Ваше здоров'я №16-17 by Всеукраїнська медична газета “Ваше здоров'я”

№16-17 (1247-1248) 18.04.2014

Газета МОЗ України і галузевої профспілки

СПРАВИ СЕРЦЕВІ: КОНЦЕПЦІЯ POLYPILL У ПРЕВЕНТИВНІЙ КАРДІОЛОГІЇ

www.vz.kiev.ua

НАРКОЛОГІЯ ПОЗА ПСИХІАТРІЄЮ: ЕКСПЕРИМЕНТ НЕ ВДАВСЯ?

До 2020 р. очікується, що 80% смертей від серцевосудинної патології буде зареєстровано саме в країнах із низьким і середнім рівнем прибутків на душу населення, до яких належить і Україна. Голов на причина зрозуміла: поки у вітчизняній медицині все ще приживається поняття «профілактика», європейські спеціалісти вже встигли винайти та впровадити у лікарську практику ефективні превентивні схеми. Серед них особливу увагу привертає концепція «політаблетки».

18 СТОР.

20 СТОР.

Наприкінці минулого року МОЗ України об’єднало дві посади позаштатних спеціалістів — нарколога і психіатра — в одну. Дехто сприйняв це як логічне «возз’єднання» двох напрямків, що в усьому світі існують як єдине ціле, і тільки в Україні відмежувалися один від одного «випадковим» розчерком пера якогось чиновника. Український експеримент, що розвів наркологію і психіатрію на різні осі координат, завдав шкоди і справі лікування хворих, і статусу працівників галузі. Але чи вдасться об’єднанням посад ліквідувати наслідки нерозумної «ампутації» наркології від психіатрії?

12 СТОР.

ОЛЕКСІЙ СОЛОВЙОВ: БОРОТЬБУ З КОРУПЦІЄЮ ТРЕБА ПОЧИНАТИ З СЕБЕ

ВІЙНА З КАШЛЕМ — ХТО ПЕРЕМОЖЕЦЬ?

Український пацієнт абсолютно нічим не відрізняється від європейського. І все те, чим лікують європейського пацієнта, всі ті протоколи лікування конкретно взятих захворювань, конкретно взятих нозологій ми можемо цілком імплементувати в нашу систему охорони здоров’я. Якщо реформування системи охорони здоров’я розпочнеться з імплементації протоколів лікування, протоколів надання медичної допомоги, які вже давно випробувані на території Євросоюзу, то це буде відповідним чином оцінено пацієнтом.

Щорічно 7091 дитина до 12 років звертається до відділень невідкладної допомоги з приводу небажаних наслідків вживання лікарських засобів від кашлю. Здебільшого нераціональне використання цих ліків спостерігається серед пацієнтів віком 2-5 років.

СТОР.

19 СТОР.

НОВИНИ ГАЗЕТА МОЗ УКРАЇНИ І ЦК ПРОФСПІЛКИ (виходить з 1990 року)

Загальний наклад — 30 000 Індекс 08198: для індивідуальних передплатників Індекс 60965: для підприємств і організацій Індекс 86181 СПІВЗАСНОВНИКИ ГАЗЕТИ: Міністерство охорони здоров’я України Профспілка працівників охорони здоров’я України ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я» Свідоцтво про реєстрацію КВ №8202 від 10 грудня 2003 року

Видавець – ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я» Головний редактор – БУРМАКА М.П.

Редакційна колегія БАХТЕЄВА Т.Д. – голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, заслужений лікар України, доктор медичних наук БОЙЧУК Т.М. – ректор Буковинського державного медичного університету, доктор медичних наук, професор ВЕСЕЛЬСЬКИЙ В.Л. – помічник президента НАМН України, кандидат медичних наук, заслужений лікар України ГАРНИК Т.П. – головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Народна і нетрадиційна медицина» ЗАБОЛОТНИЙ Д.І. – директор Державної установи «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України», доктор медичних наук, професор, академік НАМН України ЗАГОРІЙ В.А. – завідувач кафедри промислової, клінічної фармації та клінічної фармакології НМАПО ім. П.Л. Шупика, доктор фармацевтичних наук, професор ЗОЗУЛЯ Ю.П. – академік НАМН України КОВАЛЬ В.М. – голова Профспілки працівників охорони здоров’я України КОВАЛЬЧУК Л.Я. – ректор Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, доктор медичних наук, професор, членкореспондент НАМН України МІШАЛОВ В.Г. – завідувач кафедри хірургії №4 НМУ ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор МОСКАЛЕНКО В.Ф. – ректор Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор, академік НАМН України, віце-президент НАМН України ПИРІГ Л.А. – професор кафедри нефрології НМАПО імені П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор, членкореспондент НАН України, академік НАМН України ПРОДАНЧУК М.Г. – директор Інституту екогігієни і токсикології імені Л.І. Медведя, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України ТРОНЬКО М.Д. – директор Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України, професор, член-кореспондент НАН України, академік НАМН України УСІЧЕНКО І.Г. – президент Товариства Червоного Хреста, кандидат медичних наук, заслужений лікар України ЧЕКМАН І.С. – завідувач кафедри фармакології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, член-кореспондент НАН і НАМН України ЩЕГЛОВ В.І. – директор Науковопрактичного центру ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України, заслужений лікар України, академік Всесвітньої академії комплексної безпеки

НАЙБОЛЮЧІШІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОЇ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

рем’єр-міністр України Арсеній Яценюк вважає за необхідне ліквідувати проведення так званого експерименту в системі охорони здоров’я, розпочатого попереднім урядом. «Цей експеримент непрацюючий абсолютно! Він звівся до арифметичного скорочення закладів охорони здоров’я та до арифметичного скорочення лікарів. І, до речі, навіть не скоротилися кошти на фінансування цієї сфери», — заявив Прем’єр-міністр. Заслухавши інформацію представників галузі, Прем’єр-міністр доручив Міністерству охорони здоров’я разом із Вінницькою, Дніпропет ровською, Донецькою обласними та Київською міською держадмініст раціями, іншими зацікавленими органами виконавчої влади та установами, за участю громадських організацій, вітчизняних та міжнародних експертів проаналізувати стан реформування системи охорони здоров’я. За результатами цієї роботи Глава Уряду запропонував надати Кабінету Міністрів відповідні пропозиції щодо удосконалення цього процесу. Крім того, Арсеній Яценюк доручив Міністерству охорони здоров’я

напрацювати проект змін до закону про реформу в пілотних регіонах із урахуванням проблемних моментів, виявлених за 2,5 року реалізації експерименту. За словами Арсенія Яценюка, під час проведення реформування медичної галузі важливо знати, як населення ставиться до тих чи інших ініціатив. Для цього, на його переконання, необхідно провести відповідне опитування й подальші кроки здійснювати вже з урахуванням суспільної думки. Також Глава Уряду доручив МОЗ напрацювати проект закону «Про заклади охорони здоров’я та медичне обслуговування», у якому, зокрема, передбачити чіткий механізм визначення вартості медичних послуг. Окремо Арсеній Яценюк наголосив на необхідності дерегуляції діяльності Міністерства охорони здоров’я. У зв’язку з цим він доручив міністру охорони здоров’я Олегу Мусію у стислі строки напрацювати й подати на розгл яд Уряду пропозиції щодо того, які функції Міністерство може віддати лікарському самоврядуванню. Щодо запровадження податку на додану вартість у розмірі 7% на опе-

УКРАЇНА МАЄ ІМПЛЕМЕНТУВАТИ ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРАВИЛА ЛІЦЕНЗУВАННЯ ІМПОРТУ ЛІКІВ

а початку квітня цього року відбувся круг лий стіл на тему «Європейська інтеграція фармацевтичної галузі України». До обговорення були запрошені представники Всесвітньої організації охорони здоров’я, Верховної Ради України, Міністерства охорони здоров’я та Державної служби України з лікарських засобів, а також представники професійних асоціацій. Організатором заходу виступив «Державний Навчальний Центр з Належної Виробничої/ Дистриб’юторської Практики» («GMP/GDP Центр») за сприяння Державної служби України з лікарських засобів. Учасники обговорили питання щодо стратегії розвитку фармацевтичної галузі України та необхідності продовження реформування галузі в контексті гармонізації законодавства із ЄС і впровадження світових стандартів регулювання обігу лікарських засобів. Відкриваючи дискусію, директор «Державного навчального центру з Належної Виробничої/ Дистриб’юторської Практики» Денис Гурак, зокрема, зауважив: «Коли в країні відбуваються такі значні суспільно-політичні зміни, народ повинен об’єднуватись навколо однієї спільної мети. Для фармацевтичної галузі мета не може піддаватися сумніву, оскільки це стосується життя та здоров’я людей. Україна чимало пережила на шляху до європейського майбутнього». Спеціальним гостем круглого столу була Зофія Ульц, керівник Головного фармацевтичного інспекторату Республіки Польща. Вона говорила про ліцензування імпорту лікарських засобів ЄС. Важливо, на думку пані Ульц, правильно трактувати визначення. За європейським законодавством, імпорт — це будь-яка дія, пов’язана з імпортом медичної продукції, включно зі збері-

ганням, контролем якості, випуском серій, які є відмінними від дистрибуції, оптової дистрибуції. Європейський союз пішов далі й уже прийняв інші настанови, тому що до сьогодні ми говорили про готову медичну продукцію, а тепер ми говоримо про проміжну продукцію, яка теж підпадає під ліцензування імпорту. Також уже прийнятим європейським законодавством є трохи змінений формат ліцензування імпорту. Ми включили в ліцензування імпорту і фізичний імпорт, тобто до цього часу у нас були рахунки, які надсилались в одні місця, а фізична продукція — в інші. Тепер ліцензіати повинні вказати, куди саме буде фізично імпортуватись продукція, яке місце є пунктом призначення», — повідомила пані Ульц. Вона також наголосила на тому, що імпортер несе відповідальність за якість, ефективність, безпечність та, в разі необхідності, відкликання фармацевтичної продукції. «У Польщі до 2014 р. фармацевтичні компанії одночасно мали ліцензію як на виробництво, так і на імпорт лікарських засобів. Однак з цього року видаватиметься одна ліцензія на виробництво/імпорт препаратів, оскільки законодавство ЄС не передбачає для виробників наявності спеціальної ліцензії на імпорт такої продукції. У Польщі ми маємо близько 30 імпортерів, їх обмежена кількість, в Україні ж імпортерів набагато більше», — пояснила експерт. І на завершення додала: «Я дуже пишаюсь членством України у PIC/S. Членство у цій організації є честю, повірте мені, але це також накладає певні зобов’язання. Вам необхідно повністю імплементувати ліцензування імпорту в своє законодавство та дотримуватись його».

рації з постачання лікарських засобів і виробів медичного призначення, Арсеній Яценюк пояснив, що це нововведення покликане розвинути внут рішнє фармацевтичне виробництво, тому що воно знаходиться в неконкурентних умовах. Він нагадав, що під час правління попереднього уряду існувала схема, за якою «по інвойсу, по імпорту по 4$ завозили препарат, який коштує 1$». «Завищували інвойс, щоб не платити тут податок на прибуток, переганяли гроші за кордон». «Введенням ПДВ у розмірі 7% на операції з постачання лікарських засобів та виробів медичного приз начення Уряд змусив підприємців декларувати реальну вартість ліків. Що має статися після введення цього податку? Стабілізація ціни!» «Фармацевтична мафія — відома річ у світі. І ми її повинні разом із нашими виробниками, з Міністерством охорони здоров'я та Держлікслужбою почати викорінювати». За повідомленням censor.net.ua

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ СТВОРЮЄ ЄДИНУ СИСТЕМУ ДЕРЖЗАКУПІВЕЛЬ ВАКЦИН

вропейська Комісія схвалила Договір про створення системи спільного придбання антивірусних вакцин державами Європейського Союзу. Механізм централізованого придбання вакцин дозволить європейським країнам координувати свою діяльність і скорочувати витрати. Раніше за документ проголосували члени Європейського Парламенту. Договір набуде чинності, якщо його ратифікують щонайменше 10 країн-учасниць ЄС, — на сьогодні своє бажання приєднатися до Договору висловили вже 27 країн. Іспанська газета Redaccion medica зазначає, що серйозним приводом до створення європейської системи об'єднаних закупівель стали труднощі з прид банням вакцин від грипу H1N1, які відчували деякі країни під час епідемії 2009 року. За повідомленням vademec.ru

2 Тетяна СТАСЕНКО, «ВЗ»

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

НОВИНИ

18 квітня 2014 року

ЛЮСТРАЦІЯ — ХТО В ПЕРШІЙ ШЕРЕНЗІ? Л

юстрація — заборона діячам високого рангу, які скомпрометували себе, впродовж певного часу або пожиттєво працювати на державній службі. Наразі У Верховну Раду внесено три законопроекти про люстрацію. Натомість вони не відображаються в єдиній електронній базі. Глава люстраційного комітету при Кабміні України Єгор Соболєв вважає, що це зроблено для того, аби затягнути процес люстрації в країні. Він вимагає звести всі три законопроекти в один, а також зазначає, що для того, аби потрапити під закон про люстрацію, достатньо одного з нас тупних пунктів: досвід керівної роботи в КПРС і КДБ, причетність до корупції, перебування на високих посадах в період правління президента Віктора Януковича. Між тим, люстрація представників державної влади — одна з ключових актуальних тем, яким сьогодні приділяється чимало уваги. Адже очищення управлінської системи від корупції — запорука подальшого розвитку нашого суспільства цивілізованим шляхом.

Особливо це важливо для таких вразливих сфер, як охорона здоров'я. Відомо, що процедура люстрації передбачає перевірку осіб, які обіймають посади в органах державної влади і місцевого самоуправління на предмет їх причетності до незаконних і протиправних дій під час виконання службових обов'язків. Але доки МОЗ готується оголосити перелік таких осіб, Комітет з правового забезпечення діяльності в галузі медицини Громадського об'єднання «Всеукраїнське об'єднання «Захищена медицина» ініціював створення робочої групи з реформування системи охорони здоров'я і проведення процедури люстрації посадовців МОЗ України. З цією метою було організовано анонімне громадське голосування за спеціальною формою, де кожен охочий міг вказати прізвище конкретного чиновника МОЗ, який на його думку заслуговує люстрації, а також вказати причини внесення тієї чи іншої особи до люстраційного списку. Голосування тривало впродовж місяця, з 27 лютого по 27 березня 2014 року. Всього до переліку було внесено

«ДЕРЖАВНИЙ» ПІДХІД В ІНТЕРЕСАХ ВЛАСНОЇ КИШЕНІ

гідно з листом генерального директора компанії «Пежо Сітроєн Україна» Сержа Банзе, українські високопосадовці примушували французьких виробників автомобілів максимально знизити ціни на автомобілі швидкої допомоги для НПО «Практика». Лист, який адресовано керівникам фірми «ВіДі авеню», що є дилером французької компанії в Україні, опублікував у Facebook депутат Київради від партії «УДАР» Олексій Давиденко.

165 чиновників від медицини. Голоси громадян розподілилися вкрай нерівномірно, виділивши у першу п'ятірку найбільш корумпованих чиновників МОЗ України. Більше того, троє з них виявилися представниками одного і того ж Департаменту, який відає питаннями якості медичної і фармацевтичної допомоги, зокрема, ліцензуванням медичної практики. Схоже, громадськість мала нагоду переконатися, що саме до видачі ліцензій за хитромудрими схемами і зводиться контроль якості медицини у нашій країні. Адже ліцензії були і будуть вигідною справою, а якості медичних послуг — як не було, так і немає. Тож видавці медичних ліценцій очолили список найрекомендованіших кандидатів на люстрацію. Замикають першу п'ятірку очільники департаменту економіки і ресурсного забезпечення та департаменту освіти й науки. І це не дивно, адже з ресурсним забезпеченням галузі у нас катастрофа, як і зі справедливим розподілом і раціональним використанням коштів на її потреби. Зрештою, перелік кандидатів «на виліт» після процедури

люстрації (за результатами громадського голосування) виглядає наступним чином: 1. ДОНЧЕНКО Тетяна Миколаївна, директор Департаменту з питань якості медичної і фармацевтичної промисловості; 2. ПРАВИЛО Олександр Іванович, начальник відділу ліцензування медичної практики Департаменту з питань якості медичної і фармацевтичної промисловості; 3. САДОВА Оксана Іванівна, головний спеціаліст відділу ліцензування медичної практики Департаменту з питань якості медичної і фармацевтичної промисловості; 4. ДУДА Володимир Петрович, директор Департаменту економіки і ресурсного забезпечення; 5. ОСІЙЧУК Микола Степанович, директор Департаменту роботи з персоналом, освіти і науки.

За повідомленням gazeta.zn.ua

ОЛЕГ МУСІЙ ЗАГЛАДЖУЄ ПРОВИНУ ЗА БЕЗПІДСТАВНІ ЗВИНУВАЧЕННЯ ЩОДО ЯКОСТІ ІНДІЙСЬКИХ ЛІКІВ ЗУСТРІЧЧЮ З ПРЕДСТАВНИКОМ ІНДІЙСЬКИХ ФАРМВИРОБНИКІВ?

перші дні на посаді очільника МОЗ України Олег Мусій дав вкрай суперечливе інтерв’ю газеті «Капітал», у якому зазначив, що в державі багато зареєстрованих ліків, які вик ликають сумніви щодо їх якості у багатьох хворих та громадських організацій: «Це, наприклад, препарати індійського виробництва», — уточнив тоді новий міністр охорони здоров’я України. Днями Олег Мусій зустрівся з президентом міжнародної громадської організації «Асоціація індійських фармацевтичних виробників» Меноном Унні Парамбат Рамананом. Під час зустрічі сторони обговорили важливість індійської фармацевтичної продукції для українських пацієнтів, але попри це слів вибачення за некоректні «уточнення» індіська сторона так і не почула.

За повідомленнями moz.gov.ua та capital.ua

НОВИНИ

ЗАКОН ПРО ДЕРЖЗАКУПІВЛІ ДОЗВОЛИТЬ ЗАКУПОВУВАТИ ЛІКИ У ЧОТИРИ РАЗИ ДЕШЕВШЕ! В ерховна Рада України прийняла Закон про здійснення державних закупівель (№ 4587). Цей закон, на думку Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка, гарантуватиме, що ліки будуть закуповуватися в чотири рази дешевше, ніж зараз. До переваг нового закону експерти віднесли:

скорочення переліку випадків, на які не поширюється дія закону (з 44 до 10 випадків); визначено поняття замовників згідно з принципами Директив ЄС; адаптовано процедури закупівлі в одно го учасника, згідно з практикою ЄС; скорочено перелік підстав для засто сування неконкурентної процедури з метою зменшення випадків її застосування;

скасовано необхідність розміщення ін формації в державному офіційному друкова ному виданні з питань державних закупівель та у міжнародному інформаційному виданні з питань державних закупівель, при цьому обов’язковість оприлюднення цієї інформації на веб-порталі Уповноваженого органу залишено; передбачено оприлюднення річних планів на веб-порта лі Уповнова жено

го органу без зобов’язання їх надіслання Мінекономрозвитку; надано можливість замовникам засто совувати електронні засоби під час засто сування процедур закупівель, визначених статтею 12 закону. За повідомленнями health.unian.net, epravda.com.ua

ШТРАФИ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ПРОМОЦІЇ ЛЗ

ЛЕТАЛЬНІ НАСЛІДКИ ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКІВ JANSSEN

пацієнтів у Японії померли після зас тосування нового лікарського засобу «Ксепліон», призначеного для ліку вання різних форм шизофренії, виробництва компанії Janssen. Фа р м а ц е в т ич н а ко м п а ні я Janssen Pharmaceutical K.K., яка входить до групи Johnson & Johnson, визнала факт смерті пацієнтів. Ліки надійшли в продаж по всій країні в листопаді минулого року. До цього моменту рецепти на його застосування виписані більш як 10 тисячам людей. Janssen Pharmaceutical K.K. випускає препарат «Ксепліон» із 2009 року і продає його в 60 країнах світу, у тому числі і в Україні (РП UA/13547/01/01, «Ксепліон», суспензія для ін’єкцій пролонгованої дії). Проте до цих пір ніде не були зафіксовані смертельні випадки за такий короткий період після початку його застосування.

нтимонопольний комітет України оштрафував ТОВ «Каскад-Медікал» (м. Київ) на 25 тис. грн та ТОВ «РА «Каскад-Медікал» (м. Київ) на 40 тис. грн через порушення у вигляді поширення не визначеному колу осіб внаслідок обраного способу викладення в рекламних матері алах неправдивих відомостей щодо пока зання для медичного застосування лікар ського засобу «Вібуркол»: при лихоманці при ГРВІ, грипі, кишкових коліках, прорі зуванні зубів, циститі, загрозі невиношу вання вагітності, знеболюванні пологів та щодо відсутності протипоказань, побічних та токсичних ефектів препарату; неточні відомості щодо можливості застосування жінками у період годування груддю; і не повних відомостей щодо умов лікування за відсутності посилання на необхідність звернення до лікаря.

Крім того, на такі ж суми було оштра фовано ТОВ «Каскад-Медікал» (м. Київ) та ТОВ «РА «Каскад-Медікал» (м. Київ) за порушення у вигляді поширення невизна ченому колу осіб внаслідок обраного спо собу викладення в рекламних матеріалах неправдивих відомостей щодо показання для медичного застосування лікарського засобу «Гінекохеель»: під час порушення менструального циклу та профілактики ускладнень після гінекологічних втручань та щодо відсутності протипоказань, побіч них і токсичних ефектів лікарського засобу; неточні відомості щодо можливості засто сування у період вагітності або годування груддю; і неповних відомостей щодо умов лікування за відсутності посилання на необ хідність звернення до лікаря.

Встановлено, що смерть пацієнтів наступила в результаті інфаркту міокарда, емболії легенів або задухи. Прямого зв’язку між застосуван ням препарату і летальними наслідками поки не встановлено, але компанія попередила лікарів про необхідність виписувати препарат тільки тим пацієнтам, які зможуть перебувати під на глядом родичів. Ліки вводяться внутрішньом’язово і зали шаються в організмі близько чотирьох місяців. Смерть наступала в проміжку від 3-го до 40 дня після ін’єкції. Фармакологи суворо заборони ли його суміщення з іншими психотропними ліками. До розслідування підключилося Міністерст во охорони здоров’я Японії. За повідомленням inpharm.ru

За повідомленням офіційного сайту АМКУ

МОЗ ТА ПРАТ «ІНДАР»: КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ М

іністерство охорони здоров’я рекомендувало Державній акціонерній компанії (ДАК) «Укр медпром» тимчасово усунути главу прав ління «Індар» Любов Вишневську від виконання її обов’язків. Позиція Міністерства охорони здоров’я України: «У зв’язку із саботажем підготовки чергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «Індар», неви конанням рішень Наглядової ради ПрАТ «Індар» головою правління Вишневською Л.В., що приз вело до порушення прав акціонерів та держави в особі Міністерства охорони здоров’я України як уповноваженого органу з боку держави, на дані відповідні рекомендації та доручення ДАК «Укрмедпром» щодо тимчасового відсторонення Вишневської Л.В. від виконання повноважень голови правління ПрАТ «Індар» з метою забез печення проведення загальних зборів акціоне рів ПрАТ «Індар» та незалежного аудиту його діяльності у порядку, передбаченому чинним законодавством України», — йдеться в повідо мленні прес-служби відомства, опублікованому на його сайті. На сайті ПрАТ «Індар» з’явилася наступна інформація: «О 8 ранку 11 квітня на територію ПрАТ «Ін дар» прийшов член Наглядової ради Дмитро По літико у супроводі близько 10 осіб спортивної статури. Щонайменше двоє з них мали при собі

зброю. Голови МОЗ серед «гостей» не було. Відом ство представляв голова юридичного управління міністерства Андрій Пивоваров. Враховуючи ре жимність об’єкту, прохід дозволили тільки пану Політику. Але після надання документів про рі шення Наглядової ради щодо зміни керівництва заводу групу пропустили. Відсторонення голови правління заводу Л.В. Вишневської мотивують саботажем скликання зборів акціонерів. Збори акціонерами призначалися на 28 березня. Вони не відбулися з причин неявки представників МОЗ України. Таким чином, фактично, МОЗ зірвало проведення зборів. Колектив заводу в шоковому стані. Озброєні люди знаходяться на території заводу. При цьому робота підприєм ства не припинялася, незважаючи на всі кризові явища в країні. Сьогодні ж подальша доля ПрАТ «Індар» незрозуміла. Подібні дії — не що інше, як незаконне захоплення режимного підприєм ства. Вони повинні каратися відповідно до зако ну України. Дії ж багатьох ЗМІ, які підхоплюють недостовірну і неперевірену інформацію, тільки погіршують ситуацію навколо важливого соці ально-значущого підприємства». На відміну від озвученої позиції старого керів ництва «Індару», деякі ЗМІ повідомили про те, що комісія Міністерства охорони здоров’я України на чолі з міністром Олегом Мусієм все ж приїжджала до заводу «Індар».

Незрозумілим залишається той факт, що Дмит ро Політико, який довгі роки асоціювався виключ но зі своїм однокурсником і давнім другом Рома ном Богачевим, раптом опинився на боці МОЗ та Олега Мусія. Як відомо, Мусій неодноразово пу блічно заявляв про бажання боротися з корупцією і домігся звільнення Богачева з посади заступника міністра та керівника апарату якраз завдяки та ким заявам. Але, схоже, відставка Богачева наблизила до но вого міністра одіозну персону Дмитра Політика, який курирував як член Наглядової ради всі дії Любові Вишневської, а отже, і всі поставки «Інда ру». Останній рік ПрАТ «Індар», що спеціалізуєть ся на виробництві інсулінів, вигравав величезні тендери МОЗ на протитуберкульозні препарати, препарати для лікування гепатитів та ряд інших держпрограм. Питання роботи єдиного інсуліно вого заводу України як фірми-прокладки для ко рупційних тендерних схем неодноразово порушу валося правоохоронними органами, народними депутатами та представниками ЗМІ. Ймовірно, нинішній корпоративний конфлікт — це черговий переділ сфер впливу і спроба нового керівництва МОЗ взяти контроль над налагодженим механіз мом реалізації тендерних схем через «Індар». За матеріалами: interfax.com.ua, moz.gov.ua, indar.com.ua, obozrevatel.com

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

НОВИНИ

18 квітня 2014 року

УКРАЇНЦЯМ НЕ ПОТРІБНІ ЯКІСНІ ТА БЕЗПЕЧНІ ЛІКИ? НАТОМІСТЬ ЧИНОВНИКАМ ПОТРІБНІ ГРОШІ! І

з 2004 року Україна боролася за те, щоб її грома дяни лікувалися препаратами належної якості — такими ж, як європейці. Для цього послідовно приймалися закони, що вводять на території нашої країни обов’язкові для виконання правила Належ ної виробничої, дистрибуторської, лабораторної, клінічної, аптечної та інших практик. Таким чином досягався тотальний контроль за якістю ліків з мо менту виробництва до моменту покупки в аптеці. На початок 2014 р. європейські стандарти у фармацевтичній сфері були впроваджені на 99%. Тобто українські пацієнти були застраховані від препаратів, зроблених із низькопробної сировини, на неякісному обладнанні, з порушенням гігієніч них вимог, а також тих, що зберігаються і прода ються без дотримання так званого контактного і температурного режимів. Найважчі 10 років боротьби з фармацевтичним лобі за життя і здоров’я українців мали всі шанси завершитися повною і беззастережною перемогою європейських стандартів якості над вітчизняною корупцією та нехлюйством. Але до влади в МОЗ прийшли жадібні, безпринципні і, до того ж, без грамотні чиновники. На офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я України розміщено текст підписаного міністром Олегом Мусієм Наказу № 180 від 13 бе резня 2014 року «Про скасування деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України та внесен ня змін до Наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11 січня 2014 № 23». Згідно з текстом цього документа, міністр ска совує дію Наказу МОЗ України № 100 від 5 лютого 2014 «Про внесення змін до Керівництва «Лікар ські засоби. Належна Практика Дистрибуції. СТ-Н МОЗУ 42-5.0:2008». Олег Мусій нібито керується тим фактом, що Наказ № 100 від 5 лютого 2014 не був зареєстро

ДАЛІ РОЗМОВ СПРАВА НЕ ПІШЛА

а останній місяць міністр охо рони здоров’я Олег Мусій нео дноразово звинувачував керів ництво Держлікслужби в корупції. В останнє така заява пролунала 31 березня 2014 на брифінгу міністра охорони здоров’я в Українському кризовому медіацентрі. Натомість у Генеральній проку ратурі України зазначили, що «звер нень міністра охорони здоров’я Олега Мусія (з вимогою провести перевірку діяльності Держлік служби України), згідно з даними електронної бази документообігу, протягом лютого-березня 2014 не надходило». За повідомленням podrobnosti.ua

ваний у Мін’юсті. Однак міністр у черговий раз припустився грубої помилки: Наказ № 100 від 5 лютого 2014 не міг бути поданим на реєстрацію в Мін’юст і зареєстрованим, оскільки він вносить зміни до Наказу № 95 від 16 лютого 2009 року «Про затвердження документів із питань забезпечення якості лікарських засобів», який спочатку не під лягав реєстрації в Мін’юсті. До того ж акти «рекомендаційного, роз’яснювального та інформаційного характеру» реє страції не підлягають. Таким чином, Міністерство охорони здоров’я України в особі міністра Олега Степановича Мусія грубо порушило чинне законодавство України. Для фармацевтичної галузі підпис Мусія на даному документі де-факто означає скасування вимог Належної практики дистрибуції, оскільки зі скасуванням Наказу № 100 від 5 лютого 2014 дана Практика є неактуальною і такою, що не від повідає європейським вимогам. Олег Мусій підписав Наказ МОЗ, який по суті повертає недіюче в країнах ЄС Керівництво 94/С63/03 «Лікарські засоби. Належна Практи ка Дистрибуції», адже в ЄС уже більше року діє «Керівництво від 07 березня 2013 року з Належ ної Практики Дистрибуції лікарських засобів для застосування людиною (2013/С68/01)», яке від різняється від попереднього новими вимогами до дистрибутора (система забезпечення якості, умови зберігання, вимоги до транспорту). Міністр охорони здоров’я своїм підписом дає зрозуміти, що в Україні вимоги до дистрибуції ліків уже не потрібні. Адже Керівництво — це єдиний документ, який регламентує правила зберігання ліків. І це Керівництво навмисно скасоване. Міністр Мусій уже неодноразово ви користовував у своїх виступах грубу й популіст ську риторику на адресу як вітчизняних, так

іноземних виробників лікарських засобів. Тепер черга — за тими дистрибуторами, які відповіда ють стандартам GDP. Абсолютно очевидно, що Наказ № 180 від 13 бе резня 2014 створює прецедент самовільної відмі ни однією посадовою особою будь-якого чинного стандарту Належної практики (виробничої, аптеч ної, клінічної, лабораторної, практики промоції тощо) на підставі неіснуючих вимог до реєстрації таких документів. Виникає побоювання, що наступним кроком міністра Олега Мусія під впливом груп осіб, що складають кістяк фармацевтичної мафії України, існування якої відкрито визнав Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, буде скасування вимог Належної виробничої практики (GMP). Більше немає сумнівів, що новий міністр анга жований процвітаючою останніми роками тен дерною мафією і діє в її інтересах, незважаючи на потенційний колосальний збиток здоров’ю громадян України. Адже скасування норм GMP і GDР заново відкриє кордони України для пото ку неякісних лікарських засобів, через застосу вання яких неодноразово фіксувалися летальні випадки. Оскільки традиційно в травні 2014 очікується перша низка ключових тендерів МОЗ, логічним є висновок про те, що дані зміни, а також ймовір ні майбутні незаконні відміни інших Належних Практик здійснюються саме з метою проведен ня тендерів з грубим порушенням законодавства України. А саме — шляхом допуску до участі в тендерах ряду виробників і посередників, що по стачають неякісні лікарські засоби і постійно пла тять керівництву МОЗ величезні відкати і хабарі за перемоги. Олена КРАСНОВА, за повідомленням comments.ua

ОЛЕГА МУСІЯ ПРОПОНУЮТЬ ЗВІЛЬНИТИ З ПОСАДИ МІНІСТРА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Верховній Раді України зареєстру вали Проект Постанови (4688 від 11.04.2014) про звільнення Му сія Олега Степановича від виконання обов’язків міністра охорони здоров’я Укра їни. Ініціаторами Проекту Постанови ви ступили позафракційні народні депутати Роман Стаднійчук та Анжеліка Лабунська. Про це йдеться на сайті Парламенту. 14.04.2014 Проект Постанови направ лено на розгляд Комітету з питань охорони здоров’я. За повідомленням Офіційного порталу ВР України

НОВИНИ

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ-ЗВЕРНЕННЯ КОЛЕКТИВУ РЕДАКЦІЇ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ МЕДИЧНОЇ ГАЗЕТИ «ВАШЕ ЗДОРОВ’Я» Колектив редакції газети «ВАШЕ ЗДОРОВ’Я» публічно висловлює занепокоєння та стурбованість подіями, які протягом останнього місяця відбуваються у галузі охорони здоров’я.

амагаючись всебічно та об’єктивно вис вітлювати суспільно-політичні аспекти функціонування медичної та фармацевтич ної сфер, журналісти нашого видання постійно беруть участь у прес-конференціях, брифінгах та інших офіційних заходах. 19 березня 2014 року наш кореспондент відвідав прес-конференцію, яка проводилася в Інформа ційному агентстві «Інтерфакс-Україна» і повинна була повідомити громадськості важливу інфор мацію та надати докази неправомірних дій Дер жавної служби України з лікарських засобів щодо ряду вітчизняних фармацевтичних підприємств. Натомість захід проводився викл ючно задля створення штучного ажіотажу навколо звичної для фармвиробників перевірки умов виробницт ва на підприємстві ТВД «ІНТЕРХІМ», під час якої було виявлено ряд критичних зауважень та тим часово призупинено випуск кількох препаратів цієї компанії. Не маємо сумнівів, що коректно формулюємо мету проведення прес-конференції, адже захід супрово джувався старанно зрежисованим організаторами театральним дійством: особи спортивної статури та відповідної відлякуючої зовнішності, які предс тавились «Самообороною Майдану», намагалися зашкодити журналістам ставити незручні для орга нізаторів запитання, а присутнім у залі експертам — брати участь у дискусії. Окрім цього, на адресу тих, хто ставив під сумнів об’єктивність аргументів ТВД «ІНТЕРХІМ», почали лунати погрози. Зокрема, чоло вік, що представився головою страйкому ТВД «ІН ТЕРХІМ» Олександром Чумаком, вимагав негайно люструвати та посадити до в’язниці чи не кожного запрошеного гостя.

10 квітня 2014 року активісти, відомі своїми одіозними акціями ЛЖВ («Людей, що живуть із ВІЛ»), організовували пікет під Кабінетом Міністрів України. Журналісти нашого видання теж відвідали захід, який заявлявся як акція проти «поборів у лікарнях, дорогих ліків» та закликав до люстрації в медичній галузі. Кандидатами на люстрацію активісти назвали Андрія Сердюка, Олександра Толстанова та Олексія Соловйова. Яким же було наше здивування, коли вияви лось, що увесь пікет організований та зрежисо ваний тими ж особами, що і прес-конференція ТВД «ІНТЕРХІМ». Усі охочі можуть переконатись у цьому, уважно придивившись до написів на плакатах пікетувальників на приведених фото. У цих гаслах немає закликів щодо обіцяної бо ротьби з хабарами у лікарнях та з відсутністю реєстрації на необхідні українцям ліки, за що, до речі, несе відповідальність ДП «Державний екс пертний центр». Редакційна політика газети «ВАШЕ ЗДОРОВ’Я» виключає можливість публікації інформації про замовні заходи, що інспіруються окремими біз нес-структурами та державними чиновниками для боротьби з їхніми політичними опонентами. Однак ми змушені розмістити інформацію щодо замовлених ТВД «ІНТЕРХІМ» заходів у да ному Відкритому листі-зверненні до медичної та фармацевтичної спільноти, а також до колегжурналістів. Причиною є те, що 10 квітня 2014 року під час здійснення професійної діяльності та беручи участь у заході, на який наших журна лістів було запрошено, члену нашого колективу відкрито і при свідках погрожував Олександр Чумак, голова страйкому ТВД «ІНТЕРХІМ». Пан

Чумак запам’ятав нашого кореспондента, що на прес-конференції 19 березня 2014 року ставив запитання з метою встановити істину у конфлікті між ТВД «ІНТЕРХІМ» та Держлікслужбою, тобто поводився як представник незалежної, а не проп лаченої преси. Ані міліція, ані інші учасники мі тингу не побажали встати на захист журналіста. Висловлюємо відверте занепокоєння пове дінкою ряду осіб, що мають відношення до ТВД «ІНТЕРХІМ», яка межує із прямим залякуванням представників ЗМІ. Така поведінка карається згідно з чинним кримінальним законодавством України. Колектив редакції всеукраїнської медичної га зети «ВАШЕ ЗДОРОВ’Я» вважає неприпустимим залякування журналістів, адже в демократичній державі свобода слова гарантована Конституці єю України. Публічно заявляємо, що редакція газети «ВАШЕ ЗДОРОВ’Я» має неспростовні докази протиправної поведінки представників ТВД «ІНТЕРХІМ», які бу дуть використані в установленому чинним зако нодавством України порядку у разі, коли погрози нашим співробітникам з боку представників ТВД «ІН Т ЕРХ ІМ» або на й н я т и х ни м и ос іб не припиняться. Редакція попереджає, що захищатиме громад ські права журналістів та фотокореспондентів, зокрема, право на безпеку під час виконання про фесйних обов’язків.

Колектив редакції газети «ВАШЕ ЗДОРОВ’Я»

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

18 квітня 2014 року

КОДЕЇНОЗАЛЕЖНА ЕПІДЕМІЯ — ПОВТОРЕННЯ ТРАМАДОЛОВОЇ? НОВИНИ 4 квітня 2014 року

уКраїнців Кодеїн — евтаназія для 31 березня цього року активісти зіб громадських організацій вом ралися перед Міністерст аби передати охорони здоров’я, звернути Мініст ру листа з вимогою їхню дум на увагу на проблему, яку, небезпечно. А ку, замовчувати надто Україні суворо в відсутність — саме них го нагляду за обігом кодеїновміс Максим Несмі препаратів. Зокрема, медичних янов, ГО «Союз споживачів виробів та послуг, лікарських засобів пояснив: ня», медичного призначен свою «Ми зібралися, аби висловити яка полягає в громадську позицію, кодеїновмісні тому, що ми проти, аби я в аптеках так препарати продавалис я сьогодні. вільно, як це відбуваєтьс отриму тому Вони доступні по ціні, ть серед ють все більшу популярнісроком та кожним З молоді. частини ся все більше, ких ліків виробляєть : «На кого тож виникає запитання ринок?» саме орієнтований цей ми З цим та іншими запитання до Міністра ми підготувал и листа

під час прес охорони здоров’я. Адже Олег Мусій конференц ії 25.03.2014 той факт, зауважив, що усвідомлює викорис що такі препарати можуть , але попри товувати для наркоманії вати суво таке розуміння впроваджу наміру не Україні в обігу їх рий облік з яких має. Тож хотілося б дізнатися, саме причин?» кий, гро Олександр Гробачевсь «Ми не напо мадський активіст: кодеїновмісні лягаємо на тому, що . Але препарати потрібно заборонити

го їх контр вимагаємо жорсткішо доступнос олю, тому що при такій я зовсім ті під загрозою опиняютьс , навіть молоді люди, які, найчастіше страш яких не усвідомлюють, до призвести їхня на це питання і чітко них наслідків може , саме з черпну відповідь позицію щодо до свою «цікавість» (бо, переважно наркотик окреслити ння предметно цікавості вони пробують опиня цільності впровадже сних вперше). Отже, під загрозоюпо суті, кількісног о обліку кодеїновмі яка, . ється та частина нації, . Міністер препаратів і є гарантом її існування» до пообіцяло «ВЗ», з місця події ство охорони здоров'я надати ви 15 квітня поточного року

їновМіСні ПреПаратИ олеГ МуСіЙ вИзнаЄ Коде М ролЮватИ їХ налеЖнИ нарКотИК аМИ, але Конт я ЄтЬС овля відМ М ЧИно

з ввіреного Олегу гом «аптечного наркотику №1» про пацієнта, приміром, встановленого Мусію міністерства на громадські організації. Так го препарату я буду іні- мостей якихось діагнозу. і розсилка аптечним закладам рів України упаковки кодеїновмісно органи можуть само, як щоб такі аптеки позбавляа брифінгу в Кабінеті Мініст х чинним законодавством УкраїТаким чином, правоохоронні Мусій дав ціювати і наполягати, здійснення діяльності», відпущений препа- непередбачени » про позбавлення ліцензій у Міністр охорони здоров’я Олег на право перевірити інформацію про на запитання лися ліцензії у ни «листів-погроз неод нозначну відповідь кодеїновмісних час і з різних сторін: в аптеці, х препара- — додав О. Мусій. разі безконтрольних продажів ькісному рат у будь-який кодеїновмісни дійсно що приводу предметно-кіл з він, що журналістів — чи засвідчує Слід пояснити, препаратів. рама по обороту цих які відпуска- лікаря, у пацієнта отримував) такий препарат. тів: «Чи існує в Україні прог (або не обліку підлягають препарати, го випливає, що Міністр оховрегуотримував МОЗ вищезазначено З (згідно планах в обліку і лікар, співробітпрепаратів і чи значиться ються за бланком особливого 19.07.2005 р. України Олег Мусій усвідомлює Звичайний рецепт виписує на ньому штамп рони здоров’я факт використання кодеїновмісУкраїни №360 від лювання даного питання?» ник аптечного закладу ставить «Кодеїнов- з Наказом МОЗ Бланк рецепта публічно визнає та змінами). В аптеці має бути У відповідь Олег Мусій заявив: наркозалежними людьми. Більше «відпущено» і повертає пацієнтові. у цілях нар- із доповненнями куди вносяться всі дані залишається в ап- них препаратів цю проблему суттєвою, оскільки місні препарати сьогодні вживають мною спеціальний журнал, , предметно-кількісного обліку того, він визнає з головним викоманії. І ця проблема вже порушувалася препаратах: від кого (дистрибутор теці і кількість рецептів має збігатися з кількістю, ТДВ «ІНТЕРХІМ». по таких ініціює її обговорення на зустрічі в Україні в якій кількості і в якій формі а також із даними щодо при зустрічі з виробником — охорони виробник тощо), таких зазначеною в журналі, робником кодеїновмісних препаратів а також усі дані про відпуск Мною вже підписані листи Управлінням реалізації таких препаратів. оприлюднення в отриманий; меха- — заводом «ІНТЕРХІМ». що О. Мусій не має країні в існуючим здоров’я та Держлікслужбі для єдиним Таким чином, Однак також очевидно, відпуску кодеїнов- препаратів. ф-1 (препаратів, аптеках про суворий контроль ролю, про який публічно заУсі рецептурні бланки форми заходи щодо припинення неціобліку) нізмом суворого конт предметно-кіль- наміру вживати які чітко місних препаратів за рецептами». предметно- що підлягають предметно-кількісному являє Міністр Олег Мусій, є саме на льового застосування цих препаратів, «Вони не будуть поставлені реєструються в журналі. Перевірити кісний облік, вводити який він же і відмовляється. законодавстві України. відїх відпуску буде обов’язково виконавчої окреслені в чинному може Держлікслужба України, кількісний облік, але контроль А з точки зору роботи органу бачу велику роботу дані журналу з незаконним обігом наркотиків. назвати абсурдом перенадзвичайно суворим. І тут я За повідомленнями obozrevatel.com ре- влади, можна сміливо організації, які діл по боротьбі правила виписування таких сті за контроль за обігромадськості. Стежити будуть За вияв- Існують і певні відо- кладання відповідально борються з корупцією, з наркоманією. у тому числі й відносно указування цептів, однієї б хоча лення факту продажу без рецепта

Назва статті, на мій погляд, якнайточніше відображає саме те, що відбувається наразі з поширенням в Україні однієї з клінічних форм опійної залежності, а саме, залежності від кодеїну. Ми просто-таки зобов’язані говорити правду, але говорити не про статистичну правду, оскільки, за влучним визначенням Марка Твена, статистика є одним із різновидів брехні, а про реальну, сувору правду життя. Потрібно називати речі своїми іменами та відверто й на повний голос, а не пошепки «на кухні», говорити, кричати про проблему, яка нависла загрозливою хмарою над нашим суспільством і, передовсім, над нашими дітьми. Епідемія та свавілля — і аж ніяк не інше визначення спадає на думку. Я певен, що переважна більшість моїх колег-наркологів, які працюють у реальній «земній медицині», а не у віртуальному світі статистичних цифр, зі мною повністю погодяться.

НАВКОЛО ДОПОМОГИ – СКАНДАЛ ЗАМІСТЬ МАШИН ШВИДКОЇ PEUGEOT BOXER НЬ! безпідставно французької компанії Peugeot автомобіЗБИТКИ НА 1 МЛРД ГРИВЕ на 245 имоги представник ів французької

Г Собака гавкає,В а караван іде (ГПУ) виенеральна прокуратура України Міністерявила порушення при закупівлі швидкої ством охорони здоров'я машин прес-служба ГПУ. допомоги. Про це повідомляє закону під «Зараз встановлено порушення за бюджетні кошти час закупівлі у 2013 році допомоги та їх автомобілів швидкої медичної повідомленні. обладнання», — йдеться у особи МОЗ, посадові що виявлено, Зокрема, низки комерційдіючи у змові з керівниками своїм службовим них структур, зловживаючи збагачення становищем, з метою незаконного понад тисячу закупили за завищеними цінами медичної допоодиниць автомобілів швидкої

суму майже 1 млрд моги та їхнє устаткування на збитків в особливо грн, чим завдали державі великих розмірах. і органи За даним фактом правоохоронн розслідосудових внесли до Єдиного реєстру кримінального дувань відомості про вчинення 191 Кримінального правопорушення за ч. 5 ст. кодексу України. МінісДосудове розслідування проводить м процесуальни під справ терство внутрішніх керівництвом ГПУ.

сплатити компанії Peugeot додатково марки 16 млн грн за 245 автомобілів і на каPeugeot Boxer, які були переобладнан держпрорети швидкої допомоги в рамках тероризм. грами, виглядають як економічний коментарі УНН Про це в ексклюзивно му слідчої комісії з сказав Голова Тимчасової аз законодавств розслідування порушень здоров’я Анатобоку Міністерства охорони лій Дирів. здоров’я Нагадаємо, Міністр охорони представники Олег Мусій переконаний, що

не віддають документи вимагають лів швидкої допомоги, а також млн грн: 16 за них від України додаткові компанія Peugeot, «Абсолютно безпідставно ще за стаотримавши стовідсоткову оплату я надати рим курсом, зараз відмовляєтьс політичце якісь документи. Найімовірніше, і запевняє, що ні ігри», — резюмує Міністр швидкої всі регіони отримають автомобілі допомоги. За повідомленням УНН

Свого часу ми вже пережили дев’ятий 3вал трамадолової епідемії та її сумні наслідки. Кажуть, що з помилок не роблять висновків лише дурні. Дуже хотілося, щоб можновладці брали до уваги першочергово думки фахівців, а не керувалися бозна-чим. Хоча, чомусь гадається, що вони-таки знають, чим керуються. Ситуація повторюється, щоправда з деякими відмінностями, які не впливають на загальну картину сумної спіралі. Як наркологи, ми з жахом на початку 2000-х років дивилися на ситуацію з трамадолом. «Дивні» інструкції для медичного застосування трамадолу, в яких чорним по білому було написано, що препарат не є наркотичним знеболювальним та не здатен формувати залежність, могли спантеличити (й спантеличували!) і пересічних громадян, і «лікарів-соматиків». Та це жодним чином не стосувалося наркологів, які вже тоді розуміли безглузді протиріччя: центральний опіоїдний механізм дії й віднесення до ненаркотичних анальгетиків. Нісенітниця! Ми на власні очі бачили катастрофічний рівень немедичного застосування трамадолу. Але наші неодноразові фахові заяви, публікації, виступи були подібні до крику волаючого в пустелі. «Собака гавкає, а караван іде» — десь так можна було охарактеризувати ту ситуацію. Зволікання (не виключаю можливості, що і свідоме) з віднесенням трамадолу (синтетичного наркотику, на хвилиночку) юридично до групи наркотичних препаратів протягом тривалого часу, попри неодноразові наголошування наркологів на необхідності цього, призвели, відповідно, до відсутності жорсткого контр олю з боку держави. До того ж беззастережне призначення препарату в мережі загальносоматичних лікувально-профілактичних закладів і відсутність спецрецептурного відпуску, а певний період взагалі безрецептурний продаж препарату в аптечних мережах (читай — легкий доступ до наркотику) — комплекс усіх цих чинників спричинив хвилю масового зловживання трамадолом із формуванням тяжких форм хімічної залежності. Найбільш вразливим прошарком, як завжди, виявилися підлітки та молодь. І тільки після того, як на трамадол присіло півкраїни, а, напевно, більшою мірою після реалізації n-ої кількості «вагонних» норм трамадолу та відповідним поповненням чиїхось різноманітних бюджетів, влада нарешті-таки «вольовим зусиллям» та зі стурбованим виглядом месіїрятувальника вирішила відвести від України трамадолове лихо й віднесла останній до відповідного «Переліку», запровадивши жорсткий контроль над його обігом.

За повідомленням medicine.rbc.ua

Безумовно, краще пізно, ніж ніколи. Але яка ціна такого спізнення?! Українці вкотре щедро сплатили владі за її недолугість (несвідому чи, можливо, й свідому) сотнями покалічених доль та життів. Я знаю, про що говорю, адже з 2003 року працюю в стаціонарних наркологічних відділеннях диспансеру й не зі слів на вулиці відчував та бачив гостроту цієї проб леми. Переповнені молодими хлопцями та дівчатами з трамадоловою залежністю стаціонари, відчай та розпач в очах їхніх родичів та рідних щодо свавілля з легальним масовим продажем трамадолу (наркотику!) в аптеках були тому підтвердженням. Але пройшов час, запаси трамадолу, що перевищували потреби України, напевно, в сотні разів, були вичерпані та успішно конвертовані, й настала черга вже нової керованої епідемії… Але тепер уже іншої — кодеїнової.

Новий оберт спіралі Тож, що ми маємо сьогодні з кодеїном? До болю знайома картина. Власне, те ж саме: стаціонари, переповнені хворими, але вже з кодеїновою залежністю, той самий розпач залежних та їх близьких щодо бездіяльності влади і свавілля з продажем (легального й нелегального) кодеїновмісних протикашльових препаратів, що є найпопулярнішими в «наркоманічних» колах. Ситуація повторюється, чи не так? Новий оберт спіралі… Спробуємо розібратися. Кодеїн — це за походженням природний алкалоїд опію. Такий самий як, наприклад, і морфін. Але не в походженні річ, а в тому, що він має таку ж властивість щодо формування психічної та фізичної залежності. За цим показником він, звісно, дещо поступається морфіну, але належить все ж таки до групи сильних природних опіатів. Кодеїн, як і морфін, віднесений до відповідного «Переліку» — держава здійснює контроль за незаконним його обігом. І все начебто чудово, чи не так? До того ж, як чистий лікарський засіб кодеїн в Україні відсутній. То в чому ж тоді проблема? Невже Україну заполонив нелегальний, «чорноринковий», кодеїн, який контрабандою завозять та підпільно реалізовують, присаджуючи на наркотик знову півкраїни? Та ні, що ви! Все набагато прозаїчніше та навіть законно, адже кодеїн все ж таки зареєстрований, але винятково у складі комбінованих препаратів (протикашльових, знеболювальних), якими, наче грибами після дощу, рясно всіяні прилавки численних аптек. В якості довідки згадаємо: майже всі опіати виявляють виразну центральну протикашльову дію за рахунок пригнічення збудливості кашльового центру, а у кодеїну цей ефект виражений чи не найбільше. Це безсумнівний

факт. Але морфін також чинить надзвичайно потужну протикашльову дію. Якщо слідувати такій логіці, то цілком можливо, що ми можемо отримати в найближчому майбутньому чергове ноу-хау від турботливої держави у вигляді вже маси морфіновмісних комбінованих протикашльових препаратів. А чом би й ні? Я іронізую, звісна річ, хоча в нашій державі можна очікувати на будь-які «нововведення» та просто абсурдні рішення. Правди заради необхідно сказати, що морфін як чистий лікарський засіб в Україні зареєстрований, але використовується винятково як надпотужний знеболювальний переважно в онкології та хірургії й «рідко-рідко — майже ніколи» — в екстрених випадках як протикашльовий засіб. Призначення його супроводжується оформленням такої низки заключень, висновків, перевірок, що лікарі не дуже-то й воліють пов’язувати себе та своїх хворих із морфіном, навіть у випадках із наявністю відповідних показань. Ще б пак — наркотик як не як! Але чим кодеїн у такому випадку відрізняється від морфіну? Він хіба не є наркотиком?! Варто зауважити, що кодеїн, морфін — це наркотики, що юридично закріплено віднесенням останніх до відповідного «Переліку», й залишати цілком свідомо шпарину в законодавстві щодо дозволу на такі «вкрай необхідні» комбіновані кодеїновмісні препарати є, без перебільшення, нічим іншим, як злочином. І це, насправді, не пафосні слова, адже саме офіцинальні кодеїновмісні протикашльові препарати і є наразі предметом масового зловживання. Зараз уже не «чорноринкові» опіоїди, такі як героїн або ацетильований опій (славнозвісна «ширка»), являють більшою мірою небезпеку, а аптечні комбіновані протикашльові ліки, котрі можна абсолютно вільно придбати в будь-якій аптеці нашої турботливої країни. Воістину — «З думкою про людей!» Чомусь саме такий слоган спадає на думку. Я не обмовився, написавши «вільно придбати», адже всупереч законодавству, яке все ж таки існує, ніде правди діти, і яке регламентує винятково рецептурний відпуск будь-яких кодеїновмісних препаратів та ще й обмежує їх кількість за одним рецептом (Наказ МОЗ України №360), аптеки безрецептурно та цілком безперешкодно й безкарно (дуже цікаво, чи не так?) реалізовують цей небезпечний фармацевтичний крам. І, що важливо зауважити, — здебільшого наркозалежним (протикашльові препарати), та, на чому варто зробити особливий акцент, — як через касу, так і нерідко поза касою. В останнє взагалі складно повірити, але, на превеликий жаль, це наше сьогодення. Такі собі офіційні точки наркоторгівлі вимальовуються… Досить-таки жорстке порівняння, але

по-іншому це ганебне, чи то, радше, масове злочинне явище назвати не можна. «Відсутність контролю породжує хаос», — першим спадає на думку в цій ситуації. Але чи не з контрольованою безконтрольністю ми знову стикаємося? Наркозалежні опіомани, та й не тільки опіомани масово переключаються з дорогих нелегальних наркотиків на цілком вільно дос тупні, дешеві та легальні аптечні таблетки й сиропи, а допитливу й здорову ще молодь зустрічають відчинені двері «люб’язних аптек» із розлогим, на всі смаки, асортиментом кодеїновмісних наркотичних ліків. Просто-таки «бери — не хочу!» Більш ніж промовиста картина, чи не так?

Суто (не)медична площина Надсадний, сухий непродуктивний кашель є єдиним показанням до застосування кодеїновмісних протикашльових препаратів. Але чи існує нагальна потреба в такій масовій присутності на фармацевтичному ринку України небезпечних (з огляду на високий ризик формування залежності) протикашльових препаратів із кодеїном у своєму складі? Маю глибокі сумніви, що зазначені «панацейні» ліки надзвичайно широко призначаються тими ж сімейними лікарями, терапевтами, пульмонологами, навіть припустивши можливе незнання останніми «наркологічних нюансів» кодеїну. Для цього варто, перш за все, поспілкуватися з відповідними фахівцями наживо, зазирнути у відповідні протоколи надання медичної допомоги, проаналізувати факти призначення згадуваних уже препаратів. Ці призначення мізерні, а потреба в таких препаратах просто відсутня. Існує маса якісних та, що головне, безпечних ненаркотичних препаратів із відповідним профілем фармакологічної дії, які не можуть бути навіть потенційно об’єктом немедичного масового зловживання. А останнє — чи не головне. Адже не забуваймо основну заповідь медика, сформульовану ще в сиву давнину батьком світової медицини Гіппократом: «Перш за все — не зашкодь». І насамкінець статті висловлю думку, яку, глибоко переконаний, розділять абсолютно всі мої колеги-наркологи: доцільність присутності на фармацевтичному ринку України кодеїновмісних препаратів лежить зовсім не в медичній площині, а десь далеко й навіть дуже далеко за нею. Сергій ДРАГАН, лікар-нарколог першої категорії,ординатор відділення №4 КЗ «Дніпропетровський наркологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради»

ДЕРЖАВНЕ ПИТАННЯ

ОЛЕКСІЙ СОЛОВЙОВ:

БОРОТЬБУ З КОРУПЦІЄЮ ТРЕБА ПОЧИНАТИ З СЕБЕ У країнах, де в пріоритеті інтереси пацієнта, система охорони здоров’я і, якщо торкатися фармацевтичної сфери, система обігу ЛЗ та забезпечення гарантій якості, ефективності й безпеки ліків стають пріоритетом і для будь-якого регулятора. У нашій країні таким регулятором є Державна служба України з лікарських засобів, на адресу якої останнім часом брудним потоком ллються звинувачення в корупції. «ВЗ» вирішила з’ясувати ситуацію і звернулася до Голови Державної служби України з лікарських засобів Олексія СОЛОВЙОВА. стрів, якою визначив, що в 2009 році вся фармацевтична промисловість повинна перейти на стандарт на лежної виробничої практики (GMP) — саме тоді й було дано старт пере ходу нашої фармацевтичної промис ловості на європейські стандарти. І нині, в 2014 році, практично все з європейського законодавства, що можна було скопіювати, імплемен тувати і прийняти у вигляді законів, постанов Кабінету Міністрів, наказів МОЗ, уже працює.

ВЗ Нині дуже популярним стало порівню вати Україну з Євросоюзом — зрозуміло, що такі порівняння виставляють нашу країну здебільшого в досить неприваб ливому світлі. У фармацевтичній сфері нам також немає чим похвалитися?

— Законодавство України у фарма цевтичній сфері на сьогоднішній мо мент практично на 99% відповідає законодавству Європейського Сою зу. Ще у 2004 році, коли Уряд України прийняв постанову Кабінету Міні

ВЗ А що зроблено для посилення ефек тивності боротьби з фальсифікатом? — Ми перша країна в СНД, яка запро вадила кримінальну відповідальність за злочини, пов’язані з виробництвом та поширенням фальсифікованої лі карської продукції. Ми перша краї на в Європі, яка ратифікувала Кон венцію Ради Європи про протидію фальсифікації медичної продукції — Конвенцію Medicrime. Друга країна — Іспанія. І я сподіваюся, що резуль тати дії цього міжнародного механіз му ми побачимо найближчим часом. Відповідно до Конвенції Medicrime у нашій країні реалізується серйозний проект, який полягає у впровадженні

НАША ЦЕНТРАЛЬНА ЛАБОРАТОРІЯ З КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛЗ ПРОЙШЛА УСПІШНО АУДИТ З БОКУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДИРЕКТОРАТУ З ЯКОСТІ ЛІКІВ РАДИ ЄВРОПИ. І НА СЬОГОДНІ ЦЕ ЄДИНА ЛАБОРАТОРІЯ НА ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ, ЯКА ВХОДИТЬ ДО СКЛАДУ ОФІЦІЙНОЇ МЕРЕЖІ КОНТРОЛЬНИХ ЛАБОРАТОРІЙ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ — ВСЬОГО ЇХ 80 І ОДНА З НИХ НАША.

в фармацевтичну сферу системи ав томатизованого відстеження лікар ських засобів в обігу. Що це означає? Із 2017 року в Україні, як і на тери торії Європейського Союзу, кожній упаковці ЛЗ буде присвоєно свій ін дивідуальний номер, і ця упаковка в режимі реального часу відслідко вуватиметься: де вона знаходиться, відповідно до якого рецепта вона від пущена в аптечному закладі і який саме пацієнт її купив. Ми бачитиме мо абсолютно весь шлях проходжен ня цієї упаковки — від виробника до споживача. У разі запровадження цієї системи вкидання фальсифікованої продукції в легальну мережу реалі зації ліків стане практично немож ливим — принаймні, так вважають європейські експерти. Можу конста тувати, що наша центральна лабора торія з контролю якості ЛЗ успішно пройшла аудит з боку європейського директорату з якості ліків Ради Євро пи. І на сьогодні це єдина лаборато рія на пострадянському просторі, яка входить до складу офіційної мережі контрольних лабораторій Європей ського Союзу — всього їх 80 і одна з них наша. Для України це означає, що контроль, який здійснює ця ла бораторія, абсолютно адекватний, він визнається відповідними євро пейськими структурами. Це такий невеличкий крок фармацевтичної сфери в бік Європейського Союзу. ВЗ Українські виробники ліків також готові до вступу в Євросоюз? — Після введення європейських стандартів, навіть незважаючи на те, що кількість виробників змен

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

ДЕРЖАВНЕ ПИТАННЯ

18 квітня 2014 року шилася приблизно на 30%, обсяги реалізації в грошовому вираженні та в упаковках за останні роки тіль ки збільшилися. І сьогодні наша фармацевтична промисловість за безпечує 70% в упаковках усіх тих ліків, які реалізуються в аптечних установах. Тобто можна сказати, що 2/3 упаковок ЛЗ, які пацієнт купує в аптеках, — це упаковки наших виробників. До речі, у нас досить непоганий експорт. За останні роки ми його не тільки збільшили, а й розши рили його географію. Крім наших традиційних ринків збуту в країнах СНД фармацевтичну продукцію дост авляють ще у 20 країн світу більш ніж на 250 млн доларів на рік. І цей показник постійно зростає. Якщо ж європейські країни при беруть додаткові технічні бар’єри, такі, як обов’язкове проведення інспектування та контролю євро пейськими інспекторами, то наша фармацевтична продукція матиме ще більший успіх на європейських ринках, тому що стандарти, відпо відно до яких випускаються наші ЛЗ, повністю відповідають європей ським. Більше того, Україна є чле ном Європейської Фармакопеї. Це означає, що в нашу країну не мож на ані ввезти, ані зареєструвати лі карський препарат, який за своїми якісними показниками та характе ристиками нижче визначених Євро пейською Фармакопеєю. Ми збирає мося найближчим часом ініціювати підписання угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання результатів інспекційних звітів і результатів контролів, і коли її буде підписано, обсяг експорту фармацевтичної продукції до країн Європейського Союзу збільшиться в кілька разів. Чому збільшить ся? Тому що всі системи охорони здоров’я Європейського Союзу по стійно шукають шляхи економії ко штів, які витрачаються на охорону здоров’я. Цим, до речі, пояснюється те, що індійські компанії займають значну частину ринку і в Європі, і в США — вони в змозі виготовити якісний ефективний лікарський препарат за ціною значно нижчою, ніж європейський виробник. Я можу навести простий прик лад. Середньозважена упаковка ЛЗ українського виробництва — приб лизно 12 грн, а іноземного — 48 грн, тобто в 4 рази більша. 2 генерики, один із яких виробляється десь у Східній Європі, а інший в Україні, абсолютно однакові за своїм скла дом, адже виробники використову ють одну і ту саму діючу речовину. Вони взагалі не відрізняються, тому що склад визначений відповідною статтею Європейської Фармакопеї і виробник фізично не може викорис тати якусь іншу сировину — у фар мацевтиці це практично нереально. ВЗ Зрозуміло, що такі вражаючі ре зультати досягнуті завдяки жорсткому регулюванню — може вже час трохи його послабити? — Безумовно, у фармацевтичній сфері питання балансу в регулю ванні, в контролі якості ЛЗ, в конт ролі діяльності тих суб’єктів, які займаються оптовою, роздрібною торгівлею ліків, виробництвом, є важливим. І, безумовно, ми розуміє мо, що повинні враховувати певною

мірою і інтереси бізнесу. Тобто там, де можна дати можливість компанії розвиватися, там, де можна з упев неністю без нанесення потенційної шкоди пацієнтові зменшити регуля торний тиск, ми це робимо. Власне, дерегуляція — це не тіль ки механізм відкритості будь-якої держави, підвищення інвестиційної привабливості саме фармацевтич ної сфери, а це ще й певні аспекти боротьби з корупційними явищами в цій сфері. На жаль, ми живемо в такій країні, де навіть за наявності відповідних жорстких нормативних актів постійно виявляються факти якихось корупційних діянь з боку державних службовців. У нас навіть є відповідні підрозділи в централь ному апараті, де працюють колишні співробітники СБУ — вони мають виявляти факти корупції у системі державного контролю якості. Крім цього, для зменшення по тенційних можливостей для коруп ційних діянь у 2011 році ми запропо нували прибрати термін дії ліцензій на оптову, роздрібну реалізацію ЛЗ на виробництвах. На сьогодні вони безстрокові, тобто суб’єкт отримує ліцензію 1 раз — фактично на весь термін існування певної юридичної особи. ВЗ Міністерство охорони здоров’я під тримує ці починання Держлікслужби? — На жаль, ми не відчуваємо під тримки з боку МОЗ. Приміром, у 2013 році було прийнято рішення про те, що реєстраційні свідоцтва на медич ні вироби мають бути безстрокови ми. Тобто процедура перереєстрації кожні 5 років у нас не передбачена. У тому ж 2013 ми направили в МОЗ свої пропозиції про те, щоб компанії мали

нагороду. Ми повинні це чітко розу міти. І, до речі, наш антикорупційний підрозділ завжди працював як щодо держслужбовців, так і щодо вияв лення таких фактів з боку суб’єктів підприємницької діяльності. Дуже сподіваюся, що наша пропозиція відносно подання пакетів докумен тів з метою отримання рішень саме в електронному вигляді буде найближ чим часом підтримана. Ще одна наша пропозиція, яку ми пропонували і в 2012, і в 2013 році, стосується внесень змін до закону «Про ліцензування певних видів діяльності»: треба виключи ти можливість участі в поданні до кументів посередників. Вважаємо, що ця норма знову ж таки допоможе значно зменшити ті корупційні ри зики, які можливі при контакті чи новника і суб’єкта підприємницької діяльності. ВЗ У чому ви вбачаєте секрет успіш ного реформування фармацевтичної сфери і чи можна його використати при проведенні реформ у медицині? — Будь-яку реформу потрібно почи нати з себе, зі свого органу, в тому числі й боротьбу з корупцією. 3-4 роки тому ми так і вчинили. Ми по чали навмисно обрізати собі певні повноваження, розуміючи що, поперше, це не зашкодить пацієнто ві, по-друге, це, безумовно, знизить серйозний регуляторний тиск на фармацевтичний бізнес. Можливо, не можна провести пряму аналогію між реформуван ням системи охорони здоров’я та реформуванням фармацевтичної галузі — все ж таки це різні речі. Фармацевтична галузь призначе на для того, щоб, так би мовити,

пацієнта, всі ті протоколи лікуван ня конкретно взятих захворювань, конкретно взятих нозологій ми можемо цілком імплементувати в нашу систему охорони здоров’я. Якщо реформування системи охо рони здоров’я розпочнеться з імп лементації протоколів лікування, протоколів надання медичної допо моги, які вже давно випробувані на території Євросоюзу, то це буде від повідним чином оцінено пацієнтом. І я думаю, що лікар із часом теж зро зуміє, що краще використовувати ті інструменти, ті ЛЗ, які однозначно допомагають. ВЗ Давайте повернемося до звинува чень у корупції на адресу Держлік служби — чим ви можете довести їх безпідставність? — У березні Держлікслужба закінчи ла півторарічну підготовку системи забезпечення якості роботи нашої системи державного контролю і са мої Державної служби та запросила оцінювача — компанію «ТЮФ Рей нланд». Ця німецька компанія відо ма на весь світ, вона робить оцінку відповідності надання адміністра тивних послуг та організації контр олю якості в нашій країні стандарту ISO 9001. Цей аудит тривав 2 тижні, і ми отримали висновок: німецька компанія «ТЮФ Рейнланд» високо оцінила прозорість, відкритість усіх процесів, які пов’язані з наданням адміністративних послуг, а це — видача ліцензій, прийняття рішень щодо контролю якості ЛЗ. Я прямо скажу: небагато органів виконав чої влади в нашій країні пройшли відповідну перевірку цього німець кого регулятора чи іншого органу з оцінки відповідності, який має

УКРАЇНСЬКИЙ ПАЦІЄНТ АБСОЛЮТНО НІЧИМ НЕ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ЄВРОПЕЙСЬКОГО. І ВСЕ ТЕ, ЧИМ ЛІКУЮТЬ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАЦІЄНТА, ВСІ ТІ ПРОТОКОЛИ ЛІКУВАННЯ КОНКРЕТНО ВЗЯТИХ ЗАХВОРЮВАНЬ, КОНКРЕТНО ВЗЯТИХ НОЗОЛОГІЙ МИ МОЖЕМО ЦІЛКОМ ІМПЛЕМЕНТУВАТИ В НАШУ СИСТЕМУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я. ЯКЩО РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я РОЗПОЧНЕТЬСЯ З ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ПРОТОКОЛІВ ЛІКУВАННЯ, ПРОТОКОЛІВ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ, ЯКІ ВЖЕ ДАВНО ВИПРОБУВАНІ НА ТЕРИТОРІЇ ЄВРОСОЮЗУ, ТО ЦЕ БУДЕ ВІДПОВІДНИМ ЧИНОМ ОЦІНЕНО ПАЦІЄНТОМ. можливість подання документів на отримання дозвільної документації — ліцензії, реєстраційних свідоцтв, інших дозвільних документів — вик лючно в електронному вигляді, тобто без контакту з чиновником. І, відпо відно, так само отримувати в елек тронному вигляді наше рішення про видачу, наприклад, ліцензії, того чи іншого документа тощо. На жаль, МОЗ тоді відмовило нам у прийнятті такого документа з надуманих при чин. І ось у березні 2014 року ми знову направили нашу пропозицію. Дуже сподіваємося, що її буде підтримано. Прямо скажу: уникнення контакту заявника, тобто юрособи, фізособи, з чиновником повністю виключить можливість якихось корупційних дій з боку, насамперед, державного службовця. Чому насамперед? Тому що закон про корупцію поширюється не тільки на наших співробітників, а й на суб’єкти підприємницької ді яльності, які навмисно пропонують за ті чи інші послуги відповідну ви

підносити набої, які точно стріля тимуть, і саме ті набої, які точно використовуватиме лікар, бо буде в них впевнений. Я, звичайно ж, маю на увазі лікарські препарати. Так, ми розуміємо, що наша роль не є визначальною, розуміємо, що лікар — це та остання інстанція, яка точно визначає, що необхідно конкретному пацієнтові. Але все ж таки можу поділитися досвідом, із чого починали ми у 2004 році у фармацевтичній сфері. Ми не почи нали з будівництва заводів, із сер йозних заяв, що ми ось зараз зай матимемося реформою абсолютно всієї охорони здоров’я нашої країни — у фармацевтичній сфері ми по чинали зі стандартів якості ліків. У моєму розумінні ми повинні просто взяти й почати зі стандартів якості надання медичної допомоги і голов не — з протоколів лікування. Укра їнський пацієнт абсолютно нічим не відрізняється від європейського. І все те, чим лікують європейського

право оцінювати й видавати такі сертифікати. Наш орган постійно ін спектується ВООЗ та PIC-S. Усі звіти публічні. Жодна з цих міжнародних організацій не зазначила у своїх звітах, що наші процеси, пов’язані з наданням адміністративних послуг, якимось чином закриті, незрозумі лі, пов’язані з якоюсь корупційною складовою. Тому ми повністю від криті до таких інспектувань. Розу міємо, що, насамперед, це потрібно нам у нашій роботі для того, аби дій сно наша діяльність, з одного боку, повн істю захищала пацієнта від можливості купити в аптеці неякіс ний неефективний продукт, з іншо го — щоб наша діяльність, наскільки це можливо, допомагала суб’єктам підприємницької діяльності, які працюють у фармацевтичній сфері. Редакція висловлює подяку прес-службі Державної служби України з лікарських засобів за організацію інтерв’ю

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД

МЕДСТРАХУВАННЯ У ПОЛЬЩІ: РІШУЧІСТЬ І ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД У Польщі, яка тривалий час входила до табору соціалістичних країн, діяла система Семашка. Впродовж 1945-1989 років там проводилися реформи, спрямовані на розвиток безоплатної загальної системи охорони здоров'я та мережі первинної медико-санітарної допомоги. При цьому приватна медична практика не була заборонена, однак кількість закладів, що надавали платні послуги, в цей період значно скоротилася. Про необхідність системних медичних реформ у Польщі заговорили на початку 1980-х років.

Марина ШЕВЧЕНКО, завідувачка відділу економічних досліджень охорони здоров’я та медичного страхування ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України», кандидат медичних наук

Відродження й оновлення А вже з 1989 року уряд країни вдався до реальних змін у системі охорони здоров'я (впровадження контрактної системи медичного обслуговування, створення недержавних та негромадських установ, приватизація закладів, створення Реєстру хворих та розробка тарифів на медичні послуги, запровадження інституту сімейних лікарів тощо). Незважаючи на це, ситуація в охороні здоров'я погіршувалася — вона не могла впоратися зі зростаючими труднощами, пов’язаними, передусім, із постійним недофінансуванням галузі, надмірною централізацією та бюрократизацією управління, відсутністю ефективних стимулів у оплаті праці та її відірваністю від результатів і якості роботи медичного персоналу. Водночас галузь «роз’їдали» побори з пацієнтів, тіньова медична практика, використання ресурсів державних медичних установ у корисливих цілях тощо. Тож із 1 січня 1999 року Польща засвідчила рішучі наміри реформувати охорону здоров'я, задіявши при цьому арсенал ринкових механізмів і спрямувавши зусилля на раціональне використання коштів у галузі. Внески соціального страхування стали основним механізмом фінансування системи охорони здоров’я. Під час реформи система охорони здоров'я зазнала істотних структурних та функціональних змін. По-перше, медицину Польщі децентралізували — замість єдиної системи в країні виникли регіональні лікарняні каси, аналогічні німецьким (16 регіональних фондів медичного страхування та Загальнодержавний фонд медичного страхування для працівників силових структур). Тільки після чотирьох років діяльності ці фонди були замінені єдиним національним фондом медичного страхування — Національним фондом охорони здоров'я (NFZ), який має центральний офіс та 16 регіональних у воєводствах. У 2003 році в Польщі було прийнято Закон про загальне страхування та Національний фонд охорони здоров'я, яким і відрегульовано принципи загального медичного страхування,

права та обов'язки застрахованої особи, організацію та принципи діяльності NFZ, порядок нагляду і контролю виконання завдання в галузі медичного страхування. До сьогодні NFZ контролює розрахунки пацієнтів із лікарями, оплату лікарських засобів і медичних послуг для населення.

Базові засади не змінюються Система медичного страхування в Польщі базується на засадах рівності доступу громадян та соціальної солідарності, забезпечення застрахованій особі вільного доступу до медичної допомоги, а також її права вибирати лікаря та заклад охорони здоров'я. Фонд акумулює кошти держбюджету, місцевих муніципальних бюджетів і страхові внески громадян. Підтвердженням соціальної захищеності громадян з боку держави є диференційований підхід до сплати страхових внесків. У структурі бюджету Національного фонду здоров'я 1/3 становлять внески працюючих громадян (9% від заробітної плати), 2/3 — державні кошти. Так, наприклад, щомісячні внески на медичне страхування у І кварталі 2014 року становитимуть щонайменше 86 євро (це пов’язано з тим, що розрахунок величини внесків здійснювався, виходячи з рівня середньої заробітної плати в промисловості (з урахуванням податків) в IV кварталі 2013 р., яка становила, за даними Центрального статистичного управління Польщі, 956 євро). Також можна відзначити, що, починаючи з 2000 року, розмір внесків на медичне страхування змінювався: з 7,5 до 7,75%, далі до 8,0% у 2003 р., і з 2007 р. і по сьогодні його розмір становить 9,0%. Медичне страхування є обов'язковим для працівників сільського господарства. Однак вартість медичного страхового поліса для фермерів істотно знижена — вони сплачують один внесок раз на три місяці. Решту за них доплачує держава. Внески із зарплат застрахованих осіб у Польщі утримує державна інституція Zakład Ubezpieczeń Społecznych (ZUS), яка також утримує податки до пенсійного фонду й усі інші соціальні внески. Донедавна страховий збір передавався в Національний фонд охорони здоров'я, а застрахована особа щомісяця отримувала на руки спеціальну форму ZUS RMUA, яка надавала право на отримання медичної допомоги в поліклініці або в лікарні. Із 1 січня 2013 року у Польщі впроваджено систему eWUŚ, яка забезпечує доступ медичних закладів до баз даних NFZ. Тому під час

візиту до лікаря застрахованому пацієнту не обов’язково мати при собі документ ZUS RMUA, достатньо пред'явити документ, який засвідчує його особу, назвати свій код PESEL (державний ідентифікаційний номер особи, яка легально перебуває на території країни понад 3 місяці, в їх числі і громадяни країни, і резиденти, й іноземці). Ідентифікатор платника податків (його аналог в Україні — Реєстраційний номер облікової картки платника податків) у Польщі теж існує, але він використовується тільки юридичними особами. Для осіб, зайнятих у бізнесі, самостійно зайнятих, працюючих за трудовими угодами, медичне страхування у Польщі є добровільним. Тим, хто не купує медичну страховку, у разі потреби доведеться самостійно платити за все, у тому числі й за невідкладну медицину. Якщо захворіє дитина до 18 років, у якої страховки немає, а батьки/ опікуни неспроможні оплатити лікування, тоді за законом такій дитині нададуть медичну допомогу безкоштовно.

Бюджет не гумовий Національний Фонд визначає обсяги фінансування системи охорони здоров'я та ліміти для медичних установ, а також управляє внесками громадян, планує та укладає договори з постачальниками послуг охорони здоров'я. Лікарі загальної практики укладають контракти з Фондом, у яких вказується розмір подушної оплати за обслуговування пацієнтів. Медичні установи також укладають договори з NFZ із надання певного обсягу послуг населенню. Тому кожен застрахований громадянин повинен зареєструватися в обраному ним медичному закладі. Особи, які через скрутне фінансове становище не можуть забезпечити собі доступ до обов'язкового медичного страхування, повинні надати відповідні документи і після цього отримуватимуть необхідні медичні послуги за рахунок держави. Право на безкоштовне медичне обслуговування мають усі діти віком до 18 років (у разі навчання — до 26 років), жінки під час вагітності і після пологів протягом певного періоду, інваліди, ветерани війни та інші пільгові категорії населення. На початку року Фонд визначає обсяг фінансування для системи охорони здоров'я та ліміти для медичних закладів. Водночас держава зберегла домінуючу роль в управлінні медичним страхуванням — Міністерство охорони здоров'я Польщі регулює діяльність Фонду, приймає всі рішення щодо

фінансів і послуг. Адже у структурі витрат на охорону здоров'я країни кошти NFZ становлять 85%. Зокрема, у 2012 році витрати Фонду становили 59 458 млн злотих. У структурі видатків Фонду 49,5% займали витрати на стаціонарне лікування поляків, 12,7% — надання первинної медичної допомоги, 11,5% — реімбурсацію ліків. Хоча страхування NFZ охоплює приблизно 98% населення, приватні платежі як частка від загальних витрат на охорону здоров'я в Польщі вищі, ніж у більшості інших країн-членів ЄС (за даними 2011 року). Також для Польщі великою проблемою залишається тривалий період очікування спеціалізованої медичної допомоги та багатократна реєстрація («бронювання») консультацій фахівців. Свого часу Польща мала проблему і з медичними кадрами. Ще 10-15 років тому польські лікарі активно шукали роботу за кордоном. Зараз ситуація врівноважилась. Середня зарплата медсестри в польських лікувальних закладах — 715 євро. Лікар після закінчення навчання (молодий фахівець) у середньому отримує 2000 Євро, а його колега з досвідом — 3000-4000 Євро.

З кого починається охорона здоров’я Поляки дали чітку відповідь на це запитання — з лікаря сімейної медицини. Він (як і сімейна медсестра) обслуговує не більше 2750 осіб прикріпленого населення, ліміт обслуговування акушерки — не більше 6600 осіб (дівчата, жінки і новонароджені діти обох статей до двох місяців життя). Кожен пацієнт має право вибрати лікаря первинної ланки. Для цього необхідно подати медичну декларацію в місцеве відділення Фонду. Пацієнт має право «переобирати» лікуючого лікаря не частіше, ніж двічі на рік. Якщо ж пацієнт виявиться необґрунтовано перебірливим і захоче робити це частіше — тоді у разі кожної наступної зміни лікаря він зобов’язаний буде внести на рахунок Фонду 19 євро. Також, окрім лікаря, можна вибрати медсестру й акушерку (не обов'язково, щоб усі ці фахівці працювали в одній установі). Саме за направленням лікаря загальної практики (рідше — «вузького» спеціаліста) здійснюються і різного роду амбулаторні послуги в спеціалізованих медичних центрах, госпіталізація, санаторне лікування, оперативні втручання, а також усі лабораторні дослідження (до того ж лікар вказує лабораторію, в якій потрібно зробити аналізи). А от перелік спеціалізованих діагностичних обстежень, які призначає лікар загальної практики, обмежений. Він може направляти «прикріплених» хворих тільки на колоноскопію і гастроскопію. На інші дослідження, наприклад, КТ або МРТ, можуть направляти тільки «вузькі» фахівці. Лікар-терапевт — це перша ланка використання медичних послуг, виключення становлять спеціалісти, які не вимагають направлень (гінекологи, психіатри, дерматологи, онкологи), а також циклічні курси лікування, лікування СНІДу і туберкульозу. Без направлення від терапевта попасти до вузького спеціаліста можна лише попередньо оплативши візит.

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

НАРКОЛОГІЯ ПОЗА ПСИХІАТРІЄЮ: ЕКСПЕРИМЕНТ НЕ ВДАВСЯ? Наприкінці минулого року МОЗ України об’єднало дві посади позаштатних спеціалістів — нарколога і психіатра — в одну. Дехто сприйняв це як логічне «возз’єднання» двох напрямків, що в усьому світі існують як єдине ціле, і тільки в Україні відмежувалися один від одного «випадковим» розчерком пера якогось чиновника. Дехто ж прокоментував подію як намір ліквідувати службу наркології в Україні — чи через побоювання, що всі останні реформи в українській медицині не обходилися без того, аби щось та понівечити, чи з метою підняти загальний галас на захист приватних інтересів. Втім, реалії чітко переконують — український експеримент, що розвів наркологію і психіатрію на різні осі координат, завдав шкоди і справі лікування хворих, і статусу працівників галузі. Але чи вдасться об’єднанням посад ліквідувати наслідки нерозумної «ампутації» наркології від психіатрії? Чи для цього потрібні набагато масштабніші та кардинальніші зміни? І що передбачають такі реформи — повернення на «круги своя» чи крок уперед?

ІРИНА ПІНЧУК:

РОЗ’ЄДНАННЯ ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ — ШТУЧНЕ Про необхідність та оптимальні шляхи реформування наркологічної служби України — наша розмова з головним позаштатним спеціалістом МОЗ України зі спеціальності «Психіатрія і наркологія», директором Українського науководослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, доктором медичних наук Іриною ПІНЧУК. ВЗ Чому об’єднання посад головних позаштатних спеціалістів із наркології та психіатрії викликало таку настороженість — є підстави для «поглинання» однієї служби іншою? — Сьогодні всі страхи щодо «знищення» спеціальності «Наркологія» в Україні безпідставні. Йдеться про реформування галузі, про повернення

наркології психіатричного «підґрунтя» (як це спостерігаємо в усьому світі). Адже, згідно з Міжнародною класифікацією хвороб (глава 5), наркологія — це розділ психіатрії, це психічні розлади станів залежності. В Україні до 1987 року наркологія перебувала у складі психіатрії. Існувала спеціальність «Психіатрія» та дві штатні посади, а саме, посада лікаря-психіатра та лікаря-нарколога. Потім наркологію від’єднали від психіатрії і крім посади нарколога з’явилася й окрема спеціальність «Наркологія». У світі такої спеціальності немає. Існує напрям роботи «Психіатрія станів залежності». Тож, орієнтуючись на європейський досвід, Україна повертається до єдиної спеціальності «Психіатрія», при цьому не руйнуючи наркологічну службу як таку. Тобто не передбачається жодної ліквідації — ні спеціальності «Наркологія», ні наркологічних закладів, ні фахівців-наркологів. Єдине, що пот рібно, — підвищення професійного рівня персоналу та «осучаснення» наркологічних закладів, правове регулювання їх діяльності (психіатричні заклади сьогодні більше наближені до європейських стандартів). ВЗ Чому так трапилося? Ці напрями регулюються різними нормативами? — Ні, діяльність наркологічних зак ладів також регулюється Законом України «Про психіатричну допомогу», однак багато його статей просто не виконуються. Можна сказати, що на сьогодні наркологічні заклади біль-

ше «випадають» з правового поля, ніж психіатричні. Скажімо, у наркологічних клініках усі пацієнти лікуються за згодою, однак там існують палати спостереження, де пацієнтів утримують за зачиненими на замки дверима. Де ж логіка? Якщо людина зголосилася лікуватися добровільно, вона не повинна утримуватися силоміць. На порушення прав пацієнтів у наркологічних клініках звернула увагу й Уповноважена у справах прав людини ВР України Валерія Лутковська. Тож «підтягування» наркології у правовому полі бодай до рівня вітчизняної психіатрії нині стане одним із важливих напрямів реформування галузі. ВЗ Чи торкнеться реформа підготовки кадрів? — Безперечно. Одразу зауважу — на сьогодні не йдеться про «відновлення дефісу» між фахами лікаря-нарколога та психіатра. Це дві окремі посади, як і раніше. Однак потрібно припинити порушення чинних нормативів, які передбачають, що стати лікаремнаркологом можна лише після закінчення медичного університету, проходження інтернатури з психіатрії та спеціалізації з наркології. Натомість спостерігаємо, що лікарі різних фахів (абсолютно далеких від психіатрії) в Україні отримують спеціальність із наркології без проходження відповідної інтернатури чи спеціалізації з психіатрії. Цього не повинно бути в жодному разі і ми вимагатимемо від головних лікарів закладів привести

штати у відповідність до нормативів. Роз’єднання психіатрії та наркології, яке сталося в Україні, — штучне. І воно буде подолане, передусім в інтересах пацієнта. Як приклад — простіше і правильніше, коли один спеціаліст курує психічні розлади і стани залежності. До того ж дуже часто пацієнти з залежностями потрапляють саме в психіатричний стаціонар. На сьогодні 23% з понад 5200 наркологічних ліжок в Україні перебувають у структурі психіатричних лікарень. Існують і інші проблеми, які потребують пошуків спільних рішень. Приміром, до сьогодні не погоджено, де саме наркозалежна особа має проходити довготривалу реабілітацію після закінчення курсу лікування у стаціонарі. Якщо наркологічні клініки пропонують пацієнту реабілітацію в окремих приватних реабілітаційних центрах, то психіатричні стаціонари — у власних стінах (і впродовж тривалого часу). У процесі реформування наркологічної служби (на найближчому етапі) ми проведемо детальний аналіз системи, статистики (захворюваність, інвалідність, за віком, в окремих групах, структура закладів, кадрів, показники роботи стаціонарних та амбулаторних закладів, оборот ліжок тощо). У психіатрії подібний аналіз ми здійснюємо з 1991 року, а от у наркології такого не проводилося, тож для початку ми проаналізуємо період 2008-2013 років. Щоб здійснювати реформу, спочатку треба уявити, що являє собою служба в цілому — які позитивні тенденції збе-

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

18 квітня 2014 року режено чи набуто, що заважає працювати, які проблеми найактуальніші, які існують шляхи їх вирішення тощо. На жаль, досі глибокий аналіз наркологічної служби не здійснювався. ВЗ Мабуть, цим пояснюється і різнобій у статистиці — благополучні офіційні цифри виглядають більше ніж похибкою обрахунку порівняно з експертними оцінками кількості наркозалежних та хворих на алкоголізм у нашій країні. — За офіційними даними МОЗ, в Україні у 20013 році під наглядом перебувало 75 157 наркозалежних осіб (165,64 на 100 тис. населення), за неофіційними даними — 300 тис. Захворюваність на розлади психіки та поведінки через вживання наркотичних речовин становить 4645 осіб, або 10,24 на 100 тис. населення, а через уживання алкоголю — 37 780, або 83,27 відповідно. Протягом останніх 5-ти років спостерігається поступове зниження захворюваності на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання ПАР: із 372,6 на 100 тис. населення у 2009 році до 306,7 на 100 тис. населення у 2013 році. Але тут ми дійсно наштовхуємося на нюанси офіційної статистики, пов’язані з роз’єднанням служб. Бо чисельність наркологічних пацієнтів потрібно обраховувати із 3-х складників — їх кількості у наркологічних закладах; на наркологічних ліжках у психіатричних лікарнях; а також на психіатричних ліжках у психіатричних лікарнях. Нам складно навіть порівняти цю статистику з європейською, оскільки у світі наркологію не виокремлюють із психіатрії, в тому числі і статистично. Окрім всього, наша статистична звітність базується тільки на даних про тих пацієнтів, які прийшли у медичні заклади та звернулися по медичну допомогу. Тому офіційні дані в кілька разів менші за фактичні, що відображають «прихованих» пацієнтів (через їхнє небажання лікуватися чи через стигматизацію, яка панує в нашому суспільстві). Зрештою, щоб отримати реальну статистику, в країнах Європи проводяться спеціальні епідеміологічні дослідження. В Україні таких досліджень не було і тому ми ініціюватимемо їх уже найближчим часом. Тоді і зможемо оперувати достовірними цифрами. ВЗ Які ще елементи світового досвіду важливо запозичити для удосконалення наркологічної допомоги в Україні? — Для зменшення захворюваності на розлади психіки та поведінки через уживання ПАР важливо акцентувати увагу на профілактичній роботі серед дітей та підлітків. Однак силами нашої служби з цим не впоратися. По-перше, тому, що в системі МОЗ України працює трохи більше 500 психологів, тоді як у системі МОН їх понад 25 тисяч. По-друге, до медиків люди потрапляють уже зі станами залежності, коли етап профілактики виглядає запізнілим. Ще один важливий аспект — проведення замісної (метадонової) терапії для пацієнтів. Приміром, в Австрії, як і в багатьох інших країнах, програма замісної терапії є державною. Мені довелося відвідати Центр для наркозалежних осіб у Відні, де фахівці переконали мене, що такі програми вигідні не лише для хворих, а й для держави. Вкладаючи 1 євро в метадонову терапію для наркозалежних, держава натомість отримує 10 євро. Отримуючи метадон у Центрах

низькопорогової допомоги, такі люди перебувають під наглядом фахівців, окрім того вони працюють, приносячи користь державі і, припиняючи внутрішньовенне споживання наркотиків, вони не становлять загрози інфікування оточуючих. На сьогодні у нас у державі відсутні достатні аргументи, в тому числі й економічні, щодо ефективності метадонової терапії — зараз в Україні її приймають 8 тисяч наркозалежних осіб (але не за державні кошти, а за кошти Глобального фонду, за програмою профілактики ВІЛ-інфекції). Ми розпочинаємо перший у країні проект підрахунку витрат внаслідок психічних захворювань. Зробимо відповідні обрахунки, які досі не проводилися (для цього плануємо вивчити й адаптувати існуючі в світі методології). Для реалізації цього проекту укладаємо угоду з профільними НДІ Голландії та Австрії — в ньому будуть задіяні медики та економісти. Якщо вдасться довести медичну та економічну ефективність, у тому числі й метадонової терапії на теренах України в рамках проекту, з’явиться реальна можливість довести необхідність чи недоцільність державної програми методонової терапії наркозалежних в Україні. ВЗ Ви переконали мене щодо реальної вигоди реформ для пацієнтів. А чи вітатимуть «возз’єднання» наркології та психіатрії ті, хто працює в цих галузях? — Посудіть самі. Згідно з Наказом МОЗ №33 дільничний лікар-психіатр обслуговує 30 тис. населення. У середньому з цього числа осіб до психіатра звертається приблизно 1200 осіб, із них перебувають під диспансерним наглядом 300-500 осіб. І цей же Наказ передбачає, що штати лікарів-наркологів набирають не в обов’язковому порядку, як психіатрів, а за потреби. Хто і як визначатиме цю потребу? І чи не виникне спокуса зекономити на «необов’язковій» посаді? Чи не тому маємо проблему нерівномірного покриття території України мережею наркокабінетів? І головне запитання: «Чому психіатр не може паралельно надавати ту ж наркологічну допомогу (чи психіатричну допомогу станів залежності), скажімо, 10-ти наркозалежним своєї дільниці, щоб не шукати на посаду лікаря-нарколога окремого фахівця? Це буде більш раціонально та економічно вигідніше. В усьому світі дільничний психіатр надає таку допомогу, а в Україні — ні, в той час як її надають лікарі далекого від психіатрії фаху, що «нашвидкуруч» стали наркологами. Якщо психіатр і нарколог будуть взаємозамінними (й у цьому суть реформи), як у всьому світі, це зручно і для пацієнта, і для лікаря. Частину наркологічної допомоги візьмуть на себе лікарі загальної практики-сімейної медицини. В Україні є успішні приклади об’єднання психіатрії та наркології під одним началом. У Рівненській області спільна робота двох служб (Центр психічного здоров’я) зумовила економію бюджетних коштів і вирішення проблеми кадрового забезпечення. У Київській області психіатрична та наркологічна служби знаходяться під керівництвом одного спеціаліста і мають спільні організаційні принципи. Позитивний досвід у цьому напрямку вже має Центр психічного здоров’я в Одеській області — вважаю, що його варто врахувати.

ВЗ Модель якої країни при реформуванні наркологічної служби вам видається найприйнятнішою для України? — Найближчою до українських реалій мені видається німецька модель — і за кількістю психіатричних лікарень, і за забезпеченістю психіатричними ліжками. Єдина відмінність — у них немає таких потужних лікарень (на тисячу ліжок), як у нас, там у середньому до 500 ліжок. До того ж МОЗ Німеччини та МОЗ України вже впродовж 5 років співпрацюють у рамках спільного Пілотного проекту з психіатрії, який поширюється на 4 регіони (Київщину, Одещину, Львівщину та Донеччину). Німецькі експерти дуже часто бувають в Україні, добре вивчили наші заклади. 120 наших фахівців (лікарі, психологи, медичні сестри) пройшли стажування у клініках Німеччини з різних напрямів, у тому числі і з психіатрії станів залежностей. У Німеччині у кожній психіатричній лікарні поряд із відділеннями для власне психіатричних станів обов’язково діють відділення для наркологічних хворих. Реабілітацію, замісну терапію такі пацієнти також проходять у психіатричній лікарні. Там дуже про-

думана (цілісна й завершена) система професійної перепідготовки наркозалежних — від етапу перенавчання до працевлаштування. В Україні поки що ця система недосконала, хоча деякі елементи вже налагоджено, зокрема, ми можемо навчити таких людей працювати у тих галузях, які їм «під силу», однак із працевлаштуванням виникають значні проблеми. Якщо в Німеччині інвалідів намагаються адаптувати та соціально інтегрувати, то наше суспільство прагне їх ізолювати. Це ще раз переконує в тому, що реформи будь-якого напряму будуть успішними лише за умови їх системності і комплексних підходів. Розмову вела Наталія ВИШНЕВСЬКА, для «ВЗ»

НАСТУПНА ТЕМА Шановні читачі! Відкриваючи «Дискусійний клуб», ми ставили за мету дати кожному лікарю можливість висловитися з приводу наболілого. Тема нашого наступного обговореня «МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ — ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ ЧАС «Ч»? Чекаємо ваших листів на адресу: 04211, м.Київ, а/с 138, редакція газети «Ваше здоров’я» або на e-mail: vz@vz.kiev.ua

ТОЧКА ЗОРУ Геннадій ЗІЛЬБЕРБЛАТ, генеральний директор Київського обласного психіатричнонаркологічного медичного об’єднання, головний позаштатний нарколог і психіатр Київської області, Заслужений лікар України

оразу, коли в МОЗ починають говорити про реорганізацію в галузі психіатрії або наркології, з’являється надія на те, що нарешті буде відновлено психіатричну «вісь» наркології. Бо в середині минулого століття, коли у психіатричних лікарнях великих міст України почали організовувати спеціалізовані наркологічні відділення, а з другої половини 60-х років — і окремі наркологічні диспансери, наданням допомоги хворим у цих закладах займалися психіатри (вони ж були завідувачами нарковідділень, головними лікарями наркодиспансерів, головними обласними наркологами тощо). А в 1985 році до спеціальності «Психіатр» додали приставку «Нарколог», і лише у 1997 році з наркології зникла базова спеціальність «Психіатрія», а «Наркологія» стала окремою спеціальністю. Цей експеримент (а інакше штучне роз’єднання наркології і психіатрії, якого немає ніде у світі, і не назвеш) негативно позначився на практичному аспекті охорони здоров’я, особливо на рівні районної ланки. У ЦРЛ, де у штаті зазвичай передбачений лише один лікар-нарколог і один лікар-психіатр, неодмінно постає питання їх взаємозаміни. Рахуймо — два місяці відпустки, не менше 3-4-х місяців — робота у комісіях військкоматів плюс курси підвищення кваліфікації (нехай і раз на 5 років). І маємо в підсумку: коли на прийомі немає психіатра, його не може замінити нарколог (бо в нього не завжди є базова психіатрична спеціальність) і, навпаки, — психіатр, який не пройшов спеціалізації з наркології, не має права виконувати функції нарколога. Тож ці лікарі в ЦРЛ не можуть підстрахувати один одного, як це, приміром, можливо в обласному психіатричному/наркодиспансері. І це при тому, що ми беремо до уваги ідеальну ситуацію, коли штати ЦРЛ укомплектовані і лікарем-нарко-

логом, і лікарем-психіатром. Та нам далеко до такого ідеалу. Зараз у багатьох районах ситуація така, що працює лише один із цих фахівців або й жодного немає! Приміром, у Київській області у 5-ти районах відсутній психіатр, у 7-ми — нарколог (у 2-х із них немає ні психіатра, ні нарколога). І ситуація навряд чи зміниться найближчим часом, адже зараз випускниками медичних ВНЗ укомплектовують, передусім, посади сімейних лікарів і ця тенденція поки що триватиме. Також виникає інша проблема — середній та молодший медперсонал, який працює у наркокабінеті, втрачає «психіатричні» пільги, приміром, дочасний вихід на пенсію за шкідливість праці. А «шкідливість» із їхніх буднів нікуди не зникла (як і в їхніх колег із психіатрії) — в наркокабінет приходять хворі у стані алкогольного психозу, у передпсихотичному та постпсихотичному стані тощо. Тож важливо у процесі реформування наркологічної служби врахувати ці моменти. Реформа повинна передбачати відновлення посади «лікар-психіатр-нарколог», але при цьому необхідно зберегти структуру обласних наркологічних диспансерів, які повинні бути в кожному обласному центрі. Нині ми спостерігаємо, як у деяких регіонах скоротили до мінімуму наркологічний ліжковий фонд. Як наслідок — хворі перебувають у стаціонарі впродовж 7-8-ми днів, максимум — 2 тижні. Потім їх переводять на амбулаторне лікування. Добре, якщо в цих областях є система реабілітаційних центрів належного рівня. Тоді це можливо. А якщо таких умов для повноцінної реабілітації хворих немає, таке «експрес-лікування» недопустиме! Якщо раніше головний акцент у лікуванні хворих на алкоголізм робили на те, щоб «вирвати» хворого з оточуючого серед овища, яке сприяло розвитку його хвороби, а також зі стресової ситуації, яка його стимулювала, то нині важливим етапом є його соціалізація, реабілітація. Але, знову ж таки, для цього потрібно створити всі умови, щоб медикаментозне лікування продовжилося реабілітаційними заходами, психотерапевтичним впливом на особистість і можливістю адаптувати хворого до соціуму.

МЕДИЦИНА У РЕГІОНАХ РІВНЕНЩИНА

ПАЛІАТИВНА ДОПОМОГА МОБІЛІЗУЄ ЗУСИЛЛЯ З листопада минулого року на базі міської поліклініки № 2 було створено службу виїзної паліативної допомоги, завданням якої є надання хоспісної допомоги і підтримка тяжкохворих пацієнтів удома. Як розповіла заступник начальника міського УОЗ Вікторія ПОКОЄВЧУК, мобільну виїзну бригаду паліативної допомоги було створено в результаті співпраці медиків та громадських активістів.

ормативні документи зазначають, що дільнична служба повинна займатися паліативною допомогою, проте не містять конкретних вказівок щодо штатного розпису, розподілу навантаження на медичних працівників, які виконуватимуть таку роботу, та інших необхідних роз’яснень, — пояснює Вікторія Михайлівна. — Водночас передбачається, що мультидисциплінарні бригади паліативної допомоги можуть діяти при хоспісах. Але на Рівненщині такий заклад поки що один — у Дубно. Намагаючись вирішити проблему дост упності паліативної допомоги для рівнян, ми зрозуміли, що ті люди, які хочуть закінчити своє життя не в хоспісі, а вдома, не повинні залишатися наодинці зі своїми стражданнями. Тож вирішили наблизити паліативну допомогу до них, влаштувавши хоспіси у хворих вдома. Таким чином виникла ідея про створення власної виїзної бригади в місті. Для початку службу паліативної допомоги було вирішено заснувати на базі міської поліклініки № 2, оскільки на дільницях, які вона обслуговує, мешкає найбільше людей похилого віку та хворих на термінальних стадіях, що потребують особливого супроводу. Це пацієнти з онкологічними та іншими невиліковними захворюваннями із супутнім тривалим хронічним болем.

Виїзна бригада складається з лікаря-терапевта, медичної сестри і соціального працівника. І, як розповіла лікар-інфекціоніст, координатор служби паліативної допомоги Любов Рябова, її завданням є надання комплексної допомоги (а саме: медичної, соціальної, психологічної, духовної, а за потреби — і юридичної) пацієнтам, аби їхнє життя в останні дні було повноцінним і якісним. Також бригада паліативної допомоги проводить роботу з родичами і близькими хворого, яким також буває емоційно важко. Торік на її обліку перебувало 5 онкохворих, а нині — 4. Цим людям, відповідно до призначень, «швидка» погодинно виконує ін’єкції знеболення. Дільничні лікарі-терапевти відвідують їх кожні десять днів, а виїзна бригада навідується один раз на тиждень. Частіше з пацієнтами працює соціальний працівник. Любов Рябова як лікар-координатор моніторить кратність візитів дільничних лікарів, за потреби — допомагає коригувати лікування, збільшувати дозу знеболювальних препаратів, залучає до консультації «вузьких» спеціалістів тощо. До слова, послуги бригади паліативної допомоги безкоштовні і мають на меті лише полегшити страждання хворих. Проте люди часто відмовляються від допомоги, остерігаючись «аферистів», або вважають хворобу власним «хрестом», який вони повинні нести самотужки. Тож медики наголошують, що треба більше інформувати населення про переваги паліативного супроводу і що є люди, готові безкорисливо допомогти. До речі, як повідомила Вікторія Покоєвчук, торік у Рівному від онкопатології померли вдома 272 хворих, 143 (або 52,6%) з них отримували нар-

котичні знеболювальні препарати. І хоча проблем із призначенням знеболювальних ні в місті, ні в області ніколи не було, все ж питання їхньої доступності та якості життя термінальних хворих потребувало вдосконалення. Саме це спонукало керівництво медичної галузі залучити лікарів первинної ланки до вивчення аспектів лікування хронічного больового синдрому. На базі рівненської центральної міської лікарні вже відбулося кілька семінарських занять, присвячених цій проблемі. Головне, на що звертають увагу лікарів, це те, що в 90% випадків біль, пов’язаний зі злоякісними захворюваннями, є хронічним. Тому пацієнти потребують не тільки адекватної протибольової терапії, але й тривалого ведення хронічного больового синдрому. І їх потрібно саме вести, а не лікувати. Водночас медичні працівники намагаються розібратися з колізіями в сучасній законодавчій базі. За словами Вікторії Покоєвчук, сьогодні в Україні діють два нормативних документи, які регламентують призначення хворим опіоїдних наркотиків, а саме: наказ МОЗ України № 11 від 21 січня 2010 року «Про затвердження Порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у закладах охорони здоров’я України» та Пос танова Кабміну України № 333 від 13 травня 2013 року «Про затвердження Порядку придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров’я». Зокрема, останній документ значно поліпшує доступ тяжкохворих, які страждають від хронічного больового синдрому, до сильнодійних знеболювальних препаратів. Спрощуючи

Бригада виїзної паліативної допомоги Рівненської міської поліклініки № 2: лікар-координатор Любов Рябова, соціальний працівник Володимир Веровський, медсестра Валентина Пойда (зліва направо)

систему призначення таких ліків, він водночас встановлює єдині для всіх закладів охорони здоров’я правила приймання, зберігання, видачі, знищення, обліку підконтрольних речовин, а також створює належні умови для забезпечення рівного доступу всіх громадян до медичних послуг належної якості. Між тим, до наказу МОЗ України № 11, який жорстко контролює використання наркотичних засобів та психотропних препаратів, незважаючи на відповідне розпорядження, донині не було внесено жодних змін. Тому для лікарівпрактиків невизначеними подекуди залишаються аспекти щодо необхідності комісійного призначення знеболювальних, можливої частоти виписування рецептів і тривалості лікування, бентежать і розбіжності двох документів у питанні кількості наркотичних препаратів, що мають зберігатися у відділеннях, і добових доз наркотичних препаратів, які можна виписувати для амбулаторнополіклінічного лікування тощо. На жаль, чіткої відповіді на всі ці запитання МОЗ України поки що не надало. Тож сімейні лікарі і лікарітерапевти намагаються самотужки розібратися з усіма суперечностями, щоб діяти законно і прийняти правильне рішення. А ще не пропускають нагоди перейняти позитивний досвід у колег з інших регіонів. Для прикладу, нещодавно кілька лікарів і медсестер Рівненської міської поліклініки № 2 за сприяння РОВ ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» пройшли безплатне стажування на базі тренінгового центру при хоспісі в Івано-Франківську. І такі навчання провадитимуться й надалі. В цьому запевнив голова правління РОВ ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» Юрій Лазаревич. За його словами, заснування виїзної бригади паліативної допомоги на базі поліклініки № 2 є пілотним проектом. І згодом подібні бригади створюватимуться й при інших лікувальних закладах міста, щоб жодна тяжкохвора людина не залишилася без належного догляду. Та водночас Ю. Лазаревич зауважив, що добре було б до цієї справи долучитися і міській владі. Не знаходячи можливостей для відкриття хоспісу в Рівному, вона могла б виділяти кошти хоча б на створення такої паліативної служби при лікувальних закладах. А поки що діюча бригада, на прохання охочих, зможе надавати комплексну допомогу всім тим, хто цього потребує, навіть якщо вони мешкають поза територією обслуговування. Дана РОМАНЮК, власкор «ВЗ», м. Рівне

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

МЕДИЦИНА У РЕГІОНАХ

18 квітня 2014 року

Л У ГА Н Щ И Н А

МАЙБУТНЄ МІНІ-ДІТОК У НАДІЙНИХ РУКАХ Як відомо, з 2011 року в Україні реалізується національний проект «Нове життя — нова якість охорони материнства та дитинства». В рамках проекту планувалося створити 27 регіональних перинатальних центрів ІІІ рівня. На сьогодні відкрито вже 11 таких закладів. Луганщина, яка стала щасливим володарем надпотужної високотехнологічної установи 15 серпня 2013 року, поки що замикає ланцюжок урочистих відкриттів. «ВЗ» вирішила дізнатися, яких результатів луганські лікарі досягли протягом півріччя. Володимир КЛІМОВ, головний лікар ЛОПЦ

оли в родині з’являється дитина, на кілька місяців можна забути про міцний безтурботний сон. Проте перший і найважливіший крик у пологовому будинку означає, що маля народилося живим і дихає самостійно. Але, на жаль, так буває не завжди. За статистикою, щороку в Україні народжується близько 25 тис. недоношених дітей, із них — понад 3000 з масою тіла менше 1500 г. Найжахливіше, що цифри поп ри всі революційні досягнення медичної галузі продовжують зростати. Недоношені діти потребують ретельного інтенсивного догляду та інтенсивної терапії з моменту народження, але в умовах звичайних лікарень та за допомогою застарілого обладнання навряд чи їх можна врятувати. Луганщина залишалася однією з небагатьох областей України, де була відсутня можливість надання високоспеціалізованої медичної допомоги жінкам, породіллям, а також глибоко недоношеним новонародженим і дітям із вродженими вадами розвитку. При цьому, як зазначив головний акушер-гінеколог області, а нині — ще й головний лікар обласного перинатального центру ІІІ рівня Володимир Клімов, 50% у структурі показника малюкової смертності займали перинатальні причини. Тож можливість будівництва потужного перинатального центру, де сьогодні спостерігаються і проходять лікування жінки з важкою акушерською та екстрагенітальною патологією, розглядалася ще з 2009 року. Тобто навіть раніше, ніж був презентований національний проект «Нове життя». Будівельно-монтажні роботи на об'єкті розпочалися 01.09.2011 року. Проте урочисте відкриття кілька разів переносилося, оскільки, як неодноразово зауважував директор Департаменту охорони здоров’я Луганської облдержадміністрації Павло Малиш, лікувальна установа повинна запрацювати лише тоді, коли усі роботи будуть виконані на 100%. Зрештою, загальна вартість проекту склала 121,5 млн грн. Наразі працівники нової шестиповерхової споруди на 120 ліжок готові приймати 3-4 тис. пологів на рік. Разом із триповерховим обласним пологовим будинком перинатальний центр займає площу 10 415,5 м2. «У Центрі встановлено нове обладнання кращих європейських та

Перинатальний центр сьогодні

американських виробників на суму понад 30 млн грн — всього близько 200 позицій: новітні прилади УЗД для перинатальної діагностики, дихальні апарати, а також повністю укомплектована акушерська реанімація. Є сучасні фетальні двоплодні монітори — прилади, що дозволяють стежити за розвитком одразу двох плодів у жінки», — повідомив Володимир Клімов. За шість місяців роботи Луганського обласного перинатального центру тут народилася майже тисяча малюків, в тому числі 45 двійнят. При цьому 95% усіх недоношених дітей регіону з'явилися на світ саме в цьому медзакладі. У цілому ж, включаючи лікування та консультації, допомогу в центрі отримали більше двох тисяч породіль. «На сьогодні з центру виписано 40 дітей, які при народженні мали масу тіла менше 1500 г. Ми особливо пишаємося двома дівчатами, яких вдалося врятувати: одна з них поспішила з'явитися на світ на 23-му тижні, друга народилася з масою тіла всього 670 г. Завдяки вчасно і якісно наданій медичній допомозі та спеціалізованому виходжуванню малята були виписані додому», — розповіла заступник начальника управління з організації надання медичної допомоги населенню–начальник відділу з організації надання медичної допомоги дітям і матерям Департаменту охорони здоров’я Луганської облдержадмініст рації Тетяна Тиць. За її словами, від інших обласних перинатальних центрів установа відрізняється, по-перше, тим, що це окрема споруда, збудована з урахуванням усіх міжнародних стандартів та су-

Діти на виходжувальному етапі

часних санітарно-гігієнічних вимог. По-друге, високотехнологічний мед заклад розташований на території обласної клінічної лікарні. Це робить його справді унікальним, адже саме за таких умов є змога цілодобово надавати багатопрофільну допомогу в найкоротший термін. «При розробці архітектурно-планувальних рішень було передбачено сучасну систему централізованого газопостачання, нову вентиляцію із застосуванням систем односпрямованих ламінарних потоків повітря, а також планування приміщень з урахуванням логістики руху пацієнтів. Були використані технології «чистих» приміщень для операційних, пологових і реанімаційних залів», — повідомила Тетяна Тиць. Продовжуючи тему унікальності Луганського обласного перинатального центру, головний лікар закладу Володимир Клімов наголосив, що тут знаходиться медико-генетичний центр із лабораторією для скринінгу і діагностики вроджених вад розвитку, сучасний центр телемедичних технологій, а також відділення патології ранніх термінів вагітності та медицини плода з можливістю проведення інвазивних діагностичних та лікувальних втручань під час вагітності. Керівник установи зазначив, що луганські медики запозичили кращий досвід не тільки в українських колег, але й за кордоном. Наприклад, у Харкові вони перейняли спосіб розташування палат дитячої реанімації, у Москві — логіку організації акушерської реанімації. За словами фахівців, у поточному році планується відкриття на базі обласного перинатального

центру симуляційної лабораторії для проведення практичних тренінгів для лікарів і медичних сестер та центру подолання безпліддя. Також продов житься наближення сучасної перинатальної допомоги населенню міст і районів. Крім існуючих перинатальних центрів II рівня в містах Первомайськ і Алчевськ, подібні лікувальні установи відкриються також у Красному Лучі та Сєверодонецьку. «Одночасно з успіхами з виходжування новонароджених дітей із дуже низькою масою тіла ми зіткнулися з проблемами подальшого спостереження та реабілітації таких малюків до 3-річного віку, — наголосила спеціаліст обласного Департаменту охорони здоров’я Тетяна Тиць. — На сьогодні в Україні відсутня нормативна база, клінічні протоколи спостереження за такими немовлятами, і головне — дуже турбує недостатній рівень підготовки лікарів загальної практикисімейної медицини та педіатрів. Тому без створення обласного Центру розвитку дитини ці діти будуть приречені рости інвалідами або гинути». Планується, що у новостворений ОЦРД ввійдуть центр постінтенсивного спостереження на базі діючого відділення реанімації та виходжування новонароджених обласної дитячої клінічної лікарні, центр медико-соціальної реабілітації та паліативної допомоги дітям раннього віку та їх батькам на базі обласного будинку дитини №2, а також катамнестичний кабінет обласного перинатального центру. Марія ЖИДКОВА, спеціально для «ВЗ», м. Луганськ

СВІТОВИЙ ДОСВІД

ТРАНСПЛАНТОЛОГІЯ ПО-ТУРЕЦЬКИ

Збираючи інформацію про медицину Туреччини, я постійно натрапляла на незрозуміле для мене слово — «Аджибадем». Згодом стало зрозумілим, що знайомство з турецькою медициною варто починати саме з цього «бренду». Мережа медичних центрів Acіbadem — лідер у сфері послуг охорони здоров’я цієї країни: з 1991 року тут пропонують високоякісні діагностику й лікування з використанням новітніх медичних технологій. Acіbadem — це 17 лікарень широкого профілю, 11 із яких з 2005 року акредитовані JCI, а також 13 поліклінік. Постійне зростання з часу заснування своєї першої лікарні дозволило «Аджибадем» стати кращим і міжнародно визнаним брендом в охороні здоров’я Туреччини. Знайомство з Acіbadem почалося прямо в аеропорту Стамбулу — великий рекламний борд пропонував скористатися послугами Acіbadem, перераховуючи сильні сторони турецької медицини. Я вирішила розпочати із трансплантології — найбільш «хворої» теми для України. Отже, трансплантологія по-турецьки… Ниркова майстерня «Я займаюся трансплантацією нирок уже більше 15 років, — розповідає провідний трансплантолог Туреччини, професор, керівник Центру трансплантації нирки на базі клініки Acіbadem International Ібрагім Бербер. — Першу операцію в стінах цієї клініки ми провели 11 жовтня 2010 року. Сьогодні пересадили 545-ту нирку, а загальна кількість зроблених мною пересадок уже перевищує 2000. Першим пацієнтом був іноземець. Він приїхав із братом, який і став його донором. Цей пацієнт втратив свою нирку через високий тиск. Зараз він почувається чудово. Відсоток успішних пересадок цього органа в нашій клініці сягає 95%. Раніше єдиним виходом для пацієнтів із хронічною хворобою нирок був гемодіаліз, але якість життя і ступінь реабілітації у пацієнтів із пересадженою ниркою набагато вищі, ніж у пацієнтів, що знаходяться на гемодіалізі. 79% реципієнтів живуть практично нормальним життям порівняно з 47-60%, які змушені отримувати тривалий перитонеальний діаліз».

Передумови до трансплантації Хвороб, які можуть призвести до необхідності трансплантації нирки, чимало. По-перше, це діабет: діабетична нефропатія в даний час є однією з найчастіших причин, які призводять до ниркової недостатності. На другому місці — артеріальна гіпертензія, зумовлена первинними захворюваннями ниркових артерій. Також до групи ризику входять пацієнти з сечокам’яною хворобою, інфекціями сечовивідних шляхів і полікістозом нирок. Характерною для Туреччини є й інша проб лема — спадкова середземноморська лихоманка, яка дуже поширена в середземноморському регіоні. Проявляється короткими епізодами лихоманки, які виникають через різні проміжки часу. Напади виражаються періодичним болем у животі, грудній клітці, суглобах або навіть у шкірі. Важливими діагностичними критеріями є відсутність іншої хвороби, здатної реально пояснити симптоми, і спадкова патологія. Приблизно у 40% таких хворих страждають нирки.

Донорські нюанси «Найстаршому нашому пацієнтові було 76 років, а донору — за 80, — показує фото доктор. — Звичайно, молодий донор завжди в пріоритеті, але деколи дуже складно знайти відповідну нирку, а стан пацієнта не терпить зволікань. У цілому, для відбору донорської нирки є певні вимоги і ми ретельно стежимо за їх дотриманням». За законом про трансплантологію Туреччини дозволено родинне донорство. Віддати свою нирку може будь-який родич до 4 коліна. Цікаво, що й подружжя теж вважається в даному випадку спорідненістю, тому найчастіше свої нирки жертвують дружини чоловікам. Родичі подружжя також можуть бути донорами. Головне — відповідність фізіологічних параметрів. Дуже важливо, щоб групи крові донора та реципієнта збігалися, інакше орган не приживеться. До речі, резусфактор під час трансплантації ніякої ролі не відіграє. Необхідна умова — негативна кроссматч проба (cross-match): лімфоцити донора

Ібрагім БЕРБЕР, провідний трансплантолог Туреччини, професор, керівник Центру трансплантації нирки на базі клініки Acіbadem International

не повинні руйнуватися під дією білків із сироватки крові реципієнта. «Нирки, на наше переконання, не повинні знаходитися поза організмом, — продовжує доктор Бербер. — Тому ми вважаємо за краще перехресні операції, де дуже швидко після вилучення органа його пересаджують реципієнту. Але не виключена можливість і трупного донорства в Туреччині, проте переваги живої нирки незаперечні. Такий орган відразу починає працювати, в той час, як трупна нирка вимагає певного періоду часу на відновлення. Більше половини нирок від живого донора працюють до 15 років, тоді як половина трупних нирок насилу дотягує до 10 років роботи. Крім того, пересадка трупних нирок часто ускладнюється раннім гострим тубулярним некрозом і має вищу частоту відторгнення». І, звичайно, важливо сказати про тих, хто не може бути донором. Виключаються особи віком до 18 років і хворі на гіпертонію, цукровий діабет, протеїнурію, мікроскопічну гематурію, ожиріння, тромбоз і психічні розлади.

Подвійна турбота Безумовно, при пересадці органа вся увага зосереджена на реципієнті. Але важливо не забувати і про донора. Програма захисту донора (детальний післяопераційний контроль донора) — одна з унікальних методик, що використовуються в Центрах трансплантації Acіbadem. Як наказано в рішеннях міжнародних форумів, організованих TTS в Амстердамі та Ванкувері, надання медичної підтримки живим донорам у період трансплантації є не менш важливим,

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

СВІТОВИЙ ДОСВІД

18 квітня 2014 року ніж лікування реципієнтів. Сприятливий результат у реципієнта не виправдовує шкоди, нанесеної живому донору, і трансплантація від живого донора розцінюється як успішна, якщо і реципієнт, і донор у рівній мірі здорові після виконаних операцій. «По-перше, ми повинні бути абсолютно переконані ще до пересадки, що нирка, яка залишилася, функціонуватиме нормально і йому самому згодом не знадобиться пересадка, — пояснює Ібрагім Бербер. — Подруге, ми скрупульозно підходимо до процесу вилучення нирок для подальшої трансплантації. Ми давно відмовилися від відкритих операцій і воліємо діставати донорські нирки виключно лапароскопічним шляхом. Використовувана в хірургії лапароскопічна техніка дозволяє мінімально скоротити терміни госпіталізації для донорів і реципієнтів. Крім того, в той час, як порожнинні операції вимагають 15-20 см розрізів, лапароскопія обмежується трьома розрізами у 5 см. Проведення хірургічних операцій стало можливим із використанням фотокамери, яка встановлюється в черевну порожнину, що забезпечує високий візуальний контроль. Малі розрізи гарантують менший біль після операції та знижують хірургічні ризики. Відсутність великих хірургічних рубців зменшує косметичні проблеми і знижує ймовірність виникнення грижі, оніміння, хірургічних інфекцій і легеневої емболії. Донор може почати вживання рідини вже ввечері того ж дня після операції, прийом їжі — наступного дня. Більше того, ми вже вміємо діставати донорську нирку, використовуючи тільки один розріз у паху, або через... вагіну — уникаючи будь-яких розрізів! Для донорів-жінок дуже важливий косметичний ефект, особливо, якщо жінка молода. Такий метод підходить для жінок, які вже народжували, у яких немає гінекологічних патологій та операцій в анамнезі. І ми пишаємося, що маємо можливість і навички зменшити дискомфорт до мінімуму».

Складні пацієнти Найбільш проблематична група — огрядні пацієнти. «Зайва маса тіла ускладнює процес пересадки, — говорить професор. — І якщо, приміром, звичайна операція з трансплантації нирки триває до 3 годин, то в разі ожиріння її тривалість збільшується. Також «проблемними» вважаються пацієнти з цукровим діабетом та атеросклерозом. Але ми успішно справляємося навіть із такими хворими».

Ювелірна робота Дуже поширена в Туреччині трансплантологія нирок дітям. Бувають випадки, коли дитина народжується всього з однією ниркою або з недорозвиненими нирками. Світовий досвід свідчить, що малюкам не підходять трупні нирки — вони з самого початку сильно ушкоджені і після трансплантації не можуть швидко й адекватно працювати. Навіть ті з них, що відразу почали функціонувати, практично завжди проходять через так звану поліуричну фазу ниркової недостатності, коли пересаджена трупна нирка виділяє сечу з величезною швидкістю: приблизно літр на годину. Як довго триватиме ця фаза — кілька хвилин, чи може кілька днів — невідомо, а для дитячого організму таке різке зневоднення й порушення балансу хімічних речовин загрожує смертю. «Тому ми пересаджуємо їм материнську нирку, — продовжує екскурс у трансплантологію професор Бербер. — Найменшим нашим пацієнтом був 8-місячний малюк. Трансплантація великого материнського органа ускладнюється недостатніми розмірами дитячого тіла. В цьому випадку ми працюємо через черевну порожнину. Доводиться зміщувати кишечник і шукати місце для великої нирки. Але діти ростуть дуже швидко і незабаром проблема зникає. Материнські органи — ідеальний спосіб зберегти такій дитині життя. У малюків пересаджені материнські нирки починають працювати дуже швидко і стають повноцінною частиною організму. Діти перебувають у реанімації до 10 днів — довше, ніж дорослі. Це пов’язано з тим, що ми не можемо відразу перевести дитину на повноцінне харчування. Пересадженій нирці потрібен час,

НЕ НИРКАМИ ЄДИНИМИ... може отримати донорський орган (частку печінки від живого донора) тільки від родинного донора, який повинен мати сумісність за групою крові і тканинну сумісність із реципієнтом».

Стовбурові клітини майбутнього

Ремзі ЕМІРОГЛУ, професор, Керівник центру трансплантації печінки Acibadem Bursa

Сірет РАТІП, гематолог, професор клініки Acіbadem International

Пересадка хімічної фабрики Печінка — самий складний та метаболічно активний орган людського організму. Вона має властивість регенерувати і здатна функціонувати навіть тоді, коли втрачено до 70% загальної маси. Показаннями до пересадки печінки є захворювання, невиліковувані консервативним шляхом, — вроджені вади розвитку жовчних шляхів, рак печінки і жовчних проток, задавнені форми цирозу печінки, алкогольний гепатит і жировий гепатоз, гепатити, тривалі спастичні холангіти й камені в жовчних шляхах, деякі метаболічні захворювання і вроджені ферментопатії. Гостра печінкова недостатність — це стрімко прогресуюче захворювання, при якому протягом кількох днів печінка повністю перестає працювати. Як правило, повністю здорова людина в лічені дні перетворюється на тяжкохворого з нудотою, блювотою, а іноді й лихоманкою. Протягом кількох днів або годин може розвинутися печінкова кома й печінкова недостатність. У більшості випадків методи замісної терапії або печінковий діаліз стабілізують пацієнтів тільки на кілька годин для їх порятунку. У таких випадках необхідна екстрена трансплантація печінки. За трудомісткістю, технічною складністю і травматичністю хірургічне лікування печінки справедливо вважається найскладнішим хірургічним втручанням на органах черевної порожнини і вимагає спеціальних умов і навичок. У мережі клінік Acibadem методику трансплантації печінки відпрацювали до ідеальної. Керівником центру трансплантації печінки Acibadem Bursa є професор, доктор Ремзі Еміроглу — один зі світових піонерів у галузі трансплантації печінки. Починаючи з 1998 року, професор Ремзі Еміроглу виконав більше 200 операцій із трансплантації нирок і більше 200 трансплантацій печінки. Він один із перших у Бурсі провів операції з трансплантації трупних органів дорослому й дитині. «У нашому Центрі трансплантації органів клініки Acibadem Bursa проводяться операції з трансплантації печінки шляхом пересадки від донора реципієнту, — пояснює професор Ремзі Еміроглу. — Під час операції застосовується метод ортотопічної трансплантації, так званий у світовій практиці «золотий стандарт». Саме цей метод створює для трансплантата нормальні анатомічні умови, забезпечує можливість відновлення відтоку жовчі в кишечник. При використанні ортотопічної трансплантації печінки проводять резекцію ретропечінкового відділу нижньої порожнистої вени реципієнта, що вимагає тимчасового венозного шунтування. Для успішної реалізації даної операції необхідна наявність висококваліфікованої команди фахівців і високотехнологічного обладнання. Як правило, печінка реципієнта видаляється повністю, за винятком пацієнтів із деякими захворюваннями обміну речовин. Після операції трансплантації печінка відновлюється (регенерується) протягом кількох місяців до початкових розмірів. Донор виписується з клініки на 6-7 день, а реципієнт — через 15-20 днів. Іноземний пацієнт

щоб «осісти» в черевній порожнині. Тому ми вичікуємо і в цей період годуємо дітей через вену».

У ногу з часом «Ми пишаємося тим, що наш рівень транс плантології один із найвищих у світі, — підсумовує свою розповідь доктор Бербер. — Але зупинятися на досягнутому ми не збираємося. Зараз працюємо над тим, щоб зробити вилучення нирки через один розріз масовим. Ми стежимо і за фармакологічними розробками в галузі трансплантології та активно впровад жуємо їх у стінах нашої клініки. Окремий напрямок наших досліджень — діаліз. Ми намагаємося досягти максимального ступеня очищення при використанні компактних апаратів, які наші пацієнти можуть застосовувати в домашніх умовах».

В установах групи Acіbadem щодо трансплантації кісткового мозку працює два окремих центри: клініка Acіbadem Kozyatagі — центр трансплантації кісткового мозку для дорослих, і клініка Acіbadem Adana — центр трансплантації кісткового мозку для дітей. Інфраструктура та обладнання обох центрів відповідає світовим стандартам установ із трансплантації кісткового мозку. Всі послуги в центрах також приведені до міжнародних стандартів. Найпоширеніші захворювання крові, при яких проводять транс плантацію стовбурових клітин, — лейкози: ALL (гострий лімфобластний лейкоз), AML (гострий мієлобластний лейкоз) і CML (хронічний мієлобластний лейкоз). Також показанням до пересадки може бути апластична анемія, коли кістковий мозок не в змозі виробляти будь-які клітини крові і трансплантація кісткового мозку є єдиним методом лікування. Затребувана пересадка і в разі середземноморської анемії, також відомої як таласемія, що характеризується вродженою аномалією еритроцитів, і раку — особливо у випадку неходжкінської лімфоми, коли трансплантація кісткового мозку є єдиною альтернативою. «Процес трансплантації стовбурових клітин можна розділити на три основні етапи, — розповідає професор клініки, шанований у медичному світі гематолог Сірет Ратіп. — На першому етапі з метою незворотного знищення кісткового мозку пацієнта проводять курс пригнічувальної хіміо- та радіотерапії. Донор проходить повну діаг ностику стану здоров’я. Йому спеціальною голкою роблять прокол у верхній частині тазової кістки, після чого відбувається безпосередній забір кров’яних клітин кісткового мозку. Потім отриманий матеріал направляється в лабораторію для очищення й виділення самих стовбурових клітин. Проводиться підрахунок відсотка живих клітин, розраховується, чи є кількість отриманих клітин достатньою для трансплантації. Існує хибна думка, що при трансплантації стовбурових клітин здоров’ю донора завдається шкода. Насправді ж процедура забору кісткового мозку не чинить негативного впливу, проте діти, молодші 2 років, і люди, старші 60, не приймаються як донори стовбурових клітин. Другий етап — безпосередньо сам процес трансплантації стовбурових клітин шляхом внутрішньовенного введення. І останній рубіж — спостереження пацієнта після трансплантації. Цей етап найскладніший, оскільки імунна система пацієнта починає атакувати клітини, вважаючи їх чужорідними. Така реакція вимагає дуже уважного і професійного підходу лікарів. З метою зниження ризику інфекцій після трансплантації пацієнта поміщають у стерильне приміщення, де існує спеціальна система очищення повітря, а відвідування дозволяються тільки в спеціальних костюмах. Як правило, пацієнт після пересадки проводить у клініці від 4 до 8 тижнів». «Ми використовуємо три методи трансплантації стовбурових клітин, — продовжує професор Ратіп. — Це аллогенна трансплантація — коли донором стовбурових клітин є інша людина (найкраще родич першого ступеня); автогенна трансплантація — коли проводять пересадку власних стовбурових клітин, що пройшли спеціальну обробку, і сингенна трансплантація — коли донором стовбурових клітин є один із монозиготних близнюків. Крім того, ми працюємо над інноваційним методом: гаплоідентичною (α-, β-, T-клітинною) трансплантацією стовбурових клітин — це особливий метод, який виконують лише в кількох центрах по всьому світу. В основі методу лежить ізолювання α-, β-, Т-клітин (так званих природних кілерів), а стовбурові клітини крові приводяться в мегадози. Така трансплантація здатна повністю вирішити проблему пошуку донора, і, без перебільшення, — це метод трансплантації майбутнього».

Паперова тяганина Звичайно, маючи можливість спілкуватися з ведучим трансплантологом Туреччини, я не могла не торкнутися теми «ціна питання» і пакета документів для іноземних громадян. Виявилося, що для самих жителів Туреччини, які мають медичну страховку, пересадка нирок безкоштовна. Головне — знайти донора. Але навіть якщо у людини немає страховки, а пацієнт потребує трансплантації, держава дає йому «зелену карту», яка забезпечує пересадку нирки в державній лікарні. Крім того, турки скрупульозно дотримуються букви закону. Трансплантація органів є засобом порятунку життя та відновлення здоров’я громадян і повинна здійснюватися на основі дотримання законодавства Турецької Республіки та прав людини відповідно до гуманних принципів,

проголошених міжнародною спільнотою. Центр трансплантації органів також дотримується принципів, прийнятих учасниками Стамбульського саміту. Згідно із законодавством Турецької Республіки, реципієнт, котрий є іноземним громадянином, повинен надати офіційну документацію, що підтверджує його родинний зв’язок із донором: нотаріально завірена ксерокопія свідоцтва про народження, виписка з актів цивільного стану, а якщо донор перебуває у шлюбі — нотаріально завірений дозвіл дружини/чоловіка (письмову згоду) на донорство. Оригінали зазначених документів мають бути перекладені турецькою мовою офіційно визнаним перекладачем, легалізовані апостилем або ж легалізовані і завірені в посольстві Туреччини.

17 Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»

ПРОФІЛАКТИЧНА МЕДИЦИНА

СПРАВИ СЕРЦЕВІ: КОНЦЕПЦІЯ POLYPILL У ПРЕВЕНТИВНІЙ КАРДІОЛОГІЇ Упродовж тривалого часу неінфекційні хвороби як головний чинник смертності були ознакою розвинених країн. Але ситуація змінилася. До 2020 р. очікується, що 80% смертей від серцево-судинної патології буде зареєстровано саме в країнах із низьким і середнім рівнем прибутків на душу населення, до яких належить і Україна. Головна причина зрозуміла: поки у вітчизняній медицині все ще приживається поняття «профілактика», європейські спеціалісти вже встигли винайти та впровадити у лікарську практику ефективні превентивні схеми. Серед них особливу увагу привертає концепція «політаблетки». Один за всіх Про необхідність загального контролю артері ального тиску лікарю говорять настільки час то, що це вже стало нав’язливим лейтмотивом повсякденності. Але іншого способу покращи ти прогноз хворих на артеріальну гіпертензію просто не існує, що доведено у багатьох конт рольованих дослідженнях. На жаль, не завжди вдається донести цю думку до пацієнта: якщо людина не відчуває симптомів хвороби, вона вважає себе здоровою, і можна скільки зав годно призначати їй антигіпертензивні препа рати — скоріше за все, комплаєнс залишиться нульовим. Тим більше, якщо потрібно прийма ти одночасно декілька препаратів. Згідно з результатами дослідження UMPIRE (Use of a Multidrug Pill in Reducing cardiovascular Events), у країнах із низьким і середнім рівнем доходу лише 20% пацієнтів приймають призначені препарати постійно, і навіть у країнах із висо ким рівнем життя охоплення профілактичним лікуванням становить близько 50% серед осіб з ішемічною хворобою і 35% — серед тих, хто переніс ішемічний інсульт. Звичайно, проблема не нова, і вже минуло понад 10 років з того моменту, як її спробу вали вирішити за допомогою створення «уні версальної» таблетки — рolypill. Проте тільки нещодавно було доведено, що така стратегія профілактики є дійсно ефективною.

дослідженні TIPS за участю 2000 здорових добровольців, у яких були фактори ризику розвитку ССЗ. Інше велике дослідження продемонструва ло, що прийом однієї капсули, у якій містяться половинні дози декількох препаратів, є ефек тивнішим, ніж застосування цих лікарських засобів окремо у звичайній дозі.

Ідеальна комбінація — пошуки тривають Проте не всі спеціалісти у захваті від рolypill. Де які вчені піддали його суворій критиці як спробу медикалізації проблеми профілактики. Наприклад, Ален Тейлор, професор з Уні верситету Джорджтауна (Вашингтон), дійшов висновку, що така превентивна схема може

Таблиця. Polypill у профілактиці серцево-судинних захворювань (прогнозоване зниження ризику серцево-судинних подій (ІХС, інсультів) Фактор ризику

Діюча речовина

Холестерин ЛПНЩ Wald, Law Симвастатин 40 мг/добу TIPS 2 , (Polycap в низькій дозі) Повна доза Polycap

Мінус 94 тис. інфарктів та інсультів Суть підходу, який іще у 2003 р. запропонували N.J. Wald і M.R. Law, проста і зрозуміла: комбі нувати в одній таблетці активні речовини різних класів, які здатні одночасно впливати на декілька патогенетичних чинників і, теоретично, значною мірою зменшити ризик ССЗ. Класичний склад рolypill зазвичай містить блокатор кальцієвих каналів (амлодипін), блокатор рецепторів ангіотензину (лозар тан), сечогінний препарат із гіпотензивною дією (гідрохлоротіазид) та гіполіпідемічний середник (симвастатин). Тобто до складу «політаблетки» увійшли препарати, які до вели свою ефективність у первинній та/або вторинній профілактиці ССЗ. На основі опу блікованих результатів мета-аналізів рандо мізованих досліджень автори розрахували, що застосування рolypill в осіб віком старше 55 років і пацієнтів зі встановленим ССЗ є до сить безпечним і дозволяє зменшити ризик суттєвих серцево-судинних подій майже на 80%. За останніми прогнозами 2012 р., у 28% осіб, що застосовують цей профілактичний засіб, вдасться повністю уникнути серцевих нападів та інсультів протягом усього життя. Згідно зі світовою статистикою, це близько 94 тис. інфарктів та інсультів щорічно. Зокре ма, ці ефекти підтвердилися в індійському

завд ати шкоди здоров’ю більшої частини хворих і призвести до невиправданої витра ти коштів. «Ефективнішим було б призначення пацієн там комп’ютерної томографії для визначення наявності атеросклеротичного процесу в ко ронарних судинах», — зазначив А. Тейлор на щорічних зборах Європейського товариства кардіологів (European Society of Cardiology) у Парижі. Він повідомив, що необхідно дуже ретельно відбирати хворих, які потребують прийому такого препарату. Комп’ютерна томо графія допоможе виявити потовщення стінок судин коронарних артерій і, таким чином, від нести пацієнта до групи ризику розвитку ін фаркту або інсульту. З цією ж метою може бути використана ультрасонографія серця. Однак

Симвастатин 20 мг/добу Симвастатин 40 мг/добу

Зниження фактору ризику

1,80 ммоль/л (70 мг/дЛ) 0,80 ммоль/л (31 мг/дЛ) 1,1 ммоль/л (43 мг/дЛ)

Зниження ризику, %1 ІХС-подія

інсульт

МАСШТАБ ПРОБЛЕМИ Щороку серцево-судинні захворю вання (ССЗ) спричинюють понад 4,3 млн смертей у Європі. За приблизними підрахунками, ССЗ «коштують» економіці ЄС 192 млрд євро щороку. З усіх витрат на ССЗ у ЄС приблиз но 57% припадає на систему охорони здоров’я, 21% становлять втрати про дуктивності праці і 22% — результати неадекватного лікування пацієнтів із ССЗ. ССЗ є основною причиною смерт ності серед жінок та чоловіків в усіх кра їнах Європи, крім Франції, Нідерландів та Іспанії. Джерело: health-medix.com

слід визнати, що такий підхід може призвести до підвищення радіаційного навантаження на населення. Окрім того, залишається питання високої вартості. Дуже часто лікарі наголошують на тому, що поки накопичено недостатньо доказів щодо первинної профілактики серцево-су динних подій в осіб середнього віку. Також існує проблема у створенні ефективних комбінацій із 4 або 5 діючих речовин через можливі лікарські взаємодії та особливості фармакокінетики і фармакодинаміки окремих компонентів. Складним є й процес пошуку ідеальної комбінації. Цілком зрозуміло, що рolypill не підходитиме абсолютно всім паці єнтам із ССЗ, зокрема, особам із дуже висо ким ризиком, важкими атеротромботичними ускладненнями — в таких випадках терапія має бути суворо індивідуалізована. Таким чином, необхідні подальші широкомасштаб ні дослідження для обґрунтування стратегії, яка зможе вивести первинну та вторинну про філактику ССЗ на якісно та кількісно вищий рівень ефективності. Провідні організації охорони здоров’я, в тому числі ВООЗ, Центр із профілактики та контролю захворюваності, Американський національний інститут захворювань серця, легенів і крові тощо, сьогодні проводять до слідження, спрямовані на розробку та випро бування впливу різних типів рolypill.

Гість із майбутнього

11 мм рт. ст.

7 мм рт. ст.

10 мм рт. ст.

3 ммоль/л

Не визначається Аналогічно до Polycap та аспірину окремо Аналогічно до Polycap та аспірину окремо

На практиці застосування комбінованих пре паратів усе ще викликає в українських лікарів побоювання. Необхідно мати на увазі, що пере ваги такої профілактики значно перевищують недоліки. Перш за все, через простоту призна чень та уникнення складних алгоритмів тера пії. Поєднання препаратів у фіксованих дозах поліпшує прихильність до лікування (хоча під вищення комплаєнсу є досить складним про цесом, яким поки що досконало не оволоділи в жодній країні), знижує витрати через застосу вання генеричних компонентів. Прикладом по тенційної економії коштів є ціноутворення для Polycap в Індії (Індійське дослідження TIPS, The Indian Polycap Study), де на даний час він є затвердженим для використання і продається за істотно нижчою ціною, ніж його складові. Нарешті, polypill — це та нова платформа, яка дозволить зробити профілактику ССЗ значно ширшою завдяки поточному підходу без ти трування дози кожного окремого препарату. І, мабуть, це той перспективний шлях, який до поможе виправити ситуацію з надзвичайною поширеністю ССЗ у нашій країні.

За даними Сirculation, American Heart Association

Прогнозоване зниження ризику, розраховане на основі зниження рівнів факторів ризику для низьких доз Polycap у дослідженні TIPS та очікуваного зниження рівнів факторів ризику для повної дози Polycap, припускаючи середній вихідний рівень факторів ризику та період спостереження 5 років. 2 TIPS (The Indian Polycap Study) — індійське дослідження Polycap

Ірина ШАТИНСЬКА, кандидат медичних наук, Марина ЧІБІСОВА, «ВЗ»

Діастолічний АТ Wald, Law TIPS (Polycap у низькій дозі) Повна доза Polycap

3 класи препаратів 50% від стандартної дози 3 класи препаратів 50% від стандартної дози 3 класи препаратів у повній дозі

Гомоцистеїн Wald, Law

Фолієва кислота 0,8 мг/ добу Вплив на тромбоцити Wald, Law Аспірин 75 мг/добу TIPS (Polycap у низькій дозі)

Аспірин 100 мг/добу

Повна доза Polycap

Аспірин 100 мг/добу

Комбінований ефект Wald, Law Всі компоненти TIPS (Polycap у низькій дозі)

Всі компоненти

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

ЛІКИ, ЩО ЛІКУЮТЬ

18 квітня 2014 року

ВІЙНА З КАШЛЕМ — ХТО ПЕРЕМОЖЕЦЬ? Жоден лікар ніколи не призначить засіб від кашлю, якщо він не бачив хворого і не має уявлення, про який кашель і яку, власне, патологію йде мова. Але така обережність нерідко з лихвою компенсується в аптеках, що й не дивно: проблема дуже поширена, в асортименті протикашльових ліків в Україні представлено більш ніж 100 найменувань, маркетинг у цьому сегменті активний, тож є що запропонувати споживачеві. Сучасні дослідження показують, що такий підхід може призвести до небажаних наслідків. Самолікування по-американськи Відверто кажучи, з приводу кашлю люди майже ніколи не звертаються до лікаря. Можливо, з якогось боку це навіть і добре, адже навантаження у лікарів сьогодні величезне. До того ж аптечні працівники мають право надавати фармацевтичну опіку при скаргах щодо згаданого симптому й охоче цим правом користуються. Але слід згадати, що фармацевтична опіка як поняття закріпилася в укра їнських реаліях відносно нещодавно, тож не всі провізори та фармацевти накопичили достатньо досвіду в цій справі. Крім того, існує ще реклама, яка неминуче позначається на виборі лікарського засобу в аптеці. В сухо му залишку лікарі часто отримують хворого вже з ускладненою патоло гією, через самолікування страж дає здоров’я людини, скорочується кількість працездатного населення у країні. Згідно із сучасними науковими да ними, проблема не має «національно го колориту» — це світова тенденція. Зокрема, американські вчені про вели загальнонаціональне дослі дження з метою визначити кількість звернень до відділень невідкладної допомоги з приводу негативних наслідків від застосування проти кашльових та протизастудних лі ків у дітей. Під час дослідження використовувалися відомості На ціональної електронної бази даних, що враховує негативні наслідки при йому лікарських засобів (National Electronic Injury Surveillance System — Cooperative Adverse Drug Event Surveillance, NEISSCADES). Була сфор

мована вибірка з 63 лікарень США, в яких надавалася невідкладна допо мога дітям. Протягом 2 років реєст рували всі випадки звернення дітей до 12 років з приводу негативних наслідків, які лікар пов'язав із вжи ванням протикашльових та проти застудних препаратів. За підрахунками дослідників, що річно в масштабах країни 7091 дити на до 12 років зверталася до відділень невідкладної допомоги з приводу не бажаних наслідків вживання зазна чених лікарських засобів. Найбільше звернень (64%) відзначено серед дітей 2-5 років, візити дітей до 2 років скла ли 22,7%, 6-11 років — 13,3%. Хлоп чиків було трохи більше (54,7%), ніж дівчаток. Серед причин негативних наслідків протикашльових та проти застудних ліків основною (65,9%) є безконтрольне їх вживання, яке від значалося набагато частіше порівняно з іншими лікарськими препаратами. Тривожним є факт, що здебільшого нераціональне використання ліків із позначкою «від кашлю» та «від засту ди» спостерігалося серед пацієнтів ві ком 2-5 років (77,9%). На думку авторів, цьому сприяє за гальнодоступність протикашльових та протизастудних препаратів вна слідок їх безрецептурного відпуску, наявність дитячих форм препаратів із приємними смаковими властивостя ми, а також відсутність постійної ува ги до дітей з боку дорослих. До речі, щодо останнього пункту, дослідники внесли цікаву пропозицію: створен ня таких упаковок, які виключили б самостійне споживання препарату дитиною без допомоги дорослого. Загальний висновок вчених був таким: безконтрольне застосування дітьми засобів від кашлю та застуди є основною причиною звернень до від ділення невідкладної допомоги з при воду побічних ефектів від лікарських засобів.

Розгублений пацієнт В Україні ситуація не набагато краща. Зазвичай вона ускладнюється уявлен ням споживача про те, що він здатний

самостійно зробити раціональний ви бір, виходячи з власних відчуттів. Але останні дослідження спростовують цю думку. Як відомо, кашель найчастіше сиг налізує про хвороби органів дихання, які зустрічаються у 15-20% населення України. За даними Європейського респіраторного товариства (European Community Respiratory Health Survey), з 18 277 пацієнтів віком 20-48 років на продуктивний кашель скаржаться 10%, непродуктивний — 10%. Про блема полягає в тому, що більшість пацієнтів не можуть самостійно ви значитися з тим, який у них тип каш лю. Про це, зокрема, свідчить дос лідження, яке було проведене на базі аптечної мережі та Центру первин ної медико-санітарної допомоги №5 м. Вінниця (О.О. Яковлєва, К.О. Філа това та співа вт., 2013). Дослідники оцінювали рівень фармацевтичної опіки хворих із кашлем шляхом по рівняння структури аптечних про даж зі скаргами пацієнтів. Для цього у період 2012-2013 рр. проводився АВСаналіз аптечних мереж м. Вінниця ме тодом анкетування серед відвідувачів аптек. Результати виявилися вельми цікавими. Зокрема, дослідники встановили, що ступінь популярності лікарського засобу для лікування кашлю майже завжди залежить від реклами. Окрес ливши лідерів продажу та препара ти, що користуються найбільшою популярністю у провізорів, автори дійшли висновку: найчастіше лікар ські засоби категорій А і В — це добре розрекламовані закордонні бренди. Також попитом користуються «старі» вітчизняні ліки, як то «Мукалтин®», «Пертусин» тощо. Крім того, в ході дослідження було встановлено розбіжності між поши реністю різних типів кашлю та ре зультатами фармацевтичної опіки. Анкетування хворих показало, що 69% респондентів не можуть визна читися, який тип кашлю для них характерний, із них 42% — діти. Не продуктивний кашель спостерігався у 17% хворих, 14% були впевнені, що

МОВОЮ СТАТИСТИКИ У структурі загальної захворюваності хвороби органів дихання посідають перше місце, питома вага даної патології становить у дорослих 27,6%, у підлітків — 39,9%, у дітей — 61%. При цьому поширеність патології дихальної системи серед міського населення в 2,4 разу вища, ніж у сільських жителів. Хоча жінки меншою мірою схильні до інфекційно-запальних захворювань органів дихання, в умовах збільшення поширеності куріння серед жіночого населення слід очікувати зростання захворювань органів дихання саме у цього контингенту. Крім того, згідно з результатами досліджень (Т.А. Журавльова, Н.Б. Захарова, 2007), встановлено зв'язок між зниженням резистентності організму пацієнток, які часто страждають гострими формами хвороб органів дихання, і частотою розвит ку у них безпліддя.

у них продуктивний кашель із різним ступенем відходження мокроти (діти у цій категорії склали 9%). У той самий час структура реалі зації препаратів згаданої категорії в аптеках розподілялася наступним чином: комбіновані препарати, що міс тять протикашльові засоби та експек торанти, — 30%; муколітики — 29%; відхаркувальні — 27%; протикашльові — 14%. Серед засобів для лікування кашлю у дітей переваги надавалися відхар кувальним (35%) та протикашльовим (30%) засобам. Тож, можна говорити про суттєві відмінності між препаратами, які ре комендують в аптеці, і типом кашлю у хворого. Нерідко лікування зводиться не до з’ясовування причини кашлю, а до боротьби із цим небезпечним симптомом. Ще одним невтішним висновком дослідників стало те, що часто під час призначення ліків від кашлю спосте рігається поліпрагмазія (коли одному хворому відпускається 2-3 препара ти для одночасного прийому). Також 17,5% хворих, які мали загрозливі симптоми, отримали лікування в ап теці, що є цілком неприпустимим. Як відомо, самолікування можливе тільки у разі ГРЗ, ларингіту, трахеїту, на початкових стадіях гострого брон хіту, при вдиханні подразнювальних речовин (за умов відсутності пору шень загального стану). Медикамен тозного призначення від лікаря потре бують тяжкий перебіг та загострення хронічного бронхіту, пневмонія, брон хіальна астма, туберкульоз, плеврит, абсцес і пухлини легенів. У жодному разі не підлягає лікуванню в аптеці кашель із загрозливими симптомами.

З надією на краще Між ГРЗ та, наприклад, позалікарня ною пневмонією пролягає не така вже глибока прірва — щоб перейти від од ного стану до іншого, людині часто до статньо ігнорувати симптоми хворо би і пригнічувати кашльовий центр, чим і займається значна частина насе лення. На цьому тлі у світі продовжує звучати тривожний набат щодо небез пеки респіраторних інфекцій. Лікар у цій ситуації може небагато, адже не від нього залежить, якою буде промо ція лікарських засобів і як впорається зі своїми обов’язками фармацевт. Але, володіючи інформацією про справ жній стан речей, легше коригувати свої рекомендації пацієнтам і визна читися з напрямом просвітницької діяльності щодо симптоматичного лікування поширених станів.

Марина ЧІБІСОВА, «ВЗ»

ГЕНЕТИКА

ФАРМАКОГЕНЕТИЧНЕ ТЕСТУВАННЯ: БЕЗПЕКА ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ Глибоке вивчення геному людини відкриває величезний пласт сучасних новітніх знань, практичне застосування яких здатне убезпечити людину від імовірних захворювань, діагностувати хворобу на ранній стадії, призначати хворому найефективніший лікарський засіб та оптимізувати його дози. Саме цими проблемами займається Науково-дослідний інститут генетичних та імунологічних основ розвитку патології і фармакогенетики, створений на базі Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава) кілька років тому. Про напрямки роботи науковців інституту «ВЗ» розповів проректор з наукової роботи УМСА, доктор медичних наук, професор Ігор КАЙДАШЕВ.

ВЗ Якою є сфера діяльності фармакогенетики сьогодні? — У першу чергу, фармакогенетика має справу з терапевтичними ефек тами і несприятливими наслідками дії лікарських препаратів. Але сфера інтересів фармакогене тики розширюється: докладно вив чені генетичні поліморфізми, які стосуються також факторів сприй нятливості організму до хвороб у цілому. Адже саме генетична різно манітність людини є основою інди відуальних відмінностей біотранс формації ліків, що відносяться до ксенобіотиків. Спадкові фактори, які визнача ють тип реакції на лікарські засо би, в основному біохімічні. Йдеться, насамперед, про гени, які кодують ферменти біотрансформації, та гени транспортерів, які опосередковують процеси всмоктування, розподіл, виведення лікарських засобів з ор ганізму, а також ті, що контролюють синтез і роботу ферментів біотранс формації лікарських засобів. ВЗ Як це застосовується на практиці? — Класичним прикладом позитив ності фармакогенетичного тестуван ня є варфарин, використання якого супроводжується наявністю побіч них ефектів, що обмежує його засто сування — це кровотечі (частота їх виникнення близько 1,5% на рік). Це вимагає регулярного лабораторного контролю хворих. На ефект варфари ну впливають фактори ризику кро вотечі, що можуть модифікуватися: дієта, супутні хвороби, медикамен тозна терапія, стан печінки, нирок, серця, та немодифіковані фактори — стать хворих, генетично детермінова на чутливість до варфарину. Залеж ність оптимальної дози варфарину від генетичних факторів сягає 50%. Доведено, що при використанні гене тичного тестування для підбору дози цього препарату частота небажаних

лікарських реакцій знижується у 5 разів! Для вибору дози варфарину найбільше значення має досліджен ня двох генів: який відповідає за ак тивність метаболізму варфарину та гена, який кодує молекулу — мішень варфарину: це вітамін К епоксид ре дуктази VKORC1. Таким чином, застосування фар макогенетичного тестування перед призначенням варфарину є необхід ним, адже він значним чином під вищує безпеку лікування, дає змогу визначити найефективнішу тактику лабораторного контролю. ВЗ Над чим сьогодні працюють фахівці інституту? — Сучасний напрямок роботи нау ковців — дослідження генів, що коду ють рецептори; ферментні системи; структурні білки та гени, продукти яких залучені до патогенетичних процесів розвитку найпоширеніших захворювань. Йдеться про вивчення генетичних особливостей розвитку алергійного запалення, особливос тей формування так званих орга нів-мішеней при розвитку алергії, при алергійних запаленнях верхніх і нижніх дихальних шляхів, шкірних покривів та алергійних проявів на слизовій оболонці порожнини рота. Підсумки цієї роботи обґрунтовують генетичну схильність організму до алергії. Зокрема, у результаті прове дених досліджень встановлено зв’язок поліморфізмів Toll-подібних рецеп торів 2 (rs5743708) та 4 (rs4986790) з підвищеним рівнем продукції специ фічних IgE у пацієнтів з алергійними запаленнями, що дозволяє розгляда ти дані однонуклеотидні заміни як додаткову прогнозовану ознаку ін дивідуальної схильності до цих зах ворювань. Наявність поліморфного варіанта генів визначає тяжкість пе ребігу та розвиток ускладнень алер гійних запалень. Ми обстежили понад 760 мешкан ців Полтавської області віком від 6 місяців до 84 років. І сьогодні в нас тісний зв’язок із лікарями-алерголо

гами обласної клінічної лікарні та дитячої обласної клінічної лікарні. Ми рекомендуємо їм обстежувати на наявність поліморфного варіанта генів дітей із сімей, обтяжених алер гологічним анамнезом. Науковці інституту також визна чили найбільш значимі причинні алергени, що призводять до розвитку алергійних запалень у полтавській популяції. Ними є епідермальні алер гени, дерматофагоїдні кліщі, пилок дерев, трав та бур’янів. Це дає мож ливість лікарям-практикам на ранніх стадіях застосовувати такі заходи, як елімінація, специфічна імунотерапія. ВЗ Метаболічний синдром, наскільки мені відомо, теж є об’єктом ваших досліджень? — Так, значну увагу ми надаємо роз робці методів профілактики й ліку вання хвороб, що походять із мета болічного синдрому (артеріальна гіпертензія, дисліпідемія, ожиріння, порушення толерантності до глюко зи). Наші науковці визначили наяв ність існування генетичної схиль ності до розвитку метаболічного синдрому та цукрового діабету 2-го типу, гіпертонічної хвороби, атероск лерозу. Доведено, що генетична де термінація формування хронічного системного запалення певним чином опосередкована зміною експресії та наявністю поліморфних варіан тів генів, які кодують структурні та функціональні компоненти сиг нального шляху ядерного фактора транскрипції-кВ та цілої низки ци токінів і білків, які беруть участь у реалізації запальної відповіді. Спочатку ми провели дослідження генетично обумовлених особливос тей опосередкованої ядерним фак тором транскрипції-кВ сигнальної трансдукції, що визначає розвиток хронічного системного запалення у хворих на метаболічний синдром та цукровий діабет 2-го типу, і роз робили спосіб фізіологічної корекції прекондиціювання прозапального шляху NF-кВ сигнальної трансдукції

за допомогою модифікації способу життя. На другому етапі дослідження наші науковці обґрунтували методи ефективної медикаментозної терапії хворих на метаболічний синдром та цукровий діабет 2-го типу і визначи ли генетично обумовлені чинники запальних захворювань зубощелеп ного апарату та їхньої тригерної ролі у механізмах розвитку хронічного системного запалення. Все це є під ґрунтям для розробки ефективних методів профілактики й медика ментозної терапії вищеназваних захворювань. Завдяки науковим дослідженням наших учених, сформовано концеп цію перманентної довготривалої та низькоінтенсивної активації ядерно го фактора транскрипції-кВ як мож ливого типового патологічного стану, що обумовлює взаємозв’язок інсулі норезистентності, хронічного запа лення, артеріальної гіпертензії, ендо теліальної дисфункції та дисліпідемії. Наші вчені визначили поліморфні варіанти генів, які опосередковують хронічне системне запалення. Ство рено новітню базу даних генетичних зразків та проведено генетичний ана ліз популяції мешканців Полтавської області на наявність метаболічного синдрому. Ми обстежили понад 1300 пацієнтів, і ці результати стали осно вою бази даних хворих із метаболіч ним синдромом. Науковці Оксана Шликова, Ми хайло Расін, Ганна Лавренко та інші співавтори дослідили провідну роль поліморфізму рецепторів, які акти вують проліферацію пероксисом γ (PPARγ) у патогенезі більшості змін при метаболічному синдромі. За лежно від наявності поліморфізмів PPARγ та АТ1Р виділено групи хворих із прогнозовано важким перебігом гіпертонічної хвороби у сполученні з хронічними обструктивними зах ворюваннями легень та цукровим діабетом. Це дало змогу ефективні ше використовувати профілактичні та лікувальні ресурси.

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

ГЕНЕТИКА

18 квітня 2014 року У рамках Державної програми про філактики й лікування артеріальної гіпертензії в Україні спільно з ННЦ «Інститут кардіології ім.академіка М.Д. Стражеска» було розпочато до слідження патогенезу метаболічного синдрому та хронічного системного запалення. Для цього ми провели об стеження мешканців Полтави і Чер кас, у ході якого виявили поширеність поліморфізму Pvu ІІ гена ліпопроте їнліпази та його зв’язок із розвитком артеріальної гіпертензії. Зокрема, у Черкасах обстежено 388 осіб віком від 18 до 64 років. Отримані дані свідчать про доцільність подальшого дослідження даного поліморфізму в осіб із чітко встановленими ознаками метаболічного синдрому. Важливим етапом нашої робо ти стало виявлення в атероскле ротичних бляшках померлих від ішемічної хвороби серця пацієнтів одонтогенних збудників P. gingivalis, Т. denticola, A. actinomycetemcomitans, В. forsythus та P. intermedia, що під твердило їхню важливу роль у пато генезі атеросклеротичного уражен ня коронарних судин і розвитку ІХС. Визначено певну етіопатогенетичну роль у цих явищах наявності полі морфізму гена TLR4, про що свідчить більша ніж утричі ймовірність захво ріти на ІХС за умов наявності алеля 299Gly. Не можу не назвати й успішні фар макогенетичні дослідження ефек тивності метформіну у пацієнтів з ішемічною хворобою серця на тлі метаболічного синдрому або цукро вого діабету 2-го типу з урахуванням поліморфізму Рго12Аlа гена РРАRγ. Їхні результати показали вищі тера певтичні ефекти метформіну у паці єнтів, які мали генотип Pro/Pro. Це рекомендовано використовувати для індивідуалізації терапії, аби досягти більшої ефективності у лікуванні да них патологій. Цікавим і перспективним є та кий напрямок, як вивчення ролі генетичного поліморфізму генів структурних білків у розвитку за пальних та дистрофічних процесів органів і тканин, зокрема, еластину ELN (g28197 A>G). Результати робо ти дозволять прогнозувати перебіг післяопераційного періоду, мож ливості формування повноцінного рубця, або патологічного рубцюван ня тканин, аби призначати пацієн там ефективнішу терапію. ВЗ Лікувальні заклади активно беруть на озброєння ваші дослідження? — НДІ ГІОРПФ активно співпрацює з медичними закладами не тільки Пол тавщини, а й інших регіонів України. Це міські та обласні клінічні лікарні, поліклінічні відділення, клініко-діа гностичні лабораторії Львова, Іва но-Франківська, Чернівців, Вінниці, Дніпропетровська, Донецька, Запо ріжжя, Луганська, Кіровоградської області та Криму. За чотири роки існування інсти туту було обстежено понад 45 000 пацієнтів. Крім молекулярно-гене тичних методів, розроблено імуно ферментні, біохімічні, імунологічні. Наші дослідження застосовуються в різних сферах практичної меди цини. Наприклад, для ендокрино логії та кардіології ми розробили спосіб комплексної терапії хворих на метаболічний синдром, що осно ваний на використанні комбінації метформіну та раміпри лу. Така

схема лікування сприяє профілак тиці цукрового діабету 2-го типу та його серцево-судинних усклад нень. Ефективність даного спосо бу вже підтверджена лікарями 1-ї міської клінічної лікарні Полтави. Його використання знижує інва лідизацію населення та підвищує ефективність лікування зі змен шенням витрат на 20%, що скла дає в середньому 60-65 тис. грн на 100 тис. населення, а також покра щує якість життя пацієнтів, підви щує їхню мотивацію до лікування. Якщо говорити про стоматоло гію, то розроблений нами спосіб лікування генералізованого паро донтиту впроваджено у лікувальний процес Полтавської обласної стома тологічної поліклініки. Він дає змогу запобігати розвитку ускладнень та скорочувати терміни лікування на 3-5 днів, а також сприяє формуванню стійкої ремісії цього захворювання, покращує якість життя хворих. Змен шення витрат на лікування завдяки такому способу сягають 15%. Наші індивідуальні схеми профі лактики та корекції захворювань, пов’язаних із хронічним системним запаленням, також дають можли вість значно зменшити витрати на медикаментозне лікування. Форму вання і запровадження стратегії фар макогенетичного підбору базисних засобів медикаментозної терапії до зволить зменшити тривалість стаці онарного й амбулаторного лікування хворих, скоротити витрати, пов’язані з їхнім перебуванням на лікарняно му, та знизити частоту ускладнень і рівень летальності. ВЗ Чи існують труднощі в роботі вашого інституту? — Ви торкнулися нашої болючої проблеми — фінансування. Такі фундаментальні дослідження у ви щих навчальних закладах, про які ми говорили, не можуть проводити ся без підтримки держави. А мину лого року загальний обсяг фінансу вання науково-дослідних робіт у нас скорочено наполовину. І ми змушені були вдвічі скоротити кількість пра цівників, причому, висококваліфі кованих — кандидатів медичних, біологічних наук. Їх охоче прийняли приватні комерційні структури, а ми втратили і втрачаємо ці безцінні кадри. Це дуже боляче… Як і те, що унікальний науковий підрозділ, ко трий разом із медичною академією створив таку потужну дослідницьку базу (дороговартісне обладнання, стерильні бокси та ін.), сьогодні використовується не повністю. А нинішнього року фінансування ще менше. Через це ми не можемо по новити вже діюче обладнання та за купити нове. Зрозуміло, що сьогодні в державі накопичилося багато інших невід кладних проблем. Та ми сподіваємо ся, що, подолавши їх, наука нарешті стане одним із пріоритетних напрям ків розвитку суспільства. З цією на дією працюємо, покладаючись на ентузіазм відданих справі вчених, наукових працівників, лаборантів, будуємо плани, беремося за нові роз робки, мета яких — здоров’я людини, її довголіття і продуктивна праця на користь державі. Розмову вів Андрій КОНДРАТЮК, власкор «ВЗ», м. Полтава

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

ОГОЛОШУЄ КОНКУРС НА ЗАМІЩЕННЯ ВАКАНТНИХ ПОСАД ЗАВІДУВАЧА КАФЕДРИ Оториноларингології ПРОФЕСОРІВ КАФЕДР Пропедевтики внутрішньої медицини № 1 Оториноларингології Гістології та ембріології Дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань Біоорганічної, біологічної та фармацевтичної хімії ДОЦЕНТІВ КАФЕДР Анатомії людини Радіології та радіаційної медицини Внутрішньої медицини № 1 Україністики Неврології Внутрішньої медицини № 2 Офтальмології Гістології та ембріології Дитячої хірургії Хірургії № 4 Соціальної медицини та охорони здоров’я Іноземних мов Терапевтичної стоматології Дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань Ортодонтії та пропедевтики ортопедичної стоматології Хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії дитячого віку Фармакогнозії та ботаніки Аптечної та промислової технології ліків Біоорганічної, біологічної та фармацевтичної хімії Фармакології та клінічної фармакології Фізіології Загальної практики (сімейної медицини) АСИСТЕНТІВ КАФЕДР Анатомії людини Патофізіології Судової медицини Травматології та ортопедії Анестезіології та інтенсивної терапії Внутрішньої медицини № 2 Онкології Гістології та ембріології Акушерства і гінекології № 3 Педіатрії № 4 Хірургії № 4 Комунальної гігієни та екології людини з секцією гігієни дітей та підлітків Гігієни та екології Мікробіології, вірусології та імунології Пропедевтики внутрішньої медицини № 2 Фізичної реабілітації та спортивної медицини Хірургії стоматологічного факультету Терапевтичної стоматології Ортопедичної стоматології Організації та економіки фармації Аптечної та промислової технології ліків Фармакогнозії та ботаніки Біоорганічної, біологічної та фармацевтичної хімії Фармакології та клінічної фармакології Медичної та загальної хімії Фізіології Загальної практики (сімейної медицини) СТАРШИХ ВИКЛАДАЧІВ КАФЕДР Латинської мови Фізіології ВИКЛАДАЧІВ КАФЕДР Філософії та соціології Україністики Медичного та фармацевтичного права Іноземних мов Латинської мови Фізичного виховання і здоров’я Загальної і медичної психології та педагогіки

1 ст. 1 ст. 1 ст. 1 ст. 1 ст. 1 ст. 1 ст. 1 ст. 1 ст. 2 ст. 1 ст. 3 ст. 1,5 ст. 1 ст. 1 ст 2 ст. 1 ст. 1 ст. 3 ст. 0,5 ст. 0,25 ст. 1 ст. 1 ст. 1 ст. 1 ст. 1 ст. 1 ст. 2 ст. 3 ст. 1 ст. 1 ст. 0,75 ст. 2 ст. 1 ст. 1 ст. 1 ст. 1 ст. 0,25 ст. 2 ст. 0,25 ст. 1 ст. 1 ст. 0,5 ст. 0,5 ст. 0,75 ст. 2 ст. 1 ст. 1 ст. 2 ст. 1 ст. 3 ст. 1 ст. 1 ст. 1 ст. 1,25 ст. 1 ст. 1 ст. 1 ст. 1 ст. 0,75 ст. 3 ст. 2 ст. 3 ст. 1 ст.

Термін конкурсу — місяць із дня опублікування оголошення. Документи надсилати на ім’я ректора за адресою: 01601 м. Київ-1, бульвар Т.Шевченка, 13, відділ кадрів, тел. 234-60-74.

ГІНЕКОЛОГІЯ

МНОЖИМО НА ДВА Повідомлення про багатоплідну вагітність тільки для майбутньої матері трансформується у пасторальні картинки великого сімейства. Лікар, який його озвучує, одразу згадає про великий відсоток ускладнень та непрості пологи, що не завжди закінчуються щасливо. І найнебезпечнішою вважається ситуація, коли двійня або трійня залишається у І триместрі невизначеною — тоді градус ризику значно підвищується. структурних дефектів, цільовий пошук вітальних вад та визначення показань для інвазивної пренатальної діагностики. Спеціалісти звертають увагу на те, що найчастіше негативні наслідки бувають у монохоріальних двієнь. Наявність комірцевого набряку під час УЗД в одного плода з монохоріальної двійні вказує на необхідність ретельної перевірки на хромосомні аномалії, зокрема, на синдром фето-фетальної трансфузії.

Двоє проти всіх

Ірина ГОРДІЄНКО, завідувач відділення медицини плода ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», доктор медичних наук, професор

Скількох чекаємо? Перебіг багатоплідної вагітності часто ускладнюється раннім і пізнім гестозом, неправильним положенням плода, передчасними пологами, гіпоксією плода та іншими серйозними проблемами. На окрему увагу заслуговують різноманітні вади розвитку. Аби підібрати адекватну тактику ведення такої вагітності, перш за все потрібна діагностика. Але питання починаються вже з цього моменту. «Дуже складно діагностувати багатоплідну вагітність, особливо у І триместрі, коли це є вкрай важливим. Не завжди визначається характер вагітності, і навіть якщо багатоплідність діагностують, то часто не встановлюють, монохоріальна вона чи дихоріальна. А саме від цього залежить, які наслідки вагітності ми побачимо надалі. Річ у тім, що при багатоплідній вагітності клінічні тести не працюють. Біохімічні тести сироватки крові також можуть ввести спеціаліста в оману: у багатоплідних вагітних рівень хоріонічного гонадотропіну й альфафетопротеїну значно вищий, ніж при одноплідній вагітності. І складно зрозуміти, чи це тому, що мова йде про декілька плодів, чи просто має місце патологія», — розповіла Ірина Гордієнко, завідувач відділення медицини плода ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», доктор медичних наук, професор. За її словами, найефективнішим методом діагностики сьогодні залишається ультразвукове обстеження, першим і основним завданням якого є раннє уточнення хоріальності та амніотичності на основі знаходження ознак — γ, Т, а також кількості шарів у амніотичній перетинці. «До 10 тижнів вагітності легко встановити хоріальність. Потім, у ІІ та ІІІ триместрах, вона вже складно з’ясовується, і навіть на пологи жінки можуть іти з неуточненою хоріальністю. Через це не завжди ефективною є тактика ведення багатоплідної вагітності і пологів. Тож, лікарю потрібно одразу думати про те, що можливе виникнення проблем», — підкреслила І. Гордієнко. Окрім хоріальності за допомогою УЗД уточнюється локалізація плодів, біометрія кожного з них (проводиться як і при одноплідній вагітності) та відповідність розмірів до терміну вагітності, вимірювання комірцевого простору, кістки носа, нарешті, проводиться діагностика тяжких

І серед спонтанних природних вагітностей, і серед вагітностей після екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) найчастіше зустрічаються дихоріальні-діамніотичні (ДХ-ДА) двійні. На другому місці — монохоріальні-діамніотичні (МХ-ДА). Значно рідше зустрічаються монохоріальні-моноамніотичні (МХ-МА) та діамніотичні з невизначеною хоріальністю. Нерідко сумним результатом багатоплідної вагітності стають ембріональні втрати в І триместрі. Зокрема, у ДХ-ДА двієнь найчастішим варіантом репродуктивних втрат є ранні ембріональні втрати у вигляді анембріоній та завмирання одного чи обох ембріонів. Частота їх у вагітних із природними ДХ-ДА двійнями складає 32,4%, при ДХ-ДА вагітності після використання допоміжних репродуктивних технологій — 21,2%. У зв’язку з цим І. Гордієнко відмітила цікаву тенденцію: якщо при одноплідній вагітності після ЕКЗ вади розвитку плода зустрічаються частіше, ніж при спонтанній, то у ситуації з багатопліддям усе навпаки: природні двійні і трійні мають вищий ризик, ніж ті, які з’явилися у результаті ЕКЗ. «У 10% випадків після ембріональної втрати виявляються вроджені вади розвитку в іншого плода. Це дуже суттєво, тому що не завжди одразу звертається увага на другий плід. Вважається, що коли один завмер, а інший вижив, то апріорі буде все гаразд. Але, на жаль, це не завжди так», — поділилася досвідом І. Гордієнко. Вона також зазначила, що найчастіше до відділення медицини плода потрапляють вагітні зі складними випадками. На жаль, здебільшого вони приходять із невстановленим або невірним діагнозом, що значно ускладнює процес лікування.

Зупинити загрозу «За останній рік на базі відділення плода було діагностовано 108 випадків вроджених вад розвитку плода та 1 випадок хромосомної патології серед обстежених двієнь. Зазвичай мали місце множинні вади розвитку серцево-судинної системи та патології центральної нервової системи. Визначена тенденція до зростання частоти вроджених вад розвитку серед МХ-ДА двієнь та достовірне (р < 0,01) їх зростання серед МХ-МА двієнь порівняно з природними ДХ-ДА двійнями», — розповіла спеціаліст. Однією з найнебезпечніших специфічних патологій є фето-фетальний траснфузійний синдром: за різними оцінками, при ранній маніфестації і за відсутності лікування перинатальна смертність у разі цього стану сягає 90%.

Таблиця 1. Структурна і хромосомна патологія у плодів При спонтанних ДХ-ДА двійнях Патологія

Поширеність, %

Множинні вади розвитку Вади розвитку ЦНС Вади розвитку сечової системи Вади розвитку серцево-судинної системи Вади розвитку передньої черевної стінки Вади розвитку обличчя Хромосомна патологія При ДХ-ДА двійнях після ЕКЗ Множинні вади розвитку Вади розвитку ЦНС Вади розвитку серцево-судинної системи Вади розвитку передньої черевної стінки Вади розвитку обличчя

Називають 5 стадій захворювання за Quintero et al., 1999: 1 стадія — маловоддя у донора/багатоводдя у реципієнта (до 80% випадків стабільний перебіг або регрес симптомів); 2 стадія — відсутність візуалізації сечового міхура у донора; 3 стадія — гемодинамічні порушення в одного або обох плодів; 4 стадія — водянка в одного з плодів; 5 стадія — загибель одного або обох плодів. Виявити наявність синдрому можна на основі таких ознак, як незбалансована трансфузія крові від одного плода до іншого через «глибокі» артеріовенозні анастомози, гіповолемічне маловоддя у донора або гіперволемічне багатоводдя у реципієнта, ранній розвиток кардіоміопатії, висока частота вроджених вад серця у реципієнтів, а також великий рівень неврологічних порушень. Інша поширена патологія — синдром зворотної артеріальної перфузії, за умови вчасної коректної пренатальної діагностики самої багатоплідної вагітності, вродженої і спадкової патології плодів, може мати добрі перспективи. Та є одне «але»: якщо у світі вже активно використо-

ТРІЙНЯ: ДО ЧОГО ГОТУВАТИСЬ ЛІКАРЮ частота ембріональних втрат на вагітність — 40%; структурна патологія — 40%; частота завмирання плода — 20%; хромосомна патологія — 20%.

33,3 20,5 15,4 12,8 10,3 5,1 2,6 14,3 14,3 42,8 14,3 14,3

вуються такі методи лікування захворювання, як фетоскопічна лазерна коагуляція в І триместрі, біполярна коагуляція в ІІ триместрі та селективний фетоцид, то в Україні вони тільки починають розвиватися, і досі як терапія застосовуються лише амніоредукція та септостомія. Серйозним ускладненням є переплетення пуповин плодів (зустрічається у МХ-МА двійнях). Якщо таке сталося на невеликому терміні, існує дуже великий ризик загибелі обох плодів. Але на пізнішому терміні, коли вже можна робити пологи (в Україні — з 22-го тижня вагітності і пізніше), можливий кесарський розтин і спасіння плодів. Зазвичай переплетення пуповин реєструється в І триместрі і зустрічається практично в усіх моноамніотичних близнюків. Варіанти: переплетення пуповини одна навколо одної, істинний вузол пуповин, обвивання пуповин навколо плодів. Ультразвуковими ознаками переплетення пуповин є: візуалізація конгломерату петель пуповин, особливо при кольоровому доплерівському картуванні; реєстрація різної частоти серцевих скорочень при доплерометрії судин пуповини, що знаходяться поруч; на малих термінах можна отримати два частотних спектри в одному контрольному об’ємі. Звичайно, це лише частина проблем, до яких повинен готуватися лікар. Але спеціалісти не втомлюються повторювати: щоб підвищити шанс двійні з’явитися на світ, потрібно дуже ретельно проводити діагностику на початковому етапі вагітності. І тоді багатьом наслідкам вдасться запобігти. Марина ЧІБІСОВА, «ВЗ»

Таблиця 2. Специфічна патологія при двійнях, що призводить до ембріональних втрат № за ступенем поширеності 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Патологія Ранні ембріональні втрати — завмирання одного з ембріонів, анембріонія в одному амніотичному міхурі, синдром «зникнення близнюка» Фето-фетальний трансфузійний синдром Синдром зворотної артеріальної перфузії (синдром акардії-ацефалії) Синдром анемії-поліцитемії Селективна затримка розвитку одного з плодів Дистрес одного з плодів Переплетення пуповин плодів Загибель одного плода з двійні Сіамські близнюки (близнюки, що зрослися) Паразитарні вади

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

ШКОЛА УСПІШНОГО ЛІКАРЯ

18 квітня 2014 року

ЕНДОМЕТРІОЗ: ВИЛІКОВУВАННЯ МОЖЛИВЕ Згідно з даними фонду ендометріозу Сполучених Штатів Америки, більш ніж 176 мільйонів жінок і дівчат у всьому світі страждають на ендометріоз. Проте досі конкретна причина розвитку захворювання залишається нез’ясованою. Дослідники Массачусетського технологічного інституту (MIT) повідомили, що їм вдалося виявити клітинну активність, яка зможе пояснити механізми розвитку цього поширеного патологічного стану. Дослідницька група на чолі з Майклом Бесте з Департаменту біологічної інженерії МІТ вважає, що результати їхніх досліджень допоможуть вченим у створенні нових ефективних препаратів. Крім того, результати могли б сприяти розробці програми стратифікації пацієнтів з ендометріозом, подібної до тої, що вже ефективно використовується для пацієнтів із раком молочної залози. Це означає, що програма лікування підбиратиметься індивідуально, залежно від молекулярного профілю пацієнток. Ймовірні фактори ризику Ендометріоз зустрічається у 5-10% жінок, серед пацієнток із безпліддям його частота становить 25-30%, а з хронічним тазовим болем — 60-80%. Як правило, ендометріоз виникає у молодих жінок репродуктивного віку (30-45 років) і рідко зустрічається в менопаузі — вважається, що для його розвитку потрібні естрогени. Причини виникнення ендометріозу остаточно не встановлені: припускають імовірну участь у механізмі розвитку захворювання клітинних ферментів, рецепторів до гормонів, а також генних мутацій (див. таблицю 1). Провідною теорією щодо виникнення ендометріозу вважається порушення ембріонального розвитку, при якому клітини ендометрію розносяться з плином крові та лімфи до різних органів і тканин. Попередні теорії, зокрема імплантаційна, припускали вплив ретроградної менструації і транспортування життєздатних клітин ендометрію по маткових трубах у черевну порожнину. Такі клітини, очевидно, мають властивості стовбурових, здатних до активного поділу та імплантації.

Клінічні симптоми й діагностика Оскільки ендометріоїдна тканина має рецептори до статевих гормонів, у ній виникають такі ж цик лічні зміни, що і в нормальному ендометрії, які проявляються щомісячними кровотечами. Саме вони призводять до запалення в оточуючих тканинах і спричиняють основні прояви захворювання: біль, збільшення матки, безпліддя, так званий передменструальний синдром, диспареунію (больові відчуття під час статевого акту) та ін. Ендометріоз вважається доброякісним захворюванням, але він має здатність до інфільтруючого росту й поширення. Ймовірність злоякісного переродження ендометріозу існує в будь-якому віці. Діагностика ендометріозу вкрай складна. Серед неінвазивних методів найбільш достовірним вважається магнітно-резонансна томографія, але останнім часом накопичилось багато даних, що свідчать про достатню інформативність піхвового та трансректального ультразвукового досліджен-

ня. До інвазивних методів виявлення ендометріозу належить лапароскопія.

Чому не працюють сучасні методи На сьогодні лікування ендометріозу включає гормональну терапію (див. таблицю 2), яка призводить до створення стану штучної менопаузи. Цей метод демонструє непогані результати, проте він не підходить пацієнткам, які планують завагітніти, адже безпліддя — це основний симптом, що змушує їх звернутися по медичну допомогу. Іншим методом лікування є хірургічний, який передбачає видалення уражених ділянок тканин, але після оперативного втручання часто виникають рецидиви. При кровотечах та за умови відсутності у жінки бажання вагітніти можливе використання гістероскопічного глибокого видалення ендометрію (гістероскопічна абляція ендометрію). Останнім часом застосовуються також експериментальні методики, такі як емболізація маткових артерій та МРТ-керована ультразвукова хірургія. Але їхню ефективність поки не доведено. На жаль, усі ці методи спрямовані лише на зменшення больового синдрому, лікування безпліддя та інших ускладнень ендометріозу, і, фактично, є методами симптоматичного лікування, адже не усувають основної причини захворювання.

У пошуках нових мішеней для лікування У 2009 році Лінда Гріффіт, інженер-біолог за фахом, створила Центр досліджень гінекологічної патології в Массачусетському технологічному інституті для вивчення ендометріозу і подібних захворювань. Одним із завдань було визначити молекулярні та клітинні механізми розвитку ендометріозу з метою виявлення нових мішеней для лікування. Дослідницька група на чолі з Майклом Бесте з Департаменту біологічної інженерії МІТ для свого дослідження проаналізували склад перитонеальної рідини 77 жінок із встановленим діагнозом «Ендометріоз». Вчені визначали вміст 50 білків у кожному зразку, в тому числі цитокінів,

які сприяють розвитку запалення у вогнищах ендометріозу. В зразках перитонеальної рідини дослідники виявили аномально високу активність 13 цитокінів, відповідальних за розвиток ректовагінальних вогнищ ендометріозу та вогнищ ектопії в яєчниках, зокрема ІЛ-1β, 6, 8, 10, туморнекротизуючого фактору альфа (ТНФ-α), фактору росту ендотелію судин (VEGF) та ін. (див. таблицю 3). Дані цитокіни та фактори росту можуть бути причетні до активації макрофагів, підтримання процесу запалення, а також стимуляції процесу утворення нових судин. Ендометріоїдні клітини своєю чергою здатні продукувати фактори, нап риклад, металопротеїнази (MMPs) та регулятори апоптозу (Bcl-2), які збільшують їхню здатність до імплантації в очеревину. Було встановлено, що рівень активності даних цитокінів негативно корелює зі здатністю жінок до запліднення.

Подальші дослідження продемонстрували, що ключовим регулятором цієї аномальної активності цитокінів є субстанція c-jun, білок, відповідальний за активацію процесу запалення. Джерелом продукції протеїну c-jun та інших прозапальних цитокінів, що беруть участь у процесах імплантації та запальної реакції, є макрофаги — клітини імунної системи. При цьому концентрація інших цитокінів виявилася значно нижчою, зокрема, ІЛ-2 та гамма-інтерферону (IFN-γ), що відображає порушення Т-клітинного імунітету, а також функціонування NK-клітин (натуральних кілерів). Очевидно, вищезгадані перитонеальні цитокіни, які продукуються клітинами мезотелію, лейкоцитами, а також ектопічними вогнищами ендометріозу, мають дуже складну систему регуляції. Проте перший крок до розкриття суті цих складних процесів було зроблено, а це дає надію на те, що в найближчому майбутньому вдасться розробити лікарські засоби, які діятимуть на молекулярному рівні безпосередньо на протеїн c-jun.

Необхідність у подальших дослідженнях У подальшому дослідницька група планує виявити, що є тригером аномальної реакції імунної системи. Для цього планується вивчити зразки тканин, отримані під час хірургічних втручань у пацієнток із безпліддям, а також у тих, що мають глибокі інфільтративні вогнища в прямій кишці та інших органах. Ірина ШАТИНСЬКА, кандидат медичних наук, спеціально для «ВЗ»

Таблиця 1. Фактори ризику ендометріозу Фактори ризику Ендометріоз у родичів першої лінії Тривалість менструацій > 6 днів Тривалість менструального циклу < 28 днів Вживання ≥ 1 дози алкоголю /тиждень Відсутні дані щодо застосовування оральних гормональних контрацептивів в анамнезі Використання гігієнічних тампонів

Відносний ризик 7,2 2,5 2,1 1,8 1,6 1,4

Таблиця 3. Активність окремих цитокінів у перитонеальній рідині жінок, хворих на ендометріоз Цитокіни ІЛ-1β ІЛ-2 ІЛ-6 ІЛ-8 ІЛ-10 Туморнекротизуючий фактор альфа (ТНФ-α) Гамма-інтерферон (IFN-γ) Фактор росту ендотелію судин (VEGF)

Активність ↑ ↓ ↑ ↑ ↑ ↑ ↓ ↑

Таблиця 2. Медикаментозне лікування ендометріозу Лікарські засоби Агоністи гонадотропін-рилізинг гормону пролонговані, депо-форми Антигонадотропіни: даназол

Механізм дії Блокада гонадотропної секреції гіпофізу, «медикаментозна гонадектомія» Блокада гонадотропінів, атрофічні зміни ендометрію

Аналоги прогестерону: дідрогестерон Синтетичні гестагени: норетістерон Комбіновані монофазні естрогенгестагенні препарати

Дози та режим

Даназол: по 600-800 мг на добу протягом 6 місяців

Побічні дії Вегето-судинні симптоми, характерні для клімактеричного синдрому, остеопороз Андрогензалежна дерматопатія, гіперліпідемія, артеріальна гіпертензія, збільшення маси тіла

Гальмування проліферації ендометрію

10-20 мг на добу з 5-го по 25-й день менструального циклу або безперервно протягом 6 місяців

Не виявлено

Гальмування проліферації, атрофія ендометрію Гальмування проліферації ендометрію та овуляторного піку гонадотропінів

5 мг на добу протягом 6 місяців

Збільшення маси тіла, гіперліпідемія, затримка рідини

Безперервний прийом протягом 6-9 місяців

Гіперкоагуляція, затримка рідини

Ін’єкції 1 раз на 28 днів, 4-6 разів

БІБЛІОТЕКА ЛІКАРЯ КАРДІОЛОГІЯ

М.С. КУШАКОВСКИЙ, Ю.Н. ГРИЦЬКІВ. АРИТМИИ СЕРДЦА ВИДАВНИЦТВО: ФОЛІАНТ РІК ВИДАННЯ: 2014 СТОРІНОК: 720

У цьому посібнику з урахуванням останніх досягнень аритмології та електрофізіології представлені основні причини й механізми розвитку аритмій і блокад серця, клінічні прояви аритмій, їх електрокардіографічна й електрофізіологічна діагностика. Наведено основні відомості про медикаментозні та хірургічні методи лікування аритмій. Книга призначена кардіологам, терапевтам, лікарям функціональної діагностики.

ОНКОЛОГІЯ

В.А. ІВАНОВ. ДИАГНОСТИКА И ЛЕЧЕНИЕ ГИНЕКОМАСТИИ ВИДАВНИЦТВО: ВИДАР-М РІК ВИДАННЯ: 2013 СТОРІНОК: 64

Книга присвячена збільшенню грудної залози у чоловіків — гінекомастії. Висвітлено проблеми класифікації, етіології та патогенезу, а також клінічну картину захворювання. Докладно розглянуті всі методи діагностики: рентгенівська мамографія, ехографія (В-режим, колірне картування, спектральна доплерографія, ЗР-реконструкція, в тому числі із застосуванням опції VOCAL для об’єктивної оцінки васкуляризації), тонко(товсто)-голкова біопсія пункції та лабораторні тести. Наведено різні схеми лікування гінекомастії, засновані на етіопатогенетичних підходах. Запропоновано алгоритми ведення чоловіків різних вікових груп для своєчасної діагностики та адекватного лікування патології грудних залоз. Буде корисною мамологам, онкологам, педіатрам, урологам, представникам інших клінічних спеціальностей, а також фахівцям візуальних і лабораторних методів діагностики.

ХІРУРГІЯ

С.В. ГОТЬЄ. ТРАНСПЛАНТОЛОГИЯ. ФАРМАКОТЕРАПИЯ БЕЗ ОШИБОК ВИДАВНИЦТВО: Е-НОТО РІК ВИДАННЯ: 2014 СТОРІНОК: 432 Серія «Фармакотерапия без ошибок» присвячена одній із найактуальніших проблем, із якими стикається лікар у повсякденній практиці. Вибір оптимальної тактики лікування навіть при наявності міжнародних рекомендацій з терапії конкретних зах ворювань є складним завданням, а лікування пацієнта вимагає індивідуального підходу: врахування особливостей перебігу захворювання, наявності поєднаної патології, віку хворого та інших факторів. Саме тому навіть формальне дотримання стандартів і сучасних рекомендацій не завжди дозволяє призначити оптимальну терапію. Крім того, під час призначення лікування часто допускаються типові помилки. У короткому керівництві «Трансплантология. Фармакотерапия без ошибок» наведені протоколи, рекомендовані зарубіжними і вітчизняними професійними товариствами. Сучасні схеми лікування поєднуються з описом препаратів, аналізом найпоширеніших помилок, а також способів їх запобігання та корекції. Окремі розділи книги присвячені питанням корекції метаболічних та інфекційних ускладнень у пацієнтів після трансплантації великих органів. Посібник призначений лікарям-трансплантологам, нефрологам, гепатологам, лікарям загальної практики, а також аспірантам, ординаторам, інтернам і студентам старших курсів медичних вишів. Короткий посібник «Трансплантология. Фармакотерапия без ошибок» стане для лікаря незамінним помічником завдяки лаконічній структурі матеріалу, зручній «навігації», компактності і сучасному поліграфічному виконанню.

Медична газета України

ВАШЕ

ЗДОРОВ’Я Індекси 60965, 08198, 86181. Ціна договірна Видавець: ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я». Адреса: 04211, м. Київ, вул. Оболонська набережна, буд. 11, корпус 1. Для листів: 04211, м.Київ, а/с 138. Тел./факс: (044) 485-00-96. E-mail: vz@vz.kiev.ua Виходить один раз на два тижні у п’ятницю.

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я З ГЛИБОКОЮ СКОРБОТОЮ ПОВІДОМЛЯЄ, ЩО 21.03.2014 р. ПОМЕР СПІВРОБІТНИК КАФЕДРИ

УВАРЕНКО АНАТОЛІЙ РОДІОНОВИЧ

ПРОФЕСОР КАФЕДРИ МЕНЕДЖМЕНТУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ, ДОКТОР МЕДИЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОР, ЗАСЛУЖЕНИЙ ДІЯЧ НАУКИ ТА ТЕХНІКИ УКРАЇНИ, ДЕРЖАВНИЙ СТИПЕНДІАТ

Пам’яті професора Уваренка А.Р. 21 березня 2014 року на 79 році життя передчасно відійшов у вічність один з корифеїв соціальної медицини та організації охорони здоров’я, доктор медичних наук, Заслужений діяч науки і техніки України, професор Уваренко Анатолій Родіонович. Пішов із життя неперевершений вчений і педагог, людина надзвичайної працездатності і самовіддачі, особистість із високим почуттям громадянського обов’язку. Понад 60 років діяльність професора Уваренка А.Р. нерозривно пов’язана з медичною наукою та організацією охорони здоров’я. Після закінчення Київського медичного училища він розпочав трудовий шлях помічником лікаря епідеміолога Камінь-Каширської санепідстанції Волинської області, брав активну участь у громадському житті району і колективу медичних працівників. Після призову в збройні сили працював фельдшером на підводному човні. Успішно завершивши навчання в Київському медичному інституті, відмінник, ленінський стипендіат, здібний випускник, ім’я якого занесено до золотої книги пошани КМУ, вступив до аспірантури, захистив дисертацію та працював асистентом кафедри загальної гігієни. Більше 30 років професор Уваренко А.Р. очолював Республіканський відділ, а згодом Український центр наукової медичної інформації та патентноліцензійної роботи МОЗ України, сприяючи успішному розвитку медичного наукознавства. З його ім’ям нерозривно пов’язаний важливий етап становлення та розвитку соціально гігієнічної науки в Україні, а саме, створення у 1989 р. самостійного Інституту соціальної гігієни та управління охороною здоров’я МОЗ України. Під його керівництвом було закладено основи відновлення і потужного розвитку вітчизняної соціальногігієнічної науки. З 2006 р. професор Уваренко А.Р. працював на посаді професора кафедри соціальної гігієни та організації охорони здоров’я по підвищенню кваліфікації керівних кадрів охорони здоров’я (з 2010 р. перейменована у «кафедру менеджменту охорони здоров’я») Національного медичного університету ім.О.О. Богомольця. Завдяки невтомній праці професора Уваренка А.Р., країна отримала тисячі спеціалістів медичної сфери, організаторів охорони здоров’я, які трудяться в усіх регіонах України. Він передав наступним поколінням неоціненний спадок, який включає фундаментальні наукові праці з проблем медичного наукознавства, управління охороною здоров’я, опублікував понад 300 наукових праць, серед яких низка монографій та підручників, зокрема: «Научная медицинская информация в учреждениях здра-

воохранения Украины» (1981), «Научная медицинская инфомация в документальных потоках» (1988), «Информационные аспекты аварии на ЧАЭС» (1998), «Первинна медикосанітарна допомога на селі» (1998), «Реформування охорони здоров’я на Житомирщині: досвід, проблеми, перспективи» (2006), «Доказова медицина у спектрі наукової медичної інформації, галузевої інноваційної політики та якості медичного забезпечення» (2009) та ін. Під його керівництвом та консультуванням підготовлено наукову школу з 20 кандидатів і докторів наук, які активно продовжують реалізацію ідей учителя у життя. Професор Уваренко А.Р. успішно поєднував навчальну та наукову діяльність із науково організаційною, наукововидавничою та громадською. Він був головним редактором журналу «Медичний реферативний журнал України», заступником головного редактора журналу «Охорона здоров’я України», членом редколегії журналу «Лікарська справа», членом редакційних рад і редакційних колегій провідних науково практичних видань. До останнього часу був членом спеціалізованої ради та головою апробаційної ради з проблем соціальної медицини при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця. Невтомна сподвижницька праця професора Уваренка А.Р. відзначена багатьма нагородами, у т.ч. орденом «Дружби народів», медалями, довічною державною стипендією видатним діячам науки України. Величезний загін науковців, керівників та фахівців охорони здоров’я України глибоко шанував і щиро любив професора Уваренка А.Р. У пам’яті всіх, хто мав честь його знати і разом працювати, він залишиться талановитим вченим, неперевершеним педагогом, принциповим і мудрим керівником, високоморальною людиною. Схиляємо голови в глибокій скорботі перед світлою пам’яттю Уваренка Анатолія Родіоновича. Світла пам’ять, вічна пам’ять... Вороненко Ю.В., Васильєв К.К., Гойда Н.Г., Грузєва Т.С., Гульчій О.П., Децик О.З., Латишев Є.Є., Зюков О.Л., Клименко В.І., Дячук Д.Д., Ледощук Б.О., Лєхан В.М, Огнєв В.А., Парій В.Д., Рогач І.М., Рудень В.В., Сайдакова Н.О., Слабкий Г.О., Степаненко А.В., Солоненко І.М., Толстанов О.К., Фера О.В., Чепелевська Л.А., Шатило В.Й., Шульгай А.Г., Галієнко Л.І., Чебан В.І., Гречішкіна Н.В., Дудіна О.О., Замкевич В.Б., Захарова Н.М., Зоріна С.М., Прус Л.О., Кардаш В.Е., Лашкул З.В., Літвінова Л.О., Навчук І.В., Назарова О.Г., Полянський О.А., Сміянов В.А., Таран В.В., Іншакова Г.В., Чуйко А.П, Якобчук А.В. та інші.

ВИСЛОВЛЮЄМО СВОЇ ЩИРІ СПІВЧУТТЯ РОДИЧАМ І БЛИЗЬКИМ ПОМЕРЛОГО

Генеральний директор ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я» . . . . . . ЮЛІЯ НОВГОРОДСЬКА Головний редактор . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . МАРИНА БУРМАКА Заступник головного редактора, редактор відділу аналітичної інформації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . СВІТЛАНА ТЕРНОВА Редактор відділу оперативної інформації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ТЕТЯНА СТАСЕНКО Редактор відділу наукової інформації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ТЕТЯНА ПРИХОДЬКО Редактор відділу медичної інформації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . МАРИНА ЧІБІСОВА Дизайн та верстка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . АННА ПЕРЕВЕРТЕНЬ Відділ літредагування і коректури . . . . . . . . . . . . . . ОКСАНА ОСТРЯНКО Відділ реклами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . СВІТЛАНА КУРЧЕНКО

Відповідальним за випуск номера є головний редактор. Редакція не завжди поділяє думку авторів публікацій. Редакція не несе відповідальності за зміст рекламних матеріалів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, прізвищ та імен, інших даних несуть автори публікацій. Листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети, рукописи не рецензуються і не повертаються. Друк офсетний, Умовний друк. арк., 2.

Загальний наклад — 30 000. Замовлення № 30154. Віддруковано у ТОВ «Укрполiграфмедiа»: вул. Фрунзе, 104-а, м. Київ-04080.

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua