medaaudytoria by Навчально-методична рада ІЖ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Інститут журналістики

Кафедра соціальних комунікацій

«ЗАТВЕРДЖУЮ» Заступник директора з навчальної роботи проф. Приступенко Т.О._________ «____»____________2014 року

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“МЕДІААУДИТОРІЯ” для студентів напряму підготовки: 8.18010019 медіакомунікації галузь знань: 18.01 специфічні категорії

КИЇВ – 2014

Розробник: Носова Богдана Миколаївна, доцент кафедри соціальних комунікацій Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат наук із соціальних комунікацій.

Обговорено та рекомендовано до видання Науково-методичною радою Київського національного університету імені Тараса Шевченка Протокол від «____» _____________ 2014 року №___ Голова науково-методичної ради ____________________ (підпис)

(доц. Шевченко В. Е.) (прізвище та ініціали)

«_____» _________________ 2014 року

ВСТУП Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни “Медіааудиторія” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем “магістр” з напряму підготовки – 8.18010019 медіакомунікації. Предметом вивчення навчальної дисципліни є аудиторія засобів масової інформації. Міждисциплінарні зв’язки: Опанування дисципліни “Медіааудиторія” тісно пов’язане з вивченням таких комплексних дисциплін, як “Теорія та історія соціальних комунікацій”, “Медікультура”, “Прикладні соціально-комунікаційні технології”, “Нові медіа”. Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів: Перший модуль: “Теорія, історія, традиції дослідження медіааудиторії” присвячений вивченню концепції аудиторії, значення терміну “аудиторія”, походження аудиторії, типів аудиторії, аудиторії як ринку, підходів до вивчення аудиторії, основних цілей дослідження аудиторії, впливу медіа на аудиторію, поведінки аудиторії, питання меж осягнення аудиторії, активності аудиторії. Другий модуль: “Формування та досвід аудиторії” присвячений вивченню особливостей вимірювання аудиторії та ролі медіаіндустрії у цьому процесі, зокрема, шляхам вимірювання аудиторії телерадіомовниками, медіаспоживання та формування ідентичності, ролі українського медійного дискурсу у формуванні ідентичності, аудиторії нових медіа, зокрема, проблем інтерактивності та фрагментації. 1. Мета та завдання навчальної дисципліни 1.1. Вивчення цієї дисципліни ставить за мету дати загальні уявлення про наукові праці українських і зарубіжних науковців, присвячених дослідженню аудиторії. Відпрацювати підготовку матеріалів для мас-медіа згідно з вимогами аудиторії. 1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “Медіааудиторія” є ознайомити студентів для підвищення їхнього професійного рівня як майбутніх журналістів, із засадничими поняттями аудиторії мас-медіа, з поняттями потенційна і реальна аудиторії, психологічними особливостями сприйняття різних медіа (друкованих ЗМІ, радіо, телебачення, інтернет-медіа), психологічними особливостями аудиторій різних соціальних та вікових груп, для розуміння та орієнтування майбутніх фахівців у сфері медіа у потребах читача, слухача, глядача й відповідно відпрацювання навиків надання необхідного суспільству інформаційного продукту у тих параметрах, яких аудиторія потребує. 1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: знати : та розрізняти види й типи аудиторії, принципи сегментації та фрагментації аудиторії, психологічні особливості аудиторії різних мас-медіа. вміти : визначати тип і вид аудиторії, готувати журналістські матеріали для різних видів і типів аудиторії, вміти спілкуватись з представниками різних аудиторних груп. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 144 години/ 4 кредити ECTS. Зокрема: лекції – 14 год., семінарські заняття – 16 год., самостійна робота – 114 год. 2. Форма підсумкового контролю успішності навчання: іспит. 3. Засоби діагностики успішності навчання: усні опитування на семінарських заняттях, письмові контрольні роботи, письмові екзаменаційні завдання.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Змістовий модуль 1 Теорія, історія, традиції дослідження медіааудиторії. Вступ Перший змістовий модуль присвячений вивченню концепції аудиторії, значення терміну “аудиторія”, походження аудиторії, типів аудиторії, аудиторії як ринку, підходів до вивчення аудиторії, основних цілей дослідження аудиторії, впливу медіа на аудиторію, поведінки аудиторії, питання меж осягнення аудиторії, активності аудиторії. ТЕМА 1. РАННІ ДОСЛІДЖЕННЯ АУДИТОРІЇ ТА ТРАДИЦІЯ ВПЛИВІВ. (6 год.) Дослідження масового суспільства та медіа-культури. Традиційні дослідження масової комунікації. Медіа-впливи та ефекти медіа. ТЕМА 2. ТЕЛЕБАЧЕННЯ: КУЛЬТУРНІ ІНДИКАТОРИ ТА ТЕОРІЯ КУЛЬТИВАЦІЇ. (4 год.) Теорія та методологія досліджень культурних індикаторів. Вплив телебачення на погляди, переконання і поведінку телевізійної аудиторії. Дослідження Джорджа Гербнера. ТЕМА 3. ВІД ЕКРАННОГО ДО РЕАЛЬНОГО НАСИЛЬСТВА. (4 год.) Ефекти екранного насильства. Чи насильство відображене в медіа впливає/провокує соціальне насильство? Змістовий модуль 2 Формування та досвід аудиторії. Вступ Другий змістовий модуль присвячений вивченню особливостей вимірювання аудиторії та ролі медіаіндустрії у цьому процесі, зокрема, шляхам вимірювання аудиторії телерадіомовниками, медіаспоживання та формування ідентичності, ролі українського медійного дискурсу у формуванні ідентичності, аудиторії нових медіа, зокрема, проблем інтерактивності та фрагментації. ТЕМА 4. ВИМІРЮВАННЯ АУДИТОРІЇ: РОЛЬ МЕДІАІНДУСТРІЇ. (4 год.) Шляхи вимірювання аудиторії телерадіомовниками. Чи медіа забезпечують рекламодавців аудиторією? Чи є медіа заручниками рейтингів? ТЕМА 5. ІДЕНТИЧНІСТЬ ТА МЕДІАСПОЖИВАННЯ. (6 год.) Медіаспоживання та формування ідентичності. Роль українського медійного дискурсу в творенні національної ідентичності. ТЕМА 6. АУДИТОРІЯ НОВИХ МЕДІА: ІНТЕРАКТИВНІСТЬ ТА ФРАГМЕНТАЦІЯ. (6 год.) Роль нових інформаційно-комунікаційних технологій у змінах щодо розуміння медіааудиторії. Якою мірою нові медіа замінили або ж доповнили традиційні ЗМІ? Нині, коли медіааудиторія також може бути безпосереднім виробником контенту через блоги, вікі, youtube, власні сторінки..., що такі зміни означають для розуміння аудиторії, медіаефектів та власне поняття “мас-медіа”? Рекомендована література Основна: 1. Квіт С. Масові комунікації: Підручник. – К.: Вид. дім „Києво-Могилянська академія”, 2008. – 206 с.

2. Кулик В. Дискурс українських медій: ідентичності, ідеології, владні стосунки. – Київ: Критика, 2010. 3. Мак-Квейл Д. Теорія масової комунікації. – Львів: Літопис, 2010. – 538 с. 4. Мак-Комбс М. Встановлення пріоритетів: мас-медії та громадська думка / Максвел Мак-Комбс ; [пер. з англ]. – К.: К.І.С., 2007. – 256 с. 5. Різун В. В. Теорія масової комунікації: підруч. для студ. галузі 0303 “журналістика та інформація” / В. В. Різун. – К.: Видавничий центр “Просвіта”, 2008. – 260 с. 6. Сучасний медіа-менеджмент в друкованих ЗМІ: Шляхи роздержавлення української преси: Вид. 2-ге, доповн. та виправлене / За ред. В. Іванова та Н. Ланге. – Київ: ЦВП, АУП, 2008. – 300 с. 7. Тема 7. Соціологічні дослідження аудиторії мас-медіа / Упорядник В. Ф. Іванов. – Режим доступу до тексту: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1280 8. Хоменок О. Дослідження аудиторії як інструмент коригування змісту та зростання продаж // Сучасний медіа-менеджмент в друкованих ЗМІ: Шляхи роздержавлення української преси: Вид. 2-ге, доповн. та виправлене / За ред. В. Іванова та Н. Ланге. – Київ: ЦВП, АУП, 2008. – С. 25 – 42. 9. Havrylets Y.D., Tukaiev S.V., Rizun V.V., Makarchuk M.Y. Comparative Analysis of the Effects of Negative and Neutral TV News Stories // Procedia Social and Behavioral Sciences.— Volume 82, 3 July 2013, Pages 421–425 [Електронний ресурс].— Режим доступу: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1877042813013530 (дата звернення до статті). — Назва з екрана 10. Livingstone, Sonia (1998) Relationships between media and audiences: prospects for audience reception studies. In: Liebes, Tamar and Curran, James, (eds.) Media, Ritual and Identity. Routledge, London, UK, pp. 237–255. Додаткова: 11. Гвоздєв В. Типологія медіа-аудиторії за рівнем комунікативної активності // Держава та регіони, Серія: Соціальні комунікації. – Запоріжжя, 2013, – № 1 (13). – C. 59 – 63. 12. Камбербач Г. “Воздествие” СМИ на общество: неоконченная дыскуссия // Глава 18. “Воздествие” // Медиа. Введение / Под ред. А. Бриггза, П. Кобли; Пер. с англ. – 2-е изд. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – С. 324 – 334. 13. Китзингер Дж. Еще раз о воздействии СМИ на общество: введение к новой волне исследований // Глава 19. “Воздествия” и “влияния” // Медиа. Введение / Под ред. А. Бриггза, П. Кобли; Пер. с англ. – 2-е изд. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – С. 335 – 346. 14. Кент Р. Исследование аудиторий в Великобритании // Глава 17. Изучение аудитории // Медиа. Введение / Под ред. А. Бриггза, П. Кобли; Пер. с англ. – 2-е изд. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – С. 308 – 323. 15. Корнер Дж. Форма и содержание: зачем изучать форму? // Глава 21. Подходы // Медиа. Введение / Под ред. А. Бриггза, П. Кобли; Пер. с англ. – 2-е изд. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – С. 356 – 366.

16. Масова комунікація: [підручник] / А. З. Москаленко, Л. В. Губерський, В. Ф. Іванов, В. А. Вергун. – К.: Либідь, 1997. – 216 с. 17. Синоруб Г. Особливості поділу медіа-аудиторії: комунікаційнопсихологічний аспект // Теле- та радіожурналістика. – Випуск 12. – Львів, 2013. – С. 239–243. 18. Хермес Дж. Активная аудитория // Глава 20. Активность аудиторий // Медиа. Введение / Под ред. А. Бриггза, П. Кобли; Пер. с англ. – 2-е изд. – М.: ЮНИТИДАНА, 2005. – С. 347 – 355. 19. Bakker P. Reading McQuail's Mass Communication Theory. Sixth edition. A classroom companion, 2005 – 28 p.