mediasystemy-usa

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Інститут журналістики

Кафедра соціальних комунікацій

«ЗАТВЕРДЖУЮ» Заступник директора з навчальної роботи проф. Приступенко Т.О._________ «____»____________2014 року

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“СВІТОВІ МЕДІАСИСТЕМИ: МЕДІАСИСТЕМИ США” для студентів напряму підготовки: 8.03030101 журналістика галузь знань: 0303 журналістика та інформація

КИЇВ – 2014

Розробник: Носова Богдана Миколаївна, доцент кафедри соціальних комунікацій Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат наук із соціальних комунікацій.

Обговорено та рекомендовано до видання Науково-методичною радою Київського національного університету імені Тараса Шевченка Протокол від «____» _____________ 2014 року №___ Голова науково-методичної ради ____________________ (підпис)

(доц. Шевченко В. Е.) (прізвище та ініціали)

«_____» _________________ 2014 року

© Кафедра соціальних комунікацій, 2014 рік © Інститут журналістики, 2014 р © Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2014 рік

ВСТУП Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни “Світові медіасистеми: медіасистеми США” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньокваліфікаційним рівнем “магістр” з напряму підготовки – 8.03030101 журналістика. Предметом вивчення навчальної дисципліни є медіасистеми США. Міждисциплінарні зв’язки: Опанування дисципліни “Світові медіасистеми: медіасистеми США” тісно пов’язане з вивченням таких комплексних дисциплін, як “Види журналістики за проблематикою: міжнародна журналістика”, “Міжнародна та міжкультурна комунікація”, “Сучасна зарубіжна публіцистика”. Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів: Перший модуль: “Медіаситеми США: генеза, стан, перспективи” присвячений вивченню становлення і розвитку медіасистем США, структури та особливостей американської преси, сучасного стану медіасистем США, газет США як складової американської медіасистеми, тенденцій розвитку та характерних особливостей журналів США, структури та особливостей теле-радіо системи США, Інтернеткомунікацій у США Другий модуль: “Медіасистеми США в контексті глобалізації” присвячений вивченню особливостей медіасистем США, основних чинників та підходів у тлумаченні зміни “природи” медіа у США, монополій та преси у США, інформаційної політики США, Інформаційної безпеки США.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни 1.1. Вивчення цієї дисципліни ставить за мету дати загальні уявлення про медіасистеми Сполучених штатів Америки їхнє виникнення та розвиток. В основі курсу – найважливіші етапи становлення американської журналістики, центральні фігури, жанри. Знання медіасистем США дозволить студентам ліпше орієнтуватися в процесах, що відбуваються в сучасній американській та світовій журналістиці. Медіасистеми США розглядаються у розвитку, обумовленому різними факторами: глобальним, соціокультурним, історичним, політичним, технологічним. Важливим чинником у вивченні курсу є виокремлення статусу журналістики США на різних етапах розвитку, трансформації її функцій та форм.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “Світові медіасистеми: медіасистеми США” є ознайомити студентів для підвищення їхнього професійного рівня як майбутніх журналістів, із працями вітчизняних і зарубіжних дослідників у сфері міжнародних відносин та інформаційної політики. Розкрити напрями, цілі і пріоритети формування, становлення та розвитку медіасистем США. Показати формування порядку денного медіа США. Американська журналістика як центральна частина медіасистеми в ході свого становлення ввібрала в себе досягнення і європейської, і азійської культур, перейняла досвід британської журналістики. На початку вивчення курсу наголошується на сучасному трактуванні поняття комунікації та медіасистем, що їх розробили українські вчені В. В Різун, В. І. Шкляр, О. К. Мелещенко, А. А. Чічановський, В. Ф. Іванов, С. М. Квіт, Г. Г. Почепцов. Реалізація навчального курсу спирається також на авторитетні джерела зарубіжних вчених М. МакЛюена, Дж. Ґербнера, С. Голла, М. Мак-Комбса, Д. Шоу, Е. Ноель-Нойман, К. Шенона, В. Вівера, Е. Ґріфіна, Дж. Міда, Л. Фестинґера та ін. Навчальний курс розрахований на студентів, що орієнтуються у проблематиці міжнародної журналістики.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: знати : особливості функціонування різних медіасистем (соціально-політичний, економічний, технікотехнологічний аспекти). У ході вивчення цієї дисципліни студент здобуває навички розуміння власне комунікацій, а також теорії комунікації, теорії медіасистем. Частина теоретичних праць із розвитку медіасистем США перекладена українською мовою. Частину студентам доведеться вивчати мовою оригіналу. Це розширює їхні знання про ключові поняття медіасистем США. вміти : формувати медіасистему на місцевому, регіональному та загальнонаціональному рівнях (соціально-політичний, економічний, техніко-технологічний аспекти). В результаті прослуханої дисципліни студенти набувають навичок працювати з оригінальною неперекладною науковою літературою з цієї дисципліни. За підсумками курсу студенти отримають чітке уявлення про медіасистеми США, що включають на різних етапах свого розвитку друковані медіа, радіомовлення, телебачення, інформаційні агентства, Інтернет.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 72 годин/ 2 кредити ECTS. Зокрема: лекції – 12 год.,. семінарські заняття – 12 год., самостійна робота – 48 год.

2. Форма підсумкового контролю успішності навчання: іспит.

3. Засоби діагностики успішності навчання: усні опитування на семінарських заняттях, письмові контрольні роботи, письмові екзаменаційні завдання.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Змістовий модуль 1 Медіаситеми США: генеза, стан, перспективи. Вступ

Медіасистеми Сполучених штатів Америки пройшли шлях від невеликих газет до сучасної індустрії мас-медіа, оснащеної новітньою технікою. В роки боротьби за незалежність США та в часи Другої американської революції – прогресивні журналісти відстоювали ідеали, свободи, рівності і братерства. Саме з того часу свобода преси і свобода слова стали над важливими атрибутами американської демократії. Поряд із впровадження найновіших досягнень науки і техніки в практику газет і журналів, а згодом радіо та телебачення, інтернет-видань змінювались характер і зміст журналістської праці, опановувались нові можливості практичної журналістики. ТЕМА 1. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МЕДІАСИСТЕМ США. (2 год.) Зародження журналістики США. Друковані ЗМІ США: становлення та розвиток. „Комерційна революція” в друкованих медіа Сполучених Штатів. Внесок Дж. Пулітцера і В. Р. Херста у розвиток журналістики США. Журналістика США у воєнний, міжвоєнний, повоєнний періоди ХХ століття. Американська журналістика після ІІ світової війни. Мас-медіа США та довіра суспільства. Навчання та підвищення кваліфікації журналістів у зв’язку з викликами часу. ТЕМА 2. ПРЕСА США: СТРУКТУРА ТА ОСОБЛИВОСТІ. СУЧАСНИЙ СТАН МЕДІАСИСТЕМ США. (2 год.) Пристосування місцевої преси до нових технологій. Мультимедійні платформи місцевих газет. Вплив ЗМІ на глобальне суспільство. Нові технології створюють нові ЗМІ, які міняючи способи поширення інформації, впливають на використання інформації суспільством. Провідні американські інформаційні агентства як світові: The Associated Press (AP). United Press International (UPI). ТЕМА 3. ГАЗЕТИ США ЯК СКЛАДОВА МЕДІАСИСТЕМИ США: СУЧАСНИЙ СТАН, ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ. (2 год.) Газетна індустрія: стан, традиції, тенденції, наклади, особливості контенту. Газети США як джерело новин та задоволення інтересів спільнот. Загальнонацінальні та місцеві газети. The Budget, The Call & Post, The Columbus Dispatch. Власники газет у США. Газети США та нові медіаплатформи. ТЕМА 4. ЖУРНАЛИ США ЯК СКЛАДОВА МЕДІАСИСТЕМИ США: ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ, СУЧАСНИЙ СТАН, ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ. (2 год.) Перші журнали у США та формування ідентичності. Масові та нішеві видання. Власники журналів у США. Журнали США: нові медіаплатформи, виклики і пошуки нових шляхів розвитку та існування. Журнали США: середовище для реклами. ТЕМА 5. ТЕЛЕБАЧЕННЯ/РАДІО США: СТРУКТУРА, ОСОБЛИВОСТІ. (2 год.) Радіо. Телебачення. Вплив ринку на індустрію радіо і телебачення. Радіо і телебачення переходять до роботи в режимі on-line і залишаються в ефірі. ТЕМА 6. ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЇ: МУЛЬТИМЕДІА, МОБІЛЬНІ ДИВАЙСИ, ПЛАТФОРМИ ДЛЯ НОВИХ МЕДІА. (2 год.) Актуальність віртуальної реальності: глобалізація інформації, віртуальне навчання, віртуальне лікування, віртуальне навчання, віртуальний туризм, віртуальне кохання. Глобалізація інформації примусила США переглянути і модернізувати свою стратегію світової інформаційної держави у плані поєднання

глобальної інформації та регіонального інтересу. Створення Інтернету завтрашнього дня. Блоггінг (blogging) як спосіб встановлення діалогу і розвитку співробітництва. Інтернет та нові медіатехнології. Ресурси Інтернету. Боротьба зі злочинністю. Змістовий модуль 2 Медіасистеми США в контексті глобалізації. Вступ Медіасистеми Сполучених штатів Америки і, зокрема, журналістика, належать до найбільш вивчених у світі. Бібліографія праць американських вчених про неї, включаючи статті в спеціальних журналах, нараховує тисячі найменувань. Серед досліджень, присвячених історії журналістики цієї країни, перш за все заслуговують на увагу праці Френка Лютера Мотта „Американська журналістика. Історія: 1690 – 1960 рр.”, п’ятитомна Історія американських ілюстрованих журналів”, а також фундаментальне дослідження Майкла і Двіна Емері „Преса і Америка. Інтерпретативна історія мас-медіа”. Величезна кількість бібліографічних позицій наведена в дослідженні Хаміда Моулейна „Глобальна і нформація і світові комунікації. Нові рубежі в міжнародних відносинах”. Гайлі Уорд робить численні посилання на праці інших дослідників у своїй книзі „Основні напрями американської медіаісторії. Розповідна та інтелектуальна історія”. Примітно, що перша праця з історії американської преси була опублікована у США уже в 1810 році. Тут варто відзначити, що в Америці добре організовано зберігання пресових видань. Найбільшим газетним сховищем є Бібліотека Конгресу США, в якій зберігаються близько 40 тисяч назв та майже 2,5 млн. газетних примірників. У бібліотеках провідних університетів країни також знаходяться величезні колекції друкованих періодичних видань. ТЕМА 7. ОСОБЛИВОСТІ МЕДІАСИСТЕМ. ПРАКТИЧНА ЖУРНАЛІСТИКА США НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ. (2 год.) Розподіл мас-медіа на масові та якісні. Соціальна орієнтація мас-медіа. Найпрестижніша газета – „The New York Times”. Стильові і жанрові особливості преси США. Американська журналістика як частина комунікації, що доводить до аудиторії ідеї комунікатора. ТЕМА 8. КОДЕКС ЗАКОНІВ ЕТИКИ. (2 год.) Спільнота професійних журналістів США (кодекс законів етики). Етичний кодекс „The New York Times”. ТЕМА 9. ЗМІНА «ПРИРОДИ» МЕДІА У США: ОСНОВНІ ЧИННИКИ ТА ПІДХОДИ У ТЛУМАЧЕННІ. (2 год.) Вплив “цифрової революції” на зміну медіапейзажу у США. Зміні в поведінці медіааудиторії США. Динаміка медіасередовища США. Взаємодія медіаорганізацій США. На чому медіакомпанії США заробляють: базова бізнесмодель. Чому медіакомпанії США розширюються та зростають? Зміна медіапейзажу в США: вплив на медіаорганізації. ТЕМА 10. МОНОПОЛІЇ ТА ПРЕСА. (2 год.) Боротьба національних і транснаціональних корпорацій за володіння ЗМІ. Проблема взаємозв’язків розглядається як концентрація і монополізації ЗМІ і комунікації. Медіа-імперії США.

ТЕМА 11. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА США. ПРАВО І САМОРЕГУЛЮВАННЯ ЗМІ. (2 год.) Американська система права і її особливості. Правові основи вільної преси США. Держава надає міцну правову базу, що дозволяє ЗМІ діяти незалежно та не підпадати під переслідуванням. Правове регулювання ЗМІ. Як поставити ЗМІ на ділову основу. Саморегулювання преси. ТЕМА 12. ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА США. (2 год.) Нові пріоритети в інформаційній безпеці США. Хакери, спам, персональні дані, витік інформації. Боротьба з кібертероризмом. Рекомендована література Основна: 1. Бжезинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геостратегические императивы / Збигнев Бжезинский. – М.: Междунар. отношения, 1999. – 256 с.

2. Буш Дж. Мир стал другим / Джордж Буш, Брент Скоукрофт ; [пер. с англ.].

– М.: Междунар. отношения, 2004. – 504 с.

3. Гриценко О. М., Шкляр В. І. Основи теорії міжнародної журналістики. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2002. – 304 с.

4. Інавгураційні промови президентів США / Пер. з англ.. В. К. Горбатюка. – Харків: Фоліо, 2009. – 335 с.

5. Каган Р. Про рай і владу. Америка і Европа у новому світовому порядку / Роберт Каган. – Львів: Б-ка журн. «Ї», 2004. – 133 с.

6. Квіт С. Масові комунікації: Підручник. – К.: Вид. дім „Києво-Могилянська академія”, 2008. – 206 с.

7. Масова комунікація: [підручник] / А. З. Москаленко, Л. В. Губерський, В. Ф. Іванов, В. А. Вергун. – К.: Либідь, 1997. – 216 с.

8. Мелещенко О. К., Чічановський А. А., Шкляр В. І. Інформація, інформаційний. Словник термінів і понять для журналістів і політологів – К.: Грамота, 2007. – 72 с.

9. Парсонс В. Публічна політика: Вступ до теорії й практики аналізу політики / Вейн Парсонс ; [пер. з англ]. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – 520 с.

10. Политика США в меняющемся мире / [отв. ред. П. Т. Подлесный ; Институт США и Канады]. – М.: Наука, 2004. – 334 с.

11. Почепцов Г. Г., Чукут С. А. Інформаційна політика: Навч посіб. – 2-ге вид., стер. – К.: Знання, 2008. – 663 с.

12. Різун В. Роль ЗМК у демократичному суспільстві / Володимир Різун // Публіцистика і політика. [зб. наук. пр. Вип. 2 / За заг. ред. проф. В. І. Шкляра]. – К., 2001. – С. 13–15.

13. Чічановський А. Функціонування ЗМК як політичний процес / Анатолій Чічановський, Володимир Шкляр, Олександр Стариш // Публіцистика і політика : [зб. наук. пр. політологічної спрямованості / за заг. ред. д-ра політ. наук, проф. Чічановського А. А.]. – К.: Грамота, 2007. – Вип.1 (4). – С. 7–31.

Додаткова: 14. Гаджиев К. Геополитика / Камалудин Гаджиев. – М.: Междунар. отношения, 1997. – 384 с.

15. Гантінгтон С. П. Протистояння цивілізацій та зміна світового порядку / Семюел П. Гантінгтон ; [пер. з англ. Н. Климчук]. – Львів: Кальварія, 2006.

– 474 с.

16. Гелд Д. Ґлобалізація/антиґлобалізація / Девід Гелд, Ентоні Мак-Грю ; [пер. з англ. І. Андрущенко]. – К.: К.І.С., 2004. – Х, 180 с.

17. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості: Підручник. – 2ге вид., перероб. і допов. – Львів: ПАІС, 2004. – 268 с.

18. Киссинджер Г. Дипломатия / Генри Киссинджер ; [пер. с англ. В. В.Львова].

– М.: Ладомир, 1997. – 848 с.

19. Короткий оксфордський політичний словник / [пер. з англ.; за ред. І. Макліна, А. Макмілана]. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2005. – 789 с.

20. Лалл Дж. Мас-медіа, комунікація, культура: глобальний підхід / Пер. з англ.

– К.: „К.І.С.”, 2002. – 264 с.

21. Ленем Р. А. Електронне слово: демократія, технологія та мистецтво / пер. з англ. А. Галушка. – К.: Ніка-Центр, 2005. – 376 с.

22. Мак-Комбс М. Встановлення пріоритетів: мас-медії та громадська думка / Максвел Мак-Комбс ; [пер. з англ]. – К.: К.І.С., 2007. – 256 с.

23. Мережі і мережні війни: Майбутнє терору, злочинності та бойових дій / За ред. Дж. Арквілли, Д. Ронфельдта; Пер. з англ. А. Іщенка. – К.: Вид. дім „Києво-Могилянська академія”, 2005. – 350 с.

24. Олбрайт М. Госпожа госсекретарь. Мемуары Мадлен Олбрайт / Мадлен Олбрайт ; [пер. с англ]. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. – 688 с.

25. Політологічний енциклопедичний словник / [навч. посіб. для студентів вищ. навч. закладів]. – К.: Генеза, 1997. – 400 с.

26. Себайн Дж. Г. Історія політичної думки / Джордж Г. Себайн, Томас Л. Торсон ; [пер. з англ]. – К.: Основи, 1997. – 838 с.

27. Токвіль А. де Про демократію в Америці / Алексіс де Токвіль ; [Переклад з французької Г. Філіпчука та М. Москаленка; Передмова А. Жардена]. – [у 2 т.]. – К.: Вид. дім «Всесвіт», 1999. – 590 с.

28. Тэтчер М. Искусство управления государством. Стратегии для меняющегося мира / Маргарет Тетчер ; [пер. с англ. – 2-е изд]. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 504 с.

29. Фрідмен Т. Л. Лексус і оливкове дерево / Томас Л. Фрідмен. – Львів: Б-ка журн. «Ї», 2002. – 622 с.