Ваше Здоров'я №28-29

№28-29 (1156-1157) 27.07.2012

Газета МОЗ України і галузевої профспілки

ТОП-МОДЕЛЬ

МЕДИЦИНИ:

ПЛАНИ НА ЗАВТРА Нині ми постійно чуємо: потрібно лише запровадити медичне страхування, і у вітчизняній охороні здоров’я все зміниться. Так, страхова медицина потрібна. Але яку саме модель (із тих, що існують у світі) потрібно взяти за взірець для впровадження в Україні? Стор. 10-11

www.vz.kiev.ua

«НЕПІЛОТНІ» РЕФОРМИ ПОСПІХ ЧИ НЕОБХІДНІСТЬ

СКУЛЬПТУРА ОБЛИЧЧЯ В УКРАЇНСЬКИХ

РЕАЛІЯХ Існує багато проблем, які можна розв’язати лише за допомогою щелепно-лицьової хірургії. Вітчизняні фахівці досить успішно з ними справляються і в деяких випадках навіть збагачують науку цінними винаходами. Що ж стосується офіційного визнання професії, то цей процес уже триває майже 12 років. Можливо, час уже вивести представників нелегкої та важливої професії із тіні?

Стор. 12

Зміни структури первинної медичної допомоги у непілотних регіонах – це частина Національного плану дій, затвердженого указом Президента України, відповідно до якого до кінця 2012 року в усій Україні має бути створено 80% від загальної кількості ЦПМСД. Втім, це завдання дуже складне для виконання у такі стислі терміни. Стор. 4–5

Інтимне здоров’я українців: Для сорому

є причини За оцінками UNADIS, епідемія СНІДу в Україні нині є дуже загрозливою. На сьогодні зареєстровано вже близько 400 тисяч інфікованих громадян у віці від 15 років. Якщо ситуацію не буде змінено, то, за прогнозами ВООЗ, до 2014 року кількість ВІЛ-інфікованих у нашій країні може зрости до 820 тис. осіб.

Стор. 17

З повагою до медика

Під час прес-конференції, яка відбулася у Тернополі 17 липня, віце-прем’єр-міністр–міністр охоро­ ни здоров’я Раїса Богатирьова закликала ЗМІ припинити формувати негативний образ українських медиків. Вона наголосила на тому, що неправильно фокусувати увагу громадськості лише на недоліках у вітчизняній системі охорони здоров’я, обходячи увагою позитивні моменти. Адже формування негативного образу медиків може призвести до знецінення професії лікаря, а відтак виникнення ще

більших кадрових проблем, ніж ті, що сьогодні існують. «Потрібно говорити про лікарів, які рятують людей у драматичних ситуаціях. А у нас про такі випадки майже не згадують. Наприклад, після аварії на Чернігівщині медичні працівники, що надавали допомогу постраждалим туристам, не отримали жодної подяки», – сказала Р. Богатирьова. Міністр охорони здоров’я висловила побажання, щоб ЗМІ формували у громадян повагу до лікарів та їхньої праці. Прес-служба МОЗ України

ВАШЕ

27 липня 2012 року

ЗДОРОВ’Я

Капітальний ремонт триває

НОВИНИ

У Тернопільському районному територіальному медичному об’єднанні відбулося урочисте відкриття реабілітаційного відділення, в якому взяла участь віце-прем’єрміністр України–міністр охоро­ни здоров’я України Раїса Богатирьова. Вона зазначила, що у модернізації медичної галузі велика роль належить саме працівникам охорони здоров’я. «Реформування медицини можна порівняти з капітальним ремонтом будинку, і медики – саме ті, кому під силу його проводити. Адже лікар – це людина, навколо якої обертається світ, яка допомагає розвиватися нації. Будьте впевненими в тому, що ми здолаємо той «капітальний ремонт» набагато швидше, ніж хтось очікує від нас», – звернулася до медичних працівників краю міністр охорони здоров’я. Нове відділення реабілітації та фізіотерапії створено за сучасними стандартами: душ Шарко, гідроколонотерапія,

інфрачервона сауна, гі­ дромасаж. Хітом відділення є спелеокамера, фізіотерапевтична дія якої прирівнюється до сольових шахт Солотвина. Загалом в арсеналі відділення – понад 30 різноманітних процедур і впродовж одного дня воно здатне прийняти понад 200 пацієнтів! Лариса ЛУКАЩУК, власкор «ВЗ»

Головний лікар Тернопільського РТМО Ігор Вардинець, голова Тернопільської облдержадміністрації Валентин Хоптян, міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова (зліва направо)

Ліків вистачатиме Затребувана У 2012 р. для забезпечення ліками дітей з онкогематологічними захворюваннями виділено 90 млн грн, що на 50% більше, ніж у попередньому році. Загалом потребу онкохворих дітей у препаратах і медичних виробах цього року задоволено на 68%. Для лікування маленьких пацієнтів в умовах НДСЛ «Охматдит» передбачено 35 678,10 тис. грн, що становить 38% із усіх виділених на вказані потреби коштів. Станом на липень, даний заклад охорони здоров’я здійснив закупівлю ліків на суму 42 млн грн. Із них близько 12 млн – для функціонування та проведення протокольного лікування дітей, хворих на онкологічні та онкогематологічні захворювання в умовах Центру дитячої онкогематології та відділення трансплантації кісткового мозку. Наразі у лікарні «Охматдит» наявні 40 найменувань препаратів. Про більш високу забезпеченість потрібними ліками та витратними матеріалами цього року звітують й інші лікувальні заклади. Зокрема, відділення дитячої онкології Національного інституту раку, за словами його завідувача Сергія Павлика,

2

практично на 100% забезпечено цитостатиками і на 50 % – виробами медичного призначення (катетерами підключичними, дренажем, шовним матеріалом). До речі, у цьому відділенні наразі лікується майже третина усіх онкохворих дітей у країні. Але на цьому роботу за вказаним напрямком не припинено. На сьогодні державою вже досягнуто ряд домовленостей із виробниками ліків щодо пришвидшення поставок для онкохворих дітей. У серпні розпочнуться поставки лікарського засобу «Віфенд», на вересень заплановано забезпечення лікувальних закладів препаратом «Атгам», у жовтні регіони отримають «Граноцит». Поставки даних лікарських засобів згідно з договорами заплановано до середини грудня 2012 р. Загальний залишок препаратів і медичних виробів у грошовому еквіваленті на сьогодні становить 31,4 млн грн, або 37,8%, від усієї річної потреби регіонів на 2012 р. у рамках бюджетного фінансування. Це майже 23% від загальної потреби регіонів країни. Прес-служба МОЗ України

професія

Цього року попит на спеціальності «лікувальна справа» та «педіатрія», де готують сімейних лікарів, значно збільшився. Зокрема, до Дніпропетровської державної медичної академії вже подано близько 2 тис. заяв. Самі абітурієнти погоджуються з тим, що сімейний лікар – це спеціальність майбутнього. За цільовим направленням від Головного управління охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації до Дніпропетровської державної медичної академії вступають 103 абітурієнта, що мешкають у сільських районах, куди вони й повернуться працювати після закінчення медичного ВНЗ. Прес-служба МОЗ України

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

27 липня 2012 року

У президії колегії: президент НАМН України, директор Інституту гігієни та мед. екології НАМН України Андрій Сердюк, міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова, голова Тернопільської облдержадміністрації Валентин Хоптян (зліва направо)

У Тернополі під головуванням віце-прем’єр-міністра України–міністра охорони здоров’я України Раїси Богатирьової відбулося спільне розширене засідання колегії МОЗ України та Тернопільської обласної державної адміністрації. Ключовим питанням засідання стала Загальнодержавна програма «Здоров’я-2020: український вимір» як елемент соціальної складової впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». Із основною доповіддю «Загальнодержавна програма «Здоров’я-2020: український вимір» як основний стратегічний механізм покращення здоров’я населення» виступила перший заступник міністра охорони здоров’я України Раїса Моісеєнко. У рамках обговорення питання було розглянуто шляхи формування здорового способу життя серед населення, розвитку науки та створення ефективної системи впровадження інноваційних технологій у практику медичного обслуговування, профілактики серцево-судинних, онкологічних та ендокринних захворювань в Україні, розвитку єдиної системи надання геріатрич-

ної допомоги населенню. Особливу увагу було приділено ролі обласних центрів здоров’я у процесі профілактики хронічних неінфекційних захворювань на регіональному рівні. Також члени колегії заслухали інформацію про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб із гіпертонічною хворобою. У центрі уваги учасників заходу виявилася проблема управління якістю медичної допомоги. Окрім того, було порушено питання щодо оптимізації системи стандартизації медичної допомоги, наукових аспектів управління її якістю та шляхів удосконалення зовнішнього контролю. За результатами засідання прийнято рішення: схвалити проект Загальнодержавної програми «Здоров’я-2020: український вимір», який протягом 2011–2012 рр. підготувала робоча група МОЗ, і доручити координаційній раді та робочій групі МОЗ України з розробки проекту Загальнодержавної програми «Здоров’я-2020: український вимір» до 15 серпня 2012 р. доопрацювати проект Програми з урахуванням висловлених пропозицій та зауважень. Згідно з рішенням колегії пе-

редбачено, що проект Програми буде опрацьовано з фінансово-економічним обґрунтуванням відповідно до ЗУ «Про державні цільові програми» та інших нормативних актів. Враховуючи пропозиції, висловлені у ході колегії, було вирішено посилити контроль за реалізацією пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб із гіпертонічною хворобою. Заступнику міністра охорони здоров’я України Роману Богачеву, фахівцям Управління розвитку фармацевтичного сектора галузі охорони здоров’я МОЗ України, Держлікслужби та Академії медичних наук України було доручено розглянути питання щодо продовження співпраці та надання підтримки вітчизняним виробникам лікарських засобів, спрямованої на стимулювання розробки та виробництва основних ліків, на розробку наукових принципів та підходів до їх створення, зокрема у галузі вікової фармакології, впровадження сучасних технологій для виробництва препаратів із вищим рівнем ефективності тощо. Окрім того, вирішено продовжити роботу з удосконалення норма-

НОВИНИ

Шляхи до поліпшення тивно-правової бази в частині вимог до державної реєстрації ліків та імунобіологічних препаратів із метою гармонізації із законодавством ЄС та відповідно до міжнародних вимог, а також розробити та подати до КМУ проект змін до Закону України «Про лікарські засоби», доповнивши його статтею «Фармаконагляд». Колегія прийняла ряд рішень щодо удосконалення організації процесу управління якістю медичної допомоги та задля дотримання уніфікованого підходу до розробки й упровадження стандартів медичної допомоги, уніфікованих протоколів із клінічними маршрутами пацієнта на засадах доказової медицини. Прес-служба МОЗ України

Автомобільний парк оновлено

Міністерство охорони здоров’я закупилно для пілотних Вінницької, Дніпропетровської, Донецької областей та м. Києва 216 автомобілів швидкої медичної допомоги типу В. Як повідомив радник міністра охорони здоров’я України Володимир Юрченко, усі вони повністю укомплектовані, відповідають національному та європейському стандарту.

16 автомобілів для екстреної швидкої медичної допомоги Peugeot Boxer типу В перевірено на відповідність Національному стандарту України «Автомобілі швидкої медичної допомоги та їхнє устаткування, технічні вимоги та методи випробувань» і після цього направлено у регіони: у Вінницьку область 2

автомобілі, у Донецьку – 6, Дніпропетровську – 4. Ще 4 автомобілі обслуговуватимуть населення м. Києва. Як інформують фахівці МОЗ, прийом автомобілів типу В та направлення їх у регіони України здійснюється щоденно. Прес-служба МОЗ України

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

3

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

27 липня 2012 року

«НЕПІЛОТНІ» РЕФОРМИ: ПОСПІХ ЧИ НЕОБХІДНІСТЬ? Із першого дня старту реформ у визначених законом пілотних регіонах на найвищому рівні заявили: решті областей належить не лише пасивно спостерігати за тим, як приживаються нововведення, а й приступати до «щеплення» реформ на своїй території. І одразу точки зору на таку пропозицію поляризувалися. Одні відповіли: завжди готові, бо з нетерпінням очікували, давно обдумували, раді старатися. Інші заперечили: експеримент є експеримент і не потрібно стрибати у його вир усім одразу та ще й наосліп, доки не зроблено висновків, не враховано помилок. А поки точаться суперечки, процес набирає обертів – хтось рапортує, хтось гальмує, але бодай на рівні первинної ланки охорони здоров’я зміни відбуваються на території всієї країни. Час покаже, чиї аргументи виявляться істиною. Але вже зараз варто прислухатися до думки один одного, приймати виважені рішення і шукати «царський шлях» розв’язання проблем. Про те, як відбуваються реформи у непілотних регіонах і чи враховують вони досвід першопрохідців – наша розмова з начальником відділу профілактики та первинної медико-санітарної допомоги Департаменту лікувально-профілактичної допомоги МОЗ України Костянтином НАДУТИМ.

– Чи є доброю ознакою те, що всю країну накрила «хвиля» від експерименту у пілотних регіонах?

– Одразу хочу зазначити, що слово «експеримент» для визначення реформ у пілотних регіонах абсолютно не підходить. Експеримент – це коли ми достеменно не знаємо, що робимо, однак пробуємо. На сьогодні ми знаємо, що потрібно робити в охороні здоров’я, всі ці моделі відпрацьовані на різних пілотних майданчиках в Україні. Експериментували ті, хто розпочинав зміни у 1998, 2000, 2004 роках – тоді не було відповідної нормативної бази, громади брали на себе всі ризики і на власному досвіді або отримували позитив, або набивали гулі. Тому реформи в пілотних регіонах – не експеримент, точнішим є поняття «впровадження нової моделі організації медичної допомоги». А експерименти відбуваються там, де не зважають на законодавство, де припускаються помилок через некомпетентність. Зрештою, за нинішніх обставин ризико-

ваним експериментом є навіть бездіяльне очікування на остаточне завершення роботи у пілотних регіонах та її результатів. Ми – не винахідники і не піонери на шляху реформування, тому не експериментуємо, а беремо за зразок готові, перевірені у світі моделі з поправкою на наші можливості.

– Тож повсюдне й активне створення центрів первинної медико-санітарної допомоги – це не спонтанний процес?

– Зміни структури первинної медичної допомоги у непілотних регіонах – це частина Національного плану дій, затвердженого указом Президента України, відповідно до якого до кінця 2012 року в усій Україні має бути створено 80% від загальної кількості ЦПМСД. Належне функціонування держави передбачає дисципліну та виконання рішень, прийнятих на державному рівні. Втім, хочу відзначити, що це завдання дуже складне для виконання у такі стислі терміни. Також визнаймо, що мав місце певний поспіх під час створення ЦПМСД у пілотних регіонах. Але це відбувалося в умовах неповністю сформованого нормативного поля, некоректно визначених пропорцій фінансування первинного і вторинного рівнів, що призвело до певних викривлень суті проголошених змін. Зараз ці помилки доводиться виправляти. Щоб уникнути

КОСТЯНТИН НАДУТИЙ: «РЕФОРМИ – НЕ ЕКСПЕРИМЕНТ» їх повторення у непілотних регіонах, необхідно дуже зважено підходити до перебудовного процесу, ретельно вивіряти наміри з законодавчою та нормативно-методичною базою, радитися.

– Перебудова – тяжка робота?

– Набагато складніша, ніж праця у звичному режимі. Керівники якось призвичаїлися справлятися з повсякденними проблемами навіть в умовах нестачі фінансів, медикаментів, кадрів тощо. А от новий процес, що вимагає нестандартних розв’язань, потребує постійної рефлексії. Приміром, для створення ЦПМСД достатньо півроку. Але для цього повинні активно працювати всі ланки управління, щоб не лише давати вказівки і встановлювати терміни їх виконання, а й уважно спостерігати, роз’яснювати, радитись, як зробити краще. Алгоритм дій зі створення ЦПМСД розписаний, надісланий у регіони. МОЗ надало методичні рекомендації щодо модернізації мережі ПМД, але почасти рядові службовці і навіть керівники на місцях не володіють їх змістом. Можливо, вважають, що їхніх знань і досвіду вистачить для проведення будь-яких реформ і діють на власний розсуд. Нікого не хочу ображати, але такого досвіду майже ні в кого немає. І намагання робити реформи з таким баченням нагадує спробу втиснути старі мозолі у нові чоботи. Що простішим видається завдання, то більше дров можна наламати. Варто пам’ятати про це і керівникам на місцях.

– А чи мають вони юридичні підстави для рефор-

мування, яке поки що узаконене лише в «пілотах»?

– А як же створювали ЦПМСД в багатьох регіонах країни ще до виходу законів та указів Президента України? Керівники, які дивилися вперед і усвідомлювали свою відповідальність, шукали оптимальні й ефективні розв’язання. Нагадаю, що перший такий центр створено у 2004 році в м. Комсомольську на Полтавщині, і саме з цього часу можна починати відлік формування первинної допомоги як підсистеми галузі охорони здоров’я. Крім того, за останні півроку Міністерство напрацювало низку документів (примірний штатний розпис, положення про ЦПМСД, табель оснащення тощо), тепер існує комплексна нормативна база, яка не лише уможливлює створення ЦПМСД, а й допомагає налагоджувати їх повноцінне функціонування.

– Невже не виникатиме проблем?

– Найбільшою проблемою є психологічна складова сприйняття реформ. Передусім із боку медичних працівників та й і з боку населення. Більшість із нас змін не любить, навіть якщо це стосується зміни місця розташування робочого кабінету.

– Або коли втрачають заробіток, переходячи з посади головного лікаря на посаду завідувача...

– Міністерство забезпечило унормування положення про збереження рівня заробітної плати головних лікарів амбулаторій і дільничних лікарень, які змінили статус на завідувачів амбулаторій. І це незважаючи на фактичне зменшення обсягів роботи і відповідальності цих керівників, зокрема у сфері фінансово-економічної діяльності. Якщо цього моменту не дотримано – це прояв місцевого волюнтаризму, якому

можна покласти край через адміністративне чи судове втручання. Що стосується підвищення доходів простих лікарів, то суттєву різницю вже відчули ті, хто обслуговував значно більшу за нормативну кількість населення. Для решти зміни не такі відчутні. Але слід зважити на те, що відбуваються лише перші кроки впровадження нової системи оплати праці, яка є безпрецедентною у бюджетній сфері. Є складності запровадження оплати за якість. Жорстко постало питання потреби запровадження реєстру пацієнтів та системної інформатизації статистичного обліку. Сьогодні йде напружена робота по розв’язанню цих питань. Наступна проблема – зацікавленість та управлінська майстерність керівників закладів, яка часто «кульгає», щойно справа потребує нового бачення і внутрішньої перебудови. Безперечно, «вічною» проблемою є фінансова складова. Реформи – це ремонт. У нас відбуваються глибинні реформи, тобто капітальний ремонт. Ми фактично будуємо нову систему.

– І скільки коштує «капітальна» реформа?

– Найголовніші зміни спрямовані на підвищення ефективності системи охорони здоров’я, а ефективність, як відомо, – це співвідношення між видатками та результатом. І цей результат залежить від того, як використовують кошти. Хоча би скільки грошей було, їх можна «закопувати в землю», а можна вкладати з розумом. Чи ефективна величезна поліклініка, до якої бабуся добратися не може? Ні. А от у мікрорайонах Києва, де створено сімейні амбулаторії, вже на 17% збільшилася кількість пацієнтів, які вперше відвідали лікаря із власної ініціативи. А потужна, але «далека» поліклініка – це візити

Шановні читачі! Відкриваючи «Дискусійний клуб», ми ставили за мету дати кожному лікарю можливість висловитися з приводу наболілого. Тема нашого наступного обговорення «Чому інфекції виходять із-під контролю?» Чекаємо ваших листів на адресу: м. Київ, 03179, вул. Уборевича, 19-А, офіс 3, редакція газети «Ваше здоров’я» або на e-mail: vz@vz.kiev.ua

4

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

27 липня 2012 року

Розмову вела Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»

точка зору

ЛІКАРІ ВСЕ РОЗУМІЮТЬ!

Петро ХОМРАЧ, головний лікар Менської ЦРЛ, депутат обласної ради Мене обурює, коли лікарів називають гальмом реформ. Більшість моїх колег не просто підтримує, а й вимагає перетворень в охороні здоров’я. Але, на превеликий жаль, реформи у нас відбуваються під диктовку чиновників у медицині. Особисто я почав реформування медичної галузі району наступного дня, як обійняв посаду головного лікаря. Нині ресурс охорони здоров’я району оптимізований: забезпечення стаціонарними ліжками за 2011 рік становить 61,3 на 10 тис. населення, аналогічні показники і по забезпеченню лікарями та середніми медичними працівниками. 5 дільничних лікарень рефор-

мовано в амбулаторії, закрито ФАПи з кількістю населення менше 100 осіб. При цьому вивільнилося і скорочено 325 стаціонарних ліжок та 232 штатні посади, починаючи з технічних працівників і закінчуючи лікарськими посадами. Щоб компенсувати всі скорочення, ми додатково організували фельдшерські бригади швидкої медичної допомоги. Нині 6 таких бригад працює в районі з кількістю населення 39 тис. осіб. У населених пунктах, де ФАПи закриті, медичну допомогу надають: фельдшер сусіднього населеного пункту; швидка медична допомога цілодобово (під’їзд до найвіддаленіших населених пунктів 15–20 хв); лікар ЗПСМ (їх 12, залишилося підготувати ще 3-х); виїзні бригади спеціалістів райлікарні. Кілька слів про кадри. Нині у нашому районі не вистачає 35 лікарів, передусім педіатрів, лікарів ЗПСМ, гінекологів, анестезіологів. Але на базі районної лікарні проходять інтернатуру 12 молодих спеціалістів різного фаху, тому протягом 2–3 років питання з кадрами буде врегульовано – за умови прийняття відповідних

законів і належного контролю за їх виконанням (щодо відпрацювання молодими фахівцями навіть не 3-х, а більше років за місцем призначення). На мою думку, необхідно ввести низку пільг для сільської молоді, яка вступає до медичних ВНЗ, уклавши договір, що після закінчення навчального закладу вони відпрацюють, наприклад, 10 років за місцем призначення. Утім, всіляко підтримуючи заходи з реформування медичної галузі в державі, вважаю недоцільним створення ЦПМСД як юридичної особи і розділення при цьому ЦРЛ на 2 заклади. Краще було б відділення сімейної медицини створити як підрозділ централізованої консультативної поліклініки району, а термін ЦПМСД залишити для службового користування, бо він відлякує населення (назва «сімейна лікарня» чи «відділення сімейної медицини» більше підходить). Якщо бюджет лікарні буде розділено на місцевий та обласний рівні фінансування, то районна влада знову обдиратиме медичну галузь, як це робили сільські голови рік тому, маючи у своєму підпо-

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

до лікаря лише у разі крайньої потреби, це «зайві» виклики «швидкої», невиправдана госпіталізація. У більшості європейських країн, наприклад, немає випадків госпіталізації з приводу бронхіальної астми, бо там працюють первинна ланка і школи здоров’я. Це результат, якого можна добитися за невеликих видатків. Адже якби було достатньо коштів, питання ефективності галузі не стояло б так гостро і за реформу ніхто б напевно і не взявся. Якщо не помиляюся, реформу первинної ланки в Узбекистані розпочали при фінансуванні галузі охорони здоров’я у розрахунку $8 на душу населення. Світові фінансові структури надали їм підтримку саме тому, що країна склала чіткий план і послідовно формувала ефективну систему охорони здоров’я. Україна ж має $120 на душу населення. А от ефективність використання коштів у галузі низька, структура медичної допомоги нераціональна.

– І все ж, чи отримають «не пілотні» реформи таку ж фінансову підтримку, як і «пілоти»?

– ВООЗ визначила, що надання медичної допомоги на первинному рівні є найдешевшим, але створення ефективної системи ПМД потребує значних інвестицій. Для України, за розрахунками, це понад 12 млрд грн. Це величезна сума, особливо в умовах фінансово-економічної скрути. Виділення перших 327 млн грн на підтримку розвитку ПМД – ознака чіткого усвідомлення надвисокої медичної і соціально-політичної ефективності такої інвестиції, яка значно вища, ніж вкладення у будьякі інші медичні технології. Тепер важливо, щоб кошти, виділені на ПМД, було витрачено за призначенням. Міністерство погоджує переліки закупівель лише за умови їх відповідності табелю оснащення закладів ПМД.

– Чи змінюється обличчя первинки в інших пострадянських країнах?

– Добре це зробили у Прибалтиці, зокрема в Литві (це певною мірою модифікована британська модель, яка і для нас є одним із взірців). У Молдові вже 95% первинної медичної допомоги надають сімейні лікарі, і на тлі цього у них спостерігається значне зниження дитячої смертності. Литва створила нову систему первинки за 5 років, Молдова, Естонія – за 8 років. Ми йдемо у руслі світових і регіональних тенденцій. Ідеальної моделі ще не вдалося створити нікому, але, щоб досягти бодай пристойного результату, прагнути треба тільки найкращого.

рядкуванні сільські заклади медицини (завдяки бюджету медицини «латали дірки» в бюджеті освіти і культури). Скажімо, у 2011 році 285 тисяч гривень, зекономлених внаслідок реформування сільської медицини, рішенням районної ради було знято з бюджету лікарні та передано відділам культури й освіти. За цим розподілом виникає ціла низка нерозв’язаних проблем (тепло-, енерго-, водопостачання та водовідведення). Ми добивалися ефективного ресурсу з економічної точки зору і знову ж будемо вимушені його роздувати. Наступне питання: якщо на фінансування медицини пілотних областей виділено мільйони гривень, то чи вистачить коштів для забезпечення реформування первинної ланки по всій Україні і скільки їх для цього необхідно? До того ж не можна «стригти під один гребінець» реформування галузі в Карпатах, Криму і на півночі України. МОЗ повинне виробляти стратегію реформування, а на місцях у процесі впровадження реформи потрібно коригувати дії, зважаючи на місцеві умови.

ЗМІНИ НА КРАЩЕ

Володимир ОНУФРІЙЧУК, головний лікар Деражнянського району Хмельницької області Хоча навколо реформування галузі охорони здоров’я виникає багато суперечок, воно, безперечно, необхідне. У нашому районі медична реформа уже впроваджується – усі медичні заклади оптимізуються відповідно до державної політики в цьому напрямку. Зокрема, ліжковий фонд району зменшено на 15 ліжок. Останні 10 років у районі функціонує єдина Вовковинецька дільнична лікарня – ми надали їй статусу амбулаторії ЗПСМ, а існуючі там 10 терапевтичних ліжок закріпимо за ЦРЛ. Маємо 4 амбулаторії ЗПСМ, створені ще у 2004 році на базі колишніх дільничних лікарень.

Значну увагу приділяємо наданню невідкладної медичної допомоги – ще у 2004 році у районі було створено додатково два пункти швидкої медичної допомоги. Хочу зазначити, що на Деражнянщині медичну реформу розпочали одними з перших в області – ще у 2004 році 4 ФАПи, які обслуговували менше 50 жителів, було переведено у пункти прийому хворих (ППХ). У 2011 р. цю роботу продовжено: ще 4 фельдшерські пункти перетворено у так звані ППХ. Наразі фельдшерські пункти у селах, де проживає менше 200 осіб, відсутні. Причому якість надання медичної допомоги селянам залишилася високою, адже новації ми впроваджуємо у селах, розташованих близько одне від одного. Приміром, у Гатній і Марківцях маємо відповідно один ФАП і один ППХ, де працюють ті ж медичні працівники і спільно відповідають за хворих. Відтак, зменшився штат (немає санітарки, а фельдшер працює на повну ставку). Та й людям від спільної відповідальності медичних

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

працівників лише користь. І медпрацівникам у такій ситуації краще – рівномірнішим стає навантаження на них. Бо хіба справедливо, коли один фельдшер обслуговує 600–700 осіб, інший – 200, а заробітна плата у них однакова? А перевести людину на півставки теж не вихід, вона тоді працює неохоче… Із початку березня цього року Деражнянський район працює на засадах сімейної медицини. Це крок, без якого не можна обійтися. Зрозуміли це і медики, які не хочуть працювати постарому, і влада. Особисто я не бачу перепон для розвитку сімейної медицини. Поки що жодних нарікань не було. Хороший педіатр дуже швидко опанує терапію (і навпаки). Хоча я вважаю, що педіатрію як фах необхідно зберегти, не можна закривати педіатричні факультети. Сімейний лікар у незрозумілих ситуаціях повинен посилати дитину на консультацію до педіатра у районну лікарню. Зрештою, є і залишаються пологове відділення, спеціалізовані дитячі лікарні… Але це вже другий, третій рівень надання

медичної допомоги. А на першому рівні цілком достатньо сімейного лікаря, а при ньому консультантів. Те, як медична допомога внаслідок реформування стає ближчою до людей, видно на прикладі. У нас раніше було 18 дільниць, зараз – 22. Зменшилося навантаження на лікаря (раніше дільниця складалася з 2000 осіб, нині – з 1200), більше уваги приділяється людям. Так, ми запровадили додаткові ставки сімейного лікаря, але при цьому виграємо. Бо якраз сімейні лікарі перебирають на себе 80% обсягу медичної допомоги, і потреба в дорогих стаціонарних ліжках зменшується. Маємо економію. У цьому році ми очікуємо на молоде поповнення – до нас прийдуть працювати 4 випускники медичних ВНЗ. Районна влада намагається забезпечувати лікарів житлом. Утім заохочувати молодих спеціалістів працювати у сільській місцевості потрібно і гідною зарплатою. Щоб лікар міг пристойно жити, відвідувати конференції тощо. Я вважаю, що реформа галузі допоможе вивести її на якісно новий рівень.

5

ОХОРОНА МАТЕРИНСТВА І ДИТИНСТВА

27 липня 2012 року

НЕ ЦЕНТРОМ ЄДИНИМ Національний проект «Нове життя – нова якість охорони материн ства та дитинства» передбачає не лише відкриття перинаталь них центрів ІІІ рівня в усіх регіо нах України (на разі такі центри вже працюють у Кіровоград ській, Донецькій, Харківській, Дні пропетровській, Ж ит омирській о б л а с т я х , м. Києві, до кін ця нинішнього року їх плану ється профінан сувати ще 11), а й створення ціліс ної системи пери натальної допомоги нового рівня.

АМБІТНА ПРОГРАМА «Національний проект «Нове життя – нова якість охорони материнства і дитинства» – досить амбіційна програма, яка ставить перед собою завдання не лише скорочення смертності матерів і дітей на 20%, а й створення нової якості охорони материнства і дитинства, – підкреслив Владислав Каськів, голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України. – Ця програма повинна бути реалізована протягом 3-х років. Проект функціонує лише один рік, і ми можемо на сьогодні зафіксувати

6

його предметні конкретні результати: відкрито 6 перинатальних центрів із 27, які повинні запрацювати вже протягом наступних календарних 2-х років. Нині – найзручніший момент, щоб наростити їх компетенцію». На жаль, сьогодні материнська смертність в Україні втроє-вчетверо перевищує європейські показники, смертність новонароджених – у 2,4 разу. Світовий досвід переконує, що саме дієве функціонування системи перинатальної допомоги забезпечує зниження материнської і малюкової смертності та захворюваності. Та й в Україні

завдяки системній роботі зі створення та структуризації перинатальної допомоги в усіх регіонах України останнім часом намітилася тенденція до зниження материн-

нові і переоснащуватимуть старі приміщення, і навіть якщо це супроводжуватиметься потоком унікальної дороговартісної техніки на місця, система перинатальної допомоги від того не стане дієвою, а проголошені цілі проекту залишаться на папері. Тому одночасно із забезпеченням матеріально-технічної бази перинатальних центрів розв’язується питання кадрове. Новий рівень надання медичної допомоги потребує нових знань від медичного персоналу.

ЗНАТИ Й УМІТИ БІЛЬШЕ

ської смертності: сьогодні цей показник в 1,5 разу нижчий, ніж у 2011 році. Поступово в Україні з’являються і перинатальні центри ІІ рівня, відкриття яких, можливо, відбувається не так помпезно, однак їх роль не менш важлива. Перший із них відкрито у Кривому Розі на Дніпропетровщині. Оновлена система перинатальної допомоги має сягнути первинного рівня, який також є невід’ємною і надзвичайно значущою її частиною. Та якщо від центру на периферію будуть рухатися лише будівельники, які споруджуватимуть

Наприкінці червня 2012 року МОЗ України, Федеральне МОЗ Німеччини та Державна Агенція з Інвестицій та Керування Національними Проектами України підписали Меморандум про партнерство у галузі акушерства, перинатальної медицини та неонатології. Показники материнської і перинатальної захворюваності та смертності у Німеччині є на сьогодні одними з найнижчих серед країн ЄС, тож українським медикам є чого повчитися у рамках такого партнерства. Меморандум передбачає обмін досвідом між українськими та німецькими медиками шляхом проведення лек-

цій, навчальних заходів, симпозіумів у галузі акушерства, пренатальної та перинатальної медицини й неонатології. Нашим лікарям та викладачам відкриються унікальні можливості співпраці та навчання в провідних університетських клініках Німеччини. «Одним із к лючових напрямків Проекту є підготовка, перепідготовка, постійний тренінг кадрів, – заявила під час підписання Меморандуму перший заступник глави А дміністрації Президента України Ірина Акімова. – У цьому плані МОЗу дуже допомагає Національна академія медичних наук України, яка має свій план перепідготовки спеціалістів на місцях. А ле ми дуже раді, коли у проекту з’являються нові партнери. Тристоронній меморандум, який підписано, започатковує трирічний цик л тренінгів для наших спеціалістів на території України, а в майбутньому і на території Німеччини. Він охопить понад 600 осіб, частина отримає можливість інтенсивного навчання у кращих спеціалізованих центрах Німеччини. І це стосується не лише лікувальної частини діяльності центрів – нашій медицині не вистачає кваліфікованих менеджерів.

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

Тому ми вдячні німецьким колегам за те, що у рамках цих тренінгів і курсів буде обов’язкова ск ладова з менеджменту, управління медичними зак ладами. Німецька сторона взяла частину фінансування цього проекту (його забезпечення на території Німеччини), другу частину бере на себе Фонд підтримки економічних реформ, який підтримуватиме функціонування семінарів в Україні, запрошуватиме спеціалістів та організовуватиме роботу по відбору і залученню наших кадрів. Таким чином ми зможемо сформувати якісний людський потенціал, без якого розв’язання завдань цього проекту немож ливе». Упродовж наступних трьох років втілення у к раїнсько-німецької партнерської ініціативи в перинатальних центрах нашої країни буде проведено 5 тренінгів для акушерів-гінекологів, 4 – для неонатологів, 3 – для фахівців пренатальної діагностики та медицини плода, 2 – для анестезіологів, які працюють в акушерських клініках, 1 – для організаторів охорони здоров’я (головних лікарів перинатальних центрів, їх заступників, головних фахівців управ-

ми протоколами інтенсивної терапії новонароджених тощо. Окрім того, вони провели практичні тренінги для українських колег – медичних працівників перинатальних центрів ІІІ рівня, виПЕРША ЛАСТІВКА кладачів кафедр ВМНЗ І вже наприкінці черв- ІІІ та ІV рівнів акредитаня в Україні відбувся ції, представників інстиперший тренінг для аку- тутів системи НАМНУ, шерів-гінефа хових Історія регіоналізації м е д и ч кологів та неонатолоних асоперинатальної гів Україціацій, допомоги: ни. Перша головни х лас тівка о б л ас н и х Канада – 1972–1978 рр. німецькофахівців Австралія – 1978 р. го досвііз неонаФранція – 1990 (офіційно 1998 р.) ду притології, Польща – 1995 р. летіла до ак у шерЛитва – 1992–1996 рр. Дніпропества та гіБельгія – 1996 р. тровського некології. Голландія – 1999 р. регіонального В т і м , перинатального якісна підцентру. Професори готовка лікарів Університетської кліможлива лише за ніки ім. Вольфганга Гете умови їх безперервновпродовж кількох лекцій- го навчання. Адже темп них днів доповідали про оновлення бази знань свої напрацювання у за- нині надзвичайно стрімпобіганні передчасним кий: щороку на 5% оновпологам, діагностиці, люється теоретична база профілактиці та такти- і на 20% – професійна. ці ведення жінок із пре- Унаслідок появи нової інеклампсією, розродженні формації знання «старівагітних у разі тазових ють» – у медицині це відпередлежань плода з мі- бувається менш як через німальним ризиком для 5 років. матері та дитини, неонатальній допомозі під час ШАНС ВИЖИТИ – народження немовлят із КОЖНІЙ ДИТИНІ надзвичайно малою маТе, що виживання носою тіла, ознайомили із сучасними європейськи- вонароджених залежить

лінь охорони здоров’я). Клінічне стажування в Німеччині (тривалістю від 3 місяців до 3 років) зможуть пройти 12–15 українських лікарів.

здебільшого не від дороговартісних медичних технологій, а від доступності основних медичних послуг – аксіома, визнана у світі. Тому там давно налагодили цілісну систему організації надання перинатальної допомоги відповідно до рівня закладу. Цим шляхом пішла й Україна. МОЗ спільно з НАМНУ та міжнародними партнерами розробили та затвердили Національне керівництво з регіоналізації перинатальної допомоги, а також підготували основну нормативну базу для цього. Про це йшлося, зокрема, на конференції, організованій МОЗ України спільно з Проектом «Здоров’я матері та дитини». Експерти презентували не лише найкращий міжнародний, а й вітчизняний досвід регіоналізації перинатальної допомоги. Основна мета регіоналізації – організація єдиної служби перинатальної допомоги, яка передбачає інтеграцію та взаємодію між родопомічними закладами усіх рівнів, впровадження єдиних стандартів надання медичної допомоги, правил госпіталізації пацієнтів тощо. Така трирівнева система формується не лише у масштабах країни, а й у кожній області.

ДУМКИ З ПРИВОДУ Наталія ФІЛІППОВА, начальник відділу лікувальнопрофілактичної допомоги дітям і матерям ГУОЗ Донецької ОДА. Донецький регіональний центр охорони материнства і дитинства існує вже 20 років. Спочатку це був міський пологовий будинок, потім він перейшов у обласне підпорядкування і там розмістили кафедри, які стали клінічною базою для навчання студентів, а згодом – інтернів і курсантів. Упродовж 20-ти останніх років у Донецькому центрі охорони материнства і дитинства впроваджували всі новітні технології. Але проект «Нове життя» став значним кроком уперед. 14 березня Президент України особисто відвідав Донецький перинатальний центр ІІІ рівня. Нам допомогли придбати нове обладнання, зокрема для інтенсивної терапії новонароджених та жінок. Завдяки проекту було налагоджено нову систему вентиляції і подачі кисню для відділень інтенсивної терапії. Змінилася структура перинатального центру ІІІ рівня, розширилися його можливості. Якщо раніше у центрі щорічно приймали до 4–4,5 тис. пологів, нині ми можемо прийняти до 6 тис. Щодоби в центрі вже народжується до 20 малюків, збільшився рівень передчасних пологів – із 5–6 до 8–9%, тут щодня проводять 5–6 кесаревих розтинів і ще 3–4 гінекологічні операції (досі тут функціонувало 2 акушерські операційні, нині – 3). Коли ми входили в цей проект, то розуміли, що одним перинатальним центром Донецька область не обійдеться – нам потрібні перинатальні центри другого рівня. Плануємо, що їх в області буде 7 (у великих містах) – нашу ініціативу підтримав голова облдержадміністрації, уже є фінансування на організацію таких центрів. Склали перелік необхідного обладнання і можемо його закупити. На жаль, поки що немає затвердженого табеля оснащення перинатального центру ІІ рівня, тому ми розробили його самі. Підготували наказ про «маршрут пацієнта», який передбачає чітку регіоналізацію перинатальної служби, розподіл пацієнтів за рівнями надання допомоги, своєчасне скерування будь-яких складних випадків як із боку жінок, так і з боку внурішньоутробного плода на відповідний рівень. Ми не сидимо склавши руки, але нам потрібне «зелене світло» у багатьох починаннях.

Людмила ПАДАЛКО, головний лікар КЗ «Дніпропетровський обласний перинатальний центр», кандидат медичних наук. На Дніпропетровщині створено сучасну систему перинатальної допомоги, яка, зокрема, включає в себе і два перинатальних центри. Перший із них (ІІ рівня) було відкрито у Кривому Розі у грудні 2011 року, другий (ІІІ рівня) – 21 червня цього року у Дніпропетровську. Однак межі досконалості не існує і тому сказати, що ми вже завершили роботу, неможливо. Особливо, коли порівнюєш все зі світовими підходами до організації перинатальної допомоги – тоді завжди знаходиш «слабкі» місця. У Дніпропетровську створено Координаційну раду, яка постійно працюватиме в напрямку вдосконалення регіоналізації перинатальної допомоги. Але основні її етапи ми вже пройшли, зокрема: організували надання медичної допомоги вагітним, у тому числі і на первинному рівні – чітко визначили маршрут для вагітної, підготували настанови лікарям первинної ланки як її спостерігати, куди направити у разі виникнення проблем. Дехто висловлює скепсис із приводу того, чи впораються сімейні лікарі з медичним супроводом вагітності. Я – оптиміст. До того ж європейський досвід свідчить, що в усіх країнах лікар первинки веде жінку при нормальному перебігу вагітності. А згадайте нашу історію – фельдшери й акушерки ФАПів опікувалися вагітними і приймали пологи у разі необхідності, тобто це були професіонали на своєму рівні. То чому ж наші сімейні лікарі, які мають набагато кращу базову підготовку, не відрізнять нормальну вагітність від патології? А в разі виникнення останньої їм все одно доведеться відправити жінку на вторинний рівень. Головне – зробити це вчасно. Недовіра в цих питаннях до сімейного лікаря, на мій погляд, його принижує. До речі, про вторинний рівень. Криворізький центр перинатальної допомоги виконує величезний обсяг роботи, там уже відкрито й акушерський, і неонатальний блоки, медична допомога надається навіть на більшому рівні, ніж це передбачає «вторинка» – тому сприяє хороше забезпечення професійними кадрами, медичною технікою, хороша організація надання медичної допомоги. Водночас із проведенням структурних змін ми проводимо ударними темпами навчання медперсоналу. Особливою подією стало проведення українсько-німецького семінару, на який прибули колеги з усіх куточків країни, найбільшу ж активність проявили лікарі нашої області. Бажання почути німецьких колег виявили навіть інтерни, і таке завзяття радує. Семінар був надзвичайно результативним, а практичний досвід, озвучений німецькими фахівцями, – надзвичайно цікавим. Оскільки на тренінгу були присутні представники МОЗ, ми сподіваємося, що найцінніші настанови буде впроваджено до наших клінічних протоколів і стандартів надання медичної допомоги за різними нозологіями. Ми навіть готові стати «пілотом» з упровадження цих практик. Адже нині настав час не просто змішувати старі й нові методи, а переходити на новий доказовий рівень надання перинатальної допомоги, правильно моніторувати впровадження всього нового, аналізувати, адекватно реагувати. Лише у такому разі ми зможемо приймати правильні управлінські рішення.

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

Для закладів кожного рівня розроблено уніфіковані національні стандарти обсягів допомоги. Фахівці недаремно покладають оптимістичні надії на регіоналізацію перинатальної допомоги: приміром, у штаті Колорадо після її впровадження діти з масою тіла менше 1 кг почали здебільшого народжуватися у закладах третинного рівня, а малюки, які з’явилися на світ у перинатальних центрах, мали на 60% нижчий ризик смертності, ніж ті, які народилися у медичних закладах нижчого рівня. Частота народження таких дітей у регіоні зросла з 45 до 54,5%. Утім, щоб надати шанс на життя кожному новонародженому в Україні, потрібно створити умови надання своєчасної консультації складних випадків, належним чином забезпечити процес транспортування пацієнтів (кадрові, матеріально-технічні, правові аспекти) з одного рівня на інший, добре підготувати фахівців усіх рівнів і створити єдину інформаційно-ана літичну систему. Тож попереду у фахівців багато роботи. Але вона варта того, щоб її розпочинати. Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»

Тетяна МІТЄВА, завідувачка Кіровоградського перинатального центру. Регіоналізація перинатальної допомоги необхідна для всіх областей, особливо для Кіровоградщини. План регіоналізації ми розробили, затвердили і вже втілюємо. Існує чітка визначеність у координації спрямування жінки з визначеною групою ризику на певний рівень надання акушерської допомоги. Між усіма рівнями встановлено тісний зв’язок і спадкоємність. Відтак уже маємо хороші результати: викликів санавіації на екстрені випадки поменшало, навантаження на акушерсько-гінекологічні бригади з цих причин також знизилося – вони виїздять на місця здебільшого планово – з метою консультації, корекції лікування. Завдяки регіоналізації ми не маємо тяжких ускладнень під час пологів. Та й передчасні пологи тепер приймаємо переважно на ІІІ рівні – там, де до цього підготовлені кадри і є необхідне обладнання для подальшої діагностики дитини, комплексного обстеження і спостереження фахівців. Ми маємо достатнє фінансування для надання необхідного обсягу допомоги, зокрема у реанімації новонародженого. Завдяки відкриттю перинатального центру ІІІ рівня і добре організованій системі регіоналізації перинатальної допомоги ми отримали зниження показників перинатальної смертності по всій Кіровоградській області – за 4 місяці її знижено до рівня 8,2 проміле (по Україні – 9,1). Нині ми працюємо над перспективою відкриття центрів ІІ рівня, тоді наш центр зможе більше уваги приділяти організації тренінгової системи, методичній роботі.

7

ОХОРОНА МАТЕРИНСТВА І ДИТИНСТВА

27 липня 2012 року

МЕДИЦИНА У РЕГІОНАХ

27 липня 2012 року

ина Дніпропетровщ

Волинь

Сімейна медицина

у відсотках Області продовжують повідомляти про результати роботи у сфері реформування медичної галузі. Зокрема, у Луцьку наразі вже функціонують 4 полік лініки та 2 амбулаторії загальної практики–сімейної медицини з денними стаціонарами. Згадані зак лади мають статус окремої юридичної особи. Як пояснив Федір Кошель, начальник управління охорони здоров’я м. Луцька, це дало змогу раціонально розподілити бюджетні кошти між видами надання медичної допомоги у вигляді, передбаченому реформою (допомога в умовах стаціонару – 50%, амбулаторно-полік лінічна допомога – 40%, швидка медична допомога – 10%). Також у місті проведено перенавчання всіх дільничних спеціалістів на лікарів та медичних сестер загальної практики–сімейної медицини.

На сьогодні все доросле та 20% дитячого населення обслуговується у Луцьку за сімейним принципом. У полік лініках функціонально розподілені рівні надання медичної допомоги. Введено посади заступників головного лікаря з надання першого та другого рівнів медичної допомоги. Вже майже рік у полік лініках замість сімейних відділень пра-

цюють Центри первинної медико-санітарної допомоги. Тепер, відповідно до чинних нормативно-розпорядчих документів, до кінця 2012 р. у Луцьку заплановано реорганізувати існуючу мережу амбулаторно-полік лінічних зак ладів у комунальні установи. Ірина СТЕПАНЯН, власкор «ВЗ»

Вінниччина

Повітряні карети

повертаються У Вінницькій області відновлено польоти санітарної авіації для надання екстреної консультативної медичної до­ помоги. Повітряною каретою «швидкої» став літак АН-2. Відтепер тяжкохворих із найвіддаленіших районів до обласної лікарні перевозитимуть саме цим транспортом. Викликати санітарну авіацію, яка транспортує лікарів Вінницького обласного центру екстреної медицини та медицини катастроф, зможуть з усіх районних центральних лікарень Вінниччини. За результатами моніторингу, який провели фахівці Центру екстреної медицини, санавіація у віддалених районах регіону, зокрема Бершадському, Піщанському, Чечельницькому, діятиме значно

8

ефективніше, ніж чинна досі система з використанням автомобілів. Як розповів голова обл­ держадміністрації Микола Джига, практично в кожному районі Вінницької області проведено роботи по облаштуванню злітно-посадкових майданчиків та приведенню

їх у належний робочий стан. Свій перший санітарний рейс бригада вінницьких лікарів здійснила 3 липня до аеропорту «Бершадь» із метою надання медичної допомоги хворому в Бершадській центральній районній лікарні. Прес-служба МОЗ України

Відповідь на грошове питання

Нарешті реформа торкнулася проблеми, яка є найбільш актуальною для вітчизняної медицини. Нехай поки що тільки на локальному рівні, але заробітна плата лікаря починає зростати. Наприк лад, у Павлограді з травня поточного року для медичних працівників первинної ланки її підвищено майже на 45%. Для цього було обрано два шляхи: виплата надбавок за обсяг виконаної роботи (згідно з постановою КМУ № 209) та щомісячні доплати з місцевого бюджету у рамках програми «місцевих стимулів». До речі, ці доплати становлять 300 грн – для сімейних лікарів, 200 грн – для терапевтів та педіатрів. Власне програма «місцевих стимулів» передбачає забезпечення сімейних лікарів соціальним житлом, щорічне безоплатне оздоровлення медичних працівників та їхніх дітей, безплатний мобільний зв’язок, безоплатне утримання дитини працівника у дитячому дошкільному закладі, надання одноразової грошової допомоги та інші пільги. «Із 1 червня середня заробітна плата сімейного лікаря становить 4800 грн, дільничних лікарів – 4000 грн. Окрім цього для медичних працівни-

ків первинної ланки придбано мобільні телефони та проїзні квитки», – повідомила головний лікар Центру первинної медико-санітарної допомоги м. Павлоград Олена Дуднікова. Центр первинної медико-санітарної допомоги Павлограда, до складу якого входять 5 амбулаторій, обслуговує майже 77 тис. мешканців міста. Наразі медичну допомогу тут надають 8 сімейних лікарів та 7 медичних сестер, які пройшли навчання за спеціальністю «загальна практика–сімейна медицина». Ряди сімейних лікарів активно поповнюються і в інших містах області. Зокрема, у Кривому Розі цього року перепідготовку за спеціальністю «загальна практика–сімейна медицина» розпочали 52 медичних фахівці, 8 лікарів уже пройшли перекваліфікацію. Представники місцевих органів самоврядування вважають, що цьому також сприяє згадана програма «місцевих стимулів». Фінансування на одне відвідування сімейного лікаря у м. Кривий Ріг збільшено у 100 разів. За інформацією Медіа-центру проекту «Модернізація охорони здоров’я»

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

Полтавщина

Зважений підхід

За останній час за ініціативою МОЗ України перинатальні центри створено в багатьох областях. Винятком не стала й Полтава, де зараз триває перепланування семиповерхового корпусу діагностичного центру, який досі використовувався лише на 25%. Проте даний випадок має свої особливості. Адже полтавська місцева влада підійшла до створення закладу нової формації з урахуванням європейських вимог. Саме вони є орієнтиром під час обладнання операційних, індивідуальних пологових залів, палат інтенсивної терапії новонароджених із масою тіла до 1 кг, відділень інтенсивного нагляду за вагітними. За словами Віктора Лисака, начальника Головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації, в м. Полтаві впровадження новітніх технологій у перинатальному центрі розпочнеться з чистих приміщень. Під час облаштування стін застосовуватимуться спеціальні будівельні матеріали, які відштовхують пил. Планується й кондиціонування повітря

Львівщина

Нова ера

обладнання

У Львівському онкологічному центрі другий рік поспіль успішно працює 24-зрізовий комп’ютерний томограф. У Західній Україні це було перше медичне обладнання такого класу. Кожного місяця на томографі проходять обстеження та здійснюють планування подальшої променевої терапії до 13–15 пацієнтів, тобто майже 3600 осіб на рік. Невдовзі у Львівському онкоцентрі планується запустити блок контактної променевої терапії (брахітерапії), який складатиметься з апарату брахітерапії з набором аплікаторів, спеціалізованого столу, пересувного рентгенівського апарату у вигляді С-дуги, меблів та ін. Також у рамках проекту «Рак виліковний. Своєчасна діагностика і лікування онкологічних захворювань» у Закарпатській, Івано-Франківській та Хмельницькій областях незабаром буде введено в експлуатацію ще 3 комп’ютерні томографи. УНІАН

ІВАНО-ФРАНКІВЩИНА

Нові умови

з використанням сучасних бактерицидних фільтрів під час подання його на робочі місця медперсоналу, і сучасна «розводка» медичних газів в операційні, палати інтенсивної терапії, реанімаційні відділення та відділення патології вагітності. Враховано навіть вплив кольорової гамми на стан здоров’я людини. У перинатальному центрі прийнято концепцію трикольорової гамми – для кожного поверху своя. «Неонатологи та реаніматологи у нас працюватимуть у тісній співдружності з психологами. Повністю комп’ютеризований зв’язок з територіями регіону забезпечить цілодобову допомогу матерям і дітям, враховуючи їх стан здоров’я, оцінений за допомогою телемедичної системи дистанційного моніторингу», – розповів В. Лисак. У центрі також передбачається окреме відділення надання допомоги жінкам, вагітність яких перебігає з відхиленнями від норми. Для операційних, реанімаційних і маніпуляційних залів планується придбати найсучаснішу апаратуру.

Дбайливе ставлення до здоров’я матері та дитини є однією з характерних рис полтавської медицини. Область уже досягла вагомих показників у цій сфері завдяки впровадженню новітніх технологій у медичну практику в пологовому відділенні обласної клінічної лікарні імені М.В. Скліфосовського, а також в обласній дитячій лікарні. Керівництво області і медичної галузі вважає, що відкрити новий медичний заклад вдасться навіть раніше, ніж у 2013 р., як спочатку було заплановано. Лідія ЧЕРПАКОВА, власкор «ВЗ»

Рівненщина

Очікуючи на другий крок Відомо, що з 1 вересня розпочнеться другий етап реалізації проекту щодо запровадження державного регулювання цін на ліки від гіпертонічної хвороби. Втім проект досі викликає низку питань у лікарів, фармацевтів та власне пацієнтів. Адже поки що достеменно невідомо, як відбуватиметься процес повернення коштів аптекам, чи вистачить бюджетних коштів на компенсацію для всіх гіпертоніків, чи не зникнуть із полиць аптек деякі препарати. Тому візит Олександра Толстанова, заступника міністра охорони здоров’я України, до аптеки № 10 ТДВ «Рівнефармація» в Гощі з приводу підготовки до пілотного проекту викликав у області неабиякий резонанс.

Калущина порадувала ще одним відкриттям. 13 липня в центральній районній лікарні після капітального ремонту урочисто відкрили та освятили нове відділення пологового будинку. Відтепер тут функціонують світлі, затишні одно- та двомісні палати з кондиціонерами та новими меблями. Є палата інтенсивної терапії з кювезами, апаратами штучної вентиляції легень та кисневого підтримання немовлят. Поліпшення умов перебування породіль Калущини дає хороші результати, адже все більше жінок народжують тут, а не їдуть до області. Тільки за останні 6 місяців народилося на 64 немовлят більше, ніж за цей же період минулого року.

буватиметься за рецептами лікарів, а референтну вартість цих препаратів аптекам відшкодує держава. Заступник міністра пообіцяв розглянути та врахувати всі незрозумілі аспекти в цьому напрямку. Між тим, за словами заступника голови облдержадміністрації Світлани Сад, Рівненщина, де понад 200 тис. осіб хворіють на артеріальну гіпертензію, цілком готова реалізувати з 1 вересня другий етап проекту. В області було проведено ґрунтовну підготовчу роботу з медичними та фармацевтичними працівниками і широку інформаційно-просвітницьку кампанію серед населення.

Прес-центр ОЛФЦЗ

Дана РОМАНЮК, власкор «ВЗ»

для квітів життя

О. Толстанов наголосив, що забезпечення хворих на гіпертонію ліками з переліку МОЗ від-

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

9

МЕДИЦИНА У РЕГІОНАХ

27 липня 2012 року

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

27 липня 2012 року

ТОП-МОДЕЛЬ МЕДИЦИНИ:

ПЛАНИ НА ЗАВТРА Медицина повинна бути поза політикою. Але ніщо так тісно не переплітається між собою, як питання охорони здоров’я і доля політика залежно від його вміння вирішити ці питання. З іншого боку, ніщо так не експлуатується політиками, як тема турботи про здоров’я народу. Хоча у країнах з розвиненою демократією така «експлуатація» не несе негативного відтінку – населення уважно слухає, що обіцяє черговий кандидат під час передвиборчих перегонів із переконанням, що його програма буде реалізована.

І горе тому, хто не виконає обіцянок або, чого доброго, зазіхне урізати вже існуючі права населення на охорону здоров’я чи провести провальні реформи. Невдалі реформи в галузі охорони здоров’я болісно вдарили по політичному іміджу Біла Клінтона, через це потерпів фіаско і Тоні Блер. Намагання зекономити на медичних

В’ячеслав ПЄРЄДЄРІЙ, народний депутат України, професор. Нині ми постійно чуємо: потрібно лише запрова дити медичне страху вання, і у вітчизняній охороні здоров’я все змінитьс я. Так, страхова медицина потрібна. А ле як у саме модель (із тих, що існу ють у світі) потрібно взяти за взірець д ля впрова дження в Україні? Ось на д чим треба добре поду мати, оскі льки проекти законів про страхову медицину, які нині подано на розгляд парламент у, ні як не ві дпові дають тому, що обирає сьогодні світ. За зразок нам пропону ють взяти кана дськ у, англійськ у модель або ж норвезьк у, шведськ у, а ле у цих країнах населенн я також не за доволене охороною здоров’я. Приміром, у Великій Британії 750 тис. пацієнтів стоять у черзі на отримання Ольга БОГОМОЛЕЦЬ, зас лужений лікар України, професор. П о - п е р ш е , здоров’я – це не лише право, а й обов’язок. На разі в Україні є категорії людей, які хоч у ть бу ти здоровими, а є такі, у кого взага лі немає ба жанн я ж ити, бо вони не бачать майбу тнього у своїй країні. І ми не можемо вп лин у ти на їхню ж иттєву позицію через систем у охорони здоров’я. По-дру ге, моде ль охорони здоров’я безпосередньо «прив’язана» до економічної системи держави і впа дати в носта льгію за соціа лістичною, дост у пною, якісною медициною можна ті льки за однієї у мови – якщо вірити, що вс я економічна система повернетьс я на соціа лістичні позиції. Якщо в країні не буде

10

страховках «вийшло боком» Ніколя Саркозі. Кажуть, що і вибори Президента США залежать від того, чи буде успішною медична реформа Барака Обами. Чого-чого, а нехтування найбільшою цінністю держави виборці не пробачають. Тому лідери демократичних країн намагаються позитивно вплинути на політику в охороні здоров’я. Україна також вступила у період передвиборчих перегонів паралельно з тим, що перерізала стрічку реформ у медицині. Що принесе поєднання цих

двох процесів українському народу? Які дивіденди можна отримати від боротьби політичних сил? Це залежить від того, чи навчилися ми чути, аналізувати і робити висновки. Нещодавно у Києві відбулося засідання круглого столу на тему «Сучасна, доступна, якісна медицина» (обговорення Програми об’єднаної опозиції), у якому взяли участь народні депутати України, відомі науковці, лікарі-практики, керівники медичних закладів, представники громадськості, профспілок, ме-

дичних і фармацевтичних асоціацій. Вони обговорювали різні аспекти подальшого розвитку системи охорони здоров’я в Україні: організацію медичної допомоги та медичного страхування, проблеми фармацевтичного ринку та доступність ліків населенню, права пацієнтів і соціальний захист лікаря. Експерти з цих та інших питань не лише висловили своє бачення того, якою повинна бути охорона здоров’я у найближчому майбутньому, а й розмірковували, як цього досягти.

п ланової медичної допомоги, а 50 тис яч із них не доживають до операції. Поки що найкращою у світі вважається швейцарська модель охорони здоров’я, де взагалі не існує державних лікарень і державного страхування, – система охорони здоров’я там орієнтована на кінцевого споживача (на відміну від інших моделей, у тому числі і Семашка) – відтак там витримується нормальне співвідношення ціни і якості медичної послуги. 5 років тому таким шляхом пішла Голландія, але досягла значно менших успіхів, ніж Швейцарія. Оскільки швейцарський уряд надає підтримку в отриманні медичної допомоги виключно незаможним (та і їм – не у повному обсязі), решта платять самі за себе. Натомість у Голландії аж 2/3 населення отримує такі дотації держави і бюджет цього не витримує. Тому слід припинити обдурювати населення розповідями про те, що страховий поліс – це чарівний папірець, який надасть кожному можливість отримати потрібний йому обсяг медичної допомоги коли і як він того захоче. Такого немає в жодній країні світу і цього не буде в Україні у найближчому майбутньому.

І ще один важливий аспект – якою буде сама медицина у ХХІ столітті. Ми з вами стали свідками розшифровки геному людини, яка зробить прорив у лікуванні багатьох патологій, досі «непідкорених» наукою. «Геномна ера» призведе до революції у діагностиці і лікуванні більшості захворювань. Оскільки доведено, що всі люди відрізняються один від одного не лише зовні, а й у геномі (приблизно на 0,1%), доказова медицина відійде в історію, на зміну їй прийде передбачувальна медицина, тераностика, персоніфіковане лікування (а також профілактика, харчування тощо). У майбутньому лікарі відійдуть від практики призначення однієї таблетки всім пацієнтам із певним діагнозом чи використанні 16 столів по Певзнеру, яких уже й зараз ніде у світі не використовують. Це – майбутнє, але його основу потрібно закладати сьогодні. У 2007 році США оголосили програму персоніфікованої медицини. Станом на березень 2012 року в Росії вже було створено 21 центр персоніфікованої медицини, оснащені на найвищому рівні. В Україні поки що немає жодного такого центру. А, як відомо, тактика вичікування не сприяє поступу вперед.

мі льйонерів та мі льярдерів, якщо прибу тки пі дприємств повертатим у тьс я у державн у казн у і використову ватим у тьс я на соціа льні потреби. Чи готові до цього поверн у тис я пі дприємці? Мабу ть, ні... Том у ми сьогодні повинні а дапт у ватис я до тієї економічної системи, як у маємо. По-третє, збі льшенн я фінанс у ванн я охорони здоров’я не вп ливає ні на трива лість ж иття, ні на захворюваність. І впрова д женн я страхової медицини також не змінить ці статистичні показники. По-четверте, у нас сьогодні є 2 категорії людей: хворі, пенсіонери, діти, інва лі ди, особи, які перебу вають у пентеціарній системі – всі вони потребу ють соціа льної допомоги і пі дтримки у державі; і здорове працездатне насе ленн я, яке має сп лач у вати податки, щоб у трим у вати соціа льно незахищених, – якраз цю категорію опікою держави взага лі не охоп лено. Сьогодні потрібна робота (і персоніфікована, і профі лактична) з тими, хто ще не захворів. Я оптимістично дивлюсь у майбу тнє і вважаю, що нага льні питанн я охорони здоров’я мож на розв’язати при будь-якій вла ді – ті льки д л я цього потрібно, щоб МОЗ викон у ва ло свої безпосередні фу нкції, а не було полі-

тичною стру кт у рою, прив’язаною до партійних інтересів. На жа ль, сьогодні будь-який міністр – фіг у ра політична, і дбати про здоров’я народ у інколи йом у ск ла дно, бо є інтереси партії, як у він представл яє. Коли система охорони здоров’я буде ві дірвана ві д політики, тоді мож на чекати змін. Ще одна причина, через як у ми не бачимо результатів: реформи в га л узі не працюють, бо їх кінцева мета... самі реформи (на їх проведенн я кошти і витрачаютьс я), які потрібні державі як механізм у. А потрібно, щоб метою реформ були чіткі показники, наприк ла д, зменшенн я смертності чи інва лі дизації ві д... ( да лі й де пере лік: наприк ла д, ві д серцево-с удинних захворювань, онкології, т уберк ульозу, СНІДу, бо це є найакт уа льніше на сьогодні у державі). Ще однією проблемою є спротив реформі, страх насе ленн я перед тим, що у них заберу ть, і те, що за лиши лос я ві д системи, у лікарів – стра х втратити місце роботи, як д жере ло заробітк у. У чиновників – це стра х втратити дост у п до казни, у політиків – стра х втратити основний ва жі ль маніп ул яції с успі льством, бо здоров’я – це є дине, за що насе ленн я ще намагаєтьс я триматис я.

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

Про те, що таке потенціал громадського здоров’я і як його реалізувати – наша розмова із народним депутатом України, головою підкомітету з питань адаптації медико-санітарного законодавства України до законодавства Європейського Союзу Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Сергієм Шевчуком.

– Актуальність теми охорони здо­ров’я у політиці дедалі зростає. Чому?

– На межі тисячоліть країни європейської спільноти чітко визначили амбітну мету: зробити гуманітарний розвиток людини пріоритетом. А це неможливо без турботи про її здоров’я. На жаль, процеси, які відбуваються у світі, зокрема глобальна економічна криза, засвідчили невідповідність між запитами на високі технології у медицині, на високу якість медичних послуг та існуючими фінансовими резервами. І це актуально не лише для України. Тому навіть у найблагополучніших країнах світу виникає необхідність реформ в охороні здоров’я, а це – справа політичної еліти.

– В Україні також проголошено реформи. Нарешті ми йдемо «в ногу»?

– Наміри зробити реформи можуть викликати лише схвалення. Інша річ – як саме їх робити. Добре, що у країні відкриваються перинатальні центри, але якщо робити зусилля лише в окремих напрямках – поліпшень у системі досягти не вдасться. У політиці громадського здоров’я потрібен системний підхід, чого поки що не спостерігається у проведенні медичних реформ. Крім того, говорячи про охорону здоров’я, чомусь мають на увазі лише медицину. Але ж від неї залежить лише 10%, решта складових здоров’я – це охорона довкілля, запобігання шкідливим звичкам у населення, протидія алкоголізації і наркотизації, безпечне харчування, чиста вода, зрештою, створення нормальних умов життя людей, їх матеріальне благополуччя, впевненість у завтрашньому дні. Якщо цього не забезпечити – суперсучасні перинатальні центри будуть заповнені дітьми з фізичними і психічними вадами. Тому метою програми, спрямованої на поліпшення охорони здоров’я нації, повинна стати реалізація потенціалу здоров’я кожного громадянина країни. Це стосується як зміцнення його здоров’я впродовж усього життя, так і зменшення впливу зовнішніх чинників (епідемій, неінфекційних захворювань, травматизму, бідності, голоду, тощо).

– Нині дедалі частіше звучить, що відповідальність за здоров’я людини лежить на ній самій. Чи не намагається держава в такий спосіб зняти відповідальність із себе?

– По-перше, здоров’я – це одне з найголовніших прав людини, закріплених у Конституції. Чому, коли Микола ПОЛІЩУК, завідувач кафедри нейрохірургії НМАПО імені П.Л. Шупика, ч лен-корес понден т НАМН України, професор. Відомий польський економіст і політик Лешек Бельцерович іще у 1998 році сказав, що вкладання коштів у високотехнологічну спеціалізовану медичну допомогу з метою досягнення ефекту в популяції близьке до нуля – розвиваючи вузькі спеціальності, ми доб’ємося колапсу в галузі охорони здоров’я. Це дійсно так. Я зустрічався із заступниками міністрів охорони здоров’я Німеччини і Франції, які сказали: медициною у нас задоволені пацієнти і медики, а ми – ні, бо вже не спроможні її фінансувати – ніхто не знає вартості здоров’я і життя, але люди відчувають вартість ліків і лікування. Сьогодні ми говоримо про те, щоб на охорону здоров’я виділялося більше грошей, а не про те, як їх ефектив-

ми говоримо про право власності, всім чітко зрозуміло: вкрадеш велосипед – нестимеш кримінальну відповідальність. Коли хтось краде здоров’я – некваліфікований лікар, недобросовісний фармвиробник, забруднювач довкілля – ніхто з них не несе жодного покарання. Необхідно прийняти Закон України «Про права пацієнтів», у якому будуть імплементовані положення відповідної Європейської Хартії. Тоді відповідальність перед пацієнтом (як матеріальна, так і дисциплінарна та кримінальна) законодавчо визначиться. По-друге, держава має забезпечувати справедливий розподіл ресурсів охорони здоров’я між усіма громадянами. Не мають права на існування «закриті» санаторії, лікарні для привілейованих осіб (на утримання однієї такої лікарні витрачається стільки коштів, скільки обходиться половина «медичного» бюджету аграрної області). По-третє, у формуванні політики здоров’я мають брати участь громадський сектор і неурядові організації. Чиновник будь-якого рівня має бути підзвітний громадськості у тому, як він дбає про здоров’я людей, які рішення приймає для цього. Водночас ми переконаємо співгромадян бути «співавторами» власного здоров’я, сформуємо атмосферу нетерпимості до будь-яких екологічних порушень: від надмірних таємних викидів промислових відходів до тютюнового диму в громадських місцях. Стратегія стримування алкогольних звичок буде однією із першочергових завдань демократичної влади. Диктатурі легко управляти пияками – демократії ж потрібні свідомі громадяни. Тому необхідно впроваджувати моду на здоров’я – це найекономніший і найефективніший шлях. Говорячи про впровадження елементів страхової медицини, ми передбачаємо, що людина повинна сама визначати – витрачати їй кошти на лікування чи вести більш здоровий спосіб життя і витрачати ці кошти на зміцнення свого здоров’я.

– До речі, які перспективи страхової медицини в Україні?

– Упродовж 2-х років необхідно створити законодавчу та логістичну базу для запровадження в Україні обов’язкового державного медичного страхування. Ця система доповнюватиметься поступовим розвитком добровільного медичного страхування. Страхові кошти контролюватимуться державою та виділятимуться лише тим медичним закладам, які володіють найсучаснішими лікувальними і профілактичними технологіями, незалежно від їх статусу та форми власності. Страхова медицина передбачає створення інституту експертів, які визначатимуть сучасні медичні технології, більш ефективні й економні. Крок до страхової медицини потрібно робити у найближчій перспективі.

– А які проблеми, на Вашу думку, є найнагальнішими?

– Доступність ліків населенню, тобто перелік медикаментів, доступних малозабезпеченим категоріям, потрібно переглядати і розширювати щорічно. Держава повинна контролювати ціни на ліки, Законами України має бути визначено контингенти хворих, лікування яких здійснюватиметься виключно но використати. До того ж, говорячи про охорону здоров’я, всі мають на увазі медицину, хоча від неї здоров’я залежить лише на 10%, решта – від охорони здоров’я (здорова екологія, умови життя і праці, спосіб життя і поведінки, моральна атмосфера у суспільстві тощо). Хто у ці речі вкладає кошти? Наведу приклад: за період 2006–2010 рр. кількість смертей працездатних людей від інсульту зменшилася на 33%, від астми – на 40, від емфіземи легень – на 81, від алкогольних отруєнь, цирозу печінки, алкогольної нейропатії – на 30%. Бо в цей період у суспільстві почали активно говорити про здоровий спосіб життя, а економічна криза своєю чергою підняла акцизи на алкоголь (його споживання зменшилося на 18%) і тютюн (на 15%), тобто зменшився доступ до того, що шкодить здоров’ю, і змінилися показники роботи системи охорони здоров’я ( і аж ніяк не медицини) – все це дало відчутні результати. Розвиток науки потрібен, впровадження високих технологій – необхідне, але основа – досягти максимально ефективного результату за найменших втрат. В Україні у 2005 році на медицину було витрачено $2,5 млрд, у 2012 р. – уже $7,5 млрд. А державне фінансування на розвиток масового спорту і фізичної культури за цей час зменшилося у 20–30

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

із централізованих закупівель медикаментів державою. Національна фармацевтична політика має бути зрозумілою, прозорою та ефективною. Необхідно замінити медичну апаратуру минулого століття на сучасну (вітчизняна промисловість спроможна виробляти багато чого – від скальпеля до моніторів), сформувати технічну базу її обслуговування та малозатратного сервісу. На часі зупинити будь-які зазіхання на ліквідацію лікарень, захоплення і приватизацію приміщень на території медичних закладів. Політику здоров’я конкретної громади повинні формувати місцеві ради, а не адміністрації. Нарешті у країні потрібно запровадити єдиний медичний простір. Я переконаний, все це стане можливим із приходом до влади демократичних сил.

– Усе – на благо пацієнта. А з чим залишається лікар?

– Ми повинні відійти від політики дешевої сили у медицині. Це ганьба, що в Україні оцінюють працю лікаря значно нижче, ніж у державах не тільки західноєвропейського регіону, а й у державах, які знаходяться на схід від нас, – Білорусь, Молдова, Росія. На жаль, поки що змін у цьому плані не видно (сьогодні середня зарплата лікаря в Україні – $199, у Білорусі – $340, у Молдові та Росії – $580). Переконаний, наздогнати сусідів ми зможемо за 2 роки – все залежить від політичної волі влади. В подальшому, після впровадження страхової медицини зарплата лікаря залежатиме від якості та ефективності його праці і досягне рівня західних сусідів (Польща та Чехія). Потрібно прийняти Закони України, які зобов’яжуть органи місцевого самоврядування створювати належні житлово-побутові і виробничі умови для медичних працівників, для чого виділятиметься чітко визначений обсяг коштів із державного бюджету. А от професійні питання повинні розв’язувати не управлінці, а медичні асоціації, які оцінюватимуть фаховий рівень спеціалістів, їх ділові та етичні якості. Чомусь говорячи про інвестиції в медицину, ми маємо на увазі значні капіталовкладення у нові проекти. А це, між іншим, і такі речі, як створення робочого місця для лікаря у сільській місцевості, забезпечення його житлом. Інвестиції потрібні і нашій академічній науці – без її розвитку ми приречені на майбутнє держави третього світу, яка «постійно розвивається», але незрозуміло в якому напрямку.

– Головний вектор руху визначає найвищий рівень влади. Яка роль місцевих громад?

– Турбуватися про здоров’я своєї громади завжди було функцією органів місцевого самоврядування. Так було до революції і ми повинні наповнити це сучасним змістом. Крім того, потрібно нарешті ліквідувати інститут обласних і райдержадміністрацій: це позбавляє дубляжу і суперечок на тему хто головніший – адміністрація чи ради. Доброю ознакою нашого часу є участь неурядових громадських організацій у проблемах охорони здоров’я. З’являється дедалі більше громадських активістів, які об’єднуються, б’ють у набат, відстоюють інтереси пацієнтів. І навіть ЗМІ, не зважаючи на певну політичну заангажованість, завжди висвітлюють діяльність таких організацій. разів. Кількість незадоволених охороною здоров’я в Україні – 70%, у Канаді – 40%, але канадці нарікають на черги на планове лікування, а українці – на невідкладну чи первинну медичну допомогу. Галузь повинна функціонувати і фінансуватися не для медиків, а для пацієнтів. І це мають зрозуміти всі партії і політики. Медичним працівникам потрібно створити умови і мотивацію ефективно працювати на 45 мільйонів громадян – це суть усіх реформ і стратегії в охороні здоров’я. На жаль, сьогодні пацієнти, а не держава платять зарплату лікарю. Планова медична допомога повинна визначатися надходженням фінансових коштів і регулюватися з боку держави, інакше зі збільшенням кількості лікарів зростатиме і кількість хворих (кожен майстер своєї справи хоче працювати і заробляти). Тому потрібно, щоб держава встановила стандарти гарантованого рівня медичної допомоги громадянам і забезпечила обов’язкове медичне соціальне страхування. Окрім цього повинне розвиватися добровільне медичне страхування. Структурна ж перебудова галузі, зокрема створення госпітальних округів, неможлива без проведення адміністративно-територіальної реформи – це її основа. Матеріали підготувала Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»

11

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

27 липня 2012 року

27 липня 2012 року

СТОМАТОЛОГІЯ

СКУЛЬПТУРА

ОБЛИЧЧЯ В УКРАЇНСЬКИХ

РЕАЛІЯХ Незважаючи на те, що професії «щелепно-лицьовий хірург» у нашій країні офіційно не існує, фактично фахівці із цього профілю вже давно рятують людей, іноді буквально збираючи обличчя по шматочках. Нерідко їм доводиться самостійно розв’язувати найскладніші задачі, у тому числі й нові для вітчизняної медицини, оскільки практика у такій справі не може чекати, поки з’явиться теоретична база.

ДОПОМОГИ НЕ БУВАЄ ЗАБАГАТО Готують таких спеціалістів на стоматологічних факультетах, і зазвичай вони закріплені за кафедрами хірургічної стоматології. Але в дійсності назва кафедри дуже віддалено характеризує сутність діяльності щелепно-лицьового хірурга, у компетенції якого – запальні захворювання і травми зубів, щелеп, обличчя і шиї, пухлини, пухлиноподібні утворення, дефекти і деформації у зазначених зонах. Останніми роками цей список розширився. Зокрема, перед спеціалістами у весь зріст постала проблема лікування пацієнтів з ушкодженням щелепно-лицьової ділянки, які приймають наркотик кустарного виробництва «Вінт». Згідно з даними Валерія Лисенка, керівника Харківського міського центру щелепно-лицьової та реконструктивної хірургії, голови Асоціації стоматологів Харківської області, кандидата медичних наук, доцента, проблема має тенденцію до зростання: за останні 5 років кількість подібних пацієнтів зросла від 4 до 15% у загальній структурі захворюваності. Первинне надходження хворих через вживання наркотиків становить 43,4% від усієї кількості пацієнтів із гнійнозапальними патологіями. Вік пацієнтів варіює у межах 20–40 років, а частота їх потрапляння до стаціонару – до 3 разів на рік. «Раніше, стикаючись із подібними хворими, ми просто не могли зрозуміти, що з ними відбувається. Патології у даної групи пацієнтів зустрічалися абсолютно різні: гнійні періостити, флегмони щелепнолицевої ділянки, переломи щелеп, гайморити, абсцеси головного мозку. Такі пацієнти, на жаль, – це той важкий соціальний контингент, який звертається до лікаря, коли вже ситуація задавнена. Врятувати

12

їхнє життя часто можна лише за допомогою резекції щелеп. Тільки за минулі 1,5 року було здійснено 19 резекцій, із них 7 – у жінок, 12 – у чоловіків. Менш радикальних методів, які мали б відповідну ефективність, поки що не знайдено», – розповів В. Лисенко. Причина виникнення уражень щелепно-лицевої ділянки у таких людей полягає у вживанні наркотиків кустарного виробництва з використанням «відмитого» червоного фосфору з намазки, яку знімають із сірникових коробок, і кристалічного йоду на основі таблеток, що містять ефедрин – похідні амфітаміну. Тривалість прийому може становити від 1 до 9 років. «Специфічні ураження зубощелепної системи в таких випадках мають характер токсичного фосфорного некрозу. Комплексне лікування пацієнтів складається з дезінтоксикаційної терапії та хірургічної санації вогнищ ураження. Власне хірургічний етап передбачає некректомію ураженої ділянки щелепної кістки, яка є місцем скупчення фосфору, а також санацію порожнини рота для зниження ступеня інтоксикації організму. Консервативна терапія складається з інфузійного та гепатотропного лікування і призначення симптоматичних серцевих препаратів, вітамінів С і групи В, препаратів кальцію», – поділився досвідом експерт. За його словами, реабілітувати таких пацієнтів можна мінімум через два роки після того, як вони припинили вживати наркотики, тому що їх вплив на організм є пролонгованим. Працюючи з цими хворими, щелепно-лицьові хірурги зіштовхуються з дуже серйозною ортопедичною проблемою. Окрім того, пацієнти потребують комплексного лікування, яке включає наркологічний облік, психіатричну допомогу (адже у багатьох пацієнтів починаються

психіатричні зміни), токсикологічне лікування. Якщо спостерігається біль або розвиток процесу на верхній щелепі чи в ділянці суглобових відростків, необхідне нейрохірургічне обстеження. Потрібен також гематологічний контроль, спостереження лікаря-хірурга. Нарешті, зазначив В. Лисенко, слід розвивати ортопедичну допомогу та протезування для осіб, які вже припинили прийом наркотичних речовин. На жаль, поки що реабілітаційна допомога таким особам в Україні залишається на дуже низькому рівні.

ГАРМОНІЙНІ РИСИ Звичайно, поява нових захворювань щелепно-лицевої ділянки вимагає більш високоточних сучасних методів діагностики і нестандартних підходів до їх лікування. Але й «традиційні» проблеми, що існують стільки, скільки й медицина, також потребують оновлення методик. Зокрема, завжди дуже гостро стоїть питання лікування аномалій та деформацій обличчя. У цьому напрямку цікавими є розробки Валерія Куцевляка, академіка Української академії наук, заслуженого діяча науки і техніки України, віце-президента асоціації щелепно-лицевих хірургів України, доктора медичних наук, професора. Він запропонував нові методи дестракції та компресії, які дають змогу подовжити або скоротити кісткову тканину, не видаляючи частину кістки. Також він розробив скронево-нижньощелепний суглоб із дестракційним пристроєм, який застосовують для дітей із аномаліями обличчя. Поки дитина з патологією підростає, лікар поступово розкручує дестрактор, регулюючи зростання обличчя, і таким чином поступово проблема розв’язується. Одним із сучасних методів лікування такої аномалії обличчя, як вроджена ущелина верхньої губи, є первинна хейлоріногнатопластика – одномоментне математично прораховане відновлення форми і розмірів верхньої губи, усунення деформації хрящів носа, корекція порочного прикріплення м’язів приротової ділянки та носа, а також формування дна носового ходу. За досвідом Віктора Шевчука, доцента кафедри стоматології дитячо-

го віку дитячої щелепно-лицевої хірургії та імплантології Харківського медичного університету, кандидата медичних наук, цей метод дає змогу подовжити нижній і верхній сегменти верхньої губи з утворенням добре вираженої дуги Купідона і проекції верхньої губи. Завдяки такому виду лікування можна запобігти вертикальній контрактурі рубця, відновити безперервність альвеолярної дуги та верхньої щелепи. Нарешті, первинна хейлоріногнатопластика забезпечує умови для подальшого кістково-пластичного закриття альвеолярного назрощення. Спеціаліст вважає, що даний метод є універсальним для первинних і реконструктивних операцій із приводу вроджених назрощень верхньої губи.

ВІДКРИТЕ ПИТАННЯ Існує ще багато проблем, які можна розв’язати лише за допомогою щелепно-лицьової хірургії. Як показує досвід, вітчизняні фахівці досить успішно з ними справляються і в деяких випадках навіть збагачують науку цінними винаходами. Що ж стосується офіційного визнання професії, то цей процес уже триває майже 12 років. Звичайно, введення нової спеціальності має ряд труднощів: потрібно переглядати юридичні основи, пенсійні питання (адже спеціаліст, який 25 років працював хірургом-стоматологом, під час перейменування може втратити стаж), стандарти підготовки таких фахівців. Проте у більшості розвинених країн цю проблему було успішно розв’язано. Тож, можливо, час уже і нам вивести представників нелегкої та важливої професії із тіні? Марина ЧІБІСОВА, «ВЗ»

ХВОРОБА ТУРИСТІВ Ще однією новою проблемою, з якою вітчизняні лікарі познайомилися близько 5 років тому, є дирофіляріоз – захворювання, яке спричиняється паразитуванням нематоди роду Dirofilaria в організмі людини. Діагноз ґрунтується на клінічних проявах, які у людей із підшкірним дирофіляріозом досить різноманітні і пов’язані з локалізацією дирофілярій. Першим симптомом є хвороблива пухлина, в якій відчувається свербіж і печіння різного ступеня інтенсивності. Хробак розташовується в сполучнотка­ нинній капсулі, яка містить серозно-гнійний ексудат, унаслідок чого паразит може імітувати різні захворювання, такі як мігруюча гранульома, плеоморфна аденома, атерома тощо. Вилікувати дирофіляріоз можливо тільки хірургічним методом. Причому діагноз нерідко встановлюють уже на операційному столі, коли живий гельмінт виходить назовні. Випадки дирофіляріозу спостерігаються все частіше на території України насамперед через велику кількість туристичних поїздок наших громадян до екзотичних країн. Щодо питання, чому ця проблема стосується саме щелепно-лицьових хірургів, то тут усе просто: людина звертається до лікаря з пухлиною або «дивною» гулею в ділянці обличчя чи шиї, її направляють до зазначеного спеціаліста, а подальше встановлення діагнозу вже залежить від того, наскільки хірург готовий до подібних випадків.

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

Електродерматом Андрія Ковальчука Коли на 14 міжнародному медичному конгресі в Гаазі голова відомої Нідерландської компанії Humeca продемонстрував пристрій, розроблений українськими науковцями, шанована аудиторія проявила неабиякий інтерес. Автор винаходу – молодий науковець Андрій Ковальчук, представник відомої школи професора Тернопільського державного медичного університету, лауреата Державної премії України Володимира Бігуняка.

Перемога, до якої йшли шість років Про те, що відеоролик з демонстрацією його винаходу репрезентували на такому потужному міжнародному форумі, Андрій Ковальчук дізнався від столичних колег, учасників конгресу. А загалом над виготовленням електродерматома з одноразовою стерильною ріжучою головкою кандидат медичних наук працював майже 6 років. Відтак пристрій пройшов апробацію у центрі опікових травм Тернопільської лікарні швидкої допомоги. А згодом українські комбустіологи отримали можливість лікувати опіки великої поверхні з його допомогою.

– Сучасні реалії такі, що ті моделі ріжучого інструментарію для трансплантації шкіри, які використовують в опікових центрах України, є морально застарілими та фізично зношеними, оскільки вони виготовлені ще в 50–60-ті роки минулого століття. Тому проблема сучасного інструментального забезпечення для хірургів, які займаються опіковими травмами, стоїть надто гостро. Новітні ж зразки відомих зарубіжних брендів, які нині активно використовують на­ ші зарубіжні колеги, високовартісні, а відтак практично недоступні для вітчизняної охорони здоров’я. Це і змусило мене вдатися до наукових та творчих пошуків, – розповів А. Ковальчук. Ці пошуки завершилися створенням практично нового пристрою, високоточна одноразова ріжуча головка якого дає можливість проводити забір ультратонких шкірних трансплантатів товщиною 0,05–0,1мм. Вона і є «гарантом» високої якості електродерматома, який працює на рівні сучасних світових стандартів. Після успішної апробації нового інструмента вина-

хідник підготував декілька відеопрезентацій, які розмістив у мережі Інтернет. Згодом на його пропозицію відгукнулося керівництво кількох світових медичних компаній. Однією з них була Humeca – фірма, що спеціалізується на виробництві ріжучого інструментарію для трансплантації шкіри. Саме завдяки їй винахід тернополянина і був презентований широкому колу комбустіологів на міжнародному конгресі в Гаазі. Щоправда, новий інструмент для трансплантації шкіри викликав в учасників форуму не тільки щире захоплення, а й низку запитань, серед яких чи не найперше: як можна такий високоточний пристрій використовувати одноразово? Бо, як відомо, подібне приладдя для трансплантації шкіри зарубіжних виробників не з дешевих, його вартість становить понад 5 тис. євро. Як пояснив А. Ковальчук, відповідь – у конструктивно-технологічному вирішенні нового електродерматома, деталі ріжучої головки якого виготовлені з полімерів. Інженери-конструктори застосували для її виробництва спеціальну прес-форму – саме така інновація й стала гарною альтернативою продукту іноземного виробника, дозволивши значно здешевити та спростити процес виготовлення українського електродерматома. Окрім економічної вигоди існують інші переваги нового приладу: одноразовий інструмент зводить нанівець ризик внутрішньолікарняного зараження пацієнтів такими небезпечними інфекціями, як ВІЛ, віруси гепатиту В і С та ін. Він оснащений автономною динамічною системою приводу з блоком акумуляторних батарей, яка є герметичною і витримує хімічну стерилізацію. До того ж цей пристрій можна повторно використовувати в ургентних випадках,

за кілька хвилин замінивши стерильну ріжучу головку та «одягнувши» спеціальний стерильний рукав для захисту системи приводу.

Сучасні стандарти у лікуванні опікових травм Опікові ураження нині вважають однією з найскладніших медичних проблем. У структурі загального травматизму вони посідають 3 місце серед травм мирного часу. Проблема лікування пацієнтів з опіками, особливо у випадках великих за площею глибоких уражень, залишається актуальним питанням сучасної комбустіології, зазначає Андрій Ковальчук. Останніми роками у нас хоч і зменшилася загальна кількість пацієнтів, які потребують стаціонарного лікування, проте збільшилась частка обпечених із глибокими ураженнями шкірного покриву. Важливе місце в комплексі лікувальних заходів, спрямованих на стабілізацію стану хворого з глибокими опіками на значній поверхні тіла, належить хірургічному закриттю опікових ран замінниками шкіри з наступною автодермопластикою (трансплантація власної шкіри). Для закриття глибоких дефектів за опіків застосовують значний арсенал різноманітних методик хірургічної пластики. Проте відомий спектр різноплано-

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

вих ускладнень і високий рівень летальності у разі глибоких опіків на великій площі є незаперечним доказом необхідності подальшого вдосконалення технологій лікування цієї категорії хворих, тим більше, що резерви оптимізації лікувального процесу ще не є вичерпаними. Базовим пристроєм, що докорінно змінив не тільки хірургічну тактику, але й стратегію лікування обпечених хворих, став дерматом, адже в Україні досі залишалося відкритим питання розробки спеціалізованих дерматомів для взяття шкірного субстрату. Дерматом як спеціальний медичний інструмент використовують із метою отримання шкірного трансплантата для пластики опікового дефекту після опіків ІІІ ступеня. Із винаходом дерматома з’явилася можливість з успіхом знімати широкі й тонкі шкірні клапті без їх ушкодження, що сприяло загоєнню донорських ран та кращому приживленню клаптя в ділянці рани. Нині маємо велику кількість різноманітного ріжучого інструментарію для трансплантації шкіри з різними механізмами дії, у кожного з яких свої переваги і недоліки. В опікових центрах країн Євросоюзу широко застосовують зворотно-поступальні дерматоми. Прикладом такого інструменту є електродерматом Брауна, конструктивна

перевага якого в можливості взяття тонких автотранс­ плантатів шкіри великої площі товщиною 0,1–0,9 мм. Хірургічне лікування пацієнтів із тяжкими опіками в більшості випадків полягає у повторних пластичних операціях, загалом це етапні автодермопластики. Проведення такої операції передбачає утворення великих донорських ранових поверхонь, які нерідко за площею відповідають розмірам опікових ран, що неминуче позначається на загальному стані тяжкообпечених. Тому взяття тонких та ультратонких автотрансплантатів шкіри (товщиною 0,05–0,1 мм) створює умови для швидкої та ефективної регенерації донорських ран. А це своєю чергою дає змогу проводити повторне зрізання шкірних трансплантатів з одних і тих самих донорських ділянок уже на 6–7-му добу після операції у хворих із глибокими дефектами шкіри. Цілком очевидно, що вибір типу дерматома для розв’язання конкретних завдань і мети оперативного втручання визначається можливістю отримання різних за товщиною шкірних автотрансплантатів. Тому впровадження в клінічну практику нового типу електродерматома – з одноразовою ріжучою головкою – за словами Андрія Ковальчука, надає можливість проводити повторні оперативні втручання у пацієнтів із важкими опіками зі щонайменшими втратами донорських ресурсів шкіри, до того ж скорочує терміни стаціонарного лікування таких пацієнтів та полегшує перебіг опікової хвороби. На жаль, у нашій країні нині немає жодного виробника ріжучого інструментарію для трансплантації шкіри. Тому появу на ринку медичної техніки нової моделі електродерматома можна вважати гарним подарунком вітчизняній комбустіології. Залишилася «дрібниця» – впровадити його в дерматопластичну хірургію. Тим більше, що тернопільські науковці мають усі можливості для налагодження серійного виробництва цього медичного продукту в умовах спеціалізованої лабораторії. Лариса ЛУКАЩУК, для «ВЗ»

13

КОМБУСТІОЛОГІЯ

27 липня 2012 року

АНАТОМІЯ БОЛЮ ПА ЛІА ТИВН А ДОП ОМОГА

ич

ни й

ьн

ий

20

ТОТАЛЬНИЙ БІЛЬ

ий

Хронічний біль не несе жодної біологічної функції – що довше триває, то більше стає руйнівною силою, постійно підриває біологію, поведінку, ментальність, соціаль-

КОМПОНЕНТИ БОЛЮ:

вн хо

ОЦІНКА ХРОНІЧНОГО БОЛЮ В ЩОДЕННІЙ ПРАКТИЦІ

я 2012

ивна

року

і КрОКи

ального зак Оскільки ладу – хоспісу, так і вдо под дрому є обо олання больового ма. токолами ще складовою в’язковою та неодмі син- є досвід пра не існує, то все ж нною соціальних ктикуючих медичн таки інших хво ведення онкологічн рих их их періоді жит , особливо в фіналь та чених осіб працівників, богопо та На стор , психологів тя, пропон ному над свяобговорен інк уєм та волонт анн о розпоч і доп ня саме з можлив ах газети ми ба теми знебол ати єнтам та омоги паліативни ерів у Наша гро суп м енн ість ус може стат роводі їхніх родин, паціставила пер мадська організація я. мою па ім зацік жаємо дати и яки в ед ліативн вдання: пер собою два основн по- ні тільки поч пригоді тим, хто сьо й ої допомо авленим те в ше год і ина заоб – є змінити сит вивчення говоре ня такої доп доступом ги та надануац до омоги. битися від знеболення, друге ію з кумента, нні важливого взяти участь держави доз – до- совуЯкі схеми знеболенн як товувати ий вол я ват слід у вик и, регламен правового дотаблетова цій сфер ний морфін орис- ступними якими наявними застоХочу наг тує діяль і, та . лікарським ність у користува ни створе адати, що при МОЗ и засобам доЦе прое зокрема пита Леся БРА тис но и Укр слід роб ЦЮ я нн аї- хро кт Пост очу гру НЬ, викона цювання ректор Все нічного бол для контролюванн вчий анови Ка я знеболення змін нормат пу для напраУкраїни ьового син я ліативн ня розвит української ліги спр ди- документів . ивно-право бін «П ку паліат щод иян- бол вих шую их пацієнтів, тим дрому в папісної доп гу наркот ро затверджен ет у Міністрів ивної та ювальних о доступності до зне сам чи омо препар ня - чи якіс їхні страждання та им зменичних за паліативн ги, асистент каф хос- вою якої є покращ ть жит Василь Кня атів, співголочовин і собів, пс Порядку обіої лікар Іван тя, поділилася гол уюНМАПО іме та хоспісної доп едри зеви Поз пр их ч. иці ек отропних я Василя овн омоги ні П.Л. Шу урсорів Кня лікарні «Хо о-Франківської обл ий ви Правлі здоров’я пика ре у за ння Ліги, зевича, голоспіс», член асн кладах ої України Людмила «Для нас чітка і про Нагадуємо охор Іванівна Анд Правління Ліги виз komnark ». http:/ зор читача є припиненн начальним приоріт а: здоров’я», ріїшин. /narko.go они o/uk/p що ВГО «Вс м газети «Ваше ublish/ca які не отр я знущань над хво етом ОснО сприяння Проект еукраїнськ v.ua/ рим иму а розвитку вні терм и но te хоспісної паліативно ліга болення. Наш ють адекватного и, і іни доп Ми тако рмативно-пра gory/82857. пОнятт знекінці 2010 омоги» створена ї та мож ливість а задача дати я во ж ви ліка наприза року, вона рю х прошує ступні засо використовувати рядах пра основних об’єднала Уперше тер мо до об актів. всі докти у би, щоб доп мін «паліат понятій мога» як паліативно куючих у сфері над своїх рому. Нео говоренн ивна допоокремий бхідно підв омагати хвопа ни ї допомоги анн ліа х я вид ви тивної я помоги виз відповідаль цівників, ищити рол медичних значень нау начено в медичної доніст ь і «Пр у ставників ковців, психологів пра- фесійну діял ь лікаря за сво ють диск допомоги, щ Законі Укр о внесен ю , преддух одо яких сфері ус ни паради ьність. Зняти з мед про- давства Укр ня змін до Основ зак аїни всіх тих, ком овенства, волонт триваерів гму злочин колах кр ії у медичних аїни про охо оноици- щод хворих із у не байдужі стражд та наркотичн у у сфері та аїни з ме их нев обігу дич о удосконалення рону здоров’я до спіль в кінцевій иліковними нед ання баланс дос засобів. Тобто ств тою прив немедичних надання ної допомо туп ори уга ста меми нос ти но ги», дії ті й кон го знам едення перебігу стаття 35-4 07.07.2011 ських засо Основне зав хвороб року: бів, що міст тролю лікар, від тер енника. їх ред собою дання, яке поставила и. речовини» ять наркот іально-техн «На останн . орг ичні нев ічного осн штатно уваги дер анізація, – привер пеиліковних іх стадіях перебіг Ліга займає аще жави та нення ться розроб у здоров го розпису зак лад ння та хворюв захвор громадськ єнтам над суванням розвитку у кою та ’я «Хоспіс ань, що не ост та ається пал ювань паціпро », виїзної охорони кувані можуть бут надання паліативно належної якості над і до нету Міністр екту Постанови про- мога, яка іативна доп бри суч пал гад асн вкл ї допомоги Каб ання дже іати и ими ів о- піс ючає ком з дами і- дів, вної допомо і доступним и вилів Укр вдо Паліативна плекс зах ння Порядк України «Про затв та засо ги «Хоси метоер- фіз спрямованих на о- виз ма», паліативного допомога аїні. у обігу нар вираженим бами, і супроводж засобів, найваж лив начає так ичн пол відділення» – це один уют и іших нап і пон із курсор психотропних реч котичних пацієнтих та емоційних егшення ми, тяжким больовими сим ься ні здоров рямків в Паліативна яття: страждань ови ів у зак лад ів, птома’я. охо и розладами допомога ах охорон н і пре- соціаль а також наданн нос лек який вкл Увесь комплекс захо ро- України». ті, с життєд захо – це комппотреб и здоров’я я пси ної дів, Координує юча дів, МО ги, догляду ують медичної доп іяльчленам їхн і моральної підтри хо- шення яко спрямованих на спрямован є паліативний цей З нап пер ший рям сті , пси догляд, пол омо ий іх рони здоров заступник міністр ок у помога над сімей. Паліативнамки їхніх родин, життя пацієнтів і чле іп- духовної підт хологічної, соціаль дань хворог на полегшення стр а охоної, рим ’я Раїс нів направлен ається безоплатн до- шення фізи запобігання та ської гідн о, збереження йог ажПаліативну ки (далі – пацієнт На сторінк а Моісеєнко. пол о люд чни ості та підт ням зак о здоров’я, ладу охо за дань пацієнт х та емоційних стр ег- давати в нас допомогу можна и). життя в римку яко - рубриці «Па ах газети в окр в якому рони явл йог ів шляхом тупних фор нааж- на пацієнт Головними о фінальному пер сті бажаємо роз ліативна допомога» емій валася вто ден ринна (спе ові нада- бол ення і діагностуваннраннього ви- відд ному стаціонарі, мах: удома, ми чи допомоги завданнями паліати іоді. Постанови почати обговорен у ю ілен ціа пал я тре сим та роз лізована) іати нях лікарен тин пто ня цієї , осн є позбавлен вної зна ь, хоспісах. вних проведенн ладів життєдіяль мів вана) мед на (високоспеці усунення Хоспіс чень у сфе овних понятійних я алізонос ична доп або зменше ня від болю, заходів, сим адекватних лікувал ті, здоров’я нез – це зак лад охо омога, з а також под рі паліативної доп ви- укладено життєдіяль ння розлад омо дог рони яки ьних нос пто алежно від нос проявів хво ті та інших важ ів досвідом, ілитися тим практи ги, слуговува овір про медичн м гляду, наданн матичної терапії ті, що форми вла ння та дояки е об- ної, чним над забезпечу я психологіч снаданн на, юридич роби, догляд, психол ких тий протяго й у нас в Україні є ціло ання пал населення. Порядо ної, соціаль дух наб к від зах овної підтримки, - психол я паліативної доп добове допомога на, соціальна та дух огіч- заснування м 15 років від поч у- перелік мед іативної допомо нез омо огіч ворювання пац ги та ичних пок , віку, соц алежно підтрим ної, соціальної і ги та стат умовах спе ієнту і його рідним, овна паліативна перших хоспісів. атку надання аза усу, нь для дух ки іаль національн визначают ціалізовано Якщо ним допомога як в год ості, релігій ного родин (да пацієнтам і членам овної ься центра її політичних як добре го медико жен орг а ано лі них сис їхні – «Хоспіс»). пер нала- сфе -соцім ль- ван та х ми правил тема з чітко вип Про ня пацієнт еконань, місця про рі охорон виконавчої влади иса ами, нас жи- – пер гнозована тривал а тощо. и здоров’я». у тановами, ниПаліати Нак іод із мом ість життя Запрош про- №7 аз МОЗ України енту вста уємо гнозу нев усіх віко вні пацієнти – від тя та 68 «Про затв иліковного новлення діаполітику Вас до від ердження 07.11.2011 тривал вих груп із про пацієнти до при захворюва критої міщ ува гнозовано у даній табелів мародног істю ти Шановн від невилік життя, які стражд ю цієнта; три о завершення жит ння або пишіт на сторінках сфері. Це недискусії та і чи тя павал тачі ают овних про обговорен ь на e-m тіл гресуючих ь варіювати від ість цього періоду мож ail: ligalifeгазети в наступ ьки наше ня заз газети «Ваше здо дек за- нів право, начених @ukr.net них ном ров’я»! (або рідше ількох років до тиже а й , чи тел – діб). ефон уй ерах, за адр наше завдан питань. Ми те за ном есо ня. Чекає ма ером тел ю: Україна, мо на ємо можливі ./факс: +380 44 м. Київ– 01034, Ваші комент сть спі льно арі та 239 72 43. вул. О. пропозиц форм увати Гончара, пон ії, ятякі 55-а, Ук раїнська будемо розРада Ми ру,

з фі

Методи і шкали оцінювання хронічного болю в практиці надання паліативної допомоги

13 липн

ОГа в У КраЇні: перш

ал

• комплексна оцінка болю є обов’язковою умовою для ефективного його полегшення; • існує багато чинників, які заважають оцінці і лікуванню болю; • спеціалісти з паліативної допомоги повинні працювати в тісній взаємодії з пацієнтом, членами сім’ї і багатопрофільної команди для забезпечення оптимального застосування медикаментозних і немедикаментозних засобів втручання; • лікування болю в кінці життя також включає увагу до страждань.

ДОпОм

ду

Наявність загальноприйнятих і доступних методів оцінки болю, їх знання і застосування є дуже важливими у клінічній практиці. Оцінка гострого болю – відносно легке завдання, часто буває достатньо визначення інтенсивності та локалізації. Оцінка хронічного болю та ефективності його лікування – це суттєво складніше завдання. Для різних типів і підтипів хронічного болю існують різні кількісні і якісні характеристики, різний вплив на функції пацієнта та якість його життя. Ще складнішим завданням є оцінка болю у людей, із якими утруднений продуктивний контакт, наприклад, у пацієнтів із когнітивними порушеннями і деменцією чи з дітьми. Але саме правильне регулярне рутинне оцінювання причин, механізмів, типів і компонентів хронічного болю є необхідною умовою для успішного підбору адекватних схем знеболення як на початку, так і в процесі лікування паліативного пацієнта. Основні ідеї дослідження больового синдрому:

паліат

ну й економічну сфери пацієнта, дуже суттєво впливає на його фізичні, емоційні й когнітивні функції. Оцінка такого болю вимагає вивчення його анамнезу, фізичного обстеження і проведення специфічних діагностичних тестів. Під час характеристики болю кожного конкретного пацієнта мають бути враховані всі компоненти болю, які взаємно впливають один на одного і можуть посилювати больові відчуття.

со ці

Біль – найбільш відома проблема медицини. Кожен мешканець нашої планети у своєму житті зустрічається з болем. Багато хто відчуває його дуже часто. Біль є основним джерелом психічних і фізичних страждань, порушень працездатності. Люди, які страждають від болю, не мають повноцінного життя. Міжнародна Асоціація Вивчення Болю дає таке визначення: «Біль – це неприємне фізичне та емоційне відчуття, пов’язане з фактичним або можливим ушкодженням тканин, або яке описується в рамках такого ушкодження». Вислів Margo Mc Caffery «Біль – це те, що людина називає болем...» має доволі практичне значення в паліативній допомозі.

ем пси оц хо ій ни й

ВІСНИК ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ

27 липня 2012 року

Специфічний анамнез болю повинен визначити локалізацію, інтенсивність, можливі етіологічні, патофізіологічні та динамічні характеристики.

Медичним працівникам можуть допомогти навчитися оцінювати біль у термінальному періоді життя пацієнта акроніми «OLDCART» : (044) таТел.«ABCDE»: 423-02 -60 @ vz.kiev.ua O (Onset) = vzВиникнення (коли, із www.vz.k iev.ua чим пов’язані) L (Location) = Розміщення (може бути багато больових місць) D (Duration) = Тривалість (як довго, постійний, переривистий) C (Characteristics) = Властивості (ноцицептивний, невропатичний) A (Aggravating factors) = Чинники, які посилюють біль (рух, сидіння, ковтання) R (Relieving factors) = Чинники, які послаблюють біль Таблиця 1

14

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

ВІСНИК ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ

27 липня 2012 року

T (Treatment) = Лікування A (Ask + Acess) = Регулярно запитувати про біль + систематично оцінювати B (Believe) = Вірити пацієнту та членам сім’ї C (Choose) = Обирати методи знеболення, які підходять пацієнту і відповідно до обставин D (Deliver) = Надавати допомогу своєчасно, раціонально та узгоджено E (Empower) = Давати пацієнтам і членам сім’ї можливість брати участь у прийнятті рішень Примірна схема первинного опитування пацієнта: 1. Локалізація болю?

2. Наскільки нестерпний біль?

3. Якими словами можете описати? (наприклад, пекучий, штрикучий, пульсуючий, тупий і т.п.)

4. Коли і як з’явився біль?

5. Як змінюється біль протягом дня/ночі?

6. Що полегшує біль?

7. Що посилює біль?

8. Як впливає біль на: • сон?

• настрій?

• здатність працювати?

• здатність виконувати звичні дії (одягання, вмивання, читання, вживання їжі тощо)?

• фізичну активність (прогулянки, вправи)?

• соціальну активність?

• сімейне життя?

• сексуальну активність?

9. Яке лікування Ви отримували?

10. Який ефект від отриманого лікування?

11. Чи були побічні ефекти лікування?

12. Як впливає біль на Ваше сприйняття дійсності,наприклад: • пригнічує?

• турбує?

• закономірність?

• це кара за..?

13. Які почуття викликає у Вас цей біль, наприклад: • тривогу?

• страх?

• депресію?

• ізоляцію?

• злість?

14. Що найбільше турбує в даний момент у зв’язку з болем, наприклад: • ступінь інтенсивності?

• очікування і страх перед наступним проявом болю?

• наслідки болю і його лікування? Розробляти індивідуальні схеми знеболення з підбором потрібних медикаментів у кожному конкретному випадку неможливо без урахування причин виникнення хронічного больового синдрому.

ОСНОВНІ ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ ЗА ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ 1. Первинні, зумовлені власне пухлинним процесом: • компресія та інфільтрація нервових структур; • проростання пухлини в м’які тканини; • стиснення та деструкція внутрішніх органів.

2. Вторинні, зумовлені ускладненнями пухлинного процесу: • некроз та розпад пухлин;

• патологічні переломи кісток.

3. Больовий синдром, зумовлений процесом лікування: • наслідок хірургічного втручання; • ускладнення хіміотерапії; • ускладнення променевої терапії.

4. Больовий синдром, спричинений іншою патологією: • поліартрит; • остеохондроз хребта; • цукровий діабет.

ОЦІНКА ІНТЕНСИВНОСТІ БОЛЮ Найзручнішими шкалами оцінки болю у пацієнтів із прогностично обмеженим терміном життя залежно від стану і можливостей пацієнта передавати свої сенсорні відчуття болю є візуально-аналогова (рангова) шкала (ВАШ, ВРШ), вербальна і мімічна (табл. 1). Важ ливим аспектом роботи в паліативній допомозі є не пропустити біль і визначити його інтенсивність у пацієнтів із мовними вадами, на останніх стадіях когнітивних порушень і деменції. Нижче подаємо таблицю для використання під час оцінки болю у таких пацієнтів (табл. 2).

СТУПЕНІ ІНТЕНСИВНОСТІ БОЛЮ Параметри інтервалу ВАШ і їх щоденний контроль є важ ливими для визначення групи анальгетика для лікування пацієнта з больовим синдромом: • інтенсивність болю слабка, відповідає за ВАШ < 4; • інтенсивність середня – оцінка за ВАШ = 4–6; • біль сильного ступеня – оцінка за ВАШ = 7–10. Важливим аспектом якісної паліативної допомоги в разі хронічного больового синдрому є визначення патофізіологічного механізму його виникнення.

КЛАСИФІКАЦІЯ БОЛЮ ЗА ПАТОФІЗІОЛОГІЧНИМ МЕХАНІЗМОМ 1. Ноцицептивний біль виникає внаслідок подразнення (стимуляції) периферійних больових рецепторів – ноцицепторів, і своєю чергою поділяється на: • соматичний біль (внаслідок стимулювання больових рецепторів шкіри, м’яких тканин м’язів і кісток); • вісцеральний біль (внаслідок стимулювання больових рецепторів внутрішніх органів). Пацієнти описують ноцицептивний біль як глибокий, пульсуючий, тупий, місцевий або поширений, поверхневий чи глибокий, різної інтенсивності. Об’єктивно – без неврологічних змін. Контро­ люється опіоїдами.

2. Нейропатичний біль – виникає у зв’язку з повним або неповним ушкодженням мієлінової оболонки периферійних або центральних провідних шляхів – периферійних нервів, корінців, стовбурів чи сплетінь (компресія, розсічення тканин, інфільтрат, ішемія, метаболічні порушення, токсична дія). Нейропатичний біль може бути описаний, як пекучий (відчуття «горіння»), нападоподібний,

Таблиця 2. Оцінка болю на останніх стадіях деменції (ОБОСД) Аспекти

Дихання (без вокалізації)

0

Нормальне дихання

Негативна вокалізація

Немає

Вираз обличчя

Усміхнений або байдужий

1

2

Бал

Епізодичне Голосне ускладускладнене динене дихання. хання. Короткі Тривалі періоди періоди гіпервен- гіпервентиляції. тиляції Дихання Чейн-Стокса Періодичний стогін або тяжке зітхання. Висловлювання заперечення або незгоди на низьких тонах

Постійне неспокійне скрикування. Голосні жалісні звуки або тяжке зітхання. Плач

Сумний. Зляканий. Нахмурений

Гримаси на обличчі

Мова тіла

Розслаблений стан

Напруженість. Знервовані кроки. Вовтуження.

Жорстка постава. Стиснуті кулаки. Підігнуті коліна. Раптові різкі рухи. Відсторонення або відштовхування інших

Можливість заспокоїти

Відсутність потреби

Відволікання, запевнення чи заспокоєння на голос або дотик

Неможливо заспокоїти, відволікти чи запевнити

ВСЬОГО БАЛІВ: Інтерпретація: загальна кількість балів знаходиться в межах від 0 – «відсутність болю», до 10 – «нестерпний біль», що відповідає вище вказаним шкалам оцінки інтенсивності болю. штрикучий, електричний, а також як поколювання, бігання мурашок, дзвін у вухах, оніміння або інші патологічні відчуття. Можуть зберігатися дизестезії, алодінія, каузалгія, парестезії. Характерні неврологічні зміни (рухові, чутливі, вегетативні). Локалізація змін у ділянці іннервації, як правило – корінцева. Локалізація в кінцівці переважно дистальна з поширенням у проксимальну частину. Гіперальгезія +/– виражена під час емоцій (через вивільнення норадреналіну). Пекучий фантомний біль. Нейропатичний біль не контролюється або слабо контро­ люється опіоїдами.

3. Змішаний тип болю (за механізмом виникнення це 1. + 2.)

4. Проривний – це біль, що виникає раптово навіть на тлі адекватної схеми знеболення. Механізм виникнення незрозумілий, але причина завжди відома. Прик лади: • діагноз «рак сечового міхура» – біль виникає під час кожного сечовипускання; • діагноз «рак гортані» – біль під час приймання їжі. Пацієнти зі страхом очікують такого болю. Про це слід пам’ятати під час призначення схеми знеболення, оскільки на такий біль призначаються додаткові дози анальгетиків (див. у третьому розділі).

ФІЗИКАЛЬНИЙ ОГЛЯД І ФУНКЦІОНАЛЬНА ОЦІНКА Здійснюється зага льний огляд, па льпація/перкусія і вивчення

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

больових місць, оцінка неверба льних ознак болю та його впливу на функціона льний і душевний стан пацієнта, його здатність виконувати звичайну щоденну роботу і буденні дії. Оцінка психологічного стану пацієнта сприяє виявленню чинників, що впливають на сприйняття болю: безсоння, страх, тривога, депресія, ізоляція. Існує багато критеріїв к ласифікації болю за часом появи, механізмом, лока лізацією, інтенсивністю, відповіддю на лікування тощо. Також є нема ло методів вивчення й оцінювання болю: опитува льник Мак-Гі лла, кі лькісний сенсорний тест (Quantitative Sensory Testing, QST), метод Brief Pain Inventory (Коротка оцінка болю), Лідська шка ла оцінювання невропатичного болю та інші. Усі вони мають к лінічне і наукове значення. Ми ж привели основні з них, які мають практичне значення під час роботи з тими пацієнтами, які страж дають від болю в терміна льному періоді хвороби і життя. Знання характеристик різних типів дає змогу а декватно орієнтуватися у виборі болезаспокійливих засобів та оптимізувати лікування. Людмила-Оксана Андріїшин, головний лікар Івано-Франківського обласного клінічного хоспісу, асистент кафедри ЗПСМ ФПО Івано-Франківського національного медичного університету, керівник навчальнометодичного центру хоспісу

15

ОСОБИСТИЙ ФАКТОР

27 липня 2012 року

ВИСОТА, ЯКУ ПОТРІБНО ВЗЯТИ Зою Веселовську – керівника Київського міського офтальмологічного центру, заслуженого лікаря України, лауреата Державної премії України, члена-кореспондента НАМН України, доктора медичних наук, професора – знають не тільки в Україні, але й далеко за її межами. Зоя Федорівна є членом Міжнародної експертної ради країн СНД із проблем глаукоми, членом президії Афро-Азійської офтальмологічної спільноти, членом Європейських спільнот офтальмологів.

ЧИ НЕ ЗАБАГАТО ДЛЯ ДРУГОКУРСНИЦІ? Із багатьма питаннями студенти Харківського медичного інститу­ ту зверталися до завідувача кафе­ дри офтальмології професора Ми­ хайла Пенькова, але цей випадок запам’ятався йому своєю непере­ січністю. Студентка другого курсу лікувального факультету попросила долучити її до студентського на­ укового гуртка з офтальмології, так як цей предмет вивчали на п’ятому курсі.

– Звідки така нетерплячка? – за­ питав професор. Дівчина пояснила: вона твердо вирішила стати офтальмологом, то чи варто чекати п’ятого курсу? І по­ просила по можливості визначити для неї тему студентської наукової праці. Професор напівжартома, не без поблажливості у тоні запитав: – Тему «Судинне кровопостачан­ ня у разі глаукоми» здолаєте?

– Спробую, – серйозно відповіла другокурсниця. Закінчився цей епізод сенсацій­ ною новиною: у конкурсі студент­ ських наукових праць перемогла другокурсниця Зоя Веселовська, їй присуджено першу премію. До закінчення четвертого кур­ су Зоя встигла надрукувати першу наукову роботу, а на п’ятому курсі заві­ дувачка хірургічного відділен­ ня обласної клінічної лікарні, в якій студентка всі ці роки ще й освою­ вала клінічні навички, доручила студентці – рідкісне явище – під на­ глядом фахівця виконати й перше оперативне втручання з приводу катаракти.

16

Під час навчання в інтернатурі молодого лікаря дуже зацікавили новітні на той час методики відомо­ го й за межа­ми України Інституту кріомедицини і кріобіології НАНУ. Згодом Зоя почала вивчати можли­ вості застосування кріоконсервова­ ної рогівки ока для трансплантації.

ЯКІ ВЧИТЕЛІ – ТАКІ Й УСПІХИ Перлина біля моря – сонячна Оде­ са. Перше знайомство зі всесвітньо відомим Інститутом очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філато­ ва було дуже хвилюючим, оскільки приїхала Веселовська сюди не відпо­ чивати: на Вченій Раді затверджено тему кандидатської дисертації, над якою вона мала тут працювати. Тоді Зоя ледве усвідомлювала, що їй по­ таланить працювати поряд із такими корифеями вітчизняної офтальмоло­ гії як Надія Олександрівна Пучков­ ська, Теврат Усупович Горгіладзе та іншими знаними у Європі світилами. Її зустріли доброзичливо, та й сама аура Одеського наукового цен­ тру – дітища великого В.П. Філатова – надихала на плідну роботу. Моло­ да ди­сертантка вивчала унікальну техніку пересаджування рогівки ока, оперувала експериментальних тварин, освоювала й інші перспек­ тивні методики. Багато дало їй і спілкування з академіком Надією Пучковською.

– Клінічна офтальмологія про­ росте вагомими здобутками лише за умови найтіснішого зв’язку з фунда­ ментальними дослідженнями, – го­ ворила Надія Олександрівна.

Мине багато років, і таку філосо­ фію розвитку профільної науки про­ фесор Веселовська пропагуватиме своїм учням, дочці Наталії, котра та­ кож пішла стопами матері і сьогодні вже є досвідченим офтальмологом, мікрохірургом, науковцем, канди­ датом медичних наук, а нещодавно навіть отримала звання «Заслуже­ ний лікар України».

І ЗАКОРДОНУ ДОПОМОЖЕМо! Після захисту кандидатської ди­ сертації жінка разом із донькою переїхала до Києва, де її чоловік, сьогодні відомий учений, академік НАНУ Микола Веселовський, після закінчення Харківського державно­ го університету почав працювати поряд із великим ученим, академі­ ком Платоном Костюком в Інституті фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України. У цей час у столиці тон в офталь­ мології задавав професор Микола Сергієнко. То був час пошуків ефек­ тивних методик лікування катарак­ ти. Проте для впровадження штуч­ ного кришталика для відновлення зору після видалення катаракти, який розробив професор Сергієн­ ко, необхідно було отримати дозвіл МОЗ СРСР. А це дуже складне, прак­ тично нереальне завдання. Успішні показові операції, які Зоя Веселовська виконала в присутності відомого офтальмолога Святослава Федорова та провідних професорів МНТК «Мікрохірургія ока», дали змогу їй переконати фахівців сві­ тового рівня у перевагах методу. Дозвіл на впровадження методу в Україні було отримано! Зоя Веселовська разом із Мико­ лою Сергієнком почали активно оперувати не лише у столиці, а й в інших містах: виїздили в регіональ­ ні очні клініки, навчали місцевих фахівців. Та й не тільки в Україні. Оперували і впроваджували новий метод видалення катаракти з новим штучним кришталиком у Югосла­ вії, Угорщині, Польщі. Тоді це був надзвичайний поштовх у розвитку мікрохірургії ока в Україні. Й уряд високо оцінив їхню роботу: З.Ф. Ве­ селовська і професор М.М. Сергієнко отримали Державну премію УРСР у галузі науки та техніки. Сьогодні імплантація штучного кришталика стала звичним явищем, вона відновлює зір тисячам хворих. Але часи змінюються, з’являються нові технології, нові підходи. По­ штовхом для наукової творчості ста­ ли стажування у провідних клініках Великої Британії та Німеччини: Зоя Федорівна на власні очі переконала­ ся, як далеко вперед пішли зарубіж­ ні колеги. Якщо вдома лише йшли розмови про впровадження малоін­ вазивної хірургії в офтальмології, то там такі прогресивні технології вже стали традиційними. Переваги були незаперечними не лише у площині науки і клініки, а й економіки та со­ ціальної політики – новації відкри­ вали шлях до різкого скорочення втрат від тимчасової непрацездат­

ності трудівників, зниження рівня інвалідності. Із часом Зою Федорівну стали за­ прошувати в європейські клініки працювати на посаді професора. Поверталася додому з сертифіка­ тами, які засвідчували її високу майстерність, володіння новітніми технологіями в офтальмології та з бажанням обов’язково зробити таку клініку в Україні. Так з’явився у Киє­ ві новий спеціалізований центр.

МРІЯ СТАЄ РЕАЛЬНІСТЮ На засіданні колегії Головного управління охорони здоров’я м. Ки­ єва обговорювалось питання про стан надання офтальмологічної до­ помоги населенню Києва. Привід був – серед населення столиці зрос­ тала захворюваність очей, до того ж хвороби «молодшали». Серед загроз для зору перші місця стали посідати глаукома та діабет, тобто захворю­ вання ока судинно-ендокринного походження. Як відомо, ці захворю­ вання потребують особливого під­ ходу, більш ретельного обстеження, консультацій профільних фахівців, що неможливо впровадити в межах спеціалізованих клінік хірургічно­ го профілю. Потрібно щось робити – із тим погодилась і міська влада. Питання про створення спеціалізо­ ваного офтальмологічного центру для надання спеціалізованої допо­ моги хворим такого профілю в Києві розв’язано: його організацію доруче­ но професору Веселовській. Так у структурі Київської міської клінічної лікарні №1 було організо­ ване спеціалізоване офтальмологіч­ не відділення для надання допомоги хворим із судинно-ендокринними ускладненнями очей, яким почала керувати Зоя Веселовська. Вона мрі­ яла про перетворення відділення з часом на потужний спеціалізований офтальмологічний центр. І цей час настав. У столиці вже діяли Центр мікро­ хірургії ока, Центр травми органа зору. А хто допоможе офтальмологіч­ ним хворим, яких супроводжують ще й судинно-ендокринні захворю­ вання, зокрема цукровий діабет? У зв’язку з екологічними та іншими негараздами таких пацієнтів става­ ло дедалі більше. Складність проблеми, окрім суто організаційних питань, поля­ гала у тому, що пацієнти з судин­ но-ендокринними ураженнями потребували особливого підходу до лікування. Догляд за хворими у післяопераційний період не впису­ вався у загальноприйняту схему. У разі ускладненої патології потрібно було розробляти й реалізовувати інші підходи. Ці та інші питання й довелося розв’язувати у міському спеціалізованому офтальмологічно­ му центрі, який і очолила Зоя Весе­ ловська. Центр – це вже звучало, але за цим стояли проблеми оновлення, обладнання, залучення професій­ них кадрів, розв’язання безлічі ор­ ганізаційних питань, що вимага­ ло великого напруження сил. Але

очільнику Центру не бракувало до­ свіду, енергії й наполегливості. Нині тут працюють 12 досвідче­ них лікарів. Половина з них – кан­ дидати медичних наук, дві третини – лікарі вищої кваліфікаційної кате­ горії. На цей невеличкий трудовий колектив – двоє заслужених лікарів України. Центр має власні запатен­ товані новітні технології лікування органа зору, які впроваджуються і в інших країнах. Останнім часом професор Весе­ ловська взяла участь у двох Всесвіт­ ніх конгресах офтальмологів та в роботі Міжнаціональної експертної ради з проблем глаукоми. Поділила­ ся своїми враженнями: – На конгресі обговорювались очні проблеми судинного та ендо­ кринного походження, зокрема: діабетичних ускладнень ока, гла­ укоми. Патологія зорового нерва має нейродегенеративний харак­ тер, отож увага зосереджувалась на пошуках нових фармакологічних підходів первинної чи прямої не­ йроретинопротекції, тобто захисту зорового аналізатора від ішемічного ушкодження. Підкреслено важли­ вість комплексного обстеження за­ гального стану пацієнта. Ситуація в усьому світі є серйозною: за останні 20 років зір на одне око втратило 27% населення, а на обидва – близь­ ко 9%. Така статистика, природно, викликає занепокоєння офтальмо­ логів усього світу. Сьогодні вони прагнуть досягти консенсусу в пи­ таннях патогенезу, діагностики та лікування глаукоми, та ми в цих пи­ таннях посідаємо лідируючі позиції.

ЦЯ НЕДОСТУПНА СІТКІВКА ОКА Почавши дослідження проблем глаукоми ще на другому курсі ме­ дінституту, вона йшла цим курсом упродовж усього життя. Розроблені в її Центрі підходи до діагностики та лікування хвороби дають змогу не лише своєчасно виявити перші її ознаки на клітинному рівні, а й за­ побігти її розвитку.

– Над цими проблемами зосереди­ ла свої зусилля вся світова офталь­ мологічна спільнота, – зазначає Зоя Федорівна. – Сьогодні вже зрозуміло: силами однієї галузевої науки їх не здолати. Потрібні глибокі, фунда­ ментальні дослідження з фізіології, нейрофізіології. Ми це добре розумі­ ємо, тому перші кроки вже зроблено: до вивчення проблем сітківки на клі­ тинному, більше того – на мембран­ ному рівні вже понад 10 років пра­ цюють науковці Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України. Перші поодинокі дослідження, які ми проводили раніше, сьогодні ви­ лились у спільний із нашим Центром міжнародний проект дослідження механізмів ішемічного ушкодження та нейропротекції сітківки під ке­ рівництвом академіка Миколи Весе­ ловського. Впевнена, що наші спільні зусилля незабаром дадуть довгоочі­ кувані нами та хворими результати. Василь Калита, «ВЗ»

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

СПІВЧУВАЄМО ШАХТАРЯМ

ЗА ШКІДЛИВІСТЬ ПРАЦІ.

А ХТО ПОСПІВЧУВАЄ

МЕДИКАМ?

Здавалося б, непорівнянні речі: тяжка фізична праця шахтарів у земних надрах без денного світла та свіжого повітря і зовні чиста, у білих халатах і без великих фізичних навантажень – медичних працівників. То чому ж у них, покликаних оздоровлювати, лікувати, подовжувати життя інших, у самих тривалість життя в середньому на десяток років коротша, ніж у їхніх пацієнтів? Як пояснити такий парадокс? Це питання наш кореспондент з’ясовував із авторитетними діячками галузевої профспілки.

ЗДАТНІ НА САМОПОЖЕРТВУ Лариса КАНАРОВСЬКА, голова Київської міської ради профспілки працівників охорони здоров’я.

– У пресі модно обговорювати: у скільки шахтарських життів об­ ходиться кожна сотня тисяч тонн добутого вугілля. Це справляє вра­ ження, викликає співчуття спів­ громадян. А хто підраховував, у що обходиться медикам ризик під час надання допомоги хворим в екстре­ мальних ситуаціях, інфекційним хворим, ураженим туберкульозом, вірусним гепатитом, ВІЛ/СНІДом? Незаперечним є той факт, що здатність до самопожертви у мед­ працівників яскраво виражена, тут і коментарі зайві. Ось і сьогодні: лікарі, середній медперсонал ідуть у фтизіатрію, знаючи, що професій­ на захворюваність на туберкульоз тут у 5–10 разів вища, ніж в інших профільних відділеннях. А поцікавимося становищем хі­ рургів. Вони не люблять говорити про свої фахові проблеми, скаржи­ тися на свою долю, але якщо при­ дивитися до їхньої роботи, то бага­ то чого розкриється. 77% робочого часу – за операційним столом, на ногах, а звідси й ризик отримати плоскостопість, варикозне розши­ рення вен. А дерматоз, екзема у хірургів – наслідок постійного за­ стосування дезінфекційних мате­ ріалів.

Отож спинимося на питанні без­ пеки умов праці медиків. Перевірки, проведені фахівцями галузевої профспілки, виявили, що в жодному з перевірених лікуваль­ но-профілактичних закладів сто­ лиці не працює в повному обсязі система управління охороною пра­ ці. На шкідливих ділянках роботи в багатьох закладах у незадовільно­ му стані припливно-витяжна вен­ тиляція. Працювати доводиться на застарілому обладнанні, а звідси й ризик травматизму. У багатьох закладах інспектори не виявили державних експертиз умов праці, проігноровано атеста­ цію робочих місць. Не відповідає сучасним вимогам і технічний стан багатьох приміщень медичних за­ кладів, даються взнаки спрацьова­ ні інженерні мережі. Щодо безпеки праці, то найбіль­ ше потерпають медпрацівники, ко­ трі трудяться у шкідливих умовах. Закон України «Про охорону праці» мав поліпшити їх становище. За цим законом фінансування профі­ лактичних заходів з охорони пра­ ці, виконання загальнодержавних, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища має проводитися поряд з іншими джерелами фінансування держав­ ним та місцевими бюджетами. Статтею 19 закону для підпри­ ємств незалежно від форм влас­ ності чи фізичних осіб, які ви­

користовують найману працю, передбачено витрати на охорону праці не менше 0,5% від суми реа­ лізованої продукції. На підприєм­ ствах, що утримуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів, витрати на охорону праці мають становити не менше 0,2% від фон­ ду заробітної плати. На жаль, за­ значена стаття закону так і не за­ працювала. Нарешті, становище медиків, особливо тих, котрі працюють у шкідливих умовах, мала б поліп­ шити система профілактичних оглядів. Галузева профспілка ви­ явила, що і з цим не все гаразд. Профогляди в багатьох випадках проводяться нашвидкуруч пере­ вантаженими фахівцями дільнич­ ної терапевтичної служби, до того ж не завжди й обізнаними з особли­ востями дії на організм шкідливих чинників виробничого процесу. А якщо за великим рахунком, то наші шановні медики мають моральне право й на закон про со­ ціальний захист, як і на заснуван­ ня спеціальної страхової служби. Час уже реалізувати і право на обов’язкове особисте страхування у випадках, коли виконання служ­ бових обов’язків пов’язане із загро­ зою для життя чи здоров’я. Оберігаючи здоров’я мільйонів співвітчизників, працівники галу­ зі мають право розраховувати, аби рідна держава подбала і про них.

ПРО МЕДИКІВ БІДНИХ ЗАМОВИМО СЛОВО Людмила КУРКО, голова об’єднання первинних профспілкових організацій Солом’янського району м. Києва.

– За розгалуженістю лікуваль­ ної мережі наш район є найбіль­ шим у столиці. Окрім 20 медичних закладів системи Головного управ­ ління охорони здоров’я м. Києва, маємо великі й добре організова­ ні поліклініки й лікарні відомчої медицини – будівельного, заліз­ ничного відомств. А ще в нашому районі функціонує більшість на­ уково-дослідних установ, таких як Інститут кардіології ім. М.Д. Стра­ жеска, Інститут хірургії і тран­ сплантології ім. О.О. Шалімова, Інститут серцево-судинної хірургії

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

ім. М.М. Амосова та інші. Склалися хороші традиції. У нас лікуються хворі не лише з усієї України, а й ізза кордону. Наші медики не підводять сто­ личної марки ні в себе вдома, ні за його межами. Та чи створено для цього належні умови? На жаль, далеко не скрізь. І адміністрацію лікувально-профілактичних закла­ дів складно в тому звинувачувати – на ті кошти, що виділяє держава, не розженешся. По суті фінансуються лише три захищені статті витрат, до створення ж належних умов праці трудівників галузі справа не доходить. Звичайно, наші шановні головні лікарі, адміністратори не сидять склавши руки, шукають і знаходять джерела позабюджетного фінансу­ вання – спонсорів, благодійників. Але цього не вистачає, аби систе­ матично оновлювати лікувальнодіагностичне обладнання, щоб лі­ карям і середньому медперсоналу працювалося легше. Отож і маємо становище, коли хірургам дово­ диться працювати за операційними столами випуску ще 70-х років, на застарілих рентгенівських та інших апаратах. Не відповідає всім вимо­ гам вентиляційне обладнання, а в багатьох випадках його й зовсім немає. Не вистачає дезінфекційних засобів. Не захищені від захворюванос­ ті працівники інфекційних відді­ лень, яким мала би приділятися особлива увага. І виходить так, що одна проблема породжує наступ­ ну. Маю на увазі проблему кадрів

медичних працівників, яка заго­ стрюється. Неодноразово повідо­ млялося, скількох тисяч лікарів не вистачає місту. Ще гірші спра­ ви із середнім медперсоналом. Не маючи належних умов праці, адекватної заробітної плати, наші сестрички залишають поліклініки й лікарні, переходять до приват­ них структур, де оплата праці на­ багато вища, причому, переходять кращі, найдосвідченіші кадри. Звичайно, їхні місця довго не пус­ тують, є кому доглядати за хвори­ ми, але за рахунок чого й кого? Тих сестричок, які взялися працювати на півтори ставки. А коли так, то й найсумлінніша медсестра не в змозі приділяти належної уваги хворим, бо завжди поспішає. А мо­ гло б бути інакше, якби держава нарешті знайшла можливості до­ стойно оплачувати працю меди­ ків. Бракує бюджетних коштів? А чи по-господарському, ощадливо витрачаються ті, що є? Не один мільйон «медичних» грошей мож­ на було б заощадити, якби стали економістами, справжніми госпо­ дарями. Сьогодні багато говоримо й пи­ шемо про реформування медичної галузі, створюємо пілотні проекти, розширюємо у столиці мережу сі­ мейної медицини, витрачаємо на це додаткові мільйони. Тож чи не можна було за рахунок доцільнішо­ го їх використання щось переки­ нути і для поліпшення умов праці багатотисячного загону медиків? Василь КАЛИТА, «ВЗ»

Погляд «із-за бугра»

УКРАЇНСЬКІ ЛІКАРІ – ГЕРОЇ! Кілька років тому міська галузева профспілка зустрічала гостей з-за кордону. З ними прибула і знімальна група Міжнародної Організації Праці (МОП), аби зняти документальний фільм про українських ме­ диків. Гості відвідали 11 лікувально-профілактичних закладів столиці, зняли на плівку цілу низку цікавих на їх погляд сюжетів, які й лягли в основу фільму. Це буде потім, а поки що, перед від’їздом із Києва, своїми враженнями з нашими профспілковими активістами поділи­ лася головний спеціаліст із питань безпеки праці МОП Елен Росскам: «Медичний персонал не має належних приміщень для відпочинку, психологічного розвантаження та гігієнічних процедур. Вік персона­ лу нерідко перевищує пенсійний, бо ваші медики не в змозі прожити на свою пенсію. Утім вони також не можуть прожити і на зарплату. Та попри все якось підтримують життєздатність своєї системи охорони здоров’я – вони є героями!»

17

СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

27 липня 2012 року

27 липня 2012 року

ФАРМАКОЛОГІЯ

НАСКІЛЬКИ БЕЗПЕЧНИМИ

Є ЛІКИ В УКРАЇНІ? АНАЛІЗ МЕДИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПІСЛЯРЕЄСТРАЦІЙНОГО ФАРМАКОНАГЛЯДУ В 2011 РОЦІ У структурі Державного експертного центру МОЗ України успішно функціонує служба, якої не було в старі часи – Управління післяреєстраційного фар маконагляду за безпечністю лікарських засобів. На прохання нашого кореспондента дані роботи аналізу за минулий рік висвітлюють і коментують начальник Управління, кандидат медичних наук О.В. Матвєєва, співробітники В.П. Яйченя, І.О. Логвина, Д.С. Полякова. Управління післяреєстраційного фармаконагляду проаналізувало інформацію про побічні реакції (ПР) лікарських засобів (ЛЗ), отримані від лікарів України протягом 2011 р. У минулому році, як і в попередніх, спостерігалася тенденція до зростання надходження повідомлень про ПР ЛЗ, що свідчить про усвідомлення лікарями важливості проблеми нагляду

за безпекою ЛЗ, а також про відповідний рівень роботи співробітників регіональних відділень Центру з питань фармаконагляду. Так, у 2008 році було отримано 7115, у 2009 р. – 8291, у 2010 р. – 8673, а у 2011 р.

– 11 347 карт-повідомлень про ПР ЛЗ. За даними аналізу звітів обласних управлінь охорони здоров’я, а також міських управлінь охорони здоров’я міст Києва та Севас-

тополя за формою №69 «Звіт про випадки побічних реакцій у разі медичного застосування лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах», усього за рік у закладах охорони здоров’я сталося 12 460 випадків ПР ЛЗ, що на 9,8% більше реальної кількості карт-повідомлень, які надійшли до Управління протягом 2011 р. Усього, за даними форми №69, ПР спостерігалися у 44,7% закладів охорони здоров’я України. Після проведення аналізу отриманих картповідомлень не всі повідомлення про ПР ЛЗ було занесено до бази даних Управління Центру. Серед причин, які унеможливлюють занесення інформації про випадки ПР ЛЗ у базу даних, основною є відсутність

критичної інформації, що унеможливлює ідентифікацію випадку, та дублювання повідомлень. Загалом рівень надходження повідомлень про ПР ЛЗ в Україні відповідає критеріям ВООЗ (кількість повідомлень, введених до бази даних у 2011 р., сягнула рівня 180 на 1 млн населення). Минулого року найбільш активно про ПР ЛЗ повідомляли лікарі АР Крим, Харківської, Хмельницької, Вінницької та Луганської областей. Знизилося надходження повідомлень від лікарів Житомирської, Запорізької, Чернігівської, Кіровоградської та Київської областей. Надзвичайно низькою була активність лікарів Волинської, Рівненської та Донецької областей (табл. 1).

Таблиця 1 Кількість повідомлень про ПР ЛЗ, що надійшли від лікарів РВ

2010

2011

усього

в середньому за місяць

усього

в середньому за місяць

Критерії ВООЗ, за місяць

Відхилення від критеріїв ВООЗ за місяць 2010

2011

У таблиці 2 представлено розподіл ПР у фармакологічних групах ЛЗ (за класифікацією АТС). Таблиця 2 Розподіл випадків ПР серед фармакотерапевтичних груп ЛЗ (%) Фармакотерапевтична група ЛЗ (ATC)

2010

2011

J Антимікробні засоби для системного застосування

35,9

36,7

C Засоби, що впливають на серцево-судинну систему

15,6

17,4

N Засоби, що діють на нервову систему

11,2

11,3

A Засоби, що впливають на систему травлення і метаболізм

10,9

9,7

M Засоби, що впливають на опорно-руховий апарат

8,2

7,7

B Засоби, що діють на систему крові й гемопоез

8,1

7,1

R Засоби, що діють на респіраторну систему

5,4

4,5

L Антинеопластичні та імуномодулювальні засоби

1,1

1,6

D Дерматологічні засоби

0,8

0,9

G Засоби, що впливають на сечостатеву систему і статеві гормони

0,8

0,8

0,7

0,8

1

АР Крим

852

71

917

76

17

54

59

2

Вінницьке

557

46

606

51

14

32

37

3

Волинське

16

1

10

1

9

-8

-8

4

Дніпропетровське

326

27

520

43

29

-2

14

5

Донецьке

340

28

433

36

39

-11

-3

6

Житомирське

456

38

176

15

11

27

4

7

Закарпатське

246

21

262

22

10

11

12

8

Запорізьке

265

22

232

19

16

6

3

9

Івано-Франківське

330

28

318

27

12

16

15

10

Київське

193

16

178

15

15

1

0

11

Кіровоградське

181

15

161

13

9

6

4

12

Луганське

404

34

557

46

20

14

26

13

Львівське

265

22

267

22

22

0

0

14

м. Київ

331

28

494

41

22

6

19

15

м. Севастополь

64

5

101

8

3

2

5

16

Миколаївське

161

13

172

14

10

3

4

17

Одеське

129

11

339

28

20

-9

8

18

Полтавське

199

17

189

16

13

4

3

19

Рівненське

74

6

93

8

10

-4

-2

S Засоби, що діють на органи відчуття

20

Сумське

67

6

217

18

10

-4

8

V Різні засоби

0,5

0,7

H Препарати гормонів для системного застосування (крім статевих гормонів)

0,5

0,4

P Протипаразитарні засоби, інсектициди і репеленти

0,3

0,4

21

Тернопільське

206

17

210

18

9

8

9

22

Харківське

777

65

1257

105

24

41

81

23

Херсонське

124

10

236

20

9

1

11

24

Хмельницьке

391

33

587

49

12

21

37

25

Черкаське

127

11

130

11

11

0

0

26

Чернівецьке

114

10

132

11

8

2

3

27

Чернігівське

152

13

124

10

10

3

0

Україна

7347

612

8918

743

394

218

349

18

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

селення

За міжнародними непатентова­ Серед антимікробних ними назвами (МНН), найчасті- засобів для системного заше ПР виникали у разі застосу- стосування найбільша кільвань ЛЗ, які представлені у табл. 3. кість повідомлень надійшла про ПР антибактеріальних Таблиця 3 засобів для системного заТОП-10 ЛЗ (за МНН), на які стосування (74,4%), які у надійшло найбільше повідо- більшості випадків проявлямлень про ПР ЛЗ лися анафілактичними ПР. Подальший аналіз показав, рейтинг МНН що найчастіше ПР виника2010 2011 ли у разі застосування таких 1.

Ceftriaxone 1 1 ЛЗ (за МНН): цефтріаксон Amoxicillin and (12,4%), амоксицилін у ком2.

2 2 enzyme inhibitor бінації з клавулановою кис3.

Levofloxacin 4 3 лотою (8,8%), левофлокса4.

Diclofenac 3 4 цин (8,0%). Серед засобів, що впли5.

Amoxicillin 5 5 вають на серцево-судинну Electrolytes in систему, повідомлення про 6. combination with 6 6 ПР найчастіше надходили other drugs на препарати еналаприлу 7.

Enalapril 8 7 (9,7%), амлодипіну (8,6%) та Lamivudine/ 8.

7 8 пентоксифіліну (7,7%).

Zidovudine Серед засобів, що впли9.

Azithromycin 11 9 вають на нервову систему, 10.

Amlodipine 13 10 найбільша кількість повідо11.

Ciprofloxacin 9 11 млень про ПР – галоперідол 12.

Pentoxifylline 10 13 (8,7%), парацетамол у комбінації без психолептиків Малюнок 1 (7,3%) та лідокаїн (6,5%). Поширеність захворювань На групу психолептичних за МКХ-10 на 100 тис. насе- засобів надійшло 30,7%, лення (2011) 60 000

50 000

анальгетиків – 22,4%, психоаналептиків – 18,3%, анестетиків – 16,3%, інших засобів, що діють на нервову систему, – 6,7%, протиепілептичних засобів – 4,9%, протипаркінсонічних препаратів – 0,6% повідомлень. Серед засобів, що впливають на шлунково-кишковий тракт, найбільше повідомлень про ПР надійшло на препарати вітамінів групи В (10,8%), тіотриазоліну (8,6%), комбінації піпофенону з анальгетиками (8,0%) та тіоктової кислоти (6,3%). Серед засобів, що впливають на опорно-руховий апарат, найбільше повідомлень про ПР надійшло на диклофенак (29,2%), ібупрофен (16,1%), німесулід (8,9%) та мелоксикам (6,8%). Серед засобів, що впливають на систему крові і гемопоез, лідерами були кровозамінники та перфузійні розчини (65,3%), антитромботичні препарати (14,4%), антигеморагічні (гемостатичні) засоби (10,6%), антианемічні (8,1%) та інші геХв ороби системи кров ообігу матологічні засоби (1,6%). Найбільше повідомлень Хв ороби органів дихання про ПР – на препарати електроХв ороби трав лення літів та їхорганів комбінації (24,1%), декстрану (8,8%), розчин наХв ороби сечостатев ої системи трію хлориду (8,4%).

Те, що засоби, які впливають на нервову систему та систему крові й гемопоез, за кількістю випадків ПР, які виникли під час їх медичного застосування, знаходяться між групами препаратів, що діють на серцево-судинну систему та систему травлення, можна пояснити їх застосуванням у багатьох галузях медицини, оскільки ці групи включають знеболювальні ЛЗ, перфузійні розчини та кровозамінники, які широко використовують у лікуванні багатьох нозологічних форм, а не однієї патології за МКХ. У структурі захворюваності найбільша частка належить хворобам органів дихання, системи кровообігу, деяким інфекційним та паразитарним захворюванням, хворобам органів травлення, кістково-м’язової системи та сполучної тканини, сечостатевої системи, психічним і поведінковим розладам, новоутворенням, захворюванням нервової та ендокринної систем. Щодо хвороб органів дихання, найчастіше лікарі повідомляли про випадки ПР у разі лікування гострих респіраторних інфекцій верхніх (10,8%) і нижніх (7,4%)

Хв ороби кістков о-м'язов ої системи

дихальних шляхів, грипу та пневмонії (5,1%). У ході лікування хвороб системи кровообігу про ПР ЛЗ лікарі інформували за ішемічної хвороби серця (9,2%), артеріальної гіпертензії (6,1%) та цереброваскулярних захворювань (3,2%). Щодо деяких інфекційних та паразитарних хвороб, то серед них найбільше повідомлень надходило про випадки ПР у лікуванні ВІЛінфекції – 4,5%, та туберкульозу – 4,5%. Щодо органів травлення, то найчастіше повідомлялося про ПР ЛЗ у ході лікування хвороб жовчного міхура, жовчовидільних шляхів і підшлункової залози (1,9%), стравоходу, шлунка і дванадцятипалої кишки (1,9%), порожнини рота (1,8%). Щодо хвороб кістково-м’язової системи і сполучної тканини, зокрема деформуючої дорсопатії, відсоток повідомлень про ПР становив 2,5%, інших дорсопатій – 1,6, артрозів – 1,4% від загалу отриманих повідомлень. У ході лікування хвороб нервової системи відсоток надісланих повідомлень про ПР становив – 1,0, а епізодичних пароксизмальних розладів – 0,6% (табл. 4). Василь КАЛИТА, «ВЗ»

Таблиця 4 Хв ороби ока та придатков ого апарат у Класи хвороб (відповідно до МКХ-10), у процесі лікування яких було виявлено ПР ЛЗ (2011 р.) ендокринної системи, розлади харчув ання Хв ороби

40 000

Вагітність, пологи та післяпологов ий період

Назва хвороб відповідно до МКХ

30 000

Кількість ПР (абс.)

%

Трав ми, от руєння та деякі ін. наслідки дії зов н. 2365 причин Хвороби органів дихання

26,93

Хв ороби шкіри та кровообігу підшкірної клітков ини Хвороби системи

1785

20,33

Деякі інфекційні паразитарні хвороби Хв ороби нервтаов ої системи

987

11,24

Хвороби органівта травлення Розлади психіки пов едінки

648

7,38

Деякі інфекційні та паразит арні хв ороби

Хвороби кістково-м’язової системи і сполучної тканини

622

7,08

Нов оутв орення

449

5,11

Хв ороби уха та соскоподібного в ідростку Психічнівта поведінкові розлади

430

4,90

Хв ороби кров і, кров отв орних органів Новоутворення

308

3,51

Хвороби нервової (в системи Уроджені аномалії ади розв итку)

237

2,70

Хв ороби органів дихання

Хвороби ендокринної системи, розлади харчування і порушення обміну речовин

179

2,04

Хв ороби органів трав лення

Вагітність, пологи і післяпологовий період

172

1,96

Хв ороби сечостатев ої системи

Травми, отруєння та деякі інші наслідки впливу зовнішніх причин

168

1,91

Хв ороби кістков о-м'язов ої системи

Хвороби шкіри і підшкірної клітковини

143

1,63

Хв ороби ока та придатков ого апарат у

Хвороби ока і його придаткового апарату

78

0,89

Хв ороби ендокринної системи, розлади харчув ання

Хвороби вуха і його соскоподібного відростка

54

0,61

Чинники, які впливають на стан здоров’я населення, і звернення до закладів охорони здоров’я

52

0,59

Симптоми, ознаки та відхилення від норми, виявлені під час клінічних досліджень, не класифіковані в інших рубриках

45

0,51

Хвороби крові, кровотворних органів і окремі порушення, що залучають імунний механізм

30

0,34

Окремі стани, що виникають у перинатальному періоді

12

0,14

Вроджені аномалії (вади крові), деформації і хромосомні порушення

12

0,14

Зовнішні причини захворюваності та смертності

6

0,07

20 000

10 000

Хвороби сечостатевої системи

0 Поширеність хв ороб на 100 тис. населення

Хв ороби системи кров ообігу

Вагітність, пологи та післяпологов ий період Трав ми, отруєння та деякі ін. наслідки дії зов н. причин Хв ороби шкіри та підшкірної клітков ини Хв ороби нерв ов ої системи Розлади психіки та пов едінки Деякі інфекційні та паразит арні хв ороби Нов оутв орення Хв ороби в уха та соскоподібного в ідростку Хв ороби кров і, кров отв орних органів Уроджені аномалії (в ади розв итку)

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

19

ФАРМАКОЛОГІЯ

27 липня 2012 року

СЕРЦЯ, ВІДКРИТІ ДЛЯ

ВСІЄЇ УКРАЇНИ

ДИСКУС ІЙНИЙ КЛУБ

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

27 липня 2012 року

ТЕЛЕМЕД

20

«Відкриті серця України» Єв­ ген Полтенко нагадав присут­ нім, що проект створення в Україні національної телеме­ дичної мережі був анонсова­ ний 27 жовтня минулого року. А вже 29 березня 2012 року Фундація презентувала ре­ зультати базового етапу про­ екту, підтримку якому також надає корпорація Microsoft. Благодійна фундація «Відкриті серця України», об’єднання небайдужих лю­ дей доброї волі та безкорис­ ливих прагнень, яке сприяє розвитку медицини в Україні шляхом поліпшення мате­ ріально-технічного забезпе­ чення медичних закладів, також реалізує освітні про­ грами.

29 червня

2012 ро

Є – ЗА

ИЦИНОЮ

?

ВІТАЛІЙ О С «ВИГОДИ ТАШКО: ОЧЕВИДН І»

Усе нове – цікаве для громадськості

Тема наш искусійни адресу: ого нас й клу м. Київ, 03179, вул тупного обговорен б», ми ставили за ме . Уборев ня «Ліка ича, 19-А рські асо ту дати кожном у лік ціації – реа , офіс 3, редакція льна вла арю можливість газети «Ва да висловити ше здоров в медицині?» Че ся з привод кає ’я» або на у e-mail: vz@ мо ваших листів Тел.: (044 на vz.kiev.u ) 423-02 a

4

-60 vz@v z.kiev

.ua www. vz.ki

ev.ua

У залі Центру дитячої кардіології та кардіохірургії відеоконференція транслюється одразу на 3 екрани

Наталія Вишневська

цію в консульта тримують о ка ь e с lin ів к мі on о - Фр а н їни в режи Лікарі Іван очків Укра ут к х и ш ін колег із

ку

Кажуть, що першим «димовий проявом сигнал» дистанційн від велико епідемію ої медици го чи ни був родження закликав на доп багаття, який спо віщав про омо телемедиц 1905 рік, ини в суч гу в разі лиха. Дат кол асному роз ою наслював еле и голландський професор умінні вважають рії до унів ктрокардіограму В. Ейнтхов зі ерс ен своєї дом кабеля. Тра итетської клініки ашньої лаб транза допомо оратолишається нстелефонна еле ктрокардіо гою телефонного надійним гра ни. Хоча та ефекти спе вним мет фія і донині заня. Сучасн ктр її можливосте одом тел еме й а доктор Бер телемедицина (це зріс до фантастичн дици– На 2012 ого д поняття офі моніторинг, у 1972 році) – рік заплано ційно ввів рівщо проект це телеко вано у обіг нсультува телескрин домашня телеме Донецьку, «охопить» Львівсь , даних обстеже диц ння, телеінг, ння, консуль Дніпропетро ку, із цього лише у над телеасистування ина, дистанційне Івано-Фран тац привод у і навчання, вську, тощо. І вик звичайних ківську не обов’яз ій віде око важливо, ори чи кож область екс стов ково ній обла тре ують її не а й у мир (у вит рат, нфе рен ц-зв ’язо сті до ний час суч них ситуаціях, що ючи при к. Що до буде підк «дос тавка» Чи прижил цьому нов особливо лючено певнтелемережі кон асної мед медичної ася телемед сультації технології. ітні інформ медичних ицини, зас у кількіст на теренах у закл ици ь Без неї тосовуаційні та віддален на адів йон Укр ). У Львові, аїни, і ний цен прикла наукові, не уявляю телекомун що цьому тр зі стол ий рана- йде ліку ть своєї заважає – якщо ні, то ласн д, – це обласна ліка ться иці діяльності ікаційні ня телеме вальні та навчал обінабагато ий онкоцен розмова з про рня, обьні центри дичних про про дешевше, директоро це наша ліка буд уват и лікувально рня, лікарнятр, міська дитяча ніж світу – про відні ного клін чи цедур є -діагностич ічного нау м Держав- ної обо дичний цен утриму вати там вед швидкої мед між первин допомог тичного меково-пракної роботи. в’язковим компон ентр чи нав ич- ний цен ним рівн іть медичентом За сучасн пункт. ську – рай и, в Івано-ФранківМОЗ Українитру телемедицини ем медико ними ліка онн ими вим рями та -санітарно – Кол Віталіє м огами тин тощо. а лікарня в м. Бур КОМ. спеціалізов повинна ї допомо ОСТАШш- жа мат и вітчизняна теле здій ги, ани бере акти Центр телемедици мереиме «вихід – Одним гальної пра снюватися телеме ми клініками обо сімейни вну у світ»?

– Уже в’язково дична вза ктики пер спеціального участь у створен телемедици із завдань Центру контакті ні медичн зараз налагоджен порталу, яки з «вузькими ебувають у постійн ємодія. Лікарі зазмогу о теле ий зв’яз она льної ни є розвиток Нац й ому телеме діагностик » спеціал телемедичн і- між лікуналагодити ком дасть науково-досл ок із провіднимиістами, що у, дич Якою вон унік ої мережі зацію про адекватне прийня забезпечу ному а є на . дещо вальними закладам ації ми установа ідними та медичн цес ття є змінили ии. Ми інш – Із 2009 рок сьогодні? ми у світі – пре у надання допомо клінічних рішень якісну у в Україні их країн. і закладами Росії, ше планув тактику. Якщо ран , оптиміги тощо. дмет осо проект «Мо працює Однак для али створит ібливої ува Тому тел го напрям табн біль ішої корпоративн мас еме и ги. ку егідою пре на медицина» у мережу закриту засідан співпраці у 2009 роц шпід воло років на роз – США, Велика Бри Визначилися й ліде дицина дста вни ні на і на конних кан Відтоді розп цтва ООН Коорди ри цьоопто- держ майже 500 виток медичної інф танія, Японія. За алах, то ав-у часниць наційної ради розбудова оча лася й активна. підказав, що останні 15 досв орматики млн євро. ід СНД з інфо телемедичн матизації в ЄС було В Україні можемо «зв’я у такий спосіб Поштовхом було рої мережі. виділено ми Угод табний роз телемедицина тако и про їх спів схва лено проект медичні заклзати» лише провідн сання Мем до цього стало підп виток роз ж не є сен пра і ні сум ади – НДІ и- ліка оранду му тології та почався існих нац цю у створен, обласні рні. розу міння про у 2000 роц сацією. Її масшортопедії іона льних з бок у МОЗ взаємо- випусти Утім ми не маємо медичних Дон створено і – у НДІ телекомпаній перший відд ецького НМУ «МТС Укр , НАМНУ, інших ти з поля телемед права використансистем, їх розвитк ім. М. Гор травмау вітчизн іл інформ у та та Благоді аїна», ДТЕ ицини ні. Наступн споживач ького бул яній сис ати йно К Пре ів ки го ого року – невелик м’єр-міністр та телеме карні, при фон ду Ріна темі охо о чимало про метова «Роз і лі- цю рони здо дицини. Нин ватні клін та Ахектів, мер ров’я вик угоду. Нин України підписав – для них іки і ліка національн відбулос я виток України», яке еж та сис буде ористовуєть і рів про наприк інці тем телеме у цедуру узго і вона проходить до усіх серв забезпечено дост рок у. Так дичні мер мережу теле-ЕКГ дицини: ство ся мин улого уп лени дження у е ежі в Дон «Телекард дичних кон ісів порталу теле заці х рено партнерство державно-приватне ецькій, Дні Одеській, », ме- і, гада міністерствах та відо кавсультацій. Льв є особлив пропетров обласні телемемствах ю, за кіль – Деякі адже за ластях, дію івській, Харківс ській, Рівн ка місяців експерти відс утності о цінним, ють тифікована ькій, Зап енс ть буде растве ькій нац , про що телемед Державної рдж уіональний оріз , грами з деякі спе один важ ливПарламентом. Це ицина – проект «Мо ькій та інших обціал зволена цини відс розвитк у телемед ще Громадськ ізовані проекти більна мед утн и- охорон розкіш для вітч недо- витку вітч ий крок на шляху ,у у ицина», розизняної Тож партнер є і її фінансу ван изняної теле и здоров’я телемедиц організацію «Ас 2006 році було ня. Адж . мед и е угода – приватн засновано ицини. оціація роз ини та еле – На панії, вист – Держав дієві кроки передбачає не лиш упають спон і ком- тають жаль, у ЗМІ част ний клінічниктронної охорони витку українсько МТС о плу е щод пон сорами: створює ї здо Однак тел й на» з «тел яття «телеме диц - телемедицини о впровадження емедицина центр телемедиц ров’я», а у 2007 для телекон засоби ком унікації всер иекон едині тому рівн ференція». ини МОЗ й мож з’яв ляються провідних сультацій, зокрема і, який би в Україні все ще України. Тож і суль ливості організа країни, а коментарі, , у роге нау ково-дос до її мож гарантува знаходить ції теле тування, що це доститута х лив задовол в ся не на лідних індистанційно конкра вчання перші кро остей. Епізодичні пацієнтам широки на – це зв’я енн я. Телеме диц го медичні закл їни, ДТЕК фінансує тел ки й доступ и- На жал фахівців на теренах навідсутність створення націона емости й телеко лікаря з зок лікаря з лікарем ь, в Україні СНД. присутності ади у регіона х своє нференції, пац Державної льної тел , ієнтом, пер нин належної ї , фон д над прямку в емедичної цільової про заційну едання нормат ивн і не існує ає органігал мережі, та грами бази, яка мість уніф узі, а отже, і її ку по всіх фінансову підт рим б регулюв о-пр авової фінансува розвитку цього наікованої сис ала напрям напрямках ння, телемедиц теми підх проекту. ок реа лізації ини в Укр одів і стан хаотичність заЗна аїні. При ступність дартів – ваємо з бок чну допомогу відч тому, що якіс уми нарікає такі реалії ної допомо ної і своєчасної демії мед у Націона льної Ака мо на нед високоспе ичн ги населе их нау к. Пре оціалізовано НАМНУ, ака нестачу бюд нню зидент ї мед жетних кош , віддаленість ліка дав розпоря демік Андрій Сердюк нехтуємо ря від пац ичтів на роз унікальним в’язання ієнта, бочу груп дження створити розвинені и можлив цих роу, проблем, дер остями, яки нями розв яка опік ується пит ми ливість зни жави – доведено, ми корист анитк зити риз що телеме уються нас звертало у телемедицини. підвищити ик усклад До нень у пац дицина дає можшан із прохан ся багато інститу коштів, витр си на одужання ієнтів у 2–3 ням тів у 5–6 раз ачених на нізаційному допомогти в орга рази, ів, зек традиційне та інформа плані. консультув ономити 40% ційному Шановні ання фах – Горизо івців. чит наболілог ачі! Відкриваючи чіткішими?нти співпраці стал о. и «Д

Благодійна фундація «Відкриті серця України» презентувала проміжні результати першого етапу проекту створення в Україні національної телемедичної мережі. Захід відбувся у Науково-практичному медичному центрі дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України під час чергового кардіорозбору. Представники громадсь­ко­ сті мали змогу вочевидь озна­ йомитися із можливостями сучасного мультимедійного обладнання та програмного забезпечення, зокрема у дитя­ чій кардіології. Цього разу лікарі обрали тактику лікування складного випадку захворювання ново­ народженого пацієнта з ІваноФранківська. Окрім вродже­ ної вади серця, у немовляти запідозрили хірургічну пато­ логію кишечнику. Телеміст об’єднав фахівців із різних куточків України, які вирішували, як саме впорати­ ся з такою патологією дити­ ни, доки дійшли одностайної думки. Для пересічної людини такий медичний консиліум, який «засідає» у просторі й часі, – ще одне диво, подарова­ не сучасними технологіями. А для когось – це врятова­ не життя їхнього сина чи доньки...

– Проект створення на­ ціональної телемедичної мережі є логічним продо­ вженням розпочатої ще наприкінці 2010 року спів­ праці між Центром дитячої кардіології та кардіохірургії і Благодійною фундацією «Відкриті серця України», – сказав головний лікар Цен­ тру Володимир Жовнір. – У ре­ зультаті цієї співпраці Центр уже отримав обладнання і програмне забезпечення на загальну суму 255 тис. грн. У презентації практичного використання національної телемедичної мережі взяли участь кардіологи Центру дитячої кардіології та кардіо­ хірургії МОЗ України (за­ ступник директора Центру з наукової роботи, доктор ме­ дичних наук Надія Руденко, завідувачка відділення кар­ діології Центру Олена Бойко тощо) та їхні колеги з дев’яти обласних дитячих клінічних лікарень. Відеосеанс об’єднав медичні заклади Києва (два корпуси Центру), Херсона, Івано-Франківська, Львова, Сум, Дніпропетровська, Ми­ колаєва, Донецька, Вінниці та Луцька. Виконавчий директор БФ

МАЙБУТН

ід

Головний лікар Центру Володимир Жовнір, заступник директора Центру з наукової роботи доктор медичних наук Надія Руденко, завідувачка відділення кардіології Центру Олена Бойко

Консультує Київ

Обговорення в кулуарах

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

Інтимне здоров’я українців: Досить складно позиціонувати себе як сучасну та обізнану у питаннях сексу націю, коли світові громадські організації б’ють тривогу: в Україні поширюється епідемія СНІДу, більше 230 тис. громадян страждають від венеричних захворювань, а профілактика, незважаючи на всі зусилля держави та благодійних фондів, залишається на рівні середніх віків. Обговорити це серйозне питання було вирішено під час круглого столу «Секс і здоров’я української нації», який відбувся 12 липня у Києві під патронатом Української Федерації громадських організацій сприяння охорони здоров’я громадянського суспільства.

Невтішне лідерство Одне з перших місць у Європі за по­ ширеністю інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), друге місце – за темпами розвитку епідемії ВІЛ/ СНІД серед країн світу, – такими є не­ втішні досягнення українців у сфері інтимного здоров’я. За оцінками UNADIS, епідемія СНІДу в Україні нині є дуже загроз­ ливою: поширення ВІЛ-інфекції серед дорослого населення становить 1,63% на рік. На сьогодні зареєстровано вже близько 400 тис. інфікованих грома­ дян у віці від 15 років. До того ж ВІЛ у нас уже давно пере­ став бути прерогативою ін’єкційних наркоманів. Статистика свідчить про те, що наразі основним шляхом передання вірусу став гетеросексу­ альний контакт. «Існуючих заходів із пропаганди за­ хищеного статевого акту і профілакти­ ки венеричних захворювань недостат­ ньо. Якщо ситуацію не буде змінено, то, за прогнозами ВООЗ, до 2014 року кількість ВІЛ-інфікованих у нашій кра­ їні може зрости до 820 тис. осіб. У цій ситуації важливо об’єднати зусилля держави, громадських організацій, лі­ карів і фармацевтичних компаній для того, щоб виробити більш ефективні способи донесення інформації до укра­ їнських громадян», – підкреслив Іван Сорока, президент Українського ме­ дичного клубу, заслужений працівник охорони здоров’я України.

Народні мотиви у сучасному житті Чому ж освічені й розумні українці потребують додаткових пояснень най­ простіших речей? Світлана Жахалова, керівник під­ розділу медичного та фармацевтич­ ного ринку України компанії GfK Ukraine, вважає, що причина в неод­ нозначному ставленні людей до влас­ ного інтимного здоров’я. Як показало соціологічне дослі­ дження, яке провела компанія в 2012 році, практично всі українці знають про необхідність захисту під час сек­ су і кажуть, що це питання для них є дуже актуальним. Але це тільки на словах. Реальна картина більше схожа на гумореску: запобігання інфекції за допомогою лимонного соку, марган­ цівки, мати-й-мачухи, соди, горілки – дійсно, народна фантазія не знає меж. При цьому аргументують на кшталт: «мама навчила», «сусідка поради­ ла», «прочитав у Мережі». І червоною стрічкою проходить твердження: «Я

довіряю народним перевіреним ме­ тодам». Лише деякі учасники дослі­ дження згадали про препарати для контрацепції та екстреної профілак­ тики. Ще одне важливе спостережен­ ня: за консультацією лікаря зазвичай звертаються ті, хто вже зіткнувся з не­ приємними наслідками незахищено­ го сексу. Решта учасників досліджен­ ня намагається вирішити питання захисту самотужки. «Ми дійшли висновку, що опитані дають соціально схвальні відповіді. Вони говорять про усвідомлення ри­ зиків незахищеного статевого акту. У той же час практика запобігання ризику нерегулярна, відбувається не системно, і найбільш часто для екс­ треної профілактики використову­ ються «народні засоби», які зазвичай не здатні вберегти людину від інфек­ ції», – підбила підсумки дослідження С. Жахалова.

Міст над прірвою Якщо корінь проблеми лежить гли­ боко, то навряд чи можливо розв’язати її лише за допомогою просвітницьких заходів. Потрібна серйозна й послідов­ на робота, результати якої, найімо­ вірніше, можна буде побачити лише у віддаленій перспективі. Але ВІЛ ак­ тивно «обживається» на українських теренах уже зараз. Інші інфекції також не стануть терпляче чекати, поки у лю­ дей зміниться свідомість. Тому нині є велика потреба у засобах, які швидко блокують поширення ІПСШ. І саме на сучасних методах екстреної профілак­ тики потрібно робити акцент у бороть­ бі за статеве здоров’я української нації, вважає Юлія Щербакова, науковий співробітник Інституту дерматології та венерології АМН України.

Для сорому

є причини За даними спеціаліста, близько 40% вагітностей у жінок із нелікова­ ним раннім сифілісом закінчуються смертю дитини, у 30% пацієнток із хламідіозом розвиваються запальні захворювання органів малого тазу, що нерідко призводить до позаматкової вагітності. Папілома вірусу людини щорічно стає причиною 500 тис. нових випадків раку шийки матки. Доповідач зазначила, що на вітчиз­ няному ринку нині доволі широко представлено препарати-антисепти­ ки, які ефективно впливають на стате­ ві мікробні, грибкові й вірусні інфекції. «Дослідження засвідчують, що про­ тягом перших 2 годин після статевого акту більшість патогенних мікроорга­ нізмів ще не встигають мігрувати в до­ вколишні лімфовузли та глибокі тка­ нини, вони перебувають на поверхні слизової оболонки. Тому засоби екс­ треної профілактики у ряді випадків дійсно можуть стати порятунком», – зазначила Ю. Щербакова. І додала, що потрібна популяризація таких методів і більш широке інформування суспіль­ ства про їх користь.

Докази in vitro Юрій Криворутченко, завідувач кафедри мікробіології Кримського державного медичного університе­ ту, професор, представив доказову базу анти-ВІЛ-активності сучасних антисептиків. Він підкреслив, що неможливо лише вихованням відре­ гулювати поведінку кожного члена суспільства, і медичні засоби будуть використовувати у будь-якій країні, незалежно від ступеня її культури та релігійних традицій. Учений роз­ повів, що на даний момент існує 4 покоління мікробіцидів – бар’єрних

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

засобів захисту, що перешкоджають переданню ВІЛ: 1 покоління – сурфактанти (нонок­ синол-9, мірамістин, SAVVY). Відомі з 1960 р. Їх перевага полягає в ефек­ тивному руйнуванні вірусу імунодефі­ циту. Але перші препарати цієї групи шкідливо впливали на стан слизової оболонки статевих органів, через що, зокрема ноноксинол-9, викликав нео­ днозначні відгуки медичної спільно­ ти. Останні розробки 1 покоління (мірамістин, SAVVY) уже не мають цитотоксичності.

2 покоління – блокатори абсорбції ВІЛ (карагінан, сульфат целюлози). Дані речовини декларовані у науковій літературі як малонебезпечні, у випро­ буваннях на культурах клітин помі­ чено їх ефект запобігання переданню інфекції. Проте вони мають велику молекулярну масу і виражений нега­ тивний заряд, що є потенційно небез­ печним. Тому згадані речовини не застосовуються широко, хоча на сьо­ годні дуже інтенсивно досліджуються.

3 покоління – антиретровірусні препарати (тенофовір, ефавірени і не­ вірапін). Речовини мають високу спе­ цифічність, дуже малу токсичність, але до таких препаратів досить швид­ ко розвивається стійкість ВІЛ. Окрім того, у статевих партнерів може бути передання первинно стійкого до анти­ ретровірусної терапії вірусу. Нарешті, згадана група не впливає на інших збудників статевих захворювань.

4 покоління – моноклональні анти­ тіла до ВІЛ (низькомолекулярні розчи­ ни CCR5). Поки що це лише теоретичні розробки. «Таким чином, жодну із груп не можна назвати ідеальною», – зробив висновок Ю. Криворутченко. Більш детально він зупинився на досліджен­

нях препарату «Мірамістин», які про­ водив у 1998–2000 рр. Цей препарат діє як катіонний детергент, тобто спричиняє зміни у білках ВІЛ і робить їх нездатними зв’язуватися з рецепто­ рами клітин людини. Дослідження in vitro показали, що «Мірамістин» може бути рекомендований для обмежен­ ня статевого передання ВІЛ-інфекції, оскільки він інактивує позаклітин­ ний вірус за 15 хв, а клітинно-асоці­ йований ВІЛ – за 10 хв у концентрації 0,0075%. Це значно менша концен­ трація, ніж в інших речовин, здатних інактивувати ВІЛ: спирту етилового (потрібна концентрація понад 50%), гіпохлориту натрію (0,10%), перекису водню (0,3%) та ін. Окрім того, пре­ парат має антимікробну дію in vivo щодо багатьох збудників статевих інфекцій, забезпечує імуномоделю­ вальну дію і стимулює регенерацію ушкоджених тканин.

Єдина думка Наприкінці круглого столу її учасники – представники МОЗ, про­ фільних комітетів Верховної Ради, провідні вчені та лікарі, ухвалили ре­ золюцію, в якій вирішено підтримати зусилля ініціаторів та організаторів, які займаються проблемами статевих інфекцій (у тому числі ВІЛ) в Україні, спільно працювати над підвищенням інформованості людей про адекватні методи контрацепції і профілактики венеричних захворювань. Як зазна­ чив І. Сорока, лише об’єднавшись, можна ефективно протистояти епіде­ мії СНІДу, яка шириться, і поліпшити сексуальне та репродуктивне здоров’я української нації. Марина ЧІБІСОВА, «ВЗ»

21

КОНФЕРЕНЦІЇ, З’ЇЗДИ, ВИСТАВКИ

27 липня 2012 року

ШКОЛА УСПІШНОГО ЛІКАРЯ

27 липня 2012 року Шановні читачі! Пропонуємо вам унікальну книгу-тренінг «Чему не научат в медицинском ВУЗе». Її автори – Гліб Загорій, Генеральний директор ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», кандидат фармацевтичних наук, доцент, та Юрій Чертков, директор ТОВ «Агентство медичного маркетингу» – своїми порадами допоможуть вам налагодити відносини з пацієнтами, колегами, керівництвом.

Гліб ЗАГОРІЙ, Генеральний директор ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», кандидат фармацевтичних наук, доцент

СОЗДАНИЕ ПОЗИТИВНОГО

ВРАЧЕБНОГО ИМИДЖА Юрій Чертков, директор ТОВ «Агентство медичного маркетингу» (Продовження. Початок у №№ 10-27) Доверие между врачом и пациентом невозможно без светлого и правильного образа, который врач обязан создать в глазах пациента. Здесь уместна цитата Конфуция: «При виде достойного человека думай о том, чтобы сравняться с ним, а при виде недостойного – исследуй себя, дабы не было таких же недостатков». Власть врача над пациентом зависит не только от полноты его медицинских знаний и умения правильно беседовать с пациентом, но также от производимого впечатления, привлекательного облика. Слово «имидж» переводится на русский язык как «образ». Это целая наука – создание правильного имиджа.

Как должен выглядеть врач? Следует помнить, что около 80% информации мы получаем, глядя человеку в лицо, 20% сведений нам дает его одежда. Первое, на что обращает внимание пациент, – внешний вид врача, в первую очередь опрятность и аккуратность. Естественно, здесь мы не будем останавливаться на прописных истинах, что врач должен быть в выглаженном халате и шапочке, иметь опрятный вид и т.д. Важность внешнего вида иллюстрирует следующая история, которую описывает одна из фирм, специализирующаяся на продаже дорогих костюмов: «Когда один из самых богатых ныне людей начинал свою карьеру мелким служащим, он почти весь свой скромный заработок, живя впроголодь, тратил на приобретение дорогих кос-

22

тюмов». Кстати, речь здесь идет о греческом судовладельце Аристотеле Онассисе. Он поступал именно так, то есть носил дорогую одежду. Также он оплачивал ежегодные взносы в элитарный деловой клуб, где получал информацию, позволившую ему провернуть несколько удачных сделок и начать бизнес. Одежда влияет на успех в профессиональной деятельности магическим образом. Например, если карманы вашего халата набиты разными очень полезными в хозяйстве вещами, это произведет не самое лучшее впечатление. Естественно, врач не должен приходить на работу в кроссовках, ну а туфли, разумеется, должны быть начищены. Что касается украшений – желательно, чтобы на враче их не было, кроме обручального кольца. Если на враче много дорогостоящих украшений, то это может быть расценено, как желание превзойти окружающих. Ну а если украшения недорогие? Тоже ничего хорошего это не сулит: окружающие оценят такую непритязательность, как признак ограниченных финансовых возможностей. Кроме того, не следует забы­ вать, что по-настоящему богатые люди редко кичатся своим богатством. Не очень благоприятное впечатление оказывают на пациента длинные волосы у врача-мужчины – все-таки аккуратная стрижка намного предпочтительнее. Седина, как известно, красит мужчину, а врачу добавляет солидности.

А как на счет женских волос? В принципе, длинные волосы делают женщину более привлекательной, однако они отрицательно сказываются на врачебном имидже. Лучше всего – волосы средней длины, до плеч. Прическа не должна напоминать мужскую. Чересчур смелые эксперименты с волосами, особенно с их цве-

том, «не работают» на врачебный имидж. Если врач заботится о своем внешнем виде, он делает скрытый комплимент своим пациентам («мне не все равно, как я буду выглядеть в ваших глазах»). Кроме того, в нашей профессии совсем не обязательно следить за модой, белый халат – наша спец­ одежда на всю жизнь. Очень нежелательно врачу на­ девать черный галстук – данный элемент гардероба ассоциируется с похоронами. В переводе с немецкого «галстук» означает «шейный платок». В случае траура женщины надевают такие шейные платки, а у мужчин эту роль играет галстук. Если Вы один из руководителей ЛПУ, не старайтесь резко выделяться одеждой от простых врачей, это создаст ощущение оторванности от коллектива, ощущение «белого воротничка», далекого от проблем простых врачей. Самое лучшее средство выг­ лядеть всегда на высоте – это правильно подобранный и хорошо повязанный галстук.

Имеет ли значение телосложение врача? В принципе, более высокие и крупные врачи, особенно мужчины, воспринимаются как более значительные, и пациенты быстрее проникаются к ним доверием. Однако это правило работает не всегда. Иногда люди небольшого роста воспринимают такое положение вещей как вызов и делают все, чтобы другие не смотрели на них свысока, то есть работают, работают и еще раз работают, что подкупает как коллег, так и пациентов.

А как с женщинамиврачами? Должен ли пациент видеть в них женщину? Пациент-мужчина должен видеть во враче настоящую женщину – это под­ нимает настроение пациента, являясь

дополнительным мотивом к выздоровлению. Кроме того, любой нормальный мужчина стремится понравиться женщине, поэтому, стало быть, будет стараться выполнять все врачебные предписания и быстрее пойдет на поправку. Такая составляющая имиджа, как юмор, имеет колоссальное значение, ему посвящена отдельная глава.

Твердость характера – тоже часть имиджа Стоит ли ее проявлять с пациентами? Следует проявлять твердость позиции, но обязательно в мягкой форме. Поскольку для пациента очень важна форма выражения врачебной мысли, нужно быть максимально мягким в высказываниях. Следует помнить, что люди крайне тяжело отходят от своих позиций, ведь позиции основаны на прошлом опыте и мировоззрении. Поэтому врачебная позиция должна быть твердой, особенно в аспекте демонстрации пациенту необходимости заниматься собственным здоровьем. Очень опасно злоупотреблять безапелляционными утверждениями. Это всегда вызывает сопротивление на бессознательном уровне. Гораздо эффективнее задавать мягкие вопросы, подталкивая пациента к принятию правильного для его здоровья решения. Несколько слов об имиджевом значении очков. Врачу постоянно приходится много читать, поэтому, так уж получается, многие из нас носят очки. Дымчатые очки, которые скрывают глаза, как правило, не благоприятствуют взаимопониманию и иногда могут раздражать пациента. И, напротив, врач в простых очках от близорукости часто воспринимается, как очень начитанный и интеллигентный. Существует много исторических примеров, когда очки без диоптрий носились с имиджевой целью. Детский об-

раз умного «очкарика» остается в подсознании практически каждого человека. Также очень влияет на имидж врача наличие разных технически функциональных, удобных и модных штук. Например, красивый фонендоскоп, личный тонометр, показаниям которого вы исключительно доверяете, электронная записная книжка, куда вы смотрите, проверяя время возможного приема и т.д. Также очень важны пишущие принадлежности, например, всем известная ручка «Паркер». Все эти предметы создают в сознании пациента образ уникального профессионала. Очень большим ударом по имиджу врача является факт «неназывания» по имени-отчеству при пациентах, особенно если это звучит из уст медицинских сестер. Это ваше дело, как общаться с коллегами в своем кругу, когда вас никто не слышит, но если только рядом пациент – субординация обязательна! Очень хорошо работает на укрепление имиджа методика «я нарасхват», когда вы долго ищете в расписании свободное время в своем напряженном рабочем графике. Но только не переборщите: пациенту нужен врач, который сможет уделять ему время. Есть такая поговорка: «Если ты хочешь, чтобы что-то было сделано наверняка – поручи это занятому человеку». Именно занятые врачи, как правило, более исполнительные, они лучше рассчитывают собственное время и, в конечном счете, более ответственно подходят к лечению пациентов. Врач должен стараться выглядеть бодрым и здоровым. Такому врачу пациенты, как правило, доверяют больше. Итак, каков портрет преуспевающего врача? Аккуратный наглаженный халат, начищенная обувь, традиционная прическа, дружелюбное выражение лица, внутренняя организованность.

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

НАРАХУВАННЯ

«ПОДВІЙНОГО СТАЖУ» Зміни в пенсійному законодавстві додали клопотів медичним працівникам, які розраховували на отримання певних пільг. Про це свідчить і наша редакційна пошта. Відповісти на запитання наших читачів про особливості нарахування стажу роботи, а також стосовно порядку переатестації ми попросили головного спеціаліста з питань соціально-економічного захисту Профспілки працівників охорони здоров’я України Лідію ГАВРИЛЕНКО.

– Чи зараховується стаж роботи у подвійному розмірі лікарю-дерматовенерологу поліклініки ЦРЛ?

– У Законі України «Про внесення змін до статті 60 до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який набрав чинності з 15 серпня 2003 року, передбачено зарахування періоду роботи в інфекційних лікарнях (відділеннях) до стажу роботи у подвійному розмірі. Слід зазначити, що тим особам, які на момент прийняття цього Закону вже оформили пенсію і не працювали у вказаних закладах, стаж роботи у подвійному розмірі не зараховується – у зв’язку з тим, що Закони згідно зі статтею 58 Конституції України не мають зворотної дії в часі. Пенсійний фонд України листом від 06.06.2006 №7112/0220 довів до відома територіальних органів пенсійного забезпечення роз’яснення Міністерства охорони здоров’я України (лист від 15.02.2006 №10.03.68/286) щодо віднесення шкірно-венерологічних диспансерів, відділень, палат та кабінетів до інфекційних закладів, робота в яких зараховується у подвійному розмірі (за умови роботи з пацієнтами, які мають захворювання, віднесені до особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб). Перелік цих захворювань затверджено наказом МОЗ від 19.07.95 №133 «Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб». Із огляду на це, робота у шкірно-венерологічних кабінетах ЦРЛ зараховується у подвійному розмірі (згідно зі статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

– Чи зараховується період роботи працівників баклабораторій ЦРЛ, які беруть посіви на туберкульоз, як подвійний стаж?

– Відповідно до ст. 60 Закону «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров’я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров’я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров’я, а також психіатричних закладах охорони здоров’я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Як бачимо, бактеріологічні лабораторії цією статтею не передбачені, тому стаж роботи в цих підрозділах не зараховується у подвійному розмірі.

– Які існують права і пільги для виходу на пенсію за вислугу років, зокрема, для працівників протитуберкульозних закладів?

– Законом України «Про загально­ обов’язкове державне пенсійне страхування»

передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Оскільки на сьогодні такого законодавчого акту не прийнято, пенсії призначаються за нормами цього Закону при досягненні пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». Порядок обчислення спеціального стажу й умови, за яких особа набуває право на пенсію за вислугу років, визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення», а страховий стаж, від якого залежить розмір пенсії, обчислюється за нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Отже, відповідно до статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсія за вислугу років встановлюється окремим категоріям громадян, зайнятим на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності, що дає право на пенсію за віком. У статті 55 вищезазначеного Закону визначено коло працівників, які мають право на цю пенсію, зокрема лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) закладів охорони здоров’я. Перелік закладів та категорій працівників, які мають право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.93 №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» – до таких належать заклади охорони здоров’я, у тому числі й ЦРЛ та туберкульозні диспансери. Така пенсія призначається за наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років. При цьому під час визначення права на пенсію за вислугу років застосовуються норми ст. 60 Закону «Про пенсійне забезпечення», якою передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров’я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров’я, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров’я, а також психіатричних закладах охорони здоров’я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. У зв’язку з тим, що туберкульоз віднесено до Переліку особливо небезпечних інфекційних хвороб (наказ МОЗ України від 19.07.95

№133), а туберкульозні (протитуберкульозні) установи – до інших інфекційних закладів (відділень) охорони здоров’я, робота в них зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі – згідно зі статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Таким чином, увесь період роботи в туберкульозному диспансері та в психіатричному кабінеті ЦРЛ зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі, а страховий стаж, від якого залежить розмір пенсії, обчислюється за нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в одинарному розмірі.

– У більшості лікарень працює понад 40% лікарів-пенсіонерів, 10% із яких не атестовані більше року. За чинними нормами вони не можуть працювати лікарями-спеціалістами, а від переведення їх на посади лікарів-стажистів відмовляються. Якими мають бути дії адміністрації лікарні: звільнити у зв’язку з невідповідністю обійманій посаді чи, можливо, оплатити їхню працю як лікарів без кваліфікаційної категорії?

– Порядок атестації лікарів затверджено наказом МОЗ України від 19.12.97 №359 «Про подальше удосконалення атестації лікарів» зі змінами. Атестація лікарів на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій проводиться за їх бажанням (пункт 1.10 наказу). Право на роботу на посаді лікаря за будь-якою спеціальністю є у спеціалістів, які мають повну вищу освіту за напрямом підготовки «Медицина» за спеціальністю «Лікувальна справа» та спеціалізацію за відповідним фахом. Відповідно до пункту 1.10 зазначеного наказу лікарі, які протягом року після закінчення 5-річного терміну з моменту попередньої атестації не виявили бажання і не подали документи на чергову атестацію (крім випадків, передбачених пунктом 4.2 цього наказу), та лікарі, яким за рішенням атестаційної комісії відмовлено у присвоєнні (підтвердженні) іншої кваліфікаційної категорії, підлягають атестації на визначення знань та практичних навиків із підтвердженням звання «лікар-спеціаліст» після проходження стажування (пункт 1.10 зазначеного наказу). Таким чином, лікар за 2 місяці до закінчення

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

5-річного терміну з дня попередньої атестації повинен подати відповідні документи для проходження курсів підвищення кваліфікації та атестації. Оплата кваліфікаційної категорії у цьому випадку проводиться до винесення рішення атестаційної комісії про її підвищення (підтвердження) або відміну (підпункт 6 пункту 2.4 спільного наказу Мінпраці та МОЗ України від 05.10.2005 №308/519 «Про впорядкування Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення»). Якщо документи для проходження курсів підвищення кваліфікації та атестації своєчасно не подані, оплата за категорію припиняється з наступного дня після закінчення 5-річного терміну з дати підписання наказу про її присвоєння. У разі відмови лікаря подати документи на чергову атестацію протягом року після закінчення 5-річного терміну з моменту попередньої атестації, він має право займатися медичною діяльністю лише після проходження стажування та атестації на визначення знань та практичних навиків із підтвердженням звання «лікар-спеціаліст». Питання направлення на стажування розв’язується протягом року після закінчення 5-річного терміну з моменту попередньої атестації. У цей період лікарю встановлюють посадовий оклад у розмірі, встановленому для лікарів-стажистів (підпункти 2 та 4 пункту 2.2.5 спільного наказу Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 №308/519 «Про впорядкування Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення»). Порядок направлення лікарів на стажування затверджено наказом МОЗ України від 17.03.93 №48 «Про порядок направлення на стажування лікарів і їх наступного допуску до лікарської діяльності». Направлення лікаря на стажування здійснюється управлінням охорони здоров’я на термін від 1 до 6 місяців. Конкретний термін стажування фахівця визначається у кожному окремому випадку органом охорони здоров’я. Якщо лікар відмовляється пройти стажування, адміністрація має право звільнити його у зв’язку з невідповідністю кваліфікаційним вимогам або перевести працівника за його згодою на посаду середнього медперсоналу. Сторінку підготувала Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»

23

ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ

27 липня 2012 року

КОНФЕРЕНЦІЇ, З’ЇЗДИ, ВИСТАВКИ

27 липня 2012 року

Глобальне потепління

несе нові бактерії Несподівана поява в Європі бактерій Vibrio, які спричиняють холеру та гастроентерит, пов’язана зі змінами клімату, а саме з потеплінням у районі Балтійського моря. Такий висновок зробили вчені після останніх досліджень. Згадані бактерії потрапляють в організм із водою під час купання в морі або з неякісними морепродуктами. Дослідники встановили: підвищення температури води в морі лише на один градус спричиняє збільшення кількості цих бактерій майже на 200%! Зміну клімату зумовили викиди парникових газів. Як відомо, за період з 1980 по 2010 рр. температурні показники збільшилися на 0,17 градуса. Мікроорганізми гостро реагують на

коливання температури і стрімко розширюють свою географію. У зв’язку з цим учені чекають на нові прояви бактерій Vibrio.

Meddaily.ru

Подвійна діагностика Шотландські дослідники запропонували новий спосіб вивчення стану серця, який полягає у поєднанні методів комп’ютерної та позитронної емісійної томографії з уведенням у посудину фториду натрію. За висновками вчених, подвійне вивчення стану серця допоможе знайти запальні процеси в коронарних судинах, які зазвичай супроводжуються кальцифікацією. Відсутність кальційних відкладень на стінках судин – біологічний маркер здоров’я серця. Отже, виявлення процесу кальцифікації, яке стало можливим завдяки новому дослідженню, дасть змогу передбачити й запобігти можливості інфаркту міокарда.

Medicus.ru

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. ШУПИКА МОЗ УКРАЇНИ ОГОЛОШУЄ КОНКУРС у заочну аспірантуру зі спеціальності «нейрохірургія». Для участі в конкурсі слід подати такі документи: заяву на ім’я ректора, особовий листок по обліку кадрів, копію диплома, копію сертифіката про присвоєння звання лікаряспеціаліста, копія трудової книжки, характеристика з місця роботи, автобіографія, медична довідка (форма 086-У); копія паспорта (стор. 2, 3, 11), копія ідентифікаційного коду, ксерокопії друкованих наукових робіт або реферат за спеціальністю. Адреса академії: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9, НМАПО імені П.Л. Шулика, відділ аспірантури (кімн. 404). Прийом документів протягом 10 діб із дня публікації оголошення.

ДЗ «Відділкова лікарня ст. Конотоп ПЗЗ» запрошує на роботу

лікаря-педіатра поліклінічного відділення ст. Ворожба з наданням житла з належними умовами для проживання. Звертатися за адресою: м. Конотоп, вул. Б. Олійника, 88, відділ кадрів. Телефон: (05447) 9-26-69.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. ШУПИКА оголошує конкурс на заміщення наступних посад:

✓ Лікар-епідеміолог. Кваліфікаційні вимоги: повна вища освіта «медицина», спеціальність «медико-профілактична справа», спеціалізація – «епідеміологія», (категорія – бажано, але не обов’язково). Заробітна плата за результатами співбесіди. Соціальний пакет згідно з чинним законодавством. ✓ Завідувач відділення санітарно-епідеміологічного нагляду (лікар-епідеміолог). Кваліфікаційні вимоги: повна вища освіта «медицина», спеціальність «медико-профілактична справа», спеціалізація – «епідеміологія», категорія – вища, перша, досвід роботи – більш як 5 років. Заробітна плата за результатами співбесіди. Соціальний пакет згідно з чинним законодавством.

✓ завідувача кафедри урології (1 посада на 1 ст.); ✓ професорів кафедри: дерматовенерології (1 посада на 0,25 ст.), хірургії та проктології (1 посада на 1 ст.), терапії (1 посада на 0,25 ст.), медичної інформатики (2 посади по 0,25 ст.); ✓ доцентів кафедр: дитячих і підліткових захворювань (1 посада на 1 ст.), стоматології дитячого віку (1 посада на 1 ст.), терапевтичної стоматології (1 посада на 1 ст.), акушерства та гінекології № 1 (1 посада на 1 ст.); ✓ асистентів кафедр: стоматології (2 посади по 0,25 ст.), стоматології дитячого віку (1 посада на 0,25 ст.), медичної інформатики (1 посада на 0,25 ст.), акушерства, гінекології і перинатології (1 посада на 0,25 ст.), урології (1 посада на 0,25 ст.), щелепно-лицевої хірургії (1 посада на 0,25 ст.), терапії та геріатрії (1 посада на 0,25 ст.); ✓ старшого викладача кафедри медицини праці, психофізіології та медичної екології (1 посада по 1 ст.); ✓ провідного наукового співробітника центральної науково-дослідної лабораторії (1 посада на 0,25 ст.).

Адреса КУ «ЗОКЛ» ЗОР: 69600, м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 10. Телефон для довідок: (061) 219-05-11.

Адреса академії: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9. Приймання документів – 30 днів із дня опублікування оголошення.

НА ПОСТІЙНУ РОБОТУ В КУ «ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ» ЗОР ОГОЛОШУЄТЬСЯ НАБІР:

ВАШЕ

ЗДОРОВ’Я Медична газета України Індекси 60965, 08198 Ціна договірна

Адреса редакції: м. Київ-03179, вул. Уборевича, 19-А, оф. 3. Телефони редакції: (044) 423-02-60; 424-60-75; 424-06-83 E-mail: vz@vz.kiev.ua Виходить один раз на два тижні у п’ятницю

24

Генеральний директор ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я» Микола БЕРНИК Заступник головного редактора ЮЛІЯ НОВГОРОДСЬКА Редактор відділу оперативної інформації МАРИНА ЧІБІСОВА Редактор відділу аналітичної інформації СВІТЛАНА ТЕРНОВА Редактор відділу журналістських розслідувань СЕРГІЙ УХАЧЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ПОНОМАРЬОВ Дизайн та верстка Відділ літредагування і коректури ОКСАНА ОСТРЯНКО Відділ реклами СВІТЛАНА КУРЧЕНКО Адміністративний відділ РОМАН БЕРЕЖНИЙ

УКРАЇНСЬКИЙ НДІ СОЦІАЛЬНОЇ І СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ МОЗ УКРАЇНИ ОГОЛОШУЄ КОНКУРСНИЙ НАБІР НА ЗАМІЩЕННЯ ВАКАНТНИХ ПОСАД:

Відділ соціальної та клінічної наркології: ✓ Завідувач відділу ✓ Старший науковий співробітник – 1 посада. Відділ судово-психіатричних експертиз залежних станів: ✓ Молодший науковий співробітник – 1 посада.

Кваліфікаційні вимоги ✓ для завідувача відділу: повна вища спеціальна освіта, доктор або кандидат наук за профілем діяльності науково-дослідного підрозділу, стаж роботи за профілем діяльності понад 5 років; ✓ для старшого наукового співробітника: повна вища спеціальна освіта, наявність ученого ступеня або стаж науково-дослідної роботи не менше 3 років, наявність друкованих праць, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, вчених і почесних знань, виконання дисертаційної роботи, спеціалізація за профілем діяльності інституту або науково-дослідного підрозділу; ✓ для молодшого наукового співробітника: повна вища спеціальна освіта, схильність до науково-дослідної роботи, спеціалізація за профілем діяльності інституту або науково-дослідного підрозділу. Термін подання документів – 1 місяць із дня опублікування оголошення. Адреса інституту: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103. Контактний телефон: (044) 468-32-15.

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРОТИДІЇ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ/ СНІДУ ТА ІНШИХ СОЦІАЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ОГОЛОШУЄ КОНКУРС НА ЗАМІЩЕННЯ ВАКАНТНОЇ ПОСАДИ: Головний спеціаліст сектора організаційноправового забезпечення та ліцензування. Вимоги до кандидатів: ✓ наявність вищої юридичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр, спеціаліст; ✓ стаж роботи за фахом на державній службі не менш як 5 років або стаж роботи за фахом в інших сферах на посадах у сфері правової діяльності не менш як 3 роки; ✓ знання Конституції України, законів України «Про державну службу» та «Про засади запобігання і протидії корупції», інших актів законодавства, що стосуються державної служби та діяльності Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань; указів та розпоряджень Президента України, постанов Верховної Ради України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність по запобіганню та протидії корупції, ліцензування, практику застосування чинного законодавства; порядку підготовки та внесення проектів нормативно-правових актів; основ державного управління та права; інструкції з діловодства; правил ділового етикету; правил та норм охорони праці та протипожежного захисту; ділової мови; ✓ вільне володіння державною мовою; ✓ уміння користуватися базовими комп’ютерними програмами (MS Office, Word, MS Office Excel, Internet, електронна пошта). Для участі у конкурсі та проведення спеціальної перевірки до Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань (вул. А. Барбюса, 5, м. Київ, 03150, тел.: 287-89-56) протягом місячного терміну з дня опублікування оголошення потрібно надати такі документи: ✓ заяву про участь у конкурсі, в якій зазначається про ознайомлення заявника зі встановленими законодавством обмеженнями щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби; ✓ заповнену особову картку (форма П-2 ДС) із відповідними додатками; ✓ дві фотокартки розміром 4х6 см; ✓ копії документів про освіту, підвищення кваліфікації, присвоєння вченого звання, наукового ступеня; ✓ декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, передбаченою Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції»; ✓ копію документа, який засвідчує особу; ✓ медичну довідку про стан здоров’я за формою, затвердженою МОЗ; ✓ письмову згоду на проведення спеціальної перевірки; ✓ копію військового квитка (для військово­ службовців або військовозобов’язаних); ✓ довідку про допуск до державної таємниці (у разі наявності).

Редакція не завжди поділяє думку авторів публікацій Редакція не несе відповідальності за зміст рекламних матеріалів Відповідальність за достовірність фактів, цитат, прізвищ та імен, інших даних несуть автори публікацій Листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети, рукописи не рецензуються і не повертаються. Друк офсетний, Умовний друк. арк., 2. Загальний наклад – 40 000 Замовлення № 30234 Віддруковано у ТОВ «Укрполиграфмедиа»: вул. Фрунзе, 104-а, м. Київ-04080

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua