Ваше Здоров'я №21-22 (2013)

№21 22 (1200 1201) 31.05.2013

Газета МОЗ України і галузевої профспілки

Увага, триває передплата на іі півріччя 2013 року! «Ваше здоров’я» – це 22 роки партнерства, довіри та професійних стосунків із представниками cфери охорони здоров’я України

www.vz.kiev.ua

ТЕСТ НА вИЖИвАННЯ, АБО чИ ВИтРИМАЮть УКРАЇНЦІ МеДИчНІ еКСПеРИМеНтИ?

• завжди актуальна та об’єктивна інформація • максимальна відкритість до дискусій • постійний діалог із читачами • нові цікаві проекти • сучасний та зручний формат

«Ваше здоров’я» – суспільне видання щодо питань охорони здоров’я! Передплатні індекси:

08198

для індивідуальних передплатників 3 міс.

1 міс.

19 грн

57 грн

6 міс.

114 грн

60965

для підприємств та організацій 3 міс.

1 міс.

23,53 грн

70,59 грн

6 міс.

141,18 грн

• Передплату приймають усі відділення зв’язку Укрпошти • Он-лайн передплату можна здійснити на сайті ДП «Преса» за адресою: www.presa.ua За більш детальною інформацією звертайтеся в редакцію газети: Тел./факс: (044) 485-00-96.

E-mail: vzs24@ukr.net

Важко знайти темну кішку в темній кімнаті, якщо її там немає. так само важко знайти задоволених нинішнім станом охорони здоров’я в Україні — знову ж таки через те, що таких не існує. тому питання «Бути чи не бути реформам медичної галузі?» аж ніяк не гамлетівське — відповідь однозначна, стратегія зрозуміла. Але досягнення найвиваженіших стратегічних цілей неможливе без розумної тактики і відповідальності за кожен її крок з боку виконавців. На жаль, те, як здійснюється реформа в охороні здоров’я, нагадує не марш, а кульгання на обидві ноги. та окрім параду реформ у житті галузі існують ще й звичайні будні. Хоча те, що відбувається у медичному житті країни останнім часом, нагадує надзвичайну ситуацію.

4

СТОР.

РеЗУльтАтИ ПІлОтНОГО ПРОеКтУ: ДРУГА СПРОБА Пілотний проект — це «репетиція»! Найближчим часом вийде доповнення до цього протоколу, і препарати, про які йде мова, стануть абсолютно безкоштовними для пацієнта. Цей проект орієнтований на майбутню державну страхову медицину.

15 СТОР.

АРИТМІЯ ПІД 3D-КОНТРОЛЕМ Близько 1,5 млн осіб в Україні страждають від одного з видів порушень ритму серця, що підвищує смертність у 2 рази. Методика катетерної абляції може врятувати життя більшості таких пацієнтів: її ефективність вдвічі вища за медикаментозну терапію.

20 СТОР.

СУМНА КАЗКА З НАДІЄЮ НА ЩАСлИВИй КІНеЦь Системну склеродермію називають загадкою нашого часу — драматичною і несподіваною при появі, унікальною і містичною у своїх клінічних проявах, до того ж вона наполегливо чинить опір лікуванню. В ІПАГ АМН України потрапляє в середньому по одній такій дитині у 2-3 місяці. Це надзвичайно складні діти. І парадоксально те, що складність лікування полягає в елементарному — несвоєчасній діагностиці. Втрачений час стає змовником хвороби і часто відбирає надію у маленьких пацієнтів та їхніх батьків.

21

СТОР.

НОВИНИ ГАЗЕТА МОЗ УКРАЇНИ І ЦК ПРОФСПІЛКИ (виходить з 1990 року)

Індекс 08198 для індивідуальних передплатників Індекс 60965 для підприємств і організацій СПІВЗАСНОВНИКИ ГАЗЕТИ: Міністерство охорони здоров’я України Профспілка працівників охорони здоров’я України ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я» Свідоцтво про реєстрацію КВ №8202 від 10 грудня 2003 року

Видавець – ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я»

Редакційна колегія БАХТЕЄВА Т.Д. – голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, заслужений лікар України, доктор медичних наук БОЙЧУК Т.М. – ректор Буковинського державного медичного університету, доктор медичних наук, професор ВЕСЕЛЬСЬКИЙ В.Л. – помічник президента НАМН України, кандидат медичних наук, заслужений лікар України ВОРОНЕНКО Ю.В. – ректор НМАПО ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор, академік НАМН України ГАРНИК Т.П. – головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Народна і нетрадиційна медицина» ЗАБОЛОТНИЙ Д.І. – директор Державної установи «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України», доктор медичних наук, професор, академік НАМН України ЗАГОРІЙ В.А. – голова Наглядової ради ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», завідувач кафедри клінічної промислової фармації та клінічної фармакології НМАПО імені П.Л. Шупика, доктор фармацевтичних наук, професор ЗОЗУЛЯ І.С. – проректор з наукової роботи НМАПО ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор ЗОЗУЛЯ Ю.П. – академік НАМН України КНЯЗЕВИЧ В.М. – голова правління Української ліги сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги, доктор медичних наук КОВАЛЬ В.М. – голова Профспілки працівників охорони здоров’я України КОВАЛЬЧУК Л.Я. – ректор Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, доктор медичних наук, професор, членкореспондент НАМН України МІШАЛОВ В.Г. – завідувач кафедри хірургії №4 НМУ ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор МОСКАЛЕНКО В.Ф. – ректор Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор, академік НАМН України, віце-президент НАМН України ПИРІГ Л.А. – професор кафедри нефрології НМАПО імені П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор, членкореспондент НАН України, академік НАМН України ПРОДАНЧУК М.Г. – директор Інституту екогігієни і токсикології імені Л.І. Медведя, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України ТОДУРОВ Б.М. – головний кардіохірург МОЗ України, директор «Київського міського центру серця», заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України УСІЧЕНКО І.Г. – президент Товариства Червоного Хреста, кандидат медичних наук, заслужений лікар України ЧЕКМАН І.С. – завідувач кафедри фармакології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, член-кореспондент НАН і НАМН України ЩЕГЛОВ В.І. – директор Науковопрактичного центру ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України, заслужений лікар України, академік Всесвітньої академії комплексної безпеки

53 мільйони витрачено: документи фальшиві, обладнання не придатне

У

2011 році МОЗ закупило непридатних для використання інкубаторів для немовлят на суму 53 млн гривень на підставі підроблених документів. Про це йдеться, як повідомила прес-служба «Батьківщини», у відповіді Генпрокуратури на депутатське звернення заступника голови фракції Андрія Іванчука. У документі зазначається, що у 2010 році компанія VamedEngineering GmbH & CO KG поставила в Україну 85 транспортних інкубаторів для немовлят на загальну суму близько 53 млн гривень.

Упродовж червня-липня 2011 року проводилися к лінічні випробування цього обладнання у Київському міському пологовому будинку №7. «Службові особи пологового будинку №7…, достовірно знаючи, що вони (інкубатори) непридатні для використання у медзакладах без усунення попередньо виявлених випробуваннями недоліків, упродовж червня-липня 2011 року підробили документацію з їх клінічних випробувань, до якої внесли завідомо неправдиві відомості про позитивні результати таких випробувань», — сказано у відповіді ГПУ.

«На підставі підроблених документів державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів МОЗ 5.08.2011 р. провело державну реєс­трацію вказаних інкубаторів, медичне обладнання внесено до державного реєстру», — сказано у документі. На даний час ГПУ відкрила кримінальне провадження за вказаним фактом зловживання службовим становищем посадовцями МОЗ та Кабміну в ході здійснення держзакупівель медичного обладнання. Нині триває досудове розслідування. За матеріалами http://www.pravda.com.ua

ГЛОБАЛЬНИЙ ФОНД ЗНОВУ ПІДТРИМУЄ УКРАЇНУ

П

равління Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією прийняло рішення про виділення фінансування практично в повному обсязі заявки України на 2 фазу 9 раунду гранта Глобального фонду. На цьому наголошувалося під час зустрічі Міністра охорони здоров’я України Раїси Богатирьової з місією Всесвітньої організації охорони здоров’я, Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) і Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. За період, що пройшов із моменту останньої оціночної місії ВООЗ, яка працювала в Україні влітку 2012 року, в нашій країні зроблено рішучі кроки щодо поліпшення системи контролю за поширенням туберкульозу, відзначив керівник

відділу з питань туберкульозу Європейського регіонального бюро ВООЗ Масуд Дара. Прийнято Закон України «Про реалізацію грантів Глобального фонду» та підготовлено пакет нормативних документів для його виконання, затверджено уніфікований протокол надання допомоги хворим на туберкульоз на всіх рівнях медичної допомоги, досягнуто значного прогресу в переході на стандартизоване лікування хворих на туберкульоз, у тому числі — на мультирезистентний. Крім того, для посилення моніторингу та контролю за випадками захворювань на туберкульоз в Україні впроваджується електронний реєстр хворих, розпочато пілотування нової складової реєстру з обліку препаратів, розроблено нормативні документи

з впровадження системи контролю якості лабораторних досліджень для лабораторій 1-3 рівня діагностики туберкульозу. Пропозиції Глобального фонду щодо внесення змін до Національної програми протидії туберкульозу МОЗ України розглядає в контексті необхідності посилення заходів із запобігання ризикам переривання лікування та оптимізації системи фармакологічного менеджменту, зміни моделі надання допомоги хворим з акцентом на амбулаторне лікування, розвитку системи інфекційного контролю туберкульозу, оптимізації системи обліку та звітності, наголошувалося під час зустрічі. Прес-служба МОЗ України

ЯКІСТЬ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ ПІД КОНТРОЛЕМ

З

гідно із законодавством, одним із показників рівня медичних послуг у закладі нині є акредитація. Нею офіційно визнається, що заклад охорони здоров’я має умови для медичної допомоги, медичні працівники відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам. За дотримання кожного зі стандартів закладу нараховують бали: від 1 до 30 залежно від стандарту. За результатами оцінювання медичній установі присвоюють певний рівень акредитації: вища категорія, перша чи друга. Сьогодні, згідно з діючими нормами, проходження акредитації — обов’язкова вимога Ліцензійних умов для всіх закладів охорони здоров’я та фармацевтичних установ, проте виконують її далеко не всі. В Україні налічують близько 20 тисяч ліцензіатів, що мають право здійснювати господарську діяльність у сфері охорони здоров’я, із них закладів — майже 8,3 тисячі, з яких акредитовані лише 14%. Незначне охоплення акредитацією медичних закладів призвело до накопичення низки проблемних питань: — фактично неможливо реально оцінити послуги та рівень забезпечення якості роботи установи; — не існує єдиної бази даних, яка б реалістично відображала матеріально-технічне забезпечення медзакладів; — складно контролювати дотримання стандартів акредитації, в т. ч. галузевих стандартів (клінічних протоколів, стандартів) у процесі роботи медичної установи, відтак — під час надання пацієнтам медичної допомоги. Для поліпшення ситуації МОЗ розробило проект нових умов акредитації медзакладів. Начальник Управління контролю якості медичних послуг Міністерства охорони здоров’я України Тетяна Донченко пояснює: «Передусім ми пропонуємо зробити акредитацію добровільною. Якщо заклад впевнений у своїй конкуренто­здатності, виконує всі вимоги — він за власною ініціативою звернеться до Міністерства охорони здоров’я.

Також ми плануємо сприяти створенню мережі незалежних експертних установ, які здійснюватимуть оцінку медичних закладів на відповідність стандартам для проходження акредитації. Проконсультувавшись із громадськими організаціями, ми з’ясували, що медичні заклади зацікавлені у проведенні так званого медичного аудиту своєї установи. Для цього ми зараз працюємо над розробкою та запровадженням системи експертиз. Аналіз стану медзакладу та якості його послуг мають робити технічні експерти, спеціально навчені аудитори. Вони зможуть абсолютно чітко зрозуміти, яким чином використано уніфікований клінічний протокол у тому чи іншому напрямку, якої якості послуги було надано у конкретному випадку, яке медичне обладнання використовується в закладі, які критерії якості діють у закладі. Для створення такої «мережі аудиторів» фахівці міністерства відпрацьовують порядок проведення експертизи подібними установами. На сайті МОЗ 16.04.2013 р. опубліковано для громадського обговорення Проект постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 765». Він передбачає, що експертну оцінку закладів охорони здоров’я можуть здійснювати незалежні установи. Вибір експертних організацій здійснюватимуть на конкурсній основі. Обиратимуть із компаній, які отримають підтвердження відповідності встановленим критеріям Міністерства. МОЗ для кожної експертної організації визначатиме сферу її компетентності. Аудитори зможуть залучати інші компанії для комплексної оцінки медичного закладу, якщо власна сфера компетентності не дозволяє це зробити. А медустанова матиме право самостійно обирати експертну організацію. Сьогодні, за чинними правилами, у роботі акредитаційних комісій беруть участь переважно лікарі-практики. Але такі суб’єктивні фактори, як, передусім, небажання погіршити стосунки з колегою, не дають можливості об’єктивно оцінити роботу того чи іншого закладу охорони здоров’я

за умови проведення акредитації виключно лікарями-практиками. Аудит незалежною експертною установою дозволить нам отримати об’єктивну картину можливостей закладу. Варто наголосити, що в усьому світі акредитація закладу є основою страхової медицини. Зміни, які пропонує Міністерство, покликані створити передумови запровадження обов’язкового державного медичного страхування в нашій країні. Адже добровільна акредитація буде вагомою складовою під час вибору страховою компанією медичного закладу. Установа, акредитована за власною ініціативою в порядку, затвердженому Урядом, представлятиме цікавість для страхових компаній як медзаклад, що гарантує якість своєї роботи. Натомість Міністерство охорони здоров’я матиме повну та достовірну інформацію про установу системи охорони здоров’я та обсяг медичної допомоги, що в ній надається». Міністерство залучатиме широке коло фахівців із профільних асоціацій та громадських організацій для поступової побудови мережі функціонуючих експертних установ, напрацювання технічних рішень та документів і навчання необхідної кількості аудиторів та експертів. Завдяки удосконаленню процедури акредитації Україна отримає реальний стан медичних закладів. Адже Міністерство пропонує, щоб дані за результатами акредитації вносили до єдиного електронного реєстру. Їх постійно оновлюватимуть. Наприклад, якщо заклад отримав нове устаткування, він повідомляє про це МОЗ та надає інформацію, скільки людей можна на ньому обстежити. Таким чином, Міністерство матиме досьє кожного акредитованого мед­закладу, що сприятиме підвищенню якості медичних послуг. Проект постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 765» опубліковано для обговорення на сайті МОЗ. Прес-служба МОЗ України

2 Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

НОВИНИ

31 травня 2013 року

НЕДОБРОСОВІСНА КОМЕРЦІЯ НЕБЕЗПЕЧНА ДЛЯ ПРОДАВЦЯ

П

ід час проведення спільної позапланової перевірки 14 травня 2013 року співробітники Держлікслужби України за зверненням Головного Управління СБУ в м. Києві та Київській області встановили факт здійснення безліцензійного виробництва лікарських засобів ТОВ «Торговий дім «Каскад-медікал» в м. Васильків Київської області. Кількість медичних препаратів, виявлених під час перевірки, становить 3,9 млн упаковок вартістю близько 300 млн грн (для порівняння: річний обсяг продажів цієї продукції складає 426 млн грн). «На території TOB «Торговий Дім КаскадМедікал» було виявлено нерозфасовані та незареєстровані лікарські засоби з маркуванням німецькою мовою, упаковки українською мовою без зазначення номерів серій та термінів придатності, інструкції, а також запаковані лікарські засоби з маркуванням українською мовою, — повідомили у Держлікслужбі. — Також на цій території знаходилось приміщення для пакування лікарських засобів та обладнання для нанесення маркування на лікарський засіб». За інформацією Держлікслужби України, ТОВ «ТД Каскад-Медікал» не має ліцензії на

провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів. Також встановлено, що протягом майже 10 років через ексклюзивного представника Heel в Україні — ТОВ «ТД Каскад-Медікал» (Київ), в Україну вантажним транспортом завозилися медичні препарати більше 60 найменувань, у яких вийшов або взагалі невідомий термін придатності. Співробітник агентства УНН, посилаючись на власні джерела в правоохоронних органах, зазначив, що перші результати перевірки підтвердили підозру, що відома німецька фармацевтична компанія Heel через свого ексклюзивного представника ввозила, фасувала й організовувала зберігання з метою збуту, а також збувала лікарські препарати сумнівного походження і терміну придатності: «Масштабність угод вражає. Тільки на території одного зі складів ТОВ «ТД Каскад-Медікал», розташованого в м. Васильків, виявлено значну кількість нерозфасованих і незареєстрованих лікарських засобів із маркуванням німецькою мовою, упаковки українською мовою без зазначення номерів серій і термінів придатності. Знайдене обладнання дозволяло розфасовувати прострочені ліки в упаковки з

НА КРОК БЛИЖЧЕ ДО ЄВРОПИ

Д

ержавна служба України з лікарських засобів та Європейський Директорат з якості лікарських засобів (EDQM) підписали Меморандум про взаємопорозуміння. Згідно з Меморандумом, сторони визначили механізми та деталі поглиблення співробітництва у сфері розробки та впровадження систем відстеження лікарських засобів у рамках реалізації проекту Ради Європи «еТАСТ» та Директиви 2011/62/ЕС від 8 червня 2011 року «Про внесення змін до Директиви 2001/83/ЕС кодексу Співтовариства, пов’язаного з лікарськими засобами для застосування людиною, щодо запобігання надходженню у легальну мережу постачання фальсифікованих лікарських засобів».

Нагадаємо, що з метою запобігання потраплянню фальсифікованих лікарських засобів у легальний обіг у 2011 році парламент Європейського Союзу прийняв Директиву, яка вводить обов’язкове маркування унікальним номером і двомірним кодом кожної упаковки лікарського засобу. Минулого року держава прийняла рішення про введення аналогічного маркування для фармринку України. Сутність нововведення в тому, що унікальний номер кожної упаковки дозволить відстежувати та ідентифікувати лікарський засіб у режимі реального часу по всьому ланцюжку поставок ліків: у виробника, дистриб’ютора, аптеці або лікувальному закладі. Прес-служба Держлікслужби України

ЯКІСТЬ ЛІКІВ І РЕЦЕПТІВ КОНТРОЛЮЄ СУД

П

рокуратура Львівської області затвердила звинувачувальний акт у кримінальному провадженні щодо трьох мешканців Львова, які протягом липня-листопада 2012 року здійснювали виготовлення, придбання, перевезення та зберігання з метою збуту в аптечні установи Львова та області завідомо фальсифікованих ліків. Про це повідомляє прес-служба прокуратури Львівської області. «Жителя Львова викрито правоохоронними органами під час чергової спроби збуту підроблених медпрепаратів. Зазначені ліки вилучено», — повідомили в прокуратурі. У Горлівці до кримінальної відповідальності притягнуто двох працівників аптеки, які судом визнані винними за ст. 321 ч. 1 (незаконне зберігання з метою збуту, збут отруйних або сильнодіючих препаратів) і ст. 321 ч. 2 (порушення встановлених правил виробництва, виготовлення, придбання, відпуск, облік отруйних чи сильнодіючих речовин) Кримінального Кодексу України. За словами старшого прокурора прокуратури м. Горлівки Олени Головіної, процесуального керівника даного кримінального провадження, співро-

бітники міліції виявили факти продажу сильнодіючих таблеток за рецептами, виписаними з порушеннями. У ході досудового розслідування встановлено, що фармацевти здійснювали відпуск сильнодіючих медичних препаратів за рецептами, які були виписані з порушеннями: у деяких рецептах вказувалася завищена норма медпрепаратів, в інших — відсутнє необхідне дозування. Однак на ці недоліки фармацевти, які мають відповідну освіту і знають правила торгівлі та відпуску медикаментів, закривали очі попри те, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України рецепти, виписані з порушеннями, мають повертатися покупцю зі штампом «рецепт недійсний». «Щодо медиків, які виписували рецепти з порушеннями, на даний момент надається правова оцінка їхнім діям із подальшою їх кваліфікацією», — підсумувала Олена Головіна, старший прокурор прокуратури м. Горлівки. За матеріалами www.lviv.gp.gov.ua, kochegarka.com.ua

українськими назвами, наносити на них нові терміни придатності, голографічні марки, вкладати відповідні інструкції із застосування. Зокрема, на упаковки ліків, термін придатності яких вийшов у 2010 році, проставлялося нове датування — 2016-2018 роки». За оцінками фахівців Держлікслужби України, найбільш небезпечними є ін’єкційні форми виявлених препаратів, оскільки їх застосування може призвести до виникнення загрози життю людини або настання тяжких наслідків для її здоров’я. Експерти припускають, що, найімовірніше, дистриб’ютор, який володіє ексклюзивним правом продавати препарати фірми Heel, просто скористався своїм становищем, оскільки фармацевтична продукція цієї німецької компанії досить популярна. Таку думку, зокрема, у коментарі радіо­ станції «Голос Столиці», висловив експерт фармацевтичного ринку Костянтин Косяченко: «Скажімо, офіційно завезли розфасоване ангро (фармакологічна сировина — прим. ред.) по 100 капсул, ціною, наприклад, сто доларів. Уже в Україні виготовляють упаковку по п’ять капсул у кожній, яка коштуватиме вже десять доларів. Таким чином, це такий собі недобро-

совісний заробіток! Це нечесна робота тих, хто завозить, навіть коли це офіційно, а не контра­ бандою. Від такої «схеми» може постраждати і пацієнт, і аптека. Адже, якщо ці препарати до неї потрапили, її ліцензія може бути анульована», — зазначив експерт. Наразі Держлікслужба України, згідно з законодавством, вжила заходи щодо тимчасової заборони та вилучення з обігу всіх серій 60-ти найменувань лікарських засобів із маркуванням виробника «Біологіше Хайльміттель Хеель ГмбХ» (Німеччина) за підозрою щодо фальсифікації. Ліцензії ТОВ «ТД Каскад-Медікал» на імпорт лікарських засобів та оптову торгівлю лікарськими засобами зупинено. Крім того, згідно з міжнародними домовленостями, Держлікслужба України поінформувала про даний факт міжнародні регуляторні органи та відповідні органи країн, що потенційно можуть стати ринком збуту продукції неліцензованого виробництва. За матеріалами Прес-служби Держлікслужби України та інформаційних ресурсів unn.com.ua, newsradio.com.ua

ВАКЦИНИ «ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК» ЗНОВУ В ЕПІЦЕНТРІ СКАНДАЛУ

Г

енеральна прокуратура винесла Міністерству охорони здоров’я подання з вимогою терміново усунути порушення законів України, допущені під час закупівлі та застосування вакцин у 2011-2012 роках. Окрім цього, ГПУ притягне до відповідальності чиновників, винних у порушенні закону. Про це Генпрокуратура повідомила у відповіді на депутатське звернення народного депутата фракції «Батьківщина» Павла Петренка. У поданні зазначено: «Упродовж 2012 року внаслідок щеплення проти гепатиту В неякісною вакциною виробництва сумнозвісної компанії «Фармстандарт-Біолік» постраждали 508 малюків. При цьому на закупівлю цього небезпечного для здоров’я препарату було витрачено 18 мільйонів бюджетних коштів. Найбільш кричущим фактом у цій ситуації є те, що, незважаючи на заборону Держслужби з лікарських засобів надалі зберігати та застосовувати вакцини виробництва компанії «Фармстандарт-Біолік», наприкінці минулого

року МОЗ провело попередню оплату чергової партії імунобіологічних препаратів цього ж виробника на суму 6,5 мільйона гривень», — наголошує Павло Петренко. Окрім того, у поданні повідомляється, що у 2011-2012 роках МОЗ не забезпечило проведення дітям обов’язкових профілактичних щеплень у повному обсязі. Так, згідно з офіційною статистикою, у 2011 році без щеплень залишилося близько половини дітей, а в 2012 — третина. При цьому утворилися значні залишки імунобіологічних препаратів майже на 60 мільйонів гривень. У Генпрокуратурі зазначили, що за результатами розгляду подання було оголошено догани двом начальникам управлінь міністерства та директору держпідприємства МОЗ України. Окрім того, до відповідальності буде притягнуто керівників структурних підрозділів із питань охорони здоров’я, які припустили порушення під час формування заявок на придбання імунобіологічних препаратів. За інформацією byut.com.ua

ПРИКЛАД, ВАРТИЙ НАСЛІДУВАННЯ

Н

а початку травня 2013 року в Лондоні, в офісі Агенції з регулювання лікарських засобів і медичних виробів Великої Британії (MHRA), відбулося підписання двосторонньої Угоди про співробітництво між Фармакопейним центром України та MHRA щодо використання монографій Британської фармакопеї. Угода була підписана з боку MHRA — доктором Самантою Аткінсон, Секретарем і науковим директором Британської фармакопеї, з боку Фармакопейного центру України — в.о. директора, професором Олександром Гризодубом. Ця Угода відкриває нові можливості перед відділом Державної Фармакопеї України (ДФУ) Фармакопейного центру як у галузі розробки монографій на активні фармацевтичні інгредієнти (АФІ) та допоміжні речовини, так і на готові лікарські засоби (ГЛЗ).

Британська фармакопея (БФ) є однією з найстаріших фармакопей у світі й одним із головних ідеологів із розробки Європейської фармакопеї (ЄФ). У той же час БФ зберігає свою індивідуальність і національну специфіку, що є вкрай важливим для розробки ДФУ. За умовами Угоди, Фармакопейний центр може використовувати матеріали БФ у якості основи з подальшою адаптацією для ДФУ. Підписання Угоди про співпрацю з MHRA є не єдиною домовленістю Фармакопейного центру, пов’язаною з розробкою та оновленням ДФУ на міжнародному рівні: на сьогодні вже існують аналогічні домовленості з ЄФ та Американською фармакопеєю (USP).

3 Прес-служба Держлікслужби України

ДИСКУСІйНИй КлУБ

ТЕСТ НА вИЖИвАННЯ, АБО чИ ВИтРИМАЮть УКРАЇНЦІ МеДИчНІ еКСПеРИМеНтИ? Важко знайти темну кішку в темній кімнаті, якщо її там немає. так само важко знайти задоволених нинішнім станом охорони здоров’я в Україні — знову ж таки через те, що таких не існує. тому питання «Бути чи не бути реформам медичної галузі?» аж ніяк не гамлетівське — відповідь однозначна, стратегія зрозуміла. Але досягнення найвиваженіших стратегічних цілей неможливе без розумної тактики і відповідальності за кожен її крок з боку виконавців. На жаль, те, як здійснюється реформа в охороні здоров’я, нагадує не марш, а кульгання на обидві ноги. та окрім параду реформ у житті галузі існують ще й звичайні будні. Хоча те, що відбувається у медичному житті країни останнім часом, нагадує надзвичайну ситуацію. Ліс рубають, щепки летять? Попри те, що вітчизняна охорона здоров’я ледь виживає на руїнах «Семашківського раю» і вже понад 20 років блукає в тумані невизначеності того, куди рухатися далі, громадяни країни сприймають її як синицю (нехай і напівживу) у жмені, а обіцяні нововведення — як журавля в далекому небі, до якого не кожен зможе дотягнутися. Втім стереотипи легко зламати позитивними прикладами. Відчуй-но населення, що «медична сорочка» стає ближчою до тіла кожного, такого галасу і спротиву реформам, які спостерігаються нині, не було б однозначно. Елементарне поліпшення — правильна організація роботи медичних закладів, внаслідок яких у поліклініках бодай би зменшилися черги, викликала б прихильність населення до нового курсу. На жаль, першим провісником політики реформування стало... скорочення лікарень, що спричинило ефект вибуху як у медичному, так і в пацієнтському середовищі. І в той час, як громадськість переконують у необхідності так званої оптимізації ліжкового фонду галузі (методом відсікання «зайвого»), наводячи приклади західних країн і при цьому не враховуючи рівня захворюваності, а головне — рівня запущеності хвороб у порівнюваних країнах, більшість г рома дс ьк и х а к т и віс т і в

4

стверджують, що впродовж усього часу реформування було закрито понад 100 лікувальних закладів, особливо це стосується пілотни х рег іоні в. Унас лі док такої «оптимізації» жителі вимушені їздити по медичну допомогу за 30-60 км від дому і відстоювати величезні черги, які і здоровому не під силу. Відтак люди переконані — реформи в медицині проводяться виключно з метою зекономити на хворих, а не щоб поліпшити піклування про їх здоров’я, як це декларується. Останнім часом про негативні наслідки такого провадження реформ відкрито заговорили і в депутатському корпусі. 2 квітня 2013 року у ВР України було зареєстровано законопроект, автори якого вимагають кримінальної відповідальності для осіб, причетних до необґрунтованого закриття медичних закладів. У пояснювальній записці до цього законопроекту зазначається, що під виглядом «медичної реформи» по всій країні відбувається закриття лікарень та скорочення медперсоналу, приватизація та перепрофілювання медичних установ. Зокрема, наводяться такі факти: у Донецькій області протягом 2012 року ліквідовано лікарні в 6 містах. У Кіровську закрито єдину лікарню в місті, в Ясинуватій та Авдіївці закрито по одній із двох лікарень. Скорочено номерну лікарню у селі Лазірки Оржицького

району Полтавської області, дільничну лікарню у селі Па льміра на Черкащині. Крім лікувальних закладів скорочується чисельність пологових будинків — у Дніпропетровській області ліквідовано 16 із них. При цьому, за даними Дніпропетровського управління статистики, в регіоні спос т е рі г ає т ь с я з р о с т а н н я смертності дітей віком до одного року майже на 8%. Дійшла черга і до потужних установ. У квітні розгорівся скандал навколо НДІ травматології і ортопедії Донецького НМУ, директор якого звернувся з листом до Президента України, у якому повідомив, що у зв’язку з розпорядженням МОЗ про передачу ліжок Інституту на баланс обласного бюджету виникла загроза ліквідації цього зак ла д у. Інци дент в да лос я ви черпат и, а ле тенденції «реформування» не змінилися. Втім Президент України неодноразово наголош ував, що медична реформа спрямована передусім на якість медичних реформ і їх доступність. Він переконаний, що не потрібно ламати медичну систему там, де вона працює. Під час наради у Вінницькій області він сказав: «Реформа спрямована на якість медичних послуг і їх доступність. У нас не повинна бути реформа заради реформи, реформа повинна бути заради людей». Ще одне зауваження: «Влада України незадоволена тим, якими темпами

розв’язу ютьс я проблеми сфери медицини. І причина цього — непрофесійний підхід до питання чиновників», — зазначив гарант Конституції. Та й сама Конституція безкомпромісна у цих питаннях — злиття, приєднання, а тим більше ліквідація комунальних закладів охорони здоров’я, що по суті призводить до зменшення їх кількості, є прямим пору шенн ям статті 49, яка гласить, що існуюча мережа державних та комунальних закладів охорони здоров’я не може бу ти скорочена. Виходить, що нинішні реформатори діють всупереч приписам Основного Закону країни.

Декорації великого театру У суспільстві лунають різні оцінки таких дій медичних чиновників — від найкатегоричніших «геноци д» і «загроза» нації до найліберальнішого «професійна безпорадність» (хоча, чи не становить непрофесіоналізм біля керма реальної загрози?!). Втім, існує ще одна думка про те, що «промахи» реформ — навмисна тактика відволікання суспільства від того, що відбувається за лаштунками медичної сцени — розквіту корупції. І доки розгніваний народ буде боротися за виживання амбулаторій і лікарень, де окрім лікаря-пенсіонера і фонендоскопа годі чимось надати медичну допомогу, тіньові схеми і відвертий

дерибан бюджетних коштів залишатимуться непоміченими, а відтак і безкарними. Однак сховати ши ло в мішку вдається не завжди. Тим більше, що оборудки в медичній галузі вражають найуразливіший нерв суспільного життя. Дедалі частіше у ЗМІ з’являються шокуючі «медичні вісті». Згадаймо бодай окремі з них.

• Як швидко заробити на «швидких». Згідно з висновками економічного і товарознавчого дослідження Київського НДІ судової експертизи Міністерства юстиції України, МОЗ переплатило за нові карети «швидких» Peugeot Boxer понад третину виділених на них грошей, чим завдало збитків бюджету на суму 56,6 мільйона гривень. За даними цього дослідження, за кожну машину МОЗ віддало ТОВ «КРАС» 649 тисяч гривень, тоді як експерти оцінили її вартість (разом з обладнанням) у 465 тисяч гривень. У справі про закупівлю карет «швидкої» відкрито криміна льне прова дження за статтею 191 частини 5 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання с лужбовим становищем). У даний час проводяться необхідні експертизи, дос л і д же н н я, оп и т у в а н н я свідків і пі дозрюваних по цій справі.

• Банкет під час чуми. У той час як на всіх рівнях говорять про необхідність

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

ДИСКУСІйНИй КлУБ

31 травня 2013 року докласти максимум зусиль для подолання епідемії туберк ульозу в Україні, за даними аудиту Рахункової палати, МОЗ не забезпечило своєчасної закупівлі протитуберкульозних препаратів та виробів медичного призначення для його діагностики. Тому регіональні лікарні не були забезпечені необхідною кількістю ліків — у 2011 році вони отримали препаратів на рівні 8-24% від потреби, а у 2012 році — 60-75%. Більше того, через недостатній контроль із боку МОЗ було закуплено протитуберкульозний препарат у 6 разів дорожчий за ринкову ціну. Але і його не поставляли в лікарні понад 9 місяців — було порушено всі існуючі схеми лікування, від яких залежало життя сотень тисяч людей.

• І ва шим, і на шим. Окрема розмова — чим лікують українців. У той час як на найвищому рівні було проголошено наступальну боротьбу за якість ліків в Україні і за рівні правила на фармринку країни для всіх його учасників, цинічними виглядали намагання відтермінувати (а можливо, і повністю скасувати) введення ліцензії на імпорт ліків, а також обов’язкову наявність сертифіката GMP в імпортерів ліків. Схоже, лише категорична заява Прем’єрміністра України Миколи Азарова на засіданні Кабміну про те, що «спекуляції щодо можливого дефіциту, п ри зу п и нен н я пос та вок ліків треба розцінювати як саботаж і безпідставні спекуляції, які до того ж аморальні стосовно стривожених пацієнтів та нашої громадськості» зупинила «гойдалку» таких спроб. Ще одним сві дченн ям безпрецедентної «т у рботи» про якість ліків стало Подання Генеральної Прокуратури України, яке вона направила на адресу МОЗ України 20 листопада минулого року і вказала на випадки порушення чинного законодавства під час реєстрації ліків та інші факти (недостатній контроль за надходженням інформації від лікувальних установ про небезпечні побічні реакції при застосуванні ліків; недотримання місячного терміну прийняття рішень про реєстрацію ЛЗ; допуск до реєстрації імпортних фармпрепаратів, не зареєстрованих у країні за явника чи виробника; порушення принципу «єдиного вікна», невиконання зауважень і вказівок інспекцій тощо). Здавалося б, МОЗ повинне бути зацікавлене у спростуванні цих звинувачень. Та ось уже пройшло понад півроку, а суспільство так їх і не дочекалося… До всього дода л ис я зви н у в аче н н я

депутатів у тому, що МОЗ не забезпечило належного контролю за цінами на лікарські засоби і вироби медичного призначення, які закуповувалися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

• Недитячі випробування. Особливо резонансними стали звинувачення у протизаконних к лінічних випробуваннях сумнівних лікарських засобів на дітях, про що також повідомила група народних депутатів. У їх поданні до ГПУ, СБУ та інших інстанцій відзначалося, що протягом останніх двох років посадові особи МОЗ України фактично покривали проведення таких випробувань (до того ж із порушеннями законодавства — без акредитаційного сертифікату установи охорони здоров’я, без згоди обох батьків тощо). З цього приводу ві дкрито кримінальну справу.

Вакцинальна вакханалія Та, схоже, останнім днем Помпеї стали пристрасті, що розгорі лис я навколо сумнозвісних вакцин для профілактики гепатиту В виробництва ПАТ «Фармстандарт-Біолік». У той час, як всю країну охопила широка агітаційна кампанія «Щеплення — це порятунок», під час якої батькам докоряли у безпідставній відмові від вакцинації своїх дітей, переконували у безпечності щеплень, закликали відновити довіру до вакцинації, одним розчерком пера вдалося відкинути всі шанси на таку довіру на багато років уперед. І сталося це після того, як Державна служба з лікарських засобів тимчасово заборонила реалізацію, зберігання та застосування всіх серій згаданої вакцини на підставі висновків позапланової перевірки ПАТ «Фармстандарт-Біолік». Усі ЗМІ в той час оприлюднили звернення народного депутата О. Сенченка до Генерального прокурора України від 17 грудня 2012 року. «Протягом 2012 року МОЗ провело тендери на загальну суму 1 млрд 653 млн гривень. Значну частину цих коштів витрачено на зак у пів лю вакцин виробництва ПАТ «Фармстандарт-Біолік», до ск ла д у ак ціонерів якого входить син Міністра Раїси Богатирьової» — йш лос я у зверненні. Раніше фірму не раз позбавляли ліцензії на продаж небезпечних вакцин, однак «Фармстандарт-Біолік», мов Фенікс, знову і знову поставав серед лідерів державних закупівель. Цьогоріч таким феноменом зайн я лас я Генпрокуратура України, яка прийняла до розгляду

постанову про проведення перевірки закупівлі вакцин «Фармстандарт-Біолік». Резонанс у цим поді ям додали трагедії 11 родин, у яких померли малюки і ці випадки пов’язували зі щеп лен н я м и зга да н и м и ва к ц и на м и. Генера л ьна Прокуратура України провела відповідну перевірку цих фактів і, за с ловами Р. Богатирьової, не встанови ла жодного випа дку зв’язку смерті дітей з вакцинацією. Але, як кажуть, гіркий присмак залишився у суспі льстві надовго. Як і питання без відповіді. Адже згідно з висновками Держлікслужби під час перевірк и П АТ «Фармстандарт-Біолік» було виявлено 14 критичних і 22 істотних пору шен н я Лі цен зі й н и х умов при виробництві цієї вак цини. Зок рема, було встановлено, що виробництво серій проведено з порушенням затвердженого технологічного регламенту. У всіх випадках порушені затверджені технологічні норми технологічних втрат нерозфасованої продукції in bulk, отримано завищену кількість ампул готового лікарського засобу, ніж передбачено в затвердженому документі. Розслідувань причини ві дхи лень від встановлених норм не проведено. Як і валідація т е х нолог іч ног о п роцес у отриманн я вак цини д л я профілактики гепатиту В. Тож підтвердження того, що технологічний процес її виробництва гарантує її якість, немає. До того ж в одному з інтерв’ю голова комітету ВР України Тетяна Бахтеєва сказала: «Ми також отримали інформацію, що дана вакцина виробляється на Кубі, після чого вона завозиться в 20-літрових бочках в Україну і доставляєтьс я на підприємство «Фармстандарт-Біолік». Чи піс ля цього українці повірять у безпечність вак цинації? І не дивно, що громадськість у штики сприймає заплановане МОЗ розширення календаря щеплень. Та й провідні експерти, науковці, практикуючі медики стверджують, що, приміром, вакцинація проти гепатиту В повинна проводитися тільки в групах ризику, а серед новонароджених — тільки дітям, які народилися від матерів, інфікованих вірусним гепатитом В. Ми не країна Південно-Східної Азії, де вірусний гепатит В є ендемічним захворюванням і вакцинація показана всім без винятку. Україна, згідно з даними ВООЗ, є країною з помірним поширенням вірусного гепатиту В. Мож ливо, МОЗу варто ропочати кампанію за вакцинацію не з агітації, а із за-

безпечення суворого контролю якості закуповуваних вакцин та їх безпеки, адже саме МОЗ безпосередньо здійснює функції з реєстрації вакцин і з їх закупівлі.

Критична точка Показово, що останнім часом на МОЗ України посипалися звинувачення не лише з боку ображеної громадськості, якій можна було б дорікнути у надмірній емоційності, вимаганні стандартів, що немож ливо забезпечити (хоча, зрештою, чому громадяни повинні з розумінням ставитися до проблем держави, яка їх ігнорує і зневажає їхні інтереси?). Серія скандалів навколо МОЗ, що сталися впродовж останніх 2-х років, спричинила схід сніжної лавини із самих вершин. Незадоволення медичною політикою неодноразово висловлювали перші особи держави. І не без підстав. За і нформа цією Генеральної прокуратури України, віт чизн яна охорона здоров’я ввійшла у трійку лідерів серед галузей, які позначилися найбільшою кількістю осіб, притягнутих до відповідальності за одержання хабарів (на різних рівнях).

11 березня цього рок у група народних депутатів звернулася до Генерального прокурора України, голови СБУ, керівника МВС, віце-прем’єр-міністра, відповідального за сферу охорони здоров’я, з вимогою провести невідк ладну перевірку численних фактів пору ше н н я по с а дови м и особами МОЗ вимог чинного законодавства. А вже наприкінці квітня МВС України офіційно повідомило про порушення кримінальних проваджень за чис ленними фактами пору шень Міністерством охорони здоров’я чинного законодавства, в тому числі і за фактами неефективного використання коштів держбюджету. Службовцям МОЗ інкримінують ст.364 Кримінального кодексу України — зловживання владою або службовим становищем. Крім того, Солом’янське районне управління МВС України в місті Києві відкрило кримінальне провадження за фактом введення МОЗ в обіг медичних імунобіологічних препаратів, які не відповідають вимогам безпеки — винним у вказаному правопорушенні службовцям МОЗ інкримінують статтю 227 КК України — умисне введення в обіг на

ринку України небезпечної продукції, а посадовим особам держпі дприємств — статтю 140 КК України — нена лежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником. Врешті решт усі ниточки звилися в один клубок і ВР України таки створила тимчасову слідчу комісію, прийнявши 15 травня 2013 року Постанову «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів порушень законодавства при здійсненні державних закупівель, неефективного використання державних коштів та зловживань службовим становищем з боку посадових осіб Міністерства охорони здоров’я України, інших державних підприємств, установ і організацій у сфері охорони здоров’я та фармацевтичної галузі», за проект якої проголосували 205 народних депутатів. У постанові зазначається, що створення такої ТСК необхідно, «зважаючи на численні факти порушення Конституції та законів України, скорочення існуючої мережі закладів охорони здоров’я, яке призвело до масового звільнення медичного персоналу, неналежного виконання державних цільових програм та комп лексних заходів з охорони здоров’я, незадовільного стану реалізації проекту впровадження екстреної медичної допомоги, збільшення обігу та застосування небезпечних та фа льсифікованих лікарських засобів, також зважаючи на факти корупційних діянь при здійсненні державних закупівель, неефективного та нецільового використання державних коштів та майна, фактів зловживань службовим становищем, доп у щених поса довими особами Міністерства охорони здоров’я України, інших державних підприємств, установ та організацій у сфері охорони здоров’я та фармацевтичної галузі, які призводять до порушення невід’ємного права особи на охорону здоров’я і несуть реальну загрозу для генофонду нації та безпеки України». Погодьмос я, такий висновок щодо діяльності відомства, яке відповідає за найгуманнішу у світі місію порятунку людських життів, — більш ніж кричуще підтвердження того, що ми живемо в країні парадоксів. І головне, щоб це не стало нормою нашого життя.

Шановні читачі! Відкриваючи «дискусійний клуб», ми ставили за мету дати кожному лікарю можливість висловитися з приводу наболілого. Тема нашого наступного обговорення «ЗАбеЗПеЧеННЯ ЯКОСТі В МедИЦИНі: ТОТАЛЬНИй КОНТРОЛЬ ЧИ ВИЩИй ПіЛОТАЖ УПРАВЛіННЯ?». Чекаємо ваших листів на адресу: 04211, м.Київ, а/с 138, редакція газети «Ваше здоров’я» або на e-mail: vz@vz.kiev.ua

5

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

ЧАС ЗБИРАТИ КАМІННЯ «Медико-демографічна ситуація в Україні за останні роки набула критичного стану та свідчить про незадовільний стан здоров’я населення» — написали депутати А.В. Іванчук, М.М. Іонова, О.І. Гелевей та Л.М. Гриневич у пояснювальній записці до проекту Постанови Верховної Ради України «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів порушень законодавства при здійсненні державних закупівель, неефективного використання державних коштів та зловживань службовим становищем з боку посадових осіб Міністерства охорони здоров’я України, інших державних підприємств, установ та організацій у сфері охорони здоров’я та фармацевтичної галузі». Ця Постанова набула чинності 15 травня 2013 року, тобто розслідування строком у півроку розпочалося. ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів порушення законодавства України при здійсненні державних закупівель, неефективного використання державних коштів та зловживань службовим становищем з боку посадових осіб Міністерства охорони здоров’я України, інших державних підприємств, установ та організацій у сфері охорони здоров’я та фармацевтичної галузі Зважаючи на численні факти порушення Конституції України та законів України при скороченні існуючої мережі закладів охорони здоров’я, що призвело до масових звільнень медичних працівників, а також на неналежне виконання державних цільових програм і комплексних заходів з охорони здоров’я, незадовільний стан реалізації проекту щодо запровадження екстреної медичної допомоги, поширення обігу та застосування небезпечних та фальсифікованих лікарських засобів, порушення законодавства України при здійсненні державних закупівель, неефективне використання державних коштів та зловживання службовим становищем з боку посадових осіб Міністерства охорони здоров’я України, інших державних підприємств, установ та організацій у сфері охорони здоров’я та фармацевтичної галузі, відповідно до частини четвертої статті 89 Конституції України, статті 87 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада України постановляє: 1. Утворити Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з питань розслідування фактів порушення законодавства України при здійсненні державних закупівель, неефективного використання державних коштів та зловживань службовим становищем з боку посадових осіб Міністерства охорони здоров’я України, інших державних підприємств, установ та організацій у сфері охорони здоров’я та фармацевтичної галузі (далі — Тимчасова слідча комісія).

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до проекту Постанови Верховної Ради України «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів порушень законодавства при здійсненні державних закупівель, неефективного використання державних коштів та зловживань службовим становищем з боку посадових осіб Міністерства охорони здоров’я України, інших державних підприємств, установ та організацій у сфері охорони здоров’я та фармацевтичної галузі» 1. Обґрунтування необхідності прийняття акту Кожна людина має природне невід’ємне і непорушне право на охорону здоров’я. Охорона здоров’я — один із пріоритетних напрямів державної діяльності. Держава відповідальна перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров’я і збереження генофонду нації, вдосконалення медичної допомоги тощо. При цьому саме ступінь орієнтованості держави на покращення здоров’я громадян, комплексне вдосконалення діяльності сфери охорони здоров’я є одним із визначальних показників результативності соціальної політики держави та її загального економічного розвитку. Разом із тим, медико-демографічна ситуація в Україні за останні роки набула критичного стану та свідчить про незадовільний стан здоров’я населення. Особливе занепокоєння викликає низький рівень народжуваності порівняно з високим рівнем смертності, високий рівень поширеності хронічних неінфекційних захворювань, зростання загального тягаря хвороб. Так, загальна смертність населення та смертність від окремих захворювань в Україні вдвічі перевищує

6

2. Тимчасовій слідчій комісії розслідувати факти порушення Конституції України та законів України при скороченні існуючої мережі закладів охорони здоров’я, що призвело до масових звільнень медичних працівників, а також стосовно неналежного виконання державних цільових програм і комплексних заходів з охорони здоров’я, незадовільного стану реалізації проекту щодо запровадження екстреної медичної допомоги, поширення обігу та застосування небезпечних та фальсифікованих лікарських засобів, порушення законодавства України при здійсненні державних закупівель, неефективного використання державних коштів та зловживання службовим становищем з боку посадових осіб Міністерства охорони здоров’я України, інших державних підприємств, установ та організацій у сфері охорони здоров’я та фармацевтичної галузі.

3. Визначити, що кількісний склад Тимчасової слідчої комісії становить 13 народних депутатів України, виходячи із забезпечення пропорційного представництва в її складі від: • фракції «ПАРТІЇ РЕГІОНІВ» — шість народних депутатів України; • фракції Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» — три народних депутати України; • фракції Політичної партії «УДАР Віталія Кличка» — один народний депутат України; • фракції Всеукраїнського об’єднання «Свобода» — один народний депутат України; • фракції Комуністичної партії України — один народний депутат України; • позафракційних — один народний депутат України.

4. Обрати головою Тимчасової слідчої комісії народного депутата України Диріва Анатолія Борисовича (фракція Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина»), заступником голови Тимчасової слідчої комісії — народного депутата України Гелевея Олега Івановича (фракція Всеукраїнського об’єднання «Свобода»).

відповідні показники країн Європейського Союзу. Високим є рівень смертності осіб працездатного віку, який у 2-4 рази вищий, ніж в економічно розвинених країнах. За даними Держстату України, середня очікувана тривалість життя при народженні в Україні у 2011 році становила лише 71 рік (66 років для чоловіків та 75,9 років для жінок)1. Між тим, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, середній показник очікуваної тривалості життя при народженні в більшості країнах Європейського Союзу становить майже 76 років, а в окремих із них (Франція, Швеція, Іспанія, Норвегія) — більше 80 років. Аналіз показників останніх років свідчить про подальше погіршення стану здоров’я населення з істотним підвищенням у всіх вікових групах рівнів захворюваності і поширеності хвороб, зокрема хронічних неінфекційних захворювань, включаючи хвороби системи кровообігу, злоякісні новоутворення, хвороби органів дихання тощо. Так, за даними Держстату України, в 2011 році загальна кількість уперше зареєстрованих випадків захворювань становила 32 381 тис. При цьому кількість зареєстрованих випадків виявлення новоутворень є найбільшою за роки незалежності України та становить 423 тисячі випадків. Загалом, незадовільний стан системи охорони здоров’я становить реальну загрозу для генофонду нації та безпеки України, а тому потребує невідкладного та адекватного розв’язання. В аспекті вищевказаного слід наголосити, що Міністерство охорони здоров’я України (далі — МОЗ України) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я, формуванні державної політики у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних

5. Обрати до складу Тимчасової слідчої комісії таких народних депутатів України: • Ващук Катерину Тимофіївну — фракція «ПАРТІЇ РЕГІОНІВ»; • Донець Тетяну Анатоліївну — фракція Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина»; • Журавського Віталія Станіславовича — фракція «ПАРТІЇ РЕГІОНІВ»; • Іонову Марію Миколаївну — фракція Політичної партії «УДАР Віталія Кличка»; • Лабунську Анжеліку Вікторівну — позафракційна; • Мисика Володимира Юрійовича — фракція «ПАРТІЇ РЕГІОНІВ»; • Момота Олександра Івановича — фракція «ПАРТІЇ РЕГІОНІВ»; • Петренка Павла Дмитровича — фракція Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина»; • Поляченка Юрія Володимировича — фракція «ПАРТІЇ РЕГІОНІВ»; • Спіріну Ірину Дмитрівну — фракція Комуністичної партії України; • Шипка Андрія Федоровича — фракція «ПАРТІЇ РЕГІОНІВ».

6. Матеріально-технічне, кадрове, інформаційне та організаційне забезпечення роботи Тимчасової слідчої комісії покласти на Апарат Верховної Ради України.

7. Визначити термін діяльності Тимчасової слідчої комісії — шість місяців з дня прийняття цієї Постанови.

8. Звіт Тимчасової слідчої комісії про виконану роботу заслухати на пленарному засіданні Верховної Ради України не пізніше п’яти місяців з дня прийняття цієї Постанови.

9. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття. Голова Верховної Ради України

виробів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням (п. 1 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затверджене Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 467/2011). Між тим, численні факти порушень Конституції та законів України, скорочення існуючої мережі закладів охорони здоров’я, що потягнуло масове звільнення медичного персоналу, неналежне виконання державних цільових програм і комплексних заходів з охорони здоров’я, незадовільний стан реалізації проекту запровадження екстреної медичної допомоги, поширення обігу та застосування небезпечних та фальсифікованих лікарських засобів, факти корупційних діянь при здійсненні державних закупівель, неефективного та нецільового використання державних коштів та майна, а також факти зловживань службовим становищем із боку посадових осіб МОЗ України, інших державних підприємств, установ та організацій у сфері охорони здоров’я та фармацевтичної галузі є одними з тих ключових факторів, що зумовлюють критичний стан вітчизняної системи охорони здоров’я. У минулому році МОЗ України допустило обіг та використання лікарських засобів неналежної якості, що зумовило численні смертельні випадки. Так, у 2012 році МОЗ України у централізованому порядку закупило вакцину проти гепатиту В у ПАТ «Фармстандарт-Біолік». У подальшому вказані препарати були поставлені до закладів охорони здоров’я для проведення планових щеплень. Між тим, застосування вакцини призвело до численних летальних випадків — лише за офіційними даними померло більше 10 дітей. У подальшому Держлікслужба України провела перевірку умов виробництва вказаної вакцини, за результатами якої встановила 14 критичних, 22 істотних і 4 несуттєвих порушення ліцензійних умов, наявність 1

В.РИБАК м. Київ 15 травня 2013 року № 236-VII

яких могла вплинути на виробництво неякісних та небезпечних лікарських засобів. Слід також наголосити, що протягом 2012 року до ДП «Державний експертний центр МОЗ України» від лікарів закладів охорони здоров’я України надійшло 12 повідомлень про випадки смерті пацієнтів, причиною яких були побічні реакції, що сталися при застосуванні підозрюваного/підозрюваних лікарських засобів (усього — 18 лікарських засобів). При цьому було доведено наявність причинно-наслідкового зв’язку між розвитком побічних реакцій та застосуванням підозрюваного/пі­ дозрюваних лікарських засобів. Окрім того, у зв’язку з неналежною взаємодією МОЗ України та ДП «Державний експертний центр» траплялись непоодинокі випадки обігу лікарських засобів, використання яких зумовило смертельні випадки. Так, лише 25 липня 2011 року до управління післяреєстраційного нагляду ДП «Державний експертний центр» надійшло повідомлення з районної лікарні про смертельний випадок, який стався ще 18 липня 2010 року після застосування лікарського засобу «Мілдронат». Таким чином, протягом більше одного року не було розглянуто навіть питання про заборону обігу лікарського засобу, використання якого призвело до тяжких наслідків. У 2011-2012 роках МОЗ України не забезпечило захисту прав пацієнтів при проведенні клінічних досліджень лікарських засобів. Наприклад, у відділенні дитячої ендокринної патології державної установи «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМНУ» у клінічних випробуваннях щодо ефективності і переносимості препарату «Джінтропін» («Генесайнс Фармасьютікалс Ко Лтд», Китай) 26 пацієнтів брали участь після закінчення строку, визначеного страховим договором. Крім того, всупереч вимогам статті 9 Закону України «Про лікарські

Дані Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

ДИСКУСІйНИй КлУБ

31 травня 2013 року

засоби», інформаційні згоди 9 пацієнтів були підписані лише одним із батьків. Слід також зауважити, що у ході клінічного аудиту клінічних випробувань лікарських засобів ВСВ 114 та СР4-004 у державній установі «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМНУ», проведеного 5 вересня 2012 року, встановлено порушення щодо інформаційної згоди пацієнтів. Проте ДП «Державний експертний центр МОЗ України» на ці порушення відреагувало лише встановленням строку на їх усунення. У відділенні дитячої кардіології (вроджених вад серця) державної установи «Науково-дослідний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України» при дослідженні препарату «Босентан» виявлені випадки неповідомлення органів опіки і піклування про участь у клінічному випробуванні одного з пацієнтів. Крім того, клінічні випробування проводилися без акредитаційного сертифіката закладу охорони здоров’я. У педіатричному відділенні Полтавської обласної дитячої клінічної лікарні багатоцентрове клінічне дослідження щодо встановлення безпечності та переносимості терапії «Доріпенемом» проводилося без акредитаційного сертифіката майже півтора року. Водночас, незважаючи на зазначені порушення закону, які становили суттєву загрозу для життя та здоров’я пацієнтів, МОЗ України фактично покривало подібну ситуацію та не вживало необхідних заходів із метою її усунення. Протягом останніх років виявлені численні випадки незаконного вилучення органів та тканин людей із метою подальшого продажу і трансплантації або з метою переробки для створення біоімплантатів. такий стан справ не може існувати без активної участі та сприяння окремих фахівців у сфері охорони здоров’я України, оскільки вилучення органів та анатомічних матеріалів вимагає наявності спеціальних знань. Крім того, зазначені дії вчиняються виключно у закладах охорони здоров’я або медичних установах, які підпорядковані та підконтрольні МОЗ України. як вбачається із повідомлень у засобах масової інформації, в Україні протягом 2010-2012 років у різних областях України були виявлені факти грубих порушень правил вилучення органів та інших анатомічних матеріалів у померлих осіб. Найбільшими зафіксованими порушеннями були отримання дозволу на вчинення вказаних дій представниками судово-медичних закладів із грубим порушенням чинного законодавства України або неотримання таких дозволів взагалі. Дуже часто при отриманні відповідного дозволу родичам померлого надавалася недостовірна або неповна інформація про те, що планується вилучати, кількість фрагментів, частин тіла чи тканин. Наприклад, родичам повідомлялося, що буде вилучено один-два незначних фрагменти анатомічних матеріалів для використання в наукових цілях або надання медичної допомоги хворим дітям. Натомість фактично судмедексперти вилучали до 30 фрагментів. Ще одним із найбільших порушень є незаконне вивезення органів та інших анатомічних матеріалів людини до інших країн. Зокрема, вивезення їх дуже часто відбувається не через Координаційний центр трансплантології Міністерства охорони здоров’я України (як це передбачено законодавством), а, наприклад, через посередництво Державного підприємства «Біоімплантант». З цього можна зробити висновок, що МОЗ України через свою бездіяльність допускає вивезення органів та тканин на підставі нерівноцінного обміну анатомічним матеріалом, а відповідної угоди (що прямо заборонено законом). МОЗ України не забезпечило належного виконання окремих державних цільових програм і комплексних заходів з охорони здоров’я. У 2011-2012 роках МОЗ України не забезпечило ефективного використання коштів державного бюджету, виділених на виконання заходів із профілактики та лікування захворювань на туберкульоз, передбачених Загальнодержавною цільовою соціальною програмою протидії захворюванню на туберкульоз на 2012-2016 роки. Неефективні управлінські рішення МОЗ України призвели до несвоєчасного проведення процедур закупівель протитуберкульозних препаратів і виробів медичного призначення для діагностики туберкульозу, що одночасно з необґрунтованим подовженням термінів постачання вказаних товарів стало причиною недостатнього забезпечення ними регіональних органів охорони здоров’я: у 2011 році — на рівні 8-24%, у 2012 — на рівні 60-75%. через недостатній контроль з боку МОЗ України до ДП «Укрвакцина» більше 9 місяців не поставлявся закуплений ним протитуберкульозний препарат на суму 6589,9 тис. грн. У зв’язку з цим МОЗ України були створені умови для затримки постачання цих препаратів до закладів охорони здоров’я, порушення схем і переривання процесу лікування та придбання їх за інші кошти. Іншим суттєвим недоліком у роботі МОЗ України є відсутність дієвого моніторингу цін на препарати іноземного виробництва. так, аудитом Рахункової палати було встановлено, що за відсутності належного моніторингу цін створено умови для закупівлі у комерційної структури лікарських засобів за цінами, що в 1,3-2,6

разу перевищують ціну цього ж препарату, придбаного коштами ґранта Глобального фонду та поставленого до лікувальних закладів у 2012 році. Крім того, через недостатній контроль з боку МОЗ України за забезпеченням регіональних закладів охорони здоров’я протитуберкульозними препаратами та їх розподілом в окремих регіональних закладах охорони здоров’я утворилися залишки препаратів, що забезпечать їх потребу на 3-6 років, але, враховуючи терміни їхньої придатності, не зможуть бути використані. Натомість, в інших регіонах ці препарати відсутні. За таких обставин протитуберкульозні препарати, придбані коштом Державного бюджету на суму 634,9 тис. грн, використовуються неефективно. За відсутності ефективного управління МОЗ України коштами Державного бюджету на закупівлю протитуберкульозних препаратів і витратних матеріалів відкриті асигнування наприкінці 2011-2012 років у сумі 8516,4 тис. грн не використані. Необхідно також наголосити, що в 2011-2012 роках МОЗ України не забезпечило належного виконання Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009-2015 роки та не запровадило ефективної системи імунопрофілактики і захисту населення від інфекційних хвороб. Зокрема, не виконувалися заходи із впровадження сертифіката щеплень громадянина України, методичних рекомендацій для медичних працівників і батьків та інформаційних буклетів, спрямованих на покращення інформованості населення і пропаганду імунізації. Не забезпечено запланованого програмою охоплення профілактичним щепленням цільових груп населення. також не досягнуто визначених програмою показників зниження захворюваності, зокрема, на гепатит В, кір, краснуху, епідемічний паротит. Крім того, Міністерство не забезпечило виконання заходів із суцільного лабораторного контролю якості вакцин і безпеки їх використання. До акредитованої лабораторії державного підприємства «Центр імунобіологічних препаратів» не відправлено 159 серій медичних імунобіологічних препаратів. Слід також наголосити, що Міністерство і державне підприємство «Укрвакцина» не запровадили дієвої системи «холодного ланцюга» під час зберігання, транспортування та використання імунобіологічних препаратів. Окремо варто зауважити, що з метою виконання Національного плану дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини у 2012 році МОЗ України було проведено централізовану закупівлю медикаментів для дітей, хворих на муковісцидоз. Зокрема, закуплено препарат «Креазим», який має низьке дозування (10 000 та 20 000 одиниць), а тому є незручним для прийому дітьми раннього віку. Більше того, даний препарат взагалі не пройшов клінічних випробувань для відповідної категорії хворих, у результаті чого безпечність та ефективність препарату не було встановлено. як наслідок, у результаті застосування препарату «Креазим» багато дітей потрапили до реанімаційних відділень у зв’язку з низкою побічних ефектів. також у контексті виконання Національного плану дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини доречно зауважити, що в Державному бюджеті України на 2013 рік взагалі не було передбачено коштів для лікування дітей, хворих на ювенальний ревматоїдний артрит. У 2011-2012 роках МОЗ України проводило реєстрацію лікарських засобів, безпечність яких не була підтверджена, у тому числі результатами доклінічного вивчення та клінічних випробувань. так, всупереч вимогам частини четвертої статті 9 Закону України «Про лікарські засоби» було проведено реєстрацію лікарських засобів без матеріалів доклінічного вивчення, клінічного випробування та експертиз лікарських засобів (наприклад: «еберпорт-П» (Куба) — без випробувань за показниками «супровідні домішки» та «стерильність»; «Бетафер-1а» (Україна), «Бетафер-1а плюс» (Україна), «Бетабіоферон-1а» (Україна) — без доклінічного вивчення та клінічного випробування). Більше того, неодноразово допускалась державна реєстрація імпортних лікарських засобів, які в країні виробника не зареєстровані лікарськими засобами. Наприклад, зареєстровані як лікарські засоби препарати виробництва чеської компанії «Dr. Muller Pharma s.r.o», у країні виробника (чеська Республіка) такими не є. З цього приводу варто окремо зауважити, що за проведеною Генеральною прокуратурою України відповідно до пункту 4 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25.05.2012 року «Про забезпечення населення якісними та доступними лікарськими засобами» перевіркою встановлено, що із зареєстрованих у 2012 році 685 препаратів третина не має підтвердження відповідності умов виробництва ліків вимогам належної виробничої практики. Попри це жодну посадову особу до відповідальності притягнуто не було. МОЗ України не забезпечило належного контролю за цінами на лікарські засоби та вироби медичного призначення, що закуповувались за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. так, при проведенні ДП «Державний експертний центр МОЗ України» моніторингу цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, що закуповуються

за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, достовірність цін виробників (постачальників) на окремі лікарські засоби належним чином не було встановлено. як наслідок, ціни, визначені за результатами проведеного моніторингу, були суттєво вищими від роздрібних цін на окремі лікарські засоби. Більше того, яскравим підтвердженням неналежного та неефективного моніторингу цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення були випадки, коли закупівля окремих ліків за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів проводилась за цінами, що перевищують ціни на ці ж самі ліки в зарубіжних країнах. так, Державна податкова служба України у своїй відповіді від 07.03.2013 року №91/4/15-1213, наданій на депутатське звернення, повідомила про те, що з метою перевірки автентичності документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості лікарських засобів та медичного обладнання, ввезених на територію України в 2012 році, до митних адміністрацій іноземних країн-експортерів було направлено 46 запитів. Станом на 01.03.2013 року отримано відповіді на 19 запитів. При цьому надана у 8 запитах інформація свідчить про те, що ціна виробника товару у 2-4 рази менша від вартості товару, зазначеної в рахунках-товару фірм-посередників, які надавались митним органам при митному оформленні імпорту зазначених товарів. На додаток, Державною податковою службою України було виявлено злочинну схему із розкрадання бюджетних коштів та їх виведення у вигляді валюти за кордон шляхом завищення вартості лікарських засобів, що ввозились на митну територію України. як було встановлено, імпортовані лікарські засоби індійського виробництва реалізовувались на адресу підприємств, що знаходяться на території України, — ЗАт «Альба Україна», тОВ «БаДМ», СП «Оптіма фарм, лтД», тОВ «Прогресфарм», тОВ «фірма «лекас». У подальшому вказані підприємства неодноразово брали участь у конкурсних (тендерних) торгах, що проводились Міністерством охорони здоров’я України, його структурними підрозділами, щодо закупівель лікарських засобів за державні кошти та були їх переможцями, внаслідок чого реалізовували лікарські засоби по завищених цінах, завдаючи збитки державі в особливо великих розмірах. У минулому році МОЗ України неодноразово допускало нераціональне та неефектне використання державних коштів під час здійснення державних закупівель лікарських засобів та іншої медичної продукції. Загалом, у минулому році МОЗ України було укладено більше 550 договорів про закупівлю товарів (робіт, послуг) на загальну суму близько 1,82 мільярда гривень. При цьому частина з цих договорів укладена із порушенням положень Закону України «Про здійснення державних закупівель». так, МОЗ України здійснювало закупівлю окремих лікарських препаратів за суттєво завищеними цінами. Наприклад, 19 грудня 2012 року за результатами проведених торгів було укладено договір з тОВ «людмилафарм» щодо закупівлі антиретровірусного препарату «ефавіренз» (табл., капс., др. 600 мг) на загальну суму 658 158,48 грн. Зокрема, було закуплено 172 584 одиниці препарату за ціною 3,81 грн/одиницю. Разом з тим, ВБО «Всеукраїнська мережа лЖВ» такий само препарат придбала за ціною близько 1,3 грн за упаковку. Крім того, МОЗ України неодноразово встановлювало дискримінаційні вимоги до учасників процедур закупівлі, а також іншим чином обмежувало конкуренцію. Зокрема, непоодинокими є випадки, коли Міністерство як замовник торгів об’єднувало різного роду товари в один предмет закупівлі, що значно звужувало конкуренцію під час відповідних торгів, оскільки лише незначна кількість підприємств мала змогу забезпечити постачання всіх товарів у сукупності. Варто також відзначити, що окремі результати закупівель товарів, робіт і послуг, проведених МОЗ України у минулому році, можуть свідчити про наявність ознак корупційних діянь та інших зловживань з боку посадових осіб МОЗ України. так, у 2012 році Міністерством було укладено 25 договорів з ПАт «фармстандарт-Біолік» щодо закупівлі різного роду лікарських засобів (вакцина для профілактики туберкульозу, імунобіологічні препарати, лікарські засоби для лікування онкологічних хворих дорослого віку, лікарські засоби для лікування онкогематологічних хворих дорослого віку) на загальну суму 38,83 млн гривень. При цьому одним з акціонерів ПАт «фармстандарт-Біолік» довгий час був О.Богатирьов, який є сином Міністра охорони здоров’я України. У цьому контексті варто також відзначити певну вибірковість МОЗ України при визначенні переможця конкурсних торгів. Зокрема, до серпня 2012 року з тОВ «Вектор фарма» не було укладено жодного договору на постачання товарів, робіт або послуг. Між тим, починаючи з серпня минулого року, зі вказаним підприємством уже укладено 37 договорів на загальну суму більше 121 мільйона гривень. В аспекті оцінки заходів щодо реформування системи охорони здоров’я варто окремо зауважити, що МОЗ України допущено грубі порушення вимог Конституції України в частині скорочення існуючої мережі

закладів охорони здоров’я, що потягнуло масове звільнення медичного персоналу. так, протягом 2011 року в Україні було ліквідовано близько 300 лікарень і приблизно 800 поліклінік. лише у Вінницькій області у процесі реалізації заходів із впровадження медичної реформи протягом 2011-2012 років за офіційною статистикою звільнено понад 300 медпрацівників, але на практиці скорочено від 25 до 50 відсотків усього персоналу амбулаторій. Практика скорочення, чи так званої оптимізації, лікувальних закладів набуває поширення не тільки в пілотних, але і в інших регіонах України. Наприклад, у Волинській області, незважаючи на відсутність належного законодавчого забезпечення, вирішено провести оптимізацію закладів охорони здоров’я зі створенням на базі трьох лікувальних закладів центру первинної медико-санітарної допомоги. І подібні приклади не поодинокі. Масовій ліквідації під прикриттям так званої оптимізації піддаються і протитуберкульозні заклади по всій країні, і це в період розквіту епідемії туберкульозу. Констатуючи збільшення кількості хворих на туберкульоз, держава при цьому зменшує кількість профільних спеціалізованих лікувальних закладів, що є нонсенсом. Також, МОЗ України повністю провалено проект запровадження екстреної медичної допомоги. Реформа швидкої медичної допомоги офіційно стартувала 01.01.2013. Держава розпочала її в умовах відсутності належного фінансування, а також непроведення необхідних підготовчих дій. За умовами цієї реформи бригади прибувають до хворого не задля надання допомоги, а задля того, щоб у чітко визначені якнайкоротші строки доставити його до спеціалізованого закладу охорони здоров’я, де бригади фахових лікарів надають кваліфіковану допомогу. Нормативи прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події затверджені Кабінетом Міністрів України 21 листопада 2012 року. Відповідно до них нормативи прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події за зверненнями, що належать до категорії екстрених, становлять: у містах — 10 хвилин, у населених пунктах поза межами міста — 20 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. З урахуванням метеорологічних умов, сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації та стану доріг зазначені нормативи можуть бути перевищені, але не більше ніж на 10 хвилин. Разом із цим, згідно з офіційною інформацією МОЗ України, рівень виконання вказаних нормативів становить 84,6% у місті та 78,4% — у сільській місцевості. В окремих регіонах, як, наприклад, на Миколаївщині, він взагалі не перевищує 52%. Але, на жаль, реальна ситуація ще критичніша. Відсутність належного матеріально-технічного забезпечення та фінансування, критичний стан доріг, рухомого складу тощо спричиняють абсолютне недотримання визначених нормативів у сільській місцевості та значне їх порушення у містах. Згідно з тією ж статистикою Міністерства охорони здоров’я України близько 76% хворих помирають, не діставшись до лікарні. Вважаємо, що непідготовлене запровадження в державі подібних реформ без належного фінансового забезпечення, а також повної відсутності належної матеріально-технічної бази спрямоване на тотальне винищення українського народу та є порушенням конституційного права на життя. Оскільки вказані події викликали суспільне обурення, виникла необхідність у створенні тимчасової слідчої комісії для розслідування зазначених фактів та затвердження відповідних висновків.

2. ЦіЛі ТА ЗАВдАННЯ ПРИйНЯТТЯ АКТУ Основною метою прийняття проекту Постанови є забезпечення розслідування фактів: — порушень Конституції України та законів України; — скорочення існуючої мережі закладів охорони здоров’я, що потягнуло масове звільнення медичного персоналу; — неналежного виконання державних цільових програм і комплексних заходів з охорони здоров’я; — незадовільного стану реалізації проекту запровадження екстреної медичної допомоги; — поширення обігу та застосування небезпечних і фальсифікованих лікарських засобів; — корупційних діянь при здійсненні державних закупівель; — неефективного та нецільового використання державних коштів та майна; — зловживань службовим становищем тощо, допущених посадовими особами Міністерства охорони здоров’я України, інших державних підприємств, установ та організацій у сфері охорони здоров’я та фармацевтичної галузі. Народні депутати України

іванчук А.В. іонова М.М. Гелевей О.і. Гриневич Л.М.

7

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

МИКОЛА ПОЛІЩУК:

У МЕДИЦИНІ СЬОГОДНІ БАГАТО ПОЛІТИКИ Хто і куди веде українську медицину, які помилки і перешкоди виникають на цьому шляху і що буде раніше — світло чи кінець у тунелі під назвою «медична реформа» — про це наша розмова з екс-міністром охорони здоров’я України Миколою ПОЛІЩУКОМ. ВЗ Противники реформ нарікають, що злиденна га лузь їх не «потягне», прихильники, навпаки, хваляться, що галузь почали краще фінансувати. Хто правий?

— Першим відповім однозначно: реформи якраз і проводять там, де не вистачає коштів. Інакше навіщо щось міняти, все й без того добре. А тим, хто радіє з нових вливань у медицину, слід нагадати — нині фінансуються потреби медичної галузі, а не потреби пацієнтів, як це має бути. У нас 80% (а за деякими даними і 90%) коштів, виділених на медицину в загальнодержавному і місцевих бюджетах, іде на комунальні послуги і забезпечення структурного функціонування закладів охорони здоров’я, а також на зарплату для медиків. Із 2005 року фінансування вітчизняної галузі охорони здоров’я збільшилось у доларовому еквіваленті разів у три. При цьому значно зросла незадоволеність населення медичною допомогою. Бо Кабмін, Адміністрація Президента, депутати обговорюють і виділяють гроші д л я га лузі, а при цьому люди практично не отримують безкоштовної медичної допомоги — за все потрібно платити (або благодійно, що фіксується тією чи іншою мірою, або в кишеню). Виходить, що пацієнти утримують галузь

8

охорони здоров’я своїми податками, а потім ще й повинні додатково оплатити різні послуги, «подякувати» лікарям, яким вони вже оплатили зарплату зі своїх доходів тощо. ВЗ Держава визнає, що неспроможна заплатити за все і за всіх…

— Жодна країна цього не зможе. І Україна неспромож на, особливо як що врахувати, що у нас удвічі більша кількість закладів охорони здоров’я, як і ліжок у них (якщо порівняти з нормативами країн ЄС), і лікарів більше від потреби, особливо «вузьких» фахівців. Для прикладу: в Києві працює 7 шкірвенлікарень і диспансерів зі стаціонарними ліжками, у той час як у Лондоні функціонує лише 6-8 таких ліжок. При цьому ми маємо найвищий рівень захворюваності й один із найвищих у Європі рівнів смертності. Уряд, не розуміючи цієї ситуації, продовжує далі будувати заклади охорони здоров’я, перинатальні, кардіохірургічні, онкологічні центри, туберкульозні лікарні (до речі, ніде у світі хворих на туберкульоз не лікують в окремих закладах). І це видається як досягнення. Водночас лише за офіційними даними і лише у Києві щоденно простоює понад 2 тисячі лікарняних ліжок офіційно. По суті, це 2 великі лікарні, які можна безболісно закрити. Згідно з розрахунками економістів, одне непрацююче ліжко «з’їдає» 60% витрат працюючого. А якщо врахувати, що у наших лікарнях перебуває

приблизно 30% хворих, які не потребують госпіталізації, а деякі пацієнти офіційно рахуються у стаціонарі, але при цьому ходять після процедур додому, «порожнім» виявиться приблизно 30% ліжкового фонду столиці. Тож куди витрачаємо гроші? Окрім того, «медичні кошти» розпорошуються ще й на відомчі заклади охорони здоров’я, яких дуже багато і кожен із них потребує і утримання, і оснащення. До того ж у великих містах паралельно функціонують міські, районні, обласні лікарні та ще й відомчі, які дублюють одна одну. Це недопустимо. Хоча головні лікарі безперечно зацікавлені у великій кількості ліжок — і фінансування більше, і звітують вони не за кількість якісно пролікованих хворих, а за кількість зайнятих ліжко-днів. ВЗ У нас і лікарів багато, і лікарень, а спробуй потра-

пити на прийом до лікаря чи в лабораторію — всюди черги, «талончики».

— Це свідчення вкрай неефективної організації роботи зак ладів, яка знову ж таки негативно відбивається на інтересах пацієнта. Якщо й можна говорити про ефективну організацію роботи, то таку налагодили хіба що у частині приватних або госпрозрахункових закладів. До того ж більшість наших лікарень і центрів — спеціалізовані. У нас відсутній лікар первинної ланки, як і його робота (знову ж таки з огляду на міжнародні стандарти, а не на наші уявлення). Тож пацієнти ідуть безпосередньо до спеціалістів, створюють там черги. Безперечно, центри мають бути, там повинні працювати висококваліфіковані спеціалісти, але їх кількість має відповідати потребам і вони повинні виконувати специфічні функції — лікування, консультування

Тим, хто радіє з нових вливань у медицину, слід нагадати — нині фінансуються потреби медичної галузі, а не потреби пацієнтів, як це має бути. У нас 80% (а за деякими даними і 90%) коштів, виділених на медицину в загальнодержавному і місцевих бюджетах, іде на комунальні послуги і забезпечення структурного функціонування закладів охорони здоров’я, а також на зарплату для медиків.

найскладніших хворих, а не тих, хто це міг би пройти за місцем проживання за умови ефективної організації роботи. Порівняймо Україну та Велику Британію з населенням приблизно 80 млн. В Україні працює понад 6 тисяч невропатологів, у Великій Британії — понад 400, тоді як понад 75% лікарів там працюють у первинній ланці (вони обслуговують 80-90% звернень по медичну допомогу). У Києві частка лікарів первинки не перевищує 10% (офіційно), а реа льно працюють не більше 5%. Так само в Англії приблизно 100 фтизіатрівпульмонологів, в Україні — понад 2 тисячі. Щоправда, там набагато менше хворих на туберкульоз, бо цю проблему не покладають виключно на армію лікарів, а розв’язують її як соціальну. У пресі часто подають негатив, а ле то не є наслідком реформування, то — результат безладу, який нині панує у галузі. А от успіхи реформування не висвітлюються. Це щось на зразок того, як порівнюють ціни на операції в Україні і в США, Австрії, Німеччині, мовляв, як у нас це дешево (при цьому не порівнюють доходи населення і те, хто за ці операції платить — страхова компанія чи сам пацієнт). ВЗ Тобто нинішні реформи — вірний шлях?

— Я вважаю правильною нинішню програму МОЗ щодо реформування галузі (розвиток первинної медико-санітарної допомоги, швидкої медичної допомоги і створення медичних округів). Біда в тому, що ця програма реалізується не так як треба. По-перше, якщо ми проголосили розвиток первинної медико-санітарної допомоги, то зробити це ш л яхом ремонтів чи будівництва амбулаторій, їх оснащення (а на відповідне оснащення грошей не вистачає) немож ливо. Потрібно мотивувати лікаря працювати в первинній ланці. І те, що йому збіль-

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

31 травня 2013 року шили зарплату з 1,5 тисячі до 4 тисяч, не є дієвим стимулом. Лікар первинної ланки повинен стати фондорозпорядником. Інакше він повернеться туди, де його «прогодують» пацієнти, тобто у спеціалізований заклад. Далі — швидка допомога. Міністерство правильно проголосило, що цю службу повинні фінансувати не з районного, а з обласного бюджету. На жаль, сьогодні випадки невчасного прибуття швидкої трактуються як невдача реформи. А те, що 90% доріг непридатні для вчасного доїзду і нормальної доставки пацієнта — також вина медиків і МОЗу? Чи про це повинен потурбуватися Кабмін і місцева влада? Третій напрям — створення госпітальних округів і регіональних лікарень, які повинні мати абсолютно все оснащення і всі служби. Щоб це зробити, доцільно передусім провести адміністративно-територіальну реформу, змінити фінансування регіонів (щоб вони розпоряджалися 80% коштів, які заробили). Місцева громада вирішить, що їй краще розвивати — амбулаторію чи лікарню. Зрештою, ці умови — не відкриття. Перші документи по реформуванню галузі охорони здоров’я були напрацьовані ще 1998 року, потім вони періодично знаходили відображення в Указах різних Президентів і постановах різних урядів. ВЗ А віз і нині там!

— Вся біда в тому, що у нас ві дс у т ні й с т ратег іч н и й план розвитку галузі охорони здоров’я, так само як і стратегічний план розвитку України. Кожен Президент і уряд починають працювати «по-новому» замість того, щоб розвивати і вдосконалювати головний план. Та й міністри охорони здоров’я призначаються як політичні особи, тож передусім проводять лінію своєї партії, розробляють нові концепції. До того ж кожна політична сила намагається «показати себе», прикриваючись популістськими гаслами, а вибори у нас — часте явище. Як і зміна міністрів охорони здоров’я, що призводить до переформатування апарату галузевого міністерства, коли замість у же пі дготовлених спеціалістів приходять необізнані новачки (аби ж то новатори!). Словом, у медицині сьогодні дуже багато політики. А для здійснення революційних реформ (еволюційним шляхом ми нічого не досягнемо) потрібна політична воля на вершині владного олімпу. Можу навести приклад Грузії. Там усе відбулося швид-

ко і радикально, мабуть, не безболісно, але ефективно. Впроваджено систему обов’язкового медичного страх у ванн я, визначено базовий соціальний рівень медичної допомоги, який держава забезпечує пенсіонерам, дітям і молоді, що навчається, існує і доброві льне медстра х у ванн я. Щоб подолати корупцію в галузі, ліквідовано всі державні медичні заклади — всі лише приватні і держава купує у них послуги. Водночас існують єдині тарифи на медичну допомогу по соціальному страхуванню, і страхові компанії зробили мінімальні накрутки на медичні послуги. У Грузії сьогодні працює 18 тисяч лікарів на 4,5 млн населення (5 років тому їх було 46 тис.) і вони забезпечують адекватну медичну допомогу у повному обсязі відповідно до соціальних стандартів страхування. Решта не склали іспиту на профпридатність. У Грузії немає кардіо-, перинатальних центрів, пологових будинків, вузькопрофільних закладів — функціонують лише багатопрофільні лікарні, які

І, головне, не затягувати із впровадженням Закону про зага льнообов’язкове державне соціальне медичне страхування. Прийняти Закон потрібно вже в цьому році, влітку внести відповідні зміни в Бюджетний Кодекс України, а восени прийняти бюджет, який врахує, що з наступного року Закон вступить у силу. Якщо це відкладати до 2015 року, як нині пропонують, раніше 2016 року годі очікувати змін. А народ далі чекати не може. І навіщо чекати? Необхідні нормативні акти розроблено, закон про заклади охорони здоров’я як самостійні об’єкти господарювання був поданий до ВР ще у 2004 році (у жовтні 2005 року парламент його успішно провалив, бо, бачте, там було положення, що за деякі медичні послуги люди повинні доплачувати, нині ж пацієнти платять за все і це нікого чомусь не обурює!). ВЗ Медики готові провести такі реформи?

— Реформи в галузі медики не зроблять. Тільки ящірка може скинути хвоста,

винен міністр, хоча МОЗ повинне лише формувати політику в охорони здоров’я і контролювати її виконання. Звичайно, медики також задіяні до реформ галузі, але вони сьогодні не зацікавлені у радикальних змінах, особливо вузькі фахівці, 3050% яких можуть залишитися безробітними, якщо їм платитимуть за обсяг виконаної роботи, а не за очікування пацієнта. У реформах не зацікавлені головні лікарі, тому що з оптимізацією медичних зак ладів вони втрачають фінансування на ліжка, а можливо, і власну посаду. Не хоче реформ і середня ланка, бо сьогодні вони виживають за рахунок пацієнта, а що буде завтра? Коли я розповів фахівцям київських клінік про те, що після реформ у Грузії висококласний хірург обласної лікарні отримує 2 тис. євро на місяць, то почув у відповідь, що це дуже мало. В реальних реформах не зацікавлені і політики (як же без популізму?!). Та і влада намагається зробити те, що «далеко блищить» — будує центри, у лікарні завозить дороговартісне

Головне, не затягувати із впровадженням Закону про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування. Прийняти Закон потрібно вже в цьому році, влітку внести відповідні зміни в Бюджетний Кодекс України, а восени прийняти бюджет, який врахує, що з наступного року Закон вступить в силу. Якщо це відкладати до 2015 року, як нині пропонують, раніше 2016 року годі очікувати змін. раціонально використовують виділені кошти. Тобто Грузія пішла революційним ш л я хом реформ у ванн я, взявши за основу американську модель і значно її вдосконаливши (американська медицина дуже дорога, її повторювати не слід). ВЗ Україна відважиться на медичну революцію?

— А іншого виходу у нас просто немає. Нам потрібно провести кардинальні зміни — у чітко визначені і дуже стислі терміни. Поперше, потрібно визначити базовий гарантований рівень медичної допомоги. По-друге, привести у відповідність до потреби кількість закладів ОЗ. Потретє, довизначити кількість спеціальностей (не більше 60) і відповідно до цього здійснювати підготовку кадрів. По-четверте, зробити лікаря первинки фондоутримувачем, а вузькому спеціалісту платити за обсяг виконаної роботи.

коли на нього наступлять. Я хочу щоб усі зрозуміли — сьогодні реформи системи охорони здоров’я взагалі не проводяться, мова йде лише про реформування медичної галузі. А це різні речі. Охорона здоров’я — набагато ширше поняття, це і здоровий спосіб життя, і раціональне харчування, і рухова активність, зрештою, і соціальна захищеність людини, належні умови праці і відпочинку — нічого цього в державі не робиться. А реформування власне медичної галузі повинні проводити економісти. Тому правильно, що Комітет економічних реформ при Президентові України прийняв відповідну стратегію, видано конкретні Укази Президента, розпорядження Кабміну, бо проблема реформ — це проблема не стільки МОЗу, як усього Уряду і Рад та держ­ адміністрацій на місцях. На жаль, ніхто з них не несе відповідальності за втілення реформ — у всьому буде

обладнання (в той час, як у лікарнях немає коштів навіть на витратні матеріали). Приміром, дуже благородно виглядає будівництво перинатальних центрів, у той час, як дитячий центр онкології не можуть збудувати ось уже майже 4 роки. Невідомо скільки ще він будуватиметься і скільки туди вк ладуть мільйонів чи мільярдів, а всі ці роки онко­х ворі чекатимуть кош­ тів для проведення хіміо­ терапії. Так само сьогодні 2,9 млрд грн планується виділити на побудову радіо­ логічного центру в Донецьку, це буде один із найпотужніших центрів такого профілю в Європі. Виникає питання «вартість-користь» такого вкладення. Якщо у нас 20% візуальних, запущених форм раку, що пот­ рібно в першу чергу: закуповувати устаткування, яке визначає 2-3 мм пухлини, чи ретроманоскопи, кольпоскопи, мамографи? Добра справа — будівництво

нових корпусів Національного інституту раку, але в усіх цивілізованих країнах 90% хворих проходять хіміотерапію амбулаторно і кошти на потреби цих пацієнтів вкладають у ліки, а не у стіни. ВЗ Але ж і закупівлі ліків у нас часто супроводжуються скандалами...

— На жаль, сьогодні будьяке міністерство, відомство, навіть головного лікаря лікарні чи завідувача відділення сприймають як осіб, що обіймають свої посади з метою заробити. Але все починається з найвищого рівня. Приміром, відкрили ПЕТ-центр у Києві, витративши на це 50 млн євро. Однозначно те, що вартість була набагато завищена, хтось під час тендерів на з а к у п і в л ю о б ла д на н н я отримав свої відкати. І що, Кабмін чи парламент цього не знали? Всі закупівлі повин­н і проводитися закладами охорони здоров’я, кошти на це мають бути децентра лізовані. Як що зак­лад ОЗ — самостійний об’єкт господарювання, він знає, що йому потрібно, а сьогодні керівник радий будь-чому, інакше й того не отримає. Зловживань буде менше, якщо закупівлі проводитимуться, як у Грузії — в електронному варіанті подаються запити і пропозиції і ніякі фірми там не світяться, з пропозицій відбирається краща по вартості і по якості, все відкрито і прозоро. Взагалі МОЗ не повинно проводити закупівлі. Нині розроблено стандарти, протоколи, медичні формуляри і МОЗ має контролювати, як вони виконуються і чи є для цього необхідне забезпечення. Якщо існує суворий конт­ роль і відповідальність — не потрібно якоїсь додаткової «творчості»: механізм працюватиме сам. Знову ж таки наведу приклад Грузії, де взагалі ліквідували санітарно-епідеміологічну службу. За санітарний стан довкілля відтепер відповідає Міністерство екології, за санітарну безпеку продуктів — Міністерство сільського господарства, існує спеціальний відділ Кабміну з контролю за їх якістю. Тобто кожне відомство чітко відповідає за свою сферу, впроваджено систему величезних штрафів за порушення санітарних норм. Я проїхав 800 км по території країни і не побачив жодного смітника — про які спалахи інфекції можна говорити? Тож за сприятливих умов можна проводити найсміливіші реформи. Бесіду вела Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»

9

МеДИЦИНА У РеГІОНАХ ЖитоМиРщина

ДОНОРСЬКА КРОв в УКРАїНІ

МОЖе БУтИ БеЗПечНОЮ На жаль, не поодинокі випадки, коли хворі, що отримують препарати крові, заражаються гепатитами В і С. Але останнім часом ситуація на Житомирщині почала виправлятися. У який спосіб вдалося мінімізувати ризик зараження, повідомляє у своєму інтерв’ю «ВЗ» головний лікар Житомирського обласного центру крові, президент асоціації служб крові України Анатолій ЧУГРІЕв.

— Проблема вірусної безпеки донорської крові — найскладніша у світовій трансфузіології. А контроль за безпекою донорської крові — процес багатоступінчастий. По-перше, це ретельний відбір донорів, у яких не повинно бути так званих ризиків поведінки, що могли б призвести до зараження. я говорю про наркоманію, гомосексуалізм тощо. До групи ризику слід віднести і людей, котрі отримують будь-які препарати (не обов'язково наркотики) внутрішньовенно, а також перехворіли на туберкульоз та гепатити. У Житомирському центрі крові створено реєстр осіб, яким відмовлено в донорстві за медичними показаннями (у них виявлено маркери вірусних інфекцій), і насамперед ми перевіряємо людину, яка бажає здати кров, за даним реєстром. Наступний етап — це тестування крові на інфекції, що передаються через кров: ВІл, сифіліс, гепатити В і С. Це найбільш критичний етап, оскільки поширеність ВІл та гепатити серед донорів України — найвища у Європі! Зокрема, у нас поширеність ВІл-інфекції серед донорів у 5 разів вища, ніж у сусідній Росії. Зрозуміло, заражену кров ми знищуємо.

порядки чутливіший, ніж первинний. У минулому році ми отримали від МОЗ апарат для тестування крові саме таким методом. Наступний, більш прогресивний, метод, який принципово відрізняється від двох попередніх, — це метод генодіагностики, чи полімеразно-ланцюгової реакції, який безпосередньо, а не через маркери, визначає ДНК і РНК самих вірусів, що потрапили в організм людини. Він «бачить» вірус уже на 3-6-й день із моменту його потрапляння в організм людини, в той час як хемілюмінесцентний — лише на 15-20-й день. Цей метод недешевий і для нього потрібне спеціальне обладнання. Країни, які намагаються запобігти високій поширеності інфекцій серед донорів, використовують обидва зазначених методи. ВЗ Чи використовується метод полімеразноланцюгової реакції у службах крові України?

— тільки в трьох регіонах, включаючи Київ. А менш дорогий, хемілюмінесцентний, — лише в 10-ти. Житомир входить у цю десятку. ВЗ Як ідуть справи в інших країнах?

— Нещодавно я мав нагоду ознайомитися зі ВЗ Але при цьому зараження відбуваються. службою крові Казахстану (в ході міжнародної Чи не тому, що кров досліджується дідівськи- конференції трансфузіологів, що проходила в Астані). Після масового зараження дітей ВІл у 2005 ми методами?

— Дійсно, величезне значення має те, чим ми тестуємо, на якому обладнанні і на яких тест-системах. Зауважу, що тест-систему відбирає МОЗ для всієї України. Проводиться тендер, переможець якого і поставляє тест-системи всім службам крові. Існує кілька методів тестування крові: імуноферментний аналіз, що визначає антитіла до вірусу, який потрапив в організм людини, і його модифікації, тобто так званий хемілюмінесцентний аналіз — у його основі лежить знову-таки імуноферментний аналіз, але цей метод на два

Анатолій Чугрієв: «Цей апарат проводить хемілюмінесцентний аналіз крові автоматично і відразу на 4 інфекції з однієї проби»

Методиками, розробленими в Житомирському обласному центрі крові, користується вся Україна

медицини. Він визначає стратегію розвитку клінічної трансфузіології. так от, його дослідження показали, що використовується не за призначенням майже 20% еритроцитної маси, 17% свіжозамороженої плазми і 15% альбуміну. За існуючого рівня ВЗ Чи застосовується в українських службах діагностики крові — ризик зростає в десятки разів! крові вірусінактивація? Ми розробили відповідне положення, яким тепер — Ні. А от у Європі за рік переливається до 5 міль- користуються всі дотичні до цієї проблеми спеціайонів доз плазми, обробленої за таким методом. лісти. Із 2002 року працює система контролю якості Цей же метод використовується під час виробни- донорської крові та її компонентів — стандартизоцтва препаратів крові на великих підприємствах. ваний продукт завжди безпечніший. В Україні ж усе ще застосовується 180-денний Наразі нашим шляхом готова йти вся служба карантин донорів. Але цей метод уже дискреди- крові України: у травні нинішнього року на базі тований, зокрема тому, що примусово протесту- Житомирського обласного центру крові проводивати людину через 180 діб ми не маємо права за тимуться курси для трансфузіологів, де ми подізаконом, а прийти на повторне обстеження через лимося накопиченим досвідом. півроку згоден далеко не кожен. Згідно з ними протягом 7 років у службу крові необхідно «влити» 7 мільярдів гривень — по мільярду на рік. Але це лише проект, який ще не подавали в парламент.

ВЗ Чи вистачає вашому центру крові донорів? ВЗ Чи трапляються у клініках Західної Європи, де застосовуються всі перераховані методи забезпечення безпеки донорської крові, випадки зараження хворих під час введення їм компонентів крові?

— Ні, не реєструються. Але такий ефект досягається ще й завдяки тому, що там суворо дотримуються всіх правил вірусної безпеки донорської крові та її компонентів, зокрема застосовують їх за показаннями. Адже зайві переливання — зайвий ризик. Потрібна відповідна політика клінічного використання компонентів крові, і цього вимагає Всесвітня організація охорони здоров'я. Ми у себе в регіоні ВЗ Скільки грошей треба знайти Україні, щоб таку політику проводимо. У Житомирській області виправити ситуацію? запроваджено єдиний порядок дослідження па— Відповідні розрахунки вже зроблено. Вони цієнтів і донорів на наявність антигенів ще у 2006 введені в проект програми «Здоров'я нації-2020». році. В області створено комітет із трансфузійної році Казахстан повністю перейшов на нові методи дослідження всієї донорської крові: спочатку її досліджують хемілюмінесцентним методом і вибраковують заражену, а та, що залишилася, проходить генодіагностику. Знайшлися гроші — і тепер у цій країні з донорською кров'ю все гаразд!

— На жаль через недосконалість методів тестування щорічно з донорства йдуть до п’яти тисяч так званих «хибно-позитивних» осіб. тобто, в них у крові вірусів немає, але їх помилково «знайшли». так що неправі ті, хто каже, що у нас не вистачає донорів — просто ми їх неправильно використовуємо. Ще один цікавий аспект: у розвинених країнах Європи на 1000 населення переливається в середньому 35 доз еритроцитів на рік, а у нас — усього 8. При цьому 25% еритроцитів списується і знищується після закінчення терміну придатності. чому? тому, що немає високих технологій лікування! Немає навіть банку донорів. А щоб його створити, потрібна молекулярно-генетична лабораторія. Віктор КОНЄВ, власкор «ВЗ», Житомир

л У Га н щ и н а

КОШТИ ІДУТЬ, А РеЗУльтАт СтОЇть НА МІСЦІ Д

ля розв’язання проблем із покращенням рівня надання допомоги хворим, які проживають у луганській області, в 2011-2012 роках Міністерство фінансів України і Міністерство охорони здоров’я України виділили регіонові за 15 бюджетними програмами понад 423 млн грн. Міністерство охорони здоров’я України і Міністерство надзвичайних ситуацій України централізовано закупили і поставили, у межах реалізації семи державних цільових програм медичного обладнання, виробів медичного призначення і лікарських засобів на суму понад 157 млн гривень. Однак ефективного використання цих коштів та обладнання не забезпечено, оскільки скоординованих дій між луганською ОДА, луганською облрадою

10

і луганською міськрадою під час визначення об’єктів охорони здоров’я, які планувалося відремонтувати, реконструювати й оснастити, а також належної співпраці управління капітального будівництва з департаментом охорони здоров’я облдержадміністрації при виконанні вказаних робіт не було. такі висновки проведеного Рахунковою палатою аудиту. Реалізація зазначених проектів передбачала поліпшення профілактики, зниження рівня захворюваності і смертності населення області, вдосконалення системи надання первинної, спеціалізованої і високоспеціалізованої медичної допомоги. фактично у 2011-2012 роках, порівняно з 2010-м, на 2,6 відсотка зросла кількість уперше встановлених випадків захворювань на злоякісні новоутворення,

на 15% — на цукровий діабет, на 1,3% — загальна захворюваність на хвороби системи кровообігу, на 3% — на розсіяний склероз, на 27,4% — на ВІл/ СНІД. Рівень смертності, зокрема від онкозахворювань, за даними департаменту охорони здоров’я луганської ОДА, знизився лише на 8 відсотків, а не 12-15, як очікувалося. До кінця 2012 року планувалося завершити будівельні роботи на 9 об’єктах обласних медзакладів, де надають високоспеціалізовану медичну допомогу. Проте через організаційні недоліки готовими є лише 2 об’єкти, введення в експлуатацію ще 6 об’єктів перенесено на 2013 рік. Реконструкцію центру кардіології та ангіології луганської обласної клінічної лікарні, про готовність якого станом на 1

січня 2013 року відзвітували місцеві органи виконавчої влади, фактично не завершено. Більше того — із грудня 2011 року не використовується медичне обладнання на суму 6,5 млн грн, закуплене для вказаного центру за кошти держбюджету. У місті луганську з 5 медзакладів, завершити будівництво та реконструкцію яких планувалось у 2011-2012 роках, роботи виконані лише на двох об’єктах. У зв’язку з тим, що окремі приміщення закладів охорони здоров’я області станом на 1 березня 2013 року не готові до експлуатації, медичне обладнання вартістю 13,2 млн грн, закуплене за бюджетні кошти, тривалий час не використовується.

Прес-служба Рахункової палати

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

МЕДИЦИНА У РЕГІОНАХ

31 травня 2013 року

п о л та в щ и н а

Ірина Акімова:

необхідно перевернути піраміду 20 травня 2013 року з робочим візитом Полтавську область відвідали Перший заступник Глави Адміністрації Президента України Ірина Акімова та заступник Міністра охорони здоров’я України Олександр Толстанов. Перший заступник Глави АПУ побувала в Центрі первинної медико-санітарної допомоги Решетилівського району, де мала змогу детально ознайомитися з роботою сімейних лікарів Центру, медичним обладнанням та поспілкуватися з пацієнтами. Також Ірина Михайлівна завітала до амбулаторії сімейної медицини № 3 комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги» № 2 та діагностичної поліклініки 4-ї міської клінічної лікарні міста Полтави. Того ж дня у Полтавській облдерж­ адміністрації відбулася нарада з питань реалізації завдань Президента України В.Ф. Януковича зі створення інституту сімейного лікаря та мережі амбулаторій сімейної медицини. У зібранні взяли участь Перший заступник Глави Адміністрації Президента України Ірина Акімова, заступник Міністра охорони здоров’я України Олександр Толстанов, голова Полтавської облдержадміністрації Олександр Удовіченко та його заступники, голова обласної ради Іван Момот, голови райдержадміністрацій і районних рад, головні лікарі закладів охорони здоров’я області, а також представники Харківської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Сумської, Запорізької та Черкаської областей. Ірина Михайлівна відзначила, що Полтавська область, хоч і не належить до пілотних регіонів, активно впроваджує інновації, які приємно дивують. Зокрема, створення електронного реєстру пацієнтів, що значно полегшить роботу медперсоналу та покращить якість надання медичних послуг. Також Полтавщина за чотири місяці відокремила первинний рівень надання

Увага, триває передплата на іі півріччя 2013 року! Передплатні індекси:

08198

для індивідуальних передплатників 3 міс.

1 міс.

19 грн

57 грн

6 міс.

114 грн

60965

для підприємств та організацій 3 міс.

1 міс.

23,53 грн

70,59 грн

6 міс.

141,18 грн

• Передплату приймають усі відділення зв’язку Укрпошти • Он-лайн передплату можна здійснити на сайті ДП «Преса» за адресою: www.presa.ua За більш детальною інформацією звертайтеся в редакцію газети: Тел./факс: (044) 485-00-96. E-mail: vzs24@ukr.net

медичної допомоги від вторинного, до того ж значно підвищивши фінансування медичних установ первинної ланки. Важливим моментом є те, зазначила Ірина Акімова, щоб полтавський підхід до медичної реформи став базовим для інших регіонів. У Полтавській області необхідність реформування галузі визнали майже 10 років тому — першою ластівкою став єдиний в Україні Центр первинної медико-санітарної допомоги в місті Комсомольську, створений ще у 2004 році. Змінити все й одразу неможливо. Тому Президент України В.Ф. Янукович визначив два важливих пріоритети, на яких необхідно сконцентруватися. Це підсилення ролі первинної медицини, яка має займатися профілактикою, раннім виявленням і лікуванням, а також створення інституту сімейного лікаря. За словами Ірини Михайлівни, необхідно «перевернути піраміду», коли до 80% і навіть більше всього фінансування йшло, минаючи «первинку», на більш високоспеціалізовані рівні, і при цьому не розв’язувало головного завдання — підвищення рівня здоров’я населення.

Директор Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Віктор Лисак на продовження теми зазначив, що наразі близько 600 лікарів загальної практики-сімейної медицини опікуються станом здоров’я понад 85% мешканців полтавського краю. У сільській місцевості та найвіддаленіших районах відкриваються нові лікарські амбулаторії. За останні роки їх кількість збільшилася з 91 до 220. Поліпшенню медичного обслуговування сприяло й те, що раніше фінансування цих закладів відбувалося з бюджету сільських рад, а вже декілька років поспіль воно забезпечується за рахунок районних бюджетів. Для того, аби центри первинної медико-санітарної допомоги насправді були фундаментом всієї медичної галузі Полтавщини, було прийнято спільне рішення: не менше 35% місцевого бюджету, виділеного на охорону здоров’я, має спрямовуватися на фінансування центрів первинної медико-санітарної допомоги.

На сьогодні у Полтавській області вже завершується один з етапів структурної перебудови: створення самостійних юридичних осіб. Нині вже функціонує 31 із 34 запланованих центрів первинної медико-санітарної допомоги, до речі за рівнем укомплектованості медичними кадрами вони одні з найкращих в Україні. У Полтавській області, незважаючи на досить високий показник кадрового забезпечення, постійно тримають на контролі питання створення належних умов для роботи медичних працівників, перш за все — у сільській місцевості. За сприяння місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування запроваджується практика відшкодування випускникамконтрактникам витрат на навчання в інтернатурі, проводиться реконструкція будівель, що використовуються не за призначенням, під житло для медиків. Ніна ДУРДИКУЛИЄВА, для «ВЗ», Полтава

Увага, передплата! Абонемент на газету «Ваше здоров’я»



Г

оловний лікар 4-ої МКЛ Леонід Куроєдов продемонстрував Ірині Акімовій роботу корпоративної медичної комп’ютерної мережі «Електронний реєстр пацієнтів», завдяки якому мешканці міста отримали можливість в електронному режимі записуватись на прийом до лікарів та без черги отримати у віконці довідкової служби талон на прийом до фахівця.

— Ми приїхали в Полтавську область, щоб подивитись як працює первинна ланка медичної допомоги, — сказала Ірина Акімова. — Побачили створений полтавцями електронний реєстр пацієнтів — місцевий досвід буде дуже корисним для інших регіонів, і в майбутньому — при створенні Всеукраїнського реєстру пацієнтів. Це надзвичайно важливо, адже коли електронний реєстр працює, то куди б пацієнт не звернувся, у лікаря, який його прийме, буде вся інформація про історію його хвороби. Також Ірина Михайлівна порушила тему нарахування зарплати медичним працівникам залежно від обсягу та якості наданих послуг, наголосивши на необхідності матеріального стимулювання лікарів.

 Підприємства та організації • передплатний індекс 60965 • термін передплати_____________міс.

• ціна_______грн.

• кількість комплектів___________________ • індекс___________ • місто____________________________ • село_____________________________ • обл._____________________________ • район___________________________ • вулиця_____________________________ • буд.______корп.______кв._______ • кому_____________________________



Абонемент на газету «Ваше здоров’я»  Індивідуальні передплатники • передплатний індекс 08198 • термін передплати______________міс.

• ціна_______грн.

• кількість комплектів___________________ • індекс___________ • місто____________________________ • село_____________________________ • обл._____________________________ • район____________________________ • вулиця___________________________ • буд.______корп.______кв.________ • кому_____________________________

Цей абонемент допоможе вам оформити передплату на газету «Ваше здоров’я»

11

МЕДИЦИНА У РЕГІОНАХ Волинь

Статус довіри «Ще не дорослі, але вже не діти», — так кажуть про тих, хто, власне, і звертається здебільшого до «Клінік, дружніх до молоді». У Луцьку така Клініка запрацювала у грудні 2011 року як відділення з надання медико-соціальних послуг підліткам та молоді. Нова структура з’явилася на базі комунального закладу «Луцька міська дитяча поліклініка». Свій статус Клініка офіційно підтвердила у жовтні 2012. Про те, як її фахівцям вдається налагоджувати контакти зі своїми пацієнтами, ми попросили розповісти завідувача, лікаря-уролога першої категорії Мирослава НАУМЧУКА та психолога Ірину БОНДАРУК. ВЗ Мирос лаве Миколайовичу, ваша клініка поступово завойовує довіру підлітків, молодих людей. Чим вона відрізняється від традиційного медичного закладу?

— Ми не є альтернативою стандартним медичним закладам. Наше завдання змінити ризиковану поведінку підлітків на відповідальне ставлення до свого життя, до репродуктивного здоров’я, запобігти тютюнопалінню, алкоголізму, наркозалежності. Так, значна частина молоді вживає алкоголь та слабоалкогольні напої (що ще гірше). У навчальних закладах ми розповідаємо про шкідливість вживання

цих напоїв, загрозу ВІЛ/СНІДу, раннього статевого життя. Після таких лекцій підлітки йдуть до нас, де є фахівці, які розуміють особливості підліткового віку. Якщо є потреба, то ми скеровуємо в інші заклади, адже співпрацюємо з дерматовенерологічним диспансером, Центром СНІДу, соціальними службами. Ми проводимо профілактичну та консультативну роботу. Консультації можуть бути індивідуальними та груповими, сімейними та партнерськими, особистими чи по телефону. У кожного спеціаліста нашої клініки є окремий кабінет, але на дверях немає назв спеціалістів, зокрема уролог, дерматовенеролог, гінеколог — лише номери кабінетів. Пацієнт, котрий заходить до нас, не бачить іншого, який знаходиться в реєстратурі. Існують певні стандарти — це окремий вхід, телефон, зручне розташування, доступна для підлітків реклама. До нас можна подзвонити на «гарячу лінію», а також звернутися безпосередньо в клініку, записавшись на прийом по телефону. Прийом ведеться анонімно і безкоштовно. Дружній підхід базується на 4 принципах: доступності, добровільності, доброзичливості, конфіденційності. Тут не повинно бути черг. На кожного пацієнта виділяється не менше

півгодини — гонитви за кількістю пацієнтів немає. Є людина, і треба допомогти їй розібратися з усіма проблемами. Якщо ми попередимо хоч один випадок поширення СНІДу чи суїцидальний випадок, то це вже досягнення в межах нашої Клініки. ВЗ Чи важко було спочатку?

— Починати завж ди важко. Ми зверталися до колег із інших клінік по досвід — найбільше нам допомогли львів’яни. ВЗ Яких звернень найбі льше? Що саме хочуть дізнатися молоді люди?

— У нас Клініка працює як мультидисциплінарна команда. Якщо молода людина приходить, приміром, до гінеколога, то ми мусимо з’ясувати, хто є партнером цієї молодої жінки чи дівчини, і включати його в лікувальний процес. Тоді з однією людиною працює не один лікар, а декілька фахівців. За минулий, 2012, рік звернулося майже 1200 осіб. Дуже багато юних волинянок звертається до гінеколога. Більшість хоче знати про методи контрацепції. До уролога приходять підлітки з проблемами, які торкаються не лише урології, а й сексології та андрології. Трапляється, що підлітки, які навіть не починали ще

Увага, триває передплата на іі півріччя 2013 року! «Ваше здоров’я» – це 22 роки партнерства, довіри та професійних стосунків із представниками cфери охорони здоров’я України

• завжди актуальна та об’єктивна інформація • максимальна відкритість до дискусій

• постійний діалог із читачами • нові цікаві проекти • сучасний та зручний формат

«Ваше здоров’я» –

суспільне видання щодо питань охорони здоров’я!

12

статевого життя, звертаються в Клініку, бо помітили якісь почервоніння чи інші зміни в статевому органі. ВЗ Крім залу для демонстрації фільмів, які ще новації впроваджуєте? Що хотілося б ще мати для роботи?

— Ми за цей період створили вайфай зону, тож підлітки за потреби можу ть зайти в Інтернет. Щодо побажань на майбутнє, то ідеально було б організувати абсолютно безкоштовне — за допомогою всіх можливих засобів — обстеження підлітків та молодих людей, а потім безоплатно, в разі потреби, видати необхідні їм ліки. Пс и холог Лу цької «К лі ні к и дружньої до молоді» Ірина Бондарук, яка працює тут із дня її відкриття, каже, що часто-густо до неї звертаються дівчатка з питаннями, пов’язаними, зокрема, з першим статевим зв’язком.

— Вони не можуть обговорювати ці питання з мамою і до гінеколога бояться йти — щоб батьки не дізналися. Іноді трапляються випадки, коли батьки настільки суворо ставляться до своїх дітей, що їх доводиться переадресовувати до невролога чи психоневролога. Запам’ятався випадок: дівчина, якій на той час виповнилося лише 16, була вагітною, про що не знала її мама. Приховувала це від усіх, бо була незаміжня. 6 місяців дівчина не могла прийняти рішення доношувати вагітність чи ні. На той час, коли потрапила в Клініку, вона вже вирішила позбутися дитини, але я її переконала. Буквально за руку відвела в жіночу консультацію, поставила на облік, вона поздавала аналізи. І народила здорового хлопчика, приходила до мене з колисочкою. Це найбільша подяка і для мене, і для її мами, яка змогла, хоч і з нашою допомогою, стати для доньки другом, а не суддею. Кожна історія — це доля дитини, якій іноді доводиться приймати дорослі рішення. Світлана МЕХ, власкор «ВЗ», Луцьк

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

МеДИЦИНА У РеГІОНАХ

31 травня 2013 року

РІвнЕнщина

НАвІЩО фтИЗІАтРИчНІй СлУЖБІ

РЕФОРМА? Ще наприкінці минулого року в галузі охорони здоров’я Рівненщини було прийнято непопулярне рішення: депутати обласної ради проголосували за ліквідацію трьох лікувальних установ — Острозької, Вербської, Володимирецької протитуберкульозних лікарень як таких, що не відповідають сучасному рівню надання фтизіатричної допомоги в області. такий крок влади, зроблений у рамках реформування фтизіатричної служби, викликав неабияку стурбованість медичних працівників цих установ щодо їх подальшої долі. А зважаючи на гостроту проблеми захворюваності на туберкульоз в Україні, він спричинив ще й значний резонанс серед громадськості. тож наразі керівництву області довелося роз’яснити, навіщо нам потрібна реформа фтизіатричної служби.

П

ротягом останніх років у галузі охорони здоров’я Рівненщини неодноразово порушувалося питання щодо доцільності існування цих трьох лікувальних установ. Пристосовані приміщення, недостатня матеріально-технічна база, відсутність сучасного лікувально-діагностичного обладнання, невідповідність новим стандартам інфекційного контролю за туберкульозом, а також значні кошти, які щороку йдуть на утримання цих закладів, спонукали владу та організаторів охорони здоров’я всерйоз підійти до питання реформування фтизіатричної служби області. Як розповів начальник обласного управління охорони здоров’я Віталій Бойко, ще в 2010 р. в області було проведено аудит діяльності лікувальнопрофілактичних установ. Він засвідчив, що протитуберкульозна служба має розгалужену мережу закладів із ліжками та штатами, які «з’їдають» майже весь бюджет фтизіатрії: на лікування хворого залишаються копійки. Генеральний директор ТМО «Фтизіатрія» Ростислав Рожанський повідомив, що сьогодні на утримання Острозької протитуберкульозної лікарні (50 ліжок) на рік виділяється 3 млн 152,9 тис. грн, із них тільки 224,1 тис. грн іде на лікування хворих. Аналогічна ситуація з Володимирецькою лікарнею — відповідно 3 млн 580,4 тис. грн, на лікування — 185,9 тис. грн; Вербська протитуберкульозна лікарня — 4 млн 629 тис. грн, на пацієнтів — 197,5 тис. грн. Для порівняння: в обласному протитуберкульозному диспансері функціонує відділення легеневого туберкульозу № 2 на 80 ліжок, де хворі мають доступ до сучасних методів діагностики та лікування — рентгенографії, томографії, бронхоскопічного обстеження та ін. Його утримання (зарплата, комунальні платежі, медична допомога, харчування тощо) обходиться бюджету фтизіатрії в

750 тис. грн на рік. «Вивчаючи це питання, — каже Віталій Бойко, — ми побували у сусідів. Вони мали аналогічну проблему, але після реорганізації кількість ліжок, наприклад, на Житомирщині сьогодні становить 500, на Хмельниччині — 474, на Тернопільщині — 570. Рівненщина б’є рекорди — 710 ліжок». Ві дтак в у правлінні охорони здоров’я створили комісію по реформуванню служби і вона дійшла висновку, що потрібно оптимізувати ліжковий фонд служби до 560 ліжок. Депутати обласної ради, взявши до уваги об’єктивні розрахунки, проголосували на сесії за реорганізацію фтизіатричної служби області шляхом приєднання цих трьох установ до обласного протитуберкульозного диспансеру. Вивільнені кошти будуть спрямовані на поліпшення матеріально-технічної бази служби, реконструкцію відділення мультирезистентного туберкульозу, яке відповідатиме всім нормам інфекційного контролю, відкриття боксованих палат. Одним із важливих питань реорганізації фтизіатричної служби області є працевлаштування персоналу ліквідованих лікарень. Як пообіцяли в управлінні охорони здоров’я, люди будуть забезпечені роботою. Управління йде назустріч медикам, пропонуючи роботу поблизу місця проживання. Як повідомив Ростислав Рожанський, голова ліквідаційної комісії, деякі з них працюватимуть у районних лікарнях, деякі, щоб здобути професійний досвід, дали згоду на роботу в обласному протитуберкульозному диспансері. В декого з’явилися інші плани. Зрозуміло, людям нелегко призвичаїтися до думки, що чимало доведеться змінити в житті — колектив, режим роботи, зарплату, яка, можливо, буде нижчою, ніж та, яку вони мають нині. Адже сьогодні оплата праці лікарів-

Ростислав Рожанський, віталій Бойко

фтизіатрів, медсестер, які працюють у фтизіатричних закладах, набагато вища за ту, що отримують медики центральної районної лікарні. Крім того, управління охорони здоров’я звернулося до керівників місцевої влади цих районів із проханням допомогти працевлаштувати як медичних, так і немедичних працівників. Водночас, як зауважив Віталій Бойко, сьогодні для охорони здоров’я на

першому місці стоять питання вчасного виявлення хворих на туберкульоз та їхнього якісного лікування, як цього вимагають стандарти ВООЗ та МОЗ України. Тому об’єднані зусилля влади та медицини будуть спрямовані саме на організацію ефективної допомоги хворим. Дана РОМАНЮК, власкор «ВЗ», Рівне

Український НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України оголошує конкурсний набір на заміщення вакантних посад: 1. Науковий організаційно-методичний та інформаційно-аналітичний відділ: 1.1. Завідувач відділу.

2. Відділ медико-соціальних проблем терапії психічних розладів: 2.1 Завідувач відділу.

2.2. Старший науковий співробітник – 1 посада.

2.3. Науковий співробітник – 1 посада.

3. Відділ соціальної та клінічної наркології: 3.3. Молодший науковий співробітник – 1 посада.

4. Відділ судово-психіатричних експертиз залежних станів: 4.1. Науковий співробітник – 1 посада.  Кваліфікаційні вимоги: • Для завідувача відділу: повна вища спеціальна освіта; доктор або кандидат наук за профілем діяльності науково-дослідного підрозділу; стаж роботи за профілем діяльності підрозділу понад 5 років; • Для старшого наукового співробітника: повна вища спеціальна освіта; наявність вченого ступеня або стаж науково-дослідної роботи не менше 3 років; наявність друкованих праць, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, вчених і почесних звань; виконання дисертаційної роботи; спеціалізація за профілем діяльності інституту або науково-дослідного підрозділу; • Для наукового співробітника: повна вища спеціальна освіта; наявність вченого ступеня або досвід науково-дослідної роботи; спеціалізація за профілем діяльності інституту або науково-дослідного підрозділу; • Для молодшого наукового співробітника: повна вища спеціальна освіта; схильність до науково-дослідної роботи, спеціалізація за профілем діяльності інституту або науково-дослідного підрозділу.  Термін подання документів з дня опублікування оголошення – 1 місяць.  Адреса інституту: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103.  Контактний телефон: (044) 468-32-15.

13

СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

МЕДСТРАХУВАННЯМ В ЕСТОНІЇ КЕРУЄ ЛІКАРНЯНА КАСА Медичне страхування в Естонії, яке діє з 1 січня 1992 року, побудоване за принципом солідарності: у разі хвороби вартість оплачених лікарняною касою (ЛК) медичних послуг не залежить від того, скільки соціального податку сплатила конкретна людина і чи працює вона в цей час взагалі. До того ж ЛК оплачує лікування непрацюючого населення. Медичне страхування фінансується з соціального податку, розмір якого в Естонії становить 33% — його сплачує роботодавець, сам громадянин або держава (наприклад, за пенсіонерів, дітей, матерів, які виховують дітей віком до 3 років; тих, хто отримує допомогу по безробіттю, військовослужбовців тощо).

Каса — головна і прозора У 2001 році була створена публічно-правова Лікарняна каса Естонії, яка гарантує застрахованим особам компенсації на лікування. Вона організовує систему медичного страхування в країні, формує його бюджет, обліковує застрахованих осіб, укладає угоди щодо надання послуг охорони здоров'я і контролює їх виконання та якість, призначає компенсації з тимчасової непрацездатності, розглядає заяви застрахованих осіб тощо. Вищим органом ЛК Естонії є Рада, яка кількісно поділена на 3 рівні частини — представники роботодавців, ті, хто представляє інте­ реси застрахованих і ті, хто відстоює інтереси держави. За оцінкою експертів, сильною стороною системи фінансування охорони здоров'я Естонії є її стабільність, досягнута завдяки цілеспрямованим соціальним податкам і впорядкованій бюджетній політиці лікарняної каси. Система єдиної ЛК виправдала себе в умовах Естонії, забезпечуючи прозорість і ефективність діяльності, а також і низькі поточні витрати. Перевагою є й те, що медстрахування Естонії відокремлене від інших систем соціального страхування (наприклад, пенсійного або допомоги з безробіття).

Права реалізовані Відповідно до закону про медичне страхування Естонії право на нього мають постійні жителі Естонії, ті, хто має вид на проживання, і ті, хто сплачує внески самостійно (або ж за них хтось платить), а також особи, прирівняні до них, тобто люди, за яких не сплачено соціальний податок (вагітні, діти та молодь у віці до 19 років, а якщо вони навчаються — то і довше; ті, хто отримує призначену в Естонії державну пенсію, хто перебуває на утриманні застрахованих осіб і досягне пенсійного віку щонайбільше через 5 років тощо). Право на медичне страхування виникає також на підставі зовнішніх договорів та координуючого компенсації соціального страхування законодавства ЄС. Особам, які не потрапили до переліку застрахованих (наприклад, підприємці — фізичні особи, не включені в комерційний регістр, пенсіонери інших держав тощо), Закон про медичне страхування дозволяє укласти з лікарняною касою договір про добровільне страхування, який прирівняє їх до застрахованих. Такий договір укладається на термін не менше року, а страхові внески сплачуються кожні три місяці згідно з рахунком ЛК.

14

Розмір страхового внеску змінюється щороку — після оприлюднення даних про середню заробітну плату по країні за попередній календарний рік. Її розмір-брутто множиться на 0,13. Таким чином, у 2012 році розмір страхового внеску за один місяць становив 109 євро. Перелік медичних послуг лікарняної каси встановлюється постановою Уряду Естонії за пропозицією міністра соціальних питань, (до неї додаються письмові зауваження Ради ЛК). До негрошових відшкодувань з медичного страхування, яке повністю або частково фінансуються лікарняною касою, належать власне медичні послуги, надані з метою профілактики або лікування захворювань, а також відшкодування за лікарські засоби і товари медичного призначення — вони не повинні перевищувати 20% від витрат на відшкодування за медичні послуги, передбачених у річному бюджеті медичного страхування. У разі непрогнозованого зростання захворювань, для покриття додат-

кових витрат на відшкодування за лікарські засоби, Рада ЛК може прийняти рішення про використання резерву. До грошових відшкодувань із медичного страхування належать компенсація застрахованій особі по тимчасовій непрацездатності; за стоматологічні послуги, що надаються повнолітнім; згадане вже додаткове відшкодування за ЛЗ. За невідкладну допомогу хворий сам не платить, у таких випадках сімейним лікарям платять із передбачених держбюджетом коштів відповідно до договору між Міністерством соціальних справ та Лікарняною касою Естонії.

Турбота про сьогодні і про завтра В Естонії існує перелік лікарських засобів, що компенсуються ЛК, а також перелік захворювань, за якими належить пільгова 100%, 75% чи 50% компенсація на ліки (перелік також містить вікові обмеження). Розраховуючи відсотки

Розміри компенсацій та оплат за кошти Лікарняної каси та пацієнтами у 2013 році 1. Плата за візит і ліжко-день Плата за візит або ліжко-день

Плата у 2013 році

Візит до сімейного лікаря

безкоштовно

Домашній візит сімейного лікаря, крім плати за домашній візит до вагітної, вагітність якої визначена лікарем, і до застрахованого у віці до 2 років. Плата за один домашній візит не може перевищувати 5 євро, незалежно від кількості застрахованих, обслужених за цей же домашній візит Візит до лікаря-фахівця (у т.ч. зубний лікар)

до 5 євро * до 5 євро до 2,50 євро на день, максимально 25 євро за одне перебування у лікарні

Плата за ліжко-день у лікарні

2. Додаткова компенсація за ліки Витрати людини на пільгові ліки в календарному році, з яких вирахувано частку самофінансування і частину ціни, що перевищує граничну або договірну ціну До 384 євро

Лікарняна каса компенсує у 2013 році Додаткову компенсацію не виплачують

384–640 євро

50% від тієї частини, що перевищує 384 євро, або до 128 євро

640–1300 євро

50% за різницю 384-640 євро, або 128 євро, а також 75% від суми, що перевищує 384-640, або до 495 євро

Більше 1300 євро

За суми, що перевищують 1300 євро, додаткову компенсацію не виплачують. У такому разі розміром додаткової компенсації залишається 623 євро

3. Власна участь у послугах охорони здоров’я (співоплата послуг населенням) Послуги охорони здоров’я Стаціонарне відновлювальне лікування, 20% Штучне запліднення (IVF), 30%

компенсації, виходять зі встановленої граничної або договірної ціни, а за їх відсутності — з роздрібної ціни лікарського препарату. Частина вартості, яка перевищує таку ціну, не враховується і її оплачує сам пацієнт. Існують і свої особливості компенсації з приводу тимчасової непрацездатності застрахованої особи. У разі її хвороби, карантину, побутової чи дорожньої травми «медичні збитки» з 4 по 8 день відшкодовує роботодавець, починаючи з 9 дня — ЛК. В інших випадках (професійне захворювання, нещасний випадок на виробництві, травми, отримані під час захисту інтересів суспільства чи запобігання злочину) витрати компенсує виключно ЛК, і починаючи з 2-го дня. Це ж стосується і випадку, коли підставою для листа непрацездатності є необхідність переведення працівника на легшу роботу за станом здоров’я, а в роботодавця немає такої можливості. Якщо ж роботодавець вишукає таку посаду, ЛК компенсує різницю в зарплаті з першого дня листа непрацездатності. Турбуючись про здоров’я нації, влада Естонії дбає і про її майбутнє. Зокрема, медстрахування передбачає компенсацію жінкам у віці до 40 років на штучне запліднення. Клопотати про неї можуть пацієнтки, які мають медичні показання до такої процедури, в тому числі й ті, які вже її проходили. До того ж компенсацію у зв’язку з пологами ЛК виплачує з першого дня і в розмірі 100%. Це ж стосується і відшкодування на усиновлення дитини.

Як поєднати три в одному Нині в Естонії вивчають наступні перспективи розвитку політики в галузі охорони здоров'я. Перша з них — збільшення доходів від громадського сектора шляхом впровадження цільового податку на охорону здоров'я, центрального управління коштами охорони здоров'я та системи єдиної ЛК без порушення дохідно-видаткового балансу, збільшення дохідної бази громадського сектора через податки на споживання і капітал. Друга — поліпшення фінансової захищеності шляхом управління часткою фінансування, яку сплачують пацієнти. Для цього слід створити умови для раціонального використання ліків через посилення державної підтримки закупівлі лікарських засобів, насамперед для тих верств населення, які часто користуються медичними послугами, та для осіб із низькими доходами. Третій напрямок — оптимізація системи охорони здоров'я шляхом поділу поточного та капітального фінансування. Для цього необхідно зменшити надмірні потужності лікарняної мережі та впровадити в практику план її розвитку; посилити роль сімейних лікарів у маршрутизації пацієнта; поліпшити стратегічне управління на первинному рівні; зберегти доступність безкоштовної загальної медичної допомоги для всього населення Естонії. Чи вдасться поєднати три в одному — покаже час.

Власна участь у 2013 році 10,03 євро/добу 166,94 євро

Штучний аборт за бажанням самої жінки (разом з анестезією), 30%

46,19 євро

Медикаментозний аборт, 50%

34,05 євро

Плата за один ліжко-день медичного догляду, 15%

6,87 євро

Марина ШЕВЧЕНКО, завідувачка відділу економічних досліджень охорони здоров'я та медичного страхування ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України», кандидат медичних наук

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

31 травня 2013 року

РЕЗУЛЬТАТИ ПІЛОТНОГО ПРОЕКТУ:

ДРУГА СПРОБА 23 травня пройшла запланована нарада щодо результатів пілотного проекту по артеріальній гіпертензії. Із минулого звітування пройшло п’ять місяців. На семінарі було обговорено досягнуті результати впровадження проекту відшкодування коштів хворим на гіпертонію та шляхи їх покращення. Розпочав захід головний терапевт МОЗ Василь Нетяженко із детальним аналізом результатів по всій Україні. Василь НЕТЯЖЕНКО, головний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «терапія»:

«Почну з того, що більшість лікарів не знають, коли вийшла постанова щодо даного проекту. Уніфікований протокол затверджено у травні 2012 року, тобто документ «працює» вже рік, а люди, які мають бути задіяні у його виконанні, досі не в курсі справ. Коли ми готували результати для сьогоднішнього заходу, то аналізували причини порушення прийому ліків хворими на артеріальну гіпертензію. Виявляється, 64% просто забувають їх прийняти! Більше 50% опитаних не п’ють ліки, якщо їх нічого не турбує, решта бояться побічних ефектів, звикання чи вважають їх «несмачними». Цікаво те, що 14% пацієнтів відмовляються від ліків по причині… їх відсутності в аптеці. Згідно з Міжнародними даними щодо постійного конт­ ролю артеріального тиску в Європі, тільки 15% українців постійно приймають потрібні ліки. Середня цифра по інших європейських країнах — 30%. У Чехії, наприклад, майже 60% людей отримують постійне лікування. Таких цифр ми зможемо досягнути тільки років через 10. На сьогодні наша мета — потрапити до списку країн, де відсоток сягає 30. Для цього ми з вами сьогодні тут і зібралися. У постанові зазначено, що ми повинні намагатися знизити артеріальний тиск. Аргументація

така: зниження тиску на 10 мм рт. ст. зменшує ризик ускладнень на 38%. А зниження АТ на 20 мм рт. ст. — на 50%. Треба розуміти, що досягнути таких результатів можна тільки в разі планомірного спостереження та лікування. Я хочу продемонструвати цікаві дані на прикладі антагоністів калію — препаратів амлодипіну. Із 27 його препаратів є такі, що відпускаються за референтними цінами. І хворий отримує на них у середньому 202 гривні на рік. Є пацієнти, яким абсолютно цей пілотний проект не потрібен. Вони в змозі самі придбати препарат дорожчої цінової категорії. Не треба їх переманювати! Якщо людина має змогу витратити тисячу гривень на рік на зарубіжний амлодипін — нехай! Для чого умовляти людину і розповідати, що вона може приймати харківський амлодипін замість звичного, наприклад, чеського і результат буде таким самим? Зосередьте свою увагу на тих препаратах, які входять до Проекту, та на тих пацієнтах, які потребують саме їх. Усі ці препарати повинні бути на столі лікаря і він має знати межі відшкодування і вміти це пояснити пацієнтові. Найближчим часом вийде доповнення до цього протоколу, і препарати, про які йде мова, стануть абсолютно безкоштовними для пацієнта. Тобто ви виписуєте рецепт і людина отримує ліки без жодної доплати. А ось захоче вона брати чи ні — це інше питання. Пілотний проект — це «репетиція»! Ми намагаємося зараз знайти спільну мову і з фармакологічними компаніями, і з пацієнтами. На прикладі цього проекту ми повинні так відпрацювати схему, щоб із наступним — по цукровому діабету — таких проблем не виникало. Тепер повернімось до питань відшкодування коштів. У 2013 році у рамках проекту було виділено 191 636 300 гривень. Використано (станом на 17.05.2013 р.) — 11 201 439 грн. Це 21,17%. Якщо

до кінця року кошти не будуть використані належним чином, нам їх ні на цукровий діабет, ні на інсульт не виділять. Цей проект орієнтований на майбутню державну страхову медицину. На місто Київ, приміром, виділено 11 млн грн. Вони використали аж 2! Ситуація у Київській області аналогічна. Їм виділили 6 млн, використали 2 млн. У структурі загального використання коштів, виділених на пілотний проект, ситуація така: станом на 17 травня 2013 року лідером у використанні коштів є Сумська область — 56%, далі Полтавська, Херсонська, Харківська. Місто Київ і Київська область у кінці списку — 9,7% і 8,8% відповідно. Місто Севастополь, як завжди, на останньому місці. Є регіони, які зробили значний скачок уперед, приміром, Закарпаття: у них було 5%, а стало 13%. У чому суть феномену Сумської області? Там головний терапевт і кардіолог виконують свою методично-організаційну роботу — їздять по районах і проводять наради, тобто вони щодня контролюють ситуацію. Деякі наші лікарі не знають, що рецепти можуть і повинні виписуватися пацієнтам, які лежать у стаціонарі. Пацієнтів виписують додому у стабільному стані, а вдома — сім'я, діти, робота, проблеми. Звичайно, що тиск одразу почне зростати. А рецепта немає. Кількість аптечних закладів, які беруть участь у проекті: в м. Києві 178, у Київській області — 77. А хто заважає збільшувати цю кількість? Аптечних закладів у кожній лікарні багато, і коли аптеки в лікарнях не співпрацюють у рамках Проекту, що відбувається? Людина приходить туди із рецептом, ліків немає, вона викидає цей папірець до смітника і більше нікуди не йде. Кількість рецептів, яку виписав Київ за цей час, вражає — 601 тисяча! Але лікарі не зрозуміли, що їхню роботу оцінюватимуть по кількості не виписаних рецептів, а тих, за якими відпущено ліки. А за ліками прийшов тільки кожний двадцятий пацієнт. Кількість рецептів, за якими відбулося відшкодування від загальної кількості по Києву, лише 6%! Це найменший результат із усіх регіонів. А ось, наприклад, у Тернополі і Рівному, де виписують рецептів мало, величезний відсоток їх відшкодовано. Тепер щодо кількості осіб, які отримали ліки. Якщо по Харків-

ській області це більше 108 тисяч, то у Києві тільки 22 тисячі, а в області — 18 тисяч. Зрозуміло, що ніякої роботи в цьому плані не проводиться. Інші області, де ліки отримала велика кількість людей, окрім Харківської, — Дніпропетровська, Одеська, Полтавська. Підсумовуючи, висловлю свої думки щодо дій, які необхідні для успішної реалізації проекту. Звичайно, потрібно збільшити кількість інформаційних матеріалів про Пілотний Проект для пацієнтів. Але, на мою думку, все це вже не панацея. Головне, щоб пацієнт міг отримати рецепт від будьякого лікаря поліклініки чи стаціонару. Потрібен постійний контроль із залученням нових пацієнтів та ширше залучення професорсько-викладацького складу і студентів, які перебувають на практиці. Для чого потрібні студенти? Вони вірять у те, що роблять, і якщо їх долучити до проекту, вони зможуть хоча б по телефону контролювати хворих, як це було зроблено у Сумах. Серед інших необхідних дій: запровадження так званого «активного виклику» пацієнта і широка роз’яснювальна діяльність у місцевій пресі. Всі старі люди читають місцеві газети і там треба писати, яка поліклініка приймає хворих, де знайти ліки, роз’яснювати про правила відшкодування». Марина Олійник, терапевт ГУОЗ м. Києва:

«Статистичні дані по м. Києву станом на 1.05.2013 р. свідчать, що ми маємо 762 тисячі осіб із гіпертонічною хворобою всіх форм. Це 27% від загальної кількості населення. Із них 459 тисяч перебувають на диспансерному обліку в ЛПЗ Києва. У проекті задіяні вже 887 лікарів і 46 лікувально-профілактичних установ первинної та вторинної ланки. Я хочу звернутися до лікарів первинної ланки, функція яких — довести пацієнта до аптеки. Ви не

працюєте! Так, наша діяльність трохи підтягнулася за останній час, але ще дуже багато над чим треба працювати. На сьогодні до Проекту залучено майже 16 тисяч пацієнтів, що мешкають в м. Києві, із них 10 тисяч — у 2012 році. У Києві потрібно залучити 70 тис. нових хворих. Уже 178 аптечних закладів співпрацюють по даному проекту і цими днями ми долучили ще 12. Кількість виписаних лікарями рецептів за період із 1.01.2013 р. по 15.05.2013 р. — 371 тис. Відшкодовано 24 тис., отримали ліків по 22 тис. рецептів. Щодо коштів: відшкодовано 11% — це 276 тис. гривень». Олександ Шадрін, заступник головного позаштатного кардіолога Київської області:

«Щодо артеріальної гіпертензії, ми маємо такі статистичні дані: у 2012 році вперше виявлено 27 тис. випадків і зафіксовано загалом — 436 тис. Із них із ішемічною хворобою серця — 291 тис. пацієнтів, із цереброваскулярними порушеннями — 48 тис. Поширеність гіпертонічної хвороби у Київській області за 2012 рік становить майже 4 тис. на 100 тис. населення. Коефіцієнт інвалідності складає 0,37. Смертність на 100 тис. населення Київської області становила у 2012 році 4,9 (для порівняння, 2006 р. — 1,9). Показники дії пілотного проекту: кількість хворих у реєстрі — 298 тис. (71%), кількість виписаних рецептів — 120 тис., кількість хворих, що почали приймати ліки, — 47 тис. Виписані препарати у відсотковому співвідношенні складають: бісопролол — 35,74%, амлодипін — 22,10%, лізиноприл — 14,38%, небіволол — 12,23%, еналаприл — 10,82%, метопролол — 3,20%, ніфедипін — 1,12%. Кількість амбулаторно-поліклінічних закладів, що беруть участь у проекті, — 294, кількість лікарів — 635, аптечних закладів — 145».

15 Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»

КОНФЕРЕНЦІЇ, З’ЇЗДИ, ВИСТАВКИ

Молекулярна генетика – ключ до успіхів у дерматології Цьогорічний 71-й Конгрес Американської академії дерматології відбувся у місті Маямі (США). На п’ять днів столиця круїзного та пляжного відпочинку штату Флорида перетворилася у світовий центр дерматологічної науки і практики. Рекордна кількість учасників — понад 17 тисяч осіб — дійсних членів ААД, практичних лікарів та науковців прибули на форум із різних куточків Сполучених Штатів Америки, Канади, Європи та інших країн. Провідні фахівці світу у своїх доповідях розповіли про досвід застосування новітніх методів лікування та діагностики дерматологічних захворювань, які є актуальними нині. У складі представників української дерматологічної школи у роботі конгресу взяла участь професор курсу дерматовенерології Тернопільського медичного університету ім. І.Я. Горбачевського Світлана ГАЛНИКІНА. ВЗ Ваші враження від конгресу?

— Насамперед хочеться відзначити, що цьогорічний конгрес був ювілейним — Американська академія дерматології відзначала 75-річчя з дня заснування. Цього разу подивувала його масштабність — кількість учасників і справді була рекордною. Це зауважив навіть під час своєї урочистої промови президент академії, мовивши, що у далекому 1938 році про таку широку аудиторію можна було тільки мріяти. А також додав, що минулий рік для світової дерматологічної науки був надзвичайно цікавим, успішним та плідним, зроблено чима ло поступа льних кроків у розвитку дерматології загалом і в діяльності американської академії зокрема. Зауважте, що усе це він наспівав словами відомої пісні Френка Сінатри «Це був дуже хороший рік». Важко уявити подібну картину, скажімо, на українському форумі, але, на мій погляд, це і є виявом усім відомої американської демократії. Взагалі ж хочу особливу увагу звернути на деякі моменти щодо організації роботи конгресу, з якою модератори, без сумніву, впоралися блискуче. Задля більшої ефективності уже за кілька місяців до початку кожному учаснику надіслали програму, аби вони могли ґрунтовно ознайомитися з нею та скласти власний план відвідування сесійних засідань, форумів, майстер-к ласів. Отож учасники мали можливість самостійно, обмізкувавши заздалегідь, обрати теми найцікавіших на їх погляд засідань. Цього року найбільш популярними темами, які увійшли в десятку топових, стали: контактний дерматит, меланома, реформа охорони здоров’я на сучасному етапі, сучасні підходи у лікуванні акне. Можете уявити моє здивування, коли у програмі симпозіуму «Гарячі теми» першою у списку я побачила тему «Космецевтика». Саме її я обрала ще під час так званого попереднього голосування. Таку стратегію організації роботи я вважаю надзвичайно ефективною, це свідчить про високий, справді світовий рівень цього наукового

16

заходу. А те, що врахована думка, інтерес практично кожного учасника, значно заохочує до участі у подібних форумах, дає натхнення, сприяє удосконаленню, насичує відчуттям власної значимості та причетності до великої світової дерматологічної спільноти. На мій погляд, така практика є надзвичайно прогресивною. Чому б нашим науковцям не перейняти цей позитивний досвід задля ефективнішого проведення подібних заходів в Україні? Звернула я увагу і на те, як цього разу «омолодився» склад учасників конгресу. Приємно, що вливаються молоді сили — творчі, креативно мислячі інтерни, науковці, спеціалісти практичної дерматології, дерматологи-початківці. Особливіс т ю конг рес у було розмаїття форм діяльності — це і лекції, і дискусії, круглі столи, форуми і практичні тренінги з використання методів лазерної, фотодинамічної терапії, трансплантації волосся. Головний акцент — на безперервній післядипломній освіті та навчанні. Програма форуму всебічно охопила підходи до лікування та діагностики псоріазу, інфекційних у ражень шкіри, акне, шкірних проявів системних захворювань, атопічного дерматиту, алергійних та контактних дерматитів, спадкових дерматозів, проблем нігтів та волосся, дерматологічних уражень за СНІДу, лімфом, меланом та пігментних уражень, немеланомного раку шкіри, вітиліго. Усі секції були добре проанонсовані, що допомогло обрати найбільш ефективну програму навчання та тренінгів. ВЗ Яку недугу дерматологи світу вважають найглобальнішою?

— Однією з ключових тем, яку обрали для обговорення самі учасники найбільш популярної сесії «Гярячі теми», була проблема сучасного погляду на скринінг та лікування меланоми. І не дивно, адже саме ця онкологічна недуга для багатьох пацієнтів звучить як вирок, а для лікарів — як виклик. Якщо смертність від інших видів

раку останніми роками помітно знижується, то меланома не хоче здавати позицій. Отож, ця проблема особливо актуальна сьогодні — драматична ситуація склалася і в Україні, і в світі, позаяк летальність становить 37%, якщо діагноз встановлений занадто пізно. «Уся небезпека меланоми в тому, що вона може розвиватися так, що її важко виявити до того часу, коли лікування може й не дати очікуваного результату, — вважає професор дерматології з університету Брауна(США), доктор Мартін Вайншток. — Зовні меланоми схожі на звичайну родимку. Понад 100 000 американців померли від меланоми впродовж останніх десяти років і 9480 нових випадків смерті прогнозується для США цього року». Тому боротьбу з цим новоутворенням професор радить вести у двох напрямах — всеохоплюючий скринінг мешканців із метою раннього виявлення захворювання та застосування інноваційних технологій у лікуванні метастатичних форм захворювання на пізніх стадіях. Доктор Мартін Вайншток упевнений, що діяльність у цьому обширі і є тим ключем, який відчинить двері до зниження смертності від меланоми. Щоб отримати організаційну підтримку з боку держави для широкого впровадження скринінгів, потрібно збільшити рівень доказів, вважає доктор Вайншток. Щоправда, й не відкидає потенційних небезпек скринінгу, які потрібно обґрунтувати та оцінити з наукової точки зору: «Ми повинні бути дуже обережні, і не ігнорувати потенційної шкоди від скринінгу — це і гіпердіагностика, збільшення інвазивних процедур і, врешті, пов’язані з ним фінансові витрати». В унісон окресленої теми прозвучала й доповідь керівника Дерматологічної служби центру раку в Нью-Йорку професора А ллана Халперна. Розпочавши свій виступ, він назвав меланому найбільшим конкурентом дерматологів, який поборов усі їхні спроби отримати хоч якісь позитивні результати. Але, незважаючи на подвійну ата-

ку цього ворога, закликав змінити усталені правила гри за допомогою профілактичних оглядів та генетичних досліджень. Рандомізовані клінічні випробування є надто дорогими, до того ж потрібні роки, щоб завершити цей процес. Натомість можна вдатися до досвіду Німеччини, яка проводила скринінг на меланому на території землі Шлезвіг-Гольштейн. Замість проведення рандомізованих клінічних випробувань для визначення ефективності скринінгу, німецькі колеги розпочали профілактичний скринінг у державі. Через 10 років цієї діяльності смертність від меланоми знизилася більш ніж на 45 відсотків, в той час як у сусідніх державах «меланома смерті» продовжує поширюватися. Німеччина тепер пропонує загальнодержавний скринінг двічі на рік для осіб, старших 35 років — це дуже промовистий приклад, зауважив Аллан Халперн. ВЗ Щодо профі лактики меланоми?

— Ми інколи недооцінюємо ролі профілактичних заходів, але з погляду доказової медицини вони вкрай важливі. На моє переконання, немаловажливе значення має просвітницька діяльність, адже не всі відають про шкідливість надмірної інсоляції, засмаги в солярії. Це ті чинники, які можуть спровокувати в майбутньому низку дерматологічних захворювань, зокрема й онкологічних. Тому ставлення наших співвітчизників до засмаги має бути змінено, і розпочинати потрібно з діток, яких до трьох років взагалі потрібно захищати від сонця. Як це, приміром, роблять у Німеччині та деяких інших країнах, де на державному рівні задекларована заборона відвідувати солярій особам, що не досягли 18-літнього віку.

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

КОНфеРеНЦІЇ, З’ЇЗДИ, ВИСтАВКИ

31 травня 2013 року ВЗ Чи були представлені на конгресі якісь нові спроби у лікуванні псоріазу, адже з розвитком фармакології можливості терапії шкірних захворювань значно розширилися?

— Справді, з часу останнього форуму цієї теми не полишають, адже псоріаз і зараз є одним зі «стійких» захворювань, які важко піддаються лікуванню, однак на сьогодні є багато методів, які можуть радикально допомогти хворим. Багато з цих варіантів ми мали змогу розглянути на секційному засіданні «Терапія псоріазу в епоху біологічних технологій». Зокрема, провідний доповідач сесії, професор клінічної дерматології в університеті штату Нью-Йорк у Буффало Роберт Калб розповів: «На щастя, маємо нині багато методик лікування псоріазу — це фототерапія, звичайна системна терапія, біологічні агенти. Це тішить, бо можемо допомогти пацієнтам, але з таким розмаїттям варіантів, визначальним чинником є висока вартість запропонованої терапії». Тому доктор Калб вніс пропозицію розпочинати лікування з дещо меншовартісних методів терапії, зокрема цитостатиків, фототерапії, перш ніж перейти до біологічних агентів. Він проілюстрував цю інформацію великою кількістю слайдів зі свого практичного досвіду. Приміром, у світлолікуванні доктор Калб радить використовувати фототерапію вдома, яка не втрачає своєї ефективності, до того ж, це дуже зручно для пацієнтів. Щодо застосування звичайних системних агентів, то у 40% випадків була доведена ефективність метотрексату, яка виявляється на 12-16

тиждень із початку вживання препарату. Кращим доповненням до нього доктор Калб вважає фолієву кислоту, яка знижує токсичність, не впливаючи на ефективність лік у ванн я. До фак торів ризику щодо токсичності препарату можна віднести ожиріння, діабет, вживання алкоголю. Ефективну дію у лікуванні псоріазу справляє циклоспорин, але професор рекомендує не використовувати його довго — трива ле застосування спричиняє гіпертонію та ниркову недостатність. Він призначає ці ліки, починаючи зазвичай з 4-5 мг на кг маси тіла, впродовж 3-4 місяців, але дози мають бути зменшені протягом тривалого часу. У великій пошані нині біологічні агенти. На думку доктора Калба, інфліксімаб є найбільш ефективним із них в лікуванні псоріазу у звичайних запропонованих дозах, але краще застосовувати його у сукупності з анти-ФНП-терапією в пацієнтів з важкими формами захворювань шкіри або з псоріатричним артритом. В арсеналі біологічного лікування він визначив й інші, не менш ефективні, препарати — це адалімумаб, схвалений для використання в FDА, етанерцепт, який за клінічними дослідженнями підтвердив свою ефективність у комбінованій терапії та для зменшення впливу метотрексату, до того ж зі збереженням витрат, та устенік у маб, що не спричиняє проблем із серцево-судинною системою та онкологічних захворювань. ВЗ Світлано Олександрівно, що викликало у вас найбільший науковий інтерес під час засідань?

— Особливе зацікавлення у мене та й, гадаю, багатьох учасників конгресу, викликало обговорення проблем ранньої діагностики та лікування спадкових захворювань шкіри, яке базується на генетичних методах досліджень. Як мовилося на форумі, ми нині стоїмо на порозі нової ери, асоційованої з розширенням знань про геном, досягненнями в галузі регенеративної медицини. Усі ці набутки можуть з успіхом використовуватися в діагностиці дерматологічних захворювань вже в першому триместрі вагітності чи навіть до вагітності жінки. Зокрема, у пленарній доповіді завідувача кафедри дерматології та шкірної біології університету Томаса Джефферсона (Філадельфія) доктора Уітто було зосереджено увагу на вродженому бульозному епідермолізі. Зазвичай це захворювання трактують як рідкісне, хоча, на мій погляд, з цього приводу можна дискутувати, зважаючи на статистичні дані: за оцінками експертів, випадків бульозного епідермолізу від 1 на 50 тис. до 1 на 100 тис. осіб. Таких пацієнтів ми спостерігаємо й у нас на Тернопільщині. Покластися у цих питаннях можна на молекулярну генетику. Доктор Уітто закликав зосередити увагу на пренатальній діагностиці вродженого бульозного епідермолізу, яку можна провести вже на 10-му тижні вагітності за допомогою біопсії хоріона. Розширити можливості пренатальної діагностики він пропонує за допомогою передімплантаційної генетичної діагностики. Іншими словами, можна встановити діагноз ще до вагітності шляхом молекулярного аналізу заплідненої яйцеклітини під час екстракорпо-

рального запліднення. Для тих пацієнтів, які вже народилися з бульозним епідермолізом, генна терапія може бути використана для усунення проявів важкої патології. Нині вже проводяться клінічні випробування для проведення цієї процедури. Були обговорені й інші новітні методики, такі як поповнення білка, що відсутній у шкірі пацієнта з БЕ, введення фібробластів ін’єкційними методиками та лікування стовбуровими клітинами. Особливої уваги під час сесійних засідань приділили використанню цифрових технологій у дерматологічній практиці. Представник однієї з найвідоміших гарвардських дерматологічних шкіл доктор Ентоні Цукрас оприлюднив факти, які засвідчили, що широке використання сучасних цифрових технологій дозволяє мінімізувати кількість біопсій, які є доволі травматичними для пацієнта. Нині у своїй практиці він використовує електронні медичні записи з фотографіями. Це дозволяє відслідковувати динамічні процеси у хворих з атиповими невусами та пухлинами. Для більш достовірної оцінки динаміки розвитку патологічного процесу на шкірі доктор Цукрас пропонує використовувати електронні медичні записи в ілюстраціях, що є великою підмогою для практикуючого лікаря. Свою ефективність довело й TBF — тотальне фотографування усього шкірного покриву у хворих з атиповими невусами, аби в подальшому відслідковувати їх у динаміці. Лариса ЛУКАЩУК, власкор «ВЗ», Тернопіль

Pharma.net.ua –

перший незалежний фармацевтичний портал УСІ НОВИНИ УКРАЇНСЬКОЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ ТА НАЙВАЖЛИВІШІ ПОДІЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО СВІТУ – В ЩОДЕННОМУ РЕЖИМІ!

Спеціалізований сайт для представників фармацевтичних компаній, лікарів, провізорів, фармацевтів, студентів медичних та фармацевтичних ВУЗів

17

ОРТОПЕДІЯ

СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ Проблема ендопротезування постійно обговорюється на державних форумах з міжнародною участю. У квітні відбулася значуща подія і в Україні — конференція «Актуальні питання протезування суглобів», присвячена важливим нюансам первинного і ревізійного ендопротезування суглобів різних локалізацій, помилкам і ускладненням. Результати їх обговорень стануть черговим етапом удосконалення системи ендопротезування в Україні.

В

і д імені організац і й ног о коміте т у конференцію ві дк рив Почесний Прези ден т Ук раїнської Асоціації ортопе дів-травматологів, директор Д У «Інстит у т травматології та ортопе д і ї Н А М Н Ук ра ї н и », А ка демік Націона льної ака демії медичних наук України, професор Георг і й ГА Й КО.

— Ендопротезу вання на сучасному етапі є безальт ернат и вн и м с по соб ом х іру рг іч ног о лі к у ва н н я хворих із важкими дегенеративно-дистрофічним и у ра же н н я м и с у гло бів, — зазначив Георгій Васильович. — Щорічно у світі, за даними ВООЗ, виконується більше 1,5 млн ендопротезувань суглобів. Активне впровадження ендопротезування в Україні почалося з 1992 р. У 1994 р. за рішенням МОЗ України на базі нашого інституту організовано республіканський центр ендопротезування суглобів, відкрито філіали в Одесі, Вінниці, Хмельницькому, функціонують регіона льні центри в Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, Львові. Зараз операції ен допрот е з у ва н н я с у глобі в виконують у всіх обласних

18

і міських лікувальних зак ладах України. Щорічна кількість таких втручань перевищує 7 млн, проводиться глибокий аналіз їх результатів, контролюється підготовка спеціалістів, розроб л я ю т ьс я с у час н і технологічні конструкції ендопротезів, налагоджені контакти з веду чими зарубіжними к лініками і фірмами.

Ендопротезування голівки променевої кістки — альтернатива сегментарній резекції

Олександр ЛОСКУТОВ, завідувач кафедри травматології та ортопедії ДУ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» — Частота переломів кісток, що у творюють ліктьовий суглоб, становить 15,1-19,8% ві д к і лькос ті всіх пере ломів верхньої кінцівки. З них частота переломів голівки (ГПК) і шийки променевої кістки (ШПК) становить 1,7-5,4% всіх травм опорно-рухового апарату і 14-44% всіх пошкод жень лік тьового суглоба. ГПК, працюючи спі льно з іншими структурами, що утворюють ліктьовий суглоб, забезпечує його стабільність у 3 різних площинах. Через неї передається до 70% зусиль, які передаються до кисті.

Пошкодження голівки променевої кістки призводить до стійких порушень функції суглоба, втрати працездатності і навіть інвалідності. Традиційним видом оперативного лікування є резекція ГПК. За відносно непоганих ранніх функціона льних результатів ця операці я у ві д да леном у післяопераційному періоді має питому вагу ускладнень, особливо в осіб, які займаються фізичною працею або спортом. Альтернативою резекції є ендопротезування ГПК. Аналіз застосування різних імплантатів у клінічній практиці досі за лишавс я с уперечливим, що свідчить про можливість удосконалення їх конструктивних особливостей. Нашою метою була розробка та апробація в к лініці нової конс т ру кції ен допротеза голівки променевої к іс т к и. Д л я створення нової модульної констру к ції викон ува лися антропометричні дослідження проксимального ві д ді лу променевої кістки безпосередньо на трупних препаратах, а також по скіаграммах цих фрагментів, побудованих на основі рентгенограм, виконаних у прямій і бічній проекціях. Отримані дані дозволили обґрунтувати нову конструкцію ендопротеза для заміщення голівки променевої кістки. Результати апробації, розробленої нами методики е н доп р о т е з у в а н н я, по казали, що у всіх хворих була дос ягн у та стабі льність ліктьового суглоба, відновлений анатомічний дефек т проксима льного метаепіфіза променевої кістки, відновлена функція ліктьового суглоба і в усіх випадках отримані позитивні результати.

Ревматоїдний артрит: остеопороз та ендопротезування

Сергій ГЕРАСИМЕНКО, заступник директора ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ — Ревматої дний артрит (РА) — це автоімунне системне захворювання спол у чної т ка нини з перева ж ним дес т ру к т ивним у ра женн ям с у глобів неясної етіології, для якого хара к терний х ронічний прог рес у ючий перебіг і розвиток стійких деформацій кінцівок, котрі стають причиною порушення функції, втрати працездатності та важкої інвалідності хворих. Сучасні методи лікування, до певної міри, при їхній етапності й диспансерному спостереженні дають можливість досягти більш-менш стійкої ремісії. У той же час попередження розвитку контрактур, тугорухомості, деформацій у суглобах за мету не ставиться. Тому до лікування хворих на РА ортопеди підк лючаються, на жаль, ті льки на пізніх ста ді ях захворювання, коли мають місце значні деформації й порушення функції суглобів і кінцівок у цілому. Одним із характерних симптомів РА є вторинний остеопороз, який своєю чергою може ускладнити проведення реконстру ктивно-відновних операцій, зокрема ендопротезування суглобів. Наші дослідження показали, що у хворих на РА зберігається досить висока активність стовбурових стромальних клітин (фібробластів), що є гарним базисом для застосування

ендопротезів із безцементним типом фіксації компонентів. В окремих випадках можливе застосування ендопротезів із цементним типом фіксації компонентів або гібридних. Надалі під час відновлення функцій в уражених суглобах і збільшення вісьових навантажень спостерігається збільшення щільності кісткової тканини в цих сег мен та х і зменшенн я остеопорозу, що значно поліпшує загальний стан хворих.

Результати тотальних ендопротезувань кульшового суглоба

Віктор ТОРЧИНСЬКИЙ, доктор медичних наук ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» — Позитивні результати ен допротезу ванн я к ульшового суглоба значно переважають у випадках застосування безцементного та гібридного способів фіксації компонентів протезів, натомість негативні лідирують у випадках цементування протезів. Найцікавішим виявилась залежність результатів ендопротезування від ступеня дисплазії кульшового суглоба, тобто від анатомічних умов для імплантації компонентів протезів. На підставі даних проведеного ана лізу ві дмінні, добрі і неза довільні результати ендопротезування спостерігались не з а ле ж но ві д с т у пе н я діагностованої дисплазії. Статистично значущої залежності між зазначеними параметрами також не встановлено. Тому можна стверджувати, що ступінь

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

ОРТОПЕДІЯ

31 травня 2013 року дисплазії кульшового суглоба суттєво не впливає на лікува льну ефективність ендопротезування. Вірогідно, позитивність результату більшою мірою залежить від конструкції ендопротеза, а декватності обраної моделі протеза, к лінічної ситуації, способу фіксації та техніки виконання хірургічного втручання.

ка пацієнта, а декватний доступ та релаксація м’язів при анестезії, необхідний ступінь мобілізації тканин, захист тканин від термічної дії цементу, правильна установка компонентів протеза — це ті фактори, які треба врахувати для запобігання неврологічним ускладненням ендопротезувань кульшових суглобів.

Неврологічні ускладнення ендопротезувань кульшового суглоба

Перший досвід ревізійного ендопротезування

Сергій СТРАФУН, професор, головний ортопедтравматолог МОЗ України — Ушкодження нервів відноситься до рідких ускладнень ен допротезу ванн я кульшового суглоба. У 8090% випадків нейропатій, що виник ли як уск ла днен н я ен доп ро т ез у ва нн я к ульшового с у глоба, спостерігаєтьс я у раження сідничного нерва. Ізольовані пара лічі стегнового нерва зустрічаються в 13,2%, тоді як паралічі n.obturatorius є рідкими і сягають лише 1,6%. Одночасне ушкодження сідничного і стегнового нервів спостеріга лис я ті льки в 0,057% випадків. Під нашим спостереженням перебувало 128 хворих з у шкод женн ями різних ступенів, які виникли внаслідок ендопротезування кульшового суглоба, в лікувальних закладах України в період з 1999 по 2009 роки. Групу ризику виникнення неврологічних ускладнень після тотального ендопротезування склали хворі на анкілоз кульшового суглоба, диспластичний коксартроз з підзвихом голівки стегна, х ворі з вивихом стегна, хворі на коксартроз, яким до ендопротезування викон у ва лись інші оперативні реконструктивні втручання, що стали причиною розвитку значних рубцевих змін в оточуючих м’яких тканинах та утворення кістково-хрящових осифікатів. Повне відновлення втрачених функцій спостерігали в 11 пацієнтів. Тому щадне відношення до параартикулярних м’яких тканин, правильна уклад-

Володимир ВАСЮК, завідувач кафедри травматології, ортопедії та нейрохірургії Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці — Як показали дослідження, основними причинами недовговічної роботи тота льних ен допротезів колінного суглоба є інфекційні ускладнення й асептична нестабільність компонен т і в. Мета на шої роботи —аналіз причин і варіантів ревізійного ендопротезування колінного суглоба для подальшої розробки заходів щодо їх оптимізації. Основним методом лікування інфекційних ускладнень первинного ендопротезування було двоетапне хіру ргічне лікування з використанням цементно-антибіотикових спейсерів. Антибіотик підбирали відповідно до антибіотикограми, отриманої в сертифікованій німецькоу к раїнськ ій лабораторії «Бу к і н терме д». Перш и й етап — вида лення ендопротеза з установкою цементно-антибіотикового спейсера було виконано в 75% випадків. У 12,5% — після видалення ендопротеза було прове дено артродез колінного суглоба з накладенням апарата зовнішньої фікса ції без установки спейсера, зважаючи на на явність т уберкульозного ураження суглоба і вираженої артеріа л ьної не дос тат нос т і. На другому етапі в 50% випадків виконано видалення спейсера і ревізійне ендопротезування колінного суглоба, а в 37,5% випадків — видалення спейсера та артродез колінного суглоба. Причинами виконання

артродеза стали значний дефект суглобових кінців кісток (25%) і ризик повторної інфекції у зв’язку з неза дові льним станом м’яких тканин і наявністю супутніх захворювань (цукровий діабет, посттромбофлебітичний синдром) (12,5%). У всіх випадках вдалося ліквідувати інфекційний процес і відновити опорну функцію кінцівки.

Індивідуальне ендопротезування при лікуванні пухлин дистального відділу променевої кістки

Олег ВИРВА, головний лікар ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМНУ», м. Харків — Пу х лини диста льного відділу променевої кістки сягають 20% від загальної кі лькості п у х лин кісток верхньої кінцівки. Методом вибору в бі льшос ті випадків хірургічного лік у ванн я даної патології є широка резек ці я п у хлини. Майже всі існуючі методи біологічної реконструкції дистального відд і л у п роменевої к іс т к и не дозвол я ю т ь о т ри мат и повноці нної фу нк ці ї променево-зап’ясткового суглоба. Нашим завданням було обґрунтувати можливість індивідуального ендопротезування при хірургічному лікуванні хворих

на пу х лини диста льного відділу променевої кістки. Терміни спостереження за нашими пацієнтами ск ла ли ві д 1 до 8 років. Жодного рецидиву пухлини, метастатичного процесу або летального випадку не було. Тому ми вважаємо хіру ргічне лікування п ри п у х л и на х д ис та л ьного ві д ді лу променевої кістки з використанн ям індивідуального ендопротезу с у час ним методом лікування, який дозволяє отримати задовільні функціональні, косметичні та онкологічні результати лікування, а також гарантує низький відсоток ускладнень. Завдяки цьому всі пацієнти, яким виконано ін диві д уа льне ен допрот е з у ва н н я д ис та л ьног о відділу променевої кістки піс л я ви да ленн я п у х лини, повернулися до праці та можуть вільно себе обс л у гову вати, що дове ло доцільність і мож ливість подальшого використання запропонованих імплантатів у медичній практиці.

Реабілітація хворих після ендопротезування кульшового суглоба

Ірина РОЙ, професор, керівник відділу реабілітації ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» — Операцію тота льного ендопротезування кульшового суглоба можна дійсно

назвати операцією сторіччя, яка призводить до відновлення працездатності та підвищення якості життя хворих. Реабілітації після такого втручання варто при ді л яти значну у ваг у. Запропонований алгоритм регламентує рух пацієнта на етапах стаціонарного та амбулаторного лікування. Він вк лючає: передопераційну підготовку в реабілітаційному стаціонарі з наступним переводом до х іру ргічного с та ціонару д л я операт и вног о л і к ування та поверненням у те саме реабілітаційне відділення для раннього відновлюва льного лікування (в рамках одного медичного закладу); ранню санаторну реабілітацію в спеціалізованому відділенні місцевого санаторію; амбулаторну реабілітацію; визначення інвалідності (МСЕК); продовження реабілітації вдома або вихід на роботу. За потреби проводиться віддалене відновне лікування в умовах реабілітаційного с таціонару з нас т у пним направленням на санаторно-курортне лікування та амбулаторну реабілітацію. Ефек тивніс ть ві днов лю вального лікування хворих піс л я ен допротезу ванн я кульшового суглоба за запропонованим алгоритмом оцінювали з точки зору виходу пацієнтів на роботу. Так, піс л я оперативного лікування та етапної реабілітації до праці повернулось 94 % хворих порівняно з 81% тих, хто не проходив етапної реабі літації. Це свідчить про високу ефективність запропонованого алгоритму такої реабілітації хворих після ендопротезу ванн я к ульшового суглоба в відновленні працездатності, що має велике соціа льно-економічне значення для суспільства в цілому. Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»

Міністерство охорони здоров’я України Національний інститут раку

Оголошує конкурс в аспірантуру зі спеціальностей: √ Онкологія (14.01.07) з відривом від виробництва — 2 місця; без відриву від виробництва — 2 місця: • Термін конкурсу — 3 місяця з дня публікації оголошення в газеті. У клінічну ординатуру зі спеціальності: √ Онкологія — 1 місце.

• Термін конкурсу — 1 місяць з дня публікації оголошення в газеті.

• Адреса: 03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43; телефон: 259-01-79.

«Скринінгові технології дослідження судинної патології» судинна патологія: від стандартів до індивідуального підходу

√ Круглий стіл відбудеться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 36

14 червня 2013 р. з 11:00 до 17:00

√ Захід проводиться з метою обміну досвідом щодо технології капіляроскопії та її застосування в практиці охорони здоров’я для ранньої діагностики й контролю ефективності лікування серцево-судинних захворювань. √ Тел.: 050-443-03-43. √ Кількість місць обмежена!

19

КАРДІОЛОГІЯ

АРИТМІЯ ПІД

3D-КОНТРОЛЕМ 30 років тому з’явилася можливість альтернативного лікування величезної групи пацієнтів із досить серйозною проблемою серця — групою аритмій. На даний час методика активно впроваджена у світі і вже близько 70% пацієнтів із даними патологіями можуть отримати таку допомогу.

16

травня 2013 року в ДУ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМНУ, у рамках Третьої науково-практичної конференції Асоціації аритмологів України та Асоціації кардіологів України відбулася показова операція катетерної абляції з застосуванням новітньої технології електромагнітної навігаційної системи для радикального лікування пацієнтів із порушеннями ритму серця. Провів операцію, а також відповів на запитання журналістів Борис Кравчук, заві­дувач відділення

електрофізіологічних, гемодинамічних та ультразвукових методів дослідження з рентгенопераційною Інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова України.

Борис Кравчук: Процедура катетерної абляції має бути терапією першої лінії — На сьогодні відомо, що основною причиною раптової смерті пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями є тахіаритмії. Саме 30 років тому з’явилися перші повідомлення, про можливість усунення вогнища аритмій за допомогою радіочастотної енергії, завівши катетер у судини. Катетерні методи лікування ефективніші за медикаментозну терапію: тривалий прийом медикаментів дає лише 50-відсоткову ефективність, катетерне лікування дозволяє досягти 90%. На сьогодні катетерна абляція є малоінвазивним втручанням, тому її можуть виконувати як хірурги, так і кардіологи. При втручанні не використовується ні анестезія, ні розрізи, ні зупинка серця. Процедура відбувається в спеціально обладнаній операційній. Шляхом пункції центральних периферійних судин, через стегнову або підключичну артерії в серце пацієнта вводяться електроди й катетери, за допомогою яких відбувається електрофізіологічне дослідження — внутрішньосерцеве картування для визначення точного місця локалізації вогнища аритмії. Після знаходження цієї ділянки до неї підводиться катетер, здатний передавати радіочастотну енергію, за допомогою якої вдається припинити аномальну активність ділянки, що створює «проблему». Після операції пацієнтам не потрібна реабілітація — як правило, через добу їх виписують додому. Із них 70% через 5-7 днів повертаються до активного життя. Суть сьогоднішньої операції — використання інноваційної системи, що зробила метод катетерної радіочастотної абляції значно точнішим та досконалішим. Виробники спеціального обладнання з кожним роком покращують технології, за допомогою яких можна провести діагностику та лікування серцевої аритмії. Особливою віхою в розвиткові саме катетерного лікування аритмії є поява системи тривимірного картування аритмії. Це так звана 3D-навігація, що дозволяє локалізувати вогнище без використання

Запрошуємо на роботу ЛІКАРІВ

в амбулаторії Роменського р-ну Сумської обл.

• сімейних та інших спеціальностей (переваги надаються сімейним парам).  У районі діє програма місцевих стимулів для молодих спеціалістів — проводиться доплата 2000 грн до заробітної плати щомісяця.

• лікарі інших спеціальностей, які бажають перекваліфікуватися на сімейних лікарів, отримують доплату 500 грн щомісяця.

• проводимо оплату за навчання в інтернатурі сімейним лікарям, забезпечуємо службовим житлом із подальшою роботою в нашому закладі.  За довідками звертатись: КЗ «Центр ПМСД», 42070, вул. Леніна, 56, с. Бобрик, Роменського р-ну, тел. (05448) 9-46-25; 9-46-47; Е-mail: viddiloz_romny@mail.ru

20

рентген­опромінення, як було раніше. Метод 3D-картування дозволяє виводити на монітори електроанатомічну карту серця пацієнта і чітко візуалізувати локалізацію електродів. На жаль, не всі аритмії можуть бути усунені таким чином — лише 70-80% тахіаритмій. Але метод не має побічних ефектів та суттєвих вікових обмежень, летальність — нульова. Найменшому нашому пацієнтові було 6 місяців, а найстаршому — за 90 років.

Україна — досі в аутсайдерах Прокоментував ситуацію із серцевими аритміями в Україні та порівняв із іноземною статистикою Олександр Стичинський, співголова Асоціації

аритмологів України, професор, завідувач відділу електрофізіології та рентгенохірургічних методів лікування аритмій серця Інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України: — Близько 1,5 млн осіб в Україні страждають від одного з видів порушень ритму серця — миготливої аритмії (фібриляції передсердь). Це найбільш поширена аритмія, що підвищує смертність у 2 рази і є також соціальною проблемою, оскільки кількість інсультів при фібриляції зростає у 5-6 разів. Методика катетерної абляції широко використовується у світі. Для порівняння: у Європі кількість таких

процедур становить 400 на 1 млн населення. За даними Європейської асоціації ритму серця, в Німеччині таку медичну допомогу отримує 1 людина на 1630 жителів країни. У Швеції — 1:2222, у Чехії — 1:2274, у Росії — 1:8470. В Україні, нажаль, статистика поки невтішна — лише 1 на 21 100 жителів! У 2011 році всього 2139 українців отримали інвазивне лікування ритму серця. Це пов’язано із цілим спектром як економічних, так і освітніх проблем. За даними Асоціації, головними факторами, що стоять на заваді покращенню ситуації в Україні, є, передусім, недостатність державного фінансування, а також нестача спеціалістів (кардіохірургів/електрофізіологів/інвазивних аритмологів), недостатня обізнаність лікарів загальної практики щодо такого способу надання допомоги пацієнтам і як наслідок — низький відсоток направлень на інвазивне лікування. У нашій країні лише у 12 закладах є обладнані лабораторії для катетерної абляції. Їх кількість зростає, методика доступна для більшості регіонів, але рівень забезпеченості досі у 10-15 разів нижчий за необхідний. Тому це надзвичайно актуальне питання потребує розв’язання на державному рівні, воно передбачає підготовку кваліфікованих спеціалістів і відкриття нових електрофізіологічних центрів. Збільшити кількість таких втручань дозволяє повторна стерилізація катетера. Новий катетер коштує досить дорого, а його кількаразове використання дозволяє пацієнтові зекономити. Така практика існує в усьому світі й офіційно дозволена. На якість процедури стерилізація жодним чином не впливає. Втішає те, що рівень наших спеціалістів та самих катетерних абляцій не поступається світовому. Є певний показник, який опосередковано свідчить про рівень таких медичних послуг: це кількість катетерних операцій при фібриляції передсердь, що є найважчими. Загальноєвропейський рівень сягає 25%. В Україні минулого року зафіксовано саме такий показник. Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»

Адміністрація КЗОЗ «Дворічанська центральна районна лікарня» Харківської області запрошує на роботу • в амбулаторії загальної практики-сімейної медицини лікарів загальної практики-сімейних лікарів. Є нагода забезпечення житлом.  Звертатися за адресою: 62702, Харківської обл., смт Дворічна, вул. Радянська, буд. №51.  Тел.: (05750) 7-64-84, 7-63-09; 0667179226.

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

ВАЖКИЙ ПАЦІЄНТ

31 травня 2013 року

Сумна казка з надією на щасливий кінець Системну склеродермію (ССД) називають загадкою нашого часу — драматичною і несподіваною при появі, унікальною і містичною у своїх клінічних проявах, до того ж вона наполегливо чинить опір лікуванню. Поширеність ССД, за наявними статистичними даними, становить 2,7-12 випадків на 1 000 000 населення в рік. У клініко-діагностичне відділення ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України» потрапляє в середньому по одній такій дитині у 2-3 місяці. Це надзвичайно складні діти. І парадоксально те, що складність лікування полягає в елементарному — несвоєчасній діагностиці. Втрачений час стає змовником хвороби і часто відбирає надію у маленьких пацієнтів та їхніх батьків. Наталія, м. Київ:

«Христина — одна з моїх дівчаток-близнят. Історія нашої хвороби почалася в 2008 році, коли 6-річна донька поскаржи лас я на біль у коліні. Ми сходили на УЗД. У висновку лікаря було написано, що все в межах норми. Потім Христині поступово стало складно нахилятися, згинати ручки-ніжки, з'явилася скутість під час ходи. Я помітила, що моя дитина стає «дерев'яною» на дотик. Лікарі, яких ми відві­ дували, тільки розводили руками і прописували місцеві мазі. Через два роки вже з'явилися проблеми з мімікою, контрактури, кисті рук були схожі на «курячі лапки» і майже не розгиналися. Тод і м и пот ра пи ли в Інс т ит у т ор т опе д і ї і т ра вмат о ло гії, зві дки нас ві дразу направи ли в Інс т и т у т пе діат рії, аку шерства і гінекології. Так ми опинилися в клініко-діагностичному відділенні, де нас приголомшили діагнозом «Системна ск леродермі я». Минуло ці лих д ва рок и, пок и х тос ь «впі з нав» х воробу. Спочатк у мені було ск ла дно усві домити, що ві дбу ваєтьс я з Христиною — у ра женн я були вже за на д то

великі. Після детального обстеження нам прописа ли гормона льну терапію, завдяки якій хвороба стала потихеньку відст у пати: зараз Христина вже практично повністю розгинає ручку, поліпшилась міміка обличчя. Хотілося б, щоб захворюва н н я у ві й ш ло в реміс і ю швидше, але нам пояснили, що лікування — довгий і кропіткий процес, і на те, щоб тримати хворобу «в узді», знадобляться довгі роки. Завдяки лікарям відділення у нас з’явилася надія на найкращий результат. Принаймні, гормональну терапію нам тимчасово скасували». Лідія Петренко, кандидат медичних наук, заслужений лікар України, завідувачка клінікодіагностичного відділення ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України:

« Д іа г ноз Хрис т и н и — «Системна ск леродермі я першого с т у пен я а к т ивнос т і, генералізованої форми з ураженням шкіри, м'язів, легенів, міміки обличчя». Це прогресуюче полісин дромне захворюванн я з характерними змінами шкіри,

опорно-рухового апарату, внутрішніх органів і поширеними вазоспастичними порушеннями. В основі захворювання лежать ураження сполучної тканини з переважанням фіброзу і судинна патологія за типом облітеруючої мікроангіопатії. Етіологія цієї складної патології недостатньо вивчена. Передбачається мультифак торіа льний генез ССД, обу мов лений взаємодією несприятливих екзо- та ендогенни х фак торів із генети чною схильністю до захворювання. Основу патогенезу ССД складають порушення імунітету, фіброзоутворення і мікроциркуляції. У Христини був виявлений широкий спектр різноманітних порушень клітинного та гуморального імунітету. Виділяють 2 основні клінічні форми ССД: лімітовану, за якої вражаються кисті та обличчя, та дифузну, під час якої процес поширюється також і на тулуб. Остання часто асоціюється зі швидкопрогресуючим перебігом захворювання. У Христини саме ця форма. Основна проблема цієї пацієнтки — пропущений ранній етап хвороби. Два роки без лікування — занадто благодатний грунт для прогресування хвороби. Під час ранньої діагностики слід мати на увазі характерну тріаду первинних ознак захворювання: синдром Рейно, суглобовий синдром (частіше поліартралгії) і щільний набряк шкіри, рідше вісцера льні лока лізації процесу. На це мали звернути увагу лікарі, які два роки спостерігали дівчинку. Синдром Рейно — одне з найчастіших (95%) проявів ССД. Він же лежить в основі мігренеподібного болю голови. Дівчинку зараз паралельно лікує невролог, тому що початок захворювання супроводжувався вираженими цефалгіями. При прогресуванні синдрому Рейно розвиваються судинно-трофічні зміни та ішемічні некрози.

Основа терапії Христини — гормонотерапія, антифіброзні препарати, антиагреганти, ферменти та препарати, що поліпшують мікроциркуляцію. Пальчики дівчинки ми «розігнули», але ущільнення шкіри і прилеглих тканин та індурація залишилися — потрібної гнучкості поки немає. Ми періодично комплексно обстежуємо дівчинку і коригуємо лікування. Такі діти регулярно проходять УЗД серця та ЕКГ. Ураження серця, особливо міокарда, є провідною вісцеральною ознакою склеродермії як за частотою, так і за значимістю; крім того, це основна причина раптової смерті хворих на ССД. Також необхідний контроль роботи органів ШКТ, сечовидільної та ендокринної систем. Лікування Христини — процес комплексний. Він включає лікувальну гімнастику, масаж і локальну терапію. Місцево на найбільш уражені ділянки (кисті, стопи та ін.) застосовуємо теплові процедури (парафін), а також електрофорез або іоно­ форез із лі дазою, ультразвук, лазерну терапію, акупунктуру та ін. Крім того, таким дітям показано санаторно-курортне л і к у ва н н я з ви корис та н н я м ба льнео-, фізіотерапії, грязелі к у ва нн я та і нши х к у рортних факторів. Величезну увагу батькам дівчинки доведетьс я приділити профілактиці загострення та розвитку контрактур — регулярно робити масаж, ЛФК, у никати наванта жень і переохолодження. Прогноз при ССД визначається головним чином характером перебі г у за х ворюва нн я. А ле рання діагностика і своєчасна адекватна терапія його істотно поліпшують. Багато моїх пацієнтів із ССД абсолютно адаптовані в суспільстві, створили сім'ї, народили здорових дітей. Так, усі вони практично пожиттєво зм у шені перебу вати на мінімальних дозах гормонів у якості підтримуючої терапії, і вести певний спосіб життя — берегти себе. А ле якість їх життя набагато краща, ніж могла би бути. Тому я із задоволенням показую фотографії пацієнтів у ремісії із їхніми сім’ями діткам, які щойно потрапили до нашого відділення, і їхнім батькам — дуже хочеться дати їм надію на краще». Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»

21

СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Біль в Україні минає Від самого початку перед усіма учасниками руху, спрямованого на налагодження доступу до знеболення в Україні, фактично стояло два завдання: реєстрація таблетованого морфіну (що відбулося в Україні 1 лютого 2013 року) і друге — створення чіткого і прозорого механізму доступу до медичних послуг, які б забезпечували гідну якість життя невиліковно хворим пацієнтам. Отже нині виконано і друге завдання. 13 травня 2013 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Про затвердження Порядку придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров’я».

А

ле крапку ставити ще зарано, адже попри те, що Постанова вступає в силу від дня опублікування, запрацює вона тільки тоді, коли буде чітко виписаний механізм її реалізації. Для цього МОЗ України та інші міністерства і відомства мають прийняти ряд підзаконних актів. Законом на це відводиться 3 місяці. Тож можна сподіватися, що вже з середини серпня цього року кожен, хто через невиліковні хвороби потребує знеболення за допомогою опіоїдних анальгетиків, нарешті отримає медичну допомогу належної якості і без зайвих адміністративних перепон, якими до цього дня супроводжувався процес призначення нарковмісних препаратів. За новими правилами працюватимуть і лікарі. Згідно з Постановою рішення про призначення пацієнту знеболення наркотичними речовинами прийматиме лікуючий лікар (раніше таке рішення приймала відповідна комісія). Крім того, хронічно хворим пацієнтам цієї категорії буде забезпечено запас знеболювальних препаратів вдома, терміном на 15 діб, що особливо важливо для сільської місцевості. Про значення цієї Постанови та інші аспекти говорили учасники прес-конференції в інформаційному агентстві «УНІАН», яка відбулася 15 травня 2013 року. Володимир Тимошенко, Голова Державної служби України з контролю за наркотиками: «Історія появи цієї Постанови налічує не один рік кропіткої робити багатьох державних структур, громадських організацій. І ця робота, зрештою, увінчалася успіхом. Не перебільшу, якщо скажу: цей документ є для нашої країни революційним. Нарешті змінено сам підхід до розв’язання цієї проблеми: від заборони і здійснення контролю за обігом наркотичних препаратів у медичній сфері до сприяння забезпеченню рівного доступу всіх громадян до належної, якісної медичної допомоги, спроможної позбавити пацієнтів від непотрібних страждань від болю (а таких пацієнтів в Україні тисячі й тисячі). Звичайно, працюючи над цим документом, ми мали врахувати багато чинників. Наприклад, щодо нашої служби, то потрібно було виписати положення цієї постанови таким чином, аби не втратити контролю за обігом психотропних

22

та наркотичних речовин (запобігаючи витоку), але при цьому не перешкоджати вільному доступу пацієнтів до препаратів, які їм необхідні, і не чинити перешкод медичним працівникам забезпечувати громадянам таку медичну допомогу шляхом спрощення всіх процедур, що супроводжують призначення, використання, зберігання та знищення психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров’я. По суті, наша служба нарешті отримала можливість здійснювати контроль за обігом наркотиків там, де це дійсно необхідно. Адже через помилкову думку про те, що препарати, які в усьому світі використовуються для знеболення, можуть бути використані не за призначенням і сприяти поширенню наркоманії в

між двома завданнями — доступу та контролю за обігом наркотичних препаратів. Нагадаю, що цій події передували ще декілька важливих кроків — у лютому цього року наказом МОЗ України зареєстровано таблетований морфін; також внесено певні зміни щодо строку дії рецептів. Ця Постанова значною мірою покращить ситуацію з доступом до знеболення пацієнтів не тільки з онкологічною патологією, а й із ВІЛ-інфекцією, туберкульозом, гепатитом тощо. Отже, без сумніву, цей документ — наш спільний успіх, значимий для всього українського суспільства. Наразі Міністерство охорони здоров’я України має створити ряд

країні, лікарі не мали можливості позбавити своїх пацієнтів від страждань. Отже тепер — слово за медиками. Вони повинні організувати так свою роботу, щоби скористатися всіма преференціями нових правил здійснення медичної діяльності в цій сфері. І ще одне важливе зауваження щодо переваг, які надаються цією Постановою: ми не надаємо переваги, ми, власне, повертаємо ті права, яких певний час наші пацієнти були несправедливо позбавлені — право на гідне життя до останньої його хвилини і за будь-яких обставин». Микола Хобзей, директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги МОЗ України, також зауважив, що «Постанова погоджувалася не один рік, отже роботу проведено велику, проте зрештою було знайдено компроміс

підзаконних атів, які власне і дозволять успішно втілювати на практиці всі засади даної Постанови. Крім того, що це наш обов’язок як органу, котрий несе відповідальність за збереження здоров’я громадян, це ще й наш моральний обов’язок. Тож зволікань за цим не буде. Крім того, попереду ще чимала робота з медичними кадрами. Адже людям потрібний час, аби зрозуміти і прийняти нововведення». Олена Коваль, заступник начальника управління з боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС України, запевнила, що відомством уже зараз розпочато роботу з кадрами щодо роз’яснення положень Постанови та принципів нового підходу до виконання своїх службових обов’язків: «Вони повинні чітко знати, які заходи контролю відмінено, яким чином змінено (спрощено) процедуру використан-

ня таких препаратів у сфері надання медиками паліативної допомоги населенню тощо. З цією метою ми організували спеціальні тренінги, на яких медики і правоохоронці опрацьовують алгоритм взаємодії у цій сфері. Зазначу, що вже з моменту опублікування постанови КМУ в офіційних виданнях кожен лікар, у якого на обліку є пацієнт, конче потребуючий знеболювання лікарськими засобами, повинен у повному обсязі дотримуватися норм зазначеної Постанови. І це означає, що лікарі можуть спокійно виписувати рецепти на необхідні ліки, не чекаючи на рішення комісії (як було раніше), що не вважатиметься порушенням законодавства, навіть у цей, перехідний, 3-місячний період». Леся Брацюнь, голова Громадської ради при ДСКН України: «Поперше, це величезний крок, який наближає нас до загальносвітових стандартів надання медичної допомоги громадянам, якими користується весь цивілізований світ. По-друге, Постанова дуже проста для виконання, що важливо, адже питання використання наркотичних середників у медичній сфері лежить у площині державної політики з наркоконтролю. Тому, ясна річ, до створення цього документа крім медиків та громадських організацій, які представляють права пацієнтів, долучилися і правоохоронці, аби забезпечити запобіжні заходи щодо неправомірного використання цих засобів. Але врешті-решт нам вдалося досягти консенсусу і відтепер кожен пересічний українець не матиме проблем із доступом до знеболення». Вікторі я Тимошевська, директор Програми «Громадське здоров’я» МФ «Відродження», зауважила, що в Україні тепер є всі можливості забезпечити адекватне знеболення пацієнтам. Є Постанова, яка нарешті довірила лікареві функцію призначати опіоїдні анальгетики і гарантує пацієнтам право абсолютно легально отримувати препарати (їх можна придбати за рецептом лікаря в аптеках, що мають відповідну Ліцензію), а їх рідних та близьких позбавляє сумної долі щоденно шукати необхідні ліки. Отже, без сумніву, Постанова — дуже важлива, довгоочікувана, вистраждана і необхідна, але перемогу можна буде святкувати тоді, коли запрацює механізм її виконання. Адже і медикам, і працівникам контролюючих органів потрібний час, аби усвідомити зміни (надто довго ми існували в інших реаліях). Крім того, потрібно подбати і про те, щоб у якийсь спосіб забезпечити достатню кількість аптек, де можна буде придбати необхідні ліки, бо чого варта доступність без наявності? Тетяна СТАСЕНКО, «ВЗ»

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА БЕЗПЕКА ЛІКІВ

31 травня 2013 року

Несприятливі події після імунізації Несприятливі події після імунізації (далі НППІ) — усі захворювання, які зареєстровані у щепленого протягом післявакцинального періоду.

С

учасний світ вже неможливо уявити без імунопрофілактики, що дозволила ліквідувати віспу і взяти під контроль більшість інфекційних хвороб, що обумовлювали високу захворюваність і смертність, у першу чергу в дитячому віці. Припинення щеплень або навіть тимчасове зниження охоплення ними загрожує розвитком епідемій. Тому до основних завдань системи охорони здоров’я у будь-якій країні належать: розробка Календаря щеплень та оптимальний вибір вакцин. Але, як відомо, абсолютно безпечних вакцин не існує, тож без належного моніторингу безпеки вакцин неможливо реалізувати поставлені завдання. У цьому матеріалі будуть представлені основні засади, на яких здійснюється такий моніторинг в Україні, визначення, що використовуються в процесі моніторингу, а у подальшому — аналіз летальних випадків, які сталися у 2012 р., за часом збіглися з введенням вакцини, алергену туберкульозного та не мають зв’язку з їх застосуванням.

Беззаперечна користь імунопрофілактики На сьогодні, для забезпечення відповідного стану здоров’я суспільства, імунопрофілактика є найбільш ефективним заходом боротьби з інфекційними хворобами. Підтвердженням цього є статистичні дані щодо кількості хворих на те чи інше інфекційне захворювання і його наслідки, а також порівняння показників захворюваності у періоди до проведення вакцинації та після впровадження специфічної профілактики керованих інфекцій. Так, довакцинальна історія кору підтверджує надзвичайну актуальність цієї хвороби — протягом десятиріччя, що передувало впровадженню імунопрофілактики (1957-1966 рр.) показник захворюваності на кір становив 154,0-802,5 на 100 тис. населення. Після введення вакцинопрофілактики у віці 12 міс. захворюваність на кір знизилась у 25 разів та продовжувала знижуватись. У 1998 р. Європейський регіон ВООЗ оголосив пріоритетним напрямок елімінації кору до 2007 р. (елімінація — відсутність місцевих випадків кору в країні та відсутність розповсюдження вірусу у разі завозу з інших територій). Але, не зважаючи на багаторічні успіхи імунопрофілактики кору, у 2011 р. почалася епідемія кору у Західній Європі, яка не оминула й Україну. На даний час ситуація, яка склалася, свідчить про неможливість досягнення елімінації кору як в Україні, так і у Європейському регіоні (Мойсеєва Г.В. Концепція елімінації кору в умовах України // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук. — Київ 2011). На момент прийняття у 1988 р. Глобальної програми ліквідації поліомієліту число ендемічних з цієї інфекції країн складало 125, наприкінці 2001 р. — 10. Кількість випадків зменшилась, відповідно, з близько 350 тис. до 537 випадків. У 2002 р. Європейський регіон ВООЗ було сертифіковано як територію, вільну від циркуляції «дикого» поліовірусу (http://www.who.int; Поліомієліт: імунопрофілактика та її вплив на еволюцію епідемічного процесу за редакцією Задорожної В.І. // Київ 2012). Профілактика дифтерії та правця проводиться комплексними дифтерійно-правцевими препаратами і потребує системного контролю специфічного імунітету населення. Епідемія дифтерії, яка виникла на території України та за її межами, на початку 90-х років розповсюдилась як серед щепленого населення, так і серед нещепленого прошарку. Після проведення масової імунізації

проти дифтерії в Україні зареєстровано зниження захворюваності більш ніж у 10 разів, а у 1999 р. офіційно оголошено про припинення епідемії. Протягом 2000-2006 рр. в умовах проведення масової кампанії серед дорослого населення захворюваність продовжувала знижуватись і у 2005 р. досягла рівня доепідемічного періоду (0,21 на 100 тис. населення). (Литвиненко Л.М. Удосконалення епідеміологічного нагляду за дифтерією і правцем за результатами серологічних досліджень // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. — Київ 2009). Кашлюк має широке розповсюдження у всьому світі та становить серйозну загрозу, оскільки може бути причиною тяжких ускладнень, а інколи і летальних випадків серед дітей раннього віку. У світі щороку хворіє на кашлюк приблизно 1 млн людей, помирає близько 340 тис. дітей, переважно до одного року життя. У нашій країні завдяки вакцинації рівень захворюваності в останні десятиріччя коливається від 2,3 до 13,3 на 100 тис. населення. (Романенко Т.А. Системний аналіз сучасного епідемічного процесу кашлюку та удосконалення епідеміологічного нагляду // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук. — Київ 2012). Як будь-який лікарський засіб, вакцина повин­ на бути ефективною та безпечною. Тому конт­ рольованими є процеси розробки технології її виробництва, проведення доклінічних та клінічних досліджень. При початку реалізації серій вакцини на ринках різних країн контроль технологічного

ному періоді, яке за часом збігається з введенням вакцини та не має зв’язку зі щепленням (пункт 3 Інструкції щодо організації епідеміологічного нагляду за несприятливими подіями після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного (наказ МОЗ України від 16.09.2011р. № 595). Післявакцинальні реакції (далі реакції) — це клінічні ознаки нестійких патологічних (функціональних) змін в організмі, що виникають у зв’язку з проведенням щеплення (пункт 3 Інструкції щодо організації епідеміологічного нагляду за несприятливими подіями після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного (наказ МОЗ України від 16.09.2011 р. № 595). Післявакцинальні ускладнення (далі ускладнення) — це стійкі функціональні та морфологічні зміни в організмі, що виходять за межі фізіологічних коливань і призводять до значних порушень у стані здоров’я (пункт 3 Інструкції щодо організації епідеміологічного нагляду за несприятливими подіями після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного (наказ МОЗ України від 16.09.2011 р. № 595). Відмінності між післявакцинальними реакціями та ускладненнями полягають у тому, що післявакцинальні реакції, порівняно з ускладненнями, мають менш виражені клінічні прояви, короткочасний перебіг та минають без наслідків. Ті побічні реакції, про виникнення яких зазначено в інструкції та у наказі МОЗ України від 16.09.2011 р. № 595, слід ідентифікувати як перед-

Увага! Конференція! Шановні колеги! Запрошуємо вас взяти участь у роботі третьої науково-практичної конференції «Безпека та нормативно-правовий супровід лікарських засобів: від розробки до медичного застосування», пам’яті проф., д.м.н. Олексія Павловича Вікторова. Організатори: Міністерство охорони здоров’я України, Національна академія медичних наук України, ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України»  Конференція відбудеться 23-24 жовтня 2013 р. за адресою: Київ, вул. Госпітальна, 12, конгрес-хол «Президент-готеля «Київський».  Оргкомітет: Україна, 03151, Київ, вул. Ушинського, 40; ДП «Державний експертний центр МОЗ України»; Департамент післяреєстраційного нагляду;  Тел. / факс: +38 (044) 498-43-58. Докладніше про участь, наукову програму та основні напрямки роботи конференції — на офіційному сайті Держекспертцентру http://www.dec.gov.ua/uk/

процесу на виробництві стає ще більш жорстким та обов’язково проводиться подальший моніторинг її безпеки та ефективності. Під час широкого медичного застосування вакцин здійснюється фармаконагляд та епідеміологічний нагляд за несприятливими подіями після імунізації та реєстрація випадків інфекційних захворювань в осіб, які раніше були щеплені проти відповідної інфекції.

бачені. У разі, якщо клінічні прояви побічної реакції не зазначені в інструкції та вище згаданому наказі, побічні реакції розцінюються як непередбачені. Побічні реакції також бувають серйозні та несерйозні, про що зазначено у наказі МОЗ України від 27.12.2006 р. №898 та йшлося у попередніх публікаціях Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України».

Абсолютно безпечних вакцин не існує

Моніторинг безпеки вакцин

Світовий досвід проведення імунізації свідчить, що на сьогодні не існує абсолютно безпечних вакцин. З одного боку, введення вакцини активізує роботу імунної системи щепленого, що призводить до так званої імітації інфекційної хвороби, проти якої людина була вакцинована. З другого боку — вакцини можуть спричиняти виникнення побічних реакцій, пов’язаних з особливостями відповіді організму на введення лікарських засобів або зумовлених їх складовими. Будь-які розлади здоров’я у післявакцинальному періоді законодавчо визначені як несприятливі події після імунізації (НППІ). До НППІ належать: ускладнений перебіг післявакцинального періоду та післявакцинальні реакції й ускладнення. Реакції та ускладнення об’єднуються єдиним поняттям — побічні реакції (пункт 3 Інструкції щодо організації епідеміологічного нагляду за несприятливими подіями після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного (наказ МОЗ України від 16.09.2011 р. № 595). Ускладнений перебіг післявакцинального періоду — виникнення гострого (або загострення) хронічного захворювання у післявакциналь-

В Україні завдяки створеній та діючий системі фармаконагляду та епідеміологічного нагляду за НППІ постійно проводиться відстеження та аналіз частоти виникнення всіх видів побічних реакцій з аналізом використання серії(-й) певного виробника в різних регіонах України. Згідно з положеннями наказу МОЗ України від 27.12.2006 р. №898 «Про затвердження Порядку здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, дозволених до медичного застосування» у разі виникнення побічної реакції медичний працівник (лікар, медична сестра, фельдшер, акушер, провізор чи фармацевт), пацієнт чи його представник повинен повідомити про це Департамент післяреєстраційного нагляду ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (далі — Центр), заповнивши карту-повідомлення (це можна зробити в електронному вигляді. Інтерактивна форма карти-повідомлення розташована на сайті Центру: www.dec.gov.ua у рубриці «Фармаконагляд» на сторінці «Карта-повідомлення про побічну реакцію та/або відсутність ефективності лікарського засобу, що заповнюється лікарем») у терміни, встановлені чинним законодавством (про це ми також писали у попередніх публікаціях).

Аналіз моніторингу за НППІ в Україні здійснює Департамент імунобіологічних препаратів та імунопрофілактики (далі — Департамент) Центру (п.1, розділу 3 Інструкції щодо організації епідеміологічного нагляду за несприятливими подіями після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного, затвердженої наказом МОЗ України від 16.09.2011 р. № 595). Згідно з чинним законодавством України кожен випадок порушення стану здоров‘я дітей або дорослих у 30-денний термін після отримання щеплення або проведення проби Манту підлягає розслідуванню. У разі госпіталізації або летального випадку в першу чергу з’ясовується чи застосовувалась до пацієнта протягом останніх 30 діб вакцинація або туберкулінодіагностика. При підтвердженні даного факту головний лікар ЛПЗ в перші 24 години подає коротку (оперативну) інформацію про випадок (додаток 1 Положення про оперативне реагування на несприятливі події після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного у разі госпіталізації або летального випадку (наказ МОЗ України від 16.09.2011 р. № 595) до Департаменту. Протягом 24 годин створюється група оперативного реагування зі спеціалістів різного профілю (склад групи формується з фахівців профільних спеціальностей залежно від патологічного стану, який виник у післявакцинальному періоді) для проведення ретельного та всебічного розслідування. На період розслідування, Державна служба України з лікарських засобів (далі — Держлікслужба), згідно з чинним законодавством, тимчасово забороняє реалізацію (торгівлю) та застосування відповідної серії вакцини, анатоксину або алергену туберкульозного, які розміщуються у карантин. До проведення розслідування та встановлення причинно-наслідкового зв’язку вакцина/ анатоксин/алерген туберкульозний вважається підозрюваним лікарським засобом. Остаточне рішення щодо подальшого обігу тимчасово заборонених лікарських засобів приймає Держлікслужба на підставі заключного висновку групи оперативного реагування або висновків щодо відповідності якості лікарських засобів. Контроль якості серій вакцин, які знаходяться у забороні, здійснюється лише у разі встановлення причинно-наслідкового зв’язку між клінічною ситуацією та застосування вакцини. Ті серії вакцин/анатоксинів/алергену туберкульозного, термін придатності яких вичерпався під час перебування у карантині, знищуються. Інколи летальні випадки виникають при одночасному застосуванні декількох вакцин/ анатоксинів/алергену туберкульозного, у цьому разі всі вони забороняються до встановлення причини смерті. Оксана САХНЮК, директор Департаменту медичних імунобіологічних препаратів та імунопрофілактики ДП «Державний експертний центр МОЗ України» Олена МАТВЄЄВА, директор Департаменту післяреєстраційного нагляду ДП «Державний експертний центр МОЗ України» Ганна МОЙСЕЄВА, заступник директора Департаменту медичних імунобіологічних препаратів та імунопрофілактики ДП «Державний експертний центр МОЗ України» Валерія ВАСИЛЬЄВА, начальник відділу клінічних випробувань та моніторингу МІБП Департаменту медичних імунобіологічних препаратів та імунопрофілактики ДП «Державний експертний центр МОЗ України» Тетяна БАШКАТОВА, провідний фахівець відділу клінічних випробувань та моніторингу МІБП Департаменту медичних імунобіологічних препаратів та імунопрофілактики ДП «Державний експертний центр МОЗ України»

23

БІБлІОтеКА лІКАРя ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ

няної та зарубіжної дієтології. Зміст видання об’єднує наукові аспекти харчування хворої людини і практичні рекомендації з використання дієтотерапії в конкретних ситуаціях ор-

 Дядик о.І. Системные васкулиты в современной клинической практике  Рік випуску: 2013  видавництво: Донецьк  Кількість сторінок: 248

У

даній монографії узагальнено сучасні уявлення про к ласифікацію, номенклатуру та етіології первинних і вторинн и х с и с т е м н и х в а с к ул і т і в. Д о к л а д но описані основні ланки їх патогенезу. Особлива увага приділяється питанням діагностики та лікування пацієнтів із цим діагнозом.

Книга рекомендована сімейним лікарям, ревматологам і терапевтам, лікарям суміжних спеціальностей — кардіологам, пульмонологам, гастроентерологам, неврологам, дерматологам, ангіохірургам, отоларингологам, окулістам, імунологам, а також студентам медичних вузів та лікарям-інтернам перерахованих спеціальностей.

АНДРОЛОГІЯ  тіктінський о.л., Калініна С.н., Михайличенко в.в. андрология  Рік випуску: 2010  видавництво: Медичне інформаційне агентство  Кількість сторінок: 576

У

виданні наведені відомості про анатомію, фізіологію, вади розвитку статевих органів у чоловіків, запальні захворювання уретри, придаткових статевих залоз, урогенітальні інфекції, травми, новоутворення, доброякісні гіперплазії передміхурової залози, конгестивні захворювання органів тазу. Докладно описані соматогенні сексуальні дисфункції, їх консер-

ганізації лікувального харчування не тільки в стаціонарі, але і в амбулаторних умовах. Для дієтологів, гастроентерологів, терапевтів та студентів старших курсів медичних вузів.

ГІНЕКОЛОГІЯ  назаренко т.а., Краснопольська К.в. «Бедный ответ». тактика ведения пациенток со сниженной реакцией на стимуляцию гонадотропинами в программах ЭКо  Рік випуску: 2013  видавництво: академік  Кількість сторінок: 80

Ц

е видання присвячене актуальній проблемі сучасної репродуктивної медицини — зниження відповіді яєчників на стимуляцію гонадотропінами, що обумовлює низьку ефективність програм еКЗ у цього контингента пацієнток. Розглянуто питання етіології та патогенезу «бідної відповіді», діагностики цього стану і тактики ведення хворих, що мають низькі показники оваріального резерву. Вперше оцінено роль ан-

вативне та хірургічне лікування, безпліддя у чоловіків. Представлені варіанти фалопластики і корекції статі при транссексуалізмі. Робота над виданням здійснена на основі багаторічного досвіду авторів. Для урологів, андрологів, сексопатологів, гінекологів, хірургів, дерматовенерологів, педіатрів і лікарів загального профілю.

дрогенів у патогенезі формування «бідної відповіді» і значення андрогеновмісних препаратів у подоланні ослабленої реакції яєчників на гонадотропну стимуляцію. Надані практичні поради з ведення пацієнток молодого і старшого віку зі зниженим потенціалом яєчників. Рекомендована лікарям акушерам-гінекологам, що займаються проблемою безплідного шлюбу.

ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» Оголошує конкурс в аспірантуру √ з відривом від виробництва зі спеціальності «епідеміологія» (1 місце); √ без відриву від виробництва зі спеціальності «вірусологія» (2 місця).

• Термін конкурсу — три місяці з дня опублікування оголошення.

ДІЄТОЛОГІЯ  Барановський о.Ю. Диетология.

4-е издание  Рік випуску: 2012  видавництво: пітер  Кількість сторінок: 1024

Оголошує конкурс на заміщення вакантних посад у структурних підрозділах: √ на заміщення вакантної посади завідувач ( доктор медичних наук) лабораторії епідеміології парентиральних вірусних гепатитів та ВІЛ-інфекції ( 1 місце); √ на заміщення вакантної посади завідувача (доктор, кандидат медичних наук) лабораторії медичної мікробіології з музеєм патогенних для людини

У

четвертому виданні керівництва (попередні вийшли у 2001, 2006, 2008 рр..) наведено основоположні принципи сучасної клінічної дієтології в поєднанні з викладен-

ням клінічних особливостей перебігу захворювань і патологічних процесів. В основу книги покладено власний досвід авторського колективу, а також останні досягнення вітчиз-

Запрошуємо на роботу лікаря-анестезіолога в пологовий будинок м. Ніжина Чернігівської області.

• Забезпечуємо службовим житлом з подальшою роботою в нашому закладі.

• За довідками звертатись: КЛПЗ «Ніжинський міський пологовий будинок», 16600, вул. Московська,21-а, м. Ніжин, Чернігівська область.

• тел. (04631) 4-23-88, e-mail: pologovy_budynok@mail.ru

Медична газета України

ВАШЕ

ЗДОРОВ’Я Індекси 60965, 08198. Ціна договірна

Юридична адреса редакції: 03179, м.Київ, вул. Уборевича, 19-А, оф. 3. Поштова адреса редакції: 04211, м.Київ, а/с 138. Тел./факс: (044) 485-00-96.

E-mail: vz@vz.kiev.ua Виходить один раз на два тижні у п’ятницю.

24

Заступник головного редактора . . . . . .ЮЛІЯ НОВГОРОДСЬКА Редактор відділу аналітичної інформації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . СВІТЛАНА ТЕРНОВА Редактор відділу оперативної інформації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .ТЕТЯНА СТАСЕНКО Редактор відділу наукової інформації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ТЕТЯНА ПРИХОДЬКО Дизайн та верстка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ТЕТЯНА ЗАЙЧУК Відділ літредагування і коректури . . . . . . . ОКСАНА ОСТРЯНКО Відділ реклами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . СВІТЛАНА КУРЧЕНКО

мікроорганізмів (1 місце); √ на заміщення вакантної посади молодшого наукового співробітника (1 місце) лабораторії кишкових інфекцій і паразитозів; √ на заміщення вакантної посади наукового співробітника (1 місце), відділу вірусних гепатитів та СНІДу; √ на заміщення вакантної посади молодшого наукового співробітника (1 місце) відділу респіраторних та інших вірусних інфекцій.

• Термін конкурсу — один місяць з дня опублікування оголошення.

• Адреса: 03680, Київ-680, вул. М. Амосова, 5.

• Тел. для довідок: 275-24-33.

Редакція не завжди поділяє думку авторів публікацій. Редакція не несе відповідальності за зміст рекламних матеріалів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, прізвищ та імен, інших даних несуть автори публікацій. Листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети, рукописи не рецензуються і не повертаються. Друк офсетний, Умовний друк. арк., 2. Загальний наклад — 4 500. Замовлення № 30174. Віддруковано у ТОВ «Укрполиграфмедиа»: вул. Фрунзе, 104-а, м. Київ-04080.

Тел.: (044) 485-00-96 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua