Нам пора для України жить
Часопис Буського району
Порятуймо маленьку Олю
П’ятирічній Думній Ользі Степа нівні зі с.Боложинів терміново пот рібна донорська кров IV групи, ре зус «+» і лише від чоловіків від 20 до 45 років. Всіх, хто може допомогти, просимо звертатись до матері дівчинки – Галини за тел. (097)1410332. БЛІЦ-ІНФО
У реанімацію – цілодобово
E-mail: volya_narodu@ukr.net
№27 (2315)
«Запхай собі те посвідчення в одне місце, а мені плати гроші за проїзд» Так відповів водій однієї з бродівських маршруток, коли боєць АТО на свято Вознесіння, зайшовши в салон автобуса в передобідню пору, пред’явив йому посвідчення учасника бойових дій. Про це нам повідомив волонтер Михайло Цюрко, – саме до нього з Поникви їхав атовець. Цей випадок шокував всіх.
Ікону перемальовано
Військовий скоїв самогубство?
ЧЕТВЕР
ЖОРСТОКІ РЕАЛІЇ ЖИТТЯ
Родичів українських пацієнтів, які перебувають на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії, відтепер пускатимуть у палату 24 години на добу. Відповідний наказ Міністерства охорони здоров’я № 592 від 15 червня 2016 року набув чинності у середу, 29 червня 2016 року, – пише «Українська правда. Життя». Ікона святого Миколая з пам’ятника на перехресті біля Ожидова не зникла. Її взяв на реставрацію місцевий художник Богдан Нестер. Але, на жаль, як повідомив митець, реставрувати вже не було що, адже скло, яке захищало полотно від атмосферних опадів, розбили. Тож він намалював нову ікону, і невдовзі встановлять її на пам’ятнику.
30 ЧЕРВНЯ 2016 РОКУ
Отака жорстока правда, з якою зіш товхуються наші військові, повертаючись додому. Там, на сході України, борючись за її цілісність, ризикують життям, а приїхавши додому, не можуть скористатись законними пільгами. Мабуть, аби не загострювати ситуацію, юнак витягнув гроші і оплатив за проїзд. А де ж були інші пасажири? Знову зробили вигляд, що нічого не бачать? Ось так ми проходимо перевірку на людяність. Водій її не пройшов (та й пасажири, зрештою, теж). Їдучи згодом бродівською
маршруткою, заува жила водію, що йо го колега поступив не по-людськи, бо власник такого по свідчення має право на пільговий проїзд не тільки через повагу, якщо вже на те пішло, а тому, що так встановлено законом. На що водій Іван мені відповів, що такого не може бути, бо керівник їхнього підприємства п.Спанчак вже сам тричі побував в АТО. Тому про подібне на його підприємстві і не йшлося б, – такий водій наступного дня уже б не працював. Проте таке сталося. Їхнє підприємство, маючи своїх лише кілька маршруток, решту орендує. Але водій навіть орендованого автобуса мав би дотримуватись тих правил, які є на підприємстві. Та й, зрештою, Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (стат-
залізничний, водний та автомобільний транспорт мають право бійці АТО, які вже мають статус учасників бойових дій, родичі загиблих учасників АТО»), який дає право пільгового
проїзду учасникам бойових дій. Але час від часу серед водіїв знаходиться «паршива вівця», якій чогось не вистачає, він не розбагатів на тих кілька гривень, але своє жадібне нутро показав. Коментує ситуацію заступник голови Буської районної ради, атовець Роман Фурда:
– Такі випадки хоча й поодинокі, та все ж трапляються. І у Львові, і в районі ми мо ніторимо ситуацію. Я особисто не раз користався цією пільгою, але ніколи з тим не мав проблем. А наш побратим мусив заплатити за проїзд, хоча закон дає йому право на безкоштовний. На жаль, він не зафіксував ні номера маршрутки, ні прізвища водія. Я з ним того ж дня спілкувався, просив дати хоча б якусь інформацію, щоб ми змогли вийти на
перевізника. Він лишень запам’ятав, що їхав білою маршруткою. – Учасники бойових дій повинні пред’являти оригінал посвідчення чи можна і його копію? Бо водій однієї маршрутки вимагав оригінал. – Тільки оригінал. – Скільки водій може одночасно перевозити безкоштовних па сажирів з посвідченням УБД? – Обмежень не має бути. То вони вже свої внутрішні корективи вносять, мовляв, лише певну кількість і більше не можна. – Куди повинні звернутись учасники АТО або члени їх сімей, якщо порушують їхні права? – Нехай телефонують до мене (тел. (067)7343394) або ж до Павла Довбиша з «Юридичної сотні» (тел. (095)9137887). Відстоювати свої права потрібно кожному особисто, і тільки тоді ми змінимо нашу державу на краще. Якщо ми справді хочемо її змінити, то не повинні стояти осторонь подібних ситуацій, бути байдужими до хамства.
Лариса ГАРАСИМІВ
тя 14) («На безкоштовні квитки на повітряний,
До Буського відділення поліції 25 червня звернулася 28-річна жителька одного з населених пунктів району, яка повідомила, що на горищі стодоли приватного господарства виявлено тіло без ознак життя її 32-річного брата. Жінка розповіла, що брат проходив службу в одній з військових частин міста Дніпро і в середині червня приїхав додому у відпустку. За попередніми висновками екс пертів, чоловік скоїв самогубство, завдавши собі в ділянку під грудною кліт кою удар господарськими вилами. За даним фактом відкрито кримі нальне провадження за ч.1 ст.115 КК України (Умисне вбивство). Всі обставини загибелі військово службовця встановлюються, призначено ряд експертиз.
У полі виявили артснаряд
У селі Баймаки Буського району 24 червня о 13.10 год. в полі (1000 м від житлових будинків) місцевим мешканцем під час сінокосу виявлено один 150 мм артилерійський снаряд часів Другої світової війни. Місце події було обгороджено, ви ставлено охорону. Подано заявку на чальнику 2 спеціального центру швидкого реагування ДСНС України (м. Дрогобич) на вилучення та знищення виявленого боєприпасу.
м.Буськ, навпроти автостанції, маг.№6 тел. Київстар – (068)0095774, Ірина
Провідна гуртівня “МДА ТРЕЙД” пропонує якісні та сертифіковані будівельні матеріали. 1. Система утеплення фасадів: – пінопласт; – мінеральна вата. 2. Система декорування фасадів: – короїд; – баранчик; – шуба. 3. Цемент. 4. Кольорування фарб і штукатурки. В асортименті представлено продукцію найкращих виробників:
Товари в кредит за програмою “Енергозбереження”. Найкраще співвідно шення ціна-якість. При замовленні повної системи утеплення надаємо знижки. Ми знаходимось: м.Буськ, вул.Промислова 6, (Полярон).
Тел.: (067)322 21 61, (098) 670 00 08, (098) 449 33 33
2
АКЦЕНТИ
30 червня 2016 року
ДОЧЕКАЄМОСЬ
Про дороги та автостанцію
Тепер вже мешканці вул. Технічної можуть зітхнути з полегшенням, – по ній можна спокійно пройти чи проїхати, не боячись потрапити в яму. Облаштована дорога і біля автостанції, кілька десятків метрів заїзду та виїзду на зелене господарство, тут нещодавно також працювала техніка (на знімку справа).
ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО НАДРУКОВАНОГО
Вербляни поставили умову Львову і Буську
Як уже інформувала «ВН» (див. №24 від 9 червня), дозвіл на вивезення сміття на сміттєзвалище Буського комунального господарства, що у Верблянах, надав виконком Буської міської ради у п’ятницю, 3 червня, на два тижні, до 17 червня. Що далі?
Як повідомив голова Буської міської ради Ростислав Сліпець, в місті працює Львівське ШБУ-65. На вул. Технічній відремонтовано 1200 кв. м дороги на 267 тисяч гривень. Скільки заплатять за дорогу на «зелене», поки невідомо, бо ще немає акта виконаних робіт. А як бути з ямами на автостанції? Так, їх час від часу підсипають, але коли маршрутка завертає на платформу, то перехитується з боку на бік. Запитала про це у директора автостанції Петра Бербеки, на що той відповів, що тут має розпочатися спорудження двоповерхового приміщення автостанції. Автостанція орендує земельну ділянку, угоду підписано на 15 років, – повідомив міський голова. – Власник планує побудову двоповерхового приміщення, який відповідатиме всім стандартам, – у ньому розмістяться зал очікування, каса, кабінет директора, зал відпочинку для водіїв тощо. Депутати минулого року на сесії погодили робочий проект. Наразі його доопрацьовують, але до липня він вже має бути готовий. Тож, можливо, у серпнівересні вже й будівельні роботи розпочнуться, які триватимуть не більше року. Тому перед будівництвом асфальтувати територію автостанції недоцільно. «Громадських слухань такий проект не потребує, – зазначив Р.Сліпець, і додав. – Хоча, якщо не хочеш нічого робити, то починаєш проводити громадські слухання».
Лариса ГАРАСИМІВ
P.S. Оновлений вигляд матимуть і пішохідні доріжки: від вул.Надсяння до лікарні (на знімку зліва), на вул.Петрушевича і біля міської ради.
У п’ятницю, 17 червня, міський голова Ростислав Сліпець повідомив, що за цих два тижні зі Львова ми приймали щодня по 3-4 машини. За кожну Буський комунгосп отримував 720,72 грн. Окрім того, ще й «львівський» трактор розгортав сміття. І запевнив, що виконком не продовжить угоду щодо вивезення сміття: «Я людям обіцяв і не можу їх підвести» (йдеться про мешканців Верблян, які на сході
села не відразу, та все ж погодились, аби наше сміттєзвалище приймало сміття зі Львова).
Але, як виявилось, згодом верблянці передумали. До Боложинівського сільського голови Віктора Дацківа (Вербляни належать до Боложинівської сільської ради) звернулись представники Департаменту житлового господарства Львівської міської ради щодо вивозу сміття, на що той відповів, що одноосібно таких рішень не приймає. У понеділок на схід села до Верблян прибули голова Сихівської РДА Ірина Маруняк та директор ЛКП «Львівспецкомунтранс» Тарас Стефанишин. Зійшлося понад 40 сельчан. І.Маруняк попросила мешканців села надати дозвіл на вивезення сміття зі Львова на полігон поблизу Верблян до 5 сміттєвозів на день протягом двох місяців. Обговорення було бурхливим, – люди розуміють, що сталася біда і треба допомогти; що їхні діти, які живуть у Львові, також продукують сміття, та все ж. Михайло Цюрко проти надання такого дозволу, оскільки міський голова Львова міг би за весь термін перебування на своїй посаді вирішити питання утилізації та переробки сміття. Роман Троян зауважив, що на Буському полігоні ТПВ не проводиться належне впорядкування сміття. Депутат сільської ради В. Дібровський запропонував надати дозвіл на вивіз сміття при умові: якщо за десять днів ЛКП «Львівспецкомунтранс», завозячи не більше 3 сміттєвозів на день, рекультивує Буське сміттєзвалище (тобто, вивезені ТПВ покриє шаром грунту), то їм нададуть дозвіл на вивіз сміття ще на місяць. Цю пропозицію підтримала більшість сельчан, понад 30. Якщо виконком Буської міської ради погодить рішення верблянців, то ініціативна група сельчан контролюватиме роботу Львівського комунального. Притому у розмові з журналістом Віктор Дацків (про це він заявив міському голові Буська Р.Сліпцю та начальнику комунгоспу М.Гаєвському) запевнив, що якщо Буське сміттєзвалище горітиме, то активісти не пропустять жодного сміттєвоза (ні чужого, ні свого).
Лариса ГАРАСИМІВ P.S.Виконком Буської міської ради дав дозвіл на вивезення ще 15 машин сміття зі Львова.
ТОЧКА ЗОРУ
«Сміттєва криза» у Львові: де вихід? УКРОП запропонував невідкладні заходи для того, щоб львівські відходи перестали отруювати життя людей
Трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі, яка забрала життя трьох рятувальників, змусила хвилюватися всю Україну, адже свої «грибовичі» є чи не в кожній області. Втім, найбільший клопіт все ж має Львівщина. Відходи з обласного центру після закриття звалища в Грибовичах комунальники везуть на полігони довколишніх міст, чим дуже обурюють місцеві громади. Частину непотребу зі Львова влада домовилася переправляти до Києва. Та це – тимчасово, лише до 1 серпня. А далі що?
ропівці закликають негайно відновити роботу Львівської міської ради для ухвалення необхідних місту рішень (під
Гроші на вітер
Кожного дня Львів продукує, за різними даними, від 400 до 700 тонн сміття. 220 з них щодня везтимуть за 500 кілометрів – на столичний завод «Енергія», де відходи сортуватимуть та спалюватимуть. Депутат міської ради з фракції УКРОП Любомир Босаневич порахував, що за літній період на це з бюджету Львова витратять 25 млн грн. Гроші «проїздять» замість того, щоб побудувати на них, наприклад, дороги. Решту сміття розвозять на п’ять звалищ у Львівській області. На які саме – у міськраді не кажуть, щоб не провокувати людей. Активісти вже не раз блокували львівські сміттєвози. Громаду можна зрозуміти, адже людям дихати цим непотребом, пити воду, яку воно забруднює. Крім того, полігони перевантажуються, і своє сміття їм буде нікуди дівати. Не виключені й «позаштатні» ситуації: зсуви відходів, загоряння. Щоб запобігти новому екологічному лиху, народний депутат зі Львівщини, голова політради партії УКРОП Тарас Батенко закликав керівництво районних та міських адміністрацій ретельно підходити до співпраці з обласним центром у питанні вивезення побутового непотребу. За його словами, в разі можливості прийняти відходи, слід укладати угоди зі Львівською міською радою, в яких чітко обумовлювати обсяги сміття, терміни прийому та відшкодування мож ливих негараздів, пов’язаних зі збіль шенням навантаження на звалища.
час останньої сесії там сталися сутички активістів та правоохоронців, а мер Садовий, який мав звітувати щодо ситуації в Грибовичах, не з’явився на засідання),
Львівське сміття везуть на звалища довколишніх міст, зокрема і в Буськ.
Від розмов – до дій
Після трагічної загибелі рятувальників на Грибовицькому сміттєзвалищі минув майже місяць, та далі балачок справа поки не йде. Немає відповіді на найгостріші питання: хто винен і що буде далі? Куди подінуть львівське сміття після того, як Київ перестане приймати його значну частину? Де, коли і хто побудує сміттєпереробний завод на Львівщині? Депутати Львівської міської ради з фракції «Українського об’єднання патріотів – УКРОП» запропонували своє
бачення того, як розрубати «сміттєвий» гордіїв вузол. На їхню думку, найперше слід невідкладно створити спільну робочу групу з керівників фракцій всіх політичних партій, представлених у Львівській об ласній та міській радах, членів комісій з екології, керівників громадських об’єднань та фахівців у галузі сміттєпереробки. «Час переходити від політичних розмов до реальних дій, а не їхньої імітації. Це єдиний шлях до подолання важкої ситуації, яка склалась внаслідок Грибовицької трагедії», – заявив голова фракції УКРОП у Львівській міській
раді Ігор Телішевський під час прес-конференції. Його колеги по фракції – Ігор Зінкевич, Іван Гринда, Любомир Босаневич та депутат Жовківської районної ради від партії УКРОП, голова комісії з екології Ігор Муравський наголошують, що міська та обласна влада не мають спільного бачення виходу з ситуації, а комісії, покликані розслідувати трагедію на звалищі в Грибовичах, працюють неефективно. Відтак, крім створення спільної робочої групи, депутати-ук
а також притягнути до відповідальності високопосадовців Львівської міської ради, чия бездіяльність призвела до трагедії на сміттєзвалищі та подальших проблем зі зберіганням сміття. Аби львівське сміття перестало отруювати життя мешканців області, укропівці закликають якнайшвидше звернутися за консультаціями до про відних зарубіжних фахівців у галузі сміттєпереробки й оголосити конкурс проектів на побудову сміттєпереробного заводу і рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища. Адже розвинені країни світу вже давно навчилися перетворювати сміття на електрику та тепло. Наприклад, у Швеції програма утилізації відходів набрала таких обертів, що країна навіть завозитиме 800 тисяч тонн сміття з сусідніх держав. Укропівці також закликали владу провести інвентаризацію всіх звалищ області та звернути увагу на можливі корупційні зв’язки між львівськими можновладцями та власниками фірм, які перевозять та утилізують сміття. А ще, на думку представників УКРОПу, варто більше уваги приділяти тому, щоб привчати людей сортувати сміття перед тим, як його викинути: окремо пластик, папір, побутовий непотріб, адже так його буде простіше утилізувати.
Ірина ВОЗНЮК
30 червня 2016 року ГУМОРЕСКА У столиці вирував Майдан. Ще в квітні на Європейській площі з’явилися перші намети з протестувальниками, які вимагали продовжити термін повноваження Верховної Ради восьмого скликання хоча б на п’ять років. І в жодному разі не проводити чергових виборів у жовтні 2019. Президент, знаючи неймовірно високий рівень народної підтримки в парламентарів, відчув, що в країні запахло смаленим. І подав у Конституційний суд запит, чи можна зоставити цю Верховну Раду на повторний термін без виборів. Судді радилися довго. Во ни чудово розуміли, що від їх нього рішення залежить спокій в Україні. Але закон невблаганний: чергові вибори до Верховної Ради мусять пройти в жовтні 2019 року. Ох недаремно в голови Кон ституційного суду тремтіли ру ки, коли він зачитував вердикт. Бо останні його слова пото нули в криках «Ганьба!» тисяч мітингувальників, які блокували будинок суду. Під стінами негайно спалахнули шини, у вікна полетіли шумові гранати і пляшки з «коктейлем Молотова». Бідолашних суддів, котрі намагалися пояснити людям свою позицію, ніхто не слухав: роздратовані прихильни ки парламенту повкидали слуг Феміди в сміттєві баки. Але це ще були квіточки. Наступного ранку Київ повстав. З усіх районів міста до центру йшли довжелезні колони протестувальників. Люди несли плакати «Руки геть від Верховної Ради!», «Пенсіонери – за депутатів», «Не дамо скривдити слуг народу!», «Депутати, дякуємо вам за щасливе дитинство!», «Лікарі та вчителі – проти виборів!» Переляканий міністр внутрішніх справ визнав, що на вулицях Києва протестує не менше трьох мільйонів людей. І ще десять мільйонів, застеріг
МИНУЛЕ І СУЧАСНІСТЬ
Раду – на повторний термін! «Якщо дати кожному депутатові по велосипеду, що виробляє електроенергію, вони виробили б стільки світла!»
(В. Гройсман, на час озвучення цієї думки голова Верховної Ради). Київ, літо 2016 року.
міністр, поспішає з усіх кінців України киянам на допомогу. А все почалося з того, що в березні 2016 року народні депутати дружно сіли на велосипеди, які виробляють електроенергію. І Верховна Рада України перетворилася на найбільшу в світі електростанцію. Зрозуміло, що крутити педалі постійно депутати не могли, тому їм на допомогу прийшли численні консультанти з референтами, а далі й
працівники апарату Верховної Ради. Вже до осені вони вироби ли стільки електроенергії, що уряд відмовився від імпорту природного газу взагалі. Долар почав стрімко втрачати вартість. На перше січня 2017 року він коштував лише 15 гривень. А з весни того ж року Україна стала головним експортером електроенергії в Європу. Двадцяте квітня стало «чорним днем» для Міжбанківської
валютної біржі: долар знизився до шести гривень. Голова Нацбанку Гонтарева була змушена на місяць припинити торги й установити твердий курс, зобов’язавши банки продавати «зелений» по шість гривень. Але валюта текла в Україну такою повноводною рікою, що вже в червні вуличні міняйли пропонували громадянам долар по чотири гривні. Владі довелося піти на поступки: на
ІСТОРИЧНА РОЗВІДКА
відновлених торгах долар скотився до трьох гривень. Банки полегшено зітхнули, бо їм знову дозволили продавати «зелений» за ринковим курсом. У липні 2017 позачергова сесія ООН визнала Верховну Раду України найбільшою в світі екологічно чистою елек тростанцією. Соціологічні дос лідження в нашій країні пока зали, що рівень підтримки парламентарів досяг 90%. До речі, депутати в перервах між крутінням педалей устигали ухвалювати мудрі закони. З першого серпня 2017 Євросоюз установив на україн ську електроенергію «зелений» тариф, який був у чотири рази більший за звичайний. У країні розпочався економічний бум. Фабрики й заводи відновлювали роботу, в усіх кінцях країни масово з’явилися нові виробництва. А з вересня Євросоюз повністю перейшов на українську електроенергію та цілковито відмовився від російського газу. Глава «Газпрому» подався в тайгу, в ті місця, де Путін одного разу відпочивав у свій день народження, але, на відміну від господаря Кремля, звідти не повернувся. В жовтні в Росії вибухнула революція. Президент ледве встиг втекти літакомвинищувачем у Північну Корею. У грудні 2017 Росія з її роз валеною економікою, масо вим безробіттям і дубовою соціальною сферою виявила бажання ввійти в склад України на правах області, але народні
3
обранці відкритим текстом посилали вчорашніх ворогів «у баню». Хоч тепер Україні доводилося відновлювати зруйнований Донбас та занехаяний Крим, долар за станом на перше січня 2018 вартував лише дві гривні. У січні 2018 в Україну прилетіла президент США Гіларі Клінтон і запропонувала нам статус 51 штату США. Народні депутати обурено відкинули цю пропозицію. У квітні того ж року між нашою країною та МВФ було підписано новий меморандум: Україна ста вала головним акціонером Фонду, а гривня офіційно визнавалася третьою світовою валютою, рівною долару США та євро. Долар за вартістю зрівнявся із гривнею один до одного, після грунтовного соціологічного опитування, за згодою людей, був так і зафіксований на найближчі три роки. Але прийшов 2019, невпинно наближався «час ікс», і в суспільстві наростала тривога: улюбленцям народу незабаром іти на вибори. І ця тривога не могла не перерости в повномасштабний вибух. У Києві знову вирував Майдан. Оскільки сама Верховна Рада не мала права продовжити собі повноваження, відповідальність на себе взяв Президент. Він хороб ро вийшов до протестувальників і рішуче оголосив: – Виходячи з того, що згідно з Конституцією єдиним джерелом влади є народ, я, як гарант Конституції, оголошую про прове дення Всеукраїнського референдуму на підтвердження повноважень Верховної Ради України восьмого скликання ще на 10 років! – Даєш референдум! – радісно закричав Майдан. – Раду – на повторний термін! Щасливі люди плакали від радості й обнімали одне одного: їхні улюбленці зосталися з ними!
Ярослав БОРСУК. (ВЖ+)
ТВОРЧІСТЬ ЮНИХ
«Я маю право на Іван Франко щасливе дитинство» про господаря Йосипівського маєтку біля Олеська (Закінчення. Поч. у №№24 –26)
У 1842 р. Тадей Василевський, як референт станового комітету, відхилив розгляд одного меморіалу, суть якого зводилась до пропозиції ліквідувати панщину і передати землю селянам за викуп. А через два роки, у 1844 р., він сам подав на розгляд сейму пропозицію обрати комісію, яка б з дозволу імператора підготувала проект аграрної реформи. «За» проголосували 86 осіб, «проти» – 15. Упродовж року справа з місця не зрушилася, хоч і викликала бурхливі дискусії. Сейм не мав одностайної думки щодо проекту Василевського. Його підтримав граф Сапєга. Проти виступила опозиція на чолі з графом Сангушком. Тому і проект, і ідея з журналом, у якому мав працювати Маркіян Шашкевич, зазнали невдачі. Серед значної частини польської шляхти в Галичині запанували розчарування та зневіра. З 1848 р. на схилі життя Тадей Василевський остаточно осів у Йосипівському маєтку. Упокоївся він 1 березня 1850 р. і був похований у Йосипівці. Тадей Василевський з дружиною Анто ніною з Радванських народили десятеро дітей. Троє скоро померли. Неабиякий вплив батько мав на найстаршу доньку Феліцію (нар. 20 червня 1825 р. у Львові). Чи не тому вона стала педагогом з визначними досягненнями. З дитячих літ Феліція цікавилася біблійною історією, історією Польщі, поезією. Мала добру пам’ять і могла цитувати великі тексти, читати вірші напам’ять. Вже у тринадцятирічному віці збирала ровесників і старших за себе, захоплюючи своїми розповідями. Довший час її виховувала талановита вчителька Людвіка Збишевська. Крім батька, Феліцію вчив географії Вінцентій Поль, а Ян Добжанський викладав їй історію, літературу, естетику, філософію. З 1843 р. ”панна Феліція”, як стали її звати учні, почала сама педагогічну роботу серед молодих панянок. У 1851 р. вдова Антоніна Василевська з дітьми переїхала з Йосипівки до Львова, а вже у 1853 р. її донька Феліція відкрила свій виховний заклад, який скоро набрав популярності як першорядний і найкращий у Львові пансіонат з авторськими методами навчання, що після публічних слухань були схвалені шкільною владою
і, особисто, схоластиком, пізніше перемиським єпископом, Мацеєм Гіршлером. Заклад існував упродовж 30 років. Феліція Василевська мала товариські стосунки не лише зі своїми учнями, але і з такими впливовими у Львові діячами як Корнелій Уєйський, Кароль Відман, Ян Захаріясевич. За прихильність до польського повстання 1863 р. у 1864 р. була ув’язнена на два тижні, тоді ж і закрито її школу. Василевська з матір’ю і наймолодшою сестрою переселилася зі Львова до брата Войцеха у с. Ясельське, пізніше – до іншого брата в с. Сеньків на Золочівщині. У 1867 р. померла Антоніна з Радванських Василевська. Тоді панна Феліція повернулася знову до Львова і відновила педагогічну роботу, допомагала убогим, особливо, приватним учителькам, які на старості літ залишилися самотніми. Сама ж уже досить пізно вийшла заміж за Алоїзія Боберського, з яким була знайома ще з часів прийомів у домі свого батька. За революційну діяльність А. Боберський був ув’язнений у 1846-1848 рр., у 1849 р. брав участь в угорській революції, емігрував у Туреччину, потім кільканадцять років жив у Великій Британії, працюючи бухгалтером на фабриці металевих виробів Шеффільда. У 1870 р. повернувся до Львова й у 1873 р. одружився. У 1879 р. урочисто святкували 25-річчя діяльності педагогічного закладу Феліції з Василевських Боберської. У 1884 р. пані Феліція змушена була закрити свою школу і поселилась у с. Руденко Ляцьке під Лопатином разом з чоловіком, який у 1887 р. помер. Там же 18 січня 1889 р. не стало і Феліції Боберської. Поховано її у с. Сеньків, яке було маєтком Тадея Василевського, де вже були могили матері та чоловіка. Йосипівська садиба опинилась у руках Францішка Цивінського. Принаймні, так було вже станом на 1855 р. Приблизно з 1877 р. вона була власністю родини де ла Салла (?), а з 1905 – Юзефа Ґольда, який був останнім господарем йосипівського маєтку. Після Першої світової війни маєток був розпарцельований і головну частину його придбав повітовий відділ у Золочеві. Тоді велися реставраційні роботи, які, мабуть, не були
завершені. Під час Другої світової війни у маєтку розташовувалися військові, зокрема, шпиталь німецької армії. Після війни там знаходились дорожні служби, згодом – піонерський табір. Частину території зайняв колгосп імені Мічуріна. Тепер у йосипівському маєтку діє лікарня. Як бачимо, маєток у селі Йосипівка біля Олеська був і залишається цікавою історичною пам’яткою XVIII – ХІХ століть. Він досі мало вивчений. Подальші дослідження можуть розкрити галицькі особливості європейського класицизму, насамперед, в архітектурі та садово-парковому мистецтві. Зокрема, там знаходяться цінні твори знаного в Європі архітектора-декоратора Фридеріка Баумана. Хочеться сподіватися на виявлення в архівах і бібліотеках наукових праць власника маєтку, одного з перших у Галичині помологів Яна Уруського, досвід якого згодом перейняли місцеві священики – засновники українського товариства ”Сільський господар”. Йосипівський маєток був домом для родини Тадея Василевського, який на державному рівні брав найактивнішу участь у ліквідації панщини, сприяв ук раїнському національному відродженню, підтримуючи діяльність Маркіяна Шашкевича, його людяність і здібності високо цінував Іван Франко. Дитячі роки в Йосипівці провела Феліція з Василевських Боберська – педагог і публіцист, життєвий приклад якої послужив учителям у справі організації місцевого шкільництва та просвітництва. Стаття з доповненнями друкується за: Гудима Ю. В. Архітектурно-мистецька спадщина і заслуги власників маєтку ХVІІІ–ХІХ ст. у селі Йосипівка біля Олеська / Ю. В. Гудима // Маєток. Науково-краєзнавчий збірник державного історико-культурного заповідника “Самчики”. – Самчики, 2015. – Вип. 5 : Мат. Міжнар. наук.-практ. конф. “Маєтки України ХVІІІ–ХІХ ст.”. 24–26 вересня 2015 р. / за ред. О. Пажимського, Б. Пажимського, С. Єсюніна, Л. Казімірової, Р. Білика. – С. 206–221 +іл.(С. 760–766).
Юрій ГУДИМА, завідувач Народного музею історії ЛНУ ім.І.Франка
11 червня делегація НВК «Ракобовтівська ЗОШ І-ІІ ступенів – ДНЗ» у складі учнів Олега Кіри (сьогодні студент Львівського державного коледжу декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша) та Божени Кондюх (учениця 7 класу) перебували у місії ОБСЄ в Києві, де відбулася церемонія нагородження переможців конкурсу дитячих малюнків «Мої права» у номінації «Старша група. Колективна робота», який відбувався за ініціативи Міністерства юстиції нашої держави. Малюнок мав назву «Я маю право на щасливе дитинство».
Наші земляки посіли ІІ місце в Україні за колективну роботу і були нагороджені Дипломами та цінними подарунками. Переможців конкурсу особисто вітав міністр юстиції України Павло Петренко. У своєму інтерв’ю одному з каналів Олег Кіра сказав: «У кожної ріки є тільки два береги, а в кожної людини їх кілька. Та чи не найпам’ятніший, найважливіший – берег дитинства. Цей берег не може оминути ніхто. Тому так хотілося б, щоб дитячі роки не були затьмарені образами, болями, війнами, несправедливістю, щоб ніхто не принижував дитячу гідність, не порушував найсвятіше право – право на щасливе дитинство».
Ірина СЕМЕНОВИЧ, вчитель НВК «Ракобовтівська ЗОШ І- ІІ ст. – ДНЗ»
4
ПОДІЇ І ЛЮДИ
30 червня 2016 року ДУМКИ З ПРИВОДУ
БУСЬК
Пам’ятаймо також і про Конституція: обов’язок – захищати 20 років по тому У п’ятницю, 24 червня, в приміщенні Буського районного Народного дому відбулись урочистості та святковий концерт з нагоди 20 річниці прийняття Конституції України, у яких взяли участь голови Буської РДА та райради Петро Мороз та Богдан Глова, їх заступники, депутати, учасники АТО, громадськість райцентру.
Урочиста програма розпочалась з виконання Гімну України. Опісля виступив голова Буської райради Богдан Глова (на знімку вгорі), який висвітлив конституційний процес в Україні, зупи нився та дав характеристику його най важливішим складовим. Значна увага була приділена історичній події 28 червня 1996 року, адже саме цього дня Верховна Рада прийняла Основний Закон нашої країни — Конституцію. Також увагу було привернуто до найновіших конституційних змін, зокрема щодо правосуддя, прийнятих Верховною Радою 2 червня 2016 року. Ведучі заходу Любов Огороднік та Євген Ярема розповіли, що за цей рік в Буському районі 130 юнаків та дівчат отримали важливий документ у своєму житті – паспорт громадянина ОЛЕСЬКО
України, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство. Відтак на районну сцену Народного дому запросили восьмеро молодих людей, які досягли повноліття та зрілості саме у ці дні червня. Їм урочисто вручили паспорти голова Буської РДА Петро Мороз, голова Буської райради Богдан Глова та завідувач Буського районного сектору Державної міграційної служби Ігор Чиж. З Днем Конституції України увесь зал стоячи привітав і наших Захисників. З рук керівників району учасники АТО Степан Чапля з Переволочної, Богдан Смага з Красного та Михайло Мельничук з Соколівки (на знімку внизу) отримали державні нагороди – медалі «Захиснику Вітчизни».
У святковій концертній програмі взяли участь Настя Солотва, Оксана Піджарко, дует у складі Мар’яни Шевчук та Соломії Гаврилюк, тріо у складі Оксани Метельської, Марії Долинюк та Ігоря Сахаревича, жіночий вокальний ансамбль «Топорівчанка» Народного дому с.Топорів (кер.Андрій Петринка) та Народний ансамбль пісні та музики «Андріївські музики» НД с.Андріївка
28 червня 1996 року справді стало знаменною датою в історії незалежної України. Адже саме цього дня тодішня Верховна Рада після запеклого політичного протистояння все ж спромоглася прийняти вітчизняну Конституцію. Що й стало підставою для національного свята, яке ми відзначаємо вже двадцятий рік поспіль.
(кер.Х.Ясниська).
Не залишили байдужих і танцю вальні композиції Зразкової хорео графічної студії «Арніка» (кер.Андрій Діяк) та Зразкового ансамблю народного танцю «Нові зірки» (кер.Мар’яна
Зеленська).
За матеріалами Буського медіа-порталу, знімки Миколи ІВАНЦІВА
Подарунки дружині Президента У Буському районі побувала дружина Президента України Марина Порошенко. Разом з сином Михайлом перша леді держави у супроводі керівника Львівської галереї мистецтв, доньки Героя України Бориса Возницького – Лариси Возницької-Разінкової та завідувача музею-заповідника «Олеський замок» Романа Соломки оглянула експозиції старовинного замку.
На запрошення голови Буської РДА Петра Мороза та голови районної ради Богдана Глови пані Марина ознайомилася з творчими досягненнями гуртківців Олеського та Буського будинків дитячої та юнацької творчості, які продемонстрували високій гості свої вміння у виготовленні різноманітних плетених виробів, виробів з бісеру та паперу. На пам’ять про відвідини Буського району та його перлини – Олеського замку діти Буського БДЮТ подарували дружині Президента оригінальну картину «Чумацький шлях», виготовлену технікою крапкового розпису, а їх друзі з Олеського БДЮТ– букет квітів з бісеру.
Сергій ПЕНЦАК
Свого часу означений документ отримав досить високу оцінку серед консти туціоналістів цивілізованого світу. Насамперед – через чітко прописані його основні положення. На жаль, нині цього про теперішню редакцію нашого Основного Закону вже не скажеш. Протягом двох десятиріч один з найкращих конституційних документів у світі (як засвідчують експерти) не зміг забезпечити не лише гармонійний розвиток держави, а й її територіальну цілісність. Але причина криється не у його тексті, а у небажанні можновладців дотримуватися і гарантувати виконання Конституції. 20 років тому мені, як тоді помічнику нашого тодішнього народного депутата Ігоря Коліушка, пощастило у цей надзвичайно важливий для країни період перебувати у сесійній залі Верховної Ради і на власні очі бачити усі перипетії довкола конституційного процесу. Нагадаю, що Україна чи не єдина з інших союзних республік – після 5 років незалежності жила ще за радянською конституцією. Тому прийняття нової було надто важливим завданням. А через те, що більшість депутатів залишались лівої орієнтації – комуністи, соціалісти, «червоні директори», – прийняти кардинальні рішення було дуже важко. Тому треба віддати належне тодішнім депутатам, яким вдалося уникнути провокацій та досягти певного компромісу зі своїми опонентами. Після ухвалення Основого Закону багато хто з нас романтично вважав, що суспільне життя в Україні стане суттєво іншим, кращим. Проте ми отримали постійну боротьбу, яка триває й досі. Тому повністю погоджуюсь з тезами, які прозвучали в доповіді голови районної ради Богдана Глови на районних урочистостях. Усі українські президенти замість того, щоб виконувати Основний Закон, намагалися переписати його: «референдум» Кучми 2000 р.; конституційна реформа 2004 р., яка створила де-юре парламентсько-президентську республіку, а де-факто забезпечила розпорошення політичної відповідальності за президентства Віктора Ющенка; потім за Віктора Януковича повернення у 2010 році через КС Конституції попереднього варіанту. Змінюють Основний Закон і за Президента Петра Порошенка, хоча, на думку відомого конституціоналіста Віктора Шишкіна, в умовах воєнного стану цього робити апріорі неможливо. Отож за 20 років наші політики, яких ми з вами щораз приводимо до влади, перетворили Українську Конституцію, на, як колись писав Іван Франко, – «свинську». У посткриптумі до Дня Конституції цитую свого колегу Романа Онишкевича зі вчорашнього ZIKy: «Якби не хотілося, не можу сприймати цей день за свято, бо світську Біблію держави не можна хапати брудними руками кому заманеться і коли заманеться. У нас хапають при першій нагоді, при першій можливості отримати шляхом такого хапання якісь преференції. Переконаний, що в цьому одна з причин наших негараздів. Хоча інколи охоплюють сумні думки. Може, то небо вибрало нас, аби показати світовим народам, що з ними буде, якщо вони творитимуть у себе бардак, як українці». Тому, врешті-решт, маємо усвідомити: влада поводиться так, як їй дозволяє народ. Микола ІВАНЦІВ
ЦЕ НАША ІСТОРІЯ
Було це у Львові 30 червня 75 років з дня прийняття Акта про відновлення Української держави
30 червня 1941 року по полудню в будинку львівської «Просвіти» відбулися Українські Національні Збори. Їх відкрив Ярослав Стецько і найперше прочитав «Акт про проголошення відновлення Держави». У документі зазначалося, що першим кроком революційного проводу ОУН є рішення Національних Зборів: «На звільненій від комунобільшовиків території України, усупереч волі окупантів, проголошуємо «Акта відновлення Української держави». І що «відновлена Українська держава буде тісно співдіяти з ВеликоНімеччиною, яка творить новий лад в Європі і світі та допомагає українському народові визволитися з-під московської окупації». Отже, гітлерівці в такому разі є вимушеними союзниками українців, і тільки на етапі збройного зриву проти Москви. Тоді і ставлення до них, як до ситуативних союзників, може змінитися: якщо прийдуть в Україну не як стратегічні партнери, а як чергові її поневолювачі. Як бачимо, українці не випрошували у німців права на відтворення Української держави, а робили це цілком самостійно. Першим з-поміж запрошених на Зборах узяв слово митрополит Йосиф Сліпий. Святіший оголосив благословення усім присутнім митрополита Андрея Шептицького: «Честь України вимагає робити те, що ви задумали сьогодні. Робіть в ім’я Боже, я благословляю!» Отець Іван Гриньох зачитав привітання від українського вояцтва. Представник Крайового проводу запевнив велике зібрання, що ОУН не складе зброї, доки не звільнять українську землю від окупантів. І за це стоятимуть до загину.
У той час керівництву ОУН вже стало відомо про «несприйняття гітлерівцями української державності». В результаті вирішили не зволікати з активними діями: негайно взяли під свій контроль львівську радіостанцію. І ще того дня, о 10 годині вечора, і в ранковий час першого липня Ярослав Стецько встиг зробити радіопередачу, поінформувати мешканців Львова про Народні Збори, що відбулися напередодні, про обрання українського уряду. В день 1 липня зі своїм пастирським листом звернувся до українського народу митрополит Андрей Шептицький. Те, що сталося 30 червня 1941-го, звісно, не входило у плани вищого нацистського керівництва. Берлін блискавично зреагував на відновлення державності на західноукраїнських землях – генерал-губернатор Ганс Франк отримав категоричний наказ припинити самоуправство, а гестапо – арештувати бунтарів-самостійників. Особливо скаженіли Мартін Борман і Генріх Гіммлер. Причому висувалася й вимога, аби хтось із чільників самопроголошеної держави офіційно скасував Акт про її відновлення. Отримавши категоричну відмову від членів УДП (Українського Державного Правління) – керівного органу влади, який очолював Ярослав Стецько, гестапівці 6 липня 1941 року арештували членів УДП, зокрема Степана Бандеру – головного провідника ОУН – та його соратників, і відправили у концтабір Заксенгаузен. Так би мовити, для «перевиховання». На зміну військовим властям прийшла німецька адміністрація. На всі важливі адміністративні і господарські посади аж до по вітового рівня призначали німців. Українцям дозволялося займати
лише найнижчі адміністративні посади – такі, як сільський староста, голова невеликого міста, дрібний поліцай. Це цілком вписувалося у цинічне твердження рейхскомісара Еріха Коха: «України не існує... це всього-на-всього географічне поняття». Подібне нині говорить новітній фюрер Путлєр. Тому і тепер українські патріоти на сході України, як у далекі 40 роки минулого століття в Західній Україні, протистоять зазіханням тих, кого, за визначенням президента США Рейгана, ще досі називають – «імперією зла». Як видно, в українців добра генетична пам’ять – бути відданими обов’язку боронити свій народ від зазіхань чужинців, протистояти одвічно нам ворожій Росії – державі з імперськими комплексами. Микола ІВАНЦІВ
30 червня 2016 року ДЕНЬ МОЛОДІ Буськ до свята готувався заз далегідь. Впродовж кількох тижнів працівники комунального господарства готували місцевий парк І.Франка до святкового дійства та зустрічі гостей міста. Найбільше милувала око відремонтована та помальована літня сцена та при вході у парк скульптура робітника та селянки в оновленому «одязі» з українською символікою. Про їх сучасний вигляд подбала відома в районі художниця Ліля Андрєєва. Святкування розпочалися спортив ними змагами. Бажаючі мали нагоду спостерігати за футбольними матчами, показовими виступами легкоатлетів Буської ДЮСШ та нагородженням спорт сменів – учасників Олімпійського дня, який проводився під егідою Національного Олімпійського комітету України. Опісля усіх учасників святкування «чекала» концертна програма. Традиційно на День молоді нагороджують найталановитішу та успішну молодь району. Цьогоріч організаційний комітет визначив 9 номінантів. Зокрема, «Молодий педагог» – Зоряна Шавала (вчитель Буської ЗОШ №1); «Учень року»
(Віталій Лісовець, учень 10 кл. Буської ЗОШ №2 і Андрій Крушельницький – 10 класу Топорівської ЗОШ); «Юний митець» – Олег Кіра (студент Львівського коледжу декоративного та ужиткового мистецтва) і Володимир Карвацький (майстер виготовлення виробів з воску);
«Творча особистість» – Рок солана Митко (учениця 10 класу Буської гімназії), «Журналіст року» – Роман Матвіюк (Буський портал); «Медик року» – Мар’яна Цвілінська (медична сестра інфекційного відділення), «Молодий захисник України» – учасники АТО Андрій Гриник і Михайло Вороновський; «Молодий спортсмен» – Володимир Киц (майстер спорту України,
переможець загальноукраїнських та міжнародних змагань з легкої атлетики);
«Культпрацівник року» – Ірина Приставська. Вручали грамоти з подарунками Буський міський голова Ростислав Сліпець, перший заступник голови Буської РДА Олег Ільків, заступник голови райради Роман Фурда. Святкового та веселого настрою усім надали виступи вокалістів та тан-
ВІДГОМІН СВЯТА
Свято юності та натхнення
Традиційно в останню неділю червня ми відзначаємо День молоді. Свято, яке символізує юність та енергію, натхнення та творчість, романтику та любов.
5
не одну вищу освіту і став непотрібним, поповнивши лави безробітних і т. д. Звичайно, виїзд молоді за кордон на навчання чи роботу несе позитив – європейська освіта та досвід. А з іншого боку – виникає сумнів, чи захоче вона колись повернутись в Україну? Варто відзначити, що сьогодні вік трудових мігрантів значно помолодшав. Якщо 5-7 років тому він становив в середньому 40-45 років, то зараз – до 30. Сучасна молодь вміє аналізувати і не терпить фальшу. Саме зневіра у можливість самореалізуватись у власній країні і є основними чинниками масового виїзду за кордон, де така перспектива реальна. Тож, якщо справді хочемо зберегти нашу молодь – майбутнє України, і щоб День молоді було святом, а не календарним днем, зобов’язані повернутись до них лицем, а саме – створювати належні умови для отримання нею хорошої і конкурентної освіти в Україні, надавати можливість та підтримувати у відкритті власної справи, забезпечити житлом і т.д. Звучить банально, але це істинні слова, які, на жаль, далекі від тих можливостей, які є сьогодні в нашої молоді.
Інна ПАЛАМАР
цювальних колективів району. Особливого запалу та шквал емоцій викликали маленькі «звірятка» під керівництвом Тетяни Новак (на знімку зліва ). До речі, кожен учасник отримав подарунки від міської ради. Ведучою свята, як завжди, була креативна та харизматична Любов Огороднік. Здавалось би, чого ще треба – свято вдалося, люди щасливі, молодь радіє. Але, попри все це, не можна було не почути і незадоволення. Старші люди схилялись до думки, що День молоді став черговою календарною датою. Мовляв, вітання та звернення до молоді, що саме завдяки їм Україна матиме майбутнє – далекі від реальності. Люди зі сумом почали згадувати молодих хлопців, котрі загинули в зоні АТО; тих, хто не зміг знайти місце під сонцем у своїй країні, змушений був виїхати за кордон; тих, хто здобув
23 ЧЕРВНЯ – ДЕНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
Пропустити через себе людські біди...
Щирі вітання з ювілейним днем народження линуть у Сторонибаби до ГЛАДИШЕВСЬКОЇ БОГДАНИ ЙОСИПІВНИ.
У цей день вітаєм із приходом поважної дати. Зичим щастя, здоров’я і літ ще багато. Хай тепло рідних і близьких надійно захищає Вас від життєвих негараздів, а кожен день хай наповнюється корисними справами і земними радощами. Хай поруч з Вами ангел Ваш летить, убереже Вас від біди повсюди. Нехай несе радість кожна мить і благодать Господня з Вами буде.
Минулого четверга державні службовці відзначили своє професійне свято. З цієї нагоди на урочистості, присвяченій цій події, кращих працівників держслужби нагородили Почесною грамотою Львівської облдержадміністрації. А серед них і головного спеціаліста загального відділу апарату Буської РДА Віру КАНАС.
Віра Петрівна родом із Нагірців Кам’янка-Бузького району, сьогодні меш кає у Великосілках. Закінчила Львівський зооветеринарний інститут, працювала ла борантом у колгоспі «Україна» сусіднього району, інспектором з якості Буського між колгоспного комбікормового заводу, диспетчером Буського РАПу, АПО «Буг» та управління сільського господарства і продовольства Буського райвиконкому. У далекому 1993 р. Віра прийшла на посаду секретаря-керівника Буської РДА, а через 2 роки її призначили головним спеціалістом загального відділу. Тож цій роботі віддала більше 20 років. CMYK
У загальному відділі Вірі Петрівні довірили нелегку ділянку – звернення громадян. Її роботою задоволені, бо виконує її сумлінно. Про неї лише добрі відгуки. «До нас не звертаються бізнесмени, – говорить начальник відділу Галина Палка, – сюди приходять люди зі своїми бідами, страшними хворобами, приходять ті, які потребують допомоги. І Віра кожного вислухає, досконало вивчить питання, з яким звертається людина, і запише на особистий прийом до голови РДА, доручення якого вона виконує. Нікого іншого я на цій посаді не бачу. І не знаю, чи хто б ще
так зумів, чи вистачило б у кого сили, витримки, адже люди приходять різні, аби вислухати, і не просто вислухати, а пропустити через себе людські біди». Раніше, пригадує, за рік було лише 30 звернень, а сьогодні за неповних півроку уже 109. А ще ж і телефонні дзвінки у відділ, і дзвінки на урядову гарячу лінію «112». І кожен заявник потребує допомоги. Чи матеріальної, чи просто почути добре слово. Відвідувачів більше у свята та прийомні дні. Приносять фотографії з медичних закладів, висновки медиків, – ідуть сюди з останньою надією отримати допомогу на лікування своїх рідних. Інколи приходять одинокі, обділені увагою, люди, які потребують спілкування. І кожного треба вислухати. І кожному допомогти. У загальний відділ телефонують з різних причин: коли згасло світло; з сусідом посварились; його курка, коза чи корова нашкодили в огороді тощо. І навіть, коли пояснюєш людині, що стосовно електрики потрібно телефонувати до диспетчера РЕМу, то у відповідь чуєш: «Дзвоніть самі, а в мене має бути світло». Тож коли в одному з надбужанських сіл не стало світла, жінка запевнила: «Зараз подзвоню на 2-1692 (телефон загального відділу) і його включать». Тому й доводиться самим обдзвонювати різні служби, бо люди чекають вирішення своїх проблем. Витримка, терпіння, добродушність, доброзичливість – риси, притаманні не кожній людині. Але ними наділена державний службовець Віра Канас. Вони допомагають їй у роботі, – і вона понад усе прагне, аби людина, звернувшись до неї, поверталась додому з надією, що отримає допомогу.
Лариса ГАРАСИМІВ
P.S. Окрім Віри Канас, грамотами ЛОДА нагороджені Богдан Глуховецький та Михайло Постолюк.
З повагою і любов’ю похресник Роман і уся родина Іванцівих.
Щиросердечно вітаємо з 50-річчям від дня народження ДУБЕНСЬКУ НАТАЛІЮ БОГДАНІВНУ і зичимо всіх земних благ.
Бажаємо добра і довголіття, у кожній справі хай щастить, вік щедрий, як калинове суцвіття, у злагоді і радості прожить. Хай доля буде, як волошка в житі, душа хай буде завжди молода. Від сонця – золота, а від небес – блакиті, хай обминають горе і біда. Хай Матір Божа Вас охороняє, в душі панують мир і доброта, Ісус Христос здоров’я посилає на многії і благії літа.
З повагою колектив Заводської ЗОШ І-ІІІ ст.
Щиро вітаю з 26-річчям від дня народження ЛУЧАКА ЯРОСЛАВА ЯРОСЛАВОВИЧА з с.Ракобовти.
Твій день для нас велике свято, всі хочуть Ярослава привітати, а я, коханий, так скажу, що більш за все, – Тебе люблю. Від щирого серця, з легкою рукою Тобі я бажаю щастя горою! Щоб кожного дня, – лиш радість і свято, і всього, що хочеш, хай буде багато! Хай сили небесні Тебе бережуть, ангели щастя на крилах несуть, від смутку боронить молитва свята, Христос посилає щасливі літа.
Твоя Христя.
4 липня святкуватиме ювілей БУДА ІГОР МИРОНОВИЧ з Красного. у
Ваш день народження прийшов, а це таке важливе свято, у гості хай ідуть лиш ті, кого стрічаєте завзято. Бажаєм, щоб мрії здійснились, бажаємо миру й добра і серце щоб Ваше зігріли теплі та щирі слова. Хай сяють на небі всі зорі та доля хай посміхається і навіть найважчі гори з успіхом легко долаються. Хай серце рокам не піддається, хай не лякає майбуття, і хай щасливо в Божій ласці живеться многії літа!
З повагою сім’я Шпинди.
6
АКТУАЛЬНО
30 червня 2016 року
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ
Що чекає освіту Львівщини?
У Департаменті освіти і науки Львівської ОДА дуже різко відчули різницю знань у міських і сільських школах, порівнюючи результати ЗНО. Це означає, що доступ до освіти у міській місцевості і доступ до світи у сільській місцевості є різним. І це неправильно, оскільки діти навіть у найвіддаленішому селі повинні мати такі ж освітні послуги, як і в найбільшому місті. Відтак основна реформа в освіті спрямована на те, щоби кожній дитині дати рівний доступ саме до якісної освіти. Така реформа означає передусім те, що кожен вчитель повинен викладати лише один предмет, яким повинен володіти на достатньо доброму рівні і постійно покращувати власні знання із нього. А також і те, що у кожній школі повинен бути спортзал, де дитина загартовуватиме своє здоров’я, і різноманітні гуртки, де вона зможе розвинути свої здібності. Надати весь цей комплекс послуг у невеликій сільській школі, особ ливо у некомплектній, нереально. Це можна зробити лише у великих освітніх центрах, які повинні бути у кожній об’єднаній територіальній громаді. Мережа шкіл в об’єднаній тери торіальній громаді матиме такий вигляд: опорна школа – філії опорної школи – початкова школа. Опорна школа в ОТГ відіграватиме роль відділу освіти у нинішньому районі, координуючи навчальний процес. Вона матиме методкабінет, господарську частину, хороших фахівців. Також у такій школі повинен бути спортзал, по можливості басейн, якісне сучасне обладнання. У законі про освіту, який пройшов перше читання, прописано, що опорна школа повинна мати не менше 360 учнів, хоча ця цифра носить рекомендаційний характер. Філії опорної школи – це школи I-III та I-II рівнів, яких може бути відразу декілька. Знання у філіях і освіта у філіях мають бути не менш якісними, ніж в опорній школі. Тому що опорна школа відповідає за те, щоби учні у найвіддаленішому селі мали якісні знання. Один вчитель може викладати відразу у кількох філіях. Але лише один предмет. У межах фактично освітнього округу, який буде створений в об’єднаній територіальній громаді, вчителі зможуть між собою конкурувати, спілкуватися, радитися, ділитися досвідом. Це дозволить вивести освіту в ОТГ на якісно інший рівень і сприятиме тому, що життя
Якщо проаналізувати сучасну систему освіти і сучасну мережу шкіл, то стає зрозуміло, що додаткове вкладення коштів в освіту потрібного результату не дасть. Адже вчитель, який викладає чотири чи п’ять предметів, що не є рідкістю у сільських школах, не може викладати їх якісно. Тим більше, якщо у класі у нього два-три учні, що виключає будь-яку змагальність чи конкуренцію між ними.
в опорній школі та школах-філіях вируватиме. В таких освітніх закладах буде можливість для відкриття гуртків, і у дітей буде бажання ходити до таких шкіл і залишатися у них на довше. Початкова школа по можливості повинна бути у кожному селі. Щоправда, батьки отримають можливості самі вирішувати, де має навчатися їхня маленька дитина – чи в початковій школі, чи вдома, якщо її неможливо підвезти до школи. При сучасних засобах зв’язку організувати навчання на відстані не складно. Також буде розвиватися і дошкільна освіта. У школах першого ступеня будуть відкриватися дитсадки, тож частина вчителів, при бажанні, зможе перекваліфікуватися у вихователів. Певна річ, будь-яка серйозна реформа потребує кардинальних рішень. Очевидно, що реформа децентралізації і реформа освіти неминуче призведуть до пониження рівня деяких шкіл, а окремі,
ймовірно, доведеться закрити. Проте рішення про це прийматимуть не в Києві і не у Львові, і навіть не в райцентрі – його виноситимуть в об’єднаних громадах, ретельно проаналізувавши, скільки і яких шкіл їм потрібно і скільки вони зможуть утримати. Допомогу в організації навчання в нових умовах надасть і держава. По-перше, держава і надалі виділятиме кожній об’єднаній територіальній громаді освітню субвенцію. Щоправда, однакову абсолютно усім громадам. Вже зараз на Львівщині є ряд районів та ОТГ, які мають надлишок освітньої субвенції, отож можуть використати його на поточні видатки та ремонти шкіл. Ті ж, кому цієї субвенції недостатньо, можуть покривати недостачу фінансування освіти з власних доходів, або ж оптимізовувати школи, переводячи їх на нижчий рівень навчання. І боятися цієї оптимізації не слід. По-друге, як уже йшлося вище, головне – не кількість шкіл, а якість освіти.
ТОЧКА ЗОРУ
Голова однієї із найуспішніших на сьогодні Новокалинівської об’єднаної територіальної громади Богдан Юзвяк, який уже почав цю процедуру з пониження рівня шкіл, каже, що воно знайшло розуміння і в учнів, і в їхніх батьків. «Школа там, де є діти, а не там, де є порожні приміщення, – говорить пан Юзвяк. – Школа там, де діти можуть отримати якісну освіту, покращити своє здоров’я, займатися у гуртках чи у школі мистецтв». І таку школу у своїй громаді він планує спорудити. По-третє, якщо і доведеться певну частину учнів довозити до школи на відстань 5-10 кілометрів, то це не учнів перших-третіх класів. А возитимуть їх комфортними «Школяриками», яких лише цього року на Львівщині буде закуплено 80-90. І процес закупівлі автобусів для об’єднаних громад триватиме. Хочете сказати, що ті «Школярики» довго на наших дорогах не протрима-
ються? Але ж і дороги в області ремонтуються такими темпами, як ніколи раніше. Одна із найгірших доріг у всій Україні Львів-Луцьк набула такого вигляду, якого вона не мала, мабуть, ще від початку свого створення. По-четверте, частина учнів зможе проживати поблизу опорної школи у гуртожитку, якщо вже їй не буде змоги добиратися додому. І лякатися цього, очевидно, теж не слід. Адже учні, котрі поступають у профтехучилища, теж живуть у гуртожитках далеко від дому і якось дають собі раду. Питання у тому, що ви ставите на перше місце – будьякої якості освіту, але поряд з домом, наперед знаючи, що ця освіта значною мірою перекреслює чи погіршує майбутнє ваших дітей, чи все ж таки освіту трохи далі від рідної домівки, але такої якості, що вона відчинить перед вашими дітьми двері навіть найпрестижніших вишів. По-п’яте, поряд із наданням освітньої субвенції і виділенням коштів на закупівлю «Школяриків» держава дбатиме про те, щоби усі школи, незалежно від їх місця знаходження, були відремонтовані і оснащені потрібним обладнанням і технікою. Кожного року Львівська обласна рада проводить конкурс мікропроектів. Цього року за цією програмою на освіту виділена рекордна сума – 23 млн грн. З 80 проектів, які реалізуються з Державного фонду регіонального розвитку, який буде повністю спрямований на розвиток об’єднаних територіальних громад, 40 освітянських. А ще ж є кошти міжнародних донорів, які теж можна спрямовувати на освітні проекти. Просто треба учитися їх залучати. Звісно, така глибока реформа, як освітянська, викликана чималою кількістю проблем, які довгий час не реалізовувались, де у чому буде непростою і болісною. Може залишитись без роботи частина вчителів, хоча, як говорять у профільному департаменті ЛОДА, не така вже й велика, частина учнів втратить можливість навчатися недалеко від дому. Зате така реформа зможе суттєво покращити якість освіти і відчинити перед кожною дитиною ті двері у майбутнє, на яких сьогодні висить великий іржавий замок.
Володимир ХРУЩАК, офіс реформ у Львівській області
ОФІЦІЙНО
Про скликання шостої сесії Як Україні повернути Буської районної ради VІІ скликання півтора мільярди доларів Януковича У березні минулого року уряд А. Яценюка заарештував на рахунках “Ощадбанку” 1.5 млрд. доларів президента-втікача В. Януковича і ці гроші зависли на рахунках банку. Як стверджує народний депутат від “Народного фронту” Михайло Хміль, їх фракція розробила відповідний законопроект про арешт та конфіскацію активів корумпованих чиновників, набутих злочинним шляхом, що має повернути гроші В. Януковича у бюджет, але на сьогодні Верховна Рада ніяк не проголосує за включення цього документа у порядок денний.
“Цей закон – фактично єдина змога конфіскувати уже арештовані кошти, адже ми бачимо як повільність слідчих та корумпованість суддів затягують розкриття злочинів режиму Януковича та покарання відповідних осіб, в першу чергу самого екс-президента. Якщо цього не зробити найближчим часом, до кінця року рахунки будуть розблоковані і Янукович спокійно виведе ці кошти в офшори”, – прокоментував ситуацію Михайло Хміль. Додаткові коментарі, інформація: Згідно слів депутата, станом на сьогодні рішення впирається у формальності і саботаж бюрократів та корупціонерів. Наприклад, 16 червня за внесення законопроекту у порядок денний проголосувало лише 169 депутатів з 226 необхідних. “Майже половину голосів дали депутати «Народного фронту» – це 73 «за» з 75 присутніх. Нуль голосів дав «Опоблок», що абсолютно недивно, тоді як фракції, що зранку до вечора з екранів телевізорів заявляють про свою патріотичність та про необхідність покара-
ти найбільш одіозних регіоналів, дали одиниці декілька голосів”, – додав народний депутат. У своїх виступах депутати від “Народного фронту” неодноразово заявляли, що ці кош ти будуть не просто повернуті у бюджет, а направлені на потреби фронту і наших солдатів. Інша частина піде на соціальні видатки. “Мене не дивує небажання голосувати за цей закон від колишніх, а то й діючих приятелів Януковича з “Опоблоку”, але я не розумію, чому в один тон з ними звучать заяви “Батьківщини”, “Самопомочі”. Навіщо їм зберігати цю суму для Януковича, а не направити на потреби українців?”, – резюмував Михайло Хміль. «Народний фронт» уже оголосив, що не голосуватиме за будь-які інші рішення, окрім дуже важливих для України, доки Верховна Рада не ухвалить законопроект №4811 про спецконфіскацію. Відповідно, доля півтори мільярдів доларів Януковича може визначитися уже найближчим часом.
Відповідно до п. 4, 9 ст.46, п. 6 ст. 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 2 Регламенту Буської районної ради: 1. Скликати шосту сесію Буської районної ради VІІ скликання 5 липня 2016 року об 11 годині в приміщенні сесійного залу Буської районної ради. 2. На розгляд сесії винести такі питання порядку денного: 2.1. Про порядок денний шостої сесії Буської районної ради сьомого скликання. 2.2. Про звернення до Голови Верховної Ради України. 2.3. Про внесення змін до показників районного бюджету Буського району на 2016 рік. 2.4. Про передачу видатків бюджету Буського району на лікування мешканців району в закладах охорони здоров’я міста Львова у 2016 році. 2.5. Про внесення змін до Комплексної програми соціального захисту та реабілітації інвалідів Буського району на 2015-2019 роки. 2.6. Про присвоєння звання «Почесний громадянин Буського району». 2.7. Про інформацію щодо роботи ДП «Буський лісгосп» та протидії самовільній вирубці дерев. 2.8. Різне. 3. Контроль за виконанням цього розпорядження залишаю за собою. Богдан ГЛОВА, голова ради ВІР, ТА ПЕРЕВІР
Народний календар
Яка погода в липні, така буде в січні. Після Івана Купала (7 липня) не треба жупана. Бджола каже: годуй мене до Івана, я зроблю з тебе пана. Велика роса на Івана – буде врожай огірків. З Петра Афонського (12 липня) сонце повертає на зиму, а літо на спеку, а зі Спиридона Сонцеворота (25 грудня) сонце повертає на літо, а зима – на мороз. Коли на Петра сльота, буде в літі багато болота. Як на Петрів день спека, то на Різдво – мороз. Хто в Петрівку сіна не косить, той зимою й у собак просить. Зле на Прокопа (21 липня), коли змокне копа. Рясна малина – урожай на хліб. Чорниця дозріла – дозріло й жито. Багато ягід влітку – передвісник холодної зими. Голуби воркують – буде тепло, гарна днина. Як горобці купаються, то буде дощ. Як влітку багато мух, то буде взимку морозів’я.
ОГОЛОШЕННЯ...
30 червня 2016 року ЗАВТРА – ДЕНЬ АРХІТЕКТОРА
«Архітектура – це музика в просторі, ніби застигла музика» Цей відомий вислів про архітектуру, як вважається, належить видатному німецькому теоретику мистецтва Фрідріху Шеллінґу. Так стверджували класики, коли пробували охарактеризувати найдавнішу професію на землі, витвори якої не перестають милувати око. А великий архітектор XX століття Ле Корбюзьє недарма називав архітектуру і музику рідними сестрами.
Архітектура більше ніж інші види мистецтва віддзеркалює стан суспі льства, його політичний рівень, розвиток економіки, естетичний смак і уподобання. За зовнішнім виглядом будівлі, пропорціями форм, багатством фасаду можна легко впізнати, як жили люди в ту чи іншу епоху. Це також – єдиний вид мистецтва, який тісно пов’язаний із землею, її рельєфом. Тому пошук ідей у митців завжди починався з вивчення місцевості, що давало змогу органічно вписувати у чарівність природи людські творіння. Архітектура – це також і літопис світу: вона говорить тоді, коли вже мовчать і пісні, і перекази. У свій час недооцінка архітектури та містобудування завдала великої шкоди соціально-економічному розвитку населених місць. Типові проекти, скудність у виборі будівельних матеріалів, планування територій без врахування місцевих традицій та психології людей дали свої результати. Але зараз можна говорити про інше. За останній період пройшли значні зміни, і їх неможливо не помітити. Суттєво змінилось законодавство в містобудуванні та архітектурі. Нехай поволі, але усе більше і більше в районі з”являються красиво облаштовані ділянки, на місці асфальтобетону бачимо декоративну тротуарну плитку, а фасади будівель стають дедалі привабливішими. На очах міняється м.Буськ. Цінним є і те, що люди стали дещо зрілішими, і починає відроджуватись давня українська традиція враховувати при плануванні території геомагнітні поля землі та правило «золотого перетину». Проте, яким би не був талановитим архітектор, його задуми так і залишаться на папері, якщо не буде фахових будівельників та спроможних замовників. Архітектура – це застигла музика. Замовники замовляють музику, а архітектор її виконує. Тому замовляйте класику, замовляйте хорошу красиву музику, і архітектори із задоволенням будуть її проектувати. 1 липня – Міжнародний день архітектора. Користуючись нагодою, щиро вітаю усіх із цим святом, адже кожен з вас так чи інакше причетний до нього. Будьте Творцями, творіть гармонію, і тоді музика не буде різати слух, а архітектурний ансамбль – дратувати.
Микола ВЛАДИКА,
головний архітектор району ВВАЖАТИ НЕДІЙСНИМ Загублений державний акт на право приватної власності на землю IV-ЛВ № 004204, виданий на підставі розпорядження Буської райдержадміністрації від 16.03.2000р. №132 на прізвище Папірник Стефанія Миколаївна, вважати недійсним. Загублене посвідчення ветерана праці серії А ІІІ №076830, видане 17.03.1997 р. на прізвище Новак Роман-Дмитро Ярославович, вважати недійсним. МОВА НА ЩОДЕНЬ
Не чекайте «заключного»
У сучасному українському вжитку набув поширення прикметник заключний. Відомий мовознавець Катерина Городенська зауважує, що його сполучення з деякими іменниками стали навіть стійкими та узвичаєними в певних професійних сферах, як-от: заключний концерт, заключний акорд, заключна сцена, заключний тур, заключне слово, заключна частина, заключний баланс та ін. Проте це слово є буквальним перекладом прикметника російської мови «заключительный».
В українській мові його значення виражає кілька прикметників, якими потрібно замінити заключний, отже: заключний концерт – підсумковий (завершальний) концерт; заключний акорд – останній акорд; заключна сцена – фінальна (остання) сцена; заключний тур – фінальний тур; заключне слово – прикінцеве (підсумкове) слово; заключна частина – фінальна (остання) частина; заключний баланс – остаточний (підсумковий) баланс. Тож замість заключний у словосполученнях залежно від їхнього значення потрібно вживати завершальний, підсумковий, останній, фінальний, остаточний. Читаємо: «Почисливши все звільна, він прочитав остаточну цифру без голосу» (І. Франко); «Кінцеві форми тієї еволюції» (А. Кримський). Тієї ж думки дотримується Борис Антоненко-Давидович і зазначає, що прикметник заключний потрапив навіть до наших словників, хоч дієслова заключати й віддієслівного іменника заключения там немає. Чому? Та тому, що дієслова заключати нема в українській мові, а прикметник заключний є не що інше, як калька з російського слова. «Яка потреба в такому калькуванні? Чи нема відомих українських відповідників, що доводиться на певні поняття позичати слова з інших мов? Ні, такі відповідники є, ними широко користуються ті, що дбають за культуру своєї мови», – пише автор у своїй праці «Як ми говоримо». Це наприклад, кінцевий, прикінцевий, остаточний, а коли йдеться про якесь підсумовування, краще вжити слово підсумковий: «В останній декаді травня відбулися підсумкові заняття» ГОСПОДИНІ У БЛОКНОТ
Смакуємо морозивом
Морозиво зі смаком кави
Інгредієнти: 3 склянки свіжоза вареної кави, 2 столові ложки молока (або вершків); 250 грамів цукру; 4 яєчних жовтки. Приготування: у розтерті з цукром жовтки влити молоко і каву. Все доб ре перемішати і поставити на маленький вогонь. Постійно помішуючи, довести до кипіння. Зняти з вогню, але продовжувати помішувати до повного охолодження. Потім кавову масу перелити у форму і заморозити, періодично збиваючи.
Морозиво на згущеному молоці
Інгредієнти: 500 г жирних вершків, 0,5 банки згущеного молока. Приготування: за допомогою міксера вершки збити в щільну піну. Продовжуючи збивати, тонкою цівкою влити згущене молоко. Масу перекласти у форму і поставити в морозильник до повного заморожування, періодично помішувати. Домашнє морозиво при подачі можна посипати подрібненими горіхами або шоколадом.
Державний професійно-технічний навчальний заклад «Червоненське ВПУ»
запрошує на навчання випускників шкіл 9 та 11 класів з таких спеціальностей:
тракторист–машиніст, водій категорій «В», «С», слю сар з ремонту с/г машин та устаткування; перукар-модельєр, манікюрник; електрогазозварник, коваль ручного куття; водій категорій «В», «С»; слюсар з ремонту с/г машин, водій категорій «В», «С»; оператор комп’ютерного набору, обліковець з реєстрації бух галтерських даних; пекар-кондитер; кравець, модельєр.
Умови прийому: без сертифікатів про ЗНО; навчання та проживання в гуртожитку безкоштовне; стипендія 311грн. (сироти 961) , виплачується індексація. Перелік документів, необхідних для вступу: заява; документ про освіту; копія свідоцтва про народження (паспорта); медична довідка (форма 086); карта щеплень (форма 063); довідка з місця проживання; 4 фотокартки (3 х 4см); копія ідентифікаційного коду. Наша адреса: тел.: (03265)5-46-44 або (097)4630137 80733 с. Червоне, Золочів ський р-н, Львівська обл. Сайт ДПТНЗ «Червоненське ВПУ» http://chervone-vpu.in.ua/
Пасажирські перевезення
Буськ – Санкт-Петербург Буськ – Москва
Äîñòàâêà
ê볺íò³â ç ì³ñöяÿ äî ì³ñöяяяя ïðèçíà÷åííяÿ.
Òåë.:(098)5690897; (098)7265869, +79095924403.
ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ БУСЬК – МОСКВА БУСЬК – САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
Äîñòàâêà ê볺íò³â ç äîìó äî ì³ñöÿ ïðèçíà÷åííÿ êîìôîðòàáåëüíèìè ì³êðîàâòîáóñàìè òà àâòîáóñàìè. ÒåëТел.: (096)0537007; (066)6343049. СП ТзОВ «Олнова»
(м. Буськ)
запрошує на постійну роботу:
електрогазозварників, токарів, слюсарів із збирання металевих конструкцій, водія навантажувача.
Пропонуємо:
офіційне працевлаштування, щорічну відпустку, оплату лікарняних, видачу спецодягу. Середня зарплата спеціалістів 4000 грн.
Тел.: 3-02-22, 2-15-15,
2-34-10, 3-02-23.
Дизайн-ательє
«Dress CODE» запрошує на роботу кравчиню. Тел. (097)2584219.
На роботу потрібен чоловік, оператор на склад (м.Буськ)
(виписка накладних, прийомвидача вантажу, інТайм).
Вік 20-40 років.
Тел. (067)6743806.
Буріння свердловин на воду.
Тел. (067)7986467. Меблеве виробництво запрошує на роботу
Потрібна доглядальниця
за хворою жінкою похилого віку.
КУПЛЮ
телят для утримування і однорічну теличку. Тел.: (096)9626619, (093)6016486, (093)7304054. будинок в м.Буськ. Тел.: (096)9626619, (093)7304054, Ігор.
ВИНАЙМУ
сім’я винайме житло в приватному будинку м.Буськ. Тел.: (096)9626619, (093)7304054. Ігор.
ПРОДАЮТЬСЯ
двері дерев’яні, вхідні. Тел. (097)7850238. приватизована будівля торгового кіоску в с.Русилів. Тел. (098)9254604. магазин в смт.Красне (на базарі). Тел. (068)0100890. діючий магазин; столярний цех (пл.200м2) Тел.: (093)2818372, (098)3417448. 1-кімнатна квартира в м.Буськ. Тел. (097)6053265. 1-кім. квартира в смт.Красне, вул. І.Франка. Тел. (096)2110660. квартира в смт.Олесько. Тел. (097)2391928. 2-кімнатна квартира (світло, газ, вода) в с.Ожидів. Тел. (067)1958176, Світлана. 2-кім. квартира в смт.Красне-2. Тел. (067)5819298. 2-кімнатна квартира в м.Буськ. Тел. (098)0708100. 3-кімнатна квартира у м.Буськ. Тел. (068)0213123. ½ будинку у центрі м.Буськ. Тел. (068)1994929.
Робота в селі.
зем. діл. (пл. 0,15 сот.) в смт.Красне. Є старий буд. (світло, газ). Тел.(098)3688577.
Тел.: (068)7500255, (093)8151974.
будинок з господар. будівлями в смт.Красне. Ціна договірна. Тел. (068)0975495, Ігор.
ТзОВ «Барком»
будинок в смт.Красне. Тел. (067)9996988. незавершене будівництво в м.Буськ. Тел. (097)9450311.
запрошує на роботу працівників:
водія категорії «В», слюсаря, охоронника, підсобного робітника, свинаря. Тел.: (067)6724746, 3-77-24.
Потрібен
продавець.
Тел. (068)5822105.
Потрібні:
менеджер, секретар, охоронець. Тел. (095)6883250.
Буріння
свердловин. Недорого. різноробочих, сторожа Тел. (068)8439639. та водія категорії С. Фото-та відеозйомка. Тел.: (067)3737015, (097)2929372.
7
Тел. (097)2753507,Тарас.
Педагогічний колектив та технічні працівники НВК «Яблунівська ЗОШ І-ІІ ст. – ДНЗ» глибоко сумують з приводу смерті колишньої працівниці школи КОВАЛИК НАДІЇ ВАСИЛІВНИ і висловлюють щирі співчуття родині покійної. Дирекція та педагогічний колектив НВК «Топорівська ЗОШ І-ІІІ ст.» глибоко сумують з приводу смерті колишнього директора школи, вчителя фізики та астрономії КУЗЬМИ РОМАНА ФЕДОРОВИЧА.
незавершене будівництво пл.220 кв.м, зем. діл. 0,8 сот. в м.Буськ. Тел. (097)5416000. ділянка 8 соток під житло, вул. Вербицького. Тел. (068)3086308. зем. діл. під забудову. Терміново і недорого. Тел. (098)7738188. земельна ділянка 0,8 га в м. Буськ. Тел. (067)9224033.
зем. діл. під забудову в смт. Красне пл. 0,15 га. Тел. (097)7102764. мопед «Альфа». Тел. (093)8649163. максі-скутер «Піаджіо» (150 куб), привезений з Італії, 13,500 грн. Тел. (097)9452379. а/м ВАЗ-2104 1989 р.в. Тел. (097)7900905. а/м ВАЗ-21115 2001 р.в., в доброму стані. Тел. (098)5319960. велосипеди (б/в) з Німеччини; газові плити, холодильник, велотренажер, матраци, дитячі візочки. Тел. (097)3154168. мотоблок. Тел.: (096)7708168, (097)3274221, Володимир. інверторна зварка. Тел. (097)3274221, Володимир. сіно. Тел. (097)2237783. тюковане сіно, пшениця, ячмінь; а/м «ВАЗ-2101». Тел.(097)2237852. тюковане сіно. Тел.: (096)7708168, (097)3274221, Володимир. свині домашнього годування. Тел.: (096)9626619, (093)7304054, (093)6016486. корова, добра. Тел. (097)4984603, Надія. корова. Тел. (067)1387681. корова. Тел. (066)1110750. кобила, минуло 2 роки. Тел. (097)4557608. молода корова. Тел.: (097)9453947, (093)2819310.
8
МОЛОДІЖНА СТОРІНКА
ФОТОФАКТ
30 червня 2016 року Цю листівку краєзнавчому музею міста Буська подарував 17 квітня 2016 року племінник відомого економіста Богдана Гаврилишина – Володимир Петрович Гаврилишин. А сталося це після інтерактивного заходу «Проблеми палацу Бадені», який провела ГО «ІРЦМБ» у Буській бібліотеці. На момент СКАЙП-зв’язку з Коропецькою бібліотекою лише цей (Коропецький) палац Бадені належав громаді. А через місяць МВС передало громаді міста і наш палац австрійського графа. Богдан ЛИТВИН
КАНІКУЛИ
Танцюємо на Світязі 25 червня танцювальний колектив «Плеяда» при Красненському Народному домі взяв участь у Всеукраїнському фестивалі «Лісова пісня», що відбувся на березі озера Світязь Шацького району Волинської області, де здобув 2 місце.
НАМ ПИШУТЬ
Олеський професійний і його випускники 24 червня пролунав останній дзвінок в Олеському професійному ліцеї. Країна Знань перегорнула ще одну сторінку освітянського літопису. Це чудова традиція, тепле родинне свято, яке не можна нічим замінити, хоча його й немає в жодному календарі. Подія відбулась в урочистій атмосфері з дотриманням усіх канонів подібних заходів. Святковий настрій, безліч квітів та посмішок, і здавалося, що сонце дарувало своє лагідне проміння.
Фестиваль проходив два дні. У ньому взяло участь 45 учасників від колективу «Плеяда» – молодша, середня і старша групи. Усі були нагороджені кубками та грамотами. Відзнаки отримали і художні керівники «Плеяди» Мар’яна Козак і Юлія Вороновська – за вагомий внесок у розвиток хореографічного мистецтва. Варто заХвилювались і батьки. Емоційними, значити, що у журі конкурсу був народний артист України Мар’ян Шуневич. Ярослав ГЛОВА сповненими сердечного тепла були слова подяки Ольга Паламар – мами випускниці, яка виступила від імені батьківського комітету. Звучали слова подяки педагогічним працівникам ліцею і з уст випускниці Надії Глібенко. І ось останній дзвінок у нашому ліцеї У неділю на дитячому спортивному майданчику, що на вул.Папірня, відбувся міський футбольний турнір відлунав. Він сповістив про завершення серед дітей, присвячений Дню молоді. У змаганнях ще одного життєвого етапу і початок взяли участь молоді спортсмени з вулиць Галицької, іншого. Не слід боятися майбутнього – площі Ринок (центр) та Папірні. нового, невідомого… Воно кличе і чекає на тих, хто має мудру пораду, щиру опіку, міцні знання. А ми, колектив Олеського про фесійного ліцею, чекаємо Дня знань, та й зустрічі з новими учнями, які можуть навчатися у нас за професіями: «Тракторист-машиніст с/г виробництва, водій категорії «В», «С», слюсар з ремонту с/г машин та устаткування», «Муляр, штукатур, столяр будівельний», «Кухар, кондитер», «Адміністратор, агент з організації туризму, секретар керівника». Отож вам, дорогі випускники, ща сливої долі і щастя доволі, добра, миру, благополуччя!!! Нехай слова «мудрість, знання, розум» будуть дороговказом на все життя! Широкої дороги. Щасливої долі. Мирного неба вам, дорогі випускники. Мирослава СТАНАСЮК, заступник директор з НВР Олеського професійного ліцею У запеклій боротьбі перше місце виборола команда з вул.Галицька, яка перемогла однолітків центру (6:2) та вулиці Папірня (5:4). Друге місце дісталось господарям з вул.Папірня, які 7:1 обіграли хлопців з центру. Усі учасники, а їх було приблизно 30, завдяки Буському міському голові Ростиславу Сліпцю, ПП «Мебус», приватному підприємцю Василю Зільнику «охолодилися» морозивом та водичкою. Варто відзначити жителів вулиці Папірня Ігоря Вальківа, Сергія Деркача, депутата міської ради Богдана Пасічника, які взяли активну участь у підготовці футбольного поля та проведенні змагань. За турніром спостерігали і депутат міськради Юрій Мазур та помічник народного депутата Микола Іщук. Іван БАГРІНЕЦЬ, депутат Буської міської ради
Граємо на Папірні
Стих гомін наших учнів-ліцеїстів, Серйозні стали вмить у день такий. Хто думає про літо, хто про іспит, Хвилюючись, стоять випускники… Справді, найбільше хвилювалися, мабуть, випускники. Ще зовсім недавно, дещо розгубленими і невпевненими вони ступили на ліцейний поріг. А сьогодні це дорослі, сповнені гідності юнаки і дівчата, готові до трудових звершень. Це ті, хто цього року закінчує ліцей, і останній дзвінок їм слугує відліком початку найбільшої зміни в житті. Весь колектив ліцею та гості проводжали в доросле життя не просто випускників, а фахівців своєї справи – висококваліфікованих робітників. На сьогоднішній день в Олеському професійному ліцеї готують спеціалістів з чотирьох інтегрованих професій, тут навчається майже п’ятсот учнів та слу хачів з Львівської, Тернопільської, За карпатської та інших областей. В нашому ліцеї працюють найкращі викладачі, які завжди підтримують спілкування з батьками учнів та з вчителями шкіл. Заступник директора з НВР Олеського професійного ліцею Мирослава Станасюк привітала випускників із за кінченням професійного ліцею і побажала їм щасливої подальшої долі у житті, удачі, наполегливості, мужності і, звичайно, везіння. Методист ліцею Валентина Василів підвела підсумки, згадала кращих учнів, переможців різних конкурсів та змагань. Так, випускники відстоювали честь лі цею, брали участь та посідали при зові місця на обласних конкурсах
«Оксамитові барви», оглядах художньої та декоративно-прикладної творчості. Вкотре вже були активними учасниками виставки-ярмарки у м. Львів «Великодні дзвони». Вже традиційно брали участь у фестивалях технічної творчості, предметних олімпіадах, спортивних змаганнях тощо. Про це свідчить велика кількість грамот і дипломів, вручених переможцям предметних олімпіад та різноманітних конкурсів, змагань. З побажаннями вдалого старту в самостійне життя, успіхів у здійсненні задумів і мрій, успішної здачі всіх жит тєвих іспитів та обрання вірного шляху звернулась класний керівник Ольга Курилко.
ПОГОДА У БУСЬКОМУ РАЙОНІ
Четвер, 30 червня П’ятниця, 1 липня Субота, 2 липня Неділя, 3 липня Понеділок, 4 липня Вівторок, 5 липня Середа, 6 липня
ясно ясно хмарно, дощ хмарно, дощ хмарно ясно ясно
ФУТБОЛ Чемпіонат Буського району. Перша ліга, сьомий тур: Прем’єр-ліга, восьмий тур: «Стандарт» Побужани – ФК «Бо ФК «Утішків» – «Сокіл» Андріївка 0:34; ложинів» 1:2; ФК «Балучин» – ФК «Гал-Імпорт» Купче – «УНМ Красне» 3:0; ФК «Буськ» – «Дружба» Переволочна «Петричі» 5:5; ФК «Задвір’я» – «Округ» 3:1; ФК «Полтва» – «Топорів» 1:5; ФК Ст. Милятин 2:1; «Стандарт» Заводське «Красне» – «Мебус» Сторонибаби 2:0 – «Сокіл» Соколя 6:1 3 липня о 10 год. в Буську відкриття чемпіонату району з футболу серед ветеранів. Вдень
Вночі
+27 +29 +30 +24 +23 +25 +28
+17 +16 +18 +19 +16 +17 +17
Редактор Думки авторів публікації не Видруковано у ВД ТзОВ Микола ІВАНЦІВ обов’язково відображають «Молода Галичина» Адреса редакції: часопис Буського району 80500, м.Буськ, м-н Незалежності,17 точку зору редакції. Львівської області Друк офсетний. редактор – 2-17-37 Засновники: Буська районна рада, кореспонденти – 2-16-73 Відповідальність: за достовір Умовний друкований аркуш – 2. Буська районна державна адміністрація, бухгалтер – 2-15-79 ність рекламних оголошень несе трудовий колектив редакції Буської прийом реклами – 3-03-64 Передплатний індекс 62300 рекламодавець; районної газети «Воля народу». Факс (03264)2-17-37. Рекомендована Р/р №2600501120692, Видавець: редакція Буської районної за доставку – Львівська дирекція ПАТ «Кредобанк» м.Буськ газети «Воля народу». роздрібна ціна – 3 грн. УДППЗ «Укрпошта»: МФО 325365, Реєстраційне свідоцтво Наклад 2600. (032)238-82-73. ЄДРПОУ 02474021 ЛВ №408 від 15.07.1998р.