещо легше. Адже на законодавчому рівні прописані дієві інструменти, завдяки яким працедавці будуть зацікавлені приймати на роботу осіб з тимчасово окупованого Криму та районів проведення антитерористичної операції.

Відповідно до Закону України «Про внесення змій до деяких законів України щодо посилення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб», підписаного 27 березня п. р., фірмам і ком­паніям, а також фізичним особампідприємцям компенсовуватиму­ть­ся вит­­­ рати на оплату праці прийнятих міг­­ран­­тів. Розмір цих асигнувань не може пе­­­­ре­­ ви­щувати середній рівень заро­біт­ної пла­ти, що склався у відповідному ре­гіоні за минулий місяць. Фінансова до­­по­­ мога вип­лачуватиметься терміном до шести міся­ців, при цьому працедавці зо­бов’язані за­без­печити зайнятість пе­ ре­­се­ленців у двічі більший період. За рі­шенням регіона­ль­них координаційних

комітетів сприяння зайнятості та погодження служби зайня­тості державні преференції можуть надаватися до року. Відшкодовуванню підлягають також витрати суб’єктів господарювання на перепідготовку та підвищення кваліфікації безробітних з числа внутрішньо пере­міщених осіб за умови їх працевлаштування строком понад 12 календарних місяців. Сума компенсації встановлюється в межах вартості послуг з професійного вишколу, але не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Окрім того, прибулим з Донбасу та Криму повертатимуть витрати на переїзд

до іншої адміністративно-територіальної одини­ці місця працевлаштування та кош­­ ти за проходження медичного або нар­ко­ логічного огляду (якщо такий пот­ріб­ний

для виконання професійних обо­в’яз­ків).

Законодавець також розширив пе­­ре­­лік осіб, котрі мають право на отриман­ня ваучера для підвищення рівня кон­ку­рен­ тоспроможності на ринку пра­ці шля­­хом перепідготовки, спеціалізації, під­­­ви­­щення кваліфікації за професіями та спе­­ціальнос­ тя­ми для пріоритетних галузей еко­номіки. За довідками прошу звертатися за тел. 2-18-41. Надія Боднар, начальник відділу взаємодії з роботодавцями Буського РЦЗ

РЯТУВАЛЬНИКИ ЗАСТЕРІГАЮТЬ

Обережно, пожежі в екосистемах

Із настанням теплої сухої погоди пожежно-рятувальні підрозділи все частіше залучаються до ліквідації пожеж в екосистемах: внаслідок необережного поводження з вогнем, звичайної необачності горить суха рослинність та її залишки на відкритих територіях. І кожен підпал не лише завдає суттєвої шкоди довкіллю, а й призводить до інших негативних наслідків, несучи загрозу життю та здоров’ю людей.

Невинні, на перший погляд, спалювання можуть призвести до масштабних пожеж, загрожувати знищенням житло-

вих будівель та життю людей. Крім того, слід зазначити, що вогнем знищується не лише сухостій, але й насіння і коріння живих рослин, пошкоджуються нижні частини дерев і кущів. Дуже часто спалення сухої трави переростає у великомасштабні пожежі. Швидкість поширення вогню під час таких пожеж надзвичайно висока, тому локалізувати їх на відкритих територіях дуже важко. Особливо небезпечним є спалювання сухої трави на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, поблизу лісових масивів. У населених пунктах спалення сухої трави на присадибних ділянках може перерости у неконтрольоване горіння. Це загрожує знищенням будівель і споруд житлового сектору. Крім того, погіршення

видимості на автодорогах через дим від таких багать може стати причиною дорожньо-транспортних пригод. Рятувальники застерігають: ніколи

не підпалюйте суху траву у лісі, на полі, городі, біля своїх будівель! Будьте обережні з джерелами відкритого вогню, із сірниками та цигарками. Якщо ви помітили невелике загоряння трави або тліючу підстилку від покинутого багаття, намагайтеся загасити їх самі. Якщо пожежу неможливо загасити самотужки – негайно телефонуйте до оперативнорятувальної служби «101», повідомте про виявлений осередок загоряння та вкажіть точне місце його знаходження.

Тарас СКЛАДАН, провідний інспектор Буського РВ ГУ ДСНС України

ПОДАТКОВА ІНФОРМУЄ

Кампанія декларування доходів триває

Сплата податку з доходів фізичних осіб має важливе соціально-економічне значення, оскільки частка цього податку у зведеному бюджеті району складає понад 49 відсотків, а у виконання місцевих бюджетів він є одним із основних джерел надходжень. На 1 червня 2015 року надходження податку з доходів фізичних осіб становить 12841,7 тис. грн.

Підставами для обов’язкового подання декларації серед іншого є отримання громадянами доходів від особи, яка не є податковим агентом, додаткових благ не від працедавця, доходів від надання в оренду майна, якщо орендарем є фізична особа, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності, отримання благодійної допомоги від фізичної особи, отримання іноземних доходів, отримання інвестиційних доходів, отримання доходів від продажу рухомого та

нерухомого майна. Окрім цього, громадяни можуть подати декларацію про доходи для отримання права на податкову знижку. Податкова знижка – це сума витрат, понесених платником податку, на яку дозволено зменшити його річний оподаткований дохід у випадках, передбачених законодавством. Наприклад, це можуть бути суми, сплачені платником податку на користь закладів освіти або ж передані у вигляді пожертвувань або благодійних

внесків до неприбуткових організацій, суми витрат, сплачені за власний рахунок страхових внесків, страхових премій та пенсійних внесків, частина суми процентів за іпотечним кредитуванням. На 5 червня 2015року до Буської ОДПІ 341 громадянин подав декларації про одержані доходи за 2014 рік. З них 262 – для отримання податкової знижки, 78 громадян задекларували доходи від отриманої спадщини та подарунків, 1– від продажу майна.

Відтепер українці можуть отримувати товари з китайських інтернет-магазинів набагато швидше – за 7-10 днів з моменту замовлення. Саме у такі строки «Укрпошта», йдучи назустріч клієнтам, з квітня ц.р. почала доставляти посилки з товарами е-commerce.

У найкоротші строки доставлятимуться пакунки з товарами вагою до 2 кг, придбаними на китайських торгових майданчиках «АliExpress», «Таоbао», «Тmall» та китайському підрозділі «еВау». Пришвидшена доставка стала можливою на підставі підписаної угоди про обмін дрібними пакетами між «Укрпоштою» та підрозділом послуг експрес та логістики групи компаній Пошта Китаю. Завдяки розширенню співпраці між поштовими операторами двох країн створено окремий потік для пересилання товарів з китайських он-лайн майданчиків до українських покупців. Віднині терміни доставки споживачам е-пакетів складатимуть один-півтора тижні, а не три, як раніше. Прискорене пересилання посилок із Китаю є надзвичайно популярною послугою серед користувачів України. Лише за квітень з Китаю надійшло українцям 2200 посилок. Ця послуга є ексклюзивною, адже лише «Укрпошта» на українському ринку співпрацює з Поштою Китаю щодо пересилання дрібних пакетів. Роман Чіпак, начальник ЦПЗ №6 РУЮ КОНСУЛЬТУЄ

Зареєструвати свої права у скорочені терміни З 22 червня 2015 року право власності та інші речові права можна зареєструвати у скорочені терміни.

Відтак, зареєструвати право власності на нерухоме майно, якщо реєстрація проводиться з видачею свідоцтва про право власності, можна не за 14 робочих днів, а лише за 5 робочих днів з моменту реєстрації заяви, зареєструвати право оренди земельної ділянки або інше речове право відповідно за 3 робочі дні замість 5, зареєструвати обтяження лише за 2 години, а отримати інформацію з Державного реєстру прав у паперовій формі – протягом1 години. Плата за надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у скорочені строки вноситься додатково до адміністративного збору, плати за отримання витягу з Державного реєстру прав, який видається за результатами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, плати за отримання інформації з Державного реєстру прав, справляння яких передбачено законодавством та становить за реєстрацію права власності та іншого речового права – подвійний розмір адміністративного збору, реєстрацію обтяження – у розмірі адміністративного збору, за надання інформації з ДРП – у подвійному розмірі плати, що стягується згідно із законодавством за надання інформації відповідного виду. У разі ненадання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у скорочені строки з вини державного реєстратора плата за їх надання у такі строки повертається заявникові. Мар’яна ШЕРЕМЕТА, начальник реєстраційної служби

Єдиного податку понад два мільйони

Протягом січня-травня 2015 року платниками Буського району, які працюють на спрощеній системі оподаткування, сплачено 2220,12 тис.грн єдиного податку. Понад 77,9 відсотка єдиного податку сплатили підприємці-спрощенці (1-2 група), а це 1729,2 тис. грн. Від підприємств, які обрали спрощену систему оподаткування (3 група), надійшло 187,5 тис.грн. цього платежу. Від сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий

(звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків (4 група) – 303,5 тис.грн. На обліку в

Буській ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області 712 фізичних осіб-підприємців та 114 юридичних осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування. Анатолій Сисюк, в.о. начальника Буської ОДПІ

11 червня 2015 року У ногу з часом

«112» – на службі мешканців Львівщини

Система виклику допомоги за номером «112» – це перший в Україні тестовий проект екстреної служби допомоги за єдиним номером, який охоплює всю область і об`єднує чотири служби – швидку медичну допомогу, міліцію, аварійну газову та пожежно-рятувальну служби. Також за телефоном «112» можна подати звернення в обласну або районні райдержадміністрації області з приводу житлово-комунальних об’єктів. Кожне звернення та виклик знімаються з контролю лише після підтвердження про виконання. На час впровадження єдиного телефонного номера екстреної служби «112» паралельно із ним на Львівщині продовжують працювати телефони «101», «102», «103» i «104». У травні 2015 року «Служба 112» опрацювала 2 970 звернень від мешканців Львівської області. Зі цієї кількості звернень 379 скеровано на екстрену службу «101», 573 – на «102», 623 – на «103», 72 – на «104». Ще 1323 звернення опрацювала «Гаряча лінія області». На «Гарячу лінію області» громадяни найчастіше зверталися з питань транспорту, ремонту доріг, комунального господарства. З отриманих звернень 1 152 заявники отримали відповіді, ще 171 звернення перебуває на виконанні. народний місяцелік

Календар народних прикмет

12 червня – Преподобного Ісаакія Далматського. Треба спостерігати за павуками: якщо вони посилено працюють у цей день, значить, погода буде мінятися. Коли краплини роси висять на самісіньких кінчиках травинок чи листочків – це до дощу. Ввечері тепліше, ніж уранці – уночі задощить.

13 червня церква вшановує пам’ять апостола Єрмія. Треба прислухатися до зозулі: якщо вона в цей день кує – буде гарна погода. Також варто звернути увагу на росу: що більше її ввечері, то спекотніше буде наступного дня. Якщо дощить у цей день, то до кінця місяця буде сухо. П’явки на дні річки чи озера – до гарної погоди, спливають часто на поверхню – буде дощ.

14 червня – день пам’яті мученика Юстина. Якщо худоба ввечері особливо жадібно скубе траву та збивається докупи, на негоду. Перед дощем квітконіжки картоплі схиляються, а корови збавляють молоко. Часті блискавиці у червні – на врожай зернових.

15 червня – святого Никифора. Кроти нагрібають високі купки – варто чекати поганої погоди. Якщо сонце ввечері напередодні не сяде в хмари, то наступний день буде хороший, і навпаки. Коли кури не ховаються від дощу, то він йтиме недовго. Липа зацвіла на початку третьої декади червня – літо буде сонячне, тепле. Якщо сонечко (комаха) швидко злітає з руки – це на гарну погоду.

16 червня церква вшановує пам’ять мученика Лукиліяна. Ранкове сонце червоного кольору – погода зміниться на гіршу, можливий дощ. Коли вітер з північного боку, то буде день ясний, з півдня чи заходу – до негоди. Якщо голуби туркочуть, це на гарну погоду.

17 червня – день пам’яті святого Митрофана. Треба стежити за вечірньою зорею: червона – на вітер, світла і жовта – на дощ. Якщо кури весь час общипуються, сидять у піску і б’ють крилами, а качки хлюпаються і без кінця пірнають – бути негоді. Дощові бульбашки великі – до затяжного дощу. Коли горобці літають зграями, то будуть сухі погожі дні. одним абзацом

На Папірні ремонтують водогін

Ще з вівторка вода у кранах бущан то з’являлась, то зникала, то текла жовто-іржава суміш. Відтак вчора ми вирішили з’ясувати, що коїться і запитали про це начальника Буського підприємства водоканалізаційного господарства Володимира Бучка.

оголошення...

Пасажирські перевезення Буськ – Москва Буськ – Санкт-Петербург

Äîñòàâêà ê볺íò³â ç äîìó äî ì³ñöÿ ïðèçíà÷åííÿ êîìôîðòàáåëüíèìè ì³êðîàâòîáóñàìè òà àâòîáóñàìè.

ÒåëТел.: (096)0537007; (066)6343049.

Пасажирські перевезення

Буськ – Санкт-Петербург Буськ – Москва – Польща Äîñòàâêà ê볺íò³â ç ì³ñöÿ äî ì³ñöÿ ïðèçíà÷åííÿ.

Òåë.:(098)5690897; (098)7265869, +79095924403.

У зв’ЯЗКУ ІЗ РОЗШИРЕННЯМ ВИРОБНИЦТВА

ПП «ТАЙФУН-ПЛЮС» запрошує на роботу

працівників віком від 25 до 45 Р.:

електромеханіка, слюсаря-ремонтника, операторів устаткування, різноробочих та жінок на складальні і сортувальні роботи

«Скупайте» в попелі

У червні, коли наливаються смородина та агрус, надзвичайно корисно «скупати» кущі в розчині попелу. Для цього потрібно 1 кг попелу залити відром теплої води (нагрітої на сонці) і настояти впродовж тижня. Перед застосуванням розчин проціджують і додають господарське мило для кращого прилипання.

Рослини слід обприскувати ретельно, щоб розчин змочував листочки як зверху, так і знизу. Якщо кущі розлогі, можна налити розчин у таз і змочувати гілки повністю. До такої процедури бажано вдатися тричі підряд – щодня або через день. Таке купання – не лише чудовий метод підживлення рослин, а й захист їх від борошнистої роси та попелиці.

металобрухт. Кольорові метали. самовивіз. Òåë.(096)1889489

шифер б/у. Недорого. Тел. (067)7772789. дрова та обрізки з пилорам. Тел. (099)3133150.

Буріння

свердловин на воду.

Тел. (098)2527344.

ТзОВ«Барком» запрошує на роботу:

моториста, конструктора, токаря. Тел.: (264) 4-67-68, (067)6724746.

ТзОв «Хеммель Україна» запрошує на роботу: інженера-конструктора (зі знанням

2-кімнатна квартира в с.Заводське. Тел. (068)0112953.

3D-моделювання металоконструкцій); кресляра (зі знанням 3D-моделювання металоконструкцій); бухгалтера (робота в «1С8-Бухгалтерія»); електрозварника на напівавтоматичних машинах; слюсаря із складання металевих конструкцій; механіка.

Тел.: (03264)4-69-85, (067)6222883. ТзОВ «Хеммель-Україна», с.Ожидів, вул. Промислова, 1.

УВАГА! КОНКУРС! Кутівська сільська рада оголошує конкурс на заміщення вакантної посади інженера-землевпорядника. Вимоги до кандидата: освіта повна вища за кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста. Кваліфікація: землевпорядник, стаж роботи не менше року, вміння працювати на комп’ютері. Документи приймаються протягом місяця з дня опублікування оголошення. Кандидати можуть отримати додаткову інформацію за тел.

3-77-44 або за адресою: с.Кути Буського р-ну, сільська рада.

хата в м.Буськ. Тел.(096)6306724. незавершене б-во (31 сот) в с.Переставки. Ціна договірна. Тел.:(067)6071813, (096)3864182. план під забудову в м.Буськ. Тел. (097)4721859.

1/2 будинку (газ, світло, вода), зем. ділянка (6 арів) в м.Буськ. Тел. (050)6004412, Богдан. приватизована зем.ділянка (0,10 га) в м.Буськ. Тел. (066)5037731. земельна ділянка в м.Буськ. Тел.(096)6581599.

офіційно На території Кутівської сільської ради виявлено безгосподарське майно – «Пам’ятник бійцям І Кінної армії Будьонного». Рішенням сесії Кутівської сільської ради від 15.05.2015 р. дане майно взято на облік, як безгосподарське. У разі виявлення власника майна просимо звертатися в Кутівську сільську раду за адресою: с.Кути Буського р-ну. Тел. 3-77-44.

зем. діл. (пл. 0,0800 га) в м.Буськ, вул. Мазепи,42. Тел. (098)7738188.

На території Утішківської сільської ради ведуться роботи з виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,06 га в с.Утішків на вул. Головній Буського району Львівської області.

земельна ділянка (8 сот.) в м.Буськ. Тел. (067)9224033.

За п‘ять місяців цього року надходження плати за землю від платників Бущини склали 2069,0 тис. гривень. Зокрема, юридичними особами сплачено 1726.9 тис. грн., фізичними – 342,1 тис. грн. Плата за землю посідає третє місце за обсягами надходжень до місцевих бюджетів усіх рівнів, її питома вага становить 7,9 відсотка у загальній сумі надходжень, – повідомив Анатолій Сисюк, в.о. начальника Буської ОДПІ

Ірина ГАЄВСЬКА

силікатну цеглу. Тел. (097)5707652.

Продається

Звертатися за адресою: с.Ожидів, вул. Шашкевича, 41.

Плата за землю – на третьому місці

ГОСПОДАРЮ НА замітку

куплю

Оплата праці висока. Тел. (067)6743145.

одним абзацом

Виявилось, що працівники Буського водоканалу на вулиці Папірня замінюють більше 20 метрів старого аварійного водогону та встановлюють обмежуючу заслінку, адже стара металева труба вже не піддається ремонту. Та нас запевнили, що вже у післяобідню пору водозабезпечення міста відновлять. До робіт залучили усіх робітників комунального підприємства, у чому ми мали змогу переконатись, прибувши на місце заміни частини водогону. Також, користуючись нагодою, керівник водоканалу Володимир Бучко просить у споживачів вибачення за тимчасові незручності, бо не завжди може повідомити людей про подібні відключення.

7

Операція «Безпечна швидкість»

До 15 червня на території Львівської області, зокрема Бущини, проводяться до­ даткові заходи щодо профілактики ава­рій­ності під умовною назвою «Безпечна швид­ кість», – повідомив майор міліції Юрій Мороз, начальник ВДАІ з

обслу­говування Буського району ГУМВС України у Львівській області. Працівники Олеської ЗОШ І-ІІІ ст. глибоко сумують з приводу передчасної смерті настоятеля храму Пресвятої Тройці о.Мирона Цара і висловлюють щирі співчуття родині покійного. Нехай упокоїться його душа, а Господь прийме її у Царство своє. Асоціація сільських і селищних рад Буського району висловлює щире співчуття Побужанському сільському голові Дацків Любові Григорівні з приводу непоправної втрати – передчасної смерті її чоловіка. Колектив дошкільного навчального закладу «Рукавичка» с.Побужани висловлює щире співчуття голові Побужанської сільської ради Дацків Любові Григорівні з приводу смерті її чоловіка. Колектив працівників Побужанської сільської ради висловлює найщиріші співчуття сільському голові Дацків Любові Григорівні з приводу передчасної смерті її чоловіка Зіновія та розділяє горе родини покійного. Депутати Побужанської сільської ради висловлюють глибокі співчуття сільському голові Дацків Любові Григорівні з приводу непоправної втрати – смерті її чоловіка Зіновія.

недорого ! Зем.ділянка (8 сот.) в м. Буськ. Тел. (096)3427635.

земельна ділянка (0,15 га) в смт. Красне. Тел. (097)3444512. соснова дошка, суха (40). Тел. (068)0557348, Юра. бензопила STIHL, капремонт. м.Буськ, 2000 грн. Тел. (067)9334887. цегла облиц. пустотіла, червона в смт.Красне. Ціна 2 грн за шт. Тел. (097)5606000, Ярослав. шафа з тумбочками для одягу. Тел. (097)4417703. нові автомобілі під виплату від 2000 грн на місяць. Можливо без довідки про доходи. Тел. (093)9309098. скутер «Фада». Тел. (067)2685265. газо-електрична, газова плити, холодильники 160-180 см, велосипеди з Німеччини, візок дитячий зима-літо. Тел. (097)3154168. пшениця, сіно тюковане; трактори МТЗ-80 та ЮМЗ. Тел. (097)2237852. кролі (молодняк), дешево. Тел.: 3-00-37, (068)0100811.

8

У ВІЛЬНУ ХВИЛИНУ

11 червня 2015 року

БЛАГОДІЙНІСТЬ

Врятуймо Допоможемо маленькій Юлі волонтера Андрія

Співоча сім’я Хом’якевичів з Буська відома надбужанцям своєю участю у народному гурті «Кво вадіс» (керівник о.Ярослав Лозовий). Це щирі і відкриті люди, які власним прикладом та численними духовними проектами намагаються допомогти віднайти шлях до Бога і відкрити йому своє серце. Але сьогодні ця багатодітна сім’я потребує нашої допомоги. У їхній дім прий­ шла біда – 11-річна донечка Юля потребує термінової операції на хребті із застосуванням ростучої конструкції «Мост-2».

Як розповіла нам мама Надія, проблеми почались ще із народження. Вже у садочку Юлі діагностували сколіоз. З віком хвороба прогресувала, відтак після 3 класу дитині довелось перебувати на стаціонарному лікуванні в Сокальській спеціалізованій школі. Та недугу не вдалось зупинити. Нещодавно у Львівській обласній дитячій клінічній лікарні «ОХМАТДИТ» дівчинку консультував відомий професор Харківського інституту патології хребта і суглобів ім. М.Ситенко А.Мезенцев. Він встановив діагноз: «Ювенільний ідіопатичний правобічний сколіоз грудного відділу хребта ІV ступеня». Відтак Юлі вже сьогодні потрібна складна операція. Та найбільша біда у тім, що родина не має таких «захмарних» коштів – більше 200 тисяч гривень. Тому батьки звертаються за підтримкою до мешканців Бущини. Телефон мами (097)5769120. Кошти можна перераховувати на: Філія – Львівське облуправління АТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ 10013/051 МФО 325796. Код ЄДРПОУ 09325703. Розрахунковий рахунок – 373999051004. Особовий рахунок – 26209049918813. ПІП – Хом‘якевич Надія Ростиславівна. Індентифікаційний код – 1701710280.

Відвідати бойові підрозділи, добратись до найвіддаленіших блокпостів, де так чекають передач із дому, особливо коротких листів від рідних – все це випадає на долю волонтерів. Як і небез­ пека бути обстріляними чи натрапити на ворожу міну. Ця біда 17 травня трапилась із 36-річним Андрієм Романчаком, двома його товаришами-волонтерами ГО «Варта-1» і двома військовими, які відправились на схід, аби відвезти гуманітарну допомогу на 36 блокпост Нацгвардії.

ДОБРІ НОВИНИ

Повертаючись назад біля Попасної, чоловіки підірвались на фугасі. Двоє волонтерів і двоє військових загинули, Андрій вижив, та отримав важкі травми – гематому на селезінці і обпалене тіло. У Краматорську чоловіка прооперували, проте через 60% опіків (50% з яких – глибокі рани) йому потрібна пересадка шкіри. Сьогодні чоловік перебуває в столичному опіковому центрі. Позаду – 10 операцій, попереду – ще мінімум 20. На все це потрібні великі кошти, яких у сім‘ї немає. Тому рідні просять всіх небайдужих допомогти врятувати Андрія Романчака. Навіть маленький внесок може допомогти йому у швидкому одужанні. Для тих, хто може долучитись – картка Приватбанку: 5168742341609968, Романчак Дмитро Олександрович (рідний брат Андрія). Дуже просимо підтримки, фінансової допомоги і взаєморозуміння. Нехай Господь благословить ваші добрі справи, дасть міцне здоров‘я і поверне вам сторицею. Моліться за здоров‘я Андрія.

У СВІТІ СПОРТУ

«Арніка» і «Нові зірки» У пляжному волейболі підкорили «Свитазівські притупи» ми також кращі 7 червня у Сокалі відбувся обласний фестиваль-конкурс хореографічних колективів «Свитазівські притупи», який проводить Львівський обласний центр народної творчості і культурно-освітньої роботи.

Цьогоріч він був масштабним, адже за право називатись найкращими змагались 29 колективів різних вікових категорій з цілої області. А перед журі стояло складне завдання – з-поміж розмаїття танцювальних композицій, традиційних костюмів, які відображають культуру різних західних регіонів України, потрібно оцінити і вибрати найкращих. І вимогливе журі не помилилось, віддавши призові місця двом

колективам з Бущини! Почесне перше місце виборола Зразкова хореографічна студія «Арніка» (кер.Андрій Діяк), яка нещодавно відсвяткувала 15 років творчої діяльності, а почесну грамоту за зайняте 3 місце привіз до Буська Зразковий ансамбль народного танцю «Нові Зірки» (керівник Мар‘яна Зеленська). Уся надбужанська громада знає, любить і пишається колективами і дітками, які

ШКІЛЬНІ ВІСТІ

освоюють високе мистецтво танцю. Тішить, що високопрофесійне журі, у складі якого були народні артисти, теж високо оцінило майстерність юних бужан та професіоналізм керівників. Бажаємо колективам творчих злетів на мистецькому небосхилі Бущини та нових перемог.

Любов Огороднік, методист Буського РНД

«Чистої води і ніякої біди»

Літні пригоди не повторюються, а щоразу нові види відпочинку, цікаві розваги, зустрічі. Стільки всього можна побачити, навчитись та зробити. А ще підрости, зміцніти, порозумнішати.

Але під час канікул на дітей чекає багато небезпек, тож Йосипівська ЗОШ І ст. провела низку інструктажів. Вчителі та майстер виробничого навчання Навчально-методичного центру цивільного захисту і безпеки життєдіяльності Львівської області Андрій Шенгера розповіли, як поводитись на вулиці, з отруйними рослинами, під час грози, під час поїздки автобусом, на спортивному майданчику, у громадському транспорті, під час проведення спортивних ігор, при поводженні з тваринами, при пожежі, при користуванні електроприладами, при зустрічі з незнайомцями, як збирати гриби, надавати першу медичну допомогу. Хочеться побажати всім діткам «мирного неба, свіжого хліба і ніякої біди», – каже директор Йосипівської школи Валентина Дудак.

ПОГОДА У БУСЬКОМУ РАЙОНІ ЧЕТВЕР, 11 червня мінлива хмарність П‘ЯТНИЦЯ, 12 червня ясно СУБОТА, 13 червня ясно НЕДІЛЯ, 14 червня невелика хмарність ПОНЕДІЛОК, 15 червня мінлива хмарність, дощ ВІВТОРОК, 16 червня хмарно, невеликий дощ СЕРЕДА, 17 червня хмарно, невеликий дощ CMYK

Спекотними вихідними висока температура була не тільки на дворі. Зашкалював градус напруги і на спортивних майданчиках області. У Заріччі Жидачівського району на відпочинковій базі урочи­ ща «Острів» проходили змагання з пляжного волей­ болу за участю жіночих складів 2 команд Буська.

Цьогорічні змаги були складними та виснажливими, але принесли неспо­дівані результати. У ХХІ спортивних іграх серед міст та районів Львівщини, присвячених Року Андрея та Климентія Шептицьких, з-поміж 17 команд 7 місце посіла наша команда у складі Любові Огороднік та Мар‘яни Кравчишин. У VІІІ обласних іграх ветеранів спорту Львівщини приємним сюрпризом стала перемога славних надбужанок Світлани Мостової та Людмили Скрипинець (на знімку у центрі). А ось першість у нелегкій грі вони вибороли у досвідченої команди зі Львова. Користуючись нагодою, учасники жіночих команд з пляжного волейболу дякують завідувачу сектору з питань молоді і спорту Дмитру Татарину, директору Буського районного спортклубу «Олімп» Володимиру Єретику за підтримку, сприяння та розвиток масового спорту на теренах Бущини і пляжного волейболу зокрема. Наталя ЛАДАНІВСЬКА ФУТБОЛ Топорів 0:8. Кубок Буського району

1/8 фіналу

Побужани – Купче 1:3, Задвір’я – УНМ Красне 1:3, Кізлів – Олесько 2:3, Андріївка – Заводське 4:1, Соколя – Сторонибаби 1:2, Буськ – Ст. Милятин 5:2.

Першість Буського району серед ветеранів Другий тур

Гончарівка – Лопатин 1:5, Андріївка – Буськ 4:3, Утішків – Сторонибаби-1 2:7.

Малий Кубок Буського району Чемпіонат Львівщини 1/8 фіналу Лісок – Новосілки 2:2 (в додатковий ЛОАФ «Колос». Друга ліга. Група «А» Четвертий тур час 2:3), Чаниж – Полтва 2:3, Балучин

– Утішків 4:6, Яблунівка – Куткір 3:7, Боложинів – Ожидів 3:2, Полтва-2 – Вдень

Вночі

+23 +25 +29 +31 +32 +21 +19

+13 +11 +15 +18 +20 +18 +14

ФК «Красне» – «Нива-Кордія» Жов­ танці 4:1.

Думки авторів публікації не «Воля народу» – часопис Буського Адреса редакції: обов‘язково відображають точку району Львівської області.

80500, м.Буськ, зору редакції. ЗАСНОВНИКИ: Буська районна рада, м-н Незалежності,17 За точність і достовірність трудовий колектив редакції Буської 2-17-37 – редактор, викладених фактів відповідають районної газети «Воля народу».

2-16-73 – кореспонденти, автор і рекламодавець. ВИДАВЕЦЬ: редакція Буської 2-15-79 – бухгалтер, Видруковано у ВД ТзОВ «Молода Галичина». районної газети «Воля народу».

3-03-64 – прийом реклами Друк офсетний. Умовний Реєстраційне свідоцтво ЛВ №408 Факс (03264) 2-17-37. друкований аркуш –2,5. від 15.07.1998р. Р/р №2600501120692, індекс 62300 Газета виходить у четвер. Центральна філія ПАТ «Кредобанк» Передплатний Рекомендована роздрібна Відповідальний секретар м.Буськ МФО 325365 ціна – 2,50 грн. Ірина ГАЄВСЬКА код ЄДРПОУ 02474021 Наклад 2600.