Ваше здоров'я №3-4 by Всеукраїнська медична газета “Ваше здоров'я”

МЕДИЧНА ГАЗЕТА УКРАЇНИ

№3-4 (1287-1288) 23.01.2015 НОВИНИ ДЕРЖАВА ПОВИННА ОПІКУВАТИСЯ ХВОРИМИ НА СНІД І ТУБЕРКУЛЬОЗ ІЗ НЕПІДКОНТРОЛЬНИХ ТЕРИТОРІЙ НЕОБХІДНІ ЗАКОНОДАВЧІ ЗМІНИ, ЩО ДОЗВОЛЯТЬ ЗАКУПОВУВАТИ ЛІКИ ДЛЯ УКРАЇНИ МЕНШЕ ВИДАТКІВ НА НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ, БІЛЬШЕ — ПАЦІЄНТАМ З ДЦП

2-5

СТОР.

ГАЗЕТА МОЗ УКРАЇНИ І ГАЛУЗЕВОЇ ПРОФСПІЛКИ

WWW.VZ.KIEV.UA

ЗМІНИ ДО КАЛЕНДАРЯ ЩЕПЛЕНЬ: ЕКОНОМІЯ ЧИ РАЦІОНАЛЬНІСТЬ?

СТОР.

З 2015 року на території України набрав чинності новий порядок проведення профілактичних щеплень, затверджений наказом МОЗ України. Він нібито значно удосконалює попередній і є більш наближеним до європейських стандартів.

ЯК ВИГРАТИ ВІЙНУ З ІНСУЛЬТОМ? Більше 20% пацієнтів, які перенесли гостре порушення мозкового кровообігу, пожиттєво залишаються інвалідами й потребують постійного догляду. В 1997 році в Австрії було започатковано новітню систему медичної допомоги у вигляді спеціалізованих відділень для надання невідкладної допомоги та проведення інтенсивної терапії СТОР. хворим на інсульти. Чи варто запозичувати австрійський досвід Україні?

У НОВИЙ РІК —

З БАГАЖЕМ ДОСВІДУ ЧИ З ТЯГАРЕМ ПРОБЛЕМ?

Рік, що минув, мав бути визначальним для медичної галузі. Це був останній рік реформ у пілотних регіонах, на основі аналізу яких вирішилася би подальша доля реформ усієї галузі. Але відповіді на запитання, чи вірним шляхом йшли, яких помилок припустилися, яких успіхів досягли, суспільство не почуло. Можливо, похвалитися не було чим, а за помилки відповідати ніхто не хоче, тому СТОР. рухаємося далі всліпу?

НОВИНИ К РИ Т ИЧНО

КО Н Ц ЕП Ц ІЯ З М ІН

БІЛЬШЕ АВТОНОМІЇ ТА ДЖЕРЕЛ ДОХОДІВ М

іністерство охорони здоров’я України та профільний комітет Верховної ради запропонували дві концепції реформування сфери охорони здоров’я, які доповнюють одна одну. Вони були представлені 16 січня у Профільному парламентському комітеті на слуханнях на тему «Про реформу охорони здоров’я в Україні» за участю Міністра охорони здоров’я Олександра Квіташвілі і Голови Комітету Ольги Богомолець. Презентуючи проект Національної стратегії побудови нової системи охорони здоров’я України на період 2015-2025 рр., Міністр говорив про перехід до нових принципів фінансування, згідно з якими лікарні отримуватимуть кошти з держбюджету в залежності від кількості послуг, наданих пацієнтам. При цьому люди будуть самостійно обирати собі лікаря і медустанову для лікування, а клініки отримають більшу автономію й можливість залучити додаткові джерела доходів. Впровадження медичної реформи потребує суттєвих змін в українському законодавстві, зокрема, в Податковому кодексі та в Законі «Про Державний бюджет». Враховуючи це, О. Квіташвілі закликав консолідувати зусилля всіх гілок державної влади. Розрахунки вартості послуг, що надаються пацієнтам, а також перехід до одностороннього приєднання України до різних систем європейських протоколів лікування, готуються за допомогою іноземних донорів. Тільки після цього, за словами Квіташвілі, можливий перехід до страхової медицини.

«25 кроків до щастя» Ольга Богомолець запропонувала розроблену в Комітеті концепцію реформування медичної галузі під назвою «25 кроків до щастя. Реформа охорони здоров’я». Вона доповнює ідеї МОЗ. За її словами, концепція буде доопрацьована і направлена в Адміністрацію Президента у вигляді окремого документа. Народний депутат повідомила, що для пацієнта буде затверджено перелік безкоштовних послуг та медикаментів за певним рівнем страховки, а також максимальні терміни очікування тієї чи іншої послуги. Крім того, лікар нестиме персональну та кримінальну відповідальність за можливе нанесення шкоди здоров’ю пацієнта. «Однак при цьому лікар буде мати страховий фонд та захист від Асоціації захисту прав лікарів, подібної до тих, що працюють у всій Європі», — повідомила Ольга Богомолець. Вона зазначила, що буде створена Національна медична палата, до якої увійдуть усі лікарі України. Також Голова Комітету наголосила на тому, що медична реформа має розпочатися з проведення системної інвентаризації та паспортизації медичних установ усіх форм власності і тих, що знаходяться в різних сферах управління. На її думку, неможливо забезпечити фінансову прозорість та контроль якості лікування наших громадян без створення в Україні єдиного медичного простору та міжвідомчого Центру реформ. У програмі, презентованій Ольгою Богомолець, прописані й такі кроки, як: децентралі-

зація влади, проведення адміністративно-територіальної, податкової та судової реформ; розробка та впровадження військової та військово-медичної доктрини; забезпечення формування єдиного медичного простору; створення системи громадського здоров’я та громадянської платформи «Україна 80+»; фінансування реформ і створення системи оцінки ефективності; створення Асоціації захисту прав пацієнтів, Національної медичної палати та Асоціації захисту прав лікарів, системи професійного страхування; зміни у системі освіти; створення баз даних: персоналу, установ, лікарських засобів; затвердження клінічних протоколів; реорганізація і стандартизація системи санітарно-епідеміологічного нагляду і контролю; стандартизація лабораторної діагностики; здійснення раціональної фармацевтичної політики на макро- та мікрорівні, підтримка вітчизняних виробників тощо. На втілення цієї програми потрібно кілька років, зазначила О. Богомолець. Ректор Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця Катерина Амосова підкреслила, що суспільству вже зараз потрібні перші кроки, які не вимагають великих витрат. Наприклад, в інтернеті можна публікувати повну інформацію про медичні закупівлі: «Можна проводити їх у відкритому режимі із залученням преси». Крім того, К. Амосова запропонувала лікувати в урядовій лікарні «Феофанія», яка володіє сімнадцятимільйонним бюджетом, звичайних людей і учасників АТО, чим викликала бурхливі оплески залу. Було порушене й питання роботи лікарень на Донбасі. Заступник Департаменту охорони здоров’я Донецької обласної держадміністрації Наталія Філіпова повідомила, що з 5 січня всі лікувальні установи Донецької області не отримують препаратів за 18 бюджетними державними програмами. Це стосується онкохворих, людей, які страждають на гемофілію, туберкульоз та ВІЛ-інфекцію, пацієнтів, котрі потребують гемодіалізу та вакцинації. «Їм сказали, що ці препарати не можуть бути направлені в Донецьку і Луганську області, тому що департаменти охорони здоров’я нібито роздають їх сепаратистам. Я хочу нагадати, що це громадяни України, а значить, вони мають право на отримання допомоги. Якщо ми не будемо лікувати дітей від онкогематології, то вони просто помруть. Якщо ми перестанемо лікувати хворих на туберкульоз, ВІЛ-інфекцію, перестанемо щеплювати дітей, то це стане проблемою не тільки Донецької області, але й усієї України», — застерегла Н. Філіпова.

«Вчасна допомога» з’їла 90 млн грн Також під час слухань були обговорені результати Пілотного проекту, що здійснювався протягом останніх років відповідно до Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві», проаналізовано набутий у процесі його реалізації позитивний і негативний досвід. За період реалізації зазначеного проекту в пілотних регіонах була сформована мере-

жа закладів, які надають медичну допомогу шляхом розмежування первинної медичної допомоги (ПМД) і вторинної медичної допомоги (ВМД) та створення і налагодження функціонування центрів первинної медичної допомоги (ЦПМД) зі статусом юридичних осіб. Із 2013 року розпочато створення ЦПМД в усіх регіонах. За оперативними даними, в Україні функціонує 654 ЦПМД, що становить 88% від їх загальної кількості за планом. Крім пілотних регіонів, повністю завершено процес створення ЦПМД у Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Полтавській областях. Пацієнти отримали реальне законодавчо закріплене право обирати та змінювати лікаря первинної ланки. У рамках реалізації Закону України «Про екстрену медичну допомогу», в регіонах розроблено перспективні плани функціонування та розвитку екстреної медичної допомоги (ЕМД), створено центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, до складу яких увійшли відокремлені структурні підрозділи — станції ЕМД, підстанції, пункти постійного та тимчасового базування. За оперативними даними, сьогодні в Україні функціонує 875 пунктів постійного і 267 тимчасового базування підрозділів системи ЕМД, що дає змогу виконувати норматив прибуття бригад ЕМД (у місті — до 10; поза містом — до 20 хвилин) на 90% у містах і на 88% у сільській місцевості. Водночас, до сьогодні не завершена реалізація Національного проекту «Вчасна допомога», спрямованого на створення єдиних регіональних оперативно-диспетчерських служб, хоча на це було витрачено більше 90 млн грн бюджетних коштів. Учасники слухань наголошували, зокрема, на тому, що напрямки реформування системи охорони здоров’я України, які покладено в основу експерименту в пілотних регіонах, у цілому правильні, що підтверджено оцінками департаментів охорони здоров’я усіх пілотних регіонів, а також висновками ВООЗ. Спікери звернули також увагу на низку невирішених проблем, а саме:  недостатність фінансової підтримки реформи;  доступність первинної медичної допомоги залишається нерівномірною, передусім через надмірну централізацію — головним чином у містах — та недостатню забезпеченість транспортними засобами;  недостатню якість ПМД;  інфраструктура ПМД у пілотах штучно спотворена та на сьогодні включає частину амбулаторної вторинної медичної допомоги;  на рівні місцевого самоврядування спостерігається недостатній рівень координації діяльності закладів ПМД і ВМД, особливо у частині забезпечення діагностичних послуг за направленням лікарів закладів ПМД. За матеріалами Інформаційного управління Апарату Верховної Ради України, веб-сайту«Апостроф», УНН

Необхідні законодавчі зміни, що дозволять закуповувати ліки для України

омітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я закликав Міністерство охорони здоров’я України терміново запропонувати законодавчі зміни, які дадуть змогу здійснювати державні закупівлі лікарських засобів міжнародними фондами. Про це заявила заступник Голови Профільного комітету Ірина Сисоєнко. «Новий механізм потрібен, щоб ВООЗ і ЮНІСЕФ змогли отримати бюджетні кошти для здійснення закупівель. В іншому випадку може повторитися ситуація, як і з препаратами для гемодіалізу, що поставила під загрозу життя багатьох пацієнтів», — констатувала вона. Це потрібно зробити саме на законодавчому рівні: інших механізмів передачі повноважень по закупівлях немає. За матеріалами прес-служби фракції «Об’єднання «Самопоміч»

МОЗ укладе багаторічний контракт із ВООЗ та ЮНІСЕФ

ро це в ході слухань у Комітеті Верховної Ради України заявив Міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі. «Приїде міжнародна делегація, яка буде розраховувати, скільки і якого типу вакцини потрібні країні. Вона ж запропонує шляхи здійснення плану закупівель, — зазначив Міністр. — Найголовніше, що медикаменти будуть закуплені вчасно, в травні-липні, а не наприкінці року». За словами Квіташвілі, іноземні представники працюватимуть і з місцевими виробниками, «щоб не тільки завозити з-за кордону». Так буде доти, поки в Україні не з’явиться своя незалежна закупівельна агенція. За матеріалами Телеканалу новин «24»

РІВЕНЬ ВАКЦИНАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ПРОТИ КОРУ ЗНАХОДИТЬСЯ НА РІВНІ НЕРОЗВИНЕНИХ КРАЇН СВІТУ ТА АФРИКИ. ПРО ЦЕ ЗАЯВИВ МІНІСТР ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ. «СЬОГОДНІ В УКРАЇНІ ОХОПЛЕНО ВАКЦИНАЦІЄЮ ПРОТИ КОРУ — 27%. УКРАЇНА СТАЄ ВЕЛИЧЕЗНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ ДЛЯ ЄВРОПИ. ЦЕ КАТАСТРОФА», — СКАЗАВ МІНІСТР, ДОДАВШИ, ЩО ТАКА СИТУАЦІЯ ВИНИКЛА ЧЕРЕЗ ПРОБЛЕМИ З ТЕНДЕРАМИ. За матеріалами РБК-Україна

www.vz.kiev.ua тел.: (044) 485 00 96 vz@vz.kiev.ua

НОВИНИ

23 січня 2015 року

РЕФ О РМ А С ТОЛ ИЧ Н ОЇ М Е Д И Ц И Н И

10 КРОКІВ КВІТАШВІЛІ-КЛИЧКА В

Інституті хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова 19 січня зібралися керівники столичних медзакладів, щоб послухати виступи мера й очільника МОЗ про намічені шляхи реформування галузі: в залі був аншлаг. У кращих «європейських» традиціях високе начальство затрималося на 35 хвилин і, не вибачившись, перейшло до порядку денного. Олександра Квіташвілі, Віталія Кличка і його медичного заступника Михайла Радуцького (який вів збори), на подив багатьох, супроводжував попередник Квіташвілі Олег Мусій, але на сцену виходити він не став. Віталій Кличко вирішив не порушувати законів жанру і на початку промови привітав медиків з 85-річчям засновника інституту, хоча насправді 20 січня відзначалося 95-річчя з дня народження видатного українського вченого, лікаря О.О. Шалімова. Також у завдання Голови КМДА входило зачитування з паперового листка списку з 10 найбільш важливих кроків медичних реформ, які необхідно здійснити в Києві, — столиця, як відомо, стає пілотним містом «реформ Квіташвілі». А ось і цей список. Негайно припинити нелегальні платежі при наданні медичної допомоги та легалізувати всі можливі джерела фінансування медицини, щоб гроші насправді «йшли за пацієнтом». Будемо притягувати до відповідальності кожного, хто буде красти гроші. Збільшити легальні доходи тих медичних працівників, які готові працювати професійно, — від медсестер до лікарів. Сприяти впровадженню лікарського самоврядування та страхуванню професійної відповідальності. З цією метою реорганізувати в якості «пілота» стоматологічну службу м. Києва. Впровадити механізми професійної відповідальності та юридичного захисту медичних працівників, а також громадського контролю за якістю надання медичних послуг населенню відповідно до міжнародних норм. Вивчити потреби та очікування киян щодо медицини, а також визначити заклади охорони здоров’я, які є на сьогодні надмірними фінансовими тягарями для медичної галузі Києва. Максимально сприяти змінам у законодавстві, щоб забезпечити рівні права для лікарень всіх форм власності та лікарів. А також — рівний доступ до медичних послуг і медикаментозне забезпечення кожного киянина. Для надання медичної допомоги населенню в існуючих умовах військового конфлікту і серйозних проблем із фінансуванням м. Києва залучати інвестиції через громадські й міжнародні джерела. Провести реорганізацію вторинного рівня медичної допомоги через створення ліка-

1 2 3

4 5 6 7 8

рень інтенсивного лікування, де цілодобово буде надаватися спеціалізована медична допомога. Обладнання таких лікарень повинно відповідати рівню світових стандартів. Створити електронний реєстр пацієнтів та медичних працівників міста Києва — він допоможе впровадити сучасну систему обліку. Покращити систему забезпечення пацієнтів необхідними медикаментами та медзасобами за рахунок впровадження світового досвіду солідарної та страхової систем в межах діючого законодавства України. Навіть на декларативному рівні «покрокова десятка» викликає багато запитань, а як цими кроками йтиме медична галузь країни і столиці, схоже, ще слабо уявляють й самі управлінці. Наприклад, Олександр Квіташвілі заявив, що для початку реформ необхідно внести зміни більше ніж до 3-х десятків законів, а це може викликати опір депутатів Верховної Ради. Складається враження, ніби Міністр заздалегідь визначив, на кого «переведе стрілки» в разі звинувачень в повільності й низькій результативності реформ. У той же час він пообіцяв внести перший пакет змін до законодавства до 15 лютого. «В Україні в 25 разів більше законів, ніж потрібно… Щоб надати можливість ЮНІСЕФ закуповувати вакцини, треба змінювати близько 16 різних законів», — додав він. Або, скажімо, Київ вже має неуспішний досвід впровадження так званої солідарної системи:«лікарняні каси екс-мера О. Попова», як відомо, не отримали необхідної народної підтримки. У чому принципові відмінності нової солідарної системи? Це замовчується. Що саме змусить пацієнтів не платити гроші в кишеню медикам, як це широко практикується сьогодні? Чим конкретно буде відрізнятися нинішній процес стягування коштів в так звані благодійні фонди при лікарнях від запропонованої формули «гроші йдуть за пацієнтом»? На короткому прес-брифінгу після зборів один із журналістів попросив Міністра пояснити сенс цієї схеми, і очільник МОЗ пальцями зобразив крокуючого чоловічка, сказавши, що саме так гроші будуть за ним ходити. На думку Квіташвілі, це вдалий жарт. Разом із тим він пояснив, що в Грузії, коли під час реформ до відповідальності притягалися тисячі хабарників, не було порушено жодної кримінальної справи проти лікарів, які брали з пацієнтів гроші, оскільки «по суті, це «колядування», оплата послуг», і їх слід просто легалізувати. І київські медики, і громадськість продовжують будувати свої версії і щодо презентованого проекту створення лікарень інтенсивного лікування в кожному районі Києва. І поки зовсім неясно, який відсоток столичних медзакладів потрапить до списку «надмірних фінансових тягарів». Олександр Квіташвілі вкотре повторив свої вже «фірмові» думки, що безкоштовної меди-

9 10

цини в Україні немає, що у пацієнта повинен бути вибір, в яку лікарню йти (а хіба його немає зараз?), що необхідно звільняти лікарні з-під «державного ковпака», що лікарі в Україні живуть у «кріпосному праві» (Квіташвілі чомусь вважає, що «лікарю за штатним розкладом перевестися кудись практично неможливо»). Міністр підрахував, що 46 млрд грн, які розходяться з бюджету як субвенції по країні, — це 3 млрд дол. «За ці гроші можна застрахувати 20 млн осіб (з річною страховкою 150 доларів)», — заявив він. Судячи з усього, Квіташвілі вважає, що субвенції, які йдуть на підтримку медицини в регіонах, необхідно урізати, адже «гроші в країні є, тільки вони витрачаються нечесно». Так само до профанації Міністр відніс систему розподілу молодих лікарів після закінчення вишів. «У Хацапетівку вони повинні їхати за власним бажанням», — сказав він. Але що ж повинно мотивувати їх відправитися в сільську глушину? Відповідаючи на це запитання, Міністр заявив, що молодь в «Хацапетівці» повинні привабити «нормальні умови роботи і нормальна оплата праці, які там будуть створені». Це, звичайно, неабияк надихає, але чи в курсі очільник МОЗ, що навіть заможному Києву вже сьогодні, за даними медичної профспілки, не вистачає більше 3 тисяч лікарів і 10 тисяч медсестер? Якщо в столиці ключова медична проблема — дефіцит кадрів, про яку привабливість села можна говорити, та ще й за умови скорочень субвенцій? «Кожен день про щось нове дізнаюся, — ділився враженнями Міністр. — Сьогодні дізнався, що в Україні існує 450 форм звітності в медицині. Я послав «смску» своєму колишньому заступникові — запитав: «А скільки ж таких в Грузії?» Не повірите, виявляється — одна!» Цей спіч викликав реакцію натхненного схвалення в залі. Але вже за три хвилини на наступну репліку Олександра Квіташвілі зал відповів обуренням. «Кращі лікарі працюють в лікарнях. У поліклініках — хороші люди, але це — недолікарі», — зробив «комплімент» присутнім очільник МОЗ, сам за фахом історик. Спантеличення — мабуть, саме так можна охарактеризувати загальний стан, у якому залишало збори поважне товариство. Двоє фахівців — один представляв профспілковий рух медиків, інший — службу СЕС — на прохання «ВЗ» прокоментувати промову Міністра відмовились це робити, назвавши її демагогією. На наші запитання погодився відповісти професор Інституту нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова, віце-президент НАМНУ Віталій Цимбалюк. ВЗ А як ви ставитеся до запропонованих Міністром реформ? — Було названо багато цікавих моментів, які треба реалізувати. Але не знаю, наскільки

швидко це можливо зробити. На мою думку, можна робити революції в державі, міняти владу, але медицина — настільки стара галузь, наука і дисципліна, що революція в ній неможлива. Можливий лише еволюційний крок. А з революцією ми зможемо втратити і те, що мали. ВЗ Очевидний упор реформаторів на прискорену комерціалізацію медичного сектору. Але сьогодні фінансове навантаження на пацієнта з відомих причин істотно зростає. З іншого боку, і в держави стає менше грошей. Чи не в цьому основна причина педалювання Міністром розвитку приватної медицини? Але чи зможе витримати такий подвійний тягар пересічний український громадянин? — Звичайно, проблеми великі. Ціни зросли, багатьом не вистачає коштів на придбання медикаментів, і, безумовно, першочергове питання сьогодні — як вижити? Тим більше вже зараз потрібно розділити пацієнтів на дві категорії: ту, яка має достатньо коштів і змогу лікуватися в приватних клініках, і другу, більшість якої складають малозабезпечені, — для них повинні працювати муніципальні лікарні, утримувані за державні кошти. Інакше ми ніколи не вийдемо з цього глухого кута. Саме така модель працює в Європі — там багато приватних центрів усіх профілів, які лікують на найвищому рівні, і лікарень для малозабезпечених та постраждалих, наприклад, в ДТП. ВЗ Столична влада заявляє про створення восьми інтенсивних багатопрофільних клінік у восьми районах міста — якраз, наскільки ми розуміємо, для бідних. Але чи зможуть вони всі на належному рівні надавати, наприклад, нейрохірургічну допомогу? — Нейрохірургію для всього Києва можуть забезпечити 2 заклади — Лікарня швидкої медичної допомоги та Інститут нейрохірургії. ВЗ «Гроші йдуть за пацієнтом» — що нового в цьому гаслі та чи зацікавлені в цьому лікарі? — Так, лікарі, звичайно, зацікавлені. Зараз перед багатьма з нас стоїть завдання виконати ліжко-день, і якщо хворих немає, значить, пацієнтів штучно утримають в лікарні, щоб не зменшувалося фінансування. А коли ми не будемо прив’язані до цього, і гроші — чи з кишені пацієнта, чи зі страхового фонду, чи від держави — але гарантовано будуть надходити, це, навпаки, змусить інтенсифікувати процес лікування та створить передумови для якісного обслуговування. Роман БАРАШЕВ, спеціально для «ВЗ»

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ЗВІЛЬНИЛА ВІД СПЛАТИ ДОДАТКОВОГО ІМПОРТНОГО ЗБОРУ ДЕЯКІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ. ДО «ЖИТТЄВО ВАЖЛИВИХ» ПАРЛАМЕНТ ВІДНІС МЕДИЧНІ ВИРОБИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ГЕМОДІАЛІЗУ ТА ЛІКУВАННЯ ОНКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ, ФАРМАЦЕВТИЧНУ ПРОДУКЦІЮ ТА КОМПОНЕНТИ ДЛЯ ЇЇ ВИГОТОВЛЕННЯ, ЯКІ НЕ ВИРОБЛЯЮТЬСЯ В УКРАЇНІ. «ПЕРЕЛІК ВИНЯТКІВ», ЗАТВЕРДЖЕНИЙ КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ, ЗАКРІПЛЕНИЙ В ЗАКОНІ УКРАЇНИ «ПРО ЗАХОДИ ЩОДО СТАБІЛІЗАЦІЇ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ УКРАЇНИ», ЯКИЙ ПЕРЕДБАЧАЄ ВВЕДЕННЯ ДОДАТКОВОГО ІМПОРТНОГО ЗБОРУ В РОЗМІРІ 5-10% НА БІЛЬШІСТЬ ТОВАРІВ. За матеріалами «Інтерфакс-Україна»

НОВИНИ О КО З А М И Л Ю В А Н Н Я

КО Р У П Ц ІЯ

НАВІЩО ДЕРЖЛІКСЛУЖБІ УКРАЇНИ ПОТРІБНІ ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ? Д ержавна служба України з лікарських засобів просить громадські аптечні організації підключитися до контролю продукції в аптечних мережах з метою запобігання потраплянню на ринок лікарських засобів неналежної якості. Нагадаємо, мораторій на перевірки діяльності всіх суб’єктів підприємницької діяльності, крім перевірок, що проводяться Держфінінспекцією та Державною фіскальною службою, подовжений ще на 6 місяців. Вони повинні проводитися виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявою суб’єкта господарювання. Необхідність залучення громадських організацій до роботи з контролю продукції в аптечних мережах в Держлікслужбі пояснюють турботою про пацієнта. Як повідомляється на сайті відомства, ця тема обговорювалася «в ході наради з керівниками провідних громадських аптечних асоціацій 16 січня 2015 року». Держлікслужба закликала вжити заходи щодо запобігання можливості потрапляння на ринок неякісних та фальсифікованих лікарських засобів та провести роз’яснювальну роботу серед суб’єктів ринку, які є членами цих асоціацій.

У результаті «бурхливої активності» чиновників на нараду були запрошені окремі учасники фармринку, близькі до керівництва Держлікслужби, — ті, хто не зміг відмовити, хоча так і не зрозумів, навіщо їх запросили. Приміром, Аптечна професійна асоціація України (АПАУ) — це об’єднання професіоналів із впровадженими фармацевтичними системами забезпечення якості, в яких працюють уповноважені особи. Перед членами АПАУ проблема фальсифікованих ліків практично не стоїть. А недобросовісні суб’єкти ринку, які здійснюють протизаконну діяльність з реалізації фальсифікату, зі зрозумілих причин не поспішають вступати до професійних громадських організацій. Виникає питання: навіщо звали і до чого закликали? Адекватний алгоритм дій мав би бути наступним. Провести аналіз ризиків ведення господарської діяльності підприємствами, які здійснюють виробництво, імпорт, оптову та роздрібну торгівлю лікарськими засобами. На підставі аналізу звернутися до Кабінету Міністрів України та отримати дозвіл на проведення перевірок, оскільки за-

безпечення права громадян України на отримання якісних ліків є однією з гарантій держави. Але для цього треба розробити критерії, згідно з якими повинна проводитися оцінка ступеня ризику від провадження господарської діяльності підприємствами, визначити періодичність здійснення планових перевірок та затвердити її постановою Уряду. Представники фармацевтичного ринку пояснюють: «Розробка таких критеріїв — це довго, незручно і фінансово невигідно для чиновників. Наведення порядку на аптечному ринку автоматично перетворить Держлікслужбу з місця, де нечистий на руку бізнес зараз може вирішити будь-яку проблему, в реальний орган виконавчої влади, як це і повинно бути в цивілізованій країні. Але керівництву відомства вигідно, щоб бізнес вирішував проблеми не в установленому порядку. Тому простіше зібрати тих, для кого проблема взагалі неактуальна, і забезпечити собі «алібі» — мовляв, пам’ятаєте, ми ж про це з бізнесом говорили…» За матеріалами pharma.net.ua

ПРОТИ ВСІХ?

РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ ЛЯШКА ВІДМОВИЛАСЯ ПІДТРИМАТИ ФАРМАЦЕВТИЧНУ ГАЛУЗЬ УКРАЇНИ

ерховна Рада України 15 січня ухвалила в другому читанні проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України (щодо скасування ліцензування імпорту активних фармацевтичних інгредієнтів). Його авторам — депутатам «Блоку Петра Порошенка», «Народного фронту», «Опозиційного блоку» і групи «Економічний розвиток» — вдалося переконати колег виправити допущену раніше помилку: ліцензування АФІ планувалося ввести з 1 січня 2015 року. Таким чином, законодавство у сфері обігу лікарських засобів було вдосконалено. В іншому випадку Україна була б єдиною країною у світі, де законодавчо встановлені ви-

моги ліцензування імпорту фармацевтичних субстанцій. Як пояснив один з авторів законопроекту, народний депутат Гліб Загорій, «жодне вітчизняне підприємство не змогло б отримати ліцензію на імпорт фармацевтичних субстанцій, тому що у виробників фармацевтичних субстанцій апріорі не існує документів, потрібних для отримання ліцензій». Тому вітчизняні підприємства не змогли ввозити в Україну субстанції, необхідні для виробництва. За виправлення помилки і прийняття законопроекту в цілому проголосували 247 народних депутатів із 305 присутніх у сесійній залі, в тому числі з «Блоку Петра Порошенка»

— 113, «Народного фронту» — 68, із «Опозиційного блоку» — 19, Об’єднання «Самопоміч» — 18, «Батьківщини» — 10. Єдиними, хто колективно бойкотував голосування, була фракція «Радикальної партії Олега Ляшка». Із присутніх у сесійній залі 19 нардепів (загальна кількість депутатів фракції — 22) тільки Юрій-Богдан Шухевич віддав свій голос за законопроект, що попереджає колапс фармацевтичного ринку України і повертає можливість виробляти вітчизняні ліки, які в 4-5 разів дешевше за імпортні. За матеріалами УНН

ЛІК А РНЮ ЛИ ХОМ А НИ Т Ь

КОЛЕКТИВ ЦМХО ОБУРЕНИЙ СПРОБАМИ КУЛУАРНО ПРИЗНАЧИТИ ГОЛОВНОГО ЛІКАРЯ

редставники трудового колективу столичного Центру мікрохірургії ока (ЦМХО) обурені кулуарними планами призначити новим керівником установи 30-річного лікаря 2-ї категорії Андрія Жука, що не має ані керівного, ані наукового досвіду роботи, а до хірургічної практики був допущений лише 2 роки тому.

Нагадаємо, влітку 2014 року ЦМХО намагалися захопити рейдерським шляхом. Невідомі вимагали від керівництва 200 тисяч доларів. Також із вересня минулого року, відповідно до розпорядження Голови КМДА Віталія Кличка, були створені робочі групи з перевірки цієї лікарні, але їх діяльність не-

одноразово припиняв Окружний адміністративний суд Києва. Звільнений у грудні минулого року головний лікар ЦМХО Сергій Риков оскаржує своє звільнення в суді. За матеріалами УНН

Миронова, Грошев та Багрій «відпиляли» половину бюджету МОЗ

рамках закупівельної кампанії на 2014 рік були укладені угоди майже на 2,5 млрд грн. Найбільшим постачальником стала компанія «Людмила-Фарм» Олени Миронової та Костянтина Грошева з результатом 585 млн грн проти 391 млн грн у 2013 році. Значно збільшилися прибутки компанії з групи Петра Багрія. «Укроптпостач», «Люм’єр Фарма», «Фармадіс» та «Ганза» отримали підряди на 693 млн грн, тоді як позаторік мали лише 295 млн грн. Таким чином, у сукупності ці компанії отримали підряди на суму 1,28 млрд грн, що становить половину усіх замовлень Міністерства охорони здоров’я. До ТОП-10 постачальників Міністерства також увійшли «Фармекс Груп» (120 млн грн) із групи Бориса Литовського й депутата Держдуми Росії Олександра Шишкіна та «Вектор Фарма», яку пов’язують із колишнім Головою Тендерного комітету МОЗ Романом Богачовим та екс-радником Міністра охорони здоров’я Дмитром Підтуркіним (226 млн грн). Ці компанії були постачальниками Міністерства за часів Януковича. Серед десяти найбільших постачальників є й новачок. Ним стало українське представництво британської фармацевтичної компанії «ГлаксоСмітКляйн» (132 млн грн), з яким МОЗ укладало прямі угоди без відкритих торгів. Через затягування тендерів з боку Міністерства та окремих фармацевтичних компаній цьогоріч МОЗ проводить закупівлі найдовше порівняно з минулими роками. За матеріалами «Наші гроші» і «Вісника державних закупівель»

! 12 СІЧНЯ «ІНТЕРПОЛ» ОГОЛОСИВ У МІЖНАРОДНИЙ РОЗШУК РАЇСУ БОГАТИРЬОВУ. ЗА СЛОВАМИ ПЕРШОГО ЗАСТУПНИКА ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА УКРАЇНИ ОЛЕГА ЗАЛІСКА, ЕКС-МІНІСТРУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ОГОЛОШЕНО ПІДОЗРУ В ЗЛОВЖИВАННЯХ ЗА ФАКТОМ ЗАКУПІВЛІ ЗАБОРОНЕНОЇ ВАКЦИНИ НА СУМУ 6,5 МЛН ГРН. За матеріалами «РБК-Україна»

www.vz.kiev.ua тел.: (044) 485 00 96 vz@vz.kiev.ua

НОВИНИ

23 січня 2015 року

Ж И Т Т Я В З О НІ АТО

З Л ОЧ И Н І В И Р О К

ДЕРЖАВА ПОВИННА ОПІКУВАТИСЯ ХВОРИМИ НА СНІД І ТУБЕРКУЛЬОЗ ІЗ НЕПІДКОНТРОЛЬНИХ ТЕРИТОРІЙ

січня у приміщенні Бюро ВООЗ в Києві відбулося обговорення питань організації забезпечення ліками хворих на ВІЛ/СНІД та туберкульоз, які залишаються на непідконтрольних територіях у Донецькій та Луганській областях. Ситуація доволі критична, і Міністерство охорони здоров’я готує проект постанови, яка визначить порядок взаємо-

дії державних органів влади, учасників програм Глобального фонду та хворих на ВІЛ/СНІД і туберкульоз, що залишаються на непідконтрольних територіях. Це питання опрацьовує спеціальна робоча група МОЗ під керівництвом першого заступника Міністра Олександри Павленко, представників ВООЗ за участі представників Глобального фонду, Міжнародного Комітету Червоного Хреста, організації

«Лікарі без кордонів» та інших неурядових організацій. Олександра Павленко також нагадала про можливість отримання хворими необхідного медичного забезпечення в інших областях нашої держави та в медичних закладах звільнених населених пунктів. За матеріалами прес-служби МОЗ України

М Е Д БЮД Ж Е Т-2015

МЕНШЕ ВИДАТКІВ НА НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ, БІЛЬШЕ — ПАЦІЄНТАМ З ДЦП

идатки Державного бюджету в поточному році на підготовку і підвищення кваліфікації медичних та фармацевтичних, наукових і науково-педагогічних кадрів вищими навчальними закладами III і IV рівнів акредитації на 2,6% більше, ніж у 2014 р., а на підготовку медичних і фармацевтичних кадрів вищими навчальними закладами I і II рівнів акредитації — на 6,9% більше. Порівняно з минулорічним бюджетом зменшився обсяг фінансування за програмами:  «Спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров’я» — на 42%.  «Дослідження, наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка та підвищен-

ня кваліфікації наукових кадрів у сфері охорони здоров’я, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та об’єктів, що становлять національне надбання» — на 19,4%.  «Спеціалізована консультативна амбулаторно-поліклінічна та стоматологічна допомога, що надається вищими навчальними закладами, науково-дослідними установами та загальнодержавними закладами охорони здоров’я» — на 20,7%.  «Санаторне лікування хворих на туберкульоз та дітей і підлітків з соматичними захворюваннями» — на 1,4%. Без змін залишився рівень видатків на лікування громадян України за кордоном. Підвищився рівень фінансування за програмами:  «Заходи із реабілітації хворих на дитячий церебральний параліч

у Міжнародній клініці відновного лікування» — на 85,9%.  «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» — на 51,1%.  «Діагностика й лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій у закладах охорони здоров’я науково-дослідних установ та вищих навчальних медичних закладах МОЗ» — на 20,6%.  «Функціонування Національної наукової медичної бібліотеки, збереження та популяризація історії медицини» — на 1,3%. На будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» в Держбюджеті-2015 передбачено 500 млн грн. За матеріалами тижневика «Аптека»

В Л ЕЩ АТА Х А П Т ЕЧ Н ОЇ Н А РКО М А НІЇ

РІВНЕ ПРОСИТИМЕ МОЗ ЗАПРОВАДИТИ ОБЛІК КОДЕЇНОВМІСНИХ ПРЕПАРАТІВ

лада Рівного звернеться до Міністерства охорони здоров’я України з проханням ввести предметно-кількісний облік препаратів проти кашлю, які мають у своєму складі синтетичний наркотик кодеїн. Прикладом таких лікарських засобів є «Кодтерпін IC®» (виробник ТДВ «ІнтерХім», одне з найбільших одеських підприємств). Звернення з приводу введення обліку кодеїновмісних препаратів до Міністерства охо-

рони здоров’я на одній із найближчих сесій розгляне і затвердить міська рада Рівного. «Причиною такого звернення стало те, що в одній із аптек Рівного наркомани постійно купували препарати від кашлю. І офіційно власника аптеки немає за що притягнути до відповідальності, — пояснив начальник Міського управління охорони здоров’я Михайло Стичишин. — Хоча за законом кодеїновмісні препарати повинні продаватися за

рецептами, простежити, чи пред’являлися ці рецепти, немає можливості, тому що аптеки не зобов’язані їх зберігати. Якщо така вимога щодо збереження рецептів на кодеїновмісні препарати буде введена Кабміном, тоді й міліція, й інспекція з контролю за ліками зможуть простежити, кому, скільки їх продали і хто виписав рецепт».

Єгор Соболєв: Зміни до закону про державні закупівлі — шахрайські

ракція «Об’єднання «Самопоміч» не підтримує ініціативи відносно змін до закону про державні закупівлі, оскільки вбачає в уже існуючих законопроектах корупційні ризики. Про це повідомив член фракції, голова Комітету з питань запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв. Він підкреслив, що сама ідея здійснювати державні закупівлі через електронні торги — дуже позитивна. «Це забезпечить прозорість. Буде видно, хто бере участь у торгах. Проте в текст законопроекту окремі шахраї в Уряді заклали хитрі норми, які знищують хорошу ідею», — наголосив депутат. Так, законопроект передбачає, що перелік товарів, які можна виставляти на електронні торги, визначає Уряд. Надання Кабінету Міністрів таких повноважень, на думку Соболєва, і приховує корупційні ризики. «Позиція нашої фракції та Комітету з питань запобігання та протидії корупції така, що законопроект не можна приймати в тому вигляді, який запропоновано зараз. Із нього треба забрати корупційні норми, звільнити людей, які в нього ці норми заклали, і лише після цього ухвалювати», — вважає народний депутат. За матеріалами прес-служби фракції «Об’єднання «Самопоміч»

Обшук у Державному експертному центрі МОЗ

січня в ЗМІ з’явилася інформація про те, що Державний експертний центр МОЗ України заблокували озброєні люди. Згідно з офіційним роз’ясненням цього інциденту, опублікованим на сайті МОЗ, того дня в приміщенні ДП «Державний експертний центр МОЗ України» в рамках кримінального провадження, порушеного Прокуратурою Києва за ст. 321-2 (порушення встановленого порядку доклінічного вивчення, клінічних випробувань і державної реєстрації лікарських засобів), співробітниками Прокуратури м. Києва та Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України було проведено обшук. У ході його були вилучені матеріальні докази для подальшого встановлення фактів причетності посадових осіб ДП «Державний експертний центр МОЗ України» до вищевказаного кримінального злочину. Деталі не розголошуються. За матеріалами прес-служби МОЗ

За матеріалами press-centr.com

НА ОКУПОВАНІЙ ТЕРИТОРІЇ В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗНАХОДИТЬСЯ БІЛЬША ЧАСТИНА ЛІКАРЕНЬ РЕГІОНУ — 335 ЗАКЛАДІВ. НА ПІДКОНТРОЛЬНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ВЛАДІ ТЕРИТОРІЇ ЗАЛИШИЛОСЯ ТІЛЬКИ 145 ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ДЕ ПРАЦЮЮТЬ 34,5% ВІД ЗАГАЛЬНОЇ КІЛЬКОСТІ ЛІКАРІВ ОБЛАСТІ. 22 БУДІВЛІ ДЕСЯТИ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ЗРУЙНОВАНІ ВНАСЛІДОК БОЙОВИХ ДІЙ. За матеріалами УНН

ДОСЬЄ

КОЛИШНІЙ РАДНИК БОГАТИРЬОВОЇ — В ОЧІКУВАННІ ВИГІДНИХ ПРИЗНАЧЕНЬ

Невже заяви про відкритість і прозорість у сфері державних закупівель фармпрепаратів та медобладнання так і залишаться тим, чим були до Майдану, — пустопорожніми деклараціями, заколисуючими громадськість? І цинічний «дерибан» бюджетних коштів так і не буде припинено? Невже люстрація зведеться лише до показових (і в той же час — аморальних) процедур із використанням сміттєвих контейнерів і дворових хуліганів? І вся ця популістська завіса послужить для того, щоб просто прикрити провідних учасників темних схем, та дасть їм можливість влаштуватися на нових хлібних місцях?

ьогодні ми розглянемо коротку, але яскраву історію «державного служіння» одного з ключових медичних розпорядників останніх років правління Януковича. Приклад Дмитра Геннадійовича Підтуркіна, колишнього радника Міністра охорони здоров’я Раїси Богатирьової, — вельми показовий для того, щоб перестати тішитися думкою, ніби корупційний спрут, злякавшись подій, які відбуваються в Україні, днями піде в небуття. Він навіть не перечікує смутні часи, а діє ще з більшою силою — і це, на жаль, зовсім не схоже на передсмертну агонію.

Поки Богатирьова у розшуку… Перш за все, звернемо увагу на наступну — до непристойності парадоксальну — картину. К о л и ш н і й М і н іс т р охор он и здоров’я Раїса Богатирьова була оголошена в розшук Генеральною прокуратурою України ще 21 жовтня 2014 р., судом надано дозвіл на її затримання і доставку в суд для обрання запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою. В рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом розтрати та заволодіння посадовими особами МОЗ коштами держбюджету в особливо великих розмірах встановлено, що вона «діючи умисно, за попередньою змовою з групою осіб, в особистих інтересах та інтересах третіх осіб, використовуючи надані повноваження всупереч інтересам служби, заволоділа бюджетними коштами на суму понад 6 млн грн». Також попереднє керівництво МОЗ обвинувачується в причетності до організації підпільного виробництва фальсифікованих ліків. Голова СБУ Валентин Наливайченко заявив на брифінгу, який проводився наприкінці 2014 року, що «нарешті припинено діяльність і ліквідовані підпільні лабораторії, котрі цинічно діяли навіть в підвалах держустанов МОЗ та виробляли фальсифіковані, фактично з крохмалю, таблетки й ліки, які потім реалізовувалися в Україні для наших

громадян, для наших пенсіонерів». За словами очільника Служби безпеки України, «попереднє керівництво МОЗ точно знало про це і є співорганізатором такої діяльності». А тепер пригадаємо резонансну статтю «Тендери смерті», опубліковану на сайті «Обозреватель» у жовтні 2014-го (вона була опублікована і в нашому виданні). Автор — головний редактор популярного ресурсу Михайло Бродський — приділяє в ній чимало уваги діяльності Дмитра Підтуркіна на посаді радника Міністра охорони здоров’я і, зокрема, згадує про фірму «Вектор Фарма», що займається дистрибуцією лікарських препаратів та медичного обладнання. Виявляється, Підтуркін має безпосереднє відношення до створення цієї фірми і продовжує докладати зусиль для забезпечення її успішної діяльності на ринку медичних закупівель. Так, за результатами минулого, економічно напруженого (а для багатьох підприємців — просто безпросвітного), року ця, досить молода, створена в 2011 році компанія, уклала тендерних договорів з державою на поставки медобладнання та лікарських препаратів на суму 226,6 млн грн (дані «Вісника державних закупівель»). Тобто за минулий рік «Вектор Фарма» наростила свою «тендерний вагу» на 42 млн грн (у 2013-му році вона отримала підряди на суму 184,9 млн грн)! Блискавичний результат, чи не правда? Ось вам і реальна ціна окремо взятої «революційної перемоги»: фірмапостачальник, контрольована менеджерами Януковича-Богатирьової, зайняла почесне 4-е місце в списку найвагоміших переможців тендерів, що будуть забезпечувати лікувальні заклади МОЗ України.

Чому не в Книзі рекордів Гіннеса? Підтуркін почав кар’єру міністерського радника на початку 2012 року, а зник з публічної сцени практично одночасно зі зникненням Раїси Богатирьової. Говорячи про інших його впливових покровителів і соратників, ми

зобов’язані згадати про ще одного «сімейного князька», що управляв каламутними потоками медичного ринку, — Андрія Ігнатова: він у часи Януковича ходив спочатку в заступниках Голови Державної податкової служби, потім — в заступниках Міністра доходів і зборів. А. Ігнатов також підозрюється у зловживанні владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, і також (з липня 2014-го) розшукується СБУ та МВС. З факту участі «групи Ігнатова» в «розпилі» медичного бюджету секрету в МОЗ ніколи не робили, організація скандально відомого «700-мільйонного тендеру» із закупівлі 1500 машин швидкої допомоги також входила до списку особливих доручень ставлеників Богатирьової.

РЕАЛЬНА ЦІНА ОКРЕМО ВЗЯТОЇ «РЕВОЛЮЦІЙНОЇ ПЕРЕМОГИ»: ФІРМАПОСТАЧАЛЬНИК, КОНТРОЛЬОВАНА МЕНЕДЖЕРАМИ ЯНУКОВИЧАБОГАТИРЬОВОЇ, ЗАЙНЯЛА ПОЧЕСНЕ 4-Е МІСЦЕ В СПИСКУ НАЙВАГОМІШИХ ПЕРЕМОЖЦІВ ТЕНДЕРІВ, ЩО БУДУТЬ ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ ЛІКУВАЛЬНІ ЗАКЛАДИ МОЗ УКРАЇНИ

До слова, «Тендери смерті» — мабуть, найбільш відверта і прониклива стаття про порядки в МОЗ. Також варто зауважити, що її автору, коли він очолював Державну службу України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, доводилося працювати разом із Дмитром Підтуркіним в Комісії з питань державної реєстрації та проведення клінічних випробувань лікарських засобів при МОЗ України, тож з ситуацією він, як то кажуть, знайомий не з чуток. Тому зроблений ним висновок, що метою вказаного угруповання за участю Андрія Ігнатова, Дмитра Підтуркіна і Романа Богачова було «створення працюючої вертикалі і функціональних схем для проведення держзакупівель у «потрібному» ключі та забезпечення преференцій компанії «Вектор Фарма», можна розглядати як інсайдерську інформацію. Формально «Вектор Фарма» має британське коріння, реально ж — контролюється Дмитром Підтуркіним «енд компані». Досвід подібної діяльності вони набули, організовуючи закупівлі для «Укрзалізниці» на благо певних донецьких структур. Їх прикриттям була компанія «Менеджмент Консалтинг Груп». Одразу ж напрошується резонне питання: чи не дуже різняться функції залізничного відомства та МОЗ, щоб їх ключовими секторами завідували одні й ті самі фахівці? Яка ж кваліфікація в короткий термін зробила експерта по залізничному сполученню Дмитра Підтуркіна найбільш наближеним радником Міністра охорони здоров’я? І в яких же університетах готують настільки ефективних фахівців, за яких б’ються різні відомства? На жаль, ані про те, в якому ж виші отримав диплом Д. Г. Підтуркін, ані про його науковий ступінь, і навіть про його спеціальність дізнатися неможливо. Все це — таємниця під сімома замками. Немає жодних відомостей і про консорціум «Менеджмент Консалтинг Груп», експертом якого він числився, і про компанію «Вектор Фарма». На сайті наближеної до МОЗ корпорації (http://vektor-pharma.com.ua), що заправляє десятками мільйонів бюджетних коштів, не вказано навіть ім’я її директора! Проте докладно прописано, що фірма може забезпечити медобладнанням і ліками (від протезів і вакцин до МРТ) виробництва провідних компаній світу. До того ж, про це чомусь повідомляється російською мовою — продонецька гілка влади так і не спромоглася вивчити мову народу, на горі якого заробляла мільйони? Дмитро Підтуркін насправді ж розумів головну мудрість Остапа Бендера: в темряві краще рахувати награбоване, а от грабувати треба не соромлячись — на очах у багатомільйонної країни, про що сповіщав в численних інтерв’ю, перебуваючи на відповідальній посаді радника Міністра. «МОЗ обіцяє зробити державні закупівлі максимально прозорими для громадськості…»; «…важливим завданням для МОЗ України стало забезпечення максимальної відкритості торгів та недопущення введення дискримінаційних положень для їх учасників…»; «явище надприбутків на фармацевтичному ринку повинно бути нівельовано…» Ну хто піс-

www.vz.kiev.ua тел.: (044) 485 00 96 vz@vz.kiev.ua

ДОСЬЄ

23 січня 2015 року

ля цього кине камінь в цю «святу» людину, яка спромоглася перекласти відповідальність за корупцію на плечі наївної громадськості?

Дотягнути до останнього Щоправда, Остап Бендер від медицини пройшов гарну школу, працюючи в 2009-2010 рр. керівником аналітичної групи консорціуму «Менеджмент Консалтинг Груп» в залізничній галузі. Найвідомішим проектом цього консорціуму стала організація закупівлі поїздів корейської фірми «Хюндай» все за ті ж, бюджетні, кошти. Проект піарили як «новий етап швидкісного руху в Україні», проте по факту ніякого збільшення швидкостей не відбулося. Яку швидкість розвивали поїзди ще за покійного Міністра Георгія Кірпи, таку ж розвивають і зараз. Зате в результаті горезвісної «януковичівської оптимізації» завдяки «Хюндаям» було на 25% скорочено кількість звичайних пасажирських поїздів, істотно підняті тарифи, а пасажирів змусили пересісти з економічних і зручних електричок на корейські «швидковики». Схоже, до завдань експерта Підтуркіна входила й місія з нейтралізації непотрібних претендентів на бюджетні мільйони. Наприк лад, коли керівництво «Луганськтепловозу» насмілилося заявити, що за гроші, які Уряд збирається викласти за корейську техніку (близько 2 млрд грн!), вони беруться створити гідні аналоги, наростивши до того ж вітчизняний виробничий потенціал, наш «залізнично-медичний» експерт дав категоричну відсіч несумлінним вітчизняним тепловозобудівникам, звинувативши їх... у хабарництві. «Вони хочуть за державні гроші розробити якийсь зразок техніки, який потім державі продати, — в цьому є якась неув’язка», — дивлячись в телекамеру чесними очима, заявив Підтуркін і навіть стиснув плечима, дивуючись такій недалекоглядності луганчан. Невже вони не знають, що продавати державі призначений він? На Сході України живуть, а елементарних рейдерських законів не знають! Що ж до «проекту століття» з придбання швидкісних електропоїздів HRC S2 виробництва Hyundai Rotem, то фахівці галузі невдовзі дійшли висновку: політика України в секторі пасажирських перевезень була абсолютно безглуздою. Наприклад, в аналітичній статті «Потяги Hyundai часто ламаються, тому що не пройшли обкатку» (журнал «Форбс» від 6 вересня 2012 р.) вказувалося, що навіть «сам вибір цих поїздів не можна назвати виправданим: за кожен корейський електропоїзд Україна заплатила близько 30 млн доларів. А якби ми купили електровози Siemens EuroSprinter і причепили б до них сучасні вагони Крюківського вагонобудівного заводу, то кожен такий потяг обійшовся би нам у 1517 млн доларів. Але заковика в тому, що «Укрзалізниця» з рішенням про покупку швидкісного транспорту дотягла до останнього. І вкладатися у терміни, які виставляла Україна, вже не хотіли ані Siemens, ані Alstom — погодилася тільки Hyundai». Акцент тут на «дотягли до останнього». Ймовірно, саме це вміння — «дотягувати до останнього» і є тією

ключовою професійної рисою, яка дозволяє Дмитру Підтуркіну відчувати себе рибою як у транспортному, так і в медичному вирі. Адже добре відомо (а минулорічні медичні торги — найяскравіший тому приклад), що саме гросмейстерська організація цейтноту — коли ситуація доводиться до межі, в лікарнях закінчуються ліки, а смертельно хворі пацієнти виходять на акції протесту — це якраз те, що й потрібно авторитетним тендерним спекулянтам у відносинах із деякими незговірливими посадовцями та чужинцями-конкурентами.

У привілейованому статусі Заробивши придане на «Укрзалізниці», Підтуркін пропонує «руку й серце» головному лікарю країни. Відразу після «воцаріння» Богатирьової в МОЗ її окремим наказом (від 31 січня 2012 р.) до складу Координаційної ради з регуляторних питань фармацевтичного сектору були включені два радники — Богачов Р.М. (він незабаром сяде у крісло заступника Міністра і Голови апарату МОЗ) і Підтуркін Д.Г. (він збереже цей статус до самої «години Х»). Дуже зручний, погодьтеся, статус. Найбільш привілейований. Штатному раднику виділили персональний кабінет у Міністерстві (що велика рідкість для такого роду держслужбовців), ознайомили з важелями впливу, звели з потрібними людьми і… звільнили від усякої відповідальності. Посада радника, на відміну від посади того ж Р. Богачова, не зобов’язувала «генія реформ» ставити підписи під сумнівними документами і навіть, як бачимо, не вимагала оприлюднити стандартні біографічні відомості. Його включають у всі робочі групи, створювані Богатирьовою. Він входив до Комісії з питань державної реєстрації лікарських засобів; у списку Міжвідомчої робочої групи щодо удосконалення механізму регулювання цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення прізвище Підтуркіна йшло одразу за прізвищем Голови цієї самої групи — Р. Богачова; навіть у Науковоконсультативній групі з перегляду Календаря профілактичних щеплень йому відвели окреме місце. Але все це — антураж. Головна ж мета в тому, що Підтуркін і його соратники взялися чітко розподілити, які компанії і в яких тендерах перемагають. За це група претендувала на «винагороду» — переможці тендерів досить часто заносили її прямо в офіс компанії «Менеджмент Консалтинг Груп», розташований в Георгіївському провулку Києва, а суми відкатів в той час імовірно становили 30-40% — залежно від специфіки тендеру. За деякою інформацією, Підтуркін залишав собі 3,5%, а решту віддавав, судячи з усього, Ігнатову, «смотрящому від Сім’ї» за потоками в МОЗ. Переговори з постачальниками про відкати також проводив Підтуркін. Якщо ж якийсь постачальник «заривався» і відмовлявся платити — готувалася документація, що дозволяла блокувати пропозиції конкурентів в Антимонопольному комітеті України. Прописування завдань тендерів під ті компанії, які в результаті повинні їх виграти, — це вже, можна сказати, усталена традиція «наперсточни-

ДОБРЕ ВІДОМО (А МИНУЛОРІЧНІ МЕДИЧНІ ТОРГИ — НАЙЯСКРАВІШИЙ ТОМУ ПРИКЛАД), ЩО САМЕ ГРОСМЕЙСТЕРСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ЦЕЙТНОТУ — КОЛИ СИТУАЦІЯ ДОВОДИТЬСЯ ДО МЕЖІ, В ЛІКАРНЯХ ЗАКІНЧУЮТЬСЯ ЛІКИ, А СМЕРТЕЛЬНО ХВОРІ ПАЦІЄНТИ ВИХОДЯТЬ НА АКЦІЇ ПРОТЕСТУ — ЦЕ ЯКРАЗ ТЕ, ЩО Й ПОТРІБНО АВТОРИТЕТНИМ ТЕНДЕРНИМ СПЕКУЛЯНТАМ У ВІДНОСИНАХ ІЗ ДЕЯКИМИ НЕЗГОВІРЛИВИМИ ПОСАДОВЦЯМИ ТА ЧУЖИНЦЯМИКОНКУРЕНТАМИ

ків», що прописалися в Тендерному комітеті МОЗ, але, незважаючи на постійне виявлення таких підтасувань фахівцями АМКУ, громадськість чомусь не чує ані від керівників того самого АМКУ, ані від Генпрокуратури (куди надходять матеріали про такі порушення) повідомлень про притягнення махінаторів-корупціонерів до відповідальності. Відзначимо ще одну примітну тенденцію: починаючи з 2012 року, з тендеру в тендер «мігрують» одні й ті самі переможці. То, може, не так вже й далекі від істини поширювані в інтернеті чутки про те, що VIP-персони ринку лікарських препаратів і медобладнання — Микола Кузьма й Борис Литовський — є основними спонсорами чиновницької діяльності «тендерних головнокомандувачів» Підтуркіна і Богачова? Втім, і цієї осені багато хто з переможців тендерів несли гроші в офіс у Георгіївському провулку. Правда, якщо раніше такса в середньому становила 30%, то тепер від учасників тендерів вимагали від 10-15%. Про це пише оглядач порталу «Наші гроші» Юрій Ніколов: «Приблизно з вересня з’являються повідомлення, що до офісів фармдистрибуторів почали заходити якісь люди, що називали себе представниками Романа Богачова та Дмитра Підтуркіна. Фармацевтам пропонують зашити в ціну тендерної пропозиції додаткові (відкатні) 10-15%, а взамін їм гарантують не тільки пере-

могу, а й попередню оплату, замість звичайних умов з відстрочкою платежу на тижні, місяці і роки. В умовах галопуючого курсу долара пропозиція справді для багатьох цікава». Схоже, в цьому році була зроблена поправка на те, що держава ввела 7% ПДВ на ліки, що долар спочатку зріс у півтора рази, а ближче до зими — взагалі вдвічі… і збори «тендерної данини» відбувалися в щадному режимі.

Гроші — це імідж, а імідж — це гроші Дмитро Подтуркін тонко відчуває перепади політичної кон’юнктури, схоже, цим пояснюється і його своєчасний перехід під крило Майдану на початку 2014-го, і повне взаєморозуміння зі «свободівцем» Святославом Ханенком, який очолював у той час один із підкомітетів з питань охорони здоров’я. Уже в березні 2014-го заступник головного редактора газети «Лівий берег» Вікторія Герасимчук оприлюднила інсайдерську інформацію про те, що Дмитро Підтуркін має намір (по квоті «Свободи») зайняти крісло Голови Держлікслужби і намагається укласти з МОЗ договір на надання телекомунікаційних послуг. Також у ЗМІ писали, що після проваленої спроби очолити Держлікс лу жбу Пі дту ркін мав намір «підв’язатися» на проектах переоснащення «Охматдиту». І навряд чи варто дивуватися, що до Наглядової ради головної столичної клініки для дітей він увійшов за протекцією «героя Майдану» Олега Мусія, який недовгий час очолював «очищений» МОЗ. Добре відомо, що Мусій, очолюючи Громадську раду при МОЗ саме в «богатирьовський період», не відрізнявся надто принциповою позицією щодо тодішніх ставлеників режиму і до встановлених «корупційних порядків». Після перемоги революції багато з нас сподівалися на те, що тендерна діяльність МОЗ буде ретельно розслідувана, а маріонеткам фарммафії закриють шлях до звичного «корита». І сподіватися на зміни не просто хочеться — вони стають життєво необхідними. Однак у медичних колах знову ходять чутки, що Підтуркін і його соратники розраховували отримати офіційні посади в МОЗ і мало не були винагородженні за завзятість і «колишні заслуги» Василем Лазоришинцем, який певний час виконував обов’язки Міністра. Михайло Бродський вважає, що «ескулапи-залізничники» вже цього року можуть «реабілітуватися» в органі, який займатиметься медичними закупівлями, — як відомо, планується повністю вивести тендерний процес зі сфери компетенції МОЗ. Багато фахівців вис ловлюють справедливі побоювання, що ця новація тільки посилить корупційну складову в тендерних процедурах і перекреслить всі наміри і декларації нової влади щодо децентралізації закупівель. Що це породить ще більшого монстра, ніж Тендерна палата, де досвідченим схемотехнікам буде надана можливість підкорювати нові горизонти. Богдан КОНОВАЛОВ, спеціально для «ВЗ»

СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ЗМІНИ ДО КАЛЕНДАРЯ ЩЕПЛЕНЬ:

ЕКОНОМІЯ ЧИ РАЦІОНАЛЬНІСТЬ? З 2015 року на території України набрав чинності новий порядок проведення профілактичних щеплень, затверджений наказом МОЗ України. Він нібито значно удосконалює попередній і є більш наближеним до європейських стандартів. Прокоментувати кожну зміну «ВЗ» попросило кандидата медичних наук, доцента кафедри дитячих інфекційних хвороб і дитячої імунології НМАПО ім. П.Л. Шупика, головного позаштатного дитячого імунолога Києва Федора Лапія.

для України, — настрої в суспільстві. Мається на увазі не лише населення, а й медична спільнота. Успішне введення нової вакцини до Календаря залежить від готовності медичної громади. Саме лікарі в першу чергу повинні бути обізнаними й надавати інформацію населенню щодо необхідності вакцинації, нових вакцин тощо. Адже завдання лікаря сьогодні — не лише робити певні маніпуляції, призначати терапію, а й проводити освітні програми, які самі по собі попереджають хвороби. Тоді кошти на імунізацію населення, закладені в бюджет, будуть використані раціонально. Федір ЛАПІЙ, кандидат медичних наук, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб і дитячої імунології НМАПО ім. П.Л. Шупика, головний позаштатний дитячий імунолог Києва

ВЗ Почну із запитання: чим взагалі обумовлені зміни в Календарі щеплень? — Для вдосконалення немає меж. Це стосується і вакцинації. Хочу почати з того, що насправді змін не так вже й багато. Тому незрозуміло, чому навколо цього стільки галасу. За роки незалежності України це лише шостий перегляд Національного календаря щеплень. А, приміром, у Сполучених Штатах Америки його переглядають щороку — там працює наглядова група з практики імунізації (ACIP), яка збирається чотири рази на рік, відстежує проблеми галузі та на останньому засіданні вносить корективи до чинних рекомендацій. Наука не стоїть на місці: з’являються нові дані, уточнення тощо — це треба прив’язати до практики. Погодьтеся, що нормативно-правові документи повинні змінюватися залежно від потреб лікарів-практиків. На сьогоднішній день існують два закони, що регламентують кількість інфекційних захворювань, проти яких проводиться вакцинація за кошти національного бюджету. Перший — Закон України «Про захист від інфекційних хвороб» — передбачає фінансування вакцинації проти шести інфекційних захворювань. Другий — «Програма з імунопрофілактики до 2015 року», яка покриває ще чотири інфекції. Додавати чи вилучати хвороби із цього переліку ми можемо лише у правовому полі. Виконання програми імунопрофілактики потребує фінансування, а для цього потрібно планування. Ще один важливий фактор, особливо

ВЗ Аргументуйте, будь ласка, доцільність. Перший пункт — відміна ревакцинації від туберкульозу в 14 років. — Ревакцинація від туберкульозу в 14 років була відмінена ще в 2011 році. Тоді залишили єдину ревакцинацію в сім років при негативній пробі Манту. В Україні на рівні фахівців дійсно ведуться дискусії щодо доцільності ревакцинації БЦЖ. Адже за рекомендацією ВООЗ, від ревакцинацій БЦЖ варто відмовитися взагалі — через недоведену ефективність. Прийняття того чи іншого рішення має ґрунтуватися на знаннях. Чи повинна бути в Україні вакцинація БЦЖ для немовлят? Звичайно, що так. У даному випадку є підтвердження того, що у несприятливій епідеміологічній ситуації, яка нині склалася в Україні, важливо якомога раніше щеплювати проти туберкульозу. В перші дні життя, коли ризик заразитися мінімальний, імунопрофілактика туберкульозу дозволяє попередити тяжкі його форми. Відстрочка ж вакцинації на більш пізній вік значно знижує її ефективність. Коли ми говоримо про ревакцинацію БЦЖ, досвід інших країн, де її відмінили, свідчить про те, що ситуація не погіршилася. Ми зробили перший крок — відмінили другу ревакцинацію в 14 років. Чи варто відміняти першу — питання дискусійне. Я хочу наголосити: це питання суто медичне, жодним чином не пов’язане з економією коштів. Наразі практично в усіх країнах світу, окрім деяких пострадянських, ревакцинацію відмінено. ВЗ Друга зміна стосується вакцинації дітей на першому році життя проти кашлюку, дифтерії, правця: тепер може використовуватися вакцина як з ацелюлярним

(АаКДП), так і з цільноклітинним (АКДП) кашлюковим компонентом. — Це також не нова норма — вона була прописана ще у 2011 році. У світі існує два типи вакцин: цільноклітинна і ацелюлярна. Перша — набагато дешевша, але зі значно більшою реактогенністю, а, отже, і нижчою прихильністю населення до її використання. Ефективність їх майже однакова. Зараз в Україні, зважаючи на економічні моменти, можна використовувати обидва види вакцин. Раніше, починаючи з радянських часів, використовувалася лише цільноклітинна форма. У 2006 році з’явилася норма, згідно з якою ревакцинація у вісімнадцять місяців має проводитися ацелюлярною вакциною: адже чим старша дитина, тим вища реактогенність цільноклітинної кашлюкової вакцини. Важливо враховувати настрої суспільства, про які я вже згадував: наприклад, батьки, які спостерігали в дитини реакцію на введення цільноклітинної вакцини, як правило, не приводять її на наступні щеплення. І таким чином дитина залишається без захисту проти кашлюку. А лікарям іноді простіше погодитися, ніж розповісти про небезпечність такого захворювання, як кашлюк, провести бесіду щодо необхідності пройти вакцинацію. При плануванні Календаря щеплень все це врахували і тому рекомендують надавати батькам вибір. До речі, у країнах ЄС та Америці цільноклітинна вакцина вже не використовується. ВЗ Які ще зміни відбулися в Календарі щеплень? — Основна зміна стосується вакцинації проти поліомієліту, кашлюку, дифтерії і правця. Якщо раніше дитину вакцинували в 3, 4 і 5 місяців, то тепер — у 2, 4 і 6 місяців. Як і раніше, перші дві дози проти поліомієліту мають бути обов’язково інактивованими. Але щодо поліомієліту, то є ще один важливий момент, на який варто звернути увагу. У Наказі існував пункт, де було прописано, що додаткова імунізація проти цієї інфекції має проводитися тоді, коли вірус дикого поліомієліту вже завезено в Україну. Але, як то кажуть, «після бійки кулаками не розмахують», і даний припис виглядав, як мінімум, кумедно. Зважаючи на те, що існує реальний ризик ввезення вірусу поліомієліту в Україну (вірус у 2013 році виділявся в Ізраїлі, випадки поліомієліту в тому ж році були зафіксо-

вані в Сирії, а в 2010 році — Таджикистані та Росії), доцільним було змінити умови цієї рекомендації. Тепер передбачено додаткову імунізацію не лише тоді, коли вірус вже завезений, а й тоді, коли існує загроза. Як і раніше, в новому Календарі визначено, що діти за всією схемою можуть бути вакциновані ІПВ. Але враховуючи, що держава планує вакцину ІПВ лише для перших двох щеплень, а для решти щеплень — ОПВ, батьки при бажанні за власні кошти можуть придбати ІПВ, якою і буде проведено дитині всі наступні щеплення проти поліомієліту. Також, як і раніше, у новому Календарі зазначено, що вакцина ІПВ може бути застосована для 3-6-го щеплень як окремо, так і в складі комбінованих вакцин. Справа в тому, що основним постачальником вакцин ОПВ проти поліомієліту в Україну була Росія. Через політичні проблеми та питання, пов’язані з перереєстрацією, у нас складається ситуація з дефіцитом ОПВ. Разом з тим, є інактивована вакцина, яку в разі потреби ми зможемо використовувати для продовження щеплень. ВЗ Зважаючи, що проблеми із Російською Федерацією тільки поглиблюються, можна припустити, що нам варто шукати іншого виробника? — Так, звичайно, є й інші виробники. Нинішній Міністр охорони здоров’я заявив, що є перекваліфіковані ВООЗ вакцини, які можуть бути поставлені в Україну. Так був поставлений протиправцевий анатоксин. Але спочатку має бути узгоджена правова база, видані накази МОЗ, що дозволять таку поставку. Наразі дефіцит ОПВ вже відчутний. В Києві вона ще є, а от у регіонах вже в дефіциті. ВЗ Далі мова йде про зміни у вакцинації дітей для профілактики інфекції, викликаної паличкою Haemophilus influenzae тип b (Hib-вакцина). Що саме змінилося? — Раніше, з 2006 по 2011 рр., щеплення проводилося чотириразово: у 3, 4, 5 і 18 місяців. У 2011 році були внесені зміни, і в 5 місяців — третя доза — була скасована. Але третя вакцинація — у 5 місяців — могла бути проведена за кошти батьків. У новому Календарі щеплень рекомендована схема вакцинації у 2, 4 та ревакцинація у 12 місяців. У даному випадку діяли як з економічних, так й епідеміологічних міркувань. Ми скористалися так званою скандинавською схемою, прийнятою у країнах Північної Європи, за якою проти гемофільної палички вакцинують у 2, 4 і 12 місяців. Зауважте, всі щеплення, які раніше робили у 3, 4 і 18 місяців, зараз робитимуть у 2, 4 і 12. Зсув введення першої вакцини для профілактики кашлюку та Hib-інфекції на 2 місяці дозволить раніше забезпечити імунітет і, таким чином, зменшити кількість дітей, що можуть захворіти. Фізіологічно діти вже зрілі для цього. Зсув третьої вакцинації із п’ятого на шостий місяць дозволить поєднати візит до лікаря ще і з щепленням від гепатиту на 6-му місяці життя: використовуючи цей момент, ми можемо планувати комбіновані вакцини, у які входить вакцина проти гепатиту В. Це дозволить зменшити кількість візитів до лікаря, зекономити на транспортуванні й зберіганні вакцин, а також збільшити рівень охоплення. ВЗ А чи не шкодить така збільшена кількість елементів у вакцинах дітям? — Ні, жодним чином. Комбіновані вакцини ми використовуємо вже понад 40 років. З 2008 року Україна у своєму Календарі щеплень використовує

www.vz.kiev.ua тел.: (044) 485 00 96 vz@vz.kiev.ua

СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

23 січня 2015 року

пентавалентну, тобто від п’яти інфекцій, вакцину. Безпечність її висока, реактогенність не зростає. ВЗ Прокоментуйте зміну, яка стосується відміни ревакцинації у 15 років проти паротиту в хлопчиків та проти краснухи — у дівчаток. — Вакцинація в цьому віці була відмінена давно — ще в 2006 році. Коли ще в перші роки незалежності України вакцинація проти краснухи та епідемічного паротиту була введена до Календаря щеплень, дуже багато підлітків не хворіли на ці інфекційні захворювання, хоча не мали жодного щеплення, а от захворіти на епідпаротит під час військової служби, наприклад, просто. Дівчатам же як майбутнім матерям було важливо мати імунітет проти краснухи — щеплення в цій віковій групі мало формувати імунний прошарок й, таким чином, захищати молодь від цих інфекцій та їх наслідків. У 2006 році до Календаря було внесено уточнення, що вакцинація має робитися лише тим, хто не був вакцинований раніше. У 2011 році взагалі прибрали цю вакцинацію, адже будь-яка дитина до 18 років має отримати дві дози від кору, паротиту і краснухи за державний рахунок — у будь-який час, коли пропущене щеплення згідно Календаря. ВЗ Також у новому Календарі розширюється перелік рекомендованих щеплень… — Суттєвих змін тут немає. Ще з 2011 року до Календаря було додано: кашлюк (раніше це було обов’язкове щеплення лише для дітей, а тепер його можна проводити як дітям, так і дорослим), краснуху (для дорослих), епідемічний паротит (для дорослих), кір (для дорослих), менінгококову інфекцію (для дітей і дорослих), папіломавірусну та ротавірусну інфекції. Зрозуміло, за власний кошт. Такий розширений перелік важливий ще й

тому, що він дозволяє реалізовувати регіональні програми. Якщо на рівні району, міста чи області буде прийнята програма, яка передбачає, наприклад, вакцинацію дівчаток проти вірусу папіломи людини, то за кошти регіонального бюджету це можна зробити в рамках закону. Багато перевіряючих структур зациклені на «паперах», тому краще створити певний «коридор», у рамках якого можна діяти. ВЗ Останній пункт стосується оформлення письмової згоди на щеплення? — Так. Письмову згоду було затверджено МОЗ України в грудні 2009 року, а Міністерство юстиції легалізувало цю форму влітку 2010 року — вона підвищує відповідальність батьків і дозволяє підстрахувати лікаря. Справа в тому, що батьки часто не розповідають усієї правди про стан здоров’я дитини. Ця форма містить сигнальні запитання, які дозволяють лікареві прийняти рішення щодо протипоказань. Окрім цього, батьки мають усвідомлювати, проти чого вакцинують їхню дитину і якою вакциною. Надзвичайно важливим є дев’ятий пункт цієї згоди. У ньому йдеться про те, що батьки зобов’язуються негайно повідомляти медичним працівникам про негативні зміни в самопочутті дитини після вакцинації. Потрібно своєчасно диференціювати, що саме викликало порушення здоров’я. Я у своїй практиці мав такі випадки, коли мама приводила дитину на прийом і розповідала, що на попереднє щеплення була реакція. А жодних записів у медичній картці дитини про те, що тиждень трималася температура 38-39 градусів, немає. Коли запитав, чому ж не зверталися до лікаря, відповідь була такою: «Нас попереджали, що може бути підвищення температури». Звичайно, це була реакція на щеплення. Добре,

що все закінчилося благополучно і це не була ані пневмонія, ані нейроінфекція, ані будь-що інше, загрозливе для життя. Але все одно такі батьки, як сарафанне радіо, розповідають іншим, що у їхньої дитини спостерігалася побічна дія щеплення, і рідко приводять її на наступне. Ми не маємо патронажу після вакцинації, закріпленого нормативними документами. Та він, власне, і не потрібний, адже для батьків звернутися до лікаря не є проблемою! Є мобільні телефони, і зовсім нескладно повідомити про себе. Так от, дев’ятий пункт наголошує та тому, що при будь-яких змінах самопочуття та поведінки дитини після вакцинації батьки мають звернутися до лікаря. Тепер, ставлячи свій підпис, кожна свідома мати повинна розпитати лікаря про всі нюанси вакцинації і об’єктивно й чесно описати стан здоров’я своєї дитини. Рішення щодо вакцинації приймають саме батьки, тому і рівень їх відповідальності має бути вищим. Але, коли йдеться про письмові згоди, ми все одно маємо певні проблеми: мова йде про дитячі навчальні заклади. Якщо у садок дитину приводить мати чи батько і медична сестра має змогу зустріти їх та отримати підпис, то у школах це зробити дещо складніше. Але це ще не всі зміни до Календаря. Одна з них стосується протипоказань до вакцинації: була збільшена доза, що розуміється як імуносупресивна. Якщо мова йде про імуносупресію, то раніше доза становила 1 мг/кг ваги тіла за преднізолоном. У всьому ж світі ця доза становить 2 мг/кг. Тепер таку норму маємо і ми. Окрім цього, у документі прописана вакцинація осіб, яким було проведено трансплантацію кісткового мозку. Таких дітей чимало, а як і коли їх вакцинувати, чітко не визначено. Тепер в Календарі є табличка, по якій мають орієнтуватися лікарі, — адже такі діти не тільки обов’язково повинні бути щеплені, а й мають отримувати додаткову вакцинацію. Також з’явилася

зміна з приводу вакцинації ВІЛ-інфікованих дітей. У 2011 році було заборонено щеплювати їх проти кору, паротиту та краснухи. У новому Календарі дозволено вакцинувати цих дітей за умови проведення імуносупресії, як у всьому світі. ВЗ А яка ваша думка з приводу ноу-хау Міністерства про передачу тендерів ЮНІСЕФ? Це спростить ситуацію? — Багато країн, перебуваючи в несприятливих політичних чи економічних ситуаціях, користуються закупками ЮНІСЕФ. Наразі така ситуація, наприклад, в Грузії. Передача поставок ЮНІСЕФ — це гарантія стабільності та економії бюджету. Але найголовніше — гарантія якості вакцин, адже вони проходять кілька рівнів перевірок. Окрім того, це й стабільність для виробників: коли є договір на декілька років вперед, виробник не змінює ціни. Тобто ця ідея не нова і досить вдала. ВЗ А яка зараз ситуація із наявністю вакцин на 2015 рік? — Ситуація на початок 2015 року значно покращилася. Під кінець 2014 року отримані вакцини, що були закуплені за бюджетом 2014 року. По ряду вакцин дефіцит відсутній. Проблема зберігається із вакцинами БЦЖ, АДП, АДП-М, ОПВ. Але ми отримали вакцину БЦЖ-М (зі зменшеним вмістом антигенів), яка використовується тільки на теренах колишнього Союзу і лише для щеплювання ослаблених дітей. Відповідно до рекомендацій МОЗ від 2014 року, при дефіциті звичайної вакцини ми можемо використовувати БЦЖ-М. В першу чергу ми пустили її на вакцинацію новонароджених, щоб не збільшувалася кількість непровакцинованих. Але це не вирішує проблеми остаточно. Розмову вела Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

У НОВИЙ РІК — З БАГАЖЕМ ДОСВІДУ ЧИ З ТЯГАРЕМ ПРОБЛЕМ?

Леонід КУРОЄДОВ, головний лікар 4-ї міської лікарні м. Полтави, Заслужений лікар України, депутат Полтавської обласної ради

Реформування охорони здоров’я слід починати з демократизації

ині медичні працівники очікують радикальних змін у галузі. І настрої у лікарів зовсім не оптимістичні. Багатьох хвилює, чи буде скорочено медичні установи, персонал, яким чином відбуватиметься комерціалізація медицини і чи не даремно проведено таку складну й копітку роботу, як створення первинної ланки та її головної складової — інституту сімейних лікарів. Вважаю, що перший і основний принцип, за яким слід починати реформування охорони здоров’я, — її демократизація. Йдеться про залучення до управління галуззю лікарів, об’єднавши їх у асоціації, і населення, згуртувавши його навколо страхової компанії. Щодо первинної ланки. Чи піде їй на користь комерціалізація? Вважаю, що так. Звернімося до досвіду Німеччини. Після падіння Берлінської стіни у Східній Німеччині почалися реформи, в тому числі й у державній медицині країни, яка вичерпала свій ресурс. Для цього з ФРН було направлено кращих представників Палати лікарів, аби вони очолили процес реформування. Західні фахівці запропонували лікарям «первинки» впродовж року організувати приватну практику. Втім, відправивши лікарів первинної ланки у «вільне плавання», держава не залишила їх наодинці з проблемами, а надала кредити під символічні відсотки. А коли успішні амбулаторії сімейного типу через певний час досягли високих результатів, їм навіть списували ці кредити. У процесі

«природного відбору» залишилися кращі, хто не впорався — пішов з ринку. У лікарів зросла мотивація до праці, адже з підвищенням якості й кількості медичних послуг зростали і їхні прибутки. Я добре знайомий із однією родиною — власниками педіатричної сімейної амбулаторії містечка ЛяйнфельденЕхтердінген, яка обслуговує до 30 тисяч дітей. Цей заклад вони успадкували від батька, нині у них працюють і наймані працівники — реєстратор, рентгенолог, лаборант, які також отримують пристойну зарплатню. Робочий день — з 8.00 до 17.00, але один із членів сім’ї залишається на роботі до 20.00. За день родина лікарів обслуговує до ста дітей. У кінці кварталу власники рахують витрати і прибутки, планують, що нового придбати з обладнання, матеріалів тощо. На мій погляд, саме так має відбуватися приватизація первинної ланки і в Україні. Держава на всіх етапах повинна супроводжувати сімейного лікаря, допомагати йому — тоді процес піде. Підвищиться мотивація лікарів, вони не поглядатимуть на годинник, а працюватимуть, поки не приймуть останнього пацієнта. І не заглядатимуть у кишеню до хворого, адже їхня платня напряму залежатиме від кількості та якості роботи. Основний бюджет сімейної амбулаторії складатимуть кошти страхової компанії або бюджету громади. Стосовно закладів вторинного і третинного рівня: їх приватизація неприпустима! Адже приватний власник спеціалізованої клініки працюватиме виключно на свій прибуток. До того ж, існує ризик, що він «по-своєму» розпорядиться такою спокусливою власністю: приміром, приміщення лікарні в центрі міста переобладнає на торгівельний центр. Так само важливо, яку модель страхової медицини буде запроваджено в Україні. Вважаю, що й тут ми має-

мо взяти за взірець німецьку модель. Впродовж 23 років я ретельно вивчав досвід колег з міст Фільдера (земля Баден Вюртенберг). Німецька страхова медицина бере свій початок навіть не з 1881-го року, як це зазначено офіційно, а з 1843-го року, коли поліцейські організації Німеччини організували першу в Європі лікарняну касу. Сьогодні Фонд страхової медицини ФРН, що складається із коштів населення і роботодавців, повністю забезпечує потреби в лікуванні всіх верств населення. У 2003 році, за досвідом німецьких колег, лікарняна каса була створена і на Полтавщині. Вона була однією з перших в Україні й успішно працює до сьогодні. Тож, я вважаю, що досвід Полтави, а також Житомира, Кіровограда й інших міст, які створювали ЛК, має лягти в основу побудови страхової медицини в Україні. Логічно було б, щоби МОЗ України як перший крок реформування прийняв рішення про створення обласних страхових фондів (за принципом лікарняних кас), до яких все працююче населення вносило би по 50 грн щомісячно. Це забезпечило би безкоштовне медикаментозне лікування хворих. Пенсіонерам мала би допомогти держава. Звернімося до прикладу: минулого року бюджет нашої області на придбання медикаментів становив понад 92 млн грн. А якщо задіяти запропонований мною варіант, то згаданий бюджет становив би 400 млн грн, тобто ми забезпечили би медикаментами усе населення, а також запобігли би корупції в галузі охорони здоров’я, що дуже актуально нині. Це був би перший етап. На наступному подбали би про створення механізму зацікавленості лікарів у роботі залежно від кількості і якості лікування хворих. По-перше, у такий спосіб ми зменшили би навантаження на бюджет, по-друге, поліпшили б якість медичного обслуговування, по-третє, повернули довіру населення до лікарів.

Зазначу також, що на перших етапах запровадження медичного страхування держава має дбати про утримання й оснащення лікарень. Нещодавно мені потрапив до рук один архівний документ, датований 28 липня 1921-го року. У ньому правління Полтавської обласної лікарняної каси звертається до керівництва області з вимогою відмінити примусове удержавлення цієї організації, що призведе «до втрати в робочих масах довіри й поваги до системи охорони здоров’я, значно знизить якість медичної й соціальної допомоги». Виходить, спроба створити об’єднану солідарну систему медичної допомоги на Полтавщині вже була. І не тільки в нашій області, а й на Одещині, Миколаївщині і в інших регіонах. Не хотілося би втратити цей шанс зараз. І не потрібно «різати по-живому», вигадуючи нові моделі реформування галузі. У нас уже є певний власний досвід, а також європейські взірці. І я вважаю, що починати реформування потрібно вже сьогодні.

Андрій ШТАЄР, лікар-кардіолог Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва

Медична галузь країни потребує не експериментальних реформ, а реанімації

ітчизняна система охорони здоров’я перебуває в перманентному стані так званого реформування, яке призвело до погіршення ситуації, а подекуди — і до руйнації галузі. «Віяння» реформ змінювалися так само часто, як і керманичі галузі, — кожен з них хотів виділитися «оригінальною» ідеєю перебудови медичного господарства країни. Чого очікувати далі, коли, здавалося

www.vz.kiev.ua тел.: (044) 485 00 96 vz@vz.kiev.ua

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

23 січня 2015 року

б, уже все спробували і залишили на півшляху? А ні, виявилося, знайшовся таки «останній цвях» для української медицини: замість лікувати — надавати послуги, замість дбати про здоров’я людей — заробляти на цьому. Принаймні саме таким був лейтмотив експертного круглого столу, який відбувся в МОЗ України 25 грудня 2014 року. Хоча його темою було оголошено реформування медичної освіти, спікери говорили передусім про подальшу стратегію реформування галузі в цілому, яке у трактуванні більшості з них зводилося до її тотальної комерціалізації. У такому разі перед початком подібних «реформ» варто було би змінити вивіску «МОЗ України» на, приміром, «ТОВ «Продаж медичних послуг». Самі ж експерти заявили, що опікуватися здоров’ям повинен кожен громадянин особисто. Мовляв, медицина є дуже незначною складовою формування здоров’я, визначальними є соціальні, економічні та інші чинники. Усім відомо, в якому стані перебуває економіка нашої держави і які соціальні умови життя наших співгромадян. Можна уявити, яке «здоров’я» сформують ці фактори, коли звести до мінімуму ще й медичну складову! Так, ніхто не заперечує, що громадське здоров’я — це профілактика, забезпечення здорового способу життя, формування інституцій, які аналізуватимуть вплив певних чинників на здоров’я населення України. Але все це має робитися паралельно з підвищенням доступності, рівня і якості надання медичної допомоги, а не взамін. Чи врятує хворого в реанімації те, що ми запропонуємо йому замість інтенсивної терапії побігати на стадіоні, щоб зберегти своє здоров’я? Та ще й попросимо почекати, доки той стадіон збудують. Чи пацієнту, якому потрібна операція, запропонуємо дієту з натуральних продуктів, які він сам і виростить (адже зобов’язаний дбати про себе)? А саме так виглядають балачки про якісь віддалені перспективи тотальної турботи про здоров’я українців, які вже сьогодні потерпають від високої захворюваності та смертності від тяжких недуг, передусім хвороб органів кровообігу. Здоров’я нації в такому стані, що потребує активної медичної допомоги! Особливо це актуально зараз, коли наші громадяни перебувають майже на межі виживання. До того ж, не всі держави світу обрали шлях приватної медицини (візьмімо хоча б Великобританію, Данію, Швецію). Натомість експерти стратегічної дорадчої групи на круглому столі наввипередки декларували тези про платні послуги в охороні здоров’я, «припудривши» свої аргументи «самоврядуванням», «спрямуванням коштів виключно на медичні послуги» тощо. А один з них заявив, що нині в Україні найкращі умови для проведення реформ. Це тоді, коли країна перебуває в стані війни, купує електроенергію, щоб уникнути енергетичного колапсу, не має коштів на найнагальніші потреби? Виходить, що бідна держава не може утримувати медицину, а громадяни бідної держави можуть? Найбільше обурює те, що на круглому столі були присутні правозахисники, які «проковтнули» викладені «стратегами» ідеї й особливо не висловлювалися проти. Відтак мені пригадалися події 2012 року, коли через Асоціацію працівників служби швидкої медичної допомоги за-

взяті хлопці з «медицини катастроф» проштовхували проект Закону «Про екстрену медичну допомогу». Майже вся аудиторія в залі, де відбувалося обговорення проекту, була проти нього, але резолюція зібрання виявилася протилежною: «Просити Верховну Раду якнайшвидше прийняти закон». То чим нинішні експерти кращі за тих, хто прислуговувався режиму Януковича, ігноруючи думку громадян? А, можливо, коли злочинний режим уже повалено і боятися нікого, у прислужників інша тактика — відпрацювання чиїхось грошей і лобіювання чиїхось інтересів? І це в найтяжчі часи для молодої незалежної України?! На жаль, у місті Києві також активно взялися за новий напрямок «реформ» охорони здоров’я. Заступник Голови Київської міської державної адміністрації, який відповідає за медичну галузь столиці, екс-президент ТОВ «Борис» Михайло Радуцький тільки й мріє про комерціалізацію державного сектора медицини та нахвалює систему охорони здоров’я США, де державної медицини взагалі не існує. Є у нього і власне бачення подальшої долі служби швидкої допомоги в Україні: як у США, де на виклики приїздять парамедики. Невже керівник такого рангу не розуміє, що американський варіант парамедичної «швидкої» підходить для багатої країни з розвиненою і благополучною системою охорони здоров’я? А якщо на тлі наших реформ ще й «урізати» догоспітальний етап надання медичної допомоги населенню, воно вимиратиме ще скоріше. І навряд чи з такими реформаторами ми досягнемо задекларованого у Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» підвищення середньої тривалості життя в Україні. Тож,охочим перейти на парамедичну модель «швидкої» пораджу спочатку збудувати американську державу, медицину, а вже потім пропонувати їхню копію «швидкої». Та й вивчити інший міжнародний досвід не завадило б. Чому не взяти за взірець «змішану» європейську модель надання екстреної меддопомоги на догоспітальному етапі, яка включає і реанімаційні бригади (в тому числі спеціалізовані), і парамедичні, які перевозять хворого, коли йому вже надана медична допомога? Чому реформи в Україні йдуть не тим шляхом, який підходить суспільству, а тим, яким бачать його окремі пани, що кудись поїхали і щось побачили? Тільки й світу, що у їхньому вікні? На моє глибоке переконання, медична галузь країни потребує не експериментальних реформ, а реанімації. І перш ніж «включати лічильник» населенню на медичні послуги, необхідно провести обговорення в суспільстві, щоб зрозуміти, як воно сприймає ідею платної медицини чи її роздержавлення. Адже це торкнеться кожного. На жаль, стратеги нових реформ вже й забули про Закон «Про екстрену медичну допомогу», який приймала колишня влада. А суспільство хоче знати, на яких засадах буде надаватися екстрена медична допомога в руслі задуманої комерціалізації медичної галузі. Зрозуміти, які реформи потрібні в охороні здоров’я, неможливо без аудиту й глибокого аналізу (на державному рівні) демографічної ситуації в країні. А перш ніж їх розпочати, варто провести інвентаризацію закладів охорони здоров’я, встановити, яким кадровим потенціалом володіє медична галузь. А щодо

поліпшення рівня освіти цих кадрів, то вирішувати це питання має не вузьке коло експертів (чомусь на круглому столі за цю справу взялися стоматологи, які розповідали, як вони навчалися майстерності у закордонних клініках), а фахівці провідних медичних університетів, НАМН України, представники різних лікарських асоціацій.

Олександр ЛОГАЧОВ, лікар вищої кваліфікаційної категорії з управління і організації та за спеціальністю «Психіатрія», приватний підприємець

Рихтування не допоможе — потрібно зруйнувати старе і збудувати нове

бговорюючи подальший розвиток вітчизняної охорони здоров’я, ми передусім повинні визначитися, яке суспільство, яку державу будуватимемо. Ще недавно ми жили (та, мабуть, і нині так живемо) в олігархічно-клановій державі на пострадянському просторі. І наша медицина також повністю відповідає цьому устрою. Окремі лікувальні заклади для депутатів, різні правила надання медичної допомоги «поважним особам» і пересічним громадянам, незначний відсоток ВВП на охорону здоров’я та ще й бездумне витрачання цих мізерних коштів на збереження радянської інфраструктури медичної галузі, незадовільний медичний сервіс, неефективний менеджмент радянських чиновників у галузі — ось те, що маємо сьогодні. Тільки не потрібно говорити, що все це можна виправити шляхом зміни чиновників, люстрації, боротьби з корупцією тощо. Усі соціальні хвороби в цивілізованому суспільстві лікуються силою законів та інших правових актів, які суворо виконуються. Українські громадяни давно і добре засвоїли: медичні послуги — це товар. Інше питання — чи спроможне населення взяти на себе тягар їх оплати? Безперечно, ні! Але якщо всі гравці на ринку медичних послуг — держава (передусім), медична спільнота, населення — укладуть суспільну угоду з цього приводу, тоді все стане на свої місця. Переконаний, що новий Міністр, з його досвідом і «не совковим» мисленням, швидко розбереться в алгоритмі й послідовності реформування галузі: спочатку потрібно проаналізувати мережу лікувальних закладів, які функції вона виконує, наскільки ефективно, чи має можливість самостійно заробляти кошти, щоб менше брати їх у держави, і тільки потім вести розмови про страхову медицину. А в окремих напрямках «рихтування» не допоможе — потрібно зруйнувати старе і створити нове. Приміром, це стосується ліцензування в галузі медицини. Повноваження з ліцензування комунальних медичних закладів і лікарів — приватних підприємців повинні перейти на рівень місцевих департаментів охорони здоров’я, в яких доцільно створити для цього спеціальні комісії (за прикладом комісій з акредитації медичних закладів). Адже численні поїздки керівників закладів до столиці з метою ліцензування — це марно витрачені кошти й робочий час. Більше того, органи місцевого самоврядування краще знають потреби в ме-

дичних послугах на місцях, кого і коли перевіряти, тим більше, що в державі взяли курс на децентралізацію влади. Держава повинна бути провайдером і стимулювати лікарів до прозорої підприємницької діяльності. Ліцензії повинні видаватися практично за першим зверненням лікаря до медичного департаменту за місцем проживання, якщо цей лікар має стаж роботи понад 5-7 років та кваліфікаційну категорію за спеціальністю. І щоби для оформлення ліцензії достатньо було надати кілька довідок, а не теку паперів. Якщо ж лікар працює в ліцензованому комунальному закладі (на штатній посаді), він уже автоматично отримав у держави ліцензію на роботу, а напрацювавши стаж понад 5-7 років, може отримати ліцензію на приватну медичну практику за спрощеною процедурою — подавши заяву в місцевий департамент охорони здоров’я. Бо всі довідки, які нині вимагають від лікаря для отримання такої ліцензії, — це корупційна складова діяльності нашого рідного Міністерства, яка гальмує розвиток медичного бізнесу і реформування галузі в цілому. Сьогодні ні для кого не є таємницею, що українські лікарі по 5-7 разів звертаються за отриманням ліцензії, не зважаючи на те, що мають вищу категорію за спеціальністю, стаж роботи у кілька десятків років, значний управлінський досвід і навіть стаж підприємницької діяльності. Але будемо сподіватися, що довгоочікувані зміни настануть, і вони будуть на краще. У цьому зацікавлені і лікарі, і пацієнти, і держава в цілому. Для прикладу: сімейний лікар, відпрацювавши в центрі ПМСД 6 годин на державу, далі може працювати в тому ж кабінеті, але вже за ліцензією на приватну практику (сплачуючи єдиний податок державі та вартість комунальних послуг за свій кабінет лікувальному закладу). По-перше, це зменшить навантаження на державний бюджет (платоспроможні громадяни прийдуть на приватний прийом сімейного лікаря, бабусі, студенти, безробітні — на безкоштовний). По-друге, я впевнений, що такий лікар буде професійним, самодостатнім, поважатиме себе і пацієнтів, самостійно відремонтує свій кабінет, і головний лікар ЦПМСД буде вдячний йому за це. До речі, про орендні відносини між державою та лікарем-підприємцем. Неприпустимо, що місцева влада встановлює орендну плату, не враховуючи спеціальність лікаря-підприємця. Адже існує соціальна медицина: фтизіатрія, психіатрія, сімейна медицина — для лікарів таких спеціальностей орендна плата має бути символічною (1 грн плюс комунальні послуги і сплата єдиного податку). А от пластичні хірурги, стоматологи, дерматовенерологи мають платити за вищими тарифами.

НАСТУПНА ТЕМА Шановні читачі! Відкриваючи «Дискусійний клуб», ми ставили за мету дати кожному лікарю можливість висловитися з приводу наболілого. Тема нашого наступного обговорення:

«Зміна статусу лікарень — новий корабель на старі рифи?» Чекаємо ваших листів на адресу: 04211, м.Київ, а/с 138, редакція газети «Ваше здоров’я» або на e-mail: vz@vz.kiev.ua

МЕДИЦИНА В РЕГІОНАХ І В А Н О - Ф РА Н К І В Щ И Н А

РОМАН МЕЛЬНИК: БЕЗ ОПТИМІЗАЦІЇ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ НЕ ОБІЙТИСЯ Івано-Франківщина розпочала реформування медицини з того, що в кількох районах було юридично розділено первинну і вторинну ланки надання медичної допомоги населенню. Про цей досвід, а також здобутки і проблеми галузі «ВЗ» розповів директор Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської облдержадміністрації Роман Мельник.

нік. Тобто люди звертаються прямо в лікарню, де їх за законом зобов’язані обслужити того ж дня. Через це велика скупченість хворих, черги до 50 чоловік. В Австрії також немає поліклінік, але лікарі там зараз кооперуються, бо порахували, що невигідно одному сімейному лікарю утримувати дороге обладнання.

Роман МЕЛЬНИК, директор Департаменту охорони здоров’я ІваноФранківської облдержадміністрації

ВЗ Яка ситуація в медичній галузі регіону? Як просуваються реформи? — Нині ми обслуговуємо 1 млн 380 тисяч населення, частково — в гірському регіоні, що накладає свою специфіку. В п’яти районах центри первинної медико-санітарної допомоги вже зареєстровані як юридичні особи, ще на два маємо рішення районних рад. Реформою передбачено створення 22 таких ЦПМСД. Наша область не була пілотною, коштів на реформування не виділяли, тому не можна сказати, що не витримуємо темпи. Та й у Міністерстві досі не говорили чітко, чи обов’язкове утворення таких центрів. Зараз добиваємося, щоб лікар амбулаторії обслуговував максимум 1200 пацієнтів. Якщо він матиме комп’ютер, під’єднаний до загальної мережі, автомобіль і скільки потрібно пального, маленьку лабораторію та елементарне обладнання, то йому зовсім не важко буде кваліфіковано оглянути кількох пацієнтів на день. До речі, більшість із придбаних для виборчої компанії-2012 ноутбуків ми передали на потреби медиків. Розширюємо денні стаціонари, що зменшує фінансові видатки. На альтернативне опалення перевели 24 заклади, утеплюємо фасади. Минулого сезону зекономили таким чином півтора мільйона гривень. Цьогоріч на базі ФАПів створили шість АСПЗМ із житлом для медиків. Оптимізуємо заклади, бюджети яких — на десятки мільйонів гривень, а користі мало. Щодо реформування екстреної медицини, то спочатку було багато скептиків, особливо серед політиків. Але ми розуміли, що робимо. Диспетчери у нас вже так вишколені, що навіть за інтонацією тих, хто звертається за допомогою, можуть робити висновки про терміновість. Переймаємо досвід інших країн — не копіюємо якусь модель, а намагаємося не повторювати помилки. Скажімо, в Румунії спільна диспетчерська з правоохоронцями, медиками й пожежниками. Її недолік у тому, що там багато парамедиків із числа МНС. У нас натомість є кваліфіковані фельдшери. І саме вони сідають за кермо «швидкої», а не просто водії, що марнують час за читанням газети. Недоліком же польської медицини є те, що там немає поліклі-

ВЗ Що, по-вашому, шкодить просуванню реформи? — Вважаю зайвим наказ МОЗ №33 відносно закріплення медиків за ліжком. Він має носити рекомендаційний характер, як допомога головному лікарю в роботі. Адже кожен фахівець знає, яким штатом можна обійтися, щоб не погіршилося надання медичної допомоги. Так ми зекономимо величезну кількість коштів, бо досі лише мізерна частина бюджету йшла на медикаменти й розвиток закладу. Для чого, скажімо, три санітарки на поверх, якщо достатньо двох? Це ж стосується й медсестер. У приватних закладах вони обслуговують значно більше ліжок, зате мають кращі зарплати. Треба також врегулювати проблему, коли пацієнт звертається одразу до лікарів на другий чи третій рівні надання медичної допомоги, оминаючи сімейного лікаря. Це неправильно, адже саме сімейний лікар за потреби має направляти до спеціалістів. Якщо ж пацієнт не дотримується цієї схеми, хоче пришвидшити процес, то має за це платити. Людям властиво боятися нового. Пригадую, як важко давалися рішення сесій районних рад про створення ЦПМСД. Прикро, що політика керує там, де треба вирішувати спеціалістам. У 2015 році ЦРЛ мали би перейти на фінансування з обласного бюджету. Райони би з радістю на це погодилися, самі би фінансували й доводили до пуття первинну ланку. Але це питання вирішуємо не ми, тож ЦРЛ наразі залишаються залежними від районного бюджету. «Хвороб росту» чимало. От, приміром, створили ЦПМСД у районі, і він займає частину поліклініки, а решту — ЦРЛ. Дві юридичні структури мають якось вирішити спільні проблеми з тепло-, водо- та електропостачанням, використаням спільних приміщень. Хто, за що й скільки має платити, та й чи потрібні ці два бюджети? Приміром, за часів єдиної медичної структури придбали новий рентген-комплекс, який зараз належить ЦРЛ. У поліклініці залишився старий. Сімейні лікарі ЦПМСД направляють пацієнтів на обстеження на новому апараті, як і до лабораторії, яку також обслуговує ЦРЛ. Для чого тоді два різні бюджети? Чи інший приклад. Збирав головний лікар ЦРЛ на п’ятихвилинку всіх — від заввіділами до завФАПами, бо питання часто перетиналися. Тепер уже не має права вказувати «не своїм» працівникам — іноді вчерез це виникають непорозуміння. Помилкою минулої влади було й прийняття мораторію на закриття закладів. Велика їх кіль-

кість, а також надлишок штатних спеціалістів за нозологіями — це марнотратство. На медичну галузь з обласного бюджету у 2014 році було виділено 1 млрд 400 млн гривень, і тільки 20%, тобто 50 млн грн, пішло на програми, а 80% — на заробітну плату. Колись після важких операцій треба було в лікарні два-три тижні перебувати, тепер же, наприклад після лапароскопічного втручання, іноді достатньо дня. Тож закономірне скорочення ліжок, як і хірургів, яких в області налічується аж 280. Треба ж максимум 50, але активно оперуючих. А інші, які операцій не проводять, шукають собі тим часом «заробітки», без потреби госпіталізують. На цьому фоні виникає хабарництво, бо заробити же хочуть всі... ВЗ Ви порушили гостру проблему медичної галузі. Як її можна вирішити? — 49-та стаття Конституції гарантує безкоштовну медицину всім українцям. Так, безоплатна медицина є, але ж за неї хтось мусить платити. Держава нині не може витримати такий тягар, бо бюджет не безрозмірний. В інших країнах на охорону здоров’я виділяється 10% від ВВП, в нас же — лише 3,5%. А реально доходить лише п’ята частина від цього. Тому треба чесно сказати, що поняття «безкоштовна медицина» вичерпало себе. Держава повинна перейти до солідарної форми фінансування, взявши на себе ургенцію, вакцинацію, дитячу медицину. А всі планові операції мають кимось оплачуватися. Вони й так фактично платні, бо заклади недофінансовуються. Тендери не проведені, не закуплені медикаменти. Тож 49-ту статтю треба відмінити. А хто платитиме — це інше питання: чи то роботодавець, чи страхова компанія, чи громадська організація на кшталт лікарняної каси. Таким чином ми відкриємо двері легальному надходженню коштів до закладу. Бо нині як: або пацієнт пише, що хоче передати кошти лікарні на благодійній основі, або кладе гроші лікарю в кишеню. Якщо всі планові операції стануть платними, заклад зароблятиме легально. Буде мотивація набрати кращий штат, за ці кошти придбати необхідні розхідні матеріали. Слід звернути увагу й на оптимізацію мережі. От, наприклад, у Надвірній в дитячому будинку колись перебувало 250 дітей, згодом лишилось 25, а штат працівників при цьому налічував понад 300 чоловік. Ми створили на його базі дитячий хоспіс — перший такий заклад в Україні. За допомогою телемарафону на ремонт зібрали понад мільйон гривень! Там є 15 ліжок для хворих дітей із мамами. Це не тільки допомога паліативним хворим. Сюди приїжджають мами з важкохворими дітками, щоб трохи відпочити, залишивши дитину із вадами розвитку на якийсь час. Тут маленького пацієнта не лише доглядатимуть професіонали, вони ще й батьків навчать, як правильно поводитися в різних ситуаціях, як надавати допомогу. Зрозуміло, що оптимізація — болючий процес. Тому звільнені приміщення намагаємося

використовувати для створення комфортних умов перебування хворих. Зайві площі також рекомендуємо здавати в оренду, заробляти гроші. Якщо є ніша в державній медицині — хай її заповнює приватна. Скажімо, лікарні добре мати власний комп’ютерний томограф, але його обслуговування коштує сотні тисяч гривень, тож ліпше ці витрати візьме на себе приватна клініка. Без оптимізації закладів не обійтися, тому доцільно рахувати кошти на одного хворого, а не на заклад — лікар буде заробляти тим більше, чим більше людей до нього звертатиметься за допомогою. Тоді лікарі будуть вмотивовані підвищувати кваліфікацію. Треба шукати шляхи фінансування, й, зокрема, запровадження страхової медицини. Але насамперед має бути створений фундамент: база даних, формула вирахування вартості послуг тощо. ВЗ Як в області вирішується відома проблема з вакцинацією? — Найгірше, що не проведені державні закупівлі вакцин. Скільки держава втратила через недолугі чиновницькі рішення! Місяці зволікання при наявності цілком придатної вакцини! Добре, що дозволили використання вакцини БЦЖ, термін реєстрації якої закінчився в березні, а термін придатності значно довший. Ми терміново відновили використання її залишків для проведення профщеплень, особливо дітям до року. Наголошуємо на плануванні та організації днів щеплення, що дозволяє зменшити «коефіцієнт розливу» при застосуванні багатодозових флаконів. ВЗ Що за рік упроваджено? — Завдяки українсько-швейцарській програмі в перинатальному центрі створили симуляційний центр, один із чотирьох в Україні, де до автоматизму відпрацьовуються всі техніки надання акушерської допомоги. Практично всі ремонти в медзакладах здійснювали за благодійні кошти, яких надійшло від початку року понад 28 мільйонів гривень. Успішно працює телемедицина, лікарі консультуються зі столичними спеціалістами, колегами з Канади, європейських країн. Нині новонароджених дітей за допомогою телезв’язку обстежують столичні кардіологи. На місці спеціаліст водить датчиком по сердечку, а показники бачать у столиці. Такі центри є в обласній дитячій лікарні і в Бурштині. Потужно розвиваємо кардіохірургію: область посідає третє-четверте місця в Україні за темпами розвитку. Сотні життів врятували завдяки стентуванню. Міська ЦРЛ отримала 40 стентів, без яких операція на серці мала б летальні наслідки для пацієнта. Державної програми немає, надія — на місцеву казну та благодійників. Вони спільно з японською фірмою презентували місцевим лікарям стенти, що рятують від інфаркту міокарда, — так званий ендопротез, що вводиться в серце. Міська ЦРЛ отримала їх не випадково — тутешнє відділення малоінвазивної терапії посідає 1-ше місце в Україні і 6-те в світі за якістю надання екстреної меддопомоги. Лише за минулий рік в лікарні провели понад триста операцій на серці, також 120 операцій на відкритому серці зробили в приватній клініці. Не розділяємо медицину на приватну й державну — бачимо доцільність і перспективність такого

www.vz.kiev.ua тел.: (044) 485 00 96 vz@vz.kiev.ua

МЕДИЦИНА В РЕГІОНАХ

23 січня 2015 року

підходу. Що більше потужних приватних клінік, тим менше держава вкладатиме, витрачаючись лише на розхідні матеріали. Що стосується хірургії, то дуже багато зрушень в обласній дитячій лікарні. Потужно розвивається малоінвазивна хірургія. Колись побоювалися, чи потрібні в кожному районі лапароскопічні стійки, а тепер переконалися, що потрібні. Високий рівень їх роботи недавно відзначив головний хірург країни Олександр Усенко. Завдяки вдалому плануванню робимо, здається, неможливе. Восени після капітального ремонту відкрили хірургічне відділення Городенківської ЦРЛ, наприкінці року — гінекологічне відділення Тлумацької, ремонти там проведено на європейському рівні. Багато зроблено й щодо паліативної допомоги. Розмістити всіх приречених у закладах зараз просто нереально, тому хочемо зробити виїзний хоспіс. Спеціалісти консультуватимуть удома лежачого хворого, пояснюватимуть ро-

дині принципи догляду. Передбачено прокат вартісних предметів догляду, щоб здешевити догляд. Така практика поширена в усьому світі. Паліативні заклади зараз працюють за благодійні кошти або за кошти самих хворих, хоч це нереально, коли пенсія — тисяча гривень, а обслуговування — десять тисяч. Колектив обласного клінічного центру паліативної допомоги залучає благодійні кошти, недавно провели аукціон. Виручені кошти пішли на ремонт системи водовідведення, встановлення вентиляційної системи в палатах, капремонт приміщень та на апарат штучного дихання для дитячого хоспісного відділення. ВЗ А яка ситуація з реабілітацією поранених у зоні АТО? — Маємо майже 200 поранених, які надійшли до нас на 2-3 етапі, після ургенції у військових госпіталях. У більшості бійців — важкі вогнепальні поранення, ушкодження кісткової тка-

нини. Такі хворі потребують довгої реабілітації. Основною медичною проблемою зараз є брак місцевих програм лікування й реабілітації учасників АТО, адекватного санаторно-курортного лікування поранених, а також відсутність реабілітаційного оздоровлення поранених та військовослужбовців із хронічними захворюваннями. В області перебуває також майже 3000 осіб, переселених з АР Крим та південно-східних областей України, — всі вони отримують медичне обслуговування. Неофіційно ж в області ще близько 4 тисяч переміщених осіб, тож маємо вирішувати й ці питання. ВЗ Якою бачите перспективу розвитку медицини на Прикарпатті? — Доцільно, через нинішню втрату курортного Криму, більше використовувати рекреаційні можливості Карпат. Нині в області працює чотири дитячих санаторії, є й санаторії для дорослих, але недержавні.

Зараз в області зареєстровано 86 тисяч інвалідів — ця цифра відповідає кількості населення одного району! Одна з причин — відсутність належного рівня реабілітації. Якби лікарі ставили собі завдання якісно полікувати пацієнта з важкою травмою чи захворюванням, дати йому можливість пройти реабілітацію, то він би не збільшував ряди інвалідів. Украй необхідні реабілітаційні центри кардіологічного профілю та органів дихання, бо захворюваність на пневмонію торік склала 460,2 випадків на 100 тисяч населення — дещо вище від загальноукраїнського показника. Є потреба в розвитку протезування, адже, щоб замінити суглоби, наші краяни їдуть за кордон, вивозять кошти з нашої країни. Людмила СТРАЖНИК, власкор «ВЗ», Західний регіон

ЧЕРК АЩИНА

ДО ВИРІШЕННЯ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ПРОБЛЕМИ — ОДИН КРОК Ускладнення, які виникають після оперативних втручань при лікуванні раку молочної залози (РМЗ), створюють фізіологічні та психологічні проблеми для хворих жінок. Зазвичай вони з’являються вже після виписки зі стаціонару: опинившись за межами лікарні, пацієнткам дуже складно знайти заклад, де можна пройти необхідний курс відновного лікування. Фахівці Черкаського обласного центру медико-соціальної експертизи, поєднавши медичні та соціальні аспекти цього болючого для багатьох хворих на РМЗ питання, знайшли на нього відповідь.

ході благодійної акції колектив Черкаського обласного центру медико-соціальної експертизи передав Золотоніському територіальному центру соціальної допомоги унікальний апарат для пресотерапії, який використовується для лікування порушень крово- і лімфообігу в жінок після мастектомії. Це вже третій апарат типу Air Press A1, який за останній рік встановлено в територіальних центрах області завдяки тісній співпраці МСЕК та обласного відділення Всеукраїнської громадської організації жінок-інвалідів «Донна». Придбати і встановити таку апаратуру в зак ладах області було вкрай необхідно. Згідно зі статистичними даними, на Черкащині щорічно

діагностується близько 500 нових випадків зах ворювання на РМЗ, через що 150 осіб стають первинними інвалідами (у 2012 році визнано інвалідами 143 особи, у 2013 — 168 осіб). Майже 25% жінок, яким проведено оперативне втручання з приводу РМЗ, мають післяопераційні ускладнення. Найпоширенішими серед них є лімфостаз верхніх кінцівок (46-67%) та контрактури плечового суглоба (23%). Лише на обслуговуванні Територіального центру соціальної допомоги Соснівського району, де було встановлено перший апарат для пресотерапії, перебуває близько 70-ти жінок віком від 35 років і старше, які перенесли оперативні втручання з приводу РМЗ. Із них кожна четверта потребує лікування.

Донедавна процедуру пресотерапії онкохворі черкащанки могли пройти лише в обласному онкологічному диспансері. Звісно, її проводять лише для жінок, які знаходяться на лікуванні в стаціонарі. Проте, як свідчить практика, лімфостаз може розвинутися і через 6-12 місяців після проведеної операції. Крім того, психологи зауважують: не кожна жінка може повернутись туди, де перенесла психологічну травму внаслідок операції. Курс реабілітації в приватних центрах коштує близько 1000 гривень, а це — фактично розмір місячної пенсії жінки-інваліда. До цих витрат необхідно ще додати вартість проїзду та оренду житла в чужому місті, оскільки в районних центрах аналогів такій апаратурі взагалі немає.

Відтепер черкащанки, хворі на РМЗ, можуть безкоштовно лікуватися в амбулаторних умовах, не виїжджаючи за межі області. У зв’язку з відсутністю спеціалізованих реабілітаційних центрів для онкохворих, апарати пресотерапії встановлено в територіальних центрах соціальної допомоги та реабілітаційному центрі м. Умань. Для проведення процедури облаштовано спеціальні кімнати: тут онкохворі жінки, які перенесли операцію з приводу РМЗ, також отримують психологічну підтримку, інформацію щодо профілактики захворювань, консультації вузькопрофільних спеціалістів, проходять курси масажу та ЛФК. Процедуру пресотерапії пацієнтки проходять виключно в рамках індивідуальної програми реабілітації (ІПР), яка складається реабілітологом МСЕК на підставі плану реабілітаційних заходів, наданого лікуючим лікарем. В ІПР зазначається необхідність проходження курсу пресотерапії з урахуванням протипоказань, кількість сеансів, періодичність проведення такої процедури та вказуються заклади, де можна її пройти. Застосування системи реабілітаційних заходів дає можливість забезпечити прооперованій жінці комфортніше життя, усунути косметичні дефекти та психоемоційну нестабільність, а також зменшити вплив факторів, які призводять до інвалідності, що є проблемою не лише окремо взятої людини, а й суспільства в цілому. Інна ХІМІЧУК, власкор «ВЗ», м. Черкаси

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА 2015 РІК НА ГАЗЕТУ «ВАШЕ ЗДОРОВ’Я» !

ЩОБ КОЖНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ЛІКАР МАВ МОЖЛИВІСТЬ ЧИТАТИ «ВАШЕ ЗДОРОВ’Я», ПРИЙНЯТО РІШЕННЯ НЕ ПІДНІМАТИ ВАРТІСТЬ ПЕРЕДПЛАТИ НА ГАЗЕТУ. ЗАЛИШАЙТЕСЯ З НАМИ! ПІЛЬГОВИЙ

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС ДЛЯ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ:

86181

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ПЕРЕДПЛАТНИКІВ:

08198

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ І ОРГАНІЗАЦІЙ:

60965

• Передплату приймають усі відділення зв’язку Укрпошти • Он-лайн передплату можна здійснити на сайті ДП «Преса» за адресою: www.presa.ua

ЗА БІЛЬШ ДЕТАЛЬНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ЗВЕРТАЙТЕСЯ В РЕДАКЦІЮ ГАЗЕТИ ТЕЛ./ФАКС: (044) 485 00 96 E-MAIL: VZS24@UKR.NET

МЕДИЦИНА В РЕГІОНАХ ЛЬВІВЩИНА

МЕДРЕФОРМУВАННЯ МАЄ БУТИ ХІРУРГІЧНО РАДИКАЛЬНИМ Зараз на всіх рівнях активно обговорюється питання реформування медичної галузі. Своїми думками щодо реформи із «ВЗ» поділився директор Департаменту охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації Богдан Чечотка.

Богдан ЧЕЧОТКА, директор Департаменту охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації

ВЗ Що, на ваш погляд, шкодить просуванню реформи? — Як хірург я впевнений у тому, що процес реформування не може бути тривалим і повільним. Я за чіткі, обґрунтовані й хірургічно радикальні та ефективні кроки на шляху змін. Є кілька факторів, які не те що шкодять, а просто не дають змоги зробити жодного успішного кроку в проведенні реформ, — це невідповідність існуючого законодавства

планам, насамперед, статті 49 Конституції України. Стримує реформування ще й неузгодженість дій і позицій різних міністерств щодо подальшого розвитку медичної галузі. Також надзвичайно шкодять реформуванню популізм і некомпетентність багатьох політичних і публічних осіб. Навколо медичної реформи на рівні столиці дуже багато розмов — і жодних конкретних кроків. Десятки, а то й сотні експертів і громадських діячів, які розуміються на реформуванні. Напрацьовані проекти різних документів, що декларують його проведення. Десь у якихось закритих колах проводять обговорення. От тільки керівників медичної галузі в областях, депутатів-медиків, головних лікарів, авторитетних лікарів і медсестер, медиків із провінції чомусь не запрошують до реального обговорення. Я вважаю, що реформа буде успішною тільки тоді, коли її напрацювання вийдуть за межі київських офісів і кабінетів. Кожен активний медпрацівник має почуватися причетним до цієї важливої справи. ВЗ Львівська область не переходила на створення ЦПМСД як окремих юридичних структур: ви вважаєте недоцільним поділ ЦРЛ?

— Львівщина має вже понад 25-річний досвід впровадження сімейної медицини. Йдемо досить повільними, але виваженими кроками. В області акцент завжди робили на якості, а не на кількості сімейних лікарів. За цей час наші фахівці мали змогу ознайомитися з досвідом надання медичної допомоги за принципом загальної практики сімейної медицини в багатьох країнах, зокрема США, Канади, Польщі, Литви, Великобританії, Австрії, Німеччини тощо. Враховуючи зарубіжний досвід, добре розуміємо прорахунки у становленні інституту сімейного лікаря в Україні, знаємо, що терміново потрібно виправляти. Власне з цієї причини медична громадськість області одностайно не підтримала ідею створення центрів первинної медико-санітарної допомоги як окремих юридичних структур. Ми не створювали ЦПМСД «на папері» (як деякі області), а відкрито, ще в 2012 році, заявили і МОЗ України, й Адміністрації Президента, що не підтримуємо цей крок. Ми не провели централізації всіх амбулаторій загальної практики сімейної медицини: не бачимо переваг у створенні цих надбудов над ефективно працюючими амбулаторіями загальної практики сімейної медицини (а їх у нас уже

триста). Однак, ми прорахували такі ризики, як суттєве зростання видатків на утримання адмінперсоналу в ЦПМСД, розбалансування процесу надання медичної допомоги жителям села, втрату взаємозв’язку між амбулаторною і стаціонарною ланкою в ЦРЛ тощо. Наша позиція полягає в тому, щоби зміцнювати центральні районні лікарні, а не руйнувати їх. І це спільне, узгоджене рішення Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації, обласного депутатського корпусу і районних рад усіх адміністративних територій. Зрештою, донині ніхто не переконав нас у тому, що ця позиція Львівщини є хибною. Адже підсумки реформування в пілотних областях так і не підведені, переваги й недоліки не узагальнені, до медичної громадськості не доведені. ВЗ Ваше ставлення до страхової медицини? — Дуже позитивне! В нинішніх умовах необхідно активно заохочувати людей до добровільного медичного страхування. Це стане перехідним етапом, що дозволить зі зміцненням економіки почати запровадження обов’язкового медичного страхування. Але одне тільки страхування не дасть бажаного ефекту. Тому вважаю, що в Україні охорона здоров’я має фінансуватися принаймні з двох джерел: бюджетних коштів (державного і місцевих бюджетів) і надходжень від медичного страхування (обов’язкового й добровільного). Також маємо сприяти розвитку приватної медичної практики. Тобто кожний громадянин повинен отримувати гарантований безкоштовний базовий рівень медичної допомоги, а доклавши власні кошти, він може звернутись до медзакладу приватної форми власності — коли виникне таке бажання. Людмила СТРАЖНИК, власкор «ВЗ», Західний регіон

РІВНЕНЩИНА

ОБЛАСНИЙ ПЕРИНАТАЛЬНИЙ ЦЕНТР ОТРИМАВ «ЧИСТИЙ» СТАТУС Сто відсотків гарантії безпеки та чистоти віднині надає своїм пацієнтам і працівникам Рівненський обласний перинатальний центр. Нещодавно йому було урочисто присвоєно звання «Чиста лікарня безпечна для пацієнта». Таким чином, він став другим лікувальним закладом на Рівненщині, який заслужив цей почесний статус.

грудні минулого року, вперше в області, «чисте» звання отримав Рівненський обласний онкологічний диспансер, частина відділень якого здобула відзнаку влітку, а решта — наприкінці року. Обласному ж перинатальному центру вдалося налагодити систему гігієни одразу у всіх своїх 16 структурних підрозділах. Щоправда, цьому передував рік напруженої роботи всього медперсоналу. І, як переконують працівники закладу, успіху вдалося досягти тільки завдяки спільним зусиллям колективу, спільному розумінню важливості цієї справи. «Рівненський обласний перинатальний центр завжди намагається втілювати в життя все передове, сучасне і корисне для пацієнтів і медперсоналу, тим більше, якщо це нове має такі переваги, як зниження рівня інфекційної захворюваності, безпека для пацієнтів і медпрацівників та зменшення

фінансових витрат на інфекційний контроль у лікувальному закладі», — говорить головний лікар Рівненського обласного перинатального центру Вікторія Єнікеєва. Нагадаємо: проект «Чиста лікарня безпечна для пацієнта» було засновано два роки тому за спільної ініціативи Всеукраїнської асоціації медичних сестер України та Асоціації «Служба організації інфекційного контролю» (СОІК). Його метою є виявлення зон порушення стандартів чистоти та гігієни у лікувально-профілактичних закладах України, дотримання стандартів гігієни, профілактика професійних захворювань медичного персоналу та зниження рівня внутрішньолікарняних інфікувань. Перш ніж отримати звання «Чиста лікарня безпечна для пацієнта», кожне відділення має пройти аудит, який виявить прогалини в його системі гігієни та намітить план щодо їх усунення відповідно до

санітарно-гігієнічних вимог законодавства. Також медичні працівники повинні пройти теоретичний і практичний навчальний курс із питань профілактики внутрішньолікарняних інфекцій, обробки рук тощо. І лише за позитивними результатами повторного аудиту відділення отримує «чисте» звання, а разом із ним — чітко налагоджену систему гігієни, підготовлений персонал, престиж і високий кредит довіри до лікаря з боку пацієнтів. Привітали медиків з отриманням високого звання начальник обласного УОЗ Юрій Осіпчук, а також головний позаштатний спеціаліст з медсестринства обласного УОЗ, Голова Асоціації медичних сестер Рівненської області Людмила Романішина-Лановська. Від імені Асоціації вона подарувала кожному відділенню набір для контролю якості прибирання, який стане у нагоді старшим медсестрам і акушеркам при наведенні щоденної чистоти.

Працівники Рівненського обласного перинатального центру радіють отриманню почесного статусу

Як повідомила керівник Асоціації «СОІК» Ольга Хеленюк, проект «Чиста лікарня безпечна для пацієнта» працює вже в усіх областях України, і сьогодні цей статус мають 398 лікарняних відділень. На Рівненщині наразі його отримали вже 35 відділень у восьми лікувальних закладах. Завдяки вагомому «внеску» обласного перинатального центру в кількість відділень до загального переліку, тепер Рівненська область займає друге місце у Всеукраїнському рейтингу чистоти, поступаючись поки що тільки Львівщині. Дана РОМАНЮК, власкор «ВЗ», м. Рівне

www.vz.kiev.ua тел.: (044) 485 00 96 vz@vz.kiev.ua

МЕДИЦИНА В РЕГІОНАХ

23 січня 2015 року

ОДЕЩИНА

СИМБІОЗ НАУКИ Й ПРАКТИКИ — НА КОРИСТЬ ПАЦІЄНТАМ Незважаючи на те, що новий Закон України «Про вищу освіту» нарешті узаконив університетські клініки в медичних ВНЗ, на їх створення потрібні роки та досвід. Натомість в Україні існує взірець для наслідування на цьому шляху.

Нове — добре забуте старе Багато років тому, коли на теренах нашої країни з’являлися перші медичні університети, не існувало ані комп’ютерних технологій, ані унікального обладнання, ані ліків, здатних долати смертельні недуги. Але вже тоді медична спільнота розуміла, що підготовка лікаря потребує особливої уваги й підходів. Саме тому вищі медичні навчальні заклади в ті часи будували разом із клініками, де студенти могли навчатися біля ліжка хворого, без чого неможливо стати високопрофесійним фахівцем в галузі медицини. Недаремно ж кажуть: «Розкажи мені — і я забуду, покажи мені — і я запам’ятаю, дай мені це зробити — і я вмітиму». У 60-ті роки минулого століття університетські клініки були передані в комунальну власність. Це значно зашкодило і вищій медичній школі, і практичній охороні здоров’я. Небайдужі керівники медичних вишів незалежної України намагалися відновити історичну справедливість і відтворити університетські клініки, які функціонують в усьому цивілізованому світі. Чи не найактивнішим у цьому був ректор Одеського національного медичного університету, академік НАМН України Валерій Запорожан. — За 10 років нам вдалося створити три власні клініки, на базі яких працюють 15 клінічних кафедр університету. А наприкінці 2014 року нашому вишу повернули всі клініки медичного містечка, відібрані в нас у 60-ті роки. Нині університетські клініки ОНМедУ мають у своєму розпорядженні близько тисячі ліжок. Одна з них (багатопрофільна) є медичним закладом третього рівня, у якому надається високотехнологічна допомога. Фахівці цієї клініки використовують медичні технології і проводять операції, частина з яких не має аналогів в Україні, — розповідає Валерій Запорожан. — Сьогодні можна з упевненістю говорити про те, що наша університетська клініка ні в чому не поступається лікувальним установам провідних медичних вишів країн Америки та Європи. Перевага таких клінік — практичне використання наукового потенціалу вишу, що є базою для застосування найновіших методик і технологій лікування. В університетській клініці функціонує 18 лікувально-діагностичних відділень і 12 господарських підрозділів, які її обслуговують. Щорічно сюди звертаються за медичною допомогою майже 180 тисяч осіб, стаціонарне лі-

кування отримують близько 6 тисяч пацієнтів, у клініці проводиться 2,5 тисячі оперативних втручань підвищеної складності.

Місток між теорією і практикою Доки чиновники виношують ідеї, як поліпшити якість медичної допомоги, а теоретики роздумують над перевагами симбіозу науки й практики, пацієнти голосують за нього, як то кажуть, «ногами». Щоб потрапити на лікування до університетської клініки ОНМедУ, вони чекають своєї черги впродовж 2-3 тижнів. Показово, що клініка пройшла два державних ліцензування, отримавши вищу категорію, а минулого року стала єдиним медичним закладом Півдня України, сертифікованим за європейською системою менеджменту якості ISO 9001. На думку ректора ОНМедУ, саме на такій клінічній базі повинні навчатися майбутні лікарі. — На жаль, класична система медичної клінічної освіти в Україні не здатна повною мірою вирішити проблему якісної практичної підготовки лікаря, — говорить Валерій Запорожан. — Головними перешкодами на цьому шляху є відсутність безперервного зворотного зв’язку між студентом, курсантом і педагогом та можливостей практичної ілюстрації усього спектру різноманітних клінічних ситуацій, а також морально-етичні та законодавчі обмеження у спілкуванні курсанта й пацієнта. Тому в системі сучасної вищої медичної освіти важливо створити умови для формування у студентів та курсантів широкого кола компетенцій і практичних навичок без ризику заподіяти шкоду пацієнтові. У кожного майбутнього лікаря необхідно розвивати здатність швидко приймати рішення і бездоганно виконувати більшість маніпуляцій та оперативних втручань, особливо при надзвичайних станах, навчити його працювати в команді. В усьому світі ці завдання вирішуються з допомогою імітаційних технологій. В Одеському національному медичному університеті також було створено перший в Україні Навчальноінноваційний центр практичної підготовки лікарів. Цьому сприяло і те, що ОНМедУ виграв грант Євросоюзу на реалізацію проекту CHRONEX, основною метою якого є впровадження найефективнішого для підготовки лікаря методу «стандартизований пацієнт» (це також відбулося вперше в Україні). В рамках згаданого проекту викладачі

Валерій ЗАПОРОЖАН, ректор Одеського національного медичного університету, академік НАМН України

нашого університету та лікарі-фахівці різних спеціальностей Одеської області пройшли серію навчальних тренінгів у симуляційних центрах Європи та Америки. Впевнений: Навчально-інноваційний центр практичної підготовки лікарів ОНМедУ може стати базовим закладом для високоякісної підготовки кваліфікованих медичних кадрів для інших регіонів України. Також минулого року в Одеському національному медичному університеті почав свою роботу перший у гуманітарній сфері країни науковий парк «Біомедичний інноваційно-технологічний кластер», становлення якого, сподіваємося, стане стартапом для медичної галузі України. У цьому році ми розпочали спеціальну перепідготовку лікарів для АТО. У період ротації військові лікарі можуть пройти двотижневі курси за спеціально розробленими програмами — на кафедрах військово-польової хірургії та симуляційної медицини. Лікарів навчають ефективно надавати медичну допомогу в екстремальних ситуаціях, а також готувати бійців до надання самодопомоги, що надзвичайно важливо в зоні бойових дій.

Час нових можливостей

СЬОГОДНІ МОЖНА З УПЕВНЕНІСТЮ ГОВОРИТИ ПРО ТЕ, ЩО НАША УНІВЕРСИТЕТСЬКА КЛІНІКА НІ В ЧОМУ НЕ ПОСТУПАЄТЬСЯ ЛІКУВАЛЬНИМ УСТАНОВАМ ПРОВІДНИХ МЕДИЧНИХ ВИШІВ КРАЇН АМЕРИКИ ТА ЄВРОПИ. ПЕРЕВАГА ТАКИХ КЛІНІК — ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ НАУКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВИШУ, ЩО Є БАЗОЮ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ НАЙНОВІШИХ МЕТОДИК І ТЕХНОЛОГІЙ ЛІКУВАННЯ

Після підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС дуже популярною стала ідея наближення вітчизняної медичної галузі до європейського рівня. І це — привід сподіватися, що, незважаючи на всі труднощі в країні, обговорення і плани нарешті перейдуть у практичну площину, переконаний Валерій Запорожан. Але, на його думку, цього ніколи не станеться, якщо професійна медична спільнота займатиме позицію вичікування. — Стародавні китайські мудреці говорили: «Складні часи — це часи нових можливостей», і не скористатися новими можливостями ми просто не маємо права. Адже нині в Україні медична освіта і наука, медичне виробництво і практична охорона здоров’я відірвані одне від одного. Через мінімальне бюджетне фінансування цих галузей вони опинилися на межі виживання. І доки ми будемо ставити перед собою завдання вижити замість мети розвиватися, жодні реформи не будуть дієвими. Тож потрібно активно використовувати нову законодавчу базу. Можливості, які нині надають закони про вищу освіту, приватно-державне партнерство, про наукові й індустріальні парки тощо, — це нові інструменти для комерціалізації й перебудови навчальної та лікувальної діяльності. Вони допоможуть не лише знайти додаткові джерела фінансування, а й об’єднати медичну освіту, практичну охорону здоров’я й наукові дослідження, аби вони були більш ефективними і взаємно доповнювали один одного. А реформи у вітчизняній медичній освіті та охороні здоров’я лише тоді стануть реальністю, коли всі ланки, що мають відношення до цієї багатогалузевої системи, працюватимуть злагоджено і на єдину мету — поліпшення здоров’я громадян країни. Світлана Тернова, «ВЗ»

НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ

ПОЄДНАННЯ ДОСВІДУ ТА ІННОВАЦІЙ Існує добра європейська традиція — будувати багатопрофільні клініки за межами мегаполісів. Так вчинили і у Варшаві. Неподалік від польської столиці, у хвойному лісі знаходиться лікарня імені Шопена — вона ж Європейський центр здоров’я міста Отвоцьк. Шпиталь має унікальну особливість: тут два основних лікувальних напрямки — онкологічний й кардіологічний — поєднані в один, так звану кардіоонкологію.

Кардіоонкологічний профіль Поєднання кардіології та онкології — відмінна риса шпиталю Отвоцька. «Давно відомо, що хіміотерапія може стати причиною проблем із серцем, — пояснює Голова кардіологічного відділення, професор Адам Торбіцьки. — Провівши аналітичний огляд літератури, присвяченої цій проблемі, італійські вчені дійшли висновку: онкологи й кардіологи повинні співпрацювати, щоб захистити своїх пацієнтів, особливо тих, хто потрапляє в групу найбільшого ризику. Це допоможе знизити рівень смертності від серцево-судинних захворювань у онкохворих старшого віку. Крім того, у більшості країн середній вік населення постійно зростає, тому почастішали випадки, коли людина страждає одночасно на онкологічні та серцево-судинні захворювання. Саме тому ми вважаємо оцінку стану серцево-судинної системи пацієнта перед призначенням йому хіміотерапії особливо важливою. Ми об’єднали всі наявні з цього питання знання в нову міждисциплінарну область — кардіоонкологію. Співпраця онкологів і кардіологів допомагає обрати ідеальну кардіопротекцію, а це, у свою чергу, знижує вартість лікування і допомагає економити бюджет країни. У цій справі не останню роль відіграє й діагностика. Ми вдосконалили звичайний МРТ-апарат потужністю у 3 Тесла таким чином, що наразі пристрій дозволяє проводити діагностику серця в режимах 3D і 4D. За допомогою цього унікального для Польщі апарату ми можемо діагностувати навіть невеликі зміни при ішемічній хворобі серця, інфарктах та інших серцевих захворюваннях. Крім цього, ми проводимо неінвазивну (віртуальну) коронарографію для оцінки коронарних артерій за допомогою комп’ютерної томографії. Це альтернатива інвазивній коронарній хірургії, яка має більшу кількість потенційних ускладнень».

Головне — діагноз Шпиталь у Отвоцку обладнаний найсучаснішою медичною апаратурою. «У розпорядженні наших фахівців знаходиться вся можлива техніка: від класичних апаратів для рентгену та мамографії до методів скринінгу усього тіла, — проводить екскурсію шпиталем доктор медичних наук,

ВІД МИНУЛОГО ДО МАЙБУТНЬОГО Історія Європейського центру здоров’я м. Отвоцьк починається з 1935 року — саме тоді в громадське користування передали найсучасніший на той час санаторій. Технічний проект розробляв шведський архітектор, взявши за основу санаторій в Paimo. З 1978 по 1999 рр. в приміщенні санаторію знаходився військовий шпиталь, який спеціалізувався на лікуванні туберкульозу і захворювань легень. Протягом шести років (2004–2010) Європейський центр здоров’я повністю реконструювали, що дало можливість запровадити найсучасніші медичні технології. Деякі з них є унікальними не лише для Польщі, а й для всієї Східної Європи.

лікар-рентгенолог відділення діагностичної візуалізації Лукаш Ковнацкі. — Наша гордість — цифровий мамограф 3D з опцією томосинтезу зображення. Проводячи традиційне мамографічне обстеження, дуже складно виявити невеликі новоутворення в тканинах залози зі щільною мамографічною структурою, що характерно для молодих жінок. Раніше таким пацієнткам, через обмежені можливості мамографії, доводилося

додатково проводити ультрасонографію (УЗД) або магнітно-резонансну томографію. Технологія томосинтезу є найефективнішою серед методів мамографії за останні 30-40 років. Поглиблене дослідження з томосинтезу — пошарове сканування молочної залози з кроком 1 мм. Рентгенівський промінь переміщується по обстежуваній залозі під кутом 150°, проводячи серію рентгенівських знімків, із яких створюється матема-

тична 3D-реконструкція — цифрове зображення, що дозволяє докладно і в деталях оцінити молочну залозу. В результаті використання нового методу ймовірність не пропустити інвазивний рак молочної залози збільшується на 40%, на 27% підвищується ефективність первинної діагностики всіх видів новоутворень в грудях. А кількість помилкових (помилково-позитивних) результатів обстежень, коли ілюзію наявності раку створює різний вигляд тканин молочної залози, знижується на 15%. Обстеження абсолютно безболісне, воно проводиться за допомогою рухомої лопаті, яка підлаштовується під форму грудей. Відповідно до фізіологічних особливостей жіночого тіла обладнання саме фіксує силу, з якою необхідно стиснути лопаті пристрою. Область обстеження грудей, так щоб вона охоплювала всю залозу, підбирається автоматично. Доза рентгенівського випромінювання під час обстеження істотно знижена, а дослідження в одній проекції триває лише 4,5 секунди. Крім того, в нашому відділенні працює 128-зрізовий комп’ютерний томограф, важ ливою перевагою якого є можливість мінімізувати дозу опромінення (DoseWise), а також 3-Тесловий ядерно-магнітний томограф з градієнтною системою. За допомогою цього апарата наші фахівці розробили унікальне дослідження всього тіла Whole Body, яке дозволяє за 30-40 хвилин зробити попередню загальну оцінку здоров’я. Дифузійне зважування зображення всього тіла (Body DWI) може бути альтернативою ПЕТ в онкологічних дослідженнях, але при цьому не використовуються радіоактивні ізотопи та й ціна набагато нижча. Ще одне дослідження, впроваджене в шпиталі Отвоцька, — віртуальна колоноскопія. На відміну від традиційної, що полягає в огляді товстої кишки за допомогою ендоскопа, введеного через анус, ми отримуємо тривимірне зображення стінок і внутрішнього простору товстої кишки завдяки КТ. Переваги цього дослідження: неінвазивність, коротка тривалість дослідження, відсутність необхідності в госпіталізації. Ми вдосконалюємо і лабораторну діагностику, наприклад, у нас є рідинна цитологія, що поліпшує діагностичну ефективність, а також скорочує кількість необхідних візитів до гінеколога. Хочу зауважити, що нашому шпиталю вдалося зібрати професійну команду діагностів з багаторічним клінічним досвідом. Серед нас є фахівці, які беруть участь у високоспеціалізованих дослідженнях з діагностики серцево-судинної системи, нейрорадіології, легеневих захворювань, захворювань кісток і суглобів, молочної залози, передміхурової залози, сечовидільної системи, шлунково-кишкового тракту та ЛОР-патологій. І це дуже важливо, оскільки саме з правильного діагнозу починається грамотне лікування».

Ювелірна урологія «Наша кафедра урології акредитована Міністерством охорони здоров’я Польщі і має престижну акредитацію Європейської ради урології (EBU), — розповідає професор Анджей Боров-

www.vz.kiev.ua тел.: (044) 485 00 96 vz@vz.kiev.ua

НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ

23 січня 2015 року

ка, Голова відділення урології лікарні Шопена, Голова Варшавського відділу Польської спілки урологів, національний консультант в області урології. — Основним видом її діяльності є онкологічна урологія, включаючи діагностику та лікування раку органів сечовивідних шляхів (нирок, верхніх сечових шляхів, сечового міхура й уретри) і ракових захворювань чоловічих статевих органів, зокрема, раку простати. Основний метод лікування урологічного раку — хірургічний. Ми використовуємо звичайну відкриту хірургію, лапароскопію і ендоурологічні методи. З недавніх пір лапароскопічна урологія є провідним методом, і ми намагаємося звести «відкриті» операції до мінімуму. В деяких видах хірургічних втручань ми досягли особливої майстерності. Приміром, у нас відмінні показники при лапароскопічній цистопростактемії, а це — одна з найскладніших ендоскопічних операцій в урології. Особливе місце посідають операції, що виконуються у пацієнтів з високою стадією раку органів тазу, при проведенні яких пот-рібне видалення не тільки сечового міхура, а й репродуктивного органу (в жінок) з частиною травного тракту. Такого роду операції проводяться лише в декількох клініках Польщі. У багатьох пацієнтів метастази проникають в нижню порожнисту вену, і в такому випадку лікування вимагає ряду складних багатопрофільних хірургічних операцій, у яких беруть участь урологи, хірурги, кардіохірурги та торакальні хірурги. При сечокам’яній хворобі ми застосовуємо черезшкірне видалення каменів нирок (PCNL), ендоскопічне дроблення і видалення каменів із сечоводу (URSL), у тому числі за допомогою лазера, і трансуретральне, або черезшкірне, видалення каменів із сечового міхура. З успіхом справляємося ми і з нетриманням сечі: за допомогою пластичних операцій із використанням стрічки TVT при нетриманні сечі в жінок й імплантації гідравлічного сфінктера уретри (AUS) — у чоловіків і жінок. Окремо варто відзначити і пластичні операції при звуженні з’єднання ниркової миски та сечоводу, трансуретральне розсічення стенозу уретри під візуальним контролем (внутрішня оптична уретромія), а також цілий спектр коригувальних операцій».

«Химерні» технології Не змогли обійтися лікарі шпиталю Отвоцька і без роботизованої техніки: тут «мешкає» KYMERAX. Назва робота походить від слова «химера», яка, відповідно до грецької міфології, була гібридним створінням із головою лева, тулубом кози і хвостом дракона. Так само і система KYMERAX представляє собою поєднання безлічі концепцій — від традиційної лапароскопії до новітніх досягнень у робототехніці. KYMERAX суттєво розширює можливості інвазивної хірургії. Під час традиційної лапароскопічної операції хірурги стикаються з багатьма труднощами, приміром, оперування в обмеженому просторі й недостатня гнучкість інструментів. Анатомія пацієнта також змушує лікаря оперувати через порти різних локалізацій, міняти боки столу, ви-

конувати маневри в незручному положенні або під незручними кутами. За допомогою ж KYMERAX хірург може легко маневрувати кінчиком інструменту в різних напрямках, натискаючи лише на кнопки на рукоятці, що забезпечує точність, простоту і безпеку втручання. А це полегшує створення анастомозів за рахунок більш точного руху голки в усіх кругових позиціях анастомозу; дозволяє накладати шви вертикально і горизонтально в найрізноманітніших локалізаціях органів і структур; дає оптимальний доступ — від 180 до 360° — до структур і тканин, що робить можливим оперування з іпсилатеральних портів. Все це зводить вірогідність пошкоджень до нуля. Сьогодні робот незамінний при урологічних операціях, у гінекології та абдомінальній хірургії.

Голова кардіологічного відділення, професор Адам Торбіцьки

Мамограф з томосинтезом

Шлунковий байпас при діабеті 2-го типу Концепція Mini-Gastric-ByPass — хірургічного лікування діабету 2-го типу — народилася в США. У ході спостережень за пацієнтами після баріатричних операцій спостерігався не тільки позитивний ефект втрати ваги, але й позбавлення від супутніх захворювань, у тому числі цукрового діабету 2-го типу. «Хірургічне лікування методом шлункового шунтування є операцією, під час якої шлунок ділиться на дві частини за допомогою механічних швів, — розповідає завідувач кафедри загальної хірургії та шлунково-кишкового тракту Веслав Тарновський. — До верхньої частини шлунка, об’ємом близько 30 мл, приєднується петля з тонкої кишки. З другої частини шлунка утворюється ферментативна петля. Обидві

Голова відділення урології, професор Анджей Боровка

Кабінет малоінвазивної коронарографії

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЗАКЛАДУ Основне завдання шпиталю Отвоцька — активно досліджувати і впроваджувати передові методи лікування. Допомагає в цьому мультипрофільний підхід: у догляді за пацієнтами, наукових дослідженнях, у програмах профілактики, підготовці та перепідготовці лікарів і молодшого персоналу. Лікарня має 96 ліжко-місць та чотири операційні. Лікують тут як на комерційній основі, так і в рамках контрактів з Національним фондом охорони здоров’я (NFZ). Вибір програми лікування в клініці здійснюється на основі рекомендацій, що постійно оновлюються. Регулярно проводяться ретроспективні клінічні конференції, радіологічні консиліуми та обмін досвідом. Рішення про системне лікування приймається після детального вивчення біологічних особливостей пухлини, а хіміотерапія застосовується з урахуванням останніх наукових досягнень. Окрему увагу тут приділяють міжнародному співробітництву: шпиталь тісно співпрацює з низкою міжнародних організацій. Приміром, професор

закладу Тадеуш Пеньковські є членом наукового комітету Cancer International Resеarch Group — на рахунку цієї організації найбільш важливі дослідження, пов’язані з уведенням моноклональних антитіл у хворих з HER2-позитивним раком молочної залози. Ці дослідження зробили свій внесок у розробку міжнародних стандартів і отримали реєстрацію. Крім цього, фахівці шпиталю беруть активну участь у засіданнях при Оксфордському університеті та входять у Центральноєвропейську групу онкологів, яка діє на базі Instituto Tumori (Іспанія). Діяльність здійснюється в рамках дослідницької групи, орієнтованої на неоад’ювантне лікування. Враховуючи технологічний рівень шпиталю і досвід фахівців, у пацієнтів стаціонару і тих, хто перебуває під опікою лікарні, є можливість брати участь у клінічних дослідженнях методів лікування неоперабельних, метастатичних пухлин молочної залози, при пізніх стадіях раку уротеліальних клітин і дослідженнях, що оцінюють вплив разової дози змішаних препаратів.

петлі «зустрічаються» у новоствореному міні-шлунку, складаючи далі так звану травну петлю. У цій загальній петлі і відбувається процес травлення. Після такого втручання діабет зникає у 85% пацієнтів. Згодом їм не потрібно приймати антидіабетичні препарати або інсулін. У 2008 і 2009 роках в США було прооперовано понад 1000 хворих на цукровий діабет — отримані результати були настільки хорошими, що Американська діабетична асоціація в 2009 році визнала баріатричні операції альтернативним методом лікування діабету 2 типу».

Хірургія одного дня Термін «хірургія одного дня» вперше з’явився у Великобританії і вже кілька років з успіхом практикується в Польщі. Раніше ці операції виконувалися в госпітальних умовах, хворі проводили на лікарняному ліжку 7-10 днів. Сьогодні ж хірургія одного дня дозволяє виписати пацієнта в день операції або на наступну добу. «Досвід показує, що близько 60% всіх хірургічних операцій можуть проводитися в таких умовах, — говорить Глава клініки IBIS — хірургії одного дня Веслав Слівовський. — Хірургія одного дня позитивно сприймається пацієнтами та їхніми сім’ями, які задоволені тим, що операція проводиться в найближчі години після госпіталізації. Через 2-3 години після втручання хворі можуть самостійно ходити і не потребують допомоги з боку персоналу або родичів. У той же час пацієнти впевнені: при найменшому відхиленні перебігу післяопераційного періоду від звичайного вони можуть бути повторно госпіталізовані. Хірургія одного дня дозволяє проводити контрольні огляди вдома, або ж пацієнти приходять до хірурга самостійно — організаційно це зовсім нескладно. Крім цього, важливо врахувати психологічний фактор: в умовах хірургічного стаціонару пацієнт — це «хворий», а в домашніх умовах — «одужуючий», що дає бажаний позитивний настрій. Також можна говорити про значне зниження психоемоційного напруження і тривоги перед операцією. Пацієнт вважає: якщо цього ж дня або на наступну добу він вже буде виписаний, то майбутня операція не настільки складна й небезпечна, отже йому не доведеться відчувати сильний біль в післяопераційному періоді та бути певною мірою безпорадним і прикутим до ліжка. Також хірургія одного дня має економічні та організаційні переваги. Такий вид лікування означає підвищену інтенсивність праці хірургів і медперсоналу, але їх робота певним чином полегшується, адже відпадає необхідність чергувати вночі та виходити на роботу у вихідні та святкові дні. Наявний досвід роботи свідчить про серйозні медичні переваги стаціонарів, організованих за принципом хірургії одного дня, але головним досягненням однозначно є практично повне виключення ризику внутрішньолікарняної інфекції за рахунок чіткого розділення потоків хворих. Незважаючи на всю простоту методу, перелік проблем, які можуть бути вирішені за допомогою хірургії одного дня, великий». Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД АВСТРІЯ

ЯК ВИГРАТИ ВІЙНУ З ІНСУЛЬТОМ? Інсульт сьогодні є однією з провідних соціально-медичних проблем: щорічно у світі цей діагноз ставлять близько 6 млн осіб. Більше 20% пацієнтів, які перенесли гостре порушення мозкового кровообігу, пожиттєво залишаються інвалідами й потребують постійного догляду. В 1997 році в Австрії було започатковано новітню систему медичної допомоги у вигляді спеціалізованих відділень для надання невідкладної допомоги та проведення інтенсивної терапії хворим на інсульти. Чи варто запозичувати австрійський досвід Україні?

Втрата часу = втрата життя Результати такої програми не змусили довго чекати на себе: за період спостереження з 1980 по 2008 рік була зареєстрована чітка стабільна тенденція до зниження смертності від обох видів інсульту — як ішемічного, так і геморагічного, й дотепер вона зберігається на досить низькому рівні порівняно з країнами Східної Європи. Успіх пояснюють не лише високим рівнем надання медичної допомоги на госпітальному етапі, але й чітко налагодженою системою транспортування хворих, яка включає і гелікоптери для швидкої доставки пацієнтів із важкодоступних високогірних районів Альп, що дозволяє максимально зменшити час від моменту появи симптомів гострого порушення мозкового кровообігу до прибуття в стаціонар (до 90 хв). Також вкрай важливою є можливість проведення тробмолізису у випадку ішемічного інсульту безпосередньо в кареті «швидкої». Вражає й обізнаність та настороженість самих пацієнтів і їхніх родичів щодо перших симптомів інсульту, що також сприяє швидкому потраплянню пацієнтів до стаціонару, — в цьому допомагають широкі роз’яснювальні кампанії в засобах масової інформації, наочні білборди та соціальна реклама в громадському транспорті.

Stroke-units (інсультні блоки) Інсультні блоки — це спеціалізовані відділення, в яких проводять лікування виключно гострих інсультів. У таких відділеннях постановка діаг нозу здійснюється швидко: його підтверджують сучасними нейровізуалізаційними методами обстеження, а після цього одразу призначається лікування. Це зводить до мінімуму резидуа льний (за лишковий) неврологічний дефіцит. Також в інсультних відділеннях проводять профілактику, ранню діагностику й лікування ускладнень інсульту. Ще в гострому періоді починають проведення реабілітації, яку продовжують і після виписки хворого з відділення. Відповідно до Керівництва Європейської ініціативи з інсультів, виділяють 3 види інсультних відділень:  відділення гострого періоду інсульту (відділення інтенсивної терапії інсульту): у ньому проводять невідкладну терапію інсульту; термін перебування пацієнта тут складає менше тижня;

відділення підгострого періоду інсульту (інтенсивне відділення так званого поглибленого лікування): до нього надходять пацієнти, які отримали лікування у відділенні інтенсивної терапії інсульту в перші дні захворювання. Їм призначають спеціалізоване лікування, проводять вторинну профілактику інсульту та реабілітацію; термін перебування — до 2-3 тижнів;  відділення реабілітації: сюди надходять пацієнти з відділення або лікарні, де їм проводилося лікування в гострий період інсульту. У відділенні проводять реабілітаційні заходи. Термін перебування — декілька тижнів. У 2003 році в Австрії був створений спеціальний реєстр інсультних відділень (Austrian Acute Stroke Unit System registry), який допомагає систематизувати та аналізувати статистичну інформацію, отриману від кожного окремого інсультного блоку, та планувати й покращувати подальшу роботу таких відділень. Основні вимоги, що пред’являються до stroke-unit в Австрії: наявність не менше 4 ліжок; цілодобовий прийом пацієнтів 7 днів на тиждень — так зване 24/7; цілодобове чергування у відділенні невролога та лікаря-інтерніста (фахівця з внутрішньої медицини) в клініці, а також можливість отримання його консультації пацієнтами інсультного блоку; не менше однієї медичної сестри на одного пацієнта; доступність служб фізіотерапії, ерготерапії та логопедії.

ЯКЩО ПАЦІЄНТИ В ГОСТРОМУ ПЕРІОДІ ІНСУЛЬТУ ЗНАХОДЯТЬСЯ НА ЛІКУВАННІ САМЕ В ІНСУЛЬТНОМУ ВІДДІЛЕННІ, ТО ЙМОВІРНІСТЬ НЕСПРИЯТЛИВОГО РЕЗУЛЬТАТУ ЗМЕНШУЄТЬСЯ НА 23% ПОРІВНЯНО З ТИМИ ПАЦІЄНТАМИ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ ЛІКУВАННЯ В ЗАГАЛЬНОМУ ГЕРІАТРИЧНОМУ ВІДДІЛЕННІ

МАСШТАБ ПРОБЛЕМИ Одна з кожних 10 смертей спричинена інсультом. Таким чином інсульт є третьою за поширеністю причиною смерті в розвинених країнах, поступаючись лише ішемічній хворобі серця й онкологічним захворюванням. Щороку 15 мільйонів осіб у всьому світі переносять інсульт. Одна третина з них помирає, а третина — залишається інвалідами. У Європі захворюваність на інсульт становить від 101,1 до 239,3 випадків на 100 тис. осіб серед чоловіків і від 63,0 до 158,7 випадків на 100 тис. населення серед жінок. 795 тис. нових або повторних випадків інсульту щорічно реєструються в США, на які припадає приблизно 1 з 18 смертей. Протягом 5 років після інсульту більше половини пацієнтів віком ≥ 45 років помирає: 52% чоловіків і 56% жінок. Частота розвитку інсульту знизилася більш ніж на 40% протягом останніх чотирьох десятиліть в країнах із високим рівнем доходу. Але за той же період в країнах із низьким і середнім рівнем доходу на душу населення захворюваність зросла вдвічі. Враховуючи, що вік є одним із найбільш обґрунтованих факторів ризику розвитку інсульту, тенденція щодо старіння населення у світі передбачає, що більша кількість осіб схильна до ризику розвитку інсульту.

Керівництво інсультним блоком має здійснювати виключно невролог. Інсультний блок оснащений таким чином, що є можливість проводити ЕКГ-моніторинг, моніторинг функції зовнішнього дихання, постійне вимірювання артеріального тиску, пульсоксиметрію; при необхідності — транскраніальну доплерографію, ЕЕГ-моніторинг. Важлива цілодобова доступність комп’ютерної томографії, екстракраніальної доплерографії, кольорової дуплексної сонографії, лабораторних досліджень, а також можливість госпіталізації хворого в разі потреби до відділення інтенсивної терапії. Забезпечення доступності магнітно-резонансної томографії та церебральної ангіографії на сьогодні поки ще не всюди реалізовано. Крім того, в межах лікарні повинні проводитися трансторакальна і трансезофагеальна ехокардіографія, має бути забезпечена можливість протягом 30 хвилин провести церебральну ангіографію (цілодобово) і протягом 60 хвилин — нейрохірургічне втручання (за необхідності).

Stroke-team (інсультна команда) За даними рандомізованих дослід жень, лікування пацієнтів в інсульт них відділеннях є дуже ефективним, особливо порівняно з лікуванням у загальних або геріатричних чи будьяких інших відділеннях лікарень, що пояснюється зосередженням необхідної медичної техніки, зокрема для нейровізуалізаційних методик (КТ, МРТ, ангіографії), а також концентрацією висококласних і вузькоспеціалізованих фахівців — неврологів, інтервенційних радіологів тощо (stroke-team, «інсультної команди») в інсультних блоках. Ще в 2001 році Evans et al. в журналі Lancet опублікували дані про те, що при лікуванні пацієнтів в stroke-unit значно знижується ймовірність погіршення неврологічного статусу, розвитку пневмоній та інших інфекційних ускладнень, дегідратації, пролежнів тощо, ніж при лікуванні хворих тими самими спеціальними «інсультними командами» персоналу в тій самій установі, але поза межами stroke-unit. Вчені робочої групи з гострих інсультів відомої Кокранівської співпраці встановили, що смертність у ранньому періоді інсульту (в перші 12 тижнів) становить 28%, а смертність у період відновлення (в середньому протягом першого року після інсульту) — 17%. Якщо пацієнти в гострому періоді інсульту знаходяться на лікуванні саме в інсультному відділенні, то ймовірність несприятливого результату зменшується на 23% порівняно з тими пацієнтами, які отримують лікування в загальному геріатричному відділенні. Якщо говорити про показник смертності залежно від початкової щоденної активності хворого, то при лікуванні в спеціалізованих інсультних відділеннях вона нижча в середньому на 25%. Ірина ШАТИНСЬКА, кандидат медичних наук, спеціально для «ВЗ»

www.vz.kiev.ua тел.: (044) 485 00 96 vz@vz.kiev.ua

СКЛАДНИЙ ПАЦІЄНТ

23 січня 2015 року

РЕКОРД ВАРТІСТЮ В ЖИТТЯ Реабілітація — важлива та болюча тема для України. І не суттєво, про яке саме відновлення йде мова — після інсульту чи надважких травматичних уражень. Фахівці іспанського Інституту нейрореабілітації Гуттманн довели: якщо система працює, то навіть найскладніший діагноз не стане вироком для пацієнта.

Жорді Йерла (43 роки): — Я аквалангіст, і занурення на великі глибини є невід’ємною частиною мого життя. Точніше, було, адже влітку я опустився на дно моря востаннє. Я спеціально поїхав до Франції: там була чудова печера, із якої й почалося занурення. Саме там я і встановив

абсолютний європейський рекорд — на глибині 250 метрів пробув дванадцять годин… Теоретично я, звичайно, знав, що глибинні занурення провокують зростання рівня інертного газу в крові. При підйомі на поверхню газ має вийти. Але я зробив помилку — піднявся з печери дуже швидко й агресивно. Десь на глибині 75 метрів помітив, що відбувається дивне: вся техніка, яка була на мені, почала ніби рухатися. На 60 метрах я відчув, що вся ця апаратура завалює мене набік, але подумав, що проблема саме в ній, а не в мені. Я почав шукати, за що могла зачепитися апаратура, і поступово знімати її з себе. І тільки коли я зробив спробу перевернутися вже без устаткування, то зрозумів, що в мене не працюють ноги, — я зовсім не можу ними рухати. На щастя, я мав спеціальний пристрій, який автоматично підняв мене на поверхню, хоч і на відстані 900 метрів від берега. Через деякий час мене знайшли колеги й друзі. Вони викликали пожежників, а ті транспортували мене з цієї печери. Вже дорогою я зрозумів: молекули газу перейшли із рідкого в газоподібний стан і залишилися на рівні спинного мозку. Там вони спричинили величезну шкоду, викликавши так званий інфаркт спинного мозку, — мене паралізувало. Я дуже злякався, адже, знаючи про такі випадки, розумів, що навряд чи взагалі буду ходити. Перші п’ять діб я провів у французькому шпиталі. Потім мене транспортували до каталонської клініки, де я пробув ще тиждень. Весь цей час мені проводили лише лікування в гіперболічній камері.

А за два тижні після катастрофи перевезли до Інституту нейрореабілітації Гуттманн. У мене кілька вогнищ ураження, але, незважаючи на це, лікарі дають надію на одужання. Наразі клінічна картина є гіршою, аніж я почуваюся. Протягом місяця із моменту травми я був абсолютно знерухомленим нижче поясу. Але на п’ятому тижні з’явилися зміни: поступово уявна лінія, на рівні якої зникли усі мої відчуття, почала знижуватися. Спочатку я став відчувати стегна, потім злегка рухати ними. Зараз я відчуваю біль на рівні стегон і надзвичайно радий, що маю ці відчуття. А кілька днів тому сталося неймовірне: я приймав душ і відчув температуру води! Звичайно, для здорових людей це повна нісенітниця — так радіти температурним відчуттям, але для мене це справжнє диво. Я розумію, що цими успіхами завдячую людям, які щоденно займаються зі мною. Тут тебе не полишають ані на хвилину. Зараз мені проводять активну нейростимуляцію. Це експериментальна програма, і я вдячний, що маю змогу брати в ній участь. Окрім цього, я займаюсь на роботизованому реабілітаційному автоматі «Локомат» і сьогодні вже можу відривати ногу від підлоги і трохи підіймати її — з кожним днем все вище і вище! Знаєте, я зараз щодня читаю історії таких самих «божевільних», як я, що стали жертвами хвороби. Бачу, що більшість так і залишаються інвалідами, і радію своєму швидкому прогресу. Я не запитую в лікарів, як довго мені працювати, адже неврологічні порушення такого

ступеня важкості не мають часових прогнозів. Програма моєї реабілітації (дослідницька нейрореабілітація) розрахована на два місяці. Після цього, залежно від динаміки, програму буде змінено. Запалення спинного мозку після травми триває в середньому шість місяців. Тому інтенсивність реабілітації може змінюватись. Якщо лікарі Гуттманну побачать, що мій прогрес зупинився, почнуть готувати мене до максимально самостійного життя у візку. Мене це не лякає. Я точно знаю, що зі стін Інституту Гуттманна вийду абсолютно повноцінним у побутовому плані і не стану тягарем для своєї родини. Хочу відзначити вражаючі людські якості співробітників центру: такого теплого ставлення я не бачив ніде. Зрозуміло, що реабілітація — їхнє покликання, адже неможливо працювати із надважкими пацієнтами без цього. Але з самого початку я був налаштований досить скептично: до мене щодня приходив фізіотерапевт, підіймав ногу на певну висоту, опускав її та йшов далі. А я лежав і думав: «Господи, цей Гуттманн має світову славу, а зі мною роблять якусь нісенітницю! Просто підіймають і опускають ногу на кілька секунд! Навіщо я займаю місце? Адже все одно ніколи не буду ходити». А потім, через кілька днів, той самий лікар заходить, звично підіймає мою ногу і каже: «Тепер вставай!» Я думав, він глузує. Але лікар показав потрібний рух, і я вперше самостійно встав... не відчуваючи ніг. Тоді зрозумів: я в надійних руках.

КОМЕНТАР СПЕЦІАЛІСТА

Жоан ВІДАЛЬ, Голова відділення травм спинного мозку Інституту нейрореабілітації Гуттманн

аш Жорді — просто божевільний! Занурення на глибину понад 250 метрів абсолютно несумісне із життям! Він ще повинен дякувати Богові за те, що заплатив за свій нерозважливий вчинок лише нижньою частиною тіла. У нього надзвичайно рідкісний випадок — і в медичній літературі, звичайно, не описано реабілітації таких пацієнтів. Фактично сталася емболія на рівні спинного мозку, яка й призвела до утворення ішемічних вогнищ. Основне ураження відбулося на рівні дев’яти грудних хребців, тому все, що нижче, паралізувало. Звичайно, разом із но-

гами зазнали величезних втрат статеві органи і видільна система, але все це ми поступово відновлюємо. Прогноз залежить від того, повне чи часткове ушкодження відбулось, — на щастя, у Жорді воно часткове. Тому ми маємо надію, що програма інтенсивної нейрореабілітації, яку він проходить, дасть гарний результат. Окрім цієї програми ми проводимо йому магнітну транскраніальну стимуляцію. Це дозволяє підвищити збудливість кори головного мозку і таким чином відновити його моторну частину. Завдяки цій методиці ми й спостерігаємо стрімке покращення його стану. Головне при таких діагнозах — якомога раніше розпочати грамотну реабілітацію. І програми, у яких бере участь Жорді, максимально ефективні лише у перші 2-5 місяців. Мозок швидко адаптується до змін і звикає до пошкоджень. Якщо пропустити цей момент, поставити людину на ноги вже нереально. У сучасній реабілітації ушкоджень спинного мозку ми поступово відходимо від доктрини постійно рухати пацієнта, якої дотримується більшість реабілітологів. Ключова ідея в іншому: потрібно супроводжувати власне спонтанне відновлення, яке відбувається саме по собі, й направляти його в потрібне нам русло. У цьому нам допома-

гають роботизовані системи і стимулюючі методики. Наприклад, апарат «Локомат», на якому щодня працює Жорді, — це роботизований ортопедичний пристрій для відновлення навичок ходьби, оснащений електричним приводом, що використовується в комбінації з біговою доріжкою. «Локомат», відтворюючи фізіологічно правильну ходьбу, допомагає тілу «згадати» втрачені навички руху, змушує включитися в роботу м’язи, які перебували в бездіяльності. Рівень рухового навантаження підбирається індивідуально, в першу чергу, залежно від стану пацієнта. Крім того, перед початком занять на кожного хворого заводиться антропологічний паспорт. Це необхідно для правильного налаштування обладнання під конкретного пацієнта. У процесі занять на тілі пацієнта розміщуються датчики, які відстежують стан під час навантаження, що дозволяє контролювати ступінь його участі в процесі ходьби. Ці дані доступні не лише інструктору, а й пацієнту, тому він може самостійно контролювати хід заняття, що значно підвищує мотивацію. Від заняття до заняття дані аналізуються, таким чином відстежується ступінь участі пацієнта, наявність позитивних змін в його руховій активності, визначається програма збільшення

навантажень на наступне заняття. Важливо й те, що у нашому Інституті тривають різноманітні клінічні дослідження і ми маємо змогу одразу впроваджувати їх у практику, без ризику нашкодити хворому. Все, що існує інноваційного у світі на дослідницькому рівні, є в стінах Гуттманну. А якщо відновити функцію важливого м’язу не вдається, ми завжди можемо застосувати нейростимуляцію хірургічним шляхом і поставити пристрій, який відновить втрату. Відкрию вам таємницю: ми впевнені в тому, що цей божевільний аквалангіст буде ходити. Але йому про це поки не кажемо: нехай усвідомить цінність життя й недоліки інвалідного візка. Буде наука! Більш того: ми вже бачимо, що у Жорді відновиться й дрібна моторика й невдовзі він почне контролювати роботу сфінктерів. Все це можливо прорахувати. За ці місяці прогрес Жорді просто вражаючий: він вже стоїть з милицями без сторонньої підтримки, рухає руками й ногами, і прогноз при такому розвитку подій в нього дуже хороший. Лікарі задоволені, а Жорді просто щасливий! Нині він перейшов зі стаціонару на амбулаторне лікування і переконаний: ще не раз буде занурюватися і встановлювати рекорди!

P.S.

ШКОЛА УСПІШНОГО ЛІКАРЯ

СІМЕЙНИЙ ЛІКАР У РОЛІ ДЕРМАТОЛОГА Донедавна алергічні дерматози були прерогативою «вузьких» спеціалістів і аж ніяк не сімейного лікаря. Але сьогодні, коли сфера його діяльності розширилася, важливо вміти діагностувати, а іноді й лікувати таку патологію. Особливо гостро проблема стоїть у сільській місцевості, де немає ані алерголога, ані дерматовенеролога. На жаль, як свідчить статистика, більшість сімейних лікарів ще не «перебудувалися» на роботу за новим напрямом.

Алергодерматози, помножені на два Поки у вітчизняній охороні здоров’я тривають дискусії, хто і як повинен лікувати дерматологічні захворюван ня, вони поволі набирають обертів. Аналіз статистичних даних за останні 12 років виявив зростання в Україні всіх шкірних хвороб: поширеності — на 89%, захворюваності — на 90%. Серед них значну групу становлять хронічні сверблячі дерматози, до яких, у першу чергу, належать екзе ма, нейродерматит, алергічний дер матит, меншою мірою — атопічний дерматит, червоний плоский лишай, укуси комах, кропив’янка. В означе ний період поширеність тільки кон тактного й атопічного дерматитів в Україні зросла в 1,5 рази. Як у дітей, так і в дорослих серед усіх захворю вань шкіри алергодерматози станов лять близько 30%. Більшість згаданих шкірних зах ворювань практично завжди суп роводжується свербежем, що відоб ражається на самопочутті хворого. Наявність великої кількості осіб, які страждають на сверблячі дермато зи, робить проблему профілактики й лікування цих пацієнтів дуже ак туальною. «Ми провели масштабне дослідження по 4 регіонах, у якому намагалися визначити роль і місце сімейного лікаря у виявленні дерма тологічних захворювань. На жаль, вже на першому етапі ми отримали невтішні дані. Спеціалісти сімейної медицини виявляють усього 5-6% хворих на дерматози. Дуже рідко вони відправляють пацієнтів із підозрою на шкірне захворювання до лікарів 2-3 рівня. Звичайно, це пов’язано з великим навантаженням на кожного сімейного лікаря, через яке він не встигає займатися ще й шкірними патологіями. Але часто бувають ситуації, коли крім нього діагностувати й лікувати їх нікому, і це варто враховувати», — розпо відає Валентина Волкославська, доктор медичних наук, завідувач ка відділу науково-аналітичної роботи в дерматології і венерології ДУ «Інститут дерматології і венеро логії АМН України».

Коли здогади марні Отже, основні ознаки, які відріз няють пацієнтів з алергодермато зами, — це виражений свербіж, психофізіологічні порушення, ре

цидивуючий перебіг, чутливість до різноманітних екзо- й ендогенних подразників, у тому числі до ме дикаментів та антигенів умовнопатогенних грибів Candida, Malassezia тощо. Причини, за яких з’являється означена патологія, пов’язані з комп лексною зміною умов життя в країні. Це й поширеність алергенів (на цей час уже відомо понад 500 їх видів), і впровадження синтетичних про дуктів, і забруднення атмосфери та водних об’єктів. Нерідко джерелом подразнення стають косметичні за соби, зубна паста, застібки, біжуте рія, місцеві лікарські засоби (особливо при самолікуванні), взуття. Ві домі випадки сенсибілізації до металу при носінні джинсів (мається на увазі ділянка прилягання до тіла застібок і заклепок). Патогенез алергодерма тозів, як і інших алергічних захво рювань, досі остаточно не з’ясовано. Проте їх симптоми досить виразні й зазвичай призводять до того, що у хворих відбуваються зниження що денної активності, соціальна ізоляція і повна втрата працездатності. «На цей час більшість вчених вважають, що болісний свербіж, який від чуває пацієнт з алергодерматозом, — це прояв «психічної атаки», і частково він є результатом недостатності правої частини гіпокампа. Доведено, що важ ливу роль у патогенезі свербежу відіг рають гістамін, серотонін, протеази і простагландини, накопичення яких у покривних тканинах сприяє підви щеній проникності судин, розвитку набряку й запалення. Інші механізми свербежу — центральний і перифе ричний, що пов’язані з лібрацією ней роактивних пептидів. Вони сприяють накопиченню продуктів обміну і бло каді опіоїдних рецепторів шкіри», — окреслює сучасні уявлення про при роду свербежу В. Волкославська.

До речі, ряд фахівців оцінюють сту пінь свербежу у бальній системі — від 1 до 3-4 балів. При такому підході нес терпному свербежу з частими епізода ми і потребою до розчухувань протя гом доби надається найвища кількість балів (Бочаров В.А., Гладчук В.Є., 2010). Порушення з боку центральної нервової системи виявляють у вигляді депресивного стану: легкий ступінь — у 9% хворих, помірний — у 50%, тяж кий — у 35%. «Кожен лікар знає про зв’язок алер гійного дерматозу з виділенням гіста міну і його впливом на клітини епіте лію, ендотелію, нервові закінчення. Під час реакції антиген/антитіло з тучних клітин і лейкоцитів звільня ються гістамін і продукти біотранс формації клітинних мембран, серед яких — чинник активації тромбоци тів, що спричиняє агрегацію тромбо цитів і вивільнення з них серотоніну. Тож, антигістамінні препарати посі дають важливе місце у лікуванні всіх видів алергодерматозів. Проте по трібно застосовувати й інші методи терапії», — нагадує В. Волкославська.

Спокій, тільки спокій! Згідно з сучасними підходами, лі кування алергодерматозів має бути комплексним. За рекомендацією В. Волкославської, починати курс не обхідно з призначення засобів заспо кійливої дії, таких як гліцин, препара ти магнію, валеріани тощо. Оскільки алергодерматози супроводжуються станами занепокоєння, дискомфорту в зв’язку з появою свербежу та неесте тичним виглядом шкіри, неврозами, то все подальше лікування бажано проводити на тлі седативної терапії. У складніших випадках слід відда ти перевагу крапельницям з інфузій ними розчинами. Спеціаліст говорить про суперечливі дані застосування

НЕВРОЗ ШКІРИ ТА ЙОГО КОРІННЯ Перші повідомлення, пов’язані з психодерматологією, почали з’являтися ще наприкінці XVIII ст., коли було зроблено спробу пов’язати активність шкірного процесу з порушенням іннервації уражених ділянок шкіри. Далі була сформована концепція «неврозу шкіри». Цим терміном позначалися шкірні захворювання, в основі яких лежать «невротичні конфлікти», що супроводжуються тривогою. На цей час доведено психогенну природу екземи, атопічного дерматиту та інших алергодерматозів. Сучасні психодерматологи розглядають шкіру як орган, найвразливіший для стресогенного впливу завдяки сполученню ряду факторів: генетичної та конституціональної схильності, емоційних впливів тощо.

препарату сехіфенадину в клінічній практиці у різних вікових групах, через що рекомендує призначати його тільки дорослим та обмеженій кількості підлітків. Також В. Волкос лавська наголосила на важливості поєднання антигістамінних препа ратів із сорбентами. «Дані понад 200 досліджень по казали, що одночасний прийом сорбентів та антигістамінних пре паратів дає можливість зменшити кількість днів прийому останніх і покращує загальний стан хворих. Усе ще актуальними залишаються й цинкова мазь, засоби з групи кор тикостероїдів. Однак, слід застосо вувати кортикостероїдні препарати лише останнього покоління і тільки під час гострих фаз. Також велике значення у прогнозі захворювання має дотримання пацієнтом дієти», — ділиться досвідом експерт. Зазвичай із харчування хворого вилучаються продукти, які можуть бути потенційними алергенами: со лодощі, хлібобулочні вироби, яєчний білок, кава, горіхи, цитрусові, пряно щі, консерви та копченості. Особливий випадок — коли до алергодерматозу приєднується су путня патологія. Тоді дієту потрібно коригувати залежно від «набору» хвороб. Наприклад, при цукровому діа беті ІІ типу призначається дієта №9. Хронічний коліт і ентероколіт у фазі нерізкого загострення, що по єднується з ураженням шлунка і під шлункової залози, потребує дотри мання дієти №4Б, а також дробового прийому їжі (до 5-6 разів на день). Під час лікування їжу варять або готують на парі з метою обмеження бродильних і гнильних процесів у кишечнику. Хронічні гепатити, хо лецистити разом з алергійними дер матозами — показання до дієти №5. У таких випадках необхідний при йом їжі в теплому вигляді 5 разів на добу. Вилучаються свіжий хліб, смажені страви. Рекомендується збагачувати раціон ліпотропними речовинами (метіонін, лецитин, холін), споживати багато рідини й клітковини. «У лікуванні сверблячих алерго дерматозів значна роль належить хлориду кальцію, тіосульфату нат рію, омега-3 та омега-6, бета-каро тину, вітамінам А, С, групи В. Також важливою є бальнеотера пія. У гострій фазі ми готуємо не складні ванни з відвару кори дуба та шавлії, крім того, запалення добре знімає кора верби», — розповідає В. Волкославська.

Замість резюме Звичайно, сімейний лікар — не «вузь кий» спеціаліст, і він не зобов’язаний знати всі аспекти лікування алер годерматозів. Але необхідний мі німум, який дозволить виявити захв орювання, а за потреби — й надати хворому адекватну допо могу, може вивчити кожен, кому небайдужий біль пацієнта. У статті використано матеріали науково-практичної конференції «Профілактика, діагностика та лікування в практиці сімейного лікаря». Марина ЧІБІСОВА, «ВЗ»

www.vz.kiev.ua тел.: (044) 485 00 96 vz@vz.kiev.ua

ПЕДІАТРІЯ

23 січня 2015 року

ЗАГАДКА НЕВІДКЛАДНОГО СТАНУ: ШЛУНКОВО-КИШКОВІ КРОВОТЕЧІ У ДІТЕЙ

Відомо, що загальна структура дитячої захворюваності змінюється здебільшого в гірший бік, і патології, які донедавна зустрічалися рідко або тільки у дорослих, раптово стають проблемою педіатричної практики. Особливо небезпечною така ситуація є стосовно невідкладних станів. Зокрема, вчені відзначають збільшення випадків шлунковокишкових кровотеч у дітей: цей стан розвивається досить стрімко, і його прогноз значною мірою залежить від професіоналізму лікаря-педіатра, який повинен не тільки розпізнати небезпечний для життя діагноз, але й вжити відповідні заходи.

Понад 200 причин На жаль, часто неможливо зрозуміти, що саме призвело до шлунково-кишкової кровотечі. На сьогодні виділяють близько 200 можливих причин, і нерідко серйозніший синдром залишається без визначення етіології. Проте більшість спеціалістів провідну роль у розвитку загрозливого стану відводять печінковій портальній гіпертензії. Цій патології властива кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу. Часто вона буває профузною і швидко призводить до геморагічного шоку. Серед причин розвитку портальної гіпертензії в дитячому віці виділяють: вроджені аномалії розвитку ворітної вени; блокади або тромбоз ворітної вени — пупковий сепсис, омфаліт, катетеризацію пупкової вени в період новонародженості (Леонтьєв А., 2006); цироз печінки; синдром Бадда-Кіарі. Але у 50% дітей визначити причину портальної гіпертензії не вдається. Ризик кровотечі в перші 2 роки після встановлення діагнозу складає 30%. Частота рецидивів кровотеч може сягати 90%, і смертність при повторних кровотечах збільшується в кілька разів. Що стосується симптоматики, то класична картина кровотечі складається з тріади симптомів — кривавої блювоти (гематемезис), дьогтеподібного чорного випорожнення (мелена), судинного колапсу. Кривава блювота і чорне випорожнення зазвичай передують загальним проявам кровотечі. Рідко спостерігається зворотна картина, коли загальні ознаки превалюють над зовнішніми. Це буває у дітей із захворюваннями гастродуоденальної зони та стравоходу, коли має місце порівняно невелика за обсягом, але тривала за часом кровотеча. І кривава блювота, і кров у випорожненні можуть бути єдиною ознакою кровотечі зі шлунково-кишкового тракту. Одночасне їх поєднання спос терігається у кожної третьої дитини. Виникає блювота, а через 1-2 дні — мелена. Така послідовність появи зовнішніх симптомів кровотечі властива для дітей із виразковою хворобою, ерозивно-геморагічним гастродуоденітом і, знову ж таки, портальною гіпертензією. Однак, не виключається і зворотна послідовність: спочатку — мелена, потім — блювота з кров’ю. Це може свідчити про тривалу або рецидивуючу кровотечу і бути несприятливою прогнос-

тичною ознакою. Кривава блювота як симптом кровотечі спостерігається у 50% дітей, мелена — у 65%. Для діагностики кровотечі зі шлунково-кишкового тракту важливе безпосереднє обстеження дитини. На висоті кровотечі або відразу після неї звертає на себе увагу м’язове напруження передньої черевної стінки. Більшою мірою м’язовий захист визначається в епігастрії. Глибока пальпація живота неможлива. Відзначається позитивний симптом Менделя. При пенетрації і перфорації, зазвичай у дітей з виразковою хворобою, хворі приймають вимушене положення — на боці, підібгавши ноги; на животі; на колінах з опущеною головою. Стан дітей важкий. Вони стогнуть, змінюють позу, не звертають уваги на оточуючих, відмовляються від прийому їжі, рідини. З’являється тахікардія, потім знижується артеріальний тиск.

Зволікання ціною в життя Оскільки на шлунково-кишкову кровотечу в дитячому віці як розповсюджену проблему почали звертати увагу тільки тепер, особливого значення набуває алгоритм лікування, що ґрунтується на успішному досвіді колег. Зокрема, на базі кафедри дитячих хвороб факультету післядипломної освіти Запорізького державного медичного університету протягом трьох років проводилося дослідження за участю 23 хворих, результатом якого став пакет рекомендацій щодо невідкладних заходів під час цього синдрому. «На жаль, у 18% дітей не вдалося встановити не тільки причину гострої кровотечі, але й її локалізацію — під

СХЕМА 1. РОЗПОДІЛ ПАЦІЄНТІВ ЗІ ШЛУНКОВО-КИШКОВИМИ КРОВОТЕЧАМИ ЗА ВІКОМ

22%

1-3 роки 3-6 років

час надходження стан усіх пацієнтів оцінювався як важкий. За рахунок вираженої крововтрати в однієї дитини діагностовано геморагічний шок 3 ступеня, ще в однієї — 2 ступеня, в інших дітей — 1 ступеня. Усім хворим одразу при надходженні проводилася інфузійна терапія. У першу чергу — кристалоїдами, але 56% дітей потребували колоїдних препаратів, зокрема, на основі гідроксиетилкрохмалю. Трансфузія свіжозамороженою плазмою у разовій дозі 10-20 мл/кг проводилася при передбачуваній крововтраті вище 20% або при порушенні гемокоагуляційних показників за результатами коагулограми», — розповідає Ганна Давидова, кандидат медичних наук, асистент кафедри дитячих хвороб факультету післядипломної освіти Запорізького державного медичного університету. За її словами, основне завдання інфузійної терапії при шлунково-кишковій кровотечі у дітей — стабілізація гемодинаміки, а саме доведення показника артеріального тиску до нижньої межі вікової норми. Центральний венозний тиск має бути до 30-40 мм вод. ст. «По досягненню цих показників ми значно урізали обсяг інфузійної терапії, проводили її тільки в режимі фізичних потреб. Адже при підвищенні артеріального тиску зростає вірогідність відриву сформованого тромбу. Тому в таких дітей рекомендується дотримуватися рестриктивного режиму інфузійної програми. Ще одним завданням інфузійної терапії було досягнення стабільних гемоконцентраційних показників. Гемоглобін повинен бути не менше 100 г/л при кровотечі, яка триває, і не менше 80 г/л — після

СХЕМА 2. РОЗПОДІЛ ПАЦІЄНТІВ ЗА ЧАСТОТОЮ ПАТОЛОГІЙ, ЩО ВИКЛИКАЛИ ШЛУНКОВО-КИШКОВІ КРОВОТЕЧІ

4% 44%

14-17 років

30%

7-13 років

18%

травма невідомо

гостра кишкова інфекція

22%

гостра хірургічна патологія

30%

варикозно розширені вени стравоходу

22%

виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

її зупинки, Ht (гематокрит) — 30-35%. З цією метою ми проводили трансфузію одногрупної еритроцитарної маси або еритроцитів додатково в розчині з терміном зберігання не більше 3 діб. І третім завданням терапії було досягнення адекватних показників кислотно-основного стану, тобто припинення ацидозу», — ділиться Г. Давидова. Також у комплекс заходів входила місцева терапія у вигляді промивання шлунка холодним фізрозчином з додаванням епсілон-амінокапронової кислоти. Застосовувалися антациди та антисекреторні препарати, гемостатична терапія, антифібринолітичні засоби. При наявності в анамнезі портальної гіпертензії на перший план виходили внутрішньовенні вазоконстрикторні пептиди. Після стабілізації гемодинамічних показників за показаннями проводилася хірургічна корекція дітям з абдомінальною хірургічною патологією. Таким пацієнтам, а також дітям, які потребували утримання від їжі більше 48 годин, проводилося парентеральне харчування: протягом першої доби — двокомпонентне (білки та вуглеводи), у подальшому для частини хворих — трикомпонентне, з помірним додаванням ліпідів. «При парентеральному харчуванні приріст рівня білка складав у середньому 17% від мінімальної кількості, тоді як у контрольній групі здорових пацієнтів приросту практично не було. Після ентерального навантаження діти отримували харчування, яке відповідало дієті Мейленграхта. У дітей із кровотечею з варикозно розширених вен стравоходу у 70% випадків ми обійшлися консервативною терапією. Трьом пацієнтам проводилася фіброезофагоскопія зі склерозуванням вен стравоходу. Таке лікування виявилося досить ефективним», — відзначає Г. Давидова.

У лабіринті запитань Звичайно, шлунково-кишкова кровотеча, як гостра, так і хронічна, — дуже велика проблема для лікаря. По-перше, відсутні уніфіковані підходи до її лікування, і залишається сподіватися лише на поради досвідчених колег. По-друге, висока варіативність причин і складність діагностики заважають адекватній терапії. Ряд патологій, що можуть ускладнюватися шлунково-кишковою кровотечею, донедавна взагалі не були відомі в педіатричній практиці, через що вони своєчасно не розпізнаються і діти не отримують необхідної спеціалізованої допомоги в той час, коли не можна гаяти ані хвилини. Нерідко терапія шлунково-кишкової кровотечі потребує мультидисциплінарного підходу. Але драма полягає в тому, що навіть десятки спеціалістів не можуть з’ясувати, що саме спричиняє синдром і як зупинити патологічний процес. Тому вся надія — на подальший пошук ефективних методів профілактики й лікування, які, можливо, з часом розгадають цю смертельну загадку. У статті використані матеріали науковопрактичної конференції «Проблемні питання діагностики та лікування дітей з соматичною патологією». Марина ЧІБІСОВА, «ВЗ»

НЕТРАДИЦІЙНА МЕДИЦИНА

КОМПЛЕМЕНТАРНА МЕДИЦИНА ЗАЛИШАЄ «ЛАВУ ЗАПАСНИХ» Нині, коли реабілітація набула особливої актуальності, а вчені й лікарі-практики різних спеціальностей розробляють нові реабілітаційні програми, важливо зосередитися не лише на пошуку новітніх методик, а й використовувати «старі добрі» методи, які пройшли перевірку часом і довели свою ефективність.

специфіку реакцій організму при впливі на БАТ у здорових і хворих людей. При гістологічному дослідженні видно, що БАТ — це скупчення нервових закінчень та мікросудинних сплетінь (більше, ніж в інших тканинах). Ці точки пов’язані з різними внутрішніми органами. На тілі людини виявлено понад 600 корпоральних і понад 170 аурікулярних БАТ. У відповідь на введення голки виникає місцева сегментарна і загальна генералізована реакції. Перша полягає у зміні кровонаповнення певної ділянки шкіри, її температури, чутливості, величини електрошкірного опору тощо. В основі такої Володимир СОБЕЦЬКИЙ, начальник реакції лежить подразнення екстеро-, пропріовідділення рефлексотерапії Головного й інтерорецепторів. Зміна просвіту судин виквійськового клінічного госпіталю Міністерства оборони України, доктор ликає подразнення закладених у їхні стінки медичних наук, Заслужений лікар України вазорецепторів, зміна температури — подразнення терморецепторів, поява набряку — ВЗ Відділення рефлексотерапії в Голов- ознака реакції барорецепторів. При пошконому військовому клінічному госпіталі дженні тканини виділяються нейрогормони, МО — визнання того, що офіційна ме- які впливають на хеморецептори. Велику роль дицина подолала свій скепсис по від- у розвитку місцевої реакції відіграє механізм ношенню до альтернативних методів? аксон-рефлексу, який поглиблюється за ра— Так, наші рефлексотерапевти працюють у хунок метаболічних і гуморальних реакцій. тісній співпраці з лікарями інших відділень Участь вегетативної нервової системи в розгоспіталю, які застосовують у своїй практи- витку місцевої реакції забезпечує мобілізацію ці класичні методи лікування. І керівництво ресурсів організму, змінюючи діяльність серзакладу, і Міністерство оборони України під- цево-судинної системи. Вивільняється глютримують нас. До речі, наше відділення — у коза, депонована у формі глікогену в печінці, своєму роді єдине в Україні. Існують приватні перерозподіляється кровопостачання, і кров центри та кабінети рефлексотерапії, а от подіб- надходить у життєво важливі органи і тканиних відділень немає. ни, постачаючи більше кисню, підсилюючи стійкість організму до патологічних факторів. ВЗ Хто є вашими пацієнтами? Сегментарна реакція з’являється у від— У нашому відділенні найбільше хворих із повідь на подразнення певного метамера. неврологічною патологією — до 85%, з те- Нервові імпульси проходять по аферентних рапевтичними хворобами — 7%, пацієнтів волокнах до спинного мозку, повертаються по хірургічного профілю — до 4%. Але це обу- соматичних нервах до м’язів, а по вегетативних мовлено і профілем лікувального закладу, і — до внутрішніх органів, судин, різних залоз. віком пацієнтів (переважно це люди старше Метамерна реакція обумовлена відповід55 років). Хоча застосування рефлексотерапії ністю різних відділів спинного мозку певним не має вікового цензу. Навпаки: чим молодший внутрішнім органам. Нижній шийний і верхорганізм, тим краще він відповідає на цей ме- ній грудний відділи спинного мозку пов’язані тод. А в дітей, починаючи з 5-6-річного віку, з іннервацією голови, останній також іннервує ефективність рефлексотерапії найвища. Це серце й легені; нижній грудний відділ «відпообумовлено більш «витонченими» процесами, відає» за діяльність кишечнику та печінки; що відбуваються в нервовій та ендокринній поперековий — нирок та органів малого газу. системах, які формуються. Ці відділи, відповідно до метамерних принДля лікування та реабілітації хворих ми ципів, іннервують ті чи інші ділянки шкіри, застосовуємо як стародавні методи східної м’язи тощо. терапії (голкотерапія, припалювання полиноЗагальна генералізована реакція виникає в вими сигарами та конусами, кровопускання, результаті надходження імпульсів із перифевакуумна терапія), так і сучасні — приміром, ричного рівня в корково-підкіркові структури лазеротерапію. І ті, й інші базуються на впливі головного мозку. Аферентна імпульсація, що на біологічно активні точки (БАТ) людини. проходить по спинномозкових і вегетативних шляхах, змінює функціональний стан лімбікоВЗ Чи пояснила сучасна наука таємниці ретикулярного комплексу — нормалізується «східних голок»? вміст гормонів та інших біологічно активних — Існує багато гіпотез щодо механізму впливу речовин, що відіграють важливу роль у рена БАТ, проте досі не створено єдиної, визнаної гуляції фізіологічних процесів організму. Під усіма, концепції, яка розкривала б усі тонкощі впливом акупунктури та інших рефлекторних цього давнього методу лікування. Однак, багато впливів відбуваються істотні зміни складу «бідослідників, на основі клінічних спостережень і лої крові», фагоцитарної активності й процесу спеціальних методів дослідження, уніфікували вироблення антитіл, що свідчить про активне

залучення імунних процесів у загальну реакцію організму. Мобілізацію імунних реакцій розглядають як один із найважливіших саногенетичних механізмів рефлексотерапії. З позицій сучасної медицини, в основі лікувального ефекту рефлексотерапії при різних захворюваннях лежать нейрофізіологічні, нейрохімічні, нейроендокринні та імунологічні механізми. На підставі цього вибудовується весь комплекс лікувальних заходів. ВЗ Тобто роль енергетичних меридіанів наука замовчує? — Чому ж? Сучасними науковими дослідженнями підтверджено, що наш організм — не тільки споживач і акумулятор космічної енергії, а й автономна біоенергетична система. І так звані меридіани з розміщеними на них БАТ виконують роль каналів сполучення між енергетичними центрами. Згідно з інформаційнохвильовою теорією рефлексотерапії, голка, яку використовують під час голковколювання, може бути своєрідною антеною, яка приймає електромагнітні коливання навколишнього середовища, наприклад, низькочастотні хвилі (гармоніки) Шумана. ВЗ Які недуги можна лікувати цим методом? — Я не буду стверджувати (хоча дехто це робить), що рефлексотерапія — панацея від усіх хвороб. Передусім, вона усуває больовий синдром та відновлює нервову систему, і на цьому фоні лікування хвороб є ефективнішим. Доведено: якщо медикаментозна терапія при лікуванні багатьох недуг проводиться на тлі голкотерапії, ефективність такого лікування зростає у 2,5-3 рази, значно скорочується термін перебування хворого на лікарняному ліжку. У нашому відділенні окремий лікар-рефлексотерапевт займається лікуванням та реабілітацією хворих з ураженням нервової системи — метод дуже ефективний при лікуванні хвороб периферичної нервової системи (невритів, радикулітів тощо). Серед захворювань шлунково-кишкового тракту найкраще піддаються лікуванню виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, некалькульозні холецестити, гастрити, коліти; із захворювань бронхолегеневої системи — бронхіальна астма, хронічні бронхіти; із сечостатевої системи — аднексити у жінок, простатити у чоловіків. Часто трапляються випадки, коли хворий пролікувався всіма відомими методами, а його стан не поліпшився. Тут на допомогу приходить рефлексотерапія. Як приклад — у одного з пацієнтів після перелому не відновлювалася функція кисті. І лише після 7-8 сеансів рефлексотерапії почалося відновлення провідності нервових волокон (це було підтверджено під час електроміографії), а через місяць — і функції кінцівки. Ще один випадок: після ампутації нижньої кінцівки у хворого виникла трофічна виразка, яка не загоювалася 3 міся-

ці. Після 12 сеансів лазерної рефлексотерапії рана звузилася, а ще через 2 курси лікування (кожен по 10-12 днів) затягнулася повністю. Добре піддається лікуванню методами рефлексотерапії міжхребцева грижа (медіанна чи парамедіанна), судинна патологія (облітеруючий ендартеріїт тощо). Водночас метод рефлексотерапії має і свої протипоказання: злоякісні та доброякісні новоутворення, запальні захворювання з підвищенням температури, захворювання органів дихання та кровообігу у стадії суб- та декомпенсації, активна форма туберкульозу, печінкова та ниркова недостатність, гострі інфекційні захворювання, виражена анемія, стан психічного збудження, вік до 5 років та після 75 років (у людей похилого віку рефлекторна відповідь знижена), вагітність. ВЗ Нині в госпіталі перебуває багато воїнів АТО. Чи застосовують у їх лікуванні альтернативні методи? — Безумовно. Воїни АТО — це 35% пацієнтів нашого відділення. Оскільки в госпіталі існує етапність надання медичної допомоги та сортування пацієнтів, такі хворі потрапляють до нас вже після лікування в хірургічних відділеннях (їх госпіталізують переважно у зв’язку з мінно-вибуховими травмами). І найпоширенішими післяопераційними ускладненнями у таких хворих є атонія сечового міхура та кишечника (за допомогою рефлексотерапії її можна усунути швидше — протягом 3-5 днів), а також фантомні болі після ампутації кінцівок. Рефлексотерапія — ефективний метод купірування больового синдрому, який базується на тріаді: усунення м’язового спазму, поліпшення кровопостачання, викид біологічно активних речовин — ендогенних опіатів, які чинять знеболювальну дію. У воїнів АТО також поширені постстресові стани (невротичні синдроми тощо) — голкотерапія ж нормалізує діяльність симпатичної та парасимпатичної нервової системи, тому тут також доцільно застосовувати методи рефлексотерапії. ВЗ Чи потребують нові обставини роботи додаткового навчання персоналу, в тому числі і за кордоном? — Мої спостереження дають підстави стверджувати, що наші фахівці мають не менший досвід і знання, ніж зарубіжні колеги. Це погана звичка — недооцінювати своїх спеціалістів. Натомість, у нашому госпіталі лікується дедалі більше пацієнтів із інших країн, і відділення рефлексотерапії у них дуже «популярне». Певний час я жив і працював за кордоном, вивчав іноземну медицину і хочу сказати, що не все «заморське» варто сліпо копіювати. Потрібно розвивати різні напрями, але не кидатися в крайнощі — то в бік західної медицини, то в бік східної. До того ж, у нас високо розвинена вітчизняна наукова база, багаті традиції фітотерапії. Тож потрібно цінувати своїх вчених, використовувати власні природні ресурси для створення ефективних лікарських препаратів. В Україні багато унікальних лікарських рослин, яких більше немає ніде. Нині вітчизняна охорона здоров’я бере курс на Європу і намагається привести все до зарубіжних стандартів. Але при цьому ми не маємо права зводити нанівець багаторічні напрацювання українських вчених. Розмову вела Наталя ВИШНЕВСЬКА, спеціально для «ВЗ»

www.vz.kiev.ua тел.: (044) 485 00 96 vz@vz.kiev.ua

ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ

23 січня 2015 року

ЧИ МОЖЕ ЛІКАР ВІДМОВИТИ ПАЦІЄНТУ? Професія медика часто прирівнюється до почесного громадянського служіння, тож суспільство очікує від лікаря постійної професійної готовності й самовідданості, часто не сприймаючи його як особистість, що також має права людини й громадянина. Особливо коли йдеться про право лікаря відмовитися від надання медичної допомоги. У європейському медико-правовому просторі постійно акцентується увага на пріоритетності прав людини та необхідності інтеграції правозахисного виміру в політику в галузі охорони здоров’я. Така позиція, безумовно, має стосуватися як прав пацієнта, так і прав лікаря.

Галина МИРОНОВА, старший науковий співробітник НДІ приватного права та підприємництва ім. академіка Ф.Г. Бурчака Національної академії правових наук України

Суб’єктивні права лікаря Аналізуючи структуру права на медичну допомогу, як вона подана у профільних статтях Цивільного кодексу (ЦК) України та «Основах законодавства України про охорону здоров’я», можна зробити висновок, що законодавець розуміє суть права на медичну допомогу як сукупність суб’єктивних цивільних прав учасників цих правовідносин. У статті 284 ЦК України закріплено шість суб’єктивних прав фізичної особи для пацієнтів і тільки два — для лікарів: право на надання рекомендацій щодо методів лікування (п. 2 статті) та право надавати медичну допомогу без згоди пацієнта (п. 5 статті). У ст. 38 «Основ законодавства України про охорону здоров’я», яка закріплює право пацієнта на вільний вибір лікаря, міститься суттєве застереження, що враховує позицію лікаря: «Кожний пацієнт, який досяг чотирнадцяти років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги…» Таке формулювання може передбачати низку тлумачень стосовно того, на яких саме підставах лікар має право відмовити у наданні медичної допомоги. Хоча передусім тут, вочевидь, йдеться про відсутність профільних фахівців чи техно-

логічних можливостей для надання необхідної допомоги, однак таким широким формулюванням законодавець надав лікарю можливість відмовлятися від надання медичних послуг і в деяких інших випадках. Наприклад, згадане положення стосується права лікаря відмовитися від здійснення законного аборту. Поперше, воно ґрунтується на загальних принципах цивільного законодавства: неприпустимості свавільного втручання у сферу особистого життя, свободи договору; справедливості, добросовісності (ст. 3 ЦК України). По-друге, на визнаних суб’єктивних цивільних правах, що належать лікарю як фізичній особі: праві на повагу до гідності і честі (ст. 297 ЦК України); право на індивідуальність та вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать мора льним засадам суспільства (ст. 300 ЦК України).

Голос совісті — визначальний? Зокрема, за нормою статті 3 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті, що включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу сповідувати будь-яку релігію, зокрема, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання. Відмова лікаря від здійснення аборту за релігійними переконаннями в широкому контексті може підпадати під дію передбаченого законом права «відкрито виражати» свої релігійні переконання. Також право на «здійснення свободи сповідувати релігію або переконання» можна трактувати в аспекті відмови від дій, які суперечать релігійним переконанням. На підтримку такої позиції було прийнято Декларацію Всесвітньої медичної асоціації «Про медичний аборт», згідно з якою у випадку, «коли особисті переконання не дозволяють лікарю здійснити медичний аборт, він повинен направити пацієнтку до компетентного колеги» (п. 6). У контексті розв’язання цієї проблеми Парламент-

ська асамблея Ради Європи ухвалила Резолюцію №1763 (2010) «Право на заперечення з міркувань совісті при наданні легальної медичної допомоги», у якій держави європейської спільноти закликають гарантувати право лікаря на відмову здійснювати аборт, викидень або евтаназію на підставі власних заперечень совісті. До того ж, у Примірному положенні про лікаря-акушера-гінеколога акушерсько-гінекологічного стаціонару, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29.12.2003 р. №620 «Про організацію надання стаціонарної акушерськогінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні», а також у пункті 3 розділу «Професіонали в галузі лікувальної справи (крім стоматології)» випуску 78 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29.03.2002 р. №117, міститься вичерпний перелік основних завдань лікаря-акушера-гінеколога, і штучне переривання вагітності не внесено до цього переліку. Не встановлено також і законодавчої заборони на відмову від здійснення аборту.

Хто відповідатиме за «неслухняного» пацієнта Згідно з нормою статті 34 «Основ законодавства України про охорону здоров’я», лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо той не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров’я (за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров’ю населення). Лікар не несе відповідальності за здоров’я хворого в разі його відмови від медичних приписів чи в разі порушення встановленого для нього режиму. У пункті 3.4 Етичного кодексу лікаря України від 27.09.2009 р. містяться аналогічні положення: за винятком випадків невідкладної допомоги, лікар має право відмовитися від лікування хворого, якщо впевнений, що між ним і пацієнтом відсутня необхідна взаємна довіра, коли відчуває себе недостатньо компетентним або не має у своє-

му розпорядженні необхідних для лікування можливостей та в інших випадках, якщо це не суперечить Клятві лікаря України. У подібних ситуаціях лікар повинен поінформувати про це хворого та надати йому відповідні рекомендації.

Як лікарю захиститися від образ До обов’язків лікаря також не входить вислуховування образ на свою адресу та необхідність терпіти неетичну поведінку пацієнтів або їхніх законних представників. Закон захищає лікаря від образ та випадків нечемної поведінки (хамства), які є серйозним порушенням загальнолюдських прав і ділової репутації. Зокрема, право на повагу до гідності та честі людини захищається статтею 297 Цивільного кодексу України. Якщо ж подібні випадки трапляються в практиці лікаря, у відповідь на образи та відверте хамство пацієнтів потрібно дотримуватися певних правил. По-перше, не можна підвищувати голос на пацієнта, однак слід чітко наголосити, що ви виконуєте службові обов’язки, які на вас покладено керівництвом. Якщо в пацієнта виникли претензії щодо якості надання медичної допомоги або умов перебування у лікувальному закладі, запропонуйте йому звернутися з цього приводу до керівництва закладу в письмовій формі. Якщо ж згадана тактика не спрацьовує, можна вдатися до наступного алгоритму дій. Зберіть якомога більше свідків вашого спілкування — представників охорони, колег, допоміжний персонал, інших пацієнтів. Адже свідком може бути будь-хто, але суд не обов’язково прийме свідчення їх усіх. Добре було би зробити аудіозапис вашої з пацієнтом розмови. Коли відносно лікаря вчиняється правопорушення, відкрите використання диктофону із вказанням часу та мети проведення запису є законним, а записи можуть виявитися суттєвими речовими доказами в суді. Зрештою, викличте правоохоронні органи. Зробіть відповідний запис в медичній документації та поінформуйте свого керівника службовою запискою, у якій буде викладено суть «непорозуміння». У подальшому, якщо ви зробили все у такій послідовності, можна подавати скаргу до прокуратури або заяву до суду. У позові можна вимагати справедливої сатисфакції та зазначити розмір матеріального еквіваленту завданої моральної шкоди (враховуючи положення статей 16, 23 ЦК України).

1 2

3 4

БІБЛІОТЕКА ЛІКАРЯ АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ

ГАЗЕТА МОЗ УКРАЇНИ І ЦК ПРОФСПІЛКИ

М.А. РЕПИНА. ЭКЛАМПСИЯ. ОШИБКИ АКУШЕРСКОЙ ТАКТИКИ ВИДАВНИЦТВО: МОСКВА РІК ВИДАННЯ: 2014 СТОРІНОК: 248

(виходить з 1990 року)

Загальний наклад — 21 200 Індекс 08198: для індивідуальних передплатників Індекс 60965: для підприємств і організацій Індекс 86181: пільговий для медичних працівників СПІВЗАСНОВНИКИ ГАЗЕТИ: Міністерство охорони здоров’я України Профспілка працівників охорони здоров’я України ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я»

ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГІЯ М.Р. БОГОМИЛЬСКИЙ. БОЛЕЗНИ УХА, ГОРЛА, НОСА В ДЕТСКОМ ВОЗРАСТЕ. НАЦИОНАЛЬНОЕ РУКОВОДСТВО. КРАТКОЕ ИЗДАНИЕ ВИДАВНИЦТВО: ГЭОТАР-МЕД РІК ВИДАННЯ: 2015 СТОРІНОК: 544

Свідоцтво про реєстрацію КВ №8202 від 10 грудня 2003 року

Видавець – ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я» Головний редактор – БУРМАКА М.П.

Редакційна колегія БАХТЕЄВА Т.Д. – член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, доктор медичних наук, Заслужений лікар України

ПАТОЛОГІЧНА АНАТОМІЯ Н.А. АЛЕКСЕЕВ. ВТОРИЧНЫЕ ЛИМФОИДНЫЕ ОРГАНЫ (СЕЛЕЗЕНКА И ЛИМФАТИЧЕСКИЕ УЗЛЫ): ОНТОГЕНЕЗ, В НОРМЕ И ПАТОЛОГИИ ВИДАВНИЦТВО: СПБ РІК ВИДАННЯ: 2014 СТОРІНОК: 848

ВЕСЕЛЬСЬКИЙ В.Л. – помічник президента НАМН України, кандидат медичних наук, Заслужений лікар України ГАРНИК Т.П. – головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Народна і нетрадиційна медицина» ЗАБОЛОТНИЙ Д.І. – директор Державної установи «Інститут отоларингології імені професора О.С. Коломійченка НАМН України», доктор медичних наук, професор, академік НАМН України

ПЕДІАТРІЯ В. И. ГУЗЕВА. ДЕТСКАЯ НЕВРОЛОГИЯ. КЛИНИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ. ВЫПУСК 1. РУКОВОДСТВО ДЛЯ ВРАЧЕЙ ВИДАВНИЦТВО: МОСКВА РІК ВИДАННЯ: 2014 СТОРІНОК: 328

ЗАГОРІЙ В.А. – завідувач кафедри промислової, клінічної фармації та клінічної фармакології НМАПО імені П.Л. Шупика, доктор фармацевтичних наук, професор ЗОЗУЛЯ Ю.П. – професор, академік НАМН України

Керівництво присвячено одній із найважливіших проблем акушерської практики — гестозу і його найбільш важким формам: прееклампсії та еклампсії. Розглянуто питання номенклатури, класифікації та клініки цього ускладнення вагітності. Значну увагу приділено підходам до ведення вагітних жінок: можливостям і тривалості вичікувального спостереження, показанням до розродження, підтримуючій терапії. У спеціальному розділі «Семінар» проаналізовано клінічний перебіг випадків прееклампсії та еклампсії, детально розібрані питання акушерської тактики. Книга призначена акушерам-гінекологам, анестезіологам, лікарям загальної практики, а також студентам старших курсів медичних вишів і факультетів.

Видання — скорочена версія книги «Хвороби вуха, горла, носа в дитячому віці. Національне керівництво», що також вийшла під егідою Російської асоціації ЛОР-педіатрів. Керівництво містить актуальну інформацію про діагностику й лікування основних захворювань ЛOP-opганів у дітей. Окремий розділ присвячений діагностичним методам, застосовуваним в оториноларингології. У підготовці цього видання в якості авторів і рецензентів брали участь провідні фахівці-оториноларингологи. Всі рекомендації пройшли етап незалежного рецензування. Книга буде корисною оториноларингологам, сімейним лікарям, лікарям загальної практики, студентам старших курсів медичних вишів, інтернам, ординаторам, аспірантам.

У роботі представлені дані про онтогенез, топографію, функції та гістологічні дані селезінки і лімфатичних вузлів в нормі і при деяких патологічних станах. Книга буде корисною клініцистам, лікарям-лаборантам і фахівцям різного медичного профілю, а також професорсько-викладацькому складу при навчанні лікарів, інтернів та студентів.

У першому випуску клінічних рекомендацій наведені останні дані по етіології, діагностиці та лікуванню представлених у книзі захворювань нервової системи у дітей. Особливу увагу приділено вимогам доказової медицини. Рекомендації призначені неврологам, психіатрам, педіатрам, нейрохірургам, лікарям загальної практики, студентам старших курсів медичних вишів і факультетів, а також лікарям, які навчаються в системі післядипломної підготовки.

КОВАЛЬ В.М. – Голова Профспілки працівників охорони здоров’я України МІШАЛОВ В.Г. – завідувач кафедри хірургії №4 НМУ імені О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор

РЕНТГЕНОЛОГІЯ Б.М. ЛОГАН. АНАТОМИЯ ГОЛЕНОСТОПНОГО СУСТАВА И СТОПЫ. ЦВЕТНОЙ АТЛАС ВИДАВНИЦТВО: ИЗДАТЕЛЬСТВО ПАНФИЛОВА РІК ВИДАННЯ: 2014 СТОРІНОК: 152

ПИРІГ Л.А. – професор кафедри нефрології НМАПО імені П.Л. Шупика, доктор медичних наук, член-кореспондент НАН України, академік НАМН України ПРОДАНЧУК М.Г. – директор Інституту екогігієни і токсикології імені Л.І. Медведя МОЗ України, доктор медичних наук, професор, членкореспондент НАМН України, Заслужений лікар України ТРОНЬКО М.Д. – директор Інституту ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України, професор, член-кореспондент НАН України, академік НАМН України

МЕДИЧНА ГАЗЕТА УКРАЇНИ

УСІЧЕНКО І.Г. – президент Національного товариства Червоного Хреста, кандидат медичних наук, Заслужений лікар України ЧЕКМАН І.С. – завідувач кафедри фармакології та клінічної фармакології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, професор, членкореспондент НАН і НАМН України ЩЕГЛОВ В.І. – директор Науковопрактичного центру ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України, професор, Заслужений лікар України, академік Всесвітньої академії наук комплексної безпеки

Основу атласу відомого професора Кембриджського університету становлять 200 високоякісних ілюстрацій, що відображають хірургічну і променеву анатомію гомілковостопного суглоба і стопи. Книга дозволить читачеві співставити анатомічні та клінічні дані й зрозуміти особливості основних структур нижньої кінцівки на новому якісному рівні. Остеологічні та рентгенографічні ілюстрації, доповнені докладними схемами і коментарями, відображають глибоке розуміння автором найбільш актуальних питань повсякденної діагностичної та хірургічної практики. Для хірургів, травматологів, фахівців з променевої діагностики.

Генеральний директор ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я»............. ЮЛІЯ НОВГОРОДСЬКА Головний редактор...............МАРИНА БУРМАКА

ІНДЕКСИ 60965, 08198, 86181. ЦІНА ДОГОВІРНА

Спеціальний кореспондент.......................СВІТЛАНА ТЕРНОВА

ВИДАВЕЦЬ: ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я».

Випусковий редактор............................СВІТЛАНА ЛАРІОНОВА

АДРЕСА: 04211, м. Київ, вул. Оболонська набережна, буд. 11, корпус 1. ДЛЯ ЛИСТІВ: 04211, м.Київ, а/с 138. ТЕЛ./ФАКС: (044) 485-00-96. E-MAIL: vz@vz.kiev.ua

Редактор відділу наукової інформації............................ТЕТЯНА ПРИХОДЬКО

Відповідальним за випуск номера є головний редактор. Редакція не завжди поділяє думку авторів публікацій. Редакція не несе відповідальності за зміст рекламних матеріалів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, прізвищ та імен, інших даних несуть автори публікацій. Листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети, рукописи не рецензуються і не повертаються. Друк офсетний, Умовний друк. арк., 2.

Загальний наклад 21 200 Замовлення № 30010. Віддруковано у ТОВ «Укрполiграфмедiа»: вул. Фрунзе, 104-а, м. Київ-04080.

Дизайн та верстка................АННА ПЕРЕВЕРТЕНЬ Відділ реклами..................СВІТЛАНА КУРЧЕНКО

Виходить один раз на два тижні у п’ятницю.