КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ Кафедра видавничої справи та редагування
«ЗАТВЕРДЖУЮ» Заступник директора з навчальної роботи
______Т.О.Приступенко «____»_________2013 року
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ для студентів
галузі знань
0303 – журналістика та інформація
спеціальності 8.03030301 – видавнича справа та редагування
КИЇВ – 2014 1
Розробник: Теремко В. І., доцент кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, д. н. соц. ком.
Обговорено та рекомендовано до видання Науково-методичною радою Київського національного університету імені Тараса Шевченка Протокол від «____» _____________ 2014 року №___ Голова науково-методичної ради ____________________
Шевченко В. Е..
«_____» _________________ 2014 року
Теремко В. І., 2014 рік 20___ рік , 20___ рік
2
ВСТУП Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни “Методика та організація наукових досліджень” складена відповідно до освітньопрофесійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційниим рівнем «магістр» галузі знань 0303 журналістика та інформація спеціальності 8.03030301 – видавнича справа та редагування. Предметом
вивчення
навчальної
дисципліни
є
сукупність
взаємопов’язаних підходів і методів цілеспрямованої організації наукової діяльності у видавничій сфері та ефективних моделей її здійснення. Міждисциплінарні зв’язки: навчальна дисципліна інтегрується із дисциплінами «Теорія та історія видавничої справи та редагування», «Методологія дослідження соціальних комунікацій», «Методика викладання фахових дисциплін», «Наукова спеціалізація з теорії та історії видавничої справи та редагування», «Практикум з наукової спеціалізації». Програма навчальної дисципліни складається з двох модулів: 1. Загальні засади наукових досліджень. 2. Методика та організація наукових досліджень. 1. Мета та завдання навчальної дисципліни 1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Методика та організація наукових досліджень” є опанування студентами знаннями, уміннями і навичками: обирати напрям наукових досліджень у видавничій сфері; з’ясовувати евристичну ситуацію і наукову проблему; формулювати тему, визначати об’єкт, предмет, мету і завдання; планувати, організовувати і здійснювати дослідницькі процедури; забезпечувати евристичну актуальність і впроваджувати їх результат. 1.2. Основні завдання вивчення дисципліни “Методика та організація наукових досліджень” полягають у формуванні у майбутніх фахівців здатностей проблемно і евристично мислити, раціонально планувати та організовувати дослідження наукових і прикладних проблем, якісно 3
репрезентувати в різних форматах результати досліджень, здійснювати ефективний само менеджмент у просторі наукової діяльності. 1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: знати: основи гносеології, критерії науковості, типи, форми й структуру наукового знання, принципи наукового пізнання; фундаментальні основи наукового дослідження, особливості і структуру теорії, специфіку засобів наукового пізнання; принципи самоорганізації при підготовці і здійсненні наукового дослідження, вимоги до формулювання його теми, визначення об’єкта і предмета, мети і завдань, вибору методології і методів; вимоги до різних видів наукових текстів та усних повідомлень; вміти: на основі усвідомлення специфіки наукового напряму кваліфіковано обирати
і
якісно
формулювати
тему
дослідження,
обґрунтувати
її
актуальність; визначати об’єкт і предмет, формулювати мету, завдання і гіпотезу дослідження; працювати з першоджерелами, аналізувати теоретичну інформацію; обирати доцільні методи наукового експерименту й опрацьовувати його результати; відповідно до кваліфікаційного статусу наукового дослідження обирати структуру, стильові параметри тексту і забезпечувати їх необхідний якісний рівень; володіти раціональними прийомами самоменеджменту в ситуаціях наукового пошуку і презентування результатів досліджень. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 102 годин / 3 кредити ECTS. Зокрема: практичних занять – 28 год., самостійна робота – 74 год.
4
2. Форма підсумкового контролю успішності навчання – залік. 3. Засоби діагностики успішності навчання: аналіз участі студентів у розгляді питань; експертне оцінювання підготовлених матеріалів; співбесіди, оцінювання сукупного результату.
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Змістовий модуль 1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТЕМА 1. Наука як сфера людської діяльності (4 год). Методика
організації
наукових
досліджень
як
сукупність
взаємопов’язаних прийомів їх здійснення. Наука
як
сфера
виробництва
знань.
Принципи
обґрунтування,
випробування та перевірки розкриття змісту (істинності, достовірності, інтерсуб’єктивності) наукових знань. Роль теорій, концепцій, дедуктивних структур, форм фактуальності (даних спостережень, експерименту, досвіду) у верифікації
наукових
напрацювань.
Залежність
способів
здобуття
і
верифікації знань від їх дисциплінарної інституалізації. Ідеал науки: строгість (наявність стандартів достовірності); доказовість і достовірність знання; прогностичність, евристична і практична ефективність. Базові принципи науки: детермінізм; зорієнтованість на об’єктивні закономірності і закони; трансформізм (вивчення об’єктів у їх розвитку); спадкоємність результатів; раціоналізм; ідея істинності. Дисциплінарна структура науки: теорія; науково-дослідна програма (ключова концепція, методологія), проект (єдність теорії і практики). ТЕМА 2. Гносеологічні основи наукового дослідження. Принципи і система (класифікація) наукового знання (4 год). Гносеологія – теорія наукового пізнання. Закономірності, форми і засоби пізнання. Критерії науковості результатів пізнання. Наукове пізнання і 5
наукове дослідження. Критерії науковості знання: істинність (принцип достатньої
обґрунтованості);
інтерсуб’єктність;
системність;
відтворюваність. Структура наукового знання: об’єкт; предмет; наукова проблема; критерії істинності; методологія і методи; емпірична і теоретична основи; поняттєвий апарат і галузеві мовні особливості. Принципи наукового знання: детермінізму (причинності, зумовленості, взаємопов’язаності);
відповідності
(спадкоємності,
співвіднесеності);
додатковості (змінюваності, прирощення). Критерії класифікації наукового знання: предметна сфера (математичне, природниче,
гуманітарне,
технічне);
спосіб
відображення
сутності
(феноменологічне – описове; есенціальне – пояснювальне); функціональне призначення (фундаментальне, прикладне); форми мислення (емпіричне, теоретичне). Форми
організації
наукового
знання: проблема;
гіпотеза;
факт;
положення; поняття; категорія; принцип; закон; теорія; метатеорія; ідея; доктрина; парадигма; вчення. ТЕМА 3. Фундаментальні основи наукового дослідження (4 год). Типологічна специфіка наукового дослідження. Теорія як продукт організованого мислення і форма наукового знання. Структура теорії: вихідна емпірична основа; вихідна теоретична основа; логіка – правила доведення і висновків; сукупність тверджень, принципів, доказів. Види теорії: описові, математизовані, дедуктивні. Критерії зрілості теорії: повнота і несуперечливість. Функції теорії: пояснювальна; прогностична; нормативна. Проблема – питання, на яке наука не має відповіді (знання про незнаня). Постановка проблеми: формулювання; оцінювання; структурування. Гіпотеза – припущення про природу непізнаного. Умови спроможності гіпотези:
пояснювальний
потенціал;
придатність
для
перевірки;
застосовність, простота. 6
Співвідношення теоретичного і прикладного в науковому дослідженні. ТЕМА 4. Особистісні виміри науки і наукових досліджень (4 год). Об’єктивне і суб’єктивне, закономірності і випадковості в науці. Атланти науки. Наукові школи. Критерії оцінювання наукових заслуг. Наукові рейтинги і премії. Принциповість, послідовність і коректність у науці. Табу в науці. Проблема «валу» в науці. Білянаукові і псевдонаукові формування. Імітат-ієрархії та імітат-відзнаки. Білянаукові бізнеси. ТЕМА 5. Етика наукової праці (5 год). Наукове
дослідження
як
цілеспрямована
діяльність
і
сфера
конкурентних інтересів. Змагальність і конкуренція в науці. Етичні проблеми наукових досліджень. Об’єктивність, достовірність і доказовість отриманих результатів; повага до наукової істини і надбань чужої праці; критичність, несуб’єктивність; безпристрасність; повага до протилежних точок зору; правильний шлях і раціональна поведінка в ситуаціях вибору. Плагіат і лжеавторство як сучасні моральні виклики і чинники деформування наукового середовища. Проблематика і технології очищення текстів від об’єктів права інших осіб.
ТЕМА 6. Актуальні проблеми сучасної видавничої науки (5 год). Актуальна проблематика і стан історичних досліджень. Дослідження сучасних процесів у видавничій сфері. Актуальність і новизна сучасних наукових досліджень. Центри досліджень
видавничої
проблематики.
Можливості
і
технології
оприлюднення результатів наукових досліджень.
7
Видавнича наука в системі комунікативістики. Виклики сучасній видавничій науці. Змістовий модуль 2. МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. ТЕМА 7. Засоби і методи наукового пізнання (5 год). Методологічне усвідомлення процесів формування наукового знання. Методологічна система наукових досліджень. Засоби наукового пізнання: матеріальні; математичні; логічні; мовні. Методи наукового пізнання – способи побудови та обґрунтування його процесу і результатів. Загальнофілософські та загальнонаукові методи; методологічні підходи; теоретичні та емпіричні методи. Залежність методів від типу, теми, об’єкта і предмета, мети і завдань дослідження. Методологія дослідницьких самонастанов. Вибір методології і методів дослідження. ТЕМА 8. Принципи самоорганізації суб’єктів наукового дослідження (5 год). Осмислення типологічної специфіки, завдань наукового дослідження і кваліфікаційних вимог до нього. Самоосмислення і самоаналіз у контексті майбутньої роботи: отримання й узагальнення наукових результатів на основі актуальної інформації та із застосуванням надійних напрацювань. Проектування оптимального результату на основі аналізу попередніх напрацювань. Вибір напряму, проблемного поля, генерування задуму, особистісних цілей дослідження. ТЕМА 9. Формулювання та обґрунтування теми дослідження (5 год). 8
Індуктивний і дедуктивний методи вибору теми та принципи її формулювання. Перевірка актуальності і новизни теми дослідження, її відповідності дослідницькому задуму, предметному полю і попередньо очікуваним результатом. Вимоги до композиції і стилю формулювання теми дослідження. Затвердження теми. Підготовчі консультування, взаємодія з керівником. Аналіз напрацювань за темою. Складання робочих планів. Моделювання теоретичного та прикладного пошуку. Визначення об’єкта і предмета відповідно до теми дослідження. Формулювання ключової проблеми, мети і завдань, осмислене структурування гіпотетичних результатів. Вимоги до стандартизованого опису магістерської роботи. ТЕМА 10. Вибір методології і методів дослідження, організування дослідницького процесу (5 год). Залежність методології і методів дослідження від його типологічних особливостей, предметного поля, мети і завдань. Роль суб’єктивності у виборі і застосуванні методології та методів. Культура роботи із джерелами. Робочі нотатки. Генерування та апробування власних ідей, формулювання суджень в контексті дослідження. Принципи дотримання внутрішньої логіки дослідження в доборі, систематизуванні, класифікації фактів, аналізі їх зв’язків, формулюванні узагальнень. Інтегрування нових теоретичних та емпіричних фактів у канву дослідження. Концептуалізація та верифікація напрацювань і дослідницьких результатів. Вимоги до формулювання понять і суджень, розкриття закономірностей, обґрунтування законів. ТЕМА 11. Написання тексту та оформлення наукової роботи (6 год).
9
Види та особливості наукових текстів. Структура і зміст магістерської дисертації. Оформлення її структурних частин. Вимоги до вступної частини. Виклад основного тексту. Дотримання концептуальної і стильової єдності. Висновки у магістерській дисертації. Вимоги до посилань і бібліографічних описів. Співвідношення відомого та оригінального в науковому дослідженні. Використання наукових джерел. Експертний аналіз змісту і редагування тексту магістерської дисертації. ТЕМА 12. Форми оприлюднення результатів наукових досліджень(6 год). Усне повідомлення, дискусійна репліка, теоретичний семінар в системі наукових досліджень. Наукова конференція як середовище апробування результатів дослідження. Наукова стаття: особливості; методи підготовки; структура; стиль викладу; вимоги до оформлення; можливості для оприлюднення. Автореферат – стислий виклад автором результатів своєї праці. Наукова
монографія:
особливості;
типологічні
вимоги;
методи
підготовки і способи використання. ТЕМА 13. Підготовка до публічного захисту і захист наукового дослідження (6 год). Підготовка тексту дисертації, автореферату та інших матеріалів. Підготовка концептуального виступу для процедури захисту: вимоги до структури, змісту і стилю виступу. Хронометраж виступу. Прогнозування та оперативне врахування реакцій експертів. Володіння актуальної інформацією, еристична культура, риторична вправність і самовладання як передумови успішного оприлюднення результатів дослідження. Самоуправління в процесі дискусії. Етичні норми та етикет у процесі захисту. 10
Проблематика впровадження результатів дослідження. ТЕМА 14. Модульна контрольна робота: «Захист стандартних описів за обраними темами, планів магістерських дисертацій і планів їх підготовки» (2 год). Критерії оцінювання: актуальність і якість формулювання теми; правильність визначення об’єкта і предмета, мети і завдань дослідження, вибору методів; обґрунтованість плану роботи і розуміння процесу її підготовки; стиль викладу.
11
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Основна: 1. Кузнецов И. Н. Научное исследование : Методика проведения и оформления. — 2-е изд. перераб. и доп. — М. : Изд.-торг. корп. "Дашков и К", 2006. — 460 с. 2. Майданов А. Методология научного творчества / А. С. Майданов. — М. : Изд-во ЛКИ, 2008. — 512 с. 3. Різун В. Методи наукових досліджень в журналістикознавстві : навч. посіб. — 2-е вид. перероб. і доп. — К. : Преса України, 2007. — 144 с. 4. Філіпенко А. С. Основи наукових досліджень. Конспект лекцій: навч. посіб. — К. : Академвидав, 2005. — 208 с. Додаткова: 5. Довідник здобувача наукового ступеня: Зб. нормат. док.та інформ. матеріалів з питань атестації наукових кадрів вищої кваліфікації. — Вид-во "Толока", 2004. — 69 с. 6. Князев Н. А. Философские проблемы исследования сущности и существования науки : монография / Н.А. Князев; Сиб. гос. аэрокосмич. ун-т — Красноярск, 2008. — 272 с. 7.
Кримський
С.
Наука
/
С.
Кримський
//
Філософський
енуиклопедичний словник / Ін-т філос. Ім. Г Сковориоди НАНУ. — К. : Абрис, 2002. — с. 410-411. 8. Лебедев С. Философия науки: краткая энциклопедия (основные направления, концепции, категории). Научное издание / С. А. Лебедев. — М. : Академический Проект, 2008. — 692 с. 9. Микешина Л. Философия науки: Современная эпистемология. Научное знание в динамике культуры. Методология научного исследования : учеб. пособ. / Л. А. Микешина. — М. : Прогресс-Традиция; МПСИ; Флинта, 2005. — 464 с.
12