Ваше здоров'я №39-40

МЕДИЧНА ГАЗЕТА УКРАЇНИ

№39-40 (1323-1324) 2.10.2015 НОВИНИ ПЕТРО ПОРОШЕНКО І БІЛЛ ГЕЙТС ОБГОВОРИЛИ СИТУАЦІЮ З ПОЛІОМІЄЛІТОМ В УКРАЇНІ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ В ПИТАННЯХ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ РЕЧОВИН ҐРУНТУВАТИМЕТЬСЯ НА ЄВРОСТАНДАРТАХ МЕДИЧНІ ПРАЦІВНИКИ МАЮТЬ АКТИВНІШЕ ВІДСТОЮВАТИ ВЛАСНІ ПРАВА КИЇВСЬКІ ЧИНОВНИКИ ВТРИЧІ ПЕРЕПЛАТИЛИ ЗА ЛІКИ ДЛЯ ОНКОХВОРИХ НЕЗАРЕЄСТРОВАНІ ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНІ Й АНТИРЕТРОВІРУСНІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ВВОЗИТИМУТЬ БЕЗ ПРАВА ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

ГАЗЕТА МОЗ УКРАЇНИ І ГАЛУЗЕВОЇ ПРОФСПІЛКИ

WWW.VZ.KIEV.UA

Запуск реформи охорони здоров’я мав відбутися влітку цього року, і тоді вже у 2016 р. усі бюджетні лікарні та поліклініки України набули б статусу комунальних або державних підприємств. Це наріжний камінь реформи команди Квіташвілі. У такий спосіб повинна вирішитися проблема з недофінансуванням медичної галузі, яка нині через відсутність грошей балансує на межі колапсу. Але доленосні законопроекти й досі не ухвалені. Кому ж на руку збереження чинної системи фінансових перерозподілів в умовах економічної кризи та доведення вітчизняної медицини до неминучої СТОР. смерті?

5

ОПЕРАЦІЯ «ЛІКВІДАЦ

ІЯ КВІТАШ ВІЛІ»

2-4 СТОР.

НАРАЗІ В УКРАЇНІ ФАРМАЦЕВТИЧНА ГАЛУЗЬ НЕКОНТРОЛЬОВАНА

НА ВІЙНІ НЕ ЗАВЖДИ ТАК, ЯК ПРОПИСАНО В ІНСТРУКЦІЯХ!

НОВІ СТИМУЛИ ДЛЯ МЕДИЧНИХ КАДРІВ — БАТІГ ЗАМІСТЬ ПРЯНИКА?

Ми запропонували Прем’єр-міністру України і Міністру охорони здоров’я призупинити пункт 19 Постанови Кабінету Міністрів №609 і надати можливість Держлікслужбі здійснювати ліцензійний контроль — до того як почне повноцінно функціонувати новостворена структура. На жаль, поки що ми не отримали відповіді на жоден зі своїх запитів. Наразі нам невідомо, що відбуваСТОР. ється у владних кабінетах.

Ми цілодобово не виходили з медпункту: так багато було поранених. Працювали на повному автоматизмі: уже не думали, чи страшно, чи втомилися... У медпункті залишали тільки важких. Катастрофічно не вистачало медикаментів. Закінчилися антибіотики. Почалися гангрени, кінцівки відрізали без анестезії… Коли проривалися з аеропорту, із медикаментів у нас залишалися тільки джгути. СТОР.

Презентація медичних реформ була щедрою на обіцянки: тут і нові підходи, і здорова конкуренція, і подолання корупції, і стимули для молодих кадрів. Але в реальному житті старі принципи виявилися безсмертними. Як приклад — в Україні скасовано примусове відпрацювання для випускників-бюджетників усіх вишів, окрім медичних. Чому лікарі виявилися білими воронами? СТОР.

8

10

12

НОВИНИ ГЕНОЦ ИД

МІ Ж Н А РОД Н А СПІЛЬНОТА СТ У РБОВА Н А

ПЕТРО ПОРОШЕНКО І БІЛЛ ГЕЙТС ОБГОВОРИЛИ СИТУАЦІЮ З ПОЛІОМІЄЛІТОМ В УКРАЇНІ Р озмову з Президентом України в режимі скайп-конференції ініціював Білл Гейтс, чий благодійний фонд підтримує боротьбу із цією хворобою в усьому світі. Щороку він виділяє 200 млн дол. на заходи з подолання поліоміє-

літу. Зокрема за сприяння фонду вдалося викорінити поліомієліт в Індії. Всесвітньо відомий благодійник висловив готовність допомогти Україні в питаннях охорони здоров’я. Петро Порошенко поінформував Гейтса про заходи,

спрямовані на подолання поліомієліту та відновлення статусу «Країна без поліомієліту», який Україна здобула в 2002 р. За матеріалами прес-служби МОЗ України

ТЕРМІНОВА ВАКЦИНАЦІЯ

НЕБЕЗПЕЧНА ІНФЕКЦІЯ ВЗЯТА ПІД КОНТРОЛЬ

У

Міністерстві охорони здоров’я 18 вересня відбулася зустріч заступника Міністра охорони здоров’я Ігоря Перегінця з представниками громадських організацій, які опікуються питаннями вакцинації та боротьби з інфекційними захворюваннями, за участі представників ВООЗ та ЮНІСЕФ. Учасники зустрічі обговорили необхідність проведення термінової вакцинації в Україні та проблемні комунікаційні моменти в питанні подолання спалаху поліомієліту.

Заступник Міністра вкотре наголосив, що спалах поліомієліту в Україні підтверджений лабораторним аналізом вірусу: «За оновленим визначенням ВООЗ спалахом називається реєстрація випадку, спричиненого диким вірусом, або двох випадків циркулюючого вакциноспорідненого вірусу, що і трапилося в Україні. Некоректність визначень на обласному рівні виникла через застарілість нормативних актів, якими користуються лікарі. Новітні рекомендації ВООЗ щодо визначення спалаху поліомієліту були

затверджені в лютому цього року». Представники ВООЗ та ЮНІСЕФ відзначили необхідність проведення турової вакцинації та застосування живої вакцини ОПВ для зупинення циркуляції поліовірусу в країні. Вони стверджують, що ризик виникнення вакцинасоційованого паралічу внаслідок таких дій набагато менший, аніж ризик поширення вірусу поліомієліту в Україні. За матеріалами прес-служби МОЗ України

РЕА ЛЬНА ПЕРСПЕК ТИВА

ПОЛІТИКА УКРАЇНИ В ПИТАННЯХ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ РЕЧОВИН ҐРУНТУВАТИМЕТЬСЯ НА ЄВРОСТАНДАРТАХ

У

Міністерстві охорони здоров’я України під головуванням першого заступника Міністра Олександри Павленко за участю експерта ЄС Стефана Декерлі відбулося засідання з метою оцінки виконання другої фази Плану дій щодо лібералізації візового режиму для України в рамках експертної місії ЄС. Така лібералізація стане цілком реальною перспективою, коли наша країна візьме під контроль обіг наркотичних речовин. У своєму виступі Олександра Павленко повідомила про заходи з реалізації державної наркополітики та гармонізації нормативно-правової бази в цій сфері з європейською: «На МОЗ України покладається функція із забезпечення формування державної політики з питань обігу наркотичних засобів, протидії їх незаконному вживанню, координації діяльності органів ви-

!

2

конавчої влади із зазначених питань, і для нас дуже важливою є оцінка проведеної роботи фахівцями Європейського Союзу». У ході здійснення інституційних змін у структурі органів держаної влади України Міністерство охорони здоров’я в цьому році відповідно до стандартів ЄС створило ДУ «Український моніторинговий та медичний центр з наркотиків та алкоголю МОЗ України», налагодило зв’язки з Європейським моніторинговим центром з наркотиків та наркотичної залежності (ЄМЦННЗ), якому надасть узагальнений звіт щодо наркотичної ситуації в країні за 2014 р. з урахуванням європейських стандартів і національних критеріїв оцінки наркоситуації. В. о. директора ДУ «Український моніторинговий та медичний центр з наркотиків та алкоголю МОЗ України» Світлана Румянцева зазна-

чила: «У цілому є достатні підстави вважати, що вжиті державою заходи сприяють стабілізації медичних складових наркоситуації в країні». За її словами, відбулося покращення доступності до лікарських засобів, які містять наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори (розроблено низку нормативно-правових актів); нові речовини психоактивної дії включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; удосконалено збір й аналіз даних щодо вживання не за медичним призначенням лікарських засобів, які містять підконтрольні речовини; запроваджені шляхи системного підходу в наданні допомоги особам із психічними та поведінковими розладами внаслідок застосування психоактивних речовин.

МОЗ знову обмежується удаваною стурбованістю

М

іністерство охорони здоров’я офіційно заявило про стурбованість ситуацією, що склалася у сфері рецептурного відпуску комбінованих лікарських засобів, які містять кодеїн. Але методи подолання аптечної наркоманії залишаються формальними. Кому ж стане легше від такої «стурбованості»? За інформацією МВС ліки, що містять кодеїн, активно використовуються наркозалежними особами для виготовлення в побутових умовах наркотичних засобів і психотропних речовин амфетамінового ряду, а також для немедичного вживання у великих кількостях з метою досягнення стану наркотичної ейфорії. Зокрема значного поширення серед наркозалежних осіб набув наркотичний засіб дезоморфін — вони самотужки виготовляють його з кодеїновмісних препаратів. Так, за інформацією Експертної служби МВС упродовж 2014 р. та І півріччя 2015 р. підрозділами служби було проведено 186 експертних досліджень цього наркотичного препарату (під час їх виконання вивчено 1 тис. 911 об’єктів) і 335 експертних досліджень (6 тис. 582 об’єктів) за фактами вилучення лікарських засобів, які містять у своєму складі кодеїн. Крім того, періодично з’являється резонансна інформація про збільшення фактів відпуску без рецепту з аптек комбінованих кодеїновмісних лікарських засобів. Це може бути наслідком послаблення державного нагляду за відпуском. Своєю чергою МОЗ пояснює: «Послаблення державного нагляду відбувається внаслідок запровадження мораторію на проведення перевірок підприємців Держлікслужбою (мораторій діє із серпня 2014 р.)». Звернення МОЗ до Держлікслужби з проханням «здійснити в межах компетенції заходи щодо посилення контролю за дотриманням порядку відпуску з аптечних закладів рецептурних комбінованих лікарських засобів, що містять у своєму складі кодеїн» виглядає відвертим перекладанням відповідальності. Держлікслужба вже неодноразово вказувала: ситуацію можна покращити лише за умови внесення змін до нормативних актів і зарахування цієї групи лікарських засобів до переліку препаратів, які підлягають предметно-кількісному обліку, із чим вона вже неодноразово зверталася до Міністерства охорони здоров’я. Проте МОЗ не помічає цієї аргументації, граючи на руку виробникам кодеїновмісних пігулок. За матеріалами прес-служби МОЗ України

За матеріалами прес-служби МОЗ України

БАНК ВЛАСНИКА КОРПОРАЦІЇ «АРТЕРІУМ» ВИЗНАНО НЕПЛАТОСПРОМОЖНИМ. ПРО ЦЕ ЙДЕТЬСЯ НА ОФІЦІЙНОМУ САЙТІ БАНКУ «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», ЯКИМ ВОЛОДІЄ БІЗНЕСМЕН КОСТЯНТИН ЖЕВАГО: «НА ПІДСТАВІ ПОСТАНОВИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ВІД 17.09.2015 Р. ... ПРИЙНЯТО РІШЕННЯ ПРО ВВЕДЕННЯ ТИМЧАСОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ СТРОКОМ НА 3 МІСЯЦІ З 18.09.2015 ПО 17.12.2015 Р.» У ФАРМАЦЕВТИЧНУ КОРПОРАЦІЮ «АРТЕРІУМ» ВХОДЯТЬ ВИРОБНИКИ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ПАТ «ГАЛИЧФАРМ» І ПАТ «КИЇВМЕДПРЕПАРАТ». За матеріалами офіційного сайту ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ та КРЕДИТ»

www.vz.kiev.ua тел.: (044) 428 02 20 vz@vz.kiev.ua

НОВИНИ

2 жовтня 2015 року

ЗАХИЩАЙТЕСЯ?

Л АСИЙ ШМ АТОК

ВАСИЛЬ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ПОЧИНАЄ ВІЙНУ ІЗ СИНОМ РАЇСИ БОГАТИРЬОВОЇ ЗА РИНОК КРОВІ

З

дається, «Біофарма» перейшла до агресивного захоплення тієї частини українського ринку крові, яка їй ще не належить. Це саме про неї у вересні цього року народний депутат Ігор Попов писав у депутатському запиті Голові Житомирської облради Віталію Французу. Він зазначав, що не можна передавати КП «Житомирський обласний центр крові» «під фактичне управління кіпрської фірми», адже 90% акцій «Біофарми» належать резиденту Кіпра — компанії Niobera Investments. Своїми бенефіціарами вона називає екс-міністра інфраструктури Костянтина Єфименка та колишнього депутата ВР Валерія Ремеза. Утім, за даними видання «Ділова столиця», пан Ремез — лише номінальний власник і представляє інтереси одного з найбагатших бізнесменів України Василя Хмельницького. «Біофарма» входить у десятку найбільших українських виробників ліків, зокрема виготовляє понад 20 імунобіологічних препаратів із донорської крові, які в основному експортує. Житомирська облрада вже підготувала проект рішення про виведення місцевого центру крові з

комунальної власності та створення на його базі комерційного підприємства. Робилося це під тим приводом, що «Біофарма», начебто, інвестує тоді в комунальне підприємство 40 млн грн. Для депутатів, журналістів та активістів була організована екскурсія по центру крові, керівництво якого невтомно скаржилося на убогість бюджетного фінансування. Журналістів ознайомили з проектом створення якогось СП із «Біофармою»: нібито центр крові залишиться в комунальній власності, але здасть в оренду на 10 років приміщення й обладнання приватним фармацевтам, а також буде поставляти їм препарати за ринковими цінами. Тим часом, препарати крові є дефіцитними в Україні вже кілька років, але ситуація суттєво ускладнилася після початку бойових дій на Сході України, коли потреба в крові та її препаратах виросла в рази. Через це «Біофарма» ледь не втратила право поставляти свої препарати на зовнішні ринки, але зуміла одержати спецдозвіл на експортні поставки після того, як за неї публічно заступився Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Репутація «Біофарми» вже давно підмочена. Зокрема саме «Біофар-

мі» нині належить 75-відсоткова частка в Сумському обласному центрі крові, який колись теж був комунальним. Після виведення житомирського центру з комунальної власності фармацевти, напевно, спробують отримати в ньому контрольну частку, як це сталося в тих же Сумах. Такими темпами «Біофармі» вдасться монополізувати вітчизняний ринок крові чи не до кінця року, і тоді ціни на препарати для пересічних громадян помітно збільшаться. До речі, за часів одіозної Раїси Богатирьової ринок крові перейшов під контроль структур, які пов’язували з її сином Олександром Богатирьовим. Наприклад, близька до нього компанія «Біомедінвест» встановила в державних центрах крові аналізатори ARCHITECT, витратні матеріали для яких вона постачає й досі. За рік продає МОЗ таких матеріалів на 25 млн грн. Відтак вартість лише одного дослідження крові на наявність у ній небезпечних інфекцій збільшилася для держави з 15 грн у 2011 р. до майже 119 грн у минулому. За матеріалами видання «Ділова столиця»

ВИМУШЕНА ЛОЯЛЬНІСТЬ

МЕТАДОН ОТРИМАВ ДОЗВІЛ НА РЕЦЕПТУРНИЙ ВІДПУСК

22

вересня набув чинності Наказ МОЗ України від 07.08.2015 р. №496 «Про внесення зміни до Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення», завдяки якому пацієнти, що потребують замісної підтримувальної терапії (ЗПТ), отримають доступ до рецептурного відпуску таблетованої форми метадону. Зміни до закону були ініційовані ДУ «Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ України», який спільно з Управлінням фармацевтичної діяльності та якості медичної продукції МОЗ координує діяльність 170 лікувально-профілактичних закладів із впровадження ЗПТ. У більшості випадків хворі з наркозалежністю вживають препарати під нагля-

!

дом медичного працівника, за винятком стабільних пацієнтів і тих, хто не може відвідувати лікувальний заклад через проблеми зі здоров’ям. Для зазначених категорій передбачено надання ЗПТ в умовах створеного стаціонару на дому та за рецептами. Проте практика щодо рецептурної форми видачі препаратів ЗПТ не набула значного поширення через відсутність дозволу на відпуск таблетованої форми метадону — 90% учасників програми отримують зазначену форму препарату. Відтепер учасникам програми ЗПТ забезпечений покращений доступ до препаратів і високий рівень прихильності до лікування. Зміни, про які говорили кілька років, було внесено за рекордно короткий строк — менше ніж за три місяці. Програму ЗПТ в Україні розпочато у 2004 р.

у відповідь на стрімке поширення епідемії ВІЛ/СНІДу, основною рушійною силою якої стали саме споживачі ін’єкційних наркотиків. У всьому світі вона визнана найефективнішим методом фармакологічного лікування опіоїдної залежності, а препарати метадон і бупренорфіну гідрохлорид, які застосовуються при ЗПТ, у 2005 р. ВООЗ включила до Переліку основних лікарських засобів. Програма ЗПТ сприяє скороченню вживання заборонених опіоїдів, зниженню рівня злочинності, смертності від передозувань і поширеності ВІЛ-інфекції, гепатитів В і С серед споживачів ін’єкційних наркотиків тощо. Програма ЗПТ розглядається як економічно ефективний метод лікування та профілактики ВІЛ/СНІДу й інших соціально небезпечних хвороб і приносить користь усьому суспільству завдяки зменшенню тягаря, обумовленого негативними наслідками вживання наркотичних речовин. За матеріалами прес-служби МОЗ України

УРЯД УКРАЇНИ ЗАТВЕРДИВ НОВУ ТАРИФНУ СІТКУ РОЗРЯДІВ І ОКЛАДІВ СЛУЖБОВЦІВ, ЩО ДАЛА МОЖЛИВІСТЬ ПІДВИЩИТИ ЗАРОБІТНІ ПЛАТИ ПРАЦІВНИКАМ БЮДЖЕТНОЇ СФЕРИ. ЗА СЛОВАМИ АРСЕНІЯ ЯЦЕНЮКА, ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНІ ЛІКАРІ «ОТРИМАЮТЬ НЕ ПЛЮС 13% ДО ДІЮЧОГО РІВНЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, А МАЙЖЕ ПЛЮС 19%».

Рейдерська атака інспірована адміністрацією Інституту травматології?

У

правління МВС Шевченківського району Києва відкрило кримінальне провадження за фактом самоправства посадових осіб Інституту травматології та ортопедії НАМН України, які 16 вересня 2015 р. організували мітинг за участю представників медустанови, а також групи агресивно налаштованих осіб, одягнених у камуфляжну форму з емблемами «Правого сектора». Учасники акції перекрили дорогу по вулиці Воровського, а потім здійснили спробу силового захоплення приміщення за адресою вул. Воровського, 27, яке є власністю держави і знаходиться в користуванні ПрАТ «Банк крові». Керівництво ПрАТ «Банк крові» заявило про рейдерську атаку, інспіровану адміністрацією Інституту травматології та ортопедії НАМН України. За словами в. о. генерального директора ПрАТ «Банк крові» О. Васильєвої, це приміщення є власністю держави, тому про «незаконну приватизацію», як заявляють співробітники Інституту, немає й мови. Крім того, будівля, що на неї «зазіхає» керівництво Інституту, — це пам’ятник архітектури і його заборонено використовувати для лікування пацієнтів. Недобросовісні медики просто обманюють учасників бойових дій, обіцяючи їм лікування в нових умовах. Насправді керівництво Інституту планує перетворити приміщення на комерційну клініку. Керівництво ПрАТ «Банк крові» звернулося із заявою до начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Київ, полковника міліції Руслана Осипенка із заявою, у якій попросило втрутитися в ситуацію і припинити спроби незаконного захоплення групою осіб державної нерухомості з метою отримання матеріальної вигоди в особливо великих розмірах. Також співробітники ПрАТ «Банк крові» попросили правоохоронців взяти будівлю під охорону. За матеріалами УНН

Медичні працівники мають активніше відстоювати власні права

Н

а сьогодні назріла потреба у створенні в провідних медичних закладах профспілок оновленої якості для того, щоб приватний інтерес перестав паразитувати на державній власності. Таку думку висловив Голова незалежної профспілкової організації Національного інституту раку Андрій Семиволос, наголосивши, що допоки медичні працівники самі не почнуть відстоювати свої права та не пропонуватимуть зміни, ситуація в системі охорони здоров’я не покращиться. «Одним із найкращих інструментів залишається профспілковий рух. На жаль, ті профспілки, що були організовані в Радянському Союзі, практично не можна назвати професійними, бо вони не відстоювали інтересів працівників, а були лише додатковим інструментом тиску на підлеглих. Профспілкова ж організація має бути спрямована на соціальний діалог — допомагати колективу розвиватись», — сказав він. За матеріалами УНІАН

За матеріалами УНІАН

3

НОВИНИ ВД А ЛИЙ ТЕНДЕР

ПОЗА ЗА КОНОМ

КИЇВСЬКІ ЧИНОВНИКИ ВТРИЧІ ПЕРЕПЛАТИЛИ ЗА ЛІКИ ДЛЯ ОНКОХВОРИХ

На кодеїновмісних пігулках збагатитися не вдалося

иївська міська державна адміністрація за кошти столичного бюджету придбала препарати для лікування онкологічних хворих, заплативши за них у 3 рази дорожче, ніж Міністерство охорони здоров’я. Зокрема препарат «Доцетаксел-Віста», який МОЗ торік — уже після падіння гривні — закупило за 3210 грн за упаковку, Київська мерія придбала за 8560 грн. Тендер був прописаний під одного учасника ринку з метою не дати іншим компаніямконкурентам з дешевшими препаратами взяти у ньому участь. «Чиновники КМДА розіграли класичну корупційну схему, вписавши в тендерну документацію дозування 140 мг, яке є лише в одного виробника, — повідомила член правління Центру протидії корупції

вересня співробітники Управління боротьби з незаконним обігом наркотиків ГУ МВС спільно зі співробітниками Сєвєродонецького міського відділу міліції затримали двох провізорів місцевих аптек. З метою матеріального збагачення вони незаконно понад встановлену норму реалізовували комбінований лікарський засіб «Кодтерпін IC®». Під час проведення обшуку з аптек було вилучено 4420 пігулок препарату. Проводиться досудове розслідування.

К

Олександра Устинова. — Якби тендер проводився прозоро, а умови були конкурентними, можна було б закупити в 3 рази більше препаратів». Сьогодні в Україні зареєстровано 15 препаратів-аналогів з тією самою діючою речовиною. Проте тільки один виробник — «Актавіс» — випускає препарат у дозуванні 140 мг, інші — у дозах 80 і 120 мг. «Ексклюзивним представником цієї фармацевтичної компанії є президент Асоціації «Виробники ліків України» Петро Багрій. Саме компанії з його орбіти — «Укроптпостач» і «Фармація» — розіграли між собою цей тендер», — додала юрист Центру протидії корупції Олена Щербань. За її словами, ці компанії кілька років поспіль разом виходять на торги, імітуючи конкуренцію.

На жаль, цього року КМДА придбала за завищеною ціною не один препарат для лікування онкохворих. Так, лікарський засіб трастузумаб був закуплений за ціною 14 тис. 701 грн, хоча максимальна ціна на нього, зареєстрована в Україні в реєстрі оптово-відпускних цін, становить 12 тис. 500 грн. Згідно із державними актами, препарат заборонено закуповувати за ціною, на 10% більшою від зазначеної, тобто дорожче ніж 13 тис. 750 грн. Обидва тендери проводилися під керівництвом Голови Комітету з конкурсних торгів Департаменту охорони здоров’я КМДА Андрія Скіб’яка. За матеріалами Центру протидії корупції

БЛАГІ НАМІРИ

НЕЗАРЕЄСТРОВАНІ ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНІ Й АНТИРЕТРОВІРУСНІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ВВОЗИТИМУТЬ БЕЗ ПРАВА ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

У

правління фармацевтичної діяльності та якості фармацевтичної продукції МОЗ України відповіло на занепокоєння національних виробників лікарських засобів щодо ризику реалізації незареєстрованих препаратів, а саме протитуберкульозних й антиретровірусних, які надаються в якості благодійної допомоги Глобальним фондом боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією і ЮНІСЕФ. За всебічної підтримки Уряду та Міністерства охорони здоров’я України, зокрема в межах реалізації гранту UKR-C-AUA Глобального фонду здійснюються регулярні поставки в Україну протитуберкульозних й антиретровірусних препаратів для забезпечення безперервності лікування хворих із мультирезистентним туберкульозом, ВІЛ-позитивних і хворих на СНІД без права реалізації таких лікарських засобів. Зазначені ліки надходять в Україну у вигляді благодійної допомоги від організацій Global

Drug Facility (GDF) та International Dispensary Association (IDA) у межах реалізації програми «Зниження захворюваності на туберкульоз в Україні шляхом розширення та покращення доступу до високоякісних послуг з профілактики та лікування туберкульозу». Вона виконується відповідно до Програмної грантової угоди між ДУ «Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ України» й Глобальним фондом боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) і його представництво в Україні стурбовані ситуацією на Сході нашої держави й погіршенням постачання медичних препаратів на непідконтрольну територію. Адже це супроводжується ризиком переривання лікування, прогресування хвороби у ВІЛ-інфікованих, розвитку резистентних форм захворювання, особливо у вагітних, та появи нових випадків інфікування дітей ВІЛ-позитивними матерями. У зв’язку із цим

ЮНІСЕФ ініціював звернення до Глобального фонду із клопотанням про надання фінансової допомоги на закупівлю медичних препаратів для внутрішніх переселенців і пацієнтів, які перебувають на непідконтрольній органам державної влади території й отримав її у розмірі 3,7 млн дол. У всіх цих випадках процедура увезення незареєстрованих лікарських засобів, закуплених за кошти Глобального фонду та ЮНІСЕФ (без права їх реалізації), регламентується відповідними наказами МОЗ України. Згідно із принципами діяльності Глобального фонду ним здійснюється постачання лікарських засобів, що пройшли процедуру прекваліфікації ВООЗ і повністю відповідають її стандартам якості. За матеріалами Управління фармацевтичної діяльності та якості фармацевтичної продукції МОЗ України

ПРОБ ЛЕМН А Т ЕРИ ТОРІЯ

У РЕГІОНАХ ПРОВЕДЕННЯ АТО ПОЛЕГШАТЬ ДОСТУП ДО ЗАМІСНОЇ ПІДТРИМУВАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ

15

-16 вересня 2015 р. фахівці ДУ «Український центр контролю за соціально небезпечними захворюваннями МОЗ України» відвідали Краматорськ і Сєвєродонецьк (захід представлений як виїзна сесія cубкластеру ООН), де провели засідання з питань ВІЛ-інфекції, туберкульозу та замісної підтримувальної терапії з очільниками департаментів охорони здоров’я Донецької та Луганської ОДА. Експерти висловили стурбованість, що в Донецькій і Луганській областях через складну гуманітарну ситуацію, збільшення кількості переселенців, ослаблення координуючої й організаційно-методичної підтримки може виникнути

4

низка медичних і соціальних проблем, а також неконтрольоване поширення захворювань. Директор ДУ «Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ України» професор Наталія Нізова зазначила, що в Донецькій області досі не створено обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом, не затверджено регіональну цільову соціальну програму протидії ВІЛ-інфекції/ СНІДу на 2014-2018 рр. і навіть не ведеться офіційний звітний моніторинг щодо лікування пацієнтів із ВІЛ-інфекцією/СНІДом. На території Луганської області, підконтрольній Уряду України, функціонує лише одна лабораторія з діагностики ВІЛ-інфекції — у Сє-

вєродонецьку, що значно ускладнює діагностику цього захворювання та туберкульозу, немає можливості зберігати препарати. За результатами обговорення визначено невідкладні заходи з вирішення проблемних питань. Також було відпрацьоване питання щодо розробки нормативно-правових актів зі спрощення процедури взяття на облік людей, які потребують замісної терапії, в умовах проведення антитерористичної операції. За матеріалами ДУ «Український центр контролю за соціально небезпечними захворюваннями МОЗ України»

23

За матеріалами відділу зв’язків з громадськістю ГУ МВС України в Луганській області

Затримано вантаж із засобами протезування для терористів так званої ДНР

С

півробітники СБУ затримали на Донеччині вантаж з ортопедичними засобами протезування вартістю близько 200 тис. Євро. Автомобіль рухався в напрямку тимчасово окупованої терористами території поза межами встановлених пунктів пропуску й був зупинений поблизу селища Перше Травня Красноармійського району Донецької області. Тривають оперативно-слідчі дії для встановлення осіб, причетних до організації незаконного постачання медичного вантажу. За матеріалами прес-центру СБУ

! МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ПРОПОНУЄ ЗАТВЕРДИТИ ПОЛОЖЕННЯ ПРО РЕЄСТР ПАЦІЄНТІВ, ЯКІ ПОТРЕБУЮТЬ ІНСУЛІНОТЕРАПІЇ. РЕЄСТР ВЕСТИМЕТЬСЯ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ ДОСТОВІРНОГО ОБЛІКУ ПАЦІЄНТІВ І ЇХ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ПРЕПАРАТАМИ ІНСУЛІНУ, ВАРТІСТЬ ЯКИХ ПІДЛЯГАЄ ДЕРЖАВНОМУ ВІДШКОДУВАННЮ, А ТАКОЖ З МЕТОЮ СТВОРЕННЯ ДІЄВОЇ СИСТЕМИ ВІДШКОДУВАННЯ ВАРТОСТІ ПРЕПАРАТІВ ХВОРИМ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ. За матеріалами прес-служби МОЗ України

www.vz.kiev.ua тел.: (044) 428 02 20 vz@vz.kiev.ua

ДОСЬЄ

2 жовтня 2015 року

ОПЕРАЦІЯ «ЛІКВІДАЦІЯ КВІТАШВІЛІ» Запуск реформи охорони здоров’я мав відбутися влітку цього року, і тоді вже у 2016 р. усі бюджетні лікарні та поліклініки України набули б статусу комунальних або державних підприємств. Це наріжний камінь реформи команди Квіташвілі. У такий спосіб повинна вирішитися проблема з недофінансуванням медичної галузі, яка нині через відсутність грошей балансує на межі колапсу. Але доленосні законопроекти й досі не ухвалені. Кому ж на руку збереження чинної системи фінансових перерозподілів в умовах економічної кризи та доведення вітчизняної медицини до неминучої смерті?

Місце, де лежать гроші Розробляючи медичні законопроекти, навколо яких здійнялося стільки галасу, що відволікає від суті проблем, реформатори мали на меті надати головним лікарям право самостійно розпоряджатися фінансами. А це значить — залучати спонсорів, легалізувати приховані платежі в самих лікарнях, що, за підрахунками МОЗ, становлять 60-70% усіх витрат на систему, перейти від фінансування лікарень за «ліжко-місце» до оплати за реально надані послуги. «Хороший лікар, до якого йдуть пацієнти, зароблятиме набагато більше, — пояснював задум Квіташвілі. — А грошові потоки будуть виведені з тіні». Згідно з пропозиціями МОЗ заклади охорони здоров’я стали б автономними державними та комунальними підприємствами, що мали б рахунки в банках та вільно розпоряджалися б власним бюджетом, а також змогли б отримувати кошти від фізичних і юридичних осіб. Видатки з державного бюджету своєю чергою використовувалися б для закупівлі медичних послуг, а не для утримання застарілої інфраструктури, як це відбувається сьогодні. Законопроекти передбачають заборону скорочення наявної мережі державних і комунальних закладів охорони здоров’я та їх приватизації, відстоюють збереження податкового статусу без збільшення податкового навантаження на прибуток. До пакету реформ включені такі законопроекти, зареєстровані Кабінетом Міністрів у Парламенті: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удос-

коналення законодавства з питань охорони здоров’я» (реєстраційний номер 2309а); «Про внесення зміни до підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров’я» (реєстраційний номер 2310а); «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення законодавства України з питань охорони здоров’я» (реєстраційний номер 2311а). Експертне управління Апарату Верховної Ради України у висновку рекомендує прийняти законопроекти в першому читанні. Відповідальність за опрацювання покладається на Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я. Ці законопроекти — перша спроба змінити радянські принципи господарської діяльності медичних закладів — тричі безрезультатно виносилися на обговорення депутатів профільного Комітету Верховної Ради, починаючи з липня цього року. Водночас саме нереформування галузі закидають Олександру Квіташвілі, питання про відставку якого було винесене на розгляд Верховної Ради 17 вересня: депутатський корпус голосував чотири рази, але так і не зібрав необхідної кількості голосів. Сам же Міністр у своїй промові заявив з трибуни Парламенту, що є патріотом нашої країни, і в будь-якій формі буде завжди підтримувати Україну й завжди готовий давати необхідні свідчення під час будь-яких судових розглядів. А потім він знову озвучив імена тих, хто входить до так званої

медичної мафії і заважає реформуванню системи охорони здоров’я. До списку вже відомих антиреформаторів — Ольги Богомолець, Олега Мусія та Оксани Корчинської — Міністр додав імена Тетяни Бахтеєвої, Ігоря Шурми (партія «Опозиційний блок»), Андрія Шипка (партія «Відродження»). Усі вони — члени Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я. О. Квіташвілі також заявив, що готовий виконувати свої обов’язки лише за однієї умови: «Якщо Парламент має бажання залишити мене на цій посаді, то треба міняти склад Комітету. Коли ж цього не станеться — я просто фізично не зможу нічого зробити, адже всі наші ініціативи блокуються. Це саботаж не проти мене — це саботаж проти країни і проти реформ».

Ату його, ату! Розглянемо конфлікт у дета лях. Отже, перше засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, де на порядку денному стояло питання з розгляду законопроектів, ініційованих МОЗ України, відбулося 15 липня. Було підтримано пропозицію першого заступника Голови Комітету, народного депутата Оксани Корчинської взагалі їх не розглядати. Підстава для відводу документів вражає: народний депутат заявляє, ніби на її адресу «надходять звернення від «спеціалістів», які виступають проти запропонованої О. Квіташвілі реформи». Імена фахівців не називалися, тому, чи були ті листи насправді, чи то анонімки за авторством затребуваних сьогодні «тролей», залишилось невідомим.

Нелюбов О. Корчинської до «грузинського міністра» виникла ще на самому початку його діяльності в Україні. Уже в квітні 2015 р. (а О. Квіташвілі отримав українське громадянство та розпочав виконання міністерських обов’язків у грудні 2014-го) наприкінці засідання профільного Комітету саме вона підняла питання про «необхідність проведення службового розслідування щодо керівництва МОЗ у зв’язку із ситуацією, котра склалася навколо реалізації державних програм із відправленням тяжкохворих людей на лікування за кордон». Тоді О. Корчинській допомагав поставити оновлений МОЗ на коліна відомий фахівець цього профілю й спеціаліст із замовних провокацій у суспільно-медичному секторі, керівник БФ «Пацієнти України» Дмитро Шерембей. Й більшість депутатів Комітету проголосували за службове розслідування діяльності Міністра та його заступника, а Корчинська розпалилася так, що запропонувала проголосувати одразу ж… і за його відставку. І то правда: навіщо те розслідування, коли можна й так «завалити». На тому самому засіданні з’ясувалося — Голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець на дух не переносить Олександра Квіташвілі. Вона заявила, що навіть зверталася особисто до Президента з проханням «викликати Міністра й розглянути питання непрацездатності Міністерства охорони здоров’я. І в присутності Національної ради реформ повідомила — Міністерство на сьогодні не виконує своїх функцій». Процес розслідування аж ніяк не покращує ефективність роботи, бо перетворює чиновника на підозрюваного й до того ж краде дорогоцінний час. Кожен може уявити, скільки робочих годин було витрачено фігурантами на запити поважної комісії, розгляд підозр, звинувачень і вердиктів, щоб публічно і юридично грамотно відвести депутатські «пред’яви». Пізніше Квіташвілі скаже, що він був змушений «відстрілюватися та відбиватися кілька місяців». Невдовзі (2 липня 2015 р.) Міністр подав заяву про звільнення, чим офіційно довів, що не відчуває страху перед розслідуванням та не має наміру гратися у підкилимні ігри й триматися за «золоте» крісло. Висловив готовність допомагати новому Міністру, який прийде після нього і провів відверті брифінги, пояснивши, що став жертвою непереможної корупційної системи. Його не здивувало, що хмари згустилися саме тоді, коли «у нас все готово для проведення закупівель нормальним, прозорим, цивілізованим європейським шляхом». «Я розумію: дуже багатьох товаришів хвилюють ті 4 млрд грн, які розподіляються під час закупівель ліків. Розумію, що багато товаришів, які засіли в системі охорони здоров’я, втрачають свої доходи. Розумію, коли Верховна Рада прийме наші закони, ці товариші втратять можливість продовжувати свою діяльність. Розумію: це їх останній бій проти першого і, я думаю, останнього шансу розпочати реформи охорони здоров’я», — сказав Міністр. Також О. Квіташвілі висловив підозру, що його опала пов’язана зі зменшенням кількості експертів у Продовження на стор. 6-7

5

ДОСЬЄ Продовження (початок на стор. 5) МОЗ, які визначають препарати для державних програм: «Шквал невдоволень піднявся після того, як ми змінили систему закупівель. На сьогодні одна експертна група визначає всі номенклатури препаратів за 19-ма державними програмами. Раніше 20 осіб у кожній групі приймали рішення й найчастіше — нелогічні. Найцікавіше — не було з кого спитати. Колективна відповідальність — це найгірша відповідальність. І система зацікавлена в її збереженні, щоб ніхто ні за що не відповідав. Ми хотіли провести зразкові, прозорі тендери. Планували запропонувати співпрацю прокуратурі, СБУ, МВС, Антимонопольному комітету». А вже 15 липня — після першого «провалу реформ» на Комітеті — Міністр зібрав екстрений брифінг, де вперше заявив про спланований саботаж: «Це означає, що пані Богомолець і Корчинська, а також пан Мусій не хочуть реформ. Крапка. Це прямий саботаж і затягування процесу реформ». Тоді О. Квіташвілі висловив здивування, що саботаж інспірується з боку представників фракції «Блок Петра Порошенка». Поведінку окремих членів профільного Комітету він сприйняв немов удар у спину: «Але я — боєць, мене не зупинити, для мене — це справа честі. Я дав слово Президенту, Прем’єр-міністру, народу України, що проведу реформу, і я зроблю це», — наголошував він. Також Квіташвілі зазначив, що альтернативний законопроект, про підготовку якого в ході засідання профільного комітету заявив Олег Мусій, не перешкоджає розгляду запропонованих Міністерством законопроектів. «Мусій хоче зареєструвати альтернативний законопроект. У нього було на це 17 місяців: 10 місяців на посаді Міністра і 7 місяців від початку року. Але чомусь альтернативний законопроект захотіли зареєструвати тільки сьогодні», — слушно зауважив він. Певно, законопроекти Квіташвілі треба будь-якою ціною затримати, навіть за допомогою процесуальної гри — саме такий напрошується висновок. Один із членів профільного Комітету Костянтин Яриніч (а зараз у Комітеті серед незгодних з «лінією Богомолець» залишилося лише 2 (!) депутати — він та Ірина Сисоєнко) коментував ситуацію, не приховуючи емоцій: «Театр абсурду! Це ще м’яко сказано! Дякую Вам, шановна пані Голово!!! Тепер для мене достеменно ясно, хто дійсно блокує реформи! А ось медики й далі ходитимуть з простягнутою рукою». На його думку, саме Ольга Богомолець зробила все можливе для того, аби не допустити законопроекти до сесійної зали Верховної Ради. «Якщо найближчим часом законопроекти не будуть розглянуті Комітетом, винесення їх у сесійну залу Парламенту буде можливим не раніше жовтня цього року», — зазначив народний депутат. Так і сталося. «На моє величезне здивування Олег Мусій і Ольга Богомолець як Голова Комітету зробили все можливе, щоб ми не встигли розглянути ці законопроекти, — розповідала про засідання Ірина Сисоєнко.

— Ледь домоглася, щоб дали слово Міністру, який уже вдруге приходить на Комітет, аби доповісти про суть цих документів. Не розумію,

6

ОПЕРАЦІЯ «ЛІКВІДАЦ

ІЯ КВІТАШ ВІЛІ»

навіщо декларувати бажання змін у сфері охорони здоров’я і при цьому робити все, щоб вони не відбувалися. До того ж, 7 із 12 членів Комітету підписали коаліційну угоду, у якій чорним по-білому прописано необхідність «самоврядування й автономності медичних установ шляхом надання їм статусу неприбуткових підприємств». «Вони або не читали проекти, або просто хочуть на канікули», — це вже версія причин «першого блокування» від першого заступника Міністра охорони здоров’я Олександри Павленко. За її словами, штучне блокування обумовлювалося також наявністю сил, зацікавлених, щоб ринок медичних послуг залишався темним і корумпованим. Голова ж профільного Комітету Ольга Богомолець із цього приводу дала короткий коментар: «Як головуюча на засіданні діяла винятково в рамках регламенту». Щодо змісту законопроектів — жодного слова.

Рух спротиву

19 липня за участю Міністра охорони здоров’я України, народних депутатів, професійної спільноти та представників громадськості в Українському кризовому медіа-центрі відбулася прес-конференція на тему: «Чому Парламент повинен якнайшвидше підтримати законопроекти про реформування медичних закладів». Її учасники заявили про необхідність якомога швидше нівелювати політичну складову конфлікту між МОЗ й окремими членами Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

Вгамувавши емоції, Олександр Квіташвілі закликав авторів альтернативного законопроекту з реформування медзакладів до спільної роботи: «Зараз необхідно реформувати систему. Потрібно зробити розрахунки, аби держава могла адекватно оплачувати медичні послуги для населення». А льтернативний законопроект Мусія Міністр охарактеризував так: «Жодної альтернативи там немає — це на 95% той текст, який ми подали, із несуттєвими змінами». На заході виступили представники медичної спільноти. Зокрема начальник Управління охорони здоров’я Одеської обласної державної адміністрації В’ячеслав Полянський заявив: «Сьогодні рівень готовності громадськості до старту медичної реформи найвищий, і якщо її не розпочати зараз, очікування суспільства будуть знівельовані. Я згоден з Міністром, що в нас абсолютно немає часу, адже потрібно привести мережу медичних закладів до нових умов фінансування, закупівлі послуг, забезпечення гарантованого обсягу медичної допомоги. Якщо ми не встигнемо це зробити в найближчі півроку, то на медичну галузь очікує серйозний соціальний регрес, що може призвести до повного розвалу системи надання медичної допомоги». Підтримав цю думку й Голова Громадської ради при Міністерстві охорони здоров’я Максим Іонов: «Громадськість має шалену жагу до змін, і якщо ми цей процес припинимо, це дійсно стане поразкою. Дуже цінним є намагання Міністра працювати конструктивно».

«Запропонована МОЗ України реформа окрім усього іншого сприяє суттєвому зрушенню в питанні децентралізації, — додала головний експерт неурядової організації «Реанімаційний пакет реформ» Зоряна Черненко. — Більшість проблем лежить на місцевій владі. Закони МОЗ в аспекті децентралізації розставлять все по своїх місцях — це ті кроки, без яких ми не зможемо далі працювати».

21 липня Ірина Сисоєнко та Костянтин Яриніч звернулися до керівництва профільного Комітету ВР з вимогою терміново призначити наступне засідання Комітету задля розгляду законопроектів. Невдовзі Ольга Богомолець надала відповідь: скликання найближчим часом неможливе.

30 липня 2015 р. Громадська рада при МОЗ України провела відкрите засідання, піднявши болюче питання про старт реформи системи охорони здоров’я. У резолюції учасники відкритого засідання висловили своє занепокоєння темпами та станом впровадження реформ у сфері охорони здоров’я України. Вони відзначили, що «протидія окремих політиків унеможливлює впровадження реформ, залишає населення без необхідної медичної допомоги» та закликали створити єдину консолідовану платформу впровадження реформ у сфері охорони здоров’я. На думку Голови Громадської ради Максима Іонова, конфліктну ситуацію створено саме для «відволікань та розхитування» замість реального вирішення медичних проблем.

2 вересня (майже через два місяці після того, як Кабінет Міністрів України вніс до Верховної Ради пакет законопроектів) — у Комітеті проходить ще одне засідання, присвячене їх розгляду. Голова Комітету О. Богомолець посилається на зауваження обласних департаментів охорони здоров’я й продовжує блокування. Ірина Сисоєнко охарактеризувала цей захід з їдким сарказмом: «Керівництво, як і минулого разу, «дуже конструктивно» розглянуло пакет реформ, «так і не заслухавши звіт начальника транспортного цеху». Кілька осіб бажають поховати документ, над яким працювало багато людей, у тому числі фахівці з організації «Реанімаційний пакет реформ», юристи кращих юридичних компаній України, лікарі». Також депутат відкрито заявила про пресинг незгодних з лінією відомої «комітетської трійки»: «Мені сьогодні запропонували змінити Комітет — мабуть, заважаю «працювати». Звинуватили в лобіюванні Міністра і взагалі всього МОЗ».

9 вересня оприлюднено звернення керівника програм з питань охорони здоров’я, освіти, соціального захисту та вразливості внаслідок конфлікту Представництва Світового банку в Україні Паоло Карло Беллі, у якому він наголошує на неприпустимості зволікання із проведенням реформи, закликає до її якнайшвидшої реалізації та чітко зазначає, що «найбільш песимістичним сценарієм є заморожування сьогоднішнього стану системи охорони здоров’я». «Чергове подальше відкладання початку змін у цій життєво важливій сфері дуже швидко призведе до повного колапсу системи охорони здоров’я, яка вже довгий час страждає від дефіциту фінансових ресурсів і незадовільного менеджменту», — констатував керівник програм з питань охорони здоров’я Представ-

www.vz.kiev.ua тел.: (044) 428 02 20 vz@vz.kiev.ua

ДОСЬЄ

2 жовтня 2015 року

ництва Світового банку. — Кращим виходом із ситуації, що склалася, було б прийняття в першому читанні поданих Кабінетом Міністрів України законопроектів і негайне їх доповнення й удосконалення на етапі підготовки до другого читання».

Хвацька трійця Давайте ще раз придивимося до головних антиреформаторів, щоб зрозуміти, чим саме продиктовані їх дії — турботою про народ, завдяки волевиявленню якого вони потрапили до Парламенту країни, чи іншими мотивами. Номер перший — Ольга Богомолець. Номер другий — Олег Мусій, який донедавна входив у фракцію «Блок Петра Порошенка» і у своїй революційно-цирковій манері вийшов із президентського блоку, попрощавшись з однопартійцями так само манерно, як свого часу з’ясовував стосунки з Прем’єрміністром з приводу свого нібито незаконного звільнення. Тепер у заявах Мусія вже не тільки Яценюк, а й Порошенко — головні вороги країни. Мусій продовжує грати роль «воїна світла», яка йому припала до душі та, мабуть, і до кишені, недарма від сили силенної його портретів з орієнтацією на третій Майдан потерпає столиця. У всій Верховній Раді не знайдеш більш підходящої фігури, яка б взялася відповісти Яценюку і Квіташвілі завзято й агресивно, як особистим ворогам. Якість відповіді, здається, нікого не турбує: з моменту реєстрації та донині навіть соратники Мусія вважають «альтернативний законопроект» дуже сирим, і на останньому засіданні профільного Комітету його було повернуто автору на доопрацювання. Від Ольги Богомолець також не почули фахової критики законопроектів Квіташвілі — у чому саме неконструктивність тих чи інших позицій? Натомість її увага концентрується на всіляких «побічних явищах»: то на результатах розслідування команди Квіташвілі, то на виправданні свого

МІНІСТР ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ОЛЕКСАНДР КВІТАШВІЛІ ЗАЯВИВ НА БРИФІНГУ 28 ВЕРЕСНЯ: «НАПЕВНО, ПИТАННЯ ПРО ЗАДОВОЛЕННЯ МОЄЇ ЗАЯВИ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ РОЗГЛЯДАТИМЕТЬСЯ В ПАРЛАМЕНТІ НАСТУПНОГО ТИЖНЯ. Я ЇЇ НЕ ВІДКЛИКАВ. АЛЕ ПОКИ НЕ ПРОГОЛОСУВАЛИ, НІ НА ЙОТУ НЕ ЗМЕНШУ СВОЄЇ ЕНЕРГІЇ В НАПРЯМКУ ПРОВЕДЕННЯ РЕФОРМ». негативного ставлення до кожного кроку «грузинського історика» в Міністерстві. Хоча відсутність медичної освіти Квіташвілі Голову профільного Комітету раніше не турбувала — варто лише згадати, з якою надією вона поглядала на новоспеченого Міністра під час презентації своєї «епохальної» програми «25 кроків до щастя», котру медики влучно охрестили «25 років до щастя». Тоді Ольга Богомолець настільки вірила у Квіташвілі, що навіть запропонувала замінити всіх столичних головних лікарів грузинськими медиками. Не виправдав Олександр сподівань старшої товаришки — надто швидко зрозумів причини кризи української медицини, ще й винайшов способи навести лад! Не чекала Ольга Вадимівна такого, ой, не чекала… От і довелося консолідуватися з професійним революціонером Олегом Степановичем, якому що наступати — бігти, що відступати — бігти. Але справжньою окрасою хвацької трійці є Оксана Корчинська — номер третій. Усім добре відомий її кумир і натхненник — легенда національного радикалізму Олег Ляшко, Радикальна партія якого також перейшла в опозицію до чинної влади. По-

казово, що в день розгляду питання Квіташвілі із закликом (з місця) звернутися до Генеральної прокуратури України, щоб та взяла під контроль всю команду Міністра, виступив член Радикальної партії Мосійчук, якого в той таки день та сама Генпрокуратура вивела з Парламенту під білі рученьки. Його коротка депутатська кар’єра закінчилася звинуваченням у банальному хабарництві. Чому злодії гучніше за всіх кричать: «Хапай злодія»?.. У пресі повідомлялося, що фінансові нитки клубка «Мусій — Богомолець» ведуть до генія медичних тендерів, відомого представника фармацевтичного ділового світу Петра Багрія. Також відслідковується зв’язок Багрія з Оксаною Корчинською: фінансований Багрієм кишеньковий Благодійний фонд «Пацієнти України» Дмитра Шерембея, вочевидь, перебуває під депутатським протекторатом О. Корчинської. Також у Комітеті на благо «групи Багрія» працює нардеп від партії «Відродження» Андрій Шипко. Тож хвацька трійця має всі шанси перетворитися на квартет однодумців, котрому під силу лобіювати будь-яке потрібне «господарю» рішення.

Парламентські слухання, чи агонія стрілочниці

16 вересня на сайті МОЗ з’явилося повідомлення: Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я втретє відхилив законопроект Міністерства щодо автономізації медичних закладів, давши негативний висновок.

«Finita la comedia, господа!!! Маски сняты, спектакль окончен! — підсумував Костянтин Яриніч. — «Найбільша патріотка вітчизняної медицини» у своєму головуванні вже дійшла до того, що неугодним депутатам — членам Комітету (під «неугодними» я розумію тих, хто хоче змін у країні та не саботує позитивні напрацювання) уже навіть не надають права висловитися під час обговорення! Це дозволено тільки обраним! Навіть після того, як Міністр Квіташвілі, що, до речі, спеціально відклав важливі справи у Вільнюсі, у сотий раз підтвердив і навіть надав письмове запевнення, що всі так звані камені спотикання, на кшталт перетворення медичних закладів в акціонерні товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю, розміщення бюджетних коштів на рахунках у комерційних банках, до другого читання будуть усунуті, компанія представників «Опозиційного блоку» разом із Головою Комітету та її першою заступницею не заспокоїлися...» Так, не заспокоїлися. Після провальних голосувань за відставку Квіташвілі Ольга Богомолець, не змирившись з поразкою, 17 вересня у своєму офіційному блозі вже виступила з програмною заявою: «Україні потрібні Парламентські слухання щодо реформи охорони здоров’я». Той, хто сіє вітер, завжди пожинає бурю. А буря, навіть у форматі Парламентських слухань, завжди може вийти з-під контролю — на відміну від Парламентського Комітету, задавленого хвацькою трійцею (чи квартетом?) Богдан КОНОВАЛОВ, спеціально для «ВЗ»

ПРЯМОЮ МОВОЮ Народний депутат, заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ірина Сисоєнко (Об’єднання «Самопомоміч»): «Кожна людина, кожен пацієнт і медичний працівник чекають на поліпшення, які були задекларовані й обіцяні владою. Тому позиція щодо свідомого блокування розгляду законопроектів у сфері охорони здоров’я є відкритим протистоянням суспільному інтересу. Сьогодні пріоритетним має бути захист прав наших громадян і ми повинні докласти максимум зусиль для реалізації цих законодавчих ініціатив. Це принципова позиція фракції «Об’єднання «Самопоміч». Голова Громадської ради при МОЗ України Максим Іонов вважає атаку на Квіташвілі підступною й політично вмотивованою, а протистояння між МОЗ і Комітетом ВР — безглуздою конфліктною вакханалією: «Низка народних обранців з непомірними амбіціями, які претендують на звання

«медичних лідерів» нації, з відвертим почуттям своєї виняткової обраності прийняла рішення остаточно заблокувати реформу системи охорони здоров’я в Україні. Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я подекуди представлений амбітними та безпринципними персонами, які займаються дешевим самопіаром і перетворили його у своєрідний «трибунал». Це позначається на ефективності роботи Комітету й поглиблює катастрофічний стан системи охорони здоров’я. Нинішня ситуація в галузі вже фізично не може залишатися status quo. Заважає стіна непорозуміння». Народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Костянтин Яриніч (фракція «Блок Петра Порошенка): «На ці законопроекти довго очікувала вся країна. Багато людей звинувачували Міністра охорони здоров’я і Кабінет Міністрів у бездіяльності. Однак, враховуючи надзвичайну важливість медичної галузі, цю затримку із внесенням законопроектів до

Верховної Ради можна зрозуміти. Хочу звернути увагу, що і Бюджетний, і Податковий комітети, добре розуміючи важливість, пріоритетність і необхідність внесених Кабінетом Міністрів законопроектів, розглянули їх за першої можливості, запропонувавши свої правки та загалом бачення цього процесу. Певними провокаторами, у тому числі з профільного Комітету, було зроблено все для зриву роботи щодо зазначених документів. Це було їх завдання, якому Міністр уже дав свою оцінку в ЗМІ. Отже, ситуація на сьогодні така: відтерміновано реформу охорони здоров’я, немає можливості рухатися далі. Тобто фактично ми втратили не менше ніж 4-5 місяців, і знову зацікавлені сторони будуть звинувачувати в цьому МОЗ, що абсолютно не відповідає дійсності. Таке дійство я розцінюю винятково як спровокований і спеціально розіграний сценарій, у якому кожен мав свою роль. На жаль, у цьому сценарії брали участь і члени коаліції. Мене дивує блокування процесу всередині фракції «Блок Петра Порошенка», членом якої є пані Ольга Богомолець. Або це боротьба за посаду, або ж проти реформ в Україні. Особисто я розглядаю це як боротьбу проти реформи.

Я цілком поділяю думку Міністра в тому, що відбувається свідомий саботаж і затягування процесу реформування охорони здоров’я! Більшість членів профільного Комітету керуються принципом «чим гірше, тим краще». Уже не перший місяць у роботі Комітету я бачу виинятково подвійні стандарти та нахабне лицемірство. Вважаю, що Президент України Петро Порошенко повинен належним чином відреагувати на ситуацію, що склалася в Комітеті та взяти цей процес під особистий контроль. У зв’язку із цим закликаю заступника Глави Адміністрації Президента Дмитра Шимківа долучитися до згаданої справи та модерувати процес розгляду альтернативних законопроектів, покликаних реформувати медичну галузь». Нацрада реформ при Президентові України запропонувала невідкладно прийняти законопроект з автономізації лікарень: «З метою виконання коаліційної угоди та початку реформи охорони здоров’я в 2015 році пропонуємо внести законопроекти про автономію лікарень на голосування як пріоритетні на найближчий пленарний тиждень, і в разі прийняття в першому читанні розробити й внести компромісні поправки до другого читання».

7

ДЕРЖАВНЕ ПИТАННЯ

НАРАЗІ В УКРАЇНІ ФАРМАЦЕВТИЧНА ГАЛУЗЬ НЕКОНТРОЛЬОВАНА Успішність лікаря залежить не тільки від його професіоналізму, а й від наявності у його розпорядженні сучасних лікарських засобів. Тому будь-які негаразди фармації відгукуються проблемами в медицині. Перші спроби дерегуляції фармацевтичного ринку в Україні обернулися фактичним призупиненням ліцензування у сфері реалізації та виробництва лікарських засобів. Чим це загрожує?

Володимир РУДЕНКО, директор ВГО «Аптечна професійна асоціація України», Заслужений працівник охорони здоров’я України, доктор фармацевтичних наук

ВЗ Аптечна професійна асоціація України однією з перших висловила занепокоєння з приводу ситуації, що склалася «на переправі» реформ регуляції ринку лікарських засобів. Вона дійсно настільки критична?

— Згідно із чинним законодавством фармацевтичну діяльність в Україні, зокрема ліцензування роздрібної й оптової торгівлі лікарськими засобами, їх виробництва, а віднедавна й імпорту, регулює Державна служба з лікарських засобів, яку сьогодні реорганізовують, унаслідок чого вона не функціонує. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 5.08.2015 р. №609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» ці функції покладено на нову структуру — Державну службу з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Але проблема в тому, що ця служба на сьогодні існує лише на папері — далі опублікування Положення про неї справа не просунулася. Тож передача повноважень Держлікслужби неіснуючій структурі суперечить чинному законодавству, яке передбачає, що в разі ліквідації певної служби вона має

8

виконувати свої функції, допоки не буде створено нову. Тобто наразі держава жодним чином не контролює цю сферу. Виникає загроза появи на ринку недобросовісних учасників, які захочуть скористатися ситуацією, щоб провадити діяльність без ліцензії. Натомість законослухняні підприємці, які вклали кошти у відкриття нових аптек чи інших структурних підрозділів, але не можуть отримати ліцензії на свою діяльність, вкрай занепокоєні. Вони не розуміють, як їм бути далі. Ми звернулися особисто до Глави Уряду, Міністра охорони здоров’я, очільника Державної регуляторної служби України за відповідними роз’ясненнями і чекаємо визначеності та конкретних рішень. Інакше це призведе до колапсу ринку. ВЗ Як довго ситуація перебуватиме у «підвішеному стані»?

— Поки що нам ніхто не відповів на це запитання. Ми запропонували Прем’єр-міністру України і Міністру охорони здоров’я призупинити пункт 19 Постанови Кабінету Міністрів №609 і надати можливість Держлікслужбі здійснювати ліцензійний контроль — до того як почне повноцінно функціонувати новостворена

«

структура. На жаль, поки що ми не отримали відповіді на жоден зі своїх запитів. Я особисто озвучив це питання на нараді в МОЗ, яка відбулася на початку вересня: там створено так звану групу з дерегуляції фармацевтичної діяльності, куди входять провідні фахівці й асоціації, що представляють різні напрямки галузі. На жаль, представники Держлікслужби не прийшли на цю нараду. Наразі нам невідомо, що відбувається у владних кабінетах. ВЗ Чи зміняться повноваження новоствореної служби щодо ліцензування?

— Це питання також залишається відкритим. У Положенні про нову службу закладено більше функцій, але швидше за все це пояснюється злиттям двох структур — Державної служби з лікарських засобів і Державної служби контролю за наркотиками. Тобто кількісно повноваження збільшуються, а от щодо якості роботи — усе залежатиме від керівника та політики служби. Але, хто її очолить, наразі також невідомо. Ми про це говоримо вже півроку, за цей час можна було сформувати нову структуру, набрати мінімум 30% штату — на підставі відповідного конкурсу. Тож не схоже, що з такими темпа-

БЕЗПЕРЕЧНО, ФАРМРИНОК ПОТРЕБУЄ ЧІТКОЇ РЕГУЛЯЦІЇ ТА ВИКОНАННЯ ВСІМА ЙОГО УЧАСНИКАМИ ВСТАНОВЛЕНИХ ПРАВИЛ. У ГАЛУЗІ ПОВИННІ ПРАЦЮВАТИ ПРОФЕСІОНАЛИ: І ВИРОБНИКИ, І АПТЕКИ МАЮТЬ ВІДПОВІДАТИ ВИСОКИМ СТАНДАРТАМ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, ПОТРІБНО ВСТАНОВИТИ ЧІТКІ ПРАВИЛА ПРОМОЦІЇ ПРЕПАРАТІВ, ДОТРИМАННЯ НАЛЕЖНИХ ПРАКТИК ТОЩО

«

ми нова служба запрацює до кінця нинішнього року. У будь-якому разі очікуємо, що вона буде професійною, діятиме прозоро — у ній не буде місця для корупціонерів, уважно прислухатиметься до потреб ринку і всіляко допомагатиме його учасникам, а не утискатиме їх. Безперечно, фармринок потребує чіткої регуляції та виконання всіма його учасниками встановлених правил. У галузі повинні працювати професіонали: і виробники, і аптеки мають відповідати високим стандартам виробництва та реалізації лікарських засобів, потрібно встановити чіткі правила промоції препаратів, дотримання належних практик тощо. ВЗ Нині обговорюються нові Ліцензійні умови. Що очікуєте від їх запровадження?

— Наша Асоціація бере активну участь у цьому обговоренні. Ми надавали свої пропозиції Держлікслужбі, яка на той час ще могла на щось впливати. Зараз усе змінилося. І ми не знаємо, яке бачення процесу запропонує нова служба. Загалом Ліцензійні умови відпрацьовані, багато пропозицій вже внесено, однак залишилися деякі спірні питання. Наприклад, у частині відповідального зберігання лікарських засобів, виробництва ліків в умовах аптеки. Ми хочемо акцентувати увагу на тому, щоб усі учасники ринку (і фізичні особи-підприємці, і юридичні особи) були в рівних умовах — і щодо ліцензування, і щодо провадження фармацевтичної діяльності. Адже сьогодні часто-густо юридичні особи, щоб зменшити податкове навантаження або й піти «у тінь», взяти на роботу менш кваліфікованих працівників, «перетворюються» на фізичних осібпідприємців. Наша пропозиція: якщо такі підприємці хочуть відкрити аптеку, вони повинні отримати фармацевтичну освіту і вести бізнес нарівні з іншими, що є нормою в розвинених країнах (в Україні, на жаль, — ні). Ми пропонуємо встановити певний перехідний період для таких підприємців у 3-5 років, упродовж яких вони можуть набути фахові знання. Також наша Асоціація виступає за відпуск лікарських засобів за рецептами і за покарання аптечного закладу в разі порушення цієї норми. Дуже важливо, щоб в аптеках працювали винятково спеціалісти, а не як трапляється нині, коли так звані консультанти відпускають лікарські засоби — це порушення чинних ви-

www.vz.kiev.ua тел.: (044) 428 02 20 vz@vz.kiev.ua

ДЕРЖАВНЕ ПИТАННЯ

2 жовтня 2015 року

мог. Ми за те, щоб в усіх аптеках були встановлені касові апарати, — не лише задля дотримання фіскальної дисципліни, а й заради захисту пацієнта: маючи чек на руках, він зможе в разі виникнення питання щодо якості препарату чи інших порушень відпуску ліків і виробів медичного призначення звернутися до відповідних органів. Крім того, наша Асоціація ратує за наведення порядку у відпуску лікарських засобів, що містять сильнодіючі речовини, — кодеїновмісні, снодійні, заспокійливі тощо. Такі препарати мають відпускатися винятково за рецептом лікаря. На жаль, у кожному місті існують «особливі» аптеки, яким ці правила не писані, — вони вільно продають такі ліки підліткам і молоді, а правоохоронні органи, знаючи про це, просто закривають очі на їх діяльність. Якщо ми будемо замовчувати подібні факти, ганебна практика набиратиме обертів, а це негативно позначиться на здоров’ї підростаючого покоління.

«

УСІ АПТЕЧНІ МЕРЕЖІ ПРАЦЮЮТЬ У ЧІТКО ВИЗНАЧЕНИХ РАМКАХ І НЕ МОЖУТЬ ЗРОБИТИ «КОСМІЧНІ» НАЦІНКИ, ПРО ЯКІ ПИШУТЬ У ПРЕСІ: МОВЛЯВ, «АПТЕЧНА МАФІЯ» ОТРИМУЄ НАДПРИБУТКИ, ЗАВИЩУЮЧИ ЦІНИ В КІЛЬКА РАЗІВ. НАСПРАВДІ РОЗДРІБНІ НАЦІНКИ АПТЕК НЕ МОЖУТЬ ПЕРЕВИЩУВАТИ 25%

«

зробити «космічні» націнки, про які пишуть у пресі: мовляв, «аптечна мафія» отримує надприбутки, завищуючи ціни в кілька разів. Насправді роздрібні націнки аптек не можуть перевищувати 25%. У середньому по Україні вони становлять приблизно 20%, а влітку 2015 р. були не більшими ніж 16-17%. На жаль, ніхто не розповідає населенню про економічний вплив на формування ціни запровадження тих чи інших податків. До 2004 р. в Україні не було ані ввізного мита, ані ПДВ на лікарські засоби. Ці податки введено з 2014 р. Ввізне мито становить 5%. Під час розмитнення імпортних ліків формується ціна у дистриб’ютора чи виробника у гривнях, одразу до вже підвищеної ціни додається 7% ПДВ. Тобто, якто кажуть, на рівному місці значно зростає ціна на ліки — через відповідні податки з кишені пересічного громадянина. Та найприкріше те, що необхідність запровадження цих податків на ліки державні мужі пояснювали перспективою перерахування отриманих у такий спосіб коштів на потреби реімбурсації. І де вони? За деякими підрахунками у 2014 р. було заплачено приблизно 4 млрд грн ПДВ на ліки. Куди вони пішли? У багатьох країнах світу також існує ПДВ на ліки, але в Україні ціни завжди опиняються заручниками політичної ситуації. Не останню роль відіграв і різкий стрибок курсу іноземних валют, що позначилося не лише на вартості імпортних ліків — вітчизняні виробники також змушені закуповувати за кордоном сировину за нинішнім курсом. До того ж, врахуйте їх витрати, пов’язані з новими комунальними тарифами, високими відсотками за кредитами тощо.

кої конкуренції, аптеки вимушені проводити маркетингову діяльність — інакше можуть збанкрутувати. Зменшення ж кількості аптек зумовить скорочення надходжень до бюджету, а також знизить доступність лікарських засобів для населення. До того ж, не аптеки вигадали такий вид діяльності — він передбачений чинним законодавством, підзаконними актами, податковим кодексом. А завдання АМКУ — розібратися і знайти правильний вихід із ситуації. Здається, нове керівництво комітету має намір нас почути. Як розвиватимуться події далі — побачимо, але заборона на маркетингову діяльність аптек буде незаконною. Думаю, до цього не дійде. Інша справа, що потрібно впорядкувати надання таких послуг. Ми готові зустрічатися з усіма учасниками ринку — виробниками, дистриб’юторами й оптовиками, представниками аптек — обговорювати це питання.

попитом) стягують штраф, а після повторної перевірки можуть позбавити аптеку ліцензії, бо це прописано в Ліцензійних умовах. Якщо ж врахувати, що в аптеках присутні приблизно 10 тис. найменувань лікарських засобів і виробів медичного призначення, чи вплине на вибір споживача такий перелік? Ніде в світі не нав’язують обов’язкового мінімального асортименту. Коли говорити про відповідальність у цілому, не все можна передбачити Ліцензійними умовами. Має працювати ще й Етичний кодекс, коли учасники ринку беруть на себе певні зобов’язання добровільно. (Стосовно тих питань, на важливості яких я вже наголошував, — вони мають увійти до кодексу.) Проаналізувавши й узагальнивши міжнародний досвід, ми плануємо запровадити Етичний кодекс для всіх учасників фармацевтичного ринку України.

ВЗ Чи вплинуть етичні зобов’язання на ситуацію, при тому що в нашій країні часто не виконуються навіть закони? ВЗ Щодо рецептурного відпуску, досі не — Погоджуюся, передусім потрібно домогтися виконання законів. Той, знайшли винних у його блокуванні. Чи хто їх порушує, мабуть, і Етичний коце аптеки, яким він не вигідний, чи лікадекс ігноруватиме. Однак існує вплив рі, яким часу на писанину не вистачає? громадськості — завдяки їй можна — Ця проблема комплексна. Тож, якщо ми її вирішуватимемо однобоперезавантажити систему. Велику роль у цьому має відігравати фармако, можуть виникати конфліктні сицевтичне самоврядування — так відтуації. Тут і деонтологічні питання, бувається у багатьох країнах світу. На і посилення відповідальності, і ствосьогодні у Верховній Раді України зарення відповідних умов. Так працює реєстровано проект відповідного завесь цивілізований світ. Якщо в Україні буде запроваджено страхову мекону. Але складається враження, що наші законодавці або не хочуть, або дицину, лікар змушений буде випине можуть розробити закон, зрозумісувати рецепт — це його обов’язок, лий і потрібний для всіх, зайнятих у його звітність, і пацієнту також буде потрібен рецепт як фінансовий доВЗ Навряд чи держава дискутуватиме цьому секторі. Поданий законопроект кумент. Тоді лікар не скаже, що не з приводу того, є аптека торгівельним відверто лобіює інтереси однієї оргазнає латини чи не має рецептурних чи медичним закладом. Вибір — на ко- нізації — Всеукраїнської фармацевтичної палати, зареєстрованої лише ристь останнього. бланків, а пацієнт йтиме за призначенням до лікаря, а не лікуватиметь— Згідно із чинним законодавством наприкінці минулого року, тоді як у ся за порадами з телереклами. Я не аптека і є закладом охорони здоров’я. цій галузі працює понад 10 громадДержаві краще подбати про впровад- ських організацій, що охоплюють прихильник її тотальної заборони. ження страхової медицини, що від- значний сегмент фармринку. Чому Дійсно, існують препарати, про існування яких людям варто повідомирегулює й ціни на лікарські засоби, законодавці віддають фармацевтичти. Однак така інформація має бути й повернення коштів за відпущені не самоврядування в руки нікому професійною, правдивою, корисною аптеками ліки. Пригадайте, які проб- ще невідомої організації? У проекті і для пересічного споживача, і для леми виникли з пілотним проектом закону не має бути вказано жодних з реімбурсації (по гіпертонічній хво- назв, там потрібно чітко визначити: професіонала. Натомість ми бачимо робі). З одного боку, він запрацював які функції держава передає самоврябагато недобросовісної реклами — з обіцянкою зцілити однією пігулкою — доступність препаратів для насе- дуванню, які його критерії, принципи кілька недуг і за кілька днів. Такі лення збільшилася через зменшення діяльності тощо. Чому не враховуютькомерційні «пастки» потрібно виціни на них. Це позитив. Але остаточ- ся інші асоціації? Яка ж це дерегулякорінювати. Зрозуміло, що на телені розрахунки з аптеками досі не про- ція, конкурентне середовище, і чи ведені! Тобто знову аптеки, які від- насправді мета законопроекту — каналах немає фахівців, які могли б проконтролювати об’єктивність попустили ліки під гарантії держави, відстоювання професійних інтередібних роликів, тому як варіант доопинилися крайніми — багатьом ап- сів? Я в цьому сумніваюся і вважаю, цільно погоджувати рекламу з МОЗ, течним мережам не повернули сот- що згаданий законопроект потребує щоб потім не мати клопоту з її «по- ВЗ Зараз питанням ціноутворення в ні тисяч гривень. І ніхто ніколи ці суттєвого доопрацювання. Навіть бічною дією» на здоров’я людей. аптека х ду же ак тивно зайнявся кошти вже не поверне. Що далі? Яка якщо йдеться про створення єдиної Антимонопольний комітет України. Що аптека знову зважиться повірити самоврядної організації, й тоді потрібно прописати перехідні положенВЗ Фармацевтичний бізнес — соціаль- шукають? державі? ня — усі громадські організації поно орієнтований. Тому питання ціно- — «Змову аптек щодо цін». Фармаутворення тут особливо болюче. Що цевтичний ринок України на сьогод- ВЗ А як щодо соціальної відповідаль- винні провести з’їзд, визначитися, пропонуєте для «знеболювання» ни- ні є дуже конкурентним — про яку ності самих учасників фармринку? Нап- об’єднатися. Це цивілізований шлях. нішніх аптечних цін? монополію можна говорити? Попе- риклад, у суспільстві неоднозначно На жаль, в Україні чомусь люблять — На жаль, усі претензії щодо ціни реднє керівництво АМКУ дуже хо- сприйняли ідею відміни обов’язкового винаходити велосипед у будь-якому на ліки політики зазвичай переки- тіло «викрити» додаткові заробітки мінімального переліку лікарських за- починанні — чи йдеться про модель страхової медицини, чи про реформи дають на аптеки. Це спекулятивний аптек на так званих маркетингових собів в аптеках. підхід, на який купуються спожива- послугах. Дійсно, такий вид діяль- — Асоціація також ініціює відміну в галузі, чи про впровадження самочі, адже вони приходять до аптеки ності існує. Адже сьогодні в країні цього переліку, який нараховує по- врядності. Можливо, не на те витрачаі саме там бачать «космічні» ціни — дуже велика кількість аптек і по- над 100 найменувань лікарських за- ємо сили та дорогоцінний час? Краще сьогодні вони одні, а завтра — зов- стійно, поки що хаотично, відкрива- собів і майже 20 — виробів медич- зосередити їх на впровадженні вже сім інші. Однак ціни формуються на ються нові. Ми також наполягаємо, ного призначення. Він надуманий і випробуваних світом принципів і всіх етапах ланцюжка «виробник — щоб держава почала врегульовувати не є соціально значущим. Натомість правил, які довели свою ефективність оптовик-дистриб’ютор — аптека», і цей вид діяльності, оскільки не зав- контролюючі органи за відсутності й допомогли досягти успіху. вплив останнього — найменший. жди значна чисельність аптек — га- одного з таких препаратів у продаУсі аптечні мережі працюють у чіт- рантія дешевих і водночас якісних жу (хоча здебільшого це ліки вчоСвітлана ТЕРНОВА, «ВЗ» ко визначених рамках і не можуть ліків. Але щоб вижити в умовах та- рашнього дня і не користуються

9

РЕПОРТАЖ ІЗ ГАРЯЧОЇ ТОЧКИ

НА ВІЙНІ НЕ ЗАВЖДИ ТАК, ЯК ПРОПИСАНО В ІНСТРУКЦІЯХ На війні не буває легко. Та, напевно, найважче було тим, хто став на захист Вітчизни в першу хвилю мобілізації. Зараз із найвищих трибун говорять, що на той час наша армія була геть не готова до військових дій, тож трималася винятково на силі бойового духу українських воїнів. Історії захисників Луганського аеропорту — це легенда, що вже увійшла до підручників з військової майстерності. І окрема її сторінка — подвиг військових медиків, які під пекельним вогнем противника надавали медичну допомогу своїм бойовим побратимам. Вписав у неї своє ім’я і військовий фельдшер Олександр Рудик, який від першого до останнього дня був учасником оборони легендарного летовища.

У

загалі в армії я не новачок. Після закінчення Чернігівського медичного училища майже чотири роки пропрацював в операційному блоці Чернігівського військового госпіталю. Потім була строкова служба в розвідполку та служба за контрактом у військовій поліції, під час якої я брав участь у миротворчій місії в Іраку. А в першу хвилю мобілізації був призваний до лав Збройних Сил України.

Початок військової операції Мене одразу направили до медичної роти 1-ї танкової бригади. Нам дали два тижні на підготовку, а потім розкидали по блокпостах Північного регіону. Наприкінці травня бригаду зібрали в одному місці, зі всього особового складу відібрали 100 військовослужбовців, у тому числі шість медиків (три лікарі, два фельдшери й один санітар), серед яких був і я. Нам сказали, що прямуємо до Ніжина. Про те, що летимо в зону АТО, дізналися тільки на аеродромі: ані бронежилетів, ані належного запасу продовольства та води нам не видали… Двома бортами нас відправили до Луганського аеропорту. Кажу ть, що вчинили так, аби супротивник не дізнався про наші плани. Але, як показав час, зрада була не поміж рядових бійців, які стояли на смерть, тримаючи лінію оборони.

Луганський аеропорт — війна в умовах повної блокади Луганський аеропорт — величезна територія з безліччю адміністративних будівель, майстерень, ангарів, допоміжних приміщень. Спочатку все було тихо. Летовище вже практично не функціонувало, але ще кілька днів усі його працівники виходили на роботу. Потім бойовики попередили їх про обстріл, і вони потихеньку пішли геть. В основному луганчани ставилися до нас вороже, хоча були й такі, що попереджали про підготовку до обстрілу аеропорту. Тільки-но працівники летовища залишили його, сепаратисти розпочали обстріли, але це не стало для нас несподіванкою. Спочатку вони були незначними — зі стрілецької зброї, оскільки

10

Військовий фельдшер Олександр Рудик — в очікуванні наступу (травень 2014 р.)

бойовики фактично не мали серйозного озброєння. А після десятиденного перемир’я, яке супротивник використав дуже продуктивно, почалися інтенсивні обстріли з мінометів, танків, «Градів». Нам відключили світло, мобільний зв’язок, воду… Лінія фронту — 360 градусів довкола, тож допомога надходила тільки з неба. Забезпечення здійснюва лос я винятково транспортними літаками — ними доставляли озброєння, продукти харчування, воду, медикаменти. Так само літаками доправили кілька підрозділів десантників. Третій борт із десантниками збили — загинуло 49 військових, їх тіла ми збирали по всьому аеродрому. Після цього літаки до нас більше не літали, і ми опинилися в повній блокаді. Ані води, ані їжі, ані медикаментів… Добре, що ліків брали із собою чимало, та й потім нам їх підкидали з неба (правда не стільки, скільки ми просили), плюс ті препарати й перев’язувальні матеріали, які ми знайшли у двох лікарнях на території аеропорту. Але потреби були великі — важкопоранені надходили щодня. Наприклад, один боєць підірвався на фугасі, весь обгорів, і для оброблення опіків використа ли ящик пантенолу. До нас ще якось проривалися колони десантників, а вийти вже ніхто не міг.

Із медикаментів залишилися лише джгути

Перші втрати (Луганський аеропорт, початок червня 2014 р.)

Медпункт ми обладнали в оглядовій ямі пожежної частини. Заклали її зверху металевими ящиками з піском — вийшло таке собі імпровізоване бомбосховище. Там у нас були перев’язувальна, операційна, палати для поранених, обладнали і кімнату для медичного персоналу. Від стрілецької зброї ми були захищені, але від прямого попадання снарядів великого калібру, на жаль, таке бомбосховище не рятувало. У медпункт двічі влучили з «Граду» — половину приміщення випалило вщент. Доб­ ре, що на той момент там не було поранених. Узагалі ми цілодобово не виходили з медпункту: так багато було поранених. Працювали на повному автоматизмі: уже не думали, чи страшно, чи втомилися... У медпункті залишали тільки важких (їх було близько сот­ ні) — на всіх не вистачало ані місця, ані ліків, ані харчування. Усі ходячі забезпечували оборону аеропорту. Легкопораненим обробляли рани, накладали пов’язки, і вони поверталися у свої підрозділи. Катастрофічно не вистачало медикаментів. Закінчилися антибіотики. Почалися гангрени, кінцівки відрізали без анестезії… Коли проривалися з аеропорту, із медикаментів у нас залишалися тільки джгути. www.vz.kiev.ua тел.: (044) 428 02 20 vz@vz.kiev.ua

РЕПОРТАЖ ІЗ ГАРЯЧОЇ ТОЧКИ

2 жовтня 2015 року

Забезпечення ліками — за нормативами мирного часу Такого дефіциту медикаментів можна було б уникнути, якби на початку оборони, ще до повної блокади, нам завезли їх побільше. Але коли ми робили заявки до Харківського госпіталю (він головний на Луганському напрямку) на хірургічний інструментарій, шовний матеріал, антибіотики, нам відповідали: «Ваша справа — перша медична допомога й евакуація поранених». А через кілька днів ми опинилися в повній блокаді, яка тривала майже два місяці. Дійсно, медики, що працюють у «червоній зоні», повинні здійснювати мінімум медичних втручань: усунути шок, спинити кровотечу, мобілізувати пов’язку та якомога швидше евакуювати пораненого до польового госпіталю. Але на війні не завжди так, як прописано в інструкціях, і треба працювати на випередження.

Блокпост поблизу Щорса (Чернігівщина, квітень 2014 р.)

Відчуття страху тут притупляється Незважаючи на важкі умови, виживаність була досить високою. Осколкове поранення — це ж не обов’язково пряме влучання, коли людину розриває на частини. Під шкірою може виявитися 50 дрібних осколків: витягнув їх, обробив рани — і солдат знову в лавах. В екстремальній ситуації у людей включається «друге дихання», організм мобілізує всі сили на виживання і загоєння ран відбувається швидше. Багато хлопців під час оборони загинули — нарахували більше сотні вбитими. Трупи ми спочатку складали в холодильники з-під морозива, а коли відключили електрику, стали просто відносити подалі: було спекотно, трупи розкладалися — стояв сильний сморід. Проте страшно там не було. Коли йдуть постійні обстріли, думаєш лише, як зробити перев’язку, винести пораненого, куди заховати його і сховатися самому, щоб уціліти. Мені іноді стає страшно, коли дивлюся військові зведення і бачу поранених на екрані телевізора. А в екстремальних умовах відчуття страху притупляється й психологічно ти стовідсотково готовий виконувати свою роботу.

Останні години перед відправленням у зону АТО (Чернігівщина, травень 2014 р.)

Великі втрати

Луганський аеропорт, липень 2014 р.

Останні захисники Луганського аеропорту Аеропорт ми тримали до початку серпня. Врешті-решт масований вогонь зробив його непридатним для приземлення літаків. Захищати вже не було чого, й 1-го серпня наші військові пішли на прорив оточення, й колона ворожих сил і техніки перед нашими хлопцями виявилася безсилою. З аеропорту вийшло десь близько 700 військовослужбовців: нас по 100 чоловік розкидали по ротних опорних пунктах навколо Луганська. На кожен опорний пункт — 1-3 медики.

Знищена перев’язувальна (Луганський аеропорт, липень 2014 р.)

На Луганському напрямку На нашому опорному пункті спочатку ми працювали втрьох: лікар — молодший лейтенант Вадим Товкач, санітар — солдат Олександр Пологешко та я. Потім Вадима перевели на інший пункт, і ми залишилися вдвох. За три місяці служби Сашко набив руку в польовій хірургії і, хоча

не мав медичної освіти, досить професійно надавав медичну допомогу пораненим. А їх було дуже багато: і наших хлопців, і місцевого населення. Мирні жителі потерпали від обстрілів навіть більше за нас. Ми мали і військову підготовку, і якісь укриття, а в них — нічого. На той час там було повне безвладдя: ані Голови сільської ради, ані медпункту, ані магазинів. Так що ми не тільки надавали медичну допомогу, допомагали продуктами, але й мусили фіксувати смерті місцевих мешканців. Тут ми вже були забезпечені озброєнням, медикаментами, продуктами харчування. Поранених евакуювали до м. Щастя — якщо їхати по полю, відстань трохи більше 10 км. Але свого транспорту ми не мали. Швидкі, що були на озброєнні медиків бригади, на той момент уже вийшли з ладу. На моєму ротному опорному пункті наші хлопці «віджали» у сепаратистів УАЗ-таблетку, на якій ми й евакуювали поранених. Коли її вщент розбомбили, брали залишені господарями автомобілі або ж зверталися по допомогу до місцевих. Звичайно, вони не завжди охоче відгукувалися на наші прохання: то палива немає, то акумулятор підсів… Але все ж вдавалося порозумітися. Були випадки, коли евакуювали поранених на БМП і БТРах, проте із цим теж виникали проблеми: не так просто зняти бойову машину з чергування. Та все ж разом із командуванням знаходили найбільш оптимальні варіанти та намагалися вивозити поранених якомога швидше.

Подарунок від «братів» (фрагмент реактивної ракети, Луганський аеропорт, липень 2014 р.)

Під Луганськом тримали оборону близько місяця, поки бойовики не почали масованого наступу. Ми вимушені були відступити десь на 50 км від своїх позицій і закріпитися на нових рубежах. Там потрапили під масований обстріл зі «Смерчів». Одним прицільним пострілом супротивник знищив майже всі наші танки, бригада зазнала великих людських втрат, багато наших побратимів отримали тяжкі поранення. Після цього нас відправили до Чугуєва, де був розгорнутий тимчасовий табір для ремонту техніки й відпочинку бійців — ми пробули там місяць, і нас перекинули на Донецький напрям під Волноваху. Там, під час другого перемир’я, поранених у нас було небагато. В основному до медпункту солдати зверталися із за­студою, адже був кінець осені й хлопці дуже потерпали від холоду. Але саме тут під час обстрілу я отримав серйозну травму ноги й був евакуйований до Київського військового госпіталю. А оперували мене в Чернігові, з коштами на операцію допомогли волонтери. Після чотиримісячної реабілітації в Чернігівському госпіталі прийняв рішення повернутися до армії. Зараз служу фельдшером медичного пункту батальйону охорони штабу «Північ». Нещодавно відправив на Схід своїх побратимів, незабаром і сам збираюся їхати в зону АТО. Адже треба комусь рятувати наших хлопців... Олена БЕРЕЗКІНА, спеціально для «ВЗ», м. Чернігів

11

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

НОВІ СТИМУЛИ ДЛЯ МЕДИЧНИХ КАДРІВ —

БАТІГ ЗАМІСТЬ ПРЯНИКА?

Презентація медичних реформ була щедрою на обіцянки: тут і нові підходи, і здорова конкуренція, і подолання корупції, і стимули для молодих кадрів. Але в реальному житті старі принципи виявилися безсмертними. Як приклад — в Україні скасовано примусове відпрацювання для випускників-бюджетників усіх вишів, окрім медичних. Чому лікарі виявилися білими воронами? І чи можна вирішити кадрову проблему в галузі без «кріпосного права»?

Михайло КОРДА, ректор Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського, професор

Н

ещодавно набула чинності постанова Кабінету Міністрів, яка відмінила примусове відпрацювання випускникам усіх вишів, окрім медичних. Сприймаю це рішення неоднознач-

12

но. Моє особисте ставлення негативне, адже таким чином урізаються права випускників медичних вишів, і я цілком поділяю їх розчарування діями Уряду. Студенти не розуміють такої вибірковості, тому висловлюють своє невдоволення на мітингах протесту — мають намір шукати справедливості в Кабінеті Міністрів, Верховній Раді, бо хочуть бути почутими. Утім як представник держави, очільник державного ВНЗ, я розумію, чим керувався Уряд у прийнятті такого рішення. Нині єдиним механізмом забезпечення лікарями первинної ланки в сільській місцевості, віддалених райцентрах залишається примусове відпра-

цювання. Кадрова ситуація в галузі вкрай напружена — маємо величезний дефіцит фахівців первинної ланки. Загалом показник укомплектованості лікарями по Україні становить 82%, їх загальний дефіцит за всіма спеціальностями — 20 тис. осіб. Тому держава і вдається до таких непопулярних дій. Приблизно чверть студентів державної форми навчання вступили до медичних вишів за цільовим прийомом, тому вони просто зобов’язані повернутися в розпорядження департаментів охорони здоров’я, які направили їх на навчання. Тож щодо цієї категорії випускників взагалі не повинно бути питань.

Інша справа, що в Україні нарешті має запрацювати справедлива модель розподілу молодих спеціалістів. Свого часу за дорученням МОЗ України ми вивчали міжнародний досвід Австрії, Чехії, Словаччини, Грузії, Польщі, Німеччини, Канади, щоб напрацювати нові підходи до розподілу випускників. Чимало дискусій тоді розгорнулося навколо питання, як під час розподілу відновити рівноправ’я між випускниками державної та контрактної форм навчання. Бо ж нині склалася дивна ситуація: випускники-контрактники влаштовуються на престижні, високотехнологічні спеціальності, а бюджетники, у яких були вищі бали ЗНО і які краще навчалися у виші, зобов’язані віддавати борги державі в сільській місцевості як сімейні лікарі. Я вважаю недемократичним підхід, за якого студентів бюджетної форми навчання просто змушують обирати ті спеціальності, які їм не до вподоби. Наш університет запропонував модель розподілу, що ґрунтується на врахуванні рейтингових показників. Це позитивна практика багатьох країн, зокрема Канади, Грузії та ін. Усе, що для цього необхідно, — створити загальнонаціональний рейтинг випускників медичних вишів. Критеріями оцінювання випускника можуть слугувати результати державного ліцензованого тестового іспиту «Крок-2», який абсолютно об’єктивно висвітлює рівень знань. Потрібно буде створити комп’ютерну базу на зразок тієї, що використовується для ЗНО, — це також не складно. Ще одна обов’язкова умова — департаменти охорони здоров’я мають чесно оприлюднити всі вакансії, забезпечивши відкритий доступ до цього переліку. Така прозора і демократична концепція убезпечить галузь від корупційних чинників, а випускники чесно конкуруватимуть на ринку праці, де основним критерієм відбору будуть лише знання. Для подолання корупційної складової, що, безсумнівно, існує на етапі працевлаштування випускників, потрібно, щоб студент обирав місце роботи не за «поданням» департаменту охорони здоров’я, а за результатами загальнонаціонального конкурсу випускників, де кожний, відповідно до свого рейтингу, має право вільного вибору. Уся інформація з цього приводу повинна бути у вільному доступі на інтернет-ресурсах, щоб кожний учасник міг спостерігати за тим, як відбуваються «торги». Тоді можна буде виявити найменші погрішності цієї процедури, а в разі виникнення спірних питань — звернутися до МОЗ чи правоохоронних органів. Тож перед тим, як вимагати від випускника відпрацювати певний термін на державу, вона має виконати свій головний обов’язок — забезпечити рівний доступ та рівні права кожного випускника медичного вишу у виборі спеціалізації. Узагалі ж практика засвідчила: примусовим розподілом кадрову проблему вирішити неможливо. Допоки медична галузь перебуватиме на передостанньому місці за фінансуванням, на позитивні зміни в цьому плані не варто навіть сподіватися. Держава, яка вручає молодому спеціалісту «примусове» направлення на роботу, повинна подбати про належні умови його праці, «підйомні» та заробітну плату, за яку він зможе жити й утримувати свою сім’ю, відповідні побутові умови. Бо наші молоді лікарі, які їдуть у віддалені села за розподілом, навіть не спроможні оплачувати житло через мізерну заробітну плату. Крім того, їх позбавили гарантованих законодавством пільг на житлово-комунальні послуги. У нас траплялися випадки, коли випускники, чесно виїхавши на роботу в глибинку, де немає централізованого газового постачання, жахливі побутові умови, де сім’ї з немовлям на зарплату лікаря у 1200 грн вижити не реально, поверталися і… йшли працювати на базар. На моє переконання, держава не повинна використовувати примус для маніпулювання молодим спеціалістом. Шлях до успішної кадрової політики — належний соціальний захист працівників галузі.

www.vz.kiev.ua тел.: (044) 428 02 20 vz@vz.kiev.ua

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

2 жовтня 2015 року

Володимир ЗАГОРОДНІЙ, Голова Української федерації роботодавців охорони здоров’я

Р

ішення відмінити примусове відпрацювання для всіх випускників-бюджетників за винятком лікарів — це відверта дискримінація за професійною ознакою. Натомість МОЗ України навіть пишається таким «досягненням». Тобто ми знову поділимо суспільство — цього разу на вільних молодих спеціалістів і на медиків-рабів? Примусове відпрацювання — рудимент старої системи. А ми ж, начебто, проголошуємо рух уперед. Якщо людину відправляють на роботу туди, де вона працювати не бажає, можна уявити, наскільки «ефективною» буде її діяльність. Але ж ми весь час говоримо про підвищення якості медичної допомоги. Зрештою, Україна свого часу підписала конвенцію, яка стосується професійної діяльності лікарів і була прийнята на нараді міністрів охорони здоров’я країн — членів ВООЗ, де чітко прописано, що лікаря не можна змушувати працювати за спеціальністю, яку він не хоче обирати. До того ж, примус не вкладається в норми етики професійної діяльності. На жаль, в Україні до сьогодні зберігається радянський принцип розподілу випускників вишів — це і так звані перехресні направлення, і непрозорість процесу. Ми значний вантаж негативу тягнемо за собою в систему, яку, начебто, реформуємо, тоді як багатьох моментів варто було б давно позбутися. І для цього не потрібно вносити зміни в закони. Хоча останнім часом це стало вельми популярним заняттям. Як тільки щось не спрацьовує (з різних причин) — одразу давайте змінювати закони. А виконувати чинні не пробували? І чи варто приймати зміни тільки заради самих змін, щоб недаремно називатися реформаторами? Так от, змінювати закони для встановлення справедливості та прозорості розподілу випускників не потрібно. Достатньо усунути корупційну складову в цьому процесі — ті самі принципи кумівства, коли в процедуру розподілу втручається МОЗ України. Воно фактично управляє цим процесом, хоча не зрозуміло, навіщо посередники між роботодавцем і випускником, якщо умови будуть зрозумілими, а процедура працевлаштування прозорою. На сьогодні є всі підстави й можливості без втручання в законодавство змінити систему формування держзамовлення та працевлаштування випускників ВНЗ. Керівники регіонів і лікувальних закладів знають про кадрові потреби медичної галузі, але вирішити їх не можуть. Бо головний лікар подає заявку до обласного департаменту і склавши руки чекає, направлять йому лікаря за цією заявкою чи ні, доїде той фахівець до місця призначення чи передумає. Або приїздить випускник, а керівник не знає, де його «притулити» за спеціальністю. Натомість головний лікар повинен сам працювати з ВНЗ, можливо, запрошувати до себе студентів на практику, придивлятися до майбутніх кадрів. А місцева влада має готуватися до запрошення спеціаліста — соцпакет, будівництво житла тощо. Тоді й можливості для зловживань будуть зведені до мінімуму, і випускник знатиме, куди він їде на роботу. Сьогодні МОЗ має усвідомити просту істину: щоб досягнути структурних змін у національній системі охорони здоров’я, потрібно глибоко аналізувати ситуацію та чинну нормативну базу, прораховувати кроки і їх сприйняття суспільством, адже саме від нього очікують підтримки реформ, чи не так?

ЄВГЕН КУЗИК, лікар-хірург, громадський активіст, засновник проекту «Хочу відповідь»

Я

к свідчить історія, примусова праця є неефективною і не відповідає загальнолюдським цінностям. США відмовилися від неї ще в далекому 1865 р. Проблеми медицини, як і будь-які інші проблеми в нашій країні, не можна вирішувати під тиском, а молоді спеціалісти не повинні бути рабами системи! В Україні має утвердитися вільний вибір праці, а держава зобов’язана створювати умови для повної реалізації цього права громадян, як це нині робиться в Німеччині, Польщі, Литві та інших розвинутих демократичних країнах. Конкуренція завжди була і є рушійною силою прогресу, тому будь-яка конкурентна система правильна. Тож, на мою думку, самі роботодавці мали б (в ідеалі) конкурувати між собою у створенні якнайпривабливіших умов праці для спеціалістів, а ті своєю чергою мали б змагатися за запрошення на престижні робочі місця. Сьогодні держава вимагає (чомусь лише винятково від випускника медичного вишу, який навчався за державним замовленням і, не маючи права обрати місце роботи, відмовляється відпрацьовувати за направленням) відшкодувати їй кошти, витрачені на його навчання, а також збитки, завдані такою відмовою. Розмір збитків визначається на підставі ст. 623, 624 Цивільного кодексу України. Проте положення наказу МОЗ України щодо обов’язкового «відпрацювання» суттєво виходить за межі правових норм, встановлених чинним законодавством і Конституцією України. Так, згідно з нормою ст. 56 Закону України «Про вищу освіту» випускник ВНЗ, який навчався за державним замовленням, працевлаштовується на підставі направлення на роботу. Однак ані згаданий закон, ані тим більше Конституція України не передбачають конкретного терміну відпрацювання — його може визначити лише суд, якщо для того будуть правові підстави. Право вільно обирати роботу чи вид занять є таким самим невід’ємним (природним) правом людини, як, наприклад, право на життя або на свободу й особисту недоторканість. Також кожна людина має право на належні, безпечні та здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Отже, є підстави вважати, що положення наказу Міністерства охорони здоров’я України щодо «обов’язкового, не менше ніж трирічного відпрацювання», суперечать ст. 56 Закону України «Про вищу освіту» і ст. 43 Конституції України. Змусити людину працювати будь-де, якщо вона цього не бажає, тим більше за мізерну заробітну плату, ніхто не має права. У ст. 8 Конституції України зазначено: «Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй». Щодо світового досвіду. Щось на зразок відпрацювання лікарів існує у Франції. Тут навчання в державних медичних вишах коштує від 168 до 1316 Євро на рік (залежно від закладу, спеціалізації тощо). Ці тарифи стосуються всіх без винятку студентів. Від випускників, окрім тих, які підписали контракт із зобов’язанням державної служби, не вимагають відпрацювати певний час за місцем призначення. Згідно із зазначеним контрактом студент отримує фінансову допомогу від держави під час навчання та зобов’язується відпрацювати певний період часу (що відповідає періоду отримання допомоги) у регіоні з недостатнім забезпеченням медичними кад-

рами. Проте ці студенти під час останнього року навчання самі обирають своє майбутнє місце роботи (з переліку відповідних регіонів) і подають запити (до п’яти запитів одночасно) до центральних і регіональних структур. Працевлаштування студентів, котрі не підписували таких контрактів, залежить від наявності в лікарнях вільних місць, які відповідають спеціалізації випускника. Вони також мають право відкрити приватну медичну практику в населеному пункті, обраному самостійно. А якщо він розташований у регіоні з недостатнім рівнем забезпечення медичними кадрами, держава надає низку фінансових заохочень лікарю, що планує приватно практикувати. У Польщі навчання в державних вишах безкоштовне для всіх, і поняття «відпрацювання молодих спеціалістів після закінчення інтернатури за фахом» там взагалі не існує. Випускники медичних університетів самі шукають роботу, держава в цей процес не втручається. У Канаді молоді спеціалісти теж не зобов’язані відпрацьовувати. У Німеччині всі випускники медичних університетів шукають місце роботи самостійно, розсилаючи резюме в клініки. Розумію, що в Україні існує дефіцит лікарів, особливо в первинній ланці охорони здоров’я — станом на 01.01.2014 р. у країні налічувалось 22,5 тис. вакантних посад лікарів. Проте цю проблему точно не можна вирішити «перехресним» розподілом радянського зразка, коли випускника університету з однієї області направляють в іншу, віддалену, і навпаки. Довготривалий «підвішений» стан реформи вітчизняної системи охорони здоров’я, старіння кадрів, низький рівень мотивації персоналу та фінансового забезпечення галузі в цілому й надалі збільшуватимуть дефіцит медичних працівників. Що хотілося б запропонувати? По-перше, створити реєстр студентів-випускників, а також перелік вакантних місць усіх регіонів країни, щоб нарешті зрозуміти, скільки ж нам потрібно тих чи інших лікарів, і лише згідно із цими даними формувати державне замовлення. По-друге, не примушувати випускників відпрацьовувати, а створювати їм умови для самостійного розвитку та пошуку. Наприклад, якщо держава захоче надавати фінансову допомогу в обмін на зобов’язання студента відпрацювати певний період часу (що відповідав би періоду отримання допомоги від держави чи її розміру) у регіоні з недостатнім рівнем забезпечення медичними кадрами, вона також має забезпечити можливість самостійно обрати майбутнє місце роботи з відкритого та прозорого переліку відповідних регіонів (приклад Франції). По-третє, розробити та затвердити прозорий механізм відшкодування випускниками (до державного бюджету) вартості навчання в разі порушення ними умов угоди щодо працевлаштування. Починати працювати над програмою переходу від примусового державного розподілу випускників до їх зацікавленості у виборі місця роботи потрібно вже сьогодні, встановивши чіткі дедлайни всіх етапів реалізації програми з їх обговореннями та із залученням іноземних фахівців.

кадрів і реалізує її через безкоштовну освіту, має право вимагати від студентів-бюджетників відпрацювання впродовж певного часу там, де в цьому є нагальна потреба. І такі студенти повинні віддати свій обов’язок державі — відпрацювати за оплачене нею навчання. На мою думку, це правильно. Бо не можна, отримавши преференції у вигляді безкоштовної освіти, вимагати рівних прав із тими, хто сам оплатив навчання, на етапі працевлаштування. Якщо б усі навчалися за власні кошти, тоді б і влаштовувалися, де кому заманеться. Інша справа, що держава гарантує не лише безплатну освіту та працевлаштування, а й місце проживання для молодого фахівця. Ось тут і починаються проблеми. Приїжджає в район молодий спеціаліст, який навчався за бюджетні кошти, і вимагає одно- чи двокімнатну квартиру (залежно від кількості членів сім’ї). Як правило, випускники працевлаштовуються маючи вже власні родини, дітей, відтак претендують на повноцінну квартиру, а не на кімнату в гуртожитку. У райцентрах із житлом скрутно. Легше знайти будинок у селі для фельдшера — за нього заплатить сільська рада, а от у містечках житла немає. При цьому за законом, якщо на місці праце­ влаштування молодого спеціаліста йому не гарантується житло, він має право змінити місце розподілу. Тож головний лікар району пише «відмову»: мовляв, він не може працевлаштувати випускника вишу через відсутність житла, яким повинен його забезпечити. Випускник із цією довідкою звертається до МОЗ, де обов’язкове місце працевлаштування змінюють на вільний вибір. Ось так «вирішується» кадрова проблема. Ми щороку подаємо інформацію про дефіцит кадрів до обласного департаменту охорони здоров’я. На жаль, практика свідчить: випускниками державної форми навчання ми цього дефіциту не поповнюємо. Так, минулого року ми заявили про потребу у 75 лікарях, за направленням із вишів до нас прибули лише 15 осіб. З іншого боку, ми ніколи не знаємо, куди поїдуть працевлаштовуватися контрактники. Тож до сьогодні в медичних закладах Черкас залишаються вакантними 150 посад, переважно сімейних лікарів (терапевтів, педіатрів), а також лікарів-лаборантів і рентгенологів.

КОЛИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР Обурені невідповідністю Постанови Кабінету Міністрів України №992, яка закріплює «вибіркове» ставлення і дискримінацію лікарів, вимогам Закону України «Про освіту», небайдужі громадяни ініціювали збір підписів під електронною петицією Президенту України, у якій закликали скасувати норму про обов’язкове трирічне відпрацювання випускників медичних вишів. Станом на 28 вересня 2015 р. петицію підтримали 4672 громадянина.

НАСТУПНА ТЕМА Олег СТАДНИК, директор Департаменту охорони здоров’я та медичних послуг Черкаської міської ради

О

скільки навчання за контрактом оплачують батьки студента (адже сам він ще не працездатний), контрактник має більше прав і свобод, наприклад, на вільне працевлаштування. Натомість держава, яка формує загальнодержавну політику в системі підготовки медичних

Шановні читачі! Відкриваючи «Дискусійний клуб», ми ставили за мету дати кожному лікарю можливість висловитися з приводу наболілого. Тема нашого наступного обговорення:

«Громадський контроль у медицині: хто замовляє музику?» Чекаємо ваших листів на адресу: 04211, м. Київ, а/с 138, редакція газети «Ваше здоров’я» або на e-mail: vz@vz.kiev.ua

13

МЕДИЦИНА В РЕГІОНАХ ЧЕРНІГІВЩИНА

ВІДОМЧА ЛІКАРНЯ — ЕПОПЕЯ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПАТ «Українська залізниця» забрала до свого статутного капіталу кілька лікарень у Києві, Харкові, Одесі, Львові, Дніпропетровську — усього 10 медустанов. Решту ж Постановою Кабінету Міністрів від 1 січня 2015 р. було вирішено передати на утримання місцевим громадам. Здавалося б, вони мали радо прийняти такий королівський дарунок. Хіба не розкіш отримати в розпорядження майнові комплекси із сучасним медичним обладнанням та висококласними фахівцями? Хоча обладнання це, якщо бути зовсім відвертими, дещо застаріле, а приміщення часто потребують ремонту... Як би там не було, але 74 відомчі лікарні все ж спромоглися знайти нових господарів. «Сиротою» залишилася лише Вузлова лікарня станції Чернігів Південно-Західної залізниці. Місто категорично відмовилося прийняти на баланс цей медичний заклад.

Фактично ці зобов’язання, а також розрахунки за енергоносії та інші важливі витрати лягають винятково на міський бюджет. Тож брати на баланс залізничну лікарню місто не має ані реальної потреби, ані фінансової змоги, — коментує ситуацію секретар міської ради Владислав Кухар. — Не можемо ми ризикувати станом наявної системи охорони здоров’я та брати на себе додатковий тягар в умовах жорсткої економії бюджетних коштів». «Ми думаємо, як оптимізувати вже існуючу в місті систему медичних закладів, навіщо нам ще одна лікарня? Заборгованість по заробітній платі працівникам закладу ми виплатили, але брати на баланс міста Вузлову лікарню ст. Чернігів не плануємо, — додає заступник начальника Управління охорони здоров’я Чернігівської міської ради Ольга Малець. — До речі, за найскромнішими підрахунками для утримання лікарні на рік необхідно близько 3 млн грн (2,5 млн — на зарплату, 0,5 млн — комунальні платежі)».

Людмила ТАРАСЕНКО, в. о. головного лікаря ДЗ «Вузлова лікарня станції Чернігів Південно-Західної залізниці»

Півроку без грошей У результаті конфлікту лікарня залишилася без фінансування: Укрзалізниця коштів їй вже не виділяє, а Чернігівська міська рада не бажає брати заклад на свій баланс, незважаючи та те що видатки для фінансового забезпечення Вузлової лікарні станції Чернігів включено до загального обсягу медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Працівники медзакладу протягом майже шести місяців не отримували зарплату, немає коштів на сплату комунальних послуг. Доведений до відчаю колектив лікарні оголосив страйк. Але тут втрутилася Укрзалізниця, але не для того щоб кардинально вирішити ситуацію. Колишнього господаря хвилювало лише збереження безперебійного руху поїздів, у тому числі міжнародного сполучення. Південно-Західна залізниця прийняла рішення вивести з підпорядкування Вузлової лікарні ст. Чернігів медпункт моторизованого депо ст. Чернігів, медпрацівники якого проводять медогляди бригад, що виїжджають у рейси, та терміново підпорядкувала його Дарницькій вузловій лікарні. У зв’язку із цим вплинути на рух транспорту медики Вузлової лікарні ст. Чернігів уже не могли — отже конфлікт набув місцевого значення.

Прокуратура захищає інтереси працівників На захист колективу вузлової лікарні встала обласна прокуратура, яка подала позов до суду на Чернігівську міську раду з вимогою прийняти лікарню в комунальну власність територіальної громади м. Чернігів і виграла справу. Господарський суд Чернігівської області 18 травня зобов’язав Чернігівську міську раду прийняти в комунальну власність територіальної громади м. Чернігів об’єкт соціальної інфра-

14

Адміністративний корпус — найновіша будівля на території лікарні

структури (заклад охорони здоров’я) — ДЗ «Вузлова лікарня станції Чернігів ПівденноЗахідної залізниці». Міська рада не погодилася з рішенням суду й подала апеляцію до Київського апеляційного господарського суду, але при цьому все-таки внесла доповнення до Міського бюджету на 2015 р. про виділення 1,5 млн грн медичної субвенції на видачу заробітної плати працівникам лікарні. Таким чином, 12 червня працівники лікарні отримали свою першу за 2015 р. зарплату та заборгованість за п’ять місяців.

Масові звільнення 14 вересня рішенням Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Чернігівської міської ради було відхилено та залишено в силі рішення господарського суду Чернігівської області від 18.05.2015 року. Проте остаточно питання з фінансуванням лікарні не вирішено дотепер. «З першого серпня ми знову не отримуємо зарплати. Люди не витримують такого фінансового становища, адже більшість наших працівників ще не досягли пенсійного віку, і зарплата для них — єдине джерело існування, — розповідає в. о. головного лікаря Вузлової лікарні ст. Чернігів Південно-Західної залізниці Людмила Тарасенко. — Колектив на початку року складався із 87 працівників (у тому числі 11 лікарів), зараз — із 55, при цьому лікарів залишилося всього 7. Звільнилися невропатолог,

рентгенолог, два терапевти. Уже зараз ми відчуваємо, як нам не вистачає спеціалістів, адже попри всі негаразди мусимо надавати медичну допомогу пацієнтам. На сьогодні ми обслуговуємо 4236 осіб, зокрема 1576 працюючих залізничників. Мусимо на всьому економити. Через припинення фінансування були вимушені закрити харчоблок і перевести всіх стаціонарних хворих на денну форму перебування». Своє занепокоєння з приводу невизначеності долі Вузлової лікарні ст. Чернігів висловив і заступник міністра інфраструктури Микола Снітко під час виїзного засідання Комітету Верховної Ради України, що відбулося 18 вересня в Чернігівській облдержадміністрації. Він закликав народних депутатів допомогти у вирішенні цієї проблеми. Проте ситуація з місця не зрушила.

І знову причиною — брак коштів Чому ж міська рада зайняла таку категоричну позицію та відмовляється брати вузлову лікарню на баланс міста? Відповідь дуже проста — у міста немає коштів на утримання ще одного медичного закладу. Якщо прийняти позитивне рішення, доведеться скорочувати наявні міські медичні заклади. Крім того, потрібні значні кошти на ремонт і реконструкцію будівель лікарні, упорядкування й утримання території площею 3,198 га. «На утримання медичної сфери міста державна субвенція становить лише 192 млн грн при реальній потребі мінімум у 235 млн грн.

Створення реабілітаційного центру на базі лікарні — не по кишені облраді Вирішити проблему Вузлової лікарні ст. Чернігів намагалася й обласна рада, зокрема розглядалося питання про створення на базі закладу реабілітаційного центру для учасників АТО. Але від цієї ідеї відмовилися — також через брак коштів. Річ у тому, що останні роки були не найкращими в історії медичного закладу, якому виповнилося 90 років. Починалася лікарня з мобільно-санітарної частини на колесах, потім у будівлі поряд із вокзалом відкрили залізничну лікарню на три ліжка, а вже в 1936 р. залізниця взяла у безстрокове користування 3,198 га землі, де побудували стаціонар, поліклініку та допоміжні приміщення. Саме тим роком і датовані чотири із семи будівель лікарняного комплексу. Розквіт лікарні припав на 60-80-ті роки минулого століття: тоді хворі будь-якою ціною намагалися потрапити сюди на лікування. У 80-х роках була побудована двохповерхова будівля стаціонару (зараз тут розташоване терапевтичне відділення), наприкінці 90-х — адміністративний корпус. Тут працював фаховий колектив, було гарне обладнання. На той час у лікарні діяли 4 відділення на 50 ліжок кожне: хірургічне, гінекологічне, терапевтичне та дитяче. Проте в 1990 р. дитяче відділення закрили, згодом, у 2003 р., — хірургічне та гінекологічне. У складі лікарні залишилися лише терапевтичне відділення на 30 ліжок і поліклініка. Відтоді більшість одноповерхових старих будівель стоять пусткою, а оскільки територія лікарні не

www.vz.kiev.ua тел.: (044) 428 02 20 vz@vz.kiev.ua

МЕДИЦИНА В РЕГІОНАХ

2 жовтня 2015 року

А хто лікуватиме залізничників?

охороняється, приміщення поступово розкрадаються: тягнуть сантехніку, батареї, вікна. Тож заклад потребує капітального ремонту. «Для відновлення будівель і поповнення матеріальної бази лікарні, що нині є застарілою, потрібні великі кошти, — говорить попередній головний лікар установи Григорій Демченко. — Тому обласна рада відмовилася від ідеї відкрити тут реабілітаційне відділення для учасників АТО й організувала його на базі обласного психоневрологічного диспансеру та госпіталю для ветеранів війни».

Але це тільки одна сторона медалі, інша — хто відтепер лікуватиме та проводитиме медогляди залізничників? І це стосується не лише Чернігова, а й інших залізничних станцій України. «Руйнувати завжди легше, ніж будувати. Була чітко налагоджена система медоглядів залізничників, яка, на жаль, вже частково знищена. І це дуже прикро, адже менш ретельний огляд через велику завантаженість працівників лікарсько-експертних комісій (якщо медогляди будуть проводитися на базі залізничних лікарень), або ж недостатню кваліфікацію і відсутність досвіду їх спеціалістів (у разі проведення їх на базі територіальних лікувальних закладів) може спровокувати нещасні випадки й аварії на транспорті, — переконана Людмила Тарасенко.

— Крім того, це великі незручності для працівників залізниці. Наприклад, відтепер чернігівським залізничникам, ймовірно, доведеться їздити на медогляди до Дарницької вузлової лікарні. Через відстань витрачати мінімум два дні, стояти в чергах. А це змарнований час й зіпсований настрій, що, звичайно, не покращує здоров’я працівників транспорту».

Військові пропонують взяти лікарню на своє утримання Є ще один варіант вирішення проблеми Чернігівської вузлової лікарні, причому досить реальний — передати її Державному науково-випробувальному центру (ДНВЦ) Збройних Сил України, що був передислокований до Чернігова з тимчасово окупованого Криму. Для нормального функціонування частині необхідно розмістити свої підрозділи, у тому числі й медсанчастину. І кращого місця, ніж майновий комплекс лікарні, складно уявити: велика територія в затишному місці поряд із вокзалом і неподалік від центру, з гарним яблуневим садом і великою кількістю будівель. Якщо їх відремонтувати, то буде приміщення і під поліклініку, і під госпіталь, і під гуртожиток для медперсоналу та казарму господарського взводу, який допомагатиме утримувати територію медсанчастини в гарному стані. Крім того, військові погодилися працевлаштувати частину медперсоналу лікарні. Зрозуміло: майновий комплекс разом із ділянкою землі в цьому разі з балансу Укрзалізниці переходить на баланс Міноборони. Здавалось б, таке вирішення проблеми влаштує всіх: військових, залізничників, місто, область. Але з’ясувалося, що здійснити передачу досить складно, адже це рішення не відповідає вимогам Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», де чітко прописано: залізничні лікарні передаються на баланс місцевих бюджетів. Протягом кількох місяців тривали перемовини між Міністерством інфраструктури та Міноборони. «На нинішньому етапі вже досягнута домовленість між Міністерствами про передачу цілісного майнового комплексу, тобто будівель, споруд, земельної ділянки, обладнання та майна лікарні, — розповідає Людмила Тарасенко. — Ми сподівалися, що військові приймуть на баланс нашу лікарню як цілісний майновий комплекс, і всі наші працівники будуть автоматично працевлаштовані в медсанчастині ДНВЦ ЗСУ. Але з’ясувалося, що набирати співробітників до медсанчастини вони будуть відповідно до свого штатного розпису (який, до речі, ще не узгоджений), тобто

Зубопротезна майстерня розташована в будівлі повоєнного часу

Удар у спину страхової медицини

Яблуневий сад — окраса вузлової лікарні

«

РІШЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПРО ПЕРЕДАЧУ ЗАЛІЗНИЧНИХ ЛІКАРЕНЬ НА БАЛАНС МІСЦЕВИХ ГРОМАД РУЙНУЄ ЗАЧАТКИ СТРАХОВОЇ МЕДИЦИНИ В КРАЇНІ

«

в кращому випадку працевлаштують наших лікарів і невелику кількість медичних сестер (на всю поліклініку медсанчастини їх усього три). Тож працівники нашої лікарні, особливо середній і молодший медичний персонал, знову втрачають надію. Зараз з острахом чекаємо, як вирішиться наша доля». Залишається відкритим і питання з медпунктом вокзалу, що підпорядкований лікарні. Військовим він не потрібний, про що вони на-

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ П. Л. ШУПИКА

ОГОЛОШУЄ КОНКУРС НА ЗАМІЩЕННЯ НАСТУПНИХ ПОСАД: проректора з наукової роботи (1 посада на 1 ст.); завідувачів кафедр: медицини невідкладних станів ( 1 посада на 1 ст.), промислової клінічної фармації та клінічної фармакології (1 посада на 1 ст.), хірургії та судинної хірургії (1 посада на 1 ст.); професорів кафедр: педіатрії-2 (1 посада на 0,75 ст.), клінічної і лабораторної імунології та алергології (1 посада на 1 ст.); доцентів кафедр: ортопедичної стоматології (1 посада на 0,25 ст.), неврології та рефлексотерапії (1 посада на 1ст.), променевої діагностики (1 посада на 0,25 ст.), патологічної та то-

пографічної анатомії (2 посади по 0,25 ст.), філософії (1 посада на 1 ст.); асистентів кафедр: медичної інформатики (1 посада на 1 ст.), анестезіології та інтенсивної терапії (1 посада на 0,5 ст.), акушерства, гінекології та перинатології (1 посада на 0,25 ст.), терапії (1 посада на 1 ст.).

АДРЕСА АКАДЕМІЇ: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9 ПРИЙМАННЯ ДОКУМЕНТІВ – 30 днів з дня опублікування оголошення

тякають уже зараз. «Сподіваюся, що Південно-Західна залізниця залишить за собою хоча б медпункт вокзалу. Адже це нонсенс — вокзал обласного значення без медпункту! Крім того, Чернігів — перша станція на кордоні з Білоруссю. Працівники медпункту часто надають медичну допомогу пасажирам на пероні, у потягах. І це буде вкрай нерозумно, якщо залізниця залишить пасажирів без медичної допомоги», — переконана лікар.

Не варто забувати й про ще один суттєвий недолік рішення Кабінету Міністрів про передачу залізничних лікарень на баланс місцевих громад — руйнацію зачатків страхової медицини. Адже саме у відомчих лікарнях Укрзалізниці з 2000 р. діє така система. Майже всі залізничники застраховані, причому 50% страхових внесків платить сам працівник, а 50% — Укрзалізниця. Усі пенсіонери лікуються безкоштовно за страховим полісом. Застрахована людина може отримати лікування в будь-якій залізничній лікарні, причому безкоштовно та на дуже високому рівні. Крім того, у кожній області є лікувальні заклади, з якими страхові компанії укладають договори: у цих лікарнях залізничники також лікуються безкоштовно. Як надалі складеться доля відомчої лікарні та чи зможуть працівники залізниці, що протягом багатьох років ретельно сплачували страхові внески, в умовах руйнації відомчої системи медичних закладів скористатися своїм страховим полісом — питання риторичне. Але з усього видно, що МОЗ, декларуючи перехід до страхової медицини як головний пріоритет медичної реформи, одночасно руйнує й ті її острівці, що вже давно діяли в країні. Олена БЕРЕЗКІНА, спеціально для «ВЗ», м. Чернігів

ДУ «ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ ІМ. Л. В. ГРОМАШЕВСЬКОГО НАМН УКРАЇНИ»

ОГОЛОШУЄ КОНКУРС НА ЗАМІЩЕННЯ ВАКАНТНИХ ПОСАД Відділ діагностики інфекційних та паразитарних хвороб: завідувача відділу (1), провідного наукового співробітника (2), старшого наукового співробітника (1), наукового співробітника (2), молодшого наукового співробітника (2). Лабораторія медичної мікробіології з музеєм патогенних для людини мікроорганізмів: старшого наукового співробітника (1), наукового співробітника (3), молодшого наукового співробітника (1). Відділ епідеміологічного аналізу і вакцинопрофілактики (ВЕАВ): завідувача лабораторії (1), провідного наукового співробітника (1), старшого наукового співробітника (5), наукового співробітника (4), молодшого наукового співробітника (5).

Лабораторія молекулярної вірусології: заві- дувача лабораторії (1), старшого наукового співробітника (3), наукового співробітника (2), молодшого співробітника (3). Відділ науково-організаційної діяльності: завідуючого відділом (1), старшого наукового співробітника (1), наукового співробітника (1), молодшого наукового співробітника (1).

ТЕРМІН КОНКУРСУ – місяць з дня опублікування оголошення. АДРЕСА: 03680, м. Київ, вулиця М. Амосова, 5; тел. для довідок: 275-24-33

15

МЕДИЦИНА В РЕГІОНАХ П О Л ТА В Щ И Н А

ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ СТРЕСОВИЙ РОЗЛАД — НАЙБІЛЬША МЕДИЧНА ПРОБЛЕМА ДЕМОБІЛІЗОВАНИХ Сьогодні тисячі бійців, що пройшли через пекло війни на Сході, повертаються додому. На жаль, АТО реанімувала таку давно забуту хворобу, як афганський синдром. Чи можна його подолати і якою має бути ефективна реабілітація учасників бойових дій? На цю тему — наша розмова із полковником медичної служби у відставці, Заслуженим лікарем України, Головою комісії з охорони здоров’я, материнства та дитинства Громадської ради при Полтавській ОДА, заступником Голови Полтавської обласної організації ветеранів Афганістану Петром Маційчуком.

новного лікування в санаторно-курортних закладах області, а всього для учасників АТО придбано 965 путівок. Сотні колишніх бійців скористалися безкоштовним зубопротезуванням в обласній стоматологічній поліклініці. Крім того, Департамент охорони здоров’я щодня подає запити в госпіталі для ветеранів війни області (їх у нас три) відносно тих учасників АТО, які прибули у відпустку і потребують лікування. ВЗ Якою ви бачите в цілому реабілітацію учасників АТО? Петро МАЦІЙЧУК, полковник — Комплексною. Це має бути медична, мемедичної служби у відставці, Заслужений лікар України, дико-психологічна та соціальна реабілітація. Голова комісії з охорони здоров’я, Медико-психологічну вважаю першочерговою материнства та дитинства Громадської й обов’язковою! На жаль, колишні афганці своради при Полтавській ОДА, заступник Голови Полтавської обласної го часу такої реабілітації не пройшли, що мало організації ветеранів Афганістану дуже негативні наслідки. Тільки в Полтавській області 1 тис. із них вже пішли із життя. І це в самому його розквіті — у віці 40-50 років! Хоча безпосередньо за час війни наших земВЗ Вам як ветерану бойових дій в Афга- ляків загинуло там 89… ністані до болю знайома проблема реаГлибока бойова психологічна травма, білітації учасників війни. Як її сьогод- яку отримали мої побратими, — так званий ні вирішують у регіоні? посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — Ми зіткнулися з нею знову, через десяти- — далася взнаки: за статистичними даними ліття, і маємо, так би мовити, на ходу перебу- колишнього СРСР, станом на листопад 1989 р. довуватися, бо ніхто в Україні на війну не че- 3700 афганців перебува ли у в’язниц ях; кав. Зокрема на Полтавщині на сесії обласної кількість розлучень і гострих сімейних конради було внесено зміни до Регіональної про- фліктів у таких сім’ях становила 75%; 60% із грами соціального захисту осіб з обмеженими них страждали на алкоголізм і наркоманію; фізичними можливостями та ветеранів війни багато колишніх воїнів-інтернаціоналістів на 2013-2020 рр. У неї додано формулювання вкоротили собі віку. Американська статис«і учасників АТО». До вирішення цього питання тика теж вражає: після в’єтнамської війни крім Департаменту охорони здоров’я залучили 129 тис. її ветеранів померли внаслідок хвоДепартамент соціального захисту населення, роб, спричинених ПТСР. Для порівняння: під Службу у справах сім’ї та молоді Полтавської час самої війни загинуло 58 тис. осіб. Отже, ОДА, військкомати. Було розроблено чіткий вбиває не тільки війна, а й її наслідки. Ось чому в Україні й порушено надзвичайно алгоритм надання допомоги учасникам АТО. Медична складова реалізується так: сімейний важливу як для держави, так і для суспільлікар оглядає демобілізованого та залучає до ства в цілому проблему. І вирішувати її слід обстеження вузькопрофільних спеціалістів, негайно! Інакше ми можемо втратити ціле і разом вони визначають, якого лікування покоління. потребує пацієнт. Обласна рада виділила на медичну реабілітацію колишніх воїнів ВЗ Але ж у МОЗ є відділ медичної реа5 млн грн, але цю цифру планують збільшити. білітації та паліативної допомоги, який має цим займатися. ВЗ Що конкретно вже зроблено для — Так, але він далекий від вирішення цієї демобілізованих? проблеми! По-перше, колишніми воїнами — До регіону з фронту повернулося понад АТО після поглибленого клінічного обстежен2 тис. бійців. Усі вони пройшли медичне обсте- ня мають опікуватися насамперед психологи ження. 400 із них пролікувалися в стаціонарах і психіатри. Саме вони здатні через вплив на — отримали необхідну медикаментозну та підсвідомість вивести людину із глибокого фізіотерапію. 600 воїнів пройшли курс від- стресу, спричиненого війною.

16

У психоневрологічному відділенні Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. О. Ф. Мальцева із цим завданням успішно справляються фахівці, які володіють спеціальними методиками гіпнозу, голкотерапії, аутогенного тренування тощо. Проте сама назва «Психіатрична лікарня» відлякує багатьох колишніх бійців, нервова система яких і без того уражена. Тому, на мій погляд, слід такі відділення відкривати на базі обласних лікарень, як це зробили в Дніпропетровську. Ще краще було б створити спеціальні центри. А вже після отримання психологічної допомоги людина може проходити санаторно-курортне лікування. ВЗ Чи є для цього відповідні кадри?

— Це головна проблема на сьогодні. Необхідно негайно готувати фахівців для медикопсихологічної реабілітації учасників бойових дій, що отримали бойову психічну травму. На жаль, в Україні зараз відсутня ця медична спеціальність. На думку моїх колег по Афганістану, терміново потрібно ввести посаду такого

спеціаліста у штат МОЗ, а також впровадити зміни в навчальні програми медичних вишів, закладів післядипломної освіти, аби якнайшвидше розпочати підготовку спеціалістів з лікування ПТСР у колишніх бійців АТО. На наш погляд, такі лікарі в регіонах повинні працювати з ветеранами АТО за індивідуальним протоколом, а також проводити консультації для членів їх сімей — за потреби призначати лікування і їм. І робити це слід до того, як хвороба набуде хронічної форми — тоді лікувати її буде набагато складніше, а то й взагалі неможливо. Впровадження в практику методик медико-психологічної реабілітації, розвиток цього напрямку в медицині допоможе повернути до повноцінного життя тисячі молодих людей, що побували на війні, запобігти проблемам у їх сім’ях, дати шанс на майбутнє. І що швидше ми це зробимо, то краще. Андрій КОНДРАТЮК, спеціально для «ВЗ», м. Полтава

www.vz.kiev.ua тел.: (044) 428 02 20 vz@vz.kiev.ua

МЕДИЦИНА В РЕГІОНАХ

2 жовтня 2015 року

ЗАПОРІЖ Ж Я

ЗАТЯЖНЕ ПОТЕПЛІННЯ СПРИЧИНИЛО СПАЛАХ МЕНІНГІТУ

редньому три тижні. У всіх сприятливий перебіг захворювання, немає жодної ускладненої форми.

В одній зі шкіл Запоріжжя вже троє учнів стали жертвами небезпечної хвороби — менінгіту. Першим захворів учень п’ятого класу — він опинився на лікарняному ліжку за тиждень після початку навчання. Незабаром із таким самим діагнозом були госпіталізовані ще двоє одинадцятикласників. Прокоментувати ситуацію ми попросили завідувачку кафедри дитячих інфекційних хвороб Запорізького державного медичного університету, головного позаштатного дитячого інфекціоніста Запорізької області, доктора медичних наук, доцента Олену Усачову.

Олен УСАЧОВА, завідувачка кафедри дитячих інфекційних хвороб Запорізького державного медичного університету, головний позаштатний дитячий інфекціоніст Запорізької області, доктор медичних наук, доцент

ВЗ Що сприяло спалаху інфекції?

— Перш за все хочу уточнити: у всіх трьох випадках мова йде не про менінгококову інфекцію, а про вірусний менінгіт. Менінгококова інфекція також може супроводжуватися менінгітом, але зараз мова йде не про цю небезпечну хворобу, а про гострий серозний менінгіт, спричинений ентеровірусами. Менінгокок зумовлює тяжку бактеріальну інфекцію, що характеризується високим відсотком

тяжких ускладнень. Ентеровіруси ж можуть спричинити ураження менінгеальних оболонок головного мозку — саме таке захворювання називають менінгітом. При цьому ентеровірусний менінгіт, як правило, перебігає у легкій і середнього ступеня тяжкості формах й практично не спричинює ускладнень. Саме із цією інфекцією ми зіткнулися в цьому році наприкінці літа — на початку осені. Також необхідно відзначити, що таке збільшення рівня захворюваності на ентеровірусні інфекції, зокрема менінгіт, спостерігається щороку. Ентеровірус стійкий у теплу пору року, передається через брудні руки й воду — так званим фекальнооральним шляхом. У літньо-осінній період складаються сприятливі умови для його активності та циркуляції в навколишньому середовищі, зокрема на продуктах харчування, у стічних водах. Коли діти повертаються з відпочинку в колективи, вірус активно передається через брудні руки — спостерігається зростання частоти цього захворювання. Тому для нас, інфекціоністів й епідеміологів, це не стало несподіванкою. ВЗ На такий менінгіт хворіють тільки діти, чи й дорослі?

— Занедужати може і дорослий. Але через фекально-оральний механізм передачі захворювання, який простіше реалізується в дітей унаслідок

недобросовісного дотримання правил особистої гігієни (погано миють руки, користуються однією пляшкою для пиття, обмінюючись при цьому збудниками захворювань), воно частіше трапляється саме в цій віковій групі. ВЗ У ЗМІ з’явилися публікації про те, що ця інфекція передається й повітрянокрапельним шляхом, тому може уразити велику кількість людей.

— Якщо говорити про епідеміологію шляхів передачі, то перші добу-дві від початку захворювання вірус може міститися на слизових оболонках дихальних шляхів, ротоглотки, і в принципі, у разі тісного контакту можлива реалізація такого механізму зараження. Але ймовірність цього досить низька. У нашому випадку діти заразилися користуючись однією пляшкою з водою, тож про повітряно-крапельний шлях передачі не йдеться. ВЗ Куди госпіталізували хворих дітей?

— Ми з вами наразі перебуваємо на території Запорізької обласної інфекційної лікарні — це стаціонар, куди госпіталізують усіх дітей і доросле населення міста й області з так званими нейроінфекціями. Усі постраждалі діти знаходяться в інфекційному стаціонарі — боксованому відділенні цієї лікарні. Тривалість лікування — у се-

ВЗ На ваш погляд, що сприяє підвищенню захворюваності на менінгіт?

— Узагалі вірусні інфекції — проблема всього світу. Щодо бактеріальних інфекцій, то ми вживаємо протиепідемічні заходи, забезпечуємо необхідне антибактеріальне лікування, що дає змогу швидко припинити циркуляцію бактерій в організмі. Специфічна терапія вірусних інфекцій відсутня: ми не можемо дати хворому препарат, який би зупинив виділення вірусу в навколишнє середовище. Характерною ознакою вірусних інфекцій є й те, що вони перебігають у різних формах — від мінімальних клінічних проявів (як-то застуда) до серйозних уражень нервової системи. Виходить так, що «легкі» хворі залишаються в колективах, розносячи інфекцію, а госпіталізують уже осіб із тяжким перебігом і ускладненим ураженням нервової системи. ВЗ Чи є офіційна статистика відносно менінгіту ентеровірусної природи?

— Офіційної статистики не існує. Тому ми можемо порівнювати тільки дані по нашій установі: наприклад, у 2014 р. в обласній інфекційній лікарні за літньо-осінній період було зареєстровано 13 випадків серозного менінгіту, частина з яких — підтверджені ентеровірусні інфекції. На сьогодні ж надійшло 20 хворих із підозрою на серозний менінгіт, із них у 5 доведено ентеровірусну етіологію захворювання. Зазвичай цю інфекцію дуже складно підтвердити. Крім того, проти неї немає вакцини, адже в усьому світі існує величезна кількість штамів ентеровірусів. Якщо брати конкретно запорізьких школярів, то в них виявлено один і той самий штам вірусу. Крім того, я сьогодні розмовляла з колегою із Дніпропетровської області — у них приблизно така сама ситуація. Пояснення — затяжне потепління. Саме воно й спричинило спалах захворюваності. Олена ПЕТРЕНКО, власкор «ВЗ», м. Запоріжжя

ОДЕЩИНА

ПЕРЕЛІК НАЯВНИХ МЕДПРЕПАРАТІВ — У РЕЖИМІ ОНЛАЙН Одеська обласна державна адміністрація першою в Україні почала на спеціальному порталі публікувати перелік і кількість медпрепаратів, наявних у лікарнях регіону. На сайт, який почав функціонувати 16 вересня, можна вийти за посиланням liky.odesa.ua. Перелік препаратів щоденно оновлюється — з ним може ознайомитися будь-хто.

Н

аразі тут містяться дані близько 100 лікувальних закладів. Серед них — центральні лікарні районів області, комунальні установи обласного підпорядкування, розташовані в Одесі: ендокринологічний, кардіологічний, онкологічний та шкірновенерологічний диспансери, медичний центр психічного здоров’я, обласна клінічна лікарня.

Також — обласний центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф, обласне патологоанатомічне бюро, обласна станція переливання крові, Одеська міська станція швидкої медичної допомоги (обласного підпорядкування) і т. д. Як пояснили в прес-службі ОДА, до переліку входять лише закуплені за кошти державного

або місцевого бюджетів лікарські засоби: «Таким чином, відкрито інформацію про реальну наявність ліків, які пацієнти можуть отримувати безкоштовно». Також у прес-службі наголосили: щороку з обласного бюджету витрачаються великі кошти на закупівлю препаратів, додатково за 19-а державними програмами надходять ліки від Мі-

ністерства охорони здоров’я. Пацієнти про це не знають і купують препарати самостійно, найчастіше — «за порадою» лікарів, які добре знають про запаси лікарських засобів, що зберігаються на складах. За матеріалами УНІАН

17

ВАЖКИЙ ПАЦІЄНТ

НЕВРОЛОГІЧНІ «ЗАХВОРЮВАННЯБЛИЗНЮКИ» Хронічні неврологічні захворювання характеризуються подібною симптоматикою, але мають зовсім різні причини, унаслідок чого значно відрізняється тактика їх лікування. Без чіткої диференційної діагностики та використання спеціальних методів дослідження про успішну терапію годі й мріяти.

підгостро прогресуючим захворюванням, клінічні прояви якого наростають протягом 3-4 тижнів, після чого зазвичай настає фаза плато, яка змінюється фазою поступового регресу симптоматики. Патологія трапляється в будь-якому віці. Поширеність ХЗДПНП — близько 5-7 випадків на 100 тис. осіб. У чоловіків реєструється вдвічі частіше.

Диференційна діагностика Американська академія неврології встановила діагностичні критерії ХЗДПНП, які поєднують клінічні й електрофізіологічні характеристики. У більшості випадків це не складно, головне — розуміти диференційний діагностичний алгоритм. На практиці клінічний діагноз ХЗДПНП важливо відрізняти від ГЗДПНП (СГБ), висхідного паралічу Ландрі, токсичної (алкогольної) полінейропатії, діабетичної полінейропатії, мультифокальної моторної полінейропатії, паранеопластичної полінейропатії, полінейропатії критичних станів, спадкових полінейропатій (невральна аміотрофія Шарко — Марі — Тута), розсіяного склерозу, ВІЛ-інфекції, системного червоного вовчаку, міопатій, поліомієліту.

Спеціальні методи дослідження Микола (61 рік, м. Житомир) Захворів я наприкінці 2013 р. Якось під час сну передавив собі праву руку. Наступного дня мене госпіталізували у відділення реанімації та інтенсивної терапії Житомирської обласної клінічної лікарні, де встановили діагноз: «Синдром тривалого стиснення правої верхньої кінцівки». У момент госпіталізації руки я не відчував. За час перебування в стаціонарі виникли ускладнення з боку інших органів: гостра ниркова недостатність, пневмонія і згодом — септичне ураження

крові. У лікарні я провів місяць і мене виписали з незначним покращенням загального стану: біль у руці дещо зменшився, і я навіть міг трохи стискати пальці в кулак. Але згодом почав помічати слабкість у правій нозі. Через два тижні я знову потрапив до тієї самої лікарні, але вже у відділення хірургії, у зв’язку з нагноєнням ран правого передпліччя. Після того як рани загоїлися, лікарі прийняли рішення направити мене до Києва в Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України, де виконали

Х Наталія СВИРИДОВА, завідувачка кафедри неврології та рефлексотерапії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, головний рефлексотерапевт МОЗ України

ворий надійшов до нас на кафедру зі скаргами на слабкість у нижніх кінцівках, відсутність ходьби, зниження сили й обмеження рухів у правій верхній кінцівці, загальну слабкість, захриплість голосу та підвищення артеріального тиску. Пасивні рухи в правому плечовому суглобі були обмежені до горизонтального рівня. Спостерігалися гіпотрофія м’язів тенара, гіпотенара та міжостьових м’язів правої верхньої кінцівки, гомілкових і стегнових м’язів нижніх кінцівок. Сила в лівій руці відповідала 4 балам, у правій — 1 балу. Сила в нижніх кінцівках: ліворуч — у проксимальних і дистальних відділах — 2 бали, праворуч — у проксимальних і дистальних відділах — 1 бал. Тактильна, больова і тем-

ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА ЗАПАЛЬНОЇ ДЕМІЄЛІНІЗУЮЧОЇ ПОЛІНЕЙРОПАТІЇ НОЗОЛОГІЯ/ ГОСТРА ЗАПАЛЬНА ХРОНІЧНА ЗАПАЛЬНА КЛІНІЧНА ДЕМІЄЛІНІЗУЮЧА ДЕМІЄЛІНІЗУЮЧА КАРТИНА ПОЛІНЕЙРОПАТІЯ ПОЛІНЕЙРОПАТІЯ Початок Гострий Поступовий захворювання Симптоми рухових порушень розвиваються швид- Прогресує понад 2 місяці Прогресування ко, припиняють наростати до кінця 4-го тижня Симетрична слабкість м’язів Відносна симетричність Симетричність проксимальних і дистальних ураження проявів відділів кінцівок

оперативне втручання із встановленням нейроелектростимулюючої системи. Після операції я почувався краще: відновилися сила та можливість рухати рукою. Але вже в серпні 2014 р. почала наростати слабкість у ногах, через що я втратив здатність ходити. Надалі мене протягом року лікували за місцем проживання, але полегшення не наставало. Лікарі почали психологічно готувати мене до того, що мій стан буде тільки погіршуватися і в майбутньому мені «світить» інвалідність.

пературна чутливість були збережені, м’язовосуглобова — не порушена. Було зрозуміло, що ми маємо справу з нестандартною патологією. Попередньо встановили діагноз: «Хронічна запальна демієлінізуюча полінейропатія» (ХЗДПНП) — рідкісне неврологічне захворювання, що характеризується запальними процесами нервових корінців і периферичних нервів, руйнуванням їх мієлінової оболонки, появою повільно прогресуючої симетричної симптоматики, рухових і чутливих розладів. ХЗДПНП іноді вважають хронічною формою гострої запальної демієлінізуючої полінейропатії (ГЗДПНП) — синдром Гієна — Барре (СГБ). На відміну від СГБ у більшості пацієнтів із ХЗДПНП в анамнезі відсутні вірусні або інфекційні хвороби. ХЗДПНП є

ВИСХІДНИЙ ПАРАЛІЧ ЛАНДРІ

ПОЛІНЕЙРОПАТІЯ КРИТИЧНИХ СТАНІВ

Гострий

Підгострий, після сепсису чи поліорганної недостатності

Протягом 3-6 днів наростає основна симптоматика — до 1 місяця

Симптоми розвиваються через 2-3 тижні після виникнення критичного стану

Висхідний симетричний параліч всіх м’язів, включаючи дихальні

Арефлексія Гіпо-, арефлексія Відносно швидке (через 2-3 тижні після досягнення Тривале фази плато) Білково-клітинна Білково-клітинна дисоціація дисоціація

Арефлексія

Симетрична м’язова слабкість без залучення черепно-мозкових нервів Сенсорні розлади менш помітні Гіпо-, арефлексія

Висока смертність

Залежить від терапії основного захворювання

Плеоцитоз за нормального рівня білка

Без патологічних змін

Лікування

Плазмаферез, імуноглобуліни внутрішньовенно

Плазмаферез, імуноглобуліни внутрішньовенно

Залежить від етіології

Немає специфічного лікування, зазвичай протизапальна терапія

Результат

Зазвичай понад 75% хворих повністю відновлюються

Відновлення може бути мимовільним і зі змінними фазами: 50% пацієнтів повністю відновлюються

Залежить від вираженості Відновлення тривале, проте дихальної недостатності може бути повним та бульбарних розладів з клінічної точки зору

Розлади чутливості Рефлекси Відновлення Спинномозкова рідина

18

Характерні

Характерні

Характерні

Ми провели пацієнту голкову електронейроміографію (ЕНМГ), що є невід’ємною складовою досліджень у разі встановлення діагнозу такого типу. За результатами ЕНМГ верхніх і нижніх кінцівок виявлено значне зниження проведення по досліджуваних нервах правої нижньої кінцівки і менш виражене по нервах лівої нижньої кінцівки. Під час проведення голкової ЕНМГ правого та лівого чотириголового м’яза стегна, лівого переднього великогомілкового м’яза визначено ознаки вираженого денерваційного процесу. У лівому дельтоподібному м’язі та загальному м’язі — розгиначі лівої кисті виявлено прояви легкого денерваційного процесу, поодинокі потенціали фасцикуляції.

Тактика лікування Тільки після проведення усіх необхідних досліджень і диференційної діагностики було встановлено клінічний діагноз: «Хронічна запальна демієлінізуюча полінейропатія з тетрапарезом». Супутні патології: ішемічна хвороба серця, атеросклероз вінцевих артерій, гіпертонічна хвороба ІІ ст., дисциркуляторна, атеросклеротична енцефалопатія ІІ ст. із розсіяною неврологічною симптоматикою, вираженим церебрастенічним синдромом. З урахуванням основного діагнозу та супутньої патології призначене лікування: етіологічне (глюкокортикостероїди за схемою й імуноглобулін людини) і симптоматичне (альфа-ліпоєва кислота, вітаміни групи В, антихолістеразні та метаболічні препарати, анаболічні стероїди). Але всі ці медикаментозні методи не були б дієвими без фізіотерапевтичного лікування. В описаному випадку проводили лікування положенням: укладання кінцівок з використанням спеціальних лонгет, пасивну гімнастику для різних груп м’язів за спеціальними методиками, масаж (класичний, сегментарний, спеціальний), пасивно-активну розробку суглобів ніг із застосуванням ортопедичного пристрою, лікувальну фізкультуру, заняття на «Матометі» і голкорефлексотерапію. Завдяки етіологічно та патогенетично підібраному лікуванню, правильному встановленню діагнозу в пацієнта спостерігали позитивну динаміку у вигляді поступового регресу неврологічної симптоматики: збільшення сили в правій руці, поява слабких колінних і п’яткових рефлексів, відновлення сили в нижніх кінцівках. Такої тактики лікування мають дотримуватися тепер і лікарі за місцем проживання хворого, адже тільки завдяки продовженню динамічної терапії ми зможемо повернути людині радість руху. Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»

www.vz.kiev.ua тел.: (044) 428 02 20 vz@vz.kiev.ua

НЕФРОЛОГІЯ

2 жовтня 2015 року

ПЕРИТОНЕАЛЬНИЙ ДІАЛІЗ: ПРОБЛЕМИ ВИБОРУ

Ідея промивання черевної порожнини з лікувальною метою виникла ще в 1744 р., а в 1884 р. було експериментально доведено проникні властивості очеревини й продемонстровано постійний обмін між циркулюючою кров’ю та рідиною, що міститься в черевній порожнині. З кінця 40-х років минулого століття перитонеальний діаліз визнано методом замісної ниркової терапії (ЗНТ), який прогресивно вдосконалюється в технічному та клінічному сенсі й за деяким параметрами перевершує гемодіаліз.

Олена ТАРАН, доцент кафедри нефрології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, член Української асоціації нефрологів, кандидат медичних наук

Аргументи «за» Доцільність використання основних методів — гемодіалізу (ГД) і перитонеального діалізу (ПД) — при хронічній хворобі нирок (ХХН) V стадії ні в кого не викликає сумнівів, але вибір між двома методами, часто досить болісний, є нелегким як для лікаря, так і для пацієнта. Важлива перевага ПД — відносна автономність хворого. Він може самостійно проводити собі домашні процедури, відвідуючи спеціалізований лікувальний заклад для контролю основних показників функціонального стану організму та корекції режиму процедур, тоді як при застосуванні ГД пацієнт прив’язаний до відповідного часу й місця проведення сеансу. Окрім того, при застосуванні ПД хворий може під контролем свого лікаря адаптувати розклад процедур до робочого графіку та інших обставин власного життя. Також у разі автоматизованого ПД (АПД) пацієнт може повністю вивільнити свій день від процедур, оскільки останні проводяться в нічні години, під час сну, тобто в багаторазових щоденних процедурах немає потреби. Однією з безсумнівних переваг ПД є його фізіологічність, оскільки як діалізну мембрану використовують очеревину, а не синтетичний фільтр. У зв’язку із тим, що процедури ПД проводяться доволі часто (кілька разів на день або один раз — у випадку АПД), вони не зумовлюють суттєвих коливань хімічного складу крові. Оскільки для хворого початок ЗНТ і процес адаптації до неї — дуже складні завдання, позитивні властивості методу можуть сприяти порозумінню лікаря з пацієнтом. Допомогти у виборі методу діалізної терапії може не тільки аналіз великої кількості переваг ПД, а й адекватна оцінка недоліків ГД. Навіть якщо не звертати уваги на низку незручностей і психологічних аспектів у пацієнтів при застосуванні ГД, залишається багато медичних труднощів і несприятливих ефектів. Найпоширенішим побічним наслідком ГД є ускладнення, пов’язані з підвищеним

тромбоутворенням, з огляду на необхідність постійного судинного доступу. Цю ситуацію значно ускладнює той факт, що у хворих із ХНН у 2,5 разу більша схильність до виникнення тромбозу, а у випадку гострого ураження нирок (ГУН) ризик розвитку тромбозів, а відповідно і тромбоемболій зростає більше ніж удвічі. Крім того, пацієнтам із системними запальними хворобами сполучної тканини, а також із цукровим діабетом ГД протипоказаний, навіть у випадках адекватної антикоагулянтної терапії (за даними дослідження робочих груп європейських урологічних, кардіологічних та ендокринних асоціацій). Прикладом може слугувати дослідження ефективності ПД у хворих з антифосфоліпідним синдромом. Щодо препаратів: розчини для ПД подібні за хімічним складом до розчинів, які використовують при ГД. На світовому фармакологічному ринку багато подібних один до одного розчинів, головними об’єднуючими ознаками яких є їх висока вартість і важкодоступність в Україні. При цьому склад більшості препаратів для ПД суттєво не відрізняється. ПД показаний пацієнтам із ХХН V стадії із супутньою патологією серцево-судинної системи і/або системними захворюваннями, пацієнтам із порушеннями коагуляційної системи крові. До переваг ПД для хворих із серцево-судинними захворюваннями належать: кращий контроль гемодинаміки, менші електролітні зсуви (особливо калію), що призводять до розвитку аритмій, кращий контроль анемії. Відомо, що периферичні та центральні венозні оклюзивні захворювання перешкоджають створенню деяких видів судинних доступів при ГД. У хворих на цукровий діабет із периферичним ураженням судин може виникнути тяжка ішемія, розвинутися гангрена; є ризик зниження перфузії при частих гемодіалізних артеріальних гіпотензіях у кінцевих судинних зонах. Крім того, з часом судинні доступи втрачають свою ефективність, а ревізії більше не відновлюють адекватного кровотоку. Унаслідок цього хворі отримують неадекватний діаліз і стають кандидатами на ПД. Цей метод ЗНТ часто є методом вибору в дітей (особливо з низькою масою тіла) на початку лікування. Причин цього кілька: утруднення, пов’язані з підтриманням судинного доступу, віддаленість проживання дитини від педіатричного діалізного центру, доступність шкільної освіти в умовах домашнього діалізу.

Внутрішні проблеми Причини повільного впровадження та розвитку ПД в Україні, незважаючи на наказ МОЗ України від 30.09.2003 р., залишаються незмінними протягом багатьох років: недостатня або зовсім відсутня інформація серед пацієнтів із ХХН IV-V стадій про ПД; занадто повільне впровадження ПД у центрах ЗНТ через його високу вартість (як для

хворих, так і для медичного закладу в умовах сучасного державного фінансування); відсутність особистого досвіду лікарів, які працюють у центрах ЗНТ; мала кількість годин підготовки та вдосконалення на циклах післядипломної освіти; вкрай недостатня кількість шкілсемінарів, конференцій, симпозіумів із питань ПД на теренах України. Світова нефрологічна громадськість у своїй повсякденній діяльності керується практичними рекомендаціями NKF-DOQL PD, опублікованими в 2007-2009 рр. Згідно із цими рекомендаціями основними показаннями до ПД є непереносимість ГД (у хворих із серцевою або коронарною недостатністю, вираженими судинними захворюваннями) або труднощі створення судинного доступу.

Спірні моменти Безумовно, до застосування ПД є і протипоказання. Окрім того, існує загроза виникнення несприятливих ефектів, особливо потенційно високий ризик розвитку інфекційних ускладнень, оскільки при ПД необхідне встановлення постійного катетера в черевну порожнину.

H. Xue і співавт. опублікували дані про можливі ризики розвитку бактеріємії та подальшого сепсису під час масового переходу пацієнтів із ХНН термінальної стадії з традиційного стаціонарного ГД на АПД. Метою дослідження було вивчення відмінностей між двома конкуруючими методиками щодо можливих ризиків. У межах цієї роботи були проаналізовані дані пацієнтів із групи, у якій застосовувався традиційний амбулаторний гемодіаліз, і хворих, які використовували вдома AПД протягом чотирьох років у період із січня 2007 р. до грудня 2010 р. Усі пацієнти були приблизно одного віку (± 5 років), однієї раси і з подібним набором супутніх і фонових захворювань, окрема роль серед яких відводилася цукровому діабету. Автори встановили відсутність будь-якої різниці між частотою виникнення бактеріємії та рівнем смертності в обох досліджуваних групах. Щодо інших протипоказань до ПД, більшість із яких становлять захворювання, пов’язані з порушеннями анатомічних і фізіологічних параметрів гомеостазу черевної порожнини, такі як спайкові процеси або кили різної локалізації, то вони не є абсолютними і в переважній більшості можуть бути подолані. Результати іншого дослідження, проведеного у 2014 р., свідчать про можливість уникнути поширених ускладнень, пов’язаних зі зміщенням і обструкцією катетера для ПД — одного з найпоширеніших аргументів противників ПД. У дослідженні брали участь 145 пацієнтів, у 93 із яких катетер був встановлений традиційно і не фіксувався. У решти осіб катетер був фіксований до черевної стінки — у цій групі не спостерігалось жодного

поширеного ускладнення, такого як біль під час проведення процедури діалізу внаслідок зміщення катетеру, протікання діалізуючого розчину або зниження ефективності діалізу у вигляді обструкції катетера. В іншій групі ці ускладнення розвивалися та зникали після фіксації катетера, а під час наступного спостереження не реєструвалися. Крім того, заслуговують на увагу результати дослідження, автори якого провели ретроспективний аналіз 120 клінічних випадків: катетери для ПД були встановлені за допомогою одноразової лапароскопічної операції в період з 2009 по 2014 р., а також аналіз оцінки ефективності та переносимості діалізу в пацієнтів з різними захворюваннями черевної порожнини, зокрема кил передньої черевної стінки, за наявності оперативних втручань на органах черевної порожнини та у хворих без будьяких порушень. Згідно з результатами дослідження відповідні лапароскопічні методики дають змогу хворим, які потребують ЗНТ, успішно й тривало використовувати ПД, навіть у випадку супутньої патології черевної порожнини. Таким чином, майже всіх ускладнень, пов’язаних із використанням ПД, можна уникнути шляхом застосування мінімально інвазивних і відносно простих методів оперативної хірургії.

Соціальні та психологічні моменти Особливу увагу необхідно звернути на те, що в лікуванні хворих із ХХН термінальної стадії і застосуванні замісної терапії велику роль відіграє якість їх життя. Ці пацієнти відчувають постійну залежність свого здоров’я та життя від факторів, які вони не можуть контролювати, та й адаптація до цього методу терапії особливо складна. На початковому етапі дуже важливо делегувати частину відповідальності пацієнту і дозволити йому контролювати свій стан. За такого підходу в пацієнтів спостерігається стабільніший психічний стан і в цілому оптимістичний настрій. В одному з досліджень продемонстровано істотні відмінності психологічного стану хворих, які отримують ГД і ПД, а також важливість психологічного аспекту для здоров’я пацієнта. Дослідники встановили: частота інсультів, а також тимчасових часткових порушень мозкового кровообігу безпосередньо залежала від рівня тривоги та депресії у хворих, які перебували на діалізі, і значно перевищувала кількість таких факторів ризику, як гіпертонія або цукровий діабет. За результатами аналізу досліджуваний рівень депресії в пацієнтів, що отримували ГД, був значно більшим, ніж у хворих, які перебували на ПД. Щодо оцінки якості життя хворих із ХХН термінальної стадії, цікавим є дослідження, результати якого підтверджують: якість життя пацієнтів при застосуванні ПД значно вища, ніж при проведенні амбулаторного ГД. Крім того, велику роль відіграє матеріальний аспект проблеми вибору методу діалізу. На увагу заслуговують результати досліджень, проведених в Нігерії. Вони не тільки показали велику перевагу ПД у фінансовому аспекті перед ГД, а й дали підстави говорити про ефективність ПД у лікуванні ГУН у дітей. Результати дослідження, проведеного в США, які опубліковані в грудні 2014 р., доводять: використання ПД набагато доцільніше з матеріальної точки зору. Ці дані зокрема змусили Medicare переглянути свою фінансову політику та рекомендувати застосування ПД у пацієнтів відповідної групи. За матеріалами mif-ua.com (спеціалізований журнал «Почки») Підготувала Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»

19

ШКОЛА УСПІШНОГО ЛІКАРЯ

ЯК РОЗГЛЯДАТИ ВЕНОЗНІ СКАРГИ Зміни венозного кровообігу — один із важливих патогенетичних механізмів розвитку судинних захворювань головного мозку. Виявлення характерних венозних скарг і своєчасна комплексна терапія дають змогу мінімізувати ризики і своєчасно допомогти пацієнтові.

З

гідно з останніми епідеміологічними даними у близько 60% працездатного населення індустріально розвинених країн реєструють ту чи іншу форму хронічної венозної недостатності. При цьому отримують необхідне лікування лише близько 8% хворих — винен стереотип, згідно з яким патологія вен вважається суто хірургічною проблемою. Разом з тим розлади венозного кровообігу призводять до розвитку судинних захворювань головного мозку. Регіонарні зміни тонусу внутрішньочерепних вен зумовлюють венозний застій і порушення мозкового кровообігу при атеросклеротичному ураженні судин мозку, артеріальній гіпер- і гіпотензії, хронічних захворюваннях легень, кардіальній патології. У 15% хворих з артеріальною гіпертензією (АГ) реєструють компресію яремних, брахіоцефальних і хребетних вен. Ознаки порушення венозного відтоку головного мозку трапляються в 91% випадків АГ, а у хворих з АГ І-ІІ стадії — у 55% випадків. Водночас компенсаторні можливості головного мозку та його системи кровообігу настільки великі, що навіть значні утруднення відтоку венозної крові можуть тривалий час не спричиняти клінічних проявів підвищення внутрішньочерепного тиску та порушення мозкових функцій, тому рання діагностика цієї патології доволі складна. Допомогти лікарю може нижченаведений алгоритм діагностики й терапії хронічних форм порушень венозного кровообігу.

Крок 3. Огляд пацієнта Під час огляду пацієнта виявляють «веноз здавленні позачерепних вен і деяких вазодилататорів (нікотино- ну тріаду»:

— внутрішньої яремної, безіменної, верхньої порожнистої — новоутворенням на шиї, аневризмою, гіпертрофованими м’язами шиї при рефлекторно-м’язово-тонічних синдромах шийного остеохондрозу; пухлинах головного мозку, його оболонок, черепа; тромбозах вен і синусів, інфекційно-токсичних ураженнях вен, церебральних тромбофлебітах; здавленні вен при краніостенозі (передчасному зарощенні швів між кістками черепа зі здавленням зокрема яремних вен). При цих станах компенсаторно розширюються венозні колектори; асфіксії новонарод жени х і дорослих; венозній та артеріовенозній гіпертензії; припиненні носового дихання; інфекційних і токсичних ураженнях головного мозку; наслідках черепно-мозкових травм; епілепсії. Крім того, розвиток венозної енцефалопатії може бути обумовлений класичними етіологічними факторами цереброваскулярної патології: АГ, атеросклерозом, тютюнопалінням, цукровим діабетом, вживанням гормональних препаратів (естрогенів), алкогольних напоїв і наркотичних препаратів, використанням нітратів

вої кислоти, папаверину гідрохлориду). Венозний відтік може бути порушений і у фізіологічних умовах, наприклад, у разі тривалого кашлю, фізичного навантаження, співу, гри на духових інструментах, пологів, крику, нагинання голови (виконання фізкультурних вправ), у положенні лежачи без подушки під головою, при здавлюванні шиї тугим коміром.

Крок 2. Аналіз скарг та анамнезу Порушення венозного кровообігу, як правило, генетично детерміновані. На сьогодні загальновизнано роль вихідного тонусу вен у формуванні венозної дисциркуляції. Конституціональний і спадковий фактори є ключовими в розвитку венозних дисгемій. У пацієнтів із сімейним «венозним» анамнезом зазвичай відзначається кілька типових проявів конституціональної венозної недостатності — варикоз або флеботромбоз нижніх кінцівок, геморой, варикоцеле, порушення венозного відтоку з порожнини черепа, варикозне розширення вен стравоходу. Часто провокуючим фактором є вагітність.

Характерні скарги:

ранковий або денний головний біль різної інтенсивності; запаморочення при зміні положення тіла;

Крок 1. Виявлення факторів ризику

ЗАХВОРЮВАННЯ, ЩО СПРИЧИНЮЮТЬ ПОРУШЕННЯ ВЕНОЗНОГО ВІДТОКУ

Лікарю завжди слід пам’ятати, що венозний застій у переважній більшості випадків має вторинний характер, тобто виникає як симптом якогось основного захворювання, що утруднює відтік венозної крові з порожнини черепа. Тому процес діагностики насамперед передбачає виявлення основного захворювання (див. таблицю).

Аутоімунні захворювання

Системна склеродермія Системний червоний вовчак Васкуліти Ревматоїдний артрит Синдром Шегрена

Вроджені дисплазії сполучної тканини

Синдром Марфана Синдром Елерса — Данло

Інфекційні захворювання

Гепатити В, С Мікоплазмова інфекція

Захворювання крові

Тромбофілія Поліцитемія Пароксизмальна нічна гемоглобінурія

Ендокринні захворювання

Цукровий діабет Акромегалія Феохромоцитома Хвороба Фабрі Захворювання щитоподібної залози

Токсичний влив

Отруєння ртуттю Отруєння свинцем Отруєння вінілхлоридом

Погіршення венозного відтоку з порожнини черепа спостерігають при багатьох захворюваннях і патологічних станах: серцевій і серцево-легеневій недостатності; туберкульозі легень, емфіземі легень, бронхоектазії, бронхіальній астмі, пневмотораксі;

20

шум у голові чи вухах; зорові порушення (зниження гостроти зору, фотопсії); симптом «тугого коміра» — посилення симптомів унаслідок носіння одягу з тугим коміром або краваток; симптом «високої подушки» — посилення симптомів під час сну з низьким узголів’ям; порушення сну; відчуття дискомфорту, «втоми» в очах у ранкові години (симптом «піску в очах»); пастозність обличчя та повік в ранкові години (з блідим, багряноціанотичним відтінком); незначна закладеність носа (без інших симптомів ГРЗ); потемніння в очах, не­п ри­том­ність; оніміння кінцівок.

1) набряклість обличчя в ранкові години після нічного сну, яка значно зменшується до вечора за умови достатньої фізичної активності; 2) ціаноз шкірних покривів; 3) розширення підшкірних вен шиї та обличчя. При вираженому венозному застої хворі не в змозі опускати голову і довго перебувати в горизонтальному положенні. Артеріальний тиск у таких пацієнтів зазвичай у межах норми, венозний — коливається від 55 до 80 мм вод. ст. Характерна низька різниця між систолічним і діастолічним артеріальним тиском, на відміну від АГ. У важких випадках можливі епілептичні напади, психічні розлади. Для венозної дисциркуляції характерне зниження корнеальних рефлексів. При пальпації визначається болючість у точках виходу першої, рідше — другої гілок трійчастого нерва (синдром «поперечного синуса») із формуванням гіпестезії в зоні іннервації першої гілки трійчастого нерва, що, ймовірно, пов’язано з розвитком невропатії, спричиненої венозним застоєм і порушенням мікроциркуляції в системі vaza nervorum. За типом основного симптому виділяють такі синдроми при хронічній венозній недостатності (енцефалопатії): цефалгічний, гіпертензійний, бетолепсію, поліморфний (розсіяне дрібновогнищеве ураження мозку), синдром апное уві сні, психопатологічний/ астеновегетативний. Цефалгічний синдром — найчастіший клінічний прояв патології венозної системи. Як правило, головний біль наростає при рухах головою в сторони, зміні атмосферного тиску, температури навколишнього середовища, після хвилювання, вживання алкогольних напоїв тощо. Гіпертензійний (псевдотуморозний) синдром характеризується клінічними ознаками підвищення внутрішньочерепного тиску за відсутності вогнищевих неврологічних симптомів, наявністю застійних дисків зорового нерва. Розвивається гостро. Хворі, як правило, скаржаться на інтенсивні напади головного болю, ейфорію, дратівливість, спалахи гніву. З’являються брадипсихізми зі сповільненістю рухів. Під час спинномозкової пункції визначають

www.vz.kiev.ua тел.: (044) 428 02 20 vz@vz.kiev.ua

ШКОЛА УСПІШНОГО ЛІКАРЯ

2 жовтня 2015 року

підвищений тиск ліквору. Вміст білка незначно збільшений або нормальний, цитоз не збільшений, серологічні реакції негативні. Псевдотуморозний синдром при хронічній венозній патології необхідно диференціювати від пухлин мозку. Бетолепсія (кашльові синкопи) — короткочасне знепритомнення із судомними посмикуваннями під час нападу кашлю. Випадки «кашльових» непритомностей досить рідкісні — не більше 2% хворих із венозною патологією. Ця форма порушення венозно-

го кровотоку розвивається при:

хронічному бронхіті; емфіземі легень; пневмосклерозі; бронхіальній астмі; серцево-легеневій недостатності. У патогенезі головну роль відіграє гіпоксія мозку, що виникає при тривалому кашлі й обумовлена підвищенням внутрішньоплеврального тиску, порушенням венозного кровотоку в системі верхньої порожнистої вени, уповільненням легеневого кровотоку при наростанні внутрішньоплеврального тиску, зменшенням наповнення лівого шлуночка кров’ю, хвилинного об’єму серця, уповільненням серцевої діяльності. У більшості випадків пароксизми при кашлі не мають відношення до епілепсії, оскільки розвиваються за патогенетичними механізмами, характерними для стану непритомності. Напади кашлю виникають у хворих в положенні сидячи або стоячи, нерідко під час їди або незабаром після неї. Провокуючі фактори: холодне повіт­ря, різкий запах, тютюновий дим, надмірний сміх. Синдром розсіяного дрібновогнищевого ураження мозку клінічно проявляється окремими симптома-

ми, такими як асиметрія носо-губних складок, легкий ністагм, невелике похитування під час ходьби. Рідше трапляються рухові, чутливі, координаційні порушення. Може розвинутися паркінсоноподібний синдром. Психопатологічний і астеновегетативний синдроми — найбільш ранні ознаки венозної недостатності. Для них характерна наявність підвищеної стомлюваності, дратівливості, нестійкого або поганого настрою, розладів сну у вигляді постійної сонливості або тривалого безсоння, вегетативних порушень — неприємних відчуттів з боку серця, задишки, гіпергідрозу кінцівок. Можливий розвиток гіперестезії (непереносимості яскравого світла, гучних звуків, різких запахів), інтелектуальних розладів (порушення уваги та пам’яті, здатності до концентрації). Нерідко виникає головний біль. Хворі скаржаться на зміну психічного стану залежно від атмосферного тиску: у разі його зниження підвищується стомлюваність, посилюються дратівлива слабкість, гіперестезія (симптом Пирогова). У рідкісних випадках розвиваються психози з маячними ідеями та зоровими й слуховими галюцинаціями. Визначальними для астенії є по-

стійні скарги на підвищену стомлюваність, слабкість, виснаження після мінімального фізичного навантаження у поєднанні не менше ніж із двома з нижчеперерахованих скарг: м’язовий біль; запаморочення; головний біль напруги; порушення сну; нездатність розслабитися; дратівливість; диспепсія. Психопатологічний і астеновегетативний синдроми переважно

розвиваються в пацієнтів молодого і середнього віку.

та венозної офтальмодинамометрії. Для уточнення причин і ступеня порушення венозного відтоку на рівні шиї використовують ультразвукове дуплексне сканування (УЗДС), селективну контрастну флебографію, сцинтиграфію та комп’ютерну томографію. Кожен із цих методів має переваги і недоліки. УЗДС дає змогу достовірно оцінювати швидкість кровотоку, взаємовідношення судин з при­леглими тканинами, але має обмеження, оскільки для дослідження доступна порівняно невелика ділянка брахіоцефальних вен. Селективна контрастна флебографія пов’язана з певним ризиком, який супроводжує введення контрастної речовини, часто невиправданим при цій патології. Сцинтиграфія не дає інформації про структури, що оточують вени. За допомогою стандартної комп’ютерної томографії можна оцінити діаметр вен і їх взаємовідношення з прилеглими структурами тільки в поперечних зрізах, але вона не відображає характеристик потоку крові й супроводжується променевим навантаженням на пацієнта. Магнітнорезонансна венографія головного мозку характеризується зниженням інтенсивності сигналу кровотоку, аж до його випадання по верхньому сагітальному синусу, великій мозковій вені і прямому синусу. Можливе також зменшення розмірів або повна відсутність сигналу від кровотоку по поперечному і сигмоподібному синусах, внутрішній яремній вені однієї з гемісфер головного мозку, що поєднується із розширенням цих венозних структур з протилежного боку; розширенням випускних і поверхневих мозкових вен.

Крок 4. Додаткові методи дослідження Для діагностики використовують й інструментальні методи дослідження: офтальмоскопію, рентгенографію черепа (краніографію), ультразвукові методи дослідження венозної системи мозку, комп’ютерну томографію або магнітно-резонансну томографію, ангіографію головного мозку. Під час проведення будь-якого діагностичного дослідження необхідно враховувати: венозна циркуляція надзвичайно лабільна, що пов’язано зі станом центральної гемодинаміки, дихальним циклом, м’язовою активністю, позою. Бажано проводити обстеження в дні зі сприятливою геомагнітною ситуацією, за умови нормального артеріального тиску в пацієнта на момент огляду, відсутності скарг на головний біль і відчуття «важкості» в голові протягом останнього тижня. Упродовж кількох днів до дослідження хворі не повинні вживати алкогольні напої. У жінок репродуктивного віку церебральну гемодинаміку бажано оцінювати в першій половині менструального циклу. На краніограмах можна виявити посилення судинного малюнка та розширення вен губчатки. Офтальмологічні методи дають змогу вже на ранніх стадіях судинних захворювань головного мозку нарівні зі зміною артерій виявити розширення вен, їх звивистість, нерівномірність калібру, при вираженому підвищенні внутрішньочерепного тиску — застійні явища на очному дні. Досить інформативними є методи біомікроскопії кон’юнктиви очного яблука

Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА 2015 РІК НА ГАЗЕТУ «ВАШЕ ЗДОРОВ’Я»!

ЩОБ КОЖНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ЛІКАР МАВ МОЖЛИВІСТЬ ЧИТАТИ «ВАШЕ ЗДОРОВ’Я», ПРИЙНЯТО РІШЕННЯ НЕ ПІДНІМАТИ ВАРТІСТЬ ПЕРЕДПЛАТИ НА ГАЗЕТУ. ЗАЛИШАЙТЕСЯ З НАМИ! МЕДИЧНА ГАЗЕТА УКРАЇНИ

№27-28 (1311-1312) 10.07.2015

ГАЗЕТА МОЗ УКРАЇНИ І ГАЛУЗЕВОЇ ПРОФСПІЛКИ

WWW.VZ.KIEV.UA

МЕДИЦИНА КАТАСТРОФ:

НОВИНИ ОЛЕКСАНДР КВІТАШВІЛІ: «ГОТОВИЙ ДОПОМАГАТИ НОВОМУ МІНІСТРУ»

НЕГОТОВНІСТЬ №1?

МОЗ ПРОПОНУЄ ЗАТВЕРДИТИ НОВУ РЕДАКЦІЮ ЗАКОНУ ПРО ТРАНСПЛАНТАЦІЮ ОРГАНІВ

«Усе буде добре» — схоже, під такою мантрою в нашій країні вибудовується система швидкого реагування на надзвичайні ситуації, у тому числі і її медичний підрозділ. Туман розсіюється тільки тоді, коли грім вдарить. Аварія на ЧАЕС, події в зоні АТО, «пожежа століття» — що ще має статися, аби держава подбала про безпеку населення? І чи готова наша медицина проСТОР. тистояти таким загрозам?

УРЯД ПРИЙНЯВ РІШЕННЯ ПРО ПОВЕРНЕННЯ ДО ДЕКЛАРУВАННЯ ОПТОВО-ВІДПУСКНИХ ЦІН БЕЗ РЕФЕРЕНТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ

8

ЄДИНИЙ МЕДИЧНИЙ ПРОСТІР БУДЕ СТВОРЕНИЙ

2-5 ПАРАДОКС ОЖИРІННЯ СХУДНУТИ АБО ВИЖИТИ?

Проблема з імунопрофілактикою в регіонах останніми роками — не новина. Проте цьогоріч охоплення населення щепленнями досягло критично низького рівня. Вакцини відсутні не лише в комунальних пологових будинках і дитячих поліклініках — їх не можна придбати в жодному приватному медичному закладі навіть за власні СТОР. кошти.

Не потрібно бути екстрасенсом, аби передбачити, що в пацієнта із цукровим діабетом 2 типу майже завжди є надлишкова маса тіла — такі випадки становлять 85-90% у загальній структурі захворюваності. Досі спеціалісти були переконані в потребі боротьби з ожирінням, вважаючи його майже основним чинником серцево-судинних катастроф. Але останні дослідження поставили під сумнів усе, чим керувалися лікарі впродовж багатьох десятиріч, і змусили подивитиСТОР. ся на проблему під іншим кутом.

23

ІНФЕКЦІЇ НА ЛІНІЇ ВОГНЮ: ЯК КОНТРОЛЮВАТИ СИТУАЦІЮ? Події, що нині відбуваються в зоні АТО, несуть у собі ще одну серйозну загрозу: у будь-який час там може виникнути спалах інфекційних хвороб, котрий надзвичайно важко буде контролювати. Уже зараз фахівці прогнозують зростання захворюваності на вірусні гепатити серед учасників АТО. СТОР.

17

WWW.VZ.KIEV.UA

№31-32 (1315-1316) 7.08.2015

ГАЗЕТА МОЗ УКРАЇНИ І ГАЛУЗЕВОЇ ПРОФСПІЛКИ

ЩОБ ВИЙТИ НА ПЕНСІЮ, ЛІКАРЯМ ДОВЕДЕТЬСЯ ПРАЦЮВАТИ ДОВШЕ

СКІЛЬКИ КОШТУЄ НАРОДНИЙ МЕСНИК? Останнім часом спекулювання на болючих проблемах хворих стало як ніколи масштабним і цинічним. Фахівцям сфери охорони здоров’я зрозуміло, що здебільшого протестні акції — це відточені маніпулятивні технології, аж ніяк не спрямовані на вирішення нагальних проблем. Але для широкого кола глядачів і читачів їх дійові особи — «відчайдушні борці з корупцією» — мало СТОР. не провідники медичного Майдану.

5

РОБОТА ЧИ ЖИТТЯ:

ХТО ВРЯТУЄ ЛІКАРЯ ВІД БАЙДУЖОСТІ ДЕРЖАВИ?

Населення планети стрімко старіє. За даними ВООЗ до 2050 р. кількість осіб літнього віку у світі збільшиться до 38%, і швидко настане період, коли такі люди переважатимуть у загальній популяції. Такі невтішні прогнози підштовхують країни світу до зміни державної політики в галузі медико-соціального захисту й підтримки цієї категорії населення. А як готується відповісти на виклики часу Україна? СТОР.

6

Армія — це свого роду мінімодель нашого суспільства, і все, що відбувається в ньому, так само наявне і у війську, але при цьому часто набуває ще потворніших форм. Це стосується військової бюрократії, що стала вже притчею во язицех, паперової тяганини, ставлення генералітету до підлеглих, недолугості наказів і прямого розкрадання майна. Потрапляють до цієї системи і медиСТОР. ки, які попри все мусять надавати допомогу постраждалим бійцям.

18

ОРФАННІ ХВОРІ ВТОМИЛИСЯ ЧЕКАТИ Їх надто мало, аби ними опікуватися, — політика українського Уряду щодо людей із рідкісними недугами, на жаль, залишається незмінною. Звідси недофінансування державних програм і перебої з постачанням препаратів для цих пацієнтів. Виснажені та обурені батьки хворих малюків, а також дорослі пацієнти з орфанними захворюваннями втомилися чекати і мовчати. СТОР.

МЕДИЧНА НАУКА В УКРАЇНІ: МИ ЇЇ ВТРАЧАЄМО?

14

ПІЛЬГОВИЙ

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ПЕРЕДПЛАТНИКІВ:

Наука в цивілізованому світі — священний Олімп, якому поклоняються і від якого очікують світлого майбутнього. Український «атеїзм», помножений на аскетизм фінансування, перетворює царину знань на пустелю. Коли настане ренесанс вітчизняної медичної науки? І що її врятує — інвестиції, ентузіасти-безсрібники чи конкурентоспроможні таланти, яким забезпечать умови для вільного польоту? СТОР.

10

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС ДЛЯ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ:

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ І ОРГАНІЗАЦІЙ:

ГАЗЕТА МОЗ УКРАЇНИ І ГАЛУЗЕВОЇ ПРОФСПІЛКИ

WWW.VZ.KIEV.UA

УНІВЕРСИТЕТСЬКА КЛІНІКА:

У 7 РЕГІОНАХ УКРАЇНИ ЗАПОЧАТКОВАНО ПРОЕКТ ПРОФІЛАКТИКИ НЕІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

ЯКУ МОДЕЛЬ ВІЗЬМЕ ЗА ВЗІРЕЦЬ УКРАЇНА?

ЗАТВЕРДЖЕНО НОВУ НАСТАНОВУ З GMP

2-5 СТОР.

WWW.VZ.KIEV.UA

ЧИ ІСНУЄ ІДЕАЛЬНА МОДЕЛЬ ОПЛАТИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ? Від наукової лабораторії до лекційної зали та ліжка хворого — один крок. За таким принципом функціонують університетські клініки — флагмани світової системи охорони здоров’я. Радянські традиції розмежували медичну науку, практику й освіту, тож дружба між ними досі відносна, а іноді — на межі протистояння. Чи вдасться скріпити її через відродження університетських клінік в Україні? СТОР.

10

86181 08198 60965

МЕДИЧНА ГАЗЕТА УКРАЇНИ

№37-38 (1321-1322) 18.09.2015

ДЕТЕКТИВНА ІСТОРІЯ З ПРИСМАКОМ

ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ РИНОК СТАЄ НЕКОНТРОЛЬОВАНИМ

КОДЕЇНУ

У МОЗ ОГОЛОСИЛИ ЗАКУПІВЛІ ЩЕ ЗА 14-МА НАПРЯМКАМИ МОЗ ЗМІНИВ ТАКТИКУ ІМУНІЗАЦІЇ ДІТЕЙ — З ПРОФІЛАКТИЧНОЇ НА ОПЕРАТИВНУ ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ТРИМАЄТЬСЯ НА САМОВІДДАНОСТІ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

2-5

МЕДСУБВЕНЦІЇ БУДУТЬ ПЕРЕРОЗПОДІЛЕНІ МІЖ РЕГІОНАМИ

8

WWW.VZ.KIEV.UA

КОМІТЕТ ВР ЗНОВУ ЗАТЯГУЄ З РІШЕННЯМ ПО РЕФОРМАТОРСЬКИХ ЗАКОНОПРОЕКТАХ

ПРОЕКТ ВІДШКОДУВАННЯ ВАРТОСТІ ПРЕПАРАТІВ ІНСУЛІНУ ГОТОВИЙ

Одночасно з народженням атомної енергетики в СРСР було створено систему медичного обслуговування працівників галузі, до якої входили науково-дослідні інститути та спеціалізовані медичні заклади. Їх завданням було не тільки лікування та реабілітація постраждалих від «мирного атому», а й розроблення правил радіаційної безпеки. У незалежній Україні, котра отримала у спадок уранові шахти, атомні електростанції, наукові ядерні заклади, а до того ще й наслідки найстрашнішої в світі ядерної катастрофи та Чорнобильську зону відчуження, ці медичні заклади продовжували виконувати свої функції аж до нинішнього року. Кому і навіщо знадобилося сьогодні руйнувати добре налагоджену службу? СТОР.

ГАЗЕТА МОЗ УКРАЇНИ І ГАЛУЗЕВОЇ ПРОФСПІЛКИ

НОВИНИ

ЗВІТИ ПРО ЗАКУПІВЛІ ЛІКІВ БУДУТЬ ОПРИЛЮДНЕНІ НА САЙТІ МОЗ

АТОМНА КАТАСТРОФА-2015

8

20

ГАЗЕТА МОЗ УКРАЇНИ І ГАЛУЗЕВОЇ ПРОФСПІЛКИ

РОЗСЛІДУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МОЗ ПОЛІТИЧНО ЗААНГАЖОВАНЕ?

СТОР.

Ядерна медицина — галузь не тільки дуже перспективна, а ще й дуже дороговартісна. Запровадити її самотужки нашій країні не під силу. Отже, запропонована Аргонською національною лабораторією США співпраця в цьому питанні більш ніж на часі. Але помилкове рішення Кабміну може призвести до призупинення проекту, який давав шанс на життя українським онкохворим. СТОР.

У процесі реформ важливо врахувати, що в разі зменшення кількості випадків госпіталізацій неминуче зросте частка складних випадків, які потребуватимуть значних витрат. І лікарні не мають потерпати від цього. СТОР.

№35-36 (1319-1320) 4.09.2015 НОВИНИ

ПОМИЛКА, ЯКУ (НЕ) БУДЕ ВИПРАВЛЕНО

СТОР.

8

ПРИСКОРЕНЕ СТАРІННЯ АБО АКТИВНЕ ДОВГОЛІТТЯ — ВАРТО ЗРОБИТИ ПРАВИЛЬНИЙ ВИБІР

РІШЕННЯМ УРЯДУ ЕПІДНАГЛЯД ПОКЛАДЕНИЙ НА МОЗ

2-5

Статистика, як і Феміда, може бути сліпою — кількість офіційно зареєстрованих випадків професійних захворювань у лікарів вражає своєю «скромністю». Незалежні ж дослідження підтверд жують: дедалі частіше «професійними» хворобами лікарів стають інфаркти, інсульти, нервове виснаження. Однак навіть у разі захворювання на туберкульоз, СНІД чи гепатит важко довести їх «робоче» походження. Чому медики виявилися заручниками власної професії — і як розірвати СТОР. замкнене коло?

НОВИНИ

МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ПАЗЛИ ДЛЯ ІНВАЛІДІВ

САНІТАРНА МАШИНА — УЛЮБЛЕНА МІШЕНЬ СЕПАРАТИСТІВ

МОЗ РОЗ’ЯСНИВ СИТУАЦІЮ З НЕСТАЧЕЮ ІМУНОБІОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ

№33-34 (1317-1318) 21.08.2015

8

12

МЕДИЧНА ГАЗЕТА УКРАЇНИ

МЕДИЧНА ГАЗЕТА УКРАЇНИ

О. КВІТАШВІЛІ: «ВАКЦИНИ ВІД ЮНІСЕФ НАДІЙДУТЬ У РЕГІОНИ ВЖЕ У ВЕРЕСНІ»

Понад 15% населення планети мають статус інвалідів, і цей показник постійно збільшується. У всьому світі намагаються налагодити ефективну систему реабілітації таких пацієнтів, яка забезпечить їм повноцінне життя і поверне в суспільство. На жаль, в Україні досі існує стереотип: інвалідизація — «списання з рахунку». І позначається він не лише на ставленні до таких людей з боку роботодавців і суспільства, а й на медичній складовій. СТОР.

ОЛЕКСАНДРА ПАВЛЕНКО: «ПРИВАТИЗАЦІЯ ЛІКАРЕНЬ — ГОЛОВНИЙ МІФ ПРО МЕДИЧНУ РЕФОРМУ»

МОЗ ЗМІНИТЬ СИСТЕМУ ТРИРІЧНОГО ВІДПРАЦЮВАННЯ ДЛЯ ВИПУСКНИКІВ МЕДВИШІВ НА ЧАСІ — ЗАКОНОДАВЧЕ РОЗБЛОКУВАННЯ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА

Проблема наркоманії завжди хвилювала суспільство. Але якщо більшість європейських країн уже виробили свою внутрішню наркополітику, то Україна досі не вирішила, яким шляхом піти, щоб позбутися цього соціального лиха. Всі розвинені країни давно прийшли до того, що шкоду від наркотиків оцінюють згідно з їх видами та типами. І це робиться вже не один десяток років. Що ж СТОР. заважає нам дослухатися до успішного європейського досвіду?

МЕДИЧНА РЕФОРМА МАЄ СТАРТУВАТИ ЯКНАЙШВИДШЕ

ОЛЕКСАНДР КВІТАШВІЛІ: «КЕРІВНИЦТВО КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я САБОТУЄ МЕДИЧНУ РЕФОРМУ»

WWW.VZ.KIEV.UA

АПТЕЧНА НАРКОМАНІЯ — РЕЗУЛЬТАТ НЕДОЛУГОЇ НАРКОПОЛІТИКИ

НОВИНИ

СТОР.

КАЛЕНДАР ЩЕПЛЕНЬ ЗІРВАНО

ГАЗЕТА МОЗ УКРАЇНИ І ГАЛУЗЕВОЇ ПРОФСПІЛКИ

НОВИНИ

2-4

СТОР.

6

№29-30 (1313-1314) 24.07.2015

СТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ЦЕНТРУ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я — НАСТУПНИЙ КРОК РЕФОРМУВАННЯ

ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО — МАЙБУТНЄ УКРАЇНСЬКОЇ МЕДИЦИНИ

МЕДИЧНА ГАЗЕТА УКРАЇНИ

МЕДИЧНА ГАЗЕТА УКРАЇНИ

Голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець 14 травня 2015 р. звернулася з офіційним листом до Міністерства охорони здоров’я, у якому намагалася привернути увагу до однієї з найболючіших проблем сьогодення — аптечної наркоманії. Здавалося б, усе логічно. Проблема дуже гостра й усім добре відома. Для її вирішення потрібні спільні зусилля медичних функціонерів, правоохоронних органів і небайдужих громадських активістів. Але те, СТОР. що відбулося невдовзі, виходить за межі здорового глузду й наводить на тривожні думки.

6

2-5 СТОР.

ТРУДОВИЙ КОДЕКС —

АДВОКАТ ПРАЦІВНИКА ЧИ ЛОБІСТ РОБОТОДАВЦЯ? Спроби прийняти нову «трудову конституцію» в Україні робляться щонайменше останні 15 років. І стільки ж точаться гострі дискусії навколо її численних проектів, які закидали більше прав на поле роботодавця і більше обов’язків — у ворота працівника. Гра з новим Трудовим кодексом, яку дехто називав лібералізацією трудового права, а дехто — відвертою експлуатацією праці, за-

кінчувалася нічим. І ось уже новий проект Трудового кодексу України очікує на перше 10 читання в Парламенті. Кого він захищатиме? СТОР.

«УДАРНА ХВИЛЯ» РЕФОРМУВАННЯ

ТУТ НЕ ЖИВУТЬ ТИЛОВИМИ МІРКАМИ

ЛІНІЯ ФРОНТУ СЬОГОДНІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ ПРОЛЯГАЄ НЕ ТІЛЬКИ НА ПЕРЕДОВІЙ

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ — КАТАЛІЗАТОР МЕДИЧНИХ РЕФОРМ

Первинна ланка першою прийняла на себе «ударну хвилю» медичних реформ. Як би їх не називали, пілотними чи експериментальними, вони змінили обличчя первинки — не завжди до невпізнання, але часто — до несприйняття. Причиною цього є несформульованість державної політики у сфері охорони здоров’я, хоча МОЗ, як і раніше, заявляє, що первинка — у пріоритеті. СТОР.

Невідкладна допомога надається на полі бою, потім пораненого потрібно якомога швидше доправити до лікувального закладу. І тут велику роль відіграє час, так звана золота година. Усі фронтові медики з нетерпінням очікують броньований санітарний автомобіль, на якому можна безпечно вивозити поранених з переднього краю. Але поки що бачать його тільки на малюнках. СТОР.

Війна на Сході та корупція в державі загострили болючу, з огляду на національну безпеку, проблему вакцинації. Більшість вакцин в Україну постачали переважно з Росії, а своїх ми не виробляємо. Проте здатні це робити: наукові та виробничі бази є і в Києві, і в Харкові. Причому можемо виготовляти вакцини і якісніші, і дешевші, ніж імпортні. Як ніколи, зараз для цього потрібна політична воля держави. СТОР.

6

Вітчизняна система охорони здоров’я сама є стримуючим фактором будь-яких змін. У ній «забуксували» основні тенденції розвитку сучасного українського суспільства: демократизація, автономізація й децентралізація. Тектонічні зрушення, що відбуваються в суспільстві, практично не позначаються на медицині. Щоб «крига скресла», потрібно залучати в процес реформ широкі верстви населення, зокрема СТОР. професіоналів-медиків.

10

18

8

МИКОЛА ПОЛІЩУК: НАЙКРАЩА ПРОФІЛАКТИКА — ЦЕ СПОСІБ ЖИТТЯ! В Україні в структурі загальної смертності частка неінфекційних захворювань становить 86%. Основними з них є патології серця і судин — через них Україна втрачає 66% пацієнтів щорічно. Слід зазначити: у більшості країн світу серцеві та мозкові катастрофи трапляються в людей похилого віку, в Україні ж близько 36% таких хворих — особи зрілого віку. Це надзвичайно великий тягар і для країни, і для родин пацієнтів. СТОР.

17

1 міс.

9.27

1 міс.

24.00грн

2 міс.

48.00 грн

1 міс.

29.00грн

2 міс.

58.00 грн

грн 2 міс.

18.54 грн

• Передплату приймають усі відділення зв’язку «Укрпошти» • Он-лайн передплату можна здійснити на сайті ДП «Преса» за адресою: www.presa.ua

ЗА БІЛЬШ ДЕТАЛЬНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ЗВЕРТАЙТЕСЯ В РЕДАКЦІЮ ГАЗЕТИ ТЕЛ./ФАКС: (044) 428 02 20 E-MAIL: VZS24@UKR.NET

21

ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ

СКІЛЬКИ КОШТУЄ РОБОТА ПІСЛЯ РОБОТИ? Нинішня ситуація в країні загалом і в галузі охорони здоров’я зокрема призводить до того, що медичним працівникам доводиться працювати в екстремальних умовах, часто — понаднормово чи за сумісництвом. Редакційна пошта свідчить: читачів хвилюють питання справедливої оплати такої праці.

Лідія ГАВРИЛЕНКО, головний спеціаліст з питань соціальноекономічного захисту Профспілки працівників охорони здоров’я України

?

Як нараховується допомога на оздоровлення під час надання щорічної відпустки лікарю, що обіймає дві посади (0,5 ставки), роботу на одній з яких адміністрація лікарні вважає сумісництвом. Принаймні, мене щороку змушують писати заяву на роботу за сумісництвом. У чому її особливість?

— Питання роботи за сумісництвом регулюються ч. 2 ст. 21 Кодексу Законів про працю України (далі — КЗпП), Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. №245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» (далі — Постанова №245) і спільним Наказом Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства фінансів і Міністерства юстиції від 28.06.93 р. №43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» (далі — Положення). Робота за сумісництвом передбачає виконання працівником окрім своєї основної іншої роботи на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації за межами робочого часу за основною посадою (п. 1 Постанови №245). Посади, на яких працюють сумісники, мають бути передбачені штатним розписом установи, організації та бути вакантними. З працівником, який оформляється на роботу за сумісництвом, укладається у встановленому порядку трудовий договір (працівник подає заяву про прийняття на роботу за

22

сумісництвом, підприємство видає відповідний наказ тощо). Надбавки, доплати, премії та інші виплати сумісник отримує в порядку, передбаченому для працівників певного підприємства, установи й організації. Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати 4 години на день і повного робочого дня у вихідний. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу (п. 2 Постанови №245 та Положення). Робота за сумісництвом виконується у вільний від основної роботи час за графіком, складеним з урахуванням вимог Постанови №245. Водночас додатком до Положення затверджено Перелік робіт, які не вважаються сумісництвом. Зок­ рема п. 11 цього Переліку визначено, що в разі, коли на основній роботі працівник працює неповний робочий день і відповідно до цього отримує неповний оклад (ставку), а оплата його праці по основній та іншій роботах не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем роботи, така праця не є роботою за сумісництвом. Отже, робота працівника на двох посадах по 0,5 ставки у відділенні стаціонару лікарні та в приймальному відділенні цієї самої лікарні не вважається роботою за сумісництвом. З огляду на це, писати заяву на роботу за сумісництвом не потрібно. У трудовій книжці має бути записано, що людина працює на 0,5 ставки лікаря-терапевта у відділенні лікарні та на 0,5 посади лікаря-терапевта в приймальному відділенні лікарні. У цьому випадку заробітна плата працівнику нараховується за обома посадами, виходячи з відповідних посадових окладів, на які нараховуються виплати (на період щорічної відпустки, за період тимчасової непрацездатності, грошова допомога на оздоровлення тощо) — у розмірах, встановлених по кожній посаді окремо.

?

Після 25 років роботи на посаді медичної сестри цехової лікарської дільниці вузлової лікарні я перейшла на роботу в міську поліклініку на посаду дільничної медичної сестри. Чи враховується

мій попередній стаж, який дає право на встановлення 20% надбавки за тривалість безперервної роботи?

— Так, враховується. Порядок і умови оплати роботи працівників закладів охорони здоров’я визначені спільним Наказом Міністерства праці та соціальної політики і Міністерства охорони здоров’я України від 05.10.2005 р. №308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення» (далі — Умови). Перелік закладів і посад працівників, які мають право на надбавку за тривалість безперервної роботи, наведено в п. 4.1.1 розділу 4 Умов. Згідно з пп. 3 цього пункту дільничні сестри медичних цехових лікарських дільниць мають право на зазначену надбавку при стажі роботи понад 5 років у розмірі до 20% посадового окладу. Порядок обчислення стажу безперервної роботи, що дає право на отримання зазначеної надбавки, встановлений у пункті 4.1.3 Умов. Підпунктом 1 цього пункту Умов визначено, що до стажу роботи, який дає право на отримання зазначеної надбавки, взаємно зараховується час роботи в закладах і на посадах, перелічених у п. 4.1.1. Оскільки ваш стаж на попередньому місці роботи становив 25 років, надбавка за тривалість безперервної роботи виплачується вам у максимальному розмірі, встановленому для дільничних медичних сестер поліклініки, тобто — 30% посадового окладу.

?

Медичну сестру Центру первинної медико-санітарної допомоги було мобілізовано в серпні 2014 р., а у вересні 2015 р. — демобілізовано, і вона повертається працювати на посаду, яка дає право на надбавку за тривалість безперервної роботи. Чи зберігається безперервний стаж роботи на час мобілізації, необхідний для виплати згаданої надбавки?

— Медичні працівники зак ладів первинної медико-санітарної допомоги (у тому числі амбулаторій) мають право на надбавку за тривалість безперервної роботи. Порядок її встановлення та виплати визначений у розділі 4 спільного наказу Міністерства праці та соціальної

політики й Міністерства охорони здоров’я від 05.10.2005 р. №308/519 «Про впорядкування Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення» (далі — Умов), зареєстровано в Міністерстві юстиції за №1209/11489 від 17.10.2005 р. Зазначена надбавка нараховується лікарям і фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою залежно від стажу роботи на цих посадах у таких розмірах: при стажі роботи від 3 до 5 років — 10%, від 5 до 7 років — 20%, від 7 до 9 років — 30%, понад 9 років — 40% посадового окладу. При цьому до стажу роботи, що дає право на згадану надбавку без будь-яких умов і обмежень, зараховується час військової служби (абзац перший пп. 2 п. 4.1.3 Умов). Саме до осіб, призваних на військову службу під час мобілізації, і застосовується цей підпункт.

?

У нашому закладі сформована виїзна бригада, яка здійснює заготівлю донорської крові у виїзних умовах в містах і районах області. Часто під час виїздів у територіально віддалені райони області персонал бригади перевищує встановлену денну норму робочого часу, передбачену Колективним договором. Як оплачувати таку роботу, враховуючи відсутність коштів для стимулюючих виплат?

— Оплата праці працівників закладів охорони здоров’я здійснюється відповідно до чинного трудового законодавства України й спільного Наказу Міністерства праці та соціальної політики та Міністерства охорони здоров’я від 05.10.2005 р. №308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення». Виїзні бригади здійснюють прийом донорів і заготівлю донорської крові у виїзних умовах в містах та районах області. У закладі щомісяця має затверджуватися графік роботи цих бригад, виходячи зі встановленої норми робочого часу 38,5 годин на тиждень (7 годин 42 хвилини на день). Дійсно, не завжди виїзди та повернення таких бригад «вкладаються» у встановлений графіком час, особливо це стосується територіально віддалених районів і міст області, тому для цих працівників доцільно застосовувати підсумований облік робочого часу. Застосування підсумованого обліку робочого часу регулюється ст. 61 КЗпП України й Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2006 р. №138 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування підсумо-

www.vz.kiev.ua тел.: (044) 428 02 20 vz@vz.kiev.ua

ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ

2 жовтня 2015 року

ваного обліку робочого часу» (далі — Рекомендації). Згідно з Рекомендаціями підсумований облік робочого часу може запроваджуватися на безперервно діючих підприємствах, в установах й організаціях усіх форм власності та господарювання, а також на окремих виробництвах, у цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути дотримана встановлена для цієї категорії працівників щоденна або тижнева тривалість робочого часу. Таку форму обліку робочого часу роботодавець може запроваджувати за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, а в разі його відсутності це питання може бути врегульовано Колективним договором (ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди»). Робота працівників при підсумованому обліку робочого часу регулюється графіками роботи (змінності), затвердженими керівником закладу за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, а в разі його відсутності це питання має бути передбачено в Колективному договорі. Застосування підсумованого обліку робочого часу в закладах охорони здоров’я передбачене Наказом МОЗ України від 18.12.2000 р. №204-о «Про затвердження Галузевих пра-

«

ЩОДЕННА АБО ЩОТИЖНЕВА ТРИВАЛІСТЬ РОБОЧОГО ЧАСУ, ВСТАНОВЛЕНА ГРАФІКОМ, МОЖЕ КОЛИВАТИСЯ (ПРОТЯГОМ ОБЛІКОВОГО ПЕРІОДУ), АЛЕ ЗАГАЛЬНА СУМА ГОДИН РОБОТИ ЗА ЦЕЙ ПЕРІОД МАЄ ДОРІВНЮВАТИ НОРМІ РОБОЧОГО ЧАСУ В ОБЛІКОВИЙ ПЕРІОД

«

вил внутрішнього трудового розпорядку» (далі — Галузеві правила) та поширене в стаціонарах, які працюють у цілодобовому режимі. Обліковим періодом при підсумованому обліку робочого часу зазвичай вважається місяць, проте в окремих випадках можуть використовуватися інші облікові періоди — декада, квартал, півріччя, рік. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися (протягом облікового періоду), але загальна сума годин роботи за цей період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковий період. У разі застосування підсумованого обліку робочого часу керівники закладів повинні дотримуватися таких вимог: затверджувати графіки змінності з дотриманням норм робочого часу за обліковий період з урахуванням умов праці, тобто робочий час

не може перевищувати нормальної кількості робочих годин за цей період, передбачених ст. 50 та 51 КЗпП; встановлювати тривалість роботи в нічний і денний час до 12-ти годин у зміну — для працівників з нормальними умовами праці. Для працівників зі шкідливими умовами праці не рекомендується встановлення подовженої тривалості робочого часу; не призначати працівника на роботу протягом двох змін поспіль (ст. 59 КЗпП); доводити графіки змінності до відома працівників — як правило, не пізніше ніж за один місяць до введення їх у дію; організовувати чергування змінами рівномірно, а перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через тиждень у години, визначені графіками змінності; забезпечувати тривалість перерви між змінами не менше подвійної

тривалості часу роботи в попередній зміні, включаючи перерву на обід; вважати понаднормовим час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, й оплачувати цю роботу згідно зі ст. 106 КЗпП. При цьому для залучення працівників до понаднормових робіт обов’язково потрібно отримати дозвіл профспілкового комітету закладу (ст. 64 КЗпП). Таким чином, години, відпрацьовані персоналом виїзної бригади понад норму робочого часу за обліковий період (місяць, квартал, півріччя), вважаються понаднормовим часом і мають оплачуватися відповідно до положень ст. 106 КЗпП України, а саме: за погодинною системою оплати праці робота в понаднормовий час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки; за відрядною системою оплати праці за роботу в понаднормовий час виплачується доплата в розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата роботи якого здійснюється за погодинною системою, — за всі відпрацьовані понаднормові години. У разі підсумованого обліку робочого часу як понаднормові оплачуються всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковий період, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті. Не допускається компенсація понаднормових робіт шляхом надання відгулу.

ПАМ’ЯТІ ІГОРЯ ПОРФИРІЙОВИЧА ШЛАПАКА лікарні імені Жовтневої революції (нині — Олександ- рівська лікарня Києва). В 1970 р. І. П. Шлапак вступив до аспірантури на кафедру анестезіології та реаніматології Київського державного інституту удосконалення лікарів, міцно пов’язавши своє життя із цим науковим і навчальним закладом. В 1975 р. він захистив кандидатську дисертацію, присвячену екстракорпоральній перфузії ізольованої печінки. З 1974 по 1987 р. працював асистентом, а з 1987 р.

— доцентом кафедри анестезіології та реаніматології Київського державного інституту удосконалення лікарів. У рамках становлення в Україні медицини критичних станів в Києві створюється науково-практичне об’єднання швидкої медичної допомоги та медицини катастроф. В 1994 р. у цій установі клініку анестезіології, інтенсивної терапії та реанімації очолив І. П. Шлапак. Відтоді і до 2005 р. він був незмінним головним спеціалістом МОЗ України в галузі клінічної токсикології, і розвиток токсикологічної служби в нашій країні нерозривно пов’язаний з його іменем. В 1995 р. І. П. Шлапак захистив докторську дисе- Адміністрація Національної медичної академії ртацію, а в 1996 р. очолив кафедру анестезіології та післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, колек- інтенсивної терапії Національної медичної академії тив кафедри анестезіології та інтенсивної терапії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, яка в 1998 р. академії з глибоким сумом повідомляють, що 20 ве- стала опорною серед кафедр анестезіологічного ресня 2015 р. на 72-му році життя раптово помер ви- профілю України. Відтоді протягом багатьох років датний вітчизняний анестезіолог, завідувач кафед- кафедра анестезіології та інтенсивної терапії НМАПО ри анестезіології та інтенсивної терапії академії, імені П. Л. Шупика утримує передові позиції в організації навчального процесу, методичній, науковій професор Ігор Порфирійович Шлапак. І. П. Шлапак народився 29 вересня 1943 р. у сім’ї та лікувальній роботі. І в цьому велика заслуга її педагогів на Вінниччині. В 1968 р. закінчив з відзна- керівника — професора І. П. Шлапака. кою Київський медичний інститут імені О. О. БогоНаукові інтереси І. П. Шлапака були надзвичайно мольця. Свою трудову діяльність в анестезіології широкими і стосувалися проблем інтенсивної терата реаніматології І. П. Шлапак почав в одному з пії черепно-мозкової та поєднаної травм, гострих провідних лікувальних закладів Києва — клінічній отруєнь та інсультів, сепсису, шоку, цукрового діабе-

ту, гострого панкреатиту, лікування больових синдромів, застосування регіонарної анестезії тощо. Ігор Порфирійович Шлапак — автор понад 350 наукових публікацій з різних проблем анестезіології та інтенсивної терапії. Серед них — перший національний підручник «Анестезіологія та інтенсивна терапія» за редакцією І. П. Шлапака, 17 наукових посібників і монографій. Він був членом редакційних рад і редколегій 7 наукових медичних часописів, незмінним організатором і співголовою оргкомітету традиційного міжнародного форуму «Британо-україн- ський симпозіум з анестезіології та інтенсивної терапії», що став відомим і популярним не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Професор І. П. Шлапак плідно розвивав вітчизняну анестезіологію та інтенсивну терапію. Він особисто підготував 26 кандидатів і 5 докторів медичних наук. Ігор Порфирійович Шлапак — заслужений діяч науки і техніки України (2003), академік Академії наук вищої освіти (2010), віце-президент Асоціації анестезіологів України, Голова Спеціалізованої вченої ради Д.26.613.02 по захисту докторських і кандидатських дисертацій при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, член проблемної комісії з анестезіології та інтенсивної терапії МОЗ і НАМН України. КОЛЕГИ, СПІВРОБІТНИКИ Й УЧНІ З ГЛИБОКОЮ СКОРБОТОЮ ВИСЛОВЛЮЮТЬ СПІВЧУТТЯ РОДИЧАМ І БЛИЗЬКИМ. СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ ПРО ВИДАТНОГО НАУКОВЦЯ, ВЧИТЕЛЯ ТА КОЛЕГУ, ВИСОКОІНТЕЛІГЕНТНУ Й ЧУДОВУ ЛЮДИНУ НАЗАВЖДИ ЗАЛИШИТЬСЯ В НАШИХ СЕРЦЯХ.

23

БІБЛІОТЕКА ЛІКАРЯ АКУШЕРСТВО ТА ГІНЕКОЛОГІЯ

ГАЗЕТА МОЗ УКРАЇНИ І ЦК ПРОФСПІЛКИ

Л. Г. ТУМИЛОВИЧ, М. А. ГЕВОРКЯН СПРАВОЧНИК ГИНЕКОЛОГА-ЭНДОКРИНОЛОГА ВИДАВНИЦТВО: ПРАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА РІК ВИДАННЯ: 2015 СТОРІНОК: 208

(виходить із 1990 року)

Загальний наклад 34 500 Індекс 08198: для індивідуальних передплатників Індекс 60965: для підприємств і організацій Індекс 86181: пільговий для медичних працівників СПІВЗАСНОВНИКИ ГАЗЕТИ: Міністерство охорони здоров’я України Профспілка працівників охорони здоров’я України ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я»

АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ ПОД РЕД. А. А. БУНЯТЯНА И ДР. РУКОВОДСТВО ПО КАРДИОАНЕСТЕЗИОЛОГИИ И ИНТЕНСИВНОЙ ТЕРАПИИ ВИДАВНИЦТВО: МЕДИЦИНСКОЕ ИНФОРМАЦИОННОЕ АГЕНТСТВО РІК ВИДАНННЯ: 2015 СТОРІНОК: 704

Свідоцтво про реєстрацію КВ №8202 від 10 грудня 2003 року

Видавець – ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я» Головний редактор – БУРМАКА М. П.

Редакційна колегія БАХТЕЄВА Т. Д. – член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, доктор медичних наук, Заслужений лікар України

ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЯ ПОД РЕД. В. Т. ИВАШКИНА И ДР. ДИАГНОСТИКА И ЛЕЧЕНИЕ НЕАЛКОГОЛЬНОЙ ЖИРОВОЙ БОЛЕЗНИ ПЕЧЕНИ ВИДАВНИЦТВО: МЕДПРЕСС-ИНФОРМ РІК ВИДІННЯ: 2012 СТОРІНОК: 32

ВЕСЕЛЬСЬКИЙ В. Л. – помічник президента НАМН України, кандидат медичних наук, Заслужений лікар України ГАРНИК Т. П. – головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Народна і нетрадиційна медицина» ЗАБОЛОТНИЙ Д. І. – директор Державної установи «Інститут отоларингології імені професора О. С. Коломійченка НАМН України», доктор медичних наук, професор, академік НАМН України

ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ ПОД РЕД. О. Ю. ОЛИСОВОЙ СИТУАЦИОННЫЕ ЗАДАЧИ ПО ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГИИ: УЧЕБНОЕ ПОСОБИЕ ВИДАВНИЦТВО: ПРАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА РІК ВИДАННЯ: 2015 СТОРІНОК: 144

ЗАГОРІЙ В. А. – завідувач кафедри промислової, клінічної фармації та клінічної фармакології НМАПО імені П. Л. Шупика, доктор фармацевтичних наук, професор ЗОЗУЛЯ Ю. П. – професор, академік НАМН України

У довіднику в стислій формі представлені сучасні дані про структуру та функції репродуктивної системи, біологічні властивості статевих гормонів, патогенез і клінічні прояви ендокринних порушень. Викладено інформативні діагностичні методи виявлення причин патології, найефективніші методи гормональної терапії, а також сучасні допоміжні репродуктивні технології. У додатку подано гормональні та метаболічні нормативи, функціональні проби, ехоскопічні параметри матки і яєчників у нормі та при патології, а також перелік сучасних гормональних препаратів, які застосовують для контрацепції й замісної гормональної терапії. Довідник буде корисний гінекологам-ендокринологам.

Ця книга — доповнене і перероблене видання 2006 р. Перші дві частини присвячені загальним й окремим питанням анестезіологічного забезпечення кардіохірургічних хворих, яким проведено операцію на серці й аорті. У третій частині висвітлено всі питання післяопераційного ведення пацієнтів залежно від виду оперативного втручання, представлено сучасні методи фармакологічного лікування й механічної підтримки роботи серця при серцевій недостатності, кардіогенному шоку та інших критичних станах. Видання містить розділи, що стосуються анестезіологічних особливостей проведення операцій при трансплантації серця, хронічної тромбоемболії легеневої артерії і нових хірургічних технологій. Список літератури доповнено новими публікаціями. Книга підготована для анестезіологів-реаніматологів, кардіологів, студентів старших курсів медичних вишів.

Методичні рекомендації присвячені дуже актуальній проблемі неалкогольної жирової хвороби печінки, яка останніми роками в економічно розвинених країнах очолила перелік найпоширеніших захворювань цього органа, залишивши позаду навіть вірусні й алкогольні ураження. У методичних рекомендаціях, написаних одними з провідних фахівців у галузі гепатології, представлено сучасну інформацію про етіологію і патогенез, класифікацію, клінічну картину, діагностику та лікування цього захворювання. Книга призначена гастроентерологам і сімейним лікарям.

Ситуаційні задачі з дерматовенерології є частиною навчально-методичного комплексу із цієї дисципліни, який окрім того включає підручник і тестові завдання. Навчальний посібник складено відповідно до програми з дерматовенерології: включає 2 частини і 17 тем, які охоплюють увесь курс із зазначеної дисципліни. Посібник буде корисний студентам медичних вишів.

КОВАЛЬ В. М. – Голова Профспілки працівників охорони здоров’я України МІШАЛОВ В. Г. – завідувач кафедри хірургії №4 НМУ імені О. О. Богомольця, доктор медичних наук, професор ПИРІГ Л. А. – професор кафедри нефрології НМАПО імені П. Л. Шупика, доктор медичних наук, член-кореспондент НАН України, академік НАМН України ПРОДАНЧУК М. Г. – директор Інституту екогігієни і токсикології імені Л. І. Медведя МОЗ України, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України, Заслужений лікар України

НА 72-МУ РОЦІ ЖИТТЯ ЗАКІНЧИВ СВІЙ ЗЕМНИЙ ШЛЯХ ТАЛАНОВИТИЙ ЛІКАР, НАУКОВЕЦЬ І ОДИН З НАЙВИДАТНІШИХ АНЕСТЕЗІОЛОГІВ УКРАЇНИ

ІГОР ПОРФИРІЙОВИЧ ШЛАПАК Анестезіологи Рівненщини глибоко сумують і висловлюють щирі співчуття родині та близьким. Для нас він був справжнім авторитетом — високим професіоналом, щирим ентузіастом і надійним товаришем. Світла пам’ять Ігорю Порфирійовичу — Наставнику, Вчителю, Людині чистої та світлої душі… ГО «Асоціація анестезіологів Рівненської області»

ТРОНЬКО М. Д. – директор Інституту ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України, професор, член-кореспондент НАН України, академік НАМН України

МЕДИЧНА ГАЗЕТА УКРАЇНИ

УСІЧЕНКО І. Г. – президент Національного товариства Червоного Хреста, кандидат медичних наук, Заслужений лікар України ЧЕКМАН І. С. – завідувач кафедри фармакології та клінічної фармакології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, професор, член-кореспондент НАН і НАМН України ЩЕГЛОВ В. І. – директор Науковопрактичного центру ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України, професор, Заслужений лікар України, академік Всесвітньої академії наук комплексної безпеки

Генеральний директор ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я»............. ЮЛІЯ НОВГОРОДСЬКА Головний редактор..............МАРИНА БУРМАКА

ІНДЕКСИ 60965, 08198, 86181. ЦІНА ДОГОВІРНА

Спеціальний кореспондент......................СВІТЛАНА ТЕРНОВА

ВИДАВЕЦЬ: ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я»

Випусковий редактор...........................СВІТЛАНА ЛАРІОНОВА

АДРЕСА: 04211, м. Київ, вул. Оболонська набережна, буд. 11, корп. 1

Редактор відділу наукової інформації............................ТЕТЯНА ПРИХОДЬКО

ДЛЯ ЛИСТІВ: 04211, м. Київ, а/с 138 ТЕЛ./ФАКС: (044) 428 02 20 E-MAIL: vz@vz.kiev.ua

Дизайн та верстка................АННА ПЕРЕВЕРТЕНЬ

Відповідальним за випуск номера є головний редактор. Редакція не завжди поділяє думку авторів публікацій. Редакція не несе відповідальності за зміст рекламних матеріалів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, прізвищ та імен, інших даних несуть автори публікацій. Листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети, рукописи не рецензуються і не повертаються.

Друк офсетний, Умовний друк. арк., 2.

Загальний наклад 34 500 Замовлення №30 396 Віддруковано у ТОВ «Укрполiграфмедiа»: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 104 А

Літературне редагування та коректура..............................ЛАРИСА БОБРУЄНКО Відділ реклами..................СВІТЛАНА КУРЧЕНКО

Виходить один раз на два тижні у п’ятницю

24

www.vz.kiev.ua тел.: (044) 428 02 20 vz@vz.kiev.ua