Volya narodu #46 16 11 2017

Буське радіо: плани на завтра.

2 стор.

«Посади дерево миру» 4 стор.

Часопис Буського району

E-mail: volya_narodu@ukr.net

Про культуру і «Львівську кухню»

Філателія Майдану

6 стор.

5 стор.

16 листопада 2017 року

ЧЕТВЕР

№ 46 (2388)

Щоб села не вмирали як люди

Мудрі люди підказують: найперше, що треба зробити, – це дорогу. І логічно– в селі розвивати сільське господарство. Благо, нині ця галузь в Україні на підйомі і чи не єдина, на яку спираються ініційовані владою реформи. Після суттєвих скорочень промислового виробництва, зокрема в металургії, експортне навантаження на себе взяв агропромисловий комплекс. І нині до вже звиклого зерна, в т.ч. кукурудзи, олії, додалися курятина, яйця, цукор і навіть мед. Це тішить і додає оптимізму. Його підтверджує також потужна діяльність аграрного сектору Бущини. Насамперед, варто відзначити позитивні зміни як в інвестиційній (район став привабливішим для інвесторів), так і в організаційно-правовій царинах. Це дозволило впорядкувати орендні стосунки та, як наслідок, суттєво збільшити податкові платежі за використані землі. При цьому в рослинництві наші підприємства міцно утримують 4 місце в області, вийшовши на вищі рубежі врожайності. Приміром, якщо озима пшениця в районі в середньому дала на гектар по 58,1 центнера зерна, то у ПП «Західний Буг» – по 70 ц,

В активній фазі – передплата на районний часопис

«Воля народу» на 2018 рік.

Нещодавно прочитав, що нас в Україні вже заледве трохи більше 42 мільйонів. Демографи б’ють на сполох, їх прогнози ще гірші – за якихось 15 років кількість населення України зменшиться аж до 35 мільйонів. І, як правило, відбувається це за рахунок сільських жителів. А як же інакше? Якщо закриють школу, дитячий садочок, нічого в селі не відбувається, робочих місць немає, то, звісно, воно занепадатиме. Чи є шанс на порятунок, – питання важке. І де шукати ту рятівну соломину?

реклама

ФГ «Вікторія» – 65 ц, ФГ «Дзвін» – 64 ц/га. Тваринництво останні роки не тішить своєю продуктивністю через досить низьку кількість ВРХ, особливо корів. Проте варто виділити діяльність саме господарств м’ясо-молочного напрямку. Це ФГ «Нива золота», «Перевесло» та «Цюрко». Натомість перспективним стає розвиток садівництва та ягідництва, під які виділено вже близько 100 гектарів. Зокрема, фермерські господарства – «Грін Гарден» спеціалізується на вирощуванні яблук, груш, слив, персиків, «Арсад» та «Агросвіт» – яблук, а ось «Біоконцепт-гарденія» вподобало суницю, «Калабай» та «Агроситон» – малину, «Весна» – смородину. Більше того. Ягідництвом зацікавились і окремі мешканці району, зокрема вчителі, про що «ВН» уже інформувала. Отож замість традиційної картоплі люди почали вирощувати малину, смородину, навіть часник. Тому перспектива в селі таки є, особливо для тих, хто хоче там працювати. Микола ІВАНЦІВ

ПП «ТАЙФУН-ПЛЮС» — один з найбільших виробників пиляного шпону (ламелі), паливних гранул та брикетів в Україні у зв’язку із розвитком виробництва

Нагадаємо, що Інтернет для всіх, а газета для обраних. Тому, аби тримати на пульсі життя району та країни, розуміти процеси, які сьогодні тривають в державі, не забувайте передплатити газету нашого району. Вартість видання з доставкою (грн): на 1 рік – 185,04. На 6 місяців – 92,52. На 3 місяці – 46,26. На 1 місяць – 15,42.

Вимоги: технічна освіта, знання у галузі механіки або електрики, бажаний досвід роботи на виробничому підприємстві, знання програм MS Office (Excel, Word), відповідальність в роботі.

Село відродять аграрії

Оператор устаткування з перероблення деревини (лісопильний цех, цех механічної обробки та новий брикетний цех)

Завтра о 15 год. в приміщенні районної ради відбудеться урочисте вшанування аграріїв з нагоди Дня працівників сільського господарства.

Гідність ціною життя 21 листопада о 14 год.біля Меморіалу Героям Небесної Сотні розпочнеться віче до дня Гідності та Свободи. Прийдімо вшанувати подвиг українців та засвідчимо єдність поколінь у боротьбі за свої громадянські права. Опісля відбудеться година пам’яті з демонстрацією фільму про Ольгу Буру.

За ініціативи народного депутата

22 листопада об 11 год. до Дня Гідності та Свободи з ініціативи народного депутата Михайла Бондара на спорткомплексі відбудеться легкоатлетичне свято за участі заступника міністра молоді та спорту України Віктора Гоцула.

Ще один чемпіон Європи 11 листопада

у місті Кельце

(Польща) відбувся Чемпіонат Європи

з кіокушинкай карате серед кадетів та молоді у розділі “куміте” і “ката”. Україну представляли 46 спортсменів, які вибороли 21 медаль. Серед переможців і наш земляк Юрій Крюков. Юнак здобув золото і став чемпіоном Європи.

Читайте нас тепер і в Facebook: https://www.facebook.com/ VNarodu CMYK

оголошує про відкриття вакансій адміністративного персоналу: Начальник сервісної служби

Слюсар-ремонтник

Вимоги: профільна освіта (механізація, слюсар-ремонтник); досвід роботи з механічним та електричним устаткуванням; бажано вміння виконання зварювальних робіт.

Вимоги: професійно-технічна, або неповна вища освіта; вміння працювати з обладнанням та устаткуванням; відповідальність в роботі.

Складальниця виробів з деревини (цех механічної обробки та цех готової продукції) Вимоги: спритність рук та бажання працювати.

Різноробочий

Вимоги: вміння працювати з електроінструментом; бажання працювати.

Прибиральник

Вимоги: старанність, прихильність до чистоти та порядку; бажання працювати, відповідальність. Працюючи у нас, ви отримаєте: високу та стабільну оплату праці, довезення до місця праці та додому, перспективу розвитку.

Чекаємо на ваші резюме за адресою:

с. Ожидів Буського р-ну Львівської обл., вул. Шашкевича, № 41 тел. +38067 471 0885, e-mail: ovoina.hr@gmail.com

2

акценти

16 листопада 2017 року

Чути, розуміти, допомагати

Розпочалась зустріч хвилиною мовчання – усі її учасники (а прибули

окрім атовців представники ЛОДА на чолі з заступником голови Оксаною Стоколос-Ворончук, керівники трьох ра­йонів, комісаріатів, управлінь соцзахисту, Пенсійного фонду, центрів зайнятості) вшанували пам’ять загиблих

у російсько-українській війні. Серед найболючіших питань – пра­це­ влаштування. Як діяти, куди звертатись, – про усе детально розповіла в.о.директора обласного центру зай­ня­тості Оксана Іваничук, запропону­вав­ши актуальні вакансії від різних ро­бо­тодавців, в т.ч. з Буського району («Хеммель-Україна»,

Маємо почути усіх – і учасників АТО, і членів їх сімей. А їхній біль пропустити через себе, щоб зрозуміти їх потреби. Це основне завдання влади, яка повинна не лише оперативно реагувати на прохання чи скарги атовців, а й вирішувати їх на своєму рівні. Ці люди заслужили пільги, бо захищали нас. А ми зобов’язані виконувати те, що передбачено для них в законі. – Такий висновок зробив голова РДА Петро Мороз за наслідками п’ятничної зустрічі з учасниками АТО з трьох районів (Буського, Кам’янкаБузького та Радехівського), яка відбулася у РНД. А щодо дій місцевої влади, то їх можна оцінити досить добре – загалом суттєвих претензій від наших «атовців» не було.

«Олнова», «Буське лісове господарство»).

Є можливість та­кож пройти професійну підготовку, пе­репідготовку чи підвищити свою ква­ліфікацію або ж стажуватися з гарантованим працевлаштуванням. Про все це детально описано в окремому буклеті, який підготувала спеціально до цієї зустрічі служба зайнятості. Впадає у вічі хіба що розбіжність цифр: мусимо визнати, що у Буському районі пропонують суттєво меншу заробітну плату (від 5 тис.

грн., на Радехівщині – від 6 тис. грн., а в сусідів з Кам’янеччини – від 10 тис. грн.).

Можна започаткувати й власну справу, як це зробив львів’янин, батько 5 дітей Микола Стецьків, який все життя прожив у панельній багатоповерхівці, а нині його жартома називають «полуничним бароном». Про його перші кроки на цій нелегкій ниві дуже переконливо було продемонстровано у відеоролику, який присутні сприйняли з зацікавленістю. Тому атовцям треба активніше шукати роботу та брати відповідальність на себе, а влада, зі свого боку, обіцяє підтримку. Зокрема, діють програми «Рука допомоги» та Підвищення конкурентоспроможності Львівської області. Йдеться, приміром, про суттєве відшкодування частини відсотків за кредитами для ведення бізнесу (на зустрічі була представлена покрокова інструкція). У свою чергу Петро Гриневич з Кам’янка-Бузького району розповів про те, як відкрив свою столярну майстерню. Задоволений, що працює офіційно, сплачує чесно податки – як це вимагав Майдан. «Таким чином допома-

гаю своїм побратимам, котрі на фронті воюють, бо ж їм держава сплачує зарплату, в т.ч. і за мій рахунок». Заступник директора Департаменту соціального захисту населення ОДА Віктор Степанюк зупинився на програмах з енергозбереження та підтримки житлового будівництва («теплі кредити» та «Власний дім» (3% на 20 років). Держава готова допомагати учасникам АТО, надаючи кредити, частину відсотків по яких вона відшкодовує. Можна скористатись кредитом на утеплення будинку, горища тощо. Особливо хвилюючим був виступ двох призерів «Ігор нескорених» Катерини Михайлової та Дмитра Сидорука, які

розповіли про свій непростий життєвий шлях. А розпочинався він на Майдані (для Катерини) та добровольцем у 24 бригаді (для Дмитра). Потім були військові дії, серйозні поранення, лікування та реабілітація. Головне – що вони не зневірились і не опустили рук. Як результат, не лише потрапили обоє у відбір на участь в «Іграх нескорених», а й здобули для України дві срібні медалі у стрільбі з лука (до слова, 7 учасників у Торонто при-

несли для нас 14 медалей).

Звертаючись до бойових побрати­ мів, «нескорені» Катерина та Дмитро закликали не зупинятись, а йти до мети. Хоча й спорт – це є добра реабілітація,

радять також підтримувати один одного морально. Адже на фронті робили спільну справу, захищаючи рідну землю. Тому і надалі мають бути разом. «Маємо завжди пам’ятати, що на нас дивляться і часто рівняються, для багатьох ми є прикладом. Тому це і зобов’язує нас гідно себе поводити у будь-яких обставинах і залишатися тим прикладом». Зокрема, для молоді, яка з особливою повагою почала ставитись до хлопців у військових одностроях. Проте трапляються випадки, коли деякі учасники АТО поводяться, зокрема в громадських місцях, не так, як треба. Без сумніву, вони перенесли багато, дехто потребує

і психологічної реабілітації, бо важко повертатись в інше, мирне життя. Звідси сімейні конфлікти, пияцтво. Саме тут має проявитись ось це фронтове братерство, підтримка тих, з ким ти був там. Подібне було видно і на цій зустрічі, коли деякі саме наші атовці, що дуже прикро, перебуваючи під дією алкоголю, від мікрофона висловлювали свої нібито претензії. Йшлося про забезпечення земельними ділянками. І правда те, що не всюди вдається їх своєчасно виділяти, бо триває, приміром, розробка генеральних планів населених пунктів, і доводиться декому пройти не через одне коло чиновницької байдужості чи через законодавчі «хащі», проте щодо Буського району – в цьому питанні чи не найменше проблем (згадувались Задвір’я і Старий Милятин). У сусідніх районах ситуація значно гірша, про що свідчили цифри про кількість задоволених заяв учасників АТО, особливо на виділене житлове будівництво. Отож, ситуація впорядкувалась, градус дискусії вдалося понизити саме завдяки діям інших наших атовців. Принципово не наводжу прізвища ні одних, ні других, сподіваючись, що подібні інциденти більше не траплятимуться. Зі свого боку, влада обіцяє ще ретельніше працювати з заявами осіб, які мають пільги. Про це на понеділковій нараді наголосив Петро Мороз: «Ми, державні службовці, маєм не лише спілкуватися з цією категорією особливих осіб, а й увійти в їхнє положення. Вони заслужили ці пільги, а ми зобов’язані виконати те, що передбачено законом». З іншого боку, відповідальними, перш за все, за своє майбутнє мають бути і учасники АТО. Йдеться, насамперед, про пошук роботи чи навіть організацію власної справи. Тобто, брати від влади вони мають не стільки рибу, як вудку. До слова, підтримку у веденні власної справи їм висловив і один з бойових волонтерів, аби вони не брали землю на продаж, а таки займались виробництвом – зробити перші кроки їм в цьому допоможуть досвідченіші побратими.

Микола ІВАНЦІВ. Знімок Євгена ЯРЕМИ

Буське радіо: плани на завтра

– У свій час проводове ра­ діо існувало в кожному селі та місті, інформація по ньому линула у найвіддаленіші ку­ точки нашого краю. Звісно, во­но було найдоступнішим та най­ улюбленішим і своїми позивними вітало кожного рано-вранці. Мало особливе значення для селянина, а найбільше для людей немічних, хворих чи з обмеженими можливостями, які мали змогу чути районні новини, а за користування сплачували копійки. Окрім цього, радіо виконувало ще й важливу функцію оперативного оповіщення у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

– На превеликий жаль, з кожним роком мережа проводового мовлення зменшувалась. Проте і сьогодні від­дані слухачі радіо просять від­новити чи відремонтувати непрацюючі радіоточки. Особливо відчутна ця потреба людей у день професійного свята, коли у редакції щоразу лунають телефонні дзвінки. Люди, котрі не можуть читати газети (зір не дозволяє), не дивляться те­ левізор та не користуються Інтер­ нетом, вважають радіо чи не членом сім’ї і хочуть його чути. Я пропрацював у редакції ра­ йонного радіо вже більше 7 років, і переймаюся тим, що на сьогодні Українське радіо в інформаційному просторі нашої держави займає

Сьогодні – День працівників радіо, телебачення та зв’язку. Тож напередодні їхнього професійного свята я завітала у гості до наших колег – журналістів редакції Буського районного радіомовлення Оксани Басараби та Євгена Яреми, аби обговорити насущні проблеми, які їх хвилюють, та про те, що ж чекає на радіо завтра. Про це – у розмові з директором Євгеном ЯРЕМОЮ:

лише 10 %. А решта належить фінансово-промисловим групам, мовники яких байдужі до ук­ раїнських цінностей, до захисту ін­тересів держави. Зважаючи на невтішну тен­ денцію із «проводом», 30 листопада 2012 року Буське радіо впровадило власний Інтернетблог. На Інтернет-сторінках ми дублювали випуски програм, які звучали п’ять разів на тиждень у радіоефірі, додавали світлини цікавих подій району, публікували невеликі статті-дописи… Більше трьох років набиралися досвіду для реалізаціїї повноцінного Інтер­нет-видання, збільшували обсяги статтей, накопичували чи­тацьку аудиторію. 10 вересня 2015 року розпочав роботу повноцінний інформаційний сайт Буського радіо. Сьогодні наші статті читають у Буську та Львові, в Україні загалом і за кордоном, і наша аудиторія лише зростає…

– Коли Буське радіо запрацює у FM-форматі?

– Поряд з активною роботою у радіопроводовому форматі і як Інтернет-медіа, наша редакція активно працює над запрова­ дженням мовлення і в FМ-діа­

пазоні. На сьогодні одним з основних напрямів роботи редакції Буського радіо для реалізації такого мовлення є участь у дер­ жавному проекті «Переходу ре­

дакцій проводового мовлення на малопотужне FM-мовлення», який є одним з перших кроків на шляху впровадження мовлення громад, поряд з комерційним

Адреса редакції: 80500, м.Буськ, м-н Незалежності,17 Часопис Буського району Львівської Редактор Микола ІВАНЦІВ області Засновник і видавець: ПП «Медіа-центр кореспонденти – 2-16-73, бухгалтер – 2-15-79, прийом «Над Бугом». реклами – 3-03-64. Реєстраційне свідоцтво ЛВ №1249/503-р Р/р №26002011019720, ПАТ «Кредобанк» м.Буськ, від 21.07.2017р. МФО 325365, ЄДРПОУ 02474021. Виходить щочетверга.

та суспільним. Усі необхідні документи до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення для отримання ліцензії наша редакція вже

Думки авторів публікації не обов’яз­ко­во відображають точку зору редакції. Відповідальність за достовір­ність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори публікацій, а реклами та приватних оголошень – рекламо­давці. Редакція залишає за собою право редагувати та скорочувати надіслані матеріали. Рукописи не повертаються і не рецензуються. У разі передруку посилання на «Волю народу» обов'язкове.

надіслала. Зазначимо, що даний проект створено саме для потреб районних редакцій радіо, що мовлять сьогодні на проводі. Згідно певних технічних процедур для прорахунку частоти для нашого району ще триває процес завершення міжнародної координації. Приємно те, що Національна рада взяла курс на відновлення місцевого радіомовлення. Очі­ ль­ник Нацради Юрій Артемен­ ко зазначив, що регулятор принципово змінив підходи до організації конкурсів. Якщо раніше в кон­курсах на FM-частоти на рівних умовах брали участь і загальнонаціональні, і місцеві радіостанції, то тепер будуть про­ водитися окремі конкурси за цими категоріями мовлення. Я впевнений, що вже незабаром і редакція Буського радіомовлення долучиться до когорти FM-мовників. На цій оптимістичній ноті у День професійного свята медіамовників бажаємо колегам з Буського радіо оперативності, неу­передженості, модернізації тех­­нічних можливостей та завжди ексклюзивного контенту. Адже їх голос, кожна критична думка і креативна ідея є важливими для надбужанського слухача. Від цього залежить формування якісної медіа-культури і підвищення рів­ ня інформаційної безпеки.

Лариса ГАРАСИМІВ

Набір і верстка ПП «Медіа-центр «Над Бугом». Видруковано у ВД ТзОВ «Молода Галичина» Друк офсетний. Умовних друкованих аркушів – 2,5. Передплатний індекс 62300. Рекомендована роздрібна ціна – 3,5 грн. Наклад 2665

16 листопада 2017 року

літературна сторінка

3

Друга наречена Івана Франка

(До 160-річчя від дня народження Ольги Білинської)

Тема Івана Франка, його творчих до­робків, громадсько-по­лі­ тичних стежок і доріг, особистісних колізій завше ак­туа­лі­ зується у час підготовки та проведення ювілеїв Великого Каменяра. Не винятком була і 160 річниця. Особливо цікавими виявилися мате­ріали, надруковані з цього приводу у "Волі народу", зокрема дослідження нашого земляка Тараса Шаха.

12 червня 2016 р. група львів­ських нау­ ковців-фран­коз­навців та артистів виїхала до невеликого села тепе­рішньої Бущини – Чішок (у часи І. Франка – Цішок). Для самих чішчан ця подія стала великим святом. До львівських науковців та митців приєднались і творчі сили із райцентру. Захід удався на славу (див.

«Волю народу» за 23.06.2016 р. №26).

Що ж спонукало Р.Горака (влас­ не, він був ідеологом та організатором такого творчого «десанту»), на той час

директора літературно-меморіального музею у Львові, затіяти таку неординарну поїздку? То чому ж Чішки? Випадковості не­ма. Власне, сюди, до Цішок, Іван Фран­ ко приїздив у гості до вчительки Ольги Бі­линської, яка мала тут місце праці в однокласній статній (державній) школі. Про це свідчать дані «Шематизму Ко­ролівства

Галіції і Лодомерії...» за 1882 рік. Знайомство І.Франка з Ольгою Бі­ линською було випадковим (звичайно, у будь-

якій випадковості є певна зако­номірність).

Ольга покинула Цішки і при­їхала до Львова для здачі учительського кваліфікаційного ек­ замену, як цього вимагали тогочасні інструкції. Вона зупинилась у своєї молодшої сестри Марії, яка разом із товаришкою на час навчан­ ня у 1883-1884 рр. винаймала помешкання на вул. Академічній. Туди час від часу на чай заходив родич Білинських – Володимир Ко­ цовський, на той час ще студент університету. Він товаришував із І.Франком. Одного разу під час таких відвідин Коцовський прийшов із Франком. Тоді ж у сестри Марії якраз зупи­ нилась Ольга. Ця випадкова (чи ні?) зустріч і поклала початок знайомству Івана Франка з Ольгою Білинською.

Взаємна симпатія переросла у щось більше, власне, у те, що спонукало Франка залишати Львів та їхати у далеке село Цішки Бродівського повіту (з 1885 – Золочівського), яке бу­ло віддалене від залізничної станції Заболотці на якихось 7 км бездоріжжя. Одначе він приїжджав, справа йшла до шлюбу. Львівська дос­лідниця-франкознавець Лариса Боднар не випадково назвала Оль­ гу Білинську дру­гою нареченою І.Франка (див. «Дзвін» 2005, №9). До спільної дум­ ки про причини розриву між нареченими франкознавці не прийшли і до сьогодні. Достеменно відомо, що розрив фак­ тично спровокував І.Франко. Коли уже йшло до весілля, О.Білинська обгово­ рювала із цішецькою їмостею п.Юлією Дуткевич про шлюбну сукню, І.Франко не приїхав до села у домовлений час, пере­ слав дивного листа-вірша. «Солодкий віршик прислалисьте мені, – пише Ольга з цього приводу у листі-відповіді І.Франкові (від 23.03.1884р.) – То певно, але за то дя­ кую за отвертість в другій частині листу». Ось ця друга частина: І думається мені: «Недовго, може, Коли мене важка прийме могила, І ти отак підеш на роздорожжє О хліб просить, моя дружино мила! І зжовкне, зв'яне те лице, що нині Так любим сяйвом, щирістю ясніє. Погаснуть очі, що сміялись к мені. Жура зв'ялить тебе, моя надіє! У додаток до усього того, цю поезію І.Франко опублічив, помістивши її у черв­ невому номері «Зорі» 1884 року під на­ звою «Думка». Гордість вчительки була приниже­ на. В додачу до того цішецький парох о. Тома Дуткевич був вороже налаш­ тований до І. Франка, як, зрештою, і багато тогочасних священиків, за його світоглядні візії. В такій атмосфері О. Білинська залишалась у Цішках лише до закінчення навчального року, і поки­ нула село. Вона виїхала вчителювати у Добрівляни. І.Франко і О. Білинська бачились ще раз уже у Добрівлянах. Зрозуміло, що іні­ ціатором зустрічі був І.Франко. Мабуть, зрозумів, що повівся із О.Білинською не зовсім коректно, а, можливо ще десь в серці жеврів якийсь вогник більш ніж

приязні. Зустріч відбулася. Про неї учас­ ни­ки не залишили споминів. Знаємо про це здибання лише зі слів Марії, сестри О.Білинської. Очевидно, Ольга розпо­ віла сестрі, а вона, у свою чергу, пізніше переповіла про цю зустріч у своїх спога­ дах (Марія Білинська. Картини з життя

Івана Франка. Іван Франко у спогадах су­часників. Львів, 1956). Зустріч була

суха, напружена, вимушена. «Кожна тема обмежувалась питанням та ко­роткою відповіддю. Нестриманий, без­надійний настрій запанував. По дов­шій мовчанці Франко вийшов з хати» – так передала атмосферу останньої зустрічі І.Франка з О.Білинською її сес­т­ра Марія (157 с.). Деякі дослідники-франкознавці вва­ жають, що І.Франко про цю зустріч зали­ шив свідчення у формі вірша (без дати): Я питав про щось такеє. Що й не варто було питать. Говорив щось про ідеї — Та зовсім не те, не теє, Що хотілося сказать. Звільна, стиха ти, о пані, І розсудно річ вела, Ми розстались, мов незнані. А мені ти на прощання І руки не подала. «Час як ревнива жінка, спеціально затирав сліди по ній і по цій любові...»

– так резюмував франкознавець Роман Горак з приводу нещасливого кохання між І.Франком і його нареченою («Куль­

тура і життя», №45-46, 16.11.2005 р.)

Тепер про Добрівляни. До 100 річниці від дня народження І.Франка були опубліковані спогади сучасників про нього. Упорядники видання О.Дей та А.Корнієнко у коментарях вказали, що село Добрівляни знаходиться у тодішньому Ходорівському районі. Таке село справді є у цій місцевості, але це не ті Добрівляни. Значно пізніше Ро­ ман Горак, провідний франкознавець, дослідив і встановив, що Добрівляни, до яких для зустрічі з О.Білинською приїздив І.Франко, і де вона учителюва­ ла, насправді знаходяться біля Дрого­ бича. У цьому селі О.Білинська почала вчити дітей з 1885 року і пропрацювала у цій однокласній статній школі до 1888 р. У 1888 році вона вийшла заміж за Сильвестра Охнича. який директорував

у народній двокласній школі Трускавця. У 1890 році його перевели на посаду дирек­ тора школи у село Бабині коло Самбора. Роман Горак у своєму дослідженні «Друзі з Добрівлян» (Львів, ЗУНЦ. 2010 р.) поряд з цікавою інформацією про контакти І. Франка із Добрівлянами, його жителя­ ми подає відомості і про О.Білинську до і після одруження. Власне, з цього джерела довідуємося, що у подружжя Охничів 25 квітня 1889 р. народився хлопчик, який був охрещений та миропомазаний парохом Тру­ скавця о. П. Кошалкевичем. При хрещенні дістав ім'я Богдан. 1891 року вчительська сім'я Охничів переїхала на Тернопільщину. У цьому ж році прізвище Ольги Охнич зна­ читься у довідниках як учительки-практи­ кантки на Микулинецькому передмісті Тер­ нополя. Сильвестр Охнич займає посаду вчителя рисунків у Тернопільській гімназії. У Тернополі 31 грудня 1891 р. в Охничів на­ родився другий син. Нарекли Олександром. Прізвище Ольги Охнич з 1892 р. в учи­ тельських довідниках уже не подається. Її чоловік Сильвестр на посаді профе­ сора педагогічних вправ Тернопільської вчительської семінарії у довіднику згадується до 1905 року. Про дальшу долю подружжя Охничів, на жаль, більше нічого невідомо. Ще про Ольгу. Народилась вона 26.11.1857 р., при хрещенні одержала подвійне ім'я – Філліпіна-Ольга. Батьками Ольги були Теофіл Білинський та Кене­ гунда, донька Йосифа і Анни Книш. Хре­ стив новонароджену її дідусь о. Михайло Білинський, Тернопільський парох, 4 груд­ ня 1857 р. В Ольги було ще дві сестри – Анна та Марія. Ольга була найстарша. Дата смерті та місце вічного спо­ чинку Ольги невідомі. Цього 2017 року, в листопаді минає 160 років від народження Ольги Білинської-Охнич, сіль­ської вчи­ тельки, другої нареченої І.Франка, матері двох синів, дружини Сильвестра Охнича, жінки непростої долі. Написані про неї рядки автор вплі­ тає у вінок пам'яті з нагоди її ювілею. Вчителювати вона починала у моєму родинному селі далекого 1882 року.

Тарас ШАХ, Заслужений вчитель України. Автор присвячує це дослідження світлій пам'яті онука Ігоря

Той, хто творив націю (До 175-річчя о.Данила Танячкевича)

Три Велетні українського духу – це представники трьох поколінь українців: Маркіян Шаш­кевич, Данило Танячкевич і Кирило Трильовський, які жили у селах Підлисся, Закомар’я, Ожидів. Ці села розміщені в кутах маленького трикутника, який розташований на великій землі Галичина, що є частиною України. Цей трикутник видно на цілий Світ. Видно його працею цих Велетів українського духу, яких Бог послав, щоб відродити українців і незалежність їх Землі.

Маркіян Шашкевич показав українцям дорогу до боротьби за незалежність землі рідної і вказав їм на зброю, з допомогою якої вони здобудуть незалежність. Це мова! Руська мати вас родила… Чому ж мова єй не мила? Чом ся нев встидати маєм? Чом чужую полюбляєм?... Данило Танячкевич перебрав «лампаду» від Маркіяна Шашкевича й організував по всій Галичині таємні товариства української учнівської і сту­дентської молоді, т.зв. «Громади» – школи виховували ук­раїнську національну еліту. З вихованців «Громад» виросли славетні фізики, хіміки, історики, юристи, музиканти тощо. Виросла українська національ­ на еліта. А Держави нема. Йшов час, підростало покоління синів громадівців, до якого належав син ожидівського священика Кирило Трильовський. Кирило ріс під впливом розмов о. Танячкевича з його батьком. З часом він став адвокатом у Коломиї, організовував і формував на Західноукраїнських землях ру­хан­ково-пожежні то­ва­­ риства «Січі», які він же реор­га­ нізував у товариство «Ук­раїн­ ських Січових Стрільців», з яких виросли Українські Січові Стрільці, що в роки Першої світової війни зі зброєю в руках захищали українські землі від усі­ляких окупантів. Отже, ці Велети українського духу почали з відродження мови рідної, української, перейшли до виховання еліти української, а далі

до створення армії ук­раїнської. Цією дорогою за ни­ми пройшов весь український народ до своєї Держави української, яку в ХХ ст. тричі проголошував на рідній землі. Бережім Україну. Захищаймо її.

6 листопада 2017 р. минуло 175 років з дня народження отця Да­нила Танячкевича – Славетного Сина ук­раїнського народу, народо­люб­ ця-народовця. (6.11.1842-21.4.1906). На­родився о. Данило в с. Ді­ди­лів то­ дішнього Каменецького повіту, де па­ рохом був його дід. Вчився у народній школі с.Витків, у гімназії у Львові, а потім у Львівській духовній семінарії. Роки навчання в семінарії випали на час, коли на українських землях, що входили до складу Російської імперії, почали зароджуватися та­ ємні то­вариства української молоді «Громади». На долю семінариста Танячкевича випало організувати на українських підавстрійських землях і очолити таємний учнівський та сту­ дентський рух. Він став засновником Західноукраїнських «Громад». Під ке­рівництвом Д.Танячкевича «Гро­­ мади» були засновані у Льво­ві, Тер­нополі, Станіславові (нині ІваноФранківськ), Чернівцях, Дрого­бичі, Бережанах, Самборі, Коломиї, Пе­ ремишлі (після Другої світової війни

знакомитися з історією свого народа і його літературою; ста­вати в обороні рідного сло­ва проти ворожих заходів москвофілів і поляків; говорити всюди рідною мовою; спомагати бідних учеників». Усе своє життя о.Данило був взірцем для молоді, «як треба жити і працювати для добра свого народу». На його проповідях, його друкованих працях і його ставленні до людей виховувалося не одне покоління українців та українських священиків. Пам’ятаймо про це! У Закомар’ї з листопада 1868 р. і до самої смерті о. Данило служив Богові та українському народові не лише цього маленького села, а й усієї України, як підавстрійської, так і підросійської. Адже вихованці «Гро­ мад» не мислили себе без єдиної України, «Вільної України від Сяну». З 19 серпня 2004 р. я щороку навідуюся до Закомар’я. Познайо­ милася з його мешканцями, тими, що живуть у селі, і тими, що час від часу приїздять відвідати хати своїх дідів і батьків. У них є тра­диція, відпрацювавши до пенсії у Львові чи в інших містах, повертатися додому на бáтьківщину своїх батьків або й дідів. (Добре було б, якби цю звичку

це колись українське місто відійшло перебрали вихідці з інших сіл. Може, до складу Польщі). тоді так не занепадали б наші села). За словами засновника тер­ нопільської «Громади» Івана Пу­­люя «Ціль товариства була: жити в чистоті моральній; пильно вчитися в школі; по-

Закомарці дуже люблять своє село. Шанують людей, які жили у ньому. Шанують о. Данила Танячкевича, який був для їхніх дідів і батьків «та­ тунцем». Ми­хайло Кіндратів, Володи­

мир Миколів, Роман Король та Юрій Іськів впорядкували могилу о.Данила. Торік у день 110 річниці від дня смерті о. Данила до Закомар’я з’їхалися усі, хто відчував, що це село є колискою його роду. Після від­прави у Церкві, яку провів о.Тарас, усі зібралися у Народ­ ному домі. Задовго до цього дня молодь, хоч і не всі тепер живуть у Закомар’ї, разом з активістами села Марією Ващишин, Ольгою Миколів, Галиною Савчин, Романом Коро­ лем, Катериною Чуприк, Ольгою Мединською організували чудове дійство, де співали пісні, декламу­ вали вірші. Старші жителі пригаду­ вали розповіді своїх батьків і дідів про о.Данила Танячкевича. Тепер закомарці працюють над створенням музею о.Данила. У цій справі нас підтримала Заслу­ жений працівник культури України, Галина Корнєєва зі Львова, яка за­ просила до Закомар’я на оглядини села, церкви і школи Заслуженого працівника культури України Бо­ рислава Рибака. Тепер закомарці збирають і впорядковують експо­ нати для музею, вони й самі диву­ ються, як це все збереглося в селі. На зібрання активістів села з Буська приїжджала керівник відділу культу­ ри Людмила Ціхоцька, а зі Львова Юрій Арабський, прадід якого дя­ кував у Церкві за часів о. Данила Танячкевича. Активісти За­комар’я зустрілися з музейним працівником зі Львова Зоряною Білик. Якщо мій задум про музей о.Данила Танячкевича буде

«впро­ваджено в життя», то екс­ курсанти з України і світу будуть час­тіше приїздити на землю Мар­ кіяна, Данила і Кирила, адже вони поруч. І, що найважливіше – наша українська молодь буде рости за Маркіяновими, Даниловими і Кириловими заповітами: «Жити і працювати для добра свого народу». Добре було б, щоб і в Ожи­дові зробили хоч куток-музей Кирила Трильовського, адже у дитячі роки він ріс у цьому селі і виховувався під впливом розмов свого батька і о. Данила. А ще добре було б, якби усі свідомі українці відгукнулися на заклик закомарців: «Люди добрі, допоможіть нам! Хто чим може. Нам потрібна ваша допомога,

щоб відремонтувати будинок колишньої школи, який був по­ будований ще за о.Данила (у

цьому будинку буде музей о. Да­ нила Танячкевича), впорядкувати

подвір’я біля будинку, зробити на­ лежний пліт, оформити кімнати, у яких буде розміщено експонати. Отець Данило з Небес буде моли­ тися за Вас, а ми подякуємо».

Ольга ЗБОЖНА, член НТШ

6 листопада минуло 175 років від дня народження о.Данила Таняч­ кевича. З цієї нагоди у сільському На­ родному домі с.Закомар'я відбулася уро­чистість, у якій взяли участь ама­ тори художньої самодіяльності села та гурт "Куди йдеш".

4

ініціатива

16 листопада 2017 року

Дерева миру садитимуть, допоки не скінчиться війна

Бущина долучилась до всеукраїнської екологічної акції «Посади дерево миру», започаткованої минулоріч. На подвір‘ї церкви Святого Юра ветерани АТО, Афгану та Чорнобиля разом із настоятелем храму о. Андрієм Баглаєм, екореферентом Буського деканату УГКЦ о. Євгеном Мигалем, головами райдержадміністрації та районної ради Петром Морозом та Богданом Гловою, пластунами і прихожанами садили плодові дерева.

Парафіяни Свято-Вознесенської церкви УПЦ КП с.Закомар’я щиросердечно вітають пароха храму о. ДОРОША МИХАЙЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧА з Днем Ангела.

Всечесний отче Михайле, великий дар Господь Вам зволив дати, священиком поставив між людьми. І владу дав нам всім гріхи прощати, нас всіх вчинити Божими дітьми. Слуга Ви, Божий добротворець, Вам честь божественна повік, і ризи пастирські носити під взором Божим сотню літ. І ми вітаємо усі сьогодні Вас з Днем Ангела в чудову цю годину, нехай цвіте увесь життєвий шлях, цвіте в душі, цвіте для Вас що­ днини! Хай поруч з Вами Ангел Ваш летить, убереже Вас від біди повсюди, нехай несе Вам радість кожна мить і благодать Господня з Вами буде.

Парафіяни, церковний комітет, хористи церкви Воздвиження Чесного Хреста с.Ожидів щиросердечно вітають з Днем Ангела настоятеля храму протоієрея о. МИХАЙЛА ДОРОША.

Бажаємо Вам міцного здоров’я, здійснення всіх Ваших задумів і мрій, щоб не вичерпалася Ваша віра в щедрість людської душі. Низький уклін Вам за доброту, терпіння, щирість, повагу і любов до людей. Хай буде цей день незабутньо прекрасним, а небо завжди буде чистим і ясним. Хай сонце світить промінням ласкавим, життя буде довгим, щасливим, яскравим. Хай збудуться мрії, що ще не збулися, хай знайдуться друзі, що ще не знайшлися. Щоб всі шанували Вас і любили, щоб очі від щастя, як зорі, світились. Хай Бог милосердний з високого неба дарує усе, чого в житті треба, а Матінка Божа, Цариця Свята, дарує щасливі і многії літа.

Щиро вітаємо з ювілеєм колегу – бібліотекаря Боложинівської бібліотеки-філії БАБ МАРІЮ ЄВГЕНІВНУ.

Бажаємо Вам щастя і достатку, ясного неба, сонця, тепла, в житті щодень лиш злагоди й порядку, щоб доля Ваша світлою була. Бажаємо миру і світлої долі, запалу, енергії, сили доволі, творчого вогнику, віри й наснаги, щедрості серця, людської поваги. На довгих стежках Вашої ниви будьте завжди Ви здорові й щасливі!

З повагою колектив Буської ЦБС.

14 листопада відсвяткувала 50-літній ювілей дорога матуся ДІЖАК ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА з с.Гумниська. За традицією, добру справу розпочали з молитви. Звертаючись до присутніх, о. Євген наголосив, що сьогодні, як ніколи, нам необхідно усвідомити важливість проблем миру та озеленення, адже територія зелених насаджень стрімко зменшується, в той час як кількість сміття зростає. Але найбільше лякає споживацький спосіб життя людей, які часто не задумуються над тим, щоб залишити мирну та чисту землю наступним поколінням. Ключовим завданням ініціативи є не лише відновлення довкілля, але й плекання «духовних дерев» – тих внутрішніх змін

у людських серцях та свідомості, які починаються з відновлення миру людини з Богом, втіленням якого стає новий стиль життя та поведінка, яких так спрагло очікує все Боже створіння – природа. Зокрема, о. Андрій мимоволі став очевидцем ситуації, коли пташка, прилетівши до його подвір‘я, жадібно дзьобала помідор. «Раніше у лісах, придорожних смугах рясніли різноманітні плодові дерева, кущі, але сьогодні людська рука це безжально знищує, не залишаючи поживи Божим птахам», – зазначив він. Відтак навколо церкви невдовзі

зазеленіє ще один ряд плодових дерев, доповнюючи цьогорічні насадження. А навесні ініціативу знову продовжать. Газета «Воля народу» також підтримує таке починання та закликає усіх небайдужих читачів долучитись до акції і посадити своє дерево миру. А районний часопис обов‘язково про вас напише! Надсилайте свої фото на сторінку у Фейсбук (https://www.facebook. com/VNarodu) або на електронну пошту volya_narodu@ukr.net. Ірина КОРЧИНСЬКА. Знімок автора

Краса також має бути духовною Днями в Ожидівській школі відбувся тиждень природничих наук, в рамках якого провели свято краси, презентували дари осені та, зокрема, долучились до екологічнодуховної акції «Посади дерево миру». Так учні разом зі своїми педагогами продемонстрували захоплення до таких предметів, як географія, біологія, хімія та фізика. Тематичний тиждень розпочали з інсценізованої презентації казки «Ріпка», яку подали на новий лад учні 6 класу (вчитель Уляна Подолянко). Діти показали, що всі природничі науки разом – велика сила і вони тісно пов’язані між собою. Також уваги заслуговує виставка композицій з овочевих культур, яку школярі оформили разом з батьками та класними керівниками. У фойє школи для загального огляду представили яскраві композиції та цілі художні полотна. Від розмаїття та краси неможливо було відвести погляд. Наступного дня на глядачів чекало свято «Міс Золота Осінь», яке підготувала Олександра Данилиха. Для красунь з 5-8 класів організували найрізноманітніші

З любов’ю і повагою мама Марія, дочка Ірина з чоловіком Володимиром та донькою Юлечкою, син Володимир.

Щиросердечно вітаємо з 50-річчям від дня народження дорогу маму ДІЖАК ОЛЬГУ ВОЛОДИМИРІВНУ з с.Гумниська.

Ми любим Вас дуже і щиро вітаємо, найкращі бажання в цей день посилаємо. Низько вклоняємось, просимо в долі, щоб щастя послала й здоров’я доволі. Хай мир і достаток живуть у Вашій хаті, хай люди приходять до Вас із добром, а в день ювілею і рідні, й знайомі Вас привітають за щедрим столом. Хай Вас оберігає молитва свята, а Господь дарує многії і благії літа.

З любов’ю син Ярослав, невістка Ірина, свати Галина та Володимир.

Щиро вітаємо дорогу сестру, племінницю ДІЖАК ОЛЬГУ ВОЛОДИМИРІВНУ з ювілеєм.

Ми Тебе вітаєм із великим святом і Тобі бажаєм радості багато. Хай горе обходить Тебе стороною, а радість приходить і ллється рікою. Хай світлою буде життєва дорога, любові – від близьких, а ласки – від Бога. Від щирого серця здоров’я бажаєм, без нього немилі ніякі діла. В здоров’ї – багатство і радість, і більшого щастя на світі нема. Хай Бог милосердний з високого неба дарує усе, чого Тобі треба, а Матінка Божа, Цариця Свята, дарує щасливі і многі літа.

З повагою сестри Віра та Анна з сім’ями, тітка Оля з родиною.

Щиро вітаємо з ювілейним днем народження КАЛІНОВСЬКУ АНАСТАСІЮ МИХАЙЛІВНУ з м.Буськ.

Нехай під небом синьооким ще довго-довго квітнуть дні й літа, а тиха радість, чиста і висока, щоденно хай до хати заверта. Бажаєм Вам здоров’я, сонця у зеніті, любові, доброти і щастя повен дім. Нехай у серці розкошує літо і соняхом квітує золотим. Нехай щоденний успіх, радість і достаток сипляться до Вас, немов вишневий цвіт, хай життєвий досвід робить з буднів свято, а Господь дарує ще багато літ.

З любов’ю та повагою кума Марія, похресниця Галя із сім’єю. Щиросердечно вітаю з 60-річчям від дня народження хрещеного батька ГОНТАРА ЮРІЯ ТЕОДОЗІЙОВИЧА.

кон­курси: «Знайомство за візит­ кою», «Осіння поезія», «Вправні ручки», «Чарівна каструля», «Еру­­­ дит». Тож переможницею кон­­­курсу стала наймолодша учасниця Марта Коза (5 кл.), «Міс глядацьких симпатій» назвали восьмикласницю Вікторію Чучман, титул «Міс Чарівність» у Соломії Гетьман з 6 класу, а «Міс Елегантність» обрали Надію Батюк (7 кл.). А шкільне подвір‘я попов­ нили новими насадженнями, під­ креслюючи, що краса також має бути і духовною. Світлана ТОПОРІВСЬКА, директор школи CMYK

Дозвольте, матусю, нам Вас привітати і найтепліші слова Вам сказати, бо поки є мама, доти є сонце, доти пташина і цвіт під віконцем. Доти краса, доти поміч, розрада, живіть нам, матусю, сто років на радість. Щоб смутку не знали, ми просимо в долі, добра Вам і радості, рідна, доволі. Бо людям для щастя багато не треба – сімейного затишку й мирного неба.

З ювілеєм Вас вітаю, щоб стільки ж раз весна цвіла, сьогодні щиро Вам бажаю здоров’я, щастя і тепла. Щоб шлях Ваш був такий широкий, щоб мало було перешкод, щоб ювілей справляли сотий, не знали б Ви тяжких турбот. Я щиро Вас поздоровляю, добра Вам зичу сповна, багато світлих днів бажаю і довгі-довгії літа.

З повагою і любов’ю похресниця Гута Надія.

Сьогодні святкує ювілейну дату – 60-річчя від дня народження – ГОНТАР ЮРІЙ ТЕОДОЗІЙОВИЧ з смт. Красне.

Настала в родині святкова дата. Хоч птахом у вирій промчались літа, та в гості до Вас, мов пісня крилата, прийшла ювілейна пора. Хай в житті Вашім завжди буде літо, а якщо осінь, то тільки золота. Нехай у гості їдуть завжди діти, хай сміх і радість на подвір’ї не стиха. Нехай рясні дощі несуть для Вас здоров’я, проміння сонячне торкає за вуста. Хай діти і онуки зігрівають Вас любов’ю, бажаєм довгого й щасливого життя. Ласки – від Бога, добра – від людей на многії і благії літа.

З повагою і любов’ю мама Ольга, сестри Ганна і Марія, племінники та вся велика родина.

16 листопада 2017 року Буська районна рада щиро вітає з ювілейним днем народження депутата Буської районної ради ГАЄВСЬКОГО МИХАЙЛА ПЕТРОВИЧА і бажає йому всіх земних благ.

Прийміть найщиріші і найтепліші вітання з нагоди Вашого ювілею! У цей радісний для Вас і Ваших близьких день від усього серця бажаємо Вам здоров’я, невичерпної енергії, миру і благополуччя, щоб удача, щастя, увага друзів і тепло домашнього вогнища завжди були з Вами! Нехай збудуться всі Ваші плани і надії, а в домі завжди будуть добро і радість. Нехай Вас ніколи не залишають віра, надія і любов, а роки, які попереду, будуть яскравими, наповненими щасливими подіями! Нехай Ваше життя завжди буде наповнене невичерпною енергією і оптимізмом, повагою і підтримкою колег, теплотою і любов’ю рідних і близьких!

у царині культури

5

З молодечим потенціалом Багата на таланти Бущина славиться своїми культурними і духовними надбаннями, а працівники клубних закладів, бібліотек, аматори народного мистецтва нашого краю забезпечують спадкоємність духовних традицій, розвивають ці безцінні скарби. Та й не секрет, що відзначення різних подій, акцій чи професійних свят в районі не відбуваються без участі працівників культури та учасників художньої самодіяльності, які дарують радість і гарний настрій своїми виступами, вміють прикрасити будь-який захід. Напередодні їх професійного свята говоримо про культурні справи в районі з керівником відділу культури Людмилою Ціхоцькою.

Буська РПО «ВО «Батьківщина» щиросердечно вітає з ювілейною датою голову районної організації «ВО «Батьківщина» ГАЄВСЬКОГО МИХАЙЛА ПЕТРОВИЧА і зичить йому всіх земних благ.

День народження – свято в будь-якому віці. Для чоловіка – це особливий день, який не просто додає ще один рік життя, а робить його більш зрілим і мудрим. Тому в це свято ми від усієї душі бажаємо Вам не тільки міцного здоров’я і щастя, а й життєвої мудрості, успіхів у всіх починаннях. Нехай творчість і ентузіазм сприяють вашому кар’єрному зростанню і збільшенню матеріального добробуту. А легкий характер і почуття гумору притягують до Вас багато хороших людей, які стануть вірними і відданими друзями. Нехай у домі панують затишок і любов, а на душі спокій і безтурботність.

Дорогого сина, люблячого чоловіка, ласкавого батька, брата і товариша ГАЄВСЬКОГО МИХАЙЛА ПЕТРОВИЧА з м.Буськ щиро вітаємо з ювілейною датою.

Життя хай буде – вранішня зоря, хай будуть дні веселі та щасливі. Ми всі вітаємо Тебе, бажаєм радості і миру. Нехай дарує доля гарні квіти, а рідні – радість та добро. Хай Бог пошле здоров’я, силу і відвертає завжди зло. Хай віриться, і сіється, і жнеться, душа зліта на синіх крилах мрій. Хай щедре сонце весело сміється, на сотню літ – многая літ! Хай Матінка Божа Тебе охороняє, а Господь з небес всіх ласк посилає.

З повагою і любов‘ю тато, мама та усі близькі і рідні.

19 листопада відсвяткують 40-річчя від дня одруження ПРИСТАВСЬКІ АНДРІЙ та ІВАННА з смт Красне.

Ми дякуєм Богу за все, що дає. Ну а найперше, що ви у нас є! У день, оповитий осіннім розмаєм, від щирого серця вас радо вітаєм. Любі матусю і татку, милі бабусю й дідусю! Спасибі велике, що ви нас зростили, що ви нас любили, усім помагали, молились за нас, добра нам бажали. Зичим здоров`я багато-багато, хай щастя і мир залишаються в хаті. Хай горе обходить завжди стороною, а щастя приходить і ллється рікою. Бажаємо довго прожити на світі і будем любов`ю усі ми зігріті. Бо доки є мама і тато, доти є сонце, є пташечки пісня, є цвіт під віконцем і трактор у полі. Хай Бог милосердний з високого неба дарує усе, чого вам тільки треба. А Матінка Божа, Цариця Свята, дарує многії літа.

З великою любов`ю і повагою діти Галя, Леся і Михайло та внук Павлик.

Щиросердечно вітаємо з ювілейним днем народження МИСАК ОЛЕНУ МИХАЙЛІВНУ з смт.Олесько.

Хай рікою щастя ллється, хай добро в сім’ї ведеться. Серце хай не знає болю, зичим щастя, зичим долі. Миру, злагоди у хаті, будь здоров’ям Ти багата.

З повагою Юрій, Марія і вся родина.

13 листопада відсвяткував 18-річчя від дня народження дорогий синочок, улюблений братик, внучок, пра­ внучок ПОДОЛЮХ МИХАЙЛО ІГОРОВИЧ з с.Андріївка.

Є ювілеї різні, але є одна з найкращих дат, коли вітання шлють найкращі, а Тобі лише 18. Любий, найкращий у світі наш сину! Виберу чисту життєву стежину. Юності квітне барвистий розмай, впевнено й сміло в майбутнє ступай. Радісні були дитинства літа, хай Божа ласка Тебе зігріва. Лагідні руки Тебе пригортали, щастя й добро щоб Тобі квітувало. Хай не бракує здоров’я і сили, добрим і красивим Тебе ми зростили. Хай обминає життєва гроза, котиться тільки від щастя сльоза. Велике кохання нехай зачарує. Хай довго життя Тобі долю дарує. Хай оберігає молитва свята – вітає Тебе вся велика сім’я. Хай сили небесні Тебе бережуть, янголи щастя на крилах несуть, а Матінка Божа, Цариця Свята, просить у Бога щасливі і довгі літа.

Минулої неділі надбужанські митці стали учасниками обласного фестивалю гостинності у місті Сокаль, де гідно представили наш край.

«Час ставить перед культурою свої завдання. Однак на будь-якому етапі суспільного розвитку необхідно, по-перше, робити все для збереження існуючих традицій і надбань, по-друге, приносити щось нове, свіже, неповторне. І в цьому чи не найважливіша роль культури сьогодні», – зазначила Л. Ціхоцька. Вона також відмітила позитивну динаміку у роботі закладів культури району та наголосила на важливості роботи народних домів в організації дозвілля людей. Але за цією справою – колосальна і клопітка робота його керівника та бібліотекаря, місцевих талантів. Та особлива шана та повага ентузіастам – рушіям культурного життя громади у віддалених селах, які навколо себе гурмують активну молодь, не маючи часом затишного клубу та всіх належних умов. На жаль, таких народних домів немало: помпезні пам‘ятки культури потребують капітального ремонту та великих капіталовкладень. Тому часто заходи проводять у приміщеннях бібліотек, ФАПів. Зокрема, у Верблянах разом Оксаною Кушинською зустрічаються аматори у місцевій бібліотеці, де готують мистецькі номери та виступають з творчими програмами для краян в інших населених пунктах. Також у

Хватові сельчани дбають про культурний осередок разом з активною та енергійною Тетяною Огоновською. А у Купчу з молодечим потенціалом заявила про себе Ольга Мочульська, довівши, що їх край плекає нові таланти та активну молодь. Натомість сусідні Ракобовти вже показали себе навіть за межами району, щороку демонструючи інсценізоване дійство Вертепу. Культура живе і у с. Полоничі – впевнені його мешканці, які вже з десяток років не користуються аварійним приміщенням клубу, а зустрічаються на «Співочому полі», де облаштували сцену та піднавіс для двохсот глядачів. Відтак у Задвір‘ї прогресивні молоді люди навіть організували благодійний фест «За двором», що вже вдруге скликав гостей з метою привернення уваги громадськості до проблем села. Дбають про свої осередки культури і у Куткорі, де незабаром офіційно почне діяти музей художниці-графіка Софії Караффи-Корбут. За кошти сільської ради відремонтували дах, встановили вікна, двері та підлогу у клубі. Там господарює Марія Майба. У Ріпнові ж Народний дім засяє новим обличчям. Ремонт ціною майже 3 мільйони гривень проводять за сприяння Державного Фонду регіонального розвитку. А у

Бібліокафе «Книжкові смаколики» Буської районної бібліотеки знову гостинно відчинило двері, запрошуючи на цікаву зустріч з непересічною особистістю. Цього разу їхнім гостем став відомий історик, науковець, львовознавець, екскурсовод, співзасновник Клубу галицької кухні та автор книги «Львівська кухня» Ігор Лильо.

Будь завжди здорова, кохана, багата, хай кожен день Тобі буде, як свято. Нехай усміхаються сонце й удача, і тихе, жіноче, омріяне щастя. Нехай в Тебе будуть друзі хороші, хай у кишенях водяться гроші. Доля прихильною й доброю буде, завжди з повагою ставляться люди. Щоб смутку не знала ніколи-ніколи, добра Тобі й радості, всього доволі. Бо людям для щастя багато не треба – сімейного затишку й мирного неба. Хай кожен день здається дивним сном, який Тебе робив би щасливішою, і будь завжди оточена теплом найближчих, найдорожчих, найрідніших.

Щиросердечно вітаємо з 50-річчям від дня народження кохану дружину, дорогу матусю, найкращу бабусю АНДРУСЯК СВІТЛАНУ СТЕПАНІВНУ з с.Переволочна.

Летять роки, мов чайки над водою, і разом з ними доля непроста, а Ви завжди лишайтесь молодою, живить у щасті й радості до ста. Бажаємо добра і довголіття, у кожній справі хай щастить, вік щедрий, як калинове суцвіття, у злагоді і радості прожить. Хай доля буде, як волошка в житі, душа хай буде завжди молода. Від сонця – золота, а від небес – блакиті, хай обминають горе і біда. Хай Матір Божа Вас охороняє, в душі панують мир і доброта, Ісус Христос здоров’я посилає на многії і благії літа.

З любов’ю і повагою чоловік Юрій, син Тарас з дружиною Іриною, дочка Марія з чоловіком Михайлом, онуки Ілля, Яна, Мілана, Ніна, свекруха Марія, сестра Галина, брат Петро, Іван з родиною, свати з Переволочної, сват з Чанижа і вся велика родина.

CMYK

Ірина КОРЧИНСЬКА

Від «Львівської кухні» до соколянських бундзиків

З повагою і любов’ю мама, тато, брат Святослав, бабусі Марія і Дарія, прабабця Євгенія, сім’ї Подолюх, Морда та Квасниця.

10 листопада відсвяткувала 30-річчя від дня народження кохана дружина, мама, дочка АНДРУСЯК ІРИНА ЕДУАРДІВНА з с.Чаниж.

З любов’ю і повагою чоловік Тарас, донечка Ніна, тато Едуард, брат Юрій, свекруха Світлана, свекор Юрій, братова Марія з чоловіком Михайлом, баба Марія.

Гутиську-Тур‘янському постав новий НД після капітального ремонту. Невдовзі почнуть ремонтні роботи і у Богданівці, ремонтують стелю в клубі села Русилів. Нові вікна та двері відтепер милуватимуть око соколянців, а у сусідній Волиці готуються до перекриття дахівки. Приємно, що наші народні доми та їх творчі колективи і аматори завжди отримують високі визнання та нагороди. Зокрема, за підсумками обласного конкурсу-фестивалю духових оркестрів ім. Б. Сапелюка духовий оркестр «Буг» (кер. Юрій Томків) став лауреатом, посівши ІІ місце. Натомість жіночий колектив НД с. Купче (кер. Ольга Мочульська) був другим серед закладів культури Львівщини. Тож маємо ким пишатись. І можемо бути певними, що культура жива і в глибинках, «грає» у нових барвах, а клуби асоціюються у молоді не лише з дискотеками. Вона – у серцях людей, яким небайдужі наші традиції, культурні скарби нашої нації. Якщо керівник закладу культури любить свою роботу – є й результат. Бо тягнуться сельчани не до будівлі, якою б ошатною вона не була, а до людини, яка там працює, та робить все для того, щоб НД був справді народним, своєрідним вуликом, у якому завжди людно.

Ця книга вийшла друком у Харківському видавництві «Фоліо» у 2016 році. І настільки зацікавила читача, що вже розійшовся її другий наклад. Проте, як не дивно, найбільшими поціновувачами книги стали не львів’яни, а мешканці Одеси, Дніпра та Києва. Отож, темою розмови стала львівська кухня з її гастрономічним розмаїттям. Та у книжці зібрані не лише рецепти, а й історії з життя відомих людей Львова і Галичини, котрі формували не лише культурне й історичне, а й гастрономічне обличчя нашого краю. Таких розповідей про людей, як і рецептів старовинних страв, тут є 37. Читач відкриє для себе цікаві рецепти, за якими можна приготувати кандибал, медівку пана Едзя, вино та запашний узвар. А ще засипану капусту, цвіклі, гречані млинці, галицький холодник, свинину з чорносливом, паштетики, опіканки, лазанки, пироги з начинками (серед них і відомий яворівський пиріг), кишку, страви з риби та грибів, торти, пляцки, цвібак, пампухи з рожею, андрути, кекси, булочки та інші смаколики. Пишучи книгу, Ігор Лильо по дрібці шукав інформацію про кулінарні захоплення відомих людей Галичини: Франца Йосифа І та Юзефа Пілсудського, Станіслава Лема, Леопольда Вайса, радіоведучих Тонька та Щепка, авторів кулінарних книг Осипи Заклинської, Ольги Франко, Дарії Цвек тощо. Зокрема, з цікавістю розповів про доктора Аполлінарія Тарнавського, який

відкрив у Косові свою лікарню. До нього приїжджало багато знаменитостей, а він лікував їх голодом. Або ж історія пані Телічкової. Замисливши відкрити у Львові серед великої кількості ресторанів щось особливе, вона запропонувала львів’янам «Сніданковий покій», який працював від 7 до 10 ранку. І вартість сніданків у них була менша, ніж час, потрачений на їх приготування. Такі особистості Галичини творили гастрономічні дива у регіоні. Львівська кухня, як складова частина галицької – це дивна суміш української, польської, єврейської та вірменської традицій. Тому вона й неповторна. Але, попри свою витонченість та оригінальність, опирається на місцеві продукти, традиції та історичну пам’ять, що викликає повагу. Рецепти львівської кухні передавались у родинах з покоління в покоління, і сучасні господині охоче готують їх і нині. Коли ми повертаємось з подорожі в якусь країну, наших знайомих цікавить в першу чергу що їли і що бачили. Адже певний регіон славиться своєю особливою, притаманною лише йому (ендемічною) стравою. Звичайно, є такі страви і у Львові, але біда в тому, що запатентували їх інші держави. А якою ендемічною стравою може здивувати Бущина? Що можна спробувати тільки тут? Задля чого сюди варто їхати тисячі кілометрів? Виявляється, така страва є і у нас. Бундзиків з картоплі і сиру, які печуть у Соколі, Волиці та Грабовій, немає більш ніде. Тому Ігор Лильо запропонував не тільки провести фестиваль бундзиків, а й запатентувати цю ендемічну страву. Та варто пам’ятати, що кухня – це не тільки смак страви, а й те, як її запаковують і подають. На зустрічі говорили про історію Львова, його культуру, туризм (адже Ігор Лильо є нічним бургомістром Львова і водить нічні екскурсії), традиційні страви Галичини, фестивалі тощо. Господині Бущини – бібліотекарі району пригощали гостей солодощами – медівником, сирником, пампушками та рогаликами з рожею, а Наталія Алієва та Єва Огороднік навіть поділилися своїми кулінарними захопленнями. Розповіді ведучих Оксани Стецик та Лесі Вовк і автора книги Ігоря Лиля переплітались веселими піснями про пироги із сиром, каву та ін. у виконанні директора Народного дому із Соколі Павла Лукасевича та колективу бібліотекарів. Гість зі Львова був приємно вражений теплим прийомом та кількістю поціновувачів його таланту, які прийшли на зустріч.

Лариса ГАРАСИМІВ

6 про різне

16 листопада 2017 року

Філателія Майдану У людей бувають різні захоплення, чого тільки вони не колекціонують. Це монети, картини, гобелени, скульптура, рукописи, автомобілі, коштовні камені, зброя тощо. Та мова сьогодні піде про марки. Хто з нас в дитинстві не захоплювався філателією, з завмиранням відриваючи яскраві поштові марки з конвертів, які приходили з-за кордону. Але комусь терпіння вистачало, аби зібрати лише кілька марок, які згодом вже обмінювали на щось нове, а хтось займався цією справою наполегливіше, зібравши в своїй колекції силу-силенну марок з різних країн світу. «Таких філателістів, як я, у 1962-1968 роках (на 60 роки ми-

нулого століття якраз припадає філателістичний бум) у нашому

Пан Микола з Бущини захопився філателією ще в дитячі роки. Ні, спершу він збирав зі своїми ровесниками сірникові ко­робки, на етикетках яких були цікаві яскраві картинки з Сахарою, пальмами та караваном. Згодом почав колекціонувати марки, пе­рейшов на монети і знову повернувся до марок. Вважав захоплення дитячою забавою, котра згодом переросла у щось більше. Родина із Закарпаття та

По­льщі знала про його уподобання, то ж привозили чи надсилали конверти з чеськими, угорськими та польськими марками. Власне, за ними він і навчився читати по-польськи. А ще, бачачи яскраві марки з різних країн, зацікавився географією, адже марка – це візитна картка країни. Хотілось побувати у кожній державі, марку якої мав, бо любив подорожі, любив від­кривати для себе щось нове.

се­­лі було багато, – пригадує наш співрозмовник. – Тому одні з одними об­мінювалися марками, інколи дово­дилось купувати їх на Вернісажі у Львові чи замовляти у Москві. Першу марку з Австралії хлопці принесли мені у 5 класі. Я донині пам’ятаю її запах. На марці зображена квітка, але ця фарба мала такий специфічний аромат, що ме­ні здавалось, ніби так пахне Австралія». Згодом філателіст відкрив для себе не тільки Північну Корею, марки для якої друкувала Німеччина, а й колонії великих держав. Англія для кожної своєї території випускала марки, і не тільки для великих за площею, а й для різної величини островів, на­віть незаселених. Але ж колонії мала не тільки Великобританія, а й Франція, Іспанія, Португалія, Німеччина, Нідерланди, Данія, Бе­ль­­гія. Всіх їх має у своїй ко­ лекції наш філателіст. Великих аль­бомів для марок (клясерів) назбиралось понад десяток, марки

класифікував за приналежністю до країни. Кожна марка для філателіста особлива, має свою історію і певну цінність. Яка ж з них най­ цінніша? До прикладу, марки, на яких – хресна дорога Ісуса Христа з 14 стаціями, які видруковані в Арабських Еміратах. Або ж з-поміж інших за художньою цінністю від­значає корейський альбом. Чи ав­стралійська, бо вона була першою з далекого континенту. А ще, звичайно ж, цінними для п. Миколи є поштові марки з Майдану. Шкодує, що за станом здоров’я не зміг бути учасником столичного Майдану, проте своїх однодумців підтримував у Бущині. І коли одного разу знайомий повідомив, що має марки з Майдану, захотів, аби вони стали частинкою його колекції. Тому за деякий час на ім’я його онука у село почали надходити конверти з марками Майдану. Такі листи спершу надходили мешканцям на­метового містечка на Майдані Незалежності, згодом їх почали від­правляти в межах Києва, Ук­раїни і навіть за кордон

Реєстр землі як бар’єр проти зловживань

Ні про яке продовження земельної реформи та боротьбу з рейдерством не може бути мови, поки в нас не буде прозорого і ефективного реєстру землі, – наголосив Президент Петро Порошенко на засіданні Національної ради реформ. Для цього необхідно прийняти «закон, який, з одного боку, не просто спростить процедуру реєстрації земельних прав, а зробить її прозорою. І, я сподіваюсь, знищить, ліквідує саме поле для корупції», – зауважив Глава держави.

За його словами, як стимул для об’єднаних територіальних громад буде зроблено рішучий крок і вони отримають право розпорядження тими земельними ділянками, які до цього часу були в розпорядженні центральної влади. Окремо Президент звернув увагу на питання введення єдиного реєстру. «Треба ліквідувати подвійні реєстри, які є атмосферою для рейдерських захоплень землі. У нас має бути один реєстр», нині пропонується, щоб він був у Держгеокадастрі. На думку Президента, питання пільг в цій сфері також має бути передано громадам. Президента не задовольняє також стан справ щодо оцифрування земельного кадастру. За різними оцінками, на сьогоднішній день оцифровано в межах 50% – дані коливаються від 40% до 60%. За його словами, це питання обговорювалося з Урядом, була окрема програма Світового банку, виділені кошти. «А віз і нині там. Ні про який ринок землі, ні про яке продовження земельних реформ, ні про яку боротьбу з рейдерством, ні про що ми не будемо говорити поки в нас не буде прозорого і ефективного реєстру», – підкреслив Глава держави, зазначивши, що після створення такого реєстру доступ до нього повинен мати реєстратор – щоб уникнути будь-яких непорозумінь. Також має бути наведений порядок з довіреностями, щоб не допустити фальсифікації. «І таким чином знищити саме правове поле для фальсифікації і рейдерських захоплень», – наголосив Президент.

Про зловживання у земельних питаннях уже не раз інформувала «Воля народу». Про цю проблему йшлось і на декількох сесіях районної ради, яка прийняла відповідні звернення до високопосадовців. Проте район­на влада не чекала на реакцію, а відразу ж взялася за наведення порядку у цій сфері. Насамперед, йдеться про впорядкування орендних відносин. Як результат, за останні три роки поступлення податку від використання земельних паїв у районі виросло майже втричі – від одного до 2,6 млн.грн. Як відомо, з метою захисту власників та орендарів було ініційовано створення в Україні антирейдерських груп. У Буському районі запропонували інший, і на думку багатьох експертів, ефективніший крок – інвентаризація земель на територіях місцевих рад. Цю ідею підтримало і керівництво Львівської області, а сам процес на особистому контролі голови РДА Петра Мороза. На понеділковій нарада він знову акцентував увагу відповідальних за прискорення завершення цієї важливої роботи. За словами заступника голови Олега Ільківа, матеріали інвентаризації земель незабаром будуть готові. Про їх результати влада обіцяла поінформувати усіх мешканців району.

Микола ІВАНЦІВ

(на конверти, окрім марок Пошти Майдану, клеїли стандартні державні марки згідно тарифу відправлень). І хоча марки були

безкоштовні, вони все-таки мали номінальну ціну – одна добра справа (поштарі брали на себе

відправлення, а користувачу потрібно було зробити одну будьяку добру справу).

Майданівські марки присвя­ че­ні Революції Гідності. На них спершу було написано «Укра­їн­ ська революція 2013-2014. 1 доб­ ра справа», згодом філателісти, підтримавши проект Пошти Май­ дану, допомогли розробити та роздрукувати марки на різ­ну тематику та календарний штем­пель з пересувною датою. У п. Миколи марки з портретами Тараса Шевченка та Сергія Нігояна, майданівською палаткою, ново­річ­ною майданівською ялинкою, писанками тощо, а також листівка з Євромайдану.

Згадуючи події 4-річної дав­ ності, п. Микола захоплюється від­вагою та цілеспрямованістю народу, який вийшов виборюва­ ти свої права, протистоявши анти­українській владі: «Народ зіб­рався відстояти свої права, не дати скривдити дітей, що завжди було у крові українців. А Майдан працював як налагоджений механізм. Вони мали свою службу безпеки, пильнували, аби не було провокацій. В будівельних шоломах з палками вийшли проти озброєних беркутівців і вистояли, злагоджено працювала продуктова і медична служби, а згодом і пошта Майдану». Зараз п.Микола дещо відій­ шов від колекціонування, проте все-таки сподівається, що якщо не діти, то, може, онуки заці­кав­ляться захопленням всього його життя.

Лариса ГАРАСИМІВ

До мирної професії Десять безробітних з числа учасників АТО підтримали ініціативу Буського районного центру зайнятості і відвідали спільне українсько-німецьке підприємство «Олнова».

Під час екскурсії начальник виробництва Петро Русин розповів про специфіку заводу, показав, як в цехах проходить технологічний процес, як працюють машини для подрібнення різних відходів: побутових, будівельних, змішаного сміття, залишків лісозаготівельних робіт, рулонів паперу, фольги, каміння тощо. Крізь шум верстатів та іскри зварювальних установок безробітні жваво ставили запитання, що стосувалися заробітної плати, режиму та умов праці, забезпечення спецодягом і т. д. Зі слів П. Русина, підприємство гарантує офіційне працевлаштування та гідну винагороду тим, хто хоче і може працювати. Особливо радо прийме у свій колектив представників таких професій як токар, свердлувальник і слюсар із складання металевих конструкцій. Організована професіографічна екскурсія ще раз доводить, що служба зайнятості відкрита для охочих працювати, фахівці готові подати руку допомоги тим, хто бажає попрощатися з безробіттям, особливо новітнім героям, котрі після пекла війни на сході країни мають намір відновити трудову діяльність. Катерина ЧАБАН (сайт Буської РДА)

Договір оренди та орендна плата

З кожним роком стає все виразнішою конкуренція на ринку оренди земельних паїв. Той, хто хоче взяти землю у селян в обробіток, прагне укласти більше договорів, а щоб зао­хотити власників землі до співпраці, піднімає орендну плату. Та укласти новий договір на вигідніших умовах можна тоді, коли закінчиться термін дії «старого». Зрозуміло, що тільки через те, що власникові земельного паю захотілося розірвати договір, зробити він цього не зможе. Адже він підписав договір оренди, де є певні умови. Потрібно зрозуміти в цьому контексті й орендаря, який має плани використовувати землю, яку орендує. Отож, деякі важливі питання, які повинен знати власник землі.

– На скільки років, як правило, віддають в оренду паї?

– Мінімальний строк оренди для земельних ділянок сільськогосподарського приз-на­ чення становить сім років, а максимальний – 50. Щодо розміру орендної плати за землю, то вона встановлюється за згодою сторін.

Цьогоріч «ВН» уже декілька разів поверталась до питання використання сільськогосподарських земель, зокрема оренди. Як відомо, на цьому грунті у районі виникло декілька конфліктів, що спонукало владу організувати ряд зустрічей з орендарями, а також виступити ініціатором інвентаризації земель. Так як закінчується рік, а з ним і термін щорічної сплати за використання паїв (земельних ділянок), то пропонуємо власникам земель ще раз звернути увагу на особливості укладання договорів оренди. Тим паче, що у Буському районі суттєво виросли відсотки за користування землею. спосіб та умови розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду, відповідальність за несплату). За згодою сторін у договорі

Проте ця сума не може бути меншою за три відсотки вартості земельної ділянки.

– Що повинно бути про-

писано в договорі, адже це важливо для власника землі?

– У договорі має обов’яз­ково міститися інформація про об’єкт

оренди (кадастровий номер, місце розташування, розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендну плату (розмір, індексація,

оренди землі можуть зазначатися інші умови.

– І все ж, чи можна од­ но­осібно розірвати дого­вір оренди? Адже важко всто­я­ ти, коли пропонують значно більшу плату за оренду, аніж людина отримує.

– Умови розірвання договору оренди землі передбачено договором чи законом. Розірвання договору оренди землі в одно­ сторонньому порядку не до­ пускається. Є умови, за яких може бути припинена дія договору. Зокрема, договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Також договір оренди землі може бути припинений у

випадку смерті орендодавця, за умов, передбачених у договорі. Але знову ж тут треба зауважити, що в такому разі це не може бути підставою для припинення договору оренди, оскільки виконання функцій і зобов’язань орен­додавця, за договором, по­ кладається на спадкоємців. Потрібно сказати, що, згідно зі статтею 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду.

– А якщо без суду?

– Можна використовувати й «мирні» способи: домовитися зі «старим» орендарем і змінити умови договору оренди. Наприклад, якщо раніше значна частина орендарів платила в межах трьох відсотків, то тепер є такі, які платять власникам земельних паїв і десять відсотків від нормативної грошової оцінки землі. Тобто, конкуренція на ринку оренди землі спонукає орендарів іти назустріч власникам земельних паїв.

Микола ІВАНЦІВ

16 листопада 2017 року

Хурма – «їжа богів» Пік сезону хурми припадає на листопад. Це не лише смачний, а й корисний плід. Недаремно її називають «їжею богів» і «райським яблуком».

Батьківщиною хурми вважають Китай, але вже наприкінці XIX століття про хурму дізналися далеко за межами Східної Азії. Хурма чудово втамовує голод і містить безліч вітамінів та мікроелементів, є корисною якраз у той період, коли організм потребує додаткової енергії. Хурма корисна людям, які мають захворювання серця і судин. Соковиті плоди багаті калієм, який підтримує роботу серцевого м’яза, а високий вміст цукру забезпечує його живлення. Крім того, хурма багата вітамінами С і Р, які в дуеті благотворно впли-вають на судини, значно знижуючи їх крихкість. Тому лікарі рекомендують їсти хурму людям, котрі мають атеросклероз і варикозну хворобу. Хурма допомагає боротися з вірусами. У ній багато вітаміну С, який є надійним захисником від грипу і респіраторних захворювань. А її комбінацію – вітамін С, бета-каротин і калій – вчені Каліфорнійського університету виз­­нали «золотим» складом для вироблення нових імунних клітин. Хурма багата катехинамиантиоксидантами, які не дозволяють клітинам руйнуватися під дією вільних радикалів. Саме катехини надають їй терпкого смаку. Найбільша кількість цих еле­ ментів є в шкірці, тому той, хто її зрізає, позбувається омолоджу-

вального ефекту. Хурма покращує травлення, рятує від набряків. Спробуйте замінити хурмою сніданок або вечерю, і вже через кілька днів ви побачите результат. При хронічній нестачі сил в осінньо-зимовий період хурма підвищує працездатність і має потужну тонізуючу і зага­ льнозміцнювальну дії. Крім того, завдяки високому вмісту заліза хурму корисно їсти людям з анемією. Також хурма є одним з основних джерел йоду. Хурма має й потужну бактерицидну дію, саме тому дієтологи рекомендують їсти хурму, якщо ваш організм ослаблений частими інфекціями, ви недавно лежали в лікарні або перенесли операцію. Своїм яскраво-оранжевим кольором хурма зобов’язана бетакаротину, який не лише позитивно впливає на зір, а й допомагає боротися з вільними радикалами, запобігаючи старінню і захищаючи від онкологічних захворювань. До того ж хурма багата на вітамін С, яблучну і лимонну кислоти. Ці елементи сприяють омолодженню шкіри, що робить цей фрукт таким улюбленим серед жінок. Купуйте стиглу, досить м’яку хурму яскравого оранжевого кольору з ледь підсохлим листям. Якщо хурма трохи терпка, її можна заморозити, і цей ефект зникне. Хурма може бути чудовим десертом, якщо поєднати її, наприклад, з йогуртом чи морозивом. Також вона доповнить простий овочевий салат, надавши йому ніжного і ледь терпкого смаку. Можна приготувати й соус на основі хурми і вершкового сиру, в який додати трохи апельсинового або лимонного соку, а також меду. Або запекти її з м’ясом.

(«Високий замок»)

МОВА НА ЩОДЕНЬ

Настане час...

Мовимо про кальковані словосполучення зі словом «прийти» (неправильно-правильно): прийти в голову – спасти на думку (на гадку); прийти до висновку – дійти висновку,

зробити висновок; прийти до згоди – дійти згоди, порозумітися; прийти до кінця – дійти кінця; прийти до остаточного рішення – остаточно вирішити; прийти до свідомості – опритомніти; прийти до пам’яті – отямитися, опам’ятатися, опритомніти; прийти до себе – оговтатися; прийшла удача – пощастило, поталанило; прийшов час – настав час; прийшли з повинною – призналися (зізналися) у провині (покаялися); йому прийшлося писати заяву – йому довелося писати заяву; страва прийшлася до смаку – страва припала до смаку. Також з’ясуємо, в чому відмінність у вживанні дієслів прийти – настати – надійти. Прийти – прибути кудись; відвідати когось чи щось: прийти додому, прийти вчасно. У значенні «настати» вживається переважно в художньому та розмовному стилях. Наприклад: «Весна прийшла так якось несподівано!» (Л. Костенко). Тож пишемо: настав час, настала пора, настав день. Читаємо в Л. Глібова: «Настане день – з берези сльози ллються і вітрик по траві тихенько шелестить». Надійти – прийти на місце призначення (про інформацію, листи тощо); поширитися; у значеннях «прибути кудись, прийти, підійти», «настати в часі» вживається переважно в художньому та розмовному стилях, тож пишемо надійшов лист, надійшла інформація, надійшла пропозиція, надійшла чутка, надійти у продаж. У класиків: «Надійшов Івоніка з батогом» (О. Кобилянська); «Вже й полуднє минуло, надійшла третя година» (І. Франко).

Водій у компанії із шоферами

Автори посібника «Культура мови» зазначають з приводу вживання іменників «водій» та «шофер». Досить часто ці слова вживаються як рівнозначні і взаємозамінні. Можна сказати водій таксі і шофер таксі, водій автомашини і шофер автомашини. Ось приклад із художнього тексту, де вдало використано обидва синоніми: «Бригадир, зрадівши, сказав, що заставляє Єльку стерегти машину, а сам з водієм, в компанії з іншими шоферами... одразу подалися кудись у бік міста» (О. Гончар). Але все ж таки різниця у значенні і вживанні цих слів існує. Водій – це загальна офіційна назва людини, що керує транспортними засобами чи якимись рухомими машинами, механізмами, агрегатами. «Словник української мови» виділяє два значення слова водій: 1) «той, хто водить машину, керує нею; шофер»; 2) переносне «той, хто вказує шлях кому-небудь; керманич». Отже, основне значення слова водій у сучасній українській мові «людина, що пройшла спеціальну підготовку і керує автомобілем, автобусом, тролейбусом, трамваєм і т. ін.», напр.: «Водій пригальмував мотоцикла» (О. Гончар). Уживається у складній назві професії: механік-водій

(трактора, танка).

На відміну від слова водій, що має узагальненіше, ширше значення, синонімічне йому шофер має вужче значення «водій автомобіля»: «Взявши перший автомобіль, який трапився по дорозі, я звелів шоферові гнати, скільки дозволяється законом» (В. Винниченко). Водія мотоцикла, трамвая, тролейбуса чи якогось іншого рухомого механізму шофером, як правило, не називають. Отже, в сучасній українській мові шофер – це назва тільки водія автомобіля, водія-професіонала, тобто назва людини за професією. Людину, яка водить тільки власний автомобіль, шофером не називають, оскільки вона не професійний автомобіліст.

На меблеве підприємство потрібний

водій категорії С.

Тел. (067)6740643. Стоматологія «burmed» запрошує на роботу

ОГОЛОШЕННЯ...

ЗДАМ В ОРЕНДУ

приміщення пл. 16,2 кв.м в м.Буськ, м-н Незалежності. Тел. (098)7550303. хата в с.Журатин. Тел. (096)8247585.

Потрібні

охоронці (чоловіки і жінки).

молодшу медичну сестру (санітарка). Деталі на співбесіді:

(адміністратор).

Тел.:(067)5416258, (095)2304181, (067)5416224.

Буському ПВКГ

У продуктовий магазин

тел. (067)9002800

на постійну роботу потрібен

(центр м.Буськ)

потрібен.

контролер. продавець Заробітна плата 3200 грн. Тел. 2-16-63.

Тел. (067)3415276.

ТОВ«ЗАХІД-АГРО МХП» водіїв категорії Е для роботи на зерновозах. запрошує на роботу в с. Білий Камінь

Пропонуємо: офіційне

праце­влаш­ту­вання, вчасну та достойну заробітну плату, комфортні умови пра­ці (харчуван­ня, спецодяг, розвіз пра­цівників по Золочівському району).

Тел. (067)6534719 Яковчук Наталя, менеджер з персоналу.

7

Ремонт

ліжкових матраців і нові, недорого.

Тел. (096)3370439.

КУПЛЮ

худобу (корови, молодняк, коні). Тел.: (095)6096945, (098)0843711.

ПРОДАЮТЬСЯ діючий магазин (в оренді) в м.Буськ. Тел. (067)9882833.

1-кімнатна квартира (42,6 кв.м) в смт. Красне. Тел. (096)4591927. терміново 1-кімнатна квартира пл. 38 м2 в м.Буськ, центр, залишаються меблі. Тел. (063)6984080.

2-кімн. квартира в центрі м.Буськ. Тел. (097)1871369.

2-кімнатна квартира в м.Буськ. Тел.: (096)5431555, (066)5589662.

2-кімн. квартира (59 кв.м) з ремонтом і меблями; газова колонка «Юнкерс»; килим 3х4 (Турція); радіатори металеві. Тел. (097)3154168.

3-кімнатна квартира в м.Буськ. Тел. (050)6702017.

ВВАЖАТИ НЕДІЙСНИМ Загублений державний акт на право приватної власності на землю ЛВ №013554, виданий на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ВАВ №182686 від 18.10.02р. та ВАВ №182689 від 18.10.2002р. на прізвище Макух Олег Михайлович, вважати недійсним.

квартира, заг. пл. 23,3 кв.м (під офіс, магазин) на вул. Львівська в м.Буськ (за магазином «Господар»). Тел. (098)7550303.

Загублене посвідчення дитини багатодітної сім’ї ДБ №290138, видане 19.06 2017 р. Буською РДА на прізвище Лефтер Олександра Сергіївна, вважати недійсним.

житловий будинок в с.Утішків. Тел. (096)4055609.

Загублене посвідчення дитини багатодітної сім’ї ВС 013539, вида­не 15.10.2010р. Буською РДА на прізвище Колосівська Оксана Андріївна, вважати недійсним. ОФІЦІЙНО Буська міська рада повідомляє про взяття на облік безхазяйного майна, на якому проведено технічну інвентаризацію, а саме: будинки колишніх гуртожитків на вул.Надсяння,2 загальною площею 418,1 м2 та на вул.Надсяння,2а загальною площею 234,0 м2. Після року з дня публікації в газеті Буська міська рада в по­­рядку, передбаченому ЦПК України, звернеться до суду за міс­це­знаходженням нерухомого майна для передачі його у комунальну власність територіальної громади міста. ДВС ІНФОРМУЄ 22 листопада в приміщенні Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області за адресою: м.Буськ, вул.Грушевського,1 виїзний прийом громадян проводитиме заступник начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби Вісьтак Ігор Ярославович. Попередній запис за телефоном 2-14-13. ФУТБОЛ «Кубок чемпіонів» серед районних команд, четвертий тур: ФК «Полтва» – «Шпиль» Шпильчина 1:1. «Кубок осені», присвячений пам’яті М. А. Братейка, 1/2 фіналу: «Сокіл» Андріївка – ФК «Петричі» 4:1, ФК «Боложинів» – «Дружба» Переволочна 1:3. «Малий кубок осені», 1/2 фіналу: «Динамо» Новосілки – «Стандарт» Заводське 0:4, ФК «Красне» – «Січ» Заболотці 1:1, пен. 7:6. Третя ліга ЛОАФ «Колос», шостий тур фінального етапу: «Мебус» Сторонибаби – «Легінь» Брюховичі 3:2. Підсумкова таблиця чемпіонату:

обміняю будинок (с.Сторонибаби) на 1-кімн. квартиру з доплатою у Буську або продам. Тел. (067)9882833. будинок на вул. Південна, 1 в м. Буськ (нижче собівартості) Тел. (067)6881936. будинок в смт. Красне. Тел.(067)9996988. хата в м.Буськ. Тел.(067)3998952. будинок в с.Йосипівка. Тел. (050)9835715. земельна ділянка у Буську. Тел. (067)9224033. приватизована зем. діл.в смт.Красне (Золотий лан). Тел. (098)6565929. зем. ділянка 0,08 га в м.Буськ з незавершеним буд-вом. Тел. (067)3698000. земельна діл. під забудову в м.Буськ (недорого). Тел. (096)6581599.. а/м ВАЗ-21074 1988 р.в. Тел. (098)6393329. бруси товщиною 10 см. Тел. (098)5591808, с.Чаниж. трактор Т-25. Тел. (096)2195308. тюки соломи. Тел. (067)3364723. велика картопля, без хімії, 3,50 грн. Тел. (067)6071813. картопля дрібна. Ціна 1 грн/кг. Тел. (093)8602875. зерно. Тел. (096)7810384. корова тільна з четвертим телям. Тел.: (096)2427291, (068)9615871. кінь. Ціна договірна. Тел. (098)5960627.

Колектив Побужанської сільської ради сумує з приводу смерті ВИСОЧАНСЬКОГО ІВАНА ФЕДОРОВИЧА і висловлює щире співчуття родині покійного. Виконком Яблунівської сільської ради глибоко сумує з приводу смерті колишнього землевпорядника ВИСОЧАНСЬКОГО ІВАНА ФЕДОРОВИЧА та розділяє горе родини покійного. РО Спілки політв’язнів та репресованих України глибоко сумує з приводу смерті ЛУЦИК МИХАЙЛИНИ МИХАЙЛІВНИ та висловлює щире співчуття родині померлої.

кобила з возом. Ціна договірна. Тел. (068)6751261. корова червоного окрасу. Тел.: (073)1459543, (068)7213948. корова (після 4 теляти). Тел.(068)3715100. робоча кобила.Тел. (098)6460555. добра корова. Тел. (098)8613089. корова. Тел. (097)4236162.

8

у вільну хвилину

16 листопада 2017 року

«Міні-мода» для дитячої вроди Власники вищезгаданих дитячих ма­ газинів обрали гаслом своєї роботи давно перевірене твердження: «Кожна малеча з пелюшок вирізняється власною думкою і характером. Відтак ми відбираємо лише найкращі та модні речі, які обов’язково задовольнять найвишуканіші смаки. При цьому дорослим не потрібно забувати, що їхні діти потребують максимального затишку і комфорту. Хочу запевнити, що весь запропонований асортимент дитячого товару вирізняється перевіреною якістю та зручністю». У магазині «Міні-мода», що у Буську під «Рукавичкою», юні модники зможуть поринути у світ краси та стилю. Усі запропоновані речі, зокрема одяг, для дітей від народження до 7 років. В асортименті: стильний одяг та комплекти для хрещення, повний набір для новонароджених, постільна білизна, конверти, піжами, «бодіки», повзунки, слинявчики, пеленки, халати тощо. Для того, аби розвинути у дитини гарний смак, необхідно вибирати одяг разом з нею і при цьому не забувати запитувати, що їй більше до вподоби. Тим паче, що у «Міні-моді» надзвичайно широкий вибір товару, як для хлопчиків, так і дівчаток на будь-який смак та, що не менш важливо, гаманець. Вашій увазі запропонують: святкові сукні, сарафани, светри, туніки, спід­нички, брюки, джинси, жилетки, блузи, шапки, рукавиці, шарфи, колготки, шкарпет­ки, теплі куртки, комбінезони, шкіряне взуття (виробник Польща) і т.д. Для малечі – регулюючі ліжечка – колиски, годувальні столики, ходунки, манежі, прогулянкові велосипеди, гойдалки, самокати, комоди із пеленальним столиком, ванночки, парти та столики з кріслами…Також яскраві комплекти постелі (з балдахіном і без). Вам також запропонують величезний вибір розвиваючих ігор, іграшок,

Життєрадісні діти – найбільше щастя для батьків. Саме через це матусі й татусі прагнуть оточити своїх чад усім найкращим. Дитячі магазини, зокрема «Зіронька», «Сонечко», «Янголятко», а сьогодні й «Міні-мода», що у Буську, та «Сонечко» у Красному, розділяють їх бажання – створили для дітей обстановку з розвиваючими іграми, зручним взуттям, якісним одягом та аксесуарами, натуральною постільною білизною та іншими якісними виробами.

Щиро вітаємо вас з Днем працівників сільського господарства! Відомо, як нелегко сьогодні працювати на землі. Але лише завдяки вашій наполегливій праці та умілому господарюванню досягнення в сільському господарстві останніх років стають загальновизнаними. Завдяки сільським трудівникам полиці наших магазинів все більше і більше наповнюються високоякісними українськими продуктами, а в кожній українській оселі є запашний хліб, вирощений вашими руками. З нагоди свята бажаємо, аби й надалі рясно колосилися щедрими врожаями ниви, втілювалися в життя ваші плани, задуми та сподівання на радість вашим рідним, на благо розквіту рідної України та піднесення добробуту всього українського народу. Хай обходять вас стороною природні стихії, а ваші родини живуть у сімейному затишку, щасті, благополуччі та при доброму здоров’ї!

Богдан ГЛОВА, голова районної ради

конструкторів, пупсів, візочків, колясочок. Хто найбільше чекає зимового свята Миколая? Звичайно ж, діти. Відтак, мережа магазинів дитячого одягу, аксесуарів та іграшок «Зіронька», «Сонечко», «Янголятко», «Мінімода», що у Буську, та «Сонечко» у Красному, проводять передсвяткову акцію на весь асортимент іграшок. Тож, шановні батьки, не баріться, допоможіть св.Миколаю здійснити мрію ваших діток! На вас чекають щодня, крім не­

ділі. В понеділок, середу, четвер та суботу від 9.00 до 19.30 год., у вівторок та п’ятницю від 8.30 до 19.30 год. Обідня перерва від 12.00 до 13.00 годин. Повірте, «Міні-мода» та вищезга­ дані дитячі магазини – справжній порятунок для батьків. Вони допомагають значно зекономити сімейний бюджет і рятують від виснажливих роз’їздів торговими точками в пошуках необхідних і в той же час якісних та потрібних речей.

Щиро вітаю з 55-річчям від дня народження дорогеньку матусю МАРІЮ СТЕФАНЮК з Буська і зичу їй всіх земних благ.

З любов‘ю чоловік Сергій, донечка Софієчка, свекруха Світлана, свекор Ігор, кума Мар‘яна.

З любов’ю донька Марічка.

Наша люба і мила – Ти найкраща у світі, бажаємо щастя, даруємо квіти. Щоб зорі та сонце дарували тепло, щоб завжди здоров’я у Тебе було. Щоб печалі не знала, ми просимо в долі, добра і радості Тобі, сонця доволі. Бо людині небагато треба – сімейного затишку та синього неба. Хай Матір Божа Тебе охороняє, Господь із неба щастя посилає. Хай буде здоров’я міцне, як граніт, на многая, многая, многая літ.

Погода у Буському районі Вдень Вночі

0

Вітаємо вас з нашим спільним святом – Днем працівників сільського господарства. Хочу побажати вам щедрих врожаїв, сприятливих погодних умов, зростання продуктивності та прибутковості у нашій нелегкій праці. Хай всі ваші грандіозні плани втілюються в життя, нехай сільське господарство розвивається, міцніє і росте. Щастя вам, процвітання, достатку та здоров’я! Олег ПЕЛЕХ, директор ТОВ «Захід-Агро МХП»

Інна ПАЛАМАР

Щиросердечно вітаємо люблячу дружину, мамочку, дорогу невісточку НАТАЛЮ РОМАНІВНУ ЦВІГУН з прийдешнім 25-річчям від дня народження, яке вона святкуватиме 19 листопада.

CMYK

Петро МОРОЗ, голова РДА

ДОРОГІ КОЛЕГИ!

Львівські прикордонники з Одеси привезли кубок переможця чемпіонату Державної прикордонної служби з бага­ тоборства. Двоє наших земляків – Сергій Бондаренко та Костянтин Коляда – принесли залікові очки у скарбничку команди, успішно виступивши у всіх 6 видах – бігу на коротку та довгу дистанції, підтягуванні на перекладині, метанні гранати, плаванні та стрільбі.

+5

Шановні працівники радіо та зв’язку Бущини!

Прийміть наші щирі вітання з нагоди професійного свята — Дня працівників радіо, телебачення та зв’язку! Саме телебачення, радіо, інші сучасні засоби комунікації є найважливішими складовими громадянського суспільства, посередниками у налагодженні активного діалогу між громадою і владою. Забезпечуючи суспільство об’єктивною та неупере­ дженою інформацією, ви формуєте громадську думку та створюєте морально і духовно сильну націю. Завдяки вашій роботі зближуються і об’єднуються люди, ви сприяєте відчуттю причетності до суспільних процесів сьогодення. У цей святковий день бажаємо кожному з вас успіхів у професійній діяльності, щастя, здоров’я, благополуччя, натхнення на нові звершення вам та вашим родинам!

Шановні працівники та ветерани агропромислового комплексу Бущини!

І серед прикордонників ми кращі

Четвер, 16 листопада

Дорогі бущани!

Прийміть наші щирі вітання з Днем Гідності та Свободи!

21 листопада ми вшановуємо пам’ять Героїв Небесної Сотні, усіх, хто відстоював і боровся за свободу Української держави, за гідне життя кожного з нас. Всі вони залишаються в пам’яті народу назавжди, стають гордістю й прикладом для майбутніх поколінь. Ми пишаємося і шануємо усіх українських вояків, які беруть участь у війні на сході України, усіх тих, хто власним життям, своєю жертовністю демонструє щире прагнення українців жити у вільній, демократичній, суверенній державі. Цей день – незаперечний доказ відродження Української Нації, нашої держави. Це підтвердження того, що події Революції Гідності змінили наш народ, об’єднали в єдиній, соборній, незалежній Україні, яка формує зараз нове обличчя Європи. Слава Героям Майдану! Слава усім вам і слава Україні!

У День працівників сільського господарства України вчительський колектив НВК «Куткірська ЗОШ І-ІІст.» вітає працівників фірм «АПОГЕЙ-АГРО» та «ПРИВАТ-АГРО-ЛЬВІВ».

Вашу працю цінують і в кожній родині, і на рівні цілої держави. У професійне свято хочеться побажати ситого життя та доброго врожаю, щастя в сім’ї і успіхів у роботі. Високих врожаїв, гарної погоди, добра і любові в родинах. Зі святом!

Щиросердечно вітаємо з ювілейним днем народження МИСАК ОЛЕНУ МИХАЙЛІВНУ з смт.Олесько. Хай рікою щастя ллється, хай добро в сім’ї ведеться. Серце хай не знає болю, зичим щастя, зичим долі. Миру, злагоди у хаті, будь здоров’ям Ти багата.

З повагою Юрій, Марія і вся родина.

Колектив працівників Олеської поліклініки вітає з 50-річчям від дня народження МИСАК ОЛЕНУ МИХАЙЛІВНУ.

Хай світлою буде життєва дорога, любові – від рідних, а ласки – від Бога. Від щирого серця здоров’я бажаєм і щастя без ліку завжди у житті. Хай життя квітує буйним цвітом і день народження приходить знов і знов, а доля хай дарує з кожним роком благополуччя, щастя і любов. Хай сила завжди прибуває, до серця старість не спішить, хай люди завжди поважають і Бог життя благословить.

Нехай під небом синьооким ще довго-довго квітнуть дні й літа, а тиха радість, чиста і висока, щоденно хай до хати заверта. Бажаю Тобі здоров’я, сонця у зеніті, Колектив Олеської лікарні і ЕМД щиросердечно вітає з любові, доброти і щастя повен ювілеєм ТУРЧИНЯК СВІТЛАНУ ЄВГЕНІВНУ. дім. Нехай у серці розкошує У 40 літ розквітає життя і душа, ніби пташка, співає. Хай у літо і соняхом квітує золотим. юність нема вороття, та у серці воно оживає. Ти ще зовсім Нехай щоденний успіх, радість і у нас молода, Ти привітна, спокійна і мила. Залишайся достаток сипляться до Тебе, мов такою завжди і щоб завжди Тебе всі любили. Хай горе вишневий цвіт. Хай життєвий обходить завжди стороною, а радість приходить і ллється досвід робить з буднів свято, а рікою. Хай Матінка Божа, Цариця Свята, дарує довгі і Господь дарує ще багато літ. щасливі літа.

П’ятниця, 17 листопада

Вдень Вночі

Субота, 18 листопада

Вдень Вночі

+7 +4

0 +3

Неділя, 19 листопада Понеділок, 20 листопада

Вдень Вночі

+5

+2

Вдень Вночі

+4

+2

Вівторок, 21 листопада Середа, 22 листопада

Вдень Вночі

+3

-1

Вдень Вночі

+2

-2