Ваше Здоров'я №15-16 by Всеукраїнська медична газета “Ваше здоров'я”

№15 16 (1194 1195) 19.04.2013

Газета МОЗ України і галузевої профспілки

Увага, триває передплата

www.vz.kiev.ua

ПРАЦЮВАТИ В МЕДИЦИНІ

НЕБЕЗПЕЧНО?

на іі півріччя 2013 року! «Ваше здоров’я» – це 22 роки партнерства, довіри та професійних стосунків із представниками cфери охорони здоров’я України • завжди актуальна та об’єктивна інформація • максимальна відкритість до дискусій • постійний діалог із читачами • нові цікаві проекти • сучасний та зручний формат

«Ваше здоров’я» – суспільне видання щодо питань охорони здоров’я! Передплатні індекси:

08198

для індивідуальних передплатників 3 міс.

1 міс.

19 грн

57 грн

6 міс.

114 грн

60965

для підприємств та організацій 3 міс.

1 міс.

23,53 грн

70,59 грн

6 міс.

141,18 грн

• Передплату приймають усі відділення зв’язку Укрпошти • Он-лайн передплату можна здійснити на сайті ДП «Преса» за адресою: www.presa.ua За більш детальною інформацією звертайтеся в редакцію газети: Тел./факс: (044) 485-00-96. E-mail: vzs24@ukr.net

СТОР.

ІМПОРТНІ ЛІКИ В УКРАїНІ:

МАГНІТИ ВІДКРИВАЮТь ТАЄМНИЦІ МОЗКУ

ХТО ВІДСТОЮВАТИМЕ

РОЗСЛІДУВАННЯ ТРИВАє

На жаль, достовірних методів дослідження функціонального стану центральної та периферійної нервової системи не так уже й багато. Транскраніальна магнітна стимуляція (ТМС) дозволяє відслідкувати стан моторної кори головного мозку, що значно зменшує вірогідність похибки під час встановлення таких діагнозів, як розсіяний склероз, мігрень, епілепсія.

Законодавство України гарантує медичним працівникам чимало професійних і соціальних прав. Але частина з них залишаються на папері. А от порушення цих прав — не рідкість.

Розслідування, приводом для якого стала завищена ціна одного з імпортних препаратів, несподівано викрило ще один факт — українці платять втридорога за ліки… сумнівного походження.

17 СТОР.

19 СТОР.

ПРАВА ЛІКАРЯ?

23 СТОР.

НОВИНИ ГАЗЕТА МОЗ УКРАЇНИ І ЦК ПРОФСПІЛКИ (виходить з 1990 року)

Індекс 08198 для індивідуальних передплатників Індекс 60965 для підприємств і організацій СПІВЗАСНОВНИКИ ГАЗЕТИ: Міністерство охорони здоров’я України Профспілка працівників охорони здоров’я України ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я» Свідоцтво про реєстрацію КВ №8202 від 10 грудня 2003 року

Видавець – ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я»

Редакційна колегія БЕРНИК М.П. – генеральний директор ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я» БАХТЕЄВА Т.Д. – голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, заслужений лікар України, доктор медичних наук БОЙЧУК Т.М. – ректор Буковинського державного медичного університету, доктор медичних наук, професор ВЕСЕЛЬСЬКИЙ В.Л. – помічник президента НАМН України, кандидат медичних наук, заслужений лікар України ВОРОНЕНКО Ю.В. – ректор НМАПО ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор, академік НАМН України ГАРНИК Т.П. – директор Державного підприємства «Комітет з питань народної і нетрадиційної медицини МОЗ України», доктор медичних наук, професор ЗАБОЛОТНИЙ Д.І. – директор Державної установи «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України», доктор медичних наук, професор, академік НАМН України ЗАГОРІЙ В.А. – голова Наглядової ради ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», завідувач кафедри клінічної промислової фармації та клінічної фармакології НМАПО імені П.Л. Шупика, доктор фармацевтичних наук, професор ЗОЗУЛЯ І.С. – проректор з наукової роботи НМАПО ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор ЗОЗУЛЯ Ю.П. – академік НАМН України КНЯЗЕВИЧ В.М. – голова правління Української ліги сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги, доктор медичних наук КОВАЛЬ В.М. – голова Профспілки працівників охорони здоров’я України КОВАЛЬЧУК Л.Я. – ректор Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, доктор медичних наук, професор, членкореспондент НАМН України МІШАЛОВ В.Г. – завідувач кафедри хірургії №4 НМУ ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор МОСКАЛЕНКО В.Ф. – ректор Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор, академік НАМН України, віце-президент НАМН України ПИРІГ Л.А. – професор кафедри нефрології НМАПО імені П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор, членкореспондент НАН України, академік НАМН України ПРОДАНЧУК М.Г. – директор Інституту екогігієни і токси-кології імені Л.І. Медведя, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України ТОДУРОВ Б.М. – головний кардіохірург МОЗ України, директор «Київського міського центру серця», заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України УСІЧЕНКО І.Г. – президент Товариства Червоного Хреста, кандидат медичних наук, заслужений лікар України ЧЕКМАН І.С. – завідувач кафедри фармакології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, член-кореспондент НАН і НАМН України ЩЕГЛОВ В.І. – директор Науковопрактичного центру ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України, заслужений лікар України, академік Всесвітньої академії комплексної безпеки

НА ДУМКУ МИКОЛИ АЗАРОВА, «ФАРМАЦЕВТИЧНА ФІРМА «ДАРНИЦЯ» – ПРИКЛАД КОНКУРЕНТНОЇ ПЕРЕВАГИ

о закінченню офіційного візиту до Угорської Республіки Прем’єр-міністр України Микола Азаров поділився наступним висновком: «Багато з того, чим сильні європейські виробники, вже існує в Україні. У нас є не теоретичний потенціал, а практичні конкурентні переваги». На користь цієї думки Микола Азаров навів аналогії у фармацевтичній галузі. В Угорщині українська делегація відвідала фармацевтичне виробництво компанії зі світовим ім’ям — «Гедеон Ріхтер», яка вкладає величезні інвестиції у розробку ліків, у вдосконалення технологій: «Також приємно було відзначити, що підприємства аналогічного класу уже працюють в Україні. Таке ж обладнання, таке

ж виробництво — за рівнем технологій і якості ліків — я бачив, наприклад, у фармацевтичній фірмі «Дарниця». Передові наукові розробки у нас також є», — сказав Микола Азаров.

Під час засідання Кабінету Міністрів, що відбулося 3 квітня цього року, він також підкреслив, що Державна програма активізації розвитку економіки України на 2013-2014 роки націлена на підтримку застосування передових технологій у галузях економіки: «Про європейський рівень виробництва ми не мріємо. Ми його вже маємо в окремих галузях і регіонах. Головне, щоб передові технології стали не окремими прикладами, а основою економіки України. Саме на це націлена програма активізації економічного розвитку», — підкреслив Глава Уряду. Департамент інформації та комунікацій із громадськістю Секретаріату КМУ

Костянтин ГРИЩЕНКО: БІЛЬШІСТЬ ІНОЗЕМНИХ ЛІКІВ, НА ЯКІ УКРАЇНЦІ ЩОРІЧНО ВИТРАЧАЮТЬ ПОНАД 2 МЛРД ДОЛ., МОЖНА ВИРОБЛЯТИ В УКРАЇНІ

квітня цього року під головуванням Віце-прем’єр-міністра України Костянтина Грищенка відбулася нарада з питань розвитку вітчизняного фармацевтичного ринку. У нараді взяли участь представники МОЗ, Держлікслужби, Мінфіну, Міндоходів, Мінекономрозвитку, ДСКН та керівники таких провідних фармацевтичних підприємств України, як ПАТ «Фармак», ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», ТДВ «ІнтерХім», ТОВ «Юрія-Фарм», ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», Корпорація «Артеріум» та інші. «Вперше ми проводимо нараду в такому розширеному форматі, запросивши не лише чиновників, а й безпосередніх учасників процесу — українських виробників ліків», — зазначив пан Грищенко. Він також наголосив на тому, що забезпечення якості та доступності лікарських засобів для наших громадян — це сьогодні ключовий пріоритет керівництва держави та Уряду. На його думку, конкуренція на вітчизняному фармацевтичному ринку дедалі посилюється і він стає все більш привабливим, у тому числі і для іноземних компаній: «Лише за минулий рік ринок

виріс на 15% і склав 34,2 млрд грн. Це — суттєвий показник. На тлі глобальної фінансової турбулентності вітчизняна фармгалузь демонструє стійке зростання: у минулому році наші підприємства реалізували на внутрішньому ринку на 16,7% продукції більше, ніж у 2011 році, всього на 9,7 млрд грн». Водночас, за його словами, на вітчизняному фармацевтичному ринку спостерігаються і негативні тенденції. З кожних десяти упаковок ліків, які продаються в аптеках, шість — українського виробництва. У той же час, дві третини всіх грошей, витрачених на ліки споживачами, припадає на іноземних виробників, хоча в основному вони продають такі ж самі препарати, але в кілька разів дорожче. «Відтак, понад 2 млрд дол. США щорічно Україна сплачує іншим державам за ліки, біль-

У ДЕРЖАВНОМУ ЕКСПЕРТНОМУ ЦЕНТРІ МОЗ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ КАДРОВІ ЗМІНИ

квітня 2013 року генерального директора ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» Нестерчука Михайла Митрофановича було звільнено із займаної посади за власним бажанням, відповідно до статті 39 Кодексу законів про працю України.

Виконувачем обов’язків генерального директора Державного експертного центру МОЗ України призначено Нагорну Олену Олександрівну.

шість із яких у змозі виробляти власним ресурсом. Ми в жодному разі не виступаємо проти імпортних ліків. Стратегічна мета керівництва держави — збільшити доступність лікарських засобів для українських громадян та розширити власне виробництво ліків», — підкреслив Костянтин Грищенко. У ході наради сторони обмінялися думками відносно найбільш актуальних питань розвитку фармацевтичного ринку. Серед них — розширення реімбурсації на нові групи лікарських засобів; впровадження обов’язкового соціального медстрахування на забезпечення лікарськими засобами; можливості запровадження обов’язкового індивідуального маркування кожної упаковки лікарських засобів та розширення можливостей для експорту українських ліків. Окрім того, було проведено дискусію щодо доцільності закупівлі за ключовими державними програмами іноземних препаратів, які мають аналоги в Україні.

За інформацією http://www.dec.gov.ua

2 Прес-служба віце-прем’єр-міністра

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

НОВИНИ

19 квітня 2013 року

ЗАКОН «ПРО ЕКСТРЕНУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ»: ДВА ПОГЛЯДИ НА ПІДСУМКИ ПЕРШОГО КВАРТАЛУ Серйозних нарікань на роботу системи немає

Реформа потребує корекції

квітня у Міністерстві охорони здоров’я України відбулася нарада фахівців з питань впровадження Закону України «Про екстрену медичну допомогу», а також реалізації Національного проекту «Вчасна допомога». За результатами зустрічі пройшов брифінг на тему: «Реалізація Закону про екстрену медичну допомогу в регіонах. Актуальні питання». У заході взяли участь Володимир Юрченко — директор Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф МОЗ; Михайло Стрельников — начальник відділу екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ; Віктор Лисак — директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА; Олексій Навроцький — керівник Національного проекту «Вчасна допомога». Під час брифінгу фахівці підсумували роботу, виконану Міністерством та регіонами протягом першого кварталу 2013 року з того часу, як закон «Про екстрену медичну допомогу» вступив у силу. Як зазначив Володимир Юрченко, на сьогодні можна констатувати: в усіх регіонах України центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф створено та зареєстровано, їхні штати затверджено. Також сесіями обласних рад ухвалено бюджети всім центрам на розвиток екстреної медичної допомоги на 2013 рік, закуплено медикаменти до кінця року, крім того, всі території забезпечили свої транспортні засоби — санітарні автомобілі — паливномастильними матеріалами. «Основним питанням, яким ми займаємося зараз, є початок впровадження Національного проекту «Вчасна допомога» і реалізації розпорядження КМУ №203 про маршрутизацію викликів на номер «103». Це саме той механізм, який нам дасть можливість отримати виклик з будь-якого населеного пункту області до єдиної диспетчерської, яка далі спрямує його на реалізацію на території», — повідомив Володимир Юрченко. Михайло Стрельников зазначив, що протягом трьох місяців дії Закону «Про екстрену медичну допомогу», серйозних нарікань на роботу системи немає, і новації, що запроваджуються, жодним чином не шкодять пацієнтам. Більше того, та робота, яку проводили фахівці Міністерства з метою ефективної реалізації Закону, не залишає поза увагою і самих медиків. Так, уже затверджено два нормативні акти: спільним наказом МОЗ і Мінсоцполітики виокремлено професії «Лікар медицини невідкладних станів» та «Фельдшер медицини невідкладних станів», чого досі не було в історії України; а також постанову КМУ № 199 від 27.03.2013, яка передбачає збільшення з 1 жовтня 2013 року заробітної плати працівникам екстреної медичної допомоги за рахунок надбавок (за особливі умови та характер праці) — на 40%. «Ми можемо констатувати, що всі регіони чітко розуміють своє завдання і реалізують ту ідею, яка покладена в основу закону. Йдеться про централізацію всього наявного ресурсу, його ефективність та підконтрольність. Є розуміння, що для того, аби бригади ефективно працювали, вони мають бути забезпечені автотранспортом, медикаментами, спецодягом. І це вже зроблено. Але варто пам’ятати, що без організації єдиної оперативної диспетчерської служби, без гарантованого прийняття виклику та його супроводу і виконання система не запрацює ефективно», — впевнений Михайло Стрельников.

фіційно проголошено, що реформа системи охорони здоров’я в Україні має на меті підвищення якості медичної допомоги та її доступності для населення країни. На думку ж учасників прес-конференції, яка нещодавно відбулася в УНІАН під гаслом «Провал медичної реформи: не гіпотеза, а факт», держава переслідує зовсім іншу мету — реформувати медицину так, аби у будь-який спосіб максимально скоротити державні витрати на охорону здоров’я. У прес-конференції взяли участь фахівець із медичного права Наталія Воробйова, голова вільної профспілки працівників швидкої медичної допомоги Максим Іонов, працівник швидкої медичної допомоги м. Харкова Віталій Білоус, представник ГО «За наших дітей» Віталій Козлов (м. Дніпропетровськ). Найбільше нарікань учасники прес-конференції висловили на адресу реформування служби екстреної допомоги. Максим Іонов вважає, що реформування служби влада «звалила» на плечі місцевих бюджетів, які порожні. До того ж «існує непідтверджена інформація про те, що планується скорочення бригад «швидкої», їх заміщатимуть невідкладною допомогою», — сказав він. Учасники прес-конференції запевняли, що реорганізація служби супроводжується переведенням співробітників із однієї структури до іншої шляхом їх звільнення з наступними обіцянками знову прийняти на роботу, що є порушенням законодавства, намаганням зекономити державні кошти за рахунок людей, а також позбутися «зайвих» працівників. «Із 17 квітня по 1 травня на Київській станції швидкої допомоги розпочне роботу ліквідаційна комісія. У КМДА я не отримав однозначної відповіді — працівників буде переведено в реорганізовану службу шляхом переводу чи шляхом звільнення і прийому», — сказав Максим Іонов. А Наталія Воробйова озвучила документ, у якому нібито адміністрація Харківської міської клінічної лікарні швидкої допомоги інформує профспілку про те, що у зв’язку з реорганізацією закладу можливі зміни в організації виробництва і праці, скорочення штату та чисельності працівників. Такі наміри не афішуються, переконанні спікери, але вони підтверджують реальну загрозу скорочень. Натомість Віталій Білоус зазначив, що «швидка» міста укомплектована лікарями на третину та й бригад у місті працює приблизно 70 замість 100 (стільки має бути за старими нормативами, за новими — аж 150). Щоправда, напередодні Євро-2012 влада забезпечила «повний набір» бригад, але таке «свято» швидко закінчилося. Третина бригад — «одиначки», бо молоді спеціалісти не хочуть іти на роботу у «швидку». Працювати стало ще складніше — нормативи доїзду скоротили, дороги не ремонтують, ліки у «швидкої» є, але необхідного обладнання немає, бригад не вистачає, тож їх просто розставляють по місту, як шашки, і вони працюють у режимі очікування — без права заїзду на підстанцію навіть у разі потреби (для обробки салону автомобіля, поповнення медикаментів, перепочинку бригади тощо). На місцевому рівні ситуацію змінити не під силу, переконаний Віталій Козлов. А якщо реформи вийдуть за межі пілотів і охоплять усю країну, змінювати щось буде запізно. Тому учасники прес-конференції закликали уряд визнати «пілотний» експеримент невдалим, не нахвалювати реформи, а систематизувати їх результати, проаналізувати недоліки, негайно провести парламентські слухання на цю тему. Реформа в охороні здоров’я потрібна, але той варіант, який впроваджується нині, потребує серйозної корекції, переконані організатори прес-конференції.

Прес-служба МОЗ України

ОПТИМАЛЬНА МОДЕЛЬ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ВАГІТНИМ, ПОРОДІЛЛЯМ, НОВОНАРОДЖЕНИМ «2013

рік по впровадженню Національного проекту «Нове життя» визначений як рік якості надання медичної допомоги жінкам та дітям, — сказав у своєму виступі під час селекторної наради 11 квітня цього року перший заступник міністра охорони здоров’я України Олександр Качур. — Впровадження моделі оптимальної медичної допомоги вагітним, породіллям, новонародженим є пріоритетним завданням Міністерства охорони здоров’я України. Уже затверджено дві робочі групи, які спрямовані на удосконалення показників моніторингу діяльності перинатальних центрів та організації перинатальної допомоги в регіонах, розробку клінічних настанов, стандартів надання медичної допомоги матерям і дітям та пакета нормативних документів задля створення та

функціонування перинатальних центрів II рівня». Варто відзначити, що до складу профільних груп увійшли представники Адміністрації Президента України, Національного проекту «Нове життя — нова якість охорони материнства та дитинства», голови профільних професійних асоціацій, міжнародні партнери, науковці. «Перші засідання робочих груп відбулися 25 та 27 березня, — повідомив Олександр Качур. — За результатами їх роботи відпрацьовано план на 2013 рік з удосконаленням моніторингових показників. Зокрема, першочерговими щодо розробки клінічних настанов та клінічних протоколів робоча група визначила: акушерські кровотечі, акушерський сепсис, дистонія плечиків, пренатальна діагностика, невідкладні стани

За матеріалами прес-конференції

в акушерстві, неонатальна реанімація тощо». Підготовка медичних кадрів для роботи в перинатальних центрах III рівня, за словами Олександра Качура, буде проводитися за трьома напрямами: навчання лікарів у рамках існуючої системи післядипломної медичної освіти (курси тематичного удосконалення, передатестаційні цикли, семінари, конференції тощо), освітній проект із Федеративною Республікою Німеччина, освітні програми з підготовки медичних кадрів за підтримки міжнародних партнерів. Також він наголосив, що за результатами аналізу показників діяльності новостворених перинатальних центрів за I квартал поточного року продовжено роботу щодо скерування вагітних із високим та середнім перинатальним ризиком до перинатального центру III рівня, налагоджено систему онлайнконсультування та скерування пацієнтів до державної установи «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», налагоджено систему безперервного підвищення кваліфікації медичних кадрів у новостворених перинатальних центрах.

3 Прес-служба МОЗ України

ДИСКУСІйНИй КЛУБ

ПРОКУРАТУРА ПОПЕРЕДЖАЄ МОЗ: Ще у 2011 році Україна стала повноправним членом міжнародної Системи співпраці фармацевтичних інспекцій (РІС/S), а це означає, що введення жорстких стандартів контролю якості лікарських засобів є обов’язковим. Але 22 січня 2013 року на прес-конференції Громадських організацій «Союз споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення» до рук нашого журналіста потрапив вельми неоднозначний документ: копія Подання Генеральної Прокуратури України за підписом Генерального прокурора України, адресованого МОЗ України. Там на 7 сторінках детально проаналізовано 13 порушень Закону України «Про лікарські засоби», за кожним із яких «стоїть» далеко не по одному препарату! Редакція «ВЗ» вирішила провести журналістське розслідування, аби з’ясувати, чи буде виконана обіцянка «повністю виключити застосування мільйонами наших громадян препаратів сумнівної якості та ефективності». Наразі такої впевненості у редакції немає, навпаки, складається враження, що винуватець намагається якнайглибше приховати кінці.

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

19 квітня 2013 року

ДИСКУСІйНИй КЛУБ

ПОРУШЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА РЕєСТРАЦІєЮ ЛІКІВ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я

ДИСКУСІйНИй КЛУБ

ПРАЦЮВАТИ В МЕДИЦИНІ

НЕБЕЗПЕЧНО?

«Наша служба небезпечна і тяжка». Цей крилатий вислів нині міг би стати девізом медичного працівника, який не лише завжди першим опиняється в епіцентрі надзвичайних подій та техногенних катастроф, а й ризикує своїм життям та здоров’ям на кожному «професійному» кроці — навіть у мирний час. Тому сприяє не лише специфіка буднів, а й умови праці, які напряму залежать від фінансування галузі, а в цілому і від ставлення суспільства до людей у білих халатах. Про лікарів згадують лише в тяжкі хвилини, і тоді від них потребують самовіддачі і навіть самозречення. Але якою ціною платять вони за виконання цієї вимоги, мало кого цікавить. Згідно зі звітом ВООЗ, несприятливі умови праці — один із найважливіших факторів розвитку глобальної захворюваності. Тієї, з якою наші медики повинні боротися здебільшого голими руками. Хто охоронятиме охоронців нашого здоров’я? І як їм не потрапити на одне ліжко зі своїми підопічними?

ВОЛОДИМИР ФЕСАН:

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ

НАПИСАНІ КРОВ’Ю

Про те, чи нинішня система охорони праці влаштовує медичних працівників, і як її поліпшити — наша розмова з головним технічним інспектором праці Профспілки працівників охорони здоров’я України Володимиром ФЕСАНОМ. ВЗ Як ви можете оцінити стан охорони праці ВЗ І на що ж вистачає? — За даними нашого моніторингу, у 2008 році на в медицині?

— Якщо оцінювати за 5-бальною системою, то він ледь досягає трієчки. Після аналізу на місцях ми встановили, що нині кожен 5-й медик працює у важких, небезпечних або шкідливих умовах. Навіть у деяких промислових галузях так ризикує тільки кожен 10-й працівник! Тож виходить, що в медицині працювати не лише тяжко, а ще й небезпечно. Сьогодні в охороні здоров’я задіяно багато новітнього енергонасиченого обладнання, яке додає шкідливих виробничих факторів. Велика частка устаткування застаріла і по суті становить небезпеку здоров’ю, а іноді й життю медика. Небезпечними почасти є й умови праці — погано працює опалення, кондиціонери, вентиляція тощо. ВЗ Тобто знову всі біди через недофінансування галузі…

— Так. На нашу думку, чинна норма закону про фінансування заходів з охорони праці не витримує критики. Чомусь наше законодавство в цьому питанні поділяє громадян країни на 2 сорти — тих, хто працює у виробничій сфері, та бюджетників, хоча за Конституцією вони рівні. Порівняймо: якщо на охорону праці перших передбачено відраховувати не менше 0,5% від фонду оплати праці, то для бюджетників — 0,2%! Така от соціальна несправедливість. Ми порахували, що за 2012 рік у нашій галузі на охорону праці витрати складають близько 0,3% від фонду, що у 1,5 разу більше мінімальної норми, закладеної в законі. Однак, враховуючи низькі зарплати медиків, можна уявити суми таких відрахувань і те, на що їх вистачає!

охорону праці в галузі витрачали 60 грн на одного працівника (на рік), у 2009 р. — 64 грн, у 2010 — 69 грн. У цей же період у торгівлі — 210 грн, у машинобудуванні — 600 грн, у середньому по всіх галузях — 540 грн. У 2011 році витрати на охорону праці в нашій галузі зросли практично вдвічі — до 127 грн, що, на нашу думку, пов’язано з прийняттям змін до Закону України «Про охорону праці», якими було передбачено штрафи за невиконання норми відрахувань коштів на охорону праці. У 2012 році вони становили 113,74 грн. Однак цього вистачає лише на санітарний одяг медпрацівнику — 2 халати і шапочку. Тобто вся охорона праці закінчиться тим, що медика просто одягнуть — про інші засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) навіть мови нема. А згідно з Постановою Кабміну, яка визначає перелік витрат, що обліковуються як кошти на охорону праці, це не лише придбання спецодягу та інших ЗІЗ, а й приведення обладнання у відповідність до вимог нормативних актів, ліквідація шкідливих виробничих чинників, виконання комплексних заходів, навчання персоналу правил охорони праці, спецхарчування, медогляд. Ми неодноразово зверталися до МОЗ та КМУ з пропозицією збільшити в 10 разів кошти на охорону праці медичних працівників. Інакше ми навіть до «трійки» не дотягнемо… ВЗ І штрафні санкції тут не допоможуть.

— Керівники, які повинні налагодити систему охорони праці, повноцінно зробити цього не можуть

через нестачу коштів. Раніше закон передбачав, що ці кошти обліковуються у бюджеті окремим рядком, нині ця норма вилучена. Ми прагнемо її поновити бодай через генеральну угоду, щоб мати змогу чітко бачити обсяги фінансування та здійснювати контроль за їх використанням. Але коли це буде, сказати важко. Поки що ситуація невтішна: у 2012 році ми проаналізували забезпечення наших працівників спеціальним та санітарним одягом, іншими ЗІЗ — третина медиків їх не отримує (у деяких закладах — понад 20 років, тобто з часів СРСР!). Найгірша ситуація на сході країни. ВЗ Після таких фактів, мабуть, даремно запитувати про профілактику профзахворюваності серед медичних працівників.

— Втрати професійної працездатності в нашій галузі складаються з 2 частин — нещасних випадків (травматизм) і профзахворювань. Так от друга частина найбільш помітна передусім серед шахтарів, металургів, працівників АПК та галузі охорони здоров’я — приблизно 25%, у решті галузей її частка незначна. Основна причина профзахворювань серед медичних працівників — туберкульоз. На другому місці — вірусні гепатити, на третьому — алергійні захворювання. Для зменшення рівня профзахворюваності слід своєчасно розробляти та втілювати профілак-

тичні заходи. Цими проблемами повинна опікуватися служба охорони праці. Проте сьогодні можна констатувати її занепад: дедалі важче знайти кваліфікованих фахівців із цього питання, які знають усі тонкощі справи, особливо специфіку галузі. ВЗ Через це виникають додаткові проблеми?

— Так. Роками був напрацьований досвід, що профзахворювання потрібно поділяти на 2 основні категорії — випадки гострого профзахворювання та хронічні випадки. Гострі профзахворювання розслідували безпосередньо у закладі протягом 3 діб, одразу ж розробляли і вживали необхідні профілактичні заходи. Нині ж процедура розслідування профзахворювань триває понад 3 тижні, у чотирьох інстанціях, що у гострих випадках може призвести до значних негативних наслідків. І потерпають від цього передусім медичні працівники, які працюють в умовах епідемій. Наприклад, під час епідемії каліфорнійського грипу захворіло 65 тисяч медпрацівників, 5 тисяч із них госпіталізовано, 38 померли від грипу. А вдалося розслідувати лише 2 випадки смерті! Із них тільки один, розслідування якого тривало впродовж 30 місяців, визнано профзахворюванням! Існує такий вислів: «Правила охорони праці написані кров’ю». Як бачимо, він відповідає дійсності. Не менш важливе

Шановні читачі! Відкриваючи «Дискусійний клуб», ми ставили за мету дати кожному лікарю можливість висловитися з приводу наболілого. тема нашого наступного обговорення «сУЧАсНА МЕДсЕстРА — ДІВЧИНКА НА ПОБІГЕНЬКАХ ЧИ ПАРтНЕР ЛІКАРя?». Чекаємо ваших листів на адресу: 04211, м.Київ, а/с 138, редакція газети «Ваше здоров’я» або на e-mail: vz@vz.kiev.ua

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

19 квітня 2013 року питання: хто сьогодні бере участь у розслідуванні нещасного випадку та профзахворювання? Це адміністрація підприємства, Держгірпромнагляд, Фонд соціального страхування від нещасних випадків, профспілки. Хто з них у чому зацікавлений? Держгірпромнагляду небажано збільшувати показник профзахворюваності, Фонду немає зиску збільшувати витрати на лікування та відшкодування. Адміністрація підприємства нібито займає нейтральну позицію, однак якщо випадок пов’яжуть із виробництвом — на неї можуть накласти штрафні санкції. Отже, лише профспілка може без оглядок захищати інтереси працівника. Але одному проти трьох вистояти дуже-дуже важко! Чому б не включити до складу комісії представника Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності, який також зацікавлений у досконалому та неупередженому розслідуванні, інакше всі витрати буде покладено на нього. Саме така практика десятиліттями успішно застосовувалась до 1993 року.

країнах набагато вищий, ніж в Україні. З цього радіти чи плакати?

ВЗ За статистикою, рівень травматизму та профзахворюваності медиків у розвинених

— Ви мабуть будете дуже здивовані, але в той час як усі галузі відповідно до вимог попередньої

— У нашій країні всі бояться оприлюднити реальні показники. Наприклад, 3 роки тому під час перевірки стану травматизму на підприємствах, в установах та організаціях м. Києва профспілки виявили майже 600 випадків, прихованих від розслідування, у тому числі і в закладах охорони здоров’я. Мабуть, не краща картина і в регіонах. Наша пропозиція — відійти від абсолютних показників, щоб не було зацікавленості щось приховувати. Адже нині статистичне зменшення «небажаних» цифр зазвичай відбувається не тому, що виконана певна профілактична робота чи застосовані нові технології, а через те, що ніхто не хоче отримати догану за нововиявлені випадки. Ситуація досить складна і щоб вийти з неї, потрібно шукати не адміністративні, а економічні шляхи впливу. ВЗ Вміло «працювати» з цифрами навчала ще радянська система. Які недоліки у нинішньої системи охорони праці?

редакції Закону України «Про охорону праці» ще в 90-х роках розробили і затвердили галузеві системи управління охороною праці, ми — майже єдині, у кого такої системи не було розроблено. Хоча сьогодні її наявність слід розглядати швидше як рекомендацію, а не як вимогу, однак фахівці не сумніваються у доцільності розробки такої системи. Розв’язання цього питання залежить передусім від міністерства, яке таким чином повинне визначитися: хто за що відповідає, як приймаються рішення, як контролюються напрямки роботи тощо. Зрештою, саме міністерство повинне розробити типове положення про систему управління охороною праці в установах галузі, яке враховуватиме її специфіку. Крім того на законодавчому рівні були внесені зміни про те, що в будь-якій установі, де працює більше 50 осіб, повинен бути спеціаліст з охорони праці — у нас ці зміни не впроваджено. Безперечно, потрібно активніше навчати таких спеціалістів, бо нині ми спостерігаємо «дезорієнтацію» керівників закладів у питаннях охорони праці. Мені довелося відвідати один потужний заклад обласного рівня, де на охорону праці було виділено 100 тис. грн.

Та насправді на ці заходи було витрачено лише 1 тис. грн, а решта — на господарські потреби. Довелось розробити для профкомів методичні рекомендації з поясненнями, що ж відноситься до охорони праці. Хоча підозрюю, що «незнання» тут відіграло лише часткову роль, решта — наслідок жалюгідного фінансування. Ще одна проблема — атестація робочих місць за умовами праці. Це, особливо в умовах недофінансування галузі, дуже витратні заходи (приблизно 400-800 грн на одне робоче місце), які потрібно проводити кожні 5 років. За минулий рік у нас не атестовано понад 2800 робочих місць, через що люди, які працюють у важких та шкідливих умовах праці, були позбавлені права на належні їм доплати, пільги та компенсації. Існує багато передусім економічних, а також організаційних та правових проблем, які суттєво впливають на порядок проведення атестації та втілення її наслідків. На мою думку, його необхідно докорінно змінювати. Але це настільки важлива тема, яка через свою соціальну значимість із кожним роком стає дедалі болючішою, що заслуговує окремого детального обговорення.

ТОЧК А ЗОРУ Василь МЕЛЬНИК, заступник директора Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України, заслужений раціоналізатор України, доктор медичних наук, професор

кщо до 1990 року серед медичних працівників щороку виявляли приблизно 45-50 нових хворих на туберкульоз, то у 2006—2011 роках щороку захворювало на туберкульоз близько 700 медичних працівників, а у 2012 р. — 502. Із них лише 51 особі туберкульоз зарахували як професійне захворювання. Це невиправдано мало, бо практично всі зареєстровані випадки є випадками професійного туберкульозу. Однак реалії такі, що керівництво лікарні часто-густо домовляється з хворим підлеглим, щоб він не подавав документів для експертизи на професійне захворювання, натомість йому надають додаткові півокладу, премії та інші «компенсації», а якщо сказати чесно — просто обдурюють медичних працівників. Бо у разі визнання туберкульозу профзахворюванням людина мала б велику пенсію, законні пільги тощо. Але ж керівництво в цьому не зацікавлене. Окрім того, важко довести, де медпрацівник «підхопив» туберкульоз — на роботі чи у транспорті, особливо якщо це, приміром, гінеколог чи навіть терапевт. Зазвичай таку профзахворюваність встановлюють лікарям протитуберкульозних закладів. Бо там усе й без доказів зрозуміло — на жаль, наші протитуберкульозні заклади не дотримуються системи інфекційного контролю, яка налаштована на запобігання зараженню туберкульозом усередині лікувально-профілактичних закладів. Ця система потребує дуже великих капіталовкладень, які покладають на місцеві бюджети. А грошей, як відомо, немає. В Україні існує приблизно 890 будівель протитуберкульозних закладів. Із них лише 194 мають типові приміщення, решта — пристосовані, тобто не відповідають санітарно-епідеміологічним вимогам. А 11 із них взагалі аварійні. Лише 8 таких закладів по всій Україні мають печі для спалювання мокротиння хворих. Тобто в усіх інших закладах його замочують у спеціальних антисептичних розчинах та виливають у каналізацію. Вентиляційних систем у протитуберкульозних закладах також не існує. Натомість джерел інфекції дуже багато. До того ж 18 із 30 тисяч хворих на туберкульоз, які щороку реєструються в Україні, мають резистентний туберкульоз. Система інфекційного контролю складається з 4-х напрямів. Перший — організаційні заходи, які мають бути зроблені не лише на національному, а й на регіональному та на відомчому рівнях. І треба виявити політичну волю, щоб їх належно фінансувати. Політична воля нині начебто є, а от фінансування немає — ні з місцевих, ні з центрального бюджетів. Тому всі решта заходів зводяться нанівець. Другий напрям — адміністративний контроль у межах лікувально-профілактичного закладу щодо виконання стандартів того ж інфекційного конт ролю. Щоб забезпечити належні умови в цьому напрямку, потрібно зробити капітальний ремонт протитуберкульозних закладів, створити окремі відділення для хворих на хіміорезистентний туберкульоз, окремо розташовувати хворих без бактеріовиділення тощо, обладнати окремі палати. Найкращі умови сьогодні створені на Донеччині — коштом Фонду Ріната Ахметова. Там обладнано окремі відділення для хіміорезистентного туберкульозу, проведені необхідні ремонтні роботи. Третій напрям — захист навколишнього середовища у лікувально-профілактичних закладах (обладнання витяжної вентиляції, ультрафіолетових опромінювачів, спеціальних фільтрів для повітря, яке подається ззовні). На все це також потрібні значні кошти. А оскільки коштів немає, то й відповідних умов також. Те ж саме стосується і забезпечення індивідуального захисту хворих та медпрацівників протитуберкульозних закладів (четвертий напрям). У деяких протитуберкульозних закладах грошей немає навіть на маски для хворих, і вони їх купують самі, перуть, прасують і носять цілий місяць, хоча їх треба змінювати щоденно. Медичні працівники ще більші «порушники» маскового режиму. Втім, як свідчить практика — серед медичних працівників, інфіко-

ваних туберкульозом, частка фтизіатрів — найменша. Тому що серед них частина вже або колись перехворіла на туберкульоз (лікарі різних профілів, які перехворіли на туберкульоз, зазвичай ідуть працювати до протитуберкульозних закладів — здебільшого їм не дозволяють працювати після такої хвороби акушерами-гінекологами, педіатрами, а от фтизіатрами можна), або й тому, що вони краще знають, із чим мають справу, тож і захищаються більше, ніж їхні колеги. Натомість терапевт, стоматолог чи інший фахівець поліклініки спілкується з туберкульозним хворим, не знаючи про його хворобу, і приймає його у кабінеті, який аж ніяк не пристосований до такого спілкування. Із 2006 року в Україні спостерігається спад захворюваності на туберкульоз як у загальній популяції населення, так і серед медичних працівників. Тож, аби досягти зменшення профзахворюваності, ми повинні боротися з туберкульозом взагалі. І поряд із цим — забезпечити систему інфекційного контролю за всіма 4-ма компонентами у всіх лікувально-профілактичних закладах. Це можна зробити шляхом проведення реформи, а точніше — реорганізації та реструктуризації системи протитуберкульозної служби. Вивільнені від реформи кошти можна буде використовувати для поліпшення умов перебування хворих на туберкульоз.

Андрій ШТАЄР, завідувач підстанції №9 Київської міської станції швидкої допомоги

а мою думку, одна з найскладніших спеціальностей у професії медика — працівник швидкої допомоги. Причому і лікарі, і фельдшери, і санітари однаково страждають від «побічних ефектів» цієї роботи. Ось кілька моментів ризику нашої професії. По-перше, відсутність сталого робочого місця. Працювати доводиться щоразу в інших умовах, інколи й небезпечних. Пригадується випадок, коли фельдшер ледь не загинула під колесами поїзда метро, коли спустилася на колії надавати допомогу потерпілому. По-друге, ми постійно на колесах і постійно поспішаємо, тож ризикуємо потрапити в ДТП. Як у нас поступаються дорогою «швидкій», знають усі. Згідно з новим законом «Про екстрену медичну допомогу» за невиконання десятихвилинного нормативу доїзду до пацієнта бригаду можуть покарати. Умови ж столичного трафіку не змінилися, і ті причини, з яких бригада раніше не встигала дістатися до пацієнта вчасно, не усунені. Тому таке категоричне нововведення лягло тяжким психологічним тягарем на тих же працівників «швидкої», і навіть наражає їх на ризик. Недавній випадок зі «швидкою» в Криму яскраво ілюструє цю проблему. Порівняно з цим фактором про метеорологічні «ускладнення» якось і згадувати незручно. Під час недавнього снігопаду у Києві бригади тільки нашої підстанції виїхали на понад сто викликів, і жодного життя ми не втратили. Але якою ціною це далося! Ми власноруч (а більшість персоналу — жінки!) виштовхували машини за межі підстанції, йшли на виклик пішки в хурделицю й несли хворих щонайменше півкілометра, бо не на кожну вулицю можна було заїхати, не те що у двори. Ще однією «родзинкою» роботи на «швидкій» є небезпека нападів на бригади з боку пацієнтів, які перебувають у стані наркотичного чи алкогольного сп’яніння, або коли викликають до потерпілих у вуличних бійках. Траплялося, що «доброзичливі» господарі на наших працівників нацьковували собак або й у квартирі зачиняли — доводилося визволяти їх з міліцією. Сьогодні у нас тісно налагоджена співпраця лише з пожежними. На кожний виклик їдемо разом. З міліцією поки що такої співпраці не налагоджено. А треба, щоб було розпорядження: на кожний підозрілий виклик «швидка» і міліція виїжджали одночасно. Адже часто під час виклику правди не говорять — бійка там чи якийсь злочин. І ми перші, хто потрапляє на «поле бою», при цьому не маючи навичок самозахисту. Усі ці особливості роботи на «швидкій» покриваються так званими «колісними» надбавками до заробітної плати (за 3 роки стажу — 20%, за 5 років — 40, за 7 — 60%). Цей норматив діє ще з радянських часів. На підставі нового закону «Про екстрену медичну допомогу» постановою Кабміну

передбачено ще дві надбавки — по 20% кожна «за особливий характер роботи». Але ніякі надбавки не можуть звабити до нас молодих спеціалістів. Вони приходять після інституту відпрацювати обов’язкові 3 роки і бачать, з яким станом здоров’я виходять наші працівники на пенсію. У кожного — або гіпертонічна хвороба, або стенокардія, або ІХС, у кожного десятого — аритмія, практично у всіх без винятку — проблеми з хребтом через постійну «трясучку» у машинах із поганими амортизаторами. Одна наша співробітниця понад десять років тому під час обслуговування виклику потрапила в ДТП і отримала серйозну травму коліна. Згодом їй, уже пенсіонерці, знадобилося протезування цього колінного суглоба. І три роки життя жінка витратила на те, щоб домогтися операції. Через недосконалість юридичної системи нашим працівникам часто буває тяжко довести, що порушення стану їхнього здоров’я відбулося через особливий характер роботи і розраховувати у зв’язку з цим на компенсацію вартості лікування від держави. Страхування працівників «швидкої» цього року також чомусь призупинене. У той час як статистика стверджує: ті, хто все життя пропрацював на «швидкій», живуть у середньому на п’ять років менше за своїх колег по галузі.

Ольга КУТІНА, інженер з охорони праці комунальної установи «Обласний медичний консультативно-діагностичний центр» Житомирської обласної ради, обласний позаштатний спеціаліст із охорони праці Департаменту ОЗ Житомирської ОДА

а жаль, у разі нещасних випадків на виробництві, зазвичай, «спрацьовує» (тобто винен) саме людський фактор. Здавалося б — інструкції написані, навчання та інструктажі проведено, проте люди правилами безпеки праці нехтують. І, зрозуміло, що ні головний лікар, ні інженер із охорони праці не можуть прослідкувати за кожним. Тобто кожен повинен ще й сам дбати про свою безпеку праці. Як обласний позаштатний спеціаліст, не раз спостерігала: й обладнання лікувальний заклад має справне, й навчання його працівники пройшли хороше — але, вивчивши правила безпеки праці, після складання заліку людина… їх не виконує. На жаль, нехтування правилами безпеки праці стає найчастішою причиною нещасних випадків на виробництві. Минулого року в усіх обласних лікувальних закладах їх було зареєстровано п’ять, у 2013 році, протягом лише першого кварталу, — вже три. І сталися вони, як кажуть, на рівному місці — переважно через людський фактор, проконтролювати який, на відміну від роботи обладнання, просто неможливо. До того ж керівники надміру навантажують інженерів з охорони праці невластивими для них функціями. Таке зустрічається дуже часто — можна назвати тільки один-два заклади, де інженери з техніки безпеки виконують виключно свої обов’язки. Зазвичай їх зобов’язують вирішувати всі технічні питання діяльності лікувальної установи. Таке перевантаження призводить до того, що вони просто не встигають приділити належну увагу своїм безпосереднім обов’язкам. Серед проблем нашої служби варто відзначити порушення (що трапляється досить часто) відповідного законодавчого нормативу, за яким кожні три роки головний лікар, адміністрація повинні йти на переатестацію з охорони праці, проте коштів для цього лікарня не має. Тобто така ситуація породжується сумнозвісною фінансовою скрутою. Вона ж є причиною зношеності засобів індивідуального захисту — навіть замінити такі елементарні речі як гумові килимки часто буває фінансово не під силу — медики виготовляють їх самотужки, однак ці «вироби народної творчості» не виконують функцій захисту, як належить. Зношене й обладнання — щонайменше 75% медичної апаратури у лікувальних закладах області застаріло і з кожним роком вона стає дедалі небезпечнішою саме з точки зору безпеки праці. Заклади охорони здоров’я не мають фінансування в повному обсязі, відтак не можуть собі дозволити таку «розкіш», як нормальні умови роботи для медпрацівників.

СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

АНДРІЙ СЕРДЮК:

НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАВЖДИ БУЛА, Є І БУДЕ НАШИМ

ОСНОВНИМ ЗАВДАННЯМ «Шлях науки довгий, життя коротке», — свого часу писав Гіппократ. Відтоді минуло багато віків, а вчені й досі шукають відповіді на запитання, які ставили перед собою батьки медицини. Більше того, сучасна наука потребує не тільки накопичення фактів і філософських роздумів над ними, а й значних коштів для поглибленого вивчення таємниць життя і здоров’я людини. Цьогоріч Національна Академія медичних наук України святкує 20-річчя з часу свого заснування. За цей період життя підкидало українським вченим чимало випробувань. Як вдалося пройти їх, якими здобутками можна похвалитися, які проблеми розв’язує вітчизняна медична наука сьогодні і які перспективи бачить перед собою — про це наша розмова з Президентом НАМН України, академіком Андрієм СЕРДЮКОМ. ВЗ 20 років — це вік молодості. Можливо тому нині спостерігається активізація роботи Академії в усіх напрямках: прийнято новий Статут, стали демократичнішими принципи роботи… — По суті, сформовані два відділення в Академії, функції яких виконують Наукові ради. Змінено порядок обрання дійсних членів і членів-кореспондентів Академії, запроваджено новий Порядок обрання Науковими радами керівників наукових установ, який передбачає 3 етапи проведення конкурсного відбору. За цим порядком уже обрано 27 керівників. Кожний директор перед виборами мав звітувати на засіданні Президії про результати діяльності установ за останні п’ять років. Були сформовані комісії, які проводили перевірку діяльності установи згідно із затвердженим графіком. Їх мета — не лише проконтролювати й оцінити роботу керівника, а й надати корисні рекомендації, поради щодо поліпшення діяльності установи. Ми запровадили чіткий графік засідань Президії — двічі на місяць разом з директорами інститутів обговорюємо актуальні питання, шукаємо шляхи їх розв’язання. За 2 останні роки відбулося понад 50 засі дань Президії Ака демії, прийнято пона д 200 постанов, які дійсно стосувалися всіх напрямків її діяльності. При Президії було створено низку постійно діючих комісій і комітетів. Однак наукова діяльність завжди була, є і буде нашим основним завданням. Тому Президія велику увагу приділяє розгляду наукових питань, наукових проблем, які є важливи-

ми для теоретичної і практичної медицини та потребують розвитку в наукових установах Академії. ВЗ Чесно кажучи, раніше Академія більше нагадувала державу в державі. Нині вона демонструє свою відкритість і готовність до співпраці з системою охорони здоров’я. Що реально вдалося зробити? — Постанову «Про основні напрямки співробітництва МОЗ та НАМН України» було прийнято у червні 2012 року. А вже через кілька місяців на спільному засіданні Колегії МОЗ та Президії НАМН було прийнято рішення забезпечити наукову співпрацю вчених вищих медичних навчальних закладів та академічних інститутів, створивши спільні наукові центри Міністерства та Академії. Відтепер в Україні буде створено мережу кластерів, які об’єднають освіту, науку і практичну медицину: Північно-Східний науковий центр — на базі Інституту терапії імені Т. Малої (Харків, Суми, Полтава), Придніпровський — на базі Інституту гастроентерології (Дніпропетровськ, Запоріжжя), Донецький — на базі Інституту хірургії імені В. Гусака (Донецьк), Південний — на базі Одеського медуніверситету (Одеса, Сімферополь), Західний — на базі Львівського медуніверситету (Львів, Тернопіль, Чернівці, Івано-Франківськ). Зараз Президія разом із МОЗ розробл яє Типове Положенн я, відповідно до якого буде здійснюватися діяльність таких центрів. Інший проек т — с творенн я Центру серцево-судинної інженерії (Інститут електрозварювання

імені Є.О. Патона, Національний інститут серцево-судинної хірургії імені А.А. Амосова, НТУ «КПІ»), завданням якого є удосконалення існуючих і створення нових біоматеріалів та біотехнологій; створення матеріалів та виробів з новими функціональними можливостями; розробка модифікованих біологічних об’єктів та технічних засобів їх зберігання, штучних органів та їх компонентів; розробка біоінженерних технологій клінічного спрямування. У 2012 році ми започаткували підписання Меморандумів з областями країни на безкоштовне лікування пацієнтів в академічних клініках за квотою. Така співпраця вже налагоджена практично з усіма областями. Лікування пацієнтів здійснюється за рахунок бюджету інститутів Академії, тобто за нього не платить ні область, ні тим більше пацієнт. Якщо він потребує медичної допомоги у високоспеціалізованій к лініці і має направлення профільного головного позаштатного спеціаліста обласного управління охорони здоров'я, його приймуть на лікування. Однак не всі обласні управління охорони здоров’я використовують таку унікальну можливість на повну силу. Ми виділили понад 44 тисячі безкош товних місць у 28 академічних к лінічних установах. Області ж «використали» лише 45% із них. Чому не всім, кому ми могли допомог т и, на дано так у мож ливіс т ь? На й к ра ще с п ра ц юва л и м. Київ (80%), Одеська область (71%). Найгірше — Дніпропетровська (30,7%), Івано-Франківська (34,5%), Львівська (26%) області.

Також Академія підписала меморандуми з МВС, СБУ, Міністерством оборони. Хоча вони і мають свої відомчі медичні заклади, однак їхні пацієнти також можуть потребувати високоспеціалізованої допомоги такого рівня, який існує лише в академічній клініці. ВЗ Лікувальні установи Академії — це найвищий рівень медичної допомоги. А як щодо обсягів? — Нині загальний ліжковий фонд установ Академії порівняно з 1993 роком зріс удвічі і становить понад 7600 ліжок, те ж саме можу сказати і про планову потужність поліклінічних відділень — нині понад 5300 відвідувань на добу. Кількість прийнятих у поліклініках пацієнтів упродовж 2012 року перевищила 715 тис. осіб (у 2000 році — понад 31 тис.), а у стаціонарних відділеннях — понад 161 тис. (у 2000 році — 73 тис.). Втричі за цей час зросла і кількість оперативних втручань, виконаних в установах Академії, — 93,5 тис. Та головне не лише кількість, а й рівень цих втручань. Якщо розглянути контингент наших хворих у розрізі категорій складності, то 27,4% з них належать до ІІІ категорії, 33,8% — до IV, 23,3% — до V, тобто найвищої категорії складності (за даними 2012 року). Окрім того, що в цих клінічних закладах надається спеціалізована медична допомога на найвищому рівні, це одночасно

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

19 квітня 2013 року

ВЗ Якими нау ковими здобу тками можуть поділитися вчені академії? — За останні п’ять років в установах Академії на сучасному світовому рівні (що підтверджено міжнародними сертифікатами) здійснюються дослідження в галузі молекулярно-генетичної діагностики спадкових захворювань, порушень статевого розвитку, безпліддя тощо. Є певні досягнення у визначенні генетичної схильності до професійних мультифакторних хвороб. Розроблена статистична модель для раннього прогнозування ризику розвитку важкої перинатальної патології та критичних станів у новонароджених (із високими показниками відтворюваності та точності). Досліджені міграція та диференціювання трансп лантованих нейра льних стовбурових клітин при експериментальній церебральній ішемії. Розроблений протокол отримання мезенхімальних стовбурових клітин з матриксу пуповини людини. Вивчена молекулярна мімікрія пептидів вірусів та бактерій, розробляються методи з удосконалення діагностики вірусних інфекцій та дос лі д ж у ютьс я нові противірусні препарати вітчизняного виробництва. Вивчаються проблеми виникнення цукрового діабету 2 типу з позицій оцінки ризику його розвитку серед різних генотипів. Розгорнуто різносторонні фундаментальні дослідження з нового напрямку — нейроімунології, які спрямовані на вивчення взаємодії нервової та імунної систем у нормі та в разі патології. Створена концепція «Імунної системи головного мозку». Фундаментальні теоретичні, експериментальні, біомеханічні дослідження дали змогу створити сучасну теорію роз-

витку патологічних станів хребта (спондилоартрозу, диспластичного та дегенеративного спондилолістезу, остеохондропатії хребта, нестабі льності хребта, стенозу хребтового каналу та сколіозу). В ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» у співдружності з АТ «НДІ радіотехнічних вимірювань» за підтримки Українського науковотехнологічного центру створено ультразву ковий церебра льний допплерівський ангіограф із тривимірною реконструкцією зображення судин головного мозку. Успішна реалізація цього проекту дала потужний поштовх для розвитку вітчизняної допплерографії і вітчизняного ультразвукового медичного приладобудування в цілому. Учасників цієї роботи в 2013 році висунуто на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки. Спільно з Інститутом металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України та ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України» розроблені нові емболізуючі речовини, системи для екстракції тромбів. І це неповний перелік того, над чим працюють наші вчені. За останні п’ять років науковці академії здійснили понад 400 фундаментальних науково-дослідних робіт та розробили майже 800 прикладних тем. ВЗ Які плани на майбутнє? — Пріоритетами на період до 2020 року визначено фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем розвитку людського потенціалу, нові методи профілактики та лікування найпоширеніших захворювань, розробка нових речовин, матеріалів та технологій (геномні та клітинні, біосинтетичні та біосенсорні, нано-, біо-, інформаційні технології, біоінженерія). Приміром, сьогодні в 7 інститутах Академії проводяться дослідження та застосування стовбурових клітин. Свій вклад у розвиток нанонауки

Увага, триває передплата

на іі півріччя 2013 року! Передплатні індекси:

08198

для індивідуальних передплатників 3 міс.

1 міс.

19 грн

57 грн

6 міс.

114 грн

60965

для підприємств та організацій 3 міс.

1 міс.

23,53 грн

70,59 грн

6 міс.

141,18 грн

вносять колективи шести Інститутів НАМНУ. Над впровадженням ГРІД-технологій у поєднанні з телемедициною працюють 4 наші інститути. Як ви знаєте, Кабінет Міністрів України схвалив концепцію розвитку ядерної медицини, і нам разом із МОЗ за 2 місяці необхідно розробити план заходів щодо реалізації цієї концепції. Адже ядерна медицина — це унікальні можливості діагностики, лікування та профілактики. На сьогодні ми в цьому відстаємо від світу — проводимо радіологічні дослідження у 3 осіб на 1000 населення, тоді як світовий показник — 40-50 досліджень на 1000 населення. Можете уявити, як нам треба надолужувати! Також маємо певні результати в розробці вітчизняних фармпрепаратів. Однак Уряд країни нині вимагає посилити роботу у цьому напрямку. Адже потрібно докорінно змінити ситуацію, яка склалася в державі: 69% українського фармринку — це імпортні препарати (для порівняння: в Угорщині — 55%, в США — 25%). До того ж національна промисловість випускає 85% генериків. Це складне завдання, яке потребує об’єднання зусиль наукових установ із бізнесовими колами, а також належного фінансування з боку держави. Практичним продуктом успішної співпраці НАМН та МОЗ мало б стати створення Державної програми біотехнологій. Ми маємо ретельно проаналізувати, що вже зробили, чого нам не вистачає, що треба зробити в майбутньому. Одне із завдань — створення сучасного центру біотехнологій, забезпечення України вітчизняними імунобіологічними препаратами. Це питання має розглядатися на найвищому рівні. Свого часу Україна забезпечувала вакцинами та сироватками весь Радянський Союз, а нині більшість із них сама закуповує. ВЗ До речі, про фінансування, яке за нинішніх умов виступає своєрідним «ракетоносієм» на-

укових і дей і розробок. Воно поліпшується? — Наші реалії такі, що наукові установи фінансуються менше, ніж наполовину від потреби. Тож на перший план виходить декілька питань: як використовуються ці кошти, що заважає нашим установам заробляти додаткові кошти (приміром, інститут ім. Марзєєва заробляє більше, ніж отримує з держбюджету) і, нарешті, як правильно виділити пріоритети державного фінансування (якщо на все грошей не вистачає). Наведу лише один приклад. Уряд затвердив проект будівництва найсучаснішого кардіохірургічного центру на базі Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. Амосова. 350 млн гривень планується на будівництво нового корпусу і майже 600 млн грн на його обладнання. Немало, правда ж? Дехто навіть дорікав нам, що це дуже багато. Але ж врахуйте, що ці кошти під уть на життєво необхідні потреби — лікування тисяч громадян країни, котрим вкрай потрібна кардіо хірургічна допомога, яку вони не отримують. Тож Інститут потрібно розширювати і створювати там умови, які задовольнятимуть нас не лише сьогодні, а й завтра. Приміром, необхідно купити хоча б один реанімобіль для немовлят із вадами серця, яких негайно потрібно перевезти з пологового будинку до Інституту на операцію. Вартість такого авто 1,5 млн гривень. Уряд пообіцяв виділити кошти і на це. Але до нашої думки повинна прислуховуватися не лише виконавча, а й законодавча гілка влади. Ми створили в НАМН групу вчених, які вже напрацьовують деякі закони, необхідні для подальшого розвитку охорони здоров’я. Але цю групу потрібно розширювати, можливо, спільно з МОЗ. Потрібно щоб ми, представники медичної галузі, надавали свої пропозиції народним депутатам, а не вони приймали закони без відома фахівців. Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»

Увага, передплата! Абонемент на газету «Ваше здоров’я»



і наукові підрозділи, де проводять наукові дослідження — співробітники наших установ упродовж 2012 року впровадили в практику охорони здоров’я 974 нових методів діагностики і лікування.

 Підприємства та організації • передплатний індекс 60965 • термін передплати_____________міс. • ціна_______грн. • кількість комплектів___________________ • індекс___________ • місто____________________________ • село_____________________________ • обл._____________________________ • район___________________________ • вулиця_____________________________ • буд.______корп.______кв._______ • кому_____________________________



Абонемент на газету «Ваше здоров’я»  Індивідуальні передплатники • передплатний індекс 08198 • термін передплати______________міс. • ціна_______грн. • кількість комплектів___________________ • індекс___________ • місто____________________________ • село_____________________________ • обл._____________________________ • район____________________________ • вулиця___________________________ • буд.______корп.______кв.________ • кому_____________________________

Цей абонемент допоможе вам оформити передплату на газету «Ваше здоров’я»

МЕДИЦИНА У РЕГІОНАХ Д о н е чч и н а

Метод Шматкова у «Книзі рекордів України» У категорію «Вперше, медицина» в «Книгу рекордів України» занесений кандидат медичних наук, директор Центру лімфохірургії ім. М.Шматкова — Микола Шматков. Ця подія вінчала сорок років роботи тих, хто сьогодні з успіхом застосовує унікальний метод тривалої ендолімфальної інфузії під час лікування злоякісних пухлин. Ще у вісімдесятих роках минулого століття його автором і розробником став у той час завідувач хірургічного відділення лікарні № 2 в місті Зугрес Микола Шматков. Тоді газети багато писали про досвід лікаря-новатора як про починання, що вимагає уваги і серйозного вивчення. Сьогодні Микола Павлович розповідає про сам метод, його унікальність, роботу спеціалізованого Центру лімфохірургії та його досягнення. ВЗ Те, що рекорду присвоєно ваше ім’я, напевно, лише одна з безлічі нагород, якими удостоєні і ви, і ваш центр?

— Подібних нагород насправді було чимало. Тут і медаль Оксфорда «За заслуги перед людством», і республіканська премія імені Семінського, і звання «Кращого підприємства», яким удостоєний наш Центр, та нагороди ВДНГ тощо. Особливо дорогі мені звання «Почесного громадянина» мого рідного Харцизька та директора Центру. Зауважте, не головного лікаря, а директора, бо запропонований мною метод впроваджувався спільно. ВЗ Нелегким був шлях до визнання, до створення спеціалізованого лікувального закладу?

— Уявіть собі невелике містечко Зугрес у донецькому степу з населенням 50 тисяч осіб, провінційну лікарню, де я завідував хірургічним відділенням, і все таке інше, що характерно для глибинки. І раптом місцевий лікар без звань і ступенів, без сучасного обладнання і підтримки в наукових колах пропонує новий метод! Дон Кіхот та й тільки, якщо не сказати — нахаба. Словом, битися, доводити, працювати довелося дуже багато.

ВЗ У чому суть вашого методу і що допомогло розробити його?

— Відповідь на це запитання може бути вельми специфічною і зайняти сторінок п'ятсот. Рівно стільки вміщає в себе наш сайт. Спробую відповісти стисло. Так от, людина може отримувати ліки найрізноманітнішими способами, в тому числі і через лімфатичну систему. Я і запропонував подавати в людський організм, до його уражених ділянок, ліки по лімфатичних судинах. Але ось заковика, проблема з проблем, трудність, яка відлякає хоч кого: судини ці настільки тендітні і примхливі, що працювати з ними здається неможливим. До того ж судину цю ще треба «впіймати», утримати, зафіксувати і навчитися подавати у неї ліки під тиском протягом тривалого часу. Отже, завдання з багатьма невідомими. Потрібно було спеціальне обладнання, пристосування, катетери, фіксатори, розширювачі і так далі. Багато чого із цього довелося створювати своїми руками. Такого обладнання і досі не виробляють в Україні. ВЗ Перше визнання прийшло в 1987 році, коли комісія з Обласного управління

охорони здоров’я, до складу якої входила ціла плеяда маститих лікарів-учених, не тільки підтвердила, але і рекомендувала метод Шматкова до застосування. Ось що було написано в ї ї укладанні: «Комісія вважає, що доктором Шматковим Н.П. на базі хірургічного відділення лікарні м. Зугрес проводиться важлива для практичної охорони здоров'я робота з надання допомоги найтяжчому контингенту онкологічних хворих. Цілеспрямоване підведення хіміотерапевтичних засобів безпосередньо до пухлинного вогнища практично інтубованим хворим сприяє швидкому клінічному ефекту, що виражається у швидкому зменшенні новоутворення, зі зникненням або значним зменшенням болю, поліпшенням самопочуття хворих». Що було потім?

— Потім були відповідні висновки і рекомендації МОЗ СРСР та України, потім рішення про будівництво спеціалізованого міжрегіонального Центру лімфохірургії в Харцизьку, а далі — щоденна практична робота. Зневірені хворі отримали надію і методику лікування раку шляхом введення лікарських розчинів через лімфатичну систему.

Увага, триває передплата на іі півріччя 2013 року! «Ваше здоров’я» – це 22 роки партнерства, довіри та професійних стосунків із представниками cфери охорони здоров’я України

• завжди актуальна та об’єктивна інформація • максимальна відкритість до дискусій

• постійний діалог із читачами • нові цікаві проекти • сучасний та зручний формат

«Ваше здоров’я» –

суспільне видання щодо питань охорони здоров’я!

ВЗ Ці сподівання виправдалися?

— Судіть самі, сьогодні до нас їдуть пацієнти з України, Росії, Англії, Німеччини та інших країн. Усього за роки роботи Центру ми прийняли їх десятки тисяч. Метод знайшов послідовників. Ми навчаємо фахівців, які бажають його освоїти. Сьогодні він, наприклад, з успіхом застосовується в Донецькому протипухлинному центрі, про нього говорять на численних симпозіумах і конференціях. Але найтепліші слова висловлюють наші пацієнти. Микола Павлович ще раз зустрівся з ними під час телемосту, влаштованого з нагоди внесення його методу в «Книгу рекордів України». Першою на зв'язок з Харцизьком вийшла Людмила з російського Владивостока, зараз вона — учений, працює в місцевому університеті економіки і стандартів, а операцію перенесла більше десяти років тому. Вдома спостерігається в місцевій клініці. Рецидивів немає. Відсутні вони і в Галини, яка нині живе в Малій Дубні, Росія (35 років як здорова), у Світлани з Омська, в Олени з Краснодарського краю... В ефірі з доктором Шматковим зустрілися його колишні пацієнти з Криму, Дніпропетровська, Новоросійська. А ось пацієнти з Єнакієвого, Луганська, Донецька, Макіївки приїхали на свято особисто. Вони і стали свідками вручення спеціального диплома, який зафіксував внесення методу Миколи Павловича Шматкова у «Книгу рекордів України». У протоколі говориться: «Кандидат медичних наук, директор Центру лімфохірургії Микола Шматков представив новий рекорд України в категорії «Вперше, медицина»: розробка та впровадження нового методу технічного та методичного забезпечення операцій на лімфатичній системі й ендолімфатичної лікарської терапії... Зафіксовані результати: кількість хворих, що скористалися терапією з подальшим поліпшенням здоров'я, з безпосереднім результатом: 5000. Із тривалим позитивним ефектом — 50 онкохворих». Микола СТОЛЯРОВ, спеціально для «ВЗ», Донецьк

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

МЕДИЦИНА У РЕГІОНАХ

19 квітня 2013 року

ж и то м и р щ и н а

ПРАЦЮЄМО НА РЕЗУЛЬТАТ Після того, як набрав чинності Закон «Про екстрену медичну допомогу» у Житомирській області було створено комунальну установу «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради. З початку року Центр розпочав свою роботу. Про перші кроки втілення реформи системи надання екстреної медичної допомоги, проблеми, які доводиться долати, і цілі, які вдалося досягти, — наша розмова з головним лікарем Центру Анатолієм СОВОЮ. ВЗ Отож, перший крок зроблено. Він обнадіює?

— Створення служби екстреної медичної допомоги в області — це один із кроків медичної реформи, яка здійснюється у нашій державі під егідою Президента. Вже зараз нам є чим похвалитись — порівняно з іншими областями, Житомирщина має в цьому більше досягнень, аніж проблем. Станом на 1 січня цього року Житомирщина була однією з трьох областей України, де вчасно відкрили Центр екстреної медичної допомоги. Нам вдалось уникнути стресових ситуацій, які спостерігаються під час реформування тієї чи іншої служби — процес реорганізації відбувається планово, з розумінням, медпрацівників не скорочують (реформування системи екстреної медичної допомоги не передбачає скорочення виїзного персоналу та кількості виїзних бригад — відбувається лише оптимізація управлінського та допоміжного персоналу за рахунок централізації частини функцій в єдиній обласній структурі). Якість надання медичної допомоги для пацієнтів також не погіршилась. ВЗ Найвразливіше місце будь-яких починань — фінансування. Яким воно буде для Центру?

— Фінансування Центру здійснюється з обласного бюджету — цьогоріч на його утримання виділено 80 мільйонів гривень. Прийнявши до відома запропоновану МОЗ України структуру, ми створили чотири територіальні округи з центрами в Житомирі, Коростені, Бердичеві, Новограді-Волинському, де розташовані підстанції (округи створені відповідно до нормативних вимог за чисельністю населення). Підстанціям підпорядковуються пункти постійного базування районних центрів. Крім того, всі необхідні заходи в разі виникнення надзвичайних ситуацій, виклики спеціалістів по санавіації, а також медичний супровід масових зібрань забезпечує відділення медицини катастроф. Хочу зауважити, що створення Центру — це лише перший етап реформи. Наступний: облаштування оперативно-диспетчерської служби, для якої вже виділено приміщення площею 75 квадратних метрів (що дозволить обладнати 15 робочих місць) і наразі вже завершено там ремонтні роботи. Тож після відповідного моніторингу документації та всіх пропозицій центральну диспетчерську в першому півріччі буде введено в дію — найближчим часом відбудеться встановлення обладнання. Більше того, ми вишукали кошти для придбання GPSнавігаторів — наразі всі автівки, які перейшли на баланс Центру, ними вже обладнані.

ВЗ Дві проблеми розв’язано. А от третя — отриманий у спадок від колишньої «швидкої» автопарк...

— Так, це — одна з найбільших проблем, із якими ми зіткнулися під час реформування служби. Застарілий автопарк потребує поповнення та заміни. Минулого року було проведено аудит: на обласному балансі знаходилося 172 автівки «швидкої» — зараз їх лише 146. А за нормативами на Житомирщині має бути не менше 240 автомобілів екстреної допомоги. Тобто у нас майже вдвічі менше, та й із тієї кількості 80% підлягають списанню. Так, наприклад, під час передання автівок «швидкої» (я свідомо не називаю райони) Центр у якості рухомого складу отримав такі автомобілі, які не виїжджали вже три-чотири місяці, а в деяких районах і два роки! Надзвичайно складним було питання придбання паливно-мастильних матеріалів — Закон України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти» забороняє без проведення конкурсних торгів закуповувати паливно-мастильні матеріали на суму понад 100 тисяч гривень. Тому я щиро вдячний владі області та районів за допомогу у розв’язанні цієї проблеми, адже хоча Центр був організований 1 січня, а зареєстрований казначейством аж, на жаль, 10 січня, проте 14-го ми вже провели тендер і 29 січня уклали відповідний договір. Тож на нинішній рік ми повністю забезпечені паливно-мастильними матеріалами — всі автомобілі заправлені паливом і жодної відмови у виїзді екстреної допомоги немає. ВЗ Чи виникають проблеми з кадрами служби?

— Так, вони мають місце під час реформування служби. На жаль, досить багато посад, які наразі необхідні на місцях (на підстанціях, у пунктах постійного, тимчасового базування) не передбачені відповідним Наказом МОЗ України (або передбачені не в повному обсязі). Ми працюємо над штатним розкладом, оскільки пішли шляхом збільшення кількості робочих місць, тож ніхто з людей, котрі працювали в районах і працюють наразі вже в штаті Центру, не залишиться без роботи. Проте серйозною проблемою нині в службі екстреної медичної допомоги залишається нестача лікарів, фельдшерами ж і водіями ми забезпечені на 100%. Сподіваємося, що ситуацію розв’яже відповідний Наказ, який наразі готує МОЗ України — за ним працівників екстреної медичної допомоги за функціями, зарплатою та соціальними преференціями буде прирівняно до рятувальної служби, відтак зарплати саме

цій категорії медпрацівників будуть підвищені. Я думаю, що це стане стимулом спеціалістам, котрі мають бажання змінити свій фах, перейти в службу екстреної медичної допомоги. ВЗ Хоча ще рано робити остаточні висновки щодо її роботи, але вже можна підбити попередні…

— Загалом скажу так: із 1 січня, відколи Центр працює, він не дав жодного збою. За час існування новоствореної служби жоден із дзвінків із районів, зареєстрованих на «гарячій лінії» екстреної допомоги, не був пов’язаний із недоброякісною роботою — автівки «екстреної» лишились на місцях, а медпрацівники служби надають допомогу на тих територіях, де вони перебувають. Спостерігається й економічна вигода. Зокрема, тільки встановлення GPS-навігаторів уже дало економію розходу паливно-мастильних матеріалів: якщо раніше протягом місяця ми витрачали півтори тонни, то на сьогодні — 900 літрів. Ми проводимо моніторинг кожного виклику — от учорашній день, наприклад, був «багатим» на ДТП. Але завдяки тому, що немає розмежування між районами, виїжджали три-чотири автівки екстреної допомоги з сусідніх районів. За статистикою, минулого року кількість викликів протягом доби становила 1250-1300, нині ж — 712-750. ВЗ А чому зменшилась кількість викликів?

— Раніше було дуже багато технологічних виїздів — ургенція дома, підвіз лаборантів, кухарів, транспортування хворих, які не потребують супроводу «швидкої», в інші лікувальні заклади. А зараз 97-98% викликів — цільові. Звісно, ми реалісти: часто автівка, яка чергує при приймальному відділенні, не встигає привезти консультанта. Тож інколи автомобіль «екстреної» може і підстрахувати, але користуватись ним постійно за старою схемою — цього вже не буде. І, звісно, радує, що завдяки владі області нам виділено три мільйони гривень, на які будуть придбані автівки «екстреної» класу «В». Заявлені на цей рік плани уряду щодо придбання нових автомобілів (близько 1100 на всю Україну) дозволяють розраховувати приблизно на 40 із них. Крім того, порушу-

ємо перед владою Житомирщини питання про придбання автомобілів класу «С», що могли б важких пацієнтів із будь-якої точки області транспортувати до лікувальних закладів третиннього рівня надання медичної допомоги. Така автівка має відповідну висоту (аби лікар міг стояти в салоні на повний зріст), крім того — наркозно-дихальну апаратуру та обладнання для інфузійного лікування важкого пацієнта. Наразі плануємо переобладнати в клас «С» один автомобіль для новонароджених (для цього виділено цільову субвенцію в сумі 600 тисяч гривень) і один придбати для дорослих пацієнтів. Звісно, до ідеалу у втіленні проекту ще далеко. Адже наразі відсутні радіочастоти — доводиться працювати за старою системою, коли диспетчер приймає виклик у Житомирі, потім передає його диспетчеру в райцентр, той своєю чергою — медичній бригаді «екстреної». Так не повинно бути! Кожній бригаді «екстреної» потрібно мати планшет, у який занесено базу даних на всіх мешканців району. І за час доїзду за викликом лікар вивчає анамнез пацієнта — чим той хворіє, які має патології. Відтак надає допомогу, озброївшись грунтовною інформацією про стан хворого. ВЗ А скільки, до речі, становить час доїзду — в норматив вкладаємося?

— Ледь запрацював проект, як журналісти стали з секундомірами: «А ну, давайте, подивимось — чи доїде автівка «екстреної» за 20 хвилин до сільської хати?» Звісно ж — поганими дорогами жодна бригада навіть найсучаснішим автомобілем вчасно до хворого не доїде. Тому влада Житомирщини сьогодні готує програму з покращення автомобільних доріг в області. В пілотних же регіонах — наприклад, у такому як Він ниця — для надання екстреної медичної допомоги в умовах крайнього бездоріжжя передбачено два вертольоти й невеликий літак. Теоретично так повинно бути й у нас. Адже поки автівка виїде з лікарні, проїде через усі перехрестя, світлофори — часу втрачається надто багато. Тому, наприклад, працівники ДАІ приїжджають на місце ДТП раніше від медичних бригад — їх пости стоять на всіх дорогах. Саме пункти тимчасового базування (на базах перш за все дільничних лікарень) і зумовлять зменшення «плеча» — а відтак і скорочення часу — доїзду. Всі автомобілі не стоятимуть у районній лікарні, як було донедавна — одна автівка «екстреної» залишається в райцентрі, всі ж інші (скільки повинно бути в кожному районі за нормативом) перебувають у пунктах тимчасового базування. Тому сьогодні є важливою децентралізація автомобілів «екстреної» — це дозволить повністю охопили всю область. Проте вже й на сьогодні норматив доїзду до пацієнта по місту виконаний на 85% і на 76% — у сільській місцевості. Служба сконцентрувалась на роботі — за що я вдячний кожному її працівнику. Медикаментами ж ми забезпечені сьогодні повністю. Тож перший етап створення центру екстреної допомоги ми успішно здійснили, працюємо далі. Вікторія ПАЛАМАРЧУК, власкор «ВЗ», Житомир

МЕДИЦИНА У РЕГІОНАХ ТеРнОпіЛЬщинА

ЄВРОПЕЙСЬКІ АКЦЕНТИ

У НАВЧАННІ МАйБУТНІХ ЛІКАРІВ У ході реформування охорони здоров’я чи не на перших позиціях — кадровий потенціал. Професійній підготовці медичних спеціалістів реформатори галузі приділяють чимало уваги. Щоправда, у кожного вищого медичного закладу є свої особливі секрети «виробництва» майбутнього лікаря. Приміром, Тернопільський медичний університет славиться прогресивними ініціативами його ректора щодо модернізації технологій навчання майбутніх медиків. Останніми роками тут втілили чимало інноваційних проектів, спрямованих на удосконалення навчального процесу, контролю знань студентства, базуючись на кращих традиціях міжнародного та вітчизняного досвіду. — Нам вдалося розв’язати проблему не одного року — подолати прояви зовнішнього втручання під час сесії, — каже ректор тернопільського медичного університету імені І. Горбачевського, членкореспондент НАМН України, професор Леонід Ковальчук. — Нині це й справді предмет особливої гордості нашого ВНЗ — ми змогли, але, зауважте, не адміністративними, а організаційними методами, зробити семестровий іспит абсолютно чесним. У такий спосіб унеможливили дію суб’єктивного фактора — ніхто на іспит вплинути не може, крім студента з його знаннями. Але не подумайте, що ми хочемо позиціонувати це, як щось особливе — це лише наші власні напрацювання, якими охоче можемо поділитися. — Вперше серед усіх вищих медичних навчальних закладів України в нашому університеті розв’язано проблему об’єктивності підсумкового контролю знань студентів, — розповідає директор центру незалежного тестування знань студентів, доцент тДМУ Петро сельський. — Взагалі ж ця діяльність стартувала з семестрового тестування знань студентів восени 2006-2007 навчального року. У такий спосіб керівництво ВНЗ мало на меті зробити семестровий іспит абсолютно чесним та незалежним від людського чинника — уподобань, настрою екзаменатора, щоб ніхто не зміг вплинути на результати екзаменаційних випробувань. До слова, саме об’єктивна та незалежна система оцінювання знань студентів, що передбачає «послідовне використання оприлюднених критеріїв, правил і процедур», є одним із семи європейських стандартів якості вищої освіти. Семестрові комплексні тестові іспити є нормою в університетах європи, до того ж визнані однією з найбільш об’єктивних форм контролю рівня знань студентів, що позбавлена впливу людського фактора. Отож, запозичивши методику Віденського університету та дещо адаптувавши її до власних потреб, провівши ґрунтовну підготовчу роботу на кафедрах, у березні 2008 року за наказом ректора було створено центр незалежного тестування знань студентів. П’ятий рік минає з часу призначення Петра Сельського на посаду директора цього університетського підрозділу. Тоді у центрі

працювали два інспектори, заступник та під час сесії 5 інженерів-програмістів. Розпочинали з тестування студентів 1-2 курсу медичного факультету, а згодом із кожним роком додавався ще один курс уже інших факультетів, відповідно зростала й кількість студентів. Із кожним роком підрозділ нарощував потужність. Нині у центрі, за словами його директора, впродовж дня можуть «протестувати» 600 студентів, використовуючи чотири комплекти для тестування, що раніше практично було неможливо. Збільшилася й кількість тестових завдань — зараз їх кількість сягає мільйона. Багато досвідчених викладачів залучено до роботи в постійно діючих комісіях — зараз працює 9 робочих груп, до складу яких входить 36 осіб. Збільшився і штат самого центру. Нині у його складі — заступник директора, старший інспектор та 3 інспектори, а під час сесії — ще 7 інженерів-програмістів. Практично півсотні фахівців задіяні у процесі тестування. Найбільше досягнення — це чітко налагоджена, відпрацьована система інформаційного забезпечення процесу тестування, захист інформації на усіх рівнях — від підготовки бази, створення буклетів напередодні іспиту з належним зберіганням інформації на електронних та паперових носіях до проведення іспиту в аудиторіях, сканування робіт та видачі результатів тестувань. Петро Сельський знайомить із серцем центру — це спеціальний сервер, на жорсткому диску якого зберігається вся інформація, і куди, напевне, мріє заглянути не один студент. Щоправда, цим мріям навряд чи судиться здійснитися. Імпорт та експорт конфіденційної інформації з термінальних станцій на знімні носії неможливий. На шляху захисту інформації стоїть надійний заслін, а на комп’ютері-сервері ще й встановили механічну та електронну систему захисту інформації ЛОЗА-2. Вона не лише захищає інформацію від несанкціонованого доступу в системі, а ще й облаштована пристроями для контролю друку, переміщення файлів та входу користувачів. Примітно, що у центрі ведеться цілодобове відеоспостереження з підключенням відеореєстратора до блоку безперебійного живлення. Коли формують-

Директор центру незалежного тестування знань студентів, доцент ТДМУ Петро Сельський

ся буклети з тестовими завданнями, для запобігання сторонньому дистанційному проникненню вмикають апарат «Генератор радіошуму». Така комплексна система захисту інформації дозволяє унеможливити дію корупційного фактора у системі семестрового тестового оцінювання знань студентів. Примітно, що торік центр отримав і правовий документ — Атестат відповідності Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, який засвідчує, що комплексна автоматизована система «Тести» забезпечує захист інформації відповідно до вимог нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні. Не заперечує директор центру і спроби деяких студентів використати на іспиті «альтернативнй варіант» — шпаргалку, цей вічний атрибут студентства всіх часів. — І справді, доки будуть студенти, доти існуватимуть шпаргалки, щоправда, про ті засоби, які є в арсеналі деяких сучасних студентів, попередні покоління навіть мріяти не могли, — каже Петро Сельський. — Втім, якщо колись студенти виготовляли «паперові носії», то нинішнє покоління вже технологічно підковане. Мобільні телефони, усіляку електроніку, начинену потрібною інформацією, вони намагаються пронести на іспит. Пригадую нещодавній випадок, коли ми вилучили у студентки електронний пристрій у вигляді годинника. Дехто випробовує на екзамені безпровідниковий зв’язок, приміром відомий усім Wi-Fi. І хоча подібні випадки поодинокі, ми намагаємося протистояти таким діям — за поведінкою студентів на іспиті стежать члени робочої групи постійно діючої комісії. Для виявлення несанкціонованого використання студентами цифрових передавальних пристроїв маємо спеціальний прилад — багатоканальний детектор протоколів зв’язку Protect 1207i. Аби не втратити набутий авторитет, фахівці центру наполегливо працюють над під-

вищенням якості контролю знань студентів. Ясна річ, що у цій діяльності найголовніше «не втратити» довіру головної особи, заради якої все це відбувається — студента. Отож, вони постійно працюють над удосконаленням тестів. Після кожної екзаменаційної сесії навчально-науковий відділ незалежного тестування знань студентів здійснює, крім аналізу успішності знань студентів, ще й аналіз тестів на валідність. Перелік невалідних тестів після закінчення екзаменаційної сесії надсилається електронною поштою на кафедри для корекції чи заміни. Студентство по праву оцінило й останні напрацювання викладачів — збірники рисунків. Кожен студент зараз під час іспиту отримує не тільки запитання, а й графічне зображення до нього. Як свідчать студенти, це дуже допомагає їм зорієнтуватися у виборі правильної відповіді, а викладачі підтверджують більш високу ефективність оцінювання знань, приміром, під час іспиту з морфологічних дисциплін. Тому й видали друком збірники рисунків для кожного курсу всіх факультетів. Задля зручності розділили семестровий іспит на декілька етапів і вважають, що не помилилися. Це сприяє якіснішій підготовці студентів до екзаменаційних випробувань, а також зменшує психологічне навантаження під час тестувань. Цього року апробували так звану відкриту модель тестування, тобто студент матиме можливість готуватися до іспитів, ознайомившись із усією базою тестових завдань. Не менш важливим є й те, що увесь процес тестування є прозорим — студент може самостійно, на власні очі відслідковувати всі етапи оцінювання. Сканування робіт відбувається в присутності студентів із можливістю спостерігати за процесом на екрані в аудиторії. Якщо ж у когось виникають певні сумніви, то є можливість «пересканувати» роботу, аби пересвідчитися у результатах. Бувають випадки, коли з першої спроби не вдається отримати позитивний результат, тому пропонується ще один шанс — письмове перескладання, а коли справи зовсім кепські, втретє уже екзаменаційна комісія оцінює рівень знань студента. Щодо перспектив діяльності центру, то у планах — удосконалення методик та технологій проведення незалежного тестування знань студентів, подальше технічне оснащення відділу задля належного захисту інформації та підготовки до проведення іспитів, постійна перевірка тестових завдань на валідність із визначенням індексу складності для кожного завдання. Чималу увагу приділятимуть поліпшенню якості тестових завдань, редагуючи чи замінюючи невалідні тести, а уже наступної екзаменаційної сесії до бази тестового іспиту додадуть і питання з «Кроку». Фахівці центру й надалі допомагатимуть кафедрам у формуванні якісних та достатніх за вибіркою кафедральних баз. Лариса ЛУКАЩУК, власкор «ВЗ», Тернопіль

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

МЕДИЦИНА У РЕГІОНАХ

19 квітня 2013 року

З акар п атт я

ПРИРОДА І МЕДИЧНІ ІННОВАЦІЇ:

ПРОЦЕС ЗАМІЩЕННЯ На жаль, колись широко відомий хворим на астму не тільки на території колишнього СРСР, але й у всій Європі, Солотвинський лікувальний курорт, що в Закарпатті, нині фактично втратив головне своє надбання — унікальну підземну соляну алергологічну лікарню. Ще донедавна підземні ділянки цієї здравниці працювали. Нині ж вода заповнила підземні приміщення, а вхід просто завалився. Невже з сумом потрібно констатувати, що Україна втратила Солотвинські шахти? Про сьогоднішній розвиток подій розповідає головний лікар місцевої алергологічної лікарні Ярослав ЧОНКА. — Солотвинський алергологічний курорт, аналогів якому в світі не існує, був створений у 1976 році. Лікування проводили під землею в шахтах №№ 8 і 9. Спелеотерапевтичний комплекс тоді творив дива із хворими на бронхіальну астму. Низька вологість повітря й висока концентрація солі були порятунком для хворих на цю недугу дітей і дорослих. І все це створила сама природа. Нині ж лікуватись тут практично нема де. Ми тут лікували хворих не тільки з усього колишнього СРСР, до нас приїжджали пацієнти навіть з Канади, Арабських Еміратів, Нової Зеландії... Щороку приймали десятки тисяч хворих. А тепер безліч тих, хто страждає від бронхіальної астми, залишилися без лікарні. ВЗ Ви п р о с и л и допомог и у держави? — Звичайно! Пояснював, що треба зберегти унікальну клініку. Однак натомість чиновники прийняли рішення будувати за ці гроші в сусідньому селищі Теребля будинки для відселення туди солотвинців, що мешкають у небезпечній зоні, й… нову лікарню. Але, на мою думку, це нерозумно, адже колись у Тереблі брали на проби сіль і виявили, що

вона не має таких лікувальних властивостей, як солотвинська. ВЗ Я к же мож на ви п ра ви т и ситуацію? — Потрібно будувати новий лікувальний комплекс у Солотвино. Декілька років тому я уклав угоду з Українським науково-дослідним інститутом солі, що в Артемівську. На основі досліджень, проведених ученими цього інституту, було вибрано місце в Солотвино під забудову нового лікувального підземного комплексу. Я тут працюю вже 30 років, бачив, які хворі приїжджали, і як їм допо-

Запрошуємо на роботу ЛІКАРІВ в амбулаторії Роменського р-ну Сумської обл. • сімейних та інших спеціальностей (переваги надаються сімейним парам).  У районі діє програма місцевих стимулів для молодих спеціалістів — проводиться доплата 2000 грн до заробітної плати щомісяця. • лікарі інших спеціальностей, які бажають перекваліфікуватися на сімейних лікарів, отримують доплату 500 грн щомісяця. • проводимо оплату за навчання в інтернатурі сімейним лікарям, забезпечуємо службовим житлом із подальшою роботою в нашому закладі.  За довідками звертатись: КЗ «Центр ПМСД» 42070, вул. Леніна, 56, с. Бобрик, Роменського р-ну,  тел. (05448) 9-46-25; 9-46-47; Е-mail: viddiloz_romny@mail.ru

магало лікування в соляних шахтах. За три десятиліття у нас оздоровилися більше 100 тисяч осіб. Навіть один курс міг назавжди позбавити людину від важкої недуги. Подібна клініка, до речі, зараз функціонує в Величці, у сусідній Польщі. Але хто собі може дозволити там лікуватися? Перебування й лікування в нашій лікарні обходилося в 170 гривень на добу, а у Польщі — 135 євро! До речі, там у 1992 році також були подібні технічні проблеми, але поляки зрозуміли: те, що дала природа, треба берегти, і все відновили! Щоправда, виявляється, у справі лікування бронхохворих можливі й інші альтернативи. Якщо застосувати сучасні медичні технології. Приміром, своє «Солотвино» створили у Львові — у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону, яким керує полковник медичної служби Іван Гайда. Нещодавно військові медики відкрили тут відновлену галокамеру (соляну кімнату). У ній, завдяки застосуванню керованого мікроклімату та використанню різних режимів лікувальних концентрацій сольового аерозолю, стало можливим ефективно лікувати пацієнтів з усіма формами бронхолегеневої патології, хронічних запальних захворювань верхніх дихальних шляхів, алергійних захворювань та захворювань шкіри. Під час створення у ВМКЦ Західного регіону галокамери було використано 33 солеблоки загальною вагою близько 1 тони, які завезені із соляних родовищ Солотвина. Решта соляних елементів ви-

користано за технологією напилення солі на стіни. Відновлення цієї кімнати тривало близько півтора року. Зокрема, багато часу пішло на різноманітні роботи та узгодження: вивчення ситуації в регіоні, створення та погодження проектної документації, пошук виконавців робіт й самі роботи. Але це ще не остаточний варіант галокамери. У перспективі її планують переоснастити новим галогенератором, який дозволить більш точно відтворювати необхідну концентрацію сольового аерозолю для досягнення кращого лікувального ефекту. Соляна кімната розрахована на 11 пацієнтів. Принцип лікування — до 10 сеансів (2 адаптаційні по 40 хвилин, решта — до 1 години). Науковці стверджують, що ефективність оздоровлення за допомогою соляних шахт може сягати 99%. У соляного лікування, яке є ефективним методом оздоровлення, зовсім не зафіксовано побічних ефектів. Такий метод дозволяє зменшити медикаментозне навантаження, а нерідко й зовсім відмовитися від хімічних препаратів. Ігор ГАЛУЩАК, спеціально для «ВЗ», Закарпаття

Міністерство охорони здоров’я України Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика Оголошує конкурс на заміщення наступних посад:

 Професорів кафедр: кардіології і функціональної діагностики (1 посада на 0,25 ст.), сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги (1 посада на 0,25 ст.);  Доцентів кафедр: гігієни та екології людини (1 посада на 0,25 ст.), акушерства, гінекології та репродуктології (1 посада на 0,25 ст.);  Адреса академії: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька,9  Приймання документів – 30 днів з дня опублікування оголошення.

МЕДИЦИНА У РЕГІОНАХ Х АРКіВщинА

ІНФЕКЦІйНА БЕЗПЕКА КРОВІ ГАРАНТОВАНА Хоч і швидко розвиваються медична наука і практична медицина, але існує чимало захворювань та клінічних ситуацій, коли лише донорська кров та її компоненти можуть зберегти людині життя, повернути їй здоров’я. Не створено поки що ліків, які б дозволили повністю відмовитися від гемотрансфузій. І донори крові потрібні медицині та суспільству сьогодні не менше, ніж, скажімо, 10 років тому. А от засади та пріоритети, на яких служба крові нині будує свою роботу з донорами, дещо змінилися, переконаний мій співрозмовник — головний лікар Харківського обласного центру служби крові Вадим ЯВОРСЬКИЙ. — Сьогодні ми намагаємося залучати до донорства не просто «людей з вулиці», а насамперед донорів, які вже здавали або систематично здають кров чи плазму. І саме за рахунок керованого донорства забезпечувати необхідну кількість донацій. Завдяки такому підходу ми насамперед підвищуємо рівень інфекційної безпеки донорської крові. Адже стан здоров’я цієї категорії донорів знаходиться під постійним медичним контролем. За останні роки ми сформували не лише певний штат кадрових донорів, але й відповідний світогляд — як серед донорів, так і серед населення області. Розвиток керованого донорства є, безумовно, одним з основних факторів, який дозволив за останні роки помітно зменшити і процент браку донорської крові. За минулий рік у Харкові та області відсоток донацій від кадрових донорів зріс на 1,8, а відсоток забракованої донорської крові зменшився на 1,2. Того ж року ми провели дослідження, яке умовно назвали «Донори Слобожанщини». Що з’ясувалося? 80% наших донорів становлять чоловіки, зате відсоток браку серед донорів-жінок нижчий. А от найнижчий відсоток браку донорської крові спостерігається серед молодих людей віком до 25 років, які проживають у Харкові та мають постійне місце навчання або роботи. ВЗ Свого часу Харківський обласний центр служби крові пішов шляхом централізації роботи служби крові області. Наскільки виправданим було таке реформування і як вплинуло воно на результати роботи? — Організаційна централізація служби крові на регіональ-

ному рівні дає можливість забезпечити єдиний технологічний процес і високий рівень якості виробництва компонентів крові. Це і нова структура, і нові стереотипи роботи. Одна з причин такої реорганізації — економічна недоцільність утримання відділень трансфузіології, які заготовляють до 300 літрів крові на рік. Замість відділень та кабінетів переливання крові, що працюють сьогодні в лікарнях, створюються міжрайон-

найкращими в області фахівцями-трансфізіологами на сучасному високотехнологічному обладнанні. Це світовий досвід і на сьогодні він активно впроваджується і в інших областях України. Зрозуміло, що для того, аби отримати дійсно вагомі результати, потрібна відповідна матеріально-технічна та лабораторна база. Слід відзначити, що останніми роками в українській трансфузіології все більше

Сьогодні Харківський обласний центр служби крові оснащений найсучаснішим обладнанням для заготівлі крові

ні філії. Вони є структурними підрозділами центру, а це надає більше повноважень щодо контролю організації донорства та заготівлі крові на місцях. На сьогодні ми працюємо за такою схемою вже в 14 районах області. Там же, де відсутні відділення трансфузіології, заготівля крові проводиться виїзними бригадами обласного центру. Досвід переконливий: централізація служби крові підвищує якість та інфекційну безпеку донорської крові, адже дозволяє повністю стандартизувати процеси заготівлі, переробки, транспортування та тестування. Вся заготовлена консервована кров переробляється та тестується в єдиному обласному центрі

використовують високі технології. Приміром, у 2012 році у практику роботи лабораторії впроваджений новий хемілюмінесцентний метод обстеження донорської крові на інфекції. Це високотехнологічне обладнання забезпечує європейський стандарт тестування крові. Світова стратегія розвитку виробничої трансфузіології сьогодні — компонентне донорство. Для цього в рамках обласної програми «Здоров’я Слобожанщини» було придбано обладнання для автоматичного плазмаферезу та цитоферезу. Сепаратор клітин крові дозволяє відбирати будь-які кров’яні клітини залежно від встановленої програми. Най-

Відкриття модернізованої зали для заготівлі донорської крові та її компонентів в Харківському обласному центрі служби крові. У церемонії відкриття взяли участь голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін (у центрі), заступник голови ХОДА Ігор Шурма (зліва)

більше ми використовуємо його для приготування тромбоцитів: завдяки цьому апарату отримуємо тромбоцити від одного донора в тій самій кількості, що раніше ми могли отримати від 15-16 донорів. Це і якість, і інфекційна безпека, і здешевлення виробництва тромбоцитів. І, звичайно ж, більш позитивний клінічний ефект. У Харківському обласному центрі служби крові створено найбільший в Україні центр автоматичного плазмаферезу. За обсягами заготівлі плазми конкуруємо з Донецькою, Луганською, Дніпропетровською та Запорізькою областями. ВЗ Ринкові відносини вчать нас рахувати гроші, раціонально підходити до матеріальних та фінансових витрат. У тому числі і в медичній галузі. Чи є шляхи, які дозволяють оптимізувати роботу служби крові? Що підказує досвід харківських трансфузіологів? — Ми вже говорили про позитивні результати централізації роботи служби крові. Так от, коли функції переробки та тестування донорської крові кілька років тому були зосереджені в обласному центрі служби крові, ми, крім інших плюсів, отримали ще й суттєву економію. Якби довелося встановлювати обладнання для переробки крові в усі відділення трансфузіології, а у нас в області їх було на той час близько 30, витрати були б чималими. Адже один комплект такого обладнання коштував кілька сотень тисяч гривень. Те ж саме стосується і лабораторій. Світовий досвід доводить: лабораторія має робити сотні тисяч аналізів на рік — лише тоді це сучасна високотехнологічна лабораторія. Я завжди наводжу такий приклад: у Російській Федерації було 150 лабораторій, які займаються тестуванням донорської крові, в США — 4.

Наша мета на сьогодні — це одна потужна лабораторія на область. Суттєвий економічний ефект дає і робота з кадровими донорами. Наведу такі цифри. 10 років тому ми утилізовували близько 1,7 тис. літрів крові в результаті виявлення інфекційних хвороб у випадкових донорів. Сьогодні, працюючи переважно з кадровими донорами, ми говоримо лише про 500-600 літрів забракованої крові. ВЗ Я знаю, що з цього року лабораторні потужності Харківського обласного центру служби крові використовуються і для надання допомоги людям, хворим на гемофілію… — Беручи участь у створенні нормативних документів щодо якості компонентів крові, які виробляються, зокрема якості замороженої плазми та кріопреципітату, ми повинні були розробити і методику визначення факторів згортання в заготованій плазмі. Зокрема, VIII та IХ факторів. Налагодивши цю методику, ми запропонували обласному управлінню охорони здоров’я запровадити її і для діагностики хворих на гемофілію. Відтепер такі лабораторні дослідження роблять і у нас. Хотів би сказати ще про одну новацію, спрямовану на покращення медичного обслуговування мешканців Харкова та Харківської області: на сьогодні у нас відпрацьована методика супроводу компонентами та препаратами крові хворих із нашої області, які проходять лікування у спеціалізованих медичних закладах Києва. Ми знаємо, що для Києва це велика проблема, адже лікуватися до столиці їдуть із різних регіонів України. І це звичайно ж вимагає додаткової кількості препаратів та компонентів крові. Інна САРІОГЛО, спеціально для «ВЗ», Харків

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

МЕДИЦИНА У РЕГІОНАХ

19 квітня 2013 року

З а п ор і ж ж я

реконструкція судин

стала реальністю Ангіохірурги з відділення судинної хірургії КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» застосовують інноваційні медичні технології для ефективної допомоги пацієнтам з облітеруючим атеросклерозом нижніх кінцівок.

е небезпечне захворювання, якщо з ним не боротися, загрожує гангреною і може закінчитися ампутацією ураженої кінцівки. Про його симптоми, методи діагностики і лікування розповіли головний лікар КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» Сергій ТЯГЛИЙ і головний ангіохірург Запорізької області, доктор медичних наук, професор кафедри госпітальної хірургії, лауреат Державної премії Олександр ГУБКА.

ВЗ Від чого залежить успіх лікування цього захворювання?

Олександр Губка. Успіх лікування залежить, у першу чергу, від точності поставленого діагнозу і забезпечення широкого спектру медичних можливостей для ведення пацієнта. Сьогодні мешканцям нашого регіону доступні інноваційна діагностика та ефективне лікування облітеруючого атеросклерозу нижніх кінцівок на рівні європейських стандартів. На жаль, пацієнти найчастіше звертаються по таку допомогу, коли хвороба вже переходить у задавнену стадію. Ще хочу звернути увагу на те, що облітеруючий атеросклероз, як, втім, і цілий ряд інших захворювань судин, останніми роками істотно «омолодився». Якщо в минулі роки ми вперше виявляли це захворювання у пацієнтів старшого віку, то сьогодні змушені констатувати вже тяжкі його форми у людей 40-50 років. Чим молодший пацієнт, тим агресивніше поводиться хвороба, адже у молодих людей всі обмінні процеси в організмі перебігають більш інтенсивно. Облітеруючий атеросклероз, будучи наслідком порушення цих процесів, зокрема ліпідного обміну, призводить до відкладення холестерину в судинній стінці і утворення так званих бляшок, що звужують або повністю закривають просвіт судини — це, власне, і стає причиною порушення кровозабезпечення м'язів і тканин нижніх кінцівок. У людей старшого віку обмінні процеси сповільнюються, відповідно, хвороба стає менш агресивною. Однак, не припиняється. Результати моніторингу ситуації, який провели дослідницькі компанії, свідчить, що серед чоловіків у віці 40-50 років у 7% виявляють облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок, у віці від 60 років — у 15%, від 70 років — у 2325%. Втім, жінки теж схильні до цієї хвороби, хоча і дещо меншою мірою. Адже причини, які сприяють її розвиткові, — це шкідливі звички, нехтування здоровим способом життя, а також ряд інших факторів ризику — спадкова схильність, високий артеріальний тиск, цукровий діабет. Забруднення навколишнього

середовища підсилює негативний вплив на організм людини і сприяє розвитку цього захворювання. ВЗ Які саме методи лікування застосовують у відділенні судинної хірургії?

Сергій Тяглий. Аорто-стегнове шунтування або протезування артерії — пуск крові по штучній судині в обхід перешкоди. У разі одностороннього ураження артерій тазу (клубових артерій) синтетичний протез пришивається вище та нижче закупорки і кров іде в обхід. Цей протез розташовується або паралельно закупореній артерії (шунтування), або замість неї (протезування). Для доступу до судин робиться серединний або бічний розріз живота та інший розріз — в паху, тут протез пришивається до стегнових артерій. Аорто-стегнове біфуркаційне шунтування (АСБШ) виконується, якщо закриті обидві клубові артерії, тоді пришивається так званий біфуркаційний протез. Пацієнти ще називають його «штани». Для цього теж робиться розріз по середній лінії живота, іноді бічний. Додатково потрібні ще два розрізи в паху, з двох сторін, щоб пришити тут протез до судин стегон. Протези аорти не відторгаються, не розриваються і вірно служать протягом усього життя хворого. Операція найчастіше виконується під епідуральною анестезією, що дозволяє в кілька разів зменшити дозування препаратів порівняно із загальним знеболенням. Стегново-підколінне шунтування або протезування — пуск крові по штучній судині в обхід перешкоди. Його роблять у разі оклюзії стегнової артерії. В якості шунтувального матеріалу використовують як синтетичний протез, так і автовену. Робиться розріз у паху, протез пришивається до стегнової артерії, потім по спеціальному каналу протез виводиться в нижню частину стегна і пришивається до підколінної артерії. Реконструкція глибокої стегнової артерії (профундопластика) — методика відновлення кровотоку по стовбуру глибокої артерії стегна шляхом пластичного розширення його діаметру. Профундопластика виконується з використанням автовенозних, автоартеріальних, ксеноперікардіальних або синтетичних латок із тетрафторетилену. Профундопластика показана в разі гемодинамічно значущої облітерації глибокої вени стегна; може виконуватися ізольовано або на додаток до шунтувальних операцій. Для більш стійкого віддаленого результату профундопластіка нерідко доповнюється ендартеріотомією і поперековою симпатектомією. В результаті профундопластики зменшується біль, загоюються виразки і зберігається кінцівка. Ангіопластика — медична процедура, яка розкриває закупорені або звужені судини нехірургічним шляхом. Дану процедуру виконує інтервенційний радіолог або рентгенохірург. Під час ангіопластики лікар вводить мініатюрний балон, прикріплений до тонкої трубки (катетеру), у кровоносну судину через невеликий, розміром з кінчик олівця, надріз на шкірі. Під контролем рентгеноскопії катетер проводиться до місця звуження артерії. Досягнувши ушкодженої ділянки, балон роздувається для того, щоб збільшити просвіт

і поліпшити кровообіг у судині. Найбільш частим показанням для ангіопластики є закупорка або звуження артерій, спричинене атеросклерозом. Зазвичай, процедура ангіопластики триває близько години або двох, у деяких випадках — довше. Ангіопластика проводиться під місцевою анестезією, тому може відчуватися лише деякий тиск у місці пункції протягом усієї процедури. Стентування — найщадніший метод хірургічного лікування під час звуження судин. У ході процедури спеціальний катетер вводиться у судину на стегні або руці під місцевим знеболенням, і проводиться до місця звуження коронарної артерії. Потім у судину вводять спеціальне пристосування (стент), що розширює просвіт судини — це призводить до відновлення нормального кровотоку. Процес установки стента контролюється за допомогою рентгенівського монітора. Для впевненості закріплення стента на судинній стінці балончик роздувається кілька разів. Ефективність операції досить висока. Артеріальне стентування є великим кроком у роз-

витку техніки черезшкірної реваскуляризації. Широкі можливості моделювання артеріального просвіту дозволили значно розширити показання для втручань у хворих з оклюзією артеріального просвіту. Поява стентів скоротила кількість операцій, які виконувалися за гострих артеріальних ускладнень ангіопластики. Збільшення надійності та безпеки реконструкцій артеріального судинного русла дозволяє широко використовувати ці методи в групах хворих із супутніми факторами ризику, що поліпшує прогноз оперативного лікування. Основним економічним ефектом стентування є значне скорочення тривалості перебування хворого в стаціонарі і швидше повернення до активного способу життя. Усім хворим після операції стентування призначаються препарати, які перешкоджають тромбоутворенню. Олена ПЕТРЕНКО, власкор «ВЗ», Запоріжжя

ВІДОМОСТІ про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру Голови, першого заступника Голови та заступника Голови Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань за 2012 рік На виконання частини другої статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» інформуємо:  Згідно з декларацією Голови Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань Александріної Т.А. вона у 2012 році отримала 190,4 тис. грн загального сукупного доходу, у тому числі: 163,3 тис. грн — заробітна плата, 27 тис. грн — матеріальна допомога.  Александіріній Т.А. належить земельна ділянка загальною площею 6020 м кв., квартира площею 23,2 кв. м та автомобіль Chevrolet Aveo 2008 року випуску.  Витрати на утримання зазначеного майна у 2012 році склали 21,5 тис. грн.  Загальний сукупний дохід першого заступника Голови Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань Ханюкова Є.В. у 2012 році склав 276,8 тис. грн, зокрема: заробітна плата — 150,4 тис. грн, матеріальна допомога — 24,4 тис. грн, інші види доходів (пенсія за вислугу років) — 102 тис. грн.  У власності Ханюкова Є.В. та членів його сім’ї знаходиться квартира загальною площею 49,5 кв. м.  Ханюков Є.В. володіє та використовує придбаний у 2012 році автомобіль Volkswagen Touran 2009 року випуску.  Членами сім’ї Ханюкова Є.В. у 2012 році отримано дохід у розмірі 190,8 тис. грн.  Відповідно до декларації заступника Голови Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань Єщенко О.Г. вона у 2012 році отримала загальний сукупний дохід у розмірі 166,9 тис. грн, у тому числі: заробітну плату — 129,2 тис. грн, дохід від викладацької діяльності — 14,8 тис. грн, матеріальну допомогу — 22,9 тис. грн.  У власності Єщенко О.Г. знаходиться квартира загальною площею 72 кв. м та автомобіль Subaru Outback 2008 року випуску.  Дохід чоловіка Єщенко О.Г. у 2012 році склав 97,5 тис. грн. У власності чоловіка знаходиться земельна ділянка площею 900 м кв., квартира площею 50 кв. м та автомобіль Mitsubishi Lancer 2008 року випуску.  На утримання майна, зазначеного у декларації Єщенко О.Г., витрачено 11,1 тис. грн, на добровільне страхування — 19,6 тис. грн.

ФАРМАКОЛОГІЯ

ПРИЗУПИНЕНО ВИРОБНИЦТВО ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ 22 ВІТЧИЗНЯНИХ ФАРМКОМПАНІЙ За даними Держлікслужби України відповідно до Ліцензійних умов ведення господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затвердженого наказом МОЗ України від 31.10.2011 № 723, на 16.04.2013 призупинено виробництво лікарських засобів ряду вітчизняних фармацевтичних компаній.  АТВТ «Галичфарм» (Львів) — з 01.03.2013 призупинено виробництво ЛЗ у формі: таблеток, первинної упаковки таблеток у таблетно-фасувальному цеху.  ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я» (Харків) — із 17.12.2012 призупинено виробництво ЛЗ: • у фітохімічному цеху у формі: субстанцій, таблеток, капсул, гранул, аерозолів, спреїв, кремів, мазей, гелів, суспензій, емульсій, сиропів, екстрак тів, еліксирів, порошків для перорального застосування, розчинів у флаконах, крапель, настоянок; фасування й упакування з in bulk: таблеток, таблеток для жування, таблеток, вкритих оболонкою, капсул, суспензій, крапель (крім виробництва ЛЗ на ділянці з напрацювання м'яких, рідких лікарських форм, спреїв, аерозолів (нова ділянка)); • в ампульному цеху у формі: розчинів для ін'єкцій в ампулах, концентратів для приготування розчинів для інфузій в ампулах; фасування й упа-

кування з in bulk: порошків ліофілізованих для приготування розчинів для ін'єкцій та інфузій у флаконах, розчинів для ін'єкцій у флаконах та ампулах, порошків для приготування розчинів для ін'єкцій та інфузій у флаконах, концентратів для приготування розчинів для інфузій у флаконах, розчинів для інфузій (концентрованих) у флаконах (крім виробництва ЛЗ на карпульній ділянці); • в цеху готових лікарських засобів у формі: таблеток; фасування й упакування з in bulk: таблеток, таблеток для жування, таблеток, вкритих оболонкою.  ТОВ «Юрія-Фарм» (Київ) — з 19.06.2012 призупинено виробництво ЛЗ у формі: фасування таблеток, вкритих оболонкою з in bulk.  ПАТ «Фармстандарт-Біолік» (Харків) — з 20.12.2012 призупинено виробництво ЛЗ у формі: суспензій для ін'єкцій в цеху розливу, сублімації та упаковки препаратів (виробництво ЛЗ: вакцина для профілактики гепатиту В рекомбінантна рідка, суспензія для ін'єкцій по 0,5 мл (1 доза для дітей) або по 1 мл (2 дози для дітей або 1 доза для дорослих) в ампулах № 10 або по 5 мл (10 доз для дітей або 5 доз для дорослих) у флаконах № 10; АД-М- Біолік, суспензія для ін'єкцій по 0,5 мл (1 доза) або 1 мл (2 дози) в ампулах № 10; АДП-Біолік, суспензія для ін'єкцій по 0,5 мл (1 доза) або 1 мл (2 дози) в ампулах № 10; АДП-М-Біолік, суспензія для ін'єкцій по 0,5 мл (1 доза) або 1 мл (2 дози) в ампулах № 10; АП-Біолік, суспензія для ін'єкцій по 0,5 мл (1 доза) або 1 мл (2 дози) в ампулах № 10; АКДП-Біолік, суспензія для ін'єкцій по 0,5 мл (1 доза) або 1 мл (2 дози) в ампулах № 10); із 13.02.2013 призупинено виробництво ЛЗ у формі: концентратів для приготування розчинів для ін'єкцій, концентратів для приготування розчинів для інфузій, ліофілізатів для приготування емульсій, ліофілізатів для приготування очних крапель, ліофілізатів для приготування розчинів для ін'єкцій, роз-

чинів для зовнішнього застосування, розчинів для ін'єкцій, розчинів для інфузій, суспензій для ін'єкцій; у формі in bulk: концентратів для приготування розчинів для ін'єкцій, концентратів для приготування розчинів для інфузій, розчинів для ін'єкцій.  ПАТ «Хімфармзавод «Червона зірка» (Харків) — із 19.11.2011 призупинено виробництво ЛЗ у формі: таблеток (крім виробництва вугілля активованого), мазей, гелів, лініментів, гранул, капсул.  ТОВ «Панацея» (Запоріжжя) — з 27.09.2012 призупинено виробництво ЛЗ у формі: бальзамів, настоянок та спиртових розчинів.  ТОВ «Славія 2000» (Кіровоград) — з 14.12.2011 призупинено виробництво ЛЗ у формі: таблеток, розчинів для зовнішнього застосування.  ДП «НДіПіХТ «Хімтехнологія» (Сєвєродонецьк) — з 05.10.2012 призупинено виробництво ЛЗ у формі: субстанцій.  ТОВ «Флорі Спрей» (Харків) — з 13.06.2012 призупинено виробництво ЛЗ у формі: аерозолів і спреїв.  ВАТ «Лубнифарм» (Лубни) — з 28.11.2011 призупинено виробництво ЛЗ у формі: розчинів для ін'єкцій; пакування та маркування ЛЗ з in bulk: порошків для приготування розчинів для ін'єкцій.  ТОВ «Ербіс» (Київ) — з 19.11.2012 призупинено виробництво ЛЗ у формі: розчинів для ін'єкцій.  ПАТ «Біолік» (Ладижин) — із 03.04.2013 призупинено виробництво ЛЗ у формі: бальзамів, настойок екстрактів рідких, розчинів для зовнішнього, перорального застосування.  ТОВ «НВП «Аріадна» (Одеса) — з 03.12.2010 призупинено виробництво ЛЗ у формі: порошків у капсулах, порошків у пакетах.  ТОВ «НВФК «ЕЙМ» (Харків) — із 23.06.2011 призупинено виробництво ЛЗ у формі: настоянок, мазей.

 ДП «Прикарпатська фармацевтична компанія» (Івано-Франківська обл.) — із 23.12.2009 призупинено виробництво ЛЗ у формі: розчинів для зовнішнього застосування.  ДП «Львівдіалік» ДАК «Укрмедпром» (Львів) — із 16.06.2011 призупинено виробництво ЛЗ у формі: розчинів для ін'єкцій в ампулах, розчинів для інфузій у пляшках, рідин у флаконах, діагностичних ЛЗ у формі розчинів.  ДП «Міжвідомчий науковий центр кріобіології і кріомедицини НАН, АМН та МОЗ України» (Харків) — із 29.04.2011 призупинено виробництво ЛЗ у формі: стерильних суспензій у пластикових контейнерах.  КП Київської обласної ради «Фармацевтична фабрика» — із 09.04.2013 призупинено виробництво ЛЗ у формі: настойок, екстрактів, крапель, розчинів, олій, порошків, сиропів, зборів із лікарської рослинної сировини, фасування мазей, фасування лікарської рослинної сировини.  ПАТ «Полтавський завод медичного скла» — із 10.04.2013 призупинено виробництво ЛЗ у формі: кисню медичного газоподібного та кисню медичного рідкого (субстанція).  ТОВ «АСТРАФАРМ» — із 03.04.2013 призупинено виробництво ЛЗ у формі: порошків для приготування розчинів для ін’єкцій у флаконах з in bulk.  ТОВ «Проскурівтехгаз ЛХЗ» — із 26.03.2013 призупинено виробництво ЛЗ у формі: кисню медичного газоподібного.  ПП «Віват» — із 02.04.2013 призупинено виробництво ЛЗ у формі: розчинів для зовнішнього застосування. Перший незалежний фармацевтичний портал Pharma.net.ua за матеріалами Держлікслужби України

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

ФАРМАКОЛОГІЯ

19 квітня 2013 року

ІМПОРТНІ ЛІКИ В УКРАЇНІ:

РОЗСЛІДУВАННЯ ТРИВАЄ 13 березня в одній із соціальних мереж народний депутат України Геннадій Москаль на своїй сторінці опублікував інформацію, підтверджену фотографіями, про те, що вартість упаковки препарату «АПРОВЕЛЬ®» (ірбесартан) виробництва компанії Sanofi в українських аптеках вдвічі перевищує ціну його аналога, придбаного в Румунії. Так розпочалося розслідування з приводу цінової політики на імпортні ліки в Україні. Сумна традиція?

нює ціни на ліки, придбані в український аптеці, саме з румунськими аналогами: «Бо Румунія є членом Європейського Союзу, і вона єдина із сусідів України, що продає ліки без рецептів».

Після гучного скандалу компанія Sanofi заявила про зниження ціни на сумнозвісний «АПРОВЕЛЬ®» із 299,70 грн до 38,00 грн, про що «ВЗ» писала у №11-12 від 22 березня. Але, як з’ясувалося згодом, крапку в пошуку ласих до надприбутків імпортерів ставити поки що рано. 18 березня Геннадій Москаль оприлюднив інформацію щодо трьох наступних препаратів, знову ж таки придбаних у Румунії та Україні за цінами, які суттєво відрізняються не на користь українських пацієнтів. «Ось нові порівняння. Лікарський препарат «Локрен®»

20 мг, в упаковці 28 таблеток (виробник Sanofi, Франція), в Україні коштує 127,60 грн, або 15,95 дол. США, а в Румунії — 22,82 лея, тобто в 2,5 разу дешевше», — повідомляє депутат. Зазначимо, що препарат «Локрен®» приймають хворі на гіпертонію. Друге порівняння цін стосується препарату «Omega-3» (риб’ячий жир) виробництва Queisser Pharma (Швейцарія). Препарат «Omega-3», 800 мг, в упаковці

Висока ціна — не гарантія якості Розслідування, приводом для якого стало завищення ціни, несподівано викрило ще один факт — українці платять втридорога за ліки… сумнівного походження. — Державна служба України з лікарських засобів надала на моє депутатське звернення перелік ліків із зазначенням країн, які в 2012 році імпор-

до нас 97 лікарських препаратів. Із усього переліку я зумів знайти в аптеках Києва тільки 10 препаратів. Інші 87 столичні провізори не те що не продавали, а навіть ніколи не чули. Перший із куплених у Києві препаратів, який я показав румунським фармацевтам,

тували свою продукцію в Україну, — повідомляє нардеп Геннадій Москаль. — Я розбив цей перелік на частини, за країнами-виробниками, і почав порівняння з Румунії — купував аналогічні ліки в аптеках двох країн і порівнював їхню вартість. За даними Держлікслужби, в 2012 р. Румунія імпортувала

викликав у них збентеження. Мова йде про «Ніфуроксазид Ріхтер» вартістю 44,63 грн (або 5,50 дол. США), який в аптечній мережі Києва продається у вигляді суспензії. Виявилося, що в Румунії цей препарат у вигляді суспензії взагалі не виробляється й не продається. Його виготовляють у капсулах під назвою «Ercefuryl®» 200 mg (nifuroxazide) і продають у румунських аптеках за 3,26 дол. США. Різниця в ціні становить більше третини, і при тому не зрозуміло, які саме ліки українцям продають під назвою «Ніфуроксазид Ріхтер». Далі — препарат від ревматизму, який в Україні продається під назвою «Алфлутоп», румунські фармацевти взагалі

120 капсул, у Румунії коштує 69,30 лея, що дорівнює 19,80 дол. США. А в Україні цей же препарат «Omega-3», 800 мг, 30 капсул в упаковці, я знайшов за ціною 57,21 грн. Таким чином, 120 капсул в Україні коштуватимуть 228,84 грн, або 28,60 дол. США. Різниця в ціні — майже 10 доларів», — зазначає Геннадій Москаль. Наостанок депутат наводить інформацію щодо препарату «Креон® 25000» виробництва компанії Abbott (Німеччина): «… В упаковці 20 капсул. В Україні його вартість становить 145,56 грн, що дорівнює 18,19 дол. США. «Kreon® 25000» того ж виробника, куплений у Румунії, коштує 33,00 лея, або 9,43 дол. США». Крім того Геннадій Москаль пояснює, чому порів-

назвали підробкою. Оригінал цього препарату під назвою «ALFLUTOP®» коштує в Румунії 18,00 дол. США, тоді як українці за фальшивку платять 245,10 грн, тобто понад 30,00 дол. США! Ось іще порівняння: за «В е рмокс ®» (ви р о бн и к

Janssen-Cilag S.p.A.) українці переплачують близько одного долара, за «Декарис» 50 мг (виробник Richter Gedeon Ltd, Угорщина) — 1,76 дол. США, за «Декарис» 150 мг — вже 2,16 дол. США. Розслідування Геннадія Москаля триває, тому висновки робити зарано — редакція «ВЗ» обіцяє тримати читачів у курсі подій. За матеріалами сторінки народного депутата України Геннадія Москаля в соціальних мережах

КОНФЕРЕНЦІЇ, З’ЇЗДИ, ВИСТАВКИ

Далі буде?

Слово – за Україною На початку квітня цього року в Києві відбулась підсумкова конференція програми «Підтримка з метою запобігання ВІЛ/ СНІД, лікування та догляду для найуразливіших верств населення в Україні» за фінансування Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією у рамках гранту 6-го раунду. Участь у заході взяли Віце-прем’єр-міністр України Костянтин Грищенко, заступник Міністра охорони здоров’я Олександр Толстанов, Голова Держслужби України соцзахворювань Тетяна Александріна, представники Глобального фонду та основних реципієнтів гранту.

сновні заходи програми були направлені на профілактику ВІЛ, зниження рівня захворюваності, передачі та смертності, зокрема, серед контингентів груп ризику. У рамках заключної конференції були висвітлені результати реалізації вищезгаданої програми, представлені її основні здобутки та інновації. Їх було досягнуто завдяки партнерству громадськості — Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні, Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ, та державних структур — Міністерства охорони здоров’я України, Держслужби України соцзахворювань, Українського центру контролю за соціально небезпечними хворобами. Впровадження програми тривало з серпня 2007 по липень 2012 року. Про результати п’ятирічної роботи, мету самої конференції та інші важливі аспекти протидії епідемії ВІЛ/СНІД розповідає керівник Держслужби України соцзахворювань Тетяна АЛЕКСАНДРІНА.

ВЗ Крім тих досягнень, про які йшлося на конференції і які стали можливими завдяки фінансам Глобального Фонду, що вам хотілося б сказати лікарям (загальної практики, іншим спеціалістам), аби розширити заходи профілактики ВІЛ/ СНІДу в Україні?

— Дана конференція, це, свого роду, партнерська зустріч, і вона має дійсно результативне значення. Як уже йшлося під час конференції, наша держава взяла на себе зобов’язання забезпечити антиретровірусним лікуванням усіх хворих, які його потребують. Слід зауважити, що Україна виконує ці зобов’язання. Але, якщо в частині лікування ми маємо на сьогодні впевненість у тому, що всі пацієнти будуть ним охоплені, то забезпечити увесь спектр профілактичних програм державним коштом поки що надзвичайно складно. Саме тому Україна високо цінує фінансове сприяння донорів, особливо з боку Глобального фонду. Адже сама програма гранту 6-го раунду досить дороговартісна та багаторівнева. Вона включала здійснення профілактики, насамперед серед груп ризику, придбання антиретровірусних препаратів, зміцнення матеріально-технічної бази центрів СНІДу, мережі кабінетів «Довіра», які орієнтовані на надання ВІЛ-сервісних послуг, проведення соціологічних досліджень, підтримку громадських організацій тощо. Ефективна

реалізація перерахованих завдань потребує значних коштів. Саме тому Україна звернулася до Глобального фонду з проханням виділити гранти для впровадження усіх програм із профілактики.

Віце-прем’єр-міністр України Костянтин Грищенко: «Україна у світі стає не ілюстрацією проблем, а ілюстрацією ефективних рішень»

ми констатуємо певний рівень недовіри до закладів загально лікарняної мережі. Тому ця конференція корисна представникам не лише центрів СНІДу, а й первинної ланки лікувальної мережі. Адже сімейні лікарі повинні знати всі аспекти профілактичної роботи в родинах, у підліткових та молодіжних колективах. Їх роль у цій справі дуже важлива! Я переконана, що робота сімейного лікаря повинна спрямовуватися і на вчасну профілактику ВІЛ-інфікування, гепатитів, інших інфекцій. Тому в рамках цієї конференції ми зосередили також увагу на сучасних підходах до профілактичної роботи. Ці методики сьогодні доступні Україні, вони допомагають вибудувати чітку схему надання допомоги на всіх рівнях. Адже, зрозуміло, що це наша спільна турбота, а не проблема окремих людей, які або вже є інфікованими, або входять до групи ризику.

ВЗ Крім лікарів сімейної практики, хто ще долучився до заходу?

ВЗ На кого безпосередньо була спрямована Програма?

— Згідно із Переліком та Критеріями визначення груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, затвердженими відповідним наказом МОЗ України (№104 від 08.02.2013 року), групами найвищого ризику щодо інфікування ВІЛ в Україні є: споживачі ін’єкційних наркотиків, чоловіки, що мають секс із чоловіками, жінки комерційного сексу, які працюють на вулицях, особи, які знаходяться в місцях

а його словами, вдалося вибудувати ефективний механізм партнерства та міжсекторальної взаємодії, що сьогодні дає можливість говорити про розширення доступу до профілактики, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-позитивних людей: «Антиретровірусну терапію отримали понад 11 тисяч ВІЛ-позитивних осіб, послугами з профілактики охоплено більше 700 тисяч представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ. Близько 41% ВІЛ-інфікованих грома-

позбавлення волі, та «діти вулиці» віком від 10 до 18 років. Ці групи репрезентують понад 80% усіх офіційно зареєстрованих випадків інфікування ВІЛ і понад половину випадків інфікування за неофіційними розрахунками. Залучення вищезазначених контингентів груп ризику до профілактичних заходів найефективніше відбувалося завдяки застосуванню кращих світових підходів, інноваційних ідей, зокрема програмам із «впровадження силами рівних» — загалом було викорис-

тано більше 30 інноваційних технологій! І результат цих зусиль говорить сам за себе: поширеність ВІЛ серед цих контингентів у період дії Програми з 2005 року в Україні стабільно зменшується. Це підтверджується даними моніторингу. Приємно відзначити, що для ілюстрації результатів охоплення та впливу, що були досягнуті у сфері протидії ВІЛ/СНІД, відібрано лише 4 країни, і серед них — Україна. ВЗ Хто саме має займатися профілактикою серед груп ризику?

дян, які живуть з ВІЛ та перебувають під медичним наглядом у закладах охорони здоров’я, отримали послуги з догляду та підтримки. Найголовніше — вже цього року ми констатуємо перші ознаки стабілізації захворюваності на ВІЛ-інфекцію в Україні. Кількість нових випадків знижено на 1,6%, спостерігається тенденція до зменшення частки нових випадків серед молоді, скорочується інтенсивність епідемічного процесу ВІЛ-інфекції», — зазначив Віце-прем’єр-міністр.

— Уразливі групи населення більше довіряють громадським організаціям, людям, які надають їм послугу за принципом «рівний — рівному». Я б також хотіла наголосити на тому, що в Україні дещо знизився рівень дискримінації. Особливо це стосується закладів системи охорони здоров’я. Люди, які живуть з ВІЛ, сьогодні сміливіше переступають поріг центрів СНІДу, стають на облік, отримують профілактичні та лікувальні послуги. Одночасно

— Участь у роботі конференції взяли представники обласних управлінь охорони здоров’я, на яких покладено функцію розбудови та підвищення спроможності первинної ланки щодо участі у заходах протидії ВІЛ/ СНІДу. Були присутні головні лікарі центрів СНІДу, які надають методичну допомогу лікарям первинної ланки. Ще раз зауважу, що на лікаря первинної ланки покладається велика відповідальність, одна з основних його функцій — робота з контингентами груп ризику. Однак на сьогодні ані сімейний лікар, ані будь-який інший медичний спеціаліст не в змозі впоратися з цією проблемою самотужки. Наше завдання — спрямувати їх на зміцнення первинної ланки та налагодження партнерства з громадськими організаціями, які мають ширший доступ до представників уразливих груп. Оптимальним для цього є формат мультидисциплінарних груп. Лише за таких умов можлива інтеграція послуг із профілактики, лікування, догляду та підтримки найуразливіших груп населення у первинну ланку. Розмову вела Тетяна СТАСЕНКО, «ВЗ»

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

НЕВРОЛОГІЯ

19 квітня 2013 року

МАГНІТИ ВІДКРИВАЮТЬ

ТАЄМНИЦІ МОЗКУ Ефективне лікування можливе лише на базі ефективної діагностики. А коли мова йде про захворювання нервової системи, які останнім часом посідають лідируючі позиції серед інших нозологій, ця аксіома набуває сили закону. Та, нажаль, достовірних методів дослідження функціонального стану центральної та периферійної нервової системи не так уже й багато. Транскраніальна магнітна стимуляція (ТМС) дозволяє відслідкувати стан моторної кори головного мозку, що значно зменшує вірогідність похибки під час встановлення таких діагнозів, як розсіяний склероз, мігрень, епілепсія.

ізичні основи стимуляції нервової тканини змінним магнітним полем базуються на фундаментальних відкриттях в області фізики початку XIX століття, зокрема на законі електромагнітної індукції, сформульованому М. Фарадеєм у 1831 році. Ним було доведено, що змінне магнітне поле індукує електричний струм у розташованому поруч провіднику. Незабаром з'явилися дані про вплив змінного магнітного поля на головний мозок людини. Вперше в 1896 р. французький фізик і фізіолог д'Арсонваль описав явище фосфенеза — суб'єктивного відчуття спалахів світла в очах, яке виникає у людини, що потрапила у змінне магнітне поле. В 1985 році в університеті Шеффілда (Велика Британія) завдяки інженерним і клінічним розробкам вперше був створений магнітний стимулятор, забезпечуючий потужність, достатню для збудження моторної кори головного мозку безпосередньо через черепну коробку і спричинення м'язових скорочень у кінцівках. Тим самим було покладено початок дослідженням можливостей ТМС в діагностиці та лікуванні захворювань нервової системи.

Як це працює? Коркова стимуляція з використанням змінного магнітного поля є однією з найбільш фізіологічних методик, оскільки при цьому збуджуються саме ті коркові нейрони, які першими активуються під час здійснення довільного руху. Фізіологічною основою методу є деполяризація мембрани нервової клітини внаслідок генерації електричного поля в глибині тканин. Деполяризація мембрани призводить до появи й подальшого поширення потенціалу дії. При цьому порушується проксимальна частина аксона швидких мотонейронів на рівні перших трьох перехватів Ранв'є (D-хвиля, direct wave) і кілька вставних нейронів, які з різною тимчасовою затримкою передають збудження на мотонейрон (I-хвиля, indirect wave). Так, у відповідь на однократно пред'явлений стимул у моторній корі з'являється залп спадних хвиль збудження, кінцевою мішенню яких є альфа-мотонейрони, що передають збудження периферичними нервами. ТМС дає можливість досліджувати такі параметри, як час центрального моторного проведення, характеристики викликаної моторної відповіді (поріг, амплітуда, латентний період, форма та ін.), аналізувати процеси збудження і гальмування в мозку (період мовчання, транс калозальне гальмування, внутрішньокорковое гальмування і збудження). Вивчення амплітуди викликаної моторної відповіді дає уявлення про кількість мотонейронів, що втягуються в стимуляцію. Величина порога викликаної моторної відповіді відображає збудливість кіркових мотонейронів. Ці показники використовуються

в клініці для оцінки функціонального стану кортико-спінального тракту, зокрема зрілості кортико-спінального тракту у дітей, картування м'язового представництва, а також для дослідження нейропластичних процесів, збудливості зорової кори, локалізації центру мовлення. При ураженнях кортико-спінального тракту (таких як інсульт, спінальна травма) має місце підвищення порогу викликаної моторної відповіді. Низький поріг може спостерігатися у разі генералізованої ідіопатичної епілепсії, бічного аміотрофічного синдрому (БАС), деяких психічних розладів, для яких характерна підвищена збудливість нервової системи. Обчислення часу центрального моторного проведення дозволяє диференціювати рівень ураження пірамідного шляху (кірковий, спінальний). Зникнення біелектричної активності довільно скороченого м'яза-мішені після ТМС — період мовчання — дозволяє судити про рівень ГАМК-ергічного гальмування. Вкорочення періоду мовчання спостерігається у разі епілепсії, хвороби Паркінсона, stiff manсиндрому, а подовження — у разі хвороби Гентінгтона та порушень мозкового кровообігу. Дослідження транскаллозального гальмування надає можливість вивчення за допомогою ТМС функції мозолистого тіла — найбільшого нейронального колектора головного мозку людини, що об'єднує різні нейрональні ланцюги правої і лівої півкулі.

Основні точки докладання Метод ТМС незамінний під час вивчення демієлінізуючих захворювань, особливо розсіяного склерозу (РС), оскільки дозволяє кількісно оцінити стан провідної системи у разі РС, що може служити прогностичним критерієм перебігу захворювання. В результаті деструкції мієліну на одному або декількох ділянках аксонів кортико-спінального тракту падає швидкість проведення імпульсу аж до повного блоку проведення низхідного збудження і неможливості зареєструвати спричинену моторну відповідь. Аксони кортико-спінального шляху уражаються нерівномірно, тому ступінь проведення збудження різна, що призводить до втрати синхронізації і порушення просторово-часової сумації збудження на постсинаптичні мембрани спінального мотонейрону. Як наслідок, має місце зміна основних параметрів спричиненої моторної відповіді — збільшення латентності, тривалості, зниження амплітуди, зміни форми (поява поліфазних і псевдополіфазних потенціалів). Найбільш інформативним серед виявлених змін є час центрального моторного проведення, який часто спостерігається при РС (за даними різних авторів, у 50-91% випадків). Така варіабельність частоти зміни визначається тяжкістю та тривалістю перебігу захворюван-

ня, а також тим, наскільки конкретний хворий відповідає критеріям діагностики РС, тобто чи є даний випадок достовірним, вірогідним або можливим РС. Порівняно зі здоровими пацієнтами, час центрального моторного проведення при достовірному РС збільшується в 2-3 рази. ТМС проявила себе як цінний метод діагностики шийної мієлопатії. Сучасні методи нейровізуалізації не завжди можуть пояснити, що є причиною розвитку тих чи інших неврологічних симптомів у разі цієї патології. Лікарям добре відомі випадки виражених дегенеративних змін хребта різних рівнів, спінального стенозу, здавлення корінців спинного мозку в разі відсутності будь-яких скарг або клінічних проявів у хворого. Саме у цих випадках для визначення рівня та ступеня ураження спинного мозку доцільно використовувати ТМС з відведенням викликаної моторної відповіді з м'язів, що іннервуються сегментом, розташованим нижче рівня ураження. При проведенні ТМС нейрофізіологічні зміни у пацієнтів із шийною дискогенною мієлопатією проявляються у вигляді підвищення порогу реєстрації спричиненої моторної відповіді, збільшення її латентності, зниження амплітуди і тривалості коркової викликаної моторної відповіді та зміні її форми. Наявність або відсутність ознак порушення проведення по спинному мозку, обумовлене методом ТМС, робить метод інструментом вибору хірургічного лікування та оцінки його ефективності. Критеріями несприятливого прогнозу оперативного втручання є відсутність коркової спричиненої моторної відповіді та значне збільшення часу центрального моторного проведення. Також доведена безпечність та ефективність застосування цього методу в разі епілепсії. Дослідження ТМС-параметрів у хворих з парціальною симптоматичною епілепсією, які не приймають протиепілептичні препарати, виявило зниження порогу викликаної моторної відповіді. Призначення антиконвульсантів призводило до нормалізації значення порогу спричиненої моторної відповіді. Це ще раз підтверджує, що сучасні протиепілептичні препарати, які діють на вольтажзалежні натрієві канали, знижують корковий поріг збудження. Доведено також, що виявлення зниженого порогу викликаної моторної відповіді є прогностично несприятливою ознакою, що свідчить про більшу ймовірність виникнення нападу.

Дозволено дітям і підліткам ТМС також широко застосовується в дитячій неврології. Найбільш вагомі результати методики — у дітей від 1 до 4 років. Функціональні характеристики моторних шляхів починають повністю відповідати параметрам дорослої людини тільки у віці 12-14 років. Причому мієлінізація шляхів

до м'язів нижніх кінцівок завершується раніше — в 11-12 років, а до м'язів верхніх кінцівок — у 12-17 років. Вирівнювання значень порогів реєстрації спричиненої моторної відповіді як показник коркової збудливості у дітей і дорослих відбувається у віці 11-13 років. Приблизно в цьому ж віці настає повне забезпечення інтракортикальних гальмівних і збуджуючих зв'язків. Метод ТМС застосовується для уточнення особливостей розвитку рухових розладів у дітей із різними формами церебрального паралічу, для оптимізації диференційно-діагностичного процесу. При цьому виявлено підвищення порогу спричиненої моторної відповіді та зниження її амплітуди у дітей як із геміпаретичною формою ЦП, так і зі спастичною геміплегією. Під час проведення ТМС також виявлено порушення механізмів міжпівкульної взаємодії у дітей з ДЦП, що проявляється відсутністю (або різким зниженням) транскалозального гальмування як свідчення недостатності інгібіторного транссинаптичного контролю первинної моторної кори або суттєвої затримки дозрівання інтракортикальної гальмівної системи мозку.

Багатообіцяюче майбутнє Транскраніальна магнітна стимуляція — дуже перспективний метод терапії захворювань нервової системи. Один із інноваційних напрямків використання ТМС — діагностика стану за мігрені. В даний час явище фосфенеза активно використовується у вивченні збудливості кіркових нейронів рухової та зорової ділянок мозку в різні періоди мігренозного циклу. Різними роботами показано значне зниження порогу фосфенеза в період між нападами, що свідчить про підвищення збудливості зорової кори у хворих із цим діагнозом. Поріг фосфенезу використовується для оцінки ефективності застосування терапевтичних засобів. Призначення вальпроату натрію з метою зниження коркової збудливості у хворих з мігренню призводило до підвищення порогу фосфенезу в разі мігрені з аурою. Ефективність профілактичного лікування мігрені з аурою визначається ступенем зниження збудливості зорової кори під час використання ГАМК-ергічних препаратів. В останні роки проводиться інтенсивне вивчення терапевтичної ролі стимуляції мозку при хворобі Паркінсона. Робляться спроби за допомогою ТМС впливати на рівень коркової збудливості у хворих на епілепсію. Аналіз змін параметрів мозкової гемодинаміки (РЕГ, лінійної швидкості кровотоку) показав, що судинний фактор може бути одним з важливих учасників відповідних церебральних реакцій на транскраніальну магнітну стимуляцію. Також ряд робіт підтверджує можливість терапевтичної дії ТМС у відновлювальному періоді мозкових інсультів. Окрім цього ТМС відкрила нові можливості в дослідженнях фізіології мозку здорової людини, у вивченні пластичності мозку в нормі і при патології, нові підходи до оцінки функції зорової, соматосенсорної, лобової кори, центру мовлення. До того ж ТМС поповнила арсенал методів діагностики мозкових інсультів, демієлінізуючих захворювань, нервово-м'язових захворювань, БАС, міелопатії різної етіології, спінальної травми. Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»

ОРТОПЕДІЯ

ЖИТТЯ ПІСЛЯ ТРАВМИ: ускладнення МІНІМІЗОВАНО Розвиток сучасної медицини сьогодні пов’язаний із використанням інноваційних технологій лікування. Це стосується і засобів лікування переломів кісток. Саме пошуку шляхів покращення медичної допомоги постраждалим від травм присвячена науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання травматології та остеосинтезу», яка пройшла 14-15 березня 2013 року в м. Вінниці. Захід організували ВГО «Українська асоціація травматології та остеосинтезу, ДУ «ІТО НАМН України» та департамент охорони здоров’я та курортів Вінницької облдержадміністрації.

ктуальність розвитку ортопедії та травматології я к ме д и ч ної га л у зі та, зокрема, методів інноваційного остеосинтезу обґрунтував у своєму виступі на конференції директор ДУ «Інститут травматології та ортопедії АМН України», Почесний Прези ден т ВГО «Ук ра ї нс ька асоціація травматології та остеосинтезу» ака демік НА МН України Георгій Гайко. Він зосередився на важливих медикосоціа льних питаннях на дання допомоги постраж да лим після ДТП: «Попередній аналіз актів судово-медичної експертизи показав, що у 70% постраждалих, що помер л и внас л і док Д Т П, прева люючими у шкод женн ями були травми таза та довгих кісток, — зазначив Георгій Васильович. — У більшості потерпілих із політравмою, за всього різноманіття ушкоджень, найчастіше зустрічаються переломи скелета: у 100 травмованих к і льк іс т ь пере ломі в у сере дньому становить 120-130 локалізацій. Даний факт зумовлює г о ловн у р о л ь т ра вмат о лог і в у лік у ванні цієї на дзвичайно ск ла дної категорії пацієнтів. Однією з головних причин смерті травмованих є крововтрата і травматичний шок, які, у переважній бі льшості, спричинені пере ломами тазових і довгих кісток верхніх і нижніх кінцівок. При цьому 40-50% травмованих гине на місці пригоди, 15-25% — під час транспортування, 28-36% — у лікувальних закладах». Георгій Гайко наголосив на необхідності розробити єдину концепцію на данн я ме дичної допомоги постраждалим у ДТП: «Потрібно забезпечити реальне

виконанн я затверд женої МОЗ України Державної Програми «Травма, травматизм та ортопедичні захворювання». У кожному регіоні (області) потрібно відкрити систему травматологічних центрів, трансформувати частину ортопедо-травматологічних ві д ді лень у високотехнологічні центри лікування ізольованих та поєднаних травм із забезпеченням усім необхідним діагностично-лікувальним оснащенням, включаючи сучасні засоби для превентивного остеосинтезу переломів довгих кісток кінцівок і таза. Для ефективного лікування тяжкопостраждалих від травм у період «першої золотої години в шокові» у приймальних відділеннях лікарень пот рібно с т вори т и п рот ишо кові палати, навчити персонал у рген т ни х т ра вматолог ічни х бригад проводити первинну діагностику і стабілізацію життєво важливих функцій протягом першої години. Також слід створити єдиний алгоритм етапного ведення постраж да лих у ДТП, с пе ц іа л ьн і л і к у в а л ьно - т ра нспортні бригади, а також розробити принципи та затвердити лік у ва льно-діагностичні протоколи їх роботи».

Інфекційні ускладнення після остеосинтезу «Блокуючий інтрамедулярний остеосинтез (БІОС) широко застосовується в к лініках України останні 5 років і є найбільш ефективним методом лікування діафізарних переломів довгих кісток, — зазначив у своїй доповіді професор ДУ «Інститут т ра вмат о лог і ї та ор т опе д і ї НАМН України» Микола Грицай. — Але, як і застосування в травматології та ортопедії інших

Академік Георгій Гайко із привітальним словом звертається до учасників конференції

імп лантів, застос у ванн я блокуючих стрижнів не вик лючає виникненн я гнійного уск ла днення, а в деяких випадках навіт ь п ризвод и т ь до розви т к у піс ляопераційного остеомієліту. За даними наукових дос ліджень, частота гнійних ускладнень піс ля застосу вання БІОС становить 0,6-5,1% випадку. Метою нашої роботи було виявити фактори, що впливають на розвиток нагноєнь після БІОС, і провести аналіз лікування хворих, у яких виникли такі ускладнення. Ана ліз мікробіологічних даних дозволяє зробити висновок: нагноєння переважно спричин яє S.aureus — його було виявлено у 14 (40%) пацієнтів, з них 4 (28,6%) — MRSA. Лише у 3 (8,6%) із них нагноєння можна пов’язати з перенесеною тяжкою політравмою. Також у 18 (51,4%) пацієнтів ми спостерігали нестабільність блокуючих гвинтів, у 14 (77,8%) — диста льних, що найчастіше і ініціювало початок патологічного процес у. Основним у лікуванні гнійного процесу в даній групі було сануюче втручання з видаленням металоконструкції. Отже, за нашими даними, саме нестабільність дистального блокування частіше призводило до виникнення інфекційного процесу».

3D реконструкції в ортопедії і травматології Во лод и м и р При т ула (Н Т У У «КПІ», ММІФ, Кафедра БМІ) у своєму виступі акцентував увагу на можливості застосування і ннова ці йної 3D реконс т ру кції діагностичних зображень у

плануванні й оцінці операційного вт ру чанн я в ортопе дії і травматології: «Н а с ь о г о д н і п л а н у в а н н я опера ці йного ортопе ди чного втру чання можна уявити у вигляді ланцюжку наступних дій: обстеження, створення моделі, аналіз об’ємних характеристик дефекту, визначення кількості втрачених тканин, розв’язання питання у виборі трансплантата. Для виявлення й аналізу характеристик кісткового дефекту більшість лікарів у повсякденній практиці використовують лише плоскі зображення КТ і МРТ у вигляді серії перерізів. Це не завж ди дає мож ливість оцінити ступінь ушкодження, спрогнозувати операцію та післяопераційне відновлення. Отримані ж нами 3D моделі дозвол я ют ь зроби т и об’є м н у сегментацію, використати область візуалізації в кожному перерізі й отримати цілісну модель у системі «Кістка-дефект», а також зробити необхідне позиціонування та обертання навколо своєї осі, щоб точніше виявити зону у раження й оцінити ступінь важкості. Основна перевага даної реконструктивної інформативної технології — мож ливість виявити зони інтересу для оцінки анатомії кістки і підбору потрібного імплантату. Дана модель дозволяє виміряти лінійні та трьохгранні кути, побудувати гістограму перерізу 3D моделі».

Інноваційні сплави для остеосинтезу Не за л и ш и лос я поза у ва г ою питання якості матеріа лів для

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

ОРТОПЕДІЯ

19 квітня 2013 року о с т е о с и н т е з у. Г р у па в че н и х о бґ ру н т ов а но дов е ла дор ечн іс т ь ви корис т а н н я н и зько модульного β-(Zr-Ti) сп лаву. В Інстит у ті мета лофізик и імені Г.В. Ку рдюмова Н А Н Ук раїни розроблені основні фізичні заса ди по створенню низькомодульних сплавів на основі Zr та Ti. Пода льшим етапом є проведенн я комп’ютерного моделювання механічної взаємодії с ис теми «Імп ла н тат-к іс т кова тканина» пі д час зовнішнього на ва н та женн я з викорис та нням різних матеріалів у якості імплантату. «Пі д час виготовленн я імплантатів, котрі застосовуються в медицині, звертають увагу не лише на біологічну та хімічну сумісність (корозійну стійкість, нетоксичність, тромбогенність та інше), крім цього матеріа л повинен мати високий рівень механічної с у міснос ті (тобто низький модуль пружності, великий ступінь зворотної деформації, низьку густину, цик лічну міцність та інше), а також задовольняти вимоги сучасних медичних технологій (низька магнітна сприйн ятливість та висока ренгеноконтрастність), — зазначив професор Андрій Ка лашніков, прези дент ВГО «Українська асоціаці я травматології та ос теосинтезу». — У ході експерименту ми прове л и рен т г ено лог іч не дос л ідження у творення кісткового

мальний ефект екранування напружень (stress shielding effect), що своєю чергою призводить до остеопорозу (демінера лізації, стоншення та руйнування кісткової тканини), а також до мікрозсувів у системі «Імплантаткісткова тканина». Даний ефект виникає внаслідок великої різниці модулів пружності кісткової тканини та сплавів, що при дії зовнішніх си л призводить до мікрозсувів і тертя елементів системи між собою. Це дуже небезпечно, оскільки продукти тертя поширюються по всьому організму. Під час використання ж низькомодульного β-(Zr-Ti) сплаву спостерігалося розподілення деформуючих напружень, близьке до механічної поведінки неімплантованої трубчастої кістки. На отриманих рентгенівських зображеннях помітна різниця в утворенні кісткового мозолю під час використання різних матеріа лі в д л я і н т ра ме д ул я рного стрижня, що зумовлено різницею механічних властивостей кістки та матеріа лів. Тому ми роби мо вис новок, що за п ро понова ний низькомод ульний β-(Zr-Ti) сплав є найбільш біомеханос у місним із кістковою тканиною порівняно з широко зас тосову ва ними в ме ди чній практиці сплавами медичного призначення. Також було встановлено відповідність механічних властивостей сплаву властивостям кісткової тканини, а отже β-(Zr-Ti) сплав може рекомендуватися як матеріал для виготовлення ендопротезів».

Черезкістковий остеосинтез

Андрій Калашніков, президент ВГО «Українська асоціація травматології та остеосинтезу», професор

мозолю у різних випадках. Пара лельно д ля зру чності та наочності випробу вань провели комп’ютерне моделювання, побудоване методом кінцевих елементів. За допомогою програми ANSYS створена правильна анатомічна модель системи «Імплантат-кісткова тканина» і для аналізу її поведінки були взяті різні матеріали для металевих стрижнів, котрі виготовлені зі сплавів медичного призначення з різними механічними характеристиками. Саме за допомогою комп’ютерного моде люванн я можна побачити, що ві дбу вається всередині моделі, і в яких місц ях конкретно виникають максимальні і мінімальні навантаження. Отримані результати довели: пі д час використання високо- та середньомодульних сплавів спостерігається макси-

За словами професора ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» Миколи Грицая, незважаючи на сучасні досягнення в лікуванні переломів довгих кісток кінцівок, частота несприятливих нас лі дків та уск ладнень, що провокують виникнення дефектів довгих кісток нижніх кінцівок, залишається високою. Заміщення постостеоміє літичних сегментарних дефектів кісток гомі лки у разі піс лятравматичного остеомієліту залишається важливою і до останнього часу не розв’язаною хірургічною проблемою. « О с новн и м ме т о дом з а м іщення дефектів кісток гомілки є неві льна к істкова п ластика за І лізаровим, яка дозвол яє в абсолютній більшості випадків отримати позитивні результати лік у ванн я. А ле анатомічні о со б л и в о с т і будови г ом і л к и та с у п у тні патології (ішемічні, судинні розлади, наявність великих ран та рубців) дозволяють нам по-новому підійти і до розгляду процесу лікування сегментарних дефектів ВГК на фоні хронічного піс л ятравматичного остеомієліту методом неві льної кісткової п ластики. Уся вищезгадана патологія вимагає, як правило, радикального лікування. Ана ліз дос ліджуваної групи показав: 65% хворих були з се-

редніми і великими дефектами ВГК, остеомієлітичне вогнище поє дн у ва лос я з множ инними рубцями, спаяними з кісткою, в е л и кою к і л ьк іс т ю нори ц ь, широкими кістково-гнійними ранами. Враховуючи це, ми виконували білокальний послідовний дистракційно-компресійний остеосинтез (210 хворих). С лі д зау ва ж ити, що як им би важким не був процес лікування даної категорії постраж далих, ме тод керова ног о черезк іс ткового остеосинтезу дає можливість лікві ду вати остеомієлітичний процес та відновити опороздатність нижньої кінцівки, а в деяких випадках навіть її зберегти. Тому можу запевнити, що розроблена технологі я лікування хворих на хронічний піс л ятравматичний остеомієліт за допомогою керованого черезкісткового остеосинтезу є високоефективним методом надання спеціалізованої медичної допомоги».

Особливості реабілітації хворих після проведеного біос «Пріоритетним завданням сучасної травматології є розробка та впрова дження принципово нових тех нологій із використанням малотравматичних методів с табі льної фіксації, як і дозволяють не тільки уникнути імобілізації оперованої кінцівки гіпсовою пов’язкою, але й не перешкоджають ранній функціональній реабілітації, — розпочала свою доповідь професор, заві ду вачка ві д ді ленн я реабі літації Д У «Інстит у т травматології та ортопе дії А МН України» Ірина Рой. — Із цією метою у разі діафізарних переломів стегнової кістки широко застосовуються технології блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу (БІОС). Завданням ранньої піс л яопераційної реабі літації є дозоване навантаження на кінцівку та повне відновлення рухів у суглобах, що оточують ділянку перелому. У разі появи кісткового мозолю та відсутності больового синдрому дозволено збільшення вісьового навантаження, а в разі по-

Ірина Рой, завідувачка відділення реабілітації ДУ «Інститут травматології та ортопедії АМН України», професор

яви кісткового мозолю — повне навантаження. Прог ра ма ві дновного лік ування базується на лікувальній г і м нас т и ц і з ви корис та нн ям ізомет ри чни х та динамічни х вправ із різними вихідними положенн ями, як і за лежать ві д дозволеного рівня навантаженн я і рекомен довани х обс ягів пасивних та активних ру хів у прооперованій кінцівці. Із 2-го дн я піс л я проведеного оперативного втручання широко використовується механотерапія на с у часни х а парата х безперервної розробки. Пі д час застосування антеградного БІОС пасивне згинання у кульшовому су глобі до 40° дос ягаєтьс я на 7-й день, а активне — на 5 днів пізніше. Згинання бі льше ніж 100° (активне та пасивне) дозволяється через 2 тижні після оперативного втру чанн я. Ходіння на милицях із частковим навантаженням оперованої кінцівки рекомендується хворим після статичного варіанта БІОС із 2-3-го дня. Після динамічного та компресійного варіантів БІОС рекомендується навантаження у межах 50% у перші 2 тижні після оперативного втручання, з 8-го тижня навантаження — 75%, а з 14 тижня — повне, що сприяє більш швидкому поверненню х ворого до ак тивного життя». Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»

Комунальний заклад «Біловодський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» запрошує на постійну роботу • чотирьох лікарів загальної практики-сімейної медицини або лікарів-терапевтів для роботи в сільській місцевості на посадах завідувачів сільських лікарських амбулаторій загальної практики-сімейної медицини. • Житлом забезпечуються. • Звертатися за адресою: Луганська область, Біловодський район, селище міського типу Біловодськ, вулиця Петровського, будинок 32, Комунальний заклад «Біловодський районний центр первинної медико-санітарної допомоги». • Телефони: робочий — 0 (6466) 9-17-94, мобільний — 0997607131

ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА БЕЗПЕКА ЛІКІВ

Летальні наслідки побічних реакцій За даними здійснення фармаконагляду в Україні у 2012 році Будь-який лікарський засіб (ЛЗ) разом із бажаним лікувальним ефектом містить у собі потенційну загрозу розвитку несприятливих наслідків, зокрема виникнення побічних реакцій (ПР). Проте це не означає, що ПР повинні статися у кожного, хто використовує ЛЗ. Однак наслідки їх застосування неможливо передбачити з абсолютною впевненістю, як і зробити точні прогнози стосовно того, виникне ПР чи ні і якими будуть її прояви. На жаль, виникнення передбачених ПР може мати летальні наслідки.

2012 р. 11 674 карти-повідомлення про випадки ПР та відсу т нос ті ефек т ивнос ті (ВЕ) ЛЗ було введено в базу даних ПР/ВЕ ЛЗ (далі — база) Департаменту післяреєстраційного нагляду ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (далі — Департамент Центру). Серед загалу введених у базу карт-повідомлень у 87% містилася інформація про несерйозні ПР, у 13% — про серйозні. Лише у 0,67% повідомлень йшлося про непередбачені ПР, решта повідомлень були про передбачені ПР. Більш ніж у 200 картах-повідомленнях було виявлено ліко-пов’язані помилки. У 19 повідомленнях лікарі сповіщали про ВЕ ЛЗ, у 12 — про смерть пацієнтів, причину якої вони вбачали у ПР, що розвинулись на тлі застосування ЛЗ. Про результати аналізу саме летальних наслідків ПР йтиметься у цій публікації. За результатами проведеного аналізу випадків ПР, які закінчилися летально, було виявлено, що у двох із них смерть пацієнтів не була пов’язана із застосуванням ліків, проте у десяти випадках було встановлено причинно-наслідковий зв’язок між ПР і застосуванням ЛЗ згідно з якісною методикою, рекомендованою ВООЗ. В усіх випадках було встановлено можливий причинно-наслідковий зв’язок між ПР та підозрюваним ЛЗ. Такий висновок зроблено на тій підставі, що наявністю супутніх захворювань, застосуванням інших ЛЗ чи хімічних сполук не можливо було пояснити виникнення цієї клінічної ситуації. Через смерть пацієнтів також неможливо було оцінити результат відміни пі дозрюваного/их ЛЗ, а також наслідки повторного призначення ЛЗ. У шести випадках ПР виникла на тлі застосування одного ЛЗ, у решти — декількох препаратів (2-х та 3-х ЛЗ). Наслідки ПР свідчать про те, що усі ПР були серйозними (табл.1). У переважній більшості (9 із 10) випадків, які ми представимо у наступній публікації, у пацієнтів виникав анафілактичний шок, який мав летальні наслідки. В одному випадку порушення з боку крові ускладнилося крововиливом, який також закінчився летально. У 9-ти випадках ЛЗ були призначені лікарем згідно з показаннями, зазначеними в інструкції для медичного застосування, не було по-

для проведення контролю якості препаратів. За результатами проведеного контролю якості цих ЛЗ встановлено, що у переважній більшості вони були належної якості. На даний час відсутні результати аналізу якості препаратів толперизон, лідокаїну гідрохлорид, апротинін, окситоцин (табл.3), обіг відповідних серій яких на сьогодні припинено. Як ми бачимо, у дев’яти з десяти випадках смерть пацієнтів настала в результаті реакцій гіперчутливості. Анафілактичний шок — це, як правило, IgE-опосередкована потенційно летальна алергійна реакція. На превеликий жаль, на сьогодні невідомі всі фактори ризику, які можуть сприяти розвитку алергійних реакцій. Проте відомо, що антибіотики — це той клас ЛЗ, що

найбільш часто асоціюється з розвитком таких реакцій. А тому дуже важливо перед застосуванням антибактеріальних ЛЗ проводи пробу на визначення індивідуальної чутливості, особливо, якщо алерго анамнез пацієнта обтяжений. Про під ходи до мінімізації розвитку негативних реакцій при застосуванні ЛЗ та медичних помилок, роль клініко-експертних комісій в оцінці якості медичної допомоги у випадках, коли ПР мали летальні наслідки, та опис летальних випадків ПР, про які йшлося у цій публікації, — читайте у наступному номері газети.

рушень кратності введення та дозового режиму. В одному випадку, під час проведення самолікування, для розведення цефтріаксону було використано два місцевих анестетика (лідокаїн та новокаїн). Цей випадок був розцінений експертами як медична помилка, оскільки в інструкції антибіотика не зазначено, що для його розведення потрібно використовувати 2 місцевих анестетика одночасно. У 5-ти випадках лікарі зазначили, якою була оцінка анамнезу життя та алергологічного статусу. У решті випадків — про збір та оцінку алергоанамнезу з даних, представлених у карті-повідомленні, нічого не відомо. У разі, якщо ці дані не збиралися, однією з причин виникнення ПР може бути медична помилка. У 9 випадках проби на визначення індивідуальної чутливості до ЛЗ не проводилися. У 2-х із цих випадків зазначено, що пацієнти раніше використовували ЛЗ, які пі дозрювалися у виникненні ПР, без негативних наслідків, тому проби на чутливість їм не проводилися. В одному випадку лікар зазначив, що проба на визначення індивідуальної чутливості до цефуроксиму проводилася, однак невідомо, яким методом, хоча її результати були оцінені як негативні. У випадку, коли пацієнтці було призначено метотрексат, у карті-повідомленні не зазначено, якими були показники крові до призначення ЛЗ. В усіх випадках недотримання рекомендацій інструкцій для медичного застосування ЛЗ щодо необхідності визначення індивідуальної чутливості до ЛЗ перед застосуванням препаратів також розцінено як медичну помилку.

усіх ЛЗ, зареєстрованих в Україні, діючою речовиною яких є метотрексат (табл.2). Згідно із пунктом 4.2.1 наказу МОЗ України №898 про всі ці випадки було повідомлено Державну службу України з лікарських засобів (далі — Держлікслужба України). Тимчасово обіг відповідних серій цих ЛЗ було припинено

Інформація, що міститься в інструкціях для медичного застосування лікарських засобів

Таблиця 3. Результати контролю якості ЛЗ, на тлі застосування яких виникли ПР з летальними наслідками, проведені Держлікслужбою

Слід зазначити, що всі ПР, які мали летальні наслідки, були передбаченими. У дев’яти випадках причиною смерті пацієнтів став анафілактичний шок. При цьому про ймовірність виникнення реакцій гіперчутливості, за винятком натрію хлориду, зазначено в інструкціях усіх ЛЗ, на тлі застосування яких виник анафілактичний шок. Ризик розвитку апластичної анемії, лейкопенії та тромбоцитопенії під час застосування метотрексату також описаний в інструкціях для застосування

О.В. МАТВЄЄВА, В.П. ЯЙЧЕНЯ, І.О. ЛОГВІНА, О.Л. ХОРОМСЬКА, ДП «Державний експертний центр МОЗ України»

Таблиця 1. Летальні наслідки ПР ЛЗ зі встановленим причинно-наслідковим зв’язком (за результатами фармаконагляду в Україні у 2012 р.) № випадку

Назва діючої/чих речовини ЛЗ на тлі застосування яких виникла ПР з летальним наслідком

Цефуроксим

порошок для розчину для ін’єкцій по 0,75 г

Цефотаксим

порошок для розчину для ін’єкцій по 1,0 г

Інозин

розчин для ін’єкцій, 20 мг/мл по 5 мл

Натрію хлорид

розчин для ін’єкцій, 9 мг/мл по 5 мл

Лорноксикам

таблетки, вкриті оболонкою по 8 мг

Толперизон

таблетки, вкриті оболонкою по 150 мг

Нітрогліцерин

концентрат для розчину для інфузій, 10 мг/мл по 2 мл

Натрію хлорид

розчин для інфузій 0,9% по 200 мл

Біцилін

порошок для суспензії для ін’єкцій по 1500000 ОД

Цефтріаксон 6

Форма випуску

Ступінь причинно-наслідкового зв’язку

ПР/причина смерті анафілактичний шок

можливий

анафілактичний шок

можливий

анафілактичний шок

можливий

анафілактичний шок

можливий

анафілактичний шок

можливий

анафілактичний шок

можливий

порошок для розчину для ін’єкцій по 1 г

Лідокаїну гідрохлорид

розчин для ін’єкцій, 20 мг/мл по 2 мл

Новокаїн

розчин для ін’єкцій, 5 мг/мл по 5 мл

Апротинін

ліофілізат для розчину для інфузій по 10 000 АТрОд

анафілактичний шок

можливий

Окситоцин

розчин для ін’єкцій, 5 МО/1 мл

анафілактичний шок

можливий

апластична анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, крововилив в мозок

можливий

Метотрексат

розчин для ін’єкцій

Цефтріаксон

порошок для приготування розчину для ін’єкцій по 1 г анафілактичний шок

можливий

Таблиця 2. Інформація з інструкцій для медичного застосування №

Назва діючої речовини ЛЗ

Прояви ПР, зазначені в чинній інструкції для медичного застосування ЛЗ

Цефуроксим

Алергічні реакції: висипи на шкірі, свербіж, кропив’янка, пропасниця, дуже рідко — набряк Квінке; рідко — анафілаксія; в окремих випадках — мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.

Цефотаксим

Алергічні реакції: висип, свербіж, гарячка, гіперемія, рідко — ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, кропив’янка; дуже рідко — анафілактичний шок, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).

Інозин

Лорноксикам

Толперизон

Нітрогліцерин

Біцилін

Реакції гіперчутливості: шкірний висип, свербіж, ексфоліативний дерматит, багатоформна ексудативна еритема, лихоманка, артралгія, кропив’янка, ангіоневротичний набряк Квінке, анафілактичний шок.

Цефтріаксон

Імунна система: часті алергічні шкірні реакції (в тому числі дерматити, кропив’янка, макулопапульозний висип або екзантема), свербіж, набряки шкіри та суглобів; поодинокі — анафілактичні (в т. ч. бронхоспазм, анафілактичний шок) або анафілактоїдні реакції, сироваткова хвороба, алергічні пневмонії, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса-Джонсона.ц

Лідокаїну гідрохлорид

Алергічні реакції: шкірні висипання, кропив’янка, свербіж шкіри, ангіоневротичний набряк, генералізований ексфоліативний дерматит, анафілактоїдні реакції, кон’юнктивіт, риніт.

Новокаїн

Алергічні реакції: свербіж шкіри, висип, дерматит, лущення шкіри, інші анафілактичні реакції (у т. ч. ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок), кропив’янка (на шкірі і слизових оболонках).

З боку імунної системи, шкіри та підшкірної клітковини: алергічні/анафілактичні реакції, включаючи висипання, відчуття свербежу, гіперемію шкіри, кропив’янку, анафілактичний шок. З боку імунної системи. Рідко: реакції гіперчутливості, гарячка, озноб, анафілактоїдні реакції, анафілаксія. Рідко (>1/10 000, <1/1 000): реакції гіперчутливості, анафілактична реакція. Дуже рідко (<1/10 000): анафілактичний шок. Кропив’янка, ангіоневротичний набряк, реакції гіперчутливості.

Апротинін

Порушення з боку імунної системи: анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк.

Окситоцин

Анафілактична реакція, гіперчутливість.

Метотрексат

Система крові: пригнічення функції кісткового мозку (як наслідок: інфекції, сепсис, різні кровотечі), лейкопенія, тромбоцитопенія, гіпогамаглобулінемія, анемія.

№

Назва діючої/чих речовини ЛЗ

Форма випуску

№ та дата розпорядження Держлікслужби України1

№ та дата рішення Держлікслужби України2 №111942-1.2/2.1/17-12 від 12.06.2012 р.

Цефуроксим

порошок для розчину для ін’єкцій по 0,75 г

№3259-1.3/2.1/17-12 від 20.02.2012 р.

Цефотаксим

порошок для розчину для ін’єкцій по 1,0 г

№1362-1.3/2.1/17-12 від 24.01.2012 р.

№17429-1.3/2.1/17-12 від 17.08.12 р.

Натрію хлорид

розчин для ін’єкцій, 9 мг/мл по 5 мл

№1355-1.3/2.1/17-12 від 24.01.2012 р.

№11479-1.3/2.0/17-12 від 07.06.2012 р.

Інозин

розчин для ін’єкцій, 20 мг/мл по 5 мл

Лорноксикам

№1359-1.3/2.1/17-12 від 24.01.2012 р.

№11749-1.3/2.1/17-12 від 11.06.2012 р.

№2169-1.3/2.1/17-12 від 06.02.2012 р.

№10288-1.3/2.0/17-12 від 01.08.2012 р.

Толперизон

№2120-1.3/2.1/17-12 від 03.02.2012 р.

–

Нітрогліцерин

№3804-1.3/2.1/17-12 від 24.02.2012 р.

Скасування розпорядження — №12318-1.3/2.0/17-12 від 15.06.2012 р.

Натрію хлорид

№3805-1.3/2.1/17-12 від 24.02.2012 р.

№14282-1.3/2.0/17-12 від 11.07.2012 р.

Біцилін

№10437-1.3,2.0/17-12 від 24.05.2012 р

Скасування розпорядження — №22730-1.3/2.0/17-12 від 29.10.2012 р.

Біцилін

№9790-1.3/2.1/17-12 від 16.05.2012 р.

Скасування розпорядження — №22731-1.3/2.0/17-12 від 29.10.2012 р.

Цефтріаксон

№10161-1.3/2.1/17-12 від 21.05.2012 р

№13804-1.2/2.1\17-12 від 06.07.2012 р.

Лідокаїну гідрохлорид

№10158-1.3/2.1/17-12 від 21.05.2012 р

–

Новокаїн

№10164-1.3/2.1/17-12 від 21.05.2012 р

№18706-1.2/2.1/17-12 від 06.09.2012 р.

Апротинін

№15759-1.2/2.0/17-12 від 25.07.2012 р

–

Окситоцин

№16896-1.3/2.0/17-12 від 10.08.2012 р

–

Документ, що тимчасово забороняє реалізацію (торгівлю) та застосування ЛЗ 2 Документ, що поновлює реалізацію (торгівлю) та застосування ЛЗ 1

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ

19 квітня 2013 року

ХТО ВІДСТОЮВАТИМЕ ПРАВА ЛІКАРЯ? Законодавство України гарантує медичним працівникам чимало професійних і соціальних прав. На жаль, частина з них залишаються на папері. А от порушення цих прав — не рідкість. Та чи не найбільша проблема — неспроможність їх відстояти з боку медиків. Чи повинні вони це робити самостійно? Хто є справжнім помічником лікаря у цій нелегкій справі? Про це — наша розмова з адвокатом, кандидатом юридичних наук, директором Інституту медичного і фармацевтичного права та біоетики Академії адвокатури України, заступником Голови Громадської Ради МОЗ України, президентом ВГО «Українська медикоправова асоціація», членом Ради директорів Всесвітньої асоціації медичного права Радмилою ГРЕВЦОВОЮ. ВЗ Варто нагадати лікарю: які права він має?

— Закон «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (далі — Основи) містить окрему статтю, яка передбачає професійні права та пільги медичних працівників. Серед них: право на заняття медичною діяльністю відповідно до спеціальності та кваліфікації; право на підвищення кваліфікації та перепідготовку у відповідних закладах та установах не рідше одного разу на п'ять років; право на належні умови професійної діяльності; право на обов'язкове страхування за рахунок власника закладу охорони здоров'я у разі заподіяння шкоди життю і здоров'ю медичного працівника у зв'язку з виконанням ним своїх професійних обов'язків у передбачених законодавством випадках; право на вільний вибір апробованих форм, методів і засобів діяльності та ін. Слід звернути особливу увагу на ще одне право, передбачене статтею 78 Основ, — право на судовий захист професійної честі та гідності медика. Окрім того, відповідно до зазначеної статті медичному працівникові надається чимало пільг. Наприклад, у встановлених законодавством випадках він має право на скорочений робочий день і додаткову оплачувану відпустку, пільгові умови пенсійного забезпечення, пільгове надання житла та забезпечення телефоном тощо. Слід також відзначити, що права лікарів передбачені або випливають із норм законодавства, які регулюють відносини щодо надання медичної допомоги. Так, наприклад, згідно зі статтею 34 Основ лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров'ю населення. І, безперечно, лікар користується всіма іншими правами, які законодавство надає людині і громадянинові. ВЗ З яких причин найчастіше порушуються права медичних працівників?

— На жаль, узагальнень статистичної інформації щодо порушень прав медичних працівників на разі — обмаль. Проте багато лікарів можуть пригадати такі випадки зі свого професійного досвіду. Причин, які призводять до порушень прав медиків, чимало. Серед них і недофінансування галузі охорони здоров’я, від якого вона потерпає вже багато років, і відсутність чітких

законодавчих механізмів реалізації деяких прав, через яку ці права нерідко видаються декларативними. Не можна не згадати і про загалом недостатньо високий рівень правової культури громадян, який час від часу проявляється у випадках, коли громадянин стає пацієнтом, тобто вступає у взаємодію із системою охорони здоров’я та її працівниками. Не сприяє покращенню ситуації і штучне протиставлення прав та інтересів пацієнтів, з одного боку, і медичних працівників — з іншого, яке нерідко спостерігається у виступах окремих осіб чи публікаціях і сюжетах у засобах масової інформації. Я не говорю про необхідність інформування громадськості про кричущі випадки порушень прав пацієнта — це беззаперечно. Але при цьому не можна вдаватися до невиправданих узагальнень і кидати тінь на усю медичну професію. Також однією з умов, яка сприяє порушенню прав лікарів, є і недостатнє знання своїх прав самими лікарями, і відсутність вкоріненої традиції відстоювати свої права за допомогою юридичних засобів. ВЗ Куди слід звертатися лікареві у таких випадках?

— На практичних семінарах із правових питань, які, починаючи з 1999 року, мені доводилося проводити для лікарів, я завжди раджу те, що лікарі радять своїм пацієнтам: «Не займатися самолікуванням». Тільки у даному випадку йдеться про «юридичні захворювання». Отже, коли у лікаря виникають підстави вважати, що порушено його права, медику слід насамперед звернутися до юриста. Фахівець у галузі права зможе дати правильну юридичну оцінку ситуації і якщо він дійде висновку, що дійсно мало місце порушення прав медичного працівника, порадить найбільш ефективний засіб юридичного захисту його прав. Це може бути, наприклад, звернення до правоохоронних органів чи до суду. Варто відзначити, що захист прав медичних працівників і закладів охорони здоров’я має свою специфіку, особливо коли йдеться про захист прав у справах, пов’язаних із наданням лікарем медичної допомоги пацієнту. Найбільш ефективно це можуть зробити юристи, які спеціалізуються у медичному праві, розуміють характер медичної професії. Зараз ця сфера юридичної практики привертає все більше уваги юристів, вони все частіше виявляють бажання у ній спеціалізуватися, а відтак є сподівання на те, що покращиться і якість правової допомоги, на

яку можуть розраховувати медичні працівники та заклади. Так, наприклад, в Академії адвокатури України, окрім постійних семінарів для адвокатів з питань медичного права, проводяться сертифікатні програми підвищення кваліфікації у цій галузі. Нещодавно мені довелося читати лекцію з питань юридичної відповідальності за правопорушення у сфері охорони здоров’я для суддів, які підвищували свою кваліфікацію у Вищій школі суддів України. Було приємно спостерігати, що вони все краще розуміють потребу захисту прав не тільки пацієнтів, а й медичних працівників. Останнім часом усе більш популярними стають альтернативні способи врегулювання спорів, наприклад, медіація, коли професійно підготовлений посередник допомагає сторонам конфлікту (скажімо, медичному працівнику і пацієнту) порозумітися та самим знайти варіант вирішення конфліктної ситуації, який враховуватиме інте реси обох сторін. Необхідно відзначити і позитивну роль у захисті прав медичних працівників профспілок і фахових громадських організацій. ВЗ Чи робиться щось для того, аби підвищити рівень захищеності прав лікарів?

— Безперечно. Певних зусиль докладає і держава, і професійна громадськість. Тут необхідно відзначити зусилля щодо реформування системи охорони здоров’я, спрямовані в тому числі на стимулювання праці медичних працівників, встановлення залежності розміру винагороди від якості роботи лікаря тощо. Звісно, не завжди все відбувається швидко і гладко, але є головне: розуміння необхідності відходу від «зрівнялівки», запровадження надбавок за якість та інтенсивність роботи, забезпечення житлом, зокрема за рахунок програм місцевих стимулів, що фінансуються місцевими бюджетами. Позитивним є і розуміння ролі медичної громадськості у процесах, пов’язаних зі зростанням якості медичної допомоги. Проте для розв’язання проблем галузі та її працівників необхідні інституційні зміни. Однією з таких змін має стати запровадження лікарського самоврядування. Медико-правова громадськість уже давно звертала на це увагу. Про це йшлося у резолюціях трьох всеукраїнських конгресів із медичного права, біоетики і соціальної політики, які відбулися у Києві у 2007,

2011 та 2012 роках. Зараз необхідно визначатися з моделлю лікарського самоврядування — національна асоціація з обов’язковим членством у ній всіх лікарів або саморегулівні організації. За кордоном вони є ефективним інструментом самоорганізації лікарів, розв’язання багатьох питань, пов’язаних зі здійсненням професійної діяльності, участі у контролі за якістю медичних послуг і врешті-решт захисту прав лікарів. Але є чимало такого, що можна зробити на «мікрорівні», не чекаючи змін законодавства. У першу чергу йдеться про медико-правову освіту, підвищення кваліфікації лікарів, аналіз та узагальнення практики захисту прав лікарів тощо. У цьому плані надзвичайно позитивним є об’єднання зусиль медичної і юридичної громадськості. Наприклад, Всеукраїнська громадська організація «Українська медико-правова асоціація», створена у 2006 році як національна асоціація з медичного права, у партнерстві з Всеукраїнським лікарським товариством, іншими громадськими організаціями та вищими навчальними закладами за час свого існування провела десятки семінарів та круглих столів, на яких лікарі отримали змогу більше дізнатися про свої права, обов’язки, відповідальність та юридичні засоби захисту. Адже, попри недосконалість чинного законодавства, воно надає і лікареві, і пацієнту чимало засобів захисту своїх прав. Головне — знати їх і вміти правильно ними користуватися, враховувати досвід розв’язання наявних правових проблем і запобігати виникненню юридичних помилок. Про те, як це робити, йтиметься, зокрема, на Міжнародній науково-практичній конференції «Захист прав медичних і фармацевтичних працівників як запорука захищеності прав пацієнтів», котра відбудеться 26-27 квітня 2013 року в м. Києві. І, безперечно, одним із важливих чинників підвищення рівня захищеності прав лікарів є співпраця держави, лікарських асоціацій, організацій пацієнтів, науки та юридичного співтовариства. ВЗ Хто є організатором цієї конференції і які питання обговорюватимуться?

— Організатор — Академія адвокатури України. На заході планується приділити особливу увагу питанням удосконалення законодавчого визначення прав та обов’язків медичних і фармацевтичних працівників, правовим проблемам оцінки якості медичної допомоги та медичних послуг; юридичним аспектам проведення судово-медичної і судово-психіатричної експертизи, клінічних випробувань лікарських засобів, зокрема захисту прав дослідників; страхуванню професійної відповідальності медичних і фармацевтичних працівників та багатьом іншим цікавим і актуальним питанням. Адже останнім часом проблемам захисту прав пацієнтів приділяють достатньо уваги. І це цілком справедливо. Водночас захищеність професійних і соціальних прав медичних і фармацевтичних працівників, яка є важливою умовою належного виконання ними своїх професійних обов'язків, а відтак і дотримання прав пацієнтів, опинялася у фокусі уваги медико-правової громадськості значно рідше. Ця конференція покликана заповнити існуючу прогалину.

23 Наталія ВИШНЕВСЬКА, для «ВЗ»

БІБЛІОТЕКА ЛІКАРЯ ПСИХІАТРІЯ  Антропов Ю.А. Основы диагностики психических расстройств  Рік випуску: 2010  Видавництво: ГеОТАР-медіа  Кількість сторінок: 384

розвитку психіатрії, як і будь-якої іншої науки, мають місце підйоми і спади, періоди омани, регресу, але і поступове збільшення обсягу знань та уявлень про психічні хвороби, їх діагностику, методи лікування і реабілітації. Це і визначило доцільність розгляду семіотики психічних захворювань і діагностичних підходів на сучасному етапі розвитку вітчизняної психіатрії. У системі психіатричних поглядів дуже важливий внутрішній порядок. Психіатричні школи відрізняються не різним розумінням

клінічної картини олігофренії, епілепсії, реактивних психозів та інших захворювань, а головним чином відмінністю в системі психіатричних знань і уявлень. Це найбільшою мірою відображається в методології підходу під час діагностики психічних захворювань, особливо шизофренії, афективних і екзогенно-органічних психозів. Використана в книзі система психіатричних уявлень і понять є відображенням і певною мірою розробкою поглядів петербурзької психіатричної школи.

ХІРУРГІЯ  янушко В.А. Хирургия аорты и ее ветвей. Атлас и руководство.  Рік випуску: 2012  Видання: медична література  Кількість сторінок: 224

книзі розглянуті питання топографічної анатомії аорти, її магістральних гілок і артерій кінцівок з точки зору хірурга. Докладно описані способи їх виділення, відомі хірургічні доступи. Викладено показання до хірургічного лікування оклюзійно-стенотичних уражень аорти, її гілок і артерій кінцівок. Описана техніка виконання практично всіх ві-

 пшеніснов К.п. Курс пластической хирургии  Рік випуску: 2010  Видавництво: ВАТ «Рибінський будинок друку»  Кількість сторінок: 1432

Медична газета України

ВАШЕ

ЗДОРОВ’Я Індекси 60965, 08198. Ціна договірна

Юридична адреса редакції: 03179, м.Київ, вул. Уборевича, 19-А, оф. 3. Поштова адреса редакції: 04211, м.Київ, а/с 138. Тел./факс: (044) 485-00-96. E-mail: vz@vz.kiev.ua Виходить один раз на два тижні у п’ятницю.

з пластичної реконструктивної та естетичної хірургії, хірургії кисті та мікрохірургії. В результаті двотомний посібник «Курс пластической хирургии» є розширеним циклом лекцій курсу пластичної хірургії факультету післядипломної освіти Ярославської державної медичної академії. В основу книги «Курс пластической хирургии» покладені видані раніше (1999-2008) випуски першого тому журналу «Обрані питання пластичної хірургії» (головний редактор — професор К.П. Пшеніснов). Протягом 2009 року до 16 номерів цього журналу було

джень, порівняно з конкретними хірургічними технологіями, посідає чільне місце. Таким чином, підкреслюється необхідність нового сприйняття пластичної хірургії саме як клінічної дисципліни. У книзі «Курс пластической хирургии» здійснений ще один задум. До її підготовки та написання були залучені не тільки відомі вчені, але й практичні фахівці.

НЕОНАТОЛОГІЯ  Р. Вауер Сурфактант в неонатологии. профилактика и лечение респираторного дистресс-синдрома новорожденных  Рік випуску: 2011  Видавництво: медична література  Кількість сторінок: 96

книзі представлений систематичний огляд сучасних уявлень про систему сурфактанту, що дозволяє читачеві зрозуміти зв’язок між станом цієї системи, біофізичними процесами в альвеолах новонародженого, фізіологічними особливостями дихання, патофізіологічними механізмами дихальних порушень і принципами їх корекції. Наведено інформацію про біохімію, фізіологію і фармакологію сурфактанту, детально характеризуються всі препарати сурфактанту, що застосовуються в клінічній практиці. Особливу увагу приділено клінічним аспектам діагностики, профілактики та

домих варіантів сучасних реконструктивних операцій на артеріях. Основні етапи хірургічних втручань ілюстровані кольоровими малюнками. Книга призначена судинним хірургам, кардіохірургам, торакальним і загальним хірургам, науковцям та студентам старших курсів медичних вузів.

ПЛАСТИЧНА ХІРУРГІЯ

осібник для лікарів «Курс пластической хирургии» — перший у Росії після офіційного визнання спеціальності з пластичної хірургії в тому вигляді, в якому вона існує в більшості розвинених країн світу. Багато років, і навіть десятиліть, наших спільних зусиль щодоо її утвердження як самостійної хірургічної дисципліни були поєднані з планомірною роботою по підготовці методичної бази нової спеціальності, а також характеризувалися безперервним навчальним процесом у вигляді професійної перепідготовки і підвищення кваліфікації лікарів

додано ще 23 розділи, які разом і формують базовий курс пластичної хірургії. Всі раніше опубліковані глави перероблені відповідно до сучасних вимог медичної науки і практики, доповнені оглядом сучасної літератури, кольоровими ілюстраціями та власними спостереженнями авторів. Розповідь побудована за клінічним принципом, де нозологія захворювань і пошко-

лікування респіраторного дистрес-синдрому у недоношених новонароджених з позиції доказової медицини. Детально викладені питання практичного застосування препаратів сурфактанту в різних клінічних ситуаціях, причому застосування сурфактанту розглядається не як ізольований метод лікування, а у складі комплексного підходу. Докладно описані різні методи інвазивної та неінвазивної респіраторної підтримки, наведено патофізіологічне обґрунтування їх диференційованого застосування. Книга написана для лікарів неонатологів, педіатрів, акушерів-гінекологів, дитячих анестезіологів, студентів медичних ВУЗів.

НЕВРОЛОГІЯ  пономарьов В.В. Аутоиммунные заболевания в неврологии  Рік випуску: 2010  Видавництво: Беларуская навука  Кількість сторінок: 260

книзі «Аутоиммунные заболевания в неврологии» узагальнено багаторічний клінічний досвід із діагностики та лікування понад 3,5 тис. хворих із різною аутоімунною неврологічною патологією, серед яких понад 2 тис. пацієнтів з розсіяним склерозом, 1,3 тис. — з міастенією гравіс, 330 — з демієлінізуючими поліневропатіями та іншими більш рідкісними формами. Для виконання цієї роботи стала у нагоді участь у навчальних курсах, присвячених аутоімунним захворюванням, які регулярно проводить європейська Федерація Неврологічних Співтовариств (EFNS). Велику роль зіграла робота в європейському комітеті з нейроімунології, а також участь в мультицентрових клінічних випробуваннях. Виконана монографія є продовженням тих традицій в області діагностики і лікування аутоімунних хвороб, якими здавна славиться білоруська неврологічна школа. У роботі узагальнені відомості по 38 окремих хворобах, які згруповані в три роз-

Генеральний директор ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . МИКОЛА БЕРНИК Заступник головного редактора . . . . . .ЮЛІЯ НОВГОРОДСЬКА Редактор відділу аналітичної інформації . . . . . . . . . . . . . . . СВІТЛАНА ТЕРНОВА Редактор відділу оперативної інформації . . .ТЕТЯНА СТАСЕНКО Редактор відділу наукової інформації . . . ТЕТЯНА ПРИХОДЬКО Дизайн та верстка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ТЕТЯНА ЗАЙЧУК Відділ літредагування і коректури . . . . . . . ОКСАНА ОСТРЯНКО Відділ реклами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . СВІТЛАНА КУРЧЕНКО

діли відповідно до сучасної класифікації аутоімунних неврологічних захворювань. Розгляд кожної хвороби представлено схематично: епоімічні відомості, епідеміологія (в тому числі в Білорусі), етіопатогенез, клінічні прояви, діагностика, диференціальна діагностика, лікування та прогноз. Частина хвороб ілюстрована виписками з історій хвороби, а також власними результатами інструментальних методів обстежень (магнітно-резонансної томографії, електронейроміографії, ультразвукового та патоморфологічного досліджень). Кожен розділ забезпечений коротким літературним покажчиком, причому перевагу в ньому віддано фундаментальним монографіям або оглядовим статтям, опублікованим у вітчизняній і зарубіжній літературі за останні 5 років. Такий системний підхід, як нам здається, допоможе полегшити роботу клініцисту при його зустрічі з пацієнтом, який має аутоімунну патологію.

Редакція не завжди поділяє думку авторів публікацій. Редакція не несе відповідальності за зміст рекламних матеріалів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, прізвищ та імен, інших даних несуть автори публікацій. Листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети, рукописи не рецензуються і не повертаються. Друк офсетний, Умовний друк. арк., 2. Загальний наклад — 5 000. Замовлення № 30124. Віддруковано у ТОВ «Укрполиграфмедиа»: вул. Фрунзе, 104-а, м. Київ-04080.

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua