Ваше Здоров'я № 46-47 by Всеукраїнська медична газета “Ваше здоров'я”

№46 47 (1174 1175) 30.11.2012

Газета МОЗ України і галузевої профспілки

Увага, триває передплата на 2013 рік! «Ваше здоров’я» – це 22 роки партнерства, довіри та професійних стосунків із представниками cфери охорони здоров’я України

www.vz.kiev.ua

фалЬсифіковані ліки: як боротися з тінню?

• завжди актуальна та об’єктивна інформація • максимальна відкритість до дискусій • постійний діалог із читачами • нові цікаві проекти • сучасний та зручний формат

«Ваше здоров’я» – суспільне видання щодо питань охорони здоров’я! Передплатні індекси:

08198

для індивідуальних передплатників 1 міс.

19 грн

6 міс.

114 грн

3 міс.

57 грн

12 міс. 228 грн

60965

для підприємств та організацій 1 міс.

23,53 грн 6 міс.

3 міс.

70,59 грн 12 міс. 282,36 грн

141,18 грн

• Передплату приймають усі відділення зв’язку Укрпошти • Он-лайн передплату можна здійснити на сайті ДП «Преса» за адресою: www.presa.ua За більш детальною інформацією звертайтеся в редакцію газети: 03179, Київ, вул. Уборевича, 19-А, оф. 3. Тел./факс: (044) 424-06-83. E-mail: vzs24@ukr.net

В Україні явище фальсифікації ліків існує, і з’явилося воно не сьогодні. Втім саме сьогодні ця проблема розглядається на найвищому державному рівні (Президента України, рНБО, всіх гілок влади). свідчення тому – резонанс навколо недавніх подій, що сталися у Львові, де правоохоронці вилучили значну партію фальсифікованих ліків (це були найбільш популярні серед населення безрецептурні лікарські засоби), якими торгували понад 30 легальних аптек. Факт фальсифікації за частиною серій уже підтверджено, перевірки тривають далі.

СТОР.

НОВЕ ЖИТТЯ ЗА 10 ХВИЛИН

БОМБА З гОдИННИКОВИМ

МЕХАНІЗМОМ

ЛіКАрсЬКА ТАєМНИЦЯ і новітні теХнолоГії

революційні прориви в медичних технологіях трапляються приблизно один раз на 5 років. Ми стали свідком чергового з них – стентування за допомогою стента з біологічних тканин. Першу таку операцію в сНд провели у стінах Київського Муніципального Центру серця 7 листопада 2012 року.

Збудники пандемічного грипу потрапляють в організм людини за 1,5–2 міс. до появи перших клінічних симптомів захворювання. Зокрема, віруси грипу А і В запускаються під дією психоемоційного стресу, зміни температури, гормональних змін.

У ході реформування системи охорони здоров’я України в наше життя імплементуються такі поняття як телемедицина та електронний реєстр пацієнтів. Які букви закону треба знати медику, аби запобігти звинуваченням у порушенні права пацієнта на конфіденційність?

16 СТОР.

СТОР.

23 СТОР.

НОВИНИ ГАЗЕТА МОЗ УКРАЇНИ І ЦК ПРОФСПІЛКИ (виходить з 1990 року)

Індекс 08198 для індивідуальних передплатників Індекс 60965 для підприємств і організацій СПІВЗАСНОВНИКИ ГАЗЕТИ: Міністерство охорони здоров’я України Профспілка працівників охорони здоров’я України ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я» Свідоцтво про реєстрацію КВ №8202 від 10 грудня 2003 року

Видавець – ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я»

Редакційна колегія БЕРНИК М.П. – генеральний директор ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я» БАХТЕЄВА Т.Д. – голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, заслужений лікар України, доктор медичних наук БЕРЕГОВИЙ Д.В. – головний лікар Волочиської ЦРЛ Хмельницької обл., заслужений лікар України, кандидат медичних наук БОЙЧУК Т.М. – ректор Буковинського державного медичного університету, доктор медичних наук, професор ВЕСЕЛЬСЬКИЙ В.Л. – помічник президента НАМН України, кандидат медичних наук, заслужений лікар України ВОРОНЕНКО Ю.В. – ректор НМАПО ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор, академік НАМН України ГАРНИК Т.П. – директор Державного підприємства «Комітет з питань народної і нетрадиційної медицини МОЗ України», доктор медичних наук, професор ЗАБОЛОТНИЙ Д.І. – директор Державної установи «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України», доктор медичних наук, професор, академік НАМН України ЗАГОРІЙ В.А. – голова Наглядової ради ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», завідувач кафедри клінічної промислової фармації та клінічної фармакології НМАПО імені П.Л. Шупика, доктор фармацевтичних наук, професор ЗОЗУЛЯ І.С. – проректор з наукової роботи НМАПО ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор ЗОЗУЛЯ Ю.П. – директор Інституту нейрохірургії НАМН України, академік НАМН України КНЯЗЕВИЧ В.М. – голова правління Української ліги сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги, доктор медичних наук КОВАЛЬ В.М. – голова Профспілки працівників охорони здоров’я України КОВАЛЬЧУК Л.Я. – ректор Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, доктор медичних наук, професор, членкореспондент НАМН України МІШАЛОВ В.Г. – завідувач кафедри хірургії №4 НМУ ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор МОСКАЛЕНКО В.Ф. – ректор Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор, академік НАМН України, віце-президент НАМН України ПИРІГ Л.А. – професор кафедри нефрології НМАПО імені П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор, членкореспондент НАН України, академік НАМН України ПРОДАНЧУК М.Г. – директор Інституту екогігієни і токсикології імені Л.І. Медведя, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України УСІЧЕНКО І.Г. – президент Товариства Червоного Хреста, кандидат медичних наук, заслужений лікар України ЧЕКМАН І.С. – завідувач кафедри фармакології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, член-кореспондент НАН і НАМН України ЩЕГЛОВ В.І. – директор Науковопрактичного центру ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України, заслужений лікар України, академік Всесвітньої академії комплексної безпеки

Держава і бізнес проти раку

рамка х візит у до Н а ц іона л ьног о і нс тит у т у рак у Віцеп р е м ’є р -м і н іс т р України—Міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова відвідала новий хірургічний корпус, який із 20 листопада цього року запрацював на повну потужність. Він містить два відділення реанімації і 16 у ніка льних операційних блоків. Операційні забезпечено пересувними діагностичними рентгенівськими системами, апаратами штучної вентиляції легенів та сучасними операційними столами. Устаткування дає змогу підвищити точність діагностики, якість оперативних втручань та розширити терапевтичні можливості лікування злоякісних пухлин. Завдяки цьому майже на 11% збільшуються місця для хворих та на 8% зростає рівень охоплення хворих спеціальним лікуванням. Крім того, Віце-прем’єрміністр відвідала оновлене відділення дитячої онкології, яке приймає близько половини дітей України зі злоякісними новоутвореннями. Його відкриття дозволило суттєво покращити безпеку лікування малюків, застосувати новітні методи хірургічного та променевого лікування, вдвічі збільшити кількість дітей, які підлягають трансплантації стовбурових клітин, також поліпшити психоемоційний стан пацієнтів і їхніх родин та організувати унікальну службу фізичної реабілітації маленьких пацієнтів. «Будівництво нових сучасних та реконструкція вже діючих кардіологічних центрів, розбудова та модернізація онкологічної служби, створення національної мережі перинатальних центрів — це не декларації і лозунги, а практичні кроки та наочні результати втілюваної в життя державної політики», — підкреслила Віце-прем’єр-міністр. Вона відзначила, що навіть в умовах обмежених фінансових можливостей Уряд знаходить кошти на втілення амбітних планів. Одним із вирішальних чинників успіху є взаємодія держави та приватного капіталу. Так, у рамках програми

«Адресна допомога» дитяче відділення Національного інституту раку давно і систематично підтримує благодійний фонд Ріната Ахметова «Розвиток України». А з лютого 2012 року реалізується проект «Дерево життя», у рамках якого цей фонд оплатив складні операції з ендопротезування для восьми дітей на суму 920 тис. грн та закупив спеціалізований набір інструментів для проведення цих операцій вартістю більше 1 млн грн. Реалізація проекту створення радіологічного корпусу Національного інституту раку стала теж результатом державно-приватного партнерства і відбувається завдяки фінансовій підтримці благодійних фондів «Розвиток України» Ріната Ахметова та «Шляхи в майбутнє» Василя Хмельницького (загальний бюджет — 20 млн доларів). Партнерство держави і бізнесу в реконструкції та модернізації Національного інституту раку, зауважила Віце-прем’єр-міністр України, дає підстави сподіватися, що онкохворі зможуть от ри мат и на йс у час ні ше лікування та реабілітацію в нашій країні: «Якщо до участі в подібних проектах буде залу чено ще більше благодійників, ми неодмінно доб’ємос я зменшення показників смертності та інвалідності від цієї страшної недуги. Будь-яка держава не спроможна лише за власний рахунок компенсувати вартість лікування онкохворих. Їхнє обстеження, оперування і реабілітація досить дорогі. І, без сумніву, погано було б, якби ми не шукали партнерів, погано було б, якби вони знаходилися тільки за кордоном, а не в Україні, і дуже добре, що вітчизняний приватний бізнес усвідомлює свою відповідальність і відчуває потребу допомагати», — підсумувала Раїса Богатирьова, наголосивши при цьому, що головний акцент під час впровадження національної стратегії в подоланні раку робиться на профілактиці захворювання. Прес-служба МОЗ України

Найбільший в історії АМКУ штраф

к стало відомо, тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України (далі — АМКУ) наклала на фармацевтичну компанію — ПАТ «Фармак», найбільший в історії штраф за розповсюдження оманливої реклами лікарського засобу «Амізон» — 7,6 млн грн. Ще донедавна найбільшим вважався штраф у розмірі 1 млн грн, накладений у 2010 році на австрійську фармацевтичну компанію Boehringer Ingelheim RCV GmbH & Co KG за трансляцію на українських телеканалах реклами препарату «Лазолван». Цього разу увагу АМКУ привернуло формулювання «9 із 10 українців обирають саме «Амізон».

Як встановили органи АМКУ, відповідне неправдиве формулювання було вміщене до реклами (відеоролика) лікарського засобу «Амізон» та поширене на телевізійних каналах України. Як результат, у глядачів (вони ж потенційні споживачі) могло скластися оманливе враження, що 90% — це відсоток від усієї кількості українців. Насправді, як повідомляє прес-центр АМКУ, відповідно до маркетингового дослідження, на яке посилається ПАТ «Фармак», 90% — це лише та кількість людей, що хворіли на грип, застуду та кашель, і при цьому використовували лікарський засіб «Амізон». Відсоток усіх споживачів, які приймали пре-

парат «Амізон», за інформацією того ж маркетингового дослідження, становив лише 6,2%. Безумовно, даний штраф є найбільшим із накладених коли-небудь на фармацевтичних виробників, й одночасно найбільшим із накладених за розповсюдження інформації, що вводить в оману. Як свідчить практика, компанії, на які накладаються подібні штрафи, переважно не сплачують їх добровільно, а намагаються оскаржити в судовому порядку. Законодавство про захист економічної конкуренції надає для цього 2 місяці. Вікторія ПТАШНИК, адвокат, партнер ЮК «Правовий Альянс»

2 Тел.: (044) 423-02-60 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

НОВИНИ

30 листопада 2012 року

Імунопрофілактика – здоров’я популяції та кожної людини

а Луганщині фахівці МОЗ провели семінар «Головні питання імунопрофілактики та лікування інфекційних та соматичних хвороб», під час якого поділились із колегами своїм досвідом у цій справі. За словами головного педіатра МОЗ України В’ячеслава Бережного, зменшення смертності дітей у віці до 5 років є одним із головних завдань, які ставлять перед собою медики всього світу. Саме тому щороку зростає актуальність імунопрофілактики, яка є одним із найдієвіших методів запобігання інфекціям.

«Віце-прем’єр-міністр Ураїни–Міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова поставила перед нашими медиками мету — довести охоплення дітей імунопрофілактикою до 90%. Це нелегке завдання, але ми повинні його виконати», — зазначив В’ячеслав Бережний, звертаючись до своїх колег, педіатрів та лікарів первинної ланки Луганської області. Прес-служба МОЗ України

Пошук оптимального рішення

з 13 по 20 листопада 2012 р. у МОЗ України тривала низка щоденних узгоджувальних нарад із головами обласних ДСЕС України з питань реорганізації санітарно-епідеміологічних служб, зокрема щодо стану виконання наказу МОЗ України від 21.09.2012 №176-0 «Про ліквідацію бюджетних закладів і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров’я». Під головуванням Першого заступника Міністра охорони здоров’я України Раїси Моісеєнко та Голови Державної санітарно-епідеміологічної служби України Анатолія Пономаренка під час цих нарад голови ліквідаційних комісій обласних СЕС та начальники регіональних Головних управлінь Держсанепідслужби України звітували про стан виконання наказу, надавали пропозиції щодо подальшого працевлаштування працівників, що звільняються, та обговорювали план заходів із проведення роз’яснювальної роботи серед цих працівників. Зважаючи на актуальність та важливість цього питання, до участі у нарадах долучилися також представники Профспілки працівників охорони здоров’я України, Департаменту роботи з персоналом, освіти та науки, Департаменту економіки і ресурсного забезпечення, Юридичного управління, Департаменту інформаційноорганізаційного та документального забезпечення МОЗ України. Нагадаємо, у зв’язку з реструктуризацією Державної санітарно-епідеміологічної служби України, відповідно

до постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2011 № 1184, із 1 січня 2013 року працівники закладів МОЗ України, що ліквідовуються, будуть переведені до штату територіальних органів та установ Держсанепідслужби. У зв’язку з цим Міністерство охорони здоров’я видало наказ від 21.09.2012 №176-0 «Про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфери управління МОЗ України». Із метою збереження кадрового потенціалу санепідслужби, забезпечення ефективного виконання завдань, покладених на Держсанепідслужбу України, здійснюється робота із працевлаштування фахівців як в установах та закладах санепідслужби, що створюються, так і в мережі інших лікувально-профілактичних закладів територій. Кожен крок здійснюється за вибором працівників, що перебувають у процесі реорганізації. Це буде або їхня перепідготовка та подальше працевлаштування в лікувально-профілактичних закладах на лікарських, медсестринських та інших посадах, або працевлаштування в органах Держсанепідслужби у зв’язку з перерозподілом повноважень. Таким чином, жоден кваліфікований медичний працівник не залишиться поза увагою Міністерства охорони здоров’я та в жодному разі не втратить свою професію і роботу.

Безцінний досвід

оловний спеціаліст Міністерства охорони здоров’я України з кардіохірургії, директор Київського Міського Центру Серця, членкореспондент Академії наук України професор Борис Тодуров провів показовий майстер-клас із хірургічного втручання на серці на базі Дніпропетровського обласного центру кардіології та кардіохірургії. У рамках обміну досвідом між київськими та дніпропетровськими кардіохірургами професор Борис Тодуров зробив дві операції на серці пацієнтам з ішемічною хворобою. Після цього він у супроводі бригади провідних фахівців оглянув та надав консультації пацієнтам стаціонарних відділень Дніпропетровського обласного центру кардіології та кардіохірургії. Під час свого візиту до Дніпропетровська Борис Тодуров також прочитав для лікарів лекцію на тему «Нові перспективи хірургічного лікування серця». «Дніпропетровський обласний центр кардіології та кардіохірургії — це один із провідних медичних закладів в Україні, що надає всі види кардіологічної допомоги. Центр має потужну базу та об’єднує висококваліфікованих спеціалістів, які постійно вдосконалюють свої знання. Професія кардіохірурга потребує найвищого професіоналізму та майстерності, тому дуже важливим є обмін досвідом між лікарями цієї спеціальності», — сказав професор Борис Тодуров. Управління преси та інформації Дніпропетровської ОДА

Вищий пілотаж екстреної допомоги

інниччина стала першим регіоном у державі, де допомогу постра ждалим та хворим надають… із повітря. Із серпня цього року в авіапросторі над областю закурсував літак АН-2, який уже встиг здійснити кілька екстрених вильотів, зокрема і до Закарпаття. У листопаді цього року санавіація отримала ще одного помічника — гвинтокрил Мі-2. Медики переконані: простори надання екстреної допомоги значно розширяться, а врятованих життів стане більше. Гвинтокрил уже здійснив перший рятувальний рейс. На його борту доправили тяжкохвору зі складною патологією нирок із найвіддаленішого Піщанського району на лікування до обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова. Мі-2 сконструювали на вінницькому авіазаводі. Гелікоптер оснащений усім необхідним медичним обладнанням. Ним можна не лише доправляти, а й

надавати необхідну допомогу одразу на борту. Вартість одного польоту — близько 8 тисяч гривень. У Європі це коштує приблизно 2 тисячі євро. Можливість вильоту у будь-який момент і швидке доправлення — ось головні переваги санавіації. Адже відстань, яку «швидка» долає дві з половиною години, гвинтокрил пролетить за 30 хвилин. За словами начальника управління охорони здоров’я Вінницької ОДА Лідії Діденко, гелікоптер не потребує часто дефіцитного відрізку злітно-поса дкової смуги. Тобто несприятлива погода для гвинтокрила, на відміну від літака, не є перешкодою. У бюджеті області на 2012 рік на санавіацію було закладено 600 тисяч гривень. Керівництво Вінницької ОДА запевняє: ця справа матиме фінансову підтримку й надалі. Прес-служба МОЗ України

Прес-служба МОЗ України

Міністри охорони здоров’я країн СНД обговорили план взаємодії

листопада цього року в Ялті під головуванням Віце-прем’єр-міністра України—Міністра охорони здоров’я України Раїси Богатирьової відбулося XXI засідання Ради зі співробітництва у сфері охорони здоров’я Співдружності Незалежних Держав, у якому взяли участь керівники міністерств та відомств країн СНД, що опікуються медичною галуззю. Учасники розглянули низку питань, пов’язаних із розвитком співпраці країн СНД в медичній галузі. Були обговорені проек т Концепції узгоджених дій держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі протидії онкологічним захворюванням, проект Угоди про співпрацю держав-учасниць СНД з питань медичного страхування трудящих-мігрантів та членів їхніх сімей, проект Угоди про розвиток співробітництва в галузі виробництва і взаємопоставок лікарських засобів, виробів медичного призначення та медичної техніки, що виробляються на територіях державучасниць СНД. Відбувся обмін думками щодо Плану заходів із реалізації Концепції узгодженої соціальної та демографічної політики держав-учасниць СНД у сфері охорони здоров’я, а також щодо результатів міжнародного круглого столу «Сучасний стан реабілітаційних заходів по відношенню до ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС та перспективи на найближчі

роки», який відбувся минулого року у Бішкеку. Наголошувалося на необхідності посилити заходи, спрямовані на реабілітацію громадян, постраждалих під час ліквідації аварії на ЧАЕС. Крім того, учасники засідання приділили увагу таким питанням, як співпраця у сфері санітарної охорони територій держав-учасниць СНД, надання медичної допомоги громадянам державучасниць СНД, співпрац я в розв’язанні проблем ВІЛ-інфекції/ СНІДу. На форумі говорилося про потребу розробки та прийняття на рівні вищих органів Співдружності Незалежних Держав Стратегії «Здоров’я народів СНГ». У рамках засідання відбулася презентація Міжнародної клініки відновного лікування професора Володимира Козявкіна InterMedicalEcoCity, яка будується на узбережжі Азовського моря у Херсонській області, та обговорено питання спільної реалізації цього проекту країнами-учасницями СНД. Після доопрацювання дискусійних моментів та врахування висловлених під час обговорення зауважень і пропозицій з означених питань буде прийнято відповідні рішення.

3 Прес-служба МОЗ України

дИсКУсіЙНИЙ КЛУБ

фалЬсифіковані ліки: ЯК БОрОТИсЯ З ТіННЮ? Важко знайти якісну продукцію, яку б шахраї не «продублювали» підробкою. Що привабливіший і необхідніший товар – то більше охочих його «клонувати». Та якщо фальсифікація як явище передусім зачіпає економічні інтереси виробника і знижує якість життя споживача, підробка харчової і фармацевтичної продукції – це пряма загроза життю. і не важливо, яких масштабів набуває шахрайство, суперечки з приводу того, наскільки масовими чи поодинокими є факти появи фальсифікату на ринку країни – непродуктивні. Якщо таких ліків до 50% (як у деяких державах Африки) – це лихо, якщо ця цифра на порядок нижча – це також серйозна проблема. Та навіть якщо фальсифікований препарат становить загрозу життю сотні людей, цивілізоване суспільство буде боротися проти порушення прав своїх громадян і захищатиме інтереси кожного з них.

Україні явище фальсифікації ліків існує, і з’явилося воно не сьогодні. Втім саме сьогодні ця проблема розглядається на найвищому державному рівні (Президента України, рНБО, всіх гілок влади). свідчення тому — резонанс навколо недавніх подій, що сталися у Львові, де правоохоронці вилучили значну партію фальсифікованих ліків (це були найбільш популярні серед населення безрецептурні лікарські засоби), якими торгували понад 30 легальних аптек. Факт фальсифікації за частиною серій уже підтверджено, перевірки тривають далі. Подібний інцидент стався позаминулого року у Василькові Київської області, де «підпільники» підробляли ліки (всього їх було вилучено на суму приблизно 7 млн грн). Та якщо тоді декому здалося, що то був лише прикрий епізод, який не матиме продовження, то нині всі зрозуміли — серйозного бою з тінню не уникнути. і цей процес потрапив під жорсткий контроль. Проти 3-х осіб, які виготовляли, зберігали і збували на території західних областей України фальсифіковані лікарські засоби, порушено кримінальну справу. Начальник департаменту державної служби по боротьбі з економічною злочинністю МВс України сергій Міщенко розповів, що це — посадові особи приватного підприємства, які створили розгалужену мережу з поставок фальсифікату ліків на територіях Львівської, хмельницької, Закарпатської, івано-Франківської, Тернопільської, Волинської і рівненської областей. держлікслужба України доручила територіальним органам здійснити позапланові перевірки суб’єктів господарювання щодо наявності, шляхів надходження та розповсюдження підозрілих щодо фальсифікації лікарських засобів. Заступник секретаря рНБО Нестор Шуфрич повідомив, що такі перевірки вже розпочалися по всій території України. Також держлікслужба України звернулася до суб’єктів господарювання, лікарські засоби яких були заборонені (у зв’язку зі знаходженням у незаконному обігу на складах, які не мали ліцензії на провадження оптової торгівлі ЛЗ), терміново направити відомості щодо їх виробництва та розповсюдження. Окрім того, рНБО закликало населення і фармацевтів включитися в процес боротьби з фальсифікованими ліками — повідомляти про факти чи підозри на їх виявлення. до речі, про пильність громадськості. Нещодавно до редакції «ВЗ» надійшов лист від працівників аптек м. суми (з такими ж листами вони звернулися до Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, сБУ, МОЗ України та генеральної прокуратури), в якому вони вказують на існування тіньових схем діяльності мережі аптек у їхньому місті, наводячи конкретні адреси. «Про них знають усі фармацевти міста і чекають, коли ж усе зміниться, — пишуть вони у листі. — Найчастіше це мережа аптек, яка складається з 10 одиниць плюс аптечні кіоски. Товарообіг однієї такої мережі становить 2,5-3 мільйони гривень на місяць! Підприємництво відкрито на підставних осіб, приміщення викуплені також за участі підставних осіб. Офіційна частина товару надходить за супровідними накладними найчастіше по одній одиниці. Це необхідно для того, аби в аптеці були наявні медикаменти всіх серій, що забезпечує посерійне прикриття неофіційних надходжень медикаментів у аптеку, тобто покупку медикаментів у постачальника за готівку без документів по так званій «формі 2». Постачальники офіційних і неофіційних медикаментів одні й ті ж.

заступник начальника управління державної служби боротьби з економічними злочинами Гумвсу у львівській області Денис Гусашвілі, перший заступник Голови Державної служби україни з лікарських засобів інна Демченко, начальник Держлікслужби у львівській області сергій Чередніченко

Привозиться товар по «формі 1» і по «формі 2» одночасно. розрахунок проводиться на місці з водіями-експедиторами. гроші за отриманий товар повертаються в оптову компанію і з легальними документами пробиваються в якійсь зі «своїх» аптек. Цей процес називається «переведення легальних медикаментів у нелегальні. Підприємці-аптеки продають медикаменти без касових апаратів, що унеможливлює облік і контроль проданого товару. Обсяг продажів також не контролюється. У таких аптеках ведеться «подвійна» бухгалтерія. Такі мережі — місце збуту всіх медикаментів сумнівного походження! Це вже загальновідомі факти, про які говорять усі!» Настав час діяти? тетяна баХтеЄва, Голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, доктор медичних наук а жаль, нині жодна країна світу не захищена на 100% від можливості потрапляння на її ринок контрафактної продукції. У сША, за даними досліджень консалтингових компаній, з їх технічними і фінансовими можливостями, попри наявність найсучасніших систем захисту і жорсткого контролю, обсяг обігу фальсифікованих ліків сягає 10-20%. В єс, де цій проблемі також приділяють надзвичайно високу увагу, середній рівень обсягу виявлених фальсифікованих засобів становить у середньому 8% (у Німеччині — приблизно 4%, в італії — до 15%). За оцінками експертів, обсяги продажу підроблених ліків у всьому світі можуть сягати до 75 млрд доларів сША. В Україні ж виявлені держлікінспекцією в обігу фальсифіковані ліки разом із неякісними та незареєстрованими ліками становлять не більше 1,5-1,8%. Ці показники характеризують лише ту кількість, яку було виявлено , але я впевнена, що реально цей відсоток вищий. Нещодавно у ЗМі повідомлялося про те, що працівники херсонського обласного управління державної служби по боротьбі з економічною злочинністю виявили підпільний цех із виготовлення медичного спирту, який протягом 5 місяців постачався до лікарень та аптек херсонської, дніпропетровської, Черкаської, донецької областей та Ар Крим. За цим фактом порушено кримінальну справу. 8 листопада цього року у Львівській області співробітники державної служби по боротьбі з економічною злочинністю також викрили приватне підприємство, яке через мережу аптечних закладів Львівщини реалізовувало підроблені лікарські засоби. На сьогодні, за оперативною інформацією державної служби України з лікарських засобів, усі 597 серій фальсифікованих (чи з підозрою на фальсифікацію) лікарських засобів вилучено з обігу і поміщено в карантин. із 45 вже проконтрольованих серій вилучених

з обігу ліків у 27 випадках підтверджено факт підробки. робота щодо дослідження інших серій вилучених «ліків» обмежується процедурними моментами, оскільки всі вилучені товари є речовими доказами у кримінальній справі. головне завдання, яке стоїть сьогодні перед держлікінспекцією та правоохоронними органами, — у стислі терміни провести розслідування, виявити всі канали надходження фальсифікованих ліків в аптечну мережу та вжити відповідних заходів до порушників законодавства. донедавна в Україні не існувало кримінальної відповідальності за виробництво та розповсюдження фальсифікованої продукції. і лише завдяки ініціативі нашого Комітету 8 вересня 2011 р. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання фальсифікації лікарських засобів» в Україні було встановлено кримінальну відповідальність за такі злочини. У 2012 р. цю відповідальність було посилено. Відповідно зміни до законодавства внесені за ініціативою Кабінету Міністрів України 05.07.2012 р. Тепер виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів може каратися позбавленням волі. З іншого боку, законодавство передбачає і звільнення від відповідальності осіб, які добровільно здали наявні у них фальсифіковані лікарські засоби та сприяли викриттю каналів їх постачання. сподіватимемося, що впровадження цієї норми сприятиме виявленню виробництва фальсифікованих ліків та розкриттю схем постачання, за якими вони потрапляють до аптечних мереж України. Не менш важливим є контроль за знищенням вилученої фальсифікованої продукції, щоб запобігти її поверненню в обіг. Про необхідність таких заходів йшлося на засіданні рНБО України, за результатами якого Кабінет Міністрів України 25 травня цього року отримав відповідне доручення. Окрім того, 4 липня 2012 р. Верховна рада України прийняла закон, за яким в Україні, починаючи з березня 2013 року, запроваджується ліцензування імпорту лікарських засобів. Ліцензію на імпорт буде отримувати сам виробник ліків або його уповноважений представник. Таким чином, із ланцюга поставок вилучаються різного роду посередники, і на ринок надходитиме продукція безпосередньо від виробника. Це — гарантія якості, достовірності та реальних цін на ліки. Випадок, який стався у Львові, викрив ще одне «вузьке місце» в системі контролю за обігом лікарських засобів. На жаль, незважаючи на те, що фальсифіковані ліки вироблялися та розповсюджувалися нелегальним підприємством (яке не мало на це відповідної ліцензії), ці ліки все ж таки потрапили до легальної аптечної мережі. А це означає, що безвідповідальні керівники аптечних закладів, порушуючи законодавство (у першу чергу — Ліцензійні умови провадження відповідного виду господарської діяльності), закуповували ліки у суб’єктів господарювання, які не

Шановні читачі! відкриваючи «Дискусійний клуб», ми ставили за мету дати кожному лікарю можливість висловитися з приводу наболілого. тема нашого наступного обговорення «імпортні ліки: Гарантія зДоров’я Чи Гарантія прибутку?» Чекаємо ваших листів на адресу: м. київ, 03179, вул. уборевича, 19-а, офіс 3, редакція газети «ваше здоров’я» або на e-mail: vz@vz.kiev.ua

Тел.: (044) 423-02-60 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

30 листопада 2012 року

Чинним Кримінальним кодексом України передбачено кримінальну відповідальність за фальсифікацію лікарських засобів або їх обіг (ст. 321). Виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих ЛЗ караються позбавленням волі на строк від 3-х до 5-ти років з конфіскацією фальсифікованих лікарських засобів, сировини та обладнання для їх виготовлення. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або у великих розмірах, або якщо вони спричинили тривалий розлад здоров’я особи – на строк від 5-ти до 8-ми років (також із конфіскацією). Якщо ж ці дії спричинили смерть особи чи інші тяжкі наслідки або вчинені в особливо великих розмірах – від 8-ми до 10-ти років або довічним позбавленням волі. мали відповідної ліцензії. Проте таке порушення не є підставою для позбавлення аптеки ліцензії, і це те саме «вузьке місце», про яке було згадано вище. Здебільшого фальсифіковані ліки були придбані та реалізовані аптечними закладами, які належать фізичними особам-підприємцям зі спрощеною системою оподаткування, за готівку, без касових апаратів, без накладних, без сертифікатів якості виробника. Через це проконтролювати їх діяльність із метою встановлення каналів надходження фальсифікованих ліків практично неможливо. Вважаю, що новий склад Верховної Ради України повинен звернути увагу на наявність цих проблем та внести відповідні зміни до законодавства з метою забезпечення можливості не лише відповідного покарання порушників закону, а насамперед запобігання виникненню таких порушень. Олена МАТВЄЄВА, директор Департаменту післяреєстраційного нагляду ДП «Державний експертний центр МОЗ України» іфічною є точка зору щодо абсолютно безпечних ліків. Навіть відповідна якість препарату не є гарантією того, що лікування не матиме несприятливих наслідків. Усі ЛЗ, незалежно від їх походження (синтетичні, природні), можуть бути більш або менш небезпечними. З іншого боку, це не означає, що застосування препарату завжди матиме несприятливі наслідки. Використання ліків у переважної більшості пацієнтів супроводжується терапевтичним ефектом, однак може зумовити появу побічних реакцій. Це пояснюється фармакологічними властивостями ЛЗ, особливостями відповіді організму пацієнта на їх введення, може бути наслідком медичної помилки чи виникнути з інших причин. Відсутність ефективності ЛЗ також може пояснюватися різними причинами: невідповідність між тяжкістю перебігу захворювання та призначеним лікуванням, використання препарату не за показаннями чи без урахування протипоказань, одночасне застосування ліків, що зменшують ефективність один одного, призначення антимікробних препаратів без урахування чутливості збудників до них, невідповідна якість ЛЗ тощо. На жаль, серед пересічних громадян і медичного загалу укорінилася хибна думка, що більшість лікарських засобів в Україні — неякісні або фальсифіковані. Проте спростуванням цього факту є статистичні дані Держлікслужби України, які свідчать, що в результаті проведення 25 622 перевірок було виявлено: невідповідну якість 107 серій і 113 найменувань ЛЗ; 34 серії та 16 найменувань фальсифікованих ЛЗ, стосовно яких видано приписи про заборону застосування. Збір даних про відсутність ефективності лікарських засобів є дуже важливим, оскільки ця інформація може бути опосередкованим фактором виявлення фальсифікованих ліків. Серед загалу отриманих повідомлень про випадки побічних реакцій лікарських засобів, що надходять до Департаменту післяреєстраційного нагляду (далі — Департамент) ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (далі — Центр), кількість повідомлень про випадки відсутності ефективності ліків досить незначна. Так, у 2011 р. надійшло 8918 повідомлень про випадки побічних реакцій ЛЗ, серед яких 4 — про відсутність ефективності. Станом на 20.11.2012 р. до Департаменту Центру надійшло 8284 повідомлення серед яких 18 — про відсутність ефективності. Не в усіх випадках Держлікслужба України здійснювала контроль якості препаратів, які, на думку репортера, виявилися неефективними. Однак у випадках, коли контроль якості проводився, якість препаратів була відповідною. Справедливо зауважити, що лікарі та пацієнти не завжди праві, оцінюючи препарати як неефективні. Наприклад, навряд чи буде ефективним застосування у якості монотерапії Корвалолу в пацієнтки 78 років із ішемічною хворобою серця та гіпертонічною хворобою. Або повідомлення про те, що призначений протягом 5 днів антибіотик виявився неефективним під час лікування бронхіту, а його заміна на інший антимікробний засіб супроводжувалася терапевтичним ефектом. У цьому випадку, найімовірніше, збудник виявився нечутливим до першого препарату і чутливим до лікарського засобу, призначеного згодом.

Однак повідомлення про відсутність ефективності мають надзвичайно важливе значення. Так, серед отриманих Департаментом Центру цього року було отримано карту-повідомлення, де йшлося про відсутність ефективності засобу для наркозу. Вчасне інформування про це Держлікслужби та проведення контролю якості вилученого продукту виявили, що в ампулах містилася 40% глюкоза! Препарат було негайно вилучено з обігу і в такий спосіб попереджено застосування фальсифікованого продукту іншим пацієнтам. Отже, зосередження зусиль усіх спеціалістів, які є дотичними до процесу обігу лікарських засобів, їх скоординовані та вчасні дії щодо післяреєстраційного нагляду за їх медичним застосуванням сприяють використанню ефективних та якісних ліків. Сергій ЧЕРЕДНІЧЕНКО, начальник Держлікслужби у Львівській області з року в рік в Україні виявляють дедалі більше фальсифікованих медичних препаратів. Наприклад, у 2009 році було вилучено 800 тисяч упаковок, у 2010 — 2,5 мільйона, у 2011 — 4,5 мільйона упаковок (34 найменувань). Серед фальсифікатів переважають широко розрекламовані безрецептурні ліки. Найбільше можливостей для реалізації підробок — в аптечних кіосках, діяльність яких планується припинити вже наприкінці нинішнього року. Хотілося б наголосити ще на одному важливому аспекті. Згідно з нормами закону, ми повинні за десять днів попередити аптеку про перевірку якості ліків. Це попередження дає можливість недобросовісним суб’єктам господарської діяльності прибрати з полиць фальсифіковану або ж неякісну продукцію. Ми впевнені, що ця норма обмежує конституційні права громадян України на забезпечення якісними й ефективними лікарськими засобами, адже вони заслуговують на те, щоб отримувати належну фармацевтичну послугу 365, а не 10 днів на рік. Уже напрацьовано проект відповідного закону, згідно з яким ми отримаємо право здійснювати перевірку якості ліків в аптеці без попередження за 10 днів. Дуже сподіваємося, що його буде прийнято. Окрім цього, хотілося б закликати громадян активніше відстоювати свої права. За 10 місяців 2012 року до Держлікслужби Львівщини звернулось лише 9 споживачів (у Києві зареєстровано 400 звернень). Тож у разі найменших сумнівів у якості медичних препаратів рекомендуємо написати відповідну заяву (зразок знаходиться на офіційному сайті Держлікслужби України) і принести ліки для їх лабораторного дослідження (воно безкоштовне і триватиме від одного до трьох днів). Тож необхідно внести поправки у Податковий кодекс і вилучити підприємців, які займаються реалізацією ліків, з пільгової категорії. Тоді вони не зможуть працювати без касового апарата, без відповідного комп’ютерного забезпечення, яке дозволить «проганяти» ліки через електронну базу.

Валентина ОЧЕРЕТЕНКО, президент правління Спілки громадських організацій «Всеукраїнська асоціація захисту прав пацієнтів «Здоров’я нації» а жаль, ми сьогодні достеменно не знаємо, яка кількість підробних ліків «курсує» по Україні — їх виявляють, а отже, і обліковують не на тому рівні, як цього б хотілося. У нашій країні повинен запрацювати такий механізм, який стане реальним бар’єром для проникнення фальсифікату на прилавки аптек. Законодавство має бути на сторожі інтересів пацієнта. А контролівні органи повинні передусім пильнувати в напрямку запобігання таким випадкам. Адже фальсифіковані ліки — це не просто втрачені кошти пацієнта, а й втрачені можливості лікування, часто — ризик загинути через те, що ліки не подіяли. А у багатьох випадках підробки завдають шкоди. У моєму житті трапилася така ситуація: я придбала антигістамінний препарат в аптеці, після вживання якого у мене виник протилежний його дії ефект — алергійна реакція. Через деякий час я прочитала

в офіційному виданні про те, що препарат саме цієї серії вилучили з аптек як фальсифікований. Такі випадки час від часу виникають, і якщо їх замовчувати — це на руку фальсифікаторам. Та люди дуже рідко звертаються до органів влади з цих питань — вони звикли, що коли ти самотужки не впораєшся з лихом, навряд чи хтось у цьому допоможе. Та й не знають, куди саме звернутися, якщо трапилася підробка. Писати заяву в МОЗ, РНБО, ще якісь організації? Для громадськості слід детально розписати, що і як робити в подібній ситуації. Своє слово повинні сказати і громадські організації. Ми нарешті виходимо на фінішну пряму у вирішенні питання щодо створення комісії із прав пацієнта при МОЗ України. Подібні комісії є в багатьох країнах (у тому числі і в країнах СНД — Казахстані, Росії), вони працюють і над розв’язанням згаданої проблеми. Якщо така комісія запрацює в Україні, якщо буде створено чітку вертикаль рад по захисту інтересів пацієнтів, ми матимемо можливість отримувати і розповсюджувати потрібну інформацію, зворотній зв’язок стане дієвим. На разі ж МОЗу складно отримати всі необхідні дані про порушення прав пацієнтів, а їм своєю чергою складно отримати відповідь на своє звернення. А такі питання потребують невідкладних рішень і оперативних дій. Володимир ЗАГОРОДНІЙ, Голова Ради Української асоціації сприяння охороні здоров’я населення, Голова Української Федерації роботодавців охорони здоров’я, віце-президент Міжнародної торгової палати, Заслужений лікар України, кандидат наук із державного управління а статистикою, у розвинених країнах світу фальсифікованих ліків більше, ніж реєструють сьогодні в Україні. Хоча, якщо бути відвертим, в Україні таку статистику можна пояснити і недостатнім виявленням фактів фальсифікацій. Тож і насторожувати нас повинно не стільки те, що фальсифікат виявили, як те, чому і як саме він з’явився на території України. Відслідковувати ці «шляхи проникнення» повинні відповідні органи — системи охорони здоров’я, правопорядку тощо. Я не виключаю, що найбільше такого фальсифікату — не власне підробки, а in bulk, тобто лікарський препарат завозять до нас не через офіційних дистриб’юторів (готовим до застосування — в блістерах, ампулах тощо), а у вигляді розчинів, порошку, які потім розфасовують ділки від фармринку, використовуючи певне підприємство чи виробничі площі (а почасти і підвали, непристосовані для такої діяльності приміщення). Свого часу, працюючи в МОЗ України, я зіткнувся з цим і навіть тиском на міністерство з боку таких ділків та окремих політиків! Наприкінці 2004 року було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України про митний контроль ввезення лікарських засобів, особливо коли мова йде про великі партії. Однак ця постанова так і не почала діяти. Потрібно чітко встановити правила гри для вітчизняних виробників, які отримують чи сировину, чи продукцію in bulk, та чітко визначити суб’єкти, які мають на це право. Для того щоб максимально обмежити можливі порушення, потрібно повністю відслідкувати ланцюжок від надходження сировини до реалізації готових ліків. Контроль повинен розпочинатися з моменту перетину кордону, з контролю об’єкта, який отримує продукцію in bulk, хто її розфасовує і так далі. Тоді ми зможемо якщо не ліквідувати, то бодай мінімізувати фальсифікації. Одразу хочу зазначити, що при виробництві ліків учасниками національного фармринку їх фальсифікація практично неможлива. У будь-якому разі проблема фальсифікації ліків може розв’язуватися лише на державному рівні. Хоча при цьому можливий зв’язок між громадськими організаціями та державними органами — у тому розумінні, що громадськість обов’язково має інформувати державні органи, в тому числі й правоохоронні, про виявлені випадки порушень у цій сфері. А держава повинна базувати свої рішення та приймати їх відповідно до думки фахівців. Фармвиробництво своєю чергою повинне дотримуватися суворих вимог щодо забезпечення технологічного процесу, щоб гарантувати якість і безпеку своєї продукції.

дИсКУсіЙНИЙ КЛУБ

життя, Що витікаЄ

ПО КрАПЕЛЬКАх

У випуску «ВЗ» №42-43 від 2.11.2012 р. ми порушили проблему аптечної наркоманії, зокрема зловживання краплями Тропікамід, яка останнім часом в Україні набуває характеру епідемії. Відомо, що за допомогою цього специфічного препарату, який використовується лікарями для діагностики стану очей, наркозалежні задовольняють свою потребу у «кайфі». Причин кілька: неврегульований відпуск без наявності рецепта, невисока вартість та, мабуть, найголовніше – суспільна несвідомість. ситуація мала продовження 21 листопада: під стінами виробника – підприємства «Фармак» – із самого ранку зібрався антитропікамідовий мітинг. гасла були адресовані керівництву підприємства. Мета – заборонити виробництво Тропікаміду. Зовсім. Адже півзаходи, що пропонуються (рецепти, предметно-кількісний облік), проблеми не розв’язують. Аби довести, що Тропікамід масово використовується не за призначенням, двоє учасників мітингу за 5 хвилин без проблем (і без рецепта!) придбали очні крапельки і на очах, сподіваємося, керівництва «Фармаку» вправно ввели їх собі у вени.

агадаємо, що ситуація із Тропікамідом давно вийшла з-під контролю. Як ми вже писали раніше, за даними компанії Proxima Research, лише основний вітчизняний виробник препарату Київський завод «Фармак», який у 2007 році випустив понад 180 тис. упаковок Тропікаміду, у 2009 році — майже 224 тис. упаковок, у 2010 –516 тис., у 2011 р. довів цю кількість до понад 2 млн 500 тис. Паралельно із цим невпинно росте армія наркозалежних в Україні. За кількістю споживачів опіатів наша країна посідає 8 місце із 132 країн світу, споживачів «екстазі» — 28 місце з 99 країн, і 96-те зі 137 країн за вживанням канабіноїдів. У цілому наркоманія в Україні зростає, передусім за рахунок збільшення кількості хворих, які вживають наркотики неопіумної групи — так звані легальні, або аптечні.  олександр васильович зінЧенко, Голова Громадського руху «Мовчати про це — злочин!»: «Ми вийшли на цю акцію тому, що іншими способами вже нічого добитися не вдасться. Тут зібралися представники близько 140 громадських організацій, які допомагають наркоманам позбутися наркозалежності. Ми налаштовані досить рішуче у подоланні аптечного геноциду, тому що люди, які об’єдналися у громадську ініціативу «Мовчати про це – злочин!», добре усвідомлюють, до якої катастрофи може призвести байдужість. Багато хто з наших рідних і близьких уже померли від крапель «Фармаку». Наша мета — докричатися до управління компанії «Фармак» і змусити їх вжити жорстких заходів. Адже, за нашими даними, потреба українських

лікувальних установ у цьому препараті — 27,5 тисячі, тоді як заводом виробляється — 2 млн 500 тис. упаковок на рік! З якою метою почали виробляти в десятки разів більше доз препарату? Виробник не бажає відповідати на це запитання. Відповім я: ці обсяги йдуть не на лікування пацієнтів, а на потреби наркоманів. А живуть ті, хто вживає Тропікамід, не більше року! Проблема в тому, що виробник ігнорує ситуацію, яка склалася. Ми написали керівнику «Фармаку» офіційний лист — відповіді не отримали. Всі наші пропозиції сісти за круглий стіл переговорів теж ігноруються. Тому після першої проведеної протестної акції під стінами виробника смертельних крапель для українців будуть наступні, і не лише у Києві, а й по всій Україні. Ми готуємо відповідні звернення до Верховної ради України, Міністерства охорони здоров’я, Прем’єр-Міністра, рНБО. Ми обов’язково звернемось до Міністра внутрішніх справ України, генерального прокурора України, адже виробництво наркотиків, яке вже багато років здійснює Філя Жебрівська і ВАТ «Фармак», повинно бути покарано! Краплі Тропікамід – це не перша спроба Жебрівської зайнятися наркоторгівлею. Ми всі пам’ятаємо громадські акції,

о.в. зінченко, Голова Громадського руху «мовчати про це – злочин!»

спрямовані на зупинення виробництва Трамадолу. Ці акції отримали широку підтримку у суспільстві і влада прислухалася до людей. Впевнені, що осторонь боротьби з аптечною наркоманією не повинні лишатися ані духовні лідери, ані видатні люди. Тому ми звертаємося до ради Церков України, до кожної конфесії, до відомих письменників, співаків, спортсменів. Ми повинні звернути увагу всього суспільства на цю проблему. Мовчати про це – злочин! Вважаємо, що необхідно задіяти мережі аптек. Ми будемо писати звернення, зустрічатися із власниками з проханням зупинити аптечну наркоманію, зупинити неконтрольований продаж Тропікаміду.

в.к. спірідонов, незалежний лікар-нарколог

Але найголовніше – це відповідальність виробника перед народом за сотні тисяч загублених молодих життів. і ми впевнені, що цього разу наркобароншу Жебрівську буде покарано за свої злочини!»  Дмитро володимирович таранЧук, голова юридичного департаменту компанії «Фармак»: «Фармак» дійсно випускає Тропікамід — надзвичайно корисний для багатьох пацієнтів препарат. А що стосується кількості, то вона формується з дистриб’юторських замовлень, адже ми маємо задовольняти попит. А контроль за зловживаннями — функція держави, а ніяк не наша».

Під час цього дійства у юрбі мітингувальників з’явився солідного вигляду чоловік, який зовні суттєво відрізнявся від дієвих осіб мітингу. спочатку він осторонь спостерігав за тим, що відбувалося, але згодом змінив свою позицію на активну. Відрекомендувався як лікар-нарколог. На запитання, який саме медичний заклад представляє, чоловік сказав, що він незалежний лікар. Мета його візиту — «допомога наркоманам», але далі дискусії з учасниками мітингу справа не пішла. З його скупих коментарів було зрозуміло, що лікар на боці виробника. У момент, коли двоє молодиків у масках розпочали прилюдно колотися Тропікамідом, придбаним в одній з київських аптек, — пан спірідонов зник «поанглійськи»,.. так і не надавши хлопцям своєї допомоги.  віктор кирилович спіріДонов, незалежний лікар-нарколог: «Проблеми, з якими стикаються наркомани, мені добре відомі. Тропікамід — не проблема! Вмирають, кажете, ноги гниють? Та бачив я це не раз! То їх вибір». Мітинг тривав кілька годин. Керівництво «Фармаку» так і не вийшло до мітингувальників і не відповіло на їхні запитання. редакція «ВЗ» слідкуватиме за подальшим розвитком подій. Ганна ВЕЛИЧКО, спеціально для «ВЗ» Фото автора

Голові правління, генеральному директору ват «фармак» жебровсЬкій ф.і. Шановна Філя Іванівна! громадський рух «Мовчати про це — злочин!», до складу якого входять 140 громадських організацій, звертається до Вас із вимогою припинити знищення українського народу та зупинити виробництво Тропікаміду! Численні фахівці — психіатри, наркологи, фармацевти — засвідчують, що препарат «Тропікамід», який випускає очолюване Вами підприємство, є наркотичною речовиною. Уся Україна бачила про це у фільмі «Краплі, що риють могили», який вийшов майже 2 місяці тому на Першому Національному телеканалі. Впевнені, що бачили його і Ви! Це було темою звернення до Вас із боку державної служби лікарських засобів. Це можуть підтвердити і тисячі молодих людей, які є наркозалежними від цього препарату і повільно помирають на очах своїх рідних. Ми запрошуємо Вас відвідати їхні сім’ї та подивитися в очі їхнім батькам і дітям. рецептурний спосіб продажу є ширмою, в яку ніхто не вірить. Ми провели перевірки і маємо задокументовані та зняті на відео докази: Ваші твердження про блокування рецептами зловживання цим препаратом є обманом, тому що Тропікамід вільно продається в аптеках, і Ви про це знаєте! Ми надамо ці записи керівництву генеральної прокуратури та усіх силових структур України. Збільшуючи виробництво Тропікаміду, Ви вбиваєте тисячі людей в Україні! Ви ставите під загрозу майбутнє нашої держави! ми закликаЄмо зупинити виробництво тропікаміДу! Голова Громадського руху «Мовчати про це — злочин!»

О.В. Зінченко

Тел.: (044) 423-02-60 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

сИсТЕМА ОхОрОНИ ЗдОрОВ’Я

30 листопада 2012 року

страХування у белЬГії: ВрАхОВАНО Всі рИЗИКИ Бельгійська система охорони здоров’я базується на принципах соціального страхування, яке передбачає горизонтальну солідарність (здоровий платить за хворого), вертикальну солідарність (яка значною мірою залежить від трудових доходів застрахованого) без відбору ризиків. від взаємодопомоги — до королівського указу державне страхування на випадок хвороби і непрацездатності у Бельгії «виросло» з діяльності приватних базових асоціацій взаємодопомоги, які поступово перетворилися на спільні компанії (до речі, статус цих компаній донині визначається законом 1894 року!). Наприкінці 1944 р. у Бельгії було оприлюднено декрет, який встановив обов’язкове страхування для трудящих і за вимогою влади такі спільні компанії було включено до системи соціального страхування. Однак форма обов’язкової програми страхування затверджена законом лише у 1963 році — відповідно до цього закону програма поділялася на два сектори: сектор грошової компенсації, який забезпечував фінансове відшкодування витрат на соціальне страхування у разі укладання угоди із застрахованим до досягнення ним певного віку, і сектор медичних послуг, який забезпечував пожиттєве відшкодування. Пізніше з’явився Королівський указ, згідно з яким обов’язковим медичним страхуванням було охоплено й інші групи населення. Нині понад 99% громадян Бельгії користуються широким спектром державних гарантій надання медичної допомоги. Згідно зі згаданим уже законом 1963 року в Бельгії було засновано Національний інститут страхування здоров’я та непрацездатності (INAMI), який функціонує під опікою міністерства соціального страхування. інститут відповідає за роботу обох секторів програми страхування та пов'язаний з Національними асоціаціями лікарняних кас (їх шість, у т.ч. Фонд медичного страхування Бельгійської залізниці) та допоміжним фондом страхування здоров'я та непрацездатності, який є державною організацією. Національний інститут страхування здоров’я та непрацездатності управляє системою обов’язкового медичного страхування — він розподіляє плановані бюджети лікарняним касам на відшкодування витрат на надання медичної допомоги застрахованим, розробляє інструкції для страхових товариств і контролює їх виконання.

Хто кому платить Фінансування здійснюється переважно за рахунок пропорційних внесків на соціальне страхування і, меншою мірою, за рахунок прогресивного прямого оподаткування, а також альтернативних джерел, пов’язаних зі споживанням товарів і послуг (переважно ПдВ). державна система медичного страхування фінансується в основному із внесків соціального страхування; лише невелику частину коштів виділяє федеральний уряд, тож роль відрахувань регіональних і місцевих бюджетів у цьому незначна. У кожного — свій клопіт. Федеральна влада є відповідальною за регулювання та фінансування системи обов’язкового медичного страхування, визначення критеріїв акредитації (тобто мінімальних стандартів роботи стаціонарів), фінансування лікарень та відділень реанімації та інтенсивної терапії, розробку законодавства щодо кваліфікації медичних працівників, реєстрацію медикаментозних засобів і контроль цін на них. регіональна влада своєю чергою несе відповідальність за здійснення заходів щодо профілактики захворювань та формування здорового способу життя, надання послуг у сфері материнства і дитинства, соціальних послуг, за взаємодію систем ПМсд та паліативної допомоги, впровадження стандартів акредитації та визначення її додаткових критеріїв, інвестиції в стаціонарний сектор. розмір страхових внесків у Бельгії встановлюється централізовано — у вигляді частки доходів, яку

сплачують працівники і роботодавці. Ці кошти надходять у спільний фонд. державні кошти на охорону здоров’я збирає централізовано державне управління соціального страхування — сюди перераховують внески наймані працівники. самозайняті сплачують внески безпосередньо у лікарняну касу (кассе-mutuel) чи в одну з асоціацій лікарняних кас, які вони обирають на власний розсуд, а вже звідти ці кошти перетікають до державного управління соціального страхування. Потім 30% зібраних державою коштів проспективно переводяться до фондів медичного страхування (відповідно до кількості застрахованих, з урахуванням ступеня страхового ризику тощо). Залишки коштів розподіляються ретроспективно — залежно від витрат лікарняних кас чи їх асоціацій. із січня 2008 року різниці у програмах обов’язкового медичного страхування в рамках загальної схеми страхування та схеми страхування для самозайнятих не існує. Якщо до 2008 року держава не покривала для цієї категорії населення витрати на

лікарняних кас (фондів): католицькі (туди входить 45% населення), соціалістичні (26%), ліберальні (7%), професійні (15%), незалежні (4%) та допоміжні (1%). Кожна асоціація працює на основі принципів самоврядування і є членом регіональної асоціації. із 1995 року вони частково несуть фінансову відповідальність (25%) за перевищення фактичного обсягу бюджетних видатків. Завдяки системі обов’язкового медичного страхування здійснюється право на повне або часткове відшкодування витрат на оплату послуг лікарів, стоматологів, фізіотерапевтів, відшкодування під час пологів, лікування, госпіталізації і т.д. Медичні страхові установи відшкодовують застрахованим у них особам частину медичних витрат. Крім того, вони виплачують компенсацію в разі втрати працездатності або настання інвалідності внаслідок хвороби чи нещасного випадку у приватній сфері; надають допомогу під час вагітності та пологів, у разі смерті тощо. Перелік усіх медичних послуг, які

суми внесків по кожній категорії (на 01.01.2012) наймані працівники а) внесок за робочий день

21 рік і старші: € 1,62 від 18 до 21 року: € 1,22 від 14 до 18 років: € 0,81

б) внесок за повний календарний місяць (щоденна плата х 25)

21 рік і старші: € 40,50 від 18 до 21 року: € 30,50 від 14 до 18 років: € 20,25 € 56,42 (щоквартальні платежі)

Студенти

• € 665,51 (щоквартальні платежі) • якщо доходи нижчі щорічної межі доходів, передбачених у статті 134 пункту 3 Королівського указу (€ 25 285,14), то щоквартальні платежі становлять Особи, включені до Національного € 332,75 реєстру фізичних осіб • якщо доходи нижчі річної суми мінімальних засобів існування: € 0,00 (щоквартальні платежі) • якщо є право на отримання допомоги: € 0,00 (щоквартальні платежі)

релігійні общини для членів віком менш як 65 років

€ 85,22 (щоквартальні платежі)

для членів віком понад 65 років

€ 24,37 (щоквартальні платежі)

Колишні співробітники державного сектора в Африці

€ 38,38 (щоквартальні платежі)

так звані «малі ризики» — амбулаторну медичну допомогу, амбулаторне призначення лікарських засобів, стоматологічні послуги, малі хірургічні операції, догляд вдома, то тепер схема страхування для самозайнятих включає в себе оплату не лише великих ризиків (операції, госпіталізації тощо), а й малих, тобто повне охоплення державним медичним обслуговуванням.

кожному — за потребою? система медичного страхування регулюється національними конвенціями й угодами між представниками постачальників медичних послуг та лікарняними касами (наприклад, саме в такий спосіб визначаються тарифи оплати медичних послуг). Усі громадяни, які мають право на медичне страхування, повинні вступити у лікарняну касу або зареєструватися в одній із шести національних асоціацій лікарняних кас (фондів) чи в регіональній службі державного Фонду додаткового страхування по хворобі і непрацездатності. У системі медичного страхування, як уже зазначалося, працює шість загальнонаціональних асоціацій

покриває обов’язкове медичне страхування, внесено у національний прейскурант («номенклатура»), який нараховує понад 8000 позицій. для кожної послуги визначено ідентифікаційний код, якому відповідає договірна вартість медичної послуги і розміри її компенсації з боку лікарняної каси. Вартість послуг, що не входять у прейскурант, відшкодовується пацієнтом із власних коштів (наприклад, альтернативні методи лікування — голковколювання, гомеопатія). Пластична хірургія, підбір окулярів та допомога ортодонта відшкодовуються лише за певних умов. Значною мірою витрати на профілактичні заходи приймає на себе держава (наприклад, щеплення для дітей і скринінг раку молочної залози). до речі, існує і перелік лікарських засобів, вартість яких відшкодовується за рахунок медичного страхування — приблизно 2 тисячі найменувань. У разі нещасного випадку чи хвороби витрати компенсує страхова компанія роботодавця, а також Фонд нещасних випадків, а в деяких випадках — Фонд професійних захворювань. деякі пацієнти отримують

більш високу компенсацію по обов’язковому медичному страхуванню. до таких, передусім, належать особи, які отримують допомогу по соціальній інтеграції CPAS, чи гарантований дохід для літніх людей, або ж допомогу для людей з обмеженими можливостями (цій категорії статус отримувача підвищеної компенсації надається автоматично). інваліди, пенсіонери теж можуть скористатися такою перевагою, але лише тоді, коли вони належатимуть до відповідної категорії за рівнем доходів, встановлених законом. статус OMNIO також може дати право на підвищене відшкодування медичних витрат. Цей статус поширюється на сім’ї з низьким рівнем доходів: потрібно довести, що загальний сімейний брутто-дохід нижчий встановленого законом рівня. до уваги береться і так звана максимальна оплата (MAF), яка гарантує, що кожна сім’я за рік не витратить більше, ніж це визначено як витрати на медичні послуги (для певної категорії осіб — соціальна MAF чи залежно від доходів). Якщо, приміром, у разі хронічного захворювання чи через низький сімейний дохід витрати на лікування починають перевищувати вказану річну суму, 100% повертають витрати на подальше лікування впродовж поточного року.

коли третій не зайвий Бельгійці беруть участь у фінансуванні системи охорони здоров’я і через сплату офіційних співплатежів та додаткових виплат. Основним її механізмом є оплата за послуги. Вона існує у вигляді системи прямих платежів (переважно це за амбулаторну допомогу), коли пацієнти оплачують повну вартість послуги, а потім лікарняна каса частково відшкодовує ці витрати; а також у вигляді системи оплати з боку третьої сторони (за лікарські засоби під час амбулаторного і стаціонарного лікування), коли лікарняна каса безпосередньо оплачує послуги постачальників медичних послуг, а пацієнт — співплатежі, додаткові послуги або ті, які не входять до переліку послуг, що відшкодовується. Водночас систему оплати третьою стороною можна застосовувати для оплати амбулаторної допомоги лише за певних умов — із метою збільшення фінансової доступності цього виду обслуговування для вразливих груп населення. розмір компенсації залежить від виду наданих послуг, рівня доходу і соціального статусу пацієнта (пільгове відшкодування чи ні), так само як і від загальної суми співплатежів, сплаченої пацієнтом за рік. із метою забезпечення доступності медичної допомоги для вразливих груп населення було вжито низку заходів (розширення застосування пільгових тарифів відшкодування на групи населення з доходами, нижчими встановленого рівня, обмеження максимальної суми оплачуваних співплатежів тощо). слід також відзначити, що найбільші страхові компанії Бельгії не мають своєї ніші в системі медичного страхування, на них припадає невелика частка ринку добровільного медичного страхування. Однак нині, через значні фінансові труднощі, намітилася тенденція до зменшення страхових виплат з боку державних програм. Персональні внески клієнтів цих програм постійно підвищуються і, як прогнозують експерти, цей процес продовжуватиметься і надалі. Тож приватне страхування по хворобі й інвалідності відіграватиме дедалі більшу роль, адже воно більш гнучке і стане вагомим додатком до неповороткої системи державного страхування. Але й нині бельгійці пишаються тим, що їхня система охорони здоров’я заснована на принципах рівного доступу до неї, а система обов’язкового державного страхування Бельгії охоплює практично всіх громадян і вирізняється широким соціальним пакетом. Матеріал підготовлено за сприяння науковців відділу економічних досліджень охорони здоров’я та медичного страхування ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України»

КОНФЕрЕНЦії, З’їЗдИ, ВИсТАВКИ

фунДаменталЬна наука – КЛЮЧ дО УсПіхіВ У дЕрМАТОЛОгії Цьогорічна науково-практична конференція «5-ті Київські дерматологічні дні», яка відбулася під патронатом МОЗ України та НАМН України, була присвячена дитячій дерматології. Провідні фахівці світу у своїх доповідях розповіли про досвід застосування нових методів діагностики і лікування дитячих дерматологічних захворювань, які є актуальними на сьогодні. Поділитися враженнями від зустрічі українських та зарубіжних колег і розповісти про основні досягнення та проблеми розвитку дитячої дерматології на сучасному етапі ми попросили президента європейської Академії дерматовенерології професора Ервіна ЧАхЛЕрА, відомого у світі професора дитячої дерматології джона хАрПЕрА і головного дерматовенеролога МОЗ України Олександра ЛіТУсА. ВЗ у яких країнах дерматологія розвивається найактивніше?

е. Чахлер: Це визначити вельми складно. Однак, я вважаю, що все-таки в європі. Лідерами у цій галузі є Франція та Німеччина — саме звідти науковці отримують значну частину цікавих із точки зору науки і важливих для практичної роботи досліджень. Також варто відзначити значний вклад Великої Британії і сША у розвиток дерматології.

ми чинниками. сподіваюся, в найближчі роки ми зможемо спостерігати прорив у цьому напрямку і матимемо змогу допомогти багатьом нашим пацієнтам.

для подальших відкриттів, які можуть допомогти розв'язати низку прикладних завдань.

ВЗ лікар допоможе пацієнту, якщо наука допоможе лікарю...

Дж. Харпер: Так. дитячі дерматологічні захворювання обчислюються багатьма тисячами, низка серйозних хронічних хвороб шкіри з’являється саме в дитячому віці, їх потрібно вчасно діагносту-

е. Чахлер: На мою думку, саме фундаментальні дослідження є ключем до боротьби з хворобами

ВЗ у дитячих дерматологів — свої проблеми?

ВЗ схоже, україна в цьому плані далеко відстає...

о. літус: дерматовенерологія — це частина всієї медицини, яка нині в Україні потребує структурних реформ. Уже понад 20 років ми змушені адаптувати нашу галузь до сучасних реалій ринкової економіки, страхової медицини, дефіциту бюджетного фінансування, зберігаючи при цьому соціальну складову. Тим часом дерматологія не стоїть на місці, час висуває нові вимоги, і наше завдання — скерувати розвиток галузі у правильне русло. Багато держав, у тому числі і наші сусіди, пройшли через такий складний період, нам потрібно проаналізувати їх досвід і впровадити те найкраще і найцінніше, що підходить для наших реалій. ВЗ яку хворобу дерматологи світу вважають нині такою, що набула глобального масштабу?

е. Чахлер: Чим більше ми заглиблюємося у своєму розумінні дерматологічних захворювань, тим більше у нас з’являється нових викликів. Зокрема, в інфекційних захворюваннях шкіри. Здавалося б, про них можна було забути із винаходом антибіотиків, але вже пройшло майже століття з винаходу першого антибіотика, а інфекційні захворювання шкіри не втрачають своєї актуальності і на сьогодні. Зараз ми маємо проблеми, пов’язані з появою стійких до антибіотиків штамів стафілококу. Це свого роду виклик усій медичній індустрії. Втім я вважаю, що сьогодні ми перебуваємо у виграшній ситуації — значна кількість хвороб усе-таки піддається лікуванню. до того ж однією з найважливіших складових захисту від інфекцій, про яку ми поки що багато чого не знаємо, є природні захисні механізми людського організму. Тому перш за все потрібно розуміти, як підтримувати цей природний захист, як йому допомогти боротися із інфекційни-

олександр літус і Джон Харпер

Дж. Харпер: із розвитком фармакології можливість терапії багатьох шкірних захворювань суттєво розширилась. Лікарські засоби стали більш безпечними, їх дія більш специфічною, а форми випуску значно комфортнішими. Однак, як кажуть, над цим ще працювати і працювати. Щодо того, чи спроможні ми викорінити причини хвороб за допомогою ліків, зауважу, що дерматологічні захворювання часто провокуються станом навколишнього середовища — інфекційними та алергійними чинниками. до того ж значну роль відіграє спадковий чинник — у частини людей присутня генетична схильність до розвитку певних дерматологічних захворювань. Наприклад, атопічний дерматит виникає в разі нашарування дії зовнішніх факторів на наявну генетичну схильність. ВЗ то, можливо, варто покластися у цих питаннях на молекулярну генетику?

Дж. Харпер: На генетичні методи терапії покладають великі надії не лише дерматологи. Ці методи допоможуть вплинути на причину багатьох захворювань і радикально допомогти хворим. Можливо, вже через кілька років ми зможемо змінити дефектний ген в ураженому органі, зокрема в шкірі, і вилікувати такі тяжкі спадкові захворювання як бульозний епідермоліз, псоріаз, іхтіоз та багато інших. ВЗ а наскільки ефективною (і можливою за нинішнього стану екології) є профілактика дерматологічних хвороб?

Дж. Харпер: Профілактика вкрай важлива, особливо у дитячому віці. її основою можна вважати здоровий спосіб життя, правильний догляд за шкірою, своєчасне та адекватне лікування захворювань. Важливим для дітей є захист від сонця, адже сонячні опіки в дитячому віці значно збільшують ризик виникнення меланоми в більш зрілому віці. Крім того вони можуть спровокувати низку хронічних дерматозів, таких як дискоїдний вовчак, вітиліго, склеродермія та інші. Джон Харпер, емі паллер, микола короткий, алан таіб, арнольд оранж (зліва направо)

сьогодення (та й майбутнього також), тому у такі дослідження варто інвестувати, також принципово важливо вивчати нові аспекти в цьому напрямку. ВЗ а яка ситуація з інвестуванням у фундаментальні дослідження в україні?

о. літус: Особливість фундаментальних досліджень у тому, що отримані результати не завжди можна застосувати в чистому вигляді і негайно. до того ж вони потребують значних ресурсів — і наукових, і матеріально-технічних. Я сподіваюсь, що в найближчому майбутньому в українській медицині, в тому числі і в дерматовенерології, фундаментальна наука отримає можливість активно розвиватися. Зокрема, Національна академія медичних наук робить чіткі кроки в цьому напрямку. Адже фундаментальні дослідження — це основа

вати і почати адекватно контролювати. Втім серед найактуальніших проблем у дитячій дерматології я б виділив екзему, алергійні та інфекційні, а також генетичні захворювання. Продовжити цей перелік можуть акне, висипи у немовлят тощо. Зокрема, до сфери моїх наукових інтересів входять алергодерматози, у тому числі атопічний дерматит, бульозні дерматози, судинні новоутворення шкіри. На конференції я виступав із лекціями про судинну патологію шкіри і захворювання шкіри у новонароджених — у нас накопичився багаторічний практичний досвід лікування таких станів, і я із задоволенням поділився ним із колегами з України. ВЗ наскільки безпечною на сьогодні є фармакотерапія дитячих захворювань і чи здатна вона потрапити в «ціль»?

ервін Чахлер і олександр літус

ВЗ які ваші враження від конференції?

Дж. Харпер: Я вже вдруге в Києві, вперше я відвідав столицю України в березні 2011 року, взявши участь у першому конгресі євразійської асоціації дерматовенерологів. для мене було відкриттям, що у країні колишнього радянського союзу можливе проведення наукового заходу такого високого рівня як наукової програми, так й організації. Я із задоволенням відвідаю Україну втретє, для участі у конгресі, який відбудеться наступного року в Одесі. о. літус: Насамперед хочеться відзначити широку тематику заходу. Програма конференції всебічно охопила підходи до діагностики та лікування поширених дерматозів у дітей (атопічний дерматит, вітиліго), а також були представлені доповіді на тему найсучасніших здобутків світової науки. Зокрема, йшлося про консервативне лікування ангіом у новонароджених, проактивну терапію хронічних дерматозів, складні випадки псоріазу тощо. Тішить і те, що з кожною такою конференцією у залі більшає наших фахівців, які не користуються засобами синхронного перекладу, оскільки володіють англійською мовою. сподіваюся, що за 3-5 років в Україні можна буде проводити подібні конференції англійською. Приємно й те, що наше зібрання відвідали такі почесні гості, і що новообраний президент європейської академії дерматовенерології професор Ервін Чахлер закликав наших дерматовенерологів, учених і практиків, активно інтегруватися у європейський дерматологічний простір, відвідувати європейські конференції, налагоджувати міжнародні зв’язки. Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»

Тел.: (044) 423-02-60 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

30 листопада 2012 року

ЧОМУ Я ЧИТАЮ «ВАШЕ ЗДОРОВ’Я»? Реформування галузі не могло не викликати реформування галузевої газети. Що зроблено і куди рухатися далі – ці теми відверто обговорюють лікарі України на сторінках «ВЗ». Чекаємо нових листів!

Увага, триває передплата на 2013 рік! Передплатні індекси:

08198

для індивідуальних передплатників 1 міс.

19 грн

6 міс.

114 грн

3 міс.

57 грн

12 міс. 228 грн

60965

для підприємств та організацій 1 міс.

23,53 грн 6 міс.

3 міс.

70,59 грн 12 міс. 282,36 грн

141,18 грн

на мою думку, варто було б активніше висвітлювати профілактичний напрямок у медицині. Оксана КОВАЛЕНКО, лікар-офтальмолог вищої категорії, Центр мікрохірургії ока, м. Київ, медичне містечко нашому Центрі передплачують «Ваше здоров’я» давно. Коли ця газета потрапляє мені до рук, ніколи не відкладаю її, а читаю із задоволенням, адже неодноразово переконувалася, що завжди знайду інформацію, яка мене зацікавить або наштовхне на роздуми, інколи навіть допоможе прийняти правильне рішення, адже тут публікується не тільки корисна, а, головне, своєчасна інформація. Робота лікаря, як ви знаєте, відбирає багато часу, крім того, потрібно читати чимало наукової літератури зі своєї спеціальності. Тому, аби залишатися в курсі подій, які відбуваються у медичному світі поза офтальмологією, таке видання є просто знахідкою: і новини, й інформація з медичних заходів, і повідомлення про медичні інновації, і консультація юриста тощо — все в одному виданні! Це робить мене палкою прихильницею «Вашого здоров’я».

Леонід ПОКРИШКА, головний лікар обласної лікарні №2 (м. Луганськ) постійний читач газети, не пропускаю жодного її номера. Останнім часом «Ваше здоров’я» змінило свій зовнішній вигляд, дизайн і бренд. Тепер на його сторінках розміщено не тільки думку медичної влади, а й альтернативні погляди. Для мене актуальними є питання реформування галузі, які порушуються у виданні. Однак у газеті не завжди знаходжу зрозумілі відповіді на запитання, яке хвилює кожного медичного працівника: «Що чекає нас попереду?» Це не нормально, коли в центрі розвиваються нові медичні технології, а на периферії валиться елементарна медична допомога. Вважаю, що в газеті слід відкрити «опозиційну» сторінку, як платформу альтернативних думок. Важливо, щоб офіційні медичні особи обов’язково давали коментарі на запитання читачів. «Ваше здоров’я» — не клінічна газета, вона має стати майданчиком для дискусій між читачами, її призначення — аналізувати ситуацію в галузі та інформувати медичну громадськість про актуальні події в охороні здоров’я.

Олексій ІВАХНЕНКО, невролог, головний лікар Центру магнітно-резонансної томографії Міжнародного інституту біологічних систем, м. Київ риємно, що газета «Ваше здоров’я» висвітлює складні й актуальні теми: фінансування й аудит у системі охорони здоров’я, реклама ринку медичних послуг, кадрова політика та юридичні аспекти тощо. Важливо, що як лікарпрактик, так і організатор охорони здоров’я можуть знайти відповіді на ці питання не де-небудь, а на сторінках рідної газети. Цікавим і незвичним є висвітлення проблеми «Психологія у відносинах лікаря і пацієнта». Так, тут важко не погодитися: психологічний клімат у відносинах — категорія цілком реальна. Адже без довіри до лікаря не буде досягнуто лікувального ефекту. На мій погляд, це показник благополуччя психологічного клімату, тому що постановка проблеми на повний голос — це перший, мужній і досить непростий крок до її розв’язання. Дуже важливо, що відбулася відкрита розмова на цю тему, без згладжування гострих кутів. Також запам’ятався матеріал «Про життя, творчість і східні мудрості». Побільше б таких статей. «Ваше здоров’я» не залишає без уваги і новинки фармацевтичного ринку. Ось вона — реальна користь медичної газети! Саме на сторінках цього видання можна цивілізовано і разом з тим максимально гостро окреслити існуючу проблему і сучасні способи лікування. Приклад газети красномовно свідчить про те, що можливості медичного видання великі. Я б рекомендував багатьом лікарям-початківцям познайомитися з «Вашим здоров’ям», аби зрозуміти одну важливу річ: це видання — не тільки повідомлення про нові розробки в медицині, нові технології в лікуванні інколи невиліковних хвороб, воно може стати граючою фігурою на шахівниці подій, причому, аж ніяк не пішаком... Хотів би висловити свої пропозиції: друкувати побільше практичних порад, так би мовити реальних прикладів із життя, які стануть у нагоді читачам, які працюють у практичній медицині. Так, доведеться писати очевидні, а деколи неймовірні і тому дивні для багатьох речі, але як часто ми стикаємося з подібним у нашій практиці і це лише підштовхує не стояти на місці, а вивчати медицину все глибше. Словом, познайомившись із виданням, читач, безумовно, отримає надію на майбутнє, адже наше майбутнє — це «Ваше здоров’я»!

Увага, передплата! Абонемент на газету «Ваше здоров’я»



Ісаак ТРАХТЕНБЕРГ, академік НАМН, член-кореспондент НАН України и живемо у взаємопов’язаному інформатизованому світі. Для нас, науковців та лікарів-практиків, усіх причетних до системи охорони здоров’я, одним із надійних джерел інформації є наша шановна газета «Ваше здоров’я». Часопис у багатьох випадках став у пригоді мені й моїм колегам з Інституту медицини праці НАМН України. Впадає в око, як змінилось «ВЗ» останнім часом: ширшою стала тематика, сучасний дизайн, багата фотоілюстрація. Але оскільки з газетною площею завжди сутужно, не стану розвивати цю думку, а як постійний, упродовж багатьох років, читач спинюся на побажаннях щодо подальшого висвітлення питань охорони здоров’я на сторінках часопису. Перше: на мою думку, добре було б не обмежуватись констатацією здобутків нашої медичної науки, а йти далі, повідомляти про практичні результати рекомендацій науки, про їх ефективність уже у клінічній практиці. Лікарі-практики могли б повідомити і свої оцінки новацій, із позицій практики подати пропозиції щодо подальшого удосконалення запропонованих наукою лікувальних чи діагностичних технологій, нових приладів тощо. Адже за великим рахунком галузева наука і працює заради клінічної практики. Побажання друге: приділити більше уваги молодим фахівцям, можливо, відкрити й відповідну рубрику. Адже ніхто з лікарів, провізорів не потребує фахової допомоги так, як на початковому етапі самостійної роботи. Своїм багатющим досвідом могли б поділитися наші шановні медики-ветерани, і не тільки вони, скільки у нас талановитих медичних фахівців, науковців! Побажання третє: давайте не забувати наукової, лікарської спадщини наших попередників. Маю на увазі не лише тих, хто вже у глибині історії вітчизняної медицини, а корифеїв недавніх часів, таких, як незабутні академік Микола Амосов, академік Володимир Фролькіс та багато інших. Адже скільки цінного у їх науковій, клінічній спадщині, чому ж її не використати? І, нарешті, четверте побажання – останнім я поставив його не тому, що воно менш важливе, а тому, що це окремий потужний пласт і про нього не можна говорити скоромовкою. Банальним стало тисячократне повторення з трибун різного рівня про важливість профілактики, а що робимо практично для розвитку цього напрямку, високо цінованого у всьому цивілізованому світі? Отож пошанованому «Вашому здоров’ю»,

 Підприємства та організації • передплатний індекс 60965 • термін передплати_____________міс. • ціна_______грн. • кількість комплектів___________________ • індекс___________ • місто____________________________ • село_____________________________ • обл._____________________________ • район___________________________ • вулиця_____________________________ • буд.______корп.______кв._______ • кому_____________________________



Абонемент на газету «Ваше здоров’я»  Індивідуальні передплатники • передплатний індекс 08198 • термін передплати______________міс. • ціна_______грн. • кількість комплектів___________________ • індекс___________ • місто____________________________ • село_____________________________ • обл._____________________________ • район____________________________ • вулиця___________________________ • буд.______корп.______кв.________ • кому_____________________________

Цей абонемент допоможе вам оформити передплату на газету «Ваше здоров’я»

МЕДИЦИНА У РЕГІОНАХ Сумщина

Дніпропетровщина

ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ ДЛЯ СІМЕЙНИХ ЛІКАРІВ

ІМУНОПРОФІЛАКТИКА –

ЗБРОЯ ПРОТИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

Для підвищення рівня кваліфікації сімейних лікарів у 2012 році Міністерство охорони здоров’я України започаткувало цикл Всеукраїнських навчальних семінарів «Актуальні питання сімейної медицини». У лютому та квітні провідні науковці України провели два навчальних семінари в Дніпропетровську, в яких взяли участь майже 500 лікарів загальної практики–сімейної медицини. Наразі ще 210 лікарів пройшли необхідний курс лекцій у режимі онлайн — вперше на Дніпропетровщині навчання проводилось дистанційно у форматі телемосту, після чого всі слухачі пройшли тестування з лекційного матеріалу та отримали відповідні сертифікати.

рамках навчальних семінарів було розглянуто найбільш актуальні питання діагностики, лікування та профілактики захворювань, із якими пацієнти найчастіше звертаються до сімейних лікарів, а саме: серцево-судинні захворювання, у першу чергу — гіпертонічна хвороба, захворювання дихальної системи, цукровий діабет тощо. Курс лекцій у режимі онлайн прос лу ха ли лікарі з Дніпропетровська, Дніпродзерж инська, Новомосковська, Кривого Рогу, а також Дніпропетровського, Верхньодніпровського, Новомосковського та Синельниківського районів: «На Дніпропетровщині створюються належні умови для професійного розвитку сімейних лікарів. Окрім поглиблених знань, які вони отримують у вищих навчальних закладах та на курсах спеціалізації, в області постійно проводяться науково-практичні семінари, конференції та переривчасті курси з участю провідних учених-медиків. Такі заходи забезпечують професійну підготовку сімейних лікарів для надання якісної медичної допомоги всім членам родини, незалежно від віку та статі», — наголосив заступник начальника головного управління охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації Олена Лугова. На Дніпропетровщині сімейні лікарі проходять фахову підготовку у вищих медичних навчальних закладах (наприклад,

Дніпропетровська державна медична академія). Протягом 6 років студенти опановують професію лікаря, після чого розпочинається інтернатура за фахом «загальна практика—сімейна медицина», що триває ще 2 роки. Програма підготовки сімейних лікарів в інтернатурі включає вивчення 20 різноманітних медичних спеціальностей. У жовтні 2011 року на базі Підгородненської амбулаторії відкрито навчально-методичний центр, де сімейні лікарі проходять навчання та освоюють практичні навички. Окрім цього, сімейних лікарів готують на кафедрі сімейної медицини факультету післядипломної освіти Дніпропетровської державної медичної академії шляхом спеціалізації лікарів-терапевтів та лікарів-педіатрів дільничних. Така післядипломна перепідготовка, що триває 6 місяців, дає змогу підготувати кваліфікованого сімейного лікаря. Варто враховувати, що 6-місячну підготовку проходить лікар (терапевт, педіатр), який уже має практичний досвід, теоретичні знання та вміння. Наразі на Дніпропетровщині працює 582 сімейні лікаря, а до кінця 2013 року в області їх буде більше 1000. Управління преси та інформації Дніпропетровської ОДА

• завжди актуальна та об’єктивна інформація • максимальна відкритість до дискусій

• постійний діалог із читачами • нові цікаві проекти • сучасний та зручний формат

«Ваше здоров’я» – суспільне видання щодо питань охорони здоров’я!

априкінці жовтня цього року на базі Сумського державного університету відбувся одноденний навчальний семінар на тему «Головні питання імунопрофілактики та лікування інфекційних і соматичних хвороб». У роботі семінару взяли участь головні спеціалісти управління охорони здоров’я, заступники головних лікарів лікувально-профілактичних закладів, що опікуються здоров’ям матерів та дітей, лікарі-неонатологи, педіатри, терапевти, лікарі загальної практики-сімейної медицини, акушери-гінекологи пологових будинків, лікаріінтерни, підліткові лікарі, викладачі педіатричних та профільних кафедр медичного інституту Сумського державного університету, студенти. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, майже 90% смертей дітей віком до одного року виникають із неонатальних причин, гострого захворювання на діарею, пневмонію та на інфекційні хвороби, зокрема, такі як кашлюк, пневмококові та менінгококові інфекції, дифтерію, червінку, паротит, захворювання на кір. За останні роки зросла кількість дітей із ротавірусними інфекціями, відмічено спалахи грипозних та гострих респіраторних захворювань. Саме тому імунопрофілактика, вакцинація дітей та підлітків є найбільш дієвим заходом у боротьбі з інфекційними хворобами. Тож питання, які обговорювалися під час конференції, є актуальними для українських лікарів. Про стан захворювання на інфекційні хвороби серед дитячого населення України та про актуальні питання їх вакцинації доповів слухачам головний педіатр Міністерства охорони здоров’я України, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри педіатрії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика В’ячеслав Бережний. Доповідач зосередив увагу присутніх на головному, загальнодержавному питанні, а саме: зміцнення здоров’я дитячого населення в Україні та зниження захворюваності і смертності дітей віком до 5 років. Про симптоматику захворювання дітей на кашлюк, діагностику, лікування та профілактику хвороби, а також про питання імунопрофілактики пневмококової інфекції поінформував присутніх доктор медичних наук, професор кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, головний дитячий інфекціоніст Міністерства охорони здоров’я України Сергій Крамарєв. Доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри дитячих інфекційних хвороб Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, головний дитячий імунолог МОЗ Людмила Чернишова детально розповіла слухачам про можливі бактеріальні ускладнення респіраторних вірусних інфекцій у дітей та їх профілактику. Під час конференції в.о. обов’язків головного педіатра управління охорони здоров’я Ольга Гапієнко від імені керівництва УОЗ за значні досягнення в галузі медицини та високий професіоналізм вручила Подяки управління охорони здоров’я компанії «МедЕксперт» та редакції журналу «Современная педиатрия» кращим лікарям лікувально-профілактичних закладів області. Серед них: Тетяна Мороз — лікар-неонатолог Сумської обласної дитячої клінічної лікарні, Лідія Перепелиця — лікар-педіатр Білківської амбулаторії загальної практики–сімейної медицини Тростянецького району, Наталія Спічакова — лікар-педіатр, головний спеціаліст УОЗ. Подякою управління охорони здоров’я нагороджено також колектив лікарів дитячої клінічної лікарні м. Шостка, який очолює головний лікар Тетяна Гончар. Прес-центр управління охорони здоров’я Сумської ОДА

Тел.: (044) 423-02-60 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

МЕДИЦИНА У РЕГІОНАХ

30 листопада 2012 року Донеччина

ПРИВАТНО-ДЕРЖАВНЕ ПАРТНЕРСТВО В ДІЇ В

ідразу дві лікувальні установи в Донецькій області отримали нове обладнання. Це стало можливим завдяки Благодійному фонду Ріната Ахметова «Розвиток України», який активно підтримує охорону здоров’я в регіоні. Так, Шахтарський міський протитуберкульозний диспансер оснастили сучасною діагностичною системою американського виробництва GeneXpert. Лікувальна установа обслуговує 7 міст і 2 райони. «Устаткування, передане шахтарським медикам, отримало рекомендацію ВООЗ у 2010 році, і вже за два роки з’явилося в Донецькій області, — розповідає Владислав Денисенко, менеджер проекту Фонду «Розвиток України». — Його було закуплено в рамках регіональної програми «Подолання туберкульозу в Донецькій області» — спільного проекту Фонду, обласної ради та облдержадміністрації. Система GeneXpert дозволяє виявити ДНК збудника хвороби в мокроті та встановити, чи є генетичні мутації щодо протитуберкульозних препаратів». Із цього приводу головний лікар диспансеру заслужений лікар України Людмила Смагіна

ЯКЩО ОСНАЩУВАТИ, ТО ВЖЕ НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ!

зауважила: «Ми дуже раді, що отримали цей апарат, тому що наші можливості діагностики хіміорезистентного туберкульозу суттєво розширилися. Якщо до цього для визначення стійкості туберкульозної палички у хворих потрібно було 75 і більше днів, то зараз ми можемо отримати результати вже через три дні з моменту надходження хворого. Це дозволяє почати своєчасне лікування за відкоригованою схемою згідно зі стійкістю до препаратів, а також убезпечити оточуючих. До того ж терміни лікування таких пацієнтів значно скорочуються». Головний лікар зазначила, що за кілька років реалізації програми з подолання туберкульозу в області фтизіатрам стало легше працювати. Насамперед тому, що лікарі отримали максимально чіткий, поетапний план дій по досягненню потрібних результатів, а по-друге, Фонд матеріально стимулює якісну роботу медичного персоналу. Тенденція до зниження захворюваності на туберкульоз за п’ять років виконання програми намітилася дуже суттєва — наприклад, у Шахтарську цей показник зменшився на 35%. Аналогічне обладнання в рамках проекту було встановлено ще у трьох диспансерах — у Краматорську, Горлівці та Маріуполі, де проходить лікування основна маса туберкульозних хворих. Вартість чотирьох діагностичних систем GeneXpert становить 522 тисячі гривень, і до кожного з них лікувальні заходи отримали додатково витратні матеріали (на їх закупівлю і технічну підтримку модулів на рік виділяється 332 тисячі гривень). Євгенія МАРТИНОВА, власкор «ВЗ», Донецьк

правжнім святом ста ло оновлення обладнання у Старомихайлівській амбулаторії сімейної медицини (Мар'їнський район). Якщо догляну т у столітню будівлю, в якій розташовано лікувальний зак ла д, рег улярно «модернізують», то про оснащення, на жа ль, такого сказати не можна було: техніка функціонува ла ще з радянських часів! У селищі Старомихайлівка проживає більше 6,5 тисячі осіб, серед яких багато дітей, пенсіонерів, інвалідів. Дістатися до лікарні райцентру з пересадками для них – величезна проблема, але в рідному селищі неможливо було навіть зробити кардіограму. «Ми не насмілювалися мріяти про те, що отримали! — не приховує р а до с т і з а від у в ач к а амбулаторії, лікар вищої категорії Віра Погребняк. — Я працюю тут 30 років, і вперше за ці роки техніка оновилася практично на 90%! Це відразу ж оцінили пацієнти, які потягнулися і на обстеження, що стали зручними, і на процедури. Ми отримали 11 позицій, модернізувавши гінекологічний, фізіотерапевтичний, дитячий кабінети. Серед новинок — сучасний апарат-кардіограф «Юкард-100», прилад низькочастотної електротерапії «Радіус-100», гінекологічне крісло, сухожарова шафа, сповивальний столик, ростомір, електричні ваги тощо. Особливо приємно, що обладнання отримали перед початком «гарячого сезону», коли пацієнти звертаються

з респіраторними захворюваннями, бронхітами тощо. У рік ми виконуємо близько 15 тисяч процедур, але вже можна говорити про те, що цей показник збільшиться». Менед жер проек т у Фонду Ірина Михайлик додала: «Підтримку ліку-

вального закладу було здійснено в рамках проекту «Адресна допомога». Коли до Фонду надійшов лист зі Старомихайлівської амбулаторії з проханням про придбання електрокардіографа, ми постаралися оперативно відреаг увати. Приїхавши на місце, зрозуміли, що лікувальний заклад має потребу і в іншому обладнанні та в медичному інвентарі. Було прийнято рішення оснастити амбулаторію всім необхідним для обстеження і надання якісної допомоги жителям селища». Євгенія МАРТИНОВА, власкор «ВЗ», Донецьк Фото автора

К і р о в о г ра д щ и н а

КОЖНА МИТЬ ЖИТТЯ – БЕЗЦІННА!

дна з найактуальніших потреб сьогодення — особистості, фахівці, спеціалісти, які мають високий рівень знань, володіють професійними навичками і вміють оперативно реагувати на проблемні ситуації. Навчальний заклад має виступати могутнім генератором цих факторів. Принаймні так розуміють свою місію працівники Кіровоградського медичного коледжу ім. Є.Й. Мухіна — одного з найстаріших медичних закладів України, який пишається своєю 225-річною історією і з оптимізмом дивиться у майбутнє. Навчальний заклад, яким керує директор-новатор — кандидат медичних наук, доцент, заслужений лікар України Петро Сидоренко, сьогодні став важливою ланкою в цілісній структурі системи охорони здоров’я області. Коледж забезпечив висококваліфікованими молодшими медичними

спеціалістами установи не лише Кіровоградщини та України, а й багатьох держав ближнього і дальнього зарубіжжя! Одним із напрямків виховання професіоналів є комплексне поєднання навчальної, наукової, практичної роботи, науково-до-

слідницькі та науково-практичні конференції, в яких активно беруть участь наші студенти. З цією метою на базі коледжу створено й активно працює студентське наукове товариство. Ця молодіжна організація координує зусилля студентів, спрямовані на дослідження актуальних питань медичної науки. Участь у науково-практичній роботі надає можливість молодим спеціалістам не тільки прилучитися до таємниць медицини, а й внести свій посильний вк лад у ве лик і нау кові розробк и. Набуті навички наукових пошуків допомагають студентам під час розв’язання практичних завдань охорони здоров’я. «Кожна мить життя — безцінна!» — під таким девізом у коледжі пройшла регіональна науковопрактична конференція з питань хоспісної та паліативної допомоги.

У ході підготовки до конференції викладачі та студенти ІІ-ІV курсів опрацювали багато різноманітного матеріалу, відеофільмів із питань хоспісної та паліативної допомоги, провели зустрічі і бесіди з людьми, які перебувають у притулках, в окремих спеціалізованих палатах, з рідними та близькими невиліковно хворих пацієнтів, із персоналом, який допомагає інкурабельним хворим. Головними темами обговорення на конференції стали історії розвитку хоспісного руху; організація роботи, структура та принципи хоспісу; роль медичної сестри у наданні хоспісної та паліативної допомоги; паліативна хірургічна допомога інкурабельним хворим, зокрема паліативна підтримка хворим на СНІД. Участь у роботі конференції взяли і колеги з Олександрійського медичного училища. Тетяна ГУТ, заступник директора із практичного навчання, відмінник освіти України, спеціально для «ВЗ», Кіровоград

МЕдИЦИНА У рЕгіОНАх тернопіЛЬщина

ОБЛИЧЧЯМ дО ЛЮдИНИ Процес демократизації суспільства в Україні сприяє тому, що одна з найбільш закритих сфер медицини – психіатрична служба – вже зазнала значних змін, і процес її реформування триває. Було б помилкою, прагнучи надавати кваліфіковану психіатричну допомогу за сучасними стандартами, не враховувати досягнень європейських колег. Так вважають і в Тернопільській обласній психоневрологічній лікарні. Освоюючи зарубіжний медичний простір, тернопільські спеціалісти налагоджують контакти з передовими закордонними клініками. Ось уже два роки активне співробітництво єднає тернополян із колегами психоневрологічного шпиталю ім. Жозефа Бабінського у Кракові.

ещодавно в рамках ділового партнерства у Тернопільській лікарні побувала делегація польських медиків. Упродовж триденного візиту спеціалісти з психотерапії, арттерапії, медсестринства та неврології мали змогу ознайомитися з діяльністю психоневрологічної лікарні. Зокрема: оглянули сучасний клініко-діагностичний підрозділ закладу, взяли участь у роботі психотерапевтичної групи для стаціонарних та амбулаторних пацієнтів, побували у відділеннях на заняттях з арт-терапії, стали учасниками засідання літературно-музичної студії. Польські колеги провели майстер-клас для тернопільських лікарів із психотерапії, під час якого учасники мали можливість дослідити власні можливості, окреслити напрямок професійного самовдосконалення. Психотерапевт шпиталю ім. Жозефа Бабінського Марина Матевосян була приємно вражена: «Я вперше на Тернопіллі і мені дуже приємно, що це знайомство розпочалося саме з вашого медичного закладу, який справив на мене щонайкращі враження. сучасна діагностична апаратура, широкий спектр методик лікування, сучасні

долучаться до співпраці у нашому товаристві. Приємно були здивовані вашим велнес-центром, де таке розмаїття процедур для відновної терапії».

реабілітація мистецтвом

польські колеги високо оцінили роботу тернопільських лікарів і пропонують їм співпрацювати активніше

інтер’єри приміщень — це говорить про те, що все тут робиться заради пацієнта. Мені часто доводиться бувати в подібних закладах Німеччини, інших країн євросоюзу і тому з упевненістю можу стверджувати: та стратегія, яку обрав ваш заклад, цілком відповідає сучасним європейським стандартам. Наразі тенденції у лікуванні пацієнтів психіатричного профілю полягають у комплексному підході. Це спільна робота цілої команди, у складі якої лікар, психотерапевт, родичі пацієнта. Останніми роками ми робимо ставку на спе-

ціальні заняття з психоедукації, під час яких пояснюємо пацієнтам важливість прийому лікарських препаратів, учимо, як налагодити спілкування з психотерапевтом, не «занурюватись» у себе, а навпаки, навчитися жити з хворобою. Ще один важливий момент у цьому контексті — обмін досвідом спеціалістів, приміром, ми часто відвідуємо міжнародні симпозіуми з психотерапії, буваємо у зарубіжних колег, де вивчаємо їх напрацювання. У вашому закладі ми також побачили багато цікавих доробків, тому гадаємо, що й тернопільські колеги

воЛинЬ

Останніми роками у Тернопільській психоневрологічній лікарні дедалі більше практикують сучасні методи реабілітації пацієнтів — це цілий комплекс заходів відновного лікування. Не відмовляючись від фармакотерапії, лікарі надають перевагу альтернативним методам — психотерапії, терапії зайнятістю, бібліотерапії, арт-терапії, організації суспільно-корисної праці для пацієнта з метою адаптації у суспільстві. «Комплексний підхід у лікуванні пацієнтів психіатричного профілю, як це роблять у країнах європи, почали впроваджувати торік, — розповідає обласний спеціаліст із психотерапії Олег гуковський. — Відтак було створено посади терапевтів зайнятістю, запрацювала щотижнева психотерапевтична група для пацієнтів пограничного спектра, діють майстер-класи, які проводять дипломовані художник та арт-терапевт». Психотерапевт Олег гуковський зазначає, що через заняття мистецтвом

людина отримує можливість пізнати себе, усвідомити й прийняти свої сильні та слабкі сторони. Він також вважає, що будь-який метод арт-терапії завжди має зцілювальний ефект. головна мета терапії творчим самовираженням — допомогти особі відкритися. Людина може не озвучувати своїх проблем, але, виконуючи якісь дії, починає сама опрацьовувати та розв’язувати їх. Арт-терапія насамперед потрібна людям, котрі не можуть «виговоритися», для них показати свої переживання через творчість легше, ніж розповісти про них. Потрібно враховувати й потреби пацієнта. Обирається той варіант арт-терапії і та техніка, які в даний момент підходять саме цій людині для розв’язання її конкретної проблеми. Нині науково доведено: пишучи вірші, малюючи чи ліплячи із пластиліну, людина повністю розслаблюється, частота пульсу суттєво знижується і це дозволяє їй бодай на короткий час опинитися у стані гармонії. гармонії з собою. головний лікар Тернопільської обласної психоневрологічної лікарні Володимир Шкробот наголошує, що основним пріоритетом у роботі лікувального закладу нині є новітні стандарти надання психіатричної допомоги. Тому вектор розвитку установи націлений на європейські технології та вдосконалення реабілітаційних заходів: «Ми вирішили дещо відійти від традиційних «радянських» стандартів і надавати психіатричну допомогу, як це роблять нині у світі. Ясна річ, що справа ця не одного дня, потрібні час, витримка, але перші кроки вже зроблено, тому не будемо зупинятися, бо ж правду каже народна мудрість: «дорогу осилить той, хто іде». Лариса ЛУКАЩУК, власкор «ВЗ», Тернопіль

і в а н о - Ф ра н К і в щ и н а

НОВіТНі ТЕхНОЛОгії ЛіКУЮТЬ і ВЧАТЬ

МЕдИЦИНА ПідНіМАєТЬсЯ У гОрИ

листопада на базі Надвірнянської центральної районної лікарні відкрито Центр нефрології та діалізу — восьмий в івано-Франківській області. На жаль, кількість хворих, що потребують лікування замісними нирковими методами, постійно зростає, тому потреба у створенні відділень гемодіалізу досить велика, до того ж важливо наблизити діалізні центри до місця проживання людей. На відкриття відділення гемодіалізу на Надвірнянщині чекали 24 хворих, але тут також лікуватимуть пацієнтів із Яремчанського регіону та прилеглих територій. «Щодо нефрологічного профілю, івано-Франківщина має найкраще забезпечення відділеннями гемодіалізу в державі. Адже ми відкрили такі відділення не тільки в обласному центрі, а й у віддалених гірських районах, чим зробили медичну допомогу, зокрема нефрологічного профілю, доступною та максимально наближеною до населення», — повідомив начальник головного управління охорони здоров’я івано-Франківської області Микола Олінійчук. Надвірнянський центр нефрології та гемодіалізу обладнаний трьома апаратами «штучної нирки» фірми Gambro — світового лідера у виробництві медичної техніки для гемодіалізу. Медична служба Надвірнянського району вже давно потребувала оновлення діагностичного обладнання. Тепер завдяки програмі «Модернізація закладів охорони здоров’я» тут встановлено новий рентген-апарат фірми Siemens. Отже мешканці Надвірнянщини проходитимуть рентгенодіагностику на європейському рівні з досить низькою дозою опромінення. Нове діагностичне обладнання можна використовувати для різноманітних щоденних досліджень та обстеження як кісткової системи, так і внутрішніх органів. сучасний рентген-апарат доповнює система цифрової обробки знімків, що значно підвищує якість зображення та здешевлює процес. Крім Надвірнянщини, оновлені рентген-кабінети нещодавно відкрили в івано-Франківській обласній дитячій клінічній лікарні, у Верховинському, городенківському, долинському районах, дещо раніше в галицькому та Коломийському. «Медицина Прикарпаття крок за кроком оновлюється і вдосконалюється. Ми маємо сучасний добре обладнаний онкодиспансер, нову мікробіологічну лабораторію при обласному фтизіопульмоцентрі, активно ведуться будівельні роботи перинатального центру, і це ще далеко не весь перелік, чим на сьогодні може похвалитись галузь охорони здоров’я Прикарпаття», — зазначив під час відкриття Центру голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк.

априкінці жовтня у Волинському обласному дитячому територіальному медичному об’єднанні у межах україно-швейцарської програми «Здоров’я матері та дитини» відбулася обласна конференція акушерів-гінекологів. Тут презентували навчальний посібник «Ефективний антенатальний догляд». розповсюджуватимуть його безкоштовно насамперед у партнерських регіонах Програми, а також серед усіх медичних університетів країни. Медичне видання створили завдяки спільній фінансовій підтримці Швейцарії та сША. У конференції взяли участь начальник управління охорони здоров’я Волинської ОдА ігор Ващенюк, керівник офісу з впровадження україно-швейцарської програми «Здоров’я матері та дитини» Наталія рябцева та клінічний консультант Програми, співавтор навчального посібника Артем Чернов. серед найважливіших напрямів, за якими Волинь співпрацює зі швейцарською Програмою, керівник виділив навчання лікарів. Варто зауважити, що конференція транслювалася онлайн. Відтак медпрацівники, які не мали можливості на неї потрапити, приєдналися завдяки телемедичному обладнанню, закупленому нещодавно Програмою для 12 лікарень і пологових будинків області: «У жовтні цього року Програма передала медичним закладам Волині інформаційно-комунікаційне обладнання, яке дозволяє лікарям районних лікарень і пологових будинків бути на зв’язку з обласними, національними та закордонними фахівцями. Це своєю чергою дає можливість суттєво поліпшити якість медичного обслуговування на місцевому рівні», — пояснив ігор Ващенюк. Наталія рябцева розповіла, що Програма також підтримає створення перших в Україні навчальних симуляційних лабораторій у партнерських регіонах, для чого наразі закуповує сучасне симуляційне обладнання і згодом буде проводити підготовку викладачів.

Ірина СТЕПАНЯН, власкор «ВЗ», Волинь

Інна ЯКОВЛЮК, спеціально для «ВЗ», Івано-Франківськ

Тел.: (044) 423-02-60 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

МЕдИЦИНА У рЕгіОНАх

30 листопада 2012 року рівненщина

нові можливості

ПрОМЕНЕВОї ТЕрАПії П

роменева терапія — один із основних методів лікування онкологічних захворювань. За даними ВООЗ, її потребують 70-75% хворих на рак. і в економічно розвинутих країнах такий метод лікування у різних варіаціях використовують у більшості випадків, на відміну від України, де рівень матеріальнотехнічного забезпечення лікувальних закладів значно нижчий. Проте сьогодні і в нашій країні променева терапія починає стрімко розвиватися, відкриваючи медикам нові можливості для лікування пацієнтів. і саме про це йшлося на науково-практичній конференції з міжнародною участю, яка відбулася 8-9 листопада в рівному. Захід, присвячений темі «роль дистанційної та контактної променевої терапії в лікуванні онкологічних захворювань», організували інститут медичної радіології ім. с.П. григор’єва НАМН України, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, донецький національний медуніверситет ім. М. горького, управління охорони здоров’я рівненської облдержадміністрації та Центр променевої терапії рівненського обласного онкологічного диспансеру за підтримки благодійного фонду ріната Ахметова «розвиток України» і компанії Elekta. У його роботі брали участь провідні українські фахівці, а саме: головний позаштатний радіолог МОЗ України Михайло Ткаченко, головний позаштатний променевий терапевт МОЗ України Наталія семикоз, почесний президент Українського товариства радіаційних онкологів, директор інституту медичної радіології ім. с.П. григор’єва НАМН України Микола Пилипенко, завідувач кафедри радіології Національної медакадемії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України дмитро Мечев, керівник проекту «рак виліковний» благодійного фонду «розвиток України» Вікторія Миколаюк, а також науковці та лікарі-практики з різних областей України, росії, Білорусі, Швеції, Великої Британії та Німеччини. гостей конференції вітали начальник обласного УОЗ Віталій Бойко і головний лікар рООд григорій Максим’як. Протягом конференції медики обговорювали сучасні можливості променевої терапії у лікуванні різних локалізацій раку: високозлоякісних пухлин головного мозку, новоутворень голови та шиї, передміхурової залози, органів малого тазу та ін., невідкладних станів і непухлинних захворювань тощо. На окремих секційних засіданнях вивчалися особливості роботи лінійних прискорювачів різних типів, застосування IMRT, VMAT, а також сучасних технологій брахітерапії. Набутим досвідом з колегами поділилися фахівці з Нюрнберзької клініки Ziehm Imaging (Німеччина), гомельського обласного клінічного онкодиспансеру, Мінського науково-практичного центру онкології та медичної радіології ім. М.М. Александрова, Московського Нді онкології ім. П.О. герцена, російського онкологічного наукового центру ім. М.М. Блохіна, Одеського національного медуніверситету, інституту очних хвороб та тканинної терапії ім. В.П. Філатова, донецького протипухлинного центру, Київської клінічної лікарні «Феофанія», рівненського обласного онкологічного диспансеру та ін. При цьому повсякчас зауважувалося, що променева терапія сьогодні продовжує роз-

виватися і вдосконалюватися. За останні роки фізики винайшли цілу низку потужного обладнання для радіотерапії, яке відкриває нові перспективи лікування онкологічних хворих. Це терапевтичний лінійний прискорювач, симулятор, брахітерапевтичні та ікс-терапевтичні апарати нового покоління, планувальні системи 2-D і 3-D, система планування на гантрі, багатостулковий коліматор, радіотерапія під супроводом зображень (IGRT), інтенсивномодульована радіотерапія (IMRT), кібер-ніж

під час конференції: м.пилипенко

і томотерапія. Відтак, планування лікування в радіаційній онкології, завдяки досягненням методів візуалізації, зазнало значного прогресу. і сьогодні лікарі відмовляються від розгляду пласких (одномірних) зображень на користь складних об’ємних 3-D-зображень, розвивають новий напрямок променевої терапії — конформну променеву терапію (CRT), і переходять до сучасних методів опромінення з модульованим за інтенсивністю пучком (IMRT) і чотиримірної конформної променевої терапії під візуальним контролем (IGRT). сучасні методи променевої терапії та потужне обладнання, яким рік у рік оснащують усе більше онкологічних центрів в Україні, дозволяють домогтися ефективного лікування хворих на рак, уникаючи при цьому негативних побічних реакцій та ускладнень. На цьому наголосив у своєму виступі професор Микола Пилипенко. довгий час підведення нищівної дози опромінення до пухлини за мінімального променевого навантаження на навколишні здорові органи й тканини було недосяжним. Але сьогодні сучасні методи планування дають змогу медикам домогтися максимальної точності підведення дози, створюючи поле, що максимально повторює контури пухлини за формою та розміром і не ушкоджує навколишні здорові тканини. Втім, новітнє дороговартісне обладнання, за словами професора, вимагає від фахівців неабияких знань і вмінь. Тож він закликав колег бути відповідальними у його пізнанні та своєму професійному самовдосконаленні, щоб апаратура, така необхідна хворим, працювала ефективно, на повну потужність, а не простоювала. — стандартні поля опромінення, укладання хворого, методи лікування, на жаль, все ще широко використовуються в наших лікувальних закладах, — зауважив Микола Пилипенко. — Але вже настав час змін, бо нова техніка — це нові принципи підходів до лікування онкохворих, у яких немає місця ускладненням. Прикро, але зведені наукові дані за 12 років показують, що Україна посідає останнє місце у світі за якістю дозування опромінення.

Також міжнародний аудит українських онкоцентрів засвідчив, що в третині випадків ми відпускаємо хворим дози не ті, які їм потрібні. Лише 67% дозувань виявилися правильними, а в 30-45% випадків було зафіксовано похибку. Таке опромінення вважається вже аварійним, оскільки або не приносить жодного ефекту, або призводить до ускладнень. Ця статистика — гірка «пігулка», яку ми маємо «проковтнути» та виправитися. Тож давайте будемо відповідальними за свою фахову кваліфікацію!

під час конференції: Д.мечев, м.ткаченко

саме таке завдання поставили перед собою і фахівці Центру променевої терапії рівненського обласного онкологічного диспансеру. із жовтня 2011 року, відколи Центр почав приймати своїх перших пацієнтів, робота в ньому ні на мить не припинялася. За підтримки благодійного фонду «розвиток України» медики постійно навчаються і стажуються за кордоном, опанували нові методики променевої терапії, модернізували кабінет брахітерапії, запровадили реєстрацію пацієнтів у системі Mosaiq. Як відомо, Фонд оснастив Центр сучасним дороговартісним обладнанням на понад 22 мільйона гривень, яке дозволяє ефективно

під час конференції: в.бойко та Г.максим’як

боротися з онкозахворюваннями на різних стадіях розвитку. Нині тут працюють лінійний прискорювач Еlekta Precise Treatment System та 16-зрізовий комп’ютерний томограф Toshiba Aquilion LB. Як розповіла завідувачка відділення променевої терапії № 1 Тетяна Щегловська, протягом року на цьому обладнанні медики пролікували понад 400 пацієнтів, у тому числі 5 дітей віком від 1 до 8 років. У 39% випадків медики мали справу з онкопатологією головного мозку, у 23% — органів голови та шиї і грудної клітки, у 15% — органів малого тазу. і в більшості хворих, за словами лікарки, визначається виражено позитивна і помірно позитивна динаміка. Втім, на цьому рівненські медики зупинятися не збираються. Лише нещодавно одними

з перших в Україні вони опанували методику IMRT, а на перспективу вже намітили нові цілі — освоєння VMAT і SBRT. і в цьому знову розраховують на допомогу Фонду «розвиток України». до слова, як повідомив григорій Максим’як, у серпні цього року рівненщина стала першою областю в Україні, в якій було підписано договір про державно-приватне партнерство між облдержадміністрацією, обласною радою, обласним онкодиспансером і Фондом «розвиток України», в рамках якого проводиться подальша модернізація Центру. Зокрема, сьогодні в обласному онкодиспансері завершується робота із впровадження сучасних комунікаційних технологій телемедицини; створюються спеціалізовані палати передпроменевої підготовки дітей, оснащені за допомогою Фонду дитячими наркозними апаратами, спостережними моніторами, відсмоктувачами, концентраторами кисню та ін., а в штат закладу, завдяки обласній владі й обласному УОЗ, вводяться посади лікаря-педіатра і дитячого лікаря-анестезіолога. Нарешті, з 25 листопада в рООд розпочався монтаж «із коліс» другого лінійного прискорювача Elekta Synergy, придбаного за рахунок державного бюджету. Також у планах медиків рООд — створення нових робочих місць для контурування та планування (CRM), організація робочого місця постової медсестри для роботи із системою Mosaiq, розробка локальних протоколів лікування. Отож, на прикладі медицини рівненщини було підсумовано, що конкретна співпраця держави і приватного бізнесу може давати хороші результати. Як зауважила Вікторія Миколаюк, державні лікувальні заклади завжди охоче приймають будь-яке обладнання, але не завжди готові нести за нього відповідальність. рівненська влада ж узяла на себе таке зобов’язання, підтвердивши фінансову

фахівці центру променевої терапії рівненського обласного онкодиспансеру

готовість щодо забезпечення його ефективної експлуатації. — Наша мета — надати пацієнтам можливість отримати якісну медичну допомогу і вилікуватися або поліпшити стан свого здоров’я, — сказала представниця Фонду «розвиток України». — і в цьому сенсі нам дуже легко працювати на рівненщині, бо, прийнявши цінності Фонду, тут запроваджують сучасні технології лікування та діагностики. Здається, для тутешніх медиків немає жодних недосяжних цілей, вони бачать перспективи розвитку і не зупиняються на якихось проміжних результатах. дякуємо їм за взаємодію — разом ми сильніші! Дана РОМАНЮК, власкор «ВЗ»

КОНФЕРЕНЦІЇ, З’ЇЗДИ, ВИСТАВКИ

ГОЛОВНИМИ ЛІКАМИ Є САМ ЛІКАР! Отже і до його «виробництва» потрібно ставитися належним чином 15 листопада цього року в рамках науковопрактичної конференції за участі міжнародних експертів «Сучасні аспекти абдомінальної хірургії» відбувся круглий стіл, присвячений перспективі використання в Україні інноваційних хірургічних технологій і матеріалів, а також питанням професійного розвитку українських хірургів.

досить широко й успішно використовують у світі (наприклад, як під час цієї конференції — біологічні клеї, хірургічні сітки і дренажі, продукти для пластичної та реконструктивної хірургії тощо). «Малоінвазивні та лапароскопічні методи оперування стали значним кроком у розвитку хірургії та медицини в цілому. Сучасна

і поступово освоюючи складніші хірургічні операції», — зазначає віце-президент Асоціації лапароскопічної хірургії України, професор Михайло Ничитайло.

Великий той учитель, який виконує справою те, чому вчить Несправедливо було б стверджувати, що вітчизняні хі-

хірургічних матеріалів), які разом із асоціаціями хірургів роблять усе можливе для впровадження нових технологій в українську хірургію, не тільки даючи доступ до сучасних хірургічних матеріалів, але й максимально сприяючи реалізації навчальних програм для українських хірургів: «Сучасні розробки та світовий досвід — це невичерпний ресурс для

круглому столі взяли участь: завідувач кафедри хірургії та проктології Націона льної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, президент Української асоціації хірургів-герніологів, професор Ярослав Фелештинський; віце-президент Української асоціації спеціалістів із малоінвазивних, ендоскопічних та лазерних технологій, професор Михайло Ничитайло; науковий секретар Європейського товариства герніологів, доктор медичних наук Мацей Сметанскі; представник компанії Ethicon, Олександр Цимбалістий. Потрібно також зауважити, що ця конференція проходила у рамках комплексної програми навчання українських хірургів із використання інноваційних технологій і матеріалів, затвердженої МОЗ України. Лікарям немає потреби пояснювати, чому остання обставина є настільки важливою: наразі в Україні не існує поки що великих навчальних центрів, де б хірурги могли вдосконалювати професійні навички, освоювати новітні технології, знайомитися із сучасними матеріалами, які вже

Дякувати провідним хірургам, які, не шкодуючи власного часу, абсолютно безкорисно готові передавати свій досвід молодим лікарям. Адже сучасна медична наука потребує постійної налагодженої комунікації між фахівцями

хірургія прагне до менш небезпечних і більш ефективних хірургічних технологій. Ми починаємо все активніше використовувати унікальне обладнання, інноваційні розробки, алопластичні матеріали та нитки, які дають змогу скоротити і полегшити період реабілітації пацієнта. Але дуже важливу роль відіграє кваліфікація та досвід хірурга. Освіта має бути комплексною та етапною. Спочатку хірурги повинні освоїти теорію, потім (особливо у випадку з лапароскопією) проходити практику на спеціальних тренажерах та симуляторах, а після того — протягом довгого періоду асистувати досвідченим хірургам, починаючи з більш простих

рурги знайомі з новітніми технологіями та матеріалами тільки теоретично. Але, заради тієї ж справедливості, треба визнати, що все це досягається нашими фахівцями завдяки їхньому ентузіазму та розумінню провідними хірургами своєї подвижницької місії, яка, безумовно, заслуговує великої поваги. Адже у сучасному світі жорсткої конкуренції далеко не всі хірурги хочуть передавати свій досвід молодим фахівцям. Тим більш цінною є діяльність компаній (як, наприклад, організатор цієї і багатьох інших науковопрактичних конференцій в Україні — компанія Ethicon, світовий лідер у розробці та виробництві інноваційних

українських хірургів. Молоді фахівці та інтерни повинні знайомитися з сучасними методиками світової медицини, долучатися до малоінвазивних технологій та використання нових матеріалів. Тому, співпрацюючи з асоціаціями хірургів, ми намагаємося скоротити шлях українських фахівців до нових технологій. За останні 3 роки за нашої підтримки було проведено понад 130 майстер-класів із хірургічного профілю, оперативної гінекології, кардіохірургії та дитячої хірургії по всій Україні, під час яких пройшли навчання понад 5000 хірургів. У кожному майстер-класі беруть участь провідні українські фахівці, а також видатні хірурги Росії,

Франції, Бельгії, Німеччини, Польщі, США, які поєднують «живі операції» з лекціями та обговореннями», — прокоментував представник компанії Ethicon Олександр Цимбалістий. Та попри ці зусилля всі ми розуміємо, що на одному ентузіазмі досягти рівня медичного обслуговування (відповідно і якості, і тривалості життя громадян) європейських країн — неможливо. Натомість потрібна державна позиція з цього питання. Адже, на думку фахівців, тільки системний підхід до навчання хірургів із залученням міжнародних експертів, достатнє фінансування і ширше використання інноваційних технологій і матеріалів дозволять українській хірургії розвиватися динамічніше, що своєю чергою забезпечить вищу якість життя українцям. На сьогодні ж більшість операцій, які проводять в Україні, здійснюють традиційним (відкритим) методом без застосу вання інноваційних технологій, які давно використовують у світі. Зокрема, в Україні тільки близько 5% всіх операцій проводяться із застосуванням лапароскопічного методу, який дозволяє хірургам забезпечити низьку травматичність, поліпшити прогноз операції та якість життя пацієнтів у післяопераційний період.

Лапароскопія та відкрите оперування: де вчитися молодому хірургу? Звичайно ж, лапароскопія — це один із методів оперування, нарівні з відкритим, і вибір одного з них залежить від діагнозу і показань, тому хірурги повинні володіти як традиційними методами оперування, так і лапаро скопічними, оскільки вони невзаємозамінні. «У Польщі лапароскопія сприймається як один із базових підходів до оперування, тому ним має володіти кожен хірург», — зауважує науковий секретар

Тел.: (044) 423-02-60 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

30 листопада 2012 року

КОНФЕРЕНЦІЇ, З’ЇЗДИ, ВИСТАВКИ

Європейського товариства герніологів, професор Мацей Сметанскі, який у рамках майстер-класу провів в українській лікарні 2 «живі» операції на грижі з використанням новітнього методу — лапароскопічної хірургії гриж живота, що дозволяє мінімізувати можливість рецидиву у пацієнта, а також скоротити період госпіталізації до 1 дня. Про стан речей із цього приводу говорив і завідувач кафедри хірургії та проктології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, пре-

алопластичних матеріалів дозволять знизити ризик ускладнень в післяопераційний період і швидше повернути пацієнта до повноцінного життя. Саме тому і виникає потреба у навчальних центра х, на лежни м чином оснащених як технічно, так і спеціалістами, які могли б передавати свій досвід молодим лікарям. Певною мірою цим займається наша кафедра (і ще кілька по Україні), де хірурги проходять перед атестаційне навчанн я, освоюють нові технології, в тому числі з алопластики і

копічної хірургії України, професор Михайло Ничитайло: «Проаналізувавши ситуацію, я дійшов висновку, що має бути комплексна система навчання та оцінки навичок хірургів. Це можливо тільки в спеціалізованих центрах із видачею сертифікатів поетапного навчання. Структуру я бачу такою: припустимо, відкрита лапароскопія, лапароскопічна апендектомія, лапаро скопічна холецистектомія — перший етап навчання; наступний — операції середньої тяжкості (наприклад, складні грижі); потім —

такі центри повинні мати повноваження видачі сертифікатів. І тільки власників таких сертифікатів може бути допущено (або не допущено) до операцій. Наразі у нас часто буває так: купують ендовідеоскопічну стійку і хірург починає освоювати всю хірургію самостійно тільки на тій підставі, що має диплом лікаря. Ось так і з'являється цілий ряд серйозних ускладнень». Як прик лад приватнодержавного партнерства у сфері підготовки кадрів для системи охорони здоров'я, професор навів досвід робо-

Представник компанії Ethicon, Олександр Цимбалістий

Науковий секретар Європейського товариства герніологів, доктор медичних наук Мацей Сметанскі

Віце-президент Української асоціації спеціалістів із малоінвазивних, ендоскопічних та лазерних технологій, професор Михайло Ничитайло

Завідувач кафедри хірургії та проктології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, президент Української асоціації хірургів-герніологів, професор Ярослав Фелештинський

зидент Української асоціації хірургів-герніологів Ярослав Фелештинський: «Із приводу гриж живота в Україні щорічно виконується близько 90 тис. операцій: 70% — це відкриті операції алопластичні, всі інші — автопластичні. Лапароскопічним доступом в Україні оперують (в основному пахвинні грижі) всього 2-3% пацієнтів, і лише у великих містах! Це пояснюється тим, що: по-перше, така операція є дорожчою, адже і сітки, і фіксатори до них — недешеві, й пацієнтові такий фінансовий тягар інколи не під силу; по-друге, хірургові часто бракує навичок проведення такого лікування. Адже крива навчання (з використання лапароскопічного методу) для хірурга значно довша і триваліша. На моє переконання, перед тим, як стати до лапарос копічної стійки, хірург має виконати їх не менш як 50 у якості асистента. При цьому він має досконало володіти традиційними методами, бо та кількість ускладнень (хронічний біль, виникнення інфільтратів після виконання алопластики тощо), яку ми спостерігаємо зараз, свідчить про те, що хірургів потрібно готувати більш ретельно. Диференційований підхід до вибору методу операції в разі гриж (лапароскопія або відкрита пластика), впровадження сучасних методик в оперативну хірургію, а також правильний вибір якісних сучасних

лапароскопічної технології оперування гриж. Крім того, я вважаю, що проведення науково-практичних конференцій, майстер-к ласів — найбі льш прогресивний метод навчання хірургів нових технологій як у Європі, так і у нас. Особливо, коли використовується «жива хірургія»,

гастроектомія, видалення доброякісних і злоякісних пухлин підшлункової залози, панкреатодуоденектомія тощо. Для освоєння таких етапів навчання звичайно потрібен спеціалізований багатопрофільний центр, добре оснащений апаратурою (тренажерами, симу-

ти Казанського освітнього центру високих медичних технологій. Його відкрило у лютому 2008 року Міністерство охорони здоров'я і соціального розвитку РФ за підтримки уряду Республіки Татарстан та активної участі провідної медичної корпора-

На одному ентузіазмі досягти рівня медичного обслуговування (відповідно і якості, і тривалості життя громадян) європейських країн — неможливо. Натомість потрібна державна позиція з цього питання. Адже, на думку фахівців, тільки системний підхід до навчання хірургів із залученням міжнародних експертів, достатнє фінансування і ширше використання інноваційних технологій і матеріалів дозволять українській хірургії розвиватися динамічніше, що своєю чергою забезпечить вищу якість життя українцям. тобто пряме включення в конференц-зал з операційної. Ми маємо досвід проведення таких трансляцій у кожному регіоні України». Свою думку з окресленої теми висловив ще один учасник круглого столу, президент Асоціації лапарос-

ляторами тощо) і, звичайно, досвідченими фахівцями, які мають авторитет як у галузі традиційної хірургії, так і в лапароскопічній зокрема. Швидше за все, таких центрів у нашій країні має бути 3-4. І, нарешті, найважливіше, на мій погляд:

ції «Джонсон & Джонсон». Це інноваційний освітній проект, покликаний задати нові стандарти в післядипломній підготовці лікарів для ефективного використання та впровадження ВМТ. Навчання там проходять не тільки російські фахівці, а й коле-

ги з інших країн (але вже на платній основі).

Міжнародний досвід Мацей Сметанскі переконаний, насамперед, у тому, що освоєння новітніх методик є дуже важливим як із точки зору вдосконалення якості медичних послуг громадянам, так і з точки зору зменшення витрат на лікування: «Навіть найменші зміни у проведенні операцій (наприклад, інша сітка або методика) дуже сильно впливають на вартість, тому нові методики призводять також до здешевлення хірургічного лікування. Визнаними лідерами у проведенні лапароскопії є такі країни як Франція та Німеччина. Тим не менш, в Україні таких операцій проводиться дедалі більше, є досить багато висококласних фахівців і в цьому сенсі, думаю, Україна досягла вже рівня Італії, Іспанії та Польщі. Потрібно зауважити, що як в Україні, так і в Польщі такі досягнення не є результатом добре збудованої системи. Визнаю, що Польща далека від досконалості в цьому сенсі. Адже це стало можливим завдяки зусиллям ентузіастів. Щодо сертифікації. Позиція нашої Асоціації така, що спеціальної сертифікації для проведення операцій лапароскопічним методом не потрібно, оскільки це — лише один із методів ведення операції. Тут потрібно мати на увазі, що хірург, в принципі, повинен бути відмінно підготовлений. У Польщі під час резидентури, яка триває 6 років, спеціалісти проходять підготовку у спеціалізованих центрах, їх у нас 18. Протягом 3 місяців хірургів готують використовувати апаратуру, яка застосовується в лапароскопічних операціях. Якраз завдяки якісній освіті спеціа льної сертифікації і не потрібно. Таку освіту оплачує уряд Польщі: під час навчання лікарі отримують зарплатню як молоді спеціалісти. Це в середньому 1700 євро на місяць. Тож охочих отримати хірургічну спеціальність дуже багато, але потрібно пройти тестування, здати всі іспити і лише після того отримати статус молодого хірурга. Разом із цим у Польщі є і контрактна резидентура (оплачує той, хто навчається), але навчання від цього не стає легшим. Крім того, є деякі обмеження, закріплені законодавчо: не можна проходити резидентуру та працювати там, де працюють або викладають батьки майбутнього хірурга». Тетяна СТАСЕНКО, «ВЗ»

КАРДІОЛОГІЯ

НОВЕ ЖИТТЯ ЗА 10 ХВИЛИН Революційні прориви в медичних технологіях трапляються, на жаль, не часто – приблизно один раз на 5 років. Ми стали свідком чергового з них. Останнє ноу-хау київських кардіохірургів – стентування за допомогою стента з біологічних тканин. Першу таку операцію в СНД провели у стінах Київського Муніципального Центру Серця 7 листопада 2012 року. За закритими дверима операційної Уся процедура виконувалася за допомогою ангіографічної установки під безперервним рентгенконтролем і тривала не більше 10 хвилин. Пацієнт 56 років, діагноз — ішемічна хвороба серця (ІХС), ступінь звуження судини — близько 75%. Через прокол у стегновій артерії в судину ввели катетер із балоном і стентом усередині нього. Хворий був у свідомості, знеболювання проводилося тільки в місці проколу. На рівні звуження судини балон «роздули» (на 3-4 мм із тиском близько 10 атмосфер) і таким чином розкрили звужений просвіт судини. Кілька секунд судина перебувала у такому стані, потім балон здули, витягли з артерії, а стент залишився в потрібному місці.

Пряма мова хірургів «Операція пройшла успішно, пацієнт себе відмінно почуває і гордий, що він причетний до цієї «революції» в галузі кардіохірургії, — прокоментував свою роботу Андрій Валерійович Хохлов, кардіохірург, заввідділення Київського Центру Серця. — Я, як людина, що власни-

ми руками виконала це стентування, також гордий, що ця операція пройшла саме в нашому Центрі і що компанія-винахідник вибрала саме нас серед багатьох медичних установ СНД і Європи. Методологічно операція не відрізнялася від встановлення металевого стента. Її унікальність — у структурі стентів біологічної природи, які незабаром почнуть розсмоктуватися, і вже через рік у судинах пацієнтів не залишиться від них і сліду. Щодо властивості утримувати стінки судини від звуження, стент, що розсмоктується, не відрізняється від металевого. Даний стент — Біоваскулярний Скаффолд — був визнаний кращим медичним винаходом 2011 року (Medical Devices category in the 2011 Wall Street Journal Technology Innovation Awards). Фірма планує найближчим часом випустити не тільки коронарні, але й периферійні стенти, що має величезне значення в лікуванні багатьох патологій судин. Думаю, що не мине й року, як біологічні стенти витіснять метал з ендоваскулярної хірургії». Металеві попередники використовують у світі вже близько 30 років, біологічному ж стенту всього місяць. На даний момент лише 5

центрів Європи мають ліцензію на встановлення такого пристрою. Основний недолік металевих стентів — одноразове встановлення і довічне перебування в судині. Після такого стентування у разі повторних звужень, наприк лад, шунтування зробити неможливо. Стент же біологічної природи буде «працювати» 5-6 років (за гарантією виробника). Крім того, дослідження, проведені в США, показали, що ще 2-3 роки на місці стента звуження не виникає. Потім, як правило, рестеноз поновлюється і пацієнтові потрібно або повторне стентування, або шунтування. Однак на місці, де стояв стент, що розсмоктується, це зробити буде не складно. Крім того, протипоказань та технічних труднощів у таких операцій мало. Неможливо стентувати сильно покручені артерії і у випадку, коли звуження знаходиться на розвилці двох артерій (у таких випадках роблять АКШ). Потреба України в подібних операціях величезна. «Як відомо, ми лідируємо по смертності від серцево-судинних захворювань у Європі, — розповідає директор Київського Центру Серця, головний кардіолог України, ч лен-

 Менш ніж через місяць виповниться 5 років Київському Муніципальному Центру Серця. І сьогодні без перебільшення цю установу можна назвати європейською кардіохірургічною клінікою. Центр було побудовано за німецьким проектом (м. Мюнхен), тому технології та інновації, які тут використовуються, продумані та закладені заздалегідь. Усі фахівці Центру пройшли тривалі стажування за кордоном, що гарантує дотримання європейських стандартів надання меддопомоги. Вперше в Україні у стінах однієї клініки зібрались експерти в галузі запобігання захворюванням та вадам серця, діагностики, терапії, хірургії, анестезіології та реабілітації. Співробітники Центру пишаються, що їхній діапазон операцій не відрізняється від тієї нозології, яка лікується в провідних кардіохірургічних центрах Європи. Завдяки масштабній концентрації медичних знань у Центрі вже сьогодні стало можливим лікування вад серця у новонароджених, лікування стенокардії і гіпертонії, а також успішне проведення стентування коронарних артерій, шунтування артерій серця, протезування клапана, мініінвазивних кардіооперацій, а також трансплантації серця. Найменший пацієнт Центру важив усього 1200 г, а найстаршому було 93 роки, при цьому летальність і кількість ускладнень менші, ніж у багатьох кардіоцентрах Європи. Гордість Центру — радіоізотопна лабораторія, 4 сучасні ангіографічні апарати, відділення порушень ритму, де стоїть одна з найсучасніших навігаційних систем. У кожній операційній є ендоскопічне обладнання для малоінвазивних операцій, а рівень асептики, який забезпечують бактеріологічні фільтри, дозволяє працювати без інфекційних ускладнень та покращує загальні показники роботи.

Директор Київського Центру Серця, головний кардіолог України, член-кореспондент АМН України, професор Борис Тодуров

кореспондент АМН України, професор Борис Михайлович Тодуров. — Тільки від ішемічної хвороби серця вмирає близько 400 тис. осіб на рік. Крім того, ми стикаємося з більш як 50 тис. гострих інфарктів щороку. Летальність — близько 16%. І разів у 20 більше випадків хронічної ішемії серця, яка зумовлена звуженням судин серця. Ось для цих пацієнтів стентування — розв’язання проблеми. Понад 1000 осіб на рік проходять саме через ангіографічну установку і стентування. У масштабах країни це не багато, оскільки потреба — сотні тисяч на рік. На даний момент працює велика державна програма зі стентування металевими стентами і я сподіваюся, що в наступному році буде аналогічна програма – по стентуванню біологічними. Сьогодні буде зроблено ще 4 таких операції, і згодом ми плануємо поставити методику «на потік». Адже для пацієнтів з багатьма захворюваннями серцево-судинної системи це розв’язання проблеми. До слова, Центр Серця — єдиний медичний заклад Києва, де можна поставити стент в період гострого інфаркту 24 години на добу і 7 днів на тиждень».

Далекосяжні перспективи «У цьому році ми плануємо зробити 3000 операцій на серці, — розповідає Борис Тодуров. — Щороку ця цифра зростає на 300-400. Серед них — 1200 на відкритому серці, 1500 — ендоваскулярних, решта — стентування та операції за закритими методиками. Ми оперуємо близько 250 дітей раннього віку зі складними вадами серця — це «вищий пілотаж» кардіохірургії. Взагалі у нашого Центру Серця далекосяжні плани. Найближчим часом плануємо ендоваскулярно протезувати аортальний клапан. Продукція вже зареєстрована в Україні і найближчими місяцями ми зможемо виконати першу операцію». Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»

Тел.: (044) 423-02-60 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

ЕПідЕМіОЛОгіЯ

30 листопада 2012 року

бомба з ГоДинниковим меХанізмом Те, що мікроорганізми здатні мирно «дрейфувати» всередині людини місяцями, зовсім не проявляючись рецидивами захворювання, – новина минулого століття. Проте досі медицина має низку запитань до цього явища, головне з яких – як запобігти активації «дрімаючого» вірусу. Гра в хованки

Звідки росте коріння

Не менш цікавим є питання трактування вірусного «сну» з точки зору користі та шкоди для організму людини. Учені довели, що майже всі віруси здатні формувати та підтримувати персистенцію в організмі, включаючи збудників таких смертельних захворювань, як підгостра губкоподібна енцефалопатія, спричинена пріонами. Взагалі персистенція (лат. наполегливість, постійність, збереження попереднього стану) — це процес тривалого перебування патогенних вірусів в організмі людини, який може призводити або не призводити до захворювання. В Україні згадане явище вивчалося протягом 30 років, і за цей період вітчизняні вірусологи, імунологи та мікробіологи отримали важливі дані, які увійшли до світового вчення про персистенцію. Зокрема, було досліджено механізми її виникнення та активації вірусу з персистувального стану. Виявилося, що на початку інфекційного процесу вірус цілком зберігається у складі комплексу антиген–антитіло. Із розвитком діяльності імунної системи, коли специфічний рівень антитіл підвищується, вірус «ховається» у вигляді імунних комплексів. Але це лише початок його складної адаптації до популяції людини, суттєву роль у якій здійснює клітинна ланка імунної системи — макрофаги, що відповідають за нейтралізацію та елімінацію збудника. Незавершеність процесу елімінації сприяє тому, що вірусні комплекси залишаються в організмі. У такому разі макрофаги виконують роль транспортних засобів, які поширюють в організмі вірусні комплекси, «перевозячи» їх до місця постійної локалізації.

Причини, які сприяють формуванню персистенції вірусу в організмі: • відсутність усіх форм імунної відповіді (зокрема в разі зараження пріонами); • неефективні реакції кліткового імунітету (спостерігається під час зараження вірусом кору); • неефективна антитільна відповідь організму (неонатальна інфекція — гепатити В, С та ін.); • порушення елімінації комплексу «антиген–антитіло» (грип А, гепатит В тощо); • дефектність відповіді інтерферону (герпес, грип, Коксакі В-інфекція та ін.); • репродукція вірусу в лімфоцитах і макрофагах (ВІЛ, Епштейн-Барр).

Несподіваний захист Найвідоміший приклад персистенції — це герпетична інфекція. Але цікаво, що персистувати в організмі людини може навіть вірус сказу, до того ж протягом майже усього її життя. Вірус гепатиту А, який в інших випадках завдає лікарям багато клопоту, у 1830% випадків зберігається в організмі людини і може навіть не проявитися у вигляді епідеміологічного спалаху. Заслуговує на увагу також імунологічний аспект цього явища. Адже, незважаючи на те, що персистенція є не дуже приємним станом для організму, «спокійні» віруси здатні до підтримки нестерильного імунітету і вберігають людину від розвитку патології — саме на цій якості побудований принцип вакцинації. Тривалість імунітету, що сформувалася у результаті імунізації живою вакциною, виявляється тим більшою, чим триваліша персистенція вакцинального вірусу в організмі.

аркадій фролов, член-кореспондент національної академії наук (нан) україни, національної академії медичних наук (намн), російської академії медичних наук (рамн), доктор медичних наук, професор

бливо чутливі до високої температури ts+1 (табл. 2). Останні дослідження показали, що процеси інтеграції фрагментів геному ДНК- і РНК-вмісних вірусів та інфікованих клітин призводять до порушення імунної відповіді на вірус, що інфікує. Учасниками таких процесів найчастіше стають віруси герпесу, гепатиту В, грипу, кору, аденовіруси, пріони та ін.

Не будити лиха Головна проблема персистенції полягає в тому, що «сплячі» віруси здебіль-

ВЧЕННЯ ПРО ПЕРСИСТЕНЦІЮ. ПОЧАТОК  Вперше явище персистенції привернуло увагу науковців у 1923 р., коли було надруковано повідомлення про факт тривалого збереження вірусу енцефаліту в організмі імунних тварин.  Протягом багатьох десятиріч єдиною правильною точкою зору вважалося твердження, що зустріч інфекційного агента з організмом неминуче призводить до захворювання. Дані щодо персистенції вірусів в організмі тривалий час носили епізодичний характер, і зазвичай їх розглядали як казуїстичний випадок. Але із середини 50-х рр. у цій галузі відбулися кардинальні зміни, зумовлені інтенсифікацією досліджень латентних хронічних інфекцій. Черговим стимулом у цьому напрямку стало відкриття у 1953 р. американськими дослідниками аденовірусів, що були виділені з клітин лімфоїдної тканини під час посіву, який завершувався спонтанним цитопатичним ефектом та виходом інфекційного вірусу у середовище. Надалі були відкриті й інші віруси, які мали таку здібність.

Також згадане явище може бути наслідком стресів (психічних, гормональних, фізичних та ін.), генетичних особливостей організму або структурних порушень хромосом лейкоцитів. Важливу роль у процесі розвитку персистенції відіграють дефектно-інтерферентні частинки вірусу (ДІ-частинки), які несуть генетичну частину, але для утворення повної інфекційної форми потребують вірусу-помічника (табл. 1). Велику тривалість персистенції демонструють віруси ts-мутанти, осо-

шого рано чи пізно «пробуджуються» і запускають патологічний процес. Активації персистувального збудника може сприяти низка чинників. «Зокрема, віруси грипу А і В запускаються протягом 62 діб під дією психоемоційного стресу, зміни температури, гормональних змін. ВІЛ, Епштейн-Барр виходять зі «спокійного» стану завдяки імуносупресії, наприклад у результаті хімічного стресу або внаслідок суперінфекції», — розповів Аркадій Фролов, член-кореспондент Національної акаде-

таблиця 1. структурно-функціональні особливості віріона, вірусна популяція і розвиток персистенції збудника в організмі (Ді-частинки) вірус

локалізація персистувального вірусу в організмі

тривалість персистенції

грип в

легені, печінка, селезінка

від 15 діб до 6 міс.

Кір (шт. едмонстон)

легені, головний мозок, клітини імунної системи

2-4 міс. У 7% населення — більш тривалий період

грип а

Клітинна культура вНК-21

388 днів

таблиця 2. структурно-функціональні особливості віріона, вірусна популяція і розвиток персистенції збудника в організмі (ts+1-мутанти) локалізація персистувального вірусу в організмі/в експерименті

тривалість персистенції

вНК-21

361 день

риновірус

Hela

201 день

везикулярного стоматиту

L-929

2 роки

вірус герпес типу 1

Збудники пандемічного грипу потрапляють в організм людини за 1,5–2 міс. до появи перших клінічних симптомів захворювання

мії наук (НАН) України, Національної академії медичних наук (НАМН), Російської академії медичних наук (РАМН), доктор медичних наук, професор. Він підкреслив, що «найзручнішим» часом для пробудження вірусу є міжепідемічний та передепідемічний періоди. «У передепідемічний період активізуються збудники майбутніх епідемій. Це саме той час, коли ми починаємо ставити діагноз ГРЗ або ГРВІ. У разі накопичення критичної маси таких випадків стає зрозуміло, що почалася чергова пандемія грипу. В епідемічний період відбувається активне «використання» механізму передачі та поширення антигенів «нових» варіантів збудника, формування персистувальних форм із актуальних вірусів, включення їх до механізму вироблення нестерильного імунітету. Також спостерігається вірусоасоційована імуномодуляція та загострення або розвиток хронічних, рецидивних форм інфекції. У постепідемічний період інтенсивність циркуляції вірусів знижується, вони освоюють «екологічні ніші» в організмі людини (органи, тканини) та популяцію або групи ризику», — пояснив академік Фролов. Часто персистувальні збудники спричиняють ефект імуномодуляції, коли людина захворює, яка була прищеплена чи вже одного разу перехворіла. Проте наука досі не визначила, чому виникають такі випадки. «У цілому персистенція — це еволюційно сформований на молекулярно-генетичному рівні механізм, що сприяє збереженню збудника як біологічно самостійного виду. І виникає він як протидія мікроорганізмів зовнішнім чинникам, спричиненим, у тому числі, діяльністю людини. При цьому зміни вірусів відбуваються настільки стрімко, що ми просто не встигаємо на них реагувати. У нас немає часу ані підготувати вакцини, ані розробити нові препарати. Тож єдине, що поки залишається, — це більш широко вивчати проблему», — вважає А. Фролов. Отже затримати активізацію цієї «бомби з годинниковим механізмом» дуже складно. Боротися з явищем взагалі неможливо. І лікарі, які немовбито «недолікували» хворого, часто взагалі не винні в тому, що вірус тимчасово перетворився на мовчазного «сусіда по квартирі». Але в разі виникнення питання, звідки взялося захворювання, слід ураховувати можливість персистенції.

Марина ЧІБІСОВА, спеціально для «ВЗ»

ПЕдіАТріЯ

праця зараДи майбутнЬоГо Зазвичай важкі групи хвороб викликають відчуття страху перед невідомим не тільки у батьків, а й у лікарів. Наукове відділення хвороб сполучної тканини у дітей дУ «інституту педіатрії, акушерства і гінекології Національної Академії Медичних Наук України» (директор – академік НАМН України Ю.г. Антипкін) – провідний медичний заклад України, який опікується долею дітей із системними хворобами сполучної тканини. Про напрацювання та можливості відділення ми говорили з науковим керівником відділення – професором, заступником директора інституту з наукової роботи, заслуженим діячем науки і техніки України Людмилою іванівною ОМЕЛЬЧЕНКО, та завідувачем відділення – кандидатом медичних наук, лікарем вищої категорії Лідією Борисівною ПЕТрЕНКО. ВЗ Розкажіть, будь ласка, історію створення відділення і чому виникла така потреба? Л.І. Омельченко: Наукове відділення хвороб сполучної тканини у дітей було створено у 2000 році за ініціативою відомого вченого, академіка РАМН та АМН України О.М. Лук’янової у зв’язку з тим, що до дитячої к лініки Інституту завжди (й останнім часом усе частіше) госпіталізували дітей із тяжкими системними у ра женн ями сполучної тканини. Такі пацієнти потребували високоспеціалізованої медичної допомоги, уточнення діагнозу та вибору тактики лікування. Накопичені результати попередніх наукових досліджень і лікарський досвід стали у нагоді під час створення нового відділення. ВЗ Отже, основна спеціалізація вашого відділення — системні хвороби сполучної тканини? Л.І. Омельченко: Так. Це група важких хвороб (ювенільний ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, ювенільний системний склероз, ювенільний дерматоміозит та інші), для яких характерне системне ураження сполучної тканини та судин автоімунного ґенезу. Захворювання мають прогресуючий перебіг, що призводить до ранньої інвалідизації дітей, та досить часто ускладнюються тяжкими станами і високою летальністю. Такі пацієнти потребують безперервного спостереження і багаторічного (а часто і пожиттєвого) комплексного лікування. За роки існування нашого відділення створено госпітальний реєстр найбільш тяжкохворих на ревматоїдний артрит і дифузні хвороби сполучної тканини, організовано динамічне спостереження за станом їх здоров’я. Ми також надаємо високоспеціалізовану допомогу дітям із вродженими особливостями сполу чної тканини і мікроаномаліями розвитку, на тлі яких часто формуються важкі соматичні патології й агресивні автоімунні процеси. Найчастіше ми маємо справу із проявами дисплазій сполучної тканини (колагенопатій): гіпермобільність суглобів, гіпереластоз шкіри, порушення постави, пролапс мітрального клапана, інші мікроаномалії клапаннохордального апарата серця. Лікуються у нас і діти з різних областей України з іншими важкими соматичними патологіями. Ці малюки потребують проведення диференціальної діагностики у зв’язку

лікарі відділення хвороб сполучної тканини Ду «інститут педіатрії, акушерства і гінекології національної академії медичних наук україни» на чолі з науковим керівником омельченко л.і. (на фото в центрі)

з затяжним субфебрилітетом, артеріальною гіпертензією, порушеннями обміну речовин, болем у ділянці серця, у суглобах, головним болем, трива лим збі льшенням периферійних лімфовузлів, метаболічним синдромом, інтоксикаційним синдромом, синдромом підвищеної втомлюваності, значними дефор-

маціями хребта, кінцівок (непосттравматичного походження). ВЗ Які проблемні місця існують на сьогодні у лікуванні дітей із системними хворобами сполучної тканини? Л.І. Омельченко: У лікуванні СХСТ залишається багато ск ладних та

Сухі статистичні дані Згідно з даними епідеміологічних досліджень, від системних хвороб сполучної тканини (СХСТ) страждають від 16 до 23% населення світу, а за останні десять років захворюваність на цю патологію зросла майже вдвічі і становить 25-40 випадків на 100 000 населення. Частіше хворіють саме діти. В останнє десятиріччя повсюдно відзначається тенденція до зростання захворюваності, насамперед — на системний червоний вовчак (СЧВ). Його поширеність в Україні — 17,3 випадку на 100 тис. населення. Серед ревматичних захворювань дитячого віку ювенільний ревматоїдний артрит (ЮРА) посідає за поширеністю перше місце. Захворювання спостерігають у різних регіонах земної кулі з частотою від 0,05 до 0,6% в популяції. На території України поширеність ЮРА серед дітей коливається в межах 0,34-0,37 випадків на 1000. Найбільш високі показники захворюваності в м. Києві, Полтавській, Миколаївській та Черкаській областях. Загальна кількість хворих коливається в межах 3000.

нерозв’язаних питань. Сучасні методи терапії значно покращили прогноз життя хворих та зменшили смертність, проте вони не завжди дають змогу досягнути стійкої клініко-імунологічної ремісії, не запобігають ранній інвалідизації та виникненню життєво небезпечних ускладнень, насамперед — із боку серцево-судинної системи. Діти із системними захворюваннями внас лідок проведення трива лої медикаментозної терапії, особливо глюкокортикоїдними гормонами, автоматично потрапляють у групу ризику. Вони мають підвищену вірогідність формування тяжкого остеопорозу, артеріальної гіпертензії, які загрожують розвитком фатальних наслідків у майбутньому. Через це перед нашим відділенням стоять завдання не тільки досягти ремісії або мінімізувати активність хвороби, але й покращити якість життя та соціальну адаптацію хворих, розробити нові методи лікування. ВЗ Які методи існують в інституті для діагностики таких захворювань, адже найчастіше до вас потрапляють діти без встановленого діагнозу? Л.Б. Петренко: Дійсно, більшість дітей із усіх куточків України потрапляють до нашого відділення недостатньо обстеженими та без остаточного діагнозу. Здавалося б, малюків із системними ураженнями на перший погляд не багато — близько 6000. Але це вкрай важкі діти! І якби їм надавали своєчасну кваліфіковану допомогу на місцях, статистика смертності та інвалідизації була б значно кращою. Ми стикаємося з великою кількістю діагностичних помилок як у регіонах, так і в столиці. На сьогодні в Інституті за показаннями проводиться весь спектр необхідних обстежень: загальноклінічні, біохімічні, імунологічні та інструментальні (Ехо-КГ, холтерівське моніторування ЕКГ, ЧСС та артеріального тиску, доплерографія судин головного мозку, електроміографія м’язів верхніх та нижніх кінцівок, лазерна допплерівська флоуметрія). В останні роки велика увага приділяється ранній діагностиці ревматоїдного артриту та інших автоімунних захворювань, що дає змогу стримувати розвиток патологічного процесу і віддалити терміни інвалідизації хворих дітей. ВЗ Які наукові розробки впров а д ж у ю т ь с я н а ба зі в а шог о відділення? Л.І. Омельченко: Ми досліджуємо роль кальцієвого обміну в патогенезі ревматичних хвороб. Виявлені зміни свідчать про порушення кальцієвого гомеостазу в усіх хворих на системні хвороби сполучної тканини та особливо у пацієнтів, які тривало отримували гормонотерапію. На сьогодні доведено залежність між дефіцитом вітаміну D в організмі та перебігом ряду хронічних захворювань, особливо автоімун-

Тел.: (044) 423-02-60 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

ПЕДІАТРІЯ

30 листопада 2012 року

них, таких як червоний вовчак, системний васкуліт. Наші фахівці виявили зниження забезпеченості організму вітаміном D3 в разі ювенільного ревматоїдного артриту (ЮРА), що призводить до розвитку пору шень стру кт у рно-фу нкціонального стану кісткової тканини — вторинного остеопорозу. Результати цих досліджень дозволили суттєво вдосконалити лікувально-реабілітаційні заходи у дітей з цією патологією. Незабаром ми розпочнемо дослідження з приводу забезпеченості організму вітаміном D3, стану серцево-судинної системи, обміну ліпідів та кальцію у дітей із системними ураженнями сполучної тканини (системний червоний вовчак, системний дерматоміозит, системна склеродермія). Це дасть змогу удосконалити лікування, запобігти важким ускладненням з боку серцево-судинної системи (наприклад, розвиток раннього атеросклерозу) та поліпшити маленьким пацієнтам якість життя. Окрім цього наше відділення є клінічною базою ДП «Державний експертний центр» МОЗ України і проводить клінічну оцінку ефективності та безпечності препаратів, які застосовуються в дитячій ревматології, в тому числі клінічних дослідженнях нових лікарських засобів. ВЗ Держава підтримує дітей із системними у раженнями сполучної тканини?

звичайного життя, а згодом і сім’ї створюють та народжують дітей. Ми підтримуємо із ними зв'язок: листуємося зі старшими, телефонуємо батькам молодших та завжди радіємо їхнім маленьким і великим перемогам.

Л.І. Омельченко: За дорученням Президента України В.Ф. Януковича Уряд розглядає можливість фінансової підтримки лікування дітей, хворих на ЮРА. Затверджено наказ МОЗ України щодо організаційного та фінансового забезпечення медичною допомогою таких пацієнтів. Планується фінансування нових, дороговартісних технологій лікування ЮРА, зокрема біологічними препаратами. Нещодавно затверджено уніфікований клінічний протокол медичної допомоги в разі ЮРА відповідно до світових стан-

дартів, що дасть змогу покращити якість лікування таких пацієнтів. ВЗ Ви казали, що діти із системними захворюваннями сполучної тканини потребують практично довічного лікування й обстеження. Чи спілкуєтеся ви з ними у стадії ремісії? Л.Б. Петренко: Лікування кожного маленького пацієнта стає спільною справою всього відділення. Діти, які потрапляють сюди здебільшого у надзвичайно важкому стані, не тільки повертаються додому, до

ВЗ Чи є особливі випадки, які вам запам’яталися на все життя? Л.Б. Петренко: Ви знаєте, більшість пацієнтів, як то кажуть, і досі «стоїть перед очима», адже в кожного вкладаєш частинку власної душі. А ле у нашому відділенні інколи трапляються справжні дива. Наприклад, усі ми пам’ятаємо гарну дівчинку Наталю. Вона потрапила до нас у надзвичайно важкому стані з діагнозом системний червоний вовчак із церебральним васкулітом, тобто хвороба вразила і судини мозку. Дівчинка не йшла на контакт, а існувала у своєму нереальному світі, у полоні галюцинацій. Ми не могли лишити її саму ані на хвилину. Під час кризів Наталя втрачала пам’ять, погано розуміла рідну мову. Такі пацієнти навіть якщо й виживають, залишаються важкими інвалідами. Але ми в неї вірили — і недарма! Через кілька років дівчинка прийшла до нашого відділення за довідкою до вступу у вищий навчальний заклад: вона із відзнакою закінчила школу та досконало вивчила англійську мову. Заради цього варто жити і працювати! Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»

НОВіТНі ТЕхНОЛОгії

гЕННА ТЕрАПіЯ

компенсуЄ помилки прироДи Зазвичай ми лікуємо вже наслідки захворювання. генна ж терапія відкриває можливості діяти на його першопричину, адже ця новітня технологія заснована на введенні у клітину організму певних генних конструкцій з лікувальною метою. Принципово нові підходи Які перспективи для клінічної практики відкриває цей напрямок біомедицини, можна продемонструвати хоча б на прикладі лікування цукрового діабету. Хвора людина змушена впродовж усього життя приймати інсулін. Генна ж терапія у змозі розв’язати цю проблему зовсім поіншому: у клітину хворого замість ушкодженого гена, «відповідального» за вироблення гормону інсуліну, вбудовується здоровий. Організм починає продукувати природний гормон і хворому вже немає потреби щоденно приймати штучний.

як доправити потрібний ген в організм, забезпечити його експресію у потрібних тканинах, її регуляцію. Учений не обминає і можливостей генної інженерії: — Відкриваються нові обшири для фармакології. Маю на увазі можливість створення лікарських засобів спрямованої дії проти тяжких недуг, зокрема автоімунних, онкологічних; препаратів, здатних націлено, адресно уражувати злоякісні пухлини, не ушкоджуючи здорових клітин і тканин. А якщо повернутись до генної терапії, то принципово нові підходи до лікування, розроблювані фахівцями, дають надію подолати і такі тяжкі й поширені недуги, як атеросклероз, розсіяний склероз, системний червоний вовчак та інші, поки що майже непідвладні традиційній медицині. ВЗ Є пі дстави д л я такого оптимізму? — Результати експериментальних досліджень досить оптимістичні, щоправда, поки що на моделях. Нам ще належить з’ясувати, як реагуватиме людський організм на заміщення гена.

Перспективність геннної терапії атеросклерозу у людини не викликає сумніву Зовсім іншою також може бути тактика лікування кардіологічних та онкологічних хворих. Усього понад 4500 хвороб нині к лас ифі к у ют ьс я як генет и чні. Лише невелика їх частина картована і ще для меншої частки вивчено біохімічний механізм, з допомогою якого ген здійснює свою функцію. Більшість поширених захворювань — рак, атеросклероз, нейропсихіатричні недуги, також несуть у собі генетичний компонент і можуть розглядатися як об’єкти класичної генної терапії. Пошук принципово нових підходів до лікування ведуть учені Інституту генетичної та регенеративної медицини НАМН України. — Основою наукового пошуку на даному етапі є введення у клітину здорового гена і створення умов для його експресії з розрахунком, що вироблюваний ним продукт компенсуватиме генетичний дефект, — каже директор Інституту академік НАМН України Геннадій Бутенко. — Ідеальним варіантом є усунення хворого гена і заміна його здоровим, тобто генетична корекція. Але яку б стратегію ми не застосовували, потребують розв’язання кілька практичних завдань. А саме:

Атеросклероз лікуватимуть без таблеток? Генна терапія — справа тонка. Всі процедури майбутньої технології старанно відпрацьовують на піддослідних тваринах. У лабораторії Інституту моделювали атеросклероз — науці прислужилися кролики. Належало спричинити в них це захворювання, для чого впродовж трьох місяців

Доктор медичних наук світлана новикова

тваринам вводили 10-відсотковий розчин холестерину. З часом у судинах піддослідних з’явилися бляшки, виникли й притаманні атеросклерозу біохімічні зміни у складі крові. Потім було виконано й низку надтонких маніпуляцій на генному рівні: під контролем ультразвукової установки, яка допомагала дослідникам досягти ювелірної точності, у клітину печінки кроликів вбудували «відповідальний» за вироблення білка АпоА1 людський ген апоА1 (зазначений білок бере участь у синтезі антиатерогенних ліпопротеїнів високої щільності, які перешкод жають розвиткові хвороби). Сподівання дослідників справдилися — почався активний синтез цього білка. А в контрольній групі піддослідних тварин атеросклероз пішов у наступ. — Перспективність генної терапії атеросклерозу у людини не викликає сумніву, — зазначає доктор медичних наук Світлана Новикова. — Попереду новий етап — доклінічні дослідження. До проблеми атеросклерозу в інституті підійшли і з іншого боку — з’ясовувалась роль негативних чин-

ників розвитку патології. Окрім відомих — гіпертонія, ожиріння, гіпокінезія та інші — як виявилось, багато важить і порушення ліпідного та ліпопротеїнового обмінів в організмі, які виникають внаслідок порушення катаболізму холестерину. Намагалися запобігти цим порушенням, пробували застосувати засоби, що знижують рівень холестерину та атерогенних ліпопротеїнів у крові, але це дає ефект лише на час дії лікарського засобу. — На жаль, науці поки що не вдалося розробити надійних способів збільшення в організмі вмісту ліпопротеїнів високої щільності, що могло б значно знизити ризик клінічних проявів атеросклерозу, — каже Світлана Новикова. — Отож ми й розробляємо нові підходи до лікування недуги з застосуванням клітинної та генної терапії. Наш колега академік НАМН України Віталій Кордюм з Інституту молекулярної біології та генетики НАН вперше в Україні спробував підвищити рі-

бібліотека Генів Виявляється, у світі існує й така структура. Про заснування національного генетичного банку з метою допомоги у розробці нових препаратів проти сНіду, раку, цукрового діабету та інших захворювань оголосили у Таїланді. Тут дійшли висновку, що банк дНК допоможе лікарям, фармацевтам та науковцям з’ясувати механізм більшості захворювань і опрацювати відповідні препарати й методики лікування. Уже виявлено типовий генотип, що зустрічається у більшості таїландців. У перспективі у країні сподіваються почати боротися на генному рівні навіть зі стресом та посттравматичним синдромом. вень антиатерогенних ліпопротеїнів низької щільності за рахунок геннотерапевтичної корекції синтезу аполіпротеїну А.

модель спричиненого атеросклерозу перевіряється на піддослідних тваринах

ВЗ Які тут виникають проблеми? — К лючовою проблемою генної терапії є введення у клітини людини заданого генетичного матеріалу. Ця тонка й складна процедура включає отримання цільового гена, cтворення експресійної генетичної конструкції, у якій ген об’єднувався б із відповідними регуляторними елементами. Складною є розробка способів ефективного, безпечного доправлення гена до клітин-мішеней. Цю проблему ми продовжуємо досліджувати у співпраці з науковцями Інституту молекулярної біології та генетики НАН України. Василь КАЛИТА, «ВЗ»

Тел.: (044) 423-02-60 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

ШКОЛА УСПІШНОГО ЛІКАРЯ

30 листопада 2012 року

ТИХе полювання

У ЗВОРОТНОМУ НАПРЯМКУ У сумнозвісному для медичних працівників тріо «бактерії-віруси-гриби» останні здебільшого згадуються лише для повноти картини. Але поки у центрі уваги залишаються більш активні «сусіди» мікроміцетів, вони непомітно перетворюються на серйозну загрозу, яку дуже складно розпізнати і ще складніше – вилікувати. Особливо за відсутності у країні відповідних фахівців. Обережно, отрута! Деякі гриби — майстри ховатися в осінньому лісі, в інших це добре виходить в організмі людини. За відсутності спеціального обладнання майже неможливо зрозуміти, коли саме гриб є чинником патологічного процесу. І навіть якщо виникла така підозра, потрібно встановити діагноз. Але поки в Україні не існує класичної клінічної картини, зазвичай залишається таємницею, з якою патологією має справу лікар — із мікозом (захворюванням, спричиненим грибами), мікотоксикозом (станом, зумовленим попаданням в організм мікотоксинів, що утворюються у процесі життєдіяльності ряду цвілевих грибів) чи мікоалергозом (алергійною реакцією, яка виникає в результаті ферментативної активності грибів в організмі людини). Ідентифікувати ці захворювання може тільки дерматовенеролог, озброєний мікроскопом, або, в особливо трагічних випадках, морфолог. Проте свій маршрут у лікувальнопрофілактичному закладі пацієнт починає з кабінету сімейного лікаря або терапевта. Саме він приймає рішення щодо подальшого обстеження та терапії, тому він повинен звернути увагу на низку супутніх захворюванню обставин.

Коли охорона не працює Перш за все у групу ризику щодо ураження грибами потрапляють люди зі зниженим імунітетом. «На жаль, в Україні велика частина населення має скомпрометовану імунну систему, і цей показник постійно зростає. У нас багато людей, які приймають імуносупресанти, перенесли якусь операцію. Ситуацію погіршує й екологія. Аварія на Чорнобильській АЕС завдала великої шкоди людям, а що вона зробила з грибами? Відомо, що радіація стимулює ріст темнозабарвлених грибів, які роблять радіоактивні речовини доступними для рослин та тварин», — розповідає Ада Руденко, завідувач лабораторії мікробіології, вірусології та мікології ДУ «Інститут урології Національної академії медичних наук України», доктор медичних наук, професор. Також під прицілом мікроміцетів опиняються працівники, діяльність яких пов’язана з переробкою борошна, насіння рапсу тощо. Часто у таких людей діагностують обструктивний бронхіт, основним збудником якого є Aspergillus flavus, відомий своїми канцерогенними та імуносупресивними властивостями. Основне джерело надходження грибів — це продукти, виготовлені із запліснявілої сировини. За світовими даними, 25% продуктів рослинно-

го походження, які ми споживаємо, містять токсини. І в першу чергу слід звернути увагу на хліб. Зараження мікотоксинами відбувається ще на стадії зростання пшениці, але небезпечними вони стають здебільшого через неправильне зберігання продукту. Багато мікоміцетів потрапляють до людини через воду — гриби «обживають» водопровідні труби, у зв'язку з чим потрібно рекомендувати пацієнтам хоча б 5 хвилин спускати воду, перш ніж її використовувати. На сьогодні відомо більш як 300 видів мікотоксинів, загрозу для здоров’я людини несуть близько 150 із них. Це

Специфічної профілактики мікозів не існує. Загальна ж профілактика має бути спрямована на боротьбу із пліснявінням. «Річ у тім, що гриби — умовно патогенні збудники, сапротрофи. Ми не можемо їх позбутися, тому потрібно шукати компромісні рішення, які допоможуть зробити їх менш патогенними. При цьому гриби, як і інші мікроорганізми, набувають патогенності, коли вони вимушені виживати. Своїми діями людина часто сама підштовхує їх до цього шляху», — пояснює А. Руденко. Найбільш «вживаними» є 20 мікотоксинів, кожен із яких має від 8 до 15

Запобіжні заходи Щоб запобігти поширенню спор і пропагул в операційних та інших блоках лікарень, потрібно: 1. Оснастити відділення високопотужною вентиляцією. 2. На поверхах, де розміщені операційні, опікові блоки та пологові зали, повинні справно працювати водяні комунікації, не має бути ушкоджених водою ділянок стін, підлоги, стелі. 3. Обов’язково оглядати хворого на наявність зовнішніх ділянок тіла, уражених грибами; ізолювати таких пацієнтів. 4. Застосовувати високоефективні дезінфектанти щодо грибів під час санітарної обробки приміщень, періодично їх змінюючи. 5. Медичний персонал повинен володіти знаннями та практичними навичками профілактики і, в разі потреби, лікування мікозів. 6. В обов’язок мікробіологічних лабораторій, що обслуговують клініки, мають входити як бактеріологічний, так і мікологічний моніторинг повітря в операційному та вищеназваних блоках.

Мікобіота як житлових приміщень, так і лікувальних закладів формується за рахунок космополітичних видів грибів, у першу чергу темнозабарвлених представників роду Alternaria, Au r e oba sid iu m , C l ado s p or iu m , Phyalophora, Aspergillus та Penicillium. Пігментами темнозабарвлених мікроміцетів є каротини, ксантофіли та меланіни. Бета-каротини знаходять у Rhodotorula spp., а меланіни — переважно у мікроміцетів Alternaria, Aureobasidium, Curvularia та ін. Окремі представники гіалогіфоміцетів можуть також набувати темного окрасу, наприклад Aspergillus niger. Радіаційне випромінювання активує синтез меланінів мікроміцетами. А саме гриби із вмістом меланіну відомі як алергени. Біологічна функція алергенів грибів — ферментативна активність, у першу чергу за рахунок протеаз. Алергени грибів є завершеними алергенами, які самостійно долають захисні бар’єри макроорганізму. Тобто вони спроможні подолати імунологічну толерантність із подальшою продукцією специфічних реагінових антитіл та індукції викиду медіаторів алергійної реакції. За рахунок протеаз алергени швидко проникають крізь епітеліальний бар’єр, спричиняють його десквамацію, порушуючи розвиток класичної каскадної імунної реакції. За масивного надходження мікотоксинів виникає алергійна реакція, наприклад алергійний альвеоліт. У людей зі схильністю до розвитку атопічних станів суттєво підвищується ризик мікогенної сенсибілізації, особливо під час підвищення концентрації клітин грибів, їх спор та пропагул.

Чистий аркуш вторинні продукти метаболізму мікроміцетів, стійкі до нагрівання, пастеризації та кулінарної обробки.

Нескінченні варіації Згідно з чинним українським законодавством, лікар не зобов’язаний виявляти спектр грибів у хворого. Таким чином, мікози — нозологічна форма, до якої медичні працівники не ставляться серйозно. Не дивно, що за такого стану справ в Україні майже відсутні фахівці й серед лікарів, і серед лаборантів, які могли б оцінити лабораторні дані відносно шкоди, заподіяної грибами. Невелика кількість експертів, які працюють у країні за цим напрямком, наголошують, що найбільш страшними є опортуністичні мікози, спричинені умовно патогенними грибами роду Absidia, Aspergillus, Candida, Mucor, Penicillium та ін., в імунодефіцитних осіб. До того ж їх дуже складно ідентифікувати навіть протягом 2-3 діб.

грибів-продуцентів. Більшість із них можуть спричиняти небезпечні для життя хвороби — ниркову недостатність, нейрокарценому, карценому печінки та ін. «Від системних мікозів спасіння немає. Часто трапляються випадки, коли люди після трансплантації нирок за тиждень помирали від мікозів. І ми досі не можемо визначити ці гриби, адже нерідко мова йде вже не про монокультури, а про асоціації. Здебільшого мікози розвиваються на тлі вірусної інфекції, найчастіше герпесу», — підкреслює А. Руденко.

Чорний колір алергії Окремий розділ мікології присвячений мікоалергозам. Відомо, що сьогодні близько 40% населення страждає від алергії. Серед її чинників перше місце посідають мікогени, оскільки контакт людини із грибами відбувається постійно.

Спеціалісти погоджуються, що ефективно боротися з мікоміцетами вітчизняна медицина зможе лише тоді, коли відбудеться низка змін у законодавстві. Зокрема, бажано ввести спеціальності «лабораторна мікологія», «клінічна мікологія», яку викладатимуть у медичних університетах, коледжах, інститутах удосконалення лікарів. Також потрібна організація клінічних лабораторій із мікології при обласних лікарнях, розробка протоколів обстеження хворих на мікози. У кожній країні світу є мікологічні центри з клінікою для надання консультативної допомоги лікувальнопрофілактичним закладам із питань виділення та ідентифікації грибів. А у сусідній Росії крім інституту мікології є ще й мікологічна академія. Тож, мабуть, враховуючи розміри проблеми, слід більш глибоко вивчити цей досвід.

21 Марина ЧІБІСОВА, спеціально для «ВЗ»

ШКОЛА УСПІШНОГО ЛІКАРЯ Шановні читачі! Пропонуємо вам унікальну книгу-тренінг «Чему не научат в медицинском ВУЗе». Її автори — Гліб Загорій, Генеральний директор ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», кандидат фармацевтичних наук, доцент, та Юрій Чертков, директор ТОВ «Агентство медичного маркетингу» — своїми порадами допоможуть вам налагодити відносини з пацієнтами, колегами, керівництвом.

ВРАЧЕБНАЯ ТАЙНА ОБЩЕНИЯ Гліб ЗАГОРІЙ, Генеральний директор ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», кандидат фармацевтичних наук, доцент

Юрій Чертков, директор ТОВ «Агентство медичного маркетингу» (Продовження. Початок у №№ 10-35)

очему мы постоянно сталкиваемся с ситуацией, когда высокопрофессиональный врач не пользуется признанием у пациентов? Больные его побаиваются, а коллеги, напротив, нередко обращаются к нему за помощью. В других же случаях мы видим, что специалист более низкого уровня воспринимается пациентами как безусловный авторитет. В чем же дело? Конечно, в общении. Почему‑то принято считать, что разговор с пациентом играет ключевую роль только на приеме у психотерапевта, но так ли это на самом деле? Если разобраться, окажется, что каждый практикующий врач должен быть немного психологом — профессия обязывает. Ведь нужно не только выявить причину заболевания и назначить соответствующе лечение, но и расположить пациента к искренней беседе, объяснить рациональность приема того или иного препарата, а еще, что очень важно, создать уверенность в эффективности применяемого средства (эффект плацебо никто не отменял). Ведь иногда пациенты просто не понимают ни слов врача, ни того, что он написал в истории болезни. Вспоминается шутка: «Врачи пишут неразборчиво для того, чтобы сохранить медицинскую тайну». А в результате, врач отпугивает собственных пациентов, лишая их возможности получить адекватную помощь. Наверное, все помнят прорыв в медицине, совершенный тромболитическими препаратами. При наличии показаний и своевременном введении тромболитик способен восстановить проходимость сосудов головного мозга или миокарда и вернуть пациента к полноценной жизни. Итак, если у врача отсутствует под рукой бесплатный для пациента бюджетный тромболитик, он вынужден объяснить больному или его родственникам необходимость срочной покупки дорогого препарата. Был случай, когда один врач отделения кардиологической реанимации все время жаловался коллеге: «Не могу приобрести нормальный опыт по введению тромболитиков, а ты их вводишь

каждый день! В чем дело?» Ему задали вопрос: поступают ли в его дежурство пациенты с острым коронарным синдромом? — Поступают и регулярно, — ответил он. — Так почему же не вводится препарат? Неужели у каждого из них язва желудка или кровоточащий геморрой? — Нет, конечно, — врач пожал плечами, — но родственники жалеют денег, им нужна полная гарантия: ввел препарат — и больной выздоровел. К сожалению, подобная ситуация встречается довольно часто. Объяснить ее можно, проследив за манерой общения этих двух врачей. Врач, который редко вводил тромболитики, общался следующим образом: «У вашего родственника развился острый коронарный синдром, на пленке видна элевация сегмента ST, нужно срочно купить тромболитик, который стоит тысячу долларов, чтобы провести тромболитическую терапию. Если это сделать не позднее текущего часа, существует реальный шанс реперфузии миокарда». Одним словом, грамотная речь с медицинской точки зрения, но абсолютно неподходящая с точки зрения навыков убеждения. Можно, конечно, возразить, что пациент должен прислушиваться к авторитету специалиста, но… этот самый авторитет приобретается в процессе общения! Второй врач обращался к пациенту примерно так: — Вы кто по профессии? — Слесарь. — Очень хорошо, мне будет проще с вами объясняться. Что вы предпринимаете, когда забивается труба? — Я пытаюсь ее прочистить. — Понимаете, сейчас что‑то похожее произошло с сосудом, который питает кровью ваше сердце. Есть медицинский препарат, способный быстро восстановить проходимость сосуда. Через два часа этот же врач обращается к больной, которая нуждается в тромболизисе: — У вас дома есть комнатные цветы? — Да, я их очень люблю, — ответила пациентка. — В этом мы с вами похожи. Скажите, что будет с цветком, если его не поливать? — Как что? Он завянет! При таком «творческом» подходе провести параллель между растением и поврежденным миокардом — дело техники, и у пациентки не осталось сомнений в необходимости применения тромболитика. Получается, что умение общаться — важная составляющая врачебного профессионализма! Ведь практикующему специалисту приходится

ежедневно убеждать и своих пациентов, и даже коллег. Иначе чего стоят новейшие препараты, если больной не захочет их принимать? Чего стоит врач, не способный доказать необходимость назначенного лечения? А ведь нужно учитывать, что темпы развития медицины достаточно велики: производятся более эффективные препараты, внедряются инновационные методики лечения, непривычные для пациента. Кроме того, слепое доверие к медицине, возникшее в обществе во времена появления первых антибиотиков, сменилось подозрительностью и сомнениями. Бесплатная медицина тоже отходит в прошлое, заставляя людей более требовательно относиться к лечению. Во что же выливается психологическая некомпетентность врачей? Рассмотрим это на примере артериальной гипертензии. По данным статистики, всего лишь две трети больных артериальной гипертензией знают о своем заболевании, всего треть пациентов получают соответствующее лечение, а эффективный результат достигается лишь у одного из десяти. И это в условиях доступности современных препаратов, позволяющих быстро достичь стабилизации артериального давления. А ведь гипертония — наиболее распространенное хроническое заболевание и основной фактор риска в развитии инсультов, инфаркта миокарда и множества других менее опасных состояний. В результате, больше половины украинских мужчин умирают от различных сердечно-сосудистых патологий, нередко не доживая до пенсионного возраста. Однако, при беглой оценке фармацевтического рынка Украины выясняется, что список наиболее востребованных лекарственных средств уверенно возглавляют далеко не кардиоваскулярные препараты. Конечно, достаточно много причин скрыто в самих препаратах. Прежде всего, это неудобство приема, его длительность и регулярность. Горький вкус таблетки тоже является преградой, преодолеть которую по силам не каждому. Кроме того, существуют побочные эффекты. Даже название иногда внушает недоверие, связанное с неприятными вербальными ассоциациями. Большое значение имеет и происхождение лекарственных средств. Многие препараты доставляются в Украину из стран, не особенно вызывающих доверие обывателя. Практически все производители говорят о высоком качестве своей продукции, но забывают о том, что качество лекарственных препаратов — это не заслуга, а их прямая обязанность. Многих пациентов пугает высокая цена лекарства, но ведь препаратов сейчас очень много. Всегда есть возможность высказать врачу свои опасения и вместе подобрать более доступный вариант. Однако главной причиной проблем с лечением артериальной гипертензии являются все же не препараты, а взаимоотношения врача и пациента. Попробуй убедить в необходимости лечения, когда человека практически ничего не беспокоит при постоянном давлении 170 / 100! Разберемся подробнее, какие правила общения помогут нам в этом. Первое правило известно со времен Гомера. Оно показывает, что очередность приводимых аргументов влияет на их убедительность. При этом наиболее убедительным будет такой порядок:

• сильный аргумент; • средний аргумент; • один самый сильный аргумент. Но силу аргумента необходимо измерять исключительно с точки зрения пациента. Например, больной спрашивает: «Зачем мне лечить артериальную гипертензию, если она не доставляет мне дискомфорта?» На это врач может ответить, что лечение необходимо, поскольку: — во‑первых, с таким давлением невозможно считать себя здоровым человеком (сильный аргумент); — во‑вторых, прием одной таблетки в сутки не принесет особых неудобств (средний аргумент); — в третьих, с таким давлением в 10 раз возрастает риск заработать инфаркт или инсульт (самый сильный и неоспоримый аргумент). Второе правило убеждения изобрел Сократ. Прекрасный мастер диалога, этот древнегреческий мыслитель заметил, что для получения положительного ответа по важному вопросу лучше всего поставить его на третье место, предпослав два коротких и простых, на которые собеседник без затруднения скажет «да». Недавно открыли природу этого любопытного приема. Оказывается, в организме человека, когда он слышит или говорит «да», выделяется гормон эндорфин, снимающий напряжение и сопротивление. Недаром Леонардо да Винчи говорил: «Легче сопротивляться вначале, нежели в конце». Например, столкнувшись с пациентом, который жалеет денег для своего здоровья, но при этом хорошо питается и дорого одет, можно применить правило Сократа следующим образом. Врач: «Считаете ли вы, что здоровье — это самое дорогое, что есть у человека?» Пациент: «Ну конечно!» Врач: «Знаете ли вы, что ожирение очень вредно для здоровья?» Пациент: «Да». Врач: «Так вы будете соблюдать диету с завтрашнего дня?» Безусловно, применения одного этого правила недостаточно, чтобы пациент действительно начал лечение. Ведь согласие, полученное таким образом, еще не гарантирует, что, выйдя из кабинета врача, больной не поменяет свое мнение. Ведь важно убедить человека в том, что ему угрожает реальная опасность. Мы же сталкиваемся с тем, что после регулярного прочтения газет общество боится какого‑нибудь маньяка намного больше, чем незаметного «убийцу» — артериальную гипертензию. Итак, еще одно универсальное правило: будьте хорошим слушателем. Ведь не секрет, что 80 % правильного диагноза — это адекватно собранный анамнез. А участливое отношение к словам пациента, умение задавать наводящие вопросы позволит не только грамотно собрать анамнез, но и наладить хороший контакт. Кроме того, не загоняйте пациента в угол, акцентируя внимание на его вредных привычках, спровоцировавших развитие болезни. Безусловно, многие болезни вызваны неправильным образом жизни, в том числе употреблением алкоголя, курением, ожирением, гиподинамией. Но излишняя сконцентрированность на этих факторах может разрушить ваши доверительные отношения. Ничто так не разоружает, как условия почетной капитуляции. Вместе с тем, не загоняйте в угол сами себя.

Например, вы уговариваете алкоголика бросить пить, а он отвечает: — Мне уже поздно. — Нет, никогда не поздно, — отвечаете вы. — Ну раз никогда не поздно, то я как‑нибудь потом… Следующее правило гласит, что убедительность аргументов в значительной степени зависит от имиджа и статуса убеждающего. Есть категория пациентов, для которых общественное положение имеет огромное значение. О них говорят: «Этому пациенту нужно показать профессора». Заметьте, не наоборот! И если социальный статус не изменишь за пару дней, то вопрос с имиджем при желании решается довольно быстро. Но не принижайте и статус собеседника. К сожалению, врачи часто выбирают назидательный тон, наподобие родительского, но какому взрослому человеку по душе, когда с ним так обращаются! В результате, пациент занимает оборонительную позицию, в то время как врач искренне хочет помочь и просто не замечает унизительности своего тона! Поэтому нужно мысленно поставить себя на место собеседника и прочувствовать эту некомфортность. Как показывает практика, даже неприятная информация здраво принимается пациентом, когда она подается с искренним участием. Восьмое правило: к аргументам приятного нам человека мы относимся снисходительно и быстрее с ними соглашаемся. Как это ни странно, но пациенту следует понравиться, тогда он гораздо охотнее последует вашим рекомендациям. Самый легкий способ понравиться — искренне посочувствовать проблеме пациента, внимательно выслушав его жалобы (разумеется, если позволит ситуация). Девятое правило: желая переубедить пациента, начинайте не с разделяющих моментов, а с того, с чем вы согласны. Например, пациент заявляет: «Моей бабушке девяносто пять лет, она всю жизнь лечилась только травами, а вы мне назначили столько химии!» Корректный ответ врача может быть таким: «Очень хорошо вас понимаю — я сам рос в семье, где все болезни лечили только травами. Но ведь наука не стоит на месте, и сейчас появились препараты, содержащие концентрированные экстракты этих трав. Такие средства лечат быстрее и эффективнее». И, наконец, десятое правило — это правило подбадривания. Старайтесь морально поддержать пациента, заостряя внимание на положительных изменениях в его состоянии. Очень важно создать боевой настрой, чтобы пациент активно включился в процесс лечения с ощущением неминуемой победы. Известен случай, когда пациент, выходя от своего врача, услышал, как тот говорит студентам: «Вы только что видели человека, жизнь которого превратится в ад». И она действительно превратилась в ад, но только по вине медика. Ведь слово врача — такой же инструмент, как скальпель или лекарство. Поэтому врачу имеет смысл сделать все возможное, чтобы его взаимодействие с пациентом проходило в условиях сотрудничества — так максимально реализуются интересы обеих сторон. А настоящее сотрудничество становится возможным лишь при правильном подходе к общению.

Тел.: (044) 423-02-60 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua

ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ

30 листопада 2012 року

ЛІКАРСЬКА ТАЄМНИЦЯ І НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ході реформування системи охорони здоров’я України в наше життя імплементуються такі поняття як телемедицина та електронний реєстр пацієнтів. Як з огляду на збереження лікарської таємниці регулюються взаємовідносини лікаря та пацієнта при застосуванні цих нововведень? Які букви закону треба знати медику, аби запобігти звинуваченням у порушенні права пацієнта на конфіденційність? Із цими запитаннями ми звернулися по консультацію до юриста ЮК «Правовий Альянс» Лідії САНЖАРОВСЬКОЇ-ГУРЛАЧ. ВЗ Якими законодавчими актами регулюються питання: телемедицина та Державний реєстр пацієнтів в Україні? — Основні питання застосування телемедицини, як засобу доступності до якісної медичної допомоги, були врегульовані ще на початку 2010 року наказом МОЗ України «Про впровадження телемедицини в закладах охорони здоров'я» від 26.03.2010 року № 261. Відповідно до положень, затверджених даним наказом, було надано визначення таким поняттям як «телемедицина», «телемедична консультація», «телемоніторинг», «телеметрія», «домашнє телеконсультування», встановлено принципи, основні напрями та порядок взаємодії телемедичних центрів і закладів охорони здоров'я. У березні поточного року у Верховній Раді України був зареєстрований законопроект «Про телемедицину». Проте вже у травні даний законопроект був відкликаний. Питання створення та функціонування Електронного реєстру пацієнтів врегульовано Положенням про такий реєстр, затвердженим Постановою КМУ від 06.06.2012 року № 546. Відповідно до Положення до такого реєстру вносяться відомості про пацієнта з медичних облікових форм, назва закладу охорони здоров'я, в якому пацієнтові надано медичну допомогу, вид наданої пацієнтові медичної допомоги, лікарські засоби та вироби медичного призначення, закуплені для лікування пацієнта за кошти державного та місцевих бюджетів, і згода пацієнта на обробку персональних даних за встановленою МОЗ України формою. Фактично Електронний реєстр пацієнтів є ніщо інше, як об’єднання багатьох окремих баз персональних даних, створюваних кожним із закладів охорони здоров’я. Володільцем кожної зі створюваних у закладах охорони здоров’я баз персональних даних пацієнтів є відповідні заклади охорони здоров’я. Розпорядником єдиного Електронного реєстру пацієнтів є МОЗ України. З урахуванням зазначеного очевидно, що на відносини, пов’язані зі створенням та функціонуванням Електронного реєстру пацієнтів, поширює свою дію й Закон України «Про захист персональних даних». В окремих частинах питання застосування телемедицини та ведення

Електронного реєстру пацієнтів також врегульовано Основами законодавства України про охорону здоров'я, Законами України «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про Концепцію Національної програми інформатизації», «Про Національну програму інформатизації», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис». ВЗ На які положення цих законодавчих актів потрібно звернути особливу увагу? — Говорячи про телемедицину, перш за все слід наголосити, що проведення відповідних заходів передбачає неухильне дотримання медичними працівниками принципів професійної етики, загальних моральних вимог, а також принципів конфіденційності й анонімності щодо інформації про стан здоров'я пацієнта. Це зазначено, зокрема, у пункті 5.3. Примірного положення про телемедичний центр закладу охорони здоров'я, затвердженого наказом МОЗ України від 26.03.2010 року № 261, та у частині конфіденційності слідує з положень ст. 21 Закону України «Про інформацію». Наведене кореспондується й зі змістом документів, які оформлюються під час застосування телемедицини. Так, затверджені МОЗ України форми Заявки на проведення телемедичної консультації, примірної структури опису клінічного випадку, висновку консультанта передбачають надання інформації про пацієнта та стан його здоров’я в умовах повної анонімності. Пацієнту присвоюється певний код, без зазначення його ПІБ чи інших ідентифікуючих даних. Серед загальних даних про пацієнта зазначаються тільки його стать, населений пункт проживання (область, місто, село), без зазначення назви такого пункту, та діагноз. Говорячи про Електронний реєстр пацієнтів, слід підкреслити, що внесення до нього відомостей про пацієнта можуть здійснювати заклади охорони здоров’я лише за наявності згоди пацієнта на обробку його персональних даних. Це випливає, зокрема, з пунктів 5, 9 Положення про електронний реєстр пацієнтів, затвердженого Постановою КМУ від 06.06.2012 року № 546, та положень Закону України «Про захист персональних даних».

на строк до 3 років. Відповідно до статті 145 Кримінального кодексу України кримінальна відповідальність також передбачена за умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у зв'язку з виконанням професійних чи службових обов'язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки. Відповідні дії караються штрафом до 8500 грн, або громадськими роботами на строк до 240 годин, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправними роботами на строк до 2 років.

ВЗ Які уповноважені органи здійснюють контроль за дотриманням законодавства у цій сфері? — Відповідно до наказу МОЗ України «Про впровадження телемедицини в закладах охорони здоров'я» від 26.03.2010 року № 261обов’язок забезпечити конт роль за діяльністю телемедичних центрів покладено на Міністра охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальників управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Контроль за додержанням законодавства про захист персональних даних у межах повноважень, передбачених законом, здійснює, зокрема, Державна служба України з питань захисту персональних даних (e-mail: info@zpd.gov. ua; поштова адреса: 02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15; тел. гарячої лінії: +38(044) 541-01-22; тел. для консультацій: +38(044) 233-61-90). ВЗ Якою саме є відповідальність за порушення законодавства у цій сфері? — Статтею 188-39 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність для володільців бази персональних даних (тобто керівників, інших відповідальних осіб закладу охорони здоров’я, а не лікаря), зокрема: за ухилення від державної реєстрації бази персональних даних, неповідомлення пацієнта про його права у зв'язку із включенням персональних даних до бази, недодержання встановленого законодавством порядку захисту персональних даних у базі, що призвело до незаконного доступу до них, інше. Відповідні штрафні санкції можуть сягати 17 000 грн. За незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконну зміну такої інформації статтею 182 Кримінального кодексу України встановлено кримінальну відповідальність у вигляді штрафу від 8500 до 17 000 грн, або виправних робіт на строк до 2 років, або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі

ВЗ Як має бути оформлений документ «Згода суб’єкта на обробку персональних даних» (інформована згода)? — Відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних» згода на обробку персональних даних являє собою документоване, зокрема письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки. Тобто відповідна згода має надаватись особою виключно на добровільних засадах, оформлюватись бажано письмово (чинним законодавством України чітко не визначено, що саме можна розглядати й якості «документованого волевиявлення», окрім письмового) та містити зазначену мету обробки персональних даних у базі. Форма згоди пацієнта на обробку його персональних даних в Електронному реєстрі пацієнтів встановлюється МОЗ України. ВЗ Якою може бути стратегія захисту лікаря від звинувачень у розголошенні таємниці стану здоров'я пацієнта — які закони можуть тут послужити щитом, а які, навпаки, мечем, якщо не дотримуватися обережності? — Лікарю бажано не здійснювати збір, зберігання, використання, поширення будь-якої інформації про пацієнта без його добровільної згоди. Якщо відповідні відомості отримано для включення до бази персональних даних, у тому числі до Електронного реєстру пацієнтів, відповідна згода має бути (як я вже зазначала вище) оформлена бажано письмово та з обов’язковим зазначенням мети обробки персональних даних. Якщо ж відповідні відомості про пацієнта не будуть включатись до будьяких баз персональних даних, лікар все одно має здійснювати їхнє поширення виключно за бажанням (згодою) пацієнта (у цьому випадку хоча б усною) та у визначеному ним порядку і за встановленими ним умовами. Під час використання інформації, що є лікарською таємницею, в навчальному процесі, науково-дослідній роботі, в тому числі у випадках її публікації у спеціальній літературі, лікар має забезпечувати анонімність пацієнта. Бесіду вела Тетяна СТАСЕНКО, «ВЗ»

БіБЛіОТЕКА ЛіКАрЯ КАРДІОХІРУРГІЯ

ІМУНОЛОГІЯ

 Шипулин в.м. использование лазеров в сердечно-сосудистой хирургии  рік випуску: 2010  видавництво: STT (Scientific & Trchnical Translations)  Кількість сторінок: 240

   

станнім часом ураження атеросклерозом судин серця і периферійних артерій людини має тенденцію до зростання і зміщення вікової межі до 30-40 років. Поширеність оклюзуючих уражень периферійних артерій призводить до порушення кровопостачання кінцівок. Оклюзія коронарних артерій тягне за собою ішемію, інфаркт міокарда. На тлі вище наведених даних актуальним стає питання адекватного лікування хворих. В останні роки досягнуто значних успіхів у консервативному лікуванні пацієнтів із серцево-судинною патологією. Але найчастіше, незважаючи на тимчасове поліпшення стану, ця терапія перестає бути ефективною за подальшого прогресування захворювання. різні хірургічні методи дозволяють значною мірою розширити можливості надання допомоги пацієнтам, насамперед особам, резистентним до медикаментозного лікування, із важкими формами захворювання, високим ризиком ускладнень і смерті. Відновлення нормального кровотоку здійснюється у клінічній практиці методами тромболізису за допомогою лікарських препаратів, ендоваскулярними способами (балонування та стентування) або за допомогою відкритої хірургічної реконструкції. Недостатня ефективність існуючих методик, яка спостерігалась у хворих, складність виконання і висока ймовірність ускладнень поряд зі зростаючою потребою в подібного роду втручаннях зумовили активний пошук альтернативних методів хірургічного лікування. На початку 60-х рр. після появи перших лазерів виникли ідеї про перспективи використання їх у хірургічних операціях, у тому числі для поліпшення кровотоку ішемізованих ділянок організму. В даний час використовуються різні типи лазерів для ангіопластики. Найбільш прогресивним у цій

сфері вважався ультрафіолетовий ексимерний лазер, однак експерименти виявили ряд недоліків, пов'язаних із розривами біотканини під впливом ударної хвилі, що виникає в процесі лазерного опромінення, та призводить до розвитку серйозних ускладнень у післяопераційному періоді. для найбільш оптимального лазерного впливу необхідні дані про відображення та поглинання енергії, а також про механізми взаємодії лазерного випромінювання з біологічними тканинами (атеросклеротичними бляшками), які проявляються в особливостях флюоресценції молекулярних структур. Крім того, існує необхідність розробки критеріїв діагностики морфологічного типу атеросклеротичного ураження стінки судини перед проведенням сеансу лазерної ангіопластики. Основне завдання авторів книги «Использование лазеров в сердечно-сосудистой хирургии» — клініко-експериментальна оцінка ефективності використання лазерних технологій. Наводиться поступове розгортання дослідження: від досить простих до більш складних експериментів, а потім і впровадження в клінічне використання. У цій праці проілюстровані як певні помилки на шляху до позитивного результату, так і успіхи тривалої і багатоетапної дослідницької роботи. Також книга широко висвітлює проблеми проведення експериментального дослідження і клінічне використання лазерної техніки в лікуванні серцево-судинної патології, що відображено в ряді рекомендацій і прикладів. Автори сподіваються, що робота виявиться корисною не тільки для фахівців із серцевосудинної хірургії, але і для лікарів різних спеціальностей, ординаторів, інтернів, студентів, і з вдячністю приймуть критичні зауваження та побажання на свою адресу.

нига «Иммунология» спочатку планувалася як перероблений і оновлений варіант підручника «Основи імунології», що вийшов більше десяти років тому (1999 р.) у видавництві «Медицина». Однак зміни, які відбулися за цей період в імунології, настільки глибокі, що потребували не просто оновлення або доповнення старого тексту новими відомостями, а створення нової книги. Завдання, яке ставив перед собою автор, полягало у створенні систематизованого зведення сучасних імунологічних знань, прийнятного

ПЕДІАТРІЯ    

пятница т.в. речевые нарушения у детей рік випуску: 2011 видавництво: Фенікс Кількість сторінок: 338

кщо у когось із нас трапляється неприємність зі здоров'ям, ми набираємо телефонний номер 103 і до нас терміново приїжджає «швидка». Лікар надає першу медичну допомогу. То чому б не створити таку «екстрену допомогу» при мовленнєвих порушеннях у дітей? А як батьки можуть допомогти своїм дітям при виявленні особливостей мовленнєвого та психічного розвитку — розповість наша книга.

Медична газета України

ВАШЕ

ЗДОРОВ’Я Індекси 60965, 08198. Ціна договірна

Адреса редакції: м. Київ-03179, вул. Уборевича, 19-А, оф. 3. Телефони редакції: (044) 423-02-60; 424-60-75; 424-06-83 E-mail: vz@vz.kiev.ua Виходить один раз на два тижні у п’ятницю

Ярилин а.а. иммунология рік випуску: 2010 видавництво: геотар-медіа Кількість сторінок: 752

Що раніше визначити неблагополуччя в мовленні дитини, то швидше можна уникну ти більш серйозних проблем у майбутньому. Книга «речевые нарушения у детей» адресована логопедам, педіатрам та буде корисна батькам дітей дошкільного віку. Вона допоможе розпізнати порушення у мовленні дитини і надасть посильну допомогу до початку занять із фахівцями.

Генеральний директор ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . МИКОЛА БЕРНИК Заступник головного редактора . . . . . .ЮЛІЯ НОВГОРОДСЬКА Редактор відділу аналітичної інформації . . . . . . . . . . . . . . . СВІТЛАНА ТЕРНОВА Редактор відділу оперативної інформації . . .ТЕТЯНА СТАСЕНКО Редактор відділу наукової інформації . . . ТЕТЯНА ПРИХОДЬКО Дизайн та верстка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ТЕТЯНА ЗАЙЧУК Відділ літредагування і коректури . . . . . . . ОКСАНА ОСТРЯНКО Відділ реклами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . СВІТЛАНА КУРЧЕНКО Адміністративний відділ . . . . . . . . . . . . . . . РОМАН БЕРЕЖНИЙ

як для початківців, так і для досвідчених імунологів. Враховуючи значний ступінь складності цієї науки, її численні перетини з суміжними фундаментальними науковими дисциплінами, це завдання у всій її повноті виглядає практично нерозв’язаним. Однак автор максимально наблизився до цього ідеалу, дотримуючись балансу повноти опису та доступності викладу. достатня кількість ілюстративного матеріалу відображає основну ідеологію книги — прагнення до доступного опису складних явищ і процесів.

Державна служба України з питань протидії ВІЛ-інфекції/ СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань оголошує конкурс на заміщення вакантних посад: 1. Головний спеціаліст відділу організації медико-соціальної допомоги управління протидії туберкульозу. 2. Головний спеціаліст відділу супроводу програм і заходів управління протидії туберкульозу. 3. Головний спеціаліст відділу організації медико-соціальної допомоги управління протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу. 4. Головний спеціаліст відділу супроводу програм і заходів управління протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу. 5. Головний спеціаліст сектора організаційно-правового забезпечення та ліцензування. 6. Завідувач сектора з міжнародних зв’язків та зв’язків із громадськістю. 7. Головний спеціаліст сектора з міжнародних зв’язків та зв’язків із громадськістю. Вимоги до кандидатів: • громадянство України; • наявність вищої освіти за напрямом підготовки «медицина», «фармація», «економіка», «соціологія» (для головного спеціаліста сектора організаційно-правового забезпечення та ліцензування вищої юридичної освіти, працівників сектора з міжнародних зв’язків та зв’язків з громадськістю — «журналістика», «переклад») за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста; • стаж роботи за фахом в державній службі на посаді провідного спеціаліста (для завідувача сектора — головного спеціаліста) не менше 1 року або стаж роботи за фахом в інших сферах управління не менше 3 років; • знання Конституції України; законів України «Про державну службу» та «Про засади запобігання і протидії корупції», інших актів законодавства, що стосуються державної служби та діяльності Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань; нормативно-правових актів, що регулюють розвиток відповідної сфери (галузі) управління; порядку підготовки та внесення проектів нормативно-правових актів; основ державного управління та права; інструкції з діловодства; правил ділового етикету; правил та норм охорони праці та протипожежного захисту; ділової мови; • вільне володіння державною мовою (для працівників сектора з міжнародних зв’язків та зв’язків з громадськістю — знання іноземної мови, знання форм і методів роботи із засобами масової інформації); • уміння користуватися базовими комп’ютерними програмами (MS Office Word, MS Office Excel, Internet, електронна пошта). Для участі у конкурсі до Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/ СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань (вул. А.Барбюса, 5, м. Київ, 03150, тел. 287-89-56) протягом місячного терміну з дня опублікування оголошення необхідно подати такі документи: • заяву про участь у конкурсі; • заповнену особову картку (форма П-2 ДС) з відповідними додатками; • дві фотокартки розміром 4 х 6 см; • копії документів про освіту, підвищення кваліфікації, присвоєння вченого звання, наукового ступеня; • декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, передбаченою Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції»; • копію документа, який посвідчує особу; • копію військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов’язаних). Сектор організаційно-правового забезпечення та ліцензування

Редакція не завжди поділяє думку авторів публікацій Редакція не несе відповідальності за зміст рекламних матеріалів Відповідальність за достовірність фактів, цитат, прізвищ та імен, інших даних несуть автори публікацій Листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети, рукописи не рецензуються і не повертаються. Фото на обкладинці depositphotos.com Друк офсетний, Умовний друк. арк., 2. Загальний наклад — 40 000. Замовлення № 30567 Віддруковано у ТОВ «Укрполиграфмедиа»: вул. Фрунзе, 104-а, м. Київ-04080

Черговий редактор ЮЛІЯ НОВГОРОДСЬКА

Тел.: (044) 423-02-60 • vz@vz.kiev.ua • www.vz.kiev.ua