nauk-spec-z-ist-journ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Інститут журналістики Кафедра історії журналістики

«ЗАТВЕРДЖУЮ» Заступник декана/директора з навчальної роботи

______________________ «____»____________20__ року

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Практикум з наукової спеціалізації з історії журналістики для студентів

напрям підготовки 8.03030101 журналістика

КИЇВ – 2014

Розробники: Сидоренко Н. М. д. філол. н., проф., Волобуєва, к. н. із соц. комунік., доц. __________________________________________________________ __________________________________________________________

Обговорено та рекомендовано до видання Науково-методичною радою Київського національного університету імені Тараса Шевченка Протокол від «____» _____________ 20___ року №___ Голова науково-методичної ради ____________________ (підпис)

(________________) (прізвище та ініціали)

«_____» _________________ 20___ року

© ______________, 20___ рік © ______________, 20___ рік © ______________, 20___ рік

ВСТУП Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Практикум з наукової спеціалізації з історії журналістики» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньокваліфікаційного рівня «магістр» напряму «8.03030101 журналістика». Предметом вивчення навчальної дисципліни є дати теоретичне і практичне оволодіння сучасною методологією дослідження історико-журналістських процесів, визначення особливостей становлення та розвитку засобів масової інформації на різних етапах їхнього функціонування. Міждисциплінарні зв’язки: Предмет „Практикум з наукової спеціалізації з історії журналістики” є практичною реалізацією дисциплін «Історія української журналістики» та «Історія зарубіжної журналістики». Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів: 1. Теорія та історія журналістики в контексті соціальних комунікацій: основні поняття та міждисциплінарні зв’язки.

2. Засоби масової комунікації на сучасному етапі розвитку: український та світовий досвід.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни 1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Практикум з наукової спеціалізації з історії журналістики” є дати студентам теоретичне і практичне оволодіння сучасною методологією дослідження історико-журналістських процесів, визначення особливостей становлення та розвитку засобів масової інформації на різних етапах їхнього функціонування.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни “Практикум з наукової спеціалізації з історії журналістики” є глибоке і всебічне вивчення методології наукових досліджень у сфері соціогуманітарних наук, засвоєння принципів міждисциплінарних досліджень, що дозволяють встановити загальні та специфічні закономірності функціонування мас-медіа в історичному аспекті; осмислення конкретно-історичного розвитку наукової думки в сфері теорії та історії журналістики (як української, так і зарубіжної), формування наукових парадигм, актуальних сьогодні; розуміння необхідності використання загальнонаукових та спеціальних (зокрема соціокомунікаційних) методів із метою вивчення джерел та умов функціонування ЗМІ, тенденцій і перспектив їхнього розвитку, співвіднесеності з суспільно-політичним та духовно-культурним історичним контекстом тощо.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: знати : основні тенденції розвитку сучасного наукового знання в галузі соціальних і гуманітарних наук; реалії інформаційного суспільства і наукових парадигм його аналізу; особливості і принципи організації фундаментально-теоретичних і прикладних медіа досліджень; специфіку міждисциплінарних підходів до дослідження історико-журналістських фактів і явищ; функціональних характеристик різних типів засобів масової інформації, виразних засобів, використовуваних ЗМІ в процесі впровадження цифрових та інших інформаційних технологій. вміти : грамотно аналізувати й інтерпретувати отриману інформацію, використовувати знання дослідницького характеру в професійній діяльності, здійснювати пошук і роботу з інформацією, необхідною для наукової діяльності, коректно працювати з інформацією, використовуваною в професійній і творчій діяльності журналіста, орієнтуватися у світі наукової і професійної інформації, представленої на різних носіях, - від ресурсів бібліотек до наукових порталів у комп'ютерних мережах. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 180 годин / 5 кредитів ECTS. Зокрема: лекції – 30 год., практичні – 30 год., самостійна робота – 120 год.

2. Форма підсумкового контролю успішності навчання – іспит 3. Засоби діагностики успішності навчання: усні та письмові опитування, письмові завдання самостійної роботи, модульні контрольні роботи

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Змістовий модуль 1. Теорія та історія журналістики в контексті соціальних комунікацій: основні поняття та міждисциплінарні зв’язки. ТЕМА 1. Становлення і розвиток журналістикознавчих досліджень в Україні (23 год.) Журналістика як об’єкт дослідження. Етапи й особливості дослідження українського журналітикознавства. Фахівці в галузі історії журналістики. Визначення атрибутів наукової школи. Розробка поняттєво-термінологічної системи журналістикознавства та стандартів її функціонування. Система підготовки кадрів для засобів масової комунікації (історія і сучасність). Основні завдання української наукової школи журналістикознавства на сучасному етапі. ТЕМА 2. Процес наукового дослідження (програма та її реалізація) (19 год.) Поняття «дослідження» у науковому розумінні. Вибір теми і постановка проблеми у науковому дослідженні. Визначення мети й основних завдань наукового пошуку. Поняття «наукова гіпотеза», види гіпотез, їх застосування у дослідженні з історії журналістики. Відпрацювання практичних навичок за визначенням об'єкту і предмета, формулювання мети і завдань дослідження журналістських явищ. Розвиток креативних здібностей. ТЕМА 3. Специфіка досліджень різних засобів масової інформації (32 год.) Етапи досліджень різних засобів масової комунікації. Методики дослідження друкованих медіа. Синхронічний аналіз розвитку мас-медійних явищ (вивчення і зіставлення фактів журналістики з погляду відповідності суспільно-політичним процесам та обставинам). Методи і методики вивчення радіомовлення і телебачення. Онлайнові і офлайнові методики вивчення новітніх медіа. ТЕМА 4. Методологія як наукова категорія (25 год.) Поняття методології у науці. Поняття наукової парадигми. Методологічні принципи. Розуміння журналістики як об’єкта дослідження з точки зору різних наукових підходів. Переваги, недоліки і сфери застосування кількісних і якісних методів у соціальнокомунікаційних дослідженнях. Визначення індикаторів популярності газети, радіо- й телепрограми. Соціокультурні моделі журналістики (історико-журналістський контекст).

Змістовий модуль 2. Засоби масової комунікації на сучасному етапі розвитку: український та світовий досвід. ТЕМА 5. Методологічні аспекти історії журналістики (8 год.)

Теорія як основна одиниця наукового знання. Системний аналіз у дослідженнях із історії журналістики. Проблеми періодизації історії журналістики (М. Романюк, М. Нечиталюк, С. Кость, І. Михайлин, О. Мукомела та ін.). Принцип історизму. Бібліографічний, біо-бібліографічний та описовий методи при аналізі історикожурналістських фактів і явищ. Порівняльно-історичний, ретроспективний, діахронний методи при визначенні етапів та умов функціонування засобів масової інформації в різні періоди. Комплексність вивчення мас-медійних явищ. ТЕМА 6. Емпірична інформація. Джерела і методи отримання наукових фактів. Емпірична група операцій (14 год.) Поняття «факт» у науці. Джерела емпіричної інформації. Емпіричні методи та форми збору інформації. Суть і понятійний апарат інтерпретації. Поняття «концепція». Робота з бібліографією. Оформлення бібліографічного апарату. Державні стандарти – з бібліографічного опису та бібліографічного запису (ДСТУ ГОСТ 7.1:2006), скорочення слів в українській та російській мовах при бібліографічному описі (ДСТУ 3582-97). ТЕМА 7. Стилі й жанри наукового тексту (21 год.) Стилі викладу результатів дослідження. Жанри наукових виступів. Особливості письмової наукової мови. Типові помилки при написанні та оформленні наукового тексту. Структурні компоненти статті (постановка наукової проблеми, її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями, аналіз наукових досліджень із зазначеної тематики, формулювання мети і завдань статті, виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів, висновки і перспективи подальших розвідок у зазначеному напрямку). ТЕМА 8. Написання наукової статті за темою магістерського дослідження та її обговорення (38 год.) Основні критерії наукової статті (структурні елементи, науковий стиль, актуальність постановки мети й визначення завдань, ґрунтовність аналізу, застосування коректних методів дослідження, аргументованість, вірогідність результатів, перспективність наукової проблематики). Застосування поняттєвого апарату. Стиль написання статті. Методи презентації наукового дослідження. Аргументованість дискусії.

5. Рекомендована література Основна:

1. Іванов В. Основні теорії масової комунікації і журналістики : навч. посіб. / за наук. ред. В. Різуна. — К., 2010. — 258 с.

2. Женченко М. І. Методичні рекомендації щодо складання бібліографічних записів у списках джерел до наукових робіт : у зв’язку із набуттям чинності ДСТУ ГОСТ 7.1:2006, ДСТУ ГОСТ 7.80:2007 / Марина Женченко ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т журналістики. — К. : Жнець, 2009. — 63 с.

3. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості: підруч. / В. Й. Здоровега. — 3-тє вид. — Львів: ПАІС, 2008. — 276 с.

4. Різун В. В. Теорія масової комунікації : підруч. / В. В. Різун. — К., 2008. — 260 с.

5. Різун В. В. Методи наукових досліджень у журналістикознавстві : навч. посіб. — 2-е вид., перероб. і доп. / В. В. Різун, Т. В. Скотникова — К. : Преса України, 2007. — 144 с. Додаткова: 6. Акопов А. И. Методика типологического исследования периодических изданий (на примере

специальных журналов) / А. И. Акопов. — Иркутск : Изд-во Иркут. ун-та, 1985. — 95 с.

7. Бєршов О. Наукові дослідження у сфері американського радіо й телебачення за не рейтинговими методиками О. Бєршов // Наукові записки Інституту журналістики. [Електронний ресурс]. — Режим доступу http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article &article=1858 8. Биографический метод в социологии : история. Методология. Практика / под ред. Е. Ю. Мещеркиной, В. В. Семеновой. — М. : Наука, 1994. — 148 с.

9. Вимоги до наукових статей у фаховому виданні // Бюлетень ВАК України. — 2003. — № 1. — С. 2.

10. Вимоги до публікацій в електронному фаховому виданні // Бюлетень ВАК України. — № 11.

— С. 4—6.

11. Грушин Б. А. Массовое сознание / Б. А. Грушин . — М. : Мысль, 1987.

12. Давыдов А. А. Системный подход в социологии / А. А. Давыдов. — М., 2004.

13. Дисертації з журналістикознавчої тематики, захищені в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка у період з 1954 по 2004 роки. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/disert.doc.

14. ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».

15. Зразок оформлення наукових робіт [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://journ.univ.kiev.ua/about/forstudents.

16. Іванов В. Ф. Соціологія масової комунікації : навч. посіб / В. Ф. Іванов. — К. : ВПЦ «Київський ун-т», 2000. — 210 с.

17. Іванов В. Ф. Принципи й умови контент-аналізу та вимоги до нього / В. Ф. Іванов // Українське журналістикознавство. — 2004. — Вип. 5. — С. 36—39.

18. Квіт С. Що таке медіадослідження? / С. Квіт // Українська журналістика: умови формування та перспективи розвитку : зб. наук. пр. — Черкаси, 2007. — С. 335—339.

19. Кэмпбелл Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных исследованиях / Д. Кэмпбелл. — М. : Прогресс, 1980. — 391 с.

20. Медиа / пер. с англ.; под ред. А. Бриггза, П. Кобли. — М. : ЮНИТИ, 2005.

21. Михайлин І. Нарис з історіографії історії української журналістики: методологічні уроки Івана Франка / І. Михайлин // Українська періодика: історія і сучасність. — Львів, 2002. — С. 30—36.

22. Михалкович В. И. Методологические проблемы изучения средств массовой коммуникации / В. И. Михалкович. — М. : Наука, 1985. — 197 с.

23. Непийвода Н.Ф. Мова української науково-технічної літератури (функціональностилістичний аспект) / Н. Ф. Непийвода. — К. : Міжнародна фінансова агенція, 1997. — 303 с.

24. Основні вимоги до дисертацій та авторефератів дисертацій // Бюлетень ВАК України. — 2007. — № 6. — С. 9—17.

25. Пэнто Р. Методы социальных наук / Пэнто Р., Гравитц М. — М. : Прогресс,1972. — 607 с.

26. Різун В. В. Нарис з історії та теорії українського журналістикознавства : моногр. / В. В. Різун, Т. А. Трачук. — К., 2005. — 232 с.

27. Романюк М. Українське пресознавство на порозі ХХІ століття / М. Романюк. — Львів, 2000.

— 110 с.

28. Соколов А. В. Общая теория социальной коммуникации : учеб.пособ. / А. В. Соколов. — СПб. : Изд-во В. А. Михайлова, 2002.

29. Список тем кандидатських і докторських дисертацій, що виконуються на кафедрах Інституту журналістики.

— [Електронний ресурс].

— Режим доступу: http://www.journ.univ.kiev.ua/nauka/naukova_stor/Pidgot.nauk.kadriv.html 30. Українське журналістикознавство в працях науковців Інституту журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка, 1993—1998: Вибрана бібліографія / уклад. В. Ф. Іванов, Б. І. Черняков ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т журналістики. — К. : Центр вільної преси, 1998. — 24 с.

31. Українське журналістикознавство. Дисертаційні дослідження, 1982-2000 рр.: Бібліографічний покажчик / уклад. Б. І. Черняков ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т журналістики. — К., 2000. — 63 с.