Ваше здоров'я №9

№09 (1240) 28.02.2014

Газета МОЗ України і галузевої профспілки

www.vz.kiev.ua

Коли майже 3 роки тому розпочинали медичну реформу, в українців зажевріла надія, що нарешті буде організовано цілеспрямовану й системну роботу із забезпечення належних умов та матеріально-технічного забезпечення діяльності медичних установ. Але ні лікарі, ні пацієнти не задоволені тим, що нині відбувається. Замість обіцяного покращення якості медичних послуг та підвищення зарплат медикам ми отримали закриття лікарень, масові скорочення медичних працівників, неможливість отримати висококваліфіковану медичну допомогу, усунення з лікувального процесу «вузьких» фахівців, зокрема педіатрів, і перевантаження пацієнтами лікарів первинної ланки, які мають тепер лікувати всіх і від усього порожніми руками за «смішні гроші». Міністерство охорони здоров’я України називало це оптимізацією, насправді ж намагалося вкластись у прокрустове ложе дефіцитного бюджету та максимізувати власні тіньові прибутки від державних закупівель. Ціну таких експериментів добре демонструють цифри: приміром, загальний коефіцієнт смертності, який становив в Україні у 2012 році 14,5 на 1000 осіб проти 6,7 — у країнах-членах ЄС.

2

СТОР.

Фото: УНІАН

ПАВЛО ПЕТРЕНКО: НЕОБХІДНО ПОВЕРНУТИ ДОВІРУ ГРОМАДЯН ДО ДІЙ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УРОК НА МАЙБУТНЄ

ЗА НАДТО ДОРОГОЮ ЦІНОЮ Серед перших рішень, прийнятих Верховною Радою України після трагічних подій у нашій країні і спрямованих на стабілізацію ситуації, були такі, що торкнулися усунення одіозних міністрів та припинення наслідків їх «бурхливої» діяльності. Зокрема, 23 лютого 2014 року набрали чинності Постанова ВРУ «Про звільнення Богатирьової Р.В. від виконання обов’язків Міністра охорони здоров’я України» (проект Постанови зареєстровано за № 4216 ) і Закон «Про введення мораторію на ліквідацію та реорганізацію закладів охорони здоров’я», який фактично призупинив штурм псевдореформ в охороні здоров’я (відповідний законопроект зареєстровано за № 2201).

4

СТОР.

ЧИМ БІЛЬШЕ КОНТРОЛЕРІВ, ТИМ МЕНШЕ ВІДПОВІДАЛЬНИХ Відповідальність перед споживачами ліків у країнах Європейського Союзу покладена на єдиний регуляторний орган, який несе повну відповідальність за допуск на ринок лікарського засобу, його якість в обігу, фармаконагляд тощо. В Україні ж створення єдиного регуляторного органу за європейським зразком наразі залишається проблемним питанням. Ще в кінці 2011 року було підготовлено проект Указу, яким планувалося внести зміни до положень про МОЗ та Держлікслужбу України. Проте в день розгляду Кабміном України проект Указу з невідомих причин був знятий з порядку денного і до сьогодні ситуація не змінилась.

6

СТОР.

МОМЕНТ ІСТИНИ Координатор медичної служби Майдану Олег Мусій повідомив, що за період, починаючи з 1 грудня, у службі працювало півтори тисячі лікарів, медсестер та волонтерів. Вони обслуговували 7 польових шпиталів. «З початку протистояння в Києві близько 20 медиків постраждали від дій силовиків. П’ятьох серйозно поранили: трьох — гумовими кулями, двох, поміж яких і Олеся, — бойовими патронами. Вони просто намагались допомогти пораненим та загиблим на Майдані…», — сказав він.

8

СТОР.

ДЕРЖАВНЕ ПИТАННЯ

ПАВЛО ПЕТРЕНКО:

НЕОБХІДНО ПОВЕРНУТИ ДОВІРУ ГРОМАДЯН ДО ДІЙ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ 60% опитаних українців вважають, що за останні 2 роки ситуація у сфері охорони здоров’я погіршилася і 87% громадян нашої країни не довіряють вітчизняній медичній системі. Це ті факти, що найбільш яскраво відображають попередні результати роботи Міністерства охорони здоров’я України та міністра, яку 23 лютого 2014 року відправлено у відставку. ВЗ Цього року повинна була завершитись реалізація Пілотного проекту з реформування системи охорони здоров’я у чотирьох регіонах України.

— Реформа медичної галузі розпочалася в рамках так званої програми медичних реформ, яка була анонсована Віктором Януковичем і передбачала підвищення доступності медичних послуг та створення стимулів для здорового способу життя населення. ВЗ 23 лютого 2014 року Верховна Рада України більшістю голосів прийняла Закон України «Про введення мораторію на ліквідацію та реорганізацію закладів охорони здоров’я», фактично зупинивши хід цієї реформи. Які причини такого кроку?

— Коли майже 3 роки тому розпочинали медичну реформу, в українців зажевріла надія, що нарешті буде організовано цілеспрямовану й системну роботу із забезпечення належних умов та матеріально-технічного забезпечення діяльності медичних установ. Але ні лікарі, ні пацієнти не задоволені тим, що нині відбувається. Замість обіцяного покращення якості медичних послуг та підвищення зарплат

2

медикам ми отримали закриття лікарень, масові скорочення медичних працівників, неможливість отримати висококваліфіковану медичну допомогу, усунення з лікувального процесу «вузьких» фахівців, зокрема педіатрів, і перевантаження пацієнтами лікарів первинної ланки, які мають тепер лікувати всіх і від усього порожніми руками за «смішні гроші». Мініс терс тво охорони здоров’я України називало це оптимізацією, насправді ж намагалося вкластись у прокрустове ложе дефіцитного бюджету та максимізувати власні тіньові прибутки від державних закупівель. Ціну таких експериментів добре демонструють цифри: приміром, загальний коефіцієнт смертності, який становив в Україні у 2012 році 14,5 на 1000 осіб проти 6,7 — у країнах-членах ЄС. І, на жаль, саме пілотні області стали лідерами поширеності хвороб серед дорослого населення (найвищі показники реєструються в місті Києві, Вінницькій, Дніпропетровській, Київській, Черкаській областях). У цілому по Україні за останні п’ять років рівень поширеності хвороб зріс на 31,1%.

примушують перекваліфіковуватися у сімейних лікарів. По Києву, наскільки мені відомо, вже 2000 лікарів відмовилися від такої перекваліфікації — ми втрачаємо кваліфіковані кадри.

ВЗ Ми говоримо про «пасивну евтаназію»?

— Так, кожна шоста українська родина відмовляється від лікування через відсутність коштів. Саме це явище експерти називають пасивною евтаназією. Серед основних його причин — вкрай низька якість медичного обслуговування та нерівність у доступі до пос­ луг охорони здоров’я. Це підтверджується результатами опитування громадян представниками Державної служби статистики у жовтні 2012 року. Вражає те, що причиною 71-97% відмов від надання медичної допомоги, відвідування лікаря, придбання ліків або виробів медичного призначення опитувані назвали їх занадто високу вартість. І це в країні, де Конституція декларує безкоштовність медичної допомоги!

ВЗ Поговоримо про саму медичну реформу...

— Що ми маємо на сьогодні? Тільки у 2012 році закрито приблизно 100 лікувальних установ — під виглядом оптимізації. 7 тисяч лікарів і 18 тисяч медперсоналу було звільнено. За ідеєю реформування новостворені центри ПМСД повинні бути наповнені сімейними лікарями, яких на сьогодні немає (потреба в сімейних лікарях становить приблизно 25-30 тис., зараз ми маємо 8 тис.). Навіть у професійному середовищі не розуміють до кінця, хто ж такий сімейний лікар. Якщо зважити на вимоги, які до нього висувають, він фактично повинен бути суперфахівцем широкого профілю. Натомість відбувається масова перекваліфікація за 6 місяців, коли під загрозою звільнення лікарів вузьких профільних спеціальностей

ВЗ Що ж принесе українським медикам і пацієнтам новоприйнятий Закон про мораторій?

— У першу чергу, прийняття даного Закону України покликане припинити безчинство чиновників МОЗ України, які під прикриттям сумнозвісної медичної реформи займались перерозподілом державних кош­тів та намагались перекласти увесь тягар та всю повноту відповідальності на місцеву владу. Усе те, що відбувалось у галузі охорони здоров’я протягом останніх років, вимагає серйозного, змістовного аналізу. Ця реформа проводилась без участі лікарів, наукових фахівців, які могли б чітко спрогнозувати її наслідки. Вона здійснювалась поспіхом і переважно за рахунок скорочення закладів охорони здоров’я та віддалення лікаря від пацієнта. Наслідки того, що вже зроблено, будуть точно неочікуваними і точно катастрофічними. Якщо ми зараз маємо рівень смертності, що прирівнює нас до країн Африки, то такими темпами до 2017 року ми посядемо за рівнем смертності перше місце. Це при тому, що Україна є європейською країною з досить фаховим медичним персоналом і фаховою медичною школою (українська медична школа була однією з кращих у Союзі, і про це також не слід за-

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

ДЕРЖАВНЕ ПИТАННЯ

28 лютого 2014 року бувати). Ми просто знищували багаторічні напрацювання і поспіхом намагалися ввести якісь штучні фрагментарні новації, сутність яких зводилась до того, щоб зменшити фінансування системи охорони здоров’я. ВЗ Який же вихід — припинити реформу? Чи взагалі відмінити?

— Відмінити форсування питання. Адже гонитва за результатами медреформи, яка проштовхувалась силовими адміністративними методами, призвела лише до того, що лікарі стали її супротивниками — їхня думка нікого не цікавила, а коли вони все ж її висловлювали, то отримували «серйозні зауваження від керівництва». Ш л ях до ві дрод женн я української медицини, а нині мова йде саме про відродження, адже її майже вщент «реформовано», — це, по-перше, об’єктивний та виважений аналіз стану галузі, а вже по-друге — толерантне і продумане реформування з цифрами в руках і за участю максимальної кількості лікарів-практиків. Краще лікарів ніхто не може знати потреби пацієнтів, бо тільки вони щодня бачать десятки хворих і мають із ними постійний прямий зв’язок. Одним із найчутливіших індикаторів якості системи охорони здоров’я є показник смертності дітей віком до одного року. У 2012 році він майже вдвічі перевищував показники розвинутих європейських країн. При цьому в окремих областях України спостерігалось суттєве зростання малюкової смертності порівняно з 2011 роком: у Хмельницькій — майже на 50%, Донецькій — на 12%, Дніпропетровській — на 8%. ВЗ Але ж ви наводите дані і по пілотних областях, де окрім «успішних реформ» змінити ситуацію на краще були покликані перинатальні центри!

— Отож-бо й воно. До речі, понад 60% смертей малюків пов’язані з інфекційною патологією, якої можна уникнути шляхом проведення вчасної та планової вакцинації. Тому у світі вона сприймається як надія на порятунок мільйонів життів і відбувається у звичному режимі — тихо й мирно. ВЗ На жаль, в Україні все інакше. Хто у цьому винен?

— Найбільше хвилює українців якість вакцин, бо, знаючи наміри нашої держави на всьому зекономити та бажання чиновників від медицини нагріти руки, жоден із батьків не може без вагань відповісти на запитання: «Робити щеплення чи ні?» На жаль, загибель дітей після вакцинації не нас­ торожує тих посадових осіб, що приймають рішення, які

вакцини варто закуповувати, а які — ні. До речі, за реєстрацію вакцин та за розслідування зв’язку між вакцинацією і летальними випадками несуть відповідальність одні й ті самі чиновники МОЗ, які, звісно ж, жодного разу не визнали цього зв’язку. Генеральна прокуратура України ще у травні 2013 року винесла Міністерству охорони здоров’я України подання з вимогою терміново усунути порушення законів України, допущені під час закупівлі та застосування вакцин у 20112012 роках. У відповідь на моє депутатське звернення Ген­прокуратура також повідомила про ініціювання притягнення до відповідальності чиновників, винних у порушенні законодавства. ВЗ Про які саме вакцини йдеться?

— У поданні зазначається, що впродовж 2012 року внаслідок щеплення проти гепатиту В неякісною вакциною виробництва сумнозвісної компанії «Фармстандарт-Біолік», співвласником якої до лютого 2013 року був Олександр Богатирьов, постраждали 508 малюків. При цьому на закупівлю цього небезпечного для здоров’я препарату було витрачено 18 мільйонів бюджетних коштів. Найбільш кричущим фактом у цій ситуації є те, що, незважаючи на заборону Державної служби України з лікарських засобів надалі зберігати та застосовувати вакцини виробництва компанії «Фармстандарт-Біолік», наприкінці 2012 року МОЗ України провело попередню оплату чергової партії імунобіологічних препаратів цього ж виробника на суму 6,5 мільйона гривень. ВЗ Ця інформація викладена у проекті Звіту Тимчасової слідчої комісії?

— Так, з усіма отриманими ТСК даними можна ознайоми-

Краще лікарів ніхто не може знати потреби пацієнтів, бо тільки вони щодня бачать десятки хворих і мають із ними постійний прямий зв’язок. ся дозволити використання в Україні деяких вакцин без GMP-сертифікату (тих, що застосовуються на території України понад 10 років). Таких у рамках Національного календаря щеплень виявилося 12. МОЗ запевняло, що це — вимушений і тимчасовий крок. Що Постанова діятиме лише впродовж кількох років. Що використання російських вакцин, яким, за словами чиновників МОЗ, немає аналогів, потрібно для того, «аби не зір­ вати вакцинальну кампанію, яка потребує цих дешевих, але якісних та перевірених роками вакцин». Ці «перевірені роками вакцини», що виробляються в країнах, де GMP-сертифікація не є обов’язковою, днями знову забрали життя 3 людей. Про це повідомила Держлікслужба України, тимчасово заборонивши своїми розпорядженнями від 07 лютого 2014 року застосування вакцин через повідомлення про летальні випадки. До «чорного списку» потрапила вакцина туберкульозна (БЦЖ), що виробляється «НВО по медичним імунобіологічним препаратам «Мікроген» з Російської Федерації, рекомбінантна вакцина «Еувакс» для профілактики гепатиту В виробництва корейської фірми LG Life Sciences та вакцина «Пентаксим», яку ТОВ «Фармекс Груп» фасує з in bulk фірми-виробника Sanofi pasteur S.A., Франція. ВЗ Вітчизняні виробники вже давно сертифікували

лову — певний час готувався його проект, який потім ще обговорювався, відтерміновувалося набуття його чинності. А чому вичікувало МОЗ? Адже там розуміли, що така ситуація виникне, коли потрібні нам вакцини не зможуть пот­рапити в Україну без GMP-сертифікації. Чому «критична ситуація» постала одномоментно і чому єдиним «порятунком» пропонувалась відміна GMP-сертифікації певних вакцин, а точніше, конкретних виробників? Поки держава витрачає левові частки бюджету на прид­ бання іноземних вакцин сумнівної якості, українські вчені вже без усякої підтримки, але ще працюють над створенням власних вакцин. І, що найпринизливіше для національної гідності, всі можливості для цього були в нашій країні, і поки остаточно не втрачені! Чому багато країн розв’язують проблеми епідеміології власними силами, а Україна — чужими? Адже сьогодні у нас не виробляють жодної вакцини. Спроба ві дміни GMPсертифікації вакцин, ініційована особисто міністром Раїсою Богатирьовою та її заступником Романом Богачевим, — антиукраїнський крок, спрямований не на безпеку наших дітей, а на зароб­ ляння тіньових грошей. Наполягаю на тому, що тільки жорсткий контроль за якістю всіх без винятку лікарських засобів є гарантією та запорукою здоров’я майбутньої молодої української нації. Окремо хотів би високо

Дуже не хочеться вірити в те, що «група Богатирьової» через своїх прибічників продовжуватиме брати участь у розподілі державних коштів на тендерах. Ми завершуємо роботу ТСК з повним розумінням того, які схеми нам дуже скоро доведеться знищити, щоб у майбутньому повернути довіру громадян до дій Міністерства охорони здоров’я України. тись у відкритому доступі. Але повернімося до вакцинації. Замість того, щоб зробити висновки, МОЗ вдалося до безпрецедентного у своєму цинізмі кроку. У той час як в Україні законодавчо затверджена вимога підтвердження GMP-сертифікації всіх лікарських препаратів, які використовуються на її території, МОЗ ініціювало проект Постанови Кабміну, якою передбачало-

свої виробництва. То може варто розглянути можливість виробляти вакцини в Україні, а не закуповувати імунобіологічні препарати сумнівної якості?

— Ця вимога не була новиною ні для виробників вакцин, які збиралися поставляти свою продукцію в Україну, ні для МОЗ, яке планувало її закуповувати. Адже відповідний Закон не впав як сніг на го-

оцінити співпрацю з Державною службою України з лікарських засобів та провідними співробітниками МОЗ під час роботи ТСК, адже увесь цей час вони працювали під пос­ тійним тиском керівництва МОЗ України. ВЗ Ви, як член ТСК, точно знаєте «в обличчя» чиновників, які довели ситуацію до критичної точки…

— Фракція «Батьківщина» ще восени 2013 року вимагала від керівництва Верховної Ради України терміново поставити на публічне обговорення звіт Тимчасової слідчої комісії з розслідування діяльності Міністерства охорони здоров’я України, а також питання про відставку міністра МОЗ Раїси Богатирьової. Н и н і с ф е р а охор он и здоров’я в Україні перебуває в жахливому стані, що у своєму звіті констатувала ТСК. Міністерство охорони здоров’я України переймається не здоров’ям громадян, а фактично розробляє і запроваджує корупційні схеми, що гарантують збагачення в особливо великих розмірах. Одна з таких схем успішно використана МОЗ при закупівлі автівок швидкої допомоги. Було витрачено близько 1 мільярда гривень, із яких понад 200 мільйонів — фактично вкрадено. При цьому машини були закуплені не у виробників чи великих дистриб’юторів, а в «компанійпрокладок»: «АІС-Столиця», ПрАТ «Практика» та ТОВ «Ілатанмед». До того ж, придбані машини — із сумнівним китайським обладнанням. Ми з колегами з ТСК неодноразово демонстрували документи, які підтверджують ці дані. Хто нестиме відповідальність, якщо людина помре у цій «швидкій», тому що відмовить, наприклад, прилад штучного дихання китайського виробництва? Якщо в МОЗ думають, що ці гроші вони просто вкрали і не несуть жодної відповідальності за те, що далі буде з цими сумнівними «швидкими», — це не так.

23 лютого 2014 року з моєї ініціативи Раїса Василівна Богатирьова, міністр охорони здоров’я України, нарешті була відправлена у відставку. Тепер — справа за Генеральною прокуратурою. Але заспокоюватися зарано. Під час роботи ТСК ми отримали інформацію про те, хто і як претендує на участь у тендерах. Дуже не хочеться вірити в те, що «група Богатирьової» через своїх прибічників продовжуватиме брати участь у розподілі державних коштів на тендерах. Ми завершуємо роботу ТСК з повним розумінням того, які схеми нам дуже скоро доведеться знищити, щоб у майбутньому повернути довіру громадян до дій Міністерства охорони здоров’я України. Водночас хочу запевнити, що народні депутати України і по завершенню роботи парламентської ТСК продов­ жуватимуть пильно стежити за спробами зацікавлених бізнес-структур завозити на територію України ліки сумнівного походження, сумнівної якості або недоведеної терапевтичної ефективності. Розмову вела Вікторія МИКОЛАЙЧУК, для «ВЗ»

3

СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

УРОК НА МАЙБУТНЄ ЗА НАДТО ДОРОГОЮ ЦІНОЮ Охорона здоров’я не лише засадничий напрям державної політики, а й найбільш вразлива і соціально чутлива сфера, яка завжди відчуває політичне втручання і страждає від волюнтаристських рішень. Тому впродовж останніх десятиліть галузь була тією болючою точкою, яка викликала гостру реакцію суспільства у разі необережного чи нерозумного поводження з нею. На жаль, весь цей період міністри охорони здоров’я були політичними «комісарами» в галузі, що накладало негативний відбиток на стиль їх керівництва, і кожен воював або зі своїми політичними путами, або із самою галуззю (в міру ідейних переконань і власного вибору). Точка кипіння Охорону здоров’я лихоманило від сезонних змін її очі льник ів, воєн мі ж рішенн ями попередників і наст у пників, втім такого цу намі, яке пронес лос я по га л у зі впродовж останніх двох років, вона ще не зна ла! Вже через де як ий час піс л я прийн ят тя Закон у України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» і лікарі, й пацієнти на власній шкірі ві дч ули істинне значенн я вис лову «за що боролис я, на те й напоролис я». Сподівання людей на позитивні зміни реформ, яких вони очікували як порятунку від остаточного розвалу галузі, змінилися панікою та обуренням. Надії на те, що тотальний наступ змін, які не отримали ні наукового, ні економічного обґрунтування, вдасться втримати бодай у межах кількох «експеримента льних» регіонів, також незабаром розвіялися. Реформи, попри вимоги закону вивчити досвід і лише після цього його розповсюджувати, як стихійне лихо перекинулися на всю країну. А ле на відміну від стихій природних, політичні рішення мають і своїх авторів, і своїх «генералів». Тих, що обіцяли поч у ти кож ного і на леж ним чином подбати про інтереси працівників га лузі і простих громадян, а натомість не чули ні тих, ні інших. В тому числі й аргументів фахівців галузі, які виступали проти поспішності, непідготовленості реформ, попереджали про можливі перекоси і вказували на конкретні п рора х у н к и й пом и л к и ( до

4

речі, з конструктивною критикою таких «збоїв» реформ авторитетні представники галузі вист у па ли на шпа льтах «ВЗ» практично в кожному випуску газети). Однак на медичному Олімпі все це сприймалося й оголошу ва лос я як саботаж і неба жанн я працювати «на благо» народу. Втім сам народ, не пов’язаний залежністю від системи, виявляв ще більший супротив, що МОЗ пояснювало «нерозумінням» геніальних ідей з боку населення. Владу, вочеви д ь, д рат у ва ло те, що «товстошкірі» українці не відчувають турботи і покращенн я в медицині вже сьогодні. Як аргумент наводилися суми коштів, виділених з бюджету і відправлених у певному нап­ рямк у (частіше без звіт у, чи отрима ли їх за а дресою і як

шись ві д «дрім у чості» народонаселення, МОЗ та активні виконавці реформ оголосили п р о не о бх і д н іс т ь і нф орм аційного просвітництва. Сайт ві домства ряснів позитивними меседжами про відкриття амбулаторій, впрова д женн я методів лікування в окремих за к ла да х, за к у пі в лю обла днання тощо (хоча, власне, ці події не є су ттю реформ і аж ніяк не означають, що проблем не існує). На тому ж будувалися і брифінги для журналістів, яких запрошували навіть із регіонів на окремі зустрічі з керівництвом МОЗ (ті ж ЗМІ, які вдава лися до незру чних тем, м’яко кажучи, були не в пошані). Втім, інформаційна халва, за допомогою якої намагалися пояснити людям, чому реформи — це добре, а їх критика — погано, не спрацюва ла. Бо кожен контакт хворого зі злиденною, а тепер ще й деформованою охороною здоров’я був гірким, як редька. Про наслідки таких реформ «ВЗ» також писало неодноразово.

Антитерапія Одним зі справжніх фронтів реформ у ва нн я с та ло «оновлення» педіатричної с лу жби. Пр о г о л о с и в ш и «м и р п а л а цам» у вигляді перинатальних центрів (до слова, план їх відкриття, оприлюднений на початку проекту, не виконано, і обіцяної на сьогодні кількості таких центрів Україна так і

Генеральна прокуратура України зарахувала вітчизняну охорону здоров’я у трійку лідерів серед галузей за кількістю притягнутих до відповідальності посадовців за одержання хабарів. Можна лише уявити, скільки з них залишилося в тіні! саме розпоряди лис я). Цифри «зростали» з кожним роком, а галузь і далі осідала, як старий тин. Керівництво стверджувало, що реформи поліпшу ють доступність і якість медичної допомоги, а експертні виснов­ ки були іншими: мета реформ — загнати існуючу систему в рамки нікчемного медичного бюд жет у. Зрештою, втомив-

не отримала), було оголошено «війну хижам», якими ста ли дільничні педіатричні служби. Першими, хто організував самооборону проти руйнування педіатричної служи, стали пілотні регіони — чи не вперше за всю історію країни рішення чиновників від медицини призве ло до с творенн я г ромадських організацій, пок ли-

каних протистояти його виконанню! Ще однією епопеєю в царині медицини д ля дітей впродовж останніх років стало спорудження нового корпусу лікарні ОХМАТДИТ, обіцяне як подарунок до «ЄВРО-2012», але свято забарилося через підкилимну гру чиновників — гру у власні інтереси. На тлі с лів класика про те, що жодні блага світу не варті сльози дитини, шокує ставлення держави до дитячого життя і здоров’я, яке ми спостерігаємо у країні, що проголошувала свій європейський вибір. Один із найяскравіших прик ладів — траге ді я, що ста лас я 30 травн я 2013 року в одному зі спа льних корпусів спеціалізованого дитячого санаторію «Юність» підпорядкування МОЗ України (смт Сімеїз, АР Крим), де обвалився балкон третього поверху разом із дітьми, внас лідок чого загинула дівчинка (про це «ВЗ» повідомляло у № 23-24 від 14.06. 2013). Це не було випадковістю, бо навіть чиновники визна ли відсу тність фінансування на ремонт і благоустрій таких зак ла дів, ігнору ванн я їхніми керівниками е лементарних правил безпеки дітей, неефек т ивніс т ь кон т ролю з боку відповідних органів. До речі, хто і як був покараний за те, що сталося? А хто відповість за долі дітей, фотографіями яких заповнені інтернет-сайти, що благають про допомогу на лікування через фінансову неспроможність батьків його оплатити? І в той час, як влада жорстко вимагає прибрати з вулиць «неми лови дні» на дпис и з народним обуренням її діями, державні му жі мовчки проход ять повз численні фотографії дітей, які з кожним днем втрачають шанси на життя. Такі «знамена» — це повне фіаско керівників медичної галузі і розписка влади у своїй неспроможності подбати про життя людей і майбутнє країни.

Підсумок як вирок «Мовчання пірамід» з приводу проблем у медичній галузі різко змінювалося на браваду вип­р авдань під час скандалів, як і пос т і йно зчин я лис я навколо МОЗ України впродовж останніх років. Вони стосувалися і несвоєчасної закупівлі лі к і в та ви робі в ме д и чног о

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

28 лютого 2014 року п ри значен н я, і неп розори х тендерів, і закупівлі фармпрепаратів за завищеними цінам и, і ви корис та н н я ва к ц и н сумнівної якості від «улюблен и х» мі ніс т ром ви робн и к і в (ці теми редакція «ВЗ» також пос­т ійно виносила на шпальти газети). Та й чому дивуватися — ГПУ зарахувала вітчизняну охорон у з доров’я у т рійк у лі дерів сере д га л у зей за к і л ьк іс т ю притягну тих до ві дпові да льності посадовців за одержання хабарів. Можна лише уявити, ск і льк и з них за лиши лос я в тіні! Втім і очевидних фактів вистачило для повної картини «творчості» медичних чиновників вищих рангів. Зокрема, аудит Рахункової па лати підтвердив, що МОЗ не проводило своєчасної закупівлі протитуберкульозних препаратів, внаслідок чого лікарні були забезпечені ними у 2012 році лише на 60-75% ві д потреби. І що через недостатній контроль з боку МОЗ було закуплено протитуберкульозний препарат у 6 разів дорожчий за ринкову ціну, до того ж ці «золоті ліки» не надходили в лікарні понад 9 місяців, що спричинило порушення схем лікування хворих на туберкульоз. Інформація різних державних органів і контролюючих ві домс т в п р о « до с я г не н н я» у правлінців медичної га лузі увірвала терпець парламенту, який у травні 2013 року створив тимчасову слідчу комісію з розс лідування фактів порушень законодавства при здійсненні державних закупівель, неефективного використання державних коштів та зловживань с лужбовим становищем з боку посадових осіб МОЗ, інших державних підприємств, установ та організацій у сфері охорони здоров’я та фармацевтичної галузі. Як кажуть, треба ж було так прославитися! У звіті наголош уєтьс я, що МОЗ допустило невиправдане скорочення медичних зак ладів — навіть у такій «тривожній» службі, як протитуберкульозна. «Було реорганізовано 4 п р о т и т у б ерк у л ь о зн і д испансери в регіонах, кількість за к ла дів, що ма ют ь фт изіатричні кабінети, зменшилась на 11. Ліжковий фонд протит уберк ульозних диспансерів скорочено на 335 лі жок, т уберкульозних лікарень — на 200 ліжок. Показово, що скорочення ліжкового фонду торкнулося навіть Херсон­с ької області (скорочено 50 ліжок), яка є абсолютним лідером за рівнем захворюваності на туберкульоз в Україні!» — йдеться у звіті. Водночас ТСК наводить і н ш и й пок а з ови й п ри к ла д. При тому що в Україні від 37% до 60% онкохворих не отримали спеціального лікування (дані Націона льного канцерреєстру), чиновники від медицини доводять забезпеченість ліжками онкологічних зак ладів до показника 2,8 на 10 тис.

населення замість рекомендованих Наказом МОЗ — 3,5. А оскільки кількість онкохворих в Україні зростає, має місце дефіцит таких ліжок і частина онкохворих вимушена проходити лікування в закладах зага льно-лікарняної мережі, де не завжди дотримуються стандартів і протоколів лікування т а к и х п а ц іє н т і в ( де т а л ьно про ці та інші факти зловжива нь, ви яв лени х ТСК, на ше видання повідом ля ло у №4142 від 18.10.2013 та №43-44 від 01.11.2013). Втім, економ л ячи в так ий спосіб на пацієнтах, МОЗ не сороми лос я «шику вати» державними коштами на закупівлях ліків. У звіті ТСК, зокрема, йдеться про те, що МОЗ закуповува ло лікарські засоби за цінами, які перевищують зареєстровані оптово-відпускні з урахуванням граничних пос­ тача льницько-збу тових на дбавок. Якби зак у пів л я з дійснюва лась за мініма льними цінами, приблизна економі я бюджетних коштів становила б 47,5 млн гривень тільки впродовж 2012 року. Зокрема, протягом 2012-2013 рок ів лише антиретровірусні препарати МОЗ закуповувало за цінами,

вакцинами проти гепатиту В П АТ «Фармс тан дарт-Біолік», до с к ла д у а к ц іонері в я ког о свого час у входив син Раїси Богатирьової, поставила остаточний хрест на такій довірі. Хоча «рі дну» міністру охорони здоров’я фірму неодноразово позбав л я ли ліцензії на продаж небезпечних вакцин, «Фармстандарт-Біолік» знову і знову виходив у фаворити державних закупівель головного медичного відомства країни. Час від часу суспільство здригалося від нових повідомлень п ро с мер т і д ітей, як і у ЗМІ пов’язували з використанням ци х вак цин, однак очі льниця МОЗ наполяга ла — все це підступна змова ворогів. Так, ніби висновків Держлікслужби під час перевірки ПАТ «Фармстандарт-Біолік» (виявлено 14 критичних і 22 істотних порушення Ліцензійних умов при виробництві цієї вакцини) взагалі не було. Зреш т ою, та к а пос т у п л ивіс т ь по ві дношенню до ло бістських інтересів не ста ла сенсацією. На почат к у 2013 року, коли йшлося про запровадження згаданої вже вимоги GMP-сертифікації та ліцензування імпорту ЛЗ, МОЗ також

Порівняння звітів про стан протидії корупції за 2011 та 2012 роки свідчить про збільшення кількості виявлених кримінальних та адміністративних корупційних правопорушень у сфері охорони здоров’я. Так, якщо у 2011 році виявлено 47 кримінальних корупційних правопорушень, то у 2012 році — уже 142. Наявні у Служби безпеки України матеріали свідчать, що у 2013 році ситуація у цій сфері кардинально не змінилася.

що на 150-300% перевищують ті, за якими ці препарати купува ли пацієнтські організації, — такі висновки ТСК. Зок рема, парла мен тс ька с лі дча комісі я має пі дтверд­ ження того, що МОЗ зак у повува ло лікарські засоби і вироби медичного призначення, оптово-ві дпускні ціни на які взагалі не були задекларовані/ зареєстровані.

Якість сумнівна, вигода конкретна Окремо ТСК звіт у ва ла, що у 2012 році МОЗ неодноразово зак у пову ва ло іму нобіологічні препарати та лікарські засоби, належну якість яких не було підтверджено. Відповідь на запитанн я, чи має право керівництво найгуманнішого міністерства ризикувати життям і з доров’ям людей, очевидна. Зрештою, довіру людей воно вже втрати ло. Історі я з

займало хитку позицію в цьому питанні, пристаючи на панічні настрої окремих виробників про мож ливий дефіцит ліків в у країнських аптеках. Мабуть, для паніки чиновник ів є свої, незрозу мі лі на м, причини? Що бі льше при хова ного в арихметиці державних діячів, то меншою є міра відповідальності, яку вони згодні на себе брати. А ле існ ує рівн янн я з усіма неві домими і конкретними цифрами в підсумку. Це тендери. Про те, як вони відбувалися у стінах МОЗ, також ідеться у звіті ТСК, яка зафіксувала дискримінацію окремих учасників конкурсних торгів, необ’єк т ивн у й у пере д жен у оці нк у ї х п ропозиці й тощо. Ймовірно, що до подібних випа дків нераціона льного, непрозорого та неефектного використання державних коштів під час здійснення державних

закупівель лікарських засобів та виробів медичного призначенн я п ризве ли кору пці йні правопорушення з боку посадових осіб МОЗ, зазначає ТСК. А порівняння звітів про стан проти дії кору пції за 2011 та 2012 роки свідчить про збільшенн я к і лькос т і ви яв лени х криміна льних та а дміністрат ивни х кору пційни х пра вопор у ше н ь у с ф е рі охор он и здоров’я. Так, якщо у 2011 році виявлено 47 кримінальних корупційних правопорушень, то у 2012 році — уже 142. Наявні у Служби безпеки України матеріали свідчать, що у 2013 році ситуація у цій сфері кардинально не змінилася. «За га лом, неефек т ивні та непрозорі закупівлі Міністерства охорони здоров’я України протягом 2012-2013 років призвели до розтрати коштів Державного бюджету України в особливо великих розмірах. Окрім того, це унеможливило закупівлю лікарських засобів та виробів медичного призначення в необхідній кількості та на лежної якості, що негативним чином ві добрази лось на якості на дання медичної допомоги насе ленню України» — підсумовує звіт ТСК. Те н дерн и м « ф е с т и в а ле м» минулого рок у в стінах МОЗ ста ла зак у півл я автомобі лів «швидкої», на які з нетерпінням чека ли на місц ях і пацієнти, і лікарі, що з настанням реформи екстреної допомоги змушені втілювати нові стандарти доїзду на старому автопарк у. Однак МОЗ нік уди не поспіша ло і переноси ло процеду ру розкриття тендерних пропозицій 4 рази ( до речі, перша з ни х була нас ті льк и «прозорою», що т уди навіть не допустили акредитованих журналістів). Народні депутати від опозиції, які контролювали проведення торгів, прокоментували це як намір МОЗ зачинити двері перед громадськістю з метою нагріти руки, що вже трап л я лос я. Грома дськість також запідозри ла — її водять за ніс. То з’являються нові учасники торгів, то МОЗ ог о лош ує п р о необх і д н іс т ь ще раз підготуватися до процед у ри, то напередодні тендеру «вип ливає» зазда легі дь відомий переможець. Тому на захист чесних і прозорих тендерів пі д стіни МОЗ неодноразово виходили мітингуючі. Втім, після оголошення переможц я ніхто не заспокоївс я, адже спостерігачам були представлені автомобілі виробників-переможців без «начинки». Тому виникали сумніви: яке ж обладнання буде встановлено — те, що закладене в ціну автомобілів, або його дешевий аналог? Зрозуміти, чи був тендерний фокус і в чому він полягав, громадськості так і не вдалося — в країні розпочалися події, котрі відтіснили фінансові «забавки» чиновників на другий план. Важливішими стали питання життя і смерті.

5

СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ЧИМ БІЛЬШЕ КОНТРОЛЕРІВ, ТИМ МЕНШЕ ВІДПОВІДАЛЬНИХ Зрозуміло, що в тому, аби ліки були якісними, безпечними та ефективними, зацікавлені і лікарі, і пацієнти, і, зрештою, держава, яка має забезпечити громадян не просто гарантіями, але, власне, якісними та безпечними ліками. Невипадково у всіх розвинених країнах світу ця сфера регулюється насправді жорстко. Україна пішла саме цим шляхом і відноситься до країн із жорсткою регуляторною політикою у сфері лікарських засобів. Але, як і будь-який складний процес, вона потребує постійного оновлення, удосконалення та переосмислення деяких засад, що, можливо, ще вчора здавалися логічними і прийнятними. Звичайно, що зміни не можуть бути популярними, але популізм у такій сфері — справа дуже небезпечна. До цього еволюційного процесу постійно прикуто увагу громадськості, професійних спільнот та гравців фармацевтичного ринку, тож і питань до Голови Державної служби України з лікарських засобів Олексія СОЛОВЙОВА завжди чимало. ВЗ Підводячи підсумки роботи Тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування окремих фактів порушень законодавства з боку посадових осіб МОЗ України, інших державних підприємств, установ та організацій у сфері охорони здоров’я та фармацевтичної галузі, голова ТСК високо оцінив співпрацю Держлікслужби України в процесі роботи комісії. Натомість питань залишається багато. І найперше, яке неодноразово порушувалося, але й досі не вирішене, — питання єдиного регуляторного державного органу, який був би спроможний нести відповідальність з усіх питань, пов’язаних із лікарськими засобами. Чому? Адже рішення про підпорядкування Державного експертного центру МОЗ України Держлікслужбі України вже було прийнято, але не виконано. Що стало на заваді?

6

— Перш за все, слід зазначити, що пріоритетом діяльності Держлікслужби України є і залишається забезпечення якості лікарських засобів в обігу. З цією метою в нашій державі проводиться гармонізація національного законодавства у сфері обігу ліків з європейським — на сьогодні вітчизняне законодавство в цій сфері на 90% гармонізоване з законодавством ЄС. Це дозволило впровадити ефективні європейські інструменти регуляторної практики, що для пацієнта і системи охорони здоров'я в цілому є гарантією якості та безпеки ліків. Зокрема, введено низку європейських норм щодо: імпорту ліків, вироблених виключно в умовах GMP ЄС, ліцензування імпорту, приєднання до Європейської фармакопеї, кримінальної відповідальності за фальсифікацію ліків, ратифікації Конвенції «Медікрайм», вимог належної дистриб’юторської практики тощо.

На відміну від України, відповідальність перед споживачами ліків у країнах Європейського Союзу покладена на єдиний регуляторний орган, який несе повну відповідальність за допуск на ринок лікарського засобу, його якість в обігу, фармаконагляд тощо. В Україні ж створення єдиного регуляторного органу за європейським зразком наразі залишається проблемним питанням. Ще в кінці 2011 року було підготовлено проект Указу, яким планувалося внес­ти зміни до положень про Міністерство охорони здоров’я та Держлікслужбу України. Зміни передбачали передачу функцій державної реєстрації лікарських засобів та фармаконагляду до Держлікслужби України. Проект Указу був погоджений Міністерствами охорони здоров'я, фінансів, юстиції, економічного розвитку та торгівлі. Проте в день розгляду Кабінетом Міністрів України проект Указу з неві-

домих причин був знятий з порядку денного і до сьогодні ситуація не змінилась. ВЗ Реєструючи лікарський засіб, МОЗ України реєструє, насправді, «кота в мішку», адже хіба можна спиратися тільки на дані, що вказані в досьє заявника? У якій площині лежить проблема контролю якості ліків за існуючої системи, коли ліки реєструє МОЗ України?

— Відповідно до законодавства ЄС (Директива 2001/83 ЄС) та рекомендацій ВООЗ, «якість лікарського засо-

бу» ск ладається із трьох взаємопов’язаних чинників — безпеки, ефективності та якості. В той же час в Україні функції державної реєстрації та державного контролю якості лікарських засобів покладені на різні структури: ДП «Державний експертний Центр МОЗ України» (далі — Центр) та Держлікслужбу України. Зусилля Держлікслужби спрямовуються на виявлення та заборону неякісних лікарських засобів під час їх виробництва, оптової та роздрібної реалізації, приводять до чис-

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

28 лютого 2014 року ленних випадків вилучення такої продукції. В той же час, на відміну від практики, яка застосовується в усьому світі, цей державний орган не причетний до надання дозволу на застосування лікарських засобів в Україні, тобто до їх державної реєстрації, і, відповідно, не може впливати на цей процес. Лабораторний контроль якості зразків лікарських засобів та перевірка відтворюваності методів контролю здійснюється експертною організацією (Центром) замість лабораторій органів державного контролю, внаслідок чого велика кількість затверджених методик не відтворюється під час державного контролю якості, що практично унеможливлює його в таких випадках та призводить до збільшення часу знаходження лікарських засобів на лабораторному аналізі, а отже, відсутності препарату на ринку України. Існуюча процедура експертизи та погодження технологічної документації на лікарські засоби передбачає подвійну експертизу та погодження — при отриманні ліцензії на виробництво та при державній реєстрації лікарського засобу. Якщо процедура буде здійснюватися одноразово, то підприємство може одночасно отримати ліцензію на виробництво та зареєструвати лікарський засіб в Україні. Всі документи (ліцензії, сертифікати, висновки) видаються Держлікслужбою України. Фактично Центр при реєстрації ЛЗ проводить експертизу цих же документів. Однак на це вит­рачається час, людські та матеріальні ресурси. Отже, здійснення експертизи та процедури реєстрації Держлікслужбою України зумовить недопущення втрати контролю держави за рівнем якості лікарських засобів, що реєструються в Україні. Крім того, це дозволить оптимізувати систему реєстрації лікарських засобів, яка на сьогодні є непрозорою. ВЗ Одним із дієвих інструментів контролю якості ЛЗ та недопущення на вітчизняний ринок неякісних ліків є GMP-сертифікація. Вітчизняні виробники з розумінням поставилися до нововведень і сумлінно виконують усі вимоги щодо європейських стандартів виробництва. А щодо іноземних компаній, ліки яких складають більшість реєстру зареєстрованих в Україні лікарських засобів?

— Виробництво лікарських засобів у країнах з жорсткою регуляторною системою (ЄС, країни, регуляторні органи яких є членами Системи співробітництва фармацевтичних інспекцій (PIC/S), Японія)

проводиться з неухильним дотриманням вимог GMP. Нагадаю, що Україна розпочала впровадження вимог GMP ще у 2000 році. Для українських виробників вимоги GMP стали обов’язковими з 2010 року. У листопаді 2011 р. були внесені зміни до статті 9 Закону України «Про лікарські засоби», згідно з якими при реєстрації або перереєстрації лікарських засобів іноземні виробники повинні надавати виданий Державною службою України з лікарських засобів документ (сертифікат відповідності вимогам GMP або у разі наявності сертифіката, виданого уповноваженим регуляторним органом країни-члена PIC/S, висновок щодо підтвердження відповідності вимогам належної виробничої практики), що підтверджує відповідність виробництва лікарських засобів вимогам GMP. Відповідно до статті 9 Закону України «Про лікарські засоби» вимоги належної виробничої практики є обов’язковими для закордонних виробників лікарських засобів. Фактично для іноземних виробників необхідність дотримання вимог GMP впроваджено з 15 лютого 2013 року. З цієї дати до України постачаються лише ті лікарські засоби, які виробляються і контролюються згідно зі стандартами якості, що відповідають їх призначенню, а також відповідно до вимог реєстраційного досьє та специфікації на цю продукцію. Введення стандарту GMP та деяких інших гармонізованих з ЄС стандартів для нашої країни показало, що сьогодні український пацієнт має такі ж гарантії якості та безпеки ліків, як пацієнт Європейського Союзу. ВЗ Як взагалі, на вашу думку, має виглядати ідеальний процес реєстрації лікарського засобу?

— Для цього національна процедура державної реєст­рації лікарських засобів повинна бути повністю гармонізована з відповідним законодавством ЄС. По-перше, слід визнавати результати випробувань та експертиз, що вже були проведені під час централізованої процедури в Європейському медичному агентстві (ЄМА), так звану централізовану процеду ру ліцензу ванн я (реєстрації). Так, лікарські засоби, які ліцензовані (зареєстровані) в ЄМА, повинні допускатись на ринок України та вноситись до Державного реєстру лікарських засобів за спрощеною процедурою. Це дозволить скоротити терміни (до 1 місяця) та значно знизити вартість державної реєстрації лікарських засобів, які ліцензовані (зареєстровані) ЄМА, і, як наслідок, значно поліпшити забезпечення гро-

мадян України безпечними, ефективними, високоякісними та, що вкрай важливо, новітніми (інноваційними) лікарськими засобами. По-друге, термін дії реєстраційного посвідчення має бути безстроковим, тобто в Україні треба скасувати процедура перереєстрації. Це дуже важливе питання, вирішення якого дозволить не допустити переривання процесу лікування та уникнути ризиків, пов'язаних із заміною лікарського засобу, значно зменшити регуляторний тиск на заявників та виробників, покращити бізнес-середовище в Україні у сфері реєстрації лікарських засобів, гармонізувати національне законодавство з законодавством ЄС у сфері реєстрації лікарських засобів щодо термінів дії реєстраційного посвідчення на лікарський засіб. По-третє, вимоги до якості лікарських засобів повинні відповідати Європейській Фармакопеї. Оскільки з 2013 року Україна є членом Європейської фармакопеї з правом голосу, Держлікслужба бере безпосередню участь у розробці європейських стандартів якості лікарських засобів та відповідає за гармонізацію державних стандартів якості з європейськими. По-четверте, слід виключити необхідність реєстрації активних фармацевтичних інгредієнтів (субстанцій) як лікарських засобів, що дозволить значно спростити процедуру їх ввезення, забезпечить безперервність процесу виробництва готових лікарських засобів, що, своєю чергою, сприятиме безперервному доступу пацієнтів до лікарських засобів. Відповідні проекти законодавчих актів були ініційовані і підготовлені Держлікслужбою України та направлені до МОЗ України. ВЗ Болюче питання, яке час від часу загострюється, — вакцини. Чому так відбувається, що деякі з тих, що вже потрапляли під тимчасову заборону Держлікслужби, знову з’являються в цьому ж реєстрі з позначкою «тимчасова заборона через повідомлення про летальний випадок»?

— Наказом Міністерства охорони здоров'я від 16.01.2013 року №23 були внесені зміни до Порядку встановлення заборони (тимчасової заборони) та поновлення обігу лікарських засобів на території України, затвердженого наказом від 22.11.2011 року №809. Так, у разі надходження від Міністерства охорони здоров'я України та територіальних органів Держлікслужби України повідомлення про непередбачувані побічні реакції та/або смерть людини внаслідок застосування серії або серій вакцин Держлікслужба України

повинна, відповідно до законодавства, тимчасово заборонити обіг такого медичного імунобіологічного препарату до розслідування їх причин. Підставою для поновлення обігу серії або серій тимчасово заборонених вакцин є заключний висновок груп оперативного реагування щодо розслідування несприятливої події після імунізації про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між несприятливою подією після імунізації та застосуванням серії або серій вакцини (анатоксину, алергену туберкульозного), який подається Міністерством охорони здоров'я України до Держлікслужби України. Таким чином, заборона та поновлення обігу серій вакцини (анатоксину, алергену туберкульозного) здійснюється Держлікслужбою України на підставі інформації, отриманої від Міністерства охорони здоров'я України. ВЗ Чи можна уникнути такої ситуації, пред’являючи єдині для всіх виробників вимоги щодо відповідності вимогам GMP? Чому віт­чизняні виробники, що пройшли всі необхідні інспекції і мають підтвердження у вигляді GMP-сертифікату, не виробляють цих вакцин?

— Усі ми розуміємо головне завдання — не допустити нестачі ліків на ринку України, але в той же час необхідно убезпечити наших громадян від вакцин, сироваток, антибіотиків або інших препаратів, застосування яких може шкодити здоров'ю та нести загрозу життю. Якщо є європейські або американські вакцини і сироватки з доведеною ефективністю, що вироблені відповідно до міжнародних вимог GMP, навіть за ціною вище, ніж зараз закуповує Міністерство охорони здоров’я, це значить, що Міністерство охорони здоров'я України повинно забезпечити їх закупівлю. Відносно виробництва вакцин в Україні — звичайно, розвивати їх вітчизняне виробництво вкрай необхідно. Що стосується вітчизняних виробників лікарських засобів — деякі вакцини та анатоксини ними не виготовляються, а тільки плануються до виробництва найближчим часом. Водночас, після того, як вимоги міжнародного стандарту GMP було запроваджено для українських виробників, діяльність деяких підприємств зупинили у зв’язку з тим, що виробництво вакцин на цих підприємствах здійснюється з порушеннями та не відповідає цим вимогам. Наразі підприємствами здійснюються усунення порушень, активна модернізація та технічне переоснащення виробничих ліній з метою приведення до вимог законодавства. Як один із варіантів розвит­ ку вітчизняного виробництва

лікарських засобів слід розглядати партнерство з іноземними виробниками. ВЗ Чому, на вашу думку, в Україні й досі реєструються препарати з недоведеною терапевтичною ефективністю?

— Проблема різної клінічної ефективності генеричних та оригінальних препаратів залишається однією з голов­ них як для лікарів, так і для пацієнтів. Процес державної реєстрації лікарських засобів обов’язково повинен вк лючати підтвердження біоеквівалентності, оскільки доказом якості та ефективності генериків порівняно з оригінальними препаратами є тільки дослідження біоеквівалентності. Однак, більшість генеричних лікарських засобів реєструвались в Україні на підставі результатів порівняльних клінічних досліджень. За такими даними неможливо зробити висновок про ефективність та еквівалентність генеричних препаратів, виходячи з позиції доказової медицини. Метод порівняльних клінічних досліджень відповідно до рекомендацій ВООЗ використовують у крайньому випадку, оскільки він потребує участі значної кількості пацієнтів, тривалого часу. Однак, в Україні проводяться обмежені клінічні дослідження за участі, як правило, до 100 хворих, що вживають інші лікарські засоби поряд із досліджуваними, тому об’єктивний висновок про те, як діє досліджуваний препарат у порівнянні з референтним, зробити практично неможливо (тобто, висновок про те, що генеричний препарат є терапевтично еквівалентним оригінальному). Так, відповідно до європейських стандартів та рекомендацій ВООЗ тільки дослідження біоеквівалентності — єдиний об’єктивний доказ того, що лікарський засіб є якісним, безпечним та ефективним. Однак, до цього часу у Законі України «Про лікарські засоби» вимога щодо виз­начення під час державної реєстрації генеричних лікарських засобів їх біоеквівалентності і терапевтичної ефективності не зафіксована. Таким чином, Міністерству охорони здоров'я України доцільно проаналізувати всі генеричні препарати, які є в нашій країні, і відповісти на запитання: з якими препаратами вони порівнювалися при державній реєстрації і які дослідження при цьому проводилися. Інтерв’ю підготовлено за сприяння прес-служби Держлікслужби України

7

ОСОБИСТИЙ ФАКТОР

МОМЕНТ ІСТИНИ У

часи особливих випробувань, що випадають на долю країни, відбувається перевірка кожного громадянина на людяність, чесність, відданість своєму обов’язку. Тоді слова не потрібні, але й змовчати про те, як медичні працівники під кулями рятували людей від смерті, ми не маємо права. Ніхто не очікував, що в мирний час у столиці країни, яка проголошувала свій європейський вибір, на вулицях помиратимуть люди, а медики змушені будуть працювати практично у воєнних умовах. Їх не захищав навіть червоний хрест на білому халаті — телекамери зафіксували численні випадки коли медикам, що надають медичну допомогу потерпілим на лінії протистояння, охоронці правопорядку стріляють у спину гумовими кулями, що є порушенням міжнародних норм щодо надання гуманітарного захисту пораненим і хворим. Та справжнім шоком стало повідомлення про розстріл цивільних громадян снайперами, жертвою якого стала і 21-річна медик-волонтер Олеся Жуковська. На щастя, її вдалося врятувати — знову ж таки завдяки неймовірним зусиллям її колег.

Протягом майже трьох місяців медики столиці і медики-волонтери з різних куточків країни проявили себе як справжні герої. У каретах «швидкої», на лінії прицільного вогню, за операційним столом, у реанімаційних палатах — скрізь лікарі, медсестри й санітари працювали в надзвичайному режимі, забувши про сон і відпочинок, по кілька годин не виходячи з операційної. А в особливо трагічні дні вони були на межі фізичного виснаження, ледь справляючись із безкінечним потоком потерпілих, що мали тяжкі ураження. Медична служба Майдану, яка була організована з перших днів мирних протестів і врятувала тисячі людських життів, здобула славу прообразу ідеальної системи охорони здоров’я. І не лише тому, що надавала медичну допомогу безкоштовно (необхідні ліки приносили всі небайдужі), а передусім, через самовідданість медиків Майдану, через те, що клятва Гіппократа там набула істинного змісту, а турбота про хворого, його життя і здоров’я була не гаслом, а актом самопожертви людей у білих халатах.

Свідоцтво про реєстрацію КВ №8202 від 10 грудня 2003 року Видавець – ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я» Головний редактор – БУРМАКА М.П.

ГАЗЕТА МОЗ УКРАЇНИ І ЦК ПРОФСПІЛКИ (виходить з 1990 року)

Індекс 08198: для індивідуальних передплатників Індекс 60965: для підприємств і організацій Індекс 86181 СПІВЗАСНОВНИКИ ГАЗЕТИ: Міністерство охорони здоров’я України Профспілка працівників охорони здоров’я України ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я»

Медична газета України

ВАШЕ

ЗДОРОВ’Я Індекси 60965, 08198, 86181. Ціна договірна Видавець: ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я». Адреса: 04211, м. Київ, вул. Оболонська набережна, буд. 11, корпус 1. Для листів: 04211, м.Київ, а/с 138. Тел./факс: (044) 485-00-96.

E-mail: vz@vz.kiev.ua Виходить один раз на два тижні у п’ятницю.

8

Редакційна колегія БАХТЕЄВА Т.Д. – голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, заслужений лікар України, доктор медичних наук БОЙЧУК Т.М. – ректор Буковинського державного медичного університету, доктор медичних наук, професор ВЕСЕЛЬСЬКИЙ В.Л. – помічник президента НАМН України, кандидат медичних наук, заслужений лікар України ГАРНИК Т.П. – головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Народна і нетрадиційна медицина» ЗАБОЛОТНИЙ Д.І. – директор Державної установи «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України», доктор медичних наук, професор, академік НАМН України

Координатор медичної служби Майдану Олег Мусій

Медик-волонтер Олеся Жуковська

Координатор медичної служби Майдану Олег Мусій повідомив, що за період, починаючи з 1 грудня, у службі працювало півтори тисячі лікарів, медсестер та волонтерів. Вони обслуговували 7 польових шпиталів. «З початку протистояння в Києві близько 20 медиків постраждали від дій силовиків. П’ятьох серйозно поранили: трьох — гумовими кулями, двох, поміж яких і Олеся, — бойовими патронами. Вони просто намагались допомогти пораненим та загиблим на Майдані…», — сказав він. Армія порятунку в білих халатах, яка не шкодувала ні сил, ні здоров’я для того, аби чиїсь сини і батьки по-

ЗАГОРІЙ В.А. – завідувач кафедри промислової, клінічної фармації та клінічної фармакології НМАПО ім. П.Л. Шупика, доктор фармацевтичних наук, професор ЗОЗУЛЯ Ю.П. – академік НАМН України КОВАЛЬ В.М. – голова Профспілки працівників охорони здоров’я України КОВАЛЬЧУК Л.Я. – ректор Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України МІШАЛОВ В.Г. – завідувач кафедри хірургії №4 НМУ ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор МОСКАЛЕНКО В.Ф. – ректор Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор, академік НАМН України, віце-президент НАМН України ПИРІГ Л.А. – професор кафедри нефрології НМАПО імені П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, академік НАМН України

Генеральний директор ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я» . . . . . ЮЛІЯ НОВГОРОДСЬКА Головний редактор . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . МАРИНА БУРМАКА Заступник головного редактора, редактор відділу аналітичної інформації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .СВІТЛАНА ТЕРНОВА Редактор відділу оперативної інформації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ТЕТЯНА СТАСЕНКО Редактор відділу наукової інформації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .ТЕТЯНА ПРИХОДЬКО Редактор відділу медичної інформації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . МАРИНА ЧІБІСОВА Дизайн та верстка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .ТЕТЯНА ЗАЙЧУК Відділ літредагування і коректури . . . . . . . . . . . . . . ОКСАНА ОСТРЯНКО Відділ реклами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .СВІТЛАНА КУРЧЕНКО

вернулися додому живими, вписала ще одну славну сторінку в історію вітчизняної медицини і взагалі в історію нашої країни — бо виявила не лише високий професіоналізм і самовіддане служіння обраній професії, а й гідну громадянську позицію. І цю сторінку не затьмарить навіть той факт, що в період загострення протистоянь у деяких лікарнях почали затримувати травмованих, вивозячи їх прямо з операційних, іноді — у невідомому напрямку. Тому постраждалі мітингувальники почали відмовлятися їхати до медичних закладів, залишатися на барикадах їм видавалося справою безпечнішою! Однак вини рядових медиків у тому немає — вони робили все, що могли, передусім, надавали необхідну медичну допомогу. Навіть найжахливіші і найтрагічніші дні швидко стають історією. Головне — її не забути. А життя мудріше за нас, воно неодмінно розсудить: кому — безчестя, а кому — безсмертя.

ПРОДАНЧУК М.Г. – директор Інституту екогігієни і токсикології імені Л.І. Медведя, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України ТРОНЬКО М.Д. – директор Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України, професор, член-кореспондент НАН України, академік НАМН України УСІЧЕНКО І.Г. – президент Товариства Червоного Хреста, кандидат медичних наук, заслужений лікар України ЧЕКМАН І.С. – завідувач кафедри фармакології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, членкореспондент НАН і НАМН України ЩЕГЛОВ В.І. – директор Науково-практичного центру ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України, заслужений лікар України, академік Всесвітньої академії комплексної безпеки

Відповідальним за випуск номера є головний редактор. Редакція не завжди поділяє думку авторів публікацій. Редакція не несе відповідальності за зміст рекламних матеріалів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, прізвищ та імен, інших даних несуть автори публікацій. Листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети, рукописи не рецензуються і не повертаються. Друк офсетний, Умовний друк. арк., 2. Загальний наклад — 14 800. Замовлення № 30075. Віддруковано у ТОВ «Укрполiграфмедiа»: вул. Фрунзе, 104-а, м. Київ-04080.

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua