МЕДИЧНА ГАЗЕТА УКРАЇНИ
№49-50 (1333-1334) 11.12.2015
ГАЗЕТА МОЗ УКРАЇНИ І ГАЛУЗЕВОЇ ПРОФСПІЛКИ
WWW.VZ.KIEV.UA
ЧИ МОЖНА ДОВІРЯТИ
УКРАЇНСЬКІЙ МЕДИЧНІЙ СТАТИСТИЦІ? Вислів про те, що мистецтво статистики полягає в правильному додаванні неправильних цифр, навряд чи можна за українських реалій вважати жартом. Бо в процесі збору й обробки медичних даних виникає безліч об’єктивних перешкод і суб’єктивних спокус «пофантазувати» заради високих рейтингів. Чому лікарі потопають у «морі» паперових звітів, управлінці не завжди враховують отримані дані в прийнятті рішень, а українська й світова статистика спілкуються різними мовами? СТОР.
8
НОВИНИ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ ПРО МЕДРЕФОРМУ — ЗАМІСТЬ САМОЇ РЕФОРМИ РОЗ’ЯСНЕННЯ МОЗ ЩОДО СИТУАЦІЇ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ВАКЦИНАМИ СТАВКА ПДВ НА ЛІКИ У 2016 РОЦІ — ІЗ 7 ДО 20%? ДІЯЛЬНІСТЬ КАТЕРИНИ АМОСОВОЇ УЖЕ РОЗСЛІДУЮТЬ СБУ І МВС
2-5 СТОР.
ЗМІНА СТАТУСУ — НОВИЙ РІВЕНЬ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ? Одним із ключових елементів медичної реформи нині називають зміну статусу закладів охорони здоров’я, зокрема пропонується реорганізувати бюджетні установи в державні та комунальні некомерційні підприємства. Що за цим криється — вільний політ до успіху чи нові проблеми? Щоб не помилитися у виборі, потрібно проаналізувати та порівняти ефективність різних форм організації господарСТОР. ської діяльності, а також їх відповідність меті й стратегії розвитку закладів охорони здоров’я.
6
ОЛЕКСАНДР ПЕЧИБОРЩ: ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ВІЙНИ НЕМОЖЛИВО У перші дні АТО було дуже важко. Приїжджав «борт», вивантажували десятки поранених, і ми спільними зусиллями їм допомагали. Бували дні, коли на 25 ліжках нашого відділення лежало… 45 осіб. І мова не йшла про те, щоб комусь не надати допомоги, ні! Йшлося про вибір методики лікування. Критична маса досвіду, яку нам вдалося напрацювати за час військових дій, СТОР. — безцінна. Наші спеціалісти тепер бажані для будь-якої клініки світу.
18
ПРОБЛЕМА РІДКІСНИХ ІНФЕКЦІЙ — У ВІДСУТНОСТІ НАСТОРОЖЕНОСТІ ТА ОБІЗНАНОСТІ ЛІКАРІВ Цивілізовані держави повноцінно фінансують боротьбу з інфекційними захворюваннями (і традиційними, і екзотичними), завдяки чому досягли високих показників у цьому напрямку. В Україні ж не приділяють належної уваги цій проблемі, не вистачає поваги до медичної науки, до викладання сучасних дисциплін у медичних університетах, до роботи кафедр: вони, як «бідні родичі», туляться на базах медичних закладів. Та й лікарі не дуже хочуть працювати в інфекційних відділеннях — через відсутність належних умов, високий ризик професійних захворювань, у тому числі й небезпечних інфекційних хвороб, низьку оплату праці тощо. СТОР.
21