istoria-nauki-pr

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Інститут журналістики Кафедра реклами та зв’язків з громадськістю

«ЗАТВЕРДЖУЮ» Заступник директора з навчальної роботи ______________________ «____»____________2014 року

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «Історія науки про зв’язки з громадськістю» для студентів напрям підготовки 8.03030202 – «Зв’язки з громадськістю»

КИЇВ – 2014

Розробник: Владимиров Володимир Михайлович, професор кафедри реклами та зв’язків з громадськістю, доктор філологічних наук, доцент

Обговорено та рекомендовано до видання Науково-методичною національного університету імені Тараса Шевченка

радою

Київського

Протокол від «____» _____________ 20___ року №___

Голова науково-методичної ради

Шевченко В.Е.

«_____» _________________ 2014 року

© Владимиров В.М. 2014 рік

ВСТУП Навчальна дисципліна «Історія науки про зв’язки з громадськістю» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» галузі знань 0303 «Журналістика та інформація», спеціальності– 8.03030202«Зв’язки з громадськістю». Предметом вивчення навчальної дисципліни є системний історичний досвід розвитку науки про зв’язки з громадськістю в контексті формування даної сфери соціальної комунікації; основні тенденції розвитку науки про зв’язки з громадськістю; сучасний зарубіжний та вітчизняний досвід наукового освоєння PR. Міждисциплінарні зв’язки: навчальна дисципліна«Історія науки про зв’язки з громадськістю» є професійно орієнтованою дисципліноюосвітньо-професійної програми підготовки за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» для студентів за спеціальністю «Реклама і зв’язки з громадськістю». Вона є продовженням таких спеціальних дисциплін, як «Основи наукових досліджень», «Організація роботи PR-агенції», «Креатив у рекламі та зв’язках з громадськістю» тощо. Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів: Змістовий модуль 1.Протонаукові явища у сфері дослідження впливу на громадську думку. Змістовий модуль 2. Становлення і розвиток наукових досліджень у сфері зв’язків з громадськістю.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни 1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Історія науки про зв’язки з громадськістю»є дослідження сфери соціальної комунікації взагалі, впливу на громадську думку зокрема та «паблік рилейшнз»; показати студентам перехід від «протонауки» щодо впливу на громадську думку, через окремі історичні етапи, до сучасної теорії та методології «паблік рилейшнз»; ознайомити студентів з наукознавчим підґрунтям обраної ними професії, з історичними вимірами науки про зв’язки з громадськістю; ознайомлення їх з працями видатних діячів сфери PR та дослідників цієї сфери соціальних комунікацій.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни “Історія науки про рекламу” є:дати студентам знання соціокультурних витоків, історичних етапів, чільних тенденцій, подій та діячів історії науки про зв’язки з громадськістю, забезпечити отримання студентами вмінь самостійно орієнтуватися в історичних подіях у пошуках прикладів досвіду діячів сфери PR попередніх історичних епох; надати студентам навичок використання цих знань у своїй повсякденній професійній діяльності. дати студентам систематизоване й емпірично аргументоване уявлення про історичне становлення PR, про передумови їх виникнення та про соціально-психологічні, економічні, наукові, культурні складові цього процесу; дати студентам розуміння зв’язаності усіх історичних етапів розвитку наукового освоєння PRдіяльності між собою і обумовленість їх існуючими у певний історичний період економічними, матеріальними, соціальними, науковими, культурними умовами.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: знати: - соціокультурнічинники та історіюзародженняпоглядівщодовпливу на громадську думку як «пранауки», становленняірозвитку науки про PR-діяльність; - основнітенденціїформування науки про зв’язкизгромадськістю; - еволюцію формування наукових інституцій та регулювання діяльності по зв’язках з громадськістю корпоративних і владних структур, політичних та громадських організацій;

-

-

-

-

історичні суспільні особливості формування національних шкіл науки про зв’язки з громадськістю, їх політико-соціальну обумовленість, основні постаті, їх концептуальний вплив на процеси становлення сфери науки про зв’язки з громадськістю; сучасний стан розвитку науки про зв’язкизгромадськістю, їїсуттєвіздобуткийнедоліки, шляхи розв’язанняактуальних на той час проблем та виходузкризовихситуацій; вміти: проаналізувати зародження й еволюцію науки про PR-діяльність з моменту її виникнення до нашого часу; знаходити в історії науки про зв’язки з громадськістю приклади для розв’язання актуальних наукових завдань сьогодення; указати витоки сучасних принципів і методів PR-діяльності, а також специфіку формування технологій впливу на громадську думку в історичній ретроспективі; охарактеризувати розвиток науки про зв’язки з громадськістю в контексті політичних, економічних, соціальних, правових, культурних перетворень; здійснювати самостійно науковий аналіз впливу на громадську думку у діахронічному та синхронічному рівнях та робити узагальнюючі висновки, враховуючи особливості національних наукових традицій, еволюційних процесів у цій царині; користуватися при вивченні історичних подій сучасним науковим термінологічним і методологічним інструментарієм.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 144 години/4кредитів ECTS.Зокрема: лекції – 24 год., семінарські заняття – 24 год., самостійна робота – 96 год.

2. Форма підсумкового контролю успішності навчання– іспит.

3. Засоби діагностики успішності навчання: контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Поточний контроль:оцінювання домашніх самостійних завдань: участь в групових диспутах та написання рефератів, виконаних студентами під час практичних занять, проходження експрес-тестів на знання термінології, імен і дат тощо. Домашні завдання є усними та такими, що закривають тематичний модуль заняття;модульний контроль: 2 проміжні модульні контрольні роботи; підсумковий контроль – екзамен.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Змістовий модуль 1. Протонаукові явища у сфері дослідження впливу на громадську думку Тема 1. Загальне поняття про науку, історію науки і, зокрема, історію науки про зв’язки з громадськістю. (12 год.) Комунікаційна складова історії людства. Протиставлення «натури» і «культури», наука як складова частина культури. «Натура» і «культура» і сама наука як предмет діяльності науки. Місце науки про масову комунікацію у дихотомії науки і мистецтва. Теоретичний та методологічний рівні наукових дисциплін. Рівні світової науки: фундаментальні, середнього рівня та прикладні. Місце науки про зв’язки з громадськістю у цій структурі. Періоди людської історії та основні історичні моделі державного устрою у їх відношенні до історії управління громадською думкою. Зміст і значення діяльності по впливу на громадську думку часів неоліту, дописемний досвід управління ним, пам’ятки дослідження доісторичного піару. Древньокитайський, шумерський досвід досліджень і застосування емпіричного досвіду впливу на масову свідомість у міфах, релігійних дійствах тощо. Древній Єгипет і релігійна пропаганда жерців культу Амон Ра. Тема 2. Античний період становлення науки про зв’язки з громадськістю (12 год.) Стародавня Греція як «колиска» сучасної європейської цивілізації і сучасної «паблікрилейшнз». Погляди Корака, Ісократа, Демосфена, Есхіна, Платона, Аристотеля та їх сучасників на громадську думку, значення їхніх вчень для сучасної науки про зв’язки з громадськістю. Історичні обставини переходу античної культури до римського етапу. Особливості підходів римських ораторів до науки переконувати людей. Погляди Цицерона, Катона Ст. на мистецтво переконання, Квінтілліан і його «Правила ораторського мистецтва». Епоха Марка Аврелія і початок занепаду уваги римського суспільства до впливу на громадську думку. Тема 3. Християнське Середньовіччя як етап розвитку науки про вплив на громадську думку (12 год.) Занепад Римської імперії і зародження християнства у І-ІІІ ст, взаємодія нової парадигми з античною спадщиною на теренах риторики, радикальні зміни у поглядах на громадську думку в умовах докорінних змін у діяльності по впливу на громадську думку. Раннє середньовіччя в контексті науки про управління громадською думкою. Перші осередки наукової думки. Перші християнські собори, І та ІІ Нікейські собори як приклад формування громадської думки на наступні століття. Релігійна пропаганда, екзегетика, гомілетика. Погляди св. Августина і їх значення для становлення науки про зв’язки з громадськістю. Боротьба з єресями як практика науки про управління громадською думкою. Високе Середньовіччя і панівні погляди на поєднання релігійного і світського у громадській думці. Тема 4. Розвиток поглядів щодо впливу на громадську думку в епоху Відродження(12 год.) Епоха Відродження як важливий етап на шляху до створення науки про зв’язки з громадськістю. Відновлення цивільних націй, розвиток великих міст, а, отже, і активізація зв’язків з громадськістю. Розпад християнства та зміна стану громадської думки з переважно

релігійної на переважно світську. Початок промислової епохи, великі географічні відкриття, криза християнської церкви та інші умови відродження гуманістичних поглядів у суспільстві. Треченто, кватроченто, чінквеченто, їхні особливості стосовно громадської думки. Наслідки цих зрушень для науки про зв’язки з громадськістю. Ставлення Фр. Петрарки, ПаолоВарджеріодо громадської думки. Флорентійська академія і погляди МарсіліоФічіно та Джованні Піко деллаМірандола. Еразм Роттердамський, утопісти Т. Мор і Т. Кампанелла та їхні погляди на управління громадською думкою. Френсіс Бекон і його теорія «чотирьох ідолів». Тема 5. Епоха Просвітництва, Промислова революція і становлення науки про зв’язки з громадськістю (12 год.) Прискорений розвиток виробництва як основа початку епохи Просвітництва і Нового часу. Промислова революція та епоха Великих географічних відкриттів, значення становлення ринкових відносин на формування нової сфери соціальних комунікацій. Стрімкий розвиток науки, техніки та мистецтва і початки системного вивчення проблематики впливу на громадську думку. Поява книгодрукарства і його вплив на розвиток науки про масову комунікацію. Досвід ЯкобаФуггера у сфері масової інформації, його значення для нашого часу. Тема політичного іміджмейкінгу у «Монарху» Макіавеллі. Дж. Мільтон та його «Ареопагітика», її значення для розвитку поглядів на свободу слова, друку та на цензуру. Дж. Аддісон, Дж. Свіфт, Г. Філдінг, С. Джонсон як стихійні дослідники впливу на громадську думку свого часу. Тема 6. Передісторія науки про зв’язки з громадськістю на теренах України (12 год.) Місце літописців домонгольської епохи, хронікерів у передісторії PR Погляди письменників-полемістів І. Вишенського, М. Смотрицького, З. Копистенського, Ф. Прокоповича, Г. Сковороди в розвиткові поглядів на політичну, релігійну, наукову, літературну діяльність як вплив на громадську думку і їхні погляди на сутність, зміст, форми і методи управління нею. Змістовий модуль 2. Становлення і розвиток наукових досліджень у сфері зв’язків з громадськістю Тема 7. Е. Льобл, У. Ліппман, Е. Бернейз і початок класичної науки про зв’язки з громадськістю (12 год.) Розвиток засобів масової інформації в останні десятиліття ХІХ ст.. та на початку ХХ ст.. як основа початку формування сучасної науки про зв’язки з громадськістю. Нові підходи до дослідження «паблік рилейшнз» у Європі й Америці. І Світова війна як рубіж між старими і новими часами у сфері зв’язків з громадськістю. Інституалізація дослідницької діяльності в сфері «паблікрилейшнз». Початки спеціалізації у дослідницькій діяльності у цій сфері. Тема 8. Становлення європейської школи в науці про зв’язки з громадськістю (12 год.) Стрімкий розвиток засобів масової комунікації та радикальні зміни у соціокомунікаційному просторі Європи. Відповідь науковців на нові виклики часу. Погляди Г. Тарда, Г. Лебона, С. Московічі, Ж. Бодрійара та їхніх сучасників на громадську думку і, зокрема, на дослідження громадської думки та управління нею. Збіг і розбіжності у поглядах перших науковців щодо суті громадської думки і можливостей впливу на неї. Початки дослідження негативних наслідків стрімкого розвитку масової комунікації. Тема 9. Інституалізація PR-діяльності і її вплив на розвиток науки про PR (12 год.)

Подальше поглиблення наукових пошуків у сфері «паблісіті». Початки дослідження масової аудиторії. Джордж Геллап і наукові засади діяльності Інституту громадської думки (1936) та Національного центру дослідження громадської думки (1941). Журнал Public Opinion Quarterly (1937) і початки науково-дослідницької періодики. Чотири етапи американських PR за оцінкою Дж. Геллапа. Початки інституалізації зв’язків з громадськістю перед ІІ Світовою війною та наукові основи нового етапу історії PR. Нові реалії PR часів світової війни та після неї. Вивчення впливу на громадську думку під час ІІ Світової війни. Початки становлення служб вивчення громадської думки Геллапа і Роупера, Харріса. Тема 10. Дослідження і використання законів PR тоталітарними режимами (12 год.) Заміна вільної інтерпретації інформації на примусову як ознака тоталітарної моделі зв’язків з громадськістю. Занепад наукових досліджень PR у країнах з тоталітарними режимами, причини цього явища. Дослідження С. Чакотіна, А. Чарніка, Т. Кути стосовно природи ставлення до масової свідомості у тоталітарних державах. Ознаки інституалізації PR-діяльності перед і під час ІІ Світової війни і після неї та наукові основи нового, електронного етапу історії досліджень впливу на громадську думку. Нові реалії «паблікрилейшнз» часів світової війни та після неї. Дослідницька діяльність корпоративних об’єднань організація ЗК (ІПРА та інші). Вивчення впливу на громадську думку у 1950-1970-ті роки. Епоха класичної американської теорії PR. Погляди М. Маклюена, В. Шрамма, Г. Лассвелла, Е. Каца, Лазарсфельда , Д. МакКвейла та їхніх сучасників щодо впливу на громадську думку в епоху появи масового і глобального телебачення. Тема 11. Нова генерація дослідників PR у Європі й США , їхній внесок в історію науки про PR (12 год.) Нові явища європейської політики та сфери масової комунікації і їхній вплив на розвиток науки про зв’язки з громадськістю. Причини стрімкого поширення PR-агентств, початку розвитку дослідницьких установ і громадських організацій PRу США у міжвоєнний період. Чільні тенденції та характерні ознаки «емпірично-дослідницького» періоду становлення науки про рекламу. Значення результатів практично-дослідницьких методів пошуку для сучасної науки про рекламу. Джордж Геллап і наукові засади діяльності Інституту громадської думки (1936) та Національного центру дослідження громадської думки (1941). Науково-дослідницька діяльність Інституту Харріса. Становлення служб вивчення громадської думки Роупера, Харріса. «Епоха Маклюена» у практиці та науці. Нові реалії суспільного життя Європи 1980-1990-х рр. і нові явища науки про зв’язки з громадськістю. Поглиблення наукових пошуків на цих теренах, вивчення якісно нового матеріалу стосовно співпраці з громадянським суспільством у стратегії спільного виживання. Подальша спеціалізація досліджень PR. Карл Ботан, ВінсентХазлтон, дослідження корпоративного PR Скоттом М. Катліпом, Алленом X. Сентером, Гленом М. Брумом. Джеймс Грюнінг та інші, їхні внески до теорії реклами. Тема 12. Видатні дослідники українського PR у ХХ-ХХІ ст. і сучасна українська наука про зв’язки з громадськістю та тенденції її розвитку (10 год.) Нова реальність предмету науки про зв’язки з громадськістю на початку ХХІ ст. Кількісні і якісні зміни, відзначені дослідниками в сфері PR на початку ХХІ ст. Нова хвиля наукових досліджень, її принципова прагматичність як особливість нового етапу науки про PR. Безперервність та дискретність розвитку науки про зв’язки з громадськістю. Тісна зв’язаність розвитку науки про PR від стану суспільства у кожен період її становлення. Взаємовідносини розвитку PR та

науки про PR. Проблема ефективності науки у її впливі на реальний перебіг подій у цій сфері. Подальша спеціалізація діяльності PR та реагування вчених галузі на ці події. Місце науки про зв’язки з громадськістю у сучасній світовій науці. Перспективи розвитку науки у цій сфері та актуальні нерозв’язані проблеми у цій царині. Погляди І. Франко, М. Грушевського, Д. Донцова на управління громадською думкою. Відродження досліджень про PR після 1991 р. Взаємодія українських та російських дослідників PR. Два етапи розвитку науки про зв’язки з громадськістю в Україні. Нинішній стан науки про PR, її здобутки та нерозвзані проблеми. Історія української науки про зв’язки з громадськістю ХХ століття, її напрями, діячі, значення для нашого часу. Значення історії науки про зв’язки з громадськістю ХХ століття для розвитку цієї галузі науки у ХХІ столітті. Основні висновки і практичні рекомендації історії науки про зв’язки з громадськістю.

Рекомендована література Основна:  Алешина И. В. Пабликрилейшнз для менеджеровибизнесменов.– М. – 1997.  Астахова Т. В. Связисобщественностью для третьего сектора. – М. – 1996.  БлэкСэм. Пабликрилейшнз. Чтоэтотакое? – М., 1990.  Кондратьев Э.В., Абрамов Р.Н. Связисобщественностью:Учеб.пособие для высшейшколы/ Подобщ.ред.С.Д.Резника.-М.:Академический Проект, 2004  Кривоносов А.Д., Филатова О.Г., ШишкинаМ.А.Основытеориисвязейсобщественностью. – СПб.: Питер, 2011. – 384С.  Королько В. Г. Паблик рилейшнз. Наукові основи, методика, практика: Підручник. – 2ге вид., допов. – К., 2001.  МакКоннеллБен, ХубаДжеки.Эпидемияконтента. Маркетинг в сициальных сетях и блогосфере. – М.: Вершина, 2008.  Маркетинг в социальныхмедиа. Интернет-маркетинговыекоммуникации: Учебноепособие/подред.Л.А.Данченок.-СПб.:Питер, 2013. – 288с.  МузыкантВ.Л. Формирование бренда средствами рекламы и PR:Учеб.пособие.М.:Экономистъ, 2004.  Пізнюк Л.В. ПаблікРилейшнз: Навч.посіб. –К., 2005  Почепцов Г. Паблікрилейшнз: Навч. посіб. – К., 2000.  Практика медиаизмерений:аудит, отчетность, оценкаэффективностиPR /И.Райхман.-М.: АльпинаПаблишер, 2013.-432 С.  ПримакТ.Паблікрилейшнз у бізнесі: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2006.  Синяева И. М. Пабликрилейшнз в коммерческойдеятельности: Учеб. / Под ред. проф. Г. А. Васильева. – М., 1998.  Тодорова О.В. PR в цифровуюэру. Искусствокоммуникаций. Киев: Huss, 2012-240C.  Шилина М.Г. Текстогенныетрансформацииинфосферы. МетодологическийэскизстановленияИнтернета. Монография/М.Г.Шилина-М.: “РИЦ Северо-Восток”, НИУ ВШЭ, 2012.-736 С.  Чумиков А.Н., Бочаров М.П. Связисобщественностью. Теорияипрактика:Учеб.пособие.-М.:Дело, 2003. Додаткова:  Зернецька О. В. Нові засоби масової комунікації (соціокультурний аспект). – К., 1993.  Павленко А. Ф., Войчак А. В. Маркетинг: Навч.-метод. посіб. – К., 1999.  Почепцов Г. Пабликрилейшнз, иликак управлять общественныммением. – М., 1998.  Россохин Д., Лебедева А. Всемирнаяинформационнаяпаутина «Internet». – М., 1997.  Рубель К. В. Система зв’язків з громадськістю провідних країн світу. — К., 1997.  Кулиш А. Public relations для общественныхорганизаций. — Харьков, 2002.  Слісаренко І. Ю. Паблікрилейшнз у системі комунікації та управління. — К., 2001.  Ситниченко А. Першоджерела комунікативної філософії. – К., 1996.  Харрисон Ш. Связи с общественностью: Ввод. курс: Пер. с англ. М., 2003.