Vn4 2016

Нам пора для України жить Магнітні бурі у січні

Припадають на 21 січня – четвер (0712); 23 січня – суботу (0818); 24 січня – неділю (1621); 25 січня – понеділок (13-17) та 28 січня – четвер

(09-14).

Часопис Буського району

E-mail: volya_narodu@ukr.net

21 СІЧНЯ 2016 РОКУ

ЧЕТВЕР

№4 (2292)

ДУМКИ З ПРИВОДУ

У п’ятницю, 22 січня, в ак­то­ вій залі Буської ДМШ відбудуться урочиста академія та святковий концерт з нагоди відзначення 97 річниці Злуки УНР та ЗУНР. Початок о 15.00 год.

На прийом до нардепа

Незламні!

Переконаний український націоналіст, людина двох епох, життя якої було викликом усій радянській системі, – це слова про краснянина Василя Кука – останнього командира воюючої України – треба уточнити, бо йдеться про легендарну УПА – нині її славну естафету боротьби з російським нацизмом перейняла українська армія, у складі якої поряд воюють наші земляки – строковики, контрактники, добровольці.

чути Василеві Куку протягом його довгого життя. Що він міг відповісти? Те, що КДБ будь-що хотів його використати у своїй грі? Спроби були, і неодноразові, тому, мабуть, і через це потрібен був живим (трохи подібна

У п’ятницю, 22 січня, від 10.00 до 13.00 у приміщенні Бу­сь­ кої ра­йон­ної ради прийматиме громадян народний депутат України Бондар Михайло Леонтійович.

Звітує влада

аналогія нині з Надією Савченко, яку Путін хоче використати у своїх цілях, одночасно не зацікавлений, аби та померла від голодування).

У понеділок, 25 січня, в се­ сійній за­лі Буської районної ради перед громадськістю Бущини звітуватиме голова районної державної адміністрації Петро Мороз за підсумками роботи органу виконавчої влади району в 2015 році. Початок о 17.00 годині. БЛІЦ -ІНФО

Проща для учасників АТО

З ініціативи єпископа СокальськоЖов­ківської єпархії УГКЦ Кир Ми­ха­їла Колтуна 23 січня в Олеську від­ будеться духовно-молитовний захід для демобі­лізованих воїнів АТО та членів їх сімей. Про належну орга­нізацію заходу, ін­фор­маційне забезпечення йшлося під час зустрічі голови Буської РДА, голови рай­ради, їх заступників, представників міс­ цевих ЗМІ з деканами Буського та Олеського деканатів УГКЦ – о. Володимиром Залуцьким та о. Ігорем Суходольським. Програмою заходу передбачені Бо­ жественна літургія в Олеському храмі Ус­ піння Пресвятої Богородиці, панахида за полеглими воїнами – захисниками України та Героями Небесної сотні, ділення духовним досвідом християнської поведінки воїнів і капеланів під час війни, духовно-мистецька програма у місцевому Народному домі, обід, екскурсія Оле­ським замком.

Вже й за газ комісія

Із 1 січня «Державний Ощадний банк» та «Укрпошта» запровадили ко­мі­сію для меш­кан­ців Львівської області, яка стя­­ гується при оп­латі за спожитий газ. Про це повідомляє прес-служба постача­льника газу «Львівгаз збут». «Це комісійний збір за надання послуг. Тому постачальник газу на його розмір не впливає», – йдеться у прес-релізі компанії. Згідно з тарифами «Укрпошти», за кожен рахунок фізичні особи платитимуть комісію, розмір якої залежатиме від суми платежу, але не менше 3 гривень. Зокрема, до 400 грн – 1,5%, від 400 грн до 1000 грн – 1%, понад 1000 грн – 0,8%. Як відомо, комісія вже давно діє на сплату за телефон. У львівському відділенні «Ощадбанку» розповіли, що за кожен рахунок за газ братимуть сталу комісію у розмірі 3 грн. Щодо прийому платежів від населення на квитанційній основі за електрику комісію і далі не беруть ні в «Ощадбанку», ні в «Укрпошті». В інших банках можуть вимагати сплату комісійної винагороди, окрім «Приватбанку» (на без­

квитанційній основі).

Рідна мова! Рідна мова! Що в єдине нас злива, — Перші матері слова, Перша пісня колискова.

Краще нам німими стати, Легше гори нам нести, Ніж тебе розіп’ясти, Наша мово, наша мати!

І спасе того в недолі Наша мрія золота, Наше гасло і мета: Рідна мова в рідній школі. Олександр ОЛЕСЬ.

(1917)

про сина крас­нен­сь­кої землі, він наголосив, що той за­лишив по собі «незбагненний і на сьогоднішній день ще не­усві­дом­ле­ний відбиток. Його дорога була дуже важкою, але «блаженні ті, що страждають за правду». Від­да­ли шану видатному земляку, виголосивши змістовні промови, – селищний голова Микола Чучман, голова районної ради Богдан Глова, голова районної адміністрації Петро Мороз, голова ВО «Яворина» Ірина Сех, голова РО Братства ОУН-УПА Мар’ян Длугош. Микола ІВАНЦІВ

ВІД НОВОРІЧЧЯ ДО ЙОРДАНУ

Життя – це смуги, біла й чорна Отож Новоріччя ми від­зна­чили досить спокійно. 1 січня за допомогою до медиків, на відміну від минулого року (із різаними і колотими ранами), звертались лише з гіпертонічними кризами і хворобами нирок, а 2 січня – із шлунковою кровотечею і високим тиском. А ось на Святвечір виклики ме­ди­­ ків не припинялись. 6 січня до реані­ ма­ційного відділення Буської ЦРЛ у стані алкогольного отруєння потрапив сорокарічний мешканець Андріївки. Надавали допомогу чотирирічній дитині з Утішкова. На Різдво до лікарні потрапила тридцятирічна тернополянка з діагнозом харчова інтоксикація і три дівчини – з Петрич, Милятина і Буська – з переломами. 8 січня знову трапилась харчова інтоксикація у мешканки Куткора. 9 січня

Незважаючи на неприємні трафунки зі скаженою кішкою і небезпечним грипом, новоріччя і різдвяні свята Бущина зустріла досить спокійно. У порівнянні з минулим роком початок цього не віщував негативу – не бились, не різались і не пили до втрати свідомості. Про це свідчать дані приймального покою Буської ЦРЛ, куди звертаються за екстреною медичною допомогою. Поки усі святкують, люди у білих халатах рятують наші життя, незважаючи на свята і вихідні, і роботи у них в такі дні завжди більше.

у Буську на людей нападав скажений кіт, про що «Воля народу» вже писала у попередньому номері. А ось 12 січня в селі Мала Віль­шан­ ка сусіднього Золочівського району тра­­­ пилась надзвичайна ситуація – че­рез недогляд батьків дворічна ди­ти­на про­ ковтнула смертельно небез­печ­­ну для здоров’я дозу таблеток «Ізоніазид». Малечу госпіталізували у Буську ЦРЛ, де провели перші заходи реа­німації і в супроводі медиків доправили до обласного медичного закладу. Наразі відомо, що дитина кілька днів не приходила до тями.

13 січня через негоду за допомогою до медиків із вивихом звернулась сімдесятишестирічна жінка, а через кілька днів, 16 січня – чоловік сімдесяти восьми років із переломом стегна.

Моя мова – моя гордість

Ні! в кім думка прагне слова, Хто в майбутнім хоче жить, Той всім серцем закричить: «В рідній школі рідна мова!»

CMYK

– і до останнього свого подиху віддав себе бурхливій діяльності тепер вже за утвердження України української. «Чому тебе не вбили?» – це питання чи не найчастіше доводилось

До Дня рідної мови: конкурс від «Волі народу»

Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш? Що нам ближче, і миліш, І дорожче в час недолі?!

Як розлучимось з тобою, Як забудем голос твій І в вітчизні дорогій Говоритимем чужою?!

Тоді у 1954 свій останній бій проти підступних чекістів він програв, хоча в підсумку виграв війну за утвердження Української Соборної Самостійної держави: дочекався того історичного часу

Проте В.Кук «грав» у свою гру, тому й органи визнали, що не схилили до співпраці з ними. Детальніше про бій з радянською системою «ВН» писала у 2013 р. до 100-річчя Василя Кука. А нині, як і щороку, до його могили сходяться вдячні земляки, аби засвідчити свою шану і почерпнути з його життєвого джерела незламності та переконаності у незнищенності ідеалів українства. На цьому акцентував о.Юрій Толочний, який змовив поминальну молитву на могилі В.Кука та біля пам’ятників ге­роям визвольних змагань та Не­бес­ної сотні. Говорячи

Напиши вірш чи слова подя­ки рідній мові.

Надішли їх на E-mail: volya_ narodu@ukr.net чи листом на поштову адресу редакції. Найкращі – будуть над­руковані в номері, присвяченому Міжнародному дню рідної мови.

Цього дня у районі з’явились пер­ші жертви грипу. До лікарні потрапив соро­ кап’ятирічний задвір’янин із пнев­мо­ нією, опісля його доправили до Львова. Упродовж усіх свят турбували над­ бужанців і хронічні недуги, зокрема гі­ пертонія, захворювання шлунка та нирок.

16 січня до лікарні потрапив хворий на туберкульоз двадцятип’ятирічний хло­ пець. Його госпіталізували до Львова, де він і помер. Того ж дня у Красному на чотирирічного хлопчика напав сусідський собака і покусав дитину в обличчя. З 16 на 17 січня у бабусі, яка їхала залізницею, через високий тиск почалась носова кровотеча. Відтак на станції Красне її зняли із потяга і доправили до Буської ЦРЛ. Разом із нею до лікарні потрапив й інший пасажир поїзда – тернопільський студент, у якого почалась наркотична ломка.

17 січня травматологам довелось надавати допомогу юнаку і дівчині із Чанижа із ранами голови. За дивним збігом обставин до медиків звернулись того дня ще два юнаки – із струсом мозку та травмою голови. Очевидно, пригода трапилась на

вихідні – з суботи на неділю. Згодом потерпілих від негоди по­ бі­льшало. У лікарню з вивихом плеча звернулась шістдесятидворічна жінка та із черепно-мозковою травмою дев’ят­над­ цятирічний хлопець з Буська. Наступно­ го дня із забійно-рваною раною носа 74-річна жінка з Гутиська-Тур’янського, із забоєм стегна – 23-річна ожидівчанка, забоєм плеча – 68-річна мешканка Милятина та 22-річний бущанин – з раною лоба. Аж до судом напився житель Волиці: 28-річний чоловік через алкогольне сп’яніння потрапив до реанімації.

19 січня лікарі знову діагностували пневмонію. Цього разу у 49-річної жінки і 58-річного чоловіка. Наступного дня на лікарняне ліжко з таким діагнозом потрапили ще двоє надбужанців – з Яблунівки і Кізлова. Ось такими не зовсім святковими виявились для деяких наших земляків новорічно-різдвяні дні. Та пам’ятаймо, що життя – це різні смуги. І за чорною обов’язково буде біла. Тримаймося! Ірина ГАЄВСЬКА

2

АКЦЕНТИ

21 січня 2016 року

МЕДИКИ ЗАСТЕРІГАЮТЬ

ГРВІ набирає обертів

З настанням холодної пори ро­ку в районі завжди зростає кількість гострих респіраторних вірусних інфекцій. З 1 по 15 січня вже зареєстровано 149 хворих на ГРВІ (з інтенсивним показником 55,2 при епідемічному порозі 62,9). У групі особливого ризику знаходяться діти, адже всі вони відвідують організовані колективи, зокрема дитячі садки та школи. З огляду на те, що збудники грипу та ГРВІ мають високу заразність і передаються повітряно-крапельним шляхом (при кашлі, чханні і роз­мові), в таких колективах він поширюється «блискавично». Вар­то одній дитині кашлянути, приміром, в школі, як через кілька днів значна частина його однокласників лежатиме вдома з високою температурою. Загалом, найбільша кількість за­х­ворілих зареєстрована серед дітей віком: 0-4 роки (28,5 % – 43 випадки); 5-14 років (27,3 % – 44) та 15-17 (4,7 % – 7). Госпіталізовано 16 осіб, з яких 9 дітей від 0 до 14 років. Перевищення епідемічного порогу не має у жодній віковій групі. Пік захворюваності на грип очікується в другій половині січня – на початку лютого, коли діти після канікул повернуться до школи, а дорослі на роботу.

Грип наступає

В Україні, схоже, повторюється ситуація 2009 року – тоді навесні МОЗ України зафіксувало пандемію грипу – вірусу H1N1 або так званого «свинячого грипу». Упродовж тижня по телевізору та інших ЗМІ повідомляють про летальні наслідки грипу – вже більше 50 осіб померло. У Львові також зафіксували перший випадок – через несвоєчасне звернення до лікарів померла 40-річна жінка. Медики кажуть, що цей вірус за симптомами схожий на свинячий. Відтак, начитавшись газет та надивившись новин (та й чутки про «свинячий грип» «розлітаються» швидше за сам вірус), бущани почали активно «змітати» з аптечних полиць противірусні препарати і ліки від грипу та застуди. «ВН» спробувала розібратися, що це – передчасна паніка чи справді нам варто побоюватися епідемії грипу? Детальніше про це – у розмові із заступником головного лікаря з питань охорони материнства і дитинства Буської ЦРЛ Валентиною ГРАБАР.

«Свинячий грип» – що це?

Вірусне гостре респіраторне захворювання, яке найбільше схоже, за генетичними ознаками, до грипу у свиней. Симптоми «свинячого грипу» на перших стадіях хвороби фактично не відрізняються від симптомів ГРВІ і звичайного грипу. Це – висока температура, головний біль, ломота в тілі, слабкість. Також може бути діарея, нудота і болі в животі. Трохи пізніше з’являються кашель і нежить. Також можуть бути нехарактерні для інших типів грипу блювання і запалення очей. Інкубаційний період вірусу – від 2 до 4 днів. Передається від людини до людини повітряно-крапельним шля­хом. Летальний результат можливий при хронічних проб­ лемах легенів, серцево-су­дин­­них захворюваннях та при не­своєчасному зверненні до лі­каря. Насправді «свинячий грип» лікується досить легко. При своєчасному зверненні до лікарів хвороба залишиться в минулому через 5-7 днів. Річ в тім, що з вірусом можна ефективно боротися в перші 48 годин, і якщо вчасно звернутись до лікаря, хвороба ПРОДОВЖЕННЯ ТЕМИ

не викличе ускладнень і мине досить легко. Саме з цієї причини рекомендуємо не займатися самолікуванням.

Як вберегти дитину?

У сезон грипу та ГРВІ намагайтеся обмежити перебування дитини в місцях масового скупчення людей. Якщо ж такого не уникнути, то перед виходом з дому намажте дитині крила носика оксоліновою маззю, правда, в жодному разі не можна наносити засіб всередину носа. Якомога довше гуляйте на свіжому повітрі – у прохолодному, вологому повітрі віруси гинуть. З цією метою постійно провітрюйте і зволожуйте приміщення. Не давайте дітям ліки, здатні висушувати слизові оболонки, навпаки, зволожуй-

те їх. Для цього промивайте порожнину носа сольовими розчинами. Їх у готовому вигляді можна купити в аптеках. Також можна використовувати противірусні препарати – назафе­рон (використовується з народження) та свічки, які зміцнюють імунну систему дитини, протистоять проникненню вірусу. Профілактика ГРВІ повинна бути спрямована не на ковтання таблеток, а на створення умов, при яких організм з легкістю міг би боротися з вірусами. Харчування дитини повинне бути пов­ ноцінним та легко засвоюваним і складатися переважно з фруктів, овочів, каш, риби. М`ясні, смажені, жирні, гострі блюда можуть викликати підвищення тем-

ператури тіла хворого. Дитина повинна багато пити: соки, морси, компоти, чай з лимоном, малиною, калиною, мінеральну столову воду без газу. Дуже важлива особиста гігієна – постійне миття рук після туалету, прогулянки та перед прийомом їжі. Також нагадуйте дитині, щоб вона не торкалася обличчя руками, очей або носика.

Вакцинація захистить

Вакцинація проти грипу, згідно календаря щеплень, відноситься до рекомендованих заходів. Найкращий час для її проведення – напередодні грипозного сезону (у вересні). Якщо такої можливості не було, то можна і впродовж всього сезону. Проти вірусу грипу використову­ ються: Ваксігрип спіт-вакцина, (вироб-

ник Санофі Пастер С.А. Франція) та Джі Сі- Флю/ GC FLU (виробник Грін Крос Корпорейшен, Корея). Придбати їх можна лише на замовлення в аптекарській мережі. Правда, не всі аптечні заклади мають на те ліцензію. Вакцинують (краще до початку епідемії грипу) за власний кошт у Львові в спеціалізованих закладах охорони здоров’я. Високий титр антитіл, викликаний щепленням, тримається де­ кілька місяців і починає поступово спа­ дати через 6 місяців після вакцинації. Як не прикро констатувати, в нашому районі вакциновано від грипу лише 36 осіб (підопічні Буського терцентру).

Сказитися можна!

Нещодавня надзвичайна подія – коли скажена кішка покусала п’ятьох мешканців Буська – не лише набула широкого резонансу, але й нарешті змусила чиновників рятувати людей. Правда, для цього необхідно було, аби сім’я потерпілих, які наразились на смертельну недугу, забила на сполох. Відтак ЗМІ та соціальні мережі замерехтіли повідомленнями, що в боротьбі зі сказом українців залишили наодинці – вакцини немає і кошти на її закупівлю не передбачені.

Про проблему здається на­­­­­­­ реш­­ті почули у столичних ка­бі­­­ нетах – якщо перші дози вакци­ни у відчаї люди змушені були купувати в сусідній Поль­щі, то наступні знайшлися в Україні. Як розповів нам головний лікар Буської ЦРЛ Єв­ген РО­ МА­НЮК, сьогодні-завт­­ра 50 доз зареєстрованої в Ук­раїні ан­ тирабічної вакцини «Ін­до­варин» індійського виробництва з резерву доставлять в область і її частину отримає Буський район. Головний медик району запевняє, що з приводу відсутності препаратів особисто звертався у вищі інстанції, проте лише завдяки спільним зусиллям, після втручання районної влади і народного депутата Михайла Бондара, МОЗ передало Львівщині таку життєво необхідну вакцину. Щодо потерпілих від укусів скаженого кота, то, почина­ючи з 12 січня, вони прийняли по­ ловину антирабічного курсу – по

три дози французької вак­цини, закупленої у Польщі. І хоча фахівці-рабіо­логи переко­ну­ють, що зміна препарату не вплине на якість лікування, постраждалі вирішили й надалі вакцинуватись препаратом з Польщі. Від «Індоварину» вони письмово від­мовились, проте хочуть, аби їм відшкодували витрати. На сьо­годні життю і здоров’ю людей ні­що не загрожує, – запевняє Євген Романюк. На зростанні небезпечних си­туацій, пов’язаних зі сказом, ак­­центує увагу завідувач Бу­­­ ського районного ла­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­ бо­раторного від­ді­­лення ДУЛОЛЦД СЕС України Анатолій ГРА­БАР. Він за­ у­важує, що ли­ше за минулий рік з приводу уку­сів та нанесення тваринами травм до Буської ЦРЛ звернулось 58 осіб, 13 з яких – діти. У той же час Львівська державна лабораторія ветмедицини під­твер­дила 5 випадків

сказу серед тва­рин. Йдеться про чотирьох ли­сиць в Гумниськах, Ліску, Бу­ську і Купчу та одну собаку в Цикові. Відтак три особи, які кон­тактували з хворими тварина­ми, мали пройти антирабічне лі­кування. Загалом проти сказу було призначено 13 щеплень, з яких повний курс отримали вісім осіб. А ось п’ятьом його довелось перервати (двом

– через відсутність вакцини, двом після того, як у тварини лабораторно виключили сказ та одна самовільно перервала курс щеплень).

Анатолій Грабар вкот­ре на­ го­лошує: якщо людина зах­во­ріє на сказ, врятувати її неможливо, тому лише своєчасно вакцинація захистить і врятує. Тому людям потрібно більше знати про цю хворобу.

– Недарма у народі ка­­жуть: обізнаний – значить озброєний, отож роз­­ка­жіть детальніше

про небезпечну недугу.

– Сказ (інші назви рабіес, гідрофобія, водобоязнь) – гостре інфекційне захворювання, що виникає після укусу зараженої тва­рини та протікає з важким ураженням нервової системи і, заз­вичай, закінчується летально. Він був відомий людям задовго до нашої ери і описаний в різних найдавніших книгах. Уже в єгипетських папірусах, індійських священних книгах Ведах, а потім в Біблії розповідалось про хворобу, яке передається людям від оскаженілих тварин (диких та до­машніх). Сьогодні, за оцінкою ВООЗ, сказ входить до п’ятірки най­­небезпечніших антро­позо­о­ нозів (хворіб, спільних для тварин та людей), що завдає вели­чезних соціально-економічних збит­ків. Основним резервуаром збуд­ ника сказу у дикій природі, як і раніше, залишається червона лисиця (57% від усіх тварин, 90% від усіх диких тварин). Досить високою є захворюваність і серед домашніх тварин, що свід­чить про еволюцію у напрямку активізації та об’єднання ланцюгів «природного» та міського типів. Також підвищенню ризику інфікува­ння людей та тварин вірусом сказу сприяє значна кількість безпри­ту­льних собак та котів.

– Як відбувається зараження?

– Не лише при укусі, але й ослиненні хворою на сказ твари­ ною. Вірус сказу передається слиною. Особливо небезпечні укуси голови та кисті рук. А ось щодо самого захворювання у людей, то воно пов’язане в ос­нов­ному з пізнім зверненням укушених за медичною допомогою або з порушенням режиму під час щеплень.

Паніка породжує страх

За словами місцевих фар­мацевтів, те, що люди масово скуповують про­ тивірусні препарати та ліки від застуди, інакше, як панікою не назвеш. З 10 осіб може лише 1 чи 2 прийти з рецептом від лікаря. Інші ж або поповнюють запаси домашньої аптечки або ж займаються самолікуванням. Варто звернути увагу, що фармацевтична промисловість насичена всілякими противірусними препаратами при ГРВІ і грипі, більшість з яких можуть бути «пус­тушками» або засобами із значними по­бічними ефектами. Відтак їх прийом може бути не лише неефективний, але й небезпечний для здоров’я. Тож, у жодному разі не займайтесь самолікуванням. Аби не стати жертвою недуги, перш за все необхідно дотримуватись простих заходів профілактики. Якщо ж зах­воріли і температура тіла піднялась вище 380, негайно звертайтесь до лікаря вже у перший день хвороби. З каліфорнійським штамом вірусу (свинячий грип) в Україні вже знайомі. Ті, хто пе­рехворів ним у 2009 – 2015 роках, мають імунітет. Як стверджу­ють медики, небезпечніші мутації ві­ру­сів. Наприк­ лад, керівник від­ділу респіраторних та вірусних інфекцій Інституту епідеміології та інфекційних хворіб ім. Л.В.Гро­ машевського НАМН України вва­жає, що українцям слід більше боятися штаму Н3N2 – А/Швейцарія, нового для нашої країни. Ось і виходить, нас регулярно лякають – спершу атипічною пневмонією, «пташиним грипом», а тепер «свинячим грипом». Що наступне у «харчовому» ланцюзі?

Інкубаційний період триває від 1 до 3 місяців, на його тривалість впливає локалізація уку­су. Найкоротша інкубація спостерігається при укусі в обличчя, голови, потім верхніх кінцівок, а найдовша – в нижні кінцівки. Проте є спосіб запобігти хворобі, убивши її в зародку. Це метод специфічної профілактики – введення спе­ці­ аль­ної вакцини проти сказу не пізніше 14 дня від моменту укусу. Те­­­ра­пія може бути припинена, як­ що з’ясується, що тварина зали­ шається здоровою.

– Що насамперед робити, коли вкусила не­ відома тварина?

– Негайно промити місце укусу водою з господарським милом. Мити треба досить інтенсивно, протягом 10 хв. Глибокі рани рекомендується промивати струменем мильної води (наприклад, за допомогою шприца або катетера). Не потрібно припікати рани чи накладати шви. Після цього потрібно відразу ж звернутись до найближчого травмпункту, адже успіх вакцинопрофілактики сказу залежить від того, наскільки швидко ви звернулись за допомогою до лікаря. Бажано повідомити лікарю приймального відділення наступну інформацію – опис тварини, її зовнішній вигляд і поведінку, наявність нашийника, обставини укусу. Відтак необхідно провести курс щеплень, призначений лікарем. Сорок уколів в живіт давно ніхто не дає, введуть вакцину і відпустять додому. На час вакцинації і через шість місяців після неї необхідно утримуватись від вживання спи­ ртних напоїв. Крім того, якщо ви

Інна ПАЛАМАР

проходите курс вакцинації від сказу, не можна перевтомлюватися, переохолоджуватися чи навпаки перегріватися.

– Якщо вкрай необ­ хідна вакцина, а її немає у медзакладі, де можна придбати?

– Антирабічну вакцину за власні кошти можна купити й у Києві (в представника Sanofi

pasteur – ТОВ «ІМБІОМПЕКС»).

Є французька вакцина «Верораб» (ціна 1 дози – 900 грн, пот­рібно 6 доз) та ізраїльський імуноглобулін «Ребінолін» (1

фла­кон – 2800 грн, потрібно 3-4 фла­кони залежно від призначення лікаря).

Не менш актуальними є пи­­­ тання профілактики сказу у тварин, які наражають на не­безпеку людей. На цьому зо­середжує увагу нача­льник управління вет­­медицини у Буському районі Ігор БЕЛЕЙ. Він розповів, що на території області епізоотія сказу серед тварин продовжується. В 2015 році у Львівській області зареєстровано 29 випадків захворювання серед тварин (за аналогічний пе­ ріод 2014 – 23). А найбільша кількість захворювань припадає на Буський район (у 2014 – 4, 2015 – 5). Для цього й потрібні карантинні обмеження із заборо­ ною полювання на територіях Бу­сь­кої міської та Купченської і Побужанської сільських рад, від­стріл і дослідження тварин на сказ, відлов бродячих собак та обов’язкова стовідсоткова вакцинація усіх домашніх та сіль­ ськогосподарських тварин. Лю­ди нарешті повинні усвідомити, що повністю відповідають за своїх улюбленців і зобов’язані їх вакцинувати (звертатись у ве­­­­

теринарну службу за те­­ лефоном 2-16-44).

Отож, як не крути, а безпека і поря­тунок людини – у руках самої людини. Якщо цим нехтувати, то «сказитися» таки можна.

Ірина ГАЄВСЬКА

21 січня 2016 року

ЛІТЕРАТУРНА СТОРІНКА

3

НЕВИГАДАНІ ІСТОРІЇ

ВІДВЕРТО ПРО НАБОЛІЛЕ

Я і моя радянська людина Нічне таксі Днями мене обхамив водій маршрутки, а потім я мав конфлікт із радянською людиною.

Водій собі був як водій – таких у Львові стільки, скільки маршруток. Узяв мої п’ятдесят гривень, віддав назад шість, поклав руки на кермо й натиснув на газ; маршрутка рушила. Почекавши кільканадцять секунд, я нагадав, що давав п’ятдесят.

– Ну? А скільки я тобі маю дати? Ти до школи ходив? Га, я тебе питаю, ти до школи ходив? – нахабним тоном відповів водій. Я не боєць і не маю хисту до сварки. Мій звичний рефлекс у відповідь на хамство – просити назватись. Чомусь видається, що звуку свого прізвища такі люди повинні якщо не боятись, то соромитись. Але він відмовився називатись, а тільки повторював: – Ти до школи ходив? Скільки я тобі маю дати? – Не замовкаючи, він повернув мені сорок гривень. Я сказав, що напишу скаргу. Тут, почувши знайоме слово, прокинулась радянська людина.

– Та шо ви ото! Та яку скаргу, – заголосили хором літні жінки в салоні. – Чоловік просто пожартував! Радянській людині можна писати таємні доноси до КДБ, але не скаржитись уголос на несправедливість. Такі правила – не вір, не бійся, не проси, не нарікай і взагалі заспокойся, бо підставляєш весь барак. Я пройшов далі в салон і сів, а водій услід мені говорив, що я – «ти» – можу скаржитись кому завгодно. Це я і так знаю. І тут радянська людина ворухнулась усередині мене і сказала: забий. Ну, обхамили. Не зважай. Хами всюди. Хіба вперше, хіба востаннє? Ти везеш дитину до школи, маєш купу справ, просто забудь. І не подумаю, заперечив я, знайшов в Інтернеті за номером маршруту назву перевізника, зайшов на сайт, знайшов форму для подання скарг і написав про те, що щойно сталося. Вийшовши на зупинці, нахилився, щоб занотувати номер автобуса. Водій, що вже був рушив, загальмував і почав сигналити, напевно, передаючи мені морзянкою «ти в школі вчився?». Скаргу я відправив. «Ніц із того не буде», – сказала радянська людина. Так, досвід показує, що поодинокі спроби одинаків боротись за локальну справедливість не приводять ні до чого. Але, позаяк ми ходили на Євромайдан і назвали його потім Революцією Гідності, треба слухатись людину європейську. Не забивати, коли зачіпають твою гідність, і не дотримуватись таборової етики, що забороняє жалітись на погану послугу чи хамство персоналу. За допомогою соціальної мережі «Фейсбук» – де мені ще не раз повторили, що ніц із того не буде, – вдалося докричатись до комунального перевізника. Сталося диво, тобто сталося так, як мусить бути. Зі мною зв’язався начальник комунального АТП, перепросив за інцидент і пообіцяв розібратись із водієм-хамом. Невдовзі з’ясувалося й прізвище водія; мені сказали, що він буде покараний. І тут у моєї внутрішньої «совкової потворки» стався панічний напад. Через мене постраждає людина – проста, згрубіла, звикла до панібратського та агресивного спілкування, виснажена своєю тяжкою працею, хай там яка, але все ж людина! Вона всього лише звернулась до мене на «ти» у зверхньому тоні – а може, то справді був жарт? – і тепер їй буде непереливки, а все тому, що я...

• Доніс. Настучав. Поплакався. Нажалівся.

• А нічого ж не сталось аж такого. А як йому розмовляти, коли в нього така важка робота, а проїзд усього лише чотири гривні? А де їм паркуватись, і що тобі, шкода обійти?

• А як їм жити без хабарів, якщо в них така маленька зарплата? А що їй, викидати той йогурт лише тому, що в нього сплив термін використання?

• А хіба він найбільше вкрав -–та інші вкрали мільярди! А що тобі, важко просто витягнути волосину з тарілки? А що, хіба тільки цей кандидат платить за голоси?

• А куди він має кинути сміття, якщо смітників поблизу нема? А що, коли трохи хильнув, то вже й за кермо не сідати? Усюди, де активним громадянам удавалося переступити через цей совковий псевдогуманізм, закрити рота радянській людині з її розхристаною й рабською душею, з’являються шанси на зміни. Всюди, де ми сором’язливо відводимо погляд від паскудства, воно колоситься далі. Навряд чи я зможу виколупати з себе «радянську людину» – я народився у 1981 році і встиг наковтатись повітря несвободи. Доведеться жити з нею, з цим постійним відчуттям, що зробив недобре, коли вчинив правильно. Але треба вчитися закривати радянській людині рота і давати слово тій другій.

Отар ДОВЖЕНКО, журналіст

УСМІШКА

Справжній слуга народу У міністрів України мізерна зарплата

Із переповненого тролейбуса лед­ве випхався чоловік середніх літ у світ­лосірому в клітинку, вочевидь, радянського крою костюмі. У його руці був модний у 80 роки минулого сторіччя з геть обірваною шкірою, замальований фломастерами в тих місцях, де шкіри вже давно не було, коричневий чемоданчик-дипломат. До блиску начищені туфлі могли б справити приємне враження, але в лівій відстала підошва. Разом із чоловіком вийшов хлопчик років восьми у вилинялій, сто разів випраній шкільній формі також ще радянського виробництва. Одного погляду було достатньо, аби зрозуміти, що в цій формі ходив до школи ще його батько. В правиці блідого хлопчика був обшарпаний, теж без сумніву ще батьковий, шкільний портфелик.

– Тату, – малюк благально глянув на батька й смикнув його за рукав.

– Зараз я тобі щось куплю, – запевнив чоловік і разом із сином попрямував у найближчий продуктовий магазин. У магазині три бабусі через вітрину холодильника розглядали ковбаси та інші смаколики. Користуючись тим, що вони ще не визначилися зі своїми покупками, касир здавала власникові магазину виручку. Та ледве чоловік із хлопчиком переступили поріг, як бабусі, шепочучись між собою, з повагою розступилися, а власник прошепотів до продавчині: – Галю, в нас міністр. Галя негайно повернулася до нового покупця з привітною усмішкою: – Добрий вечір, що вам?

– Тату, купи хлібчика, – заканючив хлопчик. Батько порився в кишенях піджака і вийняв зіжмакані дві гривні: – Мені четвертинку хлібини. Продавчиня взяла гроші та подала четвертинку круглої хлібини.

– Будь ласка, розріжте її навпіл, – попросив міністр і, помітивши голодний погляд сина на вітрину з ковбасами, зітхнув та дістав із лівої кишені штанів останню «заначку» – дві металеві гривні, і знову попросив продавчиню: – Будь ласка, ще 50 грамів вареної ковбаси. Продавчиня відрізала шматок ковбаси і, піднявши пальцем вагу, швиденько мовила: – Рівно 50. Міністр побачив, що ковбаси було мінімум 80 грамів, і густо почервонів. Що вже порадиш, коли нема чим доплатити?

– На, – подав сину половинку від чет-

вертинки хліба й ковбасу, – друга скибка хліба нам з мамою. Хлопчик негайно відкусив половину своєї пайки хліба і, майже не жуючи, ковтнув. Зате ковбасу малий відкушував маленькими шматочками, насолоджуючись смаком. Було видно, що таке щастя йому випадає аж ніяк не щодня. Бабусі пошепотілися між собою і почали виймати з гаманців гроші. Одна із стареньких запитала малого: – Хлопчику, а ти любиш морозиво?

– Дуже, – ковтнувши ковбасу, кив­нув школярик. – Мені мама кожної чверті за відмінні оцінки морозиво робить. На сто грамів льоду додає цілу полуницю! А якщо отримаю в школі похвальний лист, то мама обіцяла, що додасть до льоду аж три ягоди, – мрійливо усміхнувся хлопчик і обережно відкусив маленький шматочок ковбаси.

– А що ви вдома їсте? – втерла сльо-

зу друга бабуся.

– Хліб та картоплю в «кожушках». А коли татові дали квартальну премію, він купив олії і справжнісінькі сосиски, – похвалився малий.

– А в школі хоч годують? – схлипнула продавчиня.

– Ні, – важко зітхнув хлопчик, – я син міністра, мені не належить. Продавчиня витягла зі свого гаманця 20 гривень і потягнулася до школярика. Бабусі, склавши гроші, попросили порцію морозива. Але їх рішучим жестом зупинив власник магазину. Втерши скупу чоловічу сльозу, він простягнув дитині пломбір на паличці: – Пригощайся. Щасливий хлопчик притиснув морозиво до грудей. А власник у величезну кольорову торбину почав складати ковбасу, сир, м’ясні та рибні консерви, масло, олію і цукерки.

– Будь ласка, візьміть, – звернувся до міністра. – Від щирого серця. Я знаю, часи такі в Україні, всім біда, зате тепер наш малий бізнес має найкращі в світі умови.

– Корупція! – суворо глянув міністр. Вирвав із рук сина морозиво і поклав на прилавок. Малий заплакав, але батько не звернув на це ваги. – Ще не вродився той, хто підкупив українського міністра! – чоловік поволік заплаканого хлопчика до виходу.

– Ось бачиш, бабо Марино, – гордо зауважила одна з бабусь, – злидень, а гонор який! Та жодна інша держава світу не має таких міністрів, як Україна.

– Ая, ая, бабо Горпино, – погодилася баба Марина. – Дочка мені казала, що зарплата в наших міністрів – як півзарплати прибиральниці в школі.

– Знаю я цю родину, – похитавши головою, приєднався до розмови власник магазину. – Знаєте, хто з міністрів має родину в селі, то ще так-сяк перебивається. А, цей з дружиною – обоє кияни. Їм ніхто й барабольки із села не привезе. Ви бачили, син худющий, батька вже вітром від голоду хитає, але ні в кого нічого не візьме. А йому наші олігархи цілий мільярд доларів за якусь аферу пропонували! І що? Мільярд у бюджеті, а олігархи в цюпі гризуть сирі мури. Отака, бабусі, у нас влада. Патріотична, чесна, порядна. Американці кажуть, що слово українського міністра можна віднести в банк і покласти під відсоток. Та я це і без них знаю. Бо кожен наш міністр – справжній слуга народу!

Ярослав БОРСУК, (ВЖ+)

(Закінчення. Початок у №№ 1-2, 3)

Скільки років вона мріяла про Святвечір удома, коли отак усі разом під рідною зорею! На віддалі усе інакше сприймалося, відчувалося. Артем сидів навпроти неї й підбадьорював поглядом: «Усе гаразд». Був і в складніших чужих ситуаціях. Задля годиться сів за стіл і Петро. Вечеряли мовчки. Але раптом подвір’я задзвеніло дитячими голосами, розірвавши не по-святковому гнітючу тишу.

– Можна заколядувати? – три маленькі хлопчики у кожушках, запорошені снігом, стали на порозі, віншуючи господарів тим проникливим і пам’ятним «Нова радість стала…». Обличчя у всіх посвітліли, серця наповнилися Божою благодаттю, сльози розчулення виступили на очах. Своє, наболіле, земне, стало зовсім нікчемним, другорядним і непомітним. Величальні вірші і пісні про Різдво Христове з дитячих уст зламали кригу відчуженості і, торкнувшись Вифлеємського вогню, що палахкотів на святвечірньому столі, засвітив усмішки прощення на всіх обличчях. Родинні береги з’єднались. Подякували колядникам, обдарувавши гостинцями й теплом сердець.

– Тату, ми потім прийдемо до тебе, правда ж, мамо? – допитувався син.

– Правда, правда, Дем’яне… Марія знала, що тепер робити. Нехай залишається усе так, як є. Вона ж першою прийняла найболючіший удар, витримає й далі, щоб не травмувати дитину, батьків і простить зраду чоловіка. Знову поїде в Італію. Очі не бачать, серце не буде так боліти…Заборонила собі відбирати у сина Батьківщину й батька. Продовжили вечерю уже тепло й задушевно, згадуючи дитинство, поминаючи померлих, думаючи про живих… Час від часу їхня бесіда переривалась колядками, аж поки святвечірня ніч не покликала усіх на спочинок. Артем довго лежав з відкритими очима, незважаючи на втому й обставини, у яких опинився. Завтра – в дорогу. Привітає рідних, а далі, як складеться. Наступного, Різдва Христового дня, ніби й не було заметілі, дорожніх пригод через неї. Високе ясне небо посилало Божу благодать на все суще, а сніг блищав діамантовими розсипами. Його проводжала Марія, зовсім інакша, впевнена у собі жінка, мила й витончена. Куди поділися скручене у вузлик волосся, сумні, з потаємним страхом очі, спортивний на всі випадки життя одяг?! Русе, з золотавим відтінком волосся обрамляло ніжне обличчя, на якому сяяли, як зорі, сіро-голубі очі. Він подумки плескав у долоні цьому щасливому перевтіленню, як у духовному, так і фізичному плані. Ця жінка варта поваги – з такою гідністю вийти зі складної ситуації! Велика правда, що людина щаслива тоді, коли щаслива вдома. Тепло попрощались, обмінявшись номерами мобільних, на всяк випадок. Артем знав тепер, що Марія пробуде в Україні всі зимові свята, а потім – знову у вирій. «Мудра жінка», – зробив висновок. … Іскристий рушник дороги намотував кілометри, і на душі було сонячно й урочисто, ніби народжувалося щось незбагненне. Кілька разів він гальмував і поривався повернутись назад і знову розвертав машину у зворотному напрямку: «А що я скажу?». Дзвінок мобільного перервав його думки. Аж ніяк не хотілося зараз когось підвозити. Але почув схвильований голос Марії: – Артеме, ви забули спальник, як же без нього в дорозі? У голосі Марії уловив надію на його повернення.

– Розвезу пасажирів, відвідаю батьків і обов’язково заїду. «Це знак неба, – подумав, – а не випадковість». Радість зародженого світлого почуття підсилювали різдвяні колядки, які линули в салоні з уст віншувальників. Підвіз безкоштовно, Різдво ж! Дорогою додому в пам’яті виринали безболісно різні спогади. Дитинство. Перед самісіньким Святвечором тер у старовинній макітрі мак, зосереджено й наполегливо: така довіра!

– Уже? – запитала мама.

– Уже, – відповів винувато. – Дно випало.. Арсен усміхнувся. А це вже зі студентського життя. Наука йшла добре. Обрав фах інженера-автомобіліста: над усе любив машини. Але постала проблема зі здоров’ям – турбував хребет, вроджена вада, як виявилось. Могло закінчитися все плачевно – інвалідність, але один мудрий лікар, пройшовшись пальцями по спині, сказав: «Твоє здоров’я – у твоїх руках. Нарощуй м’язовий корсет. Спочатку – гантелі, еспандер, а потім – гирі, штанга…Тільки не лінуйся і не випускай на волю свого внутрішнього чоловіка. Послухав і покроково, систематично піднімав себе сам… І зараз не забуває про фізичні навантаження. Якось заїхав до свого рятівника, щоб ще раз подякувати. Той, оглянувши, сказав: – Молодець, це все, що потрібно було довести… Думки про невдале одруження гнав геть, а вони нав’язливо нагадували про те, що він викреслив із життя, борсались у свідомості голосами пасажирів, у яких тільки й розмови було про статки, різні «приколи», одяганки, узуванки… «Ні-ні, їм з Мишком (так любовно називав свій позашляховик) не по дорозі з ними. Не для того він перекроїв своє життя, щоб перетворитись на пустоцвіт у гонитві тільки за яскравою обгорткою. Вони з батьком, класним водіємпрофесіоналом відкрили невеличку ремонтну майстерню і складали зароблене – гривенька до гривеньки, щоб купити автівку, а потім йому і квартиру в обласному центрі, щоб не зустрічатися з тією, що розтоптала його найкращі почуття і сподівання. Він повністю змінив філософію свого життя, ставши щасливим і незалежним. З жінками тримався на почесній відстані. Проте мати думала інакше: – Артеме, до якого часу ти будеш козакувати? Час подумати й про сім’ю. Ми з батьком не вічні.

– Для мене – вічні, – говорив тепло. Ото й уся відповідь. Тепер він уже так не попечеться. Біда навчила. Хай навіть під старість, але знайде жінку, щоб була йому і вірною дружиною, і доброю матір’ю його дітей, а, головне, – щоб розуміли одне одного… День світлого Різдва Христового вселяв віру у це. У піднесеному настрої Артем побував удома, всіх привітав, обдарував, запалив світильник надії у батьківському серці: щось сталося у сина неординарне – он як виграє чорне полум’я очей! І Марія почувала себе якось незвично не тільки від прощення, це було щось більше – хвилююче, підсвідоме, що виводило душу до світла й тепла. Вона прислухалась до різних звуків, що лунали знадвору, і в голосах колядників, від яких не зачинялися двері, ловила інший. Мабуть, вперше після життєвої кризи прискіпливо роздивлялась себе у дзеркалі. Роки, проведені на чужині, сімейні прикрощі не дуже позначилися на зовнішності: обличчя молоде, гарне, вкрите легкою засмагою чужого літа, струнка постава, ніжні, хоча й спрацьовані, руки. Накинула на плечі куртку – і надвір. А там – божественна краса Різдвяної ночі. На темному небі – срібні розсипи зір, що привітно мерехтять ніби відчиненими віконечками ангелів, яким співає колисанку замріяний Чумацький шлях. А он покотилася золотою кулькою пустунка-зірочка, і Марія, як у дитинстві, загадала бажання, щоб збулося. Різдвяна ж ніч! Струни її душі бриніли, народжуючи нову мелодію непізнаного, але нового щастя, яке визволилось із холодного снігового полону й розтопило кригу її застиглого серця і полетіло назустріч мрії. І відповідь не забарилася. У прозорій, срібній тиші вона почула той бажаний звук і побачила зелений, сяючий вогник його нічного таксі, його надійного «Мишка», що віз свого господаря до щастя… Алла АНДРЄЄВА

4

ПАТРІОТИЧНА СТОРІНКА

21 січня 2016 року

ВИХОВАННЯ МОЛОДІ

Навчити, як Україну захистити

Ці зимові канікули старшокласники Сторонибабської, Топорівської і Тур’янської шкіл запам’ятають надовго, адже, окрім святкового настрою у колі родин, майбутні захисники Вітчизни отримали справжні уроки мужності під час відвідин навчального центру Національної гвардії України та Окремого ремонтно-відновлювального полку озброєння ЗСУ.

У Золочеві, де розташовані обидві частини, школярів зустріли військові ке­рівники і разом з ветеранами поклали квіти до меморіалу загиблим солдатам, розташованого на території навчального центру. Хлопчаки захоплено слухали розповідь офіцера про історію частини та дивились фільм про новітнє озброєння українських військових. Не менш цікавими і пізнавальними для старшокласників стали екскурсії у сол­дат­ську казарму та обід у їдальні. Із юна­цьким запалом вони приміряли вій­ськову амуніцію та брали до рук зброю. ВОЛОНТЕРИ РОКУ

Від фахівців інженерно-саперного під­розділу дізналися цього дня й про вибухові пристрої (особливо не­без­

печні, –замасковані у різних предметах і навіть у хлібі). Кінологічна служба

продемонструвала, як у навчальному центрі дресирують військових собак. А в Окремому ремонтно-від­нов­лю­ ва­льному полку юнаки ознайомились із справжньою бойовою технікою – БТРами, БМП, танками і гарматами – які після капітального ремонту знову повертаються у зону АТО. Такий пізнавальний візит над­бу­ жан­ських школярів і їхніх наставників,

вчителів предмету «Захист Вітчизни», у військові частини – не перший. Ініціатором навчальних поїздок май­ бутніх захисників виступив голова ра­­йонної організації ветеранів Володимир Луженцов, який переконаний: піднявши престиж професії українського вій­сь­кового і оновивши армію, ми зміцнимо державу. Тому разом з командирами військових частин ознайомлює майбутніх випускників з військовими спеціальностями та вишами, умовами вступу та службою за контрактом. Про усе це також йтиметься на засіданні круглого столу за участю військових зі Львова, Золочева і Бродів та молоді, який Рада ветеранів організує 29 січня. Також, користуючись нагодою, Володимир Луженцов та молодь висловлюють подяку за пізнавальні поїздки на­чальнику Навчального центру Нац­ гвардії, полковнику Михайлу Кули­ку, ко­мандиру Окремого ремонтно-від­нов­ лю­вального полку, полковнику Юрію Прий­маченку, керівнику відділу освіти РДА Богдану Глуховецькому, директору ДП «Буський лісгосп» Роману Дудичу та підприємцям Івану, Василю, Андрію Ко­шілям та вітають усіх з різдвяними святами. Ірина ГАЄВСЬКА

Від щирого серця вітаємо з днем народження дорогих людей – батька, сина, дідуся ДОМІНСЬКОГО БОГДАНА ВОЛОДИМИРОВИЧА та дбайливу матусю та люблячу бабусю ДОМІНСЬКУ СТЕФАНІЮ ІВАНІВНУ з Чучманів. Нехай летять собі літа, нам зупинити їх не вдасться. Хай буде істина проста: чим більше літ, тим більше щастя. Людської шани зичимо й тепла, достатку, злагоди в родині, журба щоб в безвість відійшла, а радість жила в кожній днині. Хай Матір Божа вас оберігає, Ісус здоров’я посилає на многії і благії літа.

З великою повагою і любов’ю син Ігор з дружиною і дітьми, дочка Ірина з чоловіком і дочкою, батьки Володимир і Марія. Сьогодні святкує ювілейну дату від дня народження ШЕРЕМЕТА МАРІЯ БОГДАНІВНА з с.Полтва.

Із того простору, де світяться зорі і місяць серпанком пливе, хай Матінка Божа зі своїм Синочком несе Тобі здоров’я і щастя земне. В зимову пору Ти прийшла на світ, та привітання хай же пахне літом, під ноги стелить барвоцвіт, живу веселку із найкращих квітів. Щоб сонце і зорі плекали тепло і щоб завжди здоров’я у Тебе було. Щоб смутку не знала, ми просимо долі, добра Тобі й радості, рідна, доволі. Бо людям для щастя багато не треба – сімейного затишку й мирного неба. Хай Матінка Божа, Цариця Свята, дарує щасливі і довгі літа.

З повагою і любов’ю чоловік Ростислав, син Марко, мама, тато, свекруха, свекор, брат Тарас з сім’єю.

24 січня відзначатиме 80-річний ювілей КУРІЙ ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ з с.Сторонибаби.

Є ювілеї досить різні, та є одна з найкращих дат, тоді вітає вся родина, бо Вам, рідненький, – 80! Літа цвіли не просто цвітом, а проростали у труді, дорослими вже стали діти, а Ви душею молоді. Усе було в житті – і радості, і біди, і мед солодкий, і гіркий полин. Нехай тепер буде найменше кривди, а більше сонячних щасливих днин. Хай Матір Божа від зла захищає, Господь Вас нехай благословляє в радості щасливо вік прожить!

З повагою і любов’ю брат Богдан з дружиною Надією, похресниця Галина з родиною.

На Різдво і Йордан – з бійцями на передовій І що б там хто не говорив, волонтери впевнені, – святвечірні страви, передані з дому, принесуть святковий настрій нашим солдатам. Нехай і в засніжених полях Донеччини, перебуваючи у бліндажах на передовій, наші захисники відчують тепло родинного дому, і знають, що про них пам’ятають. Тому волонтери, полишивши свої родини (все господарство

Фермери Ярослав Вороновський та Михайло Цюрко ось уже більше року по кілька разів на місяць, спакувавши гостинці, вирушають на схід у гості до бійців. То кого ж, як не їх, визнати «Волонтерами року»? От і напередодні Різдва їх маршрут знову проліг на фронт. А повернувшись додому, завітали у редакцію.

залишається на дружинах Оксані та Лесі),

поспішають на схід. І якщо везуть пакуночки і малюночки від дітей на свято Миколая, то обов’язково саме цього святочного дня передадуть їх воїнам. Як кажуть: дорога ложка до обіду. Так само і напередодні Різдва, адже кутя і пампухи з калачами найбільше смакують у Святвечір. Тому за кілька днів до Різдвяних свят роздали 28 макітр з Гавареччини від Івана Луківського та Володимира Гар­ бузинського господиням у Заводське, Гумниська, Боложинів (Заболіття і Вербляни) та Ожидів. Окрім смачної куті, сельчани напекли домашньої випічки, пампухів, принесли м’яса, яблук, цибулі тощо. Волонтери проїхались селами та зібрали продукти. Але не лише мешканці цих сіл долучились до благодійної акції, а й Соколівки, Утішкова, Красного. Фермери Михайло Кадиляк дав 150 літрів пального і 500 гривень, Євген Підвальний – 140 літрів, Павло Козоріз також виділив солярки, як і Дмитро Папроцький, Володимир Гриневич передав яблука. Дуже багато є і тих, які допомагають, але просять їх не називати. І от всі продукти звезені до Верблян. Постійно їх допомагають укомплектовувати сім’я Ганни та Андрія Булашів з Буська. Стараються, аби кожному дісталось смачненьке. У ящик по центру ставили макітру з кутею

(так, можна кутю і в банці чи пакеті привезти, але ж макітра для куті, як великодній кошик для паски), маком та горіхами, а довкола

неї – калачі, м’ясо, яблука, цибулю, часник. У другому – мед, домашня консервація – огірки, помідори, капуста, перекладена крупами, у третьому – булочки і велика кількість домашньої випічки, пампухи. Кожен з маршрутів, де зупинялись волонтери, отримав по три ящики. А ще роздавали ліки, які передала аптека «На здоров’я»: антибіотики, противірусне, льодяники тощо. Провізії виявилось так багато, що в одну машину не помістилось, то ж волонтери рушили на схід двома автівками: в одній Ярослав та Михайло (до речі, влітку зламав

ногу, тому ще й зараз не може без милиць обходитись, проте, незважаючи на це, і далі CMYK

продовжує їздити), а в другій – викладач

з Дублян Зіновій Гошко з другом Іваном. Перш ніж помандрувати фронтовими дорогами, 5 січня зранку заїхали до Ожидова. Тут місцевий священик Михайло Дорош (передав волонтерам 500 гривень), освятивши надбужанську допомогу, передавши бійцям книжечки з колядками та образочки, поблагословив у нелегку дорогу. Зазначу, що у кожну поїздку волонтерів проводжають надбужанські священики, – з Божим благословенням легше і безпечніше в дорозі. До Красноармійська їхали разом, а потім їхні дороги розійшлися: Ярослав з Михайлом рушили на Артемівськ та Луганське, а Зеник з Іваном – на Волноваху. Але й на кожному блокпосту пригощали бійців пампухами, завиванцями, калачами тощо. З кожної мандрівки волонтери привозять багато світлин. Переглядаю їх. Ось Різдвяну зірку передали доценту одного з київських вишів, який зараз служить на сході. Міст через Сіверський Донець біля Лисичанська, а над ним – плакат «Вітаємо з Новим роком та Різдвом Христовим! З повагою військовослужбовці Збройних сил України». Височить терикон біля Луганського, а над ним – український прапор. Бійці за столом, а поряд – прибрана дощиком, іграшками, дитячими малюночками ялиночка. На межі Донецької та Луганської областей зустріли місцевий вертеп – всього шестеро хлопців, вони не мали відповідних костюмів, але як гарно співали українських колядок. Волонтери надовго ніде не затримуються, передали провіант і знову в дорогу,

бо знають, що їх чекають. Бійці проживають в різних умовах, одні – в бліндажах, інші – в закинутих хатах чи стайнях. Але багато важить від командира, – впевнені волонтери: і забезпечення продуктами, і належні умови побуту, про який мусять подбати самі, бо, опинившись на новому місці, і побиті вікна треба чимось затулити, і підготувати місця для відпочинку, щоби не ночувати у 28-градусний мороз під відкритим небом. Мої співрозмовники розповідають про Ігоря Сандака. У Буську він працював анестезіологом у районній лікарні, а зараз ось уже рік служить на сході, він – командир роти. Волонтери побували у багатьох місцях розташування наших бійців, і відзначають, що найкраще облаштований побут бійців Ігоря Сандака, там порядок, дисципліна і солдати забезпечені всім необхідним. Щоразу, проїжджаючи біля їхнього місця розташування, волонтери телефонують, а Ігор у відповідь: «У нас все є, але якщо ви хочете відпочити та помитися, то заїжджайте». Проте не всі солдати так забезпечені. Звісно, їм дають макарони, крупи, картоплю (дрібну), яка тепер ще й змерзла, цибулю, яка вже проросла, м’ясні консерви, де, мабуть, і м’ясом не пахне, а від згущеного молока ще довго відчувається неприємний присмак у роті. Тому волонтери, які передають гостинці від населення, таки забезпечують нашим захисникам (а цього разу це 400 бійців) краще харчування. «Солдати радіють, що ми туди приїжджаємо, – кажуть волонтери, – бо є такі місця, куди лише ми й доїжджаємо.

Тому, знаючи, коли ми будемо, бійці з нетерпінням чекають того дня». Не можна без розчулення дивитись, як бійці раділи книжечкам з колядками чи дитячим малюночкам, які складали вчетверо і ховали у нагрудну кишеню. «А на Миколая вони нам віршики розказували, пісеньки співали. Ми привносили щось нове і святочне у їх життя, – пригадують волонтери. – Це як ковток свіжого повітря». І знову під колесами промайнули по­­ над 3 тисячі кілометрів, – Артемівськ, Сє­ вєродонецьк, Лисичанськ, Новоайдар, на Дебальцево, Слов’янськ. Цього разу до­рога, власне, не дорога, а лише напрямок, забрала більше часу, ніж зазвичай: ожеледиця сповільнює рух удвічі. За вікном -6, -10 морозу, а перед тим було й -28 і -31. Як, наприклад, у Дзержинському, де капеланом служить уродженець Утішкова Богдан Бойко. Йому дали парафію на Волині, згодом перевели на Вінниччину, звідти, залишивши дружину й двох дітей, пішов в армію добровольцем-капеланом на схід, тепер їздить по різних підрозділах. Вечеряли з бійцями у Слов’янську, колядували разом. І навіть на якусь мить забували, що знаходяться на фронті. Та небо в загравах щораз нагадує, – десь недалеко обстріл. Заледве виїхали з

Луганського, – всі блокпости перекрили, і, аби їх випустили, мусили брати дозвіл. Заїжджали до Романа та Андрія Троянів з Верблян, Миколи Чаплі з Чуч­ ма­нів-Заболітних, Ігоря Сандака з Красного, Андрія Гоголя з Побужан, Віталія Шаха з Ріпнова, Володимира Павліщака з Утішкова та інших наших земляків і мешканців сусідніх районів та областей. Кожному хотіли подарували свято на величне Різдво. Побувавши на фронті, бачать: «йде процес становлення армії, залишаються у ній служити ті, які хочуть. Але якби не добровольчі батальйони, – говорить Михайло Цюрко, – не знаю, де би зараз були межі нашої країни. Боляче дивитися на те, що армія не забезпечена всім необхідним. Ніби й техніка є, та вона несправна. Та найгірше, що нічого не міняється на місцях. І смішно, і гірко було читати, коли перед виборами всі були і волонтерами, і громад­ ськими активістами». Аби не завершувати статтю на такій сумній ноті, зазначу, що напередодні другого Святвечора волонтери Ярослав Воронов­ський та Михайло Цюрко (на знімку вгорі) знову виїхали уже звичним маршрутом на схід до наших захисників, які стали близькими й рідними. Бо хто це зробить, як не вони? Впевнені, мусять подарувати бійцям часточку свята, домашнього тепла і затишку. Лариса ГАРАСИМІВ

Побратими Володимира Павліщака з Утішкова (на знімку стоїть в центрі) на Святвечір смакували кутею з Бущини.

21 січня 2016 року

Шановні надбужанці! Щиро вітаємо вас із Днем Соборності, який започатку-

вав у новітній історії нашої країни шлях українського народу до об’єднання земель у єдину соборну державу.

Цей день, 22 січня 1919 року, належить кожному з нас як історичний символ об’єднання України і, водночас, як загальний для всіх орієнтир майбутнього – саме суспільна, духовна і територіальна єдність України є найважливішою умовою для поступу та успіху нашої держави. Акт Злуки УНР та ЗУНР здійснив прагнення усіх українців, які були штучно розмежовані кордонами між Австро-Угорською і Російською імперіями, став волевиявленням людей, волевиявленням суверенних урядів ЗУНР і УНР до утворення української соборної самостійної держави. Це свято, без перебільшення, має особливе значення у наші дні, коли ідея української державності стає основою політичного мислення усіх, без винятку, громадян України, утверджуючи наше прагнення жити у своїй, ні від кого незалежній європейській державі, героїчно захищати свою країну зі зброєю в руках від зазіхань російських окупантів. У цей урочистий день бажаємо вам, дорогі краяни, глибокої віри у гідне європейське майбутнє України – сильної, демократичної, територіально цілісної держави. Слава усім вам і слава Україні! Богдан ГЛОВА, Петро МОРОЗ, голова районної ради голова РДА

ВІДГОМІН ПОДІЙ

5

НОВИЙ КОЛЕКТИВ З ЖУРАТИНА

«Журавка» колядує

Надбужанські колективи колядували працівникам організацій та підприємств. Напередодні Старого Нового року до редакції «Волі народу» завітав знаний у Бущині ансамбль з Журатина «Журавка». Вони колядували, водили Козу, посівали, – віншували добром, здоров’ям, спокоєм та миром.

Щиросердечно вітаємо з 75-річчям від дня народження дорогого чоловіка, батька, дідуся ГРИГОРІЄВА АНАТОЛІЯ ІВАНОВИЧА з смт.Красне.

Щиро вітаємо з святом урочистим і уклін Вам шлемо низько до землі. Хай над Вами небо завжди буде чистим, радісно на серці, повно на столі. Від щирого серця бажаєм здоров’я, без нього немилі всі інші діла. В здоров’ї – багатство і радість, і сила, а більшого щастя на світі нема. Хай доля дарує довгі літа, а в серці довіку живе доброта.

З повагою та любов’ю кохана дружина Марія, діти Наталя та Борис, невістка Леся, зять Володимир, онуки Назар, Зоряна, Христина і Ярина, свати з Буська і Переволочної. Колектив управління будинками м.Буськ щиро вітає з ювілейною датою ЛАДИГУ СВІТЛАНУ МИКОЛАЇВНУ.

Хай сміється доля, як калина в лузі, будуть поруч добрі, вірні, щирі друзі. Хай дощем щедротним щастя обливає, радість невимірна завжди зустрічає. Хай Бог милосердний з високого неба дарує усе, що в житті треба. А Матінка Божа, Цариця Свята, дарує щасливі і довгі літа!

Щиросердечно вітаємо з ювілейним днем народження ЛАДИГУ СВІТЛАНУ МИКОЛАЇВНУ з с.Гута.

Сьогодні особливий день, бо настав Твій ювілей. І коли він приходить, серце наче сповнене пісень, світ здається сповнений мелодій. Хай ніколи у Твоїх очах чиста й світла радість не згасає, щоб не було горя навіть в снах! Хай Господь здоров’я посилає, Мати Божа хай благословить. Хай Спаситель буде все з Тобою, хай в житті Твоїм Він кожну мить обдарує ласкою святою… Береже від болю і біди, посилає щастя й долю світлу, щоб життя прекрасне назавжди ніжною трояндою розквітло.

З повагою і любов’ю свекруха та родини Ладигів із Заводського і Буська. Щиро вітаємо із 65-річним ювілеєм дорогу маму і люблячу бабусю СЕРЕДНІЦЬКУ СТЕФАНІЮ СТЕПАНІВНУ з с.Волиця.

Ваш ювілей – поважна дата, про це нагадувати не слід. Ми щиро хочемо побажати здоров’я, щастя й довгих літ. Щоб ніжки Ваші не боліли, ще довго по землі ходили. Дай, Боже, лиха Вам не знати і соту зиму зустрічати. Хай світлою буде життєва дорога, опіка і ласка від Господа Бога.

З любов’ю та повагою сини Віктор та Юра, донька Наталя з сім’ями.

Власне, назва села і дала ймення колективу. Він створився у вирі Революції Гідності, було навіть бажання виступити на Майдані. Проте дебютували на 200-літньому Шевченківському ювілеї. Відтоді цей чудовий співочий колектив став бажаним на всіх концертах у районі. Його учасниками є Тетяна Островська, Оксана Коза, Мар’яна Тимчук, Ольга Цяпко, Ганна Михайлюк, Юлія Михайлюк, Ганна Сторожук, Надія Скебська, Віра Рудько, а керівником Ганна Нарольська. Вони різних професій, серед них медсестра швидкої та акушер пологового відділення, музичний керівник дитячого будинку «Добре серце» та колишній педагог, різного віку, належать до різних конфесій, та об’єднує їх єдине – любов до пісні. Вокальний ансамбль жіночий, вони є хористами у церкві. А від цьогорічного ФОТОФАКТ

Різдва вирішили вітати сельчан колядками. Колектив поповнився чоловічими голосами. Звіздарем у них Ігор Кульчицький, який сам і виготовив Різдвяну зірку, а колядувати допомагають Ярослав Яремків, Володимир Тимчук та директор сільського Народного дому Зеновій Подолюк, який завжди підтримує і не відмовляє у допомозі. Роль Кози дісталась Насті Козі. А сівачем у них – онук одного з учасників, третьокласник Буської першої школи Юрій Кукевич. Колядували у Кізлівській сільській раді, в оселі священика о.Олега Макара, у Буській міській раді, відділі культури, в організаціях та на щорічному Різдвяному дійстві у центрі Буська. Пісень у репертуарі нового колективу багато, – є патріотичні, духовні, народні, є й колядки. Пісні веселі, жартівливі, і тужливі. Як пісня про жу-

равку, – ніби спомин про українських патріотів, які загинули на Майдані. Та найпершою у них була пісня «Не пора, не пора москалеві служить», вона є їхньою улюбленою. «З тою піснею ми і вийшли на люди», – пригадує керівник Ганна Нарольська. Вона стала і візитівкою колективу, – нею або розпочинають виступ, або ж завершують його. Розпитую керівника про колектив. І чую від Ганни Василівни: «Дівчата дуже активні, а найбільше Ганна Сторожук, дисципліновані та відповідальні. І дуже хочуть співати. Влітку завжди вдома багато справ, а ще в селі, але полишають домашні турботи і поспішають на репетиції. Вони ще й мене надихають, бо я ж на роботі, і також не завжди вистачає часу. Вони у мене молодці», – хвалить «Журавку» їх керівник. Лариса ГАРАСИМІВ

Молимось за вас, повертайтесь живими! Учні Йосипівської ЗОШ І ступеня передали смачні пампушки для воїнів АТО.

Вітаємо з щедрою вечерею смачною, З Йорданською свяченою водою! Бажаємо, щоб Ісус, що охрестився, Завжди за вас в потребі заступився, За всю сім’ю, за всю родину, За нашу неньку Україну, За все, що ми здобули на Майдані, Христос хрестився у Йордані!

Директор школи, депутат ра­йон­ної ради Валентина Дудак вчора по­ві­домила про те, що пампушками від йосипівських школярів на свята смакували бійці бригади, у якій служить наш земляк, депутат обласної ради Степан Рак. Українських воїнів-за­ хис­ників дуже зворушив також листпослання від дітей, аби вони повертались живими додому.

ТРАДИЦІЇ

Колядка линула над Буськом Уже традиційно 14 січня, на Старий Новий рік, біля новорічної ялинки на площі Ринок міська рада та районний відділ культури і туризму проводять феєричне Різдвяне дійство.

CMYK

Цього року участь у ньому взяли вертепи з Утішкова, Ракобовт та Красного, колядували вихованці та педагоги Буського БДЮТу, «Квіти надії» з Красного та «Журавка» з Журатина. Присутніх зі святами вітали голови райради Богдан Глова, РДА Петро Мороз та міський голова Ростислав Сліпець. Міська рада, як і в минулі роки, виступила спонсором, а цьогоріч до неї приєднались районний часопис «Воля народу» та срібний призер паралімпіади, Почесний громадянин Буського району Антон Дацко. Художні колективи з Утішкова щороку виступають на фестивалі вертепів. Минулоріч тут колядував Народний ансамбль «Любис­ток», а цьогоріч директор На­родного дому Ганна Спільник приїхала зі сільським вертепом (на знімку). Серед са­мо­діяльних акторів – школярі та молодь села. Вони на Різдвяні свята ходили від хати до хати сельчан, сповіщаючи їм благу вість про народження Божого Дитяти. Склад акторів щоразу змінюється. Роль Ірода зіграв Сте-

пан Баран, Суру – Іван Кондзялко, а Жида – Ігор Тимоць. Колоритні костюми створювали власноруч. А на імпровізованій сцені вже виступає вертеп з Ракобовт. Актори знайомі, бо не вперше перед мешканцями та гостями Буська. Ролі грають і школярі, і поважні газди. Отож, Ігор Браницький, Во­­ лодимир Лучак, Володимир При­­ ставський були Пастухами, Олег Кіра – Ангелом, Володимир Гав­ люк – Іродом, Богдан Мусій – Сот­ ником, Павло Гавлюк, Тарас Пет­ льовський, Володимир Романів – Царями, Степан Озімко – Жидом, Степан Остап – Жидівкою, Богдан Стернюк – Чортом, Михайло Сороковський – Звіздарем. Зазначу, що у сільського вертепу – не тільки прадавні костюми (їхні пастухи одягнуті у сірячини), а й сценарій, написаний місцевим парохом 60 років тому. Він передається з по­ ко­ління в покоління. Змінюються ди­ректори сільського закладу ку­ ль­тури (два місяці як тут працює Ірина Приставська), додаються нові, осучаснені елементи, але

суть залишається прадавня, як і 100 років тому. Виступав вертеп на сцені сільського Народного дому, віншував сельчан і в їхніх оселях. І знову вертеп, на цей раз дитячий із Красного, який під­го­ тували Марія та Ярослав Глови, спо­віщають про величне свято на землі. Громаду Буська новими і прадавніми колядками вітали дитячі та жіночі вокальні колективи, маленькі сіячі засівали зерном на добро, мир, щастя і здоров’я. А завершальним акордом феєричного дійства став виступ вокального ансамблю із Журатина. Учасників винагороджували не тільки оплесками, Жид чи Чорт таки домагались свого, – газди витягували гроші. Всі учасники дійства, а також малеча, яка з батьками завітала того дня на площу Ринок, отримали солодкі дарунки. А також депутат міської ради Оксана Михайлюк пригощала всіх чаєм (мед заспонсорував Олег Ільків) та смачними пампухами. Вела свято методист відділу культури Любов Огороднік. Лариса ГАРАСИМІВ

6

ПРО РІЗНЕ

21 січня 2016 року

ЗАПИТУВАЛИ – ВІДПОВІДАЄМО

ДО ВІДОМА ОДЕРЖУВАЧІВ СУБСИДІЙ

використали – Особливості оподаткування Скільки за стільки й платіть! нерухомості у 2016 році У зв’язку з набранням чинності з 1 січня 2016 року Закону України від 24 грудня 2015 року №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», повідомляємо про особливості справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Як і раніше, його сплачують фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Не є об’єктом оподаткування, зокрема, об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, які провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Крім того, з 1 січня 2016 року не є об’єктом оподаткування об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність; будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг. База оподаткування податком не змінилась – це загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Ставки встановлюються рішеннями сільських, селищних, міських рад або рад об’єднаних територіальних громад. Відповідно до внесених змін, ставка оподаткування встановлюється у розмірі, що не перевищує 3 % від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня (41,34 грн.) за 1 кв. метр бази оподаткування (у 2015 році було не більше 2 %). Окрім того, відтепер юридичні та фізичні особи – власники житлової нерухомості, загальна площа якої перевищує 300 квадратних метрів для квартири та/ або 500 квадратних метрів для будинку, сплачуватимуть додатково 25000 гривень на рік за кожен із вказаних об’єктів житлової нерухомості (його частку). Пільги зі сплати податку на нерухомість: база оподаткування зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; ПРО ЦЕ ГОВОРЯТЬ

Фактичне споживання комунальних послуг домогосподарством відрізняється від нормативного: воно може бути більшим або меншим від соціальних норм споживання. Проте не потрібно «випалювати» весь обсяг природного газу чи даремно використовувати інші комунальні послуги (холодну воду, електроенергію), на які надається субсидія. Сума субсидії, яку органи соціального захисту населення переказують на рахунки виконавців/виробників комунальних послуг для оплати їх вартості і яка не використана домогосподарством внаслідок економії споживання послуг, може бути зарахована як оплата у майбутніх розрахункових періодах. Зменшене споживання комунальних послуг жодним чином не вплине на розмір субсидії на наступний опалювальний період, оскільки вона розраховується виключно на основі соціальних норм споживання. Ще раз наголошуємо, що економно споживати комунальні послуги – вигідно. Якщо не використаєте весь обсяг газу (чи іншої послуги), нічого повертати не потрібно, – інформує начальник відділу соцзахисту РДА Василь СТЕЦИК, спростовуючи безпідставні чутки про те, що нібито в разі невикористання всього обсягу газу (чи іншої послуги) доведеться повертати субсидію. ОФІЦІЙНО

У «Доброму серці» – новий керівник

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у

разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний податковий (звітний) рік. Пільги з податку (що сплачується на відповідній території) з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад. При цьому пільги з податку на об’єкти житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. Водночас пільги не надаються на об’єкти житлової нерухомості, для фізичних осіб на: – об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування; – об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в орен-

ду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об’єктом оподаткування. Цього року платники податку – юри-

дичні особи сплачуватимуть податок за житлову та нежитлову нерухомість за 2016 рік. Власники самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня і до 20 лютого 2016 року подають до державних податкових інспекцій за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Податок сплачується авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, то декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Платники – фізичні особи у 2016 році сплачуватимуть податок за житлову та нежитлову нерухомість за 2015 рік за ставками та з використанням пільг, які застосовувались при розрахунку податку минулого року. До 1 липня 2016 року за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації) буде направлено (вручено) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку з за­ з­наченням відповідних платіжних реквізитів. Термін сплати податку – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Анатолій СИСЮК, в.о начальника Буської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області

Об’єднані громади отримали чималий бюджетний бонус

Громади, особливо сільські, що добровільно об’єдналися задля формування своєї спроможності вирішувати питання місцевого значення, отримали чималий бюджетний бонус. Про це йшла мова в програмі «Тема: Країна» Українського радіо. Питання соціально-економічного розвитку об’єднаних територіальних громад та їх фінансової спроможності в умовах бюджетної децентралізації обговорили за участі експерта з децентралізації влади, координатора проекту «Рада» Агентства США з міжнародного розвитку USAID Ігоря Парасюка, директора Офісу реформ у Дніпропетровській області Олени Тертишної та директора Офісу реформ у Запорізькій області Олександра Свистуна.

Ігор Парасюк на початку розмови зазначив, що об’єднані територіальні громади, які відповідають критеріям та вимогам чинного законодавства, фактично отримали статус міст обласного значення – прямі стосунки з державним бюджетом України та великий обсяг повноважень й іншу податкову базу. «Найбільш високий рівень місцевого самоврядування і фінансової автономії є саме у міст обласного значення – у них найбільше вагомих і сталих джерел надходжень, і у них є набагато більше повноважень, ніж у маленьких міст, сіл, селищ (...) Новооб’єднані громади, якщо вони досягають тих критеріїв, які передбачені законом, отримують дві речі – це можливість мати прямі стосунки з державним бюджетом України, минуючи обласний і районний рівень, та отримують такий статус, який є у міст обласного значення. Вони отримують ПДФО 60% – це найбільш стабільне джерело доходу, вони отримують єдиний податок, частку від продажу підакцизних товарів, плату за землю, податок на нерухомість… Вони також мають пра-

Розмір субсидії розраховується, виходячи з соціальної норми споживання незалежно від фактично спожитих обсягів природного газу чи інших комунальних послуг.

во найбільш легко доступатися до коштів державного фонду регіонального розвитку через підготовку інфраструктурних проектів. За законодавством України, це кілька мільярдів гривень щорічно і це велика сума для того, щоб щось змінити в цих громадах. Також є такі фінансові джерела, як державні програми, інфраструктурна субвенція», – поінформував Ігор Парасюк. Конкретні приклади переваг об’єд­ наних територіальних громад навела директор Офісу реформ у Дніпропетровській області Олена Тертишна. «Досить великий бонус, особливо сільські громади, які об’єдналися, отримали від держави. Зараз в них бюджетне наповнення таке, як у міст обласного значення. От, до прикладу, Богданівська сільська об’єднана громада сьогодні має загальний бюджет 57 мільйонів гривень, тоді, коли до об’єднання 3 сільські ради, що входять до цієї громади, сукупно мали 20 мільйонів гривень (…) Це збільшення можливостей для розвитку цих територій», – сказала Олена Тертишна. Вагомими джерелами наповнення об’єднаних територіальних громад екс-

перт Ігор Парасюк назвав можливість залучати інвестиційні кошти. Раніше в громад таких повноважень не було. Сприятиме залученню інвестицій передача в юрисдикцію об’єднаних громад земель за межами поселень. Директор Офісу реформ у Запорізькій області Олександр Свистун повідомив, що в області планується створення Агенції регіонального розвитку, яка б взяла на себе функції залучення інвестицій в розвиток території регіону. А у Дніпропетровській області за підтримки Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO провели спеціальний дистанційний навчальний курс з підготовки інвестиційних проектів. За словами Олени Тертишної, під час курсу учасники, а це представники об’єднаних громад і тих, які тільки планують об’єднатися, підготували 61 проект, частина яких спрямована до Державного фонду регіонального розвитку, частина буде презентована потенційним інвесторам. Прес-центр ініціативи «Децентралізація влади»

Новопризначеного директора Новомилятинського дитячого будинку «Добре серце», депутата районної ради Володимира Пристача відвідала ціла делегація у складі голови райради Богдана Глови, його заступника Романа Фурди, громадського активіста та волонтера Едуарда Слівінського.

Приїхали з подарунками для дітей. Богдан Глова за сприяння Богдана Козака передав чималі пакунки свіжих фруктів (яблука, мандарини, апельсини), Едуард Слівінський разом з громадським активістом Євгеном Солтисом – новий кольоровий принтер. Гості обговорили нагальні проблеми сиротинця та шляхи їх вирішення. Богдан Глова запропонував писати мікропроект місцевого розвитку для облаштування дитячого майданчика на подвір’ї закладу та подавати його на обласний конкурс мікропроектів. При цьому депутати висловились за потребу закладення в районному бюджеті коштів на співфінансування подібних проектів з районного та місцевих бюджетів, оскільки така умова є обов’язковою для виділення коштів з обласного бюджету. Директор дитячого будинку Володимир Пристач розповів про проблеми з опаленням, потребу ремонту в кімнатах, наголосив, що шукатиме спонсорів, оскільки розуміє, що бюджетні ресурси обмежені. Гості побажали новому керівнику сиротинця здійснення усіх задумів та пообіцяли особисту підтримку.

Місцева прокуратура запрошує до Буська

У відповідності до положень ст.12 Закону України «Про прокуратуру» та Додатку до цього Закону з 15.12.2015 розпочали роботу 178 місцевих прокуратур, у тому числі на території Львівської області – 10.

Так, створено Радехівську місцеву прокуратуру з центром у м. Буську на вул. Львівська, 6. Її територіальна юрисдикція поширюється на Буський, Радехівський, Бродівський та Кам’янка- Бузький райони. Наказом Генерального прокурора України керівником Радехівської місцевої прокуратури призначено радника юстиції Пайтру Андрія Григоровича. Наказами прокурора Львівської області першим заступником керівника Радехівської місцевої прокуратури призначено радника юстиції Головку Любомира Васильовича, заступниками – молодшого радника юстиції Трояновського Богдана Степановича та молодшого радника юстиції Онищука Тараса Назаровича. Відповідно до Закону України «Про звернення громадян», працівники прокуратури здійснюють прийом громадян щодня в робочий час від 9.00 до 13.00 і від 14.00 до 18.00 (у п’ятницю до 16.45) за адресами: м. Буськ, вул. Львівська, 6 (Буський район), м. Броди, вул. Юридика, 2(Бродівський район), м. Радехів, вул. Львівська, 20 (Радехівський район), м. Кам’янка-Бузька, вул. Незалежності, 47 (Кам’янка-Бузький район). Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» керівник Радехівської місцевої прокуратури та його заступник ведуть особистий прийом громадян: – керівник Радехівської місцевої прокуратури: • кожного першого, третього понеділка місяця від 9.00 до 13.00 за адресою: м. Буськ, вул. Львівська, 6; • кожного першого, третього вівторка місяця від 9.00 до 13.00 за адресою: м. Броди, вул. Юридика, 2; • кожного другого, четвертого понеділка місяця від 9.00 до 13.00 за адресою: м. Радехів, вул. Львівська, 20; • кожного другого, четвертого вівторка місяця від 9.00 до 13.00 за адресою: м. Кам’янка-Бузька, вул. Незалежності, 47.

– заступник керівника Онищук Т.Н. – щовівторка від 9.00 до 13.00 за адресою: м. Буськ, вул. Львівська, 6. Тарас ОНИЩУК, заступник керівника Радехівської місцевої прокурати, молодший радник юстиції

За допомогою у спостережну комісію не звертались

Спостережна комісія Буської райдержадміністрації складається з 8 членів. Впродовж 2015 року було проведено засідання, на яких розглядались питання щодо організації громадського контролю за дотриманням прав і законних інтересів засуджених осіб та осіб, звільнених від відбування покарання, а також організація виховної роботи з особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання, та громадського контролю за їх поведінкою протягом невідбутої частини покарання. На обліку спостережної комісії перебуває 3 особи умовно-достроково звільнених з місць позбавлення волі. На засідання запрошувалися представники Буського відділення поліції, та голови місцевих рад району. Працівники Буського ЦСССДМ з кожною особою проводили соціальну роботу згідно картки утримувача послуг. Дана категорія осіб за допомогою у спостережну комісію РДА не зверталася. Графік прийому осіб, які повернулися з місця позбавлення волі:

Кичурчак Євген Михайлович, голова спостережної комісії – понеділок та середа з 10.00 – 12.00 год.; Магера Юлія Казимирівна, секретар спостережної комісії – вівторок та четвер з 10.00 – 12.00 год.

21 січня 2016 року ОФІЦІЙНО

ПОВІДОМЛЕННЯ про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації Відповідно до рішення сесії Задвір’янської сільської ради № 760 від 23.10.2015 року та №20 від 09.12.2015 р. розпочато розроблення детального плану території для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Задвір’я Буського району Львівської області. Мета розроблення: виготовлення детального плану території має на меті аналіз іс­ нуючої забудови та розробку варіанту планування структури з уточненням та встановленням меж земельних ділянок. Техніко-економічні показники: площа в межах детального плану – 5,4491га, орієнтовна площа земельної ділянки, пропонованої для відведення під будівництво житлового будинку гр. Кухтик Оксані Бориславівні – 0,1720 га, Кушніру Любомиру Богдановичу – 0,1720 га. Замовник містобудівної документації: виконавчий комітет Задвір’янської сільської ради. Розробник містобудівної документації: ФОП Труш Л.В., кваліфікаційний сер­ ти­фікат на розроблення містобудівної документації серії АА № 002315 від 30 квітня 2015р. Детально ознайомитись із проектом можна шляхом особистого звернення у Задвір’янську сільську раду за адресою: с. Задвір’я Буського району Львівської області, вул. 1 Травня № 63, тел.4-15-72. Прийом та розгляд зауважень і пропозицій за даним проектом проводитимуться Зад­вір’ян­ ською сільською радою до 12 год. 25.01. 2016 року.

29.01.2016 р. об 11.00 год. в приміщенні Боложинівської сільської ради за адресою: с. Боложинів, вул. Центральна, 46в відбудуться громадські слухання проекту детального плану території земельної ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд на вул. Затишній в с. Вербляни Буського р-ну Львівської обл. Ознайомитись з проектом детального плану можна в приміщенні Боложинівської сільської ради до 10.00 год. 29.01.2016 року. Пропозиції та зауваження до проекту детального плану прийматимуться Боложинівською сільською радою до 10.00 год. 29.01.2016 року. ПОВІДОМЛЕННЯ про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації Відповідно до рішення сесії Задвір’янської сільської ради № 741 від 25.09.2015 року розпочато розроблення детального плану території для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Задвір’я Буського району Львівської області. Мета розроблення: виготовлення детального плану території має на меті аналіз існуючої забудови та розробку варіанту планування структури з уточненням та встановленням меж земельних ділянок Техніко-економічні показники: площа в межах детального плану – 11, 3007га, орієнтовна площа земельної ділянки, пропонованої для відведення під будівництво житлового будинку гр. Лабі Роману Васильовичу – 0,2000 га. Замовник містобудівної документації: виконавчий комітет Задвір’янської сільської ради. Розробник містобудівної документації: ТзОВ «Інститут геоінформаційних систем», ліцензія АВ №595619 від 09.11.2011 р., кваліфікаційний сертифікат на розроблення містобудівної документації серії АА № 000736. Детально ознайомитись із проектом можна шляхом особистого звернення у Задвір’янську сільську раду за адресою: с. Задвір’я Буського району Львівської області, вул.1 Травня № 63, тел..4-15-72. Прийом та розгляд зауважень і пропозицій за даним проектом проводитимуться Задвір’янською сільською радою до 12 год. 25.01.2016 року.

УВАГА! КОНКУРС Задвір’янська сільська рада оголошує конкурс на заміщення ва­ кантної посади спеціаліста другої категорії – землевпорядника. Вимоги: освіта вища або середня спеціальна. На підставі ст. 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» Соколівська сільська рада оголошує конкурс на заміщення вакантної посади головного бухгалтера. Для участі запрошуються кандидати, які мають вищу освіту та стаж роботи на посаді головного бухгалтера не менше 3 роки. До конкурсної комісії сільської ради подати такі документи: – заяву про участь у конкурсі; – заповнену особову картку (форма 2ДС) з відповідними додатками; – копію документа про освіту; – відомості про доходи та зобов’язання фінансового характеру щодо себе та всіх членів сім’ї; – копію паспорта гр. України; – копію військового білета (для військовозобов’язаних); – 2 фотокартки (4x6 см). Документи приймаються протягом 30 днів з дня опублікування оголошення. Додаткова інформація за тел. 3-64-41 або за адресою: с. Соколівка, вул.Бродівська, 6, сільська рада. ОГОЛОШЕННЯ Про проведення конкурсу з відбору суб’єктів оціночної діяльності Красненська селищна рада оголошує конкурс з відбору суб’єктів оціночної діяль­ ності, яких буде залучено до проведення незалежної оцінки об’єктів спільної власності територіальної громади смт. Красне. Для участі у конкурсі претенденти подають: – заяву на участь у конкурсі; – копію установчого документа претендента; – копію кваліфікаційних документів оцінювачів, які працюють у штатному складі, та яких буде залучено до проведення оцінки; – письмову згоду оцінювачів, яких буде додатково залучено претендентом до проведення робіт з оцінки майна, завірені їхніми особистими підписами (у тому числі тих, які працюють за сумісництвом); – копію сертифіката суб’єкта оціночної діяльності, виданого претенденту Фондом дер­жав­ного майна України; – інформацію про претендента щодо його досвіду роботи, кваліфікації та особистого досвіду роботи оцінювачів, які працюють у його штатному складі, та додатково залучаються ним. Конкурсна пропозиція претендента подається у запечатаному конверті і має містити пропозицію щодо вартості виконання робіт, калькуляції витрат, пов’язаних з виконанням робіт, а також термін виконання робіт (у календарних днях). Конкурс відбудеться о 17.00 год. 4 лютого 2016 року за адресою: вул. І. Франка, 2а, смт. Красне, в приміщенні Красненської селищної ради. Конкурсна документація подається до селищної ради не пізніше, ніж за два робочих дні до оголошеної дати проведення конкурсу (включно) за адресою: вул. І.Франка, 2а, смт. Красне, тел. (03264) 2-23-42.

МАЙТЕ НА УВАЗІ

Використана ялинка стане у пригоді

Після новорічних свят ми зазвичай викидаємо ялинку на смітник. Але лісова красуня може стати в неабиякій пригоді дачникам. Зокрема, навесні дбайливі господарі заливають 1-1,5 кг висушеної хвої 10 л гарячої води. Витримавши тиждень, процідженим настоєм обприскуйте садовину проти плодожерки, медяниць, попелиць. Віджене він і малинового довгоносика, а також небезпечного шкідника аґрусу та смородини – вогнівку. Розпочинають таку обробку невдовзі після цвітіння і повторюють 2-3 рази з тижневими перервами. А розбавленим водою (1:5) препаратом рекомендується скроплювати салат, цвітну капусту, редиску, ріпу, брукву. Відтак на насадженнях зменшиться чисельність хрестоцвітих блішок. Ще ж окремі городники вкидають незначну кількість голочок у лунку під час висаджування розсади. Виділені фітонциди відлякають ведмедку, дротяника.

ОГОЛОШЕННЯ...

ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ БУСЬК – МОСКВА БУСЬК – САНКТ-ПЕТЕРБУРГ

ЗДАМ В ОРЕНДУ приміщення в центрі Буська. Тел. (096)8372511, Андрій.

Äîñòàâêà ê볺íò³â ç äîìó äî ì³ñöÿ ïðèçíà÷åííÿ êîìôîðòàáåëüíèìè ì³êðîàâòîáóñàìè òà àâòîáóñàìè. ÒåëТел.: (096)0537007; (066)6343049.

ВИНАЙМУ

приміщення у м.Буськ площею близько 100 кв.м . Деталі – за тел. (095)7304405.

На роботу потрібна няня

Пасажирські перевезення

по догляду за 11 -міс. дитиною

Буськ – Санкт-Петербург Буськ – Москва

Äîñòàâêà

7

в м.Буськ.

Тел. (050)3384358.

ê볺íò³â ç ì³ñöяÿ äî ì³ñöяяяя ïðèçíà÷åííяÿ.

Òåë.:(098)5690897; (098)7265869, +79095924403.

На постійну роботу Потрібен продавець з високою зарплатою у рибний магазин потрібні кухарі. Тел. (068)4272222.

Пропонуємо роботу в м.Буськ

оператору-вантажнику, чоловік 25-39 р., вища освіта, знання ПК. Тел. (067)6743806.

БУРІННЯ

свердловин на воду.

в м.Буськ. Надаємо перевагу чоловікам. Тел.(067)7779105.

ТзОВ «Барком» запрошує на роботу слюсаря-електрика, механіка, слюсаряремонтника. Тел.: 3-77-24, (067)6724746.

Тел.(098)2527344.

Українська фірма з іноземними інвестиціями Запрошує на роботу спеціалістів – технолога

механіка швейного виробництва.

та

ПРОПОНУЄМО цікаву, творчу роботу, професійний ріст. РОБОТА з новими технологіями виготовлення одягу. НАВЧАННЯ, в тому числі за кордоном за рахунок підпри­ємства. ВИМОГИ: бажано знання англійської та польської мов. ОСВІТА: вища або середня. Достойна зарплата.

м. Буськ. Тел.(097)9606287.

ГОСПОДИНІ У БЛОКНОТ

Салат з гарбузом, фетою та виноградом

Інгредієнти: 250 г гарбуза, 100 г сиру фета, 1 невелика червона цибуля (кримська), 0,5 пучечка руколи, 1 невелике гроно винограду, 1 ч.л. меду (або 30 г цукру), 1-2 ст.л. винного оцту, 1-2 ст. л. оливкової олії, сіль до смаку. Гарбуз почистити, порізати часточками, викласти на деко,

НАЙДОРОЖЧЕ!

збризнути олією і поставити в розігріту до 180 градусів духовку на 10-15 хв. Стежити, щоб гарбуз не перепікся і кубики не втратили форму в салаті при перемішуванні. Цибулю порізати півкільцями або по довжині цибулини. Змішати оцет з сіллю і медом, залити цим маринадом цибулю, перемішати. Залишити на 20-30 хвилин маринуватися. Виноградини пообривати з грона, розрізати навпіл і вибрати кісточки.Фету порізати кубиками. В салатнику поєднати оходжений гарбуз, фету, виноград, додати цибулю разом з маринадом. Зверху прикрасити листям руколи.

Салат з буряка та білими грибами Інгредієнти: 400-500 г буряка, 250 г білих грибів, 1 цибулина, сіль, перець, олія, лимонний сік або оцет. Приготування: буряк та білі гриби зварити до готовності. Цибулю подрібнюємо, відварені гриби нарізаємо. Усе це разом обсмажуємо на пательні на середньому вогні, до готовності цибулі. Буряк натираємо на крупній терці, додаємо туди обсмажені гриби з цибулею, сіль, перець. Якщо є бажання, можна додати ще часничку і закислити лимонним соком або оцтом. Відділ освіти Буської РДА, районна організація профспілки працівників освіти і науки України глибоко сумують з приводу смерті колишнього директора Яблунівської загальноосвітньої школи КРАВЧИШИНА БОГДАНА ВОЛОДИМИРОВИЧА і висловлюють сердечні співчуття родині покійного. Педагогічні колективи НВК «Яблунівська ЗОШ І-ІІ ст.- ДНЗ», Гра­ бівської ЗОШ І-ІІ ст., технічні працівники та учні, учителі-пенсіонери глибоко сумують з приводу смерті колишнього директора школи, учителя-пенсіонера КРАВЧИШИНА БОГДАНА ВОЛОДИМИРОВИЧА і висловлюють щирі співчуття родині покійного. Класний керівник та однокласники Буської СШ №1 1978 р.в. глибоко сумують з приводу смерті однокласника СІНЬКЕВИЧА ЯРОСЛАВА МАР’ЯНОВИЧА та розділяють горе родини покійного.

На роботу в кафе смт.Красне потрібні

офіціанти та кухарі Тел. (096)2705178.

Робота в Польщі для жінок та чоловіків.

Офіційне працевлаштування. Тел. (096)9491874, Наталя.

ПРОДАЄТЬСЯ 1-кім. кв-ра з ремонтом в смт.Красне, вул.Залізнична. Тел. (067)1158649.

2-кім. кв.- ра у м.Буськ на вул. Січових стрільців. Тел. (098)5275481.

2-кімнатна квартира в с.Ожидів. Тел. (067)1958176, Світлана.

3-кімнатна квартира в м.Буськ. Тел. (068)0213123.

3-кім. к-ра в смт.Красне. Недорого. Терміново. Тел. (098)6320971. земельна ділянка з фундаментом у м.Буськ. Тел. (098)4574294. зем. ділянка (0,8 га) в м.Буськ. Тел. (067)9224033. житловий будинок в смт. Красне, коробка цегляна, всі комунікації, стайня, пл. ділянки 0,10 га. Тел. (097)8651744. стара дерев’яна хата в с. Сторонибаби (62,7 кв.м). Ціна договірна. Тел. (067)9654328. будинок в м.Буськ. Тел. (098)5100904. будинок в смт.Красне, вул.Симоненка, 1. Тел. (067)1158649. ½ житлового будинку в смт.Красне. Тел. (067)9996988. накрита коробка і гараж. Під’їзд – асфальтована дорога. Тел. (068)9701879. незаверш. будинок. Оплата можлива частинами. Тел. (095)7025015. план під забудову в смт. Красне, 0,045 га, гарне місце під магазин. Тел. (097)8651744. роздатка і коробка УАЗ-69 робоча +роздатка на запчастини, 3000+торг. Тел. (068)0117273, Тарас. а/м Пежо Боксер Максі 2004 р.в добр. стані. Тел.(096)4451104. а/м ВАЗ-2107. Тел. (068)0213123. цесарки. Тел. (068)6493476. коза кітна в м.Буськ. Тел. (097)2891254. руда телиця із добрих корів (1 рік 4 міс.). Тел. (068)0120115.

8

ВІДГОМІН СВЯТА

21 січня 2016 року

БУСЬК

«Співай, мій синочку» Коли на небі засяяла Різдвяна зірка, під вікнами наших осель задзвеніли дзвіночки і зазвучали колядки. Без цих пісень про народження Ісуса годі й уявити зимові українські свята. За традицією, колядники співають у хатах щонайменше три колядки – для господаря, господині та їхніх дітей.

Щиросердечно вітаємо з ювілеєм від дня народження БУРУ ГАЛИНУ ЯРОСЛАВІВНУ, Кізлівського сільського голову.

Твій ювілей – не тільки Твоє свято, радіють всі, і рідні, й друзі теж. Хай Бог пошле ще років багато, здоров’я, щастя, радості без меж! Нехай добром наповнюється хата, щирістю і сонячним теплом. Хай буде вірних друзів в ній багато, хай щастя доля огорта крилом. А весни будують світлі, легкокрилі, не буде втоми лагідним рукам. Нехай здійсниться те, що не збулося, і добре серце не підкориться рокам.

З повагою Асоціація голів сільських і селищних рад Буського району.

Щиросердечно вітаємо з ювілейною датою найдорожчу в світі маму БОЙКО ЛЮДМИЛУ ВОЛОДИМИРІВНУ з Утішкова.

Дозвольте, матусю, нам Вас привітати і найтепліші слова Вам сказати. Бо поки є мама, доти є сонце, доти пташина і цвіт під віконцем, доти краса, доти поміч, розрада, живіть нам, матусю, сто років на радість! Спасибі Вам, рідна, за Ваше тепло, за руки робочі, безсоннії ночі. За те, що зростили, за хліб на столі, спасибі Вам, мамо, уклін до землі!

З повагою та любов’ю дочка Катерина, зять Василь, внуки Анастасія та Богдан, син Андрій, дочка Оксана та зять Роман.

А ось недільної днини 10 січня у різдвяному дійстві «Коляда-колядка» та­­ких радісних пісенних звісток було із два десятка. Ними надбужанські таланти прославляли Різдво. Ініціатором пі­сеннотеатралізованого дійства у сті­нах Буської музичної школи виступив молодий колектив «Надбужанки», який святкової днини спільною колядою згуртував митців і глядачів, запаливши в їхніх серцях вогник різдвяного тепла і доброти. Родзинкою недільної творчої зус­т­рі­ чі стала вистава за сюжетом поетичного доробку нашої поетеси з Красного Валентини Лотоцької, у якій роль ведучої душевно виконала Аня Кравчук. «Щиро бабця помолилась, вдягла вишиванку, Богу свічку запалила і стала на ганку. Чи колядники прийдуть? Чи пройдуть повз хату. Якщо радість принесуть, щось їм треба дати!? Вже роками всі минають, не заходять в хату. Колядники добре знають – хата не багата» – сумно линуло у залі. А бабця, роль якої майстерно виконала Марія Глова,

сумно зітхала і прислухалась, як у багатих сусідів, в яких грошенят багато, євро і долярів, «Лексус» із «Фіатом», гучно лунали колядки. Та раптом у двері хлопчина (його роль виконав Петро Кравчук) постукав і запитав «Чи можна вам колядувати?» – був він так схожий на її сина Івана, який загинув в Афганістані. І полинула у залі «Нова радість стала, яка не бувала…». А бабуся забула про холод і мороз, тихо шепотіла «Співай, мій синочку». Хлопчик, повіншувавши стареньку, виклав усі наколядовані гроші, простягнув їх бабусі і пообіцяв, що не забуде стежки до її хатини. Від такого сплетіння радості і смутку не в одного забриніли сльози і згусток невимовних почуттів немов застряг у грудях. А скільки таких жінок, чиї сини і сьогодні віддають своє життя за волю і долю, ще матиме Україна. Скільки їх потребуватимуть нашої підтримки і щирих колядників. Цієї недільної днини до бабусі із піснями завітало чимало: Софія Степа-

ник і вокальний дівочий ансамбль НД «Надбужанки» (кер.Ірина Лаврін), жі­но­ чий квартет Буського БДЮТ (кер. Оксана Рутецька), Софія Панкевич, Людмила Фалінська і Народний ансамбль «Зорецвіт» (кер. Олександр Рускан), тріо бандуристів (Стефанія Панкевич, Оксана Букета та Віра Семерей) і народний вокальний гурт «Куди йдеш»

(кер. Ярослав Лозовий).

За стародавнім українським різдвя­ ним столом господиня їх при­гощала справ­жніми пампушками і яблуками, го­ рішками. Присутніх у залі вітав го­лова районної ради Богдан Глова, Іри­на Лаврін дякувала митцям за коляду, а директорам дитячої музичної школи та Народного дому Ользі Керкало та Ганні Грушицькій – за сприяння і підтримку. Кожен із них привніс свою частинку добра у різдвяне дійство. Смакували усім пиріжки і пампушки від «Надбужанок». Щиро линула у залі спільна колядка «Бог предвічний народився». Ірина ГАЄВСЬКА

ЛЬВІВ

Різдвяна ніч від заньківчан Напередодні новорічно-різдвяних свят на сцені Львівського національного академічного драматичного театру імені Марії Заньковецької глядачам представили нову прем’єру – п’єсу М.Старицького «Різдвяна ніч» (за повістю М. Гоголя «Ніч перед Різдвом»).

А.Сотникова, М. Кулай), Чорт (В.Коржук, Н. Московець, Д.Каршневич), дивний знахар Пацюк (С.Глова, Я.Мука, О.Кузьменко), запорожці (П.Бенюк, Я.Юх­ницький та інші), Цариця (Т.Лит­ ви­­ненко, А.Матійченко), Корній Чуб (Є.Федорченко, О.Огородник, О. Нор­­ чук), а також головні герої – муж­­ній і кмітливий коваль Вакула (О.Фе­ дорченко, Ю.Волинський) і гордовита красуня Оксана (А. Дєлайчук, Н.ПоліщукМосковець, Н.Боймук). Окремо хочеть-

Завдяки костюмам та сценографії на сцені відтворено справжній колорит Полтавщини ХІХ ст., глядач має змогу зазирнути у ті далекі часи і наяву побачити, як все відбувалося. Разом із героями ми поринаємо в казкову атмосферу зимової ночі з веселими автентичними колядками, жіночими плітками, витівками нечистої сили та жагучим коханням. Кохання героїв керує їхніми вчинками: заради нього і

CMYK

Дозвольте, матусю, нам Вас привітати і найтепліші слова Вам сказати. Бо поки є мама, доти є сонце, доти пташина і цвіт під віконцем, доти краса, доти поміч, розрада, живіть нам, матусю, сто років на радість. Спасибі Вам, рідна, за Ваше тепло, за руки робочі, безсоннії ночі, за те, що зростили, за хліб на столі, спасибі Вам, мамо, уклін до землі.

З повагою і любов’ю дочка Марія, сини Володимир і Богдан, троє онуків, зять Тарас, невістка Олена, чоловік Ігор, мама Марія.

Від щирого серця вітаємо з 35-річчям від дня народження коханого чоловіка, люблячого батька, дбайливого зятя та швагра ОЛЕГА АНАСТАСИНА з Буська.

Найперше зичимо здоров’я, щоб Бог щоденно дарував, щоб у своїй опіці добрій щомиті, щосекунди мав. 35 – це зовсім небагато. Це чудове і радісне свято. Тож бажаєм щастя й долі, неба синього, квітів у полі. Здоров’я, любові, краси, пісень солов’їних, живої роси. Зустрічати за світанком світанок, бо 35 – це лиш життя Твого ранок!

З любов’ю та повагою кохана дружина Марійка, донечка Анастасія, теща Леонтія, швагро Андрій з сім’єю, швагро Віктор.

ДОБРА НОВИНА

Подарунок від «Майкрософт»

Компанія «Майкрософт» у рамках все­світньої акції дарування програмного за­ без­печення, здійснюваної в Україні через про­граму «Бібліоміст», подарувала Буській цен­тральній районній бібліотеці імені І. Котляревського ліцензійне програмне забезпечення WINDOWS та OFFICE на 6678 доларів США. До слова, бущани одні з перших по­дали заявку від українських бібліотек у Фонд Білла та Мелінди Гейтс за програ­мою CLIR, – повідомив керівник Інтернетцент­ру Богдан Литвин (на знімку).

ся відзначити гру молодої актриси, студентки 5 курсу ЛНУ ім. І.Франка Анастасії Дєлайчук, для якої «Різдвяна ніч» – вже друга вистава (після «Назара Стодолі»), де вона зіграла головну роль. Анастасія вправно виявляє на сцені акторські здібності, за чим цікаво спостерігати глядачам. Чудова музика, українські танці, співи, жарти та неймовірні пригоди, яскраві костюми та декорації, помножені на неперевершену гру акторів, творять незабутню атмосферу на сцені. Адже чого тільки не буває у ніч перед Різдвом… Олексій МИРОВСЬКИЙ, студент факультету культури і мистецтв ЛНУ ім. І. Франка

самого Чорта осідлаєш, і черевички від цариці дістанеш. У виставі задіяний весь творчий склад театру, а також студенти 5 курсу акторського відділення факультету культури і мистецтв ЛНУ ім. І. Франка (курс н.а.України Таїсії Литвиненко). Практично кожну роль виконують три акторських склади. Чарівні та На знімку: Оксана – Анастасія Дє­ неповторні образи на сцені творять незрівняна відьма Солоха (Л.Никончук, лай­чук, Вакула – Олесь Федорченко.

ПОГОДА У БУСЬКОМУ РАЙОНІ

Четвер, П’ятниця, Субота, Неділя, Понеділок, Вівторок, Середа,

Вітаємо з ювілеєм – 50-річчям від дня народження ЗАХАРЕВИЧ НАДІЮ МИХАЙЛІВНУ з с.Побужани.

21 січня хмарно, сніг 22 січня хмарно, сніг 23 січня хмарно 24 січня хмарно 25 січня хмарно 26 січня хмарно 27 січня хмарно, сніг

Вдень

Вночі

-3 -7 -5 -9 -6 -4 +1

-7 -9 -9 -14 -17 -9 -5

Редактор Думки авторів публікації не Микола ІВАНЦІВ обов’яз­ко­во відображають Адреса редакції: часопис Буського району 80500, м.Буськ, м-н Незалежності,17 точку зору редакції. Львівської області редактор – 2-17-37 Засновники: Буська районна рада, кореспонденти – 2-16-73 Відповідальність: за достовір­ Буська районна державна адміністрація, бухгалтер – 2-15-79 ність рекламних оголошень несе трудовий колектив редакції Буської прийом реклами – 3-03-64 рекламо­давець; ра­­йонної газети «Воля народу». Факс (03264)2-17-37. Р/р №2600501120692, Видавець: редакція Буської ра­йон­ної за доставку – Львівська дирекція ПАТ «Кредобанк» м.Буськ газети «Воля народу». УДППЗ «Укрпошта»: МФО 325365, Реєстраційне свідоцтво (032)238-82-73. ЄДРПОУ 02474021 ЛВ №408 від 15.07.1998р.

Матеріали з позначкою R публікуються на правах реклами. Видруковано у ВД ТзОВ «Молода Галичина» Друк офсетний. Умовний друкований аркуш – 2,5. Передплатний індекс 62300 Рекомендована роздрібна ціна – 3 грн. Наклад 2500.